Несплачений рахунок: Як вугільні електростанції...

НЕСПЛАЧЕНИЙ РАХУНОКяк Вугільні електростанції руйнуЮть наше здороВ’я

Звіт Альянсу з охорони здоров‘я та довкілля

національнийекологічнийцентрукраїни

This report is a translation of «The Unpaid Health Bill: How coal power plants make us sick» published by the Health and Environment Alliance (HEAL) www.env-health.org. HEAL gave the National Ecological Center of Ukraine permission to translate most parts of the text but was not involved in the adaptation, translation and publication process.

Ця публікація являє собою переклад доповіді Альянсу з охорони здоров’я та довкілля (HEAL) (www.env-health.org). Адаптація доповіді та переклад її основної частини здійснені з дозволу Альянсу з охорони здоров’я та довкілля, але публікація цього матеріалу є відповідальністю виключно Національного екологічного центру України.

Переклад здійснено за фінансової підтримки Європейського Кліматичної Фундації.

Розповсюджується безкоштовно

Grigoriy

Машинописный текст

Замовник: НЕЦУ. Наклад 200 шт. Типографія: Print Quick, ФОП "Попов Дмитро Вікторович"

Про Альянс з охорони здоров’я та довкілля

Альянс з охорони здоров’я та довкілля (HEAL) – провідна європейська некомерційна ор-ганізація, що займається питаннями впливу забруднення довкілля на стан здоров’я в Єв-ропейському союзі (ЄС). За підтримки понад 65 об’єднань , представлених організаціями медиків, та некомерційних медичних страховиків, пацієнтів, а також жіночими, молодіжни-ми, екологічними та іншими громадськими організаціями. Альянс доводить до відома за-конодавчих органів результати досліджень та оцін незалежних експертів у сфері охорони здоров’я.До складу Альянсу входять міжнародні та європейські організації, а також націо-нальні та місцеві групи.

Відповідальний редактор: Дженон К. Дженсен, виконавчий директор Альянсу з охорони здоров’я та довкілля (HEAL).

Укладачі (дослідження та опису матеріалів): Джулія Хасчер, фахівець з питань вугільної промисловості та захисту здоров’я, HEAL; Дайана Сміт, консультант із зв’язків, HEAL.

Технічна частина звіту: Майкл Холанд, Економетричні Дослідження та Консалтинг (EMRC).

Технічні редактори: проф. Пол Уїлкінсон, Лондонська школа гігієни та тропічної меди-цини (LSHTM); д-р Дорота Яросинська, Європейська агенція з охорони довкілля (EEA); д-р Джулієт Дафф, Екологічна спілка лікарів Ірландії (IDEA); Роберта Савлі, Європей-ська федерація алергіків та пацієнтів із захворюваннями дихальних шляхів (EFA); Лес-лі Джеймс, «Друзі Землі Велика Британія» (FoE UK); Піппа Геллоп / Гордана Драгічевич / Нікола Білісков, «Зелена Дія / Друзі Землі Хорватія» та мережа НПО «Бенквоч»; Лаурі Мили-вирта, Greenpeace International; Мона Брике, Кліамалліанз / Німеччина; Метт Філліпс, Евро-пейський кліматичний фонд (ECF).

Консультант з досліджень: Маделейн Коппінг, еколог- консултант.

Редакційна рада: Анне Стауфер, заступник директора, HEAL; Люсі Матьєсон, менеджер програм, HEAL; Мет Філліпс, Європейський кліматичний фонд (ECF).

зМістпередМоВа . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4

резЮМе . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6

Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9

хронічні захВорЮВання, Викликані триВалиМ ВплиВоМ забрудненого поВітря . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9

ВплиВ ВикидіВ Вугільних електростанцій на здороВ’я . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10

РИЗИКИ ДЛЯ РОЗВИТКУ ПЛОДУ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12

ДИХАЛЬНА СИСТЕМА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14

СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16

НЕРВОВА СИСТЕМА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17

ВПЛИВ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ І ОРГАНІЧНИХ ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН НА ЗДОРОВ’Я . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18

ЗМІНА КЛІМАТУ: ЧАС ДІЯТИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20

трансграничне забруднення поВітря ВугільниМи електростанціяМи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21

еконоМічний аналіз ВплиВу Вугільної енергетики на здороВ’я . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23

результати експертної оцінки ВплиВу Вугільних електростанцій на здороВ’я жителіВ єВропи . . . . . . 24

чи є у Вугільної енергетики Майбутнє В єВропі? . . . . 26

чи існує таке поняття, як «чисте Вугілля»? . . . . . . . . . 28

рекоМендації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30

ДОДАТКИ

ДОДАТОК №1. ТЕХНІЧНИЙ ЗВІТ. МЕТОД ОЦІНКИ ВПЛИВУ . . . . . . . . 32

ДОДАТОК №2. РИЗИКИ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я, ЩО СПРИЧИНЯЮТЬСЯ РІЗНИМИ ЗАБРУДНЮЮЧИМИ РЕЧОВИНАМИ, НОРМАТИВИ ВМІСТУ ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН В АТМОСФЕРНОМУ ПОВІТРІ ТА ГРАНИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ВИКИДІВ ВУГІЛЬНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36

ДОДАТОК №3. НОРМАТИВНІ ПОЛОЖЕННЯ ЄС ЩОДО ВУГІЛЬНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ, ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ДЛЯ ЗАХИСТУ ЗДОРОВ’Я . . . 38

посилання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41

© Н

ЕЦУ / О

. Савицький

НЕСПЛАЧЕНИЙ РАХУНОК: ЯК вУгіЛьНі ЕЛЕКтРОСтАНції РУЙНУють НАшЕ здОРОв’Я

4 звіт Альянсу з охорони здоров’я та довкіля (HEAL)

ПеРедмоВА

У сучасних умовах велику ува-гу багатьох вчених привертає проблема забруднення повітря, яка стає все більш поширеною в період постійно зростаючої індустріалізації та урбанізації. Стрімко зростає поширеність шкідливого впливу вже відомих забруднюючих речовин в ат-мосферному повітрі та збільшу-ється кількість нових, що зумов-

лює значне підвищення показника захворюваності серед дорослого та дитячого населення [О.К. Коло-скова, 2004; О.Є Федорців та співавт., 2004].

Забруднення повітря продуктами згоряння орга-нічного палива, насамперед вугілля, призводить до небажаних змін фізичних, хімічних чи біологічних характеристик повітря, а також ґрунту і води, в на-слідок вторинного забруднення. Таке забруднення сьогодні і в майбутньому може негативно впливати на життєдіяльність самої людини, рослин і тварин, на виробничі процеси, погіршувати умови життя і куль-турний добробут, завдавати шкоду архітектурним пам’яткам та об’єктам інфраструктури.

До недавнього часу у якості речовин, що забрудню-ють повітря, розглядались в основному пил, чадний і вуглекислий газ, оксиди сірки та азоту, леткі органіч-ні сполуки. Сьогодні практично не можливо повною мірою оцінити, як, чим і в якій кількості забрудню-ється довкілля. До теперішнього часу людство ввело в біосферу більше 4 мільйонів ксенобіотиків (нових антропогенних речовин, чужорідних для біосфери) і продовжує вводити по 6 тисяч речовин щодня.

Слід зазначити, що питома вага та ступінь тяжкості впливу різних шкідливих речовин не є однаковими. За даними Баттелевського Інституту (Колумбус, США) перше місце належить важким металам. Виділення їх у довкілля відбувається в основному при спалюванні мінерального палива. У золі вугілля і нафти виявле-ні практично всі метали. Зола нафти містить багато

ванадію, ртуті, молібдену та нікелю. У золі торфу міститься уран, кобальт, мідь, нікель, цинк, свинець. Вміст важких металів у вугіллі зазвичай на кілька порядків вищий, ніж у нафті або в природному газі. У золі кам’яного вугілля виявлено 70 хімічних еле-ментів. В 1 т вугільної золи міститься в середньому до 200 г цинку та олова, 300 г кобальту, 400 г урану, до 500 г германію та миш’яку; максимальний вміст стронцію, ванадію, цинку і германію може досягати 10 кг на 1 т. [Л.Г. Бондарев, 1984].

Добре відомо, що багато із названих металів і десят-ки інших мікроелементів, які знаходяться в довкіллі, є абсолютно необхідними для нормального функці-онування організму людини. Але треба сказати, що «все добре в міру». Багато з таких речовин (при їх над-лишковій кількості) в організмі є отруйними і стають небезпечними для здоров’я. Так, наприклад, безпо-середнє відношення до захворювання на рак мають: миш’як (викликає рак легень), свинець (викликає рак нирок, шлунка, кишечника), нікель (викликає рак по-рожнини рота, товстого кишечника), кадмій (сприяє виникненню практично всіх форм раку). Враховуючи сучасні масштаби використання викопного палива в енергетиці можна прийти до висновку, що не мета-лургійне виробництво, а саме спалювання вугілля є головним джерелом надходження багатьох токсичних металів у довкілля.

Значну кількість зважених часток у атмосферному повітрі, які можуть спричиняти токсичну дію на орга-нізм людини, зокрема на органи дихання, викидають вугільні електростанції. Серед таких часток є солі берилію, кадмію, свинцю, сульфат магнію та інші. Ве-лика кількість шкідливих речовин надходить до ор-ганізму людини з повітрям, тобто первинно уражує органи дихання. У людини загальна площа альвео-лярної поверхні легень, що контактує із забрудне-ним повітрям, становить близько 70-80 м2, а кількість альвеол 300-400 млн. [А.К. Загорулько, 2002]. Тому особливу увагу як зарубіжних, так і українських вче-них привертають патологічні зміни в легеневій тка-нині під дією шкідливих речовин.


звіт Альянсу з охорони здоров’я та довкіля (HEAL) 5

Встановлено що:

� При інгаляційній дії солей кадмію в легенях розви-вається гостра емфізема (прояв активації адапта-ційних механізмів респіраторного відділу легень), де-не-де трапляються ділянки дис- та ателектазів [С.В. Антонюк, 2002, 2006].

� При тривалому контакті з пилом металічного ко-бальту у верхніх дихальних шляхах виникають хронічні зміни із тотальним інтерстиційним пнев-москлерозом (у повітропровідних шляхах ви-никають численні бронхоектази та епітеліальна десквамація) [Н.В. Гринь та співавт., 2001]. Солі берилію є реактивним пилом та здатні спричи-няти гострий пневмоніт (бериліозну пневмонію), а при тривалій дії викликають хронічний бериліоз (легеневий грануломатоз) із переходом у фіброз [А.В. Блохин, 1989].

� Сульфат магнію сприяє десквамації епітелію, по-товщенню міжальвеолярних перетинок в резуль-таті проліферації клітинних елементів [Т.А. Акин-фиева та співавт., 1992]. При тривалій інгаляційній дії солей свинцю просвіт бронхів нерівномірно звужується (внаслідок запальних та склеротич-них процесів), а термінальні бронхіоли переважно розширюються; потоншуються міжальвеолярні пе-ретинки внаслідок десквамації клітин альвеоляр-ного епітелію [С.В. Антонюк та співавт., 2002, 2006].

Існує достатньо наукових доказів зв’язку між забруд-ненням повітря від спалювання вугілля і захворюван-нями дихальних шляхів, які вказують на необхідність

вживати системних заходів щодо зменшення викидів від цих джерел забруднення. У цьому звіті Альянсу з охорони здоров’я та довкілля описано як вугільні електростанції забруднюють повітря в Європі, під-вищують рівень смертності, викликаної захворюван-нями дихальних шляхів та інших систем організму людини. Зниження рівня забруднення повітря тільки одними вугільними електростанціями, може істотно поліпшити статистику в сфері охорони здоров’я. Звіт є відмінним джерелом інформації і наочно пояснює, чому необхідно враховувати зовнішні витрати вугіль-ної електроенергії визначаючи довготермінову енер-гетичну політику держави.

Таким чином, забруднення повітря і, особливо, внаслідок спалювання вугілля викликають велику стурбованість у медиків і фахівців у сфері охорони здоров’я, що також вимагає уваги всього суспільства до цієї проблеми. Навіть збереження поточних об-сягів спалювання вугілля може мати серйозні нега-тивні наслідки для здоров’я населення, а збільшення частки вугілля в енергобалансі буде катастрофічним у цьому плані.

Наразі в Україні існує нагальна потреба оснащення вугільних електростанцій сучасним очисним облад-нанням, що дозволить дотримуватись нещодавно введених європейських норм з граничних значень викидів та значно покращити якість повітря. Вугільні електростанції що підлягають модернізації та будуть експлуатуватися після 2018 року мають застосовува-ти найкращі з доступних технологій очищення вики-дів, щоб мінімізувати шкоду для здоров’я населення та пов’язані з цим економічні збитки.

Пікас ольга Богданівна, доктор медичних наук, професор кафедри фтизіатрії та пульмонології НМУ імені О.О. Богомольця.



резЮМе

Протягом десятиліть обсяги використання вугілля в Єв-ропі стабільно зменшувалися, але в останні кілька років частка вугільної енергетики дещо зросла. Вугілля, як і раніше,залишається основним енергоносієм в Європі, його частка в енергобалансі становить близько чверті. Існують плани з будівництва близько 50 нових вугіль-них електростанцій. Однак за подальше використання вугілля людству доведеться заплатити дорогу ціну, про яку законодавці навряд чи замислюються, це – шкода здоров’ю простих людей. Адже витрати на лікування покриваються особисто людьми та за рахунок видат-ків державного бюджету на потреби охорони здоров’я. Також страждає економіка загалом, головним чином через перебування працівників на лікарняному та тим-часову втрату ними працездатності.

Як забруднення повітря від вугільних електростан-цій впливає на здоров’я? Вугільні електростанції є потужним джерелом забруднення атмосфери в Єв-ропі, яке європейські фахівці з респіраторних захво-рювань називають «невидимим вбивцею» і одним з найсерйозніших загроз для здоров’я населення. Забруднення повітря виливається у ряд проблем зі здоров’ям, включаючи зростання ризику виникнення респіраторних і серцево-судинних захворювань. За-вдання даного звіту, складеного Альянсом з охорони здоров’я та довкілля, наступні:

� Огляд наукових доказів того, як забруднення пові-тря впливає на стан здоров’я і яку роль у цьому віді-грають викиди вугільних електростанцій;

� Перша в історії оцінка економічних наслідків захво-рювань, викликаних забрудненням повітря від екс-плуатації вугільних електростанцій в Європі;

� Опитування провідних фахівців у сфері охорони здоров’я, медиків і законодавців щодо проблем, пов’язаних з використанням вугілля в енергетиці;

� Збір рекомендацій чиновників і фахівців у сфері охорони здоров’я щодо зниження впливу атмос-ферного забруднення на здоров’я населення.

основні результатиВикиди від вугільних електростанцій в Європі істотно посилюють тягар забруднення довкілля. Результати останніх досліджень, опубліковані у даному звіті, по-казують, що лише на території Європейського союзу вони стали причиною понад 18 200 ранніх смертей, близько 8500 випадків захворювань на хронічний бронхіт і понад 4 мільйони втрачених робочих днів на рік. За оцінками, економічні витрати, пов’язані з впли-вом спалювання вугілля на здоров’я європейців, скла-дають до 42,8 мільярдів Євро на рік. А якщо до цього показника додати викиди вугільних електростанцій у Хорватії, Сербії і Туреччині, то кількість ранніх смер-тей зростає до 23 300, що еквівалентно 250 600 втра-чених років життя, а розмір загальних витрат зрос-тає до 54,7 млрд. євро на рік. Ці витрати в основному пов’язані з респіраторними та серцево-судинними захворюваннями, які в Європі займають провідні по-зиції серед хронічних захворювань. У цілому на частку вугільних електростанцій, що працюють у Польщі, Ру-мунії та Німеччині, припадає більше половини від за-гального показника проблем зі здоров’ям. Крім того, спалювання вугілля на території Болгарії, Чехії, Фран-ції, Греції, Сербії, Туреччини та Великобританії також має суттєві наслідки.



забруднення атмосферного повітря: головна загроза здоров’юІснує велика кількість наукових доказів того, що за-бруднення повітря впливає на здоров’я і призводить до хронічних захворювань та відносно ранньої смертності. Хоча за останні роки якість атмосферного повітря в Єв-ропі поліпшилася, забруднення повітря, як і раніше, є істотним чинником ризику для здоров’я населення. За оцінками Європейського агентства з охорони довкіл-ля (ЕЕА), 80–90 % європейських городян є чутливими до дії зважених часток і озону, рівень яких перевищує нор-ми, рекомендовані Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВОЗ). Хоча на вугільні електростанції припадає незначна частина загального забруднення атмосферно-го повітря, вони є найбільш важливим джерелом про-мислового забруднення повітря. Велика вугільна елек-тростанція за рік викидає кілька тисяч тон небезпечних речовин, що забруднюють повітря, а її експлуатаційний ресурс становить не менше 40 років. Будівництво нових вугільних електростанцій – це продовження впливу не-безпечних викидів на здоров’я населення протягом ба-гатьох років. Крім того, це зведе нанівець короткостро-кові результати зниження рівня забруднення повітря в інших галузях промисловості.

подвійна загроза здоров’ю людей: забруднення повітря і зміна кліматуНа думку генерального директора Всесвітньої органі-зації охорони здоров’я (ВОЗ), вугільні електростанції є основним чинником зміни клімату, що несе головну загрозу здоров’ю населення у ХХІ столітті. Вугілля є найбільш вуглецевоємним джерелом енергії в ЄС, що сприяє утворенню близько 20 % загального обсягу ви-кидів парникових газів. Ми отримуємо все більше дока-зів того, що здоров’я жителів Європи потерпає від зміни клімату, а вчені б’ють на сполох стосовно очікуваного зростання захворювань і смертності протягом най-

ближчих десятиліть. Поступове скорочення викорис-тання вугілля у роботі електростанцій і теплоелектрос-танцій Європи є необхідним заходом для запобігання довгострокового впливу зміни клімату на здоров’я. Цей процес також принесе користь і у короткостроковій перспективі, знижуючи рівень забруднення повітря.

основні загрози для здоров’яВугільні електростанції погіршують якість атмосфер-ного повітря в Європі, яка і без того є дуже низькою, в основному завдяки таким галузям, як транспорт, про-мисловість, опалення житлових приміщень та сільське господарство. Вугільні електростанції викидають зна-чну кількість зважених часток, сірчаного газу і оксидів азоту, які опосередковано сприяють утворенню озо-ну. Особливу загрозу для здоров’я становлять дрібні зважені частки (PM2,5) і озон. Всі жителі Європи потер-пають від забруднення атмосферного повітря, зумов-леного спалюванням вугілля,враховуючи той факт, що речовини-забруднювачі можуть переміщатися на зна-чні відстані і перетинати кордони .

Існує велика база доказів того, що тривала дія цих забруднюючих речовин негативно позначається на роботі легенів і серця, спричиняє такі хронічні за-хворювання дихальних шляхів, як хронічний бронхіт, емфізема та рак легенів, а також захворювання серце-во-судинної системи – інфаркт міокарда, застійна сер-цева недостатність, ішемічна хвороба серця і серцева аритмія. До гострих належать такі респіраторні симп-томи, як утруднення дихання, кашель, загострені на-пади астми. Найбільш вразливі до таких захворювань діти, літні люди і пацієнти, які вже мають з інші хворо-би. У результаті проведених нещодавно досліджень було доведено, що забруднення повітря також може бути причиною недостатньої ваги новонароджених та ранніх пологів у результаті впливу забрудненого пові-тря на організм матері під час вагітності.



До інших небезпечних речовин, що викидаються з труб вугільних електростанцій, належать важкі метали (такі як ртуть) і стійкі органічні забруднювачі (СОЗ), діоксини і поліциклічні ароматичні сполуки (ПАС), які потрапля-ють до організму з повітрям, продуктами харчування і водою. Особливе занепокоєння викликає високий вміст ртуті у викидах вугільних електростанцій, оскіль-ки ртуть може мати негативний вплив на когнітивний розвиток дітей і призвести до незворотних пошкоджень життєво важливих органів плода. Вугільні електростан-ції є найбільшим джерелом ртутного забруднення в Єв-ропі, і ЄС працює над технічними можливостями скоро-чення цих викидів у рамках нової угоди ООН.

ковток свіжого повітря: що потрібно зробитиЗ точки зору охорони здоров’я, будівництво нових електростанцій зведе нанівець заходи зі зниження кіль-кості хронічних захворювань, завдасть значної шкоди здоров’ю населення та пролонгує небезпечні викиди на десятки років вперед. Вплив вугільних електро-станцій на здоров’я населення навіть не розглядався при обговоренні майбутнього енергетичного балансу Європи. Однак цей вплив необхідно враховувати при прийнятті всіх рішень щодо інвестицій в енергетику. Водночас необхідно терміново переглянути обґрунто-ваність тверджень про те, що власне вугілля це дешеве джерело електроенергії.

З огляду на необхідність прийняття термінових заходів боротьби зі зміною клімату і величезними ризиками для здоров’я, пов’язаними із забрудненням повітря, поступове виведення вугілля з виробництва електро-енергії є неодмінною умовою. Перший крок – ввести заборону на будівництво нових електростанцій. Багато держав, що входять до складу ЄС, намагаються забез-печити відповідність стандартам якості повітря, а плани з будівництва нових вугільних електростанцій є загро-зою для успіху такої роботи. Необхідно віддавати пріо-ритет інвестиціям в відновлювальні джерела енергії та енергозбереження, які можуть принести величезну ко-ристь для здоров’я населення, як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі.

як медики та фахівці у сфері охорони здоров’я можуть допомогти відмовитися від використання вугілляЗабруднення повітря і особлива роль у цьому спалю-вання вугілля викликають все більшу стурбованість у медиків і фахівців у сфері охорони здоров’я. Вони постійно вказують на величезні загрози для здоров’я людей через зміни клімату. У жовтні 2011 року по-над 500 фахівців у сфері охорони здоров’я і санітар-ної безпеки, у тому числі представники медичних об’єднань, провідних медичних науково-дослідних інститутів і державних лікувальних установ, заклика-ли уряди ввести заборону на будівництво вугільних електростанцій, в яких не передбачена технологія уловлювання та зберігання вуглецю (CCS), а також поступово вивести з експлуатації всі наявні вугільні електростанції, насамперед ті, що працюють на бу-рому вугіллі, оскільки вони мають особливо високий рівень впливу на здоров’я.

Представники державних медичних установ і профе-сійні медики можуть суттєво допомогти у припинен-ні використання вугілля в енергетиці, особливо на національному та місцевому рівнях. Вони можуть ви-користовувати наукові докази, наведені у цьому зві-ті, щоб привернути увагу до проблеми вугілля та його впливу на повітря і зміни клімату. Крім того, у трьох додатках до даного звіту приведена конкретна ін-формація, яка може використовуватись у боротьбі за кращі умови для здоров’я: технічний звіт про мето-дику оцінки впливу; огляд найбільш шкідливих речо-вин-забруднювачів, які викидають вугільні електро-станції, супутні ризики для здоров’я, а також перелік рекомендацій з застосування природоохоронного законодавства ЄС для скорочення рівня забруднен-ня, зумовленого використанням вугілля.

Залучення представників сфери охорони здоров’я до питань енергетики має величезне значення для при-йняття рішень щодо її майбутнього розвитку з ураху-ванням наслідків для здоров’я населення.



хронічні захворювання, викликані тривалим впливом забрудненого повітряВугільні електростанції – важливе джерело промислового за-бруднення повітря в Європі. Суттєві обсяги викидів вугільних електростанцій слід розглядати на тлі інших секторів, які спричи-няють забрудненню повітря, особливо таких, як транспорт, опа-лення житлових приміщень та сільське господарство, – а також брати до уваги складну динаміку речовин, що забруднюють по-вітря. Хоча з 1990 року загальна якість повітря в Європі покра-щилась,1 забруднення атмосферного повітря як і раніше є при-чиною скорочення очікуваної тривалості життя в середньому на 8,6 місяців,2 або 492 тисяч ранніх смертей на рік.3 Забруднення повітря – найбільший серед факторів ризику для здоров’я жите-лів Європи, пов’язаних з екологією. Результати нещодавнього до-слідження щодо глобальної специфіки захворювань, яке провела Всесвітня організація охорони здоров’я, доводять, що забруднен-ня повітря – є одним з найбільших, пов’язаних з довкіллям, факто-рів ризику виникнення хронічних захворювань в європейському регіоні.4 Понад 80-90% міського населення Європи піддається впливу зважених часток і озону, рівень концентрації яких пере-вищує норми, встановлені ВОЗ.5

Майже всі люди протягом життя піддаються впливу забрудне-ного атмосферного повітря. Цей тривалий вплив істотно під-вищує ризик розвитку хронічних серцево-судинних або рес-піраторних захворювань. У 4–10 % європейців, що пройшли обстеження, була діагностована хронічна обструктивна хво-роба легень,6 близько 30 млн. населення в Європі страждають від астми.7 Запобігання забрудненню атмосферного повітря стало пріоритетним завданням, зважаючи на те, що величезна кількість людей потерпає від нього і спостерігаються численні випадки захворювання на астму, хронічні бронхіти, емфізему та інші хронічні легеневі захворювання.

Шкода здоров’ю завдається при більш низькому рівні впливу, ніж вважалося раніше.8 Європейські лікарі, що займаються за-хворюваннями дихальної системи, повідомили, що чинне в ЄС

Вступ

обмеження кількості дрібних зважених час-ток в атмосферному повітрі (яке і так істот-но вище за рекомендовані ВОЗ норми) вза-галі ніяк не сприяють захисту здоров’я9. Те ж саме, хоча і меншою мірою, стосується озо-ну.10 Відносно обох забруднюючих речовин не було встановлено абсолютно безпечних рівнів, при яких загроза здоров’ю населен-ня є відсутня.11 Це означає, що рівень такого впливу повинен бути мінімальним.

На долю вугільних електростанцій припадає лише частина забруднення атмосферного повітря; проте кожна вугільна електростан-ція щорічно викидає велику кількість за-бруднюючих повітря речовин, при тому, що середня тривалість терміну її експлуатації становить мінімум 40 років.

Будівництво нових вугільних електростан-цій прирікає нас на продовження небез-печних викидів ще на багато років. Крім того, це зведе нанівець короткострокове скорочення забруднення повітря за раху-нок інших секторів.

пряме і непряме забруднення повітря вугільними електростанціямиТакі забруднюючі речовини, як сірчистий газ, зважені частки і оксиди азоту (особливо двоокис азоту), що у великій кількості ви-кидаються вугільними електростанціями, завдають хронічної і незворотної шкоди здоров’ю як прямо, так і опосередковано. Сірчистий газ і оксиди азоту вступають в ре-акцію з атмосферним повітрям, утворюючи вторинні дрібні зважені частки, крім того оксиди азоту є прекурсорами озонуi. Як тривала, так і короткострокова дія зваже-них часток і озону є згубною для здоров’я людини. Основними групами захворювань, пов’язаними з цими екологічними факто-рами ризику, є хвороби серцево-судинної, дихальної та нервової систем.

i Прекурсори озону – хімічені речовини, такі як окис ву-глецю (СО), метан (CH4), летючі органічні речовини і оксиди азоту (NOx), які в присутності сонячного випромінювання вступають в реакці ю з іншими хімічними сполуками, утво-рюючи озон в тропосферному повітрі.

«У цій публікації вперше представлені результати впливу вугільних електростанцій Європи на здоров’я населення. Це не що інше, як ціна здоров’я, яку слід брати до уваги під час розробки енергетичної політики».

дженон К. дженсен, виконавчий директор Альянсу з охорони здоров’я і довкілля



ВплиВ ВикидіВ Вугільних електростанцій на здороВ’я

Вироблені вугільними електростанціями речовини, що забруднюють повітря, ста-новлять найбільшу загрозу для суспільства у порівнянні з викидами, які потрапляють у воду або грунт. Вони спричинюють виник-нення та загострення хронічних захворю-вань. Жителі населених пунктів, розташо-ваних поблизу вугільних електростанцій, часто піддаються ще більш інтенсивному впливу повітря, забрудненого характерни-ми речовинами.12 Велика частина забруд-нюючих речовин мігрує на великі відстані, впливаючи на населення інших регіонів в результаті чого збільшується фоновий рі-вень забруднення атмосферного повітря. В цьому звіті основна увага приділяється питанням впливу забруднення повітря на здоров’я населення Європи в цілому.

мал. 1: Наслідки, спричинені роботою вугільних електростанцій в ЄС (27 країн), показники за рік (Джерело: експертна оцінка HEAL, див. Додаток №1, приблизні цифри)

18 200 передчасних смертей

2 100 000 днів на лікарняному

4 100 000 втрачених робочих днів

28 600 000 випадків виникнення симптомів захворювання нижніх дихальних шляхів 15,5–42,8 млрд. на рік

загальні економічні втрати

На схемі нижче наведені показники, отримані в результаті екс-пертної оцінки впливу викидів вугільних електростанцій ЄС на здоров’я, що була проведена HEAL. Детальний опис результатів цієї оцінки наведено в технічному звіті (Додаток №1).

Вихід співробітників на лікарняний знижує загальну продук-тивність компаній та установ і є причиною збитків. Необхід-ність приймати ліки або проходити стаціонарне лікування б’є по бюджету як самих хворих, так і по державній системі охо-рони здоров’я. Особистий добробут населення, безумовно, є важливіший за економічні показники, і його необхідно захис-тити від несприятливих впливів забруднення довкілля.

ступ

інь

шко

ди д

ля зд

оров

’я

процент населення, що постраж

дало


© Н

ЕЦУ / О


Жителі населених пунктів, розта-шованих поблизу вугільних шахт і звалищ відходів вугільного вироб-ництва, а також шахтарі і працівники електростанцій нерідко піддаються впливу виключно високої концен-трації забруднюючих речовин, що підвищує загальні ризики для їхньо-го здоров’я. У цій публікації не роз-глядаються такі виробничі ризики або ризики, пов’язані з життєвим ци-клом вугільного виробництва.

Враховуючи те, що відмова від спа-лювання вугілля принесе здоров’ю суспільства безсумнівну користь, особливу увагу необхідно приділи-ти потенційним соціально-еконо-мічним компромісам для місцевого населення в результаті закриття окремих електростанцій. Досвід до-водить, що втрата робочих місць і, відповідно, зниження сімейних до-ходів має суттєві медичні та соці-альні наслідки для жителів колишніх промислових районів. Хоча втрата роботи у вугільній промисловості, швидше за все, буде компенсована новими робочими місцями в сек-торі відновлюваної енергетики та енергоефективності, реалізація сис-тем перепрофілювання та ініціатив в сфері працевлаштування для тих верств населення, яких це стосуєть-ся, є необхідною для вирішення су-путніх проблем.



ризики для розвитку плодуОсобливо вразливі по відношенню до за-бруднення повітря діти, навіть до наро-дження. Все більше досліджень доводить, що схильність до впливів забруднюючих речовин в ранньому віці викликає підви-щений ризик розвитку хронічних захво-рювань, у тому числі ожиріння, діабету і гормонально обумовленого раку.13,14 Більш того, останні дослідження встановили зв’язок між впливом забрудненого атмос-ферного повітря під час вагітності і недо-статньою вагою новонароджених,15 а також підвищений ризик передчасних пологів та преекламсіїii.16

ii Прееклампсія – підвищення артеріального тиску у вагітних, супроводжуване появою білка в сечі і затримкою рідини (набряків); ускладнення розвивається між 20-м тижнем вагітності і кінцем 1-го тижня після пологів.

Забруднення повітря внаслідок роботи вугільних електро-станцій, є причиною підвищення чисельності респіраторних і серцево-судинних захворювань, а також підвищення рівня смертності в Європі. За винятком кількох країн, серцево- судинні захворювання є основною причиною смертності в Європі – на їх долю припадає близько 40 % смертей (2 млн. смертей на рік).17 В ЄС витрати, пов’язані з серцево-судинни-ми захворюваннями, оцінюються в 196 млрд. Євро на рік,18 а витрати, пов’язані з хронічними респіраторними захворю-ваннями, за даними Європейського пульмонологічного фон-ду (ELF) і Європейського респіраторного товариства (ERS), складають 102 млрд. євро на рік.19

Необхідно зазначити, що наведені вище цифри не призначені для безпосереднього порівняння з результатами експертної оцінки, описаної в даному звіті, оскільки вони засновані на різних методологічних підходах.

©350. org / M

edics Against Coal



легені � Запалення � Оксидативний стрес � Прискорений роз-

виток і загострення ХОЗЛ

� Посилення респіра-торних симптомів

� Зміна пульмональних рефлексів

� Зниження функції легень

кроВ � Зміна реологічних

властивостей � Посилене згортання

крові � Мікрочастки в крові � Периферійний тром-

боз � Знижена насичува-

ність киснем

Мозок � Збільшення ризику

виникнення церебро-васкулярної ішемії

серце � Зміна автономної сер-

цевої функції � Оксидативний стрес � Аритмія � Зміна серцевої репо-

ляризації � Збільшення ризику

виникнення ішемії міокарду

с удини � Атеросклероз, при-

скорене утворення і дестабілізація бляшок

� Ендотеліальна диз-функція

� Звуження судин і під-вищений кров’яний

тиск

мал. 2: Вплив дрібних зважених часток (ЗЧ2,5 / PM2,5) на здоров’яДжерело (дані адаптовані): Проект Aphekom (2012): Підсумковий звіт по проекту Aphekom за 2008–2011 рр.

як Вдихання зВажених часток ВплиВає на наше здороВ’я



дихальна системаВугільний дим забруднює повітря NOx, SO2, ЗЧiii і вторинним озоном20, що може викликати розвиток або загострення різ-них захворювань дихальної системи. Вплив озону призво-дить до гострих захворювань дихальних органів і посилює такі захворювання, як астма і хронічна обструктивна хвороба легень. Тривала дія дрібних зважених часток певної концен-трації може призвести до виникнення хронічної обструктив-ної хвороби легень (ХОЗЛ)21 і групи легеневих захворювань, в тому числі хронічних бронхітів і емфіземи, які характеризу-ються зву женням дихальних шляхів, утрудненим диханням і постійним погіршенням функції легень. Дрібні зважені частки (ЗЧ2.5) також пов’язують із зростанням смертності на рак леге-нів22,23. Крім того, діагностована ХОЗЛ також є фактором ризи-ку смерті від раку легенів.24

Особливо вразливими перед забрудненням повітря є діти, адже вони вдихають більшу кількість повітря у співвідношен-ні зі своєю масою тіла, ніж дорослі, і проводять більше часу на вулиці. Водночас їхня імунна і ферментна системи ще не сфор-мувалися остаточно, а дихальні шляхи знаходяться в процесі росту. Такі забруднюючі повітря речовини, як оксиди азоту і ЗЧ2.5, негативно впливають на розвиток легенів у дітей, що не-рідко спричиняє хронічні хвороби легеньів. Пошкодження ле-генів, викликане впливом забрудненого повітря в ранні роки життя, знижує максимальний рівень функціонування легенів в майбутньому.25 Найчіткіше цей зв’язок встановлено віднос-но зважених часток і оксидів азоту.

Астма є важким респіраторним захворюванням і може ви-никнути в результаті впливу забрудненого повітря. Зокрема, вплив озону може спричинити або загострити симптоми аст-ми.26 Відомо також, що зважені частки теж посилюють симп-

iii Концентрації зважених часток діаметром до 2,5 мкм (дрбіні) та до 10 мкм (крупні) вимірю-ються як важливі індиктори якості повітря

томи астми27, але, крім того, медики підо-зрюють, що вони прискорюють її розвиток. В Європі проживає 30 млн. хворих на астму, з них 6 млн. людей страждають від симпто-мів, що характеризуються як гострі.28 Симп-томи астми проявляються у 10 % європей-ських дітей. Європейський дослідницький проект «Aphekom» встановив, що 15–30 % випадків виникнення астми у дітей викли-кано проживанням біля великих автотрас і, відповідно, впливом високої концентрації речовин, що забруднюють повітря.29 Еконо-мічні наслідки такої ситуації позначаються на бюджеті національної системи охорони здоров’я. Загальні витрати, пов’язані з аст-мою в Європі, оцінюються в 17,7 млрд. Євро на рік, а втрата працездатності хворими на астму в результаті недостатнього контролю захворювання становить 9,8 млрд. Євро на рік.30 Астма і алергічні реакції є одними з найпоширеніших дитячих захворювань і однією з найбільш частих причин пропуску занять у школі, а також основною причи-ною викликів «швидкої» і екстреної госпіта-лізації.31 У багатьох випадках астма залиша-ється на все життя.

Речовини, що забруднюють повітря, також супроводжують розвиток хронічного об-структивного захворювання легень (ХОЗЛ), яке характеризується постійним звужен-ням дихальних шляхів. Запалення що вини-кає під дією мікрочасток погіршує перебіг хвороби.32 Розвиток раку легень характе-ризується найвищим рівнем смертності33, і також є результатом тривалого впливу зва-жених часток.34

© depositphotos

© m

agicus.info



54 500 європейцівщорічно помирає від раку легенів, спричине-ного забрудненням по-вітря3

10 %дітей Європи хворіють на астму

30 млн. населенняв Європі потерпає від

астми

4–10 %дорослого населеня Єв-ропи має діагностовану

ХОЗЛ



серцево-судинна системаУ науковій літературі все частіше з’явля-ються повідомлення про негативну дію забруднення повітря на серцево-судинну систему. В цілому, спостерігається чіткий зв’язок між забрудненням повітря і кількіс-тю випадків захворювань серцево-судин-ної системи, а також смертності в результаті таких захворювань. Найбільшим фактором ризику є зважені частки. Систематичні спо-стереження показали, що рівень смертнос-ті в результаті серцево-судинних захворю-вань зростає з 12 % до 14 % при підвищенні на 10 мікрограм (на кубічний метр) концен-трації дрібних зважених часток.35

Навіть короткочасний вплив дрібних зва-жених часток може викликати інфаркт мі-окарду, симптоми ішемічної (коронарної) хвороби серця, напади і порушення серце-вого ритму, а також привести до летального результату. За періоди підвищеного вмісту дрібних зважених часток в атмосферному повітрі було зафіксовано збільшення ви-падків госпіталізації.36, 37, 38 Тривала дія зва-жених часток викликає ризик виникнення ряду захворювань серцево-судинних за-хворювань, в тому числі гіпертонії і атеро-склерозу.39

Дрібні зважені частки діаметром менше 2,5 мікрон досить малі, щоб проникати в тканину легенів і потрапляти в крово-тік. Останні наукові публікації свідчать про те, що ці частки можуть викликати запалення серцево-судинних тканин і згор-тання крові.40 Вплив забрудненого повітря, таким чином, при-зводить до артеріального закупорювання, що стає причиною серцевих нападів.41 Точні механізми впливу забруднюючих ре-човин, присутніх в повітрі, на серцево-судинну систему поки що повною мірою не встановлені. Може існувати як мінімум три основних типи механізмів дії42 з різним набором негатив-них ефектів, які можуть змінюватися з часом.43

Підвищення концентрації NO2 в італійських містах призвело до зростання смертності від серцево- судинних і респіраторних захворювань.44 Зниження летальних випадків при серцево-судинних захворю-ваннях протягом періоду тривалістю в кілька років є, відповідно, результатом зниження концентрації зва-жених часток.45

©Reuters/Petar Kujundzic


нервова системаАртерії, що живлять мозок, так само як і ко-ронарні артерії, піддаються впливу речовин, що забруднюють повітря. Запалення і окси-дативний стрес, що викликані короткостро-ковим або тривалим впливом забрудненого повітря, можуть призвести до ішемічного інсульту і інших церебро-судинних захво-рювань. Ішемічний інсульт провокується не-достатнім рівнем кровопостачання мозку. Доведено, що підвищений вплив PM2,5 при-зводить до зростання випадків госпіталізації пацієнтів з ішемічним інсультом або іншими церебро-судинними захворюваннями…46, 47 Зокрема, існують неспростовні епідеміоло-гічні докази причинно-наслідкового зв’язку між впливом зважених часток і виникненням церебро-судинних захворювань (інсульт та церебральний венозний тромбоз) серед хворих на діабет.48, 49

Судячи з усього, забруднення повітря є при-чиною лише невеликого відсотка інсультів з загальної кількості людей, які перенесли його, тим не менш, це означає, що навіть цей невеликий ризик загалом має істотний вплив на здоров’я населення.50 В 2000 році кількість інсультів в Європі складала 1,1 мільйон випадків на рік,51 а в 2025 році, за прогнозами, цей показник зросте до по-над 1,5 млн. випадків на рік.52

2,5 мікронівта менше: діаметр час-ток, які впливають на органи серцево-судин-ної системи

1,9 мільйонівлюдей в ЄС щорічно вмирають від серцево-судинних захворювань17

40 % смертейв Європі пов’язані з серцево-судинними

захворюваннями

12–14 %зростання смертності в результаті підвищення концентрації зважених часток на 10 мікрограм на кубічний метр повітря

НЕСПЛАЧЕНИЙ РАХУНОК: ЯК вУгіЛьНі ЕЛЕКтРОСтАНції РУЙНУють НАшЕ здОРОв’ЯНЕСПЛАЧЕНИЙ РАХУНОК: ЯК вУгіЛьНі ЕЛЕКтРОСтАНції РУЙНУють НАшЕ здОРОв’Я


ртутьВугільні електростанції…є найбільшим техногенним джерелом викидів ртуті в Європі за загальною кіль-кістю викидів.53 В рамках нової угоди, за якою ООН має намір усунути техногенні викиди ртуті, ЄС взяв зобов’язання по реалізації технічних заходів для зни-ження рівня викидів ртуті вугільними електростанціями.54 Попадання орга-нічних сполук ртуті в організм з їжею викликає розлади нервової системи і може стати причиною вроджених вад, а також значною мірою впливає на роз-виток мозку у дітей. Таке руйнування є незворотнім з нейрологічної точки зору, найчастіше воно виникає в ре-зультаті впливу на ранніх стадіях фор-мування плоду. Пошкодження мозку ви-никає навіть при значно менших дозах, ніж вважалося раніше, відтак – не існує безпечного рівня ртуті в організмі ва-гітної жінки.55, 56

Вплив важких металів і органічних забруднюючих речовин на здоров’яРезультати нових досліджень доводять, що діти, в організм яких потрапляла ртуть або свинець, в три-п’ять разів час-тіше піддаються ризикам, пов’язаним з синдромом гіперактивності та дефіци-том уваги (ADHD),57 навіть якщо такий вплив стався до народження.58

Оцінка нинішнього рівня викидів ртуті на людський організм – як у Європі, так і за її межами – викликає суттєві побою-вання. Нещодавно було проведено до-слідження когнітивного розвитку дітей на підставі даних проекту біомоніторин-гу в 17 європейських країнах і наукових даних, отриманих ще по 8 країнам. Як показують результати цього досліджен-ня, в Європі близько 200 тисяч новона-роджених на рік піддаються впливу кри-тичних концентрацій метилртуті ще на стадії ембріонального розвитку. Супутні витрати, пов’язані з втратою IQ, оціню-ються в понад 9 млрд. Євро на рік у по 27 державах-членах ЄС.59

Як на світовому, так і на європейському рівні спостерігається тенденція відмо-ви від ртуті в різних сферах користуван-ня.60 Однак ця загальна мета не визна-на в енергетиці, оскільки в ЄС не вста-новлений граничний показник викидів ртуті в повітря вугільними електро-станціями. Враховуючи, що у газопо-дібній формі ртуть може переноситись на дуже великі відстані, європейській владі необхідно регламентувати вики-ди ртуті вугільними електростанціями. Ртуть, яку вугільні електростанції ви-кидають у повітря, випадає з опадами і потрапляє в водотік, де трансформуєть-ся в органічну форму метилртуті пев-ними видами бактерій. Потрапляючи в організм риб з їжею, метилртуть там накопичується, досягаючи максималь-ної концентрації у довгоживучих видів риб. Попадання нейротоксичної ме-тилртуті в людський організм зазвичай здійснюється в результаті споживання в їжу забрудненої риби. Концентрація метилртуті в рибі зростає у водоймах, розташованих поблизу вугільних елек-тростанцій, хоча викиди селену з тих же джерел частково приховують повну картину.61

© НЕЦУ / О. Савицький



сВинецьВажкий Метал сВинець...також міститься у викидах деяких ву-гільних електростанцій. Як і ртуть, сви-нець уповільнює розвиток нервової системи у дітей. У дорослих він може викликати порушення роботи серце-во-судинної системи з можливими ле-тальними наслідками, гіпертонію або анемію.62, 63 Свинець діє практично на всі системи організму, а у високих кон-центраціях є отрутою. До інших металів і напівметалів (які так само підпадають під термін «важкі метали» в медичному контексті), що викидаються вугільними електростанціями, належать миш’як, берилій і хром.

созстійкі органічні забруднЮВачі, напрклад, діоксин...не біологічно не розкладаються і можуть існувати в природі протягом багатьох років. Діоксини є найнебезпечнішими серед стійких органічних забруднюва-чів (СОЗ) і утворюються як небажані по-бічні продукти при спалюванні палива, вивільняючись у довкілля в дуже малих кількостях. Діоксини можуть переміща-тися на значні відстані і завдавати іс-тотної шкоди навіть у дуже низьких кон-центраціях. Діоксини можуть мати кан-церогенні (викликати рак64), мутагенні (модифікувати гени), нейротоксичні чи репротоксичні властивості (руйнувати нервову чи репродуктивну системи),65 і, як мінімум одина сполука цього кла-су викликає порушення ендокринної системи (гормональні розлади).66 Інші СОЗ, що виробляються в результаті спа-лювання вугілля, належать до групи по-ліциклічних ароматичних вуглеводнів (ПАВ), деякі з яких є канцерогенами.67



зміна клімату: час діятиСпалювання вугілля також побічно впливає на здоров’я, з огляду на те, що при цьому ви-робляється величезна кількість викидів пар-никових газів, які прискорюють зміни кліма-ту і викликають зростання низки існуючих і потенційних ризиків для здоров’я, у тому числі в Європі. На долю вугільної енергетики припадає близько 20 % від загального обся-гу викидів парникових газів в Європі.68 Крім того, вугілля є найпоширенішим вуглецево-ємним енергоносієм в Європі.69

Аномальну спеку літа 2003 року, яка в Європі забрала понад 70 тисяч життів, можна вважати передвісни-ком того, які наслідки для здоров’я населення матиме зміна клімату.70

Вірогідність таких надзвичайних явищ як періоди сильної спеки під-вищується зі збільшенням середніх температур по всьому світу.71

© Flickr creative com

mons

Під час різкого потепління поєднання високої температури і певних забруднюючих речовин істотно підвищує кількість сер-цевих і респіраторних захворювань, що призводить до зрос-тання випадків госпіталізації в такі періоди. Наприклад, було підраховано, що тільки у Великобританії до 2020 року зміна клімату призведе до 1500 додаткових летальних наслідків, пов’язаних із забрудненням повітря.72 За даними Європейсько-го респіраторного товариства, підвищення температури осо-бливо позначиться на людях, які страждають від респіратор-них захворювань. Результати недавніх наукових досліджень доводять, що для них ризик передчасної смерті в результаті теплового удару є доволі високий. В результаті підвищення се-редньої температури по Європі всього на 1°C загальний рівень смертності та випадків госпіталізації серед хворих респіратор-ними захворюваннями зросте у два-три рази.73, 74

Літні люди, діти і пацієнти з супутніми захворюван-нями постраждають найбільше від зміни клімату, так само як і від забруднення повітря. Якщо не вжити за-ходи з боротьби зі зміною клімату, то постраждають мільярди людей в усьому світі.

© Pharm

aceutisch Weekblad



трансграничне забруднення поВітря ВугільниМи електростанціяМи

Першу двадцятку підприємств з переліку 10 тисяч промислових об’єктів в Європі, що завдають найбільшої шкоди людському здоров’ю та довкіллю, складають вугільні електростанції. По кожній з цих 20 електро-станцій негативні зовнішні економіні ефек-ти складають біля декількох сотень мільйо-нів євро на рік.75

Великі зважені частки (РМ10) є компонентом попелу і сажі, які утворюються при спалю-ванні вугілля, а дрібні частки (PM2.5), що ма-ють менший діаметр, не тільки викидають-ся безпосередньо, але і в значній мірі є ре-зультатом проходження в атмосфері хіміч-них реакцій між різними забруднюючими речовинами. За кількістю і різноманітністю забруднюючих речовин викиди, які утво-рюються при спалюванні вугілля, перевер-шують викиди з безлічі інших промислових джерел, включаючи металургію та хімічне виробництво.76

Зважені частки можуть переноситися на тисячі кілометрів, а прекурсори озону (так звані летючі органічні сполуки або ЛОС) – навіть далі. Оксиди азоту залишаються в атмосфе-рі близько чотирьох днів, проте доведено, що оксиди азоту, які утворилися на електростанціях в Південно-Африканській Республіці, можуть перетинати Індійський океан і досяга-ти Австралії.77 Ці факти свідчать про те, що забруднення, яке створюється вугільними електростанціями, є проблемою єв-ропейського масштабу, а не національного, як це тривалий час вважалося при впровадженні таких політичних заходів, як Директива по граничним значенням національних викидів, розроблена для боротьби з кислотними дощами і забруднен-ням повітря в ЄС.

Шкідливий вплив від спалювання вугілля не обмеж-ується зоною поблизу електростанції, оскільки хмара викидів може переноситись на сотні кілометрів, у тому числі і через кордони. В результаті – забруднюючі ре-човини відкладаються в екосистемах або легенях лю-дей. Висота димової труби і характер вітру визначають куди саме буде переноситись забруднення.

мал. 3: можливі масштаби поширення забруднюючих речовин, що викидаються вугільними електростанціями

локальне(10 км)

Крупні зважені частки (PM10), оксиди азоту, двоокис сірки,

кислоти, стійкі органічні забруднювачі, важкі метали,

діоксини

трансграничне

Двоокис сірки, оксиди азоту, ЛОС, важкі метали, діоксини, дрібні зважені частки (PM2,5)

глобальне(>1000 км)

Дрібні зважені частки (PM2,5), ртуть, діоксини



У Таблиці 1 наведені показники по загальній щорічній кількос-ті викидів, що виробляють 20 найбільших вугільних електро-станцій Європи. Вони є одними з найбільших за обсягом ви-робленої електроенергії і споживають величезну кількість ву-гілля. Розмір збитку, який експлуатація цих електростанцій за-вдає здоров’ю та довкіллю, оцінюється в 7,7–21 млрд. Євро на рік.78 Лише п’ять з цих електростанцій працюють на кам’яному вугіллі, а на інших 15-ти використовується лігніт, також відо-мий як буре вугілля.

таблиця 1: Викиди забруднюючих повітря речовин, що виробляються 20 найнебезпечнішими для здоров’я вугільними електростанціями європи (дані за 2009 рік).Рейтинг згідно розрахунків «High VSL»iv, EEA 2011b; данні по викидам: Європейський реєстр викидів і розповсюдження забруднюючих речовин

назва електростанції країна село/

містоSO2 (т.)

NOx (т.)

PM10 (т.)

ртуть (кг)

Маріца Ізток 2 Болгарія Ковачево 138 000 11 800 : :

Турцени Румунія Турцени 81 200 14 000 1 320 426

Белчатов Польща Роговец 73 500 41 900 1 450 1,580

Мегалополіс А Греція Мегало-полі 47 900 2 510 1 540 169

Яншвальде Німеччина Пейц 21 400 18 700 573 348

Ровинари Румунія Ровинари 54 800 11 100 1 850 340

ДраксВелика Британія

Селбі 28 100 40 600 586 222

Туров Польща Богатиня 39 800 12 100 1 490 :

Козенице Польща Сверче Горне 35 100 21 700 730 411

Ромаг Термо РумуніяДробета Турну Северин

34 500 2 230 604 98

Лонганнет Велика Британія

Кинкардин 45 200 15 200 587 110

Исалніта Румунія Исалніта 21 300 1 270 529 :

Горивна Болгарія Галабово 58 600 1 060 : :

Новаки СловаччинаЗем’янске Костоляни

36 400 3 540 : :

Нідераусем Німеччина Берхайм 6 870 17 900 386 467

Липпендорф Німеччина Болен 13 800 8 570 108 1070

Бобов дол Болгарія Големо село 41 400 3 540 2 700 :

Прунеров Чехія Кадань 17 300 16 800 635 196

Дева Румунія Мінтія 17 900 7 400 2 460 :

Рибник Польща Рибник 18 600 15 100 498 :

: вказує на відсутність даних, або відсутність викидів

iv Value of a Statistical Life – вартість статистичного життя, економічний термін позначає граничну вартість профілактики смерті в деякому класі обставин.

спалЮВання бурого Вугілля: ще більше ризиків для здоров’я людини Спалювання однієї тонни лігніту, який частіше називають бурим ву-гіллям, зазвичай супроводжується утворенням меншої кількості за-бруднюючих речовин у порівнянні зі спалюванням кам’яного вугілля. Але, оскільки буре вугілля менш енергоємне порівняно з кам’яним вугіллям, його необхідно спали-ти до трьох разів більше, щоб ви-робити таку саму кількість енергії. Таким чином, електростанція, що працює на бурому вугіллі, виробля-ючи таку ж кількість електроенергії, що і електростанція, яка працює на кам’яному вугіллі, в цілому про-дукує більше викидів, і це так само співвідноситься з більш низькою ефективністю електростанції. На них поширюються менш жорсткі стандарти по кількості викидів, ніж на електростанції, що працюють на кам’яному вугіллі, тому нові бурову-гільні електростанції є навіть біль-шою загрозою для здоров’я, ніж мо-дернізовані кам’яновугільні.

© com

mons.w

ikimedia.org / Prissantenbär



еконоМічний аналіз ВплиВу Вугільної енергетики на здороВ’яЗовнішні витрати, зумовлені роботою вугільних елек-тростанцій, в плані тієї шкоди, якої вони завдають здоров’ю населення і довкіллю, не враховуються при формуванні тарифів на електроенергію. Проте електро-станції зобов’язані звітувати про річні показники вики-дів перед відповідними інстанціями ЄС, зокрема, Євро-пейським реєстром викидів і розповсюдження забруд-нюючих речовин (E-PRTR), що робить ці дані публічно доступними. Кількісну оцінку зовнішніх витрат для здоров’я можна провести, змоделювавши поширення забруднюючих речовин в атмосфері, з урахуванням чи-сельності населення, яке піддається їх впливу.

Витрати на здоров’я населення, пов’язані з виробни-цтвом електроенергії з лігніту і кам’яного вугілля, є на-багато вищі, ніж з будь-яких інших енергоносіїв у Євро-пі.79 За даними дослідження, опублікованого в журналі The Lancet у 2007 році, на підставі результатів, отрима-них європейським дослідницьким проектом «ExternE», на частку одного тераватт / години (ТВт / год) електро-енергії, виробленої з кам’яного вугілля, припадає в се-редньому 24,5 смертей, пов’язаних з забрудненням по-вітря. На частку бурого вугілля доводиться навіть більш високий показник – 32,6 ранніх смертей на ТВт/год. До наслідків виробництва електроенергії з бурого вугілля віднесли 298 випадків виникнення серйозних респіраторних, серцево-судинних і церебро-судин-них захворювань (225 по кам’яному вугіллю), а також 13 288 (17 676 по кам’яному вугіллю) випадків захво-рювань в легкій формі. При цьому велика вугільна електростанція при повному завантаженні протягом року виробляє кілька ТВт / год електроенергії.80

Європейська агенція з охорони довкілля (EEA 2011) нещодавно опублікувала результати дослідження, згідно з яким саме електростанції відповідальні за найбільшу частину збитків для здоров’я людей і до-вкілля, пов’язаних з промисловим забрудненням пові-тря.81 Дві третини (66–112 млрд. Євро) загальних збит-ків, розмір яких становить 102–169 млрд. Євро на рік, є результатом експлуатації теплоелектростанцій.82 Якщо не враховувати збитки, пов’язані з викидами СО2, то розмір зовнішнього збитку, що пов’язаний з енерге-тичною галуззю, оцінюється у 26–71 млрд. Євро. Од-нак при цьому в доповіді ЕЕА не було посилання на тип палива, яке використовується на електростанціях, а також не було розбивки по продуктивності або роз-мірам. Оцінка HEAL проводилась на основі даних, по-даних виробництвами, на які поширюється Директива про обмеження викидів від крупних установок спалю-вання (Директива 2001/80 / ЄC), включаючи детальну інформацію по паливу.

© Н

ЕЦУ / О




результати експертної оцінки ВплиВу Вугільних електростанцій на здороВ’я жителіВ єВропиОрганізація HEAL ініціювала проведення експертної оцінки впливу вугільних теплових електростанцій (ТЕС) на здоров’я населення в розрізі 30 країн Європи (27 держав-членів ЄС, а також Хорватія, Сербія і Туреч-чина). Оцінка проводилась на підставі даних, поданих відповідно до Директиви про обмеження викидів від великих установок спалювання (LCPD), а оцінка впливу на здоров’я і супутнього збитку проводилася за методо-логією, що використовується в рамках програми «Чисте повітря для Європи» (CAFE). З детальною інформацією про методологію і джерела даних можна ознайомитись в технічному звіті, що наведений в Додатку №1.

основні результати: � Загальний вплив європейських вугільних ТЕС на

здоров’я населення оцінюється в 196 218 втрачених років життя, що еквівалентно 18 247 передчасним смертям на рік. З урахуванням даних по Хорватії, Сер-бії і Туреччині показник смертності зростає до 250 604 втрачених років життя, що еквівалентно 23 289 перед-часним смертем на рік.

� До хронічних захворювань входить 8580 нових ви-падків захворювання на хронічний бронхіт на рік і 5498 випадків госпіталізації з респіраторними або серцево-судинними захворюваннями, що викликані вугільним забрудненням на території ЄС.

� До гострих впливів належить приблизно 28,6 млн. випадків виникнення симптомів захворювання ниж-ніх дихальних шляхів.

� Через погане самопочуття люди змушені пропускати роботу або, як мінімум, обмежувати активність в певні дні. Викиди, вироблені вугільними електростанціями в ЄС, стали причиною втрати близько 4,1 млн. робочих

днів з 18,2 млн. від загальної кількості днів з обмежен-ням активності населення працездатного віку.

Результати цієї експертної оцінки цілком відповідають оціночним факторам смертності і зростання кількості захворювань, встановлених у проекті «ExternE» і наве-дених у дослідженні, що були опубліковані в журналі «The Lancet» у 2007 році.83 У наукових дослідженнях ви-значена теоретична вартість кожного виду негативно-го впливу на здоров’я. Загальна вартість захворювань і смертності в ЄС становить 15,5–42,8 млрд. Євро на рік (такий діапазон обумовлений двома різними підходами до підрахунків показника смертності). Основний збиток припадає на передчасні смерті, витрати на лікування хронічного бронхіту, викликаного зростанням кількос-ті випадків, а також на дні з обмеженою працездатніс-тю. Ці витрати виплачуються з різних бюджетів, почи-наючи від національних бюджетів на потреби охорони здоров’я, збитків, які несе світова економіка у зв’язку з обмеженням працездатності та закінчуючи особисти-ми бюджетами і заощадженнями громадян.

Європейські країни по-різному роблять внесок у фор-мування цих загальних витрат. У Таблиці 3 наведена розбивка витрат по країнах. Болгарія, Чехія, Франція, Німеччина, Греція, Польща, Румунія, Сербія, Туреччина і Великобританія – кожна країна окремо несе відпові-дальність за збитки у розмірі понад 1 млрд. Євро, які щорічно несе населення через проблеми зі здоров’ям. У рейтингу країн Європи, які завдають найбільшої шко-ди здоров’ю населення і сумарно несуть відповідаль-ність за більшу частину витрат, лідирують Польща, Ру-мунія та Німеччина.84 Важливо при цьому відзначити, що розбивка витрат на проблеми, пов’язані зі здоров’ям по окремих країнах, в результаті не відображає того, де саме ці проблеми виникають.

таблиця 2: Вплив вугільних електростанцій єс на здоров’я населення та супутні витрати (2009 рік)

Вплив на здоров’я Випадки шкоди, пов’язаної з виробництвом електроенергії з вугілля в ес (2009)

супутні витрати (млн. євро на рік)

Смертність, спричинена хронічними захворюваннями (передчасна смертність, VSL)

18 247 37 954

Смертність, спричинена хронічними захворюваннями (кількість втрачених років життя, VOLYv)

196 218 10 596

Хронічний бронхіт 8 580 1 785 Випадки госпіталізації (респіраторні та серцево-судинні захворювання) 5 498 13 Кількість днів з обмеженою працездатністю (населення працездатного віку) 18 242 034 1 769 Кількість втрачених робочих днів 4 140 942Лікування респіраторних захворювань 2 066 720 2 Симптоми захворювань нижніх дихальних шляхів 28 587 351 1,201 Всього збиткіВ 15 453 – 42 811

v Value of a Life-Year – економічна вартість року життя.



таблиця 3: економічна оцінка впливу на здоров’я з розбивкою по країнах

країна Витрати, пов’язані з проблемами зі здоров’ям, млн. євро, верхня і нижня границя смертності (VOLY і VSL)

Австрія 74 27 Бельгія 134 46 Болгарія 4 629 1 678 Чехія 2 842 1 034 Данія 63 23 Естонія 445 159 Фінляндія 169 62 Франція 1 879 697 Німеччина 6 385 2 303 Греція 4 089 1 474 Угорщина 268 101 Ірландія 201 72 Італія 857 312 Латвія 3 1 Нідерланди 386 129 Польща 8 219 2 979 Португалія 90 33 Румунія 6 409 2 315 Словенія 228 86 Словаччина 925 336 Іспанія 827 310 Швеція 7 3 Велика Британія 3 682 1 275 держави, що не є членами єсХорватія 243 88 Сербія 4 987 1 832 Туреччина 6 689 2 448 Всього 54 730 19 821 ес-27 42 811 15 453

Витрати, пов’язані зі здоров’ям, що виключені з оцінкиНаведена оцінка не охоплює вплив на здоров’я, пов’язаний з потраплянням викидів у воду і висвітлює ситуацію лише стосовно трьох основних видів речовин, що забруднюють повітря. В ній так само не розглянуто суттєвий неврологічний аспект, пов’язаний з викидами ртуті. Результати недавнього дослідження показали, що профілактика попадання метилртуті у довкілля дозво-лила б заощадити в ЄС 8–9 млрд. Євро на рік.85

Більш того, у дослідженні не враховуються всі види впли-ву на здоров’я, які відбуваються протягом життєвого циклу вугілля, наприклад, вплив, пов’язаний з видобут-ком і транспортуванням вугілля та утилізацією відходів. За даними дослідження, присвяченого вугільній галузі в США і опублікованого в 2011 році, за повний життєвий цикл виробництва електроенергії на основі вугілля ви-трати можуть досягати 500 млрд. Доларів США (близько

400 млрд. Євро).86 Більше того, ціна на вугілля може збіль-шитися вдвічі або втричі, якщо враховувати зовнішні ви-трати; оптимістична оцінка витрат за практично повний життєвий цикл склала 0,178 центів США (0,14 євроцентів) за кВт/год. електроенергії.

Деякі держави-члени ЄС напряму чи опосередковано субсидують спалювання і видобуток вугілля. Наприклад, у 2005 році з грошей платників податків лише в Німеч-чині на вугільні субсидії було виділено 2,7 млрд. Євро.87 Хоча вугілля і пропагується як дешевий вид палива, нові вугільні електростанції отримують значні держав-ні субсидії – як безпосередньо, так і у формі звільнення від сплати податків, при цьому відбувається відволікан-ня коштів від фінансування відновлюваної енергетики. У світлі величезної шкоди здоров’ю населення заяви про те, що вугілля є дешевим видом палива, повинні бути пе-реглянуті. Необхідно негайно припинити субсидування видобутку вугілля та вугільної енергетики – як на дер-жавному рівні, так і на рівні ЄС.



чи є у Вугільної енергетики Майбутнє В єВропі?За останні десятиліття обсяги споживання вугілля у виробництві електроенергії в ЄС впали з 39% в 1990 році до 24% в 2010 році.88 Однак останнім часом спостерігаються ознаки короткостроково-го зростання обсягів виробництва електроенергії і тепла з вико-ристанням вугільного палива 89, 90 у зв’язку із зростанням цін на газ і падінням цін на вугілля. В ЄС та деяких сусідніх країнах, як і раніше, існує загроза того, що інвестиції у вугілля продовжува-тимуться. Деякі країни мають намір і далі використовувати свої внутрішні запаси бурого вугілля, бо вважають буре вугілля де-шевим видом палива, що зміцнює національну енергетичну не-залежність, хоча воно є «найбруднішим» і найменш ефективним видом вугілля. Збільшення обсягів використання вугілля для ви-робництва електроенергії не є безпечним рішенням у світлі ни-нішнього рівня забруднення повітря і впливу на здоров’я.

Вугілля, як і раніше, є одним з осно-вних первинних джерел енергії в Європі: 25 % або один з чотирьох кВт/год кінцевої електроенергії виробляється вугільними елек-тростанціями,91 при цьому 15 % виробляється з кам’яного вугілля, а з лігніту – менша частка – 10 %.92 У 2010 році в ЄС було спалено близько 200 млн. тон кам’яного вугілля і 400 млн. тон бурого ву-гілля. Очевидна невідповідність з показниками обсягу виробленої електроенергії зумовлена більш низькою теплотворною здатніс-тю бурого вугілля, через що по-трібно спалювати більшу кількість палива. Деякі держави ЄС взагалі не використовують вугілля в сво-єму енергобалансі (Кіпр, Литва, Люксембург і Мальта). Однак за-бруднення повітря вугільним пи-лом має транскордонну природу і тому є спільною проблемою для всіх країн Європи.

З іншого боку, до кінця 2015 року з експлуатації вийде цілий ряд за-старілих вугільних електростан-цій, оскільки за законодавством ЄС (Директива про обмеження ви-кидів від крупних установок спа-лювання) вони повинні до цього моменту або привести свої показ-ники викидів оксидів сірки, окси-

дів азоту і зважених часток у від-повідність до встановлених норм, або бути закриті. Більше половини європейських вугільних електро-станцій вже мають напрацювання понад 25 років, а 10 % електро-станцій знаходяться в експлуа-тації вже більше 40 років.93 Деякі підприємства вирішили вкладати кошти в модернізацію своїх заста-рілих електростанцій, інші – закри-ти їх до кінця 2015 року. В деяких випадках пропонувалось побуду-вати нові електростанції замість тих, які будуть виведені з експлуа-тації. В останні декілька років в ЄС спостерігалася тенденція: якщо на проектування нової вугільної електростанції не було раніше ви-дано дозвіл, то ймовірність реалі-зації плану її будівництва була дуже мала. Наприклад, з 2007 року в ЄС було затверджено будівництво лише 7 нових електростанцій, а 67 проектів було відхилено. ЄС про-пагує більш безпечні і здорові ме-тоди виробництва електроенергії, пропонуючи вносити масштабні інвестиції у відновлювану енерге-тику. Приміром, в 2011 році 71 % нових енергоустановок в ЄС базу-валися на поновлюваних джере-лах енергії. Це доводить, що нові вугільні електростанції більше не є необхідністю для виробництва

електроенергії в Європі, оскільки з’явилися нові реальні альтернати-ви. Жодна з нових вугільних елек-тростанцій, будівництво якої за-пропоновано в Європі, не є необ-хідністю, а поступова відмова від вугілля в енергетиці до 2040 року є досить реалістичною метою.94

На даний час розглядається мож-ливість будівництва приблизно 50 нових вугільних електростанцій в Європі (без урахування Туреччи-ни), половина з яких буде працю-вати на місцевому бурому вугіллі. В середньому ресурс вугільної електростанції становить 40 років. Якщо буде побудована хоч одна з цих нових вугільних електро-станцій, це на десятки років при-рече нас на викид мільйонів тон забруднюючих повітря речовин, спричинить масштабні ризики для здоров’я через викиди парникових газів. Не можна допустити такого нездорового майбутнього.



як вугілля може поставити під загрозу досягнення кліматичних цілейНеконтрольовані зміни клімату, які можуть бути запущені вже при підвищенні глобальної темпера-тури на 2 °С, матимуть незворотні наслідки для здоров’я населення. Щоби протистояти прискореним змінам клімату, необхідно протя-гом найближчих десятиліть різко скоротити обсяги викидів парни-кових газів у світі. В рамках світо-вої боротьби за те, щоб стримати підвищення глобальної темпера-тури на рівні нижнього порогу 2 °С, ЄС та інші промислово роз-винені країни – члени G8 взяли зобов’язання скоротити викиди парникових газів на 80 % від рівня 1990 року.95

Будь-які заходи не допоможуть у досягненні цієї мети, якщо не бу-дуть скорочені обсяги споживання вугілля для виробництва електро-

енергії, навіть якщо нові і більшість існуючих електростанцій будуть оснащені технологією, що дозво-лить практично повністю усунути викиди CO2.96 Зокрема, технології уловлювання та зберігання вугле-цю (CCS) розглядалися як засіб спа-лювання вугілля з низьким рівнем викидів парникових газів. Однак ця технологія дає чимало підстав для побоювань і несе серйозні ри-зики для здоров’я населення (див. наступну главу).

Величезні переваги для здоров’я населення несе зниження обся-гів спалювання викопних видів палива, таких як вугілля, суттєво врівноважуючи витрати, пов’язані зі скороченням обсягу викидів парникових газів. Іншими слова-ми, боротьба зі зміною клімату дозволяє заощадити величезні

кошти в сфері контролю за забруд-ненням повітря. Важливим фактом є те, що переваги в сфері охорони здоров’я проявляються вже у ко-роткостроковій і середньостроко-вій перспективі.

У жовтні 2011 року більше 500 фа-хівців у сфері охорони здоров’я і санітарної безпеки закликали уряди ввести заборону на будів-ництво нових вугільних електро-станцій і вивести з експлуатації іс-нуючі, починаючи, в першу чергу, з електростанцій, що працюють на бурому вугіллі, зважаючи на їх най-більшу пряму шкоду для здоров’я населення. У «Британському ме-дичному журналі» (BMJ) опубліко-вано заяву із закликом вжити тер-мінових заходів для боротьби зі зміною клімату, яка була підписана медичними об’єднаннями, провід-ними науково-дослідними інститу-тами та організаціями в сфері охо-рони здоров’я.97

© Н

ЕЦУ / О




чи існує таке поняття, як «чисте Вугілля»?Навіть збереження поточних обсягів спалювання вугілля матиме дуже серйозні негативні наслідки для здоров’я населення, а збільшення частки вугілля в енергобалансі буде катастрофічним у цьому плані. Промисловці стверджують, що нові вугільні електростанції будуть оснащені «технологіями чистого вугілля», і, таким чином, заміна старих вугільних електростанцій новими дозволить підвищити якість повітря. Нижче ми спробували пролити світло на міф про існування «чистого вугілля». Важливим аргументом в будь-яких дискусіях про «чисте вугілля» є те, що в Європі не існує законодавчої вимоги, згідно з якою, у разі будівництва нової електростанції, стара має бути закрита. Таким чином, перспектива чистого вугілля передбачає ризик збільшення загальної кількості вугільних електростанцій.

чи Можна зМеншити кількість небезпечних речоВин, Що забруднЮЮть поВітря, за допоМогоЮ технології улоВлЮВання і зберігання ВуглецЮ?Технології уловлювання та збері-гання вуглецю (CCS) нерідко нази-вають методом, що дозволить зро-бити спалювання палива «чистою» технологією за рахунок зниження викидів парникових газів. Прямо і побічно CCS також впливає на рі-вень викидів небезпечних забруд-нюючих речовин: викиди NOx, ви-роблені вугільною електростанці-єю, яка оснащена технологією CCS, будуть вищі, а викиди SO2 – навпаки скоротяться.99

Основний принцип роботи техноло-гії CCS полягає у видалені двоокису вуглецю з газової суміші (наприклад, на вугільній електростанції), його стисканні, перенесенні і наступно-му захороненні СО2 в землі.100 Деякі варіанти CCS для процесу уловлю-вання вимагають значного попере-днього скорочення концентрації оксидів сірки або зважених часток в газі, тому кінцеві викиди SO2 і ЗЧ10 бу-дуть незначними. Технології CCS, які передбачають фільтрацію відпра-цьованого газу після спалювання,

зазвичай використовують органічні розчинники, які можуть уловлювати деякі небезпечні забруднюючі пові-тря речовини, в той час як інші при цьому не фільтруються.

Слабка сторона будь-якої техно-логії CCS у тому, що вона є дуже енергоємною і при цьому спалю-ється на 20–30 % більше вугілля, іншими словами, істотно знижуєть-ся ефективність роботи вугільної електростанції.101 Це призводить до зростання обсягу викидів оксидів азоту на кВт/год. виробленої елек-троенергії, що може нівелювати згаданий позитивний ефект щодо викидів зважених часток та оксидів сірки. Судячи з усього, єдиним варі-антом CCS, що розробляється в да-ний час і теоретично може знизити як кількість викидів парникових газів, так і викидів забруднюючих речовин, є киснево-паливна техно-логія спалювання (oxy-fuel).102

Окрім забруднення повітря і його шкідливого впливу, технологія CCS

передбачає зберігання уловлено-го СО2 під землею, що несе істотні загрози для довкілля і здоров’я населення. У місці захоронення підземні води можуть бути забруд-нені хімічними речовинами, що ви-користовуються в процесі інжекції, або в результаті висхідної міграції соляного розчину, насиченого ток-сичними металами і органічними речовинами.103 Витік СО2 при тран-спортуванні або зберіганні може стати причиною головного болю або втрати свідомості (при концен-трації 7–10 %),104 а випадковий ви-тік газу у великих кількостях може викликати навіть масову задуху.

Ризики, що виникають на різних етапах життєвого циклу технології CCS, перетворюють весь процес в рулетку, тільки на кону – людське здоров’я. З точки зору охорони здоров’я, технологія CCS не може розглядатися як перспективне дже-рело енергії в Європі. Єдиний на-дійний спосіб ліквідувати загальне забруднення повітря, спричинене роботою вугільних електростанцій, це встановити найбільш ефективні з існуючих технологій боротьби із забрудненням.



чи Можуть більш еФектиВні Вугільні електростанції бути більш чистиМи та безпечниМи для здороВ’я населення?Технічні інновації дозволили зро-бити вугільні електростанції ефек-тивнішими, однак масштабними ці доробки не назвеш. Чим вища продуктивність вугільної електро-станції, тим менше вугілля буде по-трібно для виробництва 1 кВт/рік електроенергії. На даний момент тепловий ККД сучасної вугільної електростанції в Європі становить від 34 % до 40 %. «Високоефективні» вугільні електростанції нового поко-ління матимуть максимальний ККД не більше 46 % у разі використання кам’яного вугілля і 43 % – при ви-користанні лігніту. Іншими словами, більше половини вугілля, що спалю-ється «високоефективною» вугіль-ною установкою, не перетворюєть-

ся в електроенергію. Крім того, це передбачає компроміс між ефек-тивністю і контролем забруднення повітря: сучасні системи фільтрації знижують тепловий ККД на 1 %.98

Чим ефективніше різні фільтри вловлюють зважені частки, сірку і оксиди азоту, тим вище споживан-ня електроенергії самою електро-станцією.

Якщо електростанція використовує принцип когенерації і виробляє не тільки електрику, а й тепло (тепло-електростанція або теплоелектро-централь), загальна продуктивність буде набагато вищою, незважаючи на зменшення обсягу виробництва

електроенергії. Однак реалізація теплової енергії передбачає іншу бізнес-модель, в якій зацікавлені далеко не всі підприємства. Крім того, електростанція має знаходи-тись поблизу від споживачів, а ба-гато великих електростанцій розта-шовані далеко від густонаселених районів.

Технологія уловлювання та збері-гання вуглецю (CCS) є найбільш об-говорюваною технологією «чистого вугілля». Незважаючи на подібне позиціонування, ця технологія не може нейтралізувати повністю ви-киди вуглекислого газу при спалю-ванні і вугілля чи ліквідувати викиди вже згаданих небезпечних речовин, що забруднюють повітря. Крім того, з цією технологією пов’язаний ряд інших ризиків для здоров’я, і на да-ний момент її можна охарактеризу-вати лише як порожню обіцянку.

очиЩення ВикидіВ існуЮчих Вугільних електростанцій за допоМогоЮ Вдосконалених ФільтріВІснуючі вугільні електростанції пови-нні застосовувати найкращі з доступ-них технологій очищення викидів, щоб мінімізувати збиток для здоров’я населення. До таких технологій нале-жать електростатичні або тканинні фільтри для вловлювання частинок та установки для сіркоочищення. Удосконалені засоби боротьби із за-брудненням дозволять перекласти частину зовнішніх витрат, пов’язаних із шкодою для здоров’я населення, на індустрію, що виробляє викиди.

Останнім законодавчим актом ЄС щодо контролю забруднення, спри-чиненого роботою вугільних елек-тростанцій, є Директива з промис-лових викидів (IED), яка набере чин-ності у 2016 році. Ця Директива пе-редбачає більш жорсткі обмеження по викидах як для існуючих, так і для нових вугільних електростанцій. Де-які з держав-сусідів ЄС, які підписа-ли Угоду про створення енергетич-ного співтовариства (в тому числі Туреччина, Україна і країни Західних Балкан), також взяли зобов’язання по боротьбі із забрудненням, згідно Директиви з промислових викидів,

хоча і з дещо більшим терміном ре-алізації та без механізму примусово-го виконання.

Однак стандарти, встановлені IED, вже застаріли – і США, і Китай у 2012 році встановили набагато жорсткіші обмеження для вугільних електростанцій на викиди основних забруднюючих речовин в повітря. Наприклад, якщо Китай і США об-межують показники викидів оксидів азоту на рівні 100 і 117 мг/м3, відпо-відно, то в ЄС граничним показни-ком є 200 мг/м3.105

На жаль, сам текст IED надає достат-ньо лазівок, за допомогою яких екс-плуатація застарілих електростанцій з високим рівнем забруднення може бути продовжена до 2020–2022 рр. або навіть на більш тривалий тер-мін.106 Ці недоліки в IED необхідно негайно усунути. Крім того, приклад Китаю і США доводить, що ЄС має по-силити стандарти, передбачені IED, щоб ефективніше захистити здоров’я населення від впливу небезпечних викидів. Поліпшені технології філь-трації вже доступні.

© Н

ЕЦУ / О




рекоМендації

МедикаМ та ФахіВцяМ у сФері охорони здороВ’я:Настав час покласти край шкоді, яку вугіл-ля завдає здоров’ю. Спираючись на науко-ві докази про ризики, які несе спалювання вугілля здоров’ю, ліка-рі і медичні організації можуть взяти участь в як ніколи актуальних дебатах щодо май-бутнього енергетики Європи.

необхідно >>>>>

� Донести до відома законодавчих органів на рівні ЄС та на національному рівні необхідність враховувати вплив вугілля на здоров’я населення та супутні витрати при прийнятті рішень у сфері енергетики. Будівництво нових вугільних електростанцій зведе нанівець всі зу-силля з боротьби з хронічними захворюваннями, а та-кож спричинить додаткові витрати.

� Брати участь в обговоренні перспектив більш жор-стких стандартів щодо якості повітря і більш активних заходів з боротьби зі зміною клімату як на рівні ЄС, так і на національному рівні.

� Підвищити обізнаність про загрозу, яку вугільна енер-гетика несе для здоров’я, у рамках місцевих консуль-тацій, забезпечити ретельніший контроль діяльності існуючих електростанцій з метою захисту здоров’я населення. У плані дій, наведеному в Додатку №3, вка-зано, як медики можуть вплинути на роботу вугільних електростанцій у своєму регіон.



національниМ органаМ Влади:

уряду єс:

Національним орга-нам влади доведеться засукати рукави і за-безпечити зниження рівня забруднен-ня атмосферного повітря,спричиненого вугільними електро-станціями як задля здоров’я громадян своєї країни, так і за-для сусідніх країн.


� Запровадити мораторій на будівництво но-вих вугільних електростанцій.

� Розробити національний план відмови від вугілля в енергетиці.

� Скасувати всі дозволи на відхилення від жорстких стандартів боротьби із забруд-ненням, видані діючим вугільним електро-станціям.

� Припинити всі прямі і непрямі субсидії та по-даткові пільги, надані підприємствам з видо-бутку кам’яного та бурого вугілля і вугільним електростанціям до 2018 року, а пряме суб-сидування видобутку кам’яного вугілля слід припинити вже негайно.

Відмова від вугільної енергетики в Європі до 2040 року – мож-лива. Це дозволить суттєво поліпшити якість повітря, зни-зити кількість хро-нічних захворювань і водночас скоротити обсяг викидів парни-кових газів.


� Забезпечити ухвалення рішень в сфері клімату та енергетики з урахуванням наслідків для здоров’я населення.

� Посилити вимоги IED в частині забруднення повітря вугільни-ми електростанціями шляхом скасування всіх пільг, наданих діючим електростанціям.

� Посилити обмеження викидів до рівня стандартів, прийнятих нещодавно в США і Китаї, в цілому по ЄС до 2020 року і запро-вадити обов’язкові обмеження по викидах ртуті.

� Забезпечити прийняття Хорватією, як країною, що готується до вступу в ЄС, зобов’язань з виконання стандартів ЄС з боротьби із забрудненням на вугільних електростанціях без будь-яких поступок до 2018 року, а також стимулювати прийняття анало-гічних зобов’язань країнами-кандидатами на вступ до ЄС.

� Підтримати припинення кредитування ЄС, в тому числі фінан-совими установами ЄС, вугільних електростанцій, вугледобув-них та інфраструктурних проектів, які сприяють зростанню вуглепереробних потужностей. Аналогічним чином необхідно підтримати припинення субсидій ЄС для технологій CCS.



додаток №1 технічний звіт. Метод оцінки впливу

Підхід до кількісної оцінки впливу, базується на мето-дології, яка описана в дослідженні «ExternE»,107 що про-водилось за фінансової підтримки ЄС і була схвалена для оцінки якості повітря в ЄС з середини 1990-х, в тому числі в рамках програми «Чисте повітря для Європи», яка стала фундаментом для розробки Тематичної стра-тегії ЄС із забруднення повітря. Аналіз здійснюється за такими етапами:

1 Кількісна оцінка викидів. Для більшості країн, де проводився аналіз, дані по викидах і видам палива, які використовувались були взяті з Бази

даних Найбільших установкок спалювання, яку веде Європейське агентство з охорони довкілля.108 Показ-ники наведені за 2009 рік. На деяких електростанціях

викиди є наслідком використання кількох видів па-лива. Отже на даний момент існує необхідність роз-межування викидів за видами палива. Інформація по електростанціях була отримана з низки досліджень у рамках проекту «ExternE», який охоплював установки з різними технологіями скорочення викидів. Це зу-мовило різницю в показниках загального обсягу ви-кидів, вироблених внаслідок використання вугілля, всього на 8 % для SO2, 3 % для NOx та 6 % для пилу, в порівнянні з простішим підходом, коли розподіл ви-кидів за видом палива здійснювався за показником здатності до теплоутворення кожного виду палива. Така незначна різниця між підходами свідчить про те, що будь-які неточності, допущені в цій оцінці, є не-суттєвими.

таблиця 4: співвідношення викидів забруднюючих речовин від крупної установки спалювання, нормовані за вугіллям

SO2 NOx пил

Вугілля та лігніт 1,00 1,00 1,00

Нафта 1,00 1,50 0,42

Природній газ 0,00 0,38 0,00

Біомаса 0,36 0,61 1,00

У Директиві про обмеження викидів від крупних установок спалювання (LCPD) викиди пилу розгля-дають як частину загального вмісту завислих часток (TSP). В цілях цього аналізу TSP необхідно перевести в PM2.5, визначаючи частину зважених часток, які ма-ють достатньо малий розмір (<2,5 мкм) для проник-нення глибоко в легені. Для переведення TSP в PM2.5 застосовувався коефіцієнт 0,59 на підставі даних «ExternE»109 (для переведення TSP в PM10 застосо-вувався коефіцієнт 0,9) та CAFE110 (для переведення PM10 в PM2.5 застосовувався коефіцієнт 0,65).

Три країни – Чехія, Франція та Нідерланди – не нада-ють інформацію для включення до Бази даних круп-них установок спалювання по видах палива. Крім того, в цій Базі також відсутні дані по Хорватії та Туреччині. Для отримання даних по всіх п’яти країнах було вико-ристано інше джерело111 – звіти, подані Європейській агенції з охорони довкілля (ЕЕА) в рамках Конвенції про транскордонне забруднення повітря Європейської економічної комісії ООН з транскордонного забруд-нення повітря на великі відстані. При цьому були взяті показники по викидах в розділі «Виробництво елек-троенергії і теплоенергії для населення» за 2009 рік. В результаті по галузі були отримані такі дані:



таблиця 5: Викиди в результаті «Виробництва електроенергії і теплової енергії для населення» у 2009 році

SO2 NOX PM2.5 TSP

Чехія 104 345 79 233 1 871

Франція 74 114 68 259 2 277

Нідерланди 6 335 26 314 272

Хорватія 25 830 7 455 1 226

Сербія 244 546 108 580 2 744

Туреччина 946 689 380 292 142 591

Оскільки по Чехії, Франції та Нідерландам викиди час-ток виражені в PM2,5, немає потреби і застосовувати коефіцієнти переведення до даних цих країн. Однак у всіх випадках результати відносяться до загального обсягу викидів від виробництва електроенергії і те-пла, а не конкретно до вугільних електростанцій. Дані про структуру видів палива в енергобалансі отри-мані з Бази даних енергетики Служби статистики ЄС (Eurostat),112 окрім Сербії.113 Обсяги викидів, віднесених

на частку вугільного виробництва енергії, визначені за даними Таблиці 5 з використанням коефіцієнтів, наве-дених у Таблиці 4. При цьому не враховується ядерна складова генеруючих потужностей (на тій підставі, що вона не є прямим джерелом викидів, які тут розгляда-ються) і втрати. Відсутність обліку втрат призведе до певної переоцінки частки вугілля, хоча вона буде не-суттєвою і врівноважуватиметься іншими похибками аналізу, що зумовлюють деяку недооцінку.

таблиця 6: співвідношення різних видів викопного палива і біомаси, що використовуються у виробництві електроенергії, з розбивкою по країнах (без урахування ядерної енергетики, гідроенергетики та втрат)

Вугілля наФта природній газ біоМаса

Чехія 95% 0% 2% 3%

Франція 41% 8% 45% 6%

Нідерланди 25% 0% 70% 5%

Хорватія 28% 34% 38% 0%

Сербія 99% 0% 1% 0%

Туреччина 35% 3% 62% 0%

Результати наведені в Таблиці 7. Окрема оцінка викидів SO2 і NOx в енергетиці Туреччини, здійснена Greenpeace (Л. Міллівірта), показує, що дані Європейської економіч-ної комісії ООН можуть бути занижені для Туреччини (без врахування викидів зважених часток). Порівнян-ня показників викидів зважених часток для Туреччини з аналогічними показниками інших країн, що мають ви-сокий рівень всіх трьох типів викидів, також свідчить про можливість помилки у визначенні даних по зваженим часткам. З метою виправлення цієї ситуації була прове-

дена альтернативна оцінка викидів ЗЧ по Туреччині з ви-користанням типового співвідношення ЗЧ2.5: NOx спільно для Болгарії, Греції, Польщі, Румунії та Сербії. Таким чи-ном, в Таблиці 7 наведено альтернативні дані по викидах зважених часток в Туреччині. Незважаючи на те, що гра-ничні значення діапазону оцінки можуть бути спірними, можна стверджувати, що обсяги викидів відображені адекватно. Відповідно до прийнятого в аналізі більш кон-сервативного підходу, в основному звіті використовува-лись занижені значення діапазону.



таблиця 7: оцінка викидів від виробництва електроенергії з кам’яного вугілля та лігніту в країнах, де відсутні повні дані в базі даних крупних установках спалювання

SO2 NOX PM2.5

Чехія 103 172 77 736 1 814

Франція 59 396 49 393 1 854

Нідерланди 5 910 23 453 227

Хорватія 11 665 2 642 475

Сербія 244 546 108 580 2 745

Туреччина 871 950 336 968 80 517

Туреччина (нижній діапазон) 760 100 182 000 29 086

2 оцінка впливу забруднюючих речовин на лю-дей. За основу було взято аналіз, проведений раніше з метою отримання даних про шкоду для

здоров’я населення в перерахунку на тонну викидів різних забруднюючих речовин, з використанням ма-триць переносу, розроблених відповідно до моделі EMEP,114 щоб описати хімічні реакції та перенесення речовин в атмосфері. Оскільки спочатку проводили-ся випробування моделі, дисперсійне моделювання було переглянуто в частині утворення HNO3, ефекти від цього з’єднання були включені в оцінку за допо-могою віднесення викидів NOx до дрібних атмосфер-них зважених часток. Повідомляється,115 що:

Основні розбіжності були встановлені по ні-тратних аерозолях, де різниця досягає 40 % для країн з високими викидами NOx і NH3.

Для даного аналізу було враховано 50 % зменшен-ня показників впливу сполук азоту по всіх країнах. Це забезпечує тим більшу прозорість аналізу, чим складніший підхід до розбивки даних по країнах.

3Застосовано відповідні функції для проведення кількісної оцінки впливу на здоров’я, з вико-ристанням функцій, коефіцієнтів поширеності

та інших даних, що використовуються в методології

Програми «Чисте повітря для Європи» (CAFE)116 і Єв-ропейської агенції з охорони довкілля (ЕЕА).117

4економічна оцінка впливу на здоров’я насе-лення на основі отриманих даних. Тут, знову ж таки, використовуються дані, взяті з методо-

логії Програми CAFE, раніше рекомендовані Євро-пейською комісією для проведення аналітичних до-сліджень. Використані дані відкориговані відповідно до результатів проведеної ЕЕА оцінки збитків, завда-них підприємствами, згідно з даними реєстру E-PRTR. Смертність оцінюється з урахуванням як вартості року життя (VOLY), так і вартості статистичного життя (VSL), що відображає альтернативні погляди еконо-містів, що працюють у цій сфері (особисто автор до-тримується першого підходу). Враховуючи граничні показники для кожного підходу, отриманий діапазон значень характеризуватиметься відношенням мак-симального значення до мінімального приблизно рівним трьом.

5В даному аналізі не враховуються інші нега-тивні наслідки для населення, крім шкоди для здоров’я. Отже, результати не охоплюють шко-

ду, якої завдають кислотні опади будівлям, включно з культуриними пам’ятками, а також негативні на-слідки потрапляння до екосистеми підкислювальних і евтрофікуючих забруднювачів.



таблиця 8: Фінансова оцінка шкоди здоров’ю від роботи вугільних електростанцій на душу населення і на кВт/год. електроенергії в країнах єс

країназагальні Витрати, ВЕРХНЯ ГРАНИЦЯ (VSL ), млн. євро

загальні Витрати, НИЖНЯ ГРАНИЦЯ (VOLY), млн. євро

Витрати на душу населення118 (VSL), євро

Відносні Витрати, єВроцентіВ на кВт/год електроенергії,119 Виробленої з Вугілля (VSL)

Австрія 74 27 9 2,0

Бельгія 134 46 12 2,6

Болгарія 4 629 1 678 608 23,3

Чехія 2 842 1 034 271 6,2

Данія 63 23 11 0,4

Естонія 445 159 332 5,8

Фінляндія 169 62 32 1,5

Франція 1 879 697 29 8,7

Німеччина 6 385 2 303 78 2,6

Греція 4 089 1 474 363 12,0

Угорщина 268 101 27 4,2

Ірландія 201 72 45 5,0

Італія 857 312 14 2,2

Латвія 3 1 1 2,5

Нідерланди 386 129 23 1,6

Польща 8 219 2 979 216 6,2

Португалія 90 33 8 0,7

Румунія 6 409 2 315 298 29,5

Словенія 228 86 112 4,5

Словаччина 925 336 171 24,0

Іспанія 827 310 18 2,3

Швеція 7 3 1 1,4

Велика Британія 3 682 1 275 60 3,6

ес-27 42 811 15 453 87 5,3

Хорватія 243 88 55 14,7

Туреччина 6 689 2 448 94 12,3

Сербія 4 987 1 832 680 21,5

Всього 54 730 19 821 95 6,2



додаток №2 ризики для здоров’я, що спричиняються різними забруднюючими речовинами, нормативи вмісту забруднюючих речовин в атмосферному повітрі та граничних показників викидів вугільних електростанційзабруднЮЮча речоВина супутні Медичні ризики120 норМатиВні та граничні значенняvi

Вуглекислий газ (CO2) Непряма дія на здоров’я, пов’язана зі змінами клімату

поширені небезпечні забруднювачі повітря

Сірчистий газ (SO2) Може впливати на роботу дихальної системи і легень, викликати ускладнення астми і хронічного бронхіту, підвищує схильність до інфекцій дихального тракту; подразнення очей; ускладнення серцевих хвороб; ризик ішемічного удару

Рекомендації ВОЗ з якості повітря:121 20 μg/м3 (день)500 μg/ м3 (10 хв.)

Директива 2001/80/ЄC: 400 мг/ м3 (старі ЕС),200 мг/ м3 (нові ЕС)

Оксиди азоту (NOx); Розвиток астми (ймовірно), загострення астми, хронічна обструктивна хвороба легень, уповільнення розвитку легеньів; порушення серцевого ритму, ішемічний удар.

Рекомендації ВОЗ з якості повітря: NO2: 40 μg/м3 (рік),NO2: 200 μg/м3 (1 год.)

Директива 2001/80/ЄC: NOx: 500 мг/ м3 (старі ТЕС)NOx: 200 мг/ м3 (нові ЕС)

Зважені частки: найбільші (PM10), та дрібні (PM2.5)

Вступають в реакцію з ЛОС на сонці,

утворюючи поверхневий озон

Рекомендації ВОЗ з якості повітря:PM2.5 10 μg/ м3 (рік), PM10 20 μg/ м3 (рік)

Директива 2001/80/ЄC:(в місяць, пил в цілому)50 мг/м3 (старі ТЕС),30 мг/м3 (нові ТЕС)

Директива 2008/50/ЄC:25 μg/м3 цільовий показник PM2.5 (рік),50 μg/м3 цільові викиди PM10, перевищення припусттме не більше 35 днів на рік

Аміак (NH3) Подразнення дихальних шляхів, можливі опіки шкіри та очей. Прекурсор вторинних дрібних зважених часток.

Рекомендації ВОЗ з якості повітря:270 μg/м3 (день)

Хлористий і фтористий водень (HCl, HF)

Гостре подразнення шкіри, очей, носа, горла, дихальних шляхів

vi Наведені тут нормативні значення стосуються атмосферного повітря і були взяті з Рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я з якості повітря в Європі (2000 г.) і оновлені рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я за якістю повітря в світі (2005 г.). Всесвітня організація охорони здоров’я наводить рекомендації щодо граничних рівнів концентрацій, спираючись на результати наукових медичних спостережень. Граничні показники по SO2, NOx і зважених частках належать до відпрацьованого повітря вугільних електростанцій, і, відповідно, мають інший порядок величини. Вони були взяті з Директиви про обмеження викидів крупних установок спалювання 2001/80/ЄC, яка з січня 2016 буде замінена Директивою 2010/75/ЄC. Інші граничні показники або цілі стосуються атмосферного повітря і були взяті з Директиви 2008/50/ЄC та Директиви 2004/107/ЄC по атмосферному повітрю .

Дихальна система: Розвиток астми (імовірно),загострення астми, хронічна обструктивна хвороба легень, уповільнення розвитку легенів(PM2.5), рак легенів; Серцево-судинна система:порушення серцевого ритму, гострий інфаркт міокарда, застійна серцева недостатність (PM2.5).Нервова система: ішемічний удар.



забруднЮЮча речоВина супутні Медичні ризики120 норМатиВні та граничні значенняvi

органічні забруднювачі

Діоксини і фурани (наприклад, 2,3,7,8- тетрахлородібензо-діоксин, TCDD)

Можливий канцероген (рак шлунка); впливає на репродуктивну, ендокринну та імунну системи. Діоксини накопичуються в харчовому ланцюгу.

Рекомендації ВООЗ з якості повітря:допустиме значення надходження TCDD в організм на місяць – 70 пікограм на кілограм ваги (умовно)

Поліциклічні ароматичні вуглеводні (ПАВ): наприклад, бензоантрацен, бензопірен

Можливі канцерогени; можуть негативно впливати на печінку, нирки і сім'яники; можуть пошкоджувати клітини сперми і репродуктивну систему. ПАУ можуть проникати в легені разом з дрібними зваженими частками і відкладатися там.

Рекомендації ВОЗ з якості повітря:норми не встановлені, концентрація повинна бути мінімальною

Директива 2004/107/ЄC:бензопірен: 1нг/ м3 (повітря)

неметанові леткі органічні сполуки (лос)

Ароматичні вуглеводні: наприклад, бензол, ксилол, етилбензол, толуол

Подразнення шкіри, очей, носа, горла; утруднене дихання; погіршення функції легень; уповільнена реакція на зовнішні подразники; погіршення пам'яті; розлад шлунку; впливає на печінку і нирки; може негативно впливати на нервову систему. Бензол є сильним канцерогеном.

Рекомендації ВОЗ з якості повітря:Бензол: безпечна концентрація не визначена;толуол: 0,26 мг / м3;формальдегіди:0,1 мг / м3 (30 хв.)

Директива 2008/50/ЄC:Бензол:5 μg/м3 (рік)

Альдегіди, в тому числі формальдегід Можливий канцероген (рак легень і носоглотки); подразнення очей, носа, горла; респіраторні симптоми

Важкі метали

Ртуть (Hg), в харчових продуктах - метилртуть

Пошкодження мозку, нервової системи, нирок і печінки; неврологічні відхилення і проблеми розвитку.

Рекомендації ВОЗ з якості повітря: 3,2 μg/кг допустима доза на кілограм ваги в тиждень

ЄС: нормативне значення не встановлено

Свинець (Pb) Ризик пошкодження нервової системи у дітей; може негативно впливати на здатність до навчання, пам'ять і поведінку; може пошкоджувати нирки, викликати захворювання серцево-судинної системи, анемію.

Рекомендації ВОЗ з якості повітря: 0,5 μg/м3 (повітря)

Директива 2008/50/ЄC:0,5 μg/м3 (атмосферне повітря)

Сурма (Sb), миш’як (As), берилій (Be), кадмій (Cd), хром (Cr), нікель (Ni), селен (Se), марганець (Mn)

Канцерогени (рак легень, сечового міхура, нирок, шкіри); може негативно впливати на нервову, серцево-судинну, шкірну, дихальну та імунну системи. Міжнародне агентство з ракових досліджень відносить миш'як та його сполуки до першої групи канцерогенів.

Рекомендації ВОЗ з якості повітря: As: безпечна концентрація не визначена;Cd: 5 нг/м3 (повітря);

Директива 2004/107/ЄC:As: 6 нг/м3; Cd: 5нг/м3; Ni: 20 нг/м3 (атмосферне повітря)

радіоізотопи

Радій (Ra) Канцероген (рак легень та кісток); бронхопневмонія, анемія, абсцес мозку

Уран (Ur) Канцероген (легені та лімфатична система); хвороби нирок



додаток №3 нормативні положення єс щодо вугільних електростанцій, їх використання для захисту здоров’яЄС має тривалу історію боротьби із забрудненням повітря. Важливі закони та нормативні ви-моги були ухвалені для регулювання викидів, що виробляються електростанціями, а також для забезпечення належної якості повітря в цілому. Нижче наведено перелік законів, які можна використовувати для перевірки виконання стандартів ЄС вугільними електростанціями і для підготовки до участі в обговоренні планів будівництва нових електростанцій.

Викиди, вироблені вугільними електростанціямиВугільні електростанції з тепловою по-тужністю від 50 МВт підпадають під вимоги Директиви з комплексного за-побігання і контролю викидів (IPPCD) і Директиви про обмеження викидів від крупних установок спалювання (LCPD). Починаючи з січня 2016 року всі викиди, що утворюються від великих промисло-вих джерел, у тому числі від вугільних теплоелектростанцій (>50 МВт), будуть регламентуватися відповідно до Дирек-тиви по промисловим викидам (IED) (яка об’єднує IPPCD і LCPD).

В обох директивах встановлені законо-давчі нормативи викидів по сірчистому газу, оксидам азоту та пилу (до якої від-носяться зважені частки). Директива по промисловим викидам визначає більш жорсткі обмеження щодо цих забруд-нюючих речовинах для більшості типів електростанцій. Для отримання дозво-лу державних органів на експлуатацію або будівництво установки спалювання, необхідно довести, що установка, як міні-мум, відповідає встановленим нормати-вам з викидів, і що для мінімізації викидів всіх забруднюючих речовин були реалі-зовані кращі сучасні технології.

Електростанції, що працюють на буро-му вугіллі, є особливим випадком, так само як і інші електростанції, що працю-ють на паливі з високим вмістом сірки: на них поширюється лише вимога щодо загального рівня сіркоочистки (96–97 % для електростанцій потужністю більше 300 МВт), а це означає, що відносно них

вимога дотримуватися встановлених об-межень з викидів сірчистого газу не діє.

На жаль, у новій Директиві є чимало про-галин. Існуючі електростанції, які за від-сутності цих лазівок були б зобов’язані провести модернізацію, можуть уникну-ти зобов’язань з дотримання нормативів викидів. Наприклад, якщо запланований залишковий ресурс електростанції не пе-ревищує 17 500 годин; якщо запланова-ний річний ресурс не перевищує 1500 го-дин; якщо весь національний сектор або його частина не відповідає встановленим нормативам. Тим не менш, електростан-ції мають відповідати не лише цим міні-мальним стандартам.

В рамках IED посилилася роль Довідко-вих документів з найкращих доступних технологій, де встановлюються стандар-ти ЄС, зокрема, тепер посилання на ці стандарти повинні вказуватися в дозво-лах. При цьому державні органи можуть звільняти підприємства від необхідності виконання цієї вимоги, якщо застосу-вання найкращих доступних технологій призводить до непропорційно високих витрат у порівнянні з отриманими еко-логічними перевагами. Проведення від-повідної оцінки співвідношення витрат і переваг належить до сфери відповідаль-ності національних органів. Аналогічним чином і інші місцеві технічні, екологічні або географічні чинники можуть вико-ристовуватися для виправдання невідпо-відності стандартам використання най-кращих доступних технологій.

заходи:Перевірте дані по вики-дах конкретної вугільної електростанції у відкри-тій базі даних Європей-ського реєстру викидів і розповсюдження за-бруднюючих речовин (E-PRTR). Ваші національ-ні органи контролюють дотримання електро-станціями встановлених нормативів по викидах і зберігають дані з місць вимірювань. За допо-могою цієї інформації можна визначити внесок конкретної електростан-ції у забруднення повітря в даній місцевості.



Фонове забруднення атмосфери Оскільки існує безліч джерел забруднення повітря і воно є проблемою місцевого, державного та міжна-родного значення, слід також вжити заходів з бороть-би з так званим фоновим забрудненням.

Директива ЄС щодо якості атмосферного повітря (2008 г.) об’єднує ряд попередніх законів ЄС про якість повітря і встановлює стандарти, зокрема, гра-нично допустимі концентрації низки небезпечних ре-човин, що забруднюють повітря. Ці стандарти перед-бачають як цільові, так і нормативні показники. В да-ний час встановлені нормативні обмеження по таких забруднюючих речовинах, як сірчистий газ (SO2), оксиди азоту (NO2) і великі зважені частки (PM10). Для дрібних зважених часток PM2.5, які є великим джере-лом проблем, також встановлено цільовий показник. Нормативні обмеження є законодавчою вимогою, а це значить, що держави – члени ЄС зобов’язані їх дотримуватись (хоча вони можуть просити відтермі-нування виконання).

Викиди ртутіВугільні електростанції є найбільшим антропогенним джерелом викидів ртуті в світі.

Ефективні технології фільтрації та су-путні експлуатаційні показники описа-ні в так званих Довідкових документах про найкращі доступні технології (BREF) для забезпечення зниження обсягу ви-кидів ртуті. Проте в них не встановлено жодних стандартів. ЄС переглядає такі Довідкові документи по найбільших установках спалювання з 2011 року. Цей процес триває, а встановлення стандартів щодо викидів ртуті у повітря і воду, як і раніше, залишається гострим питанням.

Оскільки інші види викидів, що виро-бляються в результаті спалювання ву-гілля, мають відповідати встановленим обмеженням, це може призвести також до зниження рівня викидів ртуті. Вони частково вилучаються пристроями для видалення пилу, мокрої сіркоочистки димових газів і, побічно, каталітичними

системами (SCR), які передусім видаля-ють оксиди азоту. Однак елементарна ртуть, як і раніше, може міститися у ви-кидах, оскільки стандартні фільтри не справляються повністю з цим видом за-бруднення. Тому найчастіше необхідно використовувати обладнання, розро-блене спеціально для видалення ртуті, наприклад вприскування активованого вугілля.

Рамкова водна директива 2008/105/EC встановлює обов’язковий екологічний стандарт якості (ЕСК), згідно з яким об-меження концентрації ртуті у скидах у поверхневі води становить 0,05 μg/л, а також встановлюється гранично до-пустима концентрація на рівні 20 μg/л в донних відкладеннях і біоті. Дотриман-ня цих обмежень є умовою для видачі дозволів вугільним електростанціям. Нормативні обмеження викидів, що ви-робляють вугільні електростанції, мають також поширюватися на ртуть, оскіль-ки більша частина ртуті викидається в складі зважених часток.

заходи:Оцініть ситуацію щодо якості повітря у вашій місцевості за допомогою да-них по SO2, NO2 і PM10, зібраних місце-вою станцією спостереження. У Додат-ку №2 описано вплив забруднюючих повітря речовин на здоров’я, а також наведені показники допустимої кон-центрації, рекомендовані ВОЗ. Про-аналізуйте ситуацію у вашому регіоні за тривалий період часу. У разі пере-вищення допустимих значень привер-тайте увагу преси та органів влади, ін-формуйте населення. Вугільні електро-станції можуть бути причиною високої концентрації забруднюючих речовин в регіоні. Зберіть метеорологічні дані (напрямок вітру) за відповідний період для визначення потенційних локалізо-ваних джерел викидів.

заходи:Перевірте правильність застосування ЕСК в заяв-ці на отримання дозво-лу на будівництво нової вугільної електростанції в розрізі викидів ртуті, що потрапляють від станції у довкілля, насамперед, – у водні ресурси. Технічні фахівці можуть провести незалежні розрахунки. Надайте власні зауважен-ня в рамках громадських консультацій. Крім того, можна порушити судову справу.



Міжнародні зобов’язання країн єс і європейських держав, що не входять до складу єсОскільки проблема забруднення по-вітря має транскордонний характер, боротися з нею західний світ повинен спільно. Держави ЄС є членами Кон-венції ЄЕК ООН про транскордонне за-бруднення повітря на великі відстані (CLRTAP) та доданих до неї протоколів. В Гетебургському протоколі встанов-лено національні обмеження викидів сірчистого газу, оксидів азоту, летких

органічних сполук (ЛОС) та аміаку на 2010 рік (тобто зниження викидів на 63 %, 41 %, 40 % і 17 %, відповідно, від рівня 1990 року ). Нещодавно було прийнято поправку до цього протоко-лу, в якій встановлені цілі щодо скоро-чення викидів цих речовин на період до 2020 року, а також введено нове обмеження з викидів дрібних зваже-них часток (PM2,5).

заходи:Перевірте, чи взяла ваша країна зобов’язання від-повідно до Гетеборгсько-го протоколу до Конвенції ЄЕК ООН про транскор-доннеого забруднення повітря, і чи може будів-ництво нової вугільної електростанції піддавати загрозі ці зобов’язання.

доступ громадськості до інформаціїПостанова (EC) №166/2006 про створення Європейсько-го реєстру викидів і розповсюдження забруднюючих речовин (E-PRTR) передбачає оприлюднення докладної інформації про викиди та поширення забруднюючих речовин і відходів від близько 24 тис. промислових ви-робництв. Наприклад, в 2008 році у викидах, що виро-бляються вугільними електростанціями, вміст ртуті ста-новив 21,2 тон.

Директива ЄС щодо якості атмосферного повітря також містить вимоги щодо оприлюднення такої інформації.

заходи:Ознайомтесь з реєстром E-PRTR для отримання ін-формації щодо викидів від розташованих побли-зу вас вугільних електро-станцій. Необхідно врахо-вувати, що викиди можуть переноситись на сотні кі-лометрів.

оцінка впливу на довкілляНові вугільні електростанції з тепловою потужністю від 300 МВт повинні проходити обов’язкову Оцінку Впливу на Довкілля (ОВД) перед тим, як отримати дозвіл на бу-дівництво, як це передбачено Директивою 2011/92/ЄС. Що стосується електростанцій меншого розміру, то ОВД за проектом може проводитися за необхідністю, або шляхом застосування загальних критеріїв у рамках про-цедури перевірки. Розробники проекту мають задоку-ментувати всі можливі наслідки для довкілля відповідно до норм існуючого природоохоронного законодавства. Проведення консультацій з громадськістю є важливою складовою ОВД, оскільки це нерідко призводило до від-термінування або повної відмови від будівництва вугіль-них електростанцій.

заходи:Перевірте факт проведен-ня ОВД для нового проек-ту і наявність в матеріалах оцінки варіанту «нульово-го втручання».



посилання

1 Стан довкілля Європи і прогнози; Забруднення повітря. (2010) Європейське агентство з охорони довкілля, Копенгаген, Данія. http://www.eea.europa.eu/soer/europe/air-pollution

2 При цьому існує величезна різниця у рівні забруднення повітря се-ред країн Європи. Наприклад, вплив зважених часток у атмосфер-ному повітрі призводить до скорочення життя на 3 місяці у Фінлян-дії, на 16 місяців у районі річки Рур у Німеччині і на 18 місяців у де-яких областях в Угорщині. Необхідно якомога швидше скоротити темпи зростання різниці в якості повітря у Європі. Див.: Brunekreef B, Annesi-Maesano I, Ayres JG, Forastiere F, Forsberg B, Künzli N, Pekkanen J and Sigsgaard T (2012): Десять принципів чистоти по-вітря. Європейський респіраторний журнал, 2012, 39(3):525-528; doi: 10.1183/09031936.00001112 http://erj.ersjournals.com/content/ 39/3/525?cited-by=yes&legid=erj;39/3/525#

3 Європейський спеціалізорований центр з питань забруднення повітря та зміни клімату (2009): Оцінка впливу на здоров’я при схильності впливу PM2,5 на європейському рівні. http://acm.eionet.europa.eu/docs/ETCACC_TP_2009_1_European_PM2.5_HIA.pdf

4 Lim SS, Vos T, Flaxman AD, et al. (2012): Порівняльна оцінка ризиків захворювань, що викликаються 67 факторами ризику та групами факторів ризиків в 21 регіоні, 1990–2010 рр .: систематичний аналіз для Дослідження глобальної специфіки захворювань. The Lancet, 380(9859): 2224-2260. http://www.thelancet.com/journals/lancet/article/PIIS0140-6736%2812%2961766-8/fulltext

5 Європейська агенція з охорони докілля (2012a): Якість повітря в Єв-ропі – Звіт 2012 року, Копенгаген, Данія. http://www.eea.europa.eu/publications/air-quality-in-europe-2012

6 Європейський пульмонологічний фонд (без дати): ХОЗЛ: Дані по Єв-ропі. http://www.european-lung-foundation.org/63-european-lung- foundation-elf-burden-in-europe.htm [офіційний веб-сайт]

7 Європейська федерація алергіків та пацієнтів із закворюваннями дихальніх шляхів (без дати): Астма. http://www.efanet.org/asthma/ [офіційний веб-сайт]

8 ВОЗ (2013): Огляд доказів впливу забруднення повітря на здоров’я населення – REVIHAAP; Перші результати. Регіональне представни-цтво Всесвітньої організації охорони здоров’я в Європі, Копенгаген, Данія. http://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0020/182432/e96762-final.pdf

9 Annesi-Maesano I, Forastiere F, Künzli N, et al. (2007) Зважені частки, наука і політика ЄС. Європейський респіраторний журнал, 2007, 29:428–431. http://erj.ersjournals.com/content/29/3/428.full.pdf

10 Bell ML, Dominici F, Samet JM (2005): Мета-аналіз послідовних дослі-джень зв’язку між озоном і смертністю та порівняльне досліджен-ня національних даних щодо рівня захворюваності, смертності та забруднення повітря. Епідеміологія, 2005, 16:436–445. http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/15951661

11 ВОЗ (2013), op. cit., p. 12: «Результати епідеміологічних досліджень наслідків тривалого впливу озону на тривалість життя не дали до-статніх даних, для встановлення порогу наслідків тривалого впли-ву озону».

12 Xiaopeng Liu, Lawrence Lessner, David O. Carpenter: Зв’язок між проживанням біля теплових електростанцій і частотою госпіта-лізації з респіраторними захворюваннями. Environmental Health Perspectives 6 (120) June 2012 DOI: 10.1289 / ehp.1104146 http://ehp.niehs.nih.gov/1104146/

13 Barouki R, Gluckman PD, Grandjean P, et al. (2012): Причини розви-тку незаразних захворювань: Висновки для подальших досліджень у сфері охорони здоров’я. Екологічне здоров’я, 2012, 11:42; http://www.ehjournal.net/content/11/1/42/abstract

14 Balbus JM, Barouki R, Birnbaum LS, et al. (2013): Профілактика неза-разних захворювань на ранніх строках життя. The Lancet, 381(9860): 3-4; опубліковано в мережі Інтернет 5 січня 2013; doi:10.1016/S0140-6736(12)61609-2 [доступ для зареєстрованих користувачів].

15 Dadvand P, Parker J, Bell ML, et al. (2013): Вплив забрудненого зва-женими частками повітря під час вагітності і вага плоду при своє-часних пологах: оцінка наслідків і гетерогенності в розрізі декіль-кох країн. Environmental Health Perspectives Online. http://dx.doi.org/10.1289/ehp.1205575; опубліковано 6 лютого 2013 року.

16 Olsson D, Mogren I, Forsberg B (2013): Вплив забрудненого повітря на ранніх строках вагітності і негативні наслідки для вагітності: гру-пове дослідження. British Medical Journal BMJ Open, опубліковано 5 лютого 2013 року. http://bmjopen.bmj.com/content/3/2/e001955.abstract

17 Європейська комісія, веб-сайт HEALTH-EU: http://ec.europa.eu/health-eu/health_problems/cardiovascular_diseases/index_en.htm

18 Європейська кардіологічна мережа і Европейське товариство кар-діології (2012): Статистика з сердцево-судинних захворювань у Ев-ропі; 2012 г.. http://www.ehnheart.org/cvd-statistics.html

19 Європейський пульмонологический фонд (без дати): Захворюван-ня легенів. http://www.european-lung-foundation.org/16-european-lung-foundation-elf-lung-diseases.htm [офіційний веб-сайт]

20 Поверхневий озон виникає при реакціях NO2 з летючими органіч-ними речовинами, т.зв. летючими органічними сполуками (ЛОС), які каталізуються сонячним світлом і теплом. ЛОС виділяються вугільними електростанціями і надходять з інших джерел (напри-клад, транспортний сектор).

21 Sunyer J (2001): Забруднення міського повітря і хронічна об-структивна хвороба легень: дослідження. European Respiratory Journal, 2001, 17(5):1024-1033. http://erj.ersjournals.com/content/17/5/1024.full

22 Krewski D, Jerrett M, Burnett RT, et al. (2009): Комплексне спостере-ження та аналіз дослідження Американського онкологічного това-риства у відношенні зв’язку між забрудненням повітря зваженими частками і зростанням смертності. результати дослідження (Health Effects Institute), травень 2009 року, (140):5-114; обговорення 115-36. http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/19627030

23 Pope CA 3rd, Burnett RT, Thun MJ, et al. (2002): Рак легенів, смертність в результаті серцево-судинних захворювань і тривалий вплив по-вітря, забрудненого дрібними зваженими частками. Journal of the American Medical Association, 6 березня 2002 р., 287(9):1132-41. http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/11879110

24 Young RP, Hopkins RJ, Christmas T, et al. (2009): ХОЗЛ підвищує ри-зик раку легенів незалежно від віку, статі та пристрастя до куріння. European Respiratory Journal, 2009, 34:380–386. http://erj.ersjournals.com/content/34/2/380.full

25 Sunyer J (2001), op. cit.26 Lockwood AH, Welker-Hood K, Rauch M, et al. (2009): Атака вугілля на

здоров’я людства; доповідь лікарів по темі соціальної відповідаль-ності. P.9; http://www.psr.org/assets/pdfs/psr-coal-fullreport.pdf

27 Всесвітня організація охорони здоров’я (2011): Сводка фактів 3.3. Вплив забрудненого атмосферного повітря (зважені частки). Регі-ональне представництво Всесвітньої організації охорони здоров’я в Європі, Копенгаген, Данія. http://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0018/97002/ENHIS_Factsheet_3.3_July_2011.pdf

28 Європейська федерація алергіків і хворих захворюваннями ди-хальних шляхів (без дати): Астма. http://www.efanet.org/asthma/ [офійний веб-сайт]

29 Aphekom (2012): Підсумковий звіт по проекту Aphekom за 2008-2011 рр. http://www.aphekom.org/c/document_library/get_file?uuid=5532fafa-921f-4ab1-9ed9-c0148f7da36a&groupId=10347

30 Європейське респіраторне товариство (ERS) спільно з Європей-ським пульмонологічним фондом (ELF), Європейська біла книга ле-геневих захворювань, листопад 2003 [глава про астму] http://www.ersnet.org/publications/white-books.html

31 Всесвітня організація охорони здоров’я та Європейська агенція з охорони довкілля (2002): Дитяче здоров’я і довкілля: аналіз ре-зультатів досліджень; спільна публікація Європейської агенції з охорони довкілля і регіонального представництва Всесвітньої ор-ганізації охорони здоров’я в Європі. Стор. 44, стор. 56. http://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0007/98251/E75518.pdf

32 Lockwood et al. (2009), op. cit.33 Всесвітня організація охорони здоров’я (2012): Рак. Зведен-

ня фактів №297, лютий 2012 Всесвітня організація охорони здоров’я, Женева. http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs297/en/index.html

34 Lockwood et al. (2009), op. cit.



35 Chen H, Goldberg MS, Villeneuve PJ (2008): Систематичне спостере-ження за зв’язком між тривалим впливом забрудненого атмосфер-ного повітря і хронічними захворюваннями. Гігієна довкілля, жов-тень-грудень 2008 року, 23 (4): 243-97.

36 Peters A, Liu E, Verrier RL, et al. (2000): Забруднення повітря і пору-шення серцевого ритму. епідеміологія, 2000, 11(1):11–17

37 Peters A, Dockery DW, Muller JE, et al. (2001): Концентрація зважених часток в повітрі та інфаркт міокарда. Circulation, 2001, 103(23):2810–2815. http://circ.ahajournals.org/content/103/23/2810.full

38 Simkhovich BZ, Kleinman MT, Kloner RA (2009): Концентрація зваже-них часток в повітрі і коронарна хвороба серця. Current Opinion in Cardiology, листопад 2009 г., 24(6):604-9.

39 Brook RD (2007): Чи може забруднення повітря викликати захворюван-ня серцево-судинної системи? Результати нових досліджень. Reviews on Environmental Health, ківтень-червень 2007 г., 22(2):115-37.

40 Anderson JO, Thundiyil JG, Stolbach A (2012): Очистити повітря: огляд впливу зважених часток в повітрі на здоров’я людини. Journal of Medical Toxicology, 2012 June, 8(2):166-75. doi: 10.1007/s13181-011-0203-1.

41 Lockwood et al. (2009) op. cit.42 Автори описують три основних типи механізмів впливу: зміни в акти-

вації автономної нервової системи, погіршення ендотеліальних ва-зомоторних реакцій, і систематичні запалення/оксидативний стрес.

43 Langrish JP, Bosson J, Unosson J, et al. (2012): Вплив забруднення повітря на серцево-судинну систему: час дії та чинні механізми. Journal of Internal Medicine, 2012 September; 272(3):224-39. doi: 10.1111/j.1365-2796.2012.02566.x.

44 Chiusolo M, Cadum E, Stafoggia M, et al., and on behalf of the EpiAir Collaborative Group (2011): Короткостроковий вплив двоокису азо-ту на зростання смертності та захворювань в 10 італійських містах: дослідження EpiAir. Environmental Health Perspectives, 119(9):1233–123; doi:10.1289/ehp.1002904

45 Brook RD, Rajagopalan S, Pope CA 3rd, et al., Рада Американської асо-ціації кардіологів з епідеміології та профілактики, Рада з серцево-су-динних захворювань, Рада з питань харчування, фізичної активності та обміну речовин (2010): Забруднення повітря зваженими частками і серцево-судинні захворювання: нова версія наукової заяви Амери-канської асоціації кардіологів. Circulation, 2010 June 1, 121(21):2331-78.

46 Lockwood et al. (2009), op. cit.47 Ішемічний удар настає внаслідок порушення кровопостачання

мозку. На його частку припадає 87 % всіх випадків інсульту. http://www.strokeassociation.org/STROKEORG/AboutStroke/Types-of-Stroke_UCM_308531_SubHomePage.jsp

48 Franchini M and Mannucci PM (2011): Утворення тромбів і виник-нення серцево-судинних захворювань в результаті забруднення атмосферного повітря. Blood. 2011 September 1; 118(9):2405-12.

49 O’Donnell MJ, Fang J, Mittleman MA, et al. (2011): Забруднення пові-тря дрібними зваженими частками (PM2.5) і ризик гострого ішеміч-ного удару. Epidemiology, 2011 May, 22(3):422–431.

50 Lockwood et al. (2009), op. cit.51 На території ЄС, а також Норвегії, Швейцарії та Ісландії. 52 Truelsen T, Piechowski-Jóźwiak B, Bonita R, et al. (2006): Причини

і статистика інсультів в Європі: огляд даних. European Journal of Neurology 2006, 13:581–598, http://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/j.1468-1331.2006.01138.x/pdf

53 Weem AP (2011): Зниження рівня викидів ртуті вугільними електро-станціями, робоча група ЄЕК ООН по стратегіях та оцінці , 48 сесія, неофіційний документ №3 http://www.unece.org/fileadmin/DAM/env/documents/2011/eb/wg5/WGSR48/Informal%20docs/Info.doc.3_Reduction_of_mercury_emissions_from_coal_fired_power_plants.pdf

54 ЮНЕП (2013): Мінаматська конвенція, узгоджена націями. Офіцій-ний веб-сайт, 19 січня 2013 р. http://www.unep.org/newscentre/default.aspx?DocumentID=2702&ArticleID=9373

55 Grandjean P, Weihe P, White RF, et al. (1997): Когнітивні розлади у 7-річних дітей, що до народження зазнали впливу метилртуті. Neurotoxicology and Teratology, 1997, 19:417–428.

56 Bellanger M, Pichery C, Aerts D, et al. (2013): Економічні переваги, пов’язані з контролем метилртуті в Європі: цінність нейротоксич-ною профілактики в грошовому вираженні. Environmental Health, 2013, 12:3, Интернет-публикация 7 января 2013 г. http://www.ehjournal.net/content/12/1/3/abstract

57 Boucher O, Jacobson SW, Plusquellec P, et al. (2012): Пренатальний вплив метилртуті, постнатальное вплив свинцю, синдром дефі-циту уваги / гіперактивності у дітей інуїтів в арктичному Квебеку. Environmental Health Perspectives, 2012, 120:1456–1461. http://ehp.niehs.nih.gov/2012/10/1204976/

58 Sagiv SK, Thurston SW, Bellinger DC, et al. (2012): Пренатальний

вплив ртуті і споживання риби під час вагітності та синдром дефіциту уваги/гіперактивності у дітей. Archives of Pediatrics & Adolescent Medicine, грудень 2012 р., 166(12):1123-31. doi: 10.1001/archpediatrics.2012.1286

59 Bellanger et al. (2013), op. cit.60 Jensen G and Ruzickova K (2006): Захистити мозок дітей. Health and

Environment Alliance (HEAL) and Health Care Without Harm Europe (HCWHE), December 2006. http://www.env-health.org/IMG/pdf/2-_Halting_the_child_brain_drain_Why_we_need_to_tackle_global_mercury_contamination.pdf

61 Sackett DK, Aday DD, Rice JA, et al. (2010): Чи впливає близькість роз-ташування вугільних електростанцій на концентрацію ртуті в тка-нинах риб? Ecotoxicology. 2010 November, 19(8):1601-11. http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/20848188

62 IPCS (1995): Неорганічний свинець. Всесвітня організація охорони здоров’я, Міжнародна програма хімічної безпеки. Критерії еколо-гічного здоров’я 165. Всесвітня організація охорони здоров’я, Же-нева. http://www.inchem.org/documents/ehc/ehc/ehc165.htm

63 ВОЗ (2010): Вплив свинцю: загроза здоров’ю населення. Сводка фактів Всесвітньої організації охорони здоров’я. Профілактика захворювань за допомогою здорового довкілля. Всесвітня органі-зація охорони здоров’я, Женева. http://www.who.int/ipcs/features/lead.pdf

64 Міжнародна агенція з дослідження раку Всесвітньої організації охорони здоров’я (IARC) визнає канцерогеном тільки 2,3,7,8-те-трахлородібензо-пара-діоксин. монографія: http://monographs.iarc.fr/ENG/Monographs/vol69/volume69.pdf

65 Всесвітня організація охорони здоров’я (2010): Профілактика за-хворювань за допомогою здорового довкілля. Вплив діоксинів та подібних речовин на здоров’я населення. Всесвітня організа-ція охорони здоров’я, Женева. http://www.who.int/ipcs/features/dioxins.pdf

66 Vandenberg LN, Colborn T, Hayes TB, et al. (2012): Хімічні речовини, що викликають гормональні та ендокринні порушення: вплив низьких дозувань і реакції на немонотонні дозування. Endocrine Reviews, 2012 June, 33(3):378 doi:10.1210/er.2011-1050 http://edrv.endojournals.org/content/early/2012/03/14/er.2011-1050.full.pdf+html

67 Всесвітня організація охорони здоров’я (2003): Рекомендації щодо якості питної води. Поліциклічні ароматичні вуглеводні. Всесвітня організація охорони здоров’я, Женева. http://www.who.int/water_sanitation_health/dwq/chemicals/pahsum.pdf

68 Європейська агенція з охорони довкілля (2012): Чим обумов-лено зростання викидів парникових газів в Європі в 2010 році? Короткий аналіз Європейської агенції з охорони довкілля. Євро-пейська агенція з охорони довкілля, Копенгаген, Данія. На осно-ві даних, наведених на схемі на стор. 8 http://www.eea.europa.eu/publications/european-union-greenhouse-gas-inventory-2012/why-did-greenhouse-gas-emissions.pdf

69 Kavalov B and Peteves SD (2007): Майбутнє вугілля. Європейська ко-місія, Генеральний директорат, спільний дослідницький центр, Ін-ститут енергетики, 2007. Стор.19 http://publications.jrc.ec.europa.eu/repository/bitstream/111111111/6352/1/6671%20EUR22744EN.pdf

70 Robine JM, Cheung SL, Le Roy S, et al. (2008): Літо 2003 року при-несло Європі більше 70 тисяч смертей.Comptes Rendus-Biologies, 331(2):171-178.

71 Hansen J, Sato M, Ruedy R (2012): Сприйняття зміни клімату. Архіви Національної академії наук. Архіви Національної академії наук Спо-лучених Штатів Америки 11 вересня 2012 року,109(37):E2415-E2423. http://www.pnas.org/content/early/2012/07/30/1205276109

72 Ayres JG, Forsberg B, Annesi-Maesano I, et al., від імені Комітету Євро-пейського респіраторного товариства з питань охорони довкілля і здоров’я (2009): Зміна клімату та респіраторні захворювання: Заява Європейського респіраторного товариства. European Respiratory Journal 34(2):295-302 http://erj.ersjournals.com/content/34/2/295.full

73 Stafoggia M, Forastiere F, Agostini D, et al. (2008): Фактори, що вплива-ють на рівень смертності при стаціонарному лікуванні наслідків те-плового шоку: комплексний аналіз за даними різних міст. Journal of Epidemiology and Community Health, BMJ Journals, 2008, 62:209–215. http://jech.bmj.com/content/62/3/209.full

74 Michelozzi P, Accetta G, De Sario M, et al., від імені Наукової групи PHEWE (2009): Висока температура і госпіталізація хворих серцево-судинними та респіраторними захворюваннями в 12 європейських містах.American Journal of Respiratory and Critical Care Medicine, 2009, 179:383–389 http://ajrccm.atsjournals.org/content/179/5/383.long

75 Европейское агентство по окружающей среде (2011b): При-ложение к докладу «Оценка стоимости загрязнения воздуха



промышленными производствами Европы». Европейское агент-ство по окружающей среде, Копенгаген, Дания. http://www.eea.europa.eu/publications/cost-of-air-pollution/spreadsheet

76 Європейська агенція з охорони довкілля (2011b): Spread sheet op. cit.77 Wenig M, Spichtinger N, Stohl A, et al. (2003) Міжконтинентальне поши-

рення хмар викидів оксидів азоту. Atmospheric Chemistry and Physics, 2003, 3:387–393, http://www.atmos-chem-phys.net/3/387/2003/ acp-3-387-2003.pdf

78 Європейська агенція з охорони довкілля (2011b): Spread sheet op. cit.79 Markandya A and Wilkinson P (2007): Виробництво електроенер-

гії та здоров’я.The Lancet, 2007; 370:979-990 http://www.thelancet.com/journals/lancet/article/PIIS0140-6736(07)61253-7/fulltext?_eventId=login

80 Виходячи з того, що при потужності 1000 МВт (1 ГВт) і 7500 годин-нику повного навантаження в рік з 8760 можливих електростанція видає в мережу 7,5 ТВт/год.

81 Дані, на яких грунтується доповідь Європейської агенції з охоро-ни довкілля «Оцінка вартості забруднення повітря промисловими виробництвами Європи», взяті з Європейського реєстру викидів і розповсюдження забруднюючих речовин, в якому не розмежову-ється паливо, що використовується в «Теплових електростанціях та інших установках спалювання», тип промислової діяльності 1(с).

82 «Оцінка вартості забруднення повітря промисловими виробни-цтвами Європи». (2011a) Європейська агенція з охорони довкілля, Копенгаген, Данія. http://www.eea.europa.eu/publications/cost-of-air-pollution

83 Markandya and Wilkinson (2007), op. cit.84 Істотна кількість забруднюючих речовин може бути перенесена за

межі національних кордонів до осідання на поверхні землі. Елек-троенергія, вироблена з вугілля, може експортуватися в сусідні країни, які не охоплюються справжнім дослідженням. Необхідно брати до уваги, що кількість спожитого вугілля в більшій мірі визна-чає загальний розмір викидів по країні, ніж продуктивність елек-тростанцій або технології фільтрації, які використовуються.

85 Bellanger et al. (2013), op. cit.86 Epstein PR, Buonocore JJ, Eckerle K, et al. (2011): Оцінка повної вар-

тості життєвого циклу вугілля. Annals of the New York Academy of Sciences, Issue: Ecological Economics Reviews, 2011, 1219: 73-98;

87 IEEP et al. (2007): Реформування субсидій, що приносять шкоду до-вкіллю. Підсумковий звіт для Генерального директорату з питань довкілля при Європейській комісії, березень 2007 року. http://ec.europa.eu/environment/enveco/others/pdf/ehs_sum_report.pdf

88 Eurostat: Реформування субсідій, що завдають шкоди довкіллю. Під-сумковій звіт для Генерального директорату з питань довкілля при Європейській Комісії, березень 2007 року. [nrg_105a] по ЕС-27.

89 Європейська агенція з охорони довкілля (2012b): op. cit.90 Katakey R, Kumar Singh R, Morison R (2012): Темпи спалювання в Єв-

ропі зросли вперше з 2006 року слідом за США; Bloomberg, 3 July 2012. http://www.bloomberg.com/news/2012-07-02/europe-burns-coal-fastest-since-2006-in-boost-for-u-s-energy.html

91 Розбивка даних з виробництва електроенергії за типом палива (ENER 027) - Результати дослідження опубліковані у квітні 2012 року. (2012c) Європейська агенція з охорони довкілля, Копенгаген, Да-нія. http://www.eea.europa.eu/data-and-maps/indicators/electricity-production-by-fuel-1/electricity-production-by-fuel-assessment-3

92 EURACOAL (2012): Роль вугілля у виробництві електроенергії в Єв-ропі, 2009 р. Європейська асоціація вугілля та лігніту. http://www.euracoal.be/pages/medien.php?idpage=1011

93 Tzimas E, Georgakaki A, Peteves SD (2009): Звіти Спільного дослід-ницького центру: Майбутнє викопної енергетики в Європі: варі-анти і наслідки. Спільний дослідницький центр при Європейській комісії, Інститут енергетики. http://ec.europa.eu/dgs/jrc/downloads/jrc_reference_report_200907_fossil_fuel_electricity.pdf

94 REN21 (2012): Відновлювана енергетика 2012; Глобальний звіт. Об’єднання «Відновлювана енергетика в 21 столітті», секретаріат REN21, Париж. Стор. 24. http://new.ren21.net/Portals/0/documents/Resources/GSR2012_low%20res_FINAL.pdf а також у публікації Greenpeace International, EREC, GWEC (2012): Революція в енерге-тиці; Огляд перспектив стійкої світової енергетики. Greenpeace International, Європейська рада з відновлюваної енергетики (EREC) і Всесвітня рада з вітрової енергетики (GWEC), 2012. http://www.greenpeace.org/international/Global/international/publications/climate/2012/Energy%20Revolution%202012/ER2012.pdf

95 Міністерство закордонних справ Італії (2009): Саміт G8 2009 р.: нові правила для глобальної економіки, різке скорочення викидів пар-никових газів, стурбованість ситуацією в Ірані. Міністерство закор-

донних справ Італії, 9 липня 2009 року. http://www.esteri.it/MAE/EN/Sala_Stampa/ArchivioNotizie/Approfondimenti/2009/07/20090709_VerticeG8_NuoveRegole.htm [офіційний веб-сайт]; а також Rogelj, J, Hare W, Lowe J, et al. (2011): Динаміка викидів не відповідає меті утримати глобальне потепління в межах 2 °C. Nature Climate Change (1):413–418. doi:10.1038/nclimate1258

96 Всі сценарії декарбонізаціі, описані в Плані дій для енергетичної га-лузі ЄС на період до 2050 року, в якому запропоновано п’ять різних сценаріїв переходу до низьковуглецевої енергетикт до 2050 року, передбачають суттєве зниження частки вугілля в енергетичному балансі – приблизно до половини нинішньої частки або навіть мен-ше. Як мінімум в двох з цих сценаріїв особлива увага приділяється технології уловлювання та зберігання вуглецю.

97 Заява із закликом вжити термінових заходів з боротьбі із зміною клімату. Веб-сайт British Medical Journal, присвячений проблемі змі-ни клімату: http://climatechange.bmj.com/statement

98 MVV Consulting and ECOFYS (2008): Ефективність і здатність вловлю-вати вуглець нових електростанцій ЄС, що працюють на викопних видах палива. http://www.ecofys.com/files/files/rptenergy-efficiencyandcarboncaptureinnewpowerplantsenfinal.pdf

99 Технологія уловлювання та зберігання вуглецю (CCS) і забруд-нення повітря. Технічний звіт № 14. (2011c) Європейська агенція з охорони довкілля, Копенгаген, Данія. http://www.eea.europa.eu/publications/carbon-capture-and-storage

100 Європейська технологічна платформа для «чистих» електростан-цій на викопному паливі http://www.zeroemissionsplatform.eu/carbon-capture-and-storage.html

101 MVV Consulting and Ecofys (2008): op. cit.102 Європейська агенція з охорони довкілля (2011b): op. cit.103 Greenpeace (2008): Марні сподівання: Чому технологія уловлювання

та зберігання вуглецю не врятує клімат. Greenpeace International, тра-вень 2008 http://www.greenpeace.org/international/en/publications/ reports/false-hope/

104 Агенція з охорони довкілля Сполучених Штатів Америки (2000): Двоокис вуглецю в якості засобу гасіння пожежі: оцінка ризиків.http://www.epa.gov/ozone/snap/fire/co2/co2report.pdf

105 Інститут дослідження світових ресурсів (2012): Відповіді на поши-рені питання по Китаю: Китай вводить безпрецедентні стандарти щодо викидів забруднюючих речовин вугільними електростан-ціями. http://www.chinafaqs.org/files/chinainfo/China%20FAQs%20Emission%20Standards%20v1.4_0.pdf

106 В розрізі статті 15.4 можливі навіть більш тривалі строки, з ураху-ванням місцевих факторів, що впливають на впровадження кра-щих доступних технологій.

107 http://www.externe.info/externe_d7/ 108 http://www.eea.europa.eu/data-and-maps/data/plant-by-plant-

emissions-of-so2-nox-and-dust-and-energy-input-of-large -combustion-plants-covered-by-directive-2001-80-ec-1

109 http://www.externe.info/externe_d7/?q=node/38, стор. 117 110 http://www.cafe - cba.org/assets/volume_2_methodology_

overview_02-05.pdf, розділ 3.2.4.111 http://www.eea.europa.eu/data-and-maps/data/national-emissions-

reported-to-the-convention-on-long-range-transboundary-air-pollution-lrtap-convention-6

112 http://epp.eurostat.ec.europa.eu/portal/page/portal/energy/data/database

113 http://energy-community.org/pls/portal/docs/1146177.pdf, http://www.tradingeconomics.com/serbia/electricity-production-kwh-wb-data.html

114 http://emep.int/mscw/index_mscw.html 115 http://emep.int/publ/reports/2008/status_report_1_2008.pdf116 http://www.cafe - cba.org/assets/volume_2_methodology_

overview_02-05.pdf 117 http://www.eea.europa.eu/publications/cost-of-air-pollution118 Розрахунки ґрунтуються на даних, взятих з бази даних Служби статис-

тики ЄС за показником «Населення на 1 січня за віком і статтю» (2009).119 Розрахунки ґрунтуються на даних, взятих з бази даних Служби ста-

тистики ЄС за показником «Поставки, перетворення, споживання – електроенергія – щорічні дані» за 2009 рік; по Латвії: дані IEA 2009 http://www.iea.org/stats/electricitydata.asp?COUNTRY_CODE=LV

120 Джерела медичних ризиків: Lockwood et al. (2009), op. cit .; Амери-канська пульмонологічна асоціація (2011), op. cit .; Європейська агенція з охорони довкілля 2011a, op. cit.

121 Всесвітня організація охорони здоров’я (2000): Рекомендації щодо якості повітря в Європі. Друге видання. Регіональне представни-цтво ВОЗ в Європі, Копенгаген, Данія http://www.euro.who.int/__



data/assets/pdf_file/0005/74732/E71922.pdf; а також ВОЗ (2006): Рекомендації ВОЗ щодо якості повітря відносно вмісту зважених часток, озону, двоокису азоту та двоокису сірки; глобальне онов-лення 2005; Підсумки оцінки ризиків. Всесвітня організація охоро-ни здоров’я, Женева. http://whqlibdoc.who.int/hq/2006/WHO_SDE_PHE_OEH_06.02_eng.pdf

122 Pesch B, Ranft U, Jakubis P, et al. (2002): Environmental Arsenic Exposure from a Coal-burning Power Plant as a Potential Risk Factor for Nonmelanoma Skin Carcinoma: Results from a Case-Control Study in the District of Prievidza, Slovakia. American Journal of Epidemiology, 2002, 155(9):798-809 http://aje.oxfordjournals.org/content/155/9/798

123 Bencko V, K Symon, V Chládek, et al. (1977): Health aspects of burning coal with a high arsenic content: II. Hearing changes in exposed children. Environmental Research, 1977, 13(3):386–395

124 Bencko V and K Symon (1977): Test of Environmental Exposure to Arsenic and Hearing Changes in Exposed Children. Environmental Health Perspectives, 1977, 19:95-101

125 Bencko V and K Symon (1977): Health aspects of burning coal with a high arsenic content: I. Arsenic in hair, urine, and blood in children residing in a polluted area. Environmental Research, 1977, 13(3):378–385

126 Pala K, Türkkan A, Gerçek H, et al. (2012): Evaluation of respiratory functions of residents around the Orhaneli thermal power plant in Turkey. Asia-Pacific Journal of Public Health, 2012 January, 24(1):48-57. http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/20460298

127 Karavuş M, Aker A, Cebeci D, et al. (2002): Respiratory complaints and spirometric parameters of the villagers living around the Seyitomer

coal-fired thermal power plant in Kütahya, Turkey. Ecotoxicology and Environmental Safety, 2002 July, 52(3):214-20. http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/12297082

128 Mohorovic L, Petrovic O, Haller H, et al. (2010): Pregnancy Loss and Maternal Methemoglobin Levels: An Indirect Explanation of the Association of Environmental Toxics and Their Adverse Effects on the Mother and the Fetus. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2010 December, 7(12):4203–4212. http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3037049/

129 Mohorovic L, Materljan E, Brumini G (2010): Consequences of methemoglobinemia in pregnancy in newborns, children, and adults: issues raised by new findings on methemoglobin catabolism. Journal of Maternal-Fetal and Neonatal Medicine, 2010 September, 23(9):956-9. http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/19903111

130 Mohorovic L (2003): The level of maternal methemoglobin during pregnancy in an air-polluted environment. Environmental Health Perspectives, 2003 December, 111(16):1902-5. http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/14644664

131 Mohorovic L (2004): First two months of pregnancy--critical time for preterm delivery and low birthweight caused by adverse effects of coal combustion toxics. Early Human Development, 2004 November, 80(2):115-23. http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/15500992

132 Європейська комісія (2010): Оцінка впливу проектів на довкілля – рішення суду справедливості. http://ec.europa.eu/environment/eia/pdf/eia_case_law.pdf

про звітМетою даного звіту Альянсу з охорони здоров’я і довкілля (HEAL) було надати огляд наукових даних про вплив забруднення повітря на здоров’я населення і роль в цьому викидів вугільних електро-станцій. Це перша в історії оцінка економічних наслідків захворювань, спричинених забруднен-ням повітря, пов’язаного з експлуатацією вугільних електростанцій в Європі. У звіті зібрані думки провідних фахівців у сфері охорони здоров’я, медиків і законодавців щодо проблем, пов’язаних з використанням вугілля в енергетиці. Крім того, представлені рекомендації чиновникам і фахів-цям у сфері охорони здоров’я щодо заходів зі зниженняю впливу атмосферного забруднення на здоров’я населення.

робота HEAL у сфері вугілля, зміни клімату і якості повітряHEAL має значний досвід у донесенні інформації про зміни клімату та супутні наслідки цього процесу для здоров’я до відома відповідних органів ЄС та міжнародних організацій, а також до об’єднань фа-хівців у сфері охорони здоров’я і медиків, особливо на території Європи. Інформація, ресурси і парт-нерство розробляються спільно з нашими спеціалізованими членськими організаціями, серед яких – Європейське респіраторне товариство (ERS), Європейська пульмонологічна федерація (ELF), Європей-ська федерація алергіків і пацієнтів з захворюваннями дихальних шляхів (EFA), а також а мериканське Об’єднання з охорони здоров’я та довкілля (CHE).

У 2007 році HEAL опублікував результати огляду останніх наукових досліджень у сфері зміни клімату і впливу на здоров’я, проведених Міжурядовою групою експертів зі зміни клімату (IPCC). Це закла-ло фундамент для складення законодавчих рекомендацій, з наголосом на захист найбільш вразливих верств населення та на розробку безпрограшних варіантів захисту здоров’я населення і боротьби зі зміною клімату.

В рамках роботи з Всесвітньою організацією охорони здоров’я (WHO) з проведення Всесвітнього дня здоров’я у 2008 році HEAL доніс побоювання щодо наслідків зміни клімату для здоров’я населення до основних зацікавлених сторін у світі, у тому числі за допомогою міжнародних об’єднань медичних фахівців, пацієнтів, молоді та профільних журналістів.

З того часу багато об’єднань з охорони здоров’я, медичні організації, громадяни та політики приєдна-лися до нашої роботи, спрямованої на те, щоб основний акцент в заходах з боротьбі зі зміною клімату робився на здоров’я.

Поінформованість суспільства про позитивний ефект заходів щодо боротьби зі зміною клімату для здоров’я населення суттєво зросла після того, як в 2010 році HEAL спільно з європейською організа-цією «Охорона здоров’я без шкоди в Європі» опублікував сенсаційний звіт про мету ЄС знизити обсяг викидів на 30 %. У звіті сказано, що наслідки активізації боротьби ЄС зі зміною клімату для здоров’я населення оцінюються у 30,5 млрд. Євро в результаті підвищення якості повітря.

Звіт «Ціна здоров’я: Як вугільні електростанції підривають наше здоров’я» знаменує початок кампанії проти вугілля, у рамках якої HEAL тісно співпрацюватиме із закладами охорони здоров’я, з медичними і кліматичними об’єднаннями, особливо у країнах, де вугілля становить особливу загрозу для здоров’я населення. У цьому звіті, опублікованому у Рік повітря в ЄС, описані важливі перспективи покращення стану здоров’я населення в результаті підвищення якості повітря.

про альянс з охорони здоров’я та довкілляАльянс з охорони здоров’я та довкілля (HEAL) – провідна європейська некомерційна організація, що займається питаннями впливу довкілля на стан здоров’я населення у Європейському Союзі (ЄС). Ми демонструємо те, як законодавчі зміни можуть сприяти захисту здоров’я і підвищити рівень життя людей.

За підтримки понад 65 організацій, що входять до його складу і представляють об’єднання меди-ків, некомерційних медичних страховиків, пацієнтів, жінок, молодь, екологів та інші громадські об’єднання. Альянс доводить думки незалежних експертів з охорони здоров’я до відома законодав-чих органів. До складу Альянсу входять міжнародні та європейські організації, а також національні та місцеві групи.

Забруднення повітря – найбільший серед факторів ризику для здоров’я жителів Європи, пов’язаних з екологією. Результати нещодавнього дослідження щодо глобальної специфіки захворювань, яке провела Всесвітня організація охорони здоров’я, доводять, що забруднення повітря є одним з основних факторів ризику виникнення хронічних захворювань в європейському регіоні. Більше 80–90 % міського населення Європи піддається впливу зважених часток і озону, рівень концентрації

яких перевищує норми, встановлені ВОЗ.

Забруднення повітря внаслідок роботи вугільних електростанцій, є причиною підвищення чисельності респіраторних і серцево-судинних захворювань, а також підвищення рівня смертності в Європі. За винятком кількох країн, серцево-судинні захворювання є основною причиною смерті в Європі – на їх долю припадає близько 40 % смертей (2 млн. смертей на рік). В ЄС витрати, пов’язані з серцево-судинними захворюваннями, оцінюються в 196 млрд. Євро на рік, а витрати, пов’язані з хронічними респіраторними захворюваннями, за даними Європейського пульмонологічного фонду (ELF)

і Європейського респіраторного товариства (ERS), складають 102 млрд. євро на рік.

НАціОНАЛьНИЙ ЕКОЛОгіЧНИЙ цЕНтР УКРАїНИ[email protected], www.necu.org.ua

Несплачений рахунок: Як вугільні електростанції...

Documents