М.С. ЯТЧУКikvsu.kvs.gov.ua/sites/default/files/imce/polit.psih...для...

ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ

КАФЕДРА ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ ПЕДАГОГІКИ ТА ПСИХОЛОГІЇ

М.С. ЯТЧУК

ПОЛІТИЧНА ПСИХОЛОГІЯ

Навчально-методичний комплекс

2

ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ

КАФЕДРА ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ ПЕДАГОГІКИ ТА ПСИХОЛОГІЇ

М.С. Ятчук

ПОЛІТИЧНА ПСИХОЛОГІЯ

Навчально-методичний комплекс

К И Ї В 2015

3

УДК

ББК

Р е к о м е н д о в а н о д о д р у к у м е т о д и ч н о ю р а д о ю І н с т и т у т у

( п р о т о к о л № _ _ в і д „ ” _ _ _ _ _ _ _ 2 0 1 5 р . )

Ятчук М.С. Політична психологія: Навчально-методичний комплекс. – К.:

Інститут кримінально-виконавчої служби, 2015. – 33 с.

Р е ц е н з е н т и :

Дворецький Віталій Петрович, кандидат психологічних наук, старший

викладач кафедри загальновійськових дисциплін факультету підготовки фахівців

для Національної гвардії України Навчально-наукового інституту підготовки

фахівців для підрозділів міліції громадської безпеки, психологічної служби та

Національної гвардії України Національної академії внутрішніх справ

Косьмій Олена Михайлівна, кандидат політологічних наук, доцент кафедри

соціально-гуманітарних дисциплін Інституту кримінально-виконавчої служби

Відомості про автора:

Ятчук М.С. – викладач кафедри пенітенціарної педагогіки та психології

Інституту кримінально-виконавчої служби, кандидат психологічних наук.

© М.С. Ятчук, 2015

© Інститут кримінально-виконавчої служби, 2015

4

ЗМІСТ

ВСТУП ........................................................................................................................5

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН............................................................................................7

ПРОГРАМА КУРСУ.................................................................................................9

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ..............................14

СИТУАТИВНІ (ПРАКТИЧНІ) ЗАВДАННЯ ………………………………….21

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ............................................................................................24

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ЗАЛІКУ...................................................................28

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ...............................................31

5

ВСТУП

Вивчення навчальної дисципліни «Політична психологія» майбутніми

психологами Державної пенітенціарної служби України (далі ДПтСУ) має на меті

опанування курсантами психологічних знань, умінь та навичок, що забезпечать

цілеспрямований вплив на людину у політиці.

Курс «Політична психологія» спрямований на те, щоб майбутні психологи

могли зрозуміти роль суб’єктивного, людського фактору у політиці та

використовувати психологічні знання у політичній практиці.

Завдання дисципліни «Політичної психології»:

- оволодіти основними поняттями політичної психології;

- засвоїти теоретичні знання щодо особливостей об’єктів політичної

психології;

- опанувати прийоми втручання у політику та психологічні прийоми

політичної діяльності;

- формувати уміння та практичні навички використання психологічних

знань у політології.

У результаті вивчення дисципліни курсанти повинні знати:

- сутність, зміст та структуру феноменів політичної психології;

- методи політико-психологічних досліджень;

- прийоми втручання у політику та психологічні прийоми політичної

діяльності;

- особливості політичного консультування, створення політичної реклами;

- об’єкти політичної психології;

уміти:

- вільно та осмислено використовувати термінологічний апарат політичної

психології;

- використовувати методи політико-психологічних досліджень;

- володіти прийомами втручання у політику та психологічними прийомами

політичної діяльності;

- здійснювати політичне консультування;

6

- створювати політичну рекламу і імідж лідера;

- цілеспрямовано здійснювати керівництво об’єктами політичної психології.

Міждисциплінарні зв’язки:

Зміст програми «Політична психологія» тематично пов’язаний з наступними

дисциплінами: «Загальна психологія», «Соціальна психологія», «Педагогічна

психологія», «Психодіагностика», «Етнопсихологія», «Політологія» та ін.

7

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

«Політична психологія» ІІІ курс, 2 семестр

№ Назва теми

Но

рм

ати

вн

ий

об

сяг

год

ин

з них Технічні

засоби /

дидактичні

засоби

Взаємозв’язок

тем, що

вивчаються з

іншими темами

та

дисциплінами

Всь

ого

з в

иклад

ачем

з них

Сам

ост

ійн

а р

об

ота

з них

Лек

ції

Сем

інар

ські

зан

ятт

я

Пр

акти

чн

і за

нятт

я

Мо

ду

льн

а

ко

нтр

ольн

а р

об

ота

Сам

ост

ійн

а р

об

ота

Інд

ивід

уальн

а

ро

бо

та

Модуль 1. Теоретико-методологічні засади політичної психології 1.1 Політична

психологія як

навчальна

дисципліна

6 4 2 2 - 2

Комп’ютер,

проектор,

схеми,

таблиці

Загальна

психологія,

Соціальна


Педагогічна


Етнопсихологія

1.2. Теоретичні

положення

політичної

психології

6 4 2 2 - 2 Загальна


Соціальна



психологія

1.3. Феномени

політичної




Соціальна


Історія


1.4. Психологічні

прийоми

політичного

впливу

6 4 2 - 2 2 Загальна


Соціальна




1.5. Роль психології

у політиці



Соціальна




Разом 30 20 10 6 4 10

Модуль 2. Об’єкти політичної психології 2.1. Політична


особистості

6 4 2 2 - 2

Комп’ютер,

проектор,

схеми,

таблиці

Загальна


Соціальна




2.2. Групи у

політичній




Соціальна




Етнопсихологія

2.3. Організації, 6 4 2 - 2 2 Загальна

8

рухи і партії у




Соціальна




2.4. Маси у





Соціальна




Разом 24 16 8 4 4 8

Форма

контролю -

залік

Всього годин 54 36 18 10 8 18

9

ПРОГРАМА КУРСУ

Модуль 1. Теоретико-методологічні засади політичної психології

Тема 1.1. Політична психологія як навчальна дисципліна

Предмет політичної психології. Основні політичні об’єкти політичної

психології: психологія внутрішньої політики, психологія зовнішньої політики і

міжнародних відносин, військово-політична психологія.

Завдання політичної психології: розуміння психологічних компонентів

політики, прогнозування розвитку політичної психології, модифікація та зміна

явищ. Функції політичної психології: аналітична, прогностична, контрольно-

управлінська.

Методи політичної психології: діагностичні (об’єктивні – тести,

експеримент й суб’єктивні – спостереження, опитування), прогностичні

(моделювання, прогнозування), консультаційні (передвиборне консультування,

психологічне супроводження), корекційно-розвивальні (психологічні тренінги,

смислова психотерапія, психоаналіз).

Тема 1.2. Теоретичні положення політичної психології

Ранні політико-психологічні ідеї (Демосфен, Платон, Арістотель, Плутарх,

Конфуцій).

Політична психологія у епоху Відродження. Домінуюча роль людини у

історії та політиці. Праця Н. Макіавеллі «Правитель».

Політико-психологічні погляди у епоху Просвітництва: раціональне

розуміння людини (Т. Гоббс, Дж. Локк, Ж.-Ж. Руссо), психологія мас

(Ш. Монтеск’є).

Політична психологія ХІХ століття: психологія мас (Г. Тард), психологія

соціалізму (Г. Лебон), «психологія народів» (В. Вундт).

Політична психологія ХХ століття (З. Фрейд, Г.Д. Лассуєл та ін. ).

10

Сучасна політична психологія (етапи становлення самостійної науки,

основні напрямки розвитку).

Тема 1.3. Феномени політичної психології

Політична свідомість. Структура політичної свідомості. Форми політичної

свідомості: масова, групова і індивідуальна. Механізми її функціонування,

динаміка розвитку та функціональні форми.

Політична самосвідомість. Компоненти політичної самосвідомості:

когнітивний, емоційний, оціночно-вольовий. Проблема адекватної політичної

самосвідомості.

Колективне безсвідоме у політиці. Структура колективного безсвідомого:

емоції, почуття, настрої, думки, знання, оцінки і судження. Вплив колективного

безсвідомого на індивідуальну свідомість.

Політична культура. Структура політичної культури: пізнавальна

орієнтація, емоційна орієнтація, оцінна орієнтація. Суб’єкти, об’єкти політичної

культури. Типи політичної культури (Г. Алмонд, С. Верб).

Політична поведінка. Стимулювання і регуляція політичної поведінки.

Вчинок як вищий рівень політичної поведінки. Адекватна і неадекватна політична

поведінка.

Тема 1.4. Психологічні прийоми політичного впливу

Методи політико-психологічних досліджень: політичної психології

особистості (контактні, дистантні), політичної психології малих груп

(соціометричні опитування, психосемантичні методи) та великих груп

(спостереження, опитування, анкетування), політичної психології мас

(спостереження, аналіз продуктів діяльності, експертне опитування, анкетування,

соціологічне опитування), ігрове моделювання, порівняльно-історичний метод,

системний метод.

11

Прийоми втручання у політику: психологічне забезпечення переговорів

(подолання психологічних бар’єрів), створення коаліції, взаємодія політичних

груп.

Психологічні прийоми політичної діяльності: політична інтрига, політична

змова, політична мімікрія, провокація, блеф, психологічна війна.

Тема 1.5. Роль психології у політиці

Політичне консультування. Взаємовідносини психолога й політика. Якості

консультанта (адаптивні, комунікативні, креативні, вміння формулювати).

Технологія політичного консультування.

Політична реклама. Структура створення політичної реклами: суб’єкт,

об’єкт, предмет, цілі, засоби, взаємозв’язки. Етапи створення політичної реклами:

базове дослідження «політичного ринку», розробка стратегії політичної реклами,

вибір виду рекламної компанії, проведення самої компанії. Технологія політичної

реклами.

Нейролінгвістичне програмування. Індивідуальне і масове

нейролінгвістичне програмування. Технології нейролінгвістичного

програмування (вікова регресія, використання каталепсії, ілюзія вибору,

протиставлення протилежностей тощо).

Іміджмейкінг. Риси та психологічна природа іміджмейкінгу. Етапи

формування іміджу політика.

Паблік Рілешнз. Психологія Паблік Рілешнз. Технології Паблік Рілешнз.

Функції Паблік Рілейшнз.

Модуль 2. Об’єкти політичної психології

Тема 2.1. Політична психологія особистості

Проблема особистості у політиці (об’єктивний і суб’єктивний підходи).

Політичне становлення особистості. Механізми політичної соціалізації.

Основні стадії політичної соціалізації. Системи політичної соціалізації.

12

Політична участь. Особливості політичної участі у різних системах. Основні

мотиви політичної участі та неучасті. Форми політичної участі (мобільні,

іммобільні).

Політичний лідер і його функції. Види авторитету лідера. Психологічні

особливості лідерства. Домінування і підкорення як основа лідерства. Механізми

впливу лідера. Структура особистості лідера.

Ранні теорії лідерства. Ранні типології лідерства. Політико-психологічні

типології лідерства: психопатологічна типологія Г. Лассуєлла, типологія

політичних типів Д. Рисмана, типологія «маківеалістичної особистості»,

типологія президентів Дж. Барбера, типологія лідерства Д. Барнса, психіатричний,

клініко-психологічний, тестологічний, психосемантичний, соціонічний підходи,

інтегративний підхід Д. Катца, узагальнена типологія М. Германн, ринкова

типологія В. Джоунса.

Тема 2.2. Групи у політичній психології

Типологія груп у політиці: номінальні, реальні (великі і малі).

Типи малих груп у політиці. Рівень групової згуртованості. Особливості

групової свідомості і самосвідомості. Внутрішня структура групи.

Основні етапи становлення малої політичної групи. Внутрішні механізми

становлення малої політичної групи. Критерії формування малих груп у політиці.

Лідер у малій групі.

Проблема великих груп у політиці. Групова свідомість. Групова ідеологія та

її структура. Рівні розвитку згуртованості великих груп. Розвиток групової


Політико-психологічне розуміння еліт (М. Вебер, Дж. Хіглі). Причини

виникнення та існування політичних еліт. Функції політичної еліти. Типи

політичних еліт.

13

Тема 2.3. Організації, рухи і партії у політичній психології

Поняття й сутність політичної організації. Формальні і неформальні

фактори в політичній організації.

Зовнішні та внутрішні характеристики політичного руху. Психологічні

джерела виникнення політичного руху. Психологічні функції політичного руху.

Мотивація участі у політичному русі. Етапи розвитку політичного руху. Основні

види масових політичних рухів: революційні, реформаторські, експресивні.

Поняття і характеристики політичної партії. Типи політичних партій. Види

політичних партій («кадрові», «масові»). Співвідношення політичних партій і

рухів.

Тема 2.4. Маси у політичній психології

Маси у політиці: поняття, види, характеристики. Масова свідомість: зміст,

структура, характеристики, типологія.

Масові настрої у політиці. Масові настрої і політична свідомість, політична

культура, політична поведінка, політична система.

Масові настрої у психології. Індивідуальна, соціальна, політична психологія

настроїв. Масові настрої у політичному русі і політичній системі.

Поняття стихійної поведінки. Механізми стихійної поведінки (взаємне

зараження, навіювання і масове підтримання індивідами один одного). Суб’єкти

стихійної поведінки: натовп, публіка.

Поняття та типологія чуток. Боротьба з чутками. Профілактика чуток.

Засоби масової комунікації.

14

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ


Тема 1.1. Політична психологія як навчальна дисципліна

Питання, які розглядаються на семінарі:

1. Предмет, об’єкт, завдання політичної психології.

2. Принципи політичної психології.

3. Методологічні засади політичної психології.

4. Проблеми політичної психології.

Література до теми:

1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 11.

Пропоновані теми рефератів:

1. Основні політичні об’єкти політичної психології.

2. Функції політичної психології.

3. Методи політичної психології.

Завдання до самостійної роботи:

1. Скласти словник основних термінів політичної психології.

2. Розробити графічну схему «Методи політичної психології».

3. Виділити проблеми політичної психології.

Тема 1.2. Теоретичні положення політичної психології


1. Ранні політико-психологічні ідеї.

2. Політична психологія у епоху Відродження та Просвітництва.

15

3. Особливості політичної психології ХІХ століття.

4. Становлення політичної психології у ХХ столітті.

5. Сучасна політична психологія.


1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 11.


1. Історія розвитку політико-психологічних ідей у античні часи.

2. Психоаналіз і психологія політики.

3. Сучасний стан політико-психологічних досліджень.


1. Пояснити причини сплеску політико-психологічних ідей в епоху Відродження і

Просвітництва.

2. Вказати роль Чиказької школи у становленні політичної психології.

3. Характеризувати основні етапи становлення політичної психології як

самостійної науки ХХ століття.

Тема 1.3. Феномени політичної психології


1. Політична свідомість.

2. Політична самосвідомість.

3. Колективне безсвідоме у політиці.

4. Політична культура.

5. Політична поведінка.


1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 10, 13.

16


1. Проблема адекватності політичної самосвідомості.

2. Формування політичної культури.

3. Політичні установки і стереотипи.


1. Описати механізми соціального порівняння як основу формування політичної


2. Надати визначення політичної культури і пояснити її основні характеристики.

3. Розробити графічну схему «Типи політичної культури у розвитку».


Питання, які розглядаються на практичному занятті:

1. Методи політико-психологічних досліджень.

2. Прийоми втручання у політику.

3. Психологічні прийоми політичної діяльності.


2, 3, 4, 5, 7, 9, 22, 23, 26.


1. Прикладні завдання політичної психології.

2. Психологічне забезпечення переговорів.

3. Психологічна війна як психологічний прийом політичної діяльності.


1. Розробити графічну схему «Методи політико-психологічних досліджень».

2. Характеризувати методи дослідження політичної психології малих груп.

3. Надати визначення політичної мімікрії.

17



1. Політичне консультування.

2. Політична реклама.

3. Нейролінгвістичне програмування.

4. Іміджмейкинг.

5. Паблік Рілешнз.


3, 4, 6, 12, 16, 18, 19, 20, 21, 25.


1. Технологія політичної реклами.

2. Психологічна природа іміджу.

3. Психологія роботи з засобами масових комунікацій.


1. Скласти перелік якостей, якими повинен володіти політичний консультант.

2. Вказати особливості антиреклами.

3. Характеризувати особливості діяльності іміджмейкера.


Тема 2.1. Політична психологія особистості


1. Особистість і політика.

2. Політична соціалізація особистості.

3. Політична позиція громадянина.

18

4. Політична психологія лідерства.


1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 14.


1. Особливості політичної участі громадян у авторитарному та демократичному

суспільстві.

2. Політико-психологічні теорії лідерства.

3. Сучасне розуміння лідерства у політичній психології.


1. Характеризувати основні вікові стадії політичної соціалізації.

2. Виділити мотиви політичної участі громадян.

3. Вказати особливості різних стилів лідерства.

Тема 2.2. Групи у політичній психології


1. Група як суб’єкт політики.

2. Особливості малих груп у політиці.

3. Формування малих груп у політиці.

4. Великі групи у політиці.

5. Психологія еліт.


1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 15.


1. Лідер і формування малих груп у політиці.

19

2. Політична психологія великих груп.

3. Політико-психологічне розуміння еліт.


1. Характеризувати етапи формування малої групи у політиці.

2. Описати етапи розвитку психологічної цілісності великої групи.

3. Виділити причини виникнення політичних еліт.



1. Психологія політичної організації.

2. Психологічні особливості політичних рухів

3. Психологія масових політичних рухів.

4. Політичні партії.


1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 13.


1. Сучасні політико-психологічні підходи розуміння організації.

2. Політико-психологічний аспект масових політичних рухів: минуле, сучасне.

3. Психологія політичних партій України: сучасний стан і перспективи розвитку.


1. Вказати мотиви вступу до політичного руху.

2. Характеризувати стадії розвитку політичного руху.

3. Здійснити порівняльний аналіз політичних партій та рухів.

20



1. Психологія мас.

2. Масові настрої: політико-психологічний аспект.

3. Стихійна поведінка.

4. Масові комунікації.


1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 27.


1. Масовий настрій і політична культура.

2. Психологія натовпу.

3. Боротьба з чутками.


1. Розробити графічну схему: «Структура масової свідомості».

2. Характеризувати види чуток.

3. Виділити основні функції масової комунікації.

21

СИТУАТИВНІ (ПРАКТИЧНІ) ЗАВДАННЯ


Завдання 1. Здійснити психодіагностику особистості політика, з метою

складання психологічного портрету. Для цього потрібно:

- обрати показники особистості для дослідження;

- обрати методи та методики дослідження.

Завдання 2. Є два кандидати у депутати до обласної ради від політичної

партії «Нова Україна». Керівництво партії повинно обрати одного з них.

Було проведено психодіагностику особистості за методикою ММРІ.

Встановлено, що перший кандидат є емпатичним, зорієнтований на добрі

відносини з оточуючими. Другий кандидат прагне керувати, відстоювати свою

точку зору.

Надайте пораду кого з політиків краще рекомендувати у депутати до

обласної ради. Відповідь обґрунтуйте.

Завдання 3. Навчитись долати психологічні бар’єри під час переговорів.

Навести приклади успішного ведення переговорів.

Завдання 4. Розробити анкету оцінки виборчої компанії народних депутатів

України у 2014 році.

Завдання 5. Здійснити аналіз програми будь-якої політичної партії України

(за вибором курсанта).


Завдання 1. Створити політичну рекламу партії «Віче», що йде на вибори

22

до обласної ради. Розробити програму дій.

Завдання 2. Запропонувати програму створення іміджу кандидата в

депутати до районної ради. Характеристики кандидата: чоловік 30 років,

одружений, виховує двох дітей віком 5 і 3 роки, освіта вища педагогічна, працює

7 років у районній школі, викладає історію у старших класах, у вільний час грає у

шахи. Крім того, потрібно приховати недоліки: авторитаризм, відсутність досвіду

державного керівництва.

Завдання 3. Розробити імідж новоствореної партії. Яку інформацію для

цього потрібно отримати політичному психологу? Які його подальші дії?

Завдання 4. Підготувати прес-реліз політика про передвиборчу програму

політичної партії для ЗМІ.

Завдання 5. Розробити прес-реліз на тему: «Актуальні проблеми політичної

психології: сучасний стан і перспективи розвитку».


Завдання 1. Громадянка України 25 річна Ірина стала членом політичної

партії «Жінки за майбутнє». ЇЇ мама є членом цієї ж партії. Ірина буде голосувати

за кандидата від партії «Жінки за майбутнє» тому, що так прийнято у їхній сім’ї.

Визначити мотиви вступу Ірини до політичної партії.

Завдання 2. Класифікувати сучасні політичні партії в Україні за

особливостями організації структури («кадрові», «масові»).

Завдання 3. Здійснити психологічний аналіз політичних партій в Україні, що

перебувають у Верховній Раді, за ідеологією (харизматичні, прагматичні, ідейні).

23

Завдання 4. Характеризувати політичний рух з яким пов’язано виникнення

політичної партії Народний Рух України.

Завдання 5. Виділити політичні партії в Україні, які є найбільш

перспективними на сучасному етапі розвитку суспільства.


Завдання 1. Навести приклад впливу масових настроїв на модифікацію

політичної системи.

Завдання 2. Надати рекомендації лідеру як здійснювати цілеспрямований

вплив на агресивний натовп.

Завдання 3. Розробити програму впливу лідера на експресивно

налаштований агресивний натовп.

Завдання 4. У місті К. пролунав вибух. Серед мешканців виникла масова

паніка. Усі переживають про те, що у місті терористи і кожен намагається

рятуватись втечею. Розробити план подолання масової паніки.

Завдання 5. У політичній партії «Великі Надії» виникли чутки про

припинення існування. З метою подолання чуток, запропонувати лідеру провести

психотерапевтичну бесіду спрямовану на збереження психологічної стійкості.

Який повинен бути зміст бесіди?

24

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ


1. Основні функції політичної психології:

а) аналітична, прогностична, контрольно-управлінська;

б) аналітична, модифікаційна, комунікативна;

в) прогностична, інтерактивна, перцептивна.

2. Політична свідомість за суб’єктом поділяється:

а) буденну та теоретичну;

б) індивідуальну, групову та масову;

в) політичних партій та рухів.

3. Політична самосвідомість включає:

а) три основні компоненти;

б) два основні компоненти;

в) чотири основні компоненти.

4. Термін «політична культура» вперше був введений у 1956 році:

а) Г. Алмондом;

б) З. Фрейдом;

в) К. Юнгом.

5. Політична психологія як наука сформувалась у:

а) ХІХ столітті;

б) першій половині ХХ століття;

в) другій половині ХХ століття.

6. Методи дослідження політичної психології особистості поділяються на:

а) спостереження, експеримент;

б) контактні, дистантні;

в) включені, невключені.

7. Створення коаліції – це:

а) метод політико-психологічних досліджень;

б) прийом втручання у політику;

25

в) психологічний прийом політичної діяльності.

8. Взаємодія політичних угрупувань – це:




9. Політична інтрига – це:




10. Політична мімікрія – це:




26


1. Результатами політичної соціалізації є:

а) політична активність;

б) політична пасивність;

в) політичний рух.

2. Основними варіантами політичної участі громадян є:

а) паніка, чутки;

б) «мобільні», «імобільні»;

в) натовп, окремий індивід.

3. Типи малих груп за способом прийняття групових рішень:

а) авторитарні, демократичні, охлократичні;

б) гомогенні, гетерогенні;

в) первинні, опосередковані.

4. Основні види масових рухів:

а) політичні партії та організації;

б) малі та великі групи;

в) революційні, реформаторські, експресивні.

5. Діалектика розвитку групової самосвідомості йде від:

а) «група для себе»;

б) «група у собі»;

в) «група для інших».

6. Стихійна поведінка:

а) залежить від волі індивідів;

б) залежить від волі та свідомості індивідів;

в) не залежить від волі та свідомості індивідів.

7. Натовп є:

а) механізмом паніки;

б) механізмом стихійної поведінки;

в) суб’єктом стихійної поведінки.

27

8. Політично важливими видами поведінки натовпу є:

а) паніка, стихійна аргресія;

б) стихійна поведінка;

в) масові настрої.

9. Агресивний натовп діє за:

а) законами стихійної поведінки;

б) вказівкою лідера;

в) закликом бунтаря.

10. Експресивна масова агресія – це:

а) спровокована певним чинником, швидко виникаюча і минаюча агресивна

поведінка;

б) залякуюча агресивна поведінка;

в) агресивна поведінка, що спрямована на завдання шкоди комусь.

28

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ЗАЛІКУ:

1. Предмет, об’єкт політичної психології.

2. Завдання політичної психології.

3. Принципи політичної психології.

4. Функції політичної психології.

5. Методологічні засади політичної психології.

6. Методи політичної психології.

7. Проблеми політичної психології.

8. Політична свідомість.

9. Форми політичної свідомості: масова, групова і індивідуальна.

10. Компоненти політичної самосвідомості: когнітивний, емоційний,

оціночно-вольовий.

11. Політична самосвідомість.

12. Колективне безсвідоме у політиці.

13. Політична культура.

14. Політична поведінка.

15. Ранні політико-психологічні ідеї.

16. Політична психологія у епоху Відродження.

17. Політична психологія у епоху Просвітництва.

18. Особливості політичної психології ХІХ століття.

19. Становлення політичної психології у ХХ столітті.

20. Сучасний стан політичної психології.

21. Перспективи розвитку політичної психології.

22. Методи політико-психологічних досліджень.

23. Прийоми втручання у політику.

24. Психологічне забезпечення переговорів.

25. Створення коаліції як прийом втручання у політику.

26. Взаємодія політичних груп.

27. Психологічні прийоми політичної діяльності.

28. Політичне консультування.

29

29. Вимоги до особистісних якостей політичного консультанта.

30. Політична реклама.

31. Нейролінгвістичне програмування.

32. Іміджмейкинг.

33. Етапи формування іміджу політика.

34. Паблік Рілешнз.

35. Особистість і політика.

36. Політична соціалізація особистості.

37. Політична позиція громадянина.

38. Політичний лідер і його функції.

39. Типологія лідерства.

40. Сучасні теорії лідерства.

41. Група як суб’єкт політики.

42. Особливості малих груп у політиці.

43. Формування малих груп у політиці.

44. Лідер у малій групі.

45. Великі групи у політиці.

46. Розвиток групової самосвідомості.

47. Психологія еліт.

48. Психологія політичної організації.

49. Психологічні особливості політичних рухів

50. Психологія масових політичних рухів.

51. Основні види масових політичних рухів

52. Політичні партії.

53. Типи політичних партій.

54. Співвідношення політичних партій і рухів.

55. Психологія мас.

56. Масові настрої: політико-психологічний аспект.

57. Стихійна поведінка.

30

58. Натовп як суб’єкт стихійної поведінки.

59. Публіка як суб’єкт стихійної поведінки.

60. Масові комунікації.

31

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ:

Основна література:

1. Бебик В. М. Базові засади політології: історія, теорія, методологія,

практика: моногр. / В. М. Бебик. – К., 2000.

2. Бебик В. М. Політологія: теорія, методологія, практика: підруч. /

В. М. Бебик. – К., 1997.

3. Головатий М. Ф. Політична психологія: підруч. [для студ. вищ. навч.

закл.] / М. Ф. Головатий — [2-ге вид.]. — К.: Центр учбової літератури, 2009. —

400 с.

4. Ольшанский Д. В. Политическая психология / Д. В. Ольшанский. – СПб.:

Питер, 2002. – 576 с.: ил.

5. Пірен M. І. Основи політичної психології: навч. посіб. /М. І. Пірен. – К.:

Міленіум, 2003. – 418 с.

6. Політична психологія та іміджелогія.: навч.-метод. посіб /

О. М. Лактіонов, Т. Б. Хомуленко. – Харків, 2009. – 94 с.

7. Политическая психология: учеб. пособ. для вузов / под общ. ред.

А. А. Деркача, В. И. Жукова, Л. Г. Лаптева. – М.: Академпроект, 2001. – 858с.

8. Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина

Української держави: зб. наук. праць / за заг.ред. М. М. Слюсаревського – К.,

2007. – Вип. 5-6. – 336 с.

9. Фролов П. Д. Технології і методики прогнозування наслідків

інформаційного впливу на політичні установки старшокласників: методичний

посібник / П. Д. Фролов. – К.: Міленіум, 2008. – 96 с.

Додаткова література:

10. Бойко-Бузиль Ю. Ю. Категорія правосвідомості та її сутність /

Ю. Ю. Бойко-Бузиль, А. Ю. Бойко // Правові реформи в Україні: збірник

матеріалів V Всеукраїнської науково-теоретичної конференції (м. Київ, 16 жовтня

2013 року). – К.: НАВС, 2013.

32

11. Жорнова О. І. Соціальна і політична психологія – для вищої освіти:

інтеграція ідей і ресурсів / О. І. Жорнова // Вісник Чернігівського національного

педагогічного університету. Сер. : Психологічні науки. – 2013. – Вип. 114. - С. 89–

93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/VchdpuPH_2013_114_20.pdf.

12. Коноваленко А. В. Психология политической рекламы /

А. В. Коноваленко. – Ростов н/Д: «Феникс», 2005. – 96 с. (Серия

«Психологический практикум»).

13. Коробанова О. Л. Психологія політичної поведінки / О. Л. Коробанова //

Управління освітою. – 2013. – Вип. № 20. – с. 38–41.

14. Коробанова О. Л. Комплексна програма формування складових

ефективної політичної участі / О. Л. Коробанова, М. В. Бородчак,

О. М. Васильченко, Л. О. Кияшко, А. О. Краснякова // Формування навичок

ефективної політичної участі молоді: технології психологічного супроводу / за

наук. ред. Л. О. Кияшко. – 2014. – С. 256–300.

15. Лебон Г. Психология народов и масс / Г. Лебон. – М.: КСП, 1994.

16. Ляпина Т. В. Политические коммуникации: PR и реклама / Т. В. Ляпина.

– К.: Укрреклама, 2001.

17. Малхазов О. Р. Технологія і досвід статистичного прогнозування

динаміки електоральної поведінки / О. Р. Малхазов // Наукові студії з політичної

психології. – Вип. 3(6). – К., 2000. – С. 163–181.

18. Оверченко А. І. Використання засобів впливу у політичній агітації /

А. І. Оверченко, В. С. Кашуба // Практична психологія та соціальна робота. –

№ 12. – 2013. – С. 61–68.

19. Паблік Рілешнз для консалтингу: навч. посіб. / Т. П. Кальна-Дубінюк,

Р. І. Буряк, В. А. Рафальська, Л. М. Середа. – Ніжин: Видавець ПП Лисенко М.М.,

2014. – 200 с.

20. Почепцов Г. Г. Паблик Рилешнз для проффесионалов / Г. Г. Почепцов. –

М.: «Ваклер», 1999. – 624 с.

21. Почепцов Г. Г. Паблік Рілешнз: навч. посіб. / Г. Г. Почепцов. – К.: Т-во

«Знання», 2004. – 373 с.

http://nbuv.gov.ua/j-pdf/VchdpuPH_2013_114_20.pdf

33

22. Практикум по дифференциальной психодиагностике профессиональной

пригодности : [учеб. пособие] / [под общ. ред. В. А. Бодрова]. – М. : ПЕР СЭ,

2003. – 768 с.

23. Практическая психодиагностика : методики и тесты : учеб. пособие /

[ред.-сост. Д. Я. Райгородский]. – Самара : БАХТАХ-М, 2000. –

672 с.

24. Таланов В. Л. Справочник практического психолога / В. Л. Таланов,

И. Г. Малкина-Пых. – СПб.: Сова, 2005. – 928 с. : ил.

25. Терлецька І. В. Політична реклама / І. В. Терлецька. – Дніпропетровськ,

2002.

26. Фишер Р. Путь к согласию, или переговоры без поражения / Р. Фишер,

У. Юри. – М. : Наука, 2003. – 156 с.

27. Харрис Р. Психология массовых коммуникаций / Р. Харрис. – СПб.:

ПРАЙМ – ЕВРОЗНАК, 2002.

28. Чмут Т. К. Культура спілкування: навч. посіб. / Т. К. Чмут. —

Хмельницький, 1996.

29. Щекин Г. В. Визуальная психодиагностика: познание людей по их

внешности и поведению / Г. В. Щекин. – К.: МАУП, 2001. – 616 с.

30. Экман П. Психология лжи. Обмани меня, если сможеш / П. Экман. –

СПб «Питер», 2010. – 304 с.

34

Підписано до друку 08.09.2015 р.

Формат 60х90/16.

Ум. друк. арк. 0,9. Обл.-вид. арк. 0,9.

Тираж 10.

Друк «ЦП «КОМПРИНТ»»

Свідоцтво ДК № 3131 від 04.08.2011 р.

м. Київ, вул. Предславинська, 28.

(044) 528-05-42

М.С. ЯТЧУКikvsu.kvs.gov.ua/sites/default/files/imce/polit.psih...для...

Documents