Методичні рекомендації

щодо змісту варіативної складової робочих навчальних планів

загальноосвітніх навчальних закладів області

на 2011/2012 н.р.

Початкова школа

У 2011/2012 н.р. робочі навчальні плани для початкової школи

складаються за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом

Міністерства освіти і науки України від 29.11.2005р. № 682. Додаткові

години на предмети варіативної складової, курси за вибором індивідуальні

та групові заняття рекомендуємо розподілити так:

1 клас – 2 години

І варіант – 1 година – українознавство, 1 година – за вибором

навчального закладу;

1 клас – 2 години

ІІ варіант – 0,5 години/українознавство; 0,5 години – індивідуальна

робота з дітьми; 1 година – за вибором навчального закладу;

2 клас – 3 години

І варіант 0,5 – години/українознавство; 0,5 години – індивідуальна

робота з дітьми; 1 година – підсилення предметів інваріантної складової; 1

година – за вибором навчального закладу;

2 клас – 3 години

ІІ варіант – 1 година – українознавство; 1 година – підсилення

предметів інваріантної складової; 1 година – за вибором навчального

закладу;

3-4 класи – 3 години

І варіант – 1 година – українознавство, 1 година – підсилення предметів

інваріантної складової; 1 година – за вибором навчального закладу;

3-4 класи – 3 години

ІІ варіант – 0,5 години – українознавство; 0,5 години – індивідуальна

робота з дітьми; 1 година – підсилення предметів інваріантної складової; 1

година – за вибором навчального закладу.

Години варіативної складової робочого навчального плану, що

використовуються за вибором загальноосвітнього навчального закладу на

вивчення курсів, реалізуються навчальними програмами, які мають гриф

Міністерства освіти і науки України (лист МОН України від 07.07.2008 р.

№ 1/9-433 «Особливості організації навчально-виховного процесу в

початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2008/2009

навчальному році»):

– за навчальними посібниками «Варіативна складова Типових навчальних

планів». 1-4 класи. книга 2/Упор.: Л.Ф.Щербакова, Г.Ф.Древаль. – Тернопіль:

Мандрівець, 2011.–248с.;

– за навчальними посібниками «Варіативна складова Типових навчальних

планів». 1-4 класи / Упор.: Л.Ф.Щербакова, Г.Ф.Древаль. – Тернопіль:

Мандрівець, 2009. – 240с.;

– «Українознавство», 1-4 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних

закладів. – Київ, 2008. – Українське агентство інформації та друку «Рада»;

– «Риторика», 1-4 класи (автор: В.Науменко, М.Захарійчук);

– «Християнська етика в українській культурі», 1-4 роки навчання, авт.

Чернуха В.Г., Бєлкіна Е.В. (КМПУ ім. Б. Грінченка, 2007 p.);

– «Розмаїття релігій і культур світу», 1-12 роки навчання (експериментальна

програма), авт. Вільченко Є.В. (гімназія № 18 м. Луцька Волинської обл.);

– «Зарубіжна література», 2-4 класи, авт. Мовчун А.І. (В-во АВДІ, 2007 p.);

– «Поетика», 2-4 класи, авт. Петровська Т.В. (В-во «Генеза», 2007 p.);

– «Логіка», 2, 3, 4 класи, авт. Митник О.Я. (В-во «Початкова школа», 2002,

2003, 2004 pp.);

– «Логіка», 1-4 класи, авт. Гісь О. (В-во «Світ», 2002 p.);

2

– «Комп'ютерна азбука. Основи комп'ютерної грамотності та ознайомлення з

навколишнім світом», 1 клас, авт. Бєлкіна Е.В., Коваленко О.Т. (КМПУ

ім. Б. Грінченка, 2005 p.);

– «Сходинки до інформатики», 2-4 клас, авт. Рівкінд Ф.М., Ломаковська Г.В.,

Колесніков С.Я., Рівкінд Й.Я. (КМПУ ім. Б. Грінченка, 2005 p.);

– «Хореографія», 1-4 класи, авт. Тараканова О.П. (Ж-л «Початкова школа»,

№ 12, 2003 р.);

– «Азбука споживача», 1-2 роки навчання, авт. Бородачова Н.В.,

Лаврентьева Г.І. (Інститут споживчих програм, 2008 p.);

– «Основи споживчих знань», 1-11 роки навчання, авт. Гільберг Т.Г.,

Довгань А.П., Капіруліна Т.Л. та ін. (ТОВ «Навчальна книга», 2008 p.);

– Розвиток продуктивного мислення. 1-4 класи (автор О.Гісь);

– Русский язык 2-4 классы (автори: И.Гудзик, И.Лапшина);

– Основи християнської етики. 1-4 класи (автори: В.Жуковський,

Т.Барщевський, А.Васьків, М.Влад, О.Гаврисюк; І.Гнатів, Р.Голянчук,

Г.Добош, Р.Євтушенко, Т.Клинченко, Н.Лахман, М.Николин, О.Огірко);

– Абетка харчування. 1-4 класи (автори: О.Ващенко, С.Свириденко,

О.Чорновіл);

– Дорога в дивосвіт. 1-4 класи (автор Н.Поліщук);

– Народна вишиванка. 2-4 класи (автор Л.Свінціцька);

– Абетка театрального мистецтва. 1-4 класи (автор Л.Петренко);

– Основи театральної грамоти. 1-4 класи (автор Л.Самсоненко);

– Морально-естетичне виховання. 1-4 класи (автор Л.Слотвинська);

– Поетика. 1 клас (автор Т.Петровська).

Керівникам загальноосвітніх навчальних закладів дозволяється вносити

корективи відповідно до методичних рекомендацій щодо змісту

регіонального компонента варіативної складової навчальних планів на

2011/2012 н.р.

3

Загальноосвітні навчальні заклади з румунською мовою навчання

Відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту»,

основних змін до Державного стандарту початкової загальної освіти,

затверджених рішенням колегії Міністерства освіти і науки України

«Про перехід початкової школи на новий зміст та структуру навчання» від 20

жовтня 2005 року, на виконання Указу Президента України «Про додаткові

заходи щодо підвищення якості освіти України» від 20 березня 2008 року

№ 244/2008, враховуючи особливості регіону та індивідуальні освітні

потреби учнів, загальноосвітні навчальні заклади з румунською мовою

навчання складають робочий навчальний план з конкретизацією варіативної

складової. Варіативною складовою Типового навчального плану початкової

школи з навчанням російською чи іншою мовою національних меншин

(додаток № 3 до наказу Міністерства освіти і науки України від 29.11.2005 р.

№ 682) для учнів 1-4 класів передбачено від однієї до 2 додаткових годин.

При вивченні державної мови вважаємо за необхідне з 2011/2012

навчального року збільшити кількість тижневих годин з української мови у

2-4 класах за рахунок варіативної складової робочого навчального плану

шкіл.

Програмний матеріал додаткових годин з державної мови у 2-4 класах

включається до тематичного планування з цього предмету.

Записи у журналі здійснюються в розділі «Українська мова» – 2-4

класи, а не виносяться на окрему сторінку.

Додаткові години на предмети інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття:

№

п/п

Додаткові години на

предмети

Кількість годин на тиждень у

класах

1 клас 2 клас 3 клас 4 клас

1 год. 2 год. 2 год. 2 год.

1. Українська мова – 2 2 2

2. Українознавство 1 - – –

3. Християнська етика в

українській культурі

1 - – –

4

З метою створення сприятливих умов для оволодіння учнями ЗНЗ з

румунською мовою навчання державною мовою рекомендуємо щотижня

один день вважати днем української мови. У цей день бажано усі навчальні

предмети, крім румунської мови та читання, іноземної мови, у 2-4 класах

викладати державною мовою; проводити виховні заходи (радіо-вікторини,

святкові ранки, диспути, зустрічі з українськими письменниками Буковини);

учителям та учням на перервах спілкуватися державною мовою.

З метою збереження наступності викладання української мови у

початковій та основній школі доцільно проводити спільні засідання

методичних об’єднань вчителів української мови 5-7 класів та вчителів 4

класів.

Українська мова і література

Головне завдання вивчення української мови як державної – підготовка

мовно-грамотної людини з високим рівнем комунікативної компетентності.

Тому уже в 5-7 класах представленість мають мати елементи допрофільної

підготовки школярів з української мови та літератури і здійснюватися за

рахунок, по-перше, активного використання варіативної складової Типового

навчального плану (тобто шляхом збільшення кількості навчальних годин,

які відводяться на вивчення цих предметів), а по-друге, шляхом

упровадження в навчальний процес системи додаткової роботи школярів з

української мови та літератури у формі введення курсів за вибором та

факультативів на диференційованій основі, що дає змогу максимально

враховувати індивідуальні розумові особливості учнів та виявити їхні

інтереси й нахили до певних предметів з метою профорієнтації.

У 8-9 класах ступінь використання варіативної складової навчального

плану має значно зрости за рахунок упровадження курсів за вибором та

факультативів з метою формування готовності учнів до навчання у старшій

школі в умовах профілізації.

5

Вивчення української мови і літератури у 10-11 класах як профільних

дисциплін філологічної спеціалізації неодмінно має супроводитися

спецкурсами (курсами профільного доповнення). Ці курси сприяють

кращому засвоєнню школярами основного курсу української мови,

зміцненню навичок аналізу різних мовних явищ, підвищують рівень мовного

чуття дітей, формують їхні комунікативні компетенції. Вони покликані

поглиблювати філологічну підготовку школярів, розширювати їхню

лінгвістичну ерудицію, забезпечувати досконаліше володіння мовою,

готувати учнів до кращого сприймання наукових курсів у вищій школі. За

їхньою допомогою розвиваються творчі здібності учнів, зростає частка

самостійної, індивідуальної, диференційованої навчальної роботи,

якнайповніше враховуються здібності кожного школяра.

Програми курсів за вибором та факультативів, пропоновані

Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України:

Збірник програм курсів за вибором і факультативів з української

мови / За загальним редагуванням К.В. Таранік-Ткачук. - К.: Грамота,

2011.

Збірник програм курсів за вибором і факультативів з української

мови / За загальним редагуванням К.В. Таранік-Ткачук. - К.: Грамота,

2011.

Програми спецкурсів та факультативів з української мови /

Упоряд. В. Федоренко, Г. Федяй. – К.: Вид. дім «Шкільний світ», 2006. –

120 с.

Українська мова й література. Програми факультативних та

спеціальних курсів: 7-11 класи. Вип. 1. – К.: Ред. журн. «Дивослово»,

2007. – 252 с.

Українська мова й література. Програми факультативних курсів:

8-11 класи. Вип. 2. – К.: Видавництво «Дивослово», 2008. – 176 с.

Ці програми відображають увесь спектр філологічної тематики на

сучасному етапі розвитку науки про мову, спрямовані на поглиблення мовної

поінформованості учнів, вироблення у них наукового погляду на мовні

6

явища, навичок активного володіння нею, термінологією та понятійним

апаратом її глибокого вивчення. Умовно їх можна поділити на дві групи:

призначені для використання виключно в класах філологічного профілю та

класах поглибленого вивчення української мови і призначені до

використання в класах будь-якої спеціалізації та профільності, зокрема й

філологічної.

Сприятимуть піднесенню рівня мовної і літературної освіти школярів

програми курсів за вибором та факультативів, схвалені Вченою радою

ІППО Чернівецької області:

«Основи виразного читання», 5-6 класи (укладач С.Я. Міцек);

«Орфоепія сучасної української літературної мови», 6-7 кл. (укладач

І.М. Білобрицька);

«Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія», 6-7 класи (укладач

С.Я. Міцек).

Іноземні мови

Іноземна мова вивчається у класах різних профілів як обов’язковий

предмет. Кількість навчальних годин є диференційованою і визначається

Типовими навчальними планами та чинними програмами, які рекомендовані

МОНУ.

Варіативна складова робочих навчальних планів ЗНЗ реалізується

для:

- поглибленого вивчення;

- профільного навчання;

- введення спецкурсів, факультативів.

Класи з поглибленим вивченням окремих предметів формуються з

першого класу. Регламентує діяльність класів із поглибленим вивченням

окремих предметів Примірне Положення про класи з поглибленим

вивченням окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах,

затверджене наказом МОНУ від 08.04.2009р. №312.

7

Згідно листа МОН від 29.04.2011 № 1/9-325 «Про навчальні плани

загальноосвітніх навчальних закладів на 2011/2012 навчальний рік» та

наказу ГУОН від 13.05.2011р. №238 ««Про навчальні плани

загальноосвітніх навчальних закладів на 2011/2012 навчальний рік», робочі

навчальні плани на 2011/2012 навчальний рік складаються:

- для 5-10-х класів – за Типовими навчальними планами

загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи, затвердженими

наказом МОН України від 23.02.2004 р. N 132, зі змінами, внесеними

наказом МОН України від 05.02.09 N 66 (додатки 1-4);

- для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних

мов: 1-10 класи – за Типовим навчальним планом спеціалізованих шкіл

цього типу, затвердженим наказом МОН України від 13.05.2005 р. № 291,

11 класи – за Типовими навчальними планами спеціалізованих шкіл з

поглибленим вивченням іноземних мов та предметів художньо-

естетичного циклу, затверджених наказами МОН України від 16.07.2001 р.

N 516 (додатки 1,2).

У робочих навчальних планах для класів із поглибленим вивченням

окремих предметів інваріантною складовою визначено обсяг часу на

вивчення усіх обов’язкових навчальних предметів на рівні стандарту (або

академічному рівні).

Варіативною складовою передбачається додатковий час на

поглиблене вивчення предмета, введення додаткових курсів за вибором, які

поглиблюють і доповнюють зміст предметів, що вивчаються за відповідною

програмою.

Профільне навчання організовується в старшій школі (10-1І кл.), коли

в учнів уже сформований стійкий інтерес до предмета і здійснюється за

відповідною програмою (Іноземні мови. Програми для профільного

навчання 10-11 класи, 2004 р., в-во «Навчальна книга»).

Програма базується на результатах сучасних психолого-педагогічних

та методичних досліджень, які розглядають навчання іноземних мов як

8

процес особистісного розвитку учня в контексті “полілогу культур” та

плюралінгвізму.

Спецкурси мають на меті створення мотиваційного середовища для

учнів у процесі вивчення іноземної мови країни. Відбувається забезпечення

логічної неперервності як теоретико-функціональних принципів викладання,

так і змістових ліній цього процесу.

При викладанні спецкурсів, більше уваги рекомендуємо приділяти

практичним заняттям та самостійним роботам. Учні повинні самостійно

працювати із суспільно-політичною, історичною, публіцистичною

літературою, користуватися довідниками і посібниками, застосовувати

різноманітні стратегії для пошуку інформації іноземною мовою.

Предмети та курси за вибором визначаються загальноосвітнім

навчальним закладом у межах гранично допустимого навчального

навантаження з урахуванням інтересів та потреб учнів, а також рівня

навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу.

Згідно з Інструкцією з ведення класного журналу учнів 5-11(12)-х

класів загальноосвітніх навчальних закладів (наказ МОНУ віз 03.06.2008р.

№496) усі предмети як інваріантної, так і варіативної складової робочих

навчальних планів підлягають оцінюванню.

Українознавство

На виконання Закону України "Про освіту" (ст.12 п.1., ст.15 п.1.)

рекомендуємо запровадити викладання українознавства в 1-11 класах (1 год. на

тиждень) за рахунок варіативної складової навчальних планів (лист обласного

управління і освіти №31/131 від 03.06.2002 р.) (методичні рекомендації щодо

використання варіативної складової в 5-12 класах в ЗНЗ Мінченко Т.А.).

На українознавство в початкових класах відводиться 1 година на тиждень за

рахунок варіативної складової робочого навчального плану (методичні

рекомендації щодо використання варіативної складової в початкових класах в

ЗНЗ Одинак М.М.). Рекомендуємо використовувати варіативну складову

навчального плану для запровадження курсів духовно-морального

9

спрямування, в тому числі і українознавства відповідно до наказу Головного

управлянні освіти і науки від 13.02.2011 №238 п.1.12.

При викладанні цього курсу доцільно використовувати програму з

українознавства для 1-11 класів середньої загальноосвітньої школи

Міністерства освіти і науки України, Національного науково-дослідного

інституту українознавства за редакцією програми «Я – українець» авторів

Кононенко П.П., Касян Л. Г. та орієнтовне календарне планування з курсу

„Українознавство” 5-11 класи, автор Т.А. Мінченко, 2005р.

Виховання дітей дошкільного віку бажано проводити за програмою

«Українотворець», яка розроблена цими авторами відповідно до Базового

компонента дошкільної освіти України.

У змісті концепції уроки з українознавства в 1-11 класах можуть

об’єднуватися узагальнюючими темами «Вступ», «Я-українець», «Моя родина,

мій рід», «Мій український народ», «Моя держава – Україна», «Україна та

українці в світі».

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з українознавства

вказані в програмі.

Рекомендуємо використовувати такі посібники: "Слово" (Поклад Н.,

Кононенко М.), "Українознавство" для учнів 1-4 класів (З.О.Сергійчук),

"Дивосвіт" (Н.С. Іватьо), "Живиця" для учнів 2(1) класів (Н.С.Іватьо),

"Український фольклор" (О.Ю.Бріцина, Г.В.Довженок) хрестоматія для учнів

5-11 класів, "Українознавство" (П.П.Кононенко) підручник,

"Українознавство" (в 2-х книгах, В.С.Крисаченко), «Уроки українознавства». З

досвіду роботи вчителів українознавства Чернівецької області». (Т.А.Мінченко)

посібник, «Засіймо Українонькою в душах» (уроки українознавства в 5 класі,

Т.А. Мінченко), «Українознавство в системі освіти Буковини» (науково-

методичний вісник, Т.А. Мінченко), «Цілюще джерело української історії» (уроки

українознавства в 6 класі, Т.А. Мінченко, А.В. Ткач), «Слідами історії

державності України» (уроки українознавства в 7 класі, Т.А. Мінченко,

А.В. Ткач), «Українська культура» (підручник, 8 клас, Т.А. Мінченко, Д.М.

Препеліца), «Буковинська скриня» (посібник, Т.А. Мінченко), журнал

10

«Українознавство» НДІУ МОН України, «Українознавство. «Я – українець»

(посібник 9 клас, Т.А. Мінченко, Препеліца Д.М., Ковальчук Г.К., Дорожкіна

Н.К.), «Народознавство. Українознавство» (підручник, Кожолянко Г.К.).

СУСПІЛЬСТВОЗНАВЧІ КУРСИ

Профільне навчання в оновленій 11-річній школі здійснюється у 10-11

класах за програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки України.

Профільне вивчення історії України у класах історичного профілю

навчальних закладів суспільно-гуманітарного напрямку передбачає

викладання історії у обсязі 140 год. у 10 класі та 140 год. в 11 класі.

Профільне вивчення всесвітньої історії у 10-11 класах того ж профілю

і напрямку передбачає вивчення всесвітньої історії в обсязі по 140 год. у 10-

11 класах. Текст програм розміщений на сайті Міністерства освіти і науки,

молоді та спорту (http://www.mon.gov.ua/education/average/prog12)

У випадках виділення годин для підсилення викладання того чи

іншого предмета у режимі передпрофільної підготовки, можна

керуватися адаптованим до кількості годин плануванням на базі

державних програм. Нагадуємо, що поглиблене вивчення історії

розпочинається у 8 класі і рекомендуємо застосовувати його перш за все

до історії України.

Орієнтовне навчально-тематичне планування поглибленого

вивчення історії України у 8 та 9 класах (по 140 год. у кожному з класів)

розміщені на сайті Інституту післядипломної педагогічної освіти

Чернівецької області

У розрізі класів та курсів за вибором історичного та

суспільствознавчого спрямування, які можна викладати за рахунок

варіативної складової навчальних планів у 2011/2012 навчальному році

рекомендуємо:

11

Програми курсів за вибором,

затверджені Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України:

№з/п Назва курсу за вибором Автори Кількість годин

1 Міжнародні відносини у другій половині ХХ століття (11 кл.)

Ю.Василюк, М.Семкіяш, В.Островський

17

2 Видатні постаті України кінця XVI-XVIII ст., 8 клас

Н.Лівун, В.Островський 35

3 Видатні постаті України кінця XVIII-початку ХХ століть, 9 клас

Н.Лівун, В.Космірак, В.Островський

35

4 Спеціальні (допоміжні) історичні дисципліни, 10-11 клас

Ю.Василюк, В.Островський

35

5 Міфологія Стародавнього світу, 6 кл.

І.Нікітіна 35

6 Спецкурс «Трипільська протоцивілізація»

М.Відейко 17

7 Історія українського кінематографа ХХ ст. (10-12 кл.)

А.Приходько 35

8 Досліджуємо історію України (10-12 кл.)

Ю.Малієнко 35

9 Українське відродження у ХХ ст. (10-12 кл.)

Т.Мацейків 35

10 Історія України першої половини ХХ ст. в особах (10-12 кл.)

Т.Чубукова 35

11 Історія української культури (10-12 кл.)

В.Власов 35

12 Видатні постаті України (10-11 кл.) І.Гирич13 Українська культура середини

XVI-ХІХ століть, 8-9 кл.С.Загребельна 35

14 Історія української філософської думки ХХ століття

В.М.Поздняков 35

15 Основи християнської етики(5-11 класи)

Авт.кол-в під кер. Жуковського В.М.

по 35 год. у кожному з класів

осн. і старшої школи

Що стосується курсів духовно-морального спрямування, якими є курси

з основ християнської етики та моралі, наголошуємо на двох моментах.

Перше – це світські курси, а не основи Закону Божого того чи іншого

конфесійного спрямування. Друге – ці курси можуть викладатися у школах

лише за згодою батьків, що виражається у формі письмової заяви.

12

Серед курсів недержавного компоненту, рекомендуємо вивчати, є

історико-краєзнавчі курси. Затверджена Вченою радою ІППОЧО і подана на

затвердження Міністерством освіти і науки, молоді та спорту нова програма

шкільного курсу Історії Чернівецької області в обсязі 70 годин для 7-11

класів. Її структура передбачає вивчення історії земель, що нині складають

Чернівецьку область від найдавніших часів до наших днів. У тому числі у

старшій школі – з 1900 до 2010 рік. Крім того, затверджена нова програма

курсу «Оповідання з історії рідного краю» для 5 класу.

У зв’язку з вищевикладеним втратили чинність програми з історії

Північної Бессарабії, зміст яких включений до програми з історії

Чернівецької області.

Рекомендуємо вивчати за рахунок недержавного компоненту і курс

«Історія нашого району (міста)» в обсязі 17 год. Серед курсів краєзнавчого

змісту, рекомендуємо вивчати, і курс «Основи археології Буковини» в обсязі

17 год. Підготовлений посібник: С.В. Пивоваров, В.Ф. Федорак «Основи

археології Буковини (шкільний курс)». Курс можна викладати у 7-11 класах

суспільно-гуманітарного профілю як спецкурс, або факультатив в класах

інших профілів.

У школах з румунською мовою навчання можна викладати курс «Історія

румунського народу» за авторською програмою Ворника А.С. в обсязі 35-140

год. Окрім програми, є посібник «Оповідання з історії румунського народу»

(Авт.-упор. Н.В.Шапка, Ф.А.Шапка), виданий румунською та українською

мовами.

Спецкурс «Катастрофа європейського єврейства у роки другої світової

війни» та інші курси юдаїки, що вивчаються у школі №41 м. Чернівців з

поглибленим вивченням єврейського етнокультурного елементу або їхні

фрагменти можна використовувати/викладати і в інших навчальних закладах

області.

Правознавство та Громадянська освіта

13

Під час вивчення правознавства у профільних класах слід керуватися

програмою «Основи правознавства» для профільних класів 12-річної школи,

авторами якої є I.I.Котюк та Н.Й. Палійчук. Програма розміщена на сайті

Міністерства освіти і науки України. В 11 класі 11-річної школи можна

використовувати програму «Правознавство для ліцеїв, гімназій, класів з

поглибленим вивченням правознавства» (журнал «Історія в школах

України», №5, 2002 р.) та посібник «Конституція і основи правознавства в

школі» (Київ,1999,2003 рр.)

В 11 класі можна використовувати програми курсів: «Громадянська

освіта» - 9-11 класи (35 годин) або «Ми – громадяни України» – 9 клас (35

годин), програми і підручники яких затверджені Міністерством освіти і

науки України.

Програми курсів за вибором,

затверджені Міністерством освіти науки, молоді та спорту України:

Правознавство

1. «Права людини», 10 (12) кл. (авт. О.Пометун, Т.Ремех);

2. «Історія держави і права України» 10-12 кл. (авт. Л. Кульчак);

3. «Досліджуючи гуманітарне право»;

4. « Еволюція влади» 11 (12 кл.) проект газети «Голос України»;

5. «Конституційне право» (10-11 кл.) (авт. М.В.Галенко, О.І.Куцакова);

6. «Права людини в Україні», 10-12 кл. (авт. Т.О.Ремех);

7. «Живи за правилами» (авт. Т.О.Ремех).

Громадянська освіта

1. «Основи демократії», 11 (авт. Т.В.Бакка, Т.В.Ладиченко);

2. «Ми - громадяни України», 9 кл;

3. «Вчимося бути громадянами», 7(8кл) (авт. В.Мисан, П. Вербицька);

4. «Основи теорії та історії української суспільно-політичної

думки», (10-11 кл.) (авт. Г.Дичковська, О.Пташник);

5. «Ми різні-ми рівні», 9-11 кл. (авт. О.І.Семиколєнова та ін.);

6. «Історія української філософської думки XX століття» (авт.

В.М.Поздняков).

14

Румунська мова і література (румунська та світова)

Рекомендуємо виділити по 1 годині з варіативної складової навчального

плану на такі спецкурси і факультативи:

Діалогічне і монологічне мовлення

(5-8 класи)

Р.М. Дирда, вчитель-методист НВК

«Боянська гімназія» Новоселицького

району

Програма спецкурсу

«Прояви семантичного процесу у

художньому творі» 10 клас

О.Г. Товарницька, вчитель-методист

Карапчівського ліцею Глибоцького

району Програма спецкурсу пропонує учням інший лінгвістичний аспект вивчення

рідної мови на основі семантичних цінностей художнього тексту. Учні відкрию

лексичне багатство мови, а також крилаті фразеологізми та мудрість прислів’їв.

«Редагування», 10 клас Г.М. Семенюк, вчитель-методист НВК

«Боянська гімназія» Новоселицького

району

Письмове висловлювання або редагування – це суттєвий процес у

соціальній комунікації. Відносно особистості це є фундаментальна техніка

індивідуальної інтелектуальної діяльності. Редагування передбачає

стимулювання автономного, рефлекторного і критичного мислення, визнання

ролі мови щодо особистісного і збагачення культурного кругозору, оптимальне

творче перетворення власних здібностей, розвиток інтересу до

інтеркультурного спілкування. Даний спецкурс дає можливість учням

редагувати власні тексти на підставі художніх, функціональних, рефлексивних

текстів та розвиває уяву.

Факультатив

«Орфографія та орфоепія румунської

мови», 10 клас

М.К. Попа, вчитель-методист

Петрашівської ЗОШ Герцаївського

району

Факультатив дає можливість учням поглиблено використовувати

орфографічні і орфоепічні норми мови, а також збагачує їхні знання щодо

стилістичних аспектів цих понять.

15

Факультатив «Журналістика», 10 клас Л.Д. Данілова, вчитель-методист

Динівецького НВК Новоселицького

районуВиховання культурного читача формується і шляхом розуміння ролі

джерел мас-медіа у розвитку соціальної свідомості, впливу преси, радіо,

телебачення на культуру особистості. Учені отримуватимуть елементарні

навички, знання і вміння у журналістиці.

Для вищевказаних факультативів є регіональні програми, схвалені

вченою радою ІППОЧО (протокол №2 від 15.06.2008 р.), а також

спецкурси, які мають гриф Міністерства освіти науки, молоді та спорту

України (2010 р.), поширенні методичні рекомендації і розробки.

Світова література

Одним із компонентів допрофільної та профільної підготовки є курси за

вибором і факультативи. Звертаємо особливу увагу, що відповідно до

наказу Міністерства освіти і науки від 01.09.2009р. № 806

«Про використання навчально – методичної літератури у

загальноосвітніх навчальних закладах» загальноосвітні навчальні заклади

мають право використовувати в організації навчально – виховного процесу

лише навчальні програми, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і

науки, молоді і спорту України, схвалення відповідною комісією Науково–

методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки, молоді і спорту

України. Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України рекомендує

для використання збірники:

Зарубіжна література: Збірник програм факультативних курсів

для 8-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів

/Упорядники: Ю. Ковбасенко, В. Федоренко, Н. Жданова//

Зарубіжна література, 2008. – число № 1-3 (545-547).

Збірник програм курсів за вибором та факультативів зі світової

літератури. 8 – 11 класи. Книга 1/ за загальною редакцією

16

К.В.Таранік-Ткачук, І.П. Дворницької. – Тернопіль: Мандрівець,

2011. – 336 с.

У 2011/2012 н. р. можна ввести у регіональний компонент варіативної

складової програму факультативу для учнів 6 класу «Світ дитинства та

моральні цінності в літературі» (Т. А. Мірча, вчитель світової літератури

ЗОШ I – III ст. с Зелена Кельменецького району).

Ураховуючи, що організація профільного навчання на етапі допрофільної

(8 – 9 класи) та профільної (10 – 11 класи) освіти має свої особливості,

важливим є узгодження обраної програми з реальною ситуацією. Обравши

курс за вибором на 35 годин, учитель має право скоригувати кількість годин і

ущільнити матеріал, якщо, згідно з реальними обставинами, може викладати

лише факультативний курс на 17 годин. Можливим є й зворотній процес,

коли факультативний курс може бути використаний як курс за вибором.

Кількість годин на вивчення кожної теми, збільшення навчального матеріалу

має бути скорегованим у календарно – тематичному плануванні до

програми курсу за вибором, погоджено на засіданні методичного об’єднання

та затверджено керівником цього навчального закладу. У пояснювальній

записці до програми необхідно зазначити, на основі якої програми курсу за

вибором або факультативу розроблено скорегований варіант.

Математика

У старшій школі вивчення математики у новому 2011/2012

навчальному році диференціюється за трьома рівнями: рівнем стандарту,

академічним і профільним. Кожному з них відповідає окрема навчальна

програма:

- програма рівня стандарту визначає зміст навчання предмета,

спрямований на завершення формування в учнів уявлення про математику як

елемент загальної культури. При цьому не передбачається, що в подальшому

випускники школи продовжуватимуть вивчати математику або

пов’язуватимуть з нею свою професійну діяльність;

17

- програма академічного рівня задає дещо ширший зміст і вищі

вимоги до його засвоєння у порівнянні з рівнем стандарту. Вивчення

математики на академічному рівні передбачається передусім у тих випадках,

коли вона тісно пов’язана з профільними предметами і забезпечує їх

ефективне засвоєння. Крім того, за цією програмою здійснюється

математична підготовка старшокласників, які не визначилися щодо напряму

спеціалізації;

- програма профільного рівня передбачає поглиблене вивчення

предмета з орієнтацією на майбутню професію, безпосередньо пов’язану з

математикою або її застосуваннями.

Під час навчання математики, за умов профільного навчання основна

увага приділяється не лише засвоєнню математичних знань, а й виробленню

вмінь застосовувати їх до розв’язування практичних і прикладних задач,

оволодінню математичними методами, моделями, що забезпечить успішне

вивчення профільних предметів: хімії, фізики, біології, інформатики,

астрономії тощо. При цьому зв’язки математики з профільними предметами

посилюються за рахунок розв’язування задач прикладного змісту, ілюстрацій

застосування математичних понять, методів і моделей у шкільних курсах цих

предметів.

Вивчаючи математику, старшокласники мають усвідомити, що процес

її застосування до розв’язування будь-яких прикладних задач

розчленовується на три етапи:

1) формалізація (перехід від ситуації, описаної у задачі, до формальної

математичної моделі цієї ситуації, і від неї – до чітко сформульованої

математичної задачі);

2) розв’язування задачі у межах побудованої моделі;

3) інтерпретація одержаного розв’язання задачі та застосування його до

вихідної ситуації.

Залежно від профілю може використовуватись варіативна складова

навчального плану, що передбачає вивчення спецкурсів, факультативів,

курсів за вибором, орієнтованих на посилення міжпредметних зв’язків

18

математики з профільними предметами. Наприклад, такі курси за вибором

“Математичні методи обробки результатів хімічного експерименту”,

“Математичне моделювання у біології”, “Прийоми графічного зображення

властивостей технічних об’єктів і процесів”. Їх вивчення не лише посилює

міжпредметні зв’язки, а й сприяє успішному засвоєнню учнями профільних

предметів.

У зв’язку з тим, що відведена типовими навчальними планами кількість

годин на викладання математики в 5-9 класах також не дозволяє повною

мірою здійснювати розвиваючу функцію навчання, підвищити якість

виконання програми, формувати творчу особистість та надати відповідну

підготовку до підсумкового контролю – обов’язкової підсумкової державної

атестації у 9 класі, пропонуємо:

1. Збільшити тижневе навантаження викладання математики у 5-9

класах до 5 годин для загальноосвітніх класів, у 10 класі - рівня стандарту -

до 3,5-4 годин, - академічного рівня – до 5 годин, не вимагаючи при цьому

окремої програми.

2. Для класів профільного навчання обов’язково ввести курс за вибором

по підготовці до Всеукраїнських олімпіад, виділивши при цьому додатково

не менше 2 годин на тиждень.

3. Виділити, за можливістю, з варіативної складової навчального плану

години для впровадження у загальноосвітніх навчальних закладах нових

форм організації роботи з учнями: курси за вибором, спецкурси,

факультативи, мета яких – розширити і поглибити вивчення програмового

матеріалу, ознайомити школярів з деякими загальними математичними

ідеями, підготувати здібного учня до олімпіади з математики. Такі програми

курсів рекомендовано Міністерством освіти і науки України: ”Програми

факультативів, спецкурсів, гуртків”, – Київ, “Навчальна книга”, 2003 р.

Зауважуємо, що до цих програм вчитель має право самостійно добирати

додаткові теми вибраного курсу у залежності від їх актуальності, не

порушуючи логіки усього курсу.

19

Рекомендуємо також користуватися авторськими програмами,

схваленими вченою радою ІППО Чернівецької області для допрофільного

підсиленого вивчення математики.

В індивідуальній роботі зі здібними учнями пропонуємо опиратись на

посібник, схвалений комісією з математики Науково-методичної ради з

питань освіти Міністерства освіти і науки України “Готуємось до олімпіади з

математики” (автор Іван Федак), розвязниками до олімпіадних завдань,

підготовлених ІППОЧО (автор Гульчак В.І.) та іншими посібниками,

рекомендованими або МОНМС України, або ІППО Чернівецької області.

Біологія

Якість шкільної біологічної освіти забезпечується через реалізацію

інваріантної та варіативної частин навчального плану.

Біологія вивчатиметься як обов’язковий предмет у 7-11-х класах –

кількість навчальних годин є диференційованою і визначається Типовими

навчальними планами та чинними програмами, рекомендованими МОНМСУ.

Упровадження профільного навчання у школі ІІІ ступеню – один із

шляхів диференціації й індивідуалізації навчання, що дозволяє за рахунок

змін у структурі, змісті й організації навчального процесу більш повно

враховувати інтереси, схильності й здібності учнів, створювати умови для

навчання старшокласників відповідно до їхніх професійних інтересів і

намірів відносно продовження освіти.

Навчальними планами МОНМС України передбачено напрями

диференціації освіти, які конкретизуються у формі поглибленого вивчення

предмета (основна школа), окремі профілі навчання учнів старшої школи.

Відповідно до рекомендацій МОНМСУ години варіативної складової

Типових навчальних планів можуть бути використані на:

збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової :

- оптимальним такий підхід буде для 7-х та 10-11-х класів у випадку, коли

для старшої школи використовується варіант навчального плану

20

універсального профілю, складеного відповідно до академічного рівня

змісту освіти.

Для учнів 8-9-х класів передбачено поглиблене вивчення шкільного курсу

біології, що виконує функцію допрофільної підготовки. Тому за

відповідного кадрового складу, рівня навчально-матеріальної бази,

психологічної готовності учнів доцільним буде запровадження саме

поглибленого вивчення, а не збільшення годин на вивчення базового

біологічного курсу ;

- якщо години варіативної складової відводяться на збільшення годин на

вивчення біології, то вони заносяться до класного журналу на сторінку

цього предмета. Вчитель напрацьовує календарно-тематичні плани

відповідно до визначеного сумарного тижневого навантаження та

чинної програми, раціонально розподіляючи час на її виконання.

У провадження курсів за виборо м:

- у закладі, де не планується запровадження поглибленого вивчення

біології, а старша школа працюватиме за навчальним планом відповідно до

універсального профілю (передбачено рівномірний розподіл навчального

часу між усіма обов’язковими предметами), можливе також доповнення

біології курсами за вибором учнів. Згідно з рекомендаціями МОНМСУ

курси можуть бути 9-ти, 18-ти, 36-ти, 72-ох годинні. За рішенням

навчального закладу облік занять з курсів за вибором може здійснюватися

на окремих сторінках класного журналу або у окремому журналі. На відміну

від попередніх рекомендацій, р ішення щодо оцінювання навчальних

досягнень учнів також приймається навчальним закладом ;

- за умов організації навчально-виховного процесу з біології на рівні

стандарту (напрями: суспільно-гуманітарний; філологічний, художньо-

естетичний, технологічний; у профільних класах: фізико-математичних;

фізико-хімічних; математичних; фізичних) у варіативній складовій

недоцільними будуть курси за вибором і факультативи біологічного змісту.

21

Ф акультативи, індивідуальні та групові заняття :

- проводяться для окремих учнів, чи груп учнів. В окремому журналі

зазначається склад групи, яка відвідує факультативні заняття з

біології, та ведеться облік відвідування. Оцінювання навчальних

досягнень учнів може здійснюватися за рішенням педагогічної ради.

- мінімальна наповнюваність груп для факультативних занять у міських

загальноосвітніх навчальних закладах має становити 8, сільських - 4

учні. За меншої кількості учнів пропонується створювати міжкласні та

міжшкільні факультативи, курси за вибором учнів (наказ ГУОН від

13.05.2011 № 238).

Основні функції курсів за вибором :

забезпечення профільної прикладної і початкової професійної

спеціалізації навчання;

орієнтація на вдосконалення навичок пізнавальної, організаційної

діяльності;

поглиблення і розширення змісту профільних предметів.

Факультативні курси – це навчальні курси:

зміст безпосередньо не пов’язаний із загальнообов’язковим навчальним

змістом;

обираються учнями для розширення загальної ерудиції;

обираються учнями для прилучення до нових сфер знання і людської

діяльності.

При розподілі варіативної складової навчального плану слід

враховувати, що гранично допустиме навантаження вираховується на

одного учня, а уроки фізичної культури не враховуються при визначенні

цього показника. (додаток до листа МОНмолодьспорт від 29.04.11 № 1/9-

325).

Зміст включених до рекомендованого МОНУ посібника програм

курсів за вибором, факультативів («Збірник навчальних програм курсів за

22

вибором та факультативів з біології для допрофільної підготовки і

профільного навчання»

(«Аксіома», К.-Подільський, 2009), як і кількість зазначених у них

годин, є орієнтовними. Вчителю надано право творчо підходити до реалізації

змісту програм, враховуючи інтереси і здібності своїх учнів, можливості

навчально-матеріальної бази навчального закладу.

Рекомендований перелік окремих програм курсів за вибором та факультативів

за посібником «Збірник навчальних програм курсів за вибором та факультативів

з біології для допрофільної підготовки і профільного навчання» («Аксіома», Кам’янець-Подільський, 2009)

Навчальна програма Мета навчання Місце диференціації

1. Життя рослин2. Світ кімнатних рослин3. Аптека природи4. Латина – біологія5. Біологія і комп’ютер6. Охорона тварин7. Основи науково-дослідницької роботи учнів

Розвиток інтересу до природничого профілю Допрофільна

підготовка(7-9 кл.)

1. Основи медичних знань2. Організм людини очима біофізика3. Мікробіологія з основами вірусології4. Методи наукових досліджень

Орієнтація на вибір профілю навчання у старшій школі

Допрофільна підготовка

(9 кл.)

1. Основи психофізіологічних знань і вибір профілю навчання 2. Життєво компетентна особистість

Сприяння визначенню професійних інтересів учнів

Допрофільна підготовка

(9 кл.)

1. Основи цитології 2. Нуклеїнові кислоти3. Розв`язування задач з генетики4. Біохімічні основи життя

Внутришньопрофільна спеціалізація

Профільне навчання(10-11кл.)

1. Лісознавство з основами лісівництва. Дендрологія2. Основи антропології

Побудова учнем індивідуальної освітньої траєкторії

Профільне навчання(10-11кл.)

23

3. Біотехнологія рослин з основами генетичної інженерії 4. Математичне обґрунтування біологічних досліджень

Інформатика

Шкільний курс інформатики в класах загальноосвітніх навчальних

закладах вивчається за програмами, надрукованими у збірнику “Програми

для загальноосвітніх навчальних закладів. Навчальні програми для

профільного навчання. Програми факультативів, спецкурсів, пропедевтичних

курсів, гуртків. Інформатика”, видавництва “Прем’єр”, Запоріжжя, 2003р., у

науково-методичному журналі “Комп’ютер у школі та сім’ї”, 2003, 2004р.,

“Навчальною програмою з інформатики для 8-11 класів загальноосвітніх

навчальних закладів універсального та фізико-математичного профілів”,

надрукованою у науково-методичному журналі “Комп’ютер у школі та

сім’ї”, №1, 2005 р., «Програмами для профільного навчання. Інформатика»,

надрукованими у науково-методичному журналі «Інформатика та

інформаційні технології в навчальних закладах», №4–5, 2006 р.

Реалізація профільного навчання інформатики у 10-11 класах

забезпечується системою курсів за вибором (за рахунок варіативного

компоненту), які певним чином ураховують інтереси і можливості учнів

цього профілю. Курси за вибором, спецкурси та факультативи поглиблюють

та розширюють основний курс інформатики відповідно до профілю

навчання, надають можливості для організації творчої роботи учнів через

систему індивідуальних завдань професійної спрямованості.

Програма курсу за вибором «Основи комп’ютерної безпеки» (автори:

В.П.Пасько, Н.С.Прокопенко) розрахована на викладання в середніх

навчальних закладах будь-якого профілю в 10-му або 11-му класах протягом

одного півріччя, по одній годині на тиждень, або протягом 8–9 тижнів, по дві

години на тиждень загальним обсягом 17 годин. Особливістю курсу є те, що

він вимагає наявності інтернет-з’єднання, а також наявності спеціального 24

програмного забезпечення, яке вчителю слід попередньо встановити на всіх

комп’ютерах учнів для організації роботи в групах. Крім того, окремі

питання курсу можуть вивчатися лише в режимі ознайомлення, без

комп’ютера. Після вивчення цього курсу в учнів має бути сформовано

необхідний мінімум знань, умінь і навичок успішного використання

технологій і засобів захисту інформації, що зберігається на комп’ютері, а

також технології захисту під час доступу до мережі Інтернет.

Навчання за програмою курсу за вибором «Основи комп’ютерної

графіки» (автори: Ю.О.Дорошенко, І.О.Завадський) може здійснюватися в

старших класах середніх навчальних закладів будь-якого профілю протягом

35 навчальних годин. Після опанування матеріалом цього курсу учні мають

отримати ґрунтовні знання про:

– призначення, можливості, засоби, технології і сфери застосування

комп’ютерної графіки;

– принципи побудови растрових і векторних графічних зображень;

– основні параметри комп’ютерних зображень;

– принципи організації та типи колірних моделей;

– поняття про формати графічних файлів, їхні основні характеристики та

перетворення;

– методи обробки зображень у растрових і векторних графічних редакторах;

–застосування зображень в офісних та гіпертекстових документах,

поліграфічних виданнях, мультимедійних програмних засобах.

Вивчення цього курсу передбачає формування стійких навичок учнів

щодо використання середовищ графічних редакторів CorelDraw та

PhotoShop.

Для реалізації завдань розвитку в учнів умінь цілеспрямованого пошуку

й систематизації необхідної інформації в мережі Інтернет, спілкування за

допомогою електронних засобів обміну інформацією, використання й

самостійного освоєння сучасних програмних засобів, формування в учнів

теоретичної бази, необхідної для подальшого самостійного освоєння

25

Інтернет-простору призначена програма курсу за вибором «Основи

Інтернету» (автори: Ю.О.Дорошенко, І.О.Завадський, Н.С.Прокопенко).

Курс розраховано на вивчення протягом одного семестру, по одній

годині щотижня. Однак, навчання за цією програмою може проводитися

також протягом 8–9 тижнів, по дві години на тиждень. Протягом 17

навчальних годин заплановано проведення 9 практичних робіт, які є

найважливішою складовою курсу.

Серед фундаментальних завдань, покладених в основу програми курсу

за вибором «Основи веб-дизайну» (автори: І.О.Завадський,

Н.С.Прокопенко), є формування в учнів розуміння принципів організації веб-

ресурсів, розвиток навичок роботи з сучасними програмними засобами

розробки веб-сторінок, а також виховання культури оформлення сайтів й

умінь структурування інформації, розміщеної на них.

Курс, розрахований на вивчення протягом 35 годин у старших класах

основної школи, є інтеграцією технологічної й дизайнерської складових.

Ґрунтовно вивчити класифікацію комп’ютерних презентацій, методи і

способи організації слайдових і потокових презентацій, принципи

відтворення графічної, аудіо- та відеоінформації, поняття про комп’ютерну

анімацію, принципи дизайну складових елементів презентацій надає

можливість навчання за програмою курсу за вибором «Основи

комп’ютерних презентацій» (автори: І.О.Завадський, Н.С.Прокопенко,

Т.Г.Проценко).

Загальний обсяг цього курсу становить 17 навчальних годин, із яких

принаймні 2 години відводиться на створення учнівських проектів. Курс

може як доповнювати тему «Комп’ютерні презентації» з базового курсу

інформатики, так і замінювати її. Оптимальним є викладання курсу в 10-му

класі загальноосвітніх навчальних закладах будь-якого профілю.

Метою курсу за вибором «Основи візуального програмування» (автор

І.О.Завадський) є навчання основам сучасного програмування на прикладах

розробки Windows-застосувань. Базовою мовою програмування обрано

Visual Basic. Особливість вивчення даного курсу полягає у тому, що від учнів

26

не вимагається попереднього знання структурного програмування чи основ

алгоритмізації.

Курс розраховано на вивчення протягом одного навчального року, по

одній годині на тиждень. Матеріал може викладатися у старших класах шкіл,

ліцеїв та гімназій усіх профілів як у межах базового курсу інформатики, так і

доповнюючи його. Слід зауважити, що в навчальних закладах інформаційно-

технологічного профілю курс може стати основою для поглибленого

навчання технологіям програмування.

Курс за вибором “Інформаційні технології проектування” (автор

Ю.О.Дорошенко) рекомендується вивчати паралельно з основним курсом

інформатики в 10–11-х класах. Курс вивчається за рахунок годин варіативної

складової навчального плану із розрахунку 2 або 4 години на тиждень (всього

70 годин).

Метою вивчення курсу є формування в учнів загального уявлення про

автоматизоване проектування, конструювання та підготовку виробництва у

різних галузях людської діяльності. При цьому, учні опановують певний

обсяг знань та вчаться виконувати нескладні операції автоматизованого

проектування та підготовки виробництва простих параметризованих виробів

у середовищі професійної системи автоматизованого проектування (САПР).

Курс за вибором “Сучасні офісні інформаційні технології” (автори

Ю.О.Дорошенко, В.В.Лапінський та Л.А.Карташова) рекомендується

вивчати паралельно з основним курсом інформатики в 10–11 класах за

рахунок годин варіативної складової навчального плану із розрахунку 1, 2 чи

4 години на тиждень (всього 70 годин).

Метою курсу є підготовка молоді до активного використання

інформаційних технологій у сучасному діловодстві й управлінні; надання

знань щодо існуючих норм, правил і способів створення різноманітних

документів, способів обміну документами; формування умінь та навичок

використання програмно-апаратного забезпечення, яке є основою сучасних

комп’ютерно-орієнтованих офісних технологій.

27

Курс за вибором “Інформаційний працівник” (автори В.П.Костюков

та Є.В.Мотурнак) рекомендується вивчати паралельно з основним курсом

інформатики у випускному класі на будь-якому профілі навчання. Курс

вивчається за рахунок годин варіативної складової навчального плану із

розрахунку 1 або 2 години на тиждень (всього 34 години).

Метою курсу є формування важливої складової інформативної

компетентності учнів – ключових компетенцій, необхідних для впевненого та

ефективного використання інформаційних технологій для розв’язання

реальних життєвих задач; розвиток логічного мислення, вміння розв’язувати

практичні задачі різних рівнів складності, вміння планувати свою діяльність,

вміння успішно взаємодіяти та творчо працювати у складі групи. Мета курсу

досягається насамперед через практичне оволодіння учнями навичками

роботи з різноплановими задачами, виконання завдань, що потребують

комплексного та інтегрованого підходу, із застосуванням кількох

інформаційних технологій.

У класах з поглибленим вивченням інформатики курс інформатики

може вивчатися за програмами: “Програми для спеціалізованих шкіл,

гімназій, ліцеїв. Інформатика і програмування. 8-11 класи” з розрахунку 4

години на тиждень у 8-11 класах та “Програми для загальноосвітніх

навчальних закладів, спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв. Інформатика

(поглиблений курс). 8-11 класи” (“Прем’єр”, Запоріжжя, 2003р.) з

розрахунку 2 години на тиждень у 8-9 класах (всього 140 годин) і 4 години на

тиждень у 10-11 класах (всього 280 годин).

Програмою “Інформатика і програмування. 8-11 класи” передбачено

поглиблення насамперед розділу алгоритмізації та програмування, вивчення

якого починається з 8-го класу. В 11-му класі передбачено виконання учнями

проектних робіт, яким передує знайомство з об’єктно-орієнтованим

програмуванням. У програмі більш детально розглянуто також роботу з

апаратним і програмним забезпеченням.

Навчання за програмою “Інформатика (поглиблений курс) 8-11 класи”

у 8-9 класах має на меті опанування учнями елементарними основами знань

28

загальноосвітнього курсу інформатики, вироблення умінь і навичок роботи

на комп’ютерах, користування програмним забезпеченням, розроблення

програм мовами процедурного програмування. Особлива увага на цьому

етапі надається формуванню логічного (математичного, алгоритмічного,

операційного) мислення учнів, розвитку їх творчого потенціалу.

На другому етапі (10-11 класи) передбачається поглиблення та

розширення змісту базового курсу, посилення його прикладного

спрямування, розв’язування завдань підвищеної складності та виконання

творчих завдань (самостійне розроблення програмних засобів).

Програма пропедевтичного курсу інформатики "Вступ до

інформатики. 5-6 класи" (“Прем’єр”, Запоріжжя, 2003р.) призначена для

учнів 5 або 6 класів (або 5 і 6 класів) загальноосвітніх навчальних закладів.

Весь курс розрахований на 35 годин (із збільшенням годин на практичні

роботи може вивчатися 70 годин).

Курс “Сходинки до інформатики” авторів Ривкінд Й.Я., Ривкінд Ф.М.,

Колесников С.Я., Ломаковська Г.В. (науково-методичний журнал

«Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах» № 4,

2006р.), є пропедевтичним і призначений для учнів 2 – 4 класів, при

вивченні якого учні оволодівають основними навичками роботи з

комп'ютером

Курс «Інформатика» (Ломаківська Г.В., Колєсніков С.Я., Ривкінд Й.Я.,

науково-методичний журнал «Інформатика та інформаційні технології в

навчальних закладах» № 4-5, 2006 р., науково-методичний журнал

"Комп'ютер у школі та сім'ї" № 6 2006 р.) у 5-6 класах є перехідним від

курсу «Сходинки до інформатики» до курсу «Інформатика», що

вивчатиметься в 7-9 класах. У цьому курсі повторюються і розширюються

знання, набуті під час вивчення курсу «Сходинки до інформатики».

Всі навчальні програми з інформатики (крім безмашинного варіанту)

розраховані на вивчення інформатики за умов постійного доступу учнів до

комп’ютерів із відповідним програмним забезпеченням, при цьому класи

діляться на підгрупи на кожному уроці так, щоб кожен учень був

29

забезпечений індивідуальним робочим місцем, але не менше 8 учнів у

підгрупі (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 року

№128).

Хімія

Хімічна компонента є обов’язковою складовою системи загальної природничо -

наукової освіти, а навчальний предмет «Хімія» належить до інваріантної частини

навчального плану основної і старшої школи. Разом з іншими предметами хімія

покликана реалізувати мету загальної середньої освіти, розв’язувати завдання

розвитку особистості, формування наукового світогляду, життєвої і соціальної

компетентностей учня, відповідно до обраних напрямків і профілів навчання.

Згідно із Законом «Про загальну середню освіту» Базовий навчальний план

загальноосвітніх навчальних закладів визначає структуру та зміст загальної

середньої освіти через інваріантну і варіативну складові, які встановлюють

погодинне та змістове співвідношення між освітніми галузями (циклами навчальних

предметів), гранично допустиме навчальне навантаження на учнів та загальнорічну

кількість навчальних годин. Інваріантна складова змісту загальної середньої освіти

формується на державному рівні, є єдиною для всіх закладів загальної середньої

освіти, визначається через освітні галузі Базового навчального плану.

Інваріантна складова забезпечує єдність навчального процесу, визначаючи зміст

загальнокультурної, загальнонаукової і технологічної (трудової) підготовки учнів,

прилучення їх до загальнолюдських і національних цінностей.

Варіативна складова змісту загальної середньої освіти формується

загальноосвітнім навчальним закладом з урахуванням особливостей регіону та

індивідуальних освітніх запитів учнів (вихованців). Варіативна складова створює

передумови для відображення у змісті природних, соціокультурних особливостей

регіону, а головне — для диференціації, індивідуалізації, а в старшій школі —

профільності навчання, задоволення освітніх потреб груп і окремих учнів з

урахуванням умов роботи конкретної школи. Значення варіативного компонента в

змісті шкільної освіти поступово підвищується. У початковій школі на нього

відводиться 8—10 відсотків навчального часу, в основній — 15—20, у старшій — до

30

35. Профільність навчання в старшій школі може реалізовуватися за суспільно-

гуманітарним, філологічним, художньо-естетичним, природничо-математичним,

технологічним і спортивним напрямами. Напрями конкретизуються в окремі

профілі навчання.

У старшій школі, незалежно від профілю, реалізується інваріантна частина

Базового навчального плану, яка становить не менше 65% загальнорічного

навантаження. Це потребує зменшення кількості обов'язкових предметів. Через

варіативну частину і поглиблене вивчення відповідних предметів в інваріантній

частині досягається профільність навчання. Такий підхід створює умови для

збереження обов'язкового загальноосвітнього ядра шкільної освіти. Профільне

вивчення багатьох предметів забезпечує належний рівень підготовки випускників

школи до вступу у вищі навчальні заклади, але, як правило, не дає професії.

За неможливості профільного навчання в старшій школі (відсутність

відповідного навчально-методичного, матеріально-технічного, кадрового

забезпечення) доцільно використовувати варіант навчального плану універсального

профілю, складений відповідно до академічного рівня змісту освіти. Цей варіант

навчального плану є універсальним, години варіативного компонента пропорційно

розподіляють між освітніми галузями інваріантної частини, використовують для

вивчення курсів за вибором, факультативів.

У робочих навчальних планах для класів із поглибленим вивченням окремих

(профільних) предметів, в т. ч. хімії, слід передбачити курси за вибором,

факультативи, які поглиблюють і доповнюють зміст предметів, що вивчаються за

поглибленою програмою.

Курси за вибором (елективні курси) – обов`язкові для вивчення навчальні

предмети за вибором учнів, що реалізуються за рахунок шкільного компонента

навчального плану. Основна особливість курсів за вибором полягає у необхідності

їх вибору самими учнями, що ставить школяра в ситуацію самостійної побудови

індивідуальної освітньої траєкторії, професійного самовизначення. Для профільного

навчання основні функції курсів за вибором :

- поглиблення і розширення змісту профільних предметів;

31

- забезпечення профільної прикладної і початкової професійної

спеціалізації навчання.

Факультатив – це навчальний курс, що факультативно (додатково) вивчається

протягом певного періоду. На відміну від спеціального курсу, зміст факультативу

безпосередньо не пов`язаний із загальнообов`язковим змістом та обирається учнем

для розширення світогляду, ознайомлення з новими сферами знань і людської

діяльності.

Відповідно до Додатку до листа Міністерства освіти науки, молоді та спорту

України від 29. 04. 2011 № 1/9-324 за рішенням навчального закладу облік занять

з курсів за вибором може здійснюватися на окремих сторінках класного журналу

або у окремому журналі. Рішення щодо оцінювання навчальних досягнень учнів

також приймається навчальним закладом.

Факультативи, групові та індивідуальні заняття проводяться для окремих

учнів, чи груп учнів. При цьому слід зазначати з яких навчальних предметів

інваріантної складової вони проводяться. В окремому журналі зазначається склад

групи, яка відвідує факультативні заняття з предметів та ведеться облік

відвідування. Оцінювання навчальних досягнень учнів може здійснюватися за

рішенням педагогічної ради.

У поданих нижче таблицях наведено кількість додаткових годин за Типовими

навчальними планами для загальноосвітніх навчальних закладів (лист

МОНмолодьспорт від 29. 04. 2011 № 1/9-324).

Основна школа

Додатковий час на навчальні

предмети, факультативи,

індивідуальні заняття та консультації

Кількість годин на тиждень у класах

5 6 7 8 9 5 – 9

2,5 2,5 1,5 5,5 3,5 15,5

Старша профільна школа (природничо-математичний напрям)

Додатковий Кількість годин на тиждень у класах

32

час на

навчальні

предмети,

факультативи,

індивідуальні

заняття та

консультаціїЕ

коло

гічн

ий п

роф

іль

Біо

лого

-хім

ічни

й

проф

іль

Біо

лого

-фіз

ични

й

проф

іль

Геог

раф

ічни

й

проф

іль

Біо

техн

олог

ічни

й

проф

іль

Хім

іко-

техн

олог

ічни

й

та а

грох

іміч

ний

Фіз

ико-

хім

ічни

й

проф

іль

10 11 10 11 10 11 10 11 10 11 10 11 10 11

7 6 7 4,5 6 4,5 8 5,5 7 4 7,5 3,5 6,5 3

Міністерство освіти науки, молоді та спорту України рекомендує для

практичного використання «Навчальні програми курсів за вибором та

факультативів з хімії: Варіативна складова Типових навчальних планів. 5 – 12

класи/ Упор.: О. А. Дубовик, С. С. Фіцайло» (Тернопіль:»Мандрівець», 2010. – 272

с.), який включає 18 програм.

Курси за вибором, факультативи дають можливість учням випробувати власні

сили в різних навчальних предметах, а тому вони можуть бути короткими (14 – 17

год), їх кількість має забезпечити можливість індивідуального вибору школяра.

Зміст включених до збірника програм курсів за вибором, факультативів, як і

кількість зазначених в них годин, є орієнтовними. Вчителю надано право творчо

підходити до реалізації змісту програм, враховуючи інтереси і здібності учнів,

можливості навчально-матеріальної бази навчального закладу.

33

Рекомендований перелік

окремих програм курсів за вибором та факультативів

за посібником «Навчальні програми курсів за вибором та факультативів

з хімії: Варіативна складова Типових навчальних планів. 5 – 12 класи/ Упор.: О. А. Дубовик, С. С. Фіцайло»

(Тернопіль:»Мандрівець», 2010)

№ з/п

Навчальна програма Автор Мета навчання Місце диференціації

1 2 3 4 5 6

1. Основи хімічних

знань

факультативн

ий курс

Г. Кушнір,

І. Сірко

формування природничо-

наукового світоглдяу

Пропедевтичне навчання

(5 -6 кл.)

2. Цікава хімія факультативн

ий курс

О. За мулко,

Ю. Смаглюк

Допрофільне навчання

(7 кл.)

3. Зв`язок між

історичним

розвитком та

сучасною хімією

факультативн

ий курсІ. Стеценко

Допрофільне навчання

(7 кл.)

4. Кроки до хімії факультативн

ий курс

В. Бондар,

І. Максимов

Допрофільне навчання

(9 кл.)

5. Хімія в побуті факультативн

ий курс

О. Замулко розвиток інтересу до

природничого профілю;

Допрофільне навчання

(8 кл.)

34

орієнтація на вибір

профілю у старшій школі

6. Хімія і довкілля факультативн

ий курсТ. Вороненко

Допрофільне навчання

(7 – 9 кл.)

7. Безпека харчування факультативн

ий курсГ. Гупаленко

Профільне навчання

(10 (11) кл.)

8. Хімія живих

організмів

факультативн

ий курсІ. Стеценко

Допрофільне навчання

(9 кл.)

9. Розрахунки з

розчинами

факультативн

ий курсІ. Стеценко

Допрофільне навчання

(9 кл.)

10. У світі окисно-

відновних реакцій

факультативн

ий курсІ. Стеценко

Допрофільне навчання

(9 кл.)

1 2 3 4 5 6

11. Розв`язування задач з

хімії

факультативн

ий курсІ. Овчаренко

внутрішньопрофільна

спеціалізація

Профільне навчання

(10 кл.)

12. Розв`язування задач з

хімії

факультативн

ий курсС. Дехтяренко

Профільне навчання

(10 – 11 кл.)

13. Розв`язування та

складання завдань з

хімії

факультативн

ий курс

В. Староста

К., Староста

К.

Допрофільне і профільне навчання

(7 – 11 кл.)

14. Метали і неметали

навколо нас

курс за

вибором

І. Стеценко Профільне навчання

(10 кл.)

35

15. Дослідження

органічних речовин

методами оптичної

спектроскопії

факультативн

ий курсЛ. Перешивана

Профільне навчання

(11 кл.)

16. Вибрані питання

загальної та

органічної хімії

курс за

виборомІ. Стеценко

Профільне навчання

(11 кл.)

17. Основи біохімії курс за

виборомО. Бабенко

Профільне навчання

(11 кл.)

18. Біохімія

нітрогеновмісних

органічних сполук

курс за

вибором

Л. Короп,

О. Замулко,

Ю. Смаглюк

Профільне навчання

(11 кл.)

36

Географія

Як і в попередні роки, вивчення географії України у 8-му та 9-му класах має

обов’язково завершуватися викладанням 17-годинних курсів (за рахунок годин

варіативної складової навчального плану) «Фізична географія своєї області»та

«Економічна та соціальна географія своєї області».

Викладання таких курсів має здійснюватись відповідно до програми «Рідний

край».

Оскільки відповідно до навчальних планів в 5-х класах запроваджено

пропедевтичний курс «Природознавство», пропонуємо продовжити вивчення

краєзнавчого курсу «Географія рідного краю» (5 клас) за рахунок годин варіативної

складової (0,5 – 1 год.), беручи до уваги, про даний курс забезпечений навчальною

програмою «Рідний край», підручниками, краєзнавчим атласом, контурними

картами, робочими зошитами для учнів, тобто є повне навчально-методичне

забезпечення.

Обов’язковими для профільного навчання є курси за вибором учнів. Курси за

вибором представлені у збірнику програм «Програми для профільних класів

загальноосвітніх навчальних закладів», видавництво «Педагогічна преса».

Більшість програм уже добре знайомі вчителям, але серед нових програм і

курсів, що отримали гриф МОНМС України – це програма курсу за вибором

«Основи геоінформаційних систем і технологій», 10-11кл. (рекомендовано МОНМС

України, лист №1/11–8752 від 20.09.2010р).

Для вивчення курсу підготовлено навчальний посібник «Основи

геоінформаційних систем і технологій» видавництва ДНВП «Картографія» (автори

В.І. Остроух, Л.М. Даценко).

Фізика

Фізика є фундаментальною наукою, яка вивчає загальні закономірності

перебігу природних явищ, закладає основи світорозуміння на різних рівнях пізнання

природи і дає загальне обґрунтування природничо-наукової картини світу. Сучасна

фізика має важливе наукове та соціокультурне значення. Вона стала невід’ємною

37

складовою культури високотехнологічного інформаційного суспільства. Рівень

знань фізики визначає освітнє, світоглядне та виховне значення шкільного курсу

фізики як навчального предмета.

Якість загальної середньої освіти забезпечується через реалізацію

інваріантної та варіативної складових навчального плану, які обов'язково

фінансуються з відповідних бюджетів.

Фізика вивчатиметься як обов’язковий предмет у 7-11-х класах –

кількість навчальних годин є диференційованою і визначається Типовими

навчальними планами та чинними програмами, які рекомендовані МОНУ.

Навчальними планами МОНМС України передбачено напрями

диференціації освіти:

природничо-математичний;

філологічний;

суспільно-гуманітарний;

художньо-естетичний;

технологічний;

спортивний.

Напрями конкретизуються в окремі профілі навчання.

У робочих навчальних планах для класів із поглибленим вивченням окремих

(профільних) предметів, в т.ч. фізики, у варіативній частині слід передбачити

курси за вибором, факультативи, які поглиблюють і доповнюють зміст предметів,

що вивчаються за поглибленою програмою.

Якщо у навчальному закладі відсутнє відповідне навчально-методичне,

матеріально-технічне та кадрове забезпечення для впровадження певного профілю

навчання, то у такому випадку використовується варіант навчального плану

універсального профілю, складеного відповідно до академічного рівня змісту

освіти. Цей варіант навчального плану є універсальним; навчальний час рівномірно

розподілений між навчальними предметами.

Програма академічного рівня навчання фізики передбачає більш глибоке

засвоєння фізичних законів і теорій, оволодіння навчальним матеріалом, необхідним

для широкого застосування у поясненні хімічних, геофізичних, біологічних,

38

екологічних та інших природних явищ, цілісного уявлення про природничо-наукову

картину світу, розуміння значення і місця фізики в структурі природничих наук. Її

зміст достатній для продовження вивчення фізики як навчального предмета у вищих

навчальних закладах.

Програма профільного навчання фізики передбачає систематизоване

вивчення основних фізичних теорій, формування світогляду і наукового стилю

мислення учнів на основі фізичної картини світу, оволодіння методами наукового

пізнання та усвідомлення фізичного знання на рівні, необхідному для подальшого

його використання в професійній діяльності та продовженні фізичної освіти.

Згідно з Інструкцією з ведення класного журналу учнів 5-11(12)-х класів

загальноосвітніх навчальних закладів (наказ МОНУ віз 03.06.2008р. №496) усі

предмети як інваріантної, так і варіативної складової робочих навчальних планів

підлягають оцінюванню. Не підлягають обов’язковому оцінюванню навчальні

досягнення учнів з факультативних, групових та індивідуальних занять, які

фіксуються в окремому (спеціальному) журналі.

У наведених нижче таблицях наведено кількість додаткових годин за

Типовими навчальними планами для загальноосвітніх навчальних закладів 11-річної

школи:

Основна школа

Додатковий час на навчальні

предмети, факультативи,

індивідуальні заняття та

консультації

Кількість годин на тиждень

у класах

5 6 7 8 9 5-9

2,5 2,5 1,5 5,5 3,5 15,5

Старша профільна школа (природничо-математичний напрям)

Додатковий час на

навчальні предмети,

факультативи,

індивідуальні заняття

та консультації

Кількість годин на тиждень у профільних класах

Екологічний

профіль

Біолого-

хімічний

профіль

Біолого-

фізичний

(медичний)

Біолого-

географічни

й профіль

10 11 10 11 10 11 10 11

39

3,5 5 3,5 4 3,5 3 4 2

Додатковий час на

навчальні

предмети,

факультативи,

індивідуальні

заняття

та консультації

Кількість годин на тиждень у профільних класах

Біотехнологічн

ий профіль

Хіміко-

технологічний

профіль

Фізико-

хімічний

профіль

Агрохімічн

ий профіль

10 11 10 11 10 11 10 11

5,5 8 5 7 3 3 6 6

МОНМС України рекомендує для практичного використання Програму

спецкурсів і факультативів за вибором з фізики та астрономії для допрофільної

підготовки і профільного навчання («Мандрівець», Тернопіль, 2005), який включає

19 авторських програм науковців та освітян різних регіонів України. Курси за

вибором, факультативи дають можливість учням випробувати власні сили в різних

навчальних предметах, а тому вони можуть бути коротким (14-17 годин), їх

кількість має забезпечити можливість індивідуального вибору школяра.

Економіка

Кількість годин на вивчення економічних дисциплін може бути збільшено за

рахунок варіативної складової. Такі можливості є як в основній так і старшій школі.

Викладання спецкурсів та факультативів з економіки в основній школі (5-9 класи)

можна здійснювати за такими програмами та навчальними посібниками:

1. Подорож у світ економіки; Програма курсу за вибором для 5-6 кл. ЗНЗ

(Т.Г. Гільберг, Г.В. Уманська, Л.О. Іващенко), Збірник програм з економіки для

загальноосвітніх навчальних закладів. Частина ІІ. – Кам'янець-Подільський:

Аксіома, 2008 р.

2. Початки економіки. Програма курсу за вибором для 5-7 кл. (Ю.В. Бицюра)

40

Збірник програм з економіки для загальноосвітніх навчальних закладів, частина

ІІ – Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2008 р.

3. Основи сімейного господарювання Програма курсу за вибором для 7-9 класів

ЗНЗ (Г. О. Горленко, М. І. Кларін, О. В. Мартинюк) Збірник програм з

економіки для загальноосвітніх навчальних закладів, частина ІІ - Кам'янець-

Подільський: Аксіома, 2008 р.

4. Ділова активність Програма 8-9 кл. загальноосвітніх навчальних закладів.

Розробник – авторський колектив зі Львова і Львівської області, Збірник

програм з економіки для загальноосвітніх навчальних закладів, Збірник

програм з економіки для загальноосвітніх навчальних закладів, частина ІІ -

Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2008 р.

5. Ділова активність: Методичний посібник з дидактичним наповненням для

вчителів економіки та основ підприємницької діяльності. – Львів. ТзОВ «Аз-

Арт». 2001 р.

6. Основи споживчих знань Програма курсу за вибором для учнів 8(11) класів

ЗНЗ, С.О. Ганаба, О.В. Мартинюк, Збірник програм з економіки для

загальноосвітніх навчальних закладів, частина ІІ - Кам'янець-Подільський:

Аксіома, 2008 р.

Згідно з вищезазначеною нормативною базою в межах економічного профілю

виділяється додатковий час на поглиблене вивчення економіки, ведення спецкурсів,

факультативів. В економічному профілі на вивчення економіки відводиться в 10 –

тому класі – 3 години, 11 класі – 3 години. До робочих планів профільних класів

можуть входити кілька курсів за вибором і факультативів. Тим самим забезпечується

гнучка система профільного навчання, яка надає учням можливість обрати

індивідуальну освітню програму. Робочі плани класів з поглибленим вивченням

предмета, крім розширення і поглиблення змісту, мають сприяти формуванню

стійкого інтересу до предмета, розвитку відповідних компетенцій і орієнтацій на

професійну діяльність, пов'язану з обраним профілем. Поглиблене вивчення

здійснюється за спеціальними програмами або за модульним принципом: програма

«Основи економіки» доповнюється курсами за вибором певного спрямування. З

метою більш повного врахування й розвитку навчально-пізнавальних інтересів учнів,

41

їх нахилів і здібностей, вчителю надається право змінювати до 30% обраної

елективної навчальної програми. Нижче наведено навчально-методичне забезпечення

елективних курсів (спецкурсів за вибором та факультативів) економічного

спрямування, які можуть бути внесені до робочих програм за рахунок варіативної

частини у старшій профільній школі:

1. Бицюра Ю.В. Фінансова математика Програма курсу за вибором для 10-11

класів ЗНЗ, Збірник програм з економіки для загальноосвітніх навчальних

закладів, частина ІІ – Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2008 р.

2. Варналій З.С. Сизоненко В.І. Основи підприємницької діяльності, Програма

курсу за вибором для 10-11 класів ЗНЗ, Збірник програм з економіки для

загальноосвітніх навчальних закладів, частина ІІ – Кам'янець-Подільський:

Аксіома, 2008 р.

3. Варналій З.С. Сизоненко В.І. Основи підприємницької діяльності: Підручник

для 10-11 кл. загальноосвітніх навчальних закладів, ліцеїв та гімназій – К.:

Знання України. 2003.

4. Ганаба С.О. Мартинюк О.В. Основи споживчих знань, Програма курсу за

вибором для учнів 8(11) класів ЗНЗ, Збірник програм з економіки для

загальноосвітніх навчальних закладів, частина ІІ - Кам'янець-Подільський:

Аксіома, 2008 р.

5. Гільберг Т.В. Довгань А.І. Капіруліна С.Л. та ін., Основи споживчих знань,

Програма для учнів 1-12 класів ЗНЗ, Збірник програм з економіки для

загальноосвітніх навчальних закладів Частина І. - Кам’янець-Подільський:

Аксіома, 2008 р.

6. Горленко Г.О. Основи менеджменту. Програма курсу за вибором для учнів

10(11) класу ЗНЗ. Збірник програм з економіки для загальноосвітніх

навчальних закладів. Частина ІІ – Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2008 р.

7. Горленко Г.О. Власна справа (Основи малого бізнесу). Програма курсу за

вибором для 10-11 класів ЗНЗ, частина ІІ – Кам'янець-Подільський Горленко

Г.О.,: Аксіома, 2008 р. Власна справа (Основи малого бізнесу). Навчальний

посібник / Г.О. Горленко./ – Кам'янець-Подільський: Абетка-Нова, 2003.

42

8. Горленко Г.О. Розв’язування економічних задач. Програма курсу за вибором

для учнів ЗНЗ. Збірник програм з економіки для загальноосвітніх навчальних

закладів. Частина ІІ – Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2008 р.

9. Гражевська Н.І. Бицюра Ю.В Карпюк Г.І. Чанцева Н.І. Глобалізація. Програма

курсу за вибором для учнів 11 класів ЗНЗ і профільних закладів. Збірник

програм з економіки для загальноосвітніх навчальних закладів. Частина ІІ –

Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2008 р.

10.Жовтанецький О. Цікава економіка. Програма курсу для 10-11 класів

суспільно-гуманітарного профілю навчання ЗНЗ. Збірник програм з економіки

для загальноосвітніх навчальних закладів. Частина ІІ. – Кам'янець-

Подільський: Аксіома, 2008 р.

11. Основи інтелектуальної власності. Програма для 10-11 кл. загальноосвітніх

навчальних закладів. (автор П.М. Цибульов та ін.). Основи інтелектуальної

власності. Навчальний посібник/ Цибульов П.М./ – К.: «Інститут інтелек-

туальної власності і права», 2003. Рекомендовано МОН України (лист від

06.09.2002, № 1/11-2978).

12. Програма «Основи економіки». 8-11 кл. (автор І.І. Климюк). – К.: Шкільний

світ, 2001 р. Конспект лекцій з економіки для старших класів./ І.І. Климюк/

Кам'янець-Подільський: Абетка-Нова, 2005. Методичний посібник для вчителів

до «Конспекту лекцій для учнів старших класів»/ І.І. Климюк/ – Кам'янець -

Подільський: Абетка-Нова, 2005.

13. Ящишина І.В., Мисько В.З. Економіка з географічним нахилом. Програма

курсу за вибором для учнів 11 класу природничо-математичного профілю

навчання ЗНЗ. Збірник програм з економіки для загальноосвітніх навчальних

закладів. Частина ІІ. – Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2008 р.

Трудове навчання

Відповідно до Державних стандартів освітньої галузі «Технологія», концепції

трудового навчання, базового навчального плану середніх навчальних закладів

освіти години, відведені на трудове навчання значно зменшились. Тому є

актуальним максимально використовувати варіативну складову навчального плану з 43

предмету трудове навчання. На сьогодні до використання в навчальному процесі

схвалені понад 30 програм факультативів, курсів та гуртків, які відображають різні

аспекти трудового навчання.

З метою свідомого вибору учнями профілю навчання у старшій школі з 8-го

класу запроваджується допрофільне навчання. У 8-9 класах учні повинні мати

можливість глибше познайомитися з різними профілями та напрямами навчання. Це

може здійснюватися за рахунок упровадження курсів за вибором та

профорієнтаційних курсів.

Особливістю технологічного профілю є широкий перелік спрямувань, за якими

може здійснюватись навчання (тільки професійну підготовку заклади системи

загальної середньої освіти надають за 54 професіями). Ознайомити учнів з усіма

варіантами технологічного профілю є неможливим, тому основні зусилля потрібно

спрямувати на ті напрями, які культивуються в нашому регіоні, навчальних

закладах, що упроваджують технологічний профіль навчання.

Зазначені курси за вибором можуть бути розраховані на 9, 18, 35 і навіть 70

годин і вивчатися як у 8-му так і 9-му класах. Програми курсів друкуються на

сторінках фахового журналу «Трудова підготовка в закладах освіти» (6 випусків на

рік) та фахової газети «Трудове навчання» (12 випусків на рік).

Іншою складовою допрофільного навчання є профорієнтаційні курси.

Міністерством освіти і науки України надано гриф навчальним програмам курсів

«Людина і світ професій» для учнів 8-9 класів та «Побудова кар’єри» для учнів 10-

11 класів. Програма курсу «Людина і світ професій» була надрукована у журналі

«Трудова підготовка в закладах освіти» № 1 за 2008 рік.

Головна мета курсу «Людина і світ професій» – підготовка учнів 8-9 класів до

вибору профілю навчання у старшій школі. Мета курсу реалізується у процесі

виконання комплексу навчальних і виховних завдань.

Міністерство освіти і науки України рекомендує для використання у

варіативній складовій навчального плану програми факультативів та гуртків

«Школа ремесел» (К.: Шкільний світ, 2008). «Школа ремесел» (К.: Ранок, 2008). В

регіональному компоненті слід використовувати програми, затверджені вченою

радою ІППО Чернівецької області.

44

Зважаючи на це, підготовлена навчальна програма з технологій для учнів 10-

12 класів (авт.: Сидоренко В.К. та інші).

Нова програма має модульну структуру і складається з двох частин –

інваріантної та варіативної. Основою інваріантної складової є базовий модуль

«Проектні технології у перетворюючій діяльності людини». На вивчення базового

модуля у 10-11 класах відводиться по 12 годин.

Старшокласники навчаються застосовувати проектну технологію як

інструмент для розв’язання проблем, що на уроках повинно бути представлено у

формі навчальних і творчих проектів.

Вивчення другої частини програми ( варіативної) передбачається у обсязі

по 20 годин у 10-му і 11-му класах. Модулі слід обирати з урахуванням побажань

учнів, матеріально-технічної бази навчальних шкільних майстерень, фахової

підготовленості вчителя. Це дасть можливість учням, незалежно від профілю

навчання, оволодіти практичними технологіями, які викликають зацікавленість.

Варіативні модулі мають засвоюватися старшокласниками через проектну

діяльність, результатом якої є творчий проект.

Загальний тематичний план

№

з/п

Назва модулів Кількість годин

10 клас 11 клас

1. Базовий модуль 12 12

2. Варіативний модуль 20 20

3. Резерв часу 3 3

Всього: 35 35

Художня культура

Впровадження нового змісту освіти в 9-11 класах старшої профільної (11-

річної) школи є найважливішим завданням 2011-2012 н.р.

Художня культура України, що вивчатиметься учнями 10 кл. всіх профілів і

напрямів, є предметом естетичного циклу. Програма з цього предмету затверджена

наказом МОН від 11.09.2009 № 854 старша школа (10-11 кл.) і має функціонувати як

45

профільна. Так зазначено в Концепції профільного навчання в старшій

загальноосвітній школі.

Згідно з Концепцією, профільне навчання в 10-11 класах здійснюється за

такими основними напрямами: суспільно-гуманітарний, філологічний, художньо-

естетичний, природничо-математичний, технологічний, спортивний. Кожен профіль

навчання охоплює таку сукупність предметів: базові, профільні та курси за вибором.

Базові загальноосвітні предмети становлять інваріантну складову змісту

середньої освіти і є обов’язковими для всіх профілів. Таким є предмет «Художня

культура», що вивчатиметься учнями 9-х класів – 1-година, 10-11 класів - 0,5 години

на тиждень.

У Концепції профільного навчання зазначено: загальноосвітні предмети – це

предмети, що реалізують цілі, завдання і зміст кожного конкретного профілю.

Профільні предмети вивчають поглиблено і передбачають більш повне

опанування понять, законів, теорій, використання інноваційних технологій

навчання; організації дослідницької, проектної діяльності; профільної навчальної

практики учнів.

Профільні предмети забезпечують також прикладну спрямованість навчання

за рахунок інтеграції знань і методів пізнання та застосування їх у різних сферах

діяльності, в т.ч. й професійній, яка визначається специфікою профілю навчання. У

10-11 класах художньо-естетичного напряму художня культура є профільним

предметом і вивчатиметься 4 години на тиждень. Учні 11-х класів художньо-

естетичного напряму вивчатимуть естетику як профільний предмет також 4 години

на тиждень.

Згідно з Концепцією профільного навчання у профільних загальноосвітніх

навчальних закладах передбачається опанування змісту предметів на різних рівнях:

1. Рівень стандарту – обов’язковий мінімум змісту навчальних предметів, який

не передбачає подальшого їх вивчення (наприклад, художня культура в

спортивному профілі, фізика – в художньо-естетичному профілі).

На рівні стандарту художню культуру вивчатимуть учні 10-11 класів

природничо-математичного, технологічного, спортивного напрямів

0,5 години на тиждень. Відповідна програма (укл. Л. Масол, Н. Миропольська)

46

диференційована за змістом на українську художню культуру (10 кл.) та зарубіжну

художню культуру (11 клас) і міститься в Збірнику програм з художньо-естетичного

циклу для 5-11 класів 11-річної школи (вид. «Перун», 2005 р.), а також у Збірнику

програм для профільного навчання (вид. «Оберіг», 2009 р.).

2. Академічний рівень – обсяг змісту, достатній для подальшого вивчення

предметів у вищих навчальних закладах, визначається для навчальних предметів, які

є не профільними, але є базовими або близькими до профільних (наприклад,

загальноосвітні курси художньої культури, естетики у філологічному профілі або

загальноосвітній курс зарубіжної літератури в художньо-естетичному профілі).

На академічному рівні художню культуру вивчатимуть учні 10-х класів та

естетику – учні 11-х класів суспільно-гуманітарного та філологічного напрямів.

Відповідні програми містяться в Збірнику програм для профільного навчання (вид.

«Оберіг», 2009 р.) і розраховані на вивчення за 0,5 год. на тиждень.

Укладачі програми з художньої культури – Л. Масол, Н. Миропольська;

укладач програми з естетики – О. Оніщенко.

Програма з художньої культури академічного рівня так само, як і програма

рівня стандарту, диференційована за змістом на українську художню культуру (10

клас) та зарубіжну художню культуру (11 клас). Якщо в змісті програм зазначених

рівнів з української художньої культури (10 клас) немає суттєвих відмінностей, то

відповідні програми із зарубіжної художньої культури (11 клас) побудовані по-

різному. У програмі для 11 класу рівня стандарту зміст систематизовано за видами

мистецтва, а зміст академічного рівня – за культурними регіонами світу та

матеріалах взірців, що не вивчались в попередніх класах.

3. Рівень профільної підготовки передбачає поглиблений зміст навчальних

предметів та орієнтацію на майбутню професію (наприклад, курси художньої

культури та естетики в художньо-естетичному профілі).

Усі програми, подані в збірнику, ґрунтуються на принципах профільного

навчання, визначених Концепцією:

– диференціації (розподіл учнів за рівнем освітньої підготовки;

– варіативності – альтернативності й доступності;

47

– наступності та неперервності (між допрофільною підготовкою і профільним

навчанням професійної підготовки);

– гнучкості (змісту і форм організації профільного навчання, у тому числі

дистанційного; забезпечення можливості зміни профілю;

– діагностико-прогностичної реалізованості (виявлення здібностей учнів з

метою їх обґрунтованої орієнтації на профіль навчання).

Факультативний курс «Статеве виховання»

Практичним психологам, соціальним педагогам загальноосвітніх навчальних

закладів рекомендується спецкурс "Статеве виховання" (автор Романовська Д.Д.).

Програма курсу розрахована 34 години (1 година на тиждень) і призначена для

вікової категорії 14-17 років. Методологічною основою курсу є сучасний підхід до

проблем статевого виховання, збереження репродуктивного здоров’я молоді. Курс є

профілактично-освітнім (профілактика ВІЛ, СНІДу, вживання наркотичних

речовин), спрямовує учнів на здоровий спосіб життя, формує культуру

міжособистісних відносин у середовищі однолітків. Курс забезпечений навчально-

методичним посібником "Основи психосексуальної культури" (автори

Д.Романовська, С.Собкова), рекомендованим Міністерством освіти і науки України.

Спецкурс «Етика та психологія сімейного життя»

Відповідно до наказу управління освіти і науки облдержадміністрації від

16 червня 2000 року № 237 у 10-11 класах введено факультативний курс «Етика та

психологія сімейного життя». ОІППО підготовлений та виданий навчальний

посібник «Мистецтво сімейного життя. Частина І» авторів С.М.Коміссарової,

М.В.Білогорки, Г.А.Скорейко, рекомендований МОН України.

Розроблена програма відповідного факультативного курсу, яка передбачає

такий розподіл годин: 10 кл. – 34 год., 11 кл. – 34 год.

Факультативний курс «Психологія особистості»

Для практичних психологів рекомендується особистісно орієнтований

факультативний курс «Психологія особистості» (автор Бобик С.М.) для роботи з

48

учнями 9-11 класів і складається з 3 спецкурсів: у 9 класі – «Психологія людини»

(34 години на рік, з них 26 теоретичних та 6 практичних) і у 10 класі – «Психологія

спілкування» (34 години на рік, з них 18 теоретичних та 16 практичних); у 11 класі –

«Самовдосконалення особистості» (34 години на рік, з них 20 теоретичних та 14

практичних). Факультативний курс допомагає забезпечити якісний психологічний

супровід навчально-виховного процесу старшокласників.

Програма курсу спрямована на формування гармонійної саморозвивальної

особистості, допомагає визначити індивідуально-типологічні особливості,

професійну спрямованість та розвинути культуру життєвого самовизначення.

Факультативний курс можна впроваджувати цілісно у всіх класах, а можна –

окремими спецкурсами у окремих класах. Методичне забезпечення викладання

курсу: «Психологічний інструментарій» та «Бібліотека шкільного психолога»

видавництва «Шкільний світ».

Факультативний курс «Основи психології особистості»

Для практичних психологів загальноосвітніх закладів рекомендується

факультативний курс «Основи психології особистості» (автор Талаєва Ю.М.) для

роботи з учнями 15-17 років.

Програма курсу розрахована на 34 години та складається зі вступу (1 година)

та 3-х розділів: «Особистість у сучасній психології» (11 годин), «Міжособистісне

спілкування» (8 годин), «Самопізнання та саморозвиток» (14 годин).

Кожен розділ включає в себе лекційні, семінарські та практичні заняття.

Всього програмою передбачено 16 занять, побудованих у формі інтерактивної

лекції, 6 семінарських занять, 6 практичних занять (психологічних практикумів,

тренінгових занять) та 3 контрольно-оцінних підсумкових заняття в кінці кожного

розділу.

Метою факультативного курсу - є розвиток соціально-психологічної

компетентності та формування психологічної культури учнівської молоді.

49

Факультатив «Здоровий спосіб життя»

МОН України рекомендується запровадження факультативного тренінг-курсу

«Здоровий спосіб життя», який розроблено в рамках Програми «Освітня політика та

освіта «рівний-рівному».

Тренінг-курс складається з п’яти модулів:

1. Методика освіти «рівний-рівному»;

2. Спілкуємось та діємо;

3. Твоє життя – твій вибір;

4. Прояви турботу та обачливість;

5. Знаємо та реалізуємо свої права.

Його рекомендується запровадити в 6-11 класах (34 год.) базових шкіл, що

працюють за програмою «рівний-рівному» і мають підготовлених педагогів-

тренерів. Тривалість одного тренінгового заняття – 1,5 год. Курс забезпечений

навчально-методичними посібниками, рекомендованими МОН України у 2002 році.

Основи здоров'я

Відповідно до наказу Головного управління освіти і науки

облдержадміністрації від 25.06.2010 №322 «Про виконання загальнодержавної

програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки

ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД щодо підготовки педагогів та охоплення

навчанням учнівської молоді за програмами розвитку життєвих навичок» навчальні

заклади зобов’язані запроваджувати у 10-11 класах факультативний курс «Школа

проти СНІДУ». Програма курсу розміщена в посібнику для вчителя (автори Т.В.

Воронова, В.С. Пономаренко). Даний посібник наявний у всіх педагогів, які

пройшли навчання за спеціальним курсом «Школа проти СНІДУ» при Інституті

ІППО Чернівецької області.

Екологія

Відповідно до рекомендацій Міністерства освіти і науки, молоді і спорту

України передбачено напрямки диференціації освіти, які конкретизуються у формі

поглибленого вивчення екології. Методичне забезпечення курсу екології розроблено

50

Міністерством освіти і науки, молоді і спорту України Програма для кожного класу

розрахована на 34, 17 годин. У робочому навчальному плані в рамках варіативної

складової визначається кількість годин, яка реально фінансується (але не менше 17

годин на рік). За рішенням навчального закладу облік занять з курсів за вибором

може здійснюватись на окремих сторінках класного журналу або в окремих

журналах. Зміст пропонованих курсів за вибором і факультативів включено до

рекомендованого Міністерством освіти і науки, молоді і спорту України (наказ

МОН від 28.10.2010 №2021) збірника спецкурсів та навчальних програм для 11-

річної школи «Географія», м. Київ, 2010р. Вчитель, якому доручається

викладання курсу, має право вносити необхідні корективи до програми за умови

збереження її цілісності та послідовності вивчення розділів та тем.

Рекомендований перелік окремих програм курсів за вибором та факультативів:

«Рідний край», 8-9 клас (17 год), Андрусяк Г.В, Гільберг Т.Г.;

«Всесвіт і ми», 9 клас (9год), СолодюкВ., ФрапчукІ., Даншьчук Н.,

Фурманчук Л., Охота І., Пашко М.;

«Подорож екзотичними островами», 8 клас (17 год), Бабич Н., Грабовська

О., Мельник 3., Макстмчук В., Іващук В., Нестер В., Шведа Т., Янишена С.;

«Зелений пакет», 8-9 клас (34 год);

«В похід, юні туристи!», 8 клас (17 год) Сшриковська Г., Сидоренко С, Чорна Н.;

«Роз'язування географічних задач», 9 клас (17год), Пасічник А.;

«Здоров'я людини - основа здорового суспільства», 9 клас

(17год), Гільберг Т., Мирна Л., Гварадзе Л.;

«Місто як урбоекосистема», 8 (9) клас (17год), Мирна Л., Віркун В.,

Калінська Н., Гварадзе Л, Бітюк М.;

«Екологія води», 8 клас (17год), Мирна Л.А., Віркун В. О., Калінська H.P.;

«Озеленення населених територій», 8(9) клас (17год);

«Основи зеленого дизайну», 8(9) (17 год), Арчишевська Л. П.,

О. М. Ліхньовська О. В.

Крім того факультативи та курси за вибором пропонується у збірниках

навчальних програм курсів за вибором та факультативів з біології та хімії для

51

до профільної підготовки та профільного навчання, рекомендованих для

використання в загальноосвітніх навчальних закладах. – Кам’янець-

Подільський: Аксіома, 2009. – 288с., Тернопіль: Мандрівець 2010р.

«Світ кімнатних рослин» - курс для учнів 7-х, 8-х, 9-х класів загальноосвітніх

шкіл (17 год), Випівська Г.П., Матущенко Т.А.;

«Аптека природи» (I частина) - курс для учнів 7-х класів загальноосвітніх шкіл (35

год, з них 2 год резервні), Шендрик О.В.;

«Охорона тварин» - для учнів 8-х (9-х) класів (35 год, з них 1 год резервна),

Буца О.Й., Гнідець О.Є., Ковальчук Т.І., Новикова Н.І., Чувашко О.О., Щербань

О.В., Шушкевич Н.Д., Юрович В.В.;

«Біологія і комп’ютер» - для учнів 7-го класу загальноосвітніх шкіл (35 год, з них 4

год резервні), Міронець Л.П.

«Екологія (аутекологія) рослин» - для учнів 8-х (9-х) класів загальноосвітніх

шкіл (35 год, з них 1 год резервна), Драган Г.І.;

«Організм людини очима біофізика» - для учнів 10-х (11-х) класів (35 год),

Яковлєва Є.В.;

«Методи наукових досліджень» - для учнів 9-х (10-х) класів (35 год),

Коваленко С.О.;

«Математичне обґрунтування наукових досліджень» - для учнів 10-х (11-х)

класів (17 год, з них 1 год резервна), Задорожний К.М.;

«Біохімічні основи життя» - для учнів 10-11-х класів (35 год), Яковлєва Є.В.;

«Лісознавство з основами лісівництва. Дендрологія» - учнів 10-11-х класів (70

год, з них 2 год резервні), Ковалюк В.Г., Боднарюк О.М.;

«Адаптаційна фізіологія людини і тварин» - для учнів 11-х класів (35 год, з них 4

год резервні), Ягенська Г.В.;

«Основи популяційної генетики людини» - для учнів 11-х (12-х) класів (17 год, з

них 1 год резервна), Матяш Н.Ю., Сябро С.А.

«Безпека Харчування», курс за вибором (10 (11) класи), Г. Гупалешко;

«Хімія живих організмів», факультатив (курс 9 кл.), І. Стеценко вчит. хім. ЗОШ

№ 15 м. Черкаси

52

Також пропонуються факультативні курси, схвалені Вченою радою ІППОЧО:

„Основи екологічних знань” (5-9 кл.), Лазарєва С.В., Кучережко Ю.С.,

Програма розрахована на 34 год. на рік (2009 р.);

Авторська програма спецкурсу „Юний еколог – краєзнавець” (7-8 кл.), В.М.

Дрогомирецька (2006р.);

Програма спецкурсу «Основи екології та охорони природи» Москалик Г.Г.,

Лазарєва С.В. (2009 р.)»;

Програма спецкурсу „Основні аспекти сталого розвитку” (9-10 кл.), С.В.

Лазарєва, програма розрахована на 34 год. (2005р.);

Програма з основ сільського господарства, (8 кл.) З.І. Перчик (2007р.);

«Екологія та профілактика йодної недостатності» (1-4 кл.) Г.І. Андроник, Н.А.

Денисик (2007р.), видано посібник.

Шкільний курс за вибором “Екологія” забезпечується посібником. В.М.

Бровдій “Охорона природи” (8-9 кл.). – К.: Генеза, 1997р. та підручником автор

Г.О. Білявський та ін. “Основи екологічних знань”(10-11кл.). – К.: Либідь, 1995,

2000 – однак кількість цієї навчальної літератури у фондах шкільних бібліотек є

обмеженою. Суттєва інформація для вчителів розміщена у спецвипусках газети

“Біологія, хімія” (“Шкільний світ”), де опубліковані творчі доробки Т.М. Руснак

– передового вчителя біології нашої області та інших вчителів біології України.

Колонькова О.О. Екологія для дітей. Посібник для навчання та

природоохоронної роботи. – К.: Центр екологічної освіти та інформації, 2004. –

156с.

Руденко С.С., Лазарєва С.В. Уроки екології. Урок перший: кислотні дощі. –

Чернівці, 2004. – 24 с.

Руденко С.С., Лазарєва С.В. Уроки екології. Урок другий: парниковий ефект.

– Чернівці, 2009. – 24 с.

Бурбело В., Сваткова Т., Соломарська О., Філіпоненко Н. Досвід

впровадження в Україні міжнародних педагогічних проектів: роздуми та

перспективи. Практична радіологічна культура в українських школах.

53

Пруцакова О.Л. Дім, в якому ти живеш. Метод посібник для вчителів. – К,:

Б.в, – 2006–28с.

Пустовіт Н.А. Натисни на сміття! Навч. посібник для учнів 6-9 класів. – К.:

«Імідж-прінт», 2005.–36с.

Пустовіт Н.А. Неперервна екологічна освіта в Україні (концептуальні засади)

// Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. – К.:

Пед. думка. – с.64-71

54