Проект підтримали авторитетні міжнародні організації – Світовий банк, Всесвітня організація здоров’я (ВОЗ), ди-тячий фонд ООН ЮНІСЕФ, Швейцарський інститут охо-

рони здоров’я та тропічної медицини, а фінансову підтримку забезпечило Швейцарське бюро співробітництва в Україні. Школу офіційно підтримало Міністерство охорони здоров’я України – учасники отримували залікові бали підвищення кваліфікації, а сертифікати були підписані особисто міністром.

Місія Літньої школи полягає у тому, щоб підтримати проце-си модернізації та реформування системи охорони здоров’я в Україні шляхом створення платформи для навчання та спілку-вання тих медичних керівників, які готові підтримувати зміни в галузі. За словами Наталії Рябцевої, співорганізаторки проекту, «ідея школи у тому, щоби створити в медичній спільноті кри-тичну масу людей, яка була би налаштована на проведення реальних реформ. Про них зазвичай багато говорять, але на практиці зміни викликають відторгнення, особливо у медич-ного співтовариства. Тому ми прагнемо поступово, з року в рік, формувати групу ініціативних керівників на всіх рівнях, які би перейнялися ідеєю реформ і стали їх провідниками, кожен на своєму робочому місці».

Цьогоріч через революційні та воєнні події в Україні орга-нізаторам було складно провести повноцінну кампанію із за-лучення учасників. Незважаючи на це, всього за три тижні на 20 місць було отримано 43 заявки, з яких Вчена рада та ор-ганізатори відібрали учасників із 12-ти регіонів України, у тому числі з АР Крим. Більшість учасників представляли державні медичні установи, решта ж – приватні заклади, громадські організації та органи управління в галузі охорони здоров’я.

З метою підходу до викладання з різних перспектив, ор-ганізатори запрошували викладачів за принципом поєднання українського та міжнародного досвіду, практичної та експерт-ної діяльності, роботи у медичній галузі та поза нею. Радо погодилися викладати на Літній школі такі експерти як Паоло Беллі (провідний економіст Світового банку), Андрій Гук (фа-хівець із організації охорони здоров’я України), Віктор Галай-да (експерт із фінансування галузі охорони здоров’я), Аксель Хоффманн та Мартін Рааб (Швейцарський інститут охорони здоров’я та тропічної медицини), Катерина Булавінова (фонд ООН ЮНІСЕФ) та інші фахівці.

Програма Літньої школи була побудована за принципом «від загального – до часткового». Спершу розглядалися пи-тання організації систем охорони здоров’я в цілому, реформ та змін у них. Окремо ішлося про систему охорони здоров’я України. Після цього учасники прослухали ряд тем, корис-них на рівні управління медичним закладом – управління людськими ресурсами, управління якістю, інформаційні тех-нології тощо. Для інтеграції усіх знань учасники виконували практичний проект на прикладі реальних організацій. Завдан-ням було – запропонувати проект змін для закладу охорони здоров’я, а одна з груп взялася до написання такого проекту стосовно системи охорони здоров’я України.

Судячи з відгуків учасників, серед усіх тем найцікавішою була тема організації системи охорони здоров’я України. Це лише підкреслило, наскільки вдало організатори вгадали по-треби медичних управлінців державних закладів. Будучи частинкою державної системи охорони здоров’я, вони від-чувають гострий інформаційний голод у питаннях організації системи в цілому та реформ у ній.

Ці питання на Літній школі були розкриті у доповідях Паоло Беллі та Андрія Гука.

Основна ідея, яку доніс у своїх виступах Паоло Беллі, по-лягала в тому, що у пошуку оптимальної моделі охорони здоров’я не слід зважати на «вивіски», обираючи між систе-

Подія

4 PROmanagement

18-22 червня 2014 року в Карпатах відбулася перша в Україні літня школа для керівників у сфері охорони здоров’я «Управління в трансформованій системі охорони здоров’я в Україні». Цю навчальну подію спільно ініціювали Школа охорони здоров’я Національ-ного університету «Києво-Могилянська академія» та україно-швейцарська Програма «Здоров’я матері та дитини».

Літня школа «Управління втрансформованій системі охорониздоров’я в Україні» 2014.

Від медичного керівникадо реформатора системи

мами Беверіджа, Бісмарка чи Семашка. У дійсності жодна з розвинених країн не має якоїсь із систем у чистому вигляді. Так, у «ліберальній» системі охорони здоров’я США є елемен-ти обов’язкового медичного страхування, притаманні системі Бісмарка і навіть ознаки державного медичного обслуговуван-ня як у моделях Беверіджа чи Семашка. Так само і в німецькій охороні здоров’я існують ліберальні елементи та добровільне медичне страхування. Таким чином, у побудові власної систе-ми країни повинні скоріше користатися окремими «блоками», які найбільш вдало втілені у тій чи іншій моделі, замість прагну-ти до системи, наприклад, Беверіджа в оригіналі.

Основним принципом у побудові системи охорони здоров’я в Україні повинні бути ті результати, яких вона праг-не досягти. На жаль, за словами пана Беллі, розмова у такому ракурсі в Україні не ведеться. Вихідними положеннями для побудови системи вважають, наприклад, наявне обмежене фінансування або особливу пристрасть до певних механізмів (скажімо, загальнообов’язкового державного страхування). Це вкрай невдалий підхід, який обмежує мислення. Необхідно навпаки виходити з цілей та принципів, яких прагнемо досяг-ти. Скажімо, спершу країна повинна поставити собі ціль щодо зниження смертності або підвищення фінансової захищеності громадян, і вже згідно з бажаними цілями та принципами обирати ті «блоки», які здатні посприяти їх досягненню.

Андрій Гук зосередився на глибокому аналізі системи охорони здоров’я України. Спершу він перелічив ті невтішні показники, що яскраво демонструють дисфункціональність нинішньої системи та потребу в змінах. Особливо відчутни-ми ці показники є в порівнянні з країнами ЄС, що важливо у світлі майбутньої євроінтеграції України: середня очікувана тривалість життя в Україні на 10 років нижча, ніж у ЄС; рівень передчасної смертності вищий втричі, а смертність від тубер-кульозу в 20 (!) разів вища, ніж у Європі.

Пан Андрій проілюстрував, що система охорони здоров’я в сучасній Україні не може задовольняти жодну із сторін. Вона не задовольняє сучасного пацієнта – 68% населення гостро незадоволені діяльністю системи. Вона не може задовольняти лікаря, середня зарплатня якого на 30% нижча за середню в країні, а зношеність медичного обладнання складає 80%. Не може вона подобатись і уряду, який витрачає на галузь понад 50 млрд. гривень, не отримуючи бажаного ефекту для громадян.

Для вирішення проблем системи існує безліч інструментів, проте, на думку пана Гука, розпочати слід із прийняття важли-вих політичних рішень. По-перше, Україна нарешті має визна-читись із гарантованим рівнем медичної допомоги, який вона здатна надати пацієнтам. По-друге, слід сміливо подивитися в очі проблемі величезних тіньових платежів (за даними Світо-

вого банку вони складають понад 40% від загальних витрат на охорону здоров’я) і прийняти рішення щодо їх легалізації. По-третє, держава повинна чітко визначити мету щодо офіцій-ного фінансування галузі охорони здоров’я на рівні 6-7% від ВВП (середньоєвропейський показник).

За умов політичної волі до вирішення цих питань, Украї-на вже сьогодні готова до запровадження багатьох заходів щодо модернізації галузі. Так, система готова до переходу від утримання потужностей до контрактування закладів охорони здоров’я. Вже наявні напрацювання щодо обрахунку вартості медичної послуги, на основі чого можуть бути запровадже-ні механізми економічної мотивації лікарів. Вже сьогодні слід розпочати повноцінну масштабну підготовку сімейних лікарів та менеджерів у галузі охорони здоров’я.

Очевидно, що за короткий час Літньої школи організато-ри не могли дати керівникам повноцінну освіту з організації охорони здоров’я чи окремих управлінських дисциплін. Проте учасники отримали уявлення про те, що таке організація сучас-ної цивілізованої системи охорони здоров’я, яким є шлях до цієї системи, і як виглядає управління окремим закладом у ній.

Висока оцінка Літньої школи від учасників, викладачів, партнерів та донорів Школи підтвердила наміри організато-рів продовжувати розвивати проект у наступні роки. У 2015 році заплановано розвинути як формат, так і масштаб Літньої школи. Наприклад, навчання окремим темам буде поглиблене завдяки переходу на формат двох- трьохденних курсів. Роз-шириться і аудиторія – крім керівників закладів організатори планують навчати державних управлінців. Зважаючи на ши-рокий резонанс та популярність проекту, ще в 2014 році буде відкрито ранню реєстрацію на школу.

Журнал PRO буде висвітлювати підготовку Літньої школи 2015, тож читачі зможуть вчасно отримувати всю інформацію як на сторінках друкованого видання, так і на соціальних сторін-ках facebook.com/read.pro та facebook.com/hct.summer.school.

Подія

6 PROmanagement

Організатори

Школа охорони здоров’я Національного університету «Києво-Могилянська академія»

З 2004 року Школа охорони здоров’я здійснює навчання та проводить дослідження у сфері управління в охороні здоров’я, активно співпрацю-ючи з міжнародними партнерами, найбільшим серед яких є Маастрихт-ський університет (Нідерланди). На сьогодні Школа має магістерську та докторську (PhD) програми, в перспективі – відкриття програм із бізнес-адміністрування у галузі охорони здоров’я та коротких тематичних курсів.Найбільшим із багатьох дослідницьких проектів Школи стало дослідження платежів пацієнтів ASSPRO 2007, втілене у 2008-2013 роках у шести краї-нах, у тому числі й в Україні. Випускники Школи працюють у численних міжнародних проектах із охорони здоров’я, в приватних медичних за-кладах чи втілюють власні проекти в галузі.

Україно-швейцарська програма «Здоров’я матері та дитини»

З 2005 року україно-швейцарська програма «Здоров’я матері та дитини» навчає керівників районних і обласних медичних закладів впровадженню ефективних управлінських практик. Експерти Програми адаптують сучас-ний міжнародний досвід до українських реалій, враховуючи практичні потреби керівників державних закладів. Зокрема, теми тренінгів включали питання стратегічного менеджменту, управління якістю медичної допо-моги (у т.ч. підходи до здійснення моніторингу, перинатального аудиту), технологічного менеджменту в охороні здоров’я, фандрайзингу, впрова-дження принципів енергоефективності у закладах охорони здоров’я.Головні лікарі, які проходили навчання в межах Програми, неодноразово зазначали, що навчання дозволило їм змінити управлінське бачення та підходи, що сприяло покращенню роботи.