ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПАКЕТ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ...

Міністерство освіти і науки України

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Географічний факультет

Кафедра економічної географії та екологічного менеджменту

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПАКЕТ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ

“ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ”

Чернівці, 2005

Структура спеціальності

“Економічна і соціальна географія” Спеціальність створена з метою підготовки фахівців за освітньо-

кваліфікаційними рівнями (ОКР):

“Бакалавр” – Бакалавр географії;

“Спеціаліст” – Економіко-географ;

“Магістр” – Економіко-географ.

Загальне призначення та області майбутньої роботи:

Бакалавр – молодший фахівець: вчитель географії (перш за все економічної та

соціальної), геоекології, основ охорони природи і раціонального

природокористування, основ екологічних знань, основ економічних знань, туризму

в загальноосвітніх школах, коледжах, гімназіях та ліцеях; старший лаборант вузу та

експедиції, технік науково-дослідних та проектних державних, комерційних,

геоінформаційних та інших установ природознавчого, економічного,

адміністративно-управлінського, екологічного і природоохоронного профілів;

Спеціаліст – висококваліфікований економіко-географ з питань регіонального

розвитку, зокрема географічного і техніко-економічного обґрунтування розміщення

виробництва, об’єктів соціальної та екологічної сфер для роботи у науково-

дослідницьких, проектних та прогнозно-планових державних і приватних установах,

в обласних, районних і міських управлінських структурах (адміністраціях), в

організаціях самоврядування – з метою складання і наукового обґрунтування

комплексних прогнозів та індикативних планів соціально-економічного розвитку

міст, адміністративних областей і районів; вчитель географії, геоекології, основ

охорони природи і раціонального природокористування, основ екологічних знань,

основ економічних знань, туризму;

Магістр – молодший науковий співробітник науково-дослідницьких,

економіко-географ – у проектних і прогнозно-планових установах; викладач

економічної і соціальної географії, геоекології, основ охорони природи і

раціонального природокористування, основ екологічних знань, основ економічних

знань, туризму у вузах, загальноосвітніх та спеціальних навчальних закладах;

менеджер та експерт у державних установах регіонального профілю.

Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра за напрямом 0705

“Географія” спеціальністю 6.070502 “Економічна і соціальна географія”

затверджена за погодженням департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки

України від 28 січня 2003 року. Зазначена програма розроблялася на основі

державного освітнього стандарту.

Освітньо-професійна програма підготовки економіко-географа передбачає

вивчення студентом нормативних (обов’язкових) та вибіркових дисциплін, які

згруповані у цикли: гуманітарних, соціально-економічних, фундаментальних,

професійно-орієнтованих, вибіркових (професійно-орієнтованих, вільного вибору)

дисциплін. Невід’ємною складовою освітньо-професійної підготовки бакалавра,

спеціаліста, магістра географії є обов’язкові польові навчальні, виробничі та

педагогічні практики, якими логічно завершується вивчення фундаментальних і

професійно-орієнтованих географічних дисциплін; методики викладання географії,

здійснюється набуття необхідних практичних навичок і умінь.

Загальний обсяг годин для підготовки бакалавра географії становить 7794

годин (216,5 кредитів), з яких нормативні дисципліни складають 5850 годин (162,5

кредита), вибіркові – 1827 годин (50,7 кредита), решта – 540 години (15 кредитів)

припадає на навчальні та виробничі практики. Розподіл годин за циклами дисциплін

наступний:

– дисципліни гуманітарної та соціально-економічної підготовки – 1508

години (41,8 кредити);

– дисципліни природничо-наукової підготовки – 2155 години (59,8

кредити);

– професійно-орієнтовані дисципліни – 1958 години (54,3 кредита);

– дисципліни самостійного вибору ВУЗу та вільного вибору студентів –

2173 години (60,3 кредита).

До обсягу нормативних професійно-орієнтованих дисциплін входять

навчальні топографічна, геологічна, геоморфологічна, ґрунтознавча та соціально-

економіко-географічна практики. На навчальні практики відведено 226 годин (6

кредитів). Освітньо-професійна програма включає в себе виробничу та педагогічну

практики, що входять до обсягу вибіркових професійно-орієнтованих дисциплін. На

зазначені практики відведено 324 години (9 кредитів).

Після бакалаврату випускники мають право і можливості для продовження

освіти за програмами спеціаліста та магістра.

На вивчення дисциплін освітньо-кваліфікаційного рівня – “спеціаліст”

відводиться 1188 годин (33 кредити) після бакалаврату. Програма формується із

обов’язкових гуманітарних, соціально-економічних і професійно орієнтованих

дисциплін, на вивчення яких відводиться 504 години (14 кредитів) та вибіркових

природничо-наукових і професійно-орієнтованих дисциплін для вищезазначеної

спеціальності, навчальний час яких становить 468 годин (13 кредитів). Практична

підготовка передбачає педагогічну практику – 6 кредитів (216 годин).

Дисципліни освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр” включають в себе 13,5

кредитів вивчення обов’язкових курсів та 19,5 кредитів (702 години), відведених на

вибіркові дисципліни. До останніх входить педагогічна (3 кредити) та асистентська

(3 кредити) практики.

Нормативний термін освоєння освітньо-професійної програми підготовки

бакалавра географії за спеціальністю 8.070502 “Економічна і соціальна географія”

при денній формі навчання – 8 семестрів, спеціаліста і магістра – 2 семестри на базі

бакалавра. У таблицях 1-3, представлений розподіл навчальних дисциплін за

семестрами.

Таблиця 1 Кваліфікаційний рівень: 6.070500 – бакалавр

Назва дисципліни Шифр дисципліни

О/В Години Кредити

1 курс, 1 семестр Українська мова (за проф. спрямув.) ПП.05 О 54 1,5 Культурологія ПП.15 О 54 1,5 Іноземна мова (за проф. спрямув.) ПП.07 О 54 1,5 Вища математика з основами мат. статистики

ПН.001 О 162 4,5

Хімія з основами геохімії ПН.004 О 81 2,25 Загальне землезнавство ПН.005 О 108 3 Основи екології ПН.014 О 108 3 Топографія з основами геодезії ПН.015 О 108 3 Фізичне виховання ПП.02 О 36 1 Охорона праці ПП.022 О 54 1,5

Разом 819 22,75 1 курс, 2 семестр

Історія України ПП.10 О 81 2,25 Іноземна мова (за проф. спрямув.) ПП.07 О 36 1 Основи інформатики ПН.002 О 81 1,5 Фізика з основами геофізики ПН.003 О 81 2,25 Геологія загальна та історична ПН.006 О 108 3 Ґрунтознавство з основами географії грунтів

ПН.0010 О 108 3

Геоморфологія і палеогеографія ПН.012 О 108 3 Основи раціонального природокористування і охорона природи

ПН.018 О 108 3

Географія туризму ПП.009 О 54 1,5 Фізичне виховання ПП.02 О 36 1 Топографічна практика НП.1 О 54 1,5 Геологічна практика НП.2 О 18 0,5 Геоморфологічна практика НП.3 О 18 0,5 Ґрунтознавча практика НП.4 О 18 0,5

Разом 918 25,5 Всього за 1 курс 1737 48,25

2 курс, 3 семестр Іноземна мова (за проф. спрямув.) ПП.07 О 54 1,5 Геоінформатика ПН.002 О 81 1,5 Правознавство ПП.09 О 81 2,25 Метеорологія та кліматологія ПН.007 О 108 3 Загальна гідрологія ПН.008 О 108 3 Основи океанології ПН.009 О 54 1,5 Картографія ПН.016 О 54 1,5

Фізична географія материків і океанів ПП.001 О 144 4 Екологія людини ПП.011 О 54 1,5 Фізичне виховання ПП.02 О 36 1


Філософія ПП.11 О 108 3 Іноземна мова (за проф. спрямув.) ПП.07 О 36 1 Біогеографія ПН.011 О 108 3 Ландшафтознавство ПН.013 О 108 3 Фізична географія материків і океанів ПП.001 О 180 5 Основи ландшафтної екології ПП.010 О 54 1,5 Основи моніторингу ПП.017 О 54 1,5 Географія будівельної індустрії України ПП 4.1 В 108 3 Методи суспільно-географічних досліджень

ПП 4.2 В 135 3,75

Конструктивна географія П.4.8 В 90 2,5 Фізичне виховання ПП.02 О 36 1 Соціально-економіко-географічна практика

НП3.1 О 126 3,5

Разом 1143 31,75 Всього за 2 курс 1908 53

3 курс, 5 семестр Філософія ПП.11 О 81 2,25 Психологія ПП.01 О 81 2,25 Економічна теорія ПП.08 О 108 3 Дистанційне зондування Землі ПН.017 О 54 1,5 Регіональна економічна і соціальна географія

ПП.002 О 144 4

Основи менеджменту ПП.014 О 54 1,5 Основи медичних знань П 4.9 В 162 4,5 Географія сільського господарства ПП 4.5 В 108 3 Географія ПРП України ПП 4.4 В 135 3,75 Географія промисловості ПП.4.6 В 108 3 Фізичне виховання ПП.02 О 36 1


Регіональна економічна і соціальна географія

ПП.002 О 180 5

Фізична географія України ПП.003 О 108 3 Рекреаційна географія ПП.008 О 54 1,5 Географічні інформаційні системи ПП.013 О 54 1,5 Основи маркетингу ПП.015 О 54 1,5 Основи географічного моделювання ПП.019 О 54 1,5

Педагогіка ПП.020 О 54 1,5 Географія населення з основами демографії

П.4.11 В 135 3,75

Основи історії природокористування в Україні

СП.7 В 81 2,25

Соціально-економічна статистика П.4.14 В 189 5,25 Фізичне виховання ПП.02 О 36 1 Виробнича практика НП4.1 В 108 3 Курсова робота

Разом 1107 30,75 Всього за 3 курс 2178 60,5

4 курс, 7 семестр Соціологія ПП.03 О 81 2,25 Географія світового господарства ПП.005 О 54 1,5 Основи соціальної географії ПП.007 О 54 1,5 Історична географія з основами етнографії

ПП.012 О 54 1,5

Основи викладання географії ПП.021 О 54 1,5 Економіка і географія природокористування

С 5.3 В 81 2,25

Соціально-економічна картографія ПП.4.7 В 108 3 Основи педагогічної майстерності П.4.8 В 54 1,5 ТЕО виробництва П.4.11 В 108 3 Суспільно-географічне прогнозування П.4.14 В 108 3 ТВК і суспільно-географічне районування

С 5.4 В 108 3

Педагогічна практика НП4.2 В 108 3 Разом 972 27

4 курс, 8 семестр Політологія ПП.04 О 81 2,25 Теорія і методологія географічної науки ПН.019 О 108 3 Безпека життєдіяльності ПН.020 О 54 1,5 Економічна і соціальна географія України ПП.004 О 108 3 Основи суспільної географії ПП.006 О 54 1,5 Екологічна експертиза і аудит ПП.016 О 54 1,5 Географічне прогнозування ПП.018 О 54 1,5 Основи економічних знань П.4.15 В 162 4,5 Управління розвитком регіону П.4.10 В 108 3 Суспільно-географічне прогнозування П.4.14 В 108 3 Виробнича практика НП4.1 В 108 3 Курсова робота

Разом 999 27,75 Всього за 4 курс 1971 54,75 Разом за 4 курси 7794 216,5

Таблиця 2

Кваліфікаційний рівень: 7.070502 – спеціаліст

5 курс, 1 семестр Цивільна оборона СП.1 О 54 1,5 Управління використанням природних ресурсів

СП.2 О 54 1,5

Ресурсний менеджмент СП.6 О 108 3 Географія культури і релігії СП.4 О 90 2,5 Основи етнології СП.5 О 90 2,5 Історія української географії С.5.2 В 108 3 Комп’ютерні технології моделювання в суспільній географії

СП.8 В 144 4

Географія сфери послуг СП.9 В 108 3 Разом 756 21

5 курс, 2 семестр Історія суспільно-географічних вчень СП.3 О 108 3 Новітні напрямки географічних наук СП.10 В 108 3 Педагогічна практика В 216 6 Дипломна робота

Разом 432 12 Всього за 5 курс 1188 33

Таблиця 3

Кваліфікаційний рівень: 8.070502 – магістр

5 курс, 1 семестр Цивільна оборона М.1 О 54 1,5 Управління використанням природних ресурсів

М.2 О 54 1,5

Ресурсний менеджмент М.3 О 90 2,5 Комп’ютерні технології моделювання в суспільній географії

М.5 О 90 2,5

Основи етнології М.6 О 90 2,5 Педагогіка і психологія ВШ М.7 В 108 3 Управління розвитком регіонів М.9 В 54 1,5 Суспільно-географічне прогнозування М.10 В 108 3 Методика організації наукової роботи у вищій школі

М.11 В 108 3

Разом 756 21 5 курс, 2 семестр

Історія суспільно-географічних вчень М.4 О 108 3 Методика викладання географії у вищій школі

М.8 В 108 3

Педагогічна практика В 108 3 Асистентська практика В 108 3 Магістерська робота

Разом 432 12 Всього за 5 курс 1188 33

Опис індивідуальних розділів програми навчання

ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ

“ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ”

за освітньо-кваліфікаційним рівнем - магістр

Нормативні (обов’язкові) дисципліни ІІ. Цикл природничо-наукової підготовки

“Вища математика” Шифр дисципліни – ПН 001 Курс – 1; семестр – 1; всього годин – 162; на тиждень – 4 год. (л/пр); 4,5 кредитів. Обов’язкова. Опис: Курс вищої математики включає основи лінійної алгебри, аналітичне геометрії,

математичного аналізу, диференціальних рівнянь, теорії ймовірносте та математичної статистики. Лінійна алгебра: матриці, визначники, систем лінійних рівнянь. Аналітична геометрія: вектори, метод координат, пряма та крив другого порядку на площині, пряма та площина в просторі. Математичний аналіз поняття функції однієї та декількох змінних, границя функції, неперервність похідна та її застосування, інтеграл та його застосування, числові тг функціональні ряди. Диференціальні рівняння: методи розв'язування рівнянь першого (з відокремлюваними змінними, однорідних, лінійних та ін.) та другого (лінійних з сталими коефіцієнтами) порядку. Теорія ймовірностей: випадкові події та ймовірність, випадкові величини, закон великих чисел. Математична статистика: вибірка, варіаційний ряд, характеристики вибірки, метод наіменших квадратів.

А) Попередні умови: знання математики відповідно до програми середньої, загальноосвітньої школи.

Б) Цілі та завдання: Студент повинен знати основні поняття, формулювати означення, доводити теореми тих розділів вищої математики, які пропонуються даною програмою, для того щоб використовувати їх в наукових дослідженнях, користуватися математичними методами в спецкурсах, які готують його, як спеціаліста з екології та охорони навколишнього середовища. Студент повинен вміти застосовувати теоретичний матеріал для розв'язання практичних та теоретичних задач з аналітичної геометрії, лінійної алгебри, математичного аналізу, диференціальних рівнянь, теорії ймовірності та математичної статистики. В)

Бібліографія: 1. Вища математика: Навчальний посібник. Ч. 1,2 /Р.І.Петришин, С.Г.Блажевський - Чернівці: Рута, 2001, 2002. 2. Дубовик В.П., Юрик І.І. Вища математика. Навчальний посібник. - К.: Вища школа, 1993. 3. Ильин В.А., Позняк Э.Г. Аналитическая геометрия. - М.: Наука, 1981. 4. Ильин В.А., 4. Позняк Э.Г. Линейная алгебра. - М.: Наука, 1978.. 5. Ильин В.А., Позняк Э.Г. 5. Основы математического анализа. T.I.2.- М.: Наука, 1980, 1982. 6. Шкіль М.І., Сотніченко М.А. Звичайні диференціальні рівняння. - К.: Вища школа, 1982.

Лекції і практичні: доцент, канд. фізмат наук Олійник Н.П. Методи викладання та навчання: лекції, практичні заняття, консультації, самостійна

робота. Оцінювання: контрольні роботи, колоквіум, екзамен усний.

„Геоінформатика ” Шифр дисципліни – ПН 002 Курс – 1 і 2; семестр – 2 і 3; всього годин – 198; на тиждень – 3 год. (л/лаб.); 5,5 кредити. Обов’язкова. Опис: Геоінформатика як продукт інформаційного суспільства та її зв’язки з іншими

науками. Інформаційний „вибух” та інформаційний „голод”. Предмет і методи геоінформатики. Геоінформатика і картографія. Поняття про географічну інформаційну систему (ГІС). Історія становлення і розвитку геоінформаційних технологій і ГІС за рубежем. Канадська і Швецька школи геоінформатики: Канадська національна ГІС. Геоінформатика у США. Основні риси розвитку геоінформатики у колишньому СРСР. Становлення геоінформатики в Україні, особливості її розвитку та основні проблеми впровадження в життя. Національна ГІС – Україна та передумови її інформаційного і наукового забезпечення. Теорія інформації та її основні парадигми. Поняття інформації, даних і знань у суспільстві та науці. Визначення інформації за теоріями К. Шеннона і Н. Вінера. Сучасні погляди філософів на інформацію. Закон збереження інформації та закон взаємодії двох об’єктів, що мають інформацію. Існуюча і передавана інформація. Інформація, дані і знання в геоінформатиці. Передача і сприйняття інформації при читанні карти та при набутті знань. Інформаційні системи, їх структура і класифікація. Поняття бази даних (БД), системи управління базою даних (СУБД) та банку даних (БнД). Типи БД та моделі СУБД і їх інформаційні можливості. Реляційна модель даних та основні операції над відношенням у ній. Нормалізація відношень. Структура і функції ГІС та їх класифікація. Реєстрація, введення і збереження даних в ГІС. Векторне і растрове представлення даних в геоінформатиці. Джерела даних і їх типи для введення в ГІС. Технічні засоби геоінформатики. Створення експертних систем на основі баз знань та їх структура. Типи експертних систем та перспективи їх використання в географічних дослідженнях і природоохоронній діяльності. Методи візуалізації даних в геоінформаційних технологіях. Прийоми роботи у системі Map Info 5.5.

Рівень: А. Попередні умови: необхідні знання із інформатики, математики, комп’ютерної техніки,

географії, картографії. Б. Мета і завдання: − розвинути у студентів навички та вміння застосовувати засоби комп’ютерних технологій

для виконання прикладних фахових завдань шляхом використання ПК для введення, опрацювання і візуалізації текстової, статистичної і географічної інформації географічного змісту;

− дати визначення геоінформатики у ретроспективі, показати історію її становлення та зв’язки з іншими науками;

− ознайомити із началами теорії інформації поняттями інформації, даних і знань у суспільстві, науці і геоінформатиці, зокрема:

− дати поняття інформаційної та геоінформаційної систем, ознайомити із структурою і функціями ГІС, основними правилами реєстрації, введення і збереження даних в них, основними типами даних та технічними засобами;

− сформувати у студентів знання про роль геоінформаційних технологій у географічних дослідженнях та в практичній діяльності суспільства.

В. Бібліографія: 1. Берлянт А.М. Геоизображения и геоиконика. / Серия «Новое в жизни, науке,

технике», Науки о Земле, №11, 1990 г. - М.: Изд-во Знание. 1990. – 48 с. 2. Берлянт А.М. Образ пространства: карта и информация. - М.: Мысль. 1986. – 48 с. 3. Богумирский Б. Энциклопедия Windows 98 (второе издание). - Спб.: Питер Ком,

1999. 4. Вейскас Дж. Эффективная работа MS Access 97. – Спб.: Питер Ком, 1999.

5. Геоинформационные системы с дистанционным потоком информации. / Географическое обеспечение управления народным хозяйством // Под ред. Ю.Г.Симонова. - М.: Изд-во МГУ, 1990. – 182 с.

6. Добряк Д. Автоматизированная земельная информационная система // Междунар. с/х журнал. 1995, № 6.

7. Інформатика: Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології. Посібник / за ред. О.І.Пушкаря. – К.: ВЦ Академія, 2001.

8. Инвент-Град. Система автоматизированной обработки результатов топографо-геодезических и кадастровых работ, выполняемых при инвентаризации земель. Руководство пользователя. Версия 2.007. – Киев, 2001.

9. Информатика. Базовый курс / Под ред. С. В. Симоновича. - СПб., 1998. 10. Информационный бюллетень ГИС-ассоциации, 1996-1999. 11. Кислов В. Государственная автоматизированная система земельного кадастра

Российской Федерации // Международный сельскохозяйственный журнал. 1995, №6. 12. Козаченко T.I. та ін. Картографічне моделювання: Навчальний посібник / T.I.

Козаченко, Г.О. Пархоменко, А.М. Молочко; Під. ред. А.П. Золовського. - Вінниця: Антексу-У ЛТД, 1999.

13. Комягин В.Б., Коцюбинский А.О. Современный самоучитель работы на персональном компьютере. Быстрый старт.: Практ. пособ. - М.: Изд-во ТРИУМФ, 1997. – 368 с.

14. Кошкарев А.В., Каракин В.П. Региональные геоинформационные системы. - М.: Наука, 1987. - 126с.

15. Кошкарев А.В., Тикунов В.С. Геоинформатика. - М.: Картгеоцентр. Геоиздат.1993. - 213с.

16. Куправа Т.А. Создание и программирование баз данных средствами СУБД Base III Plus, Fox Base Plus, Clipper. - М.: Мир, 1991. – 110 с.

17. Линник В.Г. Построение геоиформационных систем в физической географии. – М.: Изд. МГУ, 1990. – 80 с.

18. Maplnfo Professional. Руководство пользователя. - Maplnfо Corporation? Troy, New York. - 2000.

19. Морозов В.П. Алгоритмические языки. / Учеб. пособие, 2 изд., - М.: Финансы и статистика, 1983. – 224 с.

20. Олтман P. CorelDRAW 8. Полное руководство: Пер. с англ. - М;: ЭНТРОП, К.: ВЕК+,1998.

21. Основи геоінформатики: Методичні та програмні матеріали для студентів географічних спеціальностей університетів та інститутів / Укладачі: М. В. Цепенда, Я. П. Скрипник, М.В. Потокій - Терношль: 1998.

22. Основи геоінформатики: Методичні вказівки i завдання до практичних робіт / Укл, Я.П. Скрипник - Чернівці; Рута, 2000.

23. Персональные компьютеры. Информатика для всех. - М.: Наука, 1987. – 149 с. 24. Портянский И.А. Компьютерный арсенал географии. - М.: Мысль, 1989. 25. Поспелов Г.С., Поспелов Д.А. Искусственный интеллект – прикладные системы. –

М.: Знание, 1985. – 448 с. 26. Руденко В.Д., Макарчук О.М. Патланжоглу М.О. Практичний курс інформатики / За

ред. Мадзігона В.М. - К.: Фегакс, 1997. – 304 с. 27. Самсонов В.С. Автоматизированные системы управления. - М.: Высшая школа,

1991. – 240 с. 28. Светличный А.А., Андерсон В.Н., Плотницкий С.В. Географические

информационные системы: технология и приложения. – Одесса: Астропринт, 1997. – 196 с. 29. Сербенюк С.Н. Картография и геоинформатика - их взаимодействие. - М.: Изд-во

МГУ, 1990.

30. Сербенюк С.Н., Тищенко А.П. Банки данных и их роль в автоматизированном карто-графировании// Банки географических данных для тематического картографирования, М.: МГУ 1987.

31. Симонович С., Евсеев Г., Алексеев А. Общая информатика. Уч. пос для ср. шк. – М.: АСТ – ПРЕСС, Инфорком – Пресс. 1999. – 592 с.

32. Симонович С., Евсеев Г. Практическая информатика. Универсальный курс. - М.: АСТ – ПРЕСС, Инфорком – Пресс. 1999. – 480 с

33. Симонович С., Евсеев Г., Алексеев А. Специальная информатика. Уч. пос. – М.: АСТ – ПРЕСС, Инфорком – Пресс. 1999. – 480 с.

34. Стразницкас М. Photoshop 5.5 для подготовки Web-графики. Учебный курс. - СПб: Питер, 2000.

35. Тикунов В.С. Географические информационные системы: сущность, структура, перспективы. / Итоги науки и техники. Серия «Картография», Т.14., Картография и геоинформатика. - М., 1991/ -С. 6 - 79.

36. Трофимов AM., Панасюк М.В. Геоинформационные системы и проблемы управления окружающей средой.- Казань, Изд-во Казан, ун-та, 1984.

37. Шафрин Ю.А. Основы компьютерной технологии. Учеб. Пособие для 7-11 кл. ... - М.: АВР. 1996. - 560с.

38. Фигурнов В. ІВМ РС для пользователя. - М., ИНФРА-М, 7-изд 1997. Лектори: Цепенда Михайло Володимирович, к. геогр. н., доц.; Скрипник Ярослав Петрович,

к. геогр. н., доц. Методика викладання та методи навчання: лекції, лабораторні заняття, індивідуальні

заняття, індивідуальні консультації. Оцінювання: проміжні письмові атестації на 5-6 та 11-12 тижнях навчання, оцінки за

лабораторні роботи, залік та іспит письмовий.

“Основи фізики Землі” Шифр дисципліни – ПН 003 Курс – 1; семестр – 2; всього годин – 108; на тиждень – 2 год. (л/лаб.); 3 кредити. Обов’язкова. Опис: Вступ. Структура матерії. Речовини і енергія. Будова Всесвіту. Еволюція Всесвіту.

Формування галактик і зірок. Еволюція Сонячної системи та її місце в галактиці «Чумацький Шлях». Будова Місяця та планет земної групи. Будова планет-гігантів. Земля як космічне тіло. Геофізичні поля Землі. Методи їх вивчення. Гравітаційне поле та методи його вимірювання. Радіоактивність Землі. Теплове поле і еволюція Землі та планет земної групи. Електричні поля Землі. Магнетизм Землі, причини, що його зумовлюють та методи вимірювання. Клімати Землі та зледеніння в минулі геологічні епохи.

Рівень: А. Попередні умови: необхідні знання з фізики, хімії, землезнавства, астрономії. Б. Мета і завдання:

– розширити світоглядні позиції студентів; – узагальнити знання про структуру матерії, будову Всесвіту; – систематизувати знання про геофізичні поля Землі (гравітаційне, сейсмічне, магнітне,

теплове). В. Бібліографія:

1. Багров М.В., Боков В.О., Черваньов І.Г. Землезнавство. – К.:Либідь, 2000. – 464 с. 2. Клечек Й., Якеш П. Вселенная и Земля. Изд. на рус. яз. Прага, Артия, 1986. 3. Криволуцький А.Е. Голубая планета: (Земля среди планет. Географ.аспект). – М.: Мысль,

1984. – 335 с. 4. Мольчак Я.О., Ільїн Л.В. Загальне землезнавство. – Луцьк: Вежа, 1997. 5. Пугач А.Ф., Чурюмов К.И. Небо без чудес. – К.: Политиздат Украины, 1987. – 231 с. 6. Сандахова Е.В. Современные представления о структуре Вселенной. – М., 1975. 7. Ушаков С.А., Ясаманов Н.А. Дрейф материков и климаты Земли. – М.: Мысль, 1984. –

206 с. 8. Филлипов Е.М. Основы физики Земли. – К.: УМК ВО, 1991. 9. Филлипов Е.М. Геофизические поля в познании планеты. – К.: УМК ВО, 1991. 10. Филлипов Е. М. Популярно о геофизике / отв. Ред.Г.И. Каляев. – К.: Наук.думка, 1989. –

168 с. 11. Фізика Землі. Підруч. для студ. геолог. спец. вузів / К.Ф. Тяпкін. – К.: Вища шк., 1998. –

291 с. Лектори: Чернега Петро Іванович., к. геогр. н., доц.. Методика викладання та методи навчання: лекції, індивідуальні консультації, дискусії. Оцінювання: проміжні письмові атестації – 5 – 6-й та 11 – 12 тижні навчання, екзамен

„Хімія з основами геохімії” Шифр дисципліни – ПН 004 Курс – 1; семестр – 1; всього годин – 144; на тиждень – 3 год.; (л/лаб.); 4 кредити. Обов’язкова. Опис: Вступ (предмет геохімії, історія розвитку, методологія науки, прикладні питання).

Геохімічні системи, їх морфологія, типологія. Розповсюдженість хімічних елементів у оболонках Землі. Кларки геосфер. Міграція хімічних елементів у ландшафті. Види міграції. Водна міграція хімічних елементів. Властивості і склад води. Класифікація води. Лужно-кислотні і окисно-відновні умови природних вод. Класи водної міграції. Коефіцієнт водної міграції. Біогенна міграція. Утворення живої речовини. Інтенсивність біку (біологічного кругообігу). Розпад органічної речовини. Біогенне мінералоутворення. Техногенна міграція. Техногенез. Техногенні геохімічні аномалії. Біогеохімічні ендемії . Хімічна екологія. Основні методи дослідження техногенних геохімічних ландшафтів. Ландшафтно-геохімічні карти. Прикладні картки. Хімічний контроль природного середовища

Рівень: А. Попередні умови: необхідні знання з основ фізичної географії, геології, ґрунтознавства. Б. Мета та завдання – - вивчення хімії з основами геохімії є ґрунтовна підготовка студентів з основ даного

курсу, вироблення навичок та умінь використання геохімічної інформації для вирішення природних географічних та екологічних проблем.

– освоєння студентами основних положень хімії і геохімії набуття практичних навичок аналізу та оцінки хімічних властивостей речовин і проб довкілля.

В. Бібліографія: 12. Глінка Л.І. Загальна хімія.- К.: Вища школа, 1982.- 607 с. 13. Григор’єва В.В., Самійленко В.М. Загальна хімія. - К.: Вища школа, 1991.- 421 с. 14. Гуцуляк В.М. Геохімія ландшафту. - Чернівці.: Рута,1994.- 82 с. 15. Методичні матеріали з курсу “Неорганічна хімія” для біологічного та географічного факультетів/ Укладачі: Панчук О.Е., Фейчук П.І. та ін.). - Чернівці: ЧДУ,1994.- 48 с. 16. Перельман А.И. Геохимия. М.: Высшая школа,1989.- 280 с. 17. Перельман А.И. Геохимия ландшафта. М.: Высшая школа,1973.- 342 с. 18. Рекомендации к лабораторным работам по курсу “Геохимия ландшафта” / Составители: Гуцуляк В.Н., Вилянская О.Н. - Черновцы: ЧДУ,1985. - 28с. 19. Астахов О.І., Касьяненко Г.І. Посібник з хімії. - К.: Радянська школа, 1981.-288с.

Лектори: Гуцуляк Василь Миколайович, д. геогр. н., проф.; Фейчук Петро Іванович, к. х. н., доцент, Муха Костянтин Петрович, асист.

Методика викладання та методи навчання: лекції, лабораторні заняття, індивідуальні консультації, дискусії.

Оцінювання: проміжні письмові атестації – 5 – 6-й та 11 – 12 тижні навчання, іспит усний.

„Загальне землезнавство”

Шифр дисципліни – ПН 005 Курс – 1; семестр – 1; всього годин – 144; на тиждень – 3 год.; (л/прак.); 4 кредити. Обов’язкова. Опис: Історія розвитку загального землезнавства. Астрономічні умови розвитку Землі та

географічної оболонки. Геофізичні, геохімічні, геологічні умови географічної оболонки. Основні параметри та властивості географічної оболонки. Структура географічної оболонки. Ландшафтна сфера Землі. Динаміка географічної оболонки. Еволюція Землі та її географічної оболонки.

Рівень: А. Попередні умови: необхідні знання з основ фізичної географії, гідрології та

кліматології, загальної геології та геоморфології, фізичної географії материків, біогеографії та географії ґрунтів, основ геохімії та геофізики.

Б. Мета та завдання: - вивчення основних закономірностей існування та розвитку географічної оболонки

Землі, її динаміки, компонентів, історії розвитку, засвоєння базових методів фізико-географічних досліджень.

- дослідження природних закономірностей виникнення, розвитку та функціонування географічної оболонки Землі.

В. Бібліографія: 1. Багров М.В., Боков В.О., Черваньов І.Г. Землезнавство. – К.: Либідь, 2000.– 464 с. 2. Введение в физическую географию/ Марков К.К., Добродеев О.П., Симонов Ю.Г. и др. –

М., 1978. 3. Геренчук К.И., Боков В.А., Черванев И.Г. Общее землеведение. – М.: Высшая школа, 1984.

– 255 с. 4. Жекулин В.С. Введение в общую географию. – Л., 1989. 5. Исаченко А.Г. География сегодня. – М., 1979. 6. Мильков Н.К. Общее землеведение. – М.: Высшая школа, 1990. 7. Мукитанов Н.К. От Страбона до наших дней. – М.: Мысль, 1985. 8. Физическая география для подгтовительных отделений вузов /Под ред. К.В. Пашканга. –

М.: Высшая школа, 1991. 9. Алексеев В.П. Становление человечества. – М., 1984. – 464 с. 10. Григорьев А.А. Антропогенное воздействие на природную среду по наблюдениям из

космоса. – Л., 1985. – 239 с. 11. Баландин Г.К., Бондарев Л.Г. Природа и цивилизация. – М., 1988. – 391 с. 12. Гумилев Л.Н. Этногенез и биосфера Земли. – М., 1994. – 638 с. 13. Исаченко А.Г. Оптимизация природной среды. – Л., 1980. – 178 с. 14. Мильков Ф.И. Человек и ландшафты. – М., 1973. – 224 с. 15. Физико-географический аспект Мира (ФГАМ). – М., 1964. – 200 с.

Лектори: Рідуш Богдан Тарасович, к. і. н., доцент; Методика викладання та методи навчання: лекції, індивідуальні консультації, дискусії,

групові семінари. Оцінювання: проміжні письмові атестації – 5 – 6-й та 11 – 12 тижні навчання, усний іспит.

„Геологія загальна та історична” Шифр дисципліни – ПН 006 Курс – 1; семестр – 2; всього годин – 108; на тиждень – 4 год.; (л/лаб.); 3 кредити. Обов’язкова. Опис. Об`єкт, предмет, завдання та методи досліджень в геології. Будова Землі та методи

пізнання. Характеристика фізичних параметрів Землі на різних глибинах. Головні хімічні елементи земної кори. Характеристика породотворчих мінералів. Гірські породи, їх генезис та класифікація. Типи земної кори. Головні структурні елементи земної кори. Головні тектонічні гіпотези розвитку структур земної кори. Теорія тектоніки літосферних плит. Поняття про геодинамічні процеси, їх взаємозв’язок та взаємообумовленість. Тектонічні рухи земної кори та деформації гірських порід. Плікативні та диз’юнктивні дислокації. Інтрузивний та ефузивний магматизм. Вивітрювання, кори вивітрювання. Геологічна діяльність вітру. Геологічна діяльність поверхневих та підземних вод. Карст. Геологічна діяльність покривних та гірських льодовиків, озер та боліт, морів та океанів. Поняття про діагенез та фації відкладів. Предмет і завдання історичної геології. Поняття про абсолютний та відносний вік. Етапи розвитку структур земної кори.

Рівень: А. Попередні умови: необхідні знання з хімії та геохімії, фізики і землезнавства. Б. Мета та завдання: – студенти повинні знати і визначати у польових умовах класи гірських порід і мінералів,

уміти користуватися гірничим компасом, складати стратиграфічні колонки, читати тектонічні та геологічні карти, визначати геологічні структури.

В. Бібліографія: 1. Алисон Д., Палмер Д. Геология. М.: Мир, 1984. 2. Біленко Д.К. Основи геології та мінералогії. Вид. 3-тє. К.: Вища школа, 1973. 3. Борголов И.Б. Курс геологии. Уч.пособие. - М.: Агропромиздат, 1989. 4. Иванова М.Ф. Общая геология с основами исторической геологии. Уч. 4-е изд., перераб. и

дополн. М.: Высшая школа, 1980. 5. Короновский Н.В., Якушова А.Ф. Основы геологии. М.: Высшая школа, 1991. 6. Якушова А.Ф., Хаин В.Е., Славин В.И. Общая геология. Изд-во МГУ, !988. 7. Бондарчук В.Г. Геологія для всіх. – К.: Радянська школа, 1970. – 295 с. Гурский Б.Н.

Историческая геология с элементами палеонтологии. Минск, Вышейшая школа, 1979. 8. Загальна та історична геологія. Методичні вказівки до проведення лабораторних занять.

Частина 1 /Укл. Чернега П.І. – Чернівці: ЧДУ, 1998. – 28с. 9. Іванов Л.Л. Короткий курс мінералогії. Харків, Дніпропетровськ ВРНГ УСРР, технічне

видавництво, 1932. – 350 с. 10. Лазаренко Є.К., Винар О.М. Мінералогічний словник. – К.: Наук. думка, 1975.–772 с. 11. Ушаков С.А., Ясаманов Н.А. Дрейф материков и климаты Земли. - М.: Мысль,1984.

Лектори: Чернега Петро Іванович, к.геогр. н., доцент; Ходан Галина Дмитрівна, асист. Методика викладання та методи навчання: лекції, семінари, індивідуальні консультації,

дискусії. Оцінювання: проміжні письмові атестації – 5 – 6-й та 11 – 12 тижні навчання, письмовий

іспит.

„Метеорологія і кліматологія” Шифр дисципліни – ПН 007 Курс – 2; семестр –3; всього годин – 108; на тиждень – 3 год.; (л/лаб); 3 кредити. Обов’язкова. Опис. Метеорологія і кліматологія як науки, історія їх розвитку. Атмосферний моніторинг.

Будова і фізичні властивості атмосфери. Атмосферні процеси. Статика атмосфери. Атмосферний тиск, причини його змін. Барометричні характеристики. Сонячна радіація в атмосфері. Тепловий режим атмосфери, теплообміні процеси. Температура повітря. Вода в атмосфері. Вологість повітря. Хмари. Опади. Атмосферні явища. Баричне поле атмосфери, баричні системи. Циклони та антициклони, атмосферні фронти. Зональний розподіл тиску і загальна циркуляція атмосфери. Кліматологічні фронти і центри дії атмосфери. Рух і трансформація повітряних мас. Вітер в шарі тертя та поза ним. Клімати Землі. Кліматотвірні чинники і процеси. Класифікації кліматів. Кліматичні зміни.

Рівень: А. Попередні умови: необхідні знання з курсів загального землезнавства та фізики. Б. Мета та завдання – - вивчення основних фізичних властивостей атмосфери та умов кліматотворення в земних

умовах; – вивчення географічного розподілу метеорологічних величин, кліматів Землі та їх

основних характеристик; – навчити студентів розуміти природу атмосферних явищ, їх фізичну суть, причини

кліматичного різноманіття, міру впливу атмосфери на хід інших природних процесів; ознайомити з методами спостережень за станом атмосфери, обробки метеоінформації,

В. Бібліографія: 1. Атлас облаков / Под ред. Хргиана А.Х., Новожилова Н.И. - Л. :Гидрометеоиздат, 1978. – 267 с. 2. Зверев А.С. Синоптическая метеорология. - Л.: Гидрометеоиздат, 1977. – 560 с. 3. Климатология / Дроздов. О.А., Васильев В.А., Кобышева Н.В., Раевский А.Н., Смекалова Л.К.,

Школьный Е.П. – Л.: Гидрометеоиздат, 1989. – 568 с. 4. Кліматичні атласи. 5. Метеорология / Гуральник И.И., Дубинский Г.П., Ларин В.В., Мамиконова С.В. - Л.:

Гидрометеоиздат, 1982. – 356 с. 6. Метеорологічні прилади, методи спостережень, вимірювань та їх обробка / за ред. В.С.

Антонова. – Чернівці: Рута, 2004. – 106 с. 7. Метеорологія. Практикум / П.І.Колесник. – К.: Вища шк., 1986. – 175 с. 8. Моргоч О.В. Атмосферний тиск. Методичні вказівки до лабораторних робіт з метеорології. –

Чернівці: Рута, 2003. – 24 с. 9. Моргоч О.В. Метеорологія і кліматологія: історія розвитку. Конспект лекцій. – Чернівці: Рута,

2003. – 48 с. 10. Моргоч О.В. Практика з метеорології та кліматології. Методичні вказівки. – Чернівці: ЧНУ,

2002. – 20 с. 11. Полтараус Б.В., Кислов А.В. Климатология. М.: МГУ, 1986. – 143 с. 12. Хромов С.П. Метеорология и климатология для географических факультетов. – Л.,

Гидрометеоиздат, 1983. – 455 с. 13. Хромов С.П., Мамонтова Л.И. Метеорологический словарь.- Л.:Гидрометеоиздат, 1974 – 567 с.

Лектори: Моргоч Ольга Володимирівна, к. геогр. н., доцент; Методика викладання та методи навчання: лекції, практичні та лабораторні заняття,

індивідуальні консультації, самостійна.робота. Оцінювання: рубіжні письмові атестації – 5 – 6-й та 11 – 12 тижні навчання, усний іспит. Російська мова: вивчення окремих тем теоретичного матеріалу (з причин відсутності

підручників українською мовою).

„Загальна гідрологія”

Шифр дисципліни – ПН 008 Курс – 2; семестр –3; всього годин – 108; на тиждень – 3 год.; (л/лаб); 3 кредити. Обов’язкова. Опис курсу: Гідрологія - наука про природні води. Історія розвитку гідрологічних

досліджень та формування гідрології. Основні напрями сучасних гідрологічних досліджень та пов’язані з ними спеціальні гідрологічні науки. Структура сучасної гідрології. Її зв’язки з іншими науками,, положення на межі систем геофізичних та географічних наук. Основні методи досліджень в гідрології, та їх коротка характеристика:

1.Фізико хімічні основи явищ та процесів пов’язаних з природними водами. 2.Гідрологія підземних вод. 3.Гідрологія річок. 4.Гідрологія водойм. 5.Спостереження за рівнем води. 6.Вимірювання швидкості течії води.

7.Вимірювання витрат води. 8.Облік стоку води

Рівень: Цілі та завдання: сформувати теоретичні уявлення, знання та деякі практичні навики

майбутніх спеціалістів. Передумова: загальні знання з географії шкільного курсу. Бібліографія : 1. Богословский Б.Б., Самотин А.А., Іванов К.Е., Сокаль Д.П. Общая гидрология. БЛ.:

ГМИ, 1984. 2. Давыдов Л.К., Дмитриева А.А., Конкина Н.Г. Общая гидрология. Л.: ГМИ, 1973. 3. Лучшева А.А. Практическая гидрология. Л.: ГМИ., 1983 4.Лучшева А.А. Практическая гидрометрия. Л.: ГМИ, 1980. 5. Михайлов В.Н., Добровольський В.О. Общая гидрология. Л.: ГМИ, 1991. 6. Самохин А.А., Соловьёва Н.Н., Догановский А.М. Практикум по гидрологии. Л, 1980. 7. ЧеботарёвА.И. Общая гидрология. Л.: ГМИ, 1975. Викладацький склад : лекції – доц. Ющенко Ю.С., практ. – асист. Гончар О.М. Форми та методи навчання : лекції, лабораторні заняття. Оцінювання : контрольні роботи, екзамен усний.

„Основи океанології” Шифр дисципліни – ПН 009 Курс – 3; семестр –1; всього годин – 54; на тиждень – 2 год.; (л/пр); 1,5 кредити. Обов’язкова.

Опис курсу: Місце океанології в системі географічних наук. Зв’язок з іншими науками. Основні завдання океанології. Світовий океан та його складові. Історія дослідження Світового океану. Практичне значення досліджень океанів, морів для економічного, соціального розвитку людства. Рельєф дна океану. Водний баланс океану. Склад морської води та її властивості. Рівень води Світового океану. Припливи. Течії. Хвилювання на морях і океанах. Термічний та льодовий режим. Ресурси Світового океану. Прогнозна оцінка енергетичних, мінеральних, біологічних, рекреаційних ресурсів океану. Гідробіологічні та екологічні умови океану. Вплив діяльності людини на режим морів і океанів. Проблеми раціонального використання та охорони морів України. Цілі та завдання: Дисципліна має метою познайомити студентів з основними характеристиками і процесами Світового океану, проблемами використання, дослідження та охорони ресурсів Світового океану. Основне завдання курсу – створити у студентів чіткі уявлення про особливості та багатогранність океанів, їх екологічне, економічне та соціальне значення, про процеси взаємодії океанів зі світовим господарством. Передумова Знання курсів “Загальна гідрологія”, “ Фізична географія материків і океанів” Бібліографія : 1. Жуков Л.А. Общая океанология. Л. :Гидрометеоиздат, 1976. –376 с. 2. Алекин О.А., Ляхин Ю.И. Химия океана Л.:Гидрометеоиздат, 1984. 343 с. 3. Мировой водный баланс и водные ресурсы Земли. Л: Гидрометеоиздат,1974. –638 с. Викладацький склад: Смирнова Віра Геннадіївна, к.г.н., доцент кафедри гідроекології, водопостачання та водовідведення. Форми та методи навчання : лекції, практичні заняття Оцінювання: поточне оцінювання практичних робіт, залік.

“Ґрунтознавство з основами географії грунтів” Шифр дисципліни – ПН. 0010 Курс – 1; семестр – 2; всього годин – 108; на тиждень – 3 год.; (л/лаб); 3 кредити. Обов’язкова. Опис. Вступ. Класифікація ґрунтів. Фактори ґрунтоутворення і закономірності

географічного поширення ґрунтів. Грунтово-географічне районування. Ґрунтовий покрив і земельні ресурси тундрової і лісотундрової зон. Ґрунтовий покрив і земельні ресурси лісових зон помірного поясу. Ґрунтовий покрив лісостепової і лучно-степової зон. Ґрунтовий покрив і земельні ресурси зон сухих степів, напівпустинь і пустинь. Ґрунтовий покрив і земельні ресурси зон вологих субтропічних і тропічних областей. Ґрунтовий покрив континентів світу. Земельні ресурси світу. Охорона ґрунтів. Ґрунтовий покрив і земельні ресурси природних зон України. Ґрунтовий покрив і земельні ресурси Чернівецької обл.

Рівень: А. Попередні умови: володіння понятійним апаратом, знання законів природи з

фундаментальних та професійно-орієнтованих дисциплін. Б. Мета та завдання – - закласти знання про зв’язок і взаємодію між компонентами географічної оболонки, які

призводять до формування особливого природно-історичного тіла – грунту; – розкрити сутність грунту як головної складової земельних ресурсів, з′ясувати проблеми їх

використання та збереження; – показати роль окремих факторів у диференціації ґрунтового покриву. Студенти повинні знати основні типи ґрунтів України і світу, вміти пояснити їх

приуроченість до певних природних умов, уявляти, наскільки забезпечені зональні типи ґрунтів теплом і вологою, органічними і мінеральними речовинами, які меліорації необхідні для підвищення їх родючості.

В. Бібліографія: 1. Глазовская М.А. Общее почвоведение и география почв. - М.: Высшая школа, 1981. 2. Добровольский В.В. География почв с основами почвоведения. - М.: Просвещение, 1976. 3. Добровольский В.В., Гришина А.А. Охрана почв. - М.: Изд - во Моск. ун - та, 1985. 4. Добровольский В.В., Урусевская И.С. География почв. - М.: МГУ, 1984. 5. Карпачевский Л.О. Зеркало ландшафта. - М.: Мысль, 1985. 6. Кучинский П.А., Яневская Л.П. Почвы Черновицкой области и определение потребности их в

удобрениях. - Львов: Каменяр, 1965. 7. Никитин Е.Д. Жизнь и будущее почв. - М.: Знание, 1979. 8. Почвоведение / Под ред. И.С. Кауричева. - М.: Колос, 1985. 9. Почвы Украины и повышение их плодородия / Под ред. Н.И. Полупана. – Киев: Урожай, 1988. 10. Природа Украинской ССР. Почвы / Н.Б.Вернандер и др. – Киев: Наук. думка, 1986. 11. Розов Н.Н., Строганова М.Н. Почвенный покров мира. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1979. 12. Чорний І.Б. Географія ґрунтів з основами ґрунтознавства. - К.: Вища школа, 1995.

Лектори: Проскурняк Мирослав Михайлович, к. геогр. н., доцент; Методика викладання та методи навчання: лекції, практичні та семінарські заняття,

індивідуальні консультації, дискусії, самостійна робота. Оцінювання: проміжні письмові атестації – 5 – 6-й та 11 – 12 тижні навчання, усний іспит.

„Біогеографія”

Шифр дисципліни – ПН. 011 Курс – 2; семестр – 4; всього годин – 108; на тиждень – 3 год.; (л/лаб); 3 кредити. Обов’язкова. Опис: Предмет біогеографії. Поняття про біосферу. Еволюція життя на Землі.

Різноманітність організмів в біосфері. Біоценоз та його властивості. Ареал. Флора, фауна, біота. Основні типи біомів. Висотна поясність. Органічний світ водного середовища. Географія рослинних угрупувань і тваринного населення.

Рівень: А. Попередні умови: необхідні знання із основ фізичної географії, основ історичної

геології, шкільного курсу загальної біології. Б. Мета та завдання – – отримати уяву про основні історичні і екологічні фактори, що визначають поширення

живих організмів на поверхні суші і у водах океанів; – показати єдність органічного світу планети, зв’язок її рослинного і тваринного світу, а

також залежність рослинного і тваринного населення від факторів фізико-географічного середовища та від дії людини.

В. Бібліографія: 1. Алехин В.В. и др. География растений с основами ботаники. – Изд. Учпедгиз, 2-е. М.: 1961. 2. Воронов А.Г. Биогеография. Изд. МГУ. – М., 1963. 3. Воронов А.Г. Биогеография с основами экологии. – М.: Изд. МГУ, 1987. 4. Воронов А.Г. и др. Биогеография мира. – М.: Высшая школа, 1985. 5. Второв П.П., Дроздов М.М. Біогеографія. – К.: Вища школа, 1982. 6. Леме Ж. Основы биогеографии. – М.: Прогресс, 1976. 7. Ярошенко П.Д. Общая биогеография. – М.: Мысль, 1976. 8. Второв П.П., ДроздовН.Н. Биогеография материков. Изд. 2-е. – М.: 1979. 9. Бобринский Н.А., Гладков Н.А. География животных. Учпедгиз, М.: 1961. 10. Вальтер Г. Растительность земного шара. Т.1.2.3. – М.: Прогресс,1969-1974. 11. Гавеман А.В. Биогеография (краткий курс лекций). Калинин, 1974. 12. Нейл У. География жизни. М.:1973. 13. Сб.Использование и охрана природных ресурсов. – М.: Изд. Прогресс. 1972. 14. Сб.Человек, общество и окружающая среда. – М.: 1973. 15. Родин Л.Е., Базилевич Н.И. Динамика органического вещества и биологический круговорот в

основных типах растительности. М.: 1965. Лектори: Рідуш Богдан Тарасович, к.і. н., доцент; Методика викладання та методи навчання: лекції, індивідуальні консультації, дискусії,

екскурсії. Оцінювання: проміжні письмові атестації – 5 – 6-й та 11 – 12 тижні навчання, усний іспит.

„Геоморфологія і палеогеографія”

Шифр дисципліни – ПН. 012 Курс – 2; семестр – 4; всього годин – 108; на тиждень – 3 год.; (л/лаб); 3 кредити. Обов’язкова. Опис. Вступ. Структурна геоморфологія. Рельєф території земної суші. Загальні питання

динамічної геоморфології. Вивітрювання і рельєфоутворення. Схили, схилові процеси. Рельєф схилів. Флювіальні процеси. Геоморфологічна діяльність тимчасових водтоків. Постійні руслові потоки. Меандрування русла ріки. Заплава. Формування заплав. Типи заплав.

Тераси річкових долин. Типи річкових долин. Гляціальні процеси і гляціальні форми рельєфу. Рельєф кріолітозони. Еолові процеси і форми утворені ними.

Геоморфологічні процеси на морських узбережжях. Класифікація форм рельєфу. Геоморфологічні карти.


фундаментальних та професійно-орієнтованих дисциплін Б. Мета та завдання: – пізнання закономірностей формування рельєфу та використання виявлених

закономірностей для розуміння розвитку рельєфу, в тому числі під впливом господарської діяльності.

Окрім того, студенти повинні вміти визначати морфометричні показники рельєфу та давати опис рельєфу за топографічною картою.

В. Бібліографія: 1. Бондарчук В. Г. Основы геоморфологи. –М.: Учпедгиз, 1949. 2. Воскресенский С.С. Динамическая геоморфология. Формирование склонов. –М.: Изд-во

МГУ, 1971. 3. Дутчак М. В. Геоморфолгія. Методичні вказівки до лабораторних робіт –Чернівці: ЧДУ,

1998. 4. Дутчак М. В. Геоморфолгія. Методичні вказівки. –Чернівці: ЧДУ, 1997. 5. Леонтьев О. К., Рычагов Г.И. Общая геоморфология. –М.: Высш. шк.1979. 6. Панов Д. Г. Общая геоморфология. –М.: Высш. шк. 1979. 7. Щукин И. С. Общая геоморфология. Т.1-3. –М.: Изд-во МГУ, 1960-1974. 8. Якушко О.Ф. Основы геоморфологии. –Минск. Вышэйш. шк. 1986. Лектори: Дутчак Микола Васильович, к.геогр. н., доцент; Кирилюк Сергій Миколайович,

асист. Методика викладання та методи навчання: лекції, індивідуальні консультації, дискусії. Оцінювання: проміжні письмові атестації – 5 – 6-й та 11 – 12 тижні навчання, усний іспит.

“Ландшафтознавство” Шифр дисципліни – ПН. 013 Курс – 2; семестр – 4; всього годин – 108; на тиждень – 3 год.; (л/лаб); 3 кредити. Обов’язкова. Опис. Об`єкт, предмет, завдання та методи досліджень ландшафтознавства. Місце

ландшафтознавства в системі природничих наук, його значення в підготовці спеціалістів-землевпорядників. Докучаєвська наукова школа і обгрунтування загальних уявлень про ландшафт. Розробка вчення про морфологію ландшафту. Становлення геохімії та геофізики ландшафту, структурно-динамічного й антропогенного ландшафтознавства. Ландшафтознавчі дослідження в зарубіжних країнах. Загальнонаукове уявлення про системи, системний підхід до пізнання світу. Становлення геосистемної концепції, її суть. Геосистема: будова, елементи, властивості. Натуральні й інтегральні (антропогенні) геосистеми, їх характерні риси. Компоненти природи та їх роль у формуванні ландшафтних комплексів (ЛК). Основні компоненти ЛК. Поняття про “сильні” та “слабкі” компоненти, компоненти-речовини і компоненти-сфери. ЛК як результат взаємодії геокомпонентів, їх речовинні, енергетичні й інформаційні зв’язки. Поняття про ЛК: сутність, будова, властивості. Загальні закономірності диференціації географічної оболонки на ЛК різних рангів: зональні, азональні, секторні та локальні. Підходи і трактування поняття “ландшафт”. Основні морфологічні одиниці ландшафту: фація, урочище, місцевість. Специфічні одиниці ландшафту: ланка, підурочище і підмісцевість, літогенетична стрія, висотна місцевість і орокліматичний сектор. Поняття про просторові структури ландшафту і ландшафтні структури регіонів. Ландшафтні територіальні структури (генетико-морфологічні, позиційно-динамічні, парагенетичні, басейнові) і організація територій. Становлення антропогенного ландшафтознавства. Основні класи антропогенних ландшафтів (селитебні, промислові, сільськогосподарські, лісогосподарські, водогосподарські, дорожні, рекреаційні, природоохоронні), їх соц-економічні функції. Основні форми впливу людини на ландшафт. Антропогенне навантаження, зворотні й незворотні зміни, стійкість ландшафтів. Землевпорядкувальні заходи збереження сучасних ландшафтів. Інформаційна основа, принципи і методи оціночних ландшафтних досліджень. Аналіз і оцінка ландшафтних умов при землевпорядкуванні. Ландшафтна типологія і районування для землевпорядкувальних цілей. Адаптивний і конструктивний підходи до господарської експлуатації й територіальної організації ландшафтів. Ландшафтні основи розміщення сільськогосподарських угідь і сівозмін, лісових смуг, доріг, поселенських, промислових, водних, рекреаційних, природоохоронних об’єктів. Поняття культурного ландшафту, його функціональні елементи. Роль управління й моніторингу в функціонуванні й динаміці культурного ландшафту. Принципи проектування, естетика і архітектура культурного ландшафту. Проекти землевпорядкування як основа створення культурного ландшафту. Ландшафтні карти, як просторові моделі ландшафтів Землі. Принципи ландшафтного картографування. Основні типи ландшафтних карт та їх легенд. Ландшафтні кадастри та ГІС.


фундаментальних та професійно-орієнтованих дисциплін Б. Мета та завдання:

– сформувати у студентів світоглядні, загальнонаукові та конкретні науково-рефлексивні знання про ландшафти, а також розвинути методичні навички їх вивчення в цілях раціонального використання ландшафтів.

На лабораторних заняттях студенти повинні навчитися складати карти ландшафтних комплексів, знати принципи їх побудови і способи зображення. Завдяки співставленню серії карт компонентів природи вміти з’ясувати взаємозв’язки між ними, скласти комплексний профіль території, на ландшафтній основі розробити схему раціонального природокористування.

В. Бібліографія:

1. Арманд Д.Л. Наука о ландшафте (Основы теории и логико-математические методы). М.:Мысль, 1975. с.5-46; 237-274.

2. Гродзинський М.Д. Основи ландшафтної екології: Підручник.-К.: Либідь, 1993.-224 с. 3. Гуцуляк В.М. Ландшафтно-геохімічна екологія: Навч. посібник - Чернівці: Рута, 1995.-317с. 4. Гуцуляк В.М. Основи ландшафтознавства: Навч. посібник. - Київ: НМК ВО, 1992.-60с. 5. Денисик Г.І. Антропогенні ландшафти Правобережної України. – Вінниця: Арбат, 1998. – 292с. 6. Исаченко А.Г. Оптимизация природной среды: Геогр. аспект. - М.: Мысль,1980. - С.154-255. 7. Исаченко А.Г. Основы ландшафтоведения и физико-географическое районирование: Учеб. -

М.: Высш. шк., 1991. – 366с. 8. Комплексная полевая практика по физической географии: Учеб. пособие / Под ред. К.В.

Пашканга. – М.: Высш.шк., 1986. – 208с. 9. Куракова Л.И. Современные ландшафты и хозяйственная деятельность: Кн. для учителей М.:

Просвещение,1983. - 159с. 10. Макунина А.А., Рязанов П.Н. Функционирование и оптимизация ландшафта: Учеб. пособие.:

Изд. геогр. фак., 1988. - Гл.1,3,4. 11. Марцинкевич Г.И., Клуцунова Н.К., Мотузко А.Н., Основы ландшафтоведения: Учеб.пособие.

Минск: Высш. шк., 1986. - С.7-82, 137-143, 157-165. 12. Миллер Г.П. Ландшафтные исследование горных и предгорных территорий.- Львов: Вища шк.,

1974. - 202 с. 13. Мильков Ф.Н. Физичекская география: Учение о ландшафте и геог. зональность. Воронеж:

Изд-во Воронеж. ун-та, 1986. - С.7-91. 14. Михайлов Н.И. Физико-географическое районирование: Учебник. М.: Изд-во Моск. ун-та,

1985. С. 59-106. 15. Николаев В.А. Проблемы регионального ландшафтоведения. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1979. Гл.

3,4. 16. Охрана ландшафтов. Толковый словарь / М.Данева и др. М.: Прогресс, 1982.- 271 с. 17. Преображенский В.С., Александрова Т.Д., Куприянова Т.П. Основы ландшафтного анализа.

М.: Наука,1988. С.7-52; 76-103; 141-149. 18. Прока В.Е. Морфологическая структура ландшафтов и землеустроительное проектирование. –

Кишинев: Штиинца, 1976. – 47с. 19. Сочава В.Б. Введение в учение о геосистемах. Новосибирск: Наука, 1978. - С. 14-22, 29-34, 106-

120. 20. Чупахин В.М. Основы ландшафтоведения. – М.: Агропромиздат, 1987. – 168с. 21. Шищенко П.Г. Прикладная физическая география. - К.: Вища школа, 1988.- 192с.

Лектори: Проскурняк Мирослав Михайлович, к. геогр. н., доцент; Методика викладання та методи навчання: лекції, лабораторні та семінарські заняття,

індивідуальні консультації, дискусії, самостійна робота. Оцінювання: проміжні письмові атестації – 5 – 6-й та 11 – 12 тижні навчання, екзамен.

„Основи екології” Шифр дисципліни – ПН. 014 Курс – 1; семестр – 1; всього годин – 108; на тиждень – 3 год.; (л/лаб); 3 кредити. Обов’язкова. Опис: Завдання і структура сучасної екології. Еволюція взаємовідносин людини і природи.

Причини розвитку глобальної екологічної кризи. Сучасний екологічний стан планети. Основні елементи довкілля: атмосфера, гідросфера, літосфера, біосфера. Ноосфера. Екологічні фактори, основні екологічні закони. Екосистеми, сучасна класифікація екосистем та критерії їх виділення. Поняття виду та його ареалу. Популяція як форма існування виду в екосистемах. Статичні та динамічні характеристики популяцій. Чисельність та щільність популяцій. Просторова структура. Принципи раціонального природокористування. Основні види антропогенних забруднень довкілля. Новітні напрямки екологічних досліджень. Альтернативні методи природокористування (енергетика, промисловість, сільське господарство, транспорт), що приносять найменшу шкоду довкіллю. Екологічний моніторинг. Міжнародне співробітництво в галузі охорони довкілля. Національні і міжнародні закони про охорону довкілля.

А) Попередні умови: необхідні загальні знання з фізики, хімії, біології. Б) Цілі і завдання: студент повинен знати терміни, поняття та методологічні принципи

загальної екології; концепції, закони та правила загальної екології; механізми адаптації організмів різних екологічних груп до абіотичних факторів; показники та критерії оцінки структурної та функціональної організації екосистем; статичні та динамічні характеристики популяцій; напрямки діяльності провідних міжнародних екологічних організацій, зміст важливих міжнародних конвенцій та угод з проблем екології. Вміти вимірювати основні параметри фізичного середовища; виявляти лімітуючи фактори довкілля; оцінювати рівень біорізноманіття живих організмів у конкретних екосистемах; складати спектри життєвих форм для різних екосистем; визначати конкурентну структуру будь-якого угруповання та рівень подібності біоценозів в різних екосистемах; проводити комплексну оцінку функціонального стану екосистем.

В) Бібліографія: 1. Кучерявий В.П. Екологія.- Львів: Світ, 2000.- 499с. 2. Голубець М.А. Екосистемологія.- Львів: Вид-во „Поллі”, 2000.- 316 с. 3. Гайнріх Д., Гергт М. Екологія: dtv-Atlas. Пер.з 4-го нім. вид-ва. / Наук. ред. В.В. Серебряков.- К.: Знання-Прес, 2001.- 287 с. 4. Злобін Ю.А. Основи екології.- К.: Лібра, 1998.- 248 с. 5. Мусієнко М.М., Серебряков В.В., Брайон О.В. Екологія. Охорона природи: Словник-довідник.- К.: Т-во „Знання”, КОО, 2002.- 550 с. 6. Новиков Ю.В. Экология, окружающая среда и человек: учеб. пособ. для ВУЗов.- М.: Высш. шк., 2002.- 560 с.

Лектор: Руденко Світлана Степанівна, д.б.н., проф . Лабораторні заняття: Ситнікова Ірина Олександрівна к.б.н., в.о. доцента ;

Филипчук Тетяна Василівна, асистент. Методи викладання та навчання: лекції, консультації, лабораторні заняття, літня

практика. Оцінювання: письмовий іспит, поточне оцінювання, письмові колоквіуми, реферати.

„Топографія з основами геодезії” Шифр дисципліни – ПН. 015 Курс – 1; семестр – 1; всього годин – 144; на тиждень – 4 год.; (л/лаб); 4 кредити. Обов’язкова. Опис: Вступ. Предмет та методи дослідження. Зв’язок з іншими науками. Історичні

аспекти розвитку топографії з основами геодезії. Топографо-геодезичне вивчення Землі: вимірювання на місцевості, одиниці мір. Поняття про форму та розміри Землі і способи їх визначення. Геодезичні опорні мережі. Методи проектування. Тріангуляція. Трилатерація. Полігонометрія. Системи координат. Пряма та обернена геодезичні задачі. Система висот. Орієнтування ліній. Початкові напрямки. Істинний та магнітний азимути. Зближення меридіанів та магнітне схилення. Дирекційні кути та румби. Топографічні плани та карти. Математична основа. Картографічні проекції. Картографічна генералізація. Поняття про топографо-геодезичні зйомки та основні принципи їх виконання. Види і способи зйомок. Наземні зйомки: особливості, види, застосування. Лінійні вимірювання на місцевості. Прилади. Кутові виміри на місцевості, схема вимірювання горизонтальних і вертикальних кутів. Спрощені зйомки: суть, види, особливості застосування. Бусольна зйомка. Окомірна зйомка. Еккерна зйомка. Будова теодоліта та робота з ним. Повірки теодоліта. Нівелювання: суть і види. Нівеліри їх будова. Вивчення мензульного комплекту.

Рівень: А. Попередні умови: необхідні знання шкільної програми з загальної географії, уміння

роботи з картографічними джерелами. Б. Мета та завдання:

Мета – засвоїти теоретичні і практичні питання, що пов’язані з вирішенням задач на топографічних картах, проведенням тахеометричних, мензульних, бусольних та окомірних зйомок, геометричного і тригонометричного нівелювання відповідного знання будови та принципів роботи приладів що забезпечують їх.

Завдання – визначення геометричних і прямокутних координат на топокартах. Методи визначення планових координат точок. Методи лінійних вимірів. Принципи виміру вертикальних і горизонтальних кутів. Принципи топографічного знімання. Вимірювання на топографічних картах крутизни схилу, азимутів і дирекційних кутів, визначення кута зближення меридіанів і магнітного схилення, опрацювання результатів зйомок.

В. Бібліографія. 1. Топографія з основами геодезії /за ред. Божок А.П. – К.: Вища школа, 1995. 2. Ратушняк Г.С. Топографія з основами картографії: Навчальний посібник. – Київ; Центр

навчальної літератури, 2003. – 208 с. 3. Топография с основами геодезии /под ред. Харченко А.С. и Божок А.П. – М.: Высшая

школа, 1986. 4. Потокій М.В. Картографія з основами топографії (практичний курс): Навчальний

посібник для студентів географічних спеціальностей. – Тернопіль, 1997. – 58 с. 5. Картография с основами топографии /под ред. Грюнберга Г.Ю. – М.: Просвещение, 1991 Викладацький склад: Заячук Мирослав Дмитрович, к.г.н., доцент. Форми та методи навчання: лекції, практичні та лабораторні заняття, індивідуальні

завдання та консультації. Оцінювання: проміжні письмові атестації 7-8-й і 14-15-й тижні навчання, іспит усний. Мова навчання: українська (викладання матеріалу), українська і російська (при вивченні

матеріалу з літературних джерел).

“Картографія” Шифр дисципліни – ПН. 016 Курс – 2; семестр – 3; всього годин – 54; на тиждень – 2 год.; (л/лаб); 1,5 кредити. Обов’язкова. Опис: Вступ до курсу. Значення даного курсу для спеціалістів, пов’язаних із

землевпорядкуванням. Визначення картографії, її структура, особливості як навчальної дисципліни. Наукові і практичні завдання, що їх вирішує картографія. Сучасні концепції теорії картографії: комунікативна, модельно-пізнавальна, геоінформаційна та ін. Види і рівні картографування. Особливості і основні властивості географічних карт. Короткий огляд історії світової картографії. Історія розвитку картографії в Україні: головні етапи та їх особливості. Організація, сучасний стан і перспективи розвитку картографічних робіт в Україні.

Географічні карти: визначення, елементи, типи, принципи класифікації. Математична основа карти, її призначення, елементи. Картографічне зображення, його елементи. Картографічні позначення, їх функції, класифікація і застосування. Графічні засоби зображення об’єктів і явищ на географічних картах. Картографічні способи зображення тематичних явищ на картах – значків, лінійних знаків, ізоліній, якісного фону, кількісного фону, локалізованих діаграм, картодіаграм, картограм, ареалів, знаків руху, крапковий. Способи зображення рельєфу. Сумісне застосування різних способів зображення. Розробка шкал. Картографічні шрифти. Картографічна топоніміка. Допоміжне оснащення карти, його суть і призначення. Легенди тематичних карт, їх види. Додаткові дані карти, їх призначення, перелік, зміст. Картографічна генералізація, її суть, чинники, види і шляхи. Серії карт, їх види, особливості призначення. Географічні атласи, їх призначення, структура і класифікація. Карти й атласи України та її регіонів. Віртуальні карти.

Виготовлення географічних карт і атласів. Методи створення географічних карт. Програма і науково-технічний проект карти. Особливості проектування, складання та редагування загальногеографічних і тематичних карт. Особливості складання серій карт і географічних атласів. Поняття про автоматизацію картоскладальних робіт і автоматизовані картографічні системи. Створення рукописних тематичних карт на типових та оригінальних географічних основах. Підготовка карт до видання. Друкування карт.

Використання картографічних творів і картографічне моделювання. Поняття про використання картографічних творів. Картографічний метод дослідження. Поняття про основи картографічного моделювання: поняття моделі, класифікація картографічних моделей, принципи і види моделювання. Способи і прийоми аналізу явищ за картами. Візуальний аналіз і опис за картами. Графічні і графоаналітичні способи аналізу явищ і процесів за картами. Математико-картографічне моделювання: прийоми математичного аналізу і математичної статистики. Способи і прийоми досліджень з теорії інформації. Способи роботи з картою: вивчення карти без перетворення і з перетворенням картографічного зображення; спільне використання різних карт тощо. Точність і достовірність кількісних визначень за картами. Основні напрями проблемного картографування. Картографічне моделювання природокористування, еколого-географічних проблем, медико-екологічне і природоохоронне картографування тощо.

Картографія і геоінформатика. Географічні інформаційні системи. Геоінформаційне картографування: сутність, основні поняття, види геоінформації. Банки картографічних даних. Картографічні джерела, картосховища та органи картографічної інформації. Картографічне моделювання в інтерактивному режимі. Електронні атласи. Картографія і телекомунікація. Картографування в Інтернеті. Геозображення. Види і класифікація геозображень. Геоіконіка. Єдина теорія геозображень. Масштаби простору. Часові діапазони геозображень. Геоіконометрія.

Рівень: А. Попередні умови: необхідні загальні знання географії, математики, фізики, топографії з

основами геодезії, картографічного креслення, основ інформатики. Б. Мета та завдання: – формування у студентів систематизованих картографічних знань і вмінь роботи з

географічними картами та іншими картографічними творами в процесі землевпорядкування. Курс

знайомить студентів з історичним минулим і сучасним станом і тенденціями розвитку картографії, розкриває перспективи картографічного моделювання та вказує на прикладні сторони застосування отриманих результатів, перш за все при виконанні землевпорядних робіт. Викладання картографії слідує із уяви про неї як про пізнавальну науку, що має за мету відображення і дослідження явищ природи і суспільства – їх розміщення, властивостей, взаємозв’язків, властивостей і змін у часі шляхом використання картографічних творів.

Основними завданням курсу є такі: ознайомити майбутніх спеціалістів в галузі землевпорядкування з картознавством та загальною теорією картографії, математичною картографією і основами складання карт, методикою картографічного моделювання; навчити студентів глибоко розуміти географічні карти і користуватися ними в наукових дослідженнях, практичній землевпорядкувальній діяльності і навчальній роботі; показати значення картографії в сучасному світі; розвинути у студентів уміння складати, аналізувати і використовувати картографічні твори різноманітного тематичного змісту, масштабу і призначення.

В. Бібліографія: 1. Берлянт А.М. Геоинформационное картографирование. – М.: Астрея. - 1997. 2. Заруцкая И.П., Красильникова Н.В. Проектирование и составление карт Карты природы:

Учебник. – М.: Изд–во МГУ, 1989. 3. Земледух Р.М. Картографія з основами топографії. – К.: Вища школа, 1993. 4. Картография с основами топографии: Учеб пособие для студентов пед. ин-тов по спец.

“География” / Под ред. Г.Ю. Грюнберга. – М.: Просвещение, 1991. 5. Картографічне моделювання: навчальний посібник / Т. І. Козаченко, Г. О. Пархоменко, А.

М. Молочко: Під ред. А. П. Золовського. – Вінниця: Антексу-У лтд, 1999. 6. Кравчук Я.С. Інженерно-геомофологічне картографування: Навч. посібник. – Львів: Світ,

1991. 7. Салищев К.А. Картография. – М.: Высш. шк., 1982. 8. Справочник по картографии / Под ред. Е. И. Халугина – М.: Недра, 1988 9. Халугин Е.И., Жалковский Е.А., Жданов Н.Д. Цифровые карты. – М.: Недра, 1992. 10. Берлянт А.М. Картография: Учебник для вузов. – М.: Аспект Пресс, 2001. 11. Заруцкая И.П., Красильникова Н.В. Проектирование и составление карт Карты природы:

Учебник. – М.: Изд–во МГУ, 1989. 12. Картография с основами топографии: Учеб пособие для студентов пед. ин-тов по спец.

“География” / Под ред. Г.Ю. Грюнберга. – М.: Просвещение, 1991. 13. Картографічне моделювання: навчальний посібник / Т. І. Козаченко, Г. О. Пархоменко, А. М.

Молочко: Під ред. А. П. Золовського. – Вінниця: Антексу-У лтд, 1999. 14. Кравчук Я.С. Інженерно-геомофологічне картографування: Навч. посібник. – Львів: Світ, 1991. 15. Салищев К.А. Картография. – М.: Высш. шк., 1982. 16. Справочник по картографии / Под ред. Е. И. Халугина – М.: Недра, 1988. 17. Халугин Е.И., Жалковский Е.А., Жданов Н.Д. Цифровые карты. – М.: Недра, 1992.

Лектори: Сухий Петро Олексійович, кандидат географічних наук, доцент кафедри географії і картографії України ЧНУ.

Методика викладання та методи навчання: лекції (1 год. на тиждень), лабораторні роботи (1 год. на тиждень), консультації (систематично, залежно від процесу засвоєння), самостійна робота (20 год.).

Оцінювання: реферати, атестаційна контрольна письмова робота, модульне тестове опитування, письмовий залік.

Мова: українська, російська

“Дистанційне зондування Землі” Шифр дисципліни – ПН. 017 Курс – 3; семестр – 5; всього годин – 72; на тиждень – 2 год.; (л/лаб); 2 кредити. Обов’язкова. Опис: Нові технології складання карт. Цифрова фотограмметрія. Складання

аерофотопланів. Масштаби і прив’язка аерофотознімків. Дешифрування аерофотознімків. Використання аерознімків. Фотограмметрична і цифрова обробка знімків. Дистанційне зондування Землі.

Рівень: А. Попередні умови: необхідні знання топографії, геодезії, картографії і географії. Б. Цілі та завдання: вміти виконувати роботи з оновлення карт матеріалів; виконувати

роботи по зніманню і уточненню контурів, які змінилися; складати, викреслювати і оформляти оновлені плати; виконувати прив’язку аерофотознімків; виконувати камеральне та польове дешифрування аерознімків, фотосхем, фотопланів; виконувати фотограмметричну та цифрову обробку аерознімків.

В. Бібліографія. 1. Дробышев Ф.В. Основы аерофотосъемки и фотограмметрии. – М.: Недра, 1973. – 288 с. 2. Литвиненко В.П. Аерофототопография. – М.: ВИМО, 1981. – 463 с. 3. Руководство по фототопографическим работам. – М.: РИОВТС. – Ч.1. – 1981. 4. Руководство по фототопографическим работам. – М.: РИОВТС. – Ч.2. – 1981. 5. Руководство по фототопографическим работам. – М.: РИОВТС. – Ч.3. – 1983. 6. Сердюков В.М. Аерокосмические методы географических исследований. – К.: Вища

школа, 1987. – 223 с. 7. Хрущ Р.М. Фотограмметрия. – М.: ВИ, 1989. – 432 с. Викладацький склад: Печенюк О.О., асистент. Методи викладання та навчання: лекції, консультації, практичні, лабораторні. Оцінювання: залік, реферат, тестове опитування, практичні і лабораторні роботи.

„Основи раціонального природокористування і охорона природи”

Шифр дисципліни – ПН. 018 Курс – 1; семестр – 2; всього годин – 108; на тиждень – 3 год.; (л/пр); 3 кредити. Обов’язкова. Опис: Вступ. Причини загострення екологічної ситуації. Природне середовище.

Географічна оболонка. Природні ресурси. Земельні ресурси. Сільськогосподарське використання. Ресурси надр Землі. Етапи рудоутворення та використання руд. Паливно-енергетичні ресурси. Кліматичні ресурси. Забруднення атмосфери. Водні ресурси. Використання та охорона водних ресурсів. Ресурси Світового океану. Біологічні ресурси Землі.

Рівень: А. Попередні умови: знання фундаментальних та професійно-орієнтованих дисциплін

географічного циклу; Б. Цілі та завдання: Студент повинен оволодіти науковими основами комплексного

використання природних ресурсів і охорони природи” студент повинен оволодіти науковими основами комплексного використання природних ресурсів і охорони природи в соціально-економічному, оздоровчо-гігієнічному та інших аспект, з’ясувати значення раціонального використання природних ресурсів у вирішенні завдань виробництва. Студент повинен отримати чітке уявлення про зв’язок курсу з філософськими, економічними, загально-біологічними і спеціальними дисциплінами учбового плану.

В. Бібліографія: 1. Запольський А.К., Салюк А.І. Основи екології К.:”Вища школа” 2001. 2. Лук’янова Л.Б. Основи екології К.: „Вища школа”, 3. Медина В.С. Охорона природи К.: 1997 4. Миланова Е.В., Рябчиков А.М. Использование природних ресурсов и охрана природы.

М.1986, 5. Небел Б. Наука об окружающей среде М.: Мир Т.1.2. 1995 6. Топчиев А.Г. Геоекология. Одесса. 1996, 7. Хачатуров Т.С. Экономика природопользования М.:1997 Викладацький склад : Кирилюк М. І., професор, докт. геогр.. наук Форми та методи навчання : лекції, практичні заняття, написання рефератів та їх захист,

самостійна робота Оцінювання: залік усний.

„ТЕОРІЯ І МЕТОДОЛОГІЯ ГЕОГРАФІЧНОЇ НАУКИ” Шифр дисципліни – ПН. 019 Курс – 4; семестр – 8; всього годин – 108; на тиждень – 3 год.; (л/пр); 3 кредити. Обов’язкова. Опис: Вступ. Предмет, мета, завдання курсу, його значення й місце в системі наук. Зміст

курсу. Розвиток первісних географічних уявлень. Коріння давньогрецької вченості. Географія в період „гомерівської” Греції (12-8 ст. до н.е.). Географія в період „архаїчної” Греції (8-6 ст. до н.е.). Географія у добу „класичної” Греції (500-330 років до н.е.). Географія за доби еллінізму (кінець 4 ст. – середина 2 ст. до н.е.). Географія у період Римської держави (146 р. до н.е.-476 р. н.е.). Географія середньовіччя (5 – середина 17 ст.). Становлення природничої географії як системи наукових знань (середина 17-19 ст.). Географія на сучасному етапі. Витоки сучасної географії. Концепція теоретичної географії. Концепція географічної оболонки. Концепція конструктивної географії і наскрізних методів. Суспільно-географічна концепція. Розвиток географії в Україні. Географічні відомості і географія України в давні часи. Географія в Україні за часів середньовіччя та в епоху Великих географічних відкриттів. Географія в Україні в 18 -19 ст. Витоки сучасної української географії. Географія в Україні в 20 ст.

Рівень: A. Попередні умови: необхідні знання зі вступу до фізичної географії, вступу до

економічної географії, економічної географії (загальної і України), фізичної географії (загальної і України), методики наукового дослідження.

Б. Мета та завдання — навчити студентів: - простежувати розвиток географічної думки від становлення і подальшого поступу

людського суспільства, оглядати хід просторової уяви про Землю у зв’язку із географічними відкриттями і перебігом самих географічних відкриттів;

- виявляти й аналізувати основні географічні напрями і тенденції, вивчати особливості зародження наукових основ географічної науки і їхньої подальшої трансформації;

- розглядати умови зародження і динаміки провідних методів дослідження в географії та формування її методологічного і понятійного апарату.

B. Бібліографія: 1. Баранский Н.Н. Научные принципы географии. – М: Мысль, 1980. 2. География в системе наук. – Л.: Наука, 1987. 3. Дмеймс П., Мартиц Дж. Всевозможные миры (История географических идей). – М,

1978. 4. Жупанський Я.І. Історія географії в Україні. – Л.: Світ, 1997. 5. Исаченко А.Г. Развитие географических идей. – М, 1971. 6. Круль В. Історія і методологія географічної науки: конспект лекцій. Вип. 1. – Чернівці:

Рута, 2000. – 84 с. 7. Муштаков Н.К. От Страбона до наших дней ( эволюция географических представлений

и идей). – М.: Мысль, 1985. 8. Саушкин Е.Д. История и методология географической науки: курс лекций. М.: Изд.

МГУ, 1976. Лектори: Джаман В.О., д.г.н., доцент, Круль Володимир Петрович, к.г.н., доцент. Методика викладання та методи навчання: лекції, семінари, індивідуальні

консультації, дискусії. Оцінювання: проміжні письмові атестації - 5-6-й та 11-12 тижні навчання, залік

письмовий. Російською мовою можливе вивчення окремих розділів курсу.

ІІІ. Цикл дисциплін професійної та практичної

підготовки “Фізична географія материків і океанів”

Шифр дисципліни – ПП. 001 Курс – 2; семестр – 3 і 4; всього годин – 324; на тиждень – 3 год.; (л/пр); 9 кредитів. Обов’язкова. Опис: Вступ. Основні риси розвитку географічної оболонки. Загальна характеристика

материка Євразії. Природні фактори диференціації ландшафтів материка. Регіональний огляд Європи. Фізико-географічна характеристика Північної Європи, Середньої Європи, Південної Європи. Азіатська територія як частина Євразії. Регіональний огляд Азіатської території. Північна Америка, загальний огляд, геолого-геоморфологічна будова. Клімат Північної Америки. Географічні пояси та зони. Фізико-географічне районування. Південна Америка, загальний огляд, геолого-геоморфологічна будова. Клімат. Внутрішні води. Географічні пояси та зони. Фізико-географічне районування. Африка. Особливості природи. клімат, водні ресурси. Рослинність, ґрунти та тваринний світ. Фізико-географічне районування. Ландшафти Судано-Гвінейської країни, Східної та південної Африки, Мадагаскар. Австралія, загальні особливості. Гідро-кліматичні і біогенні компоненти. Фізико-географічне районування. Океанія. Загальні особливості природи. Антарктида.

Рівень:

А. Попередні умови: необхідні знання з основ фізичної географії, геології, геоморфології, метеорології і кліматології, біогеографії, ландшафтознавства.

Б. Цілі та завдання: - вивчення повинно сприяти формуванню знань про фізико-географічні особливості

материків, як частин єдиного природного комплексу (географічної оболонки), загальних географічних закономірностей, населення світу і його господарської діяльності.

- формувати студентів навколо основних суттєвих понять, які відображають сутність теорії сучасної фізичної географії.

В. Бібліографія. 1. Власова Г.В. Физическая география частей света. – М.: Просвещение, 1996. 2. Физическая география материков и океанов. / под ред. А.М. Рябчикова. – М.: Высшая

школа, 1988. 3. Леонтьев О.К. Физическая география Мирового океана. – М.: Мысль, 1982. 4. Фізична географія материків, 1996. 5. Атлас. Лектори: Присакар Віталій Борисович, к. геогр. н., доц.; Кирилюк Сергій Миколайович,

асист. Методика викладання та методи навчання: лекції, практичні заняття, індивідуальні

консультації, дискусії. Оцінювання: проміжні письмові атестації – 5 – 6-й та 11 – 12 тижні навчання, іспит усний.

„Регіональна економічна і соціальна географія” Шифр дисципліни – ПП. 002 Курс – 3; семестр – 5 і 6; всього годин – 324; на тиждень – 3 год.; (л/пр); 9 кредитів. Обов’язкова. Опис: Об'єкт, предмет і зміст "Регіональної економічної і соціальної географії". Методи

дослідження. Типологія країн світу та їх класифікація. Економіко-географічна характеристика країн Європи. Загальна економіко-географічна характеристика регіону, його склад. Населення, міста, господарство. Регіональний поділ країн Європи. Економіко-географічна характеристика провідних країн Західної Європи, Північної Європи, Південної Європи, Східної Європи, Південно-Східної Європи. Регіональний поділ країн Азії. Економіко-географічна характеристика Російської Федерації, Центральної Азії, Південно-Західної Азії, Південної Азії, Південно-Східної Азії, Східної Азії. Економіко-географічна характеристика регіонів Північної та Латинської Америки. Сполучені Штати Америки. Економіко-географічна характеристика регіонів Африки: Північна Африка, Західна Африка, Центральна Африка, Східна Африка, Південна Африка. Економіко-географічна характеристика Австралії та Океанії.

Рівень: А. Попередні умови: Попередніми базовими курсами є: «Географія світового

господарства» та «Суспільна географія». Необхідні знання теоретичних, методологічних і методичних основ економічної і соціальної географії, географії світового господарства, природних умов та ресурсів окремих регіонів світу.

Мета та завдання: Дати знання про формування, розвиток і розміщення історико-географічних районів світу, регіональних відмін у рівнях соціально-економічного розвитку країн, економіко-географічних особливостей розвитку найбільших країн світу, рівня і характеру економічної інтеграції країн.

Для досягнення мети ставляться завдання навчити студентів складати опис історико-географічних районів світу, характеризувати регіональні відміни у рівнях соціально-економічного розвитку різних типів країн, давати оцінку сучасного рівня і характеру економічної інтеграції країн, складати регіональні комплексні економіко- та соціально-географічні характеристики країн і окремих регіонів, давати аналіз регіональних економіко- і соціально-географічних закономірностей розвитку.

В. Бібліографія. 1. Алисов Н.В., Хорев Б.С. Экономическая и социальная география мира (общий обзор). - М.:

Гардарики, 2000. - 704 с. 2. Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна та соціальна географія світу:

Посібник. — К.: Видавничий центр «Академія», 2003. — 688 с. 3. Вступ до економічної і соціальної географії / А.П. Голіков, Я.Б.Олійник, А.В. Степаненко. -

К.: Либідь, 1996. - 320 с. 4. Дергачев В.А. Мировая экономика: экономика зарубежных стран. - М.: Флинта, 2000.-480 с. 5. Єпідганов А.О.,Сало І.В. Регіональна економіка. - К.: Наукова думка, 2000. - 344 с. 6. Економіка зарубіжних країн: Підручник / А.С. Філіпенко, В.А. Вергун, В.І.Бураківський та

ін. - К.: Либідь, 1996. - 416 с. 7. Экономическая и социальная география России. - М., 1998. - 476 с. 8. Економічна і соціальна географія світу. Підручник / За ред.Б.Яценка. - К.: Арт.Ек, 1997.-246

с. 9. Економічна і соціальна географія світу. Підручник. Вид.2-е / За ред.Є.П.Качана. -

Тернопіль: Астон, 1999. - 368 с. 10. Качан Є.П., Ковтонюк М.О., Петрига М.О. Розміщення продуктивних сил зарубіжних

країн. - Тернопіль, 1993. - 518 с. 11. Масляк П.О., Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Словник-довідник учня з економічної і

соціальної географії світу. - К.: Лібра, 1996. - 328 с. 12. Ростов Є.Ф. Економіка країн світу: Довідник. - К.: НВП "Картографія", 1998.-383 с.

13. Соціально-економічна географія світу / За ред. С.П. Кузика. - Тернопіль: Підручники і посібники, 1998. - 256 с.

14. Юрківський В.М. Країни світу - К.: Либідь, 1999. - 368 с. 15. Юрківський В.М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни. - К.:

Либідь, 2000. - 416 с. Лектор: Бурка Йосип Андрійович, кандидат географічних наук, доцент. Методика викладання та методи навчання: лекції, практичні роботи, індивідуальні

консультації, дискусії. Оцінювання: проміжні атестації, контрольні і практичні роботи, іспит усно.

“Фізична географія України” Шифр дисципліни – ПП. 003 Курс – 3; семестр –6; всього годин – 108; на тиждень – 3 год.; (л/пр); 3 кредити. Обов’язкова. Опис: Предмет і завдання курсу. Методичні аспекти дослідження природи України.

Геополітичне положення. Геологічна будова та корисні копалини. Рельєф. Клімат. Внутрішні води та моря. Ґрунти. Рослинний покрив та тваринний світ. Фізико-географічні процеси та явища. Ландшафти і фізико-географічне районування. Природоохоронні території. Екологічна ситуація.

Рівень: А. Попередні умови: необхідні знання з землезнавства, гідрології, геології, кліматології,

ґрунтознавства, ландшафтознавства, екології, охорони навколишнього середовища. Б. Мета та завдання: засвоєння теоретичних і практичних завдань комплексного фізико-

географічного аналізу території України, аналіз компонентної структури навколишнього середовища та розгляд основних сучасних теоретико-методологічних положень фізико-географічного аналізу.

В. Бібліографія: 1. Маринич О.М., Ланько А.І., Щербань М.І., Шищенко П.Г. Фізична географія Української

РСР. – К.: Вища школа, 1982. – 208с.

2. Природа Украинской ССР. Животный мир. – К.: Наукова думка, 1985. – 208с. 3. Природа Украинской ССР. Почвы. – К.: Наукова думка, 1986. – 216с. 4. Природа Украинской ССР. Ландшафты и физико-географическое районирование. – К.:

Наукова думка, 1985. – 235с. 5. Природа Украинской ССР. Климат. – К.: Наукова думка, 1984. – 208с. 6. Природа Украинской ССР. Геология и полезные ископаемые. – К.: Наукова думка, 1986. –

213с. 7. Заставний Ф.Д. Географія України. – Львів: Світ, 1990. – 359с. Лектор: Кілінська Клавдія Йосипівна, к. г. н., доцент. Методика викладання та методи навчання: лекції, практичні заняття, групові семінари,

індивідуальні консультації, диспути. Оцінювання: проміжні письмові атестації 5-6 та 11-12 тижні навчання, іспит письмовий. Російською мовою можливе вивчення розділів, що присвячені компонентній структурі

природи України.

“Економічна і соціальна географія України” Шифр дисципліни – ПП. 004 Курс – 4; семестр – 8; всього годин – 108; на тиждень – 3 год.; (л/пр); 3 кредити. Обов’язкова. Опис: Предмет, теоретичні основи і завдання курсу. Розвиток вітчизняних суспільно-

географічних досліджень. Територія, кордони, суспільно-географічне положення. Природно-ресурсний потенціал України і його економічна оцінка. Населення, розселення і трудові ресурси України. Історичні особливості та основні етапи розвитку продуктивних сил. Загальна характеристика галузевої та територіальної структури господарського комплексу України. Географія паливно-енергетичного комплексу України. Металургійний комплекс. Машинобудівний комплекс. Хімічна і нафтохімічна промисловість України. Лісопромисловий комплекс. Будівельний комплекс. Легка промисловість. Харчова промисловість. Агропромисловий комплекс України. Географія соціального комплексу. Транспортний комплекс. Територіальна організація господарського комплексу України. Характеристика продуктивних сил суспільно-географічних районів. Міжнародні економічні зв’язки України. Екологічна ситуація й регіональні особливості екологічних проблем.

Рівень: А. Попередні умови: необхідні знання з історії України, ПРП України, фізичної географії

України, економічної теорії, основ соціальної географії. Б. Мета і завдання.

Мета – вивчити територіальні особливості розвитку і розміщення господарського комплексу України з двома його підрозділами – сферами виробничою та послуг, а також політичної географії, етно- і демографії України.

Завдання – дослідження географічного положення України у політичному просторі; дослідження ПРП з метою виявлення його структурних та регіональних особливостей; вивчення географічних особливостей розвитку українського народу, умов і чинників розміщення та національного складу населення України; вивчення особливостей та закономірностей формування галузевої та територіальної структур національного комплексу України; вивчення зовнішніх зв’язків та регіональних особливостей екологічної ситуації.

В.Бібліографія. 1. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география: Понятийно-терминологический словарь.

– М.: Мысль, 1983. 2. Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР. – М.: ГУГиК при

Совете Министров СССР, 1978. 3. Географічна енциклопедія України: У 3-х томах / Ред. кол. О.Маринич (відп. ред.) та ін. –

К.: УРЕ ім. М.П. Бажана, 1989-1993. 4. Економічна і соціальна географія України (матеріали для практичних і семінарських занять

та вказівки до їх виконання) / За ред. проф. Я.І. Жупанського і доц. І.М. Пушкара. – Тернопіль: Астон, 1998. – 319 с.

5. Заставний Ф.Д. Географія України: в 2-х книгах. – Львів: Світ, 1994. 6. Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил (теоретико-методологічні основи). – К.: УФІМіБ,

1997. – 98 с. 7. Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соціальна географія України з основами

теорії. – К.: Знання, 1998. 8. Розміщення продуктивних сил України (Є.П. Качан, М.О. Ковтонюк, М.О. Петрига та ін.).

– К.: Вища школа, 1997. – 375 с. 9. Соціально-економічна географія України / За ред. проф. Шаблія О.І. – Львів: Світ, 2000. 10. Статистичний щорічник України за 1999-2003 роки. – Київ: Техніка. Викладацький склад: Джаман Василь Олексійович, доктор географічних наук, доцент. Форми та методи навчання: лекції, практичні заняття, семінари, індивідуальні

консультації, дискусії, реферати.

Оцінювання: поточне оцінювання виконаних практичних робіт і виступів на семінарах, проміжні письмові атестації – 6-7-й і 13-14-й тижні навчання, іспит письмовий.

Мова навчання – українська (виклад матеріалу), російська (при підготовці матеріалу з російськомовних джерел).

„Географія світового господарства” Шифр дисципліни – ПП. 005 Курс – 4; семестр – 7; всього годин – 108; на тиждень – 2 год.; (л/пр); 3 кредити. Обов’язкова. Опис: Об’єкт і предмет географії світового господарства. Мета, завдання та проблеми

вивчення географії світового господарства. Класифікація видів людської діяльності. Характеристика навчальної, допоміжної і популярної літератури, статистичних джерел та картографічних матеріалів. Теоретичні основи географії світового господарства. Природно-ресурсний потенціал світу. Світове господарство – глобальна географічна система. Промисловість світу її галузева структура та розміщення. Географія сільського господарства. Географія сфери послуг і туризм. Географія транспорту. Географія міжнародних економічних зв’язків. Проблеми розвитку світового господарства.

А. Попередні умови: необхідні знання з основ географії світового господарства за середню школу, методологічних і методичних основ географічної науки, основ суспільної географії, соціальної географії, географії населення та географії галузей господарства, що стосуються глобальних процесів та проблем всесвітнього розвитку. Студент повинен вільно орієнтуватись на політичній, фізичній та економічній карті світу.

Б. Мета та завдання: розкрити сучасний стан світового господарства, розглянути основи його територіальної організації. Викласти питання формування глобальної економічної системи.

Для досягнення мети необхідно розглянути класичні теорії розміщення промисловості, сільського господарства, транспорту, світової торгівлі та сфери послуг. Навчити студентів давати економіко-географічну характеристику світового господарства в цілому, окремих його галузей і регіонів. Розкрити основні чинники, що впливають на формування структурної організації світового господарства, особливо виділивши природні та соціально-економічні.

Одне із найважливіших завдань є висвітлення тенденцій розвитку та глобальних проблем світового господарства і шляхів їх розв’язання.

В. Бібліографія: 1. Алисов Н. В., Хорев Б. С. Экономическая и социальная география мира (общий обзор). М.,

2001. 2. Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна та соціальна геграфія світу: Посібник. –

К.: Видавничий центр «Академія», 2003.– 688 с. 3. Волошин І. І., Чирка В. Г. Географія світового океану.– К.: Перун, 1996. – 222с. 4. Вольф М. Б., Дмитревский Ю. Д. География мирового хозяйства. М., 1997. 5. Вступ до економічної і соціальної географії: Підручник / А. П. Голиков, Я. Б. Олійник, А. В.

Степаненко. — К.: Либідь, 1996.— 320 с. 6. Дахно І. І., Бовтрук Ю. А. Міжнародна економіка: Навч. посб. – К.: МАУП, 2002. – 216 с. 7. Лавров С. Б. Глобальные проблемы современности. СПб., 1993. Ч. 1. 8. Липец Ю. Г., Пуляркин В. А., Шлихтер С. Б. География мирового хозяйства. – М.: Владос,

1999. – 400 с. 9. Мировая экономика: Учебник / Под ред; проф. А.С. Булатова. — М.: Юристъ, 2002. — 734 с.

— (Серия: Homo faber). 10. Романова Э. П., Куракова Л. И., Ермаков Ю. Г. Природные ресурсы мира. М., 1993. 11. Світова економіка: Підручник / А. С. Філіпенко, О. І. Рогач, О. І. Шнирков та ін. — 2-ге вид.,

стереотип. — К.: Либідь, 2001. - 582 с. 12. Соціально-економічна географія світу / За ред.. Кузика С. П. – Тернопіль: Підручник &

посібник, 1998. – 256 с.: іл.. 13. Шлихтер С. Б. География мировой транспортной системы. Взаимодействие транспорта и

территориальных систем хозяйства. М., 1995. 14. Юрковский В. М. География сферы обслуживания. – К.: УМК ВО, 1989. – 82 с.

Лектор: Бурка Володимир Йосипович, асистент. Методика викладання та методи навчання: лекції, індивідуальні консультації. Оцінювання: проміжні атестації у вигляді письмових контрольних робіт, екзамен усно.

„Основи суспільної географії”

Шифр дисципліни – ПП 006 Курс – 4; семестр – 8; всього годин – 54; на тиждень – 2 год.; (л/пр); 1,5 кредити. Обов’язкова. Опис: Суть об'єкта і предмета вивчення суспільної географії. Сучасна структура суспільної

географії. Методологічна база і сучасні методи дослідження в суспільній географії. Терміни, поняття і категорії суспільної географії. Суспільно-географічні процеси і відношення. Суспільно-географічне положення як категорія науки. Географічний поділ праці. Територіальна організація суспільства. Розміщення продуктивних сил як основна суспільно-географічна категорія. Основи суспільно-географічного районування. Природне середовище у життєдіяльності суспільства. Географія населення та геодемографія. Географія культури, релігій. Основи політичної географії, геополітики і геостратегія. Структура господарства та методи її аналізу. Суспільна і територіальна організація виробництва. Концепція регіональної політики в Україні. Нові напрями розвитку вітчизняної суспільної географії. Перспективи розвитку і завдання суспільної географії.

Рівень: А. Попередні умови: студенти повинні володіти знаннями на рівні програми з «вступу до

економічної та соціальної географії», що стосуються теоретичних основ, методології та методів вивчення географічних дисциплін їх структурної організації. Необхідні знання з історії розвитку основних концепцій географічної науки.

Мета і завдання: розглянути методологічні принципи, предметну область і завдання суспільної геграфії як нової для вітчизняної геграфічної науки дисципліни.

У завдання входить вивчення методів дослідження, термінів, понять і категорій суспільної геграфії. На основі суспільно-географічних процесів і відношень та територіальної організації суспільства вивчається розміщення продуктивних сил як основної суспільно-географічної категорії. До завдань відноситься вивчення основних чинників забезпечення життєдіяльності суспільства, вивчення структури господарства і методів його аналізу. Курс завершується вивченням перспектив та основних напрямів розвитку вітчизняної суспільної географії.

В. Бібліографія: 1. Багров М.В., Боков В.О., Черваньов І.Г. Загальне землезнавство. - Либідь, 2000. - 464 с. 2. Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна та соціальна геграфія світу: Посібник.

– К.: Видавничий центр «Академія», 2003.– 688 с. 3. Бурка Й. А. Основи географії будівельної індустрії України: - Чернівці: Рута, 2001.-175 с. 4. Голков А.П., Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Вступ до економічної і соціальної географії, Київ,

1996. – 320 с. 5. Луцишин П. В. Вступ до економічної і соціальної географії, Київ, 1993. – 158 с. 6. Масляк П.О., Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Словник-довідник учня з економічної і

соціальної географії світу. - К,: Либра, 1996 . - 328 с. 7. Олійник Я.Б. Вступ до соціальної географії. - К.: Либідь, 2000. 8. Розміщення продуктивних сил (за ред.. В. В. Ковалевського, О. Л. Михайлюка,

В.Ф.Семенова). - К.: Знання, 1998. - 346 с. 9. Пістун М.Д. Основи теорії суспільної географії. - К.: Вища школа, 1996. - 172 с. 10. Топчієв О.Г. Основи суспільної географії. Навчальний посібник. - Одеса: Астропринт, 2001. -

560 с. 11. Шаблій О. І. Суспільна географія: теорія, історія, українознавчі студії, Львів: Львівський

нац.ун-т ім.Івана Франка, 2001. - 744 с. 12. Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни. – К.:

Либідь, 2000 – 416 с. Лектор: Бурка Йосип Андрійович, кандидат географічних наук, доцент. Методика викладання та методи навчання: лекції, практичні роботи, індивідуальні консультації, дискусії. Оцінювання: проміжні атестації, контрольні і практичні роботи, залік усно.

„Основи соціальної географії” Шифр дисципліни – ПП 007 Курс – 4; семестр – 7; всього годин – 54; на тиждень – 2 год.; (л/пр); 1,5 кредити. Обов’язкова. Опис: Предмет, зміст, теоретичні основи, завдання соціальної географії і місце ,її в системі

суміжних наук. Основні розділи науки. Географія соціально-демографічного розвитку. Чисельність населення та його відтворення. Облік населення, його динаміка та прогнозування. Відтворення населення, його типи та чинники. Віковий, статевий і сімейний склад населення. Демографічна політика. Розселення населення в соціальному вимірі. Розміщення населення. Поняття про розміщення населення. Вплив природних умов та соціально-економічних чинників на розміщення населення. Розселення і поселення. Поняття про розселення. Форми розселення. Основні типи поселень. Критерії виділення міст. Територіальні системи поселень. Соціально-географічні аспекти урбанізації. Проблеми урбанізації та географія населених пунктів. Етапи розвитку урбанізації. Динаміка чисельності міського населення світу. Розвиток сітки міст світу. Механізм розвитку і перспективи урбанізації. Поняття про міграції, їх причини та значення. Класифікація міграцій. Міграційні потоки, міграційна когорта, міграційна поведінка. Вимірювання міграцій населення. Трудові ресурси. Поняття про трудовий потенціал суспільства. Поняття про трудові ресурси. Структура зайнятості населення. Територіальні відмінності у використанні трудових ресурсів. Ринок праці. Модель гнучкого ринку праці. Расовий та релігійний склад населення. Расовий склад населення. Теорія моноцентризму. Європеоїдна, монголоїдна, негроїдна австралоїдна раси. Змішані раси. Релігійний склад населення та його вплив на соціально-економічне життя. Первісні вірування людства. Світові релігії. Християнство, буддизм, іслам. Національні релігії. Нові релігії. Етнічний склад населення. Етноси та етнічні процеси. Географія обслуговування. Сфера послуг в світовій економіці:" революція послуг". Географія обслуговування як галузь соціальної географії. Попит та послуги. Показники рівня розвитку сфери послуг. Принципи територіальної організації сфери послуг. Основи рекреаційної географії. Туризм на сучасному етапі. Класифікація видів та форм туризму. Географія міжнародного туризму. Політичне та соціальне значення туризму. Територіальний поділ праці. Зміст і суспільний характер поділу праці. Наукові засади територіального поділу праці.

Рівень: А. Попередні умови; необхідні знання з фізичної та економічної географій, сакральної

географії, етнографії та ін. Б. Мета та завдання; дати студентам системне уявлення про об'єкт, предмет дослідження,

функції і завдання соціальної географії, створити підґрунтя для подальшого поглибленого вивчення і практичного застосування наукових відомостей з окремих тем соціальної географії, оволодіти основними методологічними принципами соціально-географічних досліджень, методами інформаційного забезпечення та аналізу емпіричних даних. Приділити увагу географії соціально-демографічного розвитку.

В. Бібліографія; 1. Алаєв 3. Б. Социально-зкономическая география: Понятийно-терминологический

словарь. -М. Мьісль, 1983. 2. Алисов Н. В., Хорев Б.С. Зкономическая й социальная география мира (общий

обзор) - М. Гардарики, 2000 - 704с. 3. Голиков А.П., Олійник Я. Б., Степаненко А.В. Вступ до економічної і соціальної

географії - К. : Либідь, 1996 - 320с. 4. Дзенис 3.3. Методология й методика социально-зкономико -географических

иследований. - Рига; Зинатне, 1980 - 258с. 5. Доценко А.І. Регіональне розселення проблеми і перспективи. - К. 1994.- 195с. 6. Заставний Ф.Д. Географія України. - Львів 1994. - 472с. 7. Малтус Т.Р. Дослідження закону народонаселення. -К.,1998.- 535с. 8. Масляк П.О., Олійник Я.6., Степаненко А.В. Словник-довідник учня з

економічної і соціальноїї географії світу.- К., Либра, 1996. - 328с. 9. Міграційні процеси в сучасному світі- К. 1998.- 911с. 10. Новицкий П.Т. Население й трудовьіе ресурси - М. Мьісль, 1996. -350с. 11. Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Вступ до соціальної геграфії. - К. Вища школа,

2000р. 12. Павленко Б. Історія світової цивілізації: Соціокультурний розвиток людства. К :

Либідь, 1996.- 358с. 13. Пістун М.Д. Основи теорії суспільної географії - К.: Вища школа, 1997."232с. 14. Прибиткова І.М. Основи демографії. - АртЕк, 1997. - 254 с. 15. Соціологія. -К., X, 1998.-299с. 16. Соціальна доктрина церкви. - Л., 1998. - 299 с. 17. Соціально-економічна географія України. - Л., 1994. - 608с. 18. Степило М.Т. Буття етносу: витоки, сучасність, перспективи. -К., 1998. 19. Топчісв О.Г. Основи суспільної геграфії. - Одеса: Асторопринт, 2001.—560с. 20. Холина В.Н. География человеческой деятельности: зкономика, культура,

политика. - М. Просвещение, 1995. - 320с. 21. Шаблій О. Суспільна Географія.: Львівський національний університет, 2001. -

744с. 22. Юрківський В.М. География сфери обслуживания. - К.: УМКВО, 1989.-82с. Лектор: Грицку Вероніка Степанівна, к.г.н., доц. Методика викладання та методи навчання: лекції, практичні заняття, групові семінари,

індивідуальні консультації, дискусії. Оцінювання: проміжні письмові атестації 5-6 та 11-12 тижні навчання, письмовий залік.

„Рекреаційна географія” Шифр дисципліни – ПП 008 Курс – 3; семестр – 6; всього годин – 72; на тиждень – 3 год.; (л/пр); 2 кредити. Обов’язкова. Опис: Вступ. Предмет, мета, завдання курсу, його значення і місце у системі наук.

Природно-рекреаційні ресурси, їх територіальна диференціація – проблеми, перспективи освоєння. Культурно-історичні рекреаційні ресурси, особливості їх поширення по території. Сучасний стан використання. Проблеми і перспективи відродження. Рекреаційні галузі та чинники їх розвитку і територіальної організації. Курортне господарство – проблеми, перспективи розвитку і територіальної організації. Міський і приміський тип відпочинку. Рівень використання відповідних ресурсів. Замки і монастирі країни. Гральний бізнес і туризм. Релігійний туризм – паломництво. Сільський зелений туризм. Розвиток спортивного туризму. Рекреаційне районування країни. Стратегічні проблеми розвитку рекреаційно-туристичного комплексу держави.

Рівень: А. Попередні умови: необхідні знання з землезнавства, географії природних ресурсів,

культурології, архітектури, економічної теорії, основ відтворення природних ресурсів. Б. Мета та завдання – навчити студентів:

− пізнати, засвоювати та практично застосувати закони та закономірності збалансованого, згармонізованого освоєння, охорони та відтворення природно-рекреаційних ресурсів;

− обґрунтовувати шляхи використання та збереження культурно-історичних ресурсів держави.

В. Бібліографія: 1. Бейдик О.О. Рекреаційне районування //ГЕУ, в 3-х т. - К.: Вид-во ім.М.П.Бажана,

1990. - т.З - с. 120. 2. Бейдик О.О. Словник-довідник з географії туризму, рекреалогії та рекреаційної

географії. - К.: Інститут туризму федерації профспілок України, 1998.-130с.

3. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування. - К.: ВГЩ „Київ, ун-т", 2001.-395с .

4. Заставний Ф.Д. Географія України. - Львів: Світ, 1994. - 472 с. 5. Курортні ресурси України /За ред. М.В.Лободи. - К.: ТАМЕД, 1999. - 344с. 6. Мацола В.І. Рекреаційно-туристичний комплекс України. - Львів, 1997. - 259с. 7.Туристичні ресурси України /під ред. О.І. Лугова. -К.: Інститут туризму федерації

профспілок України, 1996. - 352 с. Лектор: Вацеба Володимир Ярославович, кандидат географічних наук, доцент. Методика викладання та методи навчання: лекції, практичні заняття, групові

семінари, індивідуальні консультації, дискусії. Оцінювання: проміжні письмові атестації - 5-6-й та 11-12 тижні навчання, залік

письмовий.

„Географія туризму” Шифр дисципліни – ПП 009 Курс – 1; семестр – 2; всього годин – 108; на тиждень – 2 год.; (л/пр); 3 кредити. Обов’язкова. Опис: Вступ. Предмет, мета, завдання курсу, його значення й місце в системі наук. Зміст

курсу. Туризм як суспільне явище та об’єкт географічного дослідження. Загальні геопросторові особливості ресурсного потенціалу туристичного комплексу світу. Природні рекреаційно-туристські ресурси. Природно-антропогенні рекреаційно-туристські ресурси. Суспільно-історичні рекреаційно-туристські ресурси. В’їздний та внутрішній туристичні потоки. Часова динаміка, структурний та геопросторовий розподіл туристичного ринку. Геотуристичні аспекти організації та функціонування підприємств санаторно-курортного господарства. Геотуристичні аспекти організації та функціонування підприємств тимчасового проживання, харчування й дозвілля. Регіональна диспропорція ресурсного й інфраструктурного потенціалу світового туристичного комплексу. Проблеми інтегрального туристського районування. Стратегічні завдання і пріоритети України в галузі туризму.

Рівень: А. Попередні умови: необхідні знання з основ менеджменту, маркетингу,

туризмознавства, організації оздоровчо-спортивного туризму. Б. Мета та завдання : - сформувати необхідний рівень знань про особливості функціональної і геопросторової

організації туризму як суспільного явища і важливої галузі господарського комплексу; - на основі базових знань з попередніх курсів з’ясувати, як впливають на організацію

туризму й рекреації природні та суспільні складові туристичного потенціалу; - обгрунтувати необхідність засвоєння знань про просторові особливості диференціації

туристичного потенціалу як базових при проведенні екскурсійної роботи, організації туристичних маршрутів;

- виявити існуючі проблеми і перспективи становлення в Україні модерної туріндустрії та повноцінної інтеграції її в глобальну мережу світової індустрії туризму.

В. Бібліографія: 1. Бейдик О.О. Рекреаційне районування //ГЕУ, в 3-х т. – К.: Вид-во ім. М.П.Бажана, 1990.

– т.3 – с.120. 2. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу,

термінологія, районування. – К.: ВПЦ „Київ. ун-т”, 2001. – 395 с. 3. Калитюк В.А. Рекреаційно-туристичний комплекс в умовах ринку. – Львів, 1999. – 162

с. 4. Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти). – К.: Альтерпрес,

2002. – 436 с. 5. Мацола В.І. Рекреаційно-туристичний комплекс України. – Львів, 1997. – 259 с. 6. Національна система туристсько-екскурсійних маршрутів «Намисто Славутича». – Київ,

1998. – 401 с. 7. Панкова Є.В. Туристичне краєзнавство: навчальний посібник. – К.: Альтерпрес, 2003. –

352 с. 8. Рутинський М.Й. Географія туризму України. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. –

160с. Лектор: Бучко Жанна Іванівна, кандидат географічних наук. Методика викладання та методи навчання: лекції, практичні заняття, семінари,

індивідуальні консультації, дискусії. Оцінювання: тестовий проміжний контроль, проміжні письмові атестації, залік.

„Основи ландшафтної екології” Шифр дисципліни – ПП 010 Курс – 2; семестр – 4; всього годин – 54; на тиждень – 2 год.; (л/пр); 1,5 кредити. Обов’язкова. Опис: Вступ. Поняття ландшафт. Ландшафтно-екологічний підхід. Розвиток ландшафтної

екології в нашій країні та за кордоном. Системний підхід при вивченні ландшафтів. Концепція геосистеми, загальні особливості. Морфологічні (територіальні) одиниці ландшафту, гірських ландшафтів. Фактори їх диференціації. Специфічні морфологічні одиниці: стрія, висотна місцевість, сектор. Процесна ландшафтна екологія. Природні геосистеми та їх середовища. Концепція ландшафтно-екологічної ніші. Екологічна оцінка ландшафтного середовища. Природно-антропогенні ландшафти. Антропогенез. Ландшафтно-функціональна та ландшафтно-екологічна карти. Антропогенні впливи та реакція геосистем на них. Стійкість природних геосистем до техногенних впливів. Ландшафтно-екологічне прогнозування. Еколого-геохімічна ситуація. Природні та антропогенні фактори забруднення та самоочищення. Геохімічне навантаження. Загальна оцінка еколого-геохімічної ситуації (за бальною системою). Ландшафтно-екологічний аналіз регіональних геосистем. Проблеми ландшафтної екології. Питання прогнозування, оптимізації геосистем, організації території. Культурний ландшафт.

Рівень: А. Попередні умови: необхідні знання з основ екології, ландшафтознавства, хімії, фізики. Б. Мета та завдання: - ґрунтовна підготовка студентів з основ даного курсу, вироблення навичок та умінь

використання ландшафтної інформації для екологічної оцінки конкретної місцевості та об’єктів народного господарства.

- розв’язання проблем, пов’язаних із засвоєнням студентами науково-методичних і практичних навичок аналізу та оцінки ландшафтно-екологічної ситуації для потреб різних галузей народного господарства, охорони та раціонального використання ландшафтного середовища і поліпшення стану здоров’я населення.

В. Бібліографія: 1. Гродзинський М.Д. Основи ландшафтної екології: Підручник. - К.: “Либідь”, 1993. - 224 с. 2. Гуцуляк В.М. Основи ландшафтознавства: Навч. посібник. Київ:НКМ ВО, 1992. - 60 с. 3. Гуцуляк В.М. Ландшафтно-геохімічна екологія: Навч. посібник. Чернівці; Рута, 1995. - 317 с. 4. Исаченко А.Г. Ландшафтоведение и физико-географическое районирование: Учебник - М.

“Высшая школа”, 1991. - 364 с. 5. Шишщенко П.Г. Прикладная физическая география. К.: Высшая школа 1988.- 192 с. 6. Беручашвили Н.Л. Четыре измерения ландшафта. М.,-1986,-182с 7. Геоэкологические принципы проэктирования природно-технических геосистем. М.: 1987. -

322с. 8. Одум Ю. Экология: В 2-х т. М, 1986, т. 1.-326 с., т. 2.- 376 с. 9. Преображенский В.С., Александрова Т.Д., Куприянова Т.П. Основи ландшафтного анализа.

М., 1988.-192 с. 10. Рамад Ф. Основы прикладной экологии. Л., 1981. -543 с. 11.Сочава В.Б. Введение в учение о геосистемах. Новосибирск, 1978.-319 с. 12. Уиттекер Р. Сообщества и экосистемы. М., 1980.-327 с.

Лектори: Присакар Віталій Борисович, к.геогр. н., доцент; Методика викладання та методи навчання: лекції, індивідуальні консультації, дискусії. Оцінювання: проміжні письмові атестації – 5 – 6-й та 11 – 12 тижні навчання, усний залік.

“Екологія людини” Шифр дисципліни – ПП 011 Курс – 2; семестр – 3; всього годин – 54; на тиждень – 2 год.; (л/пр); 1,5 кредити. Обов’язкова. Опис: дисципліна включає основні поняття про біосоціальну сутність людини та її

взаємозв’язок з природою. Зокрема розглядаються наступні теми: основи генетичної екології людини; адаптогенез і адаптаційні механізми; життєве середовище, цілісність людини та екологія людських популяцій; антропогенний вплив на природу в сучасному світі й стан здоров’я людини; суспільство, ресурси природи та екологія людини.

А) Попередні умови: необхідні загальні знання з біології, основ загальної екології, соціальної екології, безпеки життєдіяльності, моделювання і прогнозування стану довкілля.

Б) Цілі та завдання: на основі набутих знань сформувати концепцію людини, як унікального біологічного виду, , який поєднує у своїй природі біологічне і соціальне; проаналізувати особливості, закони й механізми в системі “Суспільство-природа", сучасні проблеми екології людських популяцій, стану здоров’я людей в сучасному світі та стратегії майбутнього по оптимізації взаємодії людини і природи. На основі вивченні студент повинен: засвоїти основні поняття про цілісність людини, принципи охорони життєвого середовища людини, екологічні аспекти суспільного життя людини; знати та вміти використовувати методи вивчення генетики людини, її адаптації до екстремальних умов праці та проживання, фізіологічного та психологічного стану людини, системи потреб людини; мати екологічне мислення.

В) Бібліографія: 1. Алекесеев С.В., Пивоваров Ю.П., Янушанец О.И. Экология человека. – М.: ИКАР, 2002. –

770с. 2. Бровдій В.М., Гаца О.О. Екологічні проблеми України ( проблеми ноогенетики ). – К.:

НПУ, 2000.- 110с. 3. Даценко І.І. Гігієна та екологія людини. - Львів: Афіша, 2000.- 248 с. 4. Микитюк О. М., Злотін О.З., Юровдій В.М. Екологія людини. – Харків: ХДПУ, 2000.- 208с. 5. Медична біологія / За ред. В.П. Пішака, Ю.І. Мажори. Вінниця: Нова книга, 2004. – 656с. 6. Сміяв І.С., Банадига Н.В., Багірян І.О Медична генетика дитячого віку. – Тернопіль:

Укрмедкнига, 2003. – 188 с. Лектор: Оплачко Любов Тимофіївна., к.б.н., доц практичні: Филипчук Тетяна Василівна Методи викладання та навчання: лекції, консультації ( групові й індивідуальні ), групові

семінари, практичні заняття, ділові ігри. Оцінювання: постійне оцінювання ( для стаціонарного навчання ), реферати; тестове

опитування, ( для стаціонарного та індивідуального навчання ). Екзамен письмовий. Мова: російською.

„ІСТОРИЧНА ГЕОГРАФІЯ З ОСНОВАМИ ЕТНОГРАФІЇ” Шифр дисципліни – ПП 012 Курс – 4; семестр – 7; всього годин – 54; на тиждень – 2 год.; (л); 1,5 кредити. Обов’язкова. Опис: Об’єкт та предмет історичної географії. Історична географія в системі географічних

наук. Зв’язок історичної географії з іншими науками. Розвиток історичної географії. Сучасні етапи історико-географічної науки в Україні. Роль природних чинників в антропогенезі. Культурно-господарська адаптація до природних умов. Вплив традиційного природокористування на природне середовище. Поняття про етнос та етногенез. Теоретичні засади історичної географії. Методологічні засади історичної географії. Історико-географічний аналіз взаємодії суспільства і природи в Україні. Історико-географічна характеристика ландшафтно-кліматичної ситуації, систем розселення, демографічних параметрів людності, переважаючих господарсько-культурних типів, етнічних особливостей, пануючих форм господарювання та їхнього тяжіння до певних ландшафтних структур, головних чинників формування й еволюції ландшафтно-етногосподарських систем різного ієрархічного рівня, площ та конфігурацій ареалів природокористування, їхньої ландшафтної структури та ступеня перетвореності ландшафтів. Діахронічний аналіз динаміки окремих компонентів ландшафтно-етногосподарських систем, динаміки окремих типів ландшафту, природно-історичної динаміки суспільства в Україні за час голоцену: раннього голоцену, неоліту, енеоліту, доби бронзи, залізної доби, давньослав’янського часу, періоду Київської Русі, Литовсько-Польського періоду, часів Гетьманщини, України 19 – поч. 20 ст., України від першої Світової війни до 90-х років ХХ ст. Проблеми історико-географічних досліджень в Україні.

A. Попередні умови: необхідні знання з фізичної та економічної географії України, історії України, ландшафтознавства, загальної екології, загального землезнавства.

Б. Мета та завдання — навчити студентів: - аналізувати природно-історичний процес та основні чинники впливу на нього; - виявляти особливості природно-культурної адаптації до природних умов і впливу

природокористування на природне середовище; - здійснювати історико-географічну характеристику за різноманітними зрізами: ландшафтно-

тематичним, розселенським, демографічним тощо; - проводити діахронічний аналіз окремих компонентів ландшафтно-етногосподарських

систем, природно-історичної динаміки суспільства в Україні; - формулювати проблеми історико-географічних досліджень в Україні та шляхи їхнього

подолання. B. Бібліографія:

1. Гумилев Л. Этногенез и биосфера Земли. – Л.: Гидрометеоиздат, 1990. 2. Петров В. Походження українського народу. – К.: МП „Ремікс”, 1992. 3. Пономарьов А. Українська етнографія. – К.: Либідь, 1994. – 320 с. 4. Пономарьов А. Етнічність та етнічна історія України. – К.: Либідь, 1996.- 276 с. 5. Круль В.П. Історична географія Західної України: Консп. лекцій./За ред. Я.І.

Жупанського. – Чернівці: ЧДУ, 1999, - 46 с. 6. Трубчаніков С.В. Історична географія України. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2003. –

168 с. 7. Чишков М.О., Кравченко А.М., Черняхов І.Т. Археологія та стародавня історія України.

– К.: Либідь, 1972. 8. Українська народність: нариси соціально-економічної і етно-політичної історії. – К,

1990. Лектори: Круль Володимир Петрович, к.г.н., доцент. Методика викладання та методи навчання: лекції, практичні заняття, семінари,

консультації, дискусії. Оцінювання: проміжні письмові атестації - 5-6-й та 11-12 тижні навчання; усний залік. Російською мовою можливе вивчення окремих розділів курсу.

“Географічні інформаційні системи” Шифр дисципліни – ПП 013 Курс – 3; семестр – 6; всього годин – 72; на тиждень – 2 год.; (л/пр); 2 кредити. Обов’язкова. Опис: Загальні принципи організації і функціонування ГІС. Визначення, структура і

функції ГІС. Апаратні засоби ГІС. Програмні засоби ГІС. Основні етапи розвитку геоінформаційної технології. Організаційні аспекти ГІС. Дані в геоінформаційних системах. Дані ГІС і реальна дійсність. Способи формалізації просторової інформації. Представлення атрибутной інформації в ГІС. Джерела, стандарти і формати даних. Введення даних. Висновок і представлення інформації. Методи аналізу в ГІС. Картометричні операції. Просторово-часова статистика. Еверлейний аналіз. Мережевий аналіз. Картографічна алгебра. Аналіз рельєфу. Основні напрями розширення аналітичних можливостей ГІС. Сучасні ГІС-пакети: приклади. Настільна картографічна система MapINFO. Багато функціональна універсальна система MGE. Пакет Atlas*GIS. Пакет картографо-математичного моделювання аналізу IDRISI. Пакет PC-RASTER. Прикладні аспекти ГІС- технології. Тематичне картографування. Кадастрові системи. Моніторинг. Моделювання природних процесів. Експертні системи і системи підтримки рішень.

Рівень: А. Попередні умови: необхідні знання з інформатики, геоінформатики, картографії,

топографії, землезнавства, географії природних ресурсів. Б. Мета та завдання:

– надання студентам системних знань про зміст, структуру та інструментарій геоінформаційних систем та технологій; основні напрямки розвитку геоінформаційних систем та технологій; організаційну та правову системи організації геоінформаційних досліджень в Україні та за її межами.

Для її досягнення вивчаються загальні принципи організації і функціонування ГІС, а саме: визначення, структура і функції ГІС, апаратні та програмні засоби, основні етапи розвитку геоінформаційних технологій, організаційні аспекти ГІС. Окрім того, вивчаються розділи: дані в геоінформаційних системах, методи аналізу в ГІС, сучасні ГІС-пакети, прикладні аспекти ГІС- технологій.

На основі отриманих теоретичних знань з теорії геоінформаційних систем та прикладних аспектів ГІС- технологій виробити в студентів уміння використання та застосування знань в області геоінформаціних систем та технологій в менеджменті природоохоронної діяльності.

В. Бібліографія: 1.Асмус В.В., Емельянов А.Н. Принципы построения географических информационных

систем. Обзорная информация. Серия 37.21.02. Создание государственной системы наблюдений и контроля состояния природной среды. Вып. 3. Обнинск, 1888, 39 с.

2.Берлянт А.М. Образ пространства: карта и информация. М.: Мысль, 1986, 240 с. 3.Богданов Д., Богданов А. ГИС – мир данных на географической карте// Компьютерное

обозрение, №19 (43), 1996, С. 9-12. 4. Геоинформатика. Толковый словарь основных терминов / Баранов Ю.Б., Бурлянт A.M.,

Капралов Е.Г., Кошкарев А.В. и др. - М: ГИС-Ассоциация, 1999. - 204 с. 5. Де Мерс, Майкл Н. Географические информационные системы. Основы: Пер. с англ. -

М.: Дата+, 1999. - 491 с. 6. Коновалова Н.Е., Капралов Е.Г. Введение в ГИС: Учебное пособие. - Петрозаводск: Изд-

во Петрозаводского университета, 1995. - 148 с. 7. Линник В.Г. Построение геоинформационных систем в физической географии. М.: Изд-

во Моск. ун-та, 1990, 80 с. 8. Підручник користувача Maplnfo: Пер. з англ. - New York: Maplnfo Corporation, Troy / K.:

3AT "Intellegent Systems", 1994. - 254 c. 9.Сербенюк С.Н. Картография и геоинформатика – их взаимодействие. М.: Изд-во Моск.ун-

та, 1990, 159 с.

10.Сербенюк С.Н., Тищенко А.П. Банки данных и их роль в автоматизированном картографировании// Банки географических данных для тематического картографирования, М.: МГУ, 1987, С.4-15.

11.Тикунов В.С. Географические информационные системы: сущность, структура, перспективы// В кн.: Картография и геоинформатика. Итоги науки и техники, сер. Картография. М.: ВИНИТИ АН СССР, 1991, т. 14, С. 6-79.

12.Трофимов А.М., Панасюк М.В. Геоинформационные системы и проблемы управления окружающей средой. Казань, Изд-во Казан. ун-та, 1984, 142 с.

Лектор: Брижак Петро Михайлович, асистент. Методика викладання та методи навчання: лекції, практичні заняття, групові семінари,

індивідуальні консультації, дискусії. Оцінювання: проміжні письмові атестації – 5-6-й та 11-12 тижні навчання, залік усний.

„Основи менеджменту”

Шифр дисципліни – ПП 014 Курс – 3; семестр – 5; всього годин – 72; на тиждень – 2 год.; (л); 2 кредити. Обов’язкова. Опис: Зміст, історія розвитку та роль менеджменту: сутність та еволюція форм і концепцій

управління господарськими процесами, основи теорії та практики традиційного та сучасного менеджменту. Види та характеристики організацій: організація як система і її підсистеми, внутрішнє і зовнішнє середовище організації, види організацій, законодавча база функціонування організацій в України. Планування як функція менеджменту: сутність планування і його види, моделі прогнозування і стратегічного планування, система внутрішньогосподарського планування, класифікація планів, принципи і методи планування, бізнес-планування. Організація взаємодії як функція менеджменту: поділ організації на підрозділи і визначення взаємовідносин і повноважень, концепція делегування повноважень, проектування організаційних структур управління, централізація і децентралізація, повноваження і відповідальність апарату управління. Функція менеджменту “мотивація”: поняття мотивації, класифікація мотиваційних теорій, система стимулювання, форми та системи оплати праці, тарифна система і її складові. Функція менеджменту “контроль”: поняття та види контролю, види контролю, об’єктивність і необхідність контролю, основні принципи контролю, сучасні системи контролю, ефективність контролю. Комунікації у менеджменті: поняття і загальна характеристика комунікацій, сутність і види комунікацій, інформація і її роль в менеджменті, комунікаційний процес, напрямки вдосконалення напрямки вдосконалення міжособових і організаційних комунікацій. Менеджер, його місце і роль в організації. Ділова кар’єра у менеджменті: типи керівників, вимоги до особистості сучасного керівника, керівництво, влада, лідерство, стиль керівництва, час керівника і основні принципи його раціонального використання. Підготовка і прийняття рішень у менеджменті: процес виявлення проблем, природа процесу прийняття рішень, рішення – центральна ланка менеджменту, умови й етапи прийняття управлінських рішень, алгоритми прийняття рішень, фактори, впливаючи на процес прийняття рішень. Методи прийняття рішень у менеджменті: сутність оптимізації рішень у менеджменті, зміст “науки управління, сутність моделювання, види моделей, конструювання і застосування моделей, огляд моделей науки управління, роль економічного аналізу в процесі прийняття рішень, підходи до прийняття управлінських рішень. Управління колективами (групами) працівників: поняття колективу (групи) працівників, формальні та неформальні групи, зміст процесу управління людьми, методи управління колективом, групи керівників, цільові групи, підвищення ефективності діяльності колективів. Психологічні аспекти менеджменту: поняття психології управління, психологічні якості працівника та використання їх у процесі управління, психологія та етика керівної діяльності, стресові ситуації та управління ними. Керівництво в організації: поняття та загальна характеристика керівництва, форми влади та впливу, теорії лідерства. Організація управлінської праці: поділ та кооперація праці в апараті управління, організація робочого місця управлінця, розташування робочих місць і умови праці службовців, інформаційне забезпечення управлінської праці, механізація і автоматизація управлінської праці, культура управління.

Рівень: А. Попередні умови: Знання основ економічної теорії, теорії статистики, методів

економічного аналізу, наявність навичок роботи з графічним матеріалом, використання засобів обчислювальної техніки, роботи з базами даних, а також вміння самостійного проведення аналітичних робіт і використання методів планування і прогнозування.

Б. Мета та завдання: Засвоєння студентами понятійного і категоріального апарату науки менеджмент, її законів і закономірностей, формування навичок самостійної оцінки управлінських ситуацій, формулювання управлінських рішень, застосування моделей, вміння використання набутих знань на практиці.

В. Бібліографія: 1. Бреддик У. Менеджмент в організації. – М.: ИНФРА – М, 2000. – 236 с.

2. Глущенко В. Менеджмент: системные основы. – М.: Крылья,- 2001. 3. Маркетинг. Менеджмент. www marketing spb. ru. 4. Менеджмент./ Под. ред. Страховой О.А. – С-П.: Питер, 2003. – 194 с. 5. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. – М.: Дело, 2002. – 945 с. 6. Фомичев А. Административный менеджмент.- М.: МАУП, 2003.- 226 с. 7. Хміль Ф.І. Менеджмент. Підручник. – К.: Вища школа, 2003. – 416 с. Лектор: Лекційний курс і практичні заняття – кандидат економічних наук, доцент Гостюк

Михайло Троянович. Методика викладання та методи навчання: лекції, практичні заняття, групові семінари,

індивідуальні консультації, ділові ігри, дискусії. Оцінювання: 5-тий – 6-тий тиждень навчання – перша атестація. 11-тий – 12-тий тиждень

навчання – друга атестація. По закінченні курсу – усний залік. Мова навчання – українська.

„Основи маркетингу”

Шифр дисципліни – ПП 015 Курс – 3; семестр – 6; всього годин – 54; на тиждень – 2 год.; (л); 1,5 кредити. Обов’язкова. Опис: Маркетинг та основні концепції його розвитку охоплює питання виникнення і

еволюції маркетингу, формулювання його основних принципів, використання базових категорій: нестаток, потреби, попит, товар, ринок. Процес управління маркетингом передбачає вивчення складових процесу управління маркетингом, його зовнішнього і внутрішнього середовища, системи організації служби маркетингу, а також варіантів організаційних структур при роботі на зовнішньому ринку. Система маркетингових досліджень і маркетингової інформації передбачає вивчення основ стратегічного планування, планування продукту, порядку створення маркетингової інформаційної системи, а також організації маркетингового дослідження. Маркетингове середовище охоплює основні чинники мікро- і макросередовища, серед яких виділяються демографічні, економічні, природні, політичні, технічні та культурні. Комплексне дослідження ринку складається з вивчення покупної поведінки покупців, чинників, які зумовлюють поведінку покупця на споживчому ринку з застосуванням кабінетних і польових досліджень. Ринок підприємств і поведінка покупців від імені підприємств передбачає вивчення специфіки роботи на ринку факторів виробництва. Сегментування ринку включає виділення за різними ознаками великих груп споживачів з метою цілеспрямованої роботи з кожною з них. Розробка товарів: товари, товарні марки, послуги охоплює основні види класифікації товарів, стратегію розробки нових товарів, вивчення життєвого циклу товарі, порядок ціноутворення, а також рішення в сфері торговельних марок. Методи розповсюдження товарів передбачають вивчення маркетингових підходів до реалізації нових і традиційних товарів, а також специфіку роботи в системі оптової і роздрібної торгівлі. Формування попиту і стимулювання збуту виступає в якості комплексу заходів з раціоналізації шляхів досягнення мети маркетингової діяльності. Організація роботи на міжнародному ринку передбачає вивчення основних рішень у сфері міжнародного маркетингу, а також характеристик експортного товару і експортної товарної політики. Контроль маркетингової діяльності переважно спрямований на вивчення прибутковості маркетингової діяльності і ефективності маркетингових заходів, а також на організацію маркетингового аудиту. Маркетинг у сфері послуг і у некомерційній діяльності переважно зводиться до засвоєння природи і характеристик послуг і маркетингової стратегії у сфері послуг. Прямий маркетинг і маркетинг у комп’ютерних мережах вивчає переваги прямого маркетингу, форми використання баз даних, перехід до онлайнового маркетингу.

Рівень: А. Попередні умови: Знання основ економічної теорії, менеджменту, економічного аналізу

і наявність навичок використання прийомів аналітичної роботи, засобів обчислювальної техніки, а також вміння працювати з графіками і масивами даних.

Б. Мета та завдання: Засвоєння понятійного і категоріального апарату, законів і закономірностей маркетингу, формування навичок роботи з фактичним матеріалом і використання в конкретних ситуаціях набутих знань і вмінь.

В. Бібліографія: 1. Гаркавенко С. Маркетинг: Уч. Посібник. – К: Лібра, 2002,-384 с. 2. Интернет-маркетинг. www.internet-marketing.Ru. Интернет-маркетинг. Стратегические

маркетинговые исследо-вания. www.netservice. ru/marketing/index.shtml. 3. Котлер Ф. Маркетинг, менеджмент. Пер. с англ. – С-П.: Пи- тер, 2003. – 887с. 4. Котлер Ф., Армстронг Г. Основи маркетингу. Пер. с англ. – К., М., С-П: Вильямс, 2002. – 1056с. 5. Маркетинг: Учебник./ Под. ред. Романова А.Н. – М.: Банки и биржи, 1997. – 560 с. 6. Промисловий маркетинг: теорія та господарські ситуації./ За

ред. Старостіної А.О. – К.: 1997. – 316 с. Лектор: Лекційний курс і практичні заняття – кандидат економічних наук, доцент Гостюк

Михайло Троянович. Методика викладання та методи навчання: лекції, практичні заняття, групові семінари,

індивідуальні консультації, ділові ігри, дискусії. Оцінювання: 5-6-тий тиждень навчання – перша атестація. 11-12-тий тиждень навчання –

друга атестація. По завершенні курсу – усний залік. Мова навчання – українська.

“Екологічна експертиза і аудит” Шифр дисципліни – ПП 016 Курс – 4; семестр – 8; всього годин – 54; на тиждень – 1 год.; (л/пр); 1,5 кредити. Обов’язкова. Опис. Експертологія – новий науковий напрямок екологічних досліджень. Експертизи в

природокористуванні Мета та завдання екологічної експертизи Форми екологічної експертизи Об'єкти та суб'єкти екологічної експертизи використання водних ресурсів. Види екологічної експертизи. Теоретичні основи геоекологічного обгрунтування проектів. Географічні основи екологічних експертиз. Основні методи оцінок впливу на оточуюче середовище. Етапи геоекологічного обгрнтування проектів. Методи екологічних експертиз. Еколого-географічна експертиза розміщення, розширення та реконструкції водогосподарських підприємств. Експерт екологічної експертизи. Фінансування екологічної експертизи. Правові основи екологічної експертизи в Україні. Участь громадськості в екологічній експертизі

Цілі та завдання: Дисципліна має на меті дати студентам поняття про екологічну паспортизацію, про види екологічної експертизи, навчити знаходити “вузькі” місця в проектуванні інженерних споруд, оволодіти основними методами оцінки можливого впливу на середовище. Завдання курсу навчити студенті методам і прийомам проведення експертизи, виконувати розрахунки, оформляти Екологічний паспорт підприємства, звіт ОВНС, Заяву про очікувані наслідки, прогнозувати поведінку екосистеми в умовах певної невизначеності, передбачати можливі негативні наслідки впливу діяльності людини на середовище, збирати матеріали і вести роботу з громадськістю.

Передумова Необхідне володіння основами екології, економіки природокористування, екологічного права.

Бібліографія : 1. Андрейцев В.И. Правовое обеспечение экологической экспертизы проектов. – К.:

Будівельник, 1990. – 168 с. 2. Географическое обоснование экологических экспертиз. / Под ред. Г.В.Звонковой. – М.:

Изд-во Моск. ун-та, 1985. 208 с. 3. Методические указания по экологической экспертизе проектов строительства /

реконструкции народохозяйственных объектов и согласованию выбора земельных участков для их размещения органами Госкомприроды УССР. – К.: Изд-во Госкомприроды УССР, 1982. – 38 с.

4. Позаченюк К.А. Введение в геоэкологическую экспертизу: междисциплинарный подход, функциональные типы, об’ектные ориентации.-Симферополь:Таврия, 1999, -413 с.

Викладацький склад: Лекції та практичні роботи – Соловей Тетяна Василівна, к.г.н., асистент.

Форми та методи навчання: лекції, практичні роботи, самостійні розрахунки та оформлення документації, семінарські заняття. Оцінювання : поточне оцінювання, залік письмовий.

„Основи моніторингу” Шифр дисципліни – ПП 017 Курс – 2; семестр – 4; всього годин – 54; на тиждень – 2 год.; (л); 1,5 кредити. Обов’язкова. Опис: Професійно-орієнтована дисципліна складається зі вступу та двох розділів. Вступ. Предмет, об’єкт, методи і основні завдання географічного моніторингу.

Географічний моніторинг у системі природничих наук. Основні поняття та терміни. Структура та зміст курсу.

Наукові основи організації географічного моніторингу. Принципи, способи та методи організації географічного моніторингу. Рівні та види географічного моніторингу. Типи станцій спостережень. Функціональні елементи системи географічного моніторингу. Планування спостережень та розробка програми географічного моніторингу. Функціональні завдання суб′єктів державної системи моніторингу навколишнього середовища в Україні. Сучасний стан мережі станцій геосистемного моніторингу в Україні. Міжнародний досвід з організації та проведення географічного моніторингу (США, Канада, Західна Європа, Росія).

Методика проведення моніторингових досліджень. Теоретичні засади моніторингових досліджень компонентів геосистеми та геофізичних процесів і явищ. Методика проведення геофізичних, геохімічних, біогеографічних і ландшафтних моніторингових досліджень. Методи досліджень екологічного стану геосистеми. Статистичний та графічний аналіз результатів моніторингових досліджень. Картографування результатів моніторингових досліджень. Оцінка екологічного стану навколишнього середовища за результатами географічного моніторингу. Прогнозування та регулювання стану геосистеми на основі даних моніторингових досліджень.

Рівень: А. Попередні умови: необхідні знання з циклу природничо-наукової підготовки. Б. Мета та завдання. Метою навчальної дисципліни – формування у студентів здатності

коректно і творчо застосовувати набуті після прослуховування курсу знання та навички при проведенні, аналізуванні та оцінюванні результатів геофізичних, геохімічних, біогеографічних і ландшафтних моніторингових досліджень. Основні завдання навчальної дисципліни:

1) ознайомлення з вихідними поняття про географічний моніторинг, формування уявлень про його структуру, принципи організації, просторову та функціональну ієрархії;

2) отримання навичок застосування комплексу методів досліджень геосистем при проведенні моніторингу та контролю стану навколишнього середовища, оволодіння засобами та приладами для здійснення географічного моніторингу;

3) формування уявлення про способи аналізування та оцінювання стану геосистем за результатами моніторингу.

В. Бібліографія: 1. Величко О.М., Зеркалов Д.В. Екологічний моніторинг: Навч. посібник. – К.: Наук.

світ, 2001. – 205 с. 2. Волошин І.М. Ландшафтно-екологічні основи моніторингу. – Львів: “Простір М”,

1998. – 356 с. 3. Долина Л.Ф. Мониторинг окружающей среды и инженерные методы охраны

биосферы. – Днепропетровск, 2002. – 285 с. 4. Мацнєв А.І., Проценко С.Б., Саблій Л.А. Моніторинг та інженерні методи охорони

довкілля: Навч. посібник. – Рівне: ВАТ “Рівн. друкарня, 2000. – 504 с. 5. Мельник А.В., Міллер Г.П. Ландшафтний моніторинг. – К.: Вища шк., 1993. – 152 с. 6. Моніторинг природних комплексів / С.І. Кукурудза, Н.О. Гумницька, М.С. Нижник

та ін. – Львів: Вид. Львів. держ. унів., 1995. – 142 с. 7. Экологический мониторинг / Под ред. Д.Б. Гелашвили. – Н. Новгород: Изд-во

ННГУ, 2000. – 427 с.

8. Новиков В.И. и др. Методы исследования качества воды водоемов. - М.: Медицина, 1990.

9. Безуглая Э.Ю. Мониторинг состояния загрязнения атмосферы в городах. – Л.: Гидрометеоиздат, 1986. – 200 с.

10. Израэль Ю.А. Экология и контроль состояния природной среды. – Л.: Гидрометеоиздат, 1984. – 560 с. Лектор: Соловей Тетяна Василівна, к. геогр.. н., асист. Форми та методи навчання: лекції, колоквіуми, індивідуальні консультації, реферування

та анотація літератури на задану тему, відвідування станцій географічного моніторингу. Оцінювання: Проміжний контроль передбачає оцінювання ступеня засвоєння

теоретичного матеріалу за допомогою письмових атестацій – 5-6-й і 11 тижні навчання та оцінювання результатів самостійного вивчення теоретичного матеріалу у процесі усного опитування. Максимальна оцінка за кожен етап проміжного контролю – “5”. Студент може бути допущений до заліку, якщо він має позитивні оцінки за підсумками проміжного контролю.

Підсумковий контроль і оцінювання знань, умінь та навичок студентів здійснюється на заліку (усному) на основі оцінювання загального рівня знань учбово-програмного матеріалу, виконання завдань для самостійного вивчення за системою оцінок “зараховано”, “незараховано”.

Мова навчання – українська. Можливе використання російської мови при опрацюванні російськомовних джерел.

„Географічне прогнозування” Шифр дисципліни – ПП 018 Курс – 4; семестр – 8; всього годин – 54; на тиждень – 2 год.; (л); 1,5 кредити. Обов’язкова. Опис: Вступ. Географічне прогнозування: суть, об’єкт, предмет завдання. Головні

підсистеми географічного прогнозу: об‘єкт і ціль. Принципи географічного прогнозування. Наукові основи географічного прогнозування. Розвиток географічної науки та проблеми прогнозування. Сучасний стан напрямків географічного прогнозування. Способи і методи географічного прогнозування. Класифікації методів географічного прогнозування. Інтуїтивні та формалізовані методи прогнозування. Екстраполяційні методи географічного прогнозування. Експертні методи прогнозування (індивідуальні та колективні). Просторовий аналіз як основа географічного прогнозування. Типологія географічних прогнозів. Регіональне і локальне прогнозування на конкретних територіях. Глобальне географічне прогнозування та екологічні прогнози. Глобальні прогнозні моделі.

Рівень: А. Попередні умови: необхідні знання з соціально-економічної географії, розміщення

продуктивних сил, основ економічної теорії, географії населення, основ екології. Б. Мета та завдання:

- ознайомлення студентів з методологією географічного прогнозування і конкретними методами прогнозування;

- розкриття сутності, ролі, функцій географічного прогнозування у науці та суспільному житті, вивчення сучасних тенденцій розвитку прогнозування;

- вивчення методології та методів географічного прогнозування, їх застосування в дослідницькій роботі;

- розгляд конкретних географічних прогнозів, розкриття їх значення і ролі у розвитку народного господарства;

- розгляд системи та принципів прогнозування, загальнометодологічних проблем комплексного географічного прогнозування.

В. Бібліографія: 1. Аношко В.С., Трофимов А.М., Широков В.М. Основы географического прогнозирования.

– Минск, 1985. 2. Бурка Й.А., Руденко В.П., Швиденко А.Й. Основи економічного та соціального

прогнозування: Навч. посіб. – Чернівці: ЧДУ, 1993. 3. Гончаренко А.Н. Комплексное прогнозирование в системе "Общество — Окружающая

среда". – Киев: Наукова думка, 1986. 4. Звонкова Т.В. Географическое прогнозирование. – М.: Высшая школа, 1987. 5. Основы экономического и социального прогнозирования. Учеб. для вузов / Под ред.

В.Н.Мосина, Д.М.Крука. – М.: Высшая школа, 1985. 6. Прогнозирование в экономической географии. Учебное пособие. /А.М.Трофимов,

А.А.Демаков, М.Р.Мустафин, В.А.Рубцов. – Казань: Изд-во Казанского университета, 1990.

7. Прогнозирование и долгосрочное планирование экономического развития региона. – Кишинев: Штиинца, 1986.

8. Прогнозирование развития городов и городских районов. - Новосибирск, 1990. 9. Прогнозирование социально-экономического развития региона: вопросы теории и

методики. – М.: 1981. 10. Рабочая книга по прогнозированию / Под ред. И.В.Бестужева-Лады. – М.: Мысль, 1982. Лектор: Цепенда Микола Михайлович, асист. Методика викладання та методи навчання: лекції, практичні заняття, групові семінари,

індивідуальні консультації, дискусії. Оцінювання: проміжні письмові атестації – 5-6-й та 11-12 тижні навчання, іспит

письмовий.

„Основи географічного моделювання” Шифр дисципліни – ПП 019 Курс – 3; семестр – 6; всього годин – 54; на тиждень – 2 год.; (л); 1,5 кредити. Обов’язкова.

Опис:Вступ до курсу. Моделі та їх класифікація. Предметне моделювання. Статистичні моделі. Математичне моделювання. Теоретичні основи моделювання стійкості геосистем. Комплекс кількісних показників моделювання стійкості геосистем. Методи моделювання стійкості геосистем. Основи еколого-стохастичного методу моделювання динаміки та стійкості геосистем. Теоретико-методичні засади дослідження екологічного стану геосистеми. Понятійний апарат і способи моделювання екологічного стану геосистем. Теоретичні основи математико-картографічного моделювання геосистем. Методи математико-картографічного ландшафтно-гідроекологічного модельного районування територій. Моделювання поширення забруднень у навколишньому середовищі. Оптимізаційні методи i моделі. Оптимізаційне моделювання економіко-географічних систем. Оптимізаційне моделювання геосистем та експлуатаційних природних pecypcів.

Рівень: А) Попередні умови: необхідні знання з землезнавства, гідрології, математики, екології. Б) Мета та завдання: Метою курсу є формування у студентів здатності коректно і творчо застосовувати

набуті знання та навички при моделюванні факторів динаміки та стійкості геосистем та екологічного стану геосистем і тенденцій його зміни, враховуючи відгуки систем на антропогенне навантаження.

Завдання курсу: 1) знайомство з вихідними поняттями про модель і моделювання

навколишнього середовища; 2) оволодіння теоретичними основами моделювання стійкості природних геосистем

до антропогенних навантажень; 3) отримання навичок застосування комплексу кількісних показників і методів

моделювання стійкості природних геосистем; 4) формування розуміння основ еколого-стохастичного методу моделювання динаміки

та стійкості природно-технічних геосистем; 5) оволодіння основами математично-картографічного ландшафтно-

гідроекологічного модельного районування територій; 6) оволодіння методами моделювання поширення забруднень у

навколишньому середовищі; В) Бібліографія: 1. Арманд А.Д. Информационные модели природных комплексов. - М.: Наука,1975.-

126 с. 2. Быков А.А. Моделирование природоохранной деятельности. Уч. Пособие. -Москва: Изд-во Госкомэкологии Росии, 1998. 3. Богобоящий В.В., Чурбанов К.Р. та ін. Принципи моделювання та прогнозуванн векології: Підручник. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 216 с. 4.Гродзинський М.Д. Стійкість геосистем до антропогенних навантажень. - К.: Либідь, 1995.-233 с. 5. Гродзинський М.Д. Основи ландшафтної екології: Підручник. - К.: Либідь, 1993.- 224 с.

6. Козаченко T.I., Пархоменко Г.О., Молочко A.M. Картограф1чне моделювання: Навчальний посібник. - Вінниця: Атлас, 1999. - 328 с.

7. Плотницький С. Науково-методологічні та технологічні питання моделювання природно-господарських територіальних систем засобами ПС //Україна та глобальні процеси: географ1чний вим1р: 36. наук. праць - Київ-Луцьк: Вежа, 2000.-Т .2.-С . 389-391.

8. Самойленко В.М. Математичне моделювання в геоекології: Навчальний посібник. - К.: ВПЦ "Київський університет", 2003. - 206 с.

9. Самойленко В.М. Ймовірні математичні методи в геоекології: Навчальний посібник. К.: Центр, 2002. - 404 с.

10.Самойленко В.М. Основи системного гідроекологічного районування території -К.: Центр, 1998. - 192 с.

11. Самойленко В.М. Кадастр радіоактивного забруднення водних об’єктів України місцевого водокористування. - К.: Ніка-Центр, 2001. - 95-110 с.

Викладацький склад: Чубрей Олександра Степанівна, асистент кафедри економічної географії та екологічного менеджменту

Форми та методи навчання: лекції, індивідуальні консультації, дискусії. Оцінювання: проміжні письмові атестації: 1 атестація на 5- 6 - й тиждень; 2 атестація на

11 – 12 тиждень. Письмовий залік.

„Основи викладання географії” Шифр дисципліни – ПП 021 Курс – 4; семестр – 7; всього годин – 54; на тиждень – 2 год.; (л); 1,5 кредити. Обов’язкова. Опис: Методика викладання географії як наука. Історія розвитку шкільної географії та

методика її викладання. Методи науково-педагогічних досліджень у шкільній географії. Принципи навчання географії. Методи навчання географії. Характеристика методів навчання на основі зовнішніх форм їх прояву. Характеристика методів навчання на основі їх внутрішньої психологічної дії .Робота з картографічним матеріалом, глобусом і контурними картами. Топографічний та географічний диктанти. Інноваційні методи навчання. Комп'ютерне навчання географії. Засоби навчання географії. Форми організації навчально-виховного процесу з географії. Урок як основна форма навчально-виховного процесу. Складання календарного та календарно-тематичних планів вчителя. Типи уроків з географії та їх особливості. Можливості навчально-методичного комплексу в курсах шкільної географії. Позакласна робота з географії.Особливості навчання та виховання учнів у курсах шкільної географії. Топоніміка у вивченні географії. Виховання патріотизму та національної свідомості на уроках географії. Екологічне виховання при вивченні географії. Методичні особливості вивчення окремих курсів географії в школі. Географія в опорних схемах та картосхемах

Рівень: A. Попередні умови: необхідні знання з дидактики, психології, основ

педагогічної майстерності, фізичної, економічної та соціальної географії, регіональної географії, картографії, краєзнавства.

Б. Мета та завдання: - навчити студентів: - досконало володіти різними методичними прийомами викладання

географії, опанувати наявною системою засобів навчання, мати уявлення про особливості сучасних форм навчання, вміти творчо застосовувати передові педагогічні технології;

- планувати роботу вчителя географії, складати тематичні та поурочні плани-конспекти різних типів уроків, визначати мету уроку, підбирати необхідне обладнання для проведення уроку з географії та позакласної роботи.

- приділяти увагу формуванню навиків і вмінь роботи з різними засобами навчання в процесі викладання географії в школі.

B. Бібліографія: 1. Байназарова О.О., Байназаров A.M. та ін. Загальна географія. 6 клас.

Посібник для вчителя. - Харків: Веста: Вид-во „Ранок", 2003. - 272 с. 2. Васильчик В.Г. Кожен урок — незвичайний: Посібник для вчителя. —

Кам'янець-Подільський: Абетка - Нова, 2003. - 196 с. 3. Довгань Г.Д., Кругла Н.Я. та ін. Фізична географія України. 8 клас:

Посібник для вчителя. - Харків: Веста: Вид-во „Ранок", 2002. - 272 с. 4. Кобернік С.Г.,Коваленко P.P., Надтонка О.Д. Практикум з курсу

„Економічна і соціальна географія світу". 10 клас. - Кам'янець- Подільський: Абетка, 2002. - 56 с.

5. Кобернік С.Г. та ін. Методика викладання географії в школі : Навчально-методичний посібник. К.: Стафед - 2. 2000. - 320 с.

6. Корнєв В.П. Географія материків і океанів. 7 клас: Посібник для вчителя. - Харків: Веста: Вид-во „Ранок", 2003. - 320 с.

7. Кругла Н.Я., Довгань Г.Д. Економічна і соціальна географія світу. 10 клас: Посібник для вчителя. - Харків: Веста: Вид-во „Ранок", 2002. - 192с.

8. Методика обучения географии в средней школе: Под.ред. Л.М. Панчешниковой. - М.: Просвещение, 1983. - 320 с.

9. Обод М.Л. Економічна і соціальна географія України. 9 клас: Посібник для вчителя. - Харків: Веста: Вид-во „Ранок", 2003. - 350 с.

10. Періодичне видання „Основи економіки та географії в школі". Н.Шипович Є.Й. Методика викладання географії . - К.: "Вища школа". 1981-176с. Лектор: Грицку Вероніка Степанівна, к.г.н., доц. Методика викладання та методи навчання: лекції, практичні заняття, педагогічна

практика, групові семінари, конференція, індивідуальні консультації, педагогічні ігри, дискусії. Оцінювання: проміжні письмові атестації, 5-6-й та 11-12-й тижні, навчання, залік усний. Російською мовою можливе вивчення розділу, присвяченого вивченню методичних

особливостей викладання окремих курсів географії в школі.

„Охорона праці” Шифр дисципліни – ПП 022 Курс – 3; семестр – 5; всього годин – 72; на тиждень – 2 год.; (л/пр); 2 кредити. Обов’язкова. Опис: Предмет, структура, зміст, мета дисципліни „Охорони праці”. Законодавча та

нормативна база України про охорону праці. Державне управління охороною праці. Основи гігієни праці та виробничої санітарії. Основи техніки безпеки. Пожежна безпека. Охорона праці на виробництві. Дотримання вимог техніки безпеки в польових умовах. Психологічний аспект екстремальних ситуацій і катастроф. Рівень: А. Попередні умови: необхідні знання з медичної підготовки, цивільної оборони, безпеки життєдіяльності, військової підготовки.

Б. Мета та завдання курсу: сформувати у майбутніх фахівців необхідний рівень знань та умінь з правових та організаційних питань охорони праці, з питань гігієни праці, виробничої санітарії, техніки безпеки та пожежної безпеки. Програма дисципліни передбачає отримання початкових знань з питань охорони праці.

В. Бібліографія: 1. Бердій Я. І. Охорона праці. – Львів: Афіша, 1997. 2. Державний реєстр міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці. – К.:

Основа, 1998. 3. Житецький В. Ц. Основи охорони праці. – Львів: Афіша, 2002. 4. Законодавство про охорону праці. У 4-х томах. – К.: Основа, 1995. 5. Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами (за ред. Вакуленко М.

В.). – К.: Юрінком інтер, 1998. 6. Міжнародне законодавство про охорону праці. У 3-х томах. – К.: Основа, 1997. 7. Правила пожежної безпеки в Україні. – К.: Укрбудінформ, 1995. 8. Ткачук К. Н. Справочник по охране труда на промышленом предприятии. – К.: Техника,

1991. Лектор: Іванунік Віталій Олександрович, асистент кафедри географії та менеджменту туризму. Методика викладання та методи навчання: лекції, групові семінари, індивідуальні консультації. Оцінювання: іспит письмовий.

Вибіркові навчальні дисципліни Цикл дисциплін самостійного вибору ВУЗу

„Географія будівельної індустрії України” Шифр дисципліни – ПП 4.1 Курс – 2; семестр – 4; всього годин – 108; на тиждень – 3 год.; (л/пр); 3 кредити. Вибіркова. Опис: Об'єкт і предмет вивчення географії будівельної індустрії. Місце в системі

географічних наук. Історико-географічні особливості розвитку процесу будівництва. Сучасне поняття процесу будівництва. Структурна організація будівельної індустрії. Географічні основи формування матеріальних баз будівельної індустрії. Географічні особливості продукції будівництва. Методичні основи дослідження будівельної індустрії. Природні умови і ресурси та їх вплив на розвиток будівельної індустрії. Соціально-економічні чинники розвитку будівельної індустрії. Географія мінеральних ресурсів будівельної індустрії. Галузева структура промисловості будівельних матеріалів. Територіальні форми організації будівельної індустрії Розвиток будівельної індустрії в Україні. Будівельна індустрія та проблеми розвитку національної економіки. Екологічні проблеми людства і будівельна індустрія Проблеми та перспективи розвитку будівельної індустрії.

Рівень: А. Попередні умови: необхідні знання з основ теорії, методології та методики вивчення

економіко-географічних дисциплін, закономірностей соціально-економічного розвитку суспільства.

Б. Мета та завдання: сформувати у студентів теоретико-методологічні поняття про будівельну індустрію, як галузь господарства і географічної науки. Засвоїти методичні підходи до економіко-географічних досліджень будівельно-індустріальних комплексів.

Для досягнення мети необхідно вивчити теоретичні положення, що лежать в основі розвитку і формування будівельної індустрії як галузі географічної науки. Осмислити основні природні та соціально-економічні чинники розвитку цієї галузі. Вивчити структурну організацію будівельної індустрії на прикладі будівельно-індустріального комплексу України. Визначити роль будівельно-індустріального комплексу в територіальній організації суспільства та забезпеченні функціонування всіх галузей національної економіки.

В. Бібліографія: 1. Бурка Й. А. Географія будівельної індустрії Україні в кн. Програми спецкурсів кафедри

економічної географії для студентів географічного факультету / За ред. Руденко В.П.. - Чернівці: ЧДУ, "Рута", 1994. - 50 с.

2. Бурка Й. А. Про наукову концепцію формування географії будівельної індустрії в Україні // VII з'їзд Українського географічного товариства тези доповідей (Київ, 30 травня - 1 червня). - Київ, 1995. - С.33-34.

3. Бурка Й.А. Географія будівельної індустрії України: Навчальний посібник. - Чернівці: Рута, 2002. - 100 с.

4. Бурка Й.А. основи географії будівельної індустрії України: Чернівці: Рута, 2001.-175 с. 5. Давиденко О.П. Розвиток і розміщення основних галузей промисловості будівельних

матеріалів Української РСР. - К.: Наукова думка, 1972. - 220 с. 6. Іщук С. І. Територіально-виробничі комплекси і економічне районування (Методологія,

теорія). К.: Українсько-фінансовий інститут менеджменту і бізнесу, 1996.-244 с. 7. Качаєв Ю.Д. особливості територіальної структури будівельної індустрії України // З'їзд

Українського географічного товариства: Тези доповідей. -Київ, 1996.-С.37-38. 8. Коротун І.М., Коротун Л.К., Коротун С.І. Природні ресурси України. Рівне, 2000.-192 с.

9. Природно-ресурсний потенціал сталого розвитку України. Під ред. Б. М. Данилишина. - Київ: В-во РВПС НАНУ, 1999. - 716 с.

10. Соціально-економічна географія України: Навч. посібник /За ред.. проф. Шаблія О. І. Вид-во друге, перероблене і доповнене. Львів: Світ, 2000.-680 с.

11. Статистичний щорічник України за 2001 рік. 12. Україна. Атлас. - Київ: НВП "Картографія", 1996. - 32 с. Лектор: Бурка Йосип Андрійович, кандидат географічних наук, доцент. Методика викладання та методи навчання: лекції, практичні роботи, індивідуальні консультації, дискусії. Оцінювання: проміжні атестації, контрольні, практичні роботи, залік усно.

„Методи суспільно-географічних досліджень” Шифр дисципліни – ПП 4.2 Курс – 2; семестр – 4; всього годин – 144; на тиждень – 3 год.; (л/пр); 4 кредити. Вибіркова. Опис: Вступ. Предмет, мета, завдання, його значення й місце в системі наук. Зміст курсу.

Методологічні основи суспільної географії. Суспільна географія як наука і як теоретична основа для вибору об’єктів та методів суспільно-географічних досліджень. Головні структурні елементи об’єкту. Етапи суспільно-географічних досліджень. Масштаби досліджень. Основні методологічні принципи наукових досліджень. Підходи. Методи аналізу емпіричних даних наукових досліджень. Програма наукових досліджень. Методи та методика дослідження складових господарського комплексу території. Населення як об’єкт суспільно-географічних досліджень. Методи і методика дослідження населеного пункту (міста, села). Методи і методика дослідження промисловості, галузі промисловості, промислового підприємства. Методи і методика дослідження сільського господарства, АПК, сільськогосподарського підприємства, особистого підсобного господарства. Методи і методика дослідження транспорту території, соціальної інфраструктури, територіально-рекреаційного комплексу, будівельної індустрії. Методика дослідження господарського комплексу низового адміністративного району.

Рівень: А. Попередні умови: необхідні знання з суспільної географії, географії природних

ресурсів. Б. Мета та завдання:

− пізнати, засвоювати та практично використовувати загальні теоретико-методологічні основи про характер застосування методів при суспільно-географічних дослідженнях;

− розкрити методи та методику суспільно-географічних досліджень складових господарського комплексу території.

В. Бібліографія: 1. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география: Понятийно-терминологический словарь.

– М.: Мысль, 1983. – 232 с. 2. Коновалова Н.І. Методика соціальних та економіко-географічних досліджень:

Навч.посібник. – Чернівці: Рута, 1998. – 87 с. 3. Коновалова Н.І. Методи географічних досліджень (Блок. Методи соціальних та

економіко-географічних досліджень): Конспект лекцій. Чернівці: Рута, 2004. – 40 с. 4. Манак Б.А. Методика экономико-географических исследований. – Минск:

Университетское, 1985. – 157 с. 5. Методи географічних досліджень: Методичні рекомендації до виконання лабораторних

робіт / Укл. О.Є. Афанасьєв, К.М. Горб. – Дніпропетровськ: РВВДНУ, 2004. – 32 с. 6. Пістун М.Д. Основи теорії суспільної географії. – К.: Вища школа, 1996. – 232 с. 7. Топчієв О.Г. Основи суспільної географії. – Одеса: “Астропринт”, 2001. – 744 с. 8. Шаблій О. Суспільна географія. – Львів: Львів.націон.ун-т, 2001. – 744 с. Лектор: Коновалова Надія Іллівна, канд. геогр. наук, доцент; Методика викладання та методи навчання: лекції, практичні заняття, групові семінари,

індивідуальні консультації. Оцінювання: проміжні письмові атестації, письмовий іспит.

„ГЕОГРАФІЯ НАСЕЛЕННЯ З ОСНОВАМИ ДЕМОГРАФІЇ” Шифр дисципліни – П 4.11 Курс – 4; семестр – 8; всього годин – 162; на тиждень – 4 год.; (л/пр); 4,5 кредити. Вибіркова. Опис: Предмет, зміст, теоретичні основи, завдання “Географії населення”. Природно-

географічні передумови походження первісної людини та її розселення. Проблеми антропогенезу. Чисельність населення та його відтворення. Концепція демографічного переходу. Історичні типи відтворення населення. Демографічні революції. Народжуваність, смертність, тривалість життя: кількісні показники, загальна характеристика, динаміка, територіальні відміни. Шлюби та сімейний склад населення. Статево-вікова структура населення. Політика народонаселення і демографічна політика. Територіальні відміни демографічної ситуації в Україні. Міграції населення: поняття міграції, причини, основні види, історичні особливості, сучасна географія. Географія міграцій населення України. Трудові ресурси і структура зайнятості населення. Проблеми безробіття. Расовий склад населення світу: класифікація людських рас, географічні особливості розповсюдження. Етноси й етнічні процеси сучасного світу. Національний склад населення світу і чисельність народів. Мовний склад населення світу. Сучасна географія релігій.

Рівень: А. Попередні умови: необхідні знання шкільної програми географії населення України і

світу. Б. Мета та завдання.

Мета – вивчити теоретичні основи курсу і територіальні особливості розвитку й розміщення населення на терені України і світу.

Завдання – дати студентам системне уявлення про предмет, завдання і головні галузі географії населення; розкрити географічні особливості динаміки, структури і розселення населення, трудових ресурсів та їх використання; розглянути закономірності географічних відмінностей у природному русі населення та його міграціях, статево-віковому та національному складі населення.

В. Бібліографія. 1. Брук С.И. Население мира. Этнодемографический справочник. – М.: Наука, 1986. – 832 с. 2. Демографический энциклопедический словарь. – М.: Советская энциклопедия, 1985. –

608 с. 3. Джаман В., Круль В., Чернюх Г. Демогеографія. Навчальний посібник. – Чернівці: Рута,

2002. – 160 с. 4. Джаман В., Круль В., Чернюх Г. Демогеографія. Методичні вказівки і матеріали до

практичних робіт. – Чернівці: ЧНУ, 2002. – 24 с. 5. Заставецька О.В., Заставецький Б.І., Ткач Д.В. Географія населення України. – Тернопіль,

2001. – 147 с. 6. Заставний Ф.Д. Географія України: у 2-х книгах. – Львів: Світ, 1994. – 472 с. 7. Козлов В.М. и др. Народонаселение стран мира: справочник. – М., 1984. 8. Крачило М.П. Географія населення. – К.: НМКВО, 1992. – 180 с. 9. Джаман В.О. Регіональні системи розселення: демогеографічні аспекти. – Чернівці:

Рута, 2003. – 392с. Викладацький склад: Джаман Василь Олексійович, доктор географічних наук, доцент. Форми та методи навчання: лекції, практичні заняття, семінари, індивідуальні

консультації, дискусії, реферати. Оцінювання: поточне оцінювання виконаних практичних робіт і виступів на семінарах,

проміжні письмові атестації – 8-9-й і 15-16-ий тижні навчання, іспит письмовий. Мова навчання – українська (виклад матеріалу), російська (при підготовці матеріалу з

російськомовних джерел).

„ГЕОГРАФІЯ ПРИРОДНО-РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНИ" Шифр дисципліни – ПП 4.4 Курс – 2; семестр – 3; всього годин – 126; на тиждень – 4 год.; (л/пр); 3,5 кредити. Вибіркова. Опис: Вступ. Предмет, мета, завдання курсу, його значення й місце в системі наук. Зміст

курсу. Методологічні основи географії природно-ресурсного потенціалу (ПРП) України. Сукупна продуктивність природних ресурсів. Вартісна основа оцінки. Фактичний і потенційний ефект від освоєння природних ресурсів. Принципи організації природоохоронної діяльності. Зміст, предмет, рівні і завдання економіко-географічного дослідження ПРП. Теоретичні засади географії природно-ресурсного потенціалу України. Територіальна продуктивність природних ресурсів України. Загальна характеристика ПРП України. Історія зародження та розвитку вчення про ПРП України. Сутність економіко-географічного підходу до аналізу ПРП. Єдиний критерій та узагальнюючий показник еколого-економічної оцінки ПРП України. Банк даних ПРП України. Еколого-економічна оцінка мінерального потенціалу України. Еколого-економічна оцінка водного потенціалу України. Еколого-економічна оцінка земельного, лісового, фауністичного, природно-рекреаційного потенціалу України. Основні напрями використання результатів оцінки ПРП. Основні напрями раціоналізації природокористування в Україні.

Рівень: A. Попередні умови: необхідні знання з землезнавства, географії

природних ресурсів, економічної теорії, теорії вартості і споживчої вартості ресурсів, теорії диференційної ренти, основ відтворення природних ресурсів.

Б. Мета та завдання — навчити студентів: - пізнавати, засвоювати та практично використовувати закони і

закономірності збалансованого, згармонізованого освоєння, охорони та відтворення природно-ресурсного потенціалу території (акваторії) України на всіх рівнях та етапах його використання людиною і суспільством в цілому;

- управляти адаптацією соціально-економічної структури національного господарського комплексу до можливостей екосистем;

- обґрунтовувати шляхи подолання наявних екологічних катаклізм та будувати екологічно безпечну життєдіяльність.

B. Бібліографія: 1. Руденко В.П. Географія природно-ресурсного потенціалу України. У 3-х частинах. - К. -

Чернівці: ВД KM Академія - Зелена Буковина, 1999. -568с . 2 .Природно-ресурсний потенціал сталого розвитку України / Б.М.

Данилишин, С.І. Дорогунцов, B.C. Міщенко та ін. - К.: РВПС України, 1999.-716с .

3. Менеджмент природоохоронної діяльності: Вибрані програми нормативних і спеціальних курсів. - Частина 1. - За ред. акад. УЕАН В.П. Руденка. - Чернівці: Рута, 1996. - 100 с.

4. Rudenko V.P. Ukrainian Natural Resources Potential: An Evaluative Reference-Book. -K.: Vysha shkola, 1995. - 193 p.

5. Банк даних еколого-економічної оцінки природно-ресурсного потенціалу адміністративного району/області. - Чернівці: Рута, 1999.

6. Руденко В.П., Вацеба В.Я., Соловей Т.В. Природно-ресурсний потенціал природних регіонів України. - Чернівці: Рута, 2001. - 268 с.

7. Руденко В.П., Трофимчук О.М. Український природно-ресурсний потенціал: Серія оцінкових картосхем. Част.2. - К.: ІНДС, 2000. - 186 с.

8. Дорогунцов С.І., Муховиков A.M., Хвесик М.А. Оптимізація природокористування. - Т.І.: Природні ресурси: еколого-економічна оцінка. - К.: Кондор, 2004. - 291 с.

Лектори: Руденко Валерій Петрович, д. геогр. н., проф.; Соловей Тетяна Василівна, к. геогр. н., асист.; Вацеба Володимир Ярославович, к. геогр. н., доц.

Методика викладання та методи навчання: лекції, практичні заняття, групові семінари, індивідуальні консультації, педагогічні ігри, дискусії.

Оцінювання: проміжні письмові атестації - 5-6-й та 11-12 тижні навчання, іспит письмовий.

Російською мовою можливе вивчення розділів, присвячених компонентній еколого-економічній оцінці ПРП України.

„Географія АПК” Шифр дисципліни – ПП 4.5 Курс – 3; семестр – 6; всього годин – 108; на тиждень – 4 год.; (л/пр); 3 кредити. Вибіркова. Опис: Теоретично-методологічні основи функціонування агропроми- слових

територіальних комплексів. Агропромислова інтеграція: суть, види та аспекти функціонування. Умови і фактори територіальної організації АПК. Особливості територіальної організації основних сфер АПК. Сировинна сфера, розміщення виробництва засобів виробництва, переробної промисловості, виробничої та соціальної інфраструктури, розміщення центрів науки та підготовки кадрів. Розвиток агропромислової інтеграції в Україні в кінці ХІХ на початку ХХ століття. Загальна характеристика АПК. Географія рослинницько-продуктових підкомплексів. Географія тваринницько-продуктивних комплексів. Територіальна структура в АПТК України. Торгівля продовольчими товарами в зовнішньоекономічних зв’язках АПК України. Торгівля непродовольчими товарами. Торгівля засобами виробництва. Діяльність спільних підприємств. Організаційно-управлінська структура АПК України: історичний аспект. Сучасна система управління АПК.

Рівень: А. Попередні умови: потрібні знання з курсів фізична географія, економічна та соціальна

географія, географія сільського господарства, грунтознавства та ін. Б. Мета та завдання: дати студентам поглиблені теоретичні та практичні відомості про

предмет, завдання та головні напрямки курсу агропромислові комплекси; В. Бібліографія:

1. Агропромисловий комплекс Української РСР: Посібник для вчителя / За ред. М. М. Паламарчука. К., 1980. 175 с.

2. Амельченко М. Р., Балабанов Г. В., Твердохлебов И.Т. География АПК СССР. Сим-ферополь, 1987.81 с.

3. Борщевский П. П., Прейгер Д. К., Иванух Р. А. и др. Региональная специализация сельскохозяйственного производства Украинской ССР. К., 1989. 198 с.

4. Географічна енциклопедія України: В 3 т. К., 1989—1993. 5. Географія Української РСР. К., 1982. С. 133—165. 6. Золовский А. П., Козаченко Т. И. Картографирование продовольствен- ных комплексов.

К., 1987.130с. 7. Иванов К. И. Территориальные системы общественного производства: Географические

аспекты агропромышленного комплексообразования. М., 1975. 269 с. 9. Іванух Р. А. Охорона і раціональне використання природно-ресурсного потенціалу

сільського господарства. К., 1985. 128 с. 8. Иванух Р. А. Природные ресурсы сельскохозяйственного производства Украинской

ССР.К., 1984.221 с. 9. Маракулин П. П. Региональные особенности размещения сельскохозяйственного производства. К., 1986. 215с.

10. Мармуль Л. А. АПК и территориальная организация продовольственного хозяйства СССР. Грозный, 1991. 122 с.

11. Пістун М. Д., Колесник Г. О. Географія сільського господарства СРСР. К., 1983. ЗО1 с. 12. Ракитников А. Н. География сельского хозяйства (проблемы и методы исследований). М.,

1970.342с. 13. Розміщення і зональна спеціалізація сільського господарства Української РСР. 2-ге вид./

За ред. П. Дубінова, І. Жадана, М. Щура. К., 1979. 292 с. 14. Территориальная организация агропромышленных комплексов. К., 1985. 304 с. 15. Территориальная организация сельскохозяйственного производства. К., 1981. 303с. 16. Территориальные системы в специализированных агропромышленных комплексах.

К.,1990.160 с.

17. Худякова Т. М. Формирование региональных индустриально-аграрных сочетаний. Воронеж, 1978. 159с.

18. Чаянов А. В. Организация крестьянского хозяйства. М.. 1925. 19. Язынина Р. А. Специализированный аграрно-промышленный комплекс и его тер-

риториальная организация. К.,1979. 222 с. 20. Янкив М. Д., Чаус А. М. Экономические основы функционирования АПК. Львов,

1989.240с. Лектор: Грицку Вероніка Степанівна, к.г.н., доц. Методика викладання та методи навчання: лекції, практичні заняття, групові семінари,

індивідуальні консультації, дискусії. Оцінювання: проміжні письмові атестації 5-6 та 11-12 тижні навчання; усний іспит.

„ГЕОГРАФІЯ ПРОМИСЛОВОСТІ” Шифр дисципліни – ПП 4.6 Курс – 4; семестр – 7; всього годин – 108; на тиждень – 4 год.; (л/пр); 3 кредити. Вибіркова. Опис: Вступ до курсу. Економічні передумови територіальної організації промислових

комплексів. Природні передумови територіальної організації промисловості. Структура, темпи розвитку, закономірності та принципи територіальної організації промисловості. Економіко-географічний аналіз галузей промислового комплексу. Територіальна організація міжгалузевих промислових комплексів. Паливна промисловість: нафтова, газова, вугільна. Електроенергетика. Металургійні комплекси. Машинобудівні комплекси. Хімічні комплекси. Будівельні комплекси. Комплекс галузей виробництва предметів споживання. Легка промисловість. Харчова промисловість. Промислові комплекси і районування промисловості. Промислові вузли. Промислові райони.

Рівень: А. Попередні умови: необхідні знання з основ географії світового господарства за середню

школу, географії природних ресурсів, соціально-економічної географії, географії населення. Б. Мета та завдання:

Мета: дати майбутнім фахівцям знання про сучасний стан основних галузей промисловості та їх територіальну організацію.

Завдання:

- опрацювати закономірності та принципи територіальної організації промисловості; - ознайомитись з галузевою та територіальною структурою промисловості світу; - навчити студентів давати економіко-географічну характеристику основних галузей та

підгалузей промислового виробництва, а також сформувати вміння аналізу та синтезу наявної інформації з метою пошуку розв’язку сучасних проблем географії промисловості.

В. Бібліографія: 1. Алисов Н.В., Хореев Б.С. Экономическая и социальная география мира. – М., 2001. 2. Безгулий В.В., Козинець С.В. Регіональна економічна та соціальна географія світу. – К.:

Академія, 2003. – 688 с. 3. Вступ до економічної і соціальної географії: підручник/ А.П. Голиков, Я.Б. Олійник, А.В.

Степаненко. – К.: Либідь, 1996. – 320 с. 4. Дахно І.І., Бовт рук Ю.А. Міжнародна економіка. – К.: МАУП, 2002. – 216 с. 5. Липец Ю.Г., Пулярки В.А., Шлихтер С.Б. География мирового хазяйства. – М.: Владос,

1999. – 400 с. 6. Соціально-економічна географія світу / Кузика С.П.- Тернопіль: Підручник і посібник,

1998. – 256 с. 7. Куракин А.Ф. Основы промышленного и с / х производства. – М.: Просвещение, 1981 –

238 с. 8. Плошкин М.Р. Основы промышленного производства. – М.: Высшая школа, 1977. – 305 с. 9. Хрущев А.Т. География промыленности СССР. – М.: Мысль, 1986. – 416 с. Лектори: Данілова Ольга Миколаївна, к.с.-г.н., доцент Методика викладання та методи навчання: лекції, індивідуальні консультації, дискусії. Оцінювання: проміжні письмові атестації 5-6 й та 11-12 тижні навчання, іспит письмовий.

„Соціально-економічна картографія” Шифр дисципліни – ПП 4.7 Курс – 4; семестр – 7; всього годин – 108; на тиждень – 4 год.; (л/пр); 3 кредити. Вибіркова. Опис: Вступ. Основні поняття тематичної картографії. З історії тематичної картографії.

Теоретичні засади тематичного картографування. Принципи і методи складання тематичних карт. Картографічне моделювання. Метричність і символічність зображень. Засоби і способи тематичного картографування. Особливості змісту і методики складання тематичних карт. Тематичні карти природи. Соціально-економічні карти. Використання і застосування тематичних карт. Використання тематичних карт. Аналіз і застосування тематичних карт.

Рівень: А. Попередні умови: необхідні знання з геодезії, топографії, загальної картографії. Б. Мета і завдання навчити студентів: - вміти використовувати засоби та способи картографування для складання тематичних карт; вміти читати тематичні карти і по них визначати особливості природи і господарства конкретних територій; - вміти використовувати тематичні карти для обгрутування напрямів і шляхів

використання ресурсів території та організації господарської діяльності. В. Бібліографія

1. Берлянт А.М. – Карта – второй язык географии. – М. – Просвещение, 1985. – 192с. 2. Берлянт А.М. – Картография. – М. – Просвещение, 2001. – 302с. 3. Жупанський Я.І., Сухий П.О. – Соціально-економічна картографія. – Тернопіль, 1997. – 183с. 4. Жупанський Я.І. – Історія географії України. – Львів – Світ, 1997. – 179с. 5. Заруцкая И.П., Красильникова Н.В. – Проектирование и составление карт природы. – М. – изд. МГУ, 1989. – 302с. 6. Комплексные региональные атласы. – М. – изд. МГУ, 1976. – 620с. 7. Леонтьев И.В. – Тематическая картография. – М. – Наука, 1981. – 84с. 8. Методические указания по компоновке тематических карт – Харьков. – изд. ХГУ, 1986. – 64с. 9. Сосса Р.І. – Картографічні твори на територію України. – К. – ДНВП “Картографія”, 2001. – 500с. Викладацький склад: професор Я.І. Жупанський, доктор географічних наук, заслужений

працівник освіти України – денна форма навчання; Доцент П.О. Сухий, кандидат географічних наук – заочна форма навчання.

Форми і методи навчання: лекції, практичні роботи, домашні завдання, індивідуальні консультації, дискусії.

Оцінювання: проміжні письмові та графічні атестації – 5,6,11,12 тижні навчання, іспит письмовий.

Мова викладання: державна, для окремих взірців карт використовується мова оригіналів.

„КОНСТРУКТИВНА ГЕОГРАФІЯ” Шифр дисципліни – ПП 4.8 Курс – 4; семестр – 7; всього годин – 90; на тиждень – 3 год.; (л/пр); 2,5 кредити. Вибіркова. Опис: Вступ. Предмет, мета і завдання курсу, історія становлення і перспективи розвитку.

Методи конструктивно-географічних досліджень та основні конструктивно-географічні проблеми. Взаємодія суспільства і природи та її форми на різних етапах розвитку людства. Сучасний етап взаємодії суспільства і природи. Поглиблення суперечностей між зростаючими потребами суспільства у природних ресурсах і можливостями природи в їх задоволенні та між потребами людства у здоровому середовищі проживання і погіршенням якості цього середовища. Поняття регіонального природокористування та роль географів у розробці його фундаментальних і прикладних питань. Географічне ресурсознавство. Природні умови і природні ресурси. Класифікація природних ресурсів. Природноресурсний потенціал і ресурсні цикли. Характеристика мінеральних, водних, земельних, біологічних і кліматичних ресурсів. Регіональні комплексні конструктивно-географічні проблеми природокористування. Збереження і покращення навколишнього середовища. Забруднення і охорона природного середовища. Моніторинг природного середовища. Руйнівні стихійні природні явища і боротьба з ними. Освоєння територій з екстремальними для життя людини умовами. Охорона живої природи. Проблеми охорони навколишнього середовища при розміщенні промисловості і формуванні ТВК. Географічні проблеми населення та деякі питання демографії. Прийоми і методи конструктивно-географічних робіт. Використання матеріалів географічних досліджень для планування, проектування і управління. Засоби географічної інформації при географічній освіті різних рівнів. Еколого-географічне виховання.

Рівень: А. Попередні умови: необхідні знання із вступу до економічної та фізичної географії, географії природних ресурсів, економічної і соціальної географії, охорони природи і раціонального природокористування.

Б. Мета і завдання: − надати студентам системні знання у галузі раціонального природокористування, про шляхи подальшої експлуатації різних видів природних ресурсів, їх охорони відновлення в інтересах майбутніх поколінь; − дати аналіз значних комплексних проблем природокористування з метою підвищення ефективності використання природних ресурсів; − ознайомити із основними прийомами і методами конструктивно-географічних робіт з метою формування еколого-географічного світогляду.

В. Бібліографія: 1. Основы конструктивной географии. Под ред. И.П. Герасимова и Преображенского В.С. –М.: Просвещение, 1986. 2. Охрана природы. Справочник./ Под ред. К.П. Митрюшкина. – М.: Агропромиздат, 1987. – 269 с. 3. Кукуруза С.І. Гідроекологічні проблеми суходолу. – Львів: Світ, 1999. – 296 с. 4. Корнеева А.И. Общество и окружающая среда. – М: 1985. 5. Реймерс Н.Ф. Природопользование. – М: 1990. 6. Горев Л.Н., Пелешенко В.И., Кирничный В.В. Методика оптимизации природной среды обитания. – К.: 1992. – 528 с. 7. Моделирование в географии. / Сб. ст. под ред. В.А. Жука. – М.: Изд. МГУ, 1986. – 112 с. 8. Руденко В.П. Географія природно-ресурсного потенціалу України. У 3-х частинах. – К.: ВД „К-М. Академія” – Чернівці: Зелена Буковина, 1999. – 568с. 9. Судо М.М. Гееэкология. – М.: МНЕПУ, 1999. – 116с. 10. Экзарьян В.Н. Геоэкология и охрана окружающей среды. – М.: Экология, 1997.

Лектори: Цепенда Михайло Володимирович, к. геогр. н., доц. Методика викладання та методи навчання: лекції, практичні заняття, групові семінари,

індивідуальні консультації, дискусії. Оцінювання: проміжні письмові атестації – 5-6-й та 11-12 тижні навчання, залік письмовий.

„Основи районного і міського планування” Шифр дисципліни – ПП 4.10 Курс – 4; семестр – 8; всього годин – 108; на тиждень – 4 год.; (л/пр); 3 кредити. Вибіркова. Опис: Предмет, зміст, теоретичні основи, завдання предмету. Суспільно-географічні основи

районної планіровки. Основні види районної планіровки. Структура схеми районної планіровки. Районна планіровка промислових районів і вузлів. Транспортні зв'язки. Районна планіровка сільських адміністративних районів. Районна планіровка санаторно-культурних районів. Районна планіровка приміських зон великих міст. Шляхи розвитку методологічних основ районної планіровки: системний, кібернетичний, інформаційний підходи. Районна планіровка і суспільно-географічне районування. Проблеми прогнозування. Суспільно-географічні підходи до формування основної планіровочної концепції району. Розвиток територіальної структури продуктивних сил району. Розселення. Територіальні ресурси та їх використання. Особливості і проблеми районної планіровки районів різних типів.

Рівень: A. Попередні умови: необхідні знання з географічних основ регіонального

розвитку, основ екології, планування сільських населених пунктів, проектування доріг місцевого значення, комплексного планування соціально-економічного розвитку поселень і адміністративних районів.

Б. Мста і завдання. Мета: вивчити теоретичні основи курсу і методичні підходи розробки і деталізації

господарських планів розвитку і розміщення продуктивних сил району. Завдання: дати студентам системне уявлення про предмет, теоретичні основи і завдання курсу;

вивчити методичні підходи до комплексного розміщення всіх видів виробництва, будівництва, соціальної сфери у районі на сучасному етапі та на перспективу з врахуванням раціонального використання території з метою підвищення продуктивності праці, зниження вартості виробництва при одночасному покращенні умов праці, побуту і відпочинку населення.

B. Бібліографія. 1. Перцик Е.Н. районная планировка (географические аспекти). - М.: Мьісль,

1973.-271с. 2. Районная планировка. Справочник проектировщика. -М/. Стройиздат, 1986.

-325с . 3. Савченко И.П., Липявкин А.Ф. Основи районной планировки. - М.: Висілая

школа, 1970. - 278 с. 4. Павльїшин Б.В., Нудельман В.И., Тимчук Н.Ф., Фильваров Г.И. Районная

планировка в Украинской ССР. - К.: Будівельник, 1982. - 144 с. 5. Проблеми комплексного развития территории / Ответственние редактори:

Й.А. Горленко й др. - К.: Наукова думка, 1994. - 295 с. Викладацький склад: Джаман В.О., д.г.н., доцент; Жупанський Я.І., д.г.н., професор; Заячук

М.Д., к.г.н., доцент; Греков С.А., асистент. Форми і методи навчання: лекції, практичні заняття, семінари, індивідуальні консультації,

дискусії, реферати. Оцінювання: поточне оцінювання виконаних практичних робіт і виступів на семінарах, дві

проміжні письмові атестації, залік письмовий. Мова навчання - українська (виклад матеріалу), російська (при підготовці матеріалу з


„ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ ВИРОБНИЦТВА” Шифр дисципліни – ПП 4.11 Курс – 4; семестр – 7; всього годин – 108; на тиждень – 4 год.; (л/пр); 3 кредити. Вибіркова. Опис. Мета, завдання та значення курсу. “Вплив природних та економічних умов на

розвиток промисловості. Техніко-економічні основи виробництва в паливно-енергетичному комплексі. Техніко-економічні основи виробництва чорних металів. Техніко-економічні основи виробництва кольорових металів. Техніко-економічні основи виробництва в хімічному міжгалузевому комплексі. Техніко-економічні основи виробництва будівельних матеріалів. Техніко-економічні основи лісопромислового виробництва. Техніко-економічні основи сільськогосподарського виробництва. Техніко-економічні основи землеробства. Техніко-економічні основи основи тваринництва.

Рівень: А. Попередні умови: необхідні знання з географії природних ресурсів, географії світового

господарства, міжгалузевих комплексів Б. Мета та завдання: Мета: Сформувати у студентів теоретико-методологічні та методичні основи знань

техніко-економічних основ промислового та сільськогосподарського виробництва, їх сучасного стану в Україні та впливу на оточуюче середовище.

Завдання: - ознайомитись із техніко – економічними основами промислового виробництва в розрізі

міжгалузевих комплексів; - проаналізувати вплив техніко-економічних особливостей сучасного виробництва на його

територіальну організацію; - розкрити економічні проблеми та екологічні наслідки діяльності найважливіших галузей

промислового виробництва України - оволодіти методикою техніко-економічних розрахунків.

В. Бібліографія: 1. Технология важнейших отраслей промышленности/ А.М.Гинберг, Б.А.Хохлов, И.П.Дрякина

и др. – М.: Высшая школа, 1985. – 496 с. 2. Буринська Н.М. Основи хімічної технології. – К.: Освіта, 1998. – 288 с. 3. Коротун І.М., Коротун Л.К., Коротун С.І. Розміщення продуктивних сил України. – Рівне :

Вид-во РДТУ, 1998. – 410 с. 4. Бакал Ю.М. Економічна теорія технологічних змін: Навч. посб. – К.: Заповіт, 1996. – 240 с. 5. Запольський А.К., Салюк А.І. Основи екології. – К.: Вища школа, 2001. – 358 с. 6. Куракин А.Ф. Основы промышленного и с / х производства. – М.: Просвещение, 1981 – 238 с. 7. Плошкин М.Р. Основы промышленного производства. – М.: Высшая школа, 1977. – 305 с. 8. Охрана окружающей среды /ред. А.М.Владимров.- Л.: Гидрометеоиздат, 1991. – 422 с. 9. Швиденко А.Й., Руденко В.П. Техніко-економічні основи виробництва: Конспект лекцій.

Рукопис.- 280 с. Лектори: Данілова Ольга Миколаївна, к.с.-г.н., доцент; Методика викладання та методи навчання: лекції, практичні заняття, групові семінари,

індивідуальні консультації, дискусії. Оцінювання: проміжні письмові атестації 5-6 й та 11-12 тижні навчання, іспит письмовий.

„ГЕОГРАФІЯ КОМУНІКАЦІЙ” Шифр дисципліни – ПП 4.12 Курс – 2; семестр – 4; всього годин – 108; на тиждень – 4 год.; (л/пр); 3 кредити. Вибіркова. Опис: Вступ. Предмет, мета, завдання курсу, його значення і місце у системі наук. Зміст

курсу. Методологічні основи географії комунікацій. Основні терміни і поняття географії комунікацій. Особливості транспорту як галузі господарства. Транспортна мережа як необхідна складова транспортних систем. Функціональна та організаційно-управлінська структура транспортної системи. Функціонально-галузева структура системи комунікацій. Поняття про територіальну структуру транспортної системи. Транспортні системи і територіально-виробничі комплекси. Транспорт і системи розселення. Транспортні системи і природно-територіальні системи. Структурні особливості транспортної системи України. Новітні системи комунікацій. Телекомунікаційні транспортні системи. Система Інтернету. Космічні комунікаційні системи. Екологічні аспекти комунікаційних систем.

Рівень: А. Попередні умови: необхідні знання з землезнавства, географії природних ресурсів,

економічної теорії, інформатики, геоінформатики, основ екології. Б. Мета та завдання – навчити студентів: − пізнати, засвоювати та практично застосувати закони та закономірності розвитку

транспортної мережі території; − обґрунтовувати функціонально-галузеву та територіальну структуру системи комунікацій; − обґрунтовувати шляхи подальшого розвитку світової системи комунікацій та

комунікаційної системи України. В. Бібліографія:

1. Пістун М.Д. Основи теорії суспільної географії. – К.: Вища школа, 1996. – 232 с. 2. Пістун М.Д. Основи теорії суспільної географії: Навч. посібник. – К.: Вища шк., 1994. –

156с. 3. Топчієв О.Г. Основи суспільної географії. – Одеса: “Астропринт”, 2001. – 744 с. 4. Шаблій О. Суспільна географія. – Львів: Львів.націон.ун-т, 2001. – 744 с. Лектор: Вацеба Володимир Ярославович, к. геогр. н., доц. Методика викладання та методи навчання: лекції, практичні заняття, групові

семінари, індивідуальні консультації, дискусії. Оцінювання: проміжні письмові атестації - 5-6-й та 11-12 тижні навчання, залік письмовий.

„ОЦІНЮВАННЯ ПРИРОДНИХ УМОВ І РЕСУРСІВ” Шифр дисципліни – ПП 4.13 Курс – 3; семестр – 6; всього годин – 90; на тиждень – 3 год.; (л/пр); 2,5 кредити. Вибіркова.

Опис: Вступ. Предмет, мета, завдання курсу, його значення і місце у системі наук. Зміст курсу. Методологічні основи оцінки природних умов та ресурсів. Поняття „природні умови” і „природні ресурси”. Межа між умовами і ресурсами. Тенденція залучення природних умов до категорії природних ресурсів. Види оцінок: виробнича (технологічна), природнича, соціальна, економічна, географічна, економіко-географічна, еколого-економічна. Економічна оцінка природних умов і ресурсів. Економічна оцінка агро-кліматичних ресурсів. Єдина методологічна вартісна основа. Об’єкт оцінки. Територіальне поєднання природних умов і природних ресурсів. Види економічних оцінок природних ресурсів та їх система. Основні напрямки використання результатів оцінки природних умов та ресурсів. Основні напрямки раціоналізації природокористування в Україні.

Рівень: А. Попередні умови: необхідні знання з землезнавства, географії природних ресурсів, кліматології, економічної теорії, теорії вартості та споживчої вартості ресурсів, теорії диференційної ренти, основ відтворення природних ресурсів.

Б. Мета та завдання – навчити студентів: − пізнати, засвоювати та практично застосувати закони та закономірності розвитку

транспортної мережі території; − обґрунтовувати функціонально-галузеву та територіальну структуру системи комунікацій; − обґрунтовувати шляхи подальшого розвитку світової системи комунікацій та

комунікаційної системи України. В. Бібліографія:

1. Еколого-географічні проблеми дослідження природно-ресурсного по тенціалу регіону: Темат. збірник наук, праць / Відп. ред. В.Руденко. - К.:НМКВО, 1992.-132с.

2. Збірник законодавчих актів України про охорону навколишнього при родного середовища. У 6 томах. - Чернівці.: Зелена Буковина, 1997. - 2000.

3. Игнатенко Н.Г., Руденко В.П. Природно-ресурсннй потенциал терри- тории. Географический анализ й синтез. - львов: Вища школа, 1986. - 164с.

4. Коротун І.М., Коротун Л.К., Коротун С.І. Природні умови та ресурси України. Навч. посібник: Рівне: ТОВ „Прінт Хауз”, 2000. – 192 с.

5. Минц А.А. зкономическая оценка естественннх ресурсов: Научно- методические проблеми учета географических различий й зффектив- ности природопользования: М.: мисль, 1972. - 303 с.

6. Руденко В.П. Географія природно-ресурсного потенціалу України. У 3-х частинах: Підручник. - К.: ВД «К.-М. Академія» - Чернівці: Зелена Буковина, 1999-568с.

7. Руденко В.П., Вацеба В.Я., Соловей Т.В. Природно-ресурсний потенціал природних ресурсів України. - Чернівці: Рута, 2001. - 268 с.

8. Руденко В.П. Український природно-ресурсний потенціал: Серія оцінкових картосхем: Ч 1. Навч. посібник. - К.: ІЗМН, 1997. - 176 с.

9. Руденко В.П., Трофимчук О.М. Український природно-ресурсний потенціал: Серія оцінкових картосхем: 4.2. -К.: УІНС, 2000. - 186 с.

10. Руденко В.П., Швиденко А.Й., Екологічні основи природокористування: Розширена програма навч. дисциплін. - Чернівці: Рута, 1995. - 78 с. Лектор: Вацеба Володимир Ярославович, к. геогр. н., доц. Методика викладання та методи навчання: лекції, практичні заняття, групові

семінари, індивідуальні консультації. Оцінювання: проміжні письмові атестації - 5-6-й та 11-12 тижні навчання, залік письмовий.

„Соціально-економічна статистика” Шифр дисципліни – П 4.14 Курс – 4; семестр – 7; всього годин – 90; на тиждень – 3 год.; (л/пр); 2,5 кредити. Вибіркова. Опис: Предмет, об’єкт і завдання курсу «Статистичні методи в соціально-економічній

географії». Методологічна база курсу. Методи наукових досліджень. Статистичне спостереження як метод інформаційного забезпечення в соціально-економічній географії. Суть статистичних зведень. Типологічні групування та принципи формування груп. Статистичні таблиці. Суть і види статистичних показників. Балансовий метод дослідження в економічній і соціальній географії. Властивості структури статистичної сукупності та ряди розподілу. Вибірковий метод спостереження, різновиди вибірок. Статистична перевірка гіпотез. Методи аналізу взаємозв’язків. Ряди динаміки. Аналіз інтенсивності та тенденції розвитку. Індекси. Суть і функції індексів. Метрологічні основи економічної та соціальної статистики. Система показників економічної та соціальної статистики. Статистичні класифікації та групування як методи дослідження в економічній та соціальній географії. Статистичні методи при оцінці природних ресурсів. Особливості використання статистичних підходів до вивчення географії населення і трудових ресурсів. Статистичні методи дослідження територіального поділу праці та торгівельних відносин.

Рівень: А. Попередні умови: необхідні знання з курсів: «Географія світового господарства»,

«Регіональна економічна і соціальна географія», «Загальна теорія статистики», та основи знань з наукових методів дослідження.

Б. Мета та завдання: дати системні знання з теорії та практики використання статистичних методів в соціально-економічній географії.

В. Бібліографія: 1. Адамов В. Е., Ильенкова С. Д., Сиротина Т. П., Смирнов С. М. Экономика и статистика фирм.

М.: Финансы и статистика, 1996. 240 с. 2. Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна та соціальна геграфія світу: Посібник.

– К.: Видавничий центр «Академія», 2003. – 688 с. 3. Вашків П. Г., Пастер П. І., Сторожук В. П., Ткач Є. І. Теорія статистики: Навчальний

посібник. – К.: Либідь, 2001. – 320 с. 4. Вашків П. Г., Сторожук В. П. Статистика промисловості. К.: Ін-т системних досліджень,

1993. 262 с. 5. Вступ до економічної і соціальної географії: Підручник / А. П. Голиков, Я. Б. Олійник, А. В.

Степаненко. — К.: Либідь, 1996.— 320 с. 6. Економічний словник-довідник. К.: Femina, 1995. 367 с. 7. Елисеев И. И., Костеева Т. В., Хоменко Л. М. Международная статистика. Минск: Высш. шк.,

1995. 223 с. 8. Крачило М. П. Основи економічної теорії. - К., 1997. - 192 с. 9. Кулинич О. І. Теорія статистики. К.: Вища шк., 1992. 135 с. 10. Липец Ю. Г., Пуляркин В. А., Шлихтер С. Б. География мирового хозяйства. - М.: Владос,

1999. - 400 с. 11. Масляк П. О., Олійник Я. Б., Степаненко А. В. Словник-довідник з економічної і

соціальної географії світу. – Київ: Лібра, 1996. - 328 с. 12. Моторин Р. М. Міжнародна статистика. К.: Вища шк., 1993. 203 с. 13. Новиков М. М., Теслюк И. Е. Макроэкономическая статистика. Минск: БГЭУ, 1996. 132 с. 14. Олійник Я. Б. Вступ до соціальної географії. – К.: Либідь, 2000. 15. Пістун М. Д. Основи теорії суспільної географії: Навч. посібник. – К.: Вища школа, 1996. –

172 с.

16. Світова економіка: Підручник / А. С. Філіпенко, О. І. Рогач, О. І. Шнирков та ін. — 2-ге вид., стереотип. — К.: Либідь, 2001. - 582 с.

17. Соціально-економічна географія світу / За ред. Кузика С. П. - Тернопіль: Підручники & посібники, 1998. – 256 с.: іл..

18. Статистика: Підручник / С. С. Герасименко, А. В. Головач, А. М. Єріна та ін.; За наук. ред. д-ра екон. наук С. С. Герасименка. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2000. — 467 с.

19. Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. - К.: Підручник. - К.: Либідь, 2000. - 416 с. Лектор: Бурка Володимир Йосипович, асистент. Методика викладання та методи навчання: лекції, індивідуальні консультації. Оцінювання: проміжні атестації, контрольні роботи, залік усно.

„Політична географія та геополітика” Шифр дисципліни – П 4.15 Курс – 4; семестр – 8; всього годин – 108; на тиждень – 4 год.; (л/пр); 3 кредити. Вибіркова. Опис: Об’єкт, предмет і завдання політичної географії. Становлення політичної географії

як науки. Географічний простір і кордони. Класична геополітика. Сучасна геополітика. Англо-американська геополітика. Нова геополітика в Європі. Неомондіалізм та електоральна географія. Вітчизняна геополітика. Взаємодія світогосподарських і геополітичних процесів. Геополітичні моделі світу: концепція Хартленду, концепція «пан-регіонів», концепція «морської сили», геополітичні моделі Коена, геополітичні моделі і сценарії Галтунга і Тейлора. Геополітика і світовий порядок. Політична географія Світового океану. Актуальні проблеми політичної географії.

Рівень: А. Попередні умови: необхідні знання політичної карти світу та особливості її

формування, основи знань з політології, суспільної географії, соціальної та економічної географії світу.

Б. Мета та завдання: вивчити просторову організацію політичного життя суспільства і територіальне поєднання політичних сил у їхній зумовленості специфічними поєднаннями різноманітних соціально-економічних чинників.

В. Бібліографія: 1.Багров М.В., Боков В.О., Черваньов І.Г. Загальне землезнавство. - Либідь, 2000. - 464 с. 2.Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна та соціальна геграфія світу: Посібник.

– К.: Видавничий центр «Академія», 2003.– 688 с. 3. Бурка Й. А. Основи географії будівельної індустрії України: - Чернівці: Рута, 2001.-175 с. 4. Голков А.П., Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Вступ до економічної і соціальної географії, Київ,

1996. – 320 с. 5. Дергачев В.А. Геополитика. — К.: Випа-Р, 2000. — 448 с. 6. Дністрянський М.С. Україна в політико-географічному вимірі. — Львів: Вид. ЛНУ, 2000. —

311с. 7. Колосов В.А., Мироненко Н.С. Геополитика и политическая география. — М.: Аспект Пресс,

2001. — 480 с. 8. Луцишин П. В. Вступ до економічної і соціальної географії, Київ, 1993. – 158 с. 9. Масляк П.О., Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Словник-довідник учня з економічної і

соціальної географії світу. - К,: Либра, 1996 . - 328 с. 10. Олійник Я.Б. Вступ до соціальної географії. - К.: Либідь, 2000. 11. Розміщення продуктивних сил (за ред.. В. В. Ковалевського, О. Л. Михайлюка, В.

Ф.Семенова). - К.: Знання, 1998. - 346 с. 12. Павленко Ю. Історія світової цивілізації: Соціокультурний розвиток людства. К.: Либідь,

1996. — 358 с. 13. Пістун М .Д. Основи теорії суспільної географії. - К.: Вища школа, 1996. - 172 с. 14. Топчієв О. Г. Основи суспільної географії. Навчальний посібник. - Одеса: Астропринт, 2001. -

560 с. 15. Туровский Р. Ф. Политическая география. Москва-Смоленск, 1999. — 380 с. 16. Шаблій О. І. Суспільна географія: теорія, історія, українознавчі студії, Львів: Львівський


Либідь, 2000 – 416 с. Лектор: Бурка Йосип Андрійович, кандидат географічних наук, доцент. Методика викладання та методи навчання: лекції, індивідуальні консультації. Оцінювання: проміжні атестації, контрольні роботи, залік усно.

Цикл дисциплін вільного вибору студентів „МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ СУСПІЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ”

Шифр дисципліни – С. 5.1 Курс – 3; семестр – 5; всього годин – 108; на тиждень – 4 год.; (л/пр); 3 кредити. Вибіркова. Опис: Вступ. Предмет, мета, завдання курсу. Вивчаються методологічні, метатеоретичні та

теоретичні основи суспільної географії. Формулюється центральна проблема суспільної географії – вдосконалення територіальної організації суспільства в умовах оптимізації територіальної взаємодії суспільства і навколишнього середовища. Розкриваються проблеми гуманізації і екологізації суспільної географії, онтологічні, гносеологічні, семіотичні проблеми суспільної географії. Визначається сутність метатеоретичного підходу до суспільної географії. Серед основних теоретичних проблем увага акцентується на проблемі категорій і законів, територіального комплексо-системоутворення і районування, проблемах формування суспільно-географічних концепцій, основних економіко-географічних понять і категорій. Характеризуються теоретичні проблеми територіального комплексоутворення, структури суспільно-географічних комплексів.

Рівень: А. Попередні умови: знання дисциплін циклу суспільно-географічної підготовки. Б. Мета і завдання: озброїти студентів знаннями про сутність методологічних проблем

суспільної географії, їх розвиток та функціонування, класифікацію та структуру. В. Бібліографія: 1. Пістун М.Д. Основи теорії суспільної геолграфії. – К.: Вища шк., 1996. – 231 с. 2. Шаблій О.І. Суспільна географія: теорія, історія, українознавча студії. – Львів: ЛНУ ім. І.

Франка, 2001. – 744 с. 3. Шаблій О.І. Основи загальної суспільної географії. Підручник. – Львів: Видавничий

центр ЛНУ ім. І. Франка, 2003. – 444 с. 4. Топчієв О.Г. Основи суспільної географії. – Одеса: Астропринт, 2001. – 560 с. 5. Руденко В.П. Сучасний підручник суспільної з географії // Укр. Геогр. журн. – 2004. -

№1. – С. 65 – 66. Лектор: Руденко Валерій Петрович, докт. геогр. наук, професор. Методика викладання та методи навчання: лекції, групові семінари, індивідуальні

консультації, дискусії. Оцінювання: проміжні письмові атестації – 5-6-й та 11-12 тижні навчання, залік

письмовий.

„ЕКОНОМІКА І ГЕОГРАФІЯ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ” Шифр дисципліни – С. 5.3 Курс – 3; семестр – 6; всього годин – 180; на тиждень – 4 год.; (л/пр); 5 кредитів. Вибіркова. Опис: Вступ. Предмет, мета, завдання курсу, його значення в системі наук. Природні

ресурси як основний об’єкт природокористування. Виміри, оцінки та критерії природокористування. Кадастри природних ресурсів. Еколого-географічна експертиза природокористування. Еколого-економічне районування. Природні ресурси світу та України. Природні ресурси регіонів світу. Природні ресурси України. Економіка на географія природокористування світу. Економіка та географія природокористування країн Європи. Економіка та географія природокористування країн Азії. Економіка та географія природокористування країн Африки. Економіка та географія природокористування країн Північної Америки. Економіка та географія природокористування країн Латинської Америки. Економіка та географія природокористування Австралії та Океанії. Економіка та географія природокористування регіонів світу (на прикладі Причорномор’я). Економіка та географія природокористування України. Історія розвитку природокористування в Україні. Економіка та географія природокористування регіонів України. Проблеми природокористування та охорони навколишнього середовища України. Світовий досвід раціональної організації природокористування.

А. Попередні умови: необхідні знання з екологічних основ природокористування, основ екології, концепції сучасного природокористування, географії природокористування, організації природоохоронної діяльності.

Б. Мета і завдання Метою курсу є формування у студентів знань про основи економіки та географії

природокористування; формування вмінь знаходити правильні шляхи вирішення змодельованих проблем економіки та географії природокористування.

Основні завдання навчальної дисципліни: розкрити зміст основних елементів діючого економічного механізму природокористування; основних напрямів використання та відтворення природних ресурсів; висвітлити сучасний стан та тенденції розвитку природокористування в світі та Україні; висвітлити економічні основи екологічних та природоохоронних витрат; розкрити зміст світового досвіду раціональної організації природокористування.

В. Бібліографія: 1. Багрова Л.А, Соцкова Л.М. Природопользование и экологические проблемы

Причерноморья.-Симферополь: Крымфармтрейдинг, 2003. – 192 с. 2. Безуглий В.В., Козинець С.В. Регіональна економічна та соціальна географія світу:

Посібник. – К.: Академія, 2003. – 688 с. 3. Бурылова Л.Г., Барг А.А. Экономика природопользования: Учебное пособие. – Пермь: Изд-

во Пермского ун-та, 1990. – 84 с. 4. Воронцов А.П. Рациональное природопользование. Учебное пособие. – М.: Изд-во ЭКМОС,

2000. – 304. 5. Гамор Ф., Волощук І. Німецький досвід сталого розвитку / Зелені Карпати. – 2002. – № 1-2. – С.2-5. 6. Генсірук С.А. Регіональне природокористування: Навчальний посібник. – Львів: Світ, 1992. – 336 с. 7. Гнаткович Д.І. Новітні засади земельного кадастру / Землевпорядна наука, виробництво і освіта ХХІ століття: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – К.: Інститут землеустрою УААН, 2001. – С. 212-216.

8. Денисик Г.І. Лісополе України. – Вінниця: “Тезис”, 2001. – 284 с. 9. Економіка зарубіжних країн: Підручник / За ред. А.С. Філіпенка. – К.: Либідь, 1998. – 414 с.

10. Коротун І.М., Коротун Л.К., Коротун С.І. Природні ресурси України. Навчальний посібник. – Рівне: ТОВ “ПРИНТ ХАУЗ”, 2000. – 192 с.

11.Крачило М.П. Основи екології та економіка природокористування: Навчальний посібник. – К.: Крамар, 1998. – 170 с. 12.Макар С.В. Основы экономики природопользования. – М.: Ин-т международного права и экономики, 1998. – 192 с. 13.Покиньчереда В.Ф., Довганич Я.О., Томащук І.М. Карпатська Екорегіональна Ініціатива / Матеріали міжнародної конференцї «Гори і люди (у контексті сталого розвитку)». – Рахів, 2002. – Т.1. – С.161-163. 14.Региональное природопользование: методы изучения, оценки и управления: Учебное пособие / Под ред. П.Я.Бакланова, В.П.Каракина. – М.: Логос, 2002. – 160 с.

15.Экология и экономика природопользования: Учебное пособие/ Под ред. П.В.Забелина. – М.: Изд-во РДЛ, 2002. – 232 с.

16.Экономика природопользования / Под ред. Т.С.Хачатурова. – М.: Изд-во МГУ, 1991. – 271с. Лектор: Веприк Наталія Петрівна, кандидат географічних наук, доцент Методика викладання та методи навчання: лекції, практичні заняття, групові семінари,

індивідуальні консультації, дискусії. Оцінювання: проміжні письмові атестації – 5-6-й та 11-12 тижні навчання, усний іспит.

„ТЕРИТОРІАЛЬНО-ВИРОБНИЧІ КОМПЛЕКСИ І СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ”

Шифр дисципліни – С. 5.4 Курс – 3; семестр – 7; всього годин – 108; на тиждень – 4 год.; (л/пр); 3 кредити. Вибіркова. Опис: Вступ. Предмет, мета, завдання курсу, його значення в системі наук. Особливості

територіально-виробничого комплексоутворення. Теоретичні основи територіально-виробничого комплексоутворення. Формування та розвиток територіально-виробничих комплексів. Світовий досвід формування територіальних виробничих об’єднань. Класифікація та типологія територіально-виробничих комплексів. Територіальна організація та структура ТВК. Енерговиробничі цикли та їх місце у структурі ТВК. Міжгалузеві, галузеві, інтегральні та програмно-цільові територіально-виробничі комплекси. Поняття про міжгалузеві та галузеві ТВК. Поняття про інтегральні ТВК. Поняття про програмно-цільові ТВК. Особливості моделювання, планування та управління територіально-виробничими комплексами. Моделювання та планування в системі територіально-виробничого комплексоутворення. Роль природних ресурсів в територіальній організації виробництва. Територіальні комплекси в системі планування та управління регіоном. Світові та регіональні (на прикладі України) особливості територіально-виробничого комплексоутворення. Світові промислові комплекси. Територіально-виробничі комплекси України. Міжгалузеві та галузеві територіально-виробничі комплекси України.

А. Попередні умови: необхідні знання з основ економічної та соціальної географії. Б. Мета і завдання. Метою курсу є розкриття змісту територіально-виробничого

комплексоутворення та формування у студентів знань про різні сторони цього процесу. Основні завдання навчальної дисципліни: ознайомлення з вихідними поняттями про

територіально-виробничий комплекс, особливості його формування та розвитку; висвітлити значення таких структурних елементів територіально-виробничого комплексоутворення як промислові райони, вузли, центри, пункти; розкрити зміст понять міжгалузеві, інтегральні та програмно-цільові територіально-виробничі комплекси; формувати розуміння ролі територіально-виробничих комплексів у системі планування та управління регіоном; ролі природних ресурсів в територіальній організації виробництва; висвітлити сучасний стан територіально-виробничого комплексоутворення України та світу.

В. Бібліографія: 1.Войнаренко М. Локальні виробничі системи та мережі підприємств / Матеріали

міжнародного економічного форуму "Нові виробничі системи і прискорений розвиток регіонів”. – К.: Вид-во "Логос”, 2001. – С. 87-94.

2.Економічна і соціальна географія України (матеріали для практичних і семінарських занять та вказівки до їх виконання) / За ред. Я.Жупанського та І.Пушкаря. – Тернопіль: Б.в., 1998. – 319 с.

3.Заставний Ф.Д. Географія України. – Львів: Світ, 1990. – 360 с. 4.Заставный Ф.Д. Экономические проблемы развития территориально-промышленных

комплексов (очерки теории). – Львов: Изд-во Львовского ун-та, 1969. – 248 с. 5.Іванух Р., Фащевський М. Формування територіально-виробничих комплексів України /

Економіка України. – №12. – 1998. – С.34-40. 6.Іщук С.І. Виробничі комплекси: територіальна і комплексно- пропорційна організація:

Автореф.дис... докт.геогр..наук: 11.00.02. – К., 1996. – 44 с. 7.Паламарчук О.М. Кластери та суспільно-територіальні системи (концептуальні

зіставлення) / Україна: географічні проблеми сталого розвитку. Зб. наук. праць. В 4-х т. – К.: ВГЛ Обрії, 2004. – Т.2. – С.136-137.

8.Паламарчук М.М., Паламарчук А.М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії: Посібник. – К.: Знання, 1998. – 416 с.

9.Пістун М.Д., Гуцал В.О., Проводар. Географія агропромислових комплексів: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1997. – 208 с.

10.Розміщення продуктивних сил України / Під ред. Качана Е.П. – К.: Вища школа, 1998. 11.Розміщення продуктивних сил: Підручник / За ред. В.В.Ковалевського, О.Л.Михайлик,

В.Ф.Семенова. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2003. – 351 с. 12.Руденко Л.Г. Виробничі системи: від локальних виробничо-територіальних систем до

кластерів / Український географічний журнал. – 2002. – №1. – С.77-78. 13.Трансформація структури господарства України: регіональний аспект / За ред.

Г.В.Балабанова, В.П.Нагірної, О.М.Нижник. – К.: Міленіум, 2003. – 404 с. 14.Світова економіка / Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Л

Либідь, 2000. – 582 с. 15. Соколенко С. Новые производственные системы – эффективный путь подъема

региональной экономики мировой и первый отечественный опыт / Матеріали міжнародного економічного форуму "Нові виробничі системи і прискорений розвиток регіонів”. – К.: Вид-во "Логос”, 2001. – С. 37-51.

16.Территориально-производственные комплексы: опыт и проблемы формирования / Под ред. М.К. Бандмана, А.И. Чистобаева. – Л.: Наука, 1990. – 216 с.

Лектор: Веприк Наталія Петрівна, кандидат географічних наук, доцент Методика викладання та методи навчання: лекції, практичні заняття, групові семінари,

індивідуальні консультації, дискусії. Оцінювання: проміжні письмові атестації – 5-6-й та 11-12 тижні навчання, усний залік.

„Регіональне розселення” Шифр дисципліни – С. 5.5 Курс – 4; семестр – 8; всього годин – 72; на тиждень – 2 год.; (л/пр); 2 кредити. Вибіркова. Опис: Предмет, зміст, завдання предмету. Поняття про розселення. Форми розселення.

Основні типи поселень. Топографічна, генетична, функціональна топологія поселень. Критерії виділення міст. Міські агломерації, конурбації, мегалополіси. Міське розселення України. Соціально-географічні аспекти урбанізації та її територіальні прояви. Етапи урбанізації. Економічні та соціальні фактори зростання міст. Екологічні проблеми урбанізованих територій. Урбанізація і міська політика. Тенденції розвитку урбанізації. Сільське розселення і його форми. Сільське розселення в Україні. Територіальні системи розселення. Методика виділення територіальних систем розселення. Локальні системи розселення. Регіональні системи розселення. Територіальні системи розселення в Україні. Основні протиріччя розселення населення. Проблеми розселення в екстремальних регіонах України. Вдосконалення регіонального розселення. Регіональна політика та концепція розселення. Територіальне управління розселенням.

Рівень: А. Попередні умови: необхідні знання з шкільної програми з географії населення України та

світу, з предмету „Географія населення з основами демографії”, „Основи екології”. Б. Мета та завдання. Мета: вивчити теоретичні основи курсу, чинники формування розселення, форми

розселення, типи поселень, територіальні системи розселення. Завдання: дати студентам системне уявлення про предмет, теоретичні основи і завдання

курсу; розкрити загальні поняття, вивчити форми і типи поселень; розглянути закономірності розселення в Україні; освоїти методику виділення територіальних систем розселення.

В. Бібліографія. 1. Джаман В.О. Регіональні системи розселення: демогеографічні аспекти. – Чернівці: Рута,

2003. – 392 с. 2. Доценко А.І. Регіональне розселення: проблеми та перспективи. – К.: Наукова думка,

1994. – 195 с. 3. Заставецька О.В., Заставецький Б.І., Ткач Д.В. Географія населення України. – Тернопіль,

2003. – 149 с. 4. Крачило М.П. Географія населення. – К.: НМК ВО, 1992. – 179 с. 5. Питюренко Е.И. Территориальные системы городских поселений Украинской ССР. – К.:

Наукова думка, 1977. – 205 с. 6. Питюренко Е.И. Системы расселения и территориальная организация народного

хозяйства. – К.: Наукова думка, 1983. – 139 с. Викладацький склад: Джаман В.О., д.г.н., доцент. Форми та методи навчання: лекції, практичні заняття, семінари, індивідуальні

консультації, дискусії, реферати. Оцінювання: поточне оцінювання виконаних практичних робіт і виступів на семінарах,

проміжні письмові атестації – 8-9-й і 15-16-ий тижні навчання, залік письмовий. Мова навчання – українська (виклад матеріалу), російська (при підготовці матеріалу з


Навчальні практики ТОПОГРАФІЧНА ПРАКТИКА

Шифр дисципліни – НП. 1 Курс – 1; семестр – 2; всього годин – 54; 1,5 кредиту. Обов’язкова. Мета та завдання практики. Ознайомлення і методикою польових і камеральних робіт при

проведенні топографо-геодезичної зйомки місцевості, закріплення і поглиблення теоретичних знань, набуття практичних навичок з курсу "Топографія з основами геодезії”.

Зміст практики: інструктаж та отримання інструментів; вибір та закріплення точок планової основи для топографічної зйомки, вимірювання горизонтальних кутів; геометричне нівелювання побудова висотної основи полігона; проведення тахеометричної зйомки з 1-2 точок; підготовка планшету для мензуальної зйомки; Проведення мензульної зйомки в масштабі 1:500; проведення окомірної зйомки ділянки 0,3-0,4 га в масштабі 1:1000; складання та оформлення звіту про практику; здача інструментів; проведення заліку з практики.

Керівник практики: Заячук Мирослав Дмитрович, к.геогр. н., доцент; Методика викладання та методи навчання: індивідуальні консультації, дискусії,

екскурсії. Оцінювання: диференційований залік.

ГЕОЛОГІЧНА ПРАКТИКА Шифр дисципліни – НП. 2 Курс – 1; семестр – 2; всього годин – 18; 0,5 кредиту. Обов’язкова. Мета та завдання практики - закріплення на практиці теоретичних знань, отриманих

студентами з курсу "Загальна та історична геологія", фактичних навичок ведення геологічних маршрутів спостережень.

Основним завданням є ознайомлення в польових умовах з основними рисами геологічної будови та історичного розвитку району, з сучасними геологічними процесами. На конкретних прикладах вивчається взаємозв'язок факторів геологічного середовища та господарської діяльності.

Зміст практики. Практика складається з 3 етапів: підготовчого, польового або маршрутного, камерального.

Керівник практики: Чернега Петро Іванович, к.геогр. н., доцент; Методика викладання та методи навчання: індивідуальні консультації, дискусії,


ГЕОМОРФОЛОГІЧНА ПРАКТИКА Шифр дисципліни – НП. 3 Курс – 1; семестр – 2; всього годин – 18; 0,5 кредиту. Обов’язкова. Мета та завдання практики. Ознайомлення з геоморфологічною будовою району

проходження практики, польовими та камеральними методами досліджень основних типів рельєфу районів. Вивчення рельєфу як компоненту ПТК, його роль в системі господарської діяльності.

Зміст практики. Практика складається з трьох традиційних етапів: перед польового; польового; камерального. На першому етапі науковим керівником практики читається лекція про її мету та завдання, маршрути, структуру майбутнього звіту. За допомогою викладача і самостійно студенти працюють з літературними джерелами, довідниками, картами, розрізами, дистанційними

матеріалами, колекціями, знайомлячись таким чином з геоморфологічною будовою району практики. На другому етапі студенти проходять маршрут, мета якого - вивчення флювіального, структурно-денудаційного, тектонічного рельєфу. Маршрут проходить на околицях м. Чернівці. Паралельно проводиться ознайомлення з методи проходження маршруту, ведення щоденника, опису точок спостереження. Останній етап присвячено написанню та захисту звіту з практики.

Керівник практики: Дутчак Микола Васильович, к.геогр. н., доцент; Методика викладання та методи навчання: індивідуальні консультації, дискусії,

екскурсії. Оцінювання: диференціюваний залік.

ҐРУНТОЗНАВЧА ПРАКТИКА Шифр дисципліни – НП. 4 Курс – 1; семестр – 2; всього годин – 18; 0,5 кредиту. Обов’язкова. Метою польової практики з ґрунтознавства є закріплення і поглиблення теоретичних знань,

набутих студентами на лекційних та практичних заняттях; оволодіння методикою польового дослідження ґрунтів та набуття навичок самостійного вивчення та опису ґрунтів і умов грунтоутворення; практичне ознайомлення з грунтовим покривом прилеглих до м. Чернівці районів.

Завдання практики: встановлення основних факторів ґрунтоутворення території досліджень; обґрунтування місця закладення грунтових розрізів у геохімічному ландшафті; практичне ознайомлення з прийомами польового вивчення будови та головних морфологічних ознак грунтів; оволодіння навиками діагностики грунту в польових умовах; методика відбору зразків ґрунту по генетичним горизонтам для лабораторних досліджень; правила ведення польової документації, оформлення матеріалів та звіту про практику.

Зміст практики. Польова практика з грунтознавства складається з двох періодів – камерального та польового.

Керівник практики: Польчина Світлана Михайлівна, к.б. н., доцент; Методика викладання та методи навчання: індивідуальні консультації, дискусії,


СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ПРАКТИКА Шифр дисципліни – НП. 3.1 Курс – 2; семестр – 4; всього годин – 108; 3 кредити. Обов’язкова. Мета і завдання практики. Мета практики полягає у виробленні у студентів уяви про

територію як певну єдність, утворену взаємодією природи та суспільства. Завдання практики навчально-методичного характеру полягають в ознайомленні студентів

з постановкою великомасштабних економі-географічних досліджень, у виробленні у них уявлення про основні методи польових економіко-географічних досліджень, особливості роботи із статистичними матеріалами, первинною економіко-географічною інформацією.

Зміст практики. Завдання і порядок їх виконання. На початку робот студенти знайомляться із об'єктом вивчення. Після цього студенти виконують наступні завдання: Оцінка стану природокористування; Аналіз демографічної ситуації й сільського розселення на прикладі опису демографічної ситуації й функціонального типу поселення; Ознайомлення із підприємством; Опис територіальної системи сфери обслуговування на прикладі сфери обслуговування заданого пункту району практики.

Керівник практики: Бурка Володимир Йосипович, асистент; Методика викладання та методи навчання: індивідуальні консультації, дискусії,


Виробничі практики ВИРОБНИЧА ПРАКТИКА

Шифр дисципліни – НП. 4.1 Курс – 3; семестр – 6; всього годин – 108; 3 кредити. Вибіркова. Мета і завдання практики. Метою практики є закріплення теоретичних знань з галузевих

курсів і набуття навичок збирання і обробки первинних статистичних, економічних, літературних й картографічних матеріалів.

В зв’язку з цим виробнича практика передбачає наступні завдання: разом з науковим керівником визначити об’єкт і сформулювати тему дослідження, розробити детальну програму практики; зібрати надійну й достовірну інформацію про об’єкт дослідження, достатню і рівнозначну для аналізу й узагальнення процесів та явищ, їх динаміку й розвиток згідно завдань програми; в разі недоступності або недостатності інформації про об’єкт дослідження чи його діяльність звернутися до натуральних обстежень об’єктів та процесів, що становлять інтерес дослідника. Провести анкетування або бесіду з керівництвом або відповідальними особами з питань, які можуть розкрити суть явищ, проблем і планів діяльності об’єкта дослідження; у процесі практики використання економічні, екологічні статистичні дані, на базі яких скласти пояснювальні записки та графічні матеріали відповідно до програми дослідження з обраної теми. Зміст практики. На першому етапі складається програма дослідження, яка визначає його проблему, об’єкт і предмет; висувається головна мета та завдання практики. Другий найвідповідальніший етап, що полягає у збиранні та обробці інформації на підставі статистичної звітності, складених анкет чи паспортів досліджуваних об’єктів. Камеральна обробка охоплює вивчення і систематизацію матеріалів у вигляді таблиць, схем, діаграм, графіків, карт і написання тексту з окремих питань у первинному варіанті.

Керівник практики: Бурка Йосип Андрійович, к.геогр. н., доцент; Методика викладання та методи навчання: індивідуальні консультації, дискусії,


ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА

Шифр дисципліни – НП. 4.2 Курс – 4; семестр – 7; всього годин – 108; 3 кредити. Вибіркова. Мета та завдання практики. Метою практики є дати можливість студентам застосовувати

знання, вміння та навички, отримані у процесі навчання в університеті в педагогічній діяльності в загальноосвітніх школах.

Виходячи із цього основними завданнями практики є вивчення досвіду провідних працівників освіти, які викладають географію у загальноосвітніх та спеціалізованих школах. Завданням педагогічної практики є набуття навичок педагогічної роботи у загально-освітніх школах, навичок проведення навчально-вимховної роботи у класних колективах, географічних гуртках та клубах тощо.

Зміст практики. Педпрактика студентів IV курсу ділиться на дві частини: пасивна практика – 2 тижні та активна практика – 2 тижні.

Пасивна практика. Складання індивідуального плану роботи, ознайомлення з планом виховної роботи класного керівника, планом роботи географічного гуртка, тематичним планом. Визначення графіку проведення пробних та залікових уроків.

Активна практика. Скласти план-конспект 3-4 пробних та 2 залікових уроків та провести їх. Провести у якості класного керівника один позакласний захід. Дати письмово характеристику на клас та одного учня.

В. Бібліографія: 1. Байназарова О.О., Байназаров А.М. та ін. Загальна географія. 6 клас. Посібник для вчителя. –

Харків: Веста: Вид-во „Ранок”, 2003. – 272 с. 2. Васильчик В.Г. Кожен урок – незвичайний: Посібник для вчителя. – Кам’янець-Подільський:

Абетка – Нова, 2003. – 196 с. 3. Довгань Г.Д., Кругла Н.Я. та ін. Фізична географія України. 8 клас: Посібник для вчителя. –

Харків: Веста: Вид-во „Ранок”, 2002. – 272 с. 4. Кобернік С.Г.,Коваленко Р.Р., Надтонка О.Д. Практикум з курсу „Економічна і соціальна

географія світу”. 10 клас. - Кам’янець-Подільський: Абетка, 2002. – 56 с. 5. Кобернік С.Г. та ін. Методика викладання географії в школі : Навчально-методичний посібник.

К.: Стафед – 2. 2000. – 320 с. 6. Корнєв В.П. Географія материків і океанів. 7 клас: Посібник для вчителя. – Харків: Веста: Вид-

во „Ранок”, 2003. – 320 с. 7. Кругла Н.Я., Довгань Г.Д. Економічна і соціальна географія світу. 10 клас: Посібник для

вчителя. – Харків: Веста: Вид-во „Ранок”, 2002. – 192 с. 8. Методика обучения географии в средней школе: Под.ред. Л.М. Панчешниковой. – М.:

Просвещение, 1983. – 320 с. 9. Обод М.Л. Економічна і соціальна географія України. 9 клас: Посібник для вчителя. – Харків:

Веста: Вид-во „Ранок”, 2003. – 350 с. 10. Періодичне видання „Основи економіки та географії в школі”. 11. Шипович Є.Й. Методика викладання географії . – К.: “Вища школа”. 1981- 176 с.

Керівник практики: Грицку Вероніка Степанівна, к.геогр. н., доцент; Методика викладання та методи навчання: індивідуальні консультації, дискусії,


ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА

Шифр дисципліни Курс – 5; семестр – 10; всього годин – 216; 6 кредитів. Вибіркова. Мета і завдання практики. Мета практики студентів V курсу полягає у набутті педагогічної

майстерності, тобто набуття вмінь і навичок самостійної творчої роботи викладача географії. Студент–практикант вдосконалює знання методики викладання предмету, вміння підібрати найбільш ефективні методи і прийоми вивчення нового, закріплення і повторення попереднього матеріалу по різних класах. Особливу увагу при цьому придається набуттю вмінь і навичок роботи з підручником, картографічним матеріалом, додатковою літературою, статистичними матеріалами.

Студент–практикант під час цієї практики набуває вміння і навички використання інноваційних методів навчання, використання проблематичного методу, ділових ігор, застосування ТЗМ, ІОС, складання листів тощо.

На протязі всього періоду практики студент – практикант відчуває повну відповідальність за якість проведеної навчально- виховної роботи.

Зміст практики. 1. Протягом усієї практики приходити до школи до початку занять і перебувати у ній не менше 6

годин на день. 2. Виконувати всі види робіт, передбаченні „інструкцією”, акуратно і ретельно готуватися до

кожного уроку, вести позакласну роботу, відвідувати уроки кращих вчителів школи (з різних предметів), бути для учнів зразком дисциплінованості, увічливості, працьовитості й організованості.

3. Дотримуватись правил внутрішнього розпорядку школи, вказівок її директора і керівника практики.

4. Якщо студент порушує дисципліну, не виконує завдання практики, має пропуски без поважних причин, або буде призначено додаткову відробку.

5. Студента, робота якого на педагогічної практиці визнана незадовільною, не допускається до

державних іспитів, захисту дипломної роботи. 6. Під час практики повинні відвідувати засідання педради, батьківські збори, загальні заходи.

В. Бібліографія: 12. Байназарова О.О., Байназаров А.М. та ін. Загальна географія. 6 клас. Посібник для вчителя. –

Харків: Веста: Вид-во „Ранок”, 2003. – 272 с. 13. Васильчик В.Г. Кожен урок – незвичайний: Посібник для вчителя. – Кам’янець-Подільський:

Абетка – Нова, 2003. – 196 с. 14. Довгань Г.Д., Кругла Н.Я. та ін. Фізична географія України. 8 клас: Посібник для вчителя. –

Харків: Веста: Вид-во „Ранок”, 2002. – 272 с. 15. Кобернік С.Г.,Коваленко Р.Р., Надтонка О.Д. Практикум з курсу „Економічна і соціальна

географія світу”. 10 клас. - Кам’янець-Подільський: Абетка, 2002. – 56 с. 16. Кобернік С.Г. та ін. Методика викладання географії в школі : Навчально-методичний посібник.

К.: Стафед – 2. 2000. – 320 с. 17. Корнєв В.П. Географія материків і океанів. 7 клас: Посібник для вчителя. – Харків: Веста: Вид-

во „Ранок”, 2003. – 320 с. 18. Кругла Н.Я., Довгань Г.Д. Економічна і соціальна географія світу. 10 клас: Посібник для

вчителя. – Харків: Веста: Вид-во „Ранок”, 2002. – 192 с. 19. Методика обучения географии в средней школе: Под.ред. Л.М. Панчешниковой. – М.:

Просвещение, 1983. – 320 с. 20. Обод М.Л. Економічна і соціальна географія України. 9 клас: Посібник для вчителя. – Харків:

Веста: Вид-во „Ранок”, 2003. – 350 с. 21. Періодичне видання „Основи економіки та географії в школі”. 22. Шипович Є.Й. Методика викладання географії . – К.: “Вища школа”. 1981- 176 с.

Керівник практики: Грицку Вероніка Степанівна, к.геогр. н., доцент; Методика викладання та методи навчання: індивідуальні консультації, дискусії,


АСИСТЕНТСЬКА ПРАКТИКА

Шифр дисципліни Курс – 5; семестр – 10; всього годин – 108; 3 кредити. Вибіркова. Метою практики є оволодіння студентами-практикантами сучасних методів, формами

організації та знаряддями праці в галузі їх майбутньої професії, формування в них, на базі одержаних на географічному факультеті знань, професійних умінь і навичок для організації та проведення навчального процесу в академгрупах, прийняття самостійних рішень під час роботи зі студентами, виховання потреби систематичного поновлення своїх знань, творчого застосовування й оптималізації знань в педагогічній діяльності. Завдання практики - ознайомлення та засвоєння організаційних форм навчально-виховного процесу; вивчення системи організації і планування навчального процесу; наукової організації праці викладача; оволодіння прийомами організації аудиторної та поза аудиторної роботи студентів.

Керівник практики: Руденко Валерій Петрович, д.геогр. н., професор; Методика викладання та методи навчання: індивідуальні консультації, дискусії,


Цикл дисциплін освітньо-кваліфікаційного рівня

“спеціаліст”

“Управління використанням природних ресурсів” Шифр дисципліни – СП. 2 Курс – 5; семестр – 9; всього годин – 54; на тиждень – 2 год.; (л); 1,5 кредиту. Обов’язкова. Опис: Вступ. Предмет і завдання курсу, його значення. Місце курсу у системі наук.

актуальні проблеми використання природних ресурсів. Темпи економічного розвитку суспільства і природні ресурси. Природокористування, урбанізація і індустріалізація.

Концептуальний і понятійний апарат. Поняття “управління”. Характеристика рівнів управління. Види управління та їх особливості. Критичний розбір концепцій управління. Поняття “природні ресурси” і “природні умови”. Критерії їх виділення. Умовність поділу ресурсів і умов. Фактори переходу умов в ресурси. Класифікація природних ресурсів. Поняття “природокористування”. Види природокористування і їх характеристика. Закони, принципи і правила природокористування. Еволюція концепції природокористування. Поняття “оцінка природних умов і ресурсів”. Концепція оцінки ресурсів. Концепція економічної оцінки природних ресурсів. Критерії оцінки природних ресурсів. Економічний, соціальний, екологічний критерій.

Оцінка як головна складова процесу управління. Водні ресурси ї їх склад. Зміна об’ємів водних ресурсів в часі. Водокористування і водоспоживання. Нерівномірність розміщення запасів водних ресурсів. Макро- і мікро регіональні пропорції. Характеристика елементів управління водними ресурсами. Господарська оцінка та її аспекти. Оцінка земельних ресурсів. Склад земельних ресурсів. Основні пропорції. Відновлюваність ресурсів. Багатоцільовий характер використання. Характеристика елементів управління земельними ресурсами. Якісна оцінка земель у сільськогосподарському виробництві. Екологічна оцінка земельних ресурсів. Вартісна оцінка земель в сільському господарстві. Комплексна оцінка землі. Оцінка лісових ресурсів. Склад лісових ресурсів і основні пропорції. Відновлюваність лісових ресурсів. Багатоцільовий характер використання. Характеристика елементів управління лісовими ресурсами. Кількісна оцінка лісових ресурсів. Лісова таксація. Якісна оцінка лісових ресурсів. Комплексна оцінка і проблеми її реалізації. Оцінка мінерально-сировинних ресурсів. Невідновлюваність ресурсів. Макро- і мезопропорції. Однофункціональність характеру використання. Категорії мінерально-сировинних ресурсів. Характеристика елементів управління мінерально-сировинними ресурсами. Вартісна оцінка. Комплексна оцінка мінерально-сировинних ресурсів.

Територіальні поєднання природних ресурсів. Територіальні поєднання потенційні і реальні. Управління територією. По компонентна оцінка поєднань і її показники. Техніка побудови. Модельна оцінка. Методи розрахунків. Проблеми вибору показників. Методика оцінки потенціалу. Можливості застосування оцінки в народногосподарській практиці.

Рівень: А. Попередні умови: необхідні знання з економічної і соціальної географії, основ

менеджменту, ТВК, географії ПРП, оцінювання природних умов і ресурсів. Б. Мета та завдання. Метою навчальної дисципліни – формування у студентів знань і

навичок про методи оцінювання природних умов і ресурсів, елементи і механізми управління природними ресурсами при плануванні їх використання. Основні завдання навчальної дисципліни:

4) ознайомлення з концептуальним і понятійним апаратом; 5) отримання навичок оцінки природних ресурсів і умов як головної складової процесу

управління та оцінки збитків від забруднення природного середовища;

6) формування уявлення про територіальні поєднання природних ресурсів і умов. В. Бібліографія:

1. Коротун І.М., Коротун Л.К., Коротун С.І. Природні ресурси України: Навч. посібник. – Рівне, 2000. – С.175.

2. Лебединський Ю.П. Потравний І.М., Краснянський Б.Ю. Управління природокористуванням. – К.: Урожай.- 253 с.

3. Ліси України: Сучасний стан, збереження, збалансоване використання. – К, 1997. – 64 с. 4. Третяк А.М. Управління земельними ресурсами та реєстрація землі в Україні. – К, 1998. –

219 с. 5. Уат. Є Экология и управление природными ресурсами.- М.: Мир, 1971. – 461 с. 6. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. – М.: Дело,2002. – 945 с.

Лектор: Соловей Тетяна Василівна, к. геогр.. н., асист. Форми та методи навчання: лекції, практичні заняття, індивідуальні консультації. Оцінювання: Проміжний контроль передбачає оцінювання ступеня засвоєння

теоретичного матеріалу за допомогою письмових атестацій – 5-6-й і 11 тижні навчання та оцінювання результатів самостійного вивчення теоретичного матеріалу у процесі усного опитування. Підсумковий контроль і оцінювання знань, умінь та навичок студентів здійснюється на заліку (усному).

РЕСУРСНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ Шифр дисципліни – СП. 6 Курс – 5; семестр – 9; всього годин – 108; на тиждень – 4 год.; (л/пр); 3 кредити. Обов’язкова. Опис. Природні ресурси, як об’єкт управління. Принципи та форми управління

раціональним природокористуванням. Методи управління природними ресурсами. Організація управління земельними ресурсами та земельна політика в Україні Особливості формування системи державного земельного кадастру в Україні Планування землекористування в населених пунктах. . Організація управління охороною атмосферного повітря Функції управляння охороною атмосферного повітря . Організація управління мінеральними ресурсами в Україні Регулювання гірничих відносин в Україні Облік мінеральних ресурсів в Україні та контроль за їх використанням Організація управління водними ресурсами в Україні Регулювання використання водних ресурсів в Україні. Особливості обліку водних ресурсів та контроль за їх використанням та охороною Організація управління лісовими ресурсами в Україні. Функції управління лісовими ресурсами в Україні. Організація управління фауністичними ресурсами в Україні

Рівень: А.Попередні умови: необхідні знання з економіки природокористування, географії

природних ресурсів, природно-ресурсного потенціалу, основ менеджменту. Б. Мета та завдання:

- Сформувати у студентів теоретико-методологічні основи знань управління природними ресурсами та вміння на практиці вибрати оптимальну стратегію природокористування;

- Розкрити сутність природних ресурсів як об’єкту управління, принципів та форм управління раціональним природокористуванням;

- Оволодіти методами управління природними ресурсами, усвідомити основні напрямки стратегії природокористування в Україні на майбутній період;

- Ознайомитись з організаційною, функціональною структурою управління природними ресурсами різних таксономічних рівнів загалом та в розрізі окремих видів природних ресурсів (земельних, водних, мінеральних, лісових, фауністичних тощо) зокрема

В. Бібліографія 1. Васюта О.А., Васюта С.І., Філіпчук Г.Г. Екологія і політика. У 2-х т. Т.2. – Черніці: Зелена

Буковина, 1998. – 480 с. 2. Водний Кодекс України //Екологія і закон: Екологічне законодавство України. В 2-х кн./ за ред.

Андрейцева В.І. – К.: Юрінком, 1998. – Кн.1 – С.411-454. 3. Врублевська О.В. Економічні інструменти екополітики в Україні: Довідник. – Львів, 1998. –

159 с. 4. Гуцуляк Г.Д., Микула О.Я. – Окремі питання теорії управління земельними ресурсами //

Вісник Львівського державного аграрного університету (Проблеми реформування земельних відносин в умовах західного регіону України) . – Львів, 1997. - №1.

5. Закон України “Про охорону атмосферного повітря”//Екологія і закон: Екологічне законодавство України. В 2-х кн./ за ред. Андрейцева В.І. – К.: Юрінком, 1998. – Кн.2 – С.231 – 247.

6. Закон України “Про тваринний сівт” від 3 березня 1993 р. //Екологія і закон: Екологічне законодавство України. В 2-х кн./ за ред. Андрейцева В.І. – К.: Юрінком, 1998. – Кн.2 – С.131. – 152.

7. Збірник законодавчих актів України про охорону навколишнього природного середовища. – Чернівці: Зелена Буковина, 1998- 2001. В.6-ти т.

8. Земельний кодекс України (від 25 жовтня 2001)/ Бюлетень законодавства і юридичної практики України (Законодавство про землю). - 2001.- №12.

9. Кодекс України про надра//Екологія і закон: Екологічне законодавство України. В 2-х кн./ за ред. Андрейцева В.І. – К.: Юрінком, 1998. – Кн.2 – С. 3-27.

10. Коротун І.М., Коротун Л.К., Коротун С.І. Природні ресурси України: Навч. поібник. – Рівне, 2000. – С.175.

11. Лебединський Ю.П. Потравний І.М., Краснянський Б.Ю. Управління природокористуванням. – К.: Урожай.- 253 с.

12. Ліси України: Сучасний стан, збереження, збалансоване використання. – К, 1997. – 64 с. 13. Лісовий кодекс України //Екологія і закон: Екологічне законодавство України. В 2-х кн./ за ред.

Андрейцева В.І. – К.: Юрінком, 1998. – Кн.1 – С.518-553. 14. Методичні вказівки до практичних занять з курсу “Управління природоохороннною

діяльністю”. – Харків: ХДПУ, 2000. 15. Основні напрями земельної реформи в Україні на 2001 – 2005 р. від 30 травня 2001 р. 16. Третяк А.М. Управління земельними ресурсами та реєстрація землі в Україні. – К, 1998. – 219

с. 17. Уат. Є Экология и управление природными ресурсами.- М.: Мир, 1971. – 461 с.

Лектори: Данілова Ольга Миколаївна, к.с.-г.н., доцент. Методика викладання та методи навчання: лекції, практичні заняття, групові семінари,

індивідуальні консультації, дискусії. Оцінювання: екзамен.

„ГЕОГРАФІЯ КУЛЬТУРИ І РЕЛІГІЙ” Шифр дисципліни – СП. 4 Курс – 5; семестр – 9; всього годин – 90; на тиждень – 2 год.; (л/пр); 2,5 кредити. Обов’язкова.

Опис: Вступ. Об’єкт, предмет, мета, завдання курсу, його значення в системі наук. Поняття культури та його еволюція. Сучасні теорії сутності культури. Аспекти вивчення

культури. Культура як об'єкт географічного дослідження. Геокультурне середовище. Географія елементів матеріальної культури. Прострово-часові особливості розвитку духовної культури. Просторово-часові особливості формування екологічної культури. Форми та типи екологічної культури. Сучасна геокультурна ситуація. Геокультурне районування світу. Геокультурні пояси. Геокультурні макрорегіони.

Географія культури України. Географія елементів матеріальної культури. Просторово-часові особливості елементів духовної культури. Екологічна культура. Сучасна геокультурна ситуація. Геокультурні зони.

Історико-географічні аспекти розвитку та поширення peлігій світу. Місцеві традиційні (автохтонні) вірування та культи. Локальні релігії. Світові релігії. Нові світові релігії та культи. Основні західні культи. Східні релігії та культи. Релігійна геоситуація сучасному світі.

Географічні аспекти поширення релігій. Азія. Південно-Західниі макрорегіон. Центральний макрорегіон. Південний макрорегіов. Східний макрорегіон. Південно-Східний макрорегіон. Австралія та Океанія. Австралійсько-Океанійський макрорегіон. Африка. Північний макрорегіон. Західний макрорегіон. Центральний макрорегіон. Південний макрорегіон. Східний макрорегіон. Америка. Північний макрорегіон. Вест-Індійський макрорегіон. Латиноамериканський макрорегіон. Європа. Північний макрорегіон. Західний макрорегіон. Середні Європейський макрорегіон. Центральний макрорегіон. Південно-Східний макрорегіон. Східний макрорегіон.

Релігії в Україні. Історико-географічні аспекти поширення релігій в Україні. Сучасна георелігійна ситуація в Україні.

А. Попередні умови: необхідні знання з основ суспільної географії, економічної та соціальної географії.

Б. Мета і завдання Метою курсу є формування у студентів знань про географічні аспекти поширення культури

та релігії в світі та Україні. Основні завдання навчальної дисципліни: розкриття змісту понять культура та релігія як

об’єктів географічного дослідження; формування у студентів знань про просторово-часові особливості розвитку матеріальних та духовних елементів культури в світі та Україні; про історико-географічні аспекти поширення релігії в світі та в Україні.

В. Бібліографія: 1. Дружинин А.Г. Основные проблемы географии культуры / Экономическая география. – К., 1990. – Вып. 42. – С.21-24. 2. Дмитревская Н.Ф., Дмитревский Ю.Ф. География культуры и новое политическое мышление / География, политика и культура. – Л., 1990. – С.127-135. 3. Дністрянський М. Регіонально-конфесійні відмінності в Україні як геоетнополітичний чинник / Вісн. Львів. ун-ту. Сер. міжнар. відносини. – Львів, 2001. – Вип. 5. – С.22-30. 4. Кисельов Ю. Про місце сакральної географії в системі географічних наук / Матеріали міжнародної конференції до 120-річчя географії у Львівському університеті. – Львів: Видавничий центр ЛНУ, 2003. – С.127-128. 5. Ковальчук А. Релігійні організації в Україні на порозі ХХІ ст.: тенденції територіального розвитку / Молода нація: Альманах. – К., 1999. – Вип. 11. – С.96-122. 6. Ковальчук А.С. Територіальні особливості динаміки чисельності релігійних організацій в Україні / Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геогр. – Львів, 1998. – Вип. 22. – С.108-114. 7. Крачило М.П. Географія населення: Навч. посібник. – К.: НОК ВО, 1992. – 180 с.

8. Кучабський О.Г. Проблеми становлення географії релігії в Україні / Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геогр. – Львів, 1998. – Вип. 22. – С.71-77. 9. Павлов С.В., Мезенцев К.В., Любіцева О.О. Географія релігій: Навч. посібник. – К.: “АртЕк”, 1999. – 504 с. 10. Топчієв О.Г. Основи суспільної географії: Навч. посібник. – Одеса: Астропринт, 2001. – 560 с. 11. Фартушний А. Релігійна ситуація в контексті суспільно-політичних реалій сучасної України / Вісн. Львів. ун-ту. Сер. Філос. науки. – Львів, 2001. – Вип. 3. – С.317-323. 12. Шаблій О.І. Суспільна географія: теорія, історія, українознавчі студії. – Львів: Вид-во ЛНУ, 2001. – 744 с.


індивідуальні консультації, дискусії. Оцінювання: проміжні письмові атестації – 5-6-й та 11-12 тижні навчання.

„ОСНОВИ ЕТНОЛОГІЇ” Шифр дисципліни – СП. 5 Курс – 5; семестр – 9; всього годин – 90; на тиждень – 2 год.; (л/пр); 2,5 кредити. Обов’язкова.

Опис: Вступ. Предмет, мета, завдання курсу, його значення і місце в системі наук, зміст курсу. Питання існування етносів. Етнос і відчуття часу. Етнічні процеси та взаємовідносини між етносами. Взаємодія етносів і ландшафтів у межах етноценозів. Природні умови і демографічні аспекти етносу. Утворення етносів: питання їхнього зародження, виходу на історичну арену і подальшого життя. Розвиток етнічної системи. Зміна пасіонарності із ходом етнічного процесу. Характеристика фазової динаміки етносів (фаза пасіонарного підйому, акматичної фази, фаз надламу, інерції, обскурації, меморіальної фази). Етногенез українського народу. Питання витоків слов’яноукраїнської прабатьківщини. Загальний огляд проблеми походження українців. Слов’яноукраїнська етнічність археологічних культур та початок розвитку українського етносу. Постава сучасної української нації.

Рівень: А. Попередні умови: необхідні знання із загальної екології, ландшафтознавства, загального

землезнавства, історії України. Б. Мета та завдання: – навчити студентів: - визначати історичну динаміку етнічних спільностей; - простежувати взаємодію етносів із ландшафтом; - аналізувати умови виникнення етносів, чинники розвитку етносів; - виявляти історичні і природні передумови постави слов’ян та характеризувати етапи

розвитку українського етносу. В. Бібліографія. 1. Баран В.Д., Козак Д.Н., Терпиловський Р.В. Походження слов’ян. – К.: Наукова думка,

1991. 2. Гумилев Л. Этногенез и биосфера Земли. – Л. Гидрометеоиздат, 1990. 3. Петров В. Походження українського народу. – К.: МП „Ренікс”, 1992. 4. Пономарьов А. Українська етнографія. – К.: Либідь, 1994. – 320 с. 5. Пономарьов А. Етнічність та етнічна історія України. – К.: Либідь, 1996. – 276 с. 6. Українська народність: форми соціально-економічної і Етно-політичної історії. – К., 1990. 7. Чмихав М.О., Кравченко А.М., Черняхов І.Т. Археологія та стародавня історія України. –

К.: Либідь, 1972. 8. Юрій М. Етногенез та менталітет українського народу. – К.: Либідь, 1996. – 272 с. Лектор: Круль В.П., к.г.н., доцент. Методи викладання та навчання: лекції, практичні, семінари, консультації, дискусії. Оцінювання: проміжні письмові атестації. Російською мовою можливе вивчення окремих розділів курсу.

„ОСНОВИ ІСТОРІЇ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ В УКРАЇНІ” Шифр дисципліни – СП. 7 Курс – 5; семестр – 9; всього годин – 108; на тиждень – 4 год.; (л/пр); 3 кредити. Вибіркова

Опис: Вступ. Об’єкт, предмет, мета, завдання курсу, його значення в системі наук. Методи та методика дослідження давнього природокористування. Джерела дослідження давнього природокористування. Діахронічний аналіз природокористування. Особливості створення історичних карт природокористування та їх значення для раціоналізації сучасного природокористування. Періодизація розвитку природокористування в Україні. Фактори впливу на розвиток природокористування в недокументований період. Загальна характеристика природокористування недокументованого періоду, масштаби його розвитку, склад та співвідношення видів. Фактори впливу на розвиток природокористування в документований період Загальна характеристика природокористування документованого періоду, масштаби його розвитку, склад та співвідношення видів. Історія розвитку природокористування на Поліссі. Історія розвитку природокористування в лісостепу. Історія розвитку природокористування в степу. Історія розвитку природокористування в Карпатському регіоні. Історія розвитку природокористування на території гірського Криму. Узагальнююча характеристика найбільш негативного досвіду природокористування у минулому. Традиційне природокористування та його розвиток в Україні. Традиційне природокористування як умова збереження різноманіття природних комплексів. Досвід застосування традиційного природокористування в світі та в Україні. Шляхи покращення сучасного природокористування з урахування позитивного досвіду минулого.

Рівень: А. Попередні умови: необхідні знання з економіки і географії природокористування Б. Мета і завдання Метою курсу є формування у студентів знань про негативні та позитивні складові

природокористування на території України в минулому. Основні завдання навчальної дисципліни: формування у студентів вмінь реконструювати

давнє природокористування для певної території; формування знань про розвиток природокористування різних видів, масштаби їх розвитку в різні періоди історичного розвитку в Україні; про найбільш негативні моменти в розвитку природокористування в минулому; розкрити зміст поняття “традиційне природокористування”, формування знань про його розвиток в Україні та місце у сучасному раціональному природокористуванні.

В. Бібліографія: 1. Антропогенні зміни біогеоценотичного покриву в Карпатському регіоні / За ред. М.А.Голубця. – К.: Наукова думка, 1994. – 166 с. 2. Денисик Г.І. Лісополе України. – Вінниця: “Тезис”, 2001. – 284 с. 3. Генсірук С.А., Фурдичко В.С., Бондар В.С. Історія лісівництва в Україні. – Львів: Світ, 1995. – 424 с. 4. Гурова Д.Д. До історико-ландшафтознавчого аналізу природокористування на Запоріжжі // Науковий вісник Чернівецького університету. – 2000. – Вип. 120. – Сер. Географія. – С. 146-156. 5. Жекулин В.С. Введение в географію: Учебное пособие. – Л.: ЛГУ, 1989. – 272 с. 6. Коржик В.П. Антропогенные изменения ландшафтов Северной Буковины и актуальные задачи рационального природопользования: Автореф. дис… канд. географ. наук: 11.00.01 / Ін-т географи НАНУ. – Киев, 1992. – 24 с. 7. Питуляк М.Д. Етнокультурні традиції природокористування та оптимізація рекреаційних функцій ландшафтів Тернопільщини: Автореф. дис… канд.геогр.наук: 11.00.11 / Львівський держ. ун-т. – Львів, 1998. – 17 с. 8. Романчук С.П. Історичне ландшафтознавство. (Теоретико-методичні засади та методика антропогенно-ландшафтних реконструкцій давнього природокористування). – К.: Київський університет, 1998. – 146 с.

9. Романчук С.П., Шищенко П.Г., Щур Ю.В. Традиційне природокористування в Україні (здобутки, втрати, перспективи) // Людина в ландшафті ХХ ст. ... Гуманізація географії. Проблеми посткласичних методологій. – К.: Б.в., 1998. – С. 58-61.


індивідуальні консультації, дискусії. Оцінювання: проміжні письмові атестації – 5-6-й та 11-12 тижні навчання.

"КОМП'ЮТЕРНІ ТЕХНОЛОГІЇ МОДЕЛЮВАННЯ У СУСПІЛЬНІЙ ГЕОГРАФІЇ " Шифр дисципліни – СП. 8 Курс – 5; семестр – 9; всього годин – 144; на тиждень – 4 год.; (л/пр); 4 кредити. Вибіркова Опис: Вступ. Моделювання та його використання в науці і техніці. Комп'ютерне

(імітаційне) моделювання. Види комп'ютерного моделювання. Технології комп'ютерного моделювання. Основні напрямки використання комп'ютерних моделей. Моделювання просторових соціально-економічних явищ та процесів. Імітаційне моделювання як основна форма дослідження географічних об'єктів і явищ. Застосування комп'ютерної імітації для розв'язання різноманітних суспільно-географічних проблем. Огляд основних видів комп'ютерних (імітаційних) моделей. Закордонний досвід комп'ютерного моделювання у суспільній географії.

Рівень: A. Попередні умови; необхідні знання з соціально-економічної географії, основ

інформатики, геоінформатики, розміщення продуктивних сил, основ економічної теорії, географії населення.

Б. Мета та завдання: - ознайомлення з основними видами моделювання, які застосовуються в сучасній науці та, зокрема, в географії; - вивчення комп'ютерного моделювання, найпоширеніших його видів і технологій, можливості їх використання для розв'язання актуальних суспільно-географічних проблем; - ознайомлення з досвідом використання комп'ютерних технології моделювання у суспільній географії за кордоном. B. Бібліографія: 1. Ефимова О.В., Шафрин Ю.А. Практическое руководство по компьютерной технологии: Методическое пособие. - М.: ABF, 1997.-432с. 2. Згуровський М.З., Коваленко І.І., Міхайленко В.М. Вступ до комп'ютерних інформаційних технологій: Навч. посібник. - К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2002. - 265 с. 3. Козьірев А.А., Юдин А.П. Информационньїе технологии в зкономике: конспект лекций. - СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 2000. - 64 с. 4. Компьтерное моделирование. Зкология / Под. ред. д.ф.-м.н., проф. Угольницкого Г.А. - М.: Вузовская книга, 2000. - 120 с. 5. Ситник В.Ф., Орленко Н.С. Імітаційне моделювання: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. - К.: КНЕУ, 1999. - 208 с. 6. Ситник В.Ф., Писаревська ТА., Єрьоміна Н.В., Краєва О.С. Основи інформаційних систем: Навч.посібник. - К.: КНЕУ, 2001. -420с. 7. Топчієв О.Г. Основи суспільної географії: навчальний посібник. -Одеса: Астропринт, 2001. - 560 с. 8. Черенков А.П. Информационньїе системи для зкономистов: Учебное пособие. - М.: Изд-во "Зкзамен", 2002. - 192 с.

Лектор: Цепенда Микола Михайлович, асист. Методика викладання та методи навчання: лекції, практичні заняття, групові семінари,

індивідуальні консультації, дискусії. Оцінювання: проміжні письмові атестації - 5-6-й та 11-12 тижні навчання, іспит

письмовий.

“Географія сфери послуг” Шифр дисципліни – СП. 9 Курс – 5; семестр – 9; всього годин – 108; на тиждень – 4 год.; (л/пр); 3 кредити. Вибіркова Опис: Сутність і функції соціальної інфраструктури. Структура соціальної інфраструктури.

Роль соціальної інфраструктури в розвитку людини. Соціальні умови життя і соціальна інфраструктура. Нормативна база соціальної інфраструктури. Соціальна інфраструктура і ріст народного добробуту. Ефективність функціонування соціальної інфраструктури. Розвиток і розміщення соціальної інфраструктури. Регіональний розвиток соціальної інфраструктури.

Поняття про соціальну сферу. Місце соціальної сфери в суспільстві, її взаємодія з матеріально-виробничою, культурною і політичною сферами. Зміст соціальної сфери. Місце посліг в задоволенні особистих потреб населення. Діяльність обєктів сфери обслуговування та їх територіальна організація. Сітка і типи закладів сфери обслуговування. Ефективність сфери обслуговування: показники, нормативи, метои їх виміру і оцінки.

Рівень: А. Попередні умови; необхідні знання з фізичної та економічної географій, соціальної

географії, етнографії та ін. Б. Мета та завдання; дати студентам системне уявлення про об'єкт, предмет дослідження,

функції і завдання географії сфери послуг, створити підґрунтя для подальшого поглибленого вивчення і практичного застосування наукових відомостей з окремих тем географії сфери послуг, оволодіти основними методологічними принципами соціально-географічних досліджень, методами інформаційного забезпечення та аналізу емпіричних даних.

В. Бібліографія; 1. Голиков А.П., Олійник Я. Б., Степаненко А.В. Вступ до економічної і соціальної

географії - К. : Либідь, 1996 - 320с. 2. Заставний Ф.Д. Географія України. - Львів 1994. - 472с. 3. Масляк П.О., Олійник Я.6., Степаненко А.В. Словник-довідник учня з економічної і соціальноїї географії світу.- К., Либра, 1996. - 328с. 4. Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Вступ до соціальної геграфії. - К. Вища школа, 2000р. 5. Павленко Б. Історія світової цивілізації: Соціокультурний розвиток людства. К : Либідь, 1996.- 358с. 6. Пістун М.Д. Основи теорії суспільної географії - К.: Вища школа, 1997."232с. 7. Соціально-економічна географія України. - Л., 1994. - 608с. 8. Топчісв О.Г. Основи суспільної геграфії. - Одеса: Асторопринт, 2001.—560с. 9. Шаблій О. Суспільна Географія.: Львівський національний університет, 2001. - 744с. 10. Юрківський В.М. География сфери обслуживания. - К.: УМКВО, 1989.-82с.

Лектор: Грицку Вероніка Степанівна, к.г.н., доц. Методика викладання та методи навчання: лекції, практичні заняття, групові семінари,

індивідуальні консультації, дискусії. Оцінювання: проміжні письмові атестації 5-6 та 11-12 тижні навчання, письмовий іспит.

„ІСТОРІЯ СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНИХ ВЧЕНЬ” Шифр дисципліни – СП. 3 Курс – 5; семестр – 10; всього годин – 108; на тиждень – 4 год.; (л/пр); 3 кредити. Обов’язкова.

Опис: Вступ. Об’єкт, предмет, мета, завдання курсу, його значення в системі наук. Етапи розвитку світової суспільної географії. Становлення економічної географії як науки. Зародження економіко-географічних в працях античних і середньовічних географів. Фактори розвитку економічної географії. Перші економіко-географічні праці Страбона, Ф.Гвічардіні, Б.Вареніуса. Формування економічних і демографічних відомостей камеральної статистики. Розвиток комерційної географії. Краєзнавчий характер економічної географії. Антропогеографія. Хорологічні концепції німецького філософа і географа І.Канта, німецьких географів А.Гетнера, К.Ріттера, Ф.Ріхтгофена, американського географа Р.Харшторна, Французька школа.

Основні етапи розвитку науки в період середньовіччя і великих географічних відкриттів. Прогрес економічної і соціальної географії у ХУІП-ХХ століттях. Особливості становлення і розвитку європейської і американської школи економічної і соціальної географії. Взаємозв'язок і взаємодія американської і європейської шкіл. Розвиток науки в Китаї, Індії, Японії, арабських країнах.

Особливості становлення російської економічної географії, зокрема в XIX і XX століттях. Економгеографічні дослідження радянського суспільства в 20-30-і роки. Розвиток економічної і соціальної географії в Росії в умовах сталінізму, "застою", '"перебудови" і становлення ринкових відносин. Головні теоретико-методологічні та інституційні особливості суспільної географії XX століття.

Розвиток суспільної географії в Україні і напрямки її наукового пошуку. Історія суспільної географії як наукова проблема. Стан питання в сучасній літературі. Особливості економгеографічного знання. Соціально-економічні передумови і теоретичні витоки виникнення географічної думки в Україні, її характерні риси.

Економіко-географічні описи України в працях античних, арабських і європейських вчених. Перші економіко-географічні дослідження в працях літописців Київської Русі. Економіко-географічні роботи Козацької християнської республіки. Основні етапи розвитку економічної і соціальної географії в Україні в ХУІІ-ХІХ століттях. Головні напрямки економіко-географічних досліджень на рубежі XX ст. Загальна характеристика різних шкіл і напрямків. Особливості становлення і розвитку економічної і соціальної географії в Україні у складі російських, польських і австро-угорських досліджень. Економіко-географічні дослідження радянського суспільства. Розвиток економічної географії України в роботах вчених українсь діаспори. Економіко-географічні основи дослідження господарства України їх Д.П.Журавського, О.О.Русова, А.О.Скальковського. Роботи Григоровича-Барського, П.Чубинського, С.Рудницького, Кубійовича, К.Воблого, О.Діброви.

Рівень: А. Попередні умови: необхідні знання з основ суспільної географії, Б. Мета і завдання: Метою курсу є формування у студентів знань про історію становлення суспільно-

географічних вчень в світі та в Україні. Основні завдання навчальної дисципліни: формування у студентів знань про етапи

розвитку суспільної географії в світі та Україні; розкриття основних положень праць з суспільної географії провідних вчених світу та України.

В. Бібліографія: 1. Пістун М.Д. Основи теорії суспільної географії: Навч. посібник. – К.: Вища шк., 1994. – 156 с. 2. Топчієв О.Г. Основи суспільної географії: Навч.посібник. – Одеса: Астропринт, 2001. – 560 с. 3. Шаблій О.І. Суспільна географія: теорія, історія, українознавчі студії. – Львів: Вид-во ЛНУ, 2001. – 744 с.

4. Шаблій О.І. Розвиток суспільної географії у Львівському університеті / Матеріали міжнародної конференції до 120-річчя географії у Львівському університеті. – Львів: Видавничий центр ЛНУ, 2003. – С.17-22.



„Новітні напрямки географічних наук” Шифр дисципліни – СП. 10 Курс – 5; семестр – 10; всього годин – 108; на тиждень – 4 год.; (л/пр); 3 кредити. Вибіркова. Опис курсу: Вступ. Основні етапи розвитку географії. Географія середнього віку.

Географія Нового часу до 70-х років XIX . Зародження сучасної географії. Географія Новітнього часу до закінчення Другої Світової війни. Сучасна географія після закінчення Другої Світової війни. Новітні напрями в географічній науці.

Цілі та завдання: Оволодіння знаннями про основні етапи розвитку географії та про новітні напрями в географічній науці, а також оволодіти основами актуальних глобальних проблем людства. Вияснити значення цих проблем у вирішенні соціально-економічного та екологічного розвитку суспільства на сучасному етапі. Студент повинен отримати чітке уявлення про роль географічної науки у сприянні покращення умов життєдіяльності людства.

Передумова :знання курсів та спецкурсів бакалавра з географії Бібліографія : 1. Анучин В.А. Основы природопользования. – Мысль, 1987. 2. Исаченко А.Г. Развитие географических идей. М.:Мысль 1971. 3. Мороз С.А., Онопрієнко В.І., Бортник С.Ю. Методологія географічної науки, 1997. 4. Пістун М.Д. Основи теорії суспільної географії. К.: „Вища школа” 1996. 5. Топчієв О.Г. Основи суспільної географії.- Одеса; Астропринт, 2001.-560с. 6. Щербань М.І. Основні напрями сучасних географічних досліджень у Київському

університеті // Фіз.географія та геоморфологія між.зб.в 1976.

Викладацький склад : Кирилюк М. І., професор, докт. геогр.. наук Форми та методи навчання : лекції, практичні заняття,написання рефератів та їх захист,

самостійна робота Оцінювання: іспит усний

Цикл дисциплін освітньо-кваліфікаційного рівня

“магістр”

“Управління використанням природних ресурсів” Шифр дисципліни – М. 2 Курс – 5; семестр – 9; всього годин – 54; на тиждень – 2 год.; (л); 1,5 кредита. Обов’язкова. Опис: Вступ. Предмет і завдання курсу, його значення. Місце курсу у системі наук.

актуальні проблеми використання природних ресурсів. Темпи економічного розвитку суспільства і природні ресурси. Природокористування, урбанізація і індустріалізація.

Концептуальний і понятійний апарат. Поняття “управління”. Характеристика рівнів управління. Види управління та їх особливості. Критичний розбір концепцій управління. Поняття “природні ресурси” і “природні умови”. Критерії їх виділення. Умовність поділу ресурсів і умов. Фактори переходу умов в ресурси. Класифікація природних ресурсів. Поняття “природокористування”. Види природокористування і їх характеристика. Закони, принципи і правила природокористування. Еволюція концепції природокористування. Поняття “оцінка природних умов і ресурсів”. Концепція оцінки ресурсів. Концепція економічної оцінки природних ресурсів. Критерії оцінки природних ресурсів. Економічний, соціальний, екологічний критерій.

Оцінка як головна складова процесу управління. Водні ресурси ї їх склад. Зміна об’ємів водних ресурсів в часі. Водокористування і водоспоживання. Нерівномірність розміщення запасів водних ресурсів. Макро- і мікро регіональні пропорції. Характеристика елементів управління водними ресурсами. Господарська оцінка та її аспекти. Оцінка земельних ресурсів. Склад земельних ресурсів. Основні пропорції. Відновлюваність ресурсів. Багатоцільовий характер використання. Характеристика елементів управління земельними ресурсами. Якісна оцінка земель у сільськогосподарському виробництві. Екологічна оцінка земельних ресурсів. Вартісна оцінка земель в сільському господарстві. Комплексна оцінка землі. Оцінка лісових ресурсів. Склад лісових ресурсів і основні пропорції. Відновлюваність лісових ресурсів. Багатоцільовий характер використання. Характеристика елементів управління лісовими ресурсами. Кількісна оцінка лісових ресурсів. Лісова таксація. Якісна оцінка лісових ресурсів. Комплексна оцінка і проблеми її реалізації. Оцінка мінерально-сировинних ресурсів. Невідновлюваність ресурсів. Макро- і мезопропорції. Однофункціональність характеру використання. Категорії мінерально-сировинних ресурсів. Характеристика елементів управління мінерально-сировинними ресурсами. Вартісна оцінка. Комплексна оцінка мінерально-сировинних ресурсів.

Територіальні поєднання природних ресурсів. Територіальні поєднання потенційні і реальні. Управління територією. По компонентна оцінка поєднань і її показники. Техніка побудови. Модельна оцінка. Методи розрахунків. Проблеми вибору показників. Методика оцінки потенціалу. Можливості застосування оцінки в народногосподарській практиці.

Рівень: А. Попередні умови: необхідні знання з економічної і соціальної географії, основ

менеджменту, ТВК, географії ПРП, оцінювання природних умов і ресурсів. Б. Мета та завдання. Метою навчальної дисципліни – формування у студентів знань і

навичок про методи оцінювання природних умов і ресурсів, елементи і механізми управління природними ресурсами при плануванні їх використання. Основні завдання навчальної дисципліни:

7) ознайомлення з концептуальним і понятійним апаратом; 8) отримання навичок оцінки природних ресурсів і умов як головної складової процесу

управління та оцінки збитків від забруднення природного середовища; 9) формування уявлення про територіальні поєднання природних ресурсів і умов.

В. Бібліографія: 7. Коротун І.М., Коротун Л.К., Коротун С.І. Природні ресурси України: Навч. посібник. –

Рівне, 2000. – С.175. 8. Лебединський Ю.П. Потравний І.М., Краснянський Б.Ю. Управління

природокористуванням. – К.: Урожай.- 253 с. 9. Ліси України: Сучасний стан, збереження, збалансоване використання. – К, 1997. – 64 с. 10. Третяк А.М. Управління земельними ресурсами та реєстрація землі в Україні. – К, 1998. –

219 с. 11. Уат. Є Экология и управление природными ресурсами.- М.: Мир, 1971. – 461 с. 12. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. – М.: Дело,2002. – 945 с.

Лектор: Соловей Тетяна Василівна, к. геогр.. н., асист. Форми та методи навчання: лекції, практичні заняття, індивідуальні консультації. Оцінювання: Проміжний контроль передбачає оцінювання ступеня засвоєння

теоретичного матеріалу за допомогою письмових атестацій – 5-6-й і 11 тижні навчання та оцінювання результатів самостійного вивчення теоретичного матеріалу у процесі усного опитування. Підсумковий контроль і оцінювання знань, умінь та навичок студентів здійснюється на заліку (усному).

РЕСУРСНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ Шифр дисципліни – М. 3 Курс – 5; семестр – 9; всього годин – 90; на тиждень – 3 год.; (л/пр); 2,5 кредита. Обов’язкова. Опис. Природні ресурси, як об’єкт управління. Принципи та форми управління

раціональним природокористуванням. Методи управління природними ресурсами. Організація управління земельними ресурсами та земельна політика в Україні Особливості формування системи державного земельного кадастру в Україні Планування землекористування в населених пунктах. . Організація управління охороною атмосферного повітря Функції управляння охороною атмосферного повітря . Організація управління мінеральними ресурсами в Україні Регулювання гірничих відносин в Україні Облік мінеральних ресурсів в Україні та контроль за їх використанням Організація управління водними ресурсами в Україні Регулювання використання водних ресурсів в Україні. Особливості обліку водних ресурсів та контроль за їх використанням та охороною Організація управління лісовими ресурсами в Україні. Функції управління лісовими ресурсами в Україні. Організація управління фауністичними ресурсами в Україні

Рівень: А.Попередні умови: необхідні знання з економіки природокористування, географії

природних ресурсів, природно-ресурсного потенціалу, основ менеджменту. Б. Мета та завдання:

- Сформувати у студентів теоретико-методологічні основи знань управління природними ресурсами та вміння на практиці вибрати оптимальну стратегію природокористування;

- Розкрити сутність природних ресурсів як об’єкту управління, принципів та форм управління раціональним природокористуванням;

- Оволодіти методами управління природними ресурсами, усвідомити основні напрямки стратегії природокористування в Україні на майбутній період;

- Ознайомитись з організаційною, функціональною структурою управління природними ресурсами різних таксономічних рівнів загалом та в розрізі окремих видів природних ресурсів (земельних, водних, мінеральних, лісових, фауністичних тощо) зокрема

В. Бібліографія 1. Васюта О.А., Васюта С.І., Філіпчук Г.Г. Екологія і політика. У 2-х т. Т.2. – Черніці: Зелена Буковина, 1998. – 480 с. 2. Водний Кодекс України //Екологія і закон: Екологічне законодавство України. В 2-х кн./ за ред. Андрейцева В.І. – К.: Юрінком, 1998. – Кн.1 – С.411-454. 3. Врублевська О.В. Економічні інструменти екополітики в Україні: Довідник. – Львів, 1998. – 159 с. 4. Гуцуляк Г.Д., Микула О.Я. – Окремі питання теорії управління земельними ресурсами // Вісник Львівського державного аграрного університету (Проблеми реформування земельних відносин в умовах західного регіону України) . – Львів, 1997. - №1. 5. Закон України “Про охорону атмосферного повітря”//Екологія і закон: Екологічне законодавство України. В 2-х кн./ за ред. Андрейцева В.І. – К.: Юрінком, 1998. – Кн.2 – С.231 – 247. 6. Закон України “Про тваринний сівт” від 3 березня 1993 р. //Екологія і закон: Екологічне законодавство України. В 2-х кн./ за ред. Андрейцева В.І. – К.: Юрінком, 1998. – Кн.2 – С.131. – 152. 7. Збірник законодавчих актів України про охорону навколишнього природного середовища. – Чернівці: Зелена Буковина, 1998- 2001. В.6-ти т. 8. Земельний кодекс України (від 25 жовтня 2001)/ Бюлетень законодавства і юридичної практики України (Законодавство про землю). - 2001.- №12. 9. Кодекс України про надра//Екологія і закон: Екологічне законодавство України. В 2-х кн./ за ред. Андрейцева В.І. – К.: Юрінком, 1998. – Кн.2 – С. 3-27.

10. Коротун І.М., Коротун Л.К., Коротун С.І. Природні ресурси України: Навч. поібник. – Рівне, 2000. – С.175. 11. Лебединський Ю.П. Потравний І.М., Краснянський Б.Ю. Управління природокористуванням.

– К.: Урожай.- 253 с. 12. Ліси України: Сучасний стан, збереження, збалансоване використання. – К, 1997. – 64 с. 13. Лісовий кодекс України //Екологія і закон: Екологічне законодавство України. В 2-х кн./ за

ред. Андрейцева В.І. – К.: Юрінком, 1998. – Кн.1 – С.518-553. 14. Методичні вказівки до практичних занять з курсу “Управління природоохороннною

діяльністю”. – Харків: ХДПУ, 2000. 15. Основні напрями земельної реформи в Україні на 2001 – 2005 р. від 30 травня 2001 р. 16. Третяк А.М. Управління земельними ресурсами та реєстрація землі в Україні. – К, 1998. – 219

с. 17. Уат. Є Экология и управление природными ресурсами.- М.: Мир, 1971. – 461 с.

Лектори: Данілова Ольга Миколаївна, к.с.-г.н., доцент. Методика викладання та методи навчання: лекції, практичні заняття, групові семінари,

індивідуальні консультації, дискусії. Оцінювання: екзамен.

"КОМП'ЮТЕРНІ ТЕХНОЛОГІЇ МОДЕЛЮВАННЯ У СУСПІЛЬНІЙ ГЕОГРАФІЇ" Шифр дисципліни – М. 5 Курс – 5; семестр – 9; всього годин – 90; на тиждень – 3 год.; (л/пр); 2,5 кредита. Обов’язкова. Опис: Вступ. Моделювання та його використання в науці і техніці. Комп'ютерне

(імітаційне) моделювання. Види комп'ютерного моделювання. Технології комп'ютерного моделювання. Основні напрямки використання комп'ютерних моделей. Моделювання просторових соціально-економічних явищ та процесів. Імітаційне моделювання як основна форма дослідження географічних об'єктів і явищ. Застосування комп'ютерної імітації для розв'язання різноманітних суспільно-географічних проблем. Огляд основних видів комп'ютерних (імітаційних) моделей. Закордонний досвід комп'ютерного моделювання у суспільній географії.

Рівень: A. Попередні умови: необхідні знання з соціально-економічної географії, основ

інформатики, геоінформатики, розміщення продуктивних сил, основ економічної теорії, географії населення.

Б. Мета та завдання: - ознайомлення з основними видами моделювання, які застосовуються в сучасній науці та, зокрема, в географії; - вивчення комп'ютерного моделювання, найпоширеніших його видів і технологій, можливості їх використання для розв'язання актуальних суспільно-географічних проблем; - ознайомлення з досвідом використання комп'ютерних технології моделювання у суспільній географії за кордоном.

B. Бібліографія: 1. Ефимова О.В., Шафрин Ю.А. Практическое руководство по компьютерной технологии: Методическое пособие. - М/. АВ¥, 1997.-432с. 2. Згуровський М.З., Коваленко І.І., Міхайленко В.М. вступ до комп'ютерних інформаційних технологій: Навч. посібник. - К: Вид-во Європ. ун-ту, 2002. - 265 с. 3. Козьірев А.А., Юдин А.П. Информационньїе технологии в зкономике: конспект лекций. - СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 2000. - 64 с. 4. Компьтерное моделирование. Зкология / Под. ред. д.ф.-м.н., проф. Угольницкого Г.А. - М.: Вузовская книга, 2000. - 120 с. 5. Ситник В.Ф., Орленко Н.С. Імітаційне моделювання: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. - К.: КНЕУ, 1999. - 208 с. 6. Ситник В.Ф., Писаревська ТА., Єрьоміна Н.В., Краєва О.С. Основи інформаційних систем: Навч.посібник. - К.: КНЕУ, 2001. -420с. 7. Топчієв О.Г. Основи суспільної географії: навчальний посібник. -Одеса: Астропринт, 2001. - 560 с. 8. Черенков А.П. Информационньїе системьі для зкономистов: Учебное пособие. - М.: Изд-во "Зкзамен", 2002. - 192 с.

Лектор: Цепенда Микола Михайлович, асист. Методика викладання та методи навчання: лекції, практичні заняття, групові семінари,

індивідуальні консультації, дискусії. Оцінювання: проміжні письмові атестації — 5-6-й та 11-12 тижні навчання, залік

письмовий.

„Основи етнології” Шифр дисципліни – М. 6 Курс – 5; семестр – 9; всього годин – 90; на тиждень – 3 год.; (л/пр); 2,5 кредита. Обов’язкова.

Опис: Вступ. Предмет, мета, завдання курсу, його значення і місце в системі наук, зміст курсу. Питання існування етносів. Етнос і відчуття часу. Етнічні процеси та взаємовідносини між етносами. Взаємодія етносів і ландшафтів у межах етноценозів. Природні умови і демографічні аспекти етносу. Утворення етносів: питання їхнього зародження, виходу на історичну арену і подальшого життя. Розвиток етнічної системи. Зміна пасіонарності із ходом етнічного процесу. Характеристика фазової динаміки етносів (фаза пасіонарного підйому, акматичної фази, фаз надламу, інерції, обскурації, меморіальної фази). Етногенез українського народу. Питання витоків слов’яноукраїнської прабатьківщини. Загальний огляд проблеми походження українців. Слов’яноукраїнська етнічність археологічних культур та початок розвитку українського етносу. Постава сучасної української нації.

Рівень: А. Попередні умови: необхідні знання із загальної екології, ландшафтознавства, загального

землезнавства, історії України. Б. Мета та завдання: – навчити студентів: - визначати історичну динаміку етнічних спільностей; - простежувати взаємодію етносів із ландшафтом; - аналізувати умови виникнення етносів, чинники розвитку етносів; - виявляти історичні і природні передумови постави слов’ян та характеризувати етапи

розвитку українського етносу. В. Бібліографія. 1. Баран В.Д., Козак Д.Н., Терпиловський Р.В. Походження слов’ян. – К.: Наукова думка,

1991. 2. Гумилев Л. Этногенез и биосфера Земли. – Л. Гидрометеоиздат, 1990. 3. Петров В. Походження українського народу. – К.: МП „Ренікс”, 1992. 4. Пономарьов А. Українська етнографія. – К.: Либідь, 1994. – 320 с. 5. Пономарьов А. Етнічність та етнічна історія України. – К.: Либідь, 1996. – 276 с. 6. Українська народність: форми соціально-економічної і Етно-політичної історії. – К., 1990. 7. Чмихав М.О., Кравченко А.М., Черняхов І.Т. Археологія та стародавня історія України. –

К.: Либідь, 1972. 8. Юрій М. Етногенез та менталітет українського народу. – К.: Либідь, 1996. – 272 с. Лектор: Круль В.П., к.г.н., доцент. Методи викладання та навчання: лекції, практичні, семінари, консультації, дискусії. Оцінювання: проміжні письмові атестації, залік письмовий. Російською мовою можливе вивчення окремих розділів курсу.

“УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ РЕГІОНІВ” Шифр дисципліни – М. 9 Курс – 5; семестр – 9; всього годин – 54; на тиждень – 1 год.; (л/пр); 1,5 кредита. Вибіркова. Опис: Проблеми управління розвитком регіону в сучасних умовах. Досвід зарубіжних

країн в управлінні територіальним розвитком. Теоретико-методологічні засади управління розвитком регіону. Господарський механізм регіону як суспільно-географічнв категорія. Структурний аналіз господарського комплексу регіону. Територіальна організація господарства як предмет регіонального управління. Управлінська стратегія і сценарії регіонального розвитку. Організаційні форми управління розвитком регіону та методи їх проектування. Органи управління та їх функції. Методи проектування організаційних систем управління. Управління регіональним природокористуванням та охороною природи. Управління агропромисловим виробництвом регіону в сучасних умовах. Індикативне планування розвитку регіону. Дефініція категорій “планування розвитку” та його відміна від прогнозування. Поняття “індикативний план” і його відміна від директивного плану та прогнозу. Загальна схема розробки та реалізації індикативного плану регіону. Суть бюджетного планування та його найважливіші економічні регулятори. Об’єкти та суб’єкти регулювання та основні чинники, що застосовуються в денному процесі.

Рівень: А. Попередні умови: необхідні знання із суспільної географії, основ менеджменту та

маркетингу, управління використанням природних ресурсів, районне та міське планування. Б. Мета та завдання: –: – сформувати уявлення про теоретико-методичні засади управління розвитком регіону; – визначити організаційні форми управління розвитком регіону та методи їх проектування; – оволодіти навичками управління регіональним природокористуванням та охороною

природи; – уяснити методи управління агропромисловим виробництвом регіону в сучасних умовах; – навчити розробляти індикативні плани розвитку регіону. - визначати історичну динаміку етнічних спільностей; В. Бібліографія:

1. Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна та соціальна геграфія світу: Посібник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2003.– 688 с. 2. Голков А.П., Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Вступ до економічної і соціальної географії, Київ, 1996. – 320 с. 3. Луцишин П. В. Вступ до економічної і соціальної географії, Київ, 1993. – 158 с. 4. Олійник Я.Б. Вступ до соціальної географії. - К.: Либідь, 2000. 5. Розміщення продуктивних сил (за ред.. В. В. Ковалевського, О. Л. Михайлюка, В.Ф.Семенова). - К.: Знання, 1998. - 346 с. 6. Пістун М.Д. Основи теорії суспільної географії. - К.: Вища школа, 1996. - 172 с. 7. Топчієв О.Г. Основи суспільної географії. Навчальний посібник. - Одеса: Астропринт, 2001. -

560 с. 8. Шаблій О. І. Суспільна географія: теорія, історія, українознавчі студії, Львів: Львівський


Либідь, 2000 – 416 с. Лектор: Соловей Тетяна Василівна, кандидат географічних наук, асистент. Методика викладання та методи навчання: лекції, практичні роботи, індивідуальні

консультації, дискусії. Оцінювання: проміжні атестації, контрольні і практичні роботи, залік усно.

"СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ" Шифр дисципліни – М. 10 Курс – 5; семестр – 9; всього годин – 108; на тиждень – 4 год.; (л/пр); 3 кредити. Вибіркова.

Опис: Вступ. Предмет, метод, об‘єкти і наукові основи прогнозування. Поняття про суспільно-географічне прогнозування та його суть. Типологія суспільно-географічних прогнозів. Функції прогнозування і стадії наукового аналізу. Метод соціального прогнозування як наукової дисципліни. Загальні наукові методи суспільно-географічного прогнозування. Прогностичні функції законів Всесвіту. Об‘єктивна істинність прогнозування і її критерії. Суть системи суспільного-географічного прогнозування. Прогнози природних ресурсів. Науково-технічні прогнози. Прогнози соціального розвитку. Демографічні прогнози. Комплексне прогнозування в системі "суспільство – оточуюче середовище". Основні принципи суспільно-географічного прогнозування. Класифікація методів прогнозування. Методи колективної експертної оцінки. Методи прогнозної екстраполяції. Методи моделювання і моделі прогнозування. Організаційні форми і органи суспільно-географічного прогнозування. Прогнозування розвитку глобальних явищ сучасності. Суспільно-географічне прогнозування за кордоном.

Рівень: А. Попередні умови: необхідні знання з соціально-економічної географії, розміщення

продуктивних сил, основ економічної теорії, географії населення, основ екології. Б. Мета та завдання: - ознайомлення студентів з методологією вивчення соціально-економічних процесів,

прогнозування, напрямків їх розвитку на довготривалу перспективу, з конкретними методами прогнозування і можливостями їх використання для розв‘язання різних наукових завдань;

- розкриття сутності, ролі, функцій суспільно-географічного прогнозування у науці та суспільному житті, вивчення сучасних тенденцій розвитку прогнозування;

- вивчення методології та методів соціально-економічного та географічного прогнозування, їх застосування в дослідницькій роботі;

- розгляд конкретних соціально-географічних прогнозів, розкриття їх значення і ролі у розвитку народного господарства.

В. Бібліографія: 1. Бурка Й.А., Руденко В.П., Швиденко А.Й. Основи економічного та соціального

прогнозування: Навч. посіб. – Чернівці: ЧДУ, 1993. 2. Гончаренко А.Н. Комплексное прогнозирование в системе "Общество — Окружающая

среда". – Киев: Наукова думка, 1986. 3. Звонкова Т.В. Географическое прогнозирование. – М.: Высшая школа, 1987. 4. Основы экономического и социального прогнозирования. Учеб. для вузов / Под ред.

В.Н.Мосина, Д.М.Крука. – М.: Высшая школа, 1985. 5. Прогнозирование в экономической географии. Учебное пособие. /А.М.Трофимов,

А.А.Демаков, М.Р.Мустафин, В.А.Рубцов. – Казань: Изд-во Казанского университета, 1990.

6. Прогнозирование и долгосрочное планирование экономического развития региона. – Кишинев: Штиинца, 1986.

7. Прогнозирование развития городов и городских районов. - Новосибирск, 1990. 8. Прогнозирование социально-экономического развития региона: вопросы теории и

методики. – М.: 1981. 9. Рабочая книга по прогнозированию / Под ред. И.В.Бестужева-Лады. – М.: Мысль, 1982. Лектор: Цепенда Микола Михайлович, асист. Методика викладання та методи навчання: лекції, практичні заняття, групові семінари,

індивідуальні консультації, дискусії. Оцінювання: проміжні письмові атестації – 5-6-й та 11-12 тижні навчання, іспит письмовий.

“Методика організації наукової роботи у вищій школі” Шифр дисципліни – М. 11 Курс – 5; семестр – 9; всього годин – 108; на тиждень – 4 год.; (л/пр); 3 кредити. Вибіркова. Опис: Основні тенденції та особливості сучасного розвитку географічної науки в Україні.

Система наукових досліджень. Місце наукових досліджень у системі підготовки фахівців для роботи у науковій сфері. Система підготовки наукових і науково – педагогічних кадрів в Україні. Види і форми наукової роботи студентів та аспірантів, науково - педагогічних працівників. Планування, облік і контроль наукової роботи у вищих навчальних закладах. Предмет, цілі та основні завдання навчальної дисципліни " методика організації наукових досліджень у вищій школі". Трансформація системи наукових досліджень в Україні у 90-х роках ХХ століття. Державна політика в галузі розвитку гуманітарних наук. Академічний та вузівський сектори розвитку науки, тенденції їх взаємодії . Еволюція фінансування наукових досліджень. Участь вітчизняної науки в міжнародних науково - і гуманітарних програмах та проектах. Наука як чинник економічного, суспільного і духовного прогресу України, утвердження її міжнародного авторитету. Чернівецький національний університет імені Ю. Федьковича як науково - центр. Сучасний стан, напрямки та перспективи наукової роботи на географічному факультеті ЧНУ. Сучасний науковий потенціал університету. Наукові підрозділи, їх зв’язок з вітчизняними та зарубіжними науковими центрами. Система підготовки наукових і науково – педагогічних кадрів в університеті. Матеріально – технічна база наукових досліджень. Кадровий потенціал. Наукові школи. Історія та сучасний стан науково – роботи на географічному факультеті. Науковий потенціал. Наукові школи. Основні напрямки наукових досліджень. Зв’ язок наукової роботи з навчальним процесом . Матеріально - технічна база та можливості інформаційного забезпечення наукової роботи.

Функціонування магістратури та аспірантури, інституту здобувачів. Спеціалізована вчена ради по захисту дисертацій. Участь студентів у науковій роботі кафедр. Наукові студентські об’єднання. Основи наукознавства. Поняття, зміст і функції науки: визначення науки; зміст науки та її суспільна роль; функції науки - пізнавальна , культурно - просвітницька, практична. Предмет науки. Наука як засіб передбачення. Наукознавство та його розвиток: поняття теорії, еволюція науки, революції у науці; історія, соціологія, економіка науки; наука і політика, наука і право; мова науки. Структура та класифікація науки: наукові закони та закономірності; етапи науки - описовий, логіка; факти, категорії, принципи; основні галузі науки. Організація науки і підготовка наукових кадрів: наукові установи та організації; наукові кадри; вчені ступені та їх здобуття; аспірантура, докторантура. Методологія та методика наукових досліджень. Об’єкт наукового дослідження та його класифікація (за наявністю і відсутністю ознак, за видозміною ознак). Загальнонаукові (синтез, індукція, дедукція, аналогія, моделювання, абстрагування, конкретизація, системний аналіз) та емпіричні (гіпотетичний, аксіоматичний) методи дослідження. Методичні прийоми. Аксіоматизація знань та причинні зв’язки у методології наукових досліджень: аксіоми та теореми; змістова та формалізована аксіоматика; інтерпретація; несуперечність; повнота та незалежність аксіом; причина та наслідок; метод подібності; метод розрізнення; метод супутніх змін; метод залишків. Визначення, опис, характеристика, відмінність, пояснення, порівняння. Гіпотези у методології наукових досліджень. Стадії процесу розвитку гіпотез: вивчення об’єкту дослідження, формулювання гіпотез, доведення гіпотез, результати доведення гіпотез. Докази у наукових дослідженнях. Способи встановлення істини: безпосередній і опосередкований. Елементи доказу : теза, аргумент, форма. Види доказу: прямий і непрямий. Паралогізми, софізми, парадокси. Процес наукових досліджень та його характеристики. Стадії наукових досліджень: організаційна, дослідна, узагальнення, апробація і реалізація результатів дослідження. Методичні прийоми та процедури наукових досліджень: органолептичні ( контрольні заміри, вибіркові спостереження, суцільні спостереження, експертизи), документалістика ( моделювання, дослідження документів, нормативно – правове регулювання, аналітичне та синтетичне документування). Процедури:

організаційні, моделюючі, нормативні, розрахункові, обчислювальні, логічні , порівняльні. Методика дослідження, її зміст. Інформаційне забезпечення наукових досліджень. Класифікація інформаційного забезпечення: інформація, повідомлення, носій інформації; види професійної інформаційної комунікації; законодавче, нормативно - правове, договірне, організаційне, фактографічне забезпечення.

Робота з фактографічними джерелами інформації. Документальні джерела інформації та їх використання у наукових дослідженнях. Бібліографічні джерела інформації. Автоматизовані системи пошуку та обробки наукової інформації. Організаційна та дослідна стадії наукового пошуку. Вибір та обґрунтування теми наукового дослідження. Складання розгорнутого плану наукової роботи. Складання плану роботи над підготовки кваліфікаційної роботи (випускної роботи, дисертації). Складання бібліографії проблеми. Опрацювання літературних джерел. Методика роботи з документальними джерелами. Використання INTERNET та інших інформаційних баз даних і інформаційних каналів. Систематизація, аналіз та узагальнення інформаційного матеріалу. Основні види наукових праць. Наукова стаття: її види, типова структура. Наукове повідомлення, методика підготовки. Тези наукової доповіді, виступу, повідомлення. Рецензія як вид систематизації результатів наукового дослідження. Наукова брошура. Розділ колективної наукової праці: методичні вимоги підготовки. Монографічна наукова праця: різновиди структурної побудови та типові методичні вимоги до написання. Кваліфікаційна наукова робота (бакалаврська, магістерська випускна кваліфікаційна робота, дисертація): особливості структури та методики викладу результатів дослідження. Автореферат дисертації: типові вимоги до змісту, структури та оформлення. Структура та оформлення наукових праць. Вступна частина наукової праці. Типові вимоги до структури та оформлення вступу до кваліфікаційної наукової роботи. Основна частина кваліфікаційної наукової роботи. Типові вимоги до структури та оформлення основної частини кваліфікаційної наукової роботи. Заключна частина кваліфікаційної наукової роботи. Типові вимоги до структури та оформлення заключної частини кваліфікаційної наукової роботи. Додатки до наукової праці: різновиди, типові вимоги до оформлення. Бібліографічні посилання: різновиди оформлення, правила бібліографічного опису літератури та документальних джерел. Список використаної літератури та джерел у кваліфікаційних наукових працях: типова структура, порядок оформлення бібліографічного опису. Впровадження результатів наукових досліджень та їх ефективність. Впровадження результатів закінчених наукових досліджень. Види ефективності результатів наукових досліджень: економічна, соціально - політична, престиж вітчизняної науки. Критерії ефективності результатів наукових досліджень: економічні, новизни, публікаційні, цитованості. Розрахунок економічної ефективності наукових досліджень. Підготовка до захисту та захист кваліфікаційної наукової роботи. Підготовка повідомлення про основні результати наукового дослідження. Рецензенти (опоненти) кваліфікаційної роботи: типова структура рецензії. Зовнішня рецензія (провідної наукової організації: типова структура. Участь у науковій дискусії при захисті кваліфікаційної роботи. Заключне слово автора кваліфікаційної наукової роботи при захисті дисертації. Підготовка документів про результати захисту дисертації для надсилання до Вищої атестаційної комісії України . Рівень: А. Попередні умови: необхідні знання з курсів науково-дослідна робота, методика викладання географії, ділова мова.

Б. Мета та завдання: Навчальна дисципліна “Методика організації наукової роботи у вищій школі” знайомить

майбутніх дослідників з: основними тенденціями та особливостями сучасного розвитку науки в Україні; станом, напрямками та перспективами наукових досліджень на географічному факультеті ЧНУ; основами наукознавства, методології та методик наукових досліджень; інформаційним забезпеченням наукових досліджень; організаційною та дослідною стадіями наукового пошуку; основними видами наукових праць, їх структурою та правилами оформлення; впровадженням результатів наукових досліджень; підготовкою до захисту та процедурою захисту кваліфікаційної роботи. Навчальна дисципліна забезпечує набуття вмінь і навичок: вибору напрямку і теми

наукового дослідження; вибору методів і методик, методичних прийомів і процедур наукового дослідження; роботи з фактографічними та документальними джерелами інформації; систематизації, аналізу та узагальнення інформаційного матеріалу; підготовки та оформлення наукового повідомлення, наукової доповіді, наукової статті, кваліфікаційної наукової праці; підготовки та захисту кваліфікаційної роботи.

В. Бібліографія: 1 . Гондюл В. Методологія та організація наукових досліджень: Матеріали до навчальної дисципліни: електронний варіант . – К .: ІМВ , 2002. 2. Шейко В., Кушнаренко Н. Організація та методика науково - діяльності: Підручник . - К .: Знання - Прес, 2002. - 295 с. 3. Білуха М. Основи наукових досліджень: Підручник. – К .: Вища шк., 1997. – 27 с . 4. Лудченко А., Лудченко Я., Примак Т. Основы научных исследований: Учеб. пособие / Под ред. А. Лудченко. – К.: КОО , 2000. – 114 с. 5. Рузавин Г . Методология научного познания. Учеб. Пособие для вузов. – М.: ЮНИТИ – ДАНА, 1999. – 37с . 6. Законодавство України про освіту та науку.– К.: Парламентське видавництво, 1999. – 128 с . 7. Постанова Кабінету Міністрів України від 13.03.99 № 309 “Про затвердження Положення про підготовку науково – педагогічних і наукових кадрів ”. 8. Постанова Кабінету Міністрів України від 13.08.99 № 1475 “Про затвердження Положення про атестацію наукових працівників ”. 9. Стан та проблеми атестації наукових та науково – педагогічних кадрів (жовтень 1999 року ): Порядок присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань (Постанова Кабінету Міністрів України від 28.06.97 № 644 із змінами і доповненнями від 5.08.98 № 124 та від 22.07.99 № 1336 та Постанова Кабінету Міністрів України від 22.07.99 № 1329 “деякі питання визнання в Україні дипломів про присудження наукових ступенів ”). – К .: ЦІТО , 1 999. – 24 с . 10. Стан та проблеми атестації наукових та науково – педагогічних кадрів (жовтень 1999 року ): Перелік спеціальностей, за якими проводиться захист дисертацій на здобуття наукових ступенів кандидата наук і доктора наук, присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань. – К .: ЦІТО, 1999. – 34 с . 11. Стан та проблеми атестації наукових та науково – педагогічних кадрів (жовтень 1999 року ): Мережа спеціалізованих вчених рад, які створені у науково – педагогічних установах та вищих навчальних закладах України. – К .: ЦІТО , 1999. – 118 с . 12. Стан та проблеми атестації наукових та науково – педагогічних кадрів (жовтень 1999 року ): Наукові фахові видання України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук . – К .: ЦІТО, 1999. – 64 с . 13. Стан та проблеми атестації наукових та науково – педагогічних кадрів (жовтень 1 999 року ): Актуальні питання атестації наукових та науково – педагогічних кадрів вищої кваліфікації. – К .: ЦІТО, 1999. – 28 с . 14. Стан та проблеми атестації наукових та науково – педагогічних кадрів (жовтень 1999 року ): Підготовка та атестація кадрів з економічних наук . – К.: ЦІТО , 1999. – 36 с .

Лектор: Брижак Петро Михайлович, асистент. Методика викладання та методи навчання: лекції, практичні заняття, групові семінари,

індивідуальні консультації, ділові ігри, дискусії. Оцінювання: проміжні письмові атестації – 5-6-й та 11-12 тижні навчання, іспит усний.

„ІСТОРІЯ СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНИХ ВЧЕНЬ” Шифр дисципліни – М. 4 Курс – 5; семестр – 10; всього годин – 108; на тиждень – 4 год.; (л/пр); 3 кредити. Обов’язкова.

Опис: Вступ. Об’єкт, предмет, мета, завдання курсу, його значення в системі наук. Етапи розвитку світової суспільної географії. Становлення економічної географії як науки. Зародження економіко-географічних в працях античних і середньовічних географів. Фактори розвитку економічної географії. Перші економіко-географічні праці Страбона, Ф.Гвічардіні, Б.Вареніуса. Формування економічних і демографічних відомостей камеральної статистики. Розвиток комерційної географії. Краєзнавчий характер економічної географії. Антропогеографія. Хорологічні концепції німецького філософа і географа І.Канта, німецьких географів А.Гетнера, К.Ріттера, Ф.Ріхтгофена, американського географа Р.Харшторна, Французька школа.

Основні етапи розвитку науки в період середньовіччя і великих географічних відкриттів. Прогрес економічної і соціальної географії у ХУІП-ХХ століттях. Особливості становлення і розвитку європейської і американської школи економічної і соціальної географії. Взаємозв'язок і взаємодія американської і європейської шкіл. Розвиток науки в Китаї, Індії, Японії, арабських країнах.

Особливості становлення російської економічної географії, зокрема в XIX і XX століттях. Економгеографічні дослідження радянського суспільства в 20-30-і роки. Розвиток економічної і соціальної географії в Росії в умовах сталінізму, "застою", '"перебудови" і становлення ринкових відносин. Головні теоретико-методологічні та інституційні особливості суспільної географії XX століття.

Розвиток суспільної географії в Україні і напрямки її наукового пошуку. Історія суспільної географії як наукова проблема. Стан питання в сучасній літературі. Особливості економгеографічного знання. Соціально-економічні передумови і теоретичні витоки виникнення географічної думки в Україні, її характерні риси.

Економіко-географічні описи України в працях античних, арабських і європейських вчених. Перші економіко-географічні дослідження в працях літописців Київської Русі. Економіко-географічні роботи Козацької християнської республіки. Основні етапи розвитку економічної і соціальної географії в Україні в ХУІІ-ХІХ століттях. Головні напрямки економіко-географічних досліджень на рубежі XX ст. Загальна характеристика різних шкіл і напрямків. Особливості становлення і розвитку економічної і соціальної географії в Україні у складі російських, польських і австро-угорських досліджень. Економіко-географічні дослідження радянського суспільства. Розвиток економічної географії України в роботах вчених українсь діаспори. Економіко-географічні основи дослідження господарства України їх Д.П.Журавського, О.О.Русова, А.О.Скальковського. Роботи Григоровича-Барського, П.Чубинського, С.Рудницького, Кубійовича, К.Воблого, О.Діброви.

Рівень: А. Попередні умови: необхідні знання з основ суспільної географії, Б. Мета і завдання: Метою курсу є формування у студентів знань про історію становлення суспільно-

географічних вчень в світі та в Україні. Основні завдання навчальної дисципліни: формування у студентів знань про етапи

розвитку суспільної географії в світі та Україні; розкриття основних положень праць з суспільної географії провідних вчених світу та України.

В. Бібліографія: 1. Пістун М.Д. Основи теорії суспільної географії: Навч. посібник. – К.: Вища шк., 1994. – 156 с. 2. Топчієв О.Г. Основи суспільної географії: Навч.посібник. – Одеса: Астропринт, 2001. – 560 с. 3. Шаблій О.І. Суспільна географія: теорія, історія, українознавчі студії. – Львів: Вид-во ЛНУ, 2001. – 744 с.

4. Шаблій О.І. Розвиток суспільної географії у Львівському університеті / Матеріали міжнародної конференції до 120-річчя географії у Львівському університеті. – Львів: Видавничий центр ЛНУ, 2003. – С.17-22.



„МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ГЕОГРАФІЇ У ВИЩІЙ ШКОЛІ”

Шифр дисципліни – М. 8 Курс – 5; семестр – 10; всього годин – 108; на тиждень – 4 год.; (л/пр); 3 кредити. Вибіркова. Опис: Вступ. Світ і освіта на початку ХХІ століття. Особливості вузівської системи освіти,

ЇЇ функції. Сучасний стан вузівської освіти в Україні. Проблеми та тенденції змін сучасної вищої школи. Лекція у вузі: загальні положення і вимоги до лекції. Методологічні основи лекції. Якісні критерії лекції. Лекція, програма, підручник. Лабораторні і практичні заняття у вузі. Форми і методи проведення лабораторних і практичних робіт у вищій школі. Семінарські заняття у вузі. Форми і методи проведення. Самостійна робота студентів. Поточний контроль знань. Форми та методи проведення заліків та іспитів.

Рівень: А. Попередні умови: необхідні знання з основ педагогіки та психології, методології

викладання. Б. Мета і завдання:

- Теоретична і практична підготовка магістрів спеціальності “Менеджмент організацій” до роботи викладача у вищому навчальному закладі. - Знайомство студентів з основними вимогами щодо планування, підготовки і проведення лекцій у вищій школі, з формами і методами проведення лабораторних, практичних і семінарських занять, методикою проведення заліків та іспитів у вузі. - Формування практичних навичок з складання планів і конспектів лекцій, планів проведення семінарських та практичних занять, складання тестових завдань для заліків та іспитів.

В. Бібліографія: 1. Архангельский С.И. Лекции по теории обучения в высшей школе. – М.: Высшая школа, 1974.

– 383 с. 2. Астахова Е.В. Методика организации и проведения семинарских занятий по предметам

гуманітарного циклу. – Харьков: Народная украинская академия, 2000. – 50 с. 3. Бондар А.Д., Ранська Л.А. Лабораторні і практичні роботи у вищій школі. – К.: Вища школа,

1977. – 77 с. 4. Гапонов П.М. Лекция в высшей школе. – Воронеж: изд-во Воронежского ун-та, 1977. – 94 с. 5. Зільберштейн А.І., Солдатова Т.Д. Проведення екзаменів та заліків у вищій школі. – К.:

Вища школа, 1980, - 81 с. 6. Коженкова З.П. Некоторые вопросы методики обучения в высшей школе (пособие для

начинающих преподавателей вуза ). – Алма-Ата, Изд-во Казахского госуниверситета, 1974. – 97 с.

7. Слєпкань З.І. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі, - К.: НПУ, 2000. – 210 с. 8. Сучасні системи вищої освіти їх порівняння для України. – К.: Видавничий дім «KM

Akademia», 1997. – 288 с. 9. Положення про державний вищий заклад освіти. Постанова кабінету Міністрів від 5 вересня

1996 року № 1074. 10. Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах; Наказ

Міністерства освіти України від 2 червня 1993 року, №93. Лектор: Кібич Ірина Володимирівна, к. б. н., доц.. Форми та методи навчання: лекції, практичні заняття, групові семінари, індивідуальні

консультації, дискусії. Оцінювання: індивідуальний залік з основних тем, іспит усний.

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПАКЕТ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ...

Documents