1

УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСНА

УНІВЕРСАЛЬНА НАУКОВА БІБЛІОТЕКА

Випуск двадцять дев’ятий

Література до знаменних і пам’ятних

дат Тернопільщини на 2019 рік

Бібліографічний покажчик

тм

Тернопіль Видавництво «Підручники і посібники»

2018

2

УДК 050.9 Л64 Укладач М. Пайонк, завідувач відділу краєзнавчої літератури та

бібліографії Тернопільської ОУНБ Керівник проекту і науковий редактор В. Вітенко, директор Тернопільської ОУНБ,

заслужений працівник культури України Редактор О. Раскіна Комп’ютерний набір та верстка С. Стахурська, завідувач канцелярії Тернопільської

ОУНБ

Видано за фінансової підтримки Тернопільської обласної державної адміністрації й Тернопільської обласної ради

Л64

Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на 2019 рік. Бібліогр. покажч. Вип. 29 / Упр. культури Терноп. облдержадмін., Терноп. обл. універс. наук. б-ка ; уклад. М. Пайонк ; кер. проекту і наук. ред. В. Вітенко ; ред. О. Раскіна. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2018. — 80 с.

ISBN 978-966-07-3375-6 Видання містить інформацію про пам’ятні події краю та

його видатних людей. Посібник слугуватиме науковцям, освітянам, краєзнав-

цям, студентству, культурно-освітнім працівникам, широко-му загалові користувачів.

УДК 050.9 ISBN 978-966-07-3375-6 © Тернопільська обласна універсальна наукова бібліотека, 2018

3

Від укладача Бібліографічний покажчик «Література до знаменних і пам’ятних дат

Тернопільщини» Тернопільська обласна універсальна наукова бібліотека видає з 1991 року щорічно.

Мета цього посібника — надати представникам органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, викладачам навчальних закладів, учителям, краєзнавцям, журналістам, бібліотекарям, студентам, а також усім, хто небайдужий до історії краю, його сьогодення, довідковий матеріал про важливі події в історії області, ювілеї уродженців краю й видатних діячів, які життям та діяльністю пов’язані з Тернопільщиною, і допомогти в плануванні роботи на наступний рік.

Розпочинає покажчик перелік основних ювілейних і пам’ятних дат року. Далі розміщено інформацію про імена та події, що не увійшли до основного списку.

Основні ювілейні дати систематизовано за хронологією, зокрема подано число, місяць, найменування події, текстову довідку та рекомендаційний список літератури, а в персоналіях — за алфавітом. Дати вказано за новим стилем, відомості почерпнуто з друкованих джерел інформації, при цьому перевага надавалась енциклопедичним виданням, зокрема «Тернопільському енциклопедичному словникові». Полегшить користування бібліографією «Іменний покажчик» та «Покажчик назв».

Бібліографічний опис і скорочення здійснено відповідно до стандартів України в бібліотечній справі.

Перелік дат і ювілеїв неповний. Добір матеріалу до посібника завершено в травні 2018 року.

Розширити коло літератури даної тематики допоможуть видання: «Література про Тернопільську область за ... рік», краєзнавчі бібліографічні покажчики, списки та попереджувальні довідки, які Тернопільська обласна універсальна наукова бібліотека видала раніше, зведений краєзнавчий каталог, електронний краєзнавчий каталог.

Електронний варіант посібника розміщено в мережі інтернет за адресою: www.library.te.ua, у розділах «Видання бібліотеки» та «Календар знаменних дат».

Радимо використати пропонований довідник для вшанування видатних земляків, відзначення дат, які стосуються історії та культури певного району.

4

Висловлюємо щиру подяку за надання окремих матеріалів: Ковалькову Ю. — голові Тернопільської асоціації нобелівських студій,

заступникові голови Тернопільської обласної організації Асоціації філателістів України;

Мельничуку Б. — письменникові, краєзнавцю, заслуженому діячеві мистецтв України;

Поливку О. — краєзнавцеві, філателісту; Саваку Б. — краєзнавцеві, літературознавцю; бібліографам Борщівської, Збаразької, Зборівської, Лановецької,

Підволочиської, Підгаєцької, Тернопільської, Чортківської ЦБС. Ваші поради, зауваження та пропозиції щодо даного випуску покажчика

просимо надсилати на адресу Тернопільської ОУНБ: бульвар Т. Шевченка, 15, м. Тернопіль, 46001; e-mail: admin@library.te.ua; тел.: (0352) 52-72-70.

5

Знаменні та пам’ятні дати Тернопільщини на 2019 рік СІЧЕНЬ 1 — 90 років від дня народження Ярослава Максимовича Омеляна

(01. 01. 1929) — графіка, заслуженого художника України 1 — 70 років від дня народження Михайла Богдановича Цибулька

(01. 01. 1949—11. 07. 2017) — художника, науковця, педагога 2 — 75 років від дня народження Яромира Івановича Чорпіти

(02. 01. 1944) — краєзнавця, історика, заслуженого працівника культури України

10 — 125 років від дня народження Ярослави Львівни Музики (10. 01. 1894—22. 11. 1973) — української художниці

22 — 100 років від часу проголошення Акта Злуки УНР і ЗУНР (22. 01. 1919)

28 — 100 років від дня народження Олекси Зосимовича Корнієнка (28. 01. 1919—13. 02. 2003) — драматурга, перекладача, театрального критика

ЛЮТИЙ 9 — 100 років від дня народження Остапа Васильовича Хоміцького

(09. 02. 1919—10. 06. 2006) — педагога, лексикографа, поета, кандидата філологічних наук

БЕРЕЗЕНЬ 20 — 50 років від дня народження Ганни Володимирівни Назарків

(20. 03. 1969) — медика, літератора, публіциста 21 — 70 років від дня народження Володимира Васильовича Мармуса

(21. 03. 1949) — громадсько-політичного діяча, літератора, учасника «Росохацької групи»

КВІТЕНЬ 15 — 75 років від часу звільнення Тернополя від нацистських

загарбників (15. 04. 1944) ТРАВЕНЬ 31 — 50 років від дня відкриття Обласного комунального етнографічно-

меморіального музею Володимира Гнатюка в с. Велеснів Монастириського району (31. 05. 1969)

ЧЕРВЕНЬ 7 — 100 років від часу Чортківської офензиви (07. 06. 1919) 8 — 80 років від дня народження Володимира Леоновича Сушкевича

(08. 06. 1939—12. 02. 2011) — заслуженого журналіста України 20 — 75 років від дня народження Богдана Володимировича

Газилишина (20. 06. 1944) — краєзнавця, публіциста, громадського діяча, інженера-механіка

6

ЛИПЕНЬ 19 — 70 років від дня народження Богдана Івановича Бастюка

(19. 07. 1949—16. 11. 2014) — письменника 22 — 80 років від дня народження Богдана Семеновича Кусеня

(22. 07. 1939) — краєзнавця, публіциста, культурно-громадського діяча

26 — 100 років від дня народження Петра Михайловича Хамчука («Бистрого») (26. 07. 1919—21. 01. 1947) — військовика, діяча ОУН і УПА

27 — 90 років від дня народження Івана Федоровича Гнатюка (27. 07. 1929—05. 05. 2005) — українського поета, лауреата Національної премії ім. Тараса Шевченка

СЕРПЕНЬ 15 — 370 років від дня битви та укладення мирного договору під

Зборовом (15. 08. 1649) ВЕРЕСЕНЬ 9 — 75 років від часу депортації українців із Польщі (1944—1946) 18 — 70 років від дня народження Тамари Григорівни Сеніної

(18. 09. 1949) — краєзнавця, журналіста, поетки 24 — 125 років від дня народження Романа Григоровича Купчинського

(24. 09. 1894—10. 06. 1976) — письменника, поета й композитора, січового стрільця

26 — 100 років від дня народження Олександра Боніфатійовича Гринька (26. 09. 1919—09. 09. 2013) — актора, народного артиста України, журналіста

ЛИСТОПАД 11 — 60 років від дня народження Сергія Антоновича Сірого

(11. 11. 1959—04. 12. 2017) — поета-пісняра, журналіста ГРУДЕНЬ 9 — 120 років від дня народження Якова Петровича Косовського

(09. 12. 1899—11. 04. 1975) — краєзнавця, письменника, етнографа, педагога

7

Перелік імен та подій, що не увійшли до основного списку

1 січня 1929 р. у м. Почаїв, нині Кременецького району, народився вчений-економіст, педагог Василь Григорович Галанець. Заслужений діяч науки і техніки України (1993).

1 січня 1949 р. у с. Верещаки Лановецького району народився педагог, громадський діяч Іван Григорович Ковальчук.

Помер 10 жовтня 2000 р. у м. Тернопіль. 2 січня 1919 р. у м. Кременець народився філолог, педагог Микола

Євстахович Климчук. Помер 3 вересня 1991 р. у м. Тернопіль. 2 січня 1949 р. у с. Шельпаки Підволочиського району народився

скульптор Роман Степанович Гарбуз. Член Національної спілки художників України (1993).

2 січня 1949 р. у м. Тернопіль народилася економіст, педагог, кандидат економічних наук Ольга Степанівна Білоус.

3 січня 1949 р. у м. Тернопіль народився поет, критик, літературознавець, перекладач Володимир Костянтинович Кухалашвілі. Член Національної спілки письменників України (1989).

Помер 12 травня 2006 р. у м. Київ. 4 січня 1859 р. у с. Фільварки, нині належить до м. Монастириська,

народився лікар, журналіст, громадський діяч Володимир Львович Сіменович.

Помер 13 червня 1932 р. у м. Чикаго (США). 4 січня 1959 р. у м. Тернопіль народилася педагог Марія Євстахіївна

Ростоцька. Відмінник освіти України (1997). 5 січня 1944 р. у м. Збараж народився вчений, громадський діяч Богдан

Павлович Будзан. 5 січня 1969 р. у м. Бережани народився художник Сергій Йосипович

Карпишин. Член Національної спілки художників України. 6 січня 1889 р. у с. Денисів, нині Козівського району, народився

літератор Євген Омелянович Бородієвич. Помер 17 березня 1924 р. у м. Тарнобжег (Польща). Похований у

м. Івано-Франківськ. 7 січня 1889 р. у м. Підгайці народився письменник, перекладач,

літературознавець, педагог Михайло Іванович Рудницький. Помер 1 лютого 1975 р. у м. Львів. 7 січня 1889 р. у с. Яблунів, нині Гусятинського району, народився

священик, педагог Стефан-Йосиф Бахталовський. Помер 29 листопада 1984 р. у м. Саскатун. Похований у м. Йорктон

(Канада).

8

7 січня 1899 р. у с. Кривчики, нині Збаразького району, народився військовик Кирило Микитович Самборський, один із трьох уродженців Тернопільщини, яким під час Другої світової війни присвоїли звання генерал-майора.

Помер 8 жовтня 1972 р. у м. Київ. 7 січня 1909 р. у с. Великі Бірки, нині смт Тернопільського району,

народилася громадсько-політична діячка, педагог, журналіст Марія Іллівна Руда-Солонинка.

Померла 26 лютого 1982 р. у м. Торонто (Канада). 7 січня 1949 р. у с. Кулаківці Заліщицького району народився

хормейстер Іван Григорович Громик. Заслужений працівник культури УРСР (1987).

8 січня 1919 р. у м. Монастириська народився польський прозаїк, журналіст Мирослав Ковалевський.

8 січня 1939 р. у с. Красівка, нині Тернопільського району, народився громадсько-політичний діяч, публіцист Ярослав Романович Демидась.

10 січня 1939 р. у с. Горигляди, нині Монастириського району, народився господарник Михайло Васильович Дворський.

10 січня 1959 р. у с. Хоростець, нині Козівського району, народився історик, археограф, доктор історичних наук Богдан Іванович Андрусишин.

12 січня 1889 р. у с. Кутківці, нині належить до м. Тернопіль, народився громадсько-політичний і громадський діяч Василь Болюх.

Помер 17 жовтня 1953 р. у м. Мельбурн (Австралія). 14 січня 1894 р. у с. Калинівщина, нині Чортківського району, народився

громадський діяч, літератор Василь Гавриш. 14 січня 1919 р. у с. Старе Місто, нині Підгаєцького району, народився

громадський діяч Василь Папіж. У 40-х роках емігрував до США. Співорганізатор комітету підгайчан, головний редактор журналу «Слово підгайчан», член редакційної колегії історико-мемуарного збірника «Підгаєцька земля», головний редактор фотоальбому «Мандрівка землями Підгаєччини».

Помер 17 січня 1990 р. у м. Детройт (США). 14 січня 1929 р. у містечку Козлів, нині смт Козівського району,

народився вчений-кардіолог, педагог Василь Дмитрович Пришляк. Заслужений лікар України (1997).

14 січня 1929 р. у м. Чортків народився інженер у галузі електроніки, громадський діяч Іван-Ярослав Степанович Сос.

21 січня 1944 р. у с. Добрівляни Заліщицького району народився музикант Василь Танасійович Коротій. Заслужений працівник культури України (1997).

9

22 січня 1919 р. у с. Голгоча, нині Підгаєцького району, народився вчений у галузі медицини, доктор біологічних наук Іван Миколайович Кліщ.

22 січня 1949 р. у с. Городниця Підволочиського району народився господарник, меценат Ярослав Михайлович Пунда.

23 січня 1869 р. у с. Рибчики, нині с. Рибники Бережанського району, народився релігійний і громадський діяч, педагог, публіцист Теодосій Лежогубський.

Помер 27 березня 1919 р. у м. Львів. 23 січня 1894 р. у с. Ценів, нині Козівського району, народився

релігійний і культурний діяч, редактор Лука Стандрет. Помер 14 листопада 1981 р. у Канаді. 23 січня 1909 р. у с. Вікно, нині Гусятинського району, народився діяч

ОУН і УПА Василь Турковський (псевдо — «Павло»). Загинув 1 листопада 1944 р. у бою із загоном НКДБ в урочищі Чорний

Ліс поблизу м. Станіслав (нині — Івано-Франківськ). 23 січня 1949 р. у с. Мала Карначівка Лановецького району народилася

режисер, театрознавець Тетяна Іванівна Войцещук. 25 січня 1889 р. у с. Коцюбинчики, нині Чортківського району,

народився громадський діяч, педагог Федір Гаврилюк. Помер 31 грудня 1979 р. у Канаді. 26 січня 1929 р. у с. Саранчуки, нині Бережанського району, народився

лікар-уролог, громадський діяч Микола Іванович Цісельський. 27 січня 1899 р. у м. Тернопіль народився кооператор, громадський діяч

Іван Носик. Помер 5 липня 1989 р. у м. Торонто (Канада). 27 січня 1939 р. у м. Кременець народився вчений-географ Гліб-Симон

Гаюк. 29 січня 1869 р. у с. Денисів, нині Козівського району, народився лікар,

громадський діяч Володимир Йосипович Вітошинський. Помер 15 вересня 1930 р. у м. Відень (Австрія). 30 січня 1899 р. у с. Перемилів, нині Гусятинського району, народився

лікар, громадський діяч Дмитро-Микола Голубіцький. Помер 10 червня 1982 р. у м. Едмонтон (Канада). 30 січня 1919 р. у с. Шибалин, нині Бережанського району, народився

громадський діяч, підрайоновий провідник ОУН на Бережанщині (1940—1944) Павло Андрійович Карпишин.

Помер 25 травня 2002 р. у м. Сіракузи (США). 3 лютого 1929 р. у с. Мишковичі, нині Тернопільського району,

народився вчений у галузі медицини, фтизіатр-пульмонолог Орест Максимович Іванюта.

Помер 24 січня 1992 р. у м. Київ.

10

7 лютого 1919 р. у с. Озерна, нині Зборівського району, народився історик, нумізмат Володимир Васильович Зварич.

Помер 5 грудня 1998 р. у м. Львів. 9 лютого 1899 р. у с. Жуків, нині Бережанського району, народився

вчений у галузі філософії, військовик, професор Степан Васильович Федчишин.

Помер 30 жовтня 1971 р. у м. Львів. 11 лютого 1919 р. у с. Доброводи, нині Збаразького району, народився

кооперативний діяч Мирослав Ліщинський. Помер 1977 р. у м. Мельбурн (Австралія). 12 лютого 1919 р. у с. Мечищів, нині Бережанського району, народився

військовик, учасник національно-визвольних змагань Богдан Миколайович Федик (псевдо — «Крук»).

Загинув 7 травня 1945 р. у бою з радянським каральним загоном (за іншими даними — 1948 р. поблизу с. Сосулівка, нині Чортківського району).

12 лютого 1959 р. у с. Залужжя Шумського району народився господарник, громадський діяч Василь Олександрович Попик.

12 лютого 1959 р. у с. Гниловоди, нині Гвардійське Теребовлянського району, народився оперний співак (баритон) Стефан Васильович П’ятничко. Народний артист України (2006).

13 лютого 1929 р. у с. Доброводи, нині Збаразького району, народилася господарниця Катерина Дмитрівна Стасюк. Герой соціалістичної праці (1976).

Померла 3 липня 1988 р. у рідному селі. 13 лютого 1959 р. у с. Малий Глибочок, нині Збаразького району,

народилася інженер, правник, громадсько-політична діячка Любов Андріївна Півцьо.

Померла 26 квітня 2011 р. Похована в рідному селі. 13 лютого 1959 р. у с. Грибова Лановецького району народився

журналіст, публіцист, літератор Валерій Кирилович Ясиновський. Член Національної спілки журналістів України (1982).

13 лютого 1959 р. у м. Скалат Підволочиського району народився архітектор Микола Теодорович Білик. Член Національної спілки архітекторів України (1987).

15 лютого 1949 р. у с. Домаморич, нині Тернопільського району, народився художник Михайло-Микола Васильович Лисак.

18 лютого 1944 р. у с. Ланівці Борщівського району народилася різьбярка Оксана Петрівна Гавриш-Сікорська. Член Національної спілки майстрів народного мистецтва України (1990).

20 лютого 1949 р. у с. Лисівці Заліщицького району народився культурно-мистецький діяч Михайло Володимирович Марущак.

11

22 лютого 1949 р. у с. Чумалі, нині Збаразького району, народився господарник, громадський діяч Зіновій Григорович Пастернак.

24 лютого 1949 р. у с. Вербів Бережанського району народилася педагог, краєзнавець, громадська діячка Ярослава Богданівна Павлів.

26 лютого 1959 р. у с. Кровинка Теребовлянського району народився економіст, журналіст, громадський діяч Орест Павлович Муц.

28 лютого 1889 р. у с. Борсуки, нині Лановецького району, народився військовий і громадсько-політичний діяч, редактор Павло Феофанович Шандрук.

Помер 15 лютого 1979 р. у м. Трентон. Похований у м. Баунд-Брук (штат Нью-Джерсі, США).

1 березня 1929 р. у містечку Золотий Потік, нині смт Бучацького району, народилася мовознавець, педагог Олександра Антонівна Сербенська.

3 березня 1939 р. у с. Товсте, нині Гусятинського району, народився художник Ярослав Гнатович Шеремета. Член Національної спілки художників України (1971).

4 березня 1949 р. у с. Вербовець Лановецького району народився кандидат технічних наук, доцент Петро Васильович Юрковський.

5 березня 1949 р. у с. Старий Скалат Підволочиського району народився господарник, громадський діяч Степан Михайлович Кулик.

6 березня 1949 р. у с. Заруддя, нині Травневе Збаразького району, народився фотохудожник, публіцист Михайло Іванович Бенч.

10 березня 1939 р. у с. Крогулець, нині Гусятинського району, народився актор, режисер, сценарист, громадський діяч Орест Іванович Савка.

10 березня 1939 р. у с. Борщівка, нині Лановецького району, народився поет, прозаїк, перекладач, видавець, редактор Тарас Іванович Сергійчук. Заслужений працівник культури УРСР (1985).

12 березня 1879 р. у с. Чернихівці, нині Збаразького району, народилася польська письменниця Валерія Шалай-Гроеле.

Померла 4 березня 1957 р. у м. Дембіце (Польща). 12 березня 1969 р. у м. Тернопіль народився спортсмен, підприємець,

меценат Костянтин Олександрович Станько. 14 (за іншими даними — 17) березня 1909 р. у с. Мишків, нині

Заліщицького району, народився письменник, редактор, публіцист, громадсько-політичний діяч Данило Васильович Чайковський.

Помер 3 липня 1972 р. у м. Філадельфія (США). 15 березня 1889 р. у м. Монастириська народився громадський діяч

Лонгин Софронович Горбачевський. Помер 12 грудня 1971 р. у м. Монреаль (Канада). 15 березня 1894 р. у с. Трибухівці, нині Бучацького району, народився

поет, публіцист, громадський діяч Іван Балюк. Помер 27 серпня 1915 р. у с. Завалів, нині Підгаєцького району.

12

15 березня 1899 р. у с. Гадинківці, нині Гусятинського району, народився адвокат, громадський діяч, доктор права Євген Іванович Боднарук.

Помер 12 липня 1965 р. у Канаді. 17 березня 1789 р. у м. Тернопіль народився теолог, філософ Вінцент

Бучинський. Помер 29 березня 1859 р. у рідному місті. 18 березня 1899 р. у с. Городниця, нині Гусятинського району,

народився громадський діяч Василь Грайник. Помер 12 листопада 1970 р. у м. Ошава (Канада). 18 березня 1949 р. у смт Скала-Подільська Борщівського району

народився архітектор Валентин Олексійович Петелько. Член Національної спілки архітекторів України (1978).

18 березня 1969 р. у м. Копичинці Гусятинського району народився спортсмен (шахіст), майстер спорту міжнародного класу, міжнародний гросмейстер Василь Михайлович Іванчук.

19 березня 1939 р. у с. Касперівці, нині Заліщицького району, народився педагог, диригент, композитор, музикознавець Ярослав Федорович Оленчик.

21 березня 1869 р. у м. Тернопіль народився лікар, учений у галузі медицини Владислав Шимонович.

Помер 10 березня 1939 р. у м. Львів. 24 березня 1844 р. у с. Сороцьке, нині Теребовлянського району,

народився церковний діяч, богослов, педагог, письменник, видавець, перекладач Олександр Гаврилович Бачинський.

Помер 9 червня 1933 р. у м. Львів. 24 березня 1969 р. у с. Фільварки, нині належить до м. Монастириська,

народилася письменниця, журналістка, видавець, суспільно-політична й громадсько-культурна діячка Олена Львівна Кисілевська.

Померла 29 березня 1956 р. у м. Оттава (Канада). 25 березня 1889 р. у с. Саранчуки, нині Бережанського району,

народився дослідник у галузях садівництва та городництва Олександр Ґудзяк.

Помер 22 липня 1982 р. у м. Вінніпег (Канада). 25 березня 1949 р. у с. Купчинці Козівського району народився

спортсмен, тренер (біатлон, лижні гонки) Ігор Мирославович Починок. 26 березня 1939 р. у м. Збараж народився громадський діяч, господарник

Роман Ярославович Вацик. 26 березня 1959 р. у м. Тернопіль народився історик, археолог Олег

Миколайович Гаврилюк. 26 березня 1959 р. у м. Бережани народився математик, громадсько-

культурний діяч, краєзнавець Микола Павлович Проців.

13

28 березня 1889 р. у с. Пилипче, нині Борщівського району, народилася вишивальниця Ганна Юліанівна Герасимович. Заслужений майстер народної творчості України (1960).

Померла 31 березня 1974 р. у м. Косів, нині Івано-Франківської області. 31 березня 1949 р. у с. Малашівці Зборівського району народився

економіст, громадський діяч Михайло Васильович Андрунців. 31 березня 1969 р. у с. Саранчуки Бережанського району народився

художник, реставратор Іван Михайлович Карась. 1 квітня 1894 р. у с. Купчинці, нині Козівського району, народився

вчений-юрист, доктор права Ілля Петрович Блажкевич. Помер у 1978 р. у м. Краків (Польща). 1 квітня 1949 р. у с. Мшанець Теребовлянського району народився

співак (тенор) Петро Данилович Лабатий. Заслужений артист УРСР (1983). 2 квітня 1939 р. у с. Буглів, нині Лановецького району, народився

художник, книговидавець Іван Михайлович Гаврилюк. 3 квітня 1959 р. у с. Констанція Борщівського району народився артист

розмовного жанру, гуморист Григорій Миронович Драпак. Народний артист України (2009).

4 квітня 1959 р. у м. Тернопіль народився спортсмен (греко-римська боротьба), тренер-викладач Микола Ігорович Ткачук. Майстер спорту СРСР (1989).

6 квітня 1919 р. у с. Горигляди, нині Монастириського району, народився військовик Іван Іванович Дворський. Герой Радянського Союзу (1945).

Загинув 6 квітня 1945 р. у м. Кенігзберг, нині Калінінград (РФ). 6 квітня 1949 р. у м. Збараж народилася килимарниця, модельєр одягу,

етнограф Оксана В’ячеславівна Куца-Ковалишин. Померла 4 листопада 1986 р. у м. Львів. Похована в рідному місті. 7 квітня 1869 р. у с. Городниця, нині Гусятинського району, народився

поет, прозаїк, редактор, актор, диригент Осип Степанович Шпитко. Помер у 1942 р. у м. Ріо-де-Жанейро (Бразилія). 7 квітня 1929 р. у с. Чернихів Зборівського району народився

живописець, скульптор, різьбяр Володимир Якович Косовський. 9 квітня 1949 р. у с. Вовківці Борщівського району народився

композитор, музикант, педагог, поет Ярослав Васильович Злонкевич. 11 квітня 1889 р. у м. Тернопіль народився польський учений-

правознавець Людвік Ерліх. Помер 31 жовтня 1968 р. у м. Краків (Польща). 11 квітня 1929 р. у с. Цебрів, нині Зборівського району, народився

вчений у галузі техніки, педагог Євген Михайлович Семенишин. 12 квітня 1889 р. у с. Лежанівка, нині Гусятинського району, народився

громадський діяч, полковник армії УНР Іван Ілліч Любачевський.

14

Помер 4 квітня 1943 р. в Архангельській області (нині — РФ). 12 квітня 1929 р. у с. Іване-Пусте, нині Борщівського району, народився

релігійний діяч, митрополит Української автокефальної православної церкви Іван (у миру — Василь Миколайович Боднарчук).

Помер 9 листопада 1994 р. у родинному селі. 13 квітня 1949 р. у с. Августівка Козівського району народилася

журналіст, публіцист, літератор Тетяна Василівна Савків. Заслужений журналіст України (1996).

16 квітня 1919 р. у с. Теклівка, нині Гусятинського району, народився провідник-місіонер, публіцист, релігійний та громадсько-політичний діяч Методій Йосипович Ничка (псевдоніми — М. Подоляк, Омен).

Помер 17 серпня 1986 р. у м. Торонто (Канада). 17 квітня 1919 р. у с. Нападівка, нині Лановецького району, народився

військовик, почесний громадянин м. Ланівці Пантелеймон Іванович Луцюк.

18 квітня 1799 р. у с. Личківці, нині Гусятинського району, народився польський поет Тимон Заборовський.

Помер 20 (за іншими даними — 28) березня 1828 р. у родинному селі. 18 квітня 1894 р. у містечку Устя-Зелене, нині село Монастириського

району, народився священик, громадський діяч Іван Галібей. Помер у червні 1949 р. у в’язниці в м. Харків. 18 квітня 1944 р. у с. Іванків, нині Борщівського району, народився

вчений-фізик Богдан Антонович Лукіянець. 19 квітня 1909 р. у с. Заздрість, нині Теребовлянського району,

народився інженер, культурно-освітній діяч, продюсер Родіон Тимкович Сліпий.

Помер близько 1970 р. у США. 20 квітня 1889 р. у с. Голгоча, нині Підгаєцького району, народився

релігійний та громадсько-культурний діяч Юліан Ромуальдович Фіцалович.

Помер 31 жовтня 1976 р. у м. Торонто (Канада). 22 квітня 1939 р. у с. Бережанка, нині Лановецького району, народився

музикант, педагог, співак, самодіяльний композитор Юрій Пилипович Шевчук.

23 квітня 1949 р. у с. Поділля Підволочиського району народився господарник, громадський діяч Ігор Васильович Данилюк. Заслужений працівник сільського господарства (1995).

24 квітня 1949 р. у с. Долина, нині Теребовлянського району, народилася вчений у галузі мовознавства, педагог Елеонора Ярославівна Палихата (з дому — Карпа).

15

24 квітня 1949 р. у с. Москалівка Лановецького району народився вчений у галузі медицини Євген Филимонович Кучерук. Кандидат медичних наук. Заслужений лікар України (1999).

25 квітня 1869 р. у с. Сороцьке, нині Теребовлянського району, народився релігійний діяч, педагог, публіцист Леонід Михайлович Лужницький.

Помер 16 жовтня 1951 р. у Німеччині. 25 квітня 1949 р. у с. Новоставці Бучацького району народився вчений-

агроном, господарник, меценат Василь Прокопович Тринька. 26 квітня 1949 р. у с. Хоростець Козівського району народилася

журналіст, публіцист, літератор Ярослава Йосипівна Пархомчук. Член Національної спілки журналістів України (1981).

27 квітня 1879 р. у м. Монастириська народився польський педагог, перекладач, доктор філології Ян Білінський.

Помер 3 жовтня 1939 р. у м. Познань (Польща). 29 квітня 1949 р. у м. Тернопіль народилася скрипалька, педагог

Ярослава Григорівна Рівняк. Заслужена артистка України (2000). Померла 14 липня 2018 р. Квітень 1959 р. — у м. Тернопіль народився спортсмен (греко-римська

боротьба) Юрій Васильович Варибрус. Помер у 1992 р. у м. Тернопіль. 1 травня 1899 р. у м. Копичинці, нині Гусятинського району, народилася

громадська діячка, меценатка Броніслава Лиса. Померла 4 травня 1993 р. у м. Детройт (США). 1 травня 1929 р. у с. Ценів, нині Козівського району, народився

народний умілець Дмитро Іванович Коваль. 1 травня 1944 р. у с. Борщівка Лановецького району народився педагог,

музикант, хоровий диригент Микола Михайлович Пальчик. Помер 19 липня 1998 р. у смт, нині м. Ланівці. 1 травня 1949 р. у м. Чортків народився вчений у галузі медицини,

військовий лікар, професор Павло Петрович Горбенко. 2 травня 1949 р. у с. Будилів, нині Козівського району, народилася

співачка, діячка культури, краєзнавець, самодіяльний композитор Ярослава Іванівна Мазурак.

5 травня 1944 р. у с. Нападівка Лановецького району народився вчений-історик, педагог Костянтин Костянтинович Кондратюк. Заслужений діяч науки і техніки України (2004).

5 травня 1969 р. у м. Тернопіль народився тренер-вихователь, спортсмен (бокс), майстер спорту Віктор Борисович Воловик.

6 травня 1969 р. у м. Заліщики народився журналіст, літератор, перекладач Гордій Євгенович Безкоровайний.

16

7 травня 1969 р. у с. Велика Березовиця, нині смт Тернопільського району, народилася науковець, кандидат філологічних наук Наталія Левківна Крупа.

8 травня 1799 р. у м. Шумськ народився військовий капітан, декабрист Костянтин Густавович Ігельстром.

Помер 23 листопада 1851 р. у поселенні Кременське поблизу м. Таганрог (нині — РФ).

8 травня 1879 р. у с. Вікно, нині Гусятинського району, народився релігійний діяч Олександр Малицький.

Помер 3 травня 1953 р. у с. Шляхтинці, нині Тернопільського району. 8 травня 1969 р. у м. Теребовля народився підприємець, громадський

діяч Ігор Іванович Савіцький. 9 травня (записано в документах 18 травня) 1929 р. у містечку

Мельниця, нині смт Мельниця-Подільська Борщівського району, народився громадсько-політичний діяч, підрайоновий Юнацької ОУН (1944—1946) Петро Юрійович Касінчук. Член ОУН (1946).

Помер 13 травня 2012 р. Похований у м. Тернопіль. 9 травня 1969 р. у смт Козлів Козівського району народився спортсмен

(легка атлетика) Андрій Степанович Коцюбко. Майстер спорту України з легкої атлетики.

15 травня 1854 р. у с. Зарубинці, нині Збаразького району, народився біохімік, гігієніст та епідеміолог, громадсько-політичний та освітній діяч Іван Якович Горбачевський.

Помер 24 травня 1942 р. у м. Прага (Чехія). 15 травня 1889 р. у с. Куропатники, нині Бережанського району,

народився правник, хоровий диригент, педагог Роман-Євген Ставничий. Помер 17 листопада 1959 р. у м. Буффало (штат Нью-Йорк, США). 15 травня 1959 р. у с. Заліщики Бучацького району народився

художник-живописець Богдан Михайлович Вандяк. 17 травня 1969 р. у с. Коцюбинчики Чортківського району народився

художник Ігор Юліанович Мельничук. Член Національної спілки художників України (2000).

21 травня 1889 р. у с. Стара Могильниця, нині Теребовлянського району, народився вчений-математик, філософ, педагог Мирон Онуфрійович Зарицький.

Помер 19 серпня 1961 р. у м. Львів. 22 травня 1929 р. у с. Гадинківці, нині Гусятинського району, народився

педагог Пантелеймон Григорович Хомишин. Відмінник народної освіти УРСР (1960). Заслужений учитель України (1995).

Помер 6 червня 2017 р. у м. Заліщики. 22 травня 1959 р. у с. Скорики Підволочиського району народилася

фахівець у сфері страхування Ярослава Ярославівна Прокопюк.

17

24 травня 1949 р. у м. Еліста, нині Республіка Калмикія (РФ), народився живописець, графік Микола Іванович Пазізін. Від 1975 р. живе в м. Тернопіль.

Працює в галузях станкового живопису, рисунка. Член Національної спілки художників України, заслужений художник України (обидві — 1984). У 2010 р. отримав звання «Заслужений діяч культури Польщі».

25 травня 1859 р. у с. Ігровиця, нині Тернопільського району, народився польський художник Антоній Єзерський.

Помер 9 січня 1939 р. у м. Львів. 25 травня 1944 р. у м. Борщів народився громадський діяч, академік

Нафтогазової академії Ярослав Іванович Козак. 27 травня 1899 р. у с. Слобідка Струсівська, нині Кам’янка

Теребовлянського району, народився громадський діяч, ініціатор і фінансовий спонсор збірника «Теребовельська Земля» Маріян Курочка.

Помер 15 грудня 1983 р. у США. 29 травня 1959 р. у м. Кременець народилася літераторка Неоніла

Ігорівна Крем’янчанка (справжнє — Дригуш-Следзінська). 1 червня 1909 р. у с. Остальці, нині Теребовлянського району, народився

лікар, письменник, громадський діяч Володимир Пасіка. Помер 2 травня 1998 р. у м. Буффало (штат Нью-Йорк, США). 2 червня 1929 р. у с. Росохач, нині Чортківського району, народилася

громадська й музична діячка, педагог Марія Василівна Підкович. 3 червня 1889 р. у с. Целіїв, нині Гусятинського району, народився

педагог, громадський діяч Михайло Якович Базник. Помер 5 жовтня 1976 р. у м. Київ. 6 червня 1879 р. у с. Підгайчики, нині Зборівського району, народився

польський живописець, графік, архітектор, педагог, громадський діяч Владислав Яроцький.

Помер 7 лютого 1965 р. у м. Краків (Польща). 6 червня 1894 р. у м. Підгайці народився релігійний діяч, старшина

УГА, священик у с. Зарваниця Василь Головінський. Помер 5 січня 1990 р. у м. Віллов Ґров. Похований у м. Факс Чейз

(США). 8 червня 1919 р. у с. Пронятин, нині належить до м. Тернопіль,

народився діяч ОУН Іван Іванович Медвідь. Загинув у червні 1941 р. у в’язниці. 10 червня 1899 р. у с. Вільхівчик, нині Гусятинського району, народився

релігійний діяч, священик Української греко-католицької церкви Антін Пантелеймонович Луговий.

Помер 18 листопада 1976 р. у м. Вінніпег (Канада).

2* Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на 2019 рік

18

10 червня 1944 р. у с. Чернихівці, нині Збаразького району, народився вчений у галузі геодезії та землевпорядкування, педагог, доктор геологічних наук Роман Михайлович Рудий.

11 червня 1894 р. у м. Збараж народився громадський діяч, видавець Антін Батюк.

Помер 23 жовтня 1978 р. у м. Скрантон (США). 11 червня 1949 р. у с. Купчинці Козівського району народилася педагог,

громадсько-політична діячка Катерина Іванівна Данильчик. 12 червня 1899 р. у с. Богданівка, нині Підволочиського району,

народився релігійний діяч Микола Вояковський. Помер 12 травня 1972 р. у м. Коговз (США). 12 червня 1939 р. у с. Винятинці, нині Заліщицького району, народився

вчений у галузі математики, шахіст Микола Іванович Нагнибіда. 13 червня 1909 р. у містечку Скала-над-Збручем, нині смт Скала-

Подільська Борщівського району, народився оперний і камерний співак (тенор), педагог, громадський діяч Мирослав Григорович Скала-Старицький.

Помер 17 лютого 1969 р. у містечку Епіне, передмістя м. Париж (Франція).

13 червня 1969 р. у м. Зборів народився педагог, громадський діяч Євген Євгенович Лис.

14 червня 1889 р. у с. Білобожниця, нині Чортківського району, народився релігійний діяч Йосиф Заячківський.

Помер 20 вересня 1952 р. у м. Рим (Італія). 15 червня 1879 р. у с. Білобожниця, нині Чортківського району,

народився художник Іван Степанович Ставничий. Помер 29 лютого 1959 р. у рідному селі. 17 червня 1884 р. у с. Манаїв, нині Зборівського району, народився

митрополит Української католицької церкви в США Костянтин Сильвестрович Богачевський.

Помер 6 січня 1961 р. у м. Філадельфія (штат Пенсільванія, США). 19 червня 1919 р. у м. Тернопіль народилася фармацевт, громадська

діячка Олександра Боднар-Бучинська. Член Українського лікарського товариства Австралії.

20 червня 1949 р. у с. Забойки, нині Тернопільського району, народився священик, журналіст Орест Михайлович Глубіш.

21 червня 1909 р. у с. Метенів, нині Зборівського району, народився письменник Роман Володимирович Метельський. Від 1949 р. у США.

Видав збірки віршів: «Правда крізь пітьму» (1964), «Десять вінків сонетів» (1978), поему «Мій рідний край» (1969). Був членом редакційної комісії збірника «Зборівщина» (1985).

Помер у 1985 р.

19

21 червня 1949 р. у с. Бірки Шумського району народився церковний діяч, єпископ Української православної церкви Київського патріархату Володимир (у миру — Василь Сергійович Поліщук).

21 червня 1949 р. у с. Босири Чортківського району народився фахівець у галузі санітарії, громадський діяч Степан Васильович Пуцентело. Заслужений працівник охорони здоров’я (1998).

22 червня 1899 р. у містечку, нині смт Підволочиськ, народився радянський розвідник Самуїл Ґінзбург.

Загинув за нез’ясованих обставин 10 лютого 1941 р. у м. Нью-Йорк (США).

22 червня 1939 р. у смт, нині м. Ланівці, народився кандидат медичних наук, доцент Ігор Кирилович Лойко. Автор і співавтор майже 100 наукових і навчально-методичних праць, 3 винаходів та 19 раціоналізаторських пропозицій.

22 червня 1949 р. у с. Кудринці Борщівського району народився лікар, громадський діяч Ярослав Якович Гіль.

Помер 5 серпня 1990 р. у м. Кременець. 24 червня 1949 р. у с. Дзвиняч Заліщицького району народився вчений у

галузі сільського господарства, редактор, громадський діяч Антон Миколайович Третяк.

24 червня 1959 р. у смт Вишнівець Збаразького району народився спортсмен (вільна боротьба) Петро Євгенович Король.

25 червня 1919 р. у м. Збараж народився літературознавець, публіцист, редактор Володимир-Тарас Іванович Жила.

Помер 15 листопада 2004 р. у м. Лаббок (США). 25 червня 1949 р. у м. Почаїв Кременецького району народився

музикант, диригент-хормейстер Руслан Васильович Іщук. Член Національної ліги українських композиторів (1997).

25 червня 1959 р. у с. Буцнів, нині Тернопільського району, народився мовознавець, перекладач, педагог Ігор Миронович Кондратишин.

26 червня 1959 р. у с. Більче-Золоте Борщівського району народився археолог, краєзнавець, громадський діяч Михайло Петрович Сохацький.

26 червня 1959 р. у с. Хом’яківка, нині Нагірянка Чортківського району, народився вчений-економіст, літератор Василь Антонович Дерій.

27 червня 1959 р. у с. Іванчани Збаразького району народилася вишивальниця, народна майстриня Марія Володимирівна Калачик.

28 червня 1939 р. у м. Бучач народився правник, політичний і громадський діяч Богдан Петрович Футей.

3 липня 1949 р. у с. Чорнокінці, нині Великі Чорнокінці Чортківського району, народився вчений у галузі страхової науки, педагог Михайло Семенович Клапків.

Помер 12 грудня 2002 р. у м. Тернопіль.

20

5 липня 1959 р. у с. Іванчани, нині Збаразького району, народилася солістка-вокалістка (лірико-колоратурне сопрано) Марія Іванівна Ясновська. Заслужена артистка України (1996).

6 липня 1929 р. у с. Нараїв, нині Бережанського району, народився господарник, науковець, громадський діяч Юліан Васильович Павлів.

7 липня 1949 р. у м. Підгайці народився господарник Ігор Ярославович Ороновський. Заслужений будівельник України (2004).

12 липня 1879 р. у с. Хлопівка, нині Гусятинського району, народився правник, громадсько-політичний і державний діяч, літератор, публіцист Володимир-Лука Миколайович Темницький.

Помер 26 січня 1938 р. у м. Львів. 16 липня 1949 р. у м. Заліщики народився художник Юрій Григорович

Сандига. Член Національної спілки художників України (1992). 16 липня 1959 р. у с. Галич Підгаєцького району народився громадсько-

політичний діяч Роман Петрович Купер. Помер 30 травня 1994 р. Похований у м. Підгайці. 17 липня 1939 р. у м. Чортків народилася польська художниця,

сценограф Тереза Дароха-Клехта. 17 липня 1949 р. у с. Новосілка Підволочиського району народився

вчений-економіст, педагог Григорій Павлович Журавель. Заслужений працівник освіти України (1999).

18 липня 1934 р. у с. Заруддя, нині Збаразького району, народився поет, журналіст, член Національної спілки письменників України (посмертно) Іван Романович Горбатий.

Помер 2 липня 1990 р. у м. Тернопіль. 10 листопада 1995 р. на приміщенні школи в с. Заруддя відкрито

меморіальну дошку-барельєф. 20 липня 1949 р. у с. Біла Чортківського району народився журналіст,

редактор, педагог, спортивний діяч Петро Степанович Федоришин. Заслужений журналіст України (2004).

21 липня 1889 р. у м. Тернопіль народилася громадська діячка, меценатка Євдокія (Єва) Василівна Сташків.

Померла 1 червня 1977 р. у м. Маямі (штат Флорида, США). Похована в м. Детройт (США).

21 липня 1929 р. у с. Мужилів, нині Підгаєцького району, народився лікар, громадський діяч, доктор медицини Василь Якимович Саляк.

Автор наукових праць. Меценат книги «Підгайчани в боротьбі за волю України» (2000).

21 липня 1959 р. у смт Підволочиськ народилася співачка Адріана Романівна Онуфрійчук. Заслужена артистка України (2006).

21

22 липня 1959 р. у с. Угринів, нині Підгаєцького району, народився журналіст, редактор Василь Адольфович Томин. Член Національної спілки журналістів України (1986).

25 липня 1929 р. у с. Кровинка, нині Теребовлянського району, народився різьбяр Остап Адамович Пасіка. Член Національної спілки журналістів України (1958).

Помер 9 червня 2000 р. у рідному селі. 26 липня 1899 р. у с. Гаї Великі, нині Великі Гаї Тернопільського

району, народився громадський діяч, педагог Володимир Васильович Мацьків. Співавтор видання історично-мемуарного збірника «Шляхами Золотого Поділля».

Помер 26 серпня 1992 р. у м. Філадельфія (США). Похований у м. Факс Чейсі.

26 липня 1959 р. у м. Чортків народився лікар, громадський діяч Олександр Михайлович Степаненко.

30 липня 1894 р. у с. Козівка, нині Козівського району, народився польський історик Казімєж Тишковський.

Помер 25 червня 1940 р. у м. Львів. 31 липня 1909 р. у с. Татаринці, нині Лановецького району, народився

священик, протоієрей, магістр богословських наук Каленик Семенович Климчук.

Розстріляний німцями в 1943 р. 2 серпня 1919 р. у м. Збараж народився скрипаль, диригент, композитор,

поет Роман-Володимир Бородієвич. 3 серпня 1919 р. у м. Бучач народився агроном, краєзнавець Степан

Танасович Дудар. 3 серпня 1929 р. у містечку Товсте, нині смт Заліщицького району,

народився журналіст, редактор, громадський діяч Павло Миколайович Дорожинський.

7 серпня 1959 р. у с. Дубівці Тернопільського району народилася спортсменка (академічне веслування) Ганна Якимівна Кара. Майстер спорту міжнародного класу.

8 серпня 1929 р. у с. Глибочок, нині Борщівського району, народився хірург, громадський діяч Михайло Павлович Парнета. Заслужений лікар України (2000).

Помер 20 липня 2017 р. 9 серпня 1944 р. у с. Мартишківці Лановецького району народився

спеціаліст із сучасної західної та соціальної філософії, кандидат філософських наук, доцент Олександр Васильович Мельничук.

Помер 11 лютого 1997 р. 10 серпня 1944 р. у с. Млинівці Кременецького району народився

художник, різьбяр, керамік Ніл Григорович Зварунчик.

22

10 серпня 1949 р. у с. Стінка Бучацького району народився управлінець, громадський і культурно-освітній діяч Геннадій Іванович Яворський.

11 серпня 1949 р. у м. Тернополі народився вчений у податковій галузі Віктор Костянтинович Шкарупа.

12 серпня 1949 р. у с. Першотравневе, нині с. Вербів Підгаєцького району, народився господарник Володимир Ізидорович Дубовський. Заслужений раціоналізатор УРСР (1985).

13 серпня 1949 р. у с. Волиця Лановецького району народилася журналістка, публіцистка Галина Василівна Мацейків.

14 серпня 1889 р. у с. Домаморич, нині Тернопільського району, народився політичний і громадський діяч, посол до польського сейму (м. Варшава) Дмитро Теодорович Ладика.

Помер 13 лютого 1945 р. у м. Дрезден (Німеччина). 14 серпня 1919 р. у с. Осташівці, нині Зборівського району, народився

педагог, громадський діяч Михайло Петрович Лобунь. Почесний громадянин Бережан.

Помер 2 жовтня 1997 р. у м. Бережани. 15 серпня 1919 р. у м. Бучач народився діяч ОУН і УГА Ярослав

Григорович Косарчин (псевда — «Байрак», «Козак», «Вівчар»). Помер 13 грудня 1951 р. у с. Сваричів, нині Рожнятівського району

Івано-Франківської області. 16 серпня 1889 р. у с. Жеребки Шляхетські, нині с. Жеребки

Підволочиського району, народився адвокат, громадсько-політичний діяч Микола Якимович Бих.

Помер 22 жовтня 1944 р., нині Комі Перм’яцький АО (РФ). 20 серпня 1949 р. у с. Рожанівка Заліщицького району народився

господарник, меценат Ярослав Антонович Швед. Герой України (2000). Заслужений працівник сільського господарства України (1998).

24 серпня 1949 р. у с. Костянтинівка, нині Тернопільського району, народився режисер Євген Петрович Ваврик. Заслужений діяч мистецтв України (2004).

Помер 3 вересня 2014 р. Похований у м. Тернопіль. 25 серпня 1949 р. у м. Тернопіль народився громадський діяч, економіст,

господарник Анатолій Олександрович Жукінський. Помер 26 лютого 2017 р. у м. Тернопіль. 26 серпня 1894 р. у містечку Більче-Золоте, нині село Борщівського

району, народився пасічник, селекціонер, винахідник, громадський діяч Микола Паньків.

Помер 17 жовтня 1967 р. у м. Дуфрост (провінція Манітоба, Канада). 26 серпня 1949 р. у с. Осівці Бучацького району народився письменник,

критик, культуролог, народознавець, громадський діяч Богдан Петрович Чепурко.

23

26 серпня 1949 р. у с. Цапівці, нині Поділля Заліщицького району, народився інженер-програміст, громадсько-політичний діяч Іван Григорович Полевий.

26 серпня 1959 р. у с. Цебрів Зборівського району народилася вчений у галузі медицини Надія Василівна Пасєчко. Доктор медичних наук (1996).

29 серпня 1894 р. у м. Тернопіль народився релігійний діяч, священик Української греко-католицької церкви Мирон Пилипович Кордуба.

Помер 21 січня 1980 р. у м. Тернопіль. 3 вересня 1949 р. у с. Верещаки Лановецького району народився

економіст, правник, господарник, громадський діяч Володимир Кирилович Скакун.

7 вересня 1879 р. у м. Тернопіль народився педагог, громадський діяч Олександр Григорович Бойцун.

Помер у 1949 р. у таборі Буцбах (Німеччина). 8 вересня 1929 р. у містечку Скала-над-Збручем, нині смт Скала-

Подільська Борщівського району, народився вчений-геолог, професор Збігнєв Владиславович Бартошинський.

9 вересня 1949 р. у с. Дарахів Теребовлянського району народився музикант, педагог Роман Михайлович Наконечний.

9 вересня 1959 р. у с. Чернелів-Руський Тернопільського району народився історик, археолог Богдан Степанович Строцень.

11 вересня 1939 р. у с. Заставці, нині Монастириського району, народився релігійний діяч, єпископ Ярослав Михайлович Качан (чернече ім’я — Григорій).

Помер 22 листопада 2016 р. 12 вересня 1959 р. у м. Бережани народилася педагог, писанкарка,

вишивальниця Тетяна Андріївна Дибич (з дому — Гарап’юк). 13 вересня 1969 р. у с. Старий Вишнівець Збаразького району народився

підприємець, меценат Юрій Миколайович Хоміцький. 16 вересня 1889 р. у містечку, нині смт Козова, народився правник,

військовик, громадський діяч Володимир Бемко. Помер 15 серпня 1965 р. у м. Нью-Йорк (США). 17 вересня 1939 р. у с. Котузів, нині Теребовлянського району,

народився різьбяр, народний майстер із художньої обробки дерева Орест Миколайович Луцишин.

19 вересня 1889 р. у містечку Скала-над-Збручем, нині смт Скала-Подільська Борщівського району, народився кооперативний та громадський діяч Іван Мартюк.

Помер 27 квітня 1972 р. у містечку Свідниця Вроцлавського воєводства (Польща).

19 вересня 1929 р. у с. Лопушне, нині Лановецького району, народився журналіст, громадський діяч Созонт Степанович Чабан.

24

Помер 18 квітня 1990 р. у м. Тернопіль. 20 вересня 1949 р. у с. Блищанка Заліщицького району народилася

громадсько-культурна діячка, майстер народної творчості Орися Володимирівна Білинська.

21 вересня 1939 р. у с. Борщівка, нині Лановецького району, народився журналіст, редактор Яким Михайлович Пальчик.

Помер у липні 1999 р. у м. Київ. Похований у родинному селі. 22 вересня 1959 р. у с. Озеряни Борщівського району народився лінгвіст,

перекладач, громадський діяч Віктор Борисович Паюк. 23 вересня 1899 р. у с. Зарудечко, нині Збаразького району, народився

громадський діяч Корнило Ґонта. Співавтор збірника «Збаражчина». 24 вересня 1899 р. у с. Гермаківка, нині Борщівського району, народився

громадський діяч, педагог, меценат Іван Зельський. Помер 29 січня 1974 р. у м. Вінніпег (Канада). 24 вересня 1959 р. у м. Почаїв Кременецького району народилася

художниця ужиткового мистецтва Світлана (Соломія) Іванівна Бутковська. Член Національної спілки художників України (1999).

26 (за іншими даними — 29) вересня 1924 р. у с. Новосілка, нині Підгаєцького району, народився співак-аматор, політв’язень Михайло Іванович Кардаш (псевдо — «Скала»). У 1948 р. разом із батьком та братом емігрував до Канади.

Помер 27 березня 1999 р. Похований у секції УПА на цвинтарі св. Володимира в м. Овквіл (провінція Онтаріо, Канада).

26 вересня 1969 р. у с. Бережки Дубровицького району Рівненської області народилася співачка Світлана Олександрівна Бабчук. Заслужена артистка України (2002), від 1990 р. — солістка ансамблю народної музики «Візерунок».

27 вересня 1959 р. у с. Трубчин Борщівського району народилася народна майстриня Ганна Володимирівна Касіян. Член Національної спілки майстрів народного мистецтва України (1990).

28 вересня 1959 р. у с. Солоне Заліщицького району народився правник, підполковник міліції, магістр права Мирослав Михайлович Свистун.

29 вересня 1844 р. у с. Шляхтинці, нині Тернопільського району, народився священик і письменник Осип Григорович Барвінський.

Помер 8 лютого 1889 р. у с. Сервири, нині Сировари Зборівського району.

30 вересня 1869 р. у с. Новосілка Костюкова, нині Новосілка Заліщицького району, народився священик, мовознавець, перекладач, педагог Спиридон Васильович Кархут.

Помер 17 березня 1931 р. у м. Львів. 1 жовтня 1919 р. у м. Кременець народився лікар, громадський діяч,

літератор Михайло Якович Данилюк.

25

Помер 2 березня 1981 р. у м. Міннеаполіс (США). 3 жовтня 1939 р. побачив світ перший номер газети «Вільне життя» (як

орган тимчасового управління Тернополя, Тернопільського обласного комітету компартії України та обласної ради народних депутатів).

3 жовтня 1949 р. у м. Теребовля народився вчений у галузі математичного моделювання та інженерії Ігор Анатолійович Жуков.

3 жовтня 1949 р. у с. Товстеньке Чортківського району народився художник Борис Альбінович Яворський. Член Національної спілки художників України (1995).

4 жовтня 1944 р. у с. Бабинці Борщівського району народився вчений у галузі медицини, доктор медичних наук, професор Михайло Степанович Гнатюк.

7 жовтня 1919 р. у с. Озерна, нині Зборівського району, народився громадський діяч, лікар, доктор медицини Андрій Матвійович Лемішка.

10 жовтня 1859 р. у с. Зарубинці, нині Збаразького району, народився священик, поет, редактор, видавець, громадсько-освітній діяч Григорій Теодорович Грушка.

Помер 16 квітня 1913 р. у с. Пеняки, нині Бродівського району Львівської області.

10 жовтня 1944 р. у смт Гусятин народився вчений-фізик, педагог Володимир Петрович Акулов.

11 жовтня 1969 р. у с. Ласківці Теребовлянського району народилася хореограф, тренер Надія Романівна Кордюкевич.

14 жовтня 1919 р. у с. Слобідка Струсівська, нині с. Кам’янка Теребовлянського району, народився музикант, диригент Володимир Васильович Обухівський.

Помер 29 жовтня 1983 р. у м. Теребовля. Похований у с. Струсів Теребовлянського району.

15 жовтня 1939 р. у с. Оріховець, нині Підволочиського району, народився вчений у галузі біохімії Іриней Борисович Ратич. Доктор біологічних наук (1994).

17 жовтня 1889 р. у с. Настасів, нині Тернопільського району, народився громадський діяч, меценат Роман Слободян.

Помер 20 травня 1982 р. у м. Лінден. Похований у м. Елізабет (обидва — штат Нью-Джерсі, США).

19 жовтня 1929 р. у містечку, нині смт Гусятин, народилася художниця Ірина Гомотюк-Зєлик.

20 жовтня 1939 р. у с. Колодрібка, нині Заліщицького району, народилася господарниця Марія Степанівна Середа. Герой соціалістичної праці (1971).

20 жовтня 1944 р. у с. Цебрів Зборівського району народився скрипаль-віртуоз, читець художнього слова Володимир Євстахійович Лотоцький.

26

22 жовтня 1849 р. — перша згадка про Навчально-виховний комплекс Великобірківська загальноосвітня І—ІІІ ступенів школа-гімназія ім. С. Балея.

12 листопада 1873 р. її реорганізовано в трикласну школу. Про вчительство кінця ХІХ — початку ХХ ст. відомостей мало. Відомо, що в 1885 р. у школі працювали Володимир Балей та його дружина Ірена Швейковська — батьки академіка Степана Балея. При школі в цей час працювало 2—4 вчителі, один із яких був директором або, як тоді називали, управителем. Перша будівля школи знаходилась у Великих Бірках, у будинку № 188, і до наших днів не збереглась. Наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. приміщення вже 4-класної початкової школи перенесли в центральну частину села й знаходилася там до 1936 р., коли було відкрито 7-класну школу. Після відновлення Польської держави в селі не було своєї національної школи, лише початкова народна з польською мовою навчання. У кінці 20-х років українська громада домоглася, щоб школа була змішаною — польсько-українською. У середині 30-х років на кошти сільської громади було побудовано нову школу з польсько-українською мовою навчання. На період від 2 лютого 1936 р. була ще 4-класна, а на 1938 р. — 7-класна польсько-українська школа. Від 17 вересня 1939 р. зі вступом радянських військ на територію Західної України почалася радянізація української школи. У Великобірківській семирічній школі на той час навчалося 250 учнів і викладало 11 вчителів. Учні школи боролися на фронтах Другої світової війни, були учасниками підпілля ОУН та визвольних змагань УПА.

У Великобірківській середній школі (від 1993 р. — загальноосвітня школа І—ІІІ ступенів, від листопада 1997 р. — ім. С. Балея) у старших класах навчались і здобували середню освіту також значна кількість учнів старших класів із навколишніх сіл: Дичкова, Малого Ходачкова, Смиківців, Романівки, Максимівки, Ступок, Чернелева-Руського. Найбільша кількість учнів, що одночасно навчались у школі, була в 1995/1996 навчальному році й становила 734 учні, їх навчали 57 вчителів. У 70—80-ті роки в школі створено потужну матеріальну навчальну базу, працюють майстерні, спеціалізовані класні кабінети, спортивні секції, бібліотека. Від 1999 р. запроваджено вивчення автосправи.

22 жовтня 1939 р. у с. Вербівці Теребовлянського району народився диригент-хормейстер, педагог, музикознавець, фольклорист, заслужений працівник культури України Михайло Дмитрович Носатий.

24 жовтня 1899 р. у с. Палашівка, нині Чортківського району, народився громадський діяч Дмитро Гошуляк.

Помер у 1959 р. у м. Вінніпег (Канада). 25 жовтня 1949 р. у с. Покропивна Козівського району народилася

художниця-графік, живописець, педагог Ганна Андріївна Ткачик.

27

28 жовтня 1899 р. у с. Буцнів, нині Тернопільського району, народився військовик, вояк УГА Дмитро Андрійович Наконечний-Соколовський.

Розстріляний 8 січня 1938 р. у м. Житомир. 28 жовтня 1919 р. у містечку, нині смт Товсте Заліщицького району,

народився військовик Степан Миколайович Кошель. Герой Радянського Союзу (1944).

Помер у 1998 р. Похований у м. Москва на Калитніковському цвинтарі. 29 жовтня 1939 р. розпочав свою діяльність як сховище документів і

наукова установа Державний архів Тернопільської області. 30 жовтня 1939 р. у с. Чортория, нині Миролюбівка Тернопільського

району, народилася господарниця, громадська діячка Стефанія Антонівна Тисліцька. Заслужений працівник сільського господарства УРСР (1991).

31 жовтня 1889 р. у с. Мушкатівка, нині Борщівського району, народився військовик, громадський діяч Зенон Володиславович Носковський.

Помер 3 грудня 1962 р. у Словаччині. 31 жовтня 1899 р. у м. Тернопіль народився релігійний діяч Української

греко-католицької церкви, старшина УГА Єронім Грицина. Помер 24 вересня 1965 р. у м. Вінніпег (Канада). 31 жовтня 1939 р. у с. Бересток, нині Заліщицького району, народився

музикант, композитор, хоровий диригент, фольклорист Михайло Йосипович Облещук.

1 листопада 1939 р. у с. Валигури, нині Кременецького району, народився музикант, педагог В’ячеслав Степанович Валігура. Заслужений працівник культури УРСР (1989).

1 листопада 1944 р. у с. Шишківці Борщівського району народився журналіст, поет, публіцист Богдан Прокопович Гура.

2 листопада 1969 р. у м. Тернопіль народилася естрадна співачка Оксана Олександрівна Пекун. Заслужена артистка України (1998).

4 листопада 1879 р. у с. Купчинці, нині Козівського району, народився правник, публіцист, культурно-просвітній діяч Микола Григорович Стадник.

Помер 1947 р. у м. Відень (Австрія). 6 листопада 1929 р. у с. Плесківці, нині Зборівського району, народився

громадський діяч, історик, краєзнавець, літератор Дмитро Іванович Чернихівський. Член Національної спілки журналістів України (1999).

Помер 7 вересня 2016 р. 7 листопада 1899 р. у с. Розношинці, нині Збаразького району,

народився лікар, громадсько-політичний діяч Павло Григорович Таращук. Помер 26 лютого 1981 р. у м. Монреаль (Канада).

28

7 листопада 1919 р. у с. Бишки, нині Козівського району, народився меценат, громадський діяч, публіцист Дмитро Васильович Гайдук. Член ОУН.

8 листопада 1919 р. у м. Бережани народився поет, журналіст Володимир Васильович Заворотнюк.

Загинув у липні 1944 р. біля м. Броди, нині Львівської області. 8 листопада 1939 р. у с. Соснів, нині Теребовлянського району,

народився вчений-економіст Степан Леонович Дусановський. Заслужений працівник народної освіти (1999).

Помер 30 червня 2018 р. у м. Тернопіль. 11 листопада 1929 р. у с. Дарахів, нині Теребовлянського району,

народився педагог, диригент Іларіон Юрійович Пухальський. Помер 14 травня 1991 р. у с. Струсів Теребовлянського району. 11 листопада 1929 р. у м. Кременець народився економіст-

адміністратор, громадський діяч Микола Ігнатович Світуха. 13 листопада 1889 р. у с. Сокиринці, нині Чортківського району,

народився письменник, громадський діяч Тарантеля (справжнє — Семанців Михайло).

Рік і місце смерті невідомі. 13 листопада 1919 р. у с. Волощина, нині Бережанського району,

народився український громадський діяч Микола Бартків. Генеральний секретар Ліги українців Канади.

Помер 8 січня 1996 р. у м. Вітбі, біля м. Торонто (Канада). 15 листопада 1939 р. засновано Тернопільську обласну універсальну

наукову бібліотеку — першу державну книгозбірню на території області. 15 листопада 1959 р. у с. Петриків Тернопільського району народився

спортсмен (греко-римська боротьба), майстер спорту СРСР Анатолій Іванович Губ’як.

Помер 13 травня 1990 р. 17 листопада 1929 р. у с. Терпилівка, нині Підволочиського району,

народився вчений у галузі геології, педагог, громадський діяч Орест Іллярович Матковський. Лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1983).

18 листопада 1959 р. у м. Тернопіль народився інженер-винахідник, підприємець Мирослав Миколайович Білик.

21 листопада 1939 р. у с. Носів, нині Підгаєцького району, народився вчений у галузі фізики, просвітянин Михайло Максимович Медюх.

Помер 22 вересня 2003 р. у м. Тернопіль. 25 листопада (за іншими даними — 16 вересня) 1899 р. у с. Іванівка,

нині Теребовлянського району, народився державний діяч УРСР Михайло Данилович Хоптій.

Помер 18 листопада 1937 р. у м. Харків.

29

26 листопада 1939 р. у с. Дарахів, нині Теребовлянського району, народився хормейстер, діяч культури, педагог Орест Михайлович Олійник. Заслужений діяч мистецтв України (1997).

Помер 23 листопада 1998 р. у м. Теребовля. Похований у родинному селі. 26 листопада 1939 р. у Зборівському районі народився співак Богдан

Вівчарівський. 26 листопада 1944 р. у с. Петриків Тернопільського району народився

Олег Петрович Бережанський. Заслужений тренер України (лижне двоборство) (2002).

27 листопада 1919 р. у с. Галич, нині Підгаєцького району, народився громадсько-політичний діяч Михайло Іванович Фурда.

У 2004 р. вийшла друком книга «Михайло Фурда — патріот, лідер СУМ Америки». Автор — Б. Манюк.

1 грудня 1919 р. у с. Великі Гаї, нині Тернопільського району, народився журналіст, редактор, історик, бібліотекознавець, громадсько-політичний діяч Михайло Іванович Сосновський.

Помер 25 липня 1975 р. у м. Нью-Йорк. Похований у м. Джерсі-Сіті (США).

4 грудня 1939 р. постановою Президії Верховної Ради УРСР на території Західної України було створено шість областей, серед них — Тернопільську з центром у м. Тернопіль.

6 грудня 1894 р. у с. Мала Іловиця, нині Шумського району, народився ієромонах, схиігумен Почаївської лаври Амфілохій (у миру — Головатюк Яків Варнавович).

Помер 1 січня 1971 р. у рідному селі. Похований у м. Почаїв Кременецького району.

6 грудня 1959 р. у с. Ласківці Теребовлянського району народився вчений у галузі математики, краєзнавець Михайло Романович Петрик.

7 грудня 1899 р. у м. Тернопіль народилася письменниця Текля Теодорівна Білецька.

Померла 26 серпня 1965 р. у м. Чикаго (США). 11 грудня 1889 р. у с. Лосяч, нині Борщівського району, народився

меценат, педагог Йосиф Ваврик. Рік смерті невідомий. 11 грудня 1889 р. у м. Тернопіль народився громадсько-політичний та

церковний діяч, науковець, журналіст, видавець Микола Дмитрович Чубатий.

Помер 21 липня 1975 р. у м. Петерсон, штат Нью-Джерсі (за іншими даними — м. Берґен Пайнс) (США).

12 грудня 1909 р. у с. Кобилля, нині Збаразького району, народився майстер ткацтва, килимар Андрій Маркович Івахів. Вироби зберігалися в

30

Збаразькому краєзнавчому музеї (тепер — у НЗ «Замки Тернопілля»), приватних колекціях.

Помер 3 вересня 1992 р. у с. Кобилля, де й похований. 15 грудня 1949 р. у м. Тернопіль народився художник Юрій

Георгійович Федоров. 18 грудня 1889 р. у с. Пищатинці, нині Борщівського району, народилася

громадська діячка Емілія Гикава (з дому — Чорнейко). Померла 27 листопада 1966 р. у м. Вінніпег (Канада). 19 грудня 1939 р. засновано Тернопільську обласну філармонію.

Основний напрямок її роботи — гастрольно-концертна діяльність. 19 грудня 1939 р. засновано обласний комунальний методичний

центр народної творчості. 21 грудня 1899 р. у с. Гадинківці, нині Гусятинського району, народився

журналіст, редактор, громадсько-політичний діяч Михайло Погорецький. Помер 26 липня 1964 р. у м. Вінніпег (Канада). 24 грудня 1919 р. у м. Чортків народився лікар, громадський діяч,

письменник Володимир Білинський. Помер 23 березня 1996 р. у м. Вінніпег (Канада). 24 грудня 1939 р. у с. Джурин, нині Чортківського району, народився

громадський діяч, педагог Орест Степанович Маланюк. Помер 27 серпня 1971 р. у м. Тернопіль. 26 грудня 1919 р. у с. Бишки, нині Козівського району, народився діяч

ОУН і УПА Стефан Іванович Ґоляш. Помер 28 травня 2003 р. у м. Палатіне. Похований у м. Блумінгдейл

(штат Іллінойс, США). 31 грудня 1919 р. у с. Воробіївка, нині Підволочиського району,

народився мистецтвознавець, режисер Ярослав Дем’янович Вітошинський. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1974).

1149 р. — перша письмова згадка про м. Шумськ в Іпатіївському літописі.

1444 р. — перша згадка про м. Ланівці. 1539 р. — у м. Збараж народився польський письменник, церковний діяч

Йосиф Верещинський. Помер близько 1598—1599 рр. у м. Київ. 1589 р. — у містечку Вишнівець, нині смт Збаразького району,

народилася княгиня, меценатка Раїна (Ірина) Єреміївна Вишневецька-Могилянка.

Померла у 1619 р. у родинному містечку. 1809 р. — у с. Сосулівка, нині Чортківського району, народився

громадсько-політичний, освітній і церковний діяч Григорій Шашкевич. Помер 6 (за іншими даними — 18) серпня 1888 р. у м. Перемишль (нині

Пшемисль, Польща).

31

1819 р. — у с. Нараїв, за іншими даними — хутір Дунаїв (нині не існує) біля Нараєва, нині Бережанського району, народився книготорговець, меценат, громадсько-освітній діяч Михайло Демет.

Помер 18 липня 1890 р. у м. Львів. 1819 р. — у м. Зборів народився друкар, видавець, журналіст,

письменник Юліан-Антін Васильович Вислободський. Помер 3 червня 1871 р. у м. Відень (Австрія). 1839 р. — у с. Колодіївка, нині Підволочиського району, народився

польський письменник Владислав Козебродський. Помер 15 лютого 1893 р. поблизу м. Ярослав (нині Польща). 1844 р. — у с. Яргорів, нині Монастириського району, народився актор,

письменник Володимир Хрисантович Бучацький. Помер у 1912 р. у м. Відень (Австрія). 1844 р. — у с. Тарасівка, нині Збаразького району, народився

громадський діяч, посол до Галицького сейму Дмитро Остапчук. У 1896 і 1898 рр. Д. Остапчук супроводжував І. Франка на вічах у Збаразькому повіті; письменник гостював у нього в Тарасівці.

Помер у 1907 р. у рідному селі. 1849 р. — у с. Гайворонка, нині Теребовлянського району, народився

польський літературознавець, журналіст Броніслав Завадський. Помер у 1905 р. у м. Варшава (Польща). 1849 р. — у містечку Скала, нині смт Скала-Подільська Борщівського

району, народився польський граф, австрійський дипломат і державний діяч Аґенор Ґолуховський.

Помер у 1921 р. у м. Відень (Австрія). 1869 р. — у с. Тустоголови, нині Зборівського району, народився

фольклорист, священик, професор богослов’я в Римі Микола Іванців. Помер у 1914 р. у м. Рим (Італія). 1879 р. — у с. Кип’ячка, нині Тернопільського району, народився

військовик, громадський діяч, старшина УГА Теофіл Когут. 1879 р. — у м. Збараж народився польський живописець Болеслав

Лещинський. Помер близько 1914 р. у Польщі. 1889 р. — у м. Підгайці народився живописець Омелян Діброва. Помер після 1937 р. 1894 р. — у містечку Великі Бірки, нині смт Тернопільського району,

народився громадський діяч, сотник корпусу Січових стрільців Іван Зварич. Помер 25 грудня 1985 р. у Канаді. 1894 р. — у с. Настасів, нині Тернопільського району, народився

громадський діяч Степан Слободян. Помер 4 липня 1977 р. у м. Філадельфія (США).

32

1899 р. — у с. Шманьківчики, нині Чортківського району, народився громадський діяч Василь Тимофійович Захарчук.

1899 р. — у м. Тернопіль народилася громадська діячка Осипа Лень. Член управи Союзу українок.

Померла 15 березня 1987 р. у м. Нью-Йорк (США). 1899 р. — у с. Золота Слобода, нині Козівського району, народився

літературознавець, громадський діяч Володимир Томович Гуцал. Помер у 1984 р. у м. Торонто (Канада). 1899 р. — у м. Тернопіль народився вчений у галузі хірургії, доктор

медичних наук, професор Феодосій Михайлович Гуляницький. Помер у 1976 р. у м. Тернопіль. 1899 р. — у м. Теребовля народився лікар, громадський діяч Юрій

Андрейко. Помер 13 квітня 1975 р. у м. Нью-Йорк (США). 1909 р. — у с. Терпилівка, нині Підволочиського району, народився

громадський діяч Мирослав Іванович Співак. 1919 р. — у с. Лісники, нині Бережанського району, народився учасник

національно-визвольних змагань Іван Штепа (псевдо — «Чорний»). Помер у липні 1946 р. у с. Стегниківці. Похований у с. Кип’ячка (обидва

нині — Тернопільського району). 1919 р. — у с. Верещаки, нині Лановецького району, народився діяч

ОУН та УПА Іван Тимофійович Климишин. Загинув 7 травня 1944 р. у лісі поблизу с. Лопушне цього ж району,

перепохований у родинному селі. 1919 р. — у с. Дуплиська, нині Заліщицького району, народився

релігійний діяч, єпископ Ярослав Тимощук (монаше ім’я — Яків). Помер 20 грудня 1988 р. у м. Чортків. Похований у м. Заліщики. 1919 р. — у с. Мозолівка, нині Підгаєцького району, народився

громадсько-освітній діяч, педагог Іван Семенович Ліщинецький. Помер у 1944 р. у с. Вислюк Горішній (нині Польща). 1919 р. — у м. Монастириська народився польський мовознавець,

славіст, доктор філології Ян Залєський. Помер 4 квітня 1981 р. у Польщі. 1919 р. — у с. Соколів, нині Теребовлянського району, народився

громадський діяч Іван Атаманюк. Помер у 1967 р. в Австралії. 1919 р. — у с. Торське, нині Заліщицького району, народилася актриса

Марія Бабчинська. У 1945 р. виїхала до Польщі. 1919 р. — у м. Шумськ народився сходознавець, філолог, перекладач

Лейб (Лейба) Вільснер. Помер у 1988 р. у м. Ленінград (нині Санкт-Петербург, РФ).

33

1929 р. — у с. Вербів, нині Бережанського району, народився громадський діяч, член ОУН Григорій Головка.

1949 р. — у с. Соснів Теребовлянського району народився Мирон Степанович Гавриляк. Заслужений артист України (1997).

550 років с. Озерна Зборівського району. Озерна починає своє літочислення від 1469 р., коли вперше була згадана в польських джерелах. За переказами, її започаткували мешканці поселення Малої Озерної — Маріямпіль. Тодішнє поселення було не раз зруйноване та спалене ордами кочовиків. Після одного з нападів село було пограбовано, зруйновано й багато його мешканців знищено. Ті, хто вберігся, для будівництва нової оселі вирішили знайти надійніше місце. Вони обрали територію, де нині знаходиться центр Озерної. Коли ж поселення вийшло й значно розширилося за межі брами та валів, його стали називати Велика Озерна, згодом — Озерна (народна назва Озірна).

У документах 1542 і 1545 рр. Озерна вже згадується як містечко, що належало Я. Тарновському, а від 1615 р. — Я. Собєському. В Озерній був замок, залишки якого знаходяться на території лікарні. Його зруйнували кочівники.

Під проводом Б. Хмельницького через Озерну кілька разів проходило козацьке військо.

У 1672—1675 рр. містечко зазнало спустошливих турецьких набігів. Від 1772 р. Озерна належала до Бродівського, а від 1788 р. — Золочівського округів.

Під час Першої світової війни містечко зазнало значних руйнувань. У селі діяли «Просвіта», «Січ», «Сокіл», «Луг», «Пласт» та інші

товариства. Від липня 1941 р. до липня 1944 р. село знаходилося під німецькою

окупацією. В Озерній народився актор Я. Бортник, педагог, диригент В. Гоца,

художник В. Гриценко, письменник-сатирик Є. Дудар, учений-медик Л. Січкоріз, перебував етнограф О. Роздольський.

Вони побували на Тернопіллі 12 квітня — 180 років від дня народження видатного російського

мандрівника, географа, дослідника Центральної Азії Миколи Михайловича Пржевальського (12. 04. 1839—01. 11. 1888), який у 1861 р. перебував у Кременці, досліджував тут рослинний світ, збирав гербарій, вів спостереження за природою. У «Спогадах мисливця» та «Автобіографічному оповіданні» описав Кременець та околиці, довкілля с. Тилявка (нині Шумського району).

3* Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на 2019 рік

34

17 липня — 170 років від дня народження української письменниці, фольклориста, етнографа, члена-кореспондента Академії наук України Ольги Петрівни Драгоманової-Косач (Олени Пчілки) (17. 07. 1849—04. 10. 1930). Навесні 1909 р. відвідала міста Кременець та Почаїв. У часопису «Рідний край» (1908—1914) опублікувала матеріали про м. Кременець та край. Автор книжки «Юліуш Словацький, його життя, творчість і зразки творів» (1910). Листувалася з В. Гнатюком, М. Капієм.

Іменем Олени Пчілки названо вулицю в Кременці. 8 серпня — 200 років від дня народження українського письменника,

історика, фольклориста, етнографа й перекладача Пантелеймона Олександровича Куліша (08. 08. 1819—02. 02. 1897).

Улітку 1869 р. перебував у м. Тернопіль та с. Шляхтинці (нині Тернопільського району) в Олександра Барвінського, з яким заприятелював і підтримував дружні стосунки. Зустрічався з Осипом та Василем Барвінськими.

Удруге відвідав О. Барвінського в Тернополі в листопаді 1880 р. Разом з І. Нечуєм-Левицьким та уродженцем Тернопільщини І. Пулюєм

переклав українською мовою Біблію. Під час відвідин Галичини зупинявся в містечку, нині смт Підволочиськ.

1839 р. — 180 років від дня народження художника, письменника, публіциста, громадського діяча Корнила Миколайовича Устияновича (1839—22. 07. 1903).

Навчався в Бучацькій гімназії (1873—1874), жив у с. Вікно (нині Гусятинського району) у В. Федоровича, у 1882—1883 рр. — у містечку Гримайлів (нині смт Гусятинського району). Розписував церкви в с. Острів та Буцнів (обидва — нині Тернопільського району). Часто його мандрівні шляхи пролягали через Тернопіль і Чортків, неодноразово бував у Великому Ходачкові, Денисові, Купчинцях, Драгоманівці (всі — нині Козівського району). На прохання відомого музичного діяча О. Вітошинського розписував церкву в с. Денисів.

Побував у м. Зборів, м. Підгайці, м. Чортків; у містечку Залізці (нині смт Зборівського району), у селах Гермаківка, Більче-Золоте (обидва — Борщівського району), Ягільниця (нині Чортківського району) та інших селах і містечках Тернопільщини.

35

1 СІЧНЯ 90 років від дня народження

Ярослава Максимовича Омеляна (01. 01. 1929) — графіка, заслуженого художника України

Народився 1 січня 1929 року в с. Мшана, нині Городоцького району Львівської області. У 1947—1948 роках навчався у Львівському училищі прикладного мистецтва ім. І. Труша (нині — коледж декоративного і ужиткового мистецтва), у 1948—1950 роках — у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва (нині — національна академія мистецтв).

У 1950 році був депортований на поселення в Іркутську область (нині — РФ). Після повернення в Україну в 1959 році оселився в Тернополі. У 1969 році закінчив Український поліграфічний інститут ім. І. Федорова у Львові (нині — Українська академія друкарства).

Працює в галузі станкового й прикладного мистецтва, графіки, плаката, акварелі, рисунка.

Член Національної спілки художників України (1983). Заслужений художник України (2008).

Література Андрушків, Б. М. Ярослав Омелян — погляд на життя крізь призму

страждань і надії / Б. М. Андрушків, Б. І. Мельничук. — Тернопіль : Паляниця В. А., 2017. — 240 с.

*** Омелян, Я. Ярослав Омелян: «Моє життя — це довга історія» : [бесіда з

відомим художником] / провела Н. Зварич // Подільське слово. — 2012. — 15 черв. — С. 4 : фот. — (Талановиті земляки).

Омелян, Я. Ярослав Омелян: «Писати національну історію в художніх мініатюрах мене спонукав легендарний Ігор Герета» : [розмова з художником] / вів Т. Богданюк // Свобода. — 2015. — 2 жовт. — С. 4 : фот. — (Мистецький вернісаж).

Попович, Ж. З Любов’ю — по етапу, або Про Шевченкіану в мініатюрі та музу Ярослава Омеляна : [за матеріалами розмови з художником] / Ж. Попович // Номер один. — 2017. — 8 берез. — С. [15] : фот. кольор.

*** Волинець, Н. Лепківські стежки Ярослава Омеляна / Н. Волинець //

Свобода. — 2016. — 30 груд. — С. 4 : фот. Золотнюк, А. Естетика духу Ярослава Омеляна / А. Золотнюк // Вільне

життя плюс. — 2015. — 7 жовт. — С. 16 : фот. кольор. — (Виставка). Мельничук, Б. Нескорений / Б. Мельничук // Свобода. — 2011. —

11 листоп. — С. 3 : портр., фот. — (Роки і долі).

36

Нестеренко, П. Життя, прожите не марно / П. Нестеренко // Літературний Тернопіль. — 2017. — № 4. — С. 67—69. — (Образотворче мистецтво).

Павлович, О. Екслібриси Ярослава Омеляна / О. Павлович // Літературний Тернопіль. — 2017. — № 1. — С. 63—67 : портр. — (Образотворче мистецтво).

Палій, А.-В. Художник книжкового знаку / А.-В. Палій // Золота пектораль. — 2016. — № 2. — С. 161—163 : фот.

*** Авторський дует — про життя Ярослава Омеляна : [презентація кн.

«Ярослав Омелян — погляд на життя крізь призму страждань і надії»] // Свобода. — 2017. — 5 трав. — С. 4 : фот.

Білик, Н. Внесок Тернопільського обласного краєзнавчого музею в популяризацію творчості Ярослава Омеляна / Н. Білик // Матеріали Всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції «Краєзнавча музеологія: минуле, сьогодення, перспективи» : (до 100-річчя Тернопільського обласного краєзнавчого музею) / Терноп. обл. краєзнав. музей. — Тернопіль, 2013. — С. 22—28.

Вихристюк, Н. Виставка Ярослава Омеляна бентежить струни душі : [виставка терноп. митця в Народному домі «Перемога», присвячена Кобзарю] / Н. Вихристюк // Свобода. — 2016. — 8 квіт. — С. 4 : фот. — (Мистецький дивосвіт).

Садовська, Г. Не остудили сніговії серце художника : [відкриття персональної виставки Я. Омеляна в Українському домі «Перемога»] / Г. Садовська // Вільне життя плюс. — 2014. — 24 жовт. — С. 5 : іл. — (Вернісаж).

*** Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на 2009 рік.

Бібліогр. покажч. Вип. 19 / уклад. М. Друневич. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2009. — 128 с.

Про Я. Омеляна: С. 20—22. 1 СІЧНЯ

70 років від дня народження Михайла Богдановича Цибулька

(01. 01. 1949—11. 07. 2017) — художника, науковця, педагога Народився 1 січня 1949 року в с. Купчинці, нині Козівського району.

Закінчив Купчинецьку середню школу, Український поліграфічний інститут ім. І. Федорова у Львові (1972, нині — Українська академія друкарства). Працював завідувачем бібліотеки в Купчинецькій середній школі (1967—1970), учителем малювання в Купчинецькій та Денисівській загальноосвітніх школах (1970—1977), художнім редактором у Тернопільському

37

облполіграфвидаві та редактором журналу «Тернопіль» (1977—1995). Від 1995 року — викладач мистецьких дисциплін, від 1997 року — завідувач кафедри образотворчого мистецтва Тернопільського педагогічного інституту (нині — національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка).

Працював у галузі станкової графіки та графічного дизайну. Автор сотень графічних портретів, зокрема А. Шептицького,

В. Величковського, І. Зятика, З. Ковалика, М. Чарнецького в храмах Тернополя.

Виставки портретів видатних людей нашого краю його авторства організовувалися в музеях Тернополя, Бережан, Денисова Козівського району, у Збаразькому замку, Українському домі в Тернополі. Проілюстрував понад 300 книг.

Перший лауреат літературно-мистецької премії ім. Іванни Блажкевич (1993).

Помер М. Цибулько 11 липня 2017 року. Похований у с. Яструбове Козівського району.

Б. Савак Література

Савак, Б. Поколінням залишає портрети земляків / Б. Савак // Вільне життя плюс. — 2015. — 13 берез. — С. 8.

Савак, Б. Портретний вернісаж земляка-художника / Б. Савак // Вільне слово. — 2015. — 20 берез. — С. 5.

Хома, В. Михайло Цибулько / В. Хома // Хома, В. А Денисів село славне / В. Хома. — Тернопіль, 1997. — С. 31—32 : фот.

Хома, В Михайло Цибулько / В. Хома // Хома, В. Старовинні Купчинці / В. Хома. — Тернопіль, 2000. — С. 100.

*** Дем’янова, І. Цибулько Михайло Богданович (01. 01. 1949, с. Купчинці,

нині Козів. р-ну) — художник, науковець, педагог / І. Дем’янова, Б. Мельничук // Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль, 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 572 : фот.

Хома, В. Михайло Цибулько / В. Хома // Хома, В. Літературно-мистецька Козівщина / В. Хома. — Тернопіль, 2003. — С. 185—186. 2 СІЧНЯ

75 років від дня народження Яромира Івановича Чорпіти (02. 01. 1944) — краєзнавця, історика,

заслуженого працівника культури України Народився 2 січня 1944 року в м. Чортків. Закінчив історичний факультет

Львівського державного університету ім. І. Франка (1968, нині — національний).

38

Понад 40 років займається вивченням і дослідженням історії рідного краю. Автор історико-краєзнавчих нарисів, матеріалів до енциклопедичних видань.

Член Національної спілки краєзнавців України (1995). Заслужений працівник культури України (2006).

Література Чорпіта, Я. Чортків : [іст.-краєзнав. нарис] / Я. Чорпіта ; [передм.

автора]. — [3-тє вид., перевид., допов.] / Я. Чорпіта. — Чортків : Атаманчук В. В., 2012. — 159 с., [8] окр. арк. іл.

Чорткову — 480 : [путівник] / ред. часопису «Ратуша» ; за матеріалами Я. Чорпіти. — Чортків : Збруч, 2002. — [10] с. : іл.

*** Чорпіта, Я. Вони творили славу Чорткова : [про видатних людей —

уродженців Чорткова] / Я. Чорпіта // Ратуша. — 2007. — 12 лип. — С. 2. Чорпіта, Я. З історії чортківських ярмарків / Я. Чорпіта // Чортківський

вісник. — 2010. — 9 лип. — С. 3 ; 16 лип. — С. 6. — (До Дня міста). Чорпіта, Я. Замок Садовських-Борковських : З іст.-архітектур. пам’яток

міста / Я. Чорпіта // Чортківський вісник. — 2012. — 6 лип. — С. 5 : фот. — (Культура).

Чорпіта, Я. Культурно-просвітницькі товариства [Чорткова] / Я. Чорпіта // Чортківський вісник. — 2012. — 6 лип. — С. 5.

Чорпіта, Я. Про наших пекарів в минулому : [про пекарську справу та династії пекарів в Чорткові в ХVІІ — на початку ХХ ст.] / Я. Чорпіта // Чортківський вісник. — 2010. — 13 серп. — С. 5. — (Дещо з історії).

Чорпіта, Я. Якби не ти, село моє, Вкраїни б не було / Я. Чорпіта // Голос народу. — 2010. — 13 серп. — С. 4 ; 20 серп. — С. 4. — (Історія сіл Чортківщини).

*** Краєзнавець : [про життєвий і творчий шлях Я. Чорпіти] / упоряд.

О. В. Чорпіта. — Тернопіль : Терно-граф, 2014. — 167 с., [6] окр. арк. кольор. фот.

*** Іванців, О. Краєзнавець Яромир Чорпіта / О. Іванців // Голос народу. —

2001. — 23 берез. Присяжний, В. Музей його душі : [про краєзнавця Я. Чорпіту] /

В. Присяжний // Ратуша. — 2001. — 21 берез. ***

Дем’янова, І. Чорпіта Яромир Іванович (02. 01. 1944, м. Чортків) — історик, краєзнавець, педагог / І. Дем’янова // Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль, 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 606 : фот.

39

10 СІЧНЯ 125 років від дня народження Ярослави Львівни Музики

(10. 01. 1894—22. 11. 1973) — української художниці Народилася 10 січня 1894 року в містечку Заложці, нині смт Залізці

Зборівського району. Художню освіту здобула в мистецькій студії С. Батовського-Качора у Львові (1917—1919), потім — у Школі А. Льота в Парижі (Франція, 1935—1936). Студіювала реставрацію в Москві (нині — РФ) під керівництвом І. Грабара. Працювала в реставраційній майстерні Національного музею у Львові.

Від 1922 року брала участь у виставках. Одна із засновників і голова (1931) Асоціації незалежних українських мистецтв (АНУМ) у Львові та співорганізатор Українського жіночого конгресу в Станіславі (1934).

Померла Я. Музика 22 листопада 1973 року у Львові. Похована на Личаківському цвинтарі.

У січні 1988 року з нагоди 90-річчя від дня народження мисткині в Тернопільській картинній галереї експонувалися 72 її роботи.

Література Музика, Я. Голос із концтабору в Тайшеті / Я. Музика // Образотворче

мистецтво. — 2017. — № 1. — С. 74—79 : іл. — (Карби душі). Музика, Я. Лист Ярослави Музики до К. Ворошилова / Я. Музика //

Образотворче мистецтво. — 2017. — № 1. — С. 72—73 : фот. — (Дослідження. Знахідки).

*** Гординський, С. Пам’яті Ярослави Музикової (1896—1973) /

С. Гординський // Святослав Гординський про мистецтво : зб. статей / упоряд. Х. Береговська. — Львів, 2015. — С. 664—666.

Грицик, О. Вона народилася у Залізцях / О. Грицик // Зборівська дзвіниця. — 2014. — 17 січ. — С. 2. — (Наші земляки).

Жук, Г. «Як музика, Слава дзвенить» : [життєвий і творчий шлях Я. Музики] / Г. Жук // Вільне життя плюс. — 2017. — 10 лют. — С. 5 : портр. — (Особистості).

Ковальчук, Л. Зірка Ярослави Музики : [життя й творчість] / Л. Ковальчук // Вільне життя плюс. — 2014. — 22 січ. — С. 6 : портр. — (Наші славні земляки).

Ковальчук, Л. Ярослава Музика: «Народна творчість — не шкарлупа, а дзеркало правди» / Л. Ковальчук // Зборівська дзвіниця. — 2014. — 17 січ. — С. 2 : фот.

Кравченко, Я. У захваті від людської гідності : до 120-річчя від дня народж. худож. Я. Музики / Я. Кравченко // День. — 2014. — 24—25 січ. — С. 24 : фот. кольор. — (Галерея «Дня»).

40

Попович, Ж. Репресована Ярослава озвалася Музикою на полотні : Відома художниця довший час була зв’язковою Р. Шухевича / Ж. Попович // Номер один. — 2014. — 22 січ. — С. 9 : фот. — (Персона).

Федорук, О. «Чи надія і стремління не є сенс життя…» / О. Федорук // Образотворче мистецтво. — 2017. — № 1. — С. 109 : фот. кольор. — Рец. на кн.: Шимчук, Є. Призначення — природне, як небо. Ярослава Музика (10. 01. 1894—24. 02. 1973) / Є. Шимчук. — Львів : Колір ПРО, 2016. — 240 с. : іл.

*** Кузіч, Р. Екслібриси у творчості Ярослави Музики / Р. Кузіч //

Образотворче мистецтво. — 2017. — № 1. — С. 80—81 : іл. — (Мистецька спадщина).

Попович, Ж. Терниста доля Ярослави Музики : [виставка робіт художниці в Терноп. обл. краєзнав. музеї] / Ж. Попович // Номер один. — 2014. — 15 січ. — С. 3 : фот.

Фільц, Б. Українські музиканти на портретах Ярослави Музики / Б. Фільц // Музика. — 2015. — № 6. — С. 54—57 : іл.

*** Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на 2014 рік.

Бібліогр. покажч. Вип. 24 / уклад. М. Пайонк. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2013. — 128 с.

Про Я. Музику: С. 33—36. 22 СІЧНЯ

100 років від часу проголошення Акта Злуки УНР і ЗУНР (22. 01. 1919)

Після Листопадового зриву, 1 грудня 1918 року, у Фастові укладено попередній договір між Радою державних секретарів ЗУНР та Директорією УНР про «злуку обох українських держав в одну державну одиницю». На засіданні 3 січня 1919 року Українська Національна Рада в Станіславі, куди переїхав увесь апарат уряду, одностайно прийняла ухвалу про об’єднання ЗУНР та УНР. Зокрема, в ухвалі Національної Ради зазначалося: «Українська Національна Рада, виконуючи право самовизначення українського народу, проголошує торжественно з’єднання... ЗУНР і УНР в одну одноцільну суверенну Народну Республіку».

Невдовзі 36 галицьких делегатів, серед яких були Л. Бачинський, Л. Цегельський, Р. Перфецький, С. Вітик, письменник В. Стефаник, виїхали до Києва на урочистий Акт Злуки, приурочений до першої річниці проголошення самостійності Наддніпрянської України. Погожого морозного дня 22 січня 1919 року святково прибрану Софійську площу в Києві заповнили десятки тисяч жителів столиці, численні гості, військо. О

41

12 годині над колонами пролунало «Слава!», прозвучав національний гімн. Міністр закордонних справ ЗУНР Л. Цегельський оголосив грамоту — ухвалу Української Національної Ради й передав її голові Директорії В. Винниченку. У відповідь Ф. Швець зачитав Універсал уряду УНР, у якому, зокрема, зазначалося: «Віднині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України, Західно-Українська Народна Республіка (Галичина, Буковина й Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснилися віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України. Віднині є єдина незалежна Українська Народна Республіка…»

Після цього відбувся урочистий молебень. Свято під древніми стінами Софії закінчилося парадом українських військ. З особливим захопленням присутні вітали колони Січових стрільців під керівництвом полковника Є. Коновальця. Увечері 22 січня 1919 року Трудовий конгрес майже одностайно (проти проголосувало кілька лівих есерів і представників компартії) ухвалив Універсал про Злуку. ЗУНР було перейменовано в Західну область Української Народної Республіки (ЗОУНР). Державним гербом Соборної України став Тризуб.

День 22 січня 1919 року був одним із найпрекрасніших моментів нашої непростої, нерідко трагічної історії, назавжди залишившись у пам’яті українського народу як свято Соборності України. Але до справжнього об’єднання справа так і не дійшла. Уже через кілька днів після проголошення Злуки Директорія під тиском російських більшовицьких орд змушена була покинути Київ. Тому західним українцям годі було чекати якоїсь реальної допомоги з Наддніпрянщини. Справа боротьби з польськими агресорами цілковито лягала на їхні плечі.

Література Коваль, С. Тернистий шлях до Злуки / С. Коваль // Вільне життя. —

2009. — 21 січ. — С. 4. — (Говори, історіє). Матейко, Р. Освячене братання на віки / Р. Матейко // Свобода. —

2006. — 21 січ. — С. 2. — (22 січня — День Злуки УНР і ЗУНР). Мельник, І. Попередній договір про об’єднання УНР і ЗУНР в єдину

державу підписав колишній бережанський адвокат Дмитро Левицький / І. Мельник // Бережанське віче. — 2014. — 17 січ. — С. 2 : фот. — (До 95-річчя проголошення Акта Злуки).

«Однині воєдино…» : [97 років від часу проголошення Акта Злуки УНР і ЗУНР] : [за матеріалами розмови з відомими діячами Тернопільщини] / провела Л. Наконечна // Голос України. — 2016. — 22 січ. — С. 4 : фот.

Сливка, П. Лише вільний народ гідний щасливого майбутнього : [до 95-ї річниці Злуки українських земель] / П. Сливка // Свобода. — 2014. — 22 січ. — С. 5. — (Історичні паралелі).

42

*** Грещук, Г. «Навіки Злуку збережем!» : [про урочистості в Палаці

культури «Березіль» ім. Леся Курбаса з нагоди проголошення Акта Злуки] / Г. Грещук // Свобода. — 2008. — 26 січ. — С. 3 : фот. — (Відлуння свята).

Ліберний, О. Збруч — ріка єднання : [урочистості з нагоди Дня Соборності України на межі Терноп. та Хмельниц. областей] / О. Ліберний // Свобода. — 2008. — 26 січ. — С. 3 : фот.

Лучка, Д. День Соборності на Збручі / Д. Лучка // Нова Тернопільська газета. — 2011. — 26 січ. — 10 лют. — С. 1, 3 : фот. кольор.

Цаль, А. Один народ — одна держава : [святкування річниці проголошення Акта Соборності України в Держ. архіві Терноп. обл.] / А. Цаль // Свобода. — 2011. — 21 січ. — С. 3.

*** Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на 2004 рік :

бібліогр. список / уклад. М. Друневич. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2003. — 112 с.

Про День Соборності України: С. 14—15. 28 СІЧНЯ 100 років від дня народження Олекси Зосимовича Корнієнка

(28. 01. 1919—13. 02. 2003) — драматурга, перекладача, театрального критика

Народився 28 січня 1919 року в с. Петрівське на Чернігівщині в селянській родині. Від листопада 1951 року — у Тернополі. До 1958 року працював у редакції «Вільного життя». Саме в цей період написав свою першу п’єсу «Ключі до щастя».

Автор ряду п’єс. Його перу належать інсценізації повістей вітчизняних письменників. Переклав українською мовою п’єси О. Арбузова, Е. Скарпетті, Г. Мдівані, О. Штейна.

Окремими виданнями вийшли його п’єси в 1973 і 1979 роках, а в 1980 році — нарис-монографія «Тернопільський театр ім. Т. Г. Шевченка».

Заслужений працівник культури УРСР (1979). У 1998 році вийшла друком збірка повістей та оповідань «Родовий

корінь». Помер О. Корнієнко 13 лютого 2003 року в Тернополі.

Література Корнієнко, О. Ліс шумить (за Володимиром Короленком) : (Поліська

легенда) : [драма] / О. Корнієнко // Золота пектораль. — 2009. — № 3/4. — С. 133—141.

Корнієнко, О. Сталін і жебрак : [фрагмент із щоденника записів] / О. Корнієнко // Літературна Україна. — 2004. — 22 лип. — С. 7.

43

Корнієнко, О. Щоб нам жито родило : мемуари / О. Корнієнко. — Тернопіль : Терно-граф, 2009. — 253 с.

*** Корнієнко, В. Живий у слові / В. Корнієнко // Вільне життя. — 2004. —

27 січ. — С. 3 : портр. — (Незабутні). Корнієнко, В. Народжений драматургом / В. Корнієнко // Золота

пектораль. — 2009. — № 3/4. — С. 132—133. Кумпан, О. Тернопільці пам’ятають : [про відкриття на будинку, що на

вул. Руській, мемор. дошок: драматургові О. Корнієнку та його синові — письменнику-перекладачу В. Корнієнкові] / О. Кумпан // Літературна Україна. — 2012. — 1 листоп. — С. 11. — (Вшанували).

Присяжний, В. Від «Родового кореня» — до небесної крони : Слово про Олексу Корнієнка / В. Присяжний // Літературний Тернопіль. — 2010. — № 1. — С. 97—98 : фот. — (Незабутні).

Присяжний, В. З берегів зачарованої Десни : Слово про Олексу Корнієнка : [про кн. спогадів драматурга «Щоб нам жито родило»] / В. Присяжний // Вільне життя. — 2009. — 7 серп. — С. 6 : фот. — (Щойно прочитане).

Семеняк-Штангей, В. Спілчани пам’ятають : [про відкриття в Тернополі мемор. таблиць укр. письменникам — Олексі та Валентину Корнієнкам] / В. Семеняк-Штангей // Вільне життя плюс. — 2012. — 5 жовт. — С. 2.

*** Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на 2004 рік :

бібліогр. список / уклад. М. Друневич. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2003. — 112 с.

Про О. Корнієнка: С. 15—17. 9 ЛЮТОГО

100 років від дня народження Остапа Васильовича Хоміцького

(09. 02. 1919—10. 06. 2006) — педагога, лексикографа, поета, кандидата філологічних наук

Народився 9 лютого 1919 року в містечку Заложці, нині смт Залізці Зборівського району. Навчався в Тернопільській гімназії «Рідна школа» (1934—1939). Закінчив філологічний факультет Львівського університету (нині — національний).

Кандидат філологічних наук (1965), професор (1999). Автор понад 120 наукових праць, збірок поезій. Помер О. Хоміцький 10 червня 2006 року у Львові.

44

Література Хоміцький, О. В. Барвисті метелики : поезії / О. В. Хоміцький. — Львів :

Логос, 2005. — 67 с. Хоміцький, О. В. В зеленому буянні : фіто-анімалістична поезія /

О. В. Хоміцький. — Львів : Логос, 2005. — 103 с. : іл. Хоміцький, О. В. Книга буття. Факти = Liber existentiae. Facta /

О. В. Хоміцький. — Львів : Логос, 2005. — 221 с. Хоміцький, О. Творці щастя, або Добрі, милі дружини : З книги буття /

О. Хоміцький. — Львів : Логос, 2004. — 116 с. ***

Базан, Г. Остап Хоміцький — учений-літературознавець, лексикограф, філолог, поліглот, етнограф, поет / Г. Базан // Зборівська дзвіниця. — 2008. — 2 трав. — С. 1 : фот. — (Видатні постаті рідного краю).

Кара, Н. Професор народився на Залозеччині / Н. Кара // Зборівська дзвіниця. — 2014. — 28 лют. — С. 2 : фот. — (Наші земляки).

Кара, Н. Родом із Залозеччини : [про життя та наук. діяльність ученого О. В. Хоміцького] / Н. Кара // Вільне життя плюс. — 2014. — 19 лют. — С. 6. — (Славетні земляки).

Кравців, Р. Лицар академії : Професорові Остапу Хоміцькому — 85! / Р. Кравців, М. Брик // Високий замок. — 2004. — 14 лют. — С. 4 : портр. — (Ерудит, педагог, поет…).

Падура, М. Шляхами долі / М. Падура, М. Тимочко // За вільну Україну. — 2004. — 10 лют. — С. 4 : портр. — (Творчі портрети).

*** Дем’янова, І. Хоміцький Остап Васильович (09. 02. 1919, м-ко Заложці,

нині смт Залізці Зборів. р-ну — 10. 06. 2006, м. Львів) — вчений у галузі філології, літератор, перекладач / І. Дем’янова, Р. Матейко, Б. Пиндус // Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль, 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 556—557.

Хоміцький Остап Васильович — український вчений, літературознавець, поет, журналіст // Українська журналістика в іменах. — Львів, 2000. — Вип. 7. — С. 369. 20 БЕРЕЗНЯ

50 років від дня народження Ганни Володимирівни Назарків

(20. 03. 1969) — медика, літератора, публіциста Народилася 20 березня 1969 року в с. Вікторівка Козівського району.

Закінчила Кременецьке медичне училище (1987). Працює медсестрою в Козівській центральній районній лікарні.

45

Член літературного об’єднання при Тернопільській обласній організації Національної спілки письменників України (2006).

Авторка поетичних книжок «Кольорові сни» (2001), «На вершині літа» (2006), «Я поділюсь краплинкою тепла» (2017) та збірки віршів для дітей «Сонячне зайчатко» (2014). Її твори друкувалися в періодичній пресі, альманасі «Подільська толока», колективних збірниках «Україно, ти для мене диво», «Цілунок троянди», «Матері», «Сонячна криниченька», «Подяка Богу», «Веснівка», журналах «Літературний Тернопіль», «Золота пектораль», «Дзвін».

Лауреат ІІ обласного поетичного конкурсу, присвяченого пам’яті В. Вихруща (2002), конкурсу «Жіночі історії — 2005» газети «Вільне життя», І премії ІІІ Всеукраїнського фестивалю «Ліра Гіппократа — 2007» у розмовному жанрі.

У 2007 році представляла Тернопільщину в Києві на Всеукраїнській творчій зустрічі аматорів художнього слова — працівників охорони здоров’я. Здобула перше місце в конкурсі гумору та сатири «Пательня шкварків» газети «Вільне життя плюс» (2011), друге місце в конкурсі «Вишневі усмішки», організованому «Просвітою» Тернополя з нагоди 125-річчя від дня народження Остапа Вишні (2014).

Б. Савак Література

Назарків, Г. Поділюсь краплиною тепла… : [вірші] / Г. Назарків // Дзвін. — 2013. — № 7. — С. 30—32 : фот.

Назарків, Г. «Твоя душа іще не обігріта?» : [вірші] / Г. Назарків // Літературний Тернопіль. — 2012. — № 4. — С. 85—87. — (Золота сурма: поезія).

*** Назарків, Г. Краплі тепла і любові жити зостались у слові… : [про козів.

поета В. Чіпака] / Г. Назарків // Вільне слово. — 2009. — 10 квіт. — С. 4 : фот.

*** Мельничук, Б. Краплинкою тепла зігріває небайдужість / Б. Мельничук,

І. Фарина // Вільне життя плюс. — 2017. — 28 лип. — С. 6 : фот. — Рец. на кн.: Назарків, Г. Я поділюсь краплинкою тепла / Г. Назарків. — Тернопіль : Джура, 2017.

Попадюк, О. Краплинки тепла стали морем : [презентація зб. поетеси «Я поділюсь краплинкою тепла»] / О. Попадюк // Вільне слово. — 2017. — 2 черв. — С. 5 : фот.

Савак, Б. Назарків Ганна / Б. Савак // Савак, Б. Мої друзі та знайомі / Б. Савак. — Тернопіль, 2015. — С. 225—228.

Савак, Б. Подарунок дітям від Ганни Назарків / Б. Савак // Вільне слово. — 2014. — 30 трав. — С. 5 : фот.

46

Сачко, Я. Літо, з яким не прощаються / Я. Сачко // Вільне життя. — 2007. — 28 лип. — С. 8. — (З книжкового потоку).

Семеняк, В. Я поділюсь краплинкою тепла / В. Семеняк // Свобода. — 2017. — 1 груд. — С. 4 : фот.

*** Савак, Б. Назарків Ганна Володимирівна (20. 03. 1969, с. Вікторівка, нині

Козів. р-ну) — медик, літератор, публіцист / Б. Савак, Я. Шургот // Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль, 2009. — Т. 4 : А — Я. — С. 409 : фот.

Хома, В. Ганна Назарків / В. Хома // Хома, В. Літературно-мистецька Козівщина / В. Хома. — Тернопіль, 2003. — С. 157—158. 21 БЕРЕЗНЯ

70 років від дня народження Володимира Васильовича Мармуса

(21. 03. 1949) — громадсько-політичного діяча, літератора, учасника «Росохацької групи»

Народився 21 березня 1949 року в с. Росохач, нині Чортківського району. У 1969 році закінчив ремісниче училище у Львові. У 1973 році заарештований за створення підпільної юнацької організації, яка мала на меті боротьбу за незалежність України. Засуджений на 11 років позбавлення волі. Від 1984 року — у Чорткові.

Реабілітований у 1991 році. Закінчив історичний факультет Тернопільського державного

педагогічного університету ім. В. Гнатюка (2004, нині — національний). Громадсько-політичний діяч, літератор. Член Всеукраїнського

товариства політв’язнів і репресованих «Меморіал», Народного руху України. Голова районної організації Української республіканської партії (1990—1997), від 1997 року — голова районної організації Республіканської християнської партії.

Нагороджений орденом «За мужність» І ступеня (2006) та ювілейною медаллю «20 років незалежності України» (2012).

Література Мармус, В. Доля обрала нас : Передумови формування руху Опору

української молоді Галичини 50—70 рр. ХХ ст. / В. Мармус ; післяслово: В. Овсієнко, В. Бедриківський. — Вид. 2-ге, випр. і допов. — Тернопіль : Джура, 2012. — 235 с. : фот. кольор.

Мармус, В. Доля обрала нас : спогади, документи, статті / В. Мармус. — Тернопіль : Принтер-інформ, 2004. — 198 с.

47

Мармус, В. Друже зверхнику!.. : [спогади колишнього учасника й багатолітнього політв’язня О. Савчина] / В. Мармус. — Чортків : [б. в.], 2001. — 114 с.

*** Мармус, В. Її життя — трагічна доля України : [про зв’язкову ОУН

М. Федорців] / В. Мармус // Голос народу. — 2016. — 11 берез. — С. 4. — (Присвята).

Мармус, В. Священик-патріот : [С. Оробець] / В. Мармус // Голос народу. — 2009. — 3 квіт. — С. 4 : фот. — (Достойники нації).

Мармус, В. Як це було. Розповідь учасника : [події 22 січ. 1973 р. у Чорткові] / В. Мармус // Україна молода. — 2003. — 22 січ., фот.

*** Мармус, В. Володимир Мармус: «Доля насправді обрала нас» : [про події

22 січ. 1973 р. у Чорткові] : [розмова з учасником подій] / записала І. Мандзій // Вільне життя плюс. — 2012. — 10 лют. — С. 6 : фот. — (Спогад).

Мармус, В. Володимир Мармус: Чортківський архів УПА чекає на сенсаційне відкриття : [бесіда з відомим громад. діячем] / провів В. Попович // Номер один. — 2013. — 9 січ. — С. 5 : фот.

*** Войтків, П. Політв’язень знайшов архів УПА біля Чорткова : [за

матеріалами розмови з громад. діячем В. Мармусом] / П. Войтків, В. Мармус // Місто. — 2013. — 23 січ. — С. 2 : фот.

Гошій, І. За синьо-жовті прапори над Чортковом Володимир Мармус відбув 11 років таборів та заслань / І. Гошій // Нова Тернопільська газета. — 2006. — 15—21 берез. — С. 6 : фот.

Клос, С. Тюрма і нагороди за синьо-жовтий стяг : Ще за 18 років до нашої незалежності патріоти підняли над Чортковом національні прапори / С. Клос // Високий замок. — 2006. — 23—30 серп., фот.

Музиченко, Я. Концтабір за символ / Я. Музиченко // Україна молода. — 2005. — 16 лип. — С. 7 : фот.

Овсієнко, В. Юнаки з огненної печі : День проголошення незалежності УНР та Соборності України — день подвигу «Росохацької групи» / В. Овсієнко // Україна молода. — 2003. — 22 січ.

Окаринський, В. Жовто-блакитні прапори в Чорткові у 1973 році / В. Окаринський // Тернопільська газета. — 2004. — 21—27 січ. — С. 8 : фот.

Охрімович, А. З Києва до Чорткова і назад… : [про боротьбу укр. націоналістів із комуністичним режимом на Західній Україні (зокрема про Чортків розповідає учасник боротьби В. Мармус)] / А. Охрімович // Дзеркало тижня. — 2009. — 7 листоп. — С. 15 : фот.

Шевчук, Л. За рідного прапора кольори : Ще за 18 років до омріяної незалежності дев’ять чортківських патріотів підняли над райцентром

48

національні прапори / Л. Шевчук // Свобода. — 2006. — 30 серп. — С. 3 : фот. — (Мить подвигу).

*** Дем’янова, І. Мармус Володимир Васильович (21. 03. 1949, с. Росохач,

нині Чортків. р-ну) — громадсько-політичний діяч, літератор / І. Дем’янова // Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль, 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 461 : фот. 15 КВІТНЯ

75 років від часу звільнення Тернополя від нацистських загарбників

(15. 04. 1944) Бої за звільнення Тернополя розпочалися в березні 1944 року. В операції

брали участь війська І Українського фронту під командуванням маршала Радянського Союзу Г. К. Жукова. Проте перший наступ закінчився поразкою, і майже на цілий місяць лінія фронту відкотилася на схід. Та все ж 15 квітня 1944 року війська повністю оволоділи містом — важливим залізничним вузлом і сильним оборонним пунктом німецької армії на львівському напрямку.

Оточений у місті нацистський гарнізон із залишків чотирьох німецьких дивізій і низки окремих частин, загальною чисельністю 16 тис. осіб, був повністю знищений, за винятком 2400 солдатів й офіцерів, які здалися в полон. У довідці про руйнування, завдані війною, зазначено: «Тільки в Тернополі були повністю зруйновані тютюнова фабрика, м’ясокомбінат, меблева фабрика, фабрика з виготовлення музичних інструментів, млин тощо». У місті було зруйновано понад 2600 житлових будинків — а це більш ніж 85% будівель міста. Очевидці й учасники тих подій стверджують, що руйнування були дуже великими, просто нищівними. Від міста мало що залишилося.

Та й німці не здавалися. Упродовж 11—16 квітня із заходу (зі сторони села Городище) на допомогу оточеним загарбникам пробивалася надзвичайно потужна німецька танкова група Оберста Вернера Фрібе, що налічувала понад 60 танків, 30 штурмових гармат, 6 самохідних гармат та 101 бронетранспортер. Лише надзусиллями 53-ї танкової бригади та 350-ї стрілецької дивізії її вдалося зупинити на рубежі Почапинці — Серединки. Саме завдяки їм Тернопіль було визволено.

Література Ліберний, О. Після сорокаденного бою був Великдень Перемоги /

О. Ліберний // Свобода. — 2011. — 15 квіт. — С. 3 : фот. Мороз, В. Тернопіль: війна танків / В. Мороз // Rіа плюс. — 2013. —

17 лип. — С. 19 : фот. — (Ретро).

49

Садовська, Г. Цистерна спирту — не вигадка : [з історії визволення Тернополя] / Г. Садовська // Вільне життя плюс. — 2014. — 22 січ. — С. 5. — (Невідомий Тернопіль).

Терещук, О. Битва за Тернопіль стала трагічною для обох сторін / О. Терещук // Місто. — 2011. — 13 квіт. — С. 7 : фот.

Чорній, Н. Маленький Сталінград : [про битву за м. Тернопіль навесні 1944 р.] / Н. Чорній // Вільне життя плюс. — 2010. — 16 квіт. — С. 2.

*** Нечай, Х. Болить серце за Україну : [спогади про бої в Тернополі навесні

1944 р.] / Х. Нечай // Вільне життя плюс. — 2014. — 5 лют. — С. 5. — («Невідомий Тернопіль»: резонанс).

Сиско, І. Мирослав Бірковий — захисник Тернополя : [за матеріалами розмови з М. Бірковим] / І. Сиско // Народне слово. — 2014. — 18 квіт. — С. [1], 4 : фот. — (До 70-річчя визволення Тернополя).

*** Попович, Ж. Маршал Георгій Жуков проґавив на Тернопільщині танкові

дивізії СС «Адольф Гітлер» та «Дас Рейх» : У 1944-му наш край перетворився на гігантський військовий табір : [за матеріалами розмови з авт. кн. «Тернопіль у вогні» О. Семенівим] / Ж. Попович // Номер один. — 2012. — 25 квіт. — С. 10 : фот.

Попович, Ж. У боях за Тернопіль вперше використали військові «самохідки» : [про визвол. бої за м. Тернопіль у кн. «Тернопіль у вогні» О. Семеніва] / Ж. Попович // Номер один. — 2011. — 13 квіт. — С. 10.

Чорній, Н. Так починалася нова доба : [битва за м. Тернопіль у кн. «Фортеця» нім. історика Г. Фріке] / Н. Чорній // Свобода. — 2014. — 21 берез. — С. 5 : фот. — (До 70-річчя боїв за Тернопіль).

*** Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на 2014 рік.

Бібліогр. покажч. Вип. 24 / уклад. М. Пайонк. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2013. — 128 с.

Про звільнення Тернополя: С. 60—62. 31 ТРАВНЯ

50 років від дня відкриття Обласного комунального етнографічно-меморіального музею Володимира Гнатюка в

с. Велеснів Монастириського району (31. 05. 1969)

31 травня 1969 року відбулося урочисте відкриття етнографічно-меморіального музею Володимира Гнатюка в його родинному селі Велеснів Монастириського району.

4* Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на 2019 рік

50

Музей засновано краєзнавцем Остапом Черемшинським 6 червня 1961 року, оформлено за «Тематико-експозиційним планом» Ігоря Ґерети та Остапа Черемшинського київськими художниками Іриною Левитською та Юрієм Кисличенком (5 травня — 31 серпня 1968 р.) у будинку, спеціально збудованому за проектом голови місцевого колгоспу Леоніда Мацюка в 1967 році. У фойє встановлено меморіальну таблицю (скульптор і художник — Богдан Романець), яку відкрито 1 вересня 1968 року. З того дня музей ученого широко відчинив свої двері для відвідувачів.

У травні 1970 року музеєві присвоєно звання «Народний», а 1 червня 1971 року він став відділом Тернопільського обласного краєзнавчого музею й був ним аж до 31 грудня 2001 року; від 1 січня до 31 грудня 2002 року — районний музей. 1 січня 2003 року одержав статус обласного.

З нагоди 100-річчя від дня народження Володимира Гнатюка перед його музеєм 23 травня 1971 року урочисто відкрито пам’ятник ученому-землякові (бронза і граніт, скульптор — Лука Біганич, архітектор — Володимир Блюсюк).

За Р. Черемшинською Література

Золотнюк, А. Вони доповнили одне одного : [святкування 145-річчя від дня народж. В. Гнатюка в етногр.-мемор. музеї] / А. Золотнюк // Вільне життя плюс. — 2016. — 3 черв. — С. 1 : фот.

Черемшинська, Р. Врятований Стефаником : [про дружбу та співпрацю худож. В. Касіяна із засновником етногр.-мемор. музею В. Гнатюка О. Черемшинським] / Р. Черемшинська // Вільне життя плюс. — 2016. — 29 січ. — С. 1 : фот. — (Музейні скарби).

Черемшинська, Р. І ожили міфологічні персонажі : [співпраця О. Кульчицької з В. Гнатюком] / Р. Черемшинська // Вільне життя плюс. — 2017. — 29 верес. — С. 6 : іл. — (Незабутні).

Черемшинська, Р. Із листування письменника з ученим : [про листування В. Гнатюка та А. Чайковського (із фондів етногр.-мемор. музею В. Гнатюка)] / Р. Черемшинська // Слово Просвіти. — 2017. — 18—24 трав. — С. 12.

Черемшинська, Р. Листи митрополита до академіка : [про переписку І. Огієнка з В. Гнатюком (із фондів етногр.-мемор. музею В. Гнатюка)] / Р. Черемшинська // Вільне життя плюс. — 2017. — 17 лют. — С. 6. — (Музейні скарби).

Черемшинська, Р. Про дружбу великих : [виставка в етногр.-мемор. музеї, присвячена О. Барвінському] / Р. Черемшинська // Вільне життя плюс. — 2017. — 28 лип. — С. 2. — (Ювілеї).

Черемшинська, Р. Щирий друг українців : [виставка «Франтішек Главачек», присвячена 140-річчю від дня народж. чеха-україніста-публіциста,

51

перекладача, друга В. Гнатюка та О. Черемшинського] / Р. Черемшинська // Свобода. — 2016. — 25 листоп. — С. 4.

*** Черемшинський, О. Велеснівський етнографічно-меморіальний музей

Володимира Гнатюка і його діяльність / О. Черемшинський // Матеріали Всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції «Краєзнавча музеологія: минуле, сьогодення, перспективи» : (до 100-річчя Тернопільського обласного краєзнавчого музею) / Терноп. обл. краєзнав. музей. — Тернопіль, 2013. — С. 123—127.

Черемшинський, О. Це сталося 45 років тому : 1 вересня 1968 року оселя академіка-земляка вперше навстіж відчинила свої двері для відвідувачів / О. Черемшинський // Вільне життя плюс. — 2013. — 6 верес. — С. 5. — (Адреса: село Велеснів).

*** Черемшинський, О. А почалося все з «Вільного життя» : [спогади

директора музею В. Гнатюка про заснування музею] / О. Черемшинський // Вільне життя плюс. — 2016. — 10 черв. — С. 2. — (Незабутні).

Черемшинський, О. …І я почав збирати матеріали про Володимира Гнатюка : [спогади директора музею] / О. Черемшинський // Вільне життя плюс. — 2011. — 17 черв. — С. 6 : фот. — (Це було 50 років тому).

*** Ліберний, О. Король музейної справи Остап Черемшинський /

О. Ліберний // Свобода. — 2011. — 8 лип. — С. 8 : фот. — (Ювілей). Якель, Р. «Якби кожна велика постать мала б свого Черемшинського…» /

Р. Якель // Вільне життя плюс. — 2011. — 1 лип. — С. 8 : фот. кольор. — (Ювілеї).

*** Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на 2009 рік.

Бібліогр. покажч. Вип. 19 / уклад. М. Друневич. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2009. — 128 с.

Про Обласний етнографічно-меморіальний музей В. Гнатюка: С. 44—47.

7 ЧЕРВНЯ 100 років від часу Чортківської офензиви

(07. 06. 1919) Чортківська офензива — наступальна військова операція Української

Галицької армії в період польсько-української війни 1918—1919 років, здійснена 7—28 червня 1919 року для розгрому угруповань противника в районі Чорткова та визволення всієї території ЗУНР.

52

25 тисяч українських солдатів та офіцерів змусили відступити по всій лінії фронту понад стотисячну польську армію, добре озброєну та підсилену французами.

8 червня Чортків було звільнено, а поляки відійшли на 120 км. Проте вже наприкінці червня українці відчули брак сили та зброї, чим і скористався ворог, проломивши український фронт під Янчиком.

Українська Галицька армія змушена була відійти до берегів Збруча й перейти на територію Наддніпрянської України, що й стало завершенням Чортківської операції.

Література Дєдик, О. Г. Чортківська офензива : у 2 ч. / О. Г. Дєдик. — 2-ге випр.

вид. — Львів : Астролябія, 2015. — (Бібліотека «Цитаделі»). Ч. 1. — 232 с. : фот., схеми. Ч. 2. — 192 с.

*** Каліберда, Ю. Чортківська офензива Галицької армії за спогадами

сучасників : [вказано на суб’єкт. характер проаналіз. мемуарів як іст. джерел та необхідність поєднання їх з іншими архівними джерелами та документами] / Ю. Каліберда // Пам’ять століть. — 2009. — № 1/2. — С. 169—180.

Ліберний, О. Сила національного духу : [Чортківська офензива в історії укр. нац.-визвол. змагань] / О. Ліберний // Свобода. — 2009. — 5 черв. — С. 3 : фот.

Лугова, О. Фронт під Бережанами: «Побідна операція для відібрання нашої землі» : [про хід найбільшої битви укр.-пол. війни в Галичині, заключної фази Чортківської офензиви] / О. Лугова // Бережанське віче. — 2014. — 20 черв. — С. 5 : фот. — (До 95-річчя Чортківської офензиви).

Макотерський, Ю. У лігво роз’яреного тигра : [хронологія подій Чортківської офензиви] / Ю. Макотерський // Голос народу. — 2009. — 5 черв. — С. 4 : фот. — (До 90-річчя Чортківської офензиви).

Мельничук, Б. Чортківська офензива: погляд із середини : [життєвий шлях генерала М. Тарнавського, фрагмент його спогадів про наступальну операцію УГА в 1919 р.] / Б. Мельничук // Вільне життя плюс. — 2015. — 22 трав. — С. 1. — (Рядок з біографії краю).

Нагірняк, О. Чортківська офензива / О. Нагірняк // Шлях перемоги. — 2012. — 13 черв. — С. 4 : фот. — (Мозаїка).

Петрик, М. Чортківська офензива генерала Греківа / М. Петрик // Вільне життя. — 2006. — 15 лип. — С. 7.

Чорпіта, Я. Про офензиву Чортківську / Я. Чорпіта // Голос народу. — 2012. — 22 черв. — С. 9 ; 29 черв. — С. 5 : фот. — (Віхи історії).

53

Пономарьов, В. М. Чортківська офензива 1919 р. / В. М. Пономарьов // Пономарьов, В. М. Рік української історії : календар-довідник / В. М. Пономарьов. — Тернопіль, 2013. — С. 185.

*** Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на 2009 рік.

Бібліогр. покажч. Вип. 19 / уклад. М. Друневич. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2009. — 128 с.

Про Чортківську офензиву: С. 48—51. 8 ЧЕРВНЯ

80 років від дня народження Володимира Леоновича Сушкевича

(08. 06. 1939—12. 02. 2011) — заслуженого журналіста України Народився 8 червня 1939 року в Тернополі. Після закінчення середньої

школи (1956) працював будівельником-бетонником. Заочно навчався на філологічному факультеті Дніпропетровського державного університету (нині — Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара), одночасно вчителював у селах Зборівського та Бережанського районів.

Працював у Криворізькій міській газеті «Червоний гірник», Тернопільській обласній газеті «Вільне життя». Був оглядачем обласної газети «Свобода». У 1999 році повернувся у «Вільне життя». Головна тема його творчості — давній та сучасний Тернопіль, його люди.

Заслужений журналіст України (1998), лауреат премії Національної спілки журналістів України «Золоте перо» (1999).

Помер В. Сушкевич 12 лютого 2011 року в Тернополі. Література

Сушкевич, В. Останній : (З циклу «Лист до друга») / В. Сушкевич // Вільне життя плюс. — 2011. — 16 лют. — С. 9 : фот.

Сушкевич, В. Саме тут розпочалася світова слава Соломії Крушельницької : Згадаймо основні сходинки її життя / В. Сушкевич // Соломія. — 2010. — № 2 (квіт. — черв.). — С. 4 : фот.

Сушкевич, В. Володимир Сушкевич: «Усе б віддав за літній дощ» : [останнє інтерв’ю В. Сушкевича] / записала В. Касіян // Вільне життя плюс. — 2011. — 16 лют. — С. 9 : фот. — (Замість квітки на свіжу могилу).

Щодо України — щирий : Іван Мазепа (1639—1709) — суспільно-політичний діяч, воєначальник, дипломат, гетьман України, князь / [підгот. В. Сушкевич] // Соломія. — 2010. — № 5 (груд.). — С. 4.

*** «Книги для мене — це просто життя» : [про В. Л. Сушкевича — одного з

перших читачів Терноп. обл. універс. наук. б-ки] // Свобода. — 2011. — 23 лют. — С. 7 : фот. — (Замість квітки на свіжу могилу).

54

Садовська, Г. Залюблений у рідний Тернопіль : [спогади про В. Сушкевича] / Г. Садовська // Вільне життя плюс. — 2016. — 10 лют. — С. 5 : фот. — (Незабутні).

*** Грицина, Б. І я пам’ятаю… : [відгук на кн. «Листи до друга»

В. Сушкевича, спогади про героїв та події, описані в книзі] / Б. Грицина // Вільне життя плюс. — 2017. — 18 жовт. — С. 9 : фот. — (Спогади юності).

Фрейчак, В. І все це — «Листи до друга» / В. Фрейчак // Вільне життя плюс. — 2010. — 8 верес. — С. 9. — (Читацькі враження).

*** Більше не буде листів… : Не стало великого життєлюба Володимира

Сушкевича // Місто. — 2011. — 16 лют. — С. 2. Куріненко, Г. А тепер пишу тобі, друже : [пам’яті В. Сушкевича] /

Г. Куріненко // Свобода. — 2011. — 8 черв. — С. 1. — (Про тих, кого ми любили).

Кушнірук, З. «Люди такі беззахисні в цьому житті, особливо добрі» : [пішов із життя засл. журналіст України, лауреат премії «Золоте перо» В. Сушкевич] / З. Кушнірук // Свобода. — 2011. — 16 лют. — С. 1, 3 : фот.

Маслій, М. Останній лист про друга : 12 лютого після важкої недуги на 72 році життя зупинилося серце великого майстра укр. журналістики Володимира Сушкевича — авт. знаменитого «Бамбетля» і не менш знаменитих «Листів до друга» / М. Маслій // Нова Тернопільська газета. — 2011. — 16—22 лют. — С. 1, 4 : фот.

Пішов з життя Художник слова // Вільне життя плюс. — 2011. — 16 лют. — С. 9 : портр. — (Не стало Володимира Сушкевича).

Романенко, Л. 40 днів без Володимира Сушкевича / Л. Романенко // Нова Тернопільська газета. — 2011. — 23—29 берез. — С. 5 : фот.

40 днів без Володимира Сушкевича // Вільне життя плюс. — 2011. — 23 берез. — С. 7. — Із змісту: Другові мого серця / Г. Садовська ; Він був завжди молодий душею / І. Мадзій ; Жити і творити — найбільше щастя / Г. Куріненко ; Його «Золоте перо» / Г. Дутка ; «З душею Вашою я, Майстре, розмовляю…» / Г. Андруник ; У пісню приходить весна. На жаль, без вас / В. Фрейчак.

*** Чорна, Н. Так тихо всі тікають в небо. А на землі їх сильно треба… :

[вечір-спогад про журналіста В. Сушкевича на сороковий день від дня смерті] / Н. Чорна // Вільне життя плюс. — 2011. — 30 берез. — С. 6 : фот.

*** Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на 2009 рік.

Бібліогр. покажч. Вип. 19 / уклад. М. Друневич. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2009. — 128 с.

Про В. Сушкевича: С. 51—53.

55

20 ЧЕРВНЯ 75 років від дня народження

Богдана Володимировича Газилишина (20. 06. 1944) — краєзнавця, публіциста, громадського діяча,

інженера-механіка Народився 20 червня 1944 року в с. Денисів, нині Козівського району.

Закінчив Денисівську восьмирічну школу (1959), Купчинецьку середню школу (1961), Дніпропетровське професійно-технічне училище (1962) та Дрогобицький механічний технікум (1970). Працював слюсарем на Дніпропетровському заводі ім. Петровського (1962—1963). Від 1969 року — у Тернополі.

З Володимиром Липницьким співавтор книжок «Книга пам’яті ветеранів ядерних випробувань Тернопільщини» (2011), «Промінь правди» (2014). Автор книжки «Пам’ятати, зберегти», багатьох публіцистичних статей, які друкувалися в обласній пресі, виступів на радіо й телебаченні.

Нагороджений орденом «За мужність та героїзм» І ступеня (2007), медалями «3а заслуги» (2007), «Ветеран особливого ризику РФ» (2008) та багатьма медалями спілки «Союз Чорнобиль України» Всеукраїнського комітету ветеранів ядерних випробувань, дипломом Організації Об’єднаних Націй (2016). Прирівняний до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (1993). Голова Тернопільської обласної організації Всеукраїнської спілки об’єднань громадян «Комітету ветеранів ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї» (від 1998 р.).

Б. Савак Література

Газилишин, Б. Вклонімося тим, хто боровся із радіаційним лихом : [30 років від часу аварії на Чорнобильській АЕС] / Б. Газилишин // Вільне життя плюс. — 2016. — 22 квіт. — С. 1. — (Пам’ять про трагедію).

Газилишин, Б. Під атомним смерчем : [вийшла друком «Книга пам’яті ветеранів ядерних випробувань Тернопільщини»] / Б. Газилишин // Вільне життя плюс. — 2013. — 4 січ. — С. 4. — (Скрижалі пам’яті).

Газилишин, Б. Слово про ветеранів-атомників / Б. Газилишин // Вільне життя плюс. — 2015. — 8 трав. — С. 3. — (Їх не забути).

Газилишин, Б. Служили… під атомним смерчем : [про діяльність обл. комітету ветеранів ядерних випробувань] / Б. Газилишин // Свобода. — 2008. — 9 груд. — С. 3 : фот. — (Незабутнє).

*** Газилишин, Б. Стежина пам’яті : [вірші] / Б. Газилишин // Вільне життя

плюс. — 2016. — 22 квіт. — С. 1.

56

*** Савак, Б. Книга про засекречені злочини : [у Денисівському краєзнав.

музеї відбулася презентація «Книги пам’яті ветеранів ядерних випробувань Тернопільщини» Б. Газилишина] / Б. Савак // Вільне слово. — 2011. — 25 листоп. — С. 3.

Савак, Б. Презентація книги земляка-атомника / Б. Савак // Вільне слово. — 2014. — 3 жовт. — С. 5. 19 ЛИПНЯ

70 років від дня народження Богдана Івановича Бастюка (19. 07. 1949—16. 11. 2014) — письменника

Народився 19 липня 1949 року в с. Мишковичі Тернопільського району. У 1972 році закінчив інженерний факультет Львівського сільськогосподарського інституту (нині — національний аграрний університет).

З перервами працював інженером у колгоспі, в обласній молодіжній газеті «Ровесник», міжшкільному комбінаті профорієнтації учнів, Тернопільському відділі науково-технічної інформації Укрінформагропрому. Займався в рідному селі фермерською діяльністю (1992—2003). У 2005—2008 роках очолював Тернопільську обласну організацію Національної спілки письменників України. Відомий як прозаїк, поет, автор гумористичних і сатиричних творів.

Член Національної спілки письменників України (1988), лауреат літературних премій ім. братів Богдана та Левка Лепких (1993), ім. Уласа Самчука (2002), ім. Степана Руданського (2004).

Автор книжок: «Коріння» (1978), «Вдома» (1987), «Дефіцитна кандидатура» (1989), «Трава у профіль» (1990), «Сільська аеробіка» (1990), «Сто мініатюр» (1992), «На кривому цвяшку» (1997), «Для дорогої родини» (1999), «Цілушка» (2000), «Сміхомаргіналії» (2001), «Словини» (2005); збірки поезій для дітей «Мандрівка порами року» (2005); двох книг задуманої трилогії «Сопигора»: «Пасинки Європи» (1999) та «Війна у війні» (2003).

Помер Б. Бастюк 16 листопада 2014 року. Похований у родинному селі. Література

Бастюк, Б. Восьма по десятій… : Дорослим про дітей : гумор і сатира / Б. Бастюк ; [худож. М. Дмітрух]. — Тернопіль : Астон, 2008. — 80 с.

Бастюк, Б. Між пірначем і… товкачем : [гумор і сатира в автор. редакції] / Б. Бастюк ; [худож. М. Дмітрух]. — Тернопіль : Астон, 2009. — 88 с.

Бастюк, Б. Сертифікат на… кріп : сатира та гумор / Б. Бастюк ; [худож. М. Дмітрух]. — Тернопіль : Астон, 2010. — 88 с.

57

*** Бастюк, Б. Богдан Бастюк: рядки зі зміною тональності… : [добірка

поезій] / Б. Бастюк // Нова Тернопільська газета. — 2010. — 21—27 лип. — С. 6 : портр. — (Поезія серця).

Бастюк, Б. «Лише стерня буває рівна, але — не колоски!» : [поезія] / Б. Бастюк // Нова Тернопільська газета. — 2013. — 10—16 лип. — С. [8] : портр. — (Поезія серця).

Бастюк, Б. Повернення ; Дружині ; Запитання : [поезії] / Б. Бастюк // Свобода. — 2013. — 15 берез. — С. 8.

*** Бастюк, Б. Богдан Бастюк: «Галичанин скоріше зізнається у державній

зраді, ніж у любові до жінки» : [розмова з письменником] / провела Н. Івахова // Свобода. — 2013. — 13 лют. — С. 3, 12 : фот.

Бастюк, Б. Богдан Бастюк: «Не витрачайте часу на несуттєве…» : [бесіда з письменником] / провела Г. Юрса // Подільське слово. — 2014. — 14 берез. — С. 7 : фот. — (Актуальне інтерв’ю).

Бастюк, Б. Богдан Бастюк: «Правда «модною» ніколи не була» : [розмова з письменником] / спілкувалася Г. Юрса // Вільне життя плюс. — 2014. — 28 берез. — С. 6 : фот. — (Пряма мова).

*** Сорока, П. Богдан Бастюк: мистецьке чотирипілля : [монографія] /

П. Сорока. — Тернопіль : Астон, 2015. — 143 с. ***

Кралюк, П. Син своєї землі : Пам’яті Богдана Бастюка / П. Кралюк // Літературна Україна. — 2014. — 20 листоп. — С. 15 : фот. — (Слово прощання).

Погорецький, В. Невмируще перо : [пам’яті Б. Бастюка] / В. Погорецький // Вільне життя плюс. — 2014. — 17 груд. — С. 6 : портр. — (Пам’ять).

Помер відомий письменник із Тернопільщини Богдан Бастюк // Наш день. — 2014. — 19—26 листоп. — С. 5 : портр.

Сорока, П. Богдан Бастюк: «Тож нам вмирати, брате, не пора…» : Пам’яті Б. Бастюка (19. 07. 1949—16. 11. 2014) / П. Сорока // Золота пектораль. — 2014. — № 3/4. — С. 138—141.

Те ж // Літературний Тернопіль. — 2015. — № 2. — С. 8—10. — (Незабутні).

Те ж // Українська літературна газета. — 2014. — № 25/26 (груд.). — С. 4 : портр. — (Пам’ять).

Чубата, Д. З ним було просто і легко : [ушанування пам’яті Б. Бастюка в б-ці-музеї «Літературне Тернопілля»] / Д. Чубата // Вільне життя плюс. — 2017. — 10 берез. — С. 5.

58

*** Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на 2009 рік.

Бібліогр. покажч. Вип. 19 / уклад. М. Друневич. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2009. — 128 с.

Про Б. Бастюка: С. 72—74. 22 ЛИПНЯ

80 років від дня народження Богдана Семеновича Кусеня (22. 07. 1939) — краєзнавця, публіциста,

культурно-громадського діяча Народився 22 липня 1939 року в с. Ценів Козівського району в

селянській родині. Закінчив місцеву семирічну школу (1953), Чортківське педучилище (1957), історичний факультет Львівського державного університету ім. І. Франка (1967, нині — національний). Працював учителем малювання та історії в Ценівській школі (1957—1968). Від 1968 року — у Тернополі.

Автор книжок «Дещо з історії села Вівся» (2007), «Село Ценів за радянських часів» (2010), «Залишаймо слід на землі» (2012), збірки віршів «Небокрай дитинства» (1998), видавець збірки пісень на слова Б. Лепкого «Молоді літа» (1997), упорядник збірки віршів Б. Лепкого «Поезіє, розрадо одинока» (1996), автор сотні статей різної тематики та десятки про родину Лепких. Багато працює над поверненням в Україну імен Богдана і Левка Лепких, куратор виготовлення меморіальних таблиць родині Лепких (1998, Тернопільська обласна філармонія), у сквері ім. Богдана Лепкого (1999), на вулицях Гайовій (2001), Богдана Лепкого (2017), у с. Вівся Козівського району (1997), на церкві в с. Цигани, яку відвідували Іван Франко та Богдан Лепкий (1996).

Організатор святкування 575-річчя Ценева (2012), встановлення пам’ятника Тарасові Шевченку в Ценеві (2014). Видавець та літературний редактор понад 60 книжок, виданих при товаристві ім. Б. Лепкого.

Засновник при обласному товаристві ім. Б. Лепкого обласної літературно-просвітницької премії імені родини Лепких (2017).

Член Національної спілки журналістів України (1997), лауреат Всеукраїнської літературно-мистецької та громадсько-політичної премії ім. Братів Богдана та Левка Лепких (1998). Від 1994 року — голова обласного літературно-просвітницького товариства ім. Богдана Лепкого.

Б. Савак Література

Кусень, Б. Борцям за волю України : [вірш] / Б. Кусень // Літературний Тернопіль. — 2012. — № 1. — С. 64.

59

Кусень, Б. Вони стали лауреатами премії : [вручення в Тернополі новозаснованої літ.-просвітн. премії ім. Родини Лепких за 2016 р.] / Б. Кусень // Свобода. — 2017. — 1 верес. — С. 1.

Кусень, Б. Доля повінчала його з піснею : до 75-річчя від дня народж. відомого педагога, фольклориста, краєзнавця, літературознавця, композитора, художника та громад. діяча В. Подуфалого / Б. Кусень, К. Ярема, В. Залізний // Свобода. — 2016. — 13 трав. — С. 4. — (Наші незабутні).

Кусень, Б. Поет і пісняр Левко Лепкий : [ушанування пам’яті письменника, композитора, сусп.-політ. діяча] / Б. Кусень // Вільне життя. — 2008. — 5 груд. — С. 5. — (Митці нашого краю).

Кусень, Б. Співець стрілецької слави / Б. Кусень // Свобода. — 2013. — 6 груд. — С. 6 : фот. — (До 125-річчя від дня народження композитора, січового стрільця і нашого краянина Лева Лепкого).

Кусень, Б. «Старий рік минає, новий наступає…» : [зібрання членів т-ва ім. Б. Лепкого] / Б. Кусень // Вільне життя плюс. — 2015. — 6 січ. — С. 12 : фот. кольор.

Кусень, Б. У Дітківцях відроджують традиції і вшановують героїв : [вечір, присвячений Дню матері та вшануванню полеглих бійців АТО] / Б. Кусень // Свобода. — 2015. — 22 трав. — С. 4.

*** Лауреати конкурсу «Людина року — 2013» // Вільне життя плюс. —

2014. — 1 січ. — С. 3. — (Вітаємо!). Правдива, Д. Гуртує ім’я Лепкого : [звіт.-виборча конф. обл. літ.-просвіт.

т-ва ім. Б. Лепкого] / Д. Правдива // Вільне життя плюс. — 2014. — 28 листоп. — С. 5. — (Ініціативи активність).

*** Головин, Б. Кусень Богдан Семенович (22. 07. 1939, с. Ценів, нині Козів.

р-ну) — громадський діяч, літератор / Б. Головин, І. Дем’янова // Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль, 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 296. 26 ЛИПНЯ

100 років від дня народження Петра Михайловича Хамчука («Бистрого»)

(26. 07. 1919—21. 01. 1947) — військовика, діяча ОУН і УПА Хамчук Петро («Бистрий») — один з організаторів та керівників УПА на

Чортківщині, командир куреня «Сірих вовків». Народився 26 липня 1919 року в с. Великі Чорнокінці, нині

Чортківського району. Освіту здобув у Чортківській гімназії. У 1940 році вступив в ОУН, навчався в офіцерській школі. У 1941 році пішов на фронт,

60

був поранений, воював до 1947 року. В одному з нерівних боїв загинув. Перепохований 12 червня 1994 року у Великих Чорнокінцях.

У центрі Чорткова встановлено величний пам’ятник славному синові України. У 2018 році родині Петра Хамчука вручили посвідчення на почесні нагороди (хрести), котрі понад 70 років шукали свого власника.

Література Мизак, Н. С. Курінний УПА «Бистрий» — України герой /

Н. С. Мизак. — Чернівці ; Торонто : Букрек, 2007. — 274 с. — (Додаток до серії «За тебе, свята Україно» ; кн. 2).

*** Віват, І. «Нас «Бистрий» веде командир» / І. Віват // Голос народу. —

1993. — 15 трав. Гайдамаха, А. «Курінний УПА «Бистрий» — України герой» : [про книгу

Н. Мизака, присвячену П. Хамчукові] / А. Гайдамаха // Шлях перемоги. — 2007. — 25 лип. — С. 6.

Повернення героя : Майже через півстоліття знайдено на території Монастир. р-ну і перепоховано у рідному селі на Чортківщині прах курінного УПА, командира сотні «Сірі вовки» П. Хамчука («Бистрого») // Вісті Придністров’я. — 1994. — 15 лип. — (Рядки у книгу пам’яті).

Содоль, П. Хамчук Петро (Бистрий) командир; нар. 16/26 липня 1919 в с. Чорнокінці Великі Чортків. р-ну — 21 січня 1947 с. Діброва Вістрянська Монастириськ. р-ну / П. Содоль // Содоль, П. Українська Повстанська Армія, 1943—49 / П. Содоль. — Нью-Йорк, 1995. — Кн. 2. — С. 99—100 : фот.

*** Мизак, Н. Хамчук Петро Михайлович (псевда «Старий», «Бистрий»;

26. 07. 1919, с. Вел. Чорнокінці, нині Чортків. р-ну — 21. 01. 1947, побл. с. Діброва, за ін. даними листопад 1948, х. Вербка, побл. м-ка, нині смт Коропець, всі нині — Монастирис. р-ну; перепохов. 12. 06. 1994 в родин. селі) — військовик, діяч ОУН і УПА / Н. Мизак, І. Олещук, М. Ханас // Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль, 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 540 : фот. 27 ЛИПНЯ

90 років від дня народження Івана Федоровича Гнатюка (27. 07. 1929—05. 05. 2005) — українського поета, лауреата

Національної премії ім. Тараса Шевченка Народився 27 липня 1929 року в с. Дзвиняча, нині Збаразького району.

Навчався у Вишнівецькому ремісничому училищі, у 1947—1948 роках — у педагогічному училищі в Кременці, після спроби затримання органами МДБ — у Бродах на Львівщині.

61

У грудні 1948 року заарештований як учасник національно-визвольної боротьби 40-х років і засуджений до 25 років виправно-трудових таборів. Ув’язнення відбував на Колимі. Після звільнення проживав у Дрогобичі на Львівщині.

Писати вірші почав у таборах, друкувати в пресі — у 60-х роках. Перекладав твори білоруською, польською, сербською та іншими мовами. Окремі вірші поета перекладено іноземними мовами.

Іван Федорович неодноразово мав творчі зустрічі в Тернопільському державному педагогічному університеті (нині — національний) й Кременецькому педагогічному коледжі, у січні 2002 р. виступав на репрезентації своїх книг у Тернопільській обласній організації Національної спілки письменників України.

Лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка (2000). Помер І. Гнатюк 5 травня 2005 року в Бориславі на Львівщині.

Література Гнатюк, І. Лицарі нескореного духу : [твори та спогади в’язнів сталін.

концтаборів] / І. Гнатюк, Г. Радошівський-Баран, О. Ангелюк. — Львів : Апріорі, 2015. — 254 с. : фот.

*** Гнатюк, І. Передзим’я : [вірш] / І. Гнатюк // Наша віра. — 2014. — № 11

(листоп.). — С. 4. ***

Слово про Івана Гнатюка : конспекти уроків / М. І. Назар, О. Ф. Руда, О. К. Рудник [та ін.]. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2011. — 56 с.

*** Катрук, Ф. Поет Іван Гнатюк жив в ім’я рідного слова, матері, України /

Ф. Катрук // Народне слово. — 2014. — 18 лип. — С. 5 : фот. Мочевус, Е. «Кожний стукіт серця — Україна» : до 85-річчя від дня

народж. Івана Гнатюка… / Е. Мочевус // Вільне життя плюс. — 2014. — 25 лип. — С. 6. — (Славетні земляки).

Мочевус, Е. «Сам Бог велів любити Україну» / Е. Мочевус // Слово Просвіти. — 2014. — 31 лип. — 6 серп. — С. 15 : фот. — (Постаті).

Проць, Л. «…Кожен стукіт серця — Україна» / Л. Проць // Слово Просвіти. — 2016. — 19—25 трав. — С. 6. — (Незабутні).

Соловчук, Р. Кожний стукіт серця — Україна / Р. Соловчук // Літературна Україна. — 2014. — 21 серп. — С. 15 : портр. — (Звитяжці духу).

Тернова, Т. «Недоспівана пісня Івана Гнатюка…» / Т. Тернова // Діалог. — 2015. — 31 лип. — С. 8 : фот.

Шот, Г. «Не покидай мене, мій болю…». Іван Гнатюк / Г. Шот // Шот, Г. Славетне гроно Тернопілля / Г. Шот. — Тернопіль, 2008. — С. 84—105 : фот.

62

*** Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на 2009 рік.

Бібліогр. покажч. Вип. 19 / уклад. М. Друневич. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2009. — 128 с.

Про І. Гнатюка: С. 76—79. 15 СЕРПНЯ

370 років від дня битви та укладення мирного договору під Зборовом

(15. 08. 1649) У травні 1649 року польські війська перейшли ріку Горинь й укріпилися

у двох оборонних таборах у Заславі та Купелі на березі Південного Бугу. Туди почали стягувати різні магнатські загони: Острога, Вишневецького та інших.

Хмельницький провів широку мобілізацію свого війська й зумів організувати сімдесятитисячну армію. Головний табір запорожців стояв у Білій Церкві, звідси їх полки вирушили на захід проти польського війська. Командування польської армії вирішило відступити до Збаража, де був збудований сильний замок. Козацька армія й татарські загони прибули під Збараж 30 червня 1649 року, завдавши ворогові значної шкоди. У бою загинуло близько двох тисяч німецької піхоти, що перебували на польській службі. У містечку Білий Камінь король, недооцінюючи популярність Хмельницького, оголосив гетьманом Семена Завузького, що зрадив козаків ще під Пилявцями й перейшов на польську сторону. Король призначив за голову Хмельницького десять тисяч злотих.

Не маючи точних відомостей ні про становище під Збаражем, ні про Хмельницького, король не дуже поспішав. Просуваючись уздовж річки Стрипи, 5 серпня 1649 року його війська наблизилися до Зборова.

Тим часом Хмельницький довідався про план короля і вирішив не допустити об’єднання ворожих армій. Король, нічого не підозрюючи, переправився через річку Стрипу й розбив намет у долині, а за ним почав переправлятися табір. Тоді несподівано з’явилися козаки з татарами й ринули на королівське військо, яке не витримало наступу і почало втікати, але завдяки зусиллям самого короля перші атаки вдалося відбити. Однак обложене військо перебувало у важкому становищі. Його бойовий дух дуже підупав. За порадою свого канцлера Ю. Осолінського 15 серпня король написав до хана лист, у якому, між іншим, нагадав про його перебування в польській неволі (1629—1634). Вранці 15 серпня, у неділю, королівська армія розпочала переправу, яку до цього готували два дні. Зборівські міщани всіляко допомагали українсько-татарському війську. Близько полудня козаки розпочали наступ на королівський табір з усіх боків. Основний наступ вівся з

63

півночі через невелику долину, розташовану біля озера. У цьому місці поляки не встигли спорудити рів та вал, і цей відтинок табору прикривали лише води. Козаки захопили церкву, що була неподалік польського табору, витягли на неї гармати і відкрили нищівний удар, вони готувалися до нової атаки, яка, на думку багатьох, була б останньою, але несподівано Богдан Хмельницький віддав наказ припинити наступ. Гетьман був змушений це зробити через зраду хана. Другий день битви був дуже напружений. Обидві сторони добре билися, втрати були великими. Поляків загинуло в той день близько трьох тисяч чоловік, козаків — близько чотирьох тисяч, татар — три з половиною тисячі.

Усього ж у битві, за повідомленням Г. Кунакова, загинуло близько десяти тисяч козаків і татар та приблизно сім тисяч поляків.

16 серпня, коли становище стало катастрофічним, король написав ще одного листа хану, у якому просив негайно розпочати переговори і припинити бойові дії. Іслам Гірей погодився і під його тиском Хмельницький був змушений зупинити наступ. Гетьман зі старшиною, правдоподібно в ніч із 16 на 17 серпня, змогли сформулювати королеві свої домагання на 18-ти статтях. Зборівський договір не відповідав фактичному успіхові. Підступний хан диктував польському королеві та українському Гетьманові умови миру. Справа вийшла нічийною.

Зборівський договір має велике значення в історії українсько-польських відносин. Хоч Україна формально й надалі залишалася в рамках Речі Посполитої, або, інакше кажучи, була під прожектором Польщі, вона мала свою територію, народ, військо, свій уряд, своє законодавство, дипломатичні зв’язки з чужими державами.

Література Гаврилюк, О. Збаразька облога і Зборівська битва / О. Гаврилюк // Вільне

життя плюс. — 2014. — 15 серп. — С. 4. — (До 365-ї річниці). Жук, Г. Зборів козацький / Г. Жук // Вільне життя плюс. — 2017. —

13 жовт. — С. 4. — (Говори, історіє!). Колінець, В. Зборівська битва за Україну ще триває : [іст. битва, її

значення, уроки для сьогодення] / В. Колінець // Свобода. — 2009. — 14 серп. — С. 4 : фот. — (Актуальна тема).

Луків, Н. «Боже Великий, Єдиний нам Україну храни» : [святкові урочистості в Зборові] / Н. Луків // Свобода. — 2014. — 22 серп. — С. 2 : фот. — (365-та річниця Зборівської битви).

Лучко, С. Зборівська битва у зарубіжній історіографії нового часу / С. Лучко // Студентський науковий вісник / Терноп. нац. пед. ун-т ім. В. Гнатюка. — Тернопіль, 2009. — Вип. 21. — С. 42—44.

Матвіїв, З. Події під Зборовом у «Листах зі Львова» : [до 365-річчя від дня Зборівської битви] / З. Матвіїв // Подільське слово. — 2014. — 22 серп. — С. 8 : фот. — (Рідний край).

64

Пономарьов, В. М. Зборівська битва 1649 р. / В. М. Пономарьов // Пономарьов, В. М. Рік української історії : календар-довідник / В. М. Пономарьов. — Тернопіль, 2013. — С. 256 : іл.

*** Калачик, Ю. На Білому Березі билися по-чорному : [святкування 360-ї

річниці Зборівської битви] / Ю. Калачик // Нова Тернопільська газета. — 2009. — 19—25 серп. — С. [12] : фот.

Михлик, З. «Сидіть і мовчіть, ляхи» : «Поле Зборівської битви 1649 року» — такий іст.-культур. заповідник створено за рішенням сесії Зборів. райради / З. Михлик // Сільські вісті. — 2011. — 1 листоп. — С. 2. — (Заповітне).

Ониськів, М. 13—16 серпня: гарячий подих Зборівської битви і гомін козацького «Байди» : [360-ліття Зборівської битви і 8-й фестиваль козацької пісні] / М. Ониськів // Вільне життя. — 2009. — 12 серп. — С. 1. — (Свято на порозі).

Шот, М. У місті, де гриміла рать Богдана : [святкування 360-ї річниці Зборівської битви] / М. Шот // Урядовий кур’єр. — 2009. — 19 серп. — С. 3 : фот. — (Новини та коментарі).

*** Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на 2009 рік.

Бібліогр. покажч. Вип. 19 / уклад. М. Друневич. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2009. — 128 с.

Про Зборівську битву: С. 83—85. 9 ВЕРЕСНЯ

75 років від часу депортації українців із Польщі (1944—1946)

1944—1946 роки — роки однієї з трагічних подій українського народу — насильницького переселення комуністичними режимами Польщі та СРСР українців з їх етнічних земель Лемківщини, Надсяння, Холмщини та Підляшшя. Виселення супроводжувалося жорстким терором і примусом, і як наслідок — численними жертвами.

Переселенці, фактично депортовані, лише формально отримували евакуаційні листи й опис майна, де компенсація була здебільшого умовною. Не оцінювалися ліси, земля, громадські споруди. Багато переселенців не одержали жодних документів про компенсацію. Депортованим із Польщі досі не відшкодовано матеріальних і моральних збитків.

Література Воскресни, пам’яте : спогади переселенців / Збараз. центр. б-ка ; упоряд.

Т. Кульпа. — Збараж : [б. в.], 2014. — 95 с. — (Духовні острови мого народу).

65

*** Бабічук, М. Українці, вигнані до України / М. Бабічук // Голос народу. —

2014. — 19 верес. — С. 5 : фот. — (Дата). Богданців, З. Вигнання за вказівкою Москви : 70 років депортації

українців Польщі / З. Богданців // Гомін волі. — 2014. — 12 верес. — С. 5. Кифор, Є. Жахливий спогад, море сліз… / Є. Кифор // Вісті

Придністров’я. — 2014. — 19 верес. — С. [1] : фот. — (70-річчя виселення українців з Польщі).

Конет, Д. Стогнала Ліщава, як з людьми прощалась… : [спогади] / Д. Конет // Вільне життя плюс. — 2014. — 19 верес. — С. 5 : фот. — (До 70-річчя початку депортації українців з Польщі).

Левенець, Л. Депортація. Як це було / Л. Левенець // Вільне життя плюс. — 2014. — 5 верес. — С. 3. — (Трагічні сторінки історії).

Попадюк, О. Горіла ватра, як символ пам’яті : [вечір-реквієм у смт Козова] / О. Попадюк // Вільне слово. — 2014. — 8 серп. — С. 8 : фот.

Сиско, І. У Збаражі відбулись заходи з нагоди 70-річчя депортації українців / І. Сиско // Народне слово. — 2014. — 19 верес. — С. [1], 4 : фот.

*** Дуда, І. Депортація українців 1944—1946 — примусове виселення

українського населення Закерзоння (Лемківщини, Надсяння, Підляшшя та Холмщини) зі своїх етнічних земель на територію УРСР / І. Дуда // Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль, 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 478. 18 ВЕРЕСНЯ

70 років від дня народження Тамари Григорівни Сеніної (18. 09. 1949) — краєзнавця, журналіста, поетки

Народилася 18 вересня 1949 року в с. Джурин Чортківського району. Тут закінчила десятирічку, а в 1975 році — факультет журналістики Львівського державного університету ім. І. Франка (нині — національний). Працювала в Палаці піонерів в м. Чортків, у редакції районного радіомовлення в м. Заліщики, на громадській роботі, завідувачем відділу новітньої історії Кременецького краєзнавчого музею.

Від 2002 року — директор обласного літературно-меморіального музею Юліуша Словацького в м. Кременець.

Автор статей, нарисів, поетичних творів. Її драма «Доле моя, Кременеччино» з успіхом ставилася на сцені.

Література Словацький, Ю. Повернення в минуле : фрагменти щоденника (1817—

1832), (1836—1837) / Ю. Словацький ; [упоряд., авт. вступ. ст. Т. Сеніна ; пер. з пол.: А. Шульган, Л. Охоцька, О. Гаськевич ; Обл. комун. літ.-мемор. музей

5* Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на 2019 рік

66

Ю. Словацького]. — Тернопіль : Терно-граф, 2014. — 79 с. : іл. — Текст паралел. укр., пол.

*** Сеніна, Т. «Діалог двох культур» — Кременець; Львів; Варшава : [про

ХІ Міжнар. літ.-мист. форум «Діалог двох культур — 2015», що відбувся в Кременці] / Т. Сеніна // Літературна Україна. — 2015. — 29 жовт. — С. 1, 5.

Сеніна, Т. Маргарита Гецевич, якої ще довго нам не вистачатиме… : [пам’яті історика, музейника, краєзнавця, публіциста, поетеси, перекладача] / Т. Сеніна // Діалог. — 2015. — 13 лют. — С. 6 : фот.

Сеніна, Т. Єднає народи славетний кременчанин : [до 10-річчя від часу заснування обл. літ.-мемор. музею Ю. Словацького в Кременці] / Т. Сеніна // Вільне життя плюс. — 2014. — 17 жовт. — С. 5 : іл. — (Ювілей музею).

Сеніна, Т. Під знаком Шевченка і Словацького / Т. Сеніна // Вільне життя плюс. — 2014. — 26 верес. — С. 5 : фот. — (Діалог двох культур).

Сеніна, Т. Поріднений з Кременцем : [худож. Є. Т. Удін] / Т. Сеніна // Вільне життя плюс. — 2017. — 5 трав. — С. 5 : фот.

Сеніна, Т. Розвідка про перебування Тараса Шевченка на хуторі Вірля / Т. Сеніна // Музей, що єднає народи = Muzeum jednoczace narody / упоряд. Т. Сеніна. — Тернопіль, 2015. — С. 658—672 : фот.

Сеніна, Т. Юліуш Словацький знову поєднав українців і поляків у Кременці : [у Кременці відбувся ХІІ Міжнар. літ.-мист. форум «Діалог двох культур — 2016» у рамках відзначення ювілеїв І. Франка й Лесі Українки] / Т. Сеніна // Діалог. — 2016. — 9 верес. — С. 6 ; 16 верес. — С. 6 : фот.

*** Сеніна, Т. Тамара Сеніна: Животворна сила духу — дарунок від Бога :

[розмова з директором літ.-мемор. музею Ю. Словацького] / провів Б. Федишен // Діалог. — 2009. — 15 трав. — С. 4 : фот.

Сеніна, Т. Тамара Сеніна: «Кременець давно став для мене рідним» : бесіда з директором літ.-мемор. музею Ю. Словацького у Кременці / провів Ф. Фарина // Тернопільські оголошення. — 2009. — 3 черв. — С. 8 : фот.

*** Дем’янова, І. Сеніна Тамара Григорівна (18. 09. 1949, с. Джурин Чортків.

р-ну) — журналіст, краєзнавець, літератор / І. Дем’янова // Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль, 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 245—246 : фот.

67

24 ВЕРЕСНЯ 125 років від дня народження

Романа Григоровича Купчинського (24. 09. 1894—10. 06. 1976) — письменника, поета й композитора,

січового стрільця Народився 24 вересня 1894 року в с. Розгадів, нині Зборівського району,

у сім’ї священика. Гімназію закінчив у Бережанах, продовжував навчання у Львівському університеті.

З початком Першої світової війни вступив до лав Українських січових стрільців, де перебував до 1920 року.

Перший вірш надрукував у «Віснику Союзу визволення України» у Відні в 1915 році. Від того часу його поезії, оповідання та спогади з’являлися в різних журналах і часописах.

Був головою Товариства письменників і журналістів ім. І. Франка у Львові.

Після Другої світової війни переїхав до США та осів з родиною в м. Оссінг під Нью-Йорком. Працював редактором у видавництві «Червона калина». Був головою Спілки українських журналістів Америки.

Помер Р. Купчинський 10 листопада 1976 року в м. Оссінг, де й похований.

Література Купчинський, Р. [Вірш] / Р. Купчинський // Наша віра. — 2014. — № 11

(листоп.). — С. 9. — (До 120-річчя з дня народження). Купчинський, Р. Зажурились галичанки та й на тую зміну ; Човен

хитається серед води ; Як з Бережан до Кадри : [вірші] / Р. Купчинський // Нова Тернопільська газета. — 2013. — 5—11 черв. — С. 5.

Купчинський, Р. Мій край : [вірш] / Р. Купчинський // Наша віра. — 2014. — № 9 (верес.). — С. 4. — (Стежина).

*** Андрейчин, М. Духовний наставник і музичний віртуоз / М. Андрейчин //

Свобода. — 2017. — 14 лип. — С. 4 : портр. Він часто приїздив до нас додому… : [за матеріалами спогадів

І. Радкевич] / записала О. Грицик // Зборівська дзвіниця. — 2011. — 30 верес. — С. 2 : портр. — (До 117-річчя від дня народження).

Житкевич, А. С. Розсіяні світами : Нариси з життя та творчої діяльності відомих укр. діячів музичного мистецтва на заокеанських берегах Америки. Т. 1 / А. С. Житкевич. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2015. — 352 с.

Про Р. Г. Купчинського: С. 198—201. Кващук, В. Його пісні кличуть у бій / В. Кващук // Вільне життя плюс. —

2014. — 19 верес. — С. 5 : портр. — (Стрілецька слава).

68

Маслій, М. Феномен Романа Купчинського: усі найвідоміші пісні написав під час війни / М. Маслій // Нова Тернопільська газета. — 2013. — 5—11 черв. — С. 5 : фот.

Мельничук, Б. Його пісні, написані в боях, ще й досі звучать в українських серцях / Б. Мельничук, В. Уніят // Тернопіль вечірній. — 2011. — 9 листоп. — С. 8 : фот. кольор.

Палій, П. Боян стрілецьких пісень / П. Палій // Голос народу. — 2014. — 10 жовт. — С. 7 : фот. — (Славетні земляки).

*** Макогін, Б. Вшанування пам’яті співця стрілецької слави Романа

Купчинського на Зборівщині (с. Розгадів — родинне село поета) / Б. Макогін // Бережанська гімназія: сторінки історії : матеріали ІV Міжнар. наук. конф. — Бережани, 2016. — С. 69—70.

Рак, М. «Наш краянин Роман Купчинський» : [під такою назвою в Розгадові відбулися урочистості з нагоди 123-ї річниці від дня народж. поета, композитора Р. Купчинського] / М. Рак // Зборівська дзвіниця. — 2017. — 29 верес. — С. [1] : фот. — (Наші земляки).

Стефанович, О. Співець стрілецтва : [ушанування 120-річчя від дня народж. Р. Купчинського в Розгадові] / О. Стефанович // Вільне життя плюс. — 2014. — 3 жовт. — С. 6. — (Пам’ятаймо!).

*** Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на 2004 рік :

бібліогр. список / уклад. М. Друневич. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2003. — 112 с.

Про Р. Купчинського: С. 62—64. 26 ВЕРЕСНЯ

100 років від дня народження Олександра Боніфатійовича Гринька

(26. 09. 1919—09. 09. 2013) — актора, народного артиста України, журналіста

Народився 26 вересня 1919 року в с. Грибова, нині Лановецького району. Навчався в рідному селі та Ланівцях. У 1938 році закінчив гімназію в Тернополі й став студентом Вільненського університету.

22 жовтня 1939 року був обраний депутатом Народних зборів України у Львові.

У 1941 році засуджений до 10 років позбавлення волі. У 1955 році отримав звістку про звільнення, а в 1965 році його реабілітували. Закінчив театрознавчий факультет Київського театрального інституту (нині — національний університет театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого).

69

Від 1956 року — актор Національного академічного українського драматичного театру ім. М. Заньковецької. Він швидко став одним із найвідоміших акторів не тільки Львова, а й усієї України.

Звання заслуженого артиста йому присвоїли тільки в 1971 році, народного — аж у 1990 році.

Автор книги «Білі ночі, чорні дні». 9 вересня 2013 року на 95-му році життя О. Гринько відійшов у вічність.

Література Гринько, О. Олександр Гринько: «Тонка травиночка надії» : [розмова з

актором Нац. акад. укр. драм. театру ім. М. Заньковецької, співаком О. Гриньком] / записала С. Максименко // Кіно. Театр. — 2012. — № 3. — С. 40—43 : фот. — (Обличчя).

*** Кадирова, Л. Актор-мудрець : у цьому році відомий заньківчанин

Олександр Гринько відсвяткує 90-ліття / Л. Кадирова // День. — 2009. — 15 лип. — С. 7 : фот. — (Майстерня).

Кадирова, Л. Лінія долі / Л. Кадирова // Культура і життя. — 2009. — 29 квіт. — С. 3 : фот. — (До 90-річчя від дня народження).

Кадирова, Л. Лінія долі Олександра Гринька / Л. Кадирова // Кіно. Театр. — 2009. — № 5. — С. 58—59 : фот.

Кичук, Г. М. Ланівчани: постаті й долі : біогр. нариси / Г. М. Кичук. — Київ : ВІТ-А-ПОЛ, 2012. — 215 с. : фот.

Про О. Б. Гринька: С. 22—35. Лозіцька, Н. Таланту нев’януча квітка / Н. Лозіцька // Голос

Лановеччини. — 2009. — 25 верес. — С. 4 : фот. — (26 вересня — 90 років від дня народження Олександра Боніфатійовича Гринька).

Світочі сьогодення : [про артиста театру й кіно, нашого краянина О. Б. Гринька] // Тернопіль вечірній. — 2008. — 25—30 верес. — С. 5.

Ткачук, Р. Прослуживши 49 літ Мельпомені : [у с. Грибова Ланов. р-ну вшанували нар. артиста України О. Гринька] / Р. Ткачук // Голос Лановеччини. — 2011. — 28 жовт. — С. 1 : фот.

*** Гринько Олександр Боніфатійович : [некролог] // Високий замок. —

2013. — 12—18 верес. — С. 23 : фот. ***

Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на 2009 рік. Бібліогр. покажч. Вип. 19 / уклад. М. Друневич. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2009. — 128 с.

Про О. Гринька: С. 93—95.

70

11 ЛИСТОПАДА 60 років від дня народження Сергія Антоновича Сірого

(11. 11. 1959—04. 12. 2017) — поета-пісняра, журналіста Народився 11 листопада 1959 року в м. Тернопіль. Закінчив факультет

журналістики Львівського державного університету ім. І. Франка (нині — національний). Працював кореспондентом Тернопільських обласних газет «Вільне життя» (1978—1981, 1984), «Ровесник» (1984—1985). Був редактором Тернопільських відомчих періодичних видань «Рідне село» (1990—1993), «Ринок праці» (2000—2002). Від 2000 року — фахівець соціальної сфери.

Член Національної спілки журналістів України, Асоціації діячів естрадного мистецтва України (обидві — 2006), заслужений діяч естрадного мистецтва України (2011).

Автор слів до понад 200 пісень на музику українських композиторів. Сергій Сірий — переможець всеукраїнських конкурсів публікацій із

проблем зайнятості та обмеження безробіття (2000, 2002, 2003), другого й третього фотоконкурсів «Краєвиди Тернополя» (2009—2010), володар спеціальної відзнаки «Коронація слова — 2014», у номінації «Пісенна лірика для дітей», лауреат конкурсу «Коронація слова — 2016» (твір «Бім і Кеті»).

Помер С. Сірий 4 грудня 2017 року в Тернополі. Література

Сірий, С. Вибір майбутнього : [інформ.-просвітн. профорієнтаційний захід за участю проф.-техн. закладів Тернополя] / С. Сірий // Вільне життя плюс. — 2011. — 30 верес. — С. 3 : фот. — (Нотатки з приводу).

Сірий, С. Змінив обличчя Калантир : [іст. цвинтар Кременця] / С. Сірий // Вільне життя плюс. — 2010. — 3 листоп. — С. 6.

Сірий, С. Слоненятко Роні : [вірш] / С. Сірий // Літературний Тернопіль. — 2017. — № 1. — С. 142—145. — (Подільський віночок: сторінки для дітей).

*** Сірий, С. Коронований словом ліричний батяр : поет і пісняр С. Сірий

про ґвару, книги та Бога в людині : [інтерв’ю з поетом] / провела Ж. Попович // Номер один. — 2016. — 16 листоп. — С. 12 : фот. — (Персона).

Сірий, С. Сергій Сірий: «Жінки у моєму житті — як кисневий балон для водолаза» // Нова Тернопільська газета. — 2011. — 9—15 листоп. — С. 10 : портр.

Сірий, С. Тернополянин Сергій Сірий еротичні вірші почав писати ще у школі : [бесіда з відомим поетом] / провів В. Солтис // 20 хвилин. — 2012. — 13—14 січ. — С. 13 : фот. кольор. — (Теревені).

71

*** Заслужено став заслуженим : [С. Сірому присвоєно звання «Заслужений

діяч естрадного мистецтва України»] // Свобода. — 2011. — 30 берез. — С. 4 : фот.

*** «Коронація слова» нагородила переможців : [серед лауреатів —

С. Сірий] // Українська літературна газета. — 2016. — 24 черв. — С. 5. Пісенний місток між Україною і Канадою. Його проклали тернополяни

Сергій Сірий і Василь Дунець : [співпраця терноп. поета-пісняра та виконавця] // Свобода. — 2016. — 23 листоп. — С. 12 : фот.

«Пожежа тіл» від Сергія Сірого // Нова Тернопільська газета. — 2010. — 3—9 листоп. — С. 6 : фот. — (Поезія серця).

Пшоняк, І. «Дивлюсь на світ закоханими очима» : [творч. вечір поета-пісняра С. Сірого в Терноп. міськ. б-ці] / І. Пшоняк // Тернопіль вечірній. — 2014. — 12 листоп. — С. 6 : фот.

Фаєр, І. Сюрприз від Сергія Сірого : [про нову кн. «Йар навиворіт, або Кохання в чужому тілі» С. Сірого] / І. Фаєр // Вільне життя плюс. — 2011. — 31 серп. — С. 9 : фот.

Те ж // Свобода. — 2011. — 31 серп. — С. 6 : фот. Цимбровська, О. Тернополяни на «Коронації слова» : [наші краяни —

переможці ХІV Міжнар. літ. конкурсу] / О. Цимбровська // Вільне життя плюс. — 2014. — 13 черв. — С. 6. — (Знай наших).

*** Він уже не пише про «Наш Тернопіль» : Не стало поета-пісняра Сергія

Сірого // Нова Тернопільська газета. — 2017. — 6—12 груд. — С. 6. Гривас, С. Не стало поета-пісняра Сергія Сірого / С. Гривас // Rіа

плюс. — 2017. — 29 листоп. — С. 3. Костишин, Л. Він давав життя пісням : [пам’яті терноп. поета-пісняра,

журналіста С. Сірого] / Л. Костишин // Вільне життя плюс. — 2017. — 6 груд. — С. 6. — (Замість квітки на свіжу могилу).

Попович, Ж. Сергій Сірий вже оре свій зоряний лан : На Введення пішов із життя відомий поет, автор гімну про Тернопіль / Ж. Попович // Номер один. — 2017. — 6 груд. — С. 8.

*** Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на 2009 рік.

Бібліогр. покажч. Вип. 19 / уклад. М. Друневич. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2009. — 128 с.

Про С. Сірого: С. 103—105.

72

9 ГРУДНЯ 120 років від дня народження Якова Петровича Косовського

(09. 12. 1899—11. 04. 1975) — краєзнавця, письменника, етнографа, педагога

Народився 9 грудня 1899 року в с. Чернихів, нині Зборівського району, у селянській родині. Навчався в Тернопільській українській гімназії, потім — на учительських курсах. У рідному селі заснував читальню товариства «Просвіта»і працював бібліотекарем, а в 1939—1944 роках — учителював. Займався просвітницько-культурною діяльністю, заснував товариство «Луг» (згодом — «Сокіл»), хор і драматичний гурток.

Автор історичних драм, п’єс на соціально-побутові та релігійні теми. Видав нарис «Село Чернихів».

Від 1944 року жив у Польщі, у 1950 році емігрував до Канади. Помер Я. Косовський 11 квітня 1975 року в м. Торонто (Канада).

Література Косовський, Я. Відпуст : [етногр. нарис] / Я. Косовський // Шляхами

Золотого Поділля : регіон. іст.-мемуар. зб. Тернопільщини. — Філядельфія, 1983. — Т. 1. — С. 273—276.

Косовський, Я. Монографія села Чернихова / Я. Косовський // Ступка, М. Над тихим Серетом : спогади й оповідання / М. Ступка. — Нью-Йорк, 1983. — С. 4—61 : фот.

Косовський, Я. [Оповідання] / Я. Косовський // Ступка, М. Над тихим Серетом : спогади й оповідання / М. Ступка. — Нью-Йорк, 1983. — С. 224—306.

Косовський, Я. Подільські лірники та жебраки : етногр. нарис / Я. Косовський // Шляхами Золотого Поділля : регіон. іст.-мемуар. зб. Тернопільщини. — Філядельфія, 1983. — Т. 2. — С. 276—280 : фот.

Косовський, Я. [Про народні звичаї] / Я. Косовський // Медведик, П. Літературно-мистецька та наукова Зборівщина : словник біографій визначних людей. — Тернопіль, 1998. — С. 141—143.

Косовський, Я. Село Чернихів : (розділи з нарису) / Я. Косовський // Тернопіль : Українська гімназія в Тернополі, 1898—1944. — Тернопіль, 1992. — № 3. — С. 31—33.

Косовський, Я. [Спогади] / Я. Косовський // Ступка, М. Над тихим Серетом : спогади й оповідання / М. Ступка. — Нью-Йорк, 1983. — С. 62—117.

Косовський, Я. [Спогади. Етнографічні дослідження] / Я. Косовський // Ступка, М. Над тихим Серетом : спогади й оповідання / М. Ступка. — Нью-Йорк, 1983. — С. 118—223.

73

Косовський, Я. Чернихів / Я. Косовський // Шляхами Золотого Поділля: Тернопільщина і Скалатщина : регіон. іст.-мемуар. зб. Тернопільщини. — Нью-Йорк ; Париж ; Сідней ; Торонто, 1983. — Т. 3. — С. 470—476.

*** Яків Косовський — письменник, режисер // Зборівська дзвіниця. —

2008. — 22 лют. — С. 1 : фот. — (Видатні постаті рідного краю). Медведик, П. Косовський Яків Петрович — письменник і режисер

аматорського гуртка / П. Медведик // Тернопіль : Українська гімназія в Тернополі, 1898—1944. — Тернопіль, 1992. — № 3. — С. 31.

Ступка, Я. Яків Косовський (1899—1975) / М. Ступка // Шляхами Золотого Поділля: Тернопільщина і Скалатщина : регіон. іст.-мемуар. зб. Тернопільщини. — Нью-Йорк ; Париж ; Сідней ; Торонто, 1983. — Т. 3. — С. 659.

Чернихівський, Д. Письменник і вчитель Яків Косовський / Д. Чернихівський // Свобода. — 2000. — 22 січ., портр. — (Славетні імена).

*** Косовський Яків — драматург, краєзнавець, педагог, етнограф, режисер

аматорського Тернопільського гуртка // «Журавлина» книга : Тернопільська українська західна діаспора : словник імен / уклад.: Х. Мельничук, Б. Мельничук, Н. Совінська. — Тернопіль, 2001. — Вип. 2 : К — Л. — С. 79—81.

Медведик, П. Косовський Яків Петрович (09. 12. 1899, с. Чернихів, нині Зборів. р-ну — 11. 04. 1975, м. Торонто, Канада) — педагог, письменник, драматург, етнограф / П. Медведик // Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль, 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 191 : фот.

Медведик, П. Косовський Яків Петрович (9. ХІІ. 1899, с. Чернихів — 11. ІV. 1975, Торонто, Канада) — письменник, етнограф, педагог / П. Медведик // Медведик, П. Літературно-мистецька та наукова Зборівщина : словник біографій визначних людей. — Тернопіль, 1998. — С. 141.

74

Іменний покажчик Акулов В. П. 25 Андрейко Ю. 32 Андрунців М. В. 13 Андрусишин Б. І. 8 Атаманюк І. 32 Бабчинська М. 32 Бабчук С. О. 24 Базник М. Я. 17 Балюк І. 11 Барвінський О. Г. 24 Бартків М. 28 Бартошинський З. В. 23 Бастюк Б. І. 6, 56—58 Батюк А. 18 Бахталовський С.-Й. 7 Бачинський О. Г. 12 Безкоровайний Г. Є. 15 Бемко В. 23 Бенч М. І. 11 Бережанський О. П. 29 Бих М. Я. 22 Білецька Т. Т. 29 Білик М. М. 28 Білик М. Т. 10 Білинська О. В. 24 Білинський В. 30 Білінський Я. 15 Білоус О. С. 7 Блажкевич І. П. 13 Богачевський К. С. (митрополит

Української католицької церкви в США) 18

Боднар-Бучинська О. 18 Боднарук Є. І. 12 Боднарчук В. М. (митрополит

УАПЦ Іван) 14 Бойцун О. Г. 23 Болюх В. 8 Бородієвич Є. О. 7 Бородієвич Р.-В. 21

Будзан Б. П. 7 Бутковська С. І. 24 Бучацький В. Х. 31 Бучинський В. 12 Ваврик Є. П. 22 Ваврик Й. 29 Валігура В. С. 27 Вандяк Б. М. 16 Варибрус Ю. В. 15 Вацик Р. Я. 12 Верещинський Й. 30 Вислободський Ю.-А. В. 31 Вишневецька-Могилянка Р. Є. 30 Вівчарівський Б. 29 Вільснер Л. 32 Вітошинський В. Й. 9 Вітошинський Я. Д. 30 Войцещук Т. І. 9 Воловик В. Б. 15 Вояковський М. 18 Гаврилюк Ф. 9 Гаврилюк І. М. 13 Гаврилюк О. М. 12 Гаврилюк Ф. 9 Гавриляк М. С. 33 Гавриш В. 8 Гавриш-Сікорська О. П. 10 Газилишин Б. В. 5, 55—56 Гайдук Д. В. 28 Галанець В. Г. 7 Галібей І. 14 Гарбуз Р. С. 7 Гаюк Г.-С. 9 Герасимович Г. Ю. 13 Гикава (Чорнейко) Е. 30 Гіль Я. Я. 19 Глубіш О. М. 18 Гнатюк І. Ф. 6, 60—62 Гнатюк М. С. 25

75

Головатюк Я. В. (ієромонах Амфілохій) 29

Головінський В. 17 Головка Г. 33 Голубіцький Д. –М. 9 Гомотюк-Зєлик І. 25 Горбатий І. Р. 20 Горбачевський І. Я. 16 Горбачевський Л. С. 11 Горбенко П. П. 15 Гошуляк Д. 26 Грайник В. 12 Гринько О. Б. 6, 68—69 Грицина Є. 27 Громик І. Г. 8 Грушка Г. Т. 25 Губ’як А. І. 28 Гуляницький Ф. М. 32 Гура Б. П. 27 Гуцал В. Т. 32 Ґінзбург С. 19 Ґолуховський А. 31 Ґонта К. 24 Ґоляш С. І. 30 Ґудзяк О. 12 Данильчик К. І. 18 Данилюк І. В. 14 Данилюк М. Я. 24—25 Дароха-Клехта Т. 20 Дворський І. І. 13 Дворський М. В. 8 Демет М. 31 Демидась Я. Р. 8 Дерій В. А. 19 Дибич (Гарап’юк) Т. А. 23 Діброва О. 31 Дорожинський П. М. 21 Драгоманова-Косач О. П. (Олена Пчілка) 34 Драпак Г. М. 13 Дубовський В. І. 22 Дудар С. Т. 21

Дусановський С. Л. 28 Ерліх Л. 13 Єзерський А. 17 Жила В.-Т. І. 19 Жукінський А. О. 22 Жуков І. А. 25 Журавель Г. П. 20 Заборовський Т. 14 Завадський Б. 31 Заворотнюк В. В. 28 Залєський Я. 32 Зарицький М. О. 16 Захарчук В. Т. 32 Заячківський Й. 18 Зварич В. В. 10 Зварич І. 31 Зварунчик Н. Г. 21 Зельський І. 24 Злонкевич Я. В. 13 Іванців М. 31 Іванчук В. М. 12 Іванюта О. М. 9 Івахів А. М. 29—30 Ігельстром К. Г. 16 Іщук Р. В. 19 Калачик М. В. 19 Кара Г. Я. 21 Карась І. М. 13 Кардаш М. І. 24 Карпишин П. А. 9 Карпишин С. Й. 7 Кархут С. В. 24 Касінчук П. Ю. 16 Касіян Г. В. 24 Качан Я. М. (єпископ, чернече

ім’я — Григорій) 23 Кисілевська О. Л. 12 Клапків М. С. 19 Климишин І. Т. 32 Климчук К. С. 21 Климчук М. Є. 7 Кліщ І. М. 9

76

Ковалевський М. 8 Коваль Д. І. 15 Ковальчук І. Г. 7 Когут Т. 31 Козак Я. І. 17 Козебродський В. 31 Кондратишин І. М. 19 Кондратюк К. К. 15 Кордуба М. П. (священик Української греко-католицької церкви) 23 Кордюкевич Н. Р. 25 Корнієнко О. З. 5, 42—43 Король П. Є. 19 Коротій В. Т. 8 Косарчин Я. Г. 22 Косовський В. Я. 13 Косовський Я. П. 6, 72—73 Коцюбко А. С. 16 Кошель С. М. 27 Крем’янчанка Н. І. 17 Крупа Н. Л. 16 Кулик С. М. 11 Куліш П. О. 34 Купер Р. П. 20 Купчинський Р. Г. 6, 67—68 Курочка М. 17 Кусень Б. С. 6, 58—59 Кухалашвілі В. К. 7 Куца-Ковалишин О. В. 13 Кучерук Є. Ф. 15 Лабатий П. Д. 13 Ладика Д. Т. 22 Лежогубський Т. 9 Лемішка А. М. 25 Лень О. 32 Лещинський Б. 31 Лис Є. Є. 18 Лиса Б. 15 Лисак М.-М. В. 10 Ліщинецький І. С. 32 Ліщинський М. 10

Лобунь М. П. 22 Лойко І. К. 19 Лотоцький В. Є. 25 Луговий А. П. 17 Лужницький Л. М. 15 Лукіянець Б. А. 14 Луцишин О. М. 23 Луцюк П. І. 14 Любачевський І. І. 13—14 Мазурак Я. І.15 Маланюк О. С. 30 Малицький О. 16 Мармус В. В. 5, 46—48 Мартюк І. 23 Марущак М. В. 10 Матковський О. І. 28 Мацейків Г. В. 22 Мацьків В. В. 21 Медвідь І. І. 17 Медюх М. М. 28 Мельничук І. Ю. 16 Мельничук О. В. 21 Метельський Р. В. 18 Музика Я. 5, 39—40 Муц О. П. 11 Нагнибіда М. І. 18 Назарків Г. В. 5, 44—46 Наконечний Р. М. 23 Наконечний-Соколовський Д. А. 27 Ничка М. Й. 14 Носатий М. Д. 26 Носик І. 9 Носковський З. В. 27 Облещук М. Й. 27 Обухівський В. В. 25 Оленчик Я. Ф. 12 Олійник О. М. 29 Омелян Я. М. 5, 35—36 Онуфрійчук А. Р. 20 Ороновський І. Я. 20 Остапчук Д. 31 Павлів Ю. В. 20

77

Павлів Я. Б. 11 Пазізін М. І. 17 Палихата Е. Я. 14 Пальчик М. М. 15 Пальчик Я. М. 24 Паньків М. 22 Папіж В. 8 Парнета М. П. 21 Пархомчук Я. Й. 15 Паюк В. Б. 24 Пасєчко Н. В. 23 Пасіка В. 17 Пасіка О. А. 21 Пастернак З. Г. 11 Пекун О. О. 27 Петелько В. О. 12 Петрик М. Р. 29 Півцьо Л. А. 10 Підкович М. В. 17 Погорецький М. 30 Полевий І. Г. 23 Поліщук В. С. (єпископ УПЦ КП

Володимир) 19 Попик В. О. 10 Починок І. М. 12 Пржевальський М. М. 33 Пришляк В. Д. 8 Прокопюк Я. Я. 16 Проців М. П. 12 Пунда Я. М. 9 Пухальський І. Ю. 28 Пуцентело С. В. 19 П’ятничко С. В. 10 Ратич І. Б. 25 Рівняк Я. Г. 15 Ростоцька М. Є. 7 Руда-Солонинка М. І. 8 Рудий Р. М. 18 Рудницький М. І. 7 Савіцький І. І. 16 Савка О. І. 11 Савків Т. В. 14

Саляк В. Я. 20 Самборський К. М. 8 Сандига Ю. Г. 20 Свистун М. М. 24 Світуха М. І. 28 Семенишин Є. М. 13 Сеніна Т. Г. 6, 65—66 Сербенська О. А. 11 Сергійчук Т. І. 11 Середа М. С. 25 Сіменович В. Л. 7 Сірий С. А. 6, 70—71 Скакун В. К.23 Скала-Старицький М. Г. 18 Сліпий Р. Т. 14 Слободян Р. 25 Слободян С. 31 Сос І.-Я. С. 8 Сосновський М. І. 29 Сохацький М. П. 19 Співак М. І. 32 Ставничий І. С. 18 Ставничий Р.-Є. 16 Стадник М. Г. 27 Стандрет Л. 9 Станько К. О. 11 Стасюк К. Д. 10 Сташків Є. В. 20 Степаненко О. М. 21 Строцень Б. С. 23 Сушкевич В. Л. 5, 53—54 Тарантеля (справжнє — Семанців

Михайло) 28 Таращук П. Г. 27 Темницький В.-Л. М. 20 Тимощук Ярослав (монаше ім’я —

Яків) 32 Тисліцька С. А. 27 Тишковський К. 21 Ткачик Г. А. 26 Ткачук М. І. 13 Томин В. А. 21

78

Третяк А. М. 19 Тринька В. П. 15 Турковський В. 9 Устиянович К. М. 34 Федик Б. М. 10 Федоришин П. С. 20 Федоров Ю. Г. 30 Федчишин С. В. 10 Фіцалович Ю. Р. 14 Фурда М. І. 29 Футей Б. П. 19 Хамчук П. М. 6, 59—60 Хомишин П. Г. 16 Хоміцький О. В. 5, 43—44 Хоміцький Ю. М. 23 Хоптій М. Д. 28 Цибулько М. Б. 5, 36—37 Цісельський М. І. 9 Чабан С. С. 23—24 Чайковський Д. В. 11 Чепурко Б. П. 22

Чернихівський Д. І. 27 Чорпіта Я. І. 5, 37—38 Чубатий М. Д. 29 Шалай-Гроеле В. 11 Шандрук П. Ф. 11 Шашкевич Г. 30 Швед Я. А. 22 Шевчук Ю. П. 14 Шеремета Я. Г. 11 Шимонович В. 12 Шкарупа В. К. 22 Шпитко О. С. 13 Штепа І. 32 Юрковський П. В. 11 Яворський Б. А. 25 Яворський Г. І. 22 Яроцький В. 17 Ясиновський В. К. 10 Ясновська М. І. 20

Покажчик назв Битва та укладення мирного договору під Зборовом 6, 62—64 Газета «Вільне життя» 25 Депортація українців із Польщі 6, 64—65 Державний архів Тернопільської області 27 Звільнення м. Тернополя від фашистських загарбників 5, 48—49 Навчально-виховний комплекс Великобірківська загальноосвітня І—

ІІІ ступенів школа-гімназія ім. С. Балея 26 Обласний комунальний етнографічно-меморіальний музей В. Гнатюка 5,

48—49 Обласний комунальний методичний центр народної творчості 5, 49—51 с. Озерна Зборівського району 33 Перша згадка про м. Ланівці 30 Перша письмова згадка про м. Шумськ 30 Проголошення Акту Злуки УНР і ЗУНР 5, 40—42 Тернопільська обласна універсальна наукова бібліотека 28 Тернопільська обласна філармонія 30 Тернопільська область 29 Чортківська офензива 5, 51—53

79

Зміст

Від укладача ........................................................................................................... 3 Знаменні та пам’ятні дати Тернопільщини на 2019 рік ..................................... 5 Перелік імен та подій, що не увійшли до основного списку ............................ 7 Вони побували на Тернопіллі ..............................................................................33 90 років від дня народження Ярослава Максимовича Омеляна .......................35 70 років від дня народження Михайла Богдановича Цибулька ........................36 75 років від дня народження Яромира Івановича Чорпіти ...............................37 125 років від дня народження Ярослави Львівни Музики ................................39 100 років від часу проголошення Акта Злуки УНР і ЗУНР ..............................40 100 років від дня народження Олекси Зосимовича Корнієнка .........................42 100 років від дня народження Остапа Васильовича Хоміцького .....................43 50 років від дня народження Ганни Володимирівни Назарків .........................44 70 років від дня народження Володимира Васильовича Мармуса ...................46 75 років від часу звільнення Тернополя від нацистських загарбників ...........48 50 років від дня відкриття Обласного комунального етнографічно-

меморіального музею Володимира Гнатюка в с. Велеснів Монастириського району ......................................................................49

100 років від часу Чортківської офензиви ..........................................................51 80 років від дня народження Володимира Леоновича Сушкевича ..................53 75 років від дня народження Богдана Володимировича Газилишина .............55 70 років від дня народження Богдана Івановича Бастюка ................................56 80 років від дня народження Богдана Семеновича Кусеня ...............................58 100 років від дня народження Петра Михайловича Хамчука («Бистрого») ....59 90 років від дня народження Івана Федоровича Гнатюка .................................60 370 років від дня битви та укладення мирного договору під Зборовом ..........62 75 років від часу депортації українців із Польщі ...............................................64 70 років від дня народження Тамари Григорівни Сеніної ................................65 125 років від дня народження Романа Григоровича Купчинського .................67 100 років від дня народження Олександра Боніфатійовича Гринька ..............68 60 років від дня народження Сергія Антоновича Сірого ..................................70 120 років від дня народження Якова Петровича Косовського .........................72 Іменний покажчик ................................................................................................74 Покажчик назв ......................................................................................................78

80

Інформаційне видання

Література до знаменних і пам’ятних

дат Тернопільщини на 2019 рік

Бібліографічний покажчик

Укладач М. Пайонк, завідувач відділу краєзнавчої літератури та бібліографії Тернопільської ОУНБ

Керівник проекту і науковий редактор В. Вітенко, директор Тернопільської ОУНБ,

заслужений працівник культури України Редактор О. Раскіна Комп’ютерний набір та верстка С. Стахурська, завідувач канцелярії Тернопільської

ОУНБ

Виготовлено згідно із СОУ 22.2-02477019-07:2012 Формат 60×84/16. 4,67 ум. др. арк., 4,02 обл.-вид. арк. Тираж 150. Замовлення № 18-1120.

Видавець і виготовлювач Редакція газети «Підручники і посібники». 46000, м. Тернопіль, вул. Поліська, 6а. Тел.: (0352) 43-15-15; 43-10-21.

Збут: pip.ternopil@ukr.net Редакція: editoria@i.ua www.pp-books.com.ua

Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції

серія ДК № 4678 від 21.01.2014 р. Книга-поштою: а/с 376, Тернопіль, 46011.

Тел.: (0352) 42-43-76; 097-50-35-376 pip.bookpost@gmail.com