…У грудні 2018 р. наш університетпройшов незалежний зовнішній аудит занапрямками: лідерство, планування,підтримка системи менеджменту якості,оцінка діяльності й ін. Його провів орган зсертифікації систем якості «ПРИРОСТ»,що є офіційним представником DQSGroup в Україні. За висновком міжнарод-них експертів: «Система менеджментуякості КНУБА результативна та задоволь-няє вимоги застосовного стандарту».

Трохи історії.20 років тому (1999), на рубежі нуль-

ових років в італійському місті Болоньяміністрами освіти двадцяти дев'яти (29)країн Європи була створена декларація,яка описувала положення, необхідні дляпідвищення якості освіти в європей-ських вузах.

Іншими словами, з цього часу сталаобов'язковою сертифікація вузів, щопідтверджує високий рівень освіти тауправління. Початок дії даної декларації

в Україні датована 2002 роком. Теперкожен український вуз, який хоче стативизнаним навчальним закладом Євро -пи, має пройти обов'язкову сертифіка-цію і довести ефективність своєї систе-ми менеджменту якості.

Співробітники національного уні-верситету будівництва і архітектури навсіх рівнях організаційної структуримають на меті забезпечувати належнуякість підготовки наших студентів іпостійно підвищувати показники, щохарактеризують нас як провіднийвищий навчальний заклад України.Якість вищої освіти традиційно по -в'язується з формою і змістом нав -чального процесу. Зміст, як правило,базується на досвіді і кваліфікації вик-ладачів.

НАВІЩО НАМ СИСТЕМАМЕНЕДЖМЕНТУ ЯКОСТІ ЗА

МОДЕЛЛЮ ISO 9001?

«Стандарт ISO 9001 – єдиний стан-дарт, внесений у Книгу рекордів Гіннесаяк найбільш широко застосовуванийнормативний документ в світі. Системименеджменту якості по моделі цьогостандарту запровадили понад 1,3 міль-йона організацій в 187 країнах світу. ВУкраїні сертифіковано близько 1300організацій, з них приблизно 30–35 вузів.

Сертифікат, виданий незалежниморганом, підтверджує виконання вимогISO 9001 і здатність організації система-тично визначати і виконувати вимогизамовників і нормативні вимоги. МодельISO 9001, по якій ми формуємо системуменеджменту якості – унікальна, аджеіншої альтернативи на сьогодні немає(ISO 9001 – єдиний міжнародний стан-дарт, на відповідність якому можна серти-фікувати систему менеджменту якостібудь-якої організації). Крім того, принци-пи і вимоги ISO 9001 є загальновизнани-ми в світі: якщо заявити про наявність

сертифіката, насзро зуміють в будь-якій країні сві ту. Си -стеми ме нед ж ментуякості по мо делі ISO9001 довели своюко рисність, про щосвідчить статистика.

Таким чином,сер тифікація сталаодним з основнихконкурентних пере-ваг вузів, який впли-ває на його рейтинг.І, як наслідок, цепривабливо не тіль-ки для абітурієнтів,але і потенційних ін -весторів. Крім цього, отримання статусуєвропейського університету дозволяєорганізації стати частиною програми под-війних дипломів, яка дозволяє студентамнавчатися за кордоном в рамках обраноїнавчальної програми…(Т.К.Єкшикеєв,к.ек.н.)».

Сертифікат був вручений на засідан-ні Вченої Ради ректору КНУБА П.М.

Кулікову. Його передали Віталій Мико -лайович Шеруда, заступник директорасертифікації Міжгалузевого центру яко-сті «ПРИРОСТ», та Ліана ФедорівнаШапран, головний аудитор органу сер-тифікації систем менеджменту (ОССМ)ТОВ МЦЯ «ПРИРОСТ».

Підготовлено газетою

(1513-1515)ЛЮТИЙ-

БЕРЕЗЕНЬ

2019

№1 3

Почесне звання

Відповідно до Указу Президента України №14/2019 та згідно Закону України «Про держав-ні нагороди Укра їни» за значний особистийвнесок у розвиток освіти, підготовку кваліфіко-ваних фахівців, плідну педагогічну діяльність,високий професіоналізм присвоєно почеснезвання "ЗАСЛУЖЕНИЙ ПРАЦІВНИК ОСВІТИУКРАЇНИ":

ЧЕРНИШЕВУ Денису Олеговичу,Першому проректору Київського національ-

ного університету будівництва і архітектуриВручив проректору почесний знак вико-

нуючий обов’язки Голови Комітету з питаньнауки і освіти Верховної Ради УкраїниОлександр Володимирович Співаковський.

Вітаємо та бажаємо натхнення танаснаги!

Колектив КНУБА

ЗАСЛУЖЕНИЙ ПРАЦІВНИКОСВІТИ УКРАЇНИ

�

Вчена рада

Рішенням Вченої Ради Київського національного університету будів-ництва та архітектури 2018 року були присвоєні звання ДОЦЕНТА шість-ом викладачам кафедр університету.

На підставі рішення атестаційної колегії Міністерства освіти і наукиУкраїни восьмого лютого 2019 року отримали атестати представникикафедр: економіки та менеджменту Ірина Сергіївна Івахненко та Юрій Анатолійович Чуприна, охоро-ни праці та навколишнього середовища Наталія Євгеніївна Журавська та Володимир ГригоровичДзюбенко, геоінформатики і фотограмметрії Надія Юріївна Лазоренко-Гевель, будівельних машинГригорій Миколайович Мачишин.

Вручив атестати виконуючий обов’язки Голови Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради УкраїниОлександр Володимирович Співаковський.

ДОЦЕНТІВ КНУБА ПРИБУЛО…

Крок уперед

Восьмого лютого 2019 року Київський національний університет будівництва та архітек-тури отримав сертифікат. Він засвідчує, що КНУБА впровадив і використовує системуменеджменту якості, що відповідає вимогам міжнародного стандарту ISO 9001:2015.

Сертифікат вручено! Зліва направо:представники Міжгалузевогоцентру якості «ПРИРОСТ» В.М.Шеруда, заст. Директора, та Л.Ф.

Шапран, головний аудитор, ректор КНУБА проф. П.М.Куліков

СЕРТИФІКАЦІЯ ВУЗУ ПІДНЕСЕ ЯКІСТЬ ВИЩОЇ ОСВІТИНА НОВИЙ РІВЕНЬ. СФОРМУЄ “ЗОЛОТЕ ЗЕРНО КРАЇНИ” – ЇЇ ТВОРЧИЙ ПОТЕНЦІАЛ

2

Нагороди науковцям

Наприкінці 2018р.в офісі Укра їнськоїакадемії наук (УАН)Прези дентом О.Ф.Оніпко була урочистовручена Почесна від-знака УАН – медаль“За творчі здобутки” –представникам вели-кого творчого колек-тиву. Серед нагород-жених працівникиКНУБА, ЛНТУ, КНЕУ,КНТУ, ДУЗТ, ІТТФ,НАНУ, УАЯ та ін. нау-ково-дослідних уста-нов і виробничих під-приємств, які від-значилися в УАН плід-ною науково-публіци-стичною діяльністю.

ПОЧЕСНА ВІДЗНАКА ВРУЧЕНА КНУБІВЦЯМ

Думки молодих

ЩО Ж ТАКЕ ЄВРОПЕЙСЬКІЦІННОСТІ?

Європейський союз стає все біль-ше: він відкрив двері пострадянськимкраїнам. У ньому стало більше дер-жав з різною історією, культурою іматеріальним добробутом. У зв'язкуз цим стало більше розбіжностей врозумінні системи єдиних цінностей ісвобод.

Для ЄС основними цінностями єповага до людської гідності і правлюдини, свобода, народовладдя, рів-ноправність і правова держава. Ці цін-ності об'єднують держави Євро пей -ського союзу. Отже, в союз не можевходити жодна країна, яка не визнаєцих цінностей.

Тепер питання до студентів КНУБА.Які з цінностей, на вашу думку, є

найголовнішими для жителів Україниі європейців?

ВЗАЄМНА ДОВІРА

ТетянаМарчун, III курсКНУБА:

Я відві-дала вжед е к і л ь к акраїн Єв ро -пи. Можуска зати, щоє в р о п е й -ське сус-п і л ь с т в о

побудоване на принципах чесності тадовіри. Там не ховаються від податків,уникають махінацій з фінансами, неїздять «зайцем» у громадському транс-порті.

Чужий достаток і спроможність – цевсього лише чужі гроші. Якщо їх багато –прекрасно. Якщо мало – теж без різни-ці. Люди там вірять один одному. Цевидно особливо в Данії, Норвегії таГолландії.

Звісно, на рівень довіри в суспіль-стві, в першу чергу, впливає економічнеблагополуччя в країні. А там у них житидобре. Суджу по моїй сестрі, яка живе вГолландії вже 10 років.

ДЕМОКРАТІЯ – НАЙКРАЩАФОРМА ПОЛІТИЧНОГО

ПРАВЛІННЯ

СергійПетруньок, ІІ курс

Для кра -їн ЄС, Захід -ної Європихарактернопереконан-ня, що де -мо кратія –н а й к р а щ аформа дер-ж а в н о г о

правління. Але чим далі на Схід, ближчедо нашої України, тим слабше демокра-

тичні позиції. Тому наші українцізізнаються, що ЄС для них – гідний ідеалдля наслідування. І тому прагнуть до про-європейського курсу для нашої країни.

Мій друг, який виїхав з батьками наПМП до Німеччини, вже сюди не повер-неться. Європейські цінності для грома-дян ЄС близькі і українцям. Я знаю дані,що в Україні рівень довіри в суспільствіза останні два роки значно знизився.Результати соціологічних дослідженьсвідчать про те, що тільки 1,3% нашихспівгромадян довіряють державнійвладі.

ПОВАГА ДО ЛЮДЕЙ ВСІХПРОФЕСІЙ

СвітланаБазун, III курс

Мій братдав но живе іпрацює уФран ції. Щомене за -вжди вра-жає, так цеїх повага довсіх профе-сій. Санте -

хніки і лікарі, сажотруси та флористи,адвокати і водії автобусів, листоноші іконсьєржі, рознощики піци і білі комірці,поліцейські і електрики, будівельники іпрацівники мерій, префектур і іншихадміністрацій ... м'ясники, офіціанти,продавці на ринку – люди всіх професійв Європі звикли посміхатися, вітатись,говорити "спасибі" і просто робитисвою роботу, без скорботного виразуобличчя.

Кожен займається своєю справою ікожен заслуговує за це поваги.Вперше звернула на це увагу в супер-маркеті, коли тільки приїхала доПарижу: в рибному відділі працювалагарненька молода дівчина з гарноюзачіскою під форменим ковпаком. Вонапосміхалася людям, радила, що взяти,як приготувати, і підтримувала всі цімилі small talks ні про що. Здавалося б,така дрібниця, але настрій завждиполіпшується, коли перед тобою при-ємне, ввічливе обличчя з посмішкою, ане кисла міна, на якій написано "якмене все і всі дістали".

СТАВЛЕННЯ ДО СТАРОСТІ

ВіталінаКостю -ченко, ІV курс

М е н ідуже подо-бається, яктам став-ляться дос т а р о с т і .Люди пен-сійного вікув Європі не

перебувають десь на соціальномуузбіччі. Вони живуть повноцінним жит-

тям і роблять все те ж саме, що імолодь (ну, може, трохи повільніше :)).

Це справді те, що одним з першихкидається в очі, коли подорожуєш поєвропейських країнах: красиві,добре одягнені люди похилого віку,які обідають в ресторанах, їздятьвідпочивати і ходять на шопінг. Іголовне – ні в кого не округлюютьсяочі, коли дівчинка років сімдесятистоїть зі мною в черзі на касі магази-ну Forever 21.

ЄВРОПЕЙСЬКІ ПРИНЦИПИЖИТТЯ У НАС

ІДЕАЛІЗУЮТЬСЯ…

ДанилоСтриже -ний,V курс

А ось умене такадумка проЄС: не мож -на обожню-в а т иЄвропу і зблиском вочах вимов-

ляти слова «європейські цінності» і«європейські принципи політики». Намвсі вуха прожужжали і про ці цінності, іпро обов'язковість прагнення Українисаме до них. Європейські цінності вив-чають філософи і політологи, про нихпишуть письменники, строчать журна-лісти.

Європа така чудова, така прегарна,чудесна, в ній течуть молочні ріки вкисільні береги! Треба блюсти все еяканони – і розквітне Україна, а хто цихблаг не розуміє і не цінує – той ватник ісовок ...

І ще скажу – про настрій європейців,про те, що з потоком мусульманськихбіженців Європі вже не впоратися.Скажу дуже коротко: вона вмирає.Біженці тільки прискорюють процес. Отякось так.

Результати сприйняття цінностейМи обрали найкращі відповіді кнубів-

ців, хоча чимало з них заслуговують наувагу. Ми вирішили самі підрахувати, яквиглядає система цінностей для нашихстудентів. І ось,

Найбільшою цінністю наша молодьвважає "мир" (56,6%), "цінність людсь-кого життя" (42,7%) і "права людини"(33,3%).

Великий відсоток у молодих кнубів-ців займають «стосунки з близькимилюдьми» (39,5%); дуже цінують студен-ти і «власну незалежність» (42,3%).

Найменші показники отримали цін-ності "повага до інших культур" (5,4%) і"толерантність" (9%).

Підготували С.Шаротюк, Т.Синиця, П. Штовх,

студкори газети

ПРО ЄВРОПЕЙСЬКІ ЦІННОСТІ В КНУБАНедавно в газету «Архітектура та Будівництво» прийшли студенти, з тих, хто постійно читає нашу газету.Розповіли мені багато цікавого про життя молоді, студентів університету, їх мрії. Нині країна живе не найкращим життям, дуже хочеться поліпшення його, щоб жити «як у Європі», і щоб це

скоріш набуло для нас цілком конкретного змісту. Нам прийшла ідея розпитати кнубівців, який зміст вонивкладають у визначення "європейські цінності". Юнаки та дівчата ставили молоді багато запитань в ауди-торіях, коридорах, в гуртожитках. Але насамперед:

Монографії

У книзі йдеться про Київську архітек-турну школу, яка формувалася з ХVІІІ допочатку ХХ сторіччя та остаточно буластворена на архітектурних факультетахКиївського державного художнього таКиївського інженерно-будівельногоінститутів.

В монографії професора В.В.Куцевича майстерно викладена історіята сучасність славетного представникаКиївської архітектурної школи – кафед-ри архітектурного проектування цивіль-

них будівель та споруд (АПЦБС) нашогоуніверситету, починаючи з 1930.

1930 рік – період утворенняКиївського національного університетубудівництва і архітектури. Змінювалисяназви закладу – КБІ-КІБІ-КНУБА – складвикладачів, орієнтованість навчальногопроцесу, але кафедра архітектурногопроектування цивільних будівель таспоруд залишалася тим головним осе-редком, де працювали, навчалися,виборювали право на особистісну твор-чість архітектори – традиціоналісти імайстри новатори. Найкращі з нихстворили «золотий фонд» українськоїархітектури цілого століття.

Монографія складається з 5 розді-лів. В них йдеться про становлення,формування, етапи розвитку Київськоїархітектурної школи. Особлива увагаприділяється діяльності кафедриАПЦБС, відзначаються її фундатори тавидатні педагоги: В.М. Риков, О.М.Вербицький, В.Г. Кричевський, П.Г.Юрченко, Д.М. Дяченко, М.В.Холостенко, І.В. Моргілевський, М.О.Даміловський, Я.А. Штейнберг, М.П.

Сєвєров, Й.Ю. Каракіс, М.О. Гусєв, Г.І.Лаврик, В.В. Чепелик, Б.В. Орєхов, В.З.Ткаленко та ін. Характеризуються творчіздобутки знаних випускників кафедрирізних років, видатних архітекторів: А.В.Добровольського, В.І.Єжова,Н.Б.Чмутіної, В.П. Некрасова, Б.П.Жежеріна, О.І. Малиновського, А.М.Мілецького, Г.О. Хорхота,Е.А.Більського, М.А. Левчука, В.Б.Жежеріна та ін.; провідних науковців:О.Я. Хорхота, Ю.С. Асєєва, І.О. Фоміна,

В.В. Савченка, Г.І. Лаврика, Ю.Г. Рєпіна,А.П. Мардера, В.Є. Михайленка, З.В.Мойсеєнко, О.Л. Підгорного, М.М.Дьоміна, Т.Ф. Панченко і ін.

Автор розглядає і сьогоденнякафедри, її науково-педагогічний складі концепцію освітньо-творчої діяльності.Переживаючи всі ті негаразди та злети,як і країна в історичному плині подій,колектив є конденсатором творчоїенергії в національному архітектурномупроцесі.

Монографію цікаво буде читати архі-текторам, студентам, аспірантам вищихнавчальних закладів архітектурно-буді-вельного профілю й просто читачам, якізахоплюються архітектурою тамистецтвом. Видання широко ілюстро-вано іконографічними та історичнимиматеріалами, більшість з них друкують-ся вперше. Фахівців книга зацікавитьсучасними науково-проектними тавиставковими доробками кафедриАПЦБС.

Кафедра архітектурногопроектування

Нагороди вручено ( зліва направо) – представникам авторського колективу В.І. Терновому, секретарювідділення будівництва і архітектури УАН, О.С.Молодіду, О.В. Полосенку,

В.І. Савенку (керівнику відділення), О.Ф. Оніпку – Президенту Української академії наук

ФОРМУВАННЯ КИЇВСЬКОЇ АРХІТЕКТУРНОЇ ШКОЛИ

27.12.2018р. на архітектурному факультеті КНУБА відбулася пре-зентація значної наукової праці доктора архітектури, професора,заслуженого архітектора України, дійсного члена Української акаде-мії архітектури, завідувача кафедри архітектурного проектуванняКНУБА Вадима Володимировича Куцевича «Формування архітектур-ної школи. Історія, традиція, сучасність».

УКРАЇНЦІ ВІДДАЮТЬПЕРЕВАГУ "ВИПРОБУ -ВАЛЬНОМУ ПЕРІОДУ"

Як українці ставляться до шлюбу? Чистали зараз більше укладати шлю-бів, і чи можна говорити про якісьтенденції?

Кожна країна має свої особливості, втому числі й Україна. ОсобливістьУкраїни в тому, що рівень шлюбностівисокий за європейськими мірками. І довіку 30–35 років, фактично 90% насе-лення або перебуває у шлюбі, або вжебули одружені. Безшлюбна самотністьдля нас не характерна.

Щоб мати більш повну картину,потрібно проводити перепис населен-ня, а у нас перепис 2010 року пропуще-но, абсолютно незрозуміло чому.Вибірково ми можемо зробити висно-вок: рівень шлюбності досить високий.

Всі сучасні тенденції в шлюбнійсфері мають місце і в Україні. Це підви-щення віку вступу до шлюбу, хоч у насвін нижчий, ніж в країнах Європи.Середній вік реєстрації першого шлюбудля жінок – 25 років, для чоловіків –майже 28 років. Відходить у минулерання брачність, тобто союзи до 18років. Зараз цих шлюбів – 1%. Ранішешлюбний вік для жінки становив 17років, для чоловіка – 18 років.Одружитися раніше, після 16 і до 18років, можна й зараз, але лише зарішенням суду.Скільки приблизно було укладеношлюбів за останні декілька років?

У 2014 р було майже 295 тис. шлю-бів, 2015 г. – 299 тисяч, 2016 г. – 229,5тис. шлюбів, 2017 г. – 278 тис. шлюбів,2018 – 228.4 тис. У всі роки є постійнезниження шлюбів через один з най-більш повальних забобонів – високос-ного року: число шлюбів в Україні зни-жується в середньому на 23%. Ось такахвиля у нас йде весь час.

Для сучасного світу характерні різніформи шлюбу. В основному – це те, щошлюб не завжди реєструється, у нас цезветься незареєстрований шлюб, хочаце не зовсім правильна назва. Але внашій країні зазвичай незареєстрованісоюзи – це "випробувальний період",після якого або шлюб реєструється, аборозпадається.

Пишуть, що така модель є у Франції,там люди теж живуть разом, а потім при-ймають рішення реєструвати шлюб чині. У скандинавських країнах подружжямало не все життя може жити незаре-єстрованим. У нас же основна форма –це традиційний, зареєстрований шлюб,але часто все починається з випробу-вального етапу. Молодь планує в май-бутньому ці дві форми шлюбу: 50 на 50.

Є група, близько 5%, яка не плануєреєструвати шлюб, вони вважають, що їмце не потрібно. Плюс, часто не реєст-руються повторні шлюби, оскільки цебільш складний союз. Реєстрацію шлюбупов'язують з народженням дитини, і вва-жається, що для дітей краще, коли цекласичний, юридично оформлений союз.

ЛЕГКО ОДРУЖУЮТЬСЯ,ЛЕГКО РОЗЛУЧАЮТЬСЯ

Чи є якась статистика по областяхУкраїни? Де найбільше шлюбівукладається?

Більш традиційною поведінкою від-різняються західні регіони. Там традицій-

но вступають в шлюб раніше, у нихменше незареєстрованих шлюбів, тамвища народжуваність і менше розлучень.

Це сформувалося ще в 70-і роки, зачасів Радянського Союзу. І, фактично, цятрадиція нестійкості шлюбів зберігаєть-ся: у нас легко йдуть на укладання шлюбу,але і шлюб потім легко розпадається.

У КИЄВІ СТАЛО БІЛЬШЕ РОЗЛУЧЕНЬ

Розлучень в Києві, за данимиМін'юсту, стає все більше і більше. ВУкраїні більшість шлюбів розпадаєтьсяпротягом вже перших п'яти років! Цедуже велике число! Озвучена сумна ста-тистика розлучень в Україні: клятва нена вічність, а на рік. У 2018 році розста-лися 54 тис. пар, у 2017-му – 33 тисячі.Які роки критичні для подружніх пар?

На першому році життя розлучають-ся тільки 4% пар, від 1 до 2 років – 16%,від 3 до 4 років – 18%. А ось на п'ятомуроці це число різко зростає до 30%.Власне п'ятий-дев’ятий роки є критич-ними у відносинах. Люди вже пожилиразом, "притерлися" один до одного іпозбулися певних ілюзій, надій. До тогож відносини вже не такі пристрасні, як вперші роки. І все це наштовхує пару надумку, що варто розстатися і шукатиіншого партнера. Якщо сім'я не розпа-лася в перші п'ять років, то існує ймовір-ність прожити довге і щасливе життяразом. До слова, ті, хто прожив разом20 років, розлучаються тільки в дев'ятивипадках зі ста.Хто ініціатор розставання?

Більш ніж 80% заяв на розлученняподають жінки. І це при тому, що, за ста-тистикою, кожен другий чоловік згодомвступає в повторний шлюб, а 70% роз-лучених жінок залишаються самотніми ...

З цього можна зробити висновок, щов цілому, власне, жінки не знаходятьщастя в шлюбі, не бачать можливостістворити таку сім'ю, про яку вони мріють.Є й соціально-економічний аспект: всучасному світі жінка не залежить відчоловіка матеріально, а тому не бачитьсенсу зберігати шлюб за всяку ціну.

"Недостатньо розібралася в собі,перш ніж виходити заміж. Якби непоспішала, вийшла б заміж, відчуваючисили і надію, а не страх і безнадію. Я бзрозуміла, що в 20–30 років ми виби-раємо партнера по інших критеріях, ніжв 40 ", – розповідає жінка.Які причини розлучень ви вважаєтеосновними? І чи є якісь характерніособливості в залежності від регіону?

Якщо проаналізувати те, що восновному люди вказують в офіційнихзаявах і в ході соцопитування, то ситуа-ція досить сумна. Майже 25% парстверджують, що причиною розлучен-ня є матеріальні і побутові проблеми,20% скаржаться на алкогольну абонаркотичну залежність одного з под-ружжя, ще 15% вказують банальне "незійшлися характерами" – тобто мовайде про психологічну й емоційну несу-місність. Ще 10% пар нарікають на"монотонність подружнього життя", і10% пар розлучаються через зрадуодного з партнерів. Цікава тенденціяостанніх років: бездітність майже ніко-ли не є причиною розлучення – тільки4% бездітних пар розходяться, так яксподіваються мати дітей з іншим парт-нером.

В УКРАЇНІ В 22 РАЗИ СТАЛОБІЛЬШЕ МАТЕРІВ-ОДИНАЧОК.

КОЖНА П'ЯТА ДИТИНА В КРАЇНІ НАРОДЖУЄТЬСЯ

ПОЗАШЛЮБНОЮ.Чи часто трапляється так, що україн-ці реєструють шлюб, наприклад,після народження дітей?

Відносно частими є такі випадки,коли шлюб реєструється після народ-ження дитини. Тобто люди живуть разом,але реєструються тільки після народжен-ня спадкоємця. Але не в тому сенсі, щовони взагалі стали жити разом черездитину – такі випадки мало поширені.

ВСЕ ЧАСТІШЕ ОБИРАЮТЬ ІНОЗЕМЦІВ

Чи українці одружуються з іноземни-ми громадянами? Чи можна говори-ти про якісь загальні тенденції?

Є у нас така статистика – шлюби зособами іншого громадянства. І числотаких шлюбів зростає. Наприклад, якщорахувати шлюби з громадянамиПольщі, то за останні кілька років їх кіль-кість зросла майже в два рази.

Ось у нас всього 229 тис. шлюбів, зних 217 тис. – і чоловік, і жінка громадя-ни України. Є також невелика частинашлюбів, де обидва – громадяни різнихкраїн. Це, як правило, іноземні студенти. І ці шлюби реєструються у нас?

Так-так, ось у нас є приклади, коли ічоловік, і жінка – з країн Європи, але нез України. 92 шлюбу. Для країни цекрапля в морі, але це присутнє.

Зараз десь 6% шлюбів, де один зпари – громадянин іншої країни, це нетак уже й мало. Але, наприклад, найбіль-ша кількість в 2016–2017 рр. – 1289–1379 шлюбів – це випадки, коли чоловік– житель Російської Федерації. В основ-ному, це країни: Молдова, Росія. Ось є630 шлюбів – Німеччина, Білорусь – 231. Тобто, це, в принципі, країниближнього зарубіжжя?

Так, і країни Європи, якщо ми візьме-мо Німеччину. Не можна сказати, щотаких шлюбів дуже багато, але в сучас-них умовах їх число буде зростати.

Останнім часом помітно змінили-ся культура і багато факторів, яківпливають на людину. Змінюється, втому числі, потреба в шлюбі, всебільше молоді думає: "мені це непотрібно" і т.д. Чи є якісь фактори,які можуть дестабілізувати інститутсім'ї в країні?

Питання – про сучасний стан інститу-ту сім'ї – дуже складне і дискусійне. Єточка зору, що ми переживаємо кризусім'ї (багато розлучень, низька народжу-ваність і ін.). Але є й інший підхід: і євро-пейські вчені, і ми дотримуємося думки,що відбувається трансформація інститу-ту сім'ї, він змінюється. Сім'я залишить-ся, але форми її можуть змінюватися.

Раніше, наприклад, мотиви вступу вшлюб часто були економічними. 100років тому сім'я була одно дохідною:чоловік працював, а жінка ні. І жінці, щобвести достойний спосіб життя, потрібнобуло або вступити в шлюб, або піти вмонастир. З іншого боку, умови життя,особливо в сільській місцевості (відсотоксільського населення був високим) булитакими, що чоловікові жити одному булодуже складно. Економічні умови булитакими, що змушували вступати в шлюб.

Зараз основний мотив вступу вшлюб – мати рідну людину, тобто, при-чини зовсім інші. Звичайно, це змінюєумови життя. Зараз є сфера обслугову-вання, людина може десь харчуватися і,скажімо, чоловікові не потрібна жінка,щоб його обслуговувати. А жінці, якщоговорити примітивно, не потрібен чоло-вік, щоб її утримувати. В ідеалі і жінка, ічоловік більш самостійні. Тому ці проце-си стають складними. Складніше вибір:людина вибирає тому, що йому хтосьблизький, а не тому, що інакше простоне можна жити. Це дуже цікаві процеси.

ЗА НОВИМИ ПРАВИЛАМИЗ 2018 року в Україні одружуватися й

виходити заміж стали за новими прави-лами. Згідно із законодавством, порядокукладення шлюбу передбачає три етапи:

1. Зараз можна подавати документив будь-який РАГС, незалежно від ре -єстрації місця проживання молодят.

2. Ознайомлення з правами та обо -в'язками подружжя і батьків, провідповідальність за приховуванняфактів, що перешкоджають реєстра-ції шлюбу і т. д.

3. Подача заяви на реєстрацію шлю -бу. Майбутнє подружжя має подаватийого особисто або в разі поважнихпричин, через представника. Такожз'явилася можливість подавати заявуонлайн через сайт «Звернення всфері державної реєстрації актівцивільного стану». Правда, такимчином подати заявку можна поки не вусі РАЦСи країни.

4. Якщо ви вирішили подавати заяву велектронному вигляді, вам потрібно:

• зареєструватися на вказаному вищесайті;

• обрати відділення РАГСу, дату, час,тип церемонії;

• сплатити держмито;• заповнити в електронному вигляді

форму заяви, завіривши її своїмицифровими підписами. Якщо у васйого немає, вам все-таки доведетьсяпротягом 3 робочих днів після реєст-рації заявки відправитися в обранийвами РАГС і подати заяву особисто.

Скільки часу чекати реєстраціїшлюбу. 5. Зазвичай день весілля призначають

через місяць після подачі заяви. Заповажних причин, підтвердженихдокументально (наприклад, вагітністьнареченої, тривале відрядження, станздоров'я, призов до армії і т.д.) роз-пис може бути проведений навіть вдень подачі заяви.

За матеріалами газети «Сегодня»

3

У Ботанічному…

КВІТНУТЬ АЗАЛІЇ І КАМЕЛІЇ ...

Соціологія кохання

На це питання відповідаєЛюдмила Слюсар, провіднийнауковий співробітник Інсти -туту демографії та соцдослід-жень ім. М.В. Птухи НАНУ.

Київський центральний палац одруження

ЯК УКРАЇНЦІ ОДРУЖУЮТЬСЯ І ЧОМУ РОЗЛУЧАЮТЬСЯ…

Інженери в топі

НАЙБІЛЬШ ЗАТРЕБУВАНІПРОФЕСІЇ В УКРАЇНІ В 2019 РОЦІ

15 тисяч гривень без досвіду роботи! Експертипо ринку праці підвели підсумки минулого року ідовідалися, які професії будуть найбільш затребу-ваними в 2019 році. Хто буде в ціні, а кому й взагалідоведеться міняти кваліфікацію?

Експерт з ринку праціТ.Пашкіна

Меланія, студентка 5 курсу економічного факультету.

Спеціальність обирали батьки. І про це дівчина шкодує: "Роботи як такої не можузнайти. Якби я знала, що медична освіта буде настільки популярна, я б, напевно,вступила до медінституту. Зараз є більше розвитку в медичній структурі і можнанормально заробити", – вважає Меланія Стороженко.

Лікарі, каже експерт з ринку праці, в ТОП-5 найбільш затребуваних професій2019 року. Медики займають в ньому IV місце. Тоді як більш за все роботодавці в2019 році будуть полювати за іншими фахівцями.

"Топ спеціальностей 2019 – це більше технічні спеціальності. Зараз, щобпрацевлаштуватися якісно, потрібно бути програмістом.

На II місці – інженери. Десять років тому технар, без досвіду роботи, був нікомуне цікавий. Сьогодні ситуація абсолютно протилежна ", – запевняє експерт з ринкупраці Rabota.ua Тетяна Пашкіна ". – Зараз юний інженер, який знає англійську, можебез досвіду роботи отримувати заробітну плату від 500 євро ".

Близько 500 євро сьогодні можуть заробити й швеї. Ця спеціальність на III місці на ринку праці. Власник фірми з виробництва та пошиття одягу й спецодягуВолодимир Каграманов каже: фахівці дуже затребувані, але тут без досвіду неберуть. Якісні фахівці на вагу золота. Це робота, яка завжди висить в топі. Ми готовіцих людей прийняти в будь-який час ".

4-та вакансія. Затребувані досвідчені і талановиті шеф-кухаря.5-я вакансія, яка ніколи не закривається на сайтах пошуку роботи – фарма-

цевт. П'ять років тому такі фахівці не входили і в десятку найпопулярніших – сьогод-ні ж аптечний напрямок – один з найперспективніших.

"У зв'язку з тим, що в фармацевтичний бізнес заходять бізнесмени з інших сфердіяльності, це вимагає збільшення кадрів. Тому стрімко розвивається кількістьаптек. І, звичайно, кожному необхідно взяти на роботу провізора з відповідною ква-ліфікацією і їх не вистачає", – говорить голова Всеукраїнського об'єднання фарма-кології Олена Прудникова.

Бракує спеціалістів, перш за все, тому, що 5–6 років тому скоріш обиралименеджмент, ніж спеціальність інженера. Також шити, лікувати, програмувати, абопродавати ліки – теж не хотів майже ніхто. Подавали документи переважно в юри-дичні навчальні заклади.

"Нам треба буде перекваліфікувати дві третини юристів, щоб компенсувати тойпробіл, який існує зараз на ринку праці", – вважає фахівець із працевлаштуванняТетяна Пашкіна.

У 2018 році на юрфак за державний рахунок вступили близько 80 тисяч абітурі-єнтів. Половинy з них у 2024-му також необхідно буде перекваліфікувати.

За матеріалами порталу Rabota.ua

У лютому почалося масове цвітінняазалій та камелій в Національному бота-нічному саду ім. М. Гришка – одному зулюблених місць відпочинку городян ігостей Києва. Азалії тут ніжно-рожеві ібузкові, фіолетові. Вони гармонійнопоєднуються з яскраво-червоними, бі -ли ми, рожевими камеліями. Це можнапобачити на прекрасних знімках Олек -сандра Булаха.

ХТО БУДЕ В ЦІНІ, А КОМУ І ВЗАГАЛІ ДОВЕДЕТЬСЯ МІНЯТИ КВАЛІФІКАЦІЮ. БУДІВЕЛЬНИКІВ НЕ ВИСТАЧАЄ…

Ірина Магомедівна народилась вКиєві в інтелігентній родині з давнім укра-їнським корінням. Тому їй значно болючі-ше бачити варварське ставлення досправді видатних будівель свого рідногоміста, до знищення історично сформова-ного архітектурного вигляду столиці.

Майже чотири десятиліття І.М.Ма -лакова працювала в інституті «Укрпро -ектреставрація» (1972–2008 ). Є авто-ром проектів реставрації понад 50пам'яток архітектури Києва та іншихмісць України. Газета запитала ІринуМалакову:

Які зі споруд, які ви реставрували, єнайулюбленішими?

Я б сказала по-іншому. Деякі зреставраційних об'єктів мені запам'ята-лися яскравіше або тривалістю робіт,або складністю вирішуваних завдань чизадоволенням від результату. При -міром, 1972 року виконувалася рестав-рація фасадів будівлі Держбанку ібудинку Городецького «з химерами», дев аварійному стані був бетонний декор.Мені необхідно було обрати метод йогореставрації, а при руйнуванні виготов-лення копії на заміну…Який з об'єктів, що реставрувавсяповністю, став для вас першим?

Першим для мене об'єктом, повні-стю поставленим на реставрацію, бувособняк М.В. Ковалевського в Ліпках.Його побудував відомий архітекторПавло Федотович Альошин (1881-1961), вирішивши в оригінальномутрактуванні романського архітектурно-

го стилю, нестандартному для Києва. Ірина Магомедівна, розкажіть трохипро цей особняк, щоб нашим сту ден -там захотілось піти та оглянути його.

У 1910 році дворянин польськогопоходження, надвірний радник прикиївському генерал-губернаторі, чинов-ник з особливих доручень МиколаВікторович Ковалевський, втомившисьвід проживання в дохідних будинках,купує за 70 000 рублів у київського цук-розаводчика Бродського ділянку на розівулиць Шовковичної та Пилипа Орлика№1/15. Зводився будинок з 1911 по

1913 рік. На маленькій ділянці розміром46 на 35 метрів створена імітація помі-щицької садиби – особняк, господарсь-кий двір зі службами (стайня, корівник,каретна, гараж) і садок з декоративноювежею та фонтаном. Будинок – двопо вер ховий. Чи ві до - мо, що бу ло на І-му та ІІ-му по вер -хах, коли жи ли тамКова лев ські?

На першому по -версі будинку розмі-щувалися хол, буду-ар, бібліотека, біль-ярдна, а також,зроб лена на замов-лення Ковалев сь -кого, оригінальнакімната, яка фор-мою і внутрішнімоздобленням повні-стю імітує купезалізничного вагона(мабуть, Кова лев -ський був романти-ком – саме в поїздівін познайомився зісвоєю дружиною). На другому поверсіжили господарі. Тут були спальні, дитя-ча, навчальний клас, мала їдальня злоджією. Вели туди неширокі, алеефектно виконані мармурові сходи,прикрашені колонками з бронзовимикапітелями.

Двоповерхова будівля з цокольнимповерхом мала з боку подвір'я чотириповерхи для забезпечення побуту сім'їта сходи з цокольного поверху до гори-ща. Використову вався навіть підземнийпростір – під внутрішнім двориком зна-ходилися льох з льодовиком і сарай длядрів та вугілля. Господарі прожили вмаєтку всього 6 років, після чого поспі-хом покинули Київ через революцію.Ірина Ма го медівна, чи відо мо, якста вились до загад кового на виглядбудинку люди?

Цей особняк інтригував своїмиособливостями обивательський інте-рес. Так, купол на розі викликав різніфантазії про його використання, розпо-відали і про створений в інтер'єрі фраг-мент вагона – купе 1-го класу, де бувмеханізм, який трусить купе…Але, за чутками, тут був такийпристрій, що «розгой дував» кімнату,імітуючи хід вагона. Але після бага -тьох реставрацій, ця властивістьбула втрачена…

Це все небилиці. Під час перебуван-ня в будівлі Мініс терства закордоннихсправ «купе» використовували як комо-ру, ніякого механізму не існувало, оздо-блення було по шкоджено, але самеприміщення збереглося.До речі, які організації зай малиособ няк після рево люції?

За радянських часів будівля орендува-лася різними установами, але при цьомуфасади і основні парадні приміщенняістотним перебудовам не піддавалися.

Правда, сліди свого перебуваннязалишив транспортний відділ міліції. Навікнах цокольного поверху ще з часугосподарів були міцні ґрати, у дверяхприміщень, перетворених на камери,ми застали віконця по нагляду за ув'яз-неними, правда, вже забиті фанерою,але помітні.

В період з 1972 по 1974 рік я працю-вала над замовленням для Міністерствазакордонних справ. Воно передбачалоремонтно-реставраційні роботи по при-стосуванню будівлі особняка дляпотреб адміністративної установи.Сюди входила і реставрація репрезен-тативних приміщень: вестибюлю і холу1-го поверху; кабінету 1-го поверху зкупе; дзеркальної зали; сходів на 2-йповерх; вітальні 2-го поверху для при-ймальні міністра; їдальні 2-го поверхудля кабінету міністра ...Що включає в себе робота рестав -ратора?

Відновлення декоративного оздо-блення оригінальних приміщень, якездійснюється на основі архівних танатурних досліджень.

На той час в будівлі можна булознайти сліди початкового рішенняінтер'єрів. Я намагалася, не змінюючисправжнього, повернути втрачене абоспотворене. Як кажуть, «пилинки здува-ла» з усього, що збереглося, виявляласліди, за якими відтворювала втрачене,шукала заміну, що вписується в ділянку,яка реставрується. Чимало з оздоблю-вальних матеріалів вже не вироблялися,а нові мали інший вигляд. Все, що моглобути збережено, було використано.

Пошкоджені триметрові мармуровіпроступи сходів вестибюля були пере-вернуті і відшліфовані, мармурові схо-динки на 2-й поверх відшліфовані на

місці, дерев'яніпанелі стін і роз-кладки розчище-ні, доповнені ілаковані. Ліп нинаочищена від бага-тошарових за -фар бувань і післяусунення пошкод-жень забарвленапо виявленимпер винним коль-орам. Це необхід-но, щоб повтори-ти авторське по -єднання кольорівв обробці кожногоприміщення. Які же примі -щення вдалосяпоно вити?

Відновлене декоративне убранствовестибюлю, холу, дзеркальної зали,парадних сходів, колишніх великоїїдальні, кабінету, «купе», більярдної,будуару, ві тальні. На 2-му поверсі рес -тав раційні роботи тор кнулися холу,колишніх круглої вітальні та їдальні.Я знаю про те, що центральне місцена першо му поверсі посі дав дзер -каль ний зал з інкрус тованою підло -гою, добре ос віт лений вели кимивікнами ... Чи вдалося від но витийого красу?

Справді, самим парадним в особня-ку був танцювальний дзеркальний зал.Він виконаний в кольорі слонової кістки,мав вишуканий декор з позолотою.Стіни були оперезані фризом зі стилізо-ваним рослинним орнаментом, карнизприкрашений витонченими розетками,

що чередуються з модульонами, тонкіліпні візерунки вкривали стелю. Чотиривеликі дзеркала підсилювали враженняпарадності залу, створюючи ілюзіювеликого об'єму.

Було тут і оригінальне рішення хорівдля музикантів: на рівні горища, в кутовийвежі розміщувалася репетиційна орке-

стру, звідки музиканти могли спуститисяна хори дзеркального залу по внутрішніхсходах, минаючи «чисті» приміщення. Нахорах був навіть окремий туалет.

…Вивчаючи далі приміщення, я звер-нула увагу на отвір хорів. Він був закладе-ний з імітацією ліпних фільонок, які повто-рюють форму збережених дзеркал.

Я стала шукати причину такого див-ного вирішення цієї стіни. І коли збилаштукатурку на невеликій ділянці, вияви-ла сліди зрубаного декору. Далі побачи-ла закладений арочний проріз і місцеліпного декору під ним.

На той момент я ще не мала архів-них матеріалів. Але згодом все підт-вердилося фотографіями часів все-лення господарів у новозбудованийособняк.

За зробленимикресленнями деко-ру цій стіні залу булоповернуто її оздо-блення – головнийдекоративний ак -цент цього парадно-го приміщення.

За фотографієюзалу був зробленийпроект люстри. Томущо готову люструтоді взяти було ніде.Потрібно було виго-товити її.

Мені дали адресуЛ е н і н г р а д с ь к о г о

об'єднання «Рес тав ратор». Там замов-лення виконали, але вважали за можли-ве внести свої спрощуючі корективи вмої креслення ... І, на жаль, це не пішлона користь результату.

Мені також вдалося по фотографіїскласти уявлення про малюнок щитовогопаркету – скромний, але благородний.

Виконати такі щити по кресленнях-шаблонах доручено було Ківерців -ському деревообробному комбінату.Але коли я завітала до них, технологизаявили, що таке зробити не можуть: всімалюнки потрібно спростити. В резуль-таті виконали, а потім, збільшившидеталі, зберігши принцип малюнка,стали постачати такими щитами, але зогрубілим малюнком, підлоги в полови-ні України.Ірина Магомедівна, виходить, щонайсерйозніші роботи проводилисяв дзеркальному залі?

Звісно. В ході робіт розчистили віднабілів ліплення, повернули авторські

4

Наші випускники

Редакція газети «Архітектура таБудівництво» продовжує зна-йомити читачів з кращимивипускниками Київськогонаціонального університетубудівництва і архітектури.Багато наших вихованців, буді-вельників та архітекторів, якніхто інший дарував людству,українцям, свої професійнізвершення, будуючи абореставруючи унікальні пам’ят-ки української столиці. Сьогодні розповідь про твор-чість випускниці КІБІ 1962 року,Ірини Магомедівни Малакової,архітектора-реставратора,члена Націо нальної спілки архі-текторів України. Читайте! Останнє робоче місце автора

Мармурові сходи

Знайдений отвір хорів

Шаблони: оригінальний та декоративний, відновлений

Стіна залу перед дослідженням

Дзеркальний зал

Стіна залу після реставрації

РЕСТАВРАЦІЯ УНІКАЛЬНОГО ОСОБНЯКА – БУДИНКУКОВАЛЕВСЬКОГО В ЛІПКАХ

Початок. Закінчення на стр. 5

Кімната – купе

5

Визначні місця

Ми часто шукаємо вражень в зарубіжжі, не віддаючи собізвіту, що в Україні є неповторні за красою і унікальністюмісця, де лікує саме повітря і ... лікувальні води, королевоюз яких є Нафтуся.

Це бальнеологічний курортСхідниця – тихе селище вдолині серед гір СколівськіБескиди (823 м над рівнемморя), на березі невеликоїгірської річки Східничанка, 21км від районного центру містаДрогобич. Вперше Східницязгадується в XIV ст.

Першу славу Східниці при-несла нафта, промисловийвидобуток якої почався у 1872р. після прокладення у цейрайон залізниці. Саме у Схід -ниці було вперше пробуреносвердловину механічним спо-собом. Пізніше тут було роз-почато ще й видобування озо-кериту.

Без сумніву батьком баль-неологічного курорту можнаназвати українського інженераОмеляна Стоцького. Саме цялюдина зуміла довести унікаль-ність і цілющість відкритих їмджерел.

Протягом багатьох років він вів нерівну боротьбу з ученимиОдеського інституту курортології, які не бажали визнаватизначимість зробленого Стоцьким відкриття. Свої дослідженняі боротьбу за Східницький бальнеологічний курорт ОмелянСтоцький почав вже на пенсії в 1956 році.

Щоб хоч якось відчепитися від надокучливого, на їхнюдумку, пенсіонера група вчених побувала в цьому населено-му пункті і взяла проби води. Після проведення ряду експе-риментів і хімічних аналізів, були зроблені невтішні виснов-ки – вода абсолютно не придатна для лікування. Але тутварто згадати дуже ВАЖЛИВИЙ момент: проби води прово-дилися не там, де пропонував Стоцький, а там, де захотіло-ся самим ученим.

Якщо ви думаєте, що це зламало і знищило суворого інже-нера, то ви крупно помиляєтеся. У 1966 році головний лікарСхідницької лікарні зважився на грандіозний експеримент –він з'їздив до Львова і умовив кількох хворих, які були приго-товлені до видалення нирки, пройти курс лікуванняСхідницькими мінеральними водами.

Результати були приголомшливими: після трьох тижнівлікування жодному з пацієнтів операція була більше не потріб-на. Через деякий час Рішенням колегії МОЗ подальше вивчен-

ня мінеральних вод Східницібуло доручено фахівцям кафед-ри нормальної фізіології Львів -ського медичного інституту іззалученням фахівців Черні -вецького медичного інституту іЛьвівського науково-дослідногоінституту епідеміології та мікро-біології.

Це була перемога і з серпня1970 року в Східниці відкриваєть-ся реабілітаційне відділення, щостало базою для подальшого вив-чення місцевих мінеральних вод.

Одним словом, мінеральнавода "Нафтуся" має здатністьпосилювати виділення речовинобміну людського організму,припиняти порушення обмінуцих речовин, ефективно вплива-ти на жовчоутворювальну функ-цію печінки, видільну функціюнирок, секреторну та евакуатор-ну функцію шлунка, відновлюва-ти регенерацію клітин організму.На території Східницького родо-

вища мінеральних вод налічується 38 джерел і понад 17свердловин з різним фізико-хімічним складом. Особливопопулярне т.зв. "Андроповське джерело", водою з якого ліку-вався радянський генсек Ю. Андропов.

Хто приїжджає в Карпати просто відпочити, змінити міськуобстановку відразу зауважу: природа тут дивовижна, поручзнаходиться Національний парк Сколівські бескиди, а длязавзятих рибалок є місцева річка Східничанка.

Зі Східниці можна відправитися на екскурсію до фортеціТустань, яка представляє собою старовинний оборонний ком-плекс, зведений з величезних каменів-пісковиків.

Тут у I тисячо-літті до нашої ерирозташовувалосяязичницьке святи-лище. З IX до сере-дини XIII століттятут знаходиласядерев'яна форте-ця. Комплекс Тус -тань свого часуслужив важливимс т р а т е г і ч н и моб'єктом, захищавзахідні кордони Ру -сі, а згодом і рубе-жі Галицько-Во -лин ського князів-ства.

Фортеця буласвоєрідним мит-ним, прикордон-ним центром кар-

патського краю. Через неї проходили важливі торговельнімаршрути, перевозилася з Дрогобича в Закарпаття сіль.Фортеця Тустань широко відома, завдяки кінострічці «ЗахарБеркут», знятої за мотивом повісті «Борислав сміється» пись-менника Івана Франка.

Олександр Булах, фото автора

Пам’ятатимемо

І треба, щоб так сталося. Коли нашагазета працювала над статтєю автораІрини Магомедівни Малакової прореставрацію пам’ятників архітектури вКиєві, до нас надійшла звістка просмерть киянина, історика, палкогодослідника міста Києва, члена Спілкикраєзнавців України Дмитра Васи -льовича Малакова (13.10. 1937 – 9.01.2019), чоловіка Ірини МагомедівниМала кової.

Тим, хто не знає нічого про відомогоісторика-києвознавця, краєзнавця,пись менника Дмитра Малакова розпо-відаємо:

Дмитро Малаков, насамперед,випускник нашого університету(Київського інженерно-будівельногоінституту) 1960 року, як і його дру-жина Ірина Магомедівна.

Ось, як згадують його співробітникиМузею історії Києва:

«Упродовж 20 років він працював уМузеї історії міста Києва, як заступникдиректора з наукової роботи керувавнауковою, експозиційною, видавничою,виставковою діяльністю Музею.

Не можливо уявити києвознавствобез його наукового доробку. Він запро-понував нові підходи до вивчення історіїміста, які нині є загальноприйнятими,визначив напрямки дослідження, уруслі яких працюють молоді києвознав-ці, вивів із тіні радянського минулоговизначні постаті місцевої історії.

Завдяки невтомній праці, активнійгромадянській позиції Д.Малакова умісті була вшанована пам`ять меморі-альними дошками видатних киян: В.Симиренка, П. Симиренка, Сержа Ли -фаря, в назві вулиці увічнено ім’я В.Городецького.

Наприкінці 1980-х років ДмитроМалаков спільно з Анатолієм Конча -ковським почав готувати експозиціюдля створення музею Михайла Булга -кова. Відреставрований за проектом іпід керівництвом архітектора ІриниМалакової (дружини Дмитра Мала -кова), будинок на Андріївському узвозі,13 відкрили 15 травня 1991 року, в деньсторіччя Булгакова.

Проживши все життя в Києві, Дми -тро Малаков передав численні безцінніартефакти минулих епох із сімейноїколекції для експозицій в музеях і навиставках.

Так, розповіддю саме про йогородину розпочався у 2012 р. один ізнаймасштабніших музейних проектів«Родинна пам’ять про війну». Нампощастило тримати в руках реліквіїродини Малакових і чути з уст ДмитраВасильовича незвичайні історії та факти

про довоєнний, окупований та після-воєнний Київ.

Він любив і знав Київ і своїми знання-ми щедро ділився і з нами – колегами, із читачами своїх численних книжок і ста-тей, із радіослухачами і телеглядачами».

Під час нацистської окупації нашогоКиєва (1941–1943) «дитина» Другої сві-тової війни Дмитро Малаков перебуваву дитячих будинках на Солом’янці,Керосинній та у Ворзелі. Ось як згадуєподії, пов’язані з війною, ІНСТИТУТІСТОРІЇ УКРАЇНИ:

Дмитро Васильович М. – друг і коле-га Інституту історії України НАНУ. Йогодіяльність вплинула на становленнябагатьох дослідників Другої світовоївійни. Першим відкриттям стала вис -тавка 1998 року, яку він підготував, пра-цюючи в Музеї історії Києва, присвяче-на життю міста в часи нацистської оку-пації. На ній вперше показали приватніфото німецьких військових, які він атри-бутував як києвознавець.

За участі Дмитра Малакова булипредставлені в Україні унікальні знімкинімецького військового фотографа Йо -ганнеса Хеллє, зроблені на початкужовтня 1941 року. На них Бабин Яр черездекілька днів після масових розстрілівєвреїв, Успенський Собор, вулиці Києваіз покинутими тілами вбитих людей.Зараз вже важко уявити історію окупова-ного міста без цих візуальних образів, авони з’явилися зовсім недавно.

Далі були два успішні видання фото-альбомів «Київ: 1941–1943 рр.», «Київ:1939–1945 рр.» і дві книги спогадівДмитра Васильовича з малюнками йогобрата Георгія Малакова «Оті два роки…У Києві при німцях» та «Кияни. Війна.Німці». Малакову вдалося показатиісторію війни і нацистської окупації злюдським обличчям, майстерно розпо-вісти про неї без радянських ідеологіч-них штампів і важкої академічної мови.Літературний хист і талант дослідниказробили бестселерами десятки іншихйого книжок про архітекторів Києва,особняки, вулиці і площі міста».

У пам'ять найвідомішого з київськихкраєзнавців, автора чудових книжокпро понуємо нашим читачам назвиавтора путівників:

«По Брацлавщине» (1982), «По Вос -точному Подолью» (1988), «По історич-них містах Київської Руси» (фото Є.Дерлеменка,1990), «Два береги Збру -ча» (у співавторстві з Оленою Крушин -ською та Юрієм Козорізом, 2008), «29зупинок від Хмільника до Хмель -ницького» (2009), «Прорізна. ЯрославівВал» (у співавторстві з В.Галайбою,В.Грузиним та М.Кадомською), «13

Так виглядає Східниця

Церква святих апостолiв Петра і Павла в Східниці

Селищна рада

Церква святого Миколая в Східниці

РЕСТАВРАЦІЯ УНІКАЛЬНОГО ОСОБНЯКА – БУДИНКУ КОВАЛЕВСЬКОГО В ЛІПКАХкольори стін, було позолочено деталі,відкрито первісний отвір хорів, віднов-лено його оформлення. За авторськимималюнками відтворені інкрустовані пар-кетні підлоги. У дзеркальному залі зновузасяяла кришталева люстра. У віконніпрорізи наново вставлені суцільні полі-ровані стекла, а парадні двері оздобилидекоративні грати.Чи були ще реконструкції особнякаМ.В. Ковалевського?

На жаль, наступна зміна призначен-ня будівлі спричинила за собою зни-

щення не тільки результатів реставрації,але і збережених справжніх елементів.

Долаючи опір замовника, не все вда-лося зберегти і відновити, але намагали-ся завдати min пошкоджень. Під часнаступної реконструкції (не реставрації)для фонду «Україна» завдання стояло –змінити інтелігентні інтер'єри на «багаті»,в смаку циганського барона, що і буловиконано іншою проектною групою.

І. Малакова,автор проекту реставрації

Наші випускникиЗакінчення. Початок на стр. 4

Історик, києвознавець Дмитро Малаков (13.10.1937 – 9.01.2019)

НАШІ ВИПУСКНИКИ.Д.В.МАЛАКОВ

київських зустрічей з Городецьким»(2011), «Від Кудрявця до Лук’янівки»(2014), «Між Бульваром і Кудрявцем»(2015), «Лук’янівка. Татарка» (2017),«Мала і Велика Житомирські» (2017),«Від „міста Ярослава“ до Либеді»(2017), «Київ столітньої давнини»(2017), «Шляхом Київ-Житомир» (2018).

навчального посібника «Нариси зісторії Києва» (2002 – у співавторстві зМ. Кальницьким та О. Юрковою).

документальних альбомів:

«Георгій Малаков» (1984), «КиевМихаила Булгакова» (1990, 1993 — успівавторстві з Анатолієм Кончаков -ським), «Золотоверхий Київ» (підтекс-тівки – 1995), «Печерськ» (під псевдо –1996), «Книжкові знаки Георгія Мала -кова» (1998), «Київ. 1941–1943» (2000),«Тут був Євбаз, а потім – площа Пере -моги» (2004), «Київ. 1939–1945» (2005),«Немирів у малюнках Георгія Малакова»(2008), «Минувшина Немирова» (2008),«Городецький. Виклик будівничого»

(текст – 2008); «Київ. 1939–1945. Пост -скриптум» (2009), «Ніби й не буловійни…» (2009), «У Києві 50-х» (2011),«Мальовнича Україна» (2011), «ГеоргійМалаков. Життя і творчість» (2016 – успівавторстві із Наталією Белічко),«Георгій Малаков. Життя в малюнках іспогадах» (2016), «На Львівській площіКиєва» (2016).

Підготовлено газетою

УКРАЇНА: ВІДОМА І НЕВІДОМА – СХІДНИЦЯ

Психологія вивчає ...

Тема статті життєва, і студенти вирі-шили задати питання колегам.Чи вірите в закон бумеранга, коли зазло приходить розплата?

Данило Суперник, студент III курсу КНУБА:

Щодо бумеранга, не знаю, а ось в те,що всі події в нашому житті не випадко-ві, в це вірю. За все погане, рано чипізно доводиться розплачуватися. Та -кий своєрідний життєвий бумеранг ...

Лариса Чавкаєва, студентка ІІ курсу:

Бумеранг, як мені здається, в тому,що тій людині, хто під-водить інших і робить їмгидоти, просто те ж са -ме прилетить і від ін -ших. Я б з такою люди-ною ніяких справ б немала і як можна швидшевилучила її зі свого жит -тя ...

Ірина Сингатулліна, студентка IV курса

КНУБА:

Це не закон буме-ранга, це загальний за -кон збереження, у фізи-ці це закон збереженняенергії, на духовномурівні цей закон звучить:що посилаєш, то і отри-муєш, або в народі, щопосієш, те й пожнеш.Траплялися у вашомужитті випадки, коливи були свідками абоучасниками ситуацій,коли бумеранг повертається?

Олексій Сурена, студент IV курсу:

Колись будучи зовсім маленьким, янамагався дотягнутися до люстри настелі. Люстра така з висячими призма-ми, світло в них грало різними кольора-ми ... Заліз на стілець, тягнуся-тягнуся– бах! – падіння, сльози, перелом руки іноги. А людина, яка весь цей час знахо-дилася в кімнаті, продовжуючи займа-

тися своєю справою, навіть не повер-нула голови. – Нічого було лазити, ˗почув я.

Через багато років, я побачив, як цейчоловік, вже майже дід, десь в областіполіз крити дах без страховки ...Додому він повернувся з переломамиобох рук і ніг. Я дивлюся на нього в гіпсі,перебинтованого – і розумію, що кісткийого вже не зростуться. А в голові умене думка, та сама давня, з ранньогодитинства: Нічого було лазити. Йогослова залишилися для мене образою навсе життя.

ЯК до нас повертається БУМЕРАНГДОБРА ...

Оксана Пецик (автор): Доки мибрали інтерв'ю у одних хлопців, див-люся, біля нас зупинилася дівчина, іми зрозуміли, що вона щось хоче роз-повісти.

Марина Гордійчук, випускниця університету:

Бумеранг прилітає до людей, у яких єсовість. До решти він не долітає.

Потрібно з дитин-ства вчити дитинулюбові до близь-ких, доброті, ми ло -сердю, разом ро -бити добрі спра ви,здійснювати благівчинки ... А тепер про головне:

Моя сестра – добровільний поміч-ник національного проекту з пошукулюдей «Жди меня». Тамара знайшлабагато людей в Миколаївській області,яких шукали рідні і близькі з усьогосвіту, але не афішує ці історії. Одного

разу, в 2008році, їй вдало-ся поєднатисім'ю, якав т р а т и л азв'язок між со -бою в 1964 ро -ці ...

Вона роз-повідала, щоп о ш у к о в и йза пит був ізВол го града, арід ні, якихшукали, – вМ и к о л а є в і .Коли сім'яз'єдналася істали відомівсі факти,ста ло очевид-но, що якбиса ме Тамаране допомоглацій родині, ін

шого способузустрі-

т и с ядля нихв житті неіснувало бвзагалі. Вонаніколи не бере подарунків, діє запокликом серця. І завжди говорить: я

вірю, що одного разу в мою важку хви-лину Вищі сили не залишать мене вбіді…

Саме так працює Закон «Відплати задіяння», що посієш, те й пожнеш. Най -головніше, щоб добра справа, яку тиробиш, була безкорисливою. Добро,подароване вами світові, неодмінно довас повернеться, але не обов'язково втому вигляді і тоді, коли ви цього хочете.Все буде так і тоді, як має бути.

Степан Пецик:

Життя знає, кого і як карати. Ілюдині не варто думати, що якщовона щось вкрала, то і в неї пропадецінна річ. Наслідки за вчинки ніколине дорівнюють сумі заподіяної шкоди.Віддача завжди набагато сильнішапринесеного збитку. Наприклад, якщолюдина когось образила, то вонаможе потрапити в аварію. Якщокогось вдарила, то у нього можутьщось вкрасти, або в будинку трапить-ся пожежа. Те, що людина цінує най-більше, завжди стає об'єктом, на якийбуде насамперед діяти правило буме-ранга.Як жити щасливо? 1. Це не страшилка на ніч, а реальна

історія під назвою «Закон бумерангав житті». Психологія всіляко вивчає

цей аспект, а їїпровідні спе-ціалісти вже не

перший рікламають голову

над тим, як не по -трапити «під роздачу». І на

сьогодні є кілька дієвих методів:2. Не пліткуйте

Навіть якщо ви нічого не вигадуєте, апереказуєте іншим людям поганийвчинок когось із ваших спільних зна-

йомих, цей негатив обов'язковозалишить на вас свій слід.Перемиваючи сьогодні комуськістки, будьте готові до того, що зав-тра об'єктом пліток станете ви.

3. Ніколи не бажайте зла іншійлюдині, нехай навіть подумкиНавіть якщо вона винна перед вами,домагайтеся справедливості закон-ними способами і вірте в те, що їїпокарають вищі сили, але не прокли-найте і не посилайте на її голову всекари єгипетські.Частина проклять повернеться вам.

4. Не робіть людям злаНавіть якщо ви отримаєте величезнувигоду, навіть якщо усі навколо такроблять, навіть якщо вам здається,що по-іншому ви не зможете довіда-тися.Пролиті кимось з вашої вини сльозиприлетять у відповідь.

5. Не заздрітьХтось досяг успіху сьогодні, але,якщо ви докладете належну старан-ність, то ви досягнете бажаного вжезавтра.Заздрячи і злостячись, ви нічого недоб'єтеся, тільки обчорните своюдушу.А чорна душа притягує негатив і бідиз усього Всесвіту.

6. Творіть якомога більше хорошихсправ щодняНавіть саме незначне, на першийпогляд, добро обов'язково до васповернеться.А уявіть, скільки щастя ви побачитена горизонті, якщо обдаруєте добром багатьох людей ...

Підготували Степан и Оксана Пецик,

студкори газети «А+Б»

Ця стаття затрималася в редакції газети на кілька місяців. Спочатку автори, Степан іОксана Пецик, приходили з запитаннями: Коли ж буде надруковано, можливо, вамщось не подобається та ви хочете щось виправити ... Редакція, правда, ні в чому невинна: адже газета в наш важкий час виходить рідко ...

Степан і Оксана Пецик під час бесіди зі студентами

6

Ре дак тор Iри на Ге ра щен ко ва

АД РЕ СА РЕ ДАК ЦIЇ: 03180, м. Київq180,Повiтрофлотський проспект, 31, кiмн. 608, тел. 241q55q35

НАШ САЙТ В ІН ТЕР НЕ ТІ: www.knu ba.edu.ua, i_ge ras chen ko va@vo li a cab le.com

За снов ник — Київський нацiональ ний унiвер си тет будiвництва i архiтек ту ри

Свi доц тво про ре єс тра цiю: КI, № 137 вiд 20.12.1995 р.

Ре дак цiя мо же пуб лi ку ва ти ма те рi а ли, не по дi ля ю чи точ ки зо ру ав то ра.Ре дак цiя ли шає за со бою пра во ре да гу ва ти i ско ро чу ва ти ма те рi а ли ав то рiв.

Виготовлено Приватним підприємством "БіАйДі". вул. Новгородська, 1q51 м. Київ. 03151

Спорт

Впевнені перемоги здобули уманський боксерДЮСШ та Учень ЗОШ № 9 Колісніченко Дмитро уЖашківського боксера; кандидат у майстри спортуУкраїни Швець Сергій – студент УГПК у Черкаськогобійця; студент УНУС, боксер ДЮСШ, кандидат у май-стри спорту України Смілянець Назар у туркменсько-го боксера з УДПУ; учень Громівського НВК таУманської ДЮСШ, боксер – першорозрядник СкакунАндрій у боксера з Кропивницького.

Студенти УДПУ майстер спорту Міжнародногокласу Овсянніков Євген та майстер спорту СмирновАндрій (обидва представляють ШВСМ) легко розібра-лися зі своїми суперниками відповідно з Києва та

Жашкова; Кондратюк Михайло, учень ЗОШ №12 та ДЮСШ м.Умань також легко здолав супротивника зКропивницького. Достроково закінчила свій бій і майстер спорту України Ковальчук Анастасія.

Дещо в рівних боях, але все-таки здобули перемоги студент БЦІ-11 з КНУБА, КМС Ковпак Андрій вопонента з уманського С.К. «АМАРАНТ» та студент УНУС, учень Уманської ДЮСШ, першорозрядникШлейко Олександр у суперника з Тального. Непогано себе проявили і в підсумку вибороли нічиї студентКДУФВС, кандидат у майстри спорту України Видрик Дмитро, студент УАТК, першорозрядник ДзюбаСергій, студент Вінницького технологічного університету Остапчук Дмитро!

Підготувала Саіда Гасанова,ст. викладач кафедри

КУБОК УМАНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГОПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМ. ПАВЛА ТИЧИНИ З БОКСУ

Закінчився довгоочікуваний Відкритий Кубок УДПУ з боксу! Вечір боксу, як кажуть, пройшов на «ура». Повний зал глядачів, запеклі поєдинки, чарівніринг-girls, неперевершений ринг-анонсер, неповторні художні номери, шикарне освіт-лення та музичний супровід, взагалі – чудова атмосфера. Все це могли побачити і відчу-ти ті, хто завітав на свято боксу, наше боксерське шоу! Серед учасників, як було обіцяно,студенти з понад 10 навчальних закладів України!

Пам’ятаємо

4 лютого ц.р. на 81 році життя раптово пішов з життя професор кафедриоснов архітектури та архітектурного проектування, Заслужений діяч науки ітехніки України, лауреат Державної премії України в галузі архітектури, член-кореспондент Української академії архітектури Віктор Іванович Соченко.

Віктор Іванович Соченко – відомий український архітектор, науковець,педагог та художник пройшов великий творчий шлях, поєднуючи архітек-турно-практичну, наукову, художню та педагогічну діяльність.

Напрям наукової діяльності – методологічні засади архітектурної типо-логії громадських та житлових будівель, охорона, збереження та відрод-ження визначних пам’яток історико-архітектурної спадщини Руси-України.Дослідження особливостей історичного формування визначних храмовихансамблів Києва, які включені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Автор понад 130 наукових публікацій та цілого ряду архітектурно-дизайнерських досліджень та проектів, більшість з яких реалізовані в нату-рі. Підготував шість кандидатів наук…

Разом з численними учнями і вдячними шанувальниками його багатогранної творчості, колеги і спів-робітники сумують з приводу смерті Віктора Івановича Соченка. Світла пам'ять буде жити в наших серцях!

Колектив КНУБА

6 лютого 2019 року не стало Ніни Георгіївни Русанової, колишньогопрофесора кафедри технології будівельних конструкцій, багаторічногоголови профспілки нашого університету.

Все її життя – нескінченна відданість справі і служіння людям. НінаГеоргіївна була дуже чутливою, небайдужою до чужих проблем. На думкубагатьох колег: найкраща риса Ніни Георгіївни – порядність.

Вона завжди простягала руку допомоги нужденним в ній, підтримува-ла не тільки словом, а й ділом. Повсякденне спілкування з НіноюГеоргіївною приносило не тільки позитив і заряд енергії, а й допомагалокожному збагатити себе цінним досвідом, якого у професора Русановоїбула величезна кількість і яким вона ділилася з усіма бажаючими.

Світла пам'ять про неї збережеться в наших серцях!

Колектив КНУБА

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ТУРНІР З БОКСУ СЕРЕД ЧОЛОВІКІВ "ВИЗВОЛЕННЯ"

З 11 по 15 грудня в Києві пройшов Мастерський Всеукраїнський турнір з боксу

серед чоловіків "Визволення".Студент ПЦБ-34 Антон Вінник провів три поєдин-

ки, ставши першим. Виконав норматив МайстраСпорта України!

Подальших великих звершень!

НІНА ГЕОРГІЇВНА РУСАНОВА

ВІКТОР ІВАНОВИЧ СОЧЕНКОЗАКОН БУМЕРАНГА: ЯК ЙОГОРОЗУМІЮТЬ ЗВИЧАЙНІ ЛЮДИ?