ХАРКІВСЬКА АКАДЕМІЯ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ

Електронне видання

Аналіз результатів моніторингу якості початкової освіти

в 2016/2017 н. р (ІІІ етап)

Харків2017

УДК 371.2ББК 74.202.4А 64

За загальною редакцією С.Є. Вольянської, кандидата педагогічних наук, проректора з науково-методичної роботи Харківської академії неперервної освіти

Автори-упорядники: І.В.Капустін, Т.М. Голтяй, Ю.А. Ольховська, О.С Рудакова., Д.В.  Ротфорт, к.пед.н.

Аналіз результатів моніторингу якості початкової освіти в 2016/2017 н.р. (ІІІ етап) – Харків: Харківська академія неперервної освіти, 2017. – 58 с.

Видання містить аналітичні матеріали за результатами ІІІ етапу моніторингового дослідження якості початкової освіти, що включають аналіз показників якості уроку, готовність учнів 1-х класів до навчання в школі порівняно з попереднім етапом моніторингу; готовності вчителів до реалізації завдань сучасної української школи, рівня сформованості компетентності «уміння» вчитися учнів 4-х класів.

Матеріали можуть бути використані методистами районних (міських) методичних кабінетів (інформаційно-методичних центрів), керівниками загальноосвітніх навчальних закладів, учителями з метою підвищення якості початкової освіти.

2

© Харківська академія неперервної освіти

3

ЗмістВступ 4

Розділ 1. Результати анкетування вчителів 3-х, 4-х класів 6щодо якості початкової освіти та готовності до реалізації завдань сучасної української школиВисновки до розділу 1 23

Розділ 2. Результати дослідження рівня сформованості в учнів 24компетентності «уміння вчитися»Висновки до розділу 2 28

Розділ 3. Аналіз результатів оцінки та самооцінки якості уроку 29в 3-х, 4-х класах (за підсумками ІІ та ІІІ етапів дослідження)3.1. Результати оцінки та самооцінки якості уроку 30в 3-х класах3.2. Результати оцінки та самооцінки якості уроку 39в 4-х класахВисновки до розділу 3 48

Розділ 4. Результати дослідження готовності дитини до школи 49Висновки до розділу 4 54

Загальні висновки 55

Рекомендації районним (міським) методичним кабінетами(інформаційно-методичним центрам) 57

4

ВступНа виконання наказу Департаменту науки і освіти Харківської обласної

державної адміністрації від 09.07.2014 № 331 «Про проведення моніторингових досліджень якості освіти у 2014/2015-2016/2017 навчальних роках» Комунальним вищим навчальним закладом «Харківська академія неперервної освіти» у листопаді 2016 року проведено ІІ етап моніторингу якості початкової освіти.

Учасниками дослідження стали 84 керівники ЗНЗ, 202 учителі 3-х, 4-х класів, 3 453 учні 1-х і 4-х класів із 84-х загальноосвітніх навчальних закладів (усього 3 739 осіб).

Мета дослідження полягала в отриманні об’єктивної інформації про стан початкової освіти в регіоні та визначенні шляхів підвищення її якості.

При цьому розв’язувалися такі завдання: визначення рівня готовності вчителів початкової школи до реалізації завдань

сучасної української школи; вимірювання рівня сформованості в учнів компетентності «уміння вчитися»; аналіз динаміки показників якості уроку в 3-х, 4-х класах на основі порівняння

результатів ІІ та ІІІ етапів моніторингу;Показники дослідження:- рівень обізнаності вчителів у Базовому компоненті дошкільної освіти

(нова редакція);- якість уроку в початковій школі;- рівень сформованості в учнів компетентності «уміння вчитися» ;- готовність вчителів початкової школи до реалізації завдань сучасної української школи;- готовність дитини до навчання в школі.У межах моніторингу якості початкової освіти проведено:

анкетування- учителів початкових класів щодо визначення готовності вчителів

початкової школи до реалізації завдань сучасної української школи та рівня володіння ними Базовим компонентом дошкільної освіти;

- учителів 4-х класів, учнів 4-х класів та батьків учнів 4-х класів щодо визначення сформованості в учнів компетентності «уміння вчитися»;

оцінка та самооцінка якості уроку в початковій школі за відповідноюфакторно-критеріальною моделлю;

дослідження готовності учнів 1-х класів загальноосвітніх навчальнихдосягнень до навчання в школі (за анкетою Т. Нежнової, методикою А. Керна – Я. Йерасика) .

5

Анкетування вчителів початкової школи, батьків учнів, а також внесення даних за результатами анкетування учнів 4-х класів здійснювалися в режимі on-line.

За підсумками аналізу результатів моніторингу надані рекомендації районним (міським) методичним кабінетам (інформаційно-методичним центрам), керівникам загальноосвітніх навчальних закладів.

6

Розділ 1. Результати анкетування вчителів 3-х, 4-х класівщодо якості початкової освіти та готовності до реалізації завдань сучасної

української школи

В опитуванні взяли участь 212 учителів 3-х, 4-х класів. Із них 144 (67,92 %) – працюють в загальноосвітніх навчальних закладах міст (або селищ міського типу), 68 (32,08 %) – у ЗНЗ сільської місцевості.

Переважну більшість респондентів (71,70 %) складали досвідчені вчителі зі стажем роботи понад 20 років. Серед респондентів 13,21 % – учителі, які мають стаж роботи від 10 до 20 років, 9,43 % – до 5 років, а найменший відсоток (5,66 %) становили учителі зі стажем роботи від 5 до 10 років.

Понад 90 % респондентів мали вищу освіту, 5,66 % – середню спеціальну та 2,83 % – неповну вищу.

Серед учителів, які взяли участь в опитуванні,найбільшу частину (46,23 %) складали педагоги вищої кваліфікаційної категорії, а найменшу – другої (8,02 %). Майже кожний четвертий респондент (25,96 %) мав першу кваліфікаційну категорію, а 13,68 % – кваліфікаційну категорію «спеціаліст». Слід зазначити, що 6,13 % учителів початкових класів мали 8 або 9 тарифний розряд.

Результати анкетування показали таке.

Діаграма 1

На думку більшості вчителів початкової школи, (61,32 %) розвиток особистості дитини є найвагомішою характеристикою якісного навчання дітей у початкових класах. При цьому суттєва частина педагогів (22,64 %) зазначила, що найважливішим є отримання знань, необхідних для розвитку дитини.

7

Незначна частина респондентів у характеристиці якісного навчання вбачає професіоналізм педагогів (7,55 %) та запровадження у навчально-виховний процес сучасник методик навчання (7,08 %). Лише 1,42 % педагогів якісне навчання вбачають в умовах навчально-виховного процесу.

Тобто, понад 30 % педагогів отримання учнями знань для подальшого навчання, запровадження сучасник методик навчання, умови навчально-виховного процесу поставили вище за професіоналізм педагогів – діаграма 1

Діаграма 2

Переважна більшість учителів (70,75 %) оцінили на «добре» якість початкової освіти в ЗНЗ, а майже кожний четвертий респондент (26,42 %) – на «відмінно».

Незначна частина педагогів (2,36 %) вважає «задовільною» якість початкової освіти в ЗНЗ, де вони працюють, а 0,47 % – вагалися з відповіддю – діаграма 2

Діаграма3

Дещо більше половини опитаних (50,94 %) висловили думку, що навантаження на дитину в початковій школі допустиме. Разом із тим, значна

8

частина вчителів (42,92 %) навантаження на дітей початкових класів вважає високим і 6,13 % – дуже високим.

Анкета для вчителів початкової школи містила також запитання щодо з’ясування ступеня готовності педагогів до реалізації завдань сучасної української школи.

Так, 93,40 % учителів початкових класів відповіли, що готові до реалізації завдань сучасної української школи – діаграма 3

Діаграма 4

9

Серед якостей, що мають бути притаманні сучасному педагогу,понад 90 % учасників анкетування найвищим балом оцінила вагомість таких якостей, як толерантність (93,40 %), наявність фундаментальних знань (92,92 %), понад 80 % – бажання навчатися протягом життя (89,62 %), уміння знаходити інформацію з різних джерел та інтерпретувати її (89,15 %), володіння сучасними методиками, технологіями навчання та виховання (88,85 %) та критичне мислення (81,60 %).

Разом із тим, менша кількість опитаних визначили найвищим балом прояв їх як особистісних якостей у себе: володіння сучасними методиками, технологіями навчання та виховання (на 30,66%), критичне мислення (на 25,47 %), наявність фундаментальних знань(на 24,06 %), толерантність (на 11,32 %), уміння знаходити інформацію з різних джерел та інтерпретувати її (на 9,43 %), бажання навчатися протягом життя (на 7,55 %) – діаграма 4 .

Діаграма 5

10

Понад 70 % оцінили найвищим балом важливість таких якостей, що мають бути притаманні сучасному педагогу, як аналітичні уміння (78,77 %),уміння адаптувати свій спосіб мислення відповідно до ситуації та контексту (74,06 %), протистояння стосункам та поведінці, що суперечить правам людини (71,23 %); понад 60 % – знання нормативно-правових актів, що регулюють права та громадянські обов’язки (68,40 %), уміння долати стереотипи ( 67,45   % ); найменша частина (57,55 %) – децентрація (уміння відходити від своєї точки зору та приймати точку зору іншого).

Прояв зазначених вище особистісних якостей найвищим балом оцінила менша частина респондентів: знання нормативно-правових актів, що регулюють права та громадянські обов’язки (на 37,26 %), уміння адаптувати свій спосіб мислення відповідно до ситуації та контексту (на 26,42 % ), децентрацію (уміння відходити від своєї точки зору та приймати точку зору іншого) – на 22,64 %, уміння долати стереотипи (на 20,75 %); аналітичні уміння (на 20,75 %), протистояння стосункам та поведінці, що суперечить правам людини (на 18,40 %) – діаграма 5.

Діаграма 6

11

Складові сформованості професійної компетентності, що подані на діаграмі вище, більшість учителів оцінила найвищим балом за 5-ти бальною шкалою.

Серед показників знань найбільша кількість опитаних (83,49 %) надала таку оцінку знанням методики проведення уроку, найменша (48,11 %) – знанням нормативно-правової бази.

Майже 77 % респондентів 5 балами оцінили рівень володіння Державним стандартом початкової загальної освіти, а приблизно 67 % – знаннями психології дитини та особливостей її емоційного розвитку – діаграма 6

Діаграма 7

12

Серед показників умінь понад 80 %учителів початкових класів оцінили найвищим балом рівень уміння планувати навчально-виховний процес (84,91 %), організовувати діяльність учнів (83,49 %), приблизно 79 % – здатність до саморозвитку – діаграма 7

Діаграма 8

Дещо менша кількість опитаних (75,00 %) надала найвищу оцінку умінню використовувати різні форми роботи та методи навчання, а найменша кількість (58,96 %) – умінню діагностувати та коригувати взаємини між дітьми та здійснювати самоаналіз своєї діяльності – діаграма 8

13

Діаграма 9

Більша частина вчителів, які взяли участь в опитуванні, серед чинників, що впливають на якість їх роботи назвала навчально-методичне забезпечення (50,94 %) та мотивацію учнів (48,11 %).

Разом із тим, майже вдвічі менша кількість опитаних такими чинниками вважає запровадження інновацій (27,36 %), фаховий рівень педагогів (25,94 %) та рівень заробітної плати (24,53 %).

На думку понад 10 % учителів, факторами впливу на якість їх роботи є наповнюваність класів (18,87 %), якість уроку (16,06 %), мікроклімат у класі (12,74 %).

14

Слід зазначити, що лише 6,60 % педагогів визнали, що на якість їх роботи впливає отримання своєчасної адресної допомоги – діаграма 9

Діаграма 10

Серед найважливіших форм підвищення фахової рівня педагога більшість опитаних назвала самоосвіту (87,26 %), обмін досвідом (79,25 %) та курси підвищення кваліфікації (76,42 %).

15

Для меншої кількості опитаних найвагомішими чинниками в методичній роботі є участь у семінарах, тренінгах (69,81 %), роботі шкільного(69,34 %), районного (міського) методичного об’єднання (66,51 %) та відвідування уроків інших учителів (66,04 %).

Понад половини респондентів важливими формами підвищення фахового рівня педагогів назвали тематичні спецкурси (58,02 %), індивідуальні консультації (51,42 %), а найменша частина (46,70 %) – адресну методичну допомогу – діаграма 10

Діаграма 11

16

Найбільш ефективними формами взаємодії між дошкільним та загальноосвітнім навчальним закладом, на думку більшості учителів початкової школи, є інформування вихованців ДНЗ та їх батьків про особливості навчання в   школі (65,02 %), вивчення процесу адаптації дитини до школи (65,02 %), спільні засідання методичних об’єднань вихователів та вчителів початкових класів (62,26 %).

При цьому 42,93 % респондентів надали перевагу запрошенню представників ЗНЗ на батьківські збори в ДНЗ, а 30,19 % – спільним святам у   ДНЗ та ЗНЗ .

Слід зазначити, що найменша частина опитаних (15,09 %) серед найефективніших форм взаємодії ДНЗ та ЗНЗ назвала ознайомлення вихованців ДНЗ та їх батьків із ЗНЗ – діаграма 11

Діаграма 12

17

Серед заходів, спрямованих на забезпечення наступності між ланками дошкільної та початкової освіти, що проводяться в ЗНЗ, усі опитані назвали проведення екскурсій у ЗНЗ.

Більше половини респондентів указали на такі заходи, як інформування батьків і дітей про особливості навчання в школі (53,08 %), вивчення процесу адаптації дітей до школи (52,40 %), організацію в ДНЗ і ЗНЗ спільних виставок дитячих робіт, конкурсів тощо.

Менша кількість опитаних зазначила, що в межах розв’язання проблеми наступності між ланками дошкільної та початкової освіти, у ЗНЗ здійснюється запрошення представників ЗНЗ на батьківські збори в ДНЗ (42,12 %), спільні засідання методичних об’єднань вихователів ДНЗ та вчителів початкової школи (36,67 %).

Найменша частина респондентів (27,74 %) серед зазначених заходів указала на проведення спільних свят ДНЗ і ЗНЗ (діаграма ).

Учителям також було запропоновано запитання, що мали за мету з’ясувати їх рівень обізнаності в Базовому компоненті дошкільної освіти. Результати анкетування подані нижче.

Діаграма 13

18

Серед учасників дослідження лише 61,79 %опитаних зазначили, що знайомі зі змістом Базового компонента дошкільної освіти. При цьому майже кожний четвертий надав заперечну відповідь на це запитання, а 14,62 % – вагалися з відповіддю – діаграма 13

Діаграма 14

Серед учителів початкової школи, знайомих із Базовим компонентом дошкільної освіти, переважна більшість респондентів (90,32 %) однією із засад цього документа правильно назвала компетентнісний підхід до розвитку особистості дитини. Разом із тим, респондентів, які надали інші правильні відповіді, було значно менше. Так, 68,39 % опитаних правильно вказали на

19

створення сприятливих умов для формування базових якостей дитини, а майже половина (49,68 %) – на надання пріоритету соціально-моральному розвитку.

Натомість значна кількість виявилася неправильних відповідей. Зокрема, понад 60 % учителів початкових класів неправильно вважають, що засадами Базового компонента дошкільної освіти є надання пріоритету психофізичному розвитку, формуванню психологічної готовності до навчання в школі (64,52 %) та розвиток пізнавальної активності дошкільників, уміння самостійно організовувати свою діяльність (61,29 %). Приблизно половина респондентів (50,32 %) помилково вказала на створення умов для інтелектуального та фізичного розвитку дошкільників, а 30,32 % – на формування в дітей навичок для навчання в школі, зокрема читання, лічби та письма – діаграма 14

Більше половини опитаних учителів початкових класів правильно відповіли, що Базовий компонент дошкільної освіти містить сумарний кінцевий показник набутих дитиною компетенцій перед її вступом до школи (59,60 %) та вимоги до рівня освіченості, розвиненості та вихованості дитини (50,99 %).

Діаграма 15

20

Водночас значна кількість опитаних неправильно вказала на наявність в Базовому компоненті дошкільної освіти показників психофізичного та особистісного розвитку дитини відповідно до різних вікових груп (58,28 %), сумарний кінцевий показник набутих дитиною компетенцій відповідно до різних вікових груп (45,03 %) та зміст діяльності педагога щодо підготовки дитини до школи (32,45 %) – діаграма 15 .

Діаграма 16

Лише 26,97 % учителів початкових класів правильно відповіли, що Базовий компонент дошкільної освіти визначає результати освітньої роботи відповідно до змісту освіти.

Більшість респондентів помилково вважає, що Базовий компонент дошкільної освіти визначає зміст освітньої діяльності за результатами освітньої роботи (69,66 %) та зміст освітньої діяльності за віковими групами вихованців (5,93 %). Майже кожний п’ятий неправильно вказав на результати освітньої роботи за віковими групами вихованців – діаграма 16

21

Діаграма 17

Більшість опитаних не знає, на який вік дитини розраховані вимоги Базового компонента дошкільної освіти щодо сформованості мінімально достатнього та необхідного рівня освітніх компетенцій. Правильно відповіли на це запитання лише 37,25   % респондентів – діаграма 17

Діаграма 18

22

Майже кожний четвертий учитель початкових класів вважає, що діти, які приходять до 1-го класу, готові до школи фізично. Дещо більша кількість опитаних (29,72 %) висловила таку думку стосовно психологічної готовності дітей до школи.

На думку більшості вчителів початкових класів, діти, які приходять до 1-го класу, частково готові до школи як фізично (66,98 %), так і психологічно (70,28 %).

Незначна кількість учителів (3-4 %) надали негативну відповідь на зазначене запитання – діаграма 18

Діаграма 19

23

Понад 90 % учителів початкових класів зазначили, що найбільш важливим у навчанні та вихованні дітей у ДНЗ є соціальна адаптація, а майже 70 % – розвиток пізнавальних процесів.

Разом із тим, майже кожний п’ятий респондент вважає, що результатом перебування дитини в ДНЗ повинно бути уміння управляти своєю поведінкою, а 7,34 % звернули увагу на розвиток уміння спілкуватися.

На думку незначної кількості опитаних, (до 3 %) найбільш важливим у навчанні та вихованні дітей у ДНЗ є набуття вихованцями умінь читати, рахувати та фізичний розвиток (діаграма ).

Висновки до розділу 1

1. Для більшості вчителів початкових класів (61 %) найвагомішою характеристикою якісного навчання дітей є розвиток особистості дитини. Разом із тим, майже третина опитаних педагогів отримання учнями знань для подальшого навчання, запровадження сучасних методик навчання, умови навчально-виховного процесу поставили вище за професіоналізм педагога.

2. Більшість учителів (понад 70 %) оцінила якість початкової освіти оцінкою «Добре».

3. Лише половина опитаних педагогів вважає навантаження на дитину в ЗНЗ допустимим, а решта – високим або дуже високим.

4. Прояв особистісних якостей найвищим балом оцінила менша кількість учасників анкетування, ніж їх значимість. Серед якостей, що мають бути притаманні сучасному педагогу,найбільша(93 %) кількість респондентів охарактеризувала найвищим балом толерантність; найменша(57,55 %) – децентрацію (уміння відходити від своєї точки зору та приймати точку зору іншого. А серед якостей, що мають найвищий прояв, найбільший відсоток учителів (82 %) оцінив найвищим балом толерантність та бажання навчатися протягом життя; найменший (31 %) – знання нормативно-правових актів, що регламентують права та громадянські обов’язки.

5. Більша частина вчителів усі складові професійної компетентності охарактеризувала найвищим балом. Найбільша кількість опитаних (85 %) надала таку оцінку умінню планувати навчально-виховний процес; найменша (48 %) – знанню нормативно-правової бази.

6. Серед чинників, що впливають на якість роботи вчителів початкової школи, більшість опитаних назвала навчально-методичне забезпечення (51 %) та мотивацію учнів (48 %); найменша (6,60 %) – отримання своєчасної адресної допомоги.

24

7. Найважливішими формами підвищення фахового рівня педагога більшість опитаних вважає самоосвіту (87 %), обмін досвідом (79%) та курси підвищення кваліфікації (76 %). Разом із тим, анкетування показало, що вчителі не вбачають ролі адресної допомоги в підвищенні їх фахового рівня: перевагу зазначеної форми роботи надали менше половини опитаних (47 %).

8. Найбільша кількість опитаних (65 %)найефективнішими видами взаємодії між ДНЗ та ЗНЗ вважає інформування вихованців ДНЗ про особливості навчання в школі та вивчення процесу адаптації дитини до школи; найменша (15 %) – ознайомлення вихованців ДНЗ та їх батьків із ЗНЗ. Разом із тим, серед заходів, спрямованих на забезпечення наступності між ланками дошкільної та початкової освіти, що проводяться в ЗНЗ, усі опитані назвали проведення екскурсій у ЗНЗ, а найменша кількість (28 %) – спільні свята ДНЗ і ЗНЗ.

9. Хоча 62 % опитаних відповіли, що знайомі з Базовим компонентом дошкільної освіти (БКДО), менша частина респондентів виявила знання його основних положень. Так, менше половини учасників опитування правильно визначили всі засади Базового компонента дошкільної освіти, майже половина – підтвердила обізнаність у його змісті, менше 40 % – правильно вказала, на який вік дитини розраховані вимоги БКДО, і лише 27 % – змогли відповісти, що БКДО визначає результати освітньої роботи відповідно до змісту освіти.

10. Більшість учителів початкових класів вважає, що діти, які приходять до 1-го класу в школу частково готові до школи психологічно (70 %) та фізично (67 %).

11. Переважна більшість опитаних педагогів найбільш важливим у навчанні та вихованні дітей назвала соціальну адаптацію дитини і лише 3 % – уміння читати та рахувати.

Розділ 2. Результати дослідження рівня сформованості в учнівкомпетентності «уміння вчитися»

У дослідженні взяли участь 145 учителів 4-х класів, 1 745 учнів 4-х класів та 1 670 батьків учнів 4-х класів.

Оцінювання здійснювалося за мотиваційним, знаннєвим та операційно-рефлексивним компонентами.

Учасникам дослідження були запропоновані запитання, відповіді на які вказували на рівень сформованості компетентності: низький, середній, достатній та високий.

Результати дослідження подані нижче.

25

Діаграма 20

Мотиваційний компонент оцінювався за такими складовими:- наявність пізнавального інтересу;- розуміння необхідності вчитися;- готовність до навчання;- відповідальне ставлення до навчання.Більша частина учнів на високому рівні оцінила наявність пізнавального

інтересу (55,65 %), відповідальне ставлення до навчання (46,65 %) та готовність до навчання (38,63 %); на достатньому – розуміння необхідності вчитися (72,54 %).

Серед учителів було більше тих, хто охарактеризував на достатньому рівні наявність пізнавального інтересу (62,07 %), розуміння необхідності вчитися (56,55 %), відповідальне ставлення до навчання (52,41 %); на низькому – готовність учнів до навчання (68,97 %).

На думку більшої частини батьків учнів 4-х класів, усі складові мотиваційного компонента сформовані в дітей на достатньому рівні. Зокрема, 63,83 % респондентів надали таку оцінку розумінню необхідності

26

вчитися,46,89 % – відповідальному ставленню до навчання; 46,59 % – готовності до навчання, 37,78 % – наявності пізнавального інтересу.

Порівняння відповідей респондентів засвідчило, що серед тих, хто на достатньому та високому рівні оцінив відповідальне ставлення до навчання було більше учнів (90,03 %). Розуміння необхідності вчитися та наявність пізнавального інтересу було оцінено так на достатньому та високому рівні більшою кількістю вчителів (відповідно 95,86 % і 87,59 %). Серед батьків учнів було більше тих, хто надав оцінки достатнього та високого рівня готовності до навчання (71,80 %).

Разом із тим, серед усіх груп респондентів, виявилося найменше вчителів, які вважають, що рівень готовності учнів до навчання достатній або високий(7,58 %). Серед батьків учнів 4-х класів було найменше тих, хто так само оцінив наявність пізнавального інтересу(71,92 %), розуміння необхідності вчитися(83,53 %), відповідальне ставлення до навчання (72,58 %) – діаграма 20

Діаграма 21

Знаннєвий компонент містив такі складові:- знання щодо організації навчальної діяльності;- загально-мовленнєві знання;

27

- інформаційно-ситуативні знання.Серед учасників дослідження більша частина учнів оцінила на високому

рівні знання щодо організації навчальної діяльності (55,42 %) та інформаційно-ситуативні знання (61,03 %); на достатньому – загально-мовленнєві знання (62,06 %).

Більша кількість учителів на високому рівні оцінила знання щодо організації навчальної діяльності (85,75 %); на достатньому – загально-мовленнєві (62,76 %) та інформаційно-ситуативні знання (47,59 %).

Серед батьків учнів 4-х класів було більше тих, хто охарактеризував на високому рівні сформованість інформаційно-ситуативних знань (42,10 %) та достатньому – знання щодо організації навчальної діяльності (43,41 %) та загально-мовленнєві знання (57,01 %).

Серед тих, хто надав оцінки достатнього та високого рівня було більше вчителів за компонентами знань щодо організації навчальної діяльності (91,72 %),інформаційно-ситуативних знань (91,03 %) та учнів – за компонентом загально-мовленнєвих знань (88,25 %).

З усіх груп респондентів серед батьків учнів виявилося найменше тих, хто так само оцінив знання учнів щодо організації навчальної діяльності (71,79 %), загально-мовленнєві (82,22 %) та інформаційно-ситуативні знання (76,89 %) – діаграма 21

Діаграма 22

28

Операційно-рефлексивний компонент оцінювався за такими складовими:- використання різноманітних практичних операцій мислення;- використання комунікаційних засобів навчання;- самооцінка результатів навчальної діяльності.

Серед учнів 4-х класів було більше тих, хто на високому рівні оцінив використання різноманітних практичних операцій мислення (59,43 %) та самооцінку результатів навчальної діяльності (55,93 %); на середньому – використання комунікаційних засобів навчання (30,60 %).

Більша частина вчителів на достатньому рівні оцінила сформованість усіх складових операційно-рефлексивного компонента: використання різноманітних практичних операцій мислення – 59,31 %; використання комунікаційних засобів навчання – 44,83 %; самооцінку результатів навчальної діяльності – 57,24 %.

На достатньому рівні більшою кількістю батьків учнів були охарактеризовані такі показники, як використання різноманітних практичних операцій мислення (37,25 %) та самооцінка результатів навчальної діяльності(43,35 %); на середньому – використання комунікаційних засобів навчання ( 48,80   % ).

Серед тих, хто охарактеризував рівень сформованості складових операційно-рефлексивного компонента на достатньому та високому рівні було

29

більше вчителів. Так, 85,52 % педагогів надали такі оцінки використанню різноманітних практичних операцій мислення; 58,62 % – використанню комунікаційних засобів навчання;88,27 % – самооцінці результатів навчальної діяльності.

Серед батьків учнів було найменше тих, хто на достатньому та високому рівні охарактеризував використання різноманітних практичних операцій мислення (74,37 %) та комунікаційних засобів навчання (31,50 %); серед учнів 4-х класів виявилося найменше тих, хто так само охарактеризував самооцінку результатів навчальної діяльності (70,83 %) – діаграма 22.

Висновки до розділу 2

1. Дослідження рівня сформованості в учнів компетентності «уміння вчитися» здійснювалося за мотиваційним, знаннєвим та рефлексивним компонентами. У дослідженні взяли участь учителі, учні 4-х класів, батьки учнів 4-х класів.

2. Більшість показників за всіма складовими компетентності «уміння вчитися» більша частина учасників моніторингу оцінила на достатньому та високому рівні. Лише готовність до навчання за мотиваційним компонентом було оцінено найбільшою кількістю вчителів на низькому рівні.

3. За мотиваційним компонентом найбільша кількість учасників дослідження оцінила на високому рівні серед учителів – розуміння необхідності вчитися (39 %), учнів та батьків учнів – наявність пізнавального інтересу(відповідно 56 % і 34 %);найменша – серед учителів – готовність учнів до навчання (менше 1 %), учнів та батьків учнів – розуміння необхідності вчитися (19 % і 20 %). Слід зазначити, що більшість учителів (69 %) охарактеризувала на низькому рівні готовність учнів до навчання, тоді як 39 % учнів та 25 % батьків учнів надали цьому показнику оцінку високого рівня (для порівняння: таких учителів було менше 1/%).

4. За знаннєвим компонентом найбільша кількість учасників дослідження оцінила на високому рівні серед учителів – знання учнів щодо організації навчальної діяльності (83 %), учнів та батьків учнів – інформаційно-ситуативні знання (62 % і 57 %); найменша – серед учителів,учнів та батьків учнів – загально-мовленнєві знання (21 %, 26 % і 25 %).

5. За операційно-рефлексивним компонентом найбільша кількість учасників дослідження оцінила на високому рівні серед учителів – самооцінку результатів навчальної діяльності (31 %), учнів та батьків учнів – використання різноманітних практичних операцій мислення (59 % і 37 %); найменша – серед

30

учителів, учнів та батьків учнів – використання засобів комунікативного навчання (14%, 25 % і 13 %).

6. Дослідження виявило відмінність в оцінці показників складових компетентності «уміння вчитися» учителями та учнями (батьками учнів). Це свідчить про різну оцінку діяльності учнів суб’єктами навчально-виховного процесу та необхідність формування в учнів навичок самоконтролю та самоаналізу.

Розділ 3. Аналіз результатів оцінки та самооцінки якості урокув 3-х, 4-х класах (за підсумками ІІ та ІІІ етапів дослідження)

Моніторингове дослідження якості початкової освіти включало оцінку (заступниками директорів ЗНЗ) та самооцінку (учителями початкової школи)якості уроку в 3-х, 4-х класах за його етапами:

- організаційним;- цілепокладання та мотивації навчальної діяльності;- перевірки домашнього завдання;- актуалізації опорних знань та особистого досвіду учнів із навчальної

теми;- основної частини уроку;- закріплення та узагальнення вивченого, перевірки якості засвоєння

знань, оцінювання;- підсумків уроку, рефлексії, домашнього завдання на наступний урок.Результати оцінювання за показниками якості уроку відповідно до

вищезазначених напрямів наведені нижче.

3.1. Результати оцінки та самооцінки якості урокув 3-х класах

Діаграма 23

31

Більшість учасників моніторингу як у ІІ-му (понад 78 %), так і в ІІІ-му етапах дослідження (понад 83 %) оцінила проведення вчителем організаційного етапу уроку на високому рівні.

Порівняно з минулим роком збільшилася кількість заступників директорів ЗНЗ та вчителів, які надали таку оцінку (відповідно на 6,12 % і 4,95 %). Причому, як і в минулому році, серед тих, хто на високому рівні оцінив цей етап уроку було більше заступників директорів ЗНЗ, ніж учителів (на 1,4 %̶ у ІІ етапі; на 2,57 % ̶у ІІІ етапі).

Разом із тим, зменшилася кількість заступників директорів ЗНЗ (на 5,83%) та вчителів (на 0,76%), які охарактеризували проведення організаційного етапу уроку на достатньому рівні.

Незначний відсоток учасників дослідження оцінив організаційний етап уроку на середньому рівні (у ІІ-му та ІІІ етапах –приблизно5 %). Жоден учасник ІІІ етапу дослідження не охарактеризував цей етап уроку на низькому рівні, тоді як у ІІ-му, етапі такі педагогічні працівники були:5,41 % учителів та 2,70 % заступників директорів ЗНЗ (діаграма 23.

Діаграма 24

32

Як у ІІ-му, так і в ІІІ-му етапі моніторингу,понад 64 % учасників дослідження на високому рівні оцінили проведення вчителем цілепокладання та мотивацію навчальної діяльності. Причому в ІІ-му етапі дослідження серед них було більше заступників директорів ЗНЗ, ніж учителів (на 2,71 %), а в ІІІ-му – учителів (на 7,70 %).

Два роки поспіль кожний четвертий заступник директора ЗНЗ характеризує проведення цього етапу уроку на достатньому рівні, тоді як кількість вчителів, які надали таку оцінку, у ІІІ-му етапі порівняно з ІІ-м зменшилася(на 7,65 %) і склала 16,67 %.

На думку незначної кількості учасників дослідження (7,69 % заступників директорів ЗНЗ і3,85 %учителів) цілепокладання та мотивація навчальної діяльності здійснюється вчителями на середньому рівні. При цьому кількість педагогічних працівників, які так вважають, порівняно з ІІ-м етапом зменшилася,як за підсумками оцінки (на 4,47 %), так і самооцінки (на 4,26 %).

У ІІІ-му етапі моніторингу жоден учасник дослідження не охарактеризував проведення зазначеного етапу уроку на низькому рівні, тоді як у минулому році такі педагогічні працівники були: 2,70 %учителів (діаграма 24).

33

Діаграма 25

Наступний етап уроку – перевірка домашнього завдання – також був оцінений більшістю учасників дослідження (понад 70 %) на високому рівні,як у ІІІ-му, так і в ІІ-му етапах.

Порівняно з минулим роком кількість педагогічних працівників, які надали таку оцінку, зросла серед вчителів(на 6,76 %); знизилась – серед заступників директорів(на 2,56 %).

Лише 16,67 % заступників директорів ЗНЗ та 13,51 % учителів оцінили перевірку домашнього завдання на достатньому рівні. Слід зазначити, що в минулому році таких педагогічних працівників було більше: відповідно на 1,28 % і6,76 %.

За підсумками самооцінки на середньому рівні у ІІІ-му етапі дослідження етап перевірки домашнього завдання охарактеризували 7,69 % учасників, що на 3,84 %більше, ніж у попередньому етапі. Водночас кількість учителів, які надали таку оцінку, залишилася незмінною і склала 8,11 %.

У ІІІ-му етапі дослідження незначний відсоток учасників моніторингу, як серед учителів, так і заступників директорів ЗНЗ, (1,28 %) оцінив перевірку домашнього завдання на низькому рівні, тоді як у минулому році таких педагогічних працівників не було (діаграма 25).

34

Діаграма 26

У ІІІ-му етапі дослідження етап актуалізації опорних знань та особистого досвіду учнів із навчальної теми понад половини учасників моніторингу оцінили на високому рівні. Порівняно з минулими роком цей показник серед учителів збільшився (на 3,50 %), а серед заступників директорів ЗНЗ зменшився (на 3,05%).

Приблизно третина учасників моніторингу охарактеризувала цей етап уроку на достатньому рівні. У порівнянні з ІІ-м етапом моніторингу відсоток таких педагогічних працівників збільшився:серед учителів – на 2,12 %;серед заступників директорів ЗНЗ – на6,03 %.

У цьому році 5,13 %учасників дослідження за результатами оцінки та 3,85 %за підсумками самооцінки визначили проведення цього етапу уроку на середньому рівні. Порівняно з ІІ етапом кількість таких педагогічних працівників зменшилася: відповідно на4,26 % і0,28 %.

Жоден учасник ІІІ-го етапу дослідження не оцінив цей етап,нижче за середній рівень, тоді як у минулому році 1,35 %учителів та 2,70 % заступників директорів охарактеризували рівень проведення вчителем етапу актуалізації опорних знань та особистого досвіду учнів із навчальної теми як низький (діаграма 26).

35

Діаграма 27

Понад 80% учасників дослідження в ІІІ-му етапі моніторингу оцінили на високому рівні проведення вчителем основної частини уроку. Причому серед них було більше заступників директорів ЗНЗ, ніж учителів (на 3,85 %). Слід зазначити, що порівняно з ІІ-м етапом дослідження кількість педагогічних працівників, які надали таку оцінку, зросла (серед учителів – на 6,30 %; серед заступників директорів ЗНЗ – на 7,45 %).

Значно менша кількість учасників дослідження охарактеризували діяльність учителя за цим етапом уроку на достатньому рівні. У порівнянні з минулим роком збільшилася кількість таких педагогічних працівників (серед вчителів – на 4,75 %; серед заступників директорів ЗНЗ – на 4,68 %).

При цьому два роки поспіль відсоток вчителів, які надали таку оцінку,перевищував відсоток заступників директорів ЗНЗ(на 1,35 %– у ІІ-му етапі; на 1,28 %– ІІІ-му).

У ІІІ-му етапі моніторингу незначна частина учасників дослідження (1,28 % учителів; 3,85 % заступників директорів ЗНЗ) проведенню вчителем основної частини уроку надала оцінку середнього рівня. Порівняно з минулим роком кількість таких педагогічних працівників дещо зменшилася: відповідно на 2,77 % і 0,20 %.

36

Жодний учасник дослідження не оцінив в ІІІ-му етапі моніторингу цей етап уроку на низькому рівні, тоді як у ІІ-му етапі серед тих, хто надав таку оцінку, було 1,35 % учителів (діаграма 27)

Діаграма 28

У ІІІ-му етапі дослідження понад 65% учителів та заступників директорів ЗНЗ охарактеризували на високому рівні проведення вчителем етапу закріплення та узагальнення вивченого, перевірку якості засвоєних знань, оцінювання. Для порівняння: у ІІ-му етапі таких педагогічних працівників було менше (відповідно на 8,56 % і 14,03 %).

Оцінки достатнього рівня в ІІІ-му етапі моніторингових досліджень надали 24,36 % учителів та 23,08 % заступників директорів ЗНЗ. Порівняно з минулим роком їх кількість зменшилися (відповідно на 10,78 % і 14,76 %).

Незначна кількість учасників ІІІ-го етапу дослідження охарактеризувала проведення вчителем цього етапу уроку на середньому рівні (7,69 % учителів; 11,54 % заступників директорів ЗНЗ). Водночас у ІІ-му етапі моніторингу відсоток учителів, які надали таку оцінку, був меншим на 0,93 %, а заступників директорів ЗНЗ – на 0,73 %.

37

У ІІІ-му етапі дослідження лише 1,28 % учителів оцінили рівень якості уроку як низький, тоді як у минулому році не було жодного педагогічного працівника, який би надав таку оцінку(діаграма 28).

Діаграма 29

Понад 75 % учасників ІІІ етапу моніторингу охарактеризували підбиття підсумків уроку, рефлексію, домашнє завдання на наступний урок на високому рівні. Порівняно з минулим роком кількість педагогічних працівників, які надали таку оцінку, зросла: серед учителів – на 19,24 %; заступників директорів ЗНЗ – на 11,54 %.

Разом із тим, зменшився відсоток тих, хто оцінив цей етап уроку на достатньому рівні: серед заступників директорів – на 7,70 % (від 25,65 % – у ІІ-му до 17,95 % – у ІІІ-му); учителів – на 8,98 % (від 23,08 % – у ІІ-му до 14,10% – у ІІІ-му).

Жоденучитель не охарактеризував в ІІІ-му етапі моніторингу підсумковий етап уроку на середньому рівні, тоді як у минулому році відсоток учителів, які надали таку оцінку, складав 8,98 %.

38

Незначна кількість заступників директорів ЗНЗ (3,85 %) так само оцінила цей етап уроку у ІІІ-му етапі дослідження, тоді як у попередньому етапі їх кількість була майже вдвічі більшою та складала 7,69 %– діаграма 29

Діаграма 30

Переважна більшість учасників дослідження оцінила якість проведення уроку в 3-х класах на високому рівні. При цьому, якщо в ІІ-му етапі моніторингу кількість учителів, які надали таку оцінку, складала 77,03 %, заступників директорів ЗНЗ – 81,08 %, то в ІІІ-му етапі вона зросла (відповідно на 5,86 % і 0,50 %).

13,16% учасників ІІІ-го етапу дослідження (як за результатами оцінки, так і самооцінки) охарактеризували якість уроку на достатньому рівні. Порівняно з минулим роком відсоток таких педагогічних працівників зменшився: серед учителів на 4,41 %, а серед заступників директорів ЗНЗ – на 3,06 %.

На думку незначної частини педагогічних працівників, (5,26 % заступників директорів ЗНЗ і 3,95 %учителів) оцінка уроку в 3-х класі відповідала середньому рівню. У порівнянні з попереднім етапом дослідження

39

відсоток учителів, які надали таку оцінку,зменшився (на 1,46%), а заступників директорів ЗНЗ – зріс (на 2,56 %).

Слід зазначити, протягом двох років жодний учасник дослідження не охарактеризував якість проведення уроку на низькому рівні (діаграма 30.

Діаграма 31

Кореляційний аналіз, проведений за результатами дослідження, засвідчив, що залишається розбіжність між оцінкою та самооцінкою якості уроку в значній кількості ЗНЗ, що беруть участь у моніторингу. Так, у 43,06 % загальноосвітніх навчальних закладів встановлено сильний ступінь кореляційного зв’язку між вищезазначеними показниками. Порівняно з минулим роком кількість таких ЗНЗ зменшилася (на 9,29 %) і виявилася найнижчою за три роки дослідження. Це означає, що майже в 57 % ЗНЗ існує розбіжність між результатами оцінки та самооцінки якості уроку за переважною більшістю показників.

Збільшився відсоток ЗНЗ, у яких виявлено середній ступінь кореляційного зв’язку (на 3,42 %). У ІІІ-му етапі він складав 26,39 %.

Також зросла кількість ЗНЗ, у яких з’ясовано слабкий ступінь кореляційного зв’язку (на 3,20 %) та від’ємний коефіцієнт кореляції (на 1,69 %) – діаграма 31

40

3.2. Результати оцінки та самооцінки якості урокув 4-х класах

Діаграма 32

Приблизно90% учасників ІІІ-го етапу дослідження оцінили на високому рівні якість проведення організаційного етапу уроку. При цьому порівняно з минулим роком як за результатами самооцінки, так і оцінки їх кількість збільшилася (відповідно на 16,79 % і 14,31 %).

На достатньому рівні в ІІІ-му етапі моніторингу охарактеризували цей етап уроку 9,88% учителіві11,11% заступників директорів ЗНЗ. У порівнянні з ІІ-м етапом відсоток педагогічних працівників, які надали таку оцінку, зменшився: відповідно на 4,79 % і 4,89 %.

Жоден учитель та заступник директора ЗНЗ у ІІІ-му етапі моніторингу не оцінив проведення організаційного етапу уроку на середньому рівні. Для порівняння: у минулому році кількість учасників дослідження, які надали таку оцінку, складала відповідно 12,00 % і 9,33 %.

Незначна кількість заступників директорів ЗНЗ (1,33% – у ІІ-му етапі; 1,23 % – у ІІ-му) охарактеризувала рівень організаційного етапу уроку як

41

низький. Водночас два роки поспіль не було вчителів, які б так само оцінили цей етап уроку(діаграма 32.

Діаграма 33

Понад 85% учасників дослідження під час ІІІ-го етапу оцінили проведення вчителем цілепокладання та мотивації навчальної діяльності на високому рівні. У минулому році серед них було менше як учителів, так і заступників директорів ЗНЗ (відповідно на 18,17 % і 14,33 %).

На достатньому рівні проведення вчителем цього етапу уроку визначили12,50% учителів та 11,25% заступників директорів ЗНЗ. Порівняно з минулим роком ці показники зменшилися як за результатами самооцінки (на 8,84 %), так і оцінки (на 7,42 %).

У ІІІ-му етапі моніторингу незначна кількість заступників директорів охарактеризувала цілепокладання та мотивацію навчальної діяльності на середньому (2,50 %) та низькому рівні (1,25%), що відповідно на 5,49 % і 1,42 % менше, ніж у минулому році. Серед учителів, які б надали такі оцінки, у ІІІ-му

42

етапі дослідження не було жодного, тоді як у ІІ-му етапі – відсоток тих, хто оцінив проведення цього етапу року на середньому рівні складав 5,33 %, а на низькому – 4,00 %(діаграма 33.

Діаграма 34

У ІІІ-му етапі дослідження понад 80% педагогічних працівників оцінили на високому рівні перевірку домашнього завдання вчителем, як за результатами самооцінки, так і оцінки. Порівняно з минулим роком кількість тих, хто надав таку оцінку, збільшилася: на 10,33 % серед учителів та на 5,25 % серед заступників директорів ЗНЗ.

Незначна частина педагогічних працівників (10,00 % учителів та 15,00 % заступників директорів ЗНЗ) оцінила цей етап уроку на достатньому рівні. У порівнянні з ІІ-м етапом моніторингу кількість таких учителів зменшилася (на 3,33 %), а заступників директорів ЗНЗ – збільшилася (на 3,00 %).

На середньому рівні охарактеризували перевірку домашнього завдання вчителем у ІІІ-му етапі дослідження 5,00% учителів та 3,75 % заступників

43

директорів ЗНЗ, що відповідно на 5,67 % і 5,58 %менше, ніж у попередньому етапі.

У ІІІ-му етапі моніторингу не було жодного учасника, який би оцінив цей етап уроку на низькому рівні. Для порівняння: у ІІ-му етапі дослідження перевірку домашнього завдання учителем на низькому рівні охарактеризували 1,33 % учителів і 2,67 % заступників директорів ЗНЗ(діаграма 34.

Діаграма 35

Проведення вчителем етапу актуалізації опорних знань та особистого досвіду учнів із навчальної теми більшість учасників дослідження (66,67% заступників директорів ЗНЗ та 67,90% учителів )у   ІІІ-му етапі моніторингу охарактеризувала на високому рівні. Порівняно з минулим роком їх кількість збільшилася (серед учителів – на 14,57 %; заступників директорів ЗНЗ – на 9,34 %). Разом із тим, зменшився відсоток педагогічних працівників, які охарактеризували проведення цього етапу уроку на достатньому рівні як за підсумками самооцінки (на 7,81 %), так і оцінки (на 6,37 %).

На середньому рівні актуалізацію опорних знань та особистого досвіду учнів із навчальної теми оцінила незначна кількість учителів (5,33 % – у ІІ-му

44

етапі; 1,23 % – у ІІІ-му) та заступників директорів ЗНЗ (у 2,67 % – у ІІ-му етапі; 3,70 % – у ІІІ-му).

Жоден учасник моніторингу в ІІІ-му етапі дослідження не охарактеризував цей етап уроку на низькому рівні. У минулому році серед тих, хто надав таку оцінку, було 2,67 % учителів та 4,00 % заступників директорів ЗНЗ (діаграма 35).

Діаграма 36

У ІІІ-му етапі моніторингу переважна більшість учителів (92,59 %) та заступників директорів ЗНЗ (83,95 %) на високому рівні визначила проведення основної частини уроку. Порівняно з минулим роком кількість педагогічних працівників, які надали таку оцінку, збільшилася як за результатами самооцінки (на 13,92 %), так і оцінки (на 5,28 %).

На достатньому рівні оцінили цей етап уроку 7,41 % учителів та 14,81 % заступників директорів ЗНЗ, що відповідно на 8,59 %і 2,52 %менше, ніж у попередньому етапі.

45

Серед педагогічних працівників, які надали оцінку середнього рівня основній частині уроку, у ІІІ-му етапі було1,23% заступників директорів ЗНЗ (4,00%– у ІІ-му етапі) та жодного вчителя (1,33%– у ІІ-му етапі).

За результатами ІІІ-го етапу досліджень не було жодного педагогічного працівника, який би охарактеризував основну частину уроку на низькому рівні. Слід зазначити, що в минулому році таку оцінку цьому етапу уроку надали 4,00 % учителів (діаграма 361).

Діаграма 37

У ІІІ-му етапі моніторингу переважна більшість учителів (75,31%) та заступників директорів ЗНЗ (64,20 %) оцінила на високому рівні реалізацію вчителем етапу закріплення та узагальнення вивченого, перевірку якості засвоєння знань, оцінювання. Порівняно з минулим роком кількість педагогічних працівників, які надали таку оцінку, збільшилася: серед учителів – на 15,31 %, а серед заступників директорів – на 4,20 %.

Значно менша кількість учасників ІІІ-го етапу дослідження охарактеризувала проведення цього етапу уроку на достатньому рівні. У порівнянні з попереднім етапом моніторингу кількість вчителів, які надали таку

46

оцінку,зменшилася (на 3,11 %) та склала 22,22 %,а заступників директорів ЗНЗ – збільшилася (на 4,30 %) та становила29,63 %.

Незначний відсоток учасників ІІІ-го етапу дослідження (2,47 %– за результатами самооцінки;6,17 %– за підсумками оцінки) визначила закріплення та узагальнення вивченого, перевірку якості знань вчителем на середньому рівні. Слід зазначити, що в минулому році вчителів та заступників директорів ЗНЗ, які надали таку оцінку, було більше (відповідно на 10,87 % і 7,17 %).

У ІІІ-му етапі дослідження жоден педагогічний працівник не охарактеризував проведення цього етапу уроку на низькому рівні, тоді як у ІІ-му етапі таких учасників моніторингу було1,33 %як серед учителів, так і заступників директорів ЗНЗ(діаграма 37).

Діаграма 38

Наступний етап уроку – перевірка домашнього завдання – також був оцінений на високому рівні більшістю учасників дослідження. Порівняно з минулим роком кількість педагогічних працівників, які надали таку оцінку, зросла: серед учителів – на 11,65 %, серед заступників директорів ЗНЗ – на 9,09 %.

Значно менша частина педагогічних працівників (12,35 %– за результатами оцінки; 11,11 % – за підсумками самооцінки) у ІІІ-му етапі моніторингу охарактеризувала проведення вчителем цього етапу уроку на достатньому рівні. У ІІ-му етапі дослідження кількість таких педагогів

47

зменшилася: серед вчителів – на 2,32 %, а серед заступників директорів ЗНЗ – на 3,56 %.

На середньому рівні підсумковий етап уроку в ІІІ-му етапі моніторингу оцінили лише 2,73 % заступників директорів. Разом із тим, не було жодного вчителя, який би надав цьому етапу року таку оцінку. Для порівняння: 8,00 % учителів та 5,33 % заступників директорів так само оцінили підсумковий етап уроку в ІІ-му етапі.

Жодний учасник дослідження в ІІІ-му етапі не охарактеризував цей етап уроку на низькому рівні, тоді як у ІІ-му етапі виявилося 1,33 %таких педагогічних працівників за результатами самооцінки, 2,67 % – оцінки(діаграма 38).

Діаграма 39

Переважна більшість учасників дослідження, як за підсумками оцінки, так і самооцінки охарактеризувала якість проведення уроку в 4-х класах на високому рівні. Порівняно з минулим роком кількість педагогічних працівників, які надали таку оцінку, зросла: серед вчителів – на 15,00 %та становила майже 90 %, серед заступників директорів ЗНЗ – на 9,87 % (складала приблизно 94 %).

Значно менший відсоток учасників ІІІ-го етапу дослідження (6,33% – за результатами оцінки та8,86%– за підсумками самооцінки) визначив якість уроку на достатньому рівні. Порівняно з минулим роком цей показник зменшився (відповідно на 5,81 % і9,67 %).

48

Жоден учитель у ІІІ-му етапі моніторингу не оцінив якість уроку на середньому рівні, тоді як у ІІ-му етапі відсоток учителів, які надали таку оцінку, складав4,00 %.

Серед заступників директорів ЗНЗ незначний відсоток так само охарактеризував якість проведення уроку:5,33 % – у ІІ-му етапі; 1,27 % – у ІІІ-му.

У ІІІ-му етапі моніторингу серед учасників дослідження не було жодного, хто б оцінив якість уроку на низькому рівні. Для порівняння: у ІІ-му етапі таку оцінку надали лише 1,33 % учителів (діаграма 39.

Діаграма 40

Залишається низьким ступінь кореляційного зв’язку між результатами самооцінки та оцінки якості уроку в 4-х класах у більшості загальноосвітніх навчальних закладах області. Так, лише в 41,25 % ЗНЗ, що взяли участь у ІІІ-му етапі дослідження, спостерігається сильний кореляційний зв'язок між вищезазначеними показниками. Це означає, що майже в 59 % ЗНЗ, залучених до моніторингу, існує розбіжність між результатами оцінки та самооцінки за переважною більшістю показників.

Порівняно з попереднім етапом моніторингу кількість ЗНЗ, у яких виявлено сильний ступінь кореляційного зв’язку, дещо збільшилася (на 1,25 %), однак виявилася нижчою, ніж у І-му етапі дослідження (на 6,80 %). Збільшилася кількість ЗНЗ, у яких спостерігається середній ступінь кореляційного зв’язку (на 10,42 %). У ІІІ-му етапі дослідження вона складала 23,75 %.

Разом із тим зменшився відсоток ЗНЗ, де коефіцієнт кореляції між самооцінкою та оцінкою якості уроку мав від’ємне значення (на 6,17 %) та відповідав слабкому кореляційному зв’язку (на 5,50%) (діаграма 40).

49

Висновки до розділу 3

1. Переважна більшість учасників ІІІ-го етапу дослідження як за підсумками оцінки, так і самооцінки на високому рівні оцінили якість уроку в 3-х(понад 80 %) та 4-х класах (від 90 % і більше). У цьому році серед них виявилося більше учителів, ніж заступників директорів ЗНЗ (на 1,32% – у 3-х класах; на 3,80 % – у 4-х класах). Порівняно з ІІ-м етапом кількість тих, хто охарактеризував рівень проведення уроків як високий, збільшився.

2. Протягом двох років більшість учасників моніторингового дослідження на високому рівні оцінили всі етапи уроку.

3. Зросла кількість педагогічних працівників, які надали оцінки високого рівня за всіма етапами уроку в 4-х класах та майже всіма – у 3-х. Лише за етапами перевірки домашнього завдання та актуалізації опорних знань та особистого досвіду учнів із навчальної теми у 3-х класах результати оцінки в ІІІ-му етапі виявилися нижчими, ніж у ІІ-му, тоді як результати самооцінки підвищилися.

4. Найбільша кількість заступників директорів ЗНЗ оцінила на високому рівні проведення в:

- 3 класі – основної частини уроку (87 %);- 4 класі – організаційного етапу уроку (88 %).5. Найменша кількість заступників директорів ЗНЗ оцінила на високому

рівні проведення в:- 3 класі – етапу актуалізації опорних знань та особистого досвіду учнів

навчальної теми(56 %);- 4 класі – етап закріплення та узагальнення вивченого,перевірки якості

засвоєння знань, оцінювання (64 %).6. Найбільша кількість учителів на високому рівні оцінила проведення

в:- 3 класі – етапу підсумків уроку, рефлексії, домашнього завдання на

наступний урок (85 %);- 4 класі – основної частини уроку (93 %).7. Найменша кількість учителів оцінила на високому рівні проведення

актуалізації опорних знань та особистого досвіду учнів із навчальної теми як у 3-х (60%), так і 4-х класах (56 %).

8. Залишається істотною розбіжність між оцінкою та самооцінкою показників якості уроку в значній частині загальноосвітніх навчальних закладів. Так, за підсумками ІІІ-го етапу моніторингу сильний кореляційний зв'язок між зазначеними показниками спостерігається лише в 43 % ЗНЗ в 3-х класах, і в 41 % – у 4-х класах.

50

9. Порівняно з минулим роком кількість ЗНЗ, у яких виявлено сильний кореляційний зв'язок між оцінкою та самооцінкою якості уроку, за підсумками моніторингу в 4-х класах збільшився (на 1 %), а за результатами дослідження в 3-х класах – зменшився (на 8 %).

Розділ 4. Результати дослідження готовності дитини до школи

Учасниками дослідження стали 1856 учнів 1-х класів загальноосвітніх навчальних закладів. Показниками рівня готовності дитини до навчання в школі стали мотиваційна, інтелектуальна готовність та довільна саморегуляція.

Рівень мотиваційної готовності дитини до школи визначався методом анкетування (за Т. Нежновою).

Діаграма 41

Анкетування показало, що переважна більшість першокласників як у   ІІ- му, так і в ІІІ-му етапі дослідження мають середній рівень (у ІІ-му етапі – 47,04 %; у ІІ-му – 51,94 %).

У порівнянні з минулим роком кількість першокласників, у яких виявлено високий рівень мотиваційної готовності до навчання в школі, суттєво збільшилася (на 18,73 %). Разом із тим, істотно зменшився відсоток учнів, що показали низький рівень мотиваційної готовності (на 22,93 %). Це свідчить про те, що в значній кількості ЗНЗ порушена методика проведення дослідження. Цим можна пояснити результати ІІІ-го етапу моніторингу, що виявилися значно вищими за показники минулого року.

51

Протягом двох років кількість респондентів, які надали недостовірні результати, була незначною (менше 4,00 %). Порівняно з минулим роком вона дещо знизилася (на 0,70 %) – діаграма 41

Аналіз результатів ІІІ-го етапу дослідження показав, що серед учнів із середнім та низьким рівнем мотиваційної готовності більше хлопчиків, ніж дівчат (відповідно на 4,42 % і 1,98 %). Водночас серед першокласників, у яких виявлено високий рівень, та чиї результати визнано недостовірними, відсоток дівчат був вищим за відсоток хлопчиків(відповідно на 6,08% і 0,31%) – діаграма 42 .

Діаграма 42

Рівень інтелектуальної та довільної саморегуляції визначався за допомогою тестування із використанням методики А. Керна-Я. Йєрасика.

Тест складався із 3-х завдань.Перше завдання на визначення інтелектуального розвитку дитини

полягало в зображенні дитиною фігури людини.Друге завдання дозволяло виявити уміння працювати за зразком та

визначити рівень розвитку моторики рук у наслідуванні писемних букв, а

52

третє(змалювання групи точок) – уміння працювати за зразком та орієнтацію дитини у просторі.

Результати тестування за методикою А. Керна-Я. Йерасика подано нижче.

Діаграма 43

Два роки поспіль більшість учнів 1-х класів демонструє середній рівень за всіма показниками індивідуальної та довільної саморегуляції. Причому, порівняно з ІІ-м етапом, відсоток таких школярів збільшився(з інтелектуального розвитку – на 5,51 %; розвитку моторики рук – на 6,03 %; орієнтації в просторі – на 2,88 %). Водночас кількість першокласників,у яких виявлено високий рівень готовності зменшився за всіма показниками (відповідно на 7,89 %; 4,4 % і 3,46 %).

Порівняно з минулим роком кількість учнів, які мають показники низького рівня, зросла з інтелектуального розвитку та орієнтації в просторі (відповідно на

53

2,39 % і 0,57 %) та зменшилася – із розвитку моторики рук(на 1,63 %) – діаграма 43

Діаграма 44

Серед першокласників, які виявили високий рівень складових індивідуальної та довільної саморегуляції, було більше дівчат, ніж хлопчиків за всіма показниками: з інтелектуального розвитку – на 5,93 %; розвитку моторики рук – на 12,83 %; орієнтації в просторі – на 10,84 %.

Разом із тим, серед тих, хто виявив середній рівеньінтелектуального розвитку, було більше дівчат, ніж хлопчиків (на 9,24 %), тоді як за моторикою рук та орієнтацією в просторі– хлопчиків (відповідно на 5,26 % і 6,06 %).

Слід зазначити, що серед першокласників, які продемонстрували низький рівень індивідуальної та довільної саморегуляції,більше хлопчиків, ніж дівчат за

54

всіма показниками: з інтелектуального розвитку – на 15,17 %; розвитку моторики рук – на 5,57 %; орієнтації в просторі – на 4,78 %(діаграма 44).

Діаграма 45

Більшість учнів, залучених до дослідження, як у ІІІ-му (68,96 %), так і в ІІ-му етапах моніторингу (62,89 %) виявила середній рівень інтелектуальної та довільної саморегуляції. Причому в ІІІ-му етапі дослідження таких першокласників було більше (на 6,07 %).

Порівняно з минулим роком зменшився відсоток учнів високого рівня (на 7,47 %), тоді збільшилася кількість школярів низького рівня (на 1,40 %) – діаграма 45

Діаграма 46

55

Серед учасників дослідження, які виявили високий рівень інтелектуальної та довільної саморегуляції більше дівчат, ніж хлопчиків (на 9,76 %). Разом із тим, більше хлопчиків, ніж дівчат, продемонстрували низький та середній рівень інтелектуальної та довільної саморегуляції:відповіднона8,12% і 1,65% (діаграма 46 ).

Висновки до розділу 41. Приблизно 50% учнів 1-х класів протягом двох років показує

середній рівень мотиваційної готовності (за результатами анкетування за Т. Нежновою). Слід зазначити, що серед них більше хлопчиків, ніж дівчат (на 4 %). Разом із тим, серед першокласників із вищим рівнем мотиваційної готовності більше дівчат, ніж хлопчиків (на 6 %).

2. У порівнянні з ІІ-м етапом кількість першокласників, у яких виявлено високий рівень мотиваційної готовності до навчання в школі (за результатами анкетування за Т. Нежновою), суттєво збільшилася (майже на 19 %) Водночас істотно зменшився відсоток учнів, що показали низький рівень мотиваційної готовності (на 23 %), що вказує на порушення методики проведення дослідження в значній кількості ЗНЗ.

3. За методикою А. Керна-Я. Йерасика як у ІІ-му, так і в ІІІ-му етапах моніторингу більшість першокласників (понад 60 %) демонструє середній рівень інтелектуальної та довільної саморегуляції. Порівняно з минулим роком відсоток учнів 1-х класів, які виявили високий рівень за цим показником, зменшився(на

56

7 %), тоді як кількість школярів із високим та низьким рівнем – збільшилася (відповідно на 6 % і 1 %).

4. Два роки поспіль більшість першокласників демонструє середній рівень інтелектуального розвитку (59 %), розвитку моторики рук (понад 57 %) та орієнтації в просторі (понад 48 %). Високий рівень за цими показниками у ІІІ-му етапі моніторингу виявили відповідно 16 %, 32 % і 39 % школярів. Порівняно з минулим роком кількість учнів, які показують середній рівень, за всіма показниками збільшилася (від 3 % до 6 %), а за високим – зменшилася (від 3 % до 8 %). Збільшився відсоток учнів із низьким рівнем інтелектуального розвитку (на 2 %) та орієнтацією в просторі (менше, ніж на 1 %), тоді як зменшився відсоток першокласників, які демонструють низький рівень розвитку моторики рук (на 2 %).

5. Серед учасників анкетування, які продемонстрували високий рівень інтелектуального розвитку, розвитку моторики рук та орієнтації в просторі більше дівчат, ніж хлопчиків (відповідно на 6 %, 13 % і 11 %). Серед тих, хто має низький рівень за цими показниками, більше хлопчиків, ніж дівчат (відповідно на 15 %, 6 %, 5 %). Серед першокласників, які виявили середній рівеньінтелектуального розвитку, було більше дівчат, ніж хлопчиків (на 9 %), а за моторикою рук та орієнтацією в просторі– хлопчиків, ніж дівчат (відповідно на 5 % і 6 %).

Загальні висновки1. У межах ІІІ-го етапу моніторингу якості початкової освіти проведено

оцінювання якості уроку, готовності учнів 1-х класів до навчання в школі. Уперше здійснено дослідження готовності вчителів до реалізації завдань сучасної української школи, рівня сформованості в учнів компетентності «уміння вчитися».

2. Дослідження готовності вчителів до реалізації завдань сучасної української школи показало, що в цілому вчителі розуміють основні пріоритети реформування освітньої галузі та вимоги до сучасного учителя. Так більша частина вчителів найвищим балом оцінила вагомість всіх якостей, що мають бути притаманні сучасному педагогу. Разом із тим, менша кількість опитаних указала на наявність цих якостей як таких, що характерні для їх особистості. Крім того, переважна більшість опитаних педагогів найбільш важливим результатом навчання та виховання дітей назвала соціальну адаптацію дитини.

3. Значна частина вчителів початкових класів виявила низький рівень обізнаності в Базовому компоненті дошкільної освіти. Так, приблизно 60% опитаних визнали, що знайомі з БКДО. Але лише кожний четвертий із них зміг

57

дати правильні відповіді на всі запитання, що стосувалися Державного стандарту дошкільної освіти.

4. Більшість учителів оцінили власну професійну компетентність на високому рівні. Проте незначна частина опитаних визнала проблему в знанні ними нормативно-правової бази.

5. У спільній роботі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів основна увага приділяється проведенню екскурсій у ЗНЗ і недостатня увага – спільним заходам ДНЗ і ЗНЗ.

6. З’ясовано відмінність в оцінці показників складових компетентності «уміння вчитися» вчителями та учнями (батьками учнів). Так, більшість учителів охарактеризувала на низькому рівні готовність учнів до навчання, тоді як майже третина вчителів та кожний четвертий із батьків учнів надали цьому показнику оцінку високого рівня.

7. Протягом 2-х років більшість учасників моніторингового дослідження як серед учителів, так і серед заступників директорів ЗНЗ оцінила на високому рівні всі етапи уроку. При цьому порівняно з попереднім етапом дослідження їх кількість зросла. Як і в попередньому році, найбільш проблемними етапами були актуалізація опорних знань, особистого досвіду учнів з навчальної теми та закріплення і узагальнення вивченого, перевірка якості засвоєння знань, оцінювання.

8. Залишається істотною розбіжність між оцінкою та самооцінкою показників якості уроку в більш, ніж половині ЗНЗ, що беруть участь у дослідженні. Це свідчить про недотримання рекомендацій щодо забезпечення процедури об’єктивного оцінювання та уникнення формального підходу до участі в моніторингу.

9. Результати вивчення готовності учнів 1-го класу до навчання в школі за анкетою Т. Нежнової показали, що в ході дослідження була порушена методика його проведення в значній кількості ЗНЗ. А отже, отримані дані не можна вважати об’єктивними та достовірними.

10. За методикою А. Керна – Я. Йерасика у ІІІ-му етапі дослідження,як і в попередньому, більшість першокласників виявили середній рівень інтелектуальної та довільної саморегуляції, причому результати дослідження засвідчили, що показники готовності першокласників до школи були вищими серед дівчат, ніж серед хлопців.

Рекомендації районним (міським) методичним кабінетами(інформаційно-методичним центрам)

58

1. Проаналізувати рівень готовності вчителів до реалізації завдань сучасної української школи з огляду на рівень прояву у них особистих якостей за показниками, що використовувались під час дослідження.

До 01.06.20172. З огляду на відмінність в оцінці показників складових компетентності

«уміння вчитися» вчителями та учнями (батьками учнів) більшу увагу приділяти рефлексійній діяльності учнів на уроці.

Постійно3. Включити до змісту методичної роботи заходи щодо ознайомлення

вчителів початкової школи з нормативно-правової базою. До 01.09.2017

4. Проаналізувати результати дослідження готовності 1-х класів до навчання в школі за анкетою Т. Нежнової по ЗНЗ, які взяли участь у дослідження. З’ясувати ступінь об’єктивності та достовірності отриманих результатів.

До 01.09.2017

5. У межах внутрішньошкільного контролю особливу увагу приділяти таким етапам уроку, як актуалізація опорних знань, особистого досвіду учнів з навчальної теми та закріплення і узагальнення вивченого, перевірка якості засвоєння знань, оцінювання.

Постійно

6. Під час вивчення питання наступності між ланками дошкільної та початкової освіти:

- здійснити діагностику рівня обізнаності вчителями у Базовому компоненті дошкільної освіти; вихователями ДНЗ – у Державному стандарті початкової загальної освіти до 01.06.2017; - за результатами діагностики запланувати заходи щодо підвищення рівня професійної компетентності вихователів ДНЗ та вчителів початкових класів з урахуванням особистісно-орієнтованого та диференційованого підходів до 01.09.2017;

- визначити результативність проведених заходів за підсумками повторної діагностики до 29.12.2017; - відстежувати ефективність спільних заходів дошкільних та загальноосвітніх закладів постійно.

59

7. Посилити контроль за дотриманням процедури проведення моніторингу, забезпечити умови щодо отримання об’єктивних та достовірних даних, уникати формалізму в оцінюванні.

Постійно

60