Єврейський Дніпро, прогулянка 1 - unexploredcityДжигіт,...

15
Єврейський Дніпро, прогулянка 1 Автор маршруту: Eugene Shnaider - 12 cічня 2018 року Прогулянка цікавими місцями Катеринослава-Дніпропетровська-Дніпра, які мають відношення до історії й культурної спадщини єврейської громади. Цей маршрут пролягає найстарішою частиною міста, між набережною і головною міською магістраллю — проспектом Дмитра Яворницького. Початок маршруту — перетин проспекту і вулиці Барикадної, колишня Кудашівська.

Upload: others

Post on 17-Oct-2020

5 views

Category:

Documents


0 download

TRANSCRIPT

  • Єврейський Дніпро, прогулянка 1Автор маршруту: Eugene Shnaider - 12 cічня 2018 року

    Прогулянка цікавими місцями Катеринослава-Дніпропетровська-Дніпра, які мають відношення до історії й культурної спадщини єврейської громади. Цей маршрут пролягає найстарішою частиною міста, між набережною і головною міською магістраллю — проспектом Дмитра Яворницького.

    Початок маршруту — перетин проспекту і вулиці Барикадної, колишня Кудашівська.

  • Image not found or type unknown

    A. Прибутковий будинок Розенбергавул. Барикадна, 2

    GPS: 48.462021, 35.051533

    Колишній прибутковий будинок по Кудашівській, 2 належав єврейському купцеві Хаїму Розенбергу. Сусідній будинок, по проспекту Яворницького, належав йому ж. Розенберг був власником лісової пристані, популярного бізнесу в Катеринославі. Прибутковий будинок пов'язаний з багатьма єврейськими мешканцями й магазинами; найбільш

  • відомим його постояльцем був Шмар'ягу Левін, казенний рабин Катеринослава в 1898-1904 роках, одна з найяскравіших особистостей, які займали коли-небудь цю посаду.

    B. Будинок Шаферманавул. Барикадна, 11А

    GPS: 48.462911, 35.054185

    Домоволодіння належало видавцеві й книгопродавцю Йосипу Шаферману. Збереглося багато друкованої продукції, випущеної їм.

    C. Будинок, в якому жив Леві Іцхак Шнеєрсонвул. Барикадна, 13

    GPS: 48.463035, 35.054427

    Тут було останнє місце проживання в місті головного рабина Катеринослава Леві Іцхака Шнеєрсона, батька 7-го Любавичського Ребе. Він приїхав до Катеринослава в 1907 році, а в 1909 був обраний духовним рабином однієї з частин міста. Після революції посаду казенного рабина було скасовано, а у 1921 році помер другий духовний рабин Пінхас Гельман. Таким чином, Шнеєрсон став головним рабином Катеринослава-

    Дніпропетровська, і залишався ним до 1939 року. У 1939 був звинувачений в антирадянській діяльності й дивом уникнув розстрілу, багато в чому завдяки тиску закордонної громадськості. Шнеєрсона вислали в

  • Казахстан, де він і помер в 1944 році.

    D. Єврейський культурно-діловий центр «Менора»вул. Шолом-Алейхема, 4/26

    GPS: 48.463601, 35.054044

    Сьогодні Дніпро називають «єврейською столицею» України, і не дарма. Не випадково саме тут збудували грандіозний культурно-діловий центр «Менора». Він був відкритий в 2012 році, і є найбільшим поза Ізраїлем єврейським комплексом із загальною площею близько 50 000 кв.м. Менора стала однією з головних туристичних пам'яток Дніпра. Автором проекту Менори, включаючи реконструкцію будинку Пчолкіна, є один з

    найвідоміших архітекторів сучасного Дніпра — Олександр Сорін.

    E. Синагога «Золота Роза»вул. Шолом-Алейхема, 4

    GPS: 48.463922, 35.053146

    Серцем комплексу «Менора» є синагога «Золота Роза», головний єврейський храм міста. Дерев'яна синагога на вулиці Єврейській існувала з 1800 року. У пожежі 1832 року вона згоріла. За легендою, синагога загорілася в Шабат, і євреї не могли гасити пожежу, щоб не порушити релігійні закони. Будівництво кам'яної Великої синагоги було завершено тільки в 1852 році. За радянських часів будівлю Хоральної синагоги було перебудовано,

    зник купол і бічні вежі. Тут розміщувався клуб швейної фабрики ім. Володарського, Будинок культури, склад; і тільки в 1996 році синагогу повернули єврейській громаді. З цього моменту виникає назва «Золота Роза» — за аналогією з найвідомішою синагогою Львова. Ввів цю назву в ужиток старійшина єврейської громади Аркадій Шміст. У 2000 синагога була відреставрована, а автором проекту реставрації став відомий

  • єврейський архітектор Олександр Дольник.

    F. Будинок Пчолкінаплоща Успенська, 5

    GPS: 48.464534, 35.054466

    Будинок колишнього міського голови Давида Пчолкіна створено за проектом відомого архітектора Катеринослава — Дмитра Скоробогатова. Незважаючи на класичне ім'я, євреєм купець першої гільдії не був, і до давньої єврейської історії будівля відношення не має. А ось сьогодні будинок Пчолкіна з'єднаний з «Менорою» і є частиною цього комплексу, тут проводяться всі єврейські свята і заходи. Цікаво, що ініціали Давида Пчолкіна на щиті над входом з чиєїсь легкої руки стали розшифровувати як «публічний дім», мабуть,

    думку цю навіяли амурчики, що тримають щит...

    Особливий інтерес полягає в тому, що в будинку Пчолкіна дуже добре збереглися деталі інтер'єру, це унікальний в місті випадок.

  • G. Перша Талмуд-Тораплоща Успенська, 13

    GPS: 48.465619, 35.055976

    Навчальний заклад було відкрито в 1857 році, вчилися тут діти бідняків і сироти, яких забезпечували харчуванням та одягом. У 1880 році в цій Талмуд-Торі було введено навчання ремісничої справи, трохи пізніше, як і в інших подібних закладах, з'явилися загальноосвітні дисципліни й уроки російської мови. Також в будівлі розміщувалося «Суспільство допомоги бідним євреям м. Катеринослава», головою якого був Мойсей Левін.

    За іншою версією, збережена будівля — синагога, яка входила в комплекс Талмуд-Тори, а сам навчальний корпус був зруйнований.

    H. Тютюнова фабрика і будинок Джигітавул. Магдебурзького права

    GPS: 48.463778, 35.052375

    Тютюнову фабрику заснував у 1856 р. караїм Йосип Джигіт. У 1885 році в спадок вступили його сини Давид та Ілля, і підприємство отримало назву Торговий Дім «Брати І. і Д. Джигіт». Крім виробництва тютюну, брати займалися бакалійною й винною торгівлею. Купець 1-ї гільдії Йосип Джигіт, племінник засновника тютюнової фабрики, в 1897 році проводить серйозну її реконструкцію.

    Він будує 3-поверховий прибутковий будинок, в якому розміщується 2 магазини, його власна квартира в 10 кімнат, що займала весь 2 поверх, і цигаркове відділення фабрики на 3 поверсі. Біля будинку був мармуровий басейн з фонтаном. Сама тютюнова фабрика займала 3 корпуси на цій же ділянці.

    Фабрика Джигіта збанкрутувала в 1913 році, а після революції в її корпусах розмістили швейну фабрику ім. Володарського. Незабаром тут звели новий корпус на розі вулиць Гостинної й Шолом-Алейхема, в який вбудували колишній прибутковий будинок Йосипа Джигіта.

  • I. Прибутковий будинок Штейнавул. Гопнер, 2

    GPS: 48.463505, 35.050549

    На перетині з вулиць Магдебурзького Права і Харківська один навпроти одного стоять два розкішні колишні прибуткові будинки. Один з них належав багатому купцеві Берко Айзіковіч Штейну, потім перейшов у спадок його старшому синові, купцеві 2-ї гільдії Бенцион Штейну. У картушах над вікнами можна побачити букву «Ш» — Штейн. Будівля на суміжній ділянці, яке виходило фасадом на Катерининський проспект, також належало Штейнам, але воно до наших днів не збереглося.

    У побудованому в 1901 році будинку деякий час проживала революціонерка Серфима Гопнер. Гопнер, як легко здогадатися, також була єврейкою. Деякий час займала пост секретаря ЦК Компартії України. На її честь і була за радянських часів перейменована вулиця Гостинна (суч. вулиця Магдебурзького Права).

  • J. Прибутковий будинок Джигітавул. Харьківська, 3

    GPS: 48.463754, 35.050098

    Будинок по Харківській, 3 належав все тієї ж сім'ї Джигіт, про що говорить буква «Д» в медальйонах під його вікнами. У будівлі розташовувалася «Спеціальна лікарня хвороб горла, вуха, носа й інгаляторій», яку утримував лікар Мойсей Ілліч Болохівських. Болохівських довгий час був головою Міського громадських зборів — своєрідного єврейського аналога Земської управи.

    K. Будинок Міхаеля Майданськоговул. Харьківська, 5

    GPS: 48.464373, 35.050061

    Домоволодіння по Харківській, 5 спочатку належав родині єврейського купця Кравцова, але в 1877 році його купив інший купець, Міхаель Майданський. Майданський був членом правління Катеринославського комерційного банку, Талмуд-Тори та єврейської лікарні, гласний Міської Думи, деякий час займав пост вченого Хоральної синагоги. У той же час він був лідером катеринославських сіоністів, главою міського

    відділення сіоністської організації «Ховевей Ціон». Активно підтримував Усишкіна, який оселився в Катеринославі у 1891 році. З ініціативи Майданського була відкрита сіоністська синагога «Огел Моше», названа на честь Моше Монтефіоре.

    Син Михайла Майданського Іона став відомим в місті інженером і будівельним підрядником, один з побудованих їм об'єктів — сусідній прибутковий будинок Джигіта.

    Сам будинок Майданського примітний різним оформленням фасадів. Вікна фасаду, що виходить на Харківську, мають прямокутне обрамлення, а вікна верхнього поверху з боку вулиці Липинського увінчані килевидною аркою.

  • L. Гімназія Кохановськоговул. Глінки, 7

    GPS: 48.465755, 35.051052

    Прибутковий будинок по вулиці Упорна (суч. Глінки, 7) був побудований єврейським підприємцем Гершем Когона. У будинку було 48 кімнат, які отримали назву «номера Когона». У 1914 році Когон продав будівлю Бейлі Певзнер, яка влаштувала тут готель «Великий купецький». Через 2 роки Певзнер здала готель під розміщення єврейської чоловічої гімназії М. Кохановського та дошкільного навчального закладу Л. Кохановського.

    У квартирі Кохановських розташовувався один з 3х в місті пунктів придбання шекелів — щорічного членського внеску в центральну касу Сіоністської організації. Внесок дорівнював одному франку, одній марці, половині долара, сорока копійкам і т. Д.

    Шекель також служив посвідченням при виборах делегатів на сіоністські конгреси. Кількість делегатів від певного регіону або країни розраховувалась з-поміж проданих там шекелів: кожні двісті володарів шекеля обирали одного делегата. Ерец Ісраель мав привілей «подвійного шекеля», тобто подвійного представництва перед

    країнами діаспори.

    Реконструкція будівлі зі збереженням фасаду виконана Олександром Дольником.

  • M. Синагога «Ашкеназ»вул. Глінки, 2

    GPS: 48.467424, 35.051601

    А на вулиці Коцюбинського ми побачимо один чудовий і дуже дивний нюанс. Торгово-розважальний центр «Міст-сіті» зведений на території старого історичного кварталу, який був повністю знесений. З усього кварталу збереглася одна-єдина будівля, в якій розташовувалася маленька стара синагога. Сьогодні цей острівець з минулого буквальним чином сховався всередині грандіозного сучасного комплексу. Причому, що цікаво, над синагогою навіть не проходять жодні комунікації — всі кабеля спеціально винесені

    назовні. Синагога унікальна не тільки своїм розміщенням. По-перше, це одна з двох синагог перших десятиліть 20-го століття, в якій молилися за нусаху ашкеназі. Нусах — це набір молитов, вживаних в тій чи іншій громаді. Основні молитви у всіх євреїв однакові, але другорядні можуть варіюватися — як самі молитви, так і порядок їх вимови. Здавалося б, в Катеринославі, як і в усій Російській імперії та Польщі, всі євреї — ашкеназі, тут ніколи не було сефардів (ашкеназі — вихідці з Германіі, сефарди — з Іспанії). Але річ у тому, що на той час більшість синагог стали хасидськими, а хасиди свій нусах створювали саме на основі сефардського, більш «каббалістичного». У деяких документах синагога навіть згадується під назвою «Ашкеназ».

    Синагога залишалася чинною протягом всього часу свого існування, з перервою на час німецької окупації — а цим можуть похвалитися лише кілька синагог на території колишнього СРСР.

    Синагога діяла з 1880 року. У 1934 році, після закриття всіх міських синагог, залишалася єдиною в місті. Після війни, в 1946 році вона відкрилася знову. До 2000 року, коли громаді повернули колишню Велику синагогу, ця синагога залишалася центром єврейського життя Дніпропетровська, тут був офіс головного рабина Шмуеля Камінецького.

    N. Прибутковий будинок Шабадавул. Глінки, 12

    GPS: 48.466342, 35.049016

  • Колишній прибутковий будинок багатої єврейської сім'ї Шабад — одне з найкрасивіших будівель міста. Зі збережених документів відомо, що Шабад спільно з Коганом володів фабрикою металевих виробів і сталевих лопат. Б. Шабад виконувала обов'язки секретаря «Товариства піклування про дітей євреїв».

    У будинку Шабада розташовувався магазин Гинцберга, який торгував всяким залізом, виробленим, мабуть, на шабадівському підприємстві.

    O. Прибутковий будинок Рагинськогоб-р Європейський, 15

    GPS: 48.466147, 35.047707

    Будівля була прибутковим будинком, що належав євреєві Хаїму Рагинському, купцеві 2 гільдії. З 1900 по 1902 роки тут розміщувалися мебльовані кімнати Файвеля Шифріна. Тут була перша квартира рабина Леві Іцхака Шнеєрсона після його приїзду до Катеринослава.

    P. Готель «Гранд-готель»вул. Глінки, 16

    GPS: 48.466607, 35.047954

    Колишній готель «Гранд-готель» побудовано в 1892 році за проектом архітектора Фердинанда Гагена як прибутковий будинок. Ділянка і будинок на той момент належали Хаї Мордухівні Ел'ясберг, дочці єврейського купця Мордко Кравцова, і належали родині Кравцових до 1916 року.

    Історія ділянки досить цікава. Сім'я Кравцових була досить багатою. «Катеринославський ювілейний

    листок» 1887 року повідомляв про те, що вдова купця Кравцова — Трайна Давидівна, її дочка Клара Марківна і сини Абрам, Самуїл та Давид пожертвували місту дворове місце, що знаходиться на вул. Залізна (суч. Європейська) і 10000 рублів для того, щоб благодійне товариство збудувало тут дешеву їдальню для бідних.

    Але відомо, що місто відмовилося. Ймовірно, причиною відмови стала умова Кравцової — їдальня повинна мати ім'я її покійного чоловіка. Через деякий час на ділянці, який належав вже Кларі Марківні (вона ж Хая

  • Мордухівна), і виріс прибутковий будинок, що став готелем.

    Q. Правління громади й синагога «Бейт Янкель»вул. Європейська, 14

    GPS: 48.467367, 35.048641

    У будинку навпроти синагоги розміщувалося правління єврейської громади, створене після революції й скасування традиційних єврейських інституцій. У 20-ті роки в цьому будинку була контора Агро-Джойнт, який допомагав єврейським колгоспам Катеринославської губернії.

    Поруч, на місці супермаркету, розташовувалася синагога «Бейт Янкель», споруджена в неомавританському стилі. Вона діяла з 1850 року.

    Сама будівля була побудована на початку 1890-х, після того, як під час пожежі згоріло старе. Фото 1990 року.

    R. Синагога «Ойрах Тфіла»вул. Європейська, 9

    GPS: 48.467760, 35.048122

    Третя за величиною синагога Катеринослава називалася «Ойрах Тфіла» (Шлях молитви). Синагога діяла приблизно з середини 19 століття. Сьогодні будівля також належить єврейській громаді, тут розміщується гуртожиток для студентів єшиви.

    Неподалік, на цій же стороні вулиці Залізної (суч. Європейська), знаходився будинок Сергія (Шмар'ягу) Палея, в якому в 1891-1906 роках проживав його зять Абрахам Менахем Мендел

    Усишкін, один з визначніших діячів світового сіоністського руху. На жаль, будинок не зберігся.

  • S. Будинок Шишманавул. Володимира Мономаха, 54Д

    GPS: 48.465827, 35.044660

    На вулиці Володимира Мономаха, колишньої Московської, найбільшу цінність представляє найперший від проспекту квартал, який практично не змінився з початку 20 століття. Перші 3 будівлі — 2 прибуткових будинки й особняк — належали єврейському купцеві Б. Шишману, але незабаром він продав все, крім кутового будинку, що виходить на проспект.

    Прибутковий будинок Шишмана ніколи не здавався простим жителям; його займали різні контори,

    магазини, кондитерська, банк. Таким чином, будівлю можна назвати першим в місті торгово-розважальним центром, і сьогодні його функціональне призначення не дуже змінилося. За радянських часів тут була бібліотека, на що натякає назва сучасного торгового центру, який розташувався на цьому місті замість неї. Реконструкція будівлі проводилася за проектом Олександра Соріна, автора «Менори».

    T. Прибутковий будинок Йоффевул. Воскресенська, 9

    GPS: 48.467563, 35.043259

    Ліпман Мовшович Йоффе був керуючим Сполученого банку, а також товаришем (не в сенсі, товаришем, а посада була така) голови Ради старшин катеринославських Громадських зборів.

    До 1914 р він вибудував на ділянці 3 корпуси дохідних будинків в популярному стилі модерн, які утворювали своєрідний курдонер. Йоффе планував

    замкнути комплекс 4-м корпусом, розташувавши його вздовж вулиці Клубної (суч. Воскресенська), але не встиг — збанкрутував. Корпус був добудований тільки в 1931 році.

    Комплекс сильно постраждав під час війни, а згодом ще кілька разів перебудовувався. Остання реконструкція відбулася в 1970, коли прокладали Театральний бульвар. Тоді на зверненому до бульвару фасаді одного з корпусів і з'явилася загадкова конструкція, яка повинна була бути ліхтарем. За спогадами місцевих жителів, ліхтар запалювався всього пару разів.

  • U. Готель «Лондонський»вул. Воскресенська, 10

    GPS: 48.467622, 35.042399

    Ділянка належала власнику будівельно-технічної контори «Південне центральне каналізаційне бюро» інженеру Гілель Хаїмовичу (Іллі Юхимовичу) Бродському, який побудував перший в місті каналізаційний колектор. Накінці 1890-х інженер збудував тут прибутковий будинок, який складався з чотирьох 3-поверхових корпусів.

    Планувалося, що будівля буде використовуватися як клуб катеринославських Громадських зборів. Але Громадські збори побудували новий будинок на сусідній ділянці, і Бродський здав свій комплекс під фешенебельний готель «Лондонський», за радянських часів перейменований в «Червоний».

    У 1949 році в будинку розмістився інститут «Укргіпромез», який реконструював колишній готель після його практично повного зруйнування під час війни. Автором проекту реконструкції став архітектор Марк Борисович Шнеєрсон, родич 7-го Любавичського Ребе. Більшу частину оригінального декору, на жаль, не відновили. Також під час реконструкції був розібраний один з дворових корпусів.

    V. Клуб Катеринославських громадських зборіввул. Воскресенська, 6

    GPS: 48.468167, 35.042801

    Громадські збори були своєрідним єврейським аналогом земської управи й займалося питаннями освіти, благодійництва, а також організацією дозвілля. Чи не зійшовшись, мабуть, за ціною з Бродським, Збори придбали ділянку поруч, і в 1912 році для Клубу було побудовано незвичайний будинок в модерністському стилі, ще невідомому широкому загалу в той момент. Його називали

    «першим хмарочосом Катеринослава». Автором проекту став харківський архітектор Олександр Гінзбург. Після війни Гінзбург був главою єврейської громади міста Харків.

    Однак, революційне використання залізобетону і нових технологій зіграло злий жарт з Клубом — в приймальній комісії були відсутні нормативи, згідно з якими будівлю можна було приймати в експлуатацію.

  • У 1913 році було нарешті отримано дозвіл на часткове використання будівлі, але в серпні 1914 року, після початку Першої Світової, в імперії була введена заборона на азартні ігри та «сухий закон». Це позбавило Громадські збори основної частини доходів, і вони так і не змогли погасити борги, накопичені під час будівництва. У 1916 році Земельним банком будівлю було виставлено на торги й продано.

    У 1919 році обговорювалася ідея передачі будівлі для розміщення Єврейського політехнічного інституту, головою опікунської ради якого був Мойсей Болохівський. Він же з 1913 року очолював Раду старшин Громадських зборів. До конкретної дії справа, однак, не дійшла.

    Сьогодні будинок не втратив зв'язку з єврейською історією міста. У ньому розміщується міська філармонія, яка має ім'я знаменитого скрипаля, уродженця Катеринослава Леоніда Когана.

    © UnexploredCity 2021. All rights reserved.