МОВА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ

У ТАБЛИЦЯХ ТА СХЕМАХ

2

ЛІТЕРАТУРА

сукупність писаних і друкованих творів певного народу, епохи, людства

різновид мистецтва, мистецтво слова, що виражає дійсність у художніх образах,

створює нову художню реальність за законами

краси

результат творчого процесу автора, зафіксований у

відповідному тексті за допомогою літер

3

ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ВСІХ ТВОРІВ ЛІТЕРАТУРИ

ЗА ЖАНРАМИ ЛІРО-ПОЕТИЧНІ ЕПІЧНО-ПРОЗОВІ

ДРАМА-ДРАМАТУРГІЧНІ

ЗА ВИДАМИ ПОЕЗІЯ ПРОЗА ДРАМАТУРГІЯ

ЗА РОДАМИ ЛІРИКА ЕПОС ДРАМА

4

ХУДОЖНЯ МОВА

(мова художньої

літератури)

ХУДОЖНЯ ЛЕКСИКА

епітети, порівняння, алегорія, метафора, синекдоха, перифраз,

символ, архаїзми, неологізми, діалктизми,

слов'янизми тощо

СИНТАКСИЧНІ

ФІГУРИ

повтор, паралелізм, антитеза, інверсія,

риторичні запитання, звертання, оклики

тощо

ЕВФОНІЯ

(ОСОБЛИВОСТІ

ЗВУЧАННЯ)

милозвучність, ритм, рима, анафора, епіфора,

алітерація, асонанс, дисонанс, звукові

повтори

ЗАГАЛЬНОНАРОДНА

ЛЕКСИКА

ЛЕКСИКА, ОБМЕЖЕНА

СФЕРОЮ

СТИЛІСТИЧНОГО

СПРЯМУВАННЯ

СЛОВО

ПРЯМЕ

ЗНАЧЕННЯ

СЛОВА

ПЕРЕНОСНЕ

ЗНАЧЕННЯ

СЛОВА

-

Т Р О П И

5

•"А земля лежить медова" М.Рильський

•"Покличу тебе до зеленого шлюбу" Д.Чередниченко

ЕПІТЕТИ (художнє означення, що підкреслює якусь властивість чи рису предмета, явища й викликає до нього певне ставлення)

•"Блукай та їж недолі хліб і вмри, як гордий флоренцієць" Ю.Клен

•"Мов водопаду рев, мов битви гук кривавий, так наші молоти гриміли раз у раз" І.Франко

ПОРІВНЯННЯ (зіставлення двох предметів, явищ,

подій за їх спільними ознаками)

•"Земле, поорана горем, лихом засіяна чорним" М.Рильський

•"Пакіл неба цвіте глечиками хмар" В.Голобородько

МЕТАФОРА (образний вислів, у

якому ознаки одного предмета чи дії

переносяться на інший на підставі

подібності між ними)

• "Ще вечір спав в очеретах" А.Малишко

• "А море спить" Т.Мельничук

ПЕРСОНІФІКАЦІЯ (УОСОБЛЕННЯ -

ВИД МЕТАФОРИ) (якщо ознаки і

властивості людей або якихось живих

істот перенесено на неживий предмет чи

природне явище)

• "Подати рушники" (вийти заміж)

• "З'їсти повну тарілку" (з'їсти всю страву)

• "Клас читав Шевченка" (книга написана письменником)

МЕТОНІМІЯ (перенесення назви

одного явища на інше, що перебуває з

ним в тісному зв'язку)

•"Воїн врятував світ від фашистської чуми"

•"Мріяти про обручку" (тобто "мріяти про одруження")

СИНЕКДОХА (ВИД МЕТОНІМІЇ)

(художній вислів, заснований на заміні однини множиною,

цілого його частиною або навпаки,

загального - назвою конкретного)

•"З'їсти гору горіхів" •"Та й виріс хлопець аж

до неба" •"Дніпро горами хвилі

підійма" (Т.Шевченко)

ГІПЕРБОЛА (художнє

перебільшення)

•"тихше води, нижче трави"

•"з'ївши крихту хліба" •"до сусіднього села двічі

палицею кинути"

ЛІТОТА (художнє

применшення)

•"живий труп" •"гарячий сніг" •"серце слуха смертний

сміх" •"так смутно прекрасні

осіннії дні"

ОКСИМОРОН (поєднання

контрастних за значенням слів, у результаті якого

розкривається суперечлива сутність

позначуваного)

• "Пам'ятай, Махтумкулі, що ти гість на цій землі"

• "Антонич був хрущем і жив колись на вишнях, на вишнях тих, що їх оспівував Шевченко" (Б.-І.Антонич)

СФРАГІДА (згадка автором свого імені або прізвища у

віршовому творі)

• "Академік знову одержав двійку"

•"Я - алкоголік страченої суті, її Сізіф, алхімік і мурах" (Л.Костенко)

АНТИФРАЗИС (образне

вживання слова в протилежному значенні, часто з

іронією)

•"джерело знань" (книга) •"перлина Криму" (Ялта) •"благородні птахи"

(лебеді) •"чорне золото" (вугілля)

ПЕРИФРАЗА (троп, заснований

на заміні назви обєкта описом його суттєвих

ознак, характерних рис)

• "Добрий у нас пан: не б'є, не лає...лише шкуру знімає"

ІРОНІЯ (тонка, прихована

насмішка, вживання слова у творі в протилежному

значенні)

• "Якби моя бабуся встали" О.Вишня

ГУМОР (доброзичливий сміх,

спрямований на викриття певних вад

людського характеру)

• "Сон", "Кавказ" Т.Шевченко

САТИРА (гостре висміювання

всього нечесного, несправедливого)

ЗОБРАЖАЛЬНІ

ЗАСОБИ

6

ВИРАЖАЛЬНІ ЗАСОБИ

СТИЛІСТИЧНІ ФІГУРИ

АМПЛІФІКАЦІЯ (нагромадження

однорідних мовних засобів - синонімів, епітетів, порівнянь,

антонімів тощо)

АНАФОРА (повторення слів,

групи слів, схожих звуків на початку суміжних

компонентів тексту)

ЕПІФОРА (повторення слів,

групи слів, схожих звуків у кінці

суміжних відтінків тексту)

АНТИТЕЗА (зіткнення в

одному контексті прямо

протилежних понять)

АСИНДЕТОН (БЕЗСПОЛУЧНИКОВІСТЬ)

(поетичне мовлення, з якого усунені

сполучники задля стислості вислову)

ГРАДАЦІЯ (розташування слів або виразів у відповідності

зростання (висхідна градація) чи зниження

(спадна градація) ступеня їхньої

значимості)

ЕЛІПСИС (випущення структурно

важливого члена речення)

ІНВЕРСІЯ (порушення звичайного

порядку розташування

членів речення)

ПОЛІСИНДЕТОН (БАГАТОСПОЛУЧНИКОВІСТЬ)

(багатосполучникова сурядність)

РИТОРИЧНЕ ЗАПИТАННЯ

(емоційне заперечення у

формі запитання, яке не потребує

відповіді)

РИТОРИЧНЕ ЗВЕРТАННЯ

(називання адресата або його

ознак, яке не передбачає

встановлення контакту)

УМОВЧАННЯ (АПОСІОПЕЗА)

(зумисний обрив висловлення в

розрахунку на творче завершення його

адресатом)

ХІАЗМ (перехресне,

зворотно симетричне

розташування однакових слів у

суміжних конструкціях)

КІЛЬЦЕ (повторення

однакових слів або висловів на

початку і в кінці речень, строфи чи

абзаца)

«Насторожена, трохи перелякана. Пригорталась ціла – гаряча, гнучка, тріпотлива…»

У.Самчук

«Дере коза лозу, а вовк козу, а вовка мужик, а мужика

пан, а пана юрист, а юристу – чортів

триста»

«Заквіт осінній

сум, осінній

сум заквіт»

«Я тоді з твоїм ім'ям вмираю

і в твоєму імені живу»

В.Симоненко

«Не дивись у сніги на дорогу оту, Не дивись на заячий слід у

сльоту» М.Вінграновський

«О, Боже правий!Тяжкий гріх від

літ колишніх ліг над нами!»

«Багатому і чорт гроші

носить»

«Ситий голодного не

розуміє, старий – молодого, багатий –

«Хто серця чистого добро

Злобою чорною

поборе?» М.Рильський»

«Будь мені, неначе скарб

Сезама, - Ключ

пропав…» Б.Лепкий

«І виноград, і водоспад удолі, і сад,

і дзвінкодзвонні солов’ї, і їх пісні,

немов фонема «і», і гай, і водограй, і

край на волі» Б.-І.Антонич

«Зимовий вечір. Тиша. Ми.» П.Тичина

«Гримить! Благодатная пора

наступає, Природу розкішная дрож пронимає…

Гримить!» І.Франко

«-У тебе задовгі руки, - сказав Прокруст, - Відрубаємо – і ти будеш щасливий.

-У тебе задовгі ноги, сказав Прокруст, - Відрубаємо – і ти будеш щасливий.»

Н.Кир'ян

7

ЗАСОБИ

СТИЛІСТИЧНІ

8

• "Не буде з швачки багачки, а з ткача - багача"

• "І потім в дар тобі приносять з пожару вкрадений покров!"

(Т.Шевченко)

АЛІТЕРАЦІЯ (повторення приголосних звуків)

• "Було червоне поле бою"

• "Корови моляться до сонця, що полум'яним сходить маком"

(Б.-І.Антонич)

АСОНАНС (повторення голосних звуків)

• "Над бором хмари муром" (П.Тичина)

• "Тінь там тоне, тінь там десь" (П.Тичина)

• "Блакитна Панна" М.Вороний

ЗВУКОПИС (система звукового інструментування (алітерація +

асонанс), спрямована на створення звукового образу)

• "Хлип...хлип...Дайте мені на хліб!" (Є.Плужник)

• "Жду твоїх вітрил я - тінь там тоне, тінь там десь..."

(П.Тичина)

ЗВУКОНАСЛІДУВАННЯ (відтворення за допомогою звуків людської мови

крику тварин, співу пташок, звучання різних предметів)

• "Вивчають скорочені курси естетики

Погромів Петлюри і кар Колчака"

ЗВУКОВА АНАФОРА (початковий повтор)

9

фонічно викінчена віршова

сполука (група віршованих

рядків), яка повторюється в

поетичному творі, об’єднана

спільним римуванням,

представлена інтонаційно та

ритміко-синтаксичною

цілісністю

ЕЛЕМЕНТИ

ВІРШУВАННЯ

СТРОФА

ВІРШОВИЙ РЯДОК

ВІРШ

ДИСТИХ (двовірш)

ТЕРЦЕТ (тривірш)

КАТРЕН (чотиривірш)

П'ЯТИВІРШ СЕКСТИНА

(шестивірш)

ОКТАВА (восьмивірш)

НОН (дев'ятивірш)

ДЕЦИМА (десятивірш)

СОНЕТ

ТРІОЛЕТ

РОНДО

РУБАЇ...

Рівнорядкова

строфа

Різнорядкова

строфа

10

ХОРЕЙ (перший склад наголошений)

ЯМБ (другий склад наголошений)

•"На майдані пил спадає ." (П.Тичина)

• __' __ / __'__ / __'__ / __'__

•"Вишневий цвіт З вишневих віт Вишневий вітер Звіває з віт." (І.Драч)

•__ __'/ __ __'/ __ __'

ДАКТИЛЬ (наголос на першому

складі)

АМФІБРАХІЙ (наголос на другому

складі)

АНАПЕСТ (наголос на третьому

складі)

•"Рученьки терпнуть, злипаються віченьки, Боже, чи довго тягти?" (П.Грабовський)

•__'__ __/ __'__ __/ __'__ __

•"Не раз ми ходили в дорогу, Не раз ми вертали до хати" (П.Грабовський)

•__ __'__/ __ __'__/ __ __'__

•"Обриваються звільна всі пута, Що в'язали з давнім життєм" (І.Франко)

•__ __ __'/ __ __ __'/ __ __ __'

СПОНДЕЙ (обидва склади

наголошені)

ПІРИХІЙ (обидва склади ненаголошені)

• "Я єсть народ, якого правди

сила" (П.Тичина)

• __'__'/ __ __'/ __ __'/ __ __'/ __ __'/ __

• "Ніким звойована ще не

була" (П.Тичина)

• __ __'/ __ __'/ __ __ / __'__'/ __ __'

НАГОЛОШЕНИЙ СКЛАД

НЕНАГОЛОШЕНИЙ СКЛАД

СТОПА

СИЛАБО –

ТОНІЧНА

СИСТЕМА

ВІРШУВАНН

11

ЧОЛОВІЧА (наголос на останньому

складі)

•"Як зараз бачу: з-за ріки Дві кручі наче маяки..."

ЖІНОЧА

(наголос на передостанньому складі)

•"Одна зелена, чорна друга

Чи вічне сонце, чи зав'юга..."

ДАКТИЛІЧНА (наголос на третьому від кінця складі)

•"Рученьки терпнуть, злипаються віченьки... З раннього ранку до пізньої ніченьки" П.Грабовський

ГІПЕРДАКТИЛІЧНА (наголос на четвертому

від кінця складі)

•"Як була я молодою преподобницею, Повісила фартушину над віконницею" Т.Шевченко

МЕЧ::ПЛЕЧ, ПРОСТИМ:: ЛАСКАВИМ,

РІКИ::МАЯКИ::ВІКИ

НИВАХ::НЕЖИВА, ГОРИТЬ::ГОРЕ,

НЕНЬКИ::СЕРДЕНЬКО

РИМА – співзвуччя

в

закінченні

віршованих

рядків

«Біліли зорі, мов кульбаба, І місяць ріс, мов молочай,

Як поле ширшало під вітром,

Коні прийшли до водопою»

(Патриція Килина)

12

ВИДИ

РИМУВАННЯ

13

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Аврахів Г.Г. Виховання в наймолодших розуміння естетичної природи

художнього твору.// УМЛШ. – 1990.-№2.-С.60

2. Бандура О.Основи теорії літератури. – К.:Рад.шк.,1961.

3. Бандура О. Мова художнього твору. Серія «Бесіди про літературу». К.,

«Дніпро», 1964.

4. Бондаренко І.І.Стиль та принципи його аналізу.// УМЛШ.-1982.-№10.-

С.26.

5. Волиневський К.Основи теорії літератури.-К.:Рад.шк.,1969.

6. Гуковський Т.О.Вивчення літературного твору в школі.// Література і

виховання.Зб.матеріалів.-К.,1989.-С.141-144.

7. Зубожко Н.Я.Особливості вивчення лірики та її виховне значення.//

УМЛШ.-1988.-№4.-С.24.

8. Кациельсон А. Краса і сила віршованого слова. Серія «Бесіди про

літературу». К., «Дніпро», 1964.

9. Козлов А.В., Козлов Р.А. Азбука літературознавства: Навчально-

методичний посібник.-Кривий Ріг,2001.-200с.

10. Пасічник Є.А.Аспекти і прийоми аналізу художнього твору.//УМЛШ.-

1982.-№8.-С.30.

11. Самостійна робота учнів у процесі вивчення літературного твору.//

Степанишин Б.У. Література-вчитель-учень.-К.,1993.-С.95-137.

12. Теорія літератури.-К.:Вища школа,1975.

13. Українська література.//Неділька В.Я.,Петик В.Г.-К.:Вища шк.,1976.

14. Фролова К.П.Аналіз художнього твору (посібник для вчителів).-

К.:Рад.шк.,1975.