Зміст 1

19

25

32

36

2

14

30

34

Найцікавіші археол ог іч ні знах ідки

4 Засновникчайної імперії

8 Її високістьЛеді Ді

Неперемож нийАлександр

Інститут шляхетнихдівчат

Індія: відкриття давнини працюютьі досі

Скринька Пандори

Визнач ні подіїлипня

Малюнок–загадка

Квест–тест

«ІСТОРІЯ ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ»Один випуск на місяць, індекс 49669

Засновник ТОВ «Видавнича група “Основа”»Свідоцтво серія КВ № 16551-5023Р від 08.04.2010

Головний редактор: Наталя Морозова.Дизайн та верстка: Олексій Федоренко.

Редакція може не поділяти точки зору автора. Автори публікацій відповідають за достовірність фактів, цитат, власних назв.

Відповідальність за рекламну інформацію несе рекламодавець.Рукописи не рецензуємо і не повертаємо.

Адреса для листування:ВГ «Основа»редакція журналу «Історія для допитливих»вул. Плеханівська, 66 м. Харків61001 Е-mail: history@osnova.com.uawww.osnova.com.uaтел.: (057) 731-96-33, 731-96-35.

Виготовлено в друкарні ТОВ «Тріада Принт»

Підписано до друку 22.06.2012

Формат 70×100/16.Папір офсетний. Гарнітура «Маріад Про».Друк офсетний. Ум. друк. арк. 3,25.Зам. № 12-07/29-01.

Використано матеріали сайтів:wikipedia.org, wikomedia.org, panoramio.com, primetour. ua, tubeyak.com

Усі права захищені. Будь-яке відтворення матеріалів або фрагментів із них можливе лише за наявності письмового дозволу ТОВ «Видавнича група “Основа”».Ціна договірна.© ТОВ «Видавнича група “Основа”», 2012 р.

1Найдавніший собака. Шкільні відомості про

те, що людина приручила собаку 14 тис. років

тому, уже не актуальні. Одразу три знахідки,

зроблені в період 2009– 2011 років на тери-

торії Чехії, Бельгії і російського Сибіру, дали підстави

довести вченим, що одомашнення чотирилапих друзів

відбулося приблизно 36 тис. років тому.

2Перший черевик. Люди почали носити

взуття приблизно 40 тис. років тому. Такого

висновку дійшли археологи, які проаналізу-

вали знайдені в печері Тяньюань неподалік

від Пекіна рештки людини. Висновок зробили за ана-

томічною будовою стопи, яка істотно змінилася після

того, як почали носити взуття.

Інтернет-новини2

3Перша могила шамана. 2008 року на півно-чі Ізраїлю знайдено захоронення духовного лідера й цілителя 12-тисячолітньої давнини. У могилі збереглися рештки жінки-шамана,

яка за життя була дуже авторитетною особою й по-мерла у віці 45 років. Також у могилі знаходилися кіст-ки корови, леопарда, орла і 50 черепашачих панцирів.

5Перше родинне поховання. Найбільш раннє поховання родини, що складалася з батьків і двох синів, знайшли в Німеччині 2005 року. Учені припускають, що родину

вбили приблизно 4,5 тис. років тому. Могила стала найбільш раннім свідченням сформованого інституту сім’ї у давньому суспільстві.

6Перший зоопарк. На території давньо-

єгипетської столиці Нахена було знайдено

залишки 111 тварин. Поховання тварин, се-

ред яких виявилися собаки, бегемоти, слони

й дикі кішки, було зроблено в середині 4 тис. до н. е.

Тварин утримували у своєрідному звіринці, сам факт

наявності якого підтверджував силу й статус прави-

теля держави. ■korrespondent.net

4Дерев’яний Хендж. Загадковий Стоунх-

хендж виявився не єдиним у своєму роді.

Доказом цього є знахідки 2009−2010 років.

Усього за милю від таємничого кола камін-

ня вчені виявили ще один такий самий, а за півмилі

від нього — коло з дерев’яних колод. Хто й навіщо

будував «дерев’яний Хендж», датований третім ти-

сячоліттям до н. е., допоки залишається таємницею.

Історія 7/2012 3

Майбутній чайний магнат народився 10 травня 1850 року в шотландському місті Глазго в родині дрібного бакалійника. То-мас був єдиною дитиною й останньою наді-єю своїх батьків. У підвалі їхнього будинку

Дитинство чайного магната розташувалася мініатюрна бакалійна лавка, де торгував батько. Уже з п’яти років Тома-сові довелося опанувати премудрості торго-вої справи. Крихітна крамниця його батьків вміщала не більше п'яти покупців одночас-но, проте роботи було багато. Томасу навіть довелося залишити навчання в школі. Коли

У перетворенні чаю з предмета розкоші на найбільш поширений на Землі напій чи не найважливішу роль відіграв Томас Ліптон. Чому ж саме його ім’я стало символом чаю? Як синові звичайного бакалійника вдалося створити торговельну імперію? З’ясуймо це.

4 Мозковий штурм4

йому виповнилося десять років, він почав працювати помічником у магазині й водно-час кравцем сорочок на невеликій фабриці. Юний Ліптон був витривалим, заповзятли-вим і фартовим. Проте Томаса не вабила пер-спектива пронидіти все життя в батьківській лавці.

Його рідний Глазго, біля якого розта-шовувалися найбільші верфі того часу, був основ ним пунктом, з якого вирушали судна, що перевозили вантаж та пасажирів до Аме-рики. Щодня Томас, люб’язно посміхаючись покупцям, подумки щиро заздрив тим, хто са-ме в цей момент перетинає Атлантичний оке-ан, — їх напевно чекають надзвичайні приго-ди у Новому Світі. Тож 1865 року Томас Ліптон вирішив змінити своє життя. Незважаючи на протести батьків, юнак влаштувався юнгою на корабель, що ходив між Глазго і Белфастом.

Протягом перших трьох років свого перебування в Америці Томас подорожу-вав західними штатами у пошуках роботи. Громадянська війна, яка щойно закінчилася, призвела до глибокого економічного зане-паду країни. Щоб вижити, Ліптон брався за будь-яку роботу — вирощував рис у Пів-денній Кароліні, скручував тютюнове листя у Вірджинії, навіть бакалійником знову до-велося попрацювати.

Ліптон отримав унікальну можливість ознайомитись з системою організації робо-ти в нових магазинах. Тут було продумано все: від розміщення товарів на прилавках до методів спілкування.

БакалIйникНавесні 1869 року 21-річний Томас

Ліптон повернувся додому. Свої нові зна-ння, набутий досвід та зароблені 100 фунтів

Пошук шляху

стерлінгів він вирішив вкласти у власний біз-нес — бакалійний магазин у рідному Глазго. Спочатку довелося поєднувати обов’язки постачальника, касира, посильного, керів-ника і продавця. Через брак коштів Ліптон змушений був вдаватися до фантазії і вина-хідливості. На вітрині було химерно розкла-дено продукти, самі ж вітрини розмальовані кумедними картинками; плакати, що запро-шували до магазину, змінювалися щотижня. Народ товпився у Ліптона і вдень, і вночі. У 25 років Ліптон уже володів двадцятьма магазинами на заході Шотландії. Він зробив ставку на залучення масового покупця, на-полегливо шукав фермерів та оптовиків, го-тових відпускати найдешевші товари. А ще він мріяв про масштабну рекламну кампа-нію, на яку, як завжди, бракувало коштів.

Еттикеетка для циггароок, іммпоортоованнихх Тоомассом ЛЛіпттоноом ддо ААмеррикиТоомассом ЛЛіпттоноом ддо ААмеррикиТоомассом ЛЛіпттоноом ддо Амеррики

Універмаги з’явилися в Америці зовсім нещодавно — народившись у Філадельфії, нова форма торгівлі невдовзі поширилася по усіх великих містах.

5Історія 7/2012

«Пийте чай ЛIптон!»Рекламні акції Томаса Ліптона завжди

були оригінальними. Він не створював під-став для рекламування, а намагався побачи-ти їх у будь-якій можливості. Якось Ліптону довелося супроводжувати вантаж чаю Чер-воним морем. Перевантажений корабель раптом почав тонути. Щоби врятувати судно, матроси стали викидати тюки з товаром за борт. «Зачекайте!» — крикнув господар ком-панії, схопив червону фарбу і почав швидко щось писати на тюках. Через декілька хви-лин хвилі прибили до берега тюки з яскра-во-червоними написом: «Пийте чай Ліптон!». Проте найбільшим внеском у розвиток тор-гівлі стало те, що Ліптон першим вирішив продавати чай не на вагу, а  в  невеликих коробках.

Народження IмперIIТомас Ліптон першим почав продавати

товар у роздріб за доступними цінами. Тож чаювання в Європі і США набуло більшої по-пулярності. Ще одним прикладом викорис-тання останніх винаходів став випуск чаю в паперових пакетиках. Подейкують, що їх

винайшов саме Ліптон. Проте це хибне твер-дження. Першим, хто додумався покласти чай у пакетики, був американець Том Саллі-ван. Проте саме Томас Ліптон використову-вав цю технологію у виробництві. Реклама була одним з основних чинників розвитку торгової імперії Ліптона. Саме йому належить слоган «Із плантації прямо до чашки», який розмістили на всіх автобусах Англії.

Найпершим чайним пакетиком був неве-ликий шовковий мішечок. Його вручну зшив молодий нью-йоркський торговець Том Сал-ліван. Ця ідея дуже сподобалася ресторато-рам. Від чайного листя було забагато сміття на кухні, а шовкові мішечки можна навіть не розв'язувати — чай легко заварювався в них.

Узагалі чаєм Ліптон зайнявся зовсім ви-падково. На Цейлоні захворіли кавові дере-ва, і Томас подався туди, щоб скупити їх за-дешево. Але, оцінивши обставини, вирішив придбати здорові плантації чаю. П’ять план-тацій чаю на Цейлоні — із цього почалася чайна імперія Ліптона. Завоювання чайного ринку Ліптон провів за всіма правилами вій-ськової науки. На плантаціях почали впро-ваджувати усі актуальні на той час технічні

До Різдва 1881 року Ліптон замовив у США найбільший у світі шматок сиру. Жителі Глазго довго обговорювали, як цю гору сиру доправляли до магазину за допомогою ваговозів, які довжелезні черги вишикувалися за ним і як увесь сир був розпроданий протягом двох годин.

ООдна із пеершших ппачоок ччаю малла сааме такиий дизайн, прооте ЛЛіпттонсааме такиий диизайн, прооте ЛЛіпттонсааме такиий диизайн, прооте ЛЛіпттонзаавждди наамаггавсся йоого уудоссконналити

Мозковий штурм6

нововведення. Щоб прискорити доправлен-ня сировини з чайних плантацій до місця пе-реробки, він запровадив канатні лінії, якими транспортували кошики з чайним листям. Невдовзі Ліптон придбав навіть власний флот — спочатку кліпери і легкі вітрильни-ки, а згодом пароплави. Розвантаження чаю в порту відбувалося зі справжнім парадом за участю оркестру, учасники якого, пританцьо-вуючи і граючи на екзотичних інструментах, супроводжували ящики з чаєм. Торгівля під керівництвом дивного шотландця перетво-рювалася з буденної роботи на розважальне шоу. Ніхто й не помітив, як чай з елітного на-пою став доступним товаром для кожного і предметом першої необхідності. ■

Наталя Звєрєва

В окопах Першої світової війни солдати пили лише «Ліптон» у пакетиках, які стали справжньою втіхою для бійців у той жахливий час.

Саме ліптонівський чай став улюбленим для всіх англійців, враховуючи королеву Вікторію, яка навіть присудила творцеві цього бренду звання лицаря. Королева визнала, що внесок Томаса Ліптона у справу формування «англійського способу життя» гідний титулу сера.

ССаме так вигллядаали перрші паккетиикиССаме так вигллядаали перрші паккетиикиССаме так вигллядаали перрші паккетиикизз чаєм

рФФабрика Томмаса Ліпптонна з переероббки чаююз переероббки чаюю

Відвантажжуваанняя паакуннків з чааєммВі а а аа яя аа і з ааєдо Аннглії та ААмеррикиидо Аннглії та ААмеррикии

7Історія 7/2012

Історія однієїІсторія однієї принцеси: принцеси:

Діана була єдиною в історії принцесою, яку любили більше, ніж май-бутнього короля. Навіть після розлучення зі спадкоємцем королівського престолу вона не втратила титулу. У всьому світі її називали Королевою людських сердець й удостоїли звання «найпопулярнішої жінки ХХ століт-тя». Принцесу Діану досить часто порівнюють із Попелюшкою. Найбільш поширена версія її знайомства з принцом Чарльзом є приблизно такою: він прийшов до дитячого садочка, де працювала Діана, й одразу закохався у звичайну виховательку. Насправді все було дещо інакше. Хоча й ця версія є досить правдивою, проте пропонуємо пригадати все із самого початку.

Покарання:біг і квітиПо-перше, Діана народилася не у зви-

чайній, а досить знатній і багатій родині. Вона була третьою дитиною віконта Ол-торпського, Ерла Чарльза Спенсера, і його дружини Френсіс Рош. Ця сім’я навіть мала свій родовий замок, у якому Ді провела ди-тинство і майже всю юність.

11-річну Діану віддали в початкову школу Сілфілд, де майбутня принцеса виявила такий характер, який аж ніяк не асоціювався з тією стриманістю, яка була притаманна їй дорослій.

Можливо, через те, що на той час бать-ки Діани щойно розлучилися і дівчина суму-вала за мамою, у неї спостерігали різкі змі-ни настрою та підвищену активність. Через постійні витівки її навіть примушували як

8 Обличчя історії8

покарання доглядати за квітами у шкільному саду або бігати крос навколо школи. Утім, Діана обожнювала і квіти, й біганину, так що їй, навпаки, подобалося «бути покараною». При цьому її витівки ніколи не були злими й не виходили за межі пристойності.

Занадто висока для балету Ще один факт, який не може не дивува-

ти, — у навчанні Діана не була відмінницею, вона дуже соромилася вчителів і ні слова не могла вимовити публічно. Однак дівчи-на бездоганно знала літературу й історію, а також гарно малювала, співала, танцюва-ла, плавала, захоплювалася різними видами спорту. До того ж Діана обожнювала піклува-тися про молодших школярів, допомагаючи їм робити уроки, гуляючи і граючи з ними. А малюки обожнювали Діану.

Справжньою пристрастю юної Ді були танці. У 15 років вона отримала свій перший приз у танцювальному конкурсі. За спога-дами друзів, Діана танцювала постійно, іно-ді навіть уночі прокидалася, щоб виконати кілька па. Стати професійною балериною їй завадив лише високий зріст — 178 см.

Заробіток у 13 гривень Закінчивши вищу школу, Діана два роки

жила у Швейцарії. Батько відправив її туди навчатися ведення домашнього господар-ства, кулінарії, шиття, а також французької мови та інших навичок вихованої дівчини. Ді, судячи з усього, не дуже подобався про-цес навчання, вона нудилася, до того ж їй не подобалася французька і взагалі хотілося якомога швидше стати самостійною.

Незабаром батько надав їй таку можли-вість. На повноліття він подарував майбутній

принцесі квартиру в Лондоні. Діана не ви-являла аристократичної манірності й охо-че почала своє самостійне, доросле життя. Вона підробляла вихователькою в дитсад-ку і панькалася з дітьми вдома, займалася пранням і прасуванням, прибиранням квар-тир. Цікаво, що погодинна оплата майбут-ньої принцеси становила лише один фунт, а це трохи менше 13 українських гривень.

9Історія 7/2012

Сестрин наречений Тут начебто вже й мала розпочатися

казкова історія кохання зі справжнім прин-цем. Проте ні. Зі спадкоємцем британського престолу Чарльзом Діана на той час уже бу-ла знайома давно.

Майбутнє подружжя вперше зустрілося, коли Ді було лише 16 років. На той час Чарльз був частим гостем у будинку її батьків, бо за-лицявся до однієї із сестер Спенсер. Та не до Діани, а до старшої Сари. Ді знала, навіщо до них у будинок їздить майбутній король Велико-британії, під час зустрічей радісно посміхала-ся гостю і щось ніяково бурмотіла французь-кою — вона дійсно любила сестру і бажала їй щастя. Чарльз був також дуже ласкавим до Діани, дівчина йому подобалася, але нічого особливого з цього не виходило.

Принц:самотній та сумний Тільки через два роки принц розгледів

у молодшій сестрі своєї подруги справжню леді. У грудні 1979 року вони зустрілися на королівському полюванні. Діана, яка дуже впевнено і граційно трималася в сідлі, од-разу привернула до себе увагу Чарльза. Тоді вони вперше довго спілкувалися. Проте на цьому все й скінчилося.

Наступного разу доля звела їх у липні 1980 року. Діана дізналася, що принца Чарль-за спіткало нещастя: помер його дядько, яко-го принц уважав одним із найближчих людей, кращим порадником і довіреною особою. «Я побачила принца, який самотньо сидить біля копиці сіна, звернула зі стежки, сіла поруч. Він здавався таким нещасним... Хтось повинен бути поруч у цю хвилину!» Увечері того ж дня Чарльз відверто й публічно обсипав леді Діану знаками уваги, притаманними обраниці прин-ца. А її сестра Сара була остаточно забута.

10 Обличчя історії

Єдина сукня на вікендПринц Чарльз офіційно попросив руки

леді Діани 6 лютого 1981 року. Щойно стало відомо про королівські заручини й розпо-чалася підготовка до весілля, офіційна преса почала полювання на майбутню королеву. Спочатку скромна Діана буквально тікала від репортерів. Мине багато років, перш ніж вона навчиться почуватися впевненою пе-ред камерою.

А на той час наполегливі журналісти тільки ще більше бентежили і без того схви-льовану дівчину. Вона сумнівалася в усьому: у собі, почуттях Чарльза, незважаючи на всі його знаки уваги, симпатії до неї королівської сім'ї, у тому, чи зможе її полюбити народ.

Коли Діана вперше приїхала на осо-бисте запрошення Її Величності провести вихідні з королівською родиною, в її гарде-робі замість чотирьох пишних суконь, які було передбачено протоколом, була лише одна скромна вечірня. Утім, принц Чарльз назвав її чудовою, а інші гості зробили ви-гляд, що не помітили порушення протоколу. Королівській сім'ї Діана явно сподобалася...

750 млн весільних «гостей»29 липня 1981 року юна Діана Спенсер

у  розкішному вбранні з восьмиметровим білим шовковим шлейфом пішла до вівта-ря, щоби стати однією з членів британської королівської родини. Сімсот п'ятдесят міль-йонів глядачів в усьому світі не відривалися від екранів своїх телевізорів, де поєдналася шлюбом одна з найвродливіших жінок Євро-пи з одним із найбагатших наречених Європи.

Однак на церемонії вінчання сталося те, що у пресі пізніше назвуть пророчим: і принц і принцеса неправильно вимовили свої клятви.

Та тоді наречені почувалися найщас-ливішими в усьому світі. А одразу після їх медового місяця і першої спільної подорожі країною, у жовтні 1981 року Букінгемський палац офіційно оголосив, що у молодій ро-дині чекають на поповнення.

11Історія 7/2012

Попкорн для принців21 липня 1982 року о пів на п'яту ран-

ку з’явився на світ принц Вільям Уельський, майбутній король. Уже наступного дня, ко-ли найближчі члени королівської сім'ї від-відали породіллю і новонародженого, Діана здивувала всіх тим, що вирішила залишити лікарню. Трохи бліда, вона разом із чолові-ком постала перед репортерами, тримаючи на руках маленького принца. А за два ро-ки у королівській родині з’явився і другий принц — Гаррі.

Від самого народження обох хлопчи-ків намагалися максимально обмежити від уваги преси. Можливо, саме тому Вільям і  Гаррі поводилися на публіці абсолютно вільно й  природно. А коли мова зайшла про початкову освіту синів, Діана виступила проти того, щоб Вільям і Гаррі виховувалися в замкнутому світі королівського дому, і во-ни почали відвідувати звичайну школу. На відпочинку Діана дозволяла своїм хлопцям носити джинси, спортивні штани та теніски. Вони їли гамбургери і попкорн, ходили в кі-но і на атракціони, де стояли разом з усіма у загальній черзі. Діана, вирушаючи на зустрі-чі з пацієнтами лікарень або безхатьками, часто брала дітей із собою.

Найбільш гучне розлучення в історії Англії На жаль, сімейна ідилія тривала недов-

го. Уже з 1992 року Діана і Чарльз жили окре-мо. А 1995 року принцеса в програмі каналу ВВС розповіла про те, що чоловік їй зраджу-вав із Каміллою Паркер-Боулз, яка з’явилася в його житті за 10 років до весілля з Діаною.

Після цього Чарльзу нічого не залиша-лося, як офіційно розлучитися з дружиною. Діана отримала 23 000 000 доларів США, при цьому зберегла титул принцеси Уельської, резиденцію в Кенсінгтонському палаці і ка-бінети в палаці Сент Джеймс, але головне — рівні з Чарльзом права на виховання дітей.

Розлучення не вплинуло на популяр-ність Діани і любов до неї народу, проте принца стали сприймати як людину, що зра-дила чудову дружину і зганьбила прізвище.

Місія — врятувати світ Залишивши Чарльза, принцеса Діана

присвятила своє життя благодійності: ви-ступала на захист рідкісних тварин, вела кампанії проти найбільш негуманних видів зброї масового ураження, допомагала без-надійно хворим — словом, активно творила добрі справи по всьому світу.

12 Обличчя історії

Щоразу з’являючись на публіці, Діана намагалася зупинитися, щоб поговорити з людьми, просто вислухати їх. Вона абсо-лютно вільно могла розмовляти з представ-никами різних суспільних верств, партій і релігійних напрямків.

Леді Ді особисто брала участь у пере-даванні пожертвувань у Фонд допомоги хворим на СНІД, Королівський Фонд Мард-сен, місію з прокази, дитячу лікарню «Грейт Ормоннд Стріт Хоспітал», «Сентропойнт», Англійський Національний Балет.

Останньою місією принцеси стала ро-бота, пов'язана зі знищенням протипіхотних мін, від вибухів яких більше потерпає мирне населення, ніж бойовики й партизани. На планеті кожні 20 хвилин гине нова жертва протипіхотної міни, на жаль, досить часто нею стає дитина… Діана об'їздила безліч країн, — від Анголи до Боснії, щоб на власні очі побачити жахливі наслідки застосування цієї зброї.

Останні квіти для народної принцесиСерпень 1997 року. Проїжджаючи через

паризький тунель пізно вночі, Діана зі сво-їм новим коханим Доді аль-Файєдом, сином

єгипетського мільярдера, потрапила у страш-ну автокатастрофу, у якій загинули обоє.

Смерть принцеси Діани приголомшила світ. Площа перед Букінгемським палацом була буквально завалена букетами, а тисячі поминальних свічок горіли прямо на асфаль-ті. Люди днями вистоювали чергу, щоб на-писати свої кілька рядків у спеціальну книгу співчуттів. У день похорону Діани в усьому світі була оголошена хвилина мовчання. Це була остання данина «народній принцесі» й чарівній жінці від громадян світу, які щиро захоплювалися нею. ■

Юлія Горобець

13Історія 7/2012

Нащадок Нащадок богів богів За легендою, Александр народився у той

день, коли грек Герострат, прагнучи слави, спалив храм Артеміди в Ефесі — одне із семи Чудес світу. Суд виніс вирок: піддати забуттю ім’я злочинця. Того, на жаль, не сталося, проте

це ім’я стало синонімом для тих, хто домагаєть-ся слави будь-якою ціною. Александр згодом відбудує цей храм.

Батьком Александра був Філіпп, цар Ма-кедонії — країни, розташованої на півночі Балканського півострова, а матір’ю — донька епірського царя Олімпіада.

14 Обличчя історії

Храм АртемідиХрам АртемідиХрам Артемідив Ефісі

р ру уц фПриручення БуцефалаПриручення Буцефала

Офіційно вважалося, що серед пращурів батька Александра був герой Геракл, а по материнській лінії — Еак, батько героя Ахілла, котрий начебто загинув під Троєю.

Цар Філіпп, володів золотими копаль-нями міста Амфіполь і створив велику ар-мію. Він підкорив Грецію, розбивши війська греків поблизу Херонеї 338 року до н. е. Зрештою греки мусили приєднатися до Ко-ринфського союзу, створеного Філіппом ІІ проти Перської держави.

Підлітком Александр часто бідкався: «Боюся, що батько здійснить усе самотужки й не залишить на нашу долю жодного сла-ветного подвигу!». У битві поблизу Херонеї Александр керував лівим флангом македон-ського війська.

Приручення БуцефалаПриручення БуцефалаПро хоробрість Александра свідчить

історія приручення ним коня Буцефала (з  грецької «Бичача голова»), котрого так прозивали через те, що його голова була схожа на голову бика. Побачивши такого велета, Філіпп ІІ одразу відмовився його придбати. Тоді Александр обізвав батька та його радників боягузами. «Якщо так ти назвав батька, тоді сам і приборкуй цього звіра!» — сказав ображений Філіпп ІІ. Алек-сандр мовчки підійшов до Буцефала, схопив його за вузду й повернув до сонця, оскіль-ки помітив, що кінь жахається власної тіні. Після цього юнак просто біг поруч із ним для того, щоб кінь звик до нього й трішки стомився. Потім Александр раптово скочив йому на спину. Ось тоді й почалася справ-жня боротьба, — кінь брикався, здіймаючи стовпи пилу й високо підкидаючи вершника. Якби юнак тоді впав, то неминуче б загинув під копитами. Проте стомлений Буцефал му-сив підкоритися майбутньому царю.

За тією ж легендою, схвильований Фі-ліпп, обійнявши сина, сказав: «Дитино моя, шукай собі більш відповідного царства. Ма-кедонія для тебе замала!».

15Історія 7/2012

Александр Македонський на фрагменті давньоримської мозаїки з Помпей

Александр Македонський та Діогена Д о е

Александр брав свого улюбленого вчителя у воєнні походи або ж відсилав зразки незвичайних рослин і тварин своєму колишньому наставникові.

Учень Аристотеля Учень Аристотеля Учителем Александра був відомий уче-

ний Аристотель. Саме він прищепив юнако-ві любов до філософії і природничих наук, навчив основ політики і військової справи, захопив медициною. Аристотель подарував своєму учневі «Іліаду» Гомера, яка згодом стала для Александра улюбленим твором.

Александр завжди шанував філософів. Існує легенда про його зустріч із кініком Ді-огеном, котрий нібито жив у бочці в місті Кранія. Коли Діоген, за своїм звичаєм, дрі-мав у пилюці біля «домівки», Александр із друзями, підійшовши до нього, спитав, чим

він може йому допомогти. Діоген щось про-бурмотів і, перевертаючись, зронив: «Маю лише одне бажання, щоб ти відійшов геть убік і не затьмарював мені сонця». Здава-лося б, цар мав образитися й покарати за неповагу. Проте він на це лише розсміявся і промовив до друзів: «Якби я не був Алек-сандром, я хотів би бути Діогеном!»

Молодий Молодий царцарУ 337–336 роках до н. е. молодий Алек-

сандр став царем Македонії. Незабаром на з’їзді в Коринфі всі поліси Греції обрали йо-го своїм полководцем. За це він пообіцяв захищати їхню автономію. Щоб попередити порушення, депутати обрали постійну на-глядову комісію. Текст угоди, яку Александр уклав із грецькими містами, було урочисто вирізьблено на кам’яних стовпах. Невдовзі їх поставили на площах усіх міст — на довгу пам’ять. Звісно, серед греків були й ті, хто бажав для своїх міст повної незалежності, але хто ж міг протистояти потужному маке-донському війську?

Як і батько, Александр хотів здобути слави переможця, підкоривши навколишні держави. Не вагаючись, він зі своїм вели-чезним військом здолав річку Істр (Дунай) і переміг варварське плем’я гетів.

Обличчя історії16 Обличчя історії

Взяття ФівВз Ф в

Битва річці Гранік, Александр на чолі македонської кіннотина чолі македонської кінноти

Александр повністю зруйнував місто (неушкодженими залишилися тільки храми), 30 тис. городян убив, а решту продав у рабство. Жахлива доля фіванців стала уроком для тих, хто протистояв Македонському, тому в Малій Азії практично не було повстань.

Утім, радість перемоги затьмарила но-вина про повстання одного з найсильніших грецьких міст Фів, мешканці якого чомусь вирішили, що Александр загинув у битві, а отже, угода в Коринфі втратила свою чин-ність. Несподівано біля Фів з’явилося 30 ти-сяч піхоти й 2 тисячі кінноти.

Перський похідПерський похідАлександр виступив із майже 40-тисяч-

ним військом проти давнього ворога еллін-ського світу — Перського царства.

Навесні 334 року до н. е. Александр пе-реправився через Геллеспонт до Малої Азії і майже одразу розбив перське військо на річці Гранік. Цар особисто очолював кінноту македонської знаті — гетайрів. Під час битви він загубив свій золотий шолом. Греків, що билися на боці персів за гроші і потрапили в полон, було відіслано до Македонії як рабів.

Після цієї битви вся західна Мала Азія опи-нилася під владою македонців. Невдовзі було захоплено Сарди, Мілет і Галікарнас.

В одній із битв перський цар сам ледь не потрапив у полон. Рятуючись, Дарій ІІІ мусив пересісти з колісниці на коня. Він

залишив ворогу свій намет, у якому були його мати, дружина й діти.

За легендою, у місці Гордіон цар заціка-вився давньою колісницею з дишлом, прикріп-леним до воза складним вузлом. Александру розповіли, що вузол зав’язав за сивої давнини цар Гордій — засновник міста. Той же, хто по-дужає розв’язати цей вузол, стане володарем всесвіту. Александр вихопив меча й розрубав канат навпіл, викликавши шквал овацій.

17Історія 7/2012

Смерть Александра Македонського

Володар Володар половини світу половини світу Незабаром військо Александра рушило

на південь і захопило Єгипет, який на той час входив до держави персів. Ставши волода-рем Єгипту, Александр зберіг стару систему управління й судочинства, одразу відвідав головний храм єгипетського бога Амона, а  також заклав у дельті Нілу нове велике місто Александрію (зараз Ель-Ескандерія).

Улітку 331 року до н. е. він із військом перейшов річки Євфрат і Тигр. Остання ве-лика битва з Дарієм ІІІ відбулася поблизу се-лища Гавгамели, і знову перси були вщент розбиті, а їхній цар утік. Далі переможці пе-репочивали вже у Вавилоні.

У всіх великих містах на честь перемоги було проведено спортивні ігрища.

Александр вирушив далі на схід. Він спалив столицю Перського царства — Пер-сеполь — разом із його чудовим палацом. Дарія ІІІ, який шукав порятунку у Вірменії, схопили й убили заколотники.

Улітку 327 року до н. е. Александр всту-пив до Індії. Незабаром македонське військо дійшло до річки Гіфасис, однієї зі східних приток Інду. Тут було закладено два міста під назвою Александрія. Назад македоня-ни вирушили через Гедросійську пустелю. Паралельно морем пливли кораблі на чолі з командуючим флотом Неархом задля роз-відки морського шляху між Індією і Пере-дньою Азією.

Помер найвидатніший полководець ан-тичності Александр Македонський від хво-роби у Вавилоні у червні 323 року до н. е. Він прожив лише 33 роки, проте встиг докорін-но змінити долі багатьох народів.

За життя Александр одружився зі стар-шою донькою Дарія ІІІ Статірою. Разом із ним на церемонії у Сузах на азійках оженилося 10 000 македонських воїнів. Александр ак-тивно займався містобудуванням. За дани-ми джерел, він наказав побудувати близько 70 міст, які назвав на свою честь. ■■

Андрій Пастушенко

18 Обличчя історіїОбличчя історії

Інститут Інститут шляхет них дівчат:

як виховували леді як виховували леді досконалість досконалість

Ми всі зах оплюємося ХІХ стол іттям Ми всі зах оплюємося ХІХ стол іттям —— дворянським побутом , освітою, дворянським побутом , освітою, ерудицією і культурою. Тож зараз маємо нагоду зазирнути у клас тодішньої ерудицією і культурою. Тож зараз маємо нагоду зазирнути у клас тодішньої жіночої гімназії, щоб подивитись, як же виховували справж ніх панянок! жіночої гімназії, щоб подивитись, як же виховували справж ніх панянок!

Сувора дисципліна й ретельний контрол ьВ ідеалі гімназія задумувалася і як освіт-

ній, і як виховний заклад, покликаний під-готувати до життя достойну «людину-хрис-тиянина» і громадянина, корисного для суспільства і привченого школою хоча б до скромної праці. Проте навчальні заклади по-різному окреслювали для себе цілі ви-ховання і засоби обирали не однакові.

Найважливішим було дотримання дисципліни і контроль за нею з боку адмі-ністрації. Дисципліна в приватних жіночих

гімназіях традиційно була більш суворою, ніж в аналогічних чоловічих, оскільки дівчат-кам старанно прищеплювали скромність, моральність, доброчесність, слухняність.

Зазвичай гімназистки мали носити фор-му темних кольорів установленого зразка. Форма для гімназисток була обов'язковою як у гімназії, так і поза її межами. Кожен крок гімназисток навіть поза навчанням контролю-вавала адміністрація: заборонялося відвід-ування балів, маскарадів, судових засідань і навіть прогулянки центральними вулицями міста у вечірній час.

19Чого і як навчають у школі

Правила деяких закладів вирізнялися просто-таки армійською суворістю: напри-клад, найяскравішим спогадом вихованок про Смольний інститут, де навчалися ви-ключно представниці дворянського стану, був холод. Уранці (після підйому о 6 годи-ні) учениці неодмінно вмивалися до поясу льодяною водою, хоча температура в при-міщенні була не вищою за 16 градусів; за цим наглядала вихователька, приставлена до класу (класна дама). Під час молитов у  церкві потрібно було стояти нерухомо, дивлячись уперед, переступати з ноги на ногу чи повертати голову заборонялося, і під час довгих святкових служб дівчатка іноді непритомніли. Одна з колишніх ви-хованок Смольного зізналася пізніше, що, хоч їй і було нелегко дотримувати режиму і через холод вона тривалий час перебува-ла в лазареті, успіхів у житті досягла саме завдяки терпінню, яке виробилося в неї за час навчання.

Тримай поставуОсоблива увага приділялася поставі:

у сукні учениць вставляли китовий вус, щоб талія була затягнутою і прямою. Класні дами завжди були поряд, стежили за поставою, зачіскою — вона повинна була бути ду-же акуратною, щоб жодна волосин-ка не висіла, і єдиною допустимою зачіскою була одна коса із чорною стрічкою. Усміхатися забороняло-ся, за усмішку одразу ж знімали кілька балів за поведінку.

Навчання велося фран-цузькою та німецькою, і  у  вільний від занять час учениці повинні були також спілкуватися лише цими мо-вами. Навчали в Смольному готувати, шити, вишивати, тан-цювати, грати на одному з му-зичних інструментів (скрипка, рояль чи арфа — на вибір).

бубулала буту и дууувоволол син-усуститимомою

з ччорорнонон ююороняляло-о-мали у.

у-ка,

Микола II та випускниці Смольного інституту

Чого і як навчають у школі20

В основу навчання в цьому закладі був покладений принцип ізольованості: дівчаток привозили сюди у п’яти–, шестирічному віці, дев’ять років вони жили в інституті, майже не зустрічаючись із батьками, — їх відвідування родичами суворо обмежувалось. Таким чи-ном адміністрація намагалась відокремити інституток від «зіпсованого» середовища на-вколишнього світу, виховати з них «ідеальних людей».

Центральною подією інститутського жит-тя був публічний екзамен, який слід уважати скоріше «показухою», ніж реальною демон-страцією знань: дівчина отримувала напере-додні екзамену один білет, за яким і повинна була відповідати, але, за спогадами, і цей по-казовий іспит викликав у інституток серйоз-ні хвилювання, адже на ньому були присутні члени царської родини і навіть сам імператор.

У Маріїнській жіночій гімназії, де навча-лися представниці російської аристокра-тії, не лише давали певний цикл знань, але

й готували зразкових учительок та матерів. Значну увагу приділяли викладанню музи-ки, танців та рукоділлю. Про високий рівень робіт, виконаних вихованками, свідчить той факт, що їх представляли на Нижньогород-ській виставці, а 1893 року навіть на Все-світній виставці в Чикаго. Можливо, такому високому рівневі майстерності сприяло вве-дення екзамену з рукоділля; для тих, хто не склав його, призначали переекзаменування на осінь. Додамо, що дівчата навчалися бути добрими господарками: у гуртожитку гімназії вони самі заправляли ліжка, мили підлогу.

В і б й і

Гімназистки за навчальним процесом

Цікаво зазначити, що гімназистки того часу суворо дотримували манер і навіть у дружніх бесідах зверталися одна до одної на «ви».

21Історія 7/2012

Танцюємо мазурку й рах уємо грошіОкрім державних навчальних закладів,

у ХІХ столітті існувала безліч приватних. Най-більш поширеними серед них були пансіони. Загальний рівень навчання там був невисо-кий, систематично вивчали лише мови й тан-ці. Виховательками були француженки чи німкені, при цьому у французьких пансіонах учениць у дещо спрощеній формі привчали до манер французького дореволюційного суспільства, а в німецьких — до навичок бюргерського ведення господарства й вихо-вання дітей. Зберігся опис навчального про-цесу в одному з харківських пансіонів почат-ку ХІХ століття: у великій рекреаційній залі наставниця змушувала вихованок відпра-цьовувати різні прийоми світського життя. Наприклад: «У вас удома гість, ви повинні ви-йти до нього, щоб провести з ним час. Як ви це зробите?» Потім дівчата то «проводжали

Урок танців у Смольному інституті

У Смольному інституті Санкт-Петербурга вихованкам кожного віку було приписано носити свій колір сукні: для 6–9 років — коричневий (кавовий), 9–12 років — блакитний, 12–15 років — сірий і 15–18 років — білий. Парадні сукні учениць шили з шовку, а у звичайні дні дівчата носили сукні з камлоту (тканина з верблюжої або ангорської вовни із додаванням шовку, яку спеціально виписували з Англії). За переказом, костюми учениць вигадала сама імператриця Катерина II.

Чого і як навчають у школі22

гостя», то «давали згоду на мазурку», то «зу-стрічалися з бабусею й дідусем». В іншому пансіоні — німецькому — дівчат навчали арифметики, так пояснюючи важливість цих знань: «Не знаючи додавання та віднімання, ви будете поганими дружинами. Що ж це за господарка, що не може порахувати гроші?»

Що повинна вміти господиняВ інших школах, призначення яких

було абсолютно протилежним, а мета на-вчання — суто практичною, як-от у Київ-ській школі домоводства, вивчали молочне господарство, тваринництво, птахівництво, городництво, кулінарне мистецтво, пран-ня, шиття, рукоділля. До того ж вихованки тут вивчали Закон Божий, письмо, лічбу, співи й природознавство, а по закінченні безкоштовного курсу навчання і після три-річного стажування вихованки отримували звання «домоводка» з відповідним посвід-ченням.

Учениці опановували предмети теоре-тичного курсу лише холодної пори, у теплі місяці проводили переважно практичні за-няття: на кухні, у майстернях для рукоділля, у корівнику, саду чи на пришкільних пасі-ках. Обсяг завдань був величезним: щодня учениці займалися приготуванням їжі, випі-канням хліба, печива, заготовками на зиму; прибиранням, миттям посуду, топкою пе-чей, перевіркою погребів; доїнням та мит-тям корів і переробкою молока; пранням, прасуванням, накрохмалюванням одягу та білизни; вирощуванням та збором ово-чів у парниках і на грядках, укладанням їх у погреби, посадкою й обрізанням дерев; шиттям для себе білизни та одягу, виконан-ням тонких рукодільних робіт та робіт на замовлення.

Дом ашній викладач У минулому була популярною система

домашнього навчання й виховання. Її пере-вагою було те, що навчання тривало без-перервно (особливо з іноземної мови та гарних манер). Завдяки постійному прожи-ванні в домі дитини гувернантка чи домаш-ній наставник ставали практично членами сім’ї, що сприяло можливості навчати цілий день, під час уроків і просто розмовляючи в ході прогулянок та виконання побутових справ. Це також розвивало глибоко довірли-ві відносини між учителем і учнем. Дівчаток гувернантки навчали шиття та в’язання, до-помагали підібрати одяг та аксесуари, за-чіски, що личили їм; виробляли в них гарну поставу й ходу (наприклад, змушуючи лягати на підлогу, щоб виправити спину, або ходи-ти кімнатою й кланятися на ходу); навчали також співати.

Навчальні заклади минулого були спря-мовані на виховання різних якостей в учнів; батьки, віддаючи дитину «на навчання», точно знали: стане їхній син через декілька років офіцером чи ремісником, а донька — придворною дамою, учителькою чи «ідеаль-ною дружиною та матір’ю».

Гувернантка зі своїми підопічними

23Історія 7/2012

1. Формена сукня має бути охайною і простою. Жодні прикраси, навіть бан-ти, велика кількість складок не при-пустимі.

2. Учениці зобов’язані займати в театрі місця, за-значені у квитках, за ви-нятком перших трьох рядів. Проникати за лаштунки, зай-мати місця на гальорці або в оркестрі, відвідувати буфет ученицям заборонено.

Деякі правила поведінки вихованок Деякі правила поведінки вихованок середніх навчальних закладів поз а школ оюсередніх навчальних закладів поз а школ ою

3. Ученицям дозволено відвідувати дитячі танцювальні вечори, різдвяні ялинки.

4. Ученицям заборонено відвідувати ресторани, клуби, маскаради, костюмовані, сі-мейні й танцювальні вечо-

ри та будь-які збори для дорослих.

5. Ученицям забороне-но збиратися і ходити по ву-лицях групами. ■

Наталія Третьякова

ає бббутутутуууууу иии охохоххаййайаййаййййнонооою ю ю юююююююи, ннававітіть ь баббабаааан-н-ннокк нне е ппрпрпри-и-

анініні --в.й-

бо ет

3.3. УУчеччечеенининн цяцямм ддозтатататататттттттттатанцнцнццн юювальні в

відвімам сме

ридо

но злиця

Чого і як навчають у школі24

ввввіііддккррриииттттттяя ддааввннииннии вввіііддккккррррииииттттття ддааввнниинниипппрррааацццюююююттьь іі ддооссіі

За тисячі років своєї історії Індія подарувала безліч скарбів: відкриття, винаходи, технології. Усі вони настільки міцно увійшли в наше життя, що ми — люди Заходу — сприймаємо їх як належне.

Астроном іяІндуси опрацювали календар, винай-

шли зодіак, визначили рівноденства, відкри-ли головні закони планетних рухів, спосте-рігали й передбачали затемнення. Великий астроном Ар’я Бхата довів, що Земля обер-тається навколо своєї осі, задовго до того, коли це відкриття сколихнуло Середньо-вічну Європу. Давні індійці знали, що Земля обертається навколо сонця, а не навпаки, як стверджували так звані вчені Європи се-редніх віків. Навчилися будувати сонячний годинник, який визначав час із точністю до двох секунд. Обсерваторія Джантар-Мантарр

25Відкриття та винаходи

Родонач альник ком п’ютерних тех нол ог ійЦей текст я набираю на комп’ютері, інфор-

мацію мені допомагає шукати Інтернет, але ці технології стали доступними завдяки одному маленькому (у переносному значенні, звичай-но) відкриттю, що зробили математики Індії. Настільки маленькому, що вони назвала його «шунья», що значить «ніщо». Зараз ми це на-зиваємо нулем. Саме нуль разом з одиницею становлять основу двійкового коду (бінарної системи), за допомогою якого записують усю інформацію в пам’яті наших комп’ютерів, мо-більних, фотоапаратів. Недарма цю техніку на-зивають цифровою.

Арабські? Ні, індійські!До речі, про цифри. Про ті, які ми називає-

мо арабськими, і якими користується людство. Насправді арабські купці «принесли» цифри на Захід лише у 900 році н. е. Але у своїх літописах вони посилаються на індійців, які вже за декіль-ка століть до н. е. робили складні математичні розрахунки.

Усі давні народи спочатку виражали цифри словами. Індуси не виняток. Наприклад, слово «руки» означало цифру «2». Адже рук у людини дві. Але слова були незручними для обчислень, тому приблизно у 10 році до н. е. їх замінили дев’ятьма одиничними цифрами (хоча до інду-сів вавилоняни вже намагалися ввести цифрові символи, але їх було мало, і доволі часто один і той самий символ дорівнював різним величи-нам). Тепер ми легко розташовуємо їх у визна-ченому порядку й отримуємо різні числа.

До речі, на Русі числа також позначали не словами, а буквами, але від цієї незручної сис-теми відмовилися лише значно пізніше — лише під час реформ Петра I.

Якось Брахмі — богу-творцю Індії — наснився наш світ, і бог одразу його створив. Казка, скажете ви? Але індійці ще у давні часи визначили, що один день Брахми (1 калпа) дорівнює 4 млрд 32 млн років. Саме стільки за сучасними розрахунками науковців існує Земля.

26 Відкриття та винаходи

Секрет дамаської сталі В XI столітті н. е. європейські хрес-

тоносці відчули на собі силу арабських мечів. Так народилася легенда про да-маські клинки. Один удар такої шаблі міг розрубати шолом європейського воїна, не затупившись при цьому, і легко розсікти підкинуту шовкову хустину. Хоча ці клин-ки й кували в Дамаску — столиці сучас-ної Сирії — технології виготовлення сталі прийшли до них з Індії. Секрет індійського булата — вутца — досі не розгаданий. Але намагаючись проникнути в цю таємницю (до-даючи в залізо інші метали), європейці ство-рили нержавіючу сталь. 1822 року Макс Фар-радей, змішавши залізо з  хромом, отримав метал, з якого побудована вся технологічна міць сучасності. Автомобілі, кораблі, літаки, пристрої, інструменти, побутове начиння — стільки всього людство виробляє зі сталі, яка не схильна до корозії.

Хід конем«Прабабуся» шахів — військо-

ва гра чатуранга — з’явилася в Індії в  I–II  ст. до н.  е. У  кутах 64-клітинної дошки ставили чотири роди військ, готових до бою (бойові колісниці, сло-ни, кіннота і піші воїни), ними керував верховода. У такі цікаві шахи треба бу-ло грати учотирьох.

Поступово грою зацікавились араби й удосконалили її на свій смак. Іслам забороняв зображувати живих істот, а грати арабам хотілося, тому вони викорис-товували мініатюрні абстрактні фігурки: цилінди й конуси, що робило легшим їхнє виготовлення й допомагало поширенню гри. Із Центральної Азії шахи перекочували в Європу, а приблизно в X–XI столітті з’явилися на Русі.

27Історія 7/2012

Дар бог ині СітиСорок відсотків нашого одягу містить

бавовну: білизна, футболки, сорочки, літні сукні та наші улюблені джинси. Індійці по-дарували людству бавовник і тонку тканину з нього — ситець, названий так на честь бо-гині пасовища Сіти.

Традиції обробляти бавовну вже п’ять тисяч років. Але вперше вона з'явилась у до-лині Інда, що сьогодні знаходиться на заході Пакистану. Бавовняними рослинами торгу-вали у всьому світі, та не всі створили ефек-тивну технологію для використання цього дива. Дуже складно було вручну вибирати насіння із бавовняної м’якоті, але давні індій-ці винайшли для цього механічний пристрій ще три тисячі років тому. Дерев’яний при-стрій складається з двох валиків і схожий на античну машинку для віджимання білизни. За її допомогою віджимають кульки бавовни: волокна проходять між валиками, а насіння легко відокремлюється. Сучасні машини для переробки бавовни побудовані на такому самому давньому принципі.

Наставники АвіценниЗнання давніх індійців справді було

чудовими. У працях індійських медиків ви-кладена система, яку потім освоїв Гіппократ. Арабські лікарі, які користувалися заслуже-ною славою в середні віки, постійно згаду-вали індійських лікарів як наставників греків і самих себе.

Індуси знали і використовували плас-тичну хірургію, а перші протези були ство-рені ними приблизно в 300 році н. е. Вони розробили унікальну медичну систему Аюр-веда (коли лікують не одну хворобу, а весь організм у комплексі), методи якої до сьо-годні визнають ефективними.

28 Відкриття та винаходи

Мати слов’янськихмов Мова давніх індійців — санскрит —

лежить в основі багатьох мов, у тому чис-лі й нашої рідної української. Науковою мовою це зветься так: українська мова належить до східнослов’янської групи ін-доєвропейської мовної сім'ї. Порівняйте:

бог вогню у індійців носив ім’я Ан-гі, грізний бог води — Варуна;

індійською — бхагаті, україн-ською — бігати;

бхратар — брат; веда — відомо; джана — людина (від цого похо-

дять Іван, Джон, Жан тощо); джані — дружина; джив, джити — жити; дану — ріка (порівняй із ДоН, ДНі-

про, ДоНець); два — два; три — три; курча — кучерявий; ліп — ліпити; мата — мати; свасті — щастя; хіма — зима; юша — юшка.

Що б іще додати? З цими винаходами ін-дусів ми стикаємося щоденно: спеції, цукор. Юні панянки й дорослі пани захоплюють-ся індійськими танцями, й мільйони людей у всьому світі намагаються досягти гармонії тіла й духа за допомогою давньої індійської гімнастики — йоги.

Безперечно, світу є за що дякувати цьо-му мудрому народові. ■

Марія Юдіна

Дітлахи різних національностей завдячують Індії, бо вона дала натхнення для творчості відомому письменнику Редьярду Кіплінгу. Помітно збідніла б світова література і мультиплікація, без казкових персонажів із «Книги Джунглів»: Мауглі, Акели і Шерхана, мудрого Каа, кумедного Балу й сміливого Ріккі-Тіккі-Таві.

29Історія 7/2012

Громовержець Зевс вирішив покарати непокірного титана Прометея, наславши на людей незліченні лиха. Для цього він створив прекрасну дівчи-ну Пандору, яка й принесла людям хвороби, прикрощі, печалі, ненависть, біль, заздрість.

Титан ПрометейДавним-давно люди жили, як дикі зві-

рі. Вони не користувалися вогнем, не вміли будувати будинки, орати землю, мучилися й помирали від хвороб. Усе життя люди чо-гось боялися. Але найбільшого страху на них наганяли боги.

Титан Прометей вирішив допомогти лю-дям. У свого друга Гефеста Прометей викрав священний вогонь.

Прометей навчив людей мистецтв, дав їм знання, навчив рахувати, читати та писати. Він

показав їм, як добувати й обробляти метали. З його допомогою люди навчилися приручати диких звірів і обробляти поля.

Люди стали щасливішими. Дізнавшись про це, громовержець Зевс жорстоко по-карав Прометея. Він змусив його стражда-ти і мучитися кілька століть. Громовержець пробачив титану тільки після того, як той від-крив йому таємницю його долі. Зевс проба-чив титану, але не зміг пробачити людям. Він довго думав, як помститися смертним, і на-решті в його голові визрів підступний план.

30 Мовою міфів та історії

«Надiлена всiма дарами»Зевс закликав до себе богів. Він наказав

Гефесту змішати землю й воду й виліпити най-прекраснішу дівчину. Гефест виконав його наказ, а боги вдихнули в дівчину життя. Афіна виткала для неї прекрасний одяг, Афродіта наділила її божественною красою, Гермес по-дарував хитрість і розум, а Зевс — цікавість.

Боги назвали дівчину Пандорою, що означало «наділена всіма дарами». За заду-мом Зевса, Пандора повинна була принести людям усілякі негаразди.

Зевс велів відвести Пандору на землю, до брата Прометея Епіметея. На відміну від муд-рого Прометея, Епіметей не вирізнявся дале-коглядністю й гострим розумом. Прометей не раз закликав його бути обережним і в жодно-му разі не приймати дарунків від Зевса. Але, побачивши Пандору, Епіметей швидко забув накази старшого брата. Дівчина була подібна до богині, і Епіметей відразу запропонував їй руку й серце. Пандора погодилась і почала гос-подарювати в його будинку.

Та мнича скриняЗ цікавості Пандора оглянула всі куточки

у будинку свого чоловіка. Вона знайшла у по-гребі дивну скриню, закриту важкою криш-кою. Епіметей заборонив дружині спускатися в погріб і відкривати таємничу скриню.

Пандора місця собі не знаходила від цікавості. Ледь дочекавшись, коли чоловік пішов у справах, вона кинулася в погріб. Обережно підійшла до скрині й стала її роз-глядати. Скриня був виготовлена з темного дерева, а на кришці була вирізана голова. Пандорі здалося, що ця голова посміхається і підбадьорює її. Скриня була обв'язана блис-кучим золотим мотузком, зав'язаним склад-ним вузлом. Пандора почала розплутувати

вузол, і невдовзі шовковий мотузок упав на підлогу. До молодої жінки долинув тихий шепіт.

Пандора підняла важку кришку скрині і звідти на волю вирвалися незліченні лиха: хвороби, бідність, біль, гнів, заздрість... Пан-дора злякалася й зачинила кришку. На дні скрині залишилася тільки Надія.

Ні Пандора, ні Епіметей не знали, що це й був план Зевса, який хотів покарати щас-ливих людей. Лиха, що вилетіли зі скрині, миттєво заполонили світ.

Відтоді вони непроханими гостями приходять до людей. Зевс позбавив їх мо-ви, тому нечутними кроками, мовчки прихо-дять вони до людей та отруюють їхнє життя. Так Громовержець помстився і Прометею, і ощасливленим людям.

Ми називаємо тепер «скринею Пандо-ри» всі негаразди, які виникають раптово, через нашу необережність. ■

www.istmira.com

31Історія 7/2012

Мал

юно

к Ка

тери

ни Ш

анін

ої

32 Малюнок-загадка

Гостювання у бояринаXIV cт.

33Історія 7/2012

Ми пропонуємо вам знайти десять історичних помилок, яких припустився художник, зображую-чи життя російських бояр XIV cт.

Гортаючи сторінки календаря

1928 В Англії з’явилися перші телевізори

1547 У Франції відбулася остання дозволена дуель

1928 Англієць Т. Кук створив першу туристичну агенцію

1569 Створена держава Річ Посполита Всесвітній

день поцілунків

Всесвітній день

шоколаду

1900 У Франції вперше було введено обмеження швидкості для автомобілів (10 км/год)

1887 В Англії презентовано перші паперові серветки

1200У Китаї винайдено сонячні окуляри

1878 В Англії під час матчу було вперше використано свисток

34

120У Китсоняч

28нглії з’явилші телевіз

9рена держава осполита

192В Анперш

1569СтворРіч По

лися зори

192Англствотури

Всесвітдень

оцілун

В

п

154У Фростадуел

190У Фрвведшвиавто

188В Анпершсерв

7нції відня дозв

7 лії презеннтованоо

паперові тки

дбуулася воолена

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

Історія 7/2012

1799 У Єгипті було знайдено Розетський камінь, завдяки якому розшифрували ієрогліфи

1960 Політ Білки і Стрілки в космос

1486 р. до н. е.У Китаї вперше описано повне сонячне затемнення

1613 Початок правління династії Романових у Росії

1967 Американські астронавти висадилися на поверхні Місяця

1955 У США було відкрито перший Диснейленд

День хотдога в США

Міжнародний день шахів

35

1930 Відбулося відкриття першого чемпіонату світу з футболу

1240 Невська битва. Перемога руських воїнів над шведськими лицарями

1439 В Англії під час чуми заборонені поцілунки

16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31

2Даремно, що ви не думаєте! Зображення Святого Геор-гія та тризуб прикрашали монети Ярослава Мудрого.

(Поверніться до п.15)

1Після смерті князя Святослава між його трьома синами роз-

горілася міжусобна війна.А чи ви знаєте, як вона завер-

шилася?

Перемогою Воло-димира та заги-

беллю двох інших претендентів на престол — Яро-полка та Олега

(переходьте до п. 14)

Перемогою Ярополка та вигнан-ням Олега та Володи-

мира (переходь-те до п. 23)

3Для захисту південних кордонів Володимир збудував систему фортець. Проте, щоб зміцнити оборону, князь

запровадив додаткові засоби. А чи ви знаєте які?

«Змієві вали» (переходьте

до п. 10)

систему сигнальних вогнищ (пере ходьте

до п. 22)

Дидактична гра «Київська Русь за Володимира Великого» з 30 пунктів. Гра побудована на тестовій основі і починається з № 1 (запитання і два варіанти відповіді. Кожна відповідь містить указівку до дії — «Переходьте до п...»). Гравець обирає відповідь, яку він вважає правильною, і переходить до вказаного пункту. Якщо відповідь правильна, то в цьому пункті міститься інформація, яка підтверджує правильність відповіді й подає подальші вказівки до наступного пункту. Якщо відповідь неправильна, то в даному пункті міститься інформація додаткового характеру і пропозиція повернутися до початкового питання.

Правила гриПравила гри

Êèiâñüêà Ðóñü Êèiâñüêà Ðóñü çà Âîëîäèìèðà çà Âîëîäèìèðà

ÂåëèêîãîÂåëèêîãî

36 Квест-тест

на річці Альті (переходьте

до п. 20)

на річці Трубіж (переходьте

до п. 28)

7Співчуваємо! Мстислав правив у Тмуто-роканській землі. Він не воював проти

Святополка. Це був зовсім інший князь. (Поверніться до п. 29)

9Дуже добре! Володимир приєднав

східнослов’янські князівства білих хорватів та волинян або дулібів. Князь вів запеклу

боротьбу із Польщею. Йому вдалося здобути велику перемогу над поляками і включити

до Київської Русі «червенські міста» — Белз, Холм, Перемишль. (Переходьте до п. 25)

8Володимир прийняв хрещення. У якому

місті сталася ця подія?

10Вражені вашими знаннями!

«Змієві вали» було збудовано для захисту саме від кочівни-

ків. Вони оточували Київ та простягалися ще на тисячу

кілометрів. (Переходьте до п. 16)

11Помилка! Церкву Святої Ірини було побудовано за часів

князя Ярослава. (Поверніться до п. 4)

5Ще б пак! Землі в’ятичів та ра-димичів було приєднано бать-

ком Володимира — князем Святославом. Володимир лише придушив чергове повстання

цих племен та остаточно закрі-пив їх у складі Київської держа-

ви. (Поверніться до п. 19)

6Війська Володимира 993 року здобули перемогу над печенігами під Києвом.

А чи ви знаєте, де саме?

4Незабаром після хре-

щення у Києві було збудовано кам’яний

храм на честь Пресвятої Богородиці. Як ви гадає-те, яку ще назву мала ця

споруда?

Церква Святої Ірини (переходьте

до п. 11)

Десятинна церква (переходьте

до п. 27)

У Києві (пере-ходьте до п. 24)

у Корсуні (пере-ходьте до п. 30)

37Історія 7/2012

13Ні! Це помилка! Хозари за часів Володими-ра вже не загрожували Київській державі.

Хозарський каганат було розгромлено князем Святославом. (Поверніться до п. 25)

14Так, ви маєте рацію! Володимир за допомогою

варягів відвоював Новгород та розпочав наступ на Київ. Щодо Ярополка, то його було вбито варя-

гами-найманцями. (Переходьте до п. 19)

17Правильно! Після розгрому Хозарського

каганату Святославом біля південних кор-донів Русі з’явилися нові небезпечні кочів-

ники — печеніги. (Переходьте до п. 6)

18Вражаєте своїми знаннями! Справді, Воло-димир карбував на монетах зображення

Христа, а також власне зображення. Це все посилював напис «Володимир на столі».

За Володимира тризуб вперше використо-вується у якості герба. (Переходьте до п. 29)

16987 року у Візантії спалахнуло повстан-ня проти імператора Василія ІІ. Імпера-тор звернувся по допомогу до Володи-мира. А чи знаєте ви, на яких умовах?

введення без-митної торгівлі

для руських купців

(переходьте до п. 12)

сестра візантійсько-го імператора Анна

мала взяти шлюб із князем Київської

Русі (переходьте до п. 26)

15Володимир першим із руських князів по-

чав карбувати гроші. А чи знаєте ви, що він наказав зображувати на монетах?

Святого Геор-гія та тризуб на звороті

(переходьте до п. 2)

З одного боку Христа, а з іншого — самого князя.

На деяких монетах було викарбовано тризуб (пе-

реходьте до п. 18)

19Уперше слов’янські племена згадуються у пра-

цях давньоримських істориків І–ІІ ст. А хто саме з них описував життя давніх слов’ян?

землі в’ятичів та радимичів (пере-

ходьте до п. 5)

землі дулібів, хор-ватів та червенські міста (переходьте

до п. 9)

12Щось у цьому є, але... Договір із такими

умовами між Київською Руссю та Візантією було укладено за часів князювання Олега.

(Поверніться до п. 16)

38 Квест-тест

23На превеликий жаль, ви помилилися. Дійсно,

Ярополк розпочав міжусобну боротьбу й пішов війною на Олега. Йому невдовзі вдалося загар-бати у Олега Древлянську землю та захопити

Новгород. Проте переможцем він так і не став. (Поверніться до п. 1)

24Ви не влучили у ціль! Володимир хрестився зовсім в іншому місті. У Києві князь наказав

знищити язичницьких ідолів та силоміць охрестив киян. (Поверніться до п. 8)

26Абсолютно правильно! Шлюб з Анною був важливим політичним кроком, що виво-

див руського князя на один рівень з імпе-ратором Візантії. (Переходьте до п. 8)

27Молодці! За князя Володимира було зве-дено церкву Пресвятої Богородиці або

Десятинну. Князь виділів десяту частину прибутку від власних маєтностей —

звідти і друга назва. (Переходьте до п. 15)

28Ви на висоті! Володимир дістав пере-могу над печенігами під час «стояння

на річці Трубіж». За літописцем, жодна зі сторін не відважилася перетнути річку.

Тому відбувся двобій мужів. Руський богатир Кирило Кожум’яка переміг

печенізького вояка. (Переходьте до п. 3)

20Ні! Ви помиляєтеся! На річці Альті руські

війська було вщент розгромлено половцями. І сталося це зовсім не за князювання Володи-мира. Битва на Альті відбулася 1068 року за

правління Ярославичів. (Поверніться до п. 6)

21Відмінно! Святополка переміг новгородський князь Ярослав, який згодом став володарем Київської Русі. (Вітаємо з кінцем мандрівки)

22Помилка! Система сигнальних вогнищ була збудована задля попередження про небез-

пеку зі степу. (Поверніться до п. 3)

25Головною проблемою для Київської Русі за часів Володимира були напади кочівників.

А чи знаєте ви, яких саме?

хозарів (переходьте

до п. 13)

печенігів (переходьте

до п. 17)

39Історія 7/2012

40

30Точно! Вінчання Во-лодимира та Анни

відбулося у Корсуні або Херсонесі — ві-

зантійських володін-нях у Криму, які було захоплено руським

князем. (Переходьте до п. 4) ■■

29Князь Володимир мав багато синів, між якими після його

смерті розпочалася кривава боротьба за престол. Борис, Гліб і Святослав під час цих сутичок загинули. Винуватцем їх загибе-лі вважають князя Святополка.

А хто, на вашу думку, здобув перемогу над Святополком?

Мстислав (переходьте

до п. 7)

Ярослав

(переходьте до п. 21)

Вiдповiдi на малюнок-загадку:Вiдповiдi на малюнок-загадку:

Гостювання у боярина XIV cт.

1. Перша згадка про самовари стосується 1746 року. А перша згадка про чай — 1638 ро-ку. Боярин Федір Старков привіз засновнику династії Романових — царю Михайлу Федоро-вичу подарунки від монгольського хана, серед яких був і чай. Новий напій сподобався цареві й боярам, і вже у 70-х роках XVII століття чай почали постійно завозити до Росії. Тому чаю-вати у XIV столітті бояри не мали можливості.2. У Росії мистецтво склоробства виникло в XVII столітті. Розчинну каву було винайдено лише 1901 року3. Наприкінці царювання Олексія Михайло-вича Романова, у 70-ті роки XVII століття, у Ро-сії з'явилися перші іноземні газети, і тоді ж за наказом царя з'явилися «Куранти» — перший

рукописний звід зарубіжних звісток. Перша друкована газета почала виходити в Росії з січ-ня 1703 за наказом Петра I.4. У Росії запровадив моду перуки Петро I.5. Петро І правив з 1682 до 1725 року.6. 1763 року острів Ньюфаундленд (узбе-режжя Канади) був колонізований англійця-ми. Із цього часу з'являються перші письмові свідчення про існування особливої породи собак з дивовижними здібностями «морських тварин». Ньюфаундленди потрапили до Росії на початку ХХ століття.7. У Європі трубка з'явилася услід за тютю-ном. А сталося це після відкриття Америки 1492 року. Тютюн до Росії потрапив за часів Петра Великого.8. Годинник з маятником уперше з'явився в XVI столітті.9. 1783 року брати Монгольф'є вперше про-вели випробування повітряної кулі у Франції. У Росії цей літальний апарат з'явився значно пізніше.10. У Росіі літочислення від Різдва Христового було запроваджено лише 1700 року. ■

40 Квест-тест