ict anti-corruption tools

Потенціал застосування новітніх

інформаційних технологій у посиленні антикорупційних журналістських розслідувань

в Україні

2015

2

Аналітичну записку підготували Український інститут публічної політики і Талліннський технічний університет у рамках проекту «Створення електронної антикорупційної платформи в Україні для посилення спроможності журналістських розслідувань» за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Естонії. Цей проект спрямовано на дослідження проблем антикорупційної журналістської діяльності та створення корисного додатку для журналістів, які займаються дослідженням корупції.

Керівник проекту: Юлій Селянко.

Автори: Роберт Кріммер, Ольга Львова, Юлій Селянко.

3

Зміст:

Резюме 4

Розділ I Роль журналістських розслідувань у боротьбі з корупцією 5 Корупція в Україні – загроза національній безпеці 5 Журналістські розслідування і боротьба з корупцією 6 Антикорупційні розслідування в українських реаліях 7 Cтан антикорупційних журналістських розслідувань: узагальнені тенденції 9

Розділ ІІ Антикорупційне законодавство України 12 Антикорупційне законодавство створено, але досі не працює на повну потужність 12 Інформаційна відкритість влади: є куди прогресувати 14 Викривання хабарника – один з інструментів боротьби з корупцією 17

Розділ III Потенціал інформаційно-‐комунікаційних технологій (ІКТ) в антикорупційних ініціативах 19 Кейси: сучасні технології як каталізатор боротьби з корупцією 23 Реалізація потенціалу ІКТ у сучасних умовах 24

Рекомендації 26 Донорам 26 Журналістам-‐розслідувачам 26 Уряду 26

Додаток 1 31 Перелік опитаних журналістів і громадських активістів 31 Додаток 2 32 Приклад з ресурсу erjk.ee (Наглядовий комітет за фінансуванням політичних партій): 32 Додаток 3 33 Приклад організації доступу до державних реєстрів в Естонії 33

4

Резюме

Корупція залишається найголовнішою проблемою Української держави. І хоча законодавчо закладено підґрунтя і влада демонструє хвилю активізації для подальшої боротьби з корупцією, проблема ще далека від вирішення. За відсутності результатів антикорупційної боротьби, ефективної правоохоронної та судової систем журналістські розслідування залишаються чи не єдиним дієвим методом у викритті корупційних справ. Якість і кількість журналістських розслідувань постійно зростає, водночас використання новітніх інформаційно-‐технічних засобів, які здатні оптимізувати дослідження, мінімальне.

Мета цієї аналітичної записки – проаналізувати стан журналістських антикорупційних розслідувань в Україні, виокремити інформаційно-‐технічні засоби, які здатні посилити спроможність журналістських розслідувань, і розробити рекомендації для зацікавлених сторін для поліпшення ситуації.

Методологія дослідження базується на аналізі чинного законодавства України, міжнародних публікацій, а також інтерв’ювання журналістів, громадських активістів, експертів, які займаються журналістськими антикорупційними розслідуваннями або діяльністю, спрямованою на боротьбу з корупцією1.

Застосування новітніх технологій у світі доводить їхню ефективність у посиленні наглядової і дослідницької спроможності незалежних медіа і громадських організацій. Навіть більше, за умов неготовності громадян брати активну участь в антикорупційній боротьбі анонімні інструменти можуть стати одним з ефективних способів залучення їх.

У цій аналітичній записці проаналізовано роль журналістських розслідувань у боротьбі з корупцією, стан і проблеми журналістських розслідувань в Україні, антикорупційне законодавство, інформаційну відкритість влади, а також використання інформаційно-‐комунікаційних технологій (ІКТ) в антикорупційних ініціативах.

Проаналізувавши потенціал застосування інформаційних технологій і міжнародний досвід використання ІКТ, надано рекомендації щодо посилення спроможності журналістів-‐розслідувачів в антикорупційній боротьбі.

1 Додаток 1. Перелік опитаних журналістів і громадських активістів.

5

Розділ I Роль журналістських розслідувань у боротьбі з корупцією

Корупція в Україні – загроза національній безпеці

За результатами оцінювання «Національної системи доброчесності» (НСД) в Україні 2014 року, корупція залишається системною проблемою, яка існує на всіх рівнях державної влади і, попри поліпшення, що спостерігається в окремих сферах порівняно з 2010 роком, дрібна і велика корупція в цілому процвітають2. За словами народного депутата, заступника голови парламентського комітету із запобігання та протидії корупції Віктора Чумака, корупція вбиває державу більше, аніж війна.

Згідно з результатами щорічного дослідження міжнародної організації Transparency International за 2014 рік, Україна посідає 142 місце із 175 можливих за індексом сприйняття корупції поряд з Угандою та Коморськими островами і є найбільш корумпованою країною Європи3. Дані за останні 5 років тільки підтверджують, що ситуація за за цей час практично не змінилася.

2014 2013 2012 2011 2010 Україна 142 144 144 152 134

Джерело: Transparency International

Навіть після Революції гідності в країні відсутні відчутні результати антикорупційної боротьби. Соціологічні опитування наприкінці 2014 року засвідчили, що майже 80% українців переконані в тому, що за останній рік рівень корупції в країні зберігся на колишньому рівні або підвищився4. За словами голови парламентського комітету з питань запобігання та протидії корупції Єгора Соболєва, «корупційний фараон втік з країни, проте його грабіжницька піраміда не розсипалася і продовжує працювати, навіть більше, частина людей, які прийшли до влади, намагаються стати корупційними фараонами»5.

Основним українським трендом є еволюція корупції, а не її зменшення. Корупційна вертикаль, яка була підконтрольна одному клану, активно перетворюється на горизонтальну систему з багатьма децентралізованими схемами. Це загрожує національній безпеці України і ставить під сумнів її європейський вибір. Без зниження рівня корупції неможливо

2 Оцінювання національної системи доброчесності. – Україна 2014. ГО «Transparency International Україна». http://ti-‐ukraine.org/system/files/docs/news/national_integrity_system_assessment_ukr.pdf 3 Навіть через рік після майдану Україна лишається найкорумпованішою країною Європи. http://ti-‐ukraine.org/corruption-‐perceptions-‐index-‐2014/press-‐release.html 4 Опитування проводив КМІС на замовлення Zn.ua. http://zn.ua/POLITICS/vmesto-‐snizheniya-‐urovnya-‐korrupcii-‐tret-‐ukraincev-‐nablyudaet-‐ee-‐rost-‐162953_.html 5 Воры в законе. http://nv.ua/publications/svolochi-‐vysshie-‐chinovniki-‐ukrali-‐milliardy-‐uzhe-‐posle-‐revolyucii-‐za-‐kotoruyu-‐ukraincy-‐zaplatili-‐sotnyami-‐zhizney-‐32380.html

Корупція – це використання особою наданих їй службових повноважень і пов’язаних із цим можливостей задля отримання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.

Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції».

6

проводити реформи та змінювати країну – це усвідомлює українська влада і завдяки шаленому тиску громадськості здійснює поступові кроки в цьому напрямі. Ухвалено законодавство, яке має інтенсифікувати антикорупційну боротьбу, на черзі – створення спеціалізованих антикорупційних органів, які будуть запобігати та боротися з корупцією. Утім, питання політичної волі як одного з ключових елементів у боротьбі з корупцією і про відсутність якої роками говорили експерти досі залишається відкритим.

За таких хитких умов початкових кроків влади і лише очікуваної імплементації нового законодавства ефективні журналістські антикорупційні розслідування є дуже впливовою силою.

Журналістські розслідування і боротьба з корупцією

У країнах з нестабільною демократією та відсутністю дієвої правоохоронної та судової систем журналісти є одними з небагатьох, хто викриває корупційні схеми.

Роль журналістських розслідувань має вирішальне значення для контролю та боротьби з корупцією. Журналіст, який проводить розслідування, не тільки розкриває випадки корупції, а й підвищує рівень обізнаності населення про причини і наслідки, а також про можливі способи викорінення корупції.

Дослідження Transparency International, проведене серед 3 000 підприємців із 30 країн, виявило, що вони більше покладаються на журналістські розслідування щодо запобігання корупції, аніж на національне законодавство, спрямоване на боротьбу з хабарництвом6.

Журналістські розслідування є додатковим способом зовнішнього впливу, що дає змогу суттєво знизити витрати на боротьбу зі здирництвом і корупцією. Це стає можливим після відвертого спілкування про свою поведінку державного службовця із журналістом. Публікації в ЗМІ посилюють наслідки для чиновників, оскільки збільшують імовірність того, що їх знайдуть і покарають. Виявлена інформація змушує державні органи почати офіційне розслідування за звинуваченням у корупції. Громадський тиск, що виникає після цього, призводить до реформи державних органів, посилюючи роль ЗМІ як довгострокової противаги корупції.

Журналістські розслідування дуже допомагають у разі корупційної змови, коли приватні особи і державні службовці взаємно зацікавлені у хабарництві. У цьому випадку приватні особи більше зацікавлені у змові і хабарах, аніж у розкритті фактів корупції. З такою формою здирництва боротися набагато складніше, оскільки домовленість між двома учасниками взаємовигідна і вони робитимуть усе можливе, щоб приховати її.

Журналістські розслідування є також найбільш прийнятним способом для виявлення випадків корупційних змов, оскільки незалежні журналісти зацікавлені в активному розслідуванні таких злочинів. На відміну від інших самостійних органів, на які покладено таку ж функцію, наприклад, судові органи або комісії боротьби з корупцією, вони можуть проявити себе ефективніше за умови, що їхнє внутрішнє спонукання повністю збігається з метою виявити і покарати корупційну змову7.

6 http://www.transparency.org/news/feature/putting_corruption_out_of_business 7 Брунетті та Відер (2003). Вільна преса – погана новинв для корупції. Журнал Public Economics, 87/7-‐8, Ст 1801-‐1824 http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0047272701001864

7

Журналістські розслідування є добре освоєною гілкою міжнародної журналістики. Вони дають змогу отримати інформацію, яка була б недоступна без втручання журналіста і яка виявляє нові факті чи зв'язок між уже наявними фактами:

«Журналістські розслідування виявляють суспільно важливі дані, навмисно приховані посадовцем при владі, або дані, які було складно зрозуміти внаслідок хаотичного нагромадження великої кількості інформації та обставин. Розслідування потребує використання і закритих, і відкритих джерел інформації та документів»8.

Антикорупційні розслідування в українських реаліях

Оцінювання «Національної системи доброчесності» виявило, що найактивнішу роль у протидії корупції в державі відіграє громадянське суспільство, а от правоохоронні органи, уповноважені державою на боротьбу з корупцією, просто не спроможні робити це ефективно9. Роль журналістських антикорупційних розслідувань важко переоцінити – наразі це єдиний дієвий інструмент викриття корупційних справ.

Залишаючись з року в рік високо корумпованою країною, водночас щороку збільшується суспільний запит на боротьбу з корупцією.

На цей запит суспільства одними з перших реагують саме журналісти: тільки 2014 року стартували три телевізійні програми, які викривають корупційні схеми, – Слідство.Інфо, Схеми, Наші гроші (ZIK).

8 Марк Лі Хантер і Нільс Хансон (2014). Розслідування фактів: Керівництво з журналістських розслідувань, с. 8. Випуск від 3 лютого 2015. http://www.storybasedinquiry.com/wp-‐content/uploads/2014/07/The-‐SBI-‐Manual.pdf 9 Оцінювання національної системи доброчесності. – Україна 2014. //https://drive.google.com/file/d/0B3d-‐IV2t-‐q8qbkd5Mks2NGVUeE0/view

8

Старший медіа-‐тренер Інституту розвитку регіональної преси Олег Хоменок зазначає якісну та кількісну еволюцію журналістських розслідувань: на щорічній конференції, яку організовує Інститут розвитку регіональної преси, в грудні 2014 року було 134 журналісти.

У перебігу дослідження ми спілкувалися із журналістами та активістами, які займаються журналістськими антикорупційними дослідженнями.

Провідні антикорупційні медійні та громадські гравці

Слідство.Інфо – це агенція журналістських розслідувань, працівники якої спеціалізуються на розслідуванні масштабних корупційних оборудок і гучних кримінальних злочинів. Матеріали розслідувань з’являються на Hromadske TV, Перший Національний.

Схеми – щотижнева телевізійна програма у жанрі розслідувань та аналітики про велику політичну корупцію, яка є спільним проектом Радіо Свобода та Першого Національного.

Наші гроші, ZIK – антикорупційна програма про незаконне використання бюджетних коштів через тендери та державні закупівлі, що здійснюється у співпраці з відомим інтернет-‐порталом «Наші гроші».

Наші гроші – активно працює з 2010 року, коли зміни в тендерному законодавстві дозволили отримати більш широкий доступ за лаштунки розподілу бюджетних коштів. Наші гроші почали співпрацювати з каналом ZIK, створюючи однойменну програму, також відкрили свої філії в Запоріжжі та Львові.

Transparency International Україна виросло з Творчого об’єднання «ТОРО» – неурядової організації, зареєстрованої 1999 року. Transparency International – це міжнародна недержавна організація з боротьби з корупцією, яка має близько 100 національних осередків і відома своїми антикорупційними дослідженнями, зокрема Індексом сприйняття корупції. Організація є провідною в Україні, що стежить за станом в Україні через сприяння прозорості, підзвітності та доброчесності публічної влади і громадянського суспільства.

Інститут розвитку регіональної преси – неприбуткова громадська організація, заснована 2006 року, яка сприяє розбудові демократичного громадянського суспільства через розвиток професійних, життєздатних і плюралістичних ЗМІ в Україні. ІРРП став лідером серед українських НДО у сфері навчальної та ресурсної підтримки журналістських розслідувань, регулярно здійснюючи тренінги для журналістів.

Центр протидії корупції – громадська організація, яка об’єднує експертів з юридичного, медійного та громадсько-‐політичного секторів, які коренем ключових проблем розвитку України вважають корупцію. У фокусі нашої діяльності – політична корупція, яка виникає на етапі прийняття нормотворчих рішень владними посадовцями. Журналісти-‐розслідувачі часто співпрацюють з центром, передаючи йому матеріали для подальших адвокатських та медійних кампаній та звернень до правоохоронних органів.

9

Cтан антикорупційних журналістських розслідувань: узагальнені тенденції

Фокус цього дослідження зосереджено на посиленні спроможностей журналістів і громадських активістів у антикорупційних розслідуваннях за допомогою новітніх технологій. Осовну увагу в аналітичній записці приділено саме процесу розслідувань, тісно пов’язаних з терміном «ефективність».

Зазвичай основним показником ефективності є кількість розслідувань. Проте це не єдиний індикатор. Ефективність журналістських розслідувань вимірюється цілим комплексом показників на різних стадіях розслідування:

Ефективне журналістське розслідування – це процес аналізу і перевірки широкої бази матеріалів, що проводиться оперативно та з оптимально витраченими ресурсами (cost effectiveness)10.

Один з аспектів, що допомагає підвищити оперативність і оптимальність розслідувань, – рівень застосування інформаційних технологій. Прикладом можуть бути державні (хоч як дивно) антикорупційні органи сусідніх країн. Так, у Румунії Національний антикорупційний директорат (DNA) упродовж семи років напрацював приблизно 4 700 справ на особливо високих посадовців (1 500 з них засуджено)11. Серед чинників успіху директорату було те, що до розслідувань залучали експертів з інформаційних технологій. У Словенії Комісія із запобігання корупції (CPC) проводить у середньому 1 000 розслідувань на рік і також активно використовує ІТ сектор.

Затосування новітних технологій – лише один з багатьох чинників. Міжнародні наукові публікації зазначають перелік чинників, які впливають на ефективність розслідувань:

• обмеженість ресурсів; • рівень професійних навичок; • співпраця між журналістськими командами та активістами; • доступ до інформації та свобода вираження; • залежність ЗМІ і присутність політичного втручання.

Цей перелік слугує аналітичною рамкою, відповідно до якої було проаналізовано стан журналістських розслідувань у сучасних українських умовах. Узагальнені тенденції щодо стану, способів здійснення та проблем антикорупційних журналістських розслідувань мають такий вигляд:

§ обмеженість ресурсів

Найцінніші ресурси, яких не вистачає під час здійснення антикорупційних журналістських розслідувань, – це фінансові, людські ресурси і час. Так, основними донорами є міжнародні організації, а це потребує ретельної фандрейзингової діяльності. Якісне розслідування в середньому триває тиждень, а розслідувачі не завжди мають стільки часу. Для прикладу: в

10 Це визначення не має на меті стати загальноприйнятим еталоном, а лише слугує для побудови аналітичної рамки дослідження. 11 Report from the Commission to the Council and the European Parliament, “Eu Anti-‐corruption Report”, Brussels, 3.2.2014 Com(2014) 38 final.

10

Центрі протидії корупції близько 700 справ ведуть тільки 3 юристи. Всі опитані зазначають, що антикорупційна журналістика в Україні – це невичерпне джерело для нових проектів.

Український сектор журналістських розслідувань більш обмежений економічними і ринковими умовами, аніж відсутністю мотивації. Часто журналісти-‐фрілансери витрачають на розслідування свій вільний час і не завжди отримують за це винагороду. Проте відчувається відсутність традицій і економічних стимулів донорства.

§ рівень професійних навичок

Небагато журналістів володіють англійською мовою, що суттєво зменшує їхні розслідувальні можливості та доступ до світових журналістських ресурсів.

Відчувається також брак практики підприємницької діяльності, що спонукає довгострокову залежність від міжнародних донорів, повільний самостійний розвиток і неналежний рівень оплати журналістів, які беруть хабарі (особливо на регіональному рівні). Програми розвитку ЄС виділяють недостатньо коштів на проекти, що посилюють фінансову стійкість видань журналістських розслідувань.

§ співпраця між журналістськими командами та активістами

Журналістські розслідування є важливими інструментами в антикорупційній боротьбі, але вони самі собою не спричиняють покарання винних. Тому більшість опитаних журналістів після публікації антикорупційних матерів намагаються іншими способами довести справу до судового кінця, звертаючись до спеціалізованих організацій, таких як Центр протидії корупції, або безпосередньо до правоохоронних органів.

Серед журналістів, які займаються антикорупційними розслідуваннями, практично немає конкуренції за інформацію. Навіть більше, журналісти самі часто пропонують своїм колегам розкрити ту чи іншу тему. Це пояснюється складністю здійснення антикорупційного дослідження, а також ризиком можливих судових позовів.

§ доступ до інформації

Більшість опитаних журналістів зазначають, що відповіді чиновників згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» часто формальні, неповні, невчасні. Тому журналісти інколи залучають знайомих депутатів, щоб подавати депутатський, а не журналістський запит.

Робота з інформаторами важливий, однак не визначальний складник у журналістському розслідуванні. Останні позитивні зміни в українському антикорупційному законодавстві дають змогу викривати корупційні злочини навіть і без спілкування з викривачами, – говорить головний редактор і засновник проекту Наші гроші Олексій Шалайський.

Спілкуючись з інформаторами, журналісти-‐розслідувачі надають перевагу особистим зустрічам, під час передачі інформації жодними захищеними каналами захисту не користуються, використовуючи в роботі електронну пошту, файлообмінники, соціальні мережі.

11

Інформаторами зрідка рухають благородні мотиви, здебільшого – це негативна мотивація, тому важливим завданням журналіста залишається аналіз і перепровірка отриманої інформації.

§ Ситуація в регіонах неоднакова

На регіональному рівні ситуація з антикорупційними журналістськими розслідуваннями перебуває в гіршому стані. По-‐перше, публікації більше цензоруються, по-‐друге, навіть опубліковані мають менший резонанс, по-‐третє, охочих займатися антикорупційними журналістськими розслідуваннями не так вже й багато. «Робота на місця надзвичайно важлива», – вважає активістка та журналістка Ірина Федорів, автор ідеї та блогер сайту «Громада Приірпіння». Саме в розвитку громадянської журналістики та активному залученні журналістів на місцях Ірина бачить спосіб подолання корупції.

Питання безпеки не стоїть гостро серед журналістів на більшості території України. Багато з них не почуваються в безпеці, але відкриті погрози отримували одиниці. Найбільш поширені серед журналістів-‐розслідувачів – погрози судових позовів.

Ситуація суттєво погіршилася на території Криму, де активно практикують залякування і переслідування незалежних представників засобів масової інформації. Силові структури окупаційної влади проводять обшуки телеканалів і приватної власності, вилучення техніки і затримання журналістів. Так, 26 січня 2015 року російські силовики провели обшук кримськотатарського телеканалу ATR у Сімферополі і вилучили сервер12. 13 березня 2015 року було затримано Наталю Кокоріну, журналістку і редакторку порталу Центр журналістських розслідувань13. Водночас відповідно до звіту Міжнародної правозахисної організації «Репортери без кордонів» Україна посідає третє місце у світі за кількістю загиблих журналістів14.

Таким чином, можливості журналістів у проведенні розслідувань залишаються достатньо лімітованими. Жорсткий опір урядовців антикорупційним розслідуванням, пасивність суспільства і незначний бюджет медіа-‐агентств – тільки один з аспектів такої ситуації. Ефективність розслідування фактів корупції залежить від наявних технічних рішень. Журналісти стикаються зі складнощами під час конфіденційного збору доказів, перевірки достовірності та аналізу великих обсягів даних. Ці процеси зазвичай пов’язані з проблемою безпеки для тих, хто передає і розслідує інформацію про корупцію.

12 Радіо Свобода. «Телеканал АТR обыскивают российские силовики. Крымские татары называют это новым ударом власти» (26.01.2015). http://ru.krymr.com/content/article/26813674.html 13 Комітет із захисту журналістів. https://cpj.org/2015/03/russian-‐fsb-‐agents-‐in-‐crimea-‐charge-‐journalist-‐int.php 14 http://zn.ua/UKRAINE/ukraina-‐zanyala-‐trete-‐mesto-‐v-‐mire-‐po-‐kolichestvu-‐pogibshih-‐zhurnalistov-‐166878_.html

12

Розділ ІІ Антикорупційне законодавство України

Антикорупційне законодавство створено, але досі не працює на повну потужність

Необхідні антикорупційні законодавчі зміни український парламент почав приймати з 2011 року. Варто зазначити, що більшість законодавчих змін було ініційовано, переважно написано та прийнято завдяки сильному тиску громадськості.

Ключові антикорупційні закони 15

Імплементація цих законів має створити додаткові можливості для ефективної

15 Закон України «Про здійснення державних закупівель». http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1197-‐18

− Закон України «Про доступ до публічної інформації». http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2939-‐17 − Указ Президента про Національну антикорупційну стратегію на 2011–2015 рр.

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1001/2011 − Постанова Кабінету Міністрів України про Державну програму про запобігання і протидію корупції на

2011–2015 рр. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1240-‐2011-‐%D0%BF − Закон «Про засади антикорупційної політики в Україні». http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1699-‐

18/page − Закон «Про Національне антикорупційне бюро». http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1698-‐18/page. − Закон «Про запобігання корупції». http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1700-‐18/page − Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих

вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів». http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1701-‐18

Упродовж 2011–2013 років прийнято такі закони: «Про державні закупівлі», «Про доступ до публічної інформації», Національну антикорупційну стратегію на 2011–2015 рр., Державну програму про запобігання і протидію корупції на 2011–2015 рр..

14 жовтня 2014 року Верховна Рада України прийняла цілий пакет важливих антикорупційних законів:

«Про засади антикорупційної політики в Україні» (Антикорупційна стратегія на 2014–2017 роки, що містить перелік антикорупційних заходів для прийняття органами влади України у 2014–2017роках і виконання рекомендацій GRECO.

«Про Національне антикорупційне бюро», за яким створюється антикорупційний новий правоохоронний орган, завдання якого – виявляти і розслідувати певні категорії злочинів, пов’язаних з корупцією, вчинених високопосадовцями.

«Про запобігання корупції» замінив Закон «Про засади запобігання й протидії корупції» 2011 року і тепер забезпечує огляд декларацій майна і виявлення та врегулювання конфліктів інтересів для ефективного фінансового контролю державної служби. Закон також забезпечує і контролює діяльність Національного агентства з питань запобігання корупції, яке також відповідатиме за загальний розвиток і реалізацію антикорупційної політики.

«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів», який зобов’язує всіх юридичних осіб визначити їхніх остаточних вигодоодержувачів і повідомити про це державних реєстраторів. Інше важливе нововведення – відкриття Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

13

журналістської діяльності. Так, у Законі «Про засади антикорупційної політики в Україні» для формування та реалізації державної антикорупційної політики визначено мету – створення в Україні системи прийняття рішень щодо антикорупційної політики на основі результатів аналізу достовірних даних про корупцію та чинників, які до неї призводять, зокрема статистичних спостережень, моніторингу виконання цих рішень та їхнього впливу на стан справ з питань запобігання корупції незалежним спеціалізованим органом із залученням представників громадянського суспільства, а також формування суспільної підтримки у подоланні корупції16. Серед передбачених заходів, зокрема, залучення громадськості до формування, реалізації та моніторингу антикорупційної політики; поширення інформації про корупцію; проведення заходів із формування світогляду неприйняття корупції. Для журналістів-‐розслідувачів як одним з небагатьох, хто поширює інформацію та корупцію і формує її неприйняття, в цьому контексті відведено важливу роль.

У Законі «Про Національне антикорупційне бюро» директор Національного бюро щороку подає Президенту України, Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України письмовий звіт про діяльність бюро впродовж попередніх шести місяців, зокрема і співпрацю з недержавними організаціями і засобами масової інформації. Враховуючи досвід окремих журналістів-‐розслідувачів і вагомість їхніх матеріалів, можна спрогнозувати, що НАБ буде більш аніж зацікавлене у конструктивній співпраці із журналістами.

У Законі «Про запобігання корупції» Національне агентство з питань запобігання корупції теж має залучати громадськість до формування, реалізації та моніторингу антикорупційної політики. Ефективна співпраця з третім сектором і ЗМІ може посилити роботу агентства в антикорупційній боротьбі. Додаткову інформацію для аналізу отримають журналісти, оскільки в цьому законі визначено детальний перелік інформації, що підлягає декларуванню самими чиновниками. Підводний камінь юристи вбачають у декларуванні «корпоративних прав» і пропонують доповнити обов’язком самих чиновників і членів їхніх сімей декларувати не тільки їх, а й усі компанії, кінцевими вигодоодержувачеми яких вони є17.

Додаткові джерела в пошуках інформації для антикорупційних розслідувань отримали журналісти у зв’язку з прийняттям Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів» (далі – Закон). Юридичні особи мають повідомляти про своїх кінцевих вигодоодержувачів державному реєстратору і це буде відображатися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб-‐підприємців (ЄДР). Водночас на практиці можуть виникнути складнощі, бо хоча закон вказує, що номінальний власник не може вважатися кінцевим вигодоодержувачем, проте довести «несправжність» такого власника буде досить складно без підтримки органів влади держави реєстрації юридичної особи-‐нерезидента 18 . Практика показує, що прийняття антикорупційного законодавства є тільки першим необхідним кроком, який закладає фундамент для ефективної реалізації антикорупційної політики.

16 Закон «Про засади антикорупційної політики в Україні». http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1699-‐18/page 17 КМ Портал//http://kmp.ua/ua/eksklyuziv/1065-‐rozkrittya-‐informatsiyi-‐schodo-‐kintsevih-‐vigodooderzhuvachiv/. 18 КМ Портал//http://kmp.ua/ua/eksklyuziv/1065-‐rozkrittya-‐informatsiyi-‐schodo-‐kintsevih-‐vigodooderzhuvachiv.

14

Тому на черзі – завдання в налагодженні координації та посиленні антикорупційної політики, а також реформування правоохоронних органів і судової системи, створення Антикорупційного бюро України та Національного агентства з питань запобігання корупції, проведення широкомасштабної роботи серед населення щодо залучення їх до викривання корупції. Прийняте антикорупційне законодавство надає журналістам додаткові можливості, проте їх можна реалізувати за умов дієвої імплементації законів.

Інформаційна відкритість влади: є куди прогресувати

В Україні тривалий час інформація щодо діяльності органів влади залишалася закритою. Відповідне законодавство почало формуватися лише на початку 2000-‐х років. Серед основних актів, які регулюють доступ до інформації: Постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок оприлюднення в інтернеті інформації про діяльність органів виконавчої влади»19 та накази Державного комітету інформаційної політики про функціонування веб-‐сайтів органів виконавчої влади20.

Важливим законодавчим кроком щодо відкритості органів влади стало прийняття у травні 2011 року Закону «Про доступ до публічної інформації»21. Він надав громадянам можливість отримувати інформацію від владних органів, яка є в розпорядженні офіційних установ, за винятком таємної, службової та конфіденційної інформації.

19 Постанова КМ України «Про порядок оприлюднення в мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади». http://sfs.gov.ua/diyalnist-‐/zakonodavstvo-‐pro-‐diyalnis/postanovi-‐km-‐ukraini/54138.html 20 Накази Державного комітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України, Державного комітету зв'язку та інформатизації України: «Про затвердження Порядку інформаційного наповнення та технічного забезпечення Єдиного веб-‐порталу органів виконавчої влади та Порядку функціонування веб-‐сайтів органів виконавчої влади» //http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1021-‐02, «Про порядок функціонування веб-‐сайтів органів виконавчої влади» http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1022-‐02 21 Закон України «Про доступ до публічної інформації»// http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2939-‐17

Transparency International Ukraine виділяє низку вад у наявній антикорупційній політиці:

1) зосередженість на досягненні статистичних показників без аналізу власне впливу політики;

2) розпорошеність зусиль між інституціями, що відповідають за формування та реалізацію антикорупційної політики і дублювання функцій між ними;

3) відсутність узгодженого стратегічного підходу до формування антикорупційної політики в Україні;

4) штучна монополізація антикорупційного напряму;

5) слабка дієвість наявного антикорупційного законодавства;

6) слабкий кадровий потенціал.

Громадське обговорення альтернативного звіту з оцінки ефективності впровадження державної антикорупційної політики.

15

Проте до 2014 року цей закон не було неузгоджено з наявними нормативно-‐правовими актами. Прийнятий у новій редакції Закон «Про інформацію» 22 узгодив інші закони з підходами, визначеними Законом «Про доступ до публічної інформації». Органи публічної влади також прийняли акти щодо впровадження Закону «Про доступ до публічної інформації».

Попри корисні правки деякі вади залишаються. Необґрунтовані обмеження на доступ до інформацій̈ трапляються через різне тлумачення ключових термінів закону (публічна, службова, конфіденційна інформація), неоднакове тлумачення обов’язків розпорядника інформації та застосування відмов на основі характеристик обсягу і видів інформації23.

Зазвичай впровадження електронного урядування підвищує прозорість. Утім, попри те, що ідея створення електронного уряду для запобігання корупції дуже популярна, спроби його створення в Україні залишаються фрагментарними і несистемними.

Водночас існує проблема так званого пасивного доступу до інформації. Державні службовці публікують лише мінімум даних на офіційних інтернет-‐сторінках органів влади. Дані щодо обліку публічної інформації, адрес електронної пошти керівників, заступників, основних функцій структурних підрозділів, правил внутрішнього трудового розпорядку, порядку та умов проходження конкурсу на заміщення вакантних посад надають несистемно і вони недостатньо інформативні24.

Це питання, як і впровадження у повному обсязі Закону «Про доступ до публічної інформації», є однією з умов зобов’язань України перед ЄС щодо виконання Контракту з розбудови держави, що був підписаний у травні 2014 року та надає Україні 355 млн євро на

22 Закон України «Про інформацію» http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2657-‐12 23 Котляр Д. Концепція законопроекту щодо вдосконалення окремих положень законодавчих актів у сфері доступу до публічної інформації – ПРОЕКТ 16.02.2015. http://www.ombudsman.gov.ua/files/documents/Concept_Draft_aw_Amendments_%20Access_Updated_16.pdf 24 Тетяна Яцків. Чи виконує Київ вимоги ЄС? Частина 4: доступ до інформації. http://www.eurointegration.com.ua/articles/2014/12/19/7028953/

Стаття 3. Гарантії забезпечення права на доступ до публічної інформації

Право на доступ до публічної інформації гарантується:

• обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом

• визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє

• максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації • доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків,

передбачених законодавством • здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за

дотриманням прав на доступ до публічної інформації • юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної

інформації.

16

безповоротній основі за вимоги виконання ключових реформ, зокрема що стосується доступу до інформації.

Інша проблема стосується доступу через Інтернет до Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-‐підприємців25 (у т.ч. до інформації щодо їхніх справжніх власників), Державного реєстру прав на нерухоме майно (у т.ч. інформації стосовно осіб, яким належать ці права), а також до земельних кадастрів.

Опитані під час дослідження журналісти зазначали, що інформація в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб-‐підприємців про перелік засновників (учасників) юридичної особи не завжди є повною і також може бути відсутньою. «Доступ до інформації із Державного реєстру прав на нерухоме майно визначено за низкою органів публічної влади, які наділені відповідними правами, водночас доступу до інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно для будь-‐якого користувача не передбачено»26. Це саме стосується відкриття інформації із земельних реєстрів.

Відповідно до моніторингу органів влади загальний показник інформаційної відкритості веб-‐сайтів центральних органів влади з 2011 року поступово зростає (Додаток 1).

Утім, майже половина – 45,42% інформації залишається закритою. «Найбільш закритою залишається інформація про використання бюджетних коштів, оприлюднення звітів про проведення тендерних закупівель і використання державного майна»27.

Ефективність інформування суспільства про дії влади визначається насамперед такими вимогами до інформації, як: актуальність, достовірність, достатність, доступність, ясність. Під час використання Закону «Доступ до публічної інформації» журналісти зазначають, що відповіді на запити найчастіше надсилають в останній з 5 днів і вони не завжди вичерпні. Головний редактор сайту Наші гроші Олексій Шалайський каже, що їхнє видання не надіслало жодного запиту, щоб не губити час. За наявних можливостей журналісти звертаються за допомогою до народних депутатів, щоб запит до органів влади був депутатським.

25 Єдиний державний реєстр юридичних осіб і фізичних осіб-‐підприємців: http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-‐v-‐YeDR.html 26 Тетяна Яцків. Чи виконує Київ вимоги ЄС? Частина 4: доступ до інформації. // http://www.eurointegration.com.ua/articles/2014/12/19/7028953/ 27 Прес-‐реліз. Прес-‐конференція «Відкритість української влади. Результати моніторингу веб-‐сайтів центральних органів виконавчої влади України – 2014». // http://irrp.org.ua/news/rpdi/3426-‐pres-‐konferencya-‐vdkritst-‐ukrayinskoyi-‐vladi-‐rezultati-‐montoringu-‐veb-‐saytv-‐centralnih-‐organv-‐vikonavchoyi-‐vladi-‐ukrayini-‐2014.html

Відкриті реєстри

tender.me.gov.ua – сайт державних закупівель

reyestr.court.gov.ua – державний реєстр судових рішень

corrupt.informjust.ua – державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення

irc.gov.ua – сайт державного підприємства Інформаційно-‐ресурсний центр

smida.gov.ua – база даних власників підприємств в Україні

data.gov.ua – ініціатива створення загальнонаціонального порталу відкритих даних

17

Викривання хабарника – один з інструментів боротьби з корупцією

Водночас варто зазначити, що активну участь в антикорупційній боротьбі громадяни брати ще не готові. Це пояснюється успадкованою радянською культурою, коли повідомляти про хабарництво соромно. За словами експерта Центру протидії корупції Олександри Устінової, українська проблема полягає в тому, що багато хто готовий поскаржитися – від пересічних громадян до представників міжнародних кампаній, але включатися в антикорупційну боротьбу відкрито – не готові.

Згідно з оцінюванням національної системи доброчесності рівень терпимості до корупції в суспільстві зменшився з 2010 року, але «практично третина українських громадян досі вважає, що корупція може бути виправдана, а хабар є шляхом найменшого спротиву для розв’язання проблеми у відносинах з різними держустановами»28.

Важливо, щоб боротьба з корупцією розгорталася і на побутовому рівні. Якщо населення займе більш активну свідому позицію, буде залучатися до антикорупційної боротьби та повідомляти про корупційні злочини – зниження рівня корупції відбуватиметься набагато швидше. Тому в цьому контексті важливим є такий інструмент, як викривання корупціонера та хабарника.

Інформування про корупційні злочини (whistleblowing) супроводжується прийняттям спеціального законодавства для захисту викривачів. Так, «після прийняття такого законодавства в Словенії кількість повідомлень про корупцію зросла вдвічі – 55% словенців з легкістю повідомлять про корупцію, якщо стають її свідками»29.

Закон України «Про запобігання корупції»30 також передбачає захист прав викривачів.

Закон також передбачив обов’язок для Національного агентства з питань запобігання корупції, а також для інших державних органів і місцевого самоврядування створити спеціальні телефонні лінії, офіційні веб-‐сайти, засоби електронного зв’язку.

28 Оцінювання національної системи доброчесності. – Україна 2014. ГО «Transparency International Україна». //http://ti-‐ukraine.org/system/files/docs/news/national_integrity_system_assessment_ukr.pdf 29 Прес-‐реліз. Transparency International розпочала в Україні просвітницьку кампанію «Викривати корупцію не соромно!», спрямовану на захист викривачів корупції. 30 Закон України «Про запобігання корупції». //http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1700-‐18

Згідно зі статтею 53 Закону «Про запобігання корупції»:

1. Особи, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції, перебувають під особливою увагою держави.

2. За наявності загрози життю, житлу, здоров’ю та майну осіб, які повідомили про корупцію та хабарництво, держава забезпечує їх захист.

3. Особа або член її сім’ї не може бути звільнена чи примушена до звільнення, притягнута до дисциплінарної відповідальності чи піддана з боку керівника іншим негативним заходам впливу у зв’язку з повідомленням нею про корупцію.

4. Інформація про викривача може бути розголошена лише за його згодою.

5. Повідомлення про корупцію та хабарництво може бути здійснене анонімно.

18

Зі стартом і повноцінною роботою Антикорупційного бюро роль журналістських розслідувань абсолютно не зменшиться – передбачається залучення та активна співпраця журналістів з уповноваженим у боротьбі з корупцією органом.

Україні ще треба пройти масштабну просвітницьку роботу зі зміни ставлення населення до викривачів корупції. Розпочата інформаційно-‐просвітницька кампанія «Викривати корупцію не соромно!» Transparency International Україна має на меті започаткувати суспільну дискусію щодо поняття «викривач корупції», надати громадянам інструменти для належного інформування про корупційні злочини та почати роботу над зміною ставлення українців до факту інформування31.

Розроблений у рамках проекту онлайн портал Хабардокс32 має стати майданчиком для викривачів і журналістів-‐розслідувачів, заохочуючи громадян викривати корупційні справи і посилювати медіа у боротьбі з корупцією. Світова практика використання аналогічних інструментів доводить їхню високу додаткову вартість у розширення доказової бази проти корупційних справ і збільшення кількості публікацій33.

31 http://anticorruption.in.ua 32 Адреса платформи в Інтернет: www.xabardocs.org 33 Борланд Джон (2014). Викривання інформації виходить на новий рівень. Доступно за адресою: http://www.wired.com/author/john-‐borland/ Whistleblowing Rippling into New Corners

19

Розділ III Потенціал інформаційно-‐комунікаційних технологій (ІКТ) в антикорупційних ініціативах У цьому розділі ми наводимо міжнародний досвід застосування інформаційно-‐комунікаційних технологій (IКТ) і аналізуємо можливості їх застосування в українських реаліях.

Останнім часом активно зростає кількість міжнародних досліджень щодо ролі ІКТ як каталізатора боротьби з корупцією34. У 2013 році було проаналізовано співвідношення між впровадженням інноваційних технологій у державному секторі та рівнем корупції. Результати дослідження підтвердили скорочення кількості фактів корупції за наявності електронного урядування35. Контроль якості послуг, що надаються державою, верховенство права, боротьба з фаворитизмом, професіоналізм державних посадових осіб – вагомі чинники успіху. Проте використання ІКТ більше впливає на скорочення корупції, аніж традиційні форми боротьби з нею – такі як адміністративна реформа і робота правоохоронних органів. Поширена думка про те, що спочатку потрібно проводити адміністративну реформу і тільки потім інтегрувати ІКТ, неправильна. Застосування ІКТ спонукає до реформ в адміністративній сфері.

Останні дослідження показують, що застосування ІКТ під час розслідувань доводить суттєву економію коштів і нівелює важливість наявності великих фінансових ресурсів для проведення ефективних розслідувань. Деякі потужні і заможні видання (наприклад, BBC) справді відомі якісними розслідуваннями. Проте інші заможні і великі ЗМІ (наприклад, італійські і французькі газети) не вирізняються якісними розслідуваннями, тимчасом як невеликі видання в північних країнах ефективно проводять масштабні розслідування.

34 Цінбауер, Д. (2012). Хибне сподівання, показуха або організаційна єдність? Уряди, що використовують ІКТ для забезпечення організаційної єдності та відповідальності. Деякі думки щодо виникнення досліджень і порядку денного з роз’яснювальної роботи// ssrn.com/abstract=2166277, 35 Гарсія-‐Мурілло, M. (2013). Веб-‐присутність уряду впливає на оцінку зменшення рівня корупції? Інформаційні технології для розвитку 19(2), 151–175.

20

Використання ІКТ ділять на два типи: внутрішні (потік інформації до уряду і всередині уряду) та зовнішні (потік інформації від уряду до громадян). Обидва типи технологій мають потенційні можливості посилити незалежні антикорупційні розслідування.

Внутрішні ІКТ зазвичай мають порівняно вузький потенціал посилити незалежні розслідування. Це, звичайно, не нівелює їхню користь у подоланні корупції. Правильно впроваджені технології звужують лазівки для корупції за допомогою реструктуризації та систематизації внутрішньоурядових процесів, підвищують адміністративну спроможність державних органів і викорінюють посередницькі компанії-‐«прокладки», які глибоко просочилися до урядової системи36.

З погляду посилення впливовості журналістських розслідувань спеціальні програми, мобільні додатки та соціальні мережі, які направляють інформацію до уряду, допомагають повідомляти про розкриті випадки корупції безпосередньо в компетентні органи в обхід багатьох прошарків уряду, в яких такі повідомлення постійно втрачають або ігнорують.

36 Хенсон, E. (2008). Інформаційна революція та світова політика. Роумен енд Літлфілд Паблішерз, 2008.

Професіоналізація журналістських розслідувань в ЄС

Дослідження Європейського парламенту зазначає, що основною тенденцією в розвитку журналістських розслідувань в ЄС є їхня професіоналізація. Зокрема в Північній Європі з 1990 року, і особливо з початку XXI століття, журналісти створили професійні організації задля підвищення навичок розслідування, ґрунтуючись на традиціях провадження слідства, прийнятих у Сполучених Штатах Америки. Це призвело до появи так званих Computer Assisted Reporting (комп'ютеризовані методи ведення журналістських розслідувань) – CAR) і поширення нових методів розслідування, що ґрунтуються на методології – «дата харвестінг» (збір електронних даних).

Головними натхненниками використання способу CAR є такі організації, як Національний інститут з методів журналістського розслідування (США) і Міжнародний центр аналітичної звітності (Данія).

Методика CAR дає журналістам змогу вишукувати зерна правди у великих об’ємах даних, проводити порівняльний аналіз, під час якого програмне забезпечення виявляє пов'язані з розслідуванням деталі. Отримані за допомогою методу CAR інформаційні результати дають змогу журналістам прорватися через інформаційний «шум». CAR також дає змогу невеликим редакціям займатися глобальними проблемами.

21

Зовнішні ІКТ покликані поліпшувати доступ до державної інформації і мають більш широкий потенціал застосування для посилення незалежних розслідувань.

Один з найбільш відомих прикладів застосування ІКТ-‐інструментів – резонансна діяльність «Wikileaks» спрямована на викриття неправомірної діяльності урядів. Проте спектр використання інформаційних технологій насправді набагато різноманітніший. Використання зовнішніх ІКТ може сприяти роботі журналістів і активістів упродовж різних фаз боротьби з корупцією, включаючи запобігання, виявлення, аналіз і заходи з усунення. Зокрема потенційно корисними є такі напрями застосування «антикорупційного софту»:

− збір інформації за допомогою он-‐лайн платформ, на яких громадяни анонімно викривають корупційні справи і надають докази-‐свідчення незалежним і нескомпроментованим журналістам-‐розслідувачам (наприклад, платформа Хабардокс)37;

− збір «цифрових відбитків» для збільшення ймовірності виявлення корупції і притягнення до відповідальності окремих осіб 38;

− запобігання корупції через відстеження різного спектра подій в електронних системах, які сигналізують про незаконні дії (статистичний аналіз на виявлення відхилення від законної, стандартної поведінки); [Наприклад, моніторинг доходів політичних партій – Додаток 2]

− виявлення непослідовної (аномальної) поведінки в електронних операціях, аналіз звітів про зловживання, аналіз соціальних мереж39.

Потенціал ІКТ у журналістських розслідуваннях можна детально розглянути у різних сферах застосування40 (наведених у таблиці нижче).

37 www.XabarDocs.org 38 Цифрові відбитки – електронні дані, залишені користувачами он-‐лайн. Детальніше: http://www.xabardocs.org/informatoram/ 39 Джиліет, Н. (2007). «Стандартний перелік». Доступно за адресою: net-‐savvy.com/executive/social-‐media-‐analysis/the-‐usual-‐list.html, http://socialtarget.com/research/ 40 Гренлунда, О. (2010). «Використання ІКТ для боротьби з корупцією». В: Стренд, К. (Ед.): Підвищення рівня прозорості та боротьба з корупцією за допомогою ІКТ. Університетсервіс ЮС-‐АБ, Стокгольм, 7–31.

Антикорупційна «платформа Медведєва»: той випадок, де внутрішні ІКТ мали більше користі для журналістів, аніж для державних органів.

2008 року Дмитро Медведєв заявив, що всі пропозиції, подані через платформу державної закупівлі zakupki.gov.ru, повинні бути автоматично перевірені на статистичні аномалії, які вказують на наявність «відкатів». Виявлені порушення автоматично повідомляли в Федеральну антимонопольну службу. Відомо, що в перший тиждень було знайдено 190 порушень. Однак після року використання розмір «відкатів» суттєво зріс. 2009 року частку «відкатів» у сфері державної закупівлі оцінено в 20–30% (порівняно з 10–15% наприкінці 90-‐х років). Проте доступ до веб-‐сайту надав додаткові можливості моніторингу незалежним журналістам-‐розслідувачам.

22

Потенціал ІКТ у боротьбі з корупцією – спектр застосування

Сфера Мета Адресована проблема/ціль Застосовані ІКТ

Автоматизація Усунути з операцій людей-‐посередників і, таким чином, можливості для виникнення корупції

Хабарництво в повсякденних операціях

Естонський Центр реєстрів та інформаційних систем (RIK) [Додаток 3]

Прозорість Усунути можливості для конфіденційності

Залучення громадськості, інформування

Веб-‐сайти, на яких інформація публікується автоматично

Електронні операції

Відстеження деталей операцій і виявлення відхилень і нестандартної активності

Дрібне хабарництво та маштабні схеми

Інструменти з обробки даних

Превентивне виявлення

Відстеження соціальних онлайн-‐мереж та окремих осіб для виявлення приготувань до корупційних дій

Хабарництво у великому розмірі (держзакупівлі, міжнародні контракти)

Інструменти для аналізу соціальних мереж

Підвищення рівня інформування

Якщо суспільство поінформоване про правила та процедури, то воно може краще чинити опір свавіллю

Дрібне хабарництво

Будь-‐яку технологію, крім веб-‐сайтів, які є найбільш поширеними

Звітування

Заохочення користувачів/спільноти повідомляти про випадки зловживань полегшує здійснення коригуючих дій у відношенні окремих осіб та реорганізацію систем для запобігання виникненню «лазівок»

Дрібне хабарництво Важливі операції

Веб-‐сайти, соціальні мережі, онлайн-‐газети, мобільні телефони, SMS

Стримання

Публікація інформації про повідомлені факти корупції, а також про індикатори (наприклад, розбалансованість між прибутком і власністю) стримуватиме урядовців від здійснення корупції

Дрібне хабарництво

Веб-‐сайти, соціальні мережі

Стимуляція етичних поглядів

Залучення громадськості за допомогою продовження дискусій на різноманітних онлайн-‐форумах

Зміна суспільної думки Соціальні мережі

23

Кейси: сучасні технології як каталізатор боротьби з корупцією

Приклади реалізованих ініціатив:

Кейс 1. Платформа Хабардокс (XabarDocs.org) – анонімізатор повідомлень про корупцію.

Хабардокс має дві мети:

• захистити викривачів корупції і

• посилити можливості журналістів та активістів у проведенні антикорупційних розслідувань.

Платформа полегшує збір матеріалів про корупційні схеми, розширює доказову базу антикорупційних розслідувань, забезпечує анонімність інформаторів, захищає надані на розслідування документи і дає змогу захищеного листування між журналістами і інформаторами.

Світова практика використання аналогічних інструментів доводить їхню високу додаткову вартість у розширення доказової бази проти корупційних справ і збільшення кількості публікацій.

Аналогічні інструменти використовують такі видання, як The New Yorker (Strongbox), Forbes (SafeSource), Zeit (Online briefkasten), Al Jazeera (Transparency Unit), а також інституції Європейського Союзу, такі як ОЛАФ: управління з питань запобігання зловживанням і шахрайству (OLAF), журналістські платформи Голландії (PubLeaks), Сербії і Болгарії (BalkanLeaks), Іспанії (Filtrala) та Італії (MafiaLeaks).

Кейс 2. FrontlineSMS для моніторингу виборів у Білорусі

У грудні 2010 року в Білорусі відбулися Президентські вибори. Національний демократичний інститут США (NDI) працював з партнерами задля запуску веб-‐платформи FrontlineSMS для народного моніторингу і виявлення масштабного шахрайство під час виборів.

Незважаючи на ретельну підготовку і таємну роботу, представники органів влади отримали номер мобільного телефону, який використовувався для повідомлення про результати моніторингу. Через три години роботи мобільний номер припинив працювати, а система була вимкнена без будь-‐яких подальших пояснень. Як запасний варіант NDI почав використовувати звичайні телефонні дзвінки, щоб повідомляти про дані, що були вже не такими ефективними, як раніше заплановані методи. Під час виступів застосовувалися більш витончені технічні засоби, які принесли успіх, включаючи використання шифрування та вибір передачі повідомлень на IP-‐основі замість використання SMS (NDI, 2010).

Кейс 3. Supervizor – онлайн-‐додаток словенської Комісії із запобігання корупції

Додаток надає інформацію про фінансові операції законодавчої, судової та виконавчої влади, автономних державних органів, місцевих громад та їхніх філій.

Supervizor вказує сторони договору, найбільших одержувачів, пов’язаних юридичних осіб, дати, суми та мету операцій. Додаток дає змогу переглянути приблизно 4,7 млрд EUR державних коштів, витрачених на товари і послуги впродовж року. Supervizor також містить детальну інформацію про склад правління та наглядових рад усіх державних і контрольованих державою підприємств, а також їхні річні звіти.

Кейс 4. BASE – національний інтернет-‐портал Португалії про державні контракти

24

2008 року Португалія запровадила національний веб-‐портал BASE (www.base.gov.pt), що централізує інформацію про державні контракти. BASE отримує дані з Офіційного журналу і з сертифікованих електронних платформ та оприлюднює контракти, які випливають з усіх типів процедур, а також інформацію про їх виконання. Обов’язковими також є публікації поправок, які збільшують бюджети контрактів на 15% укладених договорів, а також потенційні і накладені штрафи.

Кейс 5. Електронна база даних державних закупівель – Хорватія

Веб-‐портал державних закупівель та електронна база даних вирізняється тим, що не лише об'єднує інформацію, пов’язану зі здійсненням процедур державних закупівель і компаній. Електронна база даних також містить інформацію про активи та інтереси державних службовців. Такі агреговані дані дають змогу здійснювати перехресні перевірки.

Інші приклади, варті уваги

Повідомлення Моніторинг

Веб-‐сайт «Я дав хабара» www.ipaidabribe.com Індія

ERJK.ee – веб-‐сайт Наглядового комітету з фінансування політичних партій надає детальні фінансові звіти про доходи і витрати партій на поточну діяльність і передвиборчі кампанії Естонія (див. приклад у Додатоку 2)

«Підведи червону межу» www.prijavikorupcija.org Македонія

E-‐Business Register – на додаток до даних про юридичних осіб ресурс надає інформацію про членів політичних партій www.rik.ee/en/e-‐business-‐register Естонія

Повідомлення про шахрайство на виборах www.votereportph.org Філіппіни

Alaveteli – програмне забезпечення для електронної пошти, що допомагає спілкуватися з урядом www.alaveteli.org «Доступ до правди» – локалізована версія для України www.dostup.pravda.com.ua

Реалізація потенціалу ІКТ у сучасних умовах

Реалізація потенціалу ІКТ залежить від політичного, соціального, економічного, технічного контексту. Важливі чинники – доступ до інтернету, ідентифікація та конфіденційність і витрати на впровадження ІКТ. Для успішного зменшення розмірів корупції ІКТ повинні збільшити рівень доступності інформації, щоб забезпечити відстеження рішень і дій уряду та більш високий рівень відповідальності урядовців (Берто, Єгер і Граймз, 2010).

Міжнародні позитивні приклади не повинні відвертати увагу від проблем, з якими стикаються, коли намагаються задіяти такі ІКТ, що дають змогу використовувати антикорупційні ініціативи41:

Створення політичної відповідальності. Хоча ініціативи електронного уряду й могли б бути схвалені, це не означає, що корупція зменшиться сама собою. Важливо, щоб люди, які виносять рішення, несли відповідальність і підтримували впровадження ІКТ, особливо щодо багатогранної і міждисциплінарної природи таких ініціатив.

41 UNDP (2006). Боротьба з корупцією за допомогою додатків електронного уряду, є в наявності за адресою: unpan1.un.org/intradoc/groups/public/documents/un-‐dpadm/unpan043296.pdf, дата останнього доступу – 13 лютого 2015 р.

25

Забезпечення правової підтримки. Інформаційна система може забезпечити більшу прозорість тільки тоді, коли правова система забезпечує адекватну модель відповідно. Свобода інформаційного права цій меті сприяє, але важливо, щоб таким чином не наразити на небезпеку приватність і захист даних.

Вибір відповідних технологій. Доти, доки не з’явиться можливість економити на витратах, впровадження ІКТ завжди потребуватиме великих інвестицій після його здійснення. Завдяки швидкому розвитку апаратного та програмного забезпечення вибір стає вкрай важливим для довговічності таких систем. Неадекватний захист систем також може легко скомпрометувати тих осіб, на яких вплинув більш високий рівень прозорості та відповідальності.

Забезпечення оперативної сумісності. Відповідальність між департаментами/міністерствами та всередині департаментів/міністерств за ІКТ-‐ініціативи може – без належного планування і координації – призвести до суперечливих стандартів і перехрещення компетенцій, внаслідок чого з’являться системи, що не зможуть взаємодіяти одна з одною.

Стимулювання доступу і використання. Тільки забезпечення доступу до інформації не забезпечить існування успішної антикорупційної ініціативи. Важливо, щоб стимулювання IT-‐обізнаності та забезпечення можливостей доступу для людей будь-‐якого віку з будь-‐якого соціального прошарку були визначальними для широкої підтримки таких систем.

Забезпечення ретельного розслідування і санкцій. Разом з політичною волею та подальшими заходами щодо відсутніх або неправильно використаних фондів важливо показати громадянам, що боротьба проти корупції є дуже важливим пріоритетом. Проте часто така боротьба мотивується вибірково і на неї впливає політика.

Наведення доказів. Тим часом, як системи електронного уряду самі собою забезпечують більший рівень відповідальності, важко здійснити перехресну перевірку цієї інформації. Забезпечення відкритого доступу та можливості незалежних систем перевіряти дані цих систем можуть сприяти виникненню довіри у громадян до систем, а в результаті – й до всієї адміністрації.

26

Рекомендації Рівень корупції в Україні залишається високим і підриває державу зсередини. Революція гідності підтвердила величезний запит суспільства на викорінення корупції. Антикорупційне законодавство створює умови для ефективної боротьби, але щоб перейти від теорії до практики, потрібна політична воля, ефективне функціонування та координація створених антикорупційних органів. Україна має рухатися до формули «що більше прозорості, то менше корупції», і роль журналістів у цьому процесі важко переоцінити.

Донорам

• Вже наявна фінансова допомога для навчання журналістів надзвичайно важлива для підтримки антикорупційних розслідувань. Донорам варто подумати над довгостроковими інвестиціями, особливо для оволодіння цифровими технологіями у сфері журналістики даних.

• Розробка навчальних планів, спрямованих на розвиток управлінських навичок, потребує підтримки міжнародних фахівців. Навчання щодо застування новітніх інструментів і методів повинно спрямовуватися і на окремих репортерів, і на управлінський персонал. Поширення найкращих менеджерських методів є невідкладною справою, оскільки рішення про участь у журналістському розслідуванні приймають на рівні редакції.

Журналістам-‐розслідувачам

• Журналістам варто активніше використовувати технічні засоби, освоювати нові технології, долучатися до антикорупційних платформ.

• Журналісти, які провадять розслідування і часто висвітлюють складні, резонансні справи, мають приділяти більше уваги роз’ясненням, яким чином було отримано дані. Веб-‐сайти телевізійних передач і газет повинні містити додаткові пояснення методології розслідувань, надавати підтверджувальні документи, поширювати додаткову інформацію та вести бази досьє. Роз'яснення розслідувань сприяє появі суспільної довіри до їх результатів, посилює дискусію про прозорість і сприяє конструктивній критиці. Крім того, оприлюдненням даних, на яких базувалося розслідування, ЗМІ пропонують громадянам інтерактивний інструмент для його перевірки під цікавим для них кутом. Це може навіть призвести до нових розслідувань, ініційованих громадськістю за допомогою краудсорсингу.

• Команди журналістів-‐розслідувачів мають об’єднувати власні ресурси і ділитися навичками для підвищення якості, кількості та впливовості результатів розслідування.

Уряду

• Уряд має поліпшити умови для залучення незалежного фінансування журналістських розслідувань (податкові пільги місцевим благодійникам і фондам). Враховуючи економічні умови, уряд може надати редакціям, які здійснюють антикорупційні розслідування, підтримку у формі нульової ставки ПДВ.

• Посилити співпрацю з Європолом (для регулярної оцінка загрози), Євроюстом (для спрощення обміну інформацією щодо випадків міжнародної корупції) і Європейською поліцейською академією (CEPOL) (щоб запропонувати спеціалізовані програми навчання для співробітників правоохоронних органів щодо випадків міжнародної корупції).

27

• Український уряд має інвестувати у розвиток програмного забезпечення власного виробництва, характеристики якого дають змогу боротися з корупцією засобами, спеціально розробленими для місцевих умов.

• Необхідно запровадити зміни до законодавства для посилення відповідальності у сфері надання державних електронних послуг.

• Реалізація електронного врядування має постійно тримати фокус на подоланні корупції, уникати фрагментованості і впроваджуватися комплексно, однаково включати такі складники, як: запобігання корупції, правозастосування, доступ до інформації, нарощування потенціалу.

• Розглянути можливість поширити дію законодавства щодо захисту джерела інформації на блогерів і дослідників неурядових організацій у випадках, коли їхні дії можуть кваліфікуватися як журналістські. Право захищати свої джерела має гарантуватися всім, хто зайнятий збором і розповсюдженням інформації серед громадськості через будь-‐які засоби комунікації. Право захищати джерела має гарантуватися також тим хто, з огляду на свої професійні контакти із журналістами, отримує знання про джерело інформації.

• Міністерство інформаційної політики може стати одним із хедлайнерів належного захисту викривачів корупції (whistleblowers), зробивше це питання суттєвою частиною своєї роботи.

• Національне антикорупційне бюро та Національне агентство з питань запобігання корупції мають максимально залучати журналістів-‐розслідувачів до своєї діяльності – коефіцієнт корисної дії від такої співпраці має бути високим.

28

Використана та рекомендована література

Берто, Дж. К., Єгер, П. T. та Граймз, Дж. M. (2010). Використання ІКТ для створення культури прозорості: електронний уряд і соціальні мережі як інструменти відкритості та антикорупції для суспільства. Щоквартальна урядова інформація, 27(3), 264–271.

Борланд Джон (2014). Викривання інформації виходить на новий рівень. Доступно за адресою: http://www.wired.com/author/john-‐borland/ Whistleblowing Rippling into New Corners

Бхатнагар, С. (2009) Розкриваючи потенціал електронного уряду. Концепції, приклади і практичні знання. Сейдж Паблікейшенз Індія.

Брунетті та Відер (2003). Вільна преса – погана новинв для корупції. Журнал Public Economics, 87/7-‐8, Ст 1801-‐1824 Доступно за адресою: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0047272701001864

Гарсія-‐Мурілло, M. (2013). Веб-‐присутність уряду впливає на оцінку зменшення рівня корупції? Інформаційні технології для розвитку 19(2), 151–175.

Гренлунд, О. (2010). «Використання ІКТ для боротьби з корупцією». В: Стренд, К. (Ед.): Підвищення рівня прозорості та боротьба з корупцією за допомогою ІКТ. Університетсервіс ЮС-‐АБ, Стокгольм, 7–31.

Громадське обговорення альтернативного звіту з оцінки ефективності впровадження державної антикорупційної політики http://tiukraine.org/news/oficial/5120.html

Державний реєстр прав на нерухоме майно // http://www.drsu.gov.ua/show/63

Джейсон Метод (2008), «Переваги методів журналістського розслідування», Німан Ріпортс. Джиліет, Н. (2007). «Стандартний перелік». Доступно за адресою: net-‐savvy.com/executive/social-‐media-‐analysis/the-‐usual-‐list.html, http://socialtarget.com/research/

Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-‐підприємців, інформація з якого є доступною в інтернеті http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-‐v-‐YeDR.html

Закон України «Про запобігання корупції» //http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1700-‐18

Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції». http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3206-‐17

Закон України “Про здійнесння державних закупівель ”http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1197-‐18

Закон України “ Про доступ до публічної інформації ”http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2939-‐17

Закон «Про засади антикорупційної політики в Україні» http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1699-‐18/page

Закон «Про Національне антикорупційне бюро» http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1698-‐18/page

Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів” http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1701-‐18

29

КМ Портал// http://kmp.ua/ua/eksklyuziv/1065-‐rozkrittya-‐informatsiyi-‐schodo-‐kintsevih-‐vigodooderzhuvachiv/.

КМ Портал// http://kmp.ua/ua/eksklyuziv/1065-‐rozkrittya-‐informatsiyi-‐schodo-‐kintsevih-‐vigodooderzhuvachiv .

Котляр Дмитро, Концепція законопроекту щодо вдосконалення окремих положень законодавчих актів у сфері доступу до публічної інформації -‐ ПРОЕКТ 16.02.2015 -‐ http://www.ombudsman.gov.ua/files/documents/Concept_Draft_aw_Amendments_%20Access_Updated_16.pdf (остання дата доступу до файлу -‐ 06.03.15)

Накази Державного комітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України, Державного комітету зв'язку та інформатизації України:

-‐ “Про затвердження Порядку інформаційного наповнення та технічного забезпечення Єдиного веб-‐порталу органів виконавчої влади та Порядку функціонування веб-‐сайтів органів виконавчої влади” //http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1021-‐02

-‐ “Про порядок функціонування веб-‐сайтів органів виконавчої влади” http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1022-‐02 zakon.rada.gov.ua і закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності уповноваженого Верховної ради України з прав людини у сфері захисту персональних даних" zakon.rada.gov.ua

Постанова Кабінету міністрів України про Державну програми про запобігання і протидію корупції на 2011 – 2015 рр http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1240-‐2011-‐%D0%BF

Постанова КМ України “Про порядок оприлюднення в мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади” http://sfs.gov.ua/diyalnist-‐/zakonodavstvo-‐pro-‐diyalnis/postanovi-‐km-‐ukraini/54138.html

Прес-‐реліз. Прес-‐конференція «Відкритість української влади. Результати моніторингу веб-‐сайтів центральних органів виконавчої влади України – 2014»// http://irrp.org.ua/news/rpdi/3426-‐pres-‐konferencya-‐vdkritst-‐ukrayinskoyi-‐vladi-‐rezultati-‐montoringu-‐veb-‐saytv-‐centralnih-‐organv-‐vikonavchoyi-‐vladi-‐ukrayini-‐2014.html

Ліо, M.К., Лю, M-‐C, Оу, Y-‐P (2011). Чи може інтернет зменшити рівень корупції? Дослідження для різних країн, що базується на динамічних моделях панельних даних. Щоквартальна урядова інформація, 28(1), 47–53.

NDI (2010). FrontlineSMS на виборах в Білорусі. Аналіз єдності даних. Доступно за адресою: http://www.frontlinesms.com/wp-‐content/uploads/2011/08/Case-‐Study-‐Belarus-‐Election-‐Monitoring-‐FINAL.pdf.

Сергєєв, M. (2009): Антикорупційне програмне забезпечення Дмитра Медведєва. Президент запускає боротьбу проти головного зла в автоматичному режимі. Независимая газета, 2009.10.09. Доступно за адресою: http://www.ng.ru/economics/2009-‐10-‐09/1_soft.html?mthree=1.

Трансперенсі Інтернешнл (2012) Викорінення корупції з бізнесу: глобальне опитування. Доступно за адресою: http://www.transparency.org/news/feature/putting_corruption_out_of_business

30

Трансперенсі Інтернешнл Україна (2014) Оцінювання національної системи доброчесності. –Доступно за адресою: http://ti-‐ukraine.org/system/files/docs/news/national_integrity_system_assessment_ukr.pdf

Трансперенсі Інтернешнл Україна (2014). Просвітницька кампанія «Викривати корупцію не соромно!», Доступно за адресою: http://ti-‐ukraine.org/news/video/5078.html

Указ Президента про Національну антикорупційну стратегію на 2011 – 2015 рр http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1001/2011

UNDP (2006). Боротьба з корупцією за допомогою додатків електронного уряду. Доступно за адресою: unpan1.un.org/intradoc/groups/public/documents/un-‐dpadm/unpan043296.pdf.

Цінбауер, Д. (2012). Хибне сподівання, показуха або організаційна єдність для наступного рівня? Уряди, що використовують ІКТ для забезпечення організаційної єдності та відповідальності. Деякі думки щодо виникнення досліджень і порядку денного з роз’яснювальної роботи. Доступно за адресою: ssrn.com/abstract=2166277.

Хантер, Марк і Хансон, Нільс (2014) Розслідування фактів: Керівництво з журналістських розслідувань, ст. 8. Випуск від 3 лютого 2015 на http://www.storybasedinquiry.com/wp-‐content/uploads/2014/07/The-‐SBI-‐Manual.pdf

Хенсон, E. (2008). Інформаційна революція та світова політика. Роумен енд Літлфілд Паблішерз, 2008.

Яцків Тетяна, "Чи виконує Київ вимоги ЄС? Частина 4: доступ до інформаці"ї http://www.eurointegration.com.ua/articles/2014/12/19/7028953/

31

Додаток 1

Перелік опитаних журналістів і громадських активістів

1. Бігус Денис, Телеканал, Наші гроші, ZIK

2. Василевська Ольга, кореспондент ТСН, 1+1

3. Вірна Надія , журналіст, Чeрнівці

4. Івашкіна Валерія, журналіст, Одеса

5. Карагяур Володимир, журналіст Spilno.tv, активіст, Чернівці

6. Марусов Андрій, журналіст-‐розслідувач Transparency International Ukraine

7. Нікітенко Сергій, редактор видання «МОСТ»

8. Ніколов Юрій, журналіст, Наші гроші

9. Орищук Федір, журналіст «Главком»

10. Пресняков Іван, помічник-‐консультант народного депутата України

11. Соколенко Наталія, журналіст, Громадське радіо

12. Устінова Олександра, PR-‐менеджер, Центр протидії корупції

13. Федорів Ірина, колумністка та журналістка «Громади Приірпіння»

14. Хмара Олексій, виконавчий директор Transparency International Україна

15. Хоменок Олег, старший медіа радник, Інститут регіонального розвитку преси

16. Чумак Віктор, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції

17. Шабунін Віталій, голова правління Центру протидії корупції

18. Шалайський Олексій, головний редактор Наші гроші

19. Ясінський Cтаніслав, кореспондент ТСН-‐тиждень.

32

Додаток 2

Приклад з ресурсу erjk.ee (Наглядовий комітет за фінансуванням політичних партій):

Витрати естонської Центриської партії

33

Додаток 3

Приклад організації доступу до державних реєстрів в Естонії

Естонський Центр реєстрів та інформаційних систем (RIK) надає доступ до електронних Комерційного реєстру і Земельного кадастру.

Земельний кадастр (e-‐Land Register)

Для перегляду даних власності на землю громадянин Естонії має ідентифікувати себе за допомогою ID-‐карти або через онлайн-‐банкінг і заплатити разовий платіж.

Витяг із Земельного кадастру: €1 за кожний запит (короткі дані про нерухоме майно і власника).

Електронний Комерційний реєстр (e-‐Business Register)

Реєстр заснований на базі даних повітових судів і відображає дані всіх юридичних осіб, зареєстрованих в Естонії.

Електронний Комерційний реєстр уможливлює:

• пошук за назвою компанії, кодом реєстрації, розташуванням, сферою діяльності;

• перегляд основних реєстраційних даних компанії;

• детальний перегляд даних (кількість персоналу, статутний капітал, комерційні застави, податкова заборгованість;

• перегляд щорічних звітів;

• моніторинг у режимі реального часу обробки даних і будь-‐яких змін;

• моніторинг заборон на підприємницьку діяльність;

• безплатний перегляд реєстраційних даних політичних партій;

• візуалізацію відносин між різними компаніями і приватними особами.

Візуалізація

Функцію візуалізації створено задля спрощення роботи журналістів і слідчих органів для виявлення схем відмивання грошей і боротьби з корупцією. Нині функція доступна для всіх користувачів електронного Комерційного реєстру.

Функція візуалізації даних дає змогу:

o здійснювати пошук за назвою компанії, кодом реєстрації;

o відобразити зв'язки між юридичними та фізичними особами (власники і члени правління), зареєстрованими в комерційному реєстрі (дані з 1995 року);

o відобразити дійсні та колишні відносини між підприємствами та організаціями;

o здійснювати перегляд інформації з електронного Земельного кадастру та Європейського бізнес-‐реєстру.

Безплатна демо-‐версія візуалізації.

Для перегляду даних є два варіанти:

34

1) Звичайний запит

Громадяни і резиденти Естонії можуть переглянути дані компаній безплатно, увійшовши в електронний Комерційний реєстр за допомогою ID-‐карти. Дані підприємств можна переглядати через звичайний запит, без необхідності будь-‐яких угод.

Є також змога переглянути детальні дані (разова оплата через інтернет-‐банк).

Загальна інформація €1 Загальна інформація та інформація про персонал €2 Річні звіти €2 Інші звіти €2 Історія змін до реєстру (від 01.07.2013) €2

2) Детальний запит

Доступ потребує складання договору і сплати абонентської плати.

Договірні клієнти мають:

• доступ до розширених опцій пошуку (сфера діяльності, адреса, правова форма, статус, члени правління);

• доступ до даних земельного реєстру, торгового реєстру, даних про комерційні застави та некомерційні об’єднання і фонди;

• доступ до електронного Земельного кадастру та до Європейського бізнес-‐реєстру;

• доступ до функції візуалізації даних.

Плата за послуги:

§ місячна абонентська плата в розмірі €9,58.

§ додатково сплачується €2 за кожний новий запит і візуалізацію зв’язків.

o детальний витяг із Земельного кадастру: €1 за кожний запит (дані про нерухоме майно, власника, дані про обтяження та обмеження, іпотека).

ict anti-corruption tools

Documents