Надихаемо на дії №9, 2012

1

№ 9 (1), 2012

НАНАдихаємо діїХід проекту «Освіта для стійкого розвитку в дії»

ОСВІТА ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ:

ДОСЯГНЕННЯ І ПЕРСПЕКТИВИ

24 квітня в Київському Будинку вчителя відбулась IV науково-практична конференція «Освіта для сталого розвитку: досягнення та перспективи», в якій взяли участь нау-ковці та викладачі з 11 регіонів України. Учасники конференції представляли досвід осві-ти для сталого розвитку у своїх регіонах та навчальних закладах, демонстрували конк-ретні результати впровадження навчальних курсів з ОСР у практику, розповідали про роботу в громаді та вплив на навколишнє середовище.

На конференції учасники проекту «Освіта для сталого розвитку» – освітяни з різних куточків країни, – мали нагоду розповісти про набутий досвід, згадати про те, як все починалось…

З досвіду реалізації проекту

«Освіта для сталого розвитку в дії»

у Харківській області

Володимир Дюков,

вчитель Харківського колегіуму, координатор

проекту в Харківській області.

Вчителі Харківської області познайоми-лися з програмою курсу «Уроки для

стійкого розвитку» для 7 – 8 кл. ще у 2006 році, під час апробації уроків в трьох шко-лах міста. Презентаційні семінари, прове-дені тренерами організації «Вчителі за де-мократію та партнерство» на вчительсь-ких серпневих конференціях, вже тоді викликали значний інтерес педагогів до ідей сталого розвитку, педагогіки емпа-уерменту та до нового стилю життя. Тому, коли у 2010 році Харківська область стала учасницею міжнародного проекту «Освіта для стійкого розвитку в дії», відразу виді-лилися школи, які стали найбільш актив-ними провідниками ідей сталого розвитку в своїх районах. Це: Харківський колегіум, Харківська гімназія № 46 та харківські ЗОШ № 7, № 150, № 105, а в області –

школи Балаклійського, Дергачівського, Шевченківського, Харківського та Золо-чівського районів. Наприклад, у Золочів-ському районі навчальний курс «Уроки для стійкого розвитку» успішно викла-дається у десяти з вісімнадцяти навчаль-них закладів.

Викладання курсу базується на пошу-ковій роботі та практичних творчих за-вданнях, а також передбачає багато групо-вої та творчої роботи. Його запроваджен-ня змінює не тільки поведінку дитини, батьків, вчителів, а й їхній спосіб життя.

2

№ 9 (1), 2012

НАНАдихаємо дії Хід проекту «Освіта для стійкого розвитку в дії»

У 34 школах області в 2010 році поча-лося викладання курсу «Уроки для стій-кого розвитку» у 8 класі. (Зараз таких шкіл – близько 70). Дуже важливим на-прямком роботи вчителів було проведен-ня аудитів для відстеження змін якісних показників економії во-ди, енергії, зменшення кількості сміття. Окрім уроків, в школах прохо-дило безліч акцій, спря-мованих на формування нового, стійкого стилю життя. Це – благодійні ярмарки «Нове життя старих речей», конкурси та акції – «Еко-ялинка», «Екоторби», «День здо-ров’я Землі», екодесанти з прибирання прилеглих до школи територій, очи-щення джерел, створен-ня «Фітозалу», облад-нання дитячих ігрових кімнат, майданчиків та інші заходи.

Загалом в області протягом років проек-ту було проведено 13 навчальних семіна-рів-тренінгів, в яких взяли участь близь ко 350 вчителів. На 5 презентаційних се мі-нарах для керівників шкіл більш як 120 представників адміністрації отримали ін-формацію про проект «Освіта для стійко-го розвитку» та можливості залучення шкіл до цієї роботи.

Цікавим прикладом нової спільної ро-боти стало партнерство харківських шко-лярів зі студентами Стокгольмської гім-назії «Глобал» (у 2011 і 2012 рр.). Так, 92 шведських студента побували в Харкові і працювали разом з учнями Харківського колегіуму над проектами сталого розвит-ку міста. А 40 коллегіїстів побували у Шве-ції, вивчаючи досвід Стокгольму у ство-ренні нового стилю життя, що буду ється на принципах енергозбереження, турботи про навколишнє середовище та людей.

Інтерес до проекту в Харкові та області продовжує зростати. Вчителі, школярі, їхні батьки – всі, хто працює в напрямку сталого розвитку, відзначають значні змі-

ни у стилі власного життя. Працюючи з дітьми за курсом «Уроки для сталого роз-витку», вчителі відзначають значний його вплив на ставлення дітей до ресурсів, дов-кілля та одне до одного.

Галина Лебідь,

вчитель Дергачівського ліцею №2

у Харківській області

Впроваджуючи програму сталого роз-витку, у Дергачівському ліцеї №2 про-

водиться кропітка робота з ресурсозбере-ження. Всі разом – адміністрація, педаго-гічний і учнівський колективи працюють для покращення показників заощадження водопостачання, електроенергії та тепло-споживання ліцею.

Так, за останні роки (з 2008 по 2011) лі-цей значно знизив показники водопоста-чання. Це стало можливим завдяки раціо-нальному використанню води і установці лічильника.

Для заощадження електроенергії наш заклад брав участь у конкурсі проектів та отримав грант на придбання енергозбері-гаючих ламп, які споживають енергії у 5 разів менше, ніж звичайні. Фактична витрата електроенергії після установки таких ламп значно знизилася порівняно

3

№ 9 (1), 2012


з 2011 роком. Цього року батьки наших учнів взяли активну участь у акції «Пода-руй вікно школі». Встановлення пласти-кових вікон призвело до зменшення теп-лоспоживання.

У ліцеї регулярно проводяться еколо-гічні десанти по прибиранню території. За-кладено новий парк із 120 дерев до 25-річ-чя аварії на ЧАЕС.

Учні беруть активну участь в акціях «Годівничка», «Збережімо первоцвіти», «Листя – в землю», «Посади дерево». Школярі з цікавістю вивчають економіку та екологію, вчаться використовувати у повсякденному житті речі, що втратили своє первісне призначення.



в Тернопільській області

Володимир Уруський,

проректор Тернопільського Інституту

післядипломної освіти, координатор проекту

в Тернопільській області

Впровадженню проекту «Освіта для ста-лого розвитку в дії» передувала вагома

робота закладів та установ освіти Тер-нопільщини з реалізації Концепції еколо-гічної освіти в різних формах: окремі нав-чальні предмети та курси на міжпредмет-ній основі, робота шкільних екологічних бригад, розробка та реалізація екологіч-них проектів тощо. Участь у міжнародно-му проекті „Освіта для стійкого розвитку в дії» розглядалася освітянами області як можливість внести свій вклад у забезпе-чення стійкого розвитку регіону та сус-пільного прогресу в цілому.

Від 2010 року розпочалася робота із створення мережі закладів, які стали учас-никами проекту. Створену на добровіль-ній основі мережу з часом було затверд-жено наказом управління освіти і науки облдержадміністрації, що дозволило нор-

мативно впорядкувати діяльність із впро-вадження навчальних курсів та підготов-ки педагогів до такої діяльності.

За два роки участі у проекті в області підготовлено біля 200 педагогів для викла-дання курсів за вибором та здійснення по-закласної роботи з освіти для сталого роз-витку. Сьогодні в Тернопільській області освіта для сталого розвитку впроваджена у 57 загальноосвітніх навчальних закла-дах. Курс «Моя щаслива планета» вивча-ють біля 1500 учнів 3-4-х класів, його викладають 65 педагогів, які пройшли від-повідну підготовку.

Курс за вибором «Уроки для стійкого розвитку» викладається в 74-х 8-х класах, його опановують біля 1400 учнів та в 79-ти 9-х класах, де його вивчають приблизно 1560 школярів. У 8-9-х класах із учнями працюють 64 з 98 підготовлених учителів.

Перші роки впровадження освіти для сталого розвитку продемонстрували висо-ку активність учнів в опануванні ідей ста-лості та вагомих змін у стилі життя уч-нівської молоді і членів їх сімей. Про це свідчать як результати проведених до-машніх аудитів, так і відповіді школярів на питання анкети, їхні письмові відгуки про нововведений курс.

Паралельно із упровадженням освіти для сталого розвитку в закладах освіти об-ласті, вдалося налагодити тісну і плідну співпрацю із двома факультетами Тер-нопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. На даний час студенти природничого та географічного факультетів ТНПУ отримують ґрунтовну теоретичну та методичну підготовку з ос-віти для сталого розвитку, проходять пе-дагогічну практику з викладання курсів за вибором у школах, в яких вони впровад-жені.

Для інформаційного, нормативно-мето-дичного та ресурсного забезпечення про-екту на сайті Тернопільського ОКІППО створено відповідні сторінки з освіти для сталого розвитку. Що стосується планів на майбутнє, – ставиться завдання впро-вадження освіти для сталого розвитку в усіх загальноосвітніх навчальних закладах області.

4

№ 9 (1), 2012


Олена Зарічна,

заступник директора Тернопільської ЗОШ

№ 24, тренер вчителів організації

«Вчителі за демократію та партнерство»

Учні, вчителі та батьки Тернопільської ЗОШ І-ІІІ ступенів №24 другий рік

поспіль працюють у проекті «Освіта для стійкого розвитку – в дії». За цей час у школі склалась цілісна система роботи по реалізації даного проекту, яка включає в себе: навчальну діяльність, позакласну ро-боту, волонтерську роботу, адміністратив-но-господарську діяльність та новий на-прям, який активно розвивається – шкіль-не самоврядування.

У 7-ми класах початкової школи запро-ваджено викладання курсу «Моя щаслива планета», а у 4-х класах старшої школи – «Уроки для сталого розвитку». У березні цього року в школі відбувся Тиждень ста-лого розвитку, в ході якого вчителі мате-матики, хімії, біології, географії, економі-ки, української та іноземних мов, трудово-го навчання та ін. інтегрували ідеї сталого розвитку у свої уроки.

Чотири роки у школі працює студія екологічного дизайну, на заняттях якої учні можуть творити красиве та корисне з різних речей, які втратили своє призна-чення.

Учні школи беруть участь у міських, обласних, національних та міжнародних конкурсах екологічного спрямування та з енергозбереження, наукових конферен-ціях та проектах:

2010 рік – Всеукраїнський конкурс «Здорова планета – здоровий ти» (ІІ міс-це у номінації позакласна робота);

2011 рік – четверо учнів школи стали лауреатами Національного туру Міжна-родного конкурсу «Енергія і середовище -2011» у номінації «Пропаганда енергозбе-реження»;

2012 рік – дев’ятикласники (С. Хома та В. Кубашок ) – стали лауреатами Націо-нального туру Міжнародного конкурсу «Енергія і середовище-2012» у номінації «Практична робота», презентували ство-рений власноруч альтернативний нагрі-вальний прилад «Сонячна кухня».

У 2010 році члени туристсько-краєзнав-чого гуртка стали фіналістами ІІІ Все-українського молодіжного конкурсу «Но-вітній інтелект України» та лауреатами Всеукраїнської туристсько-краєзнавчої екс педиції учнівської молоді «Краса і біль України» (напрям «Скривджена земля» з роботою «Рівень забруднення поверх-невих вод Тернопільської області на при-кладі річки Серет та його вплив на живі організми прісних водойм»).

Учні 6 та 10 класів з проектом «Почни з себе» стали фіналістами Міжнародного туру Конкурсу «Volvo adventures-2011».

Волонтерська робота полягає не лише у співпраці з Червоним хрестом та участі у толоках, благодійних акціях. Протягом ос-таннього року старшокласники, які відві-дують Студію екодизайну допомагають медсестрам обласної психоневрологічної

лікарні опанувати різними видами ру-коділля із вторинних матеріалів, які спри-яють швидкій реабілітації хворих.

Система роботи, яка склалась у школі сприяє навчанню учнів навичкам та умін-ням будувати власне життя, життя сім’ї та громади з урахуванням потреб сталого розвитку.

5

№ 9 (1), 2012




у Черкаській області

Тетяна Мінченко,

директор Балаклеївської загальноосвітньої

школи І–ІІ ступенів №2 Смілянського району

Черкаської області

Пропозиція про участь в украї-но-шведському проекті «Еко-

демія. Освіта для стійкого роз-витку» була прийнята учнями та педагогічним колективом від-разу. У 2011-2012 навчаль ному році до навчального плану вклю-чили курс за вибором «Уроки для стійкого розвитку» (8 клас) та «Моя щаслива планета» (3, 4 класи). З захопленням поринули діти у роботу. З самого початку розділилися на екокоманди, об-рали лідерів. Під час вивчення кожної теми проводять аудити-дослідження власних звичок, само оцінювання, розробляють план дій щодо виконання роботи.

Так, зокрема, розробляючи план дій, під час опрацювання теми «Сміття», учні звер-нулись до сільського голови із офіційним листом, в якому запропонували заключи-ти договір із пунктами по прийому скла, пластику, паперу, старого ганчір’я. А самі в цей час розгорнули роботу серед насе-лення села з метою популяризації еколо-гічно свідомих звичок і стилю життя – сортування сміття для подальшої його переробки. Діти вирішили самотужки ви-готовити сміттєві ящики (окремо для пластику та скла) і встановити їх у спе-ціально відведених місцях. Ця ініціатива надихнула обидві сторони на укладення двосторонньої Угоди між Балаклеївською сільською радою та Балаклеївською за-гальноосвітньою школою І – ІІ ступенів №2, яку затверджено спільним рішенням сесії сільської ради та педагогічної ради.

Діти стали ініціаторами створення ком-манди «Екологічних патрулів».

А щоб відходи швидше перепріли на ко-рис ний гумус, – поселити в яму каліфор-нійських черв’яків. Продукт такої пере-робки можна використовувати для під-живлення рослин та посадки кімнатних квітів. Для зменшення використання поліетиленових пакетів, діти пошили сум-ки для покупок із поношеного одягу.

Вже шість років на базі Смілянського лісового господарства працює шкільне лісництво, де учні опановують ази про-фесії лісівників. Вихованці вміють жив-цювати декоративні рослини, доглядати за ними. Вони із власного досвіду знають, що таке бусольна зйомка, як вирощується шкілка новорічних ялинок, як заготовити насіннєвий матеріал лісових культур. Учні проводили роз’яснювальну роботу серед населення, закликаючи не нищити рослини, не руйнувати грибниці під час збирання грибів, зберігати тишу в лісі під час гніздівлі птахів, не залишати сміття після відпочинку.

Відповідно було розроблено Положен-ня та вручено дітям посвідчення.

Члени «Екологічного патруля» органі-зовують чергування поблизу стихійних сміттєзвалищ для виявлення порушників чистого довкілля.

Щоб не забруднювати повітря, листя та старі стебла квітів із шкільного парку ви-рішили не спалювати, а складати до ком-постної ями, яку викопали самостійно.

6

№ 9 (1), 2012


Співпраця з батьками, громадськістю, лісництвом, сільською радою, обласним еколого-натуралістичним центром, а та-кож участь у проекті «Уроки для Стійкого розвитку в дії» – все це створює особли-вий освітній простір нашої школи.

теми відбулися ще одні батьківські збори під час яких більшість батьків погодились допомогти своїм дітям провести аудит з теми «Енергія» і «Вода». Супротив бать-ків був подоланий, ми разом з учнями знайшли підтримку.

Через рік після викладання курсу при-йшло чітке розуміння того, що учні лише одного класу не можуть суттєво змінити ситуацію на краще.

А тому народилися добре відомі загаль-ношкільні акції «Екоручки», які сприяли другому використанню старих речей, «Еко-торбинка», яка допомагає кожній родини зменшити кількість використання полі-етиленових пакетів, і «Еколистівка», що допомагає громаді міста зрозуміти необ-хідність роздільного сортування сміття. Саме через ці акції предмет «Уроки для стійкого розвитку» став загальношкіль-ним.

Сьогодні можна констатувати, що успі-ху впровадження даного курсу сприяє і місцева влада. Те, що майже біля кожного багатоквартирного будинку є ємності для роздільного сортування сміття, допомагає і нам, і громаді зрозуміти важливість сис-тематичного отримання дітьми подібних знань.

Тетяна Кравчук,

учитель Бородянської СЗШ І-ІІІ ступенів №2

Київської обл

Бородянська спецшкола – загальноос-вітній навчальний заклад І-ІІІ ст. з пог-

либленим вивченням окремих предметів долучилася до проекту «Освіта для стій-кого розвитку в дії» у 2009 році. У 2009-2010 н.рр. «Уроки для сталого розвитку» викладалися у 26 учнів 8 класу, у 2010-2011 н/р – для 47 учнів 8-9-х класів, а у 2011-2012 н/р до проекту долучилися ще і учні 3-го класу. Зараз цей курс вивчають вже 72 школяри.

Предмет «Уроки для сталого розвитку» змінює світосприйняття дітей, показує справжні проблеми навколишнього сере-довища, змушує шукати шляхи їх вирі-шення, задуматися над тим, чим можна допомогти світові тут і сьогодні. «Уроки»



у Київській області.

Ірина Бєлова,

директор спеціалізованої загальноосвітньої

школи І-ІІІ ст. з поглибленим вивченням еконо-

міки та права №2, м. Ірпінь.

Предмет «Уроки для сталого розвитку» почав викладатися в нашій школі з 1

вересня 2006 року. З самого початку було зрозуміло, що для вдалого впровадження курсу необхідно було знайти прихильни-ків і серед учителів, і серед батьків. Пер-ший рік показав, що головна проблема була не з учнями, а з їх батьками. Особ-ливістю цього курсу є домашні аудити. Саме під час виконання першого аудиту з теми «Сміття» і виникли перші проблеми. Частина батьків категорично заборонила своїм дітям проводити вдома такий аудит. І треба було переконати батьків, знайти аргументи і слова для того щоб діти змог-ли виконати цю роботу. Тоді тільки 56 % учнів зробили домашній аудит з теми «Сміття». Але зернина була закладена і до початку домашнього аудиту з наступної

7

№ 9 (1), 2012

НАНАдихаємо діїОсвіта для стійкого розвитку: деякі аспекти історії та теорії

також навчають правильному спілкуван-ню з оточуючими.

Під їх впливом та з ініціативи вчителя біології Колібана В.С. у школі створено екологічний гурток «Зелена надія». За ко-роткий термін існування новостворена ор-ганізація провела чимало вартих уваги за-ходів. У 2010-2011 н/р гурток «Зелена надія» виграв конкурс міні-грантів, який проводився благодійною організацією «Вчителі за демократію та партнерство» в рамках проекту «Освіта для стійкого роз-витку в дії». Ми шукали кошти для озеле-нення та благоустрою пришкільної тери-торії. До підготовки та реалізації проекту було залучено увесь учнівський та педаго-гічний колектив школи, а саме 831 учень, 56 вчителів, батьки та громада селища.

У процесі підготовки проекту було про-ведено опитування учнів, вчителів та бать-ків про те, як би вони хотіли змінити свою школу.

На реалізацію запланованого школа от-римала 2250 грн. Всі кошти витрачено за призначенням: придбали саджанці, кущі та окремий інвентар. Висадили зелену огорожу школи. Усі члени колективу, – вчителі та діти, – з великим ентузіазмом і любов’ю працювали над упорядкуванням пришкільної території, вкладаючи душу у роботу, яку вірили, що роблять не лише для себе, а й для своїх нащадків.

Благородний почин учнів не залишився непоміченим у селищі. Селищна рада та райдержадміністрація підтримали наші

зусилля. У містечку було організовано кілька суботників з озеленення та приби-рання населеного пункту. Нам вдалося за-лучити до благородної справи більшу час-тину свідомого населення містечка.

На кошти місцевого бюджету було за-куплено 320 саджанців клена, берези, го-робини, каштана, які висадили біля школи та у парковій зоні.

За ініціативи 10-класників – випускни-ків 2012 року було реалізовано проект «Горобинова алея випускників». Деревця прийнялися та міцно закріпилися у ґрун-ті. Все що робиться з любов’ю – прино-сить успіх.

У рамках місячника благоустрою, який триває нині у нашій державі, учнівський, педагогічний та батьківський колективи провели акцію «Приберемо своє селище – очистимо планету», «Врятуємо Рудку – водну артерію Бородянки». В ході іншої акції, що проходила під гаслом «Спожи-ваймо вирощене власними руками», біля школи висаджено фруктовий сад. Працю-ючи над створенням Довідника «Унікаль-ні рослини нашого краю», учні на приш-кільній території створили альпійську гір-ку, на якій представлені рідкісні рослини.

Отож, замало лише говорити про про-блеми – потрібно на власному прикладі показувати, як їх треба вирішувати. Курс «Уроки для стійкого розвитку» та різні види діяльності, які пропонує проект «Ос-віта для стійкого розвитку в дії», – нади-хає на реалізацію цього завдання.

8

№ 9 (1), 2012

НАНАдихаємо дії Освіта для стійкого розвитку: деякі аспекти історії та теорії

ПРО ДЕЯКІ ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ОСВІТИ

ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Карамушка В. І.

Кандидат біологічних наук, доцент

Університет менеджменту освіти НАПН України,

Державна екологічна академія післядипломної освіти

та управління, Київ

Стійким є такий розвиток людського суспільства, при яко-му задоволення зростаючих соціальних та інших потреб людини відбувається за рахунок її економічної діяльності в рамках екологічної ємності природного середовища. При такому підході задоволення потреб сучасних поколінь не ставить під загрозу можливість прийдешніх поколінь задо-вольняти свої потреби.

Перш за все, варто відзначити ключові характеристики концепції стійкого роз-витку. Навіть побіжного аналізу достат-ньо для розуміння того, що такий розви-ток можливий лише в тих межах, в яких використання людиною природного ре-сурсного потенціалу компенсується від-новлювальними можливостями природ-ного середовища. Більш глибокий аналіз тенденцій соціально-економічних аспек-тів розвитку сучасного суспільства пока-зує, що на практиці така рівновага давно і суттєво порушена. Неухильне зростання населення планети, посилення споживан-ня природних ресурсів для ліквідації бід-ності та задоволення зростаючих потреб населення, а також посилення пресингу відходів життєдіяльності людини на при-родне довкілля підриває по тенціал остан-нього. Тому наша життєдіяльність ство-рює серйозну загрозу не лише для майбут-ніх, а й для сучасних поколінь задоволь-няти свої потреби. Усунути цю загрозу чи принаймні зменшити її без застосування обмежень практично не можливо. Отже, вимушені обмеження стають ключовим принципом стійкого розвитку – принайм-

Формулювання самого поняття фак-тично стало початком нової світог-

лядної парадигми, яка на даний час є до-мінуючою, принаймні серед освічених верств суспільства, й поки що є безальтер-нативною. Але розуміння необхідності пе-ребудови життя на принципах стійкого розвитку поки що не трансформувалося в практичну систему чітких орієнтирів і від-повідної діяльності, спрямованої на досяг-нення цих орієнтирів.

В цьому відношенні роль освіти та поін-формованості населення має винятково важливе значення як для формування життєвих стра тегій, спрямованих у май-бутнє, так і для формування навичок здо-рового способу життя і прийняття еколо-гічно збалансованих рішень вже сьо годні. Такі навички значною мірою визначають «стійкість» розвитку особистості й в кін-цевому ви гляді формують передумови стійкого розвитку су спіль ства.

Екоцентричні орієнтації особистості в цьому відношенні набувають особливого значення, а їх формування вимагає сис-темних досліджень у фундаментальному і прикладному аспектах.

9

№ 9 (1), 2012


ні до того моменту, коли людина не опа-нує технології відтворення необхідних ре-сурсів. Тому практичний аспект цієї про-блеми полягає в тому, щоб забезпечити розвиток суспільства і особистості в умо-вах вимушених обмежень.

Зауважимо, що проблема лежить у пло-щині взаємовідносин людини і середови-ща (як природного, так і соціального).

З огляду на сказане, перейдемо до аналізу саме психологічних чинників, що впливають на ефективність освіти для стій кого розвитку.

Доведено, що на рівні особистості ця проблема має два аспекти. Перший поля-гає в усвідомленні самої проблеми, що пов’язано з розумінням незворотності пе-ребігу подій і неминучістю подальших ус-кладнень у використанні природних ре-сурсів для задоволення потреб через еко-номічну діяльність.

Другий аспект стосується формування адекватної життєвої стратегії та необхід-них навичок для її реалізації. Серед них не останнє місце належить навичкам здоро-вого способу життя (що певною мірою оптимізує використання ресурсів) та при-йняття екологічно орієнтованих рішень (що оптимізує використання ресурсів і мі німізує генерування відходів життє-діяльності).

Показано, що в психологічному аспекті формування суб’єктивного відношення до проблеми є визначальним. В рамках пер-цептивного каналу формування суб’єк тив-ного відношення домінує емоційна скла-дова, яка по суті своїй не є стійкою. Тому більш суттєве значення для процесу ма-ють когнітивний (опрацювання отриманої інформації) і практичний канали (безпо-середні практичні взаємодії).

Формування суб’єктивного відношення до проблеми в рамках когнітивного кана-лу відбувається під впливом соціальних психологічних релізерів, до яких нале-жить, зокрема вербальна інформація від-повідного характеру. Основний масив та-кої інформації (знань) має екологічний зміст, цілеспрямовано підібраний з метою максимального сприяння позитивного впливу на систему уявлень особистості

про навколишній світ. Цей масив включає знання про складові компоненти біосфери (включаючи людину), про механізми фун-кціонування живих об’єктів, про їх взає-мовідношення між собою та з навколиш-нім природним середовищем, про вплив живих об’єктів (в тому числі й людини) на довкілля і про зворотній вплив, а також про відповідальність людини за порушен-ня норм і правил у стосунках з природним довкіллям. Фактично цей масив охоплює змістовну частину системи екологічної ос-віти, але змістовна складова освіти для стійкого розвитку має більш загальний і системний характер, оскільки охоплює та-кож демографічні, соціальні, економічні та інші знання.

Результатом дії механізмів когнітив-ного каналу стає інтерес особистості до проблеми взаємодії людини (суспільст-ва) – із середовищем в цілому і з при-роднім довкіллям зокрема. Але цілісного характеру суб’єктивне відношення осо-бистості до проблеми розвитку набуває в рамках практичного каналу, оскільки при цьому формується не лише схиль-ність до взаємодії з природними об’єктами, але й оптимізується характер такої взає-модії.

Висновки, що випливають з проведено-го аналізу, спрямовують нашу діяльність на дослідження, розробку і застосування дієвих освітніх і тренінгових програм, орієнтованих на формування особистості як адекватного суб’єкта стійкого розвит-ку, з одного боку. З іншого боку, інтегру-вання принципів стійкого розвитку в усі навчальні програми є необхідним підхо-дом у трансформації всієї системи освіти (включаючи її початковий, шкільний, ви-щий, спеціальний, післядипломний та інші компоненти) з огляду на протидію цивілізаційним викликам, що постали в процесі розвитку людського суспільства. На рівні ж особистості це означає, що ре-зультатом освіти для стійкого розвитку стає володіння такою особистістю компе-тентностями, які допомагають прогнозу-вати наслідки своєї діяльності та, у разі їх негативного характеру, приймати рішення щодо їх запобігання та усунення.

10

№ 9 (1), 2012


ПРО ІНТИМНЕ ТА ПУБЛІЧНЕ

В НАШОМУ ЖИТТІ: НОТАТКИ ПСИХОЛОГА

Татенко В. О.

член-кореспондент НАПН України, доктор психологічних наук, професор,

головний науковий співробітник Інституту соціальної та політичної психології НАПН України

Концепція стійкого розвитку суспільства як цілісної системи не може вважатися доско-налою і завершеною без належного врахування психологічних чинників, що визначають формування і розвиток особистості, як найбільш суттєвої частки цього цілого. Розмір-ковуючи на тему «інтимного» і «публічного» у житті кожної людини, будь-то політич-ний діяч, чи пересічний громадянин,– автор пропонує звернути увагу на взаємозв’язок та взаємообумовленість цих понять.

Інтимне та публічне

Н авряд чи знайдеться більш-менш куль-

турна людина, яка б не чула і не вживала слово «інтим», а також похідні від нього слова та сло-восполучення. У той же час на прохання дати визначення цьому по-няттю навіть професійні психологи відчувають певні труднощі. Звер-нувшись до спеціальної літератури, довідників і словників, ми дізнає-мось, наприклад, що зі словом «інтимність» по-в’язують уявлення про близькість, задушевність, дружність, това-риськість, щирість, відвертість, відпо-відальність, унікальність, теплі, довірливі і, звичайно, любовні стосунки між людь-ми, зокрема ті, що в українській мові поз-начається словом «кохання».

Інтимність передбачає високий ступінь відвертості, щирості, чесності, правдиво-сті, а також чуйності, уважності, турбот-

ливості, делікатності, тактовності, ніжного і трепетного ставлення до партнера на ос-нові глибокої поваги та довіри до нього. Справжня інтимність виявляє себе у мак-симально можливій зануреності у стосун-ки і повній взаємовіддачі без очікування винагороди для себе. Вищою винагородою тут стає сама можливість бути співучас-ником такого роду взаємодії.

11

№ 9 (1), 2012


З наведеними оцінками можна погод-жуватись чи не погоджуватись. Кожний з нас має право на свою думку щодо змісту і значення обраних критеріїв. Для когось гроші і влада є засобом, для когось – само-стійною життєво важливою цінністю і на-віть метою (гроші заради грошей, влада заради влади).

До речі, відомий психолог А. Адлер по-в’язував прагнення до влади із своєрідним психологічним самозахистом людини від комплексу меншовартості: мовляв, маю владу – не дозволю себе принижувати.

Знову ж таки, однаково високі бали, виставлені Ющенкові, Медведєву і Жири-новському за крите рієм «слава», мають різний психологічний підтекст. Так, Ющенкові цей мотив респонденти припи-сують з огляду на його етно-національну орієнтацію (музеї, пам’ятники, заклади культури). Жириновський, мовляв, ро-бить ставку на лінгвистичний зв’язок між «прославитись» і «ославитись», а також на те, що для частини електорату друге видається більш привабливим, ніж перше. Об’єднує оцінюваних політиків те, що жо-ден з них ніколи не визнає публічно, що прагнення слави, влади чи грошей є при-хованими стимулами його політичної ак-тивності. Приховуючи свої справжні мо-тиви активності, публічна людина ладна буває вдатися до будь – яких маніпуляцій, аби залишитися на виду.

Так, нерідко можна почути від того чи іншого політика освідчення в любові до свого народу. Проте, саме до такої «інтим-ної лірики» пересічна людина є особливо уважною, чутливою і розбірливою. Ось чому складно, а насправді, – неможливо за допомогою маніпуляцій заслужити чи завоювати народну шану і любов. Рано чи пізно справжні інтимні мотиви «народно-го обранця», приховані від очей громади, стають зрозумілими всім і, обмануті у своїх кращих почуттях люди, назавжди викреслять його із списку під назвою «Ми» і навічно закарбують у списку «Вони», тобто – «Чужі».

Існує думка, що інтимне може складати певну загрозу публічному, суспільному. Так, канадський філософ Ч. Тейлор при-

Аналізуючи сутність інтимності, важ-ливо не звужувати і не примітизувати ро-зуміння цього феномену, не зводити його до тілесних, плотських, еротичних, сек-суальних моментів, лише статевих чи ген-дерних стосунків між людьми. Більш ко-ректним вважається розрізняти тілесний, душевний та духовний плани інтимного життя, водночас вбачаючи внутрішній зв’язок, що існує між ними.

Проблеми інтимного життя різною мірою можуть впливати не тільки на фі-зичне та психічне здоров’я людини, її сто-сунки із значущими іншими, але й на її професійну, публічну діяльність. У заго-стреному стані вони вибивають з колії, зводять з розуму нерідко навіть дуже сильних особистостей з міцною нервовою системою, сформованою життєвою пози-цією, надійною підтримкою з боку близь-ких, друзів, соратників. І це стосується не тільки ситуацій типу Клінтон – Левинсь-ки. Виявляється, що різні інтимні мотиви, глибоко приховані від оточення і не зав-жди усвідомлювані самою людиною, тим не менше, проступають назовні і можуть розпізнаватися іншими людьми.

В одному зі своїх досліджень ми запро-понували респондентам оцінити найбільш відомих політичних лідерів з огляду на те, який з інтимних мотивів – «гроші», «вла-да», чи «слава» є провідним стимулом їх-ньої політичної активності. Для порівнян-ня учасники експерименту повинні були в анонімному порядку оцінити і себе в цьо-му плані.

Гроші Влада Слава

Ющенко ** * ***

Тимошенко * *** **

Янукович ** *** *

Лукашенко * *** **

Медведєв * ** ***

Путін ** *** *

Жиринов-ський

** * ***

Респондент *** * **

12

№ 9 (1), 2012


пускає, що погордливе прагнення людей до вибіркової комунікації у вузькому колі однодумців та друзів нерідко призводить до нового, так би мовити «м’якого», патер-налістського деспотизму. Це поступове, спочатку непомітне відсторонення від су-спільного життя наражає на небезпеку втрати не лише причетності до важливих соціальних змін, але й людської гідно-сті [1].

На думку сучасного американського со-ціального аналітика Р. Сеннета, у консер-вативному суспільстві досвід близьких стосунків руйнує виплекані нами очіку-вання інтимного спілкування, оскільки «природа людини» в своїх глибинах до-сить хвороблива та руйнівна. Коли люди відкриваються одне одному, вони безза-стережно оголюють усі дрібні ґанджі, які в менш інтенсивних формах спілкування глибоко приховані. Відтак робиться вис-новок, згідно якому інтимізація небезпеч-на утворенням «інтегративних цілісно-стей» на індивідуальному та міжособи с-тісному рівнях, що може спричинювати розшарування, сепаратизацію, автономіза-цію, а відтак руйнацію суспільства як ста-більної соціальної системи [2].

Проте, слід думати, що сучасній людині більшою мірою бракує справжніх інтим-них емоцій і когніцій, стосунків і ставлень, а не сурогатних чи викривлених форм ін-тимної активності. Погано, звичайно, коли мені заважають наодинці розібратися зі своїми проблемами. Проте, мало хорошо-го і в тому, що часом мотивація дистан-ціювання починає домінувати над мотива-цією зближення, якщо навіть у ситуації обопільного палкого і пристрасного ко-хання «Я» не дозволяє собі цілковито роз-чинитися в «Ми», а «Наше» не знаходить достатньої психологічної сили аби інте-грувати в собі «Моє». Як підказує про-фесійна психологічна інтуїція, сьогодні усе більш унікальними стають випадки, коли в сім’ї, в колі друзів, колег, співробіт-ників, політичних соратників, членів спортивних команд утворюється справж-ня інтимна спільність «Ми» та ще й збері-гається протягом тривалого часу. Навіть сім’я як важливий осередок інтимного

життя часто-густо сьогодні перетворюєть-ся на функціональну одиницю розшире-ного суспільного виробництва, на засіб-інструмент, а не на осередок індивідуаль-ної та міжіндивідуальної, тілесної, душев-ної та духовної інтимності в їх гармонії.

Товариські, дружні, родинні стосунки сьогодні часто-густо лише видаються за такі, оскільки встановлюються і підтри-муються, виходячи з міркувань корисно-сті, вигоди. Так, аби зробити політичну кар’єру деякі починаючі молоді українські політики звертаються до тих, що вже «на коні» з проханням бути хрещеними бать-ками їхніх дітей, зовсім не думаючи про те, що завтра вони можуть стати (і нерідко дійсно стають) заклятими ворогами. Диво інтимності може бути проміняне на вигід-ний шлюб, на нерухомість, на вступ до престижного вузу, на перспективну робо-ту і навіть на тривіальну зустріч з товари-шами по чарці. Викликає занепокоєння і те, що створення, існування «Мого» і «На-шого» інтимних світів часто-густо спри-чинюється не позитивними мотивами, а негативними психологічними факторами, як то: страхом самотності, потребою у за-хисті, переживанням меншовартості, різ-ного роду економічними мотивами тощо.

Вражає зростаючий цинізм і формалізм в інтимних стосунках. Стають нормою шлюбні контракти, що нерідко фактично перекреслюють уявлення про довіру, без якої не може бути справжнього кохання і справжньої інтимності. Проблемну ситуа-цію породжує тенденція до екстимізації – усе більш широкого і беззастережного оприлюднювання найбільш інтимних мо-ментів людського життя. Готовність роз-дягнутися, оголитися, розкритися, вияви-ти безпосередність, показати відсутність комплексів і повну свободу від загально-визнаних умовностей, культурних тради-цій, вдатися до шокуючих епатажних де-монстрацій оголеної тілесності – стає сво є-рідною поведінковою нормою, модою, що на буває поширення особливо серед мо-лоді.

Тобто йдеться про небезпеку порушен-ня балансу між процесами інтимізації та екстимізації, спричинену, зокрема, дією

13

№ 9 (1), 2012


захисного психологічного механізму, коли неможливість налагодження власного ін-тимного життя викликає реакцію його знецінення, породжує лише поверхове, іг-рове, іронічне ставлення до світу інтим-них думок, почуттів і стосунків.

Інтимне життя, як відомо, далеко не за-вжди розгортається у позитивному, конс-труктивному, продуктивному, власне, ба-жаному напрямках. Нерідко, з часом може виникати напруженість, нерозуміння людь ми себе та одне одного, порушення гармонії у взаєминах, конфліктність і на-віть ворожнеча. Реально припустити, що саме через проблеми, які виникають в ін-тимній сфері, людство завжди зазнавало найбільших страждань. Це – розлучення з близькими, рідними, дорогими людьми, ревнощі, заздрощі і зради, різного роду комплекси і муки нечистої совісті, різні страхи, втрачені надії і несправджені спо-дівання.

Як упередити і як подолати подібні не-гаразди? Принаймні, перший крок варто зробити у напрямку пізнання природи ін-тимності і самопізнання психологічних особливостей власного інтимного життя, а другий пов’язувати зі здатністю самостій-но, творчо і відповідально будувати цю сферу свого життя, не забуваючи про існу-вання інших людей.

Інтимне у дзеркалі прогнозів

Протягом історії світ інтимного життя, а також уявлення про цей світ, постійно змінювались. По-різному в різних культу-рах розумілися його закони, норми і табу, визнавалися як правильні чи неправильні форми інтимної поведінки. Те, що в одних народів інтимізувалося, в інших – виноси-лося на загал, оприлюднювалося. Знову ж таки, те, що раніше вважалося непристой-ним, сьогодні може розцінюватись як нор-ма. Відтак, доволі непростим видається питання щодо перспектив розвитку того в нашому житті, що ми позначаємо понят-тям «інтимне».

Проведений аналіз різного роду футу-рологічних джерел, а також результатів емпіричних досліджень дозволяють, зок-

рема, поділити існуючі прогнози на пе-симістичні і оптимістичні.

Психологічною підставою для песиміс-тичних прогнозів є, з одного боку, досить поширена оцінка людини як істоти від природи гріховної, аморальної, асоціаль-ної, не здатної перейматися справжніми життєвими цінностями, а з другого, – уяв-лення про нездоланну природну супере-чність між індивідом та суспільством, на чому, як відомо, наполягав, З. Фрейд.

На думку французького соціодемогра-фа Л. Русселя існують підстави вважати, що майбутнє, зокрема, любовного почуття, пристрасті постає далеко не в райдужному світлі, оскільки серйозні клятви, сильні почуття, готовність до страждань навряд чи узгоджуються сьогодні з прагненням до незалежності, властивим молодим по-колінням. Звичайно, мовляв, і в третьому тисячолітті люди будуть закохуватись, але, не виключено, що закоханість у бага-тьох буде супроводжуватись стриманістю і побоюваннями [3]. Англійський соціолог Р. Флетчер вважає найбільш перспектив-ною в майбутньому модель сім’ї як «шлю-бу між добрими друзями». Мар’яж розкла-дається так, що самоцінними є не любов чи сексуальне задоволення, а настанов-лення на спільне життя і спільне вирощу-вання дітей [4]. Тобто однією з характер-них психологічних тенденцій у розвитку інтимного життя є зростаюча проблем-ність в узгодженні людьми двох базових прагнень – до близькості і до автономії, усунути яку, мовляв, нам не під силу.

На думку песимістично налаштованих респондентів, які брали участь в проведе-ному нами емпіричному дослідженні, не-реально сподіватись, що з часом інтимне життя набуде якихось позитивних ознак. Людство навряд чи впорається з пробле-мами егоїзму, ревнощів, садизму, мазохіз-му, ексгібіціонізму, інцесту, вуайєризму, зрад, зґвалтувань, а також проституції, пор нографії тощо. Не виключене виник-нення нових, досі ще не відомих негатив-них і навіть патологічних форм інтимно-сті. Не виключено, що вимога оприлюд-неного, відкритого для споглядання і со ціального контролю інтимного життя в

14

№ 9 (1), 2012


усіх його найдрібніших нюансах, буде за-кріплюватись законом.

До речі, щось дуже схоже вже мало міс-це в нашій історії. Ось кілька фрагментів з книги Л. Васильєвої «Кремлевские жены», в якій описуються спроби підпорядкувати інтимне життя публічно-партійному:

«Партія має право зазирнути в сім’ю кож ного з нас і проводити там свою лі-нію», «Ми повинні бути нещадними, якщо виявиться, що під впливом дружин кому-ністи-чоловіки відступають від комуніс-тич ної етики», «Колективно мисляча ди-тина може бути вихована тільки у суспіль-ному середовищі. У цьому розумін ні кращі батьки гублять своїх дітей, вихову-ючи їх вдома». На думку Н. К. Крупської, сім’я – це таке угрупування товаришів, коли кожний у сім’ї живе приблизно так, як він живе і поза сім’єю, і всі члени сім’ї повинні всією своєю працею і життям яв-ляти щось подібне до осередку сприян-ня» [5].

Ці історичні факти на можуть не викли-кати у сучасної людини, принаймні, іронічної усмішки. Складніше спробувати зрозуміти наших попередників у їх не за-вжди вдалих спробах зробити інтимне життя суспільно корисним, підпорядкува-ти індивідуальне соціальному і, водночас, утриматися від надмірностей, віднайти гармонію, встановити золоту середину ін-тимного і публічного. Чи можна сказати, що сьогодні це питання отримало конс-труктивне розв’язання? Навряд чи!

Психологічною підставою для оптиміс-тичного прогнозу виступає загальний по-зитивний образ людини як істоти здатної на вищих рівнях розвитку сприймати і творити істину і красу, добро і любов, гар-монійно поєднувати в собі тілесне, душев-не та духовне, завжди залишатися вірною собі та водночас шанувати іншу людину і світ, в якому живе. Онтична спрямо-ваність на ці цінності складає внутрішню, сутнісну, сокровенну, задушевно-любовну і в цьому розумінні інтимну основу люд-ського буття. Тому, попри всі труднощі і негаразди, суперечності і протиріччя, лю-

дина чим далі, тим вище буде підноситись у розумінні інтимних цінностей і у праг-ненні творити себе і світ у відповідності з ними.

На думку оптимістів, з часом усе штуч-не, брудне, несправжнє, поверхове в ін-тимних думках, почуттях і стосунках лю-дини буде все більше поступатися місцем чистому, високому, радісному, спонтанно-му, творчому, натхненному і автентично-му людській природі. Зрозуміло, що шлях до такого життя не усіяний трояндами, але тим почеснішим буде його подолання і вищою насолода від перемоги.

Слід думати, що кожний з «прогнозів» заслуговує на увагу. Проте, все-таки хо-четься вірити у наше «світле інтимне май-бутнє». Підставою для цього слугує, по-перше, – те, що світ інтимного життя є безмежний і нескінченний процес не тіль-ки багатовекторного функціонування, але й спіралеподібного розвитку від його при-мітивних до все більш досконалих форм гармонійності. По-друге, ми, люди, – усві-домлюємо ситуацію, яка склалася і маємо цілком зрозуміле бажання змінити її на краще. По-третє, природою чи богом нам дарована здатність до перетворення старо-го і творення нового. То чому б не ско-ристатися цим унікальним даром і не зро-бити своє інтимне життя гідним звання Людини?!

Література

1. T a y l o r C h . Sources of the Self. Harvard Univ. Press, 1989.

2. С е н н е т Р . Падение публичного челове-ка. – М.: Логос, 2002.

3. R o u s s e l L . La Famille incertaine. Paris: Editions Odile Jacob, 1989.

4. F l e t c h e r A . The Shaking of the Foundations. Family and Society.London.New York:Routledge, 1988.

5. В а с и л ь е в а Л . Н . Кремлевские жены: Факты, воспоминания, документы, слухи, легенды и взгляды автора. — М. : Атлантида XXI век, 2003.

15

№ 9 (1), 2012

НАНАдихаємо діїПредставляємо досвід освіти для стійкого розвитку в Україні

ВОДНІ РЕСУРСИ ТА ЯКІСТЬ ПИТНОЇ ВОДИ –

ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ

Гаврилюк Г. Й.

Викладач хімії Тернопільського комерційного коледжу,

керівниця гуртка «Дослідник» м. Тернопіль

Викладач-методист Галина Йосипівна Гаврилюк поділилася з нами матеріалами, які використовує у своїй роботі з учнями-гуртківцями. Останнє їх спільне дослідження при-свячене проблемам води та водозбереження.

Вода. У тебе немає ні смаку, ні кольору, ні за-паху, тебе не опишеш, тобою насо лоджу єшся, не розуміючи, що ти таке. Ти не просто необ-хідна для життя, ти і є життя…

А. де Сент-Екзюпері

Вода посідає особливе місце серед при-родних багатств Землі – вона незамін-

на. Цей найбільш розповсюджений і най-більш незвичний за своїми фізико-меха-нічними властивостями мінерал відіграє виняткову роль в житті природи і людини.

Метали можуть бути замінені пластма-сою, замість рослинних і тваринних білків люди навчились отримувати синтетичні, навіть взамін повітря в певних обставинах використовують штучні суміші газів. Ли-ше вода залишається незамінною [3]. Без перебільшення можна стверджувати, що вода – основа життя.

На перший погляд, води на Землі до-статньо, адже вона займає 3/4 її поверхні. Та лише 2,5% води є прісною – придатною для життя.

Протягом тривалого історичного періо-ду людина повністю задовольняла всі свої потреби у воді і не відчувала її нестачі. Однак у зв’язку із швидким зростанням населення на Землі та його виробничої діяльності потреби у воді значно збільши-лись. Нині вони досягли таких масштабів, що в багатьох місцях планети, а особливо в промислово розвинених регіонах, виник

гострий дефіцит прісної води. Протягом XX ст. промислове використання води зросло більш як у 620 разів, а його частка у загальному водоспоживанні становить 32 % [2].

Найбільшим споживачем води є сільсь-ке господарство. Тут найвищі безповорот-ні втрати води – 80 %. Хто б міг подумати 10 років тому, що в числі країн, які потер-пають від нестачі води, опиниться не тіль-ки напівпустельний, (але при цьому висо-котехнологічний) Ізраїль, а також Росія, по території якої протікає кілька багато-

16

№ 9 (1), 2012

НАНАдихаємо дії Представляємо досвід освіти для стійкого розвитку в Україні

водних річок? У цьому ж списку такі краї-ни як: США, Австралія, Мексика, Іспанія, Греція, Кіпр, Сінгапур, не кажучи вже про більшість країн Африки і Азії. Ситуація ускладнюється тим, що водні ресурси пос-тійно забруднюються.

Забруднення води в річках України уже призвело до порушення природних про-цесів самоочищення. В той же час водо-провідні очисні споруди, збудовані за тех-нологіями середини минулого століття, майже не перешкоджають надходженню до води значної кількості неорганічних та органічних забруднюючих речовин.

В Україні при значному дефіциті пит-ної води, погіршується її якість. У надзви-чайно незадовільному екологічному стані перебувають її прісноносні артерії. Є за-гроза того, що 36 мільйонів жителів Украї-ни, що споживають води Дніпра, можуть залишитися без питної води вже в ХХІ сто-літті. На жаль, однією з головних проблем, пов’язаних з деградацією водних об’єктів, є низька екологічна культура населення.

Підраховано, що за життя людина ви-пиває близько 25 тонн води. Добова по-треба людини у воді становить приблизно 1,5 – 4,0 л. Тому неважко спрогнозувати, які наслідки для здоров’я людини можуть бути від споживання неякісної питної води. Шкоди можуть завдати такі поши-рені забруднювачі: нітрати, нітрити, ніт-росполуки, пестициди, гербіциди тощо.

За даними Держспоживзахисту, стан питної води централізованого водозабез-печення у 12-ти областях України визна-но критичним, у 8-ми – незадовільним і тільки в 5-ти – задовільним.

Тернопіль – одне із 5-ти міст України, яке дає населенню підземну воду. В інших містах вода подається із поверхневих дже-рел – з річок та інших водоймищ, і звичай-но, вона набагато гірша за своїм складом.

Річка Серет є однією з найдовших лівих приток Дністра на території Тернопільсь-кої області. Довжина річки 242 км (в ме-жах Тернополя – 1,8 км). Вода ріки вико-ристовується для промислового водопос-тачання, гідроенергетики, риборозведення. Результати вимірювань свідчать, що річка Серет від витоків до дамби доволі чиста [4].

Головним забруднювачем поверхневих вод Тернопільщини є комунальна сфера, підприємства якої здійснюють скид недо-статньо очищених зворотних вод у водой-ми області. Доля інших підприємств у впливі на водойми – порівняно незначна.

На території Тернопільської області налічується 139 очисних споруд загаль-ною потужністю 180 тис. м3/добу, з них 127 з режимом штучної біологічної очист-ки та подальшим скидом очищених стіч-них вод у водні об’єкти. На даний час 31 очисна споруда забезпечує очистку до нормальних показників. Найбільше від стічних вод страждає ріка Серет, яка що-річно приймає на себе до 70% скидів, за нею – Стрипа, Горинь, Нічлава та Збруч.

Система централізованого водопоста-чання Тернополя складається із двох во-дозаборів: Верхньоівачівського (с. В.Іва-чів) та Тернопільського (або Білецького, с. Біла), 2-х насосних станцій другого під-йому, станції знезалізнення води «Терно-пільського» водозабору, насосної станції третього підйому та 14 резервуарів чистої води загальним об’ємом 44,3 тис. м3 [4].

Загальновідомо, що якість вод залежить як від природних факторів, так і від впли-вів наслідків господарської діяльності лю-дини. В геоструктурному відношенні те-риторія Верхньоівачівського водозабору розташована в межах району Волино-По-діль ської окраїни Східно-Європейської платформи. В її геологічній будові беруть участь породи девонського, крейдового, неогенового та четвертинного віку [3]. Ці водоносні породи і визначають головним чином мінеральний склад та органолеп-тичні показники якості води (твердість, вміст мікроелементів та органічних спо-лук, запах, кольоровість, присмак).

Води верхньокрейдових відкладів Вер-хньоівачівського родовища за природним складом гідрокарбонатні, натрієво-каль-цієво-магнієві, нейтральні. За токсичними показниками хімічного складу, показни-ками фізіологічної повноцінності міне-рального складу, мікробіологічними по-казниками безпеки та органолептичними показниками ці води відповідають вимо-гам СанПіН.

17

№ 9 (1), 2012


Вважати природний склад води Верх-ньоівачівського водозабору ідеальним за-важає хіба дещо завищений вміст заліза, та занижений – фтору.

Розчинене у воді залізо, реагуючи з кис-нем повітря, утворює нерозчинні оксиди, які негативно впливають як на смакові, так і на господарсько-побутові якості во-ди. Особливо це відчувається після перерв у водопостачанні, при яких збільшується термін контакту води з повітрям.

Дефіцит фізіологічно необхідного вміс-ту у воді фтору тернопо ляни, що називається, «відчувають зуба-ми». Відсутність цього елементу – основна причина поширеного в нашому регіоні карієсу .

Щоб забезпечити населення доброякісною водою та захисти-ти джерела водопостачання від забруднення, встановлені зони санітарної охорони (ЗСО) водо-заборів. Розміри та межі цих зон визначені проектами, розробле-

ними спеціалізованим інститутом та за-тверджені рішенням виконавчого коміте-ту у вересні 1987 р.

В зону обмеження Верхньоівачівського водозабору входять села Горішній Івачів, Долішній Івачів, Плотича, землі сільсько-господарських угідь Зборівського району, частина р. Серет, Верхньоівачівське водо-сховище та Малашівське сміттєзвалище. В зоні обмеження Тернопільського водо-забору розташовані: житловий район міс-та, рефрижираторне вагонне депо «Терно-

піль » та не каналізовані приватні будин-ки с. Біла.

Всі ці об’єкти вже функціонували на момент встановлення зон санітарної охо-рони і всі вони є джерелами потенційного забруднення підземних водоносних гори-зонтів. Верхньоівачівський водозабір, який забезпечує біля 80% потреби Тернополя у питній воді, розташований в долині р. Се-рет, на її правому березі, між селами Гляд-ки і Горішній Івачів. Міське сміттє зва ли-ще знаходиться на лівому схилі долини

р. Серет, на віддалі 1,7 км від с. Малашівці та біля 3 км від водозабору. Під влашту-вання сміттєзвалища для м. Тернополя була відведена земельна ділянка площею 3,5 га на місці відпрацьованого кар’єру. Хоча розробка кар’єру велась із застосу-ванням методу вибуху, що обумовлює ве-лику ймовірність утворення тріщин в його підошві, проте влаштування водонепро-никного екрану основи сміттєзвалища не було виконане.

Отже, міське сміттєзвалище становить велику екологічну небезпеку. Цей об’єкт є основним потенційним джерелом хімічно-го забруднення підземних вод. Тим біль-ше, що в перші роки функціонування сміттєзвалища туди, разом з побутовими відходами, вивозились токсичні про-мислові відходи таких виробництв як гальванічні, ливарні, фарбувальні, фарма-цевтичні та інші.

Сприятливою обставиною є нейтраль-ність та низький вміст хлоридів у природ-

18

№ 9 (1), 2012

НАНАдихаємо дії Представляємо досвід освіти для стійкого розвитку в Україні

них водах. При таких умовах вимивання важких металів, які вивозились на сміт-тєзвалище у вигляді важкорозчинних спо-лук, дуже незначне. Та досвід експлуатації аналогічних об’єктів показує, що вони за-лишаються потенційними забруднювача-ми грунтових і підземних вод навіть після їх закриття. Тому, у відповідності до ви-мог Водного кодексу України, на межі Ма-лашівського сміттєзвалища влаштовані наглядові свердловини для контролю ди-наміки вмісту шкідливих речовин в під-земних водах.

Погіршення якості підземних вод і вис-наження водоносних горизонтів – це два аспекти однієї проблеми – нераціонально-го використання цінного природного ба-гатства, яким є питна вода.

За останні роки кількість води, спожи-тої населенням Тернополя істотно змен-шилась. В значній мірі ця динаміка обу-мовлена тим, що велика кількість терно-полян виїжджає на заробітки.

Майже рік тому соціологічні досліджен-ня показали, що 75 % жителів Тернополя вважають, що місто має проблеми із по-стачанням питної води, а багато з них не-задоволені її якістю. То чому ж, користу-ючись підземною водою, ми не відчуваємо джерельної свіжості води?

Для очищення питної води й приведен-ня її до відповідних норм та вимог вста-новлена система фільтрів (дві хлораторні станції для знезараження води, три насос-ні станції для подачі води в місто та стан-ція знезалізнення води на Тернопільсько-му водозаборі). Контроль за якістю питної води здійснює лабораторія хіміко-бак-теріологічного контролю питної води КП «Тернопільводоканал» і міська санепідем-станція. Вода, яку отримують абоненти підприємства, відповідає вимогам ГОСТу 2874-82 «Вода питна» [4]. Проте, як зазна-чила в одному з своїх інтерв’ю для ЗМІ перший заступник голови Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко:

«Українські стандарти для найголовні-шого продукту в житті людини – води – досі не діють в нашій країні, хоча вже дав-но розроблені. За нових стандартів ми б за нинішньої практики водоочищення зали-

шилися б взагалі без питної води. Справа в тому, що в Європі питна вода постача-ється зовсім не так, як вода для побутових потреб. Питне водоочищення – дороге».

Згідно з лабораторними дослідження-ми, жодних відхилень щодо якості води не спостерігається. Проводиться безперервне знезараження води рідким хлором за до-помогою автоматичних хлораторів, які ре-гулюють мінімальну дозу хлору від 0,3 до 0,5 мг/дм3. Внаслідок цього процесу у воді зберігається частковий хлор, завдяки чому не погіршується якість води по бактеріо-логіч-них показниках. «Доза хлору на-стільки мала, що на організм людини він негативно не впливає», – запевняють у во-доканалі. Як повідомляє СЕС, у питній воді централізованого водопостачання Тернополя повністю відсутні бактерії гру-пи кишкової палички, вона має задовільні органолептичні властивості і не шкідли-вий хімічний склад, відсутні солі важких металів. Потрапляння нітратів та інших небезпечних хімічних елементів до води, яку споживають тернополяни малоймо-вірне. По-перше, через глибину свердло-вин, по-друге, довкола свердловин створе-но ЗСО.

Проте, якість води значно погіршуєть-ся через зношеність труб та відсутність станції знезалізнення води на Верхньоіва-чівському водозаборі.

Жовтуватий колір води, яка іноді тече з труб, через їх зношення. Зараз проводить-ся активна робота по заміні труб на поліе-тиленові, що однозначно позитивно впли-не на якість води. Для цього було придба-не спеціальне обладнання для зварювання пластикових труб, термін експлуатації котрих – 50 років. Такі труби не бояться корозії і, на відміну від чавунних, набагато стійкіші до сезонних змін температури. Двічі на рік проводиться промивання во-допровідних мереж, що передбачено тех-нологічним регламентом. Причиною про-мивання водопровідних мереж, як ствер-джують водоканалівці, є відсутність стан -ції знезалізнення на «Верхньоівачівсько-му» водозаборі. Поспішаючи до помеш-кань здебільшого сталевими трубами, за-лізо окиснюється та осідає на їхніх стінах.

19

№ 9 (1), 2012


Нині у продажу існує велика кількість фільтрів для очищення води. Та, перш ніж встановлювати фільтр, потрібно з’ясува ти склад води, і вже під конкретну воду під-бирати фільтр. Але у багатьох громадян немає коштів на якісні системи фільтру-вання, тому можна хоча б відстоювати воду у скляному, чи емальованому посуді й обов’язково покласти у посудину срібну монету. Таким чином вдасться значно нейтралізувати негативний вплив хлору, зменшити бактеріальне забруднення.

У колонках-помпах вода чистіша, бо за-бирається з більшої глибини. Але через те, що більшість з них використовуються рід-ко, мають заіржавіли труби. Отже, щоб попити не іржавої водички, потрібно кача-ти кілька годин.

Через підвищення вмісту нітратів місь-ка санепідемстанція також заборонила вжи вати воду із джерела гідропарку «То пі-ль че» і парку Національного відродження.

Населення Тернопілля, особливо сіль-ські жителі, користуються питною водою з криниць. 28 квітня 2010 р. у Тернопіль-ських газетах було повідомлення про те, що у селі Жуківці Лановецького району від отруєння померла 3-місячна дитина, а ще одна – потрапила в реанімацію облас-ної дитячої лікарні.

Дослідження, які потім здійснив Інсти-тут екогігієни і токсикології ім. Л. Медве-дя у Києві, виявили, що діти отруїлися нітратами. Молочну суміш, якою годува-ли дітей, розбавляли водою із криниці, в якій рівень нітратів у кілька разів пере-вищував норму. За кілька днів ще один такий випадок стався у Вінницькій обл. Після смерті немовлят уряд доручив про-вести перевірку всіх децентралізованих джерел водопостачання. Одним словом, вода у половині криниць на приватних подвір’ях не придатна до вживання. Лю-дям радять брати воду у су сідів або із пе-ревірених громадських джерел.

Для складання паспортів криниць по-трібна допомога влади і органів місцевого самоврядування. Необхідно також шукати та ліквідувати причини появи нітратів у воді. В районах області проводиться певна робота по виконанню регіональної програ-

ми «Питна вода Тернопілля на 2006-2020 роки».

Суспільство має усвідомити, що підзем-ні джерела питної води – унікальний ре-сурс, який потребує ощадливого вико-ристання, турботливого догляду і захисту. Лише в такому випадку ці джерела будуть невичерпними.

У 2010 році за сприяння громадських організацій з Польщі та Німеччини розпо-чав роботу міжнародний соціально-еколо-гічний проект, в рамках якого в області діятиме освітньо-інформаційний центр води «Студня майбутнього». Його буде реалізовувати громадська організація при-родоохоронного спрямування Екологіч-ний клуб «Край» спільно з міськрадою. Це буде перший подібний центр в Україні і перший у басейні Дністра, який має ідеї Оргуського центру Води, основна мета якого – просвітницька діяльність для пок-ращення екологічної інформованості гро-мадськості краю, зокрема, щодо стану вод-них об’єктів області, якості питної води та необхідності збереження водних ресурсів.

Забезпечення належної кількості та якості води є однією з найбільш важливих проблем і має глобальне значення. Важ-ливість охорони і збереження ресурсів прісної води і водних ресурсів в цілому має стати першочерговим завданням гро-мадськості та держави.

Від екологічної культури суспільства залежить майбутнє нашої планети Земля.

Література

1. Д ж и г е р е й В . С . Екологія та охорона навколишнього природного середовища. Навчальний посібник. К.: Т-во «Знання», КОО, 2007. – 422с.

2. Л у к ’ я н о в а Л . Б . Основи екології. – К.: Вища шк., 2008.

3. С о к о л о в с ь к и й О . , К о р д у б а н В . Екологія Тернополя в цифрах і фактах на межі тисячоліть: міський екологічний бю-летень №4. – Тернопіль: Мальва-ОСО, 2001. – 176 с.

4. Тернопіль – місто для життя. Міський еко-логічний бюлетень № 5. – Тернопіль: Маль-ва–ОСО, 2009. – 132 с.

20

№ 9 (1), 2012

НАНАдихаємо дії Нові ідеї реалізації проекту

«ВОДА – ОСНОВА ЖИТТЯ».

СВЯТО ЗАКІНЧИЛОСЬ,

БАЖАННЯ ДІЯТИ – ЗАЛИШИЛОСЬ

Сільченко О. О.

вчитель початкових класів Балаклеївської ЗОШ І –ІІ ступенів № 2

Смілянського району Черкаської області

У цьому навчальному році в учнів 3 – 4 класів нашої школи з’явився новий

предмет – «Моя щаслива планета» з курсу за вибором «Уроки для стійкого розвит-ку». Дітям було запропоновано для оз-найомлення такі теми : «Вода», «Сміття», «Енергія» (3 клас) та «Рослини», «Сто-сунки», «Покупки» (4 клас). Матеріал посібників, (які ми отримали безкоштов-но і вчасно від БО «Вчителі за демократію та партнерство»), – виявився доступний, цікавий і водночас такий необхідний. Оп-рацьовуючи нову інформацію, діти ведуть дослідження, проводять аудити, самооці-нювання, ведуть пошуки додаткової ін-формації, шукають шляхи вирішення про-блеми, а також залучаються до практич-них дій та залучають членів своєї родини. Та найголовнішим є той факт, що в учнів виникає бажання діяти.

Так при вивченні теми «Вода» з’явилась ідея провести свято під назвою «Вода – основа життя». Підготовча робота була насиченою і цікавою. Діти працювали в групах, готуючи колажі під гаслом «Як планеті залишитися блакитною». Двоє дівчаток відшукали 50 прислів’їв та при-казок про воду. Разом з мамою одна з уче-ниць виготовила ілюстрований альбом «Джерело життя». Хлопці (Подлєсний М., Галущенко В. та Домашенко Ю.) підготу-вали цілий проект під назвою «Вода – во-дичка», а дівчаткам – «краплинкам» мами готували костюми власноруч. Майже всі учні готували інформаційні повідомлен-

ня, складали пам’ятки «Як економно ви-користовувати воду в побуті». Не залиши-лись байдужими і батьки – члени бать-ківського комітету (Дергай М.С. та Пугач І.В.), які готували дітям на свято сюрприз.

І ось, свято Води відбулось! Святковий настрій, запрошенні батьки, вчителі, учні школи. На дошці можна було прочитати напис «Бережімо ріки, бережімо воду! Як матінку рідну, бережімо природу!» А по-ряд – фотоілюстрації і плакати: «Кому потрібна вода» та «Як люди використову-ють воду».

Вчитель пропонує присутнім подиви-тись на краплинку води.

– Яка ж вона маленька! Мабуть, і її зна-чення на Землі також невелике?

21

№ 9 (1), 2012

НАНАдихаємо діїНові ідеї реалізації проекту

Учні розмірковують, висловлюють власні думки. Потім було повідомлення вчителя про дослідження японського вче-ного Масару Емото, що досліджував фор-му молекули води. Надзвичайно вражені були від перегляду слайдів «Молекули води» і зробили такий висновок: намага-тися якомога частіше в своєму мовленні вживати ввічливих слів і робити добрі справи, адже навіть це впливає на форму кристалика води.

Учні розповідали про воду – мандрів-ницю, воду – напувальницю, воду – трудівницю. Потім – відгадували загадки, переглядали слайди «Вода в природі».

Повчальною була інсценізація казки «Про порятунок річки від Хлору і Віру-су». Неочікуваним і необхідним став по-дарунок – сюрприз від батьків: полива-лочка для кімнатних рослин. Мама (Дер-гай М.С.) звернулась до діток зі словами:

– «Поливалочка надасть можливість не розливати даремно воду, а напувати нею кімнатні рослини, які потребують води і уваги. Будьте економними і турботливи-ми!»

Впродовж свята усі присутні отримали пам’ятки про те, як економно використо-вувати воду в побуті і не забруднювати її хімічними речовинами. Ніхто не залишив-ся байдужим. До роздумів та дій спонукає звернення:

«Пам’ятайте, люди, назавжди: немож-ливо жити без води!».

Свято закінчилося, але не закінчилися наші дії. Ми і надалі будемо продовжува-ти працювати над собою, змінювати свої звички, щоб стати справжніми господаря-ми планети, не витрачаючи дарма її фан-тастичних скарбів.

22

№ 9 (1), 2012


ВОДА – ОСНОВА ЖИТТЯ

(Сценарій Свята Води).

Мета:

! розкрити значення води в житті люди-ни та природі;

! учити бачити прекрасне навколо себе;

! розвивати пізнавальну активність, уяву, образне мислення;

! виховувати бережливе ставлення до водойм, природи, навко лишнього світу.

Привітання

Доброго дня! – травам росистим. Доброго дня! – квітам барвистим.Доброго дня! – сонечку ясному, Людям усім і всьому прекрасному!

Відгадування загадок.

Що таке: живе і ллється,З каменем не раз зіткнеться,Як немає — все всихаєІ від спраги потерпає.(Вода)

Під горою, під крутоюНе ріка, тече струною,Це холодна б’є вода Зі старого... (джерела)

Він день у день іде та йде. Поглянь у вікна — ось він!Із вересня до нас веде Холодну мокру осінь.(Дощ)

Зимою спить, а влітку шумить. (Вода)

Акровірш

Срібна зірка, біла-біла На мою долоньку сіла І як сіла, то розтала —Голуба водиця стала.(Сніг)

* Усі рослини й тварини вживають,У кожній хаті її мають.(Вода)

Не лід, а сивий, Не спить, а стелиться,Вкриває землю й океан, А зовуть його... (туман).Він скрізь – і в полі, і в саду,А в дім не попаде.І я тоді лиш з дому йду,Коли вже він не йде. (Дощ)

Яке слово об’єднує слова-відгадки? (Вода)

1. Мандрівка з крапелькою води

– Подивіться, яка маленька крапля води! (Вчитель медичною піпеткою капає діткам в долоньки по краплинці води)

– Мабуть, і її значення на Землі також невелике? Як ви гадаєте?

(Припущення учнів.)– Помандруймо з нею, вона вам дещо

розповістьПовідомлення вчителя про дослідження

японського вченого Масару Емото.Перегляд слайдів «Молекула води».– Де ви зустрічали воду в природі?(Відповіді учнів.)(Перегляд слайдів «Вода в природі»)

2. Повідомлення від учнів:

1 у ч е н ь :(Загальна інформація).Без води людина не може прожити біль-

ше 5 днів. За все життя людина споживає близько 50—60 тонн води. Щоб виростити 1 кг овочів, зерна, витрачають 2 т води. Огірок на 90 % складається з води.

Тіло людини наполовину маси складаєть-ся з води. Три чверті населення світу відчу-вають гостру нестачу чистої питної води. У результаті використання недоброякісної

* Діти читають напис на дошці : «ВОДА – ОСНО-

ВА ЖИТТЯ»

23

№ 9 (1), 2012


питної води у світі щороку хворіє близько 500 млн чоловік.

2 у ч е н ь :Вода – це багато крихітних краплинок,

зібраних докупи. Їх неможливо перелічи-ти.

Хлюпоче синя річка – Ой річка, ой ріка!Юрба нас невеличка, Зате ж бо гомінка!І співи тут, і крики, І радість тут, і сміх,Навколо, як музики, – Гурти пташок дзвінких...

3 у ч е н ь : Як приємно влітку скупатися в річці!

Вода допоможе нам стати здоровими і чистими.

Давайте ж бо митись, купатись,Пірнати, хлюпотать, полоскатись.В струмку, у ставку, в океані,У ночвах, у мисці, у ванні.І в річці, і в бані,Старі й молоді, – Слава довічна Воді!

4 у ч е н ь :А ще вода втамовує спрагу. Ягоди,

фрукти, овочі також втамовують спрагу. Без води в них не містилося б такого смач-ного соку.

У рослин немає ротиків. Вони висмокту-ють із землі воду корінцями. Так вони хар-чуються. Чим більше вип’ють води, – тим соковитішими є їх плоди.

– Як бути кімнатним рослинам ?

Виступ одного з батьків.(Звертається до дітей, закликаючи їх

економити воду, дбати про кімнатні рос-лини і дарує подарунок – сюрприз: поли-валочку для квітів).

3. Рідка, тверда і газоподібна вода

– Хто знає, якою буває вода?(Діти пригадують досліди на уроках при-

родознавства і роблять висновки)

4. Вода-мандрівниця

5 у ч е н ь : – Любить вода подорожувати, вічна

вона мандрівниця. Усю землю обійде, скрізь побуває, усіх напоїть. Починає вони свої мандри з випаровування. Вода випа-ровується також із поверхні річок, озер, морів. У погожу днину пари немає, адже вона, як і повітря, – газ. А повіє холодний вітерець, пара перетвориться на маленькі, легенькі крапельки, стане туманом.

Тумани сиві табунцямиПовзуть з річок, озер, боліт,Висять кошлатими клубкамиНа кінчиках вологих віт,І довго вітер гребінцямиЇм не розчісує борід.– Мандрує вода. Перетворившись на

пару, стає туманом. Прямує в небо.

5. Випав дощик

6 у ч е н ь :Мерхне небо. Маленькі краплинки

зібрались у хмару, стали важкими. Їм важко втриматися у повітрі, і вони дощем повертаються на землю.

В білу хмарку, Ніби в кошик,Цілий день Збирався дощик.Потім вітерець у лісДощик В кошику поніс.Та коли Летів над полем,Зачепився за тополю,Перекинув Хмарку-кошик – І на поле Випав дощик...

Радіють рослини, адже напилися сві-женької дощової водички. Радіють і люди, тому що краще після дощу зростатиме врожай.

6. Настала зима

7 у ч е н ь : Узимку і в небі холодніше. Краплинки

води стали зірочками – сніжинками. Іде сніг. Мандрівниця-вода повертається на землю, але вже не дощем, а снігом.

24

№ 9 (1), 2012


7. Щоб зростали врожаї...

8 у ч е н ь : – З осені посіяли люди в землю зерна.

Зернятка майбутнього врожаю прикрила земля. Але цього замало. Без снігової ковдри вони повимерзають.

Для того щоб розбишака-вітер не поз-дував із ланів сніг, люди встановлюють за-хисні щити, висаджують смуги чагарників і дерев: затриманий на ланах сніг розтане, й волога піде в землю – напувати посіяні зерна та коріння рослин.

8. Настала весна

9 у ч е н ь : – Навесні тала вода просочується в

ґрунт. Та не вся вона піде в землю. Стру-мочками побіжить вода поверхнею, увіл-лється в ручаї, що перетворяться на великі річки, і потече мандрівниця – вода у синє море.

9. Підземні мандри води

1 0 у ч е н ь :– Тала й дощова вода просочується в

землю, утворюючи підземні річки та озе-ра. Наша мандрівниця в темряві знаходить собі шляхи. Нагулявшись під землею, шу-кає вихід на її поверхню. Скучила за сонеч-ком!

Чому на кручі камінь змок, Хоч гріє літне сонечко? Бо коло каменя струмок Пробив собі віконечко. Побризкав квіти голубі, У травах звився стрічкою, Біжить, співає сам собі:«Я хочу стати річкою!»– А воно і дійсно так трапляється, що з

маленького струмочка починається велика ріка.

10. Сто мільйонів вантажів

1 1 у ч е н ь : Я спитав у пароплава:– Ти по всіх моря поплавав? Доки плавав – навозив

Сто мільйонів вантажівЛіс і нафту у цистернах, Ліки, іграшки і цеглу.Морем літнім, морем зимнім Віз верстати і машини.– Ось скільки несе на собі вода! Ось яка

вона трудівниця!

11. Вода-трудівниця

1 2 у ч е н ь : – Ще з давніх-давен використовували

люди силу води: будували на річках водяні млини, щоб молоти борошно. А нині? По-гляньте на цю споруду! Це – гідроелект-ростанція.

Та гребля вільних вод розгін Ураз перетинає!.Вода на лопаті турбін Із силою спадає,І нам електрику дають Турбіни ці потужні. Дроти блискучі струм несуть На всі краї навкружні.

– Бачите, як багато понять містить у собі вода, тому її потрібно берегти!

– Та, на жаль, не всі це розуміють і за-бруднюють річки свідомо і безжалісно.

ІНСЦЕНІЗАЦІЯ КАЗКИ

1 К р а п л и н к а : Дві сестрички, дві Краплинки Опустилися з хмаринки. Поспішали красотусі, Щоб провідати бабусю.

2 К р а п л и н к а :Вже старенька зачекаласьІ, до речі, Хвиля зваласьДовго внучок виглядала,Доки з неба мандрували.

Х в и л я : Що привело вас до мене, мої любі?

25

№ 9 (1), 2012


1 К р а п л и н к а : Важко стало жити в річці, Ох і доленька жорстока,Не сховатися від стоку. Прагне не один заводСміття спустить в безодню вод.

2 К р а п л и н к а :Люди все без перестанкуМиють ввечері і зранку.Хімія тече вся в річкуІ забруднює водичку.

Ц а р и ц я - В о д а :Нема де води напитись,Як же можна з цим миритись?

К р а п л и н к а 1 :Ми не хочемо миритись, З ворогами будем битись!(Хвиля проводжає їх у путь-дорогу)

Х л о р :Дуже дякуємо, друзі, люди-чоловічки!

Як приємно, що ви нас викинули в річку.

В і р у с :Ох, яка краса довкола, як багато бруду

Скоро в річці крім зарази, нічого не буде!Р а з о м :Води чистої не буде, ми її потравимо,

Відгадайте, хто ж тоді в річці буде правити?

В і р у с :Ми – хвороб усіх причина, дужим щоб

ніхто не виріс, На сторожі Хлор і Вірус.(Припливають Краплинки)

1 К р а п л и н к а :Ось які вони, наші вороги.

2 К р а п л и н к а :Нічого, ми їх здолаємо!

26

№ 9 (1), 2012


Х л о р :Не поспішайте! У вас нічого не вийде!

Нам допомагають люди, саме вони постій-но скидають нас у річку разом із сміттям та хімічними речовинами.

К р а п л и н к а 1 :А у нас також є помічники! Це – дітки,

які знають, як зберегти воду!Учні:

1 - й у ч е н ь :Вода – це життя,Без води ми не можемНі жити, ні пити, ні їсти варити.Не засмічуйте річки, любі друзі,Бо вода – це все живеУ нашій окрузі.Тож прошу я вас, будь ласка, бережіть ви воду,Не засмічуйте річок, зробіть добро народу.

2 - й у ч е н ь :Не кидай у водойми бруду,Не засмічуй джерело.Бо вода потрібна людям Чиста, як прозоре скло.

3 - й у ч е н ь :Економно використовуйте воду у по-

буті:

! воду для чищення зубів набирайте у склянку: це зменшить витрати води, яка витікає (за 1 хв. – 3 л) і зекономить кошти для родини;

! коли миєте руки, зменшуйте струмінь води (так за добу ви зекономите до 10 л води);

! робіть душ ощадливим (за 10 хв. ви-користовуєш 180 л води): якщо менше часу миєшся – заощаджуєш;

! коли миєте посуд, витікає багато зай-вої води. Щоб уникнути цих витрат, доціль-но набирати воду в раковину або миску.

! Намагайтеся використовувати менше засобів, що містять хімічні речовини

Х л о р і В і р у с :Щось погано дуже стало, не вистачає

сили. Ой, ми зменшуємось... .аааааааааа-аааа (зникають).

К р а п л и н к и :Ура! Дуже дякуємо, діти, за допомогу!

Бабуся нами пишатиметься!

Х в и л я : Дякую, Краплинки, що допомогли поз-

бутися Хлору і Вірусу. Друзі, ви послухали поради, як використовувати неоціненний дар – воду. Спробуйте змінити свої звички і стати справжніми господарями планети, не витрачаючи дарма її фантастичних скар-бів.

Пам'ятайте, люди, назавжди:Неможливо жити без води!

Бо вода – це дар природи,Без води загине світ,

Тому річки чисті водиВсім несли мільйони літ

Споконвіку люди знали,Що водичка – це життя,

І річок не марнували,Не губили без пуття.

В С І Р А З О М :

Бережімо ріки! Бережімо води!Як матусю рідну, Бережім природу!

Учні роздають всім присутнім Пам’ятки.

27

№ 9 (1), 2012


ТИЖДЕНЬ СТАЛОГО РОЗВИТКУ –

ЗАПОЧАТКУВАННЯ НОВОЇ ТРАДИЦІЇ

Зарічна О. В.

заступник директора з навчально-виховної роботи Тернопільської загальноосвітньої школи

№24, керівник «Студії екологічного дизайну» та факультативу «Уроки для стійкого розвитку»

Предметні тижні є традиційними у школах України і проводяться вони згідно з річним планом роботи кожної школи. Раніше тижні природничих дисциплін проходили як свята, в ході яких учителі презентували свою роботу, знайомили учнів із новими відкриттями у галузі наук про природу, проводили цікаві інтер активні уроки біології, хімії, географії, різноманітні вікторини, тематичні виховні години та вечори.

тури, присвячена Декаді освіти для стало-го розвитку, що була проголошена Органі-зацією об’єд наних націй. Тут були пред-ставлені усі підручники та посібники з курсів «Моя щаслива планета» та «Уроки для сталого розвитку», усі номери журна-лу «Надихаємо на дії», тлумачний посіб-ник «Сталий розвиток суспільства: 25 за-питань та відповідей», буклети, дитячі ма-люнки, грамоти та дипломи за перемоги у конкурсах екологічної тематики.

12 березня.Тиждень розпочався вернісажем листі-

вок та плакатів «Моя щаслива планета», виготовлених учнями 3-4 класів, яка була презентована у вестибюлі та виставкою робіт учнів початкової школи «Відходи –

У Тернопільській загальноосвітній шко-лі № 24, з ініціативи методичного об’єд-

нання учителів, у минулому навчаль ному році вперше було змінено формат про ве-дення тематичного тижня: усі заходи були присвячені Всесвітньому дню води, який святкують 22 березня. Ідея сподобалась і учням, і педагогам. При підведенні під-сумків минулорічного тижня природни-чих дисциплін, який перетворився на «Тиждень води», було заплановано на-ступний тиждень присвятити Декаді ста-лого розвитку в Україні.

Отже, з 12 по 18 березня 2012 року, рам-ках українсько-шведського проекту «Ос-віта для стійкого розвитку в дії», у нашій школі був проведений тематичний тиж-день природничих дисциплін, приуроче-ний проголошеній ООН Декаді сталого розвитку (2005-2014 рр.).

Головна мета цього заходу, як і всього освітнього проекту – розвиток інтересу учнів до природничих наук, розвиток емо-ційного інтелекту та творчих здібностей, а також формування у них навичок і вмінь будувати власне життя, життя сім’ї, місце-вої громади з урахуванням потреб сталого розвитку, вироблення нового, екологічно доцільного стилю життя у школі.

Протягом всього тижня у шкільній біб-ліо теці була розгорнута виставка літера-

28

№ 9 (1), 2012


в доходи», які поповнювались учнівськи-ми роботами протягом тижня. Усім кла-сам, у яких в понеділок за розкладом був урок української мови, було запропонова-но написати диктант із самоперевіркою «Вода – прекрасний дар Землі». Переві-ряючи рівень власної грамотності, учні мали можливість отримати та двічі, пишу-чи та перевіряючи, проаналізувати важли-ву інформацію про необхідний для життя ресурс.

У цей день був проведений відкритий урок-конференція у 9-х класах (вчитель курсу «Уроки для сталого розвитку» Зарічна О.В.), в ході якого учні презентували власні про-екти з теми «Харчування». Найцікавішими для присутніх виявились проекти «Світова продовольча проблема», «Ана-ліз раціону шкільної їдальні з точки зору сталого розвитку», «Дієта для підлітків», «Вплив сучасних дієт на організм лю-дини», «Шоколад. За і проти».

На урок були запрошені вчителі не тільки природни-чих дисциплін, і він викликав жваве обговорення як серед учнів, так і серед учителів. Діти провели презентації, по-казали буклети і пам’ятки для батьків.

13 березня Вперше у школі був проведений еколо-

гічний ярмарок «Здорова їжа», на якому усім гостям було запропоновано тільки корисні страви: домашня випічка, узвар, чай з лікарських трав тощо. Звичайно, дитячий ярмарок складав конкуренцію шкільній їдальні, яка протягом першої ве-ликої перерви простоювала. Дякуючи батькам, які долучилися до його прове-дення, асортимент виробів був дуже різ-номанітним. Діти не тільки продавали «мамині» чи «бабусині» страви, а й приго-щали ними улюблених вчителів. Кошти, виручені на ярмарку, будуть використані на придбання саджанців самшиту для за-вершення оздоблення шкільної клумби.

У цей день для учнів 9-х класів був про-

ведений урок-гра «Біомонополія» (вчи-тель біології Поліщук Л.В.), на якому старшокласники продемонстрували свої знання з курсів «Основи здоров’я» та «Біо-логія». Відома усім гра «Монополія» була адаптована до природничих дисциплін та містила 7 тематичних блоків на ігровому полі, у кожному з яких було 4 запитання, поля з сюрпризами, кубики та фішки. Оп-тимальний підбір матеріалу, необхідна

кількість запитань практич-ного змісту, залучення до гри усіх учнів аудиторії дозволи-ли за 45 хвилин максимально виконати усі завдання гри та визначити переможців. Гра «Монопо лія» передбачає ви-користання «грошей». У на-шому ж випадку – це були 200 та 100 «адрена лі нів», які команди отримували від-повідно за повну правильну відповідь та за відповідь із допомогою вболівальників. Інколи доводилось і штрафу-вати, в основному, за підказ-ки. Усі присутні перекона-лись, що «Монополію» мож-на адаптувати до будь-якої шкільної дисципліни.

Для учнів 8 класів у цей день був проведений урок-презентація «Засоби побуто-вої хімії та їх вплив на люди-ну і навколишнє середовище»

(вчитель хімії Гордій Д.В.). Матеріали до уроку, презентації та екс-

перимент були підготовлені учнями 11-х класів. Вони ж були і виступаючими, які познайомили молодших колег із різно-манітністю хімічних засобів та загрозами, які несуть синтетичні порошки, аерозолі, рідини, мила, косметика тощо. Крім того, вони показали, що практично кожному синтетичному засобу можна знайти аль-тернативу, яка б не шкодила навколишнь-ому середовищу. Після завершення уроку всі присутні змогли проголосувати «за» і «проти» синтетичних засобів побутової хімії, поклавши монету на терези.

На уроці екології в 11 класах (вчитель географії та екології Макаровська Г.І.)

29

№ 9 (1), 2012


учні подивились науково-популярний фільм «Екологічний слід людини», який викликав неабиякий інтерес та стурбо-ваність старшокласників. Яскраво знятий, майстерно озвучений, захоплюючий ос-новною ідеєю, цей фільм надихнув учнів на активне обговорення. Більшість з них вперше почули термін «екологічний слід», побачили реальні наслідки щоденної діяльності людини для планети, та шляхи зменшення цього впливу. Цьогорічні ви-пускники переконались, що зменшити не-

гативний вплив на Землю нескладно, для цього потрібно почати змінювати власний стиль життя, життя своєї родини. Кожен з учнів зміг обчислити власний екологічний слід та отримав можливість показати цей фільм своїм батькам та знайомим.

14 березня. До вчителів природничих дисциплін

долучились вчителі математики, які ініціювали проведення своїх уроків з ви-користанням ідей сталого розвитку: урок математики у 6-х класах на тему «Дії над раціональними числами» був присвяче-ний сторінкам Червоної книги. Усі задачі та вправи, які виконували учні, були пов’язані із Червоною книгою. Вчитель математики Яворська Г.О. підготувала ці-каві задачі та вправи, метою яких було не тільки перевірити знання учнів з матема-тики, але й донести до них інформацію про критичну ситуацію, яка склалась у рослинному та тваринному світі. Учні 8 класу на уроці математики в цей день та-кож були причетними до проблем навко-лишнього середовища: вивчаючи тему

«Площі многокутників», вони здійснили віртуальну подорож зоопарками Європи, та визначили площі більшості з них.

Шестикласники на уроці географії ра-зом з учителем Меленчук О.В. у цей день провели інтелектуально-розважальну гру «Екологічний бумеранг». В ході гри учні побачили вплив зростання кількості сміт-тя на якість води у водоймах, якість повітря у населених пунктах, на якість людського життя взагалі.

Протягом цілого дня на другому по-версі була розгорнута виставка виробів гуртківців Студії екологічного дизайну (керівник Зарічна О.В.). Тут були пред-ставлені вироби, виготовлені учнями про-тягом поточного навчального року: деко-ровані лампочки, пляшки, упаковки від косметичних засобів тощо. Найбільший інтерес викликав стенд «Нове життя ста-рого галстука», вироби з корків, гудзиків, декоративні вази із пластикової тари.

15 березня. Вчитель географії Макаровська Г.І. про-

вела разом із семикласниками екологіч-ний фестиваль «Планета – наш дім». У цей день відбулась виставка-конкурс су-мок для покупок. На розгляд незалежного журі було представлено 16 сумок, виго-товлених з різних матеріалів. (Найвищу оцінку отримали: сумка 6-Б класу, виго-товлена з футболки та декорована ат-ласними стрічками; три сумки 7-В класу, пошиті та оригінально оздоблені з окре-мих деталей одягу; сумка 9-А класу, ство-рена зі старих галстуків; 9-Б класу, поши-та із старих джинсів; 10-А класу, зроблена

30

№ 9 (1), 2012


з мішка – упаковки для рису). Оргкомітет конкурсу запропонував усі сумки проде-монструвати батькам на загально шкіль-них батьківських зборах та провести бла-годійний аукціон.

16 березня.Учні 10-А класу провели дебати на тему

«ГМО. За і проти» (вчитель основ здо-ров’я Курило С.М.), в ході яких намагали-ся знайти компроміс та з’ясувати, що да-ють людству генетично-модифіковані продукти та, чи зможемо ми сьогодні без них прожити. Учні були добре підготов-лені до дебатів, толерантно ставились до опонентів, задавали змістовні, іноді про-вокаційні, запитання, вміло та аргументо-вано відстоювали власну думку. Учителі, присутні на дебатах не залишались осто-ронь, також долучились до роботи. На ць-ому заході були використані нормативно-правові документи, комп’ютерна презен-тація, фрагменти фільму. На завершення кожен з учасників проголосував цукеркою «за» або «проти».

Після уроків для учнів 5-х класів учите-лем курсу «Моя щаслива планета» (Дац-ків Г.О.) був проведений майстер-клас «Творимо красиве і корисне», під час яко-го учні створювали цікаві речі з пластико-вих пляшок, картонних упаковок, шнурів, корків, серветок тощо. Виготовлені учня-ми вироби будуть представлені батькам на найближчих батьківських зборах. Перед учасниками майстер класу виступили фі-налісти Всеукраїнського конкурсу «Енер-гія і середовище 2012» Хома Олександр та Кубашок Володимир (керівник Зарічна О.В.), які продемонстрували усім присут-нім виготовлений власноруч альтернатив-ний нагрівальний прилад «Сонячна кух-ня», розповіли про його призначення, ви-готовлення, результати дослідження. Учні розповіли зацікавленим про конкурс та свій досвід участі у ньому.

17 березня.Завершив предметний тиждень виступ

шкільної екологічної агітбригади «Молоді вітри», призера міського конкурсу, що від-бувся у актовій залі після уроків. Метою виступу був заклик до збереження лісів. Керівник команди (Рейтерович І.Г.) під-

готувала змістовний виступ з використан-ням комп’ютерної презентації, декорацій та костюмів, виготовлених із картонних ящиків, поліетиленових пакетів, відходів паперу. Після виступу агітбригади усі присутні переглянули відео-ролик із за-кликом провести 30 березня «Годину Зем-лі», вимкнувши усі електроприлади на одну годину.

Протягом тижня на базі нашої школи була започаткована та діяла фірма мо-лодіжних ініціатив «Ecology of Life», до складу якої входять учні 8-10 класів. Пра-цівники фірми займаються організацією цікавого дозвілля школярів, беруть участь у біржі Молодіжних ініціатив – виставля-ють для реалізації акції та купують акції фірм інших шкіл. (Процес купівлі-прода-жу відбувається за бали). Оскільки назва фірми передбачає напрям її діяльності, то протягом цих п’яти днів учнівським само-врядуванням під назвою «Ecology of Life» були проведені акції: «Весняна феєрія» – виставка весняних композицій з підруч-них матеріалів; «Посолоди життя» – учас-ники фірми пропонували перехожим по-міняти підпалену цигарку на цукерку; «Поділись з ближнім», – всі учні школи принесли по 1 яблуку, «зібраний урожай» віднесли людям із соціально-незахищених категорій; «Стоп, хвороби» – старшоклас-ники слідкували у їдальні за тим, чи пра-вильно молодші учні миють руки, чи ми-ють їх взагалі.

Таким чином наш предметний тиждень природничих дисциплін, став тижнем ста-лого розвитку, тижнем Землі, Води, Чис-того повітря, Дружніх стосунків. Впевне-на, що у такому форматі ми будемо прово-дити його щорічно, в жодному випадку не обмежуючись тільки тижнем. Адже ми по-винні діяти щодня, роблячи невеликі кро-ки назустріч майбутньому, у якому всі за-безпечені природними ресурсами і люди-на живе в гармонії з природою! Школа спільно з батьками учнів покликана сьо-годні навчити дітей виконувати щоденні дії – виключати за собою світло і воду, пе-реробляти папір, їздити на велосипеді та багато чого іншого.

31

№ 9 (1), 2012

НАНАдихаємо діїЗ міжнародного досвіду ОСР

ЯК ОЧИСТИТИ ВУЛИЦІ,

ПАРКИ Й ЛІСИ ВІД ПЛАСТИКОВИХ ПЛЯШОК.

ДОСВІД НІМЕЧЧИНИ

У Німеччині 10 років тому запровадили заставну ціну на пластикові пляшки, аби очис-тити вулиці. Успішний досвід, який може бути цікавим і для України.

Порожні пластикові пляшки, такі що розкидані по всіх українських містах і

селах, – у Німеччині приймають у біль-шості міні- та супермаркетів у спеціаль-них автоматах. Річ у тім, що, купуючи на-пої у пластиковій тарі, в Німеччині стягу-ють ще заставну ціну за пляшки. Чеки з автомату можна обміняти або на гроші, або на продукти з асортименту цього ма-газину. А якщо здати три пляшки, то на виручені гроші вже можна купити нову пляшку пива, що є цілком достатнім сти-мулом для багатьох німців.

Просто і вигідно

Сума компенсації різниться в залеж-ності від пляшки: за скляні відшкодо-вується від 8 до 15 євроцентів, за пляшки з твердого пластика –15 центів. Найбіль-ше, 25 центів – дається за повернення єм-ності з м’якого пластику. Причина в тому, що ці пляшки є найбільш шкідливими для довкілля. Не повертаються гроші за пляш-ки нестандартної форми, а також ввезені з-за кордону.

Сьогодні повернення пластикових пля-шок викликає у німців, в цілому, лише по-зитивну реакцію, адже вулиці справді ста-ли значно чистішими. Кинута пластикова пляшка або бляшанка з-під пива, за яку теж стягують заставну ціну, – це рідкість. Мало хто готовий просто брати й викида-ти гроші. Проте звикали до нововведення досить довго.

Складне впровадження

Минуло десять років відтоді, як у Ні-меччині було запроваджено систему по-вернення пластикових пляшок від напоїв. 20 березня 2002 року Юрген Тріттін, тодішній міністр з питань охорони довкіл-ля, який представляє Союз 90/Зелені, за-пропонував впровадження заставної ціни на пластикову тару й пивні бляшанки. Та-ка ідея спричинила гострі дискусії. Во на потребувала не лише додаткових витрат з бюджету, частина коштів лягала й на тор-гівлю. Вона мала забезпечити прийом і зберігання порожньої тари.

Ініціативу міністра Тріттіна дуже кри-тично зустріла тодішня лідер християнсь-ких демократів Ангела Меркель, а також представники вільних демократів. Все ж спільними силами СДПН та "зелених" за-кон ухвалили, і, починаючи від 2003 року, в Німеччині при купівлі коли, лимонаду, води чи пива у пластиковій пляшці, в ціну зазвичай включають вартість самої тари.

Виробники напоїв, тари, а також великі мережі супермаркетів побоювалися, що покупці не захочуть сплачувати додаткові гроші за упаковку. Компанії ініціювали декілька судових позовів і дійшли навіть до Конституційного суду країни, проте всі справи виграв німецький уряд.

Історія успіху

У перші роки в системі повернення пляшок панував певний хаос. Повертати

32

№ 9 (1), 2012

НАНАдихаємо дії З міжнародного досвіду ОСР

тару можна було лише в тих магазинах, в яких її було куплено. Це викликало певні труднощі, особливо з тією тарою, яку спо-живачі купляли в невеликих кіосках, нап-риклад, йдучи на роботу. Починаючи від 2006-го року всю тару можна здавати в од-ному місці. Того ж року було впроваджено обов’язкову заставу на слабоалкогольні напої.

Нині Юрген Тріттін не без гордощів за-уважує: «Дороги, парки та ліси вже біль-ше не засмічені, і пиво п’ють з пляшок ба-гаторазового використання. Повернення порожньої тари більше не є проблемою для німців».

Марія Еландер, керівник відділу пере-робки відходів німецької екологічної ор-ганізації Deutsche Umwelthilfe, вважає, що історія з переробкою пластикових пляшок в Німеччині є історією успі-ху. «Виробники упаковки досить добре економлять на сировині для виготовлення тари, адже люди здають пляшки. Система є ідеаль-ною для всіх сторін», – каже Еландер.

А що в Україні?

Заступник голови ук-раїнської Партії зелених, колишній міністр екології та природних ресурсів Сер-гій Курикін вважає, що пе-реробка пластикових пля-шок – це лише частина про-блеми в Україні, що по в’я за-на з переробкою побутових відходів. «Річ у тім, що на законодавчому рівні є новов-ведення, які стосуються перерозпо ділу по-бутових відходів, зокрема і пластикової тари. Протягом останніх років було ухва-лено кілька законів, проте вони ніколи не були впроваждені в життя», – зазначає екс-урядовець.

«Сьогодні у деяких київських подвір'ях є спеціальні контейнери для сухого плас-тикового сміття, але далеко не всі грома-дяни про них знають», – розповідає Кури-кін, який вбачає велику перспективність у поверненні пластикових пляшок за певну символічну винагороду. Водночас він пе-редбачає, що дистриб’ютори тари, а також магазини можуть зустріти цю ініціативу неохоче. Запровадження заставної ціни на пластикову тару, за його думкою, – є швидким вирішенням екологічної пробле-ми, адже споживачі будуть більш мотиво-вані здавати пляшки.

«Якщо правильно організувати цей процес, то він був би економічно вигід-ним, оскільки міг би забезпечувати паку-вальну галузь пластиковою сировиною. Принаймні витрати на організацію можна

буде відшкодувати», – говорить Курикін. Він цілком впевнений, що у місцевої вла-ди достатньо можливостей для здійснення подібних проектів.

Зараз також думають про пілотні про-екти на Київщині, Одещині та Миколаїв-щині.

За матеріалами:http://ua.korrespondent.net/dw/

(в рамках офіційної партнерської угоди з Deutsche Welle)

33

№ 9 (1), 2012


UNEP ПЛАНУЄ ЗАПУСТИТИ ПРОГРАМИ

ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОГО ОСВІТЛЕННЯ

ДО 2016 РОКУ

Програма ООН з навколишнього середовища (UNEP) та Глобальний екологічний фонд (GEF) до 2016 року мають намір замінити всі лампи розжарювання в світі на більш су-часні та енергоефективні – компактні люмінесцентні та світлодіодні.

Проект En.lighten передбачає перехід до більш сучасних і «зелених» техноло-

гій в освітленні, на яке витрачається близько 20% всієї електроенергії в світі.

Мета повної відмови від застарілих ламп розжарювання до 2016 року здійс-ненна – вважають організатори проекту UNRP En.lighten. Вони розраховують, що до цього часу національні програми пере-ходу на енергоефективне освітлення бу-дуть діяти в кожній країні світу.

«Ми вважаємо мету 2016 досяжною і необхідною, та можемо рухатись до її ре-алізації», – заявив Густав Маньез Гоміс, менеджер проекту UNEP.

За його словами, близько 30 країн вже відмовились від застарілих ламп розжа-рювання, або запустили процес переходу на енергоефективне освітлення.

В їх числі, головним чином, – країни ОЕСР. Проте, необхідні заходи вживають і великі економіки, що розвиваються, нап-риклад, Китай.

Маньез Гоміс висловив сподівання, що ці провідні економіки світу створять для інших країн сильний стимул – наслідува-ти їх приклад.

Одним з ключових напрямків роботи проекту його координатор назвав «зами-кання ланцюжка», – створення в країнах необхідної інфраструктури для утилізації, як застарілих ламп розжарювання, так і компактних флуоресцентних та світло-діодних ламп.

За його думкою, контекст в цьому пи-танні за останні кілька років суттєво змі-нився. Адже тоді не було стимулів розви-вати переробку ламп. Зараз же високі ціни на рідкоземельні метали, які використову-ються при виробництві компактних флуо-ресцентних ламп, створюють такі стиму-ли.

Експерт висловив надію на те, що в 2012 році до проекту приєднається велика кількість нових учасників на хвилі інтере-су до питань міжнародного екологічного співробітництва, викликаного самітом ООН зі сталого розвитку в Ріо-де-Жаней-ро. За останні кілька місяців 45 країн вже висловили готовність відмовитись від ламп розжарювання.

До 2016 року передбачається досягти того, щоб у кожній країні світу з’явилось

34

№ 9 (1), 2012

НАНАдихаємо дії З міжнародного досвіду ОСР

законодавство або національна стратегія відмови від ламп розжарювання. Очі-кується, що фактичне викорінення цієї за-старілої технології в усьому світі відбу-деться пізніше. На міжнародному рівні до проекту вдалося залучити представників всіх зацікавлених сторін і домогтися знач-ного просування питання. Однак, на міс-цях, – за словами менеджера проекту, – все ще необхідна додаткова підтримка, і перш за все – з боку бізнесу.

ЗЕЛЕНИЙ БІЗНЕС.

UNILIVER В ОЧІКУВАННІ НОВИХ ЕКО-ІДЕЙ

«Зрозуміло, це проект ООН, але ми вважаємо, що потрібно набагато більш ак-тивно залучати приватний сектор, щоб дійсно гарантувати його повсюдний успіх. Держави не повинні брати на себе все на-вантаження», – зазначив експерт.

За матеріалами:http://www.eco-live.com.ua

Unilever створив онлайн-ресурс для збо-ру технічних ідей щодо скорочення

шкідливого впливу на довкілля. Компанія запрошує всіх бажаючих до співпраці із науково-дослідної командою.

Прагнучи подвоїти свої розміри, Ком-панія Unilever намагається в той же час залишитися екологічно свідомою.

Проекти можна знайти на сайті в роз-ділі «завдання і побажання», що містить екологічні бізнес-ідеї, такі як: розробка ба-

гаторазової, легкої та економічної упаков-ки, чи технологія забезпечення питною водою з мінімальними витратами та ін.

Unilever заявляє, що в пошуках нових ідей буде співпрацювати з університета-

ми, інженерними і дизай-нерськими компаніями і гру-пами екологів з усього світу.

Bloomberg Businessweek за-значає, що Unilever наслідує приклад свого конкурента – Procter & Gamble, який зараз має намір підвищити річні продажі на $3 млрд за рахунок продуктів, розроблених спіль-но зі сторонніми новаторами. Unilever прагне знизити вплив своєї продукції на природу на 50 %.

У січні цього року Unilever також ого-лосив про створення власного фонду, пок-ликаного поширювати знання та засоби для гігієни, здоров’я, доступу до чистої води.

За матеріалами: www.unilever.com

35

№ 9 (1), 2012


ПРОГРАМА ЕКОЛОГІЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬ-

НОСТІ КОНЦЕРНУ VOLKSWAGEN

тво) головною метою якої є скорочення навантаження на навколишнє середовище на цілих 25 відсотків в порівнянні з річни-ми показниками за 2010 рік. Були визна-чені конкретні цілі, яких слід дотримува-тися співробітникам на всіх заводах ком-панії по всьому світу. Головну увагу за програмою сфокусовано на проблемах споживання енергії та води, відходів, а та-кож викидів СО2 та інших забруднюючих речовин.

Важливу роль у вирішенні цих питань буде відігравати новий завод Volkswagen у Чаттануга, штат Теннессі, який нещо-давно став єдиним автомобільним заво-дом у світі, що відповідає сертифікації класу LEED (Лідерство в екологічному дизайні) .

За матеріалами:http://www.volkswagen.com

Volkswagen виступає за відповідальну поведінку по відношенню до спів-

робітників, суспільства та навколишнього середовища. Це є ключовим елементом і основою стратегії розвитку концерну до 2018 року.

У найближчі 5 років концерн Volkswagen має намір інвестувати у свій автомобіль-ний підрозділ 62,4 мільярда євро. Самий великий інвестиційний пакет за всю іс-торію концерну включає в себе проекти по розробці нових моделей автомо-білів та в подальше розширення виробничих фондів, а також в екологічно чисті технології. Дві третини заявленої суми піде на розробку економічних автомо-білів, силових агрегатів та інно-ваційних технологій, а також за-безпечення екологічно чистого виробництва на заводах Volkswagen по всьому світу.

«Ми піднімаємо планку дуже високо, коли мова йде про стій-кість. Наша мета – стати про-відним у світі виробником еколо-гічних автомобілів» – заявив го-лова ради директорів концерну Volkswagen Мартін Вінтеркорн під час ро-боти щорічного автосалону «Женева-2012».

Амбітні екологічні цілі

Volkswagen дуже серйозно ставиться до своєї відповідальності щодо захисту дов-кілля. За Програмою «Think Blue. Factory» (Подбай про Чисте виробниц-

36

№ 9 (1), 2012

НАНАдихаємо дії Ознаки стійкого стилю життя

КОРИСНЕ З НЕКОРИСНОГО

Незвичайні апарати з’явилися відразу в декількох парках

Мехіко: власникам домашніх тва-рин, в першу чергу собак, пропо-нується збирати відходи життє-діяльності своїх вихованців і «мі-няти» їх за допомогою цих апаратів на безкоштовний Wi-Fi.

Компанія-розробник цієї не-сподіваної пропозиції в своєму рекламному ролику запевняє, що, поклавши в пристрій всього 70 грамів екскрементів домашніх тва-рин, можна отримати 20 хвилин доступу до безкоштовного Інтер-нету.

«Чим більше собак – тим більше хви-лин!», – сказано в рекламному слогані від розробників програми.

Апарат складається з трьох різнокольо-рових контейнерів, в які й потрібно клас-ти зібрані в пакетики собачі екскременти. Поруч встановлений невеликий екран, що показує вагу «продукту» і кількість безко-штовних хвилин Інтернету, які отримує власнику собаки.

«Боротьба за чистоту громадських міс-ць, де проводиться вигул собак, в Мехіко ведеться давно й активно: у всіх парках встановлені окремі контейнери для збору саме відходів собачої життєдіяльності, а самі власники переважно виявляють усві-домленість, прибираючи за своїми псами. Однак, такого високотехнологічного під-ходу до вирішення проблеми поки що не було», – повідомляє РІА Новости.

За твердженнями розробників програ-ми, щонайменше у 10 міських парках, які беруть участь у програмі, – кожного дня (а найбільше – по вихідних), збирається величезна кількість собаківників та їхніх вихованців. За умови їх участі у програмі, практично вся територія парків може бути забезпечена безкоштовним Інтернетом для всіх охочих.

А все почалось з того, що в 2010 році американський винахідник Метью Ма-цотта, з міста Кембридж, – втілив у життя проект механізму, за допомогою якого від-ходи собачої життєдіяльності можна ви-користовувати для освітлення парку!

За матеріалами: РІА Новости

http://ua.korrespondent.net

Надихаемо на дії №9, 2012

Education