Науково-дослідний центр "Часи козацькі"

У країнське товариство охорони пам 'яток історії та культури

Ц ентр пам 'яткознавства НАН України і УТОПІК

НОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ

ПАМ'ЯТОК КОЗАЦЬКОЇ ДОБИ

В УКРАЇНІ

Збірка наукових статей

Випуск 17

Київ -2008

УДК 94(477.51)ББК 63.3 (4 Укр.) 46 Н 46

Науково-дослідний центр "Часи козацькі"У країнське товариство охорони пам 'яток історії та культури Ц ентр пам 'яткознавства НАН України і УТОПІК

Рекомендовано до друку Вченою радою Центру пам'яткознавства НАН України і УТОПІК (протокол № 11 від 27 листопада 2008 р.)

Редакційна колегія: Бондаренко І.П.Івакін Г.Ю.Самойленко Г.В.Телегін Д.Я. (відп. редактор) Терпиловський Р.В.Титова О.М. (заст. відп. редактора) Ф ранчук В.Ю.Ш аповал Ю.І.

Н46 Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні: збірка наукових статей / Бібліотечка “Часи козацькі". — Вип. 17. — К., 2008. - 432 с.

До збірки вміщ ено статті та повідомлення, в яких висвітлю ю ться результати вивчення пам 'яток археології, історії, архітектури, писемності українського козацтва, колекцій у музейних збірках, дослідж ення об 'єктів кримськотатарської та османської культурної спадщини.

Для всіх, хто цікавиться історією, археологією, проблемами мовознавства та пам 'яткознавства пізнього середньовіччя.

ISBN 978-966-89991-7-8

© Часи козацькі, 2008 © Ц ентр пам 'яткознавства

НАН України і УТОПІК, 2008

21 вересня 2007 р. розчищена і відновлена криниця була освячена настоятелем Іллінської церкви — о. Володимиром.

Завдяки знахідці на північно-західній частині замчища склався локальний оборонно-житловий комплекс об'єктів, що відносяться до XVII ст.: донжон, вартівня та колодязь (Мал. 1.3). Відкриття колодязя дозволяє також більш точно унаочнити облаштування замку Хмельницьких в Суботові в часи його найвищого піднесення як приміської резиденції гетьмана України.

1. В оссоединение У краины с Россией: Сб. документов. — Т.3. — М осква: АН СССР, 1954. - С. 361.

2. Гугля В.І. Суботів Хмельницьких. — Д ніпропетровськ, 2006. — С. 29.3. М онету виявив Поступайло Є вген — худож ник-реставратор Н ІК З "Чигирин".4. Див.: С лабченко М. О рганізація господарства У країни від Хмельницького до

світової війни. — Харків, 1923. — Т. ІІ. — С. 98.5. У 2005 р. було розпочато газиф ікацію с.Суботів Чигиринського району.

Дмитро Куштан (Черкаси), начальник Археологічної інспекції управління культури Ч еркаської

облдерж адміністрації, Олександр Пашковський (Черкаси), науковий співробітник

Археологічної інспекції управління культури Ч еркаської облдерж адміністрації

Історико-археологічні дослідження Канівського Покровського чоловічого монастиря

Влітку 2007 р. на запрошення Шевченківського національного заповідника (м. Канів) експедицією Археологічної інспекції (керівник Д.П. Куштан) проводилися історико-археологічні дослідження біля підніжжя Чернечої (Тарасової) гори в урочищі Монастирок у м. Каневі. Необхідність таких робіт зумовлена кількома чинниками. Серед головних — випадкові знахідки перевідкладених людських кісток при встановленні пам'ятника Івану Підкові та потреба у локалізації місця розташування Покровського монастиря і його церкви, оскільки навколо місця відновлення Покровського (Тарасового) храму точаться суперечки вже десятки років.

Дослідженням історії Канівського Покровського православного чоловічого монастиря почали займатись ще у ХІХ ст. М. Максимович, І. Фундуклей, Л. Похилевич [6; 7; 8] та інші. У наш час це питання досконало виклав В. Ластовський [6; 7].

Покровський монастир був спадкоємцем відомого Канівського Успенського чоловічого монастиря. Останній знаходився у м. Каневі біля Успенського (Георгієвського) собору ХІІ ст. Заснований монастир у другій половині ХУІ ст. У 1558 р. в обителі був похований відомий козацький ватажок Іван Підкова, а у 1583 р. постригся у ченці Яків Шах, що згодом теж знайшов тут спочинок. Митрополит Іосиф Нелюбович- Тукальський у 1663 р. перепоховав у монастирі померлого у м. Корсуні митрополита Діонісія Балабана, а 25 березня 1669 р. висвятив у диякони майбутнього відомого церковного діяча Св. Димитрія Ростовського. Можливо, деякий час у цьому монастирі перебував Юрій Хмельницький. Останнім настоятелем став архімандрит-преподобномученик Макарій Токаревський, що був знищений татарами разом з монастирем та

27

собором 4 вересня 1678 р. [6, 53 — 55; 65; 127 — 128; 7, 145 — 148]. В цей рік було знищено більшість монастирів Наддніпрянщини. Як правило, для відродження обителей ченці обирали нові місця, а старі залишились до сьогодні під відповідними топонімічними назвами: „Старий Монастир" чи „Старе Монастирище", на якому проблемним є локалізація місця знаходження культових та господарчих споруд XVII ст. Особливістю Канівського Успенського монастиря є зворотній стан речей, оскільки точно невідоме розташування „Нового Монастиря".

Обитель було відновлено «... в лесу над Днепром в 5-ти верстах от города, на том самом месте, которое и ныне называется монастырком ...» — пише Л. Похилевич [8, 542]. Перша документальна згадка промонастир на новому місці від 1 січня 1702 р. іменує його ще Успенським, але надалі він називається лише Покровським. Імовірно, вже у 1711 р. знову знищений татарською навалою. Відновлено монастир у 1750-х роках. У 1760 — 1768 роках перебував під владою греко-католиківРадомишльської єпархії, а згодом, внаслідок Коліївщини, перейшов у православ'я. У квітні 1776 р. обитель остаточно захоплена уніатами. Покровська церква перенесена до Канева і поставлена поруч з напівзруйнованим Успенським собором як шкільна церква училища базиліанів. Це добре проілюстрував Ж.-А. Мюнц у своїй роботі 1781 р. Покровський храм знесено у 1820 р. Пізніше територія монастиря використовувалась з сільськогосподарською метою, залишаючись церковними володіннями, завдяки чому напевне зберігся топонім [3, 98; 6, 53 - 55; 65; 127 - 128; 7, 145 - 148].

Рис. 1. Т опограф ічний план та розр із місцевості ур. М онастирок та округи

28

Вищезгаданий опис Л. Похилевича та топоніми вказують на місцевість, розташовану на південній околиці м. Канева в ур. Монастирок (там й однойменна вулиця). Урочище являє собою вузький, довгий (понад 500 м) мис, похилий у бік Дніпра та обмежений з двох боків глибокими ярами: на заході — Очеретяний яр, над яким здіймається Пилипенкова гора, а на сході — яр, де протікає струмок Меланчин Потік, що під Чернечою (Тарасовою) горою. Більшість площі зайнята приватними садибами та кладовищем, південна частина належить до Канівського природного заповідника (Рис. 1).

Пі,д час попередніх археологічних розвідок, що проводились на території пам'ятки на початку 90-х років XX ст. експедицією сектору рятівних археологічних досліджень Черкаського обласного краєзнавчого музею, на присадибних ділянках було виявлено уламки цегли, кераміки, фрагменти кахлів доби пізнього середньовіччя. За розповідями тутешніх жителів при ритті котлованів зустрічаються кладки з місцевого піщанику на вапняному розчині [2, арк. 25 — 26].

Слід зазначити, що куток „Монастирок" у XIX — першій половині XX ст. був густо заселений гончарами. Про це свідчать старожили та листівка кінця XIX ст. — початку XX ст. з відповідним підписом місцевості, на якій зображений хлопчик, що тримає п'ять великих макітер (одна на голові) на фоні вулиці (Рис. 2). Уламками таких макітер подекуди щільно наповнений верхній шар ґрунту [3, 98].

Експедицією Археологічної інспекції було закладено шість археологічних шурфів. У більшості випадків знайдено матеріали кінця XIX — другої половини XX ст. і лише у двох шурфах (№№ 4 та 6) на південній окраїні кладовища виявлено знахідки рубежу нашої ери та XVIII ст. Стратиграфія шурфів: 0 — 0,1 м — верхній дерновий шар; 0,1 — 0,6 м — темно-сірий гумусований супісок; 0,6 — 0,7 м — передматерик зі світло-сірого слабогумусованого супіску; 0,7 м і нижче — світло-жовтий материковий пісок. Найдавніший матеріал представлений двома дрібними

Рис. 2. Л истівка кінця XIX — початку XX ст. «Наш а У краина. Село М онасты рокъ въ котором ъ похороненъ Ш евченко». (За Т.М. М ацієвською )

29

фрагментами ліпної кераміки: стінки та денця. Останній виявлений in situ у нижній частині гумусованого супіску на глибині 0,5 м. Культурну приналежність цієї кераміки визначити важко, імовірно вона відноситься до зарубин ецької культури (III ст. до н.е. — III ст. н.е.), за аналогією з розташованим поруч поселенням Пилипенкова Гора. Кераміка XVIII ст. являє собою два фрагменти різних коробчастих пічних кахлів: край румпи та кут лицьової пластини (4 х 5 см). Незважаючи на малі розміри останнього, нам вдалося в загальних рисах реконструювати орнамент кахлі. Він являв собою S-подібні завитки, з'єднані між собою перемичками на зразок картушів (Рис. 1). Кахлі з подібним орнаментом виявлені у ряді об'єктів, датованих кінцем XVII — першою половиною XVIII ст. А саме: Чигирині (Рис. 2) [5, арк. 92], Білій Церкві [1, рис. 53; 30:1; 29:3], Києві [1, рис. 45:1], на Правобережній Наддніпрянщині, Чернігові в українському Поліссі [1, рис. 79:2], Святогорському монастирі на Слобожанщині (Рис. 3) [1, 128 — 132]. У верхніх шарах шурфів знайдено предмети часів Другої Світової війни: дві гільзи від гвинтівки Мосіна (7,62 мм).

Таким чином, в результаті археологічних розвідок літа 2007 р. було підтверджено ймовірність розташування Канівського Покровського монастиря XVIII ст. в ур. Монастирок біля підніжжя Чернечої (Тарасової) Гори. У майбутньому планується продовжити історико-археологічні дослідження цієї пам'ятки. Проте, планомірним археологічним розкопкам території монастиря перешкоджає те, що практично вся його територія зайнята приватними садибами та діючим цвинтарем.

Рис. 3. Ф рагменти пічних кахлів перш ої половини XVIII ст.: 1 — м. Канів (ур. М онастирок), 2 — м. Чигирин (за Д.П. Куш таном, 2006), 3 — С вятогорський

м онастир (за З.Е . К равченко, В.В. М ирош ниченко, 2001)

30

1. Виногродська Л.І. Кахлі Середнього Подніпров'я XIV — середини XVIII ст. / Дис. на здобуття наукового ступеня канд. іст. наук 07.00.06 — археологія. — К., 1993.

2. Історико-архітектурний опорний план м. К анева. Том „Археологічні пам 'ятки". — Ч еркаси , 1993 / / Н ауковий архів А рхеологічної інспекції Ч еркаської облдерж адміністрації. — Спр. 60.

3. К анів через плин століть: П утівник / Упорядкув. М ацієвська Т.М. — Черкаси: Брама-Україна, 2006.

4. К равченко Э.Е., М ирош ниченко В.В. И зразц ы XVII в. с поселений среднего течения С еверского Донца / / П роблемы археологии и архитектуры : В 2-х т. — Т. 1. — Д онецк-М акеевка, 2001.

5. К уш тан Д.П., Н азаров О.В., Д яченко О.В. Звіт про науково-дослідні археологічні розкопки у центрі м. Чигирина, рятівні розкопки у м. Ч еркаси та розвідки на території Ч еркаської області за 2006 р ік / / Н ауковий архів Археологічної інспекції Ч еркаської облдерж адміністрації. — Спр. 74.

6. Ластовський В.В. Православна церква у суспільно-політичному ж итті УкраїниXVII ст. (Переяславсько-Бориспольська єпархія): Монографія. — Черкаси, 2002.

7. Л астовський В. Т рахтем ирівський та К анівський м онастирі у XVIII ст. / / П ам 'ять століть. — 1997. — № 6. — С. 145 — 148.

8. Похилевичъ Л, Сказания о населенныхъ местностяхь Киевской губернии. — К., 1864.

Ірина Ковальова (Дніпропетровськ), проф есор каф едри історіографії, дж ерелознавства та

архівознавства, науковий кер івник науково-дослідної лабораторії археології П ридніпров 'я Д ніпропетровського

національного університету, доктор історичних наук

Дослідження Богородицької фортеці 2007 року

Об'єктами археологічних досліджень 2007 р. стала територія Богородицької фортеці та її посаду, який збігається із місцезнаходженням старовинного козацького містечка Самарь [4].

Найбільш цікавими, із погляду на відсутність свідчень про житлову забудову фортеці, зокрема екстер'єр та інтер'єр житла козацької старшини, що на початку XVIII ст. входила до складу гарнізону, виявилися розкопки поблизу так званих Самарських воріт.

Обрання місця досліджень обумовлено зосередженням саме тут переважної більшості знахідок хрестів — тільників [2, 135 — 150; 3, 51 — 68], монет та західноєвропейських жетонів [13, 7 — 10; 14, 62 — 68], товарних пломб [6, 7 — 10; 7, 187 — 190] та печаток [10, 17 — 23], знайдених під час розвідок, що пов'язано із нищівною руйнацією культурного шару через розорювання ґрунту. Про інтенсивність руйнації свідчить сучасне залягання підлог наземних жител на глибині від 0,15 до0,25 м від поверхні, внаслідок чого втрачена більшість деталей інтер'єру.

Прикладом може слугувати наземне житло 2 з розкопу V, яке було зафіксовано на рівні підлоги, що дає можливість встановити розміри: 5,5 х 5 м та квадратну форму будівлі. Максимальна щільність глиняної обмазки спостерігалася під південно-східною стінкою, де розміщено піч, подом котрої слугувала вимостка із каміння 2 х 1,8 м. Численні фрагменти кахлів походять з верхньої зруйнованої частини.

Поруч знаходилась припічна яма діаметром 0,5 і глибиною 0,6 м із встановленою в ній дерев'яною діжечкою, заповненою попелом та

31

І. ДОСЛІДЖ ЕННЯ ПАМ'ЯТОК АРХЕОЛОГІЇ КОЗАЦ ЬКО Ї Д О БИ

С.Пустовалов (Київ)На о. Байда знайдена оселя аристократа............................................................ 3В.Нерода, В.Нестеренко (Черкаси)Ще раз до питання про замок Д. Вишневецького у Черкасах...................... 9П.Деменко, М.Остапенко, Д.Кобалія (Запоріжжя)Підводні дослідження на місці Нової Січі у 2003 та 2005 роках............... 16В.Капуста (Чигирин)Конструктивні особливості бастіону Дорошенка..........................................20B.Гугля (Суботів)Замчище Хмельницьких: нові знахідки...........................................................24Д.Куштан, О.Пашковський (Черкаси)Історико-археологічні дослідження Канівського Покровського................27чоловічого монастиря І.Ковальова (Дніпропетровськ)Дослідження Богородицької фортеці 2007 року ............................................31АВиногродська (Київ)Історико-археологічні дослідження Барської фортеці............................................ 35C.Балакін (Київ)Трапезна церква та палата Печерського монастиря(археологічний аспект)..........................................................................................41Ю.Коваленко (Глухів Сумської області)Археологія Глухова доби українського козацтва XVII — XVIII ст............ 49A.Кондратьев (Димитров Донецкой области)Казацкие поселения в среднем течении Северского Донца...................... 56Г.Свистун (Люботин Харківської області)Житло XVII ст. на Чугуївському городищі.....................................................60B.Приймак, В.Приймак, А.Охріменко, Є.Осадчий (Котельва, Суми)Нові матеріали козацької доби з території Більського городища.............64І.Ігнатенко, А.Цеков, І.Вінніков (Чернігів)Архітектурно-археологічні дослідження будинку Чернігівського полковника В. Дуніна-Борковського................................................................... 69A.Козловський, В.Крижановський (Київ)Деякі конструктивні особливості погребу......................................................... 73І.Головко (Пирятин Полтавської області)Пам'ятки селітроварного виробництва на Пирятинщині..............................82П.Макаров (Нікополь)История селитроварения и производства пороха на Украине.................... 90О.Зажигалов (Київ)Знахідки наконечників стріл на території КПЛ...............................................96B. Яремченко, Р.Луговий, О.Ткаченко (Полтава)Скляні вироби з Полтавської фортеці за матеріалами розкопок 2005 р.. 99О.Пискун (Чигирин)Керамічний посуд XVII - поч. XVIII ст. із колекціїмузею Б.Хмельницького....................................................................................... 105

428

Л.Чміль (Київ)Керамічні тарілки з Арсеналу. Попередні підсумки....................................111Р.Луговий, О.Коваленко, В.Яремченко, В.Верещака(Опішне Полтавської обл.)Гончарні горни XVIII ст. з Решетилівки.........................................................119Ю.Осадча (Дніпропетровськ)Фрагменти кахлів козацької доби(з розкопок Китайгородської експедиції)......................................................124Д.Куштан (Черкаси)Типологія сюжетів центральноєвропейських пізньосередньовічних кахлів (за каталогом В. Бріха кахлів Чеського Національного музею) ... 128 Я.Діденко (Чигирин)Монетно-речовий скарб XVII століття........................................................... 133В.Нестеренко (Черкаси)Козацькі раритети Черкаського обласного краєзнавчого музею............135К.Поворознюк (Хмельницький)Скарб НМ-584 в фондах Хмельницькогообласного краєзнавчого музею........................................................................ 141В.Векленко (Дніпропетровськ)Знахідки натільних хрестів з територіїБогородицької фортеці та її посаду у 2007 р................................................ 145B.Шалобудов (Дніпропетровськ)Фальшиві півтораки з території Богородицької фортеці.......................... 149C.Мірошніченко (Свердловськ Луганської області)Дослідження підземних монастирів України................................................152В.Кобець (Київ)Археологічні підводні дослідження загибелі військовогокорабля XVIII століття в районі мису Тарханкут.........................................155Л.Кучугура (Маріуполь)Домаха в гирлі Кальміуса...................................................................................159В.Парацій (Бережани Тернопільської області)Функціональне використання замкових комплексів Тернопілля:теоретичні осмислення та аналоги історичних традицій.......................... 162І.Голубєва (Київ)Досвід експертного сприяння порушенню кримінальної справиза ст. 298 Кримінального Кодексу України...................................................171

ІІ. ІСТОРИКО-КРАЄЗНАВЧІДОСЛІДЖЕННЯ ПАМ 'ЯТОК ПІЗНЬОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

І.Тоцька (Київ)Церковно-політичне життя України у першій половині XVII ст.і «Софія Київська»...............................................................................................176Ю.Пазинич (Дніпропетровськ)Історико-філософський аналіз української еліти доби козаччини..........181О.Язвінська (Київ)Формування вітчизняної вищої освіти в козацьку добу............................ 185

429

Ю.Ніколенко (Київ)Осередки шляхетської освіти на Правобережжіна час інкорпорації регіону до складу Російської імперії........................... 192К.Івангородський (Черкаси)Етносоціальне значення Запорозької Січі(друга половина XVI — перша половина XVII ст.)........................................ 195І.Ярмошик (Житомир)Історія українського козацтва на сторінках „Encyklopedii Kresyw".........200B.Ластовський (Київ)Остафій Дашкович в «Історії русів» та козацькому літописанні.............. 204C.Ганницький (Черкаси)Міфізація образу Криштофа Косинського як ватажка "селянсько- козацького повстання" (на основі аналізу газетних публікацій70 — 80-х років XX ст.)........................................................................................208М.Жуковський (Нікополь)Історичні місця початку Національно-визвольної війниукраїнського народу середини XVII століття.................................................. 211І.Ушаков (Київ)Хмельниччина і європейська державно-політична парадигма................... 215Д.Бадаєв (Харків)До питання про „Конотопську битву" 1659 р ................................................. 219С.Татаринов (Артемівськ Донецької області)300 років бунту К.О. Булавіна.............................................................................222В.Кочерга (Черкаси)Еетьман Іван Мазепа і Запорозька С іч ............................................................ 228О.Паталах (Херсон)Херсонський пікінерний полк........................................................................... 232Р.Божко (Мариуполь)Документы о взаимоотношениях азовских казаков и мариупольскихгреков в фондах Мариупольского краеведческого музея........................... 237Н.Майнгардт-Гоголь (Хмельницький)Нові об'єкти історії козацької доби на Хмельниччині..................................240A.Іванців (Дніпропетровськ)Українська лінія очима сучасників................................................................... 244О.Коваленко (Полтава)Домогосподарства гончарів в структурі житлової забудови м. ПолтавиXVIII ст. (за матеріалами Еенерального перепису 1765—1766 років)........248Л.Набок (Переяслав-Хмельницький)“Володимир Заболотний — дослідник архітектурнихпам'яток козацької доби".....................................................................................253B.Онищенко (Київ)Сисой Шалматов — різьбяр Запорозької С ічі...............................................255Ю.Мазурик (Луцьк)Печатка містечка Вижви першої половини Х"ШІІ ст.................................. 259Б.Колосок (Київ)Давні назви Луцька...............................................................................................262А.Примак (Київ)Питання збереження Батуринського палацув архівній спадщині М.Ф.Біляшівського.......................................................... 264430

О.Харлан (Дніпропетровськ)До історії церкви святого Архістратига Михаїла села Грушівка Вищетарасівської волості Катеринославського повіту............................... 267

III. ПИСЕМНІ ДЖЕРЕЛА ТА ІСТОРІОГРАФІЯ ВИВЧЕННЯ ПАМ 'ЯТОК УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА

У.Штанденко (Київ)Функціонування дієслівних утвореньу староукраїнських текстах XIV — XVIII ст.......................................................273B.Задорожний (Київ)Особливості наголосу деяких дієслів у "Лексисі" Л. Зизанія.....................276Г.Ярун (Київ)Вживання дієслів у Літописі Самовидця.......................................................... 280Г.Воронич (Київ)Особливості формування середньонаддніпрянського говору XVII ст...... 285Ю.Осінчук (Київ)Церковно-богослужбові книги XVII ст. як джерело лексикиконфесійного стилю української мови............................................................. 288Л.Андрієнко (Київ)Традиційні метафори та сталі вирази у барокових текстах XVII ст......... 293C.Торба (Київ)Концепт „страх" у мовній картині світу українця XVII століття............... 297О.Лазаренко (Київ)Українське козацтво в польській літературі XVII століття..........................300Т.Зарубенко (Київ)Атрибути українського побуту в перекладах „Одіссеї"................................304М.Дем'янюк (Київ)Вплив “Граматики" М.Смотрицького на розвиток українськоїграматичної думки другої половини XVIII ст.................................................. 309Л.Москаленко (Київ)Прийменникові конструкції в Актових книгах Полтавськогоміського суду 2 пол. XVII — поч. XVIII ст. (в + З. в.)..................................... 3110.Царенко (Умань)Образ нечистої сили в Києво-Печерському патерику..................................3171.Синиця (Київ)Лінгвокультурологічний портрет козацтва(за працею Д.І. Яворницького „Історія запорозьких козаків").................. 320Л.Рева (Київ)Микола Чернявський і „Слово о полку Ігоревім"..........................................325Т.Жила ((Умань)Назви на позначення вулиці за особливістю рельєфу..................................335

IV. ТЮРКОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖ ЕННЯ

МШлапак (Кишинев)Янычарские символы в крепостях Молдавии................................................. 340

431

С.Біляєва, А.Мартинюк-Медвецька, К.Присяжний (Київ),Історичний розвиток Турецького барбакану Портового двору Аккерманської фортеці за результатами археологічно-архітектурнихдосліджень, проведених у 2006 — 2007 роках.................................................350Ю.Белик (Керч)Некоторые элементы ограды в османских укрепленияхна примере крепости „Ени-Кале".....................................................................355Л.Красильникова, К.Красильников (Луганск)Сакральные комплексы населениястепей юго-восточной Украины в средние века........................................... 359С.Біляєва, О.Фіалко (Київ)Ізнікська кераміка з розкопок Портового дворуАккерманської фортеці........................................................................................ 364О.Харитонова (Дніпропетровськ)Українське гутне скло в турецькому археологічномукомплексі XVII ст...................................................................................................3700 . Юрченко (Переяслав-Хмельницький),Турецькі фаянсові люльки з Переяслава-Хмельницького...................................373Ч.Зарипова-Четин (Турция, Мугла)Приметы и верования в коротких песнях татар......................................... 3761.Прушковська (Київ)Індійський стильу турецькій літературі (XVII — XVШ ст.)........................... 381Т.Якубова (Київ)Історіографічні матеріали фондів НБУВ про формування східних та європейських військово-культурних традиційу Північному Причорномор'ї (XVI ст.).............................................................384Ю.Кочубей (Київ)Питання методології сходознавчих дослідженьу працях В.В.Дубровського (1897—1966)..........................................................389А.Непомнящий (Сімферополь)К истории украинской тюркологии: Павел Фалёв....................................... 395

V ГІПОТЕЗИ ТА ДИСКУСІЇ

А.Петровський (Южноукраїнськ)Особливе місце Гарду в історії українських земель.................................... 400А.Драголюбов (Сіверськ), С.Татаринов (Артемівськ)Два козака — три гетьмани, або куди йде Бахмутське козацтво? ...........406І.Симоненко (Київ)Як нам відзначити 300-річчя Полтавської битви........................................... 408

V МАТЕРІАЛИ ПОЛЬОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ОСТАННІХ РОКІВ

О.Титова, І.Симоненко (Київ)Дослідження Олешківської січі у 2003 р ......................................................... 416

ЗМІСТ.......................................................................................................................428

432

Наукове видання

НОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПАМ'ЯТОК КОЗАЦЬКОЇ ДОБИ В УКРАЇНІ

В и пу ск 17

Упорядник та відповідальний за випуск

Комп'ютерний набір та макетування

О.М.Титова

В.М.Гоменюк

За вірність та форму викладу опублікованого матеріалу несуть відповідальність автори статей та повідомлень

Видання зд ійснене в межах нам'яткоохоронннх програм Українського товариства охорони пам'яток

історії та культ ури

Здано до набору 10.10.2008 р. Підписано до друку 28.11.2008 р. Формат 60 х 841/16. Папір офсетний. Друк офсетний. Гарнітура Baltika

СТТ. Ум. друк. арк. 26,00. Зам. № 0000 Наклад 150 прим.

Віддруковано з макету замовника в ТОВ “Видавництво “Аспект-Поліграф”.Свідоцтво про внесення до Державного реєстру суб’єктів видавничої справи серія ДК № 1115, від 12.11.2002 р. 16600, Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Шевченка, 109А, факс: (04631) 3-11-08, тел. (04631) 3-18-03, е-таіі: афекї@пе^.икі1е1 леї

Н46 Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні: збірка наукових статей / Бібліотечка “Часи козацькі". — Вип. 17. — К., 2008. - 432 с.

До збірки вміщено статті та повідомлення, в яких висвітлюються результати вивчення пам'яток археології, історії, архітектури, писемності українського козацтва, колекцій у музейних збірках, дослідження об'єктів кримськотатарської та османської культурної спадщини.

Для всіх, хто цікавиться історією, археологією, проблемами мовознавства та пам'яткознавства пізнього середньовіччя.

ІSBN 978-966-89991-7-8

УДК 94(477.51) ББК 63.3 (4 Укр.) 46