Руденко Сергій Борисович_кандидат...

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

СУСПІЛЬНА ГЕОГРАФІЯ

Робоча навчальна програма для студентів напряму підготовки 6.030201 «Міжнародні відносини»

КИЇВ – 2011

.

2

Укладач:

Руденко С. Б., кандидат культурології Затверджено на засіданні кафедри міжнародних відносин Протокол № 1 від 29 серпня 2011 р. Рекомендовано до видання Головною вченою радою університету Протокол № 1 від 12 травня 2011 р.

.

3

ВСТУП

Опис дисципліни та її предмета. «Суспільна географія» належить до циклу професійно орієнтованих дисциплін напряму підготовки «міжнародні відносини» освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр». Викладається на 1 курсі в обсязі 144 год. (4 кредитів), завершується заліком (1 і 2 семестри).

Доцільність вивчення дисципліни «Суспільна географія» обумовлюється необхідністю формування у студентів спеціальності «Міжнародні відносини» геополітичного мислення, яке передбачає вміння вільно орієнтуватися у загальносвітових тенденціях економічного, культурного, військово-політичного розвитку в їх географічному вимірі.

Предмет навчальної дисципліни: географічні аспекти соціально-культурного розвитку людства.

Мета курсу: набуття студентами знань, умінь та навичок просторової орієнтації при пізнанні глобальних соціокультурних процесів пов’язаних із глобальними тенденціями розвитку, проблемами та викликами.

Завдання курсу є вивчення студентами: 1. Глобальних соціокультурних процесів. 2. Ролі міжнародних комунікацій у місці держав на загальносвітовій

арені. 3. Соціокультурних процесів на макрорегіональному рівні. 4. Соціокультурних процесів у державах – світових лідерах та

державах – стратегічних партнерах України. 5. Соціокультурних процесів на мікрорегіональному рівні у

державах – світових лідерах та державах – стратегічних партнерах України.

Ефективність засвоєння дисципліни забезпечується завдяки актуалізації теоретичного матеріалу, яка досягається за рахунок наведення конкретних сучасних прикладів на підтвердження теоретичних положень. Це розвиває у студентів:

1. Навички перманентної аналітичної роботи із новинами, пов’язаними із геополітикою.

2. Усвідомлення необхідності розглядати будь-які явища соціокультурного життя у їх розвитку.

3. Навички роботи із джерелами статистичної інформації та вміння критично аналізувати цю інформацію.

4. Навичок до самостійного, творчого, наукового мислення. Ефективність засвоєння матеріалу на лекційних заняттях забезпечується,

зокрема, роботою із картами, залученням аудиторії до дискусії, усним або письмовим опитуванням з тематики попередніх лекцій, контролю за веденням конспекту.

Процес підготовки рефератів побудований таким чином, щоб студенти, крім поглибленого вивчення лекційної тематики, набули необхідних навичок наукової аналітико-синтетичної роботи, вміли підготувати реферат.

.

4

На семінарських заняттях особлива увага звертається на вміння студентів підготувати доповідь, виступати перед публікою, вміти аргументовано і коректно, на високому теоретико-методологічному рівні, спираючись на широку джерельну базу, відстоювати свою точку зору на досліджуване питання.

В рамках самостійної роботи одним із основних завдань студента є вивчення базової теоретичної літератури, карт, статистичних джерел, виконання самостійної практичної роботи із застосуванням мультимедійний засобів.

Основні теоретичні знання студент отримує під час лекційних занять. В процесі самостійної роботи, підготовки до семінарських занять та написання рефератів студенти вчаться науково досліджувати суспільно-географічноу проблематику, поглиблюють теоретичні знання, здобуті під час лекцій. Цим

забезпечується взаємозв’язок лекційних, семінарських занять та самостійної

роботи. Рекомендації щодо викладання дисципліни. При викладанні курсу

«Суспільна географія» необхідно уникати таких негативних явищ як: 1) Надуживання статистичним матеріалом або повна його відсутність;

використання застарілого статистичного матеріалу. 2) Редукції дисципліни до «картознавства» або відсутність роботи із

картою; 3) Надуживання «тренуванням» пам’яті студентів (запам’ятовування

фактажу без відповідного аналізу) на противагу розвитку їх самостійного, творчого, наукового мислення;

4) Подання матеріалу однобічно, без урахування різних точок зору на предмет і, разом з тим, уникнення проблемного викладу матеріалу;

5) Плутаної і несистемної подачі матеріалу; 6) Надмірне абстрагування, коли суспільна географія занадто

відривається від фізичної, економічна від політичної і т.д. В зв’язку з цим, доцільно дотримуватися наступних рекомендацій:

1) Статистичний матеріал, чітке знання карти має виступати необхідною базою для демонстрації тенденцій соціокультурного розвитку в географічному вимірі, не заміщаючи їх;

2) Суперечності при розгляді проблемних питань мають бути чітко окреслені, викладач має запропонувати шляхи їх вирішення й запросити студентів до обдумування проблемних питань;

3) З точки зору дидактичної ефективності, тематичний план доцільно побудувати дедуктивно: сходження від загального (глобальні процеси) до одиничного (макрорегіони, країни, транснаціональні корпорації, глобальні міста) та часткового (окремі країни та їх внутрішні особливості);

4) Брати до уваги те, що вузька спеціалізація у географічній науці є корисною з точки зору збору даних, проте в навчальному процесі на передній план виходить комплексність подачі матеріалу. Це обумовлено тим, що людське суспільство розвивається у тісній

.

5

взаємодії із ландшафтом. Усвідомлення цього дозволить студентам навчитися бачити усю складність взаємозв’язків в рамках природи та суспільства та всередині суспільства, в результаті чого у них будуть сформовані необхідні навички та уміння систематизувати різнорідний суспільно-географічний матеріал.

СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Навчальна дисципліна «Суспільна географія» оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з чотирьох модулів. Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою за накопичувальною системою. Форми поточного контролю:

- усна відповідь на семінарському занятті; - письмові роботи; - реферати. Модульний контроль: результат вивчення кожного модуля складає

підсумок всіх форм поточного контролю та виконання модульної контрольної роботи.

Підсумкові контролі знань: заліки – проводяться у формі усної відповіді на питання.

Умови допуску студента до заліку та іспиту:

- відсутність заборгованостей з семінарських занять; - відсутність заборгованостей з модульної контрольної роботи; - позитивні рейтингові бали за кожний модуль.

Підсумкова оцінка

За результатами вивчення всього курсу виставляється підсумкова оцінка, що розраховується як середньозважене всіх підсумкових оцінок за всі семестрові контролі (ПО1, ПО2).

За результатами кожного семестрового контролю студент отримує підсумкову оцінку за 100-бальною системою, яка розраховується як сума оцінок з модулів (стартовий рейтинг) та оцінки за заліки за такою шкалою оцінювання:

Курс І, семестр 1

Змістовий модуль 1

(ЗМ1)


(ЗМ2) Залік (КЗ)

Разом (підсумкова

оцінка - ПО1) Максимальна оцінка в

балах 40 40 20 100

Максимальна кількість балів за 1-2 модулі (стартовий рейтинг) – 80 балів. Розрахунок підсумкової оцінки:

.

6

ПО1 = ЗМ1 + ЗМ2 + КЗ

Курс І, семестр 2


(ЗМ1)


(ЗМ2) Залік (КЗ)

Разом (підсумкова

оцінка – ПО2) Максимальна оцінка в

балах 40 40 20 100

Максимальна кількість балів за 3-4 модулі (стартовий рейтинг) – 80 балів. Розрахунок підсумкової оцінки: ПО2= ЗМ3 + ЗМ4 + КЗ

Студент має можливість накопичити максимальну кількість балів у межах

кожного модуля, використовуючи різні способи набуття знань.

Бальна система оцінювання різних форм навчання студента в межах 1-2 модуля

Бали за всі заняття (максимальні)

№ з/п

Назви виду роботи, способи набуття знань

Бали за 1 заняття

Модуль 1 Модуль 2 1. Лекційні заняття:

- конспектування лекцій, експрес-опитування

до 2

2х5=10

2х5=10

2. Семінарське заняття: - усна відповідь, участь в дискусії - письмова доповідь

до 5 до 5

5х1=5 5х1=5

5х1=5 5х1=5

3. Самостійна робота: - аналітичний документ - реферат

до 1 до 5

1х5=5 1х5=5

1х5=5 1х5=5

4. Модульна контрольна робота до 10 10х1=10 10х1=10 Всього за модуль 40 40 Залік до 20 20 Підсумкова оцінка (ПО1) 40 + 40 + 20 = 100 балів

Бальна система оцінювання різних форм навчання студента

в межах 3-4 модуля Бали за всі заняття

(максимальні) № з/п

Назви виду роботи, способи набуття знань

Бали за 1 заняття

Модуль 3 Модуль 4 1. Лекційні заняття:

- конспектування лекцій, експрес-опитування

до 1

1х5=5

1х5=5

2. Семінарське заняття: - усна відповідь, участь в дискусії - письмова доповідь

до 5 до 5

5х1=5 5х1=5

5х1=5 5х1=5

3. Самостійна робота: - аналітичний документ - реферат

до 2 до5

2х5=10 1х5=5

2х5=10 1х5=5

.

7

4. Модульна контрольна робота до 10 10х1=10 10х1=10 Всього за модуль 40 40 Залік до 20 20 Підсумкова оцінка (ПО2) 40 + 40 + 20 = 100 балів

Трансформація рейтингової оцінки Сума набраних рейтингових балів при семестровому контролі переводиться

в оцінки системи оцінювання ECTS. Система передбачає семибальну шкалу (A, B, C, D, E, FX, F) та подвійне (описове та статистичне) визначення цих оцінок.

Підсумковий рейтинговий бал

Підсумкова оцінка за шкалою ECTS

Традиційна екзаменаційна

оцінка

Традиційна залікова оцінка

91 – 100 A – відмінно відмінно 84 – 90 B – дуже добре 76 – 83 C – добре

добре

66 – 75 D – задовільно

61 – 65 E – достатньо (задовольняє мінімальні критерії)

задовільно

зараховано

21 – 60 FХ – незадовільно незадовільно не зараховано

0 – 20 F – незадовільно (потрібна додаткова робота)

не допущено не допущено

.

8

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН для студентів денної форми навчання

Види занять і розподіл годин

№ п/п

Назви тем Всього годин

Лекц. Семін. Сам.

робота Мод.

контр.

Форма контролю

МОДУЛЬ І. СУСПІЛЬНА ГЕОГРАФІЯ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ.

1.1. Вступ до курсу 6 2 4 Дискусія,

усне опитування, конспект

1.2. Природні умови та ресурси як основа розвитку світового господарства

8 2 2 6 Дискусія, усне опитування,

конспект

1.3. Політична карта світу 6 2 4 Дискусія,


1.4. Глобальна економічна система: географічне відображення

8 2 4 Дискусія, усне опитування,

конспект

1.5. Основи демографічної географії 6 2 4 Дискусія,


Модульна контрольна робота № 1 2 2 МКР Всього 36 10 2 22 2 Модульний

контроль МОДУЛЬ 2. ГЛОБАЛЬНА СУСПІЛЬНА ГЕОГРАФІЯ

2.1. Цивілізаційне різноманіття людства 6 2 2 4 Дискусія,


2.2. Глобальні інтеграційні тенденції у географічному вимірі.


конспект

2.3. Політико-географічне та економіко-географічне положення держав та його види.


конспект

2.4. Транснаціональні корпорації та їх роль у світовому господарстві: суспільно-географічний аспект.


конспект

2.5. Культурна глобалізація. Історичні передумови, сучасний стан. Теоретичні засади.


конспект

Модульна контрольна робота № 2 2 2 МКР Всього 36 10 2 22 2 Модульний

контроль Всього за 1 семестр 72 20 4 44 4 ЗАЛІК

МОДУЛЬ 3. СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАЙБІЛЬШ РОЗВИНУТИХ КРАЇН ЄВРОПИ ТА СНД

Соціально-економічна характеристика Німеччини, Франції, Італії та Великобританії.


конспект

Політичний устрій та історико-культурні особливості Німеччини, Франції, Італії та Великобританії.


конспект

Суспільно-географічна характеристика країн Європи, що посідають важливе місце в міжнародних відносинах України.


конспект

.

9

Суспільно-географічна характеристика Росії. Інтеграційні ініціативи Росії.


конспект

Суспільно-географічна характеристика країн Близького Сходу, Кавказ та Середньої Азії, що посідають важливе місце в міжнародних відносинах України.


конспект

Модульна контрольна робота № 3 2 2 МКР

Всього 36 10 2 22 2 Модульний контроль

МОДУЛЬ 4. СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОКРЕМИХ КРАЇН ПІВНІЧНОЇ ТА ПІВДЕННОЇ АМЕРИКИ, АФРИКИ, АВСТРАЛІЇ ТА ОКЕАНІЇ.

Соціально-економічна характеристика США, Мексики та Канади


конспект

Політичний устрій та історико-культурні особливості США, Мексики та Канади.


конспект

Суспільно-географічна характеристика Бразилії, Аргентини, Чилі, Австралії та країн Океанії


конспект

Суспільно-географічна характеристика Індії, Китаю, Японії.


конспект

Суспільно-географічна характеристика провідних країн Африки. ПАР, Нігерія. Країни Північної Африки.


конспект

Модульна контрольна робота № 4 2 2 МКР

Всього

36 10 2 22 2 Модульний контроль

Всього за 2 семестр 72 20 4 44 4 ЗАЛІК Разом з дисципліни 144 40 8 88 8

.

10

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗА МОДУЛЯМИ

МОДУЛЬ 1. СУСПІЛЬНА ГЕОГРАФІЯ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ

ЗАСАДИ

ТЕМА 1.1. ВСТУП ДО КУРСУ

Лекція Вступ до курсу. Об’єктно-предметна область науки. Місце суспільної

географії у системі людських знань. Соціально-економічна географія, політична географія, історична географія, культурна географія, гуманітарна географія.

Завдання для самостійної роботи

• Опрацювати статтю Н.Н.Баранського «Научные принципы географии» [11] (аналітичний документ).

• Практична робота з мультимедійною програмою «Економічна і соціальна географія» або робота із контурними картами.

Запитання для самоперевірки

• Які основні дослідницькі напрями географічної науки? • В чому полягає комплексність в суспільно-географічних

дослідженнях? • Навіщо потрібна суспільна географія для фахівців у сфері

міжнародних відносин? • Джерела: 11.

ТЕМА 1.2. ПРИРОДНІ УМОВИ ТА РЕСУРСИ ЯК ОСНОВА РОЗВИТКУ

СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА

Лекція Природні умови та ресурси як основа розвитку світового господарства.

Роль ресурсів у глобальному соціокультурному розвитку. Класифікація природних ресурсів. Розміщення природних ресурсів. Поняття «світове господарство».

Семінарське заняття Природні умови та ресурси як основа розвитку світового господарства.

• Географія світових запасів нафти й газу. • Розміщення природних ресурсів в Африці. • Природні ресурси країн ЄС. • Природні ресурси Індії та Китаю. • Природні ресурси та боротьба за них: Політичні, економічні та

військові аспекти.

.

11

Історія воєн за ресурси; Проблема «сировинних придатків» Енергетична незалежність як проблема національної безпеки та

оборони (країна за вибором студента).

Завдання для самостійної роботи • Розглянути екологічні проблеми, пов’язані із ресурсним

господарством (аналітичний документ). • Практична робота з мультимедійною програмою «Економічна і

соціальна географія» або робота із контурними картами.

Запитання для самоперевірки • Яка роль ресурсів у розвитку національних та світового

господарств? • Чи кожна країна в повній мірі розпоряджається своїми ресурсами? • Чи можуть країни, бідні на ресурси бути активними гравцями на

ресурсному ринку? • Роль НТП у енергозбереженні та енергозаміщенні.

Джерела: 5, 9, 14.

ТЕМА 1.3. ПОЛІТИЧНА КАРТА СВІТУ

Лекція

Політична карта світу. Історія формування політичної карти світу. Територія та кордони держави. Актуальні територіальні міждержавні суперечки. Класифікація та типологія держав світу.


• Поглибити знання із юридичної термінології, пов’язаної із темою. • Проаналізувати визначення терміну «політика» (аналітичний

документ). • Практична робота з мультимедійною програмою «Економічна і


Запитання для самоперевірки • Що таке політична карта світу? • Які бувають держави за формою правління та державним устроєм? • Проаналізувати історію міждержавних суперечок, поштовхом до

яких були територіальні суперечки? Джерела: 5.

.

12

ТЕМА 1.4. ГЛОБАЛЬНА ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА: ГЕОГРАФІЧНЕ ВІДОБРАЖЕННЯ

Лекція Глобальна економічна система: географічне відображення. Поняття

«світове господарство». Міжнародний поділ праці: історія та сучасність. Поняття «міжнародний поділ праці». Основні концепції міжнародного поділу праці. Фордизм та постфордизм.


• Ознайомитися із «Капіталом» К.Маркса. • Розглянути історію становлення колоніальної системи. • Розглянути питання розподілу праці всередині СРСР і проблеми

економічних зв’язків пострадянських країн (аналітичний документ). • Розглянути концепцію «Золотого мільярда». • Практична робота з мультимедійною програмою «Економічна і

соціальна географія» або робота із контурними картами

Запитання для самоперевірки • Що таке «розподіл праці». • Які основні історичні етапи розподілів праці. • В чому полягає метафоричність поняття «міжнародний розподіл

праці». Джерела: 13.

ТЕМА 1.5. ОСНОВИ ДЕМОГРАФІЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ

Лекція

Основи демографічної географії. Демографічна структура населення світу. Соціально-економічні, расові, етнічні відмінності в глобальному вимірі. Причини міграційних процесів. Історія і сучасний стан міграцій на планеті, соціальні виклики, пов’язані з міграціями.


• Вивчити актуальну демографічну статистику. • Вивчити расово-антропологічний склад населення Землі

(аналітичний документ). • Практична робота з мультимедійною програмою «Економічна і


Запитання для самоперевірки • Які критерії стратифікації населення Землі? • Що таке «міграція», «еміграція», «імміграція»? • Які основні причини міграційних процесів.

.

13

Джерела: 14, 16.

МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 1

Проводиться у формі тесту.

Орієнтовні питання

• Суспільна географія як наукова дисципліна. • Природні умови та ресурси. • Поняття світового господарства. • Політична карта світу. • Виробництво, експорт та мінеральних ресурсів. • Промислове використання корисних копалин • Держави – світові лідери за територією та кількістю населення. • Форми правління та державного устрою країн світу. • Країни – світові лідери в галузі матеріального виробництво. • Демографічні процеси на Землі.

МОДУЛЬ 2. ГЛОБАЛЬНА СУСПІЛЬНА ГЕОГРАФІЯ

ТЕМА 2.1. ЦИВІЛІЗАЦІЙНЕ РІЗНОМАНІТТЯ ЛЮДСТВА

Лекція

Цивілізаційне різноманіття людства. Історія світових цивілізацій. Концепції Тойнбі, Шпенґлера, Данилевського, Бєрдяєва, Гумільова, Еко, Хантінгтона, Павленка. Цивілізаційне протистояння на сучасному етапі.

Семінарське заняття

Цивілізаційне різноманіття людства. • Погляди на цивілізаційний розвиток людства О.Шпенґлера. • Погляди на цивілізаційний розвиток людства С.Хантінгтона. • Поняття «суперетносу» у працях Л.Гумільова. • Погляди на цивілізаційний розвиток людства А.Тойнбі. • Аналітичний документ – за обраною студентом темою.


• Вивчити історію становлення «біполярного світу». • Практична робота з мультимедійною програмою «Економічна і



.

14

• Що таке «цивілізація», «культура», «культурно-історичний процес», «соціокультурний процес», «етнонаціокультурний процес».

• В чому полягає умовність цивілізаційного поділу людства. • Які на сьогоднішній день існують основні цивілізаційні осередки у

світі. Джерела: 15.

ТЕМА 2.2. ГЛОБАЛЬНІ ІНТЕГРАЦІЙНІ ТЕНДЕНЦІЇ У

ГЕОГРАФІЧНОМУ ВИМІРІ

Лекція Глобальні інтеграційні тенденції у географічному вимірі. Поняття

«глобалізація». Історія інтеграції людства. Глобальні економічні, політичні та військові утворення (СОТ, СБ, МВФ та ін.). Поняття «глобального міста».


• Вивчити економічні, військові та політичні об’єднання держав на макрорегіональному рівні (ЄС, НАТО, Митний союз, ОДКБ, НАФТА тощо) (аналітичний документ).

• Практична робота з мультимедійною програмою «Економічна і соціальна географія» або робота із контурними картами

Запитання для самоперевірки • Коли почалася глобалізація? • Якого характеру набула глобалізація з 70-х рр. ХХ ст.? • В чому сутність глобалізації? • В чому відмінність між глобалізацією та інтеграцією?

Джерела: 3, 8, 10, 14, 16, 19.

ТЕМА 2.3. ПОЛІТИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ ТА ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНЕ

ПОЛОЖЕННЯ ДЕРЖАВ ТА ЙОГО ВИДИ.

Лекція Поняття «політико-географічне положення держави». Поняття економіко-

географічне положення держави. Основні підходи до розуміння політико-географічне та економіко-географічного положення. Комунікаційний підхід. Матеріальні та інформаційні комунікації. Аналіз тенденцій інтеграційно-диференціаційних процесів у світі в суспільно-географічному контексті.


.

15

• Проаналізувати актуальне політико-географічне та економіко географічне положення України в контексті євроінтеграційних та «євразійської» перспектив (аналітичний документ).



• Що таке політико-географічне положення держави? • Що таке економіко-географічне положення держави? • В чому полягає сутність комунікаційного підходу? • Які переваги й недоліки політико-географічного та економіко-

географічного положення України.

Джерела: 11, 20.

ТЕМА 2.4. ТРАНСНАЦІОНАЛЬНІ КОРПОРАЦІЇ ТА ЇХ РОЛЬ У СВІТОВОМУ ГОСПОДАРСТВІ: СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНИЙ АСПЕКТ

Лекція Поняття «транснаціональна корпорація». Визначення UNCTAD. Поняття

«активи». Поняття FDI. Фінансові та нефінансові ТНК.. ТНК розвинених країн. ТНК країн, що розвиваються. Роль ТНК в світовій економіці. Роль ТНК в економіці України.


• Проаналізувати, які ТНК працюють на українському ринку і з’ясувати їх вплив на економіку та політику нашої держави (аналітичний документ).


Запитання для самоперевірки • Що таке ТНК? • В чому полягає відмінність між фінансовими і не фінансовими

ТНК? • Яка роль ТНК у світовій економіці? • Назвіть 20 найбільших у світі фінансових і не фінансових ТНК (за

даними UNCTAD). • Назвіть країни, ТНК яких є найпотужнішими.

Джерела: 1, 2, 4, 6, 7, 12, 20.

ТЕМА 2.5. КУЛЬТУРНА ГЛОБАЛІЗАЦІЯ.

ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ, СУЧАСНИЙ СТАН. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ

.

16

Лекція

Поняття «культурна глобалізація». Рушійні сили культурної глобалізації за С.Хантінгтоном та П.Бергером. Поняття «держава-емітер». Регіональні емітери. Різновиди культурної взаємодії.


• З’ясувати специфіку перебігу культурної глобалізації в Україні за останні 20 років (аналітичний документ).


Запитання для самоперевірки • Що таке «культурна глобалізація»? • Хто є світовою державою-емітером? Відповідь обґрунтуйте. • Які є основні регіональні емітери? • Чи можна здійснювати спротив культурній глобалізації? Якщо так,

то за яких умов? Джерела: 15.




1. Які критерії стратифікації населення Землі? 2. Що таке «міграція», «еміграція», «імміграція»? Актуальні міграційні

процеси у світі. 3. Економіко-географічне та політико-географічне положення. Сутність

понять. 4. Які основні причини міграційних процесів. Країни зі складною

міграційною ситуацією. 5. Країни – світові лідери в галузі матеріального виробництва. 6. Фордизм та постфордизм. 7. Країни, щодо яких застосовують метафору «інформаційне суспільство».

Сутність поняття «інформаційне суспільство». 8. Що таке «цивілізація», «культура», «культурно-історичний процес»,

«соціокультурний процес», «етнонаціокультурний процес»? 9. В чому полягає умовність цивілізаційного поділу людства? 10. Які на сьогоднішній день існують основні цивілізаційні осередки у світі? 11. Погляди на цивілізаційний розвиток людства О.Шпенґлера. 12. Погляди на цивілізаційний розвиток людства С.Хантінгтона. 13. Поняття «суперетносу» у працях Л.Гумільова.

.

17

14. Погляди на цивілізаційний розвиток людства А.Тойнбі. 15. Коли почалася глобалізація та які її основні історичні етапи? 16. Якого характеру набула глобалізація з 70-х рр. ХХ ст.? 17. В чому полягає сутність глобалізації? 18. Макрорегіональні економічні, політичні та військові утворення світу. 19. В чому відмінність між глобалізацією та інтеграцією? Опишіть обидва

процеси на конкретних сучасних прикладах. 20. СОТ. 21. Світовий банк. 22. МВФ. 23. ООН. 24. G-20. 25. ЄС як макрорегіональне об’єднання. 26. Транснаціональні корпорації, їх сутність та роль у світовій економіці. 27. Глобальні міста, їх сутність та роль у світовій економіці. 28. UNCTAD. Сутність діяльності організації. Інформаційно-аналітична

робота UNCTAD. 29. Назвіть 10 найбільших non-financial та financial транснаціональних

корпорацій за найбільш сучасними даними UNCTAD. 30. UNCTAD. Сутність діяльності організації. Інформаційно-аналітична

робота UNCTAD. 31. Глобальні виклики, пов’язані із транснаціональною злочинністю. 32. Географія наркотрафікінгу відповідно до останніх даних UNODC. 33. Опишіть сайт CIA як джерело інформації з суспільної географії. 34. Рушійні сили культурної глобалізації за П.Бергером та С.Хантінгтоном.

ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ (І СЕМЕСТР)

1. Які існують основні галузі географії? 2. В чому полягає комплексність в суспільно-географічних дослідженнях? 3. Основні ідеї, викладені в статті Н.Н.Баранського «Научные принципы

географии». 4. Навіщо потрібна суспільна географія для фахівців у сфері міжнародних

відносин? 5. Яка роль ресурсів у розвитку національних та світового господарств? 6. Держави-лідери в сфері виробництва та експорту природних ресурсів. 7. Чи кожна країна в повній мірі розпоряджається своїми ресурсами? 8. Чи можуть країни, бідні на ресурси бути, активними гравцями на

ресурсному ринку? 9. Географія світових запасів нафти й газу. 10. Розміщення природних ресурсів в Африці: політико-географічний вимір. 11. Природні ресурси країн ЄС та Східної Європи. 12. Природні ресурси країн Азії. 13. Природні ресурси країн Південної та Північної Америки. 14. Природні ресурси та боротьба за них: політичні, економічні та військові

аспекти.

.

18

15. Роль НТП у енергозбереженні та енергозаміщенні. Країни – лідери із впроваджень у сфері альтернативної енергетики.

16. Поняття «світове господарство». Класифікація держав за економічними показниками.

17. Що таке «розподіл праці», «міжнародний розподіл праці». Географія міжнародного поділу праці.

18. Основні історичні етапи міжнародного розподілу праці та їх географічний вимір.

19. В чому полягає метафоричність поняття «міжнародний розподіл праці». 20. Що таке політична карта світу? 21. Які бувають держави за формою правління та державним устроєм? 22. Назвіть актуальні міждержавні суперечки, пов’язані із територіальними

конфліктами? 23. Які критерії стратифікації населення Землі? 24. Що таке «міграція», «еміграція», «імміграція»? Актуальні міграційні

процеси у світі. 25. Які основні причини міграційних процесів. Країни зі складною

міграційною ситуацією. 26. Держави – світові лідери за територією та кількістю населення. 27. Країни – світові лідери в галузі матеріального виробництва. 28. Фордизм та постфордизм. 29. Країни, щодо яких застосовують метафору «інформаційне суспільство».

Сутність поняття «інформаційне суспільство». 30. Що таке «цивілізація», «культура», «культурно-історичний процес»,

«соціокультурний процес», «етнонаціокультурний процес»? 31. В чому полягає умовність цивілізаційного поділу людства? 32. Які на сьогоднішній день існують основні цивілізаційні осередки у світі? 33. Погляди на цивілізаційний розвиток людства О.Шпенґлера. 34. Погляди на цивілізаційний розвиток людства С.Хантінгтона. 35. Поняття «суперетносу» у працях Л.Гумільова. 36. Погляди на цивілізаційний розвиток людства А.Тойнбі. 37. Коли почалася глобалізація та які її основні історичні етапи? 38. Якого характеру набула глобалізація з 70-х рр. ХХ ст.? 39. В чому полягає сутність глобалізації? 40. Макрорегіональні економічні, політичні та військові утворення світу. 41. В чому відмінність між глобалізацією та інтеграцією? Опишіть обидва

процеси на конкретних сучасних прикладах. 42. СОТ. 43. Світовий банк. 44. МВФ. 45. ООН. 46. G-20. 47. ЄС як макрорегіональне об’єднання. 48. Транснаціональні корпорації, їх сутність та роль у світовій економіці. 49. Глобальні міста, їх сутність та роль у світовій економіці.

.

19

50. UNCTAD. Сутність діяльності організації. Інформаційно-аналітична робота UNCTAD.

51. Назвіть 10 найбільших non-financial та financial транснаціональних корпорацій за найбільш сучасними даними UNCTAD.

52. UNCTAD. Сутність діяльності організації. Інформаційно-аналітична робота UNCTAD.

53. Глобальні виклики, пов’язані із транснаціональною злочинністю. 54. Географія наркотрафікінгу відповідно до останніх даних UNODC. 55. Опишіть сайт CIA як джерело інформації з суспільної географії. 56. Рушійні сили культурної глобалізації за П.Бергером та С.Хантінгтоном.

МОДУЛЬ 3. СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

НАЙБІЛЬШ РОЗВИНУТИХ КРАЇН ЄВРОПИ ТА СНД

ТЕМА 3.1. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НІМЕЧЧИНИ, ФРАНЦІЇ, ІТАЛІЇ ТА ВЕЛИКОБРИТАНІЇ.

Лекція

Для кожної із країн: 1. Матеріальне виробництво у географічному вимірі. 2. Фінансова потужність у географічному вимірі. 3. Внутрішні та зовнішні економічні зв’язки. 4. Робоча сила та її розміщення. 5. Міграційні процеси. 6. Найбільші міста та їх соціально-економічна роль.


• З’ясувати цивілізаційні суперечності, що виникають між Німеччиною, Францією, Італією з одного боку та Великобританією – з іншого. Стан і перспективи розвитку Єврозони: геополітичний аспект (аналітичний документ).

• Підготувати реферат на тему «Перспективи розвитку ЄС». • Практична робота з мультимедійною програмою «Економічна і



• Дайте соціально-економічну характеристику Німеччини. • Дайте соціально-економічну характеристику Франції. • Дайте соціально-економічну характеристику Італії. • Дайте соціально-економічну характеристику Великобританії. • Дайте загальну соціально-економічну характеристику регіону, що

складає економічне ядро Євросоюзу.

.

20

Джерела: 5, 14, 20. ТЕМА 3.2. ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ ТА ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ

ОСОБЛИВОСТІ НІМЕЧЧИНИ, ФРАНЦІЇ, ІТАЛІЇ ТА ВЕЛИКОБРИТАНІЇ.

Лекція Для кожної із країн:

1. Короткий історичний екскурс. 2. Форма правління та державний устрій. 3. Політичні зв’язки в рамках ЄС. 4. Зовнішня політика. 5. Військова міць. Участь у війнах. 6. Етнокультурна характеристика. 7. Історико-культурні зв’язки. Великобританія і Співдружність.


8. З’ясувати цивілізаційні суперечності, що виникають між Німеччиною, Францією, Італією з одного боку та Великобританією – з іншого (аналітичний документ). Незалежність Шотландії: політичні наслідки для Об’єднаного Королівства та шотландського етносу (аналітичний записка).

• • Практична робота з мультимедійною програмою «Економічна і



• Дайте політичну та історико-культурну характеристику Німеччини. • Дайте політичну та історико-культурну характеристику Франції. • Дайте політичну та історико-культурну характеристику Італії. • Дайте політичну та історико-культурну характеристику

Великобританії. • Дайте політичну та історико-культурну характеристику регіону, що

складає економічне ядро Євросоюзу. Джерела: 5, 14, 20.

ТЕМА 3.3. СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРАЇН ЄВРОПИ, ЩО ПОСІДАЮТЬ ВАЖЛИВЕ МІСЦЕ В МІЖНАРОДНИХ

ВІДНОСИНАХ УКРАЇНИ

Лекція Предмет вивчення – Польща і Туреччина – стратегічні партнери України,

Словаччина, Чехія, Угорщина, Румунія, Молдова, країни ЄС та ін. держави

.

21

Європейського континенту, з якими відбувається тісне співробітництво у різних сферах. В рамках суспільно-географічної характеристики цих держав, необхідно звернути увагу на характер комунікацій з Україною та висвітлити наступні моменти:

1. Матеріальне виробництво у географічному вимірі. 2. Фінансова потужність у географічному вимірі. 3. Внутрішні та зовнішні економічні зв’язки. 4. Робоча сила та її розміщення. 5. Міграційні процеси. 6. Найбільші міста та їх соціально-економічна роль. 7. Короткий історичний екскурс. 8. Форма правління та державний устрій. 9. Політичні зв’язки в рамках ЄС (з ЄС). 10. Зовнішня політика. 11. Військова міць. Участь у війнах. 12. Етнокультурна характеристика. 13. Історико-культурні зв’язки.


• З’ясувати перспективи подальшого військово-політичного, економічного та культурного співробітництва з України Молдовою в цілому і Придністров’ям зокрема (аналітичний документ).



• Розкрити сутність та специфіку стратегічного співробітництва України із Польщею.

• Розкрити сутність та специфіку стратегічного співробітництва України із Туреччиною.

• Дайте суспільно-географічну характеристику Польщі. • Дайте суспільно-географічну характеристику Туреччині. • Дайте суспільно-географічну характеристику Чехії та Словаччині. • Дайте суспільно-географічну характеристику Молдові. • Дайте суспільно-географічну характеристику Молдові. • Дайте суспільно-географічну характеристику Угорщині. • Дайте суспільно-географічну характеристику країнам Центральної

Європи. • Дайте суспільно-географічну характеристику Скандинавським

країнам. • Дайте суспільно-географічну характеристику країнам Бенілюксу. • Дайте суспільно-географічну характеристику Португалії та Іспанії.

Розкрийте особливості міждержавних комунікацій України іщ цими державами.

.

22

Джерела: 5, 14, 20.

ТЕМА 3.4. СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОСІЇ. ІНТЕГРАЦІЙНІ ІНІЦІАТИВИ РОСІЇ.

Лекція

В рамках суспільно-географічної характеристики Росії, необхідно звернути увагу на характер комунікацій з Україною та висвітлити наступні моменти:

1. Матеріальне виробництво у географічному вимірі. 2. Фінансова потужність у географічному вимірі. 3. Внутрішні та зовнішні економічні зв’язки. 4. Робоча сила та її розміщення. 5. Міграційні процеси. 6. Найбільші міста та їх соціально-економічна роль. 7. Короткий історичний екскурс. 8. Форма правління та державний устрій. 9. Зовнішня політика. 10. Військова міць. Участь у війнах. 11. Етнокультурна характеристика. 12. Історико-культурні зв’язки. При вивченні інтеграційних ініціатив Росії висвітлити наступні аспекти: 1. Поняття «Русский мир». 2. Панславізм та ставлення до національної ідентичності

східнослов’янських народів. 3. Глобальна політика. Російська самосвідомість як світового гравця. 4. Діяльність в рамках СНД, Митного союзу, ОДКБ. 5. Діяльність в рамках 6. Євразійська інтеграційна модель та комунікації з ЄС. 7. Ставлення до НАТО і США.

Семінарське заняття

Зовнішня політика Росії. • Відносини з Україно. • Інтереси Росії на Кавказі. • Відносини з ЄС. • Відносини із арабськими країнами. Ісламська проблема і тероризм • Відносини з Китаєм та Японією. • Відносини із США.


.

23

• З’ясувати перспективи інтеграції України з Росією (аналітичний документ).



• Дайте суспільно-географічну характеристику Росії. • Охарактеризуйте внутрішні і зовнішні війни, в яких російські збройні сили приймали участь в період з 1991-2011 рр. • Охарактеризуйте основні проблеми державотворення, що постали перед Росією після розпаду СРСР. • Охарактеризуйте основні інтеграційні ініціативи Росії. • Взаємодія України і Росії в енергетичній сфері.

Джерела: 5, 14, 20.

ТЕМА 3.5. СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРАЇН

БЛИЗЬКОГО СХОДУ, КАВКАЗ ТА СЕРЕДНЬОЇ АЗІЇ, ЩО ПОСІДАЮТЬ ВАЖЛИВЕ МІСЦЕ В МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ УКРАЇНИ

Лекція

Предмет вивчення – Близькосхідні країни – насамперед, Ізраїль та Іран, пострадянські країни Середньої Азії та пострадянські країни Кавказу. В рамках суспільно-географічної характеристики цих держав, необхідно звернути увагу на характер комунікацій з Україною та висвітлити наступні моменти:

1. Матеріальне виробництво у географічному вимірі. 2. Фінансова потужність у географічному вимірі. 3. Внутрішні та зовнішні економічні зв’язки. 4. Робоча сила та її розміщення. 5. Міграційні процеси. 6. Найбільші міста та їх соціально-економічна роль. 7. Короткий історичний екскурс. 8. Форма правління та державний устрій. 9. Зовнішня політика. Відносини із світовими лідерами. 10. Військова міць. Участь у війнах. 11. Етнокультурна характеристика. 12. Історико-культурні зв’язки.


• З’ясувати перспективи співробітництва з Іраном в енергетичній сфері (аналітичний документ).


.

24

Запитання для самоперевірки • Дайте суспільно-географічну характеристику Ірану. • Дайте суспільно-географічну характеристику Ізраїлю. • Дайте суспільно-географічну характеристику Грузії. • Дайте суспільно-географічну характеристику країнам Кавказу. • Дайте суспільно-географічну характеристику країнам Середньої

Азії. Джерела: 5, 14, 20.

МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 3 Проводиться у формі тесту.


1. Дайте соціально-економічну характеристику Німеччини. 2. Дайте соціально-економічну характеристику Франції. 3. Дайте соціально-економічну характеристику Італії. 4. Дайте соціально-економічну характеристику Великобританії. 5. Дайте загальну соціально-економічну характеристику регіону, що складає

економічне ядро Євросоюзу. 6. Дайте політичну та історико-культурну характеристику Німеччини. 7. Дайте політичну та історико-культурну характеристику Франції. 8. Дайте політичну та історико-культурну характеристику Італії. 9. Дайте політичну та історико-культурну характеристику Великобританії. 10. Дайте політичну та історико-культурну характеристику регіону, що

складає економічне ядро Євросоюзу. 11. Розкрити сутність та специфіку стратегічного співробітництва України із

Польщею. 12. Розкрити сутність та специфіку стратегічного співробітництва України із

Туреччиною. 13. Дайте суспільно-географічну характеристику Польщі. 14. Дайте суспільно-географічну характеристику Туреччині. 15. Дайте суспільно-географічну характеристику Чехії та Словаччині. 16. Дайте суспільно-географічну характеристику Молдові. 17. Дайте суспільно-географічну характеристику Молдові. 18. Дайте суспільно-географічну характеристику Угорщині. 19. Дайте суспільно-географічну характеристику країнам Центральної

Європи. 20. Дайте суспільно-географічну характеристику Скандинавським країнам. 21. Дайте суспільно-географічну характеристику країнам Бенілюксу. 22. Дайте суспільно-географічну характеристику Португалії та Іспанії.


23. Дайте суспільно-географічну характеристику Росії.

.

25

24. Охарактеризуйте внутрішні і зовнішні війни, в яких російські збройні сили приймали участь в період з 1991-2011 рр.

25. Охарактеризуйте основні проблеми державотворення, що постали перед Росією після розпаду СРСР.

26. Охарактеризуйте основні інтеграційні ініціативи Росії. 27. Взаємодія України і Росії в енергетичній сфері. 28. Дайте суспільно-географічну характеристику Ірану. 29. Дайте суспільно-географічну характеристику Ізраїлю. 30. Дайте суспільно-географічну характеристику Грузії. 31. Дайте суспільно-географічну характеристику країнам Кавказу. 32. Дайте суспільно-географічну характеристику країнам Середньої Азії.

МОДУЛЬ 4. СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОКРЕМИХ КРАЇН ПІВНІЧНОЇ ТА ПІВДЕННОЇ АМЕРИКИ, АФРИКИ, АВСТРАЛІЇ ТА

ОКЕАНІЇ

ТЕМА 4.1. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА США, МЕКСИКИ ТА КАНАДИ

Лекція

Для кожної із країн: 1. Матеріальне виробництво у географічному вимірі. 2. Фінансова потужність у географічному вимірі. 3. Внутрішні та зовнішні економічні зв’язки. 4. Робоча сила та її розміщення. 5. Міграційні процеси. 6. Найбільші міста та їх соціально-економічна роль. 7. Домінування США в економічних глобалізаційних процесах.


• Перспективи світового лідерства США (аналітичний документ). • Практична робота з мультимедійною програмою «Економічна і



• Дайте соціально-економічну характеристику США. • Дайте соціально-економічну характеристику Мексики. • Дайте соціально-економічну характеристику Канади. • Опишіть економічне лідерство США в рамках глобалізаційних

процесів.

Джерела: 5, 14, 20.

.

26

ТЕМА 4.2. ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ ТА ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ США, МЕКСИКИ ТА КАНАДИ

Лекція

Для кожної із країн: 1. Короткий історичний екскурс. 2. Форма правління та державний устрій. 3. Зовнішня політика. 4. Соціокультурні зв’язки в рамках між країнами. 5. Військова міць. Участь у війнах. 6. Етнокультурна характеристика. 7. Історико-культурні зв’язки.


• З’ясувати історико-культурні, економічні та політичні суперечності, що виникають між Мексикою та США (аналітичний документ).


Запитання для самоперевірки • Дайте політичну та історико-культурну характеристику США. • Дайте політичну та історико-культурну характеристику Мексики. • Дайте політичну та історико-культурну характеристику Канади.

Джерела: 5, 14, 20.

ТЕМА 4.3. СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА БРАЗИЛІЇ,

АРГЕНТИНИ, ЧИЛІ, АВСТРАЛІЇ ТА КРАЇН ОКЕАНІЇ

Лекція Предмет вивчення – країни Південної Америки та Океанії, насамперед,

члени G-20 – Бразилія, Аргентина, Австралія. В рамках суспільно-географічної характеристики цих держав, необхідно звернути увагу на характер комунікацій з Україною та висвітлити наступні моменти:

1. Матеріальне виробництво у географічному вимірі. 2. Фінансова потужність у географічному вимірі. 3. Внутрішні та зовнішні економічні зв’язки. 4. Робоча сила та її розміщення. 5. Міграційні процеси. 6. Найбільші міста та їх соціально-економічна роль. 7. Короткий історичний екскурс. 8. Форма правління та державний устрій. 9. Зовнішня політика.

.

27

10. Військова міць. Участь у війнах. 11. Етнокультурна характеристика. 12. Історико-культурні зв’язки.


• З’ясувати перспективи розвитку Бразилії та її подальшого співробітництва з Україною (аналітичний документ).



• Розкрити сутність та специфіку стратегічного співробітництва України і Бразилії.

• Дайте суспільно-географічну характеристику Бразилії. • Дайте суспільно-географічну характеристику Аргентини. • Дайте суспільно-географічну характеристику Венесуели. • Дайте суспільно-географічну характеристику Колумбії. • Дайте суспільно-географічну характеристику Австралії. • Дайте суспільно-географічну характеристику Нової Зеландії.

Джерела: 5, 14, 20.

ТЕМА 4.4. СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ІНДІЇ,

КИТАЮ, ЯПОНІЇ

Лекція Предмет вивчення – Індія і Китай – члени G-20, що належать до умовної

єдності БРІКС та Японія – країна Великої Сімки, член G-20, один із світових лідерів. В рамках суспільно-географічної характеристики цих держав, необхідно звернути увагу на характер комунікацій з Україною та висвітлити наступні моменти:

1. Матеріальне виробництво у географічному вимірі. 2. Фінансова потужність у географічному вимірі. 3. Внутрішні та зовнішні економічні зв’язки. 4. Робоча сила та її розміщення. 5. Міграційні процеси. 6. Найбільші міста та їх соціально-економічна роль. 7. Короткий історичний екскурс. 8. Форма правління та державний устрій. 9. Зовнішня політика. 10. Військова міць. Участь у війнах. 11. Етнокультурна характеристика. 12. Історико-культурні зв’язки.

.

28

Завдання для самостійної роботи • Проблема життєвого простору в контексті взаємовідносин Росії з

Китаєм та Росії із Японією (аналітичний документ). • Практична робота з мультимедійною програмою «Економічна і


Запитання для самоперевірки • Розкрити сутність та специфіку стратегічного співробітництва

України та Китаю. • Дайте суспільно-географічну характеристику Індії. • Дайте суспільно-географічну характеристику Китаю. • Дайте суспільно-географічну характеристику Японії. • Китай як світовий лідер. • Японія як світовий лідер. • Індія як світовий гравець в рамках культурної глобалізації.

Джерела: 5, 14, 20.

ТЕМА 4.5. СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОВІДНИХ

КРАЇН АФРИКИ. ПАР, НІГЕРІЯ. КРАЇНИ ПІВНІЧНОЇ АФРИКИ.

Лекція Предмет вивчення – країни Африки, зокрема, ПАР – провідна країна

Африканського континенту, країни Північної Африки, в яких протягом 2011 року відбулися політичні зміни в яких протягом, Нігерія – країна із найбільшим населенням. В рамках суспільно-географічної характеристики цих держав, необхідно звернути увагу на характер комунікацій з Україною та висвітлити наступні моменти:

1. Матеріальне виробництво у географічному вимірі. 2. Фінансова потужність у географічному вимірі. 3. Внутрішні та зовнішні економічні зв’язки. 4. Робоча сила та її розміщення. 5. Міграційні процеси. 6. Найбільші міста та їх соціально-економічна роль. 7. Короткий історичний екскурс. 8. Форма правління та державний устрій. 9. Зовнішня політика. 10. Військова міць. Участь у війнах. 11. Етнокультурна характеристика. 12. Історико-культурні зв’язки.


• Північноафриканські революції: внутрішні та зовнішні чинники (аналітичний документ).

.

29



• Дайте суспільно-географічну характеристику країн Північної Африки.

• Дайте суспільно-географічну характеристику ПАР. • Дайте суспільно-географічну характеристику Нігерії.

Джерела: 5, 14, 20.




1. Дайте соціально-економічну характеристику США. 2. Дайте соціально-економічну характеристику Мексики. 3. Дайте соціально-економічну характеристику Канади. 4. Опишіть економічне лідерство США в рамках глобалізаційних

процесів. 5. Дайте політичну та історико-культурну характеристику США. 6. Дайте політичну та історико-культурну характеристику Мексики. 7. Дайте політичну та історико-культурну характеристику Канади. 8. Розкрити сутність та специфіку стратегічного співробітництва

України і Бразилії. 9. Дайте суспільно-географічну характеристику Бразилії. 10. Дайте суспільно-географічну характеристику Аргентини. 11. Дайте суспільно-географічну характеристику Венесуели. 12. Дайте суспільно-географічну характеристику Колумбії. 13. Дайте суспільно-географічну характеристику Австралії. 14. Дайте суспільно-географічну характеристику Нової Зеландії. 15. Розкрити сутність та специфіку стратегічного співробітництва

України та Китаю. 16. Дайте суспільно-географічну характеристику Індії. 17. Дайте суспільно-географічну характеристику Китаю. 18. Дайте суспільно-географічну характеристику Японії. 19. Китай як світовий лідер. 20. Японія як світовий лідер. 21. Індія як світовий гравець в рамках культурної глобалізації. 22. Дайте суспільно-географічну характеристику країн Північної

Африки. 23. Дайте суспільно-географічну характеристику ПАР. 24. Дайте суспільно-географічну характеристику Нігерії.

.

30

ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ (II СЕМЕСТР) 1. Дайте соціально-економічну характеристику Німеччини. 2. Дайте соціально-економічну характеристику Франції. 3. Дайте соціально-економічну характеристику Італії. 4. Дайте соціально-економічну характеристику Великобританії. 5. Дайте загальну соціально-економічну характеристику регіону, що

складає економічне ядро Євросоюзу. 6. Дайте політичну та історико-культурну характеристику Німеччини. 7. Дайте політичну та історико-культурну характеристику Франції. 8. Дайте політичну та історико-культурну характеристику Італії. 9. Дайте політичну та історико-культурну характеристику

Великобританії. 10. Дайте політичну та історико-культурну характеристику регіону, що

складає економічне ядро Євросоюзу. 11. Розкрити сутність та специфіку стратегічного співробітництва

України із Польщею. 12. Розкрити сутність та специфіку стратегічного співробітництва

України із Туреччиною. 13. Дайте суспільно-географічну характеристику Польщі. 14. Дайте суспільно-географічну характеристику Туреччині. 15. Дайте суспільно-географічну характеристику Чехії та Словаччині. 16. Дайте суспільно-географічну характеристику Молдові. 17. Дайте суспільно-географічну характеристику Молдові. 18. Дайте суспільно-географічну характеристику Угорщині. 19. Дайте суспільно-географічну характеристику країнам Центральної

Європи. 20. Дайте суспільно-географічну характеристику Скандинавським

країнам. 21. Дайте суспільно-географічну характеристику країнам Бенілюксу. 22. Дайте суспільно-географічну характеристику Португалії та Іспанії.


23. Дайте суспільно-географічну характеристику Росії. 24. Охарактеризуйте внутрішні і зовнішні війни, в яких російські

збройні сили приймали участь в період з 1991-2011 рр. 25. Охарактеризуйте основні проблеми державотворення, що постали

перед Росією після розпаду СРСР. 26. Охарактеризуйте основні інтеграційні ініціативи Росії. 27. Взаємодія України і Росії в енергетичній сфері. 28. Дайте суспільно-географічну характеристику Ірану. 29. Дайте суспільно-географічну характеристику Ізраїлю. 30. Дайте суспільно-географічну характеристику Грузії. 31. Дайте суспільно-географічну характеристику країнам Кавказу. 32. Дайте суспільно-географічну характеристику країнам Середньої

Азії.

.

31

33. Дайте соціально-економічну характеристику США. 34. Дайте соціально-економічну характеристику Мексики. 35. Дайте соціально-економічну характеристику Канади. 36. Опишіть економічне лідерство США в рамках глобалізаційних

процесів. 37. Дайте політичну та історико-культурну характеристику США. 38. Дайте політичну та історико-культурну характеристику Мексики. 39. Дайте політичну та історико-культурну характеристику Канади. 40. Розкрити сутність та специфіку стратегічного співробітництва

України і Бразилії. 41. Дайте суспільно-географічну характеристику Бразилії. 42. Дайте суспільно-географічну характеристику Аргентини. 43. Дайте суспільно-географічну характеристику Венесуели. 44. Дайте суспільно-географічну характеристику Колумбії. 45. Дайте суспільно-географічну характеристику Австралії. 46. Дайте суспільно-географічну характеристику Нової Зеландії. 47. Розкрити сутність та специфіку стратегічного співробітництва

України та Китаю. 48. Дайте суспільно-географічну характеристику Індії. 49. Дайте суспільно-географічну характеристику Китаю. 50. Дайте суспільно-географічну характеристику Японії. 51. Китай як світовий лідер. 52. Японія як світовий лідер. 53. Індія як світовий гравець в рамках культурної глобалізації. 54. Дайте суспільно-географічну характеристику країн Північної

Африки. 55. Дайте суспільно-географічну характеристику ПАР. 56. Дайте суспільно-географічну характеристику Нігерії.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО НАПИСАННЯ РЕФЕРАТУ

Реферат (лат. referre – доповідати, повідомляти) підводить підсумок вивчення студентами як окремої теми, так і дисципліни в цілому.

Обсяг реферату визначається специфікою досліджуваного питання і змістом матеріалів (документів), їх науковою цінністю та практичним значенням. Оптимальний обсяг реферату складає не менше 10 сторінок, виконаних у програмі MS Word полуторним інтервалом, шрифт Times New Roman, 14 кегль, текст – по ширині, абзацний відступ – 1,25 см, параметри сторінки: всі поля – 2 см. Реферат має відповідати вимогам до оформлення рукопису кваліфікаційної роботи: вступ і висновки в сумі не повинні перевищувати 20% від її загального обсягу. Всі сторінки нумеруються: загальна нумерація починається з титульного листа, проте порядковий номер на ньому не ставиться. Розміщення номеру сторінки – правий верхній кут.

.

32

На титульному листі реферату вказуються: офіційна назва навчального закладу (Київський національний університет культури і мистецтв), факультету і кафедри; прізвище та ініціали автора реферату (абревіатура навчальної групи); повна назва теми; прізвище та ініціали наукового керівника, його науковий ступінь і вчене звання (Руденко С.Б., кандидат культурології); місто, де знаходиться навчальний заклад та рік написання реферату (наприклад, Київ – 2011). Після титульного листа подається зміст реферату з точною назвою кожного розділу (параграфу) і вказуванням його сторінок.

Список використаних джерел складається з дотриманням загальновизнаних вимог до робіт, що готуються до друку (див. http://ru.wikisource.org/wiki/ГОСТ_7.1–2003; http://www.ex.ua/view/567009; прикріплені файли). До списку використаних джерел мають бути включені лише безпосередньо використані в рефераті праці в алфавітному порядку авторів. Посилання у програмі MS Word оформляються наступним чином: Вставка–Ссылка–Перекрестная ссылка–Тип ссылки: Абзац; Вставить ссылку на: Номер абзаца; Вставить как гиперссылку: поставити галочку. Посилання ставиться вкінці цитати, або викладу «чужих думок» «своїми ловами» і має наступний вигляд: [1], або [1,2,5] тощо.

Вибір теми реферату. Тема реферату – це не просто повторення засвоєного матеріалу лекції або

семінарського заняття. Вона повинна являти собою самостійне розроблення

проблеми, достатньо чітко окресленої від інших. Неприпустиме поєднання декількох проблем або, навпаки, штучне виокремлення певної частини єдиного питання.

Важливими критеріями при доборі теми реферату, є її актуальність, широка джерельна база, наявність необхідного фактичного матеріалу, а також достатнє її висвітлення в науково-методичній літературі, що передбачає, в першу чергу, ознайомлення із загальною концепцією автора праці та його висновками.

Структура реферату: 1. Титульний аркуш. 2. Зміст. 3. Вступ:

3.1. Актуальність піднятого у рефераті питання (чому це питання важливе для сьогодення). Обсяг – 10-15 речень.

3.2. Мета реферату. Наприклад, узагальнити погляди авторів на певну проблему (формулює студент), виявити основні суперечності (підходи) до вирішення певного питання (формулює студент) та ін.

3.3. Завдання, поставлені згідно із метою реферату. 3.4. Об’єкт (ширше) та предмет (вужче) реферату. 3.5. Наукові методи дослідження, застосовані під час реферування. 3.6. Загальна характеристика джерельної бази (якісна, кількісна, джерельно-

інформаційна – літературні, веб-ресурси, законодавство, статистичні дані тощо).

.

33

4. Основний текст реферату. Структурна ієрархія: розділи – параграфи – пункти –підпункти.

5. Висновки. 6. Список використаних джерел. 7. Додатки, у яких наводяться таблиці, схеми, діаграми тощо (за необхідності); 8. Перелік умовних позначень (за необхідності).

У вступі до реферату обґрунтовується актуальність теми, її особливості, значущість з огляду на розвиток науки та практики або науково-методичної діяльності у сфері освіти. Висвітлення актуальності питання передбачає аналіз використаних джерел: назвати авторів, які вивчали тематику, що досліджується, поставити питання, що буде розв’язуватися в рефераті, з’ясувавши невирішені частини обраної теми.

Основна частина реферату поділяється на структурні елементи (параграфи, розділи, пункти, підпункти) складають кілька розділів (параграфів) (що можуть бути розбиті на параграфи), логічно поєднані між собою. Виклад матеріалу в рефераті має бути логічним, послідовним, без повторень. Слід використовувати синтаксичні конструкції, характерні для стилю наукових документів, уникати складних граматичних зворотів, незрозумілих самому автору термінів і символів. Терміни, окремі слова і словосполучення можна замінювати абревіатурами і сприйнятливими текстовими скороченнями, значення яких зрозуміле з контексту реферату.

Реферат – це виклад сутності поглядів різних авторів на обрану тему (не відхиляючись від неї). Реферування не слід плутати із анотуванням. Автор має висловити власну науково-обґрунтовану думку (згідно з метою та завданнями) щодо інформації, яка реферується. Наприклад,

«Основним завданням історії та етнології К.Леві-Строс вважав реконструкцію

минулого соціального буття людини. Французький етнолог, з одного боку застерігав від надмірного абстрагування при вивченні суспільних явищ, а з іншого – від агностицистичного підходу при їх тлумаченні. Як і Ф.Боас, К. Леві-Строс формулює головне завданням історії як науки, що лежить в основі суспільних наук, наступним чином: «Щоб зрозуміти історію, не досить знати якими є речі, треба знати як вони стали тим, чим вони є» [14, с. 14]. Таким чином, суспільні науки, на думку вченого, мають вивчати як свідомі прояви суспільного життя (історія), так і їх несвідомі основи (етнологія). Вчений до певної міри, хоч і не явно, погоджується із положеннями історичного матеріалізму про економічний «базис» («історія економіки в широкому плані є історією неусвідомлених операцій» [7, с. 32] та «надбудову» (як безпосередні свідомі прояви суспільного життя без їх пояснення). Для виявлення «несвідомого», що лежить в основі суспільних явищ вчений вбачає за доцільне послуговуватися методом лінгвістики».

Особливу увагу слід приділяти дискусійним моментам, аналізуючи

позиції сторін, приєднавшись до однієї з них, чи висловити власну науково-обґрунтовану думку на певну проблему та визначити перспективи її вирішення.

Неприпустимо використовувати цитати без посилання на автора (плагіат). При виявлені плагіату реферат не буде зараховано (оцінка – «0»). При цитуванні будь-якого фрагменту джерела неприпустимі неточності. Цитатами також не слід зловживати. Якщо якийсь важливий документ потребує

.

34

наведення його в тексті реферату в повному обсязі, то краще винести його в додатки. Посилання має супроводжувати також недослівний переказ думки

автора. Кожен розділ реферату повинен завершуватись короткими висновками,

чіткими і лаконічними (3-4 речення), де узагальнено авторські (тобто студента) оцінки та практичні рекомендації. Можна стисло вказати на перспективи подальшого дослідження даної проблеми. Висновки до реферату мають бути

оформлені відповідно до мети та завдань Реферат оцінюється за такими критеріями: актуальність; наукова та

практична цінність; глибина розкриття теми, вирішення поставлених завдань; повнота використання рекомендованої літератури; обґрунтування висновків; грамотність; стиль викладу; оформлення реферату; завершеність дослідження.

Щодо структури реферату, правил цитування та ін. пропонується ознайомитися з вимогами МОН Молодьспорту до написання дисертацій.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО НАПИСАННЯ АНАЛІТИЧНОГО

ДОКУМЕНТУ З метою перевірки виконання самостійної роботи з курсу «Суспільна

географія, студентами здійснюється підготовка аналітичних документів. Крім контрольної функції, підготовка таких робіт розвиває у студентів навички інформаційно-аналітичної роботи, які лежать в основі виконання ними в майбутньому своїх професійних обов’язків. В залежності від характеру самостійного завдання, студенти пишуть відповідний аналітичний документ. Всі без винятку аналітичні документи мають містити наступні складові:

1. Актуальність (суспільна і дидактична) – 4-5 речень. 2. Мета документу – 1 речення. 3. Завдання (за потреби) – не більше 3 пунктів. 4. Предмет – 1 коротке речення. 5. Основний зміст – 2 сторінки.

a. уточнення ключових понять; b. виклад основного матеріалу.

6. Висновки і рекомендації (для аналітичної записки) – 4-5 речень. Оформлення тексту – шрифт Times New Roman, 14 кегль, текст – по

ширині, абзацний відступ – 1,25 см, міжрядковий інтервал – одинарний, параметри сторінки: всі поля – 2 см.

В рамках даного курсу, залежно від характеру завдання, студенти

працюватимуть над аналітичними документами наступних видів: 1. Аналітична записка (довідка); 2. Реферативний огляд (при аналізі джерел).

.

35

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПІДГОТОВКИ ДО

СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Підготовка до семінару включає два етапи: 1. Ґрунтовне вивчення літератури з теми. 2. Написання виступу.

Виступ має бути розрахований на не менш ніж 5-хвилинну доповідь (приблизно 2,5 сторінки, шрифт Times New Roman, 14 кегль, текст – по ширині, абзацний відступ – 1,25 см, міжрядковий інтервал – одинарний, параметри сторінки: всі поля – 2 см.). В тексті мають бути наведені цитати із опрацьованих літературних джерел із посиланнями.

Структура виступу: 1. Вступ. 2. Основна частина. 3. Висновки.

Виступ на семінарі не може бути зведений до перечитування написаної доповіді. Доповідач може лише за необхідності звертатися до тексту (наприклад, зачитування статистичних даних). Всі, хто підготував письмову доповідь мають її виголосити. Якщо, з об’єктивних причин, студент не встиг виголосити підготовлену доповідь – матеріал здається в кінці заняття викладачу. За невиголошену доповідь буде виставлена оцінка (див таблицю бальної системи оцінювання). Оцінюється також активна участь у дискусії під час семінарського заняття, доповнення (див таблицю бальної системи оцінювання). Студент, який не приймав жодної участі у роботі семінару отримує 0 балів.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Самостійна робота є однією із складових навчального процесу, на яку припадає 88 із 144 годин навчального часу, передбаченого для курсу «Суспільна географія». При цьому студент є активним учасником навчального процесу, набуває навичок самоорганізації, самостійного пошуку інформації, прийняття рішень і т.д. Правильна організація самостійної роботи дозволяє максимально індивідуалізувати навчання, підвищити ефективність навчального процесу в цілому. Велика кількість годин на самостійну роботу – загальноєвропейська практика, пов’язана із необхідністю формування особистості, готової навчатися протягом усього життя.

Одним із видів самостійної роботи є опрацювання теми лекції, яке передбачає вихід за межі безпосередньо лекційного матеріалу через використання додаткових джерел інформації (робота з першоджерелами, додаткова літератури тощо). Для ґрунтовного засвоєння першоджерел необхідно вдумливо конспектувати їх, вдаючись до різних видів запису (витяги, тези, цитати і т.д.). Доцільно підготувати власні спостереження та висновки,

.

36

обґрунтовуючи їх теоретичними положеннями та рекомендаціями. Особлива у вага, в рамках курсу «Суспільна географія» приділяється самостійній практичні роботі студента з картами. Ці практичні заняття винесені на самостійну роботу з наступних причин: 1) для курсу «Суспільна географія» виділено мало годин, тому неможна відводити більш ніж 2 години аудиторних занять на повторення шкільного матеріалу; 2) Студенти спеціальності «Міжнародні відносини» отримують не географічну освіту, тому практикуми з картами є не настільки поглибленими, щоб студенти не могли ними займатися самостійно. Окремо варто сказати про місце роботи студентів із контурними картами у навчальному процесі. По-перше, практична робота з контурними картами не може бути винесена на модульну контрольну, тому що, як зазначалося вище, курс «Суспільна географія» не може бути зведений до «картознавства». По-друге, робота з контурними картами є занадто трудомісткою, порівняно із дидактичною ефективністю від такої роботи. Також, звернемо увагу на те, що із розвитком мультимедійних технологій, паперові карти будуть все більшим і більшим атавізмом. Таким чином, доцільніше проводити мультимедійні практикуми із картами. На даний момент, ефективними може бути використання навчальної комп’ютерної мультимедійної програми «Економічна і соціальна географія». Враховуючи наведене, зазначимо, що, беручи до уваги право студента на вибір форми практичної роботи, проблеми матеріально-технічного характеру, з якими можуть стикатися студенти, під час самостійної роботи їм дозволяється використовувати будь-який із доступних способів практичної роботи з картами: 1) контурні карти; 2) мультимедійні засоби; 3) будь-який інший спосіб, що дозволяє студенту ефективно засвоїти картографічний матеріал.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ МОДУЛЬНИХ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

Мета й завдання модульної контрольної роботи

Модульна контрольна робота є рубіжним контролем, що виявляє рівень засвоєння студентами навчального матеріалу у кожному модулі.

Вимоги до змісту модульної контрольної роботи Зміст модульної контрольної роботи має бути побудований таким чином,

щоб закріпити теоретичні та практичні знання, вміння та навички, здобуті студентами під час аудиторних занять та самостійної роботи, при цьому особливий акцент варто зробити саме на останню. Модульна контрольна робота проводиться у формі тесту. Правильним може бути лише один із варіантів відповідей. Тест побудований таким чином, що при його написанні студенти можуть користуватися усіма доступними матеріалами: конспектами, літературою, мережею Інтернет тощо. Це розвиває їх навички пошукової роботи, вміння швидко працювати із різноманітними джерелами. Для успішного написання модульної контрольної роботи студент повинен відвідувати лекційні заняття і конспектувати, виконувати самостійну роботу, готуватися до семінарів, писати реферати. Модульна контрольна робота є

.

37

кінцевим пунктом вивчення матеріалу, тому написання її є обов’язковим як з точки зору контролю, так і дидактичних завдань (закріплення пройденого матеріалу).

.

38

ЛІТЕРАТУРА

1. Definitions / UNCTAD : United Nation Conference on Trade and Development

[Web Site]. – Access mode : http://www.unctad.org/Templates/Page.asp?intItemID=3145&lang=1. – 08.11.11. – Language eng.

2. Glossary / UNCTAD : United Nation Conference on Trade and Development [Web Site]. – Access mode : http://www.unctad.org/Templates/Page.asp?intItemID=3163&lang=1. – 08.11.11. – Language eng.

3. International Monetary Fund [Web Site]. – Access mode : http://www.imf.org/external/index.htm. – 08.08.11. – Language eng., arab., chin., rus., fr., sp.

4. Largest Transnational Corporations / UNCTAD : United Nation Conference on Trade and Development [Web Site]. – Access mode : http://www.unctad.org/templates/page.asp?intItemID=2443&lang=1. –08.11.11. – Language eng.

5. The World Factbook / Central Intelligence Agency [Web Site]. – Access mode : https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/docs/notesanddefs.html. – 08.11.11. –Language eng.

6. Transnational Corporations Statistics / UNCTAD : United Nation Conference on Trade and Development [Web Site]. – Access mode : http://www.unctad.org/templates/Page.asp?intItemID=3159&lang=1. – 08.11.11. – Language eng.

7. UNCTAD : United Nation Conference on Trade and Development [Web Site]/ – Access mode : http://www.unctad.org/Templates/StartPage.asp?intItemID=2068. – 08.11.11. – Language eng.

8. World Bank Group [Web Site]. – Access mode : http://www.worldbank.org/eca/russian. – 08.08.11. – Language eng., arab., chin., jap., rus., fr., sp.

9. World Resources Institute [Web Site]. – Access mode : http://www.wri.org. – 08.08.11. – Language eng.

10. World Trade Organization [Web Site]. – Access mode : http://www.wto.org. – 08.08.11. – Language eng., fr., sp.

11. Баранский, Н. Н. Избранные труды. Научные принципы географии [Электронный ресурс] / Геологическая библиотека [Вэб-сайт]. – Режим доступа : http://geokniga.ru/books/512. – 08.11.11. – Язык рус.

12. География / Образовательные ресурсы интернета [Вэб-сайт]. – Режим доступа : http://www.alleng.ru/edu/geogr3.htm. – 08.08.11. – Язык рус.

13. Дюран, Ж.-П. Фордистская сущность постфордизма [Электронный ресурс] // ЭСМ : Экономика, Социология, Менеджмент : Федеральный образовательный портал [Вэб-сайт]. – Режим доступа : ecsocman.hse.ru/data/392/012/1217/RUBEV12x20-x200048-70.pdf. – 08.11.11. – Язык рус.

.

39

14. Країни світу / Українське національне інформаційне агентство Укрінформ [Веб-сайт]. – Режим доступу: http://svit.ukrinform.ua. – 08.11.11. – Мова укр., рос., англ., ісп., нім.,

15. Многоликая глобализация. Культурное разнообразие в современном мире [Текст] / Под. ред. П. Л. Бергера и С. П. Хантингтона; пер. с англ. В. В. Сапова, под ред. М. М. Лебедевой. – М., 2004. – 379 с.

16. Организация Объединённых Наций [Вэб-сайт]. – Режим доступа. – http://www.un.org/ru. – 08.11.11. – Язык рус., кит, араб., фр., англ., исп.

17. Організація Об’єднаних Націй в Україні [Веб-сайт]. – Режим доступу: http://www.un.org.ua/ua. – 08.11.11. – Мова укр., англ.

18. Сассен, С. Глобальный город : введение понятия [Электронный ресурс] / С. Сассен // Демоскоп Weekly [Вэб-сайт]. – 08.08.11. – Режим доступа: http://demoscope.ru/weekly/2008/0343/analit02.php. – Язык рус.

19. Стіґліц, Дж. Глобалізація та її тягар [Текст] / Дж. Стіґліц. – К., 2003. – 252 с. 20. Экономическая и социальная география [Электронный ресурс]. – 11-5.2-

БЭНП Эконом и социал география.iso // EX.UA [Вэб-сайт]. – Режим доступа: http://www.ex.ua/view/10316297. – 08.11.11. – Язык рус.

Руденко Сергій Борисович_кандидат...

Documents