Пермакультура –можливості для кожного

Патрик Вайтфилд«Пермакультура – что это?»

22 сторінки А5 формату…

1-2 години читання…

Ви попали…

Пермакультура – це створення систем, що працюють

в гармонії з природними процесами,

з мінімальними витратами праціі без шкоди для навколишнього середовища.

Пермакультура – це розумний дизайн

Дизайном займається кожен, хто розробляє варіанти дій,

спрямовані на змінуіснуючих ситуацій в ті, що бажані.

Ви ніколи не зумієте вирішити проблему,якщо збережете те ж мислення і той жепідхід, який привів вас до цієї проблеми.

Альберт Ейнштейн

Чи потрібен пермакультурний дизайн?

Опираясь на 20 лет опыта, Стефан Собковиакделится своим опытом по преобразованиютрадиционного яблоневого сада в изобильныйсад с большим разнообразием видов, которыйтребует малого ухода.

Глава фермерского хозяйства изКурской области решила сжечьурожай, потому что не в состоянииего собрать и хранить.

Турбота про Землю –турбота про всі без виключення елементи природи: рослини, тварини, ґрунт, атмосферу, ліси, бактерії, воду… Сюди входить хазяйнування, яке не шкодить природі, відновлення, помірне використання ресурсів…

Етика пермакультури

Справедливий розподіл ресурсів –вкладання власного вільного часу, грошей і матеріалів для того, щоб перші дві мети були виконані якнайкраще.

Турбота про людей –задоволення всіх потреб людини: в їжі, житлі, навчанні, роботі,

спілкуванні…

1. Свідоме обмеження споживання.Тот, кто не научился жить, довольствуясь малым, всегда будет рабом.

Гораций

2. Особиста відповідальністьЗамість того, щоб бути спостерігачем, безсилим зовнішнім елементом існуючої системи,досягніть впевненості у собі через практичні рішення - реально досяжні, прямі дії.

https://www.youtube.com/watch?v=tmhiglxga-4

3. Співпраця замість суперництваСтворюйте гармонію, а не боріться. Будуйте саморегульовані системи, в яких ніщо непримушується до виконання функції, але виконує те, що цей елемент робив би і природнимчином.

Пермакультура - вчення про взаємозв'язки.

Етика пермакультури

Спостереження та взаємодія - Приділяючи час спостереженню за природою ми розробляємо рішення для практичних ситуацій.

Уловлювання та збереження енергії - Завдяки розробці систем, що збирають ресурси під час їх надлишку, останні можуть бути використані згодом за потреби.

Отримання прибутку - Контроль за тим, чи вартий отриманий прибуток вкладеної в систему праці.

Застосування саморегуляції та спостереження за реакцією - Потрібно відмовитися від недоцільної діяльності за рахунок створення самостійно функціонуючих систем.

Використовувати та цінувати відновні джерела матеріалів та енергії - Отримуй найбільшої користі від надлишку відновних ресурсів природи замість споживацької залежності від вичерпних ресурсів.

Не продукувати відходів - Якщо цінувати та використовувати всі наявні ресурси, тоді ніщо не стає сміттям.

Планування спершу загального, а потім подробиць - Змінюючи точку зору, ми можемо спостерігати моделі притаманні природі та суспільству. Це має формувати основу нашого дизайну, що заповнюється деталями в процесі розробки.

Об'єднувати а не розділяти - Завдяки відповідному розташуванню правильних елементів, між ними встановлюються взаємозв'язки, завдяки чому вони починають працювати разом підтримуючи один одного.

Використання малих та повільних рішень - За малими та повільними системами легше дбати аніж за великими, краще використовуючи при цьому місцеві ресурси та розробляючи сталі рішення.

Використовувати та цінувати різноманітність - Різноманітність збільшує стійкість системи до численних загроз, беручи найкраще з унікальної природи кожної речі та специфічного оточуючого середовища.

Використання граней та цінування границь - Проміжок між об'єктами є місцем, де відбуваються найцікавіші події. Часто це найбільш цінний, різноманітний та продуктивний елемент системи.

Творче використання та відповідь на зміни - Ми можемо мати позитивний вплив від незворотних змін, уважно спостерігаючи та втручаючись у вірний час.

Девідом Холмгейном було сформульовано 12 основних принципів пермакультури:

Приклади пермакультури

Лессовое плато

Loess Plateau, Early September, 1995

Loess Plateau, Early September, 2009

Приклади пермакультури

2011

2004

Приклади пермакультури

1994

2006

«Городская пермакультура 2700 кг еды на 4 х сотках»

500 га

Все семнадцать ручьев полноводны круглый год

Пермакультура –третий путь развития сельского хозяйства

Міські ферми

Міські ферми

Город на підвіконні

Город на балконі

Землеробство, сільське господарство

Ефективне планування

Будівництво

Цілісна система навчання

Ресурсоуправління і зберігання

Місцева економіка

Створення екопоселень

Створення груп і організацій

Стратегії для міст і села

Утилізація сміття

ПермакультураПермакультура

Екоремонт – пермакультурний проект

Управління ресурсами і потоками –пермакультура

Вермикультура в дев’ятиповерхівці

Франклін Хірам Кінг придумав термін «перманентна агрокультура» (permanent agriculture) в своїй книзі 1911-го року «Фермери 4-х тисячоліть або Перманентна Агрокультура в Китаї, Кореї та Японії».

У 1929 Джозеф Рассел Сміт використав термін в книзі «Лісозаготівлі: Перманентна агрокультура».

Говард Т. Одум зосередився на системі екології, зокрема «Принципі максимальної потужності».

Відмінність пермакультури постійною саморегуляцією підтримував австралієць Йоменс П.А. у своїй книзі 1973-го року «Вода для кожної ферми».

Інші ранні впливи: роботи Естери Дінс, однією з першовідкривачів методу садівництва без глибокої оранки, і Масанобу Фукуока, який пропагував цей же метод в Японії в кінці 1930-х.

Недавні впливи: Система «Овочева Аквакультура з Використанням Тварин» у В'єтнамі, підтримувана урядом.

Джефф Лотон – з 1997р. очолює Інститут пермакультурних досліджень (Австралія) – глобальний центр для мережі пермакультурних проектів.

Історія

У середині 1970-х австралійці Білл Моллісон і Давид Хольмгрен почали розвивати ідеї про стабільні системи агрокультури. Призвело до цього стрімке зростання виснаження земель і водних ресурсів методами сучасної агрокультури, які нищили біорізноманітність і мільярди тонн верхнього шару ґрунту раніше родючих земель. Свої ідеї вони почали втілювати з видання книги «Пермакультура, ч. 1» в 1978 р. Моллісон вів лекції в більш ніж 80 країнах, навчаючи сотні студентівсвоєму 2х-тижневого курсу природного дизайну. До початку 1980-х ідеї розширилисявід землеробства до екопоселень. До середини 1980-х багато студентів після практики стали самі навчати інших, і незабаром у сотнях країн з'явилися пермакультурні групи, спільноти, інститути. У 1991 році був показаний 4-х серійний документальний фільм виробництва компанії ABC «Великий хлібороб» (The Global Gardener), де показувалися методи застосування пермакультури у всьому світі.

З Австралії пермакультура стала міжнародним рухом. Англійський вчитель пермакультури Патрік Уайтфілд, автор книг «Інструкція по догляду за Землею» та «Пермакультура в двох словах», показує, що зараз пермакультура розвивається в 2-х напрямках: Оригінальна та Дизайн-пермакультура.

Історія

Пермакультура сьогодні

Світова пермакультурна конвергенція 2016. Лондон

Пермакультура сьогодні

Курси пермакультурного дизайну

Джорджа Соболя (Великобританія)

• Курси Біла Молінсона

• Книги і фільми Зеппа Хольцера - фермера з Австрії• Поїздки до Хольцера керівників Клубів Органічного Землеробства• Проекти Хольцера в Україні

Створення Громадської Спілки «Пермакультура в Україні»

Пермакультура в Україні

ГС«Пермакультура в Україні»Курс Пермакультурного Дизайну

ГС«Пермакультура в Україні»практичні курси

ГС«Пермакультура в Україні»практичні курси

«Пермакультура як справа життя!»5 - 9 травня 2016, Львів

Дженніфер Лауруол є дизайнером пермакультурних садів та ландшафтів (улюблена тема: міські сади) і педагогом. Вона має більше 40 років досвіду в якості садівника, і навчає дорослих та дітей з 1993 року.

ГС«Пермакультура в Україні»переклад книг

ГС«Пермакультура в Україні»переклад книг

ГС«Пермакультура в Україні»розповсюдження відеофільмів

Желтая Мельница — Le Moulin Jaune -Мастерская Славы Полунина под Парижем

Желтая Мельница — это творческая лаборатория Славы Полунина, здесь ни на секунду не прекращается процесс поиска и эксперимента. Ни одно дело здесь не может быть признано доведенным до конца и ни один эксперимент не может оказаться неудачным.

Следовать “инстинкту преображения”, создавать жизнь, какпроизведение искусства — пока граница междуповседневностью, искусством и окружающей природой неистончится и не исчезнет полностью, так что они сольютсявоедино.

Миру, Любовіі Пермакультури!