november_kontrakty46ukr

контракти | № 46 | 15.11.201014

Бонапарт ШОКО Контракти За підсумками 9,5 міс. проекту редакція Контрактів і пес Бона-

парт залишаються у трійці лідерів. На початку проекту саме Бона-

парт Шоко, керуючись нюхом та інтуїцією, сформував портфель ре-

дакції: він обирав не лише інвестиційні інструменти, а й їхню частку в

портфелі, а також встановлював строк і валюту депозитів.

У жовтні ми заробили небагато — лише 0,62% прибутку. При-

чому зростання забезпечило подорожчання євровалюти: якби не

інвестиції в євро, наш інвестиційний портфель був би збитковим

(здебільшого через здешевлення акцій).На початку місяця в нашому портфелі було лише вісім цінних

паперів (акції Центренерго, Укрнафти, Укрсоцбанку, Авдіївського

коксохіму, Стахановського вагонзаводу, Укртелекому, Західенерго

та банку «Форум»). Перший перегляд портфеля ми провели 8 жов-

тня (зазвичай ми переглядаємо його по п’ятницях). Індекси ПФТС

та УБ на той час уже істотно знизилися, тож ми вирішили позбути-

ся ЦП, які з початку місяця подешевшали найбільше (Центренерго

— на 4,7%, Укрсоцбанк — на 5% і банк «Форум» — на 5,35%).

Коливання фондового ринку вирішили перечекати, притримуючи

кошти на поточному рахунку.Вдруге ми переглянули портфель 21 жовтня — саме цього дня

закінчився строк 9-місячного гривневого депозиту. На вивільнені

кошти вирішили придбати акції: фондовий ринок на той час уже

протягом кількох днів показували зростання, і хоча сталим його

назвати було не можна, ми все ж таки вирішили ризикнути. Що-

правда, купувати нові ЦП ми не стали, а віддали перевагу тим ак-

ціям, які були в нас у портфелі (довели частку кожного емітента

до 10%).Решта портфеля не змінилася. Майже 35% — на депозиті в

євро. До речі, вкладення у валюту себе виправдали — за місяць

вона подорожчала на 3,5%. Ще 11,72% коштів — на поточному

рахунку.

1 000 000 грн

Дохідність портфеля з початку гри — 48,76%

1 000 000 грн


Олександр СПАСІЧЕНКО Бонум Груп За підсумками 9,5 міс. Олександр Спасіченко знову на другому

місці. Боротьба між управляючими з АРТ-Капітал і Бонум Груп триває

від самого початку проекту: Олександр Спасіченко займав лідирую-

чу позицію у проекті протягом перших 5,5 міс., потім за підсумками

травня та червня поступився першістю Тетяні Осипчук з АРТ-Капітал,

наприкінці літа зумів повернути лідерство, а тепер знову другий. Хоча

за підсумками жовтня розрив між конкурентами скоротився.

За місяць портфель КУА «Бонум Груп» зріс на 2,7 п. п. (при

цьому минулого місяця портфель був збитковим: -6%). За 9,5 міс.

віртуальний портфель Олександра Спасіченка міг би принести ін-

весторові понад 60% прибутку.У жовтні фахівець відмовився від операцій на фондовому рин-

ку. «Минулого місяця я не бачив раціональних підстав для угод, —

пояснює Олександр Спасіченко. — Управляючі українських фондів

чекають «дооцінки наших найбільш недооцінених у світі акцій»,

але якщо вони вже купили акції, то грошей немає, тож на ситуацію

на ринку вони вплинути не можуть». А для іноземних інвесторів

Україна вже перестала бути чимось беззастережно привабливим:

попиту на акції вітчизняних емітентів з їхнього боку в жовтні не

спостерігалося. «Варто було комусь почати продавати, як ринок

одразу йшов донизу, а якщо на ринку з’являлися покупці — спо-

стерігалася зворотна ситуація, — згадує фахівець. — Прогнозува-

ти в цій ситуації складно, це те саме, що ворожіння на кавовій гущі:

немає жодної сталої тенденції, крім плавного зниження».

Наразі у портфелі Олександра Спасіченка п’ять цінних паперів:

акції Ясинівського коксохіму, Центренерго, шахти «Комсомолець

Донбасу», Укрнафти та Стахановського вагонзаводу (сукупна

частка ЦП становить 80,37%). «Це забагато: ідеальною була си-

туація на початку серпня, коли я продав половину портфеля ак-

цій; на тому й слід було зупинитися, не підвищуючи частку акцій

так сильно», — знизує плечима управляючий. Залишок — 19%

коштів — Спасіченко воліє зберігати на поточному рахунку. Від

вкладень в інші інвестиційні інструменти він, як і раніше, відмов-

ляється.

1 000 000 грн


Структура портфеля (станом на 31.10.2010 р.)

Акти

в

Тике

р

Кіль

кіст

ь, ш

т.

Ціна

куп

івлі

/ пр

одаж

у, г

рн

Сума

, грн

Част

ка п

озиц

ії в

порт

фел

і, %

1. Цінні папери1.1. Акції

803 511,717 54,01

УкрнафтаUNAF 650 290,1309 188 585,085 12,68

Авдіївський коксохімічний завод AVDK 10 500 14,6854 154 196,7 10,37

Стахановський вагонобудівний завод SVGZ 20 000 7,4583 149 166 10,03

УкртелекомUTLM 295 160 0,5126 151 299,016 10,17

ЗахіденергоZAEN 295 543,2709 160 264,916 10,77

2. Кошти2.1. Гривня

174 308,21 11,72

Поточний рахунок

174 308,21 11,72

2.2. Валюта

509 823,145 34,27

Депозит строком на три місяці в євро45 999 11,08335 509 823,145 34,27

Вартість портфеля

1 487 643,07


Акти

в

Тике

р

Кіль

кіст

ь, ш

т.

Ціна

куп

івлі

/ пр

одаж

у, г

рн

Сума

, грн

Част

ка п

озиц

ії в

порт

фел

і, %

1. Цінні папери

1.1. Акції

1 289 006,819 80,37

Ясинівський коксохімічний завод YASK 64 000 3,2257 206 444,8 12,87

ЦентренергоCEEN 12 300 12,6767 155 923,41 9,72

Шахта «Комсомолець Донбасу» SHKD 73 000 3,613 263 749 16,45

УкрнафтаUNAF 1110 290,1309 322 045,299 20,08

Стахановський вагонобудівний завод SVGZ 45 700 7,4583 340 844,31 21,25

2. Кошти

2.1. Гривня

314 753,77 19,63


314 753,77 19,63


1 603 760,592

гроші спецпроект «Контрактовий майданчик — 2»

бере

зень

квіт

ень

трав

ень

черв

ень

липе

нь

серп

ень

вере

сень

жов

тень

лист

опад

груд

еньлю

тий

січе

нь

бере

зень

квіт

ень

трав

ень

черв

ень

липе

нь

серп

ень

вере

сень

жов

тень

лист

опад

груд

еньлю

тий

січе

нь

бере

зень

квіт

ень

трав

ень

черв

ень

липе

нь

серп

ень

вере

сень

жов

тень

лист

опад

груд

еньлю

тий

січе

нь

Тетяна ОСИПЧУК АРТ-Капітал Фахівець із ІК «АРТ-Капітал», як і раніше, лідирує. За місяць

портфель Тетяни Осипчук зріс на 2,22 п. п., обігнавши за дохід-

ністю основні індикатори українського фондового ринку (у жовтні

індекси ПФТС та УБ знизилися на 5,2% і 4,47% відповідно). По-

над те, за 9,5 міс. (з 21 січня по 31 жовтня) віртуальний портфель

управляючої приніс інвесторові майже 62,5% прибутку, у той час

як індекс УБ зріс лише на 13,1%, ПФТС — на 17,7%.

У жовтні Тетяна Осипчук знову повернулася до операцій на

фондовому ринку. Нагадаємо, з початку літа вона відмовлялася ін-

вестувати в цінні папери та всі кошти зберігала на депозитній лінії.

25 жовтня управляюча купила акції вагонобудівних підприємств:

Стахановського і Крюківського вагонобудівних заводів, а також

Маріупольського заводу важкого машинобудування. «Ця галузь

приваблива, оскільки зростає потреба промисловості у вантажних

перевезеннях, при цьому в Україні рівень зносу вагонів близько

80% (у цілому по СНД приблизно 65%), з 2011 року підвищують-

ся тарифи на вантажні залізничні перевезення, крім того, перед

Євро-2012 буде оновлюватися парк пасажирських вагонів», — ар-

гументує фахівець. За її розрахунками, цільовий рівень вартості

цих акцій вищий за ринкові ціни у середньому на 35% (станом на

1 листопада). «Потенціал зростання цін для акцій Стахановського

вагонзаводу — 35%, Крюківського вагонзаводу — 36%, Маріу-

польського заводу важкого машинобудування — 153%», — пере-

лічує Тетяна Осипчук.Решту коштів управляюча, як і раніше, зберігає на депозитній

лінії. Від інвестицій у долари та євро вона, як і раніше, відмовля-

ється.


Акти

в

Тике

р

Кіль

кіст

ь, ш

т.

Ціна

куп

івлі

/ пр

одаж

у, г

рн

Сума

, грн

Част

ка п

озиц

ії в

порт

фел

і, %


1.1. Акції

101 855,8 6,27


Крюківський вагонобудівний завод KVBZ 1 000 32,3128 32 312,8 1,99

Маріупольський завод важкого машинобудування MZVM 1 900 18,1521 34 488,99 2,12

2. Кошти

2.1. Гривня

1 522 183,31 93,73

Депозитна лінія

1 522 183,31 93,73


1 624 039,113

Депозити

У жовтні, вперше з 2008-го, загальний обсяг депозитів перевищив 400 млрд грн, дані НБУ. Вклади населення зараз становлять 261 млрд грн.

Ще кілька тенденцій на стор. 28

|||||||||||||||||||||||||||| Спочатку гарні новини ||||||||||||||||||||||||||

КОНТРАКТИРеєстраційний

№ КВ 16640–5112ПР від 20.05.2010 р.

Засновник ТзОВ «Газета «Галицькi

контракти»

Президент Віктор ОДИНЕЦЬ

Генеральний директор, шефредактор

Сергій ІВАНОВМАЛЯВІН

Заступник генерального директора

Свiтлана БАНАС

Виконавчий директор Володимир КРИВОЛАП

Директор з реклами Оксана БОБРОВСЬКА

Директор зі збуту Оксана ХОДОРОГ

Директор з маркетингу Андрій САВЧЕНКО

Редакція

Головний редактор Яна МОЙСЕЄНКОВА

Заст. головного редактора Дмитро ФІОНІК

Відповідальний секретар Анна АНДРЕЄВА

Артдиректор Сергій ГЕТУН

Ре дак цій на гру па

Ма рія БОН ДАРНа дія ГОН ЧА РУК

Кос тян тин ДРУ жЕ РУ ЧЕН КОВік то рія РУ ДЕН КОГан на САЙ ЧЕН КО

Оле на СТРУКВо ло ди мир ХО МЯ КОВ

Адреса редакцiї: 03680, м. Київ,

вул. Боженка, 84(44) 3915175

79035, м. Львів, вул. Зелена, 109(32) 2702713

факс: (32) 2760787

Email: [email protected]

www.kontrakty.com.ua

Розміщення реклами:

(44) 3915193 3915194 3915195

Для регіональних РА:

(32) 2702262 2762905

Email: [email protected]

Збут, т./факс:Київ (44) 3915190

3915191

Усі права належать редакції

Контрактів

Передплатний індекс 21576

Підписано до друку 11.11.2010 р.

Друк: ТОВ «Новий друк», 02094, м. Київ,

вул. Магнiтогорська, 1. Зам. № 106569

Загальний наклад 68 000 прим. Цiна договiрна

Матеріал публікується на правах реклами

ЕпіцЕнтрНе доганяємоУ рейтингу умов для розвитку підприємництва Doing Business 2011 Україна знову наприкінці списку — 145-те місце зі 183 можливих. Поруч Сирія та Гамбія.

Чому в рейтингу легкості ведення бізнесу Україну обігнали майже всі пострадянські держави на стор. 4

Маніакально-депресивний синдромВсупереч своїй назві, так звані місцеві органи влади не мають жодного стосунку до місцевого самоврядування. «Місцева» влада — це просто філії центральної влади на місцях.

Хто й чому програв місцеві вибори на стор. 6

тЕма маЛиЙ БіЗнЕС

Манія переслідуванняОсновне бажання уряду — максимально «обрізати» спрощенку: змен-шивши оборот спрощенців, змусивши їх користуватися касовими апаратами та взагалі поставивши їх в одні умови з великими підпри-ємствами.

Кілька статей про те, що змушує чиновників переслідувати малий бізнес + порівняльна таблиця умов роботи

в Україні та розвинених державах на стор. 18–26

*На початку проекту пес, керуючись нюхом та інтуїцією, сформував портфель редакції: він обирав не лише інвестиційні інструменти, а і їхню частку в портфелі.

промвиробництво

Понад 11,5% рік до року сягнуло зро-стання промвиробництва в жовтні, дані КМУ. У вересні 2010-го зростання прискорилося до 10,2% з 9,2% у серпні, 6,4% — у липні й 8,9% — у червні.

інфляція

До 0,4–0,5% впала інфляція за підсумками жовтня, заява прем'єр-міністра Миколи Азарова. У вересні споживчі ціни збільшилися на 2,9%, базова інфляція становила 1,5%, з початку року — 5,5%.

СтратЕгіЇОстаннє читанняУкраїнські книговидавці згодні навіть на те, щоб держава їм не допо-магала, аби лише не заважала. Але й про це залишається тільки мріяти.

Хто та як знищує українську книгу на стор. 38

Казки старого Каспара«Геній — це людина, здатна продати олівець за ціною автомобіля», — іронізував легендарний засновник Standard Oil Джон Девісон Рокфеллер. Ближче за інших до цієї мети підійшов виробник елітної канцелярії Graf von Faber-Castell. Олівці виробництва цієї компанії продаються по $2 тис. за штуку.

Як маркетологи компанії Faber-Castell зробили простий олівець предметом розкоші на стор. 50

компаніЇ & ринкиГолий корольВилучену з Податкового кодексу норму, що де-факто забороняє секонд-хенд, швидше за все, без змін перенесуть до Митного кодексу.

Чому спроба заборонити секонд-хенди схожа на політичну примху на стор. 31

�8�6�4�202468

10

Січень

Лютий

Березень

Квітень

Травень

ЧервеньЛипень

Серпень

Вересень

Жовтень

Зміна цін на продукти у 2010 році, %

МолокоМ'ясоХліб

За д

аним

и Д

ерж

ком

стат

у

• Чому Україна не загрожує Газпрому на стор. 8

• Які психологічні бар'єри може подолати курс гривні в найближчі місяці на стор. 12

• Як українські заробітчани зміцнюють гривню на стор. 16

кут Зору

Як пес Бонапарт Шоко потрапив до числа найкращих інвеступравляючих

cтор. 14

Загалом за дев'ять місяців 2010 року промислове

виробництво у країні зросло на 10,8% рік до року. Однак багато в чому цей показник — наслідок ефекту низької

бази, оскільки 2009-го промвиробництво в Україні

впало на 21,9%.

Обсяг вкладів населення перевищив докризовий

рівень ще в серпні, заощадження підприємств, швидше за все, перетнуть

цю межу в листопаді. Зараз обсяг депозитів юросіб поступається

докризовому (станом на кінець вересня 2008-го)

лише на 2 млрд грн.

контракти | № 46 | 15.11.2010 15

Михайло ГРИЦКО Універ Менеджмент За підсумками жовтня Михайло Грицко й далі посідає четверте

місце. За місяць портфель управляючого знизився на цілих 4 п. п.

— до 28,46%.У жовтні управляючий портфелем операцій на фондовому рин-

ку не здійснював: ситуація була досить нестабільною. Ринок то

зростав, то знижувався без фундаментальних причин, а, як свід-

чить практика, Михайло Грицко спекулювати цінними паперами не

поспішає, воліючи дотримуватися виробленої середньо- та довго-

строкової стратегії.На початку місяця в портфелі управляючого було дев’ять цінних

паперів: Алчевський металургійний комбінат, Авдіївський коксохі-

мічний завод, Азовсталь, Центренерго, АБ «Форум», Укрнафта,

Укрсоцбанк, Укртелеком, Ясинівський коксохімічний завод (частка

кожного емітента становила трохи більше 5%). А до кінця місяця

ситуація змінилася: частка одних ЦП зросла до 6%, інших — змен-

шилася до 4%. Втім, усе логічно: акції в портфелі управляючого

з «Універ Менеджменту» поводилися в жовтні по-різному. ЦП

Центренерго та Укрнафти, наприклад, зросли (на 1,36% і 3,5% від-

повідно). А ось інші акції дешевшали. Лідерами падіння стали ЦП

Укрсоцбанку (-16%), Алчевського меткомбінату (-14,5%) та Яси-

нівського коксохіму (-12%).Від вкладень в альтернативні інструменти Михайло Грицко, як і

раніше, відмовляється. Ще влітку він перевів долари та євро у грив-

ню (у липні закінчився строк валютних депозитів). Тепер усі вільні

кошти (понад 50%) управляючий зберігає на поточному рахунку.

1 000 000 грн



Акти

в

Тике

р

Кіль

кіст

ь, ш

т.

Ціна

куп

івлі

/ пр

одаж

у, г

рн

Сума

, грн

Част

ка п

озиц

ії в

порт

фел

і, %


1.1. Акції

596 870,025 46,46

Алчевський металургійний комбінат ALMK 428 700 0,1363 58 431,81 4,55


АзовстальAZST 25 800 2,4207 62 454,06 4,86

ЦентренергоCEEN 5 475 12,6767 69 404,9325 5,40

АБ «Форум»FORM 10 800 6,2911 67 943,88 5,29

УкрнафтаUNAF 275 290,1309 79 785,9975 6,21

УкрсоцбанкUSCB 134 800 0,4289 57 815,72 4,50

УкртелекомUTLM 127 000 0,5126 65 100,2 5,07

Ясинівський коксохімічний завод YASK 19 150 3,2257 61 772,155 4,81

2. Кошти

2.1. Гривня

687 724,78 53,54


687 724,78 53,54


1 284 594,8

Любомир ШАВАЛЮК КІНТО За підсумками 9,5 міс. Любомир Шавалюк і далі на п’ятому міс-

ці. Портфель управляючого тане: у жовтні він «схуд» на 2,47 п. п.

(у вересні — на 3,2 п. п.). Але ж у липні — серпні фахівець зумів

заробити рекордні 12,71% прибутку.На початку жовтня в портфелі Любомира Шавалюка було

сім цінних паперів (акції Мотор Січі, Центренерго, Укртелекому,

Стахановського вагонзаводу, Алчевського меткомбінату, Укрсоц-

банку та банку «Форум»). Протягом місяця він двічі кардинально

переглядав структуру портфеля. 4 жовтня, коли фондовий ринок

за день обвалився більш ніж на 3%, він продав усі акції й вивільнені

кошти перевів на поточний рахунок. До операцій Любомир Шава-

люк повернувся лише 25 жовтня. «Це пов’язано з тим, що в цей

час починається сезон фінансових звітностей українських компаній

за ІІІ квартал, — аргументує він. — Ми вважаємо, що у звітностях

тих компаній, які перебувають у портфелі, буде продемонстровано

гарну динаміку фінансово-господарських показників (здебільшого

це машинобудівні компанії та кілька ресурсних)». Однак, за слова-

ми фахівця, коло таких компаній обмежене (Любомир Шавалюк

зупинився на ЦП Укрнафти, Крюківського та Стахановського вагон-

заводів, Авдіївського коксохіму, Центренерго, Мотор Січі та Маріу-

польського заводу важкого машинобудування), а імовірність зни-

ження ринку, як і раніше, залишається досить високою, тож було

ухвалено рішення інвестувати в акції не 100% коштів, а лише 80%.

Утім, управляючий не прогадав: ЦП у портфелі почали дорожча-

ти. Щоправда, за тиждень далеко не всі акції принесли інвесторові

прибуток: ЦП Крюківського вагонзаводу, Авдіївського коксохіму та

Маріупольського важмашу подешевшали на 2,4%, 1,3% та 0,6%

відповідно. Однак у цілому портфель акцій КІНТО зріс на 0,5%.

Решту 20% коштів управляючий зберігає на поточному рахунку.

1 000 000 грн



Акти

в

Тике

р

Кіль

кіст

ь, ш

т.

Ціна

куп

івлі

/ пр

одаж

у, г

рн

Сума

, грн

Част

ка п

озиц

ії в

порт

фел

і, %


1.1. Акції

1 010 541,863 79,94

УкрнафтаUNAF 675 290,1309 195 838,3575 15,49




ЦентренергоCEEN 10 000 12,6767 126 767 10,03

Мотор СічMSICH 100 1 908,6739 190 867,39 15,10

Маріупольський завод важкого машинобудуванняMZVM 10 250 18,1521 186 059,025 14,72

2. Кошти

2.1. Гривня

253 611,24 20,06

Поточний рахунок 253 611,24 20,06

Вартість портфеля 1 264 153,101

В’ячеслав БУРЛАКА Інвеступрявляючий У жовтні портфель В’ячеслава Бурлаки «схуд» на цілих 5,5%

(нагадаємо, у вересні портфель зріс на 0,79%, а в липні—серп-

ні — на 3,35%). З початку проекту інвестпортфель управляючого

збитковий (-18,71%).На початку жовтня в портфелі В’ячеслава Бурлаки частка акцій

становила 70,32% коштів: Інтерпайп Нижньодніпровський труб-

ний завод — 9,13%, Новомосковський трубний завод — 8,07%,

Луганськтепловоз — 9,77%, Укртелеком — 10,21%, Харцизький

трубний завод — 9,53% АвтоКрАЗ — 8,34%, ЛуАЗ — 8,27%, жи-

томиробленерго — 7,01%. При цьому в жовтні фахівець знову від-

мовився від операцій на фондовому ринку.Якщо в попередніх місяцях фондовий ринок був прихильний до

інвестора (дохідність портфеля хоча й мінімально, але зростала зав-

дяки зростанню вартості окремих ЦП), то в жовтні всі ЦП у портфелі

дешевшали (за винятком акцій Новомосковського трубного заво-

ду, які подорожчали на незначні 0,7%). Лідером падіння стали ЦП

Луганськ тепловозу, які подешевшали за місяць на рекордні 35%.

Такий обвал пов’язаний з постприватизаційними судовими розгля-

дами навколо компанії. 8 жовтня ФДМУ подав позов до Господар-

ського суду Києва про розрив договору купівлі-продажу 76% акцій

Луганськтепловоза, укладеного з УК «Брянський машзавод». У під-

сумку суд все ж таки розірвав договір купівлі-продажу, однак акції

підприємства так і не подорожчали. Крім того, істотним було падіння

цін на акції Укртелекому та ЛуАЗу — 9,7% і 10,3% відповідно.

Грошова частина портфеля В’ячеслава Бурлаки не змінилася:

трохи більш ніж 11% коштів розміщено на річному гривневому

депозиті, ще 4,79% — на поточному рахунку. А 15,75% коштів

управляючий ще в лютому інвестував у золото.

1 000 000 грн

Дохідність портфеля з початку гри — -18,71%

Початок гри — 21.01.2010 р.

Кер

івн

ик

про

екту

«К

онтр

акто

вий

май

дан

чик

— 2

» В

ікто

рія

РУ

ДЕ

НК

О, ф

ото

Сві

тлан

и С

КР

ЯБ

ІНО

Ї


Акти

в

Тике

р

Кіль

кіст

ь, ш

т.

Ціна

куп

івлі

/ пр

одаж

у, г

рн

Сума

, грн

Част

ка п

озиц

ії в

порт

фел

і, %

1. Цінні папери1.1. Акції

550 943,35 67,78

Інтерпайп Нижньодніпровський трубний завод NITR 8 5709

77 130 9,49

Новомосковський трубний завод NVTR 27 685 2,5508 70 618,898 8,69

Луганськтепловоз LTPL 19 290 2,8158 54 316,782 6,68

УкртелекомUTLM 156 235 0,5126 80 086,061 9,85

Харцизький трубний завод HRTR 64 665 1,2098 78 231,717 9,62

АвтоКрАЗKRAZ 402 180 0,1689 67 928,202 8,36

ЛуАЗLUAZ 379 530 0,1698 64 444,194 7,93

житомиробленерго ZHEN 33 250 1,75 58 187,5 7,16

2. Кошти2.1. Гривня

133 884,00 16,47

Депозит строком на 1 рік

94 939,178 11,68


38 944,82 4,79

3. Метали3.1. Золото

128 041,59 15,75

Золотий депозит на 9 місяців367,555366 348,36 128 041,59 15,75


812 868,94

бере

зень

квіт

ень

трав

ень

черв

ень

липе

нь

серп

ень

вере

сень

жов

тень

лист

опад

груд

еньлю

тий

січе

нь

бере

зень

квіт

ень

трав

ень

черв

ень

липе

нь

серп

ень

вере

сень

жов

тень

лист

опад

груд

еньлю

тий

січе

нь

бере

зень

квіт

ень

трав

ень

черв

ень

липе

нь

серп

ень

вере

сень

жов

тень

лист

опад

груд

еньлю

тий

січе

нь

контракты | № 40 | 05.10.2009?

Chevron Corporation, друга за розміром нафтова компанія США, купує аме-риканську газодобувну компанію Atlas Energy. Сума угоди — $4,3 млрд, включно з боргами компанії ($1,1 млрд). Придбання Atlas Energy зміцнить позиції американської корпорації на світовому газовому ринку. Оцінні запаси енергоресурсів Atlas Energy становлять 9 трлн куб. футів (близь-ко 255 млрд куб. м), доведені — майже 850 млрд куб. футів (приблиз-но 24 млрд куб. м), видобуток газу — близько 80 млн куб. футів на добу (2,3 млн куб. м). У результаті угоди Chevron отримає доступ до розробки перспективного газового родовища Marcellus у Пенсільванії, активів Atlas Energy у штаті Мічиган, родовища Utica Shale, а також 49% у компанії Laurel Mountain Midstream. У 2009 році виручка Chevron сягнула $167 млрд, чис-тий прибуток — $10,5 млрд, видобуток енергоресурсів — 2,7 млн барелів нафтового еквівалента на добу.ко

нтр

ак

тИ т

ИЖ

нЯ

США

сухий залишок

контракти | № 46 | 15.11.20102

епіцентр

«Інфляція в Україні в жовтні 2010 року становитиме не більш ніж 0,4–0,5%», — пообіцяв прем'єр-міністр України Мико-ла Азаров під час зустрічі з представниками місії Міжна-родного валютного фонду. Прем'єр не помилився.

Інфляція скоротилася з ре-кордних 2,9% у вересні до 0,5% у жовтні, підрахували в Держком-статі. Міністерство економіки,

котре очікувало на 1,5–1,6%, на-певно приємно здивоване нової статистикою. Найбільшу лепту в жовтневе підвищення цін вне-сли сир, який подорожчав за мі-сяць на 5,8%, вершкове масло та молоко, ціни на які підскочили на 5,3% і 4,7% відповідно. При цьому подешевшали цукор, фрукти й овочі.

Експерти справді прогнозува-ли сповільнення темпів інфляції.

«Для нас жовтневе гальмування зростання цін не стало сюрпри-зом. Споживчий попит віднов-люється дуже повільно й черго-ве подорожчання на кшталт ве-ресневого може негативно вплинути на обсяги продажу. Виробники це розуміють», — пояснює головний економіст Dragon Capital Олена Білан. Але на таке істотне зниження показ-ника більшість експертів усе ж

не сподівалася, прогнозуючи ін-фляцію на рівні 1,4–1,5%.

Одне з пояснень жовтневої аномалії — надто великий стри-бок цін у вересні, спричинений негативними очікуваннями по-дорожчання сировини через по-ганий врожай. «Виробники про-дуктів харчування зіграли на ви-передження, підвищивши ціни на продукцію із запасом. Але в жовтні ситуація стабілізувалася. Виявилося, що зниження обсягів врожаю зернових буде не таким значним, як прогнозували рані-ше, — на 10% порівняно з 2009 роком.

Grupo Bimbo (бренди Bimbo, Lara, Barcel тощо), найбільший у світі вироб-ник хліба та хлібобулочних виробів, купує північноамериканський пекар-ський бізнес американської Sara Lee Corporation (бренди Pickwick, Moccona тощо). Сума угоди, яку планують закрити в першій половині 2011 року, — $959 млн. Трансакція дасть мексиканській компанії змогу продавати свіжі хлібобулочні вироби під брендом Sara Lee по всьому світу, крім За-хідної Європи, Австралії та Нової Зеландії, підвищити обсяг продажу поза Мексікою і значно посилити свої позиції на ринку США. Торік мексиканці вже придбали американські хлібозаводи George Weston Ltd за $2,5 млрд. Sara Lee продає активи, щоб зосередитися на кавовому бізнесі та продажу м'ясних продуктів. У 2009 році виручка Grupo Bimbo сягнула $8,9 млрд, ви-ручка Sara Lee — $12,88 млрд.

Мексика

ТИМЧАСОВИЙ ПЕРЕПОЧИНОКУ листопаді інфляція знову перевищить 1%

Що за країна

Перемога жовтняЧому в жовтні різко знизилася інфляція

Хлібом єдинимМексиканці скуповують американські булочки

ЧАС — ГРОШІЯк змінювалися споживчі ціни у 2010 році

97

98

99

100

101

102

103

104

СіченьЛютий

Березень

Квітень

Травень


Серпень

Вересень

Жовтень

За даними Держкомстату

Індекс споживчих цін

У пошуках енергоресурсівChevron купує Atlas Energy

контракты | № 40 | 05.10.2009 ?

Крім того, заходи з обмеження експорту зернових дали ефект. Індекс споживчих цін почав па-дати», — пояснює аналітик BG Capital Віталій Ваврищук.

Очевидно, певну роль віді-грав передвиборний чинник і пов'язаний із ним адміністра-тивний контроль цін на продук-ти харчування. Влада також стримувала зростання тарифів на ЖКГ. Поки що так і не від-булося зниження розцінок на гарячу воду й тепло, запланова-ного на початок опалювального сезону. У жовтні тарифи на ЖКГ збільшилися лише на 0,4%. Цікаво, що поява обнадій-ливої статистики якраз збіглася з приїздом до України місії МВФ, яка вже похвалила уряд. «Ваші зусилля з активізації еко-номічної політики приносять свої плоди й у міжнародному

масштабі», — наголосив керів-ник місії МВФ Танос Арванітіс.

Водночас грошова маса, яка у жовтні збільшилася на 1,4% — до 576,6 млрд грн, тепер відіграє набагато менш серйозну роль, ніж до кризи. Для порівняння, у 2008-му темпи зростання моне-тарних агрегатів сягнули 50% на рік, зараз — лише 15%.«Немає фактів, що підтверджують без-контрольний друк грошей. Де-фіцит бюджету цього року Україна фінансує здебільшого за рахунок зовнішніх позик — облігацій і кредитів від росій-ського ВТБ та МВФ. Зростання

ж грошової маси пов'я за не пе-реважно зі збільшенням обсягів депозитів, які йшли на пога-шення зовнішніх боргів банків і кредитування підприємств. Споживче кредитування теж демонструє ознаки поновлен-ня, проте його обсяг дуже малий, і на споживчий ринок кошти майже не надходять», — зазначає Олена Білан. Підви-щення пенсій і зарплат бюджет-ників, яке відбулося в жовтні, теж не могло так швидко позна-читися на споживчому ринку.

На думку начальника відділу аналізу фінансових ринків ІНГ Банку Олександра Печерицина, якщо ціни відпустять, то проя-виться ефект відкладеної інфля-ції. За його прогнозами, в листо-паді індекс споживчих цін може збільшитися на 1,4%. У Dragon Capital очікують на 1–1,2% ін-

фляції. «Не думаю, що весь не-гативний ефект від зниження врожаю вичерпаний. Індекс цін виробників у харчовій промис-ловості в жовтні сягнув 2,4%, тож ризики для подорожчання споживчого кошика ще є», — за-значає Віталій Ваврищук. Разом із тим посилюється тиск Анти-монопольного комітету та орга-нів місцевого самоврядування на виробників. Але в будь-якому разі такий тиск не може тривати нескінченно, отже загроза ін-фляції зберігається.

Олена СТРУК

Консорціум інвестиційних фондів (Morgan Stanley Infrastructure Partners, 3i Infrastructure Plc, Star Capital Partners) купує британську компанію Eversholt Rail Group, що спеціалі-зується на лізингу залізничних потягів. Сума угоди, яку планують закрити протягом IV кварталу 2010 року, — GBP2,1 млрд ($3,34 млрд). Продавець Eversholt — британська HSBC Holdings Plc, одна з найбільших банківських груп світу. Угоду укладено в рам-ках стратегії фінустанови з продажу непрофільних активів. HSBC придбав Eversholt, оператора та власника приблизно 30% рухомого складу Великої Британії, у 1997-му за GBP726,5 млн (близько $1,2 млрд). Торік виручка HSBC становила $103,74 млрд, активи банку на 30 червня 2010-го — $2,42 трлн.

3

Продати всеHSBC позбувається непрофільних активів

У середу, 10 листо-пада, Микола Азаров, відкриваючи засідання уряду, заявив, що всі протести проти проек-ту Податкового кодек-су штучні й безпідстав-ні. Відповідно до його версії, тисячі людей, які мітингували в різ-них містах України, за-хищали інтереси тіньо-виків і злочинців. Це не перша й, мабуть, не остання заява прем'єр-міністра, що ображає малий бізнес. Раніше Азаров говорив, що «торгуючи на базарах, ми економіку не піднімемо», і пояснював, що спрощена система оподат-кування в її нинішньому вигляді прирікає Україну на «економічну й технологічну відсталість».

Ця думка не нова. Її вже висловлював Леонід Кучма. У своїй книжці «Після Майдану» він писав: «Усі 15 років нашої незалежності штовха-ли на шлях створення капіталізму дрібних крамарів, малого підприєм-ництва, капіталізму без великої національної буржуазії. Як у Польщі. Я говорив про це не раз. Така модель вбивча для України». Чому ця модель вбивча для України, але благодатна для Польщі — невідомо. Можливо, прем'єру Азарову, віце-прем'єрам Сергію Тігіпку, Борису Колеснікову та голові Держкомпідприємництва Михайлу Бродському просто не подобається Європа. Тож реформатори й тяжіють більше до Африки та відсталих держав Латинської Америки. Було б чудово, якби вони переселилися в милі їхньому серцю куточки планети, але вони будують Сьєрра-Леоне тут і не для себе — для нас. З відповід-ним рівнем корупції та системою оподаткування (яка, до речі, гірша, ніж у Сьєрра-Леоне).

Можна довго з піною з рота доводити, що обмеження спрощеної системи оподаткування завдасть непоправної шкоди не лише базар-ним торговцям, а й, наприклад, ледь живому віт чизняному видавни-цтву, оскільки більшість книжкових видавництв в Україні — спрощен-ці. Що в усіх розвинених країнах на малий бізнес припадає левова частка ВВП. Що спрощена система — це не офшор, і що якщо по-рівняти умови ведення малого бізнесу в Україні та, скажімо, у Великій Британії, то виявиться, що українські правила просто драконівські. І малий бізнес слід не утискати в правах, а, навпаки, рятувати. Простий приклад. У Великій Британії підприємець може розпочати бізнес і про-тягом трьох місяців не реєструватися, нікого ні про що не повідомляти й не сплачувати податків. Держава ніби говорить йому: спробуй, якщо справа піде — заплатиш. До речі, платити й звітувати йому доведеть-ся не частіше одного разу на рік. Український же підприємець, ще не розпочавши роботу, змушений стукатися в двері восьми інстанцій, сплатити податок авансом і потім щокварталу бігати до соцфондів і податкової інспекції замість того, щоб займатися своєю справою. Але й ці умови видаються нашим реформаторам надміру вільними.

Так, із ними можна довго спе-речатися. Але вже, здається, без-глуздо. Хоч би які аргументи їм наводили, хоч би скільки людей вийшли на демонстрації, відпо-відь буде одна: «Протести надумані й штучні». Вони нас не бачать, вони нас не чують. Ми їм не потрібні, а вони — нам. І це найстраш-ніше.

Дмитро ФІОНИК

«Не страшно, якщо один, —

страшно, якщо ти нуль».

•

Костянтин Меліхан

контракти | № 46 | 15.11.2010

Рівень інфляції в Україні знизився з 2,9% у вересні до 0,5% у жовтні

Велика Британія

НЕПОРОзуМіННЯ ТИЖНЯ

Кому ми потрібні

ме

контракти | № 46 | 15.11.20104

Олена СТРУК

«Хлопці, поступово звикайте до нормальної країни», — по-радив голова Держкомпідпри-ємництва Михайло Бродський підприємцям, які протестують проти прийняття нового По-даткового кодексу. Чиновник мав на увазі, що в державі всі мають сплачувати податки. Може, підприємці б не відмо-вилися вийти з тіні, якби краї-на справді була нормальною. Ось тільки легше вести бізнес не стає. У рейтингу умов для розвитку підприємництва Doing Business 2011 Україна знову наприкінці списку — 145-те місце із 183 можливих. Поруч Сирія та Гамбія.

Із червня 2009-го по червень 2010 року, коли проводилося дослідження, автори рейтингу виявили в Україні лише три ре-форми. Влада полегшила старт бізнесу, знизивши мінімальний розмір статутного капіталу, спростила процес отримання дозволів на будівництво та покра щила електронну систему сплати ПДВ. За фактом нічого знач ного, що й позначилося на позиції України в рейтингу.

Найболючіша тема, як і рані-ше, — сплата податків (181-ше місце в рейтингу). Тягнуть до-низу кількість обов'язкових платежів, а їх в Україні 135, і податкове навантаження у 55,5%, і час, який слід витрати-ти на адміністрування плате-жів, — у цілому 657 годин на рік. Як новий податковий ко-декс змінить ці цифри — ще невідомо. Не кращі справи у сфері будівництва. Псує кар-тину й процедура підключення до електромереж. Якщо в Ні-меччині або, наприклад, в Іс-ландії вона займає 40 днів, то в нас — 309!

Поки Україна залишається в аутсайдерах рейтингу, її рік за роком обганяють пострадян-ські держави. Цього разу най-більшого прогресу в покращен-ні ділового клімату досяг Ка-захстан. У десятці найкращих реформаторів у попередні роки вже побували Білорусь, Киргизія та Молдова. А Грузія після п'яти років амбітних ре-

форм, скасувавши санстанцію і пожежну інспекцію за принци-пом «немає чиновника — немає проблеми», опинилася на 12-му місці серед усіх країн світу.

Для порівняння. В Україні єдине вікно для реєстрації під-приємств працює з 2005 року. Це був справді важливий крок, що спростив життя майбутнім бізнесменам. Проте відкриття бізнесу в Україні все одно за-ймає майже місяць, у Грузії — лише три дні. При цьому функ-ції грузинського єдиного вікна розширилися до реєстрації ін-вестпроектів, проведення при-ватизаційних процедур тощо. У 2008 році місцеві підприємці витрачали лише 2% робочого часу на виконання всіляких ре-гуляторних вимог. У той час як в Україні на отримання до-звільних документів на будів-ництво знадобиться 347 днів, у Грузії — 98. У 2009 році до-слідження показало, що спро-щення дозвільної системи на-дало грузинським компаніям змогу щороку заощаджувати 3,25% прибутку. Моделі ре-форм грузинська влада запо-зичила в Гонконгу та Сінгапу-ру, які традиційно посідають перші місця в рейтингу легко-сті ведення бізнесу.

З осені 2010 року Віктор Яну-кович та його команда активно взялися за поліпшення ділово-го клімату в Україні. У жовтні, наприклад, уряд скасував понад двадцять видів ліцензій. Попри це, Мінтранс продо-вжує лобіювати зміни щодо пе-ревезення вантажів. Закон пе-редбачає ліцензування тран-спортування лише небезпеч-них вантажів, а чиновники мі-ністерства хочуть ліцензувати будь-які вантажні перевезен-ня. Кабмін ліквідував, звісно, не найпоширеніші ліцензії (на-приклад, на пошук корисних копалин і видобуток корисних копалин з родовищ загально-державного значення або на виробництво дорогоцінних ме-

Не доганяємо

діловий кліматепіцентр

«Тільки чиновник здатен взяти папір

ідеальної якості, покрити його чорнилом

ідеальної якості — і зробити цю комбінацію не вартою й ламаного

гроша».

•Мілтон Фрідман

У рейтингу легкості ведення бізнесу Україну обігнали майже всі пострадянські держави

*У процесі реалізації державної програми дерегуляції економіки у Грузії було скорочено кількість міністерств із 18 до 13, державних служб — із 52 до 34.

Легше не стаєСкільки часу й грошей забирає наша держава в підприємцівПочаток бізнесу, місце в рейтингу 118

Кількість процедур 10

Час, дні 27

Витрати, % від доходу на душу населення 6,1

Мінімальний капітал, % від доходу на душу населення 2,2

Дозволи на будівництво, місце в рейтингу 179


Час, дні 374


Реєстрація прав власності, місце в рейтингу 164


Час, дні 117


Отримання кредиту, місце в рейтингу 32

Захист інвесторів, місце в рейтингу 109

Простота сплати податків, місце в рейтингу 181

Кількість платежів на рік 135

Час, години 657

Рівень оподаткування, % від прибутку 55,5

Торгівля, місце в рейтингу 139

Кількість документів для експорту 6

Час, дні 31

Витрати, $ за контейнер 1560

Кількість документів для імпорту 8

Час, дні 36

Витрати, $ за контейнер 1580

Забезпечення виконання контрактів, місце в рейтингу 43


Тривалість судових суперечок, дні 345

Судові витрати, % від вартості позову 41,5

Закриття бізнесу, місце в рейтингу 150

Час, роки 2,9

За даними рейтингу Doing Business 2011

талів і каміння), тож для біль-шості бізнесменів нововведен-ня залишаться непомітними. Але процес зрушив з мертвої точки.

У 2010 році почав діяти й де-кларативний принцип отри-мання дозволів — підприємець повідомляє держоргани про наявність у нього необхідної матеріально-технічної бази й може починати працювати. Подавати папери, що доводять це, йому вже не доведеться. Понад 60% дозволів тепер можна отримати за деклара-тивним принципом, просто за-повнивши спеціальну форму. Ще одне давно обговорюване нововведення цього року — впровадження принципу «мовчазної згоди». Бізнесмен, який подав заявку на дозвіл і не отримав відповіді, може вважати, що дозвіл видано.

Документ, внесений на роз-гляд до парламенту за минуло-го президента і провалений депутатами, — законопроект про рин ковий нагляд і конт-

роль про дукції. Парламент знову спробує його прийняти. Документом запроваджується європейський принцип рин-кового нагляду — перевірки продукції, насамперед, здій-снюватимуться в її розпо-всюджувачів. Виробників же інспектуватимуть лише в разі виявлення на ринку небезпеч-ної продукції.

Документів за останній час поспіхом було прийнято справді чимало, але все ще не для всіх розроблено механіз-ми їх реалізації. Це стосується, наприклад, закону про скоро-чення контрольних органів. За ідеєю, із 80 контрольних ін-станцій має залишитися поло-вина. Але документ фактично не діє, оскільки слід внести зміни до 50 нормативних актів.

Кілька тижнів тому було скорочено список товарів, що підлягають обов'язковій сер-тифікації. «Обов'язкова сер-тифікація — це рудимент, що дозволяє тиснути на бізнес, збирати гроші. Звісно, цей список слід не просто скоро-чувати, а цілком скасовувати,

що, до речі, передбачено на-шими зобов'язаннями перед СОТ», — зазначає заступник керівника проекту Групи Сві-тового банку МФК «Інвести-ційний клімат в Україні» Сер-гій Осаволюк. Але з різкими рухами чиновники не ква-пляться.

Спроба скасувати обов'яз-ко ву реєстрацію декларації відповідності товарів техніч-ним регламентам теж поки що безуспішна. Якщо підприє-мець декларує, що його товар безпечний і відповідає норма-тивним документам, цього до-сить, щоб товар почали прода-вати. Так заведено у світовій практиці, але не в Україні, де потрібно пройти додаткові ре-єстраційні процедури в Держ-стандарті. «Для суспільства сенсу в цій нормі немає. Дер-жавна скарбниця теж не ви-грає, оскільки плата за реє-страцію надходить винятково на підприємства Держ-стандарту», — пояснює Сергій Осаволюк. Законопроект, що

передбачає скасування цієї норми, перебуває в парламен-ті з червня 2010 року. Держ-стандарт активно перешко-джає його прийняттю.

Як оцінять зусилля нової ко-манди світові експерти, дізна-ємося вже в дослідженні Doing Business 2012. У будь-якому ра зі реформи, проведені уря-дом, складно назвати ради-кальними. Грузинський сцена-рій в Україні не пройде. Тут за кожним, здавалося б, най-менш впливовим відомством стоїть потужний лобіст і чиїсь інтереси. Саме з цієї причини в нас пішли шляхом обмежен-ня функцій держорганів. «Але будь-яке відомство тримати-меться за свої повноваження зубами, стукатиметься в двері депутатів та Адміністрації пре-зидента. Спроби обмежити їх призводять до ще більшого розростання функцій цих ор-ганів. Відомства слід ліквідува-ти, оскільки відібрати в них повноваження майже нере-ально», — заявив Контрактам урядовий чиновник, який по-бажав зберегти інкогніто.

Спроби обмежити функції відомств призводять лише до їхнього розростання

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391

519

3, 3

915

194

, 39

151

95.

Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5. Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5 Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

контракти | № 46 | 15.11.20106

Володимир ЗОЛОТОРЬОВ

Куди були вибори

Всупереч своїй назві, так звані місцеві органи влади не мають жодного стосунку до міс-цевого самоврядування. «Міс-цева» влада — це просто філії центральної влади на місцях. Так, юридичні взаємини місце-вих і центральних органів влади досить заплутані для того, щоб могла виникнути ілюзія певної самостійності, але в реальності жодної самостійності немає. З одного боку, це твердження су-перечить поширеному переко-нанню, що «на місцях роблять що хочуть». Але насправді не суперечить, а пояснює.

Місцеве самоврядування в його нормальному вигляді означає, що місцеві жителі для вирішення місцевих проблем організують місцеві органи влади, котрі спираються на міс-цеві ресурси. Коли цих умов дотримано, місцева влада опи-няється в цілковитій залежнос-ті від місцевої громади. Узго-дження інтересів різних гро-мад у цьому випадку відбува-ється за рахунок наявності на-ціонального законодавства та партійної системи. Тобто лю-дина, яка живе в конкретному місці, має у своєму розпоря-дженні кілька влад — безпосе-редньо місцеву, місцеву асоці-йовану (у разі федерації тощо) та національну. Ці влади існу-ють ніби паралельно одна одній, вони спираються на різні податки та виконують різні функції. В ідеалі владні функції, податкова база й ре-сурсні потоки не мають пере-тинатися між собою. У рамках країни все це зв'язують партії, які сама ситуація змушує на рівні стратегій (передвиборних програм) узгоджувати інтереси різних територій.

Зрозуміло, що в Україні нічо-го такого немає. В Україні діє система «спочатку все забира-ємо, потім розподіляємо, а потім роздаємо», у якій парази-тування здійснюється на всіх трьох етапах. Паразитування

— це, звісно, мистецтво, а не якийсь вбудований параметр (якби чиновниками були робо-ти, паразитування б не було, але нічого взагалі не працювало б), але воно неможливе без специ-фічної побудови політи ко- правової машини.

Головною характеристикою цього устрою є безвідповідаль-ність. На рівні інституцій без-відповідальність забезпечуєть-ся дуже ретельно. Класикою жанру є наша змішана система із президента та прем'єра. На цих виборах ми познайомили-ся з абсурдною маніакально-депре сив ною виборчою систе-мою (маніакальною у своїй списковій частині, депресив-ною — у мажоритарній). Різні системи виборів породжують

різні особливості того, що ви-ходить у підсумку. Пропорцій-ні гарні там, де потрібні полі-тичні й законодавчі функції, і там, де виконавча влада форму-ється через представницький орган. Мажоритарні потрібні там, де важлива представниць-ка функція. Але об’єднувати дві системи у виборах до того самого органу влади — це ідіо-тизм. Обраний у такий спосіб орган не працюватиме. Нато-мість від нього майже немож-ливо чогось вимагати.

Взагалі місцева влада по-українськи достатньою мірою залежить від Києва, щоб зва-лювати всі лиха на нього, і до-статньою мірою незалежна, щоб «вирішувати питання». Має для цього невелику фінан-сову базу й водночас бере участь у потоках «до Києва з регіону» та «з Києва до регіо-ну». Ця влада нічим не відріз-няється за своїм реальним устроєм і реальними функція-

ми від будь-якої іншої україн-ської влади. Наша місцева влада — це свого роду «мініс-терство з обробляння терито-рій», але ніяк не місцеве само-врядування.

Все це — головна причина того, що вибори, як зазначали спостерігачі, відбулися на ви-сокому безідейному рівні, не було ані нових ідей, ані нового змісту. Воно й зрозуміло — звідки в такій системі всьому цьому взятися, тут усі вибори — вибори того самого.

Кого були вибори

Навряд чи виборець вповні усвідомлює, з чим він має спра-ву на виборах, але досвід та ін-туїція його точно не підводять.

Тож контингент кандидатів оцінювався з огляду на ці знан-ня. Вибиралися «рішайли пи-тань», які могли б забезпечити найкращий баланс у плутанині повноважень і фінансових баз. Для місцевих еліт вибори по-лягали у відповіді на запитан-ня, кому та як тепер викорис-товувати можливості політич-ної влади і хто контролюватиме й розподілятиме потоки з Києва та до Києва.

Основний зміст виборів по-лягав у боротьбі між собою міс-цевих еліт під прапорами еліт «загальнонаціональних». Це одна з причин тієї строкатої по-літичної картини, яку ми отри-мали в підсумку. Однак участь партій та спискова складова до-дали до цієї картини нових фарб та елементів композиції. Тож наслідки виборів має сенс ана-лізувати окремо — для маніа-кальної (партійно-національ-ної) і депресивної (місцевої) складових.

Депресивні наслідки

Ці наслідки найбільшою мірою приховані й докладно ві-домі лише місцевим фахівцям у місцевих справах. Однак можна зробити кілька загаль-них спостережень.

По-перше, ми переконалися, що так званий адміністратив-ний ресурс — мало керована з Києва штука. Це переважно місцеві ініціативи. Вражаючий уяву масштаб маніпуляцій і не менш дивна спритність, виявле-на в цій справі, не могли бути результатом роботи одного штабу. Для Партії регіонів, схоже, єдиною вимогою було «щоб Юльки тут не було», та й то цю вимогу було реалізовано не скрізь. В іншому можна ска-зати, що для багатьох місць правильним є твердження: не Партія регіонів проводила ви-бори, а Партію регіонів вико-ристали у виборах.

По-друге, ми побачили, що власне місцева проблематика ледве піддається актуалізації. Поясню: всі ці екологічні та інші місцеві проблеми — це на-слідки, а не причини. Про при-чини поки що ніхто не гово-рить далі нульового рівня «зло-чинна влада». Гарною новиною тут, безумовно, є те, що якщо місцеві вибори й надалі прохо-дитимуть окремо від усіх інших, то до причин справа таки дійде.

Маніакальні наслідки

Ця категорія наслідків обго-ворюється найширше. Перший висновок, який можна зроби-ти, — Україна різною мірою схильна до маніакальності та депресії. Захід України напро-чуд маніакальний. Його хвилю-ють національні абстракції й те, що в Києві розмовляють ро-сійською. Тож тут перемагає «Свобода». Решта України більш депресивна. Її цікавлять «чисто конкретно» місцеві рі-шайли місцевих проблем. Саме тут — у Харкові, Запоріжжі та

підсумки місцевих виборівепіцентр

«Народ завжди правий, обманюючись у своїх

сподіваннях».

•Геннадій Малкін

Партія регіонів програла, бо перемогли місцеві еліти, які прийшли до влади під її патронатом

*Вибори відбулися на високому безідейному рівні, не було ані нових ідей, ані нового змісту.

Маніакально– депресивний синдром

Система, у якій немає винних, означає, що винні всі

Одесі ми бачимо жорстку кон-куренцію мерів.

Другий висновок — на мані-акальному рівні відзначається явний програш «Батьківщи-ни». Маніпуляції маніпуляція-ми, але Юлія Тимошенко в опозиції не зробила нічого ко-рисного, тому її результат, звісно ж, не дивує.

Можливо, результат «Бать-ківщини» приведе її до повно-го занепаду. Це означає зник-нення двопартійності і, мож-ливо, пошуки нової «улюбле-ної опозиції» для влади.

Третій висновок — Партія регіонів, можна сказати, не виграла вибори. Гадаю, для ба-гатьох тепер стало нарешті зрозуміло, що не ПР прийшла до влади на місцях, а під ви-глядом ПР прийшли до влади місцеві еліти, які так само легко залишать цю партію, як і прийшли до неї. Партійна дисципліна на кшталт «пар-тквиток покладеш!» працює до певного моменту. Зміна партійності та отримання по-сади — це все ж таки дві різні процедури, і сила їх живиться з геть різних джерел. Щойно чиновник побачить, що зміна партійності вже не загрожує автоматичним відібранням по-сади, він легко змінить партій-ність.

Четвертий висновок — опо-зиція не виграла вибори. На заході «Свобода» просто за-мінила собою «Батьківщину». На сході опозиція взагалі ви-явилася дуже слабкою. Роз-чарування в ПР — це загаль-нонаціональний ефект, але на сході він не отримав якогось чіткого вираження. Додамо сюди великий відсоток людей, які пішли на вибори спеціаль-но, щоб проголосувати проти всіх, а також великий відсо-ток тих, хто взагалі вирішив не йти. І ті й інші явно не за-доволені запропонованим їм вибором.

Подальші сценарії влади

Те, що робитиме влада після місцевих виборів, укладається у два сценарії, знову ж таки, за маніакальним і депресив-ним типом. Вибір сценарію за-лежатиме зокрема й від того, чим скінчиться формування влади на місцях.

Маніакальний тип передба-чає, що підготовка до парла-ментських виборів здійсню-ватиметься на базі чинного закону. У цьому разі на місце-ву владу лягає завдання «пра-вильної» організації передви-

борної кампанії. Мінусом цього сценарію є відсутність опозиції. Незрозуміло, хто тепер буде винен у тому, що в ПР нічого не виходить. Іншим мінусом буде те, що до май-бутнього парламенту по трап-лять Яценюк, Тігіпко, Тягни-бок та інші начебто демокра-ти. Їм, на відміну від тієї ж «Батьківщини», доведеться постійно доводити, що вони є і що вони комусь потрібні. З іншого боку, навіть якщо ПР не отримає багато голосів на виборах, у реальному розкладі влади це лише дещо усклад-нить формування уряду. Кон-ституції більше немає, тож турбуватися про більшість та інші дурниці непотрібно.

Найімовірнішим є депре-сивний сценарій. Він уже фак-тично реалізується. Скасуван-ня Конституції, відокремлення Віктора Януковича від решти політикуму й держави ясно свідчать про це. Цей сценарій означає повернення до систе-ми Леоніда Даниловича Кучми — принципово безпартійної, політично та ідеологічно неви-значеної. Президент тут є го-ловним рішайлом питань, що перебуває поза сутичкою, над партіями й політичними сила-ми. Партії влади, які періодич-но виникають у такій системі, є додатковим бар'єром відпо-відальності. Коли в них випра-цьовується ресурс, їх «зда-ють», на радість населенню. Схоже, що цей сценарій буде реалізовано й стосовно ПР. Нам скажуть, що Партія регіо-нів себе не виправдала, тож президент ініціює щось черго-ве національно-рятувальне, «за участю всіх політичних сил доб рої волі». У цей сценарій добре укладаються й наміри ПР переробити виборчий за-кон за, знову ж таки, ма ніа-кально-депресивною зміша-ною системою.

У разі реалізації цього плану у влади зникають проблеми з опозицією, оскільки зникає сама влада як якесь політичне та ідейне ціле. Держава пере-творюється на набір чиновни-ків, частина з яких просто обирається на виборах. З по-гляду влади цей сценарій ви-дається найкращим, однак він нічого не змінює у відносинах влади й народу. Так, людям буде складніше ідентифікува-ти владу, але це не означає, що вони її полюблять. Навпаки, система, у якій немає винних, означає, що винні всі. Боюся, це може мати найнеприємні-ші наслідки.

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391

519

3, 3

915

194

, 39

151

95.

Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5. Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5 Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

контракти | № 46 | 15.11.2010 7

реклама

Мрія українського уряду про зміну газової формули, схоже, так і за лиша ється мрією.

Пре м'єрміністр Росії Воло димир Путін поїхав із Києва, навіть не поговоривши про це з Віктором Януковичем і Мико лою Аза ровим. Міністр палива та енер гетики Росії Сергій Шмат ко порадив українській стороні звертатися до госпо дарюючого суб'єкта — тобто Газпрому. Мо вою російських чиновників це означає «не морочити голову». Бо всі й у Москві, і в Києві розуміють, що принципові цінові питання вирішуються не в Газпромі, а в кабінеті прем'єрміністра. І оскільки поки що українській стороні майже нема чого запропонувати росіянам, їй залишається лише сподіватися на прихильність Володимира Володимировича. А що робити, якщо Україна перебуває в такій енергетичній залежності від Росії?

Та ця залежність — результат небажання української влади хоч щось змінювати у своєму підході. Нині Газпром набагато більше зацікавлений в українському ринку, ніж Україна — в російському газі. Це лише на словах Газпром — могутня корпорація, яка тримає всю Європу на енергетичній голці. Насправді його серйозно тіснять конкуренти. Газпром втратив 14% ринку через наступ Норвегії та Катару, при цьому експорт самої Норвегії зріс на 28%, а Катару — на 363%! Корпорація, яка ще два роки тому заявляла, що претендує на 50% європейського ринку газу, нині має боротися за перше місце в постачанні (а це 33%) з норвежцями (29%). І тенденція зменшення ролі Газпрому на європейському ринку триває. В цій ситуації ціна газу для деяких країн зменшилася на 30%, а для промислових підприємств — на 40%!

Водночас в Україні ціни постійно зростають, зокрема для населення. Понад те, останні газові угоди зафіксували збільшення обсягів постачання, якого Україна не потребує. І ціна насправді не зменшилася — знижка є знижка, формула є формула.

Щоб розмовляти з Газпромом на рівних, Україна мала б зайнятися тим, чим займаються всі поважні партнери корпорації в Європі — диверсифікацією постачання. Якщо в нас є можливість отримувати венесуельську нафту для Білорусі, то невже немає можливості отримувати норвезький і катарський газ для себе? Звісно, нас почнуть запевняти, що привезений танкерами газ дорогий, але й російський газ недешевий. Крім того, самим фактом приходу нового постачальника ми можемо показати Газпрому, що йому доведеться знижувати ціни: настане край спекулятивній політиці сусідньої держави. І як знати, можливо, таким чином ми відкриємо шлях до російських реформ — а це означатиме, що вже невдовзі нам не доведеться мати справу з нинішніми керівниками Росії, які намагаються розглядати енергетичні постачання як політичну зброю й таким чином пере

креслюють саму можливість серйозного розвитку газодобувної галузі в Росії.

Більш привабливого ринку, ніж український, для Газпрому сьогодні немає — бо це ринок безальтернативний. Більш важливого транзитера газу, ніж Україна, у Газпрому сьогодні так само немає, бо немає жодних підводних шляхів, а коли вони з'являться, ще невідомо буде, чим і для кого їх заповнять. За задоволення співіснування слід платити, зокрема зниженням ціни. Але хто знижуватиме ціну, якщо постачальникові ніщо не загрожує? Хто знижуватиме ціну, якщо покупець боїться нових трубопроводів, як вогню? Хто знижуватиме ціну, якщо в керівництві країни засідають люди, які звикли врегульовувати газові питання полюбовно, а не в національних інтересах? Хто знижуватиме ціну, якщо в обмін на політично важливе для Росії рішення про подов ження перебування Чорноморського флоту в Севастополі український президент погоджується лише на незначну знижку на газ — та ще й підносить цю очевидну дипломатичну поразку, цей тріумф некомпетентності як свою перемогу — і всі в це вірять! Я на місці Путіна теж би ціни не знижував. Я на місці Газпрому теж би про ціну не розмовляв. Ціну знижують тим, кого поважають, а не тим, ким маніпулюють.

Віталій ПОРТНИКОВ

епіцентр кут зору

Цінний секретЧому Україна не загрожує Газпрому

контракти | № 46 | 15.11.20108

Газпром сьогодні набагато більше зацікавлений в українському ринку, ніж Україна — у російському газі

*Хто знижуватиме ціну, якщо в керівництві країни засідають люди, які звикли врегульовувати газові питання полюбовно, а не в національних інтересах?

УН

ІАН

Газовий профіль

рівняння на В'ЄТНАМепіцентр

контракти | № 46 | 15.11.201010

Що за країнаКомп'ютерне піратство:

За даними дослідницької компанії IDC, на кожні $100 офіційно придбаного про-грамного забезпечення в Україні припа-дає $75 продажу нелегального ПЗ. Втра-ти правовласників від комп’ютерного піратства в Україні 2009-го становили $272 млн. Ще десять років тому зростан-ня рівня піратства на 1 п. п. змусило б понервувати українських чиновників. Наприкінці 1990-х років втрати амери-канських софтверних корпорацій від українського піратства майже автома-тично призводили до економічних санк-цій для країни: скасування режиму піль-гового імпорту, обмеження постачання до США тощо. Однак зараз введення санкцій проти України малоймовірне.

Річ у тім, що на початку теперішнього десятиліття Україна й так виконала всі вимоги Асоціації — у країни було при-йнято одне з найжорсткіших у Європі антипіратських законодавств й закрито майже всі заводи з виробництва CD, оскільки функціонери BSA підозрювали їх у нелегальному постачанні до країн ЄС. До того ж, з подачі та згоди юристів Асоціації, ринок юридичних послуг в Україні поповнився новою професією: компаніями, що спеціалізуються ви-ключно на пошуку неліцензійного ПЗ і позиванням до тих, хто його використо-вує. Звісно, за відсоток від суми доведе-ного збитку чи відступні, що сплачують-ся тими, хто завинив.

Тож уведенням санкцій від України нічого нового не доб’єшся. Крім того, в якості основних піратських регіонів — і за темпами зростання, і за абсолютною величиною грошових втрат — торік лі-дирували Південно-Східна Азія й Афри-ка. Саме через них рівень піратства у світі зріс з 41% у 2008-му до 43% торік. А втрати від піратства у сфері ПЗ, напри-клад, в Азійсько-Тихоокеанському регіо-ні 2009-го, становили $16,5 млрд — майже третину від $51,4 млрд загально-світових втрат, що зафіксовані IDS та BSA. Українські $272 млн на цьому тлі виглядають несерйозно — вводити санк-ції чи влаштовувати показові суди через них ніхто не стане.

За останніми даними Асоціації виробників програмного забезпечення (BSA)* у 2008–2009 роках рівень піратства у сфері програмного забез-печення щороку зростав на 1%. Таким чином, у 2009-му український ринок програмного забезпечення за рівнем піратства повернувся до показників 2005 року, коли частка неліцензованого ПЗ, встановленого на комп’ютерах українських користувачів, ста-новила 85%. Такий самий рівень піратства торык було зафіксовано фахівцями BSA у В’єтнамі та Іраку.

*Спільний звіт BSA и IDC «Seventh annual bsa/idc global software 09 piracy study».

Соціалістична Республіка В’єтнам — держава в Південно-Схід-ній Азії. Межує з Лаосом, Камбоджею та Китаєм, омивається Південно-Китайським морем. Номінальний валовий внутрішній продукт — $258,1 млрд, ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності — $2900, інфляція — 6,9%, рівень безробіття — 2,9%. 40% ВВП забезпечує промисловість, 39% — сфера послуг, на частку сільського господарства припадає 20%. Експорт — $56,55 млрд (нафта, морепродукти, рис, кава, каучук, чай, одяг і взуття); імпорт — $68,8 млрд (машини й обладнання, нафтопродукти, добрива, металопродукція, цемент).

Наздогнати й перегнати В’єтнам

Територія: 331 700 кв. км (65 місце у світі)Населення: 85,8 млн (13 місце у світі)

*Україна знову може потрапити до Priority Watch List — переліку країн, в яких порушуються права інтелектуальної власності — заява посольства США.

На думку функціонерів BSA, головна загроза

виробникам програмного забезпечення ховається у

Північно-Східній Азії.

як у В'ЄТНАМІ

в Контрактах, № 48



в Контрактах, № 20–21

контракти | № 46 | 15.11.201012

гроші коментар

Початок листопада на валютному ринку ви дав ся нестабільним. На міжбанку курс

продажу зріс із 7,943 UAН/USD до 7,963 UAН/USD (4 листопа-да), купівлі — з 7,947 UAН/USD до 7,968 UAН/USD. На готівко-вому ринку курс впритул набли-зився до позначки 8 UAН/USD (деякі банки навіть продавали долари по 8,0–8,01 UAН/USD). Однак представники влади щосили переконують українців у стабільності. Зокрема, віце-прем'єр-міністр Сергій Тігіпко вважає, що належних економіч-них підстав для девальвації грив-ні немає. «Жодних професій-них розмов я не чув. Ідуть емо-ційні заяви — чиста політика, а не економіка», — впевнений віце-прем'єр-міністр. Не бачить якихось економічних підстав усередині країни для девальва-ції національної валюти й вико-навчий директор з економічних питань НБУ Ігор Шуміло.

Схоже, цього разу чиновни-кам все ж таки можна вірити. Справа в тому, що джерелом певної нестабільності на ва-лютному ринку на початку листопада став Нафтогаз, який купував долари, щоб розраху-ватися з Газпромом за імпорт енергоносія в жовтні. Регуля-тору доводилося майже щодня виходити з інтервенціями на міжбанківський ринок. Однак уже 5 листопада, коли прес-служба Нафтогазу повідоми-ла, що компанія перевела на рахунки російського Газпрому $1,063 млрд, ажіотаж припинився.

Інших причин для різкої девальвації гривні немає. «Профіцит платіжного балансу України за підсумками 9 місяців 2010 року, за попередніми даними, становив $6,441 млрд», — пояснює ди-ректор аналітичного департаменту компанії TeleTRADE Оксана Курінна. При цьому валюта в Україну й далі надходить. У першу чергу від нерезидентів: за даними НБУ, лише за період з 1 по 8 листопада поточного року вони збільшили свій портфель ОВДП на 13,15% — до 9,850 млрд грн. «Інвестиційна привабли-вість України цього року краща, ніж минулого», — запевняє Оксана Курінна. До того ж, найближчим часом Україна може отримати черговий транш кредиту МВФ, а це, мабуть, найдієві-ший спосіб утримати гривню на плаву.

Втім, стабільність нацвалюти більшою мірою залежить від здатності й бажання Нацбанку підтримувати гривню шляхом інтервенцій на валютному ринку. А ось коштів у регулятора поки що не бракує, навіть попри те, що в жовтні валютні резер-ви НБУ знизилися на 1,2%, до $34,3 млрд. «Скорочення резервів пов'язане переважно з погіршенням стану зовнішньоторго-вельного балансу та з відповідним зростанням надлишкового попиту на іноземну валюту, — впевнені аналітики ІНГ Банк Україна. — Зростання внутрішнього споживання та відновлен-ня кредитування фізичних осіб привели до зростання імпорту, тоді як запровадження обмежень на експорт зерна сприяло сповільненню темпів зростання експорту». До того ж, спрацю-вала ланцюгова реакція: незначна девальвація гривні (у межах 1–2 коп.) другий місяць поспіль підігріває девальваційні побо-ювання на готівковому валютному ринку. У підсумку, чистий обсяг іноземної валюти, проданої приватним особам, зріс у жовтні до $1,9 млрд (у вересні — $1,6 млрд, у серпні — $0,4 млрд).

У цілому ж ситуація на міжбан-ківському валютному ринку спо-кійна. З початку осені НБУ на-віть перестав регулярно виходи-ти на міжбанк з інтервенціями: тепер він виходить із купівлею або продажем валюти, лише щоб згладити істотні коливання (якщо вони, звісно, є). Понад те,

за словами учасників ринку, інтервенції мають психологічний характер: іноді регулятору досить заявити про готовність вийти на ринок і виставити індикативне котирування, як курс повер-тається в колишнє русло.

«Прогноз зростання курсу до 9 UAН/USD і вище виглядає необґрунтованим», — впевнений начальник відділу операцій на валютному й грошовому ринках ОТП Банку Максим Давлад. На думку фахівця, для такого різкого стрибка необхідні сер-йозні передумови. Поки ж ані значного погіршення платіжно-го балансу, ані великих виплат за зовнішніми боргами не очіку-ється. «У найближчі кілька місяців коливання курсу долара не перевищать 1–2% від рівня 7,95–8,00 UAH/USD», — зазначає

Давлад. «Цього року курс може протестувати поріг у 8,0–8,1 UAH/USD, але навряд чи по-долає його», — погоджується з ним Оксана Курінна.

Картина може кардинально змінитися, лише якщо МВФ від-мовиться видавати Україні чер-говий транш. «Дефолт, про який вже так довго говорять, може стати реальністю, — припускає Оксана Курінна. — Можна буде очікувати стрибка курсу долара до 10,0 UAH/USD і вище». Однак це дуже малоймовірний сцена-рій. Адже ми в МВФ, як то кажуть, постійний клієнт.

Вікторія РУДЕНКО

Курс загальної психологіїЯкі психологічні бар'єри може подолати курс гривні в найближчі місяці

До кінця 2010 року курс долара в Україні сягне 8 грн

«Гривня сьогодні не просто досить

стійка, а цілком стабільна».

•

Прем'єр-міністр Микола Азаров,

8 листопада 2010 року на 7-му

засіданні Віденського економічного форуму

Кол

аж А

ндрі

я Д

МИ

ТР

ЕН

КА

контракти | № 46 | 15.11.201014

Бонапарт Шоко контракти

За підсумками 9,5 міс. проекту редакція контрактів і пес Бона-парт залишаються у трійці лідерів. На початку проекту саме Бона-парт Шоко, керуючись нюхом та інтуїцією, сформував портфель ре-дакції: він обирав не лише інвестиційні інструменти, а й їхню частку в портфелі, а також встановлював строк і валюту депозитів.

У жовтні ми заробили небагато — лише 0,62% прибутку. При-чому зростання забезпечило подорожчання євровалюти: якби не

інвестиції в євро, наш інвестиційний портфель був би збитковим (здебільшого через здешевлення акцій).

На початку місяця в нашому портфелі було лише вісім цінних паперів (акції Центренерго, Укрнафти, Укрсоцбанку, Авдіївського коксохіму, Стахановського вагонзаводу, Укртелекому, Західенерго та банку «Форум»). Перший перегляд портфеля ми провели 8 жов-тня (зазвичай ми переглядаємо його по п’ятницях). Індекси ПФТС та УБ на той час уже істотно знизилися, тож ми вирішили позбути-ся ЦП, які з початку місяця подешевшали найбільше (Центренерго — на 4,7%, Укрсоцбанк — на 5% і банк «Форум» — на 5,35%). Коливання фондового ринку вирішили перечекати, притримуючи кошти на поточному рахунку.

Вдруге ми переглянули портфель 21 жовтня — саме цього дня закінчився строк 9-місячного гривневого депозиту. На вивільнені кошти вирішили придбати акції: фондовий ринок на той час уже протягом кількох днів показували зростання, і хоча сталим його назвати було не можна, ми все ж таки вирішили ризикнути. Що-правда, купувати нові ЦП ми не стали, а віддали перевагу тим ак-ціям, які були в нас у портфелі (довели частку кожного емітента до 10%).

Решта портфеля не змінилася. Майже 35% — на депозиті в євро. До речі, вкладення у валюту себе виправдали — за місяць вона подорожчала на 3,5%. Ще 11,72% коштів — на поточному рахунку.

1 000 000 грн


1 000 000 грн


олександр СПАСІЧЕНко Бонум Груп

За підсумками 9,5 міс. Олександр Спасіченко знову на другому місці. Боротьба між управляючими з АРТ-Капітал і Бонум Груп триває від самого початку проекту: Олександр Спасіченко займав лідирую-чу позицію у проекті протягом перших 5,5 міс., потім за підсумками травня та червня поступився першістю Тетяні Осипчук з АРТ-Капітал, наприкінці літа зумів повернути лідерство, а тепер знову другий. Хоча за підсумками жовтня розрив між конкурентами скоротився.

За місяць портфель КУА «Бонум Груп» зріс на 2,7 п. п. (при цьому минулого місяця портфель був збитковим: -6%). За 9,5 міс. віртуальний портфель Олександра Спасіченка міг би принести ін-весторові понад 60% прибутку.

У жовтні фахівець відмовився від операцій на фондовому рин-ку. «Минулого місяця я не бачив раціональних підстав для угод, — пояснює Олександр Спасіченко. — Управляючі українських фондів чекають «дооцінки наших найбільш недооцінених у світі акцій», але якщо вони вже купили акції, то грошей немає, тож на ситуацію на ринку вони вплинути не можуть». А для іноземних інвесторів Україна вже перестала бути чимось беззастережно привабливим: попиту на акції вітчизняних емітентів з їхнього боку в жовтні не спостерігалося. «Варто було комусь почати продавати, як ринок одразу йшов донизу, а якщо на ринку з’являлися покупці — спо-стерігалася зворотна ситуація, — згадує фахівець. — Прогнозува-ти в цій ситуації складно, це те саме, що ворожіння на кавовій гущі: немає жодної сталої тенденції, крім плавного зниження».

Наразі у портфелі Олександра Спасіченка п’ять цінних паперів: акції Ясинівського коксохіму, Центренерго, шахти «Комсомолець Донбасу», Укрнафти та Стахановського вагонзаводу (сукупна частка ЦП становить 80,37%). «Це забагато: ідеальною була си-туація на початку серпня, коли я продав половину портфеля ак-цій; на тому й слід було зупинитися, не підвищуючи частку акцій так сильно», — знизує плечима управляючий. Залишок — 19% коштів — Спасіченко воліє зберігати на поточному рахунку. Від вкладень в інші інвестиційні інструменти він, як і раніше, відмов-ляється.

1 000 000 грн



Акти

в

Тике

р

Кіль

кіст

ь, ш

т.

Ціна

куп

івлі

/ пр

одаж

у, г

рн

Сума

, грн

Част

ка п

озиц

ії

в по

ртф

елі,

%

1. Цінні папери1.1. Акції 803 511,717 54,01Укрнафта UNAF 650 290,1309 188 585,085 12,68Авдіївський коксохімічний завод AVDK 10 500 14,6854 154 196,7 10,37

Стахановський вагонобудівний завод SVGZ 20 000 7,4583 149 166 10,03

Укртелеком UTLM 295 160 0,5126 151 299,016 10,17Західенерго ZAEN 295 543,2709 160 264,916 10,77

2. кошти2.1. Гривня 174 308,21 11,72Поточний рахунок 174 308,21 11,722.2. Валюта 509 823,145 34,27Депозит строком на три місяці в євро 45 999 11,08335 509 823,145 34,27

Вартість портфеля 1 487 643,07


Акти

в

Тике

р

Кіль

кіст

ь, ш

т.

Ціна

куп

івлі

/ пр

одаж

у, г

рн

Сума

, грн

Част

ка п

озиц

ії

в по

ртф

елі,

%

1. Цінні папери 1.1. Акції 1 289 006,819 80,37Ясинівський коксохімічний завод YASK 64 000 3,2257 206 444,8 12,87

Центренерго CEEN 12 300 12,6767 155 923,41 9,72Шахта «Комсомолець Донбасу» SHKD 73 000 3,613 263 749 16,45

Укрнафта UNAF 1110 290,1309 322 045,299 20,08Стахановський вагонобудівний завод SVGZ 45 700 7,4583 340 844,31 21,25

2. кошти 2.1. Гривня 314 753,77 19,63Поточний рахунок 314 753,77 19,63Вартість портфеля 1 603 760,592

гроші спецпроект «Контрактовий майданчик — 2»

бере

зень

квіт

ень

трав

ень

черв

ень

липе

нь

серп

ень

вере

сень

жов

тень

лист

опад

груд

ень

люти

й

січе

нь

бере

зень

квіт

ень

трав

ень

черв

ень

липе

нь

серп

ень

вере

сень

жов

тень

лист

опад

груд

ень

люти

й

січе

нь

бере

зень

квіт

ень

трав

ень

черв

ень

липе

нь

серп

ень

вере

сень

жов

тень

лист

опад

груд

ень

люти

й

січе

нь

Тетяна оСИПЧУк АРТ-капітал

Фахівець із ІК «АРТ-Капітал», як і раніше, лідирує. За місяць портфель Тетяни Осипчук зріс на 2,22 п. п., обігнавши за дохід-ністю основні індикатори українського фондового ринку (у жовтні індекси ПФТС та УБ знизилися на 5,2% і 4,47% відповідно). По-над те, за 9,5 міс. (з 21 січня по 31 жовтня) віртуальний портфель управляючої приніс інвесторові майже 62,5% прибутку, у той час як індекс УБ зріс лише на 13,1%, ПФТС — на 17,7%.

У жовтні Тетяна Осипчук знову повернулася до операцій на фондовому ринку. Нагадаємо, з початку літа вона відмовлялася ін-вестувати в цінні папери та всі кошти зберігала на депозитній лінії. 25 жовтня управляюча купила акції вагонобудівних підприємств: Стахановського і Крюківського вагонобудівних заводів, а також Маріупольського заводу важкого машинобудування. «Ця галузь приваблива, оскільки зростає потреба промисловості у вантажних перевезеннях, при цьому в Україні рівень зносу вагонів близько 80% (у цілому по СНД приблизно 65%), з 2011 року підвищують-ся тарифи на вантажні залізничні перевезення, крім того, перед Євро-2012 буде оновлюватися парк пасажирських вагонів», — ар-гументує фахівець. За її розрахунками, цільовий рівень вартості цих акцій вищий за ринкові ціни у середньому на 35% (станом на 1 листопада). «Потенціал зростання цін для акцій Стахановського вагонзаводу — 35%, Крюківського вагонзаводу — 36%, Маріу-польського заводу важкого машинобудування — 153%», — пере-лічує Тетяна Осипчук.

Решту коштів управляюча, як і раніше, зберігає на депозитній лінії. Від інвестицій у долари та євро вона, як і раніше, відмовля-ється.


Акти

в

Тике

р

Кіль

кіст

ь, ш

т.

Ціна

куп

івлі

/ пр

одаж

у, г

рн

Сума

, грн

Част

ка п

озиц

ії

в по

ртф

елі,

%

1. Цінні папери 1.1. Акції 101 855,8 6,27Стахановський вагонобудівний завод SVGZ 4 700 7,4583 35 054,01 2,16


Маріупольський завод важкого машинобудування MZVM 1 900 18,1521 34 488,99 2,12

2. кошти 2.1. Гривня 1 522 183,31 93,73Депозитна лінія 1 522 183,31 93,73Вартість портфеля 1 624 039,113

контракти | № 46 | 15.11.2010 15

Михайло ГРИЦко Універ Менеджмент

За підсумками жовтня Михайло Грицко й далі посідає четверте місце. За місяць портфель управляючого знизився на цілих 4 п. п. — до 28,46%.

У жовтні управляючий портфелем операцій на фондовому рин-ку не здійснював: ситуація була досить нестабільною. Ринок то зростав, то знижувався без фундаментальних причин, а, як свід-чить практика, Михайло Грицко спекулювати цінними паперами не

поспішає, воліючи дотримуватися виробленої середньо- та довго-строкової стратегії.

На початку місяця в портфелі управляючого було дев’ять цінних паперів: Алчевський металургійний комбінат, Авдіївський коксохі-мічний завод, Азовсталь, Центренерго, АБ «Форум», Укрнафта, Укрсоцбанк, Укртелеком, Ясинівський коксохімічний завод (частка кожного емітента становила трохи більше 5%). А до кінця місяця ситуація змінилася: частка одних ЦП зросла до 6%, інших — змен-шилася до 4%. Втім, усе логічно: акції в портфелі управляючого з «Універ Менеджменту» поводилися в жовтні по-різному. ЦП Центренерго та Укрнафти, наприклад, зросли (на 1,36% і 3,5% від-повідно). А ось інші акції дешевшали. Лідерами падіння стали ЦП Укрсоцбанку (-16%), Алчевського меткомбінату (-14,5%) та Яси-нівського коксохіму (-12%).

Від вкладень в альтернативні інструменти Михайло Грицко, як і раніше, відмовляється. Ще влітку він перевів долари та євро у грив-ню (у липні закінчився строк валютних депозитів). Тепер усі вільні кошти (понад 50%) управляючий зберігає на поточному рахунку.

1 000 000 грн



Акти

в

Тике

р

Кіль

кіст

ь, ш

т.

Ціна

куп

івлі

/ пр

одаж

у, г

рн

Сума

, грн

Част

ка п

озиц

ії

в по

ртф

елі,

%

1. Цінні папери 1.1. Акції 596 870,025 46,46Алчевський металургійний комбінат

ALMK 428 700 0,1363 58 431,81 4,55


Азовсталь AZST 25 800 2,4207 62 454,06 4,86Центренерго CEEN 5 475 12,6767 69 404,9325 5,40АБ «Форум» FORM 10 800 6,2911 67 943,88 5,29Укрнафта UNAF 275 290,1309 79 785,9975 6,21Укрсоцбанк USCB 134 800 0,4289 57 815,72 4,50Укртелеком UTLM 127 000 0,5126 65 100,2 5,07Ясинівський коксохімічний завод YASK 19 150 3,2257 61 772,155 4,81


Любомир ШАВАЛЮк кІНТо

За підсумками 9,5 міс. Любомир Шавалюк і далі на п’ятому міс-ці. Портфель управляючого тане: у жовтні він «схуд» на 2,47 п. п. (у вересні — на 3,2 п. п.). Але ж у липні — серпні фахівець зумів заробити рекордні 12,71% прибутку.

На початку жовтня в портфелі Любомира Шавалюка було сім цінних паперів (акції Мотор Січі, Центренерго, Укртелекому, Стахановського вагонзаводу, Алчевського меткомбінату, Укрсоц-

банку та банку «Форум»). Протягом місяця він двічі кардинально переглядав структуру портфеля. 4 жовтня, коли фондовий ринок за день обвалився більш ніж на 3%, він продав усі акції й вивільнені кошти перевів на поточний рахунок. До операцій Любомир Шава-люк повернувся лише 25 жовтня. «Це пов’язано з тим, що в цей час починається сезон фінансових звітностей українських компаній за ІІІ квартал, — аргументує він. — Ми вважаємо, що у звітностях тих компаній, які перебувають у портфелі, буде продемонстровано гарну динаміку фінансово-господарських показників (здебільшого це машинобудівні компанії та кілька ресурсних)». Однак, за слова-ми фахівця, коло таких компаній обмежене (Любомир Шавалюк зупинився на ЦП Укрнафти, Крюківського та Стахановського вагон-заводів, Авдіївського коксохіму, Центренерго, Мотор Січі та Маріу-польського заводу важкого машинобудування), а імовірність зни-ження ринку, як і раніше, залишається досить високою, тож було ухвалено рішення інвестувати в акції не 100% коштів, а лише 80%. Утім, управляючий не прогадав: ЦП у портфелі почали дорожча-ти. Щоправда, за тиждень далеко не всі акції принесли інвесторові прибуток: ЦП Крюківського вагонзаводу, Авдіївського коксохіму та Маріупольського важмашу подешевшали на 2,4%, 1,3% та 0,6% відповідно. Однак у цілому портфель акцій КІНТО зріс на 0,5%.

Решту 20% коштів управляючий зберігає на поточному рахунку.

1 000 000 грн



Акти

в

Тике

р

Кіль

кіст

ь, ш

т.

Ціна

куп

івлі

/ пр

одаж

у, г

рн

Сума

, грн

Част

ка п

озиц

ії

в по

ртф

елі,

%

1. Цінні папери 1.1. Акції 1 010 541,863 79,94Укрнафта UNAF 675 290,1309 195 838,3575 15,49Крюківський вагонобудівний завод KVBZ 3 800 32,3128 122 788,64 9,71



Центренерго CEEN 10 000 12,6767 126 767 10,03Мотор Січ MSICH 100 1 908,6739 190 867,39 15,10Маріупольський завод важкого машинобудування

MZVM 10 250 18,1521 186 059,025 14,72


В’ячеслав БУРЛАкА Інвеступрявляючий

У жовтні портфель В’ячеслава Бурлаки «схуд» на цілих 5,5% (нагадаємо, у вересні портфель зріс на 0,79%, а в липні—серп-ні — на 3,35%). З початку проекту інвестпортфель управляючого збитковий (-18,71%).

На початку жовтня в портфелі В’ячеслава Бурлаки частка акцій становила 70,32% коштів: Інтерпайп Нижньодніпровський труб-ний завод — 9,13%, Новомосковський трубний завод — 8,07%,

Луганськтепловоз — 9,77%, Укртелеком — 10,21%, Харцизький трубний завод — 9,53% АвтоКрАЗ — 8,34%, ЛуАЗ — 8,27%, Жи-томиробленерго — 7,01%. При цьому в жовтні фахівець знову від-мовився від операцій на фондовому ринку.

Якщо в попередніх місяцях фондовий ринок був прихильний до інвестора (дохідність портфеля хоча й мінімально, але зростала зав-дяки зростанню вартості окремих ЦП), то в жовтні всі ЦП у портфелі дешевшали (за винятком акцій Новомосковського трубного заво-ду, які подорожчали на незначні 0,7%). Лідером падіння стали ЦП Луганськ тепловозу, які подешевшали за місяць на рекордні 35%. Такий обвал пов’язаний з постприватизаційними судовими розгля-дами навколо компанії. 8 жовтня ФДМУ подав позов до Господар-ського суду Києва про розрив договору купівлі-продажу 76% акцій Луганськтепловоза, укладеного з УК «Брянський машзавод». У під-сумку суд все ж таки розірвав договір купівлі-продажу, однак акції підприємства так і не подорожчали. Крім того, істотним було падіння цін на акції Укртелекому та ЛуАЗу — 9,7% і 10,3% відповідно.

Грошова частина портфеля В’ячеслава Бурлаки не змінилася: трохи більш ніж 11% коштів розміщено на річному гривневому депозиті, ще 4,79% — на поточному рахунку. А 15,75% коштів управляючий ще в лютому інвестував у золото.

1 000 000 грн

Дохідність портфеля з початку гри — -18,71%

Початок гри — 21.01.2010 р.

Кер

івн

ик

про

екту

«К

онтр

акто

вий

май

дан

чик

— 2

» В

ікто

рія

РУ

ДЕ

НК

О,

фот

о С

вітл

ани

СК

РЯ

БІН

ОЇ


Акти

в

Тике

р

Кіль

кіст

ь, ш

т.

Ціна

куп

івлі

/ пр

одаж

у, г

рн

Сума

, грн

Част

ка п

озиц

ії

в по

ртф

елі,

%

1. Цінні папери1.1. Акції 550 943,35 67,78Інтерпайп Нижньодніпровський трубний завод

NITR 8 570 9 77 130 9,49

Новомосковський трубний завод NVTR 27 685 2,5508 70 618,898 8,69

Луганськтепловоз LTPL 19 290 2,8158 54 316,782 6,68Укртелеком UTLM 156 235 0,5126 80 086,061 9,85Харцизький трубний завод HRTR 64 665 1,2098 78 231,717 9,62

АвтоКрАЗ KRAZ 402 180 0,1689 67 928,202 8,36ЛуАЗ LUAZ 379 530 0,1698 64 444,194 7,93Житомиробленерго ZHEN 33 250 1,75 58 187,5 7,16

2. кошти2.1. Гривня 133 884,00 16,47Депозит строком на 1 рік 94 939,178 11,68

Поточний рахунок 38 944,82 4,793. Метали

3.1. Золото 128 041,59 15,75Золотий депозит на 9 місяців 367,555366 348,36 128 041,59 15,75

Вартість портфеля 812 868,94

бере

зень

квіт

ень

трав

ень

черв

ень

липе

нь

серп

ень

вере

сень

жов

тень

лист

опад

груд

ень

люти

й

січе

нь

бере

зень

квіт

ень

трав

ень

черв

ень

липе

нь

серп

ень

вере

сень

жов

тень

лист

опад

груд

ень

люти

й

січе

нь

бере

зень

квіт

ень

трав

ень

черв

ень

липе

нь

серп

ень

вере

сень

жов

тень

лист

опад

груд

ень

люти

й

січе

нь

контракти | № 46 | 15.11.201016

гроші коментар

«З початку осені ро боту в Чехії знайти стало легше. Останні два роки

українців та інших приїжджих намагалися на роботу не брати, багато хто сидів без зарплати», — розповідає українка Галина Про цен ко. Вона працює в Чехії вже більше чотирьох років, над си ла ючи гроші родичам у неве лике містечко ІваноФранків ської області. За ос тан ні два роки їй часто доводилося сидіти без роботи та жити на зао ща джен ня.

Про те, що працюючим у ЄС або Росії українцям стало трохи легше, свідчать і дані Нацбанку. За І півріччя цього року грошові перекази в Україну зза кордону збільшилися на 13% порівняно з І півріччям 2009 року. За цей час було переказано $1,15 млрд. За оцінками НБУ, гроші в Україну з інших країн переказують саме заро біт чани. Крім того, за перші шість місяців середній переказ став на $5 більше, ніж у І півріччі минулого року. А перекази у російських рублях узагалі збільшилися за цей період май же вдвічі.

Втім, про серйозне зростання заробітків українських гас тарбай терів говорити зарано. За оцінками департаменту платіжного балансу НБУ, у 2009 році бу ло переказано $5,4 млрд, на 13% менше, ніж 2008го. Ця цифра включає не лише перерахування, зроблені за допомогою платіжних систем і через банківську систему, а й нелегальні перекази. За даними НБУ, 87% всіх грошей надходили легально — через банки та міжнародні платіжні системи. «Скорочення переказів на 13,3% у 2009 році пов'язане зі зниженням попиту на робочу силу, скороченням робочих місць і доходів українців, які працюють за кордоном», — йдеться у звіті департаменту платіжного балансу НБУ.

Скорочення припливу валюти в українську економіку з різних країн відбувалося нерівномірно. Найбільше за останні два роки постраждали гастарбайтериукраїн ці, які працювали на бу дівництвах. За даними Між народної організації з міграції, це пе ре ду сім чоловіки, які працювали в Іспанії, Португалії, Польщі та Чехії.

Найкраще почувалися за робіт чани в Італії. Це означає, що з цієї країни потік валюти майже не змінився. «До Італії їдуть в першу чергу українські жінки. Їх наймають піклуватися про хворих або дітей. Ця сфера діяльності, на відміну від бу дівництва, майже не постраждала від кризи», — пояснює керівник з питань підтримки програм представництва Між на родної організації з міграції Дайва Вілкєліте. Крім того, таким гастарбайтерам не пот ріб но опла

чувати своє харчування й оренду квартири — зазвичай вони живуть в тій сім’ї, де працюють.

Втім, за кілька місяців навіть будівельники в Португалії та Чехії зможуть знайти собі роботу. За прогнозами МОМ, ситуація на ринку праці Західної Європи значно покращиться до наступного літа. І це позначиться на платіжному балансі України. За даними НБУ, заробітчани щороку пересилають до нашої країни суму, порівнянну з 5% ВВП. До речі, у світовому масштабі це не так і

багато. Відповідно до звіту Нацбанку, в Таджикистані це 45% ВВП, у Молдові — 38%, Лесото — 29%, Гондурасі — 25%, Лівані — 24%, а в Йорданії — 22% ВВП.

Однак $2–5 млрд припливу валюти на рік — сума все ж таки значуща. У першу чергу ці гроші зміцнять гривню. За словами еконо міста Міжнародного центру перспективних досліджень Олександра Жолудя, надіслані гроші опосередковано потрапляють на міжбанківський ринок, на якому формується валютний курс. Оскіль ки курс долара жорстко підтри мується Нацбанком, то говорити про ревальвацію в середині наступного року не можна. «Натомість можна стверджувати, що у гривні буде на одну підставу для падіння менше, це дуже важливо», — вважає експерт.

Костянтин ДРУЖЕРУЧЕНКО

«Щоб здивуватися, потрібна мить,

а щоб зробити дивовижну річ, потрібні роки

терпіння та наполегливої праці».

•

Клод Адріан Гельвецій

Чужі грошіЯк українські заробітчани зміцнюють гривню

Кол

аж А

ндрі

я Д

МИ

ТР

ЕН

КА

омріяна ТиСяЧа

Скільки заробляють українські заробітчани

До літа ситуація на ринку праці ЄС значно покращиться

0

200

400

600

800

1000

14001200

Греція

Південь Італії

Північ Італії

ІспаніяАнглія

ШотландіяЧехія

Польща

Середня зарплата, євро

За даними опитування Контрактів

400–500300–350300–400

800–900

400–600

800–15001000–1100 700–1500

тема

маЛиЙ БіЗнЕС:навіщо винаходжувати

велоСипедМанія переслідуванняЯкі фобії, манії та інші пограничні стани змушують чиновників переслідувати малий бізнес ............................................................................................................................................ стор. 18

Простіше нема кудиУмови ведення бізнесу приватними підприємцями у країнах — лідерах рейтингу Doing Business 2011 та в Україні .......................................................................... стор. 20

Сам сказавДумка ідеолога грузинського економічного дива про український Податковий кодекс і окремі висловлювання провідних політиків з цього ж приводу .............. стор. 22

Когнітивний дисонансЯким чином уряд знищує мале підприємництво ............................................................................... стор. 24

малий бізнестема

18 контракти | № 46 | 15.11.2010

Які фобії, манії та інші пограничні стани змушують чиновників переслідувати малий бізнес взагалі та дрібних крамарів зокрема

Манія переслідування

*За показником ВВП на душу населення Україна посідає 136-те місце у світі ($6,3 тис.). Насамперед це наслідок пригноблення малого бізнесу, на частку якого в розвинених країнах припадає від третини до половини валового внутрішнього продукту.

«Торгуючи на базарах, ми економіку не піднімемо», — за-явив наприкінці жовтня прем’єр-міністр Микола Аза-ров. Коротку промову прем’єра було цілком присвячено малому бізнесу. Точніше — підпри-ємцям-спрощенцям, річний оборот яких, на переконання Миколи Азарова, у жодному разі не має перевищувати 300 тис. грн. «Може хотілося б комусь вищих планок, але ми ж не повинні забувати, що з кож-ного доходу має бути відраху-вання на користь пенсіонерів, інвалідів, лікарів, вчителів», — пояснював пре м’єр. Він упевне-

ний, що, маючи власне вироб-ництво, перевищити оборот в 300 тис. грн під при ємцеві-приватникові нереально: «Це неможливо. Тож йдеться про тих наших людей, які перекупо-вують у когось продукцію». А спекулянтів вітчизняні чинов-ники, за старою радянською звичкою, м’яко кажучи, недо-люблюють.

Історія нелюбові

У цьому місці промова пре-м’єра набула несподіваного обороту: «Це означає, що наші люди не мають своїх робочих місць. Вони позбавлені пер-спективи, вони можуть лише

перепродавати чиюсь продук-цію. Що Україна від цього ви-грає? Вона прирікає себе на економічну й технологічну від-сталість, — переконував ауди-торію Микола Азаров. — Ми говоримо нашим людям: друзі, годі лише перепродавати... секонд-хенд або ще щось. Да-вайте, ми готові вам створити умови, дати дешеві кредити, звільнити від сплати податків, але створюйте, нареш ті, свою легку промисловість, своє ви-робництво товарів народного вжитку».

Прем’єр-міністру не відмо-виш у таланті стислості: за ліче-

ні хвилини він майже вичерпно виклав ставлення влади до ма-лого бізнесу. Ставлення, яке ґрунтується на нерозумінні та страху. Нерозумінні того, як функціонує бізнес з оборотом менше мільйона гривень, і стра-ху перед цією чорною дірою, у якій крутяться колосальні кошти.

Колега й підлеглий Миколи Азарова, віце-прем’єр з питань Євро-2012 Борис Колесніков, навіть підрахував податковий потенціал малого бізнесу: «У нас зареєстровано 3 млн плат-ників єдиного та фіксованого податків. Потенційне ухиляння від податків — на прибуток, до Пенсійного фонду, ПДВ —

500 тис. грн на один паспорт (твердження вкрай суперечли-ве. — Прим. ред.). Помножте, і ви отримаєте 1,5 трлн грн — оборот розміром у півтора укра-їнських ВВП і майже не оподат-ковуваний!»

Після такого підрахунку при-родне бажання уряду — макси-мально «обрізати» можливість несплати цих 1,5 трлн грн: змен-шивши оборот спрощенців, змусивши їх користуватися ка-совими апаратами, тобто поста-вивши їх в одні умови з велики-ми підприємствами. Що, влас-не, й намагаються реалізувати Микола Азаров і Борис Колес-ніков у новому Податковому кодексі, геть не розуміючи суті того, що відбувається в малому бізнесі.

Винаходячи велосипед

У кожній розвиненій країні підхід до оподаткування малого

бізнесу жорстко ранжируваний. До річного обороту, що не пере-вищує 2–5 середніх зар плат (тобто десятків або сотень тисяч доларів США), доходи приват-них підприємців зазвичай взага-лі не оподатковують. При пере-вищенні цього порога підприє-мець зобов’язаний сплачувати прибутковий податок і виплачу-вати податки із зарплат найма-них робітників, — але звітує він у середньому раз на рік, а весь бухоблік такого бізнесмена зво-диться до звичайного зошита, до якого він записує доходи й ви-трати. На цій стадії він може до-бровільно зареєструватися як платник податку із продажу або місцевого аналога ПДВ, щоб

мати можливість вести операції з великими контрагентами. І лише з того моменту, коли його оборот починає обчислюватися сумою із шістьма нулями, всту-пає в дію звичайна система опо-даткування.

Логіка цієї системи вкрай прос та. Перша стадія дає під-приємцю змогу накопичити оборотні кошти, не витрачаю-

чись на податки та бухгалтерів. Найчастіше таким підприємцям навіть не потрібно проходити обов’язкову реєстрацію — до-сить просто повідомити подат-кові органи про суть бізнесу та місце його ведення. Багато при-ватників так і не піднімаються вище цього рівня — але це теж вважається непоганим резуль-татом, оскільки дозволяє їм по-кращити власний добробут, ря-туючи державу від необхідності витрачати гроші з держбюдже-ту на допомогу з безробіття, а згодом — і на пенсії. Крім того, вони не зберігають усе заробле-не під матрацом — за даними дослідження тіньової економі-ки австрійського професора

«Щоб піти від насильства

й бідності, слід визнати власність і працю

людей, яких легальний сектор нині відторгає, — щоб замість бунта

запанував дух співпраці й

відповідальності. Коли люди відчують смак до незалежності та

повірять у плодотворність

своїх зусиль, вони зможуть

повірити в себе та в економічну

свободу».

•

Ернандо де Сото

Володимир ХОМЯКОВ

У багатьох розвинених країнах малий бізнес з оборотом до 2–5 середніх зарплат узагалі не оподатковуєтьсяВ уряді вважать,

що відкрили двері для малого бізнесу

контракти | № 46 | 15.11.2010 19

Фрідріха Шнайдера, дві трети-ни коштів, отриманих в обхід оподаткування, майже одразу вливаються в легальну економі-ку. Натомість ті, хто перейшов на наступний рівень, зазвичай на ньому вже не зупиняються. І за кілька років держава отри-мує нового платника прибутко-вого податку, а в перспективі — компанію міцного середньо-го рівня, а то й корпорацію.

Останнє — аж ніяк не пере-більшення. Усі транснаціональ-ні корпорації Гонконгу, Сінга-пуру, Великої Британії або США народилися зі звичайних га-ражних майстерень, магазин-чиків, закусочних тощо. Так ви-никли Apple Inc. Стівена Джоб-са та Стівена Возняка, Microsoft Білла Гейтса та Пола Аллена, Wal-Mart Сема Волтона та McDonald’s Corporation, що ви-росла лише з однієї закусочної братів Діка й Мака Макдонал-дів. Виникли вони саме тому, що батьки-засновники могли спокійно працювати — зобов’язання перед місцевою IRS у них з’явилися ли ше після того, як справа встала на ноги.

Якби цей бізнес стартував у сучасній Україні, перш ніж роз-почати створення Windows або першого «яблучного» ПК, Джоб су, Возняку, Гейтсу та Ал-лену довелося б пройти проце-дуру реєстрації в місцевій адмі-ністрації, Пенсійному фонді, податковій, заповнити десятки формулярів, здати перші звіти... І все це — ще до того, як розпо-чати справу. Швидше за все, у нас Стівен Джобс і Білл Гейтс

залишилися б невизнаними ге-ніями, Сем Волтон після зна-йомства з українською податко-вою працював би касиром у чу-жому супермаркеті, а Дік і Мак — чорноробами на найближчо-му меткомбінаті.

Тут доречно згадати ще одну фобію — нелюбов нинішнього прем’єра до торгівлі. Щоб зро-

зуміти хибність тези «торгівля не підніме економіку», досить порівняти ВВП України та обо-роти американської мережі Wal-Mart (у 1962-му — закутко-вий магазинчик в Арканзасі) і американської ж мережі McDonald’s, яка 1940-го склада-лася з одного ресторанчика. Сьогодні річна виручка двох корпорацій перевищує 3,5 ВВП України. А ВВП США — як і в Гонконгу, Сінгапуру або Вели-

кої Британії — на 30–50% за-безпечується малим бізнесом. В Україні — лише на 10–15%.

Свій шлях

У рейтингу зручності ведення бізнесу від Світового банку Doing Business 2011 США, Гон-конг, Сінгапур і Велика Брита-нія посідають перші місця. Україна — на 145-й позиції зі 183 можливих. Поруч із нами — країни Центральної Африки, багато колишніх республік Союзу та найбідніші держави Латинської Америки. У кожній із цих країн правила ведення бізнесу настільки складні, що підприємцям — у першу чергу дрібним — просто нереально виконувати всі приписи та сплачувати всі податки, не ро-зорившись.

У 1980-ті роки феномен «за-бороненого підприємництва» вивчав перуанський економіст Ернандо де Сото. «Офіційна влада країни за традицією схильна використовувати закон, щоб перерозподіляти ба-гатства, а не допомагати їх ство-рювати, — пише він у книжці «Інший шлях». — Із цього по-гляду закон є механізмом дільби постійного обсягу добробуту між різними групами. Держава, яка не уявляє, що багатство й ресурси можуть множитися, що цьому має сприяти відповідна система інституцій і що найпро-стіші люди здатні створювати багатство, вважає прямий пере-розподіл єдиним прийнятним підходом». Як тут не згадати ви-слови українських політиків про відрахування «з кожного доходу на користь пенсіонерів, інвалідів, лікарів, учителів».

Джерела нелюбові до підпри-ємців у Перу та будь-якій дер-жаві СНД за Ернандо де Сото

однакові: це традиційне нерозу-міння потреб дрібного бізнесу «меркантилістським, елітар-ним» правлячим класом. Тобто віце-королем (а після революції — правлячою аристократією) або екс-комуністами, які звик-ли до розміреного плину справ за планової економіки.

Десятки країн врахували ре-зультати досліджень науковця при реформуванні економіки: те саме Перу в Doing Business сьо-годні посідає 36-те місце. Один з останніх прикладів — Грузія, яка прийняла восени цього року новий Податковий кодекс, за яким мікробізнес із річним обо-ротом до $17 тис. взагалі не опо-датковується. Грузія прийшла до цього не одразу: 2004-го там ска-сували дрібні податки, потім трохи зменшили ставки ключо-вих зборів, — і лише потім зва-жилися на масштабне зниження податкових ставок і спрощення оподаткування. «Я вважаю, що тоді ж (у 2004-му. — Прим. ред.) ми припустилися й помилки, — заявив в останньому інтерв’ю українському «Комерсанту» один з архітекторів грузинської реформи, колишній міністр еко-номічного розвитку Каха Бенду-кідзе. — Ми боялися, що різке зниження податків спричинить проблеми бюджету. Насправді спрощення оподаткування при-вело до значного зростання бю-джетних доходів — на 5% ВВП. Після цього кожне зменшення податкових ставок давало неве-лике зростання бюджетних над-ходжень». Драконівське став-лення до несплати податків, на переконання екс-міністра, мож-на вводити тільки після спро-щення, причому одночасно з по-датковою амністією. У Doing Business 2010 Грузія посідає 12-те місце і має шанс покращи-ти цей результат за підсумками 2011 року після набуття чиннос-ті новими податковими прави-лами.

Український уряд чинить із точністю до навпаки. Драконів-ське ставлення до платників по-датків у нас культивується про-тягом останніх 15 років. Спро-щена система оподаткування перестала бути такою цього року після запровадження обов’язкової сплати малим біз-несом зборів до ПФ і соцфондів на загальних підставах. Розмо-ви про податкову амністію вщухли 10 років тому. Амністії та спрощень у Податковому ко-дексі, швидше за все, не з’явиться. Натомість драконів-ських норм для приватного під-приємництва буде хоч греб лю гати.

Українська влада не розуміє малий бізнес і боїться його

16 листопада парламент має роз-почати розгляд Податкового кодек-су. Коли верстався номер, офіцій-ного проекту ПК, точніше, його новоъ версіъ, оприлюднено ще не було. Тож про неї ми змушені суди-ти з висловів чиновників і депута-тів. Отже, до другого читання депу-тати позбавили документ багатьох дитячих хвороб, структурували текст і навіть, здається, залишили діючий поріг річного обороту в 500 тис. грн для малого бізнесу, що працює за спрощеною системою (до цього в уряді наполягали на його зниженні до 300 тис. грн). Норма про обов'язкове викорис-тання касових апаратів у кодексі залишилася.

Щоправда, за словами голови податково-митного комітету ВР Ві-талія Хомутинника, спрощенцям купуватиме ЕККА держава, — для цього в бюджеті буде зарезервова-но близько 300 млн грн. За вартос-ті найдешевшого апарата приблиз-но в 1500 грн, бюджетних грошей вистачить приблизно для 200 тис. спрощенців. Але кількість платни-ків єдиного податку (більшість із яких працюють у сфері роздрібної торгівлі) щонайменше уп'ятеро більша. А якщо додати сюди ринко-вих торговців на фіксованому по-датку (який розробники кодексу взагалі мали намір скасувати), по-

треба в касових апаратах збіль-шиться приблизно до 2 млн. Мож-ливо, якійсь частині з них все ж таки дозволять працювати без ЕККА. Інакше в уряді явно розрахо-вують на скорочення кількості спрощенців: разів у 10–15.

Крім того, до другого читання верхня межа ставки єдиного подат-ку для фізосіб має бути знижена з 1500 грн до 600 грн, — стільки пла-титимуть спрощенці, які працюють у містах з населенням понад 150 тис. або здійснюють діяльність на всій території України. Для підприємців з населених пунктів з населенням до 150 тис. верхня межа — 200 грн на місяць.

На жаль, значно підвищивши ставку єдиного податку, розробни-ки кодексу не завдали собі клопоту включити до нього відрахування до соцфондів та ПФ — вони, як і рані-ше, сплачуються окремо, перетво-рюючи поняття єдиного податку на оксюморон.

Втім, усі ці зміни носять поперед-ній характер — крім них до доку-мента подано майже 4,5 тис. попра-вок від депутатів. Навіть якщо 2/3 з них буде враховано або знято авто-рами, на розгляд інших парламенту знадобиться понад тиждень. Це знач но посилює ризик прийняття кодексу у цілому, без розгляду по-статейно.

ЩО В КОДЕСІЯкі зміни внесено до ПК перед другим читанням

Чутк

и


20 контракти | № 46 | 15.11.2010

Простіше нема куди

Сінгапур Гонконг Нова Зеландія Велика Британія Україна (зараз) Україна (після прийняття Податкового кодексу*)

РеєстРація підпРиємництва РеєстРація підпРиємництва

Є У найпростішому випадку займає один день (у разі необхідності отримання ліцензій — кілька тижнів).Основна процедура — реєстрація підприємницької діяльності (близько $35); за необхідності — резервування торгового наймену-вання (приблизно $10 + $14 на рік за продовження).

Обмеження: Обов’язкове призначення локального управляючого-резидента.

Є Підприємець зобов’язаний зареєструватися протягом місяця після початку ведення бізнесу. У найпростішому разі реєстрація займає від 30 хвилин до 2 робочих днів. Вартість реєстрації строком на один рік становить приблизно $60.

Штраф за нелегальний бізнес — близько $645 (або позбавлення волі строком на один рік).

НемаЄ Підприємницьку діяльність можна вести, не повідомляючи податкові органи. Офіційне повідомлення надає право на отриман-ня пільгової страховки, гарантує допомогу податкової у веденні обліку, дає можливість скоротити базу оподаткування на суму капітальних інвестицій тощо.

Є Підприємець зобов’язаний зареєструватися протягом перших трьох місяців із початку ведення бізнесу. При наймі персоналу підприємець має стати на облік як платник страхових внесків у Королівській податковій і митній службі.

Штраф за несвоєчасну реєстрацію — близько $155.

Є Внесення даних до Єдиного держреєстру, постановка на облік у податковій і соцфондах (загалом 8 процедур) займають 2–10 днів. Вартість 34–400 грн (включно з нотаріальними послугами тощо).

Для переходу на єдиний податок потрібен аванс у 200 грн (за місяць). Оборот — не більш ніж 500 тис. грн; кількість найманих робітників — до 10 осіб на рік.

Є Внесення даних до Єдиного держреєстру, постановка на облік у податковій і соцфондах (загалом 8 процедур) займатимуть 2–10 днів. Вартість 34–400 грн (разом з нотаріальними послугами тощо).Для переходу на єдиний податок знадобиться авансова сплата 200–1500 грн (за місяць). Оборот — не більш ніж 300 тис. грн; кількість найманих робітників — до 2 осіб на рік.

Обмеження: підприємець втрачає право платити єдиний податок, якщо понад половину доходу отримує від одного контрагента (крім сфери ІТ).

Облік Облік

Найпростіший облік доходів і витрат. Контролюється державними ревізорами (Accounting and Corporate Regulatory Authority), штрафи за порушення — $60–350.

Для стаціонарної роздрібної торгівлі обов’язковий касовий апарат (фіскальний).

Облік доходів і витрат, найпростіший бухгалтерський облік, збе-реження платіжних документів — усі записи зберігаються протягом семи років.

Використання касового апарата необов’язкове.

Підприємець може самостійно вести книгу первинного обліку, за-лучаючи бухгалтера для подання декларації раз на рік.

Управління податкових зборів (Inland Revenue Department) надає безкоштовну допомогу з ведення обліку.


Облік доходів і витрат, при перевищенні $108 тис. річного оборо-ту — ведення фінансових облікових таблиць із продажу і витрат (аналог балансу), облік ПДВ.


Облік доходів і витрат (для платника, який вибрав єдиний пода-ток). Податкова та ПФ здійснюють контроль річного обороту та кількості працівників.

Облік витрат і наявність документів, що їх підтверджують (для фізособи — платника прибуткового податку).

Штраф за недоплату — 10–50% від суми заниження податкових зобов’язань.

Для платника єдиного податку касовий апарат необов’язковий (за винятком реалізації підакцизних товарів).

Спрощений бухгалтерський облік. Податкова та ПФ здійснюють контроль річного обороту та кількості працівників.

За несвоєчасну сплату єдиного податку — штраф у 50% від його ставки.

Облік витрат і наявність документів, що їх підтвреждують (для фізособи — платника прибуткового податку).

Штраф за недоплату — 25% від суми заниження.Обов’язкове використання касових апаратів для всіх суб’єктів

госпдіяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Звітність Звітність

Декларація за податком на доход фізосіб подається раз на рік — до 15 квітня. Штраф за неподання — $50–1000. Декларація за прибутковим податком подається раз на рік.

Декларація за прибутковим податком подається раз на рік — до 31 березня. Штраф за неподання — близько $31 (за річного обороту менш ніж $62 тис.) і $155 (за обороту від $62 тис. до $620 тис.).

Декларація за прибутковим податком подається раз на рік — до 5 квітня наступного після звітного року.

Платники єдиного податку щокварталу здають статзвіт, податкову звітність, раз на рік звітують у ПФ. Зобов’язані звітувати про валютні цінності у разі їх наявності.

Платники прибуткового податку щокварталу звітують перед пода-тковою, раз на рік здають декларацію.

Штраф за несвоєчасне подання декларації — 70 грн + 10–50% від суми нарахованого податкового зобов’язання.

Платники єдиного податку щокварталу здають статзвіт, податкову звітність і звіти до трьох соцфондів, раз на рік звітують у ПФ. Зобов’язані звітувати про валютні цінності в разі їх наявності.


Штрафи за неподання звітності, роботу без касового апарата тощо — 170–1020 грн.

ОпОдаткування ОпОдаткування

Дохід до $15 тис. на рік не оподатковується. При обороті від $15 тис. до $690 тис. сплачується прибутковий податок за прогресивною ставкою 3,5–20%. Ті, хто перевищив оборот у $690 тис., зобов’язані реєструватися платником GST (Goods & Service Tax — аналога ПДВ), ставка якого становить до 7%.

Штрафи за податкові порушення — $50–1000.

Податок з доходу фізособи-підприємця — 15% (спрощена форма податку на прибуток).

Є можливість перейти на спрощену систему оподаткування (пер-сональне оподаткування) за прогресивною ставкою від 2% до 17%.

Штрафи за несплату — 5% недоїмки, за систематичної несплати штрафи збільшуються, але стягуються в судовому порядку.

Підприємці сплачують прибутковий податок за прогресивною ставкою від 10,5% до 45%.

При перевищенні річного обороту в $37 тис. обов’язково реєструватися платником GST, ставка якого становить 15%. Пода-ток сплачується паралельно з податком на доходи.

Штрафи за несвоєчасну сплату — 1–5% недоплаченого податку (при затримці на місяць) + 1% за кожен наступний місяць.

Дохід до $10 тис. на рік не оподатковується. При обороті $10–108 тис. сплачується прибутковий податок за ставкою 20% або 40%. Ті, хто перевищив оборот у $108 тис., зобов’язані реєструватися платни-ком ПДВ, що сплачується паралельно із прибутковим податком, який у цьому випадку становить 15%.

Платники єдиного податку — до 200 грн на місяць.Платники прибуткового податку — 15%.Мають право добровільно зареєструватися платником ПДВ (20%).

При обороті понад 500 тис. грн реєстрація платником ПДВ стає обов’язковою.

Платники єдиного податку, які перевищили граничний оборот за підсумками року, зобов’язані сплатити із сум перевищення 15% прибуткового податку та 20% ПДВ і втрачають право працювати за спрощеною системою.

Штрафи за несплату — 10–50% недоїмки.

Платники єдиного податку — 200–1500 грн на місяць. Податок щороку збільшується на величину інфляції.

Платники прибуткового податку 15% (при виручці до 10 мінімальних зарплат на місяць), 17% (при виручці понад 10 мінімальних зарплат).

Мають право зареєструватися платником ПДВ (20%), лише коли понад половина обсягу постачань здійснюється платникам ПДВ.

За річного обороту понад 300 тис. грн обов’язковий перехід на загальну систему оподаткування.

Штрафи за несплату податків — 10–75% недоїмки.За сприяння у відмиванні грошей — позбавлення волі до 5 років.Контрагенти фізособи—платника єдиного податку НЕ МАЮТЬ

ПРАВА відносити до витрат куплені в нього товари або послуги.

ОпОдаткування ЗаРплат ОпОдаткування ЗаРплат

35% включно із соціальним податком (медстраховка, пенсійні відрахування тощо).

Штрафи за порушення — $50–1000.

Прогресивна ставка — від 2% до 17%.Штрафи за порушення — 20–35% донарахованого податку.

19,5% включно із соціальним податком (страховка від нещасних випадків, пенсійні відрахування тощо) При перевищенні річного обороту в $22 тис. — податок із зарплати збільшується до 33%.

20–50% залежно від річного обороту, включно з медстраховкою, страховими соціальними внесками, пенсійними відрахування тощо.

Близько 34% для платників єдиного податку (включно з платежа-ми до ПФ і соцфондів).

15% для платників прибуткового податку (сплату відрахувань до ПФ законодавчо не врегульовано).

До 65% від фонду оплати праці.

легкість ведення біЗнесу (складність податкової системи) — місце в рейтингу Doing Business 2011 легкість ведення біЗнесу (складність податкової системи) — місце в рейтингу Doing Business 2011

1 (4) 2 (3) 3 (26) 4 (16) 145 (181) ? (?)

дОбРОбут дОбРОбут

ВВП — $177,1 млрд ВВП — $210,7 млрд ВВП — $117,8 млрд ВВП — $2184 млрд ВВП — $116,2 млрд

ВВП на душу населення — $52,2 тис. ВВП на душу населення — $42,8 тис. ВВП на душу населення — $27,4 тис. ВВП на душу населення — $34,8 тис. ВВП на душу населення — $6,3 тис.

З 4,7 млн населення близько 3,5 млн осіб зайняті в малому бізнесі.Близько 90% всіх підприємств країни належать до категорії малого

та середнього підприємництва.Частка малого бізнесу у ВВП — понад 25% (15% виробничого сек-

тора, 17% сфери послуг тощо).

98% гонконгських підприємств належать до категорії малого бізнесу.Частка малого бізнесу у ВВП — понад 30%.

Частка малого бізнесу (до 9 найманих працівників) — 33,3% ВВП; частка середнього бізнесу (10–99 працівників) — 27%.

З 62,35 млн населення в малому й середньому бізнесі зайняті близько 14 млн осіб.

До категорії малого бізнесу належить кожне четверте підприємство.Частка малого бізнесу у ВВП — понад 50%.

З 45,86 млн населення у сфері малого бізнесу зайняті 6,45 млн осіб.За різними оцінками, частка малого бізнесу у ВВП — близько 10–15%.

Вико

рист

ано

дані

The

Cen

tral I

ntel

ligen

ce A

genc

y, D

oing

Bus

ines

s 20

11, н

аціо

наль

них

стат

исти

чних

від

омст

в.Су

ми п

одат

ків,

збо

рів,

штр

афів

і ро

змір

ВВП

пер

евед

ено

з на

ціон

альн

их в

алю

т у

дола

ри С

ША

за с

еред

ньор

ічни

м ку

рсом

на

2009

рік

.Пр

и ск

лада

нні т

абли

ці (У

краї

на) н

е вр

ахов

увал

ися

прив

атні

під

приє

мці,

які п

рацю

ють

за

звич

айно

ю с

исте

мою

опо

датк

уван

ня, —

їхні

обл

ік, з

вітн

ість

та

опод

атку

ванн

я ма

йже

не в

ідрі

зняю

ться

від

под

атко

вих

прав

ил д

ля в

елик

их п

ідпр

иємс

тв.

Редакція Контрактів вдячна юридичним фірмам «Ілляшев та Партнери», «Лавринович і Партнери»,

«Василь Кісіль і Партнери», «Саєнко Харенко», ILF («Інюрполіс») і міжнародній консалтинговій компанії ICG за допомогу при складанні таблиці

Ганна САЙЧЕНКО, Володимир ХОМЯКОВ

контракти | № 46 | 15.11.2010 21

Сінгапур Гонконг Нова Зеландія Велика Британія Україна (зараз) Україна (після прийняття Податкового кодексу*)

РеєстРація підпРиємництва РеєстРація підпРиємництва

Є У найпростішому випадку займає один день (у разі необхідності отримання ліцензій — кілька тижнів).Основна процедура — реєстрація підприємницької діяльності (близько $35); за необхідності — резервування торгового наймену-вання (приблизно $10 + $14 на рік за продовження).

Обмеження: Обов’язкове призначення локального управляючого-резидента.

Є Підприємець зобов’язаний зареєструватися протягом місяця після початку ведення бізнесу. У найпростішому разі реєстрація займає від 30 хвилин до 2 робочих днів. Вартість реєстрації строком на один рік становить приблизно $60.

Штраф за нелегальний бізнес — близько $645 (або позбавлення волі строком на один рік).

НемаЄ Підприємницьку діяльність можна вести, не повідомляючи податкові органи. Офіційне повідомлення надає право на отриман-ня пільгової страховки, гарантує допомогу податкової у веденні обліку, дає можливість скоротити базу оподаткування на суму капітальних інвестицій тощо.

Є Підприємець зобов’язаний зареєструватися протягом перших трьох місяців із початку ведення бізнесу. При наймі персоналу підприємець має стати на облік як платник страхових внесків у Королівській податковій і митній службі.

Штраф за несвоєчасну реєстрацію — близько $155.

Є Внесення даних до Єдиного держреєстру, постановка на облік у податковій і соцфондах (загалом 8 процедур) займають 2–10 днів. Вартість 34–400 грн (включно з нотаріальними послугами тощо).

Для переходу на єдиний податок потрібен аванс у 200 грн (за місяць). Оборот — не більш ніж 500 тис. грн; кількість найманих робітників — до 10 осіб на рік.

Є Внесення даних до Єдиного держреєстру, постановка на облік у податковій і соцфондах (загалом 8 процедур) займатимуть 2–10 днів. Вартість 34–400 грн (разом з нотаріальними послугами тощо).Для переходу на єдиний податок знадобиться авансова сплата 200–1500 грн (за місяць). Оборот — не більш ніж 300 тис. грн; кількість найманих робітників — до 2 осіб на рік.

Обмеження: підприємець втрачає право платити єдиний податок, якщо понад половину доходу отримує від одного контрагента (крім сфери ІТ).

Облік Облік

Найпростіший облік доходів і витрат. Контролюється державними ревізорами (Accounting and Corporate Regulatory Authority), штрафи за порушення — $60–350.

Для стаціонарної роздрібної торгівлі обов’язковий касовий апарат (фіскальний).

Облік доходів і витрат, найпростіший бухгалтерський облік, збе-реження платіжних документів — усі записи зберігаються протягом семи років.


Підприємець може самостійно вести книгу первинного обліку, за-лучаючи бухгалтера для подання декларації раз на рік.

Управління податкових зборів (Inland Revenue Department) надає безкоштовну допомогу з ведення обліку.


Облік доходів і витрат, при перевищенні $108 тис. річного оборо-ту — ведення фінансових облікових таблиць із продажу і витрат (аналог балансу), облік ПДВ.


Облік доходів і витрат (для платника, який вибрав єдиний пода-ток). Податкова та ПФ здійснюють контроль річного обороту та кількості працівників.

Облік витрат і наявність документів, що їх підтверджують (для фізособи — платника прибуткового податку).

Штраф за недоплату — 10–50% від суми заниження податкових зобов’язань.

Для платника єдиного податку касовий апарат необов’язковий (за винятком реалізації підакцизних товарів).

Спрощений бухгалтерський облік. Податкова та ПФ здійснюють контроль річного обороту та кількості працівників.

За несвоєчасну сплату єдиного податку — штраф у 50% від його ставки.

Облік витрат і наявність документів, що їх підтвреждують (для фізособи — платника прибуткового податку).

Штраф за недоплату — 25% від суми заниження.Обов’язкове використання касових апаратів для всіх суб’єктів

госпдіяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Звітність Звітність

Декларація за податком на доход фізосіб подається раз на рік — до 15 квітня. Штраф за неподання — $50–1000. Декларація за прибутковим податком подається раз на рік.

Декларація за прибутковим податком подається раз на рік — до 31 березня. Штраф за неподання — близько $31 (за річного обороту менш ніж $62 тис.) і $155 (за обороту від $62 тис. до $620 тис.).

Декларація за прибутковим податком подається раз на рік — до 5 квітня наступного після звітного року.

Платники єдиного податку щокварталу здають статзвіт, податкову звітність, раз на рік звітують у ПФ. Зобов’язані звітувати про валютні цінності у разі їх наявності.


Штраф за несвоєчасне подання декларації — 70 грн + 10–50% від суми нарахованого податкового зобов’язання.

Платники єдиного податку щокварталу здають статзвіт, податкову звітність і звіти до трьох соцфондів, раз на рік звітують у ПФ. Зобов’язані звітувати про валютні цінності в разі їх наявності.


Штрафи за неподання звітності, роботу без касового апарата тощо — 170–1020 грн.

ОпОдаткування ОпОдаткування

Дохід до $15 тис. на рік не оподатковується. При обороті від $15 тис. до $690 тис. сплачується прибутковий податок за прогресивною ставкою 3,5–20%. Ті, хто перевищив оборот у $690 тис., зобов’язані реєструватися платником GST (Goods & Service Tax — аналога ПДВ), ставка якого становить до 7%.

Штрафи за податкові порушення — $50–1000.

Податок з доходу фізособи-підприємця — 15% (спрощена форма податку на прибуток).

Є можливість перейти на спрощену систему оподаткування (пер-сональне оподаткування) за прогресивною ставкою від 2% до 17%.

Штрафи за несплату — 5% недоїмки, за систематичної несплати штрафи збільшуються, але стягуються в судовому порядку.

Підприємці сплачують прибутковий податок за прогресивною ставкою від 10,5% до 45%.

При перевищенні річного обороту в $37 тис. обов’язково реєструватися платником GST, ставка якого становить 15%. Пода-ток сплачується паралельно з податком на доходи.

Штрафи за несвоєчасну сплату — 1–5% недоплаченого податку (при затримці на місяць) + 1% за кожен наступний місяць.

Дохід до $10 тис. на рік не оподатковується. При обороті $10–108 тис. сплачується прибутковий податок за ставкою 20% або 40%. Ті, хто перевищив оборот у $108 тис., зобов’язані реєструватися платни-ком ПДВ, що сплачується паралельно із прибутковим податком, який у цьому випадку становить 15%.

Платники єдиного податку — до 200 грн на місяць.Платники прибуткового податку — 15%.Мають право добровільно зареєструватися платником ПДВ (20%).

При обороті понад 500 тис. грн реєстрація платником ПДВ стає обов’язковою.

Платники єдиного податку, які перевищили граничний оборот за підсумками року, зобов’язані сплатити із сум перевищення 15% прибуткового податку та 20% ПДВ і втрачають право працювати за спрощеною системою.

Штрафи за несплату — 10–50% недоїмки.

Платники єдиного податку — 200–1500 грн на місяць. Податок щороку збільшується на величину інфляції.

Платники прибуткового податку 15% (при виручці до 10 мінімальних зарплат на місяць), 17% (при виручці понад 10 мінімальних зарплат).

Мають право зареєструватися платником ПДВ (20%), лише коли понад половина обсягу постачань здійснюється платникам ПДВ.

За річного обороту понад 300 тис. грн обов’язковий перехід на загальну систему оподаткування.

Штрафи за несплату податків — 10–75% недоїмки.За сприяння у відмиванні грошей — позбавлення волі до 5 років.Контрагенти фізособи—платника єдиного податку НЕ МАЮТЬ

ПРАВА відносити до витрат куплені в нього товари або послуги.

ОпОдаткування ЗаРплат ОпОдаткування ЗаРплат

35% включно із соціальним податком (медстраховка, пенсійні відрахування тощо).

Штрафи за порушення — $50–1000.

Прогресивна ставка — від 2% до 17%.Штрафи за порушення — 20–35% донарахованого податку.

19,5% включно із соціальним податком (страховка від нещасних випадків, пенсійні відрахування тощо) При перевищенні річного обороту в $22 тис. — податок із зарплати збільшується до 33%.

20–50% залежно від річного обороту, включно з медстраховкою, страховими соціальними внесками, пенсійними відрахування тощо.

Близько 34% для платників єдиного податку (включно з платежа-ми до ПФ і соцфондів).

15% для платників прибуткового податку (сплату відрахувань до ПФ законодавчо не врегульовано).

До 65% від фонду оплати праці.

легкість ведення біЗнесу (складність податкової системи) — місце в рейтингу Doing Business 2011 легкість ведення біЗнесу (складність податкової системи) — місце в рейтингу Doing Business 2011

1 (4) 2 (3) 3 (26) 4 (16) 145 (181) ? (?)

дОбРОбут дОбРОбут

ВВП — $177,1 млрд ВВП — $210,7 млрд ВВП — $117,8 млрд ВВП — $2184 млрд ВВП — $116,2 млрд

ВВП на душу населення — $52,2 тис. ВВП на душу населення — $42,8 тис. ВВП на душу населення — $27,4 тис. ВВП на душу населення — $34,8 тис. ВВП на душу населення — $6,3 тис.

З 4,7 млн населення близько 3,5 млн осіб зайняті в малому бізнесі.Близько 90% всіх підприємств країни належать до категорії малого

та середнього підприємництва.Частка малого бізнесу у ВВП — понад 25% (15% виробничого сек-

тора, 17% сфери послуг тощо).

98% гонконгських підприємств належать до категорії малого бізнесу.Частка малого бізнесу у ВВП — понад 30%.

Частка малого бізнесу (до 9 найманих працівників) — 33,3% ВВП; частка середнього бізнесу (10–99 працівників) — 27%.

З 62,35 млн населення в малому й середньому бізнесі зайняті близько 14 млн осіб.

До категорії малого бізнесу належить кожне четверте підприємство.Частка малого бізнесу у ВВП — понад 50%.

З 45,86 млн населення у сфері малого бізнесу зайняті 6,45 млн осіб.За різними оцінками, частка малого бізнесу у ВВП — близько 10–15%.

Умови ведення бізнесу приватними підприємцями у країнах — лідерах рейтингу Doing Business 2011 та в Україні

* Ре

дакц

ія По

датк

овог

о ко

декс

у, пр

ийня

та в

пер

шом

у чит

анні

.

заявитема

контракти | № 46 | 15.11.201022 Діяльність ВР, пов'язана з питаннями оподаткування, дестабілізує роботу Державної податкової адміністрації України, заявив голова ДПАУ Микола Азаров на прес-конференції.

10 років тому

«Це неправильно».Каха БЕНДУКІДЗЕ,

колишній міністр економічного розвитку Грузії,

один з авторів грузинської податкової реформи,

про український Податковий кодекс, який передбачає

зменшення податків для великих підприємств, зокрема за рахунок збільшення бази оподаткування

малого й середнього бізнесу

З інтерв'ю газеті «Коммерсантъ-Украина»

від 04.11.2010 р.

*Одне з останніх місць у рейтингу Doing Business Україні забезпечує вкрай складна податкова система: за цим показником ми посідаємо 181-ше місце. Для порівняння, оподаткування Грузії — на 61-й позиції. При цьому з наступного року Грузія явно покращить цей результат за фактом набуття чинності нового Податкового кодексу. До речі, за цим документом приватний підприємець із річним оборотом у 30 тис. ларі (близько $17 тис.), який не використовує найманої праці, повністю звільняється від оподаткування.

«Торгуючи на базарах, ми еко-номіку не піднімемо».

Микола АЗАРОВ, прем'єр-міністр України,

21.10.2010 р.

«Лише пряме зниження подат-кового навантаження наступного року, за попередніми підрахунка-

ми, перевищить 4 млрд грн».

Федір ЯРОШЕНКО, міністр фінансів, 07.10.2010 р.

«У нас <...> 3 млн платників єди-ного й фіксованого податків. Потен-ційне ухиляння від податків <...> — 500 тис. на один паспорт. Помнож-

те, і ви отримаєте 1,5 трлн грн».Борис КОЛЕСНІКОВ,

віце-прем'єр, 15.09.2010 р.

«Податковий кодекс — хороший. Працювати над головним фіскаль-ним документом мають професіо-нали. Тож обговорювати його всім

народом — просто страшно».СЕРГІй ТІГІПКО,

віце-прем'єр-міністр, 12.10.2010 р.

«У нас є план нашої спільної ро-боти, який я особисто контро-

люю».

Віктор ЯНУКОВИЧ, президент, 23.09.2010 р.

«Вважаю, що відповідальність за неоформлення трудових відносин

слід значно посилити. І, звісно, єдиноподатникам теж».

Михайло БРОДСЬКИй, голова Держкомпідприємництва,

07.11.2010 р.

Сам сказав

*1 листопада на запрошення Сергія Тігіпка Україну із дводенним візитом відвідав колишній міністр економічного розвитку Грузії та голова ради Тбіліського вільного університету Каха Бендукідзе. В українському уряді розраховують використати досвід екс-міністра в реформуванні економіки Грузії у 2004–2008 роки для проведення аналогічних змін в Україні. Нашій державі є чому повчитися в Грузії: в останньому рейтингу легкості ведення бізнесу від Світового банку — Doing Business 2011 Україна посідає 145-те місце з 183 можливих, Грузія — на 12-й позиції.

Фот

о С

вітл

ани

СК

РЯ

БІН

ОЇ

«Щоб створити багатство країни,

багато чого слід перетворити на руїни».

•

Адам Сміт

Дивно чути таку заяву від прем'єр-міністра

країни, де на торгівлю припадає понад 15% ВВП. Та й останні дії уряду, який намагається максимально

обкласти дрібних торговців податками, пояснюючи,

що ці гроші потрібні пенсіонерам, лікарям,

учителям та інвалідам, — дещо суперечать позиції

прем'єра.

Проблема навіть не в розмірі оцінки, (півтора ВВП — сума нереальна), а в тому, що держава планує ці гроші

ВІДІБРАТИ, а не ЗАРОБИТИ. Простий приклад: 1999 року, після введення єдиного

податку, бюджет отримав від приватних підприємців

127 млн грн, 2009-го — 4,1 млрд грн. Щоб отримати

4,1 млрд, уряд спростив оподаткування малого бізнесу. А щоб отримати ці 1,5 трлн грн, держава не зробила

нічого.

Обговорювати «хороший» Податковий

кодекс із народом страшно через те, що розробники

документа від цього народу вкрай далекі.

Адже навіть формальне зниження податків у кодексі компенсується для малого

бізнесу ускладненням обліку та звітності, витрати на які щонайменше вдвічі

перевищать оподаткування. Розуміти цього в уряді не

хочуть. І це справді страшно.

Міністр фінансів забув уточнити,

що зниження податкового навантаження

в Податковому кодексі передбачено для великого

й почасти середнього бізнесу. Компенсувати

це зниження передбачається за рахунок значного

зростання податкового навантаження для малого

бізнесу.

Додаткових грошей ПФ, соцфондам і держбюджету

це не принесе. Щоб підприємці легально

виплачували зарплату, держава має принаймні спростити цей процес.

Фот

о С

вітл

ани

СК

РЯ

БІН

ОЇ

Фот

о С

вітл

ани

СК

РЯ

БІН

ОЇ

УН

ІАН


24 контракти | № 46 | 15.11.2010

Когнітивний дисонансМіністерство правди

У тих, хто виріс у Радянсько-му Союзі, порівняння виступів державних високопосадовців на телебаченні і в друкованих ЗМІ з реальністю може викли-кати почуття дежавю. У пред-ставників молодшого покоління — когнітивний дисонанс.

Влада на повному серйозі за-являє, що «жити стало краще, жити стало веселіше», а ділова активність посилилася. Прем’єр-міністр, звітуючи перед МВФ, заявив, що завдяки зусиллям його уряду фінансово-еконо міч-на ситуація в країні стабілізува-лася, зростання промислового

виробництва становить понад 11,5%, а ВВП зростає згідно з роз-рахунковими показниками.

А в газетах можна прочитати, що, виявляється, «Україна по-ліпшила свої позиції в рейтин-гу ведення бізнесу, піднявшись на дві сходинки, до 145-го місця серед 183 країн-учасниць». Так, за даними www.doing busi-ness.org, Україна справді за-ймає 145-те місце в рейтингу легкості ведення бізнесу (Doing Business 2011 — це той самий рейтинг, де лідирує такий при-вабливий для наших урядовців Сінгапур). От тільки на 145-те місце вона не піднялася, а опус-тилася, і не на дві, а на три по-

зиції — з минулорічної 142-ї. Можуть заперечити, що укла-дачів рейтингу змінилася мето-дика. Та у будь-якому разі хва-литися нема чим. Невже в Україні вже почало діяти Мі-ністерство правди?

Будь-яка незалежна оцінка досягнень цього уряду невтіш-на. Наприклад, неприбуткова організація «Всесвітній еконо-мічний форум» — та сама, що проводить щороку однойменні зустрічі в Давосі, — видає що-річний рейтинг конкуренто-спроможності економік світу. І в цьому рейтингу Україна цього року також втратила свої пози-ції, посівши 89-те місце (87-ме,

якщо рахувати лише серед країн, охоплених минулорічним дослідженням), тоді як торік була на 82. Серед основ них сис-темних недоліків нашої країни у звіті ВЕФ названо слабку ін-ституційну структуру (134 місце в рейтингу), надзвичайно нее-фективні ринки товарів і послуг (129), неефективну антимоно-польну політику (126), слабкість і ненадійність фінансового сек-тора (119 і 115), неефективність фінансового ринку (123). ВЕФ зазначив, що багато з цих по-казників, зокрема у фінансово-му секторі, за останній рік лише погіршилися.

Аж дивно, що загальне місце за таких низьких показників ви-йшло порівняно високим. Що ж, на це вплинули відносно розви-нена інфраструктура, зокрема розвинені залізнична мережа й телефонний зв’язок, непогана охорона здоров’я, зокрема низь-кий рівень дитячої смертності (хоча поширення туберкульозу і СНІДу псують картину), а також високий рівень освіти та її якість. Високий рейтинг отрима-ла й ефективність ринку праці.

Згідно зі звітом уряду, на-правленим до МВФ, в Україні «спостерігається пожвавлення в торгівлі».

Знову ж таки цікаво дізнати-ся про місця, де вдається спо-стерегти таке пожвавлення. На-весні цього року у Львові від-крився новий торговий центр поблизу стадіону «Україна». Була відповідна промо-кампанія, у поштових скринь-ках мешканців опинилися фла-єри, які не лише запрошували відвідати ТЦ, а й давали право на 5%-ву знижку в будь-якому з його магазинів. І от тиждень тому довелося побачити цей ТЦ на власні очі. Сумне видовище — зайнято, може, 5% торгових точок, та й ті без покупців, а безлюдними проходами між голих вікон порожніх магазинів гуляють знудь говані охоронці та вітер. Можливо, власники невдало обрали момент для від-криття, бо хто ж орендуватиме

«Закони мов павутина — вона ловить

дрібних комах, але шершні

й оси прориваються крізь неї».

•

Джонатан Свіфт

Андрій ПОРИТКО,

заступник головного редактора тижневика «Дебет-Кредит»»

Влада та малий бізнес існують у різних реальностях

Яким чином уряд знищує мале підприємництво

Бізнесменам ускладнюють і без того важке життя

контракти | № 46 | 15.11.2010 25

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391

519

3, 3

915

194

, 39

151

95.

Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5. Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5 Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

реклама

26 контракти | № 46 | 15.11.2010

торгову пло щу в новому, незна-йомому міс ці, якщо в місті щодня з’яв ляються нові вивіски «Здається в оренду»? Найстарі-ші з них висять вже два роки.

Таке затьмарення зору можна пояснити одним: для теперіш-ньої влади малого бізнесу про-сто не існує. Совкова менталь-ність наших можновладців пов-ністю описується двома корот-кими цитатами: «Зато мы дела-ем ракеты» та «А у вас негров линчуют».

Так, ми робимо ракети, які в нас купують навіть США. І літа-ки, які США хоч і не купують, але охоче беруть в чартер. А от гребінці, дошки для нарізання овочів, штори для ванних кімнат і ще понад 9000 найменувань різних дрібниць чомусь заво-зиться з Китаю. Чому? Тому що в Україні, в її правовому полі, не створено умов для існування дрібних підприємств, які б із мі-німальною рентабельністю ви-готовляли асортимент для мага-зинів типу «Все по 3 гривні».

А зачекайте — ще ж буде По-датковий кодекс.

Механізми знищення

Представники влади гово-рять, що Податковий кодекс має «стимулювати ділову актив-ність у реальному секторі еко-номіки», а не в тому, який за-ймається перепродажем китай-ського ширвжитку.

Ну, по-перше, як було сказа-но вище, проблема не в китай-ській продукції, а в тому, що цей ширвжиток неможливо ви-робити в нас. По-друге, реаль-ний сектор, який мав би ство-рювати не лише ракети й літа-ки, а й, скажімо, кришки для банок, після прийняття Подат-кового кодексу не чекає нічого доброго. Бо маленький магазин-чик ще якраз може вкластися в обмеження на двох найманих працівників і на 300 тис. грн ви-ручки. А для виробничого під-приємства, навіть зовсім мале-сенького, цього недостатньо.

Є ще щонайменше дві причи-ни, про які чомусь майже не го-ворять, коли аналізують Подат-ковий кодекс, і які після його прийняття призведуть до пов-ного зникнення малого бізнесу як класу. Це п. 300.2 і пп. 139.1.12 проекту ПК.

Пункт 300.2 каже: «У разі, коли платник податку понад по-ловину свого доходу за три, шість, дев’ять чи дванадцять мі-сяців наростаючим підсумком з початку року отримав від одно-го замовника (клієнта, покуп-ця), такий платник податку по-

збавляється права на сплату єдиного податку в цих періодах і сплачує податки та збори у від-повідності до загальної системи оподаткування». Характерно, що відноситься він до статті 300 «Відповідальність платника по-датку». Тобто наявність вели-ких контрагентів, на яких при-падає більше половини торгово-го обороту, творці проекту ПК вважають деліктом*. Причому для СПД у сфері інформатиза-ції деліктом таке не вважається.

Причина появи такого поло-ження зрозуміла. Влада хотіла побороти схеми відмивання го-тівки через кишенькових при-ватних підприємців на єдиному податку — однозначно незакон-ні — а також цілком законний (підкреслимо: цілком, а не лише формально), але неприємний з фіскального погляду метод оптимізації оподаткування, коли людину не приймають у штат, а укладають з нею як з підприємцем договір на вико-нання робіт і надання послуг, які за трудовим договором були б її посадовими обов’язками.

На жаль, творці ПК не доду-малися ні до чого кращого, як

підстригти всіх під одну гребін-ку. Положення пункту 300.2 ста-нуть фатальними для всіх дріб-них виробничників на єдиному податку, які мають налагоджені контакти з оптовими торговель-ними мережами чи виробничи-ми підприємствами, постачаю-чи їм напівфабрикати чи комп-лектуючі.

Ще серйознішим є положен-ня підпункту 139.1.12. Воно про-ходить повз увагу нинішніх єди-ноподатників, бо розміщене не в розділі XIV «Спеціальні подат-кові режими», а в розділі III «Податок на прибуток підпри-ємств». Однак саме воно підно-сить єдиноподатникам найне-приємніший сюрприз. Підпри-ємствам, які сплачують податок на прибуток, вже з наступного року буде заборонено відноси-ти до складу витрат, що врахо-вуються при обчисленні об’єкта оподаткування, «витрати поне-сені у зв’язку із придбанням то-варів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи — під-приємця, що сплачує єдиний податок», крім робіт і послуг у сфері інформатизації.

Наразі єдиною незручністю для платників податку на при-буток при трансакціях з плат-никами єдиного податку було незастосування «правила пер-шої події» (оскільки платники цього податку є ще й платника-ми ПДВ, до незручностей дода-валася неможливість у більшос-ті випадків отримати податкову накладну). Якщо ж з нового року за угоди з єдиноподатни-ками доведеться платити з чи-стого прибутку, то, мабуть, від таких угод доведеться відмови-тися. Дрібних підприємців про-сто виганяють на базари.

А ще ж є заборона спрощеної системи для юросіб, зниження дозволеного рівня виручки та кількості найманих працівників і багато інших «сюрпризів».

Ситуація виглядає так, що на-віть МВФ запропонував уряду переглянути деякі з новацій ПК. Зокрема Фонд пропонує все ж таки залишити спрощену систему оподаткування для юросіб. Також МВФ погодився з проханням української сторо-ни залишити для фізосіб 500-ти-сячну межу річної виручки для перебування на спрощеній сис-темі. Переглядається й межа ре-єстрації платником ПДВ.

Звісно, МВФ турбується про спроможність України коли-небудь все-таки повернути кре-дити. Тож серед інших пропози-цій Фонду — більш плавне зни-ження ставки податку на при-буток: з наступного року вона мала б становити не 19%, а 23%. Заперечує МВФ і проти запро-понованої в пункті 154.6 проекту ПК нульової ставки податку на прибуток для новостворених підприємств, колишніх єди-ноподатників та підприємств з виручкою до 3 млн грн. Для них він пропонує ставку 16%.

Що реально буде прийнято — наразі сказати неможливо. 16 листопада новий варіант ПК має розглядатися в Раді, «щоб набрати чинності з 1 січня 2011 року».

Відповідно до діючого Бюджет ного кодексу ново-прийнятий закон, який впливає на формування бюджету, має бути оприлюднений не пізніше ніж до 15 серпня року, що пере-дує плановому. Те, що Податко-вий кодекс впливає на форму-вання дохідної частини бюдже-ту, — річ самоочевидна, і екс-пертний висновок Комітету ВР з питань бюджету тут зовсім не потрібен. Тож якщо дотримува-тися законодавства, Податко-вий кодекс взагалі не має на-брати чинності з 1 січня 2010 року.

Дрібних підприємців просто виганяють на базари


За докладного огляду «ліки», які влада готує для підйому економіки, виявляються вбивчими

*Делікт —приватна або цивільно-правова провина.

Бізнес в Україні потребує фінан-сування для розвитку та зрос-тання, підтримувати які мають банки, пропонуючи оптимальні фінансові інструменти. Бізнес оживає, і надійні фінансові парт-нери, які пройшли випробування 2009 року і твердо стоять на ногах, готові йому допомогти.

ПроКредит Банк — спеціалізова-ний банк для малого й середнього бізнесу — сьогодні активно залучає клієнтів, які потребують фінансу-вання. Незмінно відповідальний підхід до кредитування дав банку змогу утримати неповернення за кредитами на порівняно низькому рівні, завдяки чому фінустанова може зосередитися на розвитку і зростанні своїх цільових клієнтів — малих і середніх підприємств. Дмитро Юденко, виконавчий директор, який відповідає в ПроКредит Банку за розвиток бізнес-клієнтів, пояснює, що це означає на практиці.? Що ви розумієте під відпові-

дальним фінансуванням?— Кредит — це важливий крок у

розвитку будь-якого бізнесу, і цей крок варто робити винятково за умови фінансового аналізу. Відповідальність за це фінансове рішення лежить на обох партнерах — і на підприємстві, і на банку. Що стосується бізнесу, то він має бути у змозі повернути надані в кредит кошти й нараховані на них відсотки зі свого майбутнього прибутку без шкоди для власної платоспроможності. Неодмінною умовою оцінки ризиків є також ретельний аналіз рентабельності та ефективності роботи підпри-ємства. Щоб знайти актуальні, обґрунто-вані та дієві рішення, обом партнерам важливо розуміти бізнес.? Як відповідальне фінансування

реалізується на практиці?— Наші клієнти — це компанії різної

величини, що представляють різні галузі бізнесу та мають різні потреби. Ми цінує-мо наших клієнтів і забезпечуємо розроб-ку індивідуальних рішень для кожного з них. Персональний менеджер аналізує бізнес клієнта й разом із ним формує таку пропозицію, яка дасть позичальнику змогу зробити наступний крок до зміцнен-ня своєї економічної стабільності та впев-неного зростання. При цьому наш клієнт не потрапить у ситуацію, коли боргове навантаження поставить під загрозу ста-більність і незалежність бізнесу та його власника. Ми ставимося до питань клієн-та, як до своїх власних, чудово усвідом-люючи, що помилка може дорого кошту-вати нашому клієнту.

Для короткострокових проектів і фінан-сування оборотного капіталу оптималь-

ним рішенням є кредитна лінія. Завдяки своїй гнучкості вона дає клієнту змогу поповнювати оборотні кошти протягом року з погашенням наприкінці строку. Для фінансуван-ня поточних потреб, наприклад, коли підприємство зіштовхується з касовим розривом при розрахунках з контрагентами, найзручніше оформити овердрафт. Більш довго-строкові проекти, пов'язані, напри-клад, з купівлею обладнання, вели-ких транспортних засобів, будівниц-твом, підвищенням енергоефектив-ності тощо, потребують довгостро-кових кредитів з можливістю узго-дження гнучкого графіка погашен-ня. Сьогодні ми кредитуємо на строк до п'яти років.? На чому банк акцентує свою

увагу сьогодні?— Пріоритетом нашого банку сьо-

годні є комплексне надання клієнту банківських послуг — кредитування, розрахунково-касове обслугову-вання, впровадження зарплатних проектів, випуск корпоративних карток тощо. Також ПроКредит Банк пропонує юридичним особам і при-ватним підприємцям нові лояльні умови для початку співпраці — пакет «Бізнес рішення». Перевагою цього пакета є встановлення овердрафта в розмірі 30% від середньомісячних

оборотів за поточним рахунком в банку з можливістю збільшення ліміту при подальшій співпраці.? Які плани ПроКредит Банку на майбутнє?

— Наша мета — побудова стабільного партнерства з нашими клієнтами при індивідуальному підході до обслуговування кож-

ного підприємства. Цей принцип покладе-но в основу нашої діяльності. Ані ми, ані наші акціонери не ставимо отримання максимального прибутку в короткий тер-мін за основну мету. Ми вважаємо, що міцне партнерство й відповідальне бан-ківське обслуговування набагато важливі-ші, бо у важкі часи партнери можуть покластися одне на одного та спільно зна-йти ефективні рішення. Багато наших дав-ніх клієнтів, які кілька років тому брали кредити на невеликі суми, сьогодні серед найбільших клієнтів ПроКредит Банку. Ще з перших днів роботи ми зрозуміли, що наші клієнти — наші основні партнери. Саме завдяки нашій співпраці ми мали підстави працювати й відкривати нові напрями розвитку. Зараз проводимо мар-кетингову кампанію, демонструємо клієн-там, що ми стабільно працюємо й креди-туємо. Але найкращою рекламою вважає-мо рекомендації тих, хто особисто пере-конався в рівні наших послуг, а для цього замало просто виконати договірні зобов'язання.

ВідпоВідальне фінансуВання на практиці

Дмитро Юден ко, виконавчий директор ПроКредит Банку

контракти | № 46 | 15.11.2010 27

реклама

ПроКредит Банк (ліцензія № 195 від 29.09.2009 р.) входить до групи одноймен-них банків, які успішно діють у 21 країні світу. Стабільність банку підтверджується складом акціонерів, якими є міжнародні фінансові організації — ПроКредит Холдинг (Франкфурт-на-Майні), Європейський банк реконструкції та розвитку (Лондон) і німецький державний банк KfW (Франкфурт-на-Майні). ПроКредит Банк отримав максимально можливі в Україні рейтинги від міжнародного рейтингового агентства Fitch Ratings.

Додаткову інформацію можна отримати

на сайті www.procreditbank.com.ua і за тел. 0–800–50–09–90

(дзвінки зі стаціонарних телефонів у межах України безплатні)

ДовіДка

контракти | № 46 | 15.11.201028

новини

Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект «Про об'єднання власників житла». Проект передбачав створення двох основних видів об'єднань власників житла — об'єднання співвласників багатоквартирного будинку і товариства власників житла.

10 років тому

Тенденції*У жовтні 2010 року в Києві укладено 765 угод купівлі-продажу вторинного житла, що на 1% менше за кількість угод за вересень-2010 і на 4,8% перевищує показник за жовтень-2009, дані SV Development. За даними компанії, найбільшим попитом у покупців у жовтні користувалися двокімнатні (46% угод) та однокімнатні (38%) квартири. Житло з кількістю кімнат у три та більше купували значно рідше (16% угод). 59% всіх угод припало на придбання квартир вартістю до $100 тис.

Інфляція

До 0,4–0,5% впала інфляція за під-сумками жовтня, — заява прем'єр-міністра Миколи Азарова. У ве-ресні споживчі ціни збільшилися на 2,9%, базова інфляція станови-ла 1,5%, з початку року — 5,5%.

Податковий кодекс

Розгляд ПК у другому читанні пе-ренесено з 4 на 16 листопада, заява голови податково-митного коміте-ту ВР Віталія Хомутинника. За його словами, замість 1,5–2 тис. попра-вок депутати подали майже 4,5 тис.

Депозити

У жовтні, вперше з 2008-го, загаль-ний обсяг депозитів перевищив 400 млрд грн, дані НБУ. Вклади населен-ня зараз становлять 261 млрд грн (+23,5% з початку року), підпри-ємств — 138,9 млрд грн (+19,5%).

Нафтопродукти

Подорожчання нафти на світовому ринку призведе до підвищен-ня цін на нафтопродук-ти в Україні, прогнозу-ють у НТЦ «Психея».

Урожай зернових

На 5 листопада в Україні зібрано 40,7 млн т зернових, дані Мінагро-політики. Це на 11,2% менше, ніж у 2009 році, але перевищує попере-дні прогнози уряду, який очікував урожаю лише в 39 млн т.

Промвиробництво

Понад 11,5% рік до року становило зростання промвиробництва в жов-тні, дані КМУ. У вересні 2010-го зростання прискорилося до 10,2% з 9,2% у серпні, 6,4% — у липні й 8,9% — у червні.

*Головним чинником, що стримує попит на житло, залишаються високі ставки за іпотечними кредитами, що становлять близько 20% річних у гривні. Проте, за словами ріелторів, якщо раніше більшість потенційних покупців відкидала навіть думки про іпотечні кредити, то в жовтні багато хто був готовий розглядати варіанти із кредитом на 80–160 тис. грн.

Після відносної стабілізації у вересні вартість столичної нерухомості знову падає. За даними АН «Планета Оболонь», у жовтні середня ціна квадратного метра житла на вторинному ринку столиці втратила ще 0,5%, впавши до $1566. Вартість нерухомості за підсумками укладання реальних угод найчастіше була ще нижчою: за даними агентства, у жовтні дисконт до ціни пропозиції збільшився до 16,4%.

Ріелтори не очікують зміни попиту на житло, констатуючи подальшу стагнацію ринку. За збереження нинішнього темпу падіння цін, восени 2011 року вартість житла в Києві може подешевшати вдвічі порівняно з докризовим рівнем у $2886 за кв. м (у серп ні 2008го).

Зміна середньої варТосТі жиТла на вТоринному ринку києва, $/кв. м

«Ваше благополуччя залежить від ваших

власних рішень».

•

Джон Рокфеллер

1564

1566

1569

1571

1573

1575

1577

1579

01.11.201015.10.201029.09.201013.09.2010За даними порталу domik.net

Загалом за дев'ять місяців 2010 року промислове виробництво у країні зросло на 10,8% рік до року. Однак багато в чому цей показник — наслідок ефекту низької бази, оскільки 2009-го промвиробництво в Україні

впало на 21,9%.

Обсяг вкладів населення перевищив

докризовий рівень ще в серпні, заощадження підприємств, швидше за все, перейдуть цю межу в листопаді. Зараз обсяг депозитів юросіб поступається докризовому (станом на кінець

вересня 2008-го) лише на 2 млрд грн.

На думку експертів стабілізація цін на житло неможлива без іпотеки, поновлення якої можна очікувати лише до кінця 2011 року.

�8�6�4�202468

10

СіченьЛютий

БерезеньКвіте

нь

Травень


Серпень

Вересень

Жовтень

Зміна цін на продукти у 2010 році, %

МолокоМ'ясоХліб

За д

аним

и Д

ерж

ком

стат

у

3,5

4,5

5,5

6,5

7,5

8,5

Динаміка середніх роздрібних цінна нафтопродукти в 2010 році, грн/л

Листопад

Жовтень

ВересеньСерпень

ЛипеньЧервень

ТравеньКвітень

БерезеньЛютий

Січень

А�95ДПСкраплений газ

Очікуване подорожчання (+5–7%) значно менше за зростання цін у разі

прийняття ПК, який підвищить акцизи на 30–40 EUR/т.

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391

519

3, 3

915

194

, 39

151

95.

Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5. Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5 Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

контракти | № 46 | 15.11.2010 29

спонсор рубрики «Компанії & ринки»

контракти | № 46 | 15.11.201030

Хто виграє від заборони секонд хендів, %

Як ви ставитеся до секонд хенду, %

Чи купували ви колись одягчи взуття в секонд хенді, %

Як ви ставитеся до заборони секонд хендів, %

Чи допускаєте ви, що під виглядом секонд хендув Україну завозять новий одяг як контрабанду, %

MADE IN...Країни — виробники одягу та взуття,

яким надають перевагу українці, % опитаних

0 10 20 30 40 50 60

Важко відповісти

Інше

Відповідає тенденціям моди

Гарний вибір

Гарна якість

Підтримую вітчизняного виробника

Ціна відповідає якості

Важко відповісти

Інше

Радше імпортеридешевого одягу та взуття

34

І вітчизняний легпром,і імпортери дешевого одягу та взуття

19

Не виграють ані вітчизнянийлегпром, ані імпортери

дешевого одягу та взуття18

Радше вітчизняний легпром11

Важко відповісти18

Дуже негативно8

Дуже позитивно27

Радше позитивно39

Радше негативно10


Ніколи43

Так, купував (ла)і зараз іноді купую

39

Так, але це було давно18

Радшепідтримую

11

Зовсім не підтримую37

Радше не підтримую22

Мені байдуже17

Цілком підтримую8Важко відповісти

5

Однозначно ні5

Радше так36

Однозначно так16


Радше ні14

Плюси й мінуси одягу та взуття від українського виробника, % опитаних

53

5

6

4

16

27

32

Не відповідає тенденціям моди

Вузький асортимент

Практично не представлені в роздробі

Низька якість

Ціна не відповідає якості

0 10 20 30 40 50 60

45

3

6

14

31

31

37

За даними соціологічної групи «Рейтинг», жовтень 2010 рокуОпитано 2 тис. українців від 18 років з різних областей України.

0 5 10 15 20 25 30 35 40 45

НеважливоІнші країниСШАБілорусьРосіяЄСКитайПольщаТуреччинаУкраїна 27

41

811

1916

2022

42

Факти

Щомісячні витрати українцівна купівлю одягу та взуття,

До 100 грн16

% опитаних

100–300 грн22

300–500 грн18

500–1000 грн16


1000–2000 грн4

Понад 2000 грн1

Кілька разів на місяць3

Раз�два на сезон41

Раз�два на рік22Рідше ніж раз на рік

13

Важковідповісти

8

Не частіше одного разу на місяць13

Як часто українці купують одяг і взуття,% опитаних

Де українці купують одяг і взуття,% опитаних

0 10 20 30 40 50 60 70 80 90

Важко відповістиІншеЗа кордономВ інтернеті

У брендованих магазинаходягу та взуття

В універмагах і великихсупермаркетах

У невеликих магазинахНа ринках 84

35

36

11

5

14

Щойно з-під голки

Середня українська сім’я витрачає на одяг і взуття понад 400 грн на місяць або шосту частину свого бюджету. До 100 грн витрачає щошоста опитана сім’я, 100– 300 грн — кожна четверта, 300–500 грн — що п’ята.

Визнання шопоголиків

Найактивніші покупці одягу — жителі захо ду та півночі (зокрема, Києва) України, менш активні — на сході та в Донбасі. Час тота покупок прямо пов’язана з віком рес пондентів, типом поселень, статтю, рів нем доходів, зайнятістю, освітою.

Базарний день

Абсолютна більшість українців купує одяг і взуття на ринках. Ця тенденція характерна для всіх регіонів країни без винятку. Найбільш досвідчені шопоголики — кияни, але водночас жителі столиці більше за інших носять одяг і взуття українського виробництва.

держрегулюваннякомпанії & ринки

30% покупців із щомісячним

доходом 2–3 тис. грн отоварюються

в секонд-хендах

5,5 млрд грн

обсяг вітчизняного легпрому

в січні–вересні 2010 року

70%частка на українському

ринку одягу з Туреччини

та Китаюяк одягаються українці

контракти | № 46 | 15.11.2010 31

Чому спроба заборонити секонд-хенди схожа на політичну примху

Голий король

*В Африці на частку секондхенду припадає 26% усього імпортованого одягу, у країнах СНД — 4,7%.

Секонд-хенди не закривати-муть. Принаймні, поки що. Від-повідну норму було вилучено з проекту податкового кодексу після здійнятого галасу, кіль-кох гучних пікетів за участю зірок українського шоу-бізнесу та обурення торговців одягом, що був у вжитку. І все ж таки один з основних ініціаторів за-борони — голова Держкомпід-приємництва Михайло Брод-ський — не готовий відмовля-тися від наміру заборонити секонд-хенди. Про це він зая-вив на брифінгу на початку листопада.

Вилучену з податкового ко-дексу норму, швидше за все, без змін перенесуть до Митно-го кодексу. «Ми співпрацюва-тимемо в цьому питанні з Мит-ною службою... Разом поїдемо на митницю та подивимося, який товар нам привозять і як його обробляють», — заявив

Бродський журналістам на брифінгу. Нагадаємо, що норми проекту нового Подат-кового кодексу передбачали обкладати митними зборами кожну одиницю ввезених това-рів, що були у вжитку, а не ра-хувати на вагу, як це відбува-ється зараз. Тобто це призвело б до ав-томатичного подо-рожчання імпорто-ваного одягу. Крім того, передбачалося заборонити торгу-вати секонд-хендом підприємцям, які працюють за спро-щеною системою оподатковування.

Чому уряд обрав торговців секонд-хендом хлоп-чиками для биття, не зовсім ясно. За однією з версій, цю норму лобіювали українські підприємства легпрому. Та

цифри свідчать, що секонд-хенд не є конкурентом вітчизняним товарам. Щорічний обсяг усьо-го українського ринку одягу становить 50 млрд грн, у той час як ношених речей завозиться на суму 300–400 млн грн — менш ніж 1% ринку. У принци-

пі, це відповідає світовим тенденці-ям: річний обсяг глобального ринку одягу й тканин ста-новить $200 млрд, на секонд-хенд припадає лише $1 млрд, або 0,5%. При цьому в Украї-ні частка нового імпортного одягу з Китаю та Туреччи-

ни перевищує 70% ринку, але цей сегмент ніхто не намагаєть-ся контролювати.

«Не наша вина в тому, що по-купець часто обирає саме

секонд-хенд, — зазначає екс-президент Асоціації дилерів одягу секонд-хенд Великої Бри-танії Еліас Коен в інтерв’ю ІА «ІнтерМедіа Консалтинг». — На сьогодні всі ці люди (торгов-ці секонд-хендом в Україні. — Прим. ред.) працюють і витра-чають свої гроші легально, за-безпечуючи державі дохід у ви-гляді над ходжень на митниці, у рамках податкових нарахувань тощо. Це чималі гроші, маю вам сказати. Прикрийте цей бізнес — і держава втратить певну статтю доходів, але саме явище секонд-хенду залишиться».

Справді об'єктивним аргумен-том заборони можна вважати імпорт нових речей під виглядом ношених. За останні сім років

«Сильні розправляються

зі слабкими, розумні розправляються

із сильними, а уряд розправляється

з усіма».

•

З книги Е. Маккензі «14 000 фраз...»

Надія ГОНЧАРУК

0,5%частка

секонд-хенду на світовому

ринку

Для більшості українців секонд-хенди — можливість

недорого вдягтися та взутися

продаж секонд-хенду стрімко зріс: 2008-го обсяги ввезеного в Україну ненового одягу збіль-шилися вдвічі. Це дало змогу припустити, що деякі імпортери на кордоні навмисно занижу-ють вартість товару в десятки разів, видаючи його за секонд-хенд, що обкладається митом не за одиницю товару, а за тоннаж. Раніше президент Всеукраїн-ської асоціації роботодавців лег-кої промисловості Олександр Соко лов ський заявляв, що втра-ти українського бюджету від не-донадходжень становлять 20– 30 млрд грн на рік.

Слід зазначити, вітчизняна промисловість явно переживає спад, але не через секонд-хенди. Ціна, а іноді й дизайн українського одягу на внутріш-

ньому ринку не витримують конкуренції ані із секонд-хендом, ані із ширвжитком з

Китаю або Туреччини. При цьому українці шиють одяг для відомих світових брендів. Сьо-годні більшість великих швей-них фабрик завантажені за-

мовленнями з-за кордону, вони — підрядники іноземних ком-паній. За словами Тетяни За-

мороко, виконавчого директо-ра Всеукраїнського об'єднання роботодавців легкої промисло-вості «Укрлегпром», такі мар-ки, як Benetton, Mexx, Mon ton, Prada, Triumph, Hugo Boss, S.Oli ver і багато інших, розмі-щують замовлення на наших фабриках.

Хай там що, з кожним роком чимдалі більше українців по-чинають отоварюватися в секонд-хендах. І щоб перела-мати цю тенденцію, уряду слід не забороняти імпорт ноше-них речей, а боротися з бід-ністю.

держрегулюваннякомпанії & ринки

У разі заборони секонд-хендів ношеними речами торгуватимуть підпільно

Експ

Ерти

за Тетяна ЗАМОРОКО, виконавчий директор Всеукраїнського об'єднання роботодавців легкої промисловості «Укрлегпром»

? Як ви вважаєте, чи буде за-боронено з нового року імпорт секонд-хенду?— Цю норму виключили з проекту Податкового кодексу. Але заборони як такої й не було. У редакції проекту кодексу, прийнятій у першому читанні, відповідна норма забороняла завозити одяг і взуття під виглядом гуманітарної допомоги, яка звільняється від мит і податків. Бо під виглядом благодійності в Україну завозився секондхенд на продаж. Ще одне положення Податкового кодексу забороняло використання спрощених систем оподаткування при реалізації б/в одягу. Імпортований товар на митниці рахують не в одиницях, а в тоннах. Наприклад, тонна секондхенду — це 833 чоловічі костюми. При завезенні на кожну одиницю виробу сплачується 2,17 грн мита. Якщо порахувати платежі й податки нашого виробника від реалізації одного чоловічого костюма, то набігає 70,50 грн, тобто в 25 разів більше!? Чиновники стверджують, що

в Україну під виглядом секонд-хенду завозять новий одяг...— Так, неношені стокові речі потрапляють у країну як б/в. Сток у Європі — непроданий одяг і взуття з ранніх колекцій. Таким чином до нас завозяться нові речі без сплати необхідних платежів — рахують не за одиницю товару, а за тоннаж. При цьому середня ціна імпортованого чоловічого костюма становить $3,17. Навіть китайські підприємства не можуть пошити одяг за такі гроші.

? Ви вважаєте, що одяг і взуття секонд-хенд витісняють вітчизня-ний легпром?— Так, 2008 року в Україну було завезено вчетверо більше товару, ніж вироблено на внутрішньому ринку.? Але ж більша частина внут-

рішнього ринку — турецькі та ки-тайські одяг і взуття?— Так, частка китайських товарів легпрому становить 30–80%. Це теж одна з проблем нашого ринку. Але на відміну від секондхенду китайський товар при розмитненні обкладається митом з одиниці виробу, а не з тоннажу. Хоча імпортери намагаються занижувати вартість товару. Так, за 9 місяців 2010 року з Китаю до нас завезли 80 тис. пар шкіряного взуття по $2 кожна. Ми розуміємо, що так не буває.? Чому вітчизняний одяг і взут-

тя такі дорогі?— Через високі податки та спрощену систему оподаткування. Це нечесна конкуренція. Хоча якщо замовляти наш товар оптом, виходить навіть дешевше, але роздріб не зацікавлений купувати українські товари.? Деякі експерти серед основ-

них причин кризи нашого легпро-му вказують прорахунки з ка-налами збуту та нерозвиненість дилерських мереж, мляву пред-ставленість у роздробі?— Так, бо нашим підприємствам бракує оборотних коштів для розвитку торговельних мереж. Неповернення ПДВ, високі ставки кредитів дуже вимивають оборотні кошти фабрик. Магазини ж беруть вітчизняні товари на реалізацію — якщо одяг або взуття не продаються, їх повертають фабриці.

Владислав МЯСОЄДОВ, президент Асоціації дилерів секонд-хенду

? Гадаєте, секонд-хенди забо-ронять?— Сподіваюся, ні. Зараз збираються підписи противників заборони імпорту б/в одягу. За попередніми даними, тверде «ні» сказали близько 750 тис. українців.? Чи правда, що більша час-

тина секонд-хенду завозиться в Україну як гуманітарна допо-мога?— Право на ввезення одягу, як нового, так і того, що був у вжитку, мають благодійні організації, які проходять реєстрацію в Кабміні. Без цього жодна митниця не оформить товар як пільговий (без оплати ПДВ і мит).

Усі експортери б/в одягу сплачують передбачені законодавством податки і збори.? Хто лобіює заборону?

— Не знаю. Але тиск дуже серйозний. Були навіть випадки підпалу на ринках кіосків з б/в одягом, нещодавно згорів склад у Тернопільській області, у Києві в одному з магазинів запобігли підпалу. Сподіваюся, що списати на коротке замикання не вдасться.? Чому одяг і взуття секонд-

хенд не є конкурентом продукції вітчизняного легпрому?— Секондхенд ніколи не буде конкурентом легкої промисловості, бо наші ціни на товар значно нижчі за легпромівські, ми представляємо, так би мовити, різні сегменти ринку.

Керівники підприємств легкої промисловості свого часу розбазарили 90% потужностей, не реорганізува

ли своє виробництво під умови ринкових відносин, чекають, поки їм хтось дасть сировину, організує її переробку, а потім — продасть їхню неконкурентну продукцію.? Які обсяги ринку секонд-

хенду в Україні?— Вони зростають і сягають 38–42 тис. т на рік. На жаль, нам не вдається утримати зростання цін. За останні роки податкове навантаження збільшилося на 90%.? Відомо, що під виглядом

секонд-хенду в нашу країну за-возять нові речі.— Я не заперечую, що іноді це трапляється. З контрабандою слід боротися, адже в нас цілком достатньо контрольних органів. Але це не підстава для тотальної заборони секондхенду.? Противники секонд-хенду

стверджують, що одяг просочу-ють шкідливим формальдегідом. Чи це правда?— Договорилися вже до того, що ракові захворювання передаються від носіння одягу, що був у вжитку... Органи санслужби пильно стежать за безпекою нашої продукції. Бралися для аналізів зразки тканин, проводилися змиви, забори повітря, робилися радіаційні виміри. На підставі цих та інших заходів постачальникам б/в одягу видається висновок державної санітарноепідеміологічної експертизи. Крім того, починаючи із зовнішнього пункту пропуску й закінчуючи внутрішньою митницею, є пости санепідемстанції. І реальних випадків захворювання шкірними або іншими інфекційними хворобами не було зафіксовано.

І все ж таки ми не з'ясували, яка частина секондхенду завозиться під виглядом гумані

тарної допомоги, натомість переконалися: в якості ганчір'я у країну потрапляє новий одяг... І це, звісно, велике недопрацювання митниці. Може, митницю заборонити?

Примітка випускового редактора

контракти | № 46 | 15.11.201032

Дуже повчальне інтерв'ю. Отже, нашому легпрому заважає все: імпортери, спрощенці, держава,

роздріб, банкіри. А ще йому заважає «відсутність оборотних коштів». Мені, зізнатися, теж вічно бракує цих самих коштів, але я нікого в цьому, крім себе, не звинувачую. І все ж таки, здається, список тих, хто не дає жити вітчизняному легпрому, не повний, бо головний винуватець — споживач, який не хоче купувати вітчизняні вироби.

Примітка випускового редактора

коментаркомпанії & ринки

Український дубляж іно-земних фільмів скасо-вано. Міністр культури і туризму Михайло

Кулиняк констатував призупи-нення дії указу про дублюван-ня іноземних фільмів. Нагадаємо, в документі від 18 січня 2008 року йшлося про заборону розповсюдження та демонстрації іноземних філь-мів в Україні, дубльованих недержавною мовою. Тепер указ визнано недійсним, оскільки він «не мав статусу нормативно-правового акту», тобто не був зареєстрований в Мін’юсті.

Скасування указу не озна-чає, що у країні заборонено український дубляж. У пояс-ненні прес-служби Міністер-ства культури зазначено, що «дистриб’юторські компанії в

умовах вільного ринку можуть самостійно обирати мову дуб-ляжу чи озвучування, але тіль-ки якщо дубляж здійснено на території України». При цьому фільми обов’язково мають бути дубльовані, озвучені або субти-тровані українською мовою. Проте середня вартість дубля-жу іноземного фільму стано-вить $30 тис., субтитрування — близько $2 тис. А хто ж від-мовиться зекономити $28 тис., якщо можна взяти вже підго-товлену для російського про-кату стрічку й додати україн-ські субтитри?

Поки ж доходи від прокату іноземних кінофільмів, дуб-льованих держмовою, збільшу-

ються. Навесні 2010-го генди-ректор кінопрокатної компа-нії B&H Film Distribution Бог-дан Батрух констатував зрос-тання касових зборів на 50%, відвідуваності кінотеатрів — більш ніж на 20%. У січні–лю-тому 2010 року прибуток від кінопрокату в Україні стано-

вив 102 млн грн — на 50% біль-ше, ніж торік, останні опублі-ковані дані Міжнародної асо-ціації виробників і дистриб’юторів фільмів. Від-відуваність українських кіно-театрів за звітний період зросла на 18% і сягнула 2,976 млн осіб. Міністерство культури і туризму України повідомило про торішнє збіль-шенні валових зборів від кіно-показів на 37% порівняно з 2008 роком.

Виконавчий директор Асо-ціації сприяння розвитку кінематографу в Україні Тетяна Смирнова вважає, що нововведення міністерства не призведе до різкого скоро-

чення фільмів, дубльованих українською мовою. Кількість фільмів російською може зрости, лише якщо прокатники вирі-шать, що можуть за роб ляти на них більше. «На приклад, для Криму запровадження українського дубляжу було згубним», — згадує Смирнова. Справді, останнім часом деякі кінотеатри на півострові в обхід заборони демонстрували фільми росій-ською мовою. А нинішнє зростання доходів галузі Тетяна Смирнова пояснює розвитком самої індустрії: 3D-кіно забез-печило приплив нових глядачів, а зростання цін на квитки — доходи прокатникам. У перший тиждень показу в Україну тривимірних блокбастерів «Аватар» Джеймса Камерона та «Аліса в Країні Чудес» Тіма Бертона подивитися фільми в кіно-театрі було непросто: зайвих квитків не було за тиждень до прем’єри.

Надія ГОНЧАРУК

Труднощі перекладуЧому український дубляж замінять субтитрами

34 контракти | № 46 | 15.11.2010

«Переклади як жінки: якщо вірні,

то некрасиві, а якщо красиві, то невірні».

•

Мойсей Сафір

Доходи від прокату іноземних фільмів, дубльованих держмовою, збільшуються

Лідери касових зборів в Україні з 28 по 31 жовтня 2010 року

Фільм Збори, тис. $ Зміна за вікенд, % Копії Загалом, тис. $ Кількість тижнів

у прокаті

1 «Мегамозок»MegaMind 759,8 - 96 760 1

2 «13»13 102 45 50 348 2

3 «Соціальна мережа»The Social Network 94 33,4 46 297 2

4«Легенди нічної варти»Legend of the Guardians:

The Owls of Ga’Hoole55,6 26,7 46 883 5

5 «РЕД»Red 54,3 41 24 345 3

За даними kinogallery.com

1,5 млн

осіб подивилися блокбастер «Аватар»

в українських кінотеатрах

100 млн грн

заробили українські кінопрокатники у січні–лютому

УН

ІАН

36 контракти | № 46 | 15.11.2010

Документи

держрегулювання

Вірним шляхомВлада зробила перший правильний крок до об`єднання державних соцфондів в один

ПЛАТНИКАМ ЄСВ

«««««Факт. Страхувальників у соцфондах занесуть до єдиного реєстру.

Правління ПФУ затвердило Положення про Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування. Створення Реєстру забезпечує: облік платників і застрахованих осіб та їх ідентифікацію; автоматизовану обробку інформації про сплату платниками єдиного внеску та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами держсоцстрахування; нарахування та облік виплат за окремими видами держсоцстрахування; взаємодію з фондами соцстрахування.

Реєстр складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб, формує та веде його ПФУ.

Постанова набуває чинності з 01.01.2011 р.

Документ. Постанова Правління ПФУ від 08.10.2010 р. № 22–1.

ПЛАТНИКАМ ЄСВ

«««««Факт. Затверджено Порядок подання звітів щодо ЄСВ.

Правління ПФУ затвердило Порядок формування та подання страхувальниками звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

У Порядку подано:— загальні правила формування та

подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соцстрахування;

— форми та строки подання звіту.Додатками до Порядку є Довідник ка

те горій страховиків, які сплачують єдиний внесок, таблиці відповідності кодів категорії застрахованої особи та кодів бази нарахування та розмірів ставок єди ного внеску.

Постанова набирає чинності з 01.01.2011 р.

Документ. Постанова Правління ПФУ від 08.10.2010 р. № 22–2.

УЧАСНИКАМ РИНКУ ЦП

«««««Факт. Змінено порядок обігу облігацій.

До Закону «Про цінні папери та фондовий ринок» внесено зміни. Так, строк обігу починається з дня, наступного за днем реєстрації ДКЦПФР звіту про результати розміщення облігацій, та закінчується днем, що передує дню початку погашення таких облігацій відповідно до проспекту емісії.

Емітент може прийняти рішення про подовження строків обігу та погашення облігацій у разі викупу ним усього відповідного випуску облігацій або згоди на подовження строків усіх власників відповідного випуску.

Закон чинний з 02.11.2010 р., його положення застосовуються також до обігу облігацій, випуски (серії) яких було зареєстровано до набрання ним чинності.

Документ. Закон України від 08.10.2010 р. № 2601VI.

Створення Державного реєст ру загальнообов’язкового державного соціального страхування передбачено не постановою Правління ПФУ від 08.10.2010 р. № 221, а Законом «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». У Законі питанням Держреєстру присвячено Розділ V, що складається із семи статей.

Створення єдиного реєстру державного соціального страхування, як і сам єдиний соціальний внесок, послаблює сенс існування великої кількості різноманітних спеціалізованих фондів соцстрахування. Це крок у правильному напрямку — до уніфікації системи соціального страхування. Очевидно, до заміни всіх соцфондів єдиним доведеться пройти ще довгий шлях, долаючи інерцію мислення та спротив зацікавлених чиновників. Однак запровадження єдиного соціального внеску, хай ще дуже недосконалого, та ство

рення єдиного держреєстру соцстраху, хай ще тільки як центру інформаційного обміну між різними соцфондами, вселяє надію на те, що рано чи пізно буде зроблено наступний логічний крок —

об’єднання соцфондів в один. Логічність такого кроку

можна довести від противного, досить уявити собі ситуацію примноження кількості фондів соцстраху — наприклад, створення Фонду соціального захисту самотніх матерів. А що? Насправді аж дивно, що в нас його досі не було створено. У Польщі, наприклад, Аліментний фонд діє аж із 1975 року.

Історія його досить цікава, бо 2004 року ліва більшість Сейму проголосувала за його ліквідацію. На жаль, законодавцям не вдалося створити ефективну заміну механізму, за яким самотні матері отримували алі

менти в повному розмірі, навіть якщо батько їх не платив. Виник сильний соціальний рух, який привів до відновлення Аліментного фонду в листопаді 2008 року.

Ситуація із соціальним страхуванням в Україні майже точно повторює ситуацію в Польщі до 1934 року. Тоді там існувало п’ять окремих соціальних фондів: Палата соціаль

ного страхування, Фонд страхування на випадок хвороби, Фонд страхування від нещасних випадків, Фонд страхування працівників розумової праці та Фонд пенсійного страхування робітників. 24 жовтня 1934 року всі ці фонди було об’єднано в єдиний Фонд соціального страхування. Це рішення виявилося настільки правильним і ефективним, що коли 1955 року Фонд ліквідували, передавши його функції «школі комунізму» (професійним спілкам), через п’ять років його довелося відновити. Таким він існує й зараз.

На жаль, розвиток соціального страхування в Україні лише стає на той шлях, який наші західні сусіди пройшли ще 76 років тому. Залишається сподіватися, що, просуваючись цим шляхом, ми не повторюватимемо чужих помилок.

Андрій ПОРиТКО, заступник головного редактора

тижневика «ДебетКредит»

Існування великої кількості соціальних фондів не має сенсу

контракты | № 8 | 22.02.2010?

держпідтримкастратегії

Державна таємниця

Державний комітет телеба-чення та радіомовлення ще цього року планує надати дер-жавне замовлення українським видавцям на друк соціально значущих видань у рамках про-грами «Українська книга». За-значмо, що на реалізацію цієї програми у 2010 році плануєть-ся витратити з держбюджету 33 млн грн. Перелік таких книг вже затверджений, але трима-ється в секреті. Хоча відповід-ною постановою КМУ визна-чено, що перелік книжкових видань, передбачених до ви-пуску за цією програмою, роз-міщується на офіційному сайті Держкомтелерадіо. Його там досі нема, а інформація про схвалені до фінансування ви-дання просочується у пресу як сенсація, як результат мало не журналістського розслідуван-ня. Можливо, до переліку ввій-шли справді потрібні й актуаль-ні видання, але про це чомусь наразі невідомо. Відомо нато-мість, що з 33 млн грн, виділе-них у бюджеті на реалізацію програми, 400 тис. грн піде на випуск 2 тис. примірників книги, де головою редакцій-ною ради («весільним генера-лом», за його власними слова-ми) є Володимир Литвин, а ще 350 тис. грн — на 1 тис. примір-ників першого тому книги «Харцызск: время, события, люди» за авторством міністра Анатолія Толстоухова та двох нардепів.

І, до речі, факт відбору певних видань до фінансування за про-грамою «Українська книга» ще не означає, що ці гроші з бю-джету справді буде виділено. У 2006 році з формально виділе-них на книговидання грошей до видавців не дійшло 23,5 млн грн. У 2007-му, за даними голови Асоціації видавців та книго роз-пов сюджувачів Олександра Афо ніна, замість 18 млн грн було реально виділено лише 4,5 млн грн. Водночас тодішній віце-прем’єр Дмитро Табачник стверджує, що того року проект було профінансовано на 100%. Що ж, слід сподіватися, що у будь-якому разі на книги Лит-

вина та Толстоухова грошей ви-стачить.

Натомість у держави бракує грошей на шкільні підручники. Так, видавництво «Факт» у 2008 році отримало державне замовлення видати підручники на суму близько 2 млн грн. Тіль-ки замовлення — не гроші. Час ішов, 1 вересня наближалося. Не виконати держзамовлення видавництво не могло, бо на-ступного разу нічого б не отри-мало. Тож книги було надруко-вано й передано замовнику за спасибі. Але друкарні проблеми видавництва були нецікаві, тож, щоб розрахуватися з нею, ди-ректор видавництва Леонід Фінкельштейн позичив гроші в кого тільки міг. Тим часом по-маранчева влада змінилася на біло-синю, а грошей за свою роботу видавництво так і не по-бачило. І вже, певно, й не поба-чить, бо навряд чи «ця» влада захоче платити за «неправиль-ні» підручники, замовлені ще «тією» владою. Директор «Факту» зліг з інфарктом і на-віть не з’явився на цьогорічно-му Форумі видавців, а проблеми з’ясування питань із кредито-рами лягли на фінансового ди-ректора. На заборгованість дер-жави за вже видані підручники скаржиться й директор видав-ництва «Фоліо» Олександр Кра-совицький.

А наступного року ми вже ма-тимемо Податковий кодекс і ви-давництв стане ще менше. Чому? А тому, що досі масшта-би українського ринку дозволя-ли багатьом видавництвам пра-цювати на спрощеній системі оподаткування. В обмеження на 10 працівників та мільйон ви-ручки вони вкладалися, а деякі «сімейні» видавництва викру-чувалися тим, що на дві фор-мальні юрособи мали одну тор-гову марку, під якою й випуска-лися книги. Заборона спроще-ної системи для юросіб може стати для цих видавництв фа-тальною. А для приватних ви-давців фатальною стане вимога оподатковувати за повною став-кою доходи, які становлять понад половину виручки, якщо вони отримані від одного контр-агента. Адже якщо видавцеві вдасться збути свій товар вели-кій мережі книгорозповсю-дження, зі спрощеною систе-мою йому доведеться попроща-тися.

Що далі

Українські книговидавці вже згодні навіть на те, щоб влада їм не допомагала — хай би лише не заважала. Але й це часто за-лишається лише мрією.

Наразі в Україні діє пільга з ПДВ для книговидання та кни-

горозповсюдження, встановле-на Законом «Про державну під-тримку книговидавничої спра-ви в Україні»від 06.03.2003 р. Від самої появи цього закону влада точить зуби на встановлену ним пільгу. І з початку 2004 року її таки було скасовано, що момен-тально вилилося в стагнацію ринку книги, тож за півроку пільга знов повернулася. Тепер — до 1 січня 2015 року. З цієї дати дію пільги буде остаточно припинено, що передбачено як чинною редакцією Закону про ПДВ, так і проектом Податково-го кодексу (ч. 7 п. 7 Розділу XIX).

До речі, про проект ПК. Що ж приготував він для многостраж-дальних наших видавництв з 2015 року?

Згаданою вище ч. 7 п. 7 Розді-лу XIX передбачено, зокрема, тимчасове звільнення від ПДВ операцій із виконання робіт та постачання послуг у видавничій діяльності, діяльності з виготов-лення та розповсюдження ви-давництвами, друкарнями та розповсюджувачами книжко-вої продукції, виробленої в Україні, а також операцій із по-стачання книжкової продукції, виробленої в Україні.

З 1 січня 2015 року діятиме вже тільки підпункт 197.1.25 ПК, згідно з яким звільняються від ПДВ операції з «постачання (пе-редплати) періодичних видань друкованих засобів масової ін-формації та книжок, крім ви-дань еротичного характеру, учнівських зошитів, підручни-ків та навчальних посібників віт чизняного виробництва, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови; доставки таких періодичних ви-дань друкованих засобів масо-вої інформації на митній тери-торії України».

Вміють наші законодавці за-плутано сформулювати. Оце «крім» — це також «крім учнів-ських зошитів, підручників та навчальних посібників»? От що їм заважало написати, напри-клад: «Таке звільнення від опо-даткування не поширюється на операції з постачання видань еротичного характеру»?

А що вважати постачанням? Відповідно до пп. 14.1.193, по-

Хто та як знищує українську книгу

контракти | № 46 | 15.11.201038

*Скасування спрощеної системи призведе до загибелі багатьох видавництв.

Українських книжок мало, та й читати скоро буде нічого

«Уж коли зло пресечь: забрать все книги бы

да сжечь».

•Олександр Грибоєдов,

«Лихо з розуму»

Андрій ПОРИТКО

заступник головного редактора тижневика «Дебет-Кредит»

Останнє читання

контракти | № 46 | 15.11.2010 39

стачання товарів — «будь-яка передача права на розпоря-дження товарами, як власни-ком, у тому числі продаж...».

Отже, продаж книжок має бути звільнено від ПДВ і після 1 січня 2015 р., якщо тільки в остаточній редакції ПК не з’явиться ще якогось сюрпризу.

Не так давно у Швеції було проведено дослідження, яке по-казало, що підвищення ставки ПДВ на книжки на певний відсо-ток викликає зниження попиту на них на цей-таки відсоток, і на-впаки. У країнах з вищими став-ками «книжкового» ПДВ чита-ють менше. А норми ЄС перед-бачають оподаткування книг ПДВ. З європейських країн ну-льова ставка ПДВ збереглася лише у Великій Британії та Ір-ландії, а також у Литві (на книги для дітей і підручники), Угорщи-ні та Естонії (тільки на підручни-ки). Ще одним острівцем подат-кових пільг була Польща, але там з 1 січня 2011 року замість дотеперішньої нульової ставки буде запроваджено 5%-ву. Та й це вважається перемогою поль-ської євродипломатії: Рада ЄС вимагала якщо не 10%, то при-наймні 7%. А між тим ситуація з читанням близька до катастро-фічної: опитування 2008 року показало, що 62% поляків не прочитали за рік жодної книги. В Україні таке до слідже ння книжкового ринку було прове-дено Міжнародним фондом «Відродження». Воно показало, що майже половина населення книжок не читає й не купує.

Словенський досвід

У пошуках економічного дива українська влада спрямовує по-

гляд до Сінгапура. Але диво-вижні приклади можна знайти й набагато ближче.

Словенія, як і Україна, — ко-лишня соціалістична держава, що в 1991 році виокремилася з федерального утворення. На цьому схожість закінчується. Кількість населення Словенії не доходить і до 2 млн — вся країна менша за один Київ. Зате за ВВП цілком може позмагатися. У післякризовому 2009 році її номінальний ВВП, за даними МВФ, сягнув $48,6 млрд, тоді як український — $117,404 млрд. У перерахунку на душу населен-ня — це $24 тис. на рік на сло-венця і $2,6 тис. — на українця. За останнім показником Слове-нія далеко обганяє всі постсоці-алістичні країни та лише на де-сять позицій відстає в рейтингу МВФ від того ж таки Сінгапура.

Але для видавця ринок у два мільйони осіб — просто-таки

пекельна картина. Погіршує си-туацію й те, що знання інозем-них мов у Словенії — норма, причому знання сусідніх і спо-ріднених хорватської чи серб-ської не рахується. Більшість словенців цілком вільно гово-рять щонайменше однією іно-земною мовою, зазвичай це ан-глійська, німецька або італій-ська, а для інтелігентів нормою є знання двох-трьох іноземних мов. Тож тиражі книг є мізер-ними навіть з українського по-гляду.

Проте книги у Словенії вида-ються. І хоча кожен, хто читає книги, читає й іноземними мо-вами, виходять і переклади іно-земних художніх творів. І їх ку-пують, навіть попри те, що за «Гаррі Поттера» словенською доведеться викласти EUR38, тоді як англійський варіант обі-йдеться лише в EUR30. Ба біль-ше: така малесенька країна може собі дозволити друкувати власні підручники, причому на-віть з історії, причому навіть без узгодження тематики та «на-пряму інтерпретації» із сусідні-ми Хорватією, Австрією, Угор-щиною та Італією.

Державне Книжкове агент-ство Словенії доплачує авто-рам, твори яких відібрано для бібліотек. Також перспективні та популярні письменники отримують від Книжкового агентства стипендії на подаль-шу творчу діяльність. Перелік

авторів, які отримали таку під-тримку в 2009 році, містить 1005 (!) прізвищ. Спілка сло-венських письменників (ССП) займається не сварками за майно, як її український ана-лог, а організацією літератур-них фестивалів, конкурсів, зу-стрічей з письменниками, при-чому організацією не на сло-вах, а на ділі. Крім того, ССП спільно з PEN-клубом Словенії та Центром словенської літера-тури є засновниками акції «Трубарський фонд», який по-

криває 50% друкарських ви-трат на видання за кордоном перекладів творів словенської літератури. Точніше, Фонд лише схвалює заявки на фінан-сування, а кошти надходять з державного Книжкового агент-ства. Закордонні перекладачі зі словенської можуть розрахо-вувати на повну оплату свого гонорару із коштів цього ж агентства.

Останнє, зауважимо, не є спе-цифікою Словенії. Так, при Мі-ністерстві культури Польщі існує Інститут книги, програм-ним завданням якого є просу-вання польської літератури за кордоном. (У дужках зазначмо, що Польща не страждає на таку надмірну централізацію, як Україна, тож офіс Інституту розташований не у Варшаві, а в Кракові.) Багато років Інститут веде програму «©POLAND», що фінансує видавництвам, які ба-жають видати переклад твору польської літератури, до 100% гонорару перекладача та вар-тості авторських прав на твір. Критерії відбору суто літера-турні, нема й мови, щоб не дати грошей, бо «вони й так багаті» — видавництва з Росії, Франції, Німеччини, Америки, Італії за останні роки отримали не менше грантів, ніж видавниц-тва з «бідних» країн.

В Україні ж письменники та видавництва — самі по собі, держава — сама по собі. А наві-що морочити собі голову, адже книгарні — повні? Те, що запов-нені вони продукцією росій-ських видавництв, — це вже інша справа. Цей факт не надто заважав навіть попередній владі, що вже казати про тепе-рішню.

50% українців книжок не читають і не купують

Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193

контракты | № 8 | 22.02.2010?

стратегії компаніїстратегії

На думку генерального директора страхової компанії «Домінант» Олександра Ліщука, оператори ринку самі винні в тому, що потенційні клієнти втратили довіру до страховиків. Тепер поліси купують лише в тому разі, якщо цього вимагають правила дорожнього руху або банк, який видає кредит.? Чому ви вважаєте, що

криза довіри посилилася?— Це не криза, це колапс. Усі

знають, що пересічним клієнтам під час економічного спаду було дуже складно домогтися страхового відшкодування. Але мало хто знає, що в розпал кризи серед страховиків укорінилася практика не платити навіть одне одному, наприклад, при регресних виплатах і у випадках перестрахування. Відтоді склалася порочна практика: багато страхових компаній намагаються відмовити у виплаті не лише своїм клієнтам — рядовим страхувальникам, а й колегам по бізнесу — іншим страховикам. Отже, через відсутність у страховиків кодексу честі страждають і кінцеві споживачі.? Адже є формальні зо бо

в'язання, які потрібно виконувати, до чого тут честь?

— Традиційно страховики обирають собі партнерів, наприклад, для перестрахування ризиків, не з огляду на фінансові показники, а керуючись особистими відносинами. Спочатку ми теж пішли цим шляхом, але швидко переконалися, що розрахунок лише на знайомства нам не підходить. Багато керівників думають, що дружні стосунки дозволяють вирішити будьяке питання по телефону або за спільною вечерею. Справді, телефонне право допомагає домовитися багато про що, але якщо партнер відчує, що його обтяжують ті чи інші зобов'язання, він просто не візьме слухавки. У цей момент оголюється вся хибність подібного вибору. При цьому, знову ж таки, страждають інтереси кінцевого споживача, що ще більше посилює недовіру до страховиків.

На мою думку, страховики мають підходити до вибору партнерів більш зважено, враховуючи на їхню політику щодо страхових виплат. Якщо обрана СК справно платить за своїми зобов'язаннями та її фінансові показники не викликають побоювань, партнерство з такою організацією не позначиться на клієнтах. До речі, саме з цієї причини ми змушені за можливості перестраховувати свої ризики в європейських компаніях.? Не зовсім зрозуміло. Якщо

настав страховий випадок, передбачений договором, клієнт має отримати гроші, що вирішують зв'язки між компаніями?

— Поясню. Будьяка страхова компанія частину своїх ризиків за укладеними договорами за відповідну плату розміщає на страховому ринку

через механізм перестрахування. При настанні страхової події перестрахувальники беруть на себе зобов'язання оплатити свою частку у збитку відповідно до умов перестрахування. Поки ринок зростав, цей механізм працював більшменш нормально. Але з початком кризи він забуксував. Багато наших парт нерівперестраху валь ни ків, посилаючись на свої внутрішні труднощі, стали зволікати з виплатами за перестрахуванням. Те саме відбувалося на всьому ринку: регулярні невиплати між страховиками вплинули на стабільність усіх компаній, які намагалися виплачувати страхові відшкодування своїм клієнтам. У кризу всі несумлінні страховики проявилися дуже яскраво, виявилося, що СК, які не платять своїм клієнтам, і перестрахувальники, які не платять

своїм партнерам, — це ті самі організації. Невиплати відшкодувань стали для них нормою. Тепер для них відмова у виплаті — це свого роду ознака «професіоналізму». Я помічав, що у своєму колі такі страховики навіть глузують над тими компаніями, які справно й без зайвого крючкодерства відшкодовують збитки своїм клієнтам.

Мало кому спадає на думку, що саме ці компанії за рахунок своїх ресурсів хоч якось підтримують імідж страхування в очах клієнтів.

Тож я хочу сказати колегам, що довіру клієнтів не можна відновити ані рекламою, ані низькими тарифами, ані оплаченими публікаціями про надійність тієї чи іншої компанії. Криза минає, страховий ринок пожвавлюється, але клієнти ще довго пам'ятатимуть тих, хто з формальних причин чи навіть взагалі без них відмовляв у відшкодуванні у важкі часи. У страхуванні, як і в політиці, дуже важко змити пляму з репутації.

Вихід лише один: завести моду виконувати свої зобо в'язання перед клієнтами й партнерами. Хай це стане так само престижним, як, наприклад, придбання спортивної машини. Навряд чи власник такого авто колись використає її потенціал більш ніж на 40%, але їздити на ньому престижно. Так само і з клієнтами. Виплата компенсації навіть у тому разі, якщо були формальні підстави для відмови, це круто.? Не боїтеся, що несумлінні

громадяни захочуть цим скористатися?

— У жодному разі не бажаю потурати страховим шахраям, які фальсифікують страхові випадки. Я кажу про тих, хто купував страховку не для заробітку, а для захисту свого бюджету. Якщо немає підстав для відмови, не слід їх вишукувати, чіпляючись до кожної коми в документах, щоб потім похвалитися своїм «професіоналізмом» перед колегами. Час цій практиці вийти з моди.

Вадим КУЛЬПІНОВ

Мода платити

Ядерна зима на ринку страхування триватиме, допоки серед страховиків не вкоріниться мода на страхові виплати

контракти | № 46 | 15.11.201040

Через відсутність у страховиків кодексу честі страждають кінцеві споживачі

*Криза минає, страховий ринок пожвавлюється, але клієнти ще довго пам'ятатимуть тих, хто з формальних причин чи навіть взагалі без них відмовляв у відшкодуванні.

контракты | № 8 | 22.02.2010?

бізнес-освітастратегії

«Здатність управляти — це талант, її неможливо здобути в університеті; для мене смішна сама думка про академічну підготовку менеджерів», — говорив в одному з газетних інтерв'ю легендарний американський бізнесмен Генрі Форд.

Сам творець першої комерційно успішної лінії конвеєрного виробництва чудово обходився без вищої освіти. Натомість його праправнук — нинішній голова Ford Motor Company, Вільям Клей Фордмолодший — вивчав менеджмент у престижній бізнесшколі MIT Sloan. Крім того, нащадок першого виробника «народного автомобіля» здобув ступінь магістра в Принстонському університеті й дотепер є почесним президентом The Ivy Club — найстарішого в цьому знаменитому виші сту

дентського клубу. «У наші дні керівників без дипломів майже не залишилося, — зазначає шефредактор міжнародного рекрутерського альманаху Employment Грег Хакслі. — У багатьох є чотирип'ять ступенів різного рівня. З особливою гордістю зазвичай демонструють диплом МВА. Його прийнято вважати чимось на кшталт перепустки до клубу серйозних керівників. До кризи здобуття такого ступеня зазвичай означало 30–50% підвищення заробітної плати. Втім, в умовах економічного спаду конвертувати ступінь МВА у гроші стало набагато складніше».

Модна освіта

Як зазначає головний редактор TopMBA.com Росс Джераті, зарплати персоналу зі сту

пенем магістра ділового адміністрування за два останні роки майже не змінилися. Пан Джераті наголошує, що вісім років тому, на піку попередньої економічної кризи, дуже багато компаній скорочували поточні витрати за рахунок зарплат працівників із МВА. «Коли економічна ситуація покращилася, з'явилися нові проекти, але виявилося, що працювати на них нікому, — зазначає експерт. — Попит на професіоналів із МВА різко зріс. Тоді й почалися «війни за таланти», а зарплати піднялися до позахмарних висот. Цього разу роботодавці повелися обережніше».

За два останні роки кількість вакансій для фахівців із МВА істотно скоротилася, але кількість охочих здобути цей ступінь навпаки зросла. Росс Дже

раті пояснює це тим, що в період економічного спаду студентами МВА стали ті, у кого колись бракувало часу для продов ження власної освіти. Багато хто сполучає навчання з роботою та обирає програми дистанційного навчання та курси із гнучким графіком. «Ми помітили, що останніми роками популярність таких програм зросла, — розповідає експерт. — Це цілком зрозуміло. Дистанційне навчання обходиться дешевше за стаціонарне, та й сполучати його із професійною діяльністю набагато простіше. Людині, у якої є постійна робота, не надто хочеться втратити її в період рецесії. Втім, деякі професіонали в нинішніх умовах навпаки воліють «пересидіти» рікдва в бізнесшколі. Вони розуміють, за спадом в економіці неодмін

Марія Бондар

Навчальна лихоманка

Чому під час кризи зростає попит на МВА

контракти | № 46 | 15.11.201042

*У кризу більшість бізнес-шкіл Східної Європи та Росії запропонували потенційним студентам гнучкий графік оплати навчання.

«Вчитися, вчитися і ще раз вчитися».

•Володимир Ульянов

(Ленін)

Менеджери з MBA не шукають легких шляхів

но настане підйом, до якого слід бути готовим».

За словами експерта, у перший кризовий рік дуже багато навчальних закладів констатували небувалий приплив кандидатів на участь у програмах МВА. До 2010го кількість абітурієнтів повернулася до нормальних показників, почасти завдяки тому, що в різних країнах світу з'явилося безліч нових акредитованих бізнесшкіл. Криза спровокувала сплеск інтересу до МВА серед профільних фахівців, які колись чудово обходилися без бізнесосвіти. «МВА перестали бути програмами винятково для банкірів і фінансистів, — наголошує пан Джераті. — Криза допомогла школам дістатися до талановитих людей, зайнятих у найрізноманітніших сферах діяльності — до лікарів, юристів, телевізійних

продюсерів, приватних підприємців та інших». Контингент бізнесшкіл змінився, причому не лише з погляду професійної приналежності. Помітно збільшився середній вік студентів. Фахівці організації QS World MBA Tour прогнозують збільшення кількості жінок, які навчаються на МВА. Традиційно у відомих західних шкалах представниці прекрасної статі становлять не більш ніж 30–35% загальної кількості студентів. Однак торік серед учасників абітурієнтських програм QS World MBA Tour (ці програми призначені для кандидатів на вступ до провідних бізнесшкіл світу. — Прим. ред.) жінок виявилося майже 50%.

Ані кроку без рекомендації

Росс Джераті переконаний, що програми МВА досить корисні для кар'єри, оскільки професіонали, які здобули таку освіту, затребувані на ринку праці навіть під час кризи та завжди можуть розраховувати на гідну зарплату. Втім, рекрутери зазначають, що це твердження є актуаль

ним лише для випускників славетних бізнесшкіл. «Диплом МВА, отриманий у маловідомій школі, — те саме, що контрафактний китайський iPhone. З його здобуття можна отримати певну користь, але з погляду іміджу це не плюс, а радше навіть мінус», — стверджує директор агентства AGARecrutment Аміна Варшавська. На її думку, про наявність такого диплома навіть у резюме згадувати не варто. Краще просто продемонструвати потенційним роботодавцям знан ня, отримані у процесі навчання. «Нещодавно один із клієнтів попросив не показувати йому кандидатів із МВА, сказав, що вже бачив трьох — всі вони «надували щоки», вживали багато розумних слів, але провалювалися на най прос тішому практичному завданні, — розповідає екс

перт. — Тієї ж думки дотримуються багато інших роботодавців».

Грег Хакслі згоден, що корисність диплома МВА залежить головним чином від статусу школи, у якій його отримано. Він категорично не радить обирати місце навчання, орієнтуючись на рейтинги, що їх регулярно публікують у масмедіа. Укладачі таких рейтингів зазвичай користуються стандартними критеріями оцінки вишів, що не зовсім підходять для визначення якості МВА. «Бізнесшкола — це не так навчальний заклад, як елітний клуб за інтересами, що об’єднує ділових людей, — вважає експерт. — Професіоналам, які туди приходять, ні до чого вчителі й наставники. Їм потрібні корисні контакти та нові можливості для розвитку кар'єри або власного бізнесу. Коли в серйозній компанії проводять співбесіду з людиною із престижним дипломом МВА, зазвичай запитують, чи продовжує вона спілкуватися з випускниками своєї бізнесшколи, чи запускала разом із ними якісь проекти. Якщо відповідь буде негативною, наймач засумнівається в здат

Охочих отримати МВА більшає, а вакансій для них — меншає

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391

519

3, 3

915

194

, 39

151

95.

Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5. Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5 Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

контракти | № 46 | 15.11.2010 43

реклама

контракты | № 8 | 22.02.2010?

бізнес-освітастратегії

ності кандидата налагоджувати ділові зв'язки». Обираючи школу, Грег Хакслі рекомендує звернути увагу на те, які вимоги вона висуває до учасників програм МВА і як відфільтровує невідповідних. Наприклад, якщо на співбесіду з деканом можна потрапити без рекомендацій, це погана ознака. «Якщо декан готовий надати абітурієнту остаточну позитивну відповідь уже під час першої зустрічі, це теж підозріло, — зазначає експерт. — У шанованих бізнесшколах після співбесіди зазвичай відбувається обговорення кожної кандидатури в колі координаторів і викладачів. І лише після цього деяких претендентів запрошують взяти участь у програмі МВА».

Судячи за кількістю резюме, опублікованих у глобальній мережі, в Україні зараз кілька тисяч власників МВА різного рівня. Далеко не всі вони стали успішними керівниками. Деякі з них інвестували в бізнесосвіту, сподіваючись на просування по службі, але так і не були допущені до керівної роботи. При цьому майже всі у

графі «зарплатні очікування» вказують чималі цифри. «Випускники шкіл рівня Стенфорду розсилкою резюме не займаються. Робота сама їх шукає, — зазначає Аміна Варшавська. — І не тому, що вони здобули престижний диплом МВА, а тому, що цьому передував неабиякий управлінський досвід. Інакше їх не взяли б до бізнесшколи з ім'ям. Маловідомі навчальні заклади — інша річ. До них на програми МВА найчастіше приходять «зелені» менеджери, які наївно сподіваються підвищити власну вартість на ринку праці завдяки додатковому диплому. Ясно, що роботодавці не дуже прагнуть наймати таких працівників».

Директор з країн СНД компанії World Staff Віталій Михайлов вірить, що українським компаніям усе ще потрібні менеджери із МВА. І хоча тепер наймачі вже не згадують наявність такого ступеня у списку вимог до кандидатів на посаду, як це було в докризовому 2007 році, за інших рівних вони все ж таки обирають менеджерів із МВА.

Не для престижуВолодимир ПАВЕЛКО, директор програм МВА Києво-

Могилянської Бізнес-Школи

— У період економічного спаду значно поменшало людей, які прагнуть здобути МВА заради престижу. Тепер

більшість тих, хто здобуває бізнес-освіту, ціка-вить не статусність, а практична корисність на-вчальних програм. В іншому критерії вибору школи не змінилися. Усі хочуть розуміти, які знання здобудуть у процесі навчання, який рі-вень викладацького складу, чи мають викладачі досвід роботи в реальному бізнесі тощо. Потен-ційні студенти звертають увагу на те, як оціню-ють школу мас-медіа, на те, які позиції вона за-ймає в різних рейтингах. Не останню роль віді-грають рекомендації випускників. У будь-якому разі, рішення зазвичай ухвалюють лише після особистої зустрічі із представниками школи.

За два останні роки кількість учасників про-грам МВА майже не змінилася, але на початку останньої кризи, у 2008 році, відбулося знижен-ня попиту на цю освітню послугу. Якщо говори-ти про нашу бізнес-школу, найістотнішою змі-ною в період економічного спаду був перегляд підходу kmbs до формування навчальних груп. До 2010-го власники компаній, топ-менеджери та функціональні директори могли зустрітися в одній групі. Тепер бізнесмен, який обирає про-граму President МВА, може бути впевнений, що навчатиметься тільки із власниками. Топ-менеджер, який обирає Executive МВА, — у тому, що його партнерами по групі будуть ви-нятково перші особи компаній, з управлінським досвідом не менш ніж сім років. А для функціо-

нальних директорів ми створили особливу про-граму — Master of Arts in Management & Leadership.

сереНада силікоНової долиНиІрина ТИХОМИРОВА, президент бізнес-школи

МІМ-Київ

— У період економічного спаду набір на програми МВА знизився повсюди. Постраж-дали навіть найкращі бізнес-

школи світу. Більшість людей тепер заробляють менше, ніж колись. Закономірно, що рівень по-питу на дорогу освітню послугу змінився. Крім того, престиж програм МВА вже не той, що рані-ше. На заході їх жартома називають Master of Business Apocalypse (магістри ділового апока-ліпсису). В очах широкої громадськості причи-ною світової економічної кризи стали саме ви-пускники МВА, які загралися ризикованими фі-нансовими інструментами. До слова, на черговій конференції Асоціації розвитку менеджменту в країнах Східної та Центральної Європи, що від-булася у вересні в Неаполі, проблему зниження попиту обговорювали дуже жваво. Йшлося про те, що ідеологія програм МВА має змінитися. Власне, вона вже змінюється. Ми, наприклад, зробили акцент на управлінні інноваціями. За-кордонне стажування слухачів МВА МІМ-Київ у 2011 році буде розділене на дві частини. Перша — традиційно у бізнес-школі Теппера при уні-верситеті Карнегі-Меллон (США). Друга — у Силіконовій долині.

Попри те, що загалом кількість охочих навчати-ся на МВА все ще не вийшла на докризовий рі-

вень, затребуваність програм для топ-менеджерів і власників явно зростає. Крім того, збільшується кількість слухачів скороченого курсу «міні-МВА». Цікаво, що ще торік істотно збільшилася кількість жінок, які здобували бізнес-освіту. Ще одна при-кмета останніх років — учасниками програм МВА дедалі частіше стають молоді люди, орієнтовані на кар'єрне зростання.

ЦіНа має зНачеННяМихайло КРИКУНОВ, декан Київської бізнес-школи

— У період економічного спаду клієнти бізнес-шкіл по-чали приділяти більше уваги фінансовим умовам навчання.

Звісно, ціни було скориговано, так само як зміст навчальних програм, методологію та список організацій-партнерів. Тепер набагато частіше звучать питання про те, наскільки існуючі курси МВА адаптовані до реалій українського бізнесу. Найбільш затребуваними стали програми, за до-помогою яких можна отримати практичні навич-ки управління в конкретних сферах діяльності, наприклад у проектному менеджменті.

Якщо говорити про Україну, спаду інтересу до МВА я не бачу. Навпаки, кількість учнів зростає, з'являються нові програми. Та й українців, які здобувають МВА за кордоном, теж чимдалі біль-шає. У світі цей різновид освітніх послуг, як і раніше, популярний. Цікаво, що західні колеги констатують зростання кількості тих, хто вступає на програми pre-experience masters in manage-ment — це еквівалент вітчизняної першої вищої освіти в менеджменті.

ЕКСП

ЕРТи

за

контракти | № 46 | 15.11.201044

Українські компанії чекають

на нових керівників.

Бажано з MBA

контракти | № 46 | 15.11.2010 45

рекламаР

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5.

Для

рег

іона

льни

х РА

: (3

22)

702

262

, 76

29

05.

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391

519

3, 3

915

194

, 39

151

95.

Для

рег

іона

льни

х РА

: (3

22)

702

262

, 76

29

05.

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391

519

3, 3

915

194

, 39

151

95

Для

рег

іона

льни

х РА

: (3

22)

702

262

, 76

29

05

МІр БІзнесУ

Цього місяця триває черговий набір до Школи коучів — 19–21 листопада відбудеться пер-ший модуль, «Установка фунда-менту для практики коучингу».

За словами Алли Задніпровської, мета цього курсу — познайомити учасників з коучингом, дати їм основні коучингові інструменти та технології, а також прискорити осо-бистісний розвиток кожного. І вже після цього модуля учасники змо-жуть розпочати свою коучингову практику.

Набирає студентів і Школа тренерів — 26–28 листопада

стартує перший модуль «Як ефективно підготувати та про-вести тренінг». Олена Сисоєва, ведуча Школи тренерів, цього разу здивує своїх студентів новим фор-матом проведення, насиченістю програми і великою кількістю прак-тики.

А в грудні стартують одразу дві Школи.

2–4 грудня Школа HR-практики з програмою «Оцінка, навчання, розвиток та мотивація персона-лу», яку веде Олена Пудікова, прак-тикуючий HR-консультант. «Цей модуль вирізняється практикою,

практикою і ще раз практикою», — запевняє викладачка.

І 11–12 грудня Школа розвитку бренду «Особистий бренд свої-ми руками».

«Уявіть себе в супермаркеті «Життя», де покупці — Багатство, Успіх, Щастя, Здоров’я. Вони обира-ють акуратно розставлені на поли-цях Особистості — Бренди.

І повірте, обирають за тими ж законами, що й ми з вами. Кращі, красивіші, доступніші, видніші та якісніші мають більше шансів бути обраними. ВСІ купують БРЕНДИ.

Як же стати Особистістю — Брендом?

На це запитання ми, разом з учас-никами Школи брендобудування, і шукатимемо відповідь», — запевняє ведуча Школи, практикуючий PR-менеджер Олена Фітьє.

А ще ми підтримуємо своїх студентів і надаємо їм можли-вість практикуватися і вдоско-налюватися у середовищі одно-думців у наших «гуртках за інтересами»: «Спільноті язикатих переговірників», «Спів дружності всюдисущих коучів» і «Тусовці очманілих тренерів».

Ласкаво просимо у МІР Бізнесу!

Консалтингова група Алли Задніпровської вже протягом п’яти років славиться своєрідною кузнею кадрів для різних видів бізнесу. З 2005 року випускниками наших шкіл — консультантів, коучів та тренерів — стали близько 150 осіб. І це лише у відкритому форматі.

Цього року ГК «Жива справа» готує ще й HR-фахівців, а в найближчих планах запуск шкіл керівників, переговірників, підприємців, власників. Крім того, є спеціальний проект «Школа розвитку бренду», створений для підтримки випускників та інших охочих створити особистий бренд і просувати себе на ринку.І зараз усі школи ГК «Жива справа» об’єдналися в один напрям — Міжнародний інститут розвитку бізнесу (скорочено — МІР Бізнесу), в якому навчаються архіважливих сучасних професій.«Сьогодні виші або не навчають таких професій, або дають лише теоретичну підготовку. А в реальному бізнесі вкрай важ-ливо мати практичні навички, інструменти та технології. Саме практичний бік є ключовою особливістю програм наших Шкіл. Ведучі Шкіл — не лише якісні тренери, а й професіонали з величезним досвідом роботи в тому напрямку, за яким ведуть навчання», — запевняє Алла Задніпровська, засновник і директор КГ» Живе Діло».

контракти | № 46 | 15.11.201046

Причин відвідати мережу виномаркетів «Поляна» і назавжди залишитися їй вірним — безліч, проте зупинімося на тих, які головним чином стимулюють покупців із супермаркетів та інших магазинів емігрувати до «Поляни». Отже, ваші 10 причин, щоб завітати до нас.

1. Новий європей-ський формат. Поява мережі виномаркетів «Поляна» ознаменувала народження в Україні нового для нашого ринку формату європейського зразка. Він поєднує в собі низку переваг, які окремо зустріча-ються в інших форматах і які так цінує сучасний споживач. А той факт, що раніше їх складно було уявити в рамках одного магазину, тепер навіть дивує — настільки формат прижився на українському ринку.

2. Широкий асортимент напоїв з усього світу. Найцінніше, чим володіє будь-який магазин, — це його про-дукція. Тож у формуванні свого асортименту ми робимо ставку на бренди, які перемогли на західному ринку та є най-популярнішими у світі. У підсумку в мережі виномаркетів «Поляна» представлено величезну колекцію найкращих напоїв з усього світу. Франція, Італія, Іспанія, Португалія та держави Латинської Америки — це лише невелика частина країн, чиї напої ви зможете придбати в «Поляні». Продовольчий букет мережі на сьогодні складається з понад 3000 найменувань, тож дозволяє накрити будь-яку поляну для ваших друзів.

3. Новинки, які варто скуштувати. Ми відкриваємо Україні нові імена та даємо можливість пізнавати інше. Поряд із напоями з фонду всесвітньо відомої класики в мережі представлено й новинки зарубіжних виробників, які завоювали позитивну репутацію та любов споживача.

4. Європейський сервіс та індивідуальні консуль-тації сомельє. Ріднить «Поляну» з винними бутиками не лише перелік продукції від усесвітньо відомих і найкращих українських виробників, а й безпрецедентно висока якість сервісу. Про це свідчать ставлення персоналу до покупців, швидкість обслуговування та наявність у магазинах досвід-чених сомельє. Вони здобули спеціальну освіту й на профе-сійному рівні підберуть напій з урахуванням особливостей ваших смаків, способу життя, соціального статусу та навіть місця розпивання напою. Наявність у виномаркетах «Поляна» таких ква ліфікованих кон сультантів робить наші магазини

цікавими не лише для люби-телів, а й для професіоналів, які хочуть бачи-ти тут фахівців н а й в и щ о г о рівня.

5. Щоденні п р е з е н т а ц і ї напоїв. Одна з головних місій мережі вино-м а р к е т і в «Поляна» — про-пагувати любов до найкращого. З цією метою ми щодня проводи-мо презентації напоїв, де під к е р і в н и ц т в о м д о с в і д ч е н и х сомельє ви маєте можли-вість прочинити завісу секретів і

тонкощів виробництва того чи іншого напою, пізнати історію виробника та особисто оцінити смак і букет його шедеврів.

6. Система ціноутворення. Її можна вважати чи не головною безпрецедентною особливістю нового формату. Цілком унікальна для українського ринку, система ціноутворен-ня «Поляни» дає змогу економити при купівлі вже від трьох пляшок. Але! Тоді як інші супермаркети, особливо оптові, дозволяють економити при купівлі лише однакових напоїв, у «Поляні» економія можлива при виборі різних найменувань.

7. Індивідуальна дис конт но-накопичувальна прог рама відбиває головний пріоритет компанії — турботу про вас. Кожен власник дисконтної картки може купувати за суперціною, збільшуючи при цьому відсоток знижки, а також користуватися спеціальними пропозиціями для учасників дисконтної програми.

8. Акції та вигідні цінові пропозиції — ще один спо-сіб приємної економії в нашій мережі. «Гарячі пропозиції» на одну пляшку, «Спеціальні пропозиції» для власників дис-контних карток, ShowCase-набори дозволяють купувати улюблені напої за найкращою ціною. А щомісячний каталог дає можливість зробити свій вибір у зручній для вас формі.

9. Додаткові знижки в найщасливіші моменти вашого життя. На народження дитини, весілля та інші важливі події свого життя кожна людина чекає, рахуючи дні, а дочекавшись, яскраво святкує. До цих та інших свят (день народження, ювілей, купівля квартири або автомобіля, службове підвищення, корпоратив) у нашій мережі перед-бачено знижку, в підсумку якої сума заощаджених коштів буде не менш приємною, ніж сама подія.

10. Упевненість у якості асортименту. Вибір напоїв у мережі виномаркетів «Поляна» ніколи не буває випадковим. Товар потрапляє на полиці лише після досконалої селекції, що гарантує присутність у мережі найякісніших напоїв від найкращих світових брендів і лише з рук перевірених дистриб'юторів.

10 причин завітати до «поляни»

реклама

контракти | № 46 | 15.11.201048

технологіївічна молодість

Samsung QX410 (2010)

Наприкінці жовтня Samsung Electronics офіційно представила в Україні новий модельний ряд портативних ПК, флагманом якого став ноут-

бук QX410, — 14-дюймова модель, що вирізняється преміальним дизай-ном, високою продуктивністю та покращеними показниками мобільнос-ті. Модель побудовано на основі потужного чотириядерного процесора Intel i5. Крім того, у ноутбуці застосовано гібридну графічну систему — для тривалішої роботи від акумулятора використовується інтегрований графічний чип Intel, при відтворенні HD-відео або запуску ігор система автоматично перемикається на графічну плату NVIDIA. Обтічний корпус QX410 вирізняється підвищеною ударостійкістю, досягнутою за рахунок використання алюмінієвої задньої стінки дисплея, точного припасу-вання LCD-екрана та бічних заглушок, що закривають гнізда розйомів. Літій-полімерний акумулятор забезпечує 6,9 год безперебійної роботи, а функція прискореної підзарядки дозволяє цілком оновити заряд лише за дві-три години. Рекомендована вартість QX410 — $1499.

Мобільніше, комфортніше, розумнішеПродуктивність комп'ютерних пристроїв відходить на другий план: компанії змагаються одна з одною, випускаючи бездротові пристрої підвищеної комфортності

*42 667 000 вірусів налічувалося станом на 1 жовтня 2010 року в колекції Лабораторії Касперського. Роком раніше їх було 33 900 000, у 2007-му колекція складалася лише з 2 000 000 екземплярів. За прогнозами експертів Лабораторії Касперського, наступного року кількість виявлених зразків шкідливого ПЗ може подвоїтися.

«Якби автомобіль прогресував так само швидко, як комп'ютер,

то Rolls-Royce коштував би зараз менше долара, а на

літрі бензину можна було б проїхати тисячу

кілометрів».

•Приписують Біллу Гейтсу

*ПРОМОВИСТИЙ ЮВІЛЕЙ: 20 листопада виповниться рівно 25 років із моменту появи першої багатозадачної операційної системи із графічним інтерфейсом — у 1985 році Microsoft випустила ОС Windows 1.01. Насправді Windows 1.01 — перша функціонуюча ОС, і друга — за внутрішнім рахунком компанії. Її попередницю з індексом 1.0 так і не було випущено, оскільки в ній в останній момент було виявлено серйозну помилку.

Leica V-LUX 2 (2010)

Новинка від легендарної Leica, компактна камера V-LUX 2 — це по-єднання невеликих габаритів із високою світлосилою та великою

роздільною здатністю. Одна з головних родзинок камери — об'єктив з 24-кратним зумом Leica DC Vario-Elmarit 4,5–108 мм f/2,8–5,2 ASPH, чий діапазон фокусних відстаней еквівалентний 25–600 мм у 35-міліметро-вому форматі. По-суті, цей універсальний об'єктив дозволяє все: від фо-тографування широких ландшафтів і макрозйомки на короткій відстані до зйомки віддалених об'єктів у стилі папараці — зі швидкістю 11 кадрів за секунду за повної роздільної здатності 14,1 мегапікселя або 60 кадрів на секунду з роздільною здатністю 2,8 мегапікселя. Оснащення каме-ри дозволяє знімати відео у форматі Full HD, а обертовий тридюймовий LCD-дисплей камери — не обмежувати себе із точкою зйомки.

Sony Ericsson Live View (2010)

Live View — виносний екран для мобільного телефону. Виконаний у вигляді стильної кліпси гаджет можна кріпити до одягу, носити на

ремінці годинника або використовувати як затискач для паперів. Ком-пактний дисплей відтворює всю інформацію, що відображається на екрані мобільного телефону. За допомогою Live View можна читати SMS, повідомлення соціальних мереж, новинні стрічки або керувати відтворенням музики, не виймаючи трубки з кишені. Новинка працює по Bluetooth і дозволяє управляти телефонами на базі ОС Android.

контракти | № 46 | 15.11.2010 49

Samsung Wave 525 (2010)

Wave 525 — новий смартфон на базі платформи bada, що випус-

кається з осені цього року корейською Samsung Electronics. Новинка оснащена 3,2-дюймовим дисплеєм з роздільною здатністю WQVGA, комплектується 100 МБ вбудованої пам'яті та додатко-вим слотом для карток microSD. Тов-щина компактного корпуса чорного, білого або рожевого кольору — лише 11,9 мм. Смартфон дозволяє одним до-торком до екрана отримувати доступ до додаткових програм в онлайн-магазині Samsung Apps: ігор, програм для соці-альних мереж, агрегаторів новин, утиліт тощо.

*Bada (кор. океан) — анонсована 10 листопада 2009 року платформа для мобільних телефонів, розроблена компанією Samsung Electronics на основі Samsung Hand-Held Platform. Вada не є операційною системою, це платформа відкритого типу, для якої може бути розроблено так звані native-програми, тобто програми безпосередньо під платформу з використанням SDK (загальнодоступного комплекту засобів розробки) від виробника. Крім того, з bada можуть бути використані будь-які варіанти апаратних рішень, платформа підтримує ОС Linux, Nucleus та REX.

*iPad — планшетний ПК із пам'яттю 16, 32 або 64 Гбвипускається у двох модифікаціях:для мереж Wi-Fi та Wi-Fi + 3G.Пристрій оснащено процесором частотою 1 ГГц,ОЗУ 256 МБ і сенсорним XGA-екраномз діагоналлю 9,7 дюймів і роздільною здатністю 1024х768 пікселів.

Philips DUAL (2011)

З минулого року майже всі «просунуті» телевізори підтримують доступ до ін-тернету: власники таких екранів можуть відвідувати сайти, дивитися онлайн-

відео або спілкуватися в соціальних мережах, не встаючи з дивана. Для цього в Royal Philips Electronics створили незвичайний аксесуар, що поєднує функціо-нальність звичайного телевізійного пульта та клавіатури. На одній стороні Philips DUAL розташовано звичайні кнопки регулювання гучності та перемикання кана-лів, доповнені сенсорним тачпадом, а на звороті інженери Philips розмістили по-вноцінну QWERTY-клавіатуру.

Apple iPad (2010)

Випущений у квітні цього року планшетний ПК став справжнім тріумфом Apple Inc. По-

при появу аналогічних продуктів — Cisco Cius, Dell Streak, Samsung Galaxy Tab, RIM PlayBook, HP Slate та ін. — частка «яблучних» планше-тів, за даними Strategy Analytics, у III кварталі 2010 року становила 95% відповідного сег-мента. Продаж iPad зростає: якщо у ІІ кварталі Apple продала 3,5 млн пристроїв, то за підсум-ками липня–вересня реалізація перевищила 4,4 млн шт. Цілком можливо, що обсяг про-дажу істотно збільшиться за підсумками IV кварталу нинішнього року та в І половині 2011-го: за даними дослідження Forrester Research, інтерес до планшета виявля-ють представники корпоративного секто-ра. У результаті опитування 200 бізнес-замовників аналітики Forrester Research з'ясували, що iPad з успіхом заміняє но-утбуки під час проведення презентацій, ефективно використовується в будівель-ній галузі, медицині, торгівлі та логістиці.

речі

контракти | № 46 | 15.11.201050

«Геній — це людина, здатна продати олівець за ціною автомобіля», — іронізував легендарний засновник Standard Oil Джон Девісон Рокфеллер в одному з газетних інтерв'ю. Цього нікому ще не вдавалося. Та ближче за інших до мети підійшов виробник елітної канцелярії Graf von FaberCastell. Олівці виробництва цієї компанії продаються по $2 тис. за штуку.

«Вот она перед вами,Коробка

с карандашами.В нее совершенно

свободноПомещается что

угодно».

•

Володимир Приходько

РЕЧІ

стратегії

Ернест ХемінгуейЗнаменитий письменник користувався класичним простим олівцем Faber-Castell з корпусом із горіхового дерева зі сталевими вставками.

Маркус Йоганн ВольфКерівник служби зовнішньої розвідки

Німецької Демократичної Республіки (1958–1986) придбав класичний олівець і міні-ручку Faber-Castell, яку можна

було носити на запонці або на лацкані піджака.

Еріка МаннДонька класика німецької літератури Томаса Манна прид-бала м'який олівець Faber-Castell для малювання.

Віллі БрандтКанцлер Федеративної Республіки

Німеччина (1969–1974), лауреат Нобелівської премії миру 1971 року, користувався стале-

вим механічним олівцем Faber-Castell з тонкими твердими змінними грифелями.

П’єр-Ів РошонМодний паризький архітектор і дизайнер інтер'єрів, офор-млювач легендарного готелю «Георг V» купив різьбле ну дерев'яну підставку для олівців Faber-Castell із прикрасами з натуральної кістки та сталевий ніж для паперу.

Енніо МорріконеАвтор саундтрека до стрічки «Хресний батько» придбав набір записників Faber-Castell в обкладинках з оленячої

шкіри кольору цінної деревини, із закладками із золотаво-го єгипетського шовку.

VIPклієнти

контракти | № 46 | 15.11.2010 51

Марія БОНДАР..

Казки старого Каспара

Як маркетологи компанії FaberCastell зробили простий олівець предметом розкоші

Протягом останніх десяти років FaberCastell залишається єдиною маркою «простих» олівців, що фігурує в рейтингу найдорожчих у світі споживчих товарів за версією Inter Research. У 2005–2007 роках одразу кілька виробників елітних перових ручок презентували грифельні колекції. Однак їхні олівці на luxuryринку не розповсюдилися. Після кількох не надто вдалих спроб стимулювання збуту, виробники зазвичай розуміли, що новий товар цікавий покупцям лише як доповнення до ручки в подарунковому наборі, і знову зосереджувалися на просуванні основного продукту. Цікаво, що, судячи з даних Inter Research, ані сплеск конкурентної актив

ності, ані викликане кризою повсюдне зниження попиту на елітну канцелярію на затребуваність FaberCastell істотно не вплинули. Фірмові олівці, як і раніше, успішно продаються за дуже високими цінами. У Західній Європі та США їх охоче бере навіть масовий роздріб, попри те, що бюджетною для цієї німецької ТМ вважається модель вартістю $390–500.

Сімейна цінність

На думку директора європейського бюро мережевого агентства SRP Олександри Горської, винятковий комерційний успіх FaberCastell багато в чому пояснюється тим, що для просування марки було розроблено надзвичайно вдалу маркетингову легенду. У ній можна виокремити три основні складові. Перша, що зазви

чай передує оповіданню про ТМ, — історія про засновника компанії Каспара Фабера, який був нібито причетний до винаходу сучасного олівця та встановив європейські стандарти твердості грифеля. Друга, тиражована жіночими глянсовими виданнями й розважальними телевізійними програмами, — історія всепереможного кохання баронеси Оттіль фон Фабер і графа Александра КастелльРюденхаузена, які одружилися попри протести ворогуючої рідні. А потім жили довго й щасливо, розвиваючи спільний бізнес — виробництво олівців. Власне, саме завдяки цьому весіллю початковий товарний знак A. W. Faber було замінено на FaberCastell. І, нарешті, третя

Промо-історії Faber-Castell не вигадка, але й не правда

Хроніки Фабера

1760 1840 1850 1900 19901860 1880 1870 1980 2000 2010

1855 р. — відкриває філію компанії й фірмовий магазин у Парижі

1785

1784 р. — після смерті засновника майстерню успадковують сини, вони розширюють сімейний бізнес і відкривають кілька магазинів письмового приладдя

1851 р. — відкриває філію в Лондоні

1849 р. — новий власник налагоджує експорт фірмових товарів, активно освоює американський ринок і відкриває представництво в НьюЙорку

1761 р. — столяр Каспар Фабер відкриває олівцеву майстерню в містечку Штайн біля Нюрнберга

1842 р. — майстер ню успадковує правнук

1844 р. — фірму очолює двадцятирічний правнук Каспара Фабера Лотар, він випускає шестигранні олівці з товарним знаком A. W. Faber

1865

1861 р. — стає пером Баварії

1945

1944 р. — після смерті Оттіль компанію успадковує її син граф Роланд Латар Вольфганг Крістіан Еренест Вільгельм фон ФаберКастелль

1865 р. — призначений довічним Верховним Радником Баварської Корони

1860 р. — організує один із перших у Німеччині фондів медичного страхування

1881 р. — отримує титул барона із правом успадкування

1947 р. — олівці FaberCastell здобувають попу

лярність серед американської богеми

1980 р. — новий топменеджер мобілізує маркетингові зусилля для просування Faber

Castell на luxuryринку

1982 р. — активно освоює сегмент дорогих перових ручок

2003 р . — племінниця топменеджера графиня ФлоріяФранческа фон

ФаберКастелль одружується з нащадком однієї з найдавніших європейських аристократичних

родин Донатусом наслідним принцем Хессе,

родина ФаберКастелль опиняється в центрі

уваги репортерів світської хроніки

1945 р. — сім’я ФаберКастелль приймає у власному будинку репортерів, які приїхали до Штайна заради висвітлення знаменитого Нюрнберзького процесу, журналістам надають фірмові олівці; серед представників преси тоді були майбутні зірки американської літератури Ернест Хемінгуей і Джон Стейнбек

1900 р. — онука Лотара, баронеса Оттіль фон Фабер бере шлюб із графом Александром КастелльРюденхаузеном, сімейна фірма й торгова марка отримують нову назву FaberCastell

1874 р. — фірмові олівці продаються в СанктПетербурзі

1978 р. — Роланд Латар помирає й компанію очолює його онук Антон Фольфганг граф фон ФаберКастелль

2004 р. — FaberCastell випускає золоту перову

ручку з бурштиновим корпусом, ця модель присвячена

знаменитій російській Бурштиновій кімнаті й викли

кає споживчий ажіотаж

2009 р. — лідером продажу стає «ідеальний олівець» FaberCastell

з дерева та сталі

1990 р. — здійснює експансію на ринку елітної шкіргалантереї

1946 р. — США та інші країни — переможці Другої світової

війни надають FaberCastell пільгові умови ввезення фір

мової продукції; власне, пільга полягає в тому, що на компа

нію не поширюються загальні обмеження на ввезення

німецьких товарів

речістратегії

контракти | № 46 | 15.11.201052

історія — про те, як аристократичність, шляхетність сім’ї ФаберКастелль і неухильне дотримування заповітів славних предків сприяли відновленню престижу Німеччини після Другої світової війни, а заразом і виведенню олівців FaberCastell на світовий luxuryринок.

«Медійна історія сім’ї ФаберКастелль — квінтесенція всього найкращого, що лише може бути в маркетинговій легенді», — переконана пані Горська. Ця система рекламних міфів однаково ефективна для роботи з жінками й чоловіками, з молоддю та людьми старшого покоління, з нуворишами, людьми статусного походження та пред ставниками середнього класу, які прагнуть просунутися нагору соціальними сходами. «Для будьякої категорії споживачів предметів розкоші в історії FaberCastell можна знайти один або кілька «ударних» епізодів, що становлять особливий інтерес, — наголошує експерт. — При цьому всі складові маркетингової легенди хронологічно узгоджені, стилістично однорідні й жодна з них не суперечить іншій. І що не менш важливо, вони продовжують одна одну, оскільки описують життя різних поколінь однієї сім’ї».

Комерційне дворянство

Жодна з історій, використовуваних маркетологами FaberCastell для просування марки, не є цілком вигаданою. Всі вони ґрунтуються на реальних

фактах. Утім, як зазначає історик Герман Зейвінгер, автор монографії «Документи старого Нюрнберга», факти ці в промопублікаціях викладені вибірково. Почнемо з того, що заснов ник компанії Каспар Фабер справді виготовляв олівці з дерев'яним корпусом і графітовим грифелем всередині ще в 1761 році, задовго до того, як француз НіколоЖак Конте розробив технологію виробниц тва сучасного грифельного стрижня (1794 рік). Та винахідником дерев'яного олівця із графітовою начинкою Каспар Фабер все ж таки не був. Технологія, яку використовував засновник FaberCastell, була відома ще в XVII сторіччі.

Причетність пана Фабера до формування європейських стандартів якості олівцевих грифелів — питання спірне. У Німеччині виробництво такого письмового приладдя справді починалося з Нюрнберга та його околиць. Тож Каспар Фабер, який відкрив майстерню у Штайні, цілком міг бути одним із перших виробників олівців у країні. «Однак нюрнберзький товар точно не був взірцем якості, — зазначає пан Зейвінгер. — Нюрнберзькі майстри змішували графіт із сіркою та клеєм, їхні олівці були гіршими за англійські, начинені чистим графітом, але при цьому набагато дешевшими. Тож популярність нюрнберзьких олівців на європейському ринку в другій половині XVIII століття пояснювалася зов сім не високою якістю, а низькою ціною».

З романтичною історією об'єднання ворогуючих сімей Фабер і Кастелль завдяки самовідданому коханню баронеси Оттіль і графа Александра теж все непросто. Александр КастелльРюденхаузен справді походив з одного з найстаріших аристократичних родів Європи, прямим нащадком прин царегента Баварії. Логічно, що його рідня не надто любила «нових дворян» Фаберів, які отримали баронський титул із правом успадкування лише наприкінці XIX століття. Правдою є й те, що Александр та Оттіль, попри незгоду батьків, все ж таки одружилися. Але, поперше, КастелльРюден хаузени так і не визнали цього союзу, а подруге, після шлюбу відбулося розлучення й одруження Александра з графинею Маргарет Зедтвітц фон Мораван. «Додавання прізвища Castell до назви сімейної компанії та торгової марки, швидше за все, мало не романтичний, а комерційний зміст, — запевняє Герман Зейвінгер. — Фабери придбали титул завдяки багатству, але справжніми аристократами їх все ж таки не вважали. Відповідно, у вищому світі їх приймали неохоче, а в ті часи доступ до аристократичних кіл обіцяв чимало вигід. Долучивши до сімейного бізнесу нащадка давнього та всіма шанованого роду, вони відкрили для себе безліч нових можливостей збагачення. Не дивно, що друге прізвище збереглося в назві компанії

навіть після розлучення Оттіль та Александра».

Відлуння Нюрнберзького процесу

Третя історія, часто переказувана у промопублікаціях, присвячених FaberCastell, оповідає про те, як сім’я ФаберКастелль радо приймала у фамільному замку репортерів, які приїхали до Німеччини заради висвітлення епохального Нюрнберзького процесу. Серед гостей були Ернест Хемінгуей і Джон Стейнбек, вони, як і всі журналісти, котрі розмістилися в будинку нащадків Каспара Фабера, отримали в подарунок фірмові олівці. Хемінгуей був вражений шляхетністю господарів замку та якістю продукції FaberCastell. Письменник став другом сім’ї та постійним клієнтом компанії. Завдяки йому марка дуже скоро стала всесвітньо відомою. Із цього нібито й почалася переможна хода FaberCastell luxuryринками Сполучених Штатів, Англії, Франції тощо. «У широко тиражованій історії слід зробити дві важливі поправки, — зазначає пан Зейвінгер. — Олівці, які сподобалися Хемінгуею, зовсім не були предметами розкоші». Експансія FaberCastell у premiumсегменті почалася в 1980ті. «У 1946му йшлося про звичайні олівці, які коштували недорого й вирізнялися чудовим співвідношенням ціни та якості», — зазначає історик.

Ціновапіраміда

• Walden Woods limited edition — $2 тис.

• Opera — $890

Premiumсег мент

Lowсег мент

Mediumсег мент

• Twist — $950

• Perfect — $395 • Classic — $395 • Black — $495

Софія КАРЧЕВСЬКА, директор і співвласник ресторану «Геліос»

— Faber-Castell — це класика, краще за неї поки що нічого не придума-ли. Їхній «ідеальний олівець» — не просто гарна назва чергової моделі приладдя для письма. Він справді ідеальний. Не ламається, не дряпає папір, не потребує підгострювання, годиться й для малювання, і для письма. Особливо мені подобається, що в механічних олівцях Faber-Castell можна регулювати довжину зов-нішньої частини грифеля. Це дуже зручно для малювання тонких ліній. Взагалі цей олівець універсальний. Одного разу за його допомогою я підправила стару чорно-білу фото-графію. Ніхто навіть не помітив, що зображення було змінено. Не уяв-ляю, з яким іще олівцем можна було б зробити такий фокус.

Вікторія ЛОНГЕ, імпортер медичного обладнання

— Торік один із німецьких поста-чальників подарував мені на день народження міні-сет Faber-Castell. Це механічний олівець, кулькова та перова ручка в одній коробочці. Упаковано це письмове приладдя було не гірше, ніж коштовності від Van Cleef або Cartier. Коробочка, обтягнута дуже якісним чорним оксамитом з позолоченими мета-левими куточками й вишитим ло-готипом, справила враження. Але всередині на подушечках з ніжно-рожевого шовку лежали тривіаль-ні, нічим не примітні речі. І олівець, і ручки виявилися важкими, не-зручними у використанні й навіть не надто красивими. Особисто я не дала б за такий набір більш ніж $20.

Думкиспоживачів

Засновник ТОВ «Газета «Галицькі контракти»

«Гвардія»Реєстраційний номер № 166415113ПР

КВ від 21.05.2010 р.

Адреса редакції: 03150, м. Київ, вул. Боженка, 84

тел./факс (44) 391-51-96 Телефон львівської філії:

(322) 70-27-13

ПрезидентВіктор ОДИНЕЦЬ

Генеральний директор, шеф-редактор

Сергій ІВАНОВ-МАЛЯВІН

Заступник генерального директора

Світлана БАНАС

Директор з реклами Оксана БОБРОВСЬКА

Заступник директора з реклами Наталя КОМПАНЕЦЬ

Начальник відділу рекламиІрина ШПАКОВСЬКА [email protected]

Виконавчий директор Володимир КРИВОЛАП

Керівник проекту «Гвардія» Олеся ХОШОБІНА

Аналітика Олена ФЕЩЕНКОДмитро ФІГОЛЬ [email protected]

Інформаційна службаЯрослав ГАДАЧ

[email protected]

Відповідальний секретар Анна АНДРЕЄВА

Арт-директорСергій ГЕТУН

Реклама[email protected](44) 391-51-93/77

Передплата та розповсюдження (44) 391-51-90

Загальний наклад: 68 тис. прим. Підписано до друку: 11.11.2010 р.

Друк: ТОВ «Новий друк», 02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1

При використанні матеріалів «Гвардії» посилання ОБОВ'ЯЗКОВЕ.

Видавець не несе відповідальності за зміст рекламних оголошень

Під рубриками «Думка експерта», «Стратегія лідера»

та «Лідер ринку» розміщено PR-матеріали компаній

Усі права належать ТОВ «Газета «Галицькі контракти»

ІНВЕСТКОМПАНІЇстан ринку

Іноземні інвестори. «Він полетів, але обіцяв повернутися...»

Очевидно, що іноземні інвесто-ри ще не повернулися на україн-ський ринок, принаймні в масшта-бі докризових часів. І сподівання на їх швидке повернення поки що примарні. Після кризи вони купу-ють, у першу чергу, свої ринки, потім дивляться на emerging markets і країни БРІК, і лише потім черга доходить до frontiers, до яких належить ринок України. Начебто навесні наша черга вже підійшла, але виникли проблеми у Греції та Іспанії, тож про Україну знову тимчасово забули.

Отже, що бачить іноземний ін-вестор на ринках України?

Держава ще не повернулася до рівня 2007 року, тож є потенціал

зростання. Але якщо індексу ПФТС до рівня 2007 року залиши-лося «лише» 33%, то капіталізації — 77%, і нерезидент чітко усвідом-лює, що на ринку торгуються ви-нятково «суперблакитні» фішки — і навіть вони вже сягнули своїх історичних максимумів або набли-жаються до них. Free float за ними занадто малий, а акцій емітентів другого чи третього ешелонів на ринку практично немає.

Капіталізація України становить усього 16% від капіталізації, на-приклад, Польщі, а із країнами БРІК порівнювати взагалі немає сенсу. Крім того, за нинішнього валютного регулювання ми, на-певно, ніколи не побачимо довгих грошей від великих іноземних ін-

ституційних інвесторів, оскільки Україна змушує їх брати на себе, крім ризиків ринку, країни та па-перу, ще й курсові ризики та голов ний біль із виведенням капі-талу. Необхідність боротьби з ви-везенням капіталу зрозуміла. Але можливість здійснювати його через цінні папери, що мають рин-кову вартість, — це просто міф. Нехай буде «вікно» для угод на біржі з переліком цінних паперів, затвердженим НБУ, — і це дасть Україні якісного нерезидента з дов гими грошима.

Український суперволатильний фондовий ринок постійно ставить рекорди — як зростання, так і па-діння; він живе своїм життям, останнім часом не пов'язаним не лише зі світовою економікою, а й із вітчизняною. Тож ставка ро-биться на більш привабливі та прогнозовані ринки Китаю, Росії або Польщі.

Внутрішні інвестори. «Ставка на заначку...»

Під внутрішніми інвесторами маються на увазі приватні інвесто-

ри — фізичні особи, які вийшли на ринок через інтернет-трейдинг. Їхнє сприйняття подій відрізняєть-ся від позицій організованого ін-вестора.

Фізособи — це геть інший тип інвестора. У їхній свідомості не за-трималося шалене зростання ринку на початку 2010 року, але вони надовго запам'ятали, як бук-вально протягом кількох весняних днів втратили майже все зростан-ня І кварталу. Внутрішні інвестори бачили, що падіння ринку влітку в Україні було сильнішим, ніж у су-сідів. І зараз вони розуміють, що зростання у вересні–жовтні так і не почалося.

Україна не отримає фізособу як масового інвестора, поки не ско-

ристається досвідом інших країн в оподаткуванні. У Великій Брита-нії, наприклад, дохід від операцій з акціями менш ніж GBP50 тис. не обкладається прибутковим подат-ком, а якщо фізособа інвестує в цінні папери на строк більше року — отримує податкові канікули. Тільки так ми залучимо на ринок внутрішнього інвестора з довгими грошима. А поки що при виборі між ризикованим доходом на фон-довому ринку, що ще й обклада-ється прибутковим податком, і менш ризикованим депозитом ма-совий внутрішній інвестор цілком логічно обирає депозит.

Учасники ринку. «Відкинемо сантименти...»

Професійна спільнота, якщо від-кинути зовнішню ейфорію від інтернет-трейдингу, який для бага-тьох брокерів поки що є нічим іншим, як роботою на перспективу, бачить, що цього року регулярно укладають угоди з акціями на біржі не більш ніж 55 торговців. У той час як торік їх було 168, а 2008-го — 116. Але це зовсім не свідчить про

Розбір польотівНазріла необхідність перестати створювати механізми прискореного проїдання того, що зростає саме по собі, і спільними зусиллями держави, професійних учасників і бірж запустити на фондовому ринку нові інструменти, продукти, сегменти

ГvАРДІЯ ІнвесткомпАнІй54 ЛИстопАД, 2010

Олександр Скляров, голова ради директорів біржі ПФТС

У 2010 році кількість торговців, які регулярно укладали угоди з акціями на біржі, — не більш ніж 55

Компанія Оцінка

Рейтинг* стабільних тоРговців на ПФтс (2006–2009 Роки)

1 ФК «ФАВОРИТ», ТОВ 93,2

2 ТАСК-БРОКЕР, ТОВ 92,5

3 АЛЬТАНА КАПІТАЛ, ПАТ 89,4

4 ФГ «КОНСАЛТИНГ І ІНВЕСТИЦІЇ», ТОВ 88,6

5 ФІНАНСИСТ, ТОВ 88,3

6 ПЕРША ФОНДОВА БРОКЕРСЬКА КОМПАНІЯ, ТОВ 85,4

7 ФУНДАЦІЯ ІНДУСТРІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ, ЗАТ 83,9

8 УКРАЇНСЬКИЙ ФОНДОВИЙ ЦЕНТР, ТОВ 83,2

9 ІФК «АРТ-КАПІТАЛ», ПАТ 82,5

10 ІК «ІТТ-ІНВЕСТ», ПРАТ 81,8

11 ОК-2, ТОВ 80,5

12 ІНДИГО КАПІТАЛ, ТОВ 79,3

13 ФОЇЛ СЕК’ЮРІТІЗ НЬЮ ЮРОП, ЗАТ 79,1

14 ФК «СОКРАТ», ТОВ 78,9

15 СІТІ БРОК, ТОВ 77,6

16 ТРОЙКА ДІАЛОГ УКРАЇНА, ТОВ 77,1

17 СЕЛЯНСЬКА ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ, ЗАТ 76,7

18 ОН-ЛАЙН КАПІТАЛ, ТОВ 76,1

19 УНІВЕР КАПІТАЛ, ЗАТ 75,6

20 СТОЛИЦЯ-ЦІННІ ПАПЕРИ, ТОВ 73,4

* Рейтинги стабільних торговців акціями, корпоративними облігаціями й цінними паперами ІСІ (2006-2009 роки) дивіться на kontrakty.ua з 15.11.2010 р.

Інформаційний партнер рейтингу — фондова біржа ПФТС

Рейтинг

УН

ІАН

У 2010 році кількість торговців, які регулярно укладали угоди з акціями на біржі, — не більш ніж 55

стан ринку

вимирання слабких брокерів, кон-солідацію ринку та підвищення якості послуг, бо кількість угод, що припадають на одного брокера (при тому, що їх поменшало), все одно майже вдвічі менша, ніж у 2007 і 2008 роках.

З одного боку, обсяг торгів на біржовому ринку обчислюється мільярдами. Але 80% цього обсягу припадає на 10 цінних паперів, на них же припадає й 60% капіталіза-ції ринку. І всі торговані папери — плід приватизаційних процесів. Нових ліквідних інструментів у країні так і не з'явилося.

Сьогодні фондові компанії, про-понуючи населенню послуги з ін-вестицій у цінні папери, стикають-ся з низьким рівнем готовності споживачів до цих послуг через незнання й слабке розуміння ме-ханізмів ринку. Популяризація фондового ринку серед населення — це необхідне завдання, що по-требує активних дій не силами де-сяти найбільших онлайн-брокерів, а в масштабах всієї країни та за серйозної підтримки на державно-му рівні.

Емітенти. «І хочеться, і колеться...»

Закон України «Про акціонерні товариства» в чинній редакції зобов'язує публічні акціонерні то-вариствам (ПАТ) забезпечити обіг їхніх акцій на фондовому ринку. Але багато емітентів ставляться до цього вкрай негативно, хоча неза-перечних плюсів ідея має багато. Наприклад, при проведенні емісії акцій ПАТ має отримати ринкову оцінку. Послуги спеціалізованих оцінювачів коштуватимуть емі-тенту не менш ніж USD10 тис., тоді як визначення ринкової вар-тості акцій шляхом включення та підтримки паперів у листингу біржі — на порядок менше. Емі-тент може стежити за зміною ціни своїх акцій на організованому ринку й визначити момент необ-ґрунтованого зростання або падін-ня ціни, що найчастіше є ознакою назрівання корпоративних кон-фліктів. Обіг акцій емітента на внутрішньому біржовому ринку — завжди додатковий плюс при виході на міжнародні ринки запо-зичення.

У період скорочення програм банківського кредитування багато емітентів знову звернулися до ви-пуску корпоративних облігацій. З початку року на ПФТС через пер-винні розміщення корпоративних облігацій емітенти залучили понад 2 млрд грн. Однак відновлення до-

віри до цього інструмента після гучних дефолтів 2009 року відбу-вається дуже повільно.

Українські емітенти почали за-лучати капітал через випуски акцій. Ось тільки відбувається це в Лондоні або Варшаві. Жодного ринкового розміщення всередині країни через IPO за всю історію існування ринку так і не відбуло-ся. Емітенти не вірять у можли-вість залучення серйозного капі-талу на внутрішньому ринку. У Росії, наприклад, щоб переламати цей стереотип, пішли на проведен-ня так званих народних IPO («Сбербанк», «Роснефть»). І це було не просто бажання емітентів, а державна політика.

Держава. «Не заробляє лише ледачий...»

Розгледіти у фондовому ринку простий і доступний інструмент наповнення економіки живими грошима держчиновникам, схоже,

заважає лише лінь. Зрозуміло, що держава не може випускати бла-китні фішки, але вона у змозі ство-рити умови для їхньої появи та/або обігу всередині країни.

Сьогодні держава може запро-понувати ринку лише ОВДП і ПДВ-облігації. Однак більшості фізосіб рівень вкладень в ОВДП не до снаги. Але ж на руках у на-селення акумульовані пристойні кошти, вливання яких в економіку було б дуже доречним. Що стосу-ється приватизації, то слід прода-вати, поки є що продавати, але при цьому не лише ганятися за страте-гічним інвестором, а й забезпечи-ти потрапляння акцій на біржовий ринок. Ефективний стратегічний інвестор, безумовно, важливий. Але чому б не продати 10–20% портфельникам дрібними лотами? 5% Одеського припортового заво-ду, продані портфельникам, мо-жуть дати державі більше, ніж ті самі 5% у складі контрольного па-кета.

Будь-яка держава, проводячи свою політику на ринку цінних паперів, переслідує дві цілі: щоб свої емітенти не йшли торгуватися за кордон і щоб чужі емітенти тор-гувалися в цій країні. Чому україн-ський емітент іде за кордон? Краще законодавство, сильніший

захист інвесторів, універсальна інфраструктура, але головне — звичка. Це той випадок, коли не-обхідні адміністративні обмежен-ня: є бажання розміщатися в Лон-доні, отже 50% випуску варто роз-містити вдома; хочеться випуска-ти ADR (американські депозитарні розписки) — слід забезпечити 20% free float всередині країни.

Українські депозитарні розпис-ки (УДР) — ще один інструмент у руках держави. Все одно всі торгу-ють у Росії, багато хто — у Європі та США. Чому наших інвесторів змушують це робити непрозоро, виганяють їхні гроші із країни в офшори? Адже потрібно лише нормативно врегулювати обіг іно-земних цінних паперів в Україні: визначити процедуру їхнього об-ліку та наділити УДР статусом українського цінного папера.

Стимулювання інституційних інвесторів (інститути спільного ін-вестування, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії) — це становий хребет ринку цінних па-

перів у будь-якій країні світу, це довгі гроші, які одразу не тікають із ринку, бо не можуть. Саме ін-ституційні інвестори (ІІ) мають до-мінувати на ринку й складати ро-зумну противагу спекулянтам. Без ІІ ми отримаємо ринок, керований лише короткими грошима: отри-мав прибуток — зафіксувався; ринок скоригувався — падаємо: краще маленький збиток, ніж че-кати зворотного зростання, тікає-мо. Тож наявність великої кількос-ті інструментів і широкий спектр інвесторів — найперші завдання державної політики.

Усе вищезазначене зовсім не означає, що на ринку все погано. Нам ще є куди зростати, а відпо-відно, попереду ще дуже багато роботи. Поняття «інвестувати в економіку своєї країни» має стати популярним та ефективним. А це означає, що слід самим ростити й виховувати клієнтів, які, звісно ж, є, але ще просто не знають, що хо-чуть і, головне, можуть працювати на фондовому ринку. При цьому ринок не повинен залежати від стану справ лише семи-десяти емі-тентів і можливостей одного-двох професійних гравців на цьому ринку. Нам потрібний ринок для всіх: ринок багатьох, ринок біль-шості.

56 ЛИстопАД, 2010

ІНВЕСТКОМПАНІЇ

ГvАРДІЯ ІнвесткомпАнІй

Кількість угод, що припадають на одного брокера, майже удвічі менша, ніж у 2007 і 2008 роках

ГvАРДІЯ ІнвесткомпАнІй57

— Багато років тому було ухвалено рі-шення, що основними напрямками діяль-ності вашої компанії стане управління інвестиційними та пенсійними фондами. Чим це було обумовлено?

— Тим, що Україна — це європейська держава, яка активно інтегрується у сві-товий економічний простір. Хоч би які національні особливості були нам при-таманні, ми підемо тими ж цивілізацій-ними шляхами, що й інші. Перші у світі взаємні фонди з’явилися ще в позами-нулому столітті. Принципи їхньої роботи дуже прості, а переваг багато. Компанія з управління активами створює фонд, а учасники наповнюють його грошима. За рахунок великої кількості учасників фонд акумулює значні суми грошей, що робить його впливовим гравцем на рин-ку, дає можливість оперувати різнома-нітними інвестиційними інструментами, створювати з них якісний диверсифі-кований портфель, користатися подат-ковими пільгами, передбаченими для інвестфондів, зменшувати операційні витрати тощо. Це не «один у полі воїн», погодьтеся.

Аналіз глобальних тенденцій розвитку індустрії інвестування переконливо свід-чить про постійне зростання значення та збільшення питомої ваги операцій з інвестиційними та пенсійними фондами. Навіть проста екстраполяція цих процесів на пострадян-ський розвиток нашої країни дозволяла передбачити величезний по-тенціал діяльності інститутів спільного інвестування і в нашому сус-пільстві.

Йти першими в новій сфері діяльності завжди складно, ризиковано та водночас захоплююче, як у будь-якому іншому творчому акті, тож ми раді, що ця доля випала КІНТО.

Активна участь провідних фахівців КІНТО в розробці відповідно-го напрямку в законодавстві дозволила нам швидше за інших колег визначити, що час запуску публічних ІСІ настав. Лідерські позиції на ринку поставили вимогу абсолютної зосередженості на діяльності з управління активами інвестиційних та пенсійних фондів. Це дало змогу створити з переважною більшістю провідних професійних учасників фондового ринку партнерські відносини на засадах комплі-ментарності, а наші брокерська та інвестиційно-банківська активність були скеровані головним чином на досягнення високих результатів інвестиційних фондів під нашим управлінням.— У попередніх інтерв’ю ви говорили, що криза позбавить ринок від дрібних та нечистих на руку компаній, бурхливе зростання яких спо-стерігалося в 2007–2008 роках. Чи справдився прогноз? Які обсяги ринку сьогодні?

— Так, я завжди стверджував, що будь-яка криза — це, в першу чергу, очищення економіки від неефективних, непродуманих та на-віть криміналізованих управлінських рішень. Згадаймо хоча б діяль-ність фінансових пірамід, які протягом останніх двох років валилися в різних куточках світу. Спалахи таких фінансових болячок щоразу нагадують, що світ інвестицій надзвичайно ризикований. Саме тому інвестори мають бути максимально поінформованими, як під час ви-

значення об’єктів інвестування, так і під час вибору контрагентів для роботи на фондовому ринку.

Внаслідок кризи ринок ІСІ суттєво звузився, минула перша ейфорія, на яку страждали вітчизняні учасники ін-вестиційних фондів. Звісно, індустрія відчула певний відплив коштів із фон-дів. Масовий інвестор у всьому світі діє майже під копірку: при суттєвому падінні фондових індексів панікує, фік-суючи свої реальні, а не паперові збит-ки. А після кількох років невпинного зростання індексів у лавах захоплених крокує до інвестиційних фондів з уже суттєво вичерпаним потенціалом по-дальшого зростання. Всупереч аксіомі, що купувати треба, коли дешево, а про-давати, коли дорого, а не навпаки...— Як ви оцінюєте перспективи ринку недержавних пенсійних фондів у най-ближчі роки?

— Результати діяльності українських НПФ за п’ять років ще раз підтвердили загальносвітові тенденції, притаманні накопичувальним пенсійним системам країн, що розвиваються. Наша держава до них також відноситься, і ми бачимо, що суспільний інтерес до НПФ відчут-но зростає. Ще більшої зацікавленості

можна очікувати після запуску державного накопичувального пенсій-ного фонду — це другий рівень пенсійної системи. Чинний президент та чинний уряд не раз заявляли про свою готовність до впровадження другого рівня. Навіть дата вже є — січень 2012 року. І якщо всі урядові плани в цьому напрямку буде реалізовано, то перспективи НПФ на на-ступні п’ять років виглядають дуже оптимістично. Те саме стосується й перспектив ІСІ, оскільки велику частину населення автоматично буде залучено до інформаційного поля, що ґрунтуватиметься на ідеології створення фінансових накопичень та портфельного інвестування.— Коли почнеться масовий прихід інвесторів до інвестиційних фондів, як це було в 2007 році?

— Тоді, коли фондовому ринку будуть притаманні всі ознаки пере-гріву, а на горизонті замаячить чергова біржова бульбашка, настане час приходу до ІСІ масового інвестора. А рекомендації, в які фонди та активи треба інвестувати, ви чутимете звідусіль: на прийомі в дантис-та, від столичного таксиста та навіть офіціанта у престижному рес-торані...— Ваш довгостроковий прогноз розвитку фондового ринку: яким ви бачите його майбутнє?

— Я не належу до тих, хто завжди сподівається на гірше. Моя про-фесія вимагає від мене прагматично-оптимістичного погляду на жит-тя та майбутнє. Які чинники впливатимуть на довгостроковий розви-ток українського фондового ринку?.. Зупинюсь на основних. Це повноцінний запуск накопичувальної пенсійної системи, створення реальних умов для зростання малого та середнього бізнесу, суттєве збільшення питомої ваги середнього класу, самоорганізація та по-дальша демократизація суспільства… Всі ці чинники стануть повно-цінним фундаментом для стабільного розвитку українського фондо-вого ринку та економіки в цілому.

Цікаві перспективи«Основні чинники стабільного розвитку українського фондового ринку — це запуск накопичувальної

пенсійної системи, створення реальних умов для зростання малого та середнього бізнесу та суттєве збільшення питомої ваги середнього класу», — вважає Сергій Оксаніч, президент компанії «КІНТО»

СТРАТЕГІЇдумка експерта

ІнвесткомпанІЇстратегІЇ

Український фондовий ринок здійснив карколомний підйом на початку 2010 року. Індекс Української біржі за перші п'ять місяців показав зростання близько 40%. Ожили управляючі компанії й фонди, оскільки почався приплив активів. Усе скінчилося у травні. При цьому тоді ніхто не говорив про новий виток друкування грошей, ще все йшло за звичайними законами руху ринку. Після зростання у 25% західні аналітики сходилися на тому, що глибина фіксації прибутку має бути близько 10%. Так і сталося. І в той час, коли на західних майданчиках корекція добігала кінця, у нас влаштували панічний розпродаж — з двома закриттями сесій торгів і глобальним падінням більш ніж 40%.

Наш ринок ще довго не міг відновитися після травневого падіння, мало того, останнім часом втратив взагалі будьяку кореляцію зі світовими майданчиками. Із серпня 2010 року на західних ринках почалося нове ралі. Інвесторам продали ідею дешевого фондового ринку. При цьому дивідендна дохідність за акціями за поточної вартості була набагато більшою за дохідність за борговими інструментами тих самих емітентів. Крім того, хоча темпи економічного відновлення почали сповільнюватися, активно просувалися ідеї нових стимулюючих програм і, за необхідності, запуску друкарського верстата. Ринки повірили в ці ідеї й видали +12% із

серпня. У цей самий час Україна плавно йшла чимдалі нижче. У нас не було покупців.

Зараз порівняно з подіями початку року змінилося те, що всі цент робанки світу почали нову хвилю друкування грошей. Надлишкова ліквідність стала встановлювати нові аномалії. Стара добра стратегія «купи й тримай» уже не скоро запрацює. Ринками зараз правлять трейдери та спекулянти.

Надлишкова ліквідність штовхає ринки догори: що більші інфляційні очікування, то більше зростання. Всі грають на випередження. За фактом — фіксація прибутку. Зараз ті, хто не встиг перелаштуватися під нову систему координат, найчастіше не розуміють, що відбувається на фондовому ринку.

А тим часом тут з’являються нові й нові аномалії. Наприклад, якщо раніше всі називали золото захисним активом і при падінні ринку акцій воно зростало в ціні, тепер активи йдуть синхронно. Купуючи золото, покупець отримує такий самий ризик, як і при вкладенні в акції. Сьогодні реакцією ринку на погану макростатистику буде зростання котирування, бо міркування будуть такими: «Якщо в економіці все так погано, стимулюючих програм і грошей буде ще більше». Зараз уже нікого не здивуєш падінням дохідності держоблігацій і зростанням фондового ринку (раніше це була зворотна залежність).

Український фондовий ринок є дуже ризиковим для іноземних інвесторів (через те, що тут мало ліквідності, не можна за хеджувати свої позиції, та й саме ставлення мажоритаріїв до міноритарних акціонерів залишає бажати кращого). Купувати в нас почнуть, коли всі розвинені ринки й ліквідні активи будуть перекуплені. Тоді ми побачимо значне зростання українських індексів. Фактично йдеться про шістьсім місяців. Але слід просто усвідомлювати, якої якості це буде зростання та принаймні не купувати, а продавати куплені під цю ідею активи. Якщо в нас, звісно, не стоїть завдання зараз робити інвестиції для онуків.

Гра на випередженняНова система координат у світовій економіці змушує інвесткомпанії змінювати стратегії

58 ЛИСТОПАД, 2010

Рейтинг «ГVардія стабільних компаній — торговців цінними паперами» спрямовано на отримання об’єктивної, незалежної та масштабної оцінки стабільності компаній — торговців цінними паперами (КТЦП), які ведуть свою діяльність на території Україні. Рейтинг адресований всій бізнес-спільноті, враховує особливості розвитку економіки на сучасному етапі.

До списку учасників рейтингу включено КТЦП, які працюють на території України не менш ніж чотири роки за наявності офіційної (відкритої) статистичної інформації за основними показниками фінансової діяльності за період 2006–2009 років.

Оцінка передбачає використання методу, що грунтується на системному аналізі динаміки обсягу торгів КТЦП в досліджуваний період.

Аналітична служба редакції проводить дослідження, систематизацію та оцінювання результатів діяльності КТЦП за період 2006–2009 років за групами, залежно від величини обсягу торгів у 2006 році, прийнятого за базовий для розрахунків.

Після збору, уточнень і занесення до розрахункової моделі всіх результатів, зроблено оцінки стабільності діяльності КТЦП по кожній групі, а також здійснено розрахунок інтегральних оцінок загального рейтингу.

ОБРОБКА І ПІДРАХУНОК РЕЗУЛЬТАТІВ

де — інтегральна оцінка стабільності j-ї КТЦП;

— оцінка стабільності j-ї КТЦП;

— темп зміни обсягу торгів для j-ї КТЦП за період t;

— середньорічний темп торгів j-ї КТЦП за досліджуваний період;

— максимальний середньорічний темп торгів з оцінюваного ряду КТЦП за досліджуваний період;

п — кількість років у досліджуваному періоді;

k — поправочний коефіцієнт, який враховує величину торгів КТЦП у базовому році та приймає значення відповідно до таблиці:

Інформаційний партнер рейтингу — фондова біржа ПФТС

МЕТОДИКА СКЛАДАННЯ РЕЙТИНГУ «ГVардія стабільних компаній – торговців цінними паперами»

ГvАРДІЯ ІнвеСТкОмПАнІй

Група Обсяг торгів, млн грн Значення k

I 100 —: 1,00

II 50 —: 100 0,95

III 10 —: 50 0,90

IV 0 —: 10 0,85

,

Григорій Пелех, генеральний директор Concorde Asset Management

, ,

ГvАРДІЯ ІнвеСТкОмПАнІй59

Переміщення капіталів із краї-ни в країну — винахід аж ніяк не ХХІ сторіччя. І найголовніші в цьому переміщенні — податкова комфортність, спрощена звітність і максимальна, а ще краще повна анонімність — стали тією осно-вою, на якій сформувалися зони, що максимально сприяють розви-тку вільного й сучасного бізнесу.

Для багатьох поняття «зручної юрисдикції», як і раніше, асоці-юється з поняттям «офшорної зони» в тому його сенсі, який всі ми вкладали на початку 1990-х.

Дійсність же значно простіша.Компанії, що оперують у зонах

зручної юрисдикції, — важлива складова світового економічного простору. Такі компанії відкри-вають своєму власнику майже необмежені можливості на міжна-родних інвестиційних і фінансових ринках.

Феод Груп протягом останніх років активно бере участь у про-цесі реєстрації компаній різних форм у зонах зручної юрисдикції. Але особливий інтерес сьогодні представляє острів Мальта.

Мальта — маленька острівна держава в Середземному морі — за фактом свого географічного розташування та історичної зумовленості не могла не стати такою зоною зручної юрисдик-ції. Мальта є членом Європейського Союзу та користується всі-ма податковими й фінансовими перевагами ЄС.

Сьогодні держава благополучно провела реформування по-даткового законодавства відповідно до вимог FATF* і низки інших організацій.

Уряд Мальти заявляє, що такі зміни в оподаткуванні на-правлені, перш за все, на залучення міжнародних інвестицій і підвищення значущості Мальти як юрисдикції холдингових компаній.

Та якщо коротко зупинитися на сучасних перевагах держави як зони зручної юрисдикції та інвестування капіталу, то слід зазна-чити, що:— численні традиційні для європейських держав податки на

Мальті не встановлено, відсутнє законодавство про валютний контроль, тобто економічну діяльність компанія, зареєстрова-на на Мальті, може вести в будь-якій валюті;

— Мальта дістала від Європейського Союзу офіційне схвалення системи умовного нарахування податків;

— Мальта уклала угоди про уникнення подвійного оподаткування з більш ніж 40 країнами світу;

— Мальта є майже ідеальним варіантом інкорпорації для суд-ноплавних компаній і трастів. Судноплавні компанії платять лише щорічне мито та мито за реєстрацію/перереєстрацію судна. Трасти ж не обкладаються жодними податками на те-риторії Мальти;

— на Мальті можлива повна анонімність власників бенефіціарів;— філія зарубіжної компанії на Мальті матиме такі самі можли-

вості податкового планування, як і компанія-резидент;— ставши повноцінним членом Шенгенської угоди, Мальта надає

можливість отримати статус постійного резидента та вільно переміщатися країнами Шенгенської угоди без додаткового відкриття віз.

Щодо останнього пунк-ту, то хотілося б розглянути його докладніше. Переваги здобуття статусу постійного резидента та отримання сво-боди переміщення країнами Шенгенської угоди для гро-мадян України останнім часом набуло особливого значення.

Наведемо основні переваги вибору на користь статусу по-стійного резидента Мальти:— високі порівняно з іншими

європейськими країнами стандарти життя за вартості життя значно нижчої за єв-ропейські показники;

— постійний резидент Мальти не зобов’язаний проживати на

території держави певний період часу, як це необхідно для власників статусу ПМЖ в інших країнах Європи. Хоча статус на Мальті є категорією, оновлюваною щороку, процедура ця формальна й не вимагає тривалого фізичного перебування у країні;

— статус постійного резидента надається не лише основному за-явникові, а й членам його сім’ї та прямим родичам;

— офіційна документація на Мальті складається англійською мо-вою. Закони написано двома мовами: англійською та маль-тійською. Ділові та комерційні стосунки здійснюються лише англійською мовою;

— сприятливі кліматичні умови та вигідне географічне положення — переваги, що не потребують коментарів.

На закінчення повторимо, що економічна політика, яку прово-дить уряд Мальти, покликана створити найсприятливіші умови для зростання добробуту як своїх громадян, так і тих, хто обрав цю державу для здійснення комерційної діяльності. Завдяки такій по-літиці Мальта стала всесвітньо визнаним центром міжнародного бізнесу.

Феод Груп та наші партнери на Мальті готові сприяти україн-ським компаніям у створенні сучасного інструменту для ведення міжнародного бізнесу, а також тим, хто бажає скористатися всіма перевагами статусу постійного резидента Мальти.

Мальта — великі податкові переваги маленького острова

стРатеГІЇгеографІя ІнвестицІй

* FATF (Financial Action Tack Force on Money Londering) — міжурядова організація, метою якої є вироблення стратегій боротьби з відмиванням капіталу, як на державному, так і на міжнародному рівні.

Феод Груп запрошує вас взяти участь у безплатному семінарі на тему:

Дата проведення: 16 листопада 2010 року, початок о 10:30.

На семінарі буде висвітлено особливості та переваги в отриманні посвідок на проживання та ПМЖ, які надаються законодавством деяких країн ЄС (на прикладі Великої Британії, Мальти, Кіпру та Італії). Як обрати оптимальну форму міжнародного ведення бізнесу, як захистити свої капітали та сімейні заощадження.

Участь у консультаційному семінарі підтверджується лише за попередньої реєстрації. Докладніше читайте на сайті www.feodgroup.com

«Свобода переміщення без віз країнами ЄС для громадян України»

60 ЛИСТОПАД, 2010

СТРАТЕГІЇДУМКА ЕКСПЕРТА

Кисень для заводів-виробників

— Існує думка, що лізинг допоміг врятувати вітчизня-ний автомобільний бізнес. Чи така ж оптимістична його роль в аграрній галузі?

— Особливо класно, що цей інструмент з однаковою вигодою для себе випробували й виробники сільгосптех-ніки, і селяни, і держава. У кризові часи деякі підприєм-ства випускали продукцію виключно завдяки лізинговим програмам. До речі, це стосується й відомих вітчизняних марок. А з початку нинішнього року ми вже перерахували заводам-виробникам понад 300 млн грн під техніку, яку нам наперед замовили селяни. Тобто заводи не лише ак-тивно запускають виробництво, а й виготовляють сіль-госптехніку та обладнання під конкретного споживача. Адже наша служба маркетингу заздалегідь формує порт-фель замовлень з областей, від сільгосптоваровиробни-ків. І повірте мені, нинішній селянин не замовить абищо. Він уже їздить виставками, приглядається до сусідів: яка техніка новіша та ефективніша. На фізично й морально застарілий агрегат свої тяжко зароблені кошти не витра-тить. Виходить, що, беручи участь у лізинговій схемі, під-приємство мусить оновлюватись, випускати новішу, су-часнішу техніку.

— Попри це, багато хто із селян все одно надає пере-вагу хай навіть і вживаній, але імпортній техніці.

— Так. Певний час виробники української продукції були скуті у нововведеннях через, м’яко кажучи, не зов-сім адекватне законодавство. Норма закону твердила, що у вітчизняному механізмі не може бути менш ніж 50% місцевих, українських комплектуючих. Але ж чудес не буває: наприклад, німці сто років йшли до свого комбай-на, а ми похапцем створимо щось нове під час кризи? Французи комплектують на своїй території агрегати з імпортних вузлів, додаючи лише кабіну, але гордо нази-вають дітище своїм. Без кооперації з лідерами світового сільгоспмашинобудування дефіцит сучасної сільгосптех-ніки не подолати. Мусимо використовувати комплекта-цію імпортну, ту, аналогів якої немає в Україні, і розви-вати своє виробництво.

Тож ми входили до активного лобі щодо прийняття змін до Закону України «Про стимулювання розвитку вітчиз-няного машинобудування для агропромислового комплек-су». У документі пропонується знизити на 50% розмір по-датків та мита при імпорті в країну вузлів та агрегатів для техніки, аналогів якої не виробляється в Україні. Крім того, вітчизняною вважатимуть техніку, у якій доля віт-

чизняних комплектуючих становить не менш ніж 30%, а не 50%, як нині.

Нарешті Верховна Рада ці зміни таки підтримала (в пер-шому читанні). Учасники ринку вважають, що законопро-ект, у разі його затвердження, суттєво допоможе україн-ським заводам. Адже техніку вітчизняного виробника се-ляни можуть купувати за вигідними держпрограмами. Зо-крема й через Украгролізинг.

Впевненість для підприємця-середняка

— За статистикою, левову частку агропродукції вироб-ляють дрібні та середні селянські господарства. Чим фі-нансовий лізинг може прислужитися їм?

— Справді, крупним господарствам і агрохолдингам наші послуги навряд чи потрібні — вони можуть придбати техніку й за повну ціну. А от інвестувати саме в малий та середній бізнес на селі й покликаний Украгролізинг. Сьо-годні основний продукт виробляється саме у таких госпо-дарствах. Зрозуміло, що держава заради забезпечення продовольчої безпеки мусить підтримувати свого осно-вного годувальника. Однак більшість програм із субсиду-вання, пільгового фінансування галузі, як відомо, поки що

Лізингові інвестиції — це вигідно

«Фінансовий лізинг — це універсальний інвестиційний інструмент, особливо для українського аграрія», — вважає Микола Шпак, голова правління

національної акціонерної компанії «Украгролізинг»

ГvАРДіЯ іНВЕСТКОМПАНіЙ

НАК «Украгролізинг» у 2010 році уклала 54 договори поставки техніки на 321,5 млн грн

Микола Шпак, голова правління НАК «Украгролізинг»

ГvАРДіЯ іНВЕСТКОМПАНіЙ61

СТРАТЕГІЇДУМКА ЕКСПЕРТА

згорнуто. Активною та стабільною залишається фактично одна — лізингова.

Охочих взяти техніку в лізинг у нас не меншало навіть у найскладніші часи. Поступово змінюється лише характер замовлень. Якщо раніше потихеньку брали окремі меха-нізми — жатку, борону, тракторець, то тепер вже ризику-ють оформляти договори на комбайни, обладнувати під ключ чималенькі тваринницькі, птахокомплекси, навіть потужні зерносховища за кілька мільйонів гривень.

— А ви не ризикуєте інвестувати у, здавалося б, не дуже певний аграрний бізнес? Банкіри он і досі перестра-ховуються: через сезонність, природні форсмажори майже не кредитують агросектор.

— Просто фінансовий лізинг — якраз той адекватний інструмент, який годиться для сьогоднішніх умов і для сьо-годнішнього середнього селянського господарства. Обо-ротних коштів у аграрія небагато, та 22% вартості облад-нання на перший внесок таки назбирає. Решту віддавати-ме три-п’ять, а то й сім років, сплачуючи 7% річних з невід-шкодованої вартості. Графік повернень складаємо разом, з урахуванням сезонності бізнесу, можливостей господар-ства. Тяганини з оформленням лізингових документів немає, не зрівняти з банківськими жорсткими вимогами. Проплатив перший внесок — одразу ж і починай користу-ватися технікою, отримуй прибутки.

Ризики, звісно, є завжди. Але, найперше, ми намагає-мося обирати надійних підприємців. У кожній області є філії Украгролізингу. Якщо знахо-дять клієнта, а точніше партнера для лізингової програми, то вже му-сять поручитися за нього. На місцях зібрати інформацію про сумлін-ність, авторитетність господаря не так вже й важко. І головне: усі зна-ють, що система повернень плано-вих лізингових платежів у нас дуже чітка й сувора. Якщо запізнюється плановий платіж, одразу господар-ством цікавляться наші відповідні служби. Технарі їдуть перевіряти стан техніки, юристи за потреби вчиняють нотаріальні написи, позиваються до суду. Хоча часто боржники воліють розплатитися ще на досудовому етапі — знаходяться й гроші, і можливості. У злісних неплат-ників техніку вилучаємо та одразу передаємо платоспро-можним господарям. Правових інструментів для повер-нення державних грошей вистачає. Тільки треба, щоб система працювала не стихійно, а постійно. Тоді всі зви-кають до дисципліни.

На недавньому розширеному засіданні правління НАК наші філії звітували про успішне виконання планів з по-вернення лізингових платежів за 10 місяців нинішнього року. За два роки робо-ти нової команди нам вдалося не лише налаго-дити вчасне повернення планових платежів, а й повигрібати борги ми-нулих років, коли повер-ненням не дуже пере-ймалися або й не хотіли перейматися. Тим самим довели, що меха-нізм фінансового лізин-гу надзвичайно вигід-ний для держави, бо всі її вкладання в лізингові програми повертаються до бюджету, звідки знову напов нюється лі-зинговий фонд.

Партнерство із зарубіжнимиінвесторами

— Але ж порівняно із реальною потребою аграріїв у новій техніці лізингові програми все одно залишаються лише краплею в морі?

— Безперечно. Скажімо, лише в лізинг наші сільгоспто-варовиробники цього року готові були придбати техніки на понад мільярд гривень. Держбюджетом таких коштів передбачено лише трохи більш ніж 353 мільйонів. Ця сума, хоча й повільно, але збільшується щороку. Проте все одно залишається недостатньою.

У нагоді можуть стати інвестиції із-за кордону. Відомо, що бажання вкладати кошти в український агросектор в іноземців величезне. Це ми відчули, постійно отримуючи пропозиції від канадських, корейських, російських, ки-тайських партнерів. Потенціал Украгролізингу для реалі-зації спільних програм гріх було б не задіяти.

Актуальним, зокрема, є проект, за яким російська сторона пропонує кредитувати $290 млн у спільне російсько-українське виробництво 1000 одиниць зернозбиральних ком-байнів «Акрос» та 300 широкозахватних посівних комплексів із наступною передачею їх у фінансовий лізинг українським аграріям. Нині техніка такого типу в Україні не виробляється.

Інститут інноваційного провайдингу Академії аграрних наук України вже розробив на замовлення Украгролізин-гу докладний бізнес-план під цей спільний проект. Отри-мали позитивний експертний висновок Міністерства еко-номіки України, тепер чекаємо на підсумки експертизи від Державного агентства України з інвестицій та розвитку.

Також компанія супроводжує й спільний інвестиційний проект із китайською стороною, у разі реалі-зації якого українські селяни отримають 20 побудованих під ключ повнокомплек-тних зерносховищ на 50 тис. т довгостроко-вого зберігання кожне. Програма розрахована на 10 років і оцінюєть-ся у суму до $200 млн.

Упевнений, що фі-нансовий лізинг роз-криє ще й нові грані для ефективного за-стосування його на аграрному ринку України.

Вітчизняним заводам — виробникам сучасної сільськогосподарської техніки перераховано 309 млн грн

Від лізингоодержувачів, які вже успішно використовують техніку за умовами фінансового лізингу, протягом 2010 року отримано понад 120 млн грн планових платежів

Підписання меморандуму про співпрацю з китайськими партнерами в рамках офіційного візиту президента України Віктора Януковича

до Китайської Народної Республіки (вересень 2010 року).

ІнвестицІЇпрогноз

ГVАРДІЯ ІнвестКОМПАнІЙ

Світ-2011

Для початку подивимося на основні прикметні риси світового фінансового ринку наступного року. Перша — висока макроекономічна невизначеність як на розвинених ринках, так і на ринках, що розвиваються. Друга — попри регулярні зустрічі G20, МВФ та інших організацій економічної співпраці, швидше за все, збережуться і, можливо, навіть загостряться основні глобальні протиріччя міжнародної економіки. Насамперед це стосується взаємин розвинених країн і країн, що розвиваються, у пи

таннях валютного курсоутворення та торговельних профіцитів.

Наступне глобальне питання, з яким зіштовхнеться економіка 2011 року — боротьба з бюджетним дефіцитом, яка періодично виходить за межі здорового глузду. Сьогодні більшість міжнародних експертів прямо стверджують, що зниження бюджетних дефіцитів на рівень до 3% ВВП не є логічно обґрунтованим. Понад те, немає жодних доказів, що цей крок приведе до позитивного сценарію економічного розвитку навіть у середньостроковому періоді. Сьогодні це вже можна простежити на прикладі Ірландії. Тож, можливо, наступного року ми будемо свідками формування більш розважливого погляду на гонитву за зниженням бюджетних дефіцитів.

Що стосується України, то рівень валютного курсу, дефіцит бюджету, інфляції, валютний коридор та інші макроекономічні показники будуть у першу чергу забезпечені зовнішньою кон'юнктурою — цінами на світовому ринку на основні товари українських постачальників. І, на жаль, ця пряма залежність робить нас геть незахищеними від зовнішніх економічних потрясінь.

Моментальний прибуток

Але, попри всі прогнозовані струси економіки, захистити свої заощадження, принаймні від інфляції, все ж таки можна. І йдеться зовсім не про депозити, а про акції. У довгостроковому періоді акції справді є найпотужнішим захистом приватних заощаджень від інфляції. Ось тільки в умовах підірваної довіри до фондового ринку говорити про тривалі пасивні стратегії, що передбачають вкладення в акції на роки, навряд чи доцільно.

Сьогодні українських інвесторів не цікавить заробіток у майбутньому, вони націлені на отримання прибутку «тут і зараз» і вкрай неохоче погоджуються вкладати гроші у фондовий ринок на тривалий строк. З іншого боку, скепсис інвесторів почасти спричинив появу нових і посилення популярності відомих інструментів, які передбачають миттєві вхід і вихід. Йдеться не лише про ф'ючерси, а, наприклад, ще й про відкриті фонди акцій, які здатні забезпечити майже моментальну ліквідність. Інша річ, що наразі таких фондів мало, але в майбутньому, без сумніву, їх значно побільшає — причому в них будуть

Інвесторе, пильнуй!Хоч би якою мізерно малою й недостатньою була база для формування довгострокового прогнозу, планувати свою фінансову стратегію на наступний рік доводиться всім. А завдання, що стоїть перед кожним інвестором, — заробляти, використовуючи слушні нагоди для купівлі й продажу активів, незалежно від довгострокових макроекономічних трендів

62 ЛИстОПАД, 2010

Сергій Ведринський, голова департаменту з питань інвестиційної діяльності OTP Capital

Оцінка

Рейтинг стабільних КУа (нПФ) (2006–2009 РоКи)

1 АНПФ «ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ», ТОВ 100,00

2 КУА-АПФ «ТРОЙКА ДІАЛОГ УКРАЇНА», ТОВ 94,44

3 КУА «ОПТІМА-КАПІТАЛ», ТОВ 96,80

4 АПФ «УКРАЇНА-СЕРВІС», ТОВ 92,75

5 ВІЕЙБІ ПЕНСІЯ, ТОВ 91,14

6 КУА «ВСЕСВІТ», ТОВ 89,84

7 КІНТО, ПРАТ 80,59

8 КУА «ГАРАНТІЯ-ІНВЕСТ», ТОВ 78,18

9 УАПФ «ПАРИТЕТ», ТОВ 77,84

10 АВТОАЛЬЯНС — ХХІ СТОЛІТТЯ, ВАТ 77,30

11 ВСЕУКРАЇНСЬКА УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ, ТОВ 75,39

12 АРТА УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ, ТОВ 74,48

13 КУА «МАГІСТР», ТОВ 73,60

14 СІС КУА «УКРСОЦ-НЕРУХОМІСТЬ», ТОВ 72,06

15 КУА «ПОРТФЕЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ», ТОВ 72,05

16 ПРІНКОМ, ПРАТ 71,45

17 КУА «ЗАХІДІНВЕСТ», ТОВ 71,19

18 КУА «МАСТ-ІНВЕСТ», ТОВ 70,77

19 КУА АПФ «НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕЗЕРВ», ЗАТ 69,73

20 ДРАГОН ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ, ТОВ 66,65

21 КУА «БІЗНЕС-ІНВЕСТ», ТОВ 64,56

22 КУА «ФІНІНВЕСТ-ГРУП», ТОВ 60,42

23 КУА АПФ «ОПІКА», ТОВ 60,37

24 ТОВ КУА АПФ «УКРАЇНСЬКІ ФОНДИ» 59,29

25 КУА «СПІВДРУЖНІСТЬ ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ», ТОВ 58,03

Для розрахунку використано дані УАІБ

Рейтинг

сеРедні щоРічні ноРми доходУ аКтивів*20 років 10 років 5 років 1 рік

Норма, % Місце Норма, % Місце Норма, % Місце Норма, % Місце

Картини старих майстрів 12,3 1 15,9 2 23,4 1 6,6 5

Акції 11,7 2 16,1 1 13,4 3 11,7 3

Китайська порцеляна 11,7 3 8,1 5 15,1 2 3,7 8

Золото 11,6 4 -2,8 12 1.0 12 -0,7 12

Діаманти 10,4 5 6,4 6 10,3 4 0,0 11

Поштові марки 10,0 6 -0,7 10 -2,4 13 -7,7 13

Облігації 9,3 7 15,1 3 9,7 5 13,2 2

Нафта 8,9 8 -5,9 13 8,7 6 20,7 1

Тримісячні казначейські векселі 8,7 9 8,8 4 7,1 7 7,2 4

Житло 7,2 10 4,4 7 4,6 9 4,5 7

Індекс цін на споживчі товари 6,3 11 4,3 8 4,6 10 5,1 6

Оброблювана земля у США 6,2 12 -1,8 11 1,2 11 2,2 9

Срібло 5,0 13 -9,3 14 -4,9 14 -18,8 14

Іноземна валюта 4,5 14 3,7 9 5,8 8 0,2 10

* Розраховано на основі індексу цін на споживчі товари, реєстру Sotheby’s, котирування The Wall Street Journal

ГVАРДІЯ ІнвестКОМПАнІЙ63

ІнвестицІЇпрогноз

різноманітні інвестиційні стратегії.Водночас спостерігається інтерес

до вкладень у фонди інструментів із фіксованою дохідністю. Зокрема, чимдалі привабливішими стають фонди грошового ринку, які здатні дати дохідність на рівні 15–20% річних.

Якщо говорити про закриті фонди акцій, то вони орієнтовані саме на довгострокові вкладення з горизонтом інвестування в кілька років. На коротких періодах коливання ринку — їх можна було спостерігати й у 2010му — здатні завдати інвесторові збитків, і досить істотних. Але за рік закритий фонд цілком здатен показати результат у 40–60% річних, тож на довгих горизонтах така інвестиція цілком виправдана.

Найскладніша зараз ситуація в облігаційних фондах, адже на поточний момент в Україні існує лише ринок держоблігацій. Вторинного ринку корпоративних і муніципальних паперів фактично немає: здійснюються лише поодинокі угоди з окремими паперами. Звісно, ринок облігацій має потенціал відновлення, але він буде реалізований не в найближчій перспективі.

Індивідуальний вибір

Зараз інвестори, які формують індивідуальні портфелі, готові спрямувати на фондовий ринок не більш ніж 10% своїх заощаджень, що, звісно, знижує ризики втрат, але

при цьому зменшує дохідність. Сьогодні вибір часто робиться на користь золота — «тихої гавані» для обережних інвесторів. Іноді цей інструмент може займати до 20% портфеля. Але далеко не всі розуміють, що сценарій подальшого зрос

Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193

Захисту від шоків у країні, економіка якої залежить від цін на товари, що в цілому зазнають високих цінових коливань, — не існує

ЯК обРати інвестиційнУ стРатегію?

Види інвестиційних портфелів Ризики Очікувана

дохідність, %Активи

для інвестиційЧастка

в портфелі, %

Загальна сума інвестицій,

млн грн

Агресивний портфель Високі 50–70

Акції, інвестфонди 80

0,3–0,5Депозити 10

Золото 10

Збалансований портфель Помірні 20–30

Акції (блакитні фішки), інвестфонди (збалансовані, грошового ринку) 40

1–1,5Депозити 20–30

Золото або земля 30–40

Консервативний портфель Низькі 10–20

Відкриті інвестфонди 10–15

Від 1Державні облігації 10–15

Депозити 60–80

Економічні тренди. «Країни, що розвиваються, стурбовані бурхли-вим потоком інвестиційного капіталу, який зростає через прагнення іноземних інвесторів отримати вищий дохід. Китай боїться можливої соці-альної нестабільності, яка виникне за економічною рецесією, спричиненою зміцненням китайського юаня проти долара США. А країни ЄС занепокоєні рівнем боргу на тлі політики тотальної економії», — зазначив Нуріель Рубіні, професор економіки Нью-Йоркського університету, на інвестиційному фо-румі «Україна: на шляху в безхмарне майбутнє?», організованому групою компаній «Інвестиційний Капітал Укра-їна» (ICU). Світ чекає сповільнення процесів відновлення: зростання еко-номіки США до кінця цього року становитиме лише близько 1%, а в європейських країнах існує висока можливість виникнення фіскальної кризи. Для укра-їнської ж економіки, з її залежністю від глобальних тенденцій, у фінансового гуру неоднозначний про-гноз: зростатимуть США і провідні країни Європи, не спіткає стагнація Китай — буде все гаразд і в Україні.

Проблемні зони. Як зазначив під час виступу на форумі Віктор Пин-зеник, міністр фінансів України 2007–2009 років, головна перешкода для розвитку української економіки — зростання державного боргу, який, за даними МВФ, становитиме до кінця 2010 року 40–41% ВВП України.

Однак, на думку Петра Порошенка, голови Ради НБУ, рівень держбор-гу не є загрозливим: «Україна отримала рейтинг «стабільний» завдяки

відбудові вертикалі влади, але швидкість ре-організації, реформ поки що незадовільна».

Якоюсь мірою в Україні склалася унікаль-на ситуація, підкреслив Арсеній Яценюк, на-родний депутат України: тут грошова емісія не корелюється з інфляцією, валютний курс не має лінійного зв’язку з інфляційними процесами, крім того, всі фінрегулятори, крім НБУ, потребують повної реконструкції.

Що робити? Очищення фінансової систе-ми, повноцінний захист прав власників капі-талу, послаблення валютного курсу, яке до-зволить зміцнити конкурентноспроможність країни та покращити її експортні можливос-ті, — ось, за словами пана Рубіні, можливі

напрямки діяльності для українських реформаторів еко-номіки. «Україна вже відчула приплив певних інвестицій. Але цими вливаннями капіталу слід правильно керувати, щоб не отримати надмірного посилення національної валюти», — зазначив знаний економіст.

Стурбована рівнем інвестиційних ризиків і господиня форуму Вале-рія Гонтарєва: «Добре, що українські євробонди з погашенням у 2011 році торгуються з дохідністю 3,81%, але чи відповідає це реаль-ним ризикам? У всьому світі антикризові заходи урядів перетворю-ються на величезні борги їх держав на найближчі 5–10 років. І Україна не стане винятком. Тож у нас один шлях — реформи, реформи й ще раз реформи».

Куди прямує Україна?Відповідь намагалися знайти учасники ICU Інвестиційного форуму 2010

Валерія Гонтарєва, голова ради директорів групи компаній ICU, та Нуріель Рубіні, професор економіки Нью-Йоркського університету, відповідають на питання

журналістів

ІнвестицІЇ

64 ЛИстОПАД, 2010

прогноз

тання золота можливий саме при посиленні негативу у світовій економіці. Крім того, реальна дохідність інвестицій у золото знижується через високі спреди (різниця між цінами купівлі й продажу) за курсами золота, які сягають 5–7%. До слова, в Україні при купівліпродажу металу спреди ще вищі.

Ще один інвестиційний інструмент — земля — поступово повертає собі втрачені у кризу позиції. Однак ситуація на земельному ринку, як і раніше, залишає бажати кращого, тож вкладення тут — з розряду довгих інвестицій, які почнуть приносити прибуток тільки з відновленням активного зростання економіки.

Звісно, в індивідуальному портфелі мають бути й банківські депозити — консервативний інструмент, здатний дати стабільний дохід. На жаль, як уже було сказано, дохідність вкладів значно знизилася: до 11–16% у гривні й до 6–9% у валюті. І ніхто не очікує, що в 2011 році їхня дохідність почне зростати.

Тож логічно, що в індивідуальному інвестиційному портфелі й золото, і земля, і депозити мають комбінуватися із вкладеннями в інструменти фондового ринку. Такий набір здатен дати оптимальне співвідношення дохідності й ризиків,

тож зможе принести інвестору дохід у 10–70% річних.

При цьому найкращий варіант для інвестора — сформувати індивідуальний портфель за допомогою брокера або інвестиційного управляючого, які допоможуть визначитися з найбільш прийнятною інвестиційною стратегією, а також набором активів для вкладень. Крім того, інвестор має усвідомити свою готовність до можливих втрат: визначити прийнятний рівень ризиків для всього, чим він готовий заплатити за потенційну дохідність, особливо на коротких проміжках часу.

Варто врахувати, що сенс у формуванні індивідуального портфеля з'являється лише в тому разі, якщо сума інвестицій сягає 1 млн грн, а мінімальний горизонт інвестування становить не менш ніж рік. Адже найвища дохідність досягається саме за довгострокових вкладень.

Куди піти?

Сьогодні набір цікавих інвестору галузей і сфер бізнесу досить обмежений. Як і раніше, найпривабливішими є підприємства сировинного сектора, які дуже чутливі до коливань на зовнішніх ринках. Передусім зростання можливе в паперах нафтовидобувної та нафтопереробної промисловості, гірничодобувних компаній та акціях підприємств хімічної галузі. Тут перспективи досить значні — до 30–60% у річному горизонті. Схожий прогноз для енергогенеруючих компаній: оцінка ґрунтується на майбутніх реформах в енергетиці та планах щодо поглиблення приватизації в енергетичній галузі.

Також цікаві папери емітентів, діяльність яких меншою мірою залежить від світової кон'юнктури. Це підприємстваекспортери, які мають усталене коло клієнтів, що платять за контрактами у твердих валютах. До таких активів можна віднести акції найбільшого виробника авіаційних двигунів і турбін «Мотор Січ», вагонобудівних заводів тощо.

Але перед інвестуванням слід з’ясувати, чи враховані перспективи зростання галузей у поточних цінах на акції. І, безумовно, не варто забувати, що висхідна динаміка фондового ринку не має прямого зв'язку з перспективами економічного розвитку, а найчастіше визначається припливом ліквідності на різні ринки. Збільшення ліквідності у фінансовій системі викликає зростання попиту на ризикові активи, що призводить до зростання цін на цінні папери та сировину.

Рейтинг «ГVардія стабільних компаній з управління активами» спрямовано на отримання об’єктивної, незалежної та масштабної оцінки стабільності компаній з управління активами (КУА), що ведуть свою діяльність на території України. Рейтинг адресований усій бізнес-спільноті та враховує особливості розвитку економіки на сучасному етапі.

До списку учасників рейтингу включено КУА, що працюють на території України не менш ніж чотири роки, за наявності офіційної (відкритої) статистичної інформації щодо основних показників фінансової діяльності за період 2006–2009 років.

Оцінка передбачає використання інтегрованого методу та системного аналізу, що враховує динаміку основних складових інвестиційної діяльності.

Аналітична служба редакції провела дослідження, систематизацію й оцінювання результатів діяльності КУА за період 2006–2009 років за такими показниками: вартість активів (ВА) інститутів спільного інвестування (ІСІ) в управлінні, вартість активів недержавних пенсійних фондів (НПФ) в управлінні.

Для розрахунку використано аналітичну інформацію УАІБ.Після збирання, уточнень і занесення в розрахункову модель всіх результатів, було зроблено оцінки стабільності

КУА.

ОБРОБКА І ПІДРАХУНОК РЕЗУЛЬТАТІВ

, , ,

де — інтегральна оцінка економічної стабільності j-ї КУА;

— оцінка стабільності за і-м показником j-ї КУА;

— темп зміни і-го показника для j-ї КУА за рік;

— середньорічний темп за і-м показником j-ї КУА за період 2006–2009 років;

— максимальний середньорічний темп за і-м показником з оцінюваного ряду КУА за період 2006–2009 років;

п — кількість показників для оцінки.

ГVАРДІЯ ІнвестКОМПАнІЙ

Оцінка

Рейтинг стабільних КУа (ісі) (2006-2009 РоКи)

1 КУА «МЕНЕДЖМЕНТ СЕРВІС», ТОВ 100,00

2 КИЇВСЬКА КУА, ТОВ 91,25

3 КУА АПФ «АКТИВ ПЛЮС», ТОВ 82,01

4 КУА «ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КАПІТАЛ УКРАЇНА», ТОВ 79,73

5 ДЕЛЬТА-КАПІТАЛ, ТОВ 74,30

6 КУА «АЛЬТУС АССЕТС АКТІВІТІС», ТОВ 72,90

7 КУА «НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕЗЕРВ», ПРАТ 68,91

8 ДРАГОН ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ, ТОВ 67,22

9 КУА «МАГІСТР», ТОВ 66,14

10 КУА «ІНЕКО-ІНВЕСТ», ЗАТ 63,16

11 КУА «ЕКСПЕРТ ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ», ТОВ 62,99

12 КУА «ІСФП МЕНЕДЖМЕНТ», ТОВ 59,63

13 КУА «ФІНІНВЕСТ-ГРУП», ТОВ 54,89

14 КУА «АРТ-КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ», ТОВ 51,31

15 КУА «УНІВЕР МЕНЕДЖМЕНТ», ТОВ 50,52

16 АВТОАЛЬЯНС — ХХІ СТОЛІТТЯ, ВАТ 48,16

17 КІНТО, ПРАТ 48,01

18 КУА «СЕБ ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ УКРАЇНА», ТОВ 45,23

19 КУА «СПІВДРУЖНІСТЬ ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ», ТОВ 41,89

20 ПРІНКОМ, ПРАТ 38,10

21 КУА «БОНУМ ГРУП», ТОВ 37,94

22 МІЛЛЕНІУМ ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ, ТОВ 35,13

23 КУА «ФОЇЛ ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ ЮКРЕЙН», ТОВ 35,02

24 КУА «УКРСИБ ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ», ЗАТ 34,76

25 ВСЕУКРАЇНСЬКА УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ, ТОВ 32,04

Для розрахунку використано дані УАІБ

Рейтинг

Методика складання рейтингу«гVардія стабільних компаній з управління активами»

november_kontrakty46ukr

Documents