Автор роботи : Нагурнова Анна Сергіївна учениця 9-Бкласу

Кременчуцької ЗОШ I-III ст. №31 Науковий керівник :Підоріна Людмила Іванівна, учитель географії Кременчуцької ЗОШ I-III ступенів№31,

науковий кореспондент Інституту педагогіки НАПН України

.

«ЗМІНИ ВИДОВОГО СКЛАДУ РИБИ В КРЕМЕНЧУЦЬКОМУ ВОДОСХОВИЩІ ВНАСЛІДОК ПОГІРШЕНЯ ЕКОЛОГІЧНОГО

СТАНУ ВОДОЙМИ»

1

Науково-дослідницька робота

Екологічна ситуація у водоймі набула катастрофічного стану. Внаслідок її прогресивного погіршення зникло багато видів річкової риби, а деякі види знаходяться на межі зникнення. Спостереження і збір інформації, її попередня обробка і накопичення у базі даних необхідні для прийняття правильних управлінських рішень щодо поліпшення екологічної ситуації у водоймі

АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОБЛЕМИ

2

Об’экт дослідження: Кременчуцьке водосховище

Предмет дослідження: екологічний стан та іхтіофауна Кременчуцького водосховища

Мета дослідження: проведення моніторингу хімічного складу води Кременчуцького водосховища; встановити залежність зміни видового складу риб від зміни стану води у водосховищі.

3

НАУКОВИЙ АПАРАТ

Гіпотеза: основними причинами змін видового складу риби є антропогенне евтрофування та забруднення води

ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ:

4

Провести контрольні вилови риби;Провести моніторинг хімічного складу води Кременчуцького водосховища;Встановити залежність зміни видового складу риб від зміни стану води у водосховищі.

Моніторинг видового складу риби Кременчуцького водосховища за власним контрольним виловом

5

ВИКОНННЯ ПЕРШОГО ЗАВДАННЯ

Щука Лящ Судак

звичайний

В’язь

Сом звичайний

Підуст

Лин Плітка

Білизна

Йорж звичайний

Чехоня Густера

Краснопірка

Карась

Синець

Основні промислові види риби водосховища

6

Видова

назва

Загальна

кількість

, шт

Середня

вага

рибини,

кг

Загальна

вага, кг

У

процентному

відношенні

Вік

риби,

роки

Щука 50 0,3 – 0,7 30 9,37 1 – 2

Лящ 70 0,5 – 1,0 58,0 17,7 2 – 3

Судак

звичайний

20 0,8 – 1,3 21,0 6,42 2 – 3

В`язь 50 0,1 – 0,3 11,0 3,36 3-4

Сом звичайний 10 1,0 10,0 3,27 2 – 3

Підуст 40 0,3 – 0,4 14,0 4,28 2

Лин 30 0,5 – 0,6 17,0 5,2 2 – 3

Плітка 150 0,2 – 0,5 4,05 13,76 2

Білизна 10 0,2 2,0 0,61 3-4

Йорж

звичайний

20 0,3 – 0,4 7,0 2,14 2 – 3

Чехоня 30 0,2 – 0,5 11,0 3,36 1 – 2,5

Густера 20 0,3 – 0,5 8,0 1,96 2 – 3

Краснопірка 80 0,3 – 0,4 30,0 9,2 2 – 3

карась 180 0,3 – 0,4 63,0 19,3 1 - 2

Всього 760 327,0 100

Дані про кількість видів виловленої риби, середню вагу та вік

7

Середньорічні показники вилову риби в Кременчуцькому водосховищі

Чисельність промислового вилову риби в Кременчуцькому водосховищі

1956 –

1959 до зарегулювання

1966 -

1970

1971 -

1980

1981 - 1985

1987 -

1993

2000 -

2007

2009 2010

2011

Всього, т 890 7582 1050 483 1815 234,7 1135,6 1364 634

Плоскирка, % 25 15 24 15 16 15 11 13 9

Карась, % 4 6 5 19 17 19 25 26 20

Лящ, % 21 30 24 18 21 17 14 10 17

Плітка, % 15 10 13 13 10 13 16 14 13

Синець, % 9 15 8 13 10 9 8 11 7

Щука, % 10 15 9 12 8 15 8 6 9

Верховодка, % 6 - 8 - 6 12 9 11

Чехоня, % 2 - 2,5 - 4 2 3 2 -

Судак, % 5 6 2 8 7 3 3 6 5

8

Динаміка вилову риби в р. Дніпро Рік Затверджений ліміт

вилову, т Фактичний вилов, т

1961 - 568,5 1965 - 608,4 1970 - 723,4 1976 - 625,6 1980 705 600,7 1984 690 572,4 1990 700 462,2 1995 680 486,7 1998 711 440,5 2000 810,7 388,8 2001 900,9 436,7 2002 840 445,4 2003 810 388,1 2005 810 356,2 2008 720 352,3 2010 620 326,3

Дослідження вилову риби у Кременчуцькому водосховищі за весь період його існування

9

Виконані лабораторні дослідження фізичних та хімічних властивостей води Кременчуцького водосховища

10

ВИКОНАННЯ ДРУГОГО ЗАВДАННЯ

Дослідження складу забруднюючих речовин та властивостей проб води з Кременчуцького

водосховища в хіміко- аналітичній лабораторії КП "Кременчукводоканал"

11

Амоній-іони, мг/дм3, Нітрити, мг/дм3Фосфати, мг/дм3Нафтопи, родукт мг/дм3Марганець, мг/дм3Розчинний кисень, мг/дм3

БСКповн, мг/дм3Залізо загальне, мг/дм3

Досліджувалися

ХСК,АПАР,бактеріологічне забрудненняХімічне споживання кисню(ХСК)Поверхнево активні речовини(ПАР)

12

Результати дослідження

13

Вміст забруднюючих речовин у Кременчуцькому водосховищі за весь період спостереження

Показник

Точка 1 Точка 2 Точка 3 Точка 4 Точка 5

глибинна

поверхнева

глибинна

поверхнева

глибинна

поверхнева

глибинна

поверхнева

глибинна

поверхнева

Амоній-іони,

мг/дм3

0,23 0,158 0,31 0,189 0,26 0,21 0,25 0,19 0,29 0,25

Нітрити, мг/дм3 0,11 0,092 0,09 0,085 0,11 0,092 0,12 0,093 0,13 0,11

Фосфати, мг/дм3 0,32 0,295 0,28 0,272 0,31 0,264 0,33 0,301 0,32 0,295

Нафтопродукти, мг/дм3 0,01 0,018 0,01 0,019 0,01 0,015 0,01 0,017 0,01 0,012

Марганець, мг/дм3 0,22 0,15 0,24 0,15 0,21 0,091 0,16 0,092 0,11 0,069

Розчинний кисень, мг/дм3 7,52 9,26 7,46 9,11 7,54 9,38 7,15 9,66 8,11 10,2

БСКповн, мг/дм3 3,6 2,92 3,26 3,64 3,56 3,11 3,58 4,02 3,04 4,01 14

Рік Амоній

іони Нітрити

Розчинний

кисень БСК5 Фосфати Марганець

Залізо

загальне

1971 0,26 0,23 0,59 0,73 0,77 0,18 0,06 1972 0,76 0,38 0,43 0,62 2,80 0,16 1,10 1973 0,54 0,80 0,47 0,88 3,00 0,16 0,64 1974 0,22 0,33 0,48 0,87 0,95 0,22 0,44 1975 0,22 0,16 0,55 1,10 0,75 0,26 0,43 1976 0,26 0,23 0,58 0,73 0,77 0,18 0,57 1977 0,18 0,29 0,53 0,60 0,89 0,08 1,02 1978 0,22 0,31 0,54 0,38 0,92 0,16 0,99 1979 0,60 0,75 0,54 1,21 2,27 0,18 1,00 1980 0,46 0,38 0,57 0,75 2,00 0,16 0,98 1981 0,46 0,58 0,60 0,67 2,20 0,12 1,03 1982 0,52 0,64 0,55 0,77 2,47 0,22 0,90 1983 0,70 0,38 0,65 0,99 2,33 0,18 0,80 1984 0,54 0,29 0,51 0,93 2,60 0,18 1,20 1985 0,48 0,65 0,49 0,85 2,53 0,16 0,70 1986 1,04 0,38 0,59 1,60 6,67 0,24 0,50 1987 0,90 0,71 0,52 1,33 3,20 0,22 0,71 1988 0,56 0,73 0,57 2,10 2,87 0,24 0,60 1989 0,52 0,76 0,48 0,80 2,13 0,18 0,85 1990 0,76 0,38 0,54 0,62 2,80 0,16 1,10 1991 0,54 0,80 0,47 0,88 3,00 0,26 1,17 1992 0,60 0,81 0,48 0,81 0,93 0,26 1,00 1993 0,58 0,50 0,49 1,16 1,60 0,44 1,10 1994 0,54 0,89 0,57 1,01 1,47 0,48 1,35 1995 0,60 0,75 0,71 0,73 1,77 0,30 0,68 1996 0,48 1,03 0,54 1,40 0,56 0,62 0,75 1997 0,62 0,80 0,71 0,93 1,53 1,02 0,83 1998 0,50 0,78 0,73 1,53 1,20 1,08 1,00 1999 0,56 0,89 0,48 0,87 2,27 0,96 0,93 2000 0,78 0,39 0,54 0,67 2,87 1,10 1,30 2001 0,53 0,46 0,67 2,00 1,93 1,28 0,64 2002 0,72 0,43 0,74 1,71 3,20 1,22 1,38 2003 0,66 0,41 0,74 1,73 2,07 1,18 0,70 2004 0,52 0,50 0,59 1,12 3,00 1,32 0,84 2005 0,48 0,46 0,63 0,44 1,33 3,40 0,80 2006 0,41 0,75 0,54 0,54 2,00 1,34 1,00 2007 0,74 0,63 0,66 0,85 2,93 1,68 0,84 2008 0,48 1,01 0,54 1,01 2,80 2,30 1,00 2009 0,46 0,63 0,79 1,64 1,87 1,96 1,00 2010 0,70 0,40 0,82 2,03 2,40 2,48 0,57

Результати моніторингу забруднюючих речовин у водосховищі за всі роки спостереження

15

1971 1976 1980 2001 2006 2011

рН 7,5 7,96 8,03 8,9 8,2 8,4Аммоній-іони 0,042 0,091 0,051 0,26 0,5 0,345

Нітрити 0,011 0,013 0,019 0,05 0,024 0,189Нітрати 2,69 3,67 4,82 5,9 1,4 6,49

Завислі речовини 4,6 2,68 6,5 13,1 7,5 14,71

Окисненість 8,3 9,4 10,4 11,2 13,9 11,14БСК5 1,15 1,89 3,68 2,52 5,35 3,751

БСК повн. 1,53 2,52 4,91 3,3 7,12 4,98ХСК 20,2 17,7 29,5 23,2 30,2 28,2

Фосфати 0,068 0,111 0,134 0,560 0,325 0,880Хлориди 18,2 19,35 22,8 19,2 22,8 26,2Сульфати 22,3 21,4 22,3 31,9 20,7 31,55

Залізо 0,023 0,12 0,125 0,122 0,111 0,123Мідь 0,0034 0,0048 0,018 0,0065 0,0078 0,0089Цинк 0,0052 0,0075 0,015 0,11 0 0,0138

Нікель 0 0,0025 0,015 0,0046 0,014 0,0153Марганець 0,003 0,005 0,009 0,064 0,086 0,09

Нафтопродукти 0,011 0,011 0,015 0,021 0,022 0,019

АПАР 0,012 0,018 0,018 0,015 0,027 0,027

Сухий залишок 233 268 250 267 249 259

Розчинний кисень 11,6 11,3 10,1 10,2 7,8 10,23

Колі-індекс 500 620 620 1300 2860

Стан води в Кременчуцькому водосховищі згідно моніторингу

16

Моніторинг вмісту амоній-іонів ,нітритів,фосфатів,нафтопродуктів,АПАР,заліза загального марганцю в

Кременчуцькому водосховищі

17

Бактеріологічне забруднення, моніторинг значень БСКповн, ХСК, розчиненого кисню в поверхневих водах Кременчуцького водосховища

18

Вміст розчиненого кисню та забруднюючих речовин у вода р.Дніпро, середні показники по всіх створах у кратностях ГДК

19

Індекс забрудненості води Кременчуцького водосховища

ГДК,

мг/дм3

Середнє

значення,

мг/дм3

ІЗВ Клас забруднення

Амоній-іони 0,5 0,234 0,468 II – чиста (0,3 < ІЗВ < 1);

Нітрити 0,08 0,103 1,29 III – помірно забруднена

(1 < ІЗВ < 2,5);

Фосфати 0,15 0,299 1,99 III – помірно забруднена

(1 < ІЗВ < 2,5);

Нафтопродукти 0,05 0,018 0,36 II – чиста (0,3 < ІЗВ < 1);

Марганець 0,05 0,149 2,98 IV – забруднена

(2,5 < ІЗВ < 4);

Розчинний кисень

6,0 8,54 0,7 II – чиста (0,3 < ІЗВ < 1);

БСКповн 3,0 3,47 1,16 III – помірно забруднена

(1 < ІЗВ < 2,5);

20

Замулення водосховища внаслідок руйнування берегової зони

21

Евтрофікація водосховища

22

Зміна видового складу риб р. Дніпро

Роки

1961

1965

1970

1976

1980

1984

1990

1995

1998

2000

2002

2005

2008

2010

Всього, т

568

,5

608

,4

723

,4

625

,6

600

,7

572

,4

462

,2

486

,7

440

,5

388

,8

445

,4

388

,1

352

,3

326

,3

Карась, % 14 9 10 19 17 19 18 26 22 23 25 26 24 25

Лящ, % 21 30 24 18 21 17 14 10 14 17 14 16 13 13

Плітка, % 15 10 13 13 10 13 16 24 12 13 15 12 18 13

Синець, % 9 15 8 13 10 9 8 11 6 7 8 7 5 5

Щука, % 10 15 13 12 9 15 15 6 11 9 8 9 7 9

Верховодка,

6 -

8

- 6 5 12 9 11 11 8 8 6 6

Чехоня, % 2 - 3 - 4 2 3 2 3 - 3 5 3 4

Судак, % 5 6 2 10 7 5 3 6 9 5 7 8 10 9

Інші, % 18 15 19 15 16 15 11 12 12 9 15 9 14 15

23

Види риб ,що зникли або знаходяться під загрозою зникнення

Українська мінога Шип Білуга

Оселедець керченський Клепець Бистрянка

Вирезуб Ялець Головень

Пічкур Шемая чорноморсько-азовська В'юн 24

Стерлядь Лосось чорноморський Марена дніпровська

Карась золотий Вугор річковий Минь

Берш Носар

25

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Для нормалізації екологічної ситуації на Кременчуцькому водосховищі необхідно: 1. Основним регулятором розподілу річкового стоку серед дніпровських водосховищ повинно бути Каховське водосховище, що зменшить ступінь ризику у випадку виникнення надзвичайних ситуацій. 2. Необхідно зняти воду з мілководь Кременчуцького водосховища, де відбувається значне прогрівання води і відповідно- зменшення розчиненого кисню, що спричиняє замор риби. 3. Проточність Кременчуцького водосховища повинна бути постійною. 4. У випадку, якщо залишити ситуацію «статус - кво», очищення води в межах ГОСТ 2874-82 та СаНіП 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» в найближчі роки буде нереальним, незважаючи на будь які способи очищення. 26

Висновки:

1.У видовому складі риби як контрольного,так і промислового вилову переважають не річкові,а озерні види. Вилов усіх видів риб прогресивно зменшується, крім карася і верховодки.

2.Спостерігається тенденція до збільшення чисельності невеликої групи видів,таких як окунь,карась,верховодка при сталому видовому складі.

3.Промислове рибальство підриває запаси ляща, синця та судака 4.Вміст розчиненого у воді кисню, двоокису вуглецю і величини pН коливаються в широких межах і змінюються по сезонах року, по глибині й акваторії водосховища, а також у різні по водності роки, чого не спостерігалося в річці. 5.Амонійний азот у літній період вегетації водоростей, так само, як і азот NО , відсутній чи міститься в незначній кількості (0,2 – 0,4 мг/л); узимку його вміст збільшується до 0,8 – 1,0 мг/л. 6.Органічна форма елементів харчування і низьке відношення N/P сприяє повній зміні складу продуцентів. Звичайний змішаний склад фітопланктону – діатомові і дінофлагеляти, що складають основу харчування рослинно-споживаючих риб повністю замістилися зеленими джгутиковими та іншими мікроводоростями.

27

7.Відмічено значне погіршення якості води: підвищення температури води в середньому -24ºС. Зафіксовано стійку тенденцію до зниження вмісту розчиненого кисню до 1 мг/дм3, погіршення органолептичних показників за запахом понад 5 балів, кольоровості до 45 градусів, збільшення вмісту аміаку до 1,4 мг/дм3 та концентрацій марганцю до 1,4 мг/дм3. З огляду на вказане заморні явища гідробіонтів спостерігається щорічно в різних масштабних проявах.

8. Внаслідок проведення днопоглиблювальних робіт на акваторії водойми, складування на підводних звалищах ґрунту, площа нагулу та нерестовищ постійно скорочуються.это ещё не всё.

9.До спорудження водосховищ на Дніпрі було виявлені 594 планктонові водорості, представлені 672 внутрішньовидовими таксонами, після спорудження їх стало 900 і понад 1000 таксонів .Поряд з річковими почали інтенсивно вегетувати їх озерні форми.Різко зросла кількість синьо-зелених водоростей, динофітових, жовто-зелених.

10.Зникли або стали на грань свого існування 25 аборигенних видів рибоподібних та риб – це мінога українська, шип, білуга, стерлядь, оселедець керченський, лосось чорноморський, синець, клепець, бистрянка, білизна, вирезуб, ялець, в’язь, головень, підуст, марена дніпровська, пічкур, чехоня, шемая чорноморсько-азовська, в'юн, карась золотий, вугор річковий, минь, берш, носар.

28

Дякую за увагу!

29