Виходить чотири рази на рік Заснований у 2000 році №...

Виходить чотири рази на рік

Заснований у 2000 році

№ 2(13)/2018

УДК 378.1:37.01:355.23:159.9ББК 68.68

З-41Засновник і видавець:

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького

Рекомендовано до друку рішенням ученої ради Національної академії Державної прикордонної служби України від 24.05.2018, протокол № 16

Редакційна колегія:головний редактор – доктор педагогічних наук, професор О. В. Діденко;відповідальний секретар – кандидат педагогічних наук, старший науко-

вий співробітник О. В. Царенко.

Члени редакційної колегії: доктор педагогічних наук, професор Г. М. Артюшин; доктор педагогіч-

них наук, професор І. Г. Блощинський; доктор педагогічних наук, професор А. В. Галімов; доктор філософських наук, доцент С. О. Ганаба; доктор педа-гогічних наук, професор Д. В. Іщенко; доктор педагогічних наук, доцент В. І. Мірошніченко; доктор педагогічних наук, професор Л. І. Морська; док-тор педагогічних наук, професор І. С. Руснак; доктор педагогічних наук, до-цент О. М. Ставицький; доктор педагогічних наук, професор О. В. Торічний; кандидат педагогічних наук, доцент С. П. Шумовецька.

Збірник наукових праць Національної академії Державної прикор- донної служби України. Серія : педагогічні науки / [гол. ред. О. В. Діденко]. Хмельницький : Видавництво НАДПСУ, 2018. № 2(13). 548 с.

У збірнику наукових праць уміщено наукові публікації вчених та науко-во-педагогічного персоналу академії й інших навчальних закладів та наукових установ. Призначений для ознайомлення громадськості з результатами науко-вих досліджень. Розрахований на науковців, педагогів та тих, хто цікавиться проблемами сучасної науки.

УДК 378.1:37.01:355.23:159.9ББК 68.68

© Видавництво НАДПСУ, 2018

З-41

Зміст

АРТЮШИН Г. Козацька педагогіка як важлива складова підготовки майбутніх офіцерів та офіцерів запасу в закладах вищої освіти України ...........................8БАБІЧ О. Комунікативно-культурологічний підхід у навчанні англійської мови для спеціальних цілей майбутніх офіцерів-прикордонників ......................... 19БАЛЕНДР А. Розвиток академічної мобільності фахівців з охорони кордону в країнах Європейського Союзу ............................................................................. 33БАРБІНОВ В. Операційно-діяльнісний критерій як елемент визначення готовності майбутніх робітників аграрної галузі до професійної діяльності ................. 46БІЛОШАПКА Н. Модель формування у майбутніх учителів математики вмінь викорис- товувати засоби комп’ютерної візуалізації у професійній діяльності .......... 57БОРОВИК Л. Аналіз стану розробки проблеми формування психолого-педагогічної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників у наукових джерелах та обґрунтування необхідності її опрацювання .............................. 70ВАКОЛЮК Т., МІСЄЧКО О. Шляхи інтенсифікації навчання на початковому етапі вивчення англійської мови у вищих військових навчальних закладах ........................... 83ВАРАВА О. Основні завдання, переваги та принципи використання симуляційного навчання у професійній підготовці майбутніх акушерок .. 95ВІНТЮК Ю. Складові професійної компетентності практичного психолога .................. 104ГЕЙТЕНКО В. Педагогічний супровід розвитку когнітивного компонента соціалізації старшокласників, які перебувають у середовищі неформальної молодіжної організації ................................................................ 116

№ 2(13)2 0 1 8

З Б І Р Н И К НАУКОВИХ ПРАЦЬ

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

СЕРІЯ: ПЕДАГОГІЧНІ НАУКИ

3

ДУДІКОВА Л. Обґрунтування педагогічних умов формування професійно-етичної компетентності майбутніх лікарів на початковому (пропедевтичному) етапі у медичних університетах ....... 127

ЗАВИДОВИЧ В. Теоретичні аспекти педагогічного феномена розвитку комунікативної компетентності офіцерів-прикордонників ......................... 143

ЗЕЛЕНИЙ В. Естетична культура майбутніх офіцерів поліції та її формування у процесі професійної підготовки ....................................................................... 158

ЗОРІЙ Я. Організаційно-педагогічні умови забезпечення формування в закладах вищої освіти військово-професійної готовності майбутніх офіцерів запасу до службової діяльності ....................................... 167

КАРПУШИНА М. Методичні рекомендації науково-педагогічним працівникам щодо формування у курсантів умінь розв’язувати проблемні ситуації на заняттях з англійської мови ............................................................. 178

КОРОЛЬ Я. Модель формування професійної готовності майбутніх офіцерів до застосування засобів радіаційно-хімічного захисту ................................. 191

ЛЕВИЦЬКА А. Результати дослідно-експериментальної роботи з патріотичного виховання майбутніх офіцерів-прикордонників на основі військових традицій .............................................................................. 202

ЛЕМЕШКО О. Формування іншомовної комунікативної компетентності прикордонників ....................................................................................................... 212

ЛУПАРЕНКО Л. Організаційно-педагогічна модель упровадження електронних відкритих журнальних систем у процес науково-педагогічних досліджень ....................................................................... 222

4З Б І Р Н И К НАУКОВИХ ПРАЦЬ



МАКСИМЧУК Л. Особливості професійної підготовки майбутніх фахівців з туризмознавства у контексті реалізації інноваційних підходів до вивчення гуманітарних дисциплін ................................................ 238

МИРОШНИКОВА М. Педагогічні умови формування естетичної культури майбутніх офіцерів поліції: результати дослідження .................................... 249

МІРОШНІЧЕНКО В. Підготовка фахівців міжнародних економічних відносин з питань інформаційно-аналітичного забезпечення ...................................... 261

МІРОШНІЧЕНКО В., ДИЯК В. Виховання майбутнього педагога на засадах здорового способу життя ... 271

РОМАНИШИНА Л., МАРЧИШИН С. Урахування сутності медичного маркетингу в підготовці майбутніх фахівців медицини .............................................................................. 282

НАХАЄВА Я., МЕЛЬНИЧУК І. Формування термінологічної компетентності майбутніх фахівців як педагогічна проблема ......................................................................................... 292

ОКОПНА Я. Засоби контролю в навчальній автономії німецькомовної ділової комунікації майбутніх туризмознавців з використанням дистанційних технологій ........................................................................................ 303

ПАЙКУШ М. Моделювання процесу інтеграції природничонаукової та професійно-практичної підготовки майбутнього лікаря ......................... 316

ПОБЕРЕЖНА Н. Методика компонентного аналізу у змісті вивчення майбутніми юристами поняттєво-категорійного апарату ............................ 332

ПОПОВСЬКИЙ Ю. Проблема застосування тренінгових технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців міжнародних економічних відносин ......... 343

5№ 2(13)2 0 1 8

ПОЧЕКАЛІН І. Навчально-методичне забезпечення навчальної дисципліни “порівняльна професійна педагогіка” ................................................................. 353

РАБІЙЧУК Л., ЧЕРНОВА С. Активізація розвитку професійної комунікативної компетентності офіцерів-прикордонників ........................................................ 363

РЕБУХА Л. Педагогічні умови реалізації системи фундаменталізації професійної підготовки майбутніх соціальних працівників на засадах інтеграції інноваційних технологій ................................................. 377

РОГУЛЬСЬКА О., ТАРАСОВА О. Використання відеоматеріалів для підвищення мотивації майбутніх учителів іноземної мови ................................................. 389

СІДОРОВ В. Ресурсно-орієнтоване навчання студентів у системі кроскультурної підготовки фахівців галузі туризму .................... 400

СЛІВІНСЬКИЙ О., РЕФЕЛЬ В., МЕЛЬНІКОВ В. Фізіологічна характеристика фізичних вправ з нециклічною структурою рухів у системі підготовки військовослужбовців державної прикордонної служби України ......................................................... 415

СОВВА С. Особливості формування міжнародної правової культури майбутніх офіцерів-прикордонників................................................ 426

ТЕРНАВСЬКА Т. Використання прикладних методик у підготовці соціального працівника .................................................................. 440

ТКАЧУК О. Нормативно-правове забезпечення організації первинної профілактики віл-інфекції серед студентської молоді ............... 450

ТОРІЧНИЙ О. Формування лідерських компетентностей у майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі навчання загальновійськових і військово-спеціальних дисциплін ..................................................................... 468




ЧЕРНОВА С. Модель розвитку професійної комунікативної компетентності офіцерів-прикордонників у процесі підвищення кваліфікації .................... 481

ШАЛИГІНА Н. Критерії оцінювання розвиненості комунікативної компетентності офіцерів багатонаціональних штабів .................................................................. 495

ЯВОРСЬКА Г. Естетична культура майбутнього працівника поліції у професійній діяльності ....................................................................................... 513

ЯНКОВЕЦЬ А. Інформаційні технології у вищій військовій освіті: проблеми та перспективи ...................................................................................... 522

ЯЦИШИНА Н. Методика формування прагматичної компетентності майбутніх перекладачів: репродуктивно-продуктивний етап ..................... 533

7№ 2(13)2 0 1 8

© Артюшин Г.

УДК 37.035.6

Георгій АРТЮШИН, доктор педагогічних наук, професор,

Національна академія Служби безпеки України, м. Київ

КОЗАЦЬКА ПЕДАГОГІКА ЯК ВАЖЛИВА СКЛАДОВА ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ ТА ОФІЦЕРІВ ЗАПАСУ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ

У статті розглянуто проблему вдосконалення системи патріо-тичного виховання майбутніх офіцерів та офіцерів запасу в закладах вищої освіти за рахунок упровадження ціннісних ідей та традицій козацької педагогіки. Здійснено аналіз нормативних документів, до-сліджень і публікацій з проблем військово-патріотичного виховання, формування патріотизму та громадянської свідомості молоді, об-ґрунтування концептуальних засад української козацької педагогіки. Розглянуто поняття, ключові ідеї та цінності української козацької педагогіки та обґрунтовано важливість її вивчення у процесі підго-товки майбутніх офіцерів та офіцерів запасу в закладах вищої освіти України.

Ключові слова: козацька педагогіка, патріотизм, громадянська свідомість, військово-патріотичне виховання, підготовка майбутніх офіцерів та офіцерів запасу в закладах вищої освіти України.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Потреба в розбудо-ві системи національної безпеки України спонукає до вдосконалення навчально-виховного процесу підготовки майбутніх офіцерів та офі-церів запасу у вищих закладах освіти. Сучасне кадрове забезпечення Збройних Сил України потребує формування офіцерського корпусу,




який би складався з професійно підготовлених військовослужбовців із розвиненими моральними, професійними та індивідуально-психо-логічними якостями. Ефективне управління Збройними силами під час їх бойового застосування потребує від командирів військових підрозділів підвищеної відповідальності за якість прийняття управ-лінських рішень, самостійності, оперативності та здатності до адек-ватного реагування в умовах швидкої зміни оперативної обстановки, володіння всіма видами сучасного озброєння, військовою і спеціаль-ною технікою, знання тактики і стратегії ведення бойових дій та спе-ціальних операцій тощо. Водночас особливо важливим є відродження національних традицій виховання молоді, формування цінностей па-тріотизму, громадянської свідомості, любові до Батьківщини, що має стати ґрунтовною основою подальшого життя та професійної діяль-ності у лавах Збройних Сил України.

У 2015 р. Міністерством освіти і науки України було затверджено Концепцію національно-патріотичного виховання дітей і молоді, яка визначила нову стратегію цілеспрямованого й ефективного процесу ви-ховання суб’єкта громадянського суспільства, громадянина-патріота України. Згідно з Концепцією одним з напрямів відродження системи патріотичного виховання молоді було зазначене військово-патріотичне виховання як підготовку до військової служби, наслідування традиціям Збройних Сил України. Водночас дана Концепція в основному акцентує увагу освітян на роботі з дітьми шкільного віку. Вважаємо, що питанням розвитку громадянської свідомості та патріотизму має приділятися зна-чна увага і в процесі професійної підготовки, зокрема у закладах вищої освіти. Актуальним є включення до змісту освітньої підготовки майбут-ніх офіцерів та офіцерів запасу навчальних дисциплін, що сприяють ви-рішенню завдань військово-патріотичного виховання.

Однією з таких дисциплін є “Педагогіка”, яка у сучасних умовах може стати необхідною ціннісною основою професійної підготовки та забезпечити розвиток необхідних особистісних якостей майбутніх військовослужбовців. Зокрема, величезний потенціал має включення у зміст цієї дисципліни тематики, що стосується традицій козацької педагогіки.

9№ 2(13)2 0 1 8

Отже, дана стаття присвячена проблемі вдосконалення системи патріотичного виховання майбутніх офіцерів та офіцерів запасу в за-кладах вищої освіти за рахунок упровадження ціннісних ідей і тради-цій козацької педагогіки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започаткова-но вирішення даної проблеми та на які опирається автор. Вихов-на робота завжди була важливим компонентом підготовки офіцерів та офіцерів запасу. Після проголошення незалежності України необ-хідно було докорінно змінювати ідеологічні засади такої роботи. У 1998 р. був ухвалений Указ Президента України “Про Концепцію ви-ховної роботи у Збройних Силах та інших військових формуваннях України” [14]. У Концепції було зазначено, що у виховній роботі серед військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань України спостерігаються певні проблеми, зокрема, “відсутність єди-ної системи поглядів на завдання, напрями та порядок управління духовними процесами”. Відповідно було наголошено на необхідності “концептуального визначення єдиних підходів до виховання захис-ника Батьківщини з урахуванням економічної, суспільно-політичної, демографічної ситуації, становища молоді в суспільстві, формування нового світогляду, морально-етичних, національно-історичних основ поведінки” [14]. З того часу було розроблено і запроваджено багато нормативних документів, що стосуються питань військово-патріо-тичного виховання військовослужбовців. Водночас у жодному з цих документів не йдеться про включення у зміст підготовки майбутніх офіцерів та офіцерів запасу питань козацької педагогіки.

Про важливість української козацької педагогіки для виховання патріотизму та громадянської свідомості молоді у своїх статтях писа-ли О. Андріянова [1], Д. Грищук [2], О. Гурова [3], Л. Корж-Усенко [5], В. Соловйова [10], М. Стельмахович [11], В. Ягупов [16] та ін. Твор-чою ініціативною групою науковців, педагогів-практиків, методистів було обґрунтовано Концепцію української козацької педагогіки [15]. Обґрунтуванню теоретичних засад запровадження у сучасній школі козацько-лицарського виховання присвячені праці В. Я. Тимофєєва [12], Ю. Руденка та О. Губка [9]. Про можливості використання тра-




дицій української педагогіки у фізичному вихованні та загартуванні особистості наголошували В. Золочевський [4], Л. Трухан [13]. Про використання козацької педагогіки та козацьких традицій для форму-вання громадянських якостей майбутніх офіцерів у системі військової освіти і виховання писали Н. Макогончук [6], А. Мальцев [7], Я. Рома-новський [8]. Проте у змісті навчальних планів і програм підготовки майбутніх офіцерів та офіцерів запасу досі недостатньо відображено питання козацької педагогіки. Загалом викладання навчальної дисци-пліни “Педагогіка” у закладах вищої освіти військового спрямування є досить обмеженим, присвячене в основному загальним питанням організації виховної роботи та самоосвіти.

Метою статті є розгляд поняття, ключових ідей та цінностей української козацької педагогіки й обґрунтування важливості її ви-вчення у процесі підготовки майбутніх офіцерів та офіцерів запасу в закладах вищої освіти України.

Виклад основного матеріалу дослідження. Передусім розгляне-мо думки дослідників щодо змісту поняття “козацька педагогіка”.

В. Ягупов називає козацьку педагогіку вершиною української народної педагогіки, що втілила в собі “національну психологію, ха-рактер, правосвідомість, мораль та інші компоненти національної свідомості, духовності народу” [16, с. 23]. В. В. Золочевський розкри-ває поняття “козацька педагогіка” як систему поглядів на навчання і виховання, що традиційно склалася у середовищі українських козаків на Запорізькій Січі, яка є складовим елементом народної педагогіки [4, с. 44–48]. Я. Романовський вважає, що історія козацького війська – справжня скарбниця військових традицій, а українська козацька педагогіка – глибоко самобутнє явище, оригінальність і ефективність якого виявлялися на всіх рівнях: родинному, родинно-шкільному нав-чанні в колегіумах, академіях, власне на військовому рівні [8].

У Концепції української козацької педагогіки [15] козацька педа-гогіка визначається як “частина народної педагогіки у вершинному її вияві, яка формувала в підростаючих поколіннях українців синівську вірність рідній землі, Батьківщині – незалежній Україні. Це народна виховна мудрість, що своєю головною метою ставила формування в

11№ 2(13)2 0 1 8

сім’ї, школі і громадському житті козака-лицаря, мужнього громадя-нина з яскраво вираженою українською національною свідомістю і самосвідомістю” [15].

У посібнику “Українська козацька педагогіка: витоки, духовні цінності, сучасність” Ю. Руденка, О. Губка зазначається, що термін “козацька педагогіка” є фундаментальним та охоплює зміст, ідейну спрямованість, національні виховні традиції українського народу. Ко-зацьку педагогіку автори характеризують як історично обумовлену систему навчально-виховних цілей, завдань, принципів, ідеалів, про-відних ідей, форм і методів роботи, осередків виховання [10, с. 201].

Отже, козацька педагогіка визнається самобутньою системою нав-чання і виховання, що акумулює історичний досвід та традиції укра-їнського народу та може використовуватись на різних рівнях освіти.

Завдання козацької педагогіки відповідають сучасним суспіль-ним запитам щодо посилення патріотичного виховання. Зокрема, Ю. Руденко та О. Губко вважають головною метою козацької педагогіки – формування в сім’ї, школі та громадському житті козака-лицаря, мужнього громадянина, захисника рідної землі з яскраво вираженою українською національною свідомістю і самосвідомістю, дійовим па-тріотизмом, високим рівнем духовності [10, с. 202].

В. Ягупов зазначає, що основними завданнями козацької педаго-гіки були:

виховання фізично загартованих, мужніх воїнів – захисників рід-ного народу від чужоземного поневолення;

виховання у підростаючого покоління українського характеру і світогляду, поваги до національних і загальнолюдських цінностей;

формування високих лицарських якостей, пошани до людей по-хилого віку, прагнення до милосердя та допомоги іншим;

виховання громадян, які б розвивали культуру, економіку та інші сфери життєдіяльності народу на світовому рівні [16].

Зрозуміло, що дані завдання є особливо актуальними у наш час і сприя-ють підготовці справжніх патріотів і захисників нашої Батьківщини.

Серед основних ідей, цінностей козацької педагогіки дослідники виділяють такі:




любов до Бога і синівська відданість Україні, рідному народу, готов-ність і уміння боротися за його волю і свободу, національні інтереси;

систематичне вдосконалення тіла і душі, саморозвиток і самореа-лізація всіх фізичних, душевних і духовних сил, можливостей;

плекання глибокої поваги до етнічних предків, вдячності їм за жертовну боротьбу з ворогами України;

оволодіння здатністю бути володарем становища, господарем на рідній землі, “і воїном у полі, і хазяїном удома”;

формування в собі і в інших почуттів честі, шляхетності, інших лицарських чеснот, державотворчих якостей;

плекання в кожної особистості національної гідності і гордості, національної свідомості і самосвідомості, готовності шанувати пред-ставників інших народів;

утвердження в житті вітчизняного самоврядування, демократич-них засад, українського козацького способу життя;

здатність постійно виконувати обов’язки перед Україною, гармо-нійне поєднання особистих і загальнонаціональних потреб та інтере-сів, готовність до жертовності в ім’я перемоги українських ідеалів;

вірність волелюбним заповідям борців за свободу України, пле-кання високих лицарських якостей людини-українця шевченківсько-го типу;

готовність боротися з антиукраїнськими, антидержавними яви-щами в житті, реалізовувати українську національну ідеологію, ко-зацьку філософію, лицарську мораль [10, с. 203–204].

З урахуванням гострих проблем і загроз, що постали перед укра-їнською державністю, упровадження цих ідей у підготовку майбутніх офіцерів та офіцерів запасу є доцільним і необхідним.

Вивчення історичних традицій і цінностей козацької педагогіки може бути окремою темою чи модулем навчальної дисципліни “Педа-гогіка”, а також вивчатись як окрема дисципліна. Зокрема, у Міжре-гіональній академії управління персоналом з 2009 р. викладалася на-вчальна дисципліна “Козацька педагогіка та психологія” для студентів бакалаврського рівня освіти [2]. На думку розробників цієї програми, вивчення основ козацької педагогіки і психології покликане забезпе-

13№ 2(13)2 0 1 8

чити глибоке усвідомлення феномену українського козацтва, його са-мобутнього характеру, світогляду, ментальності та філософії, сприяти вихованню молоді в дусі глибокого патріотизму, національної свідо-мості та гідності. Дисципліна розрахована на 54 години та містить ви-вчення двох змістових модулів:

Змістовий модуль I. Принципи та ідеали козацької мораліЗмістовий модуль ІІ. Відродження звитяжних традицій україн-

ського козацтва.У змісті представленої дисципліни розглядаються питання щодо

цілей, завдань, принципів та ідеалів козацької педагогіки, її витоків та основних етапів функціонування, обґрунтовується історична не-обхідність відродження і творчого розвитку козацької педагогіки в незалежній Україні, розглядається психологія козацтва, шляхи забез-печення козацького здоров’я, витривалості, активного життя, фізич-ного і психофізичного загартування тіла і душі, управління процесом виховання у молоді козацько-лицарської моралі, толерантності, шля-хетних чеснот.

Вважаємо, що за певного доопрацювання дану програму можна було б рекомендувати до запровадження в інших закладах вищої осві-ти, зокрема особливо корисною вона була б у підготовці майбутніх офіцерів та офіцерів запасу.

Висновки. Проведений аналіз дозволяє зробити такі висновки і узагальнення:

актуальним завданням модернізації сучасної вищої військової освіти є включення до змісту освітньої підготовки майбутніх офіцерів та офіцерів запасу навчальних дисциплін, що сприяють вирішенню завдань військово-патріотичного виховання;

ціннісною основою розвитку громадянської свідомості та патрі-отизму майбутніх офіцерів та офіцерів запасу може стати дисципліна “Педагогіка” за умови включення у її зміст тематики, що стосується традицій козацької педагогіки;

козацька педагогіка є самобутньою системою навчання і вихован-ня, що акумулює історичний досвід та традиції українського народу та може використовуватись на різних рівнях освіти, а її завдання від-




повідають сучасним суспільним запитам щодо посилення патріотич-ного виховання;

з урахуванням гострих проблем і загроз, що постали перед укра-їнською державністю, упровадження цих ідей у підготовку майбутніх офіцерів та офіцерів запасу є доцільним і необхідним.

Перспективи подальших розвідок у даному напрямку. У подаль-ших дослідженнях пропонується продовжувати розробку теоретичних засад і методики викладання козацької педагогіки в підготовці майбут-ніх офіцерів та офіцерів запасу в закладах вищої освіти України.

Список використаної літератури

1. Андріянова О. Модель виховної системи на засадах козацької педаго-гіки. Сучасна школа України : інформаційно-методичний часопис. 2011. № 5. С. 63–69.

2. Гоцалюк А. А. Навчальна програма дисципліни “Козацька педагогіка та психологія” (для бакалаврів). Київ : ДП “Вид. дім “Персонал”, 2009. 20 с.

3. Грищук Д. Г. Українська козацька педагогіка як компонент процесу громадянського виховання. Педагогіка в системі гуманітарного знання: мате-ріали Міжнародної науково-практичної конференції (м. Одеса, 13–14 берез-ня 2015 року). Херсон : Видавничий дім “Гельветика”, 2015. С. 176–179. URL : http://molodyvcheny.in.ua/files/conf/ped/08march2015/59.pdf

4. Гурова О. Українська козацька педагогіка. Директор школи Україна. Київ, 2006. № 11. С. 59–63.

5. Золочевський В. В. Українська козацька педагогіка про фізичне вихо-вання і загартування особистості. Збірник наукових праць Харківського наці-онального педагогічного університету імені Г. С. Сковороди “Засоби навчаль-ної та науково-дослідної роботи”. 2008. № 28. С. 44–48.

6. Корж-Усенко Л. В. Козацька педагогіка: досвід, реалії, перспекти-ви. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2014, № 4(38). С. 237−245.

7. Макогончук Н. В. Витоки та специфіка козацької педагогіки. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. 2014. Вип. 3. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadps_2014_3_10.

8. Мальцев А. Ю. Використання козацьких традицій у патріотичному вихованні майбутніх офіцерів-прикордонників. Збірник наукових праць На-

15№ 2(13)2 0 1 8

ціональної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні та психологічні науки. 2013. № 3(68) С. 140–148.

9. Романовський Я. Я. Історичні витоки формування патріотизму осо-бистості у Збройних Силах України. Держава та армія. Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2008. № 634. С. 180–187.

10. Руденко Ю., Губко О. Українська козацька педагогіка: витоки, духов-ні цінності, сучасність. К. : МАУП, 2007. 384 с.

11. Соловйова В. Ф. Козацька педагогіка: виховання патріотизму та від-даності Україні. Педагогічна майстерня. 2017. № 3. С. 40–42.

12. Стельмахович М. Г. Українська козацька педагогіка. Народознав-ство. 2010.

13. Тимофєєв В. Я. Школа козацько-лицарського виховання : з досвіду роботи директора школи. Дніпропетровськ. 2015. 260 с.

14. Трухан Л. В. Фізичне вдосконалення особистості – складова части-на української козацької педагогіки. Вісник Житомирського держ. пед. ун-ту. 2001. № 8. С. 63–64.

15. Про Концепцію виховної роботи у Збройних силах та інших військо-вих формуваннях України : Указ Президента України від 04.09.1998 № 981/98. Армія України. 1998. 24 вересня.

16. Українська козацька педагогіка. Концепція / Ю. Д. Руденко та ін. / URL : http://budzakkozak.webstolica.ru/kozacka-pedagogka/dokumenti-mnsterstva-nauki-osvti-schodo/ukranska-kozacka-pedagogka-koncepcja/?_print%E2%80%A6

17. Ягупов В. В. Педагогіка : навч. посібник. Київ : Либідь, 2002. 506 с.

Артюшин Г. М. Казацкая педагогика как важная составляющая подготовки будущих офицеров и офицеров запаса в высших обра-зовательных учреждениях Украины

В статье рассмотрена проблема совершенствования системы па-триотического воспитания будущих офицеров и офицеров запаса в учреждениях высшего образования за счет внедрения ценностных идей и традиций казацкой педагогики. Осуществлен анализ норма-тивных документов, исследований и публикаций по проблемам воен-но-патриотического воспитания, формирования патриотизма и граж-данского сознания молодежи, концептуальных основ украинской ка-зацкой педагогики. Рассмотрены понятия, ключевые идеи и ценности




украинской казацкой педагогики и обоснована важность ее изучения в процессе подготовки будущих офицеров и офицеров запаса в учреж-дениях высшего образования Украины.

Ключевые слова: казацкая педагогика, патриотизм, гражданское сознание, военно-патриотическое воспитание, подготовка будущих офицеров и офицеров запаса в высших образовательных учреждениях Украины.

Artyushin H. Cossack Pedagogy as an Important Composition Preparation of Future Officers and Officials of the Spare in Ukraine’s Higher Education Staff

The article deals with the problem of improving the system of patriotic education of future officers and reserve officers in higher education institutions through the introduction of valuable ideas and traditions of Cossack pedagogy. The importance of revival of national traditions of education of young people, formation of values of patriotism, civic consciousness, love for the Motherland, which should become a solid basis for further life and professional activity in the Armed Forces of Ukraine is substantiated.

The analysis of normative documents, researches and publications on problems of military-patriotic education, the formation of patriotism and civic consciousness of youth, the substantiation of the conceptual foundations of Ukrainian Cossack pedagogy has been carried out. It was revealed that the problem of strengthening the patriotic education of servicemen is relevant, at the same time, the relevant normative documents do not mention the inclusion in the content of the training of future officers and reserve officers issues of Cossack pedagogy.

Analyzed the views of researchers on the content of the concept of “Cossack pedagogy”. It is determined that Cossack pedagogy is recognized as a unique system of education and upbringing, which accumulates historical experience and traditions of the Ukrainian people and can be used at different levels of education.

The tasks of Cossack pedagogy correspond to contemporary public demands for strengthening patriotic education. The concept, key ideas and

17№ 2(13)2 0 1 8

values of Ukrainian Cossack pedagogy are considered and the importance of its study in the process of preparation of future officers and reserve officers in higher education institutions of Ukraine is substantiated.

The experience of introducing the discipline “Cossack Pedagogy and Psychology” in the Interregional Academy of Personnel Management has been analyzed. It has been determined that this program can be recommended for introduction in higher education institutions for certain refinements, in particular, it would be particularly useful in preparing future officers and reserve officers.

It is shown that in further research it is necessary to continue the development of theoretical foundations and methods of teaching Cossack pedagogy in the preparation of future officers and reserve officers in higher educational institutions of Ukraine.

Keywords: сossack pedagogy, patriotism, civic consciousness, military patriotic education, preparation of future officers and reserve officers in higher education institutions of Ukraine.




УДК 372. 881.111.1:355.23

Ольга БАБІЧ, кандидат педагогічних наук,

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, м. Хмельницький

КОМУНІКАТИВНО-КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД У НАВЧАННІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ДЛЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ЦІЛЕЙ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ

У статті розкрито особливості комунікативно-культурологічно-го підходу у навчанні англійської мови для спеціальних цілей майбутніх офіцерів-прикордонників. На основі проведеного аналізу встановлено, що даний підхід забезпечує здатність курсантів користуватися різно-манітними засобами мови залежно від конкретної ситуації. Дослідже-но, що серед методів навчання англійської мови для спеціальних цілей пріоритетна роль належить інтерактивним методам. Розроблено методичні рекомендації викладачам з метою навчання курсантів анг-лійської мови для спеціальних цілей. На основі узагальнення встанов-лено, що комунікативно-культурологічний підхід вимагає формування у курсантів необхідних якостей, компетенцій для подальшої успішної міжкультурної комунікації.

Ключові слова: комунікативно-культурологічний підхід, екстра-лінгвістичні чинники, контекст, стереотипи, інтерактивні методи.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Нові історичні умо-ви потребують зміни культури військовослужбовців Державної при-кордонної служби України (ДПСУ) на якісно новій основі. На кордо-© Бабіч О.

19№ 2(13)2 0 1 8

ні перше враження представників іноземних держав про українську людину в особі прикордонника буває домінуючим, а його професійна культура часто є еталоном оцінки країни загалом. Процес підготовки нової генерації майбутніх офіцерів-прикордонників, які здатні пози-тивно впливати на суспільний розвиток, потребує не лише зростання якості знань курсантів, але й підвищення їх культурно-освітнього рів-ня. Якість іншомовної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонни-ків безпосередньо впливає на характер виконання службових завдань та вирішення багатьох соціально-правових проблем, створює необхід-ні умови для зв’язків з громадянами різних країн, дозволяє послідовно й ефективно розв’язувати складні професійні ситуації. Геополітичне розташування України, євроінтеграційні процеси, великий потік лю-дей, що перетинають кордон, обумовлюють підвищення якісного рів-ня іншомовної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників.

Високі вимоги соціального замовлення сьогодні викликають не-обхідність якісної підготовки висококваліфікованих кадрів для ДПСУ, які б могли чітко представляти свою державу перед світовим співто-вариством. Виняткові можливості для іншомовної підготовки під час навчання майбутніх офіцерів-прикордонників у Національній акаде-мії Державної прикордонної служби України (НАДПСУ) мають на-вчальні дисципліни гуманітарного спрямування. Вони, незважаючи на загальне скорочення аудиторних годин, залишаються джерелом передачі, наслідування культури суспільства, традицій, норм та ідеа-лів, формують світогляд і свідомість курсантів, у яких період навчан-ня співпадає з інтенсивним розвитком особистості, самореалізацією, розвитком самосвідомості тощо.

Мета статті – охарактеризувати комунікативно-дискурсивний підхід у навчанні англійської мови для спеціальних цілей майбутніх офіцерів-прикордонників.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано вирішення даної проблеми та на які опирається автор. Питаннями впровадження комунікативно-культурологічного підходу до навчан-ня англійської мови для спеціальних цілей майбутніх офіцерів-при-кордонників у закладах вищої освіти (ЗВО) займалися у своїх науко-




вих дослідженнях В. Будянська, Л. Васильченко, Н. Дерев’янко, О. За-любівська, І. Знаменська та ін. Зарубіжні наукові школи відомі дослі-дженнями завдяки працям Дж. Браун, М. Стаббс, А. Тойнбі, Р. Фовлер, Д. Шиффрін, О. Шпенглер, Е. Шпрангер та ін. Військовим питанням культури комунікації присвятили свої наукові дослідження: С. Капі-танець, Т. Розумна, О. Синчишин, О. Ходань, Т. Щеголева та ін. До-слідженням критеріїв і показників компонентів професійної компе-тентності майбутніх офіцерів-прикордонників під час фахової підго-товки з використанням технології дистанційного навчання займався І. Блощинський [1].

Проте, численні дослідження все ж не стосуються специфіки під-вищення рівня іншомовної підготовки майбутніх офіцерів-прикор-донників шляхом упровадження комунікативно-культурологічного підходу у процес навчання англійської мови для спеціальних цілей майбутніх офіцерів-прикордонників.

Виклад основного матеріалу дослідження. Одним зі способів вирішення актуальної проблеми навчання англійської мови для спе-ціальних цілей майбутніх офіцерів ДПСУ може стати активне викори-стання на практиці комунікативно-культурологічного підходу. Його суть полягає в тому, що засвоєння мови передбачає оволодіння кому-нікативними й культурологічними вміннями та навичками. У процес навчання доцільно впроваджувати елементи риторики, стимулюва-ти курсантів до спілкування між собою, сприяти формуванню у них навичок ведення дискусії, аргументації власної точки зору, впливу на співрозмовника тощо. Переваги комунікативно-культурологічного підходу полягають у тому, що він сприяє активному вивченню англій-ської мови для спеціальних цілей, що забезпечує здатність курсантів користуватися різноманітними засобами мови залежно від конкрет-ної ситуації.

Комунікативно-культурологічний підхід містить культурологіч-ний та комунікативний компоненти. Основними складовими комуні-кативного компонента є такі компетенції, як: лінгвістична, або мовна (знання мови як системи, високий рівень практичного оволодіння як вербальними, так і невербальними її засобами, здатність здійснюва-

21№ 2(13)2 0 1 8

ти усну і письмову комунікацію у конкретних умовах, відповідно до сфери і ситуацій професійного спілкування); мовленнєва (передбачає розвиток мовленнєвих умінь у чотирьох видах мовленнєвої діяльно-сті: аудіюванні, говорінні, читанні, письмі).

Комунікативний підхід передбачає застосування таких форм ор-ганізації освітньої діяльності, як: робота в групах, парах, створення спеціальних мовленнєвих ситуацій. У процесі навчання у ЗВО май-бутні офіцери-прикордонники повинні оволодіти трьома аспектами комунікативних умінь: перцептивним (уміння адекватно прогнозу-вати та сприймати ситуацію спілкування, співрозмовника, оцінювати власні комунікативні дії, здійснювати функцію емпатії тощо); інтерак-тивним (уміння організовувати взаємодію між учасниками спілкуван-ня, установлювати та підтримувати контакти між ними, впливати на співрозмовників); комунікативним (уміння правильно сприймати і передавати інформацію, уміло використовувати мовні та немовні за-соби, долати у процесі спілкування психологічні бар’єри) [2].

Культурологічна складова містить такі компетенції, як: лінгвокра-їнознавча (знання мовних одиниць і вміння використовувати їх від-повідно до соціально-мовленнєвих ситуацій, передбачає володіння мовленнєвою та немовленнєвою поведінкою носіїв мови); країнозна-вча (знання про національний характер, суспільно-державний устрій, здобутки у галузі освіти, культури, особливості побуту, традиції, зви-чаї, основні етапи історичного розвитку, географічне положення, еко-номічний і політичний устрій країни, мову якої вивчають); соціокуль-турна (знання іншої культури, соціальних і культурних особливостей у країні, мова якої вивчається, необхідних для здійснення міжособи-стісної взаємодії); полікультурна (передбачає здатність особистості до сприймання та розуміння рівноцінності інших культурних уподобань, що передбачає знання закономірностей функціонування полікультур-ного простору, навички й уміння міжкультурної взаємодії, толерантне ставлення до представників різних мовних, релігійних, культурних та інших уподобань).

Культурологічний компонент у навчанні англійської мови для спеціальних цілей майбутніх офіцерів ДПСУ здійснюється в контексті




загальнофілософського розуміння культури, який розглядається на рівні повсякденної і теоретичної свідомості. У повсякденній свідомо-сті культура представлена неоднозначно: по-перше, вона сприймаєть-ся як дещо нормативне, як приклад для наслідування представниками конкретного суспільства чи професійної групи; по-друге, ототожню-ється з освіченістю, інтелігентністю людини; по третє, пов’язується з характеристикою місця та способу життя людини [4].

Цей компонент стосується особистісних якостей, що в ідеалі мають бути наявними у кожного офіцера-прикордонника. Ключові якості, які повинні бути притаманні офіцеру-прикордоннику з ви-соким рівнем комунікативної культури: комунікабельність, уміння оперативно приймати адекватні рішення, чесність, відповідальність, високий рівень загальної культури, кмітливість, наполегливість, ор-ганізаторські здібності, освіченість, широкий кругозір і професійна компетентність. До складу культурологічного компонента входять екстралінгвістичні чинники, які охоплюють ситуацію спілкування, умови спілкування та його учасників.

Екстралінгвістичні чинники включають: хронотоп (часопростір) – це єдність часових і просторових параметрів, те, що відбувається в пев-ний час у певному місці. Для розуміння змісту вербальної взаємодії слід брати до уваги час та місце, де вона відбувається. Залежно від просторо-во-часових відносин спілкування може бути а) “обличчям до обличчя” – одночасно та поруч; б) опосередкованим – одночасно, але на відста-ні (наприклад, по телефону); соціальні відносини комунікантів – вони можуть бути: а) симетричними, коли комуніканти володіють приблиз-но однаковим набором соціальних характеристик; б) асиметричними, коли комуніканти відрізняються антропологічно (за віком та статтю), соціокультурно (за взаєминами в соціальних інститутах); професійно (за посадами); ступенем знайомств (близькі люди, добре знайомі, зна-йомі, випадкові знайомі, незнайомі, чужі люди). Соціальний статус комунікантів зобов’язує їх відображати дистанцію у мовних формах, використовуючи формули соціального дейксису (відповідні звертання, титули); ступінь підготовленості комунікантів – комуніканти можуть бути: а) непідготовлені (у неочікуваних ситуаціях спілкування, коли

23№ 2(13)2 0 1 8

адресат не знає відповіді на поставлені запитання); б) підготовлені зав-дяки звичці, традиції (мовлення прикордонника, який проводить ін-терв’ю з особою, що перетинає корон на першій та другій лінії контро-лю). Залежно від ступеня підготовленості мовлення комунікантів може бути спонтанним або попередньо підготовленим; ступінь формально-сті у взаємодії комунікантів визначає їхнє спілкування як офіційну ін-теракцію (формальне спілкуання), або конверсацію (неформальне спіл-кування); спосіб поводження з комунікативним партнером може бути: а) співробітництвом (намагання об’єднати зусилля в спільній діяльно-сті для досягнення близьких цілей); б) партнерством (намагання не до-пустити завдання шкоди собі при розкритті цілей своєї комунікативної діяльності); в) домінуванням (намагання отримати необмежену одно-сторонню перевагу); г) маніпуляцією (здійснення прихованого впливу на комуніканта з метою отримання переваги над ним); д) суперництом (коли інтереси партнера враховуються відповідно до завдань боротьби з ним); е) конфліктом (мета вербальної комунікації – завдавання збит-ків партнеру по комунікації) [3].

Значний вплив на порозуміння між комунікантами має контекст мовлення. Виокремлюють власне лінгвістичний (вербальне оточення певної лінгвістичної одиниці) та екстралінгвістичний контекст (зов-нішні чинники, які впливають на зміст повідомлення). Існує п’ять ти-пів контексту:

мовленнєвий контекст – визначає кожне індивідуальне значення слова;

екзистенціональний контекст – світ об’єктів, станів, подій;ситуаційний контекст – тип діяльності, предмет спілкування, ста-

тусно-рольові відносини, формальність, офіційність;акціональний контекст – контекст, який конституюють самі мов-

леннєві дії;психологічний контекст – інтенції, вірування, бажання як психо-

логічні регулятиви, що відповідають за програму дій мовців. Важливим складником культурологічного компонента є феномен

стереотипу, оскільки знання про нього допомагають офіцерам-при-кордонникам під час виконання їхніх функціональних обов’язків.




Слід указати на те, що поняття “стереотип” вперше згадується у праці У. Ліппмана як культурно детерміновані й певним чином упорядкова-ні “картинки” світу у свідомості людини, які, з одного боку, заощаджу-ють зусилля під час сприйняття складної інформації, а з іншого – фік-сують і зберігають наявні цінності, сприяючи, тим самим, збереженню високої самооцінки людини. Культурологічне середовище певного ет-носу містить у собі низку елементів стереотипного характеру, які, як правило, не можуть бути адаптовані й інтерпретовані представника-ми іншої культури. Такі елементи називають лакунами. Із сукупності лакун складається національний стереотип – уявлення про те, як по-винні вести себе представники певної етнокультурної спільноти. Сте-реотипи формуються на основі досвіду, частого повторення рольо-вих ознак, які характеризують поведінку, манеру говорити, рухатися, одягатися. Стереотипи можуть реалізовуватися в “народній мові”, під якою розуміється різниця між тим, як люди використовують мову та що вони думають про свою мовленнєву поведінку. Стереотипи явля-ють собою наслідок прагнення людей упорядкувати, систематизувати навколишній світ, який являє собою нескінченне різномаїття непо-вторних індивідуальностей. У зв’язку з цим, майбутні офіцери ДПСУ повинні навчитись ураховувати стереотипи, що існують у різних куль-турах, які є важливими під час спілкування з громадянами різних на-ціональностей, щоб не принижувати їх чи ображати їхні цінності [5].

Підготовка курсантів до іншого соціокультурного простору та навчання міжкультурного спілкування передбачає декілька складних аспектів: формування культури спілкування в іншому для них соціо-культурному і мовному середовищі; психологічні особливості пізна-вальної комунікативної діяльності курсантів у природному мовному середовищі; виховання культури міжнаціонального спілкування у групі, на факультеті, у ВНЗ, тобто в іншому соціокультурному середо-вищі; формування навичок і вмінь ведення “діалогу культур”; форму-вання і розвиток теоретичної і практичної готовності до міжкультур-ної комунікації.

Офіцери-прикордонники під час виконання професійних обов’яз-ків часто спілкуються з іноземними громадянами під час перетинання

25№ 2(13)2 0 1 8

державного кордону, міжнародних конференцій, симпозіумів, зустрі-чей. Їм необхідно володіти інформацією про безпечні та небезпечні теми для обговорення під час спілкування, щоб не образити іноземців і не створити конфліктної ситуації. Дуже важливо підібрати теми для обговорення заздалегідь, щоб зменшити хвилювання під час розмови з іноземцями. Під час світської бесіди не тільки необхідно знати, що сказати, але й те, про що треба промовчати. Безпечними темами для обговорення є: погода (нейтральна тема для обговорення); мистецтво й розваги (під час розмови варто обговорити фільми, телевізійні шоу, популярні ресторани, популярну музику, книги); спорт (відомі коман-ди, спортивні події, турніри); новини (хороший спосіб підготуватися до світської бесіди – читати новини щодня, потрібно бути обізнаним про те, що відбувається у світі та у твоєму місті; сім’я (обговорення цієї теми дасть змогу дізнатися про особу за короткий час); подорож (улюблена тема для обговорення, потрібно бути готовим до висловлю-вання вражень про місця, де вже побували); хобі (безпечна тема для обговорення, яка допоможе познайомитись з новими людьми); рідне місто (необхідно знати якусь історію, жарт або легенду про своє рідне місто). Небезпечними темами для обговорення є: фінансова (питання про зарплату є неввічливими, варто обговорити професію та можли-вості кар’єрного зростання); політика (невідомо, які політичні вподо-бання у співрозмовника, тому ліпше уникнути цієї теми, щоб не ви-кликати суперечок); смерть (не варто обговорювати теми, які можуть засмутити співрозмовників); вік/зовнішність (неввічливо запитувати про вік та коментувати зовнішність, щоб не опинитись у незручній ситуації); плітки (ця тема може дискредитувати мовця, уникайте не-приємних пліток про інших, адже ніхто не знає, хто з ким знайомий).

Під час освітнього процесу викладач для розвитку основ спіл-кування обов’язково повинен включати в заняття діалоги, рольові, імітаційно-моделюючі ігри, ураховуючи міжкультурні відмінності, а також заняття з мовного етикету. Усі ці види діяльності навчають кур-сантів міжкультурного спілкування, допомагають подолати бар’єри спілкування.




Ефективними інтерактивними вправами для іншомовної підго-товки курсантів, за допомогою яких курсанти вчаться використовува-ти здобуті знання на практиці, є:

Вправа Circle Talk “Розмова по колу”Інструкції: 1. Потрібно зробити внутрішнє і зовнішнє коло. Кожен

курсант з внутрішнього кола стоїть обличчям до курсанта із зовніш-нього кола. 2. Курсант з внутрішнього кола починає розмову першим: представляється, використовує одну з безпечних тем для обговорен-ня. 3. Викладач подає сигнал про закінчення розмови (плескіт у доло-ні). Курсанти з внутрішнього кола переходять до іншого курсанта з зовнішнього кола та продовжують дискусію.

Вправа Class Survey “Групове опитування”. Інструкція. Курсанти підходять до кожного курсанта і ставлять

запитання, щоб заповнити подану таблицю, роблять нотатки основної інформації.

Name Rank Place of service PositionLength of

service Present jobService duties

Вправа Think-Pair-Share “Обдумай-обговори-поділись”Інструкції: 1. Які документи необхідно мати для подорожей за

кордон? Подумайте про подорожі автомобілем, літаком, потягом та ін. Складіть список. 2. Порівняйте Ваш список зі списком іншого кур-санта. Зробіть один спільний список 3. Презентуйте списки на клас.

Вправа Dialogue Sequencing “Складання діалогу”Інструкції: 1. Працюйте в парах. Поставте діалог у правильному

порядку. Напишіть 1 навпроти першої репліки, 2 – навпроти другої репліки і т. д. 2. Після закінчення, прочитайте діалог у ролях.

Alright then. Welcome to the United States. And your visa?Are you carrying any controlled substances in the country?At the US Embassy in Lima.

27№ 2(13)2 0 1 8

Good morning, sir. Can I see your passport, please?Hello. Here you are.I was in Mexico.In Lima.No.Tijuana.Visiting my sister.What country did you visit before coming to the US?What were you doing in Mexico?Where did you get this passport?Which city does she live in?

Вправа Mind mapping “карта пам’яті”Інструкції: Підготуйте висловл�

Виходить чотири рази на рік Заснований у 2000 році №...

Documents