selydove-mmk.dn.sch.in.uaselydove-mmk.dn.sch.in.ua/files/downloadcenter/л1.docx · web...

ВІДДІЛ ОСВІТИ СЕЛИДІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

МІСЬКИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Узагальнення досвіду роботи

Лозової Людмили Володимирівни,учителя біології вищої кваліфікаційної категорії,

учителя – методиста

Селидівської загальноосвітньої школи

І – ІІІ ступенів №6

Селидове - 2014PAGE \* MERGEFORMAT25

PAGE \* MERGEFORMAT25

Зміст Стор.

1. План вивчення системи роботи учителя……………………………………...4

2. Візитна картка вчителя………………………………………………………...8

3. Інтерв’ю з учителем…………………………………………………………..10

4. Опис досвіду роботи з проблеми «Використання інноваційних

технологій на уроках біології»………………………………………………….11

5. Список рекомендованої літератури з проблеми…………………………….17

6.Додатки…………………………………………………………………………21

Додаток 1а. Модель творчої особистості. Модель реалізації педагогічних ідей у системі навчання ………………………………………………………...22

Додаток 1б. Функції вчителя…………………………………………………....23

Додаток 1в. Портрет учителя-майстра………………………………………....24

Додаток 1г. Анкети «Урок очима учнів, вчителя»………………………..…..25

Додаток 1д. Результати анкетування.………………………………………….26 Додаток 1е. Розробки уроків. …………………………………………………..28

Візитна картка


1. Прізвище, імя та по батькові: Лозова Людмила Володимирівна

2.Дата народження: 08.08.1959

3. Домашня адреса, телефон: 85400 Селидове Донецької області, вул.. Гоголя, буд. 2 ,кв.10

4. Освіта: Мелітопольський державний педагогічний інститут

Спеціальність за дипломом: Біологія і хімія

5. Місце роботи (повна назва закладу, адреса, телефон, e-mail):Селидівська ЗОШ І-ІІІ ступенів №6, вул. Леніна, 19; тел.(06237)7-44-45;

6.Стаж роботи (загальний)33 роки

стаж педагогічної діяльності 27 років

7. Кваліфікаційна категорія: спеціаліст вищої категорії.

8. Звання: учитель-методист

9. Державні нагороди, відзнаки:2003 р. – Почесна грамота Міністерства освіти України, 2006р. – переможець міського конкурсу «Кращий працівник року» в номінації « Кращий педагог – дослідник (Грамота міського відділу освіти); учасник другого етапу обласного конкурсу «Кращий працівник року» (Диплом управління освіти і науки Донецької обласної адміністрації); нагороджена знаком «Відмінник освіти України»;2008р. – грамота міського відділу освіти за пропагування здорового способу життя серед учнівської молоді; подяка Донецького облІППО за активну участь в організації та проведенні обласних науково- практичних заходів оздоровчого напряму.

10. Класи, в яких викладає вчитель: 5 -11 класи

11. Мова викладання: українська.

12. Проблема, над якою працює вчитель: « Використання інноваційних технологій на уроках біології»

13. Інноваційні форми роботи, та технології, що використовує:технологія особистісно орієнтованого навчання та виховання; профільне навчання, технологія групової навчальної діяльності, теорія рівневої диференціації навчання, інформаційні технології, здоров’язберігаючі технології


навчання,інтерактивні технології, технологія навчання як дослідження, технологія гуманізації педагогічної діяльності, розвиток критичного мислення, ігрові технології.

14. Авторські видання та публікації: Розробка уроку «Експедиція на планету «Еволюція», 11 клас (науково-методичний журнал «Біологія» видавничої групи «Основа», Харків, №5 2011р.; «Биология. Все для учителя», ИОО «Основа», г. Москва №3 2011г.)

15. Педагогічне кредо:«Вчитель дотикається до вічності: ніхто не може сказати, коли закінчується його вплив» (Генрі Адамс)


Чому вирішили стати вчителем?

- Тому що у моєму житті зустрічалися такі вчителі, які слугували для мене взірцем і надихнули продовжити їх справу.

За що любите професію?

- За можливість «доторкнутися до вічності», за можливість бути носієм знань для наступних поколінь.

Що подобається і що не подобається у роботі?

- Подобається розвивати творчі здібності дітей, навчати їх здобувати знання; не подобається велика кількість «паперової» роботи, що обмежує можливість живого спілкування з дітьми та колегами.

Чи хотілося колись кинути все і повністю змінити життя?

- Не хотілося, бо це справа мого життя. Якби треба було б почати все спочатку, знову б обрала ту ж професію.


Тема досвіду: «Використання інноваційних технологій на уроках

біології»

Автор досвіду: Лозова Людмила Володимирівна, учитель біології,

категорія — вища, педагогічне звання «учитель-методист», стаж

роботи — 26 років.

Адреса досвіду: Селидівська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів

№ 6.

В основі даного досвіду лежить методологічний принцип дедукції (від

абстрактного до конкретного) — моделювання педагогічного досвіду

(педагогічний експеримент), що містить у собі наступні етапи:

- підготовчий (робота з інформаційними джерелами, самоосвіта, участь у

роботі семінару) 2006-2008 н. р.;

- проектувальний (теоретичне моделювання досвіду) 2008-2009 н.р.;

- організаційний (апробація даної моделі у педагогічній діяльності

вчителя на курсах підвищення кваліфікації, на засіданнях м/о,

семінарах) 2009-2010н.р.;

- узагальнюючий (створення моделі педагогічного експерименту,

оформлення результатів роботи) 2010-2011 р.;

- етап поширення і впровадження, досвіду в педагогічну практику

2011-2014 н.р.

Теоретична основа досвіду:

- технологія особистісно орієнтованого підходу до навчання (І.С.

Якиманська; О.Я. Савченко, В.Г. Кремінь, С.І. Подмазін),

- Національна доктрина розвитку освіти, Державна цільова програма

роботи з обдарованою молоддю на 2007-2010р.р.,

- Обласна програма «Освіта Донеччини 2007-2011р.р.»


Тема досвіду співзвучна проблемі реформування сучасної освіти —

переорієнтації шкільної освіти з технократичних інформаційних позицій на

особистісно розвиваючі, гуманістичні.

Реалізація провідних ідей досвіду дозволяє створити умови для

формування особистості в системі компетентнісно орієнтованого навчання,

розвитку та реалізації потенційних можливостей учнів; формування

особистості, орієнтованої на досягнення успіху у всіх сферах діяльності.

Технологія досвіду сприяє рішенню наступних проблем:

- здійснення особистісно орієнтованого підходу;

- розширення сфери пізнання з метою отримання нових можливостей

успіху;

- модернізування видів діяльності для збалансованого розвитку

природного потенціалу дитини: фізичного, психічного, соціального

«Я» в навчальному закладі та сім’ї;

- формування особистості, здатної користуватися інформацією, творчо

мислити, приймати рішення та адаптуватися в будь-яких

умовах(Додаток №1а).

Вид досвіду за характером новизни — раціоналізаторський.

Слід зазначити індивідуальну особливість педагогічного стилю вчителя у

проектуванні педагогічного процесу, а також педагогічні наробки автора

досвіду: методичні рекомендації до самоосвітньої роботи учнів, збірники

завдань для учнів і вчителів «Завдання та вправи з генетики», «Задачі і

вправи з загальної біології», дослідницька робота «Система формування

успішної особистості школяра».

Новизна досвіду полягає в оригінальному використанні

педагогічних інновацій(Додаток №1е).


В час стрімкого та бурхливого розвитку суспільства, технологій,

фінансів та культури, сучасна людина і сама повинна розвиватися швидше. Їй

необхідно мати більше знань, умінь і навичок, які б допомогли розширювати

світогляд та давали б можливість крокувати впевнено поряд з швидким

потоком науково-технічного прогресу. Бурхливі зміни торкнулись і сфери

освіти. Адже радянська освіта дала міцне підґрунтя, фундамент для сучасних

інноваційних педагогічних технологій. Сучасна система освіти видається

більшості педагогів настільки зрозумілою, що відкриття і висновки

психологів або соціологів у цій галузі інколи виявляються несподіваними.

Спираючись на соціологічні дослідження, російський педагог М. Балабан

дійшов до висновку: школа, незалежно від того, у якій країні вона

знаходиться, успішно навчає лише одного з десяти своїх учнів.

Іншими словами, лише 10% учнів здатні вчитися з книгою в руках. Решта

90% учнів також здатні вчитися, але не з книгою в руках, а по іншому:

«своїми вчинками, реальними справами, всіма органами чуття». Результати

цього та багатьох інших досліджень призводять до висновку, що навчання

має будуватися інакше, таким чином, щоб усі учні могли вчитися. Один з

варіантів організації навчального процесу – використання в діяльності

педагога інноваційних технологій.

Використання новітніх методик дає можливість навчити, розвинути та

виховати особистість, яка не загубиться у новому, розвинутому світі, а,

навпаки, буде керувати ним. Існує велика кількість сучасних педагогічних

методик, які використовуються на уроках з різних навчальних дисциплін.

Вивчення біології також потребує сучасного підходу, а саме використання

новітніх технологій, які не тільки дають змогу учню зрозуміти та якісно

відтворити матеріал, а й стимулюють до подальшого самостійного вивчення

предмету. Використання педагогічних інноваційних методів і технологій у

викладанні біології та екології дає можливість вчителю не тільки навчити


учнів, а й зацікавити їх, стимулювати їх пізнавальну діяльність та прагнення

самостійно вивчати природничі науки.

Метою будь-якої технології є досягнення більш високого рівня

навчання і виховання. Для здійснення цього педагогічна технологія повинна

задовольняти такі вимоги:

- науковість – усі педагогічні прийоми певної технології повинні мати

наукове обґрунтування;

- системність – усі складові технології повинні бути взаємопов’язані та

складати у сукупності єдине ціле;

- передбачуваність – етапи впровадження та очікувані результати

технології повинні бути чітко сплановані;

- ефективність – застосування певної технології виправдовує витрати

(часові, емоційні, матеріальні тощо) для отримання гарантованого

результату;

- можливість відтворення – можливість використання, повторення

технології іншими суб’єктами;

- оптимальність – певна технологія має низку переваг порівняно з

іншими для отримання бажаного результату.

Серед технологій, які впроваджує учитель у вивченні біології, можна

виділити:

- особистісно орієнтоване навчання та виховання;

- технологію групової навчальної діяльності,

- теорію рівневої диференціації навчання,

- інформаційні технології,

- здоров’язберігаючі технології навчання,

- інтерактивні технології,

- технологію навчання як дослідження,

- технологію гуманізації педагогічної діяльності,


- розвиток критичного мислення,

- тренінги, ігрові технології.

Інтерактивне навчання вимагає від учителя реалізації певних умов в

організації навчального процесу. Це такі умови:

А. Організація навчального процесу як багатосторонньої,

партнерської, інтенсивної комунікації, коли зв’язки виникають не тільки

між учителем і учнями, а й між усіма учнями, а педагог стає рівноправним

учасником навчальної діяльності.

У процесі такої комунікації учні здобувають можливість поділитися

думками та почуттями в межах певної теми, розповісти про свої висновки,

вислухати думки не тільки вчителя, а й однокласників Застосування

багатосторонньої комунікації дозволяє залучати до процесу навчання всіх

учнів класу, оскільки консультування, що проводиться самими учнями (або

взаємонавчання) є одним з найефективніших способів засвоєння знань.

Б. Сприятлива, позитивна психологічна атмосфера в класі

створюється з допомогою таких прийомів:

- представлення учням програми майбутньої діяльності;

- знайомство з цілями уроку ( з очікуваними результатами діяльності

учнів); учні мають чітко розуміти, що від них вимагається;

- знайомство із завданнями використання кожної технології чи методу;

- розповідь учням, чому для вивчення цієї теми були обрані такі методи

чи технологія;

- акцентування уваги учнів на особливостях тієї чи іншої технології та

тих ефектах, яких вони можуть досягти при правильній роботі;

- розкриття алгоритму проведення технології та розповідь про

послідовність дій (надання пам’ятки діяльності);

- відповіді на запитання учнів;


- проведення вправи «знайомство», яку варто використовувати не тільки

в новому класі, але й у сформованому колективі, причому,

багаторазово;

- попросити учнів розповісти про свої очікування та побоювання

встановити правила поведінки чи норм роботи на уроці;

В. Соціальна організація навчального простору

Навчальний простір має бути побудовано таким чином, щоб зробити

легкою і природною співпрацю та комунікацію учнів. Усе, що знаходиться в

навчальній аудиторії, має допомогти вчителеві організувати простір для

інтерактивної діяльності учнів. Цей простір можуть конструювати як

педагоги, так і учні, використовуючи різні засоби. Що забезпечують освітню

діяльність або є її результатами: плакати з програмою предмета,

результатами групової роботи або «мозкового штурму»; навчальні матеріали,

зроблені руками педагога; різні речі, предмети, листівки, виготовлені

учнями. Коли учні потрапляють в аудиторію, де багато створених ними на

попередніх заняттях матеріалів, вони ніби «занурюються» в цей простір,

поступово залучаються в навчальну діяльність.

Серед провідних функцій учителя відзначається управлінська та

організаторська: учитель організує навчальну діяльність та вміло управляє

нею (Додаток №1б). Для ефективного протікання процесу навчання учитель

дотримується таких правил:

- головним є не предмет, якому навчає, а особистість, яку формує своєю

діяльністю, пов’язаною з вивченням предмета;

- на виховання активності не шкодувати ні часу, ні зусиль; сьогодні

активний учень – завтра активний член суспільства;

- головне призначення – навчати учнів вчитися;


- якомога частіше використовувати питання «чому?» - розуміння

причинно-наслідкових зв’язків є обов’язковою умовою розвивального

навчання;

- найкраща форма роботи, що виробляє навички упевненої поведінки –

це тренінг, тому що насправді знає не той, що переказує, а той, хто

застосовує на практиці;

- привчати учнів думати самостійно, відходити від механічних переказів;

- творче мислення розвивати всебічним аналізом проблем, розв’язанням

пізнавальних задач, виконанням творчих завдань; якщо учневі не під

силу виконати складне інтелектуальне завдання, він може обрати для

себе таке, з яким упорається: намалювати малюнок, виготовити

роздатковий матеріал, який буде використаний на уроці;

- закріплювати знання в цілісних логічних структурах (блоках), оскільки

при цьому міцність запам’ятовування більш висока, ніж міцність

розрізнених знань; використовувати при цьому опорні конспекти;

- враховувати індивідуальні особливості учнів, їх інтереси, особливості

розвитку;

- намагатися бути обізнаним з останніми науковими досягненнями в

біології;

- заохочувати дослідницьку роботу школярів, знайомити їх з технікою

експериментальної роботи;

- навчати так, щоб кожен учень вважав навчання за свою життєву

необхідність, знав, що знайде своє місце в житті, якщо здобуде міцні

знання.

Свою функцію вчитель бачить у створенні оптимальних умов для

розвитку й становлення особистості як суб’єкта діяльності і суспільних

відносин, яка будує свою діяльність і стосунки відповідно до стійкої системи

гуманістичних і особистісних цінностей. Знання та успішність їх засвоєння


стимулюють розвиток особистості, збагачують цінності, і навпаки – від

цінностей та потреб людини залежить її потреба в знаннях. (Додаток №1в)

Експертна оцінка учнем уроку вчителя за результатами

анкетування показала високий рейтинг педагога (Додатки №1г).

Результати контрольних зрізів показали ріст рівня навчальних

досягнень:

2013/14 н.р. 2014/15 н.р.

• початкового рівня -4% 4%

• середнього рівня - 32% 20%

• достатнього рівня - 52% 48%

• високого рівня - 16% 28%

Якість знань - 68% 76%

Результати вивчення мотивації навчальної діяльності школярів показали

такі домінуючі мотиви навчальної діяльності школярів:

42%— подобається дізнаватися нове;

81%—. подобається вчитель;

74%— хочу знати більше;

93%— на уроках цікаво.

Даний досвід рекомендується для поширення в школах міста за допомогою

проведення різнотипної методичної роботи: семінарів, публікацій, відкритих

уроків, презентацій, організації роботи авторської опорної школи.


Список рекомендованої літератури з проблеми

1. Аніскіна Н.О. Організація профільного навчання в сучасній школі.-Х.: Видав. гр. «Основа», 2003.

2. Бухлова Н.В. Інтерактивні тренінги щодо формування самоосвітньої компетентності учнів: Методичний посібник. – Донецьк: облІППО, «Витоки», 2007.

3. Волобуєва Т.Б. Інформаційні технології в освіті. Методичний посібник. Донецьк: «Каштан», 2007

4. Вербицька О. Інтерактивні методи навчання предметів природничого

циклу. Початкова школа – 2007р. №6

5. Волобуєва Т.В. Методологічна компетентність учителя (підручник педагога - дослідника ):Методичний посібник. – Донецьк: Каштан, 2007.

6. Гін А.О. Прийоми педагогічної техніки: Посібник для вчителів. – Луганськ: Навчальна книга, Янтар, 2004

7. Державний стандарт базової і повної середньої освіти. Затверджено постановою Кабінету міністрів України від 14.01.2004 р.№24.

8. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій.(Автор-укладач Н.П. Наволокова. –Х.:Видав. гр. «Основа», 2010.

9. Інноваційна діяльність ЗНЗ (Упоряд.Галіцина .- К,: вид. дім «Шкільний світ», 2005.

10.КсьонзоваГ.Ю.Перспективні шкільні технології.-М.: Пед. Спілка Росії, 2000.

11.Лернер И.А. Дидактические основы методов обучения. - М.:

Педагогика, 1981. - 185 с.

12.Наволокова Н.П., Андреєва В.М. Практична педагогіка для вчителя. 99 схем і теблиць. –Х.: Видав. гр.. «Основа», 2009.

13.Освітні технології: Навч. - метод. посібник / За ред. О.М. Пєхоти. - К.:

А. С. К., 2004. - 256 с.


14.Підласий І.П. Як підготувати ефективний урок. - К.: Радянська школа,

15.1989. - 56 с.

16.Пометун О.І. Активні та інтерактивні методи навчання: до питання

диференціації понять // Шлях освіти. - 2004. - № 9. - 137 с.

17.Пометун О.І. Енциклопедія інтерактивного навчання. - К., 2007. - 144 с.

18.Пометун О.І. Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології

навчання. - К.: Видавництво А. С. К., 2003. - 192 с.

19.Педагогічна майстерня вчителя біології( Упоряд. К.М. Задорожний.-Х.:Видав.гр. «Основа», 2008.

20.Радченко А.Є. Поурочне планування з використанням технологічної

карти: Наук. метод. журн. - Х.: Вид. група «Основа», 2009.- № 15 - 16.

21.Якиманська І.С. «Особистісно-орієнтоване навчання в сучасній

школі».-М.,-1996р.

22.Назаренко Г.І., Філіппова Н.О. «Створення позитивного

психоемоційного клімату в шкільному колективі».-Х.,-2009р.


Додаток №1а


Додаток №1б


Функції вчителя

Організаторська Управлінська

Інноваційні технології

особистісно орієнтоване навчання

та виховання

інформаційні технології здоров’язберігаючі технології навчання

інтерактивні технології

технологія групової навчальної діяльності

Теорія рівневої диференціації

навчання

розвиток критичного мислення

ігрові технології

Додаток №1в


тренінги

Додаток №1г

Анкета «Урок очима учня»

Ціль: виявити стан, а також характер взаємодії між вчителем і учнем у процесі навчальної діяльності на навчальному занятті.

Поставте проти кожного питання бал, якщо даний показник має місце:

8-9 — завжди;

6-7 — часто;

4-5 — рідко;

2-3 — іноді;

1-0 — практично відсутній.

1.Мені ясні мета моєї діяльності (що я довідаюся і чому навчуся на уроці) і програма її реалізації.2.Я беру участь разом із класом в обговоренні задач уроку.3.Учитель вносить зміни в план уроку відповідно до наших побажань.4.Досліджуваний матеріал зрозумілий і доступний мені.5.У мене є можливість вибрати завдання з урахуванням моїх можливостей і інтересів.6.У нас кожен учень активно працює на уроці.7.Мікроклімат на уроці сприяє творчої діяльності.8.Учитель правильно поводиться в конфліктних ситуаціях.9.Учитель надає мені допомогу, коли я відчуваю труднощі, виявляє терпіння і доброзичливість.10. Учитель використовує проблемні бесіди, спонукає до висловлень різних точок зору.

11. Я беру участь у розробці сценаріїв, диспутів, питань для PAGE \* MERGEFORMAT25

заліку, рольових ігор і т.і.12. Результати якості моїх навчальних досягнень задовольняють мене.

Анкета «Урок очима вчителя». Анкетування Лозової Л.В.

Ціль: виявити стиль учителя, оригінальні педагогічні знахідки вчителя на уроках.

Поставте проти кожного питання бал:

8—9 — завжди;

6—7 — часто;

4 – 5 — рідко;

2—3 — іноді;

1—0 — практично відсутнє.

1. Прагну донести до учнів ціль навчальної діяльності на уроці і програму її реалізації. (9)2. Практикую в класі спільне вироблення мети уроку й обговорення програми її досягнення.(8) 3. Вношу зміни в план уроку відповідно до побажань учнів, прагну врахувати їхні потреби й інтереси.(7)

4. Досліджуваний на уроці матеріал зрозумілий і доступний учням класу.(6)5. Виділяю на уроці головне й істотніше.(9)

6. Надаю учням право вибрати (запропонувати самим) завдання з урахуванням їхніх можливостей і інтересів.(6)

7. Прагну включити в активну навчальну діяльність кожного учня.(6)

8. Володію інформацією про те, як кожен учень засвоює навчальний матеріал.(7)

9. Розвиваю в учнів уміння аналізувати й оцінювати результати навчальної діяльності.(7)

10. Мікроклімат на уроці сприяє творчої діяльності, відносини між вчителем і учнями доброзичливі.(7)

11. Об'єктивний у конфліктних ситуаціях, які складаються на уроці.(7)

12. Зауважую на успіхи учнів у навчальній діяльності.(8)

13. Роблю на уроці індивідуальну допомогу учням у випадкувиникнення в них утруднень.(9)14. Об'єктивний в оцінці знань.(7)15. Використовую на уроці проблемні бесіди, спонукаю до висловлень різних точок зору, учу відстоювати свою думку.(7)

16. Залучаю учнів до розробки сценаріїв диспутів, рольових ігор і т.і.(6)

17. На уроці використовую, в основному, наступні форми роботи:а) індивідуальні;(4)


б) парні;(7)

в) групові;(7)

г) сполучення різних форм роботи.(9)

18. Результати якості навчальних досягнень задовольняють учнів.(6)

Додаток 1д

Результати анкетування

№ Питання анкети Завжди Часто Рідко ІнодіУрок очима учнів (в %)

1 Мені ясні мета моєї діяльності (що я довідаюся і чому навчуся на уроці) і програма її реалізації.

78 22

2 Я беру участь разом із класом в обговоренні задач уроку.

32 28 32 8

3 Учитель вносить зміни в план уроку відповідно до наших побажань.

16 48 16 20

4 Досліджуваний матеріал зрозумілий і доступний мені. 68 12 12 8

5 У мене є можливість вибрати завдання з урахуванням моїх можливостей і інтересів.

78 22

6 У нас кожен учень активно працює на уроці. 78 22

7 Мікроклімат на уроці сприяє творчої діяльності. 52 48

8 Учитель правильно поводиться в конфліктних ситуаціях.

48 48 4

9 Учитель надає мені допомогу, коли я відчуваю труднощі, виявляє терпіння і доброзичливість.

64 36

10 Учитель використовує проблемні бесіди, спонукає до висловлень різних точок зору.

42 44 14

11 Я беру участь у розробці сценаріїв, диспутів, питань для заліку, рольових ігор і т.і.

12 38 32 18

12 Результати якості моїх навчальних досягнень задовольняють мене.

78 12 8 2


Додаток 1е

СЕЛИДІВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА

І-ІІІ СТУПЕНІВ № 6

Методичний кабінет

Розробки уроків біології

Учитель вищої категорії, учитель-методист,

учитель біології Селидівської

загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів № 6

Лозова Л. В.


м. Селидове

2014

Розробка уроку біології для 7 класуТема. Різноманітність грибів. Цвілеві гриби, гриби – паразити.

Мета:

сформувати уявлення про різноманітність грибів, особливості будови, життєдіяльності та розмноження цвілевих грибів, дрожей та грибів – паразитів, виявити характерні особливості нижчих та вищих грибів, їх роль в природі та житті людини;

розвивати навички роботи з мікроскопом, формувати вміння спостерігати, аналізувати, творчо розв’язувати поставлені завдання; формувати вміння працювати в групах;

виховувати почуття товариськості, взаємодопомоги, етично-ціннісне ставлення до природи.

Обладнання та матеріали: саморобні таблиці «Цвілеві гриби», «Гриби – паразити рослин», «Дріжджі»; мікроскопи, постійний мікропрепарат «Мукор», фрагмент фільму «Цвілеві гриби, дріжджі», картки для перевірки домашнього завдання шляхом біологічного диктанту «Вставте в текст пропущені слова».

Дидактичне забезпечення: 1. Мусієнко М.М. Біологія: підручник для 7 кл. загальноосвітніх навчальних закладів – К.: Генеза, 2007. 2. Андерсон О.А. Робочий зошит з біології учня 7 класу. К.: Школяр, 2013.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

Створення емоційного настрою учнів.

- Доброго дня, діти! Я щиро рада бачити вас всіх на уроці. Щоб сьогоднішній урок був цікавим, між нами повинна панувати атмосфера довіри та доброзичливості.

Давайте один одному всміхнемось,

Із усмішки натхнення зачерпнемо.

Із настроєм почнемо працювати


І перешкоди будь-які долати!

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1.Біологічний диктант.

Вставте в текст пропущені слова.

1. Вегетативне тіло гриба називається…2. Міцелій складається з окремих ниток - …3. До складу клітинної стінки грибів входить не … , як у рослин, а інший

вуглевод - … 4. В клітинах грибів відсутні зелені пластиди - ….5. Запасною поживною речовиною в клітинах грибів є …6. Гриби за способом живлення - … , вони не здатні до самостійного

утворення органічних речовин в процесі … .7. Гриби, які живляться органічними речовинами живих організмів,

називаються… , а гриби, що живляться відмерлими рештками організмів називаються …

8. Розмножуються гриби різними способами: …9. Нестатеве розмноження здійснюється за допомогою … .10. Гриби не є ані рослинами, ані тваринами, вони утворюють окреме …

організмів, яке називається … .2. Самооцінка біологічного диктанту учнями. По закінченню роботи

вчитель ще раз читає диктант, але з відповідями, учні рахують кількість правильних відповідей, що дорівнює кількості отриманих бонусів.

Правильні відповіді.

1. Міцелієм.2. Гіфів.3. Целюлоза, хітин.4. Хлоропласти.5. Глікоген.6. Гетеротрофи, фотосинтезу.7. Паразитами, сапротрофами.8. Вегетативно, статево, нестатево.9. Спор.10. Царство, Гриби.ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Найчастіше ми з вами зустрічаємося в житті з шапинковими грибами. Але є гриби, які мають іншу будову. Усі ви, мабуть, помічали білувату цвіль на продуктах харчування. А чи знаєте ви, що це гриби? Деякі гриби ми можемо побачити без допомоги збільшувальних приладів лише у момент утворення спор. Спостерігаємо ж ми тільки наслідки життєдіяльності цих організмів. У 1845 році весь урожай картоплі в Ірландії пропав через


захворювання на фітофтороз. Вся картопля погнила, що спричинило голод у країні. Виявляється, що це захворювання картоплі спричиняє нижчий гриб – фітофтора. У нашій місцевості від фітофторозу потерпає величезна кількість урожаю картоплі та помідорів. Ви вже, мабуть зрозуміли, що гриби дуже різноманітні . Які ж вони?

Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети та завдань уроку.

ІV. Засвоєння нового матеріалу.

1. Поняття про нижчі та вищі гриби. (Розповідь учителя).2. Особливості будови нижчих грибів (Розповідь учителя з елементами

бесіди, демонстрування таблиць і зображень відповідних грибів, робота з текстом та ілюстративним матеріалом підручника).

3. Фізкультхвилинка. В.п. – Сидячи, руки на поясі. Повернути голову вправо, подивитись на

лікоть правої руки, потім повернути голову вліво, подивитись на лікоть лівої руки. Повернутись у в.п. Повторити 4-5 разів.

4. Розмноження нижчих грибів на прикладі цвілевого гриба мукора (перегляд фрагмента фільму з наступним обговоренням за поставленими питаннями: - Якими способами розмножується мукор? - Який з них пореважає? – Де утворюються спори у мукора? - Як пристосувався мукор до розповсюдження спор?).

5. Виконання лабораторної роботи № 16 «Будова нижчих грибів». Тема. Будова нижчих грибів.

Мета: ознайомитись з будовою нижчих грибів на прикладі мукора; визначити особливості розмноження нижчих грибів.

Обладнання: мукор на шматочку хліба, мікроскоп, постійний мікропрепарат «Мукор», підручник, зошит.

Хід роботи.

- Інструктаж з безпеки життєдіяльності учнів.- Повторення правил роботи з мікроскопом- Виконання роботи згідно з інструкційною карткою в зошиті- Формулювання та запис висновку.

6. Одноклітинні гриби – дріжджі. Використання дріжджів людиною.(Демонстрація культури дріжджів, робота з підручником).

7. Гриби – паразити: фітофтора, ріжки, сажки, борошнисто-росяні гриби, трутовики (повідомлення учнів)

V. Узагальнення та систематизація знань.


Гра «Мудре дерево». ( Робота в групах)

1.Об’єднання в групи.

2. Ознайомлення з правилами гри: на «мудрому дереві» розташовані листки, на яких написані питання. Учні з кожної групи відривають по одному листку з дерева, обговорюють питання в групі , формулюють відповідь, використовуючи текст підручника та знання, отримані під час уроку та презентують її всім учням, після чого мають право відірвати наступний листок з питанням.

Питання для обговорення:

- Де людина використовує дріжджі?- В чому полягає санітарна функція цвілевих грибів?- Якої шкоди завдають цвілеві гриби господарству людини?- Для чого людина використовує цвілеві гриби ?- Якої шкоди завдають ріжки та сажки рослинництву та здоров’ю

людини?- Чому потрібно спалювати стовбури загиблих дерев, на яких є плодові

тіла трутовиків?- Якої шкоди завдають гриби-паразити тваринам і людині?- Чи можуть бути корисними паразитичні гриби?VІ. Підсумок уроку.

Вчитель підбиває підсумки діяльності учнів на уроці, виставляє та коментує оцінки (під час уроку учні отримували бонуси за різні види діяльності та відповіді на питання), пропонує відповісти на питання:

- Чим плідним для вас був цей урок?- Що вам сподобалось, а що у нас не вийшло, що не сподобалось?

- Я дуже рада за вас , діти, - Що ви могли чогось навчитись.- Отож старайтесь і надалі, - Щоби нові скорити далі, щоб знов змогли чогось навчиться, - В житті, повірте, це згодиться. (Супруненко О.В.)VІІ. Домашнє завдання.

Обов’язкове для всіх:

1. Опрацюйте параграф 57.2. Дайте відповіді на питання №1-7,с.237Творче (за бажанням, на вибір):

1. Напишіть твір – мініатюру «Гриб: творець чи руйнівник?».


2. Складіть сенкан на одну з тем: «Мукор», «Пеніцил», «Гриби – паразити», «Дріжджі».

3. Підготуйте повідомлення про заходи профілактики захворювань, спричинених паразитичними грибами.

4. Намалюйте цвілеві гриби, зробіть відповідні підписи.

Розробка уроку біології для 7 класуТема. Характеристика родин класу Дводольні. Родини Капустяні та Розові.

Мета та завдання уроку:

поглибити знання про дводольні рослини, ознайомити учнів з характерними ознаками рослин родини Бобові та родини Пасльонові, їх різноманітністю; з’ясувати значення цих рослин у природі та в житті людини;

розвивати критичне мислення, здатність до самостійної аналітичної та оцінювальної роботи з інформацією, уміння працювати в групі, застосовувати теоретичні знання на практиці; формувати навички складання таблиць, комунікативні навички;

виховувати етично-ціннісне ставлення до природи

Тип уроку: урок розвитку критичного мислення.

Хід уроку

І. Організаційний етап

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів та мотивація навчальної діяльності.

1. Фронтальна бесіда.- Яке царство живої природи ми вивчаємо?- На які найбільші таксономічні групи поділяються всі організми царства

Рослини?- Назвіть відділи рослин у порядку їх виникнення та ускладнення.- Який з названих відділів ми зараз вивчаємо?- На які таксономічні групи діляться відділи?- На які класи ділиться відділ Покритонасінні? - .Який клас ми вивчаємо?- Яка основна ознака покладена в основу поділу покритонасінних рослин

на класи Однодольні та Дводольні?- За якими ще ознаками вони відрізняються?- На які таксономічні групи діляться класи рослин?


2. Постановка проблеми.

- Які ж ознаки покладені в основу поділу класів покритонасінних рослин на родини? Які характерні ознаки кожної родини? Це і буде завданням нашого сьогоднішнього уроку, тема якого «Характеристика родин класу Дводольні. Родини Капустяні та Розові.»

3. Постановка ситуаційних завдань.

Робота в парах (парна мозкова атака)

Завдання: Заповніть першу колонку таблиці «Характеристика класів та родин рослин»

Зразок заповнення таблиці:

Що знаємо? Про що хочемо дізнатись?

Про що дізнались?

У рослин класу Однодольні

одна сім’ядоля в насінині, а у дводольних – дві;

- класи покритонасінних відрізняються ще й будовою кореневих систем, жилкуванням листків, будовою стебла, квітки;

- кожен клас рослин включає багато родин;

-в родині рослини мають більше спільних рис, ніж у класі;

- капуста вживається в їжу, смачна, корисна;

-розові-від слова «роза»;

і т.д..

Яка ознака покладена в основу поділу класів рослин на родини?

- які характерні ознаки мають рослини родин Капустяні та Розоцвіті;

- які рослини належать до цих родин;

- яке значення в природі та в житті людини мають Капустяні та Розоцвіті.


4. Обговорення результатів роботи в парах та визначення разом з учнями мети та завдань уроку.

ІІІ. Побудова знань.

1. Характерні ознаки родини Капустяні. ( Розповідь учителя з елементами бесіди , демонстрація гербарних зразків рослин родини Капустяні, робота з текстом підручника ( пошукова ) під керівництвом учителя, заповнення таблиці:

Клас

Родина Будова квітки

Суцвіття Тип плода

Інші особливості

Значення в природі та житті людини

Представники

Характерні ознаки родини Розові. Робота в групах.

Завдання групам:- прочитайте текст у підручнику, складіть характеристику родини Розові

та заповніть таблицю за зразком родини Капустяні.- обговоріть результати роботи та порівняйте ознаки Розових та

Капустяних- розгляньте гербарні зразки рослин з родини Розові, знайдіть ознаки ,

описані вами в таблиці.

ІV. Консолідація.

1. Презентація результатів роботи в групах. Взаємооцінка діяльності членів групи.

2. Обговорення у загальному колі – дискусія ( порівняння характерних ознак двох родин ):

- які спільні риси родин Капустяні та Розові ви можете назвати?- чим відрізняються рослини цих двох родин?- чи знайшли ви відповідь на проблему, поставлену на початку уроку:

яка ознака- покладена в основу поділу класів Покритонасінних рослин на родини?3. Заповнення колонки « Про що дізнались?» в таблиці та самооцінка

діяльності.



Рослини різних родин класів покритонасінних відрізняються будовою квітки та типом плодів, - це і є основною ознакою при поділі рослин на родини;

- інша назва капустяних – Хрестоцвіті, бо квітка складається з чотирьох чашолистиків та пелюсток, розташованих хрест-навхрест;

і т.д.

4. «Біологічний практикум» (робота в парах).Парам пропонуються гербарні зразки різноманітних покритонасінних

рослин, з яких треба вибрати окремо представників родини Капустяні й родини Розові та пояснити свій вибір. Взаємооцінка діяльності.

V. Підсумки уроку.

1. «Закінчи речення»- На цьому уроці я зрозумів…- Сьогодні на уроці я навчився…- Найцікавішим було…Від наступного уроку я чекаю…

2.Оцінювання знань вчителем з урахуванням само- та взаємооцінки.

VІ. Домашнє завдання.

Опрацювати параграф в підручнику, відповісти на питання в кінці параграфа, продумати проблемні питання, що виникли на кінцевій стадії уроку – для всіх.

Творчі завдання:

- Підготувати легенди, міфи, вірші, загадки про рослин родин Бобові та Пасльонові.

- скласти сенкан на одну з тем: «Капуста», «Шипшина», «Троянда», або запропонуйте тему сенкана самі.


Розробка уроку біології для 7 класуТема уроку. Характеристика родин класу Однодольні. Родини Лілійні та

Цибулеві.

Мета та завдання уроку:

поглибити знання про однодольні рослини, ознайомити учнів з характерними ознаками рослин родин Лілійні та Цибулеві, їх різноманітністю; з’ясувати значення цих рослин у природі та в житті людини;

розвивати критичне мислення, здатність до самостійної аналітичної та оцінювальної роботи з інформацією, уміння працювати в групі, застосовувати теоретичні знання на практиці; формувати навички складання таблиць, комунікативні навички;

виховувати етично-ціннісне ставлення до природи.

Тип уроку: урок розвитку критичного мислення.

Хід уроку

І. Організаційний етап

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів та мотивація навчальної діяльності.

2. Фронтальна бесіда.- Яке царство живої природи ми вивчаємо?- На які найбільші таксономічні групи поділяються всі організми царства

Рослини?- Назвіть відділи рослин у порядку їх виникнення та ускладнення.- Який з названих відділів ми зараз вивчаємо?- На які таксономічні групи діляться відділи?- На які класи ділиться відділ Покритонасінні? - .Який клас ми вивчаємо?- Яка основна ознака покладена в основу поділу покритонасінних рослин

на класи Однодольних та Дводольних?PAGE \* MERGEFORMAT25

- За якими ще ознаками вони відрізняються?- На які таксономічні групи діляться класи рослин, порядки ?

2. Постановка проблеми.

- Які ж ознаки покладені в основу поділу класів покритонасінних рослин на родини? Які характерні ознаки кожної родини? Це і буде завданням нашого сьогоднішнього уроку, тема якого «Характеристика родин класу Однодольні. Родини Лілейні та Цибулеві.»

3. Постановка ситуаційних завдань.

Робота в парах (парна мозкова атака)

Завдання: Заповніть першу колонку таблиці «Характеристика класів та родин рослин»

Зразок заповнення таблиці:

Що знаємо? Про що хочемо дізнатись?


У рослин класу Однодольні

одна сім’ядоля в насінині,

-класи покритонасінних відрізняються ще й будовою кореневих систем, жилкуванням листків, будовою стебла, квітки;

-кожен клас рослин включає багато родин;

-в родині рослини мають більше спільн их рис, ніж у більших таксономічних групах

Яка ознака покладена в основу поділу класів рослин на родини?

-які характерні ознаки мають рослини родин Лілійні та Цибулеві;

-які рослини належать до цих родин;

-яке значення в природі та в житті людини мають рослини цих родин.

4. Обговорення результатів роботи в парах та визначення разом з учнями мети та завдань уроку.


ІІІ. Побудова знань.

2. Характерні ознаки родин Лілійні та Цибулеві ( Розповідь учителя з елементами бесіди , демонстрація гербарних зразків рослин родини, робота в групах з текстом підручника ( пошукова ) під керівництвом учителя, заповнення таблиці, підготовка презентації.

Клас

Родина Будова квітки

Суцвіття Тип плода

Інші особливості

Значення в природі та житті людини

Представники

Завдання групам:- прочитайте текст у підручнику, складіть характеристику родини (1гр. -

Лілійні; 2гр. – Цибулеві; 3гр. – Систематики; 4гр. – Споживачі.)- та заповніть таблицю, підготуйте презентацію своєї теми;- обговоріть результати роботи;- розгляньте гербарні зразки рослин з родини Розові, знайдіть ознаки ,

описані вами в таблиці.

ІV. Консолідація.

5. Презентація результатів роботи в групах з використанням результатів випереджального домашнього завдання. Взаємооцінка діяльності членів групи.

6. Обговорення у загальному колі – дискусія ( порівняння характерних ознак двох родин ):

- які спільні риси родин Лілійні та Цибулеві ви можете назвати?- чим відрізняються рослини цих двох родин?- чи знайшли ви відповідь на проблему, поставлену на початку уроку:

яка ознака- покладена в основу поділу класів Покритонасінних рослин на родини?7. Заповнення колонки « Про що дізнались?» в таблиці та самооцінка

діяльності.Про що дізнались?

Рослини різних родин класів покритонасінних відрізняються будовою квітки та типом плодів, - це і є основною ознакою при поділі рослин на родини;

-інша назва капустяних – Хрестоцвіті, бо квітка


складається з чотирьох чашолистиків та пелюсток, розташованих хрест-навхрест;

і т.д.

8. «Біологічний практикум» (робота в парах).Парам пропонуються гербарні зразки різноманітних покритонасінних

рослин, з яких треба вибрати окремо представників родин Лілійні та Цибулеві та пояснити свій вибір. Взаємооцінка діяльності.

V. Підсумки уроку.

2. «Закінчи речення»-На цьому уроці я зрозумів…-Сьогодні на уроці я навчився…-Найцікавішим було…Від наступного уроку я чекаю…

2.Оцінювання знань вчителем з урахуванням само- та взаємооцінки.

VI. Домашнє завдання.

Опрацювати параграф в підручнику, відповісти на питання в кінці параграфа, продумати проблемні питання, що виникли на кінцевій стадії уроку – для всіх.

Творчі завдання:

- Підготувати легенди, міфи, вірші, загадки про рослин родин Лілійні та Цибулеві.

- скласти сенкан на одну з тем: «Лілія», «Тюльпан», «Цибуля», або запропонуйте тему сенкана самі.


selydove-mmk.dn.sch.in.uaselydove-mmk.dn.sch.in.ua/files/downloadcenter/л1.docx · web...

Documents