kgbd...сповіщатиме вас про всі нововведення і зміни, у т....

Інформаційний вісник

Київ 2014

1 (49) 2014

ББК 78.34(4Укр)Б 59

Редактори: С. Чачко, В. Кучерява, Н. Лінкевич

Редакційна колегія: Г. Саприкін (голова редкол.), Т. Сопова (відп. ред.), О. Виноградова, Т. Якушко

© ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва», 2014

В інформаційному віснику «Бібліосвіт» публікуються матеріали до 200 річчя від дня народження Т.Г.Шевченка, ви-світлюються інноваційні методи та досвід роботи закордонних і вітчизняних спеціалістів бібліотечної справи, соціологічні аспекти обслуговування молоді; вміщуються поради щодо планування бібліотечних заходів на 2014р, а також хроніка подій у бібліотеках України для юнацтва (молоді).

Електронна версія інформаційного вісника «Бібліосвіт» розміщена на сайті ДЗ «ДБУ для юнацтва» http://www.4uth.gov.ua/library_science/bibliosvit/index.htm.

Бібліосвіт : інформ. вісн. – Вип. 1 (49) 2014 / [редкол. : Г. Саприкін (голова редкол.), Т. Сопова (відп. ред.), О. Виноградова, Т. Якушко] ; ДЗ «Держ. б-ка України для юнацтва». – К. : [б. в.], 2013. – 00 с.

3

ЗмістЮвілеїВітаємо директора Волинської обласної бібліотеки для юнацтва Мах Марію Михайлівну 5Вітаємо колектив Обласної бібліотеки для юнацтва Житомирської обласної ради 6

Зарубіжний досвідЛі Райні та ін. Читацькі та бібліотечні звички молодих американців 7Елен Майєрс Вплив бібліотек

на розвиток у юнацькому віці 15

Досвід роботиОлена Микитюк Духовний світоч українського народу

(до 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка) 22

Галина Таранюк Бібліокроки до інновацій Обласної бібліотеки для юнацтва Житомирської обласної ради 27

Зоя Подолян,Наталія Вірич Маркування літератури – ефективний

метод розкриття фонду 33Надія ЗолотарьоваЮлія Дудко Українці на Cycling for libraries-2013

(Долаючи кордони назустріч бібліотечним змінам) 37

Галина Бондар Бібліотека та СІЗО: шляхи співпраці 42

4

КраєзнавствоГалина Бондар «І сива давнина, і сьогодення час урочий»

(З досвіду роботи Ніжинськоїміської бібліотеки ім. М. Гоголя) 45

Поради професіоналівІнформуємо. Радимо. ПлануємоПланування 2014. Ювіляри 2014 року 52

Соціологічні дослідженняМаксим Красій Бібліотека та читач у віртуальному

просторі: місце зустрічі(Результати Всеукраїнського соціологічного дослідження) 55

Вісті з регіонівТамара Таньчук В обласній бібліотеці для юнацтва

відкрито пункт вільного доступу до Інтернету від «Бібліомосту» 69

Наталія Вірич Зимова школа молодих бібліотекарів «NE-FORMAT» 71

Валентина Вовк Провісник долі УкраїниДо 200-річчя від Дня народження Т. Г. Шевченка 73

Любов Драпалюк У Верховній Раді України 77

Портрети бібліотекDie Medienetage – нова Дрезденська библіотека для молоді 79

Вимоги щодо подання статей до інформаційного вісника 81

5

Ювілеї

Колектив Державної бібліотеки України для юнацтва сердечно вітає Вас із ювілеєм. Під Вашим керівництвом

Волинська ОБЮ перетворилася на знаний в Україні культурно-освітній центр. Її внесок у розвиток культури нашої держави важко переоцінити. Адже високоякісне бібліотечно-інформаційне обслуговування, задоволення навчальних, наукових та інших потреб юнацтва – це запорука зростання його духовного потенціалу, гарантія гідного інтелектуального розвитку країни у майбутньому.

Безперечно, успіхи бібліотеки, якою Ви опікуєтесь, не в останню чергу є наслідком Вашої особистої наполегливості та впевненості у своїх можливостях. Тому в цей урочистий день маємо всі підстави щиро побажати Вам великого щастя та міцного здоров’я, нових творчих задумів, спрямованих на розвиток б і бл і от еч н о ї с п р а в и , т а п о в н о ц і н н о ї ї х

реалізації. Нехай Вашу роботу з розумінням підтримують як колеги та користувачі, так

і керівники області та держави. Довго-ліття Вам, сил та наснаги!

Вітаємо директора Волинської обласної бібліотеки для юнацтва

Мах Марію Михайлівну

З повагою, редакційна колегія

інформаційного вісника «Бібліосвіт»

БІБЛІОСВІТБІБЛІОСВІТ

6

Колектив Державної бібліотеки України для юнацтва сердечно вітає вас із 35-річчям від дня заснування

вашої бібліотеки. Висловлюємо глибоку повагу та вдячність за наполегливу працю на ниві бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва області.

Успіхи Житомирської ОБЮ безсумнівні. Повноцінно задовольняючи навчальні, культурні та наукові потреби читачів, бібліотека є надійним джерелом знань, чинником зростання духовного потенціалу юнацтва, а отже, й гідного інтелектуального розвитку держави. Книгозбірня – перевірений, досвідчений помічник і партнер навчальних закладів у справі популяризації книги та читання. Ви постійно підвищуєте свій професіоналізм, вдало застосовуєте як традиційні, так і інноваційні форми та методи обслуговування користувачів, чутливо відгукуєтеся на перспективні пропозиції щодо інформатизації бібліотечної роботи.

Ми щиро радіємо творчим успіхам і прагненням колективу Бібліотеки. Бажаємо здоров’я, щастя, плідних творчих задумів та їх практичного втілення, підтримки з боку обласної ради, колег і відвідувачів.

З повагою, редакційна колегіяінформаційного вісника «Бібліосвіт»

Вітаємо колектив Обласної бібліотеки для юнацтва

Житомирської обласної ради

БІБЛІОСВІТ

7

Читацькі та бібліотечні звички молодих американців 1

Лі Райні, директор, Крістен Парсел, заступник директора,

Катрін Цикур, дослідник-аналітик, Джоана Бренер, редактор сайту,

Мері Мадден, науковий співробітник відділення дослідження Інтернету неурядової організації з

вивчення громадської думки «П’ю»

Видача е-книг додому: детальний погляд. Відвідувачі бібліотек, які брали участь у нашому Інтернет-опитуванні,

здебільшого дізналися про можливість брати додому е-книги у своїй бібліотеці – або власне в цій бібліотеці, або з її Інтернет-розсилки.

Багато хто, схоже, дізнався про можливість брати е-книги додому на сайті бібліотеки – особливо це стосувалося читачів, котрі вже регулярно користувалися бібліотечним сайтом для того, щоб резервувати книжки. «Я побачив це на сайті бібліотеки. Якщо ви реєструєтеся і надаєте свій е-мейл, бібліотека регулярно сповіщатиме вас про всі нововведення і зміни, у т. ч. про е-книги та інші Інтернет-послуги», – сказала учасниця опитування з віко-вої групи від 25 до 29 років.- я вважаю, що моя бібліотека робить велику роботу, доводячи інформацію до своїх читачів».

Інші ж просто випадково помітили варіант вибору е-книги в електронному каталозі. «Я думаю, що дізналася про це тільки тому, що регулярно заходжу на сайт своєї бібліотеки для того, щоб зарезервувати книгу і пошукати щось у каталозі. Не думаю, що бачила якусь рекламу

1 Закінчення. Початок у №№ 2(46) – 4(48) за 2013р

Зарубіжний досвід


8

з цього приводу, – написала інша учасниця того ж віку. – Можливо, їм варто зробити інформаційну розсилку, щоб люди дізналися про це?»

«Я вивчав бібліотечний сайт і виявив посилання на Інтернет-бібліотеку NetLibrary. Ніхто не казав мені, що існує така можливість, треба сказати, що хтось із персоналу дуже здивувався, коли я по-казав йому це, – сказав один із респондентів. – Очевидно, що наша бібліотека не приділяла особливої уваги інформуванню читачів про е-книги. Здається, вони розмовляли про це лише з тими, хто сказав їм, що має е-ридер, забувши про те, що в кожного є мобільний телефон».

Інші дізналися про таку можливість від знайомих або з оголошень у місцевій газеті. «Мені про це розповів мій приятель, – сказав учасник опитування, студент. – Було б корисно отримати інформаційні листи з назвами нових видань, котрі надійдуть в бібліотеку найближчим часом».

Нарешті, багато хто не знав, чи пропонує їх бібліотека нові е-книги, але став шукати інформацію про можливість взяти е-книги додому після того, як придбав е-ридер (або почав замислюватися про його придбання). «Коли ми замислились про купівлю е-ридера, то почали шукати (на сайті бібліотеки) інформацію про те, чи є в бібліотеці щось для е-ридерів, – сказав учасник опитування з вікової категорії від 25 до 29 років. Інший учасник, студент, не довідувався про можливість брати додому е-книги, поки не купив ридер. «Про цю послугу мені розповів продавець у магазині, де я купував свій е-ридер», – сказав він.

Більшість учасників нашого Інтернет-опитування сказали, що е-книги в їх бібліотеці можна взяти додому в середньому на два-три тижні, і зазвичай їм цього часу достатньо:

◘ «У нашій електронній бібліотеці період, на який можна щось узяти додому, такий самий, як усюди (14 днів). Думаю, це правильно, – написав студент. «У більшості випадків мені не потрібно більше 14 днів, щоб прочитати звичайну книгу, а якщо така книга знайдеться, то я просто не буду її читати, ця книга вже точно мене не зацікавить»;


9

◘ «Мені здається, 3 тижні без можливості продовжити», – написав участник опитування у віці від 25 до 29 років, додавши, що такий термін, на його думку, «дещо закороткий»;

◘ «Я можу вибрати, на який час брати книгу додому – на 7, 14 або 21 день, – написала учасниця опитування з вікової групи від 25 до 29 років. – Думаю, що це справедливо, адже друковані книги теж видаються на 3 тижні (щоправда, якщо книга нова, то цей термін трохи коротший)».

Один студент розповів, що він має власний підхід до періоду, на який можна взяти книгу додому: «Я даю собі тиждень на те, щоб прочитати книгу, отже, я не забуваю про неї і не маю справи зі штрафами. Щоправда, штрафи за е-книги більше не стягуються, але це вже звичка».

Бібліотечні звички читачів, які беруть е-книги додому. Останніми роками попит на е-книги зріс, а крім того, в обіг увійшли е-ридери, отже, відділи електронних книг у публічних бібліотеках не завжди встигають за цими змінами. Розмір і можливості фонду е-книг у кожній бібліотеці визначалися не тільки можли-востями і пріоритетами цієї бібліотеки, але також і доступністю конкретних примірників. Багато видавців, стурбованих потенційною проблемою піратства у відношенні до е-книг, що тягне за собою зниження продажів, взагалі не продають бібліотекам е-книги, інші вимагають реалізації певних обмежень або ж підвищують ціну продукції, що користується попитом.

Згідно з даними національного опитування, 12 % усіх читачів віком від 16 років, які беруть е-книги додому в бібліотеках, в осно-вному задоволені тим вибором е-книг, які їм надаються. Серед тих, хто брав е-книги додому в публічній бібліотеці в 2013 р., майже дві третини сказали, що вибір у їх бібліотеці «добрий» (32 %), «дуже до-

Останніми роками попит на е-книги зріс,

а крім того, в обіг увійшли е-ридери,

отже, відділи електронних книг у публічних бібліотеках не завжди встигають

за цими змінами.


10

брий» (18 %) або «відмінний» (16 %). Близько 23 % схарактеризували вибір е-книг лише як «добрий», а 4 % заявили, що він «поганий».

Ми також запитали у користувачів, які беруть е-книги додому, чи зіштовхувалися вони з трудностями, пов’язаними з цим, і з’ясували наступне:

◘ 56 % сказали, що потрапляли в ситуацію, коли намагалися взяти додому певну книгу, а її в бібліотеці не було;

◘ 52 % заявили, що зіштовхувалися з ситуацією, коли бажану книгу можна було отримати лише в черзі;

◘ 18 % сказали, що зустрічалися з тим, що потрібна їм кни-га виявлялася несумісною з пристроєм для читання е-книг, яким вони користувалися.

Респонденти всіх вікових груп, які брали участь у нашому Інтернет-опитуванні, висловили бажання, щоб у бібліотеці в наявності було більше книг, а черги за ними зменшилися. Одна з учасниць опитування, студентка, розповіла, що вона має власний спосіб вибору е-книг у своїй бібліотеці: «Найкраще – полюбити дивні книги. Наприклад, останній роман Джеймса Паттерсона не дістати. А ось якщо ви хочете почитати третій роман цього письменника, то зможете його знайти. Так само зазвичай у наявності є багато класичної літератури».

У цілому, учасники нашого Інтернет-опитування вважають, що процес взяття додому е-книг у їх бібліотеці відбувається без особливих перешкод, хоча вони й мають певні побажання щодо його покращення. «Додаток дуже простий у використанні, без складностей, – написав один студент. – Мені подобається, що я можу читати з телефону або з iPad, і моя сторінка синхронізува-тиметься автоматично». Інший респондент додає: «Я підключив функцію розширеного пошуку, з ним шукати книжки швидко й легко. Якщо я не авторизуюся, то процес взяття книги додому буде трудомістким, отже, коли я вибираю книгу, то намагаюся авторизуватися, і тоді процес взяття книги додому потребуватиме лише кількох кліків».


11

Інший учасник опитування, студент, також згадав про процес авторизації – і про всю систему в цілому. «У системі відсутня функція рекомендації найпопулярніших книжок, мобільна версія незграбна і з поганою навігацією», – сказав він. «Користуючись мобільним пристроєм, треба кожного разу знову проходити процес авторизації!»

Багато хто був, крім того, незадоволений великою кількістю екранів для авторизації, якими треба проходити для того, щоб узяти книгу додому. «Було б справді чудово, якщо б можна було завантажити книгу за кілька кроків, а тепер для цього треба зробити 6 кроків, якщо не більше, – сказав один студент. –Для кожного пристрою свій власний процес взяття книг, а як було б чудово, якщо б він був однаковим для всіх – для Kindle, Nook, iPad, ноутбуків і т. д.».

«Було б чудово, якщо б цей процес взяття книг додому проходив автоматично, відразу після її звільнення, – запропо-нувала респондентка у віці від 25 до 29 років. – Я так прогавила книгу, якої чекала кілька тижнів, тому що була відсутня і не могла завантажити її».

Сам пошук е-книг на бібліотечних сайтах молоді учасники Інтернет-опитування переважно назвали достатньо легким, на відміну від перегляду файлів і інформації:

◘ «Зробіть процес перегляду книг більш простим. Може, треба дати окремим абзацом інформацію про те, чому присвячено книгу, і посилання на її фрагмент для ознайомлення (якщо такий є). Крім того, було б непогано подавати й рекламні анотації видавництва, на кшталт «цей письменник найбільш відомий як автор…», – написав нам студент, додавши: «Це було б непоганим додатком, але якщо ви просто зробите процес перегляду е-книг таким самим функціональним, як каталог електронних карток, це було б дуже, дуже добре»;

◘ «Спробуйте скласти список нових е-книг, які скоро будуть доступні, особливо новинок», – написав студент, який живе в передмісті;


12

◘ Інший учасник Інтернет-опитування був більш лаконічним: «Просто продовжуйте додавати нові книги. Чим більше вибір, тим більше людей буде цим користуватися».

Дехто просто хотів мати можливість переглянути список е-книг, доступних у даний момент. «Наявність загальних стандартів полегшує життя», – сказав нам один студент. Він запропонував або створити новий стандарт для е-книг, або забезпечити можливість читання пристроями великої кількості форматів, бо «немає якогось пристрою, який був би сумісним з усіма форматами, які забезпечує сервис OverDrive».

Молоді учасники опитування, які мають кілька пристроїв, сказали, що вони часто стикалися з проблемами сумісності.

◘ Дівчина з вікової категорії 25-29 років, яка бере додому е-книги, заявила: «Часто-густо книги виявляються несумісними з пристроями Apple, і OverDrive «не бачить» цих книг під час пошуку. Я нерідко плутаюся, не знаючи, які книги дійсно наявні, і мені доводиться шукати за допомогою комп’ютера, щоб знайти те, що потрібно».

◘ Інший респондент сказав нам, що «наявність багатьох форматів для аудіокниг дуже засмучує. Я маю Mac, тобто не можу завантажити на свій комп’ютер аудіокниги формату WMA (хоча мій пристрій може «читати» такий формат, якщо вони будуть переформатовані)».

Відвідувачі, які не беруть додому е-книги. Незважаючи

на заяви Американської бібліотечної асоціації про те, що 76 % публічних бібліотек надають е-книги своїм користувачам, більшість американців не впевнені в тому, що в їх місцевій бібліотеці існує подібна послуга. 52 % респондентів віком 16-29 років, які ще не читали і не брали е-книги у бібліотеці, не знали відповіді на наше питання, чи надає їх бібліотека своїм користувачам е-книги. Ще 19 % відповіли, що їх бібліотека видає е-книги додому, а 29 % точно знали, що ні. Хоча в цілому їх відповіді були схожі, респонденти


13

старше 30 років частіше за інших відповідали, що їх бібліотека видає е-книги або що вони не знають про це. Більш молоді учасники частіше відповідали, що в їх бібліотеці немає такої послуги.

Коли запитали тих, хто не бере додому е-книги, чому вони цього не роблять, то не виявили переважної причини, але відповіді молодих і старших респондентів були схожими. У цілому, 28 % респондентів до 30 років вказали на проблему зручності, кажучи, що простіше взяти е-книгу десь інде. Кожен п’ятий (19 %) не знав, що їх бібліотека видає е-книги додому.

Близько половини тих, хто поки що не бере е-книг у бібліотеці, хотіли б мати можливість брати додому е-ридери з завантаженими на них книгами, особливо це стосується представників більш молодих вікових груп.

Ми також опитали тих, хто поки не бере додому е-книги в публічних бібліотеках (включаючи тих, хто взагалі не читає е-книги), які бібліотечні послуги були б більш затребуваними:

◘ 58 % респондентів віком до 30 років, які не користуються послугою е-книг у бібліотеці (включаючи 60 % старшокласників і студентів), відповіли, що вони «скоріше за все» або «можливо» брали б додому е-ридери з завантаженими на них е-книгами (по-рівняно з 46 % усіх респондентів);

◘ 33 % респондентів до 30 років відповіли, що вони «скоріш за все» або «можливо» відвідали б бібліотечні курси з правил заван-таження е-книг на різні гаджети (порівняно з 32 % усіх респондентів).

◘ 31 % респондентів до 30 років відповіли, що «скоріш за все» або «можливо» відвідали би бібліотечні курси з експлуатації е-ридерів або планшетів (порівняно з 31 % усіх респондентів).

І молоді, і старші респонденти опитування однаково зацікавилися курсами з е-ридерів і е-книг. Приблизно така сама кількість учасників опитування виявилася зацікавленою у допомозі під час завантаження бібліотечних е-книг на нормативні е-пристрої (як видно з графіка). Найбільша зацікавленість до пов’язаних з


14

е-книгами курсів спостерігалася серед учасників опитування ві-ком 50-64 років, а найменша зацікавленість – серед респондентів 65 років і старше. Насправді вікова група 65+ виявилася найменш зацікавленою в усіх трьох запропонованих послугах.

Наскільки ймовірно, що читачі бібліотеки, які не користуються е-книгами:

◘ взяли б у місцевій бібліотеці додому е-ридери з завантаженими е-книгами (американці у віці від 16 років, які не читають е-книги і які читають, але не беруть їх додому в бібліотеці)

◘ відвідали б курси з використання е-ридерів або планшетів (американці у віці від 16 років, які не читають е-книги і які читають, але не беруть їх додому в бібліотеці)


15

Вплив бібліотек на розвиток у юнацькому віці

Елен Майєрс, колишній керівник проекту

«Публічні бібліотеки як партнери у розвитку молоді» (США)

Поняття «розвиток у юнацькому віці» використовується у багатьох значеннях. Говорячи про нього, ми, головним

чином, маємо на увазі складну стадію розвитку, що припадає при-близно на друге десятиріччя життя людини. Крім того, це поняття застосовується до вироблення позитивних якостей у юнацтва. А використання зазначеного поняття ще й у третьому значенні – від-носно програм та організацій, які активно реалізовують такий підхід (наприклад, програм післяшкільної підготовки, молодіжних центрів або клубів), – остаточно заплутує справу.

Принципи розвитку в юнацькому віці стосуються будь-якого середовища, у якому перебуває молодь. Так само відповідні при-йоми роботи є прийнятними для будь-яких фахівців або волонтерів, які працюють із молоддю. Отже, бібліотеки є важливими членами цього «рівняння», поряд із музеями, рекреаційними установами, парками, центрами ювенальної юстиції, лікарнями та школами. В основі різноманітних застосувань обговорюваного поняття лежить сукупність пов’язаних між собою уявлень щодо того, хто, що, коли, де, чому і як розвивається. Спільно всіми цими уявленнями описується планомірний підхід до роботи з юнацтвом. Базові елементи такого підходу визначені численними організаціями (наприклад, Центром дослідження розвитку в юнацькому віці і підходів до нього, Національною організацією із співробітництва у справах юнацтва, мережею державно-приватних партнерств).

Зарубіжний досвід


16

Більшості цих організацій притаманне прагнення вийти за межі вузького мислення про те, які результати, стимули, умови, стратегії і партнери потрібні для того, щоб допомогти молоді вирішувати проблеми, формувати навички і використовувати можливості для навчання, праці і співробітництва. Форум сприяння юнацтву резюмував подібні уявлення у наступних максимах:

1. Безпроблемність – не значить цілковита готовність. Не можна визначати, чого ми хочемо від юнацтва, виключно як заперечення того, що, на наш погляд, для нього є неприпустимим, тобто лише закликати до того, щоб молодь не завдавала прикростей, не вживала наркотиків, не виявляла агресивності на вулиці. Ми повинні мати не менш чітке уявлення про те, яких установок, навичок, вчинків і цінностей для молоді бажаємо, ніж про те, яким прагнемо запобігти. Важливо визначати наші сподівання щодо юнацтва в позитивних категоріях не менш підкреслено і точно, ніж у негативних.

2. Цілковита готовність – не значить повна участь. Молодь не чекає зрілості, аби включитися в роботу, сімейне або суспільне життя тощо. Так само, як недостатньо визначати наші цілі стосовно молоді шляхом опису проблем, яких треба уникати, недостатньо й говорити про те, що ми хочемо, аби «молодь досягла 21 року», «підготувалася до дорослості» і т. ін. Стосовно молоді слід передбачати повну участь «тут і тепер».

3. Освітня підготовка є важливою, але її недостатньо. Пізнавальний розвиток абсолютно необхідний для повної підготовки. Але прагнучи до пізнавального розвитку, не слід упускати інші ключові його сфери. Розуміючи взаємозв’язки між ними, ми повинні враховувати розвиток в інших ключових напрямках – професійному, соціальному, фізичному, грома-дянському, емоційному і моральному.

4. Компетентність як така є важливою, але її недостатньо. Потрібно підкреслити, що компетентність (навички, знання та вчинки) є лише одним із показників успіху. Молоді люди можуть


17

добре вирішувати певні задачі і багато знати, але ще не можуть стати повноцінними громадянами, працівниками, членами сімей і взагалі особистостями. На загальну життєспроможність молоді, нарівні з компетентністю, впливають впевненість у собі, характер і взаємодія.

5. Послуг як таких недостатньо. Юнацтво потребує уваги до себе та доступних послуг (медичних і транспортних), безпечного та надійного середовища, а також високоякісної загальноосвітньої й професійної підготовки. Але воно також потребує підтримки – взаємозв’язків і мереж, які б забезпечували виховання, норми і керівництво. Окрім того, воно має отримати змогу навчатися, засвоювати доробок людської думки та робити власний внесок до нього, перевіряючи себе в нових ролях і беручи активну участь у сімейному та суспільному житті.

6. Програм як таких недостатньо. Молодь формується головним чином не завдяки програмам. Вона формується в сім’ях і спільнотах, що створюють формальні й неформальні умови для навчання та розвитку. Програми – свідомо структуровані дії та прийоми підтримки, спрямовані на задоволення конкретних потреб та досягнення конкретних результатів, – важливі. Але їх треба впроваджувати в більш широкому контексті можливостей і обмежень, що природньо існують або свідомо створюються в різних середовищах. Це означає зв’язування елементів досвіду й умов, які, за інших обставин, можуть здаватися непов’язаними, у єдині ланцюги розвитку.

7. Складові розвитку. Розвиток юнацтва може і мусить підтри-муватися сім’ями, середовищами й інституціями, але, врешті-решт, молоді люди самостійно формують власне майбутнє. Бібліотеки можуть надавати відчутну допомогу молоді, яка дбає про свій розвиток. У них зберігається інформація про всі функціональні галузі, згадані вище, що дозволяє юнацтву збільшувати свою компетентність шляхом навчання. Не менш важливим є те, що бібліотеки – це місця, де формується характер, завдяки самостійному


18

навчанню виховується довіра, полегшується встановлення зв’язків із людьми, що мають аналогічні інтереси, і прихильно приймаються кошти та ресурси благодійників.

Іноді бібліотеки підтримують роз-виток юнацтва шляхом впровадження конкретних програм і послуг, спрямова-них на задоволення його інтересів. Але вони роблять це й на більш фундамен-тальному рівні, як середовища, що, за задумом, мають сприяти вихованню та розвитку. «Публічна бібліотека може бути місцем міжособистісного спілкування й самостійного на-вчання. Місцем, де можна ставити важкі запитання, місцем, де можна бути разом із друзями й просто бути. Ніяка установа, крім бібліотеки, не може дати молоді таких можливостей», – зазначає Мері Кей Челтон, доцент бібліотекознавства Нью-йоркського міського університету.

Фізична і психологічна безпека. Безпека і стабільність, без сумніву, є головними перевагами бібліотек. Адже бібліотеки є доступними, нейтральними, відкритими для людей і безкоштовними. як зазначає Гедра Пітермен із Філадельфійської вільної бібліотеки, «Мета бібліотек – допомагати формувати молодь, а не навішувати на неї ярлики». Проте, бібліотеки стають безпечними притулками для членів спільнот не автоматично і не без протиріч. Занадто широке трактування доступності бібліотек може, у кінцевому рахунку, призвести до зменшення їх можливості формувати безпечне, позитивне середовище. Як каже Мелані Хаггінс, «це проблема. Ми хочемо, щоб бібліотеки розглядалися як безпечні місця, але не хочемо визнавати перед батьками відповідальність за їхніх дітей». Однак багато бібліотек останніми роками покращили й впорядкували свою діяльність, збільшили кількість штатних працівників і волонтерів, отже, можуть вважатися прийнятними місцями для проведення дітьми та підлітками позашкільного часу.

Бібліотеки є важливими чинниками

розвитку, поряд із музеями, рекреаційними установами, парками, центрами ювеналь-ної юстиції, лікарнями та

школами.


19

Добрі стосунки. Якість стосунків між молоддю та дорослими та між однолітками є дуже важливою рисою будь-якого середовища. У бесідах із молоддю та персоналом ми неодноразово підкреслюва-ли, що взаємоповага є принциповою умовою успіху відповідних програм. Хоча в повсякденній роботі персонал бібліотек має можливості позитивно взаємодіяти з молоддю, тривалі відносини й індивідуальні зв’язки вимагають ресурсів і часу.

Крім того, традиційна роль бібліотекарів може певною мірою зашкодити розвитку міцних зв’язків. Як пояснює Мелані Хаггінс, «більшість людей стає бібліотекарями, бо хоче допомагати іншим. Ми піклуємося про те, щоб люди отримали те, що вони хочуть. Але ми зосереджені лише на інформаційних потребах, що може призвести до замикання бібліотекарів у собі. Ми вступили з вами у взаємодію, знайшли те, що вам потрібно, і ви повинні задоволено залишити бібліотеку. Отже, треба перетворити уроджену потребу у наданні допомоги на щось більш глибоке».

Можливість належати. Оскільки бібліотеки доступні, відкриті для людей і, як правило, безпечні, вони можуть бути унікально придатним середовищем для проведення молоддю вільного часу без будь-якої реєстрації або сплати. На цей мо-мент звертає особливу увагу директор Таксон-Пімської бібліотеки Егнес Гріффен: «Бібліотека – це єдине місце, куди можна завітати і без усяких обмежень знайти все, що забажається». У досліджен-нях підкреслюється захисна сила, яку має для юнацтва почуття пов’язаності зі школою, сім’єю та іншими інституціями.

На думку спеціаліста з питань роботи з молоддю бібліотечної системи графства Вешоу Майка Мегасона, «більшість бібліотекарів не може позбутися враження, що підлітки – це якісь нікчеми. Вони хочуть, щоб юнаки більше працювали, і думають: “Давайте дамо їм шанс”».

Позитивні суспільні норми. Бібліотеки – це місця, де дорослі ставлять до юнаків серйозні вимоги, а юнаки реагують на це, беручи на себе відповідальність. При цьому важливим є


20

поєднання високих очікувань із чіткими обмеженнями. Пропозиція осмисленої роботи – один із способів позитивного впливу бібліотек на юнаків. Підвищуючи свій творчий рівень і комфортність за допомогою сучасних технологій, бібліотеки дають юнакам можливість працювати помічниками комп’ютерників і завдяки цьому руйнують стереотипи користувачів бібліотек (у т. ч. інших юнаків) та персоналу про те, на що здібна молодь. На думку Деррила Бего, високі очікування були принципово важливими для реалізації програми «Підлітки досягнуть успіху!»: «Ми даємо молоді уявлення про те, що очікуємо від неї успіхів і що вона може їх домогтися. І головне – ми даємо їй модель, за якою це можна зробити».

Один із викликів, з якими стикаються бібліотеки, полягає в тому, що вони сприймаються як нудні місця (і певною мірою насправді є такими). «Перше, що спадає на думку, коли уявляєш собі бібліотеку, – це вигук «Тихо!». У бібліотеках до огиди тихо», – сказав підліток, який входив до фокус-групи. Неформальний лідер молодих користувачів Бруклінської публічної бібліотеки Робін Гертнер так описує залучення людей під час одного із заходів: «Проводячи підліткову виставку, ми стимулювали користувачів заходити до нашого приміщення, говорячи, що там безкоштовно видають їжу. Це виявилося привабливим, але стимулювати людей до постійного відвідування бібліотеки не вдалося. Мої друзі жартували зі мною на цю тему, оскільки бібліотека стереотипно сприймається як щось нудне».

Підтримка дієвості і значення бібліотек. Публічні бібліотеки пропонують молодим людям у всій країні широкий вибір ролей і можливостей – як тимчасових, так і довготермінових – для участі в прийнятті рішень і розробці та реалізації програм. Молодь бере участь у збиранні фондів, допомагає розробляти конкретні програми й заходи, а також планувати та проводити кампанії, спрямовані на привернення до бібліотек суспільної уваги. Юнаки та дівчата працюють технічними помічниками, наставниками своїх однолітків,


21

публічними речниками та помічниками з інформаційних питань. Неформальний молодіжний лідер Філадельфійської вільної

бібліотеки Комфорт Іденма описує «величезний» вплив, який справили на неї можливості лідерства: «Я стала більш відвертою, навчилася краще говорити на публіці і точніше знаю про те, що відбувається у світі за межами Філадельфії». Крім того, бібліотеки є чудовим місцем для обслуговування спільноти і організаційних зусиль. Молодь у Балтиморі отримує шкільні службово-навчальні кредити за роботу, яку вона виконує в бібліотеці і в сусідніх кварталах. Можливості змін – не тільки вимога розвитку; пропозиції молоді виявилися незамінними для бібліотек у рамках реалізації проекту «Публічні бібліотеки як партнери у розвитку молоді».

Незважаючи на численні успіхи, у цій сфері залишається великий простір для подальшого розвитку. Як висловлюється неформальний молодіжний лідер Оклендської публічної бібліотеки Перен Лопес, «у бібліотеці ще залишаються люди, які не хочуть включати молодь у процеси прийняття рішень. Вони мають щодо нас стереотипи і приймають рішення, виходячи з цього».

Поєднання сім’ї, школи, бібліотеки та зусиль спільноти. Бібліотеки – це центри спільноти, у яких молоді люди можуть «знайти себе» і встановити зв’язки з організаціями, суспільними класами і групами, а також із проектами бібліотечного обслуговування. Вони можуть полегшити собі доступ до місцевих бізнесових структур, навчальних закладів, професійних мереж, роботодавців і рольових моделей. Крім того, бібліотеки є місцями, у яких сім’ї можуть знайти можливості для спільної або індивідуальної діяльності у рамках конкретних сімейних програм, а також для перегляду CD та книг, читання газет, пошуків в Інтернеті або участі в роботі спеціалізованих майстер-класів.■


22

Досвід роботи

Духовний світоч українського народу(до 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка)

Олена Микитюк,завідувач відділу обслуговуванняЛьвівської ОБЮ

Для багатьох поколінь українців у самій Україні та за її межами ім’я Тараса Шевченка означає так багато, що

створюється ілюзія повної обізнаності з його життям та біографією. Але Шевченко – явище настільки широке і багатогранне, що багатьом і багатьом поколінням після нас ще відкриватимуться нові грані його таланту. Наскільки він органічний у своєму часі, наскільки ж органічним і сучасним може видаватись і нам. Іноді рядки його поезій звучать так сучасно, що не віриться в те, що написані вони понад півтора століття тому. Часом перестороги поета здаються нам застарілими, а через кілька років – як ніколи актуальними і влучними. Наприклад, рядки «погибнеш, згинеш, Україно, не стане сліду на землі…» ще зовсім недавно могли здаватись неактуальними і безглуздими, але у світлі останніх зовнішньо- і внутрішньополітичних подій звучать грізно і правдиво. Освічений читач часів Шевченка розумів його політичні й філософські образи, бо жив у світі тих реалій. Для нас же багато з цих реалій – забуте минуле. Але є й такі, що, навпаки, напрошуються на пряме ототожнення з реаліями нашого часу. І в цьому є Шевченкова політична актуальність. Проте існує і велика небезпека викривлень, притягнутих «за вуха» трактувань творчості поета-пророка. Ми ж знаємо, що Шевченко був і буде духовним світочем народу, його оракулом. Треба лише вміти розуміти його образну мову, читати і перечитувати Кобзаря та доносити його творчість до молодих читачів, щоб не лише з коротких оглядів у


23

навчальних програмах, а тим більше не з Інтернет-форумів молодь знайомилась з творчістю найбільшого поета України.

Кожного року в березні ми відзначаємо чергову річницю з дня народження поета масовими заходами, готуємо книжкові експозиції. І щоразу тематика заходів та розділи виставок повторюються – життя, творчість, сучасники та соратники поета, жіночі образи в його житті та творчості, заслання тощо. Тож спробуємо напере-додні ювілею Кобзаря відійти від усталеної тематики та штампів. Наприклад, тему Шевченкового «Кобзаря» можна висвітлити у виставці однієї книги під назвою «Кобзар» – не книга, «Кобзар» – це конституція України» (слова Ю. Іллєнка). На виставці доцільно згрупувати твори з «Кобзаря» за такими темами: твори про жіночу долю, на історичну тематику, на побутову тематику тощо. Окремо варто виділити «Заповіт», а також «Кобзар» мовами народів світу. Епіграфом до виставки можуть стати слова Д. Донцова: «Про Шевченка треба нині не на святах промовляти, а кричати на вуличних перехрестях. Щоб як дзвін тривоги калатало його слово!» Примітно, що цими словами Донцов розпочинав доповідь, виголошену на Шевченківській академії в Торонто 9 березня 1950 р. Проте, й сьогодні ці слова звучать актуально. До речі, згадана промова Д. Донцова може стати джерелом цитат під час підготовки різноманітних заходів на відзначення ювілею Тараса Шевченка.

Пропоную вже вкотре звернути увагу на недоброї слави книгу О. Бузини «Вурдалак Тарас Шевченко». Саме ця книга може стати предметом обговорення під час читацької конференції, джерелом для проведення вікторини. І саме вона може стимулювати детальне, вдумливе вивчення та аналіз творчості Тараса Шевченка. Адже в’їдливі епітети, неперевірені та притягнуті за вуха факти просто підштовхують до того, щоб перечитати й проаналізувати інші джерела, знов звернутися до повістей та найвідоміших віршів Т. Шевченка. Для масового заходу найдоцільніше обрати форму диспуту чи круглого столу. Не варто навіть наголошувати, що кожен учасник такого заходу повинен добре знати книгу О. Бузини


24

(інакше не буде предмету для розмови). До слова, українофоби і шевченкофоби не дрімають. У Криму цю книгу перевидали і розіслали в школи. Тож, чи обізнані кримські школярі з творчістю Кобзаря – невідомо, а з книгою-пасквілем – обізнані без сумніву. Для обговорення раджу запропонувати такі теми чи питання:

◘ неточності та перекручення фактів, які помітили читачі у книзі Олеся Бузини;

◘ чи не нагадує метод автора (цитування і коментування рядки з віршів Шевченка поза контекстом) методи окремих проповідників, що подібно трактують Біблію?

◘ ставлення читача до автора книги;◘ думки читача про мету написання книги;◘ чи змінилося ставлення читача до Тараса Шевченка після

ознайомлення з названою книгою тощо.Під час підготовки до семінару у книзі І. Дзюби «Тарас

Шевченко» (із серії «Особистість і доба») я натрапила на такий вислів «…Шевченко захистить себе сам. Якщо його читати». На мою думку, саме цей вислів може стати епіграфом до виставки, яку Ви підготуєте перед проведенням заходу. Ще одна думка цього автора теж може стати лейтмотивом обговорення книги О. Бузини: «Все велике духом завжди було докучливе для малих духом, і його намагалися змалити...»

Досить тенденційно зображається у багатьох творах російських та українських письменників і громадських діячів певна відособленість поета від українського середовища. Приміром, у повісті К. Паустовського «Тарас Шевченко» є такі слова: «Шевченко всё реже вспоминал Костомарова, Кулиша, либеральных дворянских юношей из Кирилло-Мефодиевского братства. Голоса Герцена, Чернышевского заглушали наивную болтовню «братчиков», постепенно превращавшихся в реакционеров, в преданных царских чиновников, в казённых профессоров». Це явний шовіністичний закид – пристрасні заклики кирило-мефодіївських братчиків до визволення України з-під російського гніту, упевненість у тому, що


25

«ще не вмерла Україна» кваліфікуються як «наивная болтовня». Згадується тут і В. Винниченко зі своїм твердженням про те, що «демократизм російських інтелігентів закінчується там, де почи-нається розмова про українське питання».

Останнім часом спостерігається тенденція змальовувати подібним чином Шевченка і з боку українських нібито інтелігентів. Візьмі-мо, зокрема, роман-есе «Тарас Шевченко: геній в самотності» Богдана Сушинського (уродженця м. Самбора, а з 60-х років – оде-сита). Маючи безліч посад і титулів (серед яких – «Рыцарь Ордена Пера и Чести») він звинувачує Шевченка у невдячності царській сім’ї за надані йому звання (коли Шевченко став академіком, до нього слід було

звертатись не інакше як «Ваше Превосходительство»). До цього нібито долучилась дочка царя Миколи І, а Шевченко написав на смерть цариці брутального вірша.

Загалом, автор уміло інтерпретує і трактує загальновідомі факти про життя поета. Про інтимне життя поета Б. Сушинський пише з різними натяками і домислами, щоб подати його розпус-ником. Такі інсинуації викликали різку критику з боку одеського професора Є. Прісовського, а особливо – академіка І. Дзюби (брошура «Шевченкофобія в сучасній Україні»). Усі ці суперечки літературних критиків можна використати як матеріал для кругло-го столу або читацької конференції під назвою «Шевченкофоби і шевченкофіли». Звісно, такий захід потребує ґрунтовної підготовки всіх його учасників, зокрема, знання праць вищезгаданих авторів. Ще одним цікавим і порівняно новим може стати і такий захід, як літературний вечір-дискусія під щойно згаданою назвою. Для організації такого масового заходу потрібно підібрати вислови і судження різних авторів про одні й ті ж події в житті Т. Шевченка, про його оточення, друзів, риси характеру, недоліки і талант. Подати

Головне завданя бібліотекарів

у популяризації творчості Т. Шевченка донести його слова,

ідеї, прагнення до молоді без викривлень і злих

трактувань.


26

їх потрібно у вигляді літературної суперечки між прихильниками і критиками поета.

Художні твори про Т. Шевченка («В степу безкраїм за Уралом» З. Тулуб, «Тарасові шляхи» О. Іваненко, «Поетова молодість» Л. Смілянського, роман-дилогія «Син волі» В. Шевчука, поема «Смерть Шевченка» І. Драча, драматична поема «Пророк» І. Кочерги, драма «Стіна» Ю. Щербака) можуть стати предметом розгляду під час масових заходів на відзначення 200-ліття з дня народження поета як поодинці, так і всі разом. Але, на мою думку, популяризація творчості Т. Шевченка на сьогодні полягає не лише у висвітленні маловідомих, цікавих і «смажених» фактів, а ще й в елементарному додатковому вивченні його творів. Щоб не тра-плялось таких прикрих помилок у назвах і цитатах з творів поета, наприклад, назва «І мертвим, і живим, і ненарожденним...» звучить саме так, а вірш «Чигрине, Чигрине...» без букви «и». Таких при-кладів можна знайти немало, зокрема, вищезгадані – з книги Б. Сушинського, що свідчить про поверхове знання творчості Шевченка. Від таких «критиків» і «літературознавців» більше шкоди, ніж нових думок у трактуванні творчості українського пророка.

Правий був Шевченко, говорячи про Україну «Свої діти її розпинають..». Нам і ворогів не потрібно, ми самі себе нищимо, чубимось за кусок хліба, за владу тощо. Важко такі інсинуації, допу-щені стосовно Т. Шевченка, уявити, скажімо, стосовно «сонця російської поезії» Пушкіна. Народ такого не допустить, а ми – запросто. Хоча серед представників інших народів є симпатики українства і Т. Шевченка. Зокрема, єврейський літератор Володимир (Зеєв) Жаботинський у своїх працях дуже високо оцінював Шевченка саме як українського поета-пророка.

Головне завдання у популяризації творчості Т. Шевченка – донести його слова, ідеї, прагнення до молоді без викривлень і злих трактувань, дати можливість молодим людям полюбити мелодій-ність його віршів, зрозуміти, що він, звичайний сільський хлопець (не без якихось недоліків), сягнув висот світової слави. Читати і


27

вивчати потрібно все, що пишуть про нього, але при цьому вміти відділити правду від вигадки, відверте глузування і знущання від глибокого аналізу архівних матеріалів.■


28

Галина Таранюк, директор КЗ «Обласна бібліотека

для юнацтва Житомирської обласної ради»

Упродовж багатьох років українці сприймають бібліотеку як осередок культурного розвитку громадян, як джерело

знань, які черпаються, у першу чергу, із друкованої книги. Проте світ невпинно трансформується, і роль бібліотеки – також. Сьогодні питання впровадження у бібліотечну практику нових інформаційних технологій, створення власних електронних ресурсів і визначення тенденцій їх подальшого розвитку є дуже актуальним. Інновацій-на діяльність притаманна і обласній бібліотеці для юнацтва Житомирської обласної ради.

З 2007 р. в Обласній бібліотеці для юнацтва діє спільна з Житомирським вищим професійно-технічним училищем-інтернатом цільова програма «Турбота має адресу». 2013 р. характеризувався для бібліотеки прийняттям та здійсненням таких нових комплексних цільових програм, як «Читаюча молодь – щасливе майбутнє» (укладена з агротехнологічним коледжем) та «Час читати» (з Вищим професійним училищем Житомирського державного технологічного університету).

Метою цих програм є сприяння самоосвіті молоді, форму-вання в юнаків та дівчат інтересу до справжніх цінностей світової та вітчизняної культур, популяризація літератури з урахуванням інтересів, запитів, вікових особливостей підлітків, нових явищ і процесів, які відбуваються в молодіжній сфері, відродження української культури та мови.


Бібліокроки до інновацій


29

Під час заходів для читачів відкри-вається можливість пізнати цікаві факти з життя і творчості видатних політичних діячів, письменників, митців, вільно спілкуватися і обмінюватися думками, отримувати відпо-віді на численні питання, які їх хвилюють.

Цільова програма «Турбота має адресу» дає юнакам та дівчатам з особливими по-требами змогу взяти участь у вікторинах, конкурсах, зустрітися з цікавими людьми міста, художниками, поетами, правознав-цями, тощо. Важливим є також те, що при інтернаті діє пункт видачі документів, у якому учні отримують різногалузеву літературу та періодичні видання обласної бібліотеки для юнацтва.

Свої заходи для молоді працівники бібліотеки для юнацтва намагаються присвячувати різноманітним актуальним темам. Так, протягом 2013 р. у стінах ЖВПТУ-інтернату було проведено:

◘ палітру класики «Ідеал гармонії та довершеності» (до 530-ї річниці від дня народження Рафаеля Санті, великого італійського живописця);

◘ ретропогляд «Крути – наша слава, наша історія» (до Дня пам’яті героїв Крут);

◘ історично-довідкове бюро «Звитяжцем – через віки» до 140-річчя від дня народження П. Скоропадського, українського державного та політичного діяча.

Задоволенню дозвіллєвих, пізнавальних та творчих потреб молоді сприяє діяльність клубів та об’єднань за інтересами.

При бібліотеці діє школа правових знань «Підліток» – важливий елемент допомоги орієнтації молоді в сучасному світі. Робота школи спрямована на розуміння молоддю морально-правових

Сьогодні питання впровадження

у бібліотечну практику нових інформаційних технологій, створення

власних електронних ресурсів і визначення тенденцій їх подальшого розвитку

є дуже актуальним. Інноваційна діяльність притаманна і обласній бібліотеці для юнацтва Житомирської обласної

ради.


30

норм, розвиток почуття правової відповідальності, широку популяризацію правових знань.

Заняття школи – це не тільки дискусії, лекції, бесіди, біблі-ографічні огляди літератури, вечори запитань і відповідей, круглі столи. Тут читачі одержують індивідуальні консультації, беруть участь у конкурсах і турнірах знавців права, зустрічаються з ціка-вими людьми – юристами, психологами, лікарями, спеціалістами міського центру зайнятості.

У цьому напрямку ми постійно співпрацюємо з головним управлінням юстиції в Житомирській області, управлінням Мініс-терства внутрішніх справ України в Житомирській області, обласним центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, службою у справах неповнолітніх Житомирської міської ради, закладами освіти та охорони здоров’я. Прикладами співпраці є такі форми роботи:

◘ стиль-зустріч «Моя справа – моє життя» із завідуючим відділу активної підтримки безробітних міського центру зайнятості Олегом Зелінським;

◘ ділове коло «Стосунки рівності й поваги» з директором Житомирського обласного гендерного ресурсного центру Валентиною Склонною;

◘ дискусійний стіл «Злочин. Як його обійти?» зі спеціалістом служби в справах дітей при міській раді Вадимом Жалюком та го-ловою літературно-мистецького об’єднання «Оксія» Костянтином Куліковим.

Ці заходи допомагають молоді відповісти на питання, що давно їх хвилюють та відкрити для себе нові сторінки життя країни.

Історико-культурна спадщина, народознавство, краєзнавство є одним із важливих напрямків бібліотечної діяльності. Наше завдання – сприяти всебічному розвитку молодого покоління, прищеплювати юнакам та дівчатам високі моральні цінності, виховувати у них духовну культуру, любов до Батьківщини та повагу до свого народу, шанобливе ставлення до культури, звичаїв і традицій рідного краю.


31

Для молоді міста в рамках засідань лекторію «Юний краєзнавець» було проведено ряд заходів, покликаних вирішити ці завдання. Ось деякі з них:

◘ вечір витонченої словесності «Уся моя душа в жагучім цвіті», присвячений 60-річчю від дня народження українського письменника М. Пасічника;

◘ осінній вернісаж «Краса природи – краса душі!» (до 80-річчя від дня заснування житомирського ботанічного саду);

◘ літературно-краєзнавча вітальня «На крилах лебедів лети в широкий світ» (до 90-річчя від дня народження В. Земляка, українського письменника).

Однією з найвищих цінностей людства є мистецтво. Цей феномен є основою культури, її еволюційним чинником. Мисте-цтво об’єднує, вчить, виховує. Задовольняючи духовні потреби, мистецтво переносить людину в особливий світ емоцій, пе-реживань і почуттів. З цією метою було розроблено програму літературно-музичної вітальні «Від серця до серця».

У вітальні проведено наступні літературно-мистецькі заходи, важливі для естетичного виховання молоді:

◘ музично-поетична акварель «Той, хто рятує красу» (сто-рінками книги «Сім днів» Леоніда Волинського);

◘ слайд-вернісаж «Скульптурна галерея: мармурова плоть, бронзова пристрасть»;

◘ арт-етюд «Рай і пекло світу майстра Поля Гогена» до 165-річчя від дня народження французького живописця, графіка, скульптора, гравера, письменника, журналіста;

◘ мистецько-біографічний етюд «Будівничий, який втілював мрії в життя» до 150-річчя від дня народження українсько-польського архітектора В. Городецького та 100-річчя створення «будинку з химерами»;

◘ арт-мікс «Сім чудес України…+ скарби України».


32

Влітку, коли шкільні заняття далеко позаду і про них згадувати нікому не хочеться, бібліотека широко популяризує літературу з різних галузей знань. Так, нашими працівниками здійснював-ся бібліотечний десант «Юність – пора золота» в дитячий оздоровчий центр «Супутник». Заходи для відпочивальників мали розважально-пізнавальний характер. Найяскравішим із них став майстер-клас «Мехенді – мистецтво розпису хною». Майстер мехенді – Олена Сільченко – розповіла про історію виникнення, символіку та захисні властивості натільних малюнків хною. Деяким дівчатам майстриня зробила в подарунок неповторні малюнки.

Бібліотеки не повинні стояти осторонь того, що в сучасному світі, особливо в житті юнацтва, інформаційна сфера та комп’ютерні технології є пріоритетними. І ми дійсно намагаємося завойовувати Інтернет-простір. Для цього створено і постійно оновлюються:

◘ сайт бібліотеки;◘ блог «Натхненні юністю»; ◘ сторінки в соціальних мережах ВКонтакті та Фейсбук.Нещодавно було створено авторську колонку обласної біблі-

отеки для юнацтва на інформаційному порталі міста Житомира «Read Think Art».

На сторінці нашої групи ВКонтакті створено флешбук «Літературний букет».

Флешбук – це спеціальний сайт в Інтернеті, знайомство з виданнями за фрагментам тексту в соціальних мережах, створен-ня сторінок улюблених книг, запрошення на них своїх друзів та передплатників, знайомство з книгою через цитати, ілюстрації, особисті переживання та іншу інформацію про книгу.

Для нашої бібліотеки створення флешбуку відігравало неабияку роль, адже за його допомогою можна дізнатися про новинки літератури, які є популярними серед різних категорій читачів і які важливо мати у фондах книгозбірні.

З осені під стінами Житомирської обласної бібліотеки для юнацтва розташовано буккроссингові полички. Буккроссинг за-


33

цікавив жителів міста. Книги почали приносити звідусіль. За місяць існування буккроссингової полички з неї було взято понад 150 книг. За рухом нових книжок можна простежити на сторінках у соціальних мережах та в нашому блозі.

Сучасна бібліотека – центр інтелектуального дозвілля молоді, місце, де розкриваються таланти. Саме тому нещодавно ми створили творчий куточок – демотеку «Твоє майбутнє починається з бібліотеки».

Демотека – це місце в бібліотеці, де читачі можуть залишити свої власні роботи – «демки» в галузі музики, літератури, фото-графії, фільмів, графіки тощо, для того, щоб про них дізнався широкий загал.

Гасло нашої демотеки: «Креативу – зелене світло!»Сьогодні бібліотека розширює сферу своєї діяльності. Су-

часний бібліотекар є експериментатором, новатором, педагогом, психологом, креативно мислячою людиною. Ми повинні активно презентувати нові ідеї та форми роботи. Працівники ОБЮ у по-точному році втілили у життя чимало інноваційних проектів, які додали яскравих фарб у життя бібліотеки. Але це лише початок і зупинятися ми не збираємося.■


34


Зоя Подолян, завідувач відділу абонементу,

Наталія Вірич, завідувач сектору абонементуДЗ «ДБУ для юнацтва»

Однією з ключових потреб сучасного суспільства є забезпечення оперативного та зручного доступу ко-

ристувачів до інформації. З цією метою бібліотеки шукають оптимальні форми розкриття фондів та удосконалюють методи пошуку необхідних матеріалів.

Для цього може бути корисним досвід роботи відділу абонементу Державної бібліотеки України для юнацтва. Тут у 2013 р. було започатковано застосування новий метод розкриття фонду відділу, який вже тепер дає позитивні результати – «маркування фонду».

Створенню спеціальної системи маркування передував досить детальний аналіз складу наявного фонду відділу.

Оскільки особливістю відділів абонементу є вільний доступ до фонду, основною передумовою для впровадження маркування був аналіз інформаційних запитів та вимог користувачів бі-бліотеки, які прагнули швидко знайти літературу потрібного напрямку у відкритому доступі та отримати необхідні рекомендації працівників відділу щодо подальшого пошуку інформації.

Важливою мотивацією організації цієї роботи є специфіка молодіжної категорії користувачів та потреба розширення скла-ду читацької аудиторії. Адже користувачами відділу абонементу нашої бібліотеки є учні із середньою загальною та спеціальною

Маркування літератури – ефективний метод розкриття фонду


35

освітою, студенти вищих навчальних за-кладів, робітнича молодь, користувачі з вищою освітою тощо. Усі вони мають широкі та різноманітні запити щодо пошуку літератури та цінують інди-відуальний підхід до обслуговування. Тому вкрай результативним вбачається відповідне інформування читачів та роз’яснювальна робота, що про-водиться працівниками відділу.

За допомогою спеціальних кольорових та візуальних відміток («маркерів») відповідно до читацьких запитів, тематики документів або певної галузі знань у фонді визначається найбільш актуальна література, на якій фокусується увага читачів.

Також складено та оформлено інструкції зі схемами для забезпечення найбільш ефективного обслуговування користувачів бібліотеки.

У результаті у фонді відділу абонементу для зручності пошуку літератури були визначені основні документи, які позначаються маркерами за допомогою стікерів відповідного кольору. Наприклад, виділено такі напрями:

◘ пізнавальна література для учнівської молоді (синій «маркер»);◘ підручники для студентської молоді (рожевий «маркер»);◘ українська література, відзначена премією «Коронація

слова» (помаранчевий «маркер»);◘ українська фантастика (фіолетовий «маркер»);◘ зарубіжна література, відзначена Нобелівською премією у

галузі художньої літератури (малиновий «маркер»);◘ історичний роман (зелений «маркер»);◘ дитяча література (жовтий «маркер»).Окрім того, за допомогою «маркерів» користувачі відділу досить

швидко знаходять необхідну літературу за ознаками: популярний автор або видання, активність читацьких заявок на видання, актуальне соціальне явище або суспільний процес, можливість використання

У відділі абонементу ДЗ «ДБУ для юнацтва» у

2013 р. було започатковано застосування нового методу

розкриття фонду відділу – «маркування фонду».


36

видання читачами різних вікових категорій (сімейний абонемент).Деякі результати проведеної роботи було представлено у

травні 2013 р. на навчанні фахівців відділів обслуговування обласних бібліотек України для юнацтва (молоді) «Бібліотека для юнацтва у відкритому інформаційному просторі» у м. Києві на базі Державної бібліотеки України для юнацтва. Для учасників заходу було проведено майстер-клас «Маркування літератури як метод розкриття фонду відділу абонементу».

Подальшим розвитком нововведення стало запровадження тематичного маркування літератури, присвяченого певним подіям та святам. Наприклад, маркування, присвячене темі кохання (до Дня Святого Валентина). Книги, що відповідали тематиці кохання в цей день були позначені червоними «маркерами» у вигляді серця.

З огляду на позитивні результати роботи та схвальні відгуки користувачів відділ абонементу Державної бібліотеки України для юнацтва планує продовжити роботу з маркування фонду. Так, у найближчий час передбачається маркувати окремі видання фонду, присвячені Дню незалежності («маркери» у вигляді державної символіки України), Дню гумору («маркери» у вигляді смайликів), Дню толерантності («маркери» у вигляді долонь) тощо.

На додаток до сказаного, для актуа-лізації послуг та знайомства користувачів з новими надходженнями бібліотекарі відділу кожного місяця складають списки літератури «Бібліотекар рекомендує» за жанрами (сучасна українська література, зарубіжна література, романи про кохан-ня, фантастика, детективи, пізнавальна література та ін.), також виділені відпо-відним маркуванням. Списки літератури разом із короткими анотаціями доступні для перегляду у відділі абонементу та на


37

сайті бібліотеки (http://www.4uth.gov.ua/).Отже, інноваційна робота щодо маркування фонду відділу

абонементу з метою його максимального розкриття та наближення користувачів до джерел інформації вбачається досить ефективною та має право на подальше впровадження та розвиток.■


38


Українці на Cycling for libraries-2013(Долаючи кордони назустріч бібліотечним змінам)

Надія Золотарьова,завідувач сектору онлайн-ресурсів Луганської ОУНБ ім. О. Горького,Юлія Дудко, бібліотекар відділу автоматизації Львівської ОБЮ

Cycling for libraries – міжнародна велоконференція для бібліотекарів та пошанувачів бібліотек, мета якої – захист

інтересів бібліотек, підвищення поінформованості про послуги та ресурси, які бібліотеки пропонують суспільству, створення неформального осередку для професійної комунікації, а також привернення уваги до бібліотечних проблем.

Це не звична бібліотечна конференція, а неформальна зустріч без офіційних костюмів, без презентацій та довгих доповідей. Тут немає столів. Неважливо, з якої ти країни, якою мовою спілкуєшся і яка у тебе посада. Усіх об’єднує любов до книги, читання та бібліотеки, неформальне спілкування, драйв, нові враження, нові бібліотеки, нові знайомства та друзі. А головною відмінністю є політична та економічна незалежність цього велопробігу. Мабуть, тому його і назвали неконференцією.

Організували її фінські бібліотекарі – Юкка Пеннанен і Масе Ояла (які захопилися цією ідеєю в 2010 р. на конференції IFLA) за підтримки Міністерства культури та освіти Фінляндії.

Стартувала велоконференція Cycling for libraries у 2011 р. з Німеччини та Данії, у 2012 р. її учасники поїхали у Балтійські країни, а цього року вже досягли Нідерландів та Бельгії. Українські бібліотекарі беруть участь у велопробігу з 2012 р.


39

У 2013 р. учасниками велоконфе-ренції стало більше 100 представників з 20 країн світу (зокрема, Україна, Білорусь, Іспанія, США, Англія, Ірландія, Бразилія, Канада, ну, і, звичайно ж ,Фінляндія).

Цього року у веломандрівку країнами Європи відправилося троє українських бібліотекарів: зі Львова, Луганська та Києва.

Фінансову допомогу в проведенні велоконференції надала, у першу чергу, Українська бібліотечна асоціація, яка оплатила кожному учаснику реєстраційний внесок у сумі 250 євро та сприяла виготовленню документів, потрібних для оформлення віз.

З урахуванням того, що ми, молоді бібліотекарі, не може-мо похвалитися високим рівнем фінансової забезпеченості, за ініціативи Української бібліотечної асоціації було організувано благодійний фонд на підтримку велоподорожі і, таким чином, 350 євро на трьох. Подякувавши всіх тих, хто допоміг матеріально, у фейсбуці, ми використали ці гроші на оренду велосипедів, оплату ночівлі у хостелі Амстердаму в першу ніч та харчування у випадках відсутності вечері

Хочеться відзначити чітку, оперативну роботу організаторів: за кожним учасником був закріплений номер, за яким він зміг отримати велосипед, жилетку-світовідбивач та інші потрібні речі. Щоранку перед дорогою відбувався інструктаж про заходи безпеки та поведінки на дорозі. Під час всього велопробігу уздовж колони курсували організатори, які слідкували за порядком. Кожен з організаторів відповідав за свою ділянку роботи – маршрут, медична допомога, водій, фото- та відеозйомка. Знімальна команда працювала дуже оперативно: за день встигала відзняти матеріал, за вечір змонтувати і, уже пізно ввечері, показати готове відео, яке кожен, хто слідкував за подіями велоподорожі, міг подивитись в Інтернеті.

Cycling for libraries – міжнародна велоконференція бібліотекарів та пошанувачів

бібліотек з метою захисту інтересів,

інформування про послуги та ресурси, створення

неформального осередку для професійної комунікації

і привернення уваги до бібліотечних проблем.


40

Вся програма велопробігу була настільки насиченою, що нам бракувало часу на прогулянки містом. Ледь залишалися сили на нічні оглядини міст.

Кожного дня в середньому долалось до 60 км. Під час вело-пробігу відбувалися відвідини місцевих бібліотек, де на нас чекав теплий прийом колег-бібліотекарів, короткі презентації-екскурсії бібліотеками, фотосесії та, звісно ж, спілкування, під час якого об-говорювалися важливі питання про необхідність бібліотек у житті суспільства та пропаганду бібліотек у сучасному світі.

Хочеться зауважити, що проблем зі спілкуванням не було. Завжди знаходилися люди, які радо допомагали нам із цим.

У перший день велоподорожі, яка стартувала в Амстердамі, ми побували у Публічній бібліотеці цього міста (ОВА). Вона є однією з найцікавіших у Нідерландах і однією з найбільших публічних бібліотек в Європі. На десяти поверхах бібліотеки розташовано 200 робочих місць працівників та 1200 читацьких місць, 600 із яких обладнані доступом до Інтернету, а також лекційна та виставкова зали, Музей бібліотеки, Музей нідерландського письменника Ге-рарда Реве та кафе з терасою. Також бібліотека обладнана вело-стоянкою на 200 місць.

Потім була зустріч із бібліотекарями Королівського тропіч-ного інституту.Зустрілися з працівниками бібліотеки цієї установи саме в той час, коли їй загрожувало закриття, а її працівники вже кілька місяців боролися з цією загрозою. Ми скористалися мож-ливістю звернути увагу на ситуацію, що склалася, під час зустрічі в парламенті Нідерландів. За кілька днів надійшла обнадійлива звістка – бібліотека Тропічного інституту продовжує працювати.

У Парламент Королівства Нідерландів у Гаазі ми потрапили з нагоди міжнародних дебатів з бібліотечних питань, організованих за ініціативою члена комітету з питань освіти та культури Джаспера ван Дейка. У рамках дебатів відбулося 15 круглих столів на загальну тему «Доступ до інформації – роль бібліотек у суспільстві», на яких головували президент FOBID, директор Національної бібліотеки


41

Нідерландів Бас Саваньє, керівники інших нідерландських бібліотек та бібліотечних організацій, представники IFLA, EBLIDA, CERL. Зокрема, під час дебатів розглядалися три важливих питання, які є актуальними для всіх бібліотек світу: PR і бібліотека, співпраця з партнерами, імідж бібліотеки.

Цікавими були також відвідини бібліотеки на залізничному вокзалі у місті Харлем (Нідерланди). Це повноцінна бібліотека з фондом у тисячу книг та журналів, що надає полуги як місцевим мешканцям так і туристам.

Кожного дня ми бачили нові міста і бібліотеки, розташовані у гарних будівлях з креативним дизайном, обмінювалися досвідом з місцевими бібліотекарями, обговорювали нові ідеї, заводили нові знайомства. Усе це відбувалося в режимі нон-стоп, усі учасники викладалися на 100 % Під час велопробігу ми мали можливість поспілкуватися з бібліотекарями з більше ніж 20 країн світу, і не тільки з бібліотекарями.

Щоденно організатори обирали велосипедиста дня, «Cyclist of the day», який потім ставав головним героєм відеороликів. Велосипедист дня повинен був коротко розповісти про себе: звідки він, ким працює (як уже зазначалося, участь у заході могли брати не тільки бібліотекарі), що йому подобається в даному заході та яку ціль він переслідує.

Бібліотечна подорож терміном у 8 днів була насиченою, цікавою, корисною. За ці дні ми подолали приблизно 430 км. Ми побували у двох країнах Європи – Нідерландах та Бельгії, позна-йомилися з бібліотеками Амстердама, Харлема, Гааги, Дельфта, Ранессе, Брюгге, Гента, Аффлінгена, Брюсселя.

Фінішував пробіг у Брюсселі на площі біля стін Європарламенту. Його представники відзначили великий внесок даного заходу у справі популяризації бібліотек. Кінцевим пунктом стала бібліотека Європарламенту.

Загалом мандрівка перетворилася на великий адвокаційний захід, під час якого заявлялося про роль бібліотек у житті громад,


42

їх потреби та необхідність збільшення державної підтримки бібліотечних закладів.

Українські учасники отримали широке уявлення про діяльність найкращих європейських бібліотек, що дасть їм змогу впровадити нові ідеї та підходи до бібліотечної роботи на своїх робочих місцях та встановити зв’язки із закордонними колегами задля здійснення подальших спільних проектів.

Ця подія об’єднала бібліотекарів із багатьох країн, яких ми б ніколи не зустріли, не ставши учасниками Cycling for libraries. Виникла унікальна можливість заявити про себе, представити свою бібліотеку, місто, країну, професію, обмінятися досвідом, ідеями, опинитися в центрі уваги, побачити, почути і сприйняти все нове, що відбувається в бібліотечній справі.

Після подорожі по-іншому дивимося на свою роботу, а в 2014 р. вирушаємо в нову поїздку – від Барселони до Ліона.■


43

Працівники відділу сприяння технічній творчості молоді обласної бібліотеки для юнацтва ім. О. Бойченка у свій

час запропонували молоді, що перебуває в Кіровоградському слідчому ізоляторі, проводити масові заходи та перегляд тематичних відеозаписів. Керівництво закладу погодилося на співпрацю з бібліотекою. На сьогодні заходи на території слідчого ізолятора проводяться досить часто, але, звичайно ж, на запрошення його працівників.

Про подвиг народу, який стримав фашистську окупацію в роки Другої світової війни, вже друге покоління дізнається з кінофільмів. Але ці відомі стрічки можуть пробудити не тільки в старших, а й в юні любов до Батьківщини, гордість за подвиг її синів і дочок у роки воєнного лихоліття. Класичні фільми, що висвітлюють героїчні сторінки Великої Вітчизняної війни, «В бой идут одни старики», «Они воевали за Родину», «Свои», «Все перемагає кохання» безкоштовно впродовж місяця, переглянули і юнаки із СІЗО.

Сучасна молодь знає про війну в Афганістані тільки зі спогадів ветеранів, кінохроніки та фільмів. Юнаки переглянули два найбільш відомих із них – «Дев’ята рота» та «Вдивляючись у «Дев’яту роту».

Улітку хлопці дивилися класичні фільми – екранізації лі-тературних творів: «Захар Беркут» та «Сватання на Гончарівці», «Пропала грамота» та «Мольєр», «Дети капитана Гранта» та «Золотой теленок», «Камінний хрест» та «История Руси», які запропонували


Бібліотека та СІЗО: шляхи співпраці

Галина Бондар,завідувач відділу сприяннятехнічній творчості молоді

Кіровоградської ОБЮ ім. О. Бойченка


44

працівники бібліотеки. Адже при слідчому ізоляторі є школа, і пере-гляд екранізацій класичної літе-ратури був гарним та змістовним доповненням до шкільної програми з літератури.

Зацікавленість викликав також фільм «Конвенція ООН про права дитини». Хлопці із знанням справи коментували ролики-ілюстрації окремих статей цього закону: про права кожної окремо взятої дитини і всіх дітей планети Земля.

Знати свої права і обов’язки має кожна молода людина, адже це сприяє розвитку більш виважених відносин у суспільстві. В Україні прийнято загальнодержавну програму «Національний план дій щодо розвитку Конвенції ООН про права дитини на період до 2016 р.». Конвенція ООН містить 54 статті, у яких розповідається про 40 прав, що має дитина. Підростаюче покоління може не викорис-товувати їх щодня, але воно має знати про свої права, дотримання яких гарантоване державою. Саме про це розповідали завідувач відділу бібліотеки Галина Бондар та провідні спеціалісти Головного управління юстиції у Кіровоградській області Катерина Пільгуй та Віра Попова під час чергового відвідування неповнолітніх у СІЗО, яке відбулося нещодавно, у рамках Всеукраїнського тижня права.

Та не лише перегляди фільмів пропонують бібліотекарі.Напередодні Дня незалежності України для юнаків із СІЗО,

бібліотекарі провели слайд-бесіду-вікторину «Без верби та калини немає України». Юнаки докладно дізналися про історію походжен-ня державних і народних символів України. Особливий інтерес викликали народні легенди: про Берегиню – жінку-матір, про калину й рушник – символ дівочої краси. А наприкінці розмови всі дійшли висновку, що для кожної людини, незалежно від віку і соціального стану, найдорожчою є та земля, де кожен народився, де живуть батьки, рідні, друзі, де витає дух предків.

Працівники ОБЮ ім. О. Бойченка запропонували

Кіровоградському слідчому ізолятору, проводити масові заходи та перегляд тематичної літератури для молоді. Керівництво закладу

погодилося на співпрацю.


45

У стінах Кіровоградського слідчого ізолятора бібліотекарі організували тренінг під назвою «Толерантність – це …», який допоміг юнакам визначити кращі риси свого характеру, згада-ти цікаві факти з власного життя. У процесі тренінгу хлопці розділилися на дві команди, кожна з яких отримала завдання. Особливо їм сподобалося знаходити в книгах приказки, пов’язані з темою толерантності. Уміло впорались команди і з інтерактивним завданням. Учасники приготували імпровізовані сценки на тему то-лерантності в суспільстві, які мали повчальний характер. Вони були дуже активними і лишилися задоволеними результатами тренінгу.

Про історію автомобільного транспорту розповів калейдоскоп цікавих фактів «Парк автомобільного періоду». Здається, такий звичний автомобіль, а який тернистий шлях пройшов він, щоб завоювати одне з важливих місць серед різних видів транспорту.

Кожен з нас чув про дивовижного генія в області техніки, живопису, винахідництва Леонардо да Вінчі. Бібліотекарі відділу сприяння технічній творчості молоді підготували мультипрезента-цію «Універсальний геній Леонардо» з фрагментами відеофільмів. Особливе враження на хлопців справили винаходи генія. Важко собі уявити, що таку кількість речей протягом життя створила одна людина. Бібліотекарі акцентували увагу молоді на тому, що, крім природжених таланту та обдарованості, Леонардо допомагали його цілеспрямованість, спостережливість та терплячість. Це риси, які залишаються актуальними в усі часи та за будь-яких умов.

Зустрічі молоді, яка перебуває в місцях позбавлення волі, з бібліотекарями стали вже традиційними і підкріплені угодою про співробітництво між обласною бібліотекою для юнацтва ім. О. Бойченка та Кіровоградським слідчим ізолятором Державної пенітенціарної служби в Кіровоградській області. Таким чином, бібліотека сприяє вихованню, духовному розвитку і становленню особистості, соціалізації молоді, що знаходиться в місцях позбав-лення волі, шляхом поширення інформації щодо загальнолюдських цінностей та толерантності.■


46

Краєзнавство

«І сива давнина, і сьогодення час урочий» (з досвіду роботи Ніжинської міської бібліотеки

ім. М. Гоголя)

Славне місто Ніжин має багату, насичену подіями історію і з повним правом може пишатися своїми синами, бо ж

небагато українських міст спроможні похвалитися такою багатющою палітрою імен. Ніжин добре пам’ятає маленького, закоханого в небо Сергійка Корольова й майбутнього мореплавця Юрія Лисянського. Він дав світу можливість насолоджуватися акторською грою Марії Заньковецької та Еліни Бистрицької, неперевершеним співом зна-менитих Федора Стравинського та Марка Бернеса. Ніжин пригощав своїми огірочками славетного Тараса Шевченка й мудрого Григорія Сковороду. Місто захоплювалося творами Миколи Гоголя, Леоніда Глібова… А скільки талановитих, дивовижних людей виростила і послала у світи Гімназія вищих наук князя Безбородька! Перелік можна вести від тих часів до сьогодення.

Молодь має пам’ятати багатовікову історію свого народу, щоб набиратися з неї мудрості, досвіду, традицій, уникати помилок. Цьому допомагають книги.

Перші бібліотеки у Ніжині з’явилися на початку XVII ст. 1897 р. було порушено питання про відкриття міської бібліотеки. Нині вона знаходиться в Будинку книги, де займає два поверхи. Відвід-ують її всі верстви населення, та найактивніше – молодь, для якої створено окремий відділ. Заклад має своє обличчя, свій почерк у роботі, спрямованій на популяризацію книги, залучення до читання.

Галина Лобода, методист КЗ «Чернігівська обласна бібліотека

для юнацтва Чернігівської обласної ради»


47

Багато чого робиться для формування сучасного підходу до обслуговування користувачів, пошуку і впровадження інновацій. Працівники бібліотеки, люди віддані своїй професії, наперекір труднощам йдуть вперед, перетворюючи свій заклад осередок міжлюдського спілкування.

Для комфорту відвідувачів створено інформаційно-освітню зону, зону активного читання, Інтернет-центр. Не може не заціка-вити дизайнерське оформлення бібліотеки, ваблять і милують зір виставки-вернісажі місцевих художників, експозиції творчих робіт читачів, народних умільців. Привертають увагу предмети вжитку населення за радянських часів, розміщені у куточку «СРСР: речі, що оточували нас». До речі, ці експонати можна брати до рук, випробовувати у дії.

Одним з пріоритетних напрямків роботи бібліотеки є краєзнавство. Його важливість підтверджує організація та проведення у бібліотеці заходів краєзнавчої тематики, а також активна участь закладу в масштабних загальноміських та обласних святах, акціях, фестивалях.

Цього року під час триденного Покровського ярмарку, що вже 20 років поспіль проходить у древньому місті, бібліотекарі демонстрували експозицію «Бібліотечно-огірковий стратегічний продзапас», присвячену ніжинському огірку. Гостям ярмарку про-понували книги рецептів консервування та квашення відомих усьому світу огірків, літературу про народні медичні та косметичні засоби, до складу яких входить огірок. Любителі смачних страв ласували варенням з огірків, куштували салати, мариновані огірочки, на власному досвіді впевнюючись у правильності слів відомого бібліографа, першого перекладача Шевченкового «Кобзаря» на російську мову М. Гербеля: «Хто їх їв, той, без всякого сумніву, був від них у захопленні, а хто не їв, той хай буде певен, що подібних огірків нема ніде в Європі».

Ніжинська міська бібліотека

є не тільки джерелом загальнодоступної

інформації, але й пульсуючим

нервом міста


48

Крім того, бібліотека брала участь у міському фестивалі «Його величність ніжинський огірок». «Чому така шана овочу, що Огірку в місті поставлено пам’ятник? Чи справді йому є місце навіть на столі британської королеви Єлизавети? Хто були перші селекціонери ніжинських огірків, які особливості їх переробки та поставки?» На всі ці питання бібліотекарі давали відповіді, використовуючи краєзнавчий фонд установи.

Гостинно відчинила свої двері бібліотека учасникам міжна-родного молодіжного інтелект-ярмарку «Що? Де? Коли?». Молоді люди та організатори заходу мали можливість ознайомитися з історією бібліотеки, побачити заповідні місця Чернігівщини крізь призму виставки-подорожі «Пізнай свій рідний край, свій дім, свою маленьку Батьківщину».

Ім’я Юрія Федоровича Лисянського занесене в усі універсальні енциклопедії світу. В історії епохи великих географічних відкриттів воно стоїть в одному ряду з іменами Колумба і Магеллана, Лаперуза і Кука, багатьох інших видатних мореплавців. Цього року Ніжин на міжнародному рівні святкував 140 річчя від дня народження свого славетного земляка. Саме з цього приводу в бібліотеці було влаштовано книжково-документальну експозицію «Земна обручка Юрія Лисянського», матеріали якої дуже зацікавили гостей.

Із захопленням знайомилися відвідувачі з персональною виставкою робіт вчительки ЗОШ № 6, майстрині ручної вишивки І. Гузь, яка вміє творити дива та дарувати плоди своєї творчості людям. Нею виконано портрети видатних постатей світової історії – Т. Шевченка, А. Чехова, Л. Толстого, О. Пушкіна, М. Гоголя. Ніби живі дивляться на нас вишиті лики святих, нагадуючи про вічні цінності, на яких тримається світ.

Роздивляючись фотороботи своїх ровесників з Чернігівщини, переможців обласного туру Всеукраїнського конкурсу світлин «В об’єктиві я і книга», юнаки та дівчата коментували їх, залишивши, зокрема, такий відгук: «Наше життя багате на дива і подарунки, треба їх лише розгледіти і зуміти сприйняти».


49

Також у рамках ярмарку у місті над Остром відбувся Перший літературно-мистецький фестиваль «Покровські читання», участь у якому брали літератори сіверського краю та гості зі столиці. Його учасниками були й члени літературної вітальні при Центральній бібліотеці, у якій збираються разом талановиті та обдаровані. На засідання приходять як початківці так і відомі майстри слова, ті, хто має власні видані твори, і ті, хто робить перші спроби. Гостювали свого часу у вітальні й члени літературно-мистецького об’єднання «Гоголівка».

Вже більше 30 років при бібліотеці працює клуб «Краєзнавець», створений спільними зусиллями працівників юнацького відділу та вчителями ЗОШ № 10. Керує ним заслужений вчитель, краєзнавець Л. Клепак. Активну участь у його засіданнях брало кілька по-колінь ніжинської молоді, і це допомогло їм відкрити для себе багато нових сторінок історії міста та краю. У стінах закладу збираються бібліотекарі, наукові працівники Ніжинського краєзнавчого музею ім. І. Спаського, студентська та учнівська молодь, усі ті, кого об’єднує прагнення знати якомога більше.

Хороші партнерські стосунки бібліотеки і музею створюють можливість робити заходи цікавими, неординарними. Значна увага приділяється відродженню культурно-історичного спадку, попу-ляризації літератури про край. Накопичений багатий краєзнавчий матеріал дає можливість проникнутися історією Ніжина, древнього і завжди юного.

Той, хто любить читати, знає, як це чудово взяти в руки книгу і зануритися в далеке минуле, у світ пригод та фантастики або в романтичні переживання героїв. У сучасному світі є багато речей, котрі відволікають юних від читання. Література визначає духовне життя, і тому над питанням, як повернути інтерес молоді до книги, прищепити любов до читання, замислилися не тільки працівники бібліотек, а й студенти Ніжинського коледжу культури та мистецтв ім. М. Заньковецької. Прийнявши пропозицію досвідчених знавців бібліотечної справи, вони вирішили провести театралізоване дійство,


50

у якому відтворили своє бачення популяризації книги. Йдеться про театралізовану літературно-музичну імпрезу «Велике кохання великого історика» за твором В. Петрова «Аліна і Костомаров».

В одній з кімнат музею «Поштова станція», де у травні 1873 р. відбулася зустріч Миколи Костомарова з Аліною Кисіль після 26-річної розлуки, зібралися викладачі та студенти коледжу, провід-ні бібліотекарі міста, щоб побачити творчу роботу майбутніх колег.

Як і 140 років тому, дзвінко пролунав піддужний дзвоник, цього разу він сповіщав про початок заходу. Під тихе звучання му-зики Ф. Ліста, творчість якого обожнювала Аліна, присутні почули хвилюючу розповідь про романтичне кохання, яке герої пронесли через все життя. Емоції глядачів підсилювалися ліричним танцем, рухи якого передавали переживання героїв. Перегляд бібліотечної виставки «Микола Костомаров і наш край» надав можливість повніше відтворити діяльність Костомарова як історика, етнографа, поета-романтика, мислителя, докладніше відобразити його життя на Чернігівщині. Бібліотекарі високо оцінили роботу випускників.

У травні 2013 р. краєзнавці черговий раз зібралися в читальній залі бібліотеки на вечір-реквієм до 95-ї річниці від дня народження керівника Ніжинської підпільної молодіжної організації, Героя Радянського Союзу Якова Батюка. Гостями засідання були наукові співробітники краєзнавчого музею, ветерани Великої Вітчизняної війни. Присутні детально ознайомилися з біографією Я. Батюка, його діяльністю під час окупації Ніжина німецькими військами. Краєзнавча виставка-експозиція «Крок у безсмертя», створена працівниками музею, надала учасникам заходу можливість потримати експонати в руках, погортати сторінки книг, «про-йтися» підпільними стежками. Бібліотекарі й клубівці читали поетичні твори місцевих авторів про Велику Вітчизняну війну. Потім вони переглянули фрагменти художнього фільму «За ніччю – день», знятого у Ніжині режисером О. Біймою. З матеріалів із періодичних видань, зібраних свого часу бібліотекарями, молодь могла дізнатися про цікаві, але маловідомі факти зйомок фільму.


51

1 квітня не тільки День сміху, а й день народження Миколи Васильовича Гоголя, ім’я якого носить бібліотека. Це його по-стать-примара й досі блукає коридорами навчального закладу, у якому він навчався, до цього часу в місті стоять будівлі, де мешкали герої його творів, височать тодішні церкви. Щорічно цього дня веселими зграйками йде молодь до бібліотеки, щоб взяти участь у жартівливому ерудит-лото, або квест-грі, під час якої оживають герої Миколи Гоголя. Після цього гості та учасники заходу збира-ються за столом на чайну церемонію.

Широко відзначаються бібліотекою ювілейні дати письменників-земляків, видатних людей, котрі народилися або проживали в місті. Бібліотека готується до відзначення 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка, 160-річчя від дня народження М. К. Заньковецької.

У пам’яті читачів зберігаються яскраві враження про вечори за творчістю П. Тичини, Є. Гребінки, Л. Глібова, М. Бернеса, зустрічі із сучасними майстрами слова, які презентували свої твори в книгозбірні.

В арсеналі бібліотекарів – Дні краєзнавства, краєзнавчі вечори-вернісажі, марафони ерудитів, відеопрезентації, брейн-ринги, рольові ігри, конкурси…

Книги краєзнавчої тематики активно популяризуються через засоби масової інформації. Дописи бібліотекарів можна побачити на сторінках місцевих газет «Ніжин ІНФО», «Ніжинський вісник», «Вісті». Читачі можуть ознайомитися з цікавою інформацією з питань історії та сьогодення, інформаційними списками творів сучасних місцевих авторів. Видаються цікаві бібліографічні посібники, щорічний календар знаменних і пам’ятних дат. Бачити працівників, які презентують нові книги, можна й на екрані місцевого телебачення. Колектив бібліотеки знаходиться в постійному творчому пошуку, знаходячи нові форми роботи з читачами. Він завжди відкритий для співробітництва.

Ніжинській молоді приємно спілкуватися в стінах храму книги, набираючись знань. Вона може висловити свої почуття в


52

творчості, беручи участь у різноманітних конкурсах, майстер-класах, займати призові місця, підтверджуючи цим свою компетентність і соціальне значення, знаходити нових друзів і однодумців.

Таким чином, Ніжинська міська бібліотека є не тільки джерелом загальнодоступної інформації, але й пульсуючим нервом міста.■


53

Поради професіоналів

Інформуємо. Радимо. ПлануємоПланування 2014

Ювіляри 2014 року

Обласні бібліотеки для юнацтва (молоді)Донецька ОБЮ 35 років 1 листопадаЖитомирська ОБЮ 35 років 1 січня

Директори обласних бібліотек для юнацтва (молоді)

Мах Марія Михайлівна 75 років 6 січня(Волинська ОБЮ)Пономаренко Людмила Федорівна 60 років 13 листопада(Одеська ОБЮ ім. В. Маяковського)

Основні заходи ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва»

◘ Всеукраїнська науково-практична конференція «Бібліотека як соціальний інститут формування духовного обличчя молоді», 9-11 вересня на базі Кримського республіканського закладу «Юнацька бібліотека»;

◘ Проблемне навчання фахівців відділів автоматизації обласних бібліотек для юнацтва (молоді) «Сучасні інформаційні технології та технології Web 2.0 у бібліотеках», 19-23 травня м. Київ, НАКККіМ, ДЗ «ДБУ для юнацтва»;

◘ V Школа професійної майстерності «Молодий професіонал бібліотеки для юнацтва», листопад, м. Київ, ДЗ «ДБУ для юнацтва»;

◘ Всеукраїнська робоча зустріч «Бібліотекар як соціолог», червень, м. Київ, ДЗ «ДБУ для юнацтва»;


54

◘ Всеукраїнська молодіжна бібліоніч на підтримку читання, інтелектуального розвитку, творчості юнацтва та молоді (із залученням представників ЗМІ, молодіжних громадських діячів та ін.), 23 квітня, м. Київ, ДЗ «ДБУ для юнацтва».

Соціологічні дослідження◘ Всеукраїнське соціологічне дослідження «Яку книгу шукає в

Інтернеті молодий користувач? Як дізнатися про це бібліотекарю?», березень-вересень;

◘ Всеукраїнське анкетування до 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка «… Знаю його, знаю!».

Видавнича діяльність◘ Бібліосвіт : інформ. вісн. Вип. 1 (49) – 4 (52);◘ Бібліотечна Україна – юнацтву: цифри і факти : стат. аналіз

діяльн. б-к України для юнацтва (молоді);◘ Видавнича діяльність Державної та обласних бібліотек

України для юнацтва (молоді) : бібліогр. покажч. Вип. 14;◘ Молодь в українському суспільстві : бібліогр. покажч.

Вип. 15;◘ Путівник з економічної літератури для молоді : бібліогр.

покажч. Вип. 8;◘ Німеччина : бібліогр. покажч. Серія «Подорожуючи світом»;◘ Калейдоскоп ювілейних дат на 2015 р.;◘ Данило Апостол : до 360-річчя від дня народж. гетьмана ;

біобібліогр. покажч.;◘ Біологія : бібліогр. покажч. Серія «Для тих, хто хоче знати

більше»;

◘ «Держіться, дужче держіться» : до 120-річчя від дня народж. О. Довженка : бібліогр. покажч.


55

Під час підготовки планів роботи радимо врахувати, що:

ООН оголосило:2005–2014 – Другим Міжнародним десятиріччям корінних

народів світу; 2005–2014 – Десятиріччям освіти в інтересах стійкого розвитку;2005–2015 – Міжнародним десятиріччям дій «Вода для життя»;2006–2016 – Десятиріччям реабілітації та стійкого розвитку

регіонів, що постраждали (третє десятиріччя після Чорнобиля);2008–2017 – Другим десятиріччям боротьби за ліквідацію

злиденності; 2010–2020 – Десятиріччям, присвяченим пустелям та боротьбі

із зпустеленням; 2011–2020 – Десятиріччям дій із забезпечення безпеки до-

рожнього руху; 2011–2020 – Десятиріччям біорізноманітності; 2013–2022 – Міжнародним десятиріччям зближення культур;2014–2024 – Десятиріччям стійкої енергетики для всіх.ЮНЕСКО оголосило 2014 рік 20-ю річницею

Міжнародного року сім’ї; Європейський парламент визначив 2014 рік Роком підтримки

поєднання роботи та сімейного життя;у 2014 році Всесвітньою столицею книги стане місто Порт-

Харкорт (Нігерія).

Президентом України 2014 рік оголошений Роком Тараса Шевченка;

2014 рік Наказом Президента України № 329/2013 оголошено в Україні Роком учасників бойових дій на території інших держав;

2014 рік в Україні пройде як рік білоруської культури;2014 рік на Прикарпатті оголошено роком Кобзаря;2014 рік на Тернопільщині оголошено роком профспілкових

дій за підвищення заробітної плати.■


56

Дослідження «Бібліотека та читач у віртуальному про-сторі: місце зустрічі», ініційоване ДЗ «ДБУ для юнацтва»,

проводилося у березні-жовтні 2013 р. Участь у ньому брали: Ві-нницька ОБЮ, Волинська ОБЮ, Житомирська ОБЮ, Закарпатська ОБДЮ, Івано-Франківська ОБЮ, Кіровоградська ОБЮ ім. О. Бой-ченка, Луганська ОБЮ, Миколаївська ОБЮ, Одеська ОБЮ ім. В. Маяковського, Полтавська ОБЮ ім. О. Гончара, Рівненська ОБМ, Сумська ОУНБ ім. Н. Крупської, КЗ «Харківська ОБЮ», Херсонська ОБЮ ім. Б. Лавреньова, Хмельницька ОБЮ, КЗ «Черкаська обласна бібліотека для юнацтва ім. В. Симоненка» та КЗ «Чернігівська ОБЮ».

Мета до слідження полягала у виявленні активності молодих людей в Інтернеті, їхньої готовності отримувати бі-бліотечні сервіси через Інтернет та очікувань щодо цих сервісів. Об’єктом дослідження були молоді користувачі всесвітньої па-вутини (потенційні користувачі бібліотек).

На питання анкети відповіли 9130 респондентів, у т. ч. 3602 чоловіки (40 %) та 5398 жінок (60 %). Кількість респондентів в окремих бібліотеках наводиться у табл. 1.

Соціологічні дослідження

Бібліотека та читач у віртуальному просторі: місце зустрічі

(Результати Всеукраїнського соціологічного дослідження)

Максим Красій, соціолог ДЗ «ДБУ для юнацтва»

Мета дослідження полягала у виявленні активності молодих

людей в Інтернеті, їхньої готовності

отримувати бібліотечні сервіси

через Інтернет та очікувань щодо цих

сервісів.


57

Назва бібліотеки Кількість респондентів

Одеська ОБЮ ім. В. В. Маяковського 2200КЗ «Чернігівська ОБЮ» 1841

Кіровоградська ОБЮ ім. О. Бойченка 985Херсонська ОБЮ ім. Б. Лавреньова 726

Вінницька ОБЮ 680Сумська ОУНБ ім. Н. Крупської 579

Житомирська ОБЮ 460КЗ «Черкаська обласна бібліотека для юнацтва ім. В. Симоненка»

397

КЗ «Харківська ОБЮ» 394

Миколаївська ОБЮ 220

Рівненська ОБМ 150Волинська ОБЮ 100

Полтавська ОБЮ ім. О. Гончара 100Хмельницька ОБЮ 100

ДЗ «ДБУ для юнацтва» 100Закарпатська ОБДЮ 48

Луганська ОБЮ 30Івано-Франківська ОБЮ 22

Усього 9130

Таблиця 1. Розподіл респондентів за бібліотеками


58

Розподіл рес-пондентів на чо-тири домінантні групи відображено у діаграмі 1.

Д о п е р ш о ї , найбільшої групи потрапили респон-денти віком від 14 до 17 років (3460 респондентів, тобто 38 % від загальної кількості). До другої гру-пи, дещо меншої, ніж перша, належать особи віком від 18 до 21 року (3070, тобто 34 % від загальної кількості). Третя і четверта домінантні групи майже в два рази менші за попередні. Зокрема, до третьої групи потрапили респонденти віком від 22 до 24 років (1541, тобто 17 % від загальної кількості). Нарешті, до останньої, найменшої із домінантних груп, належать особи старше 25 років. Їхня чисельність складає 1059 (12 % від загальної кількості рес-пондентів).

Відповіді щодо місця проживання респондентів (місто, село, селище міського типу) розподілялися наступним чином (діаграма 2).

Як видно з цієї діаграми, найбільша кількість респондентів (5427, тобто 59 %) проживає у містах. У сільській місцевості живуть 2035 (22 %) респондентів, а в се-лищах міського типу (смт) – 1085 (13 %) респондентів. Ре-шта 583 учасники опитування (6 %), на жаль, не дали відпо-віді на це запитання.

Діаграма 1

Діаграма 2


59

На діаграмі 3 показано, що найбільша кількість респонден-тів – 3676 (40 %) – користується Інтернетом 2-3 години на день. Значно менша кількість – 2249 (25 %) – перебуває в Інтернеті 4-5 годин. Одну годину на добу відвідують Інтернет 1356 (15 %) учасників опитування, а 1267 (14 %) користуються Інтернетом 6 і більше годин.

Більше від усіх п е р е бу ва ют ь в Ін-тернеті респонденти з таких регіонів, як Рів-ненська, Хмельницька, Харківська, Волинська області. У середньому респонденти з цих ре-гіонів складають 24 % від загальної кількості опитаних, які користуються Інтернетом 4-6 годин на добу. Значно менш активні в Інтернеті мешканці Луганської області; варіант відповіді «менше однієї години на добу» обрали 59 % із них. У Вінницькій, Кіровоградській, Миколаївській та Сумській областях по-дібна відповідь теж була досить розповсюдженою.

Довідавшись про час перебування користувачів в Інтернеті, було логічно дізнатися і про його мету. Статистика відповідей на це питання наводиться у діаграмі 4.

Отже, насамперед респонденти користуються Інтернетом для пошуку інформації, яка їх цікавить. На це вказали 5098 рес-пондентів, тобто 38 % від їх загальної кількості. Найчастіше такий варіант відповіді обирали Волинській, Житомирській та Рівненській областях. В усіх перелічених регіонах більше 50 % респондентів, відвідують Інтернет для пошуку інформації.

Другим важливим приводом для відвідання Інтернету рес-понденти назвали спілкування з друзями (знайомими) та незна-йомими людьми. Подібну відповідь дали 4616 (34 %) учасників

Діаграма 3


60

опитування. Найбільш характерною вона була в Луганській, Миколаївській та Рівненській областях. Варіант спілкування у цих областях теж обрало більше 50 % респондентів.

Остатній варіант – для розваг та відпочинку – набрав 3282 (25 %) відповідей, а в Одеській та Херсонській областях – більше 30 %. Інші причини назвали 3 % опитаних.

Що стосується пошукової системи, якій надають перевагу користувачі, то дані про неї відображено на діаграмі 5.

Загалом на це запитання було дано 13416 відповідей. Беззаперечним лідером серед пошукових систем є google.com (пе-ревагу йому надали 6610 респондентів, тобто 51 % від загальної кількості). Вдвічі менш популярною виявилася пошукова система yandex.ua, яку обрали 3137 (24 %) респондентів. Третє місце в рейтингу посів блок із трьох пошукових систем – mail.ru, ukr.net, та rambler.ru. Ці пошукові системи користуються підтримкою 5 – 10 % респондентів. Три інші пошукові системи з нашого списку набрали не більше 2 %.

Під час анкетування ми також визначали ступінь знання про соціальні мережі (сай-ти) та їх популярності серед користувачів. Ре-зультати обробки да-них про реєстрацію у цих мережах, користу-вання ними та знання про відповідні сервіси наводяться у табл. 2.

Діаграма 5

Діаграма 4


61

Таблиця 2.Знання про конкретні соціальні мережі (сайти) та

користування ними

Назва сайту Користуюся та зареєстро-ваний

Не зареєстрова-ний, але корис-туюся

Не користу-юся

Не знаю

Vkontakte.ru 82% _ 12%

Odnoklassniki.ru 63% _ 37%

Facebook.com 40% _ 54% 6%

Connect.ua 10 % _ 75 % 15 %

Uol.ua _ 2 % 98 %

Twitter.com 25 % _ 75 %

Tumblr.com 10 % _ 90 %

NoName.ru _ 100 %

Loveplanet.ru 15 % 20 % 65 %

Youtube.com 10 % 80 % 10 %

Rutube.com _ 80 % 20 %

Wikipedia.org 84 % 16 %

i.ua 15 % _ 37 % 48 %

Bigmir.net 5 % 35 % 60 %

Мой мир 13 % _ 87 %

Google+ 4% 22 % 74 %

Yandex 13 % 87 %

Живой журнал 5 % 15 % 50 % 30 %

Серед сайтів, які мають обов’язкову реєстрацію, найбільш популярні Vkontakte.ru, Odnoklassniki.ru, та Facebook.com. Усі ці сайти є соціальними мережами, у яких респонденти проводять час, спілкуючись із друзями, та шукають різного роду інформацію, або самі цю інформацію (наприклад, фото, відео, малюнки, власні думки з різних приводів тощо) розміщують.


62

Серед сайтів, на яких реєструватися не обов’язково, виділяються відеохостинг Youtube.com, універсальна Інтернет-енциклопедія Wikipedia.org та інформаційний портал Bigmir.net.

Усі перераховані вище сайти мають досить великий рівень відвідування.

Якщо попереднє питання було спрямоване просто на визначення популярних соціальних мереж (сайтів), то наступне ставилося більш жорстко: «Виберіть з переліку лише один сайт, яким Ви користуєтеся найчастіше». Підсумки опитування за цим питанням представлено на діаграмі 6.

На думку респондентів, найпопулярнішим та найулюбле-нішим серед них сайтом є соціальна мережа Vkontakte.ru. Йому надали перевагу 5604 (55 %) респондентів. Значно поступається йому за популярністю сайт odnoklassniki.ru, який обрали 2133 (24 %) респондентів. Усі інші запропоновані нами варіанти вибрали в середньому не більше 5-6 % опитаних, а деякі навіть менше 1 %. Більш докладну інформацію про популярність сайтів наведено у табл. 3.

Діаграма 6


63

Таблиця 3.Популярність конкретних сайтів (соціальних мереж)

Наступне питання стосувалося того, чи користуються рес-понденти Інтернетом для пошуку художньої та наукової літератури.

Більшість респондентів (84 %) використовує Інтернет для пошуку літератури, яка їх цікавить. Найчастіше наукову та ху-дожню літературу шукають в Інтернеті у ДЗ «ДБУ для юнацтва», Волинській, Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській та Чернігівській областях. У всіх цих областях більше 70 % опитаних ствердно відповіли на це питання. У всіх інших областях відпо-відний показник варіює від 40 до 69 %, що теж у цілому непогано. При цьому слід враховувати, що більшість респондентів складали користувачі юнацьких бібліотек, тобто люди, які люблять та чита-ють книги. Саме цим і пояснюється високий відсоток позитивних відповідей на дане запитання.

Інформація про користування Інтернетом з літературною метою конкретизувалася питанням про те, чи знайомі респондентам окремі книжкові соціальні мережі і чи користуються вони ними. Відповідну статистику наведено в табл. 4.

Назва сайту Кількість відповідей Відсоток

Vkontakte.ru 5604 55 %Odnoklassniki.ru 2133 24 %Youtube.com 409 6 %Wikipedia.org 354 5%Facebook.com 302 6 %Інше 291 3 %Не відповіли 285 3 %Всього 9130 100 %


64

Таблиця 4.Знайомство з книжковими соціальними мережами і

користування ними

Таким чином, ми бачимо що книжкові соціальні мережі є досить популярними. Найчастіше респонденти обирали мережу LiveLib.ru. Нею користуються 95 % опитаних, проте зареєстровані в цій соціальній мережі лише 10 %. Трохи менш популярні дві інші книжкові мережі – Bookmate.com та Imho.net. У середньому їх обрали 82 % респондентів. Як і в першому випадку, лише незна-чна частина респондентів зареєстровані на згаданих сайтах, що не заважає опитаним користуватися ними. Найменшою популярним є сайт Librarything.org, до якого звертаються лише 30 % респондентів.

Нас також цікавило те, за допомогою яких пристроїв респонденти потрапляють до мережі Інтернет. Підсумки обробки відповідей на зазначене питання представлені в діаграмі 7.

Найчастіше рес-понденти потрапляють до Інтернету за допо-могою персональних комп’ютерів, розташо-ваних у них вдома (89 %).

Назва сайту Користуюся та

зареєстрований

Не зареєстрований, але користуюся

Не користуюся

Не знаю

LiveLib.ru 10% 85% 5% 100%Imho.net 14% 67% 9% 20% 100%Librarything.org 7% 23% _ 70% 100%Bookmate.com 4 % 80 % 16% _ 100%

Усьо

го

Діаграма 6


65

Не набагато менше користуються опитані ПК під час навчання і на робочому місці (84 %). Удвічі меншою є частота доступу до Інтер-нету за допомогою ноутбуків (43 %) і мобільних пристроїв (38 %).

Наступне питання стосувалося ставлення респондентів до он-лайн сервісів, які надає ДЗ «ДБУ для юнацтва». Відповідні дані наведено у табл. 5.

Он-лайн сервісами користуються в середньому 20 % респондентів, які відповіли на це запитання. До найбільш популяр-них із них належать: «Електронний каталог», «Віртуальна довідка», «Світ професій», «Для тих, хто хоче знати більше, «Інформування в соціальних мережах».

Слід зазначити, що це питання слугувало своєрідною рекламою, оскільки 38 % респондентів вказали, що не знали про існування перелічених сервісів і планують ними користуватися в майбутньому.

На завершення анкети респондентам пропонувалося залишити свої коментарі та побажання щодо сервісів, які надає ДЗ «ДБУ для юнацтва». Із тих користувачів, які відреагували на цю пропозицію, задоволенні сервісами 73, відзначили корисність веб-курсу «Нетикет» 48, задоволені електронним каталогом та віртуальною довідкою 43, радять Бібліотеці продовжувати діяльність із створення власних сервісів 28, пообіцяли користуватися інформаційними послугами, про які досі не знали,12 зазначили, що в них іноді виникають складності з завантаженням сайту бібліотеки, 9, підкреслили високий рівнеь сервісів 8 і корисність для молоді інформації, що надається, 7, звернули увагу на зручність знаходження потрібних матеріалів 7.

Висновки. Мабуть, ні для кого не секрет, що Інтернет став чимось більшим, ніж джерелом різнобічної інформації. Завдяки йому сучасна молодь об’єднується в різноманітні спільноти – соціальні мережі, сайти знайомств, відеохостинги, інформаційні портали тощо. За допомогою цих сайтів молоді люди спілкуються з рідними


66

Електронний каталог 2152

(24 %)

3010

(33 %)

3421

(37 %)

347

(4 %)

200

(2 %)

9130

(100 %)

Віртуальна довідка 1891

(21 %)

3884

(42 %)

3087

(33 %)

91

(1 %)

177

(2 %)

9130

(100 %)

Он-лайн доступ до науково- методичних матеріалів

1419

(16 %)

2026

(22%)

2942

(32 %)

2641

(29 %)

102

(1 %)

9130

(100%)

Світ професій 2392

(26 %)

2422

(27 %)

3548

(39 %)

357

(4 %)

414

(4 %)

9130

(100 %)

«Куди звернутися, якщо...»

987

(11 %)

2300

(25 %)

3562

(39 %)

1872

(21 %)

409

(4 %)

49130

(100 %)

Електоронний веб-курс «Нетикет»

2392

(26 %)

2422

(27 %)

3548

(39 %)

357

(4 %)

414

(4 %)

9130

(100 %)

Для тих, хто хоче знати більше

1990

(22 %)

2068

(23 %)

3269

(36 %)

1693

(18)

110

(1 %)

9130

(100 %)

Інформування в соціальних мережах

2260

(25 %)

2412

(26 %)

3256

(36 %)

1092

(12 %)

110

(1 %)

9130

(100 %)

Всього 13982

(19 %)

20222

(28 %)

26928

(37 %)

9980

(14 %)

1931

(2 %)

71109

(100 %)

Знаю

, ко

рист

уюся

Знаю

, а

ле н

е ко

рист

у-ю

сяН

е зн

ав, а

ле т

е-пе

р бу

ду

кори

стув

атис

я

Не

знав

і не

буд

у ко

рист

уват

ися

Не

відп

овіл

и

Усьо

гоСервіси

Таблиця 5.Ставлення респондентів до он-лайн сервісів, які надає

ДЗ «ДБУ для юнацтва»


67

(знайомими), знаходять нових друзів, причому не обов’язково зі свого міста чи навіть країні. Вони проводять в Інтернеті свій віль-ний час, переглядаючи фільми, читаючи книги, шукаючи різного роду інформацію. Більшість сайтів дають змогу бути не лише споживачем, але й активним учасником формування віртуального простору: завантажувати свої фотографії, відео, малюнки, наукові праці, думки, переживання тощо.

Що стосується активності молоді в Інтернеті, то вона значно зросла порівняно з минулими роками. Це пов’язано з багатьма факторами як матеріального, так і духовного характеру. Гадаю, перелічувати їх немає сенсу, оскільки вони не стосуються тематики нашого дослідження.

То що ж може запропонувати бібліотека у сучасному Інтернет-середовищі?

Якщо уявити собі Інтернет і бібліотеку як дві інформативні бази даних, то між ними відразу можна побачити одну важливу різницю. В Інтернеті можна знайти інформацію будь-якого характеру, але не всю цю інформацію можна вважати якісною. На жаль, більшість молодих людей ніколи не замислюється над цим і не спроможна фільтрувати інформацію, яку знаходить в Інтернеті.

У цій ситуації бібліотека може запропонувати своїм користувачам інформаційну допомогу: надати перевірену інформацію, допомогти знайти книгу, запропонувати різного роду он-лайн сервіси тощо. Тим більше, що найчастіше наші респонденти використовують Інтернет саме для пошуку інформації.

Як конкретно це можна зробити, показує представлене дослідження. Насамперед потрібно створювати тематичні групи у різних соціальних мережах («Vkontakte.ru», «Odnoklassniki.ru», «Facebook.com»), якими найчастіше користується молодь. У цих групах потрібно забезпечити користувачів необхідною інфор-мацією та надати їм можливість спілкуватися один з одним. Не вся інформація, що надається, повинна мати науковий характер. Може йтися і про смішні вислови, картинки та інші «приколи», які


68

стоятимуть на заваді монотонності буття молоді й подобатимуться більшості молодих людей. Непогано було б створити спільну групу для всієї мережі юнацьких бібліотек, із подальшим розміщенням посилань на їхніх сайтах.

Окрему увагу слід звернути на такі сайти, як «Google.com», «Youtube.com», «Wikipedia.org», «Bigmir.net». Використання сайтів пов’язане з певними трудностями, наприклад, організація рекламної компанії за допомогою відео з «Youtube.com» вима-гатиме додаткових інструкцій для аудиторії з огляду на те, що більшість респондентів звертається до послуг цього сервісу, але не зареєстрована на ньому. Тим не менш, вони також популярні серед молоді, а тому заслуговують на особливе ставлення.

Виходячи з відповідей респондентів, можна також сказати, що вони досить часто звертаються до Інтернету з метою пошуку наукової/художньої літератури і готові її отримувати за комфорт-них умов з бібліотечних сайтів. А комфортні умови, на їх думку, створено на таких сайтах, як «LiveLib.ru», «Imho.net», «Bookmate.com». Усі ці сайти є книжковими соціальними мережами і користуються великою популярністю серед молоді. За великим рахунком, книжкові соцмережі стають конкурентами бібліотек, оскільки в них рекомендаційна та комунікаційна функції реалізовані краще, ніж у деяких бібліотеках. Подібні мережі – це такі собі великі, живі читацькі клуби, у яких тобі й книгу порадять, й до твоїх порад прислухаються, а видавництва ще конкурси проводять: написав найкращу рецензію – отримуй жадану книгу та повагу спільноти. Втім, бібліотеки можуть скористатися пропозиціями книгосоціальних мереж про співпрацю. Наприклад, «LiveLib.ru» дозволяє бібліотекам підтримувати на сайті власну сторінку, на якій, окрім контактних даних та історичної довідки, можна розміщувати анонси подій, цікавинки тощо. Таким чином, бібліотека створює своє віртуальне представництво в активному читацькому середовищі й, пропонуючи власні ресурси та послуги, набуває прихильників і нових користувачів.


69

Сервіси, які надає ДЗ «ДБУ для юнацтва», теж отримують добрі відгуки від користувачів. Потрібна лише більша реклама їх, оскільки переважна частина респондентів просто не знала про їх існування. А рекламувати відповідні послуги можна за допомогою тих же таки соціальних мереж та інформаційних сайтів.

Отже, Інтернет надає досить великі можливості для взаємозв’язку бібліотеки та користувачів, і це потрібно врахо-вувати і використовувати, детальніше вивчаючи Інтернет-серед-овище, його відвідувачів і «правила» використання. Саме на це і буде спрямоване наше наступне дослідження■


70

Вісті з регіонів

В обласній бібліотеці для юнацтва відкрито пункт вільного доступу

до Інтернету від «Бібліомосту»

Тамара Таньчук, директор Хмельницької ОБЮ

13 січня 2014 р. в Хмельницькій обласній бібліотеці для юнацтва відбулося урочисте відкриття пункту вільного

доступу до Інтернету від програми «Бібліоміст».«Бібліоміст» – це проект у рамках ініціативи «Глобальні

бібліотеки» Фонду Білла і Мелінди Гейтс, яка реалізується в Україні та інших країнах світу.

Хмельницька обласна бібліотека для юнацтва стала переможцем конкурсу проектів «Організація нових бібліотечних послуг з використання вільного доступу до Інтернету». У рамках цього проекту в бібліотеці встановлено 10 персональних комп’ютерів (робочих місць для користувачів з безкоштовним доступом до Інтернету), а також зони WI-FI та програму відео-спілкування Skype. Усі бажаючі відтепер зможуть самостійно, або за допомогою бібліотекарів-консультантів, шукати потрібну інформацію, спілкуватися, навчатися.

Інтернет-центр став новою сторінкою в обслуговуванні читачів Хмельницької ОБЮ за допомогою сучасних інформаційних технологій. Головне завдання Інтернет-центру – забезпечення представникам різних соціальних верств населення оперативного доступу до різнобічної інформації, формування їхньої інформа-ційної та інтелектуальної культури.


71

На відкриття Інтернет-центру завітали консультант управління з питань спільної власності територіальних громад виконавчого апарату Хмельницької обласної ради Оксана Стасюк, заступник начальника управління культури, національностей та релігій Хмельницької ОДА Марина Алєксєєва, представники молодіжних громадських організацій, волонтери, спеціалісти центрів соціальних служб сім’ї, дітей та молоді, учні професійно-технічних навчальних закладів, військовослужбовці, інші користувачі бібліотеки.

Працівники бібліотеки впевнено вступають на «міст» інновацій, на якому Інтернет не конкурент, а повноцінний партнер книги. Їх поєднання відчутно збагатить бібліотеку і її користувачів.

Запрошуємо хмельничан і гостей міста скористатися послу-гами нашого Інтернет-центру.■

Усі бажаючі відтепер зможуть самостійно, або за допомогою

бібліотекарів-консультантів,шукати потрібну інформацію, спілкуватися, навчатися.


72


Зимова школа молодих бібліотекарів «NE-FORMAT»

Наталія Вірич, бібліотекар відділу абонементу ДЗ «ДБУ для юнацтва»

Українська бібліотечна асо-ціація за сприяння проекту «Біблі-оміст» (IREX, Україна) ініціювала проведення Зимової школи молодих бібліотекарів «NE-FORMAT». Курс у формі інтерактивних тренінгів, лек-цій, практичних занять та екскурсій проходив 11 – 15 лютого 2014 р. у с. Орявчик Сколівського району Львів-ської області. Щаслива нагода стати випускником Школи випала й мені, бібліотекарю відділу абонементу Державної бібліотеки для юнацтва.

Головна мета Школи полягала в тому, щоб навчити молодих бібліотекарів самостійно поглиблювати свої професійні знання, розширювати коло вмінь і навичок та спри-яти інноваційному розвитку тих бібліотек, у яких вони працюють, широко застосовуючи при цьому креативні й нестандартні підходи. Досягненню цієї мети активно сприяли професійні тренери зі всієї України: О. Бояринова з Головного тренінгового центру для бібліо-текарів (м. Київ), М. Вірстюк із Івано-Франківського регіонального тренінгового центру для бібліотекарів, незалежний бізнес-тренер Н. Романь, а також кандидат історичних наук, доцент Я. Сошинська і заслужений працівник культури України Л. Лугова.


73

Символ Школи – Сова, образ мудрості та знання, який об’єднав 30 молодих біблі-отекарів із різних областей України. Кожен учасник Школи мав змогу ґрунтовно ознайоми-тися з основами організаційного розвитку, SWOT-аналізу, фандрейзингу, проектного менеджменту, партнерства, PR, моніторингу та оцінки, а також засвоїти навички успіш-ної командної праці. Саме ці компоненти є невід’ємними складовими ефективної роботи сучасних бібліотек. Для закріплення вивченого всі учні отримали робочі зошити та велику кількість методичних матеріалів, які ще не раз стануть нам у нагоді під час подальшої роботи.

Висловити креативні ідеї та продемонструвати творчі успіхи «школярі» могли під час проведення різноманітних конкурсів, реалізації власних проектів та ініціатив. У результаті колективної співпраці у гірськолижному відпочинковому комплексі «Звенів» було створено куточок буккросингу «Книга в тренді», що складався

Головна мета Школи - навчити молодих

бібліотекарів самостійно поглиблювати

професійні знання, розширювати коло вмінь і навичок та

сприяти інноваційному розвитку

тих бібліотек, у яких вони працюють,

широко застосовуючи при цьому креативні й нестандартні підходи.


74

з книжок, «відпущених на волю» усіма учасниками роботи Школи. Відзначили ми й День Закоханих, отримавши чудові привітання від Української бібліотечної асоціації та теплі емоції від конкурсу «Бібліотека кохає Тебе!». Надзвичайно цінним виявився досвід, здобутий у поїздках до бібліотек м. Стрий та с. Козьова.

Завершилася Зимова школа молодих бібліотекарів захистом кожним із учасників власного проекту, підбиттям підсумків та церемонією останнього дзвоника, на якому нам було вручено сертифікати та подарунки, прозвучали приємні привітання.■


75


Провісник долі України(до 200-річчя від Дня народження

Т. Г. Шевченка)

Валентина Вовк, бібліограф відділу інформаційно-бібліографічної роботи

ДЗ «ДБУ для юнацтва»

Напередодні святкування 200-річного ювілею Тараса Григоровича Шевченка у Київському міському

центрі сім’ї «Родинний дім» за участі представників Департаменту освіти і науки, молоді та спорту, Управління сім’ї, молоді та спорту, міської влади, шевченкознавців, мистецтвознавців, київських шко-лярів і бібліотечних працівників відбулося відкриття літературної студії «Крилате слово».

Перше засідання студії було присвячене творчості Великого Кобзаря, який є для нас не тільки значущим явищем історико-літе-ратурного минулого, але й, безумовно, частиною сучасної культури. Саме він відкрив світові національне буття українців, виконавши тим самим свою історичну місію генія і національного пророка, відстояв честь свого народу і вказав йому шляхи подальшого поступу.

Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століттяІ голос твій нам душі окриля

Встає в новій красі, забувши лихоліття,Твоя, Тарасе, звільнена земля!

В. Симоненко


76

Сьогодні, коли відбувається духовне відродження національної культури і освіти, дуже важливо відкривати для себе нові сторін-ки творчості Кобзаря. Кожен із членів літературного об’єднання «Крилате слово», виступаючи, вшановував пам’ять духовного батька України, який був людиною правди, дороговказним вогнем, що запалював український дух і назавжди залишиться разом зі своїм народом. Учасники заходу презентували власні вірші, співали пісні, створені за мотивами творів Кобзаря. Справжнім подарунком присутнім став емоційний виступ волонтерів із Японії, які прочитали «Заповіт» японською мовою.

Усі запрошені на відкриття літературної студії мали змогу ознайомитися з виставкою декоративно-прикладного мистецтва «Шевченко в моїй родині» та пересувною виставкою-експозицією «Провісник долі України», яку організувала ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва». Вистав-ка-експозиція залишила у відвідувачів при-ємні враження, адже на ній було не тільки представлено твори Великого Кобзаря, матеріали про його життя і творчість, але й запропоновано увазі присутніх методичні розробки та бібліографічні видання підготовлені працівниками бібліотеки. Привабливість виставці надали ілюстрації до творів, портрет Тараса Шевченка (написаний маслом) та портрет-вишивка Кобзаря – по-дарунок бібліотеці від юних представників німецької національної громади «Deutsche Quelle» (Німецьке джерело).

Презентуючи виставку та бібліографічні покажчики, що демонструвалися на ній, працівники бібліотеки зазначили, що вивчення спадщини Великого Кобзаря та популяризація його особистості борця надзвичайно важливі для українського гро-мадянського суспільства. Власне, це і спонукало працівників ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва» укласти бібліогра-фічний покажчик до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка

Напередодні святкування 200-річного ювілею Тараса Шевченка у Київському міському центрі сім’ї «Родинний дім» відбулося відкриття

літературної студії «Крилате слово».


77

«Шевченкова свіча століттями горить…»: Т. Шевченко для молоді». Укладачі не ставили собі за мету максимально відобразити в ньому всі опубліковані твори та літературу про Кобзаря, а подали описи найновіших видань творчої спадщини Тараса Шевченка (як окремі книги, так і твори в збірках), їх переклади різними мовами народів світу, літературознавчі дослідження, матеріали про життя та твор-чість, опубліковані на сторінках періодичних та продовжуваних видань останніх років.

Бібліографічний покажчик забезпечений довідковим апаратом – загальною передмовою та передмовами до розділів, допоміжним іменним покажчиком («ключем»). Загальна передмова написана відомим літературознавцем, лауреатом Шевченківської премії, академіком НАНУ, членом НСПУ Іваном Дзюбою, що додає по-кажчику солідності й авторитетності; у ньому описано Кобзаревий ідеал людини – «…універсальний і вселюдський такою мірою, як і національний, своєю чуттєвою природою. І домінанта цього ідеалу людини – добро, здатність творити добро…».

Тарас Шевченко відомий у світі, у першу чергу, як митець слова. Однак це аж ніяк не зменшує його слави як художника. Живопис став потребою, виразом творчого духу поета. У картинах Шевченка відбилася вся глибина і самобутність його особистості. Життєвість, енергетика, талант і велич прослідковуються в живописних творах художника. Художня спадщина Кобзаря налічує десятки полотен.

Отже, не дивно, що саме їй присвячено другу частину бібліографічного покажчика. Вступне слово до розділу «Мистецька спадщина Кобзаря. Народнопоетична символіка і традиційний побут на малюнку Тараса Шевченка «Селянська родина»», написала науковий співробітник Національного музею Тараса Шевченка, кан-дидат філологічних наук Олеся Пономаренко. «Селянська родина для самого художника – це той омріяний ідеал, до якого він прагнув усе своє життя. Так яскраво споконвічний ідеал українсько-го народу – родину – вперше в нашому живописі вдалося втілити саме Т. Шевченку», – пише вона. Зосередивши увагу на творчій


78

спадщині Шевченка як художника, укладачі видання включили до цього розділу дослідження, розвідки, коментарі опубліковані в періодичних виданнях, альбоми та книги останніх років.

Логічно доповнюють бібліографічне видання додатки. Особливо актуальний додаток 1 «Заповіт» Тараса Шевченка мова-ми світу», у якому наведені повні тексти «Заповіту»: українською, російською, англійською, казахською, польською, французькою мовами. «До того часу, поки народи будуть воювати за свою національну незалежність і демократичні права, вірші Шевченка читатимуть різними мовами». (Назим Хікмет) Це одна з цитат додатку 2 «Видатні люди про Кобзаря». І завершує низку додатків бібліографічний список сценаріїв, виховних годин, літературних вечорів, театралізовано-музичних уроків, літературних КВК, по-етичних сторінок, вікторин, які стануть у нагоді при організації свят вшанування пам’яті Тараса Шевченка і доповнять методичне портфоліо бібліотекаря.

Слава Тараса Шевченка пережила добу, у яку він жив. Його безсмертні твори і сьогодні цінує прогресивне людство, його ім’я відоме в усьому світі. Згадаймо прекрасні й зворушливі слова неперевершеної Ліни Костенко, присвячені Кобзареві :

Тарас гранітний дивиться суворо:А ви гартуйте ваші голоси!Не пустослів’ям, пишним та барвистим,Не скаргами,Не белькотом надій,Не криком,Не переспівом на місці,А заспівом в дорозі нелегкій.Бо пам’ятайте, що на цій планеті,Відколи сотворив її пан Бог,Ще не було епохи для поетів,Але були поети для епох!■


79


У Верховній Раді УкраїниЛюбов Драпалюк, завідувач сектора відділу зв’язків з громадськістюДЗ «ДБУ для юнацтва»

5 березня 2014 р. у Комітеті Верховної Ради України з питань культури і духовності з нагоди 200-річчя від дня народження

Тараса Шевченка відбулися парламентські слухання на тему: «Тарас Шевченко як постать світового значення». Cпівробітники відділу зв’язків з громадськістю брали участь у цих слуханнях.

Під час слухань промовці звертали увагу передусім на необхідність здійснення державою комплексних заходів з метою належного вшанування ювілею Великого Кобзаря.

Слід зазначити, що цього разу ювілей Т. Шевченка відзна-чається широкою міжнародною громадськістю. Генеральна кон-ференція ЮНЕСКО включила цю подію у Календар пам’ятних дат протягом 2014-2015 років.

Відкрив слухання Голова Верховної Ради України Олександр Турчинов, який, привітавши учасників, надав слово міністру куль-тури Євгену Нищуку.

Міністр наголосив, що впродовж 2014 р. у всіх бібліотеках, музеях тощо проводитимуться заходи, спрямовані на сучасне прочитання шевченківської поезії. Театри готують нові вистави, пов’язані з творчістю Великого Кобзаря, організовуються шев-ченківські театральні фестивалі. Обов’язок держави – допомогти закладам культури реалізувати задумані ініціативи, забезпечити у ЗМІ їх соціальну рекламу.

Він повідомив, що 9 березня відбудуться відкриття но-вої експозиції музею Т. Г. Шевченка, покладання квітів до


80

пам’ятника Тарасові, хода на Майдан Незалежності, молебен різних конфесій, вшанування Кобзаря представниками міжнародних організацій, диплома-тами, літераторами, презентація і показ кінофільмів українських режисерів тощо.

У слуханнях брали участь: голо-ва Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності В’ячеслав Кириленко, голова комісії Світового Кон-гресу українців з відзначення 200-річчя від дня народження Т. Шевченка Ярослава Хортянець, (Угорщина), голова Академіч-

ної ради Світового Конгресу українців Марко Супрун (Канада), політик, громадський діяч, режисер, сценарист, народного артиста України Лесь Танюк, доктор філологічних наук, професор, академік НАН України, директора Інституту літератури ім. Т. Шевченка Микола Жулинський та інші. Усі вони підкреслювали значення постаті Шевченка, обов’язковість її присутності в українському культурному просторі задля консолідації нації, необхідність пошу-ку нових підходів до вивчення та пропагування життя і творчості Кобзаря.

Під час заходу було відзначено, що в рамках програми «Українська книга» Інститутом літератури НАН України будуть видані: завершальні томи повного зібрання творів Т. Шевченка у 12 томах; видання серії «Бібліотека шевченкознавця»; «Кобзар» німецькою, французькою, російською, казахською і литовською мовами, а також низку інших видань, присвячених 200-річчю від дня народження Великого Кобзаря, розрахованих на широке коло читачів.■

5 березня 2014 р. у Комітеті Верховної

Ради України з питань культури і духовності з

нагоди 200-річчя від дня народження

Тараса Шевченка від-булися парламентські

слухання на тему: «Тарас Шевченко як

постать світового значення».


81

Портрети бібліотек

Die Medienetage – нова Дрезденська библіотека для молоді

Die Medienetage – назва нової Дрезденської бібліотеки для молоді. Її було збудовано у 2000 р. як особливий,

найбільш розроблений бібліотечний проект, єдиний у своєму роді в Німеччині. Тим самим було покладено край застарілим стерео-типам про нескінченні ряди книжкових полиць. Завдяки спільно-му проекту міських бібліотек Дрездена та Фонду Бертельсманна (die Bertelsmann Stiftung) з’явився двоповерховий, оснащений за останнім словом техніки медійний центр для молоді. Яку б мету ви перед собою не ставили – роботу в Інтернеті, прослуховування CD чи перегляд DVD, настільні чи комп’ютерні ігри, навчальна чи художня література, – тут знайдеться все.

За мінімальну плату (до 14 років відвідування вільне, 14 – 17 років – 5 €, від 18 років – 12 € на рік) ви отримуєте доступ до найсучаснішого обладнання та повністю укомплектованого фонду. Тут ви знайдете книги та журнали, що вас зацікавлять, навчальну літературу. Як зареєстрований користувач бібліотеки ви маєте право безкоштовного доступу до Інтернету з 12 найсучасніших комп’ютерів. На питання, що виникають, вам завжди готові від-повісти компетентні фахівці бібліотеки.

Нова Дрезденська бібліотека для молоді розташована в одному із найжвавіших районів Дрездена, в економічному та культурному центрі міста.

Фонд бібліотеки, розбитий на тематичні розділи, розміщується на двох поверхах. На першому зберігаються CD-диски, настільні ігри, журнали, комікси, довідники – усе за темами дозвілля та спорту, мандрівок та поїздок, роботи та кар’єри, стилю життя та


82

свят, надприродного, VIP. На другому поверсі – художні фільми, серіали та документальне кіно на DVD, аудіозаписи для сліпих, л-ра іноземними мовами, усе про Дрезден, белетристика, «скарбниця» навчальної та освітньої літератури (сформована за на-вчальними предметами на всіх існуючих медіаносіях).

Нова Дрезденська бібліотека для молоді є складовою частиною системи міських біблі-

отек Дрездена (Städtische Bibliotheken Dresden). Партнер бібліотеки – Фонд Бертельсманна (die Bertelsmann Stiftung).

У 2012 р. у новій Дрезденській бібліотеці для молоді відбувся симпозіум «Lifestyle Libraries» (Бібліотеки, що визначають стиль життя), присвячений подальшому розвитку юнацьких бібліотек Європи. Більш ніж 60 експертів у галузі політики, науки та культури, а також представників публічних бібліотек США, Сінгапура, Іспанії, Польщі, Фінляндії і Німеччини обговорювали подальші перспективи та нові формати бібліотек для молоді. У ході симпозіуму нова Дрезденська бібліотека для молоді була визнана найсучаснішим бібліотечним проектом.■

Контакти:Адреса: 01067, Dresden, Waisenhausstraße, 8Телефон: +49 351 486-17-81Сайт: http://www.medienetage-dresden.deЕлектронна пошта: [email protected]Керівник: Катрін Долль ([email protected])

Die Medienetage – назва нової Дрезденської бібліотеки для молоді.

Її було збудовано у 2000 р. як особливий,

найбільш розроблений бібліотечний проект,

єдиний у своєму роді в Німеччині.


83

Вимоги щодо подання статей до інформаційного

вісника

1. Вказати назву статті, ім’я, прізвище автора(ів) повністю, назву організації, посаду, наукове звання (за наявності).

2. Статті приймаються українською та російською (з наступ-ним перекладом українською) мовами.

3. Подати коротку анотацію до статті (не більше 700 символів).4. Обсяг статті разом з анотацією, малюнками, додатками,

фотографіями формату А4 не більше 6 сторінок. Розмір шрифту – 16, інтервал – одинарний.

5. Статті не повинні бути раніше опубліковані. Перевага надаватиметься проблемним статтям, що розкривають актуальні питання бібліотек для юнацтва та молоді, системи бібліотек або в цілому бібліотечної справи.

6. Текст рукопису набирається автором на комп’ютері (у текстовому редакторі MS Word або OpenOffice.org Writter, тобто з розширенням .doc) і надходить до редакції в електронному вигляді для подальшої обробки.

Під час набору слід додержуватися наступних правил:– абзаци відокремлюються одним маркером кінця абзацу

(використання цього символу з іншою метою не дозволяється);– усі слова всередині абзацу відокремлюються лише одним

пропуском– перед розділовим знаком пропуски не допускаються, після

розділового знаку – один пропуск;– виділення курсивом, напівжирними та великими літерами

забезбечуються засобами Word.7. Не дозволяються:– два та більше пропусків;– виділення в тексті підкресленням;– формування нового рядка за допомогою пропусків.


84

8. Ілюстрації в комп’ютерному варіанті слід виконувати у фор-маті із *.ТIF (*.ТIFF) із розрішенням 300 dpi (1 ілюстрація – 1 файл). Дозволяється використовувати формати WMF, ВМР, JPEG. Інші формати не використовуються.

9. Статті надсилати до редколегії вісника електронною по-штою на адресу: [email protected].

10. Рішення про публікацію статей приймається редакційною колегією.


Примітки


Інформаційний вісник № 1 (49) 2014

Засновник – ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва»Виходить чотири рази на рік

Підписано до друку 16. 12. 2013. Зам. № 189. 85 стор. Тираж 100 пр.Просп. Перемоги, 60, м. Київ, 03057

http://www.4uth.gov.uaE-mail:[email protected]

Редактори: С. Чачко, В. Кучерява, Н. ЛінкевичКомп’ютерна верстка І. Болесевич

Заснований у 1999 році

Редакційна колегія: Г. Саприкін (голова редкол.), Т. Сопова(відп. ред.), О. Виноградова, Т. Якушко

Науково-виробниче видання

kgbd...сповіщатиме вас про всі нововведення і зміни, у т....

Documents