Дискусії щодо зміни цін на електроенергію та газ для населення та промисловості

велися в Україні ще з 2012 року. Але перші кроки з їх приведення до єдиного

ринкового рівня стали реальністю лише на початку 2015 року.

Думки експертів з цього приводу розділилися: одні вважають, що в умовах падіння

ціни на нафту, яка стимулює зниження цін на газ, уряд чомусь продовжує

підвищувати тарифи, тоді як інші стверджують, що для побудови конкурентного

енергетичного ринку просто необхідно підняти ціни до ринкового рівня.

Так це чи інакше, спробуємо визначити через порівняння кінцевих цін на газ та

електроенергію в країнах Європи та Україні, які склалися наприкінці 2015 року,

враховуючи рівень купівельної спроможності домогосподарств.

Електроенергія

Підходи до ціноутворення в Україні та Європі дещо різняться, оскільки український

ринок електроенергії ще не пройшов лібералізації. Це означає, що вартість електрики

для кінцевого споживача залишається чітко регульованою – Національна комісія з

питань регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), поряд із

середньозваженим тарифом, встановлює також тарифи відповідно до категорій

споживачів. В Європі від регулювання відмовилися – там ціна встановлюється ринком,

залежно від попиту і пропозиції.

26 лютого 2015 року НКРЕКП затвердила підвищення тарифів на електроенергію1, що

відбуватиметься у п’ять етапів. Загалом, тарифи на електроенергію зростуть до

березня 2017 року у 3,5 рази, що говорить про те, що середньозважений рівень

тарифу для населення становитиме 122,83 копійки за кВт/год. Найменше за світло

платитимуть власники двозонних лічильників, адже вночі електроенергія коштує

наполовину дешевше.

Разом із новими тарифами, змінилася і сітка тарифікації, яка буде однакова для всіх

споживачів. При споживанні до 100 кіловат-годин на місяць, до кінця року тариф

складе 45,6 коп. за кВт-год, при споживанні від до 100 до 500 кВт-год – 78,9 коп,

більше 500 кВт-год – 147,9 коп.

За таких ставок середньозважений тариф вирахуваний як 62,8 коп. за кВт-год.

Водночас, середні ціни на електроенергію для домогосподарств у Європі приблизно у

8 разів вищі, ніж в Україні.

Щодо промисловості, то там тариф формується відповідно до класу напруги. Так,

тариф на електроенергію для споживачів першого класу напруги (35 кВ і вище) в

грудні 2015 року збільшився до 123,8 коп. за кВт-год. Для споживачів другого класу

напруги (менше 35 кВ) тариф зріс до 152,08 коп. за кВт-год2.

1 http://www.nerc.gov.ua/?id=14359 2 http://www.nerc.gov.ua/?id=18028

Джерело: дані Єврокомісії за І півріччя 2015 року3, постанова НКРЕКП № 220 від

26.02.20154, постанова НКРЕКП № 2875 від 26.11.20155

Курс на євроінтеграцію, насамперед, означає побудову ринків за європейськими

правилами. Зокрема, одним із зобов’язань України є виконання норм Третього

енергетичного пакету, що в електроенергетиці передбачає відмову від так званого

"перехресного субсидування". Це ситуація, коли тарифи на окремі види послуг значно

перевищують їх економічно обґрунтований рівень і компенсують втрати від

занижених тарифів на інші послуги.

У нашому випадку, в Україні тарифи для промислових споживачів значно вищі за

ринкову ціну, а тарифи для населення не покривають навіть половини витрат.

Відмовитися від перехресного субсидування – означає вирівняти ці "ножиці". Тобто

зменшити додатковий тягар для підприємств, які закладатимуть менше витрат у

кінцеву ціну на вироблені товари або надані послуги, а отже зможуть краще

конкурувати між собою. Водночас, приведення тарифів для населення до ринкового

рівня збільшує стимули для запровадження енергозберігаючих заходів.

3 https://ec.europa.eu/energy/sites/ener/files/documents/Electricity_gas%20retail%20tables_final.pdf 4 http://www.nerc.gov.ua/?id=14359 5 http://www.nerc.gov.ua/?id=18028

У країнах ЄС ситуація зворотна українській – ціни на електроенергію для

домогосподарств в середньому приблизно на третину вищі, ніж для бізнесу. Для

прикладу, у Франції середній рівень цін для населення у 1,85 рази перевищує ціни

для промислового сектору, в Німеччині – у 2,24 рази. Лише в одній країні ЄС – Мальті

– співвідношення між ціною електрики для населення та промисловості становить

менше 1, а саме 0,93; тамтешні домогосподарства, так само як і в Україні, сплачують

за електроенергію більше, ніж промисловість. В середньому домогосподарства ЄС

сплачують у 2,16 рази більше, ніж промисловість.

З огляду на заявлені цілі реформи енергоринку, українцям так чи інакше доведеться

готуватися до того, щоби платити за електроенергію відповідно до ринкових цін. І чим

раніше прийде це усвідомлення, тим краще.

Джерело: дані Єврокомісії за І півріччя 2015 року6,постанова НКРЕКП № 220 від

26.02.20157, постанова НКРЕКП № 2875 від 26.11.20158, власні розрахунки

6 https://ec.europa.eu/energy/sites/ener/files/documents/Electricity_gas%20retail%20tables_final.pdf 7 http://www.nerc.gov.ua/?id=14359 8 http://www.nerc.gov.ua/?id=18028

Газ

Різке підвищення цін на газ в Україні передувало відкриттю ринку в жовтні 2015 року,

тому було сприйнято неоднозначно. Тим не менш, у період опалювального сезону

2015/2016 рр. уряд визначив двоставкову систему цін на газ для населення. Зокрема,

для тих, що споживає до 1200 кубометрів газу на сезон, тариф становить 3,6 грн. за

кубометр, тоді як ті, хто перевищить відповідний показник, – 7,188 грн. за кубометр.

За даними НКРЕКП, середньозважений рівень цін становить 2,834 грн. за кубометр9.

Як вже встигли зауважити в Кабміні, надалі ця "екзотична" система ціноутворення

буде ліквідована, а ціни підвищені до рівня, необхідного для досягнення 75% рівня

паритету з ціною імпорту в квітні 2016 року і 100% у квітні 2017 року. З урахуванням

того, що в 2016 році вартість імпортного газу буде знижуватись до 200 дол. за тис.

кубометрів і навіть нижче, подальші цінові стрибки будуть менш відчутними.

Незважаючи на зростання цін, співвідношення між вартістю "блакитного палива", що

платять жителі Європи та України на даний час, істотно відрізняється. Так, українські

ціни на газ нижчі за європейські у 2,5-5 разів (залежно від групи споживачів).

Джерело: дані Єврокомісії за І півріччя 2015 року10, постанова НКРЕКП № 2229 від

27.08.201511, постанова НКРЕКП № 583 від 03.03.201512

9 http://www.nerc.gov.ua/?id=14329 10 https://ec.europa.eu/energy/sites/ener/files/documents/Electricity_gas%20retail%20tables_final.pdf

Найнижчі ціни на газ в Європі – у країнах Східної Європи та Балтії, які географічно

розташовані ближче до Росії. Середня вартість "блакитного палива" в Європі

становить 18121,7 грн/тис. кубометрів, що у 3,3 разів вище, ніж в Україні. Так, німці

сплачують у 3,4 рази більше за українців, французи – у 3,5 рази, а шведи – взагалі у 5,7

разів!

Джерело: дані Єврокомісії за І півріччя 2015 року13, постанова НКРЕКП № 2229 від

27.08.201514, постанова НКРЕКП № 583 від 03.03.201515

Ціни для населення в Україні формуються з огляду на використання газу різного

походження. Для прикладу, до 2017 року державна компанія "Укргазвидобування"

весь об’єм видобутого газу (близько 15 млрд. кубометрів на рік) зобов’язана

продавати НАК "Нафтогаз України" за ціною 1590 грн. за тис. кубометрів, тоді як

11 http://www.nerc.gov.ua/index.php?id=17115 12 http://www.nerc.gov.ua/?id=14329 13 https://ec.europa.eu/energy/sites/ener/files/documents/Electricity_gas%20retail%20tables_final.pdf 14 http://www.nerc.gov.ua/index.php?id=17115 15 http://www.nerc.gov.ua/?id=14329

реальна собівартість газу, за словами голови правління "Укргазвидобування" Сергія

Костюка, становить 1290 грн. за тис. кубометрів16.

Відповідний обсяг газу вітчизняного видобутку покриває лише 70% потреб населення

(прямі поставки і газ для виробництва тепла), решту 30% "Нафтогаз" докуповує в

режимі імпорту за цінами понад 5,5 тис. грн. Таким чином, частина бізнесу з продажу

газу домогосподарствам залишається збитковою, тобто субсидується – переважно за

рахунок невеликих прибутків від реалізації українського газу та інших операцій.

Повернення цін на попередній рівень означало би зростання збитків, а отже

платіжного дефіциту "Нафтогазу", який де-факто компенсувався … з державного

бюджету, тобто з кишень усіх українців. За розрахунками аналітиків, лише 2014 року

Україна витратила не менше 10% ВВП на енергетичні субсидії, а ще майже 8% - на

газові субсидії17. Не дивно, що зростання бюджетного дефіциту та дефіциту

торговельного балансу можна було зупинити лише вирівнюванням цін для населення.

Для промисловості склалася трішки інша ситуація: з 1 грудня 2015 року НАК "Нафтогаз

України" знизив вартість газу для промислових споживачів приблизно на 5%. Так, у

залежності від умов оплати, обсягів закупівлі і стану попередніх розрахунків з

"Нафтогазом", ціна газу для цих споживачів складе від 5845 до 6474 грн. за тис.

кубометрів18.

Зростання цін – це один із небагатьох способів, за допомогою яких уряд збирається

проводити реформи газового ринку. Разом зі зростанням цін на комунальні послуги,

передбачається і зростання якості надання послуг та конкуренція на ринку, оскільки

постачальника газу тепер можна обрати самостійно.

А як же купівельна спроможність?

Відповідно до інформації Федерації профспілок України, після підвищення з 1 квітня

та 1 вересня 2015 року тарифів на електроенергію для населення, фінансова

можливість громадян на її придбання знизилася на 30%19. Чи дійсно ми прямуємо до

"енергетичної бідності"20?

Для пошуку відповіді на це питання, доцільно порівняти рівень ВВП в Україні та

країнах ЄС за паритетом купівельної спроможності (ПКС) – показником, що враховує

вартість життя та рівень інфляції в різних країнах.

У 2014 році Україна займала 106 місце серед 187 країн за рівнем ПКС. Як йдеться у

Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020"21, до 2020 року Україна повинна досягти

16 http://www.epravda.com.ua/news/2015/06/4/545261/ 17 http://www.eurointegration.com.ua/articles/2015/06/18/7034939/view_print/ 18 http://www.naftogaz.com/files/Information/Naftogaz-gas-prices-Dec-2015.pdf 19 http://www.unn.com.ua/uk/news/1445455-kupivelna-spromozhnist-naselennya-schodo-pridbannya-borschovogo-naboru-znizilas-na-33-profspilki 20 http://old.icps.com.ua/files/articles/76/89/Energetic_UKR.pdf 21 http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5/2015

показника ВВП на душу населення за ПКС в 16 тис. дол. Зважаючи на те, що у 2014

році цей показник становив лише 8665 дол., ціль видається досить амбітною.

Середній показник ВВП за ПКС у країнах ЄС становить 36326 дол., що приблизно у 4

разів вище, ніж в Україні. Зокрема, ВВП за ПКС Італії перевищує показник України у 4

рази, Франції – майже у 4,5 рази, Німеччини – взагалі у 5,3 рази.

Джерело: дані Світового банку (International Comparison Program database)22

Таким чином, разом зі зростанням цін доцільне і зростання паритету купівельної

спроможності громадян України. В іншому разі людям загрожує перехід у категорію

бідності, що для держави означатиме збільшення видатків на цільові субсидії.

Натомість ринку загрожуватиме криза неплатежів, а отже брак коштів на закупівлю

палива, не кажучи вже про інвестиції.

Для досягнення згаданої у Стратегії-2020 цілі у 16 тис. дол., щорічне зростання ВВП на

душу населення за ПКС повинне бути на рівні 16-17%. Це досить стрімке зростання,

досягти якого реально за умови постійного стимулювання реальних доходів

населення та жорсткого стримування інфляції.

Відтак, підвищення цін на енергоресурси – це лише одна із умов створення

конкурентних, прозорих та ефективних ринків. Дійсно ринкові ціни дозволять

накопичити ресурс для модернізації інфраструктури, впровадження інновацій,

збільшення власного виробництва.

22 http://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.PCAP.PP.CD

Разом з тим, ставши на шлях непопулярних реформ, уряд має стимулювати

підприємницьку ініціативу, адже розвиток малого і середнього бізнесу є чи не єдиним

способом добиватися одночасного росту економіки і доходів громадян, стримуючи

інфляцію на споживчі товари. Інший інструмент, яким треба вручити людям, – це

стимули для енергоефективності, тобто зменшення споживання та витрат на

енергоресурси. Таких стимулів поки мало, їх треба розвивати.

Споживати менше, платити за якісні послуги – таким чином треба ставити питання.

Повернення назад немає, скільки б не вирувало "тарифних майданів". Замість

монополістів в Україні має постати ціла індустрія обслуговування споживачів. Лише

тоді ми будемо знати справжню ціну енергоресурсам.

Методологія розрахунків:

Всі ціни на енергоресурси наведено в гривнях, таким чином, вартість газу та

електроенергії в країнах ЄС була конвертована у гривню за курсом: 1 євро = 25,0361

грн.23

Оскільки показники енергії в ЄС, зокрема газу, наводяться у кВт-год, ці одиниці були

переведені у звичні для розуміння пересічного українця кубометри за формулою: 1

кВт-год = 0,09231 кубометрів (при стандартних умовах 20°C при 101.325 кПа).

Порівняння вартості енергоресурсів для різних категорій споживачів в Україні та

країнах ЄС проводилося через співвідношення ціни електроенергії для

домогосподарств і для промисловості.

Порівняння рівня купівельної спроможності України та країн ЄС проводилося через

співвідношення показників ВВП за ПКС вибраних країн ЄС та України, за даними

Світового банку за 2014 рік у дол. США (поточні ціни).

23 Станом на кінець листопада 2015 року за даними ресурсу Єврокомісії http://ec.europa.eu/budget/contracts_grants/info_contracts/inforeuro/inforeuro_en.cfm