Перехід молоді від навчання до стабільної роботи в Україні

Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи Національної академії наук України

Український центр соціальних реформ

Центр соціального моніторингу

Інформаційне забезпечення дослідження

Основне джерело інформації – Обстеження економічної активності населення (ЕАН), яке систематично на єдиних методологічних, методичних та організаційних засадах проводиться Державною службою статистики України (LFS)

Допоміжне джерело інформації – Обстеження «Перехід від навчання до роботи (SWTS), проведене Українським центром соціальних реформ, Центром соціального моніторингу, Інститутом демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Національної академії наук України; опитано 3526 молодих осіб 15-29 років

Фінансову та технічну підтримку надано проектом «Work4Youth» (W4Y) Міжнародної організації праці. Проект W4Y спрямований на розширення шляхів отримання інформації щодо ринку праці, зокрема його молодіжного сегменту, та на роботу із зацікавленими представниками політичного діалогу щодо інтерпретації даних (включаючи перехід від навчання до роботи) задля розробки моніторингу молодіжної політики зайнятості

Обстеження «Перехід від навчання до роботи» проводиться у 28 цільових країнах, зокрема в РФ, Албанії, Македонії, Косово, Єгипті, Китаї, Монголії тощо. Проект триватиме до 2016 року

Склад молоді за статусом на ринку праці, тис.осіб (LFS)

жінки чоловіки 15-19 років 20-24 роки 25-29 років містяни селяни

20822753

249

1747

28393316

1519

271

444

73

344

298

505

210

24291791

2216

1294

711

2995

1225

економічно неактивнібезробітнізайняті

Безробіття – головна ознака соціальної вразливості молоді

Не навчаються і не працюють…за статтю, віком та місцем проживання, тис. осіб (LFS)

жінки чоловіки 15-19 років 20-24 роки 25-29 років містяни селяни

950,265.0

321,616.0

85,955.0

507,694.0

678,231.0

816,777.0

455,103.0

271,114.0

444,184.0

73,249.0

344,018.0

298,032.0

505,370.0

209,929.0

не працюють

не навчаються

Не навчаються і не працюють…за рівнем освіти та статтю,% (LFS)

загальна середня професійно-технічна вища післядипломна

31.1

38.8

23.9

10.4

22.8

18.3

13.7

9.1

жінки

чоловіки

Безробіття молоді, за статтю, віковими групами та місцем проживання, % (SWTS)

16,2 17,2

40,1

21,1

10,7

15,3

20,5

Жін

ки

Чо

ло

вік

и

15

-19

20

-24

25

-29

Міс

ькі

по

се

ле

нн

я

Сіл

ьська

міс

це

віс

ть

Безробіття молоді, за статтю та рівнем освіти, % (SWTS)

5,310,7

22,725,3

32,8

0,85,2 7,2

16,2 15,0

51,2

1,0

Початк

ов

а т

аза

гал

ьна

сер

ед

ня

Про

фесі

йно

-те

хніч

на

(н

аб

азі

9ти

класі

в)

Пов

на

зага

льн

асе

ред

ня

Про

фесі

йно

-те

хніч

на

(н

аб

азі

11

тикл

асі

в)

Ви

ща о

світ

а

Піс

ляд

ипл

ом

на

осв

іта

Чоловіки Жінки

Головні чинники занепокоєння молодіжним безробіттям

Найбільш численною групою у складі безробітних є молодь у віці 20-24 років, яка не змогла працевлаштуватися після завершення навчання

28,3% безробітних шукають роботу понад 1 рік – що довший період безробіття, то вища ймовірність того, що потенційні роботодавці негативно сприйматимуть пошукувача, і складніша адаптація до робочого місця та режиму

молодь покладається на «третіх осіб» щодо вибору професії та працевлаштування, однак 4/5 молодих українських безробітних не зверталися по допомогу до Державної служби зайнятості, а орієнтації на самостійну зайнятість залишаються дуже низькими

Професійна підготовка: відповідність вимогам ринку праці

Головні проблеми переходу, пов’язані з освітою

Українська молодь орієнтована переважно на набуття вищої освіти Більш високий рівень освіти підвищує шанси знайти добре оплачувану роботу,

однак не гарантує захищеної зайнятості, що відповідає кваліфікації та очікуванням молодої людини

Надмірна освіченість молодих працівників – 30,9% молодих працівників займають робочі місця, які потребують нижчого рівня кваліфікації – викликає зростаюче занепокоєння. Це призводить до втрати віри в цінність системи освіти, обмежує можливості професійного зростання, знецінює кошти, витрачені на освіту та знижує статус самої вищої освіти, спокушає роботодавців до зловживань

Проблеми професійно-технічної освіти значна частина молоді за жодних умов не погодиться на навчання у ПТНЗ,

аргументуючи це вищим суспільним престижем вищої освіти випускники ПТНЗ (на базі 11-и класів) мають кращі шанси отримати високу заробітну

плату на першому робочому місці порівняно із випускниками ВНЗ; проте у середньостроковій перспективі переваги вищої освіти є дуже відчутними

Таким чином, орієнтація молоді на отримання вищої освіти є наслідком неузгодженості розвитку системи освіти та ринку праці відсутності прогнозування потреби економіки у робочій силі безвідповідального ставлення роботодавців до використання трудового

потенціалу

Розподіл студентів ВНЗів за напрямами підготовки (SWTS)

Пiдприімництво i право20,4%

Технiчнi науки20,3%

Педагогiчнi , мовні науки13,6%

Гуманiтарнi науки, культура та мистецтво

12,8%

Математика та iнформатика

8,4%

Охорона здоров`я6,6%

Науки з адмiнiстрування (управлiння)

5,0%

Інші послуги3,3%

Сiльське господарство i ветеринарiя

3,1%

Загальнi суспiльнi науки2,9%

Природничi науки2,5%

Iнше1,3%

Процес переходу: понятійний апарат і характеристики

Класифікація стадій переходу від навчання до стабільної зайнятості

Особи, які завершили перехід наймані працівники на умовах постійної зайнятості незалежно від задоволеності

роботою наймані працівники на умовах тимчасової зайнятості, які задоволені роботою самозайняті, задоволені роботою

Особи, які знаходяться в процесі переходу безробітні наймані працівники на умовах тимчасової зайнятості, які незадоволені роботою самозайняті, незадоволені роботою економічно неактивна молодь, яка має на меті пошук роботи.

Особи, перехід яких ще не розпочався економічно неактивна молодь, яка навчається економічно неактивна молодь, яка не навчається та не має на меті пошуку

роботи

Розподіл молоді за стадією переходу, статтю, віком та місцем проживання, % (SWTS)

 Перехід

завершеноУ процесі переходу

До початку переходу

Разом 42.6 22.8 34.3За статтю       Чоловіки 47.9 18.7 33.1 Жінки 37.1 27.0 35.5За віком       15 - 19 7.1 15.0 77.9 20 - 24 42.5 26.6 30.9 25 - 29 68.6 24.8 6.6За місцем проживання       Міські поселення 44.9 20.5 34.3 Сільська місцевість 37.3 28.0 34.2

Розподіл молоді за стадією переходу та рівнем освіти, % (SWTS)

  Перехід завершено

У процесі переходу

До початку переходу

Разом 42.6 22.8 34.3

За рівнем завершеної освіти  Початкова та загальна середня 18.2 81.8 0.0 Професійно-технічна (на базі 9-ти класів) 58.5 39.1 2.4 Повна загальна середня 44.5 47.9 7.6 Професійно-технічна (на базі 11-ти класів) 66.6 30.7 2.7 Вища 73.2 24.6 2.2 Післядипломна 75.9 24.1 0.0

Розподіл молоді за стадіями переходу та рівнем добробуту, % (SWTS)

26,740,0 42,9 44,6

36,1

31,016,8

20,423,4 34,9

42,3 42,436,3 31,7 28,7

0,0 0,8 0,4 0,2 0,3

Ви

соки

й

До

вол

ів

исок

ий

Сер

едн

ій

Ниж

че з

асе

ред

ній

Низ

ький

Інші

Перехід нерозпочато

В процесіпереходу

Перехідзавершено

Розподіл молоді, яка завершила перехід до стабільної/задовільної зайнятості, за попереднім

статусом на ринку праці, % (SWTS)

Se-ries1

46.5

13.0

2.2

0.3

28.2

9.2

0.5

Служба в армії Стан неактивності Інша зайнятість Статус безкоштовно працюючого члена сім’ї Самозайнятість

Безробіття Навчання

Розподіл молоді, яка завершила перехід до стабільної/задовільної зайнятості, за тривалістю

переходу та статтю, % (SWTS)

Короткий перехід прямий перехід попередня стабільна/задовільна робота без

періодів безробіття/неактивності попередня незадовільна тимчасова робота < 1 року

без періодів безробіття/неактивності попереднє безробіття < 3 місяців без періодів

зайнятості/неактивності попередня економічна неактивність ≤ 1 року

Середній перехід• попередня незадовільна тимчасова робота 1-2 роки

без періодів безробіття/неактивності• попереднє безробіття 3-12 місяців без періодів

зайнятості/неактивності• попередня економічна неактивність > 1 рік

Тривалий перехід • попередня незадовільна тимчасова робота >2 років

незалежно від періодів безробіття/неактивності• попереднє безробіття > 1 року незалежно від

періодів зайнятості /неактивності

Разом Чоловіки Жінки

69.6 70.0 69.1

14.5 13.1 16.3

15.9 16.8 14.5

Довгий

Середній

Короткий

Молодіжна політика

Проблеми переходу від навчання до роботи

Транзит молоді від навчання до ринку праці передбачає проходження ряду етапів становлення особистості пошук себе і свого місця в житті адаптація до потреб ринку праці абстрактних знань, отриманих в школі й

наступних навчальних закладах набуття необхідних навичок соціальної комунікації та досвіду перші спроби створення власної сім’ї

причини наслідки

неефективність системи профорієнтації невідповідність отриманих знань вимогам ринку праці

неефективність професійно-освітньої підготовки

проблеми якості і доступності робочих місць

проблеми створення продуктивних робочих місць для молоді

проблеми молодіжного підприємництва

обмежені можливості стажування відсутність досвіду роботи

труднощі у накопиченні соціального капіталу

Напрями удосконалення молодіжної політики – 1

При розробленні напрямів удосконалення молодіжної політики в Україні доцільно враховувати запропоновані Європейською Стратегією розвитку молоді „Інвестування та Розширення прав та можливостей” (An EU Strategy for Youth – Investing and Empowering, 2009) пріоритети та принципи вирішення проблем молоді на ринку праці. Зокрема, в якості пріоритетів було виокремлено: необхідність створення більш широких можливостей для молоді в освіті та

зайнятості покращення доступу та участі молоді у суспільному житті сприяння взаємній солідарності між суспільством та молоді

Їх досягнення означає отримання навиків та компетенцій у процесі навчання, необхідних

для підвищення конкурентоспроможності молоді на ринку праці забезпечення гідної праці молоді, її соціальної захищеності формування активної життєвої позиції та участі у суспільному житті

Напрями удосконалення молодіжної політики – 2

Покращення процесу переходу від навчання до роботи має передбачати підвищення ефективності діяльності навчальних закладів на основі координації зусиль роботодавців і навчальних закладів стажування студентської та учнівської молоді укладання договорів про працевлаштування випускників на перше

робоче місце спільне формування навчальних програм, програм стажування та

проходження навчальної практики залучення роботодавців до планування навчального процесу

Напрями удосконалення молодіжної політики – 3

Зниження непродуктивних втрат потенціалу молоді на пошук робочого місця з відповідним рівнем освіти потребує покращання профорієнтації професійного консультування налагодження сучасної інформаційної роботи із населенням

Суспільство має усвідомити не тільки стратегічний характер вибору освіти та отримання гідного першого робочого місця для повноцінного відтворення поколінь, а й те, що тільки виховання активної та відповідальної позиції молодої людини, її орієнтація на розвиток компетенцій, базованих на фундаменті ґрунтовних знань в обраній галузі знань забезпечать можливості саморозвитку та гнучкості людини на ринку праці

Завдання узгодження навчальної підготовки з вимогами ринку праці

Розроблення та затвердження ключових елементів національної системи кваліфікацій

Формування механізмів заохочення роботодавців до участі у розробленні професійних стандартів за всіма видами професійної діяльності

Запровадження незалежного моніторингу якості освіти та результатів працевлаштування

молодих фахівців

Спрощення механізму внесення змін до освітніх та навчальних програм з урахуванням поточних потреб економіки

Модернізації механізму переходу від одного рівня освіти до іншого в рамках системи професійної підготовки кадрів

Удосконалення системи фінансування навчальних закладів, механізмів формування фонду оплати праці викладачів та навчально-виробничих фондів

Удосконалення методології побудови середньострокового прогнозу потреби у фахівцях та робітничих кадрах на ринку праці для формування державного замовлення на підготовку кадрів

Завдання підтримки молодіжного підприємництва

надання інформаційної підтримки бажаючим відкрити власну справу проведення щорічних всеукраїнських конкурсів бізнес-планів навчання молоді основам підприємництва шляхом проведення семінарів, тренінгів надання методично-консультативної допомоги щодо організації власного бізнесу

стимулювання молоді до підприємництва надання додаткової державної допомоги на відкриття власної справи за рахунок

коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття

сприяння розвитку мікрофінансування, бізнес-послуг

Завдання соціальної підтримки молоді

пільгове кредитування або часткова компенсація витрат на придбання житла молоддю за рахунок коштів Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву

пропаганда здорового способу життя, створення спеціалізованих молодіжних медичних центрів, головною метою яких є забезпечення медико-психологічної допомоги молоді з питань збереження здоров’я

забезпечення можливості фізичного розвитку молоді, шляхом надання можливості безкоштовного вільного доступу до занять в спортивних дитячо-юнацьких школах та секціях

надання можливості молоді брати участь у політичному та соціальному житті суспільства, стимулювання до створення молодіжних громадських організацій, студентських рухів, молодіжних політичних партій тощо

забезпечення рівних можливостей доступу до освіти, медицини та інших соціальних та політичних засад незалежно від місця проживання, матеріального становища, статі, здоров’я та віросповідань молоді

Висновки

Висновки - 1

Головною проблемою переходу молоді від навчання до стабільної/задовільної роботи в Україні є недосконале узгодження механізмів функціонування системи освіти та ринку праці

На фоні цього проблеми наявності робочих місць, недоліки інфраструктури підтримки працевлаштування та територіальної мобільності, складність адаптації на робочому місці, недостатня привабливість заробітної плати та інших властивостей зайнятості відступають на другий план

Результати неузгодженості освіти та ринку праці: більш високий за інші вікові групи рівень безробіття зростання чисельності неактивних молодих людей загрозлива сегментація молоді на тих, хто с першого разу отримав

стабільну роботу та тих, хто не впорався із труднощами транзиту наявність значної частки молоді, яка незадоволена робочим місцем і

планує знайти іншу роботу або змінити професію

Висновки - 2

Неефективність державної політики щодо розвитку та реалізації

професійної орієнтації, системи освіти та підготовки кадрів, підтримки підприємництва

Недостатня участь роботодавців у забезпеченості зайнятості молоді, дотриманні трудових стандартів щодо трудових відносин (захисті працівників від зловживань) та підтримці некваліфікованої молоді

Високі патерналістські очікування молоді у вирішенні своїх проблем

Висновки - 3

Оптимістична налаштованість молоді

Навіть більшість зневіреної молоді зазначає, що неспроможність знайти роботи не вплинула на їх самооцінку, а тому вони мають переважно позитивні думки про власні перспективи зайнятості

Націленість на отримання високої професійно-освітньої підготовки

Розуміння та сприйняття необхідності розвитку навичок пошуку роботи та адаптації на робочому місці

Сприйняття понаднормової тривалості робочого дня

Сприйняття недостатньо задовільних умов зайнятості на першому-другому робочому місці

Сприйняття необхідності поєднання зайнятості з навчанням

Оптимізм, віра в себе та у своє майбутнє є свідченням гарних перспектив більш інтенсивного та стратегічного розвитку молоді, що у поєднанні із формуванням більш сприятливих умов транзиту від навчання до роботи обумовлює об'єктивне покращання становища молоді на ринку праці