Шифр TRANSLATING ANECDOTES

Семантичні та соціокультурні аспекти перекладу

коротких гумористичних текстів

2

План

Вступ…………………………………………………………………………………3

Розділ І. Теоретичні аспекти перекладу коротких гумористичних

текстів………………….……………………………………………………………..

1.1. Короткі гумористичні тексти в теоріях

науковців……………………………………………………………………………6

1.2. Соціокультурні аспекти перекладу гумористичних текстів. ………………8

1.3. Класифікація коротких гумористичних текстів за національними та

політичними ознаками …………………………………………………………….10

Розділ ІІ. Практичні аспекти перекладу коротких гумористичних

текстів…………………………………………………………………………………

2.1. Особливості перекладу англійських анекдотів……………………………..14

2.2. Особливості перекладу німецьких анекдотів………………………………16

2.3. Особливості перекладу єврейських анекдотів………………………………17

2.4. Особливості перекладу «чорного гумору»………………………………….15

2.5. Особливості перекладу політичних анекдотів……………………………….22

Висновки..................................................................................................................24

Список використаних джерел.............................................................................25

3

Вступ

Гумор, як особливий вид комічного, за своєю природою є явищем

складним і багатоаспектним; універсальним та специфічним. Дійсно, він

виступає об'єктом вивчення багатьох наукових дисциплін та об’єктом

багаточисленних досліджень, що поповнюються з кожним роком. 

Особливу увагу привертає той факт, що кожна нація має свій тип гумору

та своє неповторне сприйняття комічного в залежності від ситуації та

супроводжуючих факторів, що безперечно посідають чільне місце у

формуванні певної культури. До супроводжуючих факторів відносяться

історичне минуле країни, національні традиції та звичаї, поведінкові моделі,

географічні особливості, країни-сусіди та відносини, що склалися між ними

впродовж багатьох століть.

Соціокультурний аспект є дуже важливим у характеристиці

гумористичної культури тому що розуміння та сприйняття гумору тісно

пов’язані з національним психологічним характером, цінностями та поглядами

народу, їх ідеалами.

У кожного народу, кожної нації є свої власні уявлення про навколишній

світ, про людей, про представників іншої культури. Саме в анекдоті помітно

проявляється національна специфічність, більше того анекдот є

найпоширенішим зразком народної творчості, в якій реалізується комічне. В

той же час анекдот відображає сучасні тенденції розвитку національної

розмовної мови.

Тематика анекдотів різноманітна, адже анекдот, як неповторна форма

гумору, торкається практично всіх сфер соціального життя.

Серед дослідників такого багатогранного явища як гумор та форм його

прояву слід зазначити С. Аттардо, В. Раскіна, Ю. Лотмана, О. Підгрушну,

С.Бассай, О.Калиту, Й. Телушкіна, А. Демичева, Є. Копилкову, В. Самохіну та

багатьох інших авторів, що різнопланово розкривають тему гумору. Останні

роки відзначені сплеском інтересу до практичного використання гумору.

4

Найбільш гостро обговорюються питання його застосування в соціалізації,

освіті, управлінні, рекламі і так далі.

Це і спонукає нас до проведення дослідження та зумовлює актуальність

теми нашого дослідження «Семантичні та соціокультурні аспекти

перекладу коротких гумористичних текстів».

Мета дослідження – теоретичний аналіз перекладу коротких

гумористичних текстів, його теоретичних основ, класифікації анекдотів та засобів

їх практичного перекладу.

Згідно з метою дослідження поставлено такі завдання:

1. Проаналізувати загальну теорію вербального гумору стосовно коротких

гумористичних текстів.

2. Проаналізувати визначення та види анекдотів.

3.  Розглянути значення соціокультурного аспекту перекладу коротких

гумористичних текстів.

4. Визначити засоби перекладу гумористичних текстів.

Об’єкт дослідження – короткі гумористичні тексти (анекдоти)

англійською, українською та російською мовами.

Предмет дослідження – особливості перекладу коротких гумористичних

текстів з/на англійську мову.

Теоретичну цінність нашого дослідження становить унікальність

роботи, що поєднує в собі різні аспекти досліджуваної проблеми на широкому

матеріалі коротких гумористичних текстів англійською, українською та

російською мовами, спеціально відібраних автором дослідження.

Практичне значення дослідження полягає у можливості його широкого

використання у навчальному процесі, оскільки визначається інтересом як

студентів-філологів та широкого загалу до особливостей перекладу анекдотів

як різновиду гумористичних текстів, частотність яких є високою у

повсякденному житті і серед навчальних матеріалів у процесі вивчення

англійської мови (зокрема, в курсі теорії та практики перекладу в педагогічних

ЗВО).

5

Більше того, переклад гумористичних текстів сприяє підвищенню

соціокультурної компетентності студентів і вдосконалює навички

літературного перекладу.

Робота є логічним продовженням нашого дослідження на тему

«Особливості перекладу англомовних гумористичних текстів», представленого

на конкурс студентських наукових робіт зі спеціальності переклад в 2018 році

(умова про наявність в роботі не більше 25% наукових матеріалів,

представлених у попередній праці, що брала участь у конкурсі, дотримана).

6

Розділ І. Теоретичні аспекти перекладу коротких гумористичних текстів

1.1.Короткі гумористичні тексти в теоріях науковців

Анекдот, як форма гумору досить своєрідний та часом

непередбачуваний. Він має свої характеристики та класифікації. Існує

класифікація анекдотів представлена у праці В. Дементьєва «Теорія мовних

жанрів», що репрезентує типи анекдотів за тематичними блоками (про

державну політику та владу, про чоловіка та дружину, про керівництво, про

дітей); за жанрово-стильовими особливостями (історичні, літературні, абсурдні,

«чорний гумор»); семіотичними механізмами комічного ( обігруючі каламбури,

мовна гра, порушення логіки, ефект обманутого очікування) [5].

Головними рисами анекдоту є лаконічність та логічна смислова

завершеність. Порівнюючи анекдот і розповідь, можна відмітити такі спільні їх

складові як місце і час дії, дійові особи, сюжет, кульмінацію та розв'язку.

Основною та найціннішою рисою анекдоту є парадокс, який найчастіше

проявляється у неочікуваному метафоричному порівнянні [16].

Слово «анекдот» серед носіїв слав’янських мов війшло до вжитку

наприкінці ХVIII – на початку ХІХ століть. Термін позначав більш-менш

правдоподібну історію про особу знатну, з минулого або теперішнього часу. Це

надавало гостроту та легку витонченість до світської бесіди. До початку ХХ

століття анекдот з аристократичного середовища перейшов в міщанське.

З'явилася вульгарність і плоский гумор. Не дивно, що багато представників

знаті стали вважати розповідання анекдотів поганим тоном. Не дивлячись на

той факт, що анекдот сприймався так само і в інших країнах, народ полюбив їх.

Більше того, вони носили філософський, виховний і пізнавальний характер та

мали тісний зв’язок із народною мудрістю [4].

Анекдот має декілька базових функцій: применшення надмірної

офіційності та ліквідацію якостей, що визначені як соціально небезпечні в

культурі цього народу. Анекдот містить у собі певну хронологію, яка дозволяє

читачу більш яскраво уявити час та події, про які йде мова [29].

7

На думку таких літературознавців як С. Аттардо, С. Бассай. О. Калита,

гумор, іронія та сарказм можуть бути втілені в творах абсолютно різних жанрів.

За словами С. Бассай, прямо взаємодіє з проблемою комізму саме анекдот як

малий розповідний жанр, в якому оповідач передає власний досвід пережитих

подій або подій, де він опинився у ролі свідка [17].

Завдяки детальному опису особливостей анекдоту, викладеному в роботі

А. Демичева ми маємо змогу виділити наступні:

- зв’язок із фольклором ( вважається жанром міського фольклору) ;

- фіксованість (з усної форми в писемну);

- анонімність;

- інформативність;

- наративність (а отже є суб’єктивним історичним джерелом) ;

- непідвладність політичному режиму; неконтрольованість;

- різноманітність форм [6].

Одним із вчених, що зробив вагомий внесок у дослідження гумору став

С. Аттардо, який запропонував власну теорію аналізу гумористичних текстів,

яка має великий науковий потенціал. Дана теорія гумористичних текстів

слугує певним продовженням загальної теорії вербального гумору В. Раскіна та

С. Аттардо. Будучи продовженням цієї теорії, вона розширює сфери її

застосування, уникаючи змін щодо її основних принципів. Головною метою, що

переслідувалася С. Аттардо – застосування теорії до текстів будь-якого обсягу.

Основою теорії гумористичних текстів С. Аттардо є поділ всіх

гумористичних текстів на два види: – тексти, що співпадають по структурі з

анекдотами (адже закінчуються кульмінаційним моментом (punch line)); –

тексти, з відсутньою структурою, що не закінчуються таким чином. Звичайне

комічне завершення тексту називається кульмінаційним моментом. Сальваторе

Аттардо запропонував неологізм jab line (сюжетний пункт) для позначення

кульмінаційних моментів, які знаходяться не в кінці тексту; термін lines (рядки)

як гіперонім термінів punch line (кульмінаційний момент) та термін jab line

(сюжетний пункт). Останнє поняття було представлено в роботах С. Аттардо,

8

щоб відрізнити його від кульмінаційного моменту, який зазвичай виникає в

кінцівці анекдотів [20].

Віктор Раскін класифікує вербальні види «смішного» таким чином:

насмішка, насмішка над собою, зневажливий гумор, гра слів та загадка [24].

Теорія Ю. Лотмана стверджує, що жодна мова не може існувати, якщо

вона не занурена в контекст культури, і не може існувати культура, яка не має в

своєму центрі, структуру природної мови, тоді як Бассетт підкреслює

важливість цього подвійного розгляду при перекладі, зазначаючи, що мова є

серцем всередині тіла культури, виживання обох аспектів є взаємозалежними.

Лінгвістичні поняття про передачу значення розглядаються лише як частина

процесу перекладу; також слід розглянути цілий набір позалінгвістичних

критеріїв [21].

1.2.Соціокультурні аспекти перекладу гумористичних текстів

У будь-якій збірці етнічних анекдотів присутні стереотипи. Італійці

асоціюються у людей з мафією, ірландці – з пивом, британці – з питтям чаю та

надмірною скутістю і ексцентричністю, а євреї, як вже було позначено вище, –

з хитрістю та надзвичайною обізнаністю у ділових та фінансових справах. Це

правда, що створювати та розповсюджувати стереотипи про певну націю не є

правильним; правда і те, що образливі етнічні анекдоти у багатьох випадках

зовсім не безпідставно направлені саме на цей конкретний народ. Але саме це,

якщо дотримуватися міри, робить жарти легкими для розпізнання та смішними.

Культурні відмінності часто ставлять більші труднощі для перекладачів,

ніж лінгвістичні особливості, такі як структура мови. Часто існують культурні

прогалини, спричинені різними аспектами суспільства, що призводять до

лінгвістичних прогалин. Тому пошук еквівалентів культурних термінів при

перекладі вимагає подолання культурних та мовних розривів та задоволення

очікувань читачів. Перекладачі повинні усвідомлювати той факт, що культура

впливає на очікування читачів, їхні норми та цінності, а їх розуміння

висловлювань значною мірою визначається цими очікуваннями, нормами та

цінностями [14].

9

Перекладачеві доведеться подолати розрив, маленький або великий, між

двома культурами. Культура повинна бути зрозумілою не тільки в вузькому

сенсі високоосвіченої людини, але і в більш широкому сенсі всіх соціально

обумовлених аспектів людського життя. Таким чином, культура має справу з

загальними фактичними знаннями, як правило, в тому числі включаючи

політичні інститути, освіту, історію та поточні події, а також релігію та звичаї.

Оскільки переклад визнається як акт культурного спілкування,

перекладач є "першим читачем" іншої культури, він є відповідальним за вірне

перенесення соціокультурних знань з мови джерела в цільову мову. Основною

проблемою для перекладача є те, як дотримуватися правильного трактування

культурних питань, тобто вирішити, які з них мають пріоритет: культурні

аспекти спільноти мови джерела, культурні аспекти співтовариства цільової

мови або можливо комбінація двох, компроміс між двома культурами [14].

Комічне має свій характер: універсальний або національно-специфічний.

Універсальний комізм включає в себе теми, які є смішними для всіх людей

незалежно від їх національності. Тобто, логічно, що такий гумор не потребує

пояснень, адже він зрозумілий для представників будь-якої культури.

Національно-специфічний комізм, навпаки, потребує додаткових пояснень та

коментарів, оскільки гумор такого характеру вимагає розуміння

соціокультурного контексту. Також потрібно враховувати багаті виражальні

можливості сміхового начала, закладені у національній мові, яка є особливим і

своєрідним для кожного народу художнім засобом сміхової обробки життєвого

матеріалу [14].

Існують також ситуативний та мовний комізм, розрізнення якого посідає

важливе місце. Ситуативний комізм виникає при невідповідності реальної

наявної ситуації та ідеального уявлення про неї. Мовний комізм будується

засобами конкретної національної мови. У мовних текстах ці два типи комізму

взаємодіють і доповнюють одне одного.

Важливу роль у сприйнятті гумору тієї чи іншої країни грають такі

фактори як національний характер та етнічні стереотипи. До останніх входять:

10

стереотипи щодо самих себе; щодо своїх традицій та звичаїв; поведінкові

стереотипи; щодо іншомовних представників світу. Можна припустити, що

етнічні стереотипи – це певні чітко сформовані асоціативні ряди, що пов’язані з

певним предметом, твариною, явищем. Власне поява стереотипів має безліч

причин, найпоширенішими серед яких є спрощення інформації про певний

етнос та утворення національних кліше, політична пропаганда, потреба наявної

моделі поведінки та довготривала міжетнічна, міжкультурна, а також

міждержавна взаємодія народів. Джерелом етнічних стереотипів слугують

відносини між представниками етносу, їх характеру та намірів.

Влучним вважаємо визначення Ю.Є. Прохорова: «Стереотип – це зв'язок

між об'єктами або явищами, заснований на нашому особистому, суб'єктивному

досвіді. Цей досвід може збігатися з досвідом тієї культури, до якої ми

належимо, але завжди є також і суто особистим, вкоріненим в минулому досвіді

окремої людини» [13].

На думку М. Колотило «Менталітет є множиною когнітивних, емотивних

і поведінкових стереотипів етносу, народу, нації» [10].

Під час вивчення та розкриття національного характеру англійців, Гегель

відмітив те, що вони більш схильні до консервативних поглядів, віддані своїм

традиціями та сприймають оточуючий світ з долею скептицизму. Порівнюючи

італійців та іспанців, він визначив певну ментальну схожість цих народів, а

саме - індивідуалізм. У іспанців узагальнений, рефлективний; у італійців риси

індивідуалізму проявляються обмежено. Щодо німців - Гегель визначає, що

основною рисою їх національного характеру є глибина думки, стійкість та

самодисципліна [3].

1.3.Класифікація коротких гумористичних текстів за національними

та політичними ознаками

Загальновідомо, що кожна країна є своєрідною та особливою, має свої

культурні та моральні цінності й норми. Спільними цінностями англійської та

української культур безперечно є родина, традиції, їх збереження та

моральність. Та попри наведені спільні риси є місце і відмінним: хоч англійці й

11

цінують родину, проте їм властива спрямованість на самореалізацію та кар’єру,

що входить до ключових цінностей в їхньому житті. Певні відмінності

концептуальних картин світу знайшли своє відображення у специфіці

комічного.

Англійська основоположна картина світу яскраво відрізняється від

української. В українців жарти доброзичливі, оптимістичні, життєлюбні, в той

час як у англійців переважає сарказм, іронія та «тонкий», витончений «чорний

гумор». У англійців людина часто виступає об'єктом насміху, тоді як в

українців гумор більш "м'який", незлобивий [23].

Дослідниця О. Ільїна пропонує класифікацію жартів, притаманних

славнозвісному англійському гумору:

1) ethnic slurs – етнічні жарти, що яскраво підкреслюють національний

характер в гіперболізованій манері.

2) dry humour – іронічні жарти, в яких під маскою серйозного ставлення

прихована насмішка.

3) shaggy-dog stories – жарти, в яких смішне ґрунтується на алогізмі або

абсурді.

4) banana-skin humour – примітивні жарти.

5) elephant jokes – дурнуваті та надзвичайно примітивні жарти [14].

Німецькомовний анекдот являє собою специфічну мовну форму

комічного, сміховий ефект якої створюється за допомогою короткого сюжету,

що має несподіваний або незвичний фінал та подвійний імпліцитний зміст.

Важливу роль у сприйнятті гумору грають національні стереотипи та

особливості.

На думку вченої С. Бассай, головними критеріями національної єдності

виступають культурна, правова та економічна спільність. У своїй роботі на

тему «Мовна репрезентація етнокультурних стереотипів у німецькомовному

побутовому анекдоті» вона зазначає: «У межах націй поєднуються різні етнічні

компоненти. Так було у Німеччині, де племінні спільності, що увійшли до

складу німецького народу, етнічно близькі, але усе-таки своєрідні» [2].

12

Що стосується німецької мови, в ній існують такі терміни як "der Witz" і

"die Anekdote". Перше більш розповсюджене та загальновживане і

перекладається з німецької як «гостроти», що пояснюється специфікою

німецького гумору.

Поганим тоном вважається використання анекдотів на робочому місці.

Більше того, іронія сприймається німцями як сарказм, знущання; вважається

неполіткоректним та непристойним. Справжнім табу виступають жарти, що

мають відношення до жителів інших країн: жарти про євреїв, про нацизм,

війну, релігію, зовнішній вигляд, смаки та спосіб життя співрозмовника.

Стереотип про прагнення євреїв до вигоди має цілком правдиву основу:

професійний успіх в житті цього народу має велике значення. Не дивно, що у

тому суспільстві, де у євреїв однакові права з корінним населенням, вони

живуть у достатку, бо вміють і люблять заробляти.

Велике значення для євреїв має сім'я та сімейні відносини – звідси

з'явився вираз "справжня єврейська мати", що означає дуже турботливу

матір[25].

Суттєвим виключенням є саме єврейські антисемітські анекдоти. В

цілому єврейські жарти можуть бути доволі самозневажливими. Через це явище

дослідники єврейського гумору говорять про "ненависть євреїв до самих себе".

Проводячи психоаналітичні дослідження проблеми приниження євреями

власної гідності, дослідники називають її специфічною формою

"інтелектуального мазохізму".

Вважається, що «чорний гумор» є інтернаціональним літературним

явищем, суть якого полягає у поєднанні трагічного та комічного. Притаманне

масштабне висміювання людини, її буття та помилок є характерною

особливістю та відмінною рисою чорного гумору. Власне така форма

зображення викликає безліч суперечок та варіацій [18].

На думку В. Жельвіс, яку він виклав у статті «Чорний гумор: анатомія

людської деструктивності», для людини чорний гумор може грати роль

«щеплення від справжньої агресивності, тобто виконувати позитивну роль» [8].

13

Основними тропами, що використовуються в анекдотах, є гіпербола і іронія.

Гіпербола – явне перебільшення розмірів або будь-яких інших властивостей

об'єкта, що служить для підвищення експресивності висловлювання.

Основним способом створення комічного ефекту є використання

каламбурів – виду мовної гри, заснованої на об'єднанні в одному тексті або

різних значень одного слова, або різних слів чи словосполучень, тотожних або

схожих за звучанням [1].

Анекдот є також особливо популярним видом гумористичних текстів на

пострадянському просторі. Так само як і вибрані анекдоти з мережі Інтернет

про СРСР, яскравими прикладами слугують одновірші Н. Резник, особливістю

яких є презентація читачеві соціальних та побутових реалій, включаючи

політичну тематику, яка завжди була, є і буде актуальною.

14

Розділ ІІ. Практичні аспекти перекладу коротких

гумористичних текстів

2.1. Особливості перекладу англійських анекдотів

Британський гумор часто називають саме "тонким", і щоб розуміти його,

потрібно бути обізнаним в історії, традиціях, культурі британців, їх звичках,

особливостях їх менталітету тощо. Будь-який національний гумор будується на

вищезазначеній основі та є складним за вираженням та походженням, однак

можна охарактеризувати його як відкритий, науковий, емпіричний

демократичний та комерційний, головну роль в якому відіграють не клас і

схожість, а індивідуальність та відмінність [7].

Особливою популярністю у британців користується спосіб розповіді

жарту з серйозним виразом обличчя [9].

1) – What does the Loch Ness monster eat?

– Fish and ships.

– Чим харчується Лохнеське чудовисько?

– Рибою та кораблями.

2) Why do cows wear bells?

Because their horns don't work.

Чому корови носять дзвони? Тому що їх роги (і горни) не працюють.

3) What is the longest word in the English language? 'Smiles'. Because

there is a mile between its first and last letters.

Яке найдовше слово в англійській мові? «Смайлз». Тому що ціла миля

між першою та останньою літерою.

4) “I’m so bad at cooking - I could burn water.”

«Я настільки погано готую, навіть вода у мене може підгоріти».

5) “I couldn’t run a bath, let alone this race. I make snails look speedy.”

«Я не змогла ванну набрати, не кажучи вже про ці перегони. На моєму

фоні навіть равлики швидше».

15

В британському гуморі переважають так звані інтелектуальні

гумористичні форми, тобто каламбури, оксиморони, нонсенси та парадокси,

базовим елементом яких є інконгруентність.

6) – Why can't Meghan Markle go to Starbucks anymore?

– Because they don’t serve Royal-tea.

– Чому Меган Маркл не може більше відвідувати Старбакс?

– Тому що там не подають Королівський чай [27, 28].

7) I went to the doctors the other day and I said, ‘Have you got anything for

persistent wind?’ So he gave me a kite.

Я пішов до лікарів днями, і спитав: «У вас є щось від метеоризму?» Тож

він дав мені повітряного змія.

8) When Susan’s boyfriend proposed marriage to her she said: ”I love the

simple things in life, but I don’t want one of them for my husband”.

Коли хлопець Сюзани зробив їй пропозицію вона сказала: «Я люблю

прості речі, проте не хочу щоб одна з них стала моїм чоловіком» [30].

9) They say an Englishman laughs three times at a joke. The first time

when everybody gets it, the second a week later when he thinks he gets it, the third

time a month later when somebody explains it to him.

Кажуть, що англієць сміється над жартом тричі. Перший раз, коли він

почув його. Другий раз, через тиждень коли він думає, що зрозумів жарт, і

третій, через місяць, коли хтось пояснює його.

10) What government agency is responsible for finding lost vicars? The

Bureau of Missing Parsons.

Яке державне агентство відповідає за пошук втрачених вікаріїв? Бюро

Зниклих Священників.

11) Last night a man fell into a barrel of beer and drowned - he came to a

bitter end.

Минулої ночі чоловік впав у бочку з пивом і потонув - він дійшов до

гіркого кінця [31].

16

Отже, британський гумор є способом виголошення національної

індивідуальності народу, з акцентом на самокритичному підході до самих себе.

2.2. Особливості перекладу німецьких анекдотів

Відомо, що населення Німеччини складають різні етнічні групи,

відмінність між якими полягає перш за все в діалектах, кухні, історії та

передовому досвіді поколінь. Говорячи про етнічні групи ми маємо на увазі

наступні, що являються найбільшими: швабсько-швейцарська, баварсько-

австрійська, північнонімецька та саксонська.

Популярні також жарти пов’язані з власне німецькою мовою.

1) No matter how kind you are, German children are kinder.

Неважливо наскільки ти добрий, німецькі діти все одно добріші.

* kind ( з англ. «дитина», «добрий»); kinder ( з нім. «діти»)

2) - What is the difference between a Turk and a Bavarian?

-The Turkish person can speak better German.

-У чому різниця між турком та баварцем?

- Турецька людина може краще говорити німецькою..

*Баварія має дуже сильний діалект, який є своєрідною середньою точкою

між північнонімецькою і швейцарською та німецькою. [22].

Гумор у німців має безпосередньо ситуативний характер та походження,

оскільки для вдалого жарту та досягнення сміхового ефекту обов’язкова

наявність визначеного місця та часу, певних умов. Особливо популярними є

жарти, присвячені характерним особливостям жителів окремих регіонів

Німеччини (баварців, швабів, фризів, прусів, берлінців, саксонців і т.д.) [12].

3) Another which had the Germans in stitches: It involved a lengthy

description of how to tell the weather by placing your dog outside the back door and

examining the state of its fur.

It ends: «Of course, to be able to tell the weather like this, you have to leave

the dog outside all the time, especially if you expect bad weather».

Sincerely, the cat.

17

Ще один анекдот, над яким німці дуже сміються містить довгий опис

того, як розповісти про погоду, розмістивши вашу собаку за дверима будинку і

вивчивши стан її хутра.

Він закінчується так: «Звичайно, для того, щоб дійсно передбачити

погоду, треба залишати собаку на вулиці весь час, особливо якщо ви чекаєте на

погану погоду».

З повагою, кіт [26].

2.3. Особливості перекладу єврейських анекдотів

Перш за все, справжні єврейські жарти мають безпосередньо торкатися

євреїв, їх світосприйняття та сприйняття себе, свого місця в цьому світі. Жарт

не можна назвати єврейським, якщо його персонажі мають лише єврейські

імена або лише конкретні риси характеру і поведінки, які за стереотипами часто

приписують євреям, тобто жадібність, хитрість, прагнення до вигоди з будь-

якої ситуації тощо. Але існують такі теми і проблеми, в яких євреї справді

зацікавлені, які грають суттєву роль в їхньому житті, наприклад, антисемітизм,

який об'єднує фактично всіх євреїв.

Деякі єврейські анекдоти настільки пронизані самокритикою, що

слугують підставою для прояву антисемітизму. Навіть у самих жартах

відмічено:

- Що таке єврейський жарт?

- Це веселощі для єврея. А також посібник для антисеміта [11].

Популярними є жарти де євреї використовують образ жертви в

неєврейському оточенні [19].

1) – Мойшо, а звідки в тебе такий класний годинник?

– Це тато, коли помирав, мені його продав…

– Where did you get that cool watch from?

– When my father was dying, he sold me it…

2) The census taker comes to the Goldman house.

“Does Louis Goldman live here?” he asks.

“No,” replies Goldman.

18

“Well, then, what is your name?”

“Louis Goldman.”

“Wait a minute–didn’t you just tell me that Goldman doesn’t live here?”

“Aha,” says Goldman. “You call this living?”

Переписувач населення приходить до будинку.

- Тут живе Луї Гольдман? - запитує він.

- Ні, - відповідає Гольдман.

- Ну тоді як Вас звуть?

- Луї Гольдман.

- Почекайте, Ви тільки що сказали, що Гольдман тут не живе!

- Ага, - каже Гольдман. - Ви називаєте це "життя"?

3) Two Jews are walking through a neighborhood one evening when they

notice they are being followed by a pair of hoodlums.

“David,” say his friend, “we better get out of here. There are two of them, and

we’re alone!”

Два євреї прогулюються по околицях, коли помічають, що їх переслідує

пара хуліганів.

- Давид, - каже один єврей їншому, - нам краще піти звідси. Їх двоє, а ми

одні (самі??)!

4) A baby with six fingers on his right hand was born to a Jew. The father,

as well as the mother and the rest of the relatives, was very brokenhearted.

An acquaintance visited the family, and when the mother complained about her

bad luck, their Jewish friend responded: “Hey, what’s there to fear? I congratulate

you. Your son is a born piano player.

У єврея народилася дитина з шістьма пальцями. Батько, так само як і

мати і інші родичі, був дуже засмучений.

Знайомий відвідав сім'ю, і коли мати поскаржилася на свою невдачу, той

відповів: “Гей, чого тут сумувати? Вітаю вас. Ваш син - природжений піаніст.

5) My Sara has a perfect ear. She even can hear the money coming on my

card.

19

Моя Сара має ідеальний слух. Вона навіть чує, коли на мою картку

приходять гроші.

6) - Tell me, Syoma, when is the most favorable time for picking apples?

- It is when the dog is tied.

- Cкажи мені, Сьома, коли найсприятливіший час для збору яблук?

- Коли пес прив'язаний [32].

7) If the problem can be solved with money, it is not a problem, it is an

expense.

Якщо проблему не можна вирішити грошима, це не проблема, а витрати.

8) - Rabinovich, do you have an opportunity to save money?

- Yes, I have an opportunity to save money. I have no money.

- Рабіновіч, у Вас є можливість відкладати гроші?

- Можливість є. Грошей немає [33].

2.4. Особливості перекладу «чорного гумору»

«Чорний гумор» вважається особливим видом комічного, адже сміховий

ефект його полягає в глузуваннях, використанні цінізму та переслідуванні мети

приниження іншої людини та показу власної переваги [15].

Жарти «чорного гумору» часто висміюють такі серйозні поняття як

смерть, над якими здатний сміятися не кожний. Але за рахунок використання

особливих мовних прийомів, ці жарти, все ж, мимоволі викликають сміх. Один

з основних принципів дії стилістичних засобів, дуже часто використовується

для створення комічного ефекту – це ефект обманутого очікування.

Звичайно, треба звертати особливу увагу на культуру та сприймання

речей певним суспільством чи взагалі країною, оскільки це може призвести до

проблем та непорозумінь через невдале використання «чорного гумору».

1) Через поле, через гай

Біжить хлопчик, бо сліпий.

Through the field, through the grove

Runs a boy because he is blind.

20

2) Україна оголосила, що відкриє Чорнобиль для туристів.

Кажуть, це як Діснейленд, тільки двометрова усміхнена миша –

справжня.

Ukraine has announced that they will open Chernobyl for tourists. They

say it's like Disneyland, but two-meter-high smiling mouse is real.

3) Набираючи пісок для нової кішки, маленький Петрик знайшов

стару.

Picking up sand for a new cat, little Petrik found the old one.

4) Однооку дівчинку більше не цікавить, хто живе в шпаківні.

A girl with one eye is no longer interested in question who is living in a

birdhouse.

5) Біжить псих по коридору зі скривавленою сокирою і дико

регоче. Йому назустріч йде лікар, зупиняється і кричить в слід:

– Хворий, а що Вам так весело?

– А прикольно буде, коли Вася прокинеться, а його голова… в

тумбочці!

A crap runs down the corridor with a bloody ax and wildly laughs. He

meets the doctor, who stops and screams behind him:

– Patient, why are you laughing so hard?

– Oh, just imagine that Vasya wakes up, and his head ... is in the

bedside table!

6) – Лікарю, дайте мені надію.

– Без проблем. Воля помираючого – закон.

– Doctor, give me hope.

– No problem. The will of dying person is the law [34].

7) Діалог стюардеси і пасажира в салоні літака:

– Вибачте, хтось курить в салоні?

– Ні, це просто двигуни горять.

– Слава Богу! Бо я подумала, що хтось курить.

21

Dialogue between the stewardess and passenger in the salon of the

airplane:

– Excuse me, someone smokes in the salon?

– No, it's just the engines burn.

– Thanks God! Because I thought someone smokes.

Популярними є анекдоти у віршованій формі «Про маленького

хлопчика»:

1) Маленький мальчик в речке купался.

С высоковольтки провод сорвался.

Ток в этом проводе очень большой,

мальчик бежал по воде как святой.

A little boy was swimming in the river near the cottage,

at the same time the wire broke from the high voltage.

Very large in this wire was current,

Like a saint the boy ran across water.

2) Маленький мальчик конфету сосал,

Сзади подъехал к нему самосвал…

Завтра наутро писали газеты:

«Мальчик погиб, подавившись конфетой».

A dump truck drove up behind the little boy,

At that time he was eating a candy with joy…

The following morning newspapers heading:

"The boy died choking on candy."

3) Маленький мальчик по лесу гулял,

Хоботом шишки он с елок сбивал,

Копытцами в грязную лужу залез,

Тихо качался чернобыльский лес.

A little boy walked through the woods,

Jumped in a puddle with his dirty hooves,

With his trunk he knocked down the cones from fir-tree,

22

The Chernobyl forest was staggering quietly.

Отже, підводячи підсумки зазначимо, що в «чорному гуморі»

використовуються ті ж прийоми, що і в гуморі, в цілому. Проте «чорному

гумору» притаманний сарказм, який має не так багато іронічних жартів,

які являють собою більш тонку насмішку, в той час як сарказм – їдке,

гостре висміювання предметів, явищ та людей.

2.5. Особливості перекладу політичних анекдотів

Значна частина політичних анекдотів радянських часів передавала

унікальну атмосферу в країні і суспільстві, абсолютно незрозумілу громадянам

західних демократичних країн:

1) На гранитном берегу канала - трехметровые буквы: Да здравствует

советский народ - вечный строитель коммунизма!

On the granite bank of the canal there are three-meter letters: Long live the

Soviet folk - the eternal builder of communism!

2) - Правда ли, что, как было обещано, в 1980 году в СССР будет

в основном построено коммунистическое общество?

- нет, вместо этого решено провести олимпийские игры.

- Is it true that, as it was promised, in 1980 in the USSR there will be basically

built the communist society?

- No, instead of this it was decided to hold the Olympic Games.

3) Плакат на артиллерийской академии: наша цель - коммунизм.

Poster on the wall of the academy of artillery: our goal is communism.

4) - Когда наступит коммунизм?

- об этом будет сообщено в закрытом письме ЦК.

- When will the communism come?

- It will be reported in a secret letter of the Central Communist Party

Committee [14].

5) Социалист, капиталист и коммунист договорились встретиться.

Социалист опоздал.

23

- Извините за опоздание, стоял в очереди за колбасой.

- А что такое очередь? - спросил капиталист.

- А что такое колбаса? - спросил коммунист.

The socialist, the capitalist and the communist agreed to meet.

The socialist was late.

- Sorry for being late, I was standing in the line for sausage.

- What is the line? - asked the capitalist.

- What is sausage? - asked the communist.

6) Да, я не пью, но я не пью не это.

Yes, I don’t drink, but I don’t drink not this.

7) Теперь о вечном. Вечно ты поддатый!

Now about the eternal. You're always boozy!

8) Неважко віддати дружині зарплату, важко довести, що віддав її всю.

It’s not difficult to give the salary to the wife, it’s only difficult to prove that

you have given the whole sum.

Пояснення полягає в радянській традиції віддавати дружині або всю

зарплату, або частину залишати на чоловічі потреби.

9) Найкращий понеділок – це той, який вихідний.

The best Monday is the one that is a day off.

Жарт потребує уточнення про негативне ставлення до першого робочого

дня тижня в радянські часи, коли робота була низько і несправедливо

оплачуваною.

Взагалі незрозумілим є жарт радянських часів

«Твои б мозги да к моему диплому».

Для англомовного читача є абсолютно незрозумілим, як нерозумна

людина могла здобути диплом, при цьому дійсно розумна залишилася поза

вищою освітою.

24

Висновки

Кожна нація має свій тип гумору та своє неповторне сприйняття

комічного в залежності від ситуації та певних факторів впливу, що безперечно

посідають важливе місце у формуванні певної культури.

В роботі ми проаналізували загальну теорію вербального гумору стосовно

коротких гумористичних текстів; розглянули значення соціокультурного

аспекту перекладу коротких гумористичних текстів; опрацювали види

гумористичних текстів та їх засоби перекладу; а також зібрали та

проаналізовали матеріал на актуальну тему, що в майбутньому буде

використаний в навчальному процесі та як підгрунтя для нових наукових

досліджень.

Основними проблемами у сприйнятті гумору англомовних

гумористичних текстів є проблема адекватності та проблема соціокультурних

відмінностей, яим ми приділили особливу увагу в роботі. Довели, що анекдот є

своєрідним мовним жанром, так як для його розуміння потрібно володіти цілою

низкою знань: країнознавчих, культурологічних та загальнолюдських.

Важливу роль у сприйманні гумористичних текстів грають: історичне

минуле країни, національні традиції та звичаї, поведінкові моделі, географічні

особливості, країни-сусіди та відносини, що склалися між ними впродовж

багатьох століть. Саме в короткому гумористичному тексті, що має відому нам

всім назву «анекдот» проявляється вся специфіка, національний характер,

стереотипи та менталітет.

25

Література

1. Антрушина Г. В.(1985) Словарь лингвистических терминов. Высшая

школа.

2. Бассай С. М. (2018) Мовна репрезентація етнокультурних

стереотипів у німецькомовному побутовому анекдоті. Запоріжжя

3. Бойко З. В. Менталітет українського народу та інших країн.

4. Гурджиев Л. (2013) Сталин шутит. Издательство «Алгоритм».

5. Дементьев В.В. (2010). Теория речевых жанров. Москва.

6. Демичев А.А. (2012) Специфика анекдота как историчесского

источника. Наукові праці Кам’янець-Подільського національного

університету імені Івана Огієнка.

7. Эльяшева М. С. (1972) Англия и англичане. Пермь.

8. Жельвис В. И. Черный юмор: анатомия человеческой

деструктивности [Электронный ресурс]. URL: www.yspu.yar.ru

9. Карасик А. В. (2001) Лингвокультурные характеристики английского

юмора : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филол. наук :

спец. 10.02.04 «Германские языки». Волгоград.

10. Колотило М.О. Ментальність і менталітет. Київ.

11. Копылкова Е.А. (2006) Анекдот как средство переживания

национальной идентичности: На материале анализа еврейских

анекдотов: Дис... канд. психоло-гич. наук.

12. Немецкие шутки и анекдоты и трудности их перевода на русский

язык. Доступно через: https://nauchkor.ru/pubs/nemetskie-shutki-i-

anekdoty-i-trudnosti-ih-perevoda-na-russkiy-yazyk

587d36355f1be77c40d58963

13. Прохоров Ю.Е. (2006) Национальные социокультурные стереотипы

речевого общения и их роль в обучении русскому языку иностранцев.

14. Пузік М.В. (2018) Особливості перекладу англомовних гумористичних

текстів. Львівський національний університет ім. І. Франка.

15. Пузік М.В. (2018) Види гумору та особливості їх перекладу. Одеса.

26

16. Самохіна В.О. (2012) Жарт у сучасному комунікативному просторі

Великої Британії та США. Харківський національний університет

імені В. Н. Каразіна.

17. Содель О.С. (2019) Крос-культурна інконгруентність комічного.

Київ.

18. Шмелева Н.Л. Понятие «черный юмор» и его функционально-

стилистичесские особенности. Волжский гуманитарный институт.

19. Яценко Г. (2014). Особливості єврейськогонаціонального психотипу

(за публіцистикою Івана Франка). Львівський національний

університет імені Івана Франка.

20. Attardo S. (2000) Humorous Texts: A semantic and pragmatic analysis.

21. James K. (2002) Cultural Implications for Translation. Режим доступу:

http :// translationjournal . net / journal /22 delight . htm

22. 11 Jokes Only Germans Will Understand Доступно через:

https://theculturetrip.com/europe/germany/articles/11-jokes-only-germans-

will-understand/

23. Palmer J. (1998) Humor in Great Britain. Greenwood.

24. Raskin V. (1985) Semantic Mechanisms of Humour., D. Reidel publishing

company, Dordrecht/ Boston/ Lancaster.

25. Telushkin J. (1998) Jewish humor: what the best Jewish jokes say about

the Jews. Quill.

26. The UK jokes. Доступно через:

https://www.dailymail.co.uk/news/article-90990/The-UKs-jokes.html

27. Електронний ресурс:

http://www.jokes4us.com/miscellaneousjokes/worldjokes/englandjokes.htm

l

28. Електронний ресурс:

https://www.funny-jokes.com/funny/short_english_jokes.htm

29.http://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream/123456789/25552/1/Grinchenko.pdf

27

30. Електронний ресурс:

https://warringtononlineblog.com/2010/10/24/british-top-50-jokes-of-all-time/

31. Електронний ресурс:

https://www.funny-jokes.com/funny/short_english_jokes.htm

32. Електронний ресурс: https :// www . myjewishlearning . com / article / jewish -

jokes /

33. Електронний ресурс: http :// hleb . asia / people / jews - joke

34.Електронний ресурс: http :// anekdotu . org . ua / black - humor / page /15