Методичний тиждень творчості класного керівникаДПТНЗ “Білківський професійний аграрний ліцей”

“Класний керівник класному керівнику, учням та батькам”

Школаздорового

способужиття

Панорамавиховнихгодин та

позакласнихзаходів

Живи вгармонії

з Природоюй союою

Гармонійністьвзаємин між

дітьми ібатьками

Методичніпосиденеьки

Щоб творити великі справи у вихованні учнів, не потрібнобути найбільшим генієм; не потрібно бути вищим за них, потрібно бути разом з ними.

Шарль Луі де Секонда

1

У К Р А Ї Н АМІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

ДЕРЖАВНИЙ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД„Білківський професійний аграрний ліцей”

90132, с.Білки, Іршавського району, Закарпатської області тел.: 2-39-00 dptnz@irshava.com.ua

Н А К А З21.02.2011 р. с.Білки № _21_

Про проведення методичного тижня творчості класного керівника

Важливу роль у розвитку особистості учнів, формуванні виховної системи в ліцеї, поєднанні навчання і виховання важливу роль відіграють класні керівники, вихователь та методична комісія, в яку вони об’єднались. З метою підвищення ролі роботи класних керівників з учнівськими колективами, батьками учнів, спрямування роботи методичної комісії класних керівників та вихователя ліцею на підвищення ролі у вихованні професійної та загальної культури молодих робітників та на підставі листа НМЦ ПТО у Закарпатській області від 16.02.2011 року за №361 «Про методичний тиждень класних керівників»

Н А К А З У Ю:1. З 14 по 18 березня 2011 року провести методичний тиждень творчості класного керівника. 2. Методичній раді ліцею створити: - склад оргкомітету з підготовки тижня (додаток 1); - склад журі з визначення переможців (додаток 2) та визначитись із напрямками висвітлення роботи класних керівників. 3. Завідуючій бібліотекою Добровій О.П. до 1 березня 2011 року обладнати куток методичної літератури з даної проблеми. 4. Голові методичної комісії класних керівників та вихователя Ісак М.Ю. та методисту Воробканич О.П. надати методичну допомогу класним керівникам в підготовці матеріалів з проведення тижня. 5. Контроль за виконанням цього наказу доручити заступнику директора з НВР Бажовій Г.О. Директор ліцею: Білак В.І.

Виконавець Воробканич О.П.

2

Додаток 1

до наказу № _21_

від 21.02.2011 року

Склад оргкомітету з підготовки методичного тижня творчості класного керівника

Голова оргкомітету - Ісак М.Ю., голова методкомісії класних керівників та вихователя

Заступник голови - Бажова Г.О., заступник директора з НРЧлени оргкомітету:

Симканич-Балог Г.О., класний керівник Куца Л.І., класний керівникБалог Г.І., класний керівникДорчинець В.П., практичний психолог

Додаток 2

до наказу № _21_

від 21.02.2011 року

Склад журі з визначення переможців методичного тижня творчості класного керівника

Голова журі - Бажова Г.О., заступник директора з НРЗаступник голови журі -

Воробканич О.П., методист

Члени журі:Ісак М.Ю., голова методкомісії класних керівників та вихователяГудь Н.І., викладач Дорчинець В.П., практичний психолог

Планпроведення методичного тижня творчості класних керівників

3

ДПТНЗ “Білківський професійний аграрний ліцей”

“Класний керівник класному керівнику, учням та батькам”День перший: Методичні посиденьки.

1. Затвердження плану роботи. М. Ісак – голова методичної комісії класних керівників

2. Роль класного керівника в організації виховної роботи з учнями О. Воробканич – методист ліцею.

3. «Свято як комплексний засіб виховної роботи»: Педагогічні можливості свята

Г. Симканич-Балог – класний керівник. Методична розробка сценаріїв

Г.Балог – класний керівник. Методичні рекомендації щодо проведення виховних театралізованих свят.

М. Ісак – класний керівник.

Сценарій та його значення в підготовці та проведенні театралізованого свята

Н. Гудь – класний керівник. Врахування психологічних особистостей учнів в організації свят.

В. Сарай – класний керівник.

День другий: Школа здорового способу життя.1.Організація виховної роботи в групі.

О. Воробканич – методист ліцею.2.Усний журнал «Зупинимо СНІД, доки він не зупинив нас!»

О. Біров – класний керівник.3.Виховна година «Палити - здоровю шкодити» В. Воробканич – класний керівник.4.Виховна година «Здоровя в твоїх руках».

В. Білей – класний керівник.День третій: Панорама виховних годин та позакласних заходів.1.Позакласний захід «Мати берегиня роду людського».

І. Мельник – класний керівник.2. Виховна година «Афганськими дорогами».

Г. Балог . – класний керівник.3. Доповідь «Педагоічні технології: проблеми, пошуки, перспективи впровадження» М.Сочка – класний керівник 4.Відгуки колег про проведені виховні заходи.День четвертий: Живи в гармонії з Природою й собою. 1.Конференція «Найважливіша проблема ХХІ ст. Захищаємо воду!»

В.Сарай – класний керівник.2.Конференція «Земля – наш дім!»

4

Л. Куца – класний керівник.3.Виставка-конкурс учнівських малюнків та плакатів на тему: «Мій класний керівник»

Класні керівники.

4.Анкетування учнів «Якби я був класним керівником.» В. Дорчинець – практичний психолог.

День пятий: Гармонійність взаємин між дітьми і батьками. 1.Взаємодія з батьками. В. Дорчинець – практичний психолог.

2.Форми й методи роботи класного керівника з батьками учнів. В.Воробканич – класний керівник.

3.Залучення батьків до виховної роботи. М. Ісак – голова МК класних керівників.

4.Робота з батьками в системі роботи класного керівника

О.Кришеник – класний керівник.5.Поради класним керівникам і батькам.

О. Воробканич – методист ліцею.6.Підведення підсумків проведеного методичного тижня творчості класного керівника.

О. Воробканич – методист ліцею.

5

День перший: Методичні посиденьки.

Роль класного керівника в організації виховної роботи з учнямиО.Воробканич – методист ліцею.

Перш ніж іти до учнів, класний керівник повинен зігріти власне серце, з холодним серцем до учнів іти не слід.В.А. Сухомлинський

Діяльність класного керівника є важливішою ланкою у виховній системі ліцею, основним механізмом організації індивідуального підходу до учнів, одним із вирішальних елементів виховного процесу, що організується в ліцеї. Основне призначення класного керівництва зумовлене сучасним завданням, яке ставить перед собою суспільство, - максимальний розвиток кожного учня,збереження його неповторності, розкриття його потенційних талантів та створення умов для нормального духовного, розумового та фізичного вдосконалення.

Виходячи з цієї мети основними завданнями класного керівника необхідно вважати такі:

здійснення безпосереднього спостереження за індивідуальним розвитком учня;

створення оптимальних умов для формування кожної особистості, що сприяють вільному та повному розкриттю всіх здібностей учня та їхньому розвитку;

вивчення нахилів, інтересів, сфер талантів учня з метою підбирання для нього певного виду діяльності, де на нього чекає успіх;

організація всіх видів індивідуальної, групової, колективної діяльності, яка залучає учнів у суспільно-ціннісні стосунки;

активна пропаганда здорового способу життя; сприяння учню в дотриманні його прав та свобод; створення класного колективу як виховного середовища, що забезпечує

соціалізацію кожного учня;

організація взаємодії та співробітництва всіх виховних сил.Класний керівник лише частково організовує життя та діяльність учнів. У цій діяльності значну роль відіграють батьки, керівники гуртків і секцій,

6

позашкільні установи у яких займаються наші учні. Класний керівник разом з іншими також відповідає за зміст виховного процесу, за участь у ньому учнів, за формування їх життєвої позиції, за забезпечення повної відповідності характеру цілісного виховного процесу меті національного виховання. класний має бути добре інформований про участь учнів у різних видах діяльності, взаємовідносинах у групах, про характер і зміст спілкування, потреби, інтереси, стимули і мотиви поведінки. Отже, змістом роботи класного керівника є: вивчення учнів, робота зі створення і розвитку учнівського колективу, спільна діяльність з молодіжними організаціями, зв'язок з культурно-освітніми і позашкільними установами, робота з батьками і громадськістю, зв'язок зі практичним психологом. У своїй діяльності класний керівник виконує цілу низку професійно-педагогічних функцій щодо учня, групи, батьків, викладачів та майстрів виробничого навчання. Такими функціями є:організаторська - планування і координація всієї виховної роботи з групою;

аналітико-узагальнююча - на основі вивчення і врахування індивідуальних психологічних особливостей учнів класний керівник сприяє їх розвитку;

координаційно-інформаційна - передбачає забезпечення узгодженості в роботі трьох провідних колективів (учнівського, педагогічного, батьківського);

психогігієнічна - встановлення довірливого контакту з учнями, необхідність зняття напружень в учнівському колективі (групи); стимулюючо-гальмуюча - забезпечує можливість активізувати чи

гальмувати учнівську діяльність. Змістом виховання в ліцеї є духовна і матеріальна діяльність учня. Тому головною є діяльність учнів у моральному, естетичному, екологічному та інших напрямках. Реалізація мети і завдань цих напрямів вирішується через систему методів, прийомів, засобів, форм діяльності класного керівника відповідно до основних завдань виховної роботи, спрямованих на: 1. виховання громадянина України;

7

2. формування особистості учня, його наукового світогляду, розвитку його здібностей і обдарувань; 3. виконання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти та Державного стандарту професійно-технічної освіти підготовку учнів до трудової діяльності; 4. виховання в учнів поваги до державних символів України, почуття власної гідності, свідомого ставлення до обов'язків, прав і свобод людини і громадянина,відповідальності перед законом за свої дії; 5. реалізацію права учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань; 6. виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй; 7. виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного і психічного здоров'я учнів.Важливою умовою успіху діяльності класного керівника є кваліфіковане, якісне планування. Воно базується на загально-педагогічних принципах:народності, культуро відповідності та природо відповідності, гуманізації та демократизації, послідовності та систематичності, оптимальному поєднанні словесно-інформаційних форм роботи та практичних видів діяльності. Плани виховної роботи кожного відображати продуману систему виховної роботи, її провідні напрямки передбачають розвиток групи і моральне удосконалення окремих учнів, намічають необхідну сукупність заходів для вирішення конкретних завдань. При складанні плану роботи кожен класний керівник враховує реальні умови, педагогічні можливості, а також рівень розвитку, вихованості групи. Це дає йому змогу визначити конкретні завдання, творчо підійти до планування заходів щодо згуртування та формування учнівського колективу, розвитку демократичних основ, організувати виховний процес на засадах народної педагогіки. На основі вивчення і аналізу досвіду планування виховної роботи класними керівниками можна зробити такі висновки щодо змісту їх планів:у планах відображено цілеспрямованість, різноманітність змісту, форм і методів

8

виховання; послідовність; систематичність і наступність у вихованні; реальність і погодженість з планом роботи ліцею. Молоді класні керівники складають розгорнутий, детальний план, а більш досвідчені класні керівники обмежуються скороченим. Але в планах всіх класних керівників важливо відобразити основний зміст, форми і методи організації виховної роботи в групі. Планування виховної роботи класного керівника - процес складний. Він потребує глибокого розуміння виховних задач, розуміння учнів, їхні психолого-фізіологічні особливості, знання методики організації учнівського колективу і методів індивідуальної та колективної роботи з учнями, батьками і суспільством. Наявність добре обміркованого плану - необхідна умова підвищення ефективності та якості виховної роботи.Найбільше уваги класні керівники приділяють позакласній роботі та участі всієї групи у ліцейних заходах. Спільне написання сценаріїв, вважають вони, враховує здібності та можливості кожного учня - такий підхід допоміг розвинути творчі здібності багатьох учнів. Дехто виявився танцюристом, дехто - співаком. Виявилися також актори, художники і поети. Вихованці окремих груп є найактивнішими представниками учнівського самоврядування.

«Свято як комплексний засіб виховної роботи »: Мета: Розглянути свято , як цілісну структуру, всі компоненти, якої тісно взаємопов’язані та взаємодіють між собою.

Розрізнити специфічні особливості функціонування свята, на відміну від інших форм і засобів виховання та виділити закономірності його всебічного й цілісного впливу на інтелектуальну , емоційну і вольову сфери особистості учня.Сприяти ефективній організації свят завдяки спільно виробленій позиції стосовно організації, об’єднання всіх складових частин свята навколо головної мети , добору художнього матеріалу , виразних засобів, виконавців, колективного підведення й оцінці підсумків проведеної роботи.

Зміст. 1. Педагогічні можливості свята. Класний керівник групи ТМ-25: Симканич-Балог Г. О.2. Методика розробки сценарію. Класний керівник групи МШ-11: Балог Г.І.3. Методичні рекомендації щодо проведення виховних театралізованих свят.

9

Класний керівник групи ЕГЗ-12 : Ісак М.Ю.4. Сценарій та значення сценарію в підготовці та проведенні театралізованого свята.

Класний керівник групи ЕГЗ-22 : Гудь Н.І. 5. Врахування психологічних особливостей учнів в організації свят.

Класний керівник групи МШ-21 : Сарай В.

Педагогічні можливості свята.Із поняттям «свято» я пов’язую не просто вільний від роботи час, відпочинок, а вільний час як важливий соціально-культурний акт, що сприяє творенню людських цінностей. Свято – одна зі складних форм організації виховної роботи. Поняттю «свято» не дано точного визначення, бо це явище неоднозначне, в якому часто переплітається сумне і веселе, мають місце хвилини пожвавлення і мовчазної душевної зосередженості, ясне бачення нашого спільного минулого і , можливо, перший у житті серйозний погляд у власне майбутнє. Досвід роботи показує, що саме свято – колективна творча справа, яка є комплексною формою в організації виховної роботи. А організатори свята гармонійно поєднують ці методи і форми роботи з метою формування в учнів ціннісних орієнтацій та загальної культури, оптимально використовуючи засоби, які акумулюють різні види мистецтв, а його учасники активно включаються в різні види діяльності.

Свято виховує. Воно не лише залишає в серцях учнів яскравий емоційний відбиток, а й збагачує їх духовний світ.

10

Свята відкривають учням простір для творчості, народжують у їхніх душах світлі, благородні почуття, виробляють вміння жити в колективі. Масовість , краса, емоційна піднесеність і романтичне забарвлення свят, доступність сприйняття закладених у них моральних ідей роблять їх ефективним засобом формування духовних , естетичних, інтелектуальних почуттів і навичок моральної поведінки.

На мою думку, головна роль свята полягає у тому , що воно розважаючи – навчає. Участь у ньому сприяє засвоєнню учнем світоглядних і етичних знань, ефективному формуванню особистісних взаємин, вихованню почуття патріотизму, поваги до праці людей, розумінню і усвідомленню державних, матеріальних і духовних цінностей, визначенню життєвої позиції, критичному ставленню до себе, норм і правил поведінки. Свято стимулює учнів, сприяє нагромадженню їх досвіду, суспільно-цінної поведінки, прояву ініціативи і самодіяльності. Воно цілісно впливає на моральний розвиток особистості учня. У ході свята виховується свідоме ставлення до навчання, розвивається пізнавальна активність і культура розумової праці, стимулюється прагнення до самостійного набуття знань. Творення свята – мистецтво!Залежно від виховних завдань і своєрідності змісту свята можна поділити на такі основні групи: суспільно-гуманістичні трудові спортивні художньо-творчі календарно-обрядовіСвята, які традиційно проводяться в нашому ліцеї виділяю в окрему групу : Свято знань, День працівників освіти, новорічні свята, Свято зустрічі з випускниками, Свято 8 Березня, Свято матері, Свято останнього дзвоника, випускний бал.Організатори того чи іншого свята передбачають реалізацію цілого комплексу виховних завдань, що гармонійно переплітатимуться, однак кожне свято має свою, саме йому притаманну ідею, свій сюжет, жанр, що й визначають його виховні пріоритети.Зокрема громадянське і правове виховання учнів здійснюється у процесі підготовки і проведення суспільно-гуманістичних свят, приурочених до пам’ятних дат календаря ( День незалежності, День Конституції, День матері, Міжнародний день захисту дітей, тощо.)

Військово-патріотичне виховання здійснюється в процесі підготовки і проведення свят бойової слави: Дня перемоги, Дня Збройних сил України.

Дієвим засобом трудового і морального виховання є дні професій. Традиційними стали художньо-творчі свята, які присвячуються

літературі, поезії, музиці, театру, пісні, пам’ятним датам вітчизняної і зарубіжної культури. Вони допомагають вирішувати завдання естетичного виховання учнів, вчать глибше розуміти прекрасне, розвивають художньо-творчі здібності учнів.

11

Також систематично проводяться масові фізкультурні свята – засоби пропаганди досягнень спорту та здорового способу життя.

Отже, в процесі підготовки та проведення свят здійснюється формування ціннісних ставлень особистості до держави та суспільства, до інших людей, до себе, свого фізичного «Я», праці, природи та мистецтва.

Кожне свято має свою структуру, складовими елементами якої є: пролог, зав’язка, розвиток дії, фінал.Сценарій проведення рекомендую готувати за таким алгоритмом: тема, адресність, мета, оформлення, дійові особи, використана література, хід свята.

Організовуючи репетиції потрібно дотримуватися таких вимог: наявність чіткого графіку проведення, цілеспрямованість, створення ділової, сприятливої, доброзичливої атмосфери, стриманість у спілкуванні.

Успіх свята забезпечується майстерним поєднанням слова, музики, художньо-декоративного оформлення та гри. Слово, як би воно не звучало, має бути почуте всіма. Музика може звучати в урочисті моменти, як акомпанемент чи окремий музичний номер. Свято надовго залишиться в пам’яті учнів лише тоді коли буде організовуватися з позицій педагогічної доцільності та з урахуванням методичних вимог.

Методика розробки сценарію.Сценарій – це детальна літературно-текстова й організаційна розробка змісту і ходу будь-якого виховного заходу, зокрема свята. Відсутність ретельно розробленого сценарію, підміна його організаційним планом, який не розкриває змісту кожного елемента, може привести до неузгодженості окремих його частин і недостатньо яскравого розкриття ідеї.

Основні етапи роботи над сценарієм такі:1. Тема – це коло життєвих явищ, це те, про що автор хоче розповісти учасникам заходу.2. Ідея – це основна думка, оцінка подій, про які йдеться у сценарії, чи те , заради чого автор хоче розповісти учасникам про щось. Ідея сценарію слугує стрижнем для відбору та організації документального й художнього матеріалу, вона попередньо визначає основний конфлікт дії, її композицію, диктує принцип відбору тих, хто виступатиме.3. Сюжет – це розвиток подій, вияв характерів у дії. Пошуки яскравого, цікавого матеріалу для організації сюжету – невід’ємна частина роботи над сценарієм.4. Конфлікт – це зіткнення інтересів поглядів і прагнень. Він може виражатись у подоланні труднощів, перешкод.5. Композиція – це організація дії , логічне розміщення матеріалу в ході сценарію. Композиція сценарію включає в себе : експозицію, зав’язку, розвиток дії, кульмінацію та розв’язку. Кожна з цих частин має свою

12

внутрішню композицію, через яку червоною ниткою проходять ідея та тема сценарію.Розвиток дії у сценарії підпорядковується таким методичним вимогам:1) сувора логічність у побудові та розвитку теми;2) завершеність кожного епізоду;3) органічний зв'язок епізодів;4) наростання дії в її русі до кульмінації;Після кульмінаційного моменту може наставати тільки розв’язка, фінал дії.

Це досить важлива частина композиції. Фінал заключає в собі особливе навантаження, бо є найбільш зручним моментом для максимального вияву активності учасників масового заходу.

Методичні рекомендації щодо проведення виховних театралізованих свят.

Ми живемо в складний і цікавий час . Ламаються застарілі стереотипи, переоцінюються, здавалося б, усталені цінності, оновлюється наше суспільство. На сучасному етапі його розвитку першочерговим завданням є виховання всебічно розвиненої особистості зі своїми власними естетичними смаками та вподобаннями. Саме це виховання є важливою справою батьків та викладачів.

Наше доросле життя завжди насичене справами та невирішеними проблемами. Життя лише іноді дозволяє нам озирнутися назад і пригадати неповторне місто нашої юності, потрапити в ту країну, в яку не потрапиш ні за які гроші – у країну дитинства, країну, в якій немає місця для смутку та самотності, одноманітності та суєти.

Звичайно проведення свят для учнів дають змогу реалізувати не тільки розважальну, а й виховну, розвивальну мету. Цікавим завжди є свято, яке викликає жвавий інтерес.

Підготовка театралізованого свята – це багаторівневий процес, спрямований насамперед на формування основ глядацької культури. Створюючи свято, слід пам’ятати, що тим самим ми допомагаємо розвивати в учнів інтелектуально-емоційний та морально-ціннісний рівень. Готуючись до свята ми повинні завчасно подбати про те, щоб воно відбулося невимушено, яскраво і неодмінно весело та емоційно.Театралізоване масове свято представляє собою органічний сплав різних видів мистецтва: музики, літератури, театру, естради, кіно тощо.

Характер театралізованого свята ставить перед нами низку художньо-творчих завдань, які повинні знайти своє відображення в драматургії свята.

Під словом «драматургія» найчастіше розуміють п’єсу. Звичайно, у масовому святі драматургія є іншою.

Драматургія свята – це перш за все чітке розуміння ідеї свята, усвідомлення того, що свято повинно стверджувати, яку основну тему повинно підняти і для чого такі його завдання. Сценарій театралізованого свята потребує більш складної комплексної форми літературного втілення та

13

оформлення . На практиці виявлено три основні етапи роботи над сценарієм: сценарний (робочий) план, літературний сценарій, робочий сценарій або монтажний лист.

Сценарний план – це узагальнене вираження композиційної структури театралізованого свята, визначення основних епізодів і характер їх чергування, що створює сценарій. У процесі роботи над літературним сценарієм ще більш конкретно уточнюється загальна структура всього свята, напруга дії того чи іншого епізоду. Третій, завершальний момент роботи над сценарієм – це написання робочого сценарію, чи монтажного листа. Це документ, що включає все те, що твориться під час свята.

Сценарій та його значення в підготовці та проведенні театралізованого свята.Якщо свято вдало організоване, то глядачі реагують бурхливо, хвилюються, - і це не можна не назвати святом. Точно знайдений образ, вдало розміщений у драматургічній тканині видовища, викликає ентузіазм тисяч глядачів, примушуючи їх плакати та сміятися.

Потрібно експериментувати , не вдаватися до шаблонів, шукати не тільки теми, сюжети, а й засоби художньої виразності. Хоча для створення будь-якого свята і для дорослих, і для учнів необхідно знати ті засоби, на які можна розраховувати, ті художні можливості, за допомогою яких буде виражена ідея свята.Тема свята, місце проведення, масштаб, художні засоби, кошти, на які можна розраховувати – все це основа, без якої неможливо приступати до створення свята. Причому повинні враховуватися і творчі можливості виконавців , місце дії, а не підкоряти все це завчасно створеним задумам.Отже, створення сценарію – обов’язковий етап підготовки будь-якого театралізованого свята . Він визначає шляхи реалізації теми, ідеї, а структурну основу і саму сутність драматургії театралізованого свята становить єдина драматична дія, яка специфічно відображає та моделює важливий та суттєвий процес реального життя. Створюючи сценарій свята, необхідно також вирішувати питання індивідуалізації кожного театралізованого дійства.

Сценарій – це не просто організаційний план. Саме в ньому зосереджено і виражено образне бачення теми, ідеї, заради яких створюється те чи інше театралізоване свято Врахування психологічних особливостей учнів в організації свят.

Кожен вік – якісно особливий етап психологічного розвитку, який характеризується великою кількістю змін , що загалом створюють своєрідність структури особистості учня на певному етапі її розвитку. При переході від одного вікового ступеня до іншого виникають нові утворення , які не існували в попередні періоди, змінюється й сам хід розвитку.Вік характеризується особливостями умов життя та вимогами , які ставляться учневі на певному етапі його розвитку, особливостями його відносин з оточуючим , рівнем розвитку психологічної структури особистості учня ,

14

його знань та мислення, сукупністю певних фізіологічних особливостей.

Перехід від дитинства до дорослості становить основний зміст і специфічну відмінність усіх сторін розвитку в цей період – фізичного, розумового, морального і соціального. В усіх напрямах відбувається становлення якісно нових утворень, з’являються елементи дорослості в результаті перебудови організму , самосвідомості, відносин із дорослими та однолітками , інтересів, пізнавальної та навчальної діяльності, змісту морально-етичних норм, що зумовлюють поведінку, діяльність і стосунки.

Важливий фактор розвитку особистості підлітка – його власна соціальна активність , спрямована на засвоєння певних зразків і цінностей , на побудову відповідних стосунків із дорослими та товаришами , нарешті на самого себе. Центральним та специфічним новоутворенням в особистості підлітка стає уявлення про себе вже не як про дитину. Він починає відчувати себе дорослим та прагне бути дорослим.Нерідко самостійна діяльність підлітка має елементи творчості . Йому подобається процес створення нового і взагалі сам процес пізнання. Цікавість і допитливість – особливості підлітка. Він відкритий для сприйняття нового, цікавого, суттєвого і , як губка, вбирає в себе різні свідчення та інформацію.

Різноманітні види мистецтва стають своєрідним способом входження в різні сторони життя дорослих і проблеми людських відносин. Для підлітка характерним є уявне входження в різні ситуації, ставлення себе на місце того чи іншого героя. Через порівняння з героями підліток пізнає себе. У результаті зіставлення вчинків формуються критерії оцінки різних якостей. Усе це стає засобом етичного та емоційного розвитку підлітка. Завдяки різним видам мистецтва , підліток в особливій формі та особливим способом наближається до життя дорослих .Нам слід пам’ятати, що учні – не пасивний об’єкт виховання, а живі творчі люди, які активно творять своє життя, готуючись творити життя держави.

Висновки. Отже, свято – це колективна творча справа , що є комплексною формою організації виховної роботи в соціумі. Воно означає таку організацію дозвілля учнів , яка ґрунтується не лише на сприйнятті , а й на активній дії: свято пов’язане з найрізноманітнішими формами самовираження. А педагогічна цінність свята визначається тим, що це гнучка динамічна виховна система , яка дає змогу одночасно задовольнити кілька різних рівнів дозвілля учнів.Педагогічний успіх свята визначає чітко спланована організаторська робота. Саме спільно вироблена позиція стосовно організації свята , об’єднання всіх

15

складових частин навколо головної мети , добір художнього матеріалу, виразних засобів та виконавців, сприяє його ефективній організації.

16

День другий: Школа здорового способу життя.Організація виховної роботи в групі

О.Воробканич – методист ліцею. Форми організації виховної роботи в групі.Діяльність класного керівника не повинна бути обмежена рамками. Розглянемо форми виховної роботи. З погляду рівня спілкування визначаємо індивідуальну, групову і фронтальну форми роботи. З погляду використання джерел і засобів виховного впливу на особистість учнів можна виділити:

словесні форми (збори, виховні години, бесіди, конференції, зустрічі тощо).

наочні форми (діяльність постійних виставок технічної творчості, тематичні стенди тощо).

практичні форми (походи, екскурсії, олімпіади, спартакіади, конкурси, колективні творчі справи тощо).

Усі форми роботи класного керівника взаємопов'язані. Розглянемо найпоширенішу з них – виховна година.

Виховна година

17

Класні керівники враховують, що однією з найпоширеніших форм організації фронтальної виховної роботи є виховна година. Виховна година, звичайно, не урок. Але проведення виховних годин вводиться до ліцейного розкладу для того, щоб зробити обов'язковою щотижневу зустріч класного керівника зі своєю групою. Час проведення виховних годин суворо регламентується. Вони тривають від 20 до 60 хвилин, а часом і більше, залежно від призначення. Тут переважає форма вільного спілкування учня і класного керівника. Тематику виховних годин розробляють у своїх планах класні керівники. В основному, виховні години присвячуються питанням виховання, культури поведінки, обговоренню найактуальніших статей з газет і журналів, зустрічам з цікавими людьми. У ряді випадків проводяться виховні години не передбачені заздалегідь планом. Вони присвячуються поточним подіям, обговоренню надзвичайних подій у групі, підведенню підсумків роботи групи за місяць тощо.

Виховні години не можна використовувати для повчань і настанов, для нотацій. Класний керівник прагне, щоб учні не відчували, що їх у даний момент виховують. Практикуємо досвід проведення виховних годин за паралелями. Одна група готує повідомлення на задану тему, а потім виступає з ним перед іншими групами. Класні керівники пам'ятають, що виховують не моралізування, вказівка учню на його похибки та помилки, виховую спільну та індивідуальну діяльність, багатство колективних та індивідуальних переживань, стосунків, почуттів.

Готуючи виховну годину, класні керівники заздалегідь продумовують, у якій формі її проводити. Вони прагнуть, щоб учні не були тільки слухачами чи пасивними спостерігачами. Адже виховує не лише сама година, а й підготовка до неї.

Діяльність виставок технічної творчості, тематичних стендів. Було б великою помилкою вважати недооцінювати ефективність

використання виставок, тематичних стендів у виховній роботі. Метою діяльності цих форм виховної роботи є патріотичне виховання, залучення учнів до проведення заходів як один із методів, що сприяє переходу знань в переконання. Стосовно виставок творчих робіт учнів, то тут метою є узагальнююча діагностика на основі аналізу творчих робіт. Підготовлений захід та виставка робіт дозволяють нам виявити моральні та естетичні установки, інтереси, емоційний світ учнів та їхнє відношення до життя.

18

З досвіду роботи О.Біров – класний керівник

Усний журналЗупинимо СНІД, доки він не зупинив нас!

Епіграф: Збережи себе для світу – не смій віддати себе СНІДу!Мета: надати відомості про ВІЛ та СНІД, історію їхнього виникнення та шляхи передачі; формувати в підлітків прагнення займати активну життєву позицію, вести здоровий спосіб життя; формувати толерантне ставлення до ВІЛ-інфікованих.

Хід заходуКласний керівник. Як відомо, що СНІД (синдром набутого імунодефіциту) – одна з найважливіших проблем, з якою людство вперше стикнулося у ХХ ст.. і ввійшло у ХХІ ст. В усьому світі нині налічується 38,6 млн людей, які живуть з ВІЛ. Лише в 2005 році близько 4,1 млн осіб заразилися ВІЛ і 2,8 млн померли від хвороб, спричинених СНІДом.

Суспільна думка щодо ВІЛ/СНІДу, на жаль, характеризується: нетерпимістю до ВІЛ-інфікованих; хибністю думки, що хворі на СНІД створюють загрозу для суспільства; впевненість більшості громадян, що ця проблема їх ніколи не

торкнеться;

19

впевненістю більшості людей , що ВІЛ уражає лише наркоманів та повій.Люди рідко замислюються над тим , що подібне лихо може спіткати і їх самих, і їхню сімю.Від страху, пов’язаного із ВІЛ/СНІДом, світ поступово переходить до розуміння, що для призупинення епідемії потрібно не лише говорити про ВІЛ-інфікацію і те, яка вона небезпечна. Настає час вчитися жити в світі, де носієм інфекції може бути будь-хто.

Стрімко зростає кількість інфікованих, хворих і померлих від СНІДу людей. Про СНІД уже багато відомо, але щодня з’являється нова інформація. Водночас накопичено певний багаж знань, використання яких допоможе якщо не припинити поширення хвороби, то хоча б затримати його.1-й учень. Причиною цього грізного захворювання є вірус імунодефіциту людини (ВІЛ). Давно минули ті часи, коли епідемії грипу мільйонами вбивали людей. За допомогою вакцин і противірусних засобів лікарі навчилися долати будь-яку вірусну інфекцію. Вірусологію навіть стали вважати наукою, що відмирає: здавалося, нічого нового в ній відкрити неможливо.

Раптом, звідки не візьмися,Вірус ще один зявився.ВІЛ – це крах усіх надій,Найстрашніший лиходій.

Він підступний, злий, нахабний, Лютий, хитрий і нещадний.

2-й учень. Людське тіло складається з мільярдів клітин, тоді як мікроб – лише з однієї клітини. Існує 4 типи мікробів (мікроорганізмів): бактерії, гриби, найпростіші та віруси. Бактерії, гриби і найпростіші є одноклітинними організмами, однак усі вони поводяться по-різному. Як і всі живі істоти ,вони дихають, харчуються й розмножуються. Не всі мікроби здатні спричиняти захворювання, більше того, деякі з них навіть потрібні людському організму для нормальної життєдіяльності.

Віруси стоять окремо від інших видів мікроб. Вони не дихають, не живляться, вони навіть не можуть самостійно розмножуватися. Це – примітивні організми, які являють собою перехідну сходинку між живою і неживою матерією. Для того,щоб розмножуватися, вірус повинен потрапити в живу клітину, взяти під свій контроль деякі її складові частини. Тільки тоді вірус зможе відтворювати собі подібних.3-й учень. ВІЛ належить до родини вірусів, що називаються ретровірусами. Він складається з двох ланцюжків РНК (рибонуклеїнової кислоти), загорнутих у нуклеїнову оболонку. На зовнішній оболонці ці вірусу розташовані кулясті виступи (пелюстки), які є рецепторами. Під мікроскопом ВІЛ нагадує екзотичну квітку. На прямій завдовжки в 1 см може

20

розміститися до 100 тисяч вірусів. За допомогою пелюсток-рецепторів ВІЛ прикріплюється до клітин крові в організмі людини.

ВІЛ уражає життєво важливі клітини імунної системи людини.Імунна система людини являє собою велику мережу, що складається з

клітин, тканин, органів і хімічних речовин, розсіяних по всьому тілу. Вони спільними зусиллями забезпечують захист нашого організму від мікробів. Наша імунна система вміє визначати, що повинне знаходитися в організмі, а що ні. Коли в організм проникає те, чого в ньому бути не повинне, імунна система намагається знищити «інтервента», щоб людина могла залишитися здоровою.

Різні люди переносять будь-яке захворювання по-різному. Це повною мірою стосується і ВІЛ-інфекції. У зв’язку з цим важливо розуміти, що етапи розвитку ВІЛ-інфекції в різних людей можуть відрізнятися.1-й учень. Термін «первинна ВІЛ-інфекція» стосується періоду, який настає безпосередньо після моменту зараження ВІЛ. Після проникнення в організм вірус із кровю потрапляє до всіх внутрішніх органів. У перші тижні вірус ніяк себе не виявляє, він «пристосовується», поширюється в усіх органах. Людина вже інфікована, але виявити інфекцію складно, доки не з’являться захисні антитіла до ВІЛ (через 3-6 місяців). Однак рівень ВІЛ у крові зазвичай буває найбільш високим одразу після зараження, так само як і на останніх стадіях розвитку хвороби. Отже, заразитися від іншої людини можна вже з перших днів її інфікування.

На цьому етапі відбувається швидке розмноження вірусу. Через 204 тижні після зараження людина може почуватися погано: у неї з’являться симптоми, схожі на симптоми грипу – втома, висока температура, біль у горлі, збільшення лімфатичних вузлів, головний біль, втрата апетиту, висипи на шкірі. Ці симптоми можуть виявитися протягом кількох тижнів. У цей час концентрація вірусів в крові може бути дуже високою. При цьому аналіз на ВІЛ може бути негативним, бо під час проведення тестів виявляється не сам вірус, а наявність захисних антитіл до Віл в організмі людини. Ці антитіла організм починає виробляти через 5-6 місяців після зараження. Період між зараженнями і початком появи в організмі захисних антитіл називають «віконним». Аналіз на Віл у цей період дає негативний результат, незважаючи на те, що організм уже заражений.2-й учень. Другим етапом є безсимптомна ВІЛ-інфекція, що може тривати багато років, протягом яких ВІЛ-інфікована людина може почуватися цілком нормально. При цьому в неї можуть бути збільшені лімфатичні вузли у двох або декількох місцях (наприклад, на шиї, під пахвами). Навіть якщо фізичні ознаки інфекції відсутні, кількість захисних клітин у крові зменшується.3-й учень. Третій етап називається симптоматичною ВІЛ-інфекції. У міру того, як імунна система слабшає під впливом вірусу, можлива поява симптомів ВІЛ-інфекції. До них належать збільшені лімфатичні вузли, рясне нічне потовиділення, висока температура, втрата ваги і загальна втома, плями, висипання або фурункули різних відтінків (від рожевого до бузкового) на шкірі чи під шкірою, постійні білі плями у ротовій порожнині,

21

хронічний пронос. При цьому можливий розвиток інших інфекційних захворювань.Класний керівник. Перші випадки захворювання на СНІД було діагностовано в 1981р. у США. Спочатку хвороба здавалася дуже загадковою. У Франції одразу після появи перших повідомлень про таємничу хворобу було сформовано групу дослідників під керівництвом ученого-вірусолога Люка Монтеньє для її вивчення. За два роки було з’ясовано загальну картину хвороби, знайдено її збудника – вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), розроблено методи, за допомогою яких виявляють вірус хвороби в організмі людини, встановлено механізм негативної дії вірусу на організм. Уперше ВІЛ було виділено та ідентифіковано у 1983 р. французькими вченими на чолі з Монтеньє у Пастерівському інституті в Парижі. Одночасно про факт відкриття вірусу, який спричинює СНІД, повідомили американські вчені з Національного інституту здоров’я на чолі з Робертом Галло.1-й учень . СНІД є останньою Стадією розвитку ВІЛ-інфекції. СНІД- це не просто хвороба. Швидше це стан, який пов'язаний із ВІЛ-інфекцією, зменшенням кількості захисних клітин у крові людини й одним чи кількома інфекційними захворюваннями. Перебіг таких хвороб відбувається дуже важко і призводить до смерті хворого.2-1 учень. Мікроби, які зазвичай не становлять небезпеки для людини, викликають Віл-інфікованих людей цілу низку різних захворювань через ослаблення імунної системи. Серед них – туберкульоз, запалення легенів, саркома Капоші (онкологічне захворювання, що характеризується появою характерних плям бузкового, червоного, синього і навіть чорного кольору на шкірі), вірусні захворювання очей, що часто призводять до втрати зору у хворих на СНІД.3-й учень. Для проведення аналізів на ВІЛ необхідна невелика кількість венозної крові, яку беруть із руки. Під час проведення аналізів визначають наявність у крові ВІЛ-антитіл, а не самого ВІЛ. В Україні тестування на ВІЛ є безкоштовним.1-й учень. На сьогодні існує багато лікувальних препаратів для боротьби з інфекціями, зумовленими СНІДом. Щоправда, за допомогою цих ліків неможливо вилікувати СНІД, але вони подовжують життя хворих. Також існують деякі ліки, за допомогою яких вдається затримати розвиток ВІЛ-інфекції в організмі людини, хоч вони також не виліковують СНІД. Усі зусилля знайти ефективні ліки поки що є марними.

Пам’яткаІснують три основні шляхи передачі ВІЛ від однієї людини до іншої:

1. Унаслідок незахищеного статевого контакту з ВІЛ-інфікованою людиною.

2. Коли цілісність шкірних покривів порушується гострим предметом (голкою, лезом або інструментом для нанесення татуювання), що його перед цим використовувала інфікована людина, кров якої залишилася на цьому предметі. Ризик інфікування ВІЛ є найбільшим у разі

22

повторного використання шприца чи голки для введення ліків або наркотиків після вірусоносія, а також унаслідок переливання крові, що містить ВІЛ.

3. ВІЛ також може передаватися плоду від інфікованої матері під час вагітності, пологів чи після народження дитини через молоко матері.

3-й учень. Перший промінь надії на порятунок від СНІДу блиснув у 1987р.Препарат А2Т (зидовудін) зміг убити ВІЛ у лабораторній пробірці. І

хоча А2Т чинив сильну токсичну дію на кровоносну систему, цей побічний ефект нерозумно було брати до уваги, бо «втративши голову, за волоссям не плачуть». Але під час лікування інфікованих пацієнтів виявилося, Що препарат здатний усього лише призупинити розвиток вірусу. Після А2Т були винайдені нові препарати, але й вони не були спроможні вбити вірус. Пристосувавшись до ліків, вірус починає розмножуватися ще краще і швидше, ніж раніше. Швидкість розмноження може досягти віл 100 млн до 100 млрд вірусів на добу.

У 1989р. у медичному журналі «Нейчер» було представлено препарат криксивен. Лабораторні дослідження з ним виявилися успішними: препарат позбавив вірус можливості розмноження. Але на хворих криксивен не справляв ефекту. Тоді його спробували змішати з уже відомими препаратами, так зявився коктейль Мірка. Серед тих, хто ним лікувався, удвічі знизилася смертність. За час іспитів зясувалося, що починати лікування треба з максимально можливої дози і вводити її в організм без зупинки протягом хоча б півроку. Будь-яка перерва у прийомі викликає миттєве звикання до препарату, і все лікування зводиться нанівець.4-й учень. Однак тривале використання криксивену і арменікуму під час лікування хворих на СНІД показало, що говорити про винайдення ефективних ліків, які повністю можуть урятувати від цієї страшної хвороби, поки що не варто. Фахівці Волинського обласного центру профілактики і боротьби зі СНІДом під час лікування Віл-інфікованих вагітних жінок для запобігання передачі вірусу від матері до дитини використовують ретровір, який дозволяє зменшити ризик передачі від 30% до 3-5%. Іншим препаратом, який використовується в таких випадках, є вірамун.

Для профілактики ВІЛ-інфікування в середовищі медичних працівників, які травмувалися під час надання допомоги ВІЛ-інфікованих пацієнтам, використовують препарат комбівір.Для лікування одного ВІЛ-інфікованого, за підрахунками фахівців, потрібно від 1,5 до 2 тисяч доларів на місяць. І таке лікування , як правило, може лише продовжити життя хворого на СНІД, а не вилікувати його.Викладач. Як поводитися з людьми ,ураженими ВІЛ? Це нелегке питання перед багатьма людьми. Трагізм ситуації полягає в її незворотності. ВІЛ-інфікована людина розуміє, що вона може заразити рідних, друзів,

23

знайомих. Але ВІЛ-інфікований чи хворий на СНІД – це, насамперед, людина, наділена такими ж почуттями, бажаннями, надіями, як і здорові люди. Тому основна допомога полягає в психологічній підтримці. Як правило, люди, дізнавшись, що вони ВІЛ-інфіковані, відчувають потребу поділитися з кимось своїми переживаннями, знайти розуміння та співчуття, відчути себе не самотніми у боротьбі зі страшною недугою. Люди по-різному ставляться до того , що в них виявили ВІЛ-інфекцію. Часто це страх, пригніченість, безвихідь та ситуація один на один зі смертельною хворобою.

Тому основою допомогою таким людям є моральна і фізична підтримка з боку лікарів,сім’ї, родичів. Інфіковані діти можуть відвідувати дитячі садки, навчатися у школах. Хворі на СНІД та інфіковані можуть відпочивати у звичайних санаторіях, будинках відпочинку, пансіонатах.

Юнакам та дівчатам важливо знати, що при статевих контактах завжди існує ризик зараження ВІЛ/СНІДом. На даний час визріла гостра необхідність усвідомити, що все це має безпосереднє відношення до кожного і кожен повинен зробити правильний вибір своєї сексуальної поведінки.

Юнаки і дівчата повинні пам’ятати: що б вони не вибрали, вони несуть відповідальність не тільки за себе самого, але і за ту людину, з якою мають стосунки. Ставитися до сексуальності потрібно з відповідальністю, тому що сексуальність – це не лише питання гігієни, здоров’я, безпеки. Насамперед – це відповідальність як особиста, так і громадська. Натомість безвідповідальність, легковажність, байдужість, нестриманість, небажання чи нездатність враховувати наслідки своєї поведінки найчастіше призводять до трагічних наслідків.

Концепція свідомого ставлення до сексуальності базується на розумінні того, що секс – це вчинок, який може мати смертельні наслідки.1-й учень. Доведено, що вірус імунодефіциту не передається від хворого здоровому під час звичайних побутових контактів, через повітря або через навколишні предмети. Тому головне – не давати хворому приводу вважати, що люди, які його оточують, його бояться. Хворі на СНІД потребують особливої уваги, дбайливого, душевного ставлення друзів і родичів. Таке ставлення вкрай необхідне, бо ці люди через свій хворобливий стан часто бувають пригніченими, відчувають різні страхи. Співіснування з інфікованими ВІЛ для багатьох людей стає випробуванням справжніх людських якостей, щирості материнських, дружніх почуттів. Кожній людині важливо виявляти співчуття до ВІЛ-позитивних та уміти протидіяти дискримінації і підтримувати людей, які живуть з ВІЛ.Вправа «Вислови підтримку ВІЛ-позитивному другові».Класний керівник дає учням аркуш з написаними на ньому орієнтовними варіантами поведінки стосовно ВІЛ-інфікованих.(учні отримують список варіантів поведінки. Один читає варіант поведінки, а інший моделює його.)

24

1. Привітайтеся(«Привіт!», «Як справи?», «Радий бачити»).2. Сядьте поруч («Ти не проти?»).3. Захистіть від образ («Можеш розраховувати на мене»).4. Вислухайте («Я радий, що ти довіряєш мені»).5. Зателефонуйте (з будь-якого приводу).6. Візьміть за руку (можна і мовчки).7. Поспілкуйтесь, але не нав’язуйтеся (про хобі, почуття, новини).8. Запевніть у своїй дружбі («Я ціную твою дружбу»).9. Запитайте, чим ви можете допомогти («Що я можу зробити для

тебе»).10. Запросіть на свято («обов’язково приходь на день народження»).11. Прийдіть у гості (особливо, якщо робили це раніше («можна, я

зайду завтра в гості?»)).12. Відсвяткуйте якусь подію («Чому б нам не відсвяткувати це, в

мене є час»).13. Познайомити зі своїми друзями («А це мої приятелі, хочеш,

познайомлю?»).14. Поговоріть про майбутнє («Які в тебе плани після занять?»).

2-й учень. Люди по-різному ставляться до того, що в них виявили ВІЛ-інфекцію. Ось. Наприклад, як це було з Андрієм.

Два роки тому в Андрія виявили ВІЛ. Спочатку Андрій навіть не міг усвідомити, що це означає для нього, такого здорового і життєрадісного юнака. Потім, з усвідомленням проблеми, в Андрія виникла ціла гама почуттів: страх, пригніченість, безвихідь і самотність наодинці зі смертельною хворобою. Тільки тепер з’ясувалося, хто його справжні друзі. Дехто відвернувся від Андрія, розірвав із ним усі стосунки. Але більшість товаришів чи навіть просто знайомих підтримали Андрія, оточили його увагою й піклуванням. Поступово хлопець перестав відчувати самотність, по-новому став дивитися на життя, почав особливо цінувати кожний прожитий день.3-й учень. Необхідно пам’ятати, що будь-яка людина має однаковий ризик заразитися вірусом імунодефіциту. На сьогодні ВІЛ/СНІД не зважає на такі традиційні кордони, як статева належність, сексуальні вподобання, спосіб життя, соціальний статус чи раса.

Усі ми рівні перед ризиком бути зараженими ВІЛ-інфекцією, і тільки від нас самих, від нашого розуміння ризику, від нашої поведінки залежить наше здоров’я.Класний керівник. ВІЛ-інфекція давно перестала бути показником соціального способу життя, залежності від наркотиків. Вона перейшла на статевий шлях розвитку, і, значить, кожний, хто не задумається про наслідки нерозбірливих зв’язків, автоматично стає під цей дамоклів меч.

25

Як бачимо, ми всі виявилися на одному підводному човні. Звідки не можна втекти і де потрібно вчитися жити в нових умовах.

По-перше: відмовитися від заспокійливої тези про те, що подібна біда торкнеться когось, але тільки не мене.

По-друге: зламати існуючий в суспільстві стереотип мислення щодо ВІЛ-інфекції і ВІЛ-позитвних людей.

Їх надто багато, щоб на кожного наклеїти ярлик недоторканого, ізолювати, викреслити його з числа рідних і близьких ,позбавити можливості жити повноцінним життям. Дискримінація в цьому випадку не просто порушує права окремих людей, але стає бар’єром для зміни ситуації з ВІЛ в цілому. Лише взаєморозуміння і людяність завжди були тією основою, яка рятувала від будь-якої біди. А біда відступить, якщо встигнути її попередити.

Небезпечна ВІЛ-інфекція, а не ВІЛ-інфіковані. Ось з цього і потрібно робити висновки, змінивши власне неуцтво на знання, а упередження – на розуміння.

Гра «Міфи та факти»Класний керівник. Для систематизації знань про ВІЛ/СНІД ми зараз проведемо гру «Міфи і факти». Класний керівник читає твердження, а учні підтверджують свої відповіді.

1. ВІЛ – це вірус, що викликає СНІД. (Факт)2. Можна заразитися ВІЛ, випивши зі склянки, якою користувався

ВІЛ-інфікований. (Міф)3. ВІЛ передається через дружній поцілунок. (Міф)4. Можна заразитися ВІЛ під час переливання неперевіреної крові.

(Факт)5. Людина – носій ВІЛ може заразити свого статевого партнера. (Факт)6. Уживання алкоголю може підвищити ризик зараження ВІЛ. (Факт)7. Комарі можуть бути переносниками ВІЛ. (Міф)8. Використання одноразових шприців може захистити від ВІЛ/СНІД.

(Факт)9. Використання латексних презервативі під час статевого контакту

може зменшити ризик зараження ВІЛ. (Факт)10. Можна заразитися ВІЛ через сидіння на унітазі. (Міф)11. Більшість людей, інфікованих ВІЛ, становлять загрозу для

суспільства. (Міф)12. ВІЛ – кінцева стадія захворювання на СНІД. (Міф)13. СНІД передається через чхання. (Міф)

26

Пам’яткаВірус імунодефіциту НЕ передається через:

Спільне з ВІЛ-інфікованим користування одягом, рукостисканням;

Фонтанчик для питної води, посуд, їжу; Домашніх тварин; Туалети (унітази); Чхання та кашель; Контакти у громадському транспорті (наприклад, у години

«пік»); Обійми; Монети та паперові гроші; Постільну та натільну білизну, рушники ,мило, мочалку; Укуси комарів та інших комах; Плавання в басейні; Двері ручки та спортивні снаряди; Дружні поцілунки.

Вікторина «ВІЛ-інфекція. 20 запитань і відповідей»

1. Як розшифровуються абревіатури Віл і СНІД? (Вірус імунодефіциту людини, синдром набутого імунодефіциту.)

2. У чому відмінності між ВІЛ-інфекцією і СНІДом? (ВІЛ-інфекція – інфекційне захворювання, викликане вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), СНІД – кінцева стадія ВІЛ-інфекції.)

3. Коли був відкритий ВІЛ? (1983р.)4. Назвіть прізвища вчених, що відкрили ВІЛ. (Роберт Галло, Люк

Монтаньє.)5. Через який проміжок часу після передбачуваного зараження ВІЛ

доцільно пройти тестування на ВІЛ-інфекцію? (Через 3-6 місяців, коли організм людини виробить антитіла до ВІЛ.)

6. Коли вперше у світі був відзначений Всесвітній день боротьби зі СНІДом? (1 грудня 1988р.)

7. Чи існують засоби захисту від ВІЛ-інфекції? (Знання, відповідальна безпечна поведінка ,турбота про своє здоров’я.)

8. Назвіть основні шляхи передачі ВІЛ-інфекції? (Статевий шлях, через кров, від ВІЛ-інфікованої матері до дитини під час вагітності, пологів і годування грудьми.)

27

9. Чи існують вакцина або ліки проти ВІЛ0інфекції? (Існують сьогодні антивірусні лікарські препарати, не виліковують ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД, а тільки уповільнюють розвиток хвороби.)

10. Чи можна заразитися ВІЛ при поцілунках? (Так, теоретично можливо, але практично малоймовірно.)

11. Чи передається ВІЛ через повітря? (Ні.)12. Чи можна заразитися ВІЛ донор? (Ні, тому що забір донорської крові

здійснюють за допомогою систем одноразового використання.)13. Чи хворіють на СНІД тварини і чи можна від них заразитися? (Так, але

віруси тваринного походження для людини небезпеки не становлять.)14. Чи можуть бути переносниками Віл комарі, клопи й інші кровоносні

комахи? (Ні, тому що фермент слини комах руйнує вірус.)15. Чи можна заразитися ВІЛ у басейні, лазні, на пляжі? (Ні.)16.При якій температурі гине вірус імунодефіциту людини? (При

кип’ятінні вірус гине впродовж 1 хв.)

17. Чи можна заразитися ВІЛ при рукостисканні, користуванні спільним посудом? (Ні.)

18. Чому немає необхідності ізолювати ВІЛ-інфікованих? (Вірус не передається побутовим шляхом, кількість людей, інфікованих ВІЛ, значно більша, ніж зареєстрованих.)

19. У якому році в Україні був зареєстрований перший випадок ВІЛ-інфекції? (1987р.)

28

Анкетащодо визначення рівня знань учнів з питань профілактики СНІДУ якій групі ти навчаєшся?

1. Твій вік? 2. Стать: чол. жін.

4. Що таке ВІЛ/СНІД: а) Захворювання, що вражає кровоносну систему і лімфатичну систему; б) Захворювання, що вражає імунну систему; в) Захворювання, що вражає серцево-судинні системи? 5. Де і від кого ти вперше почув про СНІД? 6. Яким шляхом можна заразитися ВІЛ/СНІДом: а) при користуванні спільним посудом, ванною, санвузлом; б) при укусах комах; в) при потиску руки хворих на СНІД або вірусоносіїв; г) при поцілунках із зараженими Віл; д) при переливанні інфікованої крові; е) при статевих контактах; є) від хворої матері до дитини (внутріутробне)? 7. Основні ознаки СНІДу: а) збільшення лімфатичних вузлів; б) підвищення температури; в) головний біль та зубний біль; г) тривалий розлад шлунка; д) втрата ваги. 8. Чи ВІЛ і СНІД одне й теж саме? а) так; б) ні; в) не знаю. 9. Який основний момент для ймовірного зараження ВІЛ-інфекцією: а) порушення цілості шкіри, слизових; б )побутові контакти? 10. Чи є небезпечним носій для колективу? 11. Якщо ВІЛ-інфекція виявлена у твого найближчого товариша, твої дії: а) ставлення не зміниться; б) буду уникати з ним зустрічей; в) повністю відцураюся. 12. На твою думку СНІД – це: а) медична проблема; б) соціальна проблема; в) морально-етична проблема? 13. Чи знаєш ти, де можна обстежитися на ВІЛ/СНІД?

29

Анкета для батьків« Моє ставлення до ВІЛ-інфекції»

1. Із перелічених життєвих цінностей виберіть одну, най значущішу для вас:а) цікава робота; б) матеріально забезпечене життя; щасливе сімейне життя; г) здоров’я;д) свобода у вчинках і діях;е) свій варіант.

2. Яка ситуація стосовно ВІЛ-інфекції в Україні? а) благополучна;б) неблагополучна;в) не замислювався.

3. Чи допускаєте ви для себе можливість зараження ВІЛ-інфекцією?а) так;б) ні;в) сумніваюся.

4. Чи робите ви висновок про здоровя людини за її зовнішнім виглядом?а) так;б) ні; в) іноді.

5. Назвіть шляхи передачі ВІЛ.6. Оцініть ризик зараження ВІЛ-інфекцією при внутрішньовенному

введені наркотиків:а) високий;б) низький;в) не знаю.

7. Де можна обстежитися на ВІЛ-інфекцію?а) у поліклініці; б) у медичному пункті навчального закладу; в) у центрі профілактики СНІДу;г) у нашому місті (районі) немає таких місць; д) не знаю.

8. Наскільки важлива для вас інформація про СНІД?а) дуже важлива;б) не завадила б; в) не замислювався про це;г) не цікавить взагалі.

9. Із яких джерел ви одержуєте інформацію про ВІЛ/СНІД? 10. Чи розмовляли ви з дитиною про проблеми ВІЛ/СНІДу?

а) так; б) ні.

11. Чи є у вас необхідний рівень знань та інформація для бесіди з вашою дитиною про ВІЛ-інфекції?

а) так;

30

б) ні; в) не знаю.

12. Яку інформацію під час бесіди з дітьми їм необхідно давати? 13. Чи потрібно взагалі розмовляти з дітьми про ВІЛ-інфекцію і шляхи її передачі?

а) так; б) ні; в) не знаю.

14. Хто має говорити з дітьми про ВІЛ-інфекцію і СНІД? а) педагоги; б) лікарі; в) батьки.

15. Як ви гадаєте, з якого віку необхідно давати інформацію з проблеми ВІЛ/СНІДу? 16. Чи досить у вашої дитини знань, щоб уникнути зараження ВІЛ-інфекцією?

а) так; б) ні; в) не знаю.17. Чи дотримується ваша дитина застережень, щоб уникнути

зараження ВІЛ? а) так; б) ні; в) не знаю.

18. Якщо так ,то: а) завжди; б) від випадку до випадку; в) не знаю.19. Якщо ні, то що може її змусити робити це?20. Куди і до кого ви звернетеся за допомогою щодо проблеми

ВІЛ/СНІДу, якщо виникне в цьому необхідність? 21. Як ви гадаєте, якщо у вашої дитини виникне якась особиста

проблема, чи захоче вона розповісти про неї вам (чи одному з батьків)? а) так; б) ні; в) не знаю.22. Ваші побажання: а) викладачам (педагогам); б) учням; в) батьками.23. Яку інформацію ви хотіли б одержати додатково?

ТестиЩо ти знаєш про ВІЛ-інфекцію

31

Для учнів-підлітків1. Моя життєва цінність – це:

а) цікава робота;б) матеріально забезпечене життя;в) щасливе сімейне життя; г) здоров’я; д) свобода у вчинках і діях;е) свій варіант.

2. Яка ситуація стосовна ВІЛ-інфекції в Україні?а) благополучна;б) неблагополучна;в) не замислювався.

3. Чи допускаєте ви для себе можливість зараження ВІЛ-інфекцією?а) так;б) ні;в) сумніваюся.

4. Чи робите ви висновок про здоровя людини за її зовнішнім виглядом?а) так;б) ні; в) іноді.

5. Чи виліковна ВІЛ-інфекція?а) так;б) ні;в) не знаю.

6. Назвіть шляхи передачі ВІЛ. 7. Визначте варіант можливого зараження ВІЛ-інфекцією:

а) незахищений сексуальний контакт;б) користування посудом ВІЛ-інфікованого;в) укуси тварин і комах;г) переливання крові;д) бійка з ВІЛ-інфікованим;е) догляд за хворим на СНІД; є) при спільному використанні нестерильних шприців, голок;ж) при розмові, чханні, кашлянні.

8. Оцініть ризик зараження ВІЛ-інфекцією при внутрішньовенному введені наркотиків:а) високий;б) низький;в) не знаю.

9. Як ви вважаєте, через який період після зараження ВІЛ людина може передати інфекцію іншому?

а) ніколи; б) через кілька годин; в) через кілька тижнів;

32

г) через кілька місяців;д) через кілька років;е) не знаю.

10. Якщо сьогодні результат аналізу крові негативний, то чи можна бути впевненим на 100%, що людина не ВІЛ-інфікована?

а) так;б) ні;в) не знаю.

11. Через який час з моменту передбачуваного зараження варто пройти обстеження на ВІЛ-інфекцію?

а) через кілька днів;б) через місяць;в) через три місяці;г) через півроку;д) не знаю.

12. Де можна обстежитися на ВІЛ-інфекцію?а) у поліклініці; б) у медичному пункті навчального закладу; в) у центрі профілактики СНІДу;г) у нашому місті (районі) немає таких місць; д) не знаю.

13. Чи завжди ВІЛ-інфікована вагітна жінка передає вірус дитині?а) так; б) ні;в) не знаю.

14. Через який час гине ВІЛ при кип’ятінні?а) 5-10 с; б) 1 хв; в) 10хв.

15. Чи існують ліки або вакцина проти ВІЛ-інфекції і СНІДу?а) так; б) ні;в) не знаю.

16. СНІД і ВІЛ те саме? а) так; б) ні;в) не знаю.

17. Назвіть шляхи і засоби захисту від ВІЛ/СНІДу. 18. Хворих на СНІд і ВІЛ-інфікованих людей найкращу ізолювати від суспільства?

а) так; б) ні;

19. Наскільки важлива для вас інформація про СНІД?а) дуже важлива;б) не завадила б;

33

в) не замислювався про це;г) не цікавить взагалі.

20. Із яких джерел ви одержуєте інформацію про ВІЛ/СНІД?

З досвіду роботи

В.Воробканич – класний керівник

ТЕМА ВИХОВНОЇ ГОДИНИ. ПАЛИТИ - ЗДОРОВ'Ю ШКОДИТИ МЕТА. Ознайомити учнів зі шкідливим впливом на організм

людини тютюну, формувати в учнів стійкі мотивації здорового способу життя, негативне ставлення до паління.

ОБЛАДНАННЯ. Рекламні плакати, вислови відомих людей про шкідливість паління, малюнки учнів. ЕПІГРАФ ВИХОВНОЇ ГОДИНИ: Життя короткочасне, як зорепад. Дуже часто йдеш невпопад, Ритм земний не зумівши відчути, Важко й самотньо нам бути! Та заклик Господа хай буде із тобою: Живи в гармонії з Природою й собою.

М. Зайцева

Вступне слово класного керівника. Учні! Кожному з вас мабуть, доводилося чути розмови або читати про шкідливі звички. Що ж значать ці слова? Тобто які звички є шкідливими? (Вживання алкоголю, паління, наркоманія). Сьогодні ми поведемо розмову про тютюнопаління. Життя дається лише один раз. Яким воно буде, залежить лише від нас. Довгим чи коротким, щасливим чи ні. Послухайте притчу «Шматочок глини». Коли Бог зліпив людину з глини, у нього залишився не використаний шматочок. - Що ще зліпити тобі? - Запитав Бог у людини. - Зліпи мені щастя, -попросила та Нічого не відповів Бог і лише поклав людині у долоню шматочок глини, що залишився.

У вас відразу може виникнути запитання: як тютюн може вплинути на життя? Хіба може цигарка стати на заваді щастя? Не поспішайте з висновками. Дати відповіді на ці питання ми з вами зможемо в кінці виховної години, дізнаємось про те, де в перше знайшли тютюн, як він поширився по всій планеті, вислухаємо різні думки про тютюн, свідчення медиків. А допоможете ви мені у цьому самі. Отже, розпочнемо. Що ж ви насправді знаєте про тютюн і паління?

1-ий учень. Тютюн родом з Америки . 12 жовтня 1492 року Іспанська флотилія, яку очолив Кристофор Колумб приплила до невідомого острова, який вони вважали східним берегом Індії. Коли матроси висадилися на сушу, їх зустріли місцеві жителі. Європейців вразив вигляд аборигенів, які випускали з рота дим, після того як втягували його з рулонів скрученого тютюнового листя. Ці рулони іспанці називали «сигаро». Коли експедиція повернулась додому, то серед багатьох подарунків привезених із Нової Землі,

34

якій Колумб дав назву Сан - Сальвадор (один з островів Багамських)було і листя тютюну.

2-ий учень. У пошуках золота Колумб поплив далі і 28 жовтня 1492 року зійшов на берег Куби. Місцеві жителі зустріли прибулих з травою для паління, яку вони називали « сигаро ». У грудні 1492 року корабель « Санта- Марія » зазнав аварії. Людей вдалося врятувати, але інший корабель не міг умістити екіпажі двох команд, тому частина людей залишилася на острові, а корабель вирушив до Європи. Залишені матроси були першими європейцями, які навчилися палити від острів'ян. І хоч в уявленні набожних іспанців пускати дим з ніздрів могли лише чорти, багато матросів втяглися у це заняття. Таку притягальну силу мав тютюн. Згодом його насіння було заведено до Іспанії, а потім до всіх куточків земної кулі.

3-ий учень. Швидкому поширенню тютюну сприяла дивовижна його властивість - виробляти в людині потяг до паління, який дуже важко перебороти. Потреба в тютюні виявилася такою великою, що цілі північноамериканські провінції ( Вірджинія, Мері ленд ) спеціалізувалися на вирощуванні цієї рослини. Тюки тютюну з Америки заповнили порти всього світу, даючи величезні прибутки торговцям.

4-ий учень. Тютюн не лише палили, а й вдихали його дим, спалюючи листя у вазах. У 30-х роках 18 століття тютюнові було дано назву «никотина » - на честь Жана Ніко, який вперше у Європі став вирощувати тютюн. Тютюновий порошок почали вдихати. Для зберігання такого порошку ювеліри винайшли табакерки, які іноді були справжніми витворами мистецтва.

5-ий учень. До Росії тютюн завезли англійські купці у 1585 році через Архангельськ. Не скрізь тютюн проникав без перешкод. У Італії його оголосили « забавкою диявола ». Римські Папи відлучали від церкви тих, хто палив або нюхав тютюн. Для попередження інших п'ятьох ченців, які піймалися на палінні, замурували живцем у монастирській стіні.

6-ий учень. У Англії за наказом Єлизавети І ( 1585 р.) прирівнювали до злодіїв і водили вулицями з мотузкою на шиї, а фаворита королівського двору Уолтера Ролі було навіть страчено. Яків І оголосив паління шкідливим неблагочестивим заняттям, непідходящим для цивілізованої людини. У 1604 році він випустив свою працю «Про шкідливість тютюну», яку закінчив словами, «звичка, на яку гидко дивитися, не стерпна для нюху, шкідлива для нюху, шкідлива для мозку, небезпечна для легенів...» Це була перша книга про шкідливість паління. Поки Яків І обурювався, деякі лікарі приписували тютюн як лікувальний засіб у вигляді настоїв, екстрактів, пігулок, що приводило до тяжких отруєнь, які не рідко закінчувалися смертю. Це змушувало уряди різних країн вести боротьбу з паління. Застосовувалися різні, досить жорсткі кари.

7-ий учень. В Англії в 16 столітті курцям відрубували голови і виставляли їх на площі з люльками в роті. В Персії - виривали ніздрі.

8-ий учень. В 1680 році король Франції Людовік XIV видав наказ, згідно з яким торгівля тютюном дозволялася виключно аптекарям. У цьому ж році в

35

Туреччині вийшов закон султана Мурада IV про смертну кару за паління. Там за цей злочин саджали на кілок.

9-ий учень. У царській Росії до тютюнопаління ставились теж негативно. Особливо після того як у 1634 році, внаслідок паління, згоріла дерев'яна Москва. Цар Олексій Романов наказав катування тих, у кого буде знайдений тютюн, бити батогом до тих пір, поки не скажуть, де взяли бісівське зілля. В інший період історії курцям відрізали носи і відсилали на каторгу до Сибіру, за торгівлю тютюном була введена смертна кара. Амністію для тютюну увів цар Петро І, після поїздки до Голландії, але він наклав високе мито на ввіз зілля із-за кордону, збагачуючи таким чином свою казну. Від тоді справа вирощування тютюну стала державною і оскарженню не підлягала.

10-ий учень. В Україні до тютюну ставлення було також лояльне. Згадаймо слова з пісні: «А тютюн та люлька козаку в дорозі знадобиться». Навряд чи користь від тютюну в поході або на війні була великою, але життя не одного козака він загубив.

11-ий учень. « Тютюн заважає розумовому розвитку та одурює народ» - писав Оноре де Бальзак. Через сто років після Оноре де Бальзака в XX столітті фашист Адольф Гітлер, пояснював своїм підлеглим принципи окупаційної діяльності на Сході так: «Для них, для слов'ян, жодних щеплень, жодної гігієни. Лише горілка і тютюн».

Класний керівник. Учні! З палінням ви зіштовхуєтеся скрізь. І ви думаєте, то в чому ж проблема? Невже паління таке шкідливе і погане? Що ж ви насправді знаєте про тютюн і паління?12-ий учень. Сигарета - це добре подрібнені листки тютюну, загорнені в тонкий цигарковий папір. У тютюновому димі однієї сигарети міститься понад 4 тисячі. різних хімічних сполук, багато з яких шкідливі для здоров'я. Деякі з цих речовин отруйні, 43 з них викликають рак. До отруйних речовин у тютюніпередусім належить нікотин. Він міститься в листках тютюну. Потрапляючи в організм людини з тютюновим димом, нікотин діє як міцний швидкодіючий наркотик, викликаючи сильну залежність від паління. До речовин, що викликають рак, належить смола. Це темна клейка речовина, що осідає в легеня. 13-ий учень. У тютюновому димі також міститься чадний газ. Ще у сигаретах міститься ацетон ( ним звичайно змивають лак для нігтів). Амоній ( його застосовують для чищення одягу в хімчистці). Бензин ( зазвичай це пальне, яким заправляють автомобілі, може викликати рак). Кадмій (найчастіше міститься в батарейках, може спричинити руйнування печінки, нирок і клітин мозку), формальдегід ( використовується для бальзамування тіл покійників, може викликати рак).

Класний керівник. Що відбувається в організмі людини, коли вона палить?

14-ий учень. Щойно людина закурює сигарету, нікотин через легені потрапляє у кров. І вже через 8 секунд починає впливати на головний мозок. Нікотин спочатку збуджує, а потім гальмує процеси в нервовій системі. Нікотин посилює серцебиття, звужує кровоносні судини і підвищує артеріальний тиск.

15-ий учень. Добова кількість серцевих скорочень у курця на 15000- 20000 більша ніж у людини, яка не курить. До того ж, серце курця перекачує за день на 1500 літрів крові більше, ніж некурця. Таким чином, серце, перевтомлюється. Це спричиняє хвороби серця і навіть смерть.

36

16-ий учень. Разом із нікотином у легені потрапляє смола. Вона осідає на стінках легень. Курець «їсть смолу ложками». Якщо людина викурює пачку сигарет у день, за рік вона «з'їдає» 700 грамів смоли.

17-ий учень. Разом із нікотином через легені в кров також проникає чадний газ. Цей газ зменшує надходження кисню в усі органи тіла. Через нестачу кисню м'язи тіла виснажуються, і виникає стан загальної втоми. Вміст чадного газу в крові тих, хто палить, у 15 разів вищий, ніж у тих, хто не палить.

Класний керівник. А чи знаєте ви, що від хвороб, пов'язаних із палінням, щороку помирає більше людей ніж від СНІДу, алкоголю, автомобільних пригод, умисних убивств, самогубств, пожеж, разом узятих? А що таке пасивне паління?18-ий учень. Коли хтось палить, дим потрапляє не лише в легені курця, але й у легені всіх тих, хто перебуває поблизу, навіть якщо самі вони не палять. Ми стаємо пасивними курцями, вдихаючи тютюновий дим, коли палять інші. Ми можемо стати пасивними курцями у кав'ярні, де в повітрі в'ється сигаретний дим, або в компанії людей, коли хтось палить або навіть у власному помешканні, якщо хтось із батьків палить у твоїй присутності.

19-ий учень. За даними досліджень, дружини курців частіше хворіють на серцево-судинні захворювання та бронхіальну астму й у середньому помирають на 4 роки раніше від жінок, чиї чоловіки не палять. У дітей, в родині яких палять, погіршується слух. Паління батьків спричинює також руйнування зубів у дітей. Пасивне паління так само шкідливе для здоров'я, як і власне паління. Можуть розвиватися хвороби дихальних шляхів, астма і навіть рак.Класний керівник. Як паління впливає на фізичну форму і заняття спортом ?

20-ий учень. Якщо ми захоплюємось спортом, якщо хочемо зберегти гарну фізичну форму на довгі роки,обов'язково потрібно знати, що паління звужує кровоносні судини і збільшує навантаження на серце, виникає задишка втричі частіше, ніж в осіб, які не палять, руйнуються легені, знижується рівень кисню в крові. Кисень є особливо необхідним для м'язів, курці бігають повільніше. Пробігти довгу відстань за короткий час серйозна проблема. Справжні Класний керівник. Люди часто придумують виправдання в своїй поведінці. Це зокрема, стосується і паління. Дуже часто такі виправдання - неправда. А я хочу, щоб ви знали правду про паління. Спортсмени не палять…

21-ий учень. Палити і не затягуватися - так само шкідливо для здоров'я. Деякі люди вірять, що коли палити не затягуючись намагаючись не вдихати дим у легені, можна уникнути негативних наслідків паління. Правда ж така: навіть якщо просто тримати у руці запалену сигарету, то вже вдихаєш тютюновий дим. Тому немає значення затягується людина чи ні - тютюновий дим однаково потрапляє в її легені.

22-ий учень. Сигарети з фільтром так само шкодять здоров'ю. Але деякі вірять, що вони безпечні для здоров'я. Правда ж така: паління будь-яких

37

тютюнових виробів - сигарет з фільтром і без фільтра, цигарок, трубок, вживання жувального тютюну шкідливе для здоров'я. Дим будь-яких тютюнових виробів містить як отруйні речовини, так і речовини, що викликають рак. Не буває безпечних сигарет.23-ий учень. Навіть помірно палити - шкідливо для здоров'я. Але деякі вірять, що помірне паління не шкодить здоров'ю. Правда полягає у тому що курити багато чи мало однаково шкідливо. Нікотин викликає звикання, що може розвинутися і після кількох викурених сигарет. Нікотин, смоли і чадний газ потрапляють в організм разом із димом навіть однієї сигарети. При першій спробі запалити може викликати запаморочення, нудоту і блювоту. Класний керівник. Я к паління впливає на організм людини, яка нещодавно почала палити.

24-ий учень. У тих, хто щойно почав палити одяг і волосся починають пахнути тютюном, і з`являється неприємний запах із рота, з'являються плями на зубах, змінюється колір зубної емалі, зуби починають жовтіти, розвивається залежність від паління. Справа в тому, що тютюновою дим руйнує баланс речовин у головному мозку. Тому прихильників сигарети весь час тягне палити, і саме через це їм стає важко облишити цю звичку.25-ий учень. Паління - це така річ, коли легко потрапити в "клітку". Але важко з неї вибратися: залежність формується швидко і непомітно. Почати палити значно легше, а ніж припинити. Більшість курців

шкодують, що колись уперше взяли до рук сигарету. У курців - початківців з`являються проблеми, пов`язані з дихальними шляхами: запалення слизових оболонок рота і горла, важке дихання, кашель, може розвинутися астма або бронхіт. У тих, хто нещодавно почав палити, виникає кисневе голодування, тому що чадний газ. Попадаючи через легені в кров, обмежує доступ кисню в усі частини тіла. Починає знижуватися імунітет.

Класний керівник. Що відбувається в результаті тривалого паління?

26-ий учень. Медичні дослідження показують: тривале паління значною мірою підвищує ризик розвитку захворювань і спричиняє передчасну смерть. Тривале паління веде до таких захворювань: до хвороб дихальних шляхів і легенів, рак губи і горла рак легенів, інсульт, ампутації ніг, рак нирок і шлунку. Ризик померти від хронічного бронхіту у 5 разів вищий, від раку легенів у 23 рази вищий у чоловіків - курців і в 11 разів вищий у жінок - курців, ніж у людей, байдужих до паління. Від хвороб пов'язаний із палінням, щороку помирає більше людей, ніж від СНІДу, наркотиків, автопригод, умисних убивств, самогубств і пожеж разом узятих. Одна цигарка скорочує життя людини - на 15 хв.

Класний керівник. На жаль "летить життя димом" сьогодні у значної частини населення земної кулі. За приблизними підрахунками, палять близько половини чоловіків і четверта частина жінок. Це глобальна тютюнова епідемія. Вона не минула й Україну. Масштаби поширення тютюнопаління в Україні та його наслідки стали загрозою для нормального існування нації. За даними експертів, щороку в нашій країні, від спричинених тютюном хвороб гине приблизно 120 тис. осіб. Сьогодні у світі налічується 1,2 млрд. курців. До 2020 року, за прогнозами, якщо ситуація не зміниться, їхня кількість становитиме 1,6 млрд. зараз у світі кожні 8 секунд від хвороби, пов'язаної з тютюном, гине людина. Наслідки жахливі. То чому ж люди

38

палять? Адже потреби в тютюні в організмі не закладено, скажімо, як у сні чи їжі. А шкідливість паління доведена переконливими даними.

Ті, хто почав палити до 15 років, у 5 разів частіше помирають від раку, ніж ті хто став курцем після 25 років. На одному з малюнків написано, що 15 листопада - Міжнародний день відмови від тютюнопаління. Отже, ми сьогодні, закликаємо всіх сказати: (Всі учні хором), "Ні" - палінню! "Ні" - огидній цигарці! "Ні" - тютюновому диму! Ми за чисті легені! Ми за чисте повітря! Ми за чисту від тютюну планету! Ми за здоровий спосіб життя!

39

Класний керівник. На передодні проведення даної виховної години, ми з практичним психологом провели анкетування групи. Кожному цікаво дізнатися результату, тобто побачити відношення учнів до свого здоров`я. За матеріалами анкетування можна зробити висновок: усі учні розуміють, що палити шкідливо, і на даний час 6% із вас палить. Я сподіваюсь, що у вашому житті сьогодні трапиться така подія, яка змусить вас змінити своє ставлення до тютюну. Що ви можете сказати про людину яка не палить?

27-ий учень. Людина, яка не палить має гарний здоровий вигляд, приємний запах, білі зуби, 'сяючу усмішку, ніщо не підриває здоров'я: легені чисті, на них не має смоли, не запрошує рак у свої легені, шлунок, ротову порожнину, не отруює здоров'я своє і інших, господар свого життя, а не нікотин, не витрачає грошей на "дим".

Класний керівник. Отже, який висновок можна зробити з нашої сьогоднішньої розмови?

28-ий учень .Якщо ми бажаємо повноцінно прожити своє життя, не травмувати ні себе, ні оточуючих тютюновим димом, серйозно задуматися над своїм ставленням до тютюну і людей, які палять і в товаристві яких ми буваємо. Зараз ми перебуваємо на старті в доросле життя і зустріти його ми маємо добре підготовленими фізично і морально. Наше життя у наших руках.

Класний керівник. Сподіваюся, що наша розмова стане вам добрим порадником, адже ніхто з вас не був сьогодні байдужим. Усі скажімо палінню "Ні". І завершимо нашу розмову такими віршованими рядками: 1-ий читець . Любить Вітя закурити Так, від нічого робити, Ще й трима цигарку згорда – Отака тепер є мода. Лікар Вітю оглядав І таке йому сказав: "Нікотин легені з'їв, Що ж ти, хлопче, наробив?"2-ий читець З розуму дурного він почав палити, А тепер не знає,що йому робити. В кімнаті накуреній будеш сидіти. Не буде у тебе тоді апетиту, І біль у голові будеш ти відчувати, А в розвитку фізичному будеш відставати.3-ий читець. Млявим ти будеш і нездоровим, Бо дуже шкідливим є дим тютюновий . Думають учні: якщо запалили – Значить, дорослі вже чи особливі. Насправді це, друзі, скажу вам, не так. Курець - лиш здоров'я губити мастак!

4-ий читець Любі друзі, вам скажемо прямо: Забудьте, покиньте звички погані. Подумайте краще, що буде із вами! Почати нелегко, покинути - ще гірше!

40

Хай рішення ваше буде наймудріше. Паління шкідливе, курець - це не жарти, Тож краще палити не починайте

41

З досвіду роботи

Білей Віра Йосипівна – класний керівник

Тема: «Твоє майбутнє у твоїх руках» Мета. Ознайомити учнів зі шкідливим впливом на організм людини тютюну, алкоголю, наркотиків; навчити підлітків аналізувати й пізнавати себе; популяризувати здоровий спосіб життя; застерігати дітей від шкідливих звичок; виховувати почуття милосердя, доброти, співчуття. Обладнання. Рекламні плакати (вислови відомих людей, народна мудрість про шкідливі звички). «Посієш учинок — пожнеш звичку, Посієш звичку — пожнеш характер, Посієш характер — пожнеш долю». «Поведінка — дзеркало, у якому кожний показує своє обличчя». (Й.В. Гете) «Ніяка зовнішня краса не може бути повною, якщо її не освітлює краса внутрішня». (В. Гюго) «Думай гарно, і думки твої визріють гарними вчинками». (Л.М. Толстой) Епіграф заходу: Життя короткочасне, як зорепад. Дуже часто ідеш невпопад, Ритм земний не зумівши відчути, Важко й самотньо нам бути! Та заклик Господа хай буде із тобою: Живи в гармонії з Природою й собою. (М. Зайцева)

Хід заняття І. Вступне слово класного керівника.Дорогі друзі! Ви вступаєте в дуже відповідальний і надзвичайно важливий період вашого життя - юність. Перед вами постає безліч запитань, що хвилюють вашу думку, примушують сумніватися, навіть страждати. Адже серед вас немає жодного, хто був би повністю задоволений собою, хто не бажав би краще розвинути свої розумові й фізичні здібності, а головне - зміцнити здоров'я. Раз у раз перед вами постає потреба удосконалити себе. Кожен повинен знати себе, свої цінності та цілі життя. Якщо не знати себе й не розуміти зовнішнього впливу на особистість, то прийняті нами рішення можуть бути не зовсім правильними. Рішення курити чи ні, пити чи ні краще приймати після того, коли з'явиться розуміння того, хто ми є і ким би хотіли стати в майбутньому, що потрібно

зробити для того, щоб чогось досягти в житті. А щоб зробити правильний вибір, слід багато знати про предмет вибору. Сьогодні ми постараємося відкрити вам очі на речі, про які ви ще мало знаєте: що таке куріння? Алкоголізм? Наркоманія? І який їх вплив на організм людини, на її подальше життя, на долю? Чи пам'ятаєте ви одну з десяти заповідей Божих: «Не сотвори собі кумира» і як вона пов'язана із сьогоднішньою нашою темою?

II. Виступи учнів Статист. Мільйони людей на планеті курять цигарки, що спричиняє багато захворювань, призводить до передчасної смерті. Дедалі частіше жертвами

тютюнового агресора стають молоді люди, учнівська молодь, а також жінки. Майбутні матері, які курять, не лише занапащають своє здоров'я, але й

народжують неповноцінне потомство, тому що тютюнова отрута уражує його генетичний апарат, затримує фізичний і психічний розвиток.

• Легені людини, яка курить 20 цигарок за день протягом року містять літр осаду смоли.

• Одна цигарка скорочує життя на 8 хвилин. • 90% людей, які курять, признаються в тому, що хотіли б кинути цю згубну звичку. • Учені Чиказького та Пітсбурзького університетів зробили висновок, що у вагітних жінок, які курять по 10 цигарок за день, народжується 80% нездорових дітей.

43

Доктор медицини. Тютюн — причина 95% впадків захворювання на рак легенів. Ті, що багато курять, хворіють на рак легенів у 15—30 раз частіше, ніж некурці. Курці в 13 разів частіше хворіють на стенокардію і в 10 разів частіше — на виразку шлунка, а також на бронхіт. У дитини, яка дихає тютюновим димом, порушується обмін речовин і, насамперед, засвоєння цукру, необхідного для живлення тканин організму. Це проявлється у роздратованості, відставанні у фізичному розвитку. Довідка біолога. Тютюн — це однорічна рослина пасльонових, висушене листя якої подрібнюють і використовують для куріння. До складу листя тютюну входить нікотин, вуглеводи, органічні кислоти, смоли та ефірні олії. Основна особливість тютюну — вміст нікотину, однієї з найсильніших рослинних отрут. Недарма сказано: «Крапля нікотину вбиває коня». Дуже чутливі до нікотину птахи, риби, земноводні. Якщо затятому курцеві поставити медичну п'явку, то вона дуже швидко відпадає й гине в судомах, бо всмоктує кров із вмістом нікотину. Довідка хіміка. До складу тютюнового диму входить близько 30 отруйних речовин: аміак, синильна кислота, чадний газ. Близько 8% тютюнового диму становить окис вуглецю. Таким чином, під час куріння втрачається здатність організму постачати тканинам кисень. Настає кисневе голодування, сповільнюється ріст, людина почувається кволою, у неї виникає головний біль, запаморочення. Під час згоряння 1 кг тютюну утворюється 70 г дьогтю. Крізь легені за рік проходить близько 300 г такого дьогтю, який буквально заліплює кисневі пухирці (альвеоли) легень, що призводить до утворення злоякісних пухлин. Викуривши 1 пачку цигарок, людина одержує дозу радіації, що в 7 разів перевищує допустиму норму, визнану міжнародною угодою із захисту від радіації. Читці. 1. О Господи, прости, я збочив І вірний шлях Твій залишив, Допоможи, щоб дні і ночі В присутності Твоїй ходив. 2. Ісусе мій, дай впевненість мені, Благослови мою слабеньку віру, Спасінням дай радіти в усі дні, Вмий серце спокоєм і миром.

Лікар Айболит. Покинути куріння кожен зможе. І зробити це потрібно вже сьогодні — це буде найкращим рішенням. По-перше, поставте перед собою чітку установку: «Хочу позбутися цього диявольського зілля!», «Прагну почати нове життя!», «Хочу займатися спортом, навчитись танців!», «Хочу бути здоровим!». Опісля, перейдіть на овочево-фруктову дієту (м'яса, міцної кави та чаю не вживати). Випивайте по 2—2,5 літра води, соків, молока щодня. Напишіть перелік

44

речей, які б ви хотіли придбати для себе або комусь на подарунок, біля кожної речі поставте ціну в одиницях цигарок; гроші, не витрачені на цигарки, складайте в скриньку. Відвідайте стоматолога й почніть нове життя із блискучими білими зубами. Уникайте компаній курців, азартних ігор, стресових ситуацій. Дихайте глибше, затримуйте дихання до 15—40 секунд, спокійно вдихайте носом і повільно видихайте. Це допоможе уникнути стресу. За кожний відвойований день похваліть себе, усміхніться собі перед дзеркалом, переможно підніміть кулак. Курс лікування — не більше як два тижні. Покинути курити — дуже важлива справа, а найкраща — не починати курити! Читці. 1. Любить Вітя закурити Так, від нічого робити, Ще й трима цигарку згорда — Отака тепер є мода. 2. Лікар Вітю оглядав І таке йому сказав: «Нікотин легені з’їв, Що ж ти, хлопче, наробив?» 3. З розуму дурного він почав курити, А тепер не знає, що йому робити. 4. В кімнаті накуреній будеш сидіти, Не буде у тебе тоді апетиту, І біль в голові будеш ти відчувати, А в розвитку фізичному будеш відставати. 5. Млявим ти будеш і нездоровим, Бо дуже шкідливим є дим тютюновий. 6. Думають діти: якщо закурили — Значить, дорослі вже чи особливі. Насправді це, друзі, скажу вам, не так. Курець — лиш здоров 'я губити мастак! 7. Десь на задвірках знайома картинка — Душаться хлопці: цигарка-малинка. А поруч дівчата цигарочки смокчуть, Бо хочуть вони сподобатись хлопцям. 8. Любі дівчатка, вам скажемо прямо: Забудьте, покиньте звички погані. Подумайте краще, що буде із вами — Ви ж бо майбутні дружини і мами! 9. Почати нелегко, покинуть — ще гірше! Хай рішення ваше буде наймудріше. Куріння шкідливе, курець — це не жарти, Тож краще курити не починайте! (Я. Зеліско)

45

Доктор медицини. Другим жахливим ворогом людини є алкогольна залежність. Алкоголь — це специфічна паралітична отрута. Він вражає насамперед головний мозок. За наявності невеликої концентрації алкоголю в крові (0,05%) блокується кора головного мозку, центри уваги й самоконтролю. Людина стає балакучою, рухливою, утрачає контроль над своїми словами, учинками. Якщо більша концентрація алкоголю в крові, то зникає почуття страху, переоцінюються власні можливості, що штовхає людину на ризиковані вчинки. А якщо велика кількість алкоголю (0,15%), то притупляється діяльність моторних центрів мозку й людина втрачає контроль над своїми рухами. В алкогольну залежність людина потрапляє поступово. Спочатку — кухоль пива, потім — склянка вина, далі — склянка горілки, а тоді і пляшки замало. Людина перетворюється на потенційного алкоголіка. А це велика проблема як для самого алкоголіка, так і для його родини та суспільства. Статист. В історії людства були спроби запровадити «сухий закон», підкріплений навіть досить жорстокими мірами, аж до смертної кари. Однак у багатьох країнах світу за останні 20 років куріння зросло: в Німеччині на 12%, Бельгії — на 19%, США — на 32%, Канаді — на 32%, Великобританії — на 34%. За американськими дослідженнями, 3/4 дорослого населення країни вживає спиртні напої, а затрати на них зросли в 3,3 разу за останні 20 років і досягли 30 млрд. доларів. Алкоголь є однією із причин дорожньо-транспортних пригод, 50% аварій на дорогах пов'язано із вживанням водіями спиртного. Лікар Айболить. П'янство — це захворювання добровільне, яке спричиняє низку інших захворювань: порушення функцій нервової системи, зміни в психіці, захворювання внутрішніх органів. У алкоголіків розвивається алкогольний психоз: хворий не може заснути, виникають зорові галюцинації (гадюки, павуки, щури, чорти). Хворий хоче врятуватися від них, бере ніж або сокиру й рубає навколо себе. А від цього можуть постраждати люди. Часто алкоголіки мають слухові галюцинації: чують голоси невідомих людей або сусідів, друзів, які нібито переслідують їх, на щось намовляють. Перебуваючи в стані відчаю, хворі можуть бути дуже небезпечними для навколишніх. Таких хворих слід госпіталізувати. Одним із проявів психічного розладу є алкогольна депресія. У такому стані хворі можуть накласти на себе руки. Майже всі алкоголіки страждають на захворювання внутрішніх органів, оскільки весь організм отруєний алкоголем: ішемічна хвороба серця, інфаркт міокарда, виразкова хвороба шлунка, кишечника, запалення нирок, цироз печінки, гепатит, туберкульоз легень, венеричні захворювання, невралгії, неврити. Практично уражені всі системи й органи людини. Статист. Працездатність таких людей зменшується на 15—30% порівняно із тверезими людьми. Економіка країни страждає від таких людей, оскільки їм треба часто оплачувати лікарняні листи, бо вони хворіють у 10—20 разів

46

частіше, ніж звичайні люди. У п'яниць у 4,3 разу вищий рівень травматизму, ніж у тверезих. Литовські вчені констатують, що в стані сп'яніння замерзають 82,2% осіб, серед повішаних — 58%, серед утоплених — 54,3%. За даними американської поліції, близько 55% порушників закону — люди, що перебували в стані сп'яніння. У Франції нараховується 3 млн. розумово відсталих через те, що 60% батьків із цих сімей уживали алкоголь. Французькі вчені дослідили, що з 819 дітей, батьки яких уживали алкоголь, 16 — мертвонароджені, 37 — недоношені, 38 — недорозвинуті, 145 — душевнохворі, 121 — передчасно померлі. Класний керівник. Як бачите, картина дуже сумна. Дуже важко лікувати алкоголізм. Краще запобігти привиканню організму до спиртних напоїв. Дітям ні в якому разі не можна вживати алкоголь. Склянка пива може вбити немовля. Мама, яка годує дитину грудьми й сама випиває, прирікає своє дитя на смерть. Тож будьте розумними, обачними, не забувайте про страшні наслідки. Всезнайко. У народі з давніх-давен негативно ставились до пияцтва, кажучи:

— Коли вино в людині, то розум у пляшці. — Хто вино любить, той сам себе губить. — Пияцтво роботі не товариш. — Річка починається з потічка, а пияцтво – з чарочки. — Вино входить — розум виходить. — І розумні часом від вина дуріють. — Добрі діти — батькам вінець, а погані – кінець. Класний керівник. Однією з найстрашніших загроз для нашої молоді та й для всього людства є наркоманія — чума XX століття, яка поширюється з космічною швидкістю на планеті. А все — від незнання, неусвідомлення наслідків цього потворного явища. Всезнайко. Наркоманія (від грец. narke — заціпеніння і mania — безумство, захоплення) — хвороба, що характеризується непереборним потягом до наркотиків, які викликають у малих дозах ейфорію — стан піднесеного настрою, безтурботність, задоволення, а у великих дозах — заціпеніння, наркотичний сон, а далі — смерть. Класний керівник. А чи є різниця між наркоманією й токсикоманією? Ні! Різниця лише в хімічних сполуках, які застосовуються для одурманення. Якщо людина зловживає препаратами, офіційно віднесеними до груп наркотиків, то це наркоманія. В усіх інших випадках — це токсикоманія, яка, до речі, більше поширена. Цьому посприяв бурхливий розвиток побутової хімії. Нюхання бензину, отруйних засобів проти комах, лакофарбових виробів, зловживання лікарськими препаратами — все це токсикоманія. Історична довідка. Наркоманія відома ще з давніх часів. Наприклад, у поемі «Одіссея» Гомера головний герой змушений рятувати свою команду, одурманену запахом квітки лотоса, у давньо¬індійських книгах згадується таємниче Сома — це назва «божественного гриба» — мухомора. Стародавні

47

звичаї вживання наркотиків збереглися в Східній Азії й арабських країнах. У Європі наркоманія поширилась після Другої світової війни. У 60-ті роки з появою руху хіпі почалося поширення наркотичної сировини в США. Довідка хіміка. Які ж препарати вживають наркомани? 1. Опій — сильнодіючий наркотик, який добувають з особливих сортів маку. З нього виробляють морфін, героїн та інші знеболювальні медичні препарати, на що полюють наркомани. 2. Марихуана, гашиш, анаша – препарати з індійських конопель, які використовуються для куріння впереміш із тютюном. 3. Месколін — алкалоїд, токсичний компонент, який добули з деяких кактусів. 4. Псилоцибін — алкалоїд певного виду грибів. Окрему групу наркотиків становлять психостимулятори центральної нервової системи: кокаїн, ефедрин, фенамін. Читці. 1. Наркоманія — це біда. А наркоман — її творіння, Нанюхавшись отрути досхочу, Перебуває в своєрідній ейфорії. 2. Він горя завдає собі і близьким, Не думає про наслідки погані. Сьогодні вперше кайф зловив, А завтра став токсикоманом. 3. Він відчуває потяг хворобливий, І потяг той такий магічний, І зовсім він не розуміє, Що кайф приносить наслідки трагічні. 4. Запам 'ятайте, діти, ці слова, Щоб не змогли ніколи ви забути: «Хай жоден з вас отрути не візьме І кайф не побажає цей відчути!!!» (Я. Зеліско) Класний керівник. Наркотики не лікують — вони калічать організм людини, особливо молодої, роблять її інвалідом, призводять до злочинності, самогубства. Наркоманам властиво шукати собі подібних. Вони можуть групуватися у своєрідні клуби зі своїми лідерами та своїми статутами, швидко тягнуть у своє болото новачків, дають пробувати зловити кайф безкоштовно кілька разів, а потім примушують діставати зілля, а це штовхає молодь на злочини, адже наркотики коштують дорого. Лікар Айболить. Поступово захисні функції організму втрачаються, виникає щоденна, щогодинна потреба організму в отруті. Людина втрачає апетит, розвивається авітаміноз, зменшується опір організму різним хворобам, виникають зміни в психіці, відбувається деградація особистості. Людина втрачає людську подобу, стає фізично й духовно калікою, організм старіє,

48

шкіра висихає, береться зморшками, людина худне, виснажується та помирає, не доживши часом і до 30 років. Читці. 1. Ну що ж зробити нам такого, Щоб світ від злоби вберегти І від погибелі страшної Нам грішний люд застерегти ? Як біда, то волаєш до неба, Звинувачуєш всіх і усе. Усвідомити ж добре нам треба: Кожен з нас гріхи роду несе. Все, що предки і ми сотворили, Наші діти і внуки пожнуть. В чистоті і любові прожили — Світла й добра їм стелиться путь. Тож: стараймось в житті не смітити, Очищаймо чорнобиль душі, Щоб світельцем горіти, світити, А гріхи не бувають чужі. (Л. Микитюк) 2. У Бога попросимо прощення За всі земні гріхи, Просимо віри і натхнення... Ти, Боже, нас охорони! Прийди до всіх у цьому світі, До серця кожного торкнись, Щоб відпустить гріхи, провини.

Разом. Ми хочемо з Тобою жить!

49

День третій: Панорама виховних годин та позакласних заходів.

"Мати – берегиня роду”І.Мельник – класний керівний

Мета. Виховувати шанобливе ставлення до жінки. Ознайомити учнів хто являється «Берегинею» роду людського.

50

Хід заходу

Вступне слово класного керівника.

Березень...

Весна...Які прекрасні, милі лиця,Усмішка чудова на устах.

Це свято жінки:матері, коханої, дружини.

Низький уклін Вам до землівід чоловіка, від дитини.

Хай світить сонце в вишині,Пташки співають Вам пісні.

І дякувати богу, що є ВиВ нашому житті.

Мати... Це перше слово, яка з радісною усмішкою вимовляє дитина. Мама – це те слово, яке найчастіше повторює людина в хвилини страждання і горя. Матерів мільйони і кожна несе в собі любов. Жінки усіх рас – сестри одна одній. Вони особливо прекрасні, коли підносять дитину до грудей. Кожен скаже: "Найкраща мама – моя мама”, бо безмежна її ніжність. Хто б вона не була, де б не жила... Якби стільки доброти, скільки випромінює серце матері, випромінювалось би на всіх оточуючих, зло загинуло б. Саме їм, найріднішим, найдорожчим присвячуємо цей захід.

1-й учень.Зі святом весни вітаємо,

Щастя й успіхів бажаємо,Вдачі, здоров'я, тепла,

Нехай всі незгоди згорають до тла,Щоб тільки добро у житті велося,

Хай збудеться все, Що ще не збулося!

Стежина до маминої хати в’ється через город. Усе тут до болю знайоме: дбайливо висаджені городи, доглянуті квіти, ухожена хата. 2-й учень.

Посміхнися! Тане сніг,

Щастя падає до ніг,Нині Ваш весняний день,

Сонця, квітів і пісень!51

Усе довкола живе маминою присутністю. Крізь причинене вікно доноситься тиха мелодія, яка завжди бентежила її чутливу душу. У виконанні учнів звучить пісня "Про рушник” на сл. А.Малишка.Рідна мати моя, ти ночей не доспала І водила мене у поля край села І в дорогу далеку, ти мене на зорі проводжала І рушник вишиваний на щастя, на долю дала. Я візьму той рушник, простелю наче долю В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров І на тім рушничкові оживе все здорове до болю,І дитинство, і розлука, і вірна материнська любов.Хай на ньому росте росяниста доріжкаІ зелені луги,солов'їні гаї І незродлива материнська ласкава усмішка І засмучені очі хороші блакитні твої.

У цей час ведучий звертається до присутніх і називає прізвище тієї мами, яка напередодні цю пісню назвала улюбленою. 3-й учень.

Хай пролісок перший дарує вам ніжність,

А сонце весняне дарує теплоУ березні вітер несе хай надію

І щастя, і радість, і тільки добро!

Колискова пісня. Скільки їх створив народний геній, цей особливий фольклорний жанр, позначений високим поетичним сприйняттям, глибиною мелодійного звучання, багатством образів! Лагідний материнський наспів засівав дитячу душу любов’ю до людей, до природи, до всього живого. Під спів материнської пісні виростали поети і композитори, хлібороби й захисники рідної землі, філософи та мудреці... 4-й учень. Любі жінки! Вітаємо Вас зі святом весни і молодості. Бажаємо Вам бути завжди юними, красивими, ніжними та чуйними. І не лише у цей святковий день.

5-й учень.В цей день св'ятковий

Я бажаю вамВсміхатись так,

Щоб сонце радісно всміхалосьщоб квіти голови схилялищоб усі вічливо вітались

52

щоб на роботі вам співали солов'їщоб мир і злагода були в сім'Ї

Споконвіку у народі існував звичай: колиску, що вийшла з ужитку, ніколи не викидали, а берегли доти, доки люди жили в оселі. А з якого дерева робили їх? Із клена, калини або ясена, щоб діти були дужими та співучими.

6-й учень.

Земля зітхає ледве чутноІ прокидається від сну...І березень дарує чудо,Розпочинаючи весну.

Це чудо-в усмішках чарівних,У морі квітів навкруги.

Ми Вас вітаємо царівни,Найкращі, милі, дорогі!

Калина, верба, тополя, мальви... Одвічні символи, якими ознаменувалося найсвятіше, найдорожче – любов до рідної землі, до свого народу. Не було села, а в ньому хати, де б не палахкотіли під вікнами мальви – ці незрадливі обереги нашої духовної спадщини. Всім, хто вирушав у далеку дорогу, вони нагадували – там земля мила, де мати народила.

7-й учень. Шануймо жінок, друзі. Даруймо їм привітання, квіти, увагу. Зробімо їх життя комфортнішим, зручнішим, сповненим кохання та радості. Зробімо їх життя щасливішим. Хіба не в цьому мета позитивно свідомого існування людини - робити життя того, кого цінуєш - кращим? Без жінки уявити наш світ неможливо. І він - цей світ - у якому є жінка - прекрасний.

Голова ПК від імені профспілкового комітету вручив жінкам цінні подарунки і живі квіти. 8-й учень. Мамо, дивлюсь у теплі мамині очі, в яких, здається, одсвічує вся блакить рідної землі. І запитую: "А що означає "Берегиня”? "Берегиня”, любий мій синочку, - відказує вона, - це наша оселя. Усе, що в ній є, що ми нажили, що приберегли од своїх батьків та дідусів, чим збагатилася й освітилася – хатнім пожитком, дітьми, піснею, злагодою чи суперечкою, добрим словом, спогадом у цій хати – все це і є Берегиня.

53

АФГАНСЬКИМИ ДОРОГАМИ…Г. І. Балог – класний керівникМЕТА: ознайомити учнів із передумовами афганської війни; через поезію і пісню донести до їх сердець головну думку: війна – це безумство, невиправдана жорстокість; виховувати в учнів почуття патріотизму, вміння співпереживати . ОБЛАДНАННЯ: географічна карта, кольорові ілюстрації, виставка книг, фотографії учасників війни, загиблих земляків, записи пісень, вирізки з газет. ХІД ЗАНЯТТЯ.

Викладач. Дорогі учні! 15 лютого відзначають скорботний День пам’яті воїнів-афганців. Сьогодні ми з вами поговоримо про героїв цієї страшної війни. Мені дуже хочеться , щоб поезії, пісні, розповіді, спогади, вистраждані в Афганістані і про Афганістан, проникли у ваші юні серця, і ви зрозуміли, що найстрашніше і найбезглуздіше у світі – це війна. Ми повинні пам’ятати тих, хто недожив, недоспівав, недокохав і тих, хто цю війну пережив. Що ми знаємо про афганську війну? Можна розповісти про ту страшну, неоголошену війну, що розтяглась на довгих 10 років, мовою цифр. Будь-яка війна у цифрах – це страшно і моторошно.

15 лютого 1989 року, ступаючи із сином по мосту через Аму-Дар’ю, генерал Громов символізував цим переходом закінчення для радянських військових афганської війни. Для кожного з-понад 600 тис. тих, хто служив у Афгані , вона була і залишається «своєю». Для тих, хто не повернувся : 9511 убитих у боях, 2386 померлих від ран, 817 – від хвороб, 1739 тих, чиї життя забрали аварії і катастрофи. І для живих. Ми повинні розуміти трагізм участі в афганській війні тоді ще радянських людей, бо через Афганістан пройшло їх з України понад 160 тис. У цій війні загинуло понад 15 тис. наших солдатів, 35 тис. було поранено, тисячі потрапили в полон.

Особисто для мене ця війна стала усвідомленням того, що гинуло моє покоління, народжене в 60-тих.

Що ж то за країна, що завдала нам стільки болю, горя, смутку? Учень 1. Афганістан – держава, розташована в Південно-Східній Азії,

де проживає 17 млн. людей, з яких 8 млн. – афганці, а решта – таджики, туркмени, узбеки, хазарейці. До середини 70-х рр.. це була одна з найвідсталіших країн світу.

Афганістан – це 70 % гірської місцевості з бідною рослинністю, гірський хребет Гіндукуш з висотою гір до 7-8 тис. метрів. 86 тис. людей, що проживають в аулах у злиденному становищі. Близько 3 млн. людей ведуть кочовий спосіб життя. Для тих часів характерні страшенна бідність, відсутність елементарної медичної допомоги, масова неписемність серед населення, особливо серед жінок та дітей, висока смертність.

Учень 2. У квітні 1978 року афганський народ піднявся на боротьбу за краще життя, скинув монарха і проголосив Афганістан республікою.

Учень 3. Нова влада взяла курс на соціалізм . Було видано закони про

54

ліквідацію лихварської заборгованості, про скасування калиму при одруженні, про наділення селян землею, яка раніше була власністю поміщиків. Було запроваджено початкову освіту, надано право афганським жінкам зняти паранджу.

Учень 4. У мусульман такі закони були приречені на провал, бо суперечили нормам ісламу. Племінні та етнічні вожді не визнавали нового уряду. Почали формуватися загони «маджахетів» ( «борців за віру»). У країні спалахнула громадянська війна.

Учень 5. Щоб зрозуміти трагізм афганської війни, потрібно хоч трохи знати про її передумови. Поставити усе на свої місця можна лише зараз, коли доступнішою стає засекречена інформація. 27 грудня 1979 року було введено десантні частини радянських військ у Баграм, Кабул та інші великі міста. Пік бойових дій припав на 1984-1985рр.

Викладач. Наших солдат запевняли, що вони виконують інтернаціональний обов’язок, тобто захищають братній народ.

Учень 6. Брудна, підступна війна… За що, за які ідеали, за чию Батьківщину, в ім’я якої мети загинули десятки тисяч юнаків? Ті, що демобілізували хлопців, виконуючи секретні вказівки, потім казали: «Ми вас туди не направляли». Тоді хто? Брежнєв, Андропов чи інші компартійні вожді?.. Так, вони.

Учень 7. А для тих, переважно селянських і робітничих дітей, які справді вважали, що виконують священний інтернаціональний обов’язок , для них, що росли у країні черг, Афганістан – це черга за вінками з хвої. Хто останній за смертю?

Викладач. Ой сини, сини, наші соколи, хіба для смерті народили вас матері? Вони вас плекали з крихіток, щоб ви жили, працювали, кохали, а не поверталися до рідної домівки обпаленими війною лелеками чи лише осінніми зорепадами нагадували про своє існування… Саме про це йдеться у вірші-спогаді, учасника бойових дій Івана Грицаковича з м. Іршава,

«І заплаче гірко мати…»Учень 8.

Підйом!Тривога!І уже Зависла в небі «люстра».Намацав флягу.Фляга є.А у ній пусто.Давай, братішка, півковтка.Бо в горлі пересохлоА душмани влучно б’ють,Бодай- би здохли!Вставай, земляче,Підведись.На мене, друже,

55

Обіпрись.Я донесу тебеВже зараз, заразЧерез мить«Вертушка» наша полетить.Згадаймо, брате, Ті Карпати,Де вдома нас чекає мати, Тебе й мене,Вставай, солдате,Не здавай!Вже зараз, заразЧерез мить…- Нема кому вставатиІ у КарпатахЗаплаче гірко мати.

Викладач . Гинули не тільки українські юнаки, а й хлопці з усього Радянського Союзу, які потрапили на службу в Афганістан, гинули й афганці.

Учень 9. Будь же проклята доба, Коли в ранах конають солдати, А комусь на пагони Кидають криваві зірки.

Учень 10. І не тільки синів у матерів забирала війна. Забирала й батьків у дітей. Діти чекали батьків, бо матері їм обіцяли, що вони повернуться додому.

Викладач. Не повернувся чиїсь батько, не поверта чиїсь син, але рідні продовжують чекати. Особливо чекає мама. І пише синові листи.

Учень11. Посміхнувся поштар винувато, Що сказати мені – він не знає. Не приніс знов листа від солдата,

Адже знає, що я так чекаю. Ти пиши мені, синку, частіше,

Хай дорослий, - мені ти дитина, Повертайся додому скоріше,

Дорогенький, хороший мій сину. Мені часто ти снишся ночами, А прокинусь – тебе вже не бачу.

Подивлюсь на портрет твій і часто, Щоб ніхто не помітив я плачу.

Знаєш, сину, мені 38,

56

Я бадьора, зовсім не хворію. Все гаразд у нас удома, та тільки Я чомусь, мій хороший, сивію. Я думками , синочку, з тобою, Ти пиши, щоб душа не боліла, Щоб діждалась тебе молодою І чорнява була , а не біла.

( Звучить пісня «Афганістан).

Викладач. Дорогою ціною розплачувалися наші юнаки за ту війну – ціною життя. І понесли чорні птахи смерті похоронки в Україну, не оминули й нашого краю. 53 юнаки нашого району виконували інтернаціональні обов’язки. Хлопці повертались додому, але не всі. (Викладач згадує учасників бойових дій Іршавського району , та називає імена загиблих).

Пам'ять про мертвих ушановують хвилиною мовчання. Ніхто не рахував, скільки років довелося б нам мовчати, коли б так пом’янули кожного вбитого. Помовчимо хоча б хвилину. За всіх. Страшна смерть будь-

57

якої людини.(Хвилина мовчання).А зараз послухайте вірш «Батькові –афганцю», який написала учениця

Іршавської ЗОШ Наталія Ковач.Учень 12. Мій батько був там,

На війні, Що він пережив -

Нам не знати, Нам інколи навіть

Страшно питати. У снах він бачить Як кишлак горить,

Його сива голова постійно болить. Він бачить як його друзі

У бій ідуть, Як помирають І вічно живуть.

І житимуть вічно… Їх, певне, багато Таких як мій тато…

Учень 13. Іменем жінки, що овдовіла, іменем матері, що з печалі сивіла, Іменем сина, що батька не знав.

Іменем батька, що в січі смертельній упав, Я проклинаю війну жорстоку, вона відібрала у людства

спокій. Іменем тих, хто в колисці сьогодні, іменем тих, хто над

краєм безодні, Іменем ще ненароджених, сном немовлят стривожених Кличу з війною вийти на бій, мир відстояти Землі голубій!

Викладач. Боляче, коли у мирний час помирають колишні воїни, які пережили страхіття війни. Вижили там, а зараз життя до них немилосердне. І як ми з вами можемо спокійно спати, коли неспокійно у світі. Коли тривають війни, коли гинуть діти? Воїни-афганці…Ми називаємо цю війну помилковою. Ми розумні «заднім числом». Можна переосмислити все, але є вічні моральні цінності, які не підвладні часу.

Понад 65 років тому було покладено край фашизму. Діди наші думали, що та війна – остання. Вони не знали, що їх онуків також називатимуть ветеранами. Давайте ж і ми з вами будемо пам’ятати ветеранів, виявлятимемо розуміння до тих, хто пройшов через війну і для кого вона й досі триває: у снах, у спогадах… Вони цього заслуговують.

Нехай же наша виховна година не закінчується після дзвінка. Прийдіть додому , розкажіть про почуте, своїм батькам, сусідам, однокласникам, бо це повинен знати кожен, бо про це повинні пам’ятати всі!.

( Звучить пісня «Дороги»).

58

59

ТИХ ДНІВ НЕ ЗМОВКНЕ СЛАВА... Великий збір ліцею до Дня перемоги

Хід свята(Звучать фанфари.)Ведучий. Доброго дня, шановні гості!Ведуча. Доброго дня, дорогі друзі! Ведучий. На внесення Державного прапора стояти струнко! Прапор внести!(Звучить марш. Внесення прапорів. Звучить Гімн України.)Ведуча. Є славні, світлі і величні дати, І поміж ними, безумовно, ця! Вона до нас прийшла ще раз

І звеселила душі і серця.Ведучий. Шановні друзі! Щороку 9 травня ми відзначаємо День перемоги . Є віхи історії, яким ніколи не згаснути. Минають роки, відлітають у вічність. Чим далі віддаляє нас невблаганний час від подій Другої світової війни, тим вагомішим постає перед сучасниками безсмертний подвиг покоління, яке розгромило фашизм.Ведуча. Мине 80 і 100, і безліч років, але вдячні нащадки щороку пригадуватимуть і передаватимуть іншим сторінки нашої славної історії, трагічні й незабутні.Ведуча. Слово надається директору ліцею.(Виступ.)

60

Ведучий, Уже давно відійшли в минуле бої Другої світової війни. Але ці страшні роки назавжди залишаться в серцях тих, хто пережив їх. Ведуча. Ми вітаємо вас, шановні ветерани Другої світової.Ведучий. Сьогодні на великий збір ліцею завітали почесні гості.(Представлення гостей.)Ведуча. Ми раді й щасливі вітати гостей.Уклін від дорослих, уклін від учнів.Просимо до слова.(Виступи, вручення квітів.)Ведучий. Шлях до травня лежав крізь роки,Був политий кров'ю ран і слізьми.65 минуло з весни,Як вертались додому з війни.Учень 1. Шановні ветерани! Час уже давно згладив шрами землі, зарівняв окопи і ями від бомб, мін і снарядів. Але ті 1418 днів і ночей пролягли через ваші серця і долі, через вашу молодість, обпалену полум'ям, затьмарену гіркотою втрат і овіяну славою.Учень 2. Ми віддаємо данину пам'яті й любові визволителям рідної землі. Земний уклін і безмежна шана вам, колишнім воїнам, за все, що довелося пережити, винести і звершити.Учень 3. 65-ту перемогу відзначаєм нині,На скронях ветеранів срібний іній сивини.Ви подвигом прославили Вкраїну,Уклін вам, дорогі ветерани війни!Ведуча. Вічне полум'я в серці горить,Вічна пам'ять зірками зорить.Не забуто загиблих в боях —Подвиг їх зберігає земля.(Пісня «Голос сина».)Ведучий. Давно мовчать гармати жерла,Гарячі кулі відсвистали,Та слава тих років не вмерла,Вона зійшла на п'єдестали!Ведуча. Народжена в смертельнім герці, Живе у бронзі і граніті, Живе у кожнім чеснім серці,Лунає скрізь по білім світі. Ведучий. Сьогодні, в цей урочистий день, ми запалюємо поминальні свічки за тих, кого в сорок п'ятому не дочекалися матері, дружини, діти. Вічна їм пам'ять.(Запалюють свічки.)Ведуча. Вони у битві чесно полягли —А іншого ні вибору, ні змоги.Вони загинули. Але перемогли,Бо віддали життя для перемоги.

61

Ведучий. За ниви хлібні й ранки солов'їні,За вітру шум і лагідні світанняУсіх загиблих пошануймо ниніСкорботною хвилиною мовчання.(Хвилина мовчання. Метроном. ) Ведуча. Вічна шана полеглим героям!Ведучий. Вічна шана всім, хто відстояв мир на землі!Ведуча. Вічна шана всім, хто здобув Перемогу!Ведучі (разом). Вічна шана! Ведучий. Я до них покладу найкрасивіші квіти землі,І холодний граніт обігрію своїми руками.Пролітають роки, як у небі ключі журавлів,І все менше стає ветеранів з роками.Пісня «Фронтовий вальс».) Ведуча. Давнє горе ще й як болить,Дуже ниють і давні рани.Ветерани! Живіть! Живіть!Не лишайте нас, ветерани!Учень 1.. Весна така, аж серце завмирає!Земля квітує та звучать пісні.І Свято перемоги йде по краю —Найкраще наше свято навесні!Учень 2. Перемога — це радості мить,Що триває вже більш півстоліття.Перемога для нас зберегла рідну землю в часи лихоліття. Учень 3. Тож хай живеться людям на землі. І хай не буде війн у ріднім краї, і вічна слава, воїне, тобі! В цей день весь світ тебе вітає!(Учні виконують пісню «День перемоги».) Ведучі (разом). З Днем перемоги!Ведучий. Ліцей на винесенні Державного прапору стояти струнко! Прапор винести!(Звучить марш. .)Ведуча. Великий збір ліцею , присвячений 65-й річниці Перемоги, завершено.

62

Виховна година на тему : «Трагічні сторінки історії»

У класі букет червоних гвоздик на столі, перев’язаних червоною стрічкою. На кожній парті запалена свічка. На дошці або на папері у вигляді гасел написані слова.

«Жить станет лучше, жить станет веселее" И.В.Ставян. "... А онде під тином опухла дитина голоднеє мре „ Т.Г. Шевченко.

Викладач звертає увагу на ці слова, що належать людям антиподам, доб-ре відомим в історії. Геніальний поет-гуманіст Т.Г. Шевченко правдиво розкривав усю трагічність людського життя за кріпацтва . Проте ці рядки виявились пророчими для нашого часу. У "розквіті" соціалістичного будівництва в країні, тиран Сталін проголосив це гасло тоді, коли привид голоду вже навис над українським народом. Година починається вступним словом викладача.ВИКЛАДАЧ: Багатостраждальна історія нашого народу. Ми не повинні забувати тяжких її сторінок. На цей урок ми прийшли з свічками, як до

63

храму. Хай же вся група наша стане храмом духовності, кабінет храмом па-м'яті. /Учні запалюють свічки/.УЧЕНЬ: Важко навіть через півстоліття ступати болючими стежками страшної трагедії, яка сталася на благословенній землі квітучого українського краю. Досі не віриться, що тут - у житниці України - раптово зник хліб, люди залишилися без зернини, і це в урожайний 1932 рік. Пухли старі і малі вимирали роди і села. Смерть чигала по полях, по шляхах, в хатах. Здавалося, кістлява рука вдень і вночі не випускає своєї кривавої коси. 1933 рік. Найчорніший час в історії України. У світі ще не зафіксовано голоду, подібного тому, що випав на долю однієї з найродючіших і найблагородніших країни.1-й УЧЕНЬ: читає вірш М, Будлянського "Весна",Цей сніг, як сон, прийшов-розтав. Здимить і хмару перейде ... Весна.Село лежить в тумані. Голодний рік. Голодний день. Іде - не йде, повзе по мертвих, й хвилини бога - хоч повзе,Весняний дух живий - не спертий до сонця зводить все живе.Й воно і молиться, і плаче, й радіє сонце і вода,Якби він знав, коли й побачив - сини ростуть на лободі.Сини Радянської держави. Та знає вождь, усе він знав ... У вус всміхається лукаво: В Москві весна. Його весна!

2-й УЧЕНЬ: В селі весна повзе на ліктях, повзе по мертвих і живих.

В долоні сонце ловлять діти, що дзвінко капає із стріх І п'ють опухлими вустами: оту живицю молодуїм жить і жить, та над полями знов ворон каркає біду. Забрали тих, хто із комори пашню останню вимітав, Хто не активним був учора, сьогодні ворогом ставав. Голодний рік. Жорстокий світе, дай хоч надію на життя. Весна, і сонце ловлять діти, що дзвінко капає із стріх, /Проектуються фотоілюстрації тих літ/.ВИКЛАДАЧ: Це був не голод, а зумисне підготовлений голодомор. Розглянемо його причини. На січневому 1933 року об'єднаному Пленумі ЦК і ЦК ВПБ Сталін, говорячи про підсумки першої п'ятирічки заявив: "Ми безперечно досягли того, що матеріальне становище робітників і селян поліпшується у нас з року в рік. У цьому можуть сумніватися хіба що тільки запеклі вороги Радянської влади". Після цього твердження мало хто міг наважитися висловити іншу точку зору. Але становище в країні було катастрофічним. Ще в жовтні 1932 року партійно-державна верхівка прийняла холоднокровне рішення: вийти з кризи шляхом конфіскації запасів зерна у хлібовиробній галузі. За кілька місяців надзвичайні комісії під керівництвом найближчих співробітників Генсека - Кагановича, Молотова, Постищева викачали з селян внутрішні фонди - продовольчий, фуражний, насіннєвий. Представники місцевої влади організували у селян спеціальні бригади, які викликали майже по одному всіх селян, вимагали негайно відвезти на

64

станцію мішок зерна. Відпускали тільки після того, як селянин погоджувався. За не здачу зерна позбавляли волі на 10 років. Це була не хлібоздача, а розбій. Деякі селяни-бідняки накладали на себе руки. Архівні документи і газети свідчать, що в усіх місцевостях України, крім прикордонних, були поділені подвірні обшуки з конфіскацією всіх запасів їжі, заготовлених людьми до нового врожаю. Це було карою за нібито куркульський саботаж хлібозаготівель. Фактично це була дія свідомо спрямована на фізичне винищення селянства. Смерть косила людей аж до літа 1933 року. На основі перепису, архівних та зарубіжних відомостей можна припустити, що в нашій республіці померло від голоду 5,5 - 6 млн. чол. Трагедія українського народу - наслідок людиноненависницької політики сталінського режиму.УЧЕНЬ: Наприкінці зими 1933 року голодна Україна набула велетенських розмірів. Люди в селах їли мишей, щурів і горобців, траву, кісткове борошно і кору дерев. Намагаючись урятуватись, тисячі селян ішли в міста, де навесні скасували хлібні карточки і можна було купити хліб. Проте сільським жителям хліб не продавали. Дороги, що вели до міст, були блоковані, проте тисячі селян усе ж пробиралися туди, та, не знаходячи порятунку, вмирали прямо на вулицях. Намагаючись врятувати від голодної смерті дітей, селяни везли їх до міст і залишали в установах, лікарнях, на вулицях. Доведені до відчаю люди їли жаб, трупи коней, що загинули від сапу, вбивали і їли один одного, викопували мертвих і теж їли.ВИКЛАДАЧ: Чорним смерчем пройшов голод і по нашій області. Про це розкажуть наші виступаючі.УЧЕНЬ: Старі люди розповідають, що п'ять голодних студентів залізли в їдальню і об’їлися солоними огірками. Троє з них померли на місці, а двоє померли на вулиці, які вилізли через вікно.ВИКЛАДАЧ: А хлібозаготівля не припинялася. Селяни ховали залишки зерна в дитячі іграшки, печі , але "буксирні бригади" знаходили майже все.УЧЕНЬ: Згадує старий житель с. Білки. За весну 1933 року в селі пройшло 4 хлібозаготовки. Коли черговий раз прийшли до нас у хату мати розсипала зерно по печі накрила нас рядном, а малих дітей поклала спати. Але коли бригада увірвалася в хату, діти перелякалися повтікали, а зерно знайшли.УЧЕНЬ: Напівголодна і майже безхлібна зима 1932 - 1933 року вкрай ослабила село і місто. Люди ходили по вулицях як тіні і просили щось поїсти. Були серед них і матері з немовлятами. УЧЕНЬ: Тиждень терпів я від голоду муки, плакав, ходив, простягаючи руки.

Врешті й ходити уже я не міг, ледве дійшов і упав на поріг. Встав би підвівся та : зрадили сили, плакали діти, баби голосили. Федір, мій син, на лежанці лежав, звісно каліка, терпів і мовчав. Вранці на другий день, зирк, аж у руки хтось мені суне кавалок макухи. Хто це? Це ти мій сусіде, Петре?

65

Бог хай віддячить тобі за добро. Слина пішла, затрусилися руки. Боженьку милий, кавалок макухи. Де ти? Пішов вже. Аж нагло онук вихопив в мене кавалок із рук. Хотів я схопитись, побігти, догнати, вирвати з рота, навколішки стати.... Вже я підвожусь і падаю знов ... встав непритомний ... прокинувся - кров. Мабуть забився .... Вже близько до краю, крутиться все навкруги, помираю. В кого б спитати, чи з'їв хоч онук? Може і в нього хтось вирвав із рук?

ВИКЛАДАЧ: У селах навесні 1933 року почалося людоїдство. Зареєстровано на Україні 10 тисяч судів над людоїдами.УЧЕНЬ: Із спогадів жительки м. Чернігова, У 1933 році мене направили на практику в Рипкінську лікарню. Завідуючий лікарнею наказав усім, хто звертається з проханням видати довідку про смерть родичів вписати в них, що смерть сталася від гострої сердечної недостатності. Кілька разів за такими довідками в лікарню зверталася багатодітна матір. А одного разу міліціонер привів до нас дівчину 18 років і приніс всі довідки, які видавали матері. З'ясувалося, що ця дівчина та її мати вбили і з'їли всіх молодших дітей, а потім збожеволіла від голоду дівчина, і вбила матір, а коли її варила, сусіди заявили в міліцію, що з хати чути запах вареного м'яса,ВИКЛАДАЧ: Народ страждав, стерпів люту наругу своїх катів, але в його пам’яті живе і донині прокляття тих, хто збиткувався над його долею і жит-тям. Ще й досі у сни селян приходять ці похмурі тіні, ще й досі кровоточать роз'ятрені серця, болить душа, що звідала горе до краю. Не всі очевидці голодомору мають сміливість і силу сповістити й сьогодні правду. А треба розповідати, щоб ми знали, щоб більше не повторилося таке. Як ніде, може, стогне від трупів українська земля. Від кісток похованих без трун, напівживих. Від зойків. Жоден убивця не повинен знайти місця ні на цьому, ні на тому світі.УЧЕНЬ: Зараз створюється книга-меморіал: "33-й-голод". Важко твориться ця книга, бо вона з болем людської душі і складається із свідчень очевидців. Ось спогади, що надійшли з Житомирщини.УЧЕНЬ: У голодному 1933-му році ходила в школу. Коли мене прийняли в жовтенята, я дивилася на портрет Сталіна, який тримав свою Світланку на руках. Як ми раділи цьому знімкові і думали, що це ж наша рідна людина. А що вона зробила з нами? Померли з голоду мама й тато, брат, сестра, я не ворушилася. Приїхала підвода за трупами і їздовий сказав: «Щоб завтра не приїжджати, бо однаково вона вмре". Та вкинули і мене в яму. Але йшов сусід конюх, глянув, витяг мене і забрав до себе. І от я ще живу.ВИКЛАДАЧ: Шановні присутні і учні. Хвилиною мовчання вшануємо тих жертв сталінського голодомору, що забрав життя мільйонів людей.

/Звучить запис "Вічная пам'ять»/.

66

УЧЕНЬ: Нещодавно поблизу Лубен вивершували українці Курган Скорботи, на вічну пам'ять землякам своїм, які залишили життя земне у пекельних муках.УЧЕНЬ: Не було на тому полі ні чинних промов, ні гучних музик, ні кварти з горілкою. А був тільки хліб і вода. Черствий хліб, який люди принесли з собою та жменьку землі кожен затис у руці. Не було на тім полі піднятих знамен біля кургану, бо убієнні не полягли у борні, а знищені страшним голодомором 1933 року. Не було на тому полі жодного підневільного. Кожен прийшов за покликом землі-матері, яка сховала чи то батька, чи то сестру, чи ще когось із рідних прибулого. А на горі Хрест здійнявся - символ розп'ятого українського народуВисочезний Хрест. Здається достав неба, вічності і Бога!

Я тобі дарую пісню , моя земле барвінкова !.. Музично – поетична композиція.

Хід свята.Викладач. Сьогодні наша держава святкує День Соборності українських земель. 22 січня 1919 року представники двох суверенних держав – УНР та ЗУНР – у Києві на майдані біля Софійського собору проголосили Акт злуки. Українці заявили всьому світу про своє право жити в єдиній незалежній державі . Однак виборювати це право довелося ще не одному поколінню патріотів. Шлях до незалежності , соборності, наш народ пройшов гідно. Сьогодні набирає сили , утверджується молода держава Україна . Вам, юні друзі, розбудовувати і зміцнювати її.

67

( Звучить пісня «Україно , любов моя», муз. І. Шамо, сл. Д. Луценка.) Ведучий 1. Український народ має давню історію . Він був творцем майбутньої середньовічної держави – Київської Русі, яка посіла гідне місце у світовій історії . Ведучий 2. Олег Віщий, Ольга Мудра, Святослав Хоробрий, Володимир Великий, Ярослав Мудрий уславили рідну землю в віках.

Читець 1. Любіть Україну , як сонце любіть,

Як вітер, і трави , і води…. В годину щасливу і в радості мить, Любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву, Вишневу свою Україну, Красу її вічно живу і нову,

68

І мову її солов’їну .

Без неї ніщо ми , як порох і дим, Розвіяний в полі вітрами… Любіть Україну всім серцем своїм І всіми своїми ділами.

Любіть у труді, у коханні, в бою, Як пісню, що лине зорею…

Всім серцем любіть Україну свою - І вічні ми будемо з нею!

Читець 2. Серед слов΄янської рівнини,

Межи Сибіром і хребтом Карпатських гір – крутим хребтом- Пливе під сонцем Україна : Лице в зеніт. Коса в цвітінь.

Рожеві руки в моря синь. Заквітчана, усміхнена

І мрійна над усіх вона. Земля Олегових героїв.

Земля Буй-Тура смілих воїв.

69

Край волелюбів , край мужів пренепокірних…

Ведучий 1. На жаль, подальша доля нашого народу склалася трагічно. Землі України були загарбані сусідами і протягом багатьох століть перебували у складі різних держав.

Читець 3. Розділили Україну на дрібні шматки.

Погоріли тихі села, висхли ті садки… Потекла по Україні морем кров борців… Розділили Україну поміж ворогів. На Говерлі на високій з болю хтось завмер, А на галицьких долинах застогнав Дністер…

Гей, ви, ниви буковинські , вас румун посів… Розділили Україну поміж ворогів.

Надходили чорні хмари тих страшних думок: Земле рідна , де ж подінеш ти своїх діток? Бо грабіжники напали із усіх боків, Розділили Україну поміж ворогів.

Геть, думки, думки страшнії, не давіть мій ум!.. У Карпатах тихо-тихо… у Карпатах сум. Тільки вітрик мені в вухо листям шелестів: «Розділили Україну поміж ворогів». Але вона встане, встане, бо народ живе! Вже недовгий час страждання й воля оживе!

( В. Гренджа-Донський )

Ведучий 2. В розшматованій , загарбаній сусідніми державами Україні, народ зазнавав тяжкого гноблення, утисків.

Читець 4. Наш край – в ярмі владик чужих !

З-над нас їх меч , і клеймо їх Лежить над нашими устами . У них в руках – наш труд, наш сон, Їх глузд, їх воля – наш закон. (М. Філянський).

Ведучий 1. Тривале перебування в неволі не зламало волю народу , не вбило надію на незалежність країни, на щасливе майбуття.

70

Читець 4. Для всіх ти мертва і смішна, для всіх ти бідна і нещасна,

Моя Україно прекрасна, пісень і волі сторона. Поглянь : народ твій – раб з рабів, Чужими й рідними забутий,

Гниє віки в недолі лютій і віру в долю загубив. О, дух України! Орел! Дух вільний, смішний і високий,

Злети , стурбуй цей мертвий спокій І влий життя з джерел своїх.

Мовчиш? Заснув. Ганебно спи… Ні, певно ти поліг в курганах, Бо ти не міг би буть в кайданах ,

Як ці невільники раби… Ти дужий в вольності своїй, розніс би хмари і тумани,

Розбив би всіх неволь кайдани, розбив би ,чуєш, краю мій?( Олександр Олесь ).

Ведучий 2. Наш народ був сповнений рішучості боротися за свободу за право бути господарем на рідній землі.

Читець 1. Не на те родились ми , щоб в неволі жити ,

Щоб судилось дітям рабство та ярмо.Ми на посміх світу не потерпим гніту,

Ми на глум свободу нашу не дамо.

71

Не одного сина вражі катували, Не один звитяжець потрапляв на гак. Не забув підступні зрадницькі навали

Вірний щирій дружбі вславлений козак.

Ведучий 1. Боротьба за волю, незалежність , соборність українських земель була тривалою і нелегкою. Цій благородній справі присвятили своє життя багато кращих синів та дочок нашого народу . Імена найвидатніших із них народна пам'ять зберегла у віках.

( Учні виконують українську народну пісню «Ой на горі та й женці жнуть» ).

Ведучий 2. Самійло Кішка, Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Тарас Шевченко, Михайло Грушевський та багато інших сенсом свого життя вважали справу боротьби за кращу долю Батьківщини. Для нас вони є прикладом сумлінного служіння своєму народові.

Читець 2. ( Вірш О. Стефанович «Вічна слава» ).

Ведучий 1. У новітню добу своєї історії український народ увійшов без власної держави й територіальної цілісності. Україна була поділена між двома сусідніми імперіями – Російською та Австро-Угорською.

Ведучий 2. У вирі Першої світової війни розгорнулася Українська національно-демократична революція , утворилися українські держави: на землях, що входили до Австро-Угорщини , - ЗУНР, а на підросійських територіях – УНР. Але виникнення української державності суперечило інтересам імперіалістичних держав і цілих союзів . Більшовики прагнули включити Україну до «світової Країни Рад». Антанта допомагала білогвардійцям у війні за збереження «єдиної неділимої Росії» та підтримувала експансію Польщі на західноукраїнських землях. Прагнучи відстояти право українського народу на незалежність , захистити її територію від зазіхань сусідніх держав та втілити в життя вікове прагнення українського народу до державної єдності , уряд ЗУНР ініціював об΄єднання з УНР . Проголошення злуки було призначено на 22 січня 1919 року .

72

Ведучий 1. 22 січня 1919 року було проголошено всенародним державним святом . День видався погідним, був легкий мороз. Київ прикрашали національні синьо-жовті прапори , герби. Головні урочистості проголошення злуки відбувались на Софійській площі. О 12 годині розпочалась урочиста церемонія проголошення Акту злуки. Член директорії Ф. Швець зачитав Універсал Директорії. «… Віднині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України – Галичина, Буковина, Закарпаття й Наддніпрянська Україна.»

Ведучий 2. 23 січня 1919 року Акт злуки було затверджено вищим законодавчим органом – Трудовим конгресом України. Проте фактичного державного об΄єднання не відбулося . Українські війська зазнали катастрофічних поразок на заході від Польщі, на сході від «білих» та «червоних». Польща окупувала західноукраїнські землі. У Наддніпрянщині встановився більшовицький режим . Румунія загарбала Північну Буковину . Закарпаття рішенням Антанти передали Чехословаччині. Возз’єднання українських земель було відсунуто на кілька десятиліть . Попереду чекали тяжкі випробування. Народ їх витримав , у поневіряннях зберіг національну свідомість і гідність.

Ведучий 1. Возз’єднання українських земель стало реальністю в середині ХХ ст. Воно відбулось в результаті реалізації таємного протоколу про розподіл сфер впливу в Європі до радянсько-німецького договору від 23 серпня 1939року та внаслідок Другої світової війни.

Ведучий 2. 24 серпня 1919 року Україна стала незалежною . Сьогодні, у час національного відродження, зміцнення суверенітету та незалежності ми низько вклоняємося багатьом поколінням патріотів, що протягом століть виборювали незалежність та єдність Батьківщини. Ми прагнемо наслідувати їх приклад , бути гідними синами свого народу , гаряче любити рідну Україну.

( Звучить пісня «Україні» , сл. Багрійчука , муз. А. Москальчука ).

Читець 3. Я всім серцем люблю Україну свою І живу для неї щоднини . Склали голови предки мої у бою

За майбутнє моє, за волю України.

Читець 4. А сьогодні щасливий , омріяний час - Воля є ! Незалежна країна!

Це батьки здобули незалежність для нас, Щоб цвіла дорога Україна.

73

Читець 1. Україно моя, матір вічно земна

Українського роду людського, Не один уже рік сяє зірка ясна. Хай же сяє для щастя земного!

Читець 2. Незалежність і воля тепер є у нас.

Працювати ще треба невпинно. Ми у праці здобудемо щастя своє,

Бо ми любим тебе, Україно!

Викладач. Наша незалежна держава ще дуже молода. Вона зробила лише перші кроки у своєму житті . Україна з надією дивиться в завтрашній день , чекає на вас, майбутніх господарів життя. Ви потрібні їй – мудрі, умілі, дбайливі й людяні. Україна – наш спільний дім . Тож маємо дбати всі, щоб були в ній добробут і лад, мир та злагода, щоб наша держава посіла гідне місце у світовій спільноті.

74

Доповідь:

Педагогічні технології: проблеми, пошуки, перспективи впровадження

М.Сочка – класний керівник

Проблема сьогодні полягає в тому, щоб надати викладачу методологію вибору та механізм реалізації відібраного вченими змісту освіти в реальному навчальному процесі як з урахуванням інтересів та здібностей учнів, так і його особистої творчої індивідуальності. Окремі форми і методи навчання повинні поступитися цілісним педагогічним технологіям загалом і технології навчання — зокрема.

Про педагогічні технології тепер говорять усюди — у пресі, на педагогічних нарадах, на науково-практичних конференціях.

Спочатку педагогічну технологію пов'язували тільки з застосуванням у навчанні технічних засобів та засобів програмованого навчання ("технічні засоби навчання"). Останнім часом педагогічну технологію розуміють як нові наукові підходи до аналізу та організації навчального процесу ("технологія навчання", або "технологія навчального процесу"). Таким чином, педагогічна технологія включає в себе дві групи питань, перша з яких пов'язана з застосуванням технічних засобів у навчальному процесу друга — з його організацією.

Мета – проаналізувати бачення поняття „педагогічні технології” в сучасній психолого-педагогічній літературі.

Основними завданнями є:- сформувати уявлення про вимоги до сучасної педагогічної

діяльності;- проаналізувати різні тлумачення поняття „педагогічні

технології”;- розглянути проблеми впровадження педагогічних технологій;

Вимоги до педагогічної діяльностіСучасне суспільство зацікавлене в особистостях, здатних самостійно й

активно діяти, приймати рішення, гнучко адаптуватися до змінних умов життя. Це потребує переосмислення місця і ролі педагогіки у конкретно-історичних умовах нашого буття. Науковість педагогіки визначається характерним для неї розумінням сутності людської особистості, ступенем цілеспрямованого пошуку засобів її розвитку. За всіх часів педагогіка була гуманна сама по собі та прагнула відповідати вимогам прогресивного розвитку людини і суспільства . Вона завжди орієнтувалася на особистість, лише результати впровадження пануючих педагогічних ідей могли по різному позначатися на особистості людини, як із знаком плюс, так і навпаки. Ми приєднуємося до думки, що педагогіку можна вважати науковою і дійсно гуманною, якщо, ґрунтуючись на повазі до особистості молодої людини і передбачаючи в її житті майбутні іспити, які з великою ймовірністю можуть бути, вона усвідомлює власну відповідальність перед нею, готує її до життя, до боротьби за самовизначення, саморозвиток, самореалізацію, до того, що

75

випливає з об'єктивних вимог конкретно-історичних суспільних відносин .У зв'язку з цим особливого значення набуває професійна

компетентність сучасного педагога, переорієнтація його мислення на усвідомлення принципово нових вимог до педагогічної діяльності. Здатність педагога відповідати цим вимогам, на наше переконання, має глибоко суб'єктивний харак-ігр і тісно пов'язана з особистісними якостями самого педагога.

Перш за все, це вміння відчути принципово нову аудиторію в навчальному пін чаді. Це нове покоління, яке має високі критерії до життя і людей, які дозволить йому виносити цілком аргументовані судження, гостро відчувати справжність захоплення педагогом своєю справою, щиру зацікавленість у передачі вмінь, унікальність особистості викладача чи її відсутність. Молодь здатна до загостреного сприйняття дисгармонії, критичного мислення, прагне до спілкування, спільного пошуку істини, діалогу, а тому саме цього чекає і від педагога. У спілкуванні з такою аудиторією педагог повинен йти шляхом "діалогічної істини" (М Бахтін), в якому криються, на наш погляд, найбільш великі перспективи освітнього процесу, його спрямованості на інтелектуальний і творчий розвиток молодої людини. Щоб бути готовим до такого діалогу, сучасному педагогу треба не лише адаптуватися у реаліях сьогодення, переосмислити набутий життєвий досвід, йому треба усвідомити концептуальне для нього положення необхідності навчання впродовж життя, постійного самовдосконалення і саморозвитку власної особистості. Неперервна професійна освіта педагога стає супроводом і умовою успішності його професійної кар'єри - це є принципово нова вимога до професійної діяльності педагога.

Посилення ролі освіти в сучасних трансформаціях суспільства привело до витіснення концепції "освіта на все життя" концепцією "освіта впродовж життя", яка стала основою для програми ЮНЕСКО "Освіта для XXI століття". У новій концепції переглянуто стратегію освіти і сформульовано її чітку орієнтацію на потреби і запити особистості й суспільства. Освіта і, перш за все, педагогічна освіта, яка в силу своєї специфіки є ланкою, яка з'єднує всі рівні та ступені навчання, увійшла до системи складних, часом дуже жорстких соціально-економічних, політичних і культурних відносин. Тому перед педагогом постає складне завдання: відповідати потребам і запитам особистості й суспільства, бути конкурентоспроможним на ринку освітніх послуг і водночас виконувати свою місію сіяча розумного, доброго, вічного.

У відкритому світі, де майбутнє не може бути чітко прогнозоване, а теперішнє має декілька потенційних ліній розвитку, людина знаходиться в ситуації постійного вибору, пошуку оптимального рішення відповідно до швидкозмінних умов життя. Тому на всіх рівнях неперервної освіти повинні створюватися умови для розвитку інтелекту і творчих якостей особистості, підготовки її до життя у відкритому суспільстві, самостійної взаємодії з динамічним світом професійної праці. Це завдання, на нашу думку, не тільки

76

і навіть не стільки змісту освіти, скільки педагогічних технологій, які забезпечують втілення прогресивних концептуальних підходів до

освіти у реальному навчально-виховному процесі. Педагогічні технології в сучасному освітньому просторі можна розглядати як організаційний початок, який запускає в дію і скеровує в необхідне русло творчі сили носив наукових знань і педагогічного досвіду.

За таких умов визначення теоретико-методологічних і методичних засад педагогічних технологій, обґрунтування ознак і критеріїв їх гуманістичної спрямованості, умов їх ефективного функціонування в сучасному освітньому просторі є актуальними проблемами психолого-педагогічної науки і практики.

На основі аналізу різних підходів до визначення поняття "педагогічна технологія" можна зробити висновок, що означене поняття розглядається досить неоднозначно, а саме як: раціональний спосіб досягнення свідомо сформульованої освітньої (навчальної, виховної) мети; наука; педагогічна система; педагогічна діяльність; реалізація системно-діяльнісного або інтегративного підходів до освітнього (навчального) процесу; система знань; мистецтво педагога; модель; засіб оптимізації і модернізації освітнього процесу; процесуальний компонент (складова) освітнього (навчального) процесу.

Поняття «педагогічна технологія»Розглянемо кожну групу тлумачення поняття "педагогічна технологія".

Раціональний спосіб досягнення свідомо сформульованої освітньої (навчальної, виховної) мети. Педагогічна технологія визначається як сукупність прийомів (тлумачний словник); сукупність психолого-педагогічних установок, організаційно-методичний інструментарій педагогічного процесу (Б. Т. Ліхачов); змістовна техніка реалізації навчального процесу (В. П. Безпалько); опис процесу досягнення планованих результатів навчання (І. П. Волков); цілісний алгоритм організації ефективного засвоєння знань, умінь і навичок (П. І. Сікорський); технізація навчального процесу, програмоване навчання і комп'ютеризація ("нові інформаційні технології"", М. В. Кларін); сукупність необхідної і відтворюваної послідовності педагогічних дій учителя й учнів (І. Я. Лернер); послідовність діяльностей і операцій моделювання, реалізації, діагностики, ефективності, корекції процесу навчання (Н. І. Стяглик); цілеспрямоване використання у комплексі чи окремо предметів, прийомів, засобів для підвищення ефективності навчального процесу (М. Вулман); удосконалення, застосування й оцінювання систем, способів і засобів для поліпшення процесу засвоєння знань (Рада з педагогічної технології, Велика Британія). Наука. Педагогічна технологія визначається як наука про майстерність у навчанні з використанням системи раціональних способів для досягнення поставленої мети навчання (II. Ф. Тализіна); наука, що досліджує найбільш раціональні шляхи навчання (Г. К. Селевко); наука про розвиток, освіту, навчання і виховання особистості школяра (А. С. Нісімчук, О. С. Падалка, О. Т. Шпак). Педагогічна система. Педагогічна технологія визначається як:

77

проект певної педагогічної системи, яка реалізується практично (В. П. Безпалько); системна сукупність і порядок функціонування всіх особистісних, інструментальних і методологічних засобів, які використовуються для досягнення педагогічних цілей (М. В. Кларін); комплексна інтегративна система, яка включає упорядковану множину операцій і дій, що забезпечують педагогічне цілевизнання (Д. В. Чернилевський); системне використання принципів організації навчального процесу на основі новітніх досягнень науки і техніки(І. Ф. Прокопенко та В. І. Євдокимов); цілісний процес постановки мети, постійне поновлення навчальних планів і програм (С. Споулінг); системний спосіб мислення, "систематизація освіти", "систематизація класного навчання" (Т. Сакамото). Педагогічна діяльність. Педагогічна технологія визначається як така, що максимально реалізує в собі закони навчання, виховання та розвитку особистості, науково обґрунтований проект дидактичного процесу (А. С. Нісімчук, О. С. Падалка, О. Т. Шпак). Системно-діяльнісний підхід до освітнього (навчального) процесу. Педагогічна технологія визначається як системне планування, організація виконання й оцінка процесу навчання відповідно до поставлених цілей (Н. В. Кузьміна); система науково обгрунтованих дій активних елементів (учасників) процесу навчання (С. І. Змєєв); системний спосіб організації навчання, що базується на діяльнісному підході (П. І. Самойленко); системний, концептуальний, об'єктивований, інваріантний опис діяльності учителя й учня, спрямований на досягнення освітньої цілі. Це завжди квінтесенція виховної системи (Ф. Фрадкін); спосіб організації, спосіб думок про матеріали, людей, моделі й системи типу "людина — машина" (І. Я. Лернер); система дій із планування, засвоєння й оцінювання всього процесу навчання, зумовлена специфічною метою (США); комплексний, інтегративний процес, що охоплює людей, ідеї, засоби і способи організації діяльності (Асоціація з педагогічних комунікацій і технологій США); галузь досліджень і практики (у межах системи освіти), що має зв'язки (відносини) з усіма аспектам організації педагогічних систем (П. Д. Мітчелл); систематичний метод планування, застосування й оцінювання всього процесу навчання й засвоєння знань шляхом обліку людських і технічних ресурсів і взаємодії між ними (ЮНЕСКО). Система знань. Педагогічна технологія визначається як система знань, необхідних викладачеві для реалізації науково обґрунтованої стратегії, тактики й процедури виховання (А. С. Нісімчук, О. С. Падалка, О. Т. Шпак); знання про педагогічну діяльність (В. І. Генецинський); уміння конструювати педагогічний процес відповідно до поставленої мети з урахуванням конкретних умов діяльності (Ю. І. Турчанінова); відомості про те, як викладачеві потрібно успішно навчати, а учням раціонально вчитися (В. О. Онищук); галузь знань, яка включає методи, засоби навчання і теорію їх використання для досягнення цілей навчання (Т. С. Назарова); додаток до наукового знання про засвоєння й умови засвоєння навчального матеріалу для поліпшення ефективності й корисності навчання і практичної підготовки

(Національний центр програмованого навчання, Велика Британія).

78

Мистецтво педагога. Педагогічна технологія визначається як мистецтво, майстерність, уміння, сукупність методів обробки, зміни стану (В. М. Шепель); мистецтво учителя у створенні, використанні й визначенні всього

процесу викладання і засвоєння знань (І. Ф. Прокопенко, В. І. Євдокимов). Модель. Педагогічна технологія визначається як продумана у всіх деталях модель спільної педагогічної діяльності з проектування, організації і проведення навчального процесу з безумовним забезпеченням комфортних умов для учнів і вчителя (В. М. Ченців); моделювання змісту, форм і методів навчально-виховного процесу згідно з поставленою метою (П. І. Сікорський). Засіб оптимізації і модернізації освітнього процесу. Педагогічна технологія визначається як встановлення принципів і способів оптимізації освітнього простору, що передбачає розробку і використання прийомів і матеріалів, а також оцінку методів (М. В. Кларін); розробка прийомів, оптимізація освітнього процесу шляхом аналізу факторів, які підвищують рівень освіти методом конструювання та застосування прийомів і матеріалів, а також за допомогою оцінки застосованих методів (пііілійська педагогіка); модернізація дидактичної системи на основі вивчення і дослідної перевірки елементів, що її утворюють (Ф. Янушкевич). Процесуальний компонент (складова) освітнього (навчального) процесу. Педагогічна технологія визначається як процес взаємодії учня та викладачі», який складається з двох видів діяльності: викладання і навчання, тісно пов`язаних між собою (О. Е. Коваленко); складова процесуальної частини .дидактичної системи (М. Чошанов); певний порядок, логічність і послідовність викладу змісту навчання відповідно до поставленої мети (М. В. Кларін). Інтегративний підхід в освіті. Педагогічна технологія визначається не просто як комплекс апаратури і навчальних матеріалів, а як споосіб організації, напрям думок про матеріали, людей, заклади, моделі й системи типу "людина — машина", як перевірка економічних можливостей проблеми (Д. Фіни); міждисциплінарний конгломерат, що має зв'язки (відносини) фактично з усіма аспектами освіти — від короткого навчального фрагмента до національної системи з усіма її функціями (П. Д. Мітчелл).

Аналіз наведених вище означень показує, що поняття "педагогічна технологія" навіть одними і тими ж дослідниками трактується по-різному.

Неоднозначно тлумачиться і співвідношення понять "технологія навчання" і "методика навчання". Традиційно останнє розглядається як значно вужче відносно першого і вживається у значенні учіння про методи навчання. Поняття „технологія навчання”, на відміну від поняття "методика", відображає не просто передавання інформації, а процес навчання, що має важливе значення для характеристики сучасних тенденцій у педагогіці .

Практично всі дослідники означеної проблеми вважають, що технологія відрізняється від методики своєю відтворюваністю, стійкістю результатів, відсутністю багатьох „якщо”, а технологічність передбачає, в основному, стійкість до відтворення . У цьому контексті стійкість показників навчального процесу розглядається як характерологічна якість саме

технології.

79

У той час, як технологію характеризують двома принциповими аспектами: гарантованістю кінцевого результату і проектуванням майбутнього навчального процесу, методика розглядається як сукупність

рекомендацій з організації і перебігу навчального процесу.С. У. Гончаренко, ґрунтовно аналізуючи розвиток методики як науки,

відмічає, що методику завжди підстерігає небезпека набути чисто прагматичного характеру, звестися до "розробок" і "рекомендацій", втративши здатність до наукових узагальнень, до виявлення закономірностей. Разом із тим, методика, яка глибоко пов'язана з відповідною наукою, відображає особливості цієї науки, її змісту й методів дослідження, є наукою прикладною, що за своїм змістом і завданнями є дуже близькою до комплексу технологічних наук.

Пошуки нових підходів та їх впровадженняДидактичні пошуки технологічних підходів до навчання, які ведуться з

установкою на гарантоване досягнення заданих цілей (фіксованих навчальних результатів), тотальною орієнтацією навчання на заданий кінцевий результат, призводять до звуження педагогічних можливостей самого процесу навчання і творчих можливостей учителя . Існує і така думка, що технологізація модернізує традиційне навчання лише на основі репродуктивної діяльності учнів, що призводить до звуження педагогічних можливостей навчання, адже технологія - це, перш за все, майстерність і мистецтво у навчанні .

Разом із тим; методична майстерність учителя має розвиватися не через забезпечення його великою кількістю рецептурних методичних посібників і широке використання ним готових технологічних процедур. Йому потрібні передусім фундаментальні знання з базового предмета, висока загальна культура і ґрунтовна психолого-педагогічна підготовка. Технологічність і творчість у навчально-виховному процесі повинні розумно поєднуватися (І. А. Зязюн).

Упровадження педагогічних технологій, на нашу думку, може наблизити до вирішення найваіжливішої проблеми у педагогіці - управління процесом навчання, спрямованого на розвиток особистості та її професійне становлення, оскільки інтереси і потреби особистості завжди пов'язані з її само-реалізацією у професійній діяльності та життєтворчістю.

Упровадження педагогічних технологій у різних закладах освіти, які забезпечують поступове професійне становлення людини, повинно, на нашу думку, відповідати таким умовам: організаційним (сприяти ефективному впровадженню інтегрованих освітньо-професійних програм підготовки і перепідготовки фахівців, спрямованих на їх гуманітарну, фундаментальну та професійну підготовку; впровадженню системи ступененої професійної освіти; забезпеченню поглиблення фундаментальної підготовки та індивідуалізації процесу навчання; інтеграції закладів освіти в системі неперервної професійної освіти (наприклад, інтеграція вищих закладів освіти з середніми закладами освіти, що забезпечують загальноосвітню і допрофесійну підготовку молоді); вдосконаленню взаємодії між

80

підприємствами різних форм власності та закладами системи неперервної професійної освіти); змістово-процесуальним (забезпечення наступності змісту, форм і методів у різних ланках неперервної професійної освіти; орієнтація змісту, форм і методів допрофесійної підготовки учнів на подальшу професійну діяльність; орієнтація змісту, форм і методів діяльності професійних навчальних закладів на перепідготовку дорослого населення; використання наукового, матеріально-технічного й економічного потенціалу професійних навчальних закладів у впровадженні сучасних освітніх технологій, зокрема інформаційних); соціально-психологічним (сприяти формуванню професійної мобільності майбутніх фахівців і дорослого населення, їх здатності швидко адаптуватися до потреб ринку праці, упередженню безробіття; здійсненню навчальними закладами допомоги соціально-економічній сфері для її розвитку через підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації кадрів, консультації, рекомендації в організації бізнесу тощо); гуманістичної спрямованості (визнання людини як особистості та найвищої цінності суспільства, задоволення її освітніх, професійних потреб, розвиток творчих обдарувань; органічний зв'язок професійної освіти з національною культурою, історією, традиціями українського народу; демократизація освіти, перехід до державно-громадської системи управління, її варіативність; відповідність рівня професійної освіти світовому рівню).

При виробленні методологічних підходів до визначення самого поняття "педагогічна технологія" ми виходили з того, що однією з головних функцій освіти є створення умов для формування особистості, котра поєднує набуті знання й уміння зі здатністю до їх творчого застосування, розвинутим інтелектом і такими особистісними якостями, як моральність і духовність.

Оскільки освіта є результатом навчання і виховання, у процесі яких відбувається розвиток особистості та її соціалізація, то поняття "освітня технологія", на наш погляд, відображає взаємодію і взаємозумовленість освітнього середовища (у його широкому розумінні) й навчально-виховної системи соціалізації, особистісного і професійного розвитку і саморозвитку людини в освітній установі, а тому є генеральним відносно інших понять, які характеризують технологічність освітнього процесу.

Щодо педагогічних технологій, то вони реалізуються безпосередньо у педагогічній взаємодії педагога з учнями, а ця взаємодія характеризується взаємопов'язаними процесами навчання, учіння, виховання і розвитку учнів. Погоджуючись із правомірністю досліджень і розробкою окремо технологій навчання, технологій розвитку, технологічних елементів виховного впливу, слід підкреслити, що у реальному педагогічному процесі функціонування таких технологій (навіть, якщо вони реалізуються окремо) має цілісний (навчання, учіння, виховання, розвиток) вплив на учня. Саме тому, термін "педагогічна технологія" найбільш адекватно відповідає логіці й сутності розгортання педагогічної взаємодії педагога з учнями.

Реалізація будь-якої педагогічної технології значною мірою зумовлена особистісними і професійними якостями педагога, рівнем його фахової

81

підготовки, загальної культури, педагогічної техніки тощо, а тому «рівень якості» відтворення педагогічної технології, на нашу думку, не може бути гарантованим. Очевидно, що зразки виконують нормативну функцію лише в тому випадку, якщо людина зуміє створити за зразком нові утворення, оскільки головною діючою особою, що налагоджує зв'язки норми і нормованої структури (діяльності), є індивід як невід'ємна складова зразка діяльності. Саме в ньому міститься сукупність знань і вмінь, і саме він, аналізуючи проміжні результати, приймає рішення.

Що ж гарантує об'єктивну можливість трансляції (відтворення, передачі, повторення) зразка, тобто відтворення діяльності за зразком як здійснення повторного звернення до деякого базового набору принципів і засобів, які забезпечують реалізацію певної діяльності іншими суб'єктами в інших ситуаціях? Н. А. Масюкова і Т. А. Бабкіна відповідають так: основу, ядро зразка визначають абстрактні й фундаментальні норми діяльності: підхід, принцип, мета, метод. Саме ця основа зразка забезпечує стійкість його в інших ситуаціях .

В. Ф. Паламарчук пише, що у загальному смислі технологія - це розробка певної ідеї. Є і гранично широке розуміння цього поняття - як міст між "двома культурами"; між гуманітарним і "точним" знанням. Тому поняття технології навчально-виховного процесу розглядається В. Ф. Паламарчук як моделювання його змісту, форм і методів згідно з поставленою метою .

Зазначимо, що розробка і впровадження педагогічної технології ґрунтується на цілком певних концептуальних засадах щодо глибинної сутності педагогічного процесу. Кожна педагогічна технологія відображає певний концептуальний підхід в освіті, принципи і методи його реалізації у навчально-виховній взаємодії вчителя і учня.

Узагальнюючи вищезазначене, можна сформулювати такі положення: педагогічна технологія відображає процес розробки і реалізації в освітній установі педагогічного проекту, який відображає певну систему педагогічних поглядів, спрямований на досягнення конкретної освітньої мети, визначає зразок професійно-педагогічної діяльності з його реалізації; зразок професійно-педагогічної діяльності, закладений у педагогічній технології, виконуючи нормативну функцію, дозволяє педагогу в процесі реалізації мети створити за зразком нові утворення за оптимальності ресурсів і зусиль усіх учасників педагогічної взаємодії; відтворення і стійкість педагогічної технології в інших педагогічних ситуаціях забезпечується зверненням педагога до фундаментальних норм діяльності щодо проектування і реалізації педагогічної технології; якість відтворення педагогічної технології залежить від рівня педагогічної майстерності педагога; гуманістична сутність педагогічної технології визначається її спрямованістю на задоволення як потреб, інтересів і можливостей навчання учня, так і вимог суспільства щодо соціалізації, особистішого і професійного розвитку і саморозвитку людини.

Виділимо декілька важливих проблем щодо функціонування

82

педагогічних технологій у сучасному освітньому просторі.

Проблеми структури педагогічної технологіїПроблема структури педагогічної технології. На наш погляд, у будь-

якій педагогічній технології можна виділити такі основні компоненти: концептуальний, який відображає "ідеологію" проектування і впровадження педагогічної технології; змістово-процесуальний, який відображає мету (загальну і конкретні цілі), зміст навчального матеріалу, методи і форми навчання, виховання, розвитку учнів, методи і форми педагогічної діяльності вчителя; діяльність учителя з управління навчально-виховним процесом; професійний компонент, який відображає залежність успішності функціонування і відтворення спроектованої педагогічної технології від рівня педагогічної майстерності вчителя. Зазначимо, що змістово-процесуальний компонент по суті відображає ті методики навчання і виховання, які використовуються у рамках педагогічної технології.

Введення професійного компонента пояснюється необхідністю звернути увагу вчителя на той факт, що вихід на взаємодію з дитиною передбачає певний рівень професійної майстерності й уміння "доторкатися" до особистості дитини, на суб'єктивно вільний характер формування відносин, який означає, що з усіх педагогічних впливів дитина буде сприймати лише ті, які тією чи іншою мірою будуть її задовольняти. За таких умов важливого значення набуває підготовленість учителя до педагогічного спілкування, здійснення педагогічної оцінки, педагогічної вимоги, інформативно-мовного і демонстраційного впливу; педагогічного вирішення конфліктів і їх попередження; створення психологічного клімату, ситуації успіху; педагогічної реакції на вчинки; забезпечення етичного захисту тощо. Крім того, професійний компонент відображає унікальність і специфіку педагогічної технології відносно інших технологій (у техніці, промисловості тощо).

Саме цей компонент підлягає суттєвому переосмисленню і трансформації при розробці та впровадженні інформаційних технологій, оскільки для сучасних комп'ютерних систем автоматизованого навчання проблеми "зрозумілого" перекладу з мови мислення однієї людини на мову мислення іншої, виявлення труднощів, глибинних причин нерозуміння навчального матеріалу залишаються недоступними для розв'язання. Саме в цьому криється таємниця професії педагога. Тому важливого значення набуває не лише розв'язання проблем "сенсорного" інтерфейсу, а й вирішення проблем "інтелектуального" інтерфейсу, які пов'язані з урахуванням специфіки процесів мислення людини і можливостей структур логічного виводу, закладених у комп'ютерних, інформаційних технологіях.

Друга проблема. Сучасна система освіти набуває характеру відкритої. Вона стає здатною до самоорганізації і саморозвитку, а тому її подальший розвиток пов'язаний із подоланням замкненості й наданням освітньому

процесу характеру творчого. Це потребує створення функціонально орієнтованого навчального середовища, яке дозволяє реалізувати оптимальні

83

освітні траєкторії кожного учня. У цьому контексті необхідно враховувати, що процес формування і розвитку творчої особистості має свою специфіку і закономірності, які потребують спеціальної підготовки педагога.

Нерозв'язаною проблемою педагогічних технологій є проблема забезпечення педагогічного впливу, зорієнтованого не на окремі якості особистості, а на структуру особистості в цілому, оскільки, на думку багатьох дослідників, ефективність педагогічної технології значною мірою визначається інтеграцією психологічних і педагогічних факторів, які впливають на процес навчання, з внутрішньою структурою особистості учня, з його індивідуальними можливостями і загальною спрямованістю. Саме такий підхід відображає особистісну спрямованість педагогічного процесу і вирішити цю проблему, на наш погляд, можна лише спільними зусиллями педагогів і психологів. Крім того, педагогічні технології прискорюють процеси оволодіння новими знаннями, а тому вони сприяють максимальній активізації роботи мозку, що, на думку деяких психологів, не є гарантовано небезпечним.

Перехід від нормативного до відкритого навчання загострив проблеми професійної підготовки педагога до впровадження педагогічних технологій. Результати дослідження показали, що більшість педагогів не готова до зміни власної позиції у відносинах з учнем (від авторитарного управління до спільної діяльності та співтворчості), до переорієнтації з репродуктивних навчальних завдань на продуктивну і творчу діяльність. Цілісність і багатомірність освітнього процесу, його відкритість передбачає постійний творчий пошук педагога, його власний творчий розвиток, спрямованість професійної діяльності на творчий розвиток учня. Тому найактуальнішою залишається проблема професійної підготовки педагога до праці у відкритих освітніх системах.

У сучасну педагогічну науку увійшло поняття, яке набуває сьогодні важливого значення - поняття компетентності як специфічної здібності, яка необхідна для ефективного виконання конкретної дії у конкретній предметній галузі, що включає вузькоспеціальні знання, специфічні предметні навички, способи мислення, а також розуміння відповідальності за власні дії . Поруч із цим вводиться і поняття "вищі компетентності", які виявляються незалежно від конкретної галузі й передбачають наявність у людини високого рівня ініціативи, здатності організувати інших людей для досягнення поставлених цілей, готовність оцінювати й аналізувати соціальні наслідки власних дій тощо. Щодо професійної підготовки майбутніх фахівців, то цікавою є думка, що вищі компетентності можуть виявлятися лише в органічній єдності з глибокою особистісною зацікавленістю людини у конкретному виді діяльності.

Проблема формування компетентної особистості суттєво змінює роль і місце педагога в освітньому процесі: від транслятора знань і способів діяльності до проектувальника індивідуальної траєкторії інтелектуального й особистісного розвитку учнів. Саме ця ідея знаходить своє активне відтворення у розробці педагогічних технологій, спрямованих на творчий

84

розвиток учнів: навчання у співробітництві; метод проектів; індивідуальний і диференційований підхід до навчання. Такі педагогічні технології легко вписуються у реальний навчальний процес, який існує у нашій середній, професійній і вищій школах, є гуманістичними за своєю філософською і психологічною суттю, глибоко моральними, забезпечують розвиток активності, самостійності учнів, їх уміння працювати в колективі, спілкуватися при вирішенні проблем, бути доброзичливими, надавати допомогу іншим.

В ході своєї роботи ми проаналізували теоретико-методологічні і методичні основи проблеми педагогічних технологій у безперервному утворенні: сучасні вимоги до системи утворення і професійної діяльності викладача, сутність педагогічних технологій, особливості їхнього впровадження в освітньому процесі, а також проблеми розробки і впровадження педагогічних технологій у контексті гуманістичної парадигми утворення.

Спочатку педагогічну технологію пов'язували тільки з застосуванням у навчанні технічних засобів та засобів програмованого навчання ("технічні засоби навчання"). Останнім часом педагогічну технологію розуміють як нові наукові підходи до аналізу та організації навчального процесу ("технологія навчання", або "технологія навчального процесу"). Таким чином, педагогічна технологія включає в себе дві групи питань, перша з яких пов'язана з застосуванням технічних засобів у навчальному процесі, друга — з його організацією. Маючи на увазі технічні засоби, говорять про апаратуру, за допомогою якої демонструються матеріали, спеціально розроблені для неї.

ВідгукНа проведений позакласний захід на тему: «Величина безсмертя

великого генія українського народу Т. Г. Шевченка», проведений викладачем української мови та літератури Кришеник О.Ю Мета: Розкрити велич і безсмертя українського поета, світового генія, неперевершеного майстра слова Т. Г. Шевченка, показавши красу і неперевершеність його творів. Висвітили проблеми соціальної нерівності, тяжкої долі України під владою російського самодержавства. Показали велич і силу народного гніву, зображені Т. Шевченком у творах про славні сторінки історії українського народу, що боровся за свою свободу. Виховувати в учнів любов і повагу до Великого Кобзаря, до історичного минулого України, до сторінок історії українського народу . Позакласний захід викладач провела у вигляді конференції. Святкове оформлення класу: учні у вишиванках, столи накриті вишиваними рушниками.

85

«Народ знає Тараса, любить Тараса, співає його пісні, пересилає їх з уст в уста оповіді про нього, як про живого сучасника і учасника нашої діяльності».

( М. Рильський) « Він був сином мужика – і став володарем в царстві Духа. Він був кріпаком – і став велетнем у царстві людської культури»

( І. Франко )« Тарас Шевченко! Досить було однієї людини, щоб урятувати цілу націю.

( О. Вишня ) Викладач урочисто починає позакласний захід з вступного слова, повідомляє учням про тему, мету заходу. Наголошує на важливості проведення даного заходу, так як вся країна і світова спільнота проводять Шевченківські дні, присвячені дню народження великого поета. Учні розповідають про творчий шлях Т. Г. Шевченка, аналізують його твори, а саме: збірку « Три літа», яка є вершиною його творчості, поеми «Кавказ», «Гайдамаки», «Сон». Декламують уривки з даних творів. Викладач після кожного виступу учня робить підсумок. Вражає мова викладача – інтонаційна, чітка, чисто українська. Сподобалось присутнім прислів’я про Т. Г. Шевченка «Шевченкові твори сяють мов ясні зорі».«Хто Шевченка прочитав, той багатший серцем став», та інші. Викладач з учнями підготували цікаву виставку літературних творів поета, випустили альбом «Т. Шевченко. Життя і творчість у портретах». В заключному слові викладач наголошує на мову до рідної мови, прививає учням почуття гордості за свою націю. І як реквієм звучить «Заповіт», учні і присутні стоячи вшановують пам'ять поета, його безсмертну спадщину, яка є вершиною людського генія.

Підготувала класний керівник: Куца Л.І

Відгук на виховну годину " Чому слід дружити із словами ввічливості?"

Дана виховна година була проведена у групі МШ - 31 класним керівником Осуською Л. І.Виховна година присв"ячена одній із найактуальніших проблем сьогодення: культурі спілкування. Нині, коли з екранів телевізорів часто-густо звучать нецензурні слова, а мова деяких відомих людей далека від ідеалу обговорення даної теми особливо важливе. Видно було, що Лідія Іванівна разом із своїми вихованцями проробили велику роботу при підготовці до виховної години. Й історичні дані про походження деяких привітань ( наприклад військових), і найцікавіші способи привітань у різних країнах світу говорять про обсяг опрацьованого матеріалу

86

при підготовці до цього заходу. Класний керівник використала різні форми роботи: розгадування кросворду, вправи на встановлення відповідності, міні брейн-ринг. Це зробило атмосферу спілкування невимушеною, а захід - цікавим. І не дивлячись на бідний словниковий запас і труднощі у висловлюваннях деяких учнів , виховна година запам"ятається ліцеїстам, і залишила приємні враженя у всіх присутніх.

Підготувала класний керівникВ. Сарай

ВІДГУКна виховну годину

"Афганськими дорогами" Провела класний керівник групи МШ - 11 Балог Г.І.

Виховна година присв"ячена трагічній сторінці нашої історії - Афганській війні. Зараз , у час заколотів на Африканському континенті, у час, коли влада, забувши минулі помилки, хоче відправити своїх військових і у цю "гарячу точку", rоли про воїнів-інтернаціоналістів стараються забути - вважаю таку тематичну спрямованість заходу надзвичайно важливою. Виховну годину Ганна Іванівна почала із сумної статистики "чужої " війни. Серце щемить, коли чуєш страшні цифри: загиблих, поранених, полонених, тих, що пропали безвісти... Класний керівник створила урочисто - трагічну атмосферу під час проведення заходу, що не залишило байдужим жодного із присутніх. Учні настільки пройнялися почутим, що, здавалося, самі переживали історію тих днів, тих кривавих боїв. Слід звернути увагу на естетичне оформлення кабінету. Вислови про війну різних відомих людей, цифри втрат, перегляд відеокліпу на пісню"Чорний Тюльпан" створювали відчуття величі, відчуття святості і сильне бажання не допустити повторення жахіть війни. Особливо мені сподобався підсумок заходу, де Ганна Іванівна закликала учнів цікавитися історією своєї сім"ї, і привітати воїнів-афганців із св"ятом.

Підготувала класний керівникВ. Сарай.

ВІДГУКНА ВИХОВНУ ГОДИНУ

" АФГАНСЬКИМИ ДОРОГАМИ".

87

Провела класний керівник Балог Г. І. з учнями групи МШ - 11.Виховна година була проведена 15 . 02 .11, у 22-річницю виведення радянських військ із Аганістану. Ця знаменна дата не могла бути не відмічена проведенням такої актуальної патріотичної виховної години. Ганна Іванівна провела даний виховний захід на високому професійному рівні, використовуючи історичні матеріали, фотодокументи, спогади очевидців. сухі цифри загиблих, померлих від ран воїнів-афганців, інвалідів на все життя, а заними - тисячі людських доль, покалічених, як фізично, так і духовно.Серце обливалося кров"ю, коли учень читав уривки із материнського листа, що посивіла у 37 років. Ця страшна , безглузда війна постала перед очима, коли лунала пісня про "чорний тюльпан", про перевал Саланг, розстріляних мирних жителів. Різноманітними методами і формами виховання Ганна Іванівна розкрила тему патріотизму, любові до рідної землі, поваги до людей, що повернулися з війни. Естетичне оформлення кабінету відповідало стилю проведення заходу. Вислови відомих людей про війну, дані про загибилих та поранених, запалена свічка пам'яті на столі спонукали і викладача, і учнів говорити притишеним голосом. Це створювало атмосферу пам'яті за тими хто загинув у Афганістані. Вважаю, що хвилина пам'яті за загиблими має великий позитивний ефект у вихованні учнів, змушує їх усвідомити ціну життя та замислитися над своїм майбутнім. Виховний захід мети досяг.

Підготувала М. Ісакголова методкомісії класних керівників

88

День четвертий: Живи в гармонії з Природою й собою.

Науково-теоретична конференція на тему: «Земля – наш дім»Л.Куца – класний керівник

Мета. Узагальнити знання учнів про природу рідного краю, про виникнення життя на Землі, про явища, які відбуваються у Всесвіті.Підвести учнів до усвідомлення необхідності зберігати і примножувати природні багатства, раціонального їх використання.Збагачувати словниковий запас, розширювати кругозір.Прививати любов до предметів природничого циклу.Обладнання: карта світу, глобус, енциклопедія тваринного і рослинного світу, програвач.Вступне класного керівника.Немає нічого святішого в людини, як земля, на якій вона живе. Немає кращої землі, ніж наша. Ми любимо її зелені ліси, озера й річки, квітучі сади. Ми повинні знати – що ми лише невеличка частинка Всесвіту.Сьогодні ми зібралися тут, щоб поговорити про Землю – як наш дім, в якому нам і прийдешнім поколінням потрібно жити.Епіграфом нашої сьогоднішньої розмови будуть слова сучасного українського поета Є. Б. Попова: «На землі у домі, у домі вселюдському – Протиріч і негараздів тьма, Будьте, люди, обережні в ньому! Іншої домівки в нас нема.»На нашу конференцію ми запросили вчених біолога, інженера-хіміка, еколога, океанолога, історика, астронома, агронома, геолога, лікаря, зоолога, фізика-енергетика, інженер лісового господарства.То ж, починаємо.І Ведучий. Пропоную вашій увазі казку.Жили у Всесвіті дев'ять сестер, дев'ять красунь. Та одна з них була найчарівніша. Милувала вона своїми чистими блакитними очима – озерцями, дзвінким життєрадісним голосом, що розливався пташиним щебетом, линув перегуками лісових жителів та відзвонював цвіркунами. Розвівалося на вітрах її розкішне зелене волосся з березового та вербового гілля. А ще красуня мала чарівну вдачу. Ступить крок – і розіллється все навколо бузковими кольорами, засміється – і розсиплеться пролісковий цвіт, притихне в задумі – і видніється рожевий обрій… Ви напевне здогадались про яку красуню йде мова. Так, це планета Земля, наша домівка у Всесвіті.Але оскільки конференція носить науковий характер, то доцільно надати слово вченим про виникнення життя на землі.Історик. Людина часто схильна звертатися до минулого так-як в ньому заховані його таємниці. Звернення до історії завжди повязане з уявленням про невловимий хід часу однак небагато хто мають ясну уяву про багаторіччя світу в якому ми живемо. Скільки не існувало людство – питання про те як і коли утворилась Земля цікавило всіх. Питання як і з

89

чого зародилось життя було одним з перших питань з яким первісна людина звернулась до себе ледве змогла і озирнутись в жорсткій боротьбі за існування. З давніх давен походження життя було загадкою для всього людства. Але здатність задати собі питання: “ Звідки ми? ” – людина отримує порівняно недавно 7-8 тисяч років тому на початку нового камяного віку (неоліта). Ідея самозародження життя з води мулу чи гниючої матерії також йде від давніх міфів.Ні один вчений сьогодні не вважає що життя на Землі – виключне явище у Всесвіті. Не дивлячись на те що проведено і проводяться безліч цілеспрямованих дослідів - до сих пір не з’ясовано ніяких фактів які б показали що істоти принесені на Землю метеоритами або з космічним пилом. Біолог. В розвитку вчення про походження життя важливе місце займає гіпотеза яка затверджує що все живе походить тільки від живого – теорія біогенезу. Цю теорію в середині 19 ст. протиставляли ненауковим уявленням про самонародження організмів. Однак як теорія походження життя біогенез неупорядкований оскільки принципіально протиставляється живе неживому підтверджує відкинуту наукою ідею вічності життя.Абіогенез – ідея про походження живого з неживого – вихідна гіпотеза сучасної теорії походження життя. Важливо підкреслити що зараз життя на Землі не може виникнути абіогенним шляхом. Життя виникло на Землі абіогенним шляхом. В теперішній час живе походить тільки від живого(біогенне походження). Можливість повторного виникнення життя на Землі неможливе. Астроном. до самого останнього часу ми могли оперувати тільки методом логічної реконструкції. Але ось зовсім недавно ми отримали в руки зовсім неоцінимий матеріал: вдалось виявити надзвичайно давні з’єднання які містять Вуглець при чому ці з’єднання були виявлені не на Землі де б вони зазнали за її багатовікову історію надто великі зміни а в занесених до нас із космосу метеоритах. В метеоритах були виявлені складні з’єднання Вуглецю. Деякі з них можна розглядати як попередники складних біологічних молекул але утворились вони щонайменше 45 млрд. років назад і не на Землі а на якійсь іншій планеті. Виявлення цих з’єднань свідчить про те що Земля зовсім не є єдиним місцем з котрим пов’язані процеси виникнення життя: ці процеси можуть проходити і в інших ділянках Всесвіту хоча подальша еволюція могла проходити зовсім різними шляхами. Ці знахідки слугують матеріальним підтвердженням повсюдності процесів зародження життя: ми зараз можемо говорити не тільки про виникнення життя на Землі але про виникнення життя взагалі. Ми починаємо усвідомлювати що процес еволюції життя є процес всезагальний і необхідний. Біолог. Я хочу виділити основні етапи виникнення життя, яка викладена в трьох основних частинах:1. від атома до молекули;

90

2. від молекули до полімера;3. від полімера до організму.

Після виникнення життя на Землі її еволюція характеризується тенденцією до поступового прискорення. Від виникнення перших живих істот (біля 35 млрд. р. назад) до першого масового розвитку багатоклітинних. Для досягнення величезного різноманіття тварин і рослин було необхідно біля 400 млн.р. для розвитку ссавців і птах – біля 100 млн.р. приматів – біля 60 млн.р. для роду чоловіка – 6 млн. р. для Homo sapiens – 60 тис.р.Історик. Припускається що вік людства 600 тис. р. Уявляємо собі рух людства як марафонський біг на 60 км.Більша частина 60-кілометрової відстані проходить по дуже складному шляху – через незаймані ліси. Ми мало знаємо цю частину так як лише в кінці на 58-59-м кілометрі бігу зустрічаємо разом з первісною зброєю малюнки печерних людей, як перші ознаки культури і ледве лише на останньому кілометрі шляху з’являється все більше ознак землеробства.ІІ Ведучий. Ми всі знаємо, що Земля, це лише дуже маленька частинка Всесвіту. То ж як зароджувався Всесвіт?Астроном. Зоряне небо у всі часи займало уяву людей. Чому запалюються зірки? Скільки їх сяє в ночі? Чи далеко вони від нас? Чи є межі у зоряного Всесвіту? З глибокої старовини людина замислювалася над цими і багатьма іншими питаннями, прагнув зрозуміти, і осмислити устрій того великого світу, в якому ми живемо.Найдавніші уявлення людей про нього збереглися в казках і легендах. Пройшли століття і тисячоліття, перш ніж виникла і отримала глибоке обґрунтовування і розвиток наука про Всесвіт, що розкрила нам чудесну простоту, дивний порядок всесвіту. Недаремно ще в стародавній Греції її називали Космосом а це слово спочатку означало «порядок» і «красу».Системи світу – це уявлення про розташування в просторі і русі Землі, Сонця, Місяця, планет, зірок і інших небесних тіл.Давайте ознайомимося з першими моделями світу.Не дивлячись на високий рівень астрономічних відомостей народів стародавнього Сходу, їх погляди на будову світу обмежувалися безпосередніми зоровими відчуттями. Тому у Вавилоні склалися погляди, згідно яким Земля має вид опуклого острова, оточеного океаном. Усередині Землі ніби знаходиться «царство мертвих». Небо – це твердий купол, що спирається на земну поверхню і відділяючий «нижні води» (океан, оточуючий земний острів) від «верхніх (дощових) вод». На цьому куполі прикріплені небесні світила, над небом ніби живуть боги. Сонце сходить вранці, виходячи з східних воріт, і заходить через західні ворота, а вночі воно рухається під Землею. Згідно уявленням стародавніх єгиптян, Всесвіт має вид великої долини, витягнутої з півночі на південь, в центрі її знаходиться Єгипет.

91

В Стародавньому Китаї існувало уявлення, згідно яких Земля має форму плоского прямокутника, над яким на стовпах підтримується кругле опукле небо.Одним з видатних старогрецьких мислителів був Геракліт Ефесській (близько 530 – 470 рр. до н. е.). Це йому належать слова: «Світ, єдиний зі всього, не створений ніким з богів і ніким з людей, а був, є і буде вічним живим вогнем, що закономірно спалахує і закономірно згасає...» Тоді ж Піфагор Самосській (близько 580 - 500 рр. до н. е.) виказав думку про те, що Земля, як і інші небесні тіла, має форму кулі.В центрі світу в цій моделі поміщалася Земля, навкруги неї оберталися сфери Місяця, Меркурія, Венери, Сонця, Марса, Юпітера і Сатурна. Далі за все знаходилася сфера нерухомих зірок.Завдяки Копернику ми взнали, що Сонце займає належне йому положення в центрі планетної системи. Земля ж ніякий не центр світу, а одна з рядових планет, що обертаються навколо Сонця. Так все стало на свої місця. Будова Сонячної системи була нарешті розгадана.Подальші відкриття астрономів поповнили сім'ю великих планет. Їх дев'ять: Меркурій, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун і Плутон. В такому порядку вони займають свої орбіти навколо Сонця. Відкрито безліч малих тіл Сонячної системи – астероїдів і комет. Тепер ми розуміємо, що живемо на невеликій планеті, схожій на кулю. Земля обертається навкруги Сонця по орбіті, не дуже відмінній від кола. Радіус цього кола близький до 150 мільйонів кілометрів.в 1610 році Галілей повідомив про перші відкриття, зроблені на небі за допомогою телескопа. Він писав із зрозумілим хвилюванням і гордістю, що тепер вдалося «… зробити доступними оку зірки, які раніше ніколи не були видимими і число яких щонайменше вдесятеро більше числа зірок, відомих спрадавна».І Ведучий . Ми знаємо будову Всесвіту у величезному об'ємі простору, для перетину якого світлу потрібні мільярди років. Але допитлива думка людини прагне проникнути далі. Що лежить за межами спостережуваної області світу? Чи нескінченний Всесвіт за об'ємом? І її розширення – чому воно почалося і чи буде воно завжди продовжуватися в майбутньому? А яким є походження «прихованої маси»? І нарешті, як зародилося розумне життя у Всесвіті? Чи є воно ще де-небудь окрім нашої планети? Остаточні і повні відповіді на ці питання поки відсутні.Всесвіт невичерпний. Невичерпне і жадання знання, що примушує людей задавати все нові і нові питання про світ і настирливо шукати відповіді на них.ІІ Ведучий. Дозвольте продовжити казку про Землю. На довгому шляху життя крізь глибини часу можна виявити вражаючий зв’язок між мешканцями Землі і спадкоємністю розвитку клімату і ландшафту періодами небувалого розквіту і епохами згубних випробувань. Сучасне середовище в

92

якому ми живемо змінюється з дивовижною швидкістю; зараз за десятиріччя проходять зміни які в минулому проходили за мільйони років.І Ведучий. Почали тьм'яніти і міліти очі – озерця нашої домівки, рідшати волосся, затихати голоси. В душу закрадається тривога. Що саме непокоїть нас? Слово надамо екологу.Еколог. У ХХ столітті широкого поширення набули такі процеси, як забруднення води, грунту і повітря, опустелювання земель, знищення лісів і т.і. Виникли такі специфічні явища як кислотні дощі. Несприятливі екологічні явища перетворились в суттєвий елемент життєдіяльності людства, здійснюючи відчутний вплив на різноманітні сторони людської діяльності: економіку і політику, моральний стан і здоров`я людини, і багато, багато іншого . У цьому розділі я спробую розкрити ряд несприятливих екологічних процесів, показати масштаби їх розвитку і довести, що ці екологічні проблеми вимагають їх вирішення, вони не можуть чекати. Адже нині цивілізація стоїть ніби на лезі бритви, що кожної секунди загрожує їй зірватися в безодню. Людство балансує на найтоншій грані між буттям і небуттям. І ця критична межа ледве-ледве відокремлює наш світ від марочного хаосу. Основними джерелами антропогенного забруднення середовища є виробники енергії (ТЕС, АЕС, ГРЕС, сотні тисяч котельних), усі помислові об`єкти (в першу чергу металургійні, хімічні, нафтопереробні, цементні і целюлозо-паперові), екстенсивне, перехімізоване с/г виробництво, військова промисловість і військові об`єкти, автотранспорт та інші види транспорту (морський, річковий, залізничний, повітряний), гірниче виробництво. Вони забруднюють довкілля сотнями токсичних речовин, шкідливими фізичними полями, шумами, вібраціями, надмірним теплом. Першоджерелом і першопричиною бурхливого розвитку глобальної екологічної кризи є, як вважають міжнародні експерти, демографічний вибух, що неодмінно супроводжується збільшенням темпів і обсягів скорочення природних ресурсів, нагромадженням величезної кількості відходів виробництва і побуту, забрудненням довкілля - глобальними кліматичними змінами, хворобами, голодом, вимиранням.Інженер-хімік. З розвитком хімії, металургії, енергетики і машинобудування світові почали загрожувати відходи від синтетичних пральних порошків, нафтопродуктів, важкі метали, нітрати, радіонукліди, пестициди та інші шкідливі речовини, що не засвоюються мікроорганізмами, не розкладаються, а накопичуються тисячами тон у грунтах, водоймах, підземних водах. Протягом 80 років з початку нашого століття з надр Землі було видобуто корисних копалин більше, ніж за всю історію людства. Тільки в результаті спалювання паливних ресурсів, в атмосферу планети щорічно потрапляє понад 22 млрд тон двоокису вуглецю. Щорічно світова промисловість скидає в річки понад 160 км3 шкідливих стоків, щорічно в грунти людством вноситься 500 млн тон мінеральних добрив і близько 4 млн тон пестицидів,

93

більша частина яких осідає в грунтах або виноситься поверхневими водами в річки, озера, моря та океани. За останні 45 років використання мінеральних добрив зросло в 43 рази, а отрутохімікатів - у десять разів.Ще однією - не менш важливою ніж попередні проблеми, є проблема відходів. Збитки від них - це не лише величезні площі землі, зайняті звалищами, териконами, шлакосховищами та ін. (наприклад, на площі, де розташовані звалища навколо Києва, можна було б побудувати місто з населенням 300 тисяч чоловік), а й смертельні дози різних токсикатів та дими й пилюка від них . Здавалося б, дрібниця - биті люмінісцентні лампи на звалищах. Але кожна така лампа містить 150 мг ртуті, що здатна отруїти близько 500 м3 повітря. Еколог. До основних антропогенних забруднювачів довкілля, крім вище названих, належать також різні шуми від виробничих підприємств, транспорту, іонізуюче випромінювання, вібрації, світло-теплові впливи . Наскільки ж великою є така небезпека, і чим спричинена поява та збільшення дір у озоновому шарі? На думку вчених, серйозна загроза зникнення озонового шару спричинить до тяжких наслідків. Щодо причини появлення озонових дір єдиної думки немає. Встановлено, що руйнуванню озонового шару сприяють деякі хамачні речовини, які вступають у реакцію з озоном і розкладають його на кисень. У результаті, на Землю надходить більше УФ-променів. Такі речовини широко використовуються в промисловості (як холодоагенти в рефрежераторах та ін.) та побуті (аерозольна упаковка балончиків для фарби, лаку, парфумів). У 1980 році країни Північної Америки та Західної Європи випустили аж 5 млрд. таких балончиків. Усього ж в світі щорічно виробляється кілька мільйонів тон фреонів.Для людини фреони нешкідливі, проте вони надзвичайно стійкі – в атмосфері можуть зберігатися до 80 років. Пари фреонів, врешті-решт, з вихідними течіями повітря потрапляють у стратосферу. Під впливом УФ-випромінювання Сонця їх молекули розпадаються, вивільняючи атоми хлору. Ця речовина діє як дуже сильний каталізатор, розкладаючи молекули озону до кисню. Під загрозою зникнення озонового шару керівники багатьох країн вирішили вжити енергійних заходів. У 1985 році у Відні урядами більшості країн світу було підписано конвенцію, а в тому ж році в Монреалі – протокол про охорону атмосферного озону. Значної шкоди озоновому шару завдають також польоти висотних літаків, у вихлопних газах яких є окиси азоту; а також запуски космічних апаратів, особливо таких, як Американські “Спейс Шаттл”, що працюють на твердому паливі й викидають особливо багато таких окисів. Підраховано, що 300 запусків “Спейс Шаттлів” підряд могли б повністю зруйнувати озоновий шар Землі. Фізик – енергетик. Найбільший - «внесок» в забруднення навколишнього середовища вносять теплові електростанції, металургійні й хімічні заводи. На частку теплових електростанцій припадає 35% сумарного забруднення води і 46% повітря. Вони викидають сполуки сірки, вуглецю та азоту, споживають

94

велику кількість води: для утримання однієї кВт-години електроенергії теплові електростанції витрачають близько 3 л води (атомні — ще більше: 6-8 л). Стічні води теплових електростанцій забруднені й мають високу температуру, що стає причиною не тільки хімічного, а й теплового забруднення. Хімік. Металургійні підприємства відрізняються високим споживанням ресурсів і великою кількістю відходів, серед яких пил, оксид вуглецю, сірчаний газ, коксовий газ, фенол, сірководень, вуглеводні (в тому числі бевдопирен). Металургійна промисловість споживає багато води, яка забруднюється в процесі виробництва. Різноманітними видами виробництва характеризується хімічна про-мисловість. Найбільш небезпечними є виробництво аміаку, кислот, анілінових фарб, фосфорних добрив, хлору, пестицидів, синтетичного каучуку, каустичної соди, ртуті, карбіду кальцію, фтору. Еколог. Сильно забруднюють атмосферу автомобілі. Автомобільний транспорт (в світі налічується більше 600 млн автомобілів) дає 70-90% забруднень у містах. Якщо врахувати, що в містах мешкає більше половини населення Землі, то стане зрозумілим вирішальне значення автотранспорту щодо безпосереднього впливу на людей. У викидних газах автомобілів переважають оксид вуглецю, диоксид азоту, свинець, токсичні вуглеводні (бензол, толуол, ксилол та ін.). Взаємодія вуглеводнів та оксидів азоту при високій температурі призводить до утворення озону (О3). Якщо в шарі атмосфери на висоті 25 км достатньо високий вміст озону необхідний для захисту органічного життя від жорсткого ультрафіолетового випромінювання, то біля земної поверхні підвищений вміст озону викликає пригнічення рослинності, подразнення дихальних шляхів й ураження легень. Значне забруднення дає целюлозно-паперова промисловість. За об'ємом забруднених стоків вона посідає перше місце (більше 15%). У стічних водах підприємств цієї промисловості налічується більше 500 компонентів, причому ГДК визначені лише для 55. Найбільшу небезпеку становлять сполуки сірки та хлору, розчинена органіка.

Значна кількість забруднювальних речовин потрапляє в природне середовище в процесі сільськогосподарської діяльності. Найбільших збитків завдає застосування пестицидів — щорічно в світі їх використовують 4 млн т, але врешті-решт лише один їх відсоток досягає мети, тобто впливає безпосередньо на шкідників сільськогосподарських культур. Решта впливає на інші організми, вимивається в ґрунти та водоймища, розвіюється вітром. Ефективність застосування пестицидів постійно знижується через звикання до них шкідників, тому, щоб досягнути попередніх результатів, необхідна все більша їх кількість. При розкладанні пестицидів в ґрунті, воді, рослинах часто утворюються більш стійкі і токсичні метаболіти. Щорічно в світі стається 0,5 млн випадків отруєння пестицидами.

95

Значне забруднення ґрунтів, а як наслідок сільськогосподарських культур, пов'язане з використанням мінеральних добрив. Щорічно в світі на поля вноситься 400-500 млн т мінеральних добрив. Великі забруднення дають тваринницькі комплекси: в навколишнє середовище потрапляють гній, залишки силосу і кормових добавок, в яких досить часто містяться сальмонели та яйця гельмінтів. ІІ Ведучий. А що може сказати агроном про забруднення землі?Агроном. Людство з давніх пір забруднювало земну поверхню відходами своєї діяльності. Але у ХХ столітті відбувся різкий стрибок і в характері, і в масштабах, і у впливі забруднень. Грунт, який не є продуктом праці людини й створювався природою протягом тисячолітть, нині в результаті хижацького користування, нерозумної аграрної політики та розбазарювання під різні види будівництва, кар´єри, полігони, знаходиться в стані виснаження, вичерпання. Внаслідок того, що в гонитві за врожаєм грунти почали орати дедалі глибше і частіше, завозити на поля величезні кількості мінеральних добрив та пестицидів для боротьби з шкідниками, на величезних площах здатність вбирати й пропускати воду, їх структура деградувала, вони перенасичені шкідливими хімічними речовинами. Повсюдно врожайність грунтів катастрофічно зменшується. Як сказано в одній з доповідей ООН про стан земельних ресурсів світу, подальше існування нашої цивілізації поставлене під загрозу через широкомасштабну загибель родючих земель, що збільшується. Нині охорона й раціональне використання земельних ресурсів – одна з найактуальніших проблем. Дуже значних збитків завдає господарству ерозія грунтів. На цих землях урожайність зменшується на 30-40%, подекуди – на 90%. Ерозії грунтів сприяє активне яроутворення, зумовлене діяльністю людини – вирубкою лісу на схилах, знищенням трав´яного чи чагарникового покриву, неправильним розорюванням землі тощо. Найбільше провокують ерозію часті оранки, культивації, боронування, трамбування колесами та гусеницями важкої с/г техніки. Однією з найбільших лих після ерозії грунтів є, мабуть, їх засолення, основна причина якого - неправильне зрошення. Ерозія й засолення грунтів призводять до опустелювання земель. Протягом останніх десятиліть тисячі гектарів посушливих земель у степових районах, пустелях і напівпустелях, де проводиться інтенсивне зрошення й спочатку значно підвищилася врожайність, згодом стали непридатними для використання через “білу отруту”, як називають місцеві жителі сіль, якою забиті всі пори грунту та його поверхня в результаті випаровування зрошувальних вод. Дедалі відчутнішими стають негативні наслідки хімізації с/г – погіршення стану грунтів через накопичення в них шкідливих хімічних речовин після тривалих й інтенсивних внесень міндобрив та різних пестицидів. Адже внесений у грунт фосфор практично не вимивається.

96

І Ведучий. Одним з найважливіших компонентів рослинного світу є ліси – енергетична база біосфери, які відіграють дуже важливу роль у житті на планеті. Це – легені планети. Що скажуть про це вчені лісового господарства?

Інженер лісового господарства. Під натиском людини ліси відступають на всіх континентах, практично у всіх країнах. Вони вирубуються скоріше, ніж виростають. Але ж саме ліс активно очищає атмосферу Землі від забруднення. Зелені рослини вбирають вуглекислий газ, використовуючи його в якості будівельного матеріалу для своїх клітин. Кожен кубометр деревини – це майже півтони забраної з повітря вуглекислоти. Нині безвідказні “легені” міст у багатьох регіонах планети вимагають не просто турботи, але волають про допомогу і врятування. Слід зазначити, що останнім часом ліс через перенавантаження відпочиваючими, їх дикунське ставлення до природи, винищення рідкісних лікарських рослин, ягід, грибів, вирубування дерев, спричинені людьми пожежі втрачає свої оздоровчі та рекреаційні властивості. Він не витримує напливів людей у густонаселених регіонах, страждає і гине від промислових забруднень, а також внаслідок діяльності нафтовиків, будівельників, гірників. Підраховано, що за сучасних темпів лісозаготівель, навіть у багатих лісом країнах його вистачить на 50-60 років (на відновлення потрібно 100-200 років). За даними ООН, щорічно на планеті вирубують понад 3 млрд. м3 лісу, й ця цифра до 2000 року зросте в 1,5 рази. З найбільшим розмахом ліси винищуються в тропічному поясі. Пояснюється це багато в чому економічними причинами. Перш за все ліси знищуються внаслідок масових вирубок, які ведуться в інтересах не стільки самих держав-господарів, скільки – зарубіжних монополій. Лісову сировину вивозять на експорт в Японію, США, Англію, Францію. Ще на початку ХХ ст. тропічні ліси, включаючи вологі вічнозелені і сезонні, були поширені на площі 24 млн. 500 тис.км2. Зараз площа цих лісів скоротилась до 10 млн.км2. Досить тривожна ситуація склалася в Африці. Тут, приблизно за 50 років, вирубано 60% всіх лісів. В цілому на Землі площа, зайнята тропічними лісами, за наше століття скоротилась з 16 до 7%. В окремих регіонах цей процес відбувається ще швидше. Знищення тропічних лісів означає одночасне обідніння і зникнення тропічних екосистем, на створення яких треба було мільйони років. Як відомо, тропічні екосистеми відрізняються величезною різноманітністю і тваринного світу. На місці зрубаних лісів розвиваються процеси ерозії, змиву грунту. Лісові масиви заміщуються саванами. Масштаби вирубок такі, що на місці величезних ділянок лісу виникають справжні пустирі.

97

Одним із наслідків вирубки лісів є зміна гідрологічних і кліматичних умов. Висушення території, спустошувальні засухи спостерігаються, наприклад, на півдні Бразилії. Не краще становище лісів й на Північно-Американському, Європейському та Азіатському континентах. Якщо тут їх цілеспрямовано не випалюють та не вирубують (це було зроблено століттям раніше), то залишки лісових масивів гинуть від кислотних дощів (30% - у Австрії, 50% - У Німеччині, Польщі) та випадкових пожеж, спричинених людиною. Вчений зоолог. Вирішення проблеми покращення екологічного стану біосфери потребує нового підходу до тваринного світу. Сьогодні під загрозою знищення знаходиться вже близько 600 видів птахів і 120 видів ссавців, велика кількість риб, земноводних, комах. За останню тисячу років з лиця Землі зникло понад 100 видів тварин, 140 видів птахів. У всіх куточках Землі, на всіх континентах нині загострюється проблема знищення ареалів існування тварин. Найактуальнішою вона є для вологих тропічних лісів, але вже відомо багато районів в інших зонах, які за станом тваринного світу можна назвати районами екологічного лиха. Великої шкоди тваринам завдають не лише антропогенні забруднення та пожежі, але й бурхлива активність браконьєрів (за останні роки ціна на слонові бивні зросла в десять разів, на ріг носорога – 21 раз), які вбивають від 65 до 75 тисяч слонів (Танзанія, Кенія, Замбія, Заїр, Конго, Судан).

Нині встановлено, що швидкість вимирання тварин зростала майже пропорційно збільшенню кількості людей, і максимальних значень досягла за останні сто років.

Серед найважливіших заходів щодо охорони тварин слід назвати такі: по-перше - виховання природоохоронної свідомості у людей з дитинства; по-друге - найсуворіша боротьба з браконьєрством, посилення інспекторського контролю в лісах, степах, на водоймах і річках; по-третє - допомога звірям (охорона від епідемій і антропогенних забруднень, контроль за кількістю хижаків і т.і.).

Крім того необхідні ретельне дослідження рідкісних і зникаючих видів, причин їх вимирання, розробка наукових основ для покращення ситуації, екологічних прогнозів на основі екологічного моніторингу.

ІІ Ведучий. Ми ще сьогодні не говорили про те , що нашу планету цілком можна булоб назвати Океанією. Як ви думаєте чому? Слово надамо вченому - океанологу.

Океанолог. Площа, займана водою, в 2,5 рази перевищує територію суши. Океанічні води покривають майже 3/4 поверхні земної кулі шаром товщиною близько 4000 м, становлячи 97 % гідросфери, тоді як води суши містять

98

усього лише 1 %, а в льодовиках сковано тільки 2 %. Світовий океан, будучи сукупністю всіх морів і океанів Землі, впливає на життєдіяльність планети.

Основний ресурс Світового океану - морська вода. Вона містить 75 хімічних елементів, серед яких такі важливі, як уран, калій, бром, магній. І хоча основний продукт морської води усе ще поварена сіль - 33 % від світового видобутку, але вже добуваються магній і бром, давно запатентовані методи одержання цілого ряду металів, серед них і необхідні промисловості мідь і срібло, запаси яких неухильно виснажуються, коли як в океанських водах їх утримується до півмільярда тонн. У зв'язку з розвитком ядерної енергетики існують непогані перспективи для видобутку урану й дейтерію з вод Світового океану.

Крім виділення хімічних елементів морська вода може бути використана для одержання необхідної людині прісної води.

Головне багатство Світового океану - це його біологічні ресурси (риба, зоо- і фітопланктон і інші). Біомаса Океану нараховує 150 тис. видів тварин і 10 тис. водоростей, а її загальний об'єм оцінюється в 35 мільярдів тонн, чого цілком може вистачити, щоб прокормити 30 мільярдів людей.

Але населення Землі росте бурхливими темпами, усе більше маючи потребу в морській продукції. Існує кілька шляхів підняття її продуктивності. Перший - вилучати з океану не тільки рибу, але й зоопланктон, частина якого - антарктичний криль - уже пішла в їжу. Можна без усякого збитку для Океану виловлювати його в набагато більших кількостях, чим вся риба, що добувається в справжній час. Другий шлях - використання біологічних ресурсів відкритого Океану.І Ведучий. А чи існують проблеми забруднення Світового океану?

Еколог. Океани й море забруднюються такими шкідливими для них речовинами, як нафта, важкі метали, пестициди, радіоізотопи. У березні 1995 року в Каліфорнійській затоці були виявлено трупи 324 дельфінів і 8 китів. На думку фахівців головною причиною трагедії став вплив саме цих речовин.

До числа найбільш шкідливих хімічних забруднень ставляться нафта й нафтопродукти. Щорічно в океан попадає більше 10 млн. т нафти. Забруднюють поверхня танкери, витік сировини при буравленні.

Не менше ніж нафта небезпечна забруднення важкими металами. Французькі дослідники встановили, що дно Атлантичного океану забруднено свинцем на відстані 160 км від берега й на глибині до 1610 м.

Ще одним згубником океану є пестициди. Пестициди виявлені в різних районах Балтійських, Північних, Ірландського морів, у Біскайській затоці, у західного узбережжя Англії, Ісландії, Португалії, Іспанії.

У моря й океани через ріки, безпосередньо із суші, а також із судів і барж попадають рідкі й тверді побутові відходи. Частина цих забруднень осідає в прибережній зоні, а частина під впливом морських течій і вітру розсіюється в різних напрямках.ІІ Ведучий. Які наслідки бувають від забруднення навколишнього середовища?

99

Лікар. Щогодини на нашій планеті 55 чол. Отруюються і гинуть від пестицидів та хімічних речовин. Щогодини 1 тис. чол.. вмирають від отруєння водою. 5-6 видів рослин чи тварин зникають з обличчя Землі.Екологічна криза – це не лише отруєні водойми, озонові дірки, мертві ліси… Це, насамперед, - отруєні душі. Погіршилося фізичне і моральне здоров'я. Досліджено, що 80% сучасних хвороб людини спричинені екологічними негараздами.Класний керівник. На закінчення нашої конференції пропоную вам прослухати фонограму «Голос Землі» (звучить фонограма).«… Важко мені, діти мої, кровиночки мої. Чи ж не я вас породила, чи не я вам сили даю? Лелію для вас кожний кущик, травиночку кожну. Всі свої багатства віддаю вам до останку. Прихищаю братів ваших менших – тваринок, жуків…За що раните мене, діти мої, чом не шануєте?Зриті надра мої ранами гоїтимуться тисячі років, споєні отрутою поля перестануть колосити пшениці.Не брудніть мене, не засмічуйте, бо я – ваша мати, і що ви без мене?»

Найважливіша проблема XXI століття

Захищаймо воду!В.Сарай – класний керівник.

" Водо, у тебе не має ані смаку. ані кольору, ані запаху, тебе не можливо описати, тобою насолоджуються, не відаючи, що ти таке. Не можна сказати, що ти необхідна для життя: ти саме життя., Ти сповнюєш нас радістю, яку не поясниш нашими почуттями. Ти найбільше багатство у світі..."

Антуан де Сент-- Екзюпері.

Мета: формувати екологічну культуру й етику вихованців, учити їх будувати свої взаємини з навколишнім світом з позицій поваги до природи. Форма проведення — прес-конференція.Учні — "кореспонденти газет, журналів та інших ЗМГ — ставлять питання, їм відповідають заздалегідь підготовлені учні, які виступають у ролі вчених, природоохоронців, експертів, лікарів, політиків і т. д. І. Вступне слово класного керівника.Все своє життя ми живемо поряд з великою святинею - водою. Ми освячуємо землю, просячи у Бога благословення плодородства, ми освячуємо хліб, щоб утолити голод, і - воду, бо вона дає нам життя. З давніх давен люди цінили і боготворили воду, надавали їй чудодійних властивостей. У одному із семи таїнств Православної Церкви - Таїнстві Хрещення вперше новонародженого тричі окунають у купель з водою, як символ очищення від батьківських гріхів,символ оновлення, символ відродження. Наші предки, коли бажали міцного здоров`я казали "Будь здоровим, як вода...". А згадаймо

100

древні казки, у яких добрі молодці оживали окроплені "живою" водою, злі - помирали від "мертвої". Чи могли уявити в той час казкарі, що "мертвою" стане майже вся вода через ХХ століть, завдяки безгосподарності людини. Ми щороку робимо Хресний хід "на Йордан" , освячуємо воду , бо вважаємо її най більшим Даром Божим. То чому ж сьогодні у ХХІ сторіччі, завдяки вандалізму людини, кожен третій житель планети відчуває нестачу питної води, а що 20 хвилин на Земній кулі помирає дитина, від того, що вживає неякісну воду."Я цікавлюся майбутнім, оскільки наміряюся провести в ньому решту свого життя", — ці слова належать Чарльзу Кеттерлінгу, але під ними може підписатися кожна людина, небайдужа до завтрашнього дня. Особливо актуальні вони для вас, молодих, адже ваше життя тільки почалося і для вас здійснення всіх планів, задумів, мрій — у дні завтрашньому. Та у нас, людей XXI століття, усе більше підстав для тривоги за майбутнє. Двадцяте століття залишило нам видатні досягнення фундаментальних наук — фізики, хімії, кібернетики, астронавтики, біології, медицини і т. п. Та хоч би якими фантастичнимидосягненнями тішилося людство, настав час розуміти, що вони мало важать, коли на Землі немає порядку, коли життя- на планеті опинилося під загрозою через екологічну ситуацію, котра вже близька до критичної через масштаби впливу людини на біосферу (область існування всього живого на планеті), через неузгодженість діяльності людини з законами природи й розвитку життя на землі. Прийшла пора людству усвідомити: часи, коли добробуту можна було досягти за рахунок пограбування й руйнування природи, добігли до кінця. Далі — прірва. Далі — отруєння й вичерпування останніх водних запасів, перетворення Землі на безводну пустелю. Далі — економічні й демографічні потрясіння. Далі — гальмування (або примусова зупинка) розвитку людської цивілізації. Страшно, чи не так? Чи можна цьому запобігти?

Порятунок світу в опануванні всіма новим мисленням. Особливістю нового мислення є наявність у ньому природоохоронної складової. Вона дістала назву енвайроментальності, що в буквальному перекладі означає "мислення довкіллям". Це здатність особи повсякчасно охоплювати думкою наслідки від її намірів і дій на довкілля. Наділена енвайроментальністю особистість мислить себе часткою природи, невіддільною від довкілля. Щоб оволодіти новим мисленням, екологічною етикою, найперше треба усвідомити масштаби загрози, яка нависла над Планетою людей. Людство все більше відчуває згубні наслідки антропогенного впливу на довкілля, що вже привів до зникнення багатьох видів рослин і тварин, глобального потепління внаслідок "парникового ефекту", зсувів, землетрусів і т. д. Та найбільшою небезпекою для людства і всього живого на нашій планеті є вичерпування питної води. Головна проблема, яку негайно повинно розв'язувати людство, є темою нашої нинішньої зустрічі. Проведемо її у формі прес-конференції. Уявіть себе працівниками ЗМІ, а ваших друзів, що заздалегідь підготувались відповідати на питання, — людьми, компетентними в галузі екології. Ставлячи питання й відповідаючи на них, будемо пам'ятати також про культуру мовлення й етику спілкування. ;

II. Прес-конференція.

101

(Учень, який ставить питання, перед тим називає себе і назву газети, журналу, телевізійного каналу тощо, які він "репрезентує" . Ведучий надає слово для відповідей, називаючи "наукове звання", "посаду", організацію, яку "представляє" той чи інший доповідач.

Питання 1:— Як відомо, в природі ніщо не зникає безслідно, а лише

переходить з одного стану в інший. Колообіг води — наочний тому приклад. То які є підстави для тривоги про наближення планетарної спраги? Куди подінеться вода?— Слово має "представник ООН"...— Справді, природа завдяки чудесній властивості води набувати потрібних агрегатних станів створила найефективніший спосіб забезпечення світу прісною водою: вода в ній здійснює безперервний кругообіг, поширюючись атмосферними потоками на великі відстані від місць випаровування вглиб материків, а потім повертається назад у Світовий океан.

Явища, які відбуваються на планеті, — це щось на зразок частин єдиної "сонячної машини", які приводяться в дію Сонцем і взаємодіють одна з одною. Сонце нагріває поверхню суходолу й Світового океану і випаровує з них воду. Випаровуючись, вода звільняється від солей і у вигляді пари надходить в атмосферу, звідки, охолоджена, конденсується й випадає на землю прісною, очищеною, а саме прісна вода, яку ми називаємо питною, потрібна для підтримки життєдіяльності біосфери.

"Сонячна машина" з випаровування, опріснення, очистки й доставки води в усі куточки планети діє безвідмовно і безперервно. "То звідки ж проблема?" — запитаєте ви. Проблему породила людина. Розмірковуючи над феноменом створеної Людиною "другої Природи" і даючи їй величну назву ноосфери — "сфери розуму", великий український учений В.Вернадський ще не бачив того, до чого призвело втручання людини у природу. Він не дожив до цього.

Ноосфера у процесі свого розгортання створила загрозу життю на планеті — загрозу для існування біосфери.

Руйнування природи у XX сторіччі набуло катастрофічного прискорення. За даними американських учених, 97% усієї води становить Світовий океан, а прісні запаси — лише 3%. І якщо ці 3% прийняти за 100% прісної води, то вони розподілятимуться таким чином: Вічний лід і сніг — 68,7%. Грунтові води — 30, 1%. Вічна мерзлота й підземна крига — 0,9%. Озера, ріки і болота — 0, 3%.Хоч як не облікуй, але це вся вода. І більше її на землі ніколи не буде. При зростанні чисельності землян ідеальна частка прісної води на душу населення неухильно зменшуватиметься. При цьому навіть ці 3%, що припадають на прісну воду, далеко не завжди можуть бути спожиті.Більша частина прісноводного запасу планети залишається недосяжною для людини. З цього невідворотно випливає, що доля людства безпосередньо залежить від запасів прісної води.

Людська історія триватиме стільки часу, наскільки в розпорядженні людей залишатимуться доступні запаси прісної води.

102

Треба сказати, що запаси води на планеті нерівномірно розподілені, що зумовлено насамперед кліматичними й географічними умовами, а вже потім рівнем споживання води і чисельністю населення. Вже нині більша частина людства потерпає від нестачі прісної води. Країни, розміщені у помірному кліматі, забезпечені водою краще, у жаркому й посушливому — гірше. Але й там, де сьогодні прісної води ще нібито багато, запаси її невблаганно вичерпуються.

Причини вичерпання запасів питної води полягають у надмірному її споживанні заради рівня життя і прибутків; у надмірному забрудненні вод; у надмірній чисельності населення; у нещадному втручанні в літосферу (земні надра); у винищенні рослинного покриву; у несприятливій зміні клімату на планеті; у недосконалих технологіях водокористування, водоспоживання й водоочищення; у низькій культурі водокористування більшої частини людства. З другої половини XX — поч. XXI століття Земля що далі, то більше стає Планетою Спраги.

Питання 2:—Які із названих вами причин найбільш згубні для водних запасів?

Відповідь дає "член Всесвітньої ради по водних ресурсах".— Кожний із названих фактів несе велику небезпеку.— Запаси прісної води повсюди вичерпуються. А її споживання нестримно зростає. Однак людство не вживає ніяких запобіжних заходів. Протягом XX сторіччя попит на прісну воду зріс у 6 — 7 разів. Загрозливе становище виникло на початку XX століття. Але тривалий час проблема не привертала належної уваги. Водні запаси витрачались безконтрольно і належним чином не оцінювались. Недооцінка важливості раціонального витрачання водних ресурсів у багатьох регіонах призвела до стрімкого вичерпування й забруднення водних ресурсів.

Початок глобальної водної кризи датується серединою XX ст. Повідомлення про стан прісних водойм на планеті тривожний. Наприклад, у Польщі тільки у п'ятьох річках вода придатна для пиття. А три чверті польських річок та інших поверхневих водойм через надмірне забруднення непридатні навіть як технічна вода і не годяться не те що для пиття, а й для використання в промисловості. Ще гірше в Україні: води наших вітчизняних поверхневих водойм уже давно не відповідають нормам, встановленим для питної води. Реальне становище в Україні значно гірше, ніж у Польщі, бо

Україна за запасами прісної води на душу населення посідає у списку країн Європи передостаннє місце... Незадовільне становище з водозабезпеченням і в багатьох інших країнах, де є розвинена індустрія і сільське господарство.

Неочищені виробничі стоки в деяких слаборозвинених країнах скидаються прямо в річки. Населенню цих країн дуже загрожують токсичні забруднювачі. Заводи не мають очисних споруд, внаслідок чого промислові території отруєні хімікатами, токсичними металами. Так, аналіз води із струмка в густонаселеному районі Танзанії, де розміщені велетенські нафтові термінали, засвідчив, що вона містить ртуть і свинець. Бідність змушує населення брати воду із струмка, який забруднюється дощовими й побутовими стоками, хімікатами, промисловими скидами, добривами.

103

Отруєна вода, якою люди поливають городину, з продуктами харчування Попадає в організм. Люди добре усвідомлюють загрози, але, не маючи вибору, змушені споживати ту воду, яка є. Вода з альтернативних джерел їм недоступна через бідність.

Та навіть у Європі, яка вважається благополучною за показниками забезпеченості жителів питною водою, за даними Всесвітньої охорони здоров'я, 100 000 000 осіб позбавлені доступу до якісних джерел водопостачання. Складність проблеми у тому, що навіть найбільш розвинута держава, яка приділяє максимальну увагу водній етиці, неубезпечена від планетарного лиха. Адже вода перебуває у безперервному русі, вона не знає кордонів. Навіть у незайманих куточках природи, де рідко або й ніколи не бувають люди, водойми нині втрачають свою первозданність і кришталеву чистоту. Забруднення вод стало планетарним.

Питання 3:—Які наслідки забруднення Світового океану від

транспортування нафти?Відповідає "експерт з питань забруднення довкілля".— Танкер зазнав катастрофи. Нафта через пошкодження у судні

вилилася в море. Нафтова пляма вкрила значну поверхню води, розтеклася тонкою плівкою, непроникною для кисню. Під дією вітру і течій нафта досягає морського узбережжя. Природа неспроможна власними силами очистити воду від нафти. її збирають спеціальні судна. На ліквідацію аварії рушають загони професійних і добровільних захисників природи. Це один сценарій. А може бути й інший. Нестійка плівка нафти збивається у шматки і тоне, отруюючи собою морську рослинність і гідробіонтів. Та минає час, і шторми знову виносять її на поверхню. Розлита нафта забруднює узбережжя, нищить морські рослини, рибу, планктон, тварин і птахів. Скупані у нафті, морські тварини й птахи приречені на загибель. їхнє хутро і пір'я злипаються, втрачаючи водостійкість. Морські птахи не можуть ні літати, ні триматись на воді, а відтак і добувати собі харч. Злипле пір'я і хутро більше не гріють потерпілих морських тварин і птахів, і вони гинуть від переохолодження. Птахи ще й отруюються, ковтаючи шматки налиплої нафти, яких прагнуть позбутися. Гине і риба. Наскільки поширені такі випадки? У 50-х роках XX ст. вважалося, що у Світовий океан за рік потрапляє приблизно 2 000 000 тонн нафти. Втрати нафти були пропорційні кількості транспортованої нафти і вже за 10 р. зросли у 5 разів. Ще за 10 р. кількість нафти, що потрапляла у водне середовище при транспортуванні, вже вимірювалась в межах 12—15 мільйонів тонн. Нині ці показники вже сягнули показників у 20 — 25 разів більше, ніж цифра, названа в 50-х роках.

Це й справді становить велику небезпеку для планети й людства. Наявність у 1 літрі води всього лише 0,01 мілілітра нафти загрожує загибеллю планктону, малькам та ікрі багатьох видів риб. Лишається тільки дивуватися, якою моральною потворою треба бути, щоб не тільки зливати з танкерів залишки нафти, а й просто мити автомобілі у відкритих водоймах, якщо навіть такі мікродози нафти при потраплянні в воду мають фатальні наслідки для живої природи. Не менш згубно впливає плівка.

Розтікаючись на величезні площі, нафтова плівка перешкоджає процесу дихання і харчування морських водоростей, фітопланктону, які виробляють кисень і поглинають з атмосфери вуглекислий газ, це погіршує склад

104

атмосфери і приводить до винищення, парникового ефекту. Нафтова плівка, яка вкриває величезні водні простори, перешкоджає нормальному випаровуванню води з поверхні океану і формуванню дощових хмар, чим порушує кругообіг води у природі, залишаючи значні регіони землі без атмосферних опадів, а поверхневі водойми — без надходження води. Питання 4:— Який вплив на водні ресурси планети мають викиди відходів і сміття? Відповідає "санітарний лікар".— Вплив не менш згубний, ніж виливи нафти. Міжнародними експертизами встановлено, що "майже 70% забруднення морського середовища пов'язано з наземними джерелами, включно з великими і малими містами, сільським та лісовим господарством і туризмом.

Головні джерела забруднення морського середовища, крім нафти, — це стічні води, відстійники, сміття, радіоактивні відходи, важкі метали, що не розкладаються, або, розкладаючись, накопичуються в живих організмах і знищують їх, а також передаються далі по харчовому ланцюгу.

Звалища побутового сміття як організовані, так і стихійні, часто отруюють грунтові запаси прісної води на довколишніх територіях. Централізоване водопостачання міст передбачає і централізований відвід. Адже використану воду треба кудись діти. Однак всупереч очевидності такої вимоги дотримуються не скрізь і не завжди. У місцях значного скупчення населення, де є централізоване водопостачання, але нема централізованого водовідведення, стічні води можуть заболочувати ґрунти, призводити до поширення інфекційних хвороб та спричинення зсувів грунту, підтоплювати і руйнувати приміщення, а також може статися проникнення стоків у водоносні шари, з яких беруть питну воду.

Вченими встановлено, що навіть ліки, які побувають у людському організмі чи тваринному і будуть виведені з сечею чи послідом, опиняючись у навколишньому середовищі, починають поводитись не так, як належить лікам. Пройшовши через живий організм, стають значно токсичнішими і реактивнішими й набувають здатності легко розчинятись у воді. Те, що було

раніше ліками, стає отрутою. У такий спосіб в довкілля потрапляє від ЗО до 90 процентів антибіотиків, отруюючи місцеві водойми і водоносні горизонти.

Так, британські поборники чистого довкілля виявили у воді, яка подається централізованим водопостачанням жителям столиці, сліди досить поширеного антистресового препарату, який називається прозак. Він реєструвався в питній воді в таких кількостях, які можуть становити загрозу для здоров'я і навіть для відтворення людської популяції, оскільки постійне вживання мікродоз цих решток, як вважають фахівці, може сприяти розвитку безпліддя. Треба сказати, що вода з централізованих джерел водопостачання Лондона вважається однією з найкращих у світі. Тож якщо попадання лікарського препарату у питну воду спричинило таку загрозу для Лондона, то можна уявити її реальний масштаб у інших куточках світу, де показники якості питної води поступаються лондонським. За повідомлення журналу

105

"Тайм" наприкінці XX століття 3 400 000 осіб щорічно помирають від хвороб, прямо пов'язаних із вживанням забрудненої води.

Вихід із становища, що склалося — це утилізація сміття, різних промислових відходів, очистка газових та рідких викидів. Це, звичайно, потребує великих вкладень. І хоч існують природоохоронні закони, ними часто нехтують у гонитві за максимальними прибутками власники підприємств-забруднювачів, від яких буває залежною не лише місцева влада, а й керівництво держави.

Загальне завжди складається з часткового, і якщо не вживати заходів проти конкретних забруднювачів, навіть найменших (сумарна шкода від них, як відомо, насправді найбільша, бо дрібні порушення надто поширені), то й загальну ситуацію ніколи не вдасться поліпшити.

Питання 5:— Якої шкоди завдають "кислотні опади?" Відповідь дає член організації "Зелений світ".— Вважається, що у 1972 році у Великобританії випав перший в історії кислотний дощ. Та кислотними виявилися не тільки британські дощі, а й сніг, і мжичка, і туман. У цьому швидко переконалися жителі й інших промислово розвинутих країн.

Лихо спричинили атмосферні опади, які містили їдкі розчини сірчаної та азотної кислот. Біду несли краплинки води, які, пролітаючи у хмарах, змішувалися з промисловими викидами в атмосферу. Що більшими ставали промислові й побутові викиди в атмосферу, то небезпечнішими й концентрованішими ставали й кислотні опади. Поєднуючись з продуктами спалювання вугілля й мазуту, до складу яких входить сірка та азот, часточки води в дощових хмарах перетворюються в краплини розчинів кислот, що випадають на землю.

Одна дощова краплина вагою 50 млг при падінні з висоти 1 км "промиває" 16 л повітря, а 1 л дощової води захоплює з собою домішки, які містяться у 300 тис. літрів повітря.

Ці промовисті цифри не потребують коментарів. І без них зрозуміло, чому від дощової води, що споконвіку цінувалася за свій склад і смакові якості, нині доводиться категорично відмовитися.

Руйнівний потенціал породженого людиною лиха такий великий, що спроможний погубити природу у значних масштабах. Ось деякі приклади.

Кислотні опади кінця XX століття знищили дві третини тисових і букових лісів Великобританії. У 4000 озер Швеції через кислотні опади наприкінці XX ст. загинула вся риба.

Від кислотних дощів загинуло від 30% до 50% лісів Північної Америки. Кислотні опади здебільшого переносяться з одних країн у інші. Промислові викиди в атмосферу можуть робити одні держави, а потерпати від них інші. Це спонукає країни до вироблення способів колективної безпеки.

Питання 6:

106

— Чого більше від використання пестицидів: користі чи шкоди? Відповідь дає "спеціаліст з хімічного захисту рослин".— Швейцарія дуже береже свої водні запаси. Тому коли в озерах цієї благополучної країни виявили концентрацію небезпечного пестициду ДДТ, що в 100 разів перевищила допустиму норму, це попервах було важко пояснити. ДДТ потрапив до Швейцарії з Африки, де його застосовували для захисту врожаїв сільськогосподарських рослин, щоб відвернути загрозу голоду. Його занесли разом з дощовими хмарами південні вітри. Швейцарія, яка ніколи не застосовувала ДДТ, була ніби покарана за те, що саме швейцарський хімік Поль Мюллер винайшов цей пестицид, за що навіть був удостоєний Нобелівської премії. На той час були виявлені тільки корисні властивості цієї сполуки, а про шкідливість його світові ще не було відомо. За її нищівну дію на комах, кліщів, мошву, грибки, гризунів та інших ворогів роду людського і нібито нешкідливість для людей і дали їй назву "пестицид", утворену з двох слів: "пестіс" — "зараза", "чума" і "циде" — убивати. Американці ЗО після Другої світової війни посипали порошком ДДТ навіть своїх солдатів, щоб уберегти їх від вошей. І перш ніж світ дізнався про небезпеку, ДДТ встиг набути багатьох прихильників, виробників і споживачів.

Від застосування тільки одного цього пестициду на планеті загинуло 200 видів комах, причому не тільки шкідливих. Згодом з'ясувалося, що пестициди несуть велику загрозу і для людей, провокуючи онкологічні захворювання і генетичні зміни. Згубні наслідки далися взнаки з часом, коли вже було пізно запобігати лихові.

Через виняткову живучість ДДТ (він не розкладається у природі протягом 15 років) та здатність поширюватися на значні відстані, його було виявлено навіть у яйцях пінгвінів, які населяють найчистіший і безлюдний континент — Антарктиду! Можна лише уявити, скільки ДДТ потрапило у довкілля, щоб спричинити планетарне забруднення. ДДТ входить до "брудної дюжини" — 12 найнебезпечніших стійких органічних забруднювачів, до якої загалом включено 9 сільськогосподарських пестицидів.

Ви запитали про користь і шкоду від пестицидів. Вважається, що їх застосування гарантовано зменшує втрати врожаїв щонайменше на 15% — 20%. А про шкоду ви чули.

Кожне наукове дослідження мітить у собі потенційні достоїнства і вади, певну частину яких важко передбачити.

Створення нових речовин з передбачуваними властивостями не припиняється, хоча природа може запропонувати значно ефективніші способи захисту сільськогосподарських рослин. Та люди, з одного боку, надто погано знають природу і її можливості, а з другого, не хочуть її знати, за всяку ціну прагнучи збувати продукцію своїх підприємств. Навіть на невеликих городах чи дачних ділянках, де при бажанні можна вручну винищити шкідників, наприклад, колорадського жука, люди застосовують пестициди.

107

Скромний кенійський учений Зайдін Кан дослідив, що для підвищення урожайності кукурудзи у Східній Африці замість пестицидів можна застосовувати місцеві бур'яни, які приваблюють традиційних шкідників урожаїв. Ці бур'яни стають для шкідливих комах ласощами, в обмін на які вони не чіпають сільськогосподарських культур. Завдяки застосуванню цих трав, каже Кан, урожай зріс на 60 — 70%. Однак голос ученого лишився непоміченим, Нобелівської премії, на відміну від винахідника ДДТ, йому не дали і місцеві фермери застосовують пестициди.

У Китаї для боротьби з найбільшою за останніх 25 років навалою сарани було випущено на поле 700 000 спеціально підготовлених качок. Світські птахи були навчені за сигналом свистка харчуватися сараною. Цього виявилось досить, щоб за короткий час у них виробився рефлекс поїдання комах. Результат застосування свійських птахів — природних ворогів сарани — перевищив показники застосування пестицидів.

Питання 7:— Сьогодні в світі лунає багато звинувачень на адресу

України за радіоактивне забруднення, викликане Чорнобильською катастрофою. Наскільки справедливі ці звинувачення?

Відповідь дає представник Міжнародного агентства з використання атомної енергетики в мирних цілях (MATATE).— Аварія на ЧАЕС, без сумніву, найбільша техногенна катастрофа в історії людства, яка сталася 26 квітня 1986 р. Внаслідок вибуху, який зруйнував реактор 4-го енергоблоку, продукти розпаду попали в атмосферу й розсіялись на величезні території, що спричинило забруднення грунтів і вод і позначилось на здоров'ї сотень тисяч людей. Жодна катастрофа XX ст. не мала таких тяжких наслідків для довкілля й здоров'я людей, як чорнобильська. Після неї в багатьох країнах світу розпочався рух за відмову від використання атомної енергії. В свідомості людей склався характерний стереотип загрози радіоактивного зараження планети пов'язувати з Чорнобилем. Чи це вина, чи трагедія України— це питання іншого характеру (у 1986 р. Україна не була суверенною державою і питання розміщених ядерних об'єктів вирішувались у Москві). Звернемось до статистики, яка характеризує стан радіоактивного забруднення планети до Чорнобиля.

У 2004 р. в Атлантичному океані поблизу штату Джорджія (США) було виявлено потужне радіоактивне випромінювання. Під 15-метровим шаром мулу було знайдено атомну бомбу "Марк-15", загублену в 1958 р. під час зіткнення двох військових літаків. Потужність цієї-бомби в 100 раз перевищує ту, що була скинута на Хіросіму в 1945 р. Піднімати й знищувати її військове відомство США вважає економічно невигідним, бо це коштуватиме, на думку експертів, 11 000 000 доларів. Отже, при такому підході, ще не одне покоління американців (і не тільки) буде отруюватись водами, в яких затоплено смертоносний вантаж.

За час "холодної війни" тільки СІЛА загубили 11 атомних бомб. Та це лише маленькі епізоди того, що відбувається. Країнами, на озброєнні яких

108

були ядерні пристрої, у мирний час 32 було здійснено 508 ядерних випробувальних вибухів у атмосфері, на суходолі і під водою.

Тільки в СРСР у мирний час було проведено 132 випробування ядерної зброї на Новій Землі, що у Північному Льодовитому океані, три з яких — у воді. Додайте до цього ще роботу атомних криголамів та підводних човнів, оснащених атомними двигунами, захоронения на дно Світового океану радіоактивних відходів. Тільки з 1961 по 1970 р. військові відомства СРСР затопили в Карському і Баренцовому морях 11 000 контейнерів з радіоактивними матеріалами — відходами бортових ядерних установок підводних човнів та атомоходів.

На початок XXI століття за ступенем радіоактивної забрудненості Світовий океан перевищував аварійні викиди ЧАЕС у 30 разів. Крім цього, океан прийняв величезну кількість хімічної та бактеріологічної зброї, яка ще може заявити про себе страшними наслідками.

На кінець XX ст. виник особливий вид кримінального міжнародного бізнесу. Замість того, щоб переробляти і знешкоджувати токсичні відходи, багаті підприємці за значно менші кошти стали домовлятися з друзями бідних країн про ввезення таких відходів На їх територію з подальшим захоронениям у морських глибинах. Від таких пропозицій не відмовляються деякі країни через економічну скруту або через продажних політиканів, які мають з цього особисту вигоду.

Організація Об'єднаних Націй, міжнародні природоохоронні організації, медики світу, громадськість б'ють на сполох: рятуймо планету сьогодні, бо завтра буде пізно.

Питання 8:Який стан водних ресурсів Закарпаття, і як вони використовуються?Відповідь дає Заступник голови Закарпатьської ОДА…

Основну частину водних ресурсів Закарпаття становлять річкові стоки. Води наявних озер і деяких штучних водойм за кількістю незначні. Вся територія Закарпаття є водозбором басейну р. Тиса яка бере початок у гірських лісах Рахівського району. Тиса має протяжність близько 220 км на території Закарпаття. Загальний стік західних областей складає понад 35% стоку всіх рік України, а половина з нього припадає на річки Закарпаття, хоча його площа становить лише 2,1% площі держави. Ширина долини гірських річок залежить від рельєфу території . Питома водність на 1 людину у Закарпатті значно перевищує середньо українські показники. Водночас, в області відчутна нестача води, особливо для забезпечення населення. Однією з причин цього є великий річний стік води, яка переважно транзитом скидається через територію області у р. Тиса й далі в р. Дунай. Протягом року цей стік дуже нерівномірний. Майже 75% стоку припадає на весняні і осінні паводки і тільки 25%- на інші періоди року. Науковцям Карпатської дослідної станції на гірському лісогідрологічному стаціонарі поблизу м. Свалява встановлено, наприклад, що стиглі букові ліси затримують ( і випаровують) на могутніх кронах

109

бучин до 25% опадів, а вічнозелені смерекові деревостани- аж 37% від кількості опадів. Слід сказати що 400-700 тис. м3. На одного жителя області середньорічний стік становить понад 7 тис. м3, тоді як у середньому по Україні всього 1,1 тис. м3. Якість поверхневих вод за екологічно оцінкою вважається високою (близько до якості природних вод) Озера, ставки, водосховища, яких в області 137, з них 32 високогірні озера не відіграють великої ролі у водному балансі області. Але всі гірські озера мають чисту, прозору воду, дуже екзотичну, оточені багатою рослинністю і мальовничими краєвидами. Це є унікальні екосистеми, котрі мають велике пізнавальне та рекреаційне значення. Підземні прісні води, прогнозний запас яких у Закарпатській області складає 400 млн. м3, з них затверджені запаси – 124 млн. м3 на рік (близько 340 тис. м3 на добу), як найчистіші, мають важливе значення для питного водопостачання. За останні роки спостерігається значне (більш як у 2 рази до рівня 1990 р.) скорочення використання водних ресурсів. Щодо промисловості, то такий спад пояснюється її кризовим станом і це корелює зі зменшенням обсягів промислового виробництва, повним або частковим зупиненням великих підприємств із водоємким виробництвом (машинобудівних, лісохімічних, приладобудівних та інших). У сільському господарстві спад водоспоживання зумовлений, певно, не із зниженням обсягів виробництва, а зі збільшенням частки індивідуальних і малих фермерських господарств, які користуються нецентралізованим водозабеспеченням, а також практично знищенням систем зрошення, які були у колгоспах. У господарсько-побутовому секторі спостерігається зменшення використання води. У 2005 р. на господарсько-побутові потреби використано тільки 20 млн. м3 проти 49 млн. м3 у 1990 р. Населенням раціональніше використовується вола з налагодженням індивідуального обліку забору води в будинках і окремих квартирах. Це позитивне досягнення в плані раціональності природокористування. Запровадження платного водокористування вже почало давати позитивні результати, що видно зі зменшенням обсягів забору води на господарсько-питні цілі. У подальшому це повинні відіграти важливу роль в запобіганні забруднення та виснаження водних джерел, а також у забезпеченні населення водою належної якості. Оцінка питної води у більшості централізованих мереж відповідає санітарним нормам. Однак є значні проблеми в забезпеченні якісною питною водою населення міст і сіл області, особливо правобережної частини м. Ужгород, багатьох сіл і селищ у яких відсутнє централізоване водопостачання взагалі. Із 579 сільських населених пунктів тільки 14 мають нині водопровідні та 6-каналізаційні мережі. У цій сфері потрібно зробити дуже багато, щоб досягти європейських

110

норм. У цілому стан поверхневих вод Закарпаття по забрудненню оцінюється як відносно задовільний серед регіонів України. Питання 9: Що можна сказати про запаси прісної води в Іршавському районі? Відповідь дає: провідний спеціаліст відділу природних ресурсів ... Дефіциту прісної води в Іршавському районі немає. Він добре забезпечений,як ресурсами річкового,так і підземного стоків,що повністю задовольняє потреби господарства та населення району у прісній воді. Найбільшою водною артерією району є річка Боржава, яка має на його території ряд приток: Іршавку,Білку,Кушницю,Синявку та інші. Боржава є джерелом водопостачання таких сіл, як Приборжавське, Кушниця, Довге, Вільхівка, Малий Раковець, Лисичево, Імстичево, Дубрівка, Гребля та інші. Другою за величиною річкою краю є Іршавка, яка протікає через районний центр. Її довжина 40км, а площа басейну 348км2. Іршавка є основною водною артерією не тільки для населених пунктів Іршави, Брід, Загаття, Заріччя, Сільце, Камянське, але і для регіонального ландшафтного парку "Зачарований край", розташованого на території району. Не можна не згадати і про річку Синявка, що живить водою Осій та Ільницю. Отже ці 3 річки разом з меншими притоками відіграють провідну роль у загальному обігу вологи і задоволенні потреб господарства та населення району в прісній воді, бо є основним джерелом водопостачання. Загальний стік річок району становить 572м3/км2 на рік. Важливе господарське значення в районі має і водосховище "Горбок" площа його водозбору становить 50,4 км2,площа дзеркала 246га, а об`єм води 7,4м3.Основне призначення трансформація опадів на меліорованих землях, рибне господарство та зрошення земель. За наявністю підземних вод, придатних для водопостачання, Закарпаття, і Іршавський район в тому числі, належить до найбільш забезпечених водою областей України. Прісні підземні води є одним з основних джерел водопостачання міст і сіл, а також використовують у промисловості. На Іршавщині є не тільки прісні підземні води але й мінеральні. Виявлені такі джерела в с. Доробратово, Мала Розтока, на її базі працює водолікарня, у с. Гребля. Отже Іршавський район добре забезпечений підземними водами , а також має перспективу як у лікувальних так у рекреаційних цілях.Питання 10.Який екологічний стан водойм Іршавщини?Відповідь дає: Головний санітарний лікар Іршавської СЕС...Закон України "Про питну воду та водопостачання ",держава гарантує забезпечити кожну людину питною водою нормативної якості" (стаття 7 ).Щож стосується якості питної води на Іршавщині то можна сказати що за більшістю показників питна вода відповідає нормам, хоча хімічний аналіз і показує надмірний вміст заліза. Якість питної і природної води залежить від її складу та домішок. Загалом вода в нашому районі вважається якісною, а вода в міських проводах містить фтор .Природна ж вода у річках містить домішки як природного так і штучного походження. Питання 11.

111

Які основні джерела забруднень водойм Іршавщини? Відповідь дає: заступник голови Іршавської РДА з питань екології ...Найбільш забрудненими в Іршавському районі є поверхневі води, особливо річки. Основним джерелом їх забруднення є господарська діяльність людини, а саме скидання населенням району побутових відходів у водойми. Береги річок, потічків нагадують сміттєзвалища. Особливо вражають своєю занедбаністю притока Білки - Цугирковиця ( в центрі села Білки ), притока Синявки - потік Широкий ( біля початкової школи в селі Осій), притока Боржави - Лисичанка ( біля водяної кузні). І все це при тому, що в районі налагоджений ценралізований вивіз сміття з дворогосподарств. Це свідчить про низьку екологічну культуру жителів району, а то й повну її відсутність. Але крім сміття наші водойми потерпають і від стічних вод, забруднених продуктами життєдіяльності населення: побутовими мийними засобами, барвниками, відходами промисловості. Наявні очисні споруди в селі Лоза очищають воду лише з більшості стоків житлових будинків міста Іршави та установ. В селах району відсутні централізовані водогони та каналізаційні системи, тому слідкувати за якістю питної води в населених пунктах вкрай важко.

Заключне слово майстра виробничого навчання: "Варвари двадцятого століття" — так український поет Василь Симоненко назвав тих, хто сіє на

нашій планеті "атомні опеньки і гриби". Варвари перейшли і в двадцять перше століття. Забруднюючи наш спільний дім, вони тупо і цинічно

повторяють: "На наш вік вистачить". На їх, може, і вистачить. А на вік дітей, онуків, правнуків?

Ми неодноразово повторяли у своєму спілкуванні: мудрість і розум — не одне і те ж. Із почутого нині вкотре переконались, як багато досягнень розуму послужили злу, стали причинами планетарної екологічної кризи.

Людство повинно стати мудрим і направити свій розум на творення добра, на захист життя на нашій прекрасній планеті.

Кожен повинен усвідомлювати себе часткою людства, взяти на себе частку його обов'язку. Кожен — на своєму місці, зі своїми можливостями, у доступних для себе масштабах має рятувати своє майбутнє і майбутнє своїх дітей та онуків. Щоденно, на кожному кроці, пам'ятай: як не можна зробити щось корисного, то бодай не нашкодь, не стань учасником злочину проти природи. Бо природа злочинів проти себе не прощає. Аналізуючи все почуте сьогодні я можу сказати - бездумне господарювання може привести людство до втрати найціннішого скарбу - чистої води. І сьогоднішню нашу розмову хочу закінчити такими словами: " Ми одержали в спадок невимовно прекрасний і різноманітний сад, але біда в тому, що ми погані садівники, які не засвоїли найпростіших правил садівництва. Недбало ставлячись до цього саду, ми робимо це з благодушним самовдоволенням неповнолітнього ідіота, котрий шматує ножницями картину Рембрандта".

112

Дж. Даррел, англ.зоолог і письменник.

(За книгою Тараса Кінька та Мирослави Кінько "Земля — планета спраги". Київ, 2004).

АНКЕТУВАННЯ УЧНІВ «ЯКБИ Я БУВ КЛАСНИМ КЕРІВНИКОМ»

В.П. Дорчинець – практичний психолог

113

ДПТНЗ «Білківський професійний аграрний ліцей»

Вітчизняна педагогіка повною мірою може пишатись створеним нею інститутом класного керівництва. Саме на долю класного керівника випадає здійснювати більшу частину навчально-виховного процесу. Професійно-технічні заклади ставлять багато вимог до особистості класного керівника, адже його постать є особливою, визначальною для учнів та їх батьків. Коло його обов’язків надзвичайно широке, оскільки завдання класного керівника є згуртування групового колективу, створення для кожного учня комфортних умов перебування в ліцеї, надання можливостей для його розвитку та самореалізації, виявлення творчих здібностей. Завдання, безперечно, мають гуманну мету, але складні за способом реалізації. Всім відомо, що перш ніж діяти, необхідно чітко усвідомлювати мету та наслідки своєї діяльності. Діяльність класного керівника полягає у розв’язанні великої кількості завдань.

Кожен класний керівник – ще й викладач-предметник. Безперечно його хвилюють питання, пов’язані з професійними компетенціями викладача, він прагне діалогу з учнями. Якщо роль викладача-предметника вводити учнів в науку, то роль класного керівника як педагога вводити їх в життя, здійснювати професійне дослідження особистісного розвитку учня: спостереження, педагогічний вплив, корекція, діагностика.

114

Професійне призначення класного керівника забезпечується наданими йому суспільством повноваженнями, які, у свою чергу, вимагають від педагога якісного виконання такого складного завдання – супроводжувати індивідуальне становлення особистості, яка входить до сучасного світу. Класний керівник – осереддя всіх соціальних впливів на учня, він їх фокусує, заломлює крізь призму життєвих цінностей і характеру культури. Тому він здатний робити вирішальний вплив на розвиток особистості учнів. Мета класного керівника – «особистість, здатна будувати життя, гідне людини». Цю мету класний керівник ставить перед собою на початку роботи з першим курсом і задає рух до мети, і завершує цей рух випускаючи групу. Для учнів класний керівник – це «групова мама». Це педагог, для якого робота з учнівським колективом виходить на перший план. Він діяльний, енергійний, його група завжди бере активну участь у всіх заходах. Йому властиво ставати в позицію опікуючого і організуючого. Далеко не всі учні добре себе почувають під «маминим» крилом, зате всі під контролем, усіх «охоплено» діяльністю, і група має добру славу. З метою виявлення недоліків та покращення роботи класних керівників я провела анкетування з учнями на тему: «ЯКБИ Я БУВ КЛАСНИМ КЕРІВНИКОМ».

АНКЕТА 1. Якби ти був класним керівником з яким настроєм приходив би до

ліцею? _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Чи бували б у тебе в ліцеї неприємності? _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Як ти думаєш хто б їх спричиняв? _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Чи бували б у тебе конфлікти з учнями? _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Яку роль на думку учнів, ти, як класний керівник виконував? __________________________________________________________________________________________________________________________

115

___________________________________________________________________________________________

6. Як ти вважаєш, що властиве класному керівникові у ставленні до учнів? ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

7. Як ти ставишся до своєї групи? ______________________________________________________________________________________________________________________________________________

8. Щоб ти порадив своїй групі? _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

9. Якою ти бачиш свою групу? _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

10.Які класні заходи тобі, як класному керівникові подобаються найбільше? ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

11.Що ти знаєш про свою групу (захоплення, мрії)? _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

12.Чи можна вважати, що тобі пощастило бути класним керівником? _____________________________________________________________

116

День п'ятий: Гармонійність взаємин між дітьми і батьками.

ВЗАЄМОДІЯ З БАТЬКАМИ

В.П. Дорчинець – практичний психолог

ДПТНЗ «Білківський професійний аграрний ліцей»

Дбаючи про ефективну взаємодію з батьками, класні керівники враховують важливість таких чинників:

1. Запрошення батьків до співробітництва. Класні керівники нашого ліцею вважають, що батьки

не перебувають в позиції до них. Починають розмову в спокійному тоні, щоб зрозуміти почуття батьків, виявляють стриманість, відкритість. Адже доброзичливість, відкритість у спілкуванні з батьками – перший крок до співпраці з ними.

2. Дотримання позиції рівноправності. Об’єднання зусиль класних керівників та сім’ї учня

можливе за взаємного визнання ними рівноправності. Перший крок робить класний керівник, оскільки до цього його зобов’язує професійний обов’язок.

3. Визнання важливості батьків у співпраці. Класний керівник завжди наголошує на важливій

ролі батьків у вихованні та розвитку учня.4. Вияв любові, захопленості їх учнем. Психологічний контакт із

батьками виникає одразу, як тільки класний керівник виявляє розуміння учня, симпатизує його, бачить позитивні та негативні риси. Батьки, відчувши доброзичливість класного керівника, більш охоче спілкуються з ним, налаштовуються на співпрацю.

5. Пошук нових форм співпраці. Класний керівник пропонує батьківському комітету групи

організувати батьківські збори, разом визначивши їх тематику, структуру тощо. Спостерігаючи, що особливо корисний обмін думками з батьками щодо налагодження взаєморозуміння з учнями. Процес налагодження взаємодії з батьками ефективний, так як класні керівники дотримуються психолого-педагогічних правил та вимог. До них належать:

- використання заходів, спрямованих на підвищення авторитету батьків. У спілкуванні з батьками

уникають категоричного тону, який може спровокувати образи, роздратування. Нормою є стосунки, засновані на взаємоповазі. Цінність їх полягає у розвитку почуття власної відповідальності, вимогливості, громадянського обов’язку як класного керівника, так і батьків;

- довіра до виховних можливостей батьків, підвищення рівня їх педагогічної культури й активності

117

у вихованні. Психологічно батьки готові підтримати потреби ліцею. Навіть ті батьки, які не мають педагогічної підготовки й освіти, з розумінням і відповідальністю ставляться до виховання учнів;

- педагогічний такт, неприпустимість необережного втручання в життя сім’ї. Класний керівник –

особа офіційна, але за специфікою своєї роботи іноді стає свідком стосунків, які приховуються від сторонніх. Якою б не здавалася йому сім’я, класний керівник є тактовним, ввічливим, інформацію про сім’ю використовує лише для допомоги батькам у вихованні учня;

- життєстверджуючий, мажорний настій при вирішенні проблем виховання, опора на позитивні

риси учня, орієнтація на успішний розвиток особистості. Формування особистості учня передбачає подолання труднощів, протиріч у його житті. Це сприймається як вияв закономірностей розвитку (нерівномірності, стрибкоподібний характер, причинно-наслідкова обумовленість, вибіркове ставлення учня до виховних впливів), а тому складнощі, протиріччя, несподівані результати не викликатимуть розгубленості у педагога.

Сім’я – це пристань і гавань, Сюди повертаєшся зновІз мандрів далеких і плавань Тут вічно панує Любов. У сім’ї тісно сплетені подружні, батьківські та дитячі взаємини. Діти гостро реагують на всі зміни в сім’ї. Вони особливо сенситивні до оцінки

118

дорослого, його позиції стосовно себе, до станів матері й батька, зміни стереотипів повсякденного життя тощо. Найгостріше діти переживають порушення контакту з батьками в результаті розлучення, тривалої відсутності одного або обох батьків, внутрішньосімейного конфлікту, відсутності батьківського тепла, відмови від дитини. Тому позитивне спілкування з батьками – найважливіший фактор нормального психологічного розвитку дитини. Існуючі методики діагностики батьківсько-дитячих відносин поділяються на дві групи: одні досліджують міжособистісні відносини в системі «батьки-дитина» очима батьків, інші – очима дитини. До основних методів вивчення сім’ї відносимо: спостереження, бесіди, анкетування, тестування, діагностику, розповіді про сім’ю. І після отриманих результатів ми здійснюємо такі форми роботи:

- загальноліцейні та групові батьківські збори з різних проблем;- науково-практичні конференції за участю батьків;- відвідування сімей;- консультації для батьків;- індивідуальні співбесіди;- анкетування і тестування.

АНКЕТА ДЛЯ БАТЬКІВ

1. Як Ви вважаєте, чи вірно ви виховуєте свою дитину?______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Що Вам заважає вірно виховувати її? _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Які якості особистості вдається Вам виховати у своєї дитини? ______________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Які риси характеру не подобаються Вам у Вашій дитині? _______________________________________________________________________

119

______________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Яку б Ви хотіли одержати допомогу у вихованні? _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

6. Чи цікавитесь Ви навчанням своїх дітей, як часто контролюєте стан ведення зошитів, книжок?_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

7. Чи цікавитесь Ви, які громадські доручення Ваша дитина виконує у ліцеї? _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

8. Чи знаєте Ви з ким дружить Ваша дитина? Як ставитеся до його друзів? _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

9. Що доручаєте зробити своїй дитині вдома? _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

10.Що Ви робите разом з ними, чи часто? _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

11.Чи радитеся Ви з своєю дитиною щодо того, як діяти, як щось зробити? _______________________________________________________________________

120

______________________________________________________________________________________________________________________________________________

12.Чи ділитеся Ви з дитиною своїми радощами, невдачами? _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

13.Чи є у Вас з дитиною спільні для розмови теми, які? _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

14.Як Ви вважаєте, чи є чоловіча і жіноча робота? _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

АНКЕТА ДЛЯ УЧНІВ1. Який склад твоєї сім’ї?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Чим займаєшся на дозвіллі? ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Як проводиш вільний час з батьками? ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Чи часто відпочиваєш з рідними? _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

121

5. Які стосунки в тебе з батьками? ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

6. Чи розповідаєш їм про власні успіхи, проблеми чи невдачі? ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

7. Чи розуміють тебе батьки? ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

8. Як ставляться до твоїх друзів? ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

9. Чи допомагаєш своїм батькам, старшим членам сім’ї? ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

10.Які існують у вашій родині традиції? ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

11.Чи будеш ти виховувати своїх дітей так само, як твої батьки тебе? ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

12.Як би ти хотів змінити стосунки між членами своєї родини? __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Форми й методи роботи класного керівника з батьками учнівВ.Воробканич – класний керівник

Важливою умовою ефективної навчально-виховної роботи є співробітництво ліцею і сімї, яке передбачає належний рівень педагогічної культури батьків. Саме цьому підпорядковані виховні плани роботи класних керівників ліцею, які спирають на систему перевірених досвідом багатьох

122

поколінь найважливіших сімейних цінностей (здоровя, любов та взаємоповага членів сімї, матеріальне благополуччя і духовність).Тісний взаємозвязок ліцею та сімї розвивається завдяки педагогічній освіті батьків і залученню їх до виховної роботи.

Рівень педагогічної освіченості батьків залежить від традицій у сімях, в яких виросли вони, набутих знань, життєвого досвіду здатності до саморозвитку. Майже завжди, на сучасному етапі особливо, у звязку з переходом до нового типу суспільства, утвердження нових суспільних, етичних цінностей, а також із процесами глобалізації, одним із свідчень якого є Інтернет, педагогічна освідченість батків нерідко відстає від реальної педагогічної ситуації, суспільних потреб, очікувань дитини. Тому ми педагоги маємо дбати про постійний розвиток їх педагогічних знань, вдаючись до різних форм роботи, найпоширенішими серед яких є: 1. індивідуальні: відвідування сім'ї; запрошення до ліцею; індивідуальна педагогічна допомога; листування з батьками; дні відкритих дверей; телефон довіри;2. групові: зібрання батьківського активу групові бесіди; групові консультації;3. колективні: загальноліцейні збори; групові батьківські збори; збори-концерти; конференції з обміну досвіду;Традиційні методи і прийоми роботи з батьками: спостереження; бесіди; анкетування.Педагогічний лекторій надає батькам систематизованих знань з теорії виховання, привернення їх уваги до актуальних проблем виховання з допомогою лекцій, бесід.

Позакласний педагогічний всеобуч ознайомлює батьків з проблемою виховання учнів.

В день відчинених дверей показуємо роботу ліцею, привертаємо увагу батьків до проблем виховання. Проводиться серйозна підготовка: оформлення ліцею, організація програми свята(концерту, відвідання виставок, спортивних змагань тощо).

Відвідування батьків вдома – налагодження контактів із сімєю, зясування її загальної та педагогічної культури, умов життя учня, консультування щодо єдиних вимог до учня, обговорення відхилень в його

123

поведінці, вжиття необхідних заходів щодо їх запобігання, залучення батьків до участі в роботі ліцею тощо. Відвідування батьків учнів відбувається маючи запрошення від них або домовившись заздалегідь. Несподіваний прихід класного керівника викликає ніяковість, збентеження батьків. Під час зустрічі підкреслюю позитивне в учня, тактовно звертаю увагу на недоліки, разом помірковуємо над тим, як усунути їх. Створюю атмосферу довіри і доброзичливості.

Листування. Періодично надсилаю батькам листи про успіхи учнів в навчанні, старанність, уважність та відповідальність за доручення. Іноді повідомляю про певні його труднощі, прошу про зустріч.Висловлюю щиру подяку за хороше виховання учня. Лист передаю батькам через самого учня, попердьо ознайомивши його змістом. Найчастіше листування використовую коли не можу зустрітися з батьками вдома або запросити їх до ліцею.

Консультації батькам. Надаю конкретні рекомендації, поради з актуальних для батьків питань.

Запрошення батьків до ліцею. Найчастіше це роблю для конфіденційної розмови про ліцей ні проблеми учня (погана поведінка, неуспішність тощо). Під час бесіди дотримуюся педагогічного такту, створюю атмосферу довіри. Висловлюю свої міркування, відповідаю на запитання батьків, надаю корисні поради. памятаю що надмірне звертання уваги на недоліки учня викликаю у батьків неприязнь, насторогу, навіть якщо маю рацію.

Групові бесіди запитань і відповідей. Сприяють глибокому пізнанню методики сімейного виховання. На них запрошую працівників правоохоронних органів, лікарів, психолога, юриста.

Ознайомлюю батьків з психолого-педагогічною літературою і рекомендую їм літературу відповідно до проблем, які є в учнів, чи в окремого учня.

Залучення батьків до виховної роботиМ.Ісак – класний керівник

У виховному процесі ліцею, крім педагогів, беруть участь батьки, працюючи вгрупових та загальноліцейних батьківських комітетах, виконуючи рекомендації, проханняпедагогів.

Батьківський комітет групи. Створюється з метою демократизації управління виховним процесом, налагодження зворотного зв'язку сім'я — ліцей, для поточного коригування управлінських рішень, забезпечення єдності педагогічних вимог до учнів, надання допомоги сім'ї у вихованні та навчанні учнів. Діє відповідно з положенням про батьківські комітети загальноосвітніх навчальних закладів. До роботи в ньому залучаємо найактивніших батьків, авторитетних людей з високою громадянською свідомістю, які виявляють інтерес до справ групи, ліцею. їх обирають на

124

батьківських зборах групи. На засіданні батьківського комітету обирають голову, відповідальних за окремі види роботи. Батьківський комітет працює у тісному контакті з класними керівниками.

Загальноліцейний батьківський комітет. Обирають на загальноліцейних батьківських зборах із представників батьківських комітетів груп. Тоді ж обирають голову батьківського комітету ліцею, створюють комісії: навчальну, культурно-масової роботи, господарську, трудового виховання і педагогічної пропаганди. Комітет пропонує рішення, які потім обов'язково розглядаються адміністрацією ліцею. До сфери його діяльності входять піклування про санітарний стан ліцею, допомога в ремонті ліцею, організація виробничої практики та працевлаштування тощо.

У роботі з батьківськими комітетами класні керівники,викладачі, майстри виробничого навчання, адміністрація ліцею повинні проявляють тактовність, доброзичливе, уважне ставлення до їх пропозицій, своєчасно реагуюють на них, розуміти, що їх діяльність сприяє спілкуванню, зближенню педагогів з батьками і на цій основі успішному вирішенню багатьох складних питань виховання.

Виконання батьками практичних рекомендацій, прохань. Сприяє підвищенню культури батьків, озброєнню їх педагогічними знаннями і досвідом. Налагодження контактів, спілкування батьків з учнями, класним керівником у процесі виконання педагогічних рекомендацій сприяє зближенню дітей з батьками.

Адресовані батькам рекомендації, прохання найчастіше стосуються таких аспектів ліцейного життя:

— проведення безпосередньої роботи з учнями: індивідуальної (наставництво, шефство), групової (керівництво гуртком за інтересами);

— надання організаційної допомоги класному керівнику: наприклад, сприяння в проведенні екскурсій (надання транспорту), організація зустрічей з цікавими людьми, виховних годин і заходів тощо;

— участі у зміцненні матеріальної бази ліцею, вирішенні господарських питань (допомога в обладнанні кабінетів, виготовлення обладнання, приладів, ремонт тведого інвентаря тощо).

В організації такої роботи з батьками знаходимо їх можливості (чим вони можуть допомогти ліцею), коректно висловлюємо свою пропозицію (групових батьківських зборах).

Взаємодія з батьками

Дбаючи про ефективну взаємодію з батьками, класні керівники враховують важливість таких чинників:

1. Запрошення батьків до співробітництва. Класні керівники вважають, що батьки неперебувають в опозиції до них. Починають розмову в спокійному тоні, щоб зрозуміти почуття батьків,виявлюють стриманість, відкритість. Адже доброзичливість, відкритість у спілкуванні з батьками— перший крок до співпраці з ними.

2. Дотримання позиції рівноправності. Об'єднання зусиль класного керівника та сім'ї учня можливе за взаємного визнання ними рівноправності. Перший крок робить класний керівник, оскільки до цього його зобов'язує професійний обов'язок.

125

3. Визнання важливості батьків у співпраці. Класний керівник завжди наголошує на важливій ролі батьків у вихованні та розвитку учня.

4. Вияв любові, захопленості їх дитиною. Психологічний контакт із батьками виникає одразу, як тільки класний керівник виявляє розуміння учня, симпатизує його, бачить позитивні та негативні риси. Батьки, відчувши доброзичливість класного керівника, більш охоче спілкуються з ним, налаштовуються на співпрацю.

5. Пошук нових форм співпраці. Класний керівник запропоновує батьківському комітету організувати батьківські збори, разом визначивши їх тематику, структуру тощо. Спостерігалось, що особливо корисний обмін думками з батьками щодо налагодження взаєморозуміння з дітьми.

Процес налагодження взаємодії з батьками ефективний, так як класні керівники дотримуються психолого-педагогічних правил та вимог. До них належать:

— використання заходів, спрямованих на підвищення авторитету батьків. У спілкуванні з батьками уникають категоричного тону, який може спровокувати образи, роздратування. Нормою є стосунки, засновані на взаємоповазі. Цінність їх полягає у розвитку почуття власної відповідальності, вимогливості, громадянського обов'язку як класних керівників так і батьків;

— довіра до виховних можливостей батьків, підвищення рівня їх педагогічної культури й активності у вихованні. Психологічно батьки готові підтримати потреби ліцею. Навіть ті батьки, які не мають педагогічної підготовки й освіти, з розумінням і відповідальністю ставляться до виховання учнів;

— педагогічний такт, неприпустимість необережного втручання в життя сім'ї. Класний керівник — особа офіційна, але за специфікою своєї роботи іноді стає свідком стосунків, які приховуються від сторонніх. Якою б не здавалася йому сім'я, класний керівник є тактовним, ввічливим, інформацію про сім'ю використовує лише для допомоги батькам у вихованні учня;— життєстверджуючий, мажорний настрій при вирішенні проблем виховання, опора на позитивні риси учня, орієнтація на успішний розвиток особистості. Формування особистості учня передбачає подолання труднощів, протиріч у його житті. Це сприймається як вияв закономірностей розвитку (нерівномірність, стрибкоподібний характер, причинно-наслідкова обумовленість, вибіркове ставлення учня до виховних впливів), а тому складнощі, протиріччя, несподівані результати не викликатимуть розгубленості у педагога.

Поради класним керівникам і батькамДо тих пір, доки зустріч

класного керівника та батьків буде для учня карою,

розраховувати на повноцінне співробітництво передчасно...

Поради класному керівнику

126

Дякуйте батькам за все підряд. Багато разів за одне й те ж; усім за будь що. Обов'язково при всіх. Дякуйте учням за їхніх чудових батьків. Дякуйте бабусям та дідусям за те, що приймають участь у вихованні внуків. Обов'язково дякуйте татусям — за чудову увагу до потреб ліцею, за будь-який крок назустріч учневі та вам.

Звичайне форми вираження вдячності можуть бути різні. Але обов'язково запам'ятовуються листи вдячності.

Листи — найболючіша тема для багатьох батьків. Як правило, вони просто інформують про те, чого учень не зробив в ліцеї. А якщо тактику змінити й почати писати позитивні речі: хвалити учня, офіційно (письмово) і регулярно? Так, потрібен ваш час, але ж він того вартий!

Батьки не повинні боятися ліцею (згадайте відсутність оптимізму на обличчі батьків, коли виповідомляєте їх про запрошення на чергові зібрання). Батьки не повинні відчувати себе у школі гостями, яких запрошують лише у великі свята.

Ніколи не вживайте термін «викликати» батьків до ліцею! Завжди запрошуйте їх поговорити і обов'язково — заздалегідь. Не практикуйте ситу-ацію: «Щоб завтра батьки були тут!» — адже розмова згарячу завжди приносить тільки зворотній ефект. Поки зустріч класного керівника з батьками буде для учня карою, розраховувати на повноцінне співробітництво передчасно...

Вивчайте батьків (та інших членів сім'ї) — їхні інтереси, сферу професійної діяльності, методи виховання — не як маму Діани або тата Михайла, а просто як дорослих і досвідчених людей, з якими звела вас доля. Серед них є дивовижні люди, і вони стануть відомі іншим завдяки вашій щирій зацікавленості.

Учіться у батьків, адже класний керівник — це не завжди той, хто знає більше, а той, хто знає щось інше. Сьогодні найбільш розповсюджена форма взаємодії класного керівника та сім'ї, - дискусії, тренінги,батьківські збори, конференції, психолого-педагогічні консультації.

□ Ніколи не дорікайте батькам, які не приходять на збори, це не сприяє їхньому бажанню зустрічатися з вами частіше. Завжди щиро (без сарказму!) радійте їхній появі у класі.

□ Обов'язково називайте батьків по імені, не кажіть «мама Діани Клим». Інакше може скластися враження, що батьки важливі для вас тільки в такій ролі.

□ На зборах намагайтеся говорити про проблему, а не окремого учня. А от хваліть — персонально і всіх. Знайдіть кілька теплих слів для кожного учня. Учні змінюються. І часто набагато успішніше, ніж це здається на перший погляд.

□ Особливо ефективно, якщо вам вдасться проаналізувати, чого досягли учні з моменту вашої останньої зустрічі з батьками, а в чому так і не вдалося підняти планку. Виявлення проблеми повинно бути конструктивним: ось є

127

проблема, для її рішення непогано було б зробити такі й такі справи; зі свого боку, а ви зі свого спробуйте...

□ Коли батькам пропонується конкретна й доступна модель застосування їхніх батьківських ресурсів, то віддача збільшується. Тому що цілеспря-мовані дії крок за кроком завжди приносять позитивні результати. Підвищують зацікавленість батьків. Вони частіше звертаються до вас за порадою, а ви, у свою чергу, отримуєте прекрасну можливість послідкувати за розвитком учня в сім'ї.

□ Намагайтеся не критикувати дії колег, дотримуйтесь професійної етики, навіть якщо у вас інша точка зору.

□ За необхідності попросіть батьків про виявлення будь-якої допомоги, детально поясність, чому ви не можете обійтись без них, просіть пропонува-ти інші варіанти рішення проблеми, зацікавлено обговорюйте їх.

Як вести себе класному керівнику, якщо виникла проблемна ситуація і ви змушені

просити батьків про зустріч?□ Запрошуючи батьків до ліцею, запитайте в себе: що я хочу отримати в результаті? Якщо просто висловитись, засудити дії учня або методи вихо-вання батьків, то цей шлях неефективний. Спробуйте знайти конструктивне рішення, адже це полегшить, насамперед, вашу роботу.□ Під час обговорення в присутності учня пам'ятайте: яка б не була його

вина, батьки завжди (принаймні при людях повинні бути адвокатами своїх дітей. Двоє на одного — це не чесно!)

□ Не покладайтеся на чутки. Говоріть тільки про достовірні відомі факти, не заохочуйте нашіптування.

□ Говоріть конкретні речі, старайтеся не вживати такі вирази-штампи як: «погано себе поводить», «не хоче вчитися». Висловлюйтеся ясно: «Не зробив домашні завдання», «Відмовився відповідати на уроці» і т. д., тоді батьками легше буде проконтролювати подальшу навчальну діяльність учня.

□ Пропонуючи можливі спроби вирішення проблеми, не провокуйте дорослих на насилля, цим ви лише налаштовуєте учнів проти себе. Як результат: учні будуть старатися приховувати від батьків дату чергових зборів.

□ При наближенні зустрічі, запитайте себе: чи виправдалися мої сподівання? З якими почуттями батьки йдуть додому? Як подивиться на мене учень завтра? Розвиток учня — складний, неоднозначний процес. І від того, наскільки тернистим і хворобливим буде ваш спільний шлях, залежить, про що буде згадувати людина через десять або двадцять років після ліцею. Куди приведе його та дорога, яку він подолав, опираючись на ваші та батьківські руки? Адже коли тебе підтримують з обох сторін, якось надійніше...

128

Поради батькам

У батьків відносини з ліцеєм часто бувають складні. За три років багато з них так і не можуть переступити через страх відвідування батьківських зборів, «індивідуальної консультації», на яку періодично запрошують класні керівники... Але всі батьки розуміють — роздільність з ліцеєм тягне за собою непривабливі наслідки для обох сторін.

Ліцей не завжди може задовольнити всі запити батьків. Зрозуміло також, що умови в ньому залишають бажати кращого.

□ Не вимагайте від ліцею більше, ніж він може вам дати. Ліцей — це частина життя дитини. Потурбуйтеся про те, щоб ваша дитина жила цікавим життям і після ліцею, тоді можливі ліцейні невдачі не будуть такі руйнівні для її особистості.

□ Класні керівники — як і всі люди — різні. Не узагальнюйте і не переносьте свої незадоволення на весь колектив ліцею. Напевне серед педагогів є ті, з ким ви обов'язково знайдете спільну мову.

□ Під час виникнення неприємної ситуації, пов'язаної з вашою дитиною, запам'ятайте, будь ласка, що ви єдина людина, яка здатна виявити моральну підтримку. Ваше завдання — у ліцеї прояснити ситуацію. А ось інші заходи краще вживати вдома, після спільного обговорення з учнем.

□ Приходячи до ліцею, обов'язково просіть вести діалог на основі конкретних фактів, а не особистих вражень класних керівників. Враження можуть бути дуже суб'єктивні, не варто покладатися лише на них. Постарайтеся отримати різнобічну інформацію про життя учня й аналізуйте її самі.

□ Спробуйте також зрозуміти не тільки особливості поведінки вашої дитини у групі але й загальну атмосферу ліцею. Будь-які вчинки учнів обов'язково пов'язані з соціальним контекстом, у якому вони розвивається. Не поспішайте робити висновки похапцем, не зро-зумівши причини його поведінки.

□ Не приймайте класного керівника правоту апріорі. Зрозуміло, не потрібно обговорювати з учнем тільки негативні якості (вчинки) викладачів, спробуйте в кожному явищі знаходити цю крупинку корисного, яка обов'язково присутня в ньому. Вчіть цьому учня.

□ Намагайтеся регулярно відвідувати батьківські збори. Якщо є можливість, попросіть класного керівника повідомити план зборів і їхню тривалість.

□ На самих зборах піднімайте питання загального характеру, важливі для всіх. Усі проблеми, пов'язані з вашим учнем, найкраще обговорювати підчас індивідуальної бесіди з викладачем. Правильно буде вибрати для цієї бесіди спеціальний час, оскільки після зборів повноцінна розмова може не вийти, якісь нюанси залишаться нез'ясованими.

□ Подумайте, чим би ви могли допомогти ліцею або конкретному викладачу? Не завжди ця допомога мусить виражатися у матеріальній

129

підтримці. Можливо, ви володієте якоюсь цінною інформацією, чи маєте можливість працевлаштування учнів, чи ви могли б дати консультацію з питань, пов'язаних із вашою професійною діяльністю, а можливо, ви можете допомогти ліцею в тиражуванні навчальних матеріалів, забезпеченні комп'ютерними програмами?

□ Ваша участь в житті ліцею обов'язково буде сприятливою не лише для дитини, але й для того середовища, в якому вона знаходиться.

І останнє. Для того, щоб навчити дитину необхідним соціальним навичкам, батьки повинні не тільки розповідати про них, алей демонструвати на практиці. Подумайте, будь ласка, як бачить ваша дитина ваші ділові і особисті стосунки з викладачем? Чи погодилися б ви, щоб вона будувала стосунки з іншими людьми, користуючись вашою моделлю? Якщо так — то вас можна тільки привітати. Якщо ні — у вас ще є час, щоб щось змінити

Підведення підсумків проведеного методичного тижня творчості класного керівника

О.Воробканич – методист ліцеюОт і настав час підвести підсумки проведення методичного тижня

творчості класного керівника. Основне завдання, яке було поставлено адміністрацією ліцею перед вами, класні керівники, виконано. Аналіз підготовлених вами матеріалів – рефератів,виступів, доповідей, проведених виховних годин та позакласних заходів дозволяє нам точно сказати, що ви дійсно відіграєте важливу роль у розвитку особистості учнів, формуванні виховної системи в ліцеї, в поєднанні навчального і виховного процесу учнів. Ми, члени журі, побачили, які нові форми і методи виховної роботи ви застосовуєте при вихованні майбутніх кваліфікованих робітників. Звернули увагу на те, яку велику і змістовну роботу ви проводите з батьками учнів. Управління групою вимагає авторитету. І ми бачили, що ви його маєте, коли були присутні на виховних годинах і позакласних заходах, які ви проводили. Ви ділились досвідом роботи з колегами як досягли хороших успіхів у виховній роботі. Авторитет класного керівника тоді – коли він з різних питань і проблем радиться з учнями, вміє переконати учнів у тому, що їхня думка має для нього значення, міркує з учнем над його проблемою і обговорює різні варіанти рішень. Протягом тижня ми спостерігали, що дійсно вся робота методкомісії класних керівників спрямована на підвищення вашої ролі у розвитку кожного учня, збереження його неповторності, розкриття його потенційних талантів, створення умов для нормального духовного, розумового та фізичного вдосконалення, вивчення нахилів та інтересів учня, вибору для нього такого виду діяльності, де він зможе досягти успіху, активна пропаганда здорового способу життя, налагодження стосунків між учнем та батьками, між учнем та його друзями, розвиток його загальної культури.

130

Будучи активними учасниками даного тижня, ви багато навчились один в одного, отримали методичні поради щодо організації і проведення виховної роботи з учнями та їх батьками, аналізу проведених виховних годин та позакласних заходів тощо.

Молоді класні керівники самоствердились у колективі, отримали від досвідчених колег багатий багаж знань з організації та проведення виховної роботи з групою або окремого учня.Більшість класних керівників приймали активну участь у проведенні методичного питання творчості класного керівника, відчувалась творча конкуренція, вони намагались показати себе і своїх вихованців з найкращої сторони. Залучали до проведення заходів батьків, медичну сестру, практичного психолога тощо. Приміщення, в яких проводились заходи, естетично оформлялись не без участі учнів групи і відповідали тематиці.

Від всіх членів журі хочеться висловити щиру подяку оргкомітету з підготовки методичного тижня творчості класних керівників за хорошу підготовку та якісне його проведення. Вам, класні керівники, особлива подяка за ту роботу, яку ви зробили протягом тижня для колег, учнів та їх батьків. Журі прийняло рішення, що не визначати персонально кращого класного керівника так як кожний із вас вважається кращим з проведеного виду роботи. Всі ваші досягнення будуть враховані атестаційною комісією при вашій атестації, а також при проведенні підсумків навчального року.

131