СівачСівач SowerSowerO F F I C I A L P U B L I C AT I O N O F T H E U K R A I N I A N C AT H O L I C E PA R C H Y O F S TA M F O R DO F F I C I A L P U B L I C AT I O N O F T H E U K R A I N I A N C AT H O L I C E PA R C H Y O F S TA M F O R D

VOL XXV; No. 7 STAMFORD, CONNECTICUT 06902 JULY 25, 2010www.stamforddio.org

YYoouutthh ooff oouurr CChhuurrcchh:: YYoouutthh ooff oouurr CChhuurrcchh:: CCaammppoouutt aatt tthhee HHoollyy DDoorrmmii tt iioonnCCaammppoouutt aatt tthhee HHoollyy DDoorrmmii tt iioonnPPii llggrr iimmaaggee aanndd sseeee tthhee FFiirreewwoorrkkss!!PPii llggrr iimmaaggee aanndd sseeee tthhee FFiirreewwoorrkkss!!

AAuugguusstt 1133--1155 iinn SSllooaattssbbuurrgg,, NNYYAAuugguusstt 1133--1155 iinn SSllooaattssbbuurrgg,, NNYY

FFiirrsstt SSoolleemmnn HHoollyy CCoommmmuunniioonn aatt SStt.. MMiicchhaaeell’’ss PPaarriisshh iinn WWoooonnssoocckkeett,, RRII

MMaayy 3300,, 22001100

Front Row (L-R): Stefan Minyayluk (altar boy), recipient Alexander T.Klowan, his sister Amy Klowan, and Marko Tkach (altar boy).Second Row: Andrew Klufas (altar boy), Allison Klowan (sister), Mr.Teodor Klowan Jr. (father).Third Row: Rev. Msgr. Roman Golemba, pastor, and Laura Klowan(mother).

First Solemn Holy Communion atSt. Vladimir Cathedral Celebrated

on Pentecost Sunday

Nine children received their First Solemn Holy Communion on the Feast ofPentecost, May 23rd, at St. Vladimir Cathedral, Stamford, CT. Pictured above areKarolina Barabash, Zachar Hankewych, Yana Hubyak, Nadiya Kudyba, AndrewLencyk, Solomeya Marynovych, Anna Ozyko, Julia Voznyak, and Sonia Zazulak.Also pictured are Rev. Ihor Midzak, Cathdral Rector, Rev. Deacon Vasyl Behay andVera Budzinsky, catechist.

First Confession and Solemn Holy Communionat SS. Peter and Paul Parish, Auburn, NY

On Friday April 30th, nine children from SS. Peter and Paul School and Parish receivedthe Sacrament of Confession for the first time and on Sunday, May 2nd, the Sacramentof Holy Eucharist. Pictured in Row 1, from left to right: Trevor Mosley, Heaven Williams, Juames Cole,Kacie Hulik, Lucas Fedyshyn, Kathryn Rotko, Gabriella Balog, Alexander Arpino, andAshley Mohan.Row 2: Deacon Paul Coleman, Zachary Balog, Mitchell Hulik, Sister Stephanie Sema,SSMI, Religion Teacher, Rev. Ivan Mazuryk, Pastor, Eric Mohan, Deacon Michael Evans,and Anthony Cole.

On Sunday, June 6th, at the Annunciation of the BVM, Fresh Meadows,New York, Michael Paul LoGrippo received his First Holy Communion.

From Left to Right: Christopher, brother and altar server; Francine,mother; Michelle, sister; Fr. Zbigniew Brzezicki, pastor; Michael Paul; Joseph,brother; Anthony LoGippo , grandfather; and Anthony LoGrippo, father.

First HolyCommunionAnnunciationParish, FreshMeadows, NYon June 6th

Holy Family Parish in Lindenhurst, NY

Celebrates First Holy Communionon June 6th

From left to right: Andrew Popovici, Nazar Hamkalo, GizelaMaksym, Dominick Hudak, Damon Hudak and MaksymSokil. Rev. Olvian N. Popovici, pastor, in 2nd row.

IInn tthhiiss iissssuuee ooff tthhee SSoowweerr,,wwee hhiigghhlliigghhtt tthhee cchhiillddrreenn ooff oouurr EEppaarrcchhyy wwhhoo rreecceeiivveedd tthheeiirr FFiirrsstt CCoonnffeessssiioonn aanndd

FFiirrsstt SSoolleemmnn HHoollyy CCoommmmuunniioonn..MMaayy tthheeiirr lloovvee aanndd ffaaiitthh iinn GGoodd ccoonnttiinnuuee

ttoo ggrrooww aass tthheeyy lleeaarrnn aabboouutt GGoodd’’ss ttrreemmeennddoouuss lloovvee ffoorr eeaacchh oonnee ooff tthheemm..MMaayy GGoodd ggrraanntt yyoouu mmaannyy bblleesssseedd yyeeaarrss!!

CCoonnttaacctt SSrr .. NNaattaallyyaa oorr SSrr .. MMiicchhee lleeCCoonnttaacctt SSrr .. NNaattaallyyaa oorr SSrr .. MMiicchheellee((884455)) 775533--55110000 oorr ((884455)) 775533--22884400((884455)) 775533--55110000 oorr ((884455)) 775533--22884400

oorr eemmaaii ll :: ssssmmiinnyy@@aaooll ..ccoommoorr eemmaaii ll :: ssssmmiinnyy@@aaooll ..ccoomm

JUly 25, 2010JUly 25, 2010 SOWERSOWER22

OFFICIAL PUBLICATION OF THEEPARCHY OF STAMFORD

Most Reverend Paul P. Chomnycky, OSBM, D.D., PublisherSr. Natalya Stoczanyn, SSMI, Editor-in-Chief.The Sower (ISSN 08966184) is published monthly at 14Peveril Road, Stamford, CT 06902-3019. Subscriptionrate: $20 domestic $25 foreign.

Submissions policy: news articles and press releases must bereceived no later than three weeks before publication, withreturn address and telephone number. Address all mail, includ-ing change of address, to The Sower, 14 Peveril Road,Stamford, CT 06902-3019. E-mail: thesower@optonline.net.Telephone – Editorial Office: (203) 324-7698; Sower Office:(203) 504-2293.

Periodical postage paid at Stamford, CT.POSTMASTER: Send address changes to:

The Sower14 Peveril Road

Stamford, CT 06902-3019

ССССіііівввваааачччч SSSSoooowwwweeeerrrr

What do you do when life gives you a real setback, thekind that can leave you discouraged and depressed? If you’reKevin Reilly you fight back, in a way that helps not only yourselfbut a lot of other people at the same time. In Reilly’s case it took ashove or two in the right direction, and a hefty amount of determi-nation. But in the end it all paid off, big time, and the life he livesnow – the life of Reilly, of course – is one that’s spent in the finestChristopher tradition.

It all began in Wilmington, Delaware, where Reilly wasso talented a football star that he went on to a stellar college careerat Villanova and then moved up to the NFL, where he had stintswith both the Philadelphia Eagles and the New England Patriots.What happened next was literally tragic. As writer Mike Lang toldit in a recent issue of The Dialog, newspaper of the WilmingtonDiocese, Reilly developed cancer around scar tissue in his leftshoulder. It was bad enough that the diagnosis ended his seasonand his football career, but what happened next was even worse: theshoulder, his arm and five ribs were amputated, leaving Reilly – justin his late twenties – with only a question mark for his future.

A series of challenging phone calls helped to turn thingsaround. One came from Rocky Bleier, the former PittsburghSteelers running back who had also starred at Notre Dame and wasbadly wounded in Vietnam. Another came from Wayne Allen, thefootball coach at Reilly’s alma mater, Salesianum High School,who took a “tough-love” approach in urging his ex-pupil to makesomething of his life. Angry at first, Reilly ultimately took up thechallenge. He began a career at Xerox, and in his free time decid-ed to involve himself in the community.

All of that happened some 30 years ago, and since thenthere’s hardly a civic organization in the Wilmington area that has-n’t benefited from Reilly’s time and talent. His motivational talksalone are the stuff of legend, and how Reilly loves to give them. “Idon’t need a script,” he told Lang. “I don’t need notes, I don’t evenneed a microphone.” But there’s much more to the Reilly storythan public speaking.

Both before and after his retirement from Xerox, Reillyhas made himself available to service groups in the area. There’sthe huge volleyball tournament he runs for the Easter Seal founda-tion, which has raised hundreds of thousands of dollars to help spe-cial-needs children. He’s made his presence felt at the SpecialOlympics, a favorite endeavor ever since his playing days. He’schairman of the annual golf tournament held by former Eaglecoach Dick Vermeil, which benefits the Boy Scouts of America.And he visits wounded veterans at Walter Reed Army MedicalCenter in Washington, with special attention to amputees. The vet-erans there inspire him, he said, because they don’t complain butinstead “just want to get on with their lives.” Just like Reilly him-self, come to think of it.

Catholic Charities of Wilmington honored Kevin Reillylast spring with a special award, one given to those “who havedemonstrated a deep commitment to promoting and restoring thewell-being of people.” If anything, that sounds exactly like Reilly’sjob description. And, one imagines, it would be all but impossibleto come up with a more deserving honoree.

For a free copy of the Christopher News Note, WHAT’SYOUR PURPOSE?, write: The Christophers, 5 Hanover Square, NewYork, NY 10004; or e-mail: mail@christophers.org.

LIVING A DIFFERENT LIVING A DIFFERENT ‘LIFE OF REILLY’ ‘LIFE OF REILLY’

The Christophers

Gerald M. Costello

LLLLIIIIGGGGHHHHTTTT OOOONNNNEEEE CCCCAAAANNNNDDDDLLLLEEEESSSSoooolllleeeemmmmnnnniiiittttyyyy ooooffff tttthhhheeee SSSSaaaaccccrrrreeeedddd HHHHeeeeaaaarrrrttttHHHHoooommmmiiiillllyyyy EEEEnnnnddddiiiinnnngggg tttthhhheeee YYYYeeeeaaaarrrr ffffoooorrrr PPPPrrrriiiieeeessssttttssss

SSSSuuuunnnnddddaaaayyyy,,,, JJJJuuuunnnneeee 22220000,,,, 2222000011110000

Correction for the 2009 Eparchial Appeal Report

Mr. & Mrs. Joseph Szczur (The first name was listed as Wolodymyr instead of Joseph)

Dear Brothers in the Priestly Ministry,Dear Brothers and Sisters,

The Year for Priests which we have celebrated on the one hundredand fiftieth anniversary of the death of the holy Curè of Ars, the model ofpriestly ministry in our world, is now coming to an end. We have let the Curéof Ars guide us to a renewed appreciation of the grandeur and beauty of the

priestly ministry. The priest is not a mere office-holder, like those which every society needs in order tocarry out certain functions. Instead, he does something which no human being can do of his own power:in Christ’s name he speaks the words which absolve us of our sins and in this way he changes, starting withGod, our entire life. Over the offerings of bread and wine he speaks Christ’s words of thanksgiving, whichare words of transubstantiation – words which make Christ himself present, the Risen One, his Body andBlood – words which thus transform the elements of the world, which open the world to God and unite itto him. The priesthood, then, is not simply “office” but sacrament: God makes use of us poor men in orderto be, through us, present to all men and women, and to act on their behalf.

This audacity of God who entrusts himself to human beings – who, conscious of our weakness-es, nonetheless considers men capable of acting and being present in his stead – this audacity of God is thetrue grandeur concealed in the word “priesthood”. That God thinks that we are capable of this; that in thisway he calls men to his service and thus from within binds himself to them: this is what we wanted toreflect upon and appreciate anew over the course of the past year. We wanted to reawaken our joy at howclose God is to us, and our gratitude for the fact that he entrusts himself to our infirmities; that he guidesand sustains us daily. In this way we also wanted to demonstrate once again to young people that this voca-tion, this fellowship of service for God and with God, does exist – and that God is indeed waiting for us tosay “yes”. Together with the whole Church . . . we have to beg for workers for God’s harvest, and this peti-tion to God is, at the same time, his own way of knocking on the hearts of young people who considerthemselves able to do what God considers them able to do. It was to be expected that this new radiance ofthe priesthood would not be pleasing to the “enemy”; he would have rather preferred to see it disappear,so that God would ultimately be driven out of the world. And so it happened that, in this very year of joyfor the sacrament of the priesthood, the sins of priests came to light – particularly the abuse of the little ones,in which the priesthood, whose task is to manifest God’s concern for our good, turns into its very opposite.We too insistently beg forgiveness from God and from the persons involved, while promising to do every-thing possible to ensure that such abuse will never occur again; and that in admitting men to priestly min-istry and in their formation we will do everything we can to weigh the authenticity of their vocation andmake every effort to accompany priests along their journey, so that the Lord will protect them and watchover them in troubled situations and amid life’s dangers. Had the Year for Priests been a glorification of ourindividual human performance, it would have been ruined by these events. But for us what happened wasprecisely the opposite: we grew in gratitude for God’s gift, a gift concealed in “earthen vessels” which everanew, even amid human weakness, makes his love concretely present in this world. So let us look upon allthat happened as a summons to purification, as a task which we bring to the future and which makes usacknowledge and love all the more the great gift we have received from God. In this way, his gift becomesa commitment to respond to God’s courage and humility by our own courage and our own humility. Theword of God, which we have sung in the Entrance Antiphon of the liturgy, can speak to us, at this hour, ofwhat it means to become and to be priests: “Take my yoke upon you, and learn from me; for I am gentleand humble of heart” (Mt 11:29).

We are celebrating the feast of the Sacred Heart of Jesus, and in the liturgy we peer, as it were,into the heart of Jesus opened in death by the spear of the Roman soldier. Jesus’ heart was indeed openedfor us and before us – and thus God’s own heart was opened. The liturgy interprets for us the language ofJesus’ heart, which tells us above all that God is the shepherd of mankind, and so it reveals to us Jesus’priesthood, which is rooted deep within his heart; so too it shows us the perennial foundation and the effec-tive criterion of all priestly ministry, which must always be anchored in the heart of Jesus and lived outfrom that starting-point . . .

The world’s religions, as far as we can see, have always known that in the end there is only oneGod. But this God was distant. Evidently he had abandoned the world to other powers and forces, to otherdivinities. It was with these that one had to deal. The one God was good, yet aloof . . . this God, after mak-ing the world, had evidently withdrawn from it. The world itself had a certain set of laws by which it ran,and God did not, could not, intervene in them. God was only a remote cause. Many perhaps did not evenwant God to look after them. They did not want God to get in the way. But wherever God’s loving con-cern is perceived as getting in the way, human beings go awry. It is fine and consoling to know that thereis someone who loves me and looks after me. But it is far more important that there is a God who knowsme, loves me and is concerned about me. “I know my own and my own know me” (Jn 10:14), the Churchsays before the Gospel with the Lord’s words. God knows me, he is concerned about me. This thoughtshould make us truly joyful. Let us allow it to penetrate the depths of our being. Then let us also realizewhat it means: God wants us, as priests, in one tiny moment of history, to share his concern about people.As priests, we want to be persons who share his concern for men and women, who take care of them andprovide them with a concrete experience of God’s concern. Whatever the field of activity entrusted to him,the priest, with the Lord, ought to be able to say: “I know my sheep and mine know me”. “To know”, inthe idiom of sacred Scripture, never refers to merely exterior knowledge, like the knowledge of someone’stelephone number. “Knowing” means being inwardly close to another person. It means loving him or her.We should strive to “know” men and women as God does and for God’s sake; we should strive to walkwith them along the path of God's friendship . . . The liturgy of the Solemnity of the Sacred Heartof Jesus [includes a] phrase . . . to be used as the communion antiphon . . . taken from theGospel of John: Whoever is thirsty, let him come to me. And let the one who believes in medrink. As the Scripture has said: “Out of his heart shall flow rivers of living water” (cf. Jn7:37ff.) In faith we drink, so to speak, of the living water of God’s Word. In this way the believerhimself becomes a wellspring which gives living water to the parched earth of history. We see this in thesaints. We see this in Mary, that great woman of faith and love who has become in every generation a well-spring of faith, love and life. Every Christian and every priest should become, starting from Christ, a well-spring which gives life to others . . . offering life-giving water to a parched and thirsty world. Lord, wethank you because for our sake you opened your heart; because in your death and in your resurrection youbecame the source of life. Give us life, make us live from you as our source, and grant that we too may besources, wellsprings capable of bestowing the water of life in our time. We thank you for the grace of thepriestly ministry. Lord bless us, and bless all those who in our time are thirsty and continue to seek. Amen.

SOWERSOWER JULY 25, 2010JULY 25, 2010 33

SSSS.. PPeetteerr aanndd PPaauull PPaarriisshhiinn LLuuddllooww,, MMAA WWeellccoommeess

BBiisshhoopp PPaauull DDuurriinnggCCaannoonniiccaall VViissiittaattiioonn JJuunnee

2200tthh

HHoollyy GGhhoossttPPaarriisshh iinn SSoouutthhDDeeeerrffiieelldd,, MMAA

WWeellccoommeessBBiisshhoopp PPaauull

DDuurriinngg CCaannoonniiccaallVViissiittaattiioonn JJuunnee

1199tthh

BBaassiilliiaann SSiisstteerrss EElleecctt NNeeww LLeeaaddeerrsshhiipp

During the week of June 21st – 25th, the Sisters of St. Basil the Great(Lover of Humanity Province, Fox Chase Manor, PA) held their Provincial Chapterin the Basilian Spirituality Center and elected new leadership for the coming fiveyears. . .

The following Sisters were elected into leadership for the next five years: Sr.Dorothy Ann Busowski, OSBM, Provincial Superior, Sr. Joanne Sosler, OSBM, ViceProvincial, Sr. Lydia Anna Sawka, OSBM, Councilor, Sr. Maria Rosmarynowycz,OSBM Councilor and Sr. Ann Laszok, OSBM, Councilor.

Prior to the elections on Friday, all the Sisters participated in many engagingdiscussions that surfaced three main areas of interest that the Sisters wanted to focustheir energy on for the next five years: promoting Eastern Christian Spirituality, car-ing for the sacredness of God’s creation, and personal transformation. . .

The Sisters of St. Basil are grateful to all who held them in prayer and sup-port during this week of deliberations. We continue to pray that the Holy Spiritreward and bless all those who support us in our prayer and ministry.

Newly-elected Provincial Council (L-R): Sisters Lydia Anna Sawka, JoannSosler, Dorothy Ann Busowski, Maria Rozmarynowycz, Ann Laszok

CCoorrrreeccttiioonn of a recent article Catechetical workshop held for Boston DeanerySubmitted by Fr. Vasile Colopelnic, AssociateDirector of the Office of Religious Education

In this informative article on the Catecheticalworkshop held in the Boston Deanery on May 8, 2010 itwas incorrectly mentioned that the Liturgy of St. Jamesand St. Mark is a part of the Ukrainian Catholic Church’sworship. The correction is as follows: These two Liturgieswere mentioned by the presenter, Fr. Vasile Colopelnic, inthe context of the early historical development of theDivine Liturgy. The two Anaphoras, that of St. James andSt. Mark are in use today among some Eastern Catholicand Orthodox Churches, but not in the UkrainianCatholic Church which makes use only of St. JohnChrysostom’s and St. Basil’s Anaphoras.

I appreciate very much and would like to thankMr. Peter T. Woloschuk for his interest in informing thereaders of the Sower about this Catechetical Workshopheld in Boston, for this article reflects the interest of peo-ple in the matter of catechesis and in the awareness ofthe Church that continues to train catechists and reli-gious educators.

����������������� �������

������ ���� ������ � ������ �� �������������� ���� ������ � ������ �� �������������� � ���� �� �� ���� ������ � ���� �� �� ���� ���������� ���������������������������������

�5/'$8� �(14(.%(2��������)20.������/00/�40������1.�

���������� ��������� ���� �������������������������������������������������������������������������

�� �����������������������

����� ��

�0-8��2033�!,2$+/+$/��$4*0-+&��*52&*�34��6(/5(����4*��42((4

�� �������#���������� (-���� ����������"(/'023��� �����������9�:�42$+/�40��20$'7$8

)02��5((/3����+4.$23��-6'���+/(�

��������������

SSeemmiinnaarriiaannss EExxppeerriieenncceeUUkkrraaiinniiaann DDiivviinnee LLiittuurrggyy

Above: On Sunday, April 11th, 20 college seminarians from the CathedralSeminary Residence in Douglaston, NY and their spiritual director FatherFred Marano visited St. Mary’s Ukrainian Catholic Parish in Ozone Park, NY,to participate in the Divine Liturgy of St. John Chrysostom celebrated inUkrainian.

Below: On Wednesday April 14th, Father Vasile Tivadar, pastor of St Mary’s,celebrated Divine Liturgy of St. John Chrysostom at the CathedralPreparatory Catholic High School for boys in Flushing, NY. The reciprocalvisits between St. Mary’s and Cathedral Prep. and the Seminary Residencewere the initiative of Father Fred who wanted to acquaint his students andseminarians with the liturgical services of the Eastern Church.

JULY 25, 2010JULY 25, 2010 SOWERSOWER44

First Solemn HolyCommunion at

Sacred Heart Parish in Johnson City, NY

Pictured with Rev. Ted Czabala are communi-cants: (Left to Right)Amy Welte, AndriyShypylyak, Anya Galecki.

1100 CChhiillddrreenn AApppprrooaacchh tthhee SSaaccrraammeennttss ooff HHoollyyCCoonnffeessssiioonn aanndd HHoollyy CCoommmmuunniioonn

aatt SStt.. MMiicchhaaeell’’ss PPaarriisshh iinn YYoonnkkeerrss,, NNYY

On Saturday, May 15, ten children from St. Michael's Parish approached theSacrament of Holy Confession for the first time in their young lives:Sasha Boyko, Michelle Feciaszko, Michael Kofla, Michael Krajniczyn,William Krebs, Anya Oleksiv, Michael Shevchik, Alexander Sydor, LukianTomaszewsky, Nicholas WasykThe next day, Sunday, May 16 at 9:30am they approached the Sacrament ofHoly Communion together with the Parish Community without the aid oftheir parents or godparents. НаМногая і Благая Літа! Pictured above are the Communicants with Elizabeth Gardasz, catechist,Rev. Roman Badiak, Rev. Philip Weiner, pastor, and Rev. Mark Hirniak.

HHoollyy CCoommmmuunniioonn CCeelleebbrraatteeddaatt SStt.. JJoohhnn tthhee BBaappttiisstt PPaarriisshh

iinn SSyyrraaccuussee,, NNYY

Nadia Hret, Janet Nolan, Mia Volak, Tatiana Wiker, Michaela Germain,Emma Gretski, Austin Hartzog, and Nathaniel Holl received their FirstSolemn Communion on May 1st, 2010 at St. John the Baptist Parish.Pictured with the children are Rev. Robert Bacho, pastor, and Pat Burak,catechist.

FFiirrsstt HHoollyy CCoommmmuunniioonn aatt SStt.. MMiicchhaaeell’’ss PPaarriisshh iinn NNeeww HHaavveenn,, CCTT

On Sunday, May 23, 2010 at St. Michael’s Ukrainian CatholicChurch in New Haven, CT, five children received their 1st HolyCommunion. It was a beautiful, warm, sunny day. The children were veryhappy and excited that this special day had finally come. They had beenlearning their prayers all school year.

On Saturday, May 18, 2010 the children made their First Holy Confession.This was another very important day in their lives. God Bless All TheChildren! Mnohaya Lita!

Top Row (Left to Right): altar boy Serhiy Sokhan, Father Iura Godenciuc,altar boy Ciprian Godenciuc, & the children’s teacher, Halia Lodynsky.Bottom Row: Emily Trojanowski, Natalia Fryz, Luke Hauser, AedanLodynsky, & Charlie Ushchak.

FFiirrsstt HHoollyy CCoommmmuunniioonn aatt HHoollyy TTrriinniittyy iinn SSttaatteenn IIssllaanndd,, NNYY

On Sunday, May 23rd, Roman Krul and Bohdan Margitich receivedthe Sacraments of Holy Confession and the Holy Eucharist. May theEucharistic Lord Jesus bless you both!

У неділю, 23-го травня в нашій парафії відбулося особливесвято. Під час Святої Літургії Роман Круль і Богдан Марґітич впершепривітали Ісуса в своєму серці в Пресвятій Тайні Сповіді і ПресвятійЄвхаристії - під видом хліба і вина. Цей день є радісним не лише дляпершопричасників та їхніх батьків, але і для всіх нас, бо кожен змігкраще пригадати собі день свого Першого Святого Причастя, і щирорадіти, що для цих молодих парафіян почався новий період життя зІсусом. Дякуймо Богу за всі ласки і благодаті, які отримуємо через СвятіТаїнства, і оберігаймо в наших серцях життя Божих дітей. Ширі вітанняі поздоровлення з Першим Причастям нашим першопричасникам таїхнім батькам і всій їхній родині. Нехай Євхаристійний ІсусБлагословить вас у Святому Дусі...

FFiirrsstt HHoollyyCCoommmmuunniioonn aatt HHoollyy GGhhoossttPPaarriisshh iinn

SSoouutthh DDeeeerrffiieelldd,,MMAA

Pictured left to right withFr. Edward Young, pastor:Amanda Fuller,MagdalinGermain, KC Sean PatrickMattson.

SOWERSOWER JULY 25, 2010JULY 25, 2010 55

Mark YourCalendar

Invite YourFriends

5566tthh HHOOLLYY DDOORRMMIITTIIOONN ((AASSSSUUMMPPTTIIOONN)) PPIILLGGRRIIMMAAGGEE SSCCHHEEDDUULLEEAAUUGGUUSSTT 1133 –– 1155,, 22001100

SSTT.. MMAARRYY’’SS VVIILLLLAA // SSLLOOAATTSSBBUURRGG,, NNEEWW YYOORRKK SSIISSTTEERRSS SSEERRVVAANNTTSS OOFF MMAARRYY IIMMMMAACCUULLAATTEE

TThheemmee: “Sisters Servants of Mary Immaculate serving the People of God throughout generations”

* historical aspect of 75 years of service* migration spirit by serving People of God today*attachment to those who for the last 56 years have come to the Dormition PilgrimageSSHHRROOUUDD OOFF TTUURRIINN OONN DDIISSPPLLAAYY TTHHRROOUUGGHHOOUUTT TTHHEE WWEEEEKKEENNDD

WWIITTHH HHIISSTTOORRIICCAALL PPRREESSEENNTTAATTIIOONN (VILLA GALLERY)FFrriiddaayy,, AAuugguusstt 11336:00 p.m. Moleben to the Mother of God (grotto)

Most Rev. Stefan Soroka - Main celebrant / homilistBBAARRBBEEQQUUEE OONN BBAACCKK TTEERRRRAACCEE OOFF VVIILLLLAA WWHHEERREE FFIIRRSSTT PPIILLGGRRIIMMAAGGEE WWAASS HHEELLDD

SSaattuurrddaayy,, AAuugguusstt 11449:00 a.m. Divine Liturgy celebrated by Most Rev. Paul Chomnycky, OSBM (chapel)

followed by Panakhyda remembering deceased clergy, religious, pilgrims10:45 a.m. Workshop – SSSSMMII:: YYeesstteerrddaayy,, TTooddaayy,, && TToommoorrrrooww

Sr. Thomas Hrynewich,SSMI 11:45 a.m. Workshop – MMaarryy,, MMootthheerr ooff GGoodd IInn LLiittuurrggiiccaall SSeerrvviicceess

Rev. Bohdan DanyloFFOOOODD AAVVAAIILLAABBLLEE AATT PPAAVVIILLIIOONN

2:00 p.m Workshop – MMaarriiaann DDeevvoottiioonnss iinn tthhee NNeeww WWoorrlldd Most Rev. Paul Chomnycky, OSBM

3:00 p.m. Workshop – TThhee CCaatthhoolliicc CChhuurrcchh aanndd PPrrooppaaggaannddaaRev. Ivan Kaszczak

4:00 p.m. Workshop - TThhee BBlleesssseedd VViirrggiinn iinn tthhee EEaarrllyy CChhuurrcchh WWrriittiinnggssRev. Maxim Kobasuk, OSBM

5:00 p.m. Divine Liturgy, Rev. James Spera, main celebrant / homilist (grotto)Choir of St. Michael the Archangel Cathedral, Passaic, NJ.

Blessing of Water (front of Villa)8:00 p.m. Moleben to the Mother of God with candlelight procession (grotto)

Most Rev. William Skurla, main celebrant / homilist, Eparch of PassaicEEVVEENNIINNGG CCLLOOSSEESS WWIITTHH FFIIRREEWWOORRKKSS OONN BBAACCKK TTEERRRRAACCEE

Sunday, August 158:00 a.m. Lamentations to the Mother of God – Rev. Edward Young, celebrant (chapel)10:00 a.m. Pontifical Divine Liturgy with procession to grotto followed by blessing of flowers

Most Rev. Richard Seminack, Eparchy of St. Nicholas of Chicago, main celebrant /homilist

Most Rev. Stefan Soroka, Metropolitan Archbishop of PhiladelphiaMost Rev. Paul Chomnycky,OSBM, Eparch of StamfordMost Rev. Basil Losten, Bishop Emeritus of Stamford

12:00 p.m. Youth Liturgy, Rev. Daniel Troyan, main celebrant / homilist (Villa chapel)1:30 p.m Healing Service with Akathist (Villa chapel, grotto steps)

Blessing of Religious Articles (front of St. Joseph’s)2:00 p.m. Stations of the Cross3:00 p.m. Moleben to the Mother of God (Ukrainian –grotto)

Most Rev. Paul Chomnycky, OSBM main celebrant / homilistBlessing of cars and busesCCOONNFFEESSSSIIOONN AAVVAAIILLAABBLLEE TTHHRROOUUGGHHOOUUTT TTHHEE EENNTTIIRREE WWEEEEKKEENNDD

Bring YourFamily

JULY 25, 2010JULY 25, 2010 SOWERSOWER66

OUR PRIESTSOUR PRIESTSAs this Year for Priests closes, we wish to expess our best wishes to all the men who have been ordained in our U.S. Ukrainian Catholic Metropolia

during this special year. May the Lord bless you as you begin your ministry to our Church and our people. You will be in our prayers.

FFrroomm tthhee HHoommiillyy ooff FFrr.. WWaassyyll KKhhaarruukk ggiivveenn aatt tthhee FFiirrssttDDiivviinnee LLiittuurrggyy ooff FFrr.. PPaauull MMaakkaarr Yes, even today, the Holy Spirit continues to send us fishermen. Perhaps notin the numbers that we would hope for, but nonetheless, the Holy Spirit still sendsgood fishermen, and he has sent us very good fishermen in the persons of these men. As a priest,each will celebrate the Divine Liturgy and make present for usthe Sacrament of our Redemption, the lifegiving, death-destroying and sin-forgivingBody and Blood of Jesus Christ. He will initiate our people into the Body of Christ, HisChurch, in the Sacrament of Baptism. He will give them the Gift of the Holy Spirit inthe Sacrament of Confirmation. He will help them experience the love and mercy ofChrist in the Sacrament of Penance. He will celebrate the love of a man and womanby blessing their covenantial giving of themselves to each other in theSacrament of Matrimony. He will offer them the prayers of the Church andthe healing grace of Jesus when they are sick or troubled with theSacrament of Anointing. And, perhaps one day, if he is chosen to receivethe fullness of the priesthood as a bishop, he will ordain others to serveChrist and His faithful people. Let us not just leave our priests alone to do all of the hard work . . .We cannot do it all by ourselves. We need your prayers, we need yoursupport, and we need you to lend a hand in whatever is necessary topreach the Word of God and to spread the Good News, the Gospel ofJesus Christ, to the city. . . wherever we might serve in the future, and yes,to the four corners of the world.(Italics added by editor to indicate word changes that would include all the newly ordained

priests.)

VVeerryy RReevv.. YYaarroossllaavv NNaallyyssnnyykk ooff BBoossttoonn AAwwaarrddeedd DDooccttoorraattee

Fr. Paul Makar May 16, 2010

Behind Fr. Paul stands Deacon PaulMakar, Fr. Paul’s father

Fr. Ruslan RomanyukSeptember 20, 2009

Fr. Roman BadiakMay 2, 2010

Subdeacon Roman OpriskOctober 17, 2009

Deacon Paul SpottsOctober 17, 2009

Deacon Charles SchultzOctober 17, 2009

Fr. Bohdan HedzMay 11, 2010

Fr. Pavlo Papov and Fr. VolodymyrKushnir October 1, 2009

AXIOS

Subdeacon Peter ShyshkaMay 13, 2010

Subdeacon Valter VolochenSeptember 8, 2009

Deacon Steven WisnowskiApril 18, 2010

Subdeacon Taras ChaparinSeptember 8, 2009

In the Eparchy of St. Josaphat in Parma, Fr. RichardArmstrong was ordained in April, 2009. Parma will ordain

Deacon J. Claudio Melnicki to the priesthood in August as well as a subdeacon later in the year.

V. Rev. Archpriest Yaroslav Nalysnyk, MD,MA, pastor of Christ the King Parish inBoston, MA and dean of the Boston Deanery,received a Doctor of Ministry Degree withHonors from Andover Newton TheologicalSchool. He was also awarded the Henry C.Brooks Award for Excellence in the Field ofPastoral Theology and Pastoral Counseling.

In his doctoral work Fr. Nalysnykattempted to create a guidebook and model forintegrating spiritual practices and Mind BodyMedicine for stress management and reduc-tion in congregational health ministry, drawingupon the current research in the field of MindBody Medicine. With the permission ofBishops Losten and Chomnycky and thecooperation of the parishioners at Christ theKing Parish, he established a congregationalhealth ministry in the parish, which becamethe focus and site for his research and allowed

for the actual implementation of his new pro-posed model of health ministry that incorpo-rates the principles of Mind Body Medicine.

This research...demonstrated thatthis new model of health ministry has highpotential for integration into congregationalhealth ministry. The project also validated thatthe combination of healing services, use of par-ticular spiritual practices: centering prayer, thegazing at icons, the laying of hands on others,and educational practical wellness sessions forlessening stress, had great impact.

In his thesis, Father Nalysnyk main-tained that spiritual and social support given ina church setting can also contribute to spiritualwholeness and physical wellness of congre-gants...Fr. Nalysnyk concluded...by suggestingthat pastors exercise congregational healthministry to offer their congregants a morecomprehensive path to wholeness and well-

bbyy:: PPeetteerr TT.. WWoolloosscchhuukk

On Saturday, May 22, 2010

ness. “After coming to Boston...I was

introduced to the Clinical PastoralEducational Program (CPE)...I discov-ered that I was still dealing with an innerstruggle of choosing between two voca-tions, medicine and ministry,” Fr.Nalysnyk recalled. “I thought that it hadto be one or the other. Then, after attend-ing a Mind Body Medicine conferenceorganized by the Harvard MedicalInstitute in Boston, I experienced an ‘aha’moment. Upon long reflection, prayer,and discernment, the moment of transfor-mation came to me...I could be faithful tomy two vocations by integrating MindBody Medicine into congregationalhealth ministry...”

Na Mnohaya Lita, Fr. Yaroslav!

ССССіііівввваааачччч SSSSoooowwwweeeerrrrРІК XXV; ЧИСЛО 7 СТЕМФОРД, КОННЕКТІКУТ 06902 25 ЛИПНЯ 2010 РОКУ

О Ф І Ц І Й Н Е В И Д А Н Н Я У К РА Ї Н С Ь К О Ї К АТ О Л И Ц Ь К О Ї Є П А РХ І Ї У С Т Е М Ф О РД І , К ТО Ф І Ц І Й Н Е В И Д А Н Н Я У К РА Ї Н С Ь К О Ї К АТ О Л И Ц Ь К О Ї Є П А РХ І Ї У С Т Е М Ф О РД І , К Т

Москва шантажує Константинопольрозколом…

Російську церкву не визнавали 140 років… Якщо РПЦ каже, що вона єматірʼю для української церкви, то як може бути, що дочка старша відматері?..

напрямку, аби приєднати доКонстантинопольськогопатріархату українські церкви, яківідійшли від влади МП. Ми всібули свідками цього, і цей процесбув доволі публічний. І якраз тодіМосковська патріархія зробилавсе можливе й неможливе,задіяла всі звʼязки з російськоювладою, ЗМІ, аби не допуститиприєднання Київськогопатріархату та Українськогоавтокефальної православноїцеркви до Константино-польського патріархату.Згадаймо, саме представникиМосковського патріархатуголосно заявляли: якщоКонстантинопольський патріархприйме до себе тих, кого вонивважають «розкольниками», тоце буде «великий розкол управослав ї̓. Москва іКонстантинополь розірвутьвідносини» й так далі. Тому колиПатріарх перебував тут у Києві,відбувалися активні переговориміж МП та Константино-польським патріархатом.Наслідком цих переговорів булидомовленості, що в обмін на те,що Константинополь знижуєрівень своєї активності вукраїнському питанні, Москвапогоджується на відновленняроботи структур, що покликанізабезпечити проведенняВсеправославного собору.Під час візиту в РосіюВарфоломій неодноразово казавпро те, що його важливоюметою, бажанням, яке він прагнереалізувати ледь не від початкусвого перебування напатріаршому престолі, єскликання Всеправославногособору.Від кінця VІІІ століття, від 787року, такі собори не збиралися.Тобто після останньогоВселенського соборузагальноправославних соборівне було.Продовження на стор. 10

Російські ЗМІ повідомляють, що підчас нещодавнього візиту в МосквуВселенський патріарх Варфоломійзакликав «розкольників Українськоїправославної церкви Київськогопатріархату покаятися йповернутися в лоно канонічноїцеркви». Два роки тому він був вУкраїні. Такого від нього йприблизно не було чути. Що моглозмінитися за ці два роки?

Позиція Вселенського патріархащодо української церковної ситуаціїв своїй основі не змінюється вжепротягом багатьох років. З одногобоку, Патріарх має спілкування зМосковським патріархатом, тобтовизнає Російську православнуцеркву. І, відповідно, сприймає тіструктури, які Московськийпатріархат має тут в Україні.З другого боку, фундаментальнеположення, якого намагаєтьсядотриматися Патріарх і всяКонстантинопольська патріархія, –це те, що Україна є канонічноютериторією Константинопольськогопатріархату. І що приєднанняКиївської митрополії доМосковського патріархату в 1686році було незаконним, булозвершене не за приписамиканонічних правил і щоКонстантинопольський патріархат єматірʼю-церквою для Українськоїцеркви.От виходячи з цих двох речей, якінібито взаємовиключні, і будуютьсявласне відносини: з одного боку,Константинополь вважає, щоУкраїнська церква – це його церква,а з другого – що це церкваМосковського патріархату. ОднеПатріарх визнає де-юре, а іншейому доводиться визнавати де-факто.Власне через це деякі заявиПатріарха звучали двозначно. Бойому доводиться не відступати відсвоєї позиції і рахуватися з думкамиМосковського патріархату, якщо вінхоче мати з ним добрі відносини.Два роки тому Патріарх доволіактивно почав діяти в тому

Речник Української православної церкви Київського патріархатуєпископ Євстратій Зоря відповів на запитання УНІАН.

Президент Папської ради у справах культури АрхиєпископДжанфранко Равазі, перебуваючи з візитом в Україні, відвідавбудівництво Патріаршого собору Воскресіння Христового наЛівому березі в Києві. Після оглядин храму він був приємновражений і сказав, що «Собор Воскресіння Христового міг бибути першим кроком Греко-Католицької Церкви до діалогу зсучасною архітектурою».

«Мушу визнати, що творцям Собору вдається поєднати двавиміри, які абсолютно відмінні між собою. З одного боку, він щепредставляє передану традицію, тобто традицію, яка має своєкодифіковане представлення. З другого боку – це намаганнядіалогу з новизною. Архітектура Собору має новаторство щодотрадицій», – зауважив він журналістам.

За його словами, стає явним той факт, що Греко-Католицька Церква хоче бути в діалозі з сучасною культурою.

Архиєпископ також відзначив місце розташування храму.«Варто наголосити, що Собор знаходиться у новій частині міста.Це теж свого роду входження в сучасність з традицієюспадщини», – каже він.

Ватиканський гість підкреслив, що будівництво церков усучасному стилі – це дуже добрий хід. «Західна Європа набагатобільше схильна до діалогу з сучасністю. Узагалі будують храмиза цілком іншими канонами – сучасною архітектурою. Це такожважливо, тому що потрібно, аби храм, священик відображавсучасність. Звісно, ризики є, бо часто буває, що це приводить донедотримання вишуканості, стилю і навіть втрати священного».

Навіть у давнину храм був не лише місцем для молитви. Вінще є знаком, символом. Тому, за словами Архиєпископа, дужезначущим є побудувати велику базиліку, великий храм, щобибув великий знак у цьому секуляризованому світі, - щоб усі, якіпроходитимуть поблизу, побачили його.

Департамент інформації УГКЦ

«Собор міг би бути першим крокомУГКЦ до діалогу з сучасною

архітектурою»

Продовжується Всеукраїн-ський конкурс на проектпамʼятника Митрополиту АндреюШептицькому.

Архиєпископ ЛьвівськийВладика Ігор Возьняк висловивбажання, щоб учасники конкурсубільше дізналися про життяМитрополита Андрея, вивчилийого праці для того щоб ускульптурі проекту виразитивелич його постаті, як особисвітового масштабу.

Під спорудження памʼятникаавторським колективам рекомен-дується ділянка на площі Св. Юрау Львові, включаючи сквер передНаціональним університетом«Львівська політехніка».

Конкурс є відкритим і доучасти у ньому запрошуються

фахівці або авторські колективифахівців – дипломованихпрофесійних архітекторів таскульпторів, а також студентиархітектурних та художніхнавчальних закладів. Участь уконкурсі також є прийнятноюсеред іноземних архітекторів таскульпторів, студентівзакордонних архітектурних тахудожніх навчальних закладів, атакож осіб без відповідноїархітектурно-художньої освіти.

Більше інформації можнаодержати в Комісії у справахмирян Львівської архиєпархії заадресою пл. Св. Юра, 5. Контактнаособа: Михайло Прийдун, головаКомісії у справах мирян Львівськоїархиєпархії УГКЦ.

Тел. 011 380 67 799 65 00.

Продовжується конкурс на проектпамʼятника Митрополиту Андрею

Проща до Фатіми та Люрду паломників з Америки, –

стор. 11

Блаженніший Любомир про новостворенуКиївську духовну семінарію УГКЦ, –

стор.13

25 ЛИПНЯ 2010 РОКУ СІВАЧСІВАЧ88

OFFICIAL PUBLICATION OF THE DIOCESE OF STAMFORD FOR UKRAINIAN CATHOLICS

Most Reverend Paul P. Chomnycky, D.D., PublisherMrs. Myroslava Rozdolska, Ukrainian Section Editor.The Sower (ISSN 08966184) is published monthly at 14 Peveril Road, Stamford,CT 06902-3019. Subscription rate: $20 domestic $25 foreign.Submissions policy: news articles, press releases or letters for publication must be receivedno later than three weeks before publication, with return address and telephone number.Address all mail, including change of address, to The Sower, 14 Peveril Road, Stamford, CT06902-3019.Telephone – Editorial Office: 203/324 7698. Fax: 203/967 9948

Periodical postage paid at Stamford, CT.POSTMASTER: Send address changes to:

The Sower, 14 Peveril Road, Stamford, CT 06902-3019tel. 203–504-2293

ССССіііівввваааачччч SSSSoooowwwweeeerrrr

— Політична криза в Українізнову загострилася — і цестосується не лише політики,криза має насамперед обличчяморальне: політики вважають,що їм все дозволено, і вони ні защо не нестимуть відповідальності.Моральним суддею в суспільствімала б бути Церква, а віруючімали б прислуховуватися до їїголосу. Окрім того, наші політикине оминають нагоди наголоситина своїй релігійності,воцерковленості. Чи можеЦерква на сьогодні нестивідповідальність за тойморальний стан країни, в якомувона опинилася на сьогодні, у т.ч.завдяки своїм віруючим?

— Наші політики є реальнимвідображенням народу, нассамих. Те, що відбувається уВерховній Раді, чи в Кабінетіміністрів, чи в особі Президента— усе це є реальнимвідображенням українськогонароду, можливо, з певнимиперебільшеннями чиприменшеннями, але загаломситуація така. І моральна криза,яка є — хабарництво, корупція,беззаконня — це все є і в нашомународі. У нашому народі звикли,що можна за хабар отримати те,що тобі не належить і не нести заце відповідальності.Чи Церква повинна нести за цесвою відповідальність? Частковотак. Щодо тих, хто називає себевоцерковленими та отримуєордени та медалі, то, по-перше,нецерковна це справа роздаватитакі нагороди. Окрім того,роздаються вони не за церковнізаслуги, яких, як на мене, немає іне повинно бути. Ці люди простодіють з точки зору політичноїдоцільності.

— Під час виборів були випадкиагітації тими чи іншимицерковними діячами за певнихкандидатів. Чи Церква має нестивідповідальність за їх дії, проситипробачення за їх негативнівчинки?

— Церква не повинна втручатисяв політику. Наша політикапобудована за партійнимпринципом — принципомпредставлення певної частинисуспільства. Церква ж не можепредставляти якусь частину

„Церква не має права і не може бути поза політичнимипроцесами, тому що вона несе відповідальність за ті

цінності, які щоденно втілюються в нашому політикумі, у суспільстві”

Iнтервʼю з Юрієм ПІДЛІСНИМ, д-ром філософії, головою Комісії у справах мирянУГКЦ, про моральну оцінку політичної ситуації в Україні та відповідальність Церкви заце.

суспільства, вона має «навчати усінароди, аж до краю землі». У цьомуїї універсальність. З іншого боку,справді, ті чи інші церковніструктури, що агітували за одного зкандидатів, є відповідальними засвою агітацію, відповідальні якморально, так і політично. Можемотакож поставити інше питання: а чиповинна видима церковна структураангажуватися до такого? Якщовона до такого ангажується, то єсумнів, що це є Церква.

Водночас подивимося на іншусторону медалі: чи Церква узагалі має бути поза суспільними таполітичними процесами? Ні, на цевона не має права і не може бутипоза цими процесами, тому що вонанесе відповідальність за ті цінності,які щоденно втілюються в нашомуполітикумі, у суспільстві. Щоповинна робити Церква? Очевидно,виконувати своє пряме завдання —проповідувати Царство небесне тадопомогти людям спастися. Зіншого боку, візьмімо нашутеперішню політичну ситуацію:чинна влада реально порушує те, нащо вона не має права зазіхати. Богсотворив людину вільною,відповідальною за свою долю, задолю членів своєї сім ї̓, своїхближніх, відповідальною за долюсвоєї громади. Нинішня владавиступила проти саме цих цінностейта принципів. Церква повиннаактивно про це нагадувати, неговорити про те, які мають бутирішення, але про те, які цінностівони мають підтримувати.Чинна влада цілковито зневажаєдумку людей про їхнє майбутнє, як,зрештою, і про минуле. І тут Церкване може стояти осторонь. Вонаповинна чітко називати гріх гріхомта активно нагадувати, які цінності ємилі Богові та повинніреалізовуватися в будь-якомусуспільстві.

— У нашій Конституції сказано, щоУкраїна є позаблоковою державою,що на її території не мають бутиприсутні військові бази іноземнихдержав, що українська мова єдержавною тощо. ПрезидентУкраїни та його коаліція заперечилибагато з цих речей. Коли вінприсягав на вірність народуУкраїни, під його рукою лежалоПересопницьке Євангеліє. Якмає Церква реагувати на те, щолюдина, яка присягає на Біблії,

порушує свою присягу? Чи має заце бути якесь церковне покарання?

— Присягання на Євангелії унас втратило свій сенс. Це ужевідбувається своєріднаклоунада. Я не стверджую, щоприсяга не повинна відбуватися,але ті, хто присягає, поклавшируку на Євангеліє, дуже частоне усвідомлюють, що вонироблять.Є ще один аспект: чиннийПрезидент втратив шанс статиПрезидентом всієї України.Діями, які він чинить, вінперетворив себе на президентаоднієї політичної сили.Щодо дій Церкви стосовноВашого останнього запитання,то насамперед вона повиннарозʼяснювати, що такеЄвангеліє, і що людина повиннаробити, коли вона складаєприсягу на Євангелії. І чиузагалі можна порушуватиприсягу, незважаючи на те,яким способом особа її склала.Порушення присяги свідчить проморальне становище цієїлюдини.

Як я вже говорив, якщо деяківидимі церковні інституціїповодять себе так, як поводять,то виникає питання, чи є вониЦерквою? І мені дуже жаль тихсвящеників, які, будучи дійснохристиянами та добримидушпастирями, перебувають утакій конфесії, у такій Церкві.

Розмовляв Тарас Антошевський

Греко-католицькийхрам у Любліні —перший у списку

загальнопольсько-го конкурсу

«7 чудес міста»RISU. УЗагальнопольському конкурсі«7 чудес мого міста» першемісце і посів греко-католицький храм у Любліні.У фіналі конкурсу взялоучасть 9 міст та близько 70місць-кандидатів зі всієїПольщі.«Перше місце взагальнопольському конкурсідля греко-католицької церквив Любліні — справдінесподіванка. Це єсвідченням активності тачисельності усіх тих, котріутотожнють себе з цимособливим храмом. Любов доісторичної спадщини,згуртованість,взаємопідтримка сталипередумовою перемоги. Цяподія є символічною тапоказує, що поруч із вжевідомими місцями існуютьісторичні памʼятки, значеннята цінність яких щойновідкриваємо для себе і світу.Щиро дякую усім, хтопідтримав церкву у конкурсіта віддав за неї свій голос підчас голосування», —зазначив о.Стефан Батрух,парох греко-католицькоїпарафії у Любліні.Як повідомила РІСУ ОленаЯремко, за результатамиголосування, найгарнішимимісцями у Польщі стали: 1)Люблін: Греко-католицькацерква, 2) Вроцлав: ринок, 3)Краків: бенедиктинськиймонастир у Тиньцу, 4)Познань: Цісарський замок, 5)Варшава: Віланув, 6)Познань: Цитадель, 7)Вроцлав: Будинокзалізничного вокзалу.

99СІВАЧСІВАЧ 25 ЛИПНЯ 2010 РОКУ

Преосвященний ВладикоБогдане, Блаженніший ПатріархЛюбомир якось сказав, щоПатріарша курія - це «єпархія безпарафій». Що це означає?

Не беруся інтерпретувати думкучи вислови Глави Церкви, скажутільки, що Патріарша курія – цеструктура, передбаченацерковним законодавством, якуПатріарх повинен сформуватипоряд із курією єпархії, що її віночолює. Структура такого типу вісторії нашої Церкви є чимосьновим, і її наявність, з одного боку,свідчить про динамічний розвитокУГКЦ, а з іншого боку, самаПатріарша курія є інструментом,покликаним стимулювати йпідтримувати розвиток Церкви.

Владико, розкажіть, будь-ласка,про будову Патріаршої курії,головні її завдання?

Очолює курію Глава Церкви –Патріарх. В адмініструванні цієюструктурою йому допомагаєкерівник адміністрації Патріаршоїкурії. До складу Курії належатьтакі підрозділи: Постійний Синод,Патріарший трибунал,Патріарший економат, комісії,відділи та департаменти, щореалізують, передовсім,душпастирські завдання Церкви,а також Патріарша канцелярія,відповідальна за документообіг.Для забезпечення інформаційноїскладової діяльності Церкви вКурії створено Департаментінформації. Існують також іншівідділи, які забезпечуютьздійснення Церквою своєї місії наукраїнському та міжнародномурівнях. Головне завдання Куріїполягає у наданні допомоги ГлавіЦеркви в управлінні нею та вздійсненні рішень, прийнятихСинодом єпископів. Таким чином,Курія не є насампередадміністративним органом, але це– знаряддя, за допомогою якогоЦерква здійснює свою головнумісію: проголошення Євангеліяспасіння.

У чому полягає різниця міжкомісіями і відділами?Основна різниця міжмитрополичими та патріаршимикомісіями полягає в обсязі їхньоїдіяльності: тоді як митрополичікомісії діють лише на теренахУкраїни, патріарші комісіїпоширюють свій вплив на цілуЦеркву. Зазвичай митрополичі,або міжєпархіяльні комісії,складаються з представниківвідповідних структурєпархіяльного рівня. Оскількирозвиток Церкви на місцях єнеоднаковий – залежно відтериторії та можливостей єпархіїчи екзархату, – кількістьмитрополичих і єпархіяльнихкомісій може поки що незбігатися. Слід розуміти: комісії

Що таке Патріарша курія?Інтерв'ю з Владикою Богданом Дзюрахом, керівником

Адміністрації Патріаршої курії УГКЦ

створюються не як самоціль, а яквідповідь Церкви на конкретнідушпастирські виклики. Томучимось природним є поступовезбільшення числа комісій, хоч не увсіх церковних одиницях цей процесвідбувається однаково швидко.

Як орган церковного управлінняПатріарша курія виникла ще заПатріарха Йосифа. Наскільки відтодізмінилися її завдання і в чому саме?Українська Греко-КатолицькаЦерква здобула свободу на матірнихземлях, і цей факт не міг невідобразитися на стані й способіфункціонування центральнихцерковних структур. У період відзавершення Другої світової війни ідо кінця 80-х років минулогостоліття, через певні обставини,головний наголос було зроблено нарозбудові структур нашої Церкви напоселеннях: утворення новихекзархатів, єпархій, а згодом імитрополій. Щойно після цього,у 90-х роках, центр тяжінняпереміщається на рідні землі, вУкраїну. Нині серце Церкви б'єтьсясаме в Україні, в стольному градіКиєві, й сюди скеровані думки йсерця усіх її членів. І якщо духовнимсимволом єднання українців греко-католиків у всьому світі єПатріарший собор ВоскресінняХристового, то адміністративнимчинником, який сприяє зміцненнюцієї єдності є, поза всяким сумнівом,Патріарша курія.

У Ватикані, напевне, слідкують зарозвитком Патріаршої курії УГКЦ.Яким є ставлення РимськогоАпостольського Престолу до цьогопроцесу?Апостольська Столиця справді звеликим зацікавленням стежить зарозвитком наших структур в Україніта поза її межами і бере в цьомупроцесі активну участь - відповіднодо церковного законодавства. Підчас перебування єпископів УГКЦ вРимі на початку 2008 року, з нагодивізиту ad limina ми мали нагодупереконатися у відкритості папських

інституцій до співпраці з нашоюЦерквою задля її розвитку наматірних землях і на поселеннях.Представник РимськогоАпостольського Престолу в Україні -Папський нунцій, Архієпископ ІванЮркович забезпечує живий зв'язокміж нашою Церквою і Римом.Натомість регулярні візити чільнихпредставників Римської курії вУкраїну сприяють тому, що Ватиканможе глибше пізнати стан нашоїЦеркви, її специфічні потреби тавиклики. Досвід показує, що ніщотак не допомагає кращомупорозумінню й вирішенню різних,часом важких питань, якбезпосередній контакт зукраїнською церковною дійсністю.Тому ми намагаємося щорокузапрошувати представників ЗахідноїЦеркви в Україну, зокрема наВсеукраїнську прощу до Зарваниці.Спільна молитва й братерськізустрічі зміцнюють зв'язки віри йлюбові між нашими Церквами.Вселенська Церква пов'язує зрозвитком УГКЦ великі надії, про щовиразно зазначив Святіший ОтецьВенедикт XVI в листі доБлаженнішого Любомира з нагоди60-ліття Львівського псевдо-собору.Папа бачить подвійне покликаннянашої Церкви: з одного боку, цезберігати у всій чистоті й повнотітрадицію східного християнства влоні Католицької Церкви, а з іншого– бути мостом єднання поміжЦерквами східної та західноїтрадиції.

За своєю природою Патріарша куріяУГКЦ більше є виразником Східноїчи Західної Церкви?Церква як божественно-людськийорганізм у тому, що стосується ЇЇвидимої складової, потребує доброїорганізації та структури управління, іце незалежно від того, до якоїтрадиції вона належить – східної чизахідної. Як людські спільноти, де бвони не перебували - на Заході чина Сході, на Півночі чиПівдні,потребують належноїорганізації та проводу, так само й

Церква в її людському елементіне може обійтися без керівногооргану та координаційнихструктур. Ми є дітьми СхідноїЦеркви, але досвід західногохристиянства багато в чому стаєдля нас придатним і корисним.До речі, Православні Церкви вУкраїні й поза її межаминамагаються зміцнювати своюорганізаційну структуру, багато вчому наслідуючи досвід ЦерквиКатолицької.

Владико, розкажіть, будь-ласка,про співпрацю Патріаршої курії зєпархіями та екзархатами вдіаспорі.

Українська Греко-КатолицькаЦерква є унікальною з огляду нате, що вона має свої структурине лише на матірній території, а йпо цілому світі: в Західній Європі,у Північній та Південній Америці,а навіть в Австралії. Одним зісуттєвих завдань Патріаршоїкурії є підтримувати живийзв'язок між різними частинамиЦеркви та сприяти зміцненню їїєдності у глобальному вимірі.Особою, яка усіх нас єднає, є,звичайно, Патріарх – Глава іОтець нашої Церкви. Він євидимим символом і принципомєдності усіх вірних УГКЦ в Україніта на поселеннях. Під часщорічних сесій ПатріаршогоСиноду правлячі архієреї зУкраїни та з поселеньобмінюються досвідом служінняй виробляють спільну програмудій, яка пізніше реалізується намісцях. Іншим форумом, черезякий виражається життя Церкви,є Патріарші Собори, в якихберуть участь не лише єпископита духовенство, а й монашествота миряни. Таким чиномоб'являється Церква Христова якєдине Тіло, оживлюване єдинимДухом Святим. На всіх цих рівняхПатріарша курія виконуєважливу роль організатора абокоординатора спільних заходів.Особлива роль у підтримуванніживого зв'язку між Церквою вУкраїні та на поселенняхвідведена Департаментовіінформації. Саме завдяки йогодіяльності ми вмить можемодовідатися, чим живе нашаЦерква в Аргентині, вСполучених Штатах чи Австралії,а вірні й духовенство з-позаУкраїни можуть почерпнутинайсвіжішу інформацію зцерковного життя на матірнійземлі. Очевидно, комунікаціювсередині Церкви потрібнопокращувати. Дужесподіваємося, що наші єпархії таекзархати з поселень будутьприсилати більше інформації процерковне та суспільне життяукраїнської громади, щоби такимчином доносити також на ріднуземлю відгомін про життясвітового українства.

Розмовляла Тетяна Шпайхер

Одним зі суттєвих завдань Патріаршої курії є підтримувати живийзв'язок між різними частинами Церкви та сприяти зміцненню її єдностіу глобальному вимірі.

25 ЛИПНЯ 2010 РОКУ СІВАЧСІВАЧ1010

У РОСІЇ СПОТВОРИЛИ СЛОВАВАРФОЛОМІЯ, БО ВОНИ НЕ ВПИСУЮТЬСЯ

В МОСКОВСЬКУ ПРОПАГАНДУ

Початок на стор. 7.Що цей собор вирішуватиме?

У середині шістдесятих роківминулого століття Католицькацерква провела свій собор, якийотримав назву Другоговатиканського. Відповідно, управославному середовищівиникла думка, що потрібноскликати Православний собор,аби дати відповіді на ті питання,які ставить сьогодення передПравославʼям. І з кінцяшістдесятих років збиралосякілька Всеправославних нарад,які визначили перелік тем дляобговорення на майбутньомусоборі. Але у звʼязку з тим, що здеяких питань учасники цихнарад висловлювали абсолютнопротилежні думки,Всеправославний собор досізалишається лише проектом.Одним з найголовніших питаньсобору, яке обговорюється, і проце Патріарх Варфоломій казавпід час візиту в Росію, єавтокефалія Української церкви йспосіб її проголошення. Бо цепитання практичне… ЄУкраїнська церква, яка хоче,бажає бути визнаною якавтокефальна церква. Алемеханізму, як має відбуватися цевизнання, у Православній церквіне існує. Канонів, які б цевизначали, немає. І, скажімо,позиція Константинопольськогопатріарха та інших церковгрецької традиції – Еладськоїцеркви, Єрусалимського,Олександрійського патріархатів,Кіпрської церкви – полягає втому, що автокефалію надаєКонстантинопольський патріархяк перший серед патріархів.Позиція Московськогопатріархату й церков, які їїпідтримують, полягає в тому, щоавтокефалію надає та церква, відякої відділяється новаавтокефальна церква. Й узгодитиці позиції якраз і намагаються.Завдяки тому, що Варфоломійпішов на поступки Москві впитанні України, Москва пішла напоступки Константинополю впитанні проведенняВсеправославного собору.Щонайменше підготовки донього. Тому в жовтні 2008 року,буквально за три місяці післявізиту Варфоломія в Київ, уКонстантинопольській патріархіївідбулася зустріч главправославних церков, у якійвзяли участь покійний патріархАлексій і ще тоді митрополитКирил. На цій зустрічі домовилисяактивізувати підготовку доВсеправославного собору. Відтодівідбулися дві Всеправославнихзустрічі, на рівні підготовчогокомітету обговорювалися тіпитання, що залишаютьсясуперечливими, - відсутністьзгоди заважає вивестипідготовку Всеправославного

собору на фінішну пряму.Ми бачимо, що компроміси вукраїнському питанні допомагаютьМоскві й Константинополювирішувати проблеми своїхвідносини.

З точки зору дипломатії цезрозуміло. З точки зору церковностій пастирства – не зовсім. Якщоговорити простою мовою, заукраїнський рахунок інші центривирішують свої питання.

Ми радіємо, що між провіднимиправославними церквами,Константинопольською іМосковською, припиняєтьсяворожнеча. Бо між церквами неповинно бути суперечок. Алепорозуміння тільки тоді може бутитвердим, коли воно засноване направді.Щодо слів Патріарха… подані словаВарфоломія в російських ЗМІ – цеприклад інформаційної маніпуляції.По-перше, маніпулятивно булопоставлено питання. Ведучий казав:«Ось зараз багато хто повертаєтьсяв лоно матері-церкви, а деякісумніваються, що б ви могли їмсказати?» Скільки це – «багато»?Насправді – близько десятка в рік.Хіба це багато? До нас тежпереходять з Московськогопатріархату. По-друге, ми не чулиоригіналу відповіді Патріарха.Константинополь матірʼю-церквоювважає себе, а не Московськийпатріархат. Тому коли ПатріархВарфоломій каже про поверненнядо матері-церкви, то має на увазіКонстантинополь. Усе інше – чистоїводи маніпуляції.Далі… Слова Патріарха вирвані зконтексту. Чути лише словаперекладача, грецької промовиВарфоломія взагалі не чути. Чітковидно сліди монтажу. У деякихмісцях взагалі розриви у фразах.Очевидно, що Патріарх щось казав,але це «щось» було вирізано.Можливо, якраз те, що він казав,для нас дуже важливе, і, можливо,воно не дуже сподобалосямосковській пропаганді, тому цевирізали.Патріарх, як я здогадуюся, хотів

сказати, щоКонстантинопольськийпатріархат є матірʼю-церквою і те, що робитьВарфоломій, робить злюбовʼю до канонічногопорядку і блага Церкви,що відКонстантинополя мипослали святих Кирилаі Мефодія просвітитисловʼян і завждиробили добро

Російській і Українській церкві. Ізараз хочемо лише того самого.

У КИЄВІ ВАРФОЛОМІЙ КАЗАВПРО НЕСПРАВЕДЛИВУ АНЕКСІЮ

ПЕТРОМ І КИЇВСЬКОЇМИТРОПОЛІЇ

Яка тоді суть собору, якщо вони всеодно не зможуть вирішитиукраїнське питання?

Ось у цьому й сіль... Щоб скликатисобор, перед цим треба узгодити всіпитання. Бо це не Верховна Рада,де в процесі самого засіданнявиробляються рішення, ідутьдискусії. Якщо на соборі будутьнеузгоджені рішення, його сенсвтрачається.Активізація контактів між Москвою іКонстантинополем зумовлена тим,що, з одного боку, Варфоломій хочеввійти в історію як Патріарх, заякого відбувся собор. З другогобоку, і московський патріарх Кирилхоче ввійти в історію, як особа, якацьому сприяла.Але для того, щоб вирішити ціпроблеми між Москвою іКонстантинополем, треба комусьчимось жертвувати. Коли ПатріархВарфоломій висловлювався вМоскві, він певною міроюпідтримував думку Москви. Так, вінказав про схизму. Схизма вперекладі з грецької – «розкол».Каже, що в Україні є схизма і хоче,щоб вона була подолана. Але нетреба забувати, що Патріарх був уМоскві в гостях. А в гостях говорятьзазвичай приємне для господарів. УКиєві він теж говорив приємне дляукраїнців – про несправедливуанексію Петром І Київськоїмитрополії.З нашою церквою і УАПЦКонстантинополь офіційнихконтактів не підтримує так, як він церобить з МП, але це не означає, щоми не спілкуємося. І наші делегаціїбули не раз у Константинополі ізвідти не раз делегації перебувалив нас, зустрічалися з ПатріархомФіларетом.З тих пропозицій, які ми отрималивід Константинопольськогопатріархату, випливає, що він би бувне проти, аби частина Українськоїправославної церква, яка непідлягає МП, підпорядкувалася

Варфоломію. На його умовах. Іможливо, колись згодом він бинадав автокефалію цій церкві.Але це занадто туманнаперспектива для нашої церкви,щоб на неї погоджуватися.У 2008 році, коли дуже активнообговорювалося це питання, мибули готові до того, щоб увійтидо складуКонстантинопольськогопатріархату, але маючи чіткі іясні перспективи. Бо наша мета– не те, щоб котрийсь ізпатріархів нас визнав. Нашамета – щоб наша церква булавизнана як автокефальна.Наша церква сповідуєправославну віру, виконує всіканони. Єдине, чого їй невистачає, – офіційного визнання.Зрештою, це не є лише нашоюпроблемою, а й проблемоювсього православʼя, боУкраїнська церква, якщо її неділити на конфесії, – одна знайбільших. Більшою від неї єлише Російська церква. Тому,звісно, наша церква не є такоюмогутньою, за нашими плечамине стоїть політична сила, як заРосійською. Тому з нами й нерахуються так, як зМосковським патріархатом.Але ж до нас ніхто не висуваєзвинувачень, що ми не віруємоправославно. Нам ніхто не можезакинути, що ми єретики, щоспотворили православну віру іне так вчимо людей. Ніхто!Єдине звинувачення – це те, щоми не хочемо підкорятися волімосковського патріарха. Виникаєзапитання: чому ми повинніпідкорятися його волі?! Ми йогошануємо, вважаємо йогоглавою Російської церкви. Алечому ми хочемо жити з ними вмирі й добросусідстві, а нам увідповідь кажуть: «Вас взагаліне може бути»?Пояснення одне – з Москвидивляться на Україну як навибрик історії, як на якесьтимчасове явище, якенезабаром зникне. Що Україна –це частина «руского міра».Звісно, сильна незалежнаУкраїнська держава заважаєрозвивати російський імперськийпроект. Чому? Якраз у силу того,що український і російськийнароди дуже близькі, томуросіяни свідомо й підсвідомопорівнюють те, як розвиваєтьсяситуація в Україні з тим, як вонарозвивається в Росії.Якщо росіяни бачитимуть, щодемократичний шлях розвитку,який обрала Україна, а неавторитарний, який обралаРосія, кращий, і все, щовідбувається в Україні, єкращим, то це серйознозагрожуватиме сьогоднішнійсистемі влади Росії.

Розмовляла Оксана КлимончукУНІАН

Патріарх Вартоломей на летовищі уМоскові

СІВАЧСІВАЧ 25 ЛИПНЯ 2010 РОКУ 1111Ісус Христос преобразився

перед трьома Апостолами:Петром, Яковом та Іваном.Апостоли побачили Ісуса, “обличчяЙого засяяло, як сонце у великомусвітлі, а одежа побіліла наче світлоі явився їм Мойсей та Ілля, і з нимрозмовляли. Озвався Петро і кажеІсусові: Господи, добре нам тутбути”.

Ту радість, втіху душевну, щовідчували Апостоли, частинку тогонеземного щастя мали й ми,паломники з Америки, під часпрощі до Фатіми (Португалія) таЛюрду (Франція), яку ми здійснилипід проводом о. Др. Павла Луніва.

Невимовне щастя, душевнепіднесення наповнювало нас підчас Служби Божої, яку миспівслужили поруч з 1,500священиками, численнимиВладиками на чолі з ВселенськимАрхиєреєм Венедиктом ХVI –Папою Римським у присутностіпонад одного мільйона паломниківу Фатімі на Вознесіння Господнє.Здавалось, що та Служба Божабула дуже коротка, хоч тривалавона майже три години. Мирнийдух та присутність ФатімськоїБожої Матері, яка й сьогодні черезтрьох дітей закликає до покути, домолитви за грішників, твориливідчуття душевної радости таневимовного бажання іти в слідБожої Матері, відвідуватичудотворні місця Їі явління.

Опісля ми мали такожпрекрасну нагоду помолитисьперед мощами святої ТерезиАвільської та оглянути місто Авіла,оточене високими мурами, якимихристияни захищали себе віднападу мусульман.

Гарні враження залишило унас і місто Мадрід, столиця Іспанії,чудова церква–катедра СвятоїРодини у Барселоні, яка, доречі,будується майже 100 років, і щепотрібно яких 10 років, щобзакінчити будівництво.

Мільйони паломниківпритягує Божа Матір на горуМонсеррат. Тут молільникинамагаються залишити своїклопоти і просять Пречисту прозаступництво.

Дістатись на Монсеррат покрутих гірських дорогах доситьстрашно. Дух перехоплювало ібагато з нас закривали очі, колиавтобус виходив на серпантиновівузькі дороги. У такі моменти яжертвував молитву: “Боїмосявийти на гору, а до неба не будемобоятися, і всі ми хочемо дійти донеба”.

Легко плила молитва і уЗарагозі, де Ангели принесли тучастину дерева, на якомузʼявилася Божа Матір св.Апостолові Якову перед ЇїУспенням. Там також ми малиблагословення відправити СлужбуБожу і просити ласки МатеріБожої.

Продовживши нашу прощу уЛюрді ми прийшли до ѓротта, деМати Божа зʼявилась 18 разівдівчині Бернедеті Ідуті. І знову ми

переживали невимовне піднесення.Сльози котилися з очей від щастя тавідчуття присутности нашоїЗаступниці поруч із нами. Буламожливість також увійти до купелі тапросити Божу Матір про здоровʼятілесне та душевне.

Щиро сповідаюся, що таківідчуття, таку ласку і радість, яканаповнювала все єство після виходуз купелі, я переживав уперше.

Проща до Фатіми та Люрду

Як священик, відправляюЛітургію щоденно. Та Служба Божа,яку ми служили на чудотворнихсвятих місцях наповнила силою,енергією ні з чим незрівняною.

Прощаючись із ЛюрдськоюБожою Матірʼю, ми залишили білянеї наш український таамериканський прапори, у молінні,щоб тримала вона наш народ і нашікраїни у своїй опіці.

Повертаючись до своїх домівскріплені у вірі і вдячні за ласки, минасолоджувались у дорозі піснямидо Матері Божої. Проща ще більшеукріпила моє бажання знову і зновувідвідати святі місця явління БожоїМатері, де душа перебуває уневимовній радості та піднесенні.

о. Василь Годенчук,Елмайра Гайтс, НЙ

Вода Люрду під мікроскопомМісто паломників Люрд має єдинунепереможну злими силамиатмосферу - атмосферу віри.Дивним є той факт, що в Люрдініколи не було ніякої пошесті. Аджекожного року туди приїжджаєбільше ніж 2 мільйони паломників іпонад сто тисяч хворих, котрісотнями купаються в джерелах.Людей з різними хворобамизанурювали у ту ж саму воду, незмінюючи її. Проте ніякої інфекції небуло зафіксовано ніколи.Спершу, деякі ділки хотіливикористати воду з Люрду вбізнесових цілях і намагалисязбудувати там оздоровчі центри ікупальні. Але, на велике їхнєрозчарування, вода після аналізівпоказала, що немає в собі ніякихлікувальних властивостей і нічим невідрізняється від звичайної води,котра витікає з гірських струмків.Зате бактеріологічний дослідпоказав сенсаційні висновки: водабула сильно знечищена і в ній ажкишіло від стрептококів,стафілококів, бацилів Коля, та іншихнебезпечних збудників хвороб. Алещеплені цією водою морські свинкизалишалися здоровими. Зате, колитаке саме щеплення зробили водоюіз французької ріки Сени то двітретини свинок загинули. У цій водітакож були присутні вище вказанібактерії.Одне із дивних, на людський розум,чуд сталося з Гю Лейдетом,

безнадійним хлопчиком-ідіотом. Цейхлопчик мав неповних 10 років, колилікарі одностайно висловилися, щойого справа кепська. До п'яти роківвін був нормальною дитиною, алепотім раптово дістав запаленнямозкової оболонки, що згодомперекинулося і на самий мозок. Це всвою чергу спричинило повнуруйнацію нервової системи. Він мавспаралізовані руки й ноги, дістававраз-у-раз корчі, напади епілепсії, тавтрачав глузд. Дійшло до жахливоїситуації: хлопчик не впізнавав своїхбатьків, видаючи із себе незрозумілізвуки у горлянці. Батьки намагалисяякось допомогти дитині і на протязідвох років безупинно лікували його,але позитивних результатів недобилися. Зрештою вони фінансовобули вже безпомічні що-небудьзробити.І тоді разом з дитиною вони поїхалидо Люрду, як до останньої надії наоздоровлення сина. Сестриобережно поклали нерухоме тільцев джерельну воду. Мати його стоялані жива ні мертва, боячись аби надитину не напала епілепсія. Нарештіїй подали сина і раптом Гю підняврученята, простягнув їх до мами ічистим дитячим голосом закликав: -"мамо, мамо!" Спаралізовані, до того,ноги і руки, стали мʼякі і гнучкі, до нихповернулося тепло. Лікар , котрийопікувався хворим хлопчиком,замалим сам не стратив глузд, колипобачив здорового Гю. Дитячийрозум за короткий час надолужив

все втрачене в читанні і письмі.В чому ж криються загадкиоздоровлень в Люрді?В чому причина цих оздоровлень іде їхнє джерело? Якщо це нечуда - тоді що це є? Майже всі,хто оздоровлює в Люрді, маютьодну, споріднюючи їх, прикмету.По-перше це прості люди з біднихта скромних родин. Ні один із тихлюдей не був багатий і непоходив з вищих кіл. По-друге,після того, як хтось із нихоздоровлюється, то немовбиавтоматично забезпечує собіімунітет на всякі інші хвороби. По-третє, всі оздоровлені мають усобі дивний спокій, та внутрішнюгідність, котра з'являється відвідчуття того, що їм дана милістьБожа. Ніхто із них ніколи невикористовує своє ім'я длясамопрослави.Колишній президент лікарськоїкомісії в Люрді д-р Валлєт сказавтак: "Ці оздоровлення не є діламивипадку, але дією всемогутньоїволі, яка вислуховує відповіднімолитви і тій волі [Богу] не в силіпротистояти ніщо - ні хвороби анісмерть."Пам'ятаючи про це, молімосьбільше і щиріше, просімо небагатства і достатку, а свідомоївіри в правду Небесного Отця,котрий подарував нам чудовийсвіт і мить життя у ньому! Всьогоодну мить, як відкуп за щирумолитву.

25 ЛИПНЯ 2010 РОКУ СІВАЧСІВАЧ1212

Життя Церкви. Екуменічне. Хроніка.

Памʼятник заробітчанській сім ї̓ плануютьвстановити у Зарваниці до кінця 2010 року

Мить зустрічі батьків-заробітчан та їхньої дитини на порозірідної домівки відтворять ковалі Андрій та Богдан Пилипів з селищаРожнятова Івано-Франківської області у памʼятнику сім ї̓, щопостане у Марійському духовному центрі УГКЦ в Зарваниці.

Кошти на спорудження монумента уже з червня збиратимутьсамі ж мігранти, їхні родичі та парохії. Так вирішили на зборахмігрантів теперішні та колишні заробітчани — мешканці Івано-Франківської, Львівської і Тернопільської областей під час зустрічі уТернополі 22 травня. Окрім того, присутні, а це понад 30 жінок ічоловіків, які працювали чи працюють переважно в Італії та Іспанії,узгодили маршрут пʼятої ювілейної прощі родин мігрантів танебайдужих українців із Самбора у Зарваницю 6-15 серпня.Упродовж зустрічі у приміщенні управління Тернопільсько-Зборівської єпархії діяла мандрівна виставка «Наші в Італії», якійцьогоріч виповнилося чотири роки.

Фігури памʼятника заробітчанській сім ї̓ зобразять символічнихбатька, матір і дитину у повен зріст, що, як йшлося під час зустрічі,викликає асоціації як з біблійною Святою Родиною, так і зсучасними українськими реаліями. За словами Богдана Пилипіва,окремим елементом передбачили родинне дерево із пропаленим уньому хрестом.

«Це не памʼятник тим, хто тільки зараз працює в Італії чиІспанії, а всім нам. У ньому буде відтворений момент, коли батькиповертаються додому, і дитя зустрічає їх на порозі власної хати», —розповів Б. Пилипів.

Спершу активісти спорудження памʼятника планували, щопостане тільки він, але задум доповнив Патріарх Любомир Гузар.Він запропонував встановити біля монумента ще й каплицю, щосвоєю формою б символізувала цілу планету, адже нашізаробітчани є по всьому світу. Відтак у Зарваниці зʼявиться ще йкаплиця у вигляді півкулі з лініями-меридіанами, де, також зазадумом Патріарха, розташують стелу з мозаїкою Оранти.

«Наша мета у встановленні памʼятника подвійна. Хочемовстановити його у такому освяченому місці, як Зарваниця, щобкожна людина, яка буде заходити у собор, бачила його ізадумалася. Хто ж, наприклад, знає, що в Італії впродовж піврокугине по 120 наших молодих людей! Хто знає, що ми, бувало,щомісяця відправляли додому по 2-3 наших людей з психічнимихворобами! Друга наша мета – показати українському суспільству,що воно допустилося такої ганебної ситуації, коли матері змушенізалишати свої родини. Хай памʼятник пригадує це не тільки владі, ай нам, які обирали цю владу за гречку і цукор, які ми продажні. Мидаємо хабарі, ховаємо голови у пісок, хочемо робити порядокчужими руками, маємо світогляд недемократичний і навітьнехристиянський. Ми повинні памʼятати, що вивчилися за коштизаробітчан, але не захищаємо їх. То ж нас згодом чекає те ж саме,що і теперішніх мігрантів», — наголосив виконавчий секретарПасторально-місійного відділу УГКЦ отець Василь Поточняк.

Саме з огляду на значущість задуму, за словами священика,не головне, щоб люди жертвували на нього величезні суми.Головне – щоб до справи долучився кожен.

Самі ж заробітчани покладають на спорудження памʼятникасподівання духовного оновлення народу.

«Я працюю в Іспанії. Цього року став безробітним, став набіржу. Тепер, коли подумаю, що потрібно буде знов їхати, мороз пошкірі іде. Я вже стільки говорив своїм знайомим у Кастельоні, щоварто повертатися, а вони кажуть, що тут немає життя. Коли кличуїхати у церкву до Валенсії, куди 70 кілометрів, то вони кажуть, щовтомлені, що мають наступного дня йти на роботу, що далеко їхати.Може, цей памʼятник буде нагадуванням про те, що потрібноповертатися. Саме тут наше життя, наші діти і батьки!», —поділився переживаннями заробітчанин з Івано-ФранківськаВолодимир Милик.

Емігранти потрапляють ніби у зачароване коло, адже там, закордоном, страждають батьки, а тут – в Україні – їхні рідні.

«Дуже тяжко, коли покидаєш малих дітей. Тяжко слухати:Мамо, я б так хотіла, щоб ти сказала, яка я гарна!», — додаєколишня заробітчанка із Тернополя Ольга Ленчук.

І справді, за словами Оксани Пронюк, памʼятник має нібипередавати гасло і нагадування: «Україна чекає!»

Ось і закінчився ще одиннавчальний рік для більш як 30учнів у школі Українознавста таРелігії при церкві св. Володимира,Гемпстед, Н.Й. Рік напруженої праці.Непомітно пролетіли уроки і всі знетерпінням чекають літніх канікул.Цей рік був особливим длянаймолодших учнів, які вчилисявиводити ще неслухняними татремтливими ручками перші літери.Також це був рік знайомства зновими друзями та вчителями. Цейрік став останнім роком навчання вшколі і для випускників.

Останній дзвінок у цьомунавчальному році продзвенів у школів суботу, 22 травня 2010 р. Святорозпочалося БожественноюЛітургією у церкві Св. Володимира вГемпстеді для учнів, родичів тавчителів, яку відслужив парохцеркви о. Василь Гриньків. Такожо. Василь привітав присутніх ззакінченням навчального року, подякував всім вчителям заневтомну працю та родичам задопомогу в роботі школи.

Шкільне святопродовжувалося у школі, девчителі Ева Єдинак, ОляГриньків, Ірена Трояновська,Галина Турко, Юля Трояновська,Світлана Закалюк вручили учнямСвідоцтва про закінчення школи.Це перекликалося з святковимвиступом дітей, з піснями прошколу, літо та веселий часканікул, які підготувала з дітьмивчителька співів Людмила Ґрель. Директор школи п. СлаваКуницька запросила на сценувипускників та вручила їм шкільніДипломи та в подарунок книжки -на пам"ять про навчання в школіУкраїнознавства. Директоршколи побажала випускникамщасливої, впевненої та доброїдороги у житті, здійснення всіхзадумів та мрій,про-нести любов до Україничерез роки та передати цюлюбов своїм дітям та онукам.Після свята всі присутні мализмогу поспілкуватися та пригос-титись святковими стравами.

Останній шкільний дзвонику школі українознавства при церкві св.

Володимира у Гемпстед, НЙ

Випускники школи Українознавства та Релігії при церкві св.Володимира, Гемпстед, Н.Й

Окружний адмінсуд Києва проігнорувавтеорію божественного походження

людиниЦерква і школа в Україні

Окружний адміністративний судКиєва виніс рішення, згідно з яким,людина походить від мавпи. Самецієї теорії походження homo sapiensбуде і далі дотримуватися Міносвітипри навчанні українських школярів,повідомляє «Кореспондент».Вісім батьків українських школярівподали до суду на Міністерствоосвіти з вимогою, щоб на урокахбіології дітям викладали не лишееволюційну теорію походженнялюдини, а й креаціоністську – простворення людини Богом. На перше засідання судупредставники Міносвіти так і нез'явилися. Спроби позивачів довестинеобхідність пояснення теоріїпоходження життя з різних боківадмінсуд не сприйняв і відхилив всіклопотання.

Адвокати батьків мають намірборотися і далі за якісну освітудітей, але вже з іншим складомсуду. "Колегія суддів ухвалилазалишити позовну заяву без роз-гляду, ухвала може бути оскар-жена статтями 185, 187 чинногоКодексу України", – говорятьвони. Це була свідомаупередженість суду, вважаютьпозивачі. "Можливо, це політичнезамовлення, був дзвінок з міні-стерства в будь-якому випадкувідмовити.Mи порадимося іподумаємо, як нам кращевчинити", – заявив представникбатьків Володимир Шепетько. Вчені знайшли відсутню ланку веволюції мавп і людиниНагадаємо, наприкінці минулогороку вчені спростували теоріюДарвіна.

РІСУ.

СІВАЧСІВАЧ 25 ЛИПНЯ 2010 РОКУ 1313Ваше Блаженство, Ви підписалиДекрет про створення семінарії,яка має статус міжʼєпархіальної.Здається, це перша така семінарія,яка заснована одразу кількомаєпископами. У чому особливістьцієї семінарії і яка причина їїстворення?

Вона не є перша. Колись Львівськасемінарія Святого Духа булазадумана як регіональна,міжєпархіальна. Але дуже швидков Івано-Франківську, Дрогобичі іТернополі відкрили свої семінарії, ітоді відпала потреба уміжʼєпархіальній.Тут, у східних областях України, мище є замалі, щоб кожна єпархіямала свою семінарію. Але це,можливо, пісня майбутності.Сьогодні ми хочемо це робитиспільними силами, беручи до увагиреалії.Є потреба мати семінарію, бо і всхідних областях зголошуютьсякандидати, і треба, щоб вони булиближче до дому, ближче до тогосередовища, в якому вони будутьпрацювати.Чому Церква заохочує, щобикожна єпархія мала своюсемінарію? В той спосібвиховуються студенти, яківиходять із тої спільноти, в якійвони будуть служити, і це вʼяжемайбутніх священнослужителів ізтим середовищем, в якому вонибудуть працювати. А з іншого боку– єпархія, загальна спільнота,громади, парафії, призвичаюютьсядо своїх майбутніх душпастирів.Ми беремо до уваги нашу дійсністьі розпочинаємо спільними силами,створюючи міжʼєпархіальнусемінарію, так як церковний законце передбачує, бо на це єтривалий досвід Церкви.

Ця семінарія буде працювати уповному обсязі, чи будутьпередбачені якісь спрощеніваріанти?

Починаємо скромно, вступнимкурсом, як це роблять усі семінарії,і будемо бачити, наскільки намвдасться розвинути повноціннусемінарію.Ми свідомі того, що на початках,може, після двох років, треба будевідіслати наших студентів до іншихсемінарій в Західну Україну, щобитам завершувати підставовусемінарійну формацію. Ми би дужехотіли, щоби при Божій помочі намвдалося створити повноціннусемінарію тут, на східних теренахУкраїни.Скільки на початках плануєтьсяприйняти семінаристів?

Ми маємо можливість на початкахприйняти біля 20 осіб. Хоча мидумаємо, що одразу стільки небуде. Люди мусять призвичаїтисядо того, що є така семінарія.Багато з тих, хто має бажання,вже цікавилися іншими

семінаріями. Тепер ми даємо цюможливість працювати тут, у східнихобластях, і для декого це буденовість.Дехто схоче повернутися сюди, нарідний терен, а дехто схоче відразупочинати свою семінарійнуформацію в західних областях, утамтешніх семінаріях.

Наскільки важливою є семінарійнаосвіта для майбутнього священика?

Семінарія – надзвичайно важливаустанова, бо вона приготовляєдушпастирів, а Церква працює вгромадах.Памʼятаєте, як в історії Церквипочиналося? Приходили до містапостоли. Проповідували. І залишалитам єпископа, який в тих часах буводиноким душпастирем у цьому місті.У швидкому часі показалося, що вінсам не може це здійснювати, ірозвинулася ціла сітка пресвітерату,тобто священиків, дияконів, якідопомагали йому. Отже, при помочіцих священнослужителів єпископсповняв свою місію вчителя,святителя, душпастиря у своїйєпархії.Мати добре підготованих, добревивчених, добре сформованих

душпастирів-помічників – це дляєпископа є надзвичайно важлива річ.Треба також дивитися і з другоїсторони: мати таких провідників, якікомпетентно, добре підготованосповняють своє душпастирськеслужіння – це для громадинадзвичайно важливе.Постать священика в церковнійструктурі є дуже важлива. Він не єтой, хто тільки відслужитьбогослужіння, сповнить треби, і все.Він є вчителем, святителем,душпастирем. Він є той, хто духовнопровадить ту громаду, до якої вінпосланий. І чим краще він єпідготовлений - і духовно, йінтелектуально - тим краще це длягромади і Церкви загалом. Томуіснування семінарії під кожнимоглядом є надзвичайно важливе дляжиття Церкви.

Ви декрет свій завершуєте закликомдо молитви про покликання.Наскільки зараз в УГКЦ є достатньопокликань до священичого стану?Напевне, в порівнянні з попереднімироками, їх стає менше? Чи є певніпесимістичні очікування, що тихпокликань може колись забракнути?

Покликань ніколи не забракне, бо

вони від Бога. Господь Бог нежалує нам покликань. Він напевнезавжди кличе, запрошує достатнєчисло молодих людей, які мали бибути душпастирями. Трудність є здругої сторони – щоби ми цеБоже запрошення приймали. Іколи ми молимося пропокликання, то не тому, що мимаємо пригадати Господові Богу,щоби він нам давав, що нампотрібно. Він це сам від себеробить. Але щоби ми приймали,заохочували молодих людейприйняти це покликання, житиним, служити народові згідно ізцим душпастирськимпокликанням. Це є те, до чого мизакликаємо людей. Може, зчасом треба буде кращерозписати це, пояснити це людям,що трудність не є зі сторониГоспода Бога: що він не посилає,не кличе. Трудність є з нашоїсторони, що ми, захоплені іншимиречами, не бачимо важливості ікраси покликання до священичогостану.

Розмовляв о. Ігор Яців

«Мусимо бачити важливість і красупокликання до священичого стану»:Блаженніший Любомир про новостворену Київську духовну

семінарію УГКЦ

3 червня Глава УГКЦ Блаженніший Любомир підписавДекрет про створення Київської Трьохсвятительської духовноїсемінарії. Перший навчальний заклад Церкви на східних теренахУкраїни заснований спільно владиками Донецько-Харківського,Одесько-Кримського та Луцького екзархатів і має статусміжʼєпархіального. Розпочався набір абітурієнтів до новогодуховного навчального закладу. Вступні іспити до семінаріївідбудуться 20 липня, а з 1 вересня перші київські семінаристиУГКЦ розпочнуть навчання у Києві-Княжичах. Відповідальним заведення семінарії, за рішенням єпископів, є АрхиєпископКиївський. Детальніше про нову семінарію у Києві та покликаннядо душпастирства – в інтервʼю з Предстоятелем УГКЦБлаженнішим Любомиром.

Нерозвідані запаси газу в Україні найбільші у світі,– кажуть науковці

Київ – Україна має запаси газу натисячу років, стверджують українськіта німецькі науковці, які провелиоцінку покладів басейну Чорногоморя. Крім того, вченим вдалосярозробити технологію видобутку газуз газогідрату. Якщо уряд зможезалучити інвесторів до розробокродовищ, Україна отримаєпромисловий газ уже через кількароків.Команда українських та німецькихвчених під час експедиції басейномЧорного моря поставила собізавдання оцінити точні запасигазогідрату на дні Чорного моря,зʼясувати площі його скупчення,товщину покладів та кількість у них

метану. Метан – це природний газ.За фінансування кількох німецькихінститутів науковці озброїлисьнайновішими технологіями: підводніроботи на дистанційному управлінні,сканери морського дна,використання методів сейсмічногодослідження.

Україна на порозі газовоїнезалежності

Із висновками українсько-німецькихдосліджень погоджується віце-президент Української нафтогазовоїакадемії, професор Роман Яремійчук.«Це правдива оцінка. Професоризапевнюють, що якщо будуть гроші,то через пʼять років можна матипромислову продукцію».

Посилаючись на розробки своїхколег, він запевняє, «Українанасичена вуглеводневоюсировиною, нафтою та газом,більше, ніж Російська Федерація.Вони є по-різному розміщені. Узахідній частині – приблизнотретина їх, потім Дніпровсько-Донецька западина, потім Південьі Чорне море», – зауваживпрофесор.Щоб отримати прибуток ізпідземного українськогобагатства, потрібно знайти коштина розробку копалин, зазначаєРоман Яремійчук.

Ярина Матвійчук

Блаженниший ПатріархЛюбомир у задумі

PPaamm''qqttaajjttee pprroo VVaawwuu RRiiddnnuu CCeerrkkvvuuttaa pprroo \\\\ mmaajjbbuuttnniisstt;; uu VVaawwoommuu

ZZaavvii]]aannnniiZZaavvii]]aannnniiCCeerrkkvvaa bbuullaa VVaamm DDuuxxoovvnnoo[[ MMaattiirr''[[pprroottqqhhoomm VVaawwoohhoo ttuuzzeemmnnoohhoo ggyyttttqq..

NNeexxaajj VVoonnaa bbuuddee ttoo[[ MMaattiirr''[[ nnaazzaavvggddyy..DDooppoommooggiitt;; nnaawwiijj CCeerrkkvvii vvyyxxoovvaattyy mmoollooddee

ppookkoolliinnnnqq SSvvqq]]eennyykkiivv ddllqq sslluuggiinnnnqq vv AAmmeerryyccii ii nnaa UUkkrraa\\nnii!!

ZZrroobbiitt;; ZZaavvii]]aannnnqq ddllqq SSeemmiinnaarrii\\ SSvv.. VVaassyylliiqqVVeellyykkoohhoo uu SStteemmffoorrddii..

St. Basil Ukrainian Catholic Seminary14 Peveril Road, Stamford, Connecticut 06902

Telephone (203) 324-7698

25 ЛИПНЯ 2010 РОКУ СІВАЧСІВАЧ1414Інтервʼю з відомим істориком Києва

Олександром Анісімовим"Київ — місторелігійного

космополітизму"

релігії. І лише деякі «щасливчики»вціліли. Скажемо, Іллінський храмзберігся, тому що бувпереобладнаний у комору длязберігання зерна. Це було зручно,тому що на Поштовій площіпрацював елеватор Бродського, дляякого привозили зерно Дніпром івивантажували в колишній храм —це його і врятувало.А висаджений уже в роки окупаціїУспенський собор і Володимирськийсобор урятувало тільки те, що їхпереобладнали в антирелігійні музеї,інакше просто все підірвали б.Дзвони з них, звичайно, зідрали наіндустріалізацію, у Володимирськомусоборі навіть мідні ручки із дверейзняли. У мене є свій мартиролог, ще1992 року я видав книгу, денарахував близько 150 зруйнованиххрамів. Можете собі уявити,наскільки був би багатшим виглядКиєва в плані сакральноїархітектури, якщо в самих назвахвулиць збереглися імена храмів. Тутпоруч, на Подіолі, — Борисоглібськавулиця, а храму немає. Всуперечпоширеній думці, що це «новоділ»,вважаю, що там, де є місця від циххрамів, їх потрібно відбудовувати,тому що вони — домінанти вулиць.Крім винятків: я категорично противідбудови Десятинної церкви.— Чому?— Розумієте, стародавнього храмуніхто з нас не бачив. От візьмемо,для прикладу, храм БогородиціПирогощі, який, нібито, відновлений,як «був тоді». Архітекториподивилися і сказали: «от воноприблизно виглядало ось так».Взяли щось усереднене здавньоруської архітектури ізбудували дурницю — це павільйон,а не храм. Є приклади більш вдалоївідбудови: Михайлівський собор буввідновлений у тому вигляді, у якомудійшов до 1930-х років, доруйнування. Усередині в ньогозалишався кістяк давньоруськоїархітектури, але він потім багаторазів перебудовувався ідобудовувався. Те саме й щодоцеркви Пирогощі: якби її відновили встилі класицизму, у якому вонадійшла до 1920-х років, тоді іншасправа, а так — зробили павільйон.Отож, я повертаюся до Десятинноїцеркви. Не дай Боже, якщо вонизахочуть (я повторюю, у цьомувипадку це виняток) відновити втому вигляді, у якому воназбереглася до 1930-х років. Це будечерговий павільйон... Тому що цяцерква будувалася від 1824 до 1842,це була моторошна довгобудова, урезультаті якої зʼявилася такашафа, яка візуально задушилаАндріївську церкву, що летить. Буде

— Скажіть, із чого складаєтьсярелігійне краєзнавство Києва,невже тільки з вивчення історіїхрамів?— Ні, звісно. Це не тільки храми.Це й віросповідання людей іскладності із просуванням тієї абоіншої релігії.Тому що радянська держава незавжди цьому сприяла: іноді йшлана зустріч, але сказати відверто— знищувала. І матеріальніцінності, тобто храми, і духовнесередовище також. Я памʼятаюсвоє дитинство, коли при вході уВолодимирський собор чергуваламіліція. Хотілося туди зайти, хочав мене родина була не дужевіруюча. Людей відволікали відвіри, руйнували сліди матеріальноїкультури. Останки князя Воло-димира й княгині Ольги – простона смітник вивезли. Без цихлюдей прийняття християн-ствазатяглося б на невизначений час.— Чи були в Києві культовіспоруди інших релігій?Католики становили значнучастину міського населення.Взагалі в Києві було три великірелігії, представлені великоюкількістю людей: юдеї (євреї),католики й православні. Якщо в1916 році, враховуючи все насе-лення, включно з військовими, —це було велике місто за кількістюнаселення, природно, була потре-ба у великій кількості культовихспоруд, як похідних, так і домовихцерков, парафіяльних та інших.Найчисельніше, зрозуміло, булапредставлена ПравославнаЦерква. В Києві дотепер зберег-лося два католицькі костьоли,т.зв. старий і новий.Крім того, збереглася лютеран-ська кірха, яку нещодавнопередали лютеранській громаді.Була караїмська кенаса. До речі,громадою караїмів у Києвікерував тютюновий король Коген.Когени тримали виробництво тареалізацію практично всьоготютюну в Південно-ЗахіднійУкраїні. Вони ж фінансувализведення кенаси за проектомВладислава Городецького, у якійдотепер знаходиться незрозумілощо. Колись був Будинок актора,потім — кінотеатр повторногофільму «Зоря». Чого там тільки небуло в роки Радянської влади...— А не планують віддаватикенасу?— А нема кому. Немає громади,якій можна було б віддати. Ще дореволюції кількість караїмів уКиєві була незначною, а зараз,може, вони і є, але громадинемає, тому що немає віри: вониасимілювали. До речі, потрібносказати про те, що були й асирійці,у них була своя школа, виходить,при ній колись теж існуваламолитовня.Якщо говорити про втраченісвятині Києва, то лише вправослав ї̓ можна нарахувати до200 обʼєктів, що їх було втрачено вроки радянської боротьби проти

погано, якщо вони її побудують. Ужев той час, і це можна подивитися вархівах, у пресі, у суспільстві буввеличезний шквал осуду, критики ізприводу невідповідності цього храмузагальному плануванню і забудовіцього району Києва. Навіщонаступати на граблі вдруге?— А чому ви приймаєте новебудівництво, «новоділ», інших новиххрамів, скажімо тих, які будутьвідновлюватися там, де вони були?Ви сказали, що сама назва вулиціБорисоглібська вказує на те, що тамбув храм св. Бориса й Гліба. Цейхрам потрібно відновлювати?— Тому що цей храм не порушувавгармонію цієї місцевості, був тамдомінантою. Коли його зруйнували,там поставили будинок профкому,потім технікуму. Якщо конкретно процей храм, то щоб його побудувати натому ж місці, де він стояв, потрібнозробити зовсім непотрібну річ:зруйнувати капітальний будинок,який там зараз стоїть. Храм можнапобудувати на цій же вулиці, тільки віншому місці. Адже залишилося жмісце від Ольгинського храму наТорговій площі на Печерську —можна там відновити храм, віннічого не зіпсує. Тому що навколозабудова сіра, похмура... Храм тамбуде гарно виглядати.Раніше при торговельних площах,ринках завжди існували храми.Зрозуміло чому: торговці несли тудипожертви, як десятину на Церкву.Тому на площі Перемоги, раніше наГалицькій площі, був Єврейськийбазар, або в народі — Євбаз, тамбула церква св. Йоана Золотоустого.Приблизно на цьому місці нинізнаходиться приміщення цирку, хочамісце, де стояв храм, збереглося. Іна інших торговельних площах булихрами.Тобто, якщо є місце, кращепоставити храм. Якщо стараархітектура храму у новій місцевостіміста некрасива й неспівзвучнаоточенню, то не потрібно боятися ісучасного стилю, якщо він будеспівзвучний новому оточенню міста.Але підробка під старожитність —теж погано, краще побудувати всучасному стилі храм — у цьому

нічого страшного немає.Раніше для людей Київ бувЄрусалимом. Люди,під ї̓жджаючи до Києва з бокулівого берега, за 25 кілометрівбачили дзвіницю Києво-Печерської лаври, а не цю… ізщитом і мечем. Це давало силтим людям, які часом за тисячукілометрів ішли пішки дляпаломництва в Київ. Біляпідніжжя Печерського пагорбастояли намети, в яких людимогли переодягтися і зайти вхрам...— Існує така думка, що,приїжджаючи в Київ, можнаподивитися Софію,Михайлівський і Лавру, а більшенема чого дивитися...— Звичайно, люди в Київ неприїжджають так, як ранішеприходили на прощу: на кількатижнів, з певною релігійноюметою. Якщо говорити протуристів, то туриста, насамперед,цікавлять збережені памʼятникистаровини. Або памʼятники, щопредставляють велику художнюцінність. До вашого спискуможна додати Володимирськийсобор, Флорівський монастир,Кирилівську церкву. Якщо жлюдина віруюча, і в неї мета —поклониться святиням, то,безумовно, є маса місць, кудиможена піти помолитися.Ну, а взагалі бракуватиме часуперераховувати все те, що вКиєві можна подивитися.Взагалі Київ — це музей підвідкритим небом, тут сполученняБожого промислу й місця і сталовоно «другим Єрусалимом» непросто так.Можна ходити Києвом і простовивчати історію, це, звісно,банально звучить, алеархітектура — це застигламузика. Київ — космополітичнемісто, тому що кожна націязалишала свій слід, і можна цейслід простежити в архітектурі.

Розмовляв Олександр Бойко

SOWERSOWER JULY 25, 2010JULY 25, 2010 1515

O u rLibrary holdingscontain a large col-lection of art books.Among them there isone publication thatis quite unique andrare.

In 1939 theartist Serhii Hladky(Serge Gladky)donated to the libraryhis newest publica-tion entitledUkrainski vzirtsi.Slovianska seriya.(Ukrainian designs.Slavic series). Thebook consists of 20color plates of illus-trations done by the artist using thePOCHOIR (Stenciling) technique. One

color plate with an ornamental motifalso has a dedication written by the artistespecially for the Museum, signed byhim and dated January 31, 1939.

Who was the artist Serhii

Hladky (Serge Gladky)and why is this workimportant?Serhii Hladkyi was bornin Poltava regionaround 1880s. Theexact date of his birth isnot known. He was anarchitect, designer and agraphic artist. He stud-ied at the Institute ofCivil Engineering in St.Petersburg. After WorldWar I he immigrated toCzechoslovakia wherein the 1920s (1924-1926) he published amagazine UmeniSlovanu (Slavic Art). Hethen moved to Paris

where an exhibit of his works in 1929received wide attention of and favorablereviews by French art critics. His art workswere a combination of constructivist andcubist style incorporating abstract designsand were a major influence in the develop-ment of Art Deco and mod-ern abstract art. In his workshe used the pochoir tech-nique which is stenciling - aprocess which used from 20to 250 different stencilsbecause each color had to beapplied by hand separatelythrough the use of numerouscut out stencils. He was con-sidered to be a precursor ofmodern abstract art. Hladkyipublished his works usingthis technique as a result ofwhich a limited number ofcopies were printed of each

TThhee UUkkrraaiinniiaann MMuusseeuumm aanndd LLiibbrraarryy ooff SSttaammffoorrddTThhee UUkkrraaiinniiaann MMuusseeuumm aanndd LLiibbrraarryy ooff SSttaammffoorrddTREASURES AT THE UKRAINIAN MUSEUM AND LIBRARY OF STAMFORD by Curator Lubow Wolynetz

publication. The most notable of his workswere Fleurs (1929) (only 350 copies printed),C o m p o s i t i o n sOrnamentales (1926),N o u v e l l e sC o m p o s i t i o n sDecoratives (1929),Point de Vue (1932,1937) and others.During or just beforeWorld War II the artistreturned to Ukraine.After this his fate isunknown. Prior to hisreturn to Ukraine hesent us his publicationUkrainski vzirtsi.The dedication pagereads: To theUkrainian Museum inUS of North America With feelings of deepesteem I’m sending you my last work.January 31, 1939. (Українському Музею уСШПА. З почуттям глибокої до Васпошани посилаю Вам свою останнюпрацю. 31 січня 1939 С. Гладкий)

In the introduction to thiswork he writes: “Ukrainian Folk Art and mon-uments of antiquity were thebasis of my paintings in thiscollection. The majority of myworks were based on the art ofthe Slavic people. My aim wasnot only to find a resolution toart problems but also to sys-tematize the very foundationsof decorative compositions. Ialso took into consideration allthat the new dynamic age gaveme, because a separate art can-not exist without a connection

with the constant progress of humani-ty... My ideas, in the form of these com-

positions with whichI’m beginning theSlavic series of deco-rative motifs, Ibequeath as an offer-ing, with sincere greet-ings, to my Ukrainiannation.”

The life and worksof Serhii Hladkyi isanother striking exam-ple of a talented andinnovative Ukrainianartist who greatly con-tributed to and was amajor influence in thedevelopment ofabstract art and espe-

cially Art Deco, but who is little knownamong Ukrainians and whose fate afterhis return to Ukraine is unknown. Thebook of his decorative motifs which hedonated to the Museum in 1939 is a fas-cinating example of his work and pos-sibly the only copy in existence.

In May, Fr. Paul Luniw led a group of 33persons from Terryville, New Britain and Hartford, CT,on an 11-day pilgrimage of Marian Shrines in Europe.

The beginning of the trip was somewhatdelayed due to ash from the volcanic eruption inIceland, but the group was able to reach Fatima,Portugal, their first destination, in time to participate in acandlelight procession, led by Pope Benedict XVI, whowas making a visit to the country.

“Imagine a quarter to a half million people( I don't know what the actual count was) in one spot,praying the rosary, raising lit candles - over a hundredthousand candles! - IN UNISON !! It was amazing tosee, very emotional to experience and nearly impossi-ble to explain in a way that the reader could experienceit also. A once in a lifetime experience and a most pre-cious, spiritual and uplifting moment in time.......even aswe stood for hours, wet and cold!” said pilgrim, SandyLausier.

The next morning, the group participatedin the Mass celebrated by the Holy Father at theShrine. Fr. Paul, Fr. Vasile Godenciuc and Fr. Tran (the3 pilgrim priests on the trip) were privileged to concel-ebrate the Mass with the Holy Father.

FFaatthheerr PPaauull LLuunniiww LLeeaaddss aa GGrroouupp PPiillggrriimmaaggee ttoo VViissiitt MMaarriiaann SShhrriinneessThe group also spent time at the Basilica

and then visited the Houses of Lucia and of Franciscoand Jacinta, the 3 visionaries.

The group was then off to Spain to visitthe cities of Avila, Madrid, Zaragoza, Montserrat andBarcelona. According to Lausier, “Avila is the bestpreserved walled city in the world and home to St.Theresa of Avila who with her spiritual director St.John of the Cross, reformed the Carmelite Order.Thiswas completely amazing.”

After visiting Madrid, the group departedfor Zaragoza to visit the Basilica of Our Lady of thePillar where Our Lady appeared to the Apostle Jamesbefore Her Assumption into heaven.

In Montserrat pilgrims visited themonastery housing the Shrine of Our Lady ofMontserrat or Black Madonna, Spain’s most belovedshrine to the Blessed Mother. “As you approachMontserrat, you are traveling on plain-like terrain andsee, in the distance, strange rock formations atop huge hills,or small mountains. Small that is, until the bus begins itsascent to the top! That anyone, let alone a group of monks,centuries ago, could scale that landscape, and then build thetremendous and beautiful cathedral, monastery, etc. is

almost beyond compre-hension.” Following a day in

Barcelona and a visit tothe Basilica of theSagrada Familia, thegroup travelled toLourdes, France. “At theGrotto we were moved totears. The Lourdes expe-rience is very moving.We experienced theBlessed Sacrament pro-cession and healing ofthe sick...That evening,all who could, met up andparticipated in tbe candle-light procession. It was

amazing and truly moving. The rosary is said in several lan-guages, as well as the singing of Ave Maria. Again, I wish Icould adequately describe the immense array of feelings thatwash over one as they observe or participate in this. Thereare people of all walks of life, all races, all nationalities, allages, all.....everything.....there to pray, to thank the BlessedMother for favors granted, to request favors on their behalfand the behalf of so many others, and so much more.”

Following the celebration of the Divine Liturgy inthe Basilica the next morning and time to tour the Basilica, thegroup visited the home of St. Bernadette. It was then time tovisit the baths. “The baths, which are waters from the springthat emerged when the Blessed Mother told Bernadette towash, are a unique experience . . . Bernadette knelt there,scratching the dirt and water began to flow. It still flows and itis the water that is used for the baths. The bath itself was awonderful, exhilarating and spiritually healing experience,and I swear I walked better when I left...

We then walked over the bridge across from thegrotto and found a spot where we stayed to watch and takepart in the daily Blessed Sacrament procession. Very moving.Thousands of people, infirm on stretchers, in wheelchairs, oncrutches, with thousands of volunteers assisting them, walk-

ing at their pace as they pray in many languages.We returned ... for that night's candlelit procession.Again, so many languages, including Latin, French,Spanish, English, German, Slovak, Vietnameseand many more to say the rosary and to sing a vari-ety of hymns . . . God is good!”

Tour Group in Barcelona, Spain.

Our thanks to Sandy Lausier for herheartfelt reflections on the pilgrimage.

THE ART DECO WORKS OF SERHII HLADKY

Father Paul Luniw lighting the farewell candle at the grotto in Lourdes.Holding the candle Richard Iwanyk from New Britain, CT and PeterBorayko from Hartford, CT.

JULY 25, 2010JULY 25, 2010 SOWERSOWER1616

NNNNEEEEWWWWSSSS BBBBRRRRIIIIEEEEFFFFSSSSREV. EUGENE P. YACKANICH NAMED ADMINISTRATOR OF BYZANTINE ARCHEPARCHY OFPITTSBURGH

The Rev. Eugene P. Yackanich has been named administrator of the Byzantine CatholicArcheparchy of Pittsburgh until a new archbishop is named by Pope Benedict XVI.

Rev. Yackanich, 70, was elected by the Archeparchy's College of Consultors to serve asadministrator after the interment of Metropolitan Archbishop Basil M. Schott, according to church offi-cials. Archbishop Schott died June 10.

Rev. Yackanich was born in the village of Trauger in Mt. Pleasant, PA and ordained to thepriesthood in 1965. He has been serving as pastor of St. Elias Byzantine Catholic Church in Munhallsince 1994.4th CENTURY IMAGES OF APOSTLES FOUND IN CATACOMB:

OLDEST KNOWN DEPICTIONS OF ANDREW AND JOHN (Zenit) In what is thought to be the tomb of a Roman noblewoman in the Catacombs of St.

Tecla, the oldest known images of the Apostles Andrew and John have been discovered.The find was presented today at a press conference led by the president of the Pontifical

Council for Culture, Archbishop Gianfranco Ravasi.The images are part of a set of four apostles -- Peter, Paul, Andrew and John -- surrounding

Christ the Good Shepherd. The discovery of Paul, also thought to be the oldest known image of him,was announced last year. There are known images of Peter thought to be older.

The restoration of the images was possible because of laser technology, which eliminatedlayers of white carbon calcium collected on the images over the centuries. The project was particularlydelicate due to the humid, dark environment of the catacombs...

The noblewoman is thought to have been of the Roman aristocracy of the late 4th century.Pious women and virgins of the Roman aristocracy promised a devotion to the martyrs and the apos-tles, at the time of Pope Damasus I (366-384).

According to Archbishop Ravasi, the presence of the apostles in this sepulcher "evokes akind of devotion and protectorate alternate to that of the Roman martyrs."

Msgr. Giovanni Carru, secretary of the Pontifical Commission of Sacred Archaeology, point-ed out that these works "have brought back, both to experts and visitors, a very important iconograph-ic patrimony to reconstruct the history of the Christian community of Rome, that, with the paintings thatdecorate its cemeteries, expresses its culture, its civilization and its faith."

By: Carmen Elena Villa

HIS BEATITUDE LUBOMYR MEETS WITH KNESSET DEPUTIES (UGCC) - On June 30, 2010, at the office of the Patriarchal Curia of the UGCC in Kyiv, His

Beatitude Lubomyr held a meeting with the deputies Shae Germesh and Faina Kirshenbaum ofKnesset (Parliament) of the State of Israel.

During the meeting a series of questions were discussed regarding the cooperation of theUkrainian and Israel nations in international affairs and counteracting manifestations of extremism, inparticular, religious fundamentalism. Patriarch Lubomyr told the venerable guests about the selfless lifeand activity of the priest of the UGCC Omelyan Kovch, who by his deeds showed his loyalty to the highideals of humanity by looking passed national belonging. The members of the delegation were pleasedto hear that Aaron Weiss, the academic adviser of the Tkuma Center for Holocaust Studies and man-ager of the Joint communal programs in the CIS, was awarded with the Blessed Omelyan Kovch dis-tinction.

Sharing with the public and religious institutions of Ukraine the experience of the State ofIsrael in repatriating former citizens or the representatives of the native ethnic groups and their descen-dants was also discussed at the meeting. The Commission on Matters of Immigrants of the UGCC isaddressing these questions and the question of migration is the main theme of the next Synod ofBishops of the UGCC . . .

MINISTRY OF EDUCATION UNANIMOUSLY ACCEPT PROGRAM FOR CHRISTIAN ETHICS EDU-CATION IN SCHOOLS

(UGCC) - On June 22, 2010, in Kyiv, at the meeting of the Public Council on Cooperation withChurches and Religious Organizations of the Ministry of Education and Science of Ukraine, the nation-al program for the moral and spiritual education of school children "Basics of Christian Ethics" was unan-imously accepted. This was made possible by the efforts of the working group that was made up of rep-resentatives of the traditional Ukrainian Churches and educationalists.

To finally receive approval from the Ministry of Education necessary documents are being col-lected, scholars and teachers are being reviewed, and academic councils are meeting. "We want tomake Christian ethics a school subject because currently it is not an official subject. Through the PublicCouncil we continuously try to resolve another problem – the necessity to classify the position of aChristian ethics teacher as an official job. Because an educational institution cannot prepare a teacherfor subject that does not exist," stresses the head of the Commission of the UGCC on Matters of PrimaryEducation Fr. Ivan Hnativ.

The advancements of the Lviv specialists, who for already more than 20 years work by theirown system, will be the basis of the national school course on Christian ethics. In their work, the special-ists are joined by scholars and theologians from the Ukrainian Catholic University, Ostroh AcademyNational University, Kyiv Mohyla Academy, and the Hrinchenko University. Intensive work on textbookshas begun.

"We actually have already started. We are gathering on June 28-30 in Truskavets. We areorganizing a three-day meeting for all of the authors and co-authors who will write the textbooks. It is asmall group of 10-12 people, because a small group will work better. We want to determine the methodof writing, the conception, the structure," says Fr. Ivan Gnativ. According to him, if this is not done now,the next school year could be lost, and that would be impermissible because the question is about themoral and spiritual education of the young generation of the country.

CROSS REMOVED FROM KYIV COAT OF ARMS(RISIU) The July 8th session of the Kyiv City

Council changed the coat of arms of Kyiv byremoving the cross from the shield of ArchangelMichael and placing an image of an unloadedarbalest (a medieval European crossbow) in itsplace. The new coat of arms also has a three-pointcrown over it. The flag is designed in the super-min-imalistic style and has only one, blue color. Thesymbols were designed by artists O. Staruy-Gerb.jpg Rudenko and V. Mitchenko.

PARISH UPDATEPARISH UPDATEANSONIA, CT - ST. PETER & ST. PAUL PARISHCongratulations to Jessica Lynn Kowal who graduated from Duquesne University, Pittsburgh, PA, on May 7th. Jessicagraduated with a Bachelors’ Degree in Music. Best of Luck to Jessica.ASTORIA, NY - HOLY CROSS PARISH+Anna Mitskewicz fell asleep in the Lord on June 16th at the age of 89. May her memory be eternal! BRIDGEPORT, CT - HOLY PROTECTION OF THE BLESSED VIRGIN MARY PARISHWe mourn the passing of +Roman Jakowiw, who fell asleep in the Lord on May 23rd. We extend our heartfelt sym-pathy to his wife, Natalka and to his daughters. Vichnaya Pamyat!Congratulations to Stefan Doboszczak, son of Bohdan and Luba Doboszczak, who graduated from RensselaerPolytechnic Institute, receiving a Bachelors’ Degree. He will continue his studies, working toward a PhD in AppliedMathematics, at the University of Maryland .Our sincere gratitude is extended to Mrs. Stefania Staniszewskyj for her many generous donations of coffee through-out the year.The parish will celebrate its 60th Jubilee on October 10th.HEMPSTEAD, NY- ST. VLADIMIR PARISHCongratulations to Larissa and Michael Odomirok, who joined their lives in Holy Matrimony on June 12th. NaMnohaya Lita!Our Annual Parish Picnic will be held on August 1st in the Parish Center.LINDENHURST, NY - HOLY FAMILY PARISHCongratulations to Daniel John Hamkalo, son of Lyubomyr and Halyna Hamkalo, who received the Sacraments ofBaptism, Confirmation and Holy Eucharist on June 6th.Congratulations to Jade Jura, daughter of Gregory and Benya Eluk, and to Evelyn Nadia, daughter of Semenand Victoriya Andriychuk who received the Sacraments of Baptism, Confirmation and Holy Eucharist on June27th.Our Annual Parish Picnic will be held on August 29th.NIAGARA FALLS, NY - PROTECTION OF THE BLESSED VIRGIN MARY PARISHMary Telatnik, lifelong resident of Niagara Falls and long time parishioner of “St. Mary’s,” reposed on June 6, 2010.The funeral service was concelebrated by Frs. Procyk, Moreno and Palko. Eternal Memory!After the Liturgy celebrated for the intention of our Fathers, all the men received a small cake, baked by PresbyteraJoanne, as our parish Father’s Day gift. Ymm!Happy Birthdays and Mnohaya Litas were sung for : Oksana Hreshchyshyn (the big FIVE!), her Dad Adrian, andChrystyna Martelli. Chrystyna and husband Damian also celebrated their 3rd wedding anniversary. Those other hon-eymooners, Leo and Stephania Orynawka, were also remembered on their 63rd anniversary.It was great to have Coach Bluey, our favorite ‘Parisian’ (Paris, TX), with us as he visited Dad for a few weeks. Wewelcomed Mike’s sister Carol as she made a quick visit. Other special visitors this month were Christine Palko, Father’s sister, and Presbytera Laryssa with her children, Jonahand Nathanael. (Father and Presbytera’s daughter and grandchildren)OZONE PARK, NY - ST. MARY’S PARISHWe welcome into our faithful community Corey Gerard Dolan who was Baptized, Chrismated, and Communicatedon June 6th. May our Lord God bless him with all the graces needed for a good life now and eternal happiness inthe life to come. We also ask Christ to bless his parents Gerard & Tanya Dolan, and and his godparents. May Godgrant them all peace, health, long-life, and many happy years! Na Mnohaya Lita!RIVERHEAD, NY - ST. JOHN THE BAPTIST PARISHCongratulations to the Gachynsky family on the Baptism and Chrismation of their son Andriy, on June 19th.Mnohaya Lita to the newly-baptised and his family!ROCHESTER, NY - ST. JOSAPHAT PARISHCongratulations to to all the High School graduates of this year, including altar boys: Nicholas Fedyk, Nathan Jackiwand Christopher Siviy.Following all the Divine Liturgies on June 13th, a reception was held to celebrate Fr. Roman Malyarchuk’s 40th birth-day and 15th anniversary of ordination to the priesthood. Na Mnohaya Lita, Otche!SYRACUSE, NY - ST. JOHN THE BAPTIST PARISHCongratulations to the parents of Benjamin C. Jessen and Maxwell Richard Demetri Glazier who were Baptizedand Chrismated on May 26th. May Almighty God grant them many years!TERRYVILLE, CT - ST. MICHAEL PARISH+Mildred Adamowich fell asleep in the Lord. Vichnaya Pamyat’! WATERVLIET, NY - ST. NICHOLAS PARISHThank you – To Michael and Bernadette Drabik for their generous donation of a set of priestly and diaconate bluecolor vestments in memory of their son + Christopher. May God bless them for their generosity and grant eternallife to + Christopher.

– To Mr. Andrzej Wasienko and his family for their generous donation of a set of priestly vestments inmemory of his wife + Julia. May God bless them for their generosity and grant eternal life to + Julia.

– To thank one of our parishioners for a very generous contribution of $50,000.00 to our church. MayGod bless such a kind and thoughtful parishioner.

– To all of our hard-working parishioners who made our May 20th Pyrohy Sale a great success. A totalof $6,107.04 was raised to benefit our church.

– To Gerard Mangione for installing new hardware on the side doors of the church hall. May God blesshim!Congratulations the parents of Nicholas Stefan Weber, Patrick Charles Ihnatolya, Alyssa Marie Drabik, Zachary

Michael Kostoroski and Ethan Paul Koshykar who recently received the Sacraments of Initiation. May God blessand protect them in their Christian Life.Happy 90th Birthday – It is our honor to congratulate all parishioners who have celebrated their 90th birthday dur-ing the first six months of 2010: Ann S. Urban, Eva Sebunia and John Halayko. Happy Birthday to You! MnohayaLita!The following parishioners have fallen asleep in the Lord: + James Giroux, + Stephan Hyra, + Stephan Kotansky, +Michael Pelech, + Mary Powanda, +Paul Shewchuk, + Paraska Uruskyj and + Julia Pietro. May our Lord God placetheir souls where all the just ones repose.New members of the Pastoral Council are Olga Bertsch, Nicholas Ihnatolya, Betty Karpishka, Catherine Ksenych andZoriana Mangione. May God guide all members of the Pastoral Council to fulfil our mission.

SOWERSOWER JULY 25, 2010JULY 25, 2010 1717

God’s MostS a c r e dB l e s s i ng supon oury o u ng e s tp a r i s h -ioners [at St.

Josaphat’s in Rochester, NY]: Adriana Austyn Costanza, Madison ElizabethEvans, Natalia Lesia Kraus, Sonia Alexis Pavlovych, Sylvia Justine Pawuk, DanielChristopher Pitolaj, and Anya Irene Wansha,who this morning become “full”members of the Body of Christ, the Holy Church, by their participation andreception of the Holy Mysteries of the Sacred Body and Precious Blood – HolyEucharist – for the first time.

Today is a day of rejoicing for them and for us. It is a day of rejoicingfor them because they now can completely know the gracious and uncondi-tional love of their Lord Jesus on a very personal level. Also, through the con-tinuing example and growth in knowledge, they will realize that their Lord willalways be there for them. Furthermore, they will be able to come to the real-ization that this love can be reciprocal. That is, they can give back to ChristJesus their love by the way they will live their Christian life.

Today is a day of rejoicing for each of us as well. Today we can rejoicein the “fullness of God’s” presence amongst us for HE IS TRULY WITH US!

So, our most sacred blessings go out to Adriana, Madison Natalia,Sonia, Sylvia, Daniel and Anya.

May the Lord Jesus come even more alive to each of them not onlytoday but also every day of their lives.

““LLeett tthhee CChhiillddrreenn CCoommee ttoo MMee””

Row 1: Andrij Jatsiv, Jayden JamesMorgan, Bryce Allen BelcoRow 2: Mrs. Alice O'Doy and Msgr.John Terlecky

First Confession andCorporate Communion

Day at Sts. Peter & Paul

Parish, Ansonia, CTMay 23, 2010

Solemn Communion Celebrated atSt. Nicholas in Watervliet, NY

From left to right: First row: Olya Oliynyk, Sophijka Myshchuk,Alyssa Drabik, Joseph Gutch, Shanleigh Kutzer, Julia Tenney.Second row: Fr. Mikhail Myshchuk, Olya Myshchuk, Fr.Deacon Thomas Gutch.

First SolemnCommunion at Holy Protection Parish, Mt. Kisco, NY

Pictured left to right: First row: Eizabeth Gardasz, catechist,Mark Mysiw, Luke Holian, Roman Raguzzo, Fr. Ivan Kaszczak,pastor, Deanna Barankewicz, Dmytro Crawford and AlexanderCottler.

St. MaryProtectress

Parish in Bronx, NYCelebrates

First SolemnCommunion on May 23rd

On May 23 at St. Mary’sProtectress UkrainianCatholic Church in Bronx,

NY , Katrina Alexandra Walchuk received her Solemn FirstCommunion . In the enclosed picture are Orest Walchuk, father, Rev.Lawrence Lawryniuk, OSBM, pastor, Chrystia Walchuk, mother, withKatrina in the front. May God Bless the Walchuk family!

LLuukkee1188::1166

FFiirrssttSSoolleemmnn

CCoommmmuunniioonn aatt

SStt.. NNiicchhoollaassPPaarriisshh

iinn HHuuddssoonn,,NNYY

First Row: Sophia, Cameron and Colin (First Solemn Communion) KaricSecond Row: Sophie Holodook, Joseph Holodook, John & Susan Karikand Father Janusz Jedrychowski.

Pictured above with the children are Helene Kibler, catechist; Fr. KirilAngelov, pastor; Deacon Steve Wisnewski; and Paula Siviy, catechist.

FFiirrsstt HHoollyy CCoommmmuunniioonn aatt SStt.. MMaarryy’’ssPPaarriisshh iinn OOzzoonnee PPaarrkk,, NNYY

Solemn First Holy Communion at St. Mary's UkrainianCatholic Church in Ozone Park, N. Y. was celebrated onSunday, May 2nd. Pictured are: Very Rev. Vasile Tivadar, com-municant, Bridget-Anna Mondics, Rev. John Cush, SpiritualDirector at Cathedral Preparatory Catholic High School forboys in Flushing NY, and altar boys Thomas & James Butler.

JULY 25, 2010JULY 25, 2010 SOWER SOWER 1818

FFFFOOOOOOOOTTTTSSSSTTTTEEEEPPPPSSSS IIIINNNN FFFFAAAAIIIITTTTHHHHStamford EparchialOffice of Religious Education

Rev. Albert ForlanoRev. Vasile Colopelnicphone: 203-324-7698 email: stamfordyouth@optonline.net

The story of Noah is amazing. . . One day as God was thinking about the people on earth His heart

became very sad. He could see that all the people had become very bad, so badthat they stopped thinking of anything good.

God was so sad and hurt that he wanted to get rid of every person andall the creatures that He had made. He wanted all the evil to stop...then Heremembered Noah.

Noah was the only one that was righteous . . . He was a good guy andhe walked with God.

So God said to Noah, "I am going to put an end to all the peoplebecause the earth is full of fighting because of them. I am going to destroy themand the earth."

God then gave Noah instructions on how to make the boat. He toldhim what kind of wood and how big to make it. .. The ark was humongous! . .

The Bible says that next God told Noah that He would make acovenant with him. A covenant is an agreement with a promise. He would saveNoah, his wife, and his three sons and their wives. They would be safe in theark because God was going to flood the whole earth and everything else woulddie.

I'm missing one other BIG thing that's going in the ark with Noah andhis family... and that is... the animals! Two of all living creatures male andfemale (or the boy and girl of each). Plus two of every kind of bird and everycreature that moves along the ground.

Then food for each of them for as long as they were on the boat . . . It'shard to describe how big the ark actually was but if you think of some of thebiggest animals you know (elephant, moose, buffalo, giraffe, rhino, gorilla) andmake sure you have 2 of each of those plus all the other little animals that could-n't be stepped on...they needed a lot of room! . .

When the ark was done God gave Noah 7 days warning before theflood to get all the animals and food on board, and told him that He would sendrain for 40 days and 40 nights. When everyone was in the ark God shut the door.Then the rain started. The Bible makes it sound like the rain came from theclouds and that there was also water coming up from the ground. So everythingprobably was covered pretty quickly. The floods kept coming for 40 whole days!The ark floated on the water and all the high mountains were completely cov-ered with water. Every living thing died on the earth that wasn't in the ark...

God remembered Noah and . . . sent a wind to help dry the earth.Finally in the seventh month after the floods had stopped the ark rested on thetop of a mountain. . . Noah opened a window he had made for the ark. . . thenhe sent out a dove but the dove couldn't find any place to go. He waited a weekand then sent the dove out again. This time the dove came back with an oliveleaf which meant the waters had gone down. He waited one more week and letthe dove out again and this time it didn't return. . .When the earth had dried upenough God told Noah that everyone could get out of the boat. . .Then Noahbuilt an altar to thank God. God saw what Noah had done. He told Noah thathe would never again curse the ground even if people became very bad.

Then God made an official covenant with Noah and with all the ani-mals. God would never bring a flood to kill all living creatures and destroy thewhole earth again. He gave them a sign for everyone to see this promise. Heput a rainbow in the sky and that's to remind us of the promise God made toNoah . . . So, whenever you see a rainbow say a little prayer and thank God thathe loves us and that He keeps His promises. (http://www.dltk-bible.com)

What is the Old Testament?What is the Old Testament?The Story of Noah’s Ark

The word "testament" can be defined as a witness. The Old Testament is a witness that tells the story

of some of the ways God related to the earth and some of the ancient peoples. The story begins with the creation of the world and continues up to

about 450 years before the birth of Jesus.

EzraNehemiahTobitJudithEsther

1 Maccabees2 Maccabees

Genesis Exodus Leviticus Numbers

Deuteronomy

IsaiahJeremiah

LamentationsBaruchEzekielDanielHoseaJoelAmos

ObadiahJonahMicahNahum

HabakkukZephaniahHaggai

ZechariahMalachi

JobPsalmsProverbs

EcclesiastesSong of Songs

WisdomSirach

18 Prophetic Books

JoshuaJudgesRuth

1 Samuel2 Samuel1 Kings2 Kings

1 Chronicles2 Chronicles

16 Historical Books

7 Wisdom Books

The 5 Books of MosesThe Pentateuch

The word "Canon of the Bible" is the Church’sofficial list of sacred writings. These works werewritten with the inspiration of the Holy Spirit.

The Canon contains the books of the Old Testament and the New Testament.

There are 46 Books arranged in 4 categoriesin the Old Testament.

Books in the Old Testament

Color your own ark. Then draw and color a rainbow to remind you that God loves you very much.

Noah’s Ark story and picture of ark found at http://www.dltk-bible.com

1919SOWERSOWER JULY 25, 2010JULY 25, 2010

SSppiinnnniinngg MMooddeerrnn YYaarrnnss

not at all athletic and thatmost boys would not wanthim on their team. But Jerry'sfather understood that if hisson were chosen to play, itwould give him a comfort-able sense of belonging.

Jerry's fatherapproached one of the boysin the field and asked if Jerrycould play. The boy lookedaround for guidance from histeammates. Getting none, he took matters into hisown hands and said, "We are losing by six runs andthe game is in the eighth inning. I guess he can be onour team and we'll try to put him up to bat in the ninthinning.

Jerry's father was ecstatic as Jerry smiledbroadly. Jerry was told to put on a glove and go outto play short center field. In the bottom of the eighthinning, Jerry's team scored a few runs but was stillbehind by three. In the bottom of the ninth inning,Jerry's team scored again and now with two outs andthe bases loaded with the potential winning run onbase, Jerry was scheduled to be up. Would the teamactually let Jerry bat at this juncture and give awaytheir chance to win the game?

Surprisingly, Jerry was given the bat.Everyone knew that it was all but impossiblebecause Jerry didn't even know how to hold the batproperly, let alone hit with it. However, as Jerrystepped up to the plate, the pitcher moved a few steps

to lob the ball in softly so Jerry should at least beable to make contact. The first pitch came in andJerry swung clumsily and missed. One of Jerry'steammates came up to Jerry and together theyheld the bat and faced the pitcher waiting for thenext pitch. The pitcher again took a few steps for-ward to toss the ball softly toward Jerry.

As the pitch came in, Jerry and histeammate swung the bat and together they hita slow ground ball to the pitcher. The pitcherpicked up the soft grounder and could easilyhave thrown the ball to the first baseman.Jerry would have been out and that wouldhave ended the game. Instead, the pitchertook the ball and threw it on a high arc to rightfield, far beyond reach of the first baseman.

Everyone started yelling, "Jerry, run tofirst. Run to first!" Never in his life had Jerryrun to first. He scampered down the baselinewide eyed and startled. By the time he

reached first base, the right fielder had the ball. Hecould have thrown the ball to the second basemanthat would tag out Jerry, who was still running.But the right fielder understood what the pitcher'sintentions were, so he threw the ball high and farover the third baseman's head. Everyone yelled,"Run to second, run to second."

Jerry ran towards second base as therunners ahead of him deliriously circled the basestowards home.

As Jerry reached second base, theopposing shortstop ran to him, turned him in thedirection of third base and shouted, "Run to third."As Jerry rounded third, the boys from both teamsran behind him screaming, "Jerry run."

Jerry ran home, stepped on home plateand all 18 boys lifted him on their shoulders andmade him the hero, as he had just hit a "grandslam" and won the game for his team.

"That day," said the father softly with

In Brooklyn,NY, Chush is a

school that caters to learning disabled chil-dren. Some children remain in Chush fortheir entire school career, while others canbe mainstreamed into conventionalschools.

At a Chush fund-raising dinner,the father of a Chush child delivered aspeech that would never be forgotten by allwho attended. After extolling the schooland its dedicated staff, he cried out, "Whereis the perfection in my son Jerry?Everything God does is done with perfec-tion. But my child cannot understandthings as other children do. My child can-not remember facts and figures as otherchildren do. Where is God's perfection?"

The audience was shocked bythe question, pained by the father's anguishand stilled by the piercing query. "Ibelieve," the father answered, "that whenGod brings a child like this into the world,the perfection that He seeks is in the waypeople react to this child."

He then told the following storyabout his son Jerry:

One afternoon Jerry and hisfather walked past a park where some boysJerry knew were playing baseball. Jerryasked, "Do you think they will let meplay?" Jerry's father knew that his son was

SSaaccrriiffiiccee PPllaayy

ITEMS OF INTEREST BY FR. IVANITEMS OF INTEREST BY FR. IVAN1. Rev. Alexander DZUBAY: Arrived in America in 1889. Vicar General forthe Ruthenian Greek Catholic Diocese in America and main celebrant of the funeralliturgy for Bishop Ortynsky because Bishop Budka was not allowed to leave Canadabecause he was accused of seditious acts against the Canadian government. In Augustof 1916 he was consecrated an Orthdox bishop at St. Nicholas Cathedral in New YorkCity taking the name Stephen. Father Peter Poniatyshyn received Bishop Dzubayback into the Catholic Church at a Divine Liturgy celebrated by Fr. Poniatyshyn in theRuthenian Church of St. Nicholas of Myra, at Yonkers, N.Y. of which the Rev.Constance S. Roskovics was pastor. Fr. Poniatyshyn, who was stationed in Newark,N.J., had received authority from the Holy See to reconcile Bishop Dzubay. BishopDzubay was Orthodox Bishop of Pittsburgh until May 12, when he went east to effecthis reconciliation. Rt. Rev. Stephen A. Dzubay spent his final days at Graymoor on theHudson with the Atonement friars. 2. Rev. Orestes CHORNYAK: Was pastor at St. John the Baptist GreekCatholic Church in Bridgeport and dean of New England under Bishop Ortynsky. Healso was the deacon at Bishop Ortynsky's funeral. In the 1930s he took a standagainst those who tried to eradicate eastern practices and Latinize the GreekCatholic Church. On September 18, 1938 he was con-secrated in the Patriarchal Cathedral of St. Georgethe Trophy-Bearer by three metropolitan membersof the Holy Greek Synod. On September 19, 1938 theCARPATHO-RUSSIAN GREEK CATHOLIC DIO-CESE OF THE EASTERN RITE OF THE U.S.A.was established as a diocese of the EcumenicalPatriarch Benjamin I in patriarchal decree 1379. He

became Metropolitanin 1966. He died inBridgeport, CT onFebruary 17, 1977.Bishop Orestes sup-ported BishopOrtynsky and laterremembered him as"a good man."3. Rev. Zachary ORUN:With his friend JosephBoyarchuk received a document from BishopOrtynsky to come to the United States dated April28, 1909. Orun was ordained a priest on July 25th1909. He served as an assistant pastor in Cathedral,Diocesan Director of the Apostleship of Prayer andthe Brotherhood of the Blessed Sacrament. He wasthe founder and editor ofThe Missionary, a religiousjournal. He died of a heart attack on the first day ofPentecost on June 23 in the 34th year of his life and

the tenth of his priesthood. At his funeral on Wednesday, June 26, 1918 eightmembers of the Knights of Columbus came to pray for him. Fr. Orun was oneof the first Ukrainian Catholic priests to become a member of the Knights

of Columbus.

tears now rolling down his face, "those 18boys reached their level of God's perfec-tion." ~Anonymous

We live in a culture thatbelieves that ‘winning is the only thing.’Just look at the recent World CupGames and how fans reacted whentheir teams lost. In one case, a disap-pointed fan actually committed suicideafter a lost game. Yet, the boys in thisgame were able to get beyond theirdesires to allow someone less fortunateto become a winner, possibly for the firsttime in his life.

It is difficult to let go of ourdesires, dreams, even wants, to allowanother to succeed, but imagine thechange this could make in the world.Imagine people thinking of othersbefore themselves. Imagine workingtogether, even when on opposite teams,to help another to succeed.

Imagine the change in ourcommunity, our country, our world. Wemay begin living in a world of love andtrust rather than hatred and suspicion.We may even begin to bring about theKingdom of God. Think about it...

God bless you.Sister Natalya, SSMI

Wednesday, August 18Postfeast of DormitionThe Holy Martyrs Florus and Laurus.Blue vestments. Service for August 15, includingproper Hirmos. Scripture readings of the Thirteenth Wednesday: Epistle: 2 Corinthians §189 [9:12-10:7].Gospel: Mark §13 [3:20-27].

Thursday, August 19Postfeast of the DormitionThe Holy Martyr Andrew, Camp Master and thosewith Him. Blue vestments. Service for August 15, includingproper Hirmos. Scripture readings of the Thirteenth Thursday: Epistle: 2 Corinthians §190 [10:7-18].Gospel:Mark §14 [3:28-35].

Friday, August 20Postfeast of the DormitionThe Holy Prophet Samuel. Blue vestments. Service for August 15, including proper Hirmos. Scripture readings of the Thirteenth Friday: Epistle: 2 Corinthians §192 [11:5-21].Gospel:Mark §15 [4:1-9].

Saturday, August 21Postfeast of DormitionThe Holy Apostle Thaddeus; The Holy MartyrBassa. Blue vestments. Service for August 15, includingproper Hirmos. Scripture readings of the Thirteenth Saturday: Epistle: 1 Corinthians §126 [2:5-9].Gospel: Matthew §90 [22:15-22].

Sunday, August 22 Thirteenth Sunday Postfeast of the DormitionThe Holy Martyr Agathonicus and those with Him. Blue vestments. Tone 4. Matins Gospel II. Tropar of the Resurrection (Tone 4); DormitionTropar; GLORY: Kondak of the Resurrection (Tone4); NOW: Dormition Kondak. Prokimen, AlleluiaVerses and Communion Hymn of Sunday, includ-ing proper Hirmos of the Dormition. Scripture readings of the Thirteenth Sunday: Epistle: 1 Corinthians §166 [16:13-24].Gospel:Matthew §87 [21:33-42].

Monday, August 23Final Day of the Dormition The Holy Martyr Lupus, and the Holy Priest-MartyrIreneus, Bishop of Lyons. Blue vestments. Service for August 15, including

TYPICON CONTINUED FROM PAGE 20proper Hirmos. Scripture readings for Fourteenth Monday: Epistle: 2 Corinthians §195 [12:10-19].Gospel: Mark §16 [4:10-23].

Tuesday, August 24The Holy Priest-Martyr Eutyches. Dark vestments. Weekday Service for Tuesday. Scripture readings of the Fourteenth Tuesday: Epistle: 2 Corinthians §196 [12:20-13:2].Gospel:Mark §17 [4:24-34].

Wednesday, August 25Return of the Relics of the Holy Apostle Bartholomew;and the Holy Apostle Titus.Bright vestments. Weekday Service for Wednesday. Scripture readings of the Fourteenth Wednesday: Epistle: 2 Corinthians §197 [13:3-13].Gospel:Mark §18 [4:35-41].

Thursday, August 26The Holy Martyr Adrian and Natalia.Bright vestments. Weekday Service for ThursdayScripture readings of the Fourteenth Thursday: Epistle:Galatians §198 [1:1-10; 20-2:5].Gospel:Mark §19 [5:1-20].

Friday, August 27Our Venerable Father Poeman.Brigfht vestments. Weekday Service for Friday. Scripture readings of the Fourteenth Friday: Epistle:Galatians §201 [2:6-10].Gospel:Mark §20 [5:22-25; 35-6:1].

Saturday, August 28Our Venerable Father Moses the Black; Our Fatheramong the Saints Augustine, Bishop of Hippo; and HolyMartyr Hebre Michael, Ethiopian Priest. Synaxis of theVenerable Fathers of the Far Caves of the KievMonastery. Bright vestments. Weekday Service for Saturday. Scripture readings of the Fourteenth Saturday: Epistle: 1 Corinthians §130 [4:1-5].Gospel:Matthew §93 [23:1-12].

Sunday, August 29 Fourteenth Sunday The Severing of the Precious Head of the Honorable,Glorious Prophet, Forerunner and Baptizer of the Lord,John. Bright vestments. Tone 5. Matins Gospel III. Tropar of the Resurrection (Tone5); Tropar of the Feast;GLORY: Kondak of the Resurrection (Tone 5); NOW:Kondak of the Feast. Prokimen, Alleluia Verses andCommunion Hymn of Sunday and the Feast. Scripture readings of the Fourteenth Sunday: Epistle: 2 Corinthians §170 [1:21-2:4].Gospel:Matthew §89 [22:1-14].

JULY 25, 2010JULY 25, 2010 SOWERSOWER2020

REMEMBER OUR DECEASED PRIESTS AND RELIGIOUSJULY, 2010

July 25, 1958†Father Basil Zacerkowny

July 25, 1994†Father Theodore Kocaba

July 26, 1976†Father Basil Tanczak

July 27, 1973†Father Yaroslav Pasichynsky

July 27, 1980†Sister Basil Starko, SSMI

July 27, 1983†Msgr. Alexander Krochmalny

July 28, 1947†Father John Zacharko

July 28, 1953†Father Anthony Onuferko

July 28, 2006†Sister Ann Sopp, SSMI

July 29, 1964†Father Eugene Bartosh

July 29, 1975†Sister Melanie Macko, OSBM

July 30, 1979†Msgr. Stephen Balandiuk

July 31, 1990†Sister Florence Wus, SSMI

AUGUSTAugust 1, 1959

†Sister Damian Natalie Shmokoliuk, SSMIAugust 1, 1968

†Father Nicholas KopiakiwskyAugust 1, 1988

†Father Augustyn Canon PorodkoAugust 2, 1964

†Father Denis KulmatytskyAugust 2, 1967

†Father Andrew MelnykAugust 2, 1989

†Sister Angela Stur, OSBMAugust 2, 1999

†Father Joseph MartyniukAugust 3, 1964

†Sister Methodia Ilczynszyn, OSBMAugust 3, 1969

†Father Ignatius HalushkaAugust 3, 1978

†Father Ivan PopelAugust 3, 1992

†Father Archpriest Thomas Canon BarylakAugust 3, 1992

†Sister Miriam Bereza, OSBMAugust 4, 1994

†Sister Julia Novitska, SSMIAugust 6, 1967

†Father Nicholas LizakAugust 6, 1998

†Msgr. Basil FeddishAugust 7, 1979

†Father John Ryder, SJAugust 9, 1966

†Father Basil GumowskyAugust 10, 1976

†Father John MalaschukAugust 10, 1985

†Father Romuald Rudnytsky

August 11, 1928†Father Alexander Pelensky

August 11, 1991†Sister Modesta Skolnik, OSBM

August 12, 1995†Father Theodore Danusiar

August 13, 1974†Sister Thaida Ketawsky, SSMI

August 13, 1979†Archbishop Nicholas Awtonomov

August 14, 1968†Father A. Antonin Ulanitsky

August 14, 1979†Sister Eugenia Pylypczuk, OSBM

August 14, 1991†Father Isidore Wasik, Studite

August 15, 1974†Father Jaroslav Zachariasewych

August 16, 1964†Father Jeremiah Onuferko

August 16, 2008†Most Rev. Walter Paska, Bishop

August 17, 1951†Father Stephen Sklepkovich

August 17, 1980†Father Bohdan Kocur

August 17, 1981†Father Samuel Quartucci

August 18, 1969†Father Basil Klos

August 18, 1970†Father Basil Tremba

August 18, 2000†Father Leonard Kuberski

August 19, 1985†Sister Eveline Kuzmak, OSBM

August 20, 1965†Father Roman Kucil

August 22, 1935†Brother Soter Kowalchyk, OSBM

August 22, 1963†Father Peter Harasymchuk

August 22, 1969†Father Roman Lobodych

August 23, 1961†Father Onuphrey Kowalsky

August 23, 1995†Mitered Msgr. Stephen Shymansky

August 23, 2003†Msgr. Michael Canon Kurylo

August 24, 1972†Father Isidore Kohut, OSBM

August 24, 1981†Father Ivan Lebedowych

August 26, 1969†Father Nicholas Baranetsky

August 26, 2008†Most Rev. Michael Kuchmiak, CSsR,

BishopAugust 28, 1961

†Father Gregory TomAugust 29, 1972

†Father Marian KucherAugust 29, 1992

†Father Myron Canon HolowinskyPLEASE REMEMBER TO PRAY DAILY FOR VOCATIONS

TT YY PP II CC OO NNJuly, 2010

Sunday, July 25 Ninth Sunday Dormition of Saint Ann, Mother of the Most HolyTheotokos; and Commemoration of the HolyWomen Olympiada and Eupraxia. Bright vestments. Tone 8. Matins Gospel IX. Resurrection Tropar (Tone 8); Tropar of the Feast;GLORY: Kondak of the Feast; NOW: Kondak of theResurrection (Tone 8). Prokimen, Alleluia Versesand Communion Hymn of Sunday and the Feast. Scripture readings of the Ninth Sunday: Epistle: 1 Corinthians §128 [3:9-17].Gospel: Matthew §59 [14:22-34].

Monday, July 26The Holy Priest-Martyr Hermolaeus and compan-ions; and The Holy Venerable Martyr Paraskevia. Dark vestments. Weekday service for Monday. Scripture readings of the Tenth Monday: Epistle: 1 Corinthians §159 [15:12-19].Gospel:Matthew §84 [21:18-22].

Tuesday, July 27The Holy Great-Martyr Panteleimon the Healer.Our Father Among the Saints Clement, Archbishopof Ohrid, Wonderworker. Dark vestments. Service for July 27. Tropars fromCommon for a Martyr. Scripture readings for the feast: Epistle: 2 Timothy §292 [2:1-10].Gospel:Matthew §71 [17:10-18].

Wednesday, July 28The Holy Apostles and Deacons Prochorus, Nicanor,Timothy and Parmenus. Bright vestments. Weekday service for Wednesday. Scripture readings of the Tenth Wednesday:Epistle: 1 Corinthians §165 [16:4-12].Gospel:Matthew §86 [21:28-32].

Thursday, July 29The Holy Martyr Callinicus.Bright vestments. Weekday Service for Thursday.Scripture readings of the Tenth Thursday:Epistle: 2 Corinthians §167 [1:1-6].Gospel: Matthew §88 [21:43-46].

Friday, July 30The Holy Apostles Silvas, Silvanus ad their compan-ions. Bright vestments. Weekday service for Friday. Scripture readings of the Tenth Friday: Epistle: 2 Corinthians §169 [1:12-20].Gospel:Matthew §91 [22:23-33].

Saturday, July 31Prefeast of the Procession of the Precious and Life-Giving Cross of Our Lord. The Holy and RighteousEudocimus. Bright vestments. Weekday service for Saturday. Scripture readings of the Tenth Saturday: Epistle:Romans §119 [15:30-33].Gospel:Mathew §73 [17:24-18:4].

August, 2010Sunday, August 1 Tenth SundayProcession of the Venerable Wood of the Preciousand Life-Giving Cross. The Holy Seven MaccabeanMartyrs and their Mother Salomina; and The ElderEleazar. Bright vestments. Tone 1. Matins Gospel X. Resurrection Tropar (Tone 1); Tropar of the Cross;GLORY: Kondak of the Cross; NOW: Kondak of theResurrection (Tone 1). Prokimen, Alleluia Verses andCommunion Hymn of Sunday and the Cross. Scripture readings of the Tenth Sunday: Epistle: 1 Corinthians §131 [4:9-16].Gospel: Matthew §72 [17:14-23].

Monday, August 2Transfer of the Relics of the Holy Protomartyr andArchpriest Stephen. Dark vestments. Weekday service for Monday. Scripture readings of the Eleventh Monday: Epistle: 2 Corinthians §171 [2:4-15].Gospel: Matthew §94 [23:13-22].

Tuesday, August 3 Our Venerable Father Isaac, Dalmatus and Faustus. Bright vestments. Weekday service for Tuesday. Scripture readings of the Eleventh Tuesday: Epistle: 2 Corinthians §172 [2:14-3:3].Gospel: Matthew §95 [23:23-28].

Wednesday, August 4Seven Holy Youths of Ephesus; and The HolyVenerable Martyr Eudoxia. Bright vestments. Weekday service for Wednesday. Scripture readings of the Eleventh Wednesday: Epistle: 2 Corinthians §173 [3:4-11].Gospel:Matthew §96 [23:29-39].

Thursday, August 5Prefeast of the Transfiguration. The Holy Martyr Eusignius. Bright vestments. Tropars for August 5. Balance of theService for Thursday Scripture readings of the Eleventh Thursday: Epistle: 2 Corinthians §175 [4:1-6].Gospel:Matthew §99 [24:13-28].

Friday, August 6THE HOLY TRANSFIGURATION OF OUR LORDAND GOD AND SAVIOR JESUS CHRIST. Bright vestments. Service for August 6, including prop-er Antiphons and Hirmos; Festal Dismissal. Scripture readings for August 6:Epistle: 2 Peter §65 [1:10-19].Gospel:Matthew §70 [17:1-9].

Saturday, August 7Postfeast of the Transfiguration.The Holy Venerable Martyr Dometius. Bright vestments. First Antiphon of the Transfiguration,Usual Third Antiphon with the refrain of the SecondAntiphon of the Transfiguration; Prokimen, AlleluiaVerses, and Communion Hymn of the Transfiguration,including proper Hirmos. Scripture readings of the Eleventh Saturday: Epistle: 1 Corinthians §123 [1:3-9].Gospel:Matthew §78 [19:3-12].

Sunday, August 8 Eleventh SundayPostfeast of the Transfiguration. Holy Confessor Emilian, Bishop of CyriacusBright vestments. Tone 2. Matins Gospel XI. Tropar of the Resurrection (Tone 2); Tropar of theTransfiguration; GLORY: Kondak of the Resurrection(Tone 2); NOW: Kondak of the Transfiguration.Prokimen, Alleluia Verses and Communion Hymn ofSunday. Proper Hirmos of the Transfiguration Scripture readings of the Eleventh Sunday: Epistle: 1 Corinthians §141 [9:2-12].Gospel: Matthew §77 [18:23-35].

Monday, August 9Postfeast of the Transfiguration.Ther Holy Apostle Matthias. Bright vestments. First Antiphon of the Transfiguration,Usual Third Antiphon with the refrain of the SecondAntiphon of the Transfiguration; Festal Tropar; Troparof the Saint; GLORY: Kondak of the Saint; NOW:Festal Kondak. Prokimen, Alleluia Verses, andCommunion Hymn of the Transfiguration, includingproper Hirmos. Scripture readings for the Saint: Epistle:Acts §2 [1:12-17, 21-26].Gospel: Luke §40 [9:1-6].

Tuesday, August 10 Postfeast of the Transfiguration.The Holy Martyr Lawrence, Archdeacon. Bright vestments. First Antiphon of the Transfiguration,Usual Third Antiphon with the refrain of the SecondAntiphon of the Transfiguration; Prokimen, AlleluiaVerses, and Communion Hymn of the Transfiguration,including proper HirmosScripture readings of the Twelfth Tuesday: Epistle: 2 Corinthians §180 [5:15-21].Gospel:Mark §3 [1:16-22].

Wednesday, August 11Postfeast of the Transfiguration. The Holy Martyr Euplus. Bright vestments. Service for August 10, includingproper Hirmos. Scripture readings of the Twelfth Wednesday: Epistle: 2 Corinthians §182 [6:11-16].Gospel: Mark §4 [1:23-28].

Thursday, August 12Postfeast of the Transfiguration. The Holy Martyrs Photius and Anicetus. Bright vestments. Service for August 10, includingproper Hirmos.

Scripture readings of the Twelfth Thursday: Epistle: 2 Corinthians §183 [7:1-10].Gospel:Mark §5 [1:29-35].

Friday, August 13Final Day of the Transfiguration. The Venerable Father Maximus, Confessor. Bright vestments. Service for August 10, includingproper Hirmos. Scripture readings of the Twelfth Friday: Epistle: 2 Corinthians §184 [7:10-16].Gospel: Mark §9 [2:18-22].

Saturday, August 14Prefeast of the Dormition..The Holy Prophet Micah. The Transfer of the PreciousRelics of Our Venerable Father Theodosius, Abbot ofthe Kiev Caves Monastery. Bright vestments. Service for May 3. Scripture readings from the Common for a Venerable: Epistle: Hebrews §334 [13:7-16].Gospel: Matthew §43 [11:27-30].

Sunday, August 15 Twelfth SundayTHE DORMITION OF OUR MOST HOLY LADY THETHEOTOKOS AND EVER-VIRGIN MARY.Blue vestments. Tone 3. Matins Gospel I. Tropar of the Resurrection (Tone 3); Dormition Tropar;GLORY: Kondak of the Resurrection (Tone 3); NOW:Dormition Kondak. Prokimen, Alleluia Verses and

Note: We venerate the Cross following theLiturgy today only. The decorated cross is placedon the tetrapod during the Matins prior to theDivine Liturgy today or after the dismissal at yes-terday’s vespers just as on the Feast of theExaltation (cf. Dolnytskyj, Typik, pp. 122-127).Also the Lesser Blessing of the Water may beperformed after the Ambon Prayer. Herbs andflowers may also be blessed as on the Feast ofthe Dormition (cf. Typikon p. 310).

Note: Blessing of fragrant herbs andflowers following the Ambon Prayer.

Communion Hymn of Sunday and the Dormition,including proper Hirmos of the Dormition. Scripture readings for the Feast: Epistle:Philippians §240 [2:5-11].Gospel: Luke §54 [10:38-42; 11:27-28].

Monday, August 16Postfeast of the Dormition. Transfer from Edessa to Constantinople of theIcon of Our Lord God and Savior Jesus Christ,Not-Made-with-Hands, called the Holy Vail. Blue vestments. Service for the Feast of theDormition (August 15), except Prokimen, AlleluiaVerses and Communion Hymn for August 16. Scripture readings for August 16: Epistle: 2 Corinthians §173 [3:4-11].Gospel: Luke §Mid-48 [9:51-56; 10:22-24].

Tuesday, August 17Postfeast of the DormitionThe Holy Martyr Myron.Blue vestments. Service for August 15, includingproper Hirmos. Scripture readings of the Thirteenth Tuesday: Epistle: 2 Corinthians §187 [8:16-9:5].Gospel:Mark §12 [3:13-19].

CONTINUED ON PAGE 19.