*Чергове збільшення обсягів збуту продукції H.Stern Jewelry сталося взимку поточного року, після того як у ЗМІ з'явилася інформація про аукціонний продаж ексклюзивного персня Crystal Tears з великим блакитним турмаліном за $1,065 млн.

речі

контракти | № 20–21 | 23.05.201128

«Я коштовності маю за ніщо, крім діамантів», — заявляла Холлі Голайтлі,

головна героїня культової повісті Трумена Капоте «Сніданок у Тіффані».

Амбітна американка висловлювала спільну думку більшості багатих сучасників. Книга побачила світ у

1958 році. Тоді зневажливе ставлення до всього, що не діамант, було спільною рисою європейських та

американського ювелірних ринків. Час від часу у premium-сегменті з'являлися прикраси із сапфірами

та смарагдами, подеколи — з рубінами. Інше каміння не цінувалося, наприклад, аметистове або

аквамаринове намисто могло належати лише до середньої цінової категорії. Ювелірні доми, які активно

використовували самоцвіти, не мали доступу на luxury-ринок, допоки такий собі Ганс Штерн, засновник

компанії H.Stern Jewelry, не привчив американців та європейців купувати напівкоштовне каміння за

ціною діамантів. Турмалінові, аквамаринові та цитринові серійні кольє та браслети H.Stern навіть у

період економічної кризи продаються по $10 тис. за одиницю товару. Вартість ексклюзивних

коштовностей цієї марки часом перевищує позначку $1 млн.

«Напівкоштовного каміння не буває, як не буває наполовину вагіт-них жінок і наполовину чесних чоловіків».

•

Ганс Штерн

рЕЧі

стратегії

Джонні Депп

Популярний актор носить екстравагантні трикутні запонки

H.Stern з білого золота зі смарагдами та аметистами.Крістіна АгілераПоп-діва придбала масивне турмалінове кольє у вигляді вінка, сплетеного з кві-тів. У цій прикрасі вісім великих і шістнадцять дрібних

каменів.

Іванка Трамп

Донька американського бізнесмена Дональда Трампа

носить великий триколірний перстень — метелика з біло-

го золота з аквамарином і аметистом.Шеннен ДоертіЗірка молодіжних серіалів «Беверлі-

Хіллз, 90210» та «Усі жінки — відьми» купила кілька

«багатошарових» кілець із жовтого, білого та червоного

золота із вкрапленнями сапфірової крихти.Вікторія Бекхем

Дружина знаменитого футболіста Девіда Бекхема придба-

ла золотий браслет для щиколотки із шістьма маленькими

підвісками у вигляді карнавальних масок і блазнівських

ковпаків.

VIPкліенти

контракти | № 20–21 | 23.05.2011 29

Марія БОНДАР..

Каміння на шиях

Як компанії H.Stern Jewelry вдається продавати

напівкоштовне каміння за ціною діамантівНедорогоцінне каміння

Фірмовою фішкою марки вважаються прикраси з турма-лінами. Це доволі поширені різнобарвні кристали міне-рального походження, за допо-могою яких П’єр і Жак Кюрі свого часу відкрили п’єзоелек-трич ний ефект. Статус юве-лірного каміння такі мінерали отримали саме завдяки Гансу Штерну. Його стараннями у 1960-х у Європі та США вини-кла мода на турмаліни. Їх по-чали оправляти в золото й пла-тину, вони заблищали у вітри-нах ювелірних салонів Ван-домської площі в Парижі, на 47-й вулиці в Нью-Йорку і в антверпенському Алмазному кварталі. Так недорогі технічні й виробні мінерали з легкої руки спритного торговця пе-ретворилися на матеріал для виготовлення коштовностей.Власне, турмаліни — різно-

вид боромістких алюмосиліка-тів. Доволі великі й зазвичай непрозорі. З погляду виробни-ка прикрас у цих мінералів є щонайменше два незаперечні

достоїнства. По-перше, у при-роді їх доволі багато й собівар-тість видобутку невелика. По-друге, розмаїття кольорів тур-малінів таке велике, що дозво-ляє створювати речі в будь-якому стилі. Гемологи розріз-няють із дюжину турмалінів. Найрідкісніший і, відповідно, найдорожчий із них — без-барвний ахроїт — Ганс Штерн майже не використовував. Він віддавав перевагу набагато по-ширенішим і дешевшим зеле-ним верделітам, синім індиго-літам і червоним рубелітам. Якщо у 1960-х роки засновник H.Stern Jewelry зазвичай про-понував турмаліни у вигляді гранованого каміння приват-ним ювелірам і постачальни-кам ювелірних домів, то нині його син — гендиректор бать-ківської компанії з 1991 року — просуває та продає ці міне-рали в готових прикрасах. Попри кризове зниження по-питу на ринку елітних прикрас його бізнес розвивається ціл-ком успішно.Чергове збільшення обсягів

збуту сталося взимку цього

року, після того як у ЗМІ з’явилася інформація про аук-ціонний продаж ексклюзивно-го персня Crystal Tears із вели-ким блакитним турмаліном за $1,065 тис. «Байдуже, хто саме виписав чек; це міг бути реаль-ний покупець або агент, найня-тий компанією-виробником, щоб збільшити стартову ціну та через кілька років спробувати продати той самий перстень на іншому аукціоні за $2 млн, — зазначає консультант служби економічної інформації NBC Тріша Спаркс. — Той факт, що хтось готовий заплатити понад мільйон доларів за турмалін, сам по собі змінює ставлення учасників ювелірного ринку до цього каменю або, принаймні, підігріває суспільний інтерес до нього. Гемологи можуть скільки завгодно міркувати про власти-вості та якість каміння, але для купуючої більшості цінним є те, що коштує грошей. Тож у су-перечці про те, чи є турмалін дорогоцінним камінням, шес-тизначна ціна — набагато ваго-міший аргумент, ніж прозорість і колір».

Казки старого ГансаДорожнеча прикрас H.Stern

почасти виправдана специфіч-ним іміджем марки. Для його створення й підтримки промо-фахівці компанії-виробника задіяли весь набір класичних інструментів просування на luxury-ринку. Одним із най-важливіших елементів промо-програми бренда є маркетин-гова легенда. У її основі міфо-логізація образу засновника компанії. Автори PR-статей і відеосюжетів, укладачі рек-ламних буклетів і сценаріїв клієнтських заходів розповіда-ють покупцям коштовностей про натхненного юнака Ганса Штерна, який волею злої долі був змушений залишити за-няття живописом і музикою, щоб зайнятися торгівлею. Майже в кожному промо-тексті можна знайти розповідь про те, як сімнадцятилітній бі-женець, який приїхав до Бра-зилії з Німеччини, не маючи й шеляга, був вражений красою бразильських самоцвітів і за-присягнувся, що прославить їх

Хроніки Штерна

1920 19301950

1970 1980 1990

19401960

2000 2010

1922 р. — у німецькому місті Ессен, в сім'ї небагатого єврейського крамаря Штерна

народжується син Хаїм, який пізніше візьме собі німецьке ім'я Ганс

2001 р. — популярний графічний дизайнер Невілл

Броді розробляє для марки новий логотип із

деформованою буквою S, презентацію зміненого лого

влаштовують на П’ятій авеню в Нью-Йорку

1939 р. — рятуючись від переслідувань фашистів, Штерни тікають до Бразилії

1940 р. — сім'я бідує, не може обзавестися власним житлом, тимчасовим притулком Штернів стає будинок далеких родичів, які давно мешкають у Бразилії

1943 р. — Ганс Штерн працює у бразильській компанії Cristab, яка торгує мінералами та дорогоцінним камінням

1945 р. — відкриває власну фірму з продажу самоцвітів

1951 р. — президент Нікарагуа Анастасіо Сомоса замовляє Гансу Штерну підібрати великий помітний

камінь для вечірнього кольє, яке диктатор мав намір подарувати своїй дружині

1958 р. — Ганс Штерн засновує першу в Латинській Америці гемологічну лабораторію

1964 р. — Ганс Штерн експортує самоцвіти до Європи та до країн Близького Сходу

1991 р. — бізнес Ганса Штерна успадковує його син Роберто

2003 р. — бренд H.Stern вперше представлений на

престижній міжнародній виставці Basel Jewelry

2006 р. — обличчям марки H.Stern стає актриса Ешлі Джадд

2007 р. — роздрібна мережа H.Stern розростається, у

12 країнах працюють 160 монобрендових ювелірних

магазинів різного формату

2008 р. — компанія H.Stern Jewelry відкриває ювелірні

салони в зонах duty free великих транспортних вузлів

2010 р. — Роберто Штерн активно інвестує в розширення товарної

лінійки, він робить ставку на виготовлення та продаж fashion-

аксесуарів з ювелірними елементами або без них.

Велика Британія

Нафтогазова компанія Perenco UK Ltd купує у британського концерну BP част-ки в родовищах нафти й газу Wytch Farm, Wareham, Beacon та Kimmeridge. Вартість угоди — $610 млн.

Докладніше на стор. 2

||||||||||||||||||||||||||||||||||КонтраКти тижня||||||||||||||||||||||||||||||||||

ЕпіцЕнтрЄвропейський ТитанікЗагроза дефолту нависла над Іспанією, Португалією та Грецією. У ЄС поки що не знають, як вчинити із країнами, що прохають про допомогу.

Чому проблема суверенних боргів у Європі може спричинити нову хвилю світової кризи на стор. 6

Перший на вилітРівень споживчої інфляції у сімнадцяти зростаючих економіках збіль-шився з 5,5% наприкінці 2009 року до 8,8% у лютому 2011-го. У Бразилії інфляція в березні сягнула 6,3%, в Індії — майже 9%. У Китаї індекс спо-живчих цін у березні перевершив трирічний рекорд — 5,4%.

Куди заведуть світову економіку нові дисбаланси на стор. 8

СШа — Данія

Американський хімічний концерн DuPont купує данську компанію Danisco. Сума угоди, попередньої домовленості про яку було досягнуто ще в січні 2011-го, — близько $6,4 млрд.

СШа — Люксембург

Корпорація Microsoft, найбільший у світі розробник програмного забезпе-чення, купує сервіс інтернет-телефонії Skype. Вартість угоди — $8,5 млрд, це найсерйозніше придбання Microsoft за всю її історію.

КОНТРАКТИРеєстраційний

№ КВ 16640–5112ПР від 20.05.2010 р.

Засновник ТзОВ «Газета «Галицькi

контракти»

Президент Віктор ОДИНЕЦЬ

Генеральний директор, шефредактор

Сергій ІВАНОВМАЛЯВІН

Заступник генерального директора

Свiтлана БАНАС

Виконавчий директор Володимир КРИВОЛАП

Директор з реклами Оксана БОБРОВСЬКА

Директор зі збуту Оксана ХОДОРОГ

Директор з маркетингу Андрій САВЧЕНКО

Редакція

Головний редактор Яна МОЙСЕЄНКОВА

Заст. головного редактора Дмитро ФІОНІК

Відповідальний секретар Анна АНДРЕЄВА

Артдиректор Сергій ГЕТУН

Ре дак цій на гру па

Андрій БЕРЕЖАНСЬКИЙ Ма рія БОН ДАРВілен ВЕРЕМКО На дія ГОН ЧА РУК

Вік то рія РУ ДЕН КОГан на САЙ ЧЕН КОДмитро СІМОНОВ

Олена СТРУК Во ло ди мир ХО МЯ КОВ

Адреса редакцiї: 03680, м. Київ,

вул. Боженка, 84(44) 3915175

79035, м. Львів, вул. Зелена, 109(32) 2702713

факс: (32) 2760787

Email: gazeta@gc.kiev.uawww.kontrakty.ua

www.kontrakty.com.ua

Розміщення реклами:

(44) 3915177 3915193 3915195

Для регіональних РА:

(32) 2702262 2762905

Email: reklama@gc.kiev.ua

Збут, т./факс:Київ (44) 3915190

3915191

Усі права належать редакції

Контрактів

Передплатний індекс 21576

Підписано до друку 19.05.2011 р.

Друк: ТОВ «Новий друк», 02094, м. Київ,

вул. Магнiтогорська, 1. Зам. № 114499

Загальний наклад 53 500 прим. Цiна договiрна

Матеріал публікується на правах реклами

Як компанії H.Stern Jewelry вдається продавати напівкоштовне каміння за ціною діамантів

cтор. 28

• Чому цього разу уряду можна повірити на стор. 3

• Чому влада, яка розганяє демонстрантів, наступає на граблі на стор. 4

КУт ЗорУ

тЕма ноВа рЕаЛьніСть

Інфляція намірівУ 2011 році Україна, як і весь світ, стикнеться з рідкісним і вкрай несприятливим сполученням інфляційних чинників: зростанням цін на продукти харчування та енергоносії. Разом із тим, експортна виручка металургів у І кварталі зросла на 50,4% рік до року, закордонні поставки підприємств машинобудування збільшилися майже на 45%, експорт агрокультур перевищив торішній майже на 40%. Та в суспільстві пере-важають песимістичні очікування: у березні індекс споживчих настроїв упав одразу на 6,3 пункту.

Чому, попри те, що ВВП України у 2011 році збільшиться на заплановані урядом 4,5%,

більшості підприємців буде лише гірше на стор. 10–22

Компанії & ринКиАтака клонів«Деякі атаки дуже серйозні — доки команда намагається виправити ситуацію, сервіс може працювати некоректно», — розповідає керівник LiveJournal Russia Світлана Іванникова.

Як знищують найбільш розкручені сайти за $2 тис. на день на стор. 24

праВиЛа гриПДВ-ліквідаціяЩоб стати платником ПДВ, слід заробити 300 тис. грн, щоб заробити ці гроші — слід бути платником ПДВ. Як виявилося, правила, прописані в Податковому кодексі, майже унеможливлюють реєстрацію платника ПДВ без додаткових фінансових втрат, використання тіньових схем і сплати поборів.

Як податківці збільшили вартість реєстрації платника ПДВ у тисячу разів — з 17 грн до 17 тис. грн на стор. 26

сухий залишок

контракти | № 20–21 | 23.05.20112

епіцентр

Домінік Стросс-Кан у в'язниці під спеціальним нагля-дом. Голову МВФ затримали в Нью-Йорку за звинуваченням у зґвалтуванні покоївки готелю Sofitel. Цього дня Стросс-Кан саме прямував на зустріч із кан-цлером Німеччини Ангелою Меркель. Потім у його планах була участь у саміті міністрів фінансів країн ЄС у Брюсселі, де мали обговорюватися питан-ня боргової кризи у Європі, що набирає обертів. Велелюбність француза не лише поставила під удар його кар'єру, а й зіпсу-вала репутацію всіх міжнарод-них фінансових інституцій.

Домінік Стросс-Кан очолив Міжнародний валютний фонд у

2007-му. Кандидатуру соціаліс-та, екс-міністра фінансів, еконо-міки та промисловості Франції на цю посаду запропонував Ні-коля Саркозі. За однією з вер-сій, таким чином він нібито по-збувався реального конкурента в президентських перегонах. Утім, для самого Стросс-Кана посада директора-розпорядника МВФ означала вихід на міжна-родну політичну арену. Він був не проти.

У 2007 році фонд переживав важкі часи. Фінансова організа-ція, що об’єднує 185 держав, управляла ресурсами в розмірі EUR235 млрд. Але за умов, коли темпи зростання економік країн, що розвиваються, —

основних реципієнтів фонду — збільшувалися, попит на послу-ги МВФ почав слабшати. Понад те, чимдалі частіше звучала думка, що саме співпраця з фон-дом призвела до дефолту Арген-тини у 2001 році, а також спри-чинила посилення кризи в Мек-сиці в середині 1990-х.

Стросс-Кан пообіцяв повер-нути високий статус організації, яка, за його словами, перетвори-лася «на фабрику з виробництва паперу». Свою місію щодо ре-формування МВФ він почав зі звільнення 15% персоналу фонду. А потім вибухнула криза. Необхідність у грошах організа-ції відчули багато країн, її пре-стиж почав зростати. Лише на-

прикінці 2008 року — на почат-ку 2009-го на подолання фінан-сових труднощів МВФ видав кредитів на $60 млрд. У 2010 році фонд додатково залучив близь-ко $250 млрд для допомоги краї-нам, що постраждали від еконо-мічної кризи. Обсяг коштів, що перебувають у розпорядженні організації, збільшився вдвічі. Однак це заслуга радше кризи, ніж директора МВФ. «Гадаю, будь-який голова організації асоціювався б із її новим розкві-том і покращенням репутації. Адже під час кризи впливовість МВФ об'єктивно посилилася», — коментує виконавчий дирек-тор Sigma Bleyzer Олег Устенко.

І все ж таки МВФ втратив ха-ризматичного лідера. Домінік Стросс-Кан, наприклад, міг собі дозволити критику «Вашингтон-ського консенсусу» — зводу уні-версальних заходів економічної політики, яких організація до-тримувалася два десятиліття. Вони передбачали бюджетну дисципліну, вільне переміщення капіталу, заохочення прямих іноземних інвестицій, дерегу-лювання економіки, зниження граничної ставки податків, віль-ний обмінний курс валюти тощо. На думку Стросс-Кана, яку він висловив у квітні 2011-го, низька інфляція, високе еко-номічне зростання, занадто віль-ний і нікому не підконтрольний фінансовий ринок ведуть до ка-тастрофи. «Вашингтонський консенсус» із його спрощеними економічними уявленнями й ре-цептами дискредитував себе під час кризи світової економіки та залишився позаду», — сказав він, виступаючи у Вашингтоні на щорічному засіданні МВФ і Світового банку. Голова МВФ не лише критикував по суті еко-номічну парадигму США, а й

Корпорація Microsoft, найбільший у світі розробник програмного забезпе-чення, купує сервіс інтернет-телефонії Skype. Вартість угоди — $8,5 млрд. Збитковий Skype — найбільше придбання Microsoft за всю 36-річну істо-рію компанії. Сервіс стане новим бізнес-підрозділом Microsoft — Microsoft Skype Division, який очолить нинішній генеральний директор Skype Тоні Бейтс. Злиття дозволить Microsoft диверсифікувати бізнес, розширити іс-нуючий портфель продуктів і послуг для комунікації в режимі реального часу, а також покращити свої позиції в інтернет-просторі. Skype підтри-муватиме пристрої Xbox та Kinect, Windows Phone та інші, що їх випускає Microsoft, також корпорація надасть користувачам сервісу нові можливості спілкування за допомогою засобів Lync, Outlook, Xbox Live тощо. У 2010 фі-нансовому році виручка Microsoft сягнула майже $62,5 млрд, тоді як вируч-ка Skype торік становила $860 млн, збитки — $7 млн.

США — Люксембург

DuPont, третій за величиною американський виробник хімічної продукції, купує данську компанію Danisco. Тендерну пропозицію американського хімконцерну на купівлю виробника харчових добавок і ферментів у сере ди-ні травня підтримали акціонери Danisco, які володіють більш ніж 92% акцій компанії. Сума угоди, попередньої домовленості про яку було досягнуто ще в січні 2011-го, — близько $6,4 млрд. Ця транзакція — найбільша для DuPont із 1999 року, коли компанія придбала Pioneer Hi-Bred International Inc. за $7,7 млрд. Злиття дозволить створити провідного гравця в галузі промислових біотехнологій, наукомісткого виробництва продуктів харчу-вання, нових видів біопалива тощо. Крім того, купівля дасть DuPont мож-ливість розширити асортимент продукції та присутність на продовольчому ринку. У 2010 році виручка DuPont склала $31,5 млрд, а обсяг продажу Danisco становив 13,7 млрд данських крон (близько $2,6 млрд).

Говіркі вікнаMicrosoft купує Skype

Ферменти ростуDuPont здобула контроль над Danisco

США — Данія

кон

тра

ктИ

тИ

Жн

Я

Що за країна

Жертви насильстваЧому від сексуальних домагань голови МВФ Домініка Стросс-Кана першими постраждають греки

17 мая в парламенте был зарегистрирован законопроект, вносящий по-правки в 14-ую главу Налогового кодекса. Это, пожалуй, самый спорный раздел НК, регулирующий деятельность упрощенцев и малого бизнеса.

Проект № 8521 кардинально меняет большинство налоговых новелл, принятых с подачи правительства за последний год. Если документ будет принят, физлица-упрощенцы снова смогут продавать товары и услуги юри-дическим лицам; для большинства из них существенно понижены ставки единого налога и налога с зарплат; будут законодательно списаны долги и штрафы по единому соцналогу за 2010 год, etc.

«Нужно идти на эти изменения, потому что цель экономической политики правительства — дать больше свободы предприимчивым людям и утвер-дить доверие людей к реформам», — заявил премьер-министр Николай Азаров.

С тем, что главная цель экономических реформ — предпринимательские свободы и доверие граждан — можно вполне аргументировано поспорить (см. стр. 10–22). Кроме того, как водится с правительственными инициати-вами, в проекте 8521 не обошлось и без ложки дегтя. К примеру, единый налог по-прежнему остается временным явлением — его срок действия ис-текает в январе 2016 года, для юрлиц-контрагентов упрощенцев вводится новая отчетность, а Кодекс об административных правонарушениях должен пополниться новыми штрафными нормами.

Но факт остается фактом: позитивных для малого бизнеса изменений в правительственном проекте все же гораздо больше.

Последнее оказалось настолько неожиданным, что первой реакцией на появление законопроекта стало всеобщее недоверие. «То, что было заявле-но — да, это неплохие заявления, но мы уже эти обещания слышали на «На-логовом майдане», на «Автомайдане», но реально не было сделано ничего. После этого еще больше на людей начали давить… Поэтому сегодня верить обещаниям и сказкам о том, что мы в чем-то договорились, — это не тот путь. Договорились — принимайте соответствующие законы и выполняйте их», — заявила 16 мая, в день утверждения Кабмином проекта, председа-тель Комитета ВР по вопросам промышленной, регуляторной политики и предпринимательства Наталья Королевская. Схожего мнения придержива-ются и большинство предпринимателей. Причем совершенно зря.

С одной стороны, недоверие к правительству вполне объяснимо. Пять месяцев назад, во время эпопеи с принятием НК, премьер упорно называл акции протеста единичными спекуляциями и не считал целесообразным принятие каких бы то ни было правок к правительственному варианту Нало-гового кодекса. На этом фоне нынешние обещания изменить кодекс и «дать больше свободы предприимчивым людям» звучат фальшиво.

С другой — предприниматели упускают из вида тот факт, что после по-сещения 40-тысячного предпри-нимательского Майдана в ноябре 2011-го премьером и президен-том последний пообещал уволить кого-нибудь в правительстве, если подобное повторится еще раз.

Поскольку очередная Всеукраинская акция протеста предпринима-телей назначена на 19 мая, Николай Азаров, обещая «больше свободы предприимчивым людям», скорее всего, был предельно искренним.

Эффект присутствия

3контракти | № 20–21 | 23.05.2011

планомірно домагався посилен-ня впливу країн, що розвива-ються, у раді директорів фонду. У 2010 році було ініційовано процес збільшення їхніх квот у МВФ на 5%.

Європейські чиновники дуже чекали участі Домініка Стросс-Кана в саміті міністрів фінансів країн ЄС. Неприємна історія з головою МВФ трапилася саме в той момент, коли потрібно ухва-лювати оперативне рішення щодо Греції. 85% із 1263 інвесто-рів, аналітиків і трейдерів, опи-таних Bloomberg, пророкують країні банкрутство. Її борги сяг-нули EUR330 млрд. S&P знизило кредитний рейтинг Греції із «ВВ-» до «В» и попередило, що розглядатиме реструктуризацію боргів як дефолт. Передбачало-ся, що Стросс-Кан переконає уряди країн Євросоюзу виділити Греції ще один кредит. У 2010 році країна отримала від МВФ та ЄС EUR110 млрд, хоча канцлер Німеччини Ангела Мер-кель не раз заявляла, що греки мають самі справлятися зі свої-ми проблемами. У тому, що краї-на все ж таки отримала допомо-гу, є заслуга й самого Стросс-Кана, якого характеризують як людину, яка «вміє управляти пе-реговірним процесом».

Поки Стросс-Кан поза грою, виконуючим обов'язки директора-розпорядника МВФ призначили його першого за-ступника Джона Ліпскі, який за іронією долі лише тиждень тому повідомив про свої плани залишити МВФ у серпні 2011-го. Пошук нового лідера органі-зації лише починається. У ЄС зацікавлені, щоб ним став євро-пеєць. «Через відсутність голо-ви МВФ рішення проблем у Єв-ропі справді може затягтися», — зауважує Олег Устенко. Го-ловне питання в тому, як довго зможе чекати Греція та наскіль-ки велике терпіння власників її боргових зобо в'язань.

Олена СТРУК

Нафтогазова компанія Perenco UK Ltd купує в британського концерну BP частки в родовищах нафти й газу Wytch Farm, Wareham, Beacon та Kimmeridge. Вартість угоди — $610 млн. Транзакція — частина плану BP щодо розпродажу активів на загальну суму $30 млрд для компенсації збитків у зв'язку з найбільшою в історії США нафтовою аварією, що сталася у квітні 2010 року в Мексиканській затоці. До угоди з Perenco британський концерн уже домовився про продаж активів на суму близько $25 млрд. Крім того, продаж цих родовищ дозволить BP сконцентрувати свої зусилля на перспективніших для ком-панії активах у Північному морі — BP планує інвестувати у проекти в Північному морі GBP12 млрд у найближчі п’ять років. Разом із тим у середині травня зірвалася угода між BP і «Роснефтью» щодо обміну акціями та спільного освоєння шельфу Арктики, домовленості про яку було досягнуто ще в січні 2011 року. У 2010-му за-гальний дохід BP становив $308,9 млрд, збитки — $3,7 млрд.

Розпродаж за планомBP розпродає свої активи

Велика Британія

ОптимІзм тиЖНЯ

17 травня в парламенті було зареєстровано законопроект, що вно-сить поправки до 14 розділу Податкового кодексу. Це, мабуть, найбільш суперечливий розділ ПК, що регулює діяльність спрощенців і малого бізнесу.

Проект № 8521 кардинально змінює більшість податкових нова-цій, прийнятих із подачі уряду за останній рік. Якщо документ пройде, фізособи-спрощенці знову зможуть продавати товари та послуги юри-дичним особам; для більшості з них істотно знижено ставки єдиного по-датку та податку із зарплат; будуть законодавчо списані борги та штрафи за єдиним соцподатком за 2010 рік тощо.

«Слід йти на ці зміни, бо мета економічної політики уряду — дати біль-ше свободи підприємливим людям та затвердити довіру людей до ре-форм», — заявив прем'єр-міністр Микола Азаров.

З тим, що головна мета економічних реформ — підприємницькі сво-боди й довіра громадян, можна цілком аргументовано посперечатися (див. стор. 10–22). Крім того, як водиться з урядовими ініціативами, у проекті № 8521 не обійшлося й без ложки дьогтю. Наприклад, єдиний податок, як і раніше, залишається тимчасовим явищем — термін його дії спливає в січні 2016 року, для юросіб — контрагентів спрощенців за-проваджується нова звітність, а всі громадяни, що збираються продати стару шафу, комп’ютер чи пару шкарпеток, теоретично можуть виявитися зобов’язаними придбати спеціальне свідоцтво в податковій.

Та факт залишається фактом: позитивних для дрібного бізнесу змін в урядовому проекті все ж таки набагато більше.

Останнє виявилося настільки несподіваним, що першою реакцією на по-яву законопроекту була загальна недовіра. «Те, що було заявлено, — так, це непогані заяви, але ми вже ці обіцянки чули на Податковому майдані, на Автомайдані, але реально не було зроблено нічого. Після цього ще більше на людей почали тиснути... Тож сьогодні вірити обіцянкам і казкам про те, що ми в чомусь домовилися, — це не той шлях. Домовилися — приймайте від-повідні закони та виконуйте їх», — заявила 16 травня, у день затвердження проекту Кабміном голова Комітету ВР із питань промислової, регуляторної політики та підприємництва Наталя Королевська. Схожої думки дотримують-ся й більшість підприємців. Причому цілком марно.

З одного боку, недовіра до уряду цілком зрозуміла. П'ять місяців тому, під час епопеї із прийняттям ПК, прем'єр завзято називав акції протесту окремими спекуляціями та не вважав за доцільне прийняття будь-яких поправок до урядового варіанту Податкового кодексу. На цьому тлі ни-нішні обіцянки змінити кодекс та «дати більше свободи підприємливим людям» звучать дещо фальшиво.

З іншого боку — підприємці не зважають на той факт, що після відві дування сорокатисячного Підприємницького майдану в листопаді 2011-го прем'єром і президентом останній пообі-цяв звільнити будь-кого в уряді, якщо таке повториться.

Оскільки чергову всеукраїнську акцію протесту підприємців призна-чено на 19 травня, обіцяючи «більше свободи підприємливим людям», Микола Азаров, швидше за все, був гранично щирим.

Ефект присутності

Володимир ХОМЯКОВ

Без Підприємницького майдану — 2011 жодних поправок до Податкового кодексу, швидше за все, не було б

Крістін Лагард — мі-ністр економіки, фінан-сів і промисловості Франції. Зуміла запобіг-

ти «ефекту доміно» у французькій банківській системі внаслідок кризи у Греції. У 2009 році газета Financial Times визнала її кращою на своїй посаді в єврозоні.

Гордон Браун — екс-прем'єр-міністр Великої Британії. Працює в ко-мітеті МВФ уже протя-гом десяти років, тож

добре знає зсередини, як діє фонд.Кемаль Дервіш — екс-міністр економіки Ту-реччини. Зараз керує програмою глобальної економіки в Інституті

Брукінгса. Допоміг уникнути Туреч-чині банкрутства під час фінансо-вої кризи 2001 року.

Августін Карстенс — голова Банку Мексики. З 2003 року по 2006-й обіймав посаду заступ-ника директора-

розпорядника МВФ.Стенлі Фішер — очо-лює Банк Ізраїлю. Рані-ше працював провідним економістом Світового

банку, а також був першим заступ-ником директора МВФ.

Пеєр Штайнбрюк — мі-ністр фінансів з першо-го уряду Ангели Мер-кель.

Нове обличчяХто може замінити

Домініка Стросс-Кана

Розгін Дня гніву 14 травня в Києві ли ше з першого погля-ду може видатися ве-ликою перемогою

української влади. Так, депу-тати зможуть без особливих хвилювань проходити на свої робочі місця — жодних тобі наметів і протестних вигуків. Так, кортеж президента Віктора Януковича зможе так само хоробро пролітати з Банкової до Межигір’я, буду-чи цілком впевненим, що у країні все гаразд і глава дер-жави, який стрімко втрачає рештки популярності, зможе правити все наступне десяти-ліття. Так, із протестувальни-ками виявилося не так уже й важко боротися. Але далі що?

Українська влада, як і рані-ше, не розуміє простої речі: аби зберігати хоча б видимість соціальної стабільності, по-трібні відповідні інструменти. Один із цих інструментів — акції протесту громадян, неза-доволених ситуацією у країні. Ці громадяни можуть висувати найрадикальніші вимоги — у разі проведення діалогу нічого страшного в таких вимогах немає. Створюється платфор-ма для більш-менш конструк-тивного діалогу. Протестуваль-ники вимагають відставки уряду або навіть президента — а влада жертвує найнепопу-лярнішими фігурами в кабінеті або навіть позбувається тих, хто відіграв свою роль і може поступитися кріслом комусь із представників кланових угру-пувань, що стоять у черзі. Про-тестувальники вимагають до-строкових виборів парламенту й президента — а влада торгу-ється щодо строків, зближує час проведення дострокових парла-ментських виборів і чергових, відмовляється від президент-ських... Протестувальники вимагають відмови від найбільш не-популярних реформ — а влада погоджується на задоволення лише частини вимог, які можуть допомогти їй самій закріпити своє електоральне становище. Саме так буває в цивілізованих країнах, де політики не думають винятково про власні підпри-ємницькі інтереси, не використовують вигідні посади заради власного збагачення, не бояться переходу в опозицію в разі, якщо їхнє правління виявляється катастрофічно неефективним — часто аж ніяк не таким неефективним, як перебування у владі Віктора Януковича та уряду регіоналів. Якщо ж діалогу немає, відбувається щось геть інше — майдан Тахрір. І тоді колишнього президента починають викликати на допити, його дітей запро-торюють до в’язниці й навіть дружину починають допитувати щодо сумнівних сімейних спекуляцій. Невже можновладці в Україні хочуть для себе такої незавидної долі? Чи всі вони чисті перед законом, що твої ангели?

Але є й інший, набагато більш вражаючий приклад використан-ня страйкового інструмента — польська профспілка «Солідар-ність». Польська влада — дарма, що йдеться про роки комуністич-ної диктатури — зважилася на серйозний і конструктивний діалог із протестувальниками про соціальну ситуацію та політичні ре-форми. Так, цей діалог було перервано запровадженням воєнного стану в Польщі. І справа навіть не в тому, чи пішла влада на фак-

тичний державний переворот із власної ініціативи або під тиском геронтократів із Кремля, яких лякали будь-які зміни. Головне, що прецедент було створено, діалог відновився після початку горба-човської перебудови та привів до вражаючих домовленостей круглого столу. На практиці це означало вбудовування посткому-ністичної еліти в майбутню систему управління країною. І так від-бувалося скрізь, де правляча еліта виявлялася готовою до діалогу. А там, де вона цьому діалогу чинила затятий спротив і маргіналізо-вувала його можливих учасників за допомогою судових і пропа-гандистських механізмів, вона неминуче скочувалася в небуття: починалися набагато радикальніші процеси, на сцену виходили люди, які прагнули покласти минулому край раз і назавжди навіть ціною професійних провалів. Ось тоді й відбувався стратегічний переділ влади та власності.

Зараз, коли час виживаності політичних, економічних і соціаль-них механізмів пострадянської України добігає кінця, керівниц-тву нашої країни треба замислитися про відсутність у нього дієвих інструментів діалогу із суспільством — і, насамперед, з його най-більш активною та незгодною з діями влади частиною. Наслідки відсутності такого інструмента можуть бути найнепередбачувані-шими не лише для влади, а й у цілому для країни. Саме в цьому й криється головна небезпека гнівної реакції влади на будь-які акції протесту.

Віталій ПОРТНИКОВ

епіцентр кут зору

контракти | № 20–21 | 23.05.20114

Інструмент гнівуЧому влада, яка розганяє демонстрантів, наступає на граблі

Аби зберігати хоча б видимість демократії, потрібні акції протесту громадян, незадоволених ситуацією у країні

UF

контракти | № 20–21 | 23.05.20116

Павло СИВОКОНЬ

Квітень 2011 року став міся-цем нестримного зростання єдиної європейської валюти. Вона пробила стелю у 1,4USD/EUR і поступово набирає вагу. Хоча західні експерти вважа-ють, що саме в цьому зростанні й полягає слабкість ЄС — доро-га валюта не дозволяє деяким країнам обслуговувати свої борги. Торік у Європі вже ви-бухнула криза суверенних бор-гів. Тоді дві невеликі країни ЄС — Греція та Ісландія — не змо-гли заплатити за своїми зобов’язан нями.

Нині ж загроза дефолту навис ла над Іспанією, Португа-лією та знову ж таки Грецією. Західні експерти вже зазнача-ють, що в ЄС поки що не зна-ють, як вчинити з тими країна-ми, які попросили про допомо-гу. Адже їхні уряди вимагають грошей і не дуже хочуть про-водити реформи. Яскравий приклад — Греція, яка вже рік отримує допомогу, але при цьому не змогла знизити дер-жавних витрат. І ніхто не по-збавляє Афін траншів. Хоча в Німеччині знову лунають голо-си про необхідність обмежити дотації. Але її європейські партнери нагадують про 4% зростання ВВП Німеччини, що більш ніж наполовину вище за середньоконтинентальний по-казник, — мовляв, треба діли-тися.

Зараз Європа намагається уникнути дефолту одного зі своїх членів. У березні 2011 року стабілізаційний фонд ЄС збіль-шився до EUR441 млрд, але й цього може не вистачити...

Грецька трагедія

За рік Афіни отримали від Європи понад EUR110 млрд до-помоги та спробували провес-ти низку реформ, які дозволи-ли б заощадити державні гроші. Але поки що уряд Геор-гія Папандреу не спромігся стабілізувати економічну си-туацію. Зовнішній борг Греції залишається одним із найви-щих у Європі. Лише в березні 2011-го Афінам, нарешті, вда-лося продати державних облі-гацій на EUR1,625 млрд, та ін-вестори поки що не кваплять-

ся скуповувати цінні папери цієї країни. Експерти британ-ської інвестиційної компанії Legal & General вважають, що ситуація з борговими зобов’я-зан нями Греції залишається напруженою.

При цьому програма вну-трішніх реформ уряду поки що не принесла відчутних резуль-татів. Так, на початку 2011 року прем’єр-міністр оголосив про намір за І півріччя зекономити

щонайменше EUR70 млрд держвидатків. Із цією метою було підвищено пенсійний вік, а всі соціальні виплати істотно знижено. Але при цьому Афі-нам удалося нашкрябати лише половину необхідної суми. І цього явно недостатньо, щоб розпочати повноцінні виплати за зов нішніми боргами само-стійно.

У квітні 2011 року міністр фі-нансів Німеччини Вольфганг Шойбле заявив, що реформи у Греції не проводяться, тож тягти її на собі Європейському Союзу доведеться ще дуже

довго. Останнім часом зовнішні борги цієї країни лише зростали й сягнули EUR340 млрд. Аналі-тики Європейського центру до-слідження міжнародної еконо-міки вважають, що проблеми Греції уряд цієї країни виріши-ти не в змозі.

Якщо Греція оголосить де-фолт, а потім її виставлять з єврозони, може розпочатися ланцюгова реакція. «У черзі за європейськими грошима сто-

ять Португалія, Ірландія та Іс-ландія. Якщо зараз Грецію віді-пхнуть, це може призвести до нових дефолтів», — вважає Наяра Мартінес із Центру Брейгеля. З іншого боку, у країн європейської периферії з’явиться стурбованість таким розвитком подій, і вони по-чнуть маніпулювати статисти-кою, яку надсилають до Брюс-селя. І це дуже небезпечно. Адже криза у Греції виникла після того, як несподівано вия-вилося, що дефіцит її бюджету перевищує 12%, хоча раніше всі говорили про 3–4%.

Лікування ставками

Нещодавно голова ЄЦБ Жан- Клод Тріше заявив, що тепер головною проблемою єврозони є інфляція. Адже за задекларо-ваного рівня інфляції у 3% на рік її реальний показник лише за березень 2011 року набли-зився до позначки 2,6%. А зне-цінювання грошей головного торговельного конкурента Єв-ропи, США, поки що тримаєть-ся на рівні 2,1% на рік. Вже більш ніж півроку тому євро-пейські політики заговорили про те, що слід довести рівень інфляції до 2%.

Тож у середині квітня ЄЦБ ухвалив рішення щодо підви-щення ставки за кредитами з 1% до 1,25%. За словами його представників, зараз економіка ЄС демонструє нормальні темпи зростання, тож витримає подорожчання кредитів. Такий крок центробанк зробив упер-ше за два роки, до цього, щоб стимулювати ділову активність, ставки лише знижували.

Другою важливою реформою в Європі стане продовження ді-яльності стабілізаційного меха-нізму після 2013 року. Саме його фонди забезпечують ви-плати для Греції, Ірландії та Іс-ландії. Цю систему МВФ та ЄС створили у травні 2010 року, коли Греція першою почала ви-магати грошей.

світова економікаепіцентр

Проблема суверенних боргів у Європі може спричинити нову хвилю світової кризи

«Но никто не хочет и думать о том, куда «Титаник» плывет».

•Група

«Наутилус Помпіліус»,«Титанік»

*Європейська економіка може стикнутися з новою хвилею кризи. Нийбільш проблемні країни: Греція, Португалія, Ірландія та Ісландія.

Європейський Титанік

Деякі члени ЄС перебувають на межі дефолту

контракти | № 20–21 | 23.05.2011 7

За словами експерта аналі-тичного Центру Брейгеля Наяри Мартінес, зараз ЄС не знає, що буде зі спільними гро-шима за два роки. «За 11 місяців виплат країни, які отримують кошти, не провели масштабних реформ, тож виборці Франції чи Німеччини навряд чи схва-лять нові вливання, коли наста-не час», — заявила аналітик Контрактам. Поки що розмір стабфонду збільшили, але ко-штів все рівно може не вистачи-ти, якщо ситуація погіршиться.

Черга за кредитом

Поки що на гроші стабіліза-ційного фонду, крім Греції, пре-тендують кілька країн. Першою з тих, хто вже попросив про до-помогу, стала Португалія.

До кінця квітня 2011 року Лі-сабон має заплатити за зовніш-німи боргами EUR4,3 млрд, а в червні — ще EUR4,7 млрд, при цьому уряд Жозе Сократеша так і не зміг прийняти програму економії. Лівоцентристська більшість парламенту завзято чинила спротив підвищенню пенсійного віку та зниженню допомоги з безробіття. Це запек ле протистояння призвело до того, що у квітні 2011 року уряд подав у відставку й на чер-вень призначено нові вибори. Тож поки що вирішувати еко-номічні проблеми країни ніко-му. А щоб дотягти до нових ви-борів, які відбудуться 5 червня, Португалії, за словами голови Bank of Portugal Карлоса Кости, потрібно щонайменше EUR15 млрд, а у країни таких грошей немає. Оптимізму також не додає заява основних комерційних банків Португалії про те, що у травні вони вже не зможуть без сторонньої допо-моги купувати державні цінні папери.

За останній рік дефіцит бюджету Португалії збільшився на 8,3%, хоча раніше її представ-ники заявляли, що це неможли-во та що зростання дефіциту не перевищить 6%. На думку Рі-чарда Макгіра, фінансового аналітика британського Rabo-bank, зараз країна вже не може вважатися платоспроможною. «Реальні цифри португальських боргів поки що приховують від інвесторів, щоб не викликати паніки на ринках, але з такими низькими кредитними рейтин-гами у країни мало альтерна-тив», — заявив експерт.

Саме тому Лісабон 6 квітня 2011 року попросив у Брюсселя грошей. Поки що ця сума стано-вить EUR40 млрд, але виконую-

чий обов’язки прем’єра Жозе Сократеш заявив, що вона може збільшитися.

Ще одна проблемна держава — Ірландія. Країна, яка вже отримала EUR85 млрд від ЄС і МВФ, тепер просить виділити їй додатково EUR24 млрд. За сло-вами голови Центробанку Ір-ландії Патріка Хонохана, ці гроші підуть на реструктуриза-цію боргів найбільших фінуста-нов країни. Основні транші отримають Allied Irish Bank (EUR10 млрд) і Bank of Ireland (EUR3,7 млрд). Решту грошей розділять між іншими проблем-ними банками, а також випла-тять із них державні зовнішні борги.

Основною особливістю кризи в Ірландії, на думку аналітиків Центру Брейгеля, став сильний зв’язок між активами приватних компаній і державних коштів. Так, більша частина пенсійних фондів управляється Allied Irish Bank. І якщо він збанкрутує, вся система пенсій виявиться під за-грозою. Тому держава й не по-винна тягти на собі ці борги. Патрік Хонохан уже заявив, що, аби повністю подолати кризу до 2013 року, його країні знадо-биться ще EUR72 млрд. У відпо-відь на це в ЄЦБ порадили не забувати, що стабілізаційний фонд не бездон ний.

Чергова економічна загроза — ситуація в Іспанії. Поки що уряд цієї країни заявив, що не має наміру просити грошей у європейського центру. Але при цьому з 2008 року Мадрид не може домогтися зростання еко-номічних показників. А пробле-ми в Португалії можуть сильно вдарити й по сусіду, адже Іспа-нія вже вклала туди майже EUR50 млрд.

Поки що Іспанія тримається, оскільки зуміла у квітні продати державних облігацій на EUR4,13 млрд. Тож деякий час може розраховувати на певну фінансову незалежність. Але при цьому ситуація у країні за-лишається невизначеною, поза-як 17 квітня 2011 року рейтин-гове агентство Fitch вкотре зни-зило рейтинг цієї країни до ААА-. Звернення по гроші з Ма-дрида може істотно погіршити ситуацію в Європі, вважає ана-літик Міжнародного центру перспективних до сліджень Олександр Жолудь. «Зараз у стабілізаційному фонді виста-чить грошей на Португалію та Ірландію, але якщо проблеми почнуться у таких великих країн, як Іспанія, масштаб про-блем значно збільшиться», — зауважує експерть.

Міжнародний Мовний літній табір

у Карпатах — 2011Відпочинок і навчання в літньому таборі, розта-шованому в мальовничому куточку в центрі Європи, — що може бути кращим для літніх ка-нікул? Японська та англійська мови, екскурсії, спортивні змагання, походи, велопрогулянки,

інтелектуальні змагання й нові друзі... Усе це — влітку 2011 року в міжнародному літньому таборі!

уКраїнсьКо-японсьКий літній табіртворчість + навчання + активний відпочинок =

максимальне задоволення й незабутнє літо!У літні канікули присвяти себе японській культурі, поринь в українську

гостинність Карпат і пізнай безліч найцікавіших мистецтв Країни сходу сонця.

Мета цього табору — всебічний розвиток людини: фізичний, розумовий і духовний. Найкращі мистецтва Японії та східна витонченість поряд з буй-ною зеленню Карпат і національними гуцульськими заходами — це цілий калейдоскоп корисностей і найзахоплюючих моментів, які ти запам'ятаєш назавжди!

народження жінКиЗнайдіть час для себе і ви побачите, як зміниться світ, як він заграє нови-

ми яскравими фарбами, як перетворяться люди навколо вас!Подаруйте собі незабутні десять днів відродження, довгоочікуваного

відпочинку та повернення до природи, до духовного, до себе!Східні танці, японська каліграфія, мармуровий розпис, медитації, прак-

тики японських гейш, йога, походи, гори, найчистіше повітря, натуральні продукти, кристально чиста вода — прекрасний комплекс для релаксу, від-новлення сил і відродження жіночої енергії!

сіМейний літній табірПодаруйте собі та своїм близьким незабутні десять днів спільного здо-

рового відпочинку!активний відпочинок: походи, заняття сучасними японськими та схід-

ними танцями, спортивні заходи, екскурсії, дискотеки, конкурси, гуцуль-ські заходи.

пізнавальний відпочинок: англійська та японська мови, японська ка-ліграфія, орігамі, сегі, го, кіригамі.

творчий відпочинок: мармуровий розпис, темарі — «м'ячі принцеси», арт-терапія піском.

Тур насичений розвагами й пригодами, пізнавальними заходами, та головне — природа! Ми дуже хочемо, щоб ви забули про все, навіть про мобільний телефон, і поринули в чарівну атмосферу справжнього відпо-чинку. Випробуйте за десять днів усе те, на що так бракувало часу протя-гом року!

Місце проведенняНевелике гуцульське село Бистрець — найма-льовничіший куточок Верховинських Карпат, у заповідній ущелині ріки Бистрець, серед буйної зелені пагорбів і надзвичайного рельє-фу гірських хребтів.

Час проведення та вік учасниківТривалість — 10 днів. Учасником може стати будь-хто у віці від 5 років.

ПодарУЙ собІ лІто!

організаториЛінгвістична корпорація № 1 — лідер ринку освітніх послуг, автор ефектив-них спеціалізованих методик і курсівЦентр східного розвитку та культурител.: (44) 5999288, (93) 5177117info@chilli.net.ua; www.chilli.net.ua

• 4–15 червня 2011 року• 14–25 червня 2011 року• 29 червня — 10 липня 2011 року• 9–20 липня 2011 року

• 26 липня — 6 серпня 2011 року• 5–16 серпня 2011 року• 19–30 серпня 2011 року

Графік заїздів

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391

519

3, 3

915

194

, 39

151

95.

Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5. Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5 Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

реклама

контракти | № 20–21 | 23.05.20118

Олена СТРУК

Китайці користуються блага-ми економічного буму, заразом допомагаючи іншим пережити важкі часи. Наприклад, лише в І кварталі 2011 року чистий прибуток автоконцерну BMW зріс майже вчетверо, і все за-вдяки високому попиту на ав-томобілі представницького класу в Китаї. Якщо на початку 1990-х років світ майже не по-мітив охолодження китайської економіки, то зараз це відчули б навіть українці. Тим небез-печніші ризики країн, що роз-виваються.

Три роки тому їм давали титул локомотива зростання світової

економіки, що важко пережи-вала фінансову кризу. Тепер ве-ликі економіки, що розвива-ються, перетворюються на сер-йозну загрозу для її відновлен-ня — перегрів їх може згубно позначитися на глобальній еко-номіці. Такий сценарій імовір-ніший за нову хвилю кризи, спровоковану ескалацією кон-фліктів на Близькому Сході або борговими проблемами Європи (див. графік), — так вважають експерти аналітичної групи Oxford Economics. За такого розвитку подій світовий ВВП у 2012 році збільшиться лише на 3,4% порівняно зі зростанням у

4,7% за реалізації базового сце-нарію, що передбачає поступо-ве відновлення світу після кризи без будь-яких серйозних шоків. «Інфляція, зокрема у країнах БРІК, призведе до по-силення монетарної політики. Наслідком різкого підвищення центробанками відсоткових ставок та ускладнення умов кредитування буде зменшення інвестицій. При цьому знижен-ня купівельної спроможності поставить хрест на бумі вну-трішнього попиту. Зростання економік різко сповільниться», — пояснюють експерти Oxford Economics. Аналітики, впевне-

ні, що зараз уряди країн скон-центрують усі зусилля на бо-ротьбі з інфляцією, оцінили ймовірність перегріву еконо-мік, що розвиваються, у 20%.

«У світовій економіці з'явилися чинники, що вказу-ють на нові дисбаланси, — пу-зирі на ресурсних, товарних ринках, ринку золота. І у прин-ципі байдуже, звідки піраміда почне валитися», — коментує директор Центру соціально-економічних досліджень Дми-тро Боярчук. Зростання цін на товарних ринках — небезпеч-ний дзвінок. Ціни на нафту через конфлікти на Близькому Сході підвищилися з $94 за ба-рель у грудні 2010 року до $116 у квітні 2011-го. Світові ціни на продовольство (особливо на ку-курудзу, пшеницю та сою) теж встановили черговий рекорд — за рік вони подорожчали на 36%. Неврожаї, подорожчання нафти, експортні обмеження лише посилюють напругу на ринку. Свій внесок у зростання цін зробило й швидке віднов-лення ринків, що розвивають-ся. За оцінкою Oxford Economics, саме вони форму-ють зараз попит на мідь, золото й нафту. Але подорожчання б'є

світова економікаепіцентр

Куди заведуть світову економіку нові дисбаланси

Перший на виліт

«Падать бесконечно — как это? На что похоже? На вечный страх? Можно ли к

нему привыкнуть? Ведь привыкают же к боли».

•Сергій Лукьяненко, «Провідник звідси»

*За прогнозами МВФ, зростання світової економіки сповільниться 2011 року до 4,5%. У 2010-м глобальний ВВП збільшився на 5%.

�1

0

1

2

3

4

5

20092010

20112012

50%*

20%*10%*

5%*

Оксфордський сценарійВідбувається зростання корпоративних інвестицій, але слабка банківська система обмежує інвестиційневідновлення. Споживчі витрати все ще обмежені рівнем безробіття.

Перегрів економік, що розвиваються Зростання інфляції призводить до посилення монетарної політики та сповільнення зростання ВВП,експорт розвинених країн слабшає, бізнес знову починає накопичувати готівку, зростання інвестиційі робочих місць обмежене через недовикористання потужностей.

Ескалація кризи на Близькому СходіПолітична криза поширюється на Саудівську Аравію та ОАЕ, нафтові ціни зростають до $200 за барель,посилюється банківська криза в Європі.

Боргова криза в єврозоніПадіння цін на активи в єврозоні через боргову кризу, необхідність скорочувати бюджетний дефіцит,зростання безробіття, нова хвиля втрат банків, ускладнення кредитування.

Зростання ВВП, %

* Імовірність.

ЧОТИРИ ШЛЯХИАльтернативні сценарії розвитку світової економіки за версією Oxford Economics

Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193

по них рикошетом. Більшість країн Латинської Америки вже стикнулися зі зростан-ням дефіциту поточного ра-хунку платіжного балансу. Навіть у державах, які вигра-ють від високих експортних цін, обсяги імпорту виперед-жають експорт. «Подальше зростання цін на нафту, енер-гію та продукти харчування може призвести до дисбалан-сів в імпортних і експортних цінах, зниження реального чистого доходу країн, що ім-портують товари споживан-ня. При цьому інфляційний тиск на ринки, що розвива-ються, посилюватиметься», — таке припущення ще на по-чатку року зробив економіст Нуріель Рубіні.

За даними Oxford Eco-nomics, рівень споживчої ін-фляції у сімнадцяти зростаю-чих економіках збільшився з 5,5% наприкінці 2009 року до 8,8% у лютому 2011-го. У Бра-зилії інфляція в березні сяг-нула 6,3%, в Індії — майже 9%. У Китаї індекс спожив-чих цін у березні перевер-шив трирічний рекорд — 5,4%. На початку весни лише продукти харчування тут по-дорожчали на 11,7%.

Економіка КНР уже страж-дала від перегріву. У 1988 році реальний ВНП республіки збільшився на рекордні 11%, виробництво — на 21%. При цьому Китай стикнувся з де-фіцитом сировини та енерго-носіїв — тоді торговельний дефіцит сягнув $7,7 млрд. Тиск надмірного попиту ви-лився у високу інфляцію — 18,5%. «На початку 1990-х років перегрів спровокувало перекредитування економі-ки. Зараз ризики пов'язані переважно з новим поколін-ням підприємців. Це клас ін-весторів, які бажають швид-ко розбагатіти, скористав-шись можливостями. Доте-пер вони були успішними й досвіду поразок у них немає, тож вони інвестують і спеку-люють без урахування ризи-ків», — пояснює директор Інституту національної еко-номіки Фан Ган.

Але сумний досвід 1988 року не минув марно. Відтоді китайські чиновники вчасно запобігали кризам пу-зирів, що виникали, напри-клад, у 2004-му та в 2007 роках. За останні півро-ку уряд посилив умови бан-ківського кредитування, під-вищив відсоткові ставки, збільшив субсидії для сіль-

госпвиробників і навіть вдав-ся до адміністративного регу-лювання споживчих цін. Утім, поки що ефект від такої політики неоднозначний. У I кварталі 2011 року зростання ВВП КНР уповільнилося до 9,7% (2010-го воно становило 10%). Але інфляція поки що лише посилюється. Так, ціни на нерухомість продовжують повз ти догори, причому піді-грівають їх зокрема й дер-жавні інвестиції в інфра-структуру. Вкладення в не-рухомість за перші три місяці 2011 року збільшилися на 37% порівняно з аналогічним періодом минулого року. «Ці припливи капіталу водночас створюють і можливості, і проблеми для економік, що розвиваються. З одного боку, вони можуть знизити вар-тість запозичень, з іншого — призвести до перегріву еко-номіки та пузирів,— попе-реджає головний економіст МВФ Олів'є Бланшар.

«І все ж таки основні ризи-ки для глобальної економіки — в розвинених країнах. У Японії держборг перевищує 200% ВВП, у європейських країнах коливається на рівні 80–100%, у США — 100%. Ринок оцінює ситуацію як критичнішу саме в розвине-них економіках. Кредитно-дефолтні свопи (показують імовірність дефолту за зо-внішніми зобов'язаннями країни. — Прим. ред.) Греції удвічі вищі, ніж України, і в кілька разів вищі, ніж Китаю. Греція позичає гроші під 20%, у той час як Україна — під 8% річних», — розповідає вико-навчий директор Sigma-Bleyzer Олег Устенко. Однак, за прогнозами аналітичної групи Oxford Economics, імо-вірність нарощування фінан-сової кризи в Європі загалом невелика й становить лише 5%. Хоча, з огляду на можливі наслідки, цей сценарій може виявитися найбільш згубним для світової економіки, зрос-тання якої в разі його реалі-зації сповільниться у 2012 році до 1,8%.

Стати на заваді одужанню Європи та всієї світової еко-номіки може також розши-рення політичної кризи з Пів-нічної Африки на Саудівську Аравію, ОАЕ та інші близь-косхідні країни. За такого сценарію нафта, за оцінкою Oxford Economics, може подо-рожчати до $200 за барель, що сповільнить зростання розви-нених економік.

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391

519

3, 3

915

194

, 39

151

95.

Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5. Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5 Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

нова реальністьтема

10 контракти | № 20–21 | 23.05.2010

ВВП України 2011 року зросте на заплановані урядом 4,5%, але малий бізнес і пересічні громадяни цього зростання не відчують

Володимир ХОМЯКОВ

*За останніми даними Держкомстату, індекс інфляції у квітні становив 1,3%. Інфляція залишається високою другий місяць поспіль: у березні споживчі ціни зросли на 1,4%.

«Країна виходить із кризи, економіка почала розвивати-ся», — заявив 4 травня прем’єр-міністр Микола Азаров. Якщо вірити офіційній статистиці, це справді так. Експортна ви-ручка металургів у І кварталі зросла на 50,4% рік до року, за-кордонні поставки підпри-ємств машинобудування збіль-шилися майже на 45%, експорт агрокультур за підсумками перших трьох місяців переви-щив торішній майже на 40%. Щоправда, у січні–березні трохи сповільнилися темпи зростання промислового ви-робництва: до +9,7% рік до року — проти +11,2% за ана-логічний період 2010-го. Однак прогноз зростання промвироб-ництва залишається, як і рані-ше, доволі оптимістичним: більшість експертів очікують збільшення випуску промтова-рів на 7–8,5% рік до року, що перевищує навіть офіційний прогноз (+6%).

Не менш райдужні й перспек-тиви АПК — 2011 року україн-ські аграрії можуть зібрати най-вищий з 2008-го врожай зерно-вих: до 48 млн т. Не повинна зробити сюрпризів і національ-на валюта: за консенсус-прогнозом опитаних Контрак-тами експертів, середньоріч-ний курс гривні не перевищить 7,8 UAH/USD. Навіть держборг — попри подальші зовнішні за-позичення — на думку більшос-ті фінансових аналітиків зали-шиться в межах 40–45% ВВП, що некритично для української економіки.

З переможними реляціями уряду про відновлення економі-ки було б важко не погодитися, якби не одне «але». Попри зрос-тання промвиробництва, екс-порту та зарплат, в Україні про-довжує знижуватися індекс споживчих настроїв.

Когнітивний дисонанс

У березні індекс споживчих настроїв впав одразу на 6,3 пункту, до рівня 61,8 — вос-таннє таке низьке значення ІСН фіксувалося в розпал кризи, навесні 2009 року.

І це при тому, що за підсумка-ми березня в Україні зросла се-редня заробітна плата: на 8,3% місяць до місяця, до 2531 грн*. У перерахуванні на долари США номінальна зарплата поки що залишається меншою, ніж до кризи: $318 проти $380 влітку 2008 року. Але темп зростання офіційних зарплат у березні 2011-го майже вдвічі переви-щив докризовий: +8,3% проти +4,2% у березні 2008-го.

На цьому тлі намір українців тугіше затягти паски — замість того, щоб збільшити витрати хоча б нарівні зі зростанням офі-ційної зарплати — можна пояс-нити хіба що вродженим песи-мізмом і бажанням зіпсувати блискучу статистику уряду.

У компанії GfК Ukraine, яка розраховує індекс споживчих настроїв, пояснюють це інакше. «Непродумані податкові зміни, погіршення умов для бізнесу, підвищення цін і тарифів на де-далі нові групи товарів і послуг — усе це призводить до погір-шення споживчих настроїв чет-

вертий місяць поспіль», — йдеть-ся у квітневому звіті компанії.

Насправді жодного протиріч-чя між низьким значенням ІСН, висновками аналітиків GfК Ukraine і даними Держкомстату немає.

По-перше, головним драйве-ром зростання заробітних плат (за винятком сезонних галу-зей) у березні була промисло-вість: за місяць зарплати в га-лузі збільшилися на 12,59%, майже до 3,1 тис. грн. З одного боку, високі зарплати мета-

лургів, машинобудівників і хімпромівців пояснюються сприятливою кон’юнктурою на зовнішніх ринках. З іншого — численними преференція-ми великим промисловим під-приємствам: від низької вар-тості енергоносіїв до податко-вих послаблень та автоматич-ного відшкодування ПДВ за Податковим кодексом, що набув чинності із січня. Але в українській промисловості, за даними Держкомстату, зайня-то менш як 20% із понад 20 млн

економічно активного насе-лення. У більшості інших галу-зей — торгівлі, транспорті, сільському господарстві — працюють переважно малі й середні підприємства, багато хто з яких із набуттям чиннос-ті Податковим кодексом опи-нився на межі закриття.

По-друге, березневе зростан-ня зарплат значною мірою по-яснюється кампанією бороть-би з конвертами, розпочатою навесні цього року віце-прем’єром і міністром соціаль-

«Я не вірю в рівність,

я вірю в ієрархію».

•

Антоніу Салазар, португальський

диктаторЕкономіка для економіки

Україна перетворюється на корпоративну державу з високими непрямими податками та численними преференціями підприємствам металургії, хімпрому й машинобудування

ПаралЕльні всЕсвітиІндекс споживчих настроїв* українців і динаміка ВВП**

�40

�20

0

20

40

60

80

100

120

�20

�15

�10

�5

0

5

10

15

20

03.201101.2011

10.201007.2010

04.201001.2010

10.200907.2009

04.200901.2009

10.200807.2008

04.200802.2008

Індекс споживчих настроївЗростання ВВП, %

За даними GfК Ukraine, МЦПД, Держкомстату

* Індекс розраховується на підставі опитування тисячі українців у віці 15–59 років. Він містить індекс поточного стану, економічних та інфляційних очікувань, а також очікувань щодо динаміки безробіття. Діапазон значень індексу — від 0 до 200. Значення нижче 100 пунктів свідчить про негативні споживчі настрої (планується скорочення витрат), значення понад 100 пунктів свідчить про готовність споживачів збільшувати витрати.** Валовий внутрішній продукт у % до відповідного кварталу попереднього року в постійних цінах 2007 року.

*Березневе зростання зарплат на 8,3% місяць до місяця, про яке відрапортував уряд, насправді виглядає не так райдужно. Збільшення цього показника до 2531 грн — здебільшого наслідок зростання відпрацьованих годин — у березні цей показник був на 10,4% більшим, ніж у квітні. Погодинна оплата праці українців за той самий період — навіть з урахуванням промисловості — за даними Держкомстату, виявилася меншою на 1,5%.

ної політики Сергієм Тігіпком. Хоча погрози кримінального переслідування бізнесменів, які виплачують зарплату в обхід оподаткування, поки що не втілилися в конкретні зако-ни, багато власників поспіши-ли підвищити офіційну части-ну зарплат, не чекаючи змін до Кримінального кодексу. Су-купний дохід найманих робіт-ників від цього у найкращому разі не змінився, у найгіршому — зменшився на суму зар-платних податків.

Держкомстат цими даними не оперує. Але судячи зі зрос-тання індексу очікування без-робіття одразу на 11,1 пункту, до рекордного значення 140,6, у березні багато дрібних під-приємств справді опинилися на межі закриття. А падіння оцінки особистого матеріаль-ного становища до 54 (-10,2 пункту за місяць) свід-чить про те, що березневе зростання офіційних зарплат

на реальних доходах громадян не позначилося.

І це, знову ж таки, попри по-ліпшення майже всіх макро-параметрів. Там, де йдеться про виробництво, експорт, ве-лику промисловість тощо, си-туація більш ніж сприятлива.

Багато показників — від курсу гривні до зростання промви-робництва або обсягів майбут-нього врожаю — 2011 року, за оцінками експертів, будуть на-віть кращими за прогнози уряду.

Єдиний виняток — інфляція. Її рівень 2011-го може виявити-ся в півтора-два рази вище за очікувані урядом 8,9%. Але це позначиться хіба що на добробуті пересічних громадян* і дещо знизить темпи зростан-ня роздрібного товарообігу. За-плановані урядом 4,5% зрос-тання ВВП забезпечать екс-портноорієнтовані металургія, хімпром, машинобудування й АПК, на показниках яких зрос-тання споживчих цін не позна-читься.

Свій шлях

Ставка на велике виробниц-тво — цілком свідома політика нинішнього українського уряду. «Торгуючи на базарах,

ми економіку не піднімемо», — заявив ще в жовтні минуло-го року прем’єр. Усі подальші дії Кабінету міністрів — від бо-ротьби з тіньовою економікою, зарплатами в конвертах і малим бізнесом в особі спро-щенців до пільг суднобудівни-

кам, хімпрому або машинобу-дуванню — чітко укладаються в цю парадигму. Головною цін-ністю якої оголошено стабіль-ність — платою за яку має стати підприємницька вольни-ця останніх років.

Нічого нового в такому підхо-ді немає: лише 80 років тому майже ідентичну реформу про-вів португальський прем’єр Ан-тоніу Салазар. За нього всю економіку країни було поділено між кількома великими корпо-раціями, у країні ввели обме-ження «надмірної конкуренції» та підвищили непрямі податки, що сильно вдарило по рівню життя пересічних громадян. Зав дяки тотальному державно-му конт ролю всіх сфер економі-ки Салазар зумів збалансувати бюджет і досягти фінансової стабілізації, яка тривала майже 40 років — з початку 1930-х по 1968 рік, коли Антоніу Салазар через хворобу залишив посаду прем’єра.

Втім, стабілізація по-порту-гальськи не стала синонімом економічного процвітання — до початку 1970-х років країна була однією з найбідніших у Єв-ропі, оскільки уряд Салазара не був зацікавлений в економічно-му розвитку. Прагнення ста-

більності в Антоніу Салазара було таким сильним, що на но-вину про відкриття нафтових родовищ в Анголі (тоді — пор-тугальській колонії) прем’єр, за свідченнями очевидців, відреа-гував вигуком: «Цього нам тіль-ки бракувало!»

Побудована Салазаром кор-поративна держава впала 1974 року під час Революції гвоздик — військового перево-роту, підтриманого майже всіма верствами населення. Відтоді — майже 40 років — економіка країни намагається надолужити згаяне за часів Салазара, розви-ваючи внутрішній ринок, тор-гівлю та підприємництво. Але подолати спадщину «періоду стабільності» країна не спромо-глася дотепер: Португалія вхо-

дить до трійки найпроблемні-ших економік еврозони разом із Грецією та Ірландією. Таке саме майбутнє чекає й на нас, якщо нинішньому уряду вдасть-ся нав’язати Україні розвиток економіки в португальському стилі.

контракти | № 20–21 | 23.05.2010 11

Цього року зростання реальних зарплат найманих робітників у більшості галузей може виявитися меншим за інфляцію

*Відповідно до Держбюджету-2011 номінальна середньорічна заробітна плата за підсумками року має зрости на 15,2%, реальна — на 4%. Урядовий прогноз зроблено з огляду на річний індекс інфляції менш ніж 10%, однак на практиці зростання споживчих цін, швидше за все, перевищить 15%, нівелювавши зростання доходів.

Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193

нова реальністьтема

12 контракти | № 20–21 | 23.05.2011

Інфляція намірів

«Уряд розраховує витримати заплановані макроекономічні па-раметри на 2011 рік», — ствер-джував наприкінці квітня прем'єр-міністр Микола Азаров. Щоправда, говорячи про інфля-цію, прем'єр округлив офіційний показник. За його словами, цього року зростання споживчих цін має залишитися у межах 10%, хоча офіційний прогноз інфляції в держбюджеті становить 8,9%.

Обмовка прем'єра, швидше за все, не була випадковою. У берез-ні споживча інфляція збільшила-ся до 1,4% місяць до місяця — це найбільший показник з вересня 2010 року. При цьому березневий стрибок був викликаний лише двома чинниками: зростанням цін на продукти харчування та подорожчанням бензину й диз-палива. У квітні–травні додалися ще зростання житлово-комунальних тарифів і підвищен-ня цін на газ. У підсумку інфляція квітня, травня та швидше за все червня буде щонайменше порів-нянною з березневими показни-ками. Що, у свою чергу, означає неминуче перевищення урядово-го показника у 8,9%. Причому ще до кінця нинішнього року.

10% річного зростання спожив-чих цін, про які говорив Микола Азаров, залишаються найопти-містичнішим з усіх існуючих про-гнозів. Навіть Міжнародний ва-лютний фонд (керівництво якого, з урахуванням витрачених на під-тримку нашої економіки сум, бажає Україні лише процвітання) навесні цього року підвищив про-гноз інфляції з 9,8% до 10,2%. А інфляційні очікування бізнесме-нів, регулярно опитуваних Націо-нальним банком, у І кварталі 2011-го сягнули 14,7% у річному вирахуванні. Та інфляція може виявитися ще вищою.

Справа в тому, що у 2011 році Україна, як і весь інший світ, зі-штовхнулася з рідкісним і вкрай несприятливим сполученням ін-фляційних чинників.

Перший із них — небувале зростання цін на продукти харчу-вання. За даними Продовольчої сільськогосподарської організа-ції ООН (ФАО), після незначного зниження вартості продуктів харчування в березні, у квітні вони знову подорожчали. Індекс ФАО, що враховує ціни на 55 груп продтоварів, піднявся у квіт-ні до 232,1 пункту з 231 пункту в березні. Слід зазначити, що в лю-тому цей показник сягнув ре-кордного рівня — 237,2 пункту.

Нинішнє його значення зали-

шається на 36% вищим за анало-гічний показник квітня 2010 року і лише на 2% нижчим за рекордну позначку лютого 2011-го. Якщо врахувати, що Україна входить до трійки найбільших експортерів кормового зерна й до п'ятірки найбільших експортерів зерно-вих, тиск світових цін на вну-трішній ринок у 2011–2012 мар-кетинговому році може виявити-ся навіть вищим, ніж у 2008-му. У якому, до речі, інфляція переви-щила 20%.

Другим чинником високої ін-фляції залишається зростання цін на енергоносії. За чотири мі-сяці 2011 року нафтопродукти на внутрішньому ринку подорожча-ли на 24–30% — такого зростан-ня цін на моторне пальне не було з 2004 року. Подорожчання вия-вилося наслідком рекордного зростання цін на нафту, вартість якої на світових ринках з осені 2010-го підвищилася з $80 за ба-рель майже в півтора разу, до рівня в $110–120 за барель. Що-правда, високі ціни на нафту за-лишаються вкрай нестійкими: після квітневого стрибка до $115–120 у травні вартість чор-ного золота на основних майдан-чиках у Нью-Йорку та Лондоні впала до $101–111 за барель.

Втім, волатильність світових цін в Україні була компенсована вкрай несвоєчасним підвищен-ням акцизів. Ставку яких із січня 2011-го в середньому було підви-щено на EUR30 за тонну. У під-сумку, ціна найпоширенішого виду бензину — А-95 — у березні подолала психологічну межу в $1 за літр і продовжує зростати.

Не можна сказати, що уряд не вживає заходів боротьби зі зрос-танням споживчих цін.

Наприклад, ті самі акцизи на нафтопродукти — тимчасово, до

кінця ІІ кварталу — було зниже-но приблизно до рівня минулого року. Хоча це й не привело до падіння цін, але темп їх зростання все ж таки істотно сповільнився. Не можна не брати до уваги й боротьбу уряду з подорожчанням продуктів харчування. Щоправ-да, найгучніші кампанії – щодо обмеження вартості гречки, зни-ження націнки на соціально зна-чимі продукти або боротьба з під-вищенням цін на молокопродук-ти – особливого успіху не мали. Та обмеження експорту зерно-вих наприкінці 2010-го – на по-чатку 2011 року відіграло значну роль. Без цього вартість зерна на

внутрішньому ринку була б при-близно на третину вищою. Що, у свою чергу, призвело б до неми-нучого подорожчання кормів, м'яса, молока та майже всіх інших продуктів харчування.

Однак усі ці кроки поки що мають нібито неофіційний харак-тер. В уряді, як і раніше, наполя-гають на тому, що інфляція неве-лика та боротися з нею немає по-треби. Принаймні у квітні голова НБУ Сергій Арбузов не раз заяв-

ляв, що регулятор не бачить під-став для підвищення облікової ставки з нинішніх 7,75%.

Небажання визнавати очевид-не — як і розбіжність в оцінках річної інфляції — почасти пояс-нюється недосконалістю офіцій-ної методики розрахунку цього показника. «Структура спожив-чого кошика перестала відпові-дати структурі споживання се-редньої української сім’ї, — зая-вив у березні нинішнього року голова ради Національного банку України Петро Порошен-ко. — Збереження старих тех-нічних розрахунків інфляції остаточно підірве довіру до еко-номічної інформації».

Справа в тому, що для підра-хунку індексу інфляції Держком-стат використовує споживчий кошик, що не змінювався з 2001 року. І не враховує змін у струк-турі споживання, що сталися за останні 10 років. Як наслідок, за офіційного рівня інфляції мину-лого року в 9,1% більшість екс-пертів оцінюють реальне зрос-тання цін у споживчому секторі в 14–20%.

Приблизно такий самий роз-рив між офіційною інфляцією на рівні 8,9–10% і реальною в 15–20% збережеться й у 2011 році.

0

5

10

15

20

25

20072008

20092010

2011

* Прогноз Кабінету міністрів.** Прогноз експертів.

15–20**

8,9*

16,6

22,3

12,3

9,1

За даними Держкомстату

Індекс ІнфляцІЇв 2007-2011 роках

Основними драйверами зростання споживчих цін цього року будуть бензин, продукти та житлово-комунальні тарифи

Інфляція 2010 рік

Офіційний прогноз

Результат

14% 9,1%

2011 рік

Офіційний прогноз

Експертний прогноз

8,9% 15–20%

*Темпи зростання споживчих цін у єврозоні у квітні прискорилися до 2,8% у річному вирахуванні, це максимальний рівень зростання за два з половиною роки, попередні дані Статистичного управління Європейського Союзу. Інфляція перевищує встановлений ЄЦБ поріг у 2% уже шість місяців поспіль.

«Інтелектуали на високих державних посадах небезпечні:

іноді вони самі вірять у те, що говорять».

•

Габріель Лауб

У 2011 році зростання споживчих цін в Україні може побити рекорд 2008 року, перевищивши 20%

Володимир ХОМЯКОВ

ІНФЛЯЦІЯ

нова реальністьтема

«Ми покращили прогноз зростання промислового ви-робництва за підсумками 2011-го з 5% до 7% рік до року — ситуація в секторі набагато краща, ніж ми очікували», — розповідає старший економіст Міжнародного центру пер-спективних досліджень Ільдар Ґазізуллін.

Промисловість відновлюється швидкими темпами: за підсум-ками 2010-го обсяги промвироб-ництва збільшилися на 11,2% рік до року, найвище зростання за-фіксовано в експортних галузях — машинобудуванні (+36,1%), хімічній промисловості (+26,6%) і металургії (+12,2%). Єдине «але» в тому, що такі стрімкі темпи зростання виробництва зумовлені, насамперед, низькою базою порівняння. У 2008-му за-гальний обсяг виробництва у промисловому секторі скоро-тився на 5,2%, а в кризовому 2009-му — обвалився ще на 21,9%. Торішнє зростання не компенсувало цього спаду — до докризових показників промис-ловість повернеться в найкра-щому разі 2012-го.

«Різке падіння виробництва сталі 2009 року забезпечило гарні цифри приросту обсягів виробництва 2010-го, коли поча-ли відновлюватися ринки, — по-яснює аналітик інвесткомпанії

Dragon Capital Олександр Мака-ров. — Цьогоріч результати ді-яльності метзаводів кращі, ніж роком раніше, але темпи прирос-ту помітно нижчі через доволі високі показники минулої весни. За збереження поточного рівня виробництва у 3 млн т сталі на місяць до кінця літа статистика порівняно з минулим роком ви-глядатиме більш райдужно».

Справді, нинішньої весни темпи відновлення промисловос-ті сповільнилися. За даними Держкомстату, у січні–березні 2011-го обсяги промвиробниц тва збільшилися на 9,7% рік до року проти 10,5% у січні–лютому. При цьому в березні зростання виробництва становило лише 8% до аналогічного місяця минулого року, тоді як у лютому — 11,5% рік до року. У перший місяць весни проти березня 2010-го па-діння було зафіксоване в харчо-промі та виробництві тютюно-

вих виробів (-2,8% і -2,2% за під-сумками І кварталу), випуску коксу та нафтопереробці (-12,4% і -6,7%). Крім того, у березні про-сіли показники зростання в ме-талургії (+5,7% проти 17,4% у лютому і 25,8% у березні 2010-го), хімпромі (+12,2% проти +18% у лютому і +26,2% у березні 2010-го) і в машинобудуванні (+22,8% проти 30,1% у лютому).

У МЦПД зазначають, що 2011-го обсяги виробництва в металургії збільшаться на 7% рік до року, у машинобудуванні — зростуть щонайменше на 15%. «Попит на продукцію ме-талургії цього року буде скром-нішим — світові ринки неста-більні, та й глобальна економіка не відновлюватиметься такими високими темпами, — міркує Ільдар Ґазізуллін. — А ось про-дукція машинобудування (локо-мотиви та вагони) доволі затре-бувана на російському ринку».

Орієнтований на експорт про-мисловий сектор сильно зале-жить від кон'юнктури на зов-нішніх ринках. За даними НБУ, зростання індексу виробництва базових галузей України спо-вільнилося з 10,5% у лютому до 8,5% у березні, насамперед через ослаблення зовнішнього попиту. Подальші перспективи україн-ського експорту, особливо мета-лургії, теж не райдужні: за про-гнозами World Steel Association, 2011 року світове споживання сталі зросте лише на 5,9% проти 13% у 2010-му.

Підтримати економіку може збільшення внутрішнього спо-живання, що позначиться на сек-торах промисловості, орієнтова-них на внутрішній ринок. Екс-перти очікують зростання в хар-човій і легкій промисловості. «Ми очікуємо 2011 року актив-ного розвитку сільського госпо-дарства та харчової промисло-вості на тлі значного зростання цін на сільгосппродукцію 2010-го (ціни на зернові та олійні культу-ри в середньому зросли на 50–55%), яке, хоча й не таке значне, збережеться й цього року», — зауважує аналітик інвестгрупи «Сократ» Іван Панін.

Щоправда, як зазначає Іль-дар Ґазізуллін, деклароване урядом зростання доходів на-селення на промисловості поки що не позначилося. Попри фік-соване Держкомстатом зрос-тання середньої зарплати (у бе-резні — на 8,3% рік до року, до 2531 грн), багато споживати українці не в змозі через по-стійне зростання цін. Так, у бе-резні, за даними GfК Ukraine, індекс споживчих настроїв українців упав одразу на 6,3 пункту — до 61,8, погіршив-шись до рівня весни кризового 2009 року. При цьому оцінка розвитку економіки країни 2011 року знизилася на 10,7 пункту — до 58,5, а інфля-ційні очікування, навпаки, зросли на 4,3 пункту — до 187,4. Тож для досягнення показни-ків зростання у 7–8% україн-ській промисловості, як і рані-ше, необхідний високий попит на світових ринках.

Промвиробництво зростає, але порівняно з 2010 роком темпи відновлення сповільнюються

спад промислових масштабів

«Робота — останній прихисток тих, хто

більше нічого не вміє».

•

Оскар Уайльд

Ганна САЙЧЕНКО

ПРОМВИРОБНИЦТВО

�25

�20

�15

�10

�5

0

5

10

15

20072008

20092010

2011

* Прогноз за держбюджетом�2011.** Прогноз експертів.

За даними Держкомстату

7�8,5**6*

11,2

�21,9

7,6

�5,2

Обсяги прОмвирОбництвау 2007–2011 роках, %

До докризових показників промвиробництво повернеться в найкращому разі 2012 року

промвиробництво 2010 рік

Прогноз Результат

+5,3% +11,2%

2011 рік

Офіційний прогноз

Експертний прогноз

+6% +7–8,5%

*За даними Міждержавного статкомітету СНД, у I кварталі 2011 року до аналогічного періоду 2010-го найвищі темпи зростання промислового виробництва зафіксовано в Білорусі — 11,8%.

контракти | № 20–21 | 23.05.2011 13

нова реальністьтема

14 контракти | № 20–21 | 23.05.2011

До початку травня українські аграрії засіяли яровими, зерно­вими та зернобобовими культу­рами майже 6 млн га — майже стільки, скільки й торік. Це на 22% менше, ніж прогнозувало Мінагрополітики. Посіви цук­рових буряків становили 534 тис. га — на 14% більше, ніж 2010 року. Соняшник засіяли на

площі у 2,3 млн га, або 65% від передбачуваного показника, соя — на 533 тис. га, або 47% прогнозу. Загальна площа посі­вів основних сільгоспкультур 2011 року становитиме 26,7 млн га — як і 2010­го.

Щоправда, це лише поперед­ній прогноз Мінагрополітики, виконання якого значною мірою залежить від погоди. Особливість посівної 2011 року — вкрай стислі строки через за­тяжну зиму та пізню весну. «Сівба почалася пізно — у квіт­ні. Для збереження оптималь­ного режиму в багатьох райо­нах її потрібно було провести за два тижні», — пояснює началь­ник аналітичного департаменту консалтингової агенції «ААА» Марія Колесник. Разом із тим, стислі строки сівби можуть

бути компенсовані сприятливи­ми погодними умовами — трав­невими дощами та помірно­спекотним літом, що обіцяють аграріям синоптики.

Витримати строки посівної вийшло не в усіх — багато гос­подарств були вимушені еконо­мити. Аграрії звинувачують у цьому уряд, який восени 2010 року запровадив квоти на експорт зерна, позбавивши ві­тчизняних аграріїв приблизно чверті очікуваного прибутку. Понад те, через жорсткі обме­ження експорту в зернотрейде­рів було зірвано зов нішньо­економічні контракти, що піді­рвало довіру до українського агросектора в усьому світі.

«Повторити успіх 2008 року та знову стати країною­експор те­ром номер три у світі буде непро­

сто. Втратити ринок збуту легко, а завоювати — дуже складно», — констатує генераль ний дирек­тор Українського клубу аграрно­го бізнесу Володимир Лапа.

Проте в Мінагрополітики до­тримуються оптимістичнішої точки зору. За прогнозом дирек­тора департаменту аграрних ринків міністерства Анатолія Розгона, Україна у 2011–2012 маркетинговому році може екс­портувати 19–20 млн т зерна проти 13,5 млн т очікуваного експорту в поточному марке­тинговому році.

Втім, види на врожай та екс­портні поставки виглядають без­хмарно лише стосовно деяких культур. Наприклад, 2011­го майже на чверть нижчим за то­рішній може виявитися врожай другої за значимістю зернової культури — ячменю. «Ячмінь — переважно ярова культура. Якщо 2010­го його посіяли 3 млн

га, то цього річ буде не більш ніж 2,3 млн га. Торік аграрії не змо­гли його продати, тож цього року в частини з них не зна­йшлося коштів, а в інших — ба­жання його вирощувати», — за­значає Марія Колесник.

Покращити статистику за зерновими допоможе збільшен­ня посівів зернової кукурудзи — 2011­го посівна площа під цю культуру збільшиться майже на 0,5 млн га. На жаль, збільшення посівів кукурудзи, на думку фа­хівців, — не найкраща тенден­ція. Оскільки сучасні технології вирощування кукурудзи в по­єднанні з фактичною відсутніс­тю сівозміни ведуть до деграда­ції ґрунтів, їх осушення та силь­нішого, порівняно з іншими культурами, отруєння полів доб ривами та пестицидами.

Однак, якщо заплющити очі на окремі негаразди, посівна поки що проходить у штатному режимі. Уряд і профільне Мініс­терство наприкінці квітня – на початку травня прогнозували врожай зернових на рівні понад 42 млн т, що приблизно на 10% більше, ніж 2010 року.

Більшість експертів вважають урядовий прогноз програмою­мінімум. За останніми оцінками агенції «ААА», урожай зернових перевищить 47 млн т. За умови, що справдиться прогноз Гідро­метцентру та в червні темпера­тура не зашкалюватиме за 30 °С. «Похолодання на травневі свята не було критичним, оскільки серйозних заморозків не було. А ось достатня кількість вологи у травні – запорука високого врожаю», — пояснює Марія Ко­лесник.

Урожай зернових в Україні 2011 року справді може бути

на 15–20% більшим, ніж 2010­го, і одним із найбільших з 2008 року. Але в цьому не буде заслуги Кабінету міністрів. За останній рік через обмеження експорту та проблеми з від­шкодуванням ПДВ від інвести­цій у сектор відмовилися де­сятки компаній. Якби ці гравці продовжували розвивати агро­бізнес, урожай­2011 міг би бути значно вищим.

Гарні види на врожай – зде­більшого заслуга аграріїв, які зробили свою роботу всупереч холодній весні, браку коштів та останнім змінам в оподатку­ванні. Але найбільший внесок у врожай поки що робить погода. «Технології вирощування зер­нових, що застосовуються в Україні, такі, що врожай на 50% залежить від погодних умов», — зазначає Марія Колесник.

Справді, за останні п'ять років найгірший урожай зер­нових було зібрано 2007 року, що вирізнявся вкрай несприят­ливими погодними умовами. При цьому врожай­2007 — 29,3 млн т — виявився майже вдвічі меншим за рекордний збір зер­нових 2008­го, коли погода по­тішила аграріїв дощами навес­ні та відсутністю посухи в червні. Так само 20% різниці між прогнозованим і реальним урожаєм торік пояснюється винятково погодними умова­ми: на початку року ніхто не очікував такого спекотного літа.

Урожай зернових в Україні 2011­го може значно перевищити торішній

Битва за врожай

«Була б голова на плечах, а хліб буде».

•

Прислів'я

Андрій БЕРЕЖАНСЬКИЙ

УРОЖАЙ

0

10

20

30

40

50

60

20072008

20092010

2011

* Прогноз Мінагрополітики.** Усереднений прогноз експертів.

За даними Держкомстату

43�48**42*39,3

4653,3

29,3

Урожай зернових і зерноБоБовиху 2007–2011 роках, млн т

врожай зернових 2010 рік

Прогноз* Результат

48 млн т 39,3 млн т

2011 рік

Офіційний прогноз**

Експертний прогноз

42 млн т 43–48 млн т * Прогноз Мінагрополітики

у травні 2010 року.** Прогноз уряду в березні–квітні

2011 року.

*Урожай зернових 2011 року може стати одним із трьох найбільших за останні двадцять років. Якщо це станеться, то радше всупереч, аніж завдяки діям уряду: фактична заборона на експорт зерна восени 2010-го змусила аграріїв відмовитися від інвестицій.

Урожай в Україні — як і сто років тому — передусім залежить від погоди

контракти | № 20–21 | 23.05.2011 15

рекламаР

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5.

Для

рег

іона

льни

х РА

: (3

22)

702

262

, 76

29

05.

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391

519

3, 3

915

194

, 39

151

95.

Для

рег

іона

льни

х РА

: (3

22)

702

262

, 76

29

05.

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391

519

3, 3

915

194

, 39

151

95

Для

рег

іона

льни

х РА

: (3

22)

702

262

, 76

29

05

нова реальністьтема

16 контракти | № 20–21 | 23.05.2011

На межі нервового зриву

Нацбанк обіцяє зберегти ста-більність платіжного балансу України у 2011 році. Та хитка рівновага може порушитися в будь-який момент. Наприклад, у березні з України витекло $0,5 млрд. Виявилося, що в мі-нусі й рахунок поточних опера-цій, і фінансовий рахунок. Де-фіцит довелося покривати з резервів НБУ. Це може бути не останнім неприємним сюрпри-зом у 2011-му.

Головний лиходій — стабіль-но зростаючий зовнішньотор-говельний дефіцит і, як наслі-док, від'ємне сальдо поточного рахунку платіжного балансу, що у І кварталі 2011 року збіль-шилося до $793 млн. У НБУ іс-тотне погіршення балансу по-яснюють збільшенням імпорту газу. Україна повертала блакит-не паливо РосУкрЕнерго, а також максимізувала закупівлі газу за вигіднішою ціною. «Не виключено, що завдяки зни-женню обсягів імпорту палива у ІІ півріччі платіжний баланс все ж таки вирівняється. Але якщо тренд 2010 року, коли сальдо поточного рахунку пішло в мінус у III–IV кварталах, повто-риться, від'ємне сальдо за під-сумками 2011-го може сягнути $5–5,5 млрд», — зауважує на-чальник аналітичного департа-менту Райффайзен Банку Аваль Дмитро Сологуб.

І станеться це попри високі темпи зростання експорту. У березні 2011-го вони сягнули рекордного рівня з початку кризи у жовтні 2008 року. По-зитивну динаміку забезпечив продаж металургійної продук-ції на зовнішніх ринках, що в перші три місяці збільшився на 50,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Та основна причина зростання — ціни на чорні метали на світо-вому ринку. Високий попит на продукцію в І кварталі 2011 року в Китаї з його будівельним бумом, у Німеччині, що віднов-люється, та у США спровокував подорожчання чорних металів на 40%. Водночас фізичні обся-

ги експорту українського мет-прому набагато скромніші. За оцінкою аналітика Dragon Capital Олександра Макарова, у цілому виробництво сталі в Україні у 2011 році збільшиться лише на 11% (до 36 млн т), а го-тового прокату — на 10% (до 32 млн т).

Свій внесок у загальне зрос-тання експорту зробили маши-нобудування й агросектор. Продаж машинобудівної про-дукції на зовнішніх ринках

збільшився у I кварталі майже на 45%, передусім за рахунок збільшення поставок локомоти-вів і легкових автомобілів росій-ським покупцям. Продаж сіль-госппродукції за кордоном роз-ширився на 39%, що пов'язано з високим попитом на українську соняшникову олію й насіння со-няшнику в Росії та Європі.

Втім, подальші перспективи українського експорту не такі безхмарні. Радше навпаки. Під загрозою й головна експортна стаття — продукція металургії. За оцінками World Steel Association, у 2011 році світове споживання сталі збільшується досить скромними темпами. Пе-редбачається, що за підсумками року воно розшириться лише на 5,9% порівняно з 13% у 2010-му. При цьому виробниц тво стале-вої продукції в більшості регіо-нів світу в І кварталі перевищи-ло попит. Трейдери або не по-спішають із новими закупівля-ми, або обмежуються мінімаль-ними партіями. Щоб стимулюва-ти попит, металургам доводить-ся йти на цінові поступки. «Не-великий ціновий відкат уже від-бувся. За нашими прогнозами, середньорічна вартість по всьо-му сортаменту метпродукції у 2011 році становитиме 790 $/т», — наголошує Олександр Мака-ров. Як зазначає експерт, зараз

ринки дуже нестабільні, а попит млявий. Метпідприємства опи-нилися в лещатах. З одного боку, дорожчає сировина, з іншого — споживання продукції дуже слабке.

Ослаблення експорту лише посилить торговельний дисба-ланс, який у І кварталі 2011-го й так був істотним. Обсяги імпор-ту товарів перевищили їх про-даж на $2,8 млрд. При цьому закупівлі Україною продукції на зовнішніх ринках зростали

випереджальними темпами, до-давши протягом трьох місяців 57% (до $18,3 млрд) порівняно з аналогічним періодом торік. Для порівняння, експорт збіль-шився на 48% (до $15,5 млрд). «Стійкий торговельний дефіцит закладено самою моделлю української економіки, за якої $1 експорту перетворюється на $1,1 імпорту. А це особливо не-безпечно в умовах слабкого припливу капіталу», — пояснює директор Центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна» Дмитро Боярчук.

Поки що дефіцит поточного рахунку компенсується за раху-

нок профіциту за фінансовим рахунком. Сальдо зведеного платіжного балансу в І кварталі 2011 року залишилося додатним і становило $1,1 млрд. Надалі приплив капіталу забезпечать іноземні інвестиції та запози-чення в корпоративному й дер-жавному секторах. «По-перше, уряд має намір залучити цього року ще $2,5 млрд через випуск єврооблігацій (до цього слід до-дати й квітневий випуск євро-бондів на $690 млн Агентством із підготовки та проведення Євро-2012). По-друге, Кабмін, з огляду на все, має намір подо-вжити кредит від ВТБ, що закін-чується у червні. Крім того, приватний сектор також досить активно залучає ресурси за кордоном. Тож не виключено, що сальдо зведеного платіжно-го балансу у 2011 році буде на-віть кращим за наш прогноз і становитиме $7–8 млрд», — по-яснює Дмитро Сологуб.

Утім, свою роль можуть віді-грати панічні настрої населен-ня. У 2008-му негативний ефект від цього чинника був набагато більшим, ніж від відпливу інвес-тицій. Зараз відплив капіталу з банківської системи через го-тівкову валюту триває. У І квар-талі він сягнув $2,8 млрд — у 3,6 разу більше, ніж в аналогіч-ний період торік. «Малий і се-редній бізнес ідуть у тінь, насе-лення переводить свої зао-щадження в іноземну валюту й у цілому, очевидно, не довіряє гривні», — розповідає експерт Міжнародного центру перспек-тивних досліджень Олександр Жолудь. Якщо тренд збере-жеться, він істотно вплине на сальдо платіжного балансу.

Негативних сигналів багато. Ситуація, за оцінкою Дмитра Бо-ярчука, може вийти з-під контро-лю вже у 2012 році. «Україна ні-чого не робить із залежністю від імпорту. Останні два роки ми лише латали діри, ККД інвести-цій залишається невисоким. Тож дисбаланси у світовій економіці, припинення співпраці з МВФ, відплив капіталу можуть повер-нути нас у 2008 рік», — визнає експерт. А це означає черговий валютний шок.

Рівновага платіжного балансу може порушитися в будь-який момент

Сальдо платіжного балансу

(2010 рік)

Прогноз* Результат

-$5,94 млрд +5,03 млрд

2011 рік

Офіційний прогноз**

Експертний прогноз

+$0,2 млрд +$5,65 млрд

«Поскользнулся, упал, закрытый перелом... Потерял сознание, очнулся — гипс!»

•

З к/ф «Діамантова рука»

Імпортозалежність України може спричинити валютний шок

Олена СТРУК

Зробити сальдо

* Прогноз Кабміну на початок квітня 2010 року.

**Прогноз НБУ на кінець березня 2011 року.

�15

�10

�5

0

5

10

20072008

20092010

2011

9,4 5,6**

0,2*

5,0

�13,7

�3,1

* Прогноз НБУ.** Експертний прогноз.

За даними НБУ

ПЕРЕКОШЕНИЙ БАЛАНСдинаміка сальдо зведеного платіжного балансу України, млрд $

контракти | № 20–21 | 23.05.2011 17

рекламаР

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5.

Для

рег

іона

льни

х РА

: (3

22)

702

262

, 76

29

05.

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391

519

3, 3

915

194

, 39

151

95.

Для

рег

іона

льни

х РА

: (3

22)

702

262

, 76

29

05.

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391

519

3, 3

915

194

, 39

151

95

Для

рег

іона

льни

х РА

: (3

22)

702

262

, 76

29

05

нова реальністьтема

18 контракти | № 20–21 | 23.05.2011

У 2011 році нацвалюта продов­жує дивувати стабільністю. За чотири місяці офіційний курс зріс менш ніж на 1 коп., коли­вання на готівковому ринку не перевищували 2–3 коп. (із се­редини січня курс не піднімався вище за 8 UAH/USD). Поки що гривня без зусиль вписується у прогноз Мінфіну (уряд заклав до бюджету­2011 середньорічний курс 7,95 UAH/USD). І Нацбанк готовий на багато що заради по­дальшої стабільності гривні.

Попри офіційне введення плаваючого валютного курсу,

регулятор продовжує проводи­ти активну політику курсового обмеження. Причому й від де­вальвації, і від ревальвації. На­прикінці квітня перший заступ­ник голови Нацбанку Юрій Ко­лобов заявив, що регулятор не планує утримувати курс гривні на якомусь певному рівні, однак підвищення гнучкості курсу має бути поступовим.

З початку року НБУ — актив­ний учасник міжбанківського ринку. За чотири місяці він при­дбав на міжбанку понад $1,5 млрд. До початку травня міжнародні резерви сягнули но­вого історичного максимуму —

$38,192 млрд (попередній рекорд — $38,159 млрд — було зафіксо­вано напередодні обвальної де­

вальвації: 25 вересня 2008 року). Торік золотовалютні запаси ре­гулятора зросли на 30,5%. До кінця 2011­го НБУ планує нарос­тити резерви до $40 млрд.

Резерви регулятора — потуж­ний інструмент для підтримки стабільності курсу. Принаймні в короткостроковій перспекти­ві й за умови, що НБУ продо­вжить регулярні інтервенції. Як поведеться ринок без підтрим­ки — невідомо. У грудні 2010 року, наприклад, варто було лише Нацбанку не вийти на ринок, як курс долара поповз догори, а готівковий обмінний курс перетнув позначку у

8 UAH/USD. Натомість коли ре­гулятор відновив інтервенції (для цього йому навіть не по­трібно було здійснювати угод, учасникам ринку було досить виставленого індикативного ко­тирування), ринок одразу за­спокоївся, і курс повернувся до попередніх значень.

«У 2011­му середньорічний курс нацвалюти буде на рівні 7,92 UAH/USD», — прогнозує ке­рівник аналітичного підрозділу групи компаній «Інвестиційний капітал Україна» Олександр Вальчишен. Зараз дефіцит торго­вельного балансу з лишком пере­кривається надходженнями за фінансовим рахунком, тож тиску на курс гривні немає. Понад те, Нацбанк змушений скуповувати надлишки валюти. Без цього курс долара був би нижчим за ринковий. Крім того, регулятор може піти на невелике зміцнен­ня нацвалюти для стримування інфляції (все ж таки 2011­го основним пріоритетом залиша­ється боротьба зі зростанням цін). За оцінками голови спосте­режної ради банку «Центр» Олександра Охрименка, влітку, коли ділова активність традицій­

но низька, курс може опустити­ся до 7,7–7,75 UAH/USD. На­прикінці року валюта може по­дорожчати до 8,1–8,2 UAH/USD. «Традиційно з початком опалю­вального сезону попит на валюту збільшиться, дефіцит торговель­ного балансу в результаті зрос­тання цін на ресурсні товари на світових ринках зростатиме», — пояснює старший аналітик Між­народного центру перспектив­них до сліджень Олександр Жо­лудь. Невелика девальвація — це радше рекомендація, ніж про­гноз.

Як і раніше, основний ризик для нацвалюти — припинення

співпраці з МВФ. Усі транші, ви­ділені 2011 року, мають бути спрямовані на поповнення ре­зервів Нацбанку. Однак подаль­ша співпраця з фондом під сум­нівом. І поки уряд визначається, як проводити пенсійну реформу та на скільки підвищувати ціни на енергоносії для різних кате­горій споживачів, НБУ, відповід­но до вимог МВФ, уже найближ­чим часом має послабити регу­лювання валютного ринку. «Нацбанк хоче дозволити фінус­тановам купувати й продавати іноземну валюту протягом одно­го дня та має намір запровадити валютні свопи (свопування — тимчасовий викуп регулятором валюти у фінустанови. — Прим. ред.)», — пояснює начальник відділу аналізу фінансових рин­ків ІНГ Банк Україна Олександр Печерицин.

Припинення співпраці з МВФ може призвести до відпливу ка­піталу із країни, подібного до того, що ми спостерігали 2008 року. Його наслідки мо­жуть бути непередбачуваними. Втім, поки що всі опитані Кон­

трактами аналітики налаштова­ні оптимістично. Щоправда, якщо цього року передумов для різкої девальвації не спостеріга­ється, то щодо курсової поведін­ки 2012­го однозначної думки немає. Імовірність повторення сценарію 2008 року хоча й неве­лика, але є. У 2011­му, як і у 2007–2008 роках, торговельний баланс погіршується. Набирає обертів інфляція. А стабільний курс гривні за зростання цін лише ускладнює ситуацію: полі­тика фіксованого валютного курсу несправедлива стосовно місцевих виробників і провокує зростання імпорту.

Різких коливань курсу гривні 2011 року не буде

Курс на утримання

«Хто хоче утримати — той втрачає, а хто з посмішкою

може відпустити, того намагаються

утримати».

•

Еріх Марія Ремарк, «Позичене життя»

Вікторія РУДЕНКО

КУРС ГРИВНІ

4,5

5

5,5

6

6,5

7

7,5

8

8,5

20072008

20092010

2011

5,05

5,2672

7,79127,9356

7,9**

7,95*

* Офіційний прогноз.** Прогноз експертів.

ДИНАМІКА ОФІЦІЙНОГО КУРСУ ГРИВНІу 2007–2011 роках, UAH/USD

2010 рік

Прогноз Результат

7,5 UAH/USD

7,9356 UAH/USD

2011 рік

Офіційний прогноз

Експертній прогноз

7,95 UAH/USD

7,9UAH/USD

*Попри стабільність курсу гривні, українці, як і раніше, не довіряють національним грошам: в останні півроку попит на іноземну валюту на готівковому ринку більш ніж удвічі перевищив пропозицію. У березні українці купили у банків валюту на $2,656 млрд, продали — на $1,552 млрд.

2011 року курс гривні навряд чи підніметься вище за 8 UAH/USD

УН

ІАН

контракти | № 20–21 | 23.05.2011 19

? Закінчився І квартал 2011 року — року, що має стати періодом віднов-лення вітчизняної банківської систе-ми. Чи задоволені ви результатами роботи банку в перші три місяці?

— Для нашого банку відновлення поча-лося ще торік. У 2010-му ми перевищили докризові показники в цілому на 15–20%. Результати роботи банку в І кварталі 2011-го позитивні, планові показники було виконано. За чотири місяці приріст активів АБ «Київська Русь» сягнув 18%!? Тобто можна сказати, що банк

повер нувся до повноцінної роботи?— Банк працює повноцінно, але залиши-

лися проблеми із кредитною заборгова-ністю, що сформувалася в період кризи, яка в АБ «Київська Русь» становить близь-ко 10%. Причому я впевнений, що 10% — це межа. Надалі рівень проблемної заборгованості лише знижуватиметься. Проб ле ми дефіциту ліквідності не існує, є динаміка зростання за всіма показника-ми. Хоча загалом по банківській системі проблем ще вистачає. Наприклад, на між-банку дотепер не відновилася довіра між учасниками ринку. Фінструктури, як і раніше, встановлюють ліміти одна на одну, вимагають забезпечення в розмірі один до одного. Додав проблем і новий Податко вий кодекс: закривається чи йде в тінь малий і середній бізнес. Працювати із МСБ доводиться майже на слові честі, а це значно збільшує ризики роботи в цьому сегменті.? Чи плануєте відмовитися від роботи з МСБ?

— Навпаки, ми зараз активно розвиваємо цей напрям. Наше завдання на цей рік — активне кредитування реального сектора економіки й розвиток роздрібного бізнесу через зарплатні проек-ти. При видачі кредиту юридичній особі ми ставимо обов’язкову умову — відкриття рахунків і реалізація зарплатного проекту в АБ «Київська Русь». Це дозволяє нам надалі розвивати кредиту-вання працівників через зарплатні картки. Овердрафти — зручний для клієнтів й один з найменш ризикових для банку видів кредиту-вання. Сьогодні конкуренція на ринку дуже жорстка, і за клієнтів доводиться в буквальному сенсі слова боротися. Дуже агресивно поводяться на ринку фінустанови з російським капіталом: вони намагаються за будь-яку ціну переманити до себе платоспромож-них клієнтів. Майже всі держкомпанії переведено до держбанків. Великий бізнес обслуговується переважно у «своїх» банках. Тож великі надії ми покладаємо саме на МСБ. Цього року ми навіть створили спеціалізоване управління з розвитку МСБ. Його завдан-ня — наростити кредитний портфель у цьому сегменті до 150 млн грн. Гадаю, завдання цілком нам під силу: за підсумками кварталу ми вже видали малому й середньому бізнесу кредитів на 38 млн грн. У принципі, 150 млн грн — не межа. АБ «Київська Русь» є учас-ником програми Німецько-Українського фонду. Від нього ми отримали ліміт на EUR3 млн, які спрямуємо на кредитування.? Хто може отримати кредит за цією програмою?

— Програма Німецько-Українського фонду передбачає креди-тування за лініями міжнародних фінансових організацій фізич-них осіб — підприємців і приватних підприємств, фермерських господарств, які працюють у населених пунктах з населенням менш ніж 100 тис. осіб. Зараз ми працюємо з фондом щодо знят-тя цього обмеження. Ми готові фінансувати майже будь-які про-

екти у сфері виробництва, послуг, торгівлі та сільського господарства (інвестпроек-ти, придбання й будівництво об’єктів нерухомості, поповнення оборотних коштів, вкладення в підготовку персона-лу, фінансування розвитку нового напря-му в бізнесі й поточні потреби). Однак фонд висуває доволі жорсткі вимоги до потенційних позичальників. Як на мене, одна з найскладніше здійснюваних вимог зараз — прозорість бізнесу.? Ви сказали, що конкуренція на

ринку зараз дуже висока. У чому ви бачите свої переваги?

— Вважаю, що наші головні переваги — оперативна робота на всіх рівнях і висока якість обслуговування клієнтів. Банк завжди вчасно й у повному обсязі викону-вав і виконує взяті на себе зобов’язання. Навіть у період дії мораторію на достроко-ве повернення вкладів ми в повному обся-зі виконували свої зобов’язання перед клі-єнтами. Сьогодні оперативність, як і рані-ше, відіграє величезну роль. Ми працюємо на ринку вже 15 років і маємо клієнтів, які були з нами весь цей час. При цьому особ-ливих VIP-умов і привілеїв у них немає. Ринок є ринок: ми ж не можемо дозволити собі працювати на збиток. Якщо клієнти віддають перевагу нам, ми рухаємося в

правильному напрямку.? Що можете запропонувати клієнтам нового напередодні

свого 15-річчя?— Ми вже запропонували кілька акційних продуктів. Один із них

— депозитний вклад «Ювілейний» (для корпоративних і роздріб-них клієнтів). Попри те, що ставка за ним лише на 1 п. п. вища за стандартну, новий продукт користується величезним попитом серед клієнтів. В умовах, коли ставки постійно знижуються, навіть 1 п. п. — це вже шанс заробити.? Які у вас плани на найближчі п’ять років?

— У наші часи п’ять років — це дуже довгострокова перспектива. За два роки ми маємо увійти до першої групи банків. Продовжимо розвивати регіональну мережу: зараз ми присутні у 20 регіонах. Хочемо відкрити представництво в Харкові. При цьому нові відді-лення повинні принаймні протягом трьох місяців вийти на без-збиткову роботу.

Загалом прагнемо до європейських стандартів. Розвиваємо ІТ-технології, без яких розробляти нові продукти складно. Наприклад, нашим клієнтам доступна послуга онлайн-банкингу. Але прогрес не стоїть на місці, і того, що є, вже недостатньо. З часом клієнти чимдалі рідше приходитимуть до банку, тож і ми маємо крокувати в ногу з часом. Намагатимемося підвищувати якість роботи: особливу увагу приділяємо роботі з персоналом — різноманітні тренінги, семінари, навчальні курси. Як показує практика, найвища ефективність досягається в тому разі, коли ми самі готуємо й навчаємо працівників. Адже ми розуміємо вну-трішню структуру й особливості фінустанови, знаємо про пробле-ми банку, його плюси та мінуси, сильні й слабкі сторони. За 15 років роботи ми пережили три кризи: це й криза 1998 року, і події 2004 року, і криза 2008-го. Все найгірше вже позаду, зараз перед нами відкриваються нові можливості, якими не можна не скористатися.

Марія ВОЗНЮК

Голова правління банку «київська русь» віктор братко:

«За 15 років роботи ми Зробили баГато, але на досяГнутому не Зупинятимемося»

Ліце

нзія

№ 1

9 ві

д 14

.01.

2002

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391

519

3, 3

915

194

, 39

151

95.

Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5. Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5 Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

нова реальністьтема

Україна ще не скоро повернеться до докризових розмірів держборгу

Життя в борг

«Борги треба робити в державному масштабі,

інакше їх треба віддавати».

•

Дон-Амінадо

Вікторія РУДЕНКО

ДЕРЖБОРГ

Держборг України б'є рекор­ди: у березні 2011 року сукупна заборгованість країни збільши­лася до $56,411 млрд, оновивши історичний максимум. До кінця року боргове навантаження стане ще більшим: розмір запо­зичень зросте на 20% (для по­рівняння, торік держборг збіль­шився на 36,4%). «У 2011 році уряд планує залучити близько $5,4 млрд тільки на зовнішніх ринках ($4,5 млрд шляхом ви­пуску єврооблігацій та $0,9 млрд отримає від Світового банку, Європейського інвестиційного банку, ЄБРР та інших міжна­родних фінансових інститу­цій)», — розповідає виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко. Екс­перти певні, що заплановане уряду вдасться. У середині лю­того 2011 року Україна вже роз­містила випуск десятирічних єврооблігацій на $1,5 млрд із до­хідністю 7,95% річних. При цьому попит на суверенні папе­ри перевищив пропозицію більш ніж у 2,5 разу (близько $4 млрд).

Плани залучення коштів на внутрішньому ринку не менш амбітні: емісія ОВДП може сяг­нути 50 млрд грн. І це офіційний прогноз, насправді ж обсяги за­позичень можуть бути набагато більшими. Та аналітики не дра­матизують ситуацію: на їхню думку, до кінця 2011 року держ­борг сягне 44–45% ВВП, що від­повідає офіційним оцінкам.

Сьогодні загальновизнаний борговий поріг безпеки для країн, що розвиваються, — 60% ВВП. Для України критичніше те, що більш ніж половину бор­гових зобов'язань номіновано в інвалюті: 30,27% — у доларах США, 3,81% — у євро, 0,29% — у японській єні, 29,68% — SDR (платіжний засіб МВФ, що ви­

значається на основі доларової вартості кошика з долара США, євро, єни та фунта стерлінгів у пропорції 41,9%, 37,4%, 9,4% та 11,3%). Наші основні кредито­ри — МВФ, власники єврооблі­гацій, Світовий банк, «Внеш­торгбанк» і Росія. Частка грив­невого боргу — лише 35,95%. За такої структури Україні слід побоюватися будь­яких курсо­вих коливань — навіть незна­чна девальвація може істотно збільшити боргове наванта­ження держави.

Інший нюанс — вартість ре­сурсів. Активне нарощування держборгу відбувалося у 2009 році, коли гроші, як на між­народному, так і на внутрішньо­му ринках, коштували дорого. Тепер ресурси подешевшали, тож уряд активно рефінансує свої старі зобов'язан ня. Влітку 2010­го, наприклад, російський ВТБ надав Україні шестимісяч­ний кредит на $2 млрд під 6,7%

річних. Наприкінці 2010­го уряд подовжив позику на шість міся­ців. Цього літа Україна, найімо­вірніше, знову не погасить за­боргованості та подовжить

строк кредитування ще щонай­менше на півроку (відповідно до умов фінансування, кредит може бути тричі пролонговано на строк до двох років).

Перестав нагадувати піраміду й випуск ОВДП. «Мінфін сьо­годні залучає кошти під набага­то нижчі відсотки, ніж рік чи два тому», — пояснює керівник аналітичного підрозділу групи компаній «Інвестиційний капі­тал Україна» Олександр Валь­чишен. Дохідність 6­місячних і 12­місячних ОВДП, наприклад, нині становить 6–7% і 7–8% відповідно, у той час як рік тому вартість ресурсів була в 2–2,5 разу вищою.

Поки що уряду вдається керу­вати держборгом. У березні, на­приклад, обсяг запозичень збільшився лише на 0,4%, у той час як місяцем раніше — на 2,9%. «Після шести місяців зрос­тання зовнішній борг проде­монстрував зниження за місяць на 1,6%: Мінфін погасив суве­ренні єврооблігації на суму $600 млн», — розповідає на­чальник відділу аналізу фінан­сових ринків ІНГ Банк Україна Олександр Печерицин. Зрос­тання держборгу аналітики по­яснюють активним випуском ОВДП. «Сума випуску держпа­перів перевищила суму погаше­них протягом місяця держоблі­гацій на 2,4 млрд грн ($0,3 млрд)», — підраховує Олександр Печерицин. Тільки для поповнення капіталу Наф­тогазу Мінфін у березні випус­тив ОВДП на 5 млрд грн.

За словами прем'єр­міністра Миколи Азарова, у 2011 році ви­трати України на обслуговуван­ня держборгу сягнуть 90 млрд грн, у 2012­му — 53 млрд грн. Фахівці МВФ прогнозують, що вже за два роки боргове наван­таження країни почне знижува­тися: у 2013 році держборг зменшиться з 43,7% ВВП до 41,8% ВВП, у 2014 році — до 39,4%, а в 2015 році — до 34,6%. Щоправда, вийти на докризові показники нам вдасться ще дуже нескоро, адже у 2008 році обсяг запозичень України не перевищував 20% ВВП.

Держборг (2010 рік)

Прогноз Результат

48,4% ВВП 39,5% ВВП

Держборг (2011 рік)

Офіційний прогноз

Експертний прогноз

44,2% ВВП

44–45% ВВП

*У Бразилії та Угорщині відношення держборгу до ВВП перевищує загальновизнаний поріг безпеки в 60%. А борг Японії впритул наблизився до 200% ВВП. Фахівці Організації економічного співробітництва та розвитку підрахували, що за збереження нинішніх тенденцій запозичень до 2050 року держборг Італії може сягнути 250% ВВП, Німеччини — 300%, Франції — 400%, США — 450%, Британії — 500%, Японії — 600%.

У 2011 році Україна виплатить своїм кредиторам 90 млрд грн

— У кого б іще позичити грошей?

УН

ІАН

0

510

1520

25

3035

4045

50

20072008

20092010

2011*

Державний борг до ВВПГарантований державою борг до ВВПСукупний борг до ВВП

%

* Прогноз уряду співпадає з прогнозом експертівЗа даними Міністерства фінансів України

ДИНАМіКА ДерЖборгу уКрАїНИз 2007 по 2011 рік, % ВВП

20 контракти | № 20–21 | 23.05.2011

контракти | № 20–21 | 23.05.2011 21

реклама

На додачу до класичних елементів ділового стилю з'явилися сучасніші атрибути: годинник, телефон-комунікатор, ноутбук, планшетник. Часто від них залежить перше враження

потенційних ділових партнерів

Ще недавно на візитівці ді­лової людини писали лише номер телефо­ну й поштову адресу. А за­раз обов'яз ко­

во вказують е л е к т р о н н у пошту (e­mail), контакти в ме­сенджерах ICQ та Skype, сто­рінку на Facebook, і, звісно ж, адресу особистого або корпоративного сайту. Театр починається з вішалки, а ділове спілкування — зі сторінки компанії в ін­тернеті. Наявність технічно досконалого й гарного сайту є ознакою хорошого тону для солідної компанії.

Найбільш популярними є інтерактивні ресурси, де компанія та спо­живач спілкуються між собою. Наприклад, навесні 2011 року виробник горілок ТМ «Мърная» вперше на ринку України задіяв так званий digital concept — інтерактивний сайт, що дає можливість споживачеві здобути досвід законів бізнесу. За адресою www.mernaya.com.ua споживач у формі ділового квесту дізнається, як правильно вести ділові перегово­ри, кон тролювати свої емоції, ухвалювати правильні рішення, поводи­тися за столом під час ділового обіду тощо. Поки що ресурс складається з п'яти елементів, та автори обіцяють, що надалі сайт поповнюватимуть новою, не менш корисною інформацією.

Виробник горілки ТМ «Мърная» вважає, що такий сайт буде цікавий успішним діловим людям і тим, хто прагне створити свою справу й пере­буває на самому початку кар'єри. Інтерактивна комунікація зі спожива­чем — новинка на горілчаному ринку України. У компанії впевнені, що така бізнес­концепція бренда максимально приверне до нього увагу ді­лової аудиторії. Адже статусу мають відповідати не лише автомобіль, житло та офіс, а й страви та напої за святковим столом. У діловому се­редовищі важливо, як людина поводиться, коли краватки приспущені й переговори набувають неформального характеру. Важливо в таких ви­падках не втратити обличчя, тож до вибору алкоголю ділові люди став­ляться дуже ретельно. Розуміючи це, виробник «Мърної» запропонував споживачеві лінійку якісних горілок, розрахованих саме на ділову ауди­торію.

«Нічого випадкового в житті не буває, кожен крок до успіху досить закономірний. Бізнес робиться за певними правилами, за своїми пра­вилами створюється й закономірно чистий смак горілки «Мърная». Від першої й до останньої стадії виробництва ми дотримуємося їх. Горілка «Мърная» — єдина, що виробляється за допомогою молекулярного очи­щення молоком та сріблом, а також захищається від підробок унікаль­ним ковпаком­дозатором. Саме тому «Мърная» має високу якість і за­кономірно чистий горілчаний смак», — коментує бренд­менеджер ТМ «Мърная» Олена Матковська.

Особливо люблять горілку «Мърная» наші сусіди — за даними дослід­ницької компанії «AC Nielsen», вона входить до топ­10 в Росії й дуже популярна серед російських олігархів і політиків. А в лютому 2011 року горілка «Мърная на молоці» здобула зірку на найбільшій у Європі ви­ставці «Продекспо­2011» за чудову якість.

Асортимент ТМ «Мърная» дає можливість споживачеві обрати напій на свій смак. Зусилля виробника не минули марно — в березні 2011 року продаж горілки під ТМ «Мърная» збільшився на 16,7% порівняно з лютим 2011 року. Цікавий факт — у 2011­му буде продано майже 5 млн пляшок «Мърної», що на 1 млн більше, ніж торік. У компанії впевнені, що нову стратегію та традиційно високу якість продукції добре оцінять споживачі.

Смак уСпішного бізнеСу

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391

519

3, 3

915

194

, 39

151

95.

Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5. Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5 Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

нова реальністьтема

22 контракти | № 20–21 | 23.05.2011

У 2011 році інвестиційного буму в Україні не буде — закордонних

інвесторів відлякують непрості умови ведення бізнесу

Подайте на процвітання

«Обставини мінливі, принципи —

ніколи».

•

Оноре де Бальзак

Ганна САЙЧЕНКО

ІНВЕСТИЦІЇ

Навесні приплив прямих іно-земних інвестицій в Україну сповільнився: за даними НБУ, у березні обсяг ПІІ становив лише $153 млн проти $192 млн у лютому і $425 млн у січні. За-галом у І першому кварталі 2011 року чистий приплив ін-вестицій скоротився майже на 17% порівняно з аналогічним періодом 2010-го — до $770 млн. Як відзначають у департаменті платіжного балансу НБУ, обсяг ПІІ залишається невисоким на-самперед через низький рівень іноземних вкладень у банків-ський сектор.

У 2009-2010 роках одним із найбільших одержувачів пря-мих іноземних інвестицій в Україні була банківська систе-ма: за даними НБУ, на частку цього сектора припадав 41% усього обсягу інвестицій 2009 року і 35% усіх ПІІ у 2010-му. Щоправда, інвестиції в банки були спрямовані мате-ринськими фінструктурами на поповнення статутного капіта-лу українських дочок.

«Різке зниження інвестицій у банківський сектор — явище очікуване, — розповідає аналі-тик інвесткомпанії BG Capital Віталій Ваврищук. — Українські банки у 2009-2010 роках отри-мали значні вливання капіталу від європейських і російських акціонерів, зараз гострої необ-хідності в їх докапіталізації вже немає». За словами експерта, найбільша інвестиція в банків-ський сектор 2011-го швидше за все буде пов’язана зі збільшен-ням статутного капіталу про-блемного Надра Банку.

Попри весняне скорочення ін-вестицій, 2011 року приплив ПІІ в українську економіку все ж таки може перевищити обсяг ін-вестицій 2010-го. Більшість екс-пертів вважають, що обсяг пря-

мих іноземних інвестицій цього-річ становитиме $6–7 млрд проти $5,8 млрд роком раніше. Але про відкриття нових вироб-

ничих потужностей не йдеться: «Як і раніше, понад 95% ПІІ в Україну буде спрямовано на ку-півлю й розвиток уже наявних активів, переважно у промисло-вому секторі, — прогнозує Віта-лій Ваврищук. — Іноземні інвес-тори серйозно побоюються вкладати в проекти з нуля. Крім переробної промисловості, по-питом користуватимуться акти-ви в агросекторі, FMCG, ритей-лі. Крім того, відновлюється інте рес інвесторів і до комерцій-ної нерухомості.

Вплине на збільшення обсягу іноземних інвестицій привати-зація. За даними Фонду держ-майна, на початку травня новий власник Укртелекому — компа-нія EPIC — повністю розраху-валася за оператора, перевівши фонду 10,575 млрд грн. Крім того, у грудні 2010 року прези-дент Віктор Янукович скасував заборону на приватизацію кіль-кох стратегічних підприємств

(Одеського припортового заво-ду, Турбоатому, деяких обле-нерго тощо), введену Віктором Ющенком 2008-го. Лише від

продажу держпакетів акцій 11 об’єктів електроенергетики у ФДМУ цього року розрахову-ють виручити 6 млрд грн, а з урахуванням приватизації Ук-ртелекому виручка держави пе-ревищить $2 млрд.

«Якщо всі приватизовані ком-панії буде виставлено на від-криті й прозорі торги для широ-

кого кола інвесторів, то при-плив ПІІ може збільшитися, — міркує старший аналітик Між-народного центру перспектив-них досліджень Олександр Жо-лудь. — Але в мене є великі сумніви, що приватизація цих об’єктів відбудеться цього року. Поки що, за нашими прогноза-ми, обсяг ПІІ за підсумками 2011 року сягне $5,5 млрд».

Обережно оцінюють експер-ти й вкладення в реалізацію інф-раструктурних проектів напере-додні Євро-2012. «Зараз біль-шість проектів до Євро-2012 бу-дують за рахунок внутрішнього капіталу, а не на кошти закор-донних інвесторів, — зазначає провідний дослідник Інституту економічних досліджень і полі-тичних консультацій Олексан-дра Бетлій. — Знач ного припли-ву ПІІ на здійснення проектів у найближчому майбутньому ми не очікуємо, адже багато з них перебувають на завершальних стадіях будівництва».

Втім, головною перешкодою для зростання іноземних вкла-день в економіку України зали-шається, м’яко кажучи, не най-кращий інвестиційний клімат країни. «Після прийняття По-даткового кодексу бізнес-клімат у країні не покращився, — пояснює Олександра Бетлій. — Навпаки, істотно погіршили-ся умови для реєстрації платни-ків ПДВ, інвесторам фактично відмовили у праві на податко-вий кредит у майбутньому, що можна розцінювати як додатко-ві витрати. Хоча зараз у Мінфі-ні обіцяють усе виправити, кіль-ка великих закордонних інвес-торів, які ще на початку року планували вихід на український ринок, тепер відмовилися від цієї ідеї».

Негативним сигналом для ін-весторів стала й невизначеність у співпраці з МВФ. «Затримка з виділенням траншу МВФ — ін-дикатор того, що влада не ква-питься проводити ринкові ре-форми. Це не сприяє покра-щенню позицій України в між-народних рейтингах інвести-ційної привабливості», — резю-мує Віталій Ваврищук.

4

5

6

7

8

9

10

20072008

20092010

2011

* Прогноз НБУ.** Усереднений прогноз експертів.

За даними НБУ

6,5*

4,6545,759 5,5�7**

9,7

9,2

Обсяг чистих ПІІу 2007-2011 роках, млрд $

В українську економіку інвестують здебільшого офшорні компанії

Прямі іноземні інвестиції

2010 рік

Прогноз* Результат

$5,4% млрд $5,8% млрд

2011 рік

Офіційний прогноз**

Експертний прогноз

$6,5 млрд

$5,5–7 млрд

*Попри всі старання уряду щодо дерегуляції підприємницької діяльності, у рейтингу легкості ведення бізнесу «Doing Business 2011» Міжнародної фінансової корпорації та Світового банку Україна посідає 145-те місце зі 183 можливих. На початку 2010 року наш результат був трохи кращим: 142-ге зі 183.

* Експертний консенсус-прогноз під егідою Мінекономіки, березень 2010 року.

** Прогноз НБУ, березень 2011 року.

контракти | № 20–21 | 23.05.2011 23

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391

519

3, 3

915

194

, 39

151

95.

Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5. Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5 Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

реклама

­

технологіїкомпанії & ринки

ся команда розпочати атаку на певний сайт. Це може бути запит-головної сторінки сайту або вони можуть генерувати трафік на адресу атакованого ресурсу. Мета зловмисника — перевантажити движок сайту, базу даних чи опе-раційну систему, щоб ресурс при-пинив відповідати на запити ко-ристувачів.? Чому вони виникають?

— З різних причин. DDoS-атаки часто викликані несумлінною кон-куренцією. Їх організація коштує відносно недорого. Для малого бізнесу досить платити зловмис-никам $100–300 на день, щоб сайт конкурента тимчасово не працю-вав. Для великих компаній ціна набагато вища — $10–80 тис. на день за організацію масштабної атаки з гарантованим результатом. Наприклад, влітку минулого року в Росії було атаковано компанію, що надавала послуги електронних

платежів. Після атаки великий клі-єнт пішов до інших постачальників послуг. Завжди треба враховувати, до яких наслідків призвела атака й кому вона вигідна. ? Атаки мають організований

характер?— Все залежить від рівня кібер-

злочинця. Наприклад, звичайні DDoS’ери. Може, десь на форумі, навіть не володіючи ботнетом, вони отримали доступ до командного центру. За його допомогою злама-ли невеликі ігрові сайти. Вони вва-жають себе хакерами й починають продавати свої послуги. $100 — це їхня ціна. Жодних гарантій не дають. Другий рівень — деякі спільноти, з якими навіть зв'язатися непросто, і щоб туди потрапити, треба себе зарекомендувати. Вони просять $3–5 тис. на день. Їхня атака здатна завдати істотних втрат. Є ще вища ланка професіо-налів, які не світяться, їхнє коло

дуже вузьке. Тільки дуже цілеспря-мована людина, що має значні кошти, може вийти на них. Їхні по-слуги коштують $10–15 тис. на день, але вони гарантують стовід-сотковий результат і мають гарний інструментарій.? Який збиток було завдано

LiveJournal?— Складно сказати. В інтернеті

з'являлася інформація, що корис-тувачі ресурсу мають чемоданний настрій, звертають блоги та пере-носять їх на інші сайти. Але ніхто з моїх знайомих передплатників ЖЖ нікуди не перейшов. Можли-во, компанія зазнала збитків у дні атак, навіть називалися конкретні цифри, які ЖЖ втратив через про-стій. Проте в разі соціального сер-вісу збитки підрахувати важко. Але якщо говорити про банківські май-данчики, то останнім часом нерід-ко атакують сервери електронної торгівлі. Тут очевидний прямий матеріальний збиток.? Будь-який сайт уразливий для

хакерів?

ЗаХисна реакція

24 контракти | № 20–21 | 23.05.2011

Надія ГОНЧАРУК

т

Атака клонівЯк знищують найбільш розкручені сайти за $2 тис. на день

3 травня керівництво Живо-го Журналу оголосило про чергову DDoS-атаку, але цього разу адміністратори порталу змогли успішно її відбити. «Деякі атаки дуже серйозні — і поки команда намагається ви-правити ситуацію, сервіс може працювати некоректно для де-яких користувачів», — розпо-відає керівник LiveJournal Russia Світлана Іванникова.

На початку квітня протягом кількох днів Живий Журнал не працював через напад кі-берзлочинців, атакували як провідних, так і не дуже попу-лярних блогерів. У перші дні навіть платні користувачі LiveJournal періодично не мали доступу до оплаченого ними сервісу. Замовників злочину не знайдено.

DDoS-атака на ЖЖ стала на-ймасштабнішою цього року. За словами Іллі Дронова, директо-ра з розвитку продуктів SUP (SUP — інтернет-компанія, що обслуговує LiveJournal), 6 квіт-ня хакери застосували атаку нового типу, спрямовану на відмову каналу. На думку фа-хівців Group-IB, ЖЖ атакував

ботнет із 100 тис. машин, су-марна ширина каналу DDoS’ерів становила не менш ніж 20 Гбіт/с, а витрати замов-ника заходу сягали $2 тис. на день. Компанія «Фінам» також підрахувала суму недоотрима-ного за ці дні прибутку від про-дажу реклами в ЖЖ — $10 тис.

За даними компанії Arbor Networks, 2010 року кількість і

потужність DDoS-атак збіль-шилися вдвічі. Про це свідчать і торішні напади на такі великі інтернет-ресурси, як Укртеле-ком та Yandex, кіберзлочинці заблокували доступ на сайти та погіршили інтернет-з'єднання. За однією з версій, потужність атаки вимірювалася в рекордні 100 Гбіт/с — понад півмільйо-на машин відправляли запити на сайти. Лише рік тому цей показник не перевищував 50 Гбіт/с.

Сьогодні на кіберзлочинців працюють дуже великі ботне-ти, що складаються із сотень тисяч і навіть мільйонів машин. Причому користувачі зараже-них комп'ютерів можуть навіть і гадки не мати, що брали участь в атаці того чи іншого ресурсу. Наприклад, наприкін-ці квітня 2011 року фахівці ви-явили ботнет хакера crazyese

розміром у 4,7 млн заражених ПК по всьому світу, причому понад половину з них розташо-вано у США. На думку експер-тів з Arbor Networks, нині орга-нізація DDoS-атак стала як ні-коли простою: оренда ботнетів істотно подешевшала, а дістати софт для автоматизації атак легко.

Під ударами кіберзлочинців падають і великі портали, і не-великі сайти. Найчастіше під приціл хакерів потрапляють

портали платіжних систем, медіа, інтернет-магазини, хос-тери та торговельні майданчи-ки. Атака на ресурс може три-вати не один день. І якщо за-мовник платоспроможний, то власник атакованого сайту може зазнати серйозних збит-ків. Причому найчастіше зна-

ходять організатора, тобто ви-конавця атаки, але не замовни-ка злочину.

DDoS — це не хуліганські ви-тівки юних хакерів, а організо-ваний і добре спланований напад. Замовниками атаки мо-жуть бути конкуруючі компа-нії або недоброзичливці, які мають намір нашкодити кон-кретному бізнесу. За однією з версій, за допомогою DDoS-атак зловмисники планують розпорошити п’яти мільйон ну

«М'яко вивернувшись назовні, вірус заштопав

за собою вирізане у тканині програми

вікно».

•

Вільям Гібсон, «Нейромантик»

*На кожному комп'ютері, підключеному до інтернету, може бути встановлено по дві шкідливі програми, що розсилають спам, беруть участь у DDoS-атаках, заражають ПК чи крадуть конфіденційні дані користувача.

DDoS може бути легальним

Михайло САВЕЛЬЄВ,менеджер проектів Лабораторії Касперського, про тонкощі DDoS-атак

? Що таке DDoS-атака?— Суть її в тому, щоб зробити

онлайн-сервіс або інтернет-ресурс недоступними для користувачів. DDoS-атака передбачає викорис-тання величезної кількості зазда-легідь підготовлених заражених комп'ютерів, так звану ботнет-мережу, що управляється зло-вмисником через певні командні центри. Армії заражених ПК даєть-

ЕКСП

ЕРТиза

­

російську аудиторію ЖЖ по інших соціальних мережах і стенделонах. «Якщо уважно подивитися на список цілей ботнета, що атакує ЖЖ, то із загального ряду вибивається атака на сайт kredo-m.ru — компанії, що займається виро-бами з дерева. Ми можемо припустити, що власники бот-нета справді продають свої по-слуги з DDoS-атак усім охочим, і атаку могли замовити, як це часто буває, конкуренти по бізнесу», — вважає Марія Гар-наєва, експерт Лабораторії Касперського.

Атаки на сайт можуть мати й політичний підтекст. Напри-клад, 2007 року було здійснено напад на ресурс естонського уряду. Не виключено, що атаку провели кіберзлочинці з Росії після рішення керівництва країни про ексгумацію решт-ків радянських солдатів. На по-чатку березня влада Південної Кореї заявила про кібератаки,

здійснені на десятки урядових сайтів країни та ресурси вели-ких компаній. У диверсії підо-зрювали представників спец-служб Північної Кореї, хоча насправді атака велася із сер-верів Великої Британії.

Де-юре DDoS може бути ціл-ком легальним — якщо він спрямований на ресурси, які заробляють гроші незаконно чи поширюють порнографію. Так, американська асоціація правовласників замовляла атаки на піратські сайти з метою їх знищення. DDoS може бути й помстою хакерів софтверній компанії за вико-ристання систем проти зламу. Рік тому хакери атакували сер-вери студії Ubisoft, яка встано-вила захист від копіювання у своїх іграх.

Звісно, у майбутньому кіль-кість атак зростатиме. Хоча б тому, що служби безпеки країн просто не хочуть розслідувати віртуальних злочинів або не зна-ють про них. Але найголовніший козир кіберзлочинців — надто лояльне законодавство. Згідно КК організатор злочину отри-мує лише два-три роки позбав-лення волі або відносно невели-кий штраф (ст. 361 КК).

У всьому винен DDoS

Буває й так: атаки на сайт немає, але про неї оголошено. Таким нехитрим чином влас-ник ресурсу прикриває свої прорахунки в адмініструванні

порталу. Особливо це стосу-ється нових сайтів, які в день запуску (зазвичай ця подія ши-роко рекламується) не функці-онують. Наприклад, фахівець із конкурентної розвідки в ін-тернеті Андрій Масалович в одному з інтерв'ю назвав сум-нівним припущення про DDOS-атаку російського сайту держпослуг у день запуску рік тому. За його словами, масш-табні атаки готуються заздале-гідь, у них мають брати участь десятки тисяч серверів, але жодних ознак серйозної підго-товки в інтернеті не було.

DDoS-атаку ненавмисно мо-жуть провести користувачі, які раптово зацікавились конкрет-ним ресурсом, що не витримує підвищеної уваги. Крім того, оголошення про напад може стати непоганим піар-ходом, способом обвинувачення інших компаній або структур у несумлінній конкуренції тощо. Наприклад, керівництво LiveJour nal відмовилося нази-вати конкретних адресатів і джерела активності хакерів, що й викликало підозру у зло-стивців. «Ми не зверталися до російських правоохоронних органів із заявою про пору-шення кримінальних справ, однак не виключаємо такої можливості», — заявила на по-чатку квітня Світлана Іванни-кова. А торік російська компа-нія «Оверсан» гучно заявила про успішне відбиття «найпо-тужнішої атаки в 20 Гбіт/с, у

той час як потужність серед-ньостатистичної атаки в Рунеті сягає 1 Гбіт/с».

Гонка озброєнь

Попит народжує пропози-цію: багато компаній пропону-ють захист від DDoS. Але про-блема в тому, що ніхто з них не гарантує повної безпеки, осо-бливо якщо потужність атаки вимірюється в Гбіт/с. Уся справа в ціні — якщо замов-ник не шкодує коштів на атаку, захист буде зламано. Проти-стояння DDoS’ерів та адміні-страторів атакованого сайту можна порівняти з гонкою озброєнь: у кого скінчаться гроші, той і програє. Тобто що більше платить замовник, то довше триває атака, відповід-но більше коштів іде на захист. Загалом вартість DDоS-атаки прямо пропорційна її потуж-ності.

— Від DDoS ніхто не застрахо-ваний.? Навіть Google?

— Такі ресурси мають великий запас міцності. Вивести їх з ладу дуже складно й дорого. Щоб по-будувати стійку до атак інфра-структуру, потрібні великі кошти. ? Як часто відбуваються атаки?

— За останні кілька років їхня кількість подвоїлася. Щодня ми отримуємо десятки запитів на усу-нення атак. Найчастіше постраж-далі не афішують сам факт атаки.? Коли з'явилися DDoS-загрози?

— З моменту виникнення інтер-нету. Але масові атаки розпочали-ся у 1999–2000 роках. У 2001–2003 роках кіберзлочинність стала ак-тивно монетизуватися. Якщо рані-ше це були витівки, то тепер — бізнес. І в DDoS’ера, і у спамера є замовники, готові платити.? Кримінальна відповідальність

не лякає DDoS’ера?— Лякає, але в нього завжди є

можливість сховати свої сліди. Він здатен вести атаки з інших країн, а

це дуже ускладнює роботу слід-ства, бо відповіді на запити між відомствами різних країн займа-ють до півроку.? Чому інтернет-провайдери не

можуть виявити джерела атаки, адже вони йдуть через їхні канали?

— Вони відповідають лише за надання швидкого та якісного до-ступу до Мережі. Провайдер від-стежує ситуацію із завантаженістю каналів. Для виведення потужного ресурсу з ладу досить 100 Гбіт/с. Провайдери відчувають наслідки атаки на собі — у них ускладню-ється робота обладнання. Такі на-пади не минають непоміченими. А якщо говорити про пересічні ви-падки, то ми, наприклад, недавно відбивали дві атаки потужністю лише 100 Мбіт/с. Так, це було рів-носильно смерті ресурсу, який ми захищали, але для провайдерів такий трафік настільки несуттє-вий, що вони його навіть не помі-чають. Безумовно, якщо розпоча-ти масштабне розслідування, про-вайдери допоможуть.

? Професіоналізм кіберзлочин-ців зростає?

— Так. Якщо раніше ботнети базувалися на робочих станціях користувачів, то зараз ми фіксує-мо дуже багато атак, які викорис-товують можливості серверів. Сервер, на відміну від домашньо-го ПК, завжди підключений до Мережі, гарантовано приєднаний до гарного інтернет-каналу. І якщо робочу станцію завантажити генерацією трафіка, користувач це помічає. А сервер, якщо заван-тажити його процесор на 5%, ге-неруватиме істотний трафік, але в загальному потоці даних це не відчуватиметься. Понад те, були відомі випадки зараження кому-таційного обладнання. Був такий ботнет «Чак Норріс», що вражав маршрутизатори на базі Linux-систем. За допомогою такого ін-струментарію можна генерувати атаки дуже великої потужності. Тобто вже йдеться не про те, чи витримає ресурс, а про те, чи ви-тримає провайдер.

? Чи можна говорити про фізич-не ушкодження обладнання?

— Ні, комунікаційне обладнан-ня просто сягає піка завантажен-ня й тимчасово перестає обро-бляти трафік. Але фізично марш-рутизатор згоріти не може.? Як захистити сайт від атак?

— Спробувати можна, але 100% гарантії захисту від DDoS ніхто не дає. Атаки бувають різні й багато залежить від ресурсу, що захища-ється. Навіть якщо компанія гото-ва чистити трафік дуже ефектив-но, навантаження, що проходить через систему, іноді буває достат-ньо, щоб сайт не працював. ? Кількість атак зростатиме?

— Так, щоб викорінити пробле-му, треба боротися із замовниками злочину. Але найчастіше вдається відстежити лише виконавця, ту лю-дину, яка безпосередньо «натисну-ла на кнопку». Крім того, відпові-дальність за такі злочини невелика. У Росії — до двох років позбавлен-ня волі, але частіше кіберзлочинці відбуваються умовним строком.

контракти | № 20–21 | 23.05.2011 25

0102030405060708090100

20052006

20072008

20092010

10

100

1825

4050

За даними Arbor Networks

Гбіт/с

Зростає над свої літаПотужність найбільших атак

EMEA (включно з Росієюта Ісландією)

34

США й Канада28

Азія25

Південна Америка11

Інше2

За даними Arbor Networks

Широка країнаРозташування організаторів атак, %

ПДВправила гри

26 контракти | № 20–21 | 23.05.2011

Знищуючи малий бізнес, податківці збільшили вартість реєстрації платника ПДВ у тисячу разів — з 17 грн до 17 тис. грн

За даними ДПАУ, у січні-березні 2011 року, після при-йняття Податкового кодексу, кількість новостворених фізич-них осіб — підприємців в Укра-їні скоротилася на 30% до січня–березня 2010-го. Водно-час за цей період закрити свій бізнес вирішили на 36% більше приватних підприємців, ніж в аналогічному періоді 2010-го. Малий бізнес вимирає, вірні-ше, його ліквідують.

Якщо раніше багато спро-щенців платили єдиний пода-ток у розмірі 200 грн, то тепер ставка податку на доходи фіз-осіб — 17%, плюс потреба пла-тити єдиний соціальний внесок у розмірі 34,7% доходу. Ситуа-ція ускладнилася з 1 квітня, коли набув чинності III розділ ПК, що забороняє юрособам відносити витрати на придбан-ня товарів і послуг в єдинопо-датників на валові витрати (див. Контракти № 14 від 04.04.2011). Тепер великим компаніям просто невигідно працювати зі спрощенцями. Багато підприємців, які раніше працювали винятково з юросо-бами, виявилися нікому не по-трібними. Єдиним виходом із ситуації для них залишився пе-рехід на загальну систему опо-датковування й реєстрація платником ПДВ. Але, як вияви-лося, правила, прописані в По-датковому кодексі, майже уне-можливлюють таку реєстрацію без додаткових фінансових втрат, використання тіньових схем і сплати поборів.

Можна, але не можна

До набуття чинності із 1 січня Податковим кодексом, відповідно до закону «Про по-даток на додану вартість», платником ПДВ міг зареєстру-ватися будь-який суб’єкт гос-подарської діяльності за своїм бажанням за 10 днів. ПК також передбачає добровільну реє-страцію, але з умовами. Згідно зі ст. 182, на право одержання свідоцтва платника можуть претендувати лише компанії, які протягом останніх 12 міся-

ців роботи не менш ніж 50% загальних робіт/послуг поста-вили платникам ПДВ. Тобто підприємства, зареєстровані менш ніж рік тому, а також ті, які відвантажили за цей період платникам ПДВ менш ніж по-ловину своєї продукції, отри-мати свідоцтво вже не можуть. Саме такої позиції дотриму-ється ДПАУ в листі від 14.02.2011 року № 4021/7/16–1417. Хоча цю норму логічно було б трактувати дещо інак-ше. Адже в Кодексі прямо не

передбачено обов’язку річної реєстрації потенційного плат-ника податку, а лише позначе-но необхідність протягом ми-нулих податкових періодів здійснювати половину опера-цій із платниками ПДВ. Тобто якщо підприємство зареєстро-ване три місяці тому, і за цей період дотримувалося вимог ПК, воно цілком може зареє-струватися платником ПДВ. Та фіскали вирішили по-своєму.

На місцях заповзятливі чи-новники пішли ще далі. Навіть

якщо стаж роботи спрощенця перевищує зазначені 12 міся-ців і йому пощастило за цей період працювати винятково з юрособами на загальній систе-мі оподаткування, йому все одно відмовлять у видачі свідоц тва платника ПДВ. По-датківці вигадали нову відмов-ку. За словами партнера ЮФ «Профіт-Консул» Олексія Кравченка, дехто з них посила-ється на те, що Податковий ко-

«Податок, що виганяє із країни капітал,

неминуче занапастить усі джерела

доходу».

•

Адам Сміт

Вілен ВЕРЕМКО

ПДВ-ліквідація

*Підприємці — неплатники ПДВ змушені згортати бізнес. Зареєструватися платником податку без поборів майже неможливо.

Щоб стати платником ПДВ слід заробити 300 тис. грн, щоб заробити ці гроші, слід бути платником ПДВ

контракти | № 20–21 | 23.05.2011 27

декс набув чинності з 1 січня 2011 року, тож норми цієї стат-ті мають чинність тільки з цієї дати й поширюються на 12 май-бутніх календарних місяців, та аж ніяк не на минулі. Тобто, за такою логікою, добровільно за-реєструватися можна буде тільки з 1 січня 2012 року. «Такі підприємці потрапили у право-ву пастку», — зазначає Олексій Кравченко.

Як самому себе зобов’язати

Та й у самих інспекціях під-приємцям одразу ж радять ре-єструватися не добровільно, а за вимогами закону. Згідно з п.1 ст. 181 ПК обов’язковій ре-єстрації платником ПДВ під-лягає особа, сума нарахувань якій за роботи/послуги протя-гом останніх 12 місяців сукуп-но перевищила 300 тис. грн (без урахування ПДВ). Таким чином, навіть новоствореному підприємству досить провести товарні операції, хоч і за один раз, на зазначену суму, і його мають зареєструвати платни-ком ПДВ. Але для більшості малих і середніх підприємств отримати такі гроші за одну поставку просто неможливо. «Відповідати критеріям, пе-редбаченим Податковим ко-дексом для реєстрації платни-ком ПДВ, вкрай складно, — за-уважує юрист ЮФ «Ілляшев та Партнери» Катерина Возне-сенська. — Оскільки великим компаніям невигідно працюва-ти з єдиноподатниками, які не вправі виписувати податкову накладну. Тож, маючи лише дрібних клієнтів, які до того ж не є платниками ПДВ, відпові-дати необхідним критеріям — нереально».

Звісно, юрособа — платник ПДВ могла би погодитися про-довжити співпрацю з єдинопо-датником і після 1 квітня за умови, що той знизить ціни на свою продукцію на суму додат-ково сплачених партнером по-датків. Але в такому разі спро-щенцеві довелося б працювати собі на збиток, допоки сума ко-штів, перерахованих йому за відвантажений товар або по-ставлені послуги, не сягне зга-даних 300 тис. грн. «Я ж не можу займатися нерентабель-ною діяльністю, — наголошує підприємець, який побажав за-лишитися невідомим. — А якщо в мене націнка на товар 10–15%, хіба можливо його продати на 20% дешевше?»

Слід зазначити, що, хоча Ко-декс формально й не скасував спрощену систему оподатку-

вання, але зареєструватися платником єдиного податку за схемою 6%+ПДВ, відповідно до указу президента «Про спрощену систему оподаткову-вання», тепер також майже не-можливо. Вірніше, до таких платників застосовуються ті самі правила, що й до юросіб, які працюють на загальній сис-темі оподатковування. При цьому навіть зареєстровані ра-ніше підприємства, які сплачу-ють єдиний податок 6% і ПДВ, потраплять під анулювання ре-єстрації, якщо не зможуть до-триматися вимог Кодексу щодо обороту в 300 тис. грн і полови-ни партнерів — платників ПДВ.

А насправді...

Прописуючи в Податковому кодексі норми про обмеження для реєстрації платником ПДВ, його автори, мабуть, мали на меті унеможливити створення фіктивних фірм, побудову схем

ухиляння від сплати податків і відшкодування фіктивного ПДВ. Однак на практиці ці об-меження використовуються радше для вирішення пробле-ми державного боргу за ПДВ перед бізнесом за рахунок самих підприємців. Так, п. 183.10 ст. 183 ПК передбачає, що платником податку особа вважається з першого числа мі-сяця, наступного за місяцем, у якому досягнуто обсягу опо-датковуваних операцій в 300 тис. грн, але без права на віднесення сум податку до по-даткового кредиту й одержан-ня бюджетного відшкодуван-ня… до моменту реєстрації платником ПДВ. Тобто підпри-ємство щонайменше не зможе відшкодувати податок зі згада-них 300 тис. грн. Крім того, на-віть якщо воно подало заяву на реєстрацію платником ПДВ першого числа місяця, наступ-ного за місяцем, у якому обо-рот перевищив згадану суму, свідоцтво, у найкращому разі, підприємство отримає не рані-ше 10 числа. Відповідно протя-гом десяти днів підприємство буде вважатися платником ПДВ, але не матиме права на

податковий кредит, тож пра-цювати в цей період просто не має сенсу. А «мертвий сезон» може тривати набагато довше. Перед реєстрацією платником ПДВ податкова перевірить під-приємства за цілою низкою критеріїв і може відмовити в реєстрації навіть на формаль-них підставах. При цьому фіс-кали розуміють, що оскаржен-ня такої відмови в судовому по-рядку принесе підприємцеві, у найкращому разі, піррову пе-ремогу. Адже позов може за-тягтися на місяці, а підприєм-ство весь цей час не зможе пра-цювати. «Податкова переслідує свою мету — наповнен ня дер-жавної скарбниці, — розпові-дає Олексій Кравченко. — Від-мовляючи підприємцям у реє-страції платниками ПДВ, вона просто відмовляє їм у праві на податковий кредит. Не виклю-чено, що керівники податкових інспекцій мають чітку установ-ку нікому нічого не давати, за

порушення якої їх можуть на-віть зняти з посади».

На свій страх і ризик

ДПАУ поставила підприємців у безвихідне становище. Щоб стати платником ПДВ, слід за-робити 300 тис. грн, щоб заро-бити ці гроші, слід бути платни-ком ПДВ. У такій ситуації біз-нес змушений шукати нетради-ційних способів вирішення проблеми. Зокрема, деякі під-приємці шукають фірми, які займаються переведенням ко-штів у готівку. Але за прокру-чування товарно-грошових операцій потрібно віддати до 5% суми угоди. Можна продати товар, а після реєстрації плат-ником ПДВ його повернути, але є ризик, що після перевірки податкова анулює свідоцтво. «Щоб зібрати 300 тис. грн, спрощенці вдаються до ризи-кованих і нелегальних схем. Деякі, наприк лад, здійснюють одноразову поставку товарів на цю суму фіктивній фірмі, яка згодом повертає назад по-ставлене. Інші об’єднуються у групу, знаходять псевдопоста-чальника якогось певного това-

ру, перепродають такий товар по ланцюжку від однієї особи до іншої з певною накруткою, допоки не буде досягнуто по-трібної суми, а потім продають або повертають цей товар по-стачальникові», — розповідає Катерина Вознесенська. Та для проведення таких операцій слід щонайменше мати замож-них партнерів, яким можна до-віряти. Олексій Кравченко скептично ставиться до такої схеми: «Не кожен підприємець зважиться надати таку суму для створення обороту чужому контрагентові. Надто вже вели-кий ризик втратити гроші».

Простішим рішенням про-блеми виглядає придбання юрособи, вже зареєстрованої платником ПДВ. Та через збіль-шення попиту вартість таких компаній зростає з кожним днем. Так, якщо до нового року за отримання свідоцтва плат-ника ПДВ слід було заплатити лише 17 грн, то зараз за вже за-

реєстровану фірму доведеться викласти 17 тис. грн.

Не словом, а ділом

Уряд чимдалі впертіше нама-гається переконати підприєм-ців у щирому бажанні спрос-тити умови ведення бізнесу. Наприкінці квітня парламент прийняв низку законів, що спрощують процедуру реє-страції і ведення бізнесу. До-кументи, без сумніву, потріб-ні, хоча й були прийняті на хвилі популізму. Водночас парламент відмовляється під-тримати набагато важливіші для малого й середнього бізне-су законопроекти. Народні об-ранці не проголосували за зміни до Податкового кодексу (№ 8217–2), які передбачали скасування норми, що заборо-няє юрособам відносити до ви-трат кошти, витрачені на спро-щенців. Не був підтриманий проект закону, яким пропону-валося посилити відповідаль-ність посадовців за перешко-джання підприємницькій ді-яльності (№ 7535). Але ж саме ці проблеми сьогодні є найбо-лючішими для бізнесу.

Відмовляючись реєструвати СПД платниками ПДВ, податкова прагне зобов’язати їх платити податок, але не дати права на податковий кредит

речі

контракти | № 20–21 | 23.05.201128

«Я коштовності маю за ніщо, крім діамантів», — заявляла Холлі Голайтлі, головна героїня культової повісті Трумена Капоте «Сніданок у Тіффані». Амбітна американка висловлювала спільну думку більшості багатих сучасників. Книга побачила світ у 1958 році. Тоді зневажливе ставлення до всього, що не діамант, було спільною рисою європейських та американського ювелірних ринків. Час від часу у premium-сегменті з'являлися прикраси із сапфірами та смарагдами, подеколи — з рубінами. Інше каміння не цінувалося, наприклад, аметистове або аквамаринове намисто могло належати лише до середньої цінової категорії. Ювелірні доми, які активно використовували самоцвіти, не мали доступу на luxury-ринок, допоки такий собі Ганс Штерн, засновник компанії H.Stern Jewelry, не привчив американців та європейців купувати напівкоштовне каміння за ціною діамантів. Турмалінові, аквамаринові та цитринові серійні кольє та браслети H.Stern навіть у період економічної кризи продаються по $10  тис. за одиницю товару. Вартість ексклюзивних коштовностей цієї марки часом перевищує позначку $1 млн.

«Напівкоштовного каміння не буває, як не

буває наполовину вагіт-них жінок і наполовину

чесних чоловіків».

•

Ганс ШтернРЕЧІ

стратегії

Джонні ДеппПопулярний актор носить екстравагантні трикутні запонки H.Stern з білого золота зі смарагдами та аметистами.

Крістіна АгілераПоп-діва придбала масивне турмалінове кольє у вигляді вінка, сплетеного з кві-тів. У цій прикрасі вісім великих і шістнадцять дрібних каменів.

Іванка ТрампДонька американського бізнесмена Дональда Трампа носить великий триколірний перстень — метелика з біло-го золота з аквамарином і аметистом.

Шеннен ДоертіЗірка молодіжних серіалів «Беверлі-Хіллз, 90210» та «Усі жінки — відьми» купила кілька «багатошарових» кілець із жовтого, білого та червоного золота із вкрапленнями сапфірової крихти.

Вікторія БекхемДружина знаменитого футболіста Девіда Бекхема придба-ла золотий браслет для щиколотки із шістьма маленькими підвісками у вигляді карнавальних масок і блазнівських ковпаків.

VIPкліенти

контракти | № 20–21 | 23.05.2011 29

Марія БОНДАР..

Каміння на шиях

Як компанії H.Stern Jewelry вдається продавати напівкоштовне каміння за ціною діамантів

Недорогоцінне каміння

Фірмовою фішкою марки вважаються прикраси з турма-лінами. Це доволі поширені різнобарвні кристали міне-рального походження, за допо-могою яких П’єр і Жак Кюрі свого часу відкрили п’єзоелек-трич ний ефект. Статус юве-лірного каміння такі мінерали отримали саме завдяки Гансу Штерну. Його стараннями у 1960-х у Європі та США вини-кла мода на турмаліни. Їх по-чали оправляти в золото й пла-тину, вони заблищали у вітри-нах ювелірних салонів Ван-домської площі в Парижі, на 47-й вулиці в Нью-Йорку і в антверпенському Алмазному кварталі. Так недорогі технічні й виробні мінерали з легкої руки спритного торговця пе-ретворилися на матеріал для виготовлення коштовностей.

Власне, турмаліни — різно-вид боромістких алюмосиліка-тів. Доволі великі й зазвичай непрозорі. З погляду виробни-ка прикрас у цих мінералів є щонайменше два незаперечні

достоїнства. По-перше, у при-роді їх доволі багато й собівар-тість видобутку невелика. По-друге, розмаїття кольорів тур-малінів таке велике, що дозво-ляє створювати речі в будь-якому стилі. Гемологи розріз-няють із дюжину турмалінів. Найрідкісніший і, відповідно, найдорожчий із них — без-барвний ахроїт — Ганс Штерн майже не використовував. Він віддавав перевагу набагато по-ширенішим і дешевшим зеле-ним верделітам, синім індиго-літам і червоним рубелітам. Якщо у 1960-х роки засновник H.Stern Jewelry зазвичай про-понував турмаліни у вигляді гранованого каміння приват-ним ювелірам і постачальни-кам ювелірних домів, то нині його син — гендиректор бать-ківської компанії з 1991 року — просуває та продає ці міне-рали в готових прикрасах. Попри кризове зниження по-питу на ринку елітних прикрас його бізнес розвивається ціл-ком успішно.

Чергове збільшення обсягів збуту сталося взимку цього

року, після того як у ЗМІ з’явилася інформація про аук-ціонний продаж ексклюзивно-го персня Crystal Tears із вели-ким блакитним турмаліном за $1,065 тис. «Байдуже, хто саме виписав чек; це міг бути реаль-ний покупець або агент, найня-тий компанією-виробником, щоб збільшити стартову ціну та через кілька років спробувати продати той самий перстень на іншому аукціоні за $2 млн, — зазначає консультант служби економічної інформації NBC Тріша Спаркс. — Той факт, що хтось готовий заплатити понад мільйон доларів за турмалін, сам по собі змінює ставлення учасників ювелірного ринку до цього каменю або, принаймні, підігріває суспільний інтерес до нього. Гемологи можуть скільки завгодно міркувати про власти-вості та якість каміння, але для купуючої більшості цінним є те, що коштує грошей. Тож у су-перечці про те, чи є турмалін дорогоцінним камінням, шес-тизначна ціна — набагато ваго-міший аргумент, ніж прозорість і колір».

Казки старого Ганса

Дорожнеча прикрас H.Stern почасти виправдана специфіч-ним іміджем марки. Для його створення й підтримки промо-фахівці компанії-виробника задіяли весь набір класичних інструментів просування на luxury-ринку. Одним із най-важливіших елементів промо-програми бренда є маркетин-гова легенда. У її основі міфо-логізація образу засновника компанії. Автори PR-статей і відеосюжетів, укладачі рек-ламних буклетів і сценаріїв клієнтських заходів розповіда-ють покупцям коштовностей про натхненного юнака Ганса Штерна, який волею злої долі був змушений залишити за-няття живописом і музикою, щоб зайнятися торгівлею. Майже в кожному промо-тексті можна знайти розповідь про те, як сімнадцятилітній бі-женець, який приїхав до Бра-зилії з Німеччини, не маючи й шеляга, був вражений красою бразильських самоцвітів і за-присягнувся, що прославить їх

Хроніки Штерна

1920 1930 1950 1970 1980 19901940 1960 2000 2010

1922 р. — у німецькому місті Ессен, в сім'ї небагатого єврейського крамаря Штерна народжується син Хаїм, який пізніше візьме собі німецьке ім'я Ганс

2001 р. — популярний графічний дизайнер Невілл Броді розробляє для марки новий логотип із деформованою буквою S, презентацію зміненого лого влаштовують на П’ятій авеню в Нью-Йорку

1939 р. — рятуючись від переслідувань фашистів, Штерни тікають до Бразилії

1940 р. — сім'я бідує, не може обзавестися власним житлом, тимчасовим притулком Штернів стає будинок далеких родичів, які давно мешкають у Бразилії

1943 р. — Ганс Штерн працює у бразильській компанії Cristab, яка торгує мінералами та дорогоцінним камінням

1945 р. — відкриває власну фірму з продажу самоцвітів

1951 р. — президент Нікарагуа Анастасіо Сомоса замовляє Гансу Штерну підібрати великий помітний камінь для вечірнього кольє, яке диктатор мав намір подарувати своїй дружині

1958 р. — Ганс Штерн засновує першу в Латинській Америці гемологічну лабораторію

1964 р. — Ганс Штерн експортує самоцвіти до Європи та до країн Близького Сходу

1991 р. — бізнес Ганса Штерна успадковує його син Роберто

2003 р. — бренд H.Stern вперше представлений на престижній міжнародній виставці Basel Jewelry

2006 р. — обличчям марки H.Stern стає актриса Ешлі Джадд

2007 р. — роздрібна мережа H.Stern розростається, у 12 країнах працюють 160 монобрендових ювелірних магазинів різного формату

2008 р. — компанія H.Stern Jewelry відкриває ювелірні салони в зонах duty free великих транспортних вузлів

2010 р. — Роберто Штерн активно інвестує в розширення товарної лінійки, він робить ставку на виготовлення та продаж fashion-аксесуарів з ювелірними елементами або без них.

речістратегії

контракти | № 20–21 | 23.05.201130

на весь світ. За цим зазвичай іде розповідь про вивчення ювелірної справи та самостій-ну розробку дизайну прикрас. Покупців переконують, що молодий, але дуже таланови-тий ювелір Ганс Штерн швид-ко прославився, після чого до нього почали з’їжджатися пів-денноамериканські та афри-канські диктатори, які бажали придбати якісь особливі ко-штовності для дружин, доньок і коханок.

Частка правди в цих розпо-відях є. У 1939 році родина Штернів справді була змуше-на тікати з Німеччини до Бра-зилії і там тривалий час біду-вала. Ось лише заняття музи-кою та живописом юний Ганс кинув іще у 1935 році, коли й він, і його батьки цілком бла-гополучно жили в Ессені. Чи були в майбутнього «короля кольорового каміння» потяг до образотворчого мистецтва й дизайнерський талант — до-стеменно невідомо. Однак збереглися документальні свідчення того, що родич його матері, ландшафтний дизай-нер Роберто Бюрль Маркс, пропонував хлопцеві роботу у власному бюро. Та Ганс від-хилив цю пропозицію та на-йнявся в компанію Cristab, яка продавала на експорт до-рогоцінне каміння й мінера-ли. Очевидно, заняття торгів-лею було не таким уже й ви-мушеним.

Що ж до любові Штерна до самоцвітів, це теж питання су-перечливе. Він справді доклав чималих зусиль для популяри-зації бразильських кольоро-вих мінералів на світовому

ювелірному ринку. Відкрив першу в Латинській Америці корпоративну гемологічну ла-бораторію. Фінансував неза-лежні дослідження якості ка-міння. Засновник H.Stern Jewelry навіть домігся того, що в документації одного з най-більших у світі гемологічних інститутів формулювання «на-півкоштовне каміння» було за-мінене на «кольорове дорого-цінне каміння». «Навряд чи в усьому цьому були якісь сан-тименти, — пише Гарольд Баркс, автор книги «Історія в каратах», — Вважаю, Штерн придбав родовища недорого каміння саме тому, що знав, як підвищити їхню ринкову ціну за допомогою PR-технологій, і розраховував добре на цьому заробити. Що, власне, і стало-ся. Слід віддати належне влас-никові H.Stern, він виявив ви-няткову заповзятість, марке-тинговий талант, витратив ба-гато часу та грошей і, в підсум-ку, створив новий сегмент на ринку дорогоцінного каміння. Ось тільки чи було цепов’язано з любов’ю до самоцвітів, та й чи любив він їх, незрозуміло. Сам Ганс Штерн прикрасами не користувався, а його дру-жина й обидві невіст ки носи-ли діаманти».

Захопленість засновника марки дизайном коштовнос-тей автори промо-матеріалів H.Stern теж швидше за все пе-ребільшують. Як зазначає пан Баркс, підтверджень того, що Ганс Штерн вивчав дизайн, а тим більше сам розробляв якісь моделі коштовностей, немає. Та й узагалі він торгу-вав переважно камінням. Нова

стратегія розвитку компанії, у якій наголос робиться на роз-витку дизайнерських ліній і просуванні готових прикрас, — розробка Роберто Штерна, який очолив H.Stern Jewelry у 1990-ті. «Що ж до південноа-мериканських і африканських диктаторів, які нібито при-їжджали до майбутнього «ко-роля кольорового каміння» по коштовності, то якби це було правдою, у Штерна з’явилася б можливість дешево й у вели-ких кількостях скуповувати алмази, видобуті в захоплених диктаторами країнах, а цього вочевидь не сталося. Навряд чи талановитий комерсант втратив би такий шанс, швид-ше за все, в нього просто не було контактів із потрібними людьми, — додає історик. — Підтвердження того, що дру-жина нікарагуанського прави-теля Анастасіо Сомоси носила кольє з одним зі штернівських каменів, існують. Але, по-перше, в H.Stern Jewelry було придбано лише камінь, а не саму прикрасу, а, по-друге, це не означає, що Со-моса та Штерн були знайомі особисто».

Вічно молоді

Ще один ключовий елемент промо-програми H.Stern — product placement у голлівуд-ських фільмах і надання фір-мових прикрас зіркам кіно й поп-музики. Оскільки основ-ною цільовою аудиторією ТМ

Роберто Штерн обрав золоту молодь, у product placement перевага віддається легким комедіям за участю зірок но-вого покоління. Найбільш вдалим розміщенням, за оцін-ками фахівців TC Advertising, які консультували компанію-виробника, була поява обруч-ки з рожевим сапфіром у фільмі «Білявка в законі-2». За сюжетом героїня Різ Візер-спун отримує цю обручку з рук нареченого. Ще один при-клад успішного product placement — комедія «Не-стерпна жорстокість». Тут ви-конавиця головної ролі стар-ша (Кетрін Зета-Джонс, 41 рік) і до нового покоління зірок її вже не віднесеш, однак, судячи з післяпрокат-них відгуків, картина мала найбільший успіх саме в мо-лодіжної аудиторії. «Ми шу-каємо молодих і модних зна-менитостей, старше поколін-ня, як, наприклад, Елізабет Тейлор, не одягали», — ви-знає маркетинг-директор H.Stern Jewelry у Північній Америці Андреа Хансен. Схоже, молодість з точки зору H.Stern — широке поняття. Теперішньому обличчю марки — Ешли Джадд — 42 роки, та цільовій аудиторії марки вона подобається. Ця акторка при-вернула увагу промо-фахівців H.Stern Jewelry у 2006 році, зі-гравши в культовому фільмі Вільяма Фрідкіна «Глюки», за однойменною п’єсою Трейсі Ледса.

Вікторія ЛОЗА, генеральний директор дистриб'юторської компанії «Атідіс»

— Я — не прихильниця брендових коштовностей, але H.Stern у мене є. Півтора року тому в Мюнхені я купила дуже симпатичний браслет — колосок із жовтого золота та ви-тончене маленьке кольє з аметистів у білому золоті. Браслет привернув мою увагу оригінальністю моделі, він майже цілком складається з ма-леньких золотих лусочок, з'єднаних разом у формі колоска, а кольє про-сто ідеально пасує до моєї улюб-леної вечірньої сукні. Я не ношу глибоких вирізів, і те, що більшість сучасних моделей шийних прикрас для вечора передбачають декольте, для мене зовсім недоречно. Добре, що у H.Stern багато кольє та намист під горло.

Ріна ВОЛЬШТЕЙН, бренд-менеджер ТМ Goody

— Коли заходиш до якогось із європейських магазинів H.Stern, здається, ніби власники цього бренду вважають населення Ста-рого Світу вкрай наївним. Інакше незрозуміло, на що розраховують люди, які намагаються прода-ти самоцвіти за ціною діамантів. Звісно, далеко не всі європейські жінки мають вишуканий смак. Багатьом і справді можуть сподо-батися ті кричущі, квітчасті речі, якими торгує H.Stern, але не за EUR5 тис. Зайвого в нас платити не люблять. До речі, більшість покупців, яких особисто мені до-велося бачити в німецьких магази-нах HStern, — приїжджі зі Східної Європи та Росії.

Думки споживачів

Цінова піраміда

• Nature Pendant — $10 800

• Watch Pendant — $5800

Premiumсег мент

Lowсег мент

Mediumсег мент

• Diamond Double Strand — $6400

• Green Tourmaline Diamond — $4600

• Aquamarine Diamond — $4800

• Golden Stones Petite — $4100