ПРЕЗЕНТАЦІЯ З АСТРОНОМІЇНА ТЕМУ „ЮПІТЕР”

Підготувала Мельник Катерина, 11-А

На відстані більше 750 млн кілометрів від нашого центрального світила рухається король планет, зірка, яка не народилася – Юпітер.

З’ясовано, що Юпітер дуже сплющений. Його екваторіальний діаметр 142800 км, а полярний лише 133500 км.

Маса Юпітера складає 2*10 30 км, що у 318 разів більше маси Землі.

Знаючи масу і об’єм, можна легко дістати густину Юпітера – 1,34 грама на см кубічний (трохи більше, ніж густина води).

Видима “поверхня” Юпітера складається з хмар, що мають дуже низьку температуру – 140˚С. А от якщо спуститися на сотню кілометрів нижче цих аміачних хмар, то там буде вже тепліше, будуть земні кімнатні температури. З недр Юпітера йде потужний тепловий потік. Як він формується?

Юпітер всього у 1000 разів легше від Сонця. Якби він був приблизно у 100 разів важче, він би став зіркою, а не планетою. Через гравітаційне стискання Юпітера зі швидкістю приблизно 1 мм за рік потік з його недрів у декілька разів перевищу тепловий потік, який він отримує від Сонця. Теоретики вважають, що міліарди років тому “дитина” була приблизна у 10 разів більше, ніж нині. Проте світимість Юпітера за минулі 4,5 млрд років зменшилася у сотні разів.

У 1664 році у південній півкулі Юпітера помітили дивний червонуватий об’єкт. Це була відома Велика червона пляма, що незабаром була названа Око Юпітера.На Юпітері з’являються і білі плями, проте тривалість їх життя набагато менша.

Насправді пляма – це гігантський антициклон – вихор з підвищеним

тиском.

А що до будови Юпітера?

Кільця Юпітера

Космічний апарат «Вояджер 1» у березні 1979 року вперше сфотографував систему слабких кілець, шириною близько 1000 км і товщиною не більш 30 км, що обертаються навколо Юпітера на відстані 57 000 км від хмарного покриву планети. Кільця Юпітера ймовірно складаються з дуже невеликих твердих часток метеорної природи. Частки кілець Юпітера, швидше за все, не залишаються в них довго (через перешкоди, створювані атмосферою й магнітним полем). Отже, оскільки кільця непостійні, вони мають постійно поповнюватися. Невеликі супутники Метис і Адрастея, чиї орбіти лежать у межах кілець, — очевидні джерела таких поповнень.

Супутники Юпітера

За даними на березень 2012-го року навколо Юпітера обертаються 66 супутників, завжди звернених до нього одним боком (внаслідок припливних сил). Внутрішні супутники обертаються майже круговими орбітами, що практично лежать у площині екватора планети. Зовнішня група складається з маленьких (діаметром від 10 до 180 км) супутників, що рухаються витягнутими й дуже нахиленими до екватора Юпітера орбітами. Чотири ближчі до Юпітера супутники Леда, Гімалія, Лісітея, Елара рухаються в напрямку обертання Юпітера, а чотири зовнішніх супутники Ананке, Карме, Пасіфе і Сінопе рухаються у зворотному напрямку.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!