Особливості організації виховної роботи у

новому навчальному році

Кабінет розвитку освіти та виховання ЛОІППО

Костюк І.А, Пастушенко Р.Я.20 серпня 2014

Мета виховання у загальноосвітніх навчальних закладах Львівщини

– ідентифікація кожним учнем, ученицею себе як українця – громадянина України, вироблення моральних якостей, волі й навичок діяти в інтересах Батьківщини, рідної громади, а також умінь взаємодіяти з іншими людьми в умовах глобалізованого, інформаційного, полікультурного світу. У ХХІ столітті відповідно до сучасних викликів молодим українцям потрібно оволодіти культурою знань та інформаційної діяльності, культурою праці, зростання і самореалізації, культурою спілкування, взаємодії та співжиття у мікро- і макрогрупах.

Плекання у шкільній спільноті зазначених вище типів культури вимагає не лише усвідомлення їх значущості, але й готовності виховників бути їх носіями. Перейняти від виховників цю культуру учні можуть тільки, перебуваючи у свідомо вибудуваних взаємовідносинах – шкільному виховному просторі. Для створення виховного простору потрібна цілеспрямована, організована взаємодія усіх учасників навчально-виховного процесу: педагогів, учнів і батьків, а також налагодження постійних контактів з місцевими дитячими колективами, громадськими об’єднаннями, закладами культури, представниками релігійної та територіальної громади.

Ключові вимоги до шкільного виховного простору – довіра та співпраця учасників навчально-виховного процесу. Виховний процес має бути зорієнтований на узгоджені досяжні цілі, які підтримуються усіма групами виховників. Побудова партнерських стосунків на розумінні спільності цілей виховання має сприяти взаємопідсиленню впливів на вихованців усіх дорослих суб’єктів навчально-виховного процесу.

Основні причини неякісного виховного простору в опорних ЗНЗ:

несприятливі умови для рухової активності дітей; низькоефективне превентивне виховання учнів, особливо,

стосовно шкідливості алкоголю; часті порушення норм шкільного статуту, які забезпечують

права учасників навчально-виховного процесу, у першу чергу учнів;

присутність норм подвійної моралі у шкільних спільнотах;переважання в практиці виховної діяльності рис авторитарного педагогічного стилю;

недемократичне державне управління навчальними закладами;недостатнє фінансування ЗНЗ, відсутність у кошторисах шкіл спеціальних коштів на виховання;

несформовані управлінські уміння розвивати школу як осередок життя громади;

невміння значної частини педагогів організовувати виховні справи; нерозвинуті інформаційні ресурси загальноосвітніх навчальних закладів;

низька мотивація педагогічних колективів ЗНЗ до впровадження інновацій в сфері виховання.

У зв’язку з цим рекомендуємо:А. Методичній службі району/міста, опорної школи з напряму “Виховання”: забезпечити консультування і, при потребі, навчання

організації роботи у навчальних закладах демократичних об'єднань (педради, учнівського самоврядування та інших) з метою впливу на державне управління;

підготувати та провести в опорній школі тренінги для вироблення у педагогів-організаторів та класних керівників умінь організовувати виховні справи;

активно поширювати досвід роботи громадсько-активних навчальних закладів, зокрема, через “круглі столи” та тренінги за участю представників Всеукраїнського фонду “Крок за кроком”;

популяризувати серед педагогів вітчизняні інновації та зарубіжні здобутки у сфері виховання, сформувати в опорній школі відповідний банк (скарбничку) педагогічних ідей.

Що змінилося?

Глибока суспільно-політична криза:

• Майдан, поділ на світоглядні групи• Агресія Росії- війна• Смерті навколо, новини, депресія, мова

ворожнечі поява образу «ворога»• Згуртованість суспільства, волонтерство,

боротьба за майбутнє,• Перемішування людей- внутрішні біженці

поряд• Загроза економічної кризи, проблема

повсякденного життя, холод(?), зміна звичного розкладу(?), знову страх бідності, невпевненість, втома суспільства, втома людей, негативізм – «емоційна гойдалка»

Що є найгіршою відповіддю?

Що маємо зараз:Патріотичне (національне)Моральне, ЕстетичнеПравове ( превентивне++++

+права людини)Національне, ЕкологічнеСпрямоване на збереження

здоров'яТрудовеГромадянське (громадське?)

Що справді важливо?

Імунітет проти маніпуляцій і пропаганди -розвиток критичного мислення та оволодіння відповідними знаннями

Опір мові ворожнечі («Ми»- «Вони») – розвиток емпатії, навчання правам людини та повазі до людської гідності

Відмова від кліше та спрощеної картини світу Громадянська культура – вибори,

відповідальність влади, нове ставлення до держави, громадянський патріотизм

Що таке толерантність у нових умовах – як вчити жити разом

Робота з батьками –спільний тягар відповідальності

Ключове поняття - культура

виховання–соціалізація–культура

Культура знань та інформаційної діяльності,

культуру праці та зростання і самореалізації,

Культура спілкування, взаємодії та співжиття.

Культура знань та інформаційної діяльності

передбачає, що сучасний випускник школи володіє не тільки певною сукупністю суспільно - та індивідуально-значущих знань, а й має навички поводження зі знаннями та інформацією. Це передбачає набуття школярами навичок критичного мислення, усвідомленої організації власної навчальної діяльності, знання та використання переваг власного стилю навчання, формування власного запиту на знання та його корекцію в нових умовах, пошуку та обов’язкової селекції інформації, використання отриманих знань у найпродуктивніший спосіб без шкоди для себе та навколишнього світу.

Боротьба за дитину: де школа?

Культура праці особистості

характеризує її ставлення до праці, морально-психологічну готовність до неї, розвинуті фізичні й інтелектуальні здібності та емоційно-вольові якості, які дозволяють досягати позитивного результату трудової діяльності в економічному та соціальному вимірах. Повага до своєї та чужої праці передбачає розуміння вихованцями значущості будь-якого виду сучасної праці: інтелектуальної, організаційної, обслуговуючої, фізичної, індивідуальної, колективної, простої, складної тощо. Розуміючи працю і будь-яку діяльність як основу суспільного прогресу та матеріального добробуту, як чинник розвитку особистості, важливо формувати у школярів ставлення до праці не лише як до засобу життя, а теж як до способу задоволення пізнавальних інтересів людини.

Культура праці та зростання і самореалізації

своєю чергою, передбачає розуміння людиною ціни зростання в суспільній ієрархії (ресурс здоров’я, часу, освіти, комунікації тощо), повагу до професіоналізму і чужих досягнень та побудову індивідуальної траєкторії успіху на основі морально-етичних норм з урахуванням власних інтересів та інтересів інших членів суспільства. Відмова від споживацької моделі діяльності, волонтерство, соціальна відповідальність та співучасть мають стати результатом виховання у дусі культури праці. Надзвичайно актуальним є виховання такого ставлення до праці та діяльності, яке передбачає збереження навколишнього природного та культурного простору на принципах стійкого збалансованого розвитку.

Культура спілкування, взаємодії та співжиттяпередбачає наявність в особи необхідних соціальних навичок і ставлень, без набуття яких неможливе існування мікро- (сім’я, друзі, школа) і макроколективів (територіальна громада, нація, суспільство). Оволодіння школярами навичками успішної комунікації, саморегуляції, вміння працювати разом в умовах багатоманітного, багатокультурного суспільства, визнання безумовної цінності людської гідності та прав людини має сприяти побудові міцних горизонтальних зв’язків, становленню громадянського суспільства в Україні на основі демократичних процедур, громадянської відповідальності, патріотизму та відкритості до світу.

Як ми долучаємося до європейських цінностей…

1 серпня – 100 річчя початку Першої світової війни 23 серпня – Європейський день пам'яті жертв нацизму і сталінізму(«живий ланцюг» 1989 рр. – 25-а річниця)1 вересня – День початку ІІ світової війни 29 вересня- день пам'яті жертв Бабиного Яру24 жовтня – Міжнародний день ООН 10 грудня – День прав людини

Де шукати інформацію…

Замість висновків…