· web viewЧерез 5 хвилин, що пов’язане з адаптацією...

Змістовий модуль 6. ФІЗІОЛОГІЯ СЕНСОРНИХ СИСТЕМ.

Конкретні цілі: Аналізувати стан функцій сенсорної системи, її структурних елементів та

допоміжних структур на підставі диференційованих для кожної сенсорної системи критеріїв.

Трактувати функції каналів передачі інформації та рівнів організації кожної з сенсорних систем на підставі аналізу параметрів: абсолютних та диференційованих порогів відповідної чутливості, стану рецептивних полів, формування сенсорних образів.

Аналізувати вікові особливості формування та функцій сенсорних систем. Пояснювати фізіологічні основи методів дослідження кожної з сенсорних

систем. Тема 22. Загальга характеристика сенсорних систем. Локалізація функцій

у корі великих півкуль. Ритми ЕЕГ.1. Теоретичні питання заняття.

1.1. Поняття про сенсорні системи. Значення сенсорних систем у пізнаванні світу.

1.2. Рецептори: класифікація, основні властивості, механізми збудження, функціональна лабільність. Поняття про рецептивне поле і рефлексогенні зони.

1.3. Провідниковий відділ сенсорної системи. Провідні шляхи: специфічні і неспецифічні канали передачі інформації.

1.4. Участь структур спинного мозку, стовбура мозку, таламуса у проведенні та переробці аферентних збуджень.

1.5. Таламус як колектор аферентних шляхів. Функціональна характеристика специфічних (релейних, асоціативних) і неспецифічних ядер таламуса.

1.6. Кірковий відділ сенсорної системи. Локалізація аферентних функцій в корі.Сучасні уявлення про корковий відділ сенсорних систем (проекційні й асоціативні ділянки). Процеси вищого кіркового аналізу та синтезу аферентних збуджень.

1.7. Фізіологічна анатомія кори головного мозку. Сучасні уявлення про локалізацію функцій в корі та її організацію.

1.8. Функції окремих полів кори (асоціативних, сенсорних, моторних). Роль кори у формуванні системної діяльності організму.

1.9. Електрофізіологічні методи дослідження функцій кори головного мозку: електроенцефалографія (ЕЕГ), реєстрація викликаних потенціалів, імпульсної активності нейронів.

1.10. Тестування за системою «Крок-1».1.11. Розв’язання ситуаційних задач.

2. Практична роботаТема: Реєстрація та аналіз ЕЕГ.Мета роботи: ознайомитись з методом електроенцефалографіі; визначити

на ЕЕГ альфа-ритм та зміни його при деяких функціональних пробах.

Обладнання: електроенцефалограф, спирт, вата.Самостійна робота студентів.Запис ЕЕГ проводять на багатоканальному електроенцефалографі. Пацієнт

сідає в зручне крісло, на лобних і потиличних буграх фіксують електроди (попередньо знежирити шкіру спиртом) і з’єднують їх із приладом. Записують ЕЕГ у спокійному розслабленому стані з заплющеними та розплющеними очима, при дії звукових подразників та під час виконання математичних дій.

3. Рекомендації щодо оформлення результатів практичної роботи.Студенти вклеюють у протокол фрагмент ЕЕГ, позначають та аналізують її

за частотою та амплітудою в різних станах._________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Завдання для самостійної перевірки практичної роботи.4.1. Тестування за системою „Крок-1”.

1. Людина сиділа в кріслі з заплющеними очима, коли задзвонив телефон. Як зміниться у неї ЕЕГ?A. Бета-ритм зміниться на тета-ритм.B. Альфа-ритм зміниться на бета-

ритм.C. Підсилиться альфа-ритм.D. Підсилиться тета-ритм.E. Тета-ритм зміниться на альфа-

ритм.2. На ЕЕГ у потиличних відведеннях зареєстровано альфа-ритм. Яким є стан досліджуваного? A. Глибокий сон.B. Спокій із заплющеними очима C. Спокою з розплющеними очима D. Стрес E. Стан наркозу

3. При видаленні зуба для знеболення використовують новокаїн. Чому його вводять в десну не біля зуба, а в ділянку проходження чутливого нерва?

A.Блокує проходження больових імпульсів.

B.Порушує формування потенціалу дії больовими рецепторами.

C.Змінюється рН тканин в ділянці анестезії.

D.Пригнічується аксональний транспорт.

E.Підвищується збудливість больових рецепторів.

3. При постійному носінні обручки на пальці ми перестаємо її відчувати. У той же час чітко відчувається легеньке доторкування. Чому?A. Порушується функція іонних

каналів епідермісу.B. У тканинах під обручкою

утворюється фіброзна тканина.C. Настала адаптація до тривалого

подразнення.D. Порушується кровообіг в

тканинах.

E. Порушується структура тактильних рецепторів під кільцем.

4. Внаслідок ураження патологічним процесом провідних шляхів спинного мозку у людини порушена больова чутливість шкіри та м’язів. Які шляхи уражені?A. Задні спинно-мозочкові.B. Лотеральні спинно-кортікальні.C. Медіальні спинно-кортікальні.D. Передні спинно-мозочкові.E. Спинно-таламічні.5. Що відбувається при адаптації до сенсорних подразників?

A.Послаблення відчуття в разі застосування одночасно з первинним подразником сенсорних подразників іншого типу.

B. Інтенсивне відчуття, якщо уживаний подразник застосовують повторно.

C.Відчуття, що локалізується в руці, якщо подразнюють нерви плечового сплетіння.

D.Зменшення відчуття, якщо уживаний подразник застосовують постійно.

E.Зменшення рівня порогу збудження у сенсорних нервах внаслідок того, що на рецептори безпосередньо впливає інша речовина.

Ситуаційна задача: 1. Якою буде здаватись обстежуваному вода температура якої 200С, якщо

перед тим як помістити у цю воду обидві руки, він одну руку тримав у воді з температурою 400С, а іншу – у воді з температурою 100С? Поясніть відчуття, які виникають в обох випадках? ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Намалювати схеми: Будови аналізатора.

5. Література Нормальна фізіологія (За ред. В.І. Філімонова.–К.: Здоров’я, 1994.–С. 80-92,

159-162. Физиология человека (Под. ред. Г.И. Косицкого- М.: Медицина, 1985. – С.

142-148, 430-441. Фізіологія людини (За ред. В.Ф.Ганонга.-Львів.: Бак, 2002,- С.126-136. В.М. Мороз, О.В. Левчук, М.В. Йолтуховский, И.Л. Рокунец. Физиология

сенсорных систем. Винница, 2006. – 103 с. Посібник з нормальної фізіології (За ред. В.Г. Шевчука, Д.Г. Наливайка. – К.:

Здоров’я, 1995. – С. 272-274. Учебные задания по нормальной физиологии человека (Ситуационные

задачи). Физиология анализаторов под. ред. Н.В. Братусь. – Винница, 1984. С. 16.

Конспекти лекцій.

Тема 23. Сомато-сенсорна система. Фізіологія болю. Антиноцицептивна система.

1. Теоретичні питання заняття.1.1. Структурно-функціональна організація сомато-сенсорної системи

(шкірної та пропріоцептивної чутливостей).1.2. Фізіологічні основи болю.1.3. Ноцицепція, фізіологічна характеристика та класифікація ноцицепторів

(Ч.Шеррінгтон).1.4. Ноцицептивна або больова система, її структурно-функціональна

організація, провідні шляхи та рівні обробки інформації. Фізіологічне значення болю.

1.5. Антиноцицептивна або протибольова система, її структурно-функціональна організація, опіатні та неопіатні механізми, фізіологічна роль.

1.6. Фізіологічні основи знеболювання.1.7. Тестування за системою «Крок-1».1.8. Розв’язання ситуаційних задач.

2. Практична роботаТема: Визначення типів шкірних рецепторів та їх функції.Мета роботи: визначити наявність різних рецепторів у шкірі та

особливості їх розташування.Обладнання: естезіометр (циркуль Вебера), горошини, стерильна голка,

вода, нагріта до 100 С, 200 С, 400 С.Самостійна робота студентів. Визначення просторового порогу тактильної чутливості шкіри.

Обстежуваний сидить із заплющеними очима. Досліджувач, розвівши ніжки циркуля, доторкується одночасно двома вістрями циркуля до різних частин шкіри. Поступово зблизивши ніжки циркуля, знаходять ту мінімальну

відстань (поріг), при якій зникає відчуття дотику двома вістрями. У нормі середні показники складають: на кінчику язика - 1 мм, на поверхні третіх фаланг пальців - 2,2 мм, на тилі кисті - 3,1 мм, на передній поверхні передпліччя та гомілки - 40,5 мм, на спині й потилиці - 54 мм, на стегні – 67,6 мм.

Рис. 1. ЕстезіометрДослід Аристотеля.

Обстежуваному пропонують схрестити середній і вказівний пальці, охопити ними горошину й крутити її так, щоб горошина торкалась поверхні середнього пальця, повернутого до безіменного. Відмітити відчуття двох горошин. Те ж саме можна зробити з кінчиком носа. Буде відчуття двох кінчиків носа.

Визначення наявності в шкірі не тільки тактильних, але і больових рецепторів. Досліджувач доторкується до різних ділянок шкірі обстежуваного

голкою. При цьому в обстежуваного повинні бути заплющені очі.

Відмітити, що в одних випадках виникає відчуття дотику, в інших – білю.

Рис. 2. Дослід Аристотеля

Адаптація терморецепторів шкіри до температури. Явище контрасту.Обстежуваний занурює одну кисть у посудину з водою, нагрітою до 400 С,

другу – у посудину з водою температурою 100 С. Після адаптації кисті рук перенести в посудину з водою кімнатної температури. Звернути увагу на відчуття, що при цьому виникають.

3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи.Отримані результати занести до протоколу. Зробити висновки згідно

наступного плану:1. Чи нормальні просторові пороги тактильної чутливості обстежуваного?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Чому в ділянках третіх фаланг пальців просторові пороги менші, ніж в інших ділянках (спини, плеча); як це пояснити?____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Які відчуття виникають у воді кімнатної температури для різних рук після адаптації до температур 100 С і 400 С?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Завдання для самостійної перевірки практичної роботи.4.1. Тестування за системою „Крок-1”.

1. Під час хірургічної операції головного мозку під місцевою анестезією було помічено, що подразнення електричним струмом незначної зони кори великих півкуль мозку викликало у хворого різні тактильні й температурні відчуття. На яку саме зону було нанесено подразнення?A.На центральній відділ

температурної чутливості.B.На центральний відділ шкірного

аналізатора, ділянку задньої центральної звивини.

C.На центральний відділ больового аналізатора.

D.Всі відповіді вірні.E.На ділянку постцентральної

звивини.2. У хворого після перенесеної операції з приводу травми кінцівки з порушенням структури м`якотного нервового волокна, а саме його оболонки, виникали сильні больові відчуття в місці поранення вже після первинного загоювання рани. Що сприяло виникненню такого відчуття?A. Пошкодження температурних

рецепторів шкіри.B.Відновлення цілісності лише

безмієлінових С–волокон і початок зростання нерва.

C.Пошкодження больових рецепторів шкіри.

D.Наявність м`якітної оболонки нервового волокна.

E.Пошкодження тактильних рецепторів шкіри.

3. З метою анальгезії можуть бути використані речовини, які виробляються в ЦНС і подібні опіатам. Яка це речовина?A. Вазопресин.B. β – ендорфін.C. Окситоцин.D. Соматоліберин.E. Кальцитонін.

4. Де просторовий поріг відчуття найбільший?A. На губах.B. На долоні руки.C. На спині довкола лопатки.D. На дорсальній поверхні кисті.E. На кінчиках пальців.

5. Подразнення яких з наведених структур змогло б спричинити появу свербіння.A. С-волокна задніх корінців.B. В-волокна у периферійних нервах.C. Дорсальні стовпи у спинному

мозку.D. Рецептори дотику.E. Моторні волокна у передніх

корінцях спинних нервів.6. У студента при складанні іспиту абсолютний поріг больової чутливості більший, ніж у стані спокою. Активація якої системи організму є причиною цього?A. Антиноціцептивної. B. Симпато-адреналової.C. Парасимпатичної.D. Симпатичної.

E. Гіпофізарно-надниркової.7. При обстеженні хворого з травматичним пошкодженням головного мозку виявлено, що він перестав розрізняти переміщення

предмета по шкірі. Який відділ кори мозку пошкоджено?A. Задня центральна звивина.B. Потилична частка.C. Тім’яна частка.D. Лобна частка.E. Передня центральна звивина.

Ситуаційні задачі: 1. Скільки горошин відчуває людина під пальцями з заплющеними очима,

якщо обертатиме одну горошину двома не перехрещеними і перехрещеними пальцями? Дайте пояснення результатам досліду. Хто відкрив цей феномен?____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Намалювати схеми: Шляхів проведення імпульсів дотикової, пропріоцептивної,

температурної та больової чутливості.

5. Література Фізіологія (За ред. В.Г. Шевчука.–Вінниця: Нова книга, 2012.–С. 188-204. Нормальна фізіологія (За ред. В.І. Філімонова.–К.: Здоров’я, 1994.–С. 84-87,

92-97, 133-141. Фізіологія (За ред. В.Г. Шевчука.–Вінниця: Нова книга, 2012.–С. 188-204.

Физиология человека (Под. ред. Г.И. Косицкого- М.: Медицина, 1985. – С. 122-124, С. 142-143, 145-148, 472-474.

Фізіологія людини (За ред. В.Ф.Ганонга.-Львів.: Бак, 2002,- С.126-136. В.М. Мороз, О.В. Левчук, М.В. Йолтуховский, И.Л. Рокунец. Физиология

сенсорных систем. Винница, 2006. – 103 с. Посібник з нормальної фізіології (За ред. В.Г. Шевчука, Д.Г. Наливайка. – К.:


задачи). Физиология анализаторов под. ред. Н.В. Братусь. – Винница, 1984. С. 16.


Тема 24. Зорова сенсорна система. Заломлюючі середовища ока.

1. Теоретичні питання заняття.1.1. Заломлюючі середовища ока (рефракція), їх оптична сила. Еметропічне

око. Особливості в дітей.1.2. Аномалії рефракції: міопічне й гіперметропічне око, астигматизм.1.3. Акомодація та її механізм.1.4. Рефлекс зіниці, його значення.1.5. Бінокулярний зір.1.6. Характеристика рухів очей.1.7. Поле зору, його визначення. 1.8. Тестування за системою «Крок-1».1.9. Розв’язання ситуаційних задач.

2. Практична робота.Тема: Визначення меж поля зору.Мета роботи: ознайомитися з клінічним методом периметрії.Обладнання: периметр Форстера. Самостійна робота студентів. Визначення поля зору.Периметр Форстера встановлюють в добре освітленому місці, дугу

периметра розташовують у горизонтальній площині ввігнутою частиною до світла. Нижній край ока обстежуваного повинен бути на рівні фіксаційної плями, розташованої в центрі дуги. Друге око закривають наочником.

Білу тест-марку діаметром 3 мм і просувають її по внутрішній поверхні дуги від периферії до центру (від 900 до 00). Обстежуваний відмічає момент, коли біла тест-марка вперше буде побачена нерухомо фіксованим оком. Визначити число градусів й нанести відмітку на бланк-схему. Аналогічно повторити виміри, повертаючи дугу периметра на 450 в усіх напрямках. Відмітки на бланк-схемі з’єднати. Одержаний багатокутник виражає межі поля зору для білого кольору. Все повторити з тест-марками зеленого та червоного кольорів.

Рис.3. Бланк-схема з межами нормального поля зору.Визначення точки найближчого бачення (punctum proximum)

Відкриту книжку поступово наближайте до очей доки розрізняєте літери. Виміряйте відстань від очей до книжки – це й буде точка найближчого бачення. Якщо ви в окулярах, зробіть дослідження з окулярами і без них. Порівняйте результати.

Доказ неможливості одночасової акомодацій на різних відстанях.Обстежуваному пропонують читати текст книжки через марлеву сітку.

Якщо ретельно роздивлятися сітку, літери тексту прочитати неможливо. Якщо ретельно зосередитися на літерах – нитки сітки здаються плямою.

3.Рекомендації щодо оформлення результатів практичної роботи. У бланк-схему внести результати периметрії. Зробити висновки за схемою:

1. Чи нормальні межі полів зору для різних кольорів?

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. В яких напрямках поле зору найбільше, а в яких найменше?________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. У чому різниці поля зору для білого, червоного, зеленого кольорів та з чим це пов’язано? ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Завдання для самостійної перевірки рівня підготовки до практичного заняття.

4.1. Тестування за системою „Крок - 1”1. Що виникає при акомодації?A. Збільшення напруження у зв’язках

кришталика.B. Зменшення кривизни кришталика.C. Розслаблення м’яза, що звужує

зіницю.D. Скорочення війкових м’язів.E. Збільшення внутрішньоочного

тиску.2. Людина, яка дивилася у вікно, почала читати книгу. За рахунок зміни стану якої частини оптичних середовищ ока збільшується заломлююча сила?A.Рогівки.B.Кришталика.C.Склоподібдного тіла.D. Зіниці.E.Вологи камер ока.4. Після обстеження пацієнта в клініці нервових хвороб було встановлено крововилив у стовбурі головного мозку та відсутність звуження зіниці під впливом світла. Із пошкодженням яких ядер стовбура мозку це пов’язано?

A.Латерального ретикулярного ядра довгастого мозку.

B.Ретикулярних ядер середнього мозку.

C.Червоних ядер середнього мозку.D. Ядер Якубовича-Едінгера-

Вестфаля середнього мозку.E.Ретикулярних ядер гіпоталамуса.4. Що відбувається при переведенні погляду з близьких на далеко розташовані предмети? A. Розслаблення війчастого м’язу та

розслаблення циннових зв’язок.B. Скорочення війчастого м’язу та

розслаблення циннових зв’язок.C. Скорочення війчастого м’язу та

натягнення циннових зв’язок.D. Розслаблення війчастого м’язу та

натягнення циннових зв’язок.E.Стан війчастого м’язу та циннових

зв’язок залишається без змін.5. Лікар–окуліст виявив, що у людини молодого віку покращав зір при застосуванні збиральних лінз. Яка аномалія рефракції у цієї людини?A.Астигматизм.

B.Гіперметропія.C.Тританопія.D.Дальтонізм.E.Міопія.6. У хворого внаслідок оперативного втручання досягнуто сплощення поверхні рогівки. Які при цьому спостерігаються зміни зору?A.Посилення здатності чіткого

бачення на відстані.B.Послаблення здатності чіткого

бачення на відстані.C.Виникнення розладів просторового

сприйняття.D.Виникнення розладів відчуття

кольору.E.Астигматизм.7. У обстежуваного при розгляданні предметів їх чітке зображення формується перед сітківкою. Назвіть вид аномалії?A.Астигматизм.B.Еметропія.C.Амбліопія.D.Гіперметропія.E.Міопія

8. Обстежуваному прикрили щитком праве око, а в ліве спрямували промінь світла. Яка реакція лівої зіницї спостерігатиметься?A.Перехресна.B.Обернена.C.Співдружня.D.Пряма.E.Дійсна.9. Яка з структур ока має основне значення у зміні рефракційної здатності ока при акомодації:A.Кришталик.B.Рогівка.C.Склоподібне тіло.D.Волога передньої камери ока.E.Волога задньої камери.10. Лікар закапав в око хворого розчин атропіну (блокатор М-холінорецепторів), що буде спостерігатися і чому? A.Збільшення кривизни кришталика.B.Тимчасова міопія.C.Пресбіопія.D.Стійке звуження зіниці.E.Стійке розширення зіниці.

Ситуаційні задачі:1. Людина постійно носить окуляри з оптичною силою -5 Д і тільки іноді,

коли читає, їх знімає. Чи нормальна у нього рефракція? Які предмети він чітко бачить без окулярів? Як називається таке око? Побудуйте хід променів у його оці.________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2.Молоді люди-еметропи чітко бачать предмети, які розташовані на різній відстані. Що це за явище? Опишіть його механізм.____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________

Намалювати схеми: Побудови зображення у еметропічному, міопічному, гіперметропічному оці.

Ходу променів від близько та далеко розташованих предметів.

Рефлекторних дуг рефлексів акомодації та зіничного.

5. Література Фізіологія (За ред. В.Г. Шевчука.–Вінниця: Нова книга, 2012.–С. 204-207. Нормальна фізіологія (За ред. В.І. Філімонова. – К.: Здоров’я, 1994. – С. 107-

113. Физиология человека (Под. Ред. Г.И. Косицкого. - М.: Медицина, 1985. – С.

441-445, 457. В.М. Мороз, О.В. Левчук, М.В. Йолтуховский, И.Л. Рокунец. Физиология

сенсорных систем. Винница, 2006. – С. 30 - 39 Фізіологія людини (За ред. В.Ф. Ганонга.- Львів.: Бак, 2002,- С. 138-140, 143-

145. Посібник з нормальної фізіології (За ред. В.Г. Шевчука, Д.Г. Наливайка. – К.:


задачи). Физиология анализаторов Под ред. Н.В. Братусь. – Винница, 1984. – 16 с.


Тема 25 Зорова сенсорна система. Фізіологія сітківки.1. Теоретичні питання заняття.

1.1. Подвійність сітківки (функції паличок і колбочок)1.2. Функціональне значення біполярних, гангліозних, амакринових,

горизонтальних клітин.1.3. Фотохімічні, електричні процеси в сітківці при дії світла та темряви.

Механізм збудження рецепторних клітин.1.4. Механізм адаптації зорового аналізатора до світла та темряви.1.5. Гострота зору, метод визначення.1.6. Трикомпонентна теорія сприйняття кольорів.1.7. Контрасна теорія відчуття кольорів.1.8. Провідниковий та корковий відділи зорової сенсорної системи.1.9. Тестування за системою «Крок-1».1.10. Розв’язання ситуаційних задач.

2. Практична робота № 1.Тема: Дослідження кольоросприйняття людини за допомогою

поліхроматичних таблиць Рабкіна. Мета роботи: ознайомитися з принципом дослідження

кольоросприйняття.Обладнання: поліхроматичні таблиці Рабкіна.Демонстраційна робота.Дослідження кольоросприйняття людини.Обстежуваного садять спиною до світла на відстані 1 метра від таблиці.

Експозиція однієї таблиці повинна бути не більше 5 сек., послідовно показують 25 таблиць та запитує, що на них зображено.

Таблиці Рабкіна створені за принципом зображення цифр та фігур із кружків різного кольору та інтенсивності їх фарбування. Обстежуваний повинен читати таблиці, орієнтуючись тільки на колір. Фарбування та інтенсивність у деяких таблицях різна для цифр та геометричних фігур і фону, на якому вони зображені. Ці таблиці читають вірно трихромати й діхромати (протанопи, дейтеранопи, тританопи). З 25 таблиць протанопи читають вірно 7 таблиць (1, 2, 17, 22, 23, 24, 25). Дейтеранопи читають вірно 9 таблиць (1, 2, 8, 11, 12, 22, 23, 24, 25). Тританопія – явище рідке.

Для розрізняння кольороаномалії зору особливе значення мають таблиці 9 та 13. У таблиці 9 дейтераномали бачять цифру “9”, а протаномали – цифру “6”. У таблиці “13” дейтераномали бачать трикутник, а протаномали – коло. Після встановлення норми чи відхилення кольоросприйняття, обстежувач демонструє додані до таблиць Рабкіна копії картин художників-дихроматів із запитанням, які види дихроматії у цих художників.

Практична робота №2.Тема: Дослідження центрального зору (гостроти зору) у людини за

допомогою таблиць Сівцева-Ландольта.Мета роботи : ознайомитися з клінічним методом визначення гостроти

зору.Обладнання: стандартна таблиця Сівцева-Ландольта, указка, джерело

світла (100 Люкс).

Самостійна робота студентів.Визначення гостроти зору.Таблиця Сівцева-Ландольта знаходиться на відстані 5 м до обстежуваного,

в добре освітленому місці на рівні очей пацієнта. В таблиці 12 рядків літер або кілець. Ширину кожного штриха літери або кільця видно з відстані під кутом зору 1хв., а цілу літеру або кільце – під кутом 5 хв. З відстані 5 м літери бачать під кутом в 1 хв. Обстежуваний сідає і закриває одне око наочником, або щитком. Починають дослідження з літер верхнього рядка й до останнього, в якому літери названі вірно. Те ж саме повторюють для другого ока. Гостроту зору розраховують за формулою Снеллена:

V= d/D, де V- гострота зору (visus), d – відстань, з якої обстежуваний бачить літери рядка, D – відстань, з якої він повинен бачити літери цього рядка.

На таблиці Сівцева зліва від кожного рядка вказано відстань, з якої обстежуваний повинен бачити літери цього рядка: справа – цифри гостроти зору цього рядка (visus).

3. Рекомендації щодо оформлення результатів практичної роботи.Після закінченні роботи зробити висновки за наступним планом:1. Сприйняття якого кольору порушено у протанопів, дейтеранопів і

тританопів?________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Чи нормальна гострота зору для обох очей?________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


4.1. Тестування за системою „Крок - 1”:1. Лікар-окуліст виявив, що пацієнт не сприймає зелений колір. Яка в нього аномалія?A. Дейтеранопія.B. Міопія.C. Тританопія.D. Гіперметропія.E. Протанопія.2. Лікар-окуліст виявив, що пацієнт не сприймає червоний колір. Яка в нього аномалія?

A. Гіперметропія.B. Міопія.C. Дейтеранопія.D. Протанопія.E. Тританопія.3. У хворого спостерігається порушення кольорового зору у вигляді погіршення сприйняття синьго кольору. Який вид порушень кольорового зору має місце у даному випадку ?

A. Амбліопія.B. Дейтеранопія.C. Протанопія.D. Тританопія.E. Гомонимна геміанопсія.4. Людина довго не отримувала вітамін А. Яка з характеристик зору страждає при цьому ?A. Присмеркове та нічне бачення

( явище гемералопії ).B. Сприйняття кольору.C. Здатність швидко змінювати

чутливість до яскравого освітлення.

D. Рівень активності зорової системи в цілому.

E. Здатність до формування явища контрасту.

5. Попередником синтезу якої речовини є вітамін А?A. Соматостатину.B. РетиненуC. Пігменту райдужкиD. Скотопсину.E. Водянистої вологи.6. Лікар–рентгенолог перед початком роботи деякий час знаходиться в темряві й лише потім починає обстеження пацієнта. Через який час найкраще починати обстеження і чому?A. Через 10 хвилин, що пов’язано з

адаптацією до темряви лише паличок.

B. Через 2 хвилини, що пов’язане з адаптацією до темряви лише колбочок.

C. Через годину, що пов’язані з адаптацією до низького освітлення (до темряви) колбочок та паличок.

D. Через 5 хвилин, що пов’язане з адаптацією колбочок і паличок до світла.

E. Через 20 хвилин, що пов’язане з адаптацією колбочок та паличок до світла.

7. При переведенні погляду на близько розташований об’єкт, заломлююча сила оптичних середовищ ока збільшилась на 10 діоптрій. Наслідком зміни стану якої структури це є?A. Кришталика.B. Рогівки.C. Склоподібного тіла.D. Вологи передньої камери ока.E. М’яза, що розширює зиницю.8. Якщо в умовах високої освітленості спостерігається стійке розширення зіниці. Наслідком чого це є?A. Паралічу ціліарного м’язу.B. Нормального стану механізмів

регуляції.C. Надмірної активності

парасимпатичної нервової системи.

D. Паралічу м’яза, що розширює зиницю.

E. Надмірної активності симпатичної нервової системи.

9. Яка властивість характерна для рецепторних клітин центральної ямки сітківки?A. Має найбільший світловий поріг.B. Ділянка з найбільшою гостротою

зору.C. Містить лише “червоні” та

“зелені” колбочки.D. Містить лише палочки.E. Розміщена попереду зорового

нерва.10. У пацієнта обстежували периферичне поле зору. Лікар встановив, що поле зору для білого кольору більше у всіх напрямках, ніж поле зору для червоного та

зеленого кольорів. З чим це пов’язано?A. З порушенням функції колбочок.B. З порушенням функції паличок.

C. З тим, що колбочки розташовані в центрі сітківки, палички – на периферії.

D. З покращенням функції колбочок.E. З покращенням функції паличок.

Ситуаційні задачі: 1. Лікар-рентгенолог, починаючи робочий день у рентгенологічному

кабінеті перш за все повністю затемняє кімнату, а обстеження пацієнтів за рентгенівським екраном починає тільки через 20-30 хвилин. Яке явище при цьому досягається? Опишіть його механізми.________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Людину, яка входить до кінозалу під час сеансу, необхідно провести та посадити на вільне місце, оскільки вона нічого не бачить. Тільки через деякий час до неї повертається здатність розрізняти предмети. Як називається це явище? Опишіть його механізм.________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Література Фізіологія (За ред. В.Г. Шевчука.–Вінниця: Нова книга, 2012.–С. 207-216. Нормальна фізіологія (За ред. В.І. Філімонова. – К.: Здоров’я, 1994. – С. 113-

127. Физиология человека (Под. Ред. Г.И. Косицкого - М.: Медицина, 1985. – С.

445-458. Фізіологія людини (За ред. В.Ф. Ганонга.- Львів.: Бак, 2002, - С.141-142, 146-

158. В.М. Мороз, О.В. Левчук, М.В. Йолтуховский, И.Л. Рокунец. Физиология

сенсорных систем. Винница, 2006. – С. 39 - 57. Посібник з нормальної фізіології (За ред. В.Г. Шевчука, Д.Г. Ниливайка. – К.:


задачи). Физиология анализаторов под ред. Н.В. Братусь. – Винница, 1984. – 16 с.

Конспекти лекцій

Тема 26. Слухова сенсорна система.

1. Теоретичні питання заняття.1.1. Структурно-функціональна організація слухової сенсорної системи,

головні та допоміжні структури. 1.2. Звукопровідні, сприймаючі та аналізуючі структури. 1.3. Провідниковий і кірковий відділи слухової сенсорної системи. 1.4. Центральні механізми аналізу звукової інформації. 1.5. Теорії сприйняття звуків. Бінауральний слух.1.6. Тестування за системою „Крок – 1”.1.7. Розв’язання ситуаційних задач.

2. Практична робота.Тема: Дослідження сприйняття звуків через повітря та кістки.Мета роботи: ознайомитися з клінічними методами дослідження звукової

провідності.Обладнання: камертон (128 Гц), молоточок, секундомір, ватні тампони.Самостійна робота студентів. Дослідження провідності звукових хвиль через кісточки.Камертон, що звучить, підносять браншею до зовнішнього слухового

проходу вуха обстежуваного і тримають на відстані 5 мм від вушної раковини. Засікають час, протягом якого обстежуваний чує звук. Щоб уникнути адаптації, під час дослідження камертон то віддаляють від вуха (на відстань до 50 см), то знову наближують. Сприйняття звуку визначають окремо для правого та лівого вуха. При цьому під час дослідження одного вуха, друге щільно затуляють ватним тампоном.

Дослідження кісткової провідності звуку (Дослід Вебера). Ніжку камертона, що звучить, приставляють до середини тім’я. Визначають чутність звуку в обох вухах. Затуляють зовнішній слуховий прохід правого вуха ватним тампоном, встановлюють підсилення звуку в закритому вусі.

Порівняльне дослідження сприйняття звуку камертона через кістки та кісточки (дослід Рінне). Ніжку камертона, що звучить, розташовують над основним паростком скроневої кістки. Одночасно секундоміром вимірюють час, протягом якого досліджуваний чує звук. Як тільки обстежуваний перестає чути звук, камертон підносять до зовнішнього слухового проходу. Обстежуваний знов почує звук. Вимірюють секундоміром тривалість чутності звуку вухом. Застережені заходи з метою уникнення адаптації слухової сенсорної системи до звуків ті ж самі, що в досліді №1.

Дослідження бінаурального слуху.Обстежувач вставляє оливи фонендоскопа у зовнішні проходи обох вух

обстежуваного. Фонендоскоп з трубками, при цьому, повинен знаходитись позаду. Після цього, обстежувач повинен постукати олівцем по фонендоскопу та запитати обстежуваного яким вухом він раніше почув звук.

3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи.Отримані результати записати в протокол і зробити висновки за схемою:

1. Зіставте проведення звуків через кістки черепа та кісточки середнього вуха.________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2.Чому в досліді Вебера відмічають підсилення звуку в затуленому вусі?________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


4.2. Тестування за системою „Крок - 1”.1. Утворились сірчані пробки, звуку камертона пацієнт не чує. Як визначити, що робота кортиєвого органу не порушена?A.Притулити камертон до кісток

черепа. B.Підсилити звучання камертона.C.Піднести камертон безпосередньо

до вушної раковини.D.Змінити тональність звучання

камертона.E.Слухати з відкритим ротом.2. В експерименті при дії гучного звукового подразника зареєстровано зменшення натягу барабанної перетинки у обстежуваного. Яке фізіологічне значення даної реакції? A. Забезпечує краще проведення

звуку.B. Покращує звукосприйняття.C. Обмежує рух слухових кісточок.D. Регулює утворення ендолімфи.E. Зменшує тиск на внутрішнє вухо.3. Чоловік віком 70 років звернувся до лікаря зі скаргою на порушення

слуху. Огляд виявив зменшення еластичності барабанної перетинки. Хворому було запропоновано користуватись портативним слуховим апаратом, який міститься за вухом і підвищує гостроту слуху. Який додатковий принцип може бути покладений в основу фунціонування такого апарату?A.Проведення звуку через повітря.B.Проведення звуку через кістки

черепа.C.Електричне стимулювання вуха.D.Вибіркове сприйняття тільки

голосних звуків.E.Вибіркове сприйняття тільки тихих

звуків.4. Пацієнт звернувся до лікаря з приводу погіршення сприйняття звуків правим вухом. Лікар обстежив пацієнта за допомогою камертона, розташованого на середині тім’я. Пацієнт був здивований, що звук камертона було краще чути правим вухом. З чим це пов’язано?

A. З порушенням кісткової провідності звуків.

B. З покращенням провідності звуків через повітря.

C. З погіршенням провідності звуків через повітря в середньому вусі.

D. З погіршенням провідності звуків у внутрішньому вусі.

E. З погіршенням провідності звуків через зовнішнє вухо.

5. Під час хірургічної операції головного мозку під місцевою анестезією у хворої здійснили подразнення електричним струмом незначної ділянки кори великих півкуль. Людина повідомила що чує музику. На яку саме зону кори було нанесено подразнення ?A. Задня центральна звивина.B. Передня центральна звивина.C. Верхня скронева звивина.D. Борозна пташиної шпори.E. Грушоподібна звивина.

Ситуаційні задачі:1. У людини в зв’язку з перенесеним захворюванням (двобічний отіт)

пошкоджені обидва середні вуха. Чи може ця людина сприймати звуки? Якщо може – чому ?________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Література Фізіологія (За ред. В.Г. Шевчука.–Вінниця: Нова книга, 2012.–С. 216-220. Нормальна фізіологія ( За ред. В.І. Філімонова. – К.: Здоров’я, 1994. – С. 100-

107. Физиология человека ( Под. Ред. Г.И. Косицкого. - М.: Медицина, 1985. – С.

67-71, 466-468. Фізіологія людини ( За ред. В.Ф. Ганонга. - Львів.: Бак, 2002, - С.159 -170, В.М. Мороз, О.В. Левчук, М.В. Йолтухівский, І.Л. Рокунець. Фізіологія

сенсорних систем. Вінниця, 2006. Посібник з нормальної фізіології (За ред. В.Г. Шевчука, Д.Г. Наливайка. – К.:



Функції вестибулярного аналізатора. Лекція О.В.Левчук, Н.В. Братусь. – Вінниця, 2000р.

Конспект лекцій

Тема 27. Вестибулярна сенсорна система.1. Теоретичні питання заняття.

1.1. Структурно-функціональна організація вестибулярної сенсорної системи.

1.2. Подразники вестибулярної сенсорної системи.1.3. Додаткові зв’язки вестибулярних ядер з іншими відділами ЦНС та

реакції, що виникають при подразненні вестибулярних ядер.1.4. Рецепторний, провідниковий і кірковий відділи, аналіз інформації на

різних рівнях. Сприйняття положення голови у просторі та напрямку руху.

1.5. Тестування за системою „Крок – 1”.1.6. Розв’язання ситуаційних задач.

2. Практична робота.Тема: Дослідження вестибулярної сенсорної системи.

21

Мета роботи: ознайомити студентів з клінічними методами дослідження вестибулярної сенсорної системи, оцінити стан її збудливості.

Обладнання: крісло Барані.Демонстраційна робота. Дослідження спонтанного ністагму.

Обстежуваний повинен зафіксувати погляд на пальці досліджувача, який знаходиться на рівні й збоку спочатку одного, а потім другого ока. Відмічається наявність або відсутність спонтанного ністагму (швидкого компонента). Поява ністагму або його відсутність свідчить про ступінь збудливості вестибулярного аналізатора. У нормі спонтанний ністагм відсутній.

Дослідження горизонтальних каналів. Обстежуваний сідає в крісло Барані з заплющеними

очима та нахиленою на 300 донизу головою. У такому положенні досліджується функція горизонтальних півколових каналів. Здійснюють 10-разове обертання протягом 20 секунд. Після чого крісло раптово зупиняють та пропонують обстежуваному подивитись на палець досліджувача. Палець повинен знаходитись на відстані 50-60 см від обличчя обстежуваного з боку, протилежного обертанню. Після обертання праворуч, ністагм у нормі повинен виникати ліворуч і тривати 25-30

секунд. При збільшенній збудливості він може тривати більше, при пригніченні функції лабіринту може бути скороченним або зовсім відсутнім.

Дослідження вертикальних каналів. Для виявлення функції вертикальних каналів, голову нахиляють на 600 назад і обертають так, як і при дослідженнях горизонтальних каналів. Для виявлення функцій передніх і задніх вертикальних каналів, необхідно нахилити голову на 900 праворуч та обертати у такому положенні.

Дослідження статолітового апаратуОбстежуваний сідає в крісло Барані з заплющеними очима та нахиленим

тулубом на 900 вперед і донизу. Його рівномірно обертають 5 разів протягом5 секунд. Після раптової зупинки крісла обстежуваному пропонують відкрити очі та випрямитися. Ступенем відхилення корпусу та вегетативних явищ оцінюють стан статолітового апарату. Розрізняють три ступені реакції: 1 – слабка – відхилення 50, бліде обличча та зниження пульсу; 2 – середня – відхилення 5-300, холодний піт та нудота; 3 – відхилення більше 300, можлива втрата рівноваги, блювання та непритомність – сильна реакція.

Тести для оцінки діяльності вестибулярного аппарату

22

Перший тест: при нерухомій голові рухайте перед обличчям долоню в одній площині з такою ж швидкістю. У цьому разі складки долоні вже не будуть так чітко розрізнятись тому, що контроль за положенням очей здійснюється гірше. Причина цього в тому, що сенсорна інформація надається лише від зорових рецепторів. Це можливо пояснюється тим, що контроль за положенням очей в цьому разі здійснюється гірше, оскільки немає сигналів від вестибулярної сенсорної системи. Контроль здійснюється лише за рахунок зорової сенсорної ситеми.

Другий тест: витягнути руку долонею до обличчя на відстані 30 см., зафіксувати погляд на долоні та робити при цьому бокові покачування головою зі швидкістю 2 за секунду протягом 30 с. Якщо є чітке сприйнятя шкірних складок долоні – вестибулярний апарат працює нормально. Це свідчить про те, що від вестибулярного апарату ідуть імпульси до очних м‘язів. Це забезпечує повертання очей в протилежному напрямку відносно голови.

3. Рекомендації щодо оформлення результатів практичної роботи.Одержані результати записати в протокол і зробити висновки за схемою:1. Чому при дослідженні горизонтальних каналів ністагм виникає в

сторону протилежну напрямку обертання обстежуваного?________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Які реакції були в обстежуваного та як їх можливо пояснити?_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


4.2. Тестування за системою „Крок - 1”.1. Після травми у людини були пошкоджені півколові канали внутрішнього вуха з обох сторін. На які подразники не зможе реагувати ця людина?A.На зміну руху з кутовим

прискоренням.B.На шкірні подразники.

C.На світло.D.На звук.E.На зміну швидкості

прямолінійного руху.2. Після травми у людини було пошкоджено статолітовий апарат внутрішнього вуха з обох боків. На

23

які подразники не зможе реагувати ця людина?A.На світло.B.На зміну руху з кутовим

прискоренням.C.На шкірні подразники.D.На зміну швидкості

прямолінійного руху.E.На звук.3. Людину тривало обертають у кріслі Барані. З рухом якої рідини пов‘язаний постротаційний ністагм?A. Водянистої вологи над війковим

тілом в оці.B. Спиномозкової рідини над

частинами мозкового стовбура, що містить присінкові ядра.

C. Ендолімфи в напрямі до гелікотреми.

D. Ендолімфи у півколових каналах з послідовним згинанням купули й подразненням волоскових клітин.

E. Перилімфи над волосковими клітинами, які мають занурені відростки у покривну мембрану.

4. Під час обертання на каруселі у жінки 25 років з’явилися: нудота, блювання, посилення потовиділення. Активація яких рецепторів зумовила рефлекторний розвиток цих симптомів?A. Вестибулярних півколових

каналів.B. Пропріорецепторів скелетних

м‘язів.C. Кортієвого органу.D. Отолітових.E. Вестибулярних.5. Кошеня перевернули спиною до низу. Тварина рефлекторно повертала голову тім’ям до верху. З подразнення яких рецепторів починається рефлекс?

A. Отолітових.B. Пропріорецепторів кінцівок.C. Тактильних.D. Півколових каналів.E. Вестибулорецепторів.

24

Ситуаційні задачі:1. Людину посадили в крісло Барані й обертають із частотою 1 об/с. До

якого стану це може призвести? Опишіть усі прояви цього стану та причину їх виникнення.____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Література Фізіологія (За ред. В.Г. Шевчука.–Вінниця: Нова книга, 2012.–С. 216-220. Нормальна фізіологія ( За ред. В.І. Філімонова. – К.: Здоров’я, 1994. – С. 100-

107. Физиология человека ( Под. Ред. Г.И. Косицкого. - М.: Медицина, 1985. – С.

67-71, 466-468. Фізіологія людини ( За ред. В.Ф. Ганонга. - Львів.: Бак, 2002, - С.159 -170, В.М. Мороз, О.В. Левчук, М.В. Йолтухівский, І.Л. Рокунець. Фізіологія

сенсорних систем. Вінниця, 2006. Посібник з нормальної фізіології (За ред. В.Г. Шевчука, Д.Г. Наливайка. – К.:



Функції вестибулярного аналізатора. Лекція О.В.Левчук, Н.В. Братусь. – Вінниця, 2000р.


Тема 28. Узагальнююче заняття з фізіології сенсорних системМета заняття: студенти повинні показати знання теми, вміння

аналізувати, узагальнювати й доповідати. Практичні навички:

1. Як визначити та оцінити просторові пороги шкіри?2. Намалювати та проаналізувати схему побудови зображення в еметропічному

оці.3. Намалювати та дати характеристику ходу променів у міопічному та

гіперметропічному оці. Яка при цьому потрібна корекція?4. Намалювати схему рефлекторної дуги зіничного рефлексу та пояснити роль її

відділів.5. Намалювати схему рефлекторної дуги рефлексу акомодації та дати

характеристику.

25

6. Намалювати схему шляху больової чутливості та проаналізувати роль різних його відділів.7. Наведіть формулу Снеллена для оцінки гостроти зору та поясніть її

значення.8. Проаналізуйте наведені межі полів зору для білого кольору, дайте пояснення:

Межі полів зоруГрадуси

1 2 3 4

Латеральне поле 90˚ 90˚ 60˚ 70˚

Медіальне поле 90˚ 60˚ 30˚ 80˚

Верхнє поле 70˚ 60˚ 60˚ 90˚

Нижнє поле 80˚ 80˚ 40˚ 90˚

9. Наведіть клінічний доказ трикомпонентної теорії кольоросприйняття.10.Поясніть, як виявити спонтанний ністагм очей.11.Як довести гіршу провідність звука через кістки черепа, ніж через кісточки

середнього вуха.12.Як практично здійснити оцінку лінійних та кутових прискорень руху.

Теоретичні питання:1. Загальна характеристика сенсорних систем. Роль відділів аналізаторів.2. Властивості сенсорних систем.3. Зорова сенсорна система, її відділи.4. Заломлюючі середовища ока. Еметропічне око. Особливості у дітей.5. Аномалії рефракції ока (міопія, гіперметропія, астигматизм).6. Зіничний рефлекс, його значення. 7. Акомодація ока, причини виникнення, механізм. Пресбіопія.8. Фотохімічні процеси сітківки. Механізм збудження рецепторів. 9. Адаптація зорової сенсорної системи до світла й темряви. 10.Гострота зору, метод визначення. 11.Поле зору. Метод визначення та його значення. 12.Теорії кольоросприйняття.13.Слухова сенсорна система, її відділи та їх значення. Вікові особливості.14.Функціональне значення зовнішнього, середнього й внутрішнього вуха.15.Механізм сприйняття звуків різної частоти. Вікові особливості.16.Вестибулярна сенсорна система, її відділи.17.Механізм збудження рецепторів присінку й півколових каналів.18.Реакції, обумовлені зв’язками вестибулярних ядер з іншими центрами ЦНС.19.Біль. Класифікація, механізми, значення.20.Віділи больової сенсорної системи.21.Антиноціцептивна система, значення. Фізіологічні механізми знеболювання.22. Сомато-сенсорна система, її відділи.23. Смакова сенсорна система.

26

24. Нюхова сенсорна система.Схеми, котрі студент повинен вміти намалювати та пояснювати з

фізіології аналізаторів: Схему побудови зображення в еметропічному оці. Схему ходу променів у міопічному та гіперметропічному оці. Схему рефлекторної дуги зіничного рефлексу.

Література: Фізіологія (За ред. В.Г. Шевчука.–Вінниця: Нова книга, 2012.–С. 188-220. Нормальна фізіологія ( За ред. В.І. Філімонова. – К.: Здоров’я, 1994. – С.

80-140. Фізіологія людини ( За ред. В.Ф. Ганонга. - Львів.: Бак, 2002, - С.159 -170,

Физиология человека ( в 2-х томах). Т.2. (Под ред. В.М. Покровского, Г.Ф. Коротько. – М.: Медицина, 1997. – 448с.

Физиология человека ( в 3-х томах). Т.1. Пер. с англ. (Под ред. Р. Шмидта и Т. Тевса. – М.: Мир, 1996.

Общий курс физиологии человека и животных. В 2 кн. Кн.1 физиология нервной, мышечной и сенсорной систем (Под ред. А.Д. Ноздрачева. – М.: Высш. шк., 1991 – 512 с.

Д. Хьюбел. Глаз, мозг, зрение. Пер. с англ. М.: Мир, 1990, 237 с. Коротков А.В., Чеснокова С.А. Атлас по нормальной физиологии (Под ред.

Н.А. Агаджаняна. – М.: Высшая школа, 1986. – 351 с.

27

· web viewЧерез 5 хвилин, що пов’язане з адаптацією...

Documents