Ч. 4 (995), Рік xlvii no. 4 (995), vol xlvii · 2017-04-04 · Ч. 4 (995), Рік xlvii...

Ч. 4 (995), Рік XLVIIКВІТЕНЬ 2017

No. 4 (995), Vol XLVIIAPRIL 2017

ВОСКРЕС

ХРИСТОС

ÖÅÐÊÎÂÍÈÉ ÂIÑÍÈÊ - КВІТЕНЬ 2017

2

Просимо користувати iз парафіяльного вебсайту:www.stsvo.org

ПАРАФІЯЛЬНИЙ ОСЕРЕДОК2247 W. Chicago Ave. Chicago, IL 60622 Тел. (773) 384-6400

Пригадуємо, що можна замовити приміщення в нашому Осередку який знаходиться у самому центрі Українського села - на різні родинні імпрези, дні народження, хрестини, весілля і забави.Заохочуємо батьків, котрих діти приступають до Першого Врочистого Св. Причастя і Першої Св. Сповіді, щоб користали і вже замовляли собі приміщення в нашому Осередку.До ваших послуг професійна обслуга, вишукана їжа, а також величезна паркова площа, нададуть вам приємний час у колі родини і друзів.

ПАРАФІЯЛЬНА РАДІОПРОГРАМА- НЕДІЛЬНІ ДЗВОНИ -

Ви можете замовляти ваші привіти, побажання для ваших рідних, знайомих.

Слухайте радіопередачу кожного вівторкао годині 8:00 вечора із радіостанції

WSBC 1240 AM (на півночі)WCFJ 1470 AM (на півдні)

APRIL 2017

КВІТЕНЬ 2017ÓÊÐÀ¡ÍÑÜÊÈÉ ÊÀËÅÍÄÀÐ


3

1. Покликання християнина – ділитися скарбом віри Як перше читання нинішньої неділі з Послання до Євреїв (11:24-26,32-12:2), так і Євангельська розповідь про покликання Филипа і Натанаїла (Йо 1, 43-51) говорять нам про щось дуже важливе і суттєве у питаннях віри: її передавання від однієї особи до іншої. Є чимось природним для християнина, що він, зустрівши Христа – свого Спасителя і Господа, відкривши через цю зустріч безмежну і безумовну любов Бога до нього, прагне цим своїм відкриттям поділитися, передати іншим людям свій спасенний досвід спілкування з Богом. З іншого боку, починаючи від єврейського Синедріону, що забороняв апостолам проповідувати в ім’я Христове, через воюючий комуністичний атеїзм, який відкрито поборював будь-які прояви релігійності, і аж до «солодкого» атеїзму західного споживацького суспільства, який хоче позбавити людину віри, приспавши її совість, супротивник людського спасіння впродовж історії намагається всілякими способами перешкодити поширенню Благої вісті

про спасіння, що його приніс Христос людині. Він хоче, щоб маси народу надалі залишалися у його владі, щоб жили, позбавлені надії, і крок за кроком наближалися до вічної загибелі. Тому великою перемогою диявола буває ситуація, коли учні Христові стають «мовчазною Церквою», коли не виявляють ані словами, ані тим більше своїм життям присутності Спасителя між ними, коли «не світять світлом віри і добрих діл» - те, до чого вони були покликані в моменті свого Хрещення. Тому сьогоднішнє Євангеліє дає нам надзвичайно важливу науку на дорозі віри, бо пригадує нам наше покликання передавати віру нашим ближнім, ділитися з нею як найціннішим скарбом, щоб інші люди теж увірували, що Ісус є Христом, Месією, Сином Божим, Спасителем, а вірувавши, - «щоб мали життя в його ім’я» (пор. Йо 20, 31). Хтось слушно зауважив, що зустріч з Ісусом є «заразливою», бажаючи підкреслити тим самим, що жива і автентична віра природно стримить до передавання. І саме від того, наскільки християнин готовий ділитися своєю вірою, пізнається якість і зрілість його віри. Якщо віра жива, то її передавання не можуть зупинити жодні зовнішні чинники – ані страх перед насмішками чи кпинами, ані небезпека переслідувань, ані пряма заборона жити вірою і ділитися нею. Прикладом цього є апостоли, які, почувши про заборону з боку Синедріону проповідувати спасіння в ім’я Христове, рішучо відповіли: «Чи воно справедливо перед Богом вас більше слухати, ніж Бога, - розсудіть! Не можемо бо ми не говорити про те, що самі бачили та чули» (Діяння 4, 19-20). Прикладом такої живої віри є для нас рівно ж наші Новомученики та Ісповідники віри ХХ-го століття на чолі з Ісповідником віри Патріярхом Йосифом. Завдяки Хрещенню – нашого народу і нашого особистого – ми були занурені в потоки божественної благодаті, божественної

ХРИСТИЯНСЬКА СІМ’Я – МІСЦЕ ПЛЕКАННЯ І ПЕРЕДАВАННЯ ВІРИ

4


життєдайної любові, і маємо зробити все, щоби на нас цей потік благодаті і любові Божої не зупинився, не перервався, не закінчився. Ми є сьогодні віруючими людьми, тому що наші предки у вірі не зупинили її передавання на собі. Ми отримали дар святої віри у Церкві і через служіння Церкви, але привели нас до Церкви, як правило, наші батьки. Тому родині належить ключова роль у плеканні і передаванні віри.

2. Родина – привілейована спільнота плекання і передавання віри Филип, звіщаючи Натанаїлові Христа Спасителя, натрапляє на опір і скептицизм, а навіть насмішку з боку свого приятеля, який зауважує: «Що доброго може бути з Назарету?» (Йо 1, 46а). Тоді Филип сягає по найбільш переконливий аргумент у передаванні віри – силу власного свідчення, запрошуючи: «Прийди і подивися!» (Йо 1, 46б). Справді, найкращий спосіб передавання віри це – приклад власного життя. Це добре розуміла первісна Церква, тому тих, хто бажав приступити до святого Хрещення, окрім регулярних катехиз, якими служителі Церкви приготовляли їх до Таїнства, посилала до однієї з практикуючих християнських родини, щоб там вони мали нагоду на власні очі пізнати, що то означає християнський стиль життя, що то означає: жити вірою. Родина є незамінним місцем плекання і передавання віри, бо в ній людина «ще з молоком матері» вбирає в себе все, що корисне, важливе і цінне у житті. Жодний життєвий досвід не залишає у душі людини настільки глибоких слідів, як той, що вона його отримує в лоні рідної сім’ї. Окрім цього, жодна інституція і установа у світі не може змагатися із виховною силою родини, бо в родині панує особлива атмосфера, яка сприяє успішному передаванню цінностей – атмосфера любові, довіри, ніжності і близькості. Щаслива та людина, котра мала і має

щастя жити саме в такій родині і отримувати в ній основне людське і християнське виховання. Ніякі бурі і життєві потрясіння не можуть цілковито знищити чи стерти з пам’яті той добрий досвід віри і любови, який дитина отримує в родинному домі. Пригадаймо собі притчу про Блудного сина: хоч як дуже загубився той юнак у особистому житті, все ж у глибині душі він пам’ятав, що батько його чекає, він знав дорогу до рідної оселі, якою міг повернутися і повернути собі втрачену гідність і зневажену любов Отця. Наш ісповідник віри патр. Йосиф, як і більшість з нас, на власному житті переконався, яким великим щастям є народитися і зростати у глибоко віруючій родині, тому на схилку свого земного шляху з вдячністю згадує: «Народився я і був вихований в українській християнській хліборобській глибоко віруючій родині. Вона передала мені та защепила в мені віру в Христа і любов до Нього! Тому сьогодні, здоганяючи їх у потойбічному світі, „де немає болізні, ні печалі, ні зітхання, але життя безконечне”, із синівською вдячністю молюся за них!». Які будемо ми, християнські батьки, щасливі, якщо наші діти, наближаючись до кінця свого життя, зможуть сказати про нас такі самі слова подяки і занести за нас свою молитву за дар святої віри, яку ми для них зберегли і яку ми їм передали! Тому почуймо і приймімо до свого серця заповіт нашого Патріярха: «Збережіть, а де її розхитано, оновіть в Українському народі справжню християнську родину, як незгасне вогнище життя і здоров’я Церкви та Народу!» (Патріярх Йосиф, Заповіт).

3. Кілька думок щодо практичного передавання віри у родині Як маємо зберегти і оновити наші українські християнські родини, мою християнську родину, щоб вона стала чи залишилася невгасним вогнищем любові і живої християнської віри, місцем, де плекається і передається свята віра

5


Христової Церкви? Дозвольте, що поділюся з вами кількома порадами-побажаннями. - передовсім фундаментальною справою в родині є любов між батьками. Чому любов є такою суттєвою у передаванні віри? Бо змістом християнської віри є саме любов. «Бог є любов, і хто перебуває в любові, той перебуває в Бозі, і Бог перебуває в ньому» - каже св. Йоан Богослов (1 Йо 4, 16). Ісус заповідає своїм учням любити один одного, бо саме з цієї любови, яка існує поміж ними, світ пізнаватиме, що вони – Його учні: «Нову заповідь даю вам, щоб ви любили один одного! Як я був полюбив вас, так любіте і ви один одного! З того усі спізнають, що мої ви учні, коли любов взаємну будете мати» (Йо 15, 34-35). Варто зауважити, що любов не означає відсутність непорозумінь і напружень у сім’ї, бо таких сімей, мабуть, практично не існує. Але у віруючій родині вміють по-Божому переживати також моменти криз і випробувань, а спосіб, яким батьки ці кризи долають, зокрема, - прохаючи і даруючи одне одному прощення, це – теж великий урок християнської віри і любови. - важливо мати рівно ж позитивні почуття до своїх дітей. Чимось природнім для батьків мало б бути зацікавлення кожною дитиною зокрема, не порівнюючи їх між собою, але оточуючи їх увагою і безумовною любов’ю. Велику кривду завдають батьки своїм дітям, якщо не приділяють їм належної уваги, належного часу. Ви знаєте, скільки часу сучасні пересічні батьки уділяють своїм дітям щоденно? – Нещодавні дослідження ствердили, що всього 3 хвилини! Навіть якщо б цю цифру помножити вдесятеро, це все рівно було б катастрофічно мало часу, щоб батьки могли краще пізнати своїх дітей, а діти – почувалися любленими і безпечними. Не дивуймося, що за таких умов у дітях поставатиме агресія і несприйняття як нас, так і того, що ми їм говоримо, в тому числі – і в релігійній площині. Дуже знаменним є у нинішньому Євангелії той факт, що зворотнім моментом на дорозі віри Натанаїла стала відповідь Ісуса Христа на його

запитання «Звідкіль ти знаєш мене»: «Перше ніж Филип тебе покликав, я бачив тебе, як ти сидів під смоковницею» (пор. Йо 1, 48). Ісус діткнувся Натанаїла своїм люблячим поглядом, а цей погляд відкрив серце Натанаїла до сприйняття Ісуса і Його благовісті. Наші діти потребують відчути на собі наш люблячий і ніжний погляд, перш ніж будуть здатні сприйняти науку віри, яку ми прагнемо їм передати. Ми часом помилково вважаємо, що надмірною строгістю зможемо переконати чи навіть змусити наших дітей до віри, до молитви, але це – хибний шлях. Тиск і силування у справах віри можуть принести радше зворотній ефект. Натомість, ніжність і любов відкривають серце дитини, подібно як промені сонця відкривають квітку. - передумовою передавання віри є спілкування, комунікація. Варто зауважити, що Ісус передавав віру саме під час зустрічей, під час довірливого і повного людської зичливості і людського тепла спілкування з апостолами, з жінкою-самарянкою, з митарями Матеєм та Закхеєм, з приятелями Мартою, Лазарем і Марією… В наших часах нам катастрофічно не вистачає щирого спілкування, розмови про щось добре, позитивне, Боже. Маємо вчитися і шукати таких нагод до спілкування з найріднішими, наприклад, за спільним родинним столом в неділю після Служби, чи ввечері, коли уся сім’я повертається після своїх професійних обов’язків додому. Пригадую собі, як кілька літ тому одна наша українська родина, що проживає у Відні, запросила мене до себе додому на вечерю. Підчас невимушеної розмови хтось із родини звернувся до мене з проханням: «Владико, а чи не могли б ви нам пояснити один уривок зі Святого Письма. Ми сьогодні за сніданком дискутували про нього, але не могли його до кінця зрозуміти»… Я хотів би спитатися вас, дорогі у Христі: Чи багато хто з нас дискутує про якийсь уривок зі Священного Писання в родинному колі, за столом? Наші розмови стосуються нераз чого завгодно – погоди, політики, проблем у праці тощо, але

6


не духовних і святих справ. А як було б гарно, якщо б у такій спокійній родинній атмосфері ми вміли ділитися чимось позитивним, будуючим, чимось, що ми почули на проповіді в церкві, прочитали в Біблії чи в іншій релігійній або світській літературі. Це було б дуже корисно, бо саме в такій невимушеній атмосфері цінності передаються спонтанно і природньо, а тому закарбовуються глибше у свідомості і в серці кожного учасника розмови. Пригадую собі, як я, будучи ще маленьким хлопцем, любив сідати на порозі у бабусиній хаті, а вона мені розповідала захоплюючі історії з Житія Святих чи з Євангелій. Не забуваймо також, що віра зростає в серці того, хто її передає! Тому нам треба посвячувати достатньо часу на таке щире спілкування одне з одним, а особливо – з нашими дітьми, щоб не було так, як в одному прикладі, коли на класичне запитання «ким ти хочеш бути» маленький хлопець відповів: «Комп’ютером, бо тоді мій тато буде зі мною багато спілкуватися і гратися»... - очевидно, найсуттєвішим в передаванні віри є відповідність між тим, чого ми навчаємо чи що говоримо, і тим, як ми живемо. «Прийди і подивися!» – правило, яке діє завжди і всюди. З порожнього нічого не налляєш, від погаслої свічки вогню не запалиш. Ми дещо вище казали, що віра є заразливою. Втім, не можна передати вірус іншому лише через те, що будемо говорити про нього, але не матимемо його в собі. Говорячи і в позитивному значенні: віра може передатися іншій людині лише тоді, коли вона є живою в серці того, хто хоче нею поділитися. - віра це відкритість до Бога, до спілкування з Ним, віддання себе і своїх ближніх у Його люблячі Батьківські руки. Тому серцем в передаванні віри завжди була, є і буде молитва. Йдеться в першу чергу про молитву батьків за дітей, щоб Господь Бог давав їхнім дітям благодать пізнання і силу до приймання дару віри. А особливу цінність має під цим оглядом спільна родинна молитва.

Якщо маю поділитися чимось особистим, то мушу признатися, що найкращі і найсвітліші спомини з досвіду віри у родинному колі мені залишилися від спільної родинної молитви – чи то вдома, особливо на Святвечір, чи на цвинтарі на могилах рідних і знайомих, чи то на прощах до чудотворного джерела, що знаходилося за кілька кілометрів від нашого села, куди ми з мамою ходили недільними пополуднями… Інколи в нас виникатимуть сумніви, а може й дотеперішній досвід буде нам підказувати, що це дуже важко, а може і неможливо організувати спільну родинну молитву: не всі одночасно приходять з роботи, не всі є згідні, завжди знайдеться якась пильна справа і так далі. Втім, не потрібно знеохочуватися. Бо ось ми приходимо до церкви родиною і молимося спільно в храмі. Подумаймо: якщо можна виділити час і знайти можливість, щоб разом з іншими членами сім’ї піти до церкви на спільну молитву, то це, будьмо певні, можна зробити і вдома. Може ви скажете, що в церкві молитву організовує і провадить священик, дяк, сестриця, хор? – Тоді станьте вдома одне для одного «священиком», «сестрицею» і «братчиком», «хористом», проявіть ініціативу, попровадьте, заохотіть! Знову-ж-таки, з власного життя пригадую, як мати співала вдома релігійних пісень: в часі Великого Посту – «Страдальна мати», «Під хрест Твій стаю», а в часі Різдвяних Свят – колядки. І це так легко і невимушено створювало релігійну атмосферу, атмосферу віри вдома… Можливостей для того, щоб християнський дім ставав тим, чим має бути – Домашньою Церквою, - дуже багато. Найголовніше – не казати наперед, що щось є неможливо. Бо в Божій справі сам Господь нам помагатиме, якщо ми зробимо для цього бодай найменше зусилля, коли зробимо зі свого боку перший крок. - нарешті, потужним середником передавання віри є плекання наших українських звичаїв і християнських традицій. Великдень, Коляда,

7


Різдво – це привілейовані моменти, коли ми можемо з радістю і ентузіазмом переживати нашу віру і ділитися нею, і то не лише з найближчими, але й цілком сторонніми людьми, посеред яких живемо, з якими працюємо чи просто стрічаємося, зокрема, тут, на поселеннях. Послухаймо повчання нашого патріярха Йосифа: «Коли глянемо на український нарід, і на те, як він святкує християнські празники, зокрема Різдво, то треба радіти, що таким високим є цей вияв його щирої християнської віри. Погляньмо ось тут: [можливо саме в цьому моменті до патірярха в гості завітали українські колядники з вертепом – БД] все, що бачимо – то народний вислів згадки народження нашого Спасителя – кожна річ намагається згадати якусь подробицю Його приходу на світ у Вифлеємі для нас. Чи не гарне це? І це все відбувається у кожній українській хаті із щирістю, простотою духа, святою радістю. Говорю це тому, щоб ми цінили ті прості звичаї, любили їх, бо вони не є якоюсь традиційною формальністю свята. Ні! Вони є молитвою, вони є літургією, і висловом нашої віри в те, що «Він задля нас людей і нашого ради спасіння зійшов з небес і воплотився з Духа Святого і Марії Діви і стався чоловіком». Як патр. Йосиф подякував батькам за передання віри, так я сьогодні разом з вами прагну подякувати душпастирям цього святого храму, які передають вам дар святої віри. Дякую отцеві настоятелеві Олегові, його помічникам – отцю Романові і отцю Степанові, а в особливий спосіб прагну разом з вами занести подячну молитву за о. архимандрита Івана, вашого духовного Батька, який нещодавно святкував 47-років свого священства. Разом з благодаттю Христового священства, яку він тоді отримав з рук патріярха Йосифа, він рівно ж прийняв завдання навчати і передавати дар святої віри, і відтоді й донині зразково сповняє це своє святе покликання. Усім вам, дорогі Отці, за ваше свідчення віри і ревне служіння, нехай буде щира

подяка і нагорода від Господа, якому ви вірно служите, і щира вдячність і любов від ваших духовних дітей, яких провадите до Бога! Блаженніший Йосиф писав свій Заповіт, передчуваючи близький відхід до вічності, писав словами князя Володимира Мономаха «сидячи на санях». Я, можливо, ще не сиджу, як ісповідник віри патр. Йосиф «на санях», але точно вже «сиджу на валізках», бо закінчується мій побут з вами в Чикаго і я від’їду на рідну землю, в Україну. Тому, прощаючись сьогодні з вами, дякую вам за те, що зберігаєте святу віру і рідні національні та церковні традиції на цій американській землі, яка вже стала, або стає для вас і ваших рідних другою батьківщиною. Дякую вам за відкритість до Божого Слова під час парафіяльних місій! Дякую за спільну молитву і за такі великодушні та численні вияви вашої близькості і солідарності із тими, хто страждає від війни на рідних українських землях! Мабуть, не підберу кращих слів, щоб з вами попрощатися, ніж слова патріярха Йосифа, які знайдете рівно ж на пам’ятних іконках з нагоди цьогорічних місій:

«Будьте свідками Христа в Україні і на землях нашого вільного і невільного поселення, в усіх країнах нашого поселення, у в’язницях, в тюрмах і лагерях, аж до краю землі і до краю нашого земного життя! Не посороміть землі української, землі ваших предків! Збережіть у своїх душах чисте-безпорочне ім’я своєї Святої Церкви! Не посороміть також свого власного українського імени, не забуваючи слів Христових: «Приклад бо дав я вам, щоб і ви так робили… Амінь, амінь глаголю вам: Не є раб більший господаря свого… щасливі будете, коли так чинитимете» (Ів 13, 15-16). (Патріярх Йосиф, Заповіт).

+Владикa Богдан (Дзюрах)

8


ВІДЗНАЧЕННЯ 80 – ЛІТТЯЩОДЕННОЇ КАТЕДРАЛЬНОЇ ШКОЛИ

СВ. О. МИКОЛАЯ У вихідних з 24 – 26 лютого ц.р., щоденна катедральна школа св. о. Миколая відзначила 80-ліття научання рядом імпрез яких зорганізував Святковий Комітет. Під час Святочного Бенкету в суботу, 25-го лютого, на якому були присутні о. Роман Артимович та немало членів Парафіяльної Ради і парафіян (і колишніх учнів школи) нашої парафії, було вручено парафії св. Володимира і Ольги, на руки о. Романа, подячну грамоту за моральну і фінансову підтримку нашої парафії задля збереження школи. Цю подяку передаємо усім нашим парафіянам які так жертвенно дарують на потреби школи в недільних збірках. Про розвиток школи та різні заходи Ради Директорів та управління Школи поміщуємо майже місячно у нашому Церковному Віснику.

9


БОГОСЛУЖІННЯ ТА ОБРЯДИ ВЕЛИКОДНЯСвято Христового Воскресіння є осердям всього літургійного року Церкви. Служба цього великого і світлого празника прославляє перемогу Господа нашого Ісуса Христа над смертю та адом, визволення людства від рабства диявола і дарування нам вічного життя. Богослужіння і обряди цього свята є особливо врочистими, оскільки Церква в день святої Пасхи почувається радше торжествуючою на небі, аніж воюючою на землі. Величні великодні відправи виявляють для молільників глибокі істини християнської віри та сповнюють їхні серця духовною радістю й щирою любов’ю до Бога і ближнього.

Великодні богослужіння починаються ще вдосвіта (або вночі) відправою північної, що зветься надгробним. Воно звершується посеред храму перед плащаницею. Після звичайного початку і 50 псалма хор співає канон Великої суботи «Хвилею морською…», що звеличує страсті і погребення Христове. Проте вірні слухають його вже не зі скорботою, але з радісним очікуванням миті Христового воскресіння.

Під час співу катавасії дев’ятої пісні канону “Не ридай Мене, Мати...” або псля відпусту надгробного священик переносить плащаницю святими дверима до вівтаря і кладе на престолі, де вона перебуватиме до свята Вознесіння (або до Томиної неділі) на знак дійсного перебування воскреслого Господа поміж учнями.

Невдовзі після завершення надгробного, священик з дияконом у повному світлому облаченні стають перед престолом із запаленими свічками. Присутні у храмі в цей час готуються до хресного ходу, також запалюючи свої свічки. Покадивши святу трапезу, священик перший починає сповіщати вірних про перемогу Спасителя над смертю: виходячи з вівтаря, немов ангел із неба, і тримаючи в руках хрест, як знамено перемоги, він співає: «Воскресіння Твоє,

Христе Спасе, ангели оспівують на небесах», а хор разом з молільниками підхоплюють: «І нас на землі сподоби чистим серцем Тебе співом прославляти». Зі співом цієї стихири та під гомін пасхальних дзвонів хресний хід з хрестом, хоругвами, святим Євангелієм та іконою Воскресіння виходить із храму і урочисто обходить його, рухаючись до сходу, немовби йдучи назустріч воскреслому Христові, що виходить з гробу наче ранкове сонце.

Обійшовши храм тричі (або один раз), вірні зупиняються у притворі перед закритими західними дверима. Саме тут починається найурочистіша в цілому році утреня. Священик обкаджує ікони та всіх присутніх і починає богослужіння виголосом «Слава святій…». Тут, зовні храму, вірні отримують першу звістку про Христове воскресіння, подібно як і жінки-мироносиці дізнались про нього, не входячи до гробу.

Слідом за початковим славословленням священик навпереміну з народом урочисто співає радісний тропар Великодня: «Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував». Цей тропар коротко містить головну думку свята – Христос Своєю смертю і воскресінням поклав початок нового, вічного життя.

Спів тропаря чергується зі стихами 67 псалма пророка Давида «Нехай воскресне Бог, і розбіжаться вороги Його…», в яких виражено віру старозавітних праведників у прихід Спасителя та їхню надію на те, що Він переможе смерть і приведе їх до вічного радісного життя. Тропар Пасхи, який співається після кожного стиха, служить наче відповіддю старозавітним праведникам, що пророцтва сповнилися, Христос воскрес, смерть знищена і всім дароване життя вічне.

Наприкінці останнього «Христос воскрес…» священик тричі стукає хрестом у зачинені двері,

10


відчиняє їх та входить разом із вірними до залитого світлом храму. Священик відходить до престолу, а диякон з амвону виголошує велику єктенію, одразу за якою слідує осердя великодньої утрені – пасхальний канон «Воскресіння день…». Цей величний і урочистий піснеспів на честь воскресіння Ісуса Христа з мертвих і Його божественної величі є справжнім шедевром християнської літургійної поезії. Він належить перу великого вчителя Церкви, богослова і піснетворця святого Йоана Дамаскина, який зумів поєднати у цьому творі як піднесені святоотцівські повчання про Христове воскресіння, так і радісні духовні почування боголюбивих вірних.

Кожну пісню канону починає співати священик у вівтарі, а слідом за ним її підхоплює вся церковна громада. Під час співу пісень священик, випереджуваний дияконом зі свічкою, кадить святі ікони і молільників, вітаючи їх пасхальним привітом: «Христос воскрес!», щоби цієї спасительної і світлопромінної ночі кожен був певний того, що з гробу засяяло всім одвічне Світло. На вітання священика вірні безсумнівно відповідають: «Воістину воскрес!».

Існує звичай, згідно з яким священнослужителі перед кожним наступним виходом на кадження перемінюють ризи на знак радості у воскреслому Господі. Численні кадження і врочисті вітання зі святом нагадують про багаторазові з’яви Спасителя Своїм учням після воскресіння і про їхню радість від цих зустрічей.

Слідом за кожною з пісень канону диякон виголошує малу єктенію, а після 8 пісні, яка завершується славословленням Пресвятої Тройці, він зі свічкою і кадилом виходить на солею перед ікону Божої Матері та закликає присутніх у храмі до її прослави виголосом «Богородицю і Матір Світла…». У відповідь лунає приспів 9 пісні: «Ангел звістив Благодатній…» та ірмос «Світися, світися…», в яких вірні звеличують Пречисту Діву, якій, за переданням, ангел раніше від усіх благовістив про

воскресіння народженого від неї Спасителя.

По закінченні канону тричі звучить світильний Пасхи «Плоттю заснув…», у якому оспівується Господь Ісус Христос, що Своїм триденним воскресінням знищив смерть, яка стала для християн успенням або упокоєнням.

Після хвалитних псалмів та воскресних стихир 1 гласу хор співає пасхальні стихири «Пасха священна…», а у храмі настає мить христосування, тобто взаємного вітання зі святом усіх присутніх. Спочатку у вівтарі пасхальним привітом вітаються священик з дияконом, а згодом вони, тримаючи в руках хрест та святе Євангеліє, виходять на солею і вітаються з вірними, які підходять цілувати святощі. Якщо співслужать багато священнослужителів, то вони також беруть участь у цьому вітанні, виносячи для цілування ікону Воскресіння, інші ікони, мощехранильниці тощо.

За давньою традицією, під час христосування вірні дарують одне одному крашанки або писанки, як символ нового життя, яке виходить з гробу. Початок звичаю дарувати червоні крашанки, рівно ж як і пасхальні вітання, сягає апостольських часів. Церковне передання оповідає, що свята рівноапостольна Марія Магдалина, проповідуючи в Римі імператору Тиберію, вручила йому червону крашанку із словами: «Христос воскрес!», почавши цим благовістя про Христа розп’ятого і воскреслого.

Наприкінці світлої великодньої утрені Церква через читання чудового по глибині думки і силі почуття огласительного слова на Пасху святого Йоана Золотоустого закликає всіх насолодитися сьогоднішнім світлим святом віри і увійти до радості воскреслого Господа. По закінченні слова вірні співають тропар великому вселенському учителеві як подяку за це чудове повчання і для прослави його пам’яті.

Після сугубої та прохальної єктеній наступає

11


урочистий великий пасхальний відпуст, наприкінці якого священик тричі благословляє хрестом молільників, вітаючи їх словами: «Христос воскрес!», на що вони радісно відповідають: «Воістину воскрес!». Світла утреня завершується потрійним співом великоднього тропаря «Христос воскрес із мертвих…» з приспівом: «І нам дарував життя вічне, поклоняємось Його на третій день воскресінню!».

Одразу слідом за утренею устав приписує співати часи святої Пасхи. Це є короткі чинопослідування, що складаються з великодніх піснеспівів, які прославляють радісну подію Христового воскресіння. У Світлий тиждень вони заміняють собою, окрім часів, також повечір’я і північну.

Літургія святого Йоана Золотоустого на Великдень звершується раніше, аніж в інші дні року. Після початкового літургійного виголосу «Благословенне Царство...» знову звучить урочистий пасхальний тропар, вкотре пригадуючи вірним, що богослужіння цього дня особливо радісно прославляють подію воскресіння Господнього.

Співом пасхальних антифонів «Воскликніте Господеві, вся земля…» (Пс. 65) і «Боже, ущедри нас і благослови нас…» (Пс. 66) вірні єднаються у божественному славословленні разом зі всім світом, який радіє воскреслому Христові. Третій антифон складають стихи 67 псалма «Нехай воскресне Бог…», які переплітаються зі співом піснеспіву «Христос воскрес із мертвих…» – тропаря, який ще неодноразово звучатиме на цій Літургії.

Замість Трисвятого в день святої Пасхи та увесь Світлий тиждень співається «Ви, що в Христа хрестилися…», оскільки у ці святі дні Воскресіння рання Церква хрестила оглашенних. Апостольське читання на Великдень (Ді. 1, 1-8) свідчить про численні з’яви Воскреслого Господа Своїм учням, а Євангеліє від святого Йоана Богослова (Йо. 1, 1-7) містить вчення про божественність Другої Особи

Пресвятої Тройці – предвічного Слова Божого, яке принесло світові життя і світло. Євангельське зачало на Пасху священнослужителі врочисто прочитують різними мовами (церковнослов’янською, грецькою, латинською тощо) на знак того, що Христове воскресіння Церква проповідує всім народам землі. Великодні дзвони, які лунають після кожного стиха, далеко розносять цю радісну благовість.

Замість «Достойно» після освячення Святих Дарів для звеличення Божої Матері хор співає приспів «Ангел звістив Благодатній…» та ірмос 9 пісні канону Пасхи «Світися, світися…». Потрібно зауважити, що на великодній Літургії чи не найвиразніше підкреслюється пасхальний вимір Святого Причастя – участь у спільній трапезі разом із воскреслим Христом. Про це свідчить вказівка уставу взамін звичних «Благословен, хто йде…», «Ми виділи…» і «Нехай сповняться…» співати святковий тропар «Христос воскрес із мертвих…». Подібно можна сказати і про спів великоднього тропаря замість «Будь, ім’я Господнє…», адже в цей час устав приписує роздавати антидор, як своєрідну заміну Євхаристії, тим, що не причащалися.

Освячення пасок до особливостей пасхальної Літургії також належить благословення після заамвонної молитви спеціально приготованого хліба (просфори) із зображенням хреста чи іконою Воскресіння нагорі, який зветься по-грецьки артосом. Він благословляється спеціальною молитвою з окропленням святою водою і кладеться на тетраподі для цілування. Звичай освячувати артос, за переданням, походить від святих апостолів, які, збираючись на загальну трапезу після вознесіння Христового на небо, залишали за столом одне місце вільним і клали перед ним хліб, що означало невидиму присутність на трапезі Самого Господа Ісуса Христа – Хліба життя.

Артос залишається в храмі протягом усієї Світлої седмиці на спомин чудесних з’яв воскреслого Спасителя, свідками і очевидцями яких були

12


апостоли. За звичаєм, благословенний артос після Літургії носять під час хресного ходу, як символ присутності Господа Ісуса Христа поміж вірними.

На закінчення пасхальної Літургії священик з хрестом в руках виголошує святковий відпуст: «Христос, що воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував, істинний Бог наш, молитвами пречистої Своєї Матері, святого отця нашого Йоана Золотоустого, архиєпископа Константинограда, і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець». Після відпусту Літургії, як і після світлої утрені, священик вітає молільників великоднім привітом, благословляючи їх хрестом. Хор тричі співає пасхальний тропар з приспівом «І нам дарував…»

По завершенні відправи святі двері іконостасу не закриваються, але разом з дияконськими залишаються відчиненими протягом усієї Світлої седмиці, – на знак того, що через Христове воскресіння для всіх людей відкрилися двері Небесного Царства.

Наприкінці святкового богослужіння у притворі або на церковному подвір’ї буває благословення пасхальної поживи: пасок, м’яса, сиру, яєць та інших страв. На завершення тривалого посту Церква дозволяє радіти світлому Воскресінню не лише духовно, але й тілесно, благословляючи до споживання продукти, які були заборонені в піст. Після благословення вірні вітають один одного «Христос воскрес! – Воістину воскрес!» та поспішають до своїх домівок для святкового сніданку, що зветься також розговінням, тобто припиненням посту.

На знак великої радості з нагоди Христового воскресіння, у перший день Пасхи, а подекуди й увесь Світлий тиждень, від закінчення Літургії і аж до початку вечірні з дзвіниць лунає урочистий передзвін, причому, за давнім українським звичаєм, у ці святі дні прославити воскреслого Спасителя

дзвонінням може кожен бажаючий.

Ввечері святого дня Пасхи служиться урочиста вечірня. На початку богослужіння священик, зодягнений у повні світлі ризи, звершує кадження. Після початкового «Благословенний Бог наш…» він навпереміну з вірними співає великодній тропар «Христос воскрес із мертвих…» зі стихами. Звичайного читання 103 псалма не буває, але одразу диякон виголошує велику єктенію, за якою слідують псалми «Господи, взиваю я…», до яких хор приспівує воскресні стихири 2 гласу. Вечірній вхід буває з Євангелієм, яке священик читає після великого святкового прокімена «Хто Бог великий…». Євангельське зачало розповідає про першу з’яву воскреслого Спасителя Своїм учням при замкнених дверях увечері недільного дня (Йо. 20, 19-25). Після єктеній та «Сподоби, Господи…» хор співає стихири на стиховні: одну воскресну 2 гласу і великодні стихири «Пасха священна…», під час яких, якщо є звичай, відбувається христосування, як і на утрені. Вечірня завершується великим пасхальним відпустом, після якого священик тричі благословляє молільників хрестом, звертаючись до них радісним вітанням «Христос воскрес!». Подібно як на Літургії, хор після відпусту тричі співає великодній тропар та приспів «І нам дарував…».

Урочисто звершуючи відправи світлого свята Христового Воскресіння, Церква не тільки згадує подію двотисячолітньої давності, але й святкує реальність нашого нового, переміненого життя, яке людство отримало через воскреслого Господа. Сама суть смерті перемінилася завдяки Його смерті. Ось чому церковні піснеспіви проголошують, що Спаситель «смертю смерть подолав» – Його смерть стала торжеством вічного життя. Святкуючи світле Воскресіння, вірні мають змогу відчути передсмак радості весільного бенкету в Царстві Небесному. Власне до цього – до уприсутнення вічності – спрямоване все богослужіння святої Пасхи.

Іван Дутка

13


14


18 НАДИХАЮЧИХ ВИСЛОВІВ ВІД МАЙСТРА АПОЛОГЕТИКИ К.С. ЛЬЮЇСА

Клайва Стейплза Льюїса вважаютьодним із найкращих апологетів (захисниківхристиянської віри) 20-го століття. Він єавтором християнських апологетичних творівустилі«фентезі».Однимізнайбільшвідомихє«ХронікиНарнії».ДохристиянстваЛьюїсапривівтовариш-католик, теж відомий письменник,Дж.Р.Р. Толкін. Хоча Люїс став англіканином,йоготворидопомоглипривестибезлічлюдейдоКатолицькоїЦеркви.

Пропонуємо 18 надихаючих висловів цього автора, що спонукають до призадуми:1) «Якщо ми знаходимо у собі бажання, яке ніщо в цьому світі не може задовільнити, то, мабуть, найкращим поясненням буде те, що ми були створені для іншого світу».2) «Я не перейшов до релігії для того, щоб бути щасливим. Я завжди знав, що щасливим мене може зробити пляшка портвейну. Якщо ви шукаєте релігію, яка надасть вам відчуття комфорту, в такому випадку я не рекомендую християнство».3) «Звичайних людей не буває. Ви ніколи не спілкувались з простим смертним».4) «Християнин не думає, що Бог любить нас через те, що ми – добрі, але Бог зробить нас добрими через те, що Він любить нас».5) «Бог не може дати нам мир і щастя поза Собою, бо такого не існує».6) «Людина не може применшити Божу славу, відмовившись поклонятись Йому, так само, як божевільний не може загасити сонце, написавши слово «темрява» на стіні своєї палати».7) «Здавалося б, що Господь вважає наші бажання не достатньо сильними, а занадто слабкими. Ми – нерішучі створіння, що задурюємо себе алкоголем, сексом та іншими амбіціями в той час, як нам пропонується безмежна радість. Ми схожі на дитину, яка хоче і надалі «пекти пасочки» в болоті, бо не уявляє собі, що означає пропозиція відпочинку на морі».

8) «Справжня покора не означає бути про себе нижчої думки, а думати про себе менше».9) «Історія людства – це довга жахлива оповідь про людину, яка намагається знайти щось інше, крім Бога, що зробить її щасливою».10) «По-дурному вважати, що хороші люди не знають, що таке спокуса. Це – очевидна брехня. Лише ті, хто намагається протистояти спокусі, знають, наскільки сильною вона може бути… Людина, яка піддається спокусі через п’ять хвилин, просто не знає якою вона була б через годину. Тому, в певному сенсі, погані люди мало знають про те, що таке «погано». Вони прожили захищене життя, завжди піддаючись».11) «Помри до того, як помреш, бо потім шансу не буде».12) «Ніхто не знає наскільки він поганий, поки не докладе усіх зусиль, щоб бути добрим».13) «Прямуй до Неба, а Земля тобі «додасться»; прямуй до Землі і нічого не отримаєш».14) «Прогресувати означає наближатись до бажаного місця. І якщо ти обрав неправильний поворот, тоді просування вперед не приведе тебе ближче до мети. Якщо ти на неправильному шляху, то прогрес означає розвернутись і повернутись на правильний шлях. У цьому випадку, людина, яка найшвидше розвернеться, є найбільш прогресивною».15) «Якщо християнство неправдиве, то не є важливим; якщо правдиве, то має безкінечну важливість. Єдине, чим воно не може бути – середньої важливості».16) «Кожен вважає, що прощення – чудова ідея, аж поки самому не доводиться щось прощати».17) «Любов може простити усі недоліки і любити, незважаючи на них; але Любов не може перестати прагнути їх усунути».18) «Тепер я знаю, Господи, чому ти не відповідаєш. Ти сам є відповіддю. Перед Твоїм обличчям усі питання зникають. Якої ще відповіді треба?»

ChurchPop

15


Noche de Espana! Танцювальний колектив “ Громовиця” – гордість українського Чикаґо. Вихід цього гурту на сцену завжди викликає бурхливі овації. І танцюристи ще жодного разу не розчарували своїх

прихильників. Чи це вечорниці, чи Кабаре, чи виступи на різноманітних концертах і фестивалях. Молоді люди в колоритних костюмах, із запалом та неймовірною енергією, з чудовими усмішками на обличчях дарують нам свої танці. Забава “ Noche de Espana!”, яку організувала “Громовиця” перед своїм турне до Іспанії, була просто неперевершена! Здавалося, що переступивши поріг залу, ми потрапили просто на вулиці Мадриду чи Барселони. Освітлення, оформлення столів, чорне елегантне вбрання танцюристів і червоні квітки у волоссі дівчат – все це навіювало якусь таємничість і загадковість. А ніжні звуки флейти, сопілки та саксофону (у виконанні чудового музиканта Андрія Чуйка) немов на крилах відносили нас у прекрасну та далеку країну Іспанію. Гості, зачаровані приємною атмосферою в залі, жваво спілкувалися та розглядали чисельні та різноманітні виграші і лотареї. Дякуючи спонсорам, на глядачів чекали великі несподіванки: відпочинок

у Колорадо, заняття йогою, фотографією, спортивні призи, виграші від школи Балету та Народного Танцю, подарункові картки до ресторану, готелю, нагороди від “Громовиці” та багато інших

цікавих речей. Зал був переповнений, жодного вільного місця за столами. Це був аншлаг! А попереду – ціла низка приємних несподіванок! Ось на сцені з’являється “The Chicago Flamenco Ensemble”. Важко знайти потрібні слова, щоби описати всю красу Фламенко танцю та надзвичайну граціозність його виконавці! Затамувавши подих, весь зал спостерігав за бездоганними рухами танцюристки та за дивовижним виразом її обличчя! Це були хвилини, коли людина поринає у вирій танцю та не помічає нікого та ніщо навколо себе. Тільки музика та танок! Браво “ The Chicago Flamenco En-

semble”, браво організаторам вечора, які запросили цей колектив для виступу. Темніє в залі, під запальну іспанську музику на танцювальний майданчик гордо та статечно

виходять “ іспанки та іспанці ” з “Громовиці” та поринають у неймовірно емоційний танець (потрібно подякувати за хореографію помічнику керівника колективу Данусі Пилипчак-Василишин).

16


Здавалося, що ми в дійсності сидимо на якійсь площі в Барселоні і милуємося мистецтвом іспанських виконавців!Після смачної вечері, господиня забави пані Роксана Дика-Пилипчак розпочала веселі ігри та

танці. Важко було всидіти за столами, адже запальні іспанські мелодії не дають жодної можливості просто бути байдужими і таке враження, що танцювали всі. А тим паче, що грала група “Акорд” під керівництвом талановитого музиканта Андрія

Чуйка. Лунали французькі, іспанські, українські та американські мелодії. Цей вечір був особливим і незабутнім по своїй оригінальності та вдався на славу! Дякуємо всім, хто спричинився до проведення цієї забави:

Касі Самопоміч, багаточисленним спонсорам, жертодавцям, членам організаційного комітету, керівництву Культурного Осередку, батькам танцюристів, керівникам танцювального ансамблю “Громовиця”, гурту “Акорд” та її керівнику Андрію Чуйку та всім учасникам і гостям! Особливо теплі слова подяки належать тим людям, яких ми не бачимо на сцені, але без яких не було б таких успішних концертів та забав. Дякуємо вам, Роман та пан Івась Пилипчак, за вашу працю, за казкове перевтілення залу Осередку та за фантастичну подорож у романтичну Іспанію.

До наступної зустрічі 20 травня в Harris Theater на концерті нашої славної “Громовиці”.

Галина БаганСвітлини Максима Прокопіва

17


18


ПОРЯДОК БОГОСЛУЖЕНЬ КВІТНОЇ НЕДІЛІ, СТРАСНОГО ТИЖНЯ І ВЕЛИКОДНЯ 2017 РОКУ БОЖОГО

КВІТНА НЕДІЛЯ, 9 квітня

8 і 11 рано Святі Літургії

СВЯТИЙ ВЕЛИКИЙ ПОНЕДІЛОК, 10 квітня 6:30 веч. Свята Літургія Ранішосвячених Дарів

СВЯТИЙ ВЕЛИКИЙ ВІВТОРОК, 11 квітня 6:30 веч. Свята Літургія Ранішосвячених Дарів

СВЯТА ВЕЛИКА СЕРЕДА, 12 квітня 6:30 веч. Чин Малого Єлеосвячення

СВЯТИЙ ВЕЛИКИЙ ЧЕТВЕР, 13 квітня 9:00 рано Свята Літургія св. Василія Великого з Вечірнею 6:30 веч. Утреня Страстей з читанням 12 Євангелій ~ співає "Крилос"

СВЯТА ВЕЛИКА П'ЯТНИЦЯ, 14 квітня 9:00 рано Царські Часи 11:00 рано Вечірня Великої П'ятниці з виносом св. Плащаниці 6:30 веч. Єрусалимська Утреня ~ співає "Крилос"

СВЯТА ВЕЛИКА СУБОТА, 15 квітня 2:00 по пол. Свята Літургія св. Василія Великого з Вечірнею 4:00 по пол. Благословення Свяченого біля Собору

СВІТЛИЙ ПРАЗНИК ВОСКРЕСЕННЯ ГОСПОДА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА ~ ВЕЛИКДЕНЬ, 16 квітня 5:30 рано Надгробне ~ співає "Крилос" 6:00 рано Воскресна Утреня ~ співають "Крилос і Благовість " 8:00 рано Врочиста Пасхальна Свята Літургія співає “Благовість” 11:00 рано Врочиста Пасхальна Свята Літургія 5:00 по пол. Пасхальна Вечірня

СВІТЛИЙ ПОНЕДІЛОК І ВІВТОРОК, 17-18 квітня 9:00 рано Воскресна Утреня 10:00 рано Врочиста Свята Літургія 6:30 веч. Свята Літургія

СВІТЛА СЕРЕДА, ЧЕТВЕР, П'ЯТНИЦЯ, 19-21 квітня 8:00 рано Свята Літургія

6:30 веч. Пасхальний Молебень

СВІТЛА СУБОТА, 22 квітня 8:00 рано Свята Літургія 9:00 рано Свята Літургія 5:00 по пол. Велика Вечірня з Литією

ТОМИНА або ПРОВІДНА НЕДІЛЯ, 23 квітня 8:00 рано Свята Літургія 9:30 рано Врочиста Свята Літургія 11:30 рано Свята Літургія 1:00 по пол. Парафіяльне Свячене 3:00 по пол. Пасхальний Молебень

19


СТОРІНКА ПАРАФІЯЛЬНОЇ РАДИС

ТОРІ

НК

А П

АРА

ФІЯ

ЛЬН

ОЇ

РАД

И •

СТО

РІН

КА

ПА

РАФ

ІЯЛ

ЬНО

Ї РА

ДИ

• С

ТОРІ

НК

А П

АРА

ФІЯ

ЛЬН

ОЇ

РАД

И •

СТО

РІН

КА

ПА

РАФ

ІЯЛ

ЬНО

Ї РА

ДИ

СТО

РІНК

А П

АРА

ФІЯ

ЛЬН

ОЇ РА

ДИ

• СТО

РІНК

А П

АРА

ФІЯ

ЛЬН

ОЇ РА

ДИ

• СТО

РІНК

А П

АРА

ФІЯ

ЛЬН

ОЇ РА

ДИ

• СТО

РІНК

А П

АРА

ФІЯ

ЛЬН

ОЇ РА

ДИ

ДРУГА ЗБІРКА В НЕДІЛІ І СВЯТА4-2 Школа св. о. Миколая

4-9 Ремонт/Розбудова Парафії


4-23 Вісник

4-30 Фільм про Патріярха Йосифа Сліпого

5-7 Школа св. о. Миколая


5-21 Цвинтар св. о. Миколая

5-28 Вісник

ПАРАФІЯЛЬНИЙ КАЛЕНДАР 2017

2-го квітня Писання писанок 1:00 до 3:00 пп в церковній аудиторії

23-го квітня Парафіяльне “Свячене” в аудиторії після 3-ої Літургії

20-го травня Концерт Громовиці – Harris Theater

20-го травня Перша Свята Сповідь

21-го травня Перше Врочисте Святе Причастя

4-го червня Річний Попис Школи Балету та Українського Народного Танку

Зелені Свята

Що неділі – “Йдемо до Бозі” – Катехизація для дітей 3-7 років

9:30 рано на сцені в залі Собору

Що неділі - “Дорога до Емаусу” – Катехизація для дорослих

9:30 рано в залі Собору

Підготовка до Першої Сповіді/ Врочистого Причастя Розклад науки на наступні два місяці в Осередку.

2-го квітня Підготовка на Першу Сповідь/ Врочисте Причастя о год 10-ій рано

7-го травня Підготовка на Першу Сповідь/ Врочисте Причастя о год 10-ій рано

Просимо заздалегідь зголошуватися про вінчання та хрещення в канцелярії Парафії

20

ÖÅÐÊÎÂÍÈÉ ÂIÑÍÈÊ - КВІТЕНЬ 2017С

ТОРІ

НК

А П

АРА

ФІЯ

ЛЬН

ОЇ

РАД

И •

СТО

РІН

КА

ПА

РАФ

ІЯЛ

ЬНО

Ї РА

ДИ

• С

ТОРІ

НК

А П

АРА

ФІЯ

ЛЬН

ОЇ

РАД

И •

СТО

РІН

КА

ПА

РАФ

ІЯЛ

ЬНО

Ї РА

ДИ

СТО

РІНК

А П

АРА

ФІЯ

ЛЬН

ОЇ РА

ДИ

• СТО

РІНК

А П

АРА

ФІЯ

ЛЬН

ОЇ РА

ДИ

• СТО

РІНК

А П

АРА

ФІЯ

ЛЬН

ОЇ РА

ДИ

• СТО

РІНК

А П

АРА

ФІЯ

ЛЬН

ОЇ РА

ДИ

СТОРІНКА ПАРАФІЯЛЬНОЇ РАДИРІК 2017

125 - РІЧЧЯ ВІД НАРОДЖЕННЯ ІСПОВІДНИКА ВІРИПАТРІЯРХА ЙОСИФА СЛІПОГО

“ЗближаєтьсяПасха–поразкагріхаікінецьсмерті,надходитьВеликдень,азним–новежиттяівідродження.Томукажесв.Павло:“Вжепоранампрокинутисьізсну;тепербоближченасспасіння,ніжтоді,якмиувірували. Нічпроминула,деньнаблизився.Відкиньмо,отже,вчинкитемрявиіодягнімсявзброюсвітла”(Рим13,11-12).НехайтеВеликоднєсвітлоохопитьнашідуші,неякпроминаючахвилящастя,алеякБожасилавідродженняіжиття.”

Ісповідник віри Патріярх Йосиф

Цього року наша парафія особливо відзначатиме 125 - РІЧЧЯ ВІД НАРОДЖЕННЯ ІСПОВІДНИКА ВІРИ ПАТРІЯРХА ЙОСИФА СЛІПОГО. Комітет підготовки до відзначення працює над різними заходами про яких будемо повідомляти в короткому часі.Одним із заходів - це збірка особистих споминів наших парафіян про Патріярха Сліпого, яких будемо поміщати у Церковному Віснику починаючи із місяцем травнем. Просимо Вас, дорогі парафіяни, пересилати Ваші спомини про Патріярха на адресу [email protected]. Це може бути в коротшій чи довшій формі.

У першому тижні березня ми мали привілей та велике щастя вітати Владику Богдана Дзюраха, який провів Місійні науки в нашому Соборі. Усім, особливо тим які не мали змоги прибути на науки – пригадуємо, що всі науки є поміщені на Парафіяльній Веб-Сторінці і їх можна повторно слухати.

У канцелярії можна придбати перевиданий диск котрий описує тематику та розміщення іконографії в українських церквах. На диску іконографія нашого собору св. Володимира і Ольги. Диск англійською або українською мовою. Ціна $20.00. Диск цікавий та науковий. Гарний дарунок дітям та приятелям.

Заохочуємо Вас заходити на веб-сайт “Живе Телебачення” УГКЦ – www.zhyve.tv

У “діточій кімнаті” в Храмі вставлено телевізор. Запрошуємо батьків із немовлятками та маленькими дітьми користуватись цією кімнатою. Малі діти матимуть можливість в повні бачити відправу Святої Літургії.

21


Огаренко ІН, Пачашинський РГ, Польна А, Проць І, Сенько В, Скоморох ПМ, Стебельський М, Тхорик Ольга, Фішер М, Хлопась АН, Хомин МХ, Цигляр ВІ, Чабан МО, Чижик М, Шепта ЯЗ, Юрійчук Т, Яримович АГ; 30.00 – меншими пожертвами.

Місія (збірка в церкві 19.III.2017)

100.00 – Яхторович Р; 50.00 – Верещак ЯХ, Качор О, Кузич Маркіян; 40.00 – Караван ОІ, Шалева А; 30.00 – Березецька М, Колодзей АС, Кузич ЮТ; 25.00 – Барабах М, Гончаров ВМ, Коверко ОЛ, Сендунь АМ; 20.00 – Вовчук ВР, Дзюк О, Кліщ БС, Мілянез ЮС, Скрупський МН, Скрупський ПЛ, Фіщук ОЛ, Хринівська В; 15.00 – Григораш МЮ; 10.00 – Бітківська Н, Винниченко М, Дахнівська Р, Драб ВГ, Зварич К, Єжевський РЛ, Коломиєць Л, Кондришин МВ, Косач Х. о. Кривокульський ОЛ, Кузьмик Г, Куліш О, Кульматицький ВЛ, Медвідь ІО, Мицак БД, Рачкевич ЮД, Сетрас І, Телятинський АЛ, Фішер М, Шняк ВН, Щерб’юк ВМ, Ярошевич МД; 5.00 – Андрущак ВІ, Антонович БО, Антонюк О і АЛ, Березюк ЄО, Біланич С, Валага АЮ, Вільчинський ЮН, Власенко ПД, Вовк МД, Воскресенський ВО, Галак ІН, Гонтар БА, Грицак ІГ, Грундовський ЮО, Гудима ЛС, Деван З, Добрянська М, Доцяк М, Дунайська О, Жук МІ, Заяць Л, Ільчишин БО, Канафоцька Л, Кліш І, Конопка ТН, Костриба ТІ, Кривдик ІМ, Куликівський ГТ, Лотоцький ЮН, Лущак ЯГ, Маріуц ІІ, Огаренко ІН, Паробок МЛ, Пачашинський РГ, Перепічка НЛ, Подьо БІ, Сверида МН, Сем’янів Л, Серафим ВМ, Скоморох ПМ, Скрупський МГ, Смик РМ, Стебельський М, Терлецький ОІ, Хлопась АН, Чабан МО; 44.00 – меншими пожертвами.

На Ремонт та Розбудову Парафії (зібрано в канцелярії до 21.III.2017)

200.00 – Єднороз ЯК;125.00 – Рущицька Х;100.00 – Климків О; 50.00 – Гурмак Л, Демберецький МЛ, Демберецький Т, Федай ІО; 30.00 – Леткий Я, Полязкова С;

ПОЖЕРТВИНедільна збірка

19.II.2017 $ 1,371.00 конвертами $ 987.00 без конверт $ 2,358.00 разом

26.II.2017 $ 1,522.00 конвертами $ 998.00 без конверт $ 2,520.00 разом

5.III.2017 $ 1,850.00 конвертами $ 1,137.00 без конверт $ 2,987.00 разом

12.III.2017 $ 1,241.00 конвертами $ 886.00 без конверт $ 2,127.00 разом

На Ремонт та Розбудову Парафії (збірка в церкві 12.III.2017)

50.00 – Бозьо ЮО, Верещак ЯХ, Слободян ІС; 35.00 – Караван ОІ; 30.00 – Кузич ЮТ; 25.00 – Баган МГ, Боднар БЛ, Гончаров ВМ, Коверко ОЛ, Крутяк ПА, Куликівський ГТ, Савин О, Скрупський МН, Тех Д і Туркало І; 20.00 – Бохінський ТТ, Вовчук ВР, Григорчук Н, Каганець ВЕ, Коломиєць Л, Кухар ІН, Рибак РІ, Сендунь АМ, Смик РМ, Смик Р-Ю, Трач ОМ, Троян К, Федак О, Фіщук ОЛ, Яхторович Р; 15.00 – Багрій ЄЛ; 14.00 – Данчишин БМ; 10.00 – Березецька М, Бітківська Н, Бубнів О, Винниченко М, Клиш М, Кліщ БС, Косач Х, о. Кривокульський ОЛ, Крицун ІВ, Кульматицький ВЛ, Марцінковський ЄР, Марчук ОМ, Подьо БІ, Сетрас І, Скрупський МГ, Сохань БН, Стадник А, Тейлор Н, Телятинський АЛ, Хома Л, Шняк ВМ, Щерб’юк ВМ, Чернецький Д, Чорняк М, Ярмола ГЛ, Ярошевич МД; 5.00 – Андрущак ВІ, Антонович БО, Бабій ОН, Березюк ЄО, Борняк К, Власенко ПД, Вовк МД, Воскресенський ВО, Гевчук ОМ, Гонтар БА, Грицак ІГ, Гудима ЛС, Гуцалюк ВН, Дзірин ОЛ, Доманчук ПЛ, Доцяк М, Дунайська О, Жук МІ, Заяць Л, Зварич К, Ільчишин БО, Какапіч ВІ, Кліш І, Конопка ТН, Костриба ВТ, Костриба ТІ, Кулій АН, Лотоцький ЮН, Луцик А, Малинка ЯГ, Мартинюк ЄЛ, Микитюк С,

22


Юлію (П) Род за бл. пам. Йосифа Мартелло та Петра і Софію Хома (П) Г Садовська за бл. пам. Василя, Катерину, Параскевію, Федора, Володимира, Лілю, Володимира і Романа (П)

На тиждень від 10 квітня до 15 квітняСВЯТИЙ ВЕЛИКИЙ ПОНЕДІЛОК, 10 квітня 6:30 веч. Свята Літургія Ранішосвячених Дарів

СВЯТИЙ ВЕЛИКИЙ ВІВТОРОК, 11 квітня 6:30 веч. Свята Літургія Ранішосвячених Дарів

СВЯТА ВЕЛИКА СЕРЕДА, 12 квітня 6:30 веч. Чин Малого Єлеосвячення

СВЯТИЙ ВЕЛИКИЙ ЧЕТВЕР, 13 квітня 9:00 рано Свята Літургія Св. Василія Великого з Вечірнею6:30 веч. Утреня Страстей

СВЯТА ВЕЛИКА П’ЯТНИЦЯ, 14 квітня 9:00 рано Царські Часи11:00 рано Вечірня Великої П’ятниці з виносом св. Плащаниці6:30 веч. Єрусалимська Утреня

СВЯТА ВЕЛИКА СУБОТА, 15 квітня 2:00 п.п. Свята Літургія св. Василія Великого з вечірнею

На тиждень від 17 квітня до 22 квітняСВІТЛИЙ ПОНЕДІЛОК, 17 квітня9:00 рано Воскресна Утреня 10:00 рано *Парафія за мир в Україні6:30 веч. *Парафія за мир в Україні

СВІТЛИЙ ВІВТОРОК, 18 квітня9:00 рано Воскресна Утреня 10:00 рано *Парафія за мир в Україні6:30 веч. *Парафія за мир в Україні

- СВЯТІ ЛІТУРГІЇ -(Закінчення із стор. 24)

25.00 – Васько М.

Семінарійний Фонд 25.00 – Климків О.

Допомога Україні 10,000.00 – Українська Католицька Освітна Фундація; 320.00 – Зарична А й І; 50.00 – Климків О.

Львівська Духовна Семінарія 30.00 – Гринчишин Є.

Фільм про Патріярха Йосифа Сліпого 5,000.00 – Сестрицтво ППБ; 1,000.00 – о. архимандрит Кротець І; 50.00 – Гринчишин Є; 25.00 – Климків О.

На потреби Парафії 300.00 – Карабінович О і Н.

Впам’ять…На Ремонт та Розбудову Парафії

100.00 – Гринчишин Є в пам. чоловіка Петра.

Патріярший Собор в Києві 50.00 – Костелина ЛМ в пам. Тараса Білика.

Фільм про Патріярха Йосифа Сліпого 100.00 – Смик Р-Ю в пам. о. крилошанина Богдана і Володимири Смиків.

Квіти 100.00 – Сестрицтво ППБ в пам. померлих членкинь. 100.00 – Смик Р-Ю в пам. Нестора і Неонілі Кузичів. 50.00 – Олексин О в пам. синів Віталія і Руслана. 50.00 – Терефенко Е в пам. батьків Романа і Юлії Савка. 50.00 – Зінич Д і Ю в пам. прадіда Миколи Петраш. 50.00 – Дзюк О і пам. чоловіка Романа, батьків Михайла і Юстину і сестру Софію. 40.00 – Кривдик ІМ в пам. мами Зеновії. 30.00 – Гринчишин Є в пам. чоловіка Петра. 30.00 – Вільчинський ЮН в пам. бабці Анни- Марії. 25.00 – Косач Х в пам. мами Софії. 20.00 – Петраш І в пам. чоловіка, батька, діда і прадіда Миколи. 15.00 – Туркало І в пам. Миколу, Анну, Розалію, Дмитра, Романа і Руслана.

23


СВІТЛА СЕРЕДА, 19 квітня ТЛ Федунків за бл. пам. Олексія, Роксоляну-Марію, Ольгу (П)*В Перістий за здоров’я Федора6:30 веч. Пасхальний Молебень

СВІТЛИЙ ЧЕТВЕР, 20 квітняМ Чорняк за бл. пам. Петра, Катерину, Апольонію, Ангелину, Стефана, Михайла, Василя, Василя, Андрія, Марію, Марту, Володимира, Василя, Йосифа, Стефана, Петра, Пелагію, Марію, Стефана, Зеновія (П)*БН Лебідь за здоров’я Богдана, Андріяни, Наталі, Миколи, Марії, Любомира, Маріяни, Злати, Ігора і Люби 6:30 веч. Пасхальний Молебень

СВІТЛА П’ЯТНИЦЯ, 21 квітняН Асеведо за бл. пам. Марію, Миколу, Юрія, Владика і Романа (П)6:30 веч. Пасхальний Молебень

СВІТЛА СУБОТА, 22 квітня 8:00 рано Род за бл. пам. Софію Тарабан (П)9:00 рано Род за бл. пам. Мирона Яворського (40 день) (П) М Фішер з род за бл. пам. Теклю Білоцеркович (4 річн) (П) О і Н Карабінович за бл. пам. о. Василя, Анну, Петра, Петра, Сергія, Григорія, Ярослава і Стефанію (П) Л Головата і Н Майкел за бл. пам. Володимира Головатого (П) М Фішер з род за бл. пам. Анастазію Грубий, Ліду Борняк, Катерину Вовк і Наталію Шалеву (П) М Чурма за бл. пам. Ілька, Петра і Матрону (П) 5:00 веч. Велика Вечірня з Литією

На тиждень від 24 квітня до 29 квітняПонеділок, 24 квітняЗА Маринець за бл. пам. Романа, Ірину, Анастазію, Богдана, Романа, Назара і Федіра (П)О Олексин за бл. пам. Віталія і Руслана (П)

Вівторок, 25 квітняРод Дзвіник за бл. пам. Ярослава Головку (П)

Середа, 26 квітня Є Гринчишин за бл. пам. Дмитра і Домку Скрипник (П)

Четвер, 27 квітняВМ Скрупський за бл. пам. Казимира (14 річн), Софію, Анну, Михайла і Євгена (П)

П’ятниця, 28 квітняРод за бл. пам. Еміліяна і Михайлину Басюк (П)

Субота, 29 квітня8:00 рано Род Смик за бл. пам. Нестора Кузича (20 річн) (П) 9:00 рано ТМ Дрозд за бл. пам. Івана Дрозда (10 річн (П) МД Ярошевич за бл. пам. Катерину, Осипа і Євгена (П)

На тиждень від 1 травня до 6 травняПонеділок, 1 травняР Цяпало за бл. пам. Оксану, Петра, Осипу і Григорія (П)

Вівторок, 2 травняПарафія за бл. пам. о. протодиякона Миколу (22 річн) і Христину Орищук (П)

Середа, 3 травня Н Асеведо за бл. пам. Марію Стасюк (П)

Четвер, 4 травняРод за бл. пам. Еміліяна і Михайлину Басюк (П)

П’ятниця, 5 травняРод Куліш за бл. пам. Петра (12 річн) (П)

Субота, 6 травня8:00 рано *Парафія за мир в Україні9:00 ран Г Кузьмик за бл. пам. Станіслава, Теклю, Ірину, Йосифа і Павла (П) РВ Кавка за бл. пам. Пилипа Кульчицького (П)

24


(Закінчення на стор. 22 )

СВЯТІ ЛІТУРГІЇ(кожного ранку о годині 8:00)

На тиждень від 3 квітня до 8 квітняПонеділок, 3 квітня Р Цяпало за бл. пам. Оксану, Петра, Осипу і Григорія (П)

Вівторок, 4 квітняР Тимчина за бл. пам. Еву Ліщинську (8 річн) (П)М Лисейко за бл. пам. Ореста Хринівського (П)Є Гринчишин за бл. пам. Петра, Данила, Івана і Володимира (П)О Покорна за бл. пам. Павла, Катерину і Воїслава Покорних та Ольгу , Григорія і Євгена Данилків (П)

Середа, 5 квітня 6:30 веч. Свята Літургія Ранішосвячених Дарів

Четвер, 6 квітня Род Войтихів, Вишиванюк і Генлі за бл. пам. Параскевію Вишиванюк і сестру Анну-Марію Крису (П)Н Асеведо за бл. пам. Марію Стасюк (П)О Косар за бл. пам. Ярослава Головку (П)*М Клиш за здоров’я о. архимандрита Івана А. Кротця 6:30 веч. Велика Вечірня

П’ятниця, 7 квітня БЛАГОВІЩЕННЯ9:00 рано Велике Повечер’я з Литією 10:00 рано Свята Літургія 6:00 веч. Парастас і Сорокоусти7:00 веч. Свята Літургія

Субота, 8 квітня8:00 рано І Бугера за бл. пам. Софію (40 день) і Ольгу (П) Род Абрамюк за бл. пам. Steve Stavropoulos (П)9:00 рано Род за бл. пам. Миколу Петраш (40 день) (П) Л і Д Чукла за бл. пам. Володимира (19 річн) (П) О Коленська за бл. пам. Євгена, Мирослава, Кирила, Юрія, Олександра, Ярослава, Володимира і Романа (П) А Верес за бл. пам. Стефана, Павліну, Карла, Михайлину і Романа (П) Род Терефенко за бл. пам. Романа і

УКРАЇНСЬКИЙ КАТОЛИЦЬКИЙ СОБОРСВЯТИХ ВОЛОДИМИРА І ОЛЬГИ В ЧІКАҐО

ДУШПАСТИРІ

о. Крилошанин Олег КривокульськийVery Rev. Oleh Kryvokulsky – Pastor

2245 W. Superior St. Chicago, IL 60612 Tel. (312) 829-6805email: [email protected] [email protected]

о. Архимандрит Іван А. КротецьRt. Rev. Archimandrite Ivan A. Krotec – Pastor Emeritus2245 W. Superior St. Chicago, IL 60612 Tel. (312) 243-1395

Cell phone: (312) 933-3820

о. Степан КостюкRev. Stepan Kostiuk

2245 W. Superior St. Chicago, IL 60612 Tel. (708) 583-9875email: [email protected]

о. Роман АртимовичRev. Roman Artymovych

2245 W. Superior St. Chicago, IL 60612 Tel. (773) 634-0604email: [email protected]

ПАРАФІЯЛЬНИЙ УРЯДSts. Volodymyr and Olha Ukrainian Catholic Church

2245 W. Superior St. Chicago, IL 60612 Tel. (312) 829-5209Fax: (312) 829-4113 email: [email protected]

Парафіяльний Уряд відкритийвід понеділка до п’ятниці - від год. 9 ранку до 5 по пол.

в суботу – від год. 9 ранку до 12 в пол.в неділю – від год. 9 ранку до 1 по пол.

У Парафіяльному Уряді можна полагодити справи реєстрації, вплати на різні потреби й ін.

СВЯТІ ЛІТУРГІЇв неділі: 8:00, 9:30 i 11:30 ранку

у свята: 8:00 і 10:00 ранку та 6:30 вечорав понеділок - п’ятниці: 8:00 вранці; в суботу: 8 і 9 вранці

СОБОР СВЯТИХ ВОЛОДИМИРА І ОЛЬГИ739 N. Oakley Blvd., Chicago, IL 60612Телефон до авдиторії: (773) 276-3990

ПАРАФІЯЛЬНИЙ ОСЕРЕДОК2247 W. Chicago Ave. Chicago, IL 60622 Tel. (773) 384-6400

УКРАЇНСЬКИЙ КАТОЛИЦЬКИЙ МІСЯЧНИК- ЦЕРКОВНИЙ ВІСНИК -

Видає парафія Святих Володимира і Ольги в Чікаґо

Printing: PROCON GS, Inc.Chicago, IL

Ч. 4 (995), Рік xlvii no. 4 (995), vol xlvii · 2017-04-04 · Ч. 4 (995), Рік xlvii...

Documents