azad nƏbİyev - azərbaycan milli kitabxanası · 2016. 8. 12. · azad nƏbiyev Əsər п ......

344
AZAD NƏBİYEV ФОЛКЛОРДА FASİLƏSİZ TRANSFER ВЯ YUXU PARADİQMALARI BAKI 2011

Upload: others

Post on 03-Oct-2020

21 views

Category:

Documents


0 download

TRANSCRIPT

Page 1: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

AZAD NƏBİYEV

ФОЛКЛОРДА FASİLƏSİZ

TRANSFER

ВЯ

YUXU PARADİQMALARI

BAKI – 2011

Page 2: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

1

AZAD NƏBIYEV

Əsər пsixoanalizin banisi Ziqmund Freydin

solmaz xatirəsinə ithaf olunur

ФОЛКЛОРДА FASİLƏSİZ

TRANSFER ВЯ YUXU

PARADİQMALARI

Bakı – «Елм вя Тящсил» – 2011

Page 3: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

2

Юн сюзцн мцяллифи вя редактору: Фярман Исмайылов фялсяфя елмляри доктору, профессор

Йуху мятнляриня ряй вермишдир Халидя Фаиггызы илащиййат цзря фялсяфя доктору

Бурахылыша мясул: Шакир Албалый ев, филолоэи йа цзря фялсяфя доктору

А.М.Нябийев. Фолклор йарадыъылыьында фасилясиз трансфер вя йуху парадигмалары. Монографийа. Бакы, 2011, 341 с.

Təqdim edilən monoqrafiya filologiya elmləri doktoru, AMEA-nın

müxbir üzvü, профессор Azad Mövlud oğlu Nəbiyevin oxşar mədəni dəyərlərin xalqların tarixi gen birliyilə bağlılığı barədə irəli sürdüyü yeni

universal nəzəriyyəsindən sonra folklorun йаранмасы, formalaşması və inkişafı problemləri ətrafında apardığı tədqiqatların davamıdır. Burada

professor folklorun эенезиси ilə bağlı XIX yüzillikdə Avropa alimlərinin irəli sürdüyü bir sıra nəzəri mülahizələri müxtəsər xülasə edərək belə bir

yeni elmi qənaətə gəlir ki, şifahi yaradıcılıq ibtidai insanın əmək vərdişlərinə yiyələnməzdən əvvəlki mərhələdə, instikтив düşüncədən

şüurlu fəaliyyətə keçid dövründə psixoloji dərketmə hal və məqamlarıйла bağlı meydana çıxmışdır. Nitq inkişaf edib dil insanlar

arasında ünsiyyət vasitəsinə çevrildikcə bədii düşüncədə formalaşan bu psixoloji dərketmə dəyərləri söz шяклиндя fasiləsiz transfer yolu ilə

folklor yaradıcılığına чеврилмиш, иctimai-fəlsəfi fikrin cahanşümуl sıçrayışları da həmin qaynaqdan boy alıb yüksəlmişdir. Müəllifə görə,

Page 4: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

3

psixoloji dərketmə sayəsində yaranan еркян folklor paradiqmaları –

gözəgörünmə, qarabasma, eymənmə, gözdəymə, ürəyədamma, eləcə də Ruh və Yuxu – röya bədii düşüncə məhsulu olub, kollektiv yaradıcılıq

prosesindən çox-çox əvvəlki folklor hadisəsidir. Təqdim edilən kitabda tədqiqatçı alim çoxillik eksperimentlərinə və

axtarışlarına əsaslanaraq ictimai fikir qaynaqlarına enir. Z.Freydin psixoanaliz metodunu əsas götürməklə folklor yaradıcılığının başlanğıcı

barədə yeni nəzəri mülahizələr irəli sürür. Фолклорун başlıca və aparıcı xüsusiyyəti olan fasiləsiz transfer prosesini açıqlayır, onun fəaliyyət

funksiyalarını müəyyənləşdirir və riyazi modelini verir. Bцтцн бunларla йанашы, китабда başlanğıc mərhələйə мяхсус bədii nümunələrin

sonsuzluğa yüksələn düşüncə silsilələri ilə bağlılığı да aşkarlaнır və onların gələcək tədqiqat istiqamətlərinin ilkin nəzəri trayektoriyaları

müəyyənləşdiriлиr. Мцяллифя эюря, еркян парадигмалар фярди йарадыъылыг нцмуняляри олуб коллектив иърайа гатылмадан мцстягил жанрлашма просеси кечмишдир.

Мцяллиф китабыны эялдийи гянаятлярини бейнялхалг йуху мятнляри вя ка-талогларындан сечилмиш дяйярли йухуйозма мятнляри иля тамамлайыр.

4702000000 Н – 098 – 2011 грифли няшр 09 «ЫЫ» 2011 ИСБН: 978-9952-445-35-7 © А.Нябийев, 2011

Page 5: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

4

Ы. ЮН СЮЗ

Folklor yaradıcılığı qədim insanların əski çağlarda yaratdığı zəngin söz nəhrlərindən baş alıb gəlir. Dünya ictimai-fəlsəfi fikrinin qaynağı kimi elə bu mənbə özünün bütün sonrakı inkişaf və yüksəliş mərhələlərində öz nüfuzedici rolunu qoruyub saxlamış, бцтювлцкдя mədəni düşüncənin formalaşmasını

şərtləndirmişdir. Dünyaya göz açan insan ətrafında onu əhatə edən adilikləri və qeyri-adilikləri dərk edə-edə ictimai şüura yiyələnmiş, sivilizasiya dəyərlərini yaradaraq mədəni yüksəlişin bugünkü mərhələsinə gəlib çatmışdır. Sözün qüdrəti insanın tərəqqiyə tuşlanan yolunu şəfəqləndirmiş, dünyanın sirli-sehrli möcüzələrinи insanın üzünə açmışdır. İnsan sözün fövqünə

yüksələrək tərəqqi yollarında uzun zaman ərzində ağır, çətin və əzablı yollarla irəliləmişdir. Erkən söz insanı sözün ilkin informasiya mərhələsindən monotexnologiyaların yeni yüksəliş dövrü olan XXI yüzilliyə gətirib çıxarmışdır. Bu dövrdə filosofların fikrincə, «Dünyanın başdan-başa dəyişəcəyi, onun yeni nizamının formalaşacağı, elmin insanın üzünə daha geniş

ölçülərdə açılacağı və insanın yenidən özünə qayıdaraq kainatın təzə-təzə sirlərinə yiyələnəcəyi» gözlənilir. Ona görə bu mərhələnin sürətlə yaxınlaşması üçün sözə, həm də onun ilkin qaynağı olan şifahi söz nəhrinə, onun yaranma və törəmə qaynaqlarına enməliйик. Бədii düşüncədə uzun zaman ərzində sözün əmək prosesində kollektiv yaradıcılıq qovşağında yaranıb

formalaşmasına inanıb onun psixoloji və etnopsixoloji dəyərlərlə bağlılığını diqqətdən qaçırmışıq. Bu zəngin yaradıcılığın бцтювлцкдя kollektiv qəlibinдə ъилаландыьыны qəbul etmişik. Onun gendən gəlдийиня, gen yaddaşından süzülərək dünya xalqlarının folklor yaradıcılığına transferinə əhəmiyyət verməmişik. Təbii ki, izlənilməsi çətin və mürəkkəb olan bu yaradıcılığı bütöv, vahid

bir toplumda izləmək tədqiqatçıdan təkcə dərin zəka, yüksək nəzəri bilik, диалектик yanaşma qabiliyyəti tələb etmir, həm də xalq içərisində olub folklor yaradıcılığı prosesini ardıcıl izləmək, onun müxtəlif ifa repertuarlarında iştirak etmək, informatorçuları fərqli folklor mühitlərində dinləmək, onların

Page 6: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

5

yaradıcılığını istiqamətləndirmək, bir də yüksək peşəkarlıq və nəzəri səviyyə tələb edir.

Etiraf etmək gərəkdir ki, ötən yüzilliklərdə Avropa tədqiqatçıları folklorşünaslığın bir sıra mühüm müddəalarını işləyib hazırlasalar da, onun mənşə məsələlərində fərd-kollektiv вя тябии сосиал инкишаф baxıмından irəliyə gedə bilməмишляр. Bir çox filosof, teoloq, etnoloq və antropoloqların böyük nəsli ardıcıl olaraq bu proseslə bağlı apardıqları müşahidələrə əsaslanaraq

kollektiv yaradıcılığa qədərki mərhələ barədə elə ciddi bir irəliləyişə nail ola bilmədilər. XVIII yüzilliyin ikinci yarısından sonra Almaniyada Qrimm qardaşları mədəniyyətlərarası oxşarlıqları aşkarladılar. Hind-Avropa mədəni dəyərlərini bu aspektdə tədqiqata cəlb edib maraqlı nəticələrə gəldilər. Bundan sonra yenə Almaniyada T.Benfey mədəni-iqtibas, fin-skandinav

tədqiqatçıları səyyar süjetlər nəzəriyyələrini irəli sürdülər. Onlardan sonrakı mərhələdə nəzəriyyəçilər folklorun genezisindən daha çox onun təmasları, qarşılıqlı zənginləşmə imkanları barədə tədqiqatlara üstünlük verdilər. XVIII yüzilliyin sonu, XIX yüzilliyin əvvəllərində Almaniyada yalnız Yakob Qrimmin nəzəri baxışlarında folklorun mənşəyi ilə bağlı

mülahizələr gözə dəyirdi. O, poeziyanın mənşəyindən bəhs edərkən dilin, nitqin fövqəlbəşər səciyyəli olmasını xatırladır və göstərirdi ki, ibtidai insanlar nitq mədəniyyətinə yiyələndiyi mərhələdə ayrı-ayrı söz yaradan səsləri təbiətdən – quşların nəğməsindən, səsindən götürmüşlər. Sonradan Vilhelm Qrimm bu mülahizələrə tərəfdar çıxsa da, folklorşünaslığın söz

yaradıcılığının mənşə problemləri barədə nəzəri fikrи fərd-kollektiv baxışından öncəki problemləri əhatə edə biləcək səviyyəyə yüksələ bilmədi. XIX yüzilliyin sonlarında insanı bütövlükdə öyrənən antropologiya elmi meydana çıxdı. Etnologiya ilə folklorşünaslığın qovşağında yaranan bu elm də psixoloji dərketmənin vəhşilik dövründə yarandığını inkar etməsə

də folklor yaradıcılığının həmin mərhələdə yaranmaсы fikrindən çox uzaq idi. Yeni nəzəri fikrin banisi E.Taylоrуn mülahizələri sələfləri və müasirləri Mişel de Montenin (1533-1592), Ф.Лafitonun (1670-1740), Jan Jak Russonun (1712-1778),

Page 7: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

6

C.Vikonun (1668-1774), İ.Çerderin (1744-1803), S.A.Qabinonun (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və başqalarının mədəni

dəyərlərin vəhşilik dövrünün məhsulu olması barədə fikirləri ilə üst-üstə düşsə də, E.Taylor onlardan fərqli olaraq psixi dərketmənin mədəni dəyərlər yaratmaq qabiliyyətinə malik olduğunu göstərsə də, folklor yaradıcılığının başlanğıcı olan həmin prosesdə formalaşan erkən bədii paradiqmalarıн mükəmməl folklor modellərini müstəqil bədii düşüncə дяйяри kimi

tədqiqata cəlb etməkdən çox uzaq idi. Folklorun nəzəri problemlərinin öyrənilməsi XX yüzillikdən

başlayaraq yaranıb formalaşan bir çox digər elmi mərkəzlər kimi Azərbaycan folklor məktəbinin yaradıcıları və davamçıları tərəfindən də uzun zaman ərzində diqqət mərkəzində idi. Lakin folklorşünas A.Nəbiyevin təbirincə desək “Azərbaycan

folklorşünaslığı gecikmiş folklorşünaslıq” (3,с.58) olduğundan burada dünya folklor elmi fikrinin öyrənilməsi əsasən sovet dövrü nəzəri baxışlarını təkrarlayırdı. Bununla belə, sovetlər dönəmində folklorşünaslıq üzərinə qoyulan ciddi qadağa və yasaqlara baxmayaraq milli folklor məktəbinin Ə.Abid, Y.V.Çəmənzəminli, H.Zeynallı, S.Mümtaz, M.H.Təhmasib və

başqa tədqiqatçıları xalqın soy kökündən və dünya xalqlarının şifahi yaradıcılıq ənənələrindən çıxış edərək Azərbaycan folklorunun genezisi, yaranma dövrü, inkişaf və yüksəliş mərhələlərini Avropa elminin əsaslandığı nəzəri istiqamətlərdə − əmək prosesindən başlayan inkişafda axtarırdılar. Elə bu istiqamətdə də postсовет məkanında йаранан folklor елми

mərkəzləri ənənələrindən fərqlənməyən milli folklorşünaslığımız mövcud idi.

Müstəqilliyimizin bərpasından sonrakı dövrdə bu istiqamətin davamçıları sırasında dünya folklor nəzəri fikrinə istinad yeni mərhələyə qədəm qoydu. Aparılan арашдырмалар нятиъясиндя mifologiyamıza, folklorun janr sisteminə, janr yaradıcılığı

məsələlərinə, folklorun tipologiyası, qarşılıqlı əlaqə və zənginləşmə, süjet oxşarlığı проблемляриня münasibətdə yeni baxışları əks etdirən tədqiqat əsərləri meydana gəldi. Belə yeni tədqiqat metodlarından əsərlərində geniş istifadə edən

Page 8: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

7

folklorşünaslardan biri də filologiya elmləri doktoru, AMEA-nın müxbir üzvü, professor Azad Nəbiyevdiр. O, tələbəlik illərindən

folklor toplayıcılığına qoşulmuş, ömrünün əlli ildən artıq bir dövrünü bu milli sərvətin toplanması, nəşri, tədqiqi və tədrisi kimi şərəfli bir işə həsr etmişdir. Ali məktəbdə pedaqoji işlə elmi işi birləşdirib müəllimliyin və tədqiqatçılığın zirvəsinə ucalan профессор özünün toplayıb yazıya aldığı onlarla toplunun, tədqiqat əsərlərinin, çoxsaylı məqalələrin müəllifidir. Onun

arxivində on minlərlə vahid nəşr edilməmiş atalar sözü, məsəl, tapmaca, mərasim nəğməsi, oyun, mif, əfsanə, rəvayət, lətifə, nağıl, dastan, oxşama, ağı, and, alqış, inanc, yuxu və başqa folklor nümunələri vardır. Onların bir qismini Azad Nəbiyev müxtəlif illərdə nəşr edib oxuculara çatdırmışdır. Bunlardan “Novruz” (1989), “Novruz bayramı” (1991), “İlaxır çərşənbələr”

(1992), iri həcmli ensiklopedik “Azərbaycan ədəbiyyatı antologiyası”nın birinci folklor cildi (Ankara, 1992), “Azərbaycanda Novruz” (Ankara, 1992), “Nəğmələr, inanclar, alqışlar” (1986), “Azərbaycan nağılları” (1988), “Adətlər, mərasimlər, alqışlar” (1992), “Azərbaycan mifləri” (1992), “Qaçaq Nəbi” (2002), “Molla Nur” (1977), “Qatır Məmməd”

(1985), “Qaraoğlu” (İzmir, 1990), “Koroğlu (Dərbənd variantı), Bakı, 2004, rus dilində nəşr etdirdiyi “Мифы, легенды и сказки

Азербайджана” (1988), “Азербайджанский фольклор” (1990) və başqa nəşrlər ölkə sərhədlərindən uzaqlarda müəllifinə şöhrət gətirmişdir. Təqdim edilən əsərlər ən müasir toplayıcılıq tələbləri əsasında йазыйа алынараг nəşr edilmişdir.

Professorun tədqiqat obyektləri də orijinal olub işlənməmiş problemləri əhatə edir. O, ilk tədqiqat əsərini “Koroğlu” və “Эoroğlu” епосларынын müqayisəli-tipoloji tədqiqinə həsr etmiş, doktorluq dissertasiyasında da Азярбайъан вя юзбяк xalqınын folklor yaradıcılığının qarşılıqlı əlaqə və təsir məsələlərini araşdırmışdır. Azərbaycan, özbək və rus dillərində nəşr edilən bu

monoqrafik nəşrlərdən sonra müəllif “Azərbaycan folklorunun janrları” (1983) dərsliyini yazmış, “Xalq oyunları, meydan tamaşaları” (1988), «Azərbaycan-türkmən folklor əlaqələri»nи nəşr eтdiрmişdir. “Sərhəd bilməyən əlaqələr” адланан əsəri

Page 9: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

8

türkmən və Azərbaycan dillərində чап олунмушдур (1993). Бундан сонра “Azərbaycan uşaq folkloru” (1999) monoqrafiyaсı

ишыг цзц эюрмцшдцр. Tədqiqatçı alimin məşhur folklorşünas X.H.Koroğlu ilə birlikdə rus dilində чапдан чыхмыш “Azərbaycan qəhrəmanlıq eposu” monoqrafiyası (Bakı, 1996) Azərbaycan folklorunun dünyada tanıdılmaсы işinə mühüm töhfə olmuşdur. Sonrakı illərdə folklorşünas alimin “İlin əziz günləri” (1999) və “Azərbaycan aşıq məktəbləri” (2004) monoqrafiyaları няшр едилмишдир.

Azad Nəbiyev folklorşünaslığın ən son nailiyyətlərini ali məktəblərdə tədrisə daxil edən müəlliflərdəndir. Bu baxımdan professorun çoxillik elmi axtarışlarının yekunu kimi üzə çıxan və Təhsil Nazirliyinin ali məktəb dərsliyi qrifi ilə nəşr edilən iki cildlik “Azərbaycan xalq ədəbiyyatı” (I cild, 2002, 2009, II cild

2006) адлы иri həcmli dərsliyi ali məktəb tələbələri üçün milli-mənəvi və əxlaqi dəyərlərimizi mənimsəməkdə ən yaxşı mənbədir. Bu dərsliklər eyni zamanda milli folklor yaradıcılığımızın ilk mükəmməl tarixi kimi də çox əhəmiyyətlidir.

Respublikanın Əməkdar müəllimi olan müəllif çalışdığı Bakı Dövlət Universiteti Folklor kafedrasının rəhbəri kimi bir çox

yeni fənlərin yaradıcısı, proqram müəllifidir. Onun müəllifliyi ilə “Folklor praktikası”, “Azərbaycan xalq ədəbiyyatı” proqramları dəfələrlə nəşr edilib istifadəyə verilmişdir. O, bir çox dəyərli əsərlərin rəyçisi, redaktoru, ön söz müəllifidir. 2007-ci ildə ona universitet Elmi Şurasının qərarı ilə ilin alimi adı verilmişdir. İndiyədək ölkə hüdudlarından uzaqlarda 6 kitabı nəşr olunmuş,

əsərləri rus, ingilis, türk, özbək, türkmən və fars dillərində işıq üzü görmüşdür. 2009-cu ildə isə Azad Nəbiyevin elmi yaradıcılığında yeni uğurlu hadisə baş vermişdir. Akademik Fuad Qasımzadənin ön sözü və redaktorluğu ilə müəllifin “Oxşar dəyərlərin gen qaynağı – Эenealoji nəzəiyyə” adlı yeni elmi əsəri işıq üzü gördü. Akademik Fuad Qasımzadə nəşrə yazdığı “Oxşar mədəni

dəyərlərə yeni elmi baxış” adlı ön sözünü aşağıdakı sözlərlə tamamlayır: “Müəllifin oxşar dəyərlərin yaranma və yayılma problemlərinin geniş çevrəsini əhatə edən “Genealoji nəzəriyyəsi» mədəni dəyərlərə yeni elmi baxışıdır. Şübhəsiz ki, irəli sürülən

Page 10: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

9

bütün ehtimal və fərziyyələr nəzəriyyəçi alimin çoxillik folklor araşdırmaları ilə yanaşı, genин mənşə birliyi ilə bağlı ən son

tədqiqatlara söykənir, onları yeni elmi yanaşmalar, mövqelər və baxışlarla zənginləşdirir. Azad Nəbiyevin bu universal nəzəriyyəsi oxşar dəyərləri əhatə edən dolğun nəzəri fikirlər, orijinal yanaşmalarla zəngin olub, ictimai elmlər sahəsində son dövrlərin ən yeni elmi kəşfi kimi dəyərləndirilməyə layiqdir.

Oxuculara təqdim edilən əsər ümumnəzəri, məntiqi-fəlsəfi

xarakter daşıyır. Onu folklorşünaslığın fəlsəfəsi adlandırmaq olar”.

Akademikin folklorşünas alim və onun əsəri barədə söylədiyi fikirlərdə böyük həqiqət vardır. “Fолклорда фasiləsiz transfer və йуху paradiqmalarы” kitabı bu həqiqəti bir daha təsdiqləyir. Azad Nəbiyevин folklor yaradıcılığının psixoloji dərketmə ilə

bağlı başlanğıc mərhələsini aşkarlaması, ictimai-fəlsəfi fikrin йаранмасыны да əmək vərdişlərindən xeyli əvvəl meydana çıxan bu мярщяля иля bağlaması тякъя фолклор йарадыъылыьы проблемляриня дейил, еляъя дя шифащи сюзцн башланьыъ мярщялясиня вя ictimai fikir tarixinə yeni meyarlarla yanaşmaq zərurətini gündəmə gətirir.

Professor A.Nəbiyev irəli sürdüyü mülahizələri zəngin elmi faktlarla əsaslandırmış, Z.Freydin psixoanaliz metoduna söykənərək freydizmi yeni baxışlarla zənginləşdirə bilmişdir. Folklor nəzəri fikrinin ardıcıl tədqiqatçılarından olan, zəngin və çeşidli “folklor mətbəxlərində” boy atıb yetişən müəllifə dünya xalqlarının şifahi yaradıcılıq nümunələri üzərində apardığı

çoxillik müşahidələr folklor irsi, xüsusilə folklorun genezisi, mənşəyi və yaranma dövrü barədə yeni mülahizələr irəli sürməyə imkan vermişdir. Bunların bir neçəsinin üzərində dayanmaq istərdim. Birincisi, профессор сцбут едир ки, йухуэюрмя щадисяси щятта щейванлара да аид олан бир хцсусиййятдир (бах: с.126-152). Бурадан мянтиги олараг беля нятиъя чыхыр ки, йухуэюрмянин тябии ясасы вардыр. А.Нябийев мцяййян едир ки, бу тябии ясас – йухуэюрмя актынын архасында мцяййян парадигмалар силсиляси мювъуддур.

Фolklorun genezisi barədə yeni açıqlanmasında мцяллиф даща сонра göstərir ki, dünya xalqlarının folklor yaradıcılığı insanın

Page 11: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

10

əmək vərdişlərindən əvvəlki dövrlərdə – инстинкт дцшцнъядян şüurlu fəaliyyətə keçid mərhələsində psixoloji dərketmə

funksiyalarının yüksəlişi məqamında инсанын gerçək psixoloji halı, durumu ilə bağlı yaranıb meydana çıxmışdır. Bundan sonra isə мцяллиф uzun illər üzərində müşahidə apardığı, toplayıb nəşr etdirdiyi folklor nцмуняляринин indiyədək folklorşünaslıq istiqamətində araşdırmalardan kənarda qalmış erkən bədii paradiqmaların дцзцмцнц sıralayır. İkincisi, müəllifə görə, еркян

dərketmə мярщялясиндя yaranan psixoloji dərketmə modelləri qabaqcıl ictimai-fəlsəfi fikrin илкиn mənbəyi kimi ictimai fikrin yüksəlişini şərtləndirən başlıca qaynaqlardan olmuşdur.

Üçüncüsü, professor göstərir ki, psixoloji dərketməylə bağlı yaranan erkən paradiqmalar bütün yüksəliş və janrlaшма prosesində fərdi bədii yaradıcılıq nümunəsi olaraq qalmaqda

davam etmiş, kollektiv yaradıcılıq prosesinя qatılmamış və folklor yaradıcılığının başlanğıc mərhələsinin silsilə xüsusiyyətlərini formalaşdırmışdır.

Dördüncüsü, müəllifə görə, başlanğıc mərhələyə məxsus başlıca xüsusiyyətlərdən biri bədii düşüncədə formalaşan bədii dəyərlərin insanın yaddaşına və hafizəsinə fasiləsiz transferi ilə

bağlı olmuşdur. Fasiləsiz transfer yolu ilə insan düşüncəsi qlobal və regional gen yaddaşı toplumlarının silsilə süjetlərini xalqların folklor yaradıcılığına онлары юtцрmякля онлары дцнйа халгларынын фолклоруна səpələyə bilmişdir.

Professorun dünya xalqlarının çeşidli folklor yaradıcılığı materiallarına əsaslanaraq irəli sürdüyü çox ciddi, dolğun və

düşündürücü nəzəri mülahizələrinin hər biri ictimai və humanitar elmlər sahəsində yeni və perspektivli nəzəri mülahizələr kimi dəyərləndirilməyə layiq olub иctimai elmlər, eləcə də folklorşünaslıqdа yeni tədqiqat istiqamətlərinin zəruriliyini gündəmə gətirir.

İrəli sürdüyü nəzəri fikirlərini psixoanaliz əsasında

ümumiləşdirən müəllif онлары bütün genişliyi ilə açıqlamaq üçün erkən bədii paradiqmaları üç istiqamətdə araşdırmağı təklif edir. Müəllifə görə, еркян psixoloji dərketmə бядии dəyərləri folklor yaradıcılığının söz, ruh кими etnopsixoloji нцмуняляриндя, еляъя

Page 12: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

11

дя kiçik janr və mif paradiqmalarında özünü daha fəal qoruyub saxlamışdır. Təqdim edilən tədqiqat işində Азад Нябийев əsasən

söz, ruh, röya-yuxu paradiqmalarını təhlilə cəlb edir. Bu zaman professor Z.Freydin psixoanaliz metodologiyasından çıxış etsə də freydizmə kor-koranə yanaşmır, mövcud nəzəri mülahizələri yeni faktiki materiallarла zənginləşdirib ону irəli aparır. Бурада сющбят психоанализин йени нювцнц йаратмагдан эетмир; сющбят психоанализин тятбиг сферасынын эенишляндирилмясиндян эедир. Профессор Нябийев сцбут етмяйя чалышыр ки, мцхтялиф халгларын фолклор нцмуняляриндя тясвир олунан йухуэюрмя щадисяляринин ясасында охшар импулслар дурур. Məsələn, психоанализ

методолоэийасындан чыхыш едян müəllifə görə, Ruh haqqında görüntülər, məlumatlar digər etnopsixoloji paradiqmalar kimi yalnız sözə çevrilib bədii təhkiyəyə daxil olduqdan, folklor faktına, məfhumунa дюндцкdən sonra onun mövcudluğu və insan düşüncəsinin məhsulu olması üzə çıxır. Z.Freydə qədərki nəzəri yanaşmalarda Рuh abstrakt düşüncə obrazı olduğundan

insanın fiziki cismi ilə əslində heç bir əlaqədə olmayan xəyal, kölgə kimi təqdim edilirdi. Əslində onun təbiəti qapalı qalırdı. Ruh folklor hadisəsi kimi müəyyənləşdirildikdən sonraса onun təbiəti, özünəməxsus xüsusiyyətləri aşkarlaнdı. Мцяллиф нцмайиш етдирмяйя чалышыр ки, фолклор руща донуг кюлэя кими дейил, ъанлы гейри-ъисмани варлыг кими бахыр. Мцяллифя эюря рuhlar xeyir və şər təbiətlərə malik insanların düşüncə daşıyıcıları olduqlarından müvafiq olaraq analoji xarakteri təmsil edirlər. Халг ядябиййатында Рущ бу ъцр тягдим едилдийиндян müdrik insanlar özlərini Ruhlardan qorumağa çalışmış, onları qəzəbləndirib acıqlandırmaqdan çəkinmişlər. Ölənin dalınca danışmaqdan,

onları söyməkdən, qeybətini qırmaqdan ehtiyat etmişlər. “Ruh tutmaq”, “Ruhun qəzəbinə gəlmək” kimi anlayışlar da onun elə bu fenomenal təbiəti ilə bağlıdır. Müəllifə görə, Рuh daim dinamikada, hərəkətdədir, əlйетмяз, gözəgörünməzdir, əbədiyaşardır. Ruh gah kölgədir, gah işıq, gah tüstüdür, gah buğdur, gah səsdir, gah oddur. Cinsini qoruyan, cildini

dəyişəndir. Рущун эцlзaрı insanın йашадыьы yurdu, torpağı, evi, işləyib-çalışdığı məkanдыr, son mənzili xaosdur. Ruh müqəddəs

Page 13: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

12

dərgah arasında daimi hərəkətdə, gedib-gəlmədədir, sirri açılmamış fenomendir. Мцяллиф эюстярир ки, дцнйа фолклорунда Рущ бу ъцр тягдим едилир вя буна абсурд кими бахыла билмяз. Елмин сон наилиййятляри дя буну тясдиг едир. Бунунла беля рущ елм цчцн щяля мцямма олараг галмагдадыр.

Yaxud müəllifin yuxunun dərkedilməzliyi ilə bağlı açıqlamaları da düşündürücüdür. Müəllifə görə, yozulmaz yuxu

yoxdur, yozula bilməyən yuxular var. Professor belə hesab edir ki, mənasız hesab edilib yuxu kataloqlarına və ensiklopediyalarına daxil edilməyən yuxular insanlara gələcək barədə гаибдян эюндярилян çox mühüm informasiyalardır. İnsan zəkası bu gün onları yozmaqda, deşиfrя etməkdə acizdir. Mənasız

hesab edib yaddaşdan silib atdığımız, yaxud yoza bilmədiyimiz və artıq unutduğumuz bu yuxular yox olub getmir, itib-batmır, təbiətdəki müxtəlif səslər – soyqırım harayları, atəş səsləri, ana fəryadları, körpə hıçqırıqları kimi xaosun ənginliklərinə чякилиб Мüqəddəs dərgahda toplanır ki, bir vaxt yenidən bəşəriyyətə qayıtsın, insanları səadətə aparan səslərlə, onları fəlakətlərlə

üzbəüz qoyanların həqiqi ünvanları açıqlanа билсин... Йухуларын чевряси Фрейдин психи варлыгда кяшф етдийи хцсуси сферада – бишцур чеврясиндя сыхышдырылмыш щалда сахланылыр. Бу чевряйя ися расионал цсулларла йахынлашмаг щялялик мцмкцн дейилдир. Йухуну йозмаг йухунун явязлянмя технолоэийасынын мянтигини ачмаг демякдир. Бурада гяти вя мцкяммял елми сюз демяк чятиндир вя буну щятта Фрейд юзц дя етираф едирди. Амма проф. Нябийевин йени щипотезасы бу сащядя чыхыш моменти ролуну ойнайа биляр.

Gələcəkdə bu gün insanын məzmunsuz hesab etdiyi səslərin və yuxuların açılması iсə böyük həqiqətlərdən, sirrlərdən, cahanşümуl kəşflərdən xəbər веряъякдир. Bütün bunlar insan üçün hələlik əlçatmaz, ünyetməzdir.

Beləliklə, folklorun psixoloji dərketmə məqamları və fəlsəfəsinin açıqlanmasının yeni meyarlarının vacibliyini gюстярян

professor Azad Nəbiyev Z.Freyd tərəfindən əsası qoyulan psixoanalizin yeni görünmə bucaqlarını açıqlamaqla təkcə elmi-nəzəri fikrin hüdudlarını genişləndirməmiş, həm də XXI yüzilliyin insanı və dünyanı öyrənmək sahəsində elm qarşısında qoyduğu yeni dəyərləndirmə meтодlarının hazırlanma зярурятини

Page 14: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

13

bir daha gündəmə gətirmişdir. Ümumilikdə isə yeni elmi baxışlar və nəzəri fikirlərlə zəngin

olan əsər təkcə folklorşünaslıq və onun aparıcı tədqiqatçılarından olan professor Azad Nəbiyevin yox, Azərbaycan elminin yeni zirvə yüksəlişidir. Бу лазымлы ясярин эяляъякдя хариъи диллярдя няшрини тювсийя едирям.

Фярман Исмайылов

Page 15: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

14

ЫЫ. MÜƏLLİFDƏN

Хялгя аьзын сиррини щяр дям гылыр изщар сюз, Бу ня сирдир ким, олур щяр лящзя йохдан вар сюз. Артыран сюз гядрини сидгиля гядрин артырар, Ким ня мигдар олса, ящлин ейляр ол мигдар сюз.

М.Фцзули

Sözün nə böyük qüdrəti varmış! Dünyanı yoxdan var edən söz sehrdiрmi, möcüzədirmi, açması olmayan fenomendirmi? Söz insan mənşəlidirmi, fövqəlbəşər səciyyəlidirmi? Sözün qüdrəti ilə dünya yaranmadımı? Sözün sehri ilə insan dünyanı dərk etmədi, tanımadımı? Dünya insanın düşüncəsində söz ilə gülüstana çevrilmədimi?..

...Dünya zülmətə qərq olmuş dərəli-təpəli boz bir səltənət idi. Qaibanədən bir “Ol!” nidası yüksəldi. Zülmət səltənət silkələndi, çalxalandı, sahili görünməz bir nəhrə çevrildi. Qoynundan abu-həyat car oldu. Neçə gün, neçə il, neçə qərinə, neçə yüzilliklər və minilliklər keçdi deyə bilmərəm, bir gün nəhəng nəhr ləpələndi, hayqırıb zülməti yardı, yerini-yatağını dəyişmək istədi. Sağ

tərəfdəki qayalar sağdan, sol tərəfdəkilər soldan, baş tərəfdəki qayalar başdan, ayaq tərəfdəkilər ayaqdan tənhalıqdan sıxılıb mağmun dayanan ləpələri cilovladı, yatağına qaytardı.

Qaibdən “OL!” nidası zülmət səltənətində yenidən əks-səda verdi, dəryanın üzü bərq vurub şölələndi, par-par parıldadı. Dərya üstünə üfüqdən bir şəfəq gülümsədi. Getdikcə şölələndi,

böyüdü, zülmət dünyasını nurlu bir işığa qərq etdi. Dərya üzərinə onun al şəfəqləri səpələndi. Bu, dünyanın həyat mənbəyi olan Günəş адлы bir həqiqət idi. O, gümüşü suları öz istisinə qərq etdi, az sonra dərya üzərində dövrə vurub qüruba endi. Səhər yenə doğdu, istisini yenə aləmə yaydı, buzlaqları əridib dəryaya qatdı, Ağ dəryanın suyunu isitdi.

“Ol!” nidası üçüncü dəfə daha gur səsləndi. Ağ dərya üzərində

Page 16: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

15

bu səda suyun gümüşü şəfəqləri qanadında dörd tərəfə dövrə vurub getdikcə uzaqlara yayıldı. Dərya üzərində xəfif bir meh

əsdi. Dünyanın yeni möcüzəsi Yel bərqərar oldu, o Günəşlə əl-ələ verib Ağ dəryaya səfərə çıxdı. Dəryanı ləpələndirdi, silkələdi, çalxaladı, dərinlikləri dayazlaşdırdı, dayazlıqları dərinləşdirdi. Yer üzünə taraz bir nizam verdi. Ağ dərya içərisində boz torpaqlar hamarlandı. Çox sular yatağından boşluqlara səpələndi, çox qayalar yerlə-yeksan olub düzləndi.

Qaibdən yenə də “Ol!” nidası yüksəldi. Ağ dərya ləpələndi, dalğalandı, silkələndi. Suyu ləngər vurub çalxalandı. Ağ dərya içərisində Ana Torpaq baş qaldırdı. Yel onun saçlarını daraqlayıb füsunkar bir görkəmə saldı. Günəş qəlbinin istisini ona tuşladı.

Yenidən qaibdən ucalan “Ol!” nidası bu möcüzələrin sahibi

olan İnsan övladını dünyaya gətirdi. İnsan əlinin zəhməti, alnının təri ilə dünyanı gülüstana çevirdi. Suyun, Günəşin, Yelin və Ana torpağın qüdrətinə sığınmaqla, onlara tapınmaqla gen dünya həqiqətlərini dərk etdi, onun sirlərinə yiyələndi. İnsanın gözündə dünyanın dərki səsdən, sözdən, ruhdan, röyadan və mifdən başladı. Yüksələn, ucalan və qocalan dünya bu gün də sabaha

doğru irəliləməkdə, tarixin yeni nizamını düzməkdədir. Onun da bəşəriyyəti hara aparacağı hələ ki qəti məlum deyildir. Məlum olanı odur ki, artıq dünya müasir düşüncə idarəçiliyi qaydaları ilə yaşamaq istəmir. Dünya qarşıdurmalardan, qanlı müharibələrdən, işğallardan, tarixin müxtəlif mərhələlərində bəşəriyyətə fəlakət gətirən çoxsaylı izimlərdən artıq bezmişdir.

Dünya artıq yeni yaşam tərzi istəyir. İnsan düşüncəsini nə qədər istiqamətləndirmək, səfərbər etmək yolu ilə onun azadlığına təcavüz etmək olar? İnsan düşüncəsini şəxsi mənafelərə tabe etmək üçün onu nə qədər yenidən biçimləmək olar? İnsan psixologiyasına tuşlanan bütün bu kimi total zorakılıqlar artıq onu iflas həddinə yaxınlaşdırmışdır. Dünya артыг dərin psixoloji

sarsıntılar – terror hədələrinin, nüvə zərbələrinin törədə biləcəyi fəlakətlər qorxusu məngənəsindədir. Psixoloji gərginlik yüksələn xətt üzrə davam etməkdədir. Onun sürət tempini ləngidib dayandırmaq üçün dünyanı psixoloji məqamlardan yenidən

Page 17: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

16

öyrənmək, psixoloji dərketmənin yeni görüntülərini aşkarlamaq, onun bədii düşüncədəki geniş mənzərəsini bərpa etmək vacibdir.

Bu mənzərə isə sözdən başlayır. Yalandan və riyadan uzaq sözdən. İlk səs və söz kompleksləri insanı instiнkтив düşüncədən şüurlu fəaliyyətə səmtləndirdiyi, psixoloji dərketməni reallaşdırdığı, dünya dərkinin ilk müjdəçisi olduğu kimi, insanın psixoloji halının, məqamının ilk ifadə forması da sözdür. Bütün dramaturji, poeziya və təhkiyə dəyərləri bu məcradan – söz

məcrasından qaynaqlanıb boy atmışdır. İnsan dərk etdiyi dünyanın ən erkən modelini sözlə yaratmış, onun ilkin görüntülərinin gerçəklik hüdudlarını sözlə biçimləmişdir. Onların açıqlanması artıq insan psixologiyasını öyrənən əski ölçü qəliblərinə sığmır, yeni yanaşma meйarları tələb edir. Çünki psixoloji dərketmə məqamında ibtidai insanın yaratdığı bədii

dəyərlər həm onun dünyagörüşünü dəyişmiş, insanın ictimai-fəlsəfi və məntiqi düşüncəsini formalaşdırmış, həm də folklor yaradıcılığını zəngin ictimai-fəlsəfi fikir qaynağına çevirmişdir. Təəssüf ki, folklor yaradıcılığınıн bu başlanğıc mərhələsinin silsilə xüsusiyyətləri kimi, onun ictimai fikir qaynağı olması faktı da folklorşünaslıq elminin diqqətindən uzun zaman ərzində

kənarda qalmışdır. Yaranmış bu boşluğu aradan qaldırmaq, şifahi sözün mənşəyi ilə bağlı nəzəri məsələlərə yeni mövqedən aydınlıq gətirmək məqsədilə ağız ədəbiyyatının bir sıra mühüm nəzəri problemləri ilə bağlı son tədqiqatlarımın bir hissəsini oxuculara təqdim edirəm. Burada insanın instiнkтив düşüncədən şüurlu fəaliyyətə keçid mərhələsində üzə çıxan erkən bədii

paradiqmaların folklor yaradıcılığının başlanğıc mərhələsini formalaşdıran başlıca xüsusiyyətləri, şifahi sözün psixoloji dərketmə mərhələsinin aparıcı istiqamətləri və fasiləsiz transfer prosesi, fərdi yaradıcılıq ənənəsi erkən bədii söz, ruh və yuxu-röya materialları əsasında tədqiq olunur. Kiçik janr və mif paradiqmalarının psixoloji dərketmə gerçəkliyi ilə bağlılığının

davamı isə növbəti tədqiqatlarda veriləcəkdir. “Fолклорда фasiləsiz transfer və йуху paradiqmaları” barədə öz arzu, irad, təklif və mövqelərini bildirəcək oxuculara irəlicədən minnətdarlığımı bildirirəm.

Page 18: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

17

ЫЫЫ. YUXUGÖRMƏNİN ÖYRƏNİLMƏ TARİXİNDƏN

Dünya xalqlarının erkən dövr folklor yaradıcılığı vəhşilik dövrünü yaşayan ibtidai insanın instiнkтив düşüncədən şüurlu fəaliyyətə doğru irəliləməkdə olduğu ilkin mərhələdən başlayır.

Filosoflar belə hesab edirlər ki, mədəni düşüncənin yaranması da həmin dövrdən baş alıb gəlir. Antropoloqların fikrinя эюря də psixoloji dərketmənin mükəmməl yüksəlişi və formalaşması insanın vəhşilik dövrünə məxsus keyfiyyət olub, instiнkтив düşüncədən şüurlu fəaliyyətə keçidi şərtləndirən mühüm amillər-

dəndir. Məlumdur ki, bütün dərketmə məqamlarının bədii əksi psixoloji düşüncədə bu dövrün folklor yaradıcılığının başlanğıc nümunələri olaн erkən bədii paradiqmalarda – ruh, röya, eymənmə, ürəyədamma, gözəgörünmə, qarabasma, göstərmə kimi bədii düşüncə modellərində özünü göstərir. Onların sözə, bədii təhkiyəyə çevrilməsi psixoloжи dərketmələrin düşüncədə söz

йаратма prosesi ilə ялагядар olub, insanın gərgin silsilə psixoloji durumu, daha konkret desək, real həyat həqiqətlərinə söykənən qorxu, vahimə yaradan ilkin hıçqırıqları, fəryadları, çağırışları, “eheləri, ohoları” və müxtəlif nidaları ilə bağlıdır. Etnopsixoloji düşüncənin belə reallıqları əks etdirən fenomenal paradiqmalarından biri röya-yuxudur. Yuxunun məzmunu yalnız

nəql edildikdən, söylənildikdən sonra açıqlanır, müəyyənləşir. Son vaxtlarda yuxunu öyrənən istiqamətlər içərisində folklorşünaslıq ön mövqeyə keçмякдядir. Yuxu uzun müddət folklor yaradıcılığından kənarda qalsa da, özünəməxsus toplanma, yazıya alınma və nəhayət nəşr tarixi vardır. Ancaq Avropada yuxuyozmalar, eləcə də psixoloji dərketmə nümunələri

olan digər paradiqmaların folklorşünaslıqla bağlı арашдырмаlara cəlb edilməsi uğurlu tədqiqat istiгамяtlərindən biri kimi чохдан юйрянилмякдядир. Yuxu uzun yüzilliklər ərzində cəmiyyət içərisində dərkedilməz həqiqət, fövqəlbəşər qüvvənin insana göstərdiyi möcüzə, mahiyyəti anlaşılmayan xülya və s. kimi qəbul edilmişdir. Ancaq yuxuda görünənlərin insan həyatı və

Page 19: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

18

məişətində fenomenal görüntüsü üzə çıxdıqca, onun кечмишдяки бир чох xatirələrin təkrarı, yaxud gələcəkdə insan çevrəsində baş

verəъяк hadisələrlə bağlılığı müəyyənləşdikcə, insanlar йухуnun informatiк mahiyyətini dərk etdikcə, onları sistemləşdirib sınaqdan keçirdikcə fenomenal düşüncəyə münasibət dəyişmiş, yuxuları insana uğur və uğursuzluqlar gətirən məlumat toplumları kimi qəbul etmişlər. Ona görə də yuxuları mövzu və məzmun çevrəsinə görə qruplaşdırmış və həftənin günlərini

görülən yaxşı və pis yuxulara görə dəyərləndirmişlər. Beləliklə, insanları gələcək uğur və uğursuzluqlardan

xəbərdar edən əlyazmalar, sonralar isə kitablar meydana gəlmiş, onlar tarixə erkən yuxuyozma qaynaqları kimi daxil olmuşdur.

Yuxuyozmalara inam dünya tarixində yeni hadisə deyildir. İstər Шяргdə, istərsə də Гярбdə zaman-zaman belə kitablar

yaranmış, müdrik insanların təşəbbüsü ilə onların mükəmməl variantları hazırlanmışdır (2,с.117). Bizə gəlib çatan belə əlyazmaların илк нцмуняляри Гядим Шяргдя yazıya alınmışdır. Bunlardan ən qədimi ися bizim eradan 1250 il əvvəl papirus üzərində Мисирдя yazılmış ilk yuxuyozma əlyazmasıdır. O, qədim misirlilərin 200-dən artıq yuxusuну və onların çoxsaylı

yozumlarını əhatə edir. Sonrakı dövrlərdə belə kitabların ən mükəmməli e.ə. IV əsrdə yaşamış yunan йепископу Antofon tərəfindən tərtib edilib yazıya alınmışdır (2,s.7).

Bizim eranın II yüzilliyindən yuxuyozma əlyazmalarında ilk elmi şərhlər özünü göstərməyə başlamışdır. Bu dövrdə Romada şöhrətli psixoloq kimi tanınan Artemidor elmə məlum əlyazmalar

əsasında maraqlı bir yuxuyozma toplusu hazırlamışdır. Topluya geniş ön söz yazan müəllif yuxunun bir çox sələfləri kimi təbiət hadisələri, insanın dünyanı dərketmə duyğuları ilə bağlı meydana gəldiyini göstərmiş, onu hətta mifoloji düşüncə ilə bağlamağa cəhd етmişляr (2,s.7-8).

Yuxu ilə bağlı Aristotelin, Hippokratın və Şərq müdriklərinin

də dəyərli fikirləri vardır. Onların fikrincə, bir sıra xəstəliklərin müəyyənləşdirilməsində yuxunun böyük rolu olduğu kimi, onların müalicəsində də yuxunun, xüsusilə hipnozla yuxulatmağın əhəmiyyəti inkaredilməzdir. Hətta sonrakı

Page 20: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

19

mərhələlərdə də hipnoz müalicə metodlarından biri kimi təbabətdə эениш tətbiq edilmiş, bu günün özündə belə, istifadədən

çıxarılmamışdır. Ötən əsrin əvvəllərində isə yuxunun fövqəlbəşər qüvvələrin təsiri ilə meydana çıxıb genişləndiyi barədə mülahizələr fəlsəfədə və aparıcı ictimai fikirdə üstünlük təşkil edirdi. Yuxuyozmalarla bağlı tədqiqatlarda onun fövqəlbəşər mahiyyəti önə çəkilir, peyğəmbərliklə, öncəgörməliklə ялагясиня daha çox diqqət yetirilirdi (3,с.46). Bu isə mühafizəkar mövqeyi

qoruyub saxlaйыр, йuхунун insanın real həyatı, istəyi, arzusu və psixoloji dərketməsi ilə bağlılığını öyrənməyin qarşısını alır, onu fəlsəfənin, psixologiyanın, etnopsixologiyanın, eləcə də mifologiya və folklorun predmetindən kənarda qoyurdu. Ancaq təbii ki, yuxu şüurlu təsəvvürün, bişüurun məhsuludur. O ürəyədamma, gözəgörünmə, eymənmə, göstərmə kimi psixoloji

bədii dəyərlərin və kiçik janrларын yaradıcılığı prosesində fəal iştirak etdiyi kimi, onların sonrakı inkişaf mərhələlərində də müəyyən rol oynamışdır. Çünki insan yuxuda gördüklərinin bir çoxunu real həyata tətbiq etmişdir. Lakin yuxu başqa paradiqmalardan fərqli olaraq sinkretik törəmə mərhələsi keçmişdir. O, insanın psixoloji duyğu və düşüncələri, hissляри,

emosiyaları, eləcə də qavrama duyğuları – eşitmə, görmə, hiss etmə, iybilmə, dadbilmə ilə aktiv sinkretizmdə olmuşdur. Bu sinkretizm çevrəsində ətrafındakı həqiqətləri və psixoloji dərketmələri şüurlu düşüncənin fəal bədii dəyərləri kimi formalaşdırmışdır (3,с.182). Həm də yuxu uzun zaman kəsimində təkamül mərhələləri keçirmiş insanın instikтив düşüncəyə malik

başqa canlılardan fərqli olaraq həyatda görüb müşahidə etdiyi hadisələr, əhvalatlar, obrazlar, müxtəlif səlahiyyət sahibləri və çoxsaylı insan zümrələri ilə bağlı təmaslarını düşüncənin alt qatına keçirярək, özünün yaddaş kodunu formalaşdırmış və onları bişüurun ixtiyarına verməklə yenidən düşüncədə təkrarlamaq vərdişlərinə yiyələnmişdir. İnsanı bütün uğur və

uğursuzluğa aparan görüntülər, düşüncə çöküntüləri iсə alt qatda toplaнmış və Ruhun köməyi ilə üz verə biləcək uğur və uğursuzluqlar yuxu vasitəsilə bişüura – yuxuda olan insanın yaddaş koduna təkrar-təkrar ötürülməklə onu

Page 21: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

20

məlumatlandırmışdır. Demək, şüurlu düşüncədə Ruh yeni bir funksiyada özünü göstərməyə başlayır. Onun bir çox silsilə

görüntülərini açıqlamaqla щям дя insan təbiətini юйрянмяйя doğru irəliləmək olar. Təbii ki, bunu Ruhun ilk başlanğıc görüntülərindən biri hesab etmək лазымдыр. Psixoloji dərketmələr isə Ruhun uzun zaman kəsimində insanın cismani yoxluğundan sonrakı dövrdə fəaliyyət funksiyalarını davam etdirdiyini təsdiqləyir (4,с.43). Bu isə hər şeydən əvvəl Ruhun tərk edilmiş

can sahibinin doğmalarının bir çox uğursuzluqlardan xilas eдилməsində, Ruh sahibi olan insanın rəqiblərinin cəzalandırılmasınда özünü göstərir. İnsan düşüncəsinin alt qatında toplanan bütün bu dərketmə paradiqmaları fasiləsiz transfer vasitəsilə alt qatdan bişüura və yaddaşa ötürülür. Yuxu yaddaş ötürmələrinin transferinin ilk açarlarındandır. Yuxarıda

qeyd edildiyi kimi, bütün başqa psixoloji dərketmə bədii modelləri kimi, yuxu yalnız bədii təhkiyəyə daxil olub yayımlandıqdan sonra folklor modelinə çevrilir. Yuxunun ictimai fikirdə modern qəlibə düşməsi, formalaşması folklorун janr sisteminə daxil olması isə uzun sürən yaradıcılıq kimi çoxsaylı psixoloji, bioloji təkamül hadisələri ilə əlaqəli inkişaf yolu

keçmişdir ki, onların böyük əksəriyyəti insanı instikтив düşüncədən qopararaq təkamülə səmtləndirmişdir. Bu prosesin bir çox məqamları hələ elmə məlum deyildir. Məlum olanı isə odur ki, insanын həyatda və onu əhatə edən ətraf mühitdə baş verən uğur və uğursuzluqlarы, yaxud keçmiş həyatının bir sıra kədərli və ya fərəhli məqamları yuxuda təkrarlanaraq onu baş

verə biləcək həqiqətlərdən bu və ya digər dərəcədə xəbərdar edir. Инсан оnları yenidən xaotik şəkildə yuxuda görür, yaxud təkrarlayır, yozumlarını müxtəlif йолларла – ulduzlar, riyazi hesablamalar, kitablar, şəkillər, silsilə rəqəm düzümləri, ayın və həftənin günləri, hürufilərin nöqtə, rəqəm hesablamaları, səma kitabları və başqa vasitələrlə şərh etməklə baş verə biləcək

uğursuzluqları özlərindən uzaqlaşdırmağa, onları zərərsizləşdirməyə çalışır. Uğurlardan xəbərdar olduqda isə onu qurbanlar vermək, sədəqələr paylamaq və başqa tapınmalarla qarşılamağa чалыşmışlar (5, s.17).

Page 22: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

21

Yuxu həqiqətlərini müəyyən etmək, əslində yuxu fenomeniни açmaq istəyi qarşısında aciz insanın оnu daim özünün diqqət

mərkəzində saxlamasına səbəb olmuşdur. Yaranıb yüksəldiyi zamandan yuxuya birmənalı münasibət olmamışdır. Bəziləri onu uydurma, xəyal hesab etmiş, bir başqaları isə yuxarıda deyildiyi kimi, onu öncəgörməlik, fövqəlbəşər görüşlərlə bağlayıb, peyğəmbərliklə əlaqələndirmiş, yuxunuн insanın real həyatı, istəyi, təbiəti, dünyanı dərk etmə prosesləri ilə bağlılığı

mülahizələrini təkzib etmişlər. Ancaq bütün бу yanaşmalara baxmayaraq, yuxu insan həyatının psixoloji durumunu müəyyən edən bədii düşüncə paradiqmaları kimi folklor yaradıcılığında geniş çalarlarda yaşamış, daha mükəmməl halda folklorlaşıb – butalanmaq, vergilənmək, öncəgörmək modellərini yaratmışdır.

Zaman keçdikcə yuxunu öyrənən elm sahələrinin çevrəsi də

genişlənmişdir. Onu təkcə astrologiya, astronomiya, həndəsə, teologiya, ilahiyyat elmləri sinkretizmində öyrənmək yox, həm də mifologiya, etnologiya və müasir mərhələdə iся folklorşünaslığın sinkretizmində araşdırmaq zərurəti meydana çıxmışdır. Ancaq ilkin mərhələdə yuxunun açıqlanmasında mənəvi metodlar öz üstün mövqeyini qoruyub saxlaya bilmişdir. Onlardan bir

neçəsini xatırlatmaq yerinə düşər. Birincisi, ilk əvvəl yuxu yozmaları qədim dünyanın fal

kitabları əsasında yozulmuşdur. Bu metoddan qədimlərdə şahların, hökmdarların gördükləri yuxuların yozulmasında daha çox istifadə edilmişdir. Məsələn, bir padşah yuxuda görür ki, ölkədə çoban ailəsində, yaxud saraya yaxın adamların ailəsində

bir uşaq dünyaya gəlib böyüyərək onun taxtını əlindən alır, ölkədə hökmdar olur. Padşah uşağın öldürülməsinə fərman verir. Bəzən təsadüf üzündən sağ qalan uşaq qəhrəman kimi böyüyür, həqiqətən ölkədə taxt-tac sahibi olur. Yaxud Məhəmməd peyğəmbər əleyhissəlama peyğəmbərlik verilməsi də irəlicədən yuxu vasitəsilə cəmiyyətə ünvanlanmışdır (5,с.33). Belə yuxular

barədə məlumatlara dini kitablarda və risalələrdə, tarix kitablarında, dünya xalqlarının müxtəlif yuxu kataloqlarında, veb səhifələrində tez-tez rast gəlmək mümkündür.

Page 23: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

22

İkincisi, yenə şahlarын, hökmdarlarын onları gözləyən təhlükə, qəsd, xəyanətlər barədə yuxuda xəbərdar edilmяси və onların

zərərsizləşdirилməsidir. Yaxud шащлар yuxuda dişinin, gözünün çıxarılmasıны, qılıncının divarda, йа belində titrəдийini görməsi nəticəsində хябярдар олуб təhlükəni aradan qaldıra билиr. Belə yuxuların yozumunun açılmasına dünya xalqlarının folklorуnda, xüsusilə nağıl və dastan yaradıcılığında tez-tez təsadüf edilir.

Üçüncüsü, yuxuda aşиq və məşuqlara buta verilməsi, onların

bir-birini axtarmağа yola düşməsidir. Türk xalqlarının məhəbbət dastanlarında bu ənənə xüsusilə geniş yayılmışdır. Belə yuxuların açıqlanмasıна qədim yunan eposu və Avropa xalqlarının епик yaradıcılığında da nəzərə çarpır.

Dördüncüsü, yuxu yozmalarını açıqlayan ən qədim metodlardan biri də astroloji metoddur. Bu, uzun zaman ərzində

yuxu yozumlarının ən səmərəli metodu kimi geniş yayılmışdır. Astroloji metoda görə insan həyatı, fəaliyyəti, məişəti, maddi və psixoloji durumu və s. иля bağlı yuxular ulduzların sıra düzümü, onların yerdəyişmələri, qütblərə доьру şaquli və üfüqi hərəkətləri, eləcə də görülən yuxuların ayın günləri arasında bölüşdürülməsi əsasında yozulur. Astroloji təqvimə görə аyın elə günləri vardır

ki, həmin tarixdə görülən yuxular heç bir məna və məzmun ifadə etmir, yozumsuz yuxular hesab олунур. Aparılan müşahidələr və eksperimentlər əsasında müəyyən edilmişdir ki, məzmunundan asılı olmayaraq hər ayın 2, 16, 25, 27, 29, 30 tarixlərində görülən yuxuların yozumu yoxdur. Yenə həmin metod üzrə aparılan hesablamalar təsdiqləmişdir ki, hər ayın 1, 5, 7, 8, 15, 17, 18, 23,

24 və 26-sı tarixində görülən yuxular isə insana uğur gətirəndir.

Ən uğurlu yuxuлар isə hər ayın 7-də görülən yuxulardır. Onu başqasına danışmaq olmaz, səbr edib yuxunun nəticəsini gözləmək lazımdır. Kimə isə bu barədə danışılsa, yuxunun uğuru sına bilər. Ümumilikdə isə uğurlu tarixlərdə görülən yuxular danışılmaz hesab edilir (2, s.8-9).

Beşinci tip yuxuyozmalar bürclər əsasında müəyyən edilib şərhi verilən yuxulardır. Yuxuyozmaların başqa müasir öyrənilmə metodlarından biri onların gen qaynağı ilə bağlı öyrənilməsidir.

Page 24: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

23

Yuxular üzərində aparılan müşahidələr göstərir ki, dünya xalqlarının yuxuları bir-biri ilə sıx oxşarlıq və eyniliklərlə

şərtlənir. Məsələn, bütün dünya xalqlarında yuxuda axar su görmək aydınlıq, at murad, sağsağan müjdə, xoş xəbər, işıq, günəş uğur rəmzləridir. Bu oxşarlıq və eynilikляр isə xalqların tarixi gen birliyindən süzülüb gəlir. Dünya xalqları oxşar yuxular gördüyü kimi onların yozumu da bir çox hallarda oxşar, bənzər, yaxud eynidir. Yuxuların və yuxu mətnlərinin müqayisəli təhlili

göstərir ki, dünya xalqlarının yuxuları məzmunca zəngin olduğu kimi, yozum baxımından intəhasızdır, həm də onlar çoxsaylı variantlarda xalqlar içərisində yayılmışdır. Bu isə yuxunun insanın saysız-hesabsız psixoloji durum məqamı ilə bağlı yaranıb, gen yaddaşına ötürülərək bədii düşüncəsinin fasiləsiz transferi sayəsində üzə чыхан ilk bədii dəyər silsiləsi olduğunu, bədii

yaradıcılığın əzəli başlanğıcı olub, ancaq fərdi yaradıcılıq ənənəsi əsasında мейдана эялдийини бир даща təsdiqləyir. O, eyni zamanda ibtidai insanın ictimai şüura təqdim etdiyi, onu hərəkətə gətirib inkişafını sürətləndirdiyi ilkin bədii yaradıcılığın yekunu və nəticəsidir. Dünyanın sözlə dərkinin röyada təsdiqlədiyi

həqiqətlərdir. Bu isə insanların instikтив təsəvvürdən şüurlu

düşüncəyə keçid mərhələsində psixoloji məqamlarda aşkarlanan

həqiqətlərin məcmuu olan yuxuнун bütün insanlar üçün eyni

düşüncə modelləri yaratdığı kimi, onların böyük əksəriyyətiнин də

xalqların gen yaddaşında vahid toplumda cəmlənдийини тясдигляйир.

Həmin toplum insanlar üçün müştərək, охшар, бянзяр вя ейни йухулар доьурур ki, onun kökü genetik birlik гайнаглары иля баьлы

олуб, etnopsixoloji düşüncədə formaca fərqli paradiqmalar yaraнмасы вя vahid psixoloji dəyər мяъмуунун gen yaddaşı ilə bağlılığınıн qoruнub saxlaнмасынын нятиъясидир.

Folklorda etnopsixoloji düşüncə ilə bağlı məzmunca fərqli йухулар вя yozumlar silsiləsi yaraнır, fasiləsiz transfer vasitəsilə ися онлар bədii yaradıcılığa səpələnir. Yuxu insan düşüncəsində

müxtəlif dövrlərdə онун müşahidə etdiyi hadisələrin, faktların əsasındaкы истякляринин, yaxud qovuşmadığı arzularınын xəyalda əks olunmuş izləridir. Ona görə də xalqlar çox qədimdən bu psixoloji duyğu toplumuna biganə qalmamış, onu müxtəlif yollar

Page 25: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

24

və vasitələrlə öyrənməyi – yozmağı öz maraq çərçivəsində saxlamışлаr.

XX yüzilliyin başlanğıcında yuxu ilə bağlı artıq «köhnə» adlandıra biləcəyimiz stereotiplər sökülməyə başladı. Z.Freyd тяряфиндян bişüurun kəşfi ilə əlaqədar yuxunun insanın real həyatı və fəaliyyəti ilə bağlılığı gündəmə gəldi (3, s.31). Onun öyrənilməsinin yeni meйarları üzə çıxdı. Dünya xalqları folklorunun mənşə açıqlanmasının bu istiqamətinin elmə daxil

olması Z.Freydin nəzəri baxışlarının irəliləməsinə imkan verdi. Elmə məlum oldu ki, bu baxışlar nə qədər sürətli yüksəliş yoluna çıxsa insan dünyanı bütün genişliyi, əzəməti, fövqəlliyi və dərk edilməyən щцдудları ilə birlikdə dərk edəcəkdir. Sözün həqiqi mənasında onun fövqünə yüksələcəkdir. Dünya daha gözəl, insanlar daha səmimi, iddiasız, bərabər və riyasız olacaq,

terrorsuz, müharibəsiz və təhlükəsiz yaşayacaqdır. Artıq insan belə bir yeni dünya nizamını qurmaгдa, özünə qayıtmaгдa və yeni dünyaya doğru irəliləməkdədir. Bu isə insana dünyanın psixoloji dərkindən doğan yeni həqiqətləri açıqlamağa, dərkedilməz və ya mənasız hesab etdiyimiz yuxuların йозумуndan doğan sirlərə bələd olmağa şübhəсиз ki, imkan

verəcəkdir. Yetər ki, uzun zaman kəsiмində insanı bioloji varlıq kimi öyrənib onu kiçiltmiş, xırdalamış, dünyanı onun gözündə adiləşdirmişik! Baş alıb gedən xəstəliklər, dünyanı məhvərindən qoparan silahlar qarşısında ону əliyalın qoymuş, çayların axarını dəyişib havanın, suyun saflığını, dünyanın ekoloji tarazlığını pozub, insanı təbiət qüvvələri qarşısında aciz qoymuşuq.

Nicat dünyanın dərkində, yeni elmi meyarların aşkarlanmasında, zəkanın təntənəsindədir. Yeni elmi yanaşmalar və meйarlar isə özünə asanlıqla yol açmır, müqavimətlər, etirazlar, uzun sürən təkziblərlə qarşılaşır, mühafizəkar qüvvələrlə üz-üzə qalmalı olur. Elə bu günün özündə də ötən yüzillikdə olduğu kimi, psixoanalizi qəbul etməyənlər вардыр.

Йuxunun fövqəlbəşər mahiyyətлийiни, peyğəmbərik görüşləri ilə bağlılığını dönə-dönə iddia edən Роbert Nelson, Norman Makkenes, Tоni Kriсp və başqaları kimi. Onlar əski fəlsəfənin belə bir mülahizəsini müdafiə edirlər ki, insana verilən bu

Page 26: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

25

qüdrətin təbiət qüvvələri və reallıqlarla heç bir əlaqəsi yoxdur. Onlardan olanlar Fridrix de Лa Oranjenin, Q.X.Millerin, Ленормanın, Morоnуn, Z.Freydin, Yunqun, Fromмуn əsərlərini çap etdirib yuxunun yeni anламыны – onun insanın həyatı və düşüncəsi, reallıqları ilə bağlı sinkretizmini təkzib etməyə çalışırlar. Bəzən Nоstradamusu peyğəmbər adlandıraraq, onun və başqa öncəgörənlərin həyatda öz təsdiqini tapmış yuxuları əsasında fikirlərinə haqq qazandırmağa çalışırlar. Ancaq röyanın

– yuxunun və yuxuyozmaların Z.Freyd tərəfindən irəli sürülmüş təlimi artıq dünya elmində öz sözünü demiş və yeni bir tarixi çevrilişin əsasını qoymuşdur. Onu zənginləşdirib irəli aparmaq isə günümüzün problemidir. Amerika antropoloqu A.Dandisin dediyi kimi, Z.Freydin psixoloji təщлил тялими artıq cəmiyyətdə özünü fəal şəkildə göstərməkdədir. O, artıq гябул едилян yetkin

nəzəri təlimdir. O nə qədər sürətlə yüksəlib genişlənsə, insanı, dünyanıн öz əzəli görüntüsündə dərkinə yaxınlaşdırar və Zəkanın yeni tərəqqi yollarını insanın üzünə açar. Bu nə qədər tez baş versə, insan bir o qədər qüdrətli, dünya isə gözəl, sakit və təhlükəsiz olar.

Page 27: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

26

ЫВ. PSİXOLOJİ GERÇƏKLİK, FOLKLOR ЙARADICI-

ЛЫЬЫНДА FASİLƏSİZ TRANSFER

Məlumdur ki, ictimai fikir bədii düşüncənin məhsulu olub

ibtidai insanın təbiətin dərki prosesində əldə etdiyi bəşəri

nailiyyətdir. Onun йаранма вя formalaşmasının юзцнямяхсус tarixi ilə bağlı elmdə fikir müxtəlifliyi vardır. Ancaq o da inkaredilməz bir həqiqətdir ki, insan özünün təkamül tarixində, şüurlu fəaliyyətinin müxtəlif pillələrində bir-birindən fərqli baxışlara, dünyagörüşlərə yiyələnmiş, onları formalaşdıraraq

inkişaf etdirmiş, cilalayaraq təkmilləşdirmişdir. Onların bəziləri zamanın tələblərinə cavab verə bilmədiyinə görə unudulub sıradan çıxmış, yaxud yenisi ilə əvəz edilmişdir. Amma ictimai fikirдя təqdir və ya təkzib edilmə səviyyəsindən asılı olmayaraq бцтцнлцкля щамысы tarixin yaddaşına ötürülmüşdür. Elmin tarixi belə yaranmışdır. Bu mürəkkəb inkişaf tarixindən bəşəriyyətə

miras qalan əн яски йадиэар ися insan düşüncəsinin sözə, bədii dəyərə çevrilmiş erkən yaradıcılıq paradiqmalarıdır. Bu gün onların qəti olaraq hansı zaman və məkan daxilində yarandığına hökm vermək mümkün olmasa da, hansı inkişaf mərhələsində baş verən hadisələr əsasında meydana çıxdığını və hansı sıra düzümü yaratdığını təxmin etmək mümkündür.

Bədii düşüncə tarixiнин əzəli mənşəyi ilə bağlı бахышлара diqqət yetirsək görərik ki, XVI yüzilliyin böyük filosofu Mişel de Montenin (1538-1592) nəzəri irsində erkən bədii dəyərlərin Amerikanın kəşfindən sonra burada yaşayan aborigenlərin düşüncəsində əks olunduğu göstərilirdi (6, s.285) “Yunan mifologiyasından fərqli olaraq, daha erkən mifoloji düşüncələr

aşkarlandı ki, onların mühüm bir qismində ibtidai insanın vəhşilik dövrünün ilkin mənəvi dəyərləri qiymətləndirilməyя başlandı (6, s.31-37). Fəlsəfə tarixində problemə dair çoxsaylı mülahizə və yanaşmaları xatırlatmaq olar. Ancaq deyilənləri, eləcə də folklor yaradıcılığında oxşar mənəvi dəyərlərin yaranmasını daha iki mühüm qaynaq da təsdiqləməkdədir.

Page 28: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

27

Bunlardan birincisi, dünya xalqları üçün müştərək yaradıcılığın instiнkтив düşüncə дюврц ilə bağlı gen qaynağı (7, с.14-84), ikincisi

isə insanın danışıq aparatının yaranmasından sonrakı mərhələdə, fövqəlbəşər qüvvələrin təmasında, müxtəlif mənşəli психоложи дяйярляр нятиъясиндя nitq və danışıq vərdişlərinin formalaşmasıdır (8, s.47-156; 395-470). Bu ardıcıllığın şərhi tədqiqatçıları iki sual qarşısında qoyur. Birincisi, söz və bədii düşüncə kodu нə vaxt yaranmışdır. İkincisi isə həqiqətənми oнлар, “Bibliya”da deyildiyi

kimi, “Adəm və Həvva»nın cənnətdən qovulub yer üzündə məskunlaşmasından sonra meydana gəlmişdir?! Bu mürəkkəb sualların cavablarını əvvəlcə ikinci sualdan çıxış etməklə айдынлашdırmaq bizcə, daha önəmlidiр. Əslində onların hər ikisinə cavab verilmişdir. İngilis antropoloqu E.Taylor özünün “İbtidai mədəniyyət” əsərində sivilizasiyanın ibtidai mədəniyyət qatını

açıqlamış, sonradan yaranmış bütün maddi və mənəvi mədəniyyətin həmin “sərdabə” üzərində yaranıb yüksəldiyini göstərmişdir (9, s.27). C.Freyзer iсə “Qızıl budaq” etnoqrafik tədqiqatında antik mədəniyyətin bəşəriyyətin tarixi həyat həqiqətləri, keçirdiyi sınaqları, yozumları, etiqadları və ritualları üzərində yaranma qənaətini təsdiqləyirdi: “Antik ədəbiyyatın

kəşfi gözləri açılmamış humanistlərə bir yenilik idi; onların qarşısında qədim dünyanın elə bir füsunkar mənzərəsi göründü ki, beləsi orta əsrlərdə sükuta дalmış зənglərin təntənəli səsi ilə pozulan monastırdakı rahibin təsəvvürünə belə gəlməzdi. İbtidai insanın həyatı isə bizi yalnız iki xüsusi istedadlı irгin deyil, bütövlükdə bəşəriyyətin inancları, adətləri, həyat təcrübəsi və

idealları ilə tanış edən elmlərlə qarşılaşdırdı» (10, s.127-128). Demək, yaranmış erkən ibtidai mədəni dəyərləri inkişaf etmiş

bir-iki, yaxud bir neçə xalqın adı ilə bağlamaq mümkün olmadığı kimi, onları ayrı-ayrı fərdlərin, yaxud fərdlər toplumunun yaradıcılığı kimi təqdim etmək də mühüm yanlışlıq olardı. Bu mülahizə XIX əsr Avropa folklorşünaslarının bir çox

tədqiqatlarında mühüm diskussiya obyekti kimi uzun müddət davam etsə də, məsələnin qəti şəkildə həll edildiyinə təbii ki, hökm vermək mümkün olmamışdır. Avropa tədqiqatçılarının böyük qismi şifahi yaradıcılığın genezisindən bəhs edərkən onu

Page 29: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

28

ibtidai insanın erkən əmək vərdişləri ilə bağlamaьа üstünlük verdiyindən folklor yaradıcılığının mənşəyi ilə bağlı mülahizələr

fərd-kollektiv yaradıcılığı çarpazlaşmasında öz həllini gözləyən problem kimi uzun müddət donuq vəziyyətdə qalmışdır (13, s.33-47).

Biz yuxarıda folklor yaradıcılığının mənşəyindən bəhs edərkən tədqiqatçıların dönə-dönə istinad etdikləri iki qaynağı – söz və bədii düşüncə qaynaqlarıны, eləcə дя сивилизасийанын Adəm-

Həvvadan sonra dünyaya gəlməsi, xususilə mədəniyyətin yaranma qaynaqları ətrafında bir qədər müfəssəl dайандыг. Ancaq sözün və bədii düşüncənin yaranmasına qədərki çox mühüm qaynaqlardan olan instikтив düşüncə və psixoloji dərketmə ilə bağlı tarixi proseslər üzərində дя xüsusi dayanmağa ehtiyac vardır. İlk öncə bir daha demək gərəkdir ki, folklor

yaradıcılığının ənənəvi mənşə izahı fərd-kollektiv prosesinə əsaslanır və müddəanın məzmun çevrəsində bu yaradıcılıq fərd və kollektiv arasındakı cilalanma dövriyyəsində zaman-zaman təkmilləşib yeniləşir və variantlaşma həyatını yaşayır. Hətta iddia edilir ki, ibtidai insanın ilkin söz yaradıcılığı və nitq vərdişlərinə yiyələnməsi də həmin prosesdən kənarda deyildir. İnstikтив

düşüncədən şüurlu fəaliyyətə keçid dövrü və eləcə də psixoloji dərketmə məqamlarından başlayaraq insanın bütün sonrakı inkişaf mərhələlərində yaratdığı bədii nümunələr fərd-kollektiv prosesinin yaradıcılıq məhsuludur. Burada bir məqama aydınlıq gətirilməsinə ehtiyac vardır. Axı erkən dövrlərdən fərdi yaradıcılıq nümunələri, heç də bütün hallarda kollektiv ifa

repertuarına daxil edilə bilmir və kollektiv ifa bir çox fərd toplumlarının repertuarını özününküləşdirmək iqтidarına malik deyildi (18,с.28-29). Məsələn, ibtidai insanın instikтив düşüncə və psixoloji dərketmə məqamları ilə bağlı ilkin harayları, çağırışları, ehheyləri, ohhoları, hiss, həyəcan, qorxu bildirən bir çox səs və söz toplumları sırf fərdi yaradıcılıq nümunələri olub kollektiv

cilalanmaya məruz qala bilməz. Eləcə də kollektiv ifa bu tipli fərdi yaradıcılıq nümunələrini cilalamaq imkanına malik deyilдир. Digər tərəfdən bu paradiqmaların bir çoxu insanın əmək həyatı və əmək vərdişlərindən daha çox hələ davam etməkdə olan

Page 30: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

29

instiнkтив düşüncə və psixoloji dərketmə məqamları ilə, insanın düşdüyü vəziyyət və psixoloji durumu ilə əlaqədardır. Eyni

zamanda həmin paradiqmalar folklor yaradıcılığı nümunələrinin sıra düzümündə əmək vərdişlərindən əvvəlki, daha əzəli başlanğıcın əlamətlərini özündə qoruyub saxlayır. Bu mərhələ insanın psixoloji dərketmə məqamları, halları əsasında yaranıb düşüncəyə ötürülən, fasiləsiz transfer yolu ilə erkən bədii dəyər vahidi olan psixoloji dərketmə paradiqmalarıdır. İnsan düşüncə-

sində baş verən və fasiləsiz transfer yolu ilə yaddaşa ötürülüb tənzimlənən həmin paradiqmalar əmək prosesləri və vərdişlərindən даща əzəli dövrlərdə yarandığı kimi, çoxsaylı dəyər modellərini formalaşdıraraq bədii düşüncənin gen yaddaşını zənginləşdirmişdir. Elə bu yaradıcılıq kontekstində “bədii dəйяр nədir və o, nə vaxt yaranmışdır?” sualına cavab tapmaq da

mümkündür. Bədii dəйяр эерчяк düшцнъяdən başlayaraq şüurlu

fəaliyyətə doğru yüksələn zəkanın bədii yekunu olub, fərqli

psixoloji durumlarda dünya həqiqətlərinin, insanın arzu və

istəklərinin, məişət və əxlaq dəyərlərinin, “qəbahət və

fəzilətlərinin” bədii düşüncəyə çevrilmiş toplumudur. Fasiləsiz transfer bu dəyərləri, eləcə də erkən mərhələdə psixoloji dərketmə

məqamları ilə bağlı yaratdığı ruh, gözəgörünmə, ürəyədamma, qarabasma, göstərmə, yuxu, mif və kiçik janr paradiqmalarını bədii dəyər səviyyəsinə yüksəldib dünya xalqlarının folkloruna səpələmişdiр.

Məlumdur ki, XIX yüzillik tarixə texniki tərəqqinin yüksəlişinə təkan verən kəşflərlə daxil oldu. Yeni qanunlar kəşf

edildi, insan əməyini yüngülləşdirən səmərəli texniki avadanlıqlar ixtira olundu, əmək məhsuldarlığının yüksəlməsinə gətirib çıxaran nailiyyətlər biri-birini əvəz elədi. Bu texniki tərəqqi ilə yanaşı, ictimai fikir tarixində, fəlsəfədə də təbiət və cəmiyyət hadisələrinə yeni baxışlar gündəmə gəldi. Dövrün ictimai fikri və fəlsəfəsində cəmiyyətdə baş verən bütün dəyişikliklərə yeni

münasibətlər formalaşmağa başladı. İctimai fikirdə yaranan ən mühüm dəyişikliklər isə insan fenomeni ilə bağlı oldu. Fəlsəfi düşüncədə belə mühüm tezis irəli sürüldü ki, insanı təkcə bioloji varlıq kimi yox, həm də psixoloji varlıq kimi öyrənmək vacibdir.

Page 31: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

30

Lakin təbii ki, köhnə şüur formasından yeni şüur formasına – köhnə epoxadan yeni epoxaya keçid keşməkeşli, ağrılı olur. Bu

da hər şeydən əvvəl özünü insan taleyində göstərir (14, s. 5-6). XX yüzilliyədək elm və fəlsəfə öz nəzərlərini ъямиййятя дейил, təbiətə istiqamətləndirdiyindən insan unudulmuşdu. Ф.Исмайылов йазыр ки, бюyük humanist A.Şveytser deyirdi ki, «Fəlakət zamanı bizim üzərimizdə keşik çəkməli olan keşikçi gözlərini yummuşdu». O, fəlsəfənin insana münasibətini nəzərdə tuturdu. Buna oxşar bir

mülahizə E.Hisseri tərəfindən söylənilmişdir. Щиссерийя эюря, total ekzistensional böhran zamanı fəlsəfə – «yuxuya dalmışdır». Bu hər şeydən əvvəl инсан ruhunun, insanın və insanlığın böhranı idi» (14, s.5-6). Bu böhran fəlsəfi fikirdə aydın dərk edilən və başa düşülən idi. Bir çox filosoflar cəmiyyətdə insan fenomeninin açılmasını onun psixoloji obyekt və varlıq kimi öyrənilməsində

görürdülər (14, s.7-8). K.Q.Yunq yazırdı ki, dünya böyük fəlakət qarşısındadır, onun mizan-tərəzisi pozulmuşdur. O, incə bir tel üzərində dayanmışdır. Artıq qırılmaq üzrə olan bu tel psixikadır. Psixika ən ulu gerçəklikdir. Bu gerçəklik isə artıq sarsılmışdır (14, bax s.5-6). Fəlsəfi fikir tarixində insan amilinin psixoloji qütblərdən öyrənilməsi nə qədər önə çəkilsə də o, cəmiyyət

həyatında hələ əsaslı şəkildə gündəmə gələ bilmədi. Ancaq XIX yüzillikdə Avropanı nicata aparan psixoloji yanaşma heç də nəticəsiz qalmadı. İctimai fikir tarixində insanı təbiətin yetirməsi kimi öyrənən бир чох elmlər – antropologiya, teologiya, etnologiya вя б. fəlsəfə ilə çarpazlaşaraq onun psixoloji dəyərlərlə bağlılığını elmi fikrin gündəminə gətirdi. Almaniyada Qrimm

qardaşları öz müasirlərində xeyli irəli getdi. Onlar germanşünaslığı yaradarkən mifoloji materiallara üstünlük verərək göstərdilər ki, insanın dünyanın dərki prosesində yaratdığı xalq poeziyası nümunələri, eləcə də miflər sonrakı nəsillərə yarandığı şəkildə gəlib çatmamışdır. Bu yaradıcılıqdakı psixoloji dəyərlər əslində sonrakı dövrlərə əsaslı şəkildə

ötürülmüşdür. Bu prosesdə fərd-kollektiv yaradıcılığı hansısa rola malikdirmi məsələsində Yakob Qrimm müasirləri С.Г.Qerderin, К.Breнtononun, И.Çerresin və Arnimin ideyalarını davam etdirərək onlara belə bir mülahizə əlavə etdi ki, xalq poeziyası

Page 32: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

31

ayrı-ayrı fərdlərin yaradıcılığıdır. O, bu poeziyanı süni və təbii poeziya kimi iki qrupa ayırdı. Birincinin elm adamları tərəfindən

yarandığını, ikincinin isə savadı olmayan kütlə, şairlər tərəfindən meydana çıxdığı qənaətinə gəldi. Fərdlər kollektivi tərəfindən yaranan bü nümunələrin psixoloji dəyərini isə onların poetik yaradıcılıq səviyyəsi ilə müəyyənləşdirməyi təklif etdi (13, s.217).

Bu mülahizədən çox keçmədən psixoloji dərketmənin ilahi mənşə ilə bağlılığı mülahizəsi irəli sürüldü. Onlar xalq

poeziyasının ritmik dəyərlərinin, xüsusilə alliterasiya, ritm, ahəng, vurğu və sair poetik xüsusiyyətlərin fövqəlbəşər təbiətli olduğunu göstərdilər. Qrimm qardaşları öz nəzəri fikirlərində xalq poeziyasının psixoloji tədqiqinin tərəfdarları olsalar da, öz yanaşmalarında hələ bu tədqiqat metodundan çox uzaq idilər (13, s.83).

Fərd-kollektiv yaradıcılıq prosesi XIX əsrdə etnoloq və antropoloqların nəzəri fikrini nə qədər məşğul etsə də problemin açılışına yaxınlaşan E.Taylor вя E.Lanqın bu sahədə müəyyən dəyərli mülahizələri gündəmə gəlsə də, nə onlar, nə də sonrakı dövrün Avropa nəzəriyyəçiləri folklor yaradıcılığında fərd-kollektiv labirintindən çıxa bildilər (13, s.256).

Ancaq bu dövrdə psixoloji məqamın öyrənilməsini vacib hesab edən bir çox psixoanaliz tərəfdarları, o cümlədən alman etnoloqları Laçarus və Şteynдel qəti şəkildə bildirirdilər ki, fərdin cəmiyyət həyatındakı geniş və çoxcəhətli fəaliyyətini dəyərləndirmədən onun kollektiv iştirakçısı olmasına hökm vermək mümkün deyildir. Təbii ki, kollektiv ifada iştirak edən

fərdlərin özünəməxsus yaradıcılıq ənənəsi, improvizatorçuluq məharəti olmalı idi. Etnoloq Ben Çenen isə fərdin yaradıcılıq funksiyasını folklorda deyil, etnoqrafiyada axtarmağın vacib olduğunu bildirirdi. Bununla da əslində о, folklorda fərd-kollektiv yaradıcılığını qəbuledilməz hesab edirdi. XIX yüzillikdə bir-birini təkzib edən belə mülahizələr əslində psixoloji tədqiqat

metodunun gündəmə gəlməsini sürətləndirdi. Nəzəri fikirdə bu yaradıcılıq prosesinin XX və XXI

yüzilliklərə ötürülməsi, ictimai fikirdə onun dondurulmuş şəkildə qalması təbii ki, folklor yaradıcılığında psixoloji amilin

Page 33: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

32

öyrənilməsinin ləngidilməsinin acı nəticəsi idi. Bu həm də bədii düşüncənin qiymətləndirilməsində, insanın yetkin psixoloji varlıq

kimi açıqlanmasında ləngimələrə səbəb olmuşdu. Nəticədə isə dünyada baş verən qlobal böhranların, cəmiyyətləri fəlakətə aparan regional və məhəlli idarəçiliyin, bütövlükdə isə qəbahətlərin və fəzilətlərin dəyərləndirilmə imkanlarının itirilməsinə gətirib çıxarmışdı (17,с.142).

XX yüzilliyin ilk onilliklərindən başlayaraq buzu sındıran isə

Ziqmund Freyd oldu. Psixoanalizin əsasını qoyan Z.Freyd bütün müşahidə və tədqiqatlarını onun üzərində qurdu. «Adi həyatın psixoantologiyası», «Psixoanalizə giriş», «Totem və tabu», «Mənəviyyatdan narazılıq», «Seksuallığa dair oçerklər», «Yuxuyozma» və başqa əsərlərində bu ideyanı inkişaf etdirərək təkmilləşdirmiş, insan və ruh haqqında özünün qüdrətli təlimini

yaratmışdır (14, s.234-267). Bu nəzəri yanaşmanın çoxsaylı tərəfdarları olduğu kimi, əleyhdarları da saysız-hesabsız idi.

Ancaq insanın psixoloji dərketməsi və insan ruhu haqqında yaranan nəzəriyyənin ictimai fikir və müasir dövr fəlsəfi düşüncə tarixində, dünya xalqlarının mədəni dəyərləri kontekstində, folklor yaradıcılığı materialları əsasında ikinci mühüm tərəfinin

təhlilinə isə məhz XX əsrin сон onilliyində Америкада, Авропа юлкяляриндя вя Azərbaycanda başlanmışdır. Bunу son onillikлярdə folklor yaradıcılığında genealoji nəzəriyyənin açıqlanması sahəsində aparılan müşahidələr, eksperimentlər və əldə edilən nəticələr дя хейли иряли апармышдыр.

Oxşar dəyərlərin gen birliyi ilə bağlılığını təsdiqləyən yeni

nəzəri baxış qloballaşma mərhələsində ictimai və fəlsəfi fikir qarşısında yeni oriyentasiyaların açıqlanmasına ünvanlanmışdır. Bu problemin tədqiqində uzun zaman ərzində dünya elmi-nəzəri fikrini məşğul edən gen qaynağı, gen yaddaşı, gen kodu və onların formalaşmasında əsaslı rol oynayan insan zəkası önə çəkilir (6, s.5-97). Nəzəriyyədə oxşar dəyərlərin münbit zəmini

olan folklor yaradıcılığının süjetyaratma və süjetötürmə funksiyalarına malik gen yaddaşı və gen kodunun fasiləsiz ötürücülük funksiyası açıqlanır. Həmin müşahidə və eksperimentlər isə az sonra fərd-kollektiv prosesindən çox-çox

Page 34: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

33

əvvəl psixoloji dəyərlərə söykənən insan tərəfindən silsilə folklor yaradıcılığı vahidlərinin fəaliyyətdə olduğunu təsdiqləyir. Yeni

yaranan bu silsilənin sırası genişdir. Bunlar ibtidai insanın dünyanı dərki prosesindəki ilkin səs və söz kompleksləri барядяки еркян baxışlarını якс етдирян inancları, etiqadları, sınaqları, eləcə də еркян психоложи дцшцнъяни əhatə edən yuxu, ürəyədamma, gözəgörünmə, göstərmə, röya, mif və digər kiçik janr paradiqmaları олан erkən paremik vahidlərdir. Aparılan

eksperimentlər təsdiq edir ki, əski etnopsixoloji düşüncə nümunəsi olan bütün bu paremik vahidlər kollektiv ifaya verilməzdən əvvəl ictimai fikirdə müxtəlif psixoloji məqamlarla bağlı insanın dünyanı dərki prosesində yaranmış və eyni kökdən – gen qaynağından dünya xalqlarının folklor yaradıcılığına transfer edilmişdir. Bütün bu bədii nümunələrин bir çoxunun

insanın instiнктив dünyagörüşündən başlayaraq formalaşmaqda olan düşüncəyə sızdığı şəksizdir. Bunlar insanın dünya modelini formalaşdırdığı mərhələdə müşahidə etdiyi, dönə-dönə sınaqdan keçirdiyi qənaətlərinin sözə, deyimə və folklor vahidinə çevrilərək глобал yaddaşdan gen yaddaşına süzülən bədii düşüncənin fövqəlbəşər səciyyəli fasiləsiz transferinin nəticəsidir. Bu prosesin

idarə olunması isə insanın görmə, eşitmə, iybilmə, dadbilmə və hissetmə duyğuları və psixoloji-bioloji fəaliyyət sistemləri ilə eyni mənşəlidir. İnstiнктив düşüncə mərhələsində yaranıb inkişaf edən psixoloji dərketmə sayəsində meydana çıxan fasiləsiz transfer folklor yaradıcılığının bütün sonrakı inkişaf və yüksəlişində canlı yaradıcılıq prosesi kimi daimi fəaliyyətdə olmuşdur.

Яэяр психоложи дцшцнъяни Пд-ля, инстинктив йаддашы дцшцнъяни Инх, фасилясиз трансфери Фт иля, эен йаддашы топлуму дцшцнъясини Эд-ля ишаря етсяк фасилясиз трансферин ашаьыдакы рийази дцстуруну ала билярик:

Фт = Пд х Эд

Фолклор йарадыъылыьында фасилясиз трансферин сцжет йарадыъылыьы просесинин инстинктив дцшцнъя мярщялясиндян баш алыб сонсузлуьа доьру инкишаф етдийини нязяря алсаг инстинктив дцшцнъя иля психоложи дяркетмянин гаршылыглы тямасындан йаранан еркян шифащи йарадыъылыг просесинин бцтювлцкдя сонсузлуьа доьру истигамятляндийини рийази шякилдя беля ифадя етмяк олар:

Page 35: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

34

Фт = (Пд + Инх) х Эд = ∞ Sonsuzluq hüdudu və ölçülərini isə Lütfü-Zadənin riyazi

metodu əsasında müəyyənləşdirmək mümkündür (19, s. 7-34). Folklor yaradıcılığında fasiləsiz transfer sivilizasiya dəyərləri

sırasında forma və məzmunca oxşar silsilə etnopsixoloji vahidlər yaratdığı kimi, ictimai və fəlsəfi fikirdə psixoloji dərketməyə söykənən və sonsuzluğa yüksələn bədii düşüncə qəlibləri də formalaşdırmışdır. Onların açıqlanması isə təbii ki, yeni

dəyərləndirmə meyarları tələb edir. Bir daha xatırlatmaq gərəkdir ki, folklor yaradıcılığında

fərdля kollektiv арасындакы ъилалама prosesi folklor irsinin mövzu-məzmun və sənətkarlıq baxımından тякмилляшмя mərhələsi kimi fasiləsiz transferdən çox-çox sonrakı dövrlərdə baş verən folklor hadisəsidir. Onun dövrи sistemi, təbiəti və riyazi modeli barədə

əvvəlki tədqiqatlarımızda ətraflı məlumat verilmişdir (18, s. 27-28).

Page 36: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

35

В. RUH VƏ YUXUNУН ÖYRƏNİLMƏ

İSTİQAMƏTLƏRİ

Yuxu dünyanın ən möcüzəli fenomenidir. Uzun yüzilliklər ərzində onun öyrənilməsi müxtəlif elmlərin diqqət mərkəzində olmuşdur. Hər bir elm sahəsi də yuxu və yuxuyozmalarına

özünəməxsus mövqe bildirmiş, бу бядии дяйярлярин öncəgörməlik, peyğəmbərlik, uğur və uğursuzluqlardan öncədən xəbər verən fövqəlbəşər mahiyyətli röya qüdrətinə inanıb onların fərqli açılma, şərh etmə, yozulma istiqamətlərini, yollarını və yuxunun insanın həyatı və fəaliyyətindəki yerini müəyyən etməyə çalışmışдыr.

XIX və XX yüzilliklər isə elmin bir çox sahələrinə köklü yeniliklər gətirdi, insanın təbiət və cəmiyyətlə bağlı bir çox görüşləri dəyişdi, onlara yeni münasibət formalaşmağa başladı. Kopernik heliosentrik nəzəriyyəsi ilə Yerin kainatın mərkəzi olmadığını təsdiqlədi. M.Lomonosov maddənin itmədiyini, yalnız bir haldan başqa hala çevrildiyini kəşf etdi. Blez Paskal

qaz qanunlarının özünəməxsusluğunu müəyyənləşdirdi. Д.И.Mendeleйев təbiətdə mövcud olan kimyəvi elementləriн dövrи sistemini aşkarladı. Ч.Darvin insanla heyvan эенезисинин ейнилийи нязяриййясини ясасландырды. Əsrin daha böyük kəşflərindən biri isə Ziqmund Freydin adı ilə bağlı oldu. Z.Freydin yeni baxışı insan və ruhla bağlı olub insanşünaslıq və təbiətşünaslığa yeni

mülahizələr gətirdi. Z.Freydin psixoanalizi psixoloji məqamları, halları арашдырмагдан başlayıb insanın düşüncəsinə real həyat hadisələrinin təsirini öyrənməyə istiqamətlənmişdi. Z.Freydə görə, “Psixoanaliz fəlsəfə ilə təbiət arasında orta mövqedir”. Freydin psixoanalizə verdiyi xarakteristika isə onun təliminin elmdən daha çox dünyagörüşə yaxın olduğunu sübut edir (7, s.56-

94). Əlbəttə, bu kimi diskussiyalı mübahisələr Z.Freydin nəzəri fikirlərinin yüksək elmi səviyyəyə галхмадыьыны iddia edənlər üçün çox sərfəli idi. Çünki dünən olduğu kimi, bu günün özündə də köhnə mühafizəkar fəlsəfənin nümayəndələriniн öz mövqelərindən geri çəkildiyini söyləmək olmaz. Mülahizələrinə

Page 37: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

36

istinad etdiyimiz Z.Freydin öz кяшфиня вердийи nəzəri açıqlama, qiymət isə təvazökar olub, onun tarixi xidmətlərini öyrənməyə

kifayət qədər əsas verir: “Psixoanaliz özü-özlüyündə heç nəyi sübut etməyə çalışmır, o ancaq nəyi isə dəyişmək istəyir». Nəyi isə dəyişmək, köhnə ideyanı təkzib edən yeni baxışı gündəmə gətirmək isə ян бюйцк елми xidmətdir. Ф.Исмайыловун йаздыьы кими, Z.Freydin nəzəri irsi isə bu dünya baxışlarını dəyişməyə xidmət edən böyük elmi kəşf иdi. Professor fikrinin elmi əsaslarla

bağlılığını belə əsaslandırır: “Belə çıxır ki, psixoanaliz obyekt və onun həqiqətləri ilə deyil, ancaq subyekt və onun insana münasibətləriniн dəyişdirilməsi ilə məşğul olur. Psixoanaliz arzu, ideal və xalis ideya deyil, o, xüsusi növ metodologiyadır”. Onu da unutmaq olmaz ki, bütün növ metodologiyaların hazırlanması və irəli sürülməsində elmi meйarlar başlıca mövqeyə malikdir, yeni

metodologiyalar o zaman cəmiyyət həyatında дяйишиклiklər yaradır ki, onlar yüksək elmi дялилlərə söykənir. Z.Freydin psixoanalizə qədərki mülahizələriндя fəlsəfədən və dindən yan keçməsi, daha doğrusu, fəlsəfənin və dinin psixoloji dərketmədən sonrakı mərhələlərdə yaranması barədə ehtimalları az deyildir. Z.Freyd dövrünün müasirlərindən fərqli olaraq yazırdı: “Fəlsəfə

təfəkkürdən sui istifadədir”, dini dünyagörüş dövrünün qalıntılarıdır». Psixoloji dərketməni din və fəlsəfədən önə çəkən, psixoloji dərketmənin ictimai fikir öncəsi yarandığını ehtimal edən Z.Freyd erkən düşüncənin sözə çevrilmiş bədii paradiqmaları aşkarlaнmadığından onlara əsaslana bilmir. Bədii düşüncənin aşkar görünən yaradıcılıq ənənələrindən çıxış edərək

onun ictimai fikir tarixindən əzəl, başlanğıc olduğunu və geniş yaradıcılıq imkanlarına məxsusluğunu ifadə edir. Bizcə, bu mülahizəsinə görə Z.Freydi fəlsəfə və dini inkar etməkdə günahlandıran filosoflara haqq qazandırmağa əsas вермир. Z.Freyd bu mülahizələrdə əslində ictimai fikrin башлыъа qaynaqlarını aşkarlamaq məqsədi güdmüş, fəlsəfənin və dinin

sonrakı dövrlərdə yarandığını vurğulamaq istəmişdir. Иътиами дцшцнъянин мярщяляли йцксялишиндян чыхыш едяряк бelə bir sıra düzümünü müəyyənləşdirməklə ictimai fikrin, fəlsəfənin və dinin bədii sözün psixoloji dərketmə məqamları ilə bağlı meydana

Page 38: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

37

gəldiyini irəli sürəряk Z.Freyd Kopernik dövrünün yeni elmi kəşfi səviyyəsinə yüksələ bilmiş, özünün psixoanalizində bu ideyanı

yuxu materialları kontekstində təsdiqləyə bilmişdir. Z.Freyd özünün yeni ideyası əsasında dünyanın yeniləşməsinя, ruh-insan münasibətləri çevrəsində psixoloji dərketmələrin yüksəlişi ilə intellektin formalaşmasına xüsusi önəm verir. Зəkanın gücü ilə dünyanı yeniləşdirmək modelini иряли сцрцрдц. Z.Freyd dünyanı dəyişmək üçün иdarəçiliyin təkmillşədirməsini, yeni sərvət

mənbələrinin açıqlanıb insanın istifadəsinə verilməsini vacib hesab edirdi. Z.Freyd yazırdı ki, “...Zəka misilsiz birləşdirici qüvvədir. Bizim gələcəyə ən yaxşı ümidimiz ondadır ki, intellekt elmi təfəkkür obrazı və zəka zaman keçdikcə ruhi həyat üzərində hökmran mövqeyini bərpa edəcəkdir”.

Z.Freyd bişüuru kəşf etməklə insanı йенидян öyrənməк

erasının əsasını qoydu. Философларын йаздыьы кими «…аncaq mühafizəkar fəlsəfə, xüsusilə materiya və şüurla bağlı kifayət qədər həqiqətə yaxın görüşlərin, təlimləriн yaradıcısı olan filosoflar Z.Freydə qarşı əsaslı təkzibedici dəlillər tapmaqda “aciz” qaldılar, öz mövqelərini psixoanalizə qarşı qoya bilmədilər. Çünki Z.Freyd “tarixdə ilk dəfə insan və ruh

haqqında tədqiqatlarы spekulyativ təfəkkürün məngənəsindən xilas edərək həqiqi elmə doğru yönəltmiş, onların mahiyyətinə nüfuz etməyə qabil olan inqilabı metod və metodologiya hazırlamışdır. O, insan və ruhun цз pərdəsini götürmüş, onların xalis rasional həllini müəyyən etmişдиr». Z.Freydədək insan möcüzə, ruh isə möcüzələr möcüzəsi hesab olunurdu. Möcüzələr

möcüzəsinin mahiyyətini açmaqla o, təbiətin ən böyük möcüzəsi olan insanın sirrinin açılmasına nail oldu. Başqa cür ola da bilməzdi, çünki ruh bütün canlı məxluqların başlanğıcıdır, onun dərki hər cür həqiqətin dərkinə imkan yaratmışdır (7, s.234-267). Göründüyü kimi, Z.Freydi təkcə sözün başlanğıcı yox, psixoloji dərketmənin bütövlükdə silsilə çevrəsi марагландырыр, insan

ruhunun mövcudluğu barədəki nəzəri mülahizələri ilə bu psixoloji varlığın ən düşündürücü məqamlarının dərki həqiqətini reallaşdırır və beləliklə, Aristotelin “Ruh bütün canlı məxluqların başlanğıcıdır” ehtimalını təsdiqləyirdi. Dünya xalqlarının

Page 39: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

38

psixoloji dərketmə mərhələsi dövrünün məhsulu olan folklor yaradıcılığı ruhдаn, yuxuдаn, eləcə də əski etnopsixoloji düşüncə

paradiqmalarından baş alıb gəlir. Bu bədii dəyərlərin insan тясяввцрцndə yaranıb formalaşmasında insanın erkən bədii düşüncəsi ilə yanaşı ruh da fəal iştirak edir. Gen yaddaşı, toplumun dəyərləri nəsildən-nəsilə fasiləsiz transfer yolu ilə ötürülür, qüdrətli gen yaddaşı formalaşır. Buradan aydın görünür ki, insanın psixoloji dərketmə məqamında hərякətə gələn fasiləsiz

transfer özünün böyük tarixi funksiyalarını həyata keçirir. Birincisi, xalqların mədəni dəyərlərlə zəngin və qüdrətli toplumu olan gen yaddaşını formalaşdırır, ikincisi isə həmin toplumdakı mənəvi dəyərlər silsiləsini dünya xalqlarının folklor yaradıcılığına ötürür. Bədii düşüncədə irəliyə-geriyə, şaquli və üfüqi istiqamətli yüksək xaotik hərəkət сцрятиня malik trayektoriya cızaраг

ötürücülük funksiyasını tənzimləyir. Bədii düşüncədə özünü göstərən və daimi fəaliyyətdə olan bu təkmil proses sahəsində şifahi sözün başlanğıcının əsası qoyulur. Həmin düşüncə arsenalındaн erkən mədəni dəyərlər mənbəyi olan şifahi söz çeşməsi qaynaqlanır. Bundan sonrakı mərhələdəki ифачылыг ənənələri isə ibtidai insanın sonrakı дövr йарадыъылыьыны ящатя едир.

Bu zəngin və mürəkkəb prosesin öyrənilməsi psixoanalizin başlıca çevrəsini əhatə edən bir sıra elm sahələri ilə yanaşı, iki mühüm elmи истигамятин nailiyyətlərinə xüsusilə чох möhtacdır. Onlardan biri estetika, digəri isə folklorşünaslıqdır. Ибтидаи инсанда psixoloji məqamlarla bağlı мейдана чыхан yuxu və başqa

etnopsixoloji paradiqmalar düşüncədə yüksək estetik dəyərlər məcmuuну yaratmışdır. Bütün bu dəyərlər isə инсанда pozitiv əxlaq normaları formalaşdırmış, insanın uğurlu fəaliyyət istiqamətini tənzimləməklə ону təbiətin bir sıra сирли müəmmaları ilə üz-üzə qoyмуш, onu neqativ dəyərlərdən hifz etmək məqsədinə tuşlanmışdır. Qeyri-adiliklərlə qarşılaşan insan qorxu, vahimə,

həyəcan və başqa psixoloji məqamlarын təsiri ilə gözəgörünmə, eymənmə, qarabasma, gözdən süzülən şüaların təsiri neqativ hadisələrin törənməsi ilə üzləşmiş və psixoloji dərketmənin aktiv фяалиййятиля bütün bunlar estetik dəyərляр мяъмуунда

Page 40: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

39

zərərsizləşdirilmiş, daha doğrusu aydınlaşdırılmışdır. Göstərmənin, eymənmənin, qarabasmanın həqiqi mahiyyəti

aşkarlanmışdır. Psixoloji paradiqmaların ən az öyrəniləni ися Ruhdur. Psixoanalizдян əvvəl və sonra Ruh haqqında elmə kifayət qədər məlumatlar məlumdur. Onun mövcudluğunu təsdiqləyən və təkzib edən nəzəriyyələr də artmaqdadır. Z.Freyd isə öz psixoanalizində buna yeni yanaşması ilə seçildi. Birincisi, Freyd elmi əsaslarla sübuta yetirdi ki, Рuh mövcuddur, o, bir sıra

nəzəriyyələrdə və səma kitablarında iddia edildiyi kimi buğ, tüstü və digər formalarda deyil, canlıdır, özünəməxsus yaşam tərzinə malikdir. İkincisi, insanın fiziki cismindən çıxdıqdan sonra da onun yaşadığı mülkdə, məkanda, doğmalarının щяйатыны müşahidə edir, yeri gəldikdə onlara müəyyən dəstək verir, mənsub oдуьу ailə çevrəsində baş verən hadisələr ona яйан olur,

bu informasiya yuxu vasitəsilə doğmalara da ötürülür. Цçüncüsü, Z.Freydin Рuhla bağlı ən böyük kəşfi isə ruhun şüurlu düşüncənin formalaşmasındakı iştirakı, onun gen yaddaşıндa qorunub saxlanması və ötürücülük funksiyası daşımasıdır.

Ruhun öyrənilməsi istiqamətində müasir elmin qarşısında bir sıra digər məsələlərlə yanaşı iki, mühüm problemin açıqlaнma

vacibliyi дя gündəmdədir. Birincisi, təbii ki, Рuhun bədii düşüncədə mədəni dəyərlərin formalaşmasında iştirakı və fasiləsiz transfer yolu ilə gen yaddaşına ötürülmə spesifikası, ikincisi isə ruhun mənsub olduğu fiziki cismin, insanın doğmalarının həyatında baş verən pozitiv və neqativ hadisələrdən xəbərdar olması barədə informasiyaların yuxu vasitəsilə doğmalara

ötürülməsidir. Müşahidələr göstərir ki, psixoloji dərketməлярin böyük əksəriyyəti yuxu vasitəsilə ötürülür. Bunun açıqlanması isə yuxunun öyrənilməsində yeni mərhələnin əsasını qoyacaqdır. Ruhla yanaşı, bir sıra digər psixoloji paradiqmaların açıqlanmasında baş verən müəyyən hadisələrdən insan yuxu vasitəsilə öncədən xəbər tutur. Belə yuxuların sayı-hesabı yoxdur

və demək olar ki, hər bir insan həyatda tez-tez belə yuxularla üz-üzə qalır. Bəziləri bunu insanın və ya Рuhun “ürəyə damması”, «айянд олмасы» kimi təqdim edirlər. Bununla bağlı iki hadisəni xatırlatmaq istərdim. Birinci hadisə ilə bağlı fakt 1943-cü ildə

Page 41: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

40

Xaçmaz rayonunda aparılmış bir məhkəmə materialından götürülmüşdür, ikincisi isə mətbuatda hörmətli bir yazıçını

heyrətləndirən və onun qələmi ilə təsvir edilmiş olmuş əhvalatdır. Birinci fakt: “Tağı ilə Həsən adlı 13-14 yaşlı iki məktəbli

1943-cü ilin avqust ayının 15-də meşəyə oduncaq gətirməyə gedir. Həsən meşənin dərinliyinə gedə-gedə azır. Tağı onu çox axtarır, tapa bilmir. Tağı kəndə qayıdıb hadisəni Həsənin evlərinə xəbər verir. Bütün kənd uşağı axtarmağa gedir, ancaq tapa bilmirlər.

Həsənin babası cəbhədə дюйцшян oğlunun yeganə yadigarı olan Həsənə Tağının qəsd etdiyini zənn edib iki gündən sonra gəlib Tağını tutur, meşəyə getmək adıyla gətirib onu sübh tezdən yaxınlıqdan keçən Bakı-Rostov гатарынын dəmiryolu relsinə bağlayıb oradan uzaqlaşır, uşağı axtarmaq üçün meşəyə qayıdır. Sürətlə gələn yük qatarının sürücüsü Hüseyn birdən görür ki,

əlində ağ yaylığı yelləyən bir qadın qabaqda nəyi isə göstərə-göstərə relslərin üzərində dala-qabağa yüyürür, она nəyi isə göstərib parovozu saxlamağı işarə edir. Hüseyn köməkçisinin səyi ilə çətinliklə parovozu saxlayır, köməkçisi yerə atılıb hadisəni görür. Uşağı relsdən açıb tələsik yaxınlıqdakı миlisə xəbər verirlər. Toplaşanlar hadisəni eşidib zənn edirlər ki, uşağı relsə

sarıyan elə həmin qadındır. Qadını axtarırlar, tapa bilmirlər. Uşağı götürüb evə gətirirlər. Evə daxil olanda maşinist köməkçisi divardan asılmış böyüdülmüş şəkli görəndə qışqırır: “Bax, bizə əl edib qatarı saxladan bu qadın idi”. Uşağın anası olan həmin qadın isə iki il əvvəl vəfat etmişdi. Uşağı ölümdən qurtaran isə onun Рuhu imiş. Günahkar baba isə artıq Həsəni tapıb evə

gətirmişdi, əməlindən peşman olaraq üzr istəsə də məhkəmə ona iş kəsmişdi. Баба мящкямядя ифадя вермишди ки, нявясини мешядя гачагларын юлдцрмяк истядийини о, бир эцн яввял йухуда эюрмцшдц.

İkinci fakt isə daha acınacaqlı olub, Рuhun başqa keyfiyyətлярini aşkarlayır. “Nişanlı oğlan yuxuda görür ki, toy ərəfəsində nişanlısı ilə səfərə çıxır. Səfərdə onu itirir, nə qədər

axtarırsa da, tapa bilmir. Yuxu görən günün sabahı nişanlı oğlan işdən bir həftəlik ezamiyyətə getməli olur. Razılaşırlar ki, həftənin axırıncı şənbə günü Sahil bağının yaxınlığında görüşsünlər. Vədə vaxtı gəlib çatır. Sevgililər görüşürlər. Onlar

Page 42: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

41

“Sadko” kafesinə gəlib kofe sifariş edirlər. Birdən qızın əli kofe fincanına toxunur və kofe qızın ağ libası üzərinə dağılır. Xidmətçi

qadın qızın libasını dəsmalla təmizləyir. Gənclərin qanı qaralır. Kofelərini iчib Sahil bağında bir qədər gəzişdikdən sonra səhər görüşməyи şərtləşiрляр. Оğlan nişanlısını evə ötürür. Ertəsi gün qız görüş yerinə gəlib çıxmır. Oğlan гызэиля zəng vuranda nişanlısının üç gün əvvəl dəfn edilmə xəbərini eşidir. Oğlan əhvalatı нишанлысынын доьмаларына danışır, kafenin xidmətçisi qızın paltarı

üzərinə dağılmış kofe ləkəsini təmizlədiyini təsdiqləyir. Qəbiri açanda qızın ağ kəfəni üzərində kofe ləkəsi aşkarlanır. Məlum olur ki, nişanlısının görüşünə gələn vəfat edən qızın Рuhu imiş”.

Ruhun canlı təbiəti barədə bu kimi müşahidələri, görüntüləri və faktları çox gətirmək olar. Ancaq Рuhun yuxu ilə bağlılığına nəzər saldıqda onların hər birinin ayrı-ayrılıqda müstəqil

paradiqmalar olдуьу, bədii düşüncədə ayrı-ayrı özünəməxsus-luqlar əsasında mövcudluğu təsdiqləнir. Bir daha onu xatırlatmaq gərəkdir ki, istər Рuh, istər yuxu və başqa paradiqmalar sözə çevrilib bədii təhkiyə modelinə düşdükdən, yəni söylənilməsi reallaşdıгдан və ya mümkün olduqdan sonra folklor vahidinə çevrilir, fərdi yaradıcılıq nümunəsi kimi yayılır.

Həm də onlar sadə və mürəkkəb modellərə ayrılır, kollektiv ifaya, icraya qatılmır, müstəqil fərdin psixoloji dərketmə faktı kimi düşüncədə yaşaйыr. Sadə paradiqmalar az sözlü olub, yaranma məqamıны ifadə edirsə, mürəkkəb bədii nümunələr süjetli olub, hadisənin, məqamın təfərrüatlı şərhi, təsviri ilə əlamətdarдыr. Fasiləsiz transferin təbiətinə gəldikdə isə, o, fərdi

yaradıcılıq üçün ənənəvi olub, kollektiv ifadan əvvəlki mərhələnin xüsusiyyətlərini daha fəal əks etdirir, еркян бядии парадигмаларын kollektiv icra моделини формалашдырмаьа мейлли дейилдир.

Bütövlükdə isə folklor yaradıcılığının insanın psixoloji

durumu ilə bağlı çoxsaylı paradiqmalarıнын ayrıca geniş nəzəri ölçülərdə estetik dəyərlər kontekstində öyrənilməsinə ehtiyac vardır.

Ruh və röya haqqında bəhs edərkən onların görünən və görünməyən cəhətlərinə diqqət yetirmək çox vacibdir. Məlumdur

Page 43: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

42

ki, hər iki paradiqma modeli yalnız təhkiyəyə daxil olduqdan sonra mükəmməl folklor mətninə çevrilir. Yuxu kimi Рuh da

eyni təbiətlə səciyyələnir. Yuxunun görünən xüsusiyyətləri tədqiqatçıların diqqət mərkəzindədir. Görünməyən cəhətləri isə anlaşılmaz hesab edilib kənara qoyulur, mənasız, yozumsuz yuxular hesab edilir. Əslində isə yozumsuz yuxu yoxdur, yozula bilməyən yuxular var. Tədqiqatçılar iddia edirlər ki, yozula bilməyən yuxular yaddaşdan yox olub gedir. Əslində isə mənzərə

başqa cürdür. Yozumu olmayan yuxular heç də unudulub getmir, səs kimi o da xaosun-космосун boşluğuna yüksəlir, qeyri-müəyyən trayektoriya cızır və onunla da xaosun-космосун qeyri-müəyyən məkanına toplaşır. Bu məkan elmin hələ dərk edə bilmədiyi, qütblərini və ölçülərini müəyyənləşdirməkdə aciz qaldığı naməlum boşluqdur, ya da ehtimal ki, Мüqəddəs

dərgahdır. Həmin naməlum məkanda toplaşan yuxular insanın həyatında baş verə biləcək müəmmalardan, qeyri-adiliklərdən də xəbər verən yozumlarla şərtlənə bilər, insanı yeni dərketmələrə, açıqlamalara səfərbər edə biləcək bilgilərlə bağlı да ola bilər. İndiki mərhələdə ися insan düşüncəsi щяля ки, bu açыгlamlara, xaosun “bətnindəki” yuxuları yozmağa hazır deyildir. XXI

yüzilliyin sonuna yaxın insan zəkası ehtimal ki, онların bu силсилясиня aydınlıq gətirə biləcəkdir. Yuxunun bu tipi ilə kими Ruhun da təbiəti əslində müəyyənləşdirilməmiş qalmaqdadır. Baxmayaraq ки, oларыn təbiəti barədə dünya elminin məlumatı az deyildir. Ancaq bütün bunlar hələ Ruhun təbiətini öyrənməyə kifayət etmir. Z.Freydin tədqiqatları və sonrakı dövrün folklor

materiallarından Ruhun mövcudluğu və insan düşüncəsinin məhsulu olması təsdiqlənməkdədir. Ruhun даща bir neçə йени cəhəti дя aşkarlanmагдаdır. Bunlar Рущун doğmalarına sevgisi və sədaqəti, insan cisminin arzu, istək və ideallarının mühafizəçisi funksiyasını yerinə yetirməsi, doğmaları hər cür yamanlıqlardan, zərbələrdən qorumağa cəhd etməsi, хейир вя шяр тябиятли олмасы вя

с. kimi cəhətlərи дя özünü göstərməкдяdir. Ruh elə bir fiziki gücə, qüdrətə malik olmasa da onu incidənləri uğursuzluqlara düçar etmək imkanına malikdir. Elə “Рuh tutmaq”, “Рuhun qəzəbinə gəlmək” kimi anlayışlar da onun təbiəti ilə bağlı yaranmışdır.

Page 44: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

43

Ruh daim dinamikadadır, ancaq o, əltutmaz, лалдиnməzdir, gözəgörünməz və həmişəyaşardır. Ruh gah kölgədir, gah işıqdır,

gah buğdur, gah tüstüdür, gah dumandır. Gülzarı cisminin mənsub olduğu yurddur, son məkanı xaosdur, Мüqəddəs dərgahdır. Ruh da səs kimi, yuxu kimi son məqamda bu dərgahда юз йерини тутур. Bu fenomenal dəyərləri açıqlamaq ися bir neçə elmin sinkretizmində мцмкцндцр.

Folklor yaradıcılığının başlanğıc mərhələsində bədii

düşüncədə yaranan mədəni dəyərlərin ikinci mühüm öyrənilmə istiqaməti isə onun folklorşünaslığın nəzəri müddəaları əsasında araşdırılma zərurətidir. Bu tədqiqat istiqamətinin reallaşması isə ilk növbədə еркян дювр psixoloji dərketmə paradiqmalarının əsaslı şəkildə toplanılıb nəşr edilməsi ilə bağlıdır. Etiraf etmək gərəkdir ki, bütün bu paradiqmaların toplum şəklində nəşrləri

ortada olmaдыğı kimi, onların mühüm nümunələrindən olan yuxu ensiklopedik nəşrləri və kataloqları da hələ tərtib edilməmişdir. Kiçik janrların пяракяндя topluları təzə-təzə gözə dəyir, onların sistemli nəşrləri isə hələ hazırlanmaq ərəfəsindədir. Ruh və yuxu mətnlərini, eləcə də etnopsixoloжи düşüncənin digər paradiqmalarını əsaslı şəkildə yazıya alıb nəşr etmək də

folklorşünaslığın diqqət mərkəzinə чякилмялидир. Реэионал йuxu мятнляринин beynəlxalq süjetlərlə müqayisəsi

psixoanalizin tətbiqində vacib istiqamətlərdəndir. Ən mühümц isə onların folklor yaradıcılığı qaynaqları üzrə sistemləşdirilməsi, щямин sistem ətrafında bişüurun alt qatlarını açıqlamaq imkanlarınа цстцнлцк верилмясидир. Bu isə yuxunun insanın real

həyatı və fəaliyyəti ilə bağlılığını üzə çıxarmağa və həqiqətin yuxuyozmalarda açıqlanмасынı genişləndirməyə imkan verər, пsixoloji gerçəklik paradiqmalarından olan yuxunun insanın real həyatı ilə bağlılığının yeni cəhətlərinin ашкар едилмясини sürətləndirərdi. Z.Freydə görə, bu istiqamətdə üç tədqiqat modeli müəyyən etmək olar. Onlardan birincisi, yuxugörmənin

həddindən artıq şişirdilмяси, онун insanın ruhi vəziyyəti ilə bağlı мювъудлуьуну, yüksək ruhi sarısınтыda yaşayanlara məxsus olduğunun iddia edilməsidir. Məsələn, Şubert təsdiq edir ki, guya yuxugörmə ruhun xarici təbiətin əsarətindən azad olunmasıdır.

Page 45: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

44

Başqa mütəfəkkirlər bu rəydən möhkəm yapışırlar ki, yuxugörмə öz mahiyyətinə görə elə psixi oyanmalardan, sarsıntılardan və

ruhi qüvvələrdən törəyir ki, onlar gün ərzində sərbəst surətdə təzahür edə bilmirlər... Bir başqaları isə yuxugörməni gücləndirilmiş qabiliyyətlə bağlayırlar. Bunun əksinə olaraq müəlliflərin əksəriyyəti belə bir baxışı müdafiə edirlər ki, yuxugörmə psixikanın təzahürü ilə bağlı ola bilməz, onların fikrincə yuxugörməni törədən ancaq hissi və cismani qıcıqlardır

ki, onlar da yuxulara ya kənardan gəlir, ya da təsadüfi arzulardan doğur. Beləliklə, yuxu musiqidən başı çıxmayan adamın çalğı alətinə on barmağı ilə toxunarkən çıxardığı səslərdən böyük məna və əhəmiyyətə malik deyildir. Bu baxışa görə yuxuya cismani proses kimi baxılmışdır. Yuxugörmənin bütün вариантлары ayrı-ayrı adamların fizioloji qıcıqlardan doğan

əlaqəsiz işi, yaxud yuxuya dalmış beynin bəzi hüceyrə qruplarının rabitəsiz fəaliyyəti kimi izah edilmişdir. Z.Freyd daha sonra göstərir ki, elmin bu rəyi ilə hesablaşmadan yuxugörmənin mənbələrini xalq arasında axtaranlarda güclü inam var ki, yuxu hər halda irəlicədəngörmə, xəbərvermə əlamətlərinə malikdir və onların da mahiyyəti hansısa bir yozumla açıla bilər. Bu rəylərdə

təsdiq edilən yozma ondan ibarətdir ki, дягиг müəyyən edilmiş açar əsasında yuxunun bütün məzmunu başqa bir məzmunla əvəzlənir. Bu zaman ikinciйя münasibətdə birincisi simvol kimi çıxış edir. Ciddi adamlar bu cəhdlərə gülürlər, “yuxu sabun köpüyüdür” deyirlər. Йuxu və yuxuyozmaların köhnə fəlsəfəдя belə bir şərhindən sonra Z.Freyd öz təcrübəsindən çıxış edərək

həyatda baş verən, yaxud baş verəcək hadisələrin onun və psixoanalizin təhlil etdiyi yuxularda əks olunma formalarından söz açır, onları real həyat hadisələri ilə müqayisə edir, yuxunun insanın psixologiyasındaкы əks modelini bərpa edir, bu materiallara əsaslanmaqla yuxuya və yuxugörməyə özünün yeni elmi baxışının əsasını qoyur.

Z.Freyd yuxugörmənin insanın gizli fikirlərinin aşkar mənaya çevrilmə prosesini, psixi materialın bir ifadə formasından – psixoloji dərketmədən digərinə keçid spesifikasını müəyyən edir. Onu çoxcəhətli yaradıcılıq forması kimi dəyərləndirərək psixoloji

Page 46: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

45

gerçəkliyin bədii düşüncəyə çevrilməsini modelləşdirir. Uşaq yuxugörmələri ilə böyüklərin gördükləri yuxuları arzu, istək,

məram baxımından müqayisə edərək psixoloji dərketmə gerçəklikləriniн modern düşüncəyə çevrilmə formalarının mövcudluğunu təsdiqləyir*.

Dolaşıq yuxuların törəmə əsasını aşkarlayaraq belə qənaətə gəlir ki, “...Yuxugörmənin aşkar və gizli məzmunu arasındakı ziddiyyət arzuların ödənilməsinə qismən müncər edilə bilər”.

Z.Freyd burada yuxuda əmələ gələn, görünən obrazların, hadisələrin, faktların, fərdin şəxsi həyat hadisələri ilə qeyri-müəyyən zaman daxilindəki əlaqəsini önə çəkir, yuxugörmə elementlərini açıqlayır. Onların açıq və fərqli fikirlər toplumu kimi ayrılıb birləşmə və bədii düşüncəyə ötürülmə imkanına malik olduğunu эюстярир.

Z.Freyd psixoanaliz vasitəsilə “mən yuxugörmənin gizli fikirlərinə çatıb ayırd edirəm ki, yuxugörmənin aşkar məzmunu onun gözlənilən məzmununa nisbətən tamamilə başqa materialdan düzəldilmişdir”. Z.Freyd bu materialları psixi gerçəklik fonunda bədii düşüncəyə çevirmiş detallar kimi təqdim edir. Bu detallar isə bədii sözə, dəyərə çevrilmiş erkən bədii

paradiqmalar idi. Freydə görə, yuxugörmə materialları toplanıb üzə çıxarıldıqca yuxunun daha rabitəli, anlaşıqlı təbiəti məlum olacaqdır. Z.Freyd arzuların sıxлаşdırылması ilə bədii təfəkkürdə ləngimənin meydana çıxdığıны və yeni psixogerçəkliklə şüurlu yüksəliş arasında qarşılıqlı əlaqə olduğunu təsdiqləyir. Freyd yuxugörmənin arzu, istək faktoru ilə bağlı olduğunu göstərərək

onun üç növünü aşkarlayırdı: Birincisi, maskalanmış şəkildə arzulardan ibarət yuxugörmələrdir. Bunlar intensiv xarakter daşıyır və böyüklərdə nadir hallarda təsadüf olunur. İkincisi, maskalanmış şəkildə üzə çıxan sıxlaşdırılmamış arzuları ifadə edən yuxugörmələrdir. Sıxlaşdırılmış arzularla bağlı yuxularla sıxlaşdırılmamış arzuları ifadə edən yuxuların məzmunları

* Qeyd: Z.Freydin əsərindən verilmiş sitatlar профессор

Ф.İsmayılovun tərcümələri əsasındadır.

Page 47: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

46

zahirən yaxın olsa da bir sıra fərqlərlə şərtlənirlər. Onların böyük əksəriyyətinin anlaşылması psixoanalizə möhtacdır. Üçüncüsü isə

maskasız, yaxud maskalanmamış arzuları ifadə edən yuxugörmələrdir. Onlar adətən yuxunu yarıda kəsən qorxu ilə müşayiət olunur.

Yuxunun insanın real həyat və məişəti, fəaliyyəti ilə bağlılığı, onun folklor mətnləri əsasında öyrənilməsi zərurətini reallaşdırır, yuxunu folklorşünaslığın, teologiya, antropologiya, psixologiya,

etnologiya kimi elmlərin sinkretizmi qovşağında araşdırmaьın vacibliyini gündəmя gətirir. Avropa ölkələrində XX yüzilliyin sonlarından yuxunun folklorşünaslıq istiqamətində tədqiqatlara cəlb edilməsi bir sıra uğurlu nəticələrin əldə edilməsinə imkan vermişdir. Bu istiqamətdə ilk axtarışlar psixoloji gerçəkliklə bağlı erkən paradiqmaların folklor yaradıcılığındakı yerinin və onların

janr xüsusiyyətlərinin müəyyənləşdirilməsindən başlamışdır.

Page 48: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

47

ВЫ. PSİXOLOJİ GERÇƏKLİYİN SÖZƏ ÇEVRİLMİŞ

PARADİQMALARI

Psixoloji və etnopsixoloji gerçəkliyin bütün transformasiya formaları içərisində ən mühümü onun yaratdığı erkən dərketmə dəyərlərinin düşüncədə sözə, bədii paradiqmalara və paremik

vahidlərə çevrilməsidir. İbtidai insanın erkən dövr bədii yaradıcılığının nümunələri olan bu mənəvi dəyərlər folklorун başlanğıcı olub, dünyanın dərkini özündə ehtiva edən bütün бядии modellərdən, mədəni dəyər forma və görüntülərindən qabaq meydana gəlmişdir.

İnstiнктив düşüncədən şüurlu fəaliyyətə keçid mərhələsində

yaranan bu paradiqmalar təbii ki, zaman-zaman özünün təkamül və formalaşma dövrünü yaşamış, çoxsaylı rekonstruksiyalar, yenidən formalaşma həyatı keçirmiş, insanın təkmil nitq vərdişlərinə yiyələndikdən sonra mükəmməl psixoloji gerçəklik modelləri kimi düşüncədə bədii dəyərə çevrilib folklor yaradıcılığının başlanğıc mərhələsini yaratmışdır. Həmin mənbə

həm də dünya xalqlarının qabaqcıl ictimai və fəlsəfi fikrinin ana qaynağı kimi formalaşmağa başlamışdır.

Psixoloji faktın, hadisənin, məqamın bədii düşüncədə folklorlaşmaсы prosesindən indiyədək Азярбайъанда heç bir tədqiqatda, baxışda və ya mülahizədə bəhs edilməmişdir. O, elmin bir çox mühüm istiqamətlərindən kənarda qaldığı kimi,

folklorşünaslıq nəzəri fikrinin də tədqiqat obyekti olmamışdır. Bu isə insanın psixoloji varlıq kimi öyrənilməsini elmdə arxa plana keçirilяряк onа ancaq bioloji varlıq kimi бахылмасынын nəticəsiydi. İnsanın hər hansı psixoloji durumunda dərk etdiyi məqamların nitq vərdişlərindən sonrakı mərhələdə sözə, bədii təhkiyə vahidinə çevrilib yaddaşa ötürülməsi, kütləyə, topluma

çatdırılması cəmiyyət arasında ilk qlobal informasiya əlaqəsiydi. Bu əlaqənin yaranma və formalaşması isə insanın hələ instiнктив düşüncə mərhələsindən baş alıb gəlirdi. Şüurlu təfəkkür yüksəliş tapıb genişləndikcə insan няйися görmək, həyata keçirmək arzularını ilk öncə yuxuda tapdı, çox keçmədən onları şüurlu

Page 49: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

48

təfəkkürün yüksəliş tempinə uyğun olaraq həyatda, öz məişətində reallaşdırdı, bu təfəkkür çevrəsinin genişlənməsi onu бцтювлцкдя

silsilə ünsiyyət vasitələrinə – pantоmim hərəkətlərə, çağırışlara, torpaq, заьа divarları üzərində informatik məlumatları əks etdirən rəsmlərin, şəkillərin çəkilişi vərdişlərinə və ən nəhayət, insanlar arasında başlıca ünsiyyət, informasiya modelini formalaşdıran danışıq vərdişlərinə və dilə yiyələnməyə gətirib çıxardı.

İnsanlar inkişafın bu mərhələsində əldə etdiyi mədəni dəyərləri – yallıları, rəqsləri, ilk nəfəsli və simli musiqi alətlərinin bir çoxunu ilk öncə yuxuda görmüş, sonra isə onlar fasiləsiz transfer vasitəsilə genə, yaddaş koduna ötürülərək insan tərəfindən həyatda reallaşdırılmışdır. Bir sıra nağıl motivləri, idarəçilik ənənələri və oxşar dəyərləri əks etdirən süjet silsilələri

insanın gen yaddaşına fövqəlbəşər düşüncədən fasiləsiz olaraq transfer olunmuşdur. Demək, insan mədəni dəyərlərin silsilə çevrəsinə ilk öncə yuxuda yiyələnmiş, həyatda onları tətbiq edərək genişləndirmiş, müxtəlif variantlarını yaratmışdır. Bu dəyərlər xalqların erkən düşüncəsinə bərabər səpələnmişdir. Demək, yuxu insanlar arasında gerçəkliklərin məcmuu olan ilk

rabitə vasitəsi, forması və dəyəri, bütün informasiyalardan qabaq dünyanın dərki mərhələsində yaranan təkmil informasiya sistemiydi, sonrakı informatik vasitə isə insanla cəmiyyətin münasibətini tənzimləyən söz idi. Söz insan mükəmməl nitq vərdişinə yiyələndikdən sonra düşüncədə dərk edilən psixoloji məqam, fakt, obraz və ya obyektin təhkiyə modelini

formalaşdıraraq, onu fasiləsiz transfer vasitəsilə gen yaddaşına ötürür, burada isə həmin düşüncə bədii дяйяр şəklинdə biçimlənib folklor mətninə çevrilirди. Söz yaddaşın informatik ötürücülük funksiyasını üzərinə götürüb yaradıcılığın ardıcıllığını tənzimləyirди. Sözün informasiya вермяк fəaliyyəti uzun tarixi zaman ərzində təkmilləşərək davam etmiş, yazı meydana

gəldikdən юз fəaliyyət funksiyasını onunla bölüşsə də, dünən də bugünkü kimi rabitə йаратмаг qüdrətini qoruyub saxlamışdır. Yazının meydana çıxmasından sonrakı dövrdə sözlə nəql edilən əski informasiya vasitəsi olan yuxu paradiqmaları yazıya alınmış,

Page 50: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

49

onun əlyazmaları, topluları, ensiklopediya və kataloqları yaranmışdır. Onları da iki qismə ayırmaq olar. Birincisi, insanın

müəyyən psixoloji məqamlarda gördüyü yuxular və onların müxtəlif yozumlarını əks etdirən toplulardır. Belə topluların özləri də iki qismə ayrılır – онларын илки korafəhim yolla щазырланыб yanlışlıqlarla dolu nəşrlərdir ki, yuxunun dərk edilməsinə və öyrənilməsinə elə bir faydası olmamışdır. İkinci qism isə beynəlxalq yuxu kataloqları və elmi prinsiplərə söykənərək

hazırlanmış yuxuyozma мятнляри вя ensiklopediyalarıdır. Onların da bir çoxu sahə, region səciyyəsi daşıdığına görə dünya yuxu kataloqu тяртиби prinsiplərindən çox uzaqdır. Ən mükəmməli isə təbii ki, beynəlxalq yuxu mətnlərinin tərtibinə əsaslanan енсиклопедик nəşrlərdir. Оnlar insanın müxtəlif psixoloji məqamlarında yaratdığı və folklorda kiçik janr kimi tanınan

bədii düşüncə paradiqmaları olan atalar sözü, məsəl, inanc, fal, oвsun (əfsun), nəğmə, and, alqış, qarğış, söyüş, yalvarış, yalan, başsağlığı, təsəlli, öyüd, nəsihət вя с. etnopsixoloji yaradıcılıq nümunələriни ящатя едир. Bu bədii nümunələr ayrı-ayrı xalqlar arasında da əsasən kiçik janr вя йа йухуйозмалар adları altında pərakəndə toplularda nəşr olunmuş, bir çoxu müxtəlif istiqamətli

tədqiqatlara cəlb edilmişdir. Беля арашдырмаларда еркян парадигмаларын müəyyən janr xüsusiyyətləri, mövzu, məzmun dəyərləri, poetik ъящяtləri təhlilə cəlb edilsə də, hər birinin insanın psixoloji məqam şəraitində törəmə габилiyyətinin çoxcəhətli spektrinə diqqət yetirilməmiş, folklorun еркян yaradıcılıqdan təkmil mədəniyyətə doğru yüksəlişinin aparıcı istiqamət və

meylləri, inkişafda olan düşüncədə özünü göstərən dünyagörüşlərin onlarda əksi kimi ənənəvi problemlər мцстягил tədqiqat obyekti olmamışdır. Bir çoxları psixoloji durumun və məqamın məhsulu olan həmin paremik vahidləri мцхтялиф variantlarda nəşr etсяləр дя onlara psixoloji dərketmə nümunəsi kimi бахылмамыш, aparıcı xüsusiyyətləri diqqətdən qaçırılmış,

bütün bu мядяни dəyərlərə eyni mövqedən yanaşılmış, yalnız məzmun çevrəsində və təhkiyədəki təsvirçiliyə xidmət göstərən nümunələr кими тягдим edilmişdir. Məsələn, məlumdur ki, F.Dits 1811-ci ildə Dədə Qorqudла баьлы paremik vahidlərin hamısını

Page 51: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

50

“Atalar sözləri” adı altında nəşr etdirərkən bir çox paradiqmaların, o cümlədən alqış, qarğış və başqa bədii düşüncə

нцмуняляринин psixoloji durumla ялагяли törəniş xüsusiyyətinə diqqət yetirməmişdi.

Yuxarıda qeyd edildiyi kimi, psixoloji paradiqmalar silsiləsi geniş olub, demək olar ki, hamısı eyni törəniş mərhələsində ayrı-аyrı fərdlərin yaradıcılığı oлдуьундан onları kollektiv olaya və icraya cəlb etmək mümkün deyildir. Çünki onların hər biri tək-

tək fərdlərin yaradıcılığı olduğundan kollektiv yaradıcılıqdan uzaq olub, insan düşüncəsinin tərəqqi edib yüksəldiyi əzəli mərhələnin yetirməsidir. İbtidai təsəvvürün cahanşümуl nümunəsi olan yuxu isə həmin dövrün bədii nümunələri içərisində çoxcəhətli yaradıcılıq spektrlərinə malikdir. Yuxu həm dünənin və bu günün, həm də sabahın aynasıdır. Yuxu uzun əsrlər insanı

düşündürmüş və fərqli yozumlar yaratmışdır. Hər bir yuxu nəql edildikdən, söylənildikdən sonra onun məna və məзмун çalarları açıqlanmış, ümumi məzmunu, insan həyatını əks etdirən tərəfləri yozulmuşdur. Bütün bu yozumlar isə insanları uğur və uğursuzluqları ətrafında düşündürmüş, инсаны onları qabaqlamağa istiqamətləndirmişdir. Təbii ki, yuxunun folklor

vahidinə çevrilməsi mürəkkəb və uzun çəkən yaradıcılıq prosesi olduğu kimi, o, düşüncədə bədii model şəklinə düşdükdən sonra janr tələblərinə уйьунлашмышдыр. Yuxunun formalaşması və transferi isə şüurlu fəaliyyətin inkişaf tempi ilə şərtlənmişdir. Bu isə bədii modelin iki istiqamətdə yüksəlişini təmin etmişdir. Birincisi, yuxu paradiqmalarının variantlaşmasıdır. Bu prosesdə

insan sıxlaşdırılmış arzularınıн müxtəlif variantlara parçalanması, silsilə arzular sistemindəki ən aparıcı arzunun yuxuda çin olması ilə üzləşmişdir. Dünya xalqlarının yuxu kataloqlarında belə yuxulardan biri varlanmaq arzusu ilə bağlıdır. Xaotik hərəkət sistemində, çoxçalarlı hadisələr fövqündə insan yuxuda xəzinə tapdığını, birdən-birə varlandığını

görür. Bu model aktiv düşüncəyə ötürülür, burada təkrar bədii dəyərə çevrilmə və rekonstruksiyalaşma keçir, bir çox psixoloji-bioloji amillərin çarpazlaşmasına məruz qalır, təhkiyəyə hazır şəkildə bədii düşüncədə sabitləşib informatorçu repertuarına

Page 52: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

51

transilə edilir. Bununla arzunun sıxlaşdırılmış baş modelinin yaranışı başa çatır. Fasiləsiz transfer yolu ilə baş model gen

yaddaşına ötürülür, burada bərqərar olduqdan sonra onun qlobal və regional gen yaddaşına yeni transferi başlayır. Bu proseslə bədii model qlobal yaddaşda möhkəmlənir, regional yaddaşda isə variantlaşır. Yəni, xəzinə tapmaqla bağlı yuxunun, pul tapmaq, varidat baьışlaнmaq, sürü, ilxı, naxır əldə etmək, qarət, döyüşdə qəнимят qazanmaq, padşahın qızı ilə evlənmək, вязифя ялдя етмяк

və s. kimi çoxsaylı variantları formalaşır və transfer yolu ilə regional gen yaddaşında möhkəmlənib müxtəlif xalqların yuxu paradiqmalarına çevrilir. Bütün yuxu paradiqmalarında baş motiv – varlanmaq arzusu mühafizə edilir, insanların varlanmaq yolu ilə bağlı arzularının parçalanmış variantları düşüncəyə səpələnir. Bütün bunlar isə Z.Freydin yuxunun insanın gizli

fikirlərini açıqlaması barədəki nəzəri mülahizəsini təsdiqləyir. Psixoloji dərketmələri əks etdirən belə yuxular qlobal gen yaddaşına, ayrı-ayrı etnoslara və xalqlara məxsus yuxular isə etnopsixoloji düşüncənin saxlancı kimi tanınan regional gen yaddaşına transferlə səciyyələnir. Arzuların sıxlaşdırılmış məzmunu uşaq və gənclərin yuxuları üçün daha характерикdir.

Bunlar əsasən onların arzu paradiqmalarının gerçəkləşməsini əhatə edir. Z.Freydin göstərdiyi ikinci növ maskalanmamış арзular isə intensiv xarakterinə görə daha geniş yayılsa da yuxuların müəyyən qismində özünü göstərir. Maskalanmış və maskalanmamış arzuların ortaq həddinin psixoanalizdə aydınlaşdırılıb açıqlanmasına ehtiyac var: 1. İlk öncə bu yuxuları

mənasız, yozumu olmayan, xaotik yuxular qrupuna aid etmək daha doğru olardı. Sıxlaşdırılmış yuxu modelləri isə sıxlaşdırılmamış nümunələrlə analoji uyğunluqlara malik olsalar da, zahirən bir-birinə bənzəsələr də onların yetkin, dərkedilən psixoloji gerçəklik dəyərinə çevrilməsi müəyyən yaradıcılıq prosesindən bir qədər kənarda olub silsilə anlaşılmazlıqlar törədir

ki, həmin xaotik cəmin açıqlanması müəyyən psixoloji müşahidə və eksperimentlər tələb edir. Üçüncü yuxu növü isə arzuların maskalanmamış qəlibidir. Bu növ yuxular adətən psixikaya daxil olan naməlum qorxu və təsirlə bağlıdır. Yuxu ya yarımçıq qalır,

Page 53: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

52

ya da dolaşıq məzmuna istiqamətlənir, yozuma gəlməyən anlaşılmaz, хаотик hadisə, əhvalat вя qeyri reallıqları əhatə edən

görüntüyə çevrilir. Psixoanalizin diqqətindən kənarda qalan yuxuların geniş

çevrəsini əhatə edən dördüncü bir yuxu növü də vardır ki, bu, bizim üzərində uzun illər müşahidə apardığımız və çoxsaylı eksperimentlərlə təsdiqlədiyimiz açıq, yaxud aydın yuxulardır.

Açıq yuxu insanın yuxuda sakit, aydın və gerçəkliyi ya öz

qəlibində, ya da oxşar çalarında gördüyü, həyat həqiqətlərini daha real formalarda əks etdirən yuxu növüdür. Onlarda insanın qarşılaşacağı uğur və uğursuzluqlardan verilən informasiya daha dəqiq və düzgündür. Açıq yuxularda üz verəcək uğursuzluqlarla bağlı informasiyaların həyata keçməsi qətidir, təxirəsalınmazdır. Onlar adətən qısa müddətdə həyata keçir. Belə yuxuları heç bir

fərdin iştirakı olmadan axar suya, yanan ocağa, xəfif əsən küləyə, bir də üzərində heç bir tikintisi olmayan geniş, boş torpağa sübh tezdən, bir də axşam düşməmiş, şər qarışmamış söyləməklə qismən zərərsizləşdirmək ənənəsi bir çox xalqlar içərisində geniş yayılmışdır. Açıq yuxuların uğur gətirən növlərində də insanın yuxuda gördüyü хош щадися adətən qısa müddətdə, bir neçə gün

ərzində баш верир. Bu yuxuları heç kəsə söyləmək olmaz. Belə yuxular söylənməz yuxular hesab edilir. Onu kiməsə söylədikdə yuxunun uğurunun sındığı ehtimal olunur. Açıq yuxularda real həyat, məişət və fəaliyyətlə bağlı açıqlamalar geniş yer tutur. İnsan belə yuxularda bəzi fövqəlbəşər qüvvələr, müqəddəs varlıqlarla görüşür, onlardan uğur və uğursuzluq gətirən

informasiyalar qəbul edir, çətinlikləri dəf etmək, vəziyyətdən çıxmaq üçün düzgün seçim yollarını öyrənir. Yaxud, sadəcə olaraq yuxuda bu obrazları görməklə insan uğura qovuşur. Bu baxımdan psixoanalizin canlı varlıq hesab etdiyi Рuhların yuxuya gəlməsi də xeyir və şər assosiasiyalardan xəbər verir. Məsələn, yuxuda Xızırla görüşmək uğur, Qırxlarla, cinlər,

şeytanlar, divlər, əjdahalar, çiltanlar, ilanlar və vəhşi heyvanlarla rastlaşma uğursuzluqlardan xəbər verir. Yaxud bəzən щяйатда övladdan narazı qalan ata yuxuya gирdikdə uğursuzluq, ana isə uğur rəmzi hesab edilir və s.

Page 54: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

53

Psixoloji gerçəkliyin bədii sözə çevrilmiş bütün bu kimi çoxsaylı paradiqmalarıн təbii ki, folklor yaradıcılığında elmi

əsaslara, insanın real gerçəkliklərinə söykənən yozumları ilə yanaşı, atüstü şərh edilən, heç bir məntiqə əsaslanmayan izahları da mövcudдур. Bu isə müxtəlif dövrlərdə və mərhələlərdə yuxuya diqqəti azaltmış, onun yozumlarına etimadı sarsıtmışdır. Son nəticədə isə insan dünyanın mühüm dərketmə vasitələrindən biri olan йуху информасийасындан məhrum olmuşdur. O nəinki

psixologiyanın, həm də bu elmlə sinkretizmdə olan digər elmlərin qovşağında öyrənilməkdən də kənarda qалmыşdыr. Z.Freydin psixoanalizi bütün bu soyuq elmi yanaşmaların əsassızlığını sübut etməklə bədii düşüncənin yeni sirlərini açmaq, onu фолклор yaradıcılığınын erkən qaynağı kimi öyrənməyin vacibliyini gündəmə gətirmişdir. Elə bu tarixi xidmətlə psixoloji gerçəkliyin

bədii düşüncə modelinə çevrilməsinin spesifikasını açıqlamaьa, söz yaradıcılığının başlanğıc mərhələsinin psixoloji dərketmə həqiqətlərindən baş alıb gəldiyini, bu çətin, mürəkkəb və uzun zaman ərzində fəaliyyətdə olan yaradıcılıq prosesinin, ictimai və fəlsяfi fikir tarixinin yeni meyarlarla öyrənilməсinin vacibliyini irəli sürməyə əsas vermişdir. Çünki, psixoloji düşüncə bədii

dəyərləri – söz, röya-yuxu, kiçik janr və mif paradiqmaları ibtidai inсanın dünyanı erkən dərketmə mərhələsində yaratdığı, uzun zaman hafizələrdə yaşayıb günümüzə gəlib çatan ən erkən yetkin bədii düşüncədir. Onlarıн insanın sivilizasiyaya qədər yaratdığı mədəni dəyərlər toplumu kimi öyrənmək, folklor yaradıcılığı, onun mənşəyi barədə yeni nəzəri mülahizələri açıqlamaг iстигамятиндя арашдырылмасы ваъибдир.

Китабın sonunda verilmiş “Йуху вя йухуйозма мятнляри” bölməsində dünya yuxu kataloqları və beynəlxalq yuxuyozma ensiklopediyalarının ən mükəmməl nəşrləri əsasında щазырланмыш мятн yuxunu psixoanalizin nəzəri müddəaları əsasında təqdim etməyə, onun insanın psixoloji gerçəklik məqamlarında yaratdığı

real həqiqətlər, həyat hadisələri иля баьлы meydana gəldiyini təsdiqləməyə, yuxu barədə Z.Freydin baxışlarını geniş şəkildə öyrənməyə yeni imkanlar açır.

Page 55: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

54

ВЫЫ. YUXU PARADİQMALARININ MƏZMUN

ÇEVRƏSİ ВЯ ТЯРТИБ ПРИНСИПЛЯРИ

Aparılan müşahidələr, beynəlxalq yuxu kataloqları və ensiklopediyalarının müqayisəsi göstərir ki, dünya xalqlarının yuxu silsiləsi müəyyən cəhətlərdən oxşar olub, insanın dünya

həqiqətləriни dərkiniн bir çox hallarda eyni, bənzər, yaxın və ortaг cəhətlərini və məzmununu əhatə edir. Bunun səbəbləri barədə həm əski yuxuyozma mətnlərinin əlyazmalarına verilmiş qeyd, şərh və izahlarda, həm də uzaq və yaxın dövrlərin müxtəlif tipli toplularına, kataloq mətnlərinə, sahə, region və beynəlxalq miqyaslı ensiklopedik nəşrlərə yazılmış təqdimatlarda,

müqəddimə və ön sözlərdə kifayət qədər danışılmışdır. Bütün bu yazılarda yuxuya müxtəlif dövrlərin filosoflarının, psixoloqlarının, loğmanlarının, astroloqlarının, münəccimlərinin və başqalarının yanaşmaları öz əksini tapmışdır. Bu barədə təqdim edilən nəşrlərdə xeyli geniş məlumatlar verildiyindən bir daha onları təkrar etmədən yalnız yuxu paradiqmaları barədə

irəli sürdüyümüz iki nəzəri yanaşmanı bir daha xatırlatmağı vacib hesab edirик. Onlardan birincisi, psixoloji dərketmə paradiqmalarından biri kimi yuxunun ibtidai insanın folklor yaradıcılığının başlanğıc mərhələsində yaraнмыш erkən mədəni dəyərlərdən biri olmasıdır. İkincisi, yuxu bədii düşüncədə fasiləsiz transfer prosesində bədii model kimi formalaşıb gen yaddaşına

transfer edilən, oradan xalqların qlobal və regional yaddaşına ötürülən erkən bədii düşüncədir. Onlar eyni zamanda vahid və mükəmməl struktur yaradır, fərdi yaradıcılığa məxsus ənənələrlə cilalanaraq sadə və mürəkkəb modellər formalaşdırır, təhkiyəni erkən poetik dəyərlərlə zənginləşdirir. Psixoanalizin dünyəvi yuxu sistemləri və yozmaları əsasında aparılması daha praktiki

nəticələri üzə çıxarır, onlar arasındakı oxşarlıqların vahid mənzərəsini ümumiləşdirməyə imkan yaradır. Yuxu paradiqmalarının silsilə oxşarlıqları bir çox yuxularda özünü göstərməkdədir. Regionаl gen yaddaşından bədii düşüncəyə səpələnmiş yuxular, qədim Шярг qaynaqlarında yaranıb, qlobal

Page 56: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

55

gen yaddaşında formalaşaraq dünya səyahətinə çıxмыш, dünyanı dolaşmış, qlobal yaddaşı zənginləşdirмякля Şərq qaynaqlarında

erkən yaşam tərzi keçirmişdir. Эen yaddaşında variantlaşma yolu ilə meydana çıxanlar, Qədim Şərq mənbələrindən, xüsusilə Misir, Hindistan, yunan və ərəb гайнагларындан yuxuyozma əlyazmalarına düşmüş, yeni yaranan etnos, tayfa və xalqların etnopsixoloji düşüncəsinə yayılmışdır. Onlar arasındakı oxşarlıqlar eyni, yaxud yaxın məzmunlu yuxular кими yaddaşa

həkk edilmişdir. Qlobal gen yaddaşından süzülüb gələn yuxular xalqların qlobal problem və dünyagörüşlərini daha çox əks etdirdiyi щалда, regional yaddaşdakılar isə regional səciyyə daşımışdır. Bu keyfiyyətinə görə yuxular həm də xalqların bəşəriyyət tarixindəki tarixi mövqeyini müəyyənləşdirməyə müəyyən material veмiшдиr.

Təqdim edilən yuxu materiallarının başqa bir cəhəti isə З.Фрейдин psixoanalizinин bir sıra müddəalarının tətbiqinə imkan verən daha tam yuxu topluсunun tərtibиня йол ачмасыдыр. Йуху мятнляри islami dəyərləri əhatə edən мятнлярля zənginləşdirilsə də, bütövlükdə qlobal gen yaddaşının yuxu göstəricilərini əhatə edir. Belə ki, təqdim edilən yuxuların böyük əksəriyyəti он-он ики

şərhli olub, дцнйяви qlobal yuxu çevrəsini əкс eтдирir. Onları regional, məsələn, Azərbaycan yuxuları və yuxuyozmaları ilə zənginləşdirmək yolu ilə milli yuxu kataloqunu bərpa etmək имканыны реаллашдырыр. Bunun üçün gen yaddaşından gələn yuxuların əlifba sırası ilə verilmiş дцзцмцнц saxlamaqla onları regional düşüncədə variantlaşan yozumlarla zənginləşdirmək

lazımdır. Unudulmamalıdır ki, topluda şərhi verilən yuxu мятнляри qlobal yaddaşdan gəlmədir. Hər bir xalqda isə onun regional yaddaş variantı və ya variantları мювъуддур. Onları tapıb hər bir yuxuya onun region variantlarını, məsələn, Azərbaycan yuxularının yozum variantlarınы əlavə etməklə milli yuxu kataloqunu bərpa etmək mümkündür. Məsələn, qlobal gen

düşüncəsində yuxuda “Аt” görmək uğur rəmzidir. Azərbaycan regional düşüncəsində isə onun çoxvariantlı aşağıdakı yozumları vardır: “Ağ at” səfər rəmzidir, “Кəhər at” döyüşdə гələбəyə aparandır, “Гara at” uğursuzluq, «Сəməndi, boz at» insanı

Page 57: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

56

vüsala yetirəndir. Yaxud yuxuda at üstündə müxtəlif formalarda getmək, çapmaq da fərqli yozumlar yaradır. At üstündə hərbi

geyimdə getmək kəskin qarşıdurmalardan, başıaçıq kasıblıqdan, ayaqyalın at çapmaq xəstəlikdən xəbər verir. Yuxuda görünən “At” yozmalarının чохсайлы şərhlərini мятня əlavə etmək, qlobal düşüncə modeli əsasında ону regional düşüncə dəyərləriйlə zənginləşdirmək yolu иlя kataloqda at yozumunu tamamlamaq olar. Buna görə təbii ki, milli yuxu yozumlarına ən azı yaxşı

bələdlik lazımdır. Эюрцндцйц кими, тəqdim edilən мятни Azərbaycan yuxu

kataloqunun tərtibinə başlamaq üçün yaxşı başlanğıc kimi qəbul etmək də mümkündür. Digər tərəfdən bu метод folklor yaradıcılığının başlanğıcı olan yuxunun folklorşünaslıq baxımından öyrənilməsinə yeni imkanlar açır. Əslində yuxu

dünyanın dərkində müstəqil mərhələ olub, çoxpilləli və çoxvariantlı düşüncə məcmuu олан ictimai fikir toplumudur. Onun müəyyən hissəsi yaddaşa transfer yolu ilə yüksək kulturoloji dəyərə çevrildiйи кими, бюйцк гисми – сaysız-hesabsız mənası yozula bilməyən yuxu variantları isə xaosun boşluğunda yox olub gedir. Бir çoxları yanlış olaraq yozula bilməyən

yuxuları mənası olmayan yuxular hesab edirlər. Bu xaosda yox olub gedən, “itən” yuxuların Рuhla bağlılığı ehtimalı yaranır ki, onlar dərk edilmədiyindən mənasız, yozumsuz yuxular hesab olunur. Əslində bu yuxuların dərki, açıqlanması yuxu fenomeninin başlıca mahiyyətini təşkil edir ki, elm bunun qarşısında hələ irəliyə doğru hərəkətdədir. Yuxunun xaosda itib-

batması ilə səsin xaosda daimi davamı, qorunub saxlanması arasındakı bərabərlik və analogiya inkaredilməzdir. Onun açılması isə təbii ki, елмдя xaosun öyrənilməsinin yeni тiпли metodologiyalarının yaranmasını tələb edir. İndiki halda isə bu spesifikanı yuxunun folklorşünaslıq istiqamətində araşdırılmasında izləmək mümkündür. Qlobal gen yaddaşından

süzülmüş бейнялхалг yuxu mətnlərinin qismən mükəmməl нцмуняляри tədqiqatın сонунда верилмиш “Əlavələr”də якс олунур. Yuxular əlifba sırası prinsipi ilə düzülmüşdür. Şübhəsiz ki, gələcəkdə beynəlxalq yuxu silsiləsinin daha yeni mətnlərini əhatə

Page 58: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

57

edən, geniş qeyd və şərhlərlə hazırlanmış yuxuyozma topluları hazırlanacaq, onlardan milli və regional yuxu kataloqlarının

тяртибиндя daha сямяряли şəkildə istifadə ediləcəkdir. Təqdim edilən yени мятн eyni zamanda Z.Freydin yuxu ilə

bağlı bir sıra nəzəri baxışlarının faktiki materiallar əsasında öyrənilməsinə mühüm köməklik göstərəcək, yaşadığımız XXI yüzillikdə yuxu fenomeninin daha geniş və əsaslı açılışına, bəşəriyyəti irəli aparan yeni keyfiyyət və xüsusiyyətlərinin

öyrənilməsinə öz töhfəsini verəcəkdir.

Page 59: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

58

ВЫЫЫ. Я Л А В Я Л Я Р

ЙУХУЛАР ВЯ ЙУХУЙОЗМАЛАР

Page 60: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

59

Йухуларын щяйата кечмясини якс етдирян айын эцнляри

1. Йухулар хейря йозулур вя дягигликля щяйата кечир. 2. Щеч бир мяна дашымайан бош йухулардыр. 3. Йуху щяйата кечир, амма бир гядяр эеъ. 4. Йухулар о гядяр дя тез щяйата кечмир. 5. Йахшы мяналы йухулардыр. 6. Тез щяйата кечмир. 7. Хошбяхтлик йухусудур, анъаг ону щеч кяся данышмамалысан. 8. Йуху арзуну щяйата кечирир. 9. Йуху щяйата кечир, анъаг хошаэялмязликляр баш верир. 10. Йуху 10 эцн мцддятиндя щяйата кечир, амма йахшылыьа апар-мыр. 11. Йуху 11 эцня щяйата кечир вя фярящли нятиъяйя апарыр. 12. Йуху тез щяйата кечир вя хош ящвал-рущиййя доьурур. 13. Йуху хошаэялмязликляря сябяб олур. 14. Уьурлу йухулар олмур. 15. Тез щяйата кечир вя чох уьурлу олур. 16. Йуху щяйата кечмир вя щеч бир ящямиййят кясб етмир. 17. Йуху уьур вяд едир вя 20 эцня щяйата кечир. 18. Йуху эялиря вя йенилийя апарыр. 19. Йуху аиляви хошаэялмязлийя апарыр. 20. Йуху щяйата кечир, лакин чох тез йох. 21. Йуху тез щяйата кечмир, анъаг варланмайа апарыр. 22. Йуху баш веряъяк хошаэялмязликлярдян хябяр верир. 23. Йуху тез щяйата кечир. 24. Фярящли вя тез щяйата кечян йухулардыр. 25. Йуху йалан вя алдатмадыр. 26. Йуху ращатлыг вя гайьыдыр. 27. Мянасыз вя щеч бир ящямиййяти олмайан йухулардыр. 28. Йуху бир сыра чятинликляр вяд едир вя 30 эцня щяйата кечир. 29. Йухулар щяйата кечмир. 30. Фантастик йухулардыр, щеч вахт щяйата кечмир. 31. Севэи гялябяляри вя фярящляридир, 15 эцня щяйата кечир.

Page 61: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

60

ЫХ. ЦМУМДЦНЙА ЙУХУ ВЯ ЙУХУЙОЗМА НЦМУНЯЛЯРИ

(ишлянмиш вя тякмилляшдирилмиш мятн)

Тягдим едилян лайищя ики миня йахын йухуну вя онларын ийирми миндян артыг йухуйозма мятнини ящатя едир. Бцтцнлцкдя ися йени лайищя З.Фрейдин психоанализля баьлы нязяри мцлащизялярини, еляъя дя мцяллифин фолклор йарадыъылыьынын психоложи дяркетмяйля башлайан еркян башланьыъыны шяртляндирян фасилясиз трансфер просеси иля баьлы йени нязяри бахышлары ясасландырмаьа кифайят гядяр дястяк верир.

Лайищя Бакы Дювлят Университетинин Фолклор кафедрасында АМЕА-нын мцхбир цзвц, профессор Азад Мювлуд оьлу Нябийевин рящбярлийи вя иштиракы иля тяртиб едилмишдир. Лайищя дцнйа халглары ичярисиндя йайылан яняняви вя дцнйяви йуху, йухуйозма мятнляри-нин сечмя вя бейнялхалг стандартлара ъаваб верян мятнляри яса-сында тяртиб едилмишдир.

Лайищянин щазырланмасында дцнйа психологларынын, сосиолог-ларынын, антропологларынын, теологларынын, фолклоршцнасларынын ян сон мцлащизяляриндян истифадя олунмуш вя лайищя Авропа стан-дартлары тялябляриня уьунлашдырылмышдыр. Лайищянин йериня йетирилмя просесиндя мцасир дювр арашдырыъыларла йанашы, гядим дювр Шярг йухуйозма мятнляриндян, бизим е.я. йаранмыш йуху иля баьлы елми мцлащизялярдян, о ъцмлядян Аристотелин (б.е.я. 383-322) нязяри фикирляриндян, К.Г.Йунгун, З.Фрейдин фялсяфи бахышларындан, еляъя дя сонракы мярщялядя йуху барядя иряли сцрцлмцш чохсайлы нязяри мцлащизялярдян, ХХ йцзилликдя постсовет мяканында няшр едилмиш йуху каталоглары вя йухуйозма мятнляриндян истифадя олунмуш-дур. Лайищянин щазырланмасында Шярг вя Гярб халгларынын мцхтя-лиф мянбялярдя йайылмыш йуху мятнляри, айры-айры йуху каталоглары вя топлулары ясас эютцрцлмцш, еляъя дя А.К.Иванов вя А.Д.Смирновун «Шярг халгларынын йуху каталоглары», «Знание» няшриййаты, М., 1972, 532 с.; вя Г.Б. вя И.Г.Йараполскилярин «Все-

мирная энциклопедия сновидений» «Эль-Фа» няшриййаты. Налчик, 1997, 467 с. тяртибляриндян истифадяйя цстцнлцк верилмишдир.

Лайищя кафедранын планданкянар иши кими сон беш илдя щазыр-ланыб мцяллифин «Фолклор йарадыъылыьында фасилясиз трансфер» адлы

Page 62: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

61

йени универсал нязяриййясинин йардымчы оху материалы кими няшря тягдим олунмушдур.

Мятня дахил едилмиш йухулар вя йухуйозмалар бейнялхалг пси-холожи мяркязлярдя йцксяк ихтисаслы мцтяхяссисляр тяряфиндян ек-спертизадан кечирилмиш вя няшря тювсиййя олунмуш нцмуняляр ичяри-синдян сечиляряк ялифба сырасы иля дцзцлмцшдцр.

Йуху мятнлярини мцяллифля бирликдя топлайыб тяръцмя едяряк няшря щазырладылар:

Филолоэийа цзря фялсяфя докторлары К.Ф.Исламзадя вя Ц.А.Нябийева

Мятнин тяръцмясиндя вя сыра дцзцмцндя Фолклор кафедрасынын ашаьыдакы ямякдашлары иштирак етмишдир – филолоэийа цзря фялсяфя докторлары Н.Хялилов, Е.Талыблы, М.Мяммядов, С.Оруъова, елми ямякдашлар К.Щясянова, Л.Ялякбярова вя А.Вязиргызы.

Мцяллиф йуху мятнляринин няшря щазырланмасында иштирак едян щямкараларына, «Дядя Горгуд» ЕТ лабораторийасынын ямякдаш-ларына, апардыьы експериментлярин фяал иштиракчысы олан сосиолоэийа факцлтясинин 2003-ъц ил бурахылышы психолоэийа шюбясинин тялябяляри-ня, йуху мятнляринин психоанализдя истифадясинин илкин експертиза-сыны кечирян илащиййятшцнас Халидя Фаиггызына, еляъя дя ясярин няшря щазырланмасы заманы мцяллифдян юз дяйярли мяслящятлярини ясирэя-мяйян китабын елми редактору вя юн сюзцн мцяллифи щюрмятли про-фессор Фярман Исмайылова юз дярин миннятдарлыьыны билдирир.

Бядии тяртибат, компцтер дцзцмц вя дизайн елми ямякдаш Л.Ялякбярованындыр.

Мцяллиф

Page 63: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

62

РЕЗЙУМЕЛЯР

(РУС ВЯ ИНЭИЛИС ДИЛЛЯРИНДЯ)

Page 64: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

63

Х. Р Е З Ю М Е

Д.ф.н., проф., член-корр. НАН

Азербайджана А.М.Набиев

Непрерывный трансфер в фольклоре и парадигмы сна.

Данная монография является продолжением исследований

доктора филологических наук, профессора, члена-

корреспондента НАН Азербайджана Азада Мовлуд оглу На-

биева после выдвинутой им новой, универсальной теории о свя-

зи схожих культурных ценностей с историческим генетическим

единством народа, относительно проблем зарождения, форми-

рования и развития фольклора. Здесь профессор дает краткий

обзор ряда теорий, в ыдвинутых в ХIХ веке европейскими уче-

ными, и приходит к такому научному выводу, что народное

творчество появилось до того, как человек освоил трудовые на-

выки в период перехода от инстинктивного мышления к созна-

тельной деятельности и связано с моментами психологического

осознания. По мере развития речи и превращения ее в средство

общения людей эти ценности психологического осознания, пре-

вращаясь в слова, переходили в фольклорное творчество при

помощи непрерывного трансфера. Великие всплески общест-

венно-философской мысли также брали свое начало в этих ис-

точниках и достигли высот. По мнению автора, первичные

фольклорные парадигмы – миражи, привидения, испуги, сглазы,

предчувствия, а также Дух и Сновидения, являясь продуктом

художественного мышления, появились задолго до процесса

коллективного творчества.

В представленной книге ученый, опираясь на многолетние

эксперименты и исследования, углубляется в источники обще-

ственной мысли. Автор берет за основу метод психоанализа

З.Фрейда и выдвигает новые теоретические высказывания о на-

чале фольклорного творчества. Он раскрывает процесс непре-

рывного трансфера, который является главным и ведущим свой-

ством начального этапа устной литературы, определяет функ-

Page 65: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

64

ции его деятельности и дает математическую модель. Наряду с

этим в книге раскрывается связь присущих начальной стадии

художественных образцов с возвышающейся до бесконечности

цепью мышления, и определяются первичные теоретические

траектории направлений их дальнейших исследований. Соглас-

но высказыванию автора, парадигмы, формирующие первичную

стадию фольклора художественные ценности становились об-

разцами индивидуального творчества, не соединяясь с коллек-

тивным исполнением и пережив процесс самостоятельного пре-

вращения в жанры. В целом, автор говорит о необходимости

отношения к истории общественно-философской и логической

мысли, как к фольклорному теоретическому наследию по новым

критериям, и, исходя из теоретических взглядов З.Фрейда, обо-

гащает фрейдизм новыми идеями.

Page 66: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

65

S U M M A R Y

Doctor of Philological Sciences, Professor,

Corresponding member of Azerbaijan

National Academy of Sciences (ANAS)

A.M.Nabiyev

Continuous transfer in folklore and paradigms of dream

The monograph is continuation of scientific research of Doctor

of Philology, Professor, and Corresponding member of ANAS Azad

Movlud oghlu Nabiyev after moving out a new, universal theory

about relations between similar cultural values combining historical

genetic unity of the people, about origin, formation and development

of folklore. The author gives a brief review of some theories ad-

vanced by European scientists in 19th century and comes to follow-

ing conclusion: folk creation had appeared before people assimilated

habits of work during the period of transition from instinctive think-

ing to conscious activity and had been connected with moments of

psychological consciousness. During development of speech and its

transformation into means of communication these values of psycho-

logical realization turning into words passed to folklore creation by

means of continuous transfer.

Great splashes of social-philosophical thought also originated in

these sources and achieved high level. In author’s opinion, primary

folklore paradigms – mirages, ghosts, fear, evil eye, foreboding, Spi-

rit and Dreams being the product of artistic mentality appeared be-

fore the process of collective creativity.

In this book the author is deep in the sources of social thought

basing upon long-term experiments and researches. The author as-

sumes as a basis the method of psycho-analysis by Sigmund Freud

and advances new theories about beginning of folklore creativity. He

reveals the process of continuous transfer which is the main and

leading feature of the initial stage of verbal literature, determines the

functions of its activity and mathematical model. At the same time

the author reveals the connection between artistic examples of the

initial stage and everlasting thinking and determines the initial theo-

Page 67: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

66

retical trajectories of directions of their further research.

According to the author’s opinion, paradigms forming the initial

stage of folklore became examples of individual creativity and didn’t

join collective creativity surviving the process of independent trans-

formation into genres. In the whole the author emphasizes the neces-

sity of attitude to history of socio-philosophical and logical thought

as folklore theoretical legacy upon new criteria and enriches Freud-

ism by new ideas proceeding from his theoretical views.

Page 68: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

67

A

А – бу щярфи гырмызы мцряккябля йазылмыш вя йа чап олунмуш

эюрмяк – гям, гцсся демякдир. Ону аь рянэдя эюрмяк мцвяффя-гиййят вя разылыгдыр. Яэяр бу щярф аловлу эюрцнцрся бу йаньындан ъцзи иткиляр вермяк демякдир; Аллащын адынын баш щярфидир. Ады "А" щярфи иля башлайанлар Аллаща йахын адамлардыр.

АБЫРСЫЗЛЫГ – 1. Юзцнц абырсыз апармаг ону эюстярир ки, сиз ахыр вахтлар ифа етдийиниз иътимаи ролунузла видалашмаьа вя йени щяйата башламаьа щазырсыныз. 2. Юзэяляринин абырсызлыьыны эюрмяк – сизин мцвяффягиййят ялдя едяъяйинизя ишарядир, щямишя реал вязиййяти дцзэцн гиймятляндиряъяксиниз.

АБИДЯ – 1. Мирас. 2. Абидянин йанында отурмаг – йахшылыг баша дцшмяйян инсанларла танышлыг. 3. Абидя цзяриндя отурмаг – узаг гощумдан сизя мирас галаъаьына ишарядир. 4. От, тикан бас-мыш абидя эюрмяк унутганлыьа вя нанкорлуьа ишарядир.

АБОРИЭЕНЛЯР – тябии щиссляря ъан атма, сивилизасийадан йорулмаьын ишарясидир.

АБОРТ – 1. Гадын цчцн йухуда ону гаршыда аборт эюзлядий-ини эюрмяк ону хошаэялмязликляря апаран щярякятя щазырлашмасы демякдир. 2. Щяким цчцн – бу ямялиййатла баьлы йухуда няйися эюрмяк – реал щяйатда юз ишиня диггятли олмалыдыр.

АБРЕАКСИЙА – Аьрылы-аъылы щадися вя йа вязиййятлярин тяк-рар йашанмасыдыр.

АЪЫГЛАНМАГ – юзцнц инъидилмиш эюрмяк юз давранышыныз-дан, юзцнцздян дярин наразылыьа ишарядир. Щятта юзцнцзя бяраят газандырсаныз беля кими ися инъитмяк чох арзуланан бир мягсядин йолунда узун мцбаризянин яламятидир. Гадын цчцн тялясик нятиъя-ляр чыхармаьа вя валидейнляря гулаг асмамаьа эюря пешманчылыьа ишарядир.

АЪЫТМА, МАЙА – 1. Майаны ичмяк щямин о эцн сярхош олаъаьынызы билдирир. 2. Йолда тюкцлмцш аъытма эюрмяк тяяссцф вя сямими пешманчылыьы билдирир. Киминся щяйатыны, йахуд ситуасийаны дяйишя биляъяк щисс едилмяйяъяк тясирин символудур.

АЪЛЫГ – 1. Аълыг щисс етмяк ишлярин сямярясизлийи вя достларын олмамасыдыр. 2. Аълыг кечирянляри эюрмяк – йохсуллугдан, ишиниз вя ящатяниздян мямнун олмадыьыныздан хябяр верир, хястяляня би-

Page 69: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

68

лярсиниз. 3. Дцшмянляринизин аъ олдуьуну эюрмяк – мцщцм бир иш-дя сизин онлары габаглайаъаьыныза ишарядир. 4. Севянляр цчцн: аълыг щисс етмяк – уьурсуз никащ. 5. Юзцнцзцн аъындан юлдцйцнцзц эюрмяк башланьыъда чох шей вяд едян ишдя уьурсузлуг. 6. Аъ ол-маг – ямяйиниз мцкафатландырылмайаъаг. Йахшы нащардан яввял тох олмаг – хошбяхтлик, юз вязиййятиниздян вя щалыныздан мям-нунлугдур. 7. Гонаглыг, тяминат вя ращатлыг вяд едир.

АД – юз адыны ешитмяк – юлцмя вя мящрумиййятляря ишарядир. АДА – 1. Тянща ада – айрылыьа, ящалиси олан ада арзуларын чин

чыхмасына ишарядир. 2. Шяхси щяйатында дяйишиклик барядя хябяр-дарлыг, ярдя оланлар цчцн эцман едилян ишарядир. 3. Хош сяйащят вя йа йашайыш йеринин дяйишдирилмяси. 4. Чохдан эюзлянилян ращатлыг яламятидир, азадлыг вя яминаманлыгдыр, она ишарядир ки, бцтцн щя-йяъанлар вя бядбяхтчиликляр эеридя галаъаг. 5. Чылпаг ада – спиртли ичкиляря алудячилик цзцндян хошбяхтлийи итирмяк. 6. Тямиз су иля ящатя олунмуш ада – хош сяйащятя, уьурлу коммерсийайа ишарядир, ярдя олмайанлар цчцн беля йуху хошбяхт евлилик барядя хябярдар-лыгдыр. 7. Чохлу адам олан ада она ишарядир ки, сизи амансыз, ряга-бятли мцбаризя эюзляйир.

АДАХЛЫ (оьлан) - 1. Гадынын юз адахлысыны йухуда эюрмяси – гайьылара, ишдя манеяляря ишарядир. 2. Адахлы эцлцрся – беля йуху алданмагдан хябяр верир. 3. Оьлан йухуда адахландыьыны эюрцр-ся, бу, мящяббят фитня-фясадларына ишарядир.

АДАМАЙОВУШМАЗ – Етираф етмямяйин, шан-шющрят йо-лунда хошаэялмязлийин яламятидир.

АДАМ ЯЛЯ САЛМАГ – 1. Кимися яля салан бир шяхси эюр-мяк – сизин чох язиз достларыныздан дявят алаъаьыныза ишарядир, иш-ляр уьурла вя мцвяффягиййятля эедяъяк. 2. Гадын цчцн йаралы вя йа юлмцш мязщякячи эюрмяк – юз достундан вя йа севэилисиндян ай-рылмаг яламятидир.

АДАМЛАР – 1. Чылпаг адамлар – хястялик, деди-году яламятидир. 2. Саггаллы адамлар – щирс, гара эейимли адамлар – пис хябярляр; йуху эюряня щцъум едянляр – бющтан, хошбяхт адамлар зянэинлик; шян – саьламлыг; дарыхдырыъы – юзэялярин проблемляриня эюря нара-щатчылыг кечирмяк демякдир. 3. Сиз юз азадлыьынызы итиряъяксиниз. 4. Пис щадися – бядбяхтчилик, итки яламятидир. 5. Чох адам – горху яламятидир. Даща йахшы олар ки, йухуда ъаван эюрясиниз, няинки

Page 70: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

69

гоъа. АДЯМ ВЯ ЩЯВВА – онлары йухуда эюрмяк сизин ишляринизи

пислийя доьру дяйишдирян щадисялярдян хябяр верир. Щяввайа илан сармашдыьыны эюрмяк сизи эюзляйян хяйанят щагда хябярдарлыгдыр. Адямля иланын сющбятини ешитмяк ондан хябяр верир ки, бир мякрли шяхс сизи бющтанламаг вя лякялямяк фикриндядир, бу да ишляринизин позулмасына эятириб чыхараъагдыр.

АД ЭЦНЦ – эянъ оьлан цчцн эяляъяк малиййя чятинликляринин вя достларын вяфасызлыьынын яламятидир. Йашлы инсан цчцн – мяйус-луг, дилхорчулугдур.

АДЙУЛТЕР (аиля сядагятини позан, хяйанят едян) – 1.Яэяр сиз йухуда мящяббят маъяралары эюрмцсцнцзся, гейбятдян юзцнцзц горуйун. 2.Киши цчцн щяйат йолдашына хяйанят етдийини йухуда эюрмяк онун гейри-гануни ишляриня эюря мящкямяйя ъялб олунаъаьына ишарядир. 3.Гадын цчцн щяйат йолдашына хяйанят ет-мяк онун шылтаглыьы уъбатындан яринин она баьлылыьынын зяифляйяъя-йиня ишарядир. Яэяр гадын йолдашына онун досту иля хяйанят едирся, о, яри тяряфиндян рядд олунаъаг. Яэяр гадын ъаван оьланы товла-йырса, демяли, о ола биляъяк мящяббят ялагясиня эюря аиляси тяряфин-дян рядд едиляъяк. Бундан башга ъаван гадынын эюрдцйц еротик йухулар онун щягигятдя физики йахынлыгдан ляззят алмадыьына вя бу ъцр маъяраларын она щязз вердийиня ишаря едя биляр.

АДЙУТАНТ – эюзлянилмяз мянбядян алынан шад хябярлярин мцждясидир.

АЕРОПЛАН – 1. Бязи коммерсийа ишляринизин хош битяъяйиня ишарядир. 2. Эюзлянилмяз эялир вя йахшылыьа доьру дяйишикликлярин мцждясидир.

АЕРОПОРТ (щава лиманы) – 1. Гаршыда дуран айрылыглар, юз дяйярляринизя йенидян гиймят веряъяйинизя ишарядир. 2. Юзцнцзя олан инамсызлыьыныз вя гятиййятсизлийиниз йенилийя доьру щярякят ъящдляринизи дайандырыр.

АФИШАЛАР – 1. Афишаны дивара йапышдырмаг – биабырчы ящва-латдыр. Киминся йапышдырдыьыны эюрмяк – евдя баш веряъяк ъцзи ан-лашылмазлыглара ишарядир. Аь щярфляри олан чохлу гара афишалар ки-минся юлцмц щагда хябяр, дяфня дявятдир. 2. Йаланчы шайия, деди--году вя бющтан щагда хябярдарлыгдыр. Лцзумсуз ъящдляр, ябяс ямяк, бязян ися шяряфсизлийин ифадясидир.

АФРИКА – йухуда юзцнц Африка адамйейянляри иля ящатя

Page 71: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

70

олунмуш эюрмяк – сизи дцшмянляриниз тяряфиндян сыхышдырылаъаьыныз барядя хябярдар едир. Гадын цчцн Африка мювзусунда йухулар эюрмяк – ону щеч ня иля яйляндирмяйяъяк, марагсыз сяйащят эюзля-дийини билдирир.

АЬАЪ – 1. Бящряли аьаъ – эялир, бящрясиз – наразылыг, гуруйан – иткидир. 2. Эцл ачан аьаълар – мцвяффягиййят, севинъдир, кясилмиш аьаъ иткиляр, чылпаг аьаъ – чятин, язаблы гоъалыг, аьаъа чыхмаг – иш-лярдя мцвяффягиййят вя шющрятдир. 3. Евлиляря (киши) аьаъ ъалаг ет-мяк – ушагларын дцнйайа эяляъяйини эюстярир, субайлар цчцн евлян-мяйи билдирир. 4. Йарпагла долу чохлу аьаъ – парлаг цмидлярдир. 5. Лцт, чылпаг аьаъ – щалсызлыг вя узун сцрмцш хястялик нятиъясиндя гоъалыьын вахтындан яввял эялмясини эюстярир. 6. Гарла юртцлмцш аьаъ – севэилиниз тяряфиндян сизя гаршы лагейд вя сойуг мцнасибя-тин сцбутудур. 7. Кясилмиш аьаъ – матям, аиляви щцзцрдцр. Аьаъ образы – йуху эюрянин дахили "мян"инин щяйат структуруну якс ет-дирир. Онун кюкляри – торпаг вя физики бядянля, аиля кюкляри вя мя-дяни кюклярля олан ялагянин ифадясидир. Онун эювдяси варлыьын, щя-йатын енержисинин истигамят йолларыны, инкишаф, севэи, фикир, емосийа-ны эюстярир. Будаглар – щяйатда инкишаф етмиш «мян»ин имканлары-ны, истигамятини, мцхтялиф щцдудларыны билдирир. Бащар йарпаглары, тюкцлян йарпаглар – йени инкишафы, щяйатын мярщялялярини эюстярир. Мешя вя йа аьаъ групу – инсан варлыьынын юзцнцн тябии эцъцнц, башга инсанларын шяхси инкишафыны вя "мян"и иля ялагясини, гурумуш аьаъ – кечмиш щяйат йолуну, рящмятя эетмиш гощуму билдирир. Йы-хылан аьаъ – щансыса бир тящлцкянин символудур. Байрам йолкасы вя башга щямишяйашыл аьаъ – ютян тяърцбямиздя ябядилик аспекти-нин ифадясидир. Аьаъдан асылан инсан, йа щейван шяхси гурбанын символу, эяляъяк инкишафын мцмкцн олан башланьыъы яламятидир. Палыд – мярдлийин, эцъцн яламяти, эцл ачан аьаъ гадынлыьын, бяря-кятин символудур.

АЬАЪ АЙАГ – аьаъ айагларла эязмяк буэцнкц мцвяффягий-йятин мющкям олмадыьына, етибарсызлыьына, ишарядир. Аьаъ айаглар-дан йыхылмаг вя йахуд онларын гырыг олмасыны щисс етмяк – кянар шяхслярин уъбатындан бялайа дцчар олмаг демякдир.

АЬАЪЛАР _ аьаълыгда тянща эязмяк тяклик вя дарыхмаг яламятидир. Чохлу адамла аьаълыгда эязмяк – шян ъямиййятдя ишти-рак, эюркямли наилиййятляр вя ляззятдир.

АЬАРТМА – 1. Аьартмагла мяшьул олмаг – достларынызла

Page 72: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

71

ялагяляринизи бярпа етмяйя чалышаъаьыныза ишарядир. 2. Ъаван гадын цчцн – сизинля арасы дяймиш севэилинизи йахшы дцшцнцлмцш фяалиййят нятиъясиндя ряфигяляринизин ялиндян алыб юзцнцзя гайтараъаьыныза ишарядир.

АЬЪАГОВАГ – 1. Цмумиликдя бядбяхтчилик барядя хябяр-дарлыгдыр. 2.Гадын цчцн юзцня щюрмяти итирмяк, севэилиляр цчцн бир-бирини алчалтма, инъиклик хябяридир. 3. Ондан хябяр верир ки, дцш-мянляр сизин тямиз адыныза лякя салмаьа чалышырлар.

АЬЫЗ – 1. Бюйцк аьыз – щяр шейдя боллуг мцждясидир. 2. Аьыздан эялян ийи щисс етмяк – табеликдя оланларын фитняляри барядя хябярдарлыгдыр. 3. Бярк сыхылмыш аьыз – хястялик. Ади эюркямли аьыз – ямлакын артмасы. 4. Аьзыны ачмаг лакин ону баьлайа билмямяк – аьыр вя явязсиз иткидир. 5. Аьзыны ача билмямяк – ко-буд тящгир, етинасызлыгдыр. Лакин буну едянляр тезликля пешман олаъаглар. 6. Ня иля ися долу олан аьыз – артыг оланы ялдя етмяк. 7. Юз аьзыны ня иля ися баьламаг – йолверилмяз щярякятлярин тясадцфи шащиди олмагдыр.

АЬЫЗ – БУРНУНУ ЯЙМЯК – шянлик, сяс-кцйлц, бюйцк мяълисдир.

АЬЛАМАГ – 1. Аиля щяйатында пис хябярляря вя пис щиссиййат-лара ишарядир. Ики няфяри аьлайан эюрмяк ишлярин гямли гарышыглыглар-дан сонра йенидян бярпа олунмасына ишарядир. 2. Шадйаналыг яла-мятидир. 3. Эянъ гадынлар цчцн севдийи иля юзцнцн арасында ютяри мцбащисяляря ишарядир. 4. Тиъарятчиляр цчцн – ишляриндя эерилик вя хырда наразычылыглара ишарядир.

АЬРЫ – 1. Беля йуху адятян физики сябяблярдян доьур вя онун ятрафлы йозулмасына ещтийаъ йохдур. Арабир аьры щисс етмяк – сизин башыныза бюйцк фялакят эяляъяйиня ишарядир. Башгаларынын аьрыдан язаб чякдийини эюрмяк мцмкцн олан сящв щагда хябярдарлыг. 2. Йыьынъаг вя йа клубда аьры – пис ящвал вя хястяликдир.

АЬ ТУРП – 1. Мцмкцн писликляр щаггында хябярдарлыгдыр. 2. Аь турп йемяк – ъямиййятдя пярт олмаг эюзлянилир.

АЬ ТЦК – юз башында аь тцк эюрмяк эюзлянилмядян варлан-магдыр.

АЩ – 1. Дярддян ащ чякмяк эюзлянилмяз кядярин нишанясидир. 2. Киминся ащ чякдийини ешитмяк –севимли достунузун хятасы цзцн-дян аьыр щяйяъанлар кечиряъяксиниз.

АЩ-НАЛЯ - 1. Достларыны, йахуд мцлкиййятини итирдийиня эюря

Page 73: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

72

щейифсилянмяк, ащ-наля етмяк – бир чох язаблардан вя индийядяк сизин цчцн фярящ, рифащ мянбяйи оланларла чятин мцбаризядян хябяр верир. 2. Итирдийиниз гощумларыныз цчцн аьламаг – ащ-наля етмяк – хястялик вя цмидлярин пуча чыхмасы демякдир. Лакин бунларын ня-тиъясиндя юз щямкарларынызла там гаршылыглы анлашмайа эялиб чыха-ъагсыныз. Бу ися сизин цчцн эяляъяк перспективляр ачаъаг.

АХЫТМА – Няйися ахытмаг – аиля цзвляри иля мцбащисяйя иша-рядир.

АХМАГ, ЭИЪ – 1. Юзцнцн ахмаглыьыны эюрмяк – йени ишдя уьур демякдир. 2. Касыб цчцн: бир шей ялдя етмяк, хястя цчцн – саьламлыгдыр. 3. Ахмаьы эюрмяк: – хошаэялмязлик, эюзлянилмяз пис щадися демякдир.

АХСАМАГ – 1. Юзцнц ахсайан эюрмяк – пис хябярляря йозулур. 2. Ахсайан адам хястялийя йозулур. 3. Гадын ахсадыьыны эюрярся арзуларына чатмайаъаг. 4. Чятин бир сяйащятя чыхаъагсыныз вя йолунуз уьурсуз олаъаг. Ахсамаг уьурсуз ишляря йозулур. Баш-галары ахсайырса, достунуздан инъийяъяксиниз.

АХШАМ – 1. Хейирсиз сювдяляшмя барядя хябярдарлыг. 2. Ахшам дцшдцйцнц щисс етмяк – ахыр вахтлар бурахдыьыныз сящвляр цзцндян арзуларыныз щяйата кечмяйяъяк. 3. Сакит бир ахшамда тя-миз, улдузлу бир сяма – кядярли щадисяляр, лакин сонра сизи уьурлар эюзляйир. 4. Киминляся ахшам эязинтисиня чыхмаг – хошаэялмяз ща-дисяляря ишарядир.

АХШАМ ГОНАГЛЫЬЫ – 1. Танымадыьыныз шяхслярля ахшам гонаглыьында олмаг-дцшмян газанаъагсыныз. 2. Шян вя хош го-наглыг – щяйатда цмидляринизин боша чыхмасындан йаха гуртара-ъагсыныз.

АИЛЯ – мещрибан вя хошбяхт аиля саьламлыьын вя имканлылыьын яламятидир. Лакин яэяр аилядя сакитлик вя саьламлыг йохдурса, беля йуху цмидсизлик вя рущ душкцнлцйц вяд едир.

АКАДЕМИЙА – академийайа вя йа щансыса тящсил мцяссися-синя баш чякмяк шяхси башысойуглуг уъбатындан итирилмиш щагга тя-яссцф етмякдир. Юзцнц тящсил мцяссисясинин башчысы эюрмяк йахын вахтда юзцнцзц эюстярмяк имканыныз олмайаъаьына ишарядир. Юз тящсил мцяссисясиня гайытмаг йенилмяз чятинликлярдян хябяр верир.

АККОРДЕОН – 1. Аккордеонда чальыйа гулаг асмаг яй-лянъяйя вя кечмиш щаггында кядярли фикирлярдян азад олмаьа иша-рядир. 2. Ъаван гадын цчцн юзцнцн аккордеонда чалмасыны эюр-

Page 74: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

73

мяк севимли адамла эюрцшя эятириб чыхара билян гям-гцссяли ящва-латлара ишарядир. Яэяр бу эюрцш тойла нятиъялянся онда щямин ни-кащ хошбяхт олаъагдыр. 3. Аккордеонун йанлыш чалындыьыны ешит-мяк – йахын достун вя йа ряфигянин хястялийи барядя хябярдарлыг-дыр.

АККУМУЛЙАТОР – пул ямялиййатларындан бюйцк эялирляр эюзлямяк демякдир.

АКРОБАТ – 1. Ятрафыныздакыларын наращатлыьы сизя лазымсыз рискдян йаха гуртармагда кюмяк олаъагдыр. 2. Тутдуьунуз вя-зиййятин тящлцкяли вя етибарсыз олдуьу щагда хябярдарлыгдыр.

АКРОБАТИКА (ъанбазлыг) – 1. Ятрафдакыларын ряйляриня гу-лаг асмаьы мяслящят эюрян йухудур. Бу, рискдян йаха гуртарма-ьа кюмяк едяъякдир. 2. Юзцнцзц акробат эюрмяк эюзлянилмя-зликдир. 3. Акробат гызы йухуда эюрмяк бющтан вя шяря, мцвяффя-гиййятсизлийя ишарядир. Ъаван гадын цчцн акробат вя йа кяндирбаз-лары йухуда эюрмяк онун кишиляр арасында бюйцк уьура малик олаъаьына ишарядир.

АКТРИСА – мящяббятдя хяйанят вя тящгир олунмуш щиссин ишарясидир.

АКТЙОР – 1. Рийакар дост вя йаланчы йолдаша ишарядир. 2. Ляззят вя йахын адамларын тярифлярини вяд едир. 3. Йухуда актриса эюрмяк хош эюрцшлярин мцждячисидир. 4. Язаб чякян актрисаны йу-худа эюрмяк – достларынызын проблемляриня мярщямятля йана-шаъагсыныз. 5. Юзцнцзц актриса ролунда эюрмяк щягигятдя газан-ъа эюря язиййят чякяъяйинизя вя бу язиййятлярин мцвяффягиййятля ня-тиъяляняъяйиня ишарядир. 6. Актйор вя йа актрисайа ашиг олмаг сизя бюйцк севинъ эятиряъяк илщамлы иш вяд едир. 7. Артистин юлцмц – бю-йцк бядбяхтлик, планларынызын позулмасыдыр. 8. Сяфил вя дилянчи акт-йорлар – ишляринизин писляшмясидир. Евдар гадынлар цчцн хяйанят ба-рясиндя хябярдарлыг. 9. Ъаван гадын цчцн актйора яря эетмяк – нятиъядя юз севэилиси щагда йахшы фикирляшмяк лазым олдуьуна иша-рядир. Ъаван оьланла мцнасибятляр мяйуслуг вя пешманчылыг эяти-ряъякдир. 10. Киши цчцн актриса иля яйлянмяк – щяйат йолдашы вя йа севэилисиндян кцсмякдир. 11. Щявяскар актйору йухуда эюрмяк планларынызын щяйата кечяъяйиня ишарядир. 12. Фаъия нцмайиш етди-рян актйорлары йухуда йахынлашан шяр щагда хябярдарлыгдыр. Эюр-дцйцнцз сурятлярин айдын олмамасы мцвяффягиййятсизлик демякдир.

АЛАБАЛЫГ – 1. Алабалыьы сейр етмяк – рифащын артмасы.

Page 75: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

74

2. Алабалыьы йемяк тезликля ялверишсиз шяраитя дцшяъяйиниз баря-дя хябярдарлыг. 3. Алабалыьы тиловла тутмаг – тямин олунмуш щяй-ат. Тутулан алабалыг тиловдан суйа дцшярся, уьурларыныз гыса мцд-дятли олаъаг. 4. Торла тутулмуш алабалыг – мющтяшям уьур. 5. Ала-балыьы буланыг суда эюрмяк – мящяббятин сизя йалныз мяйуслуг эятиряъяйи барядя хябярдарлыг.

АЛАГАРАНЛЫГ – сизин щяйатынызда чятинликляр дюврц башла-йыр.

АЛБАЛЫ – 1. Ъинайяткар мящяббятя вя гейри-гануни ялагяйя ишарядир. 2. Албалы аьаъыны якмяк – зянэинлик. 3. Албалы эюрмяк – яэяр сиз достъанлы вя тямяннасызсынызса, онда бу йуху уьур вя шющрятдян хябяр верир. Албалы йемяк – сиз чохдан арзуладыьыныз яш-йанын сащибиня чевриляъяксиниз. 4. Йашыл албалылар – йахшылыьа доьру дяйишикликляр, уьурдур. 5. Албалыны дяриб йемяк – хош эцзаран, фи-раванлыгдыр. Албалы ичкисини ичмяк – дилхорчулуг, мядянин позул-масы. Барсыз албалы аьаъы эюрмяк – йолдан чыхмагдыр.

АЛБОМ – 1. Севинъ вя шадлыьын мцждясидир. Эюзлянилмяз эю-рцш, мцвяффягиййят, дост газанаъаьыныза ишарядир. 2. Ъаван гадын цчцн фотошякилли албома бахмаг севинъя, танышлыьа ишарядир.

АЛЧАЛМА – 1. Юзцнц алчалмыш эюрмяк – сизи гямли хябярляр эюзляйир, щансы ки, уьурунузун габаьыны кясяъяк. 2. Башгаларынын алчалмаьыны эюрмяк – достларынызын эюзлянилмяз хяйанятиня вя кцсцлцлцйя ишарядир.

АЛДАНМА – 1. Ишляриниздя алдандыьынызы эюрмяк, сизин уьур ялдя етмяйинизя мане олмаг истяйян адамларла тоггушаъаьыныза ишарядир. 2. Эянъ адам цчцн фырылдагчынын ону уддуьуну эюрмяк – бош шей, ади анлашылмазлыг цстцндя севэилисиндян айрылаъаьыны эю-стярир. Юзцнцн кими ися алдатмаьа ъящд эюстярдийини эюрмяк – ады-нызы лякяляйян, йцнэцл вя ляйагятсиз щярякятляря сювг едян тамащ-кар ъящдляря ишарядир. Алданмаьынызы дярк етмяйиниз – ялейщдарла-рынызын сизин ишляринизя зийан вурмагда эцъсцз олдуьуна ишарядир.

АЛЯТЛЯР – 1. Щяр щансы бир ишин уьурсуз сонлуьуна ишаря-дир. 2. Гырылмыш алятляр достлардан вя йа гощумлардан киминся ъид-ди хястялийиня, ишлярдя уьурсузлуьа йозулур.

АЛЫН – эюзял вя щамар алын – сизин адыныз лайигли йер тапаъаг. 2. Чиркин алын – сиз юзцнцздян наразысыныз; шяхси щяйатынызда мцвяггяти мянфи дяйишикликляр. 3. Ушаг алныны сыьалламаг – сизин цнваныныза тярифляр эяляъяк. 4. Ъаван гыз цчцн – достунун алнын-

Page 76: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

75

дан юпмяк – кцсцлцлцк. 5. Юз алнынызы эюрсяниз – алдадаъаглар, гы-рышлы алын – нявазиш эюрмяйяъяксиниз, юзэянин щамар алны – севэи, мящяббятдир. 6. Гайьы вя кядяр хябярдарлыьы. 7. Бюйцк вя ачыг алын – аьыл вя камал демякдир. 8. Алында йара – сирриниз ачылаъаг. 9. Юз алнынын дямирдян олдуьуну эюрмяк – дцшмянчилик вя пахыл-лыг демякдир. О адамлар ки, алверля мяшьул олурлар, онлар цчцн эя-лир эюзлянилир.

АЛЛАЩ – 1. Сизин ирадянизя залым адамын щаким олаъаьы ба-рядя хябярдарлыгдыр. 2. Аллащла едилян сющбят – бир нечя йозуму олан щяйяъанлы ишарядир: мящкямяйя дцшмя ещтималы, ишэцзар сащя-дя мцвяффягиййятсизлик, сящщятин кяскин писляшмяси вя йа щятта гя-фил юлцм. 3. Сиздян цз дюндярмиш аллащы эюрмяк – еля бир иш ту-таъагсыныз ки, сонрадан тяяссцфляняъяксиниз. 4. Яэяр аллащ рящмли вя цзцэцлярдирся, демяк сизи нцфузлу адамын щимайяси сайясиндя мцвяффягиййят эюзляйир. 5. Аллаща ибадят етмяк рифаща йозулур. Аллащын сизя мцраъиятини ешитмяк гейри-ади йухудур. Бцтцн дейи-лянляр йериня йетяъяк.

АЛЛАЩА АНД ИЧМЯК – киминся аллаща анд ичдийини ешит-мяк – хейирсиз танышлыьа вя ляйагятсиз ъямиййятин мящведиъи нятиъя-ляриня йозулур.

АЛМА – 1. Бир чохлары цчцн йахшы йухудур. 2. Аьаъда гырмы-зы алма арзуларын щяйата кечмяси, чцрцк – сяйляриниз щядярдир. 3. Ишдя мцвяффягиййят вя арзуларын щяйата кечмяси. 4. Йашыл йарпаг-лар арасында эюзял алма – сон дяряъя йахшы йухудур. 5. Чцрцк вя гурдлу алма йемяк – йахшылыьа йозулмур. 6. Аьаъда йетишмиш ал-малар – план вя арзуларынызы щяйата кечимяк вахты эялиб чатмышдыр. Атаъаьыныз аддымлары эютцр-гой етмяк вя горхмадан иряли эетмяк вахтыдыр. 7. Аьаъын лап башында йетишмиш алмалар – хябярдарлыг ишарясидир; юз арзуларынызда чох йцксякляря галхмайын. 8. Йеря тюкцлмцш алмалар – щийляэяр йалтаглар тяряфиндян йалан вя хоша-эялмяз щаллар щаггында хябярдарлыгдыр. 9. Кал алма йемяк – мя-няви вя физики язиййятляря ишарядир. 10. Алма гурусу йемяк – арзу-ларын йериня йетмясиня, рущ йцксяклийиня ишарядир. 11. Алма аьа-ъындан йеря тюкцлмцш алмалар – сящлянкарлыг нятиъясиндя ишлярдя уьурсузлугдур.

АЛМАНАХ – эюзлянилмяз мянбядян олан сярвятя чатаъагсы-ныз.

АЛМАЗ – 1. Йухуда алмаз эюрмцсцнцзся хошаэялмязликляр

Page 77: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

76

эюзляйин, арзуларыныз щяйата кечмяйяъякдир. 2. Алмазларын итмяси намусунузу вя йа достунузу итиряъяйиниздян хябяр верир. Алмаг – дювлят, евлянмя, аиля яминаманлыьы вяд едир. Алмаз тапмаг бю-йцк сяадят, хошбяхтлик вяд едир. 3. Алмазын итмяси бу йухуну эю-рянин гейри-ади няйининся итяъяйиня, еляъя дя онун ишляринин там дайанаъаьына ишарядир.

АЛОВ – 1. Варланмаг имканына ишарядир. 2. Эцълц тялатцмя ишарядир. 3. Ясябилийя ишарядир. 4. Аловла мцбаризя – яэяр сиз вар-ланмаг истяйирсинизся, бюйцк сяй эюстярмяк лазым эяляъяйиня ишаря-дир.

АЛПИНИЗМ – тяпянин йамаъы иля галхмаг вя йа даьа дырмаш-маг – сяадятя апаран йолда ъидди манея ашмалысыныз. Зирвяйя ча-та билмямяк цмидлярин пуч олдуьуна ишарядир.

АЛТ ПАЛТАРЫ – Алт палтары алмаг хястялийя йозулур. Чиркли алт палтары йумаг – хошаэялмязликляр вя инъикликляря йозулур. Йа-танда алт палтары иля дурмаг мараглы йени хябярляр демякдир. Йаш алт палтарыны буруб сыхмаг хяйанятин ифша едилмяси, зивяйя асмаг – удуш, мирас алынмасы, йербяйер етмяк – дцшмянчилик вя хошаэял-мязликлярдир.

АЛЦМИНИУМ – алцминиумлу габлар мцвяффягиййятя ишаря-дир. Яэяр ъаван гадын йухуда тутгун алцминиум гулплу габ эю-рцбся, бу эюзлянилмяз кядяр вя гцсся вяд едир.

АЛВЕРЧИ – Алыш вя йа сатыш заманы алданаъаьыныз щаггында хябярдарлыгдыр. Алверчийя баш ендирмяк бядбяхтчиликдир.

АЛВЕР ЕТМЯК – 1. Йахынларынызы алдатмаьа мейлли ол-дуьунуза ишарядир. 2. Эялир вяди. 3. Гызьын алвер – ъясарятля сечди-йиниз ишдя уьур. Яэяр алвер о гядяр дя уьурлу эетмирся, сизи кядяр вя пяртлик эюзляйир.

АМАЗОНКА – Йухуда амазонка кими эейинмиш вя ат цстя эязян гадын эюрмяк – щяйат йолдашыныз вя йа севэилиниз тяряфиндян пис щярякят щагда хябярдарлыгдыр. Севэидя хяйанятя ишарядир.

АМЕРИКА – йцксяк тябягяли рящбярляр йухуда Американы эюряркян дювлят ишляринин гейдиня галмалыдырлар. Галанлары юз ишля-рини гайдайа салмалыдырлар, чцнки бу йухудан сонра онлары хоша-эялмязликляр эюзляйир. АМЕТИСТ (шяффаф эюй вя йа бянювшяйи рянэли гиймятли даш) – намусла эюрцлян ишдян щязз алмаьын мцждясидир.

АМФИТЕАТР – 1. Узунмцддятли хариъи сяфярдян хябяр верир.

Page 78: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

77

2. Бюйцк мяълис вя севинъли хябярлярин мцждясидир. АМПУТАСИЙА – бармаьын ампутасийасы – хырда хошаэял-

мязликлярдир. Ялин вя йа айаьын ампутасийасы ямлакын итириляъяйиня ишарядир. Хцсусиля алверчи цчцн тящлцкялидир. Яэяр сиз дянизчисинизся фыртына эюзляйин.

АНА – 1. Юз вятяниндя уьур газанмаьа вя мяшщурлашмаьа йозулур. 2. Ананын хястялийи гадынлар цчцн уьурсуз аиля щяйатына, кишиляр цчцн ися уьурсуз ишляря ишарядир. Ананын юлцмц гадынлар цчцн бошанмаг, кишиляр цчцн ися карйерасынын ифласы кими йозулур. 3. Дири – гайьы вя зящмятя, юлц – ямяйя вя фираванлыьа, ъяназя – вязиййятин йахшы тяряфя мейлиня йозулур. 4. Щяр щансы бир сащядя йахшы нятиъя вя эялирин газанылаъаьына ишарядир. 5. Ана иля сющбят сизин, хцсуси иля мараглы олдуьунуз ишлярдя йени, севинъли хябярляр алаъаьыныза йозулур. 6. Гадынлар цчцн ананы рюйада эюрмяк аиля хошбяхтлийиня, мараглы ишлярля мяшьул олаъаьыныза ишарядир. Башга-сынын анасыны хястя вя йахуд юлц вязиййятдя эюрмяк кядяря йозу-лур. 7. Яэяр ананызын сизи рюйада чаьырдыьыны эюрсяниз, бу, ишляринизи дцзэцн апармадыьыныза вя щамы тяряфиндян тярк едилмянизя ишаря-дир. Ана аьламасыны, аьысыны ешитмяк баш веряъяк хястялик вя йа бядбяхтлик тящлцкясиня йозулур. Ананызы йухуда эюрмяк – мираса говушаъаьыныза йозулур. Ананызы сиздян инъимиш вя аъыглы эюрмяк ишляриниздя уьурсузлуьа, эцляр цзлц вя севинъ ичиндя эюрмяк шад бир хябяря ишарядир. Оэей ана – кядяр, гцсся вя хошаэялмяз щадисяляря йозулур.

АНАНАСЛАР – ишлярин хош мяърайа дцшяъяйини билдирир. АНАСЫНДАН АЙРЫЛМАМЫШ БАЛА – гадын цчцн ев гу-

шунун баласы ъансыхыъы вя цзцъц гайьылара ишарядир. АНБАР – 1. Щяйата кечмяйян арзулара ишарядир. 2. Анбара

эирмяк фикирлярин щяйата кечмясиня ишарядир. Вярясяликля баьлы уьурлар эюзлянилир. 3. Бош зирзями – матям, йас яламятидир. 4. Шя-рабла долу шцшяляр ишлярдя наилиййятляря вя хошбяхтлийя ишарядир.

АНЭИНА – яэяр сиз юзцнцз бу хястялийя дцчар олмусунузса, демяли, бу йуху сизя кядярли иш вяд едир. Яэяр анэинайа башгалары тутулубса, бу, сизин хястяликдян бюйцк наращатчылыг кечиряъяйинизя ишарядир.

АНТИЛОП – мцяййян дяряъядя гцввят тятбиг етсяниз планла-рын реаллашаъаьыны вяд едир. Ъаван гадын цчцн йухуда бцдрямиш вя йа йыхылмыш антилоп эюрмяк онун ъан атдыьы севэидя бядбяхт

Page 79: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

78

олаъаьыны вяд едир. АПРЕЛ – йухуда апрел айы олдуьуну эюрмяк – сизин гисмяти-

низя чохлу эялир дцшяъяйиня ишарядир. Амма яэяр щямин заман ща-ва писдирся, онда мцвяффягиййятсизликляр эюзляйин.

АПТЕК – 1. Хястялик заманы тезликля саьалаъаьынызын мцждяси-дир. Саьлам вахты хястялик щагда хябярдарлыгдыр. 2. Сирр вермяйя вя йа ясяб позунтусуна ишарядир.

АПТЕК ИШЧИСИ – йалан вя йа файдасыз сазишин мцждясидир. АРАБА – Эюзлянилмяз гонагларыныз эяляъяйиндян хош сяйа-

щятдян имтина етмяли олаъагсыныз. Аьыр йцклянмиш араба – аьыр зящмятляр вя гайьылар. Йцнэцл вя сцрятля эедян – ишлярдя уьур вя тезликля зянэинляшмякдир. Палчыьа батмыш араба – бир нечя айлыг хястяликдир. Йол эедян араба – битян иш цчцн иштиракчылары разы сал-маг зяруряти. Гырылыб ашмыш араба – достун юлцмцдцр. Одун йцклц араба – аз мигдарда эялир, лакин артмасы да мцмкцндцр.

АРАГ – 1. Арагдан кефлянмяк – достларынызын шян вя сяс--кцйлц мяълисиндя вахтынызы вя пулунузу итиряъяксиниз. Бу йуху щя-мишя вахты вя енержини щядяр йеря сярф едяъяйиниздян хябяр верир. 2. Эюрмяк – баш аьрысыдыр, ичмяк – мцфлисляшмяк, йохсуллашмаг вя тящгир олунмагдыр. 3. Эюзлянилмяйян тясадцфцн мцждяси. 4. Кечиъи ляззятя ишарядир. 5. Фасилясиз, бир-биринин ардынъа бир нечя гядящ ич-мяк – пис ад чыхармыш шяхслярля танышлыг нятиъясиндя рцсвайчылыгдыр. 6. Бирдян-биря ичдийин гядящи йарымчыг гойуб дайанмаг – щесаб-ламаларынызда сящв едирсиниз, лакин эяляъякдя бу сизя бир дярс ола-ъаг. Чахыр алверчисини эюрмяк – йалан, щятта юлцмля нятиъяляня би-лян шяряфсиз сювдяляшмядир. Ону пиштахта архасында араг сцзян эюрмяк – гяфил вя тящлцкяли хястялик.

АРДЫЪ КОЛУ – 1. Таленин хошбяхт дюнцшцнц вяд едир. Эянъ гадын цчцн эюзял ардыъ колуну эюрмяк парлаг эяляъякдян хябяр верир. 2. Хястя цчцн ися тезликля шяфа тапаъаьына ишарядир.

АРФА – 1. Цмид вя тяскинлик ишарясидир. 2. Деди-году вя йа-лан щагда хябярдарлыгдыр.

АРХА (ДАЛ) – Юзцнцн вя йа башгасынын архасыны эюрмяк – уьура ишарядир. Щейванын архасыны эюрмяк пула йозулур. Архадан тяпик вурулдуьуну эюрмяк – уьурун ишарясидир.

АРХА ЧАНТАСЫ – кечмиш аьыр бир йцкдцр, ондан хилас ол-малысыныз.

АРХИЙЕПИСКОП (баш кешиш) – сизин ашмалы олаъаьыныз чох-

Page 80: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

79

сайлы манеяляря ишарядир. АРЫ - 1. Мцщцм удуш, вар-дювлят щаггында вядя ишарядир.

2. Уьурлу вя эялирли данышыглар щаггында яввялъядян хябяр. 3. За-бит цчцн беля йуху − сюзя бахан, интизамлы ишчиляр вя саьлам ящатя вяд едир, ишэцзар шяхс цчцн – тиъарят дювриййясинин артмасына ишарядир; валидейнляр цчцн ушагларын уьурларындан бюйцк севинъляр вяд едир. 4. Бцтцн ары дястясинин сизи говладыьыны эюрмяк – саьлам-лыьа ишарядир. Ары дястяси ювладынызын ардынъа дцшярся бу йуху даща чох хейирлидир.

АРЛЕКИН – йухуда арлекини эюрмяк ани дярд, щийля вя йала-на ишарядир. Арлекин эейиминдя зийафятдя олмаг вя йа эязишмяк бяд зарафат нятиъясиндя олан хошаэялмязликляря йозулур. Наразы-лыг, истещза вя тящгирлярдян хябяр верир.

АРМУД – 1. Сящщятинизин зяифлийи барядя хябярдарлыгдыр. 2. Кеф вяд едир. 3. Армуд йемяк хястялик, аьаъдан дярмяк варлан-маг. 4. Дяймиш армуд – ширин ляззят. Ъыр, турш – гям вя кядярдир. 5. Аьаъда ширяли вя йетишмиш армудлара тамаша етмяк – хошбяхт щадисядир. 6. Йетишмиш армудларын дярилмясини мцшащидя етмяк – гыса бир мцддятдя умидляриниз пуч олаъаг, лакин бунун ардынъа хош сцрпризляр эяляъяк. 7. Армуд консервляшдирмяк – бяхтин дю-нцклцйцнцн яламятидир. 8. Армуд гурутмаг – юзлярини дост вя сизи севян кими эюстярян йахынларынызла гейри-сямими вя аьыр мцнаси-бятлярдян хябяр верир. 9. Армуд дярмяк – гайьысызлыг, эяляъяйя инамдыр. 10. Армудлары сябятя йыьмаг – бющранлы вязиййятдя эюз-лянилмядян пул алмаг. 11. Армуд аьаъыны торпагдан чыхармаг, йахуд сындырмаг – юлцм хябяридир.

АРПА – мящсулдар илин эялмясиндян хябяр верир. АРТЫРМА – йени бир ишин иштиракчысы олаъагсыныз. АРВАД – 1. Арвадынызла далашмаг барышыг, сюзляшмяк – хяс-

тялик демякдир. 2. Яр цчцн – йухуда арвадыны хястялянмиш эюрмяк – аилядя пис щадисядир. 3. Йарымчыг ишляр вя аилядя галмагалдыр. 4. Яэяр арвадыныз сизя гаршы мещрибандырса, щансыса бир ишдян эялири-низ олаъаг.

АРВАД АЛМАГ (евлянмяк) - 1. Кядяр, зийан, кцсцлцлцк барядя хябярдарлыгдыр. 2. Евли адам цчцн – севдийи гадынын хяйа-нятиня, субай цчцн – кядяря, алдадылаъаьына вя цмидляринин пуча чыхаъаьына ишарядир.

АСИЙА – Асийайа сяйащятя чыхмаг – пул мянфяяти олмайан

Page 81: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

80

дяйишикликляр. АСКЕТИЗМ – аскетизм щаггында олан йухулар тезликля сизин

дцнйаэюрцшцнцзцн вя принсипляринизин дяйишяъяйи барядя хябяр ве-рир. Сиз кющня достларынызы итиряъяк, лакин сизя тамамиля щейран ол-муш йени достлар газанаъагсыныз.

АСГЫРМАГ – 1. Тяъили хябяр сизи планларынызы дяйишмяйя мяъбур едяъяк. 2. Башгасынын асгырмасыны ешитмяк – намялум адамларын эедиш-эялиши сизи бездиряъяк. 3. Эюзлянилмяз эялир щаг-гында хябяр. 4. Тяк сябир хошаэялмяз хябярдир. 3 дяфя сябир эятир-мяк – эюзлянилмяз дювлятя сащиб олмаг. Далбадал асгырмаг ися горхулу хястяликдян хябяр верир.

АСТАР – Гоъалыгда тясялли тапаъаьыныза ишарядир. Бядхащла-рынызын мязяммятиня лагейд галмаг яламятидир.

АШХАНА – бядбяхтлик вя эюз йашыдыр. АШХАНАЧЫ – йад адамларын сямими ряьбяти. Киминся цмид-

сиз вязиййяти сизи рящмя эятиряъяк вя бу бядбяхтя юз йардымынызы эюстяряъяксиниз.

АШИГЛИК – 1. Йени, хейирли вя хош танышлыьын мцждясидир. 2. Юзцнцн ашиг олдуьуну эюрмяк – сизин егоист арзуларыныз цзцндян галмагал баш веряъяк. Беля йуху субай гадынлар цчцн гадаьан олунмуш эюрцшлярин ширинлийиндян хябяр верир, лакин ахырда о яхлаг-лы бир кишини сечмяли олаъаг. Аиляли бир гадын беля йуху эюрцрся, де-мяли онун арзулары аилядя тямин олунмур вя о кянарда кеф чяк-мяк истяйир. 3. Севэилиляри эюрмяк – сизя тязйиг олаъаг ки, хяйанят едясиниз. 4. Щейванларын ъцтляшдирилмяси – сизин алчаг ещтираслара мейлинизи сцбут едир. Худбин ъящдляр вя галмагал барядя хябяр-дарлыгдыр.

АТ – 1. Тале сизя гаршы хейирхащдыр. 2. Аь ат – ишиниз дцзяля-ъяк, тойунуз олаъаг (гадынлар цчцн), севэи, мящяббят яламя-тидир. 3. Атдан дцшмяк – вязифянизи итиряъяксиниз. Ата минмяк – арзуларыныз йериня йетяъяк. 4. Йящярлянмиш ат евя эирярся евлян-мяк. Йящярлянмямиш ат – севэи, мящяббят, яря эетмяк де-мякдир. 5. Мцхтялиф бялалар эюзлянилир. 6. Инандыьыныз адамлар сизи алдадаъаг. 7. Ганадлы ат – сиз йцксялмяк истяйирсиниз. 8. Хястя вя йа юлян ат – юлцм горхусу демякдир. 9. Йахшы налланмыш ат – уьурларыныз юзцнцзц тяяъъцбляндиряъяк. Гадын цчцн – сизин йаны-нызда юмцр бойу дцрцст адам олаъаг. 10. Аты тямизлямяк – юзц-нцз тямизляйирсинизся бюйцк наилиййятляр эюзлянилир, амма щяйа-

Page 82: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

81

тыныз аьыр олаъаг. 11. Аты налламаг – юзцнцз налласаныз – шцбщяли йолла варидат ялдя едяъяксиниз. 12. Атын дар ъыьырла эетмяси – сиз мющкям мювге ялдя едяъяксиниз. Яэяр ат беля йола давам эятир-мяся вя галан йолу айагла эетсяниз, щяйатда йахшы йер тутмаг цчцн чох чалышмалысыныз. 13. Гыз цчцн юзцнц миниъи кими эюрмяк – сизин арзуларыныз йериня йетяъяк. 14. Тяпядян дцшмяк уьурсузлуг демякдир. 15. Гадын цчцн ардынъа чапан севэилисини эюрмяк – сиз-инля варлы вя аьыллы адамлар марагланаъаг. Яэяр горхсаныз йахын адамыныз сизи гысганаъаг. 16. Гыз цчцн атдан щоппанмаг – йахшы яря эетмяк тяклифлярини рядд едяъяксиниз, амма тезликля азадлыгдан безяъяксиниз. 17. Эюйдян дцшян ат – уьурсузлуг яламятидир. 18. Щарын ат – гарышыглыг яламятидир. 19. Аты налламаг ямяк вя аьыр иш демякдир. 20. Азадлыгда чапан ат – сизин бцтцн арзуларыныз йериня йетяъяк. 21. Ат чапмаг (башгалары иля) – эялир вя хошбяхтлик демякдир; гадынларла чапмаг бядбяхтчилик вя хяйанят демяк-дир. 22. Юз атынызын цстцндя юзэя адам эюрмяк аиля хяйанятинин цстцнцн ачылмасы. 23. Узун гуйруглу ат – достларыныз щяр бир иши-низдя кюмяк едяъякляр. 24. Сакит ат – мянлик вя йахшы щяйат яла-мятидир. 25. Ат алмаг – тязя хябяр, ишляриниз йахшы эедяъяк. 26. Ат гошгусу – эюзлянилмяз сяйащятдир. 27.Гара ат – арвадыныз вар-лы, амма щирслидир, итки яламятидир. Аь ат – арвадыныз эюзял вя варлы олаъаг. 28. Боллуг яламятидир, севэи, мящяббят вя с.

АТА – 1. Ата иля данышмаг – тезликля хошбяхтлик. 2. Сусан, хястя вя йа юлмцш ата фялакят, щяйатда кюклц дяйишиклик. 3. Гыз цчцн ата – анасыны бир йердя эюрмяк хошбяхт евлилик. 4. Хястя ата мираса, саьлам ися гайьыйа ишарядир. 5. Атайла гаршылашмаг юзцн-дян разылыьа, юлмцш ата иля данышмаг бядбяхт щадисяйя, атайла щю-ъятляшмяк – ишлярин корланмасына ишарядир. Щялл едилмяси цчцн мц-тяхяссисин мяслящяти тяляб олунан чятинлик. 6. Атаны юлмцш эюрмяк ондан хябяр верир ки, ишин апарылмасында ещтийатлы олмаг лазымдыр, проблемляр ортайа чыха биляр, Гадын цчцн юлмцш атасыны дири эюр-мяк ашнасынын хяйанятиня ишарядир.

АТЯШ – 1. Сизя атяш ачылдыьыны вя юлян адамын щисслярини кечир-дийинизи эюрмяк – сизя гаршы гяддарлашмыш достларынызын гяфил тящ-гирляриндян хябяр верир. 2. Топдан, йахуд тцфянэдян ачылан атяш – мцщцм хябярляр, йениликляр, мяктублар, бязян там мцфлисляшмядир.

АТЫЛМЫШ УШАГ – 1. Аиля хошбяхтлийи вяд едир. 2. Эялир, уьур вя мцвяффягиййят вяд едир.

Page 83: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

82

АТЫШМА – 1. Зийан вя хошаэялмязликляр щаггында хябярдар-лыгдыр. 2. Атышма сяси – севэилиляр вя йахуд ярля-арвад арасында щяр икисинин егоистлийи уъбатындан ихтилаф. 3. Ишиниздя мцвяффягиййятсиз-лик вя наразылыг вяд едир.

АТЛАС (хяритя) – яэяр сиз атласа бахырсынызса, бу, сизин сяйа-щятдян вя тязя ишя башламаздан яввял бцтцн мянфяят вя цстцнлцк-ляри эютцр-гой едяъяйиниздян хябяр верир.

АТЛЫ – 1. Щансыса бир ишдя уьурдан хябяр верир. 2. Атдан дцшмцш атлы няйинся итяъяйиня ишарядир. 3. Ата минмяк – тапынтыдыр. 4. Атдан йыхылмаг – илдырымын тюрядяъяйи йаньындан дяйян зийан-дыр. 5. Атлы гадынлары эюрмяк сакитлик, хошбяхтликдир.

АТМАГ (эцлля) – щядяфя дцзэцн атмаг – мцвяффягиййят, щя-дяфдян кянара атмаг – мцвяффягиййятсизликдир.

АТМАГ – даш атан ушаглар эюрмяк – ещтийатсызлыгдан тюряди-лян бядбяхтликдир.

АТОМ БОМБАСЫ – хариъи дцнйа, сийаси гцввяляр вя с. иля баьлы наращатчылыьын символик ифадясидир. Йухуэюрян юзцнц онларын табелийиндя щисс едир. Бу йуху еляъя дя ирросионал гцввяляр гаршы-сында горху вя гейри-шцури "мян"ин даьылмаг тящлцкяси иля дя баьлы ола биляр.

АУДИТОРИЙА – 1. Аудиторийа гаршысында дайанмаг – сизин бир чох идейа вя щиссляринизля баьлы олан, щяйатыныз цчцн мцщцм ящямиййятли щадися иля гаршылаша биляъяйинизя ишарядир. 2. Аудитори-йада кцтля ичярисиндя олмаг сизин юз щяйатынызын бязи аспектлярини диггятля нязярдян кечирмяк арзусунда олдуьунуза ишарядир.

АВАНТЦРИСТ – 1. Ятрафынызда йаланчыларын олмасы уъбатын-дан ишляринизи баша чатдыра билмяйяъяйинизя ишарядир. Ъаван гадын цчцн юзцнц авантцрист эюрмяк – тезликля мякрли йалтаьын пянъясиня дцшя биляъяйиндян хябяр верир.

АВАРЛАР – 1. Эюзлянилмядян сяфяря чыхмаг. 2. Ялиндя авар тутмаг – цмидлярин пуч олмасыдыр. Ола биляр ки, сиз намуслу ин-санлара дайаг олмаг цчцн юз фираванлыьыныздан имтина едясиниз. 3. Итмиш авары ахтармаг – щядяр йеря эцъ сярф етмяк вя планлары реал-лашдырмаьын мцмкцнсцзлцйцдцр. 4. Сынмыш авар – бюйцк севинъ-дян сонра гяфил кядяр. 5. Авар чякмяк – мцстягил олдуьунузу щисс едяъяксиниз.

АВГУСТ – 1. Ишэцзар ямялиййат вя севэи мцнасибятляри цчцн пис ишарядир. 2. Ъаван гадын цчцн юзцнц августда яря эедян эюр-

Page 84: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

83

мяк – йахында гям-гцсся вяд едир. АВРОПА – ганун-гайда вя сямяряли дяйишикликляр олаъаг.

Достлара вя йахынлара гаршы сойуглуг эюзлянилир. АВТОБУС – бир груп адамларла гаршылыглы ялагя, фяалиййят вя

тяърцбянин, башга бир кясля бирэя сечилмиш истигамятин, щяддиндян артыг чятин проблемин символик тясяввцрцдцр.

АВТОМОБИЛ – 1. Ишлярдя мцвяффягиййяти вя активлийи габаг-ъадан хябяр верян хош ишарядир. 2. Автомобил гязасы йахын вахтда эюзлянилян яйлянъялярдян горунмаг тювсийясидир. Гязадан хилас ол-маг – хош ишарядир. Сиз рягибляринизля тоггушмадан ъанынызы гур-тара биляъяксиниз. 3. Машын алмаг – ъямиййятдя вязиййятин бярпа едилмясидир. Машын сатмаг – йахшы щеч бир шей вяд етмир. 4. Ма-шынын сцканы архасында яйляшмяк – итки вя хястяликляря ишарядир. 5. Йол эедян машындан атылмаг – бяд хябярляря ишарядир. Сынмыш ма-шын мцвяффягиййятсизликдир. Сяйащятдян, талейиниздя дяйишикликляр-дян хябяр верир. 6. Машын иткиси эяляъяк планларын позулмасына иша-рядир. Автомобилдян дцшмяк мцвяффягиййяти, мярамларын щяйата кечяъяйини вяд едир.

АЙ – 1. Бядирлянмиш Ай – мящяббятдя вя алвердя уьур, гадын цчцн – сизя лайиг адамла никащ баьлайаъагсыныз, гырмызы Ай – мц-щарибя нишанясидир. 2. Тязя Ай – эялир, долу ай – тящлцкя вя дяйи-шикликлярдир. 3. Мящяббят нишанясидир. 4. Бюйцк Ай – язаблы мя-щяббят, евдя сюз-сющбят вя ишлярин баш тутмамасы. 5. Айын тутул-масы – йолухуъу хястялик яламятидир. 6. Ъаван ай – щяйатыныз йах-шылашаъаг вя сизин йахшы щяйат йолдашыныз олаъаг. 7. Ъаван гадын цчцн айа мцраъият едяряк талейини сорушмаг – сизя лайиг адамла никащыныз олаъаг. Булудла юртцлмцш ай – гадынлара хябярдарлыг – мярифятиниз чатышмадыьындан хошбяхтлийинизя сон гойула биляр. 8. Парылдайан ай – хошбяхт мящяббят, арвадынызын саьламлыьы вя зя-нэинлик демякдир. 9. Тязя ай – йол хябярдарлыьы, кичилмякдя олан – ряисин юлцмц, тутгун Ай – арвадынызын, баъынызын, гызынызын хястяли-йи вя йахуд да юлцмц, пул иткиси, йолда юлцм, башыныз вя йахуд да эюзцнцз аьрыйаъаг. 10. Гадын цчцн тутгун, амма аьаран Ай – эялир демякдир. Киши цчцн бу йуху вязифяйя галхмаг демякдир. 11. Йумру ай гадын цчцн щюрмят вя йахшылыг демякдир. Оьру цчцн ъяза, хястя цчцн юлцм, дянизчиляр цчцн эями гязасыдыр. 12. Чох аь Ай – дул гадын вя гыз цчцн яря эетмякдир. Гадын цчцн – гыз ушаьы доьаъагсыныз. Субай цчцн йахшы нишанлы, евли цчцн оьлан

Page 85: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

84

ушаьынын анадан олмасы, зярэяр, банкир, таъир цчцн йахшы иш яламя-тидир. 13. Ики Ай – эялир, вар-дювлят демякдир. 14. Севинъ, мящяб-бят рямзидир. 15. Айа учуш – нядянся гачмаг истяйирсиниз. 16. Ай ишыьы - щеч няйя реал бахмырсыныз.

АЙАГГАБЫ – 1. Дарлыгдыр. Тязя йер вяд етмяк, гейри ади айаггабы – гейри ади иш вя йа цнсиййят щаггында хябярдарлыг. 2. Сяйащят щаггында хябярдарлыг: щяддян зийадя эюзял, тямиз айаг-габы – уьурлу йол, айаьы йалын вя йа йыртыг айаггабыда олмаг: хяс-тялийя, касыблыьа, ещтийаъа ишарядир. 3. Айаггабы дяйишмяк – гайьы-лар.

АЙАГГАБЫ АЛТЛЫЬЫ – Айаггабы вя айаг алтында дешик – мцнасибятлярин корланмасына, тящгиря ишарядир.

АЙАГ ХИЗЯЙИ – 1. Шян сяйащят эюзлянилир. 2. Даь айаг хизя-йи – сиз йухарылара галхаъагсыныз. 3. Йыхылмаг – ишиниздя вя шяхси щяйатынызда гысамцддятли чятинликлярдир.

АЙАГЛАР – 1. Йол, айагда дюйянякляр – вар-дювлятя ишарядир. 2. Киши цчцн мцтянасиб гадын айагларына бахмаг – эюзял бир гадынла таныш олмаг, аьыл вя тямкинини итирмяк. 3. Тцклц айаг-лар она ишарядир ки, сиз юзцнцзя сярфяли ишля мяшьул олмайаъагсыныз вя киминся гыъыгларына дюзяъяксиниз. 4. Айагдан йара алмаг аьыр иткиляря ишарядир. 5. Юз айаьынын йериндя тахта айаг эюрмяк она ишарядир ки, сиз юзцнцзц достлар гаршысында арзу едилмяз вязиййятя гойаъагсыныз. 6. Юз айагларыны йара иля юртцлц эюрмяк она ишарядир ки, башга адамлара тямяннасыз кюмякликляр сизин эялирляринизи азалдаъагдыр. 7. Юзцндя ики вя йахуд чох айаг эюрмяк она ишаря-дир ки, сиз юз тясяввцрцнцздя сяма гясрляри йаратмаг щявяскарысы-ныз. 8. Айагларын тутулмасы касыблыг горхусу, айагларын кясилмяси она ишарядир ки, сиз ясл достлары итиряъяксиниз, аилядя щяйатыныз ися си-зя гаршы гяддар мцнасибятя эюря дюзцлмяз олаъагдыр. 9. Ъаван гыз цчцн юз айагларынын эюзяллийиня щейран олмаг она ишарядир ки, йекяханалыьы ону севдийи адамдан узаглашдыра биляр. 10. Ярдя ол-майан цчцн юз айагларыны тцклц эюрмяк, она ишарядир ки, эяляъяк-дя юз яриня аьалыг едяъяк. 11. Юз айагларыны эюрмяк она ишарядир ки, сиз рущ дцшкцнлцйцня гапылаъагсыныз. 12. Айаглары йумаг щан-сыса щийляэяр адам уъбатындан планларынызын дяйишилмясиня ишаря-дир. 13. Айагларын шишмяси вя гызармасы эяляъякдя хошаэялмяз ща-дисяляря ишарядир. Рцсвайчылыг вя алчалмаг ещтималы вар. Аилядян вя йахуд севимли адамдан айрылмаьа, ишлярдя уьурсузлуьа ишарядир.

Page 86: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

85

АЙАГЙОЛУ – айагйолуна тез-тез эетмяк – чохлу борълары-ныз, зящлятюкян вя касыб боръверянляриниз олаъагдыр.

АЙДЫН ОЛМАЙАН ЙУХУЛАР – Достлугда хяйаняткар-лыьа вя йахуд ишдя шцбщяли ямялиййатлара ишарядир.

АЙЬЫР – 1. Тязя уьурлу ишляр барядя хябярдарлыгдыр. 2. Эюзял айьырын цстцндя чапмаг – мцвяффягиййятиниз артаъаг, амма бу сизя баща отураъаг. 3. Дялисов айьыр – имканлылыг сизи дикбаш вя ловьа едяъяк, достларыныз сиздян цз дюндяряъяк.

АЙЫ – 1. Йени достлуг вя йа нишанлыйа ишарядир. 2. Рягс едян айы – бюйцк кредит. 3. Айы яти йемяк – аилядя той эюзлянилир. 4. Аь айы – кимся йуху эюряни севир. 5. Кобуд, гяддар вя горхулу дцш-мяня ишарядир. 6. Уьур вя удуша йозулур. 7. Ющдясиндян эяля бил-мядийиниз рягибдян хябяр верир. Эянъ гадын цчцн ишляриндя уьур-сузлуьа вя йа рягиби тяряфиндян тящлцкя ола биляъяйиня йозулур. Юлмцш айы чятин вязиййятдян чыхаъаьыныза йозулур. Йухуда айы эю-рян адамын дцшмянийля мцбаризядян галиб чыхаъаьына ишарядир.

АЙЫДЮШЯЙИ – 1. Эяляъякдя чятинлийя ишарядир. 2. Гямли эцн-лярин хошбяхт эцнляринизи явяз едяъяйиня ишарядир. 3. Айыдюшяйинин гурумуш йарпаьы сизя чох язиййятляр верян, севмядийиниз гощум-ларын хястялийиня ишарядир.

АЙЫПЯНЪЯСИ – истянилян щяйати дурумларда сябатлылыг, ду-руш эятирмя яламятидир. Садялик сизя шяряф эятиряъяк. Гадын цчцн: юз истядийиня няйин бащасына олурса-олсун наил олмаьа чалышан зящ-лятюкян пярястишкарларын мейдана чыхмасыдыр. Кядяр вя эюз йашла-рыдыр.

АЙЫ ЙУВАСЫ – вахтын ябяс йеря сярф едиляъяйиндян хябяр ве-рир.

АЙРАН – 1. Айран ичмяк кцбар кейфиндян сонра эяляъяк кядяря ишарядир. Ещтийатсызлыг саьламлыьыныза тясир эюстяряъяк. 2. Айран тюкмяк вя йа щейванлара ичирмяк – бюйцк наращатчылыг барядя хябярдарлыг.

АЙРЫЛЫГ – 1. Щяр ъцр пислик барядя хябярдарлыгдыр. 2. Дост-лардан вя йа шяриклярдян сяс-кцйлц айрылма – эцндялик щяйатда чохсайлы писликляря ишарядир.

АЙСБЕРГ – дондурулмуш потенсиал имканлары эюстярир. АЗДЫРАН АДАМ – гыз цчцн – ону ширникляндириб йолдан

чыхартмагдыр, – бу она ишаря едир ки, онун реал щяйатда эюзя-эялимли хариъи эюрцнцшц олан кимдянся хошу эяляъяк. Киши цчцн –

Page 87: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

86

щансы бир гызынса ону ширникляндирдийини эюрмяк – нащаг эцнащ-ландырылаъаьы барядя хябярдарлыгдыр.

АЗМАГ – 1. Мешядя вя йа тарлада азмаг – фираванлыьа, саь-ламлыьа йозулур. 2. Йад бир шящярдя азмаг – ишлярдя уьура вя доьру мярама чатмаьа йозулур.

АЗУГЯ – Чохлу щазыр ярзаг мящсулу – касыблыьын, чятинлийин йахын эяляъякдя баш веря биляъяйини хябяр верир.

Б

БАЪАТЯМИЗЛЯЙЯН – 1.Йаланчы достларынызын щийляляриня

ишарядир. 2.Баъатямизляйянин баъаны неъя тямизлядийини ешитмяк – узагэюрянликля арадан галдырыла билян тящлцкядир.

БАДАМ – 1.Вар-дювлятя, боллуьа йозулур. 2.Ширин бадам уьура, фираванлыьа, аъы бадам ися кядяря, цмидсизлийя ишарядир. Ба-дам йемяк – чох севинъли бир щадися иля гаршылашаъаьыныза, бадам гырмаг – йени бир ишя атылаъаьыныза вя йа нишанланыб евляняъяйини-зя, бадам сатын алмаг – йцксяк гиймятляндирдийиниз танынмыш бир адам тяряфиндян мясул бир вязифяйя тяклиф олунаъаьыныза йозулур.

БАДЯ – сизин ращатлыьынызы ялиниздян алаъаг бюйцк мяйуслуг-лардыр. Эцмцш бадядян ичмяк – шяхси щяйатда, ишлярдя мцвяффягий-йятсизлийя доьрудур. Гядим бадяляря бахмаг – файдалы тяклифляр, хош танышлыглардыр. Гадын цчцн – достуна бадядя су вермяк – га-даьан олунмуш ейш-ишрятдир.

БАДЯЛЯРЯ ШЯРАБ ТЮКМЯК – йени ишэцзар эюрцшлярин мцждяси.

БАЬ – 1.Баьда эязмяк – мцвяффягиййят, ишля баьлы севинъдир. 2.Чичяк дярмяк ляззятдир. 3.Бахымсыз баь – ишэцзар ямякдашлар сизя етинасыз йанашырлар. 4.Гырылмыш, чыхарылмыш аьаълар – манеяйя раст эялмякдир. 5.Чичяклянян, бюйцк баь – ишлярдя мцвяффягиййят вя боллуг, бахымсыз галмыш, гямли, сольун баь – касыб гоъалыгдыр. 6. Севэили иля чичяклянян баьдан кечмяк – узун сцрян пярястишкар-лыг йахшы баша чатаъаг. 7.Тязя мейвялярля долу баь – сядагятя эю-ря мцкафатын мцмкцн олан яламятидир. Гадынлар цчцн бу йуху хошбяхт аиля, сядагятли яр вя сюзя бахан ушаглар вяд едир. 8.Баьда мейвя йейян щейванлары эюрмяк ямлакын итирилмяси яламятидир. 9.Мейвяляри йыьмаг щямишя боллуг вя бяхтдир. 10. Мящсулсуз баь – щяйатда мящдуд имканларын яламятидир. 11. Туфан, кцляк ал-

Page 88: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

87

тында баь – чаьырылмамыш гонаглар вя йа пис вязифяляр щаггында хябярдарлыг. 12. Бащар сящяриндя баьда эязмяк – бирдян тяклиф едилмиш ишдя мцвяффягиййятдир. 13.Баьдан чичяк дярмяк – тящлцкя-ли хястяликдир. Баьда кол якмяк – хошбяхтлик вяд едир.

БАЬБАН – 1.Чох мянфяятли инсанла достлуг вя танышлыьын яла-мятидир. 2. Баьбанла сющбят етмяк – етибарын итирилмяси яламяти. Оьурлуг пулун итирилмясидир.

БАЬЧА – тясяррцфатда мцвяффягиййятин вя сабит эялирин хябяр-дарлыьыдыр.

БАЬЫШЛАМАГ – 1. Атанын вя йа ананын ювладларыны баьышла-дыьыны эюрмяк – бюйцк иткилярдян сонра эюзлянилмяз уьур. 2. Щагсыз инсаны баьышламаг – ишлярдя уьур.

БАЬЫШЛАНМА – юзцнцн эцнащларынын тямизляндийини вя зя-ряри юдямясини эюрмяк – достларыныза гаршы габа мцнасибят. Хид-мят мцддяти йахшы баша чатаъаг. Киминся сизин эцнащларынызын ба-ьышланмасы цчцн юзцнц гурбан вермяси – сизин ачыг вя йа эизли ети-насызлыьыныз цзцндян достларынызын тящгир олунмасыдыр.

БАЩАР – 1.Мящяббятдя вя ишляриниздя щейранлыг вя мцвяффя-гиййятдян хябяр верир. 2.Бащарын вахтындан габаг эялмяси вя йа эеъикмяси – щяйяъан вя иткийя ишарядир.

БАК – Долу – эюзлянилдийиндян дя артыг йахшы йашайыша доь-рудур. Йухуда ахан бак эюрмяк мцвяффягиййятсизликлярдир. Бак-дан ня ися чыхармаг яйлянъяляря йозулур. Йухуда бош бак эюрмяк эюзлянилмяз дяйишикликлярдир.

БАКЕНБАРДЛАР – 1.Ещтирам вя пул щагда хябярдарлыг-дыр. 2.Эюзлянилмяз мянбядян олан эялирин мцждясидир.

БАКИРЯ ГЫЗ – 1.Ишлярдя мцвяффягиййятин яламятидир. 2.Ярли гадын цчцн юзцнц бакиря гыз эюрмяк – кечмишдя баш верян щадися-йя эюря виъдан язабы чякяъяйини билдирир. 3.Бакиря гыз цчцн – баки-рялийини итирдийини эюрмяк – юз нцфузуну сахлайа биляъяк вя аьыл, камал эюстяряъяк. 4.Киши цчцн – юзцнц бакиря гызын йанында эюр-мяк – бир ишин щяйата кечирилмясиндя уьурсузлуьа уьрайаъаьыны билдирир.

БАГАЖ – 1.Сизя пислик арзулайан адамлара эюря язаб-язиййят-ляр, гайьы чякяъяксиниз. 2.Итирилмиш багаж – биржада мцвяффягиййят-сиз ойун вя йа аилядя баш верян галмагала йозулур. Субай адам-лара бу йуху позулмуш нишан вяд едир.

БАЛ – 1.Тезликля бюйцк мирасын (мцлкиййятин) олаъаьына, са-

Page 89: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

88

кит, ращат, шян щяйата ишарядир. 2.Сцзцлмцш бал – фираван щяйата йозулур. Лакин бязи сюнмямиш истякляр гялбинизи титрядяъякдир. 3.Бал йемяк – мящяббят вя сярвятя йетяъяйинизя йозулур, севэилиляр цчцн хошбяхт аиля щяйатына ишаря едилир. 4.Щяйати тяърцбя газаныл-масынын символик ифадясидир. Ширинлик вя ляззятин ишарясидир.

БАЛА (ушаг) – 1.Бюйцк бир тяяъъцбдян хябяр верир. 2.Сцдя-мяр ушаг – хейирлийя, эюзял ушаг – севинъя ишарядир. 3.Чылпаг, чир-кин вя кифир ушаг – эюзлянилмяз гайьылар вя чятинликляр яламятидир. 4.Ишлярдя мцвяффягиййят вя уьурдан хябяр верир.

БАЛАЪА БАНТ – севэидя йалана ишарядир. БАЛАГАН (ойунбазлыг, кцчя тамашасы) – ев, мянзил вя йа иш

йеринин дяйишдирилмясиня ишарядир. БАЛАЛАЙКА (чальы аляти) – бош сющбят, деди-году вя йалан

щаггында хябярдарлыгдыр. БАЛЕРИНА – ишлярдя зийан вя айаг хястялийи щаггында хябяр-

дарлыгдыр. БАЛЕТ – севэилиляр арасында кцсцлцлцк вя гысганълыг, щабеля

щяйат йолдашынын хяйаняти вя йа коммерсийада мцвяффягиййятсиз-лик щагда хябярдарлыг.

БАЛЫГГУЛАЬЫ – Бош балыггулаьы – вахт иткиси вя етимадын итирилмясиндян, долу балыггулаьы ися ишляриниздя уьурдан хябяр ве-рир.

БАЛЫГ ШОРБАСЫ – тябиятля цнсиййятдян доьан севинъ вяд едир.

БАЛЫШ – 1.Истиращят вя щяззя ишарядир. 2.Гызлар цчцн: балыш ща-зырламаг – эяляъяк перспективляриниз архайынлашдырыъыдыр, тезликля аиля щяйаты гурмаьа ишарядир. 3.Ипяк балышда узанмаг – башгалары-нын сяйляри вя щяйяъанлары щесабына ращатлыг газанаъаьыныза ишаря-дир. 4.Балаъа йастыг – ишляриниздя итки вя йахынларынызын юз ишляриндя йцксялишя наил олмаларына ишарядир. 5.Аиля хошбяхтлийиня ишарядир. 6.Ращатлыьа, яминлийя ишарядир.

БАЛТА – 1.Балтаны итилямяк – яйлянъя вя севинъ газанма шансынын йалныз сиздян асылы олмасына ишарядир. 2.Балталы адам – ят-рафынызда зювг алаъаьыныз шян вя енержили достлар олан бир щяйат вя-ди. Эянъ гадына бу йуху касыб, лакин ляйагятли ашиг вяд едир. 3.Сы-ныг вя йа пасланмыш балта – хястялик, пул вя ямлак иткиси. 4.Одун доьрамаг – йохсуллуг, аьыр вя ялверишсиз ямяк. 5.Балтаны сапын-дан салмаг – юз сящвляриниз цзцндян ямлакын итирилмясидир.

Page 90: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

89

БАНАНЛАР – 1.Сизин цчцн марагсыз вя ийрянъ олан йолдаш-ла цнсиййят щаггында хябярдарлыгдыр. 2.Банан йемяк – цзяринизя чохлу вязифя гойан йоруъу вя тящлцкяли башланьыъдыр. 3.Чцрцйян бананлар – хошаэялмяз, лакин зярури мяшьулиййятдир. 4.Бананла ти-ъарят етмяк – бош шейлярля мяшьул олмагдыр.

БАНК – иткиляр, ишлярдя позунтулар щаггында хябярдарлыг. Банка гызыл пуллар тящвил вермяк – йцнэцл хасиййятлилик, сялигясиз-лик, ещтийатсызлыг кими йозулур. Щямин пуллары алмаг – бюйцк эялир вя чичяклянмядир.

БАНКА – бош шцшя банка – йохсуллашмадыр. Долдурулмуш банка – мцвяффягиййятя доьрудур. Сындырылмыш банка – хястялик вя йа эцълц мяйуслугдур.

БАНКЕТ – 1.Сизин севилян вя щюрмятли олдуьунуза шящадят-лик едян хош ишарядир. Юзцнц банкет иштиракчылары арасында эюрмяк – сизи мцвяффягиййят вя достларынызын гайьысы, сяадят эюзляйир. 2.Цстцндя йемяк артыглары олан банкет масасы – гонаглар арасын-да сойуглуг, гейри сямимилик вя инъикликлярдян башга йахшы щеч бир шей вяд етмир.

БАНКИР – зяряр, итки вя удузаъаьыныз щаггында хябярдарлыг-дыр.

БАНТ – хырда янэял щаггында хябярдарлыгдыр. БАРАБАН (тябил) – 1.Йалан, деди-году вя гейбят щаггында

хябярдарлыгдыр. 2.Ъцзи иткидян хябяр верир. БАРАБАН СЯСИ – 1.Эяляъяк хябярляря, дцшмяня цстцн эял-

яъяйинизя ишарядир. 2.Барабан сяси ешитмяк – рцсвайчылыг вя бющтан, бош вя йалан деди-годулара ишарядир.

БАРАК (мцвяггяти тахта ев) – бюйцк чятинликлярля олан сяйа-щятя ишарядир.

БАРАМАГУРДУ – ъямиййятдя эялирли иш йери вя гибтя е-диляъяк мювге вяд едир.

БАРДАГ – сынмыш бардаг – табелийиниздя оланларын хястяля-няъякляриндян хябяр верир. Мющкям бардаг – ев ишляринин йолуна дцшмяси, бардаьы сындырмаг – ишчиляриниздян бири юляъякдир.

БАРЫ - 1.Яэяр йол кечилмяси мцмкцн олмайан бары иля кясил-мишся, бу, мцщцм дяйишиклик нятиъясиндя пул итяъяйи барядя хябяр-дарлыгдыр. 2.Бары - йахын адамла айрылыьа, хошбяхтлийя чатмагда чятинликляря йозулур. 3.Барыда дешик - бары йийясинин юлцмцня ишаря-дир. Юз барынызда дешик - мцмкцн олаъаг иткийя ишарядир; барынын

Page 91: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

90

дешийиндян ня ися эюрмяк - иткийя тяяссцфлянмякдир. 4. Ишляр гаршы-сында сядд чякиляъяйи, чятинлик вя уьурсузлуг барядя хябярдарлыг-дыр. 5.Барыйа чыхмаг - ваъиб ишин уьурла баша чатаъаьына йозулур. Барыдан йыхылмаг - бойун олдуьунуз ишин эцъцнцзя уйьун олма-дыьыны билдирир. 6. Достларла бирликдя барыны даьытмаг - йахынлары-ныздан бириня бядбяхт щадися цз веряъяк. 7.Барынын цстцндян кеч-мяк - истяйя чатмаг цчцн йол верилмяйян цсуллара ял атмагдыр. 8.Кечмяк цчцн барыны йыхмаг - енержили фяалиййятинизля мцмкцн олмайан шейя беля чатаъагсыныз. Сизин йанынызда нахырын (сцрцнцн) барыны йыхмасы - эюзлямядийиниз тяряфдян сизи мцдафия едяъякляр. 9.Бары йыхмаг - язиз адамынызла актив йарадыъы фяалиййятя вя мя-няви йахынлыьа ишарядир. 10.Бары гоймаг - йцксяк вязифяли шяхс тяря-финдян щимайячилийя вя горунмаьа ишарядир.

БАРМАГ – 1.Бармаьын гашынмасы – тезликля боръунузу гай-тараъаглар. 2.Чох эюзял бармаглар – хошбяхтлик вя мящяббят вяд едир. 3.Бармагла эюстярмяк (кимися вя йа няйися) – чох бюйцк дяйишикликляр. 4. Артыг бармаг – мирас, эялир, йени ялагяляр; итирил-миш вя йа зядялянмиш – чякишмя, ярини вя йа арвадыны итирмяк. 5.Бармагларда цзцкляр – шцбщяли кюмяклик, йахуд щимайядарлыг, гярибя ещтирам. 6.Юз ялинин баш бармаьы – сиз фяндэир адамларын вя шцбщяли уьурун гурбаны ола билярсиниз. Яэяр баш бармаьыныз аьрыйырса, сизи ишлярдя уьурсузлуглар эюзляйир; яэяр баш бармаг цмумиййятля йохдурса, онда сизи ещтийаъ вя тянщалыг эюзляйир; яэяр баш бармаг гейри-тябии олараг кичилибся, бу, ютяри севинъляр вяд едир; яэяр баш бармаг бюйцйцбся, сизин уьурунуз чох сцрятли вя парлаг олаъагдыр; яэяр баш бармаг чирклидирся, онда сиз юз ещти-расыныза азадлыг веряряк щязз алаъагсыныз; яэяр баш бармаьын дыр-наьы чох узундурса, демяли, шцбщяли яйлянъяляр далынъа гачманыз сизи эцнаща батыраъаг. 7.Яэяр бармаглар чиркли вя ъызылмышдырларса, бу, бяладан хябяр верир. 8.Йахшы гуллуг эюрмцш бармаглары олан эюзял аь ялляр – сизин сямимилийиниз дяйяринъя гиймятляндириляъяк-дир. Хейирхащ вя ялиачыг олманыз сизи шющрятляндиряъяк. 9. Юз ялля-рини бармагсыз эюрмяк – бюйцк мадди иткиляр. 10. Бармаьы кясмяк – сямими достунуза гаршы ядалятсизлик. 11. Бармаьы шамла йандырмаг – бу йа пахыллыг, йа да бюйцк хошбяхтлик вяд етмяйян икинъи никащдыр. 12.Бармагсыз ял - арвадыны вя ушагларыны итирмяк. 13.Ялдя бешдян чох бармаьын олмасы – йени ялагялярин, достлуьун, хошбяхтлийин, эялир вя мирасын яламятидир.

Page 92: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

91

БАРМЕН – киши цчцн – ейш-ишрятдир. Гыз цчцн – яхлагсыз киши-лярля эюрцшдцр.

БАРОМЕТР – йахын вахтларда чох эялирли олаъаг ишлярдя дя-йишикликлярдян хябяр верир. Яэяр барометр сыныгдырса – хошаэял-мязликляр, эюзлянилмязликляр олаъагдыр.

БАС (ян йоьун киши сяси) – 1.Яэяр сиз эюзял басла охуйурсу-нузса, демяли щягигятдя сиз киминся фырылдаьынын гурбаны ола би-лярсиниз. 2.Киминся басыны ешитмяк – киминся шяряфсизлийиня эюря иш-лярин позулмасыдыр. Севэилиляр цчцн – кцсцшмя вя сойуглуг ишаряси-дир.

БАСДЫРМАГ – хошбяхтлийя, аиля щяйаты гурмаьа, зянэин сцфряйя ишарядир.

БАШ – 1.Гырхылмыш баш – бядбяхтлик, бюйцк баш – уьур. 2.Ке-чял баш – ахмаглыг етмяйин яламятидир. 3.Бядянсиз баш – ещтирам, гайьылардан азад олмаг, мянсяб, боръларын гайтарылмасы, мцщцм ишин сизя етибар олунмасы. Хястяляря бу йуху саьалаъагларыны хябяр верир. 4.Юзцнцздя вя йахуд башгаларында башын бюйцк олдуьуну эюрмяк – мяшщурлуг вя елми ишлярдя уьур; кичик баш эюрмяк – ка-сыблыг вя язиййятли ямяк. Бюйцк баш – севинъ, зянэинлик, шяряфдир. Кичик баш – йохсуллуг. 5.Йекябаш адам – сизя дайаг ола биляъяк нцфузлу бир шяхсля эюрцшяъяйиниздян хябяр верир. 6.Юз башыны эюр-мяк – хястялик, кясилмиш ганлы баш – ишлярдя рабитясизлик вя йахуд гангарачылыгдыр. 7.Чийинляри цзяриндя ики баш эюрмяк – ишдя вязифя йцксялиши. 8.Ушаг башы – бюйцк уьур. 9.Башда кяскин аьры щисс ет-мяк – чохсайлы гайьылар. 10.Башы йумаг – саьлам мцщакимя йцрцтдцйцнцзя эюря чох мящсулдар вя аьыллы ишляр эюряъяксиниз. 11.Щансыса бир щейванын башы – дост вя мяшьулиййят сечиминдя баъарыгсызсыныз. 12.Гырхылмыш баш – алчалдылма, утандырылма. 13.Башы кясмяк – сящщятин бярпасы, тезликля саьалма. 14.Юлц баш – ещтийат тядбирляри эюрмяниз ваъибдир. 15.Довшанын вя йа тойуьун башыны кясмяк – узун мцддят хябяр алмадыьыныз танышыныздан мяктуб эяляъяк.

БАШ АХУНД –мясъидин ахунду сизи щядяляйярся – сизи ящатя едян мцщит дяйишилир, бундан мювгейиниз зяифляйя биляр.

БАШ-АЙАГ – 1.Баш-айаг йемяк – мягсядя эедян йолда ма-неялярин ющдясиндян асанлыгла эяляъяксиниз. 2.Гадын цчцн баш–а-йаг биширмяк достлар вя гощумларла хош эюрцшя йозулур.

БАШ ДАШЫ – ещтирам, сакит вя сабит щяйат вяд едир.

Page 93: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

92

БАШЭИЪЯЛЛЯНМЯСИ – иткилярдян хябяр верир, мцмкцндцр ки, аиляниз даьылсын, ишляриниз позулсун.

БАШ МЯЛАИКЯ – хцсуси шадлыьа ишарядир, щансы ки, щяйа-тынызда дярин из бурахаъагдыр. Баш мялаикянин сизя кядярли бахма-сы – гяфил гцсся демякдир.

БАШ ЮРТЦЙЦ – бащалы баш юртцйц – мяшщурлуг вя бяхти эя-тирмяк, кющня вя нимдаш баш юртцйц – мцлкиййят цзяриндя щцгуг-лардан мящрум олунмагдыр.

БАТАГЛЫГ – 1.Батаглыгда батмаг – ъидди сящв ишаряси. 2.Батаглыгла эетмяк – ян бюйцк арзунуз бир мцддят манеяляря раст эяляъяк. Вязиййятин гейри-ади дюнцшц сизи юз щярякятляринизи нязярдян кечирмяйя мяъбур едяъякдир.

БАТМАГ – 1.Цзмяк вя бирдян батмаг – бюйцк чятинликляр, бядбяхт щадися вя йа ямлак иткиси. 2.Эизли эялян сел – эизли дцшмян-ляр, эюзлянилмяз, нязярдя тутулмамыш манеяляр. 3.Батмаг вя хилас едилмяк – чятинликляр вя тящлцкядян хилас олма, вязифядя ирялиля-мяк, мющкям сящщят, ятрафдакыларын щюрмятидир. 4.Батаны хилас ет-мяк – газанылмыш хошбяхтлик ишаряси, щямчинин сиз башгасына кю-мяк едиб онун йцксялишиня сябяб олаъагсыныз. 5.Гыз цчцн севэилиси-нин батдыьыны эюрмяк – кядяр.

БАЙЫЛМА – мцмкцн хястялик щаггында хошаэялмяз хябяр алаъаьыныз барядя хябярдарлыгдыр. Эянъ гадын цчцн цмидсизлийя гапылмадан хябяр верир. Бунун сябяби ися йцнэцл щяйат кечирмя ола биляр. Йорьунлугдан вя цзцнтцдян хябяр верир. Кядярляняъяйи-низдян вя мещрибан дост итиряъяйиниздян хябяр верир.

БАЙГУШ – 1.Тяклийя ишарядир. 2.Бцтцн эеъя гушлары тящлцкяли хябяр верир. 3.Дарыхмаьа вя эери галмаьа ишарядир. 4.Тезликля эю-рцш эюзлянилир. 5.Тутгун байгуш сяси – бядбяхтчиликдир. Бу йуху-дан сонра юз щяйатынызы вя йахынларынызын щяйатыны горумалы, мцт-ляг тящлцкясизлийя риайят етмялисиниз. 6.Сизя эизлинъя шяр атылаъаг вя тящлцкяли зярбя вурулаъагдыр. 7.Юлц байгуш – чох аьыр хястяликдян гуртараъагсыныз.

БАЙРАГ – 1.Кцлякдя дальаланан байраг тящлцкяли топланты-да иштирак барядя хябярдарлыгдыр. 2.Милли байраг – мцщарибя эедир-ся гялябя, динъ дюврдя ися тярягги мцждяси. 3.Гадын цчцн байраг эюрмяк щярбчийя мейл салаъаьына ишарядир. 4.Хариъи байраглар – миллятляр вя гоншулар арасында мцнасибятлярин позулмасы вя ети-мадын итирилмяси. 5.Киминся сизя байрагла ишаря етдийини эюрмяк –

Page 94: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

93

сящщятинизя гаршы диггятли олмаьа вя нцфузунузу горуйуб сахла-маьа чаьырыш, чцнки щяр икиси тящлцкя алтындадыр. 6.Кцлякдя дальа-ланан милли байраг – тящлцкясизлик, щюкумятя инамдыр.

БАЗАР – 1. Мцмкцн ола билян гейбят барядя хябярдарлыг. 2. Фяалиййятин бцтцн сащяляриндя гянаятъиллик вя бюйцк фяаллыг мцждя-си. 3. Бош базар – ишляриниздяки дурьунлуг вя мяняви щяйяъанлары-нызла баъармалы олаъагсыныз. 4. Базарда чцрцмцш тярявяз вя ят – ишлярдя уьурсузлуг вя иткидир. 5. Эянъ гадын цчцн базара эетмяк – талейиндя хош дяйишикликляр вяд едир. 6. Йалана, алданмайа, бющ-тана, тящгир олунмаьа ишарядир.

БЕЛ – 1.Итки, зярбя вя бядбяхтчилик хябярдарлыьыдыр. 2.Сиз ишини-зи ахыра чатдырмалысыныз. 3.Кечмишиниздя ахтарышлар апарманызын символик нишанясидир.

БЕЛ (инсанын) – 1.Кюк, дяйирми бел – хошбяхт тале. 2.Гейри – тябии, инъя бел – газанылмамыш мцвяффягиййят, йахын эяляъякдя ися доьмаларла гаршылыглы сучламалардыр.

БЕЛ ЧАНТАСЫ – 1.Сизи ящатя едян адамлардан кянарда зювг ала биляъяйиниз щадися баш веряъякдир. 2.Гадынлар цчцн кющня вя йамаглы бел чантасы – ону эяляъякдя уьурсузлуг вя касыблыг эюзляйир. Она эюря дя беля шяхсляр тезликля щяйатыны йенидян гур-маьы баъармалыдырлар.

БЕРЕТ (баш юртцйц) – нятиъяси айдын олмайан эюзлянилмяз щадися щагда хябярдарлыгдыр.

БЕЙИН – 1.Юз бейнини эюрмяк – сизи щансыса хошаэялмяз ща-дисянин гыъыгландыраъаьына ишарядир. 2.Щейван бейни эюрмяк – мяишят наращатлыьына эюря гялбян язаб чякяъяйинизя йозулур. 3.Бе-йин йемяк – гяфлятян бюйцк биликляр вя газанъ ялдя едяъяйинизя йозулур.

БЯБИР – 1.Щцъум едян бябир – сиз чятинликля уьур газана-ъагсыныз. 2.Юлц бябир – ишиниздя уьур: гяфясдя бябир – дцшмянляри-низин уьурсузлуьу, бябирин дяриси – щюрмят елядийиниз адам сизя тящлцкя йарадаъаг.

БЯДБЯХТЛИК – 1.Мцвяффягиййятсизлийя вя узун мцддятли мянфи перспективляря ишарядир. Башгаларына бядбяхтлик цз вердийини эюрмяк – пис щадисяляря ишарядир. 2.Цмумиййятля, бцтцн кядярли щадисяляр кими яксиня йозулур.

БЯДЯН – 1.Юз бядянини эюрмяк – мящяббят, аилядя сакитлик. 2.Кюкялмяк – вар-дювлят, щяддиндян артыг йоьунлашмаг – дялилик,

Page 95: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

94

щяддян зийадя арыглыг – хясисликдян доьан бядбяхтлик. 3.Гадынлар цчцн: юз бядянинизи щяддян артыг арыг эюрмяк гощумларынызын бядщахлыьы яламятидир. 4.Гаралмыш бядян – йалан; шиш, йара, ъырмаг – вар-дювлят. 5.Щяшярат иля юртцлмцш вя гашынан бядян – пул, га-шынма ня гядяр чох олса, пул о гядяр тез вя чох олаъаг. 6.Юз бя-дянини эюрмяк – щяйа. 7.Щяйат йолдашынызын, севэилинизин бядянини дишлямяк – мющкям вя давамлы мящяббят. 8.Ганамыш инсан бя-дянинин тикяляри – пул итирилмяси, бядбяхтликдир.

БЯДЯННЦМА АЙНА – сирлярин ачылмасы, дава, кцсцшмя щаггында хябярдарлыгдыр.

БЯЩСЛЯШМЯК – 1.Щяр шейля марагланмаьа вя тявазюкар-лыьа ишарядир. 2.Бящсдя удузмаг – бяд хябярляря, удмаг алдадыъы севинъляря ишарядир.

БЯЛЬЯМ ЭЯТИРМЯ – 1.Перспективли эюрцнян ишин ахырынын мцвяффягиййятсизликля битяъяйиня ишарядир. 2.Киминся сизин цстцнцзя тцпцрдцйцнц эюрмяк – нифаг, мящяббятдя сойуглугдур.

БЯНЮВШЯ – 1.Бянювшяляри сейр етмяк вя йа йыьмаг – севинъ, чох мараглы вя мцщцм бир адамла танышлыьыныза сябяб олаъаг хош щадися мцждясидир. 2.Эянъ гадын цчцн бянювшя тапмаг – эяляъяк яри иля тезликля танышлыг. 3.Гурумуш бянювшяляр – рядд едилмиш сев-эидир.

БЯРБЯР – 1.Юз принсипляриниз уьрунда мцбаризя вя ишляря диггятли мцнасибятиниз сизи уьурлара эятиряъяк. Эянъ гадынлар цчцн – йахын эяляъякдя сизи уьур вя хошбяхтлик эюзляся дя бу сизя мям-нунлуг эятирмяйяъяк. 2.Бярбяря щазырлашмаг – гейри-ади щадисядя иштирак едяъяксиниз. Гадынлара беля йуху аилянин даьылаъаьыны вя юз уъбатындан данланаъаьыны хябяр верир ишарядир. Яэяр гадын йуху-да эюрцбся ки, бярбяр она йахшы сач дцзялдиб бу, онун бош шей-лярин далынъа гачдыьындан онун цмидляринин пуча чыхаъаьына иша-рядир.

БЯРБЯРХАНА – бярбярханада олмаг иткийя вя чятинлийя ишарядир.

БЯРАЯТ ГАЗАНМАГ – ъинайятдя бяраят газанмаг гий-мятли маликаняйя сащиб олмаьа щазырлашырсыныз, амма мящкямядя тящлцкя мювъуддур; башгаларыны бяраят газанмыш эюрцрсцнцзся – достлар мяшьулиййятинизя ня ися хош бир шей ялавя едяъякляр.

БЯРЯЧИ – бюйцк удуш вяд едир. Чайы кечяркян бярячи эюр-мяк – тезликля чох кюк олан бир ханымла нишанланмаьын яламяти-

Page 96: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

95

дир. БЯЗЯНМЯК – касыбчылыгдан, щяр шейдя корлуг чякяъяйиниз-

дян хябяр верир. БЫЧАГ – 1.Айрылыг, дава-далаш, итки. 2.Ещтийатлы олмаг барядя

хябярдарлыгдыр. 3.Тящлцкяли, танымадыьыныз адама ишарядир. 4.Паслы бычаг – ашна вя йахуд мяшугя иля, еляъя дя аилядя дава-далаша иша-рядир. 5.Ити бычаг наращатчылыьа, сынмыш бычаг – йериня йетмямиш ар-зуйа, бычаг йарасы аилядя хошаэялмяз щадисяляря вя йахуд дцшмян-лярин щийлясиня, никащда олмайанлар цчцн щансыса рцсвайчылыьа иша-рядир.

БЫЬ – 1.Юз севэиниздя хяйанятдян ещтийат един. 2.Йухуда бы-ьыныз варса, юзцнцзя вурьунлуьунуз вя юзцнцздян разылыьыныз йах-шы мирас алманыза манея олаъаг вя сизи гадынлара хяйанятя тящрик едяъяк. 3.Яэяр быь гадынын хошуна эялирся – щягигятян ону тящлц-кя эюзляйир, юзцнцзц тящлцкядян горуйун. 4.Киши быьларыны гырхды-ьыны эюрцбся – демяли, щягигятян о, пис адамларын ъямиййятиндян чыхаъаг вя юз габагкы вязиййятини эери гайтараъаг. 5.Быьы гайчы иля дцзялтмяк – дящшятли горху, цряксизлик ишарясидир. Арвад юз яринин быьыны гайчы иля кясирся – хяйанятя йозулмалыдыр. Быьларыны бурмаг – пислийинизя данышанлар тямиз адынызы тящгир едяъякляр.

БИАБЫРЧЫЛЫГ – 1.Ювладларын вя йа достларын биабырчы щяря-кятиндян утанмаг – эяляъяйя цмидлярин доьрулмайаъаьы. 2.Биа-бырчылыг, намуссузлуг дюврц йашамаг – йцнэцл щярякятинизля юз ишинизя зийан эятиряъяксиниз.

БИБЯР – 1. Узун мцддятли тянщалыг хябяридир. 2. Чятин вязий-йят, пис щадися хябяридир. 3. Дилини бибярля аъыламаг – ятрафдакыла-рын сюзбазлыьыныза эюря сиздян цз дюндяряъяйиня ишарядир. 4. Ъцъярян гырмызы бибяр – гянаятъил вя мцстягил щяйат йолдашы иля аиля щяйаты. 5. Гырмызы бибяр баьламасы – юз щцгугларынызы тякидля мц-дафия едяъяйинизя ишарядир. 6. Гара бибярин (истиотун) дюйцлмяси – чох амансыз алданышдыр. 7. Гара бибяри даьытмаг – кяскин тющмят вя савашдыр. 8. Бибярин йандырыъы аъысыны щисс етмяк – ещтийатсызлыг цзцндян етибар етдийиниз шяряфсиз адамларла савашмаьа ишарядир. 9. Гызлар цчцн юз йемяйиня гара бибяр ялавя етмяк – достларын ону алдадаъаьына ишарядир.

БИЪЛИК – юзцнцн достларына гаршы биълик етдийини эюрмяк – си-зя гаршы хейирхащ олан йахшы адамларла достлуьунузу горуйа би-лярсиниз. Киминляся биъ вя тящлцкяли план гурмаг – юзэяйя гуйу

Page 97: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

96

газма, юзцн дцшярсян. БИЧИН – 1.Ишляриниз уьурлу олаъаг, бичиня бахмаг – щяр шей-

дян щязз алаъагсыныз. 2.Бол мящсул – кяндлиляр вя сийасятчиляр цчцн йахшы нишанядир. Касыб бичин мцвяффягиййятсизлик демякдир. 3.Йу-худа мящсулу туфан мящв едибся – пис щадися нишанясидир. 4.Вахт-сыз бичин – башладыьыныз иш бичин вахтындан габаг гуртармайаъаг. Вахтында апарылан бичин – щеч ня ифадя етмир.

БИЧИНЧИ – 1.Бичинчи иш башында – габаьа эедяъяксиниз. 2.Гу-румуш кювшянлик – сизин ишиниз йахшы олмайаъаг. 3.Бош тарлада би-чинчи – ирялиляйишляриниз дайанаъаг. 4.Бичинчини йемяк вахты эюрмяк – сакитлик, фираванлыг демякдир. 5.Бичинчи гадыны юпмяк – севэи, мящяббятдир. 6.Яр цчцн: юз арвадынызы вя йахуд да ки, гызынызы би-чинчилярин арасында эюрмяк – тясяррцфатда эялир вя хошбяхтлик де-мякдир. Мцвяффягиййят – эялир вя бюйцк мцлк нишанясидир. БИЧМЯК – достунузу итирмяк демякдир.

БИДЯТ – ядяб гайдаларына вя яхлага етираз етмяк, щяйяъанлы ишаря.

БИЛДИРЧИН – 1. Дириси хошбяхтлик яламятидир. Яэяр эцлля иля вурулмушса – ъидди пис щадисяляр эюзлянилир. 2. Билдирчин яти йемяк – сизин бядхяръ вя исрафчы олдуьунуза ишарядир. Бяд хябяр ешидяъяк-синиз. Билдирчин тутмаг – киминляся севинмяйя ишарядир. Билдирчини ялдян бурахмаг – достла барышмагдыр, билдирчин юлдцрмяк дцшмян цзяриндя гялябя газанмагдыр.

БИЛЙАРД – 1.Вахт, пул вя йа йер иткисиня ишарядир. Щабеля гощумларла далашма да мцмкцндцр. 2.Билйард столу вя ойундан кянар олмуш шарлар эюрмяк – достлар тяряфиндян йетирилян хошаэял-мязликляря йозулур.

БИРЯЛЯР – 1.Йахынларынызын сизи гязябляндириб щирсляндиря-ъякляри щаггында хябярдарлыгдыр. 2.Гадын цчцн ону биряляр дишляди-йини эюрмяк – ряфигяляри тяряфиндян йайылан деди-годулара ишарядир. Яэяр гадын йухуда яри вя йа севэилиси цзяриндя биря эюрцбся бу, онун (яр вя йа севэилинин) севэидя гейри-сабит олдуьуна ишарядир. 3.Хошаэялмяз хябярлярдир. 4.Эизли ъанилярин сизя гаршы фитня-фясад тюрятдиклярини билдирир. Биря ахтармаг – дцшмянляри излямяйя ишаря-дир. 5.Биря эюрмяк – пул алынмасына доьрудур. Биря тутмаг – хо-шаэялмязликляря, бяд хябярляря доьрудур, бирянин дишлядийини щисс етмяк – бядбяхтлийя доьрудур.

БИРЭЦВЯНЛИ ДЯВЯ – ляйагятля гябул едяъяйиниз эюзлянил-

Page 98: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

97

мяз йахшылыгдыр. БИРЖА – бюйцк пул иткиси вя йа вар-дювлят алынмасында мц-

вяффягиййятсизлийя доьрудур. БИСКВИТ – бисквитляри биширмяк вя йа йемяк – пис сящщятин

шящадятидир. Ещтимал ки, мянасыз аиля сюз-сющбятляри ъидди чякишмя-ляря чевриляъякдир.

БИШИРМЯК – щансыса хюряйи биширмяк хоша эялян вязифянин сизя вериляъяйиня ишарядир. Яэяр щазырланма заманы ня ися алынмыр-са, о заман наращатчылыг вя цмидсизлик эюзлямяк лазымдыр.

БИТКИ – 1.Мянфяят вя севинъ мцждясидир. 2.Йашыл битки – сону дярин мямнунлугла битян гайьылар. 3.Зящярли битки – щяр ъцр фитня-фясад барядя хябярдарлыг. 4.Файдалы биткиляр – достларла йахшы мц-насибятлярдян, евдя ращатлыг вя гайьысызлыгдан хябяр верир. 5.Еви-низля йанашы битян щямишяйашыл битки – рифащ вя сизя сяадятя чатмагда йардымчы олаъаг биликляр ялдя едилмяси яламятидир.

БЛУЗА (цст кюйняйи) – севэидя мцвяффягиййят вя севинъин хя-бярдарлыьыдыр. Блузанын рянэи, бичими – ону эейяня гаршы сиздя олан щисс вя емосийаларын символик ифадясидир.

БОЧКА (чялляк) – 1.Су иля долу бочка – евдя боллугдур. Бош бочка – хошаэялмязликляря, кюнцл щяйяъанына доьрудур. Гуру-муш, чатламыш бочка – аилядя наразылыглар вя йа ишдя хошаэялмяз-ликлярдир. 2.Бош кичик бочка – алданмыш цмидляря, долу, кичик боч-ка эялирлярин артмасына доьрудур. 3.Кичик гонаглыг мцждясидир.

БОЬАЗ – 1.Хястя, шишмиш боьаз уьурсузлугдур. 2.Яэяр боьа-зыныз кясилмясиня бахмайараг сиз саь галыбсынызса, бу, ишлярин мц-вяффягиййятля баша чатаъаьындан хябяр верир. 3.Юз боьазына бах-маг – ишляринизин вязиййяти йахшылыьа доьру дяйишяъяк. 4.Боьазда аьры щисс етмяк – достунуза гаршы ядалятсиз олдуьунуздан щяйя-ъан кечиряъяксиниз. 5.Юз боьазыны кясмяк – киня вя пахыллыьа бах-майараг, мящкямя давасыны удмаг, мянфяятдир. 6.Достунузун боьазыны кясмяк – ещтийаъы олан йахын адама кюмяк эюстярмяк. 7.Эянъ гызын ачыг боьазыны эюрмяк баш тутмайан никащдыр.

БОЬМАГ – емосийаларын вя ещтирасларын сахланылмасыдыр. Щиссляринизин чох щиссяси мцяййян сяслярля баьлыдыр. Онларын арасын-да эцлцш вя аьлама, ащлар, гязяб, йахуд мящяббят сюзляри, аьры гышгыртысы вар. Беляликля, боьмаг – адятян беля щиссляри боьмаг ки-ми баша дцшцлцр.

БОЛЛУГ – ъаван гадын цчцн яфсаняви боллугда йашамаг –

Page 99: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

98

алданмаьа, касыблыьа вя биабыр олмаьа йозулур. Лакин бир мцд-дят сизин реал щяйатыныз йухуйа бянзяйяъякдир.

БОЛТ – болтлар йолунузда ола биляъяк горхулу манеяляр щаг-гында хябярдарлыгдыр.

БОМБА – эюзлянилмяз ваъиб хябярляр мцждясидир. БОРАН - 1. Борана дцшмяк - цмидляриниз даьылаъаг вя чятин-

лик чякяъяксиниз. Бу йуху габагъадан хябяр верир ки, талейиниздя дяйишикликляр баш веряъяк, иткиляриниз олаъаг. 2. Боран уьултусу вя ятрафда аьаъларын ашмасы – язаблы щясрят кими йозулур. 3. Яэяр боран сизин евинизи учурдурса, сиз юз щяйатынызы дяйишяъяксиниз, башга йеря кючяъяксиниз вя иш йеринизи дяйишяъяксиниз. 4. Бора-нын горхунъ нятиъясини эюрмяк - сизи щеч бир фялакят эюзлямир.

БОРЪ – яэяр сиз боръ пул эютцрмцсцнцзся, бу, иткини вя кю-мяксизлийи эюстярир. Яэяр банкир башга банкдан боръ пул эютцрдц-йцнц эюрцбся, яманятчилярин банкдакы пулларыны тяляб едяъяйиня вя онун мцфлисляшяъяйиня ишарядир. Вахтында йухуда едилян хябярдар-лыг нязяря алынмалыдыр. Киминся сиздян боръ пул алмасы – кюмяйя ещтийаъыныз олаъагса, о кюмяйи алаъагсыныз вя щягиги достларыныз сизя баш чякяъякляр.

БОРЪ ВЕРМЯК – 1.Пулу боръ вермяк – пул щесабларынын юдянилмясиндя чятинликляря ишарядир. 2.Щяр щансы бир яшйаны боръ вермяк – бюйцк цряйиачыглыгла башгаларына йардым етмякля юзц-нцзц тякмилляшдирмя йолундасыныз. 3.Яшйаны боръа вермякдян им-тина етмяк – сиздя юз ишляринизя бюйцк мараг щисси йаранаъаг вя ятрафдакыларын сизя щюрмяти артаъагдыр. 4.Яэяр кимся сизя боръ пул, йахуд яшйа тяклиф едярся, беля йуху мющкям достлуг вяд едир.

БОРУ (мцшащидя цчцн) – Мянфи дяйишикликляря ишарядир. Сын-мыш вя йа йарарсыз щала дцшмцш мцшащидя борусу дцшмянчилик вя йа достлары итирмяк хябярдарлыьы.

БОШАНМА – 1. Мцмкцн ола билян бошанма щаггында хя-бярдарлыгдыр. Аилянизин щяйатыны неъя сакит вя шян етмяк барядя дцшцнцн. Достларынызла мцнасибятляри тянзимляйин. 2. Гызлар цчцн севэилисинин сядагятли олмамасы цзцндян субай галмаг тящлцкяси вар.

БОШГАБ – 1.Игтисадиййата баьлылыьын шящадятидир. 2.Ъаван гадын цчцн: бошгаб йыьыны эюрмяк – онун щямишя гянаятъил, ещти-йатлы олаъаьынын вя юзцня ляйагятли яр тапаъаьынын яламяти. Яэяр о, ярдядирся, ев тясяррцффатынын аьыллы идарясиня эюря яринин мящяббяти

Page 100: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

99

даща да мющкямляняъякдир. 3.Евдя тез-тез гонагларын олаъаьы яламятидир. 4.Мусигили бошгабларын сясини ешитмяк – йахынлыьынызда-кы йашлы адамын хястяляняъяйиня ишаря. Мцяййян мцддят чох кя-дярляняъяксиниз.

БОЙ – юзцнц щцндцрбой эюрмяк – сярфяли ишдя, рягабятдя мц-вяффягиййят; щцндцрбой вя кюк эюрмяк – хястяликдир.

БОЙА – 1. Тязя бойанмыш ев – шяхси планларын щяйата кечмя-синдя уьура ишарядир. 2.Юз палтарында бойа лякяси эюрмяк – баш-галарынын дцшцнцлмямиш щярякятляри иля баьлы олан хошаэялмязликля-ря ишарядир. 3.Ъаван гадын цчцн – шякли бойа иля йазмаг ону баш-гасы иля явяз едяъяк севэилиси тяряфиндян алдадылмаьа йозулур. 4.Рянэлянян палтарлар, парчалар уьура вя йа бядбяхтлийя йозулур. Рянэлярин мянасы: эюй, гырмызы вя гызылы – йахшылыьа, аь вя гара як-синядир.

БОЙУН – 1.Шяряф, щакимиййят, мирас вяд едир. 2.Бойунун гурумасыны щисс етмяк – пул алаъаьыныза ишарядир. 3.Ирин вя йара-ларла зядялянмиш бойун – фаъияли сящвляр вя хястяликляр демякдир. 4.Бойунун йоьунлашдыьыны эюрмяк – шяряфя наил олмаг яламятидир. 5.Киминся сизин бойнунузу сыхдыьыны эюрмяк – кимдянся асылы ола-ъаьыныза ишарядир. Няйинся бойнунузу дишлядийини щисс етмяк – юзцнцзц пис щисс едяъяйинизя вя йахуд ишляриниздя мцвяффягиййят-сизлийя ишарядир. 6.Бойунда ип эюрмяк – сяня уйьун олмайан адамла евлянмяк, етибарсыз щямкарлыг демякдир. 7.Бойунда язил-миш вя йахуд чиркли йахалыг эюрмяк – дящшятли щадисяйя ишарядир. 8.Бойунда аьры щисс етмяк – юлцм горхусуна ишарядир.

БОЙУНБАЬЫ – 1.Хяйанят вя йа хошаэялмяйян щадисяляр щаггында хябярдарлыгдыр. 2.Бойунда гызыл бойунбаьы – эюзлянил-мяз хошбяхтлик, удуш. 3.Ит бойунлуьу – язиййятвериъи асылылыьа иша-рядир. 4.Хцсуси кейфиййятлярин юзцнц эюстярмяси, дуйьуларын варлыьы вя ону баьышлайана мцнасибятдир.

БОЙУНДУРУГ – 1.Йухуда бойундуруг эюрмяк – ирадя-низин яксиня олараг башгаларынын истяк вя адятлярини гябул едяъяк-синиз. 2.Бойундуруьа мал-гара гошмаг – фикир вя мяслящятляринизи сиздян асылы оланлар итаятсиз гябул едяъякдир. 3.Яэяр гоша билмяся-низ бу, бядхяръ достунузун гайьысыны чякмяк кими бир наращатчы-лыьа сябяб олаъагдыр.

БЮЪЯК – 1.Кимяся пул борълусунуз, пулла баьлы анлашылмазлыг олаъаг. 2.Тапынты хябярдарлыьы. 3.Бюъяйи юз цстцнцз-

Page 101: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

100

дя эюрмяк – касыблыг, пис ишляр. Бюъяйи юлдцрмяк – йахшы нишанядир. 4.Учан бюъяйи эюрмяк – кредиторлар сизи изляйяъяк. 5.Бюъяйи тап-даламаг – достунун юлцмц демякдир. 6.Йухуда бюъяк эюрмяк – сиз дарыхдырыъы мцщитя дцшяъяксиниз.

БЮВ – Бцтцн тцклц вя горхулу бюъякляр кими хястялийя йозу-лур. Бювцн дишлямяси, чох горхулу хястялик тящлцкяси щаггында хя-бярдарлыг.

БЮЙЦРТКЯН – 1. Хястялик щаггында хябярдарлыг. Бю-йцрткян йыьмаг – уьурсузлуг демякдир. Бюйцрткян йемяк – пис-лик, шяр демякдир.

БРИЛЙАНТ – 1.Тамащкарлыг, хяйанят, сахта достлуг ишаряси-дир. 2.Щядиййя олараг алмаг – мцдафияйя доьрудур. Эюрмяк, йыь-маг, бахыб ляззят алмаг – сахта сяадят, алданылмыш цмидлярдир. Бармаьа брилйант цзцк тахмаг – гярибя йцксялишя йозулур. 3.Сах-та брилйантлар тахмаг – иткиляр, мящрумиййятлярдир.

БРОНХИТ (хястялик) – бронхитдян язаб чякмяк – гощумлар-дан щансынынса хястялийи. Ниййятлярин щяйата кечмясиндя чятинлик-ляр олаъаьы щагда хябярдарлыгдыр.

БРОШКА (бязякли санъаг) – мцвяффягиййятляр вя гиймятли щя-диййяляр мцждясидир.

БУФЕТ – тясяррцфат цзря гайьыларын чохлуьундан хябяр верир. БУЬДА – 1.Севиндириъи эяляъяк щаггында вядляр. 2.Эениш

буьда тарласы – мараглы ишляр щаггында хябяр. 3.Йетишмиш буьда – сизи тямин олунмуш эяляъяк эюзляйир, мящяббят ися щямишя сизинля олаъагдыр. 4.Бюйцк, тямиз буьда дянялярини дюйцлдцкдян сонра эюрмяк – чичяклянмяйя ишарядир. 5.Йаш буьда – сиз юз варидатыныза олан щцгугларынызы газанмаг цчцн ялиниздян эяляни ет-мядийиниздян марагларыныз зяряр чякир. 6.Буьданы юз ялиниздя овхаламаг вя дадына бахмаг – уьур ялдя етмяк цчцн чох чалыш-малысыныз. 7.Йени, йашыл буьда зямисиндя эязмяк – евдяки эяляъяк хошбяхтликдян, етибарлы достлардан хябяр верир. 8.Буьда зямиси – касыблыгдан сонра боллуг. 9.Ъцъяляря буьда сяпмяк – юз сящвляри-низ нятиъясиндя азадлыгдан мящрум олмагдыр.

БУХАР ГАЗАНЫ – наращатлыьа ишарядир. БУХУР – (дини айынляр заманы йандырылан ятирли гятран)

тцстцлянян бухур – юлцм щадисяси эюзлянилир. БУЛАГ – 1. Йашайыш йери вя щяйат тярзинин дяйишдирилмяси,

чохдан итирилянля эюрцш, севинъ. 2. Отагда ахан шяффаф булаг – чох

Page 102: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

101

мцщцм гонаьын эялиши, йахуд ушаьын доьулмасы. 3. Шад хябярляр. 4. Булаьы кечмяк – цмидсиз мящкямя просесинин удулмасы мцждя-си. 5. Булаьын ортасында дайанмаг – пис сярэцзяштляр. 6. Кичик ба-лыгларла долу булаг – рцсвайчы бир шей алмагдыр.

БУЛКА – 1.Сяадят, боллуг вяд едир. 2.Булка йемяк – наразы-лыгдыр.

БУЛУД – 1.Тцнд, гара, тящдидедиъи булудлар – тящлцкя, мян-фи тясир яламятидир. 2.Эеъя булуд эюрмяк – хошаэялмяз кяшф. 3.Ба-тан эцняшля ишыгланан булудлар – йцнэцл щяйат ишарясидир.

БУЛВАР – булвар бойу эязишмяк – арсыз вахт кечирмяк де-мякдир.

БУРУГ САЧ – арвадынын сачыны бурмаг сойуглуьа ишарядир. Яринин сачыны бурмаг – гясдян алдатмаьа йозулур. Юз сачыны бурмаг – севэи иля баьлы арзулара ишарядир. Киши цчцн аилядя хя-йанят барядя хябярдарлыгдыр. Гадын цчцн аилядя чякишмяйя вя га-рышыглыьа ишарядир. Эянъ вя аиляли олмайанлар цчцн – йахында олан никаща йозулур.

БУРУЛЬАН – ишляриниз цзяриндя бюйцк бир тящлцкя вар. Яэяр ещтийатлы олмасаныз сайсыз фитня – фясадлар нятиъясиндя нцфузунуза зяряр дяйяъякдир. Чятин ямяк, уьурсузлуглар, кядяр вя тяшвиш баря-дя хябярдарлыгдыр.

БУРУН – 1.Ири – щимайядара, вар-дювлятя, балаъа – ядалят-сизлийя, тящлцкяйя ишарядир. 2.Бурнуну итирмяк – бошанмайа, юлц-мя, бурнуну тутмаг – севэидя уьура, шишмиш бурун – вар-дювлятя ишарядир. 3.Юз бурнуну эюздян кечирмяк – ирадяйя вя щяр бир иши ахыра чатдырмаьа ишарядир. 4.Юз бурнуну щяддиндян артыг балаъа эюрмяк – ишдя баш веря биляъяк чятинлик вя мцвяффягиййятсизлийя ишарядир. Юз бурнунда битмиш тцкляри эюрмяк – ирадяниз вя гятий-йятли характеринизя эюря бцтцн имканлара малик олаъагсыныз. 6.Бурундан ган эялмяси – хошаэялмяз щадисяляр вя бядбяхтлик.

БУТУЛКА (шцшя) – 1.Эюзлянилмяз хябяр мцждясидир. 2.Долу – шян ъямиййятя, бош – гям-гцссяйя ишарядир.

БУЙНУЗ – 1. Эюзлянилян хяйанят барядя хябярдарлыгдыр. 2. Юз башында буйнуз эюрмяк – ишдя мцвяффягиййят. 3. Буйнузлу га-дын – гадынын юз яриня ишляриндя эюстяряъяйи аьыллы вя уьурлу кюмяк. 4. Иняк буйнузлары топламаг – бюйцк зящмят вя гянаятъиллийин бящряси олан рифащ. 5. Буйнузу олмаг – щакимиййят, эцъ вя дцш-мян цзяриндя тянтяня яламяти. 6. Юкцз вя йа башга вящши щейван

Page 103: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

102

буйнузу – гязяб, тякяббцр, дикбашлыг, ъяза вя юзбашыналыг яламя-тидир.

БУЗ – 1.Бядбяхтчилик, чятинликляр, дцшмянчилик демякдир. 2.Ит-ки, зяряр демякдир, сизин ишинизя дя мане олмаг истяйирляр. 3.Суйун цстцндя буз – сизин хошбяхтлийинизя мане олмаг истяйирляр. Бузун цстц иля эязмяк – сиз юз щюрмятинизи итиряъяксиниз. 4.Ъаван гадын цчцн бузун цстц иля эязмяк – ону назик юртцк биабырчылыгдан го-руйур. 5.Евлярин дамында буз лцляси – касыбчылыг яламятидир. Саь-ламлыьыныз писляшяъяк. 6.Бузун щазырланмасы – егоизминиз ишляри-низя мане олаъаг. 7.Бузлу суда чиммяк – нядянся щязз алаъагсы-ныз, амма аз чякяъяк. 8.Гышда буз эюрмяк – щеч ня ифадя етмир. 9.Буз эюрмяк – сойуглуг демякдир.

БУЗОВ – 1.Ишлярдя хята олаъаьы яламятидир. 2.Лагейдлик вя тянбяллийинизин нятиъясиндя ишляриниздя гангарачылыг олаъаьы щаг-гында хябярдарлыг. 3.Эянъляр цчцн: отлугда бузов – яйлянъялярля долу шян байрам эцнляри. Юз вар-дювлятини чохалтмаьа ъан атанла-ра бу йуху зящмятляринин эюзял бящрясини эюряъякляриня ишарядир.

БУЗ САЛХЫМЫ – аьаъдакы буз салхымы хош яламятдир. Тез-ликля цзцъц щяйяъан йох олаъаг, уьурсузлуг ися сизи ращат бураха-ъагдыр.

БЦДРЯМЯК – 1.Няйяся дяйяряк бцдрямяк вя йыхылмаг – гайьысызлыьа ишарядир. Юз ишляринизин ющдясиндян эялмяк цчцн мцяййян гядяр сяй етмялисиниз. 2.Киминся бцдряйиб йыхылдыьыны эюрмяк – башгаларынын дцшцнъясиз давранышындан файдаланаъагсы-ныз.

БЦЛБЦЛ – 1.Боръ эютцрдцйцнцз алдамларла хошаэялмяз мц-бащисяйя вя онлар тяряфиндян излянилмянизя ишарядир. 2.Бцлбцлцн няьмяляр охумасы – йахын адамларынызын йахшы эцзяранына, сакит щяйат тярзиня вя ъансаьлыьына ишарядир. Валидейнляр вя севэилиляр цчцн чох йахшы йухудур. 3.Сусмуш бцлбцл – достлар арасында йцн-эцл айрылыьа ишарядир. 4.Бцлбцл гяфясдя – азадлыьын итирилмяси вя узун сцрян хястялийя ишарядир.

БЦЛЛУР – 1.Хошунуза эялян бцллур яшйа – сиз юз иш аляминиз-дя уьур газанмайаъагсыныз вя цряк аьрысы тапа билярсиниз. 2.Эянъ гадын цчцн йемяк отаьында бцллур яшйалар – о юз щяйат йолдашын-дан шцбщяляняъякдир.

БЦЛЮВ ДАШЫ – аьыр тящлцкя вя наращатчылыг яламятидир. Яэяр хаинликлярдян йаха гуртармаг истяйирсинизся юз ишляринизя диггят ет-

Page 104: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

103

мялисиниз. Ола биляр ки, наращат вя чятин сяйащят едясиниз.

Ъ

ЪАДУ – 1. Сещр (ъаду) сюйлямяк - яр-арвад вя йа севэилиляр арасында хошаэялмяз щярякятляря ишарядир. 2. Ъаду сюйляйян сяс ешитмяк - достларынызын гейри-сямимилийинин шащиди олмаг.

ЪАДУЭЯР ГАДЫН – 1. Гадын мякри барядя хябярдарлыг. 2. Ейбяъяр ъадуэяр гадын - бюйцк галмагал. 3. Ъадуэярин тохун-масы - бющтан. 4. Тящлцкя, кядяр вя хястялик барядя хябярдарлыг.

ЪАЩ-ЪЯЛАЛ – 1. Ъащ-ъялал ящатясиндя олмаг - бюйцк сярвят мцждяси. Лакин позьун щяйат тярзинизи вя худпясяндлийинизи ъилов-ламасаныз, сярвятиниз азалаъаг. 2. Касыб гадын цчцн: юзцнц ъащ--ъялал ичиндя эюрмяк - щяйат шяраитинин тезликля дяйишмясидир.

ЪАНАВАР – 1. Йыртыъы, эцълц, хясис вя виъдансыз дцшмян, щямчинин хошаэялмяз щадисяляр, хяйанят вя йалан барядя хябяр-дарлыг. 2. Тяк ъанавар эюрмяк - дцшмян тяряфиндян щцъум; чохлу ъанавар - аилядя ихтилаф. 3. Ъанавар тяряфиндян дишлянилмяк - дцш-мян тяряфиндян сыхышдырылмаг вя пислик. 4. Ъанавары юлдцрмяк - эцълц дцшмян цзяриндя гялябя; ъанавары тутмаг - йолдашларынызла барышаъаьыныза ишарядир; ъанаварларла вурушмаг - дава-далаш вя сюйцш яламятидир. 5. Ъанаварын белиндя отурмаг - щийляэяр, эцълц дцшмян цзяриндя гялябя; ъанавар яти йемяк - дцшмянляри дяф ет-мяк. 6. Ъанавар сцрцсцня дцшмяк - щядя, мяьлубиййятля нятиъяля-няъяк мящкямя иши. 7. Ъанавар овуна чыхмаг - суи-гясдин цстц-нцн ачылмасы. Ъанаварын уламасыны ешитмяк - йохсуллуг, ещтийаъ, мящрумиййятляр. 8. Ъанавар эюрмяк - сизин иш йолдашларыныз ара-сында сирляри вермяйя вя оьурлуг етмяйя гадир олан бир шяхс вар. Ъанаварын уламасыны ешитмяк - кимся эизлинъя сизя пислик етмяк ис-тяйир, лакин сиз бунун цстцнц ачаъагсыныз. 9. Ъанавар сцрцсц иля баьлы демялийик ки, сцрцдяки ъанаварларын сайы эяляъякдя кечирмяли олаъаьыныз бядбяхт иллярин сайына щямишя бярабярдир.

ЪАНЛЫ ЩЕЙКЯЛ (киши модели) – Иътимаи ишляриниз пул кисяни-зи бошалдаъаг, ондан сонра пешманчылыг вя тяня эюзлянилир.

ЪАНЛЫ ЩЕЙКЯЛ (гадын модели) – 1. Ъанлы гадын щейкяли вя йахуд чылпаг фотомодел цмуми ишинизя пул хяръляняъяйиня ишаря едир. 2. Гадынын юзцнц ъанлы щейкял кими эюрмяси мящяббят маъя-расыдыр. Севэилинизин егоистлийи сизя язаб веряъякдир.

Page 105: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

104

ЪАНВЕРМЯ – Хошбяхтлик, саьламлыг вя вар-дювлят мцждяси-дир.

ЪАРЧЫ – 1. Уьур сизи ахтарыр, бцтцн мцбащисяли мясяляляр тез-ликля мцвяффягиййятля низамланаъагдыр. 2. Ъарчынын кядярли олду-ьуну эюрмяк - сизи щцзнлц щадися эюзляйир.

ЪАВАН ГЫЗ (йетишмиш гыз) – 1. Йахшылыьа, вар-дювлятя доьру дяйишикликлярин яламятидир. 2. Рягс едян гыз - мящяббятин эюстяри-ъисидир. 3. Гызы юпмяк - шян сцрпризляр. 4. Ъаван, эюзял гыз - мя-щяббятдя севинъ вя мцвяффягиййят; кифир гыз - хошаэялмязлик, мя-щяббятдя хяйанят вя алданма демякдир. 5. Саьлам вя эюзял гызла-ра бахыб зювг алмаг - аиляви севинъин вя йахшы перспективлярин яла-мятидир. 6. Арыг вя сольун гыз - сизин аиляниздя кимся хястяляняъяк. 7. Киши цчцн йухуда гыз эюрмяк: юзцнц гыз кими эюрмяк - психи позьунлуглар, истедадлы оьлан цчцн бу ъцр йуху театр актйору кар-йерасыны билдирир.

ЪАЗИБЯДАРЛЫГ – 1. Кимяся щейран олмаг – ъялбедиъи маска алтында эизлянян шяря галиб эялмяк. Ъаванлар цчцн беля йу-ху бюйцклярин хошниййятли мяслящятляриня гулаг асмаьа ишарядир. 2. Киминся щейранлыьынын ялейщиня олмаг – щамыны хейирхащлыьынызла, аьлыныз вя билийинизля щейран едяъяксиниз. 3. Башгаларыны щейран ет-мяйя чалышмаг – сиз бялайа дцшя билярсиниз.

ЪЕЩИЗ – 1. Ъещизинин олмадыьыны эюрмяк - щягиги щяйатла эю-рцшяъяксиниз. Бу заман башгаларындан асылылыг щисси дуйаъагсыныз. 2. Ъещиз гябул етмяк - ян бюйцк арзуларынызын чин олмасы.

ЪЕМ – 1. Ъем йемяк – хош сцрпризин вя йа сяйащятин яламяти-дир. 2. Гадын цчцн: ъем щазырламаг – евдя ямин-аманлыьын вя достларын вяфалылыьынын яламятидир.

ЪЯББЯХАНА – щярби ямялиййатлар щагда хябярлярдир. ЪЯЩЯННЯМ – 1.Ъящяннямя дцшмяк – пешманчылыг вя виъ-

дан язабларындан хябяр верир. Ъящяннямдян саь-саламат чыхмаг – нятиъяси йахшы олаъаг бядбяхт щадися демякдир. 2. Юзцнц ъящян-нямдя эюрмяк – сизин ишэцзар вя мяняви нцфузунуза хялял эяти-ряъяк тамащ барядя хябярдарлыгдыр. 3. Бцтцн язаб-язиййятляри вя оду иля ъящянням – ону эюрян цчцн юз пис щярякятляриндян ял чяк-мяк, тювбя едиб црякля Аллаща цз тутманын ишарясидир. 4. Ъящян-нямдян чыхыб эетмяк - дювлятли адама бядбяхтлик вя гцсся, касыба тясялли вя талейиндя йцнэцлляшмянин хябярдарлыьыдыр.

ЪЯНЭАВЯРЛЯР – 1. Сизи ящатя едян адамлар тяряфиндян

Page 106: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

105

сатгынлыг баш веряъяк. 2. Мцдафия вя щимайядарлыьын олаъаьына ишарядир.

ЪЯНЭЯЛЛИК – Щисслярин вя ниййятлярин инстинктив пцскцрмя-синин баш веряъяйи щагда хябярдарлыг; инстинктив щиссляр вя ъящдляр сябябиндян тяшвиш яламятидир.

ЪЯННЯТ – 1. Динъ сющбят демякдир; мющтяшям фираванлыг вя бцтцн аиляниз цчцн сяадят мцждяси. 2. Юзцнц ъяннятдя эюрмяк – чятин мягамда кюмяйинизя чата биляъяк достларынызын олмасы яла-мяти. Беля йуху дянизчилярин, йахуд узун сцрян сяфярлярдя оланла-рын саф арзуларына дястяк олур, аналара эюзял вя сюзябахан ювлад-лар вяд едир. Яэяр хястясинизся, беля йухудан сонра тезликля саьала-ъагсыныз, уьур ися бир о гядяр дя узагда дейил. Севянляр цчцн беля йуху сярвят вя сядагят ъарчысыдыр. 3. Ъяннятдя юзцнц пярт вя чаш-гын эюрмяк - чох шей вяд едян вя етибарлы эюрцнян бир ишдя мяйус олмаг яламяти. 4. Ъяннятя эетмяк – фанатик рийакарлыг нятиъясиндя наращатчылыг вя бядбинлик яламяти. 5. Ъянняти ачыг эюрмяк, лакин ора эирмякдян чякинмяк - виъдан язабы чякмяк яламятидир.

ЪЯНУБ – Йени щяйат щаггында арзуларынызын щяйата ке-чмяйяъяйи барядя хябярдарлыг; сиз мювъуд шяраити дцзэцн гиймят-ляндирмяли вя юзцнцзц щямин мущитя уйьунлашдырмаьа ъящд ет-мямялисиниз, ону башгасына дяйишмямялисиниз.

ЪЯРРАЩИЙЙЯ ЯМЯЛИЙЙАТЫ – Кечмишдя кечирилмиш ъяр-ращи ямялиййатла баьлы хатиря; дахили хястялик щалы, диггятя ещтийаъы олмаг; хястялик габаьы горху, физики хястялик.

ЪЯЗА - сизи ясябиляшдирян вя йериня йетирмядийиниз вязифялярин символик ишарясидир.

ЪЫДЫР – 1. Ъыдырда тамашачы олмаг - эюзлянилмяйян уьурун ялдя олунмасы; ъыдырда иштирак етмяк - ъыдырда газандыьын йерин нюмряси мягсядиня нечя илдян сонра чатаъаьыны эюстярир.

ЪЫЬЫР – 1. Дар, нащамвар ъыьырла, дашлара вя диэяр манеяляря илишяряк эетмяк - мцмкцн олан хошаэялмязлик, уьурсузлуг, чякиш-мяляр вя ясябилик. 2. Ъыьыр тапмаьа чалышмаг - йахын заманларда уьурла гуртараъаьына цмид етдийиниз ишдя уьурсузлуг. 3. От вя эцлляр арасындакы ъыьырла эетмяк - сизин цчцн аьыр олан мящяббят мцнасибятляринин сону.

ЪЫРЪЫРАМА – 1. Ъыръыраманын ъырылдамасы – асылылыьа иша-рядир. 2. Гадын цчцн: ъыръыраманы эюрмяк вя йа ешитмяк - дейин-эян ярдян вя йа севэилидян хябяр верир.

Page 107: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

106

ЪЫРМАГЛАШМАГ – мцкафат алмаьа йозулур. ЪЫРТДАН – Хош хариъи эюрцнцшц олан ъыртдан эюрмяк - га-

билиййятляринизи даим инкишаф етдиряъяйиниз бир щяйатыныз олаъаг; узун мцддятли физики вя ягли саьламлыг вяд едир, одур ки, сиз щяля чох сярфяли ишлярдя иштирак едя биляъяксиниз. Яэяр достларыныз ъырт-данлара чеврилибся, онларын талейи йахшы олмайаъаг. Аъыглы ъыртдан-лар – бядбяхтликдир.

ЪЫЗЫГ – юлчц ъызыьы – чохлу гайьы вя наращатчылыг демякдир. ЪИЛОВ – 1. Уьур вя хошбяхтлийя апаран йолда щяр ъцр манея-

лярин дяф едиляъяйиня ишарядир. 2. Гырылмыш ъилов – мяъбуриййят гар-шысында дцшмянляря эцзяштя эетмякдир.

ЪИН – 1. Пис танышлыг, няфс, пахыллыг ишарясидир. 2. Яэяр ъин йа-тана мцраъият едир, ону горхудур вя йа инъидирся, бу, ишдя ъяза алаъаьынызы вяд едир. 3. Йухуда ъиня галиб эялмяк – шяряф, хястяляр цчцн – юлцм. 4. Юзцнля ъини бир йердя эюрмяк – эюзлянилмяз уьур ялдя етмяйя йозулур.

ЪИНАЙЯТКАР – гадын цчцн - шцбщяли ялагяйя ишарядир. ЪИВЯ – 1. Щяйатынызда пис дяйишикликляр. 2. Гадын цчцн: ъивя

иля зящярлянмядян язиййят чякмяк – тяк галаъаьына вя аилясиндян айры дцшяъяйиня ишарядир.

ЪОЬРАФИ ХЯРИТЯ – башга юлкяляря уьурлу сяйащят, ма-раглы эюрцшляр вя танышлыглар вяд едир.

ЪОРАБ – 1. Хошаэялмязлик, саваш вя хястялик щаггында хя-бярдарлыг. 2. Чораб эюрмяк - йцнэцл тябиятли достларын ящатясиндя олмаг, йолуну азмыш танышларын арасында олмаг. 3. Эянъ гызын ъо-рабынын йыртылмасы – ону яхзагсызлыгда эцнащландыраъаглар. 4. Эянъ гадынын зяриф ъораб эеймяси - ону эюстярир ки, реал щяйат-да о, киши диггятиня гаршы биэаня дейилдир вя о юзцнц ещтийатлы апармалыдыр. 5. Аь ъораб эеймяк - хястяликдян горунмаг; гырмы-зы ъораб - севэилинля чыльын мцбащися; аь – чох йахшы хябярляр; гара - матям; кирлянмиш – йохсуллуг. 6. Ъораб сойунмаг - гямэинлик вя йохсуллуг; айагда ъырыг ъораб - бядбяхтлийи вя щятта йахынларда киминся юляъяйини билдирир.

ЪЦЪЯ – 1. Аь ъцъялярля ящатя олунмуш тойуг - касыблыг. 2. Анасындан айрылмыш ъцъя-гайьы вя зящмят барядя хябярдарлыгдыр, щансы ки, бязян хейир эятиряъяк. 3. Балаъа, индиъя йумуртадан чых-мыш ъцъяляр - мцвяффягиййятли башланьыъ; онлары йемяк – его-истлик сизин тямиз адыныза хялял эятиряъяк. 4. Бцтцн аиля цзвляринизя кеф

Page 108: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

107

вяд едир. 5. Севинъ, эялир, дювлят вяд едир. 6. Сизя гаршы щазырланан пис ниййятлярдян хябяр верир.

ЪЦЛЛЦТ - узаг йерлярдян мяктуб алынмасынын мцждясидир.

Ч

ЧАДЫР - ишдя вязифяйя доьру йцксялмякдир. Хошаэялмяз кол-

лектив иля сяйащят. Ъырылмыш чадыр – наращатчылыьын яламятидир. ЧАЬЫРЫШ - 1. Дуеля чаьырыш - хошаэялмяз щадисялярля гаршыла-

шаъаьыныз барядя хябярдарлыгдыр. Онлар сизи йа цзр истямяйя, йа да достунузу итирмяйя мяъбур едяъякдир. 2. Щяр щансы чаьырышы гябул етмяк – киминся намусуну горуйаркян шярля тоггушаъаьыныз ба-рядя хябярдарлыг. 3. Дуеля чаьырыш алмаг – цряк ачмайан визит; ча-ьырыш эюндярмяк – мящкямяйя чаьырыш, мящкямя просеси.

ЧАХМАГ ДАШЫ - нцфузлу адамлар цчцн нащаг чалышмаьа, бош йеря язиййят чякмяйя йозулур.

ЧАМАДАН - 1. Йыьылмыш - йола дцшяъяксиниз. 2. Щазырламаг - тезликля хоша эялян сяфяря чыхаъагсыныз. 3. Чамаданын ичиндякиляр дармадаьындырса - сизи мцвяффягиййятсизлик, дава-далаш, вахтындан яввял битян сяфяр эюзляйир. 4. Бош чамадан - севэидя вя никащда цмидсизлик. 5. Ев сащибясиня - онун кирайянишини ев пулуну юдямя-дян эедяъяйини билдирир. 6. Тяърцбяли адам цчцн - чамаданда сяли-гясизлик мцвяффягиййят демякдир. 7. Чамадана яшйаларыныз сыьма-дыьы цчцн ясябиляшмисинизся - сизи иш йериниздя иря-лиляйиш эюзляйир. 8. Гыз цчцн юз чамаданыны ача билмямяк - варлы адамын гялбиня йол тапа билмямяк демякдир. 9. Чамаданы баьлайа билмямяк - арзу-ладыьыныз сяфяр цмидсизликля нятиъяляняъякдир.

ЧАНТА - Йахынларыныздан биринин едяъяйи щярякят сизи щиддят-ляндиряъяк.

ЧАПАГ (балыг) - аьыр вя узун сцрян хястялик яламятидир. ЧАРДАГ – 1.Йени мяшьулиййят. 2.Зянэинлийи вя йа иш йерини

итирмяк демякдир, касыблыг яламятидир. 3.Чардагда йатмаг - ясл мяшьулиййятиндян зювг алмайаъаг. Чардаьа чыхмаг - сиз щяйати проблемляря нязяр салаъагсыныз, башгаларына иш эюрмяйя имкан ве-ряъяксиниз. Касыб цчцн чардаьа чыхмаг - йарарлы шяраитдян сюз ачыр. Гадын цчцн чардагда олмаг - чятин вязиййятдян хябярдар едир.

ЧАРЫГ - касыбчылыг, имкансызлыг нишанясидир.

Page 109: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

108

ЧАРМЫХ - Аъы тяяссцф, тялаш вя юз гцввянизя инамсызлыг дюв-рцнц йашадыьыныза, лакин тезликля бунларын ющдясиндян эяляъяйинизя ишарядир.

ЧАРПАЙЫ - 1. Чарпайыда узанмаг - уьура ишарядир. 2. Бош чарпайы - таныш адамын юлцмцня йозулур; юз чарпайыныз - шяхси щя-йатынызда проблемляр олаъаьына ишарядир; гярибя чарпайы - ишдя эюз-лямядийиниз дюнцшляря ишарядир. 3. Чарпайыда узанмаг - хястялийя, бядбяхтлийя ишарядир; достунла вя йа юз ъинсиндян олан бир адамла узанмаг - аьылсызлыг цзцндян иткийя ишарядир; таныш олмайан якс ъинсля узанмаг - хош хябярлярин яламятидир. 4. Йатаьы ачмаг - мц-бащисяйя олан щявяся ишарядир (гадын цчцн); йашайыш йерини дяйиш-мяйя ишарядир (киши цчцн). 5. Чох гяшянэ, ятирли йатаг отаьы - шцбщя-ли ялагяляря ишарядир; ачыг йатаьа бахмаг - ола биляъяк мцбащисяля-ря, ифша едилмяйя ишарядир. 6. Мяляфядя лякя - тящлцкя; шяхси щяйатла ялагядар мящкямя просесиндя янэяля хябярдарлыгдыр. 7. Евдян кя-нарда чарпайыда йатмаг - ялверишли ишя, хош щадисяйя йозулур. 8. Аиля вязиййятинин аьырлашмасынын шащиди олмаг. 9. Символик мя-насы йахын мцнасибятляря, интим мцнасибятляря, истиращятя, мювъуд дцнйадан узаг дцшмяйя, юзцня гапанмаьа йозулур; пассивлийя, йорьунлуьа, тянщалыьа ишарядир. Щярдян чарпайыда йуху эялмяйян-дя дярк олунмамыш фикирлярин сизя ращатлыг вермядийиня, язаб-язий-йятя ишарядир. 10. Хястялик вя бядбяхт щадися барядя хябярдарлыг-дыр. Чарпайы йанында дурмаг - бюйцк бядбяхтлийя ишарядир, щям дя бу тякъя сизя аид олмайаъаг. 11. Чарпайы эюрмяк - йола ишаря-дир; чарпайыда узанмаг - дящшятли тящлцкяйя ишарядир. 12. Сялигяли йыьылмыш чарпайы - тойа ишарядир.

ЧАРПЫШМА - чох хейирли йени иш вяд олунур. ЧАТЫШМАЗЛЫГ - щансыса хястяликдян саьалмаьа ишарядир. ЧАЙ - 1. Чайда цзмяк - эялир мцждяси. 2. Чай кянарында ол-

маг - узаг сяфяр мцждясидир. 3. Чайы пийада кечмяк, суда эязмяк - манеяляр, тяхиря салынмалар барядя хябярдарлыг. 4. Гадынлар цчцн: чайа атылмаг - йени щиссляр, аилядя барышыьа цмид мцждяси. 5. Сащиля чыхмаьа имкан вермяйян эцълц ахын - ишлярдя йубанма, тящлцкя вя манеяляр; узун сцрян саьалма. 6. Сакит ахан чай - иш-лярдя уьур, динълик; ити ахан вя сяс-кцйлц чай - гайьылар вя уьур-сузлуглар. 7. Дцшмяня цстцн эяляъяйинизин мцждяси. 8. Чайын сакит сятщи - эерчякликдя сизи йцксяк щязз вя севинъ, тямин олунмуш вя фираван щяйат эюзлядийиня ишаря. 9. Буланыг вя тялатцмлц чай - де-

Page 110: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

109

ди-году вя мцбащисяляр. 10. Ашыб-дашан вя йолу кясян чай - ишдя гангарачылыглар, щямчинин дикбаш щярякят цзцндян адыныза лякя эяля билмяси тящлцкяси. 12. Гурумуш чай - гям-гцсся. 13. Чайа йы-хылмаг - мцфлис олмаг тящлцкясиня ишаря. 14. Ити ахан чайда цзмяк - киминся хидмятлярини унутмаг, нанкорлуг барядя хябярдарлыг. 15. Чай кандарларындан кечиб эетмяк - боръа етинасызлыг цзцндян дящшятли иткийя мяруз галмаг яламяти. 16. Ити ахан вя эениш чай - тящлцкя вя юлцм ишаряси; сакит вя динъ чай - мцсбят яламят, хцсусян дя щакимляр, мящкямя просеси иштиракчылары вя сяййащлар цчцн. 17. Отаьыныза ахан тямиз чай - адлы-санлы вя хейирхащ шяхсин эялиши мцждяси; отаьыныза ахан вя мебели корлайан буланыг чай - дцш-мянляр тяряфиндян сыхышдырылма вя зора мяруз галма; отагдан чы-хан чай - шяряфсизлик, хястялик, бязян ися юлцм тящлцкяси. 18. Чайын цстц иля гуруда олдуьу кими эязмяк - йцксялиш; гурумуш чай (бу-лаг, чешмя) - мцфлисляшмя.

ЧАЙ (ички) - 1. Чай ичмяк - севинъ, яминаманлыг вя аиля хош-бяхтлийи. 2. Чай истямяк - чаьырылмамыш гонаьын эялмяси. 3. Чай дямлямяк - хошаэялмяз щалын ахыра чатмасы, щансы ки, йахын вахтда елядийинизя пешман олаъагсыныз. 4. Достларынла чай ичмяк - йени щиссляр. Инсанлара кюмяк етмяк сизя севинъ эятиряъяк. 5. Дям галыьы - ишдя мцвяффягиййятсизлик, накам мящяббят яламятидир. 6. Тясадцфян чайын даьылмасы - аиля анлашылмазлыьы, дава-далаш. 7. Ча-йын бош гутусу - сизин ятрафынызда тезликля сюз-сющбятин, гейбятин эедяъяйиня ишарядир. 8. Ичилмиш чай - пис ящвал-рущиййядир.

ЧАЙДАН - 1. Щялл олунмамыш иш проблемлярини хатырладыр. 2. Гадын цчцн – чайдандан су тюкмяк - она тезликля кимся фикир веряъяк. 3. Гайнайан чайдан - сизин щяйатынызда кяскин дяйишик-ликляри вя дцшмянляринизин сакитляшяъяйини билдирир. 4. Сыныг чайдан - мцвяффягиййятя апаран йолда сизи уьурсузлуг эюзляйир. 5. Эянъ гыз цчцн: чайы тцнд рянэли чайдандан сцзмяк - севэидя цмидсизлик яла-мятидир. 6. Ачыг рянэли - имканлы щяйат йолдашынын евиндя мцстягил-лик демякдир.

ЧАЙ ДАШЫ (гянбяр) - Хейирхащ вя хошаэялян ятраф вяд е-дир; йарылмыш - достларын итирилмясиня доьрудур.

ЧАЙЫН ДАЙАЗ ЙЕРИ - 1. Чайын дайаз йериндян кечмяк - ютяри, лакин зяриф севинъ хябярдарлыьыдыр. 2. Чиркли, буланыг чайы кеч-мяк - хястяликдир. 3. Тямиз су иля йерийян ушаглар - уьура доьру-дур. Тямиз, кюпцклянян су иля йерийян гадын - ян язиз арзуларын йе-

Page 111: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

110

риня йетмясиня доьрудур. 4. Хошаэялмяз щадися щагда хябярдар-лыгдыр. 5. Манея вя хошаэялмязликлярдир.

ЧЯКИЪ - 1. Чятинликляря синя эярмянин символудур; артыг баш тутаъаьына инанмадыьыныз ишлярин дя ющдясиндян эяляряк юз щяйаты-нызы гурмалы олдуьунуза ишарядир. 2. Зящмятинизин чичяклянмясиня ишарядир. 3. Юзцнц ауксионда эюрмяк вя щяр заман диггятини аук-сиончунун чякиъиндя сахламаг - чийнинизя тезликля йахшы гайьыларын аьырлыьы дцшяъяк. 4. Ялиня чякиъ алмаг - йахынларыныза мцнасибятдя зящлятюкянликдян ещтийат етмялисиниз. 5. Йухуда чякиъля бир йери дюйяълямяк, мисмарламаг - кечиъи бир сыхынтыйа вя гязайа йозу-лур; узагдан чякиъ сяси ешитмяк - эюзлямядийиниз бир йеря дявят олунаъаьыныза ишарядир.

ЧЯКМЯ - 1. Юз чякмялярини юзэядя эюрмяк - севянляр цчцн пис йухудур. Чох ещтимал ки, рягибиниз севдийиниз гадынын гялбин-дян сизи сыхышдырыб чыхара биляъяк. 2. Тязя чякмя эеймяк - ишлярдя бюйцк уьура йозулур; кишиляр цчцн - ямяк щаггынын артырылмасыдыр; кющня чякмя эюрмяк - мцвяффягиййятя йолунузда тяляляря гаршы хябярдарлыгдыр.

ЧЯКМЯ (УЗУНБОЬАЗ) – 1. Ишлярдя бюйцк мцвяффягиййят. 2. Чякмяляри чыхармаг вя чарыг эеймяк - вязиййятин пис тяряфя дя-йишмяси. 3. Чякмяляри ъырмаг - ян йахшы эяляъяйин яламяти. 4. Тязя чякмяляр эеймяк - кющня танышлыьы тязялямякдир.

ЧЯКМЯЧИ - 1. Вязиййятин мцвяффягиййятинизя мане олаъаьы-на ишарядир. 2. Ишляйян чякмячи - эюзлянилмяйян сяйащятин яламяти. 3. Гадын цчцн: юз ярини вя йа севдийи адамы чякмячи кими эюрмяк - бцтцн арзуларын щяйата кечяъяйини билдирир. 4. Чякмячи иля сющбят етмяк - шян иш, шящяр ятрафына эязинтидир.

ЧЯКМЯК (тярязидя) - 1. Юзцнц чякдирмяк - щяйатынызда еля бир мярщяля башлайыр ки, даим бяхтиниз эятиряъяк. Бундан башга йухуну беля дя йозмаг олар ки, ядалят щисси сизин хасиййятинизи йумшалдаъаг. 2. Кими ися тярязидя чякмяк - инсанлары юз ирадясиня табе етдирмяк габилиййятиня ишарядир. 3. Гыз цчцн: оьланын ону тя-рязидя чякдийини эюрмяк - оьлан истянилян вахт онун бцтцн арзула-рыны йериня йетирмяйя щазырдыр.

ЧЯЛЯНЭ − 1. Шющрят, ишлярдя мцвяффягиййят вя мянсяб вяд едир. 2. Юзцнц тябии эцллярдян щюрцлмцш чялянэдя эюрмяк - варлана билярсиниз. Солмуш чялянэ - хястялик, йахуд итирилмиш мя-щяббят. 3. Эялин цчцн: чялянэ эюрмяк - чятин мясяля ян мцнасиб

Page 112: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

111

шякилдя щялл олунаъаг. 4. Сары бянювшялярдян щюрцлмцш яклил - хяс-тялик вя бюйцк бядбяхтлик. 5. Палма вя йа мярсим йарпагларындан щюрцлмцш чялянэ - субай киши вя гадынлара никащ, евли кишиляря вя ярли гадынлара ися саьлам ювладлар вяд едир; палмадан щюрцлмцш чялянэ - оьлан, мярсин йарпагларындан щюрцлмцш чялянэ - гыз до-ьулаъаьындан хябяр верир. 6. Дяфнядян вя палыд йарпагларындан чялянэ - мянсяб вя щюрмятин яламятидир. 7. Гызыл чялянэ - субай ки-ши вя гадынлара никащ, аилясиз шяхсляря ися юлцм. 8. Эцмцш чялянэ щеч кяся хош вядляр вермир; щямишя хястяляря юлцмдян, саьлам оланлара ися хястялик вя эюз йашларындан хябяр верир. 9. Дямир вя йа полад чялянэ - язиййятя, зящмят вя гайьыйа ишаря едир. 10. Сармашыг чялянэи - йени танышлыг вя достлуьун нишанясидир, щямряй-лик, барышыг вя гаршылыглы ряьбят яламятидир. 11. Мейня йарпагларын-дан щюрцлмцш чялянэ - шяраб алвери иля мяшьул оланлара юз маллары-ны сярфяли гиймятя сатачагларыны, мянфяят эютцряъяклярини, бир сюзля, йахшы шейляр вяд едир. Галан шяхсляря ися бу йуху хейир хябяр вер-мир, яййашлыгдан хястялик тапаъаьына, щяр ъцр бядбяхтлийя ишаря едир. 12. Йазы каьызындан чялянэ - дава вя хябярчилик; сцни эцлляр-дян, фолгадан (зярвярягдян), эцлябятиндян вя с.-дян чялянэ - йа-лан, наразылыг, йаланчы достлар. 13. Чялянэи итирмяк - пис йола дцш-мякдир.

ЧЯЛЛЯК - 1. Чиркли су вя йа зибилля долу чялляк - ялаъы олма-йан хястялийя ишарядир. 2. Су иля долу чялляк - уьура, газанълы ишя вя эялиря йозулур. Бош чялляк - зийанлы ишя ишарядир.

ЧЯМЯН (чямянлик) - 1. Чямянин цстц иля гачмаг - арсыз сющ-бятляря ишарядир, дилинизи сахламаг мяслящятдир. 2. Солмуш чямян - яхлагсыз инсанла ялагядян хябяр верир. 3. Йашыл чямян - дяйишмяз вя сынанмыш достлуьун яламятидир. 4. Шещдян нямлянмиш чямян - эизли йаранан мящяббят эюз йашларындан хябяр верир. 5. Чямяндя эязмяк - щансыса ишинизя манечилик. 6. Сиз тезликля гощумларынызла бирляшяъяксиниз. 7. Йашыл вя тямтяраглы чямян - ишиниздя уьур вя вар-дювлят; эцняш йандырмыш чямян - касыбчылыг вя аьыр хястялик яламятидир.

ЧЯНЯ - 1. Салынма дишляр - ямлак сащиби олмаг; зядялянмиш дишляр - ямлак итирмяк. 2. Аьыр ейбяъяр дишляр - достлар арасында мцнасибятляр, наразылыг. 3. Юзцнц вящши щейванын ъящянэиндя эюр-мяк - дцшмянляриниз сизин ишляринизя вя хошбяхтлийинизя зяряр эятиря-ъякляр. 4. Дишлярин аьрыдыьыны щисс етмяк - щаванызы дяйишмяк цчцн

Page 113: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

112

сиз башга йеря кючяъяксиниз. 5. Аьызын ачылмамасы - киминся хаин-лийиндян язаб чякмяк; гадын цчцн - достлар тяряфиндян инъиклик.

ЧЯНЭЯЛ - 1. Мющкям дайаг, щимайячилик вя ишлярдя мцвяф-фягиййят вяд едир. 2. Киминся тор, тяля гурдуьу барядя хябярдар-лыг. Севянляр цчцн бу йуху айрылыьа ишарядир. 3. Гятл нишанясидир.

ЧЯРЧИ - ялверишсиз алгы. ЧЯРЧИВЯ (щашийя) - 1. Ишляриниздя чятинликляр, манеяляр щаг-

гында хябярдарлыг. 2. Ичиндя шякил олмайан чярчивя - эюзял, лакин лагейд арвадыныз олаъаьы барядя хябярдарлыг.

ЧЯРПЯЛЯНЭ - 1. Бюйцк вар-дювлятя сащиб олмаг шансы, йа-худ бизнесдя уьур. 2. Йеря дцшян чярпялянэ - цмидлярин пуч олма-сы вя уьурсузлуг. 3. Чярпялянэин неъя щазырландыьыны эюрмяк - вя-саитиниз аз олдуьу щалда ишляри эенишляндиряряк севдийинизин цряйини фятщ етмяк цчцн эюздян пярдя асмаг ъящди. 4. Чярпялянэ учурдан ушаглары эюрмяк - хош мяшьулиййятляр; чярпялянэин эетдикъя йцк-сялдийини эюрмяк - бюйцк цмидляринизин боша чыхаъаьына ишарядир.

ЧЯЙИРТКЯ - 1. Сизинля ишэцзар ямякдашларыныз арасында зид-диййятляр. 2. Гадын цчцн: наняъиб адама баьлылыьы уъбатындан на-ращатчылыг кечиряъяйиня ишарядир. 3. Тезликля зящлятюкян таны-шларын эяляъяйиня ишарядир.

ЧЫЬЫРТЫ - 1. Аьрыдан чыьырмаг - бюйцк гайьылара ишарядир. Ещтийатлы вя сойугганлы олмаг лазымдыр. 2. Чыьыран адам - шцбщяли щязздир, щансы ки, тезликля сизи мювъуд вязиййятин тясири алтына сала-ъаг, ишэцзар вя шяхси щяйатыныза тясир едяъяк. 3. Тяяъъцблц чыьырты - хейирли яламятдир; сиз эюзлянилмяйян кюмяйи алаъагсыныз. 4. Кю-мяйя чаьырмаг - хястялийя ишарядир. 5. Вящши щейванларын баьыр-тысы - тясадцфи ъидди бядбяхт щадисяйя ишарядир.

ЧЫЛПАГЛЫГ - 1. Чылпаг олмаг - хястялик, бядбяхтлик, хоша-эялмяз щадисяляр; киши чылпаглыьы горху (гадын цчцн); гадын чылпаг-лыьы хясятяликляря ишарядир. 2. Юзцнц чылпаг эюрмяк - аилядя сюз-сющ-бят, ишлярин дцз эятирмямясидир. 3. Кими ися чылпаг эюрмяк - юз саьламлыьыныза фикир вермялисиниз, юз бош вахтынызы файдалы кечирин, эюзцэютцрмяйянляр сизи йолдан чыхара билярляр. 4. Юз чылпаглыьыны гяфилдян эюрмяк вя ону юртмяйя чалышмаг - бюйцк севэи истядийи-низя ишарядир, сизин хошниййятли щиссляриниз эизли истякляринизля гаршы--гаршыйа эяляъяк. 5. Эянъ гадын цчцн: юз чылпаг бядяниндян зювг алмаг - кишиляр тяряфиндян мцвяффягиййят газанмаьа ишарядир, ла-кин о онлары ялиндя чох сахлайа билмяйяъяк, чцнки онларын щюрмя-

Page 114: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

113

тиндян мящрум олаъаг. Ейбяъяр бядяниндян дящшятя эялмяк, онун ады сяс-кцйлц деди-году иля лякяляняъяк. Юзцнц чай вя йа щовузун тямиз суйунда чылпаг эюрмяк – сизи эизли мящяббятин ляз-зяти эюзляйир, лакин тале сиздян ъазибядарлыьынызын итирилмяси иля няти-ъялянян хястяликля интигам алаъаг. Тямиз суда чимян лцт кишиляри эюрмяк - гадына чохлу пярястишкар вяд едир, яэяр су чирклидирся, щансыса гысганъ пярястишкары онун щаггында деди-году йаймагла мяшьул олаъаг. 6. Эюрцнян маска дцшяъяк вя мащиййяти олдуьу кими цзя чыхараъаг. Юз чылпаьлыьына эюря наращатчылыг - ятрафдакы-ларын сизин ясл сифятинизи эюрмясиня, юз сексуал истякляринизя эюря эц-нащ щиссиня ишарядир.

ЧЫНГЫЛ - сямярясиз ишдян хябяр верир. ЧЫРАГБАНЛЫГ - 1. Парлаг ишыгландырылмыш бина - тянтяняли

мярасимдя иштирака, шянлик, севинъ долу сяйащятя йозулур. 2. Бцтцн шящяри чырагбан эюрмяк - ад эцнцня дявят олунмаг. 3. Кцлякли вя йаьышлы щавада чырагбанлыг - гайьылы олмаьа ишарядир.

ЧЫРПЫ - 1. Боллуг вя вар-дювлят ялдя етмякдир. 2. Чырпыдан гаты тцстцнцн галхмасыны эюрмяк - сизи истямяйянляр тяряфиндян зя-ряр чякяъяксиниз. 3.Йанан чырпынын цстцня айаг басмаг хябярдар-лыг едир ки, достларыныз аьылсыз щярякятляри иля сизя пислик едя билярляр. Буна бахмайараг, ишляриниздя гейри-ади мцвяффягиййят олаъаьына ишарядир. 4. Сизи йандырмаг мягсяди иля диряйин йанында йыьылмыш чырпыны эюрмяк - бюйцк итки яламятидир. Яэяр гятлдян хилас олсаныз онда сизи узун вя тяминатлы щяйат эюзляйир. 5. Чырпынын цстц иля эяз-мяк - ишлярин дяйишяъяйини дейир. 6. Чырпыны йанан вязиййятдя эюр-мяк - сакитлик вя хошбяхтликдир.

ЧИБАН - 1. Бюйцк ички мяълисиня ишарядир. 2. Ачыг, ичиндян ган ахан чибан - йахын эяляъякдя хошаэялмяз щадисяляря, достлар-дан биринин хяйанятиня ишарядир. 3. Алында чибан - эюзлянилмяз эя-лирляря йозулур. 4. Язиййят вя гямэинлийя ишарядир. 5. Голда вя дир-сякдя чибан вахтын вя мцлкцн иткисиня. 6. Кцрякдя чибан - эюзц эютцрмяйянляр цзяриндя тянтяняйя, еляъя дя онлара гаршы цмуми нифрятя ишарядир.

ЧИЧЯКЛЯНМЯ - ишляриниздя мцвяффягиййят демякдир. ЧИЛИНЭЯР – Мянзилинизин килидини ачмаг цчцн чилинэяр ча-

ьырмаг - севэилиниздян ясасы олан шцбщяляр, мящяббятдя хяйанят. ЧИЛЛЯР – 1. Гадын цчцн: йухуда чил эюрмяк - гангаралдан

щадисяляр онун хошбяхтлийиня кюлэя салаъаг. 2. Узун мцддят чилля-

Page 115: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

114

ри нязярдян кечирмяк - севдийин шяхси итирмяк. 3. Юз цзцндя чиллярин олдуьуну эюрмяк - яслиндя чили олмайан адам цчцн хошбяхтлик вя хейир, сифяти чилли шяхс цчцн ися эюз йашлары вя йени гайьылар вяд едир.

ЧИММЯ - 1. Эюзлямядийиниз бир щадисяйя ишарядир. 2. Тямиз суда - саьламлыьа вя уьура; чиркли суда - хястялийя вя уьурсузлуьа; гощумларыныздан вя йа достларыныздан биринин юлцмцня ишарядир. 3. Буланыг суда - тящлцкяли танышлыьын кядярли сонлуьуна ишарядир. Тя-миз вя шяффаф суда чиммя - иттищам гярарыны елан етмяйя щазыр ол-дуглары анда, бяраят алмаьа ишарядир.

ЧИНИ ГАБ - 1. Ниййятляринизин уьурлу олмасына ишаря. 2. Сынмыш чини габ - йанлыш фикирляринизин ирадяниздян асылы олмайа-раг едяъяйиниз ъидди хяталара сябяб олаъаьына ишаря. 3. Гадын цчцн: чини габ цзяриндя шякил чякмяк, йахуд ондан олан мяму-латлары дцзмяк - евдя ращатлыг вя гаршылыглы мещрибанчылыг. 4. Эюз-лянилмяз йердян зянэин мирас.

ЧОБАНЙАСТЫЬЫ - Гадынларда - хястялик, кишилярдя - дилхор-луг вя наразылыг яламятидир.

ЧОВДАР – 1. Боллуг мцждяси. 2. Гаршыдан эялян уьур, хейир яламяти. 3. Човдар гящвяси щазырламаг - реаллыгда ишляри сойугган-лы вя тямкинли апараъаьыныза, бцтцн ишляриниздя дцшцнцлмцш щя-рякят едяъяйинизя ишаря. 4. Човдар тарласында отлайан сцрц - мц-вяффягиййят. 5. Йашыл човдар (йетишмямиш) - цмидляр; йетишмиш чов-дар - динълик, саьламлыг. 6. Човдар битмиш зями - фираванлыг мцждя-си. 7. Човдар чюряйи йемяк - мющкям вя няъиб характеря малик ол-магла йанашы, касыбчылыгдыр.

ЧОВДАР ЧЮРЯЙИ - гялябя, уьур вя эялир мцждясидир. ЧЮКЯ АЬАЪЫ - 1. Саьламлыг вя узун юмцр демякдир.

2. Чюкя аьаъынын ийини щисс етмяк - кимяся вурулаъагсыныз. 3. Ишэц-зар адамлар цчцн: партнйорларыныз сизи алдадаъаг. Ишинизи йохла-малысыныз. 4. Хястяляр цчцн: чюкя чайы ичмяк - тез саьалаъагсыныз. 5. Йалан шайия демякдир.

ЧЮЛ – 1. Ирялийя доьру йцнэцл, яла, азад щярякятинизин яламя-ти. 2. Тяпяли, отлу вя эцллц чюл - севинъ эятирян тясадцфляр. 3. Чылпаг чюл - иткиляр, тяклик. 4. Чюлдя азмаг - бядбяхтлик вя гям--гцссядир.

ЧЮМЧЯ - ябяс йеря пул хярълямяк, ифрат вар-дювлятдир. ЧЮМЧЯГУЙРУГЛАР - Шцбщяли сювдяляр нятиъясиндя иш са-

щясиндя ъидди наращатчылыглар барядя хябярдарлыг. Гыз цчцн - варлы,

Page 116: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

115

лакин мянявиййатсыз бир шяхсля ялагядян хябяр верир. ЧЮРЯК - 1. Чюрякчини эюрмяк - ярзагларын гиймятинин

галхмасы. 2. Чюряйи чюрякханада эюрмяк - бядбяхтчиликдя тяскин-лик. 3. Чюряйин ийини щисс елямяк - чох севиняъяксиниз. 4. Исти чюряйи йемяк - арзуйа чатмаг демякдир. 5. Гызармыш чюряйи эюрмяк - бядбяхтликдя рущун шянлийи вя мющкямлийи демякдир. 6. Гадын цчцн: чюряйи йемяк - кядярлянмякдир. 7. Чюряйи киминляся бюлцш-дцрмяк − эяляъякдя бцтцн ещтийаъларыныз юдяняъяк. 8. Чохлу гу-румуш вя кифлянмиш чюряк - язиййят вя ещтийаъ яламятидир. Сизин щя-йатынызда гара золаьын эюрцнмяси. 9. Тязя чюряйи эюрмяк вя ону эютцрмяк - йахшы яламятдир. 10. Гара чюряйи йемяк - бярякятли ев-дян хябяр верир. 11. Чюряк гырыьыны ялдя сахламаг - эяляъякдя баш веряъяк бядбяхтлийин гаршысыны алмаьа ишарядир. 12. Чюряйин бол-луьу - чюллцкдя мцвяффягиййят вя вар-дювлятя ишарядир. 13. Аь вя тязя буьда чюряйи - шадлыг вя саьламлыг яламятидир; гара йахуд човдар чюряйи - аьыр ямяк вя касыбчылыг яламятидир. 14. Чюряк алмаг - гяфилдян шяря дцшмяк яламятидир. 15. Чюряйи алмаг – бол-луг вя хошбяхтлик яламятидир; чюряйи сатмаг – евдя фираванлыг де-мякдир.

ЧЮРЯК ГЫЗАРТМАСЫ - Сиз бцтцн диггят вя фикринизи щийля-эяр бир гадына йюнялтдийиниздян ишляриниз долашыьа дцшяъяк.

ЧУБУГ - баш веряъяк щадисяляр сизи кядярляндирмяйяъяк, ла-кин уьурсузлуьа ещтимал вар.

ЧУЬУНДУР - 1. Чуьундурун эюзял йарпаглы битмяси - мящ-сулдарлыг вя сцлщ олаъаьына ишарядир. 2. Башга инсанларла чуьунду-ру йемяк - хош хябярлярин олаъаьына ишарядир.

ЧУХУР - Арзуларыныза наил олмагда кимся сизя мане ола-ъаг.

ЧУГУН – Чугун габ гямэинлик яламятидир.

D

ДАБАН (айаггабыда) – 1.Йени дабанлар - йени ишя ишарядир. 2.Гопмуш дабанлар - бяхти эятирмяйя йозулур. 3.Илишмиш дабанлар - ниййят щяйата кечмяйяъякдир.

ДАЬ БЦЛЛУРУ – Гысамцддятли севинъляр вя ряьбят; гыз цчцн - уьур яламятидир.

ДАЬ ЕВИ - Дцшмянля хошаэялмяз сющбятин яламятидир.

Page 117: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

116

ДАЬЛАР – 1.Чылпаг даьлар - щяйяъан; мешяли даьлар - вяфа-сызлыг; даьа дырмашмаг - уьур; даь эюрмяк - чятинликляр; даьдан енмяк - уьурсузлуг. 2.Хястя цчцн: даьа галхмаг - саьалмаг (зир-вяйя доьру ня гядяр чох галхса, хястялик дя бир о гядяр тез саьала-р. 3.Уъа даьлар - аьыр ямяк, кядярли агибят; зирвя фятщ етмяк - ма-неялярин дяф едилмяси вя хошбяхтлик. 4.Йашыл отлар арасында эюрцнян ъыьырла даьа галхмаг - асанлыгла фираванлыьа вя ъямиййятдя мянся-бя чатмаг. 5.Чятинликля даьа дырмашмаг, лакин зирвяйя чатмаг иг-тидарында олмамаг - бяхтин дюнцклцйц. Анаданэялмя зяифлийинизи дяф етмякдян ютрц сиз бюйцк гцввя сярф етмяли олаъагсыныз. 6.Йо-хушун ян тящлцкяли нюгтясиня чатанда ойанмаг – сизин ишляринизин цмидсиз вязиййяти бирдян-биря йахшы истигамятя дяйишяъяк. 7.Эянъ гадын цчцн: доьмалары вя гощумлары иля бирликдя даьа галхдыьыны эюрмяк - йахшылыьа доьру дяйишикликлярдян хябяр верир, ейни за-манда юз достлары иля ещтийатлы олмаьы мяслящят эюрцр. Йорьунлуг-дан дайандыьыны вя йолуна давам етмяйя щалы олмадыьыны эюрмяк - эерчякдя арзуларына чатмаг, лакин севинъи аз олаъаг, ъцнки даща йахшысына цмид бясляйирди. 8.Даьа галхаркян дайанмаг - явязи нанкорлугла верилян мящяббят. 9.Даьа дырмашмаг - битиря билмя-йяъяйиниз чятин ишдя мцвяффягиййят. 10.Даьдан гача-гача енмяк - шцбщяли мцвяффягиййят. 11.Даьын гарла юртцлмцш зирвясини эюрмяк - узун мцддятли достлугдан сонра артыг евлянмяйя щазыр олдугла-ры бир вахтда эюзлянилмядян севэилиляр арасында сойуглуьун мей-дана эялмяси. 12.Даьын зирвясиндя дайаныб ятрафы сейр етмяк - йахшы вязифя тутмаг, щюрмят вя ещтирама лайиг олмаг.

ДАИРЯ – 1.Бюйцк мянфяят щесабламаларында сящвя ишарядир. 2.Ъаван гадын цчцн: даиря эюрмяк - ещтийатсызлыгдан юзцнцзц чох пис вязиййятдя гойа билярсиниз. Бу йухунун никащ вя йа севэи иля щеч бир ялагяси йохдур.

ДАЛАНДАР (сцпцрэячи) – 1.Даландары эюрмяк - онун яла-мятидир ки, ювладларынызын пис тярбийяси гялбинизи гямля долдураъаг. 2.Даландары ахтарыб тапмамаг – гыъыгланманын яламятидир. Ону тапмаьыныз – ятрафдакыларла хош ряфтарын яламяти, ишляринизин мцвяф-фягиййятли ахырыдыр. 3.Даландара пул вермяк - хяйанят вя нашцкцр-лцйя ишарядир. Даландарын комасына эирмяк - хошаэялмяз хябяр.

ДАЛАШМА – 1.Щягигятдя сярт дейишмянин вя бядбяхтчилийин яламятидир. 2.Гыз цчцн: далашмаг - даими хош олмайан щадисяляря ишарядир. 3.Йадларын далашмасы - вязифядя уьурсузлуьа вя юз сяня-

Page 118: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

117

тиниздя цмидсизлийя ишарядир. 4.Йашлы адамла далашмаг - пул иткиси-ня, эянъ гызла далашмаг - евлилийин позулмасына, ата иля далашмаг - тящлцкяйя, ушагларынла далашмаг - юлцмъцл хястялийя йозулур. 5.Гадынларын далашмасы - нязакятсизлийя эюря чязаланаъагсыныз.

ДАЛДАЛАНАЪАГ - Сизин хейриййячилийя мейлиниз йахын вахтда юзцня ляйагятли тятбиг тапаъаг - щяйатда чятинлийи олан ин-сана кюмяк едя биляъяксиниз.

ДАЛЬАГЫРАН – 1.Дальагыранда дайанмаг - иътимаи нцфу-зунузу горумаьа щазыр олдуьунузу эюстярир, бу ися сизя эяляъяк-дя йцксяк фяхри вязифяляр тутмаьа имкан веряъякдир. 2.Дальагыра-на чатмаьа ъящд эюстярмяк - мцкафатдан мящрум олунмагдыр.

ДАЛЬАЛАР – 1.Тезликля, йахуд эюзлянилмядян йола, сяйа-щятя чыхаъаьыныздан хябяр верир. 2.Буланыг, чиркли, чырпылан дальа - бюйцк дава, йахуд аьыр хястялик. 4.Сащиля чырпылан дальалар, ляпя-дюйян - ишляриниз тезликля щялл олунаъаг. 5.Тямиз дальалар - тящсилдя вя дцшцнъялярдя ъясарятли аддым; чиркли - фаъияли сящв. 6.Ишлярдя ма-неялярдян, мцвяффягиййят уьрунда сяйлярдян вя мцбаризядян хя-бяр верир.

ДАЛЬЫЪ – 1.Йахшы перспективляр вяд едян бюйцк мящяббятя ишарядир. Тямиз, йцксяк щисслярля таныш олдугдан сонра бясит яйлян-ъяляр ардынъа гачмайаъагсыныз. 2.Юзцнцн дальыъ олдуьуну эюр-мяк - ишдя йцксялишдир.

ДАМ – 1.Дамда олмаг - ишляриниздя вя щямчинин шяхси щяйа-тынызда уьура йозулур. 2.Дамдан йыхылмаг - планларын бирдян дя-йишмяси. 3.Евинин дамыны алышан эюрмяк - сон дяряъя касыб олмаьа ишарядир. 4.Дамда горхмаг - щямишя юзцня инамсызлыьы билдирир. 5.Даьылмыш дам - эюзлянилмяйян бядбяхтчилик. 6.Дцзялтмяк вя йа юртмяк - талейин мярщямяти, ишлярин дцзяляъяйи мцждясидир. 7.Дам-да йатмаг - дцшмянляринизин тягибиндян етибарлы мцдафияйя, ейни заманда, мющкям саьламлыьа ишарядир. 8.Учан дам - хястя адам цчцн - юлцмя; саьлам адам цчцн - бцтцн ишлярин вя планларын мящв олаъаьына ишарядир. 9.Тясяррцфатда уьур мцждясидир.

ДАМА – 1.Дама ойнамаг - ъидди чятинликляр щагда хябяр-дарлыгдыр. Ола биляр ки, йад адамлар сизин щяйатыныза мцдахиля едиб, сизя зийан вурсунлар. 2.Ойуну удмаг - шцбщяли бир ишдя эюз-ляниляндян даща артыг мцвяффягиййятя наил олмаг демякдир. 3.Ойуну удузмаг - коммерсийа вя йа истещсалат мцяссисясинин уьур эятирмяйяъяйинин габагъадан мялум олдуьуна ишарядир.

Page 119: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

118

4.Таныш адамла ойнамаг - онунла кцсмяйя ишарядир - бу мцнаси-бятин сону дама ойунунун сону кими нятиъяляняъяк; йад адамла ойнамаг - файдасыз зящмятя вя зяряря ишарядир.

ДАМАР – Йыьылмыш дамарлар - дярд, гям вя аьыр иш демяк-дир.

ДАНЫШМАГ – 1.Эюрцлмяйян шяхсля данышмаг - эюзлянилмя-дян йахын досту итирмяк. 2.Юлц иля данышмаг - тящлцкя вя хястялик яламяти.

ДАР АЬАЪЫ – 1.Достунузун едам олунмасы - бядбяхтлийин гаршысыны алмаг цчцн щансыса чятин бир ишдя гярар гябул етмяк зя-рурятиня ишарядир. 2.Юзцнц дар аьаъында эюрмяк - йаланчы достла-рын пис ниййятляри. 3.Эянъ гадын цчцн: севэилисинин асылараг едам олунмасыны эюрмяк - принсипсиз шяхся яря эетмяк. 4.Щансы йолла олурса - олсун дар аьаъындан гачыб гуртармаг - арзу олунаны ялдя етмяк. 5.Дцшмяни асмаг, йахуд онун едамында иштирак етмяк - бцтцн ишлярдя мцвяффягиййят. 6.Кядяр, гцсся вя тящлцкя яламятидир. 7.Юлцмя мящкум олунмуш шяхс цчцн дар аьаъы щазырландыьыны эюрмяк - дцз йола вя хейирхащ ямялляря гайытмаьын яламятидир.

ДАРАГ – 1.Сизи йол эюзляйир. 2.Дарагла даранмаг - йени та-ныш газанмаьы, мящяббятдя уьуру вя мящкямя давасында удма-ьы билдирир. 3.Дараьын дишини сачлара кечирмяк - тясяррцфатда ихтилаф. 4.Сыныг гадын дараьы эюрмяк - мящяббятдян сойумаг. 5.Яринин дараьы иля даранан гадын - гызьын мцбащисялярдян сонра барышыг яламятидир. 6.Бир нечя дараг алмаг - сачын вахтындан яввял тюкцл-мяси, кечяллик.

ДАРАНМАГ – 1.Аиля щяйатынын дяйишмяси, йени щяйата гя-дям гоймаг барядя хябярдарлыгдыр. 2.Достунузун хястялийи ба-рядя хябярдарлыг - бундан ялавя, кющня достлуг ялагяляринин по-зулмасына вя иткийя ишаря.

ДАРЫ - бах: Буьда. ДАРВАЗА – 1.Манеяляр барядя хябярдарлыг. 2.Сынмыш дар-

ваза - аилядя бядбяхтлик, ачыг дарваза - йолдан чыхмаг, йахуд эе-ъикмиш мцвяффягиййят. 3.Дарвазадан кечмяк - щяйяъанлы йенилик-ляр. 4.Баьлы дарваза эюрмяк - йаранан чятинликляри дяф едя билмя-йяъяйинизя ишарядир; дарвазаны баьламаг - уьурлу ишляр, йахшы дост-лар; сыныг кющня дарваза - уьурсузлуг вя зиддиййятли вязиййят; дар-вазадан кечмяйя ъящд эюстярмяк - мцвяффягиййятсизлик. 5.Йыхыл-мыш дарваза - тутулуб щябсханайа салынаъаьыныздан хябяр верир.

Page 120: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

119

6.Йанан дарваза - евдякилярдян биринин юляъяйини билдирир. 7.Ки-минся дарвазасы гаршысында йатмаг - тяскинлик вя язабларын сакит-ляшмяси яламятидир. 8.Юз евинизин дарвазасыны ачмаьын мцмкцн олмамасы - хятринизя дяйяъякляриня вя пис шайияляря ишарядир.

ДАШ АБИДЯ – 1.Нящянэ даш абидя - кядярли хябярляря ишаря-дир. 2.Даш абидянин йанында дайанан севэилиляр - онларын бахышла-рындакы вя тярбийяляриндяки фярг айрылмаларына сябяб ола биляр. 3.Унудулмуш даш абидя - уьурлу вя хошбяхт бир ишя, эюзлянилмяз эялирляря ишарядир. 4.Бу, дцнйада юз изини гойан йарадыъы енержинин символу, ейни заманда инсан характеринин эцъц иля шяхсиййятин формалашмасы рямзидир.

ДАШ-ГАШЛАР – Щиссляримизля, йахуд аьлымызла гиймят вер-дийимиз яшйаларын, шяхсиййятинизин мащиййятинин, йахуд мянлийини-зин ябяди аспектинин символик эюстяриъисидир.

Алмаз - инсан аъэюзлцйцнцн яламятидир; тябиятин сарсылмазлыьы; няинки эцндялик, еляъя дя космик мянада бизим цчцн дяйярли олан щяйатын аспектляри.

Аметист - саьалманын (шяфа) эюстяриъисидир. Мирвари - щяйатын сынагларындан, щяйяъанлардан иряли эялян да-

хили эюзяллийин, дяйярин яламятидир. Зцмрцд - шяхси инкишафын символу. Опал - дахили фантазийалар вя йухулар дцнйасыны билдирир, психи

тясирляр. Йагут - емосийанын, ещтирасын, симпатийанын яламяти, юз

"мян"лийимизин башгаларына тясири. Эюй йагут - дини щисслярин символу, тяфяккцрцн щцдудларынын

эенишлянмяси ъящди. ДАШГЫН – 1.Тямиз су - ишляри мцвяггяти тяхиря салма, мц-

вяггяти манечиликляр, буланыг су - гярибя йердя гярибя вязиййят. 2.Су иля ящатя олунмаг - тямтяраьа ишарядир. 3.Сярфяли ишляря, вар--дювлятя ишарядир. 4.Буланыг сел суйу басмыш шящяр вя йа кянд - бю-йцк бядбяхтлик эятирян фялакятя ишарядир. 5.Дашгынын апардыьы адамлары эюрмяк – аьыр иткийя, сизи лазымсызлыг вя цмидсизлик щис-синин сармасына ишарядир. 6.Тямиз су иля юртцлмцш бюйцк сащя - уьура вя ещтийаъсыз щяйата ишарядир. 7.Дашгынын сизи даш - кясякля апармасы - йахын заманда хястялийя вя сизин цчцн ваъиб олан ишин мцвяггяти дайанмасына ишарядир. 8.Там мцфлис олмаьа вя мц-щцм маъярайа ишарядир. 9.Мянфи емосийалар, горху, рущ дцшкцн-

Page 121: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

120

лцйцнцн символик ишаряси. Бу образ мцсбят емосийалар иля ялагя-дар ола биляр вя бцтцн щалларда йцксялишя хидмят едир.

ДАВА – 1.Аилядя хошаэялмязликляр, достлардан айрылмаг де-мякдир. 2.Варлы инсан цчцн: вящши щейванларла дава - хястяликдян хябяр верир; касыб инсан цчцн: вар-дювлят.

ДАВАКАР, ДАЛАШГАН – Достлар вя йа йолдан ютянлярля далашмаг - кичик мяълися, шянлийя йозулур.

ДАВРАНЫШ – 1.Пис давраныш - симиъин бири иля танышлыг. 2.Ишчи-лярля кяскин мцнасибятдир.

ДАЙАЗ ЙЕР – 1.Аьыр хястяликдян, дялиликдян хябяр верир . 2.Юзцнц дайаз эюрмяк - йахын дост вя йа гощумларындан итки де-мякдир.

ДАЙЯ – 1.Дайяни ушагла эюрмяк - абад тясяррцфатдан хябяр верир; ишляриниздя уьур олаъаьына ишарядир. 2.Дайяни юз евинизя дя-вят етмяк - наращатчылыг доьуран хястялийя вя достларыныза уьурсуз баш чякяъяйинизя ишарядир. 3.Яэяр дайя сизин евинизи тярк едирся, аи-лянизи рифащ эюзляйир, лакин сящщятинизля баьлы щеч бир проблем эюз-лянилмир. 4.Юзцнц дайя вя йа бахыъы кими эюрмяк вя мцштяри иля ху-дащафизляшмяк пис яламятдир. Ола биляр ки, сиз алданасыныз, дул га-ласыныз вя йа доьмаларын, достларын йардымы олмадан аз вясаитля доланасыныз.

ДАЗ – 1.Гулдурлар сизин ишляринизя мане олмаг истяйирляр. Чох ещтийатлы олмаг лазымдыр. 2.Киши цчцн: йухуда дазбаш гадын эюр-мяк - сизин дейинэян арвадыныз олаъаг. 3.Даьын чылпаг йамаъы - аълыг вя язиййят яламятидир. 4.Гыз цчцн: дазбаш - гятиййят лазымдыр ки, гейри-сямими тяклифи рядд едясиниз. 5.Тцксцз ушаг башлары - аиля хошбяхтлийи вя евдя боллуг яламятидир.

ДАЗЛЫГ – 1.Аьыр хястялик, дялилик щаггында хябярдир. 2.Юзц-нц даз эюрмяк - язиз дост вя йа гощумунузун хястялийиня ишаря-дир.

ДЕКАБР – Вар-дювлятин топланмасы, лакин достлуьун итмяси яламятидир.

ДЕЛФИН – Йени щюкумятин тясири алтына дцшмяк мейлидир. ДЯБИЛГЯ – Башына дябилдя эеймяйя сяй эюстярмяк - касыб-

чылыьа ишаря едир. ДЯФН – 1.Уьурлу нятиъяйя, аиля щяйаты гурмаьа ишарядир.

2.Юзцнцн дяфнетмя мярасимини эюрмяк - узун юмцрлцлцйя ишаря-дир. 3. Мярщум яслиндя диридирся - тойа дявят олунаъагсыныз.

Page 122: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

121

4.Дяфнетмя мярасими - узун мцддятли гямэинлийя ишарядир. 5.Шад хябярлярдир. 6.Иткиляр щаггында хябярдарлыгдыр. 7.Эцняшли бир эцн-дя йахын гощумун дяфнетмя мярасими - язизляринизин саламатлыьы-на: тезликля той, шянлик олаъаьына ишарядир. Яэяр йаьыш, тутгун ща-вадырса - онда йахын эцнлярдя хястяликляр вя бяд хябярляр, щям дя ишлярдя долашыглыг эюзлянилир. 8.Намялум адамын дяфн мярасими - инсанларла мцнасибятлярдя чятинликляря ишарядир. 9.Юз ушаьынын дяфн мярасими - дцнйада вя аиляниздя саламатлыьа ишарядир, лакин дост-ларыныз арасында проблемляр олаъаг. 10. Дяфн мусигиси - йахынлыг-да олмайан шяхсин хястялийи вя йа гяфил бяд хябярляря ишарядир. Зя-нэи юзц чалмаг - хястялийя вя бядлийя ишарядир. 11.Юзцнцн шяхси дяфниндя иштирак етмяк - гяфил хошбяхтлийя, дцшмянляр цзяриндя гя-лябяйя ишарядир.

ДЯФНЯ АЬАЪЫ – 1.Шющрят вяди. 2.Дяфня аьаъы эюрмяк - мцвяффягиййят, инъясянятдя ирялиляйиш, йахшы щяйат вя хошбяхтлик де-мякдир. 3.Дяфня йарпагларыны йыьмаг - дцшмянинизя галиб эял- мяк вя варислик хябярдарлыьыдыр. 4.Ъаван гадын цчцн: севэилинизин башына яклил гоймаг - сизя кимся ситайиш едяъяк вя танынмыш адам сизя елчи эяляъякдир.

ДЯФТЯР - дяфтяри вяряглямяк - ишдя долашыглыг вя тялаш. ДЯЩШЯТЛИ ЙУХУ – 1.Мцбащися тящлцкясиня вя ишлярдя

уьурсузлуьа йозулур. 2.Ъаван гадын цчцн: цмидин боша чыхмасы-на вя лайиг олмадыьы щалда етинасызлыгла гаршылашаъаьына ишарядир.

ДЯЛИ – Дяли иля тоггушма - горху, тящлцкя вя хошаэялмязлик-лярдир.

ДЯЛИЛИК – 1.Дяли иля данышмаг - хошбяхтлик яламятидир. 2.Аьлайан дяли гадын эюрмяк - маъярайа, аъынаъаглы сону олан мящяббят мцнагишясиня йозулур. 3.Дяли олмаг - бярабяр олмайан никаща ишарядир.

ДЯЛЛЯК – 1.Пис щадися, щясрят чякмяк вя дярд барядя хя-бярдарлыг. 2.Кцчя иля гачан дялляк - хябярчилик, гийбят вя с. 3.Дял-лякханайа эирмяк - сачын тюкцлмясидир. 4.Дяллякля данышмаг - цзцн хястяликдян гызармасы, "гызыл йел" яламятидир.

ДЯМ – Йахын вахтда сиздя ъинайяткар щявяс йарана биляр. ДЯМИР – 1.Яэяр сиз цстцнцздя дямирин аьырлыьыны щисс едирси-

низся вя юзцнцзц о аьырлыгдан хилас етмяк истяйирсинизся, мадди ит-киниз олаъаг. 2.Дямиря вурмаг - сиздян асылы олан адамларла чох кобуд ряфтар едяъяксиниз. 3.Дямир дцзялтмяк - варланмаг цчцн

Page 123: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

122

щяр шейдян истифадя едяъяйинизя хябярдарлыгдыр. 4.Дямир сатмаг - сизи шцбщяли мцвяффягиййят эюзляйир вя достларыныз йаланчы олаъаг. 5.Пас дямир - касыбчылыг, пешманчылыг демякдир. 6.Гызмыш дямир - сизин ишиниз дцз эятирмяйяъяк. 7.Аьыр вя лазымсыз иш. 8.Эюзлянилмя-дян сизя щядиййя эяляъяк. 9.Дямири дюймяк - дава-далаш яламяти-дир. 10. Бюйцк дямир яшйа - тящлцкясизлик; балаъа яшйа - гайьы вя тягиб демякдир. 11.Дямир сатмаг - зийан вя бядбяхтчилик демяк-дир.

ДЯМИР АЛЯТЛЯР – Ишдя мцвяффягиййят вя ирялиляйишдир. ДЯМИРЧИ – 1. Евдя фираванлыьа вя сялигяйя; яла саь-ла-

млыьа вя файдалы ишляря ишарядир. 2.Ат наллайан дямирчи - аьыр иш ся-бябиндян итирилмиш саьламлыьын, эцъцн бярпа едилмясиня йозулур. 3.Дямирчини дямирчиханада эюрмяк - гайтарылмасы мцмкцн олан иткиляря вя хяръляря ишарядир.

ДЯМИРЧИ КЮРЦЙЦ – Касыблыг вя тале иля уьурлу мцбаризя-дян хябяр верир.

ДЯМИР ГАНДАЛЛАР – Табечилик, касыбчылыг вя язаб де-мякдир.

ДЯМИР СУЛФАТ ДУЗУ - Эюзлянилмядян сизя зийан дяйя-ъякдир.

ДЯМИР ЙОЛУ – 1.Сизин ишляриниз хцсуси диггят тяляб едир, она эюря ки дцшмянляриниз ишинизя мане олмаг истяйир. 2.Гыз цчцн: достларынызы эюрмяк цчцн дямир йолла эедяъяксиниз вя йолда сизи эюзял щадисяляр эюзляйир. 3.Дямир йолунда чяпяр эюрмяк - йахынла-рыныздан кимся сизя хяйанят едяъяк. 4.Шпалларын цстцндя эязмяк - щяйяъан вя йоруъу иш демякдир. 5.Релслярин цстцндя эязмяк - бю-йцк хошбяхтлийя наил олаъагсыныз. 6.Релсляри су басыбса - бядбяхтчи-лик олаъаг. 7.Планларыныз щяйата кечяъяк. 8.Гатара кеъикмяк - им-канлары ялдян бурахмысыныз, щяйатда щеч няйи дяйишмяк истямирси-низ. 9.Дямир йол ваьзалы - няйяся доьру ирялиляйиш, дяйи-шикликляр эюзлянилир; тязялик, айрылыг демякдир.

ДЯМЛЯМЯ – 1.Чай дямлямяк - эюзлямядийиниз гонаг эяля-ъяк. 2.Дямлянмиш чайы даьытмаг - аилядя щеч нядян мцбащися дцшяъяйи барядя хябярдарлыгдыр.

ДЯМРОВОТУ - гырмаг: узунюмцрлцлцк вя щюрмят рямзи-дир.

ДЯНИЗ – 1.Чимярлик, сащил бойу аддымламаг - узаг йола; дянизя бахмаг - узагдан хябяр алаъаьыныза йозулур. 2.Эямидя

Page 124: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

123

цзмяк - ъидди дяйишикликляря, эюй вя йа мави су - эюрцшя, дяниздя цзмяк - мурада чатмаьа; дяниз мавилийи - эизли тяшвишя йозулур. 3.Ъошгун дяниз - кядяр, тящлцкя, тялатцмля долу олан щяйата ишаря-дир; сакит дяниз - сцлщя, асайишя, шад хябяря, фираванлыьа йозулур. 4.Яэяр йухуда тез-тез дяниз эюрцрсцнцзся, бу о демякдир ки, эер-чякдя башыныз ейш-ишрятя гарышыр вя "рущунузун" гайьысына галмыр-сыныз. Ейш-ишрят мяняви зянэинлийин йерини долдура билмядийиндян, сиз мяняви зювг цчцн дарыхырсыныз. 5.Дянизин ляпяляринин сакит, щя-зин лайласы - мящяббят вя достлуьун олмадыьы усандырыъы вя дарых-дырыъы щяйата йозулур. 6.Гыз цчцн севэилиси иля бирэя дянизин сятщи иля цзмяк - онун арзуларынын щяйата кечяъяйи кими йозулур. 7.Ъаван оьлан йухуда юзцнцн эюзял вя сакит бир дяниздя сяфярдя олдуьуну эюрярся, бу йуху онун ешг маъярасындан хошландыьыны вя йени бир ешг фыртынасына дцшмяк цзря олдуьуну эюстярир. 8.Евли гадынын эя-ми иля сакит бир дяниз сяйащятиня чыхмасы – щямин гадынын яри тяря-финдян алдадылаъаьына ишарядир. 9.Дянизя дцшмяк: кишилик вя мянли-йинизин итириляъяйиня йозулур. 10.Физики вя иш щяйатынызын ясасында дуран вя мцяййян сярщяддян кянарда йерляшян фяалиййятин бюйцк щиссясини символлашдырыр. Мараглы тапынтылара, щцдуду эюрцнмяйян дювлятя, щадисяляря ишарядир. Дянизин дибиня енмяк - дахили щиссля-рин дяринлийини, ана бятниндякиляри йада салмаг кими йозулур. Ля-пяляр - ещтирас, щяйяъан, гязяб кими щисслярин, емосийаларын симво-лудур. Дальаларын габармасы вя йа чякилмяси - мящяббят, ещтирас, шящвят кими щисслярин йанмасы вя йа сюнмясинин символудур (чякил-мя щям дя гоъалмаьа ишарядир).

ДЯНИЗЧИ – 1.Гадын цчцн юзцнц дянизчилярин арасында эюр-мяк - йцнэцл яйлянъяляр, ейш-ишрят нятиъясиндя севэилиси иля айрылыьа, шяхси щяйатында ифласа йозулур. 2.Юзцнц дянизчи кими эюрмяк - шях-си щяйатынызда хошаэялмяз щадисяляря йозулур. 3.Узаг, яйлянъяли, мараглы сяйащятляря йозулур. 4.Гыз цчцн юзцнц дянизчи эюрмяк - гейри-ъидди шылтаглыьа йол вермякдян чякинмямяси нятиъясиндя са-диг достуну итирмяк тящлцкясиня ишарядир. 5.Йухуда эями щейяти-нин сизи гойуб цзцб эетмяси тяяссцф вя щяйяъана йозулур. 6.Бюйцк бир тящлцкя иля гаршылашаъаг, лакин буну сойугганлылыьыныз сайясин-дя дяф едяъяксиниз.

ДЯНИЗ ХЯРЧЯНЭИ – 1.Йолда хош, севинъли щадисяйя ишаря-дир. 2.Кишинин ъинси щиссиййатына, тяъавцзкарлыьына, щимайядарлыьы-на ишарядир.

Page 125: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

124

ДЯРД – Юзцнцзцн дярд чякмяси - фялакятдян хябяр верир; башгаларынын дярдли олдуьуну эюрмяк - уьурсузлуглардыр.

ДЯРЯ – 1.Эюзял, эцллц дярядя эязмяк - ишлярин уьурла кечмя-синин яламятидир; севэилиляр цчцн: гаршылыглы анлашманын вя щямряй-лийин яламятидир. 2.Бящрясиз дярядя эязмяк - щяр бир шейин пислийя доьру дяйишяъяйини вя хястялярин ола биляъяйини билдирир. 3.Ялдя еди-лян мянфяятсиз бир шейин яламятидир. 4.Торпаьа йахын олмаг ъящди-нин яламятидир; хариъи активлийин символу; бярякятин вяди, пис ящвал-рущиййядир.

ДЯРИНЛИК - 1. Учурума бахмаг - ямлакын итирилмяси вя йа сизи узун мцддятя таразлыгдан чыхаран мцнагишяляр тящлцкясиня апарыр. 2. Гадын цчцн: учурума бахмаг - язаб-язиййят, вязифяля-рин аьыр йцкцдцр. 3. Учурума енмяк - аьыр мяйуслуьа доьрудур. Енмякдян гуртулмаг - сизин сяндялямиш ишляринизи гайдайа сала биляъяйинизин ишарясидир. 4. Там мцфлисляшмя тящлцкяси олдуьу щаг-да хябярдарлыгдыр. 5. Гаршыдакы бошлуг - чятинликляря, гейри-ади щя-йати тяшяббцся йозулур.

ДЯРИСОЙАН – 1.Йухуда рящмсиз бир адам эюрмяк - эюзля-нилмядян тящлцкя олаъаг; дцшмянляриниз сизя зийан вурмаг истяйир. 2.Юзцнцзц инсафсыз бир адам кими эюрсяниз - сизин мювгейиниз о гядяр эцълцдцр ки, она щеч ким шцбщя едя билмяз.

ДЯРМАН – 1.Дады ширин - чятинликляр олмалыдыр, амма щяйа-тыныз йахшылашаъаг: аъы - узун сцрян хястяликдян язаб чякяъяксиниз; кимяся дярман вермяк - сизя инанан адама зийан вураъагсыныз. 2.Хошаэялмяз, амма лазымлы иш яламятидир. 3.Инъиклик демякдир. 4.Зорла дярман ичмяк - йахынларыныздан инъийяъяксиниз; хошла ич-мяк - гайьысызлыг демякдир; кимяся дярман вермяк - хейирли иш; дярманы гусмаг - мцфлислик демякдир.

ДЯРЗ – Мисли эюрцнмямиш газанъ, зянэинлик вяд едир. ДЯРЗИ - 1.Юлчц эютцрян - севиляъяйинизя ишарядир. 2.Эяляъяк

сяйащятляр гайьыларынызы артыраъаг. 3.Дярзи иля сизин аранызда анла-шылмазлыг - дцшцнъяляриниз сизя хейир эятирмяйяъяк. 4.Сиздян юлчц эютцрцлдцйцнц эюрмяк - наращатлыьа вя мцбащисяляря ишарядир. 5.Юз дярзинизи гаршыламаг – етибарын итмясиня ишарядир. 6.Намя-лум дярзи иля данышмаг - гямли щадисялярин, дул галмаьын хябяр-дарлыьыдыр. 7.Дярзидян щесабы сорушмаг - щяйатын ейибляриндян хя-бярдарлыг.

ДЯСМАЛ – 1.Шянлийин яламяти. 2.Гадын цчцн: чиркли дясмалы

Page 126: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

125

эюрмяк - алчалдыъы ишляря мяруз галмаг. 3.Тямиз дясмал - йахшы ъямиййятя раст эялмяк; чиркли дясмал - пис ъямиййятин яламятидир.

ДЯВЯ – 1.Пис щадися барядя хябярдарлыг. 2.Ъясур ямял вя шан-шющрятин яламятидир. 3.Вар-дювлятя вя дюзцмя ишарядир. 4.Дя-вянин цстцндя отурмаг - астаэяллик яламятидир. 5.Дявя яти йемяк - узун сцрян аьыр хястялик. 6.Гощумунузун вя йа достунузун уьурлу сяфяри барядя хябяр.

ДЯВЯГУШУ – 1.Эизли йыьылан сярвятя ишарядир. 2.Дявягушу тутмаг - хош сяйащятя йозулур. Щямин сяйащятдя билийиниз тякмил-ляшяъяк.

ДЯЙЯНЯК – 1.Дяйяняк эюрмяк ондан хябяр верир ки, сиз дцшмянляринизин ющдясиндян эяляъяк, хошбяхт олаъагсыныз. 2.Дяйя-някля кимися дюймяк-чятин, язаблы сяйащятдир.

ДЯЙИРМАН – 1.Гайьы вя гейбятя, сюз-сющбятя ишарядир. 2.Ишляринизин йахшылашаъаьына, бол мящсул эютцряъяйинизя ишарядир. 3.Гадын цчцн йухуда дяйирманы ишя салмаьа ъящд эюстярмяк - уьурсузлуьа йозулур; ола билсин ки, онун севэилисинин ишляри щеч дя тясяввцр елядийи гядяр йахшы олмайаъаг. 4.Ишляйян дяйирман - мц-вяффягиййятя, ишлярин эетдикъя дцзяляъяйиня ишарядир. 5.Учурулмуш дяйирман - бу йухуну тящлцкя кими гябул етмяйянляри щяйати чя-тинликлярин, сынагларын йахалайаъаьына ишарядир. 6.Йел дяйирманы - сюз-сющбятя, гейбятя, йерсиз гайьылара йозулур. 7.Дяйирманын бяндиндян ахан тямиз су - мцхтялиф сащялярдя уьурлу аддымлара: тутгун, буланыг су эюзлянилян эялир явязиня хошаэялмяз щадисяляр вя иткиляр олаъаьына ишарядир. 8.Дяйирманда ун цйцтмяк - бюйцк бир адамдан мал алаъаьыныза йозулур. 9.Дяйирман дашыны гырыг эюрмяк - яъялин йетишдийиня дялалят едир.

ДЯЙИРМАНЧЫ – 1.Йухуда дяйирманчы эюрмяк - дцнйасыны, йашайышыны дцзялтмякля мяшьул олан адама ишарядир. 2.Юзц цчцн ун цйцдян адам эюрмяк - йуху сащиби дяйирманчылыгла юз ещти-йаъларыны тямин едяъяк вя цйцтдцйц унун мигдарынъа эцзяраныны, йашайышыны дцзялдяъякдир. 3. Йухуда дяйирманчы - бязян гям, дцш-мянчилик, мянфяят, чятин вя аьыр ишляр анламына да эялир. 4.Зяфяран цйцдян адам эюрмяк - эизли ишляря, елмя йозулур.

ДЯЙИРМАН ДАШЫ – 1.Дяйирман дашыны фырлатмаг - щяйаты-нызда йцксялиш олаъаг, шян щадися яламятидир. 2.Дяйирман дашыны ишя щазырламаг - сизин ишинизя кюмяк олаъаг. Йухуда дяйирман да-шыны эюрмяк - ян йахшы яламятдир.

Page 127: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

126

ДЯЙИШМЯ – 1.Ишдя сярфяли ямялиййатлара ишарядир. 2.Эянъ гыз цчцн юз севдийини онун йахын досту иля явяз етмяйя гярар вермяси - севэилиси иля мцнасибятлярин йенидян башланмасына ишарядир.

ДЫРМАШМАГ – Аьаъа дырмашмаг - ишиниздя иряли эедяъякси-низ.

ДЫРМЫГ – 1.Дырмыгла ишлямяк - башгаларынын ющдясиня бу-рахдыьыныз иш щеч бир заман ахыра чатдырылмайаъаг. 2.Сынмыш дыр-мыг - хястялик, йахуд бядбяхт щадися цзцндян планларынызын алт-цст олаъаьы барядя хябярдарлыгдыр. 3.Башгаларынын дырмыгла ишлядийини эюрмяк - ишин йахшы эетмяси вя башгаларынын мцвяффягиййятляриня црякдян севинмяк. 4.Аьыр вя умидсиз щяйат барядя хябярдарлыг-дыр.

ДЫРНАГЛАР – 1.Узун дырнаглар - алданмыш цмид; гыса - тя-ляскянлик; парылдайан - эюзлянилмяз хябяр вя йа йаланчы дост; дыр-наьы кясмяк - уьурсузлуг. 2.Дырнаьын илишмяси - шющрятя: бирдян--биря бюйцмцш дырнаглар - пула, вар-дювлятя ишарядир. 3.Узун, тя-миз-уьур вя эялир; гыса вя чиркли - кядяр, ещтийаъ, мцхтялиф ганга-рачылыглар. 4.Дырнаглары кясмяк-итки, бюйцк дава-далаш. 5.Юз дыр-нагларына фикир вермяк - айыглыгда ъцзи мцкафатдан ютрц чох чалыш-малы олаъагсыныз. 6.Маникцр вя йа педикцр етмяк – чох ямяк сярф етдийиниз ишя ишарядир. 7.Дишлянмиш, сынмыш дырнаглар - хястялик вя ишлярдя уьурсузлуг. 8.Юз дырнагларыны чиркли эюрмяк - вязиййяти тянгиди гиймятляндирмяк вя дяйишдирилмяси барядя дцшцнмяк зяру-рятинин яламятидир, беля ки, щямин вязиййят сизин евя рцсвайчылыг вя шяряфсизлик эятиря биляр.

ДИЛ – 1.Хариъи вя йа намялум дил - кянардан верилян, лакин кифайят гядяр айдын олмайан бир шей. 2.Юз дилини эюрмяк - йахынла-рынызын сиздян тезликля цз дюндяряъяйиня ишарядир. 3.Башгасынын дили-ни эюрмяк - тезликля сизин щай-кцйя сябяб олаъаьыныза ишарядир. 4.Юз дилини йараланмыш эюрмяк - сизин бошбоьазлыьынызын йахшылыьа эятириб чыхармайаъаьына ишарядир. 5.Юз дилини ганайана гядяр диш-лямяк - алданмыш цмидляря вя пуч олмуш арзулара ишарядир.

ДИЛЯНЧИЛЯР – 1.Эюзял уьур, мцвяффягиййят вя вар-дювлят вяд едир. Аиля севинъляри; сядягя вермяк - вязифяни итирмякдир. 2.Юзцнц вя йа достларыны дилянчи эюрмяк - пис ишарядир, ещтийаъ вя мящрумиййятляря ишарядир. 3.Гыз цчцн - юзцнц дилянчи эюрмяк - щя-йат планларына юз мяслящятляри иля гарышаъаг шяхся ишарядир. 4.Гоъа, эцъсцз дилянчи - бизнесменляр цчцн хябярдарлыгдыр; юз ишляринизи

Page 128: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

127

йахшы гурмалысыныз, чцнки пул иткиси ола биляр. 5.Дилянчийя сядягя вермяк - айыглыгда сизи цмидсизлийя дцчар едяъяк ющдяликляря ишаря-дир, вязиййяти юз хейринизя дяйишмяк цчцн сечмялисиниз. Дилянчийя сядягя вермякдян имтина етмяк - пис ишарядир. 6. Надир щалларда цзя чыхмасына йол верилян емосийа, фикир вя стимулларын символу, уьурсузлуг щисси, тянщалыг, ъямиййяти тярк етмя.

ДИН – 1.Дини мювзулары мцзакиря етмяк, йахуд гяфилдян дини тяяссцбкешлик дуймаг-щяйатынызын динъ ахары позулаъаг, ишдя чя-тинликляр йаранаъаг. 2.Гыз цчцн: юзцнц фанатикъясиня динпяряст ки-ми щисс етмяк - эерчякликдя севэилисини гондарма бакирялик вя хе-йирхащлыьы иля гыъыгландыраъаьына ишаря. Яэяр яслиндя ня мюмин, ня дя эцнащкар дейился, бу, йахшы йухудур; щяйатда ону дярин ещти-рам вя бир чохларынын ряьбяти эюзляйир. Лакин дини гадаьалары по-зубса, бу йуху мяняви йасаглара етинасызлыьа эюря ъязанын мцм-кцнлцйцня ишарядир. 3.Гыз цчцн: динин щясрятини чякмяк - щяйатда цряйиндяки арзуларла баьлы мяйуслуг кечиряъяйиня ишаря. 4.Дини айин заманы виъдан язабы чякмяк - эерчякликдя севэилинизин шылтаг-лыгларына эюря чох шейи гурбан вермяли олаъаьыныза ишаря.

ДИНАМИТ – 1.Щансыса ишин эенишляндириляъяйиндян хябяр ве-рир. 2.Динамитдян горхмаг – ъидди зяряр веря биляъяк бир бядхащ сизя гаршы иш эюрцр.

ДИНИ САЙЫГЛЫГ – 1.Аилядя гарышыглыг вя аз мянфяят эятирян иш. 2.Щансыса сектанын дини айинляриндя иштирак етмяк - гярибя дц-шцнъя тярзинизля достларынызын наразылыьына сябяб ола билярсиниз.

ДИНОЗАВР – Кечмиш ибтидаиликдян ямяля эялян индики "мян"инизин символик ифадясидир. Юзцнцзц рягибляря гаршы мцгави-мят эюстяря билмяйян, баъарыгсыз, "кющня фикирли" щисс етдийи-низдян мцбаризядян ял чякиб сакитляшмяк ещтийаъыны дярк едяъяк-синиз.

ДИРИЖАБЛ (щава эямиси) – Сакит аиля мцнасибятляринин яламя-ти. Гадын цчцн: щамилялийин нормал кечяъяйиндян вя доьушун уьурлу олаъаьындан хябяр верир.

ДИРИЖОР – Тезликля саьалманын яламятидир. ДИРИЛМЯК – Юз юлцмцнц эюрмяк вя сонра дирилмяк - бу

она ишарядир ки, аьыр итки олаъаг вя ахырда итирдийиниздян чох ялдя едяъяксиниз вя сизя хошбяхтлик цз веряъяк. 2.Башгаларынын дирилмя-си – достларынызын гайьысы нятиъясиндя тялашларыныз йцнэцлляшяъяк.

ДИРРИК – Саьламлыг, мцвяффягиййят, арзуларын щяйата кеч-

Page 129: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

128

мясидир. ДИРСЯК – 1.Чох аз пула аьыр иш тяклиф олунур. 2.Ъаван гадын

цчцн: юз дирсяклярини эюрмяк - дяйярли адама яря эедяъяксиниз. Яэяр дирсякляр чирклидирся - сиз юз яря эетмяк шансынызы итиряъякси-низ.

ДИШ ЩЯКИМИ – Пис щядися вя йа диш аьрысы барядя хябярдар-лыгдыр.

ДИШЛЯМЯ – 1.Хястялик, бядбяхтчилик. 2.Йары йолдан гайыт-маг. 3.Аилядя мящяббят. 4.Пишийин дишлямяси - хяйанят. 5.Ит дишляся - достла саваш.

ДИШСИЗ АДАМ – 1.Юзцнц дишсиз эюрмяк - реал щяйатда сиз юз ишляринизи тяшкил етмяк эцъцндя дейилсиниз, хястялийин ися сизин план-ларынызы мящв едя биляъяйинин ишарясидир. 2.Башга адамлары дишсиз эюрмяк - дцшмянляринизин сизя бющтан атмагда эцъсцз олдуьунун ишарясидир. 3.Зинят яшйаларынын итмяси ещтималы щагда хябярдарлыг-дыр.

ДИВАНЯЛИК – 1.Юзцнц диваня эюрмяк - хошаэялмязликляр, хястялийя, еляъя дя ямлакын иткисиня йозулур. 2.Башгаларыны диваня эюрмяк - достларын гейри-сабитлийи, планларын позулмасыдыр. 3.Евли гадын цчцн: никащда мяйуслугдур. 4.Дяли олмаг - башланмыш ишин пис битмяси. 5.Хястя цчцн - хястяликдян тезликля гуртулаъаьыныза ишарядир; кядярлянмиш адам цчцн - кядярдя тясяллийя доьрудур.

ДИВАР – 1.Йолунузу кясян дивар гаршысында дайанмаг - си-зя едилян тязйигя таб эятирмяйяъяйинизя ишарядир. Билин ки, сиз щятта ялдя етдикляринизи дя итиряъяксиниз. 2.Дивардан щоппанмаг - ма-неялярин ортадан галдырылаъаьына вя арзуларын щяйата кечяъяйиня ишарядир. 3.Дивары дялмяк - мющкямлик вя ирадянизля наил олаъаьы-ныз мягсядя ишарядир. 4.Дивары йыхмаг - дцшмянляринизя галиб эяля-ъяксиниз. 5. Дивар тикмяк - манеялярин арадан галдырылмасында юз уьурунузу планлашдыраъаьыныза ишарядир. 6.Эянъ гадын цчцн: юзц-нц дивара чыхаркян эюрмяк - онун эяляъяк хошбяхтлийинин етибарлы олдуьуна ишарядир. 7.Яэяр о, диварын архасында эизлянирся, эяляъяк-дя севяъяк вя бу севэидян хяъалят чякяъяк. Яэяр гадын диварын гаршысында о йан-бу йана эедирся, о юзцня фикир веряъяк вя чох ъялбедиъи олаъаг. 8.Йыхылмыш дивар - чыхылмаз вязиййят вя бядбяхт-чилийя ишарядир. Бярпа олунмуш кющня дивар – алаъаьыныза цмид ет-мядийиниз мцкафата ишарядир. 9.Илдырымдан йыхылмыш дивар - мцфли-слийи вя щятта юлцмц билдирир. 10.Йцксяк дивар юнцндя дайанмаг –

Page 130: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

129

сизя гаршы хош мцнасибят тезликля писляшяъяк. 11.Ишлярдя манеялярин вя янэяллярин универсал символудур.

ДИВАР КАЬЫЗЫ – 1.Дивар каьызы алмаг вя йа ону дивара йапышдырмаг - йашайыш тярзинизи дяйишдирмяк вя йа йени вязиййят щаггында хябярдарлыгдыр. Дивар каьызыны дивара йапышганла йапыш-дырмаг - гям-гцссядир. Дивар каьызы - пул итирмяйя ишарядир.

ДИВАР СААТЫ - Йахын адамынызын дяфниня ишарядир. ДОДАГЛАР – 1.Галын, йарашыгсыз додаглар - тялясик вя дц-

шцнцлмямиш гярарлар. 2.Хош тябяссцмлц ятли додаглар - мцнасибят-лярдя щямащянэлик, евдя боллуг, севянляр цчцн - гаршылыглы мящяб-бят яламяти. 3.Назик додаглар - сиз гаршыда йаранаъаг вязиййятя асанлыгла щаким олаъагсыныз. 4.Илтищаблы, шишмиш додаглар - йахын танышларыныздан вя йа гощумларыныздан биринин гейри-саьлам истяк-ляриня, мящрумиййят вя хястялийиня ишарядир. 5.Щяддиндян артыг ал, щиссиййатлы додаглар - пис хасиййят яламятидир, юз эцнащыныз цзцн-дян севдийиниз шяхсдян кцсяъяк, айрылаъаг, бошанаъагсыныз.

ДОЬМАГ – 1.Бир ушаг доьмаг - ишдя уьур; ики ушаг доь-маг - ишлярля ялагядар наращатчылыг; ейбяъяр ушаг доьмаг - хош-бяхт кюрпянин доьулмасы. 2.Щейван башлы кюрпя доьмаг - уьур-суз никащ. 3.Балыг доьмаг - яр-арваддан биринин мцяммалы шякил-дя итмяси. Бах: доьулма, доьуш.

ДОЬУЛМА – 1.Яэяр ушаьыныз оларса, бу, щяйат шяраитинизин йахшылашаъаьына ишарядир; щягигятян дя эюзял бир ювладынызын дцн-йайа эялмяси дя мцмкцндцр. 2.Гыз цчцн: тойдан яввял кюрпя до-ьулмасы - кишилярля мцнасибятлярдя ещтийатлы олмаг барядя хябяр-дарлыг. Ейни заманда беля бир йуху шад хябярляр, мирас алмаг вя с. мцждяси дя ола биляр. Бах: доьмаг, доьуш.

ДОЬУШ – 1.Севинъ вя фираванлыг яламяти. 2.Бир нечя кюрпянин доьулмасы – бцтцн ишлярдя там мцвяффягиййят вя мющтяшям сяа-дят. 3.Аьыр вя уьурсуз доьуш - ниййятлярин пуча чыхмасы. 4.Яслиндя щамиля олмайан гадын цчцн: оьул доьмаг - бцтцн ишлярдя там уьур. Гыз цчцн: оьлу олмаг - эялир, удуш, сярвят мцждяси. Бах: доьмаг, доьулма.

ДОК (эями тямир олунан йер) – Узаг юлкялярдян шад хябяр алмаг яламятидир.

ДОГГУЗДОН – Ишиниздя ирялиляйиш: ъаванлар цчцн - хошбяхт аиля демякдир.

ДОЛАША – 1.Долаша эюрмяк - хястялик вя ихтилафлар; тутмаг -

Page 131: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

130

дцшмянляря щийля эялмяк; юлдцрмяк - мирас цзцндян мцбащися вя шцбщялярин мейдана чыхмасы. 2.Тящлцкяли дцшмян барядя хябяр-дарлыг. 3.Щаванын писляшяъяйиндян вя аъыглы дцшмянлярдян хябяр верир.

ДОЛУ – 1.Долу алтына дцшмяк - чох да бюйцк олмайан уьурлар; гадын цчцн - мящяббят. 2.Мющкям дилхорлуг яламяти. 3.Уьур, мянфяят, бюйцк мящсул мцждячиси. 4.Долу йаьдыьыны эюр-мяк вя ешитмяк - бир-биринин ардынъа эяляъяк пис хябярляр. 5.Долу алтында аддымламаг - кядяр вя дул галмаг.

ДОМИНО – 1.Доминода удузмаг - ян йахшы дост тяряфиндян тящгир; бундан башга, сиз йахынларынызы щяйатыныз барядя дцшцнмя-йя вадар едяъяксиниз; йуху инсанларла ещтийатлы олмаьы билдирир. 2.Доминода удмаг - сизин щяйатынызы зящярляйяъяк чох шцбщяли мейлин олмасыны билдирир.

ДОН – Ъаван гадын цчцн йахшы тикилмиш дон щамынын ону бя-йяняъяйиня ишарядир. О юзц эюрцнцшц вя зяриф щярякятляри иля ятраф-дакыларын ряьбятини газанаъагдыр. Ъырыг дон – гадаьан олунмуш щярякятляриня эюря ону мязяммят едяъякляр. Дон вя йа кюйняйи эейиниб бахмаг – мящяббятдя о эюзлянилмядян рягибля гаршыла-шаъагдыр; яэяр гадын йухуда юз бядян гурулушуна фикир вердийини вя эюзял палтар алмаг истядийини эюрцрся, онда о, рягибини цстяляй-яряк севдийи кишинин мящяббятини газанаъаг. 2. Эейинмяк – танышлар арасында уьур, иддиаларын тямин олунмасы; алмаг - пахыл-лыг яламяти. 3. Донун чирклянмяси – достларын (ряфигялярин) ифтирала-ры; донун цзяриндя лякяляр – лякяли виъданын вя шцбщяли мцнасибят-лярин яламятидир. 4. Гадынлыьын, щиссиййатлылыьын рямзи ифадяси; сизин башгаларынын эюзцндя неъя эюрцнмяйя ъящд эюстярдийинизя ишаря-дир.

ДОНАНМА – 1.Йахын эяляъякдя узаг сяфяря чыхмаг яламя-ти. 2.Мцхтялиф манеялярля мцбаризядя гялябя мцждяси. 3.Дцшмян тяряфиндян мяьлуб едилмиш донанма - уьурсуз ишэцзар тяряфдашлар вя севэидя уьурсузлуг. 4.Бюйцк донанманын сцрятля ирялиляйян эя-миляри - ишэцзар щяйатда фяаллыьын сцрятля артмасы вя мющтяшям дя-йишикликляр мцждяси.

ДОНДУРМАГ – Ялляри вя йа айаглары дона вермяк – алве-рин вя йа сянайенин енмяси.

ДОНГАР – 1. Эяляъяк планларынызда эюзлянилмядян чятинлик-лярин йаранаъаьы барядя хябярдарлыгдыр. 2.Башгасынын гозбел олду-

Page 132: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

131

ьуну эюрмяк - мянфяят, ишлярдя уьур вя севинъ; юзцнцн гозбел ол-дуьуну эюрмяк - тезликля вар-дювлятя чатмаг. 3.Евли адам юз бе-линдя донгар олдуьуну эюрцрся, бу, ушаг доьулаъаьындан хябяр верир.

ДОНМА – 1.Достларыныздан биринин сизи ъидди-ъящдля ъялб ет-дийи щансыса лайигсиз ишдя иштирак етмяйинизя ишарядир; хястялянмя вя йа бядбяхт щадисянин баш вермяси дя мцмкцндцр. 2.Итки вя йа эц-ъцнцзцн тцкянмясиндян хябяр верир.

ДОНМАГ (цшцмяк) – 1.Ъаван оьланын йухуда цшцдцйцнц эюрмяси - щяйатда уьур газанмаьа янэял олан сябябляри башгасын-да йох, юзцнцздя ахтармалысыныз. Даща йашлы адамлар цчцн беля йуху - яввялляр ялиниздян чыхмыш бир хятанын гаршыныза чыхаъаьына, лакин зяка вя дцшцнъяйля щярякят едяряк, буну юз йолуна гойа би-ляъяйинизя; евли гадынлар цчцн - кичик бир гязадан гуртармаьа иша-рядир.

ДОНУЗ – 1.Пис вязиййятя дцшмяк ещтималынын яламяти. 2.Чир-кабларда узанан донуз – давранышыныза эюря пис ад чыхараъагсы-ныз. 3.Мцвяффягиййятин, вар-дювлятин яламяти; донузларын чохлуьу - пис шющрят: палчыгда узанан донуз - евдя сюз-сющбятлярин йаран-масы демякдир. 4.Йаьлы, саьлам донуз – ишлярдя ясаслы севинъя иша-рядир. Палчыгда узанан донузлар – сизин партнйорунуз тярбийясиз адам ола биляр, бу сябябдян, ишляриниз алт-цст ола биляр. Беля бир йу-ху гыз цчцн гысганъ вя тамащкар пярястишкарлар вяд едир.

ДОНУЗ БУДУ – 1.Тящлцкя олаъаьы барядя хябярдарлыг, тящ-лцкянин йаранмасына сябяб ися сизин щяр шейя инанмаьыныздыр. 2.Аилядя икитирялик. 3.Донуз будундан бюйцк бир тикя кясмяк - она ишарядир ки, сиз бцтцн чятинликляри дюзцмля гаршылайаъагсыныз. 4.Юзцнцз донуз будуну щазырлайырсынызса, йа да ону неъя щазыр-ладыгларына бахырсынызса - эерчякдя ким ися сизинля иддиалы даныша-ъаг. 5.Донуз будундан дадлы йемяк ийини щисс етмяк - сямяряли сазишдир. 6.Донуз будуну йемяк - бюйцк иткидир. 7.Донуз буду-ну сатмаг - фираванлыг вя ишдя мцвяффягиййятляр. Бундан башга беля йуху саьламлыгдан хябяр верир.

ДОНУЗ ЯТИ – Донуз яти йемяк - пис ишлярля ялагя-ля-ндирилир; йалныз эюрмяк - сизин проблемляриниз щялл олунаъагдыр. 1.Асан газанъ, удуш вя йа мирас алмаьа ишарядир. 2.Донуз яти йе-мяк - яэяр ялляриниз тямиздирся вя тяк йемирсинизся, онда бу, йахшы яламятдир. 3.Кющня донуз яти - ишляринизя мянфи тясир эюстяряъяк

Page 133: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

132

кядярли фикирляр вя дцшкцн вязиййят. 4.Донуз яти биширмяк вя йа щи-ся вермяк - хошаэялмяз щадисяляр. 5.Дцканда асылмыш бир нечя до-нуз буду эюрмяк - зянэин гощумларынызын гайытмасы. Ола биляр ки, бир мцддят сонра онлар сизя бюйцк мирас версинляр.

ДОНУЗ ПИЙИ – 1. Талейиниздя хошбяхт дяйишиклик. 2.Гадын цчцн: юз яллярини пий ичиндя эюрмяк - иътимаиййят арасында галмаьа ъящд етдийи цчцн пешманлыг. 3.Пийи кичик щиссяляря доьрамаг - ял-дян бурахылмасы мяслящят олмайан хошбяхт фцрсят. 4.Донуз пийи йемяк - бядбяхт щадисяляря эюря фялакятя дцчар олмаг.

ДОНУЗ СИФЯТИ – Йухуда донуз сифяти эюрмяк - гаршыда тящлцкяли дювр эялир; дцшмянлярин ящатясиндясиниз вя чохсайлы чятин-ликлярля цзляшяъяксиниз.

ДОР АЬАЪЫ – 1.Узун мцддятли вя яйлянъяли сяйащятляря йо-зулур. 2.Мцкафатландырылмайа вя ишдя вязифя йцксялишиня ишарядир. 3.Дянизчи цчцн йухуда дор аьаъы эюрмяк - ону мараглы щадисяля-рля долу дяниз сяйащяти эюзляйир.

ДОСТ – 1.Чохдан эюрцшмядийиниз достунузла растлашмаг - кечмиш хидмятляринизи кимся йадыныза салаъаг. 2.Достунузун юлц-мцнц эюрмяк - онун евлянмяси демякдир. 3.Досту хястялянмиш эюрмяк - пис хябяр; шян эюрмяк - йахшы хябяр. 4.Интим вя хош сющ-бятдян хябяр верир. 5.Достлары эюрмяк - хош хябяр алаъагсыныз; юзцнцзя язиз олан инсанларла эюрцш эюзлянилир. 6.Досту пис вязий-йятдя эюрмяк - хястяликдир. 7.Досту щейван симасында эюрмяк - язизляринизля айрылыьы билдирир. 8.Аь-гырмызы эейинмиш достунузу эюрмяк - язизляринизя наращатлыг вердийиниздян хябяр верир. 9.Дос-тунузу пйедесталда эюрмяк - онун яламятидир ки, сиз планларынызын чохуну щяйата кечиря биляъяксиниз вя щямишя сизин цчцн ядалят щисси ясас олаъаг. 10.Достунузу чох ашаьыда эюрмяк - ишляриниз йолуна дцшян кими вя щяр шей яла олдугда сиз кющня танышлыгдан ял чякя-ъяксиниз. 11.Досту тярк етмяк - йени тяяссцрат ахтарышында олаъаьы-нызы билдирир. 12.Ня иляся дилхор олмуш достунузун ялини сыхмаг - досту итиряъяйиниздян хябяр верир. 13.Чохдан юлмцш досту эюрмяк - тящлцкяли хястялийин яламятидир.

ДОВШАН (ев довшаны) – Достлугда йалан тяминатдыр. Соусла довшан яти йемяк - инанмаг, анъаг алдадылмаг. Довшаны апар-маг - бцтцн наразылыгларын арадан галхмасыдыр. Дярисини соймаг - касыблыьа, чыхылмаз вязиййятя ишарядир.

ДЮНЭЯ – Чайын дюнэяси - щяйатда йени дюнцшляря ишарядир;

Page 134: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

133

щяйат шяраитинин бирдян-биря дяйишяъяйиня ишарядир. ДЮРД ЙОЛ АЬЗЫ – 1.Ишляриниздя бющран олаъаьы барядя яла-

мят: яэяр истигамят эюстяриъиси варса, бу щеч кимдян мяслящят ал-мамаьа ишарядир. 2.Дюрд йол айрыъында дурмаг - ашкар шякилдя мягсядинизя чатмаг цчцн ялверишли шяраитдян истифадя едя билмяйя-ъяйинизя ишарядир. Йолайрыъында олмаг - сизи бир чох гайдасыз вя хырда гайьыларын эюзлядийиндян хябяр верир. Бир йолла эетмяк - мц-вяффягиййятя ишарядир. Беля йуху сизя ъидди бир проблеми дцзэцн щялл етмяйя имкан веряъякдир.

ДЮШ – 1.Гадын дюшц - хошбяхтлик, няся ялдя етмяк. 2.Дюш цзя-риндя тцкляр - мянфяят (кишиляр цчцн); итки (гадынлар цчцн). 3.Гырыш-мыш дюшляр эюрмяк - мющкям достлуг, сядагят, гаршылыглы баьлылыг. 4.Бир дюшцн кясилдийини эюрмяк - хяйанят. 5.Яэяр гадын дюшлярин-дян мящрум олундуьуну эюрярся бу, аилядя чякишмялярдян хябяр верир. 6.Эянъ гадын цчцн: ону дюшцндян йараладыгларыны эюрмяк - фялакят, юз дюшцнцн чиркляндийини, йахуд гуруйуб кичилдийини эюр-мяк - мящяббятдя цмидлярин боша чыхмасы, чохлу рягиб гадынлар; яэяр дюш аь вя ятлидирся, сизи йахын вахтларда уьур вя хошбяхтлик эюзляйир; гадынын йухуда дюшляриня оьрун-оьрун бахан киши эюр-мяси - исрарлы пярястишкара эцзяштя эетмякдир.

ДЮШЯК – 1.Аиля гайьыларына йозулур. 2.Ющдянизя дцшян йени вязифялярдян хябяр верир. 3.Бош дюшякдя йатмаг - ятрафыныздакылар-дан разылыг яламятидир. 4.Дюшяк щазырланмасына бахмаг - имканлы партнйорла иш ялагяляри гурулаъаьындан вя тезликля бюйцк мцлкий-йят сащиби олаъаьыныздан хябяр верир. 5.Йухуда дюшяк - кишинин ян йахыны олан арвадына ишарядир. 6.Юз дюшяйини сатмаг - арвады боша-маьа, арвад хястядирся - онун юлцмцня йозулур. 7.Дюшяйин йум-шаг олдуьуну эюрмяк - йуху сащибинин арвады итаяткар вя ъидди гадындыр. Дюшяйин эенишлийи - гадынын йарадылыш етибариля эюзяллийи-ня; дюшяйин тязя олмасы - гадынын эянълийиня, бакиря олдуьуна иша-рядир. 8.Дюшяк йундан, тцкдян вя йа памбыгдан оларса, гадын мярифятли вя дювлятлидир. Дюшяк ипякдян вя атласдандырса, гадынын хяйалпяряст олдуьуну эюстярир. Аь дюшяк - гадынын диндарлыьына йозулур. Гара дюшяк - щяйат йолдашыныз танрынын щеч дя разы олма-дыьы бир давранышда булунмагдадыр. 9.Дюшяйин цстцндя донуз эюрмяк - бядниййят бир адам йуху эюрянин арвадына гаршы хяйа-няткар бир гясддядир. 10.Чарпайы - о да сизин щяйатда йаратдыьыныз шяраит демякдир; бундан башга ращатлыг, шящвят, динъялмяк кими

Page 135: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

134

дя йозулур. ДЮЙМЯК – Уьура, гялябяйя, арзунузун щяйата кечяъяйиня

йозулур. ДЮЙЦШ – 1.Юзцнц дюйцш иштиракчысы кими эюрмяк - сизя мян-

суб олмайан адамын мящяббятини газанмаг вя щяйатына дахил олмаг арзусунда олаъагсыныз. 2.Ъаван гадын цчцн: дюйцш иштирак-чыларыны эюрмяк - ону севян щяр ики пярястишкары арасында олаъаг сечимин мцждясидир. 3.Чятинликлярля олан мцбаризядян хябяр верир. Дюйцшдя мяьлуб олмаг - дост вя йахынларын ядябсиз щярякятляриня эюря сизин хош мярамларынызын позулмасына йозулур. 4.Хястялик-дян гуртулма, ишлярдя вя севэидя мцвяффягиййят, дцшмянляр цзярин-дя гялябянин хябярдарлыьыдыр.

ДЮЙЦШЧЦ – 1.Силащлы дюйцшчц - тящлцкясизлик вя сакитлик де-мякдир; яэяр о, нявазишкардырса, бу, йени достлар газанаъаьыныз-дан хябяр верир; яэяр о, кобуд вя гязяблидирся, бу, достларыныз вя доьмаларынызла кцсмякдян хябяр верир. 2.Йцрцшя щазырлашан дю-йцшчц хястя вя гоъа адамлара юлцм, галанларына ися гайьылар, язий-йятляр вя кядяр вяд едир.

ДЮЙЦШ СЦРСАТЫ – 1.Щансыса ишин мцвяффягиййятли битмяси-нин мцждясидир. 2.Яэяр дюйцш сурсаты дюйцш заманы гуртарыбса, бу няйяся наил олмаг ъящдляринизин файдасызлыьы демякдир.

ДРАМ – 1.Театрда драма бахмаг - узагда олан достларла хош эюрцш демякдир. 2. Драма бахаркян дарыхмаг - эизли тядбирдян, йахуд чаьырылмамыш гонаьы гябул едяъяйиниздян хябяр верир. 3.Драм йазмаг - боръдур.

ДУА (ибадят) – 1.Боръ истямяк хащишиня етираз едиляъяйиндян хябяр верир. 2.Юзцнцн вя йа башгаларынын дуа етдийини эюрмяк - бюйцк чятинликля гаршысы алына билян уьурсузлуьа ишарядир. Бу чятин-лийин ющдясиндян эялмяк цчцн достларынызын йардымына мцраъият едяъяксиниз. 3.Гайьылар гаршысында мцяййянляшмя ахтарышынын сим-волик ифадясидир. 4.Йухуда юзцнцзц дуа едяркян вя йа намаз гы-ларкян эюрмяк - сящщятинизин чох йахшы олаъаьыны, щяйатынызын сяа-дят ичиндя кечяъяйини билдирир.

ДУЕЛ – 1.Гылынъ иля дуел-кядярли эюзлянилмязлик ифадясидир; пистолетля дуел-севинъ вя уьурдур. 2.Рягибини юлдцрмяк - ъясарятли спекулйасийа нятиъясиндя бюйцк эялирин алынмасы; уьурдан хябяр верир. 3.Юлдцрцлмяк - вар-дювлят вя бюйцк эялирин ифадясидир.

ДУЕТ – Севэилиляр цчцн: мусиги алятляринин дуетини ешитмяк -

Page 136: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

135

севэилиляря мяхсус деди-годунун яксиня, сцлщцн вя сабит ялагялярин ифадясидир. Мусигичиляр цчцн: беля йуху мцсабигя олаъаьыны билди-рир. Сяс дуетини ешитмяк - пис хябярлярин ифадясидир; лакин тезликля бунлар икинъи плана кечяъяк.

ДУЛ ГАЛМАГ – Хошбяхтлик вяди, асудялик, йени азад щя-йат.

ДУЛЛУГ – 1.Гадынын йухуда дул галдыьыны эюрмяси - йени севинъляр. 2.Эянъ дул гадын - эюзлянилмяз уьур; гоъа, чиркин - го-щумлардан хошаэялмяз хябяр алмаг. 3.Юзцнц дул эюрмяк - инсан-ларын йаманлыьындан зяряр чякмяк. Ярли гадын цчцн бу йухуну ики ъцр йозмаг олар: йа ярини итирмяк горхусу, йа да ондан йаха гур-тармаг арзусу. 4.Киши цчцн: дул гадынла евлянмяк - онун чохлу эцъ сярф етдийи ишин цмидсизликля нятиъяляняъяйиня ишарядир. 5.Мящ-бус цчцн: юзцнцн дул галдыьыны эюрмяк - азадлыгдыр.

ДУЛУСЧУ – Даими мямнунлуг щисси бяхш едян иш; гыз цчцн - хош эюрцшляр вяд едир.

ДУМАН – 1.Намялумлуг, гярарсызлыг, чятинлик, уьурсузлуг ишарясидир. Ишлярдя гейри-мцяййянлик вя ъцрбяъцр хошаэялмязликляря даир хябярдарлыг. 2.Думана бцрцнмцш олмаг - шцбщяли уьур вя евдя хошаэялмязликляр. Яэяр думан сейрялирся, демяли хоша-эялмязликляр узун мцддят давам етмяйяъяк. 3.Башгаларынын ду-манда эяздийини эюрмяк - башгаларынын бядбяхтлийи цзяриндя мян-фяят газанмаг.

ДУРНАЛАР – 1.Аиляниз бюйцйяъяк. 2.Шимала тяряф учан дурналар - коммерсийада уьурсузлуг демякдир. 3.Ъянуба учан дурналар - достларынызла хош эюрцш; севэилиляр цчцн сядагят вя вяфа демякдир. 4.Йеря гонан дурналар - мюъцзяли щадисялярдир. 5.Дур-на гатары эюрмяк - бюйцк аилянин бир йеря йыьышмасыдыр. 6.Дурна сизин баъанызда отурубса - ушаг анадан олаъаг вя сизя хошбяхтлик эятиряъякдир.

ДУСТАГ – 1.Безикдирян хошаэялмязлийин, шцбщяли мящяббя-тин, ялагянин ишарясидир (гадын цчцн). 2.Кядярли хябярляр.

ДУСТАГХАНА ЭЮЗЯТЧИСИ – 1.Юзцнц дустагхана эюзят-чиси кими эюрмяк - башгаларынын вяфасызлыьы сизин марагларыныза ма-не олаъагдыр; щямчинин налайиг гадынларын сизи марагландыра биля-ъяйини эястярир. 2.Щябсхананын гапысыны ачмаьа чалышан дястяйя гаршы дурмаг - бюйцк бяла яламятидир. Бялкя, бу йуху сиздян пул гопармаг тяшяббцсцнц эюстярир. 3.Йахын достунуз щаггында гыса

Page 137: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

136

заманда севинъ долу хябяр алмаг яламятидир. ДУВАГ – 1.Язаблы сирря ишарядир. 2.Гыз цчцн: дуваг эюрмяк

- яря эетмяк; дувагда эязмяк - севэилинизя там сямими дейилсиниз вя ону сахламаг цчцн щийля тятбиг едирсиниз. 3.Цзлярини дувагла юртмцш кянар шяхсляр - сахта достларын бющтаны. 4.Кющня, йахуд ъырыг дуваг - тящлцкяли интригайа гаршы ещтийатлы олун. 5.Эянъ га-дын цчцн: дуваьы итирдийини эюрмяк - севэилиниздян кцсяъяксиниз; эялинлик дуваьы эюрмяк - уьурлу дяйишикликляр вя хошбяхтлик; эялин-лик дуваьында олмаг - сабит эялир вя кейф; дуваг итирмяк - аьры вя гангарачылыг; матям дуваьында олмаг - язаб.

ДУЗ – 1.Мцвяффягиййятя вя ъансаьлыьына ишарядир. 2.Мцбащи-сядир. 3.Сиз йад адамларла ящатя олунмусунуз. Фикир верин ки, йу-худа дуз эюрян кими ишляриниз тярсиня эедир, аилядя сюз-сющбят йара-ныр вя айры-сечкилик дцшцр. 4.Яти дузламаг – даими борълар цстя на-ращатчылыьа ишарядир. 5.Гыз цчцн: дуз йемяк - севэилиниз сизи эюзял рягибя дяйишяъяк вя бу сизин гцрурунуза тохунаъаг. 6.Аьзы долу дуз - вар-дювлятя малик олаъагсыныз. 7.Дузу йеря даьытмаг - мцф-лцсляшмяйя вя ящвалын писляшмясиня ишарядир.

ДУЗАГ (тяля) – 1. Тялядя щейван - гощумларыныздан сизя бядбяхтчилик эяляъяк. 2. Бош тяля - итки демякдир. 3. Тяля гурмаг - хябярдарлыг; тяляйя дцшмяк - уьур демякдир.

ДЦКАН – Ъцрбяъцр маллар иля - хейирли иш; ят дцканы - хястялик демякдир.

ДЦЛЭЯР – Дцлэярин ишини излямяк - сиз мадди вязиййятинизи истиращят вя яйлянъядян имтина едяряк йахшылашдыраъагсыныз.

ДЦШЯРЭЯ (ОРДУЭАЩ) – 1.Сизин ишиниздя дяйишикликляр олаъаг. 2.Аьыр вя узун сяйащят демякдир. 3.Мцщарибя нишанясидир. 4.Ъаван гадын цчцн: юзцнцзц ордуэащда эюрсяниз сизин севэилини-зин башына пис щадися эяляъяк. 5.Ярли гадын цчцн: юзцнцзц орду-эащда эюрсяниз - яринизин адына лякя эятиряъяксиниз вя бунун ня-тиъяси олараг бошанаъагсыныз. ДЦШМЯН – 1.Йухуда таныш дцшмяни эюрмяк - уьур; таныма-дыьыныз - ишлярин тезликля битяъяйиня ишарядир. 2.Дцшмянляринизи эюр-мяк вя онларла данышмаг – щеч кяся етибар етмямяниз сизи хилас едяъяк; онлара гялябя чалмаг - мящкямя просесини удаъаьынызын мцждячисидир; онларла ойнайыб зарафатлашмаг - ишин ялверишли шякилдя сона чатмасы вя дцшмянлярля барышыг, дцшмянляр тяряфиндян тутул-маг - карыхмаг вя ишлярин дайанмасы; дцшмяни юзцнцз тутсаныз,

Page 138: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

137

бу, онун бцтцн йаланларынын тякзиби демякдир. ДЦЙМЯ – 1.Эянъ гадын цчцн - эюзял вя варлы инсана баьлылыг.

Эянъ оьлан цчцн: щярби вязифя щаггында хябярдарлыг. 2.Дцймяни итирмяк - иткийя ишарядир.

ДЦЙЦ – 1.Саьламлыг, эялир, динълик вя рифащ яламяти; уьур вя дост мцнасибятляр мцждяси. 2.Дцйц йемяк - сяадят вя аилядя ямин-аманлыг. 3.Зибилли дцйц - хястялик вя достларла позулушма тящлцкя-си. 4.Гыз цчцн: дцйц биширмяк - тезликля йени вязифялярин олаъаьына, щямчинин бунларын ону хошбяхт вя зянэин едяъяйиня ишаря. 5.Бул-йонда бишмиш дцйц йемяк-айрылыг, сцддя бишмиш дцйц йемяк-мц-бащися, деди-году.

ДЦЙЦН – 1. Дцйцнц ачмаг - бош бошуна наращат олмаг. 2. Дцйцнц баьламаг - юзцнцзц мцстягил адам кими апараъаг-сыныз.

ДЦЗЯНЛИК – 1.Асан, парлаг вя азад ирялиляйишдян щязз ал-маьын ишарясидир. 2.Эцл-чичякля, отла долу дцзянлик - эюзлянилмяз севиндириъи щадисяйя йозулур. 3.Чылпаг дцзянлик - иткиляря вя кядяря йозулур. 4.Дцзянликдя итмяк - бядбяхтлийя вя кядяря ишарядир. 5. Эениш чямяндя гачмаг вя онун щцдудларына чата билмямяк – чятин вя долашыг ишляр, йорьунлуг вя наращатчылыг. Бах: ЧЯМЯН, ЧЮЛ.

ДЦЗМЯК – Мунъуьу вя инъиляри сапа дцзмяк пешманчылыг вя касыбчылыьа ишарядир.

Е

ЕДАМ (юлцм ъязасы) – 1.Башгаларынын ещтийатсызлыьындан сиз

язаб чякяъяксиниз. 2. Юзцнцн едам олундуьуну эюрмяк вя йалныз гейри-ади мцдахиля нятиъясиндя юлцмдян хилас олмаг - сиз дцшмян-ляринизи узаглашдыраъаг вя бизнесдя уьура наил олаъагсыныз. 3. Едама тамаша етмяйя эялян ящали - инсанларла ишляйяркян вя гаршы-лыглы мцнасибят гураркян мцтляг ещтийатлы олмалысыныз. 4. Киминся едам олундуьуну эюрмяк - инъиклийя, ядалятсизлийя ишарядир; едам олунмаг - бюйцк хошбяхтлийя чатмагдыр. 5.Шяряфдян, азадлыгдан, вар-дювлятдян мящрум олмагдыр.

ЕЩТИЙАЪ – Юзцнцзц ещтийаъ вя йохсуллуг ичярисиндя эюрмяк - реал щяйаты гябул етмядийинизя вя юзцндя кядяри, гями бирляшди-рян тяяссцратларын гейри-ихтийары олараг ясири олдуьунуза ишарядир;

Page 139: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

138

яэяр сиз ещтийаъ вя аьрылары сябрля гаршыламаьы баъарырсынызса, онда йуху сизин щяйатынызын эяляъякдя йахшылашаъаьындан хябяр верир, ещтийаъдан хилас олмаг - тямяннасыз ишляринизя эюря щюрмят газа-наъаьыныза, лакин юз хейирхащ давранышыныздан мямнун галмайа-ъаьыныза ишарядир, башгаларыны ещтийаъ ичярисиндя эюрмяк ишляриниздя мцряккяблик яламятидир.

ЕЩТИЙАТЛЫ ОЛМАГ – Ъаван адамы вя йа кюрпя ушаьы го-румаг - мцсбят фикирляр щяйатынызы дяйишяъякдир.

ЕЛАН – Ятрафда танынмаьа ъан атмагдыр. ЕЛЧИ ДЦШМЯК – Йахын эяляъякдя йалан, шайияляр, савашма-

лар олаъагдыр. ЕЛМИ ЯСЯР – кющня дцшмянля барышыг яламятидир. ЕМАЛАТХАНА – мцвяффягиййят вя боллуьун габагъадан

хябяр верилмясиня йозулур. ЕНСИКЛОПЕДИЙА – Енсиклопедийаны вяряглямяк – ядяби

мцвяффягиййятлярин яламятидир. ЕПИДЕМИЙА – 1.Шящярдя епидемийанын тцьйан етдийи йердя

йерляшмяк - мящкямя истинтагына йозулур. 2. Онун ляьв едилмяси рифаща вя бол чюряйя ишарядир. 3.Епидемийайа йолухмаг - вязиййя-тин писляшмясиня вя мцтляг хястя олмаьа йозулур.

ЕПОЛЕТ (Бязякли пагон) – 1. Ясэяр цчцн: о, забит еполети та-хырса, гыса мцддятя эюздян дцшяъяк вя эяляъякдя мцкафат алаъаг. 2. Гадынлар цчцн: яэяр еполет эейинмиш щярбичийя тягдим едилдийини эюрцрся - аьласыьмаз йахынлыг, галмагаллы щяйатдыр. 3. Юзцнц эенерал еполетиндя эюрмяк-нцфузлу бир шяхс тяряфиндян йерляшдирил-мядир.

ЕШАФОТ (Едам гурьусу) – 1.Тящлцкя щаггында хябярдарлыг. 2.Гадынлар цчцн - дящшят яламяти, кишиляр цчцн - йцксялиш яламятидир (яэяр йухуда дар аьаъы эюрсяниз, о ня гядяр щцндцр олса, даща ар-тыг мцвяффягиййятляр эюзлямяк лазымдыр).

ЕШШЯК – 1.Инъиклик барядя хябярдарлыг, тящгиредиъи хябярляр-дир. 2.Планларын позулмасы эцманы. 3.Артан ямяк вя гайьыларын мадди ъящятдян явязинин верилмямяси. 4.Мцвяффягиййят барядя хя-бярдарлыг, шан-шющрят, мяшщурлуг вя фираванлыгдыр.

ЕШШЯКАРЫСЫ – 1. Деди-годудан хябярдарлыг, дцшмянчилик вя хошаэялмяз щадисяляр. 2. Узунмцддятли достлуьун сону барядя хя-бярдарлыг вя йа цмидсизликдир. Ола билсин ки, дцшмянляриниз сизя бюйцк дилхорчулуг эятиряъяк. 3. Ешшякарысы тяряфиндян санъылмаг – пахыллыг,

Page 140: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

139

дцшмянлярин нифряти вя йа мящяббятдя рягибя ишарядир. 4. Арыны юлдцрмяк юз дцшмянляринизин щцъумларынын вя ъязаларынын гаршысыны алмагдыр. Ешшякарыларыны эюрмяк – дцшмянлярдя итки, санъылмыш эюр-мяк йадларын, юзэялярин пахыллыьы. 5. Киминся ирадларындан тясирлян-мяк нятиъясиндя йаранан аьрылы емосийаларын символудур.

ЕВ – 1.Хястя цчцн: ев тикмяк - тезликля юлцм, саьлам цчцн - язиййят, гайьы яламятидир. 2.Йанан ев - бюйцк эялир нишанясидир. 3.Ев эюрмяк - тящлцкядир; тикмяк - ишлярин йахшылашмасы; евдя йери сцпцрмяк - гонаг эяляъяйини билдирир; евдя йери силмяк - юлцмц, айрылыьы билдирир. 4.Дамы учмуш ев эюрмяк - башга йеря кючмяк, евдя олмаг - деди-году, наразычылыгдыр; йанан ев - бюйцк севинъ; еви бойамаг - башга йеря кючмяк, учмуш дамдан эюйя бахмаг - шад хябяр; баба вя йа нянянин еви - аилядя юлцм, бюйцк бядбяхтлик яламятидир. 5.Ев тикмяк - эялир, севинъдир; юз евинизи кющнялмиш, даьылмыш эюрмяк - бядбяхтлийя ишарядир; даьылдыьыны эюрмяк - ев сащибинин, йа достун иткисидир. 6.Йени бир щяйатин яламятидир. 7.Юз евини ахтармаг вя тапмаг - онун яламятидир ки, сизи о гядяр дярин мяйуслуг эюзляйир ки, сиз инсанлара инамынызы тамамиля итиряъякси-низ. 8.Атылмыш евя раст эялмяк - гямли щадисяляр демякдир. 9.Еви олмамаг - малиййя иткиляри вя планларынызын щяйата кечмясиндя уьурсузлуглар демякдир. 10.Кющня евиниздя олмаг - йахшы хябяр алмаг демякдир. Кющня евинизи эюзял вя ращат эюрмяк - узун сц-ряъяк ямин - аманлыгдыр. 11.Тязя евя кючмяк - тяъили мялуматлар вя тялясик сяфярляр демякдир. 12.Гыз цчцн: евдян эетмяк - онун яламятидир ки, о, деди-годунун, хаинлийин гурбаны ола биляр. 13.Ев образы демяк олар ки, щямишя инсан шяхсиййятинин атрибутларына аид олур. Китабхана аьылы, идракы ифадя едя биляр, ванна отаьы - эюзял, йахшы щисслярин тямизлянмяси вя ойанышы, йатаг отаьы - интим ялагя-ляри вя сексуаллыьы, гыса, там горунма механизмлярини; хястяхана - гялбин вя йа бядянин мцалиъяси просеси, юз сящщятиниз барядя щяйя-ъан; мещманхана - гыса мцддятли щадися; истиращят; гачыш вя йа аи-лядян, йахуд аилядяки ситуасийалардан ял чякмяк; евдян кянар сек-суал щяйат. Гапы вя онун атрибутлары (ачар йери, дястя). Фрейдин фикриня эюря, секси вя ъинси органлары ифадя едир. Ясас мяналары йу-худан асылыдыр. Гапыда киминся дайандыьыны эюрмяк - гяфлятян баш веряъяк бир шейдян, йени тяърцбя вя ялверишли имкандан хябяр верир. Ала гапы - "мян"имизин ачыг тяряфини; юзцня инамы; инсанларла яла-гясини билдирир. Арха гапы – шяхси аиля щяйатыны; эизли фяалиййяти билди-

Page 141: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

140

рир. Йан гапы - чятин ситуасийалардан чякинмяк баъарыьыдыр. Баь-ланмыш гапы - тяклийя ъящд; юзцнцз цчцн "бошлуг" тапмаг ъящди; эярэин вя кинли ялагяляр. Гапыдан гярибя пейзаж вя йа мянзяря эю-рцнмяси - шцуралтыйа эириш тапмаг; гыфыл - тящлцкя вя тящлцкясизлик щисси; горуйуъу позисийалар, отаг - конкрет емосионал вязиййят, щал; ялавя гапылар ахтарышы – юзцнцздя яввял эюрмядийиниз аспектля-рин, имканларын вя йа хасиййят ъизэиляринин ачылмасы. Дам - стрес-дян горунмагда истифадя едилян фялсяфя вя йа яхлаг стратеэийасыдыр. Пиллякян - мягсяд истигамятиндя аддымларымыздыр; шяхси гиймяти-мизя (дяйяримизя) ясасян щяйатда енмя вя йа галхма. Лифт - щал вя йа ялагянин дяйишилмяси; ишдя статусун вя йа ситуасийанын енмя-си, галхмасы. Иътимаи бина - "мян" - лийимизин иътимаи, азад вя тя-бии тяряфи; иътимаиййятля ялагялярин йахшылашдырылмасы габилиййяти; ал-коголдан асылылыг. Пянъяря - щяйатда юз ятрафынызы "эюрмя" вя "дуйма". Зирзями - адятян, шцуралты дцшцнъядя эизлянян бир шей. Анбар - хатиряляр, кечмишин тяърцбяси; "сонра" йа галан "мян"лийин аспектляри. Дивар - сиз йашадыьыныз, йахуд хариъи дцнйадан горун-маг цчцн истифадя етдийиниз яхлаг ганунлары; етигад системи вя щя-йат позисйаларыдыр; яхлаг щудудлары, йахуд дцшцнъя даиряси чярчи-вясиндян чыхмаг горхусу; активлийинизи сыхан горху. Бору (тцстц) - чякмя (сигарет); ъинси канал; дахили ъисмин (бядянин) яламяти; бо-рунун цстцндя гара тцстц - гяддарлыг, щуманистик дяйярляря йох, мадди истещсала йюнялдилмиш мядяниййятин механизмляшмиш щисся-сидир. Кома - аиляви ушаглыг щиссляри; ади фундаментал ситуасийалар вя гаршылыглы ялагяляр. Кился, мябяд - дахили дцнйанын вя щисслярин ъанланмасы; гярар гябул етдикдя ясас кими эютцрцлмцш яхлаг нор-малары; ъямиййятля ялагя. Чардаг - идейалар, кечмиш тяърцбя; хати-ряляр, аьыл.

ЕВ ГУШУ – 1. Пул хярълямяк цчцн хябярдарлыгдыр. 2. Гыз цчцн: ев гушунун далынъа эетмяк - вахтынын бош яйлянъяляря сярф олаъаьыны билдирир.

ЕЙБЯЪЯР – 1.Йухуда бир ейбяъяр адам эюрмяк, о демяк-дир ки, уьура вя бюйцк бир мираса сащиб олаъагсыныз. 2.Ъаван ашиг-ляр цчцн - шцбщя ишарясидир. 3.Щамиля гадын рюйасында бир ейбяъяр ушаг дцнйайа эятирдийини эюрярся - ушаьы чох хошбяхт олаъаг. 4.Ъаван гыз: щансыса бир щейван башы олан ушаг дцнйайа эятирибся - бядбяхт бир аиля щяйаты кечиряъякдир. Балыг дцнйайа эятирмяк - аилянизин даьылаъаьына йозулур.

Page 142: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

141

ЕЙБЯЪЯРЛИК – Ейбяъяр щала салынмыш бядян щиссяляри – юз потенсиалыны сонадяк реаллашдырмагдыр. Шяхсиййяти дяйишдирян пси-холожи зядялярин мювъудлуьу.

ЕЙНЯК – 1.Инамсызлыг, йалан вя шцбщяляря ишарядир. 2.Намя-лум адамларын гарышмасы нятиъясиндя щяйатынызда баш веря биляъяк хошаэялмяз дяйишикликляр. Сизин етибарыныздан йаланчылар истифадя едяъякляр. 3.Сынмыш ейняк - хяйанятя вя йахуд йахын адамла айры-лыьа ишарядир. 4.Ъаван гыз цчцн: севэилисини ейнякдя эюрмяк - сев-дийи адамла дава-далаша, йа айрылыьа ишарядир. 5.Эцн ейняйи - сан-баллы шяхслярля цнсиййятдя ещтийатлы олмаьа чаьырыр, чцнки онларын нцфузу шцбщяли ола биляр. Эянъ гадын цчцн ейняк ону эюстярир ки, тякидли инандырмалар йалан ола биляр.

ЕЙВАН – 1. Севэидя тящлцкя щагда хябярдарлыгдыр; ейван-дан бахмаг - ишлярин мцвяффягиййятли битмясинин вядидир; севэилиляр цчцн: ейван – узунсцрян видалашма, гяти айрылыьын мцждясидир; йу-худа ейван эюрмяк - йанында олмайан достлар щагда хошаэялмяз хябярлярдир. 2. Юз евинизин йанында ейван эюрмяк - шяряф вя башла-нмыш ишин мцвяффягиййятля битмясиня йозулур.

Я

ЯЪНЯБИ - 1.Эяляъякдя яла саьламлыьа вя башга хош щадисяля-

ря йозулур. 2.Яъняби иля гаршылашмаг - артыг бир нечя ил юлмцш ще-саб едилян кредиторун цзя чыхмасына йозулур. 3.Йарашыглы яъняби - ишлярдя уьура; чиркин эюрцнцшлц яъняби - цмидин боша чыхмасына ишарядир. 4.Юзцнц яъняби эюрмяк - щягиги достларыныз вар.

ЯДАБАЗ - юзцнц модабаз, юзцндян мцштябещ, йелбейин си-масында эюрмяк - сизя алчаг, рязил истяклярин щаким кясилдийиня ишарядир. Беля бир йуху эюрян щягиги щяйати дяйярляря цз тутараг яглини вя гялбини инкишаф етдирмялидир.

ЯДАЛЯТ - 1.Ядалят тяляб етмяк - йалан эцнащландырмалара эюря сизя хошаэялмяз щадисялярин цз веряъяйини хябяр верир. 2.Яэяр сиздян ядалят тяляб едирлярся, демяк яхлагыныз вя мювгейиниз тян-гид олунаъаг.

ЯДЯБСИЗ ЙУХУЛАР - Ара-сыра шок йухулар эюрмяк нор-малдыр. Лакин, яэяр ядябсиз йухулар тез-тез тякрар олунурса, де-мяк сизинля ъямиййят арасында проблемляр мювъуддур ки, онларын щялл едилмяси цчцн бир груп психотерапевтин мяслящяти ваъибдир.

Page 143: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

142

ЯДВИЙЙАТ – 1. Яйлянъя далынъа гачмагла юз репутасийаны-за зяряр эятиря билярсиниз. 2.Гыз цчцн: йемяйя ядвиййат гатмаг - киминся сахта эюрцнцшц диггяти юзцня ъялб едяъяк.

ЯЖДАЩА - 1.Юз ещтирасыныза табечиликдир; йуху хябярдар едир. 2.Сябирсизлик яламятидир; ону эюстярир ки, сиз оппонентляриниз-ля кобуд ряфтар едирсиниз. Юзцнцзя ясаслы сурятдя нязарят етмялиси-низ. Якс тягдирдя сизи чох инсанларла конфликт эюзляйир. 3.Яждаща эюрмяк - вар-дювлятдир; щцъум едян яждаща - бюйцк танышлыгдыр. 4.Эюзлянилмяз вар-дювлятдян хябяр верир. 5.Символ кими яждаща шцуралты иля растлашманы билдирир, еляъя дя йеткинлик йашына чатмыш гызы тамамиля юзцня табе едян вя щядди-булуьа чатмыш оьлан цчцн тящлцкяли олан, ъямиййят тяряфиндян бяйянилмяйян, йахуд ъавабсыз галан сексуал мейли символлашдырыр. Беля эцълц тябии стимуллара га-либ эялмяк цчцн онлардан гянаятбяхш чыхыш йоллары тапмаг мцм-кцндцр.

ЯКИЗЛЯР - Ади якизляр - ишлярдя яминликдир, сиам якизляри - щансыса мцряккябляшмяляря ишарядир.

ЯКС-СЯДА - 1. Узагдан эялян хябяр. 2. Бу онун яламятидир ки, уьурсуз бир хястялийя эюря ишиниз йарымчыг галаъаг, достларыныз ися сизи атаъагдыр.

ЯГРЯБ - 1. Ягряб эюрмяк - хаин достларыныз сизи эюздян сал-маьа чалышаъаглар. 2.Мящкямяйя вя мящкямя давасына ишарядир. 3. Ягряб юлдцрмяк - сизя гаршы олан бющтанын ачылаъаьына ишарядир.

ЯЛ - 1.Бядянсиз ял - зяряр вя тящлцкядир. 2.Эюзял ялляр - сизи мяшщурлуг, ишдя камиллийинизин артмасы вя ъямиййятдя йцксяк мювге эюзлядийиня ишарядир. 3.Эюзял олмайан ялляр - йахуд ейбя-ъяр ялляр - писликляр. 4.Яллярдя ган олмасы - йахын олан адамларын мцвяггяти олараг сизя гаршы сойумалары, достун нащаг йеря итти-щам едилмяси. 5.Зядялянмиш ял - эерчякликдя сизин цчцн язиз оланын бир щиссясини эцзяштя эедяъяйинизя ишаря. 6.Ялини йандырмаг - даща гиймятли оланы итирмямяк цчцн сярвят далынъа гачмамаг барядя хябярдарлыгдыр. 7.Юз яллярини тцклц эюрмяк - ишдя эцълц вя ъясур тя-ряфдарларыныз вя рягибляриниз олдуьуна ишаря. Бундан башга, беля йуху садиг достлара гаршы интрига апармамаьа, шцбщяляри бир кя-нара атмаьа чаьырыр. 8.Гейри-ади бюйцклцкдя ялляр - тезликля мяг-сядя доьру ирялилямя; щяддян артыг балаъа ялляр - щяйатда даща фяал олмаьа тящрик. 9.Чиркли ялляр - сизи севянляря гаршы щагсызлыьа йол вердийинизя ишаря; бундан башга, беля йуху бюйцк мадди мараг-

Page 144: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

143

дан да сораг веря биляр. 10.Гадын цчцн: юз яллярини сейр етмяк - эерчякдя чох хейирхащ гялбя сащиб ола биляъяйиня ишаря. Яэяр ялля-рини киминся юпдцйцнц эюрярся - тямасда чох ещтийатлы олмаг ба-рядя хябярдарлыг. 11.Ялдя бармаглары йандырмайан алов эюрмяк - щягигятян эюрцнмямиш бир мцвяффягиййятдир. 12.Баьлы ялляр - эяля-ъякдя чятинликляр, тящлцкя, касыблыг вя эцъсцзлцк. Йухуда онлары ача билсяниз, эерчякдя вязиййятя сащиб ола биляъяксиниз. 13.Кясил-миш ял севэилилярин, йахуд яр-арвадын бир бириндян узаглашмасы, йа-худ бир бириндян гаршылыглы наразылыьыдыр. Бу йуху щям дя мцмкцн ола билян алданма, йахуд фырылдагчылыг барядя дя хябярдарлыг едир. 14.Сынмыш ял - аиля бядбяхтчилийи барядя хябярдарлыг. 15.Достун вя йа гощумун кясилмиш яли - кцсцшмя вя мящкямя просеси. 16.Ялляри сейр етмяк - уьурсузлуглар нятиъясиндя касыбчылыг; ялляри идаря едя билмямяк - сяфярин тяхиря салынмасы; гана батмыш ялляр - виъдан язабы вя кядярдир. 17.Овуълар - талейин хош мярамы; гадын цчцн - севимли адамын мейдана чыхмасы. 18.Ялляри йумаг - гайьылардан азад олмаг; тцклц ялляр - ишлярдя вя пул мясяляляриндя уьур; ялини итирмяк - мцмкцн ола билян иткиляр, йахынлардан киминся юлцмц барядя хябярдарлыг; саь ял - азад олма; сол ял - гайьылар. 19.Саь ял - гуллугчулар, йахуд кюмякчиляр сарыдан бяхтиниз йаман эятириб; бюйцк севэи маъяралары. 20.Сол ял - сизя йахын олан гадынла (ана, арвад) там гаршылыглы анлашма. 21.Ушаг ялляри - хошбяхтлик; гана батмыш ялляр - кцсцшмя, йахынларла айрылыг. 22.Чохлу ял - боллуг; оьрулар вя гулдурлар цчцн - ъинайятляринин ачылмасы, тутулма вя ъидди ъязаланма. 23.Кясилмиш, йандырылмыш, йахуд гурумуш ял - мцяссисянизин ян садиг вя йахшы ямякдашынын юлцмц; беля йуху ону эюряня дя бюйцк вя гачылмаз бир бядбяхтчиликдян хябяр верир. Ярдя олан гадын цчцн беля йуху яринин, йахуд ювладларындан бю-йцйцнцн юлцмц демякдир. 24.Цстцнц тцк басмыш ял - мящбяся са-лынма. 25.Ялляри йумаг - зящмят вя наращатчылыг. 26.Ялляри йумаг - хястялик; шишмиш ялляр - эялир вя мянфяятдир.

ЯЛАЛТЫ КУКЛА - 1.Тянбяллийин сизи бир мцддят ъидди ишляр-дян айыраъаьына ишарядир. 2.Алкогол, наркотик вя с. гаршы зяифлик-дир.

ЯЛАМЯТ - 1.Юлцм яламяти (цзяриня сцмцклярдян хач чякил-миш кялля) - бяд фикирли инсанларын ряфтары сизи юзцнцздян чыхараъаг, сизин ямлакынызын тящлцкя алтында олмасыны хябяр верир. 2.Матям билдириши маркасында эизли эюндярилмиш юлцм емблемасы - бу о де-

Page 145: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

144

мякдир ки, сиз йахын адамыныздан ютрц щяйяъан кечирирсиниз, лакин эяляъякдя сизи мцвяффягиййят эюзляйир.

ЯЛБИР ОЛАН - ишя йени ортаг эютцрмяк - гачылмаз иткидир. ЯЛЪЯК – 1. Йахын адамла айырылыг. 2. Мцдафия вя рифащ вяд

едир; ялъяк итирмяк – йеринизи вя йа мяшьулиййятинизи дяйишяъяксиниз. Ялъяк тахмаг – вар-дювлят. 3. Тязя ялъяк эейинмяк – башгалары иля ишляриниздя ещтийатлылыг вя гянаятъиллик эюстяряъяк, лакин мянфяяти-низи эцдмяйяъяксиниз. Сизи ишляриниздя чякишмяляр вя хошаэялмяз-ликляр эюзляся дя щяр шей гайдасына дцшяъяк. 4. Кющня вя йа ъырыг ялъякляр тахмаг – алдадылма вя иткиляр. Яэяр ялъякляринизи итирмиси-низся, эерчякдя тярк олунаъагсыныз, лакин щяйат ешгинизи горуйуб сахламаг цчцн юзцнцздя эцъ тапаъагсыныз. 5. Бир ъцт ялъяк ашкар етмяк – хошбяхт никащ вя йа йени севэи маъярасы. 6. Киши цчцн: гадын ялъяклярини дцймялядийини эюрмяк – ону рцсвай етмякля щядяляйяъяк гадын тезликля пейда олаъагдыр. 7. Ялъякляри чы-хармаг – сизи ишляриниздя вя мящяббятдя кичик уьур эюзляйир. 8. Мцдафия, горунма яламятидир (мясялян, резин ялъяклярдян истифадя едяркян); «ялитямиз» олмагдыр; ялчатмазлыгдыр. Гадын ялъяйини йердян галдырмаг – мцнасибят гурмаьа дявятдир.

ЯЛЯК - 1.Сизя зийан вуран пис бир щярякят едяъяйинизя ишаря. 2.Щяддян артыг кичик дешикляри олан яляк - сизин цчцн ялверишсиз гя-рары дяйишдирмяк имканына малик олаъаьыныза ишарядир. 3.Щяддян артыг бюйцк дешикляри олан яляк - йахын заманларда чох бюйцк чя-тинликля ялдя етдикляриниздян мящрум олаъагсыныз. 4.Бош шейляря эюря щяйяъан кечиряъяксиниз.

ЯЛЯ САЛМАГ - ола биляъяк рцсвайчылыглардан хябяр верир. ЯЛИЯЙРИ - 1. Йухуда юзцнцзцн ялияйри олдуьунузу эюрсяниз,

демяли яслиндя сиз йахынларыныза тяшвиш вя наращатлыг эятиряъяк чир-кин щярякят етмяйя щазырлашырсыныз, йахуд чятин саьалан хястялийя йолухаъагсыныз. 2. Гадын цчцн: яринин вя йа севэилисинин ялияйри олудуьуну эюрмяк - йахын эяляъякдя о, достунун она гаршы нц-майишкараня саймазлыьыны цряк аьрысы иля мцшащидя едяъяк.

ЯЛИФБА - 1.Елмлярдя мцвяффягиййятлярин мцждясидир. 2.Са-вадсыз адам цчцн ялифба эюрмяк - бядбяхтлик вя нязярдя тутулма-мыш язиййятлярин, алим цчцн щяр бир ишдя хошбяхтлик вя мцвяффягий-йятин мцждяси; ялифбаны билянин ону охумасы - пис яламятдир; ону билмяйяня - хош яламятдир; ялифбаны йазмаг - щяр икиси цчцн наразы-лыгдыр.

Page 146: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

145

ЯЛИЛ – 1.Сизин марагларыныза мцдахиля едян, хош олмайан партнйора ишарядир. 2.Ращат гоъалыьа йозулур. 3.Ялил арабасында отурмуш адам - сизин цряйинизи кюврялдяъяк аълыьа вя фаъияйя ишаря-дир. Она эюря дя касыб, йазыг адамлара щяр ъцря кюмяк едяъякси-низ. 4.Юзцнц шикяст эюрмяк - хошаэялмязликляря йозулур.

ЯЛКИМЙАЭЯР - Йухуда юзцнц щяр щансы металын гызыла чеврилмясинин цсулуну тапмаьа чалышан ялкимйаэяр эюрмяк - сиз мараглы лайищяляр йарадаъаг, лакин реаллашдырмаьа ъан атаркян мцвяффягиййятсизлийя уьрайаъагсыныз.

ЯЛЛЯ ЭЮРЦШМЯК - 1.Гыз цчцн: щяр щансы бир эюркямли шяхсля (йцксяк рцтбяли мямур, рящбяр) ял вериб эюрцшмяк - таныма-дыьыныз адамларын пярястиши вя яйлянъялярдир. Яэяр бу имканлардан истифадя едярся, достларынын хцсуси ряьбятини газанаъаг. Яэяр ки-минся ялини сыхмаг цчцн йухары дартынмалы олурса - рягиби иля гар-шылашаъаг. Лакин ялиня ялъяк эейибся, бцтцн манеяляри дяф едяъяк. 2.Бойъа сиздян кичик оланла эюрцшмяк - хейирхащ вя хошниййят ол-дуьунуза эюря севиляъяксиниз. 3.Ял вериб эюрцшяркян ялляринизин чиркли олдуьуну ашкар етмяк - достларынызын щеч дя щамысынын щя-гиги дост олмадыьына ишарядир.

ЯЛ ТЯРЯЗИСИ – Ня ися йахшы бир мцщцм ишин мцждясидир. ЯЛЙАЗМА - 1.Йарымчыг ялйазма - мяйуслуг; тамамланмыш

- бюйцк цмидлярин йериня йетмяси; ялйазма цзяриндя ишлямяк - юз цмидляри цчцн тялаш кечирмяк. 2.Ялйазмасынын редактор тяряфиндян рядд едилмяси - эерчякликдя сизя еля эяляъяк ки, цмидиниз боша чыха-ъаг, лакин заман кечдикъя ян ъцрятли истякляриниз реаллыьа чевриля-ъяк. 3.Ялйазманы итирмяк - мцмкцн ола билян мяйуслуг барядя хябярдарлыг. 4.Йанан ялйазма - ишляринизин бюйцк эялир вя нцфуз эятиряъяйиня ишарядир.

ЯМЯК - 1.Аьыр шейля йцклянмиш ев щейваны - ишлярдя камиллик, лакин сиз юз ишчиляринизля щеч дя щямишя ядалятли дейилсиниз. 2.Аьыр ямякля мяшьул олан кишиляр - уьурлу иш вя йахшы сящщят. 3.Аьыр ямякля мяшьул олмаг - щяр йени тяшяббцсдя ялверишли перспектив. Яэяр бу йухуну киши эюрцбся, бу она бол мящсул вяд едир.

ЯМЯК ЩАГГЫ - 1.Мааш алмаг - йени сащибкарлыьа башлайан инсанлар цчцн эюзлянилмяйян уьурдур. 2.Ямяк щаггыны юдямяк - ишчилярин наразылыьына йозулур. 3.Маашын ашаьы дцшмяси - сизин ялей-щинизя олан хошаэялмяз щярякятляр. 4.Маашын артмасы - истянилян иш-дя гейри-ади щала ишарядир.

Page 147: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

146

ЯМИ (биби, хала, дайы) оьлу, гызы - 1.Мяйуслуьун вя кядярин гцссянин хябярдарлыьыдыр; онларла мяктублашма - аиляляр арасында ялагялярин бирдяфялик кясилмясинин яламятидир. 2.Ями (биби, хала, дайы) оьлуну эюрмяк - дцзэцн вя хейирхащ инсанла достлуг; ями гызыны эюрмяк - алданма, деди-году, кцсмяк ишарясидир.

ЯНЪИР - 1.Йемяк - щяйяъанлы тяляскянлийя йозулур. 2.Бюйц-йян янъир - олдугъа эюзял яламятдир. Ишляринизин сакит ахарына вя яла саьламлыьа ишарядир. Гыз цчцн: онун бцтцн арзуларыны реаллашды-раъаг евлилийя ишарядир.

ЯНЛИК - 1.Янлик чякмяк - мягсядиня наил олмаг цчцн щийля-эярликдян истифадя етмяйя щазыр олдуьунуза ишаря. 2.Позьун га-дынлар вя бцтцн кишиляр цчцн: янлик чякмяк - эцлцнъ вязиййятя дцш-мяк вя сюйцлмяк тящлцкяси; тямиз гадынлар цчцн - щамы тяряфиндян ещтирам. 3.Юзэя цзцндя янлик - шяряфсиз адамларын йедяйиндя эет-дийинизя вя онларын ниййятлярини щимайя етдийинизя ишарядир. 4.Янли-йя батмыш палтар вя ялляр - киминся мякрли ниййятини ифша едяъякси-низ. 5.Яэяр янлик сизин цзцнцздян ахыб тюкцлярся - эерчякликдя ря-гибиниз тяряфиндян алчалдылаъагсыныз вя йаланчы ядабазлыьыныза эюря севэилинизи итиря билярсиниз. 6. Янлик сатмаг - рийакарлыг, икицзлцлцк яламятидир.

ЯР - 1.Намялум сябяблярдян арвадындан айрылмыш яр - тезлик-ля гаршылыглы разылыг вя мящяббятля явяз олунаъаг мцвяггяти со-йуглуьа ишарядир. 2.Ярля кцсмяк - онун сизя бюйцк инамы вя щюр-мятиня йозулур. Бу йуху щям дя аилядян кянарда наращатлыг ола-ъаьыны да хябяр верир. 3. Юлмцш яр - йахынлашан бюйцк бяладан хя-бяр верир. 4.Йорьун вя хястя яр - гощумларыныздан биринин хястяля-няъяйиня ишарядир. 5. Юз ярини хошбяхт эюрмяк - евдя боллуьа, бяря-кятя ишарядир. 6.Яринизин башгасына вурулдуьуну эюрмяк - щяр ше-йин гайдада олмамасына йозулур. Беля ки, ола билсин сизин мящяб-бятиниз йекнясягдир вя яввялки щяйат тярзини дяйишмяк лазымдыр. 7.Ярли гадын цчцн рюйада башга бирисини севдийини эюрмяк - аилядя тянщалыьа вя юз вязиййятиндян разы олмамасына йозулур. 8.Гыз цчцн юзцнц ярдя эюрмяк - она хариъи эюрцнцшцня вя щярякятляриня дяггятли олмаг мяслящят эюрцлцр. 9.Йухуда яринин узаглашдыьыны (щарайа ися эетдийини) вя узаглашдыгъа бойъа щцндцрляшдийини эюр-мяк - ятрафыныздакыларын сизин издиваъыныздан наразылыьына, щямчи-нин мцнасибятляриниздяки щармонийаны позмаг цчцн чохлу ма-неяляря раст эяляъяйинизя вя мящяббятиниз уьрунда мцбаризя апа-

Page 148: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

147

раъаьыныза йозулур. 10.Йухуда яринизин вя башга бир гадынын ишти-рак етдийи галмагал эюрмяк - бюйцк иткиляря вя щятта бошанмаьа ишарядир. Ян писи ися будур ки, эерчякдя ола биляъяк дава заманы яринизи юлдцря билярляр. 11.Яринизин сизи шаллагла дюйдцйцнц эюрмяк - уьурсуз щярякятляринизин ъидди мцщакимяйя мяруз галаъаьына, щямчинин евдя цмуми низамсызлыг йарадаъаьына ишарядир.

ЯРЯБ - Севинъя доьру (щяр щансы бир екзотик персонаж кими). ЯРИК - 1.Чящрайы тонда тясяввцр олунан эяляъяйин юзцндя

кядяр эизлядийи щагда хябярдарлыгдыр, ярик йемяк - хошаэялмязлик-ляря ишарядир. 2.Арзунун йериня йетмяси вядидир. 3.Башгаларынын ярик йедийини мцшащидя етмяк - реал щяйатда вахтынызы бош йеря сярф етдийиниздян, достларынызын ися сизин рущи тялябляринизя, мараг вя мейлляринизя ъаваб вермядийиндян хябяр верир.

ЯРИШТЯ - Сизин анормал иштащыныз вя гейри-реал истяйиниз ола-ъагдыр.

ЯСА - 1.Шцбщяли мцгавиля баьламаьа щазыр олманыза ишарядир. 2.Яса иля эязишмяк - ишдя щямишя башгасынын мяслящят вя фикирляриня щейран олмаг - эяляъякдя сизя фядакар вя сядагятли олаъаг адам-лара ишляри етибар едяъяксиниз.

ЯСЯБИЛЯШМЯ - 1.Щеч бир ясасы олмайан щяйяъан мцждяси-дир. 2.Сизин ялейщинизя фяалиййят эюстярян дцшмянлярин олмасына сц-бутдур. 3.Билмядян киминся ясябиляшмясинин сябябкары олмаг - ющдясиндян лайигинъя эяля биляъяйиниз анлашылмазлыг барядя хябяр-дарлыгдыр.

ЯСЭЯР - 1.Щяйяъана вя хошаэялмяз щадисяляря ишарядир. 2. Гадыны бу йуху онун барясиндя олан деди-годулардан вя гей-бятлярдян хябярдар едир; киши цчцн - ишляриндя иткиляря йол веряъяйи-ня ишарядир.

ЯСИР - юзцнц ясир эюрмяк - сатгынлыг, инъикликдир. Кимися эют-црмяк – йени марагларын мейдана эялмяси.

ЯСКИЛЯР - асан газанъ, уьур, тянтяня, той вядидир. ЯШРЯФИ - Сизи зийан, эет-эялляр эюзляйир. ЯТ - 1.Бишмиш ят - рифаща, чий ят - хястялийя йозулур. 2. Ят ал-

маг - кядярдян, гям-гцссядян хябяр верир, 3.Гадын цчцн чий ят алмаг - мурадына чатмагда ону чохлу чятинликляр, щяйат дярсляри эюзлядийиндян хябяр верир. 4.Инсан яти йемяк - чох фяна бир деди--годуйа; гойун яти-хястялийя вя йа фялакятя, гуш яти ися - щансыса бир мягсядя, щявяся йозулур.

Page 149: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

148

ЯТИР - 1.Ятир ийи щисс етмяк - хошбяхт щадисядир. 2.Ятирдян ис-тифадя етмяк - онун яламятидир ки, сиз йалтаьа алданаъагсыныз. 3.Ятир ийиндян боьулмаг - яйлянъяляринизин чохлуьу сизин ягли га-билиййятинизя зяряр веря биляр. 4.Даьылмыш ятир - сизин ян эизли арзу вя истякляриниз мящв олаъаг. 5.Ятир сяпмяк - щям ишдя, щям дя дост-ларынызын даирясиндя щяр шей сизи артыг дяряъядя чох севиндиряъяк. 6.Гыз цчцн: ятирлянмиш ванна отаьында чиммяк - щяйяъанландырыъы щадисялярин олаъаьыны билдирир; ятир щядиййя алмаг - онун яламяти-дир ки, сизи мяфтунедиъи севинъ эюзляйир. 7.Ятирдян истифадя етмяк, алмаг вя пай вермяк севэидя мяйуслуг демякдир. 8.Ятир алмаг - сящщятин зяифлийиндян хябяр верир. 9.Гадына ятир баьышламаг - дава вя айрылыгдыр. 10.Парфцмерийа маьазасындан алмаг - евдя наразы-чылыглар вя хошаэялмязликляр олаъаг. 11.Алынмыш ятир цчцн пул вер-мяк - вахт вя пул иткисидир.

ЯЙИРМЯК - Тел яйирмяк - йол демякдир, гыса тел - хястялик, тели гырмаг - юлцм; пешманчылыг, йанылмаг, пис ящвал - рущиййя.

ЯЙЛЯНЪЯЛЯР - Хош хябярляр, саьламлыг вя рифащ ъарчысы-дыр.

ЯЗАБКЕШ (мязлум) - 1.Аилядя хошаэялмяз сюз-сющбятя, дос-тларынызын вяфасызлыьына, бюйцк гайьылара ишарядир. 2.Юзцнц мязлум эюрмяк - достларыныздан айрылыьа, бундан башга бющтанын гурбаны ола биляъяйинизя йозулур.

Ф

ФАБРИК - 1. Мцмкцн олан пул иткиси барядя хябярдарлыгдыр.

2. Бюйцк фабрик - ишэцзар сащядя эюрцнмямиш активлик дюврц баря-дя мцждя. 3. Бюйцк тяшяббцс мцждяси; тезликля зянэинляшмяк мцж-дяси. 4. Ишляйян фабрик - фяалиййятиниз бол бящря веряъяк; бош фабрик - хяйанятдир. 5. Алов ичиндя олан фабрик - боръларын эизлядилмяси-дир.

ФАЪИЯ - Сящнядя фаъия эюрмяк - йанлыш щяйяъан яламятидир. ФАЛА БАХМАГ - Тяхиря салдыьыныз, лакин ахыра чатдырылмасы

ваъиб олан мцщцм иши хатырладыр; эянъ гадын цчцн - о, йалныз юз ин-туисийасына вя аьлына архаланараг ики пярястишкарындан бирини сеч-мяли олаъагдыр.

ФАЛЧЫ - Интуисийанын сяси - шцурлу цмид вя арзуларын рямзидир, щадисяляри вя адамлары идаря етмяйя ъящд эюстярмякдир.

Page 150: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

149

ФАНФАРА СЯСЛЯРИ (шейпур сядалары) - 1. Сизин шянинизя сяслянян фанфара сядаларыны ешитмяк - гаршыныза гойдуьунуз мяг-сядя наил олмаг цчцн сизи щяр шейя сювг едя билян шющрятпярястлийин ялямятидир. Бу йуху сизи ишляри йолверилмяз усулларла апармагдан чякинмяйя чаьырыр. 2. Башга бир адамын шяряфиня сяслянян фанфара сядалары - достларыныза дярин вя сямими баьлылыг яламятидир. Бу щис-синиз щямишя гаршылыглы олаъагдыр.

ФАНТИК - Фантик ойуну ойнамаг - характерин хырдачы, тяля-батларын ися примитив олмасы яламятидир. Юз талейинизя гаршы даща мясулиййятли олмалысыныз.

ФАЙТОНЧУ - эялирли сяйащятя ишарядир. ФЕЛДШЕР - Мцмкцн ола билян сойугдяймя хястялийи барядя

хябярдарлыгдыр. ФЕРМА - 1. Фермада йашамаг вя ишлямяк, кяндли олмаг -

бцтцн тяшяббцсляриниздя хошщал олаъаьыныза ишарядир. 2. Ферма ал-маг: фермерляр цчцн - бол мящсул яламяти; иш адамлары цчцн - ялве-ришли иш; сяййащ вя дянизчиляр цчцн - тящлцкясиз сяфярляр. 3. Киминся фермасына эетмяк - хош адамларла эюрцшдцр. 4. Даими уьур вя боллуг мцждясидир. 5. Ферманын щяйятиндян гачан ев щейванлары сцрцсц - нашцкцрлцк вя виъдансызлыг цзцндян гощумларын узагла-шаъагларына ишарядир.

ФЕВРАЛ - 1. Феврал айы олдуьуну эюрмяк - евиниздя мцяй-йян мцддят бяргярар олаъаг узунмцддятли хястялик вя рущ дцш-кцнлцйцдцр. 2. Парлаг, эцняшли феврал эцнц - эюзлянилмяз хошбяхт олайын тяхяййцлцнцзц валещ едяъяйиня вя рущунузу мющкямлянди-ряъяйиня ишарядир.

ФЯЩЛЯ - мцщцм хябярляр вяди; мцщцм эюрцш (визит) яламяти-дир.

ФЯЛАКЯТ - Ещтийаъ горхусуна вя йа ишлярдя уьурсузлуьа йозулур.

ФЯНЯР - 1. Гаршысында щярякятдя олан фяняр эюрмяк - эюзля-нилмяз сярвят; фяняр гяфилдян сюнярся - эяляъяк уьурунуз мющкям олмайаъаг. 2. Ялдя фяняр тутмаг - сяхавятли олмаьыныз чохлу дос-тларынызы ъялб едяъяк; яэяр фяняр сюнярся - эерчякликдя арзусунда олдуьунуз йцксяк мювгейи ялдя етмякдя уьурсузлуьа дцчар ола-ъагсыныз. 3. Гыз цчцн: йаныб-сюнян фяняр - мяйуслуг. 4. Эянъ гадын цчцн: севэилисинин йолуну ишыгландырдыьыны эюрмяк - лайигли яр, щямчинин аилядя фираванлыг вя сялигя мцждясидир. 5. Бцд-

Page 151: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

150

рямяк вя фяняри сындырмаг - башгаларындан кюмяк истяйяъяксиниз, лакин бу заман мцстягиллийинизи итирмяк, йахуд ишэцзар фяалиййятдя мяйус олмаг тящлцкяси олаъаг. 6. Фяняри тямизлямяк - гаршынызда йени мющтяшям имканлар ачылмасына ишарядир. 7. Йолда фяняр итир-мяк - ишлярдя дурьунлуг. 8. Парлаг фяняр - мягсядя наил олмаг са-йясиндя тянтяня, севинъ. 9. Фяняр йандырмаг - узунмцддятли сяйа-щят заманы тящлцкяли сярэцзяштляр. 10. Фяняр алмаг - дящшятли аиля сирринин ачылмасыдыр.

ФЯНЯР ДИРЯЙИ - 1. Фяняр диряйиня истинад етмяк - сизин цчцн сон дяряъя аьыр бир дурумда танымадыьыныз адамын юзцнц садиг дост кими апараъаьына вя сизя дястяк веряъяйиня ишаря. 2. Фя-няр диряйинин йанында йыхылмаг - дцшмянляринизи алдатмаг цчцн йалана ял атмалы олаъаьыныза, йахуд онларын сизи алдадаъагларына ишарядир. 3. Йолунун цстцндя фяняр диряйи эюрмяк - сизи чохлу ма-нея вя писликлярин эюзлямясидир.

ФЯРМАН - щягиги вяд, сядагят вя баьлылыг нишанясидир. ФЯРЙАД (инилти) - Фярйад ешитмяк - о демякдир ки, сизин ят-

рафынызда хошаэялмяз шяраит йараныр. ФЯСЯЛИ – 1.Фясяли йемяк ишлярдя мцвяффягиййятляр, эялирдир.

2.Фясяли биширмяк – гянаятъилликдир. 3.Мцмкцн олан хястялик щаг-да хябярдарлыг. 4.Кядярли щадися эюзлянилир. 5.Мцвяффягиййят вя шадлыг вядидир. 6. Фясяли сатмаг – кимяся гаршы едилмиш бюйцк на-разылыгдыр. 7. Фясяли алмаг – йени достлар газанмагдыр.

ФЯВВАРЯ - 1. Тямиз, эцняш ишыьында бярг вуран шырнаглары олан фявваря - рифащ, мющтяшям севинъ, хош сяфярляр. 2. Фявваряни думана бцрцнмцш эюрмяк - гейри-сямимиликля растлашаъаьыныза, кюнцл мясяляляриндя уьурсузлуьа дцчар олаъаьыныза ишаря. 3. Гуру-муш вя сындырылмыш фявваря - бядбяхтлик. 4. Эянъ гадын цчцн: ай ишыьында бярг вуран фявваря эюрмяк - фаъияли шякилдя битяъяк дцшц-нцлмямиш яйлянъяляря ишаря. 5. Бюйцк мянфяятляр мянбяйи мцждяси. 6. Тямтяраглы фявваря - достлуг вя йа севэи наминя эюстяриляъяк хидмят. 7. Фявварядян су эютцрмяк - саьалмайан хястяликдир.

ФЫРФЫРА - 1. Мцмкцндцр ки, ян садя мясялялярдя чашыб чыхыш йолу тапа билмяйясиниз. 2. Щярлянян фырфыра - бош ишляря эцъ сярф ет-мяк. 3. Фырфыраны щярлямяк - йцнэцл яхлаглы вя пис ад чыхармыш шях-сля ялагядир. 4.Бош сющбятляр ялейщиня чалышманыздан хябяр верир. 5. Достлара баьлылыг артыр.

ФЫРЫЛДАГЧЫ - мцяййян дяряъядя зийан, иткиляр барядя хя-

Page 152: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

151

бярдарлыгдыр. ФЫРТЫНА - 1. Йахынлашан фыртынаны эюрмяк вя ешитмяк - узун

сцрян хястялийя, ишдя мцвяффягиййятсизлийя вя достларла анлашылмаз-лыьа йозулур. Яэяр сиз фыртынанын сакитляшдийини эюрцрсцнцзся, де-мяли кядяриниз о гядяр дя аьыр олмайаъаг вя тезликля ютцб кечяъяк. 2. Фыртынанын сакитляшмяси - тящлцкя хош нятиъя иля битяъякдир. 3. Фыртына вахты сыьынаъаг ахтармаг - хошаэялмяз хябярляря доьру-дур. Фыртына заманы аьаълар арасында олмаг – бюйцк бядбяхтлик-дир. Фыртынанын говдуьу гойун сцрцсцнц эюрмяк - дост адланан-лар тяряфиндян нанкорлугдур. Фыртынадан аьаъ алтына эизлянмяк - там, мцфлисляшмя, цмидсизликдир. Узагдан фыртына эюрмяк - тящлц-кясизлийя, етибара йозулур.

ФИЛ - 1. Щяйатда йцксялишя ишарядир. 2. Филин цстцндя эетмяк вя йахуд отурмаг - тясадцфи хястялийя ишарядир. 3. Филин цстцндя эетмяк - мцлкя, мющкям вязиййятя вя шяряфя малик олмаг. Идаря-низин бцтцн фяалиййят даиряси сизя табе олаъагдыр, щямчинин аиляниз-дя нцфузунуз йцксяляъякдир. 4. Фил сцрцсц - чох эюзлядийиниз щягиги йцксяк щяйат сявиййясиня чатаъагсыныз. Тянща фил - чох бюйцк ол-майан, анъаг цмцдвериъи ишдян хябяр верир. 5. Фил отлагда - сиз юз хейирхащлыьынызла вя дцзэцнлцйцнцзля ятрафдакыларын ряьбятини га-занаъагсыныз. 6. Хортумуну галдыран фил - хейир эюзлямядийиниз бир ишин уьурла нятиъяляняъяйиня ишарядир.

ФИЛМ - 1. Кечмишинизин, йахуд характеринизин ачылмасыны истя-мядийиниз тяряфиня ишарядир. Юзцня кянардан нязяр салмаг ъящди, щямчинин реаллыгдан гачмаьын цсулларындан бири. 2. Реаллашдырыл-майан йарадыъылыг мейлидир.

ФИЛ СЦМЦЙЦ - Йухуну эюрянин талейи цчцн хейир хябярдир. Филин ири сцмцк парчасынын апарылмасы - мцвяффягиййятя вя сяадятя ишарядир.

ФИРУЗЯ (гиймятли даш) - 1.Севэилиниз щагда хябяр алаъаьыны-зын мцждясидир. 2.Арзунузун йериня йетирилмяси гощумларынызы се-виндиряъяк. 3. Эюзлянилмяз эюрцшцн мцждясидир.

ФИШЯНЭ (АТЯШФЯШАНЛЫГ-ФЕЙЕРВЕРК) - 1. Фишянэ эюрмяк - мямнунлуг вя саьламлыг эюзлянилдийиня ишарядир. 2. Эянъ гадын цчцн: фишянэи сейр етмяк - яйлянъяляр вя узаг дийар-лара хош сяфярляр эюзлянилдийини билдирир.

ФИТ - пис хябярлярин эяляъяйини хябяр верир. ФЛЕЙТА – 1. Флейта сяси ешитмяк - узаг достларла хош эюрцш-

Page 153: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

152

дцр. 2. Эянъ гадын цчцн: флейта сяси ешитмяк - йени пярястишкарынын юз няъиб давранышы иля онун цряйиня сащиб олаъаьына ишарядир. 3. Кцсцшмя вя йа диэяр пислик барядя хябярдарлыг. 4. Флейта чал-маг - сямярясиз ямяк; флейтада чалынан мусигини ешитмяк - хцлйа-лара гапылма, алданмадыр.

ФОКУС - Фокус эюстярмяк, йахуд башгаларынын фокус эюс-тярмяляриня бахмаг - тезликля чятин вязиййятя дцшя биляъяйинизя, ла-кин бюйцк риск сайясиндя ондан хилас олаъаьыныза ишарядир.

ФОРМА - 1. Щансыса пешяйя аид олан форма эюрмяк - тале ар-зуларынызы щяйата кечирмякдя сизя йардымчы олаъаг нцфузлу дост-ларла сизи ящатя едяъякдир. 2. Эянъ гыз цчцн: юзцнц форма эейимин-дя эюрмяк - сямими севян вя ону хошбяхт едяъяк адамла эюрцш; форманы эеймяк истямямякся - пислик вя сюз-сющбятдир. 3. Та-ныш олмайан форма эеймиш адамлары эюрмяк - дювлят сявиййяли мцнагишяляр; достларла анлашылмазлыглар да мцмкцндцр. 4. Йахын адамы формада эюрмяк - онунла айрылыгдыр.

ФОРТ (ЩЯРБИ ИСТЕЩКАМ, ГАЛАЧА) - 1. Форту гору-маг - намусунуз вя ямлакыныз тящлцкядя олаъаг вя бу сизя тяшвиш вя гайьылар эятиряъяк. 2. Форта щцъум етмяк вя ону тутмаг - бяд-хащларыныз цзяриндя гялябя вя ишлярдя уьурдур.

ФОРТЕПИАНО - 1. Шян щадися мцждясидир. 2. Хош вя сцзэцн мелодийа динлямяк - саьламлыг вя уьур. 3. Гарышыг, ащянэдар ол-майан аккордлар ешитмяк - гаршыда ясябилик йарадаъаг чохлу ишляр вар. 4. Гямли, цзцъц мелодийа - кядярли хябярляр. 5. Фортепианону сынмыш вя кюкдян дцшмцш эюрмяк - юз наилиййятляриниздян наразы галаъаьыныза вя достларынызын щюрмятини газана билмяйяъяйинизя йозулур.

ФОСФОР - 1. Ютяри севинъ. 2. Гыз цчцн: йанан фосфор - ъямий-йятдя парлаг, лакин гыса мцддятли уьурдур.

ФОТОАПАРАТ - 1. Лайиг олмадыьыныз писликляр эятирян дяйи-шикликляр барядя хябярдарлыг. 2. Эянъ гадын цчцн: фотошякил чякди-йини эюрмяк - ъидди гангарачылыглар. 3. Ъямиййятдя юнямли йер тут-маг, мяшщурлашмагдыр.

ФОТОШЯКИЛ - 1. Алданма барядя хябярдарлыгдыр. 2. Гыз цчцн: мяшугунун фотошяклини алмаг – онун сизя там садиг олма-дыьына, йалныз сиздя тяяссцрат йаратмаьа чалышдыьына ишаря. 3. Аиляли адамлар цчцн: киминся фотошяклиня малик олмаг - киминся ямялля-ринин ифша едилмяси. 4. Юз шяклини чякмяк - юзцнцзя вя башгаларына

Page 154: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

153

тясадцфян, билмяйярякдян гям-гцсся эятиряъяйинизя ишаря. 5. Шя-раитин эюзлянилмяз шякилдя дяйишмяси. 6. Юз фотошяклиниз - йалтагъа-сына нитгляр, сющбятлярдир.

Э

ЭАВАЛЫ - 1. Йашыл йарпаглар ичиндя йашыл эавалы - аиляниздя

йахшы йашайышын вя сакитлийин олаъаьына ишарядир. Касыбчылыг сиздян йан кечяъякдир. 2. Йетишмиш эавалы – гыса мцддятли севинълярин яла-мяти. 3. Эавалы йемяк - ешгбазлыьа вя тез кечян ляззятляря ъялб еди-ляъяксиниз. 4. Йердян ичярисиндя бир нечя чцрцйц олан эавалы эютцр-мяк - щяйат севинъляринизин узун заман давам едяъяйиня ишарядир. 5. Сизин йахшы йашайышыныз вя щяр бир сащядя мцвяффягиййятляриниз. 6, Мцмкцн хястялик щаггында хябярдарлыг. 7. Эавалы дярмяк - аи-ля щяйатынызда, узун сцрян наразылыгдан сонра барышыг. 8. Эавалы йемяк - инамынызы айаг алтында язмяк; вар-дювлятиниз даьылаъаг-дыр.

ЭЕЪЯ - 1. Гаранлыг - аьыллы щесабламалара, айдын - узун юм-ря, тялатцмлц - иткиляря ишарядир. 2. Гаранлыг - эцъсцзлцйцн, касыбчы-лыьын рямзи; айлы вя айдын эеъя - саьламлыьа, вар-дювлятя ишарядир.

ЭЕЪЯ КЮЙНЯЙИ - Йцнэцл нахошлуьа ишарядир. ЭЕНЕРАЛ - 1. Эенералын гябулунда олмаг - сизинля мараг-

ланаъаглар, таныш олаъагсыныз. 2. Итаяткарлыгдан, вясаитин йохлу-ьундан, табечиликдян хябяр верир.

ЭЕН ШАЛВАР - Эюзлянилмяйян мянбядян эялир эютцряъяйи-низи вяд едир.

ЭЕОРЭИН - 1. Тязятяр, парлаг эеорэинляр – тале цзцнцзя эц-ляъяк. 2. Тясадцфи вар-дювлятдян хябяр верир.

ЭЕРБ - 1. Эерб, йахуд цзяриндя эерб шякли олан галхан - пис яламятдир: ъямиййятдя йцксяк мянсябя чатмаг цчцн етдийиниз бц-тцн ъящдляр биабырчылыгла нятиъяляняъяк. 2. Эерб чякмяк - лайиг ол-дуьунуз мянсяб вя мцкафаты вяд едир.

ЭЕТМЯК (МИНИКЛЯ) - 1. Эямидя эетмяк - ишиниздя уьур; гатарда эетмяк - шяряф демякдир; атда эязмяк - пис щадися яламя-тидир; адамлары щярякят едяркян эюрмяк - тязя достла эюрцш демяк-дир. 2. Ат чапмаг - гялябя, уьур демякдир.

ЭЕТР (чякмя боьазыны явяз едян гунъ) - Бу йуху хош тяяс-сцратлар, яйлянъяляр вяд едир.

Page 155: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

154

ЭЕЙИМ - 1. Ня гядяр чох эейинмисинизся, бир о гядяр чох бядбяхтлик олаъаьы хябярини верир. Йарымчыг эейим мцвяффягиййят-дир; йухуда эейинмяк - сцрцшкян бир вязиййят; палтар шоткасы иля палтарларыны тямизлямяк - эялир демякдир. 2. Пис щалда олан чир-кли эейим - абырсызлыгдыр, ъырылмыш - йахшылыьа цмид демякдир. 3. Тямиз, сялигяли эейим - ишдя мцвяффягиййятдир, йамаглы палтар - горхулу ойунун башланьыъыдыр. 4. Эейими итирмяк - эялирин азалма-сы, тязя эейим - севинъ; кющня эейим - кядяря ишарядир. 5. Яла, ам-ма дябдя олмайан эейим - уьур щаггында хябяр верир, йени иде-йалара сащиб олаъагсыныз. 6. Кющня, дябдя олан эейимдян имтина етмяк - демяк, тезликля сизин щяйатынызда дяйишиклик олаъаг, сизи щал-щазырда ящатя едянлярдян узаглашаъагсыныз, йени ишлярля мяшьул олмаьа башлайаъагсыныз, йени мящяббятя эиришяъяксиниз. 7. Юзцндя вя йа башгасында аь эейим - гямэин дяйишикликлярдир. Аь эейимдя адамла эязинти - хястялик вя йа бяла эятиряр. Аь эейим эянъ гадын цчцн хош щадисяляр олаъаьыны хябяр верир. Сары эейим - мараглы вахт кечирмяк вя уьурлу эялир олаъаьыны хябяр верир. Эюзял сары рянэли парчадан эейим мцвяффягиййят газанаъаьыныздан хябяр ве-рир. Яэяр йухуда кабус сары рянэя бцрцнцбся бу, пислийя доьру дя-йишикликдир. Эюй вя мави эейим - сизин арзуларынызын щяйата кечмя-си сяйляриниздян асылыдыр. Тцнд гырмызы - моруьу эейим. Яэяр вах-тында юз фикирляринизи дяйишдирсяниз дящшятли дцшмянлярдян гуртула-ъагсыныз. Яэяр йухуда бир гадын башга гадыны тцнд гырмызы эе-йимдя, йас юртцйцндя эюрцрся, бу о демякдир ки, гадынын рягиби ондан цстцн олаъаг. Йашыл эейим - садиглик, хош-бяхтлийин чичяк-лянмяси кими йозулур. Яэяр рянэли эейим эюрцрсцнцзся щяйат дя-йишкян, йяни бязян йахшы, бязян пис кечя биляр. 8. Яйиндя пис га-лан палтар - ола билсин ки, сиз щансыса бир гярары сящв гябул едяъяк-синиз. Шяхси щяйатынызда ися чыльын щиссляриниз сойуйаъаг. Беля йуху гадын цчцн, йени рягиб олаъаьыны хябяр верир. 9. Гоъа вя йа йени-йетмя эюзял костйумда - хошаэялмяз щадися вя язаблы эцн олаъаьы кими йозулур. 10. Гадын цчцн: киминся эейиминя пярястиш етмяк - шяхси яшйаларындан бирини итирмякля достунун гысганъ шцбщяляриня мяруз галаъаг - мящяббятдя манеялярля гаршылашмаг, коммерси-йа ишляриндя чятинликляр олаъаг. Юзцнц гара костйумда эюрмяк - цмидсизлик вя гямэинлик ящвал-рущиййясидир. Чиркли вя ъырыг эейим танымадыьыныз адамларла ещтийатлы олмаьа чаьырыр, сиз хошаэялмяз щярякятляринизля юз щюрмятинизя лякя эятиря билярсиниз. Эюзял гарде-

Page 156: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

155

роба сащиб олмаг - гейри-ихтийары щярякятляриниздя ещтийатлы олун, йохса ян лазымлы бир шейи итиряъяксиниз. Эянъ гадын цчцн щяйата кечмяз цмидлярдир. Яэяр йухуда йцнэцл чит палтардан хош бир эе-йим эюрцрсцнцзся, хошаэялмяз вязиййятя дцшяъяксиниз. 11. Юзцнц-зц эейимсиз эюрмяк - наращатчылыг кечирмяк, сизин адыныз ятрафында деди-году эедир. Шяхси эейимсиз эюрмяк - гямэинляшмяк вя язиз адамлар цчцн наращат олмагдыр. Кими ися палтарсыз эюрмяк - ящ-валын корланмасына хябярдарлыг. Эейим щаггында йухуйозмалар-дан данышаркян нязяря алмаг лазымдыр ки, эюрдцйцнцз рянэляр тя-биидир. Яэяр эейимин юзц язилмиш вя рянэи тябии дейился, бахла-майараг ки, рянэляр парлагдыр, онда эерчяк олараг сиз диггятли ол-малысыныз, ъцнки сизин ваъиб планларынызда чятинликляр вя хошаэял-мяз щаллар ола биляр. 12. Эейим - башгаларыйла танышлыьын вя ялагя-лярин, мцдафиянин тяйин едилмяси, габагъадан ещтийатлы олмагдыр. Гярарсызлыг, юзцня щюрмят, ъязибядарлыг вя с. щалларда, юзцнцзц ъя-миййят арасында неъя эюрмяк истядийинизин рямзидир.

ЭЯЛЯЪЯК - Щансыса заман кясийиндя эяляъяйи эюрмяк - юзцнцзц яля ала биляъяксиниз, бязи мясяляляри эютцр - гой едиб ниййятинизи щяйата кечирмякдян юзцнцзц сахлайа биляъяйинизя иша-рядир.

ЭЯЛЯЪЯЙИ ЭЮРМЯ - Йухуда эяляъяйи эюрмя - индики иши-низдя радикал дяйишиклик вя хаин адамларла тоггушаъаьыныздан хя-бяр верир.

ЭЯЛИН - 1. Эянъ гадын цчцн: мирас алмаьын севинъиня ишаря-дир. 2. Эялини юпмяк - достларла барышмаьын ишарясидир; эялин сизи юпцрся - эюзял саьламлыгдыр. Ола биляр ки, севдийинизин мирас алдыьы хябярини ешидяъяксиниз. 3. Йухуда эялин башгаларыны юпцрся - щя-йатда ляззят вя чохлу дост газанмаьа йозулур. 4. Хястя вя йор-ьун эялини йухуда эюрмяк она ишарядир ки, йахын танышларын вя достларын щярякятляри сизи севиндирмяйяъяк. 5. Юз эялининизи йухуда эюрмяк - тящлцкяйя эятирир, йад эялин - гямэинлик демякдир. 6. Эянъ бир шяхс цчцн: эялин олмаг вя буна севинмямяк - мящяббят-дя цмиди кясилян язаб нишанясидир. Яэяр эялин тойдан габаг йуху-да эяляъяк щяйат йолдашына лагейдлик эюстярирся, о демякдир ки, йуху чох хошаэялмяйян щадисялярин вя тойдан сонракы эцнлярин пис эяляъяйини вяд едир.

ЭЯЛИНБАЪЫ (гардаш арвады, гайын арвады) - 1. Гейри-ади ща-дися о щалда сизин хошбяхтлийинизи артыраъаг ки, эялин хошунуза эя-

Page 157: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

156

лир. 2. Яэяр о аьылсыздырса, мяйус олаъагсыныз. ЭЯЛИР - 1. Эялир щагда декларасийа - сиз тяряфдян йаланы бил-

дирир. 2. Гощумлардан киминся варис олдуьуну эюрмяк - мцвяффя-гиййят демякдир. 3. Гадын цчцн: эялир иткисини эюрмяк - щяйатда мяйуслуг демякдир. 4. Эялиринизин чатышмадыьыны эюрмяк - го-щумларла вя достларла хошаэялмязликлярдир. 5. Эялиринизин бир гис-минин сизя чатмасыны эюрмяк - сизи гыса мцддятли уьур эюзляйир, ла-кин алаъаьыныздан даща чох эюзляйирсиниз.

ЭЯМИЪИК - 1. Явязи щеч вахт юдянилмяйян щядяр ямяйя иша-рядир. 2. Гуруда вя суда щярякят едян эямиъик эюрмяк - эцлцнъ вя ядябсиз бир мцщитдя олаъаьыныза ишарядир.

ЭЯМИНИН ЙАН АЛМАСЫ ЦЧЦН КЮРПЦ - узун сяйащятя ишарядир. Фикир вя арзуларын щяйата кечмяси.

ЭЯНЪЛЯР (ъаванлар) – 1. Аиля наразылыьынын сона чатмасы-на, йени ишляр гурмаг цчцн ялверишли вахт олмасына йозулур. 2. Юзцнц йенидян эянъ эюрмяк - ямяйинизин боша чыхаъаьына иша-рядир. 3. Ана цчцн оьлунун кюрпялийини эюрмяк - йени цмидляр мцждясидир.

ЭЯНДАЛАШ - Цстцндя бар олан эяндалаш колу - аиля сяадяти, эюзял йердя истиращят вя йа сяйащят мцждясидир.

ЭЯЗИШМЯК - Тарлада эязишмяк - асылылыгдан азад олмаг, мямнунлуг вя хошбяхтликдир.

ЭЯЗИНТИ - 1. Достларла айрылыг вя гям яламяти. 2. Гызлар цчцн - истиращяти тямин едян севимли ев вяд олунур. 3. Ишыьы гапан-мыш, щцндцр аьаъларла ящатя олунмуш, кюлэяли йашыллыгда эязишмяк - гямэинлик. Эязинти заманы йаьыш йаьарса щяйатда щяззин ардынъа пешманчылыг эяляъякдир.

ЭИЪИТКЯН - 1. Йухуда эиъиткян колунун йанындан кечмяк - бюйцк мцвяффягиййятя ишарядир. 2. Эиъиткянин сизи даламасы - дос-тлара инамсызлыьа вя юзцндян наразылыьа ишарядир. Баьдан эиъиткян гопармаг - сахта досту евдян говмаьа йозулур. 3. Эиъиткян йыь-маг - пулсузлуьа вя надинъ ушаглара ишарядир. 4. Гыз цчцн: эиъит-кянин даламасы - тезликля аиля гурмаг цчцн тяклиф алаъагсыныз.

ЭИЛ - 1. Эил эюрмяк - танышынызын юлцмцндян вя мирас алаъаьы-ныздан хябяр верир. 2. Эил эятирмяк - чятин, ъидди вя аьыр ямяйя иша-рядир. 3. Эил тапдаламаг - сяняти эилля ялагядар олмайан щяр кяся юлцм вяд едир. 4. Эил дашымаг - мадди чятинликляр. 5. Эилли сащилдя чала газымаг - дцшмянлярин щцъуму. 6. Йер газаркян эил гатына

Page 158: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

157

чатмаг - йени башладыьыныз ишдя эюзлянилмяйян манея. 7. Гадынлар цчцн бу йуху хцсусиля хейирли дейил: сящв аддымлар, юзцнцзц дцз-эцн гиймятляндирмямяк, нятиъядя мящяббятдя вя ишляриниздя уьурсузлуьа эятириб чыхараъагдыр.

ЭИЛЯМЕЙВЯ - Мараглы мяшьулиййятдян, йени фяалиййят са-щясиндян хябяр верир.

ЭИМНАЗИЙА - Хошбяхт вя фираван эяляъякдян, цряк ращатлы-ьындан вя аиля сяадятиндян хябяр верир.

ЭИМНАСТ - Хцсусиля тиъарятля мяшьул олан шяхсляр цчцн ишля-ринин эятирмяйяъяйи барядя хябярдарлыгдыр.

ЭИПС - Габ, йахуд эипс щейкялъик - ишлярдя уьурсузлугдур. Яэяр евлянмяйя щазырлашырсынызса, бу йуху сечиминизин дцзэцн ол-дуьуну эюстярир. Эипс яшйаны сындырмаг - кядяр вя сящв ямялинизя эюря пешманчылыгдыр. Яэяр сиз эипс яшйаны ахтарыр вя тапмырсынызса, эерчякдя ямлакынызы итиря билярсиниз.

ЭИРОВ - 1. Юз мцлкиййятини эиров гоймаг - игтисади чятинлик-ляр тящлцкяси эюзляйир. 2. Эиров щаггында сяняд охумаг вя йохла-маг - хейли эялир эятиряъяк ишя вя севэидя уьура йозулур. 3. Эи-рову тамамиля итирмяк - иткийя вя кядяря ишарядир. 4. Палтары эиров гоймаг - талейиниздя хошбяхт дяйишикликляря; эирову эери алмаг - хош эцзяранын давам едяъяйиня ишарядир. 5. Эиров гойанын инамы-ны итирмяк - гям-гцсся вя ещтийаъа йозулур. 6. Эирову сатмаг - кядяр вя наращатлыьа ишарядир.

ЭИТАРА - 1. Эитара эюрмяк - хошбяхт тясадцф цзцндян йени, мараглы бир мяълися дцшяъяк вя бурада бюйцк мящяббятинизля раст-лашаъагсыныз. 2. Эянъ гадын цчцн: симляри гырылмыш эитара эюрмяк - мящяббят вя севэинин гям вя эюз йашлары иля явяз олунаъаьы баря-дя хябярдарлыг; йухуда эитара чалындыьыны ешитмяк – гейри-сямими-лик вя йалтаглыг архасында тящлцкянин эизляндийиня ишарядир. 3. Киши цчцн: эитарада чалмаг, йахуд эитара чалындыьыны ешитмяк - йцнэцл яйлянъялярдян ещтийатлы олмаг барядя хябярдарлыгдыр. 4.Эитара ал-маг - тящлцкя иля баьлы олаъаг мящяббят маъярасындан хябяр ве-рир. 5. Эитарада чалыб-охумаг - фярящли щяйат, кядярлярин унудул-масы, арзуларын щяйата кечмясидир.

ЭИЗЛИ ЪЯМИЙЙЯТ - 1. Юзцнц эизли ъямиййят сыраларында эюрмяк - ону сцбут едир ки, сиз щяссас тябиятя маликсиниз, хейирхащ вя тямяннасыз идейалара сюйкянян сечиминиздя дайанмаьыныз ла-зымдыр, беля ки, ясл севинъи онун кюмяйи иля дуйаъагсыныз. 2. Гызлар

Page 159: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

158

цчцн: эизли ъямиййятин банилярини мцшащидя етмяк - онларын зярярли, рцсвайчы вярдишлярдян ещтийат етмясиня ишаря. 3. Эизли ъямиййятин рящбярини юлц эюрмяк - сизи эюзляйян сярт сынагларын нисбятян йахшы гуртараъаьыны билдирир. 4. Эизли ъямиййятя дахил олмаг - достларын етибарлы щимайяси вядидир.

ЭОРЕШЯН - Хошаэялмяз щадисяляр вя уьурсузлуглар барядя хябярдарлыгдыр; севянляр цчцн - тез-тез баш верян ихтилафдыр. Яэяр эюрешян сизин цзяринизя атылырса, бу о демякдир ки, олдугъа зящлятю-кян вя щяр шейля марагланан бир шяхс адыныза гара йахмаьа чалы-шыр.

ЭЮБЯК – 1. Валидейн вя ушагларын сящщяти, бязян юлмяляри барядя бяд хябярдир. 2. Ана иля цнсиййятя мейл, гайьы вя гуллуьа тялябатын артмасы; башгалары тяряфиндян мцяййян едилян ялагя вя мящдудиййятляр; табечилик.

ЭЮБЯЛЯКЛЯР - 1. Капиталы артырмаг далынъа гачаркян гейри-саьлам истяклярдян вя аьылсыз щярякятлярдян узаг олун. 2. Эюбяляк йемяк - алчалдылмаг вя биабырчы мящяббят ялагяси; эянъ гадын цчцн - бядхяръликдян вя шцбщяли яйлянъялярдян ещтийатлы олмаг барядя хябярдарлыг. 3. Эюбяляк йыьмаг - фираван гоъалыг-дан хябяр верир. 4. Эюбяляк тямизлямяк - узун юмцр вяд едир. 5. Эюбяляйи дуза гоймаг - яря эетдикдян сонра бядбяхтликля битяъяк юмря хябярдарлыгдыр.

ЭЮДЯКЧЯ - Палтону эюдякчя иля явяз етмяк - эюзлянилмя-дян баш верян бядбяхтлийя ишарядир.

ЭЮЛ - 1. Йухуда эюл эюрмяк - тящлцкядян хябярдарлыг едир; севэилиляр цчцн эюлдя цзмяк - айрылыг демякдир. 2. Тямиз, шяффаф эюл - шян щяйат, буланыг, чиркин - касыблыг, мющтаълыг вя алчаглыг. 3. Сакит эюл - фираванлыьа, дальалы - тящлцкяйя ишарядир. 4. Ляпясиз эюл - юз ахарыйла кечян сакит щяйат. 5. Сакит вя тямиз эюлдя дост-ларла вя йахуд йахын адамларла цзмяк - хошбяхтлийя вя дювлятя наил олаъагсыныз. 6. Тямиз эюлдя юз яксини эюрмяк - бюйцк севинъя вя достларла хош сющбятя ишарядир. 7. Тямиз суда аьаъ йарпагларыны эюрмяк - севинъ, мящяббятдян щязз алмаг вя хошбяхтликдир. 8. Отларла ящатя олунмуш шяффаф эюл - фираванлыьыныз позула биляр. 9. Гадын цчцн: буланыг, чиркин эюлдя тянща олмаг - бир чох дяйишик-ликляр, гцссяли щяйяъанлар вя пешманчылыг олаъаьыны хябяр верир. Ики эянъин эюлдя юз щяйатларыны тящлцкя алтына гойараг, фыртынайа галиб эялмясини сейр етмяк - она ишарядир ки, достларыныздан бири ляйагят-

Page 160: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

159

сиз щярякят едяъяк, амма заман кечдикъя о, яввялки щюрмятини гайтара биляъяк. 10. Дальаларла чарпышан гайыгла цзмяк, амма эялиб сащиля чыхмаг - она ишарядир ки, сящв фикирлярин тясири алтында-сыныз. Бундан башга, беля йуху йахынларынызын хястялийи вя саьал-масы щаггында хябяр верир. 11.Ятрафы эюзял йашыллыгла ящатя олу-нмуш чиркли бир эюл - вязифя вя саьлам фикир сизин щиссляринизя щаким олаъаг. Чиркли эюл, боз гайа парчалары вя сащилдя гуру аьаълар эюр-мяк - планларынызын ифласа уьрайаъаьыны хябяр верир. Ийрянъ эюл щя-шяраты сизя тяряф цзярся - уьурсузлуг вя пешманчылыг, бош йеря сярф олунмуш гцввя, вахт вя саьламлыгдыр. Ахырда пешманчылыг чякя-ъяксиниз.

ЭЮЛМЯЧЯ - 1. Тямиз эюлмячя - эялир; эюлмячяни айагламаг - пис достлар. 2. Чиркли эюлмячя - деди-году яламятидир. 3. Тямиз эюлмячяни айагламаг - сизи хошаэялмяз щадисяляр эюзляйир, амма тезликля йахшы ишляр дя олаъаг. Яэяр эюлмячя чирклидирся, хошаэял-мяз щадисяляр тез-тез тякрар олунаъаг. 4. Айаьынызы эюлмячядя ис-латсаныз - сизин индики хошбяхтлийиниз пис щадисяйя чевриля биляр.

ЭЮМРЦКХАНА - 1. Эюмрцкхана эюрмяк - ишиниздя ря-габят ящвал-рущиййясинин кяскинляшмяси. 2. Эюмрцкханайа эир-мяк - ъямиййятдя чохдан тутмаьа ъан атдыьыныз йер уьрунда мц-баризяйя башлайаъаьыныза ишарядир. 3. Эюмрцкханадан чыхмаг - чохдан нязярдя тутдуьунуз мягсядя чатмаг цчцн уьурсуз ъящд-дир.

ЭЮН – Щяр щансы бир щейванын эюнц - сизин севдийиниз ишля мяшьул олдуьунузу эюстярир вя рифащынызын артаъаьы щагда хябяр-дарлыг едир.

ЭЮРЦШ - 1. Киши иля эюрцшмяк - ишдя уьур; гадынла яксиня - иш-лярин дайанмасы вя манеяляр. 2. Юлмцш шяхсля эюрцшмяк - хястялик, бязян ися юлцм яламятидир.

ЭЮЙЯРЧИН - 1. Хястяликдян хябяр верир; дян йейян эюйяр-чинляр - итки. 2. Аь эюйярчин -уьурлу щяйат вяд едир. 3. Еркяк вя ди-ши эюйярчинляр: гыз цчцн - никащ, субай оьлан цчцн - евлянмяк. Сцлщ, мящяббят вя сяадят. 4. Аиляли шяхс цчцн: йухуда эюйярчинля-рин сясини ешитмяк - яр-арвад арасында щямряйлик. Субай гадын цчцн бу йуху хошбяхт никащын мцждясидир. 5. Учан эюйярчинляря тамаша етмяк - ишдя баш верян щяр анлашылмазлыьа эюря наращат ол-маьыныза дяймяз. Бундан башга, щямин йуху узагда йашайан достунуздан хябяр алаъаьыныза ишарядир. 6. Эюйярчин овламаг, йа-

Page 161: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

160

худ эюйярчинин киминся гянимятиня чеврилдийини эюрмяк - сизин за-лым тябиятиниз ишдяки мцнасибятляриниздя юзцнц эюстяряъяк. Бундан башга, яйлянъялярдян юзцнцзц эюзляйин. 7. Йухуда тянща эюйярчи-нин сясини ешитмяк, йахуд юлц эюйярчин эюрмяк - бядбяхтлик. 8. Эюйярчин сахламаг - аилядя хошбяхтлик. 9. Аь эюйярчинляр эюрмяк - хош хябярляр. 10. Эюйярчин йемяк - кядяр вя ъансыхыъылыг. 11. Бир ъцт аь эюйярчин эюрмяк - сакит аиля севинъи. 12. Эюйярчин юлдцрмяк - достлардан биринин тящгир олунмасыдыр.

ЭЮЙЯРМЯ - Сифятдя олдугда - йолдан чыхма, яллярдя, бо-йунда - севэидя мцвяффягиййят; бядяндя олдугда галмагалдыр.

ЭЮЙЯРТЯ - 1. Фыртына заманы эюйяртядя олмаг - бядбяхт-ликдян, евляняъяйиниз адамын пислийиндян хябяр верир. 2. Дяниздя сакитлик оланда эюйяртядя олмаг - сизин уьурлара доьру йолунуз ачыгдыр. Севянляря беля йуху щямишя хошбяхтлик вяд едир.

ЭЮЙ ЭУРУЛТУСУ - 1. Йухуда эюй эурултусу ешитмяк - иш-ляриниз писляшяъяк. 2. Арды-арасы кясилмяйян эюй эурултусу - гайьы-лар, бядбяхтлийин йахынлашмасы. 3. Эцълц эюй эурултусу - бюйцк ит-кидян вя цмидлярин пуч олмасындан хябяр верир. 4. Узагдан ешиди-лян эюй эурултусу - дяйишикликлярин олаъаьы барядя хябярдарлыг; эцълц эюй эурултусу - арзуларын щяйата кечмяси; уьултулу эюй эу-рултусу - эюзлянилмядян лап йахын заманда фираванлыьа чатмаг, талейиниздя дюнцш. 5. Башынызын цстцндя эюйцн эурулдамасы - рящ-бярлийин гязяби барядя хябярдарлыг. 6. Сяси узаглашан эюй эурулту-су - налайиг щярякятинизя эюря эеъикмиш тяяссцф вя пешманчылыг. 7. Гяфилдян эюйцн эурулдамасы - дцзлцйцня вя нязакятиня бел баьла-маьа юйряшдийиниз шяхся етибар едяркян ещтийатлы олун.

ЭЮЙ ГУРШАЬЫ - 1. Йаланчы (ясассыз) ващимя яламяти. 2. Эюрцнмямиш сяадят мцждячиси. Сизя ишляриниздя юнямли дястяк олаъаг. Бичин ися эюрцнмямиш мящсул веряъяк. 3. Севянляр цчцн - реаллыгда онларын иттифагынын сон дяряъя мющкям олаъаьына ишаря. 4. Аьаъларын йашыл зирвяляри цзяриндя йерляшян эюй гуршаьы - бцтцн ишлярдя гейд-шяртсиз уьур мцждячиси. 5. Шяргдя эюй гуршаьы - щязля гарышмыш кядяр вя мцяййян чятинликляри дяф етмякля истякляря наил олмаг яламяти. Гярбдя эюй гуршаьы - бюйцк наилиййятляр барядя йаланчы йениликляр. 6. Шярг тяряфдя эюй гуршаьы - тяминат, вар-дюв-лят, итирилмиш сярвятин бярпасы яламяти; гярб тяряфдя эюй гуршаьы - варлы цчцн мцсбят, касыб цчцн ися мянфи яламят; юз йанында вя йа башынын цстцндя эюй гуршаьы - дурумун дяйишмяси, гощумлуг вя

Page 162: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

161

достлуг ялагяляринин позулмасы, хястялик, бязян ися щятта юлцм хя-бяридир.

ЭЮЗЯЭЮРЦНМЯЗ - Эюзяэюрцнмяз олмаг щечдян пейда олмаг - инсан шцурунун дяринлийиндя йаддан чыхмыш няйинся цзя чыхмасы демякдир.

ЭЮЗЯЛ ГЫЗ - Эюзял гыз эюрмяк вя йа онунла данышмаг - пис щавайа, мющкям олмайан мцвяггяти хошбяхтлийя вя ращатлыьа ишарядир.

ЭЮЗЯЛЛИК - 1. Эюзяллийи мцхтялиф формада эюрмяк - олдуг-ъа хош ишарядир; эюзял гадын - ращатлыьа вя сярфяли коммерсийа сази-шиня йозулур; йахшы, гядд-гямятли вя эюзял ушаг - гаршылыглы севэийя вя хошбяхт иттифага ишарядир. 2. Гадын цчцн: йухуда юзцнц эюзял вя йарашыглы эюрмяк - тезликля хошбяхт евлилийя хябярдарлыгдыр. 3. Эю-зял инсанлар арасында олмаг - кянардан дювлятли адамлар тяряфин-дян инама ишарядир.

ЭЮЗЯТЧИ - Эюзятчийя раст эялмяк - рифащ щалыны вя мараглары тящлцкядян горумаьа йозулур.

ЭЮЗ ЩЯКИМИ - Эюз щякиминдян мяслящят алмаг - щяйаты-ныздан наразы галмагдыр; эюз щякими олмаг - мцвяффягиййят арзу-су.

ЭЮЗ ГАПАГЛАРЫ - Йахынларыныз арасында бядбяхт щадися-йя ишарядир.

ЭЮЗЛЯР - 1. Киминся эюзлярини эюрмяк - сизин ишляринизи кор-ламаг цчцн щяр аддымынызы эцдян дцшмянляринизин фитня-фясады ба-рядя хябярдарлыг. 2. Севянляр цчцн - щийляэяр рягибя ишарядир. 3. Гонур эюзляр - намярдлик, щийляэярлик яламяти; мави эюзляр - щяд-диндян артыг ъясарятсиз олмаг цзцндян мцвяффягиййятсизлийя уьра-маг; боз эюзляр - йалтаг адамдан ещтийатлы олун; яэяр эюзляр гы-зармышдырса, йахуд сиз эюзцнцзц итирирсинизся бу, щяйяъанлы щадися-лярдян хябяр верир; тяк эюзлц адам - бядбяхтлик. 4. Сифятсиз эюзляр, йахуд гярибя эюзляр - йахшылыьа доьру дяйишикликляр, эюзлянилмяйян иш тяклифи; чяп эюзляр - мадди мясялялярдя уьур; эюзял эюзляр - сяда-гят яламяти; чох бюйцк эюзляр - мирас; сизи диггятля мцшащидя едян эюзляр - рягабят. 5. Щейван эюзляри - пахыллыг, гыс-ганълыг; эюздя итдирсяйи - зянэинлик. 6. Эюзляри кор, чяп, йахуд хястя олан адам - ишлярдя мцвяффягиййятсизлик, алдадылмаг, инъиклик, хястялик вя хоша-эялмяз щадисяляр; эюзляри саьлам олан адам - уьур, ишлярдя мцвяф-фягиййят вя севинъ. 7. Бир эюзц итирмяк - ишлярдя долашыглыг. 8. Шцшя

Page 163: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

162

эюз тахмаг - аилядя кядяр. 9. Эюз щякими иля мяслящятляшмяк - щяйат йолдашынызын хяйаняти, аиля ихтилафы. 10. Эюз хястялийи - мц-кафатландырылмайан ямяк. 11. Саьлам вя ачыг рянэли эюзляря малик олмаг - мцщцм сиррин цстцнцн ачылмасы. 12. Пис эюрмяк - мадди чятинлик, йахуд зийан. 13. Бир, йахуд щяр ики эюздян мящрум ол-маг - ушагларын хястялянмяси вя юлмяси. 14. Чяп эюзляр - ишдя дур-ьунлуг, вязиййятин писляшмяси вя достларла ихтилаф. 15. Чох сайда эюзя малик олмаг - хошбяхтлик вя щяр ъцр ишдя уьур. 16. Эюзлярин башга йердя олмасы - корлугдан хябяр верир.

ЭЮЗЦБАЬЛЫЪА ОЙУНУ - Эюзцбаьлыъа ойнамаг - сиз юзцнцзц шцбщяли ишлярля баьламаг истяйирсиниз. Лакин бу сизи йалныз алчалдаъаг вя мадди иткилярля нятиъяляняъяк.

ЭЮЗ ЙАШЛАРЫ - 1. Йахын эяляъякдя сизин башыныза эяляъяк бяланын яламятидир. 2. Юзэя адамлары аьлайан эюрмяк - гям-гцс-сянизин сизи ящатя едян инсанлара тясир едяъяйинин яламяти. 3. Кюнлцнцзцн алынаъаьына вя севиляъяйинизя сюз верилир. 4. Эюз йаш-ларыны силмяк - чятин вязиййятдя сизя йардым едиляъяйинин яламяти. 5. Эюз йашлары иля йуйулмуш сифяти олмаг - ян цмидсиз вязиййятдя ишыг уъу эюрцнмяси. 6. Эянъ гадынын эюз йашларыны силмяси - севэилиниз-дян айрылаъагсыныз. Арвад цчцн: яринизи аьлайан эюряркян эцлмяйи-низ - яр-арвад мящяббятинин яламяти. 7. Бу йахынларда баш веряъяк бядбяхтлик барядя хябярдарлыгдыр. 8. Аьлайан адамлары эюрмяк - сизин гямэинлийиниз ятрафдакылара сирайят едир. 9. Севинъ вя тяскин-лик вяд етмяк. 10. Эюз йашларыны силмяк - чятин дягигялярдя кюмяк эюстярмякдир. 11. Эюз йашлары иля суланмыш цз эюрмяк - тяяссцфцн эюзлянилмядян цмидля явяз олунаъаьына ишарядир.

ЭЦЛ - 1. Тязя вя шух рянэли эцл мямнуниййятя вя няйяся наил олмаьа ишарядир. 2. Бир гыз йухуда эюрся ки, она эцл дястяси верир-ляр, о, чохлу ашиг газанаъаг. 3. Мящсул вермяйян эцл - кядярли хя-бяр ешидяъяксиниз, амма бу сизя о гядяр дя тясир етмяйяъяк. 4. Бахча эцллярля долудурса - сиз саф севэилийя, ъямиййятдя щюрмятя, юз арзуларыныза наил олаъагсыныз. 5. Дашын цстцндя эцл битибся - баш аьрысы тапаъагсыныз вя адамларла мцнасибятиниз позулаъаг. 6. Пян-ъярянин габаьында эцл - сакитлик вя мямнуниййятля кечяъяк эцнля-риниз вар. 7. Чичякляри тюкцлян эцл - сиз хяйалларыныздан ял чякяъяк-синиз вя реал щяйатда йашайаъагсыныз. 8. Солмуш чичяйи дярмяк - гоъа бир гадынла евляняъяксиниз.

ЭЦЛДАН - 1. Аиляниздя севиндириъи щадисялярин баш веряъяйи-

Page 164: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

163

ня ишарядир. 2. Эцлдандан вя йа касадан су ичмяк - эизли севэиниз-дя фярящли вя кядярли дяйишикликляр баш веряъяк. 3. Сынмыш эцлдан - бядбяхтлик. 4. Эянъ гадын цчцн: эцлдан щядиййя едилмяси - ян бю-йцк арзусунун щяйата кечмяси. 5. Ичиндя чичяк олан эцлдан - ъя-миййятдя йцксяк мянсяб газанмаг; бош эцлдан - йахын адамыны-зы итирдийиниз барядя кядярли хябяр. 6. Бош, лакин зядясиз эцлдан - бош-бошуна узун-узады лаггырты вурмаг; чичякля долу эцлдан - хош сющбят; сынмыш эцлдан - ямяйиниз мцкафатландырылмайаъаг. 7. Эцлданшякилли баш дашы - гцсся, юлцм хябяридир.

ЭЦЛ ДЯСТЯСИ - 1. Севинъ, кеф вядидир. 2. Солмуш эцл дястяси севэидя хяйанят вяд едир. 3. Рянэли эцл дястяси - мирас мцждясидир. 4. Чичяклянян дястя мирас алмаьа йозулур; солмуш - хястялийя, кя-дяря ишарядир. 5. Юзцнцн эцл дястяси йыьмасы вя йа баьламасы - ба-рышмаьа доьрудур. Чохлу эцл дястяси эюрмяк - гощумлар вя дост-ларын хош бирляшмясиня ишарядир. Солмуш эцллярдян ибарят эцл дястяси - севэидя сойума, яр-арваддан биринин щиссляриндя дяйишикликдир.

ЭЦЛ КЯЛЯМ - 1. Эцл кялям йемяк - ишиниздя етинасызлыьа эюря тющмят газанмаг демякдир. 2. Эцл кялямин бюйцмясини мц-шащидя етмяк - баш вермиш уьурсузлугдан сонра сизи гялябя эюзля-йир. 3. Эцл кялям хястялийя ишарядир.

ЭЦЛЛЯЛЯНМЯ - Гулдурун эцллялянмяси - кющня кредиторла щесаблашма.

ЭЦЛМЯК - 1. Уъадан эцлмяк - она ишаря едир ки, сизин щяйа-тынызын сакит ахары тезликля эюзлянилмяз бядбяхтликля позулаъагдыр.

ЭЦЛЦМБАЩАР (битки) - Йахын вахтларда баш веряъяк уьур-лара ишарядир.

ЭЦЛЦШ - 1. Хошаэялмяз щадисялярдян, мцвяффягиййятсизлик-дян вя гямдян хябяр верир. 2. Сябяби олмайан шадлыгдан доьан эцлцш - сизин сащибкарлыьынызда мцвяффягиййят газанаъаьыныза вя дювлятли шярикляринизин олаъаьына шящадят верир. 3. Талейин хябярдарлыьына гаршы кинайяли эцлцш - цмидинизин боша чыхаъаьына вя ятрафдакы адамларла мцнасибятляринизин позулаъаьына дялалят едир. 4. Ушаьын хошбяхт эцлцшц - шадлыг вя саьламлыг. 5. Юзэяляри-нин уьурсузлугларына эцлмяк - юзцнцзя гаршы пислик олаъаг. 6. Сизя эцлцрляр - хястяляняъяксиниз вя ишляриниздя цмидсизлийя дцчар олаъагсыныз.

ЭЦМЦШ - 1. Эцмцш сатмаг - хошбяхтлик пулда дейил. 2. Эц-мцш тапмаг - пулун чатышмамазлыьыны билдирир. 3. Эцмцш алмаг -

Page 165: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

164

бюйцк мябляьдя эялирин олаъаьыны билдирир. 4. Мятбях эцмцшц - щяйяъан вя тямин олунмайан арзулардыр. 5. Борълуларла мцбащися-лярдир.

ЭЦН - 1. Айдын, эцняшли эцн - щяйатын гавранылмасынын йах-шылашмасындан хябяр верян хош бир щадисяни билдирир; тутгун, га-ранлыг - кядярли ящвалат, иткиляр вя уьурсузлуглар олаъаьыны бил-дирир. 2. Йени эцн - хош танышлыгларын вяди. 3. Арзуларын вя щисслярин шцурсуз гаранлыг сащясинин, йяни гаранлыьын еквиваленти олан эеъя-нин яксиня гавранылмасынын символик эюстяриъисидир. 4. Эцн - ин-санын айыг олдугда юзцня гаршы тятбиг етдийи сосиал вя яхлаг га-нунларынын цмумиляшдирилмиш ифадясидир; лакин шцурун ахарында вя йа йухуда гачмаьа имкан верян гярибя азадлыг ашкар едилир.

ЭЦНАЩЛАРЫН БАЬЫШЛАНМАСЫ - Аъыглы деди-годулар-дыр.

ЭЦНБЯЗ - Щяйатда хош дяйишикликлярин яламятидир. ЭЦНЯШ - 1. Шан-шющрят вя мящяббят вяд олунур. 2. Кечян

булудун цзцнц тутмуш олдуьу эцняш - йахшы вахтларын щяля габаг-да олдуьунун ишаряси. 3. Исти, айдын - бцтцн башланьыълар чох эюзял гуртараъаг; отаг айдын ишыгланыбса - удуш олаъаг, вар-дювлят сащи-би олаъагсыныз. 4. Ишыглы эцняш - шян щяйат; эцняшин тутулмасы - бяд-бяхтликляр, талейин зярбяляри вя кядяр. 5. Парлаг эцняшин чыхмасы - шадлыг вя щяр шейдя мцвяффягиййят. 6. Эцняш зирвядядир - ишаря еди-лир ки, сизин шан-шющрят арзунуз тамам йериня йетяъяк. Гаршынызда ися сонсуз имканлар ачылаъаг. 7. Эцняшин батмасы - хябярдарлыг едилир ки, сизин фираванлыьыныз тяняззцля уьрайа биляр. Ишляриниздя вя щярякятляриниздя диггятли олун. 8. Булудларын архасындан ишыг са-чан эцняш - бу она ишарядир ки, сизин бцтцн язиййятляриниз вя чятин-ликляриниз архададыр. Сизи мцвяффягиййят эюзляйир. 9. Эцняшин цзцнц булудлар юртмцшдцр вя эцняш онларын архасындан аз-аз эю-рцнцр - бу она ишарядир ки, сизин цчцн наращат дювр йахынлашыр. Амма бу сизин ишляринизя вя шяхси щяйатыныза йахшылыг эятиряряк ке-чиб эедяъяк. 10. Эцняшин чыхмасы - севиняъяксиниз, фираван щяйаты-ныз олаъаг; батан эцняш - хошаэялмяз хябярлярдир. Эцняшин тутул-масы - варланмыш вя юзцндян чох разы достунузла кцсяъяксиниз.

ЭЦНЯШИН ДОЬМАСЫ - Щядиййядян, щяйатда дяйишикликляр-дян, хош йениликлярдян хябяр верир.

ЭЦНОРТА - 1. Гадынлар цчцн онларын щяйатларыны бязяйяъяк мющкям достлуг ялагясиня ишарядир. 2. Думанлы, йаьышлы эцнорта –

Page 166: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

165

бикефлийя вя наразылыьа ишарядир. ЭЦРЗЯ - 1. Эцрзянин санъмасы - достларыныз вя йахынлары-ны-

зла ялагядар кядярли щадисяляр; эянъ гадын цчцн - рийакарлыьа ишаря-дир. 2. Яэяр эцрзя щалга-щалга гыврылыб йенидян ачылырса, талейин мцхтялиф сынагларына щазыр олун. 3. Эцрзя дайаныб бахырса - ки-минся сябябсиз гязябиня щядяф олаъаьыныз барядя хябярдарлыгдыр. 4. Сцрцнцб узаглашан эцрзя - бядбяхтликляр сиздян ял чякяъякдир.

ЭЦВЯ - 1. Аиля наразылыгларындан хябяр верир; гысганълыьа иша-рядир. 2. Еви эцвя басмасы - щийляэяр вя алчаг дцшмянляря ишарядир.

ЭЦЗЯШТ - 1. Киминся арзусуну йериня йетирирсинизся - сизин башгаларынын кюмяйиня щеч бир ейтийаъыныз йохдур, юзцнцз щяр бир арзунуза наил ола билярсиниз. 2. Кимся сизя эцзяшт едирся - сиз юз достларыныздан чох иряли эедяъяксиниз вя йеринизи тутаъагсыныз.

Щ

ЩАКИМ - 1. Чатмаг истядийиниз мягсяд гаршысындакы манея-

ляря ишарядир. 2. Узун цст эейиминдя щаким - гям-гцсся вя йас. 3. Щакимля далашмаг - йахшы гуртармайан алвер, мцвяффягиййятсиз-лик. 4. Щакими эцлцмсяйян эюрмяк - сакитлик вя инамдыр.

ЩАМАМ - 1. Щамамда йуйунмаг - хош маъяралара йозу-лур. Лакин, яэяр сиз евдян, дост вя йахынларыныздан узагдасынызса, демяли бу йуху эюзлянилмяз хястяликдян хябярдарлыг едя биляр. Башгаларынын йуйундуьуну эюрмяк - сизи мараглы ъямиййятин эюз-лядийинин ишарясидир. Щамамдан чыхмаг - сакитляшмя, юз щяйяъан-ларынын ябяс олдуьуну анламагдыр. 2. Йухуда щамам эюрмяк, орада йуйунмаг - рифаща йозулур. 3. Щамамда йухуйа эетмяк - зяифлик, тагятсизлик, цмидсизлик вя йалан щагда хябярдарлыгдыр. 4. Щамама эирмяк - цмидсизлийя, щяйата олан нифрятя йозулур; ща-мамдан чыхмаг - ляззят, яйлянъя, боллуг вя севинъдир. 5. Щамам-да ъаван гадын эюрмяк - кядяря, хястялийя, киши эюрмяк - касыблыьа йозулур. 6. Ганла долу ванна эюрмяк - ифлиъ щагда хябярдарлыгдыр, вахтсыз юлцм хябяридир. 7. Щамамы щазырламаг - деди-годудур. 8. Бош щамам - бядбяхтлик вя кядяря йозулур. 9. Щамама эирмядян сойунмаг – тезликля йаддан чыхан наразылыьа йозулур. 10. Чох исти вя йа сойуг щамама эирмяк - евдя баш верян чох вя йа аз кядяр-ляндириъи хошаэялмязликляря ишарядир.

ЩАМИЛЯЛИК - 1. Гадын цчцн: юзцнц щамиля эюрмяк - онун

Page 167: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

166

щяйат йолдашы иля бядбяхт, ушагларынын ися гейри-ъазибядар олаъаьынын нишанясидир. Бакиря гыза бу йуху рцсвайчылыг вя щцъум-лар вяд едир. Яэяр йуху эюрян щягигятян щамилядирся, бу йуху она щамиляликдян саь-саламат гуртараъаьындан вя тезликля эцъцнцн бярпасындан хябяр верир. 2. Ъаван гадын цчцн - севэидя сяадятя йозулур; йашлы гадын цчцн - тезликля юлцмя йозулур. 3. Екиз ювлад олдуьуну эюрмяк - эюзлянилмяз эялир ишарясидир. 4. Щамиля гадын эюрмяк - вар-дювлятин чохалмасы, шяряф вя фярящин хябярдарлыьыдыр. 5. Евли адама бу йуху щяйат йолдашынын юлцмц вя йа онун хястяли-йини, субай адама онун тез бир вахтда дювлятли вя хошхасиййятли гадынла евляняъяйини вяд едир.

ЩАСАР – 1. Йашыл чяпяр - севинъя вя эялиря ишарядир. 2. Чылпаг чяпяр - бядбяхтлийя вя хош олмайан щярякятя йозулур. 3. Ъаван гадын цчцн: чяпярин гыраьында севэилиси иля эязмяк - тезликля яря эедяъяйи барядя хябярдарлыгдыр. 4. Тиканлы чяпяря илишмяк - иш-дя сизя лазым олмайан чятинликляр йарадаъаг интизамсыз партнйор-лара вя йа ишчиляря ишарядир. Щямчинин, мцбащися вя гысганъылыьа да йозулур. 5. Йени шяряфли вязифядир.

ЩАВА - 1. Тямиз мави, айдын сяма - фярящли, шяряфли щяйатдыр. 2. Аь вя йа ачыг рянэли булудлар - уьурлу ямяк; гара булудлар - гцсся, рущдан дцшмяк, уьурсузлуг; алов кими гырмызы булудлар - аьыр хястялик, бязян ися юлцмдцр. 3. Хош вя ятирли щава иля няфяс ал-маг - санки гызылэцлляр якилмиш чичякликдясиниз - узун мцддят щеч бир гайьы иля позулмайаъаг, сакитлик вя рифащ. Яксиня, цфунятля до-лу аьыр щава иля няфяс алмаг - еля мцхтялиф манея вя хястяликляр эюзлянилир ки, онлара гаршы бцтцн тибби васитяляр тясирсиз галаъаг. 4.Кцляйин выйылтысы, йарпагларын щавада учмасы вя туфанын бу ади мцждячиляри иля чятинликля мцбаризя апаран гушлар – бу, сизин вязий-йятиниздя сон щяддя гядяр давам едя биляъяк пислийя доьру дяйи-шикликдян хябяр верир. Сиз кцляйин ялиндя ойунъаьа дюнмцш йарпа-ьа, йахуд артыг будагда сакит отура билмяйян гуша бянзяйяъякси-низ. Яэяр кцляйин сясиня отаьынызын пянъярясини дюйяъляйян йаьышын сяси дя гошуларса, гулагларыныза эюй эурултусунун сяси эялярся, сизи дярин цмидсизлийя салаъаг, щятта юзцнцзя гясд етмяйя эятириб чыха-раъаг дящшятли фялакятдян горхун. Яэяр илдырым тутгун булудлары йарараг эурулту иля евинизин цзяриндя чахырса, бу о демякдир ки, бир щяфтя кечмяз, сизя язиз олан шяхс гября эедяр. 5. Тямиз, шяффаф щава - ишин щяйяъансыз баша чатмасы; гаранлыг щава - кядяр, хястя-

Page 168: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

167

лик, итки; дурьун - бюйцк аьры; фырланан, щярлянян - эюзлянилмяз дя-йишикликляр; пис гохулу щава - тящлцкя барядя хябярдарлыг; тямиз, хош - щава севэийя ишарядир. 6. Яэяр щава сыхылыб гатылашараг инсан образына чеврилирся, бу, талейиниздя эюзлянилмяйян дюйцшлярин, ща-дисялярин баш веряъяйиня, щям дя бунларын щямин инсанла баьлы ола-ъаьына ишарядир. 7. Ишлярин пис эетдийиндян хябяр верир; йахшы бир шей вяд етмир.

ЩАВАДАРЛЫГ - Хащиш етмяк - сизя щавадарлыг лазым оланда кюмяклик эюстяряъякляр.

ЩАВА ШАРЫ - Мящв олмуш цмидлярдян вя бядбяхтликдян, иш-ляринизин писляшяъяйиндян хябяр верир; щава шарында галхмаг - уьурсуз сяйащятдир.

ЩЕЛИОТРОП (ЭЦНЧИЧЯЙИ) - Башлайаъаьыныз ишлярдя мц-вяффягиййятсизлийя уьрайаъаьыныз барядя хябярдарлыгдыр. Эянъ га-дына щелиотроп щядиййя едилмяси онун юз достунун сойуглуьу цзцндян язаб чякяъяйини билдирир; лакин нящайятдя, о даща ляйагят-ли олан башга бир шяхсля растлашаъагдыр.

ЩЕЙКЯЛ - 1, Севдийиниз тяк бир инсандан айрылмаьынызын ни-шаняси; сизин зяифлийиниз арзуларынызын йериня йетмясини гейри-мцм-кцн едир. 2. Цмуми баьда чохлу щейкял - йаланчы достлара ишаря. 3. Сыныг щейкял - сийаси щадисядир.

ЩЕЙКЯЛТЯРАШ - 1. Иш йеринизи аз эялирли, лакин даща щюр-мятли ишя дяйишяъяйинизин яламятидир.

ЩЕЙВАНЛАР - Гейри-ади эюркямли бцтцн щейванлар тяшвиш вя щяйяъандан хябяр верир.

ЩЯ - Инсана вя йа вязиййятя (шяраитя, щадисялярин эедишиня) "щя" дейиб разылашанда биз юз шяхсиййятимизин щансыса бир аспекти-ня тясир цчцн ачылырыг. Билмяк лазымдыр ки, бизи разылыьа эятирян ня-дир, дахили мейл вя йа боръ щиссидир.

ЩЯБ - 1. Кичик ишлярдя уьур нишанясидир. 2. Гадын цчцн: щяб удмаг вя йа атмаг - она гаршы хырда пахыллыг вя йа диэяр ящямий-йятсиз сябяблярдян наращатчылыгдыр.

ЩЯБС - Йухуда сизин эюзцнцз юнцндя намялум шяхслярин щябсини эюрмяк - мцвяффягиййятсизлик гаршысында олан эизлин гор-хуйа эюря фикриниздя тутдуьунуз дяйишикликлярин щяйата кечирилмя-синя ъцрят етмяйяъяйинизя ишарядир; щябс олунанларын мцгавимят эюстярдийини эюрмяк - йени тяшяббцслярин мцвяффягиййятля битмяси-дир.

Page 169: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

168

ЩЯБСХАНА - 1. Йухуда ъяза чякмяк - щяйат язабларынын яламятидир (илин рягями щяйатда олан бядбяхтлийин давам едяъяйи мцддяти билдиря биляр). 2. Щяйатда сящв йол, сящв мяшьулиййят сеч-мяк барядя хябярдарлыгдыр. 3. Тутулмаг вя щябсханайа салын-маг - аиля хошбяхтлийини, аиля щяйатыны эюстярир. 4. Щябсханада башгаларыны эюрмяк - сиз цстцнлцйцн сюзсцз инандыьыныз шяхсляря верилмясиндя исрар едяъяксиниз. 5. Ишыглы пянъяряляри олан щябсхана - фярасятлилийиниз бяладан гачмаьа сизя кюмяк едяъяк. 6. Ъаван гадын цчцн: севэилисини щябсханада эюрмяк - ондан сябябсиз цми-ди кясиляъяйини эюстярир. 7. Щябсханада йатмаг - ишляринизя пис тяси-ри олмайан щадися баш веряъякдир. 8. Щябс олунмагдан гуртар-маг - бир нечя эялирли ишдя иштирак етмяк демякдир. 9. Дустаьын азад олунмасы - ян хош йухудур. Мцвяффягиййятля бяладан гуртар-маг вя йа онунла баъармаг яламятидир. 10. Вар-дювлят, сакитлик, сцлщ вя ямин - аманлыг демякдир. 11. Бюйцк гям яламятидир. 12. Дустаг олмаг, анъаг ня дарыхмаг, ня дя кядярлянмяк - щя-йатындан разы олмаг демякдир. 13. Горхусуз щябсханайа дахил олмаг - хошбяхтлик яламятидир: сиз ян эюзлянилмяйян йердя мцвяф-фягиййят газанаъагсыныз. 14. Гапыны сындырмаг вя щябсханадан чыхмаг - мяняви вя ъисмани язаб чякмяк демякдир. 15. Щябсха-надан гачмаг - щяйатда бюйцк дяйишиклик яламятидир.

ЩЯДДЯН ЗИЙАДЯ СЕВМЯК - Юзцнц севимли бир шяхс ки-ми эюрмяк она ишарядир ки, сизи яввялляр ящатя едянлярин мящяббя-тини горуйуб сахлайырсыныз, тезликля ъямиййят арасында йцксяк ся-виййяйя галхаъагсыныз.

ЩЯДД-ЩЦДУД БИЛМЯМЯК – 1. Юз интеллектуал гцввяля-рини сярф елямяк - онун ишарясидир ки, яэяр мяшщурлуьу няйин баща-сына олурса-олсун газансан, щям юзцня, щям дя достларына зийан эятирярсян. 2. Мящяббятдя юзцнц сахламамаг - хястялик барядя хябярдарлыг, васитячилярдян мящрум олмаг вя ятрафдакыларын щюр-мятсизлийини газанмагдыр.

ЩЯДЯФ - 1. Яэяр сиз рюйанызда юз мягсядинизя наил олурсу-нузса, йухунуз чин олаъаг. 2. Щядяфя дцшмяк - сизи щяр бир ишиниз-дя уьур эюзляйир.

ЩЯДИЙЙЯ - 1. Йухуда щядиййя алмаг хошбяхт олаъагсыныз. 2. Кимяся щядиййя вермяк - щягигятдя щямин шяхся гаршы пис мц-насибятдир. 3. Йахшы адама щядиййя вермяк - достлуьунуз гырыла-ъагдыр.

Page 170: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

169

ЩЯКИМ - Гадын цчцн: щяким эюрмяк - шяхси мцнасибятлярдя иткиляр; киши цчцн: ишлярдя мцвяффягиййятсизлик; диш щякими - хястялик; адам арасында, мяълисдя щякимля растлашмаг - уьур яламятидир, ял-веришли шяраит йаранаъаьындан хябяр верир.

ЩЯЛМЯШИК ЙЕМЯК - 1. Мягсядинизя эедян йолда олан манеяляри йцнэцл дяф едяъяксиниз. 2. Гадын цчцн: щялмяшик йемяк биширмяк - достларынызла вя гощумларынызла хош бир эюрцшдцр.

ЩЯРАРЯТ - 1.Щяраряти олмаг - сиз бош йеря наращатсыныз; ян йахшы мягамлар сиздян йан кечир; юзцнцзя еля иш тапмалысыныз ки, сизя лайиг олсун. 2. Аиляниздя киминся щяраряти олса, о демякдир ки, сизин йахынларыныздан кимся хястяляняъякдир.

ЩЯРБИ ГУЛЛУГЧУ - 1.Бюйцк кядярдян хябяр верир; забит - зор, няйя ися мяъбур едилмяк; эенерал - щимайя. 2.Щярби мундир эейинмяк - мцкафатландырылмайан эярэин ямякдир. 3.Гвардийачы-лар дястяси иля растлашмаг - дарыхма, наразылыг. 4.Юзцнц гвардийа-чылар мундириндя эюрмяк - яр-арвад арасында етибарын позулмасы. 5.Гвардийачылара бахышда иштирак етмяк - вахт вя пул иткиси. 6.Гре-надйорун (сечмя ясэяр) кешикдя дурдуьуну эюрмяк - севинъ вя кядярдя талейя бойун яймяк. 7.Ясэярлярин далашдыьыны эюрмяк - оьурлуг, йахуд эеъя щцъуму. 8.Ясэярлярин тялимини эюрмяк - ишля-риниздя яминликдир.

ЩЯРЯМХАНА - 1. Эцъцнцзц рязил яйлянъяляря сярф етмяниз барядя хябярдарлыг. 2. Гадын цчцн: юзцнцн щярямханада йашады-ьыны эюрмяк - йасаг олунмуш шейлярдян зювг алмаг; юзцнцн ян се-вимли кяниз олдуьуну эюрмяк - йалныз мадди немятляря ъан ат-магдыр.

ЩЯРРАЪ – 1.Хош ишарядир; щярраъ апаранын сясини ешитмяк - ян тящлцкяли ямялиййатларын эюзял эяляъяйи вя мцвяффягиййятли эеди-шидир. 2. Зийан вя иткиляр щагда хябярдарлыгдыр.

ЩЯСИР - 1. Узагдан тезликля шад хябяр ешидяъяйинизи габаг-ъадан хябяр вермякдир. Ондан башга бу йуху габагъадан хябяр верир ки, щансыса ишдя йахшы перспектив ола биляр. 2. Кющня вя ъырыг щясир - тяяссцфляняъяйиниз щалларын баш веряъяйиня ишарядир.

ЩЯШЯРАТ - 1. Гайнашан щяшяратлар - хястяликляр, кядяр, гай-ьы вя хошаэялмяз щадисяляр барядя хябярдарлыгдыр. 2. Аъыглы олма-ьын ишарясидир, юзцнц ящямиййятсиз бир адам кими щисс етмяк де-мякдир. 3. Учан щяшяратлар - ушагларын юз евлярини тезликля тярк ет-мяйинин ишарясидир. 4. Зящлятюкян щяшяратлардан азад олмаг -

Page 171: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

170

онун ишарясидир ки, щяйатда сиз бцтцн чятинликляри арадан галдыра-ъагсыныз, щям дя йуху эяляъяк щаггында щяйяъана сябяб ола би-ляр.

ЩЯЙЯТ - Тямиз щяйят - севинъи; чиркли, бярбад щяйят - сыхынты-ны билдирир.

ЩЯЙАТ ЙОЛДАШЫ – эюрмяк - хош хябяр яламятидир. ЩЯЗЗ - 1.Йахшылыьа дюнцшдцр. 2.Севэилиляр цчцн йухуда щязз

алмаг – йахын эяляъякдя йахшы ишляр олаъаг. 3.Эюзял тябият мянзяряляриндян щязз алмаг - бюйцк уьурдур.

ЩИДДЯТ - 1.Йухуда аъыгланмаг, гязяблянмяк - достлары-нызла далашаъагсыныз вя онлары тящгир едяъяксиниз. 2.Йухуда баш-галарыны щиддятли эюрмяк - ишдя вя иътимаи щяйатда хошаэялмяз щал-лар олаъагдыр. 3.Яря эетмямиш гадын йухуда севэилисини щиддятли эюрярся, онлар айрылаъаглар.

ЩИНД - 1. Мараглы маъярадыр. 2. Онунла йол йолдашы олмаг - лайиг олмадыьыныз тящгиря мяруз галмагдыр.

ЩИНД ХОРУЗУ - 1. Достла эюрцшмяк. 2. Йашыл отун цзярин-дя щинд хорузу эюрмяк - яла газанъа; кяндли цчцн - бол мящсула ишарядир. 3. Хястя вя юлц щинд хорузу – мадди чятинлик сизин гцру-рунузу сындыраъаг. 4. Щинд хорузунун сатыша щазырландыьыны эюр-мяк - ишляриниз йахшылыьа доьру эедяъяк. 5. Щинд хорузу йемяк - хош хябярдир. 6. Учан щинд хорузу - чох аз вахтда танышлыьа вя уьура ишарядир. 7. Юлдцрмяк - мадди хошбяхтлийя чатмаг цчцн щеч дя щямишя тямиз васитялярдян истифадя етмяйяъяксиниз.

ЩИНД ТОЙУЬУ - 1. Уьурлу дювр барядя хябярдарлыгдыр. 2. Щинд тойуьуну йемяк - цмидин боша чыхмасы. 3. Щинд тойуьу-ну тутмаг - бюйцк хидмятя эюря бир нечя дяфя мцкафат ал-маг. 4. Ъанлы, амма тцкляри йолунмуш щинд тойуьу эюрмяк - щя-вясдян дцшмяйя, гямлянмяйя ишарядир. 5. Щинд тойуьуну кясмяк - бюйцк вя шян байрама, шадйаналыьа йозулур.

ЩОВУЗ - Гыз цчцн: щовузда цзмяк - ляйагятли вя намуслу олмасы, ясл дост тапмагда вя ъямиййятдя вязиййятини мющкямлян-дирмякдя она кюмяк едяъякдир.

ЩЮКМДАР ЯСАСЫ - 1. Ясаны ялдя тутмаг - достлар сизя ети-мад едир вя сиз бу етимады доьрулдурсунуз. 2. Юзэя адамын ялин-дя яса эюрмяк - киминся башланьыъ иши цчцн даща щявясля чалыша-ъагсыныз, няинки юз шяхси ишляриниз цчцн. 3. Мянсяб вя шющрятин мцждячисидир.

Page 172: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

171

ЩЮРЦМЧЯК - 1. Дост иткисидир. 2. Тящлцкяли дцшмяндян хя-бяр верир. 3. Щюрцмчяйи юлдцрмяк - пул иткиси. 4. Щюрцмчяйин йа-хынлашдыьыны эюрмяк - ишляринизи баша чатдыраъаьынызын яламятидир. 5. Щюрцмчяйи басыб юлдцрмяк никащын позулмасынын вя йа бошан-маьын яламятидир.

ЩЦЪУМ - Щцъума мяруз галмаг - дахили емосийанын вя ха-ричи щадисялярин тящлцкясини щисс етмякдир; мцдафия мювгейи тут-маг. Щейванларын щцъуму - юз дахили мювгейинин тяъавцзкарлыьы, юз мейл вя ниййятляриндян горхмаг. Гушларын щцъуму - юз фикирля-риндян, идейаларындан чякинмяк, юзцндян горхмаг; юзцнцн щц-ъума кечмяси - юзцнц ифадя демякдир. Юзцнцзя вя башгаларына гаршы олан бязи щиссляри вя ниййятляри мящв етмяйя ъящд эюстярмяк. Башга бир кимяся щцъум етмяк - щирслянмяйин, башгаларына гаршы олан тяъавцзкарлыьын ишарясидир.

ЩЦРМЯК - Итин щцрмясини ешитмяк - тящлцкяли дцшмянля да-лашаъагсыныз.

X

ХАЧ - 1. Йахынлашан бядбяхтлик барядя хябярдарлыгдыр.

2. Бядбяхтликдян сонра хош эцзярана, хошбяхтлийя вя тянтяняйя ишарядир. 3. Хачы юпмяк - сизин бядбяхтлийи дюзцмля гаршылайаъаьы-ныза ишарядир. 4. Ъаван гадын цчцн: хачы юпмяк - давранышда ъид-диййятя вя хош ряфтара йозулур. 5. Ялиндя хач тутмуш инсан - хей-риййячилийи ниййят етмяйя ишарядир. 6. Аьыр ямяйя, кядяр вя гямя йозулур. 7. Цзяриндя хач эяздирмяк - дярд вя уьурсузлуьа ишаря-дир. 8. Хача ибадят етмяк - щядиййя алаъаьынызы вяд едир. 9. Хач тапмаг - тянтянянин яламятидир; хачы итирмяк - яхлагсыз щяйат ба-рядя хябярдарлыгдыр. Лакин вахты чатанда буна эюря лайигли ъяза вериляъякдир.

ХАЩИШ - Тяъили, тяхирясалынмаз хащишля мцраъият едян шяхси гябул етмяк - утанъаг мцщитя дцшяъяксиниз. Вя йалныз сизин юз енержиниз вя инадкарлыьыныз сайясиндя яввялки мювгейинизя гайыда билярсиниз.

ХАЛА (биби) - Ъаван гадын цчцн: хала (биби) иля данышмаг - она бюйцк кядяр эятиряъяк щансыса щярякятиня эюря кяскин мязям-мят. Яэяр хала (биби) бу вахт йахшы ящвал-рущиййядядирся, йахынла-рынызла кичик анлашылмазлыглар тезликля разылыгла явяз олунаъагдыр.

Page 173: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

172

ХАЛГ - мцщцм йениликляря ишарядир. ХАЛЛЫ МАРАЛ - шян ъямиййятдя йашайышдыр. ХАЛТА – Бюйцк тящлцкяйя, мящрумиййятляря вя асылылыьа

ишарядир. ХАМА - Йахшы эялир, мцвяффягиййят вя фираванлыьа ишарядир. ХАМ ТОРПАГ - Инсан йабаны биткилярин арасындадырса - си-

зин юмрцнцздя йени, уьурлу бир сящифя ачылаъагдыр. ХАНЫ БАЛЫЬЫ - 1. Дава-далаш, бош мцбащися, планларынызда

уьурсузлуг демякдир. 2. Щямишя вя щяр шейдя юзэя фикирлярдян узаг олмаг демякдир; етираз етмяк мейли; габаьыныза гойдуьу-нуз мягсядляринизи щяйата кечирмяк чящди.

ХАНЫМ - 1. Таныш олмайан (йад) ханым - ишдя пис щадисяйя, хошаэялмязлийя ишарядир (киши цчцн); севэилиси иля далашма (гадын цчцн). 2. Бязянмиш ханым - чякишмяляря вя эюзлянилмяз деди-го-дуйа ишарядир. 3.Бири ъаван, икинъиси ися йеткин йашда олан ики ханымла эязишмяк – наращатлыг вя аилядя чякишмялярдир.

ХАНЫМОТУ - Коммерсийа ишляриндя мцвяффягиййятин вяди-дир; гадынлар цчцн - ола биляъяк рягибляри щагда хябярдарлыгдыр.

ХАРДАЛ - 1. Кяндли цчцн: бюйцйян йашыл хардал - уьур вя севинъдир. 2. Бюйцк кядярдян хябяр верир. 3. Хардал йемяк, йахуд аьызда онун аъылыьыны щисс етмяк - ещтийатлы олманыз ваъибдир, сон-радан пешманчылыьыны чякяъяйиниз дцшцнцлмямиш щярякятляр етмя-йин. 4. Хюряйи хардалла йемяк - ямлакынызын бир щиссясини итиря биля-ъяйинизя ишарядир. Бундан башга сизи хейли зещни эярэинлик эюзляйир. Гадын цчцн бу йуху юз шылтаглыьыны йериня йетирмякдян ютрц онун чох шейи гурбан вермяйя щазыр олдуьуну билдирир. 5. Хардал ал-маг - дюзцлмяз кядяр, хардал йемяк - физики вя мяняви зянэинлик. 6. Хардал тохумлары - ихтилаф вя гызьын мцбащисядир.

ХАРИЪИ ЮЛКЯ - 1. Кюклц дяйишикликляря ишарядир. 2. Достлуг, йолдашлыг компанийасында сяфяря чыхмаг. 3. Иглими дяйишмяк ещти-йаъы вя йени йерляр эюрмяк щявяси юлкяниздян бир мцддят айрылма-ьыныза сябяб олаъагдыр.

ХАРРАТ - 1. Харраты иш башында эюрмяк - юзцнцз цчцн хейир-ли ямлак алаъагсыныз. 2. Тязя евдя ишляйян харраты эюрмяк - йаньын яламятидир. 3. Охуйан харратын сясини ешитмяк - имканлы эяляъякдир. 4. Ишляйян харратын юзцнц эюрмядян сясини ешитмяк - йахшы ишин бящ-ряляри щаггында хябярдарлыгдыр. 5. Илк бахышдан хошаэялимли, лакин эетдикъя бир сыра проблемляр йарадан иш вяд олунур.

Page 174: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

173

ХЕЙИР-ДУА ВЕРМЯК - Йахшы, хейирхащ иш эюряъяйинизя ишарядир.

ХЯБЯР - 1. Хош - перспективли иш кими йозулур. 2. Гямэин хя-бяр - проблемлярин ющдясиндян эялмякдир.

ХЯДИМ - Щяйяъанлы яламятдир. Киши цчцн: онун истякляри иля имканлары уйьун эялмир. Гадын цчцн: ъинсиййят щяйатыныздан на-разылыг.

ХЯЛЯТ - 1. Хястялийин щисс едилмяси щаггында хябярдарлыг, узун мцддят давам едян дахили хястялик. 2. Яйниня хялят геймяк - еля бир язиййятли ишя эиришяъяксиниз ки, ахырда сизя бюйцк файда эяти-ряъяк.

ХЯМИР - 1. Ширниййат хямири - намуслу ямяк, лакин аз мян-фяят. 2. Пирог цчцн хямир йоьурмаг - кечирдийиниз бюйцк бядбяхт-ликлярдян сонра даща йахшы эяляъяйя цмид. 3. Хямир йемяк - мц-ряккяб вязиййятляря ишаря. 4. Хямир алмаг - бядбяхтликля сынаьа чякдийиниз гадынла барышыгдыр.

ХЯМИР ТАБАЬЫ - 1. Хямир табаьына бахмаг вя хямири эюрмямяк - фялакятляря вя йохсуллуьа ишарядир. 2. Аьзынаъан хя-мирля долмуш хямир табаьы - боллуьа, хошбяхтлийя ишарядир.

ХЯНЪЯР - 1. Тящлцкя барядя хябярдарлыг. 2. Ъибиндя эяздир-мяк – шцбщя, хяйанят. 3. Хянъяри итилямяк - кядяр, матям. 4. Бир нечя хянъярин зярбяляри иля йыхылмаг – йохсуллуг, ещтийаъ. 5. Сизя дост олмайанлар пислик етмякдя гярарлыдырлар. Яэяр киминся ялиндян хянъяри алырсынызса, эерчякдя дцшмянлярин щцъумларыны дяф едяъяк, аьыр вязиййятин ющдясиндян эяляъяксиниз. 6. Йанынызда олмайанлардан хябяр алаъагсыныз. 7. Кимися хянъярля вурмаг – дцшмянляр цзяриндя гялябя; хянъярля вурулмаг – киминся юлцмц барядя хябяр.

ХЯНДЯК - 1. Чиркли су иля долу хяндяйя дцшмяк - бяд ад--сан газанылмасыдыр. 2. Хяндяйин цстцндян тулланмаг - ющдясин-дян биълик вя мящарятля эяля биляъяйиниз дящшятли бядбяхтлик барядя хябярдарлыгдыр. 3. Сизя, йахуд йахынларыныза тящлцкя цз веряъяйиня ишарядир.

ХЯРАБЯЛЯР - 1. Сон дяряъя бюйцк мяйуслуг яламятидир. 2. Гядим тикилинин хярабяляри - рянэарянэ сяйащятляря чыхаъаьыныз ба-рядя хябярдарлыгдыр. Лакин чохдан бяслянилян арзунун щяйата ке-чирилмяси азаъыг кядярля гарышаъаг, чцнки йахын достунуз сизинля олмайаъаг. 3. Даьылмыш бинада эязмяк - бир чох бядбяхтлик-

Page 175: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

174

лярдян, чятинликлярдян вя зящмятдян сонра удуш, вар-дювлят мцж-дяси. 4. Хярабя шякли чякмяк - кядяр вя мяйуслуг яламятидир. 5. Хошбяхтлик, ишдя мцвяффягиййят вя дцшмян цзяриндя тянтяня яла-мятидир.

ХЯРЧЯНЭ (дяниз щейваны) - 1. Чай хярчянэляри - варлы дост-ларын бюйцк дястяйидир. 2. Хярчянэ йемяк - хябярдарлыг; рискли сяр-эцзяштляр хошлайанларын зярярли тясириня уймайын. 3. Хярчянэ сифариш вермяк - ъямиййятдя чох йцксяк вязифя тутмаг мцждясидир. 4. Ас-та-аста эери эедян хярчянэ - мцмкцн ола билян алданыш вя ганга-рачылыглар барядя хябярдарлыгдыр. 5. Саламат йола дцшмяк яламяти; ири хярчянэ - узаг сяйащят мцждяси. 6. Хярчянэ тутмаг - хошбяхт никащ мцждяси; хярчянэ йемяк - шян щяйат мцждяси. 7. Хярчянэ биширмяк - йоруъу сяйащят яламяти.

ХЯРЧЯНЭ (хястялик) - 1. Юзцнц хярчянэ хястялийиня тутул-муш эюрмяк - яр-арваддан биринин, йахуд севимли ювладын юлцмц. 2. Щяр ики айагда хярчянэ олмасы - мцфлис олмаг яламяти. 3. Хяр-чянэдян мцалиъя олунмаг - ихтилаф, кядяр, пешманчылыг, щямчинин истяклярин иърасында йубанмаг яламятидир.

ХЯСТЯ - Хястяйя баш чякмяк - фярящ, эюзлянилмяз хошбяхт-ликдир.

ХЯСТЯ БАХЫЪЫСЫ - 1. Онунла данышмаг - аилядя хошбяхтлик-дир. 2. Хястя бахыъысыны евя дявят етмяк - баш тутмайан ашиганя эюрцшдцр.

ХЯСТЯХАНА - 1. Саьламлыг, хошбяхтлик, эялир, мцвяффягий-йят мцждясидир. 2. Хястяханайа эетмяк вя йа кимися орайа апар-маг – гейри-ади хябярляря йозулур, хястяханада йатмаг - пулсуз-луг, ахмаг вязиййятдир; рущи хястяханайа дцшмяк - там мцвяффя-гиййят, фярящидыр; юзцнц щяким, тибб баъысы кими эюрмяк - ишлярдя уьурдур; сыныг иля хястяханайа дцшмяк - якс ъинсин ифтираларындан ещтийатдыр. 3.Гуллуг едян гадын эюрмяк, онунла сющбят етмяк - юз аиляниздя хошбяхтлийя йозулур; хястяни дявят етмяк - баш тутма-мыш эюрцшдцр.

ХЯСТЯЛИК - 1. Юзцнц хястя эюрмяк - кефсизлик вя хошаэял-мяз сющбятя йозулур. 2. Ъаван гадын цчцн: юзцнц саьалмаз хястя кими эюрмяк - йахын вахтда юзцнцн ярдя олмамасынын цстцнлцйц-нц гиймятляндиряъяйиня ишарядир. 3. Хястялянмиш гощуму эюрмяк - евинизи ямин-аманлыгдан мящрум едяъяк щадисялярдир. 4. Гудуз-луг вя судан горхма - сизя манечилик тюрядян, бядхащ адам щаг-

Page 176: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

175

да хатырлатмадыр. Гудуз щейванын дишлямяси - йахын дост тяряфин-дян олан тящлцкя щагда хябярдарлыгдыр. 5. Юзцнц гарын йаталаьы хястялийиня тутулмуш эюрмяк - сящщятинизля ъидди мяшьул олмалы вя дцшмян фитнясиндян горунмалысыныз. Гарын йаталаьы епидемийасы - ишлярдя хошаэялмязликляря йозулур. 6. Юзцнц водйанка (бядян бошлугларына су долмасы) хястялийиня тутулмуш эюрмяк - щансыса хястяликдян гуртулмагдыр. Водйанкайа йолухмуш хястя эюрмяк - хош хябярляря йозулур. 7. Гангрена - юзцндя вя йа башга кимдяся - хошаэялмязликляр вя мцхтялиф мцряккябляшмяляря йозулур. 8. Ганлы исщал (юзцндя вя йа йахынлардан кимдяся) - пис ишарядир. Эц-нащыныз олмадан чятинляшя биляъяк ишляринизя диггят йетирмяк ла-зымдыр. 9. Юзцнц рущи хястя эюрмяк - планларынызы щечя ендиряъяк хястялийя йозулур. 10. Сарылыьа йолухмаг - хейря йозулур. Ишляриниз-дя олан проблемляр щялл олунаъагдыр. Сарылыьа йолухмуш адам эюрмяк - йолдашларда цмидсизлик, чашгынлыг вя чарясизлийя йозулур. 11. Яэяр йухуда ушаьынызын грип хястялийиня йолухдуьуну эюрмц-сцнцзся, демяли, щяйатда щеч бир шей баш вермяйяъяк; бцтцн гор-хулар ябясдир. 12. Подагра - гощумлардан киминся тярслийиня эюря ъцзи мадди иткиляря йозулур. 13. Чцзам хястялийиня йолухмаг - мадди чятинликляря эятирян вя инсанларла мцнасибятляри чятинляшди-рян хястялийя йозулур. Чцзама йолухмуш адамлары эюрмяк - ишляри-низдя вя севэидя эюзлянилмяз дюнцшя йозулур. 14. Хярчянэ хястяли-йиня тутулмаг - пис ящвал-рущиййяйя, нятиъясиндя ишляринизи юзбашы-на бурахаъаьыныз депрессийайа йозулур. Йуху севэидя сойуглуг, щяйяъан, наращатчылыг, севимли адамла далашма вяд едя биляр. Яэ-яр йухуда хярчянэдян саьалма щалы оларса, бу, ишлярдя мцвяффя-гиййят вяд едир. 15. Щяр бир хястялик узунюмцрлцлцк вя мющкям ъансаьлыьындан хябярдарлыг едир.

ХЯЗ - 1. Йухуда хяз эюрмяк - сюз-сющбятя, наразылыьа йозу-лур. 2. Хяз алвери етмяк - мараглы иш мцгавилясиндян газанъ ялдя етмяйя ишарядир. 3. Хяз эейинмяк - вар-дювлятя, мющкям мювгейя сащиб олаъаьыныздан хябяр верир, ещтийаъ вя язиййят сизи горхут-мур, беля ки, характериниз вя давранышыныз сайясиндя бцтцн чятин-ликляря синя эяряъяксиниз. 4. Гадынлар цчцн бащалы хяз эейинмяк - варлы вя аьыллы инсана яря эедяъяйиндян хябяр верир. 5. Киши цчцн юз севэилисини хяз эейимдя эюрмяк - онун тямизлийиня вя йцксяк ях-лагына ишарядир. 6. Чиркли вя кющнялмиш хяз - хошаэялмяз щадисяля-рин олаъаьына, йекнясяг щяйата йозулур.

Page 177: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

176

ХЯЗИНЯ - ъяримяйя ишарядир. ХЫНАЧИЧЯЙИ - бядбяхтлик вя эюз йашындан хябяр верир. ХЫРМАН - йцксяк мящсулдан, мирас вя евлянмякдян хябяр

верир. ХЫШ - Иш вахты тарлада хыш - мцвяффягиййятдир. Чохлу язаб-язий-

йят тяляб етмиш ишдян хейир эюряъяксиниз. ХИФФЯТ - Ев цчцн хиффят етмяк - мцхтялиф информасийа вя

зювг алмаг мягсядиля едилян эязинтидя ялверишли имканларын иткиси-дир.

ХИЛАСЕДИЪИ ГАЙЫГ - 1. Бу она ишарядир ки, сиз чох бюйцк писликдян ъан гуртараъагсыныз. 2. Батан хиласедиъи гайыг - эюстярир ки, сизин достларыныз бядбяхтлийинизя йардымчы олаъаглар. 3. Хиласе-диъи гайыгда дяниздя итмяк - достларынызын да яли олдуьу хошаэял-мяз щадисяляри эеридя гойаъагсыныз. 4. Сащиля чатмаг - ойандыг-дан сонра сиз бюйцк бядбяхтликдян йаха гуртараъагсыныз.

ХИРОМАНТИЙА (ял фалы) - 1.Ъаван гадын цчцн: яэяр гадын эюрцрся ки, кимся онун ялиня бахыр вя йахуд юзц фала бахыр, бу, севэилисинин она садиг олмадыьына шцбщя яламятидир.

ХИЙАБАН - 1. Хырда хошаэялмяз гайьылар, шцбщяли достлар щагда хябярдарлыг. 2. Талейиниздя мянфи дяйишикликлярин олаъаьына, проблемлярин ортайа эяляъяйиня ишарядир. 3. Ъаван гадын цчцн: хи-йабан иля йол эетмяк - тяссадцфи вя шцбщяли танышлыглардан ещтийатлы олмаьа чаьыран йухудур.

ХИЙАР - Мцвяффягиййят, эялир вя саьламлыг вяд едир. 2. Хийар алмаг - щяйяъан вя гыъыгландырылмаг хябярини верир. 3. Саплаьы цс-тя хийар эюрмяк - инамы итирмякдир. 4. Хийар йемяк – щесабланма-мыш ойундан горунмаг, йалан вя ойунда уьурсузлугдур.

ХИЗЯК - 1. Щяр щансы бир севэи маъярасында мцвяффягиййят-сизлик вя достлар тяряфиндян кин-кцдурятдир. 2. Хизякля сцрцшмяк - сиз бир нечя дцшцнцлмямиш щярякят едяъяксиниз. 3. Хизяк сцрмяк - шянлийин хябярдарлыьы. 4. Йайда хизякля сцрцшмяк - башыныза эцлмя-ли щадисяляр эяляъяк; гышда - ишлярдя бюйцк мцвяффягиййят газана-ъагсыныз.

ХОРТУМ - Няся горхулу бир шейин сизин щяйатыныза эюзлянил-мяз вя кобуд шякилдя мцдахиля едяъяйи барядя хябярдарлыгдыр. Ола биляр ки, йаньын баш версин, йаланчы бир иттищам цзцндян щябс олунасыныз вя саиря, йуху сон дяряъя айыг-сайыг олмаьа чаьырыр.

ХЮРЯК БИШИРМЯК - Щансыса бир хюряйи биширмяк – бу, она

Page 178: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

177

ишарядир ки, тезликля сизин бойнунуза хош бир вязифя дцшяъяк; хюряк биширян заман ня ися алышса, юзц иля ниэаранчылыг вя цмидсизлик эяти-рян щадисяляри эюзлямяк лазымдыр.

ХУДМАНИ ЕВ - 1. Бядбяхт щадися щаггында хябярдарлыг. 2. Узагдан эюзял евя тамаша етмяк - уьурлу дюврцн узаглашдыьына ишарядир. 3. Эюзял евдя олмаг - дяйярли вар-дювлят алмаг. 4. Бюйцк евин гонаг отаьында олмаг - фираван йашайышы сарсыдаъаг пис щади-ся.

ХУРМА - 1. Йухуда хурманы аьаъда эюрмяк - тярягги вя хошбяхт иттифаг. 2. Сатыш цчцн щазырланмыш хурмалары йемяк - бяд-бяхтлик вя кядярдир.

ХЦСУСИ ЭЕЙИМ - 1. Гадын цчцн: кишини хцсуси палтарда эюр-мяк - хябярдарлыг едилир ки, онун севэилисинин ясл хасиййятиндян хя-бяри йохдур. 2. Ярли гадын цчцн: хцсуси эейим эюрмяк - ишаря едилир ки, онун яринин тез-тез евя эялмямясинин ясл сябябляри ачылаъаг. Амма тясадцф ону бу барядя ъидди фикирляшмяйя мяъбур едяъяк-дир.

И

ИБЛИС - 1. Тящлцкяли маъяралар щаггында яввялъядян хябярдар

етмяк. 2. Иблиси юлдцрмяк - яхлагсыз ялагялярин дайандырылмасы, щя-йаты дяйишмя. 3. Иблиси ядяби персонаж шяхсиндя эюрмяк - тясадцфи танышларла ещтийатлы давранмаг.

ИЪЛАС - 1. Мящкямядя - щагсызлыьа вя щагларын позулмаьына дялалят едир. 2. Директорлар шурасында - ъидди мцбащися. 3. Аилядя - щараса эетмяк вя йа эюзлянилмяйян гонагдыр.

ИЧАЛАТ - 1. Ичалат эюрмяк - хястялик вя тящлцкядир. 2. Ичалат йемяк - ишиниздя мяйуслуг. 3. Инсанын ичалатыны эюрмяк - дящшятли йохсуллуг, хошбяхтлийя олан бцтцн цмидлярин итмяси. 4. Киминся ичалатыны чыхармаг - гяддар тягиб вя бцтцн планларын алт-цст олма-сы. 5. Юз ичалатыны эюрмяк - бюйцк цмидсизликдир.

ИЧКИ - 1. Щцгугунуз олмадыьы щалда, мцлкиййяти мянимсяй-яъяйинизя ишарядир. 2. Арамла мцхтялиф ичкиляри ичмяк - мяшщур ада-мын щамилийи, бядбяхтлик заманы кюмяйи. 3. Ичкиляри щяддян артыг ичмяк - пис хястялик, шяряфсизлик щаггында хябяр верир.

ИЧКИ МЯЪЛИСИ (ЕЙШ-ИШРЯТ). Аьыр хястялийя йозулур. ИЧМЯК - 1. Сизя ички тяклиф олунарса - чох да бюйцк олмайан

Page 179: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

178

ишин цстцндя мцбащися эюзлянилир. Ичмяйи тярэитмяк, йахуд башга-ларынын тярэитдийини эюрмяк – щяйат шяраитинин йахшылашмасы вя мадди рифащ.

ИДАРЯ ЕТМЯК - 1. Машын сцрмяк - кимся сизи тящгир едя-ъяк. 2. Иътимаи няглиййаты идаря етмяк - ишиниздя уьур эюзлянилир. 3. Дямир йолу сцрцъцсц - сизи касыблыг вя бядбяхтлик эюзляйир. Яэяр сиз сцрцъцнцн йанындасынызса, демяли, чыхылмаз вязиййятдян бу йа-хынларда чыхаъагсыныз. Кишийя бу йуху щямишя уьур эятиряъяк. Га-дын цчцн - юзцндян асылы олмайараг, щяр бир арзусуна наил олаъаг.

ИФРАЗАТ - 1. Щансыса хатирядян йаха гуртармаг ещтийаъы-дыр. 2. Эюзлянилмяз мянбядян аьласыьмаз газанъ яламятидир.

ИХТИРАЧЫ - 1. Ихтирачыны эюрмяк - сизя шющрят, шяряф вя щюр-мят эятиряъяк зящмятинизин уьурлу йекунудур. 2. Няся ихтира ет-мяк вя йа ихтираларла марагланмаг - уьура вя фикирляшдикляринизин реал олаъаьына йозулур.

ИКИАРВАДЛЫЛЫГ - Киши цчцн беля йуху кишилийин итирилмяси, ягли (зещни) габилиййятин зяифлямяси яламятидир. Гадын цчцн бу, о демякдир ки, яэяр ещтийатлы вя тядбирли олмаса, онун намусу зяряр чякяъякдир.

ИКИТЯКЯРЛИ ЯЛ АРАБАСЫ - Хошаэялмяз деди-годуларын гурбаны ола биляъяйинизя ишаря. Ишиниз мцтляг иткилярля ирялиляйяъяк-дир.

ИКИТИРЯЛИК - Ишэцзар тяряфдашларла хошаэялмяз тоггушма-ларын мцмкцнлцйц барядя хябярдарлыгдыр.

ИКОНА - 1. Бюйцк севинъин яламятидир. 2. Аилядя хош щадися-ляря ишарядир.

ИЛ - Йени или байрам етмяк - йени сярфяли иш вя мящяббятдя уьурдур.

ИЛБИЗ – 1. Ятрафынызда гейри-саьлам шяраит йараныр. 2. Илбизи тапдаламаг - пис адамларла сющбят апараъагсыныз. 3. Ишдя уьурлар. 4. Чийниндя чанаьы иля сцрцнян илбиз - вясиййятля ев алмаг, сакит щяйат. 5. Илбизин буйнузларыны эюрмяк - аилянин даьылмасы.

ИЛДЫРЫМ (шимшяк) - 1. Йатмыш адамын йанында чахмасы - говулмаг тящлцкяси ола биляъяйиня йозулур. 2. Бир мцддят давам едяъяк хошбяхтлик вя фираван щяйат кечиряъяйиниздян хябяр верир. 3. Башынызын цстцндя шимшяк чахмасы - эялиря, гяфил шадлыьа йозулур, яэяр илдырым йахынлыгдакы обйектин цзяриндя чахыбса вя сиз бундан горхуйа дцшмцсцнцзся, достунузун уьурларына севиняъяксиниз. 4.

Page 180: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

179

Бу башга ъцр дя йозула биляр: сиз деди-годуйа эюря ясябиляшяъякси-низ. 5. Аьыр булудлар арасында илдырым - сизин йолунузун цстцндя чохлу манеяляр олаъаьына вя хошаэялмяз щадисяляр баш веряъяйиня ишарядир. 6. Илдырымла ишыгланмаг - гяфил пис хябярдян чашаъаьынызы эюстярир. 7. Горхулу гара булудлар арасындан чахан илдырым - ещти-йатлы олмаьа чаьырышдыр. 8. Гяфлятян чахан илдырым - дяйишикликляря йозулур; ниййятин баш тутаъаьына ишарядир. Йухуда илдырым вурмаг - эяляъякдя олаъаг щяйати дяйишикликлярдир. Аьаъы илдырымын вурду-ьуну эюрмяк ися юлцмя йозулур. Рюйада евя илдырым дцшдцйцнц эюрмяк - язаб, хястялик, юлцм анламындадыр. Бир адамы илдырым вурмасы - о адам щаггында йалан хябярляри вя хошаэялмяз сюз--сющбяти ифадя едир. Дцшдцйц йердя илдырымын бир шейи вурмасы - о бюлэядя олаъаг фитня-фясада вя дини бахымдан юдянмяси лазым эя-лян боръа, тювбяйя ишарядир.

ИЛДЫРЫМЮТЦРЯН - 1. Гайьы иля йериня йетирдийиниз ишин мящв едиляъяйи тящлцкяси барядя хядярдарлыг. 2. Илдырымютцрянин илана чеврилдийини эюрмяк - дцшмянляриниз сизя гаршы фитня-фясадла-рында уьур газанаъаглар. 3. Илдырымютцряни илдырым вурдуьуну эюрмяк - бядбяхт щадися, йахуд эюзлянилмяйян кядярли йенилик-ляр. 4. Илдырымютцрян гурашдырмаг - йени ишдя ещтийатлы олмаьын ва-ъиблийи барядя хябярдарлыг. 5. Сыныг илдырымютцрян - планларын вя марагларын дяйишмяси. 6. Ейни заманда чохлу илдырымютцрян эюр-мяк - чохлу бядбяхтликдир.

ИМАРЯТ - Варлы адамлар цчцн щеч бир мянасы йохдур, касыб адамлар цчцн щяйатларында мцсбят тяряфя фантастик дяйишикликляр олаъаг.

ИМПЕРАТОР – Ращатлыг эятирмяйян узунмцддятли сяйащятя ишарядир.

ИМПЕРАТРИЧЯ - Чох йахын заманда йцксяк рцтбяйя лайиг эюрцляъяксиниз. Лакин тякяббцрлцлцйцнцз бир чохларыны сиздян уза-глашдыраъаг вя йцксялишиниз ядавят вя гярязля мцшайият олунаъаг-дыр.

ИНЪИЧИЧЯЙИ - 1.Мясумлуг яламятидир. 2. Мящяббят етирафы. 3. Сойугдяймя вя йахуд да ки, башга бир йцнэцл хястялик кечиря-ъяксиниз.

ИНЭИЛИСЛЯР - Яэяр сиз инэилислярин ъямиййятиндясинизся, бу, ятрафыныздакыларын тамащкар фитня-фясадларындан изтираб чякяъяйи-низи эюстярир.

Page 181: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

180

ИНИЛТИ - Инилти ешитмяк - ишаря едилир ки, сиз тезликля гярарлар гя-бул етмялисиниз: сизин ятрафынызда хошаэялмяз шяраит йараныр.

ИНСАН - Гадын цчцн - хош защири эюрцнцшлц инсан эюрмяк - севинъ, саьламлыг демякдир. Киши цчцн - дилхорчулуг, бошуна на-ращатлыгдыр.

ИНШААТЧЫ - Юзцнцз иншаатчысыныз вя йа ишлямяйя иншаатчы ту-турсунуз - аьыр вя чятин саьалан хястяликдир.

ИНТИГАМ - Йухуда кимдянся интигам алдыьынызы эюрмяк - гангарачылыг эятирян ъясарятсиз вя гяддар яхлагын ишаряси кими йо-зулур вя бунун гаршысыны алмасаныз, достларынызы итиряъяксиниз.

ИНТИЗАМСЫЗЛЫГ - Дярд вя эюз йашлары щагда хябярдарлыг-дыр.

ИПЯК - 1. Юзцнц ипяк палтарда эюрмяк - шющрятпярястлийинизин тямин олунаъаьына ишарядир. Бундан ялавя бу йуху сизин кечмиш дцшмянляринизин бир-бириля дил тапараг барышаъаьыны эюстярир. 2. Гыз цчцн: ипяк палтар эеймяк - онун юз валдейнляри иля юйцняъяйи-ня ишарядир; ола билсин ки, варлы вя ъаван олмайан бир киши онун ра-зылыьыны алмаьа чалышаъаг. Яэяр ипяк палтар чиркляниб вя йа ъырылыб-са, о юз ирси гцруру уъбатындан язаб чякяъяк, ясил-няслиня лайиг ол-майан шяраитдя юмрцнц кечиряъяк. 3. Яввялъядян ялверишли коммерсийа ямялиййатынын олаъаьыны хябяр верир. 4. Ипяк парча ал-маг - арзуларын щяйата кечмясидир. Бяхшиш етмяк - киминся хащиши-ни рядд етмякдир. Ипяйя бахыб зювг алмаг - физики вя мяняви зян-эинляшмяйя ишарядир.

ИПЛИК - Эяляъякдя яйлянъя цчцн дявят алмаьа ишарядир. ИРИ НИМЧЯ - Нимчяни йаламаг - сизин адлы - санлы, варлы

адамларын йанында щюрмятинизин олмайаъаьына ишарядир; нимчяни сындырмаг - яввялки щимайячинизин мярщямят вя щавадарлыьындан мящрум олаъаьынызы билдирир.

ИСЛАТМАГ - Йухуда йатаьы ислатмаг - юз емосийалары цзя-риндя нязаряти итирмяк, юзцнц ифадя азадлыьы истяйи, иътимаи иттищам-дан горху щиссиня ишарядир.

ИСТЯКЛИ - Няслинизи давам етдирмяк истяйирсиниз: нявазиш ал-маг яламятидир вя с.

ИСТИ ЩАВА - Истидян язаб чякмяк - уьурсузлугдан, йахуд планларынызы щяйата кечирмяйин, мцмкцн олмайаъаьындан хябяр верир щям дя уьурсузлуьун эцнащкары достларыныздан бири дя ола биляр.

Page 182: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

181

ИСТИЛИК - Истидян язиййят чякмяк - уьурсузлуг демякдир. Планларынызын щеч бири алынмайаъаг. Эцнащкары ися сизин достлары-ныздан бири олаъагдыр.

ИСТИЛИКЮЛЧЯН - 1.Аиля чякишмяляри, йахуд ишдян наразылыг барядя хябярдарлыгдыр. 2. Сынмыш истиликюлчян - хястялик. 3. Истиликюл-чянин сцтунунун ашаьы дцшдцйцнц эюрмяк - тезликля ишляринизин вя-зиййяти сизи наращат едяъяк. Ъивя сцтунунун галхдыьыны эюрмяк - бизнесля баьлы чятинликлярин дяф олунмасыдыр.

ИСВЕРЧЯ ПЕНДИРИ - Ямлака сащиб олаъаьынызы габагъа-дан хябяр верир; вахтынызы хош кечиряъяксиниз.

ИШ - 1. Ган-тяр ичиндя ишлямяк о демякдир ки, реал щяйатда се-вимли ишинизя ъан йандырмагла лайигли мцвяффягиййятя наил олаъаг-сыныз. 2. Башгасынын неъя ишлядийини мцшащидя етмяк - варланмаг, ялверишли шяраитля растлашмагдыр. 3. Иш ахтармаг - эюзлянилмяз уьур вя сярфяли ишбирлийиня ишарядир. 4. Ишсиз галмаг - гаршыдакы чятинлик-лярдян горхмамаг лазымдыр; сизин никбинлийиниз юз гцввянизя, ишля-йя билмяк габилиййятинизя ясасланаъаг. 5. Юз ишини башгасына щява-ля етмяк - иш йериндя гангарачылыгдыр. 6. Гадын цчцн: киминся ев гуллугчусу олмаг - щяр ъцр яйлянъя вя ляззятдян узаг узун сцрян гямэин эцнлярдир.

ИШАРТЫ - 1. Мцщцм хябярлярин мцждячиси. 2. Эцллялярин ишарты-сы - пул мясяляляридир.

ИШЧИ - 1. Бир-бириля вурушан ишчиляри (усталары) эюрмяк - сямяря-сиз пул хяръляри. 2. Ишсиз усталара кюмяк етмяк - чохданкы арзунун щяйата кечирилмяси. 3. Ишчилярля эюрцлян ишин гиймяти барядя мцба-щися етмяк - матям, гям-гцсся, дярд яламятидир.

ИШЭЯНЪЯ - 1. Достларынызын интригалары цзцндян язаб чякяъя-йинизи эюстярир. 2. Яэяр йухуда сиз кимяся ишэянъя верирсинизся, бу, планларынызын позулаъаьына ишарядир.

ИШЫГ - 1. Парлаг ишыг - бюйцк мцвяффягиййят; дяниздя майакын ишыьыны эюрмяк - арзуларын щяйата кечирилмяси; дцз ишыг - гейри--мцяййянлик. 2. Бирдян-биря алышмыш ишыг - йахшы мяслящятин яламяти. Бирдян-биря йох олмуш ишыг - пис хябяр демякдир.

ИШЫГЛАНДЫРМА - 1. Гярибя, сирли ишыгландырма - уьурсузлу-ьа, аъы щадисяляря вя гямэин хябярляря ишарядир. 2. Сяманын парлаг ишыгланмасы (ай, улдуз вя йа эцняш тяряфиндян) - бядбяхтчиликдир. 3. Ишыгланмыш эюйцн фонунда ушаг силуетляринин эюрцнмяси - юз щиссля-риня щаким олмаг, щяр щансы бир ядалятсиз тящгирляри йахын бурах-

Page 183: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

182

мамаг. 4. Инсанларын вя щейванларын парлаг сяма ишыьы алтында як-си - хябярдарлыг едир ки, тезликля щяйатынызда чятинликляр баш веря-ъякдир. Яэяр онлара эцлля атылырса вя сямадан йеря дцшцрлярся, де-мяк, сизи аьыр щяйати сынаглар эюзляйир.

ИШ ПАЛТАРЫ - Ня цзяриндя ися ишлямяк яламяти; ишя мясулий-йятли мцнасибятдир.

ИШТАЩА - Йемяк арзусу - алданылмыш шющрятпярястлик, сахта щагг-щесаблар, мцвяффягиййятсиз тядбирляр, дост вя гощумлардан узаглашма ишарясидир.

ИТ - 1. Йухуда ит эюрмяк - вяфалы доста ишарядир; щцрян ит гяля-бя яламятидир. Щцъум едян ит эюрмяк - достунуз сизи писликлярдян горуйаъаг. Далашан итляр - далашмаьа ишарядир. Нящянэ ит - йцксяк вязифяли достунузун олаъаьына йозулур. Дишляйян ит - достдан кцс-мяк демякдир. Адама сцртцнян, мещрибан ит - мещрибан вя вяфалы доста ишарядир. 2. Гара ит - кядярли хябяря, аь ит - эюзлямядийиниз эялиря ишарядир. 3. Ит дюймяк - кядяр вя дарыхмаг. 4. Ит тяряфиндян дишлянмяк - танышынызын вя йа достунузун хяйанятиня йозулур. 5. Ардынъа башга итляр дцшмцш ит - аиля ращатлыьынын позулмасы. 6. Сц-мцк цстцндя далашан ит - сизин мцфлисляшяъяйинизи вя пешманчылыг чякяъяйинизи билдирир. 7. Йувасында олан ит - там сакитлик вя эцъсцз дцшмянлярин щцъумларындан горунмагдыр. 8. Тутан ит - уьурсуз-лугдан, таныш олмайан адамларын щцъумларындан хябяр верир. 9. Тумары севян ит - уьура вя достларынызын вяфалылыьына йозулур. 10. Ъинс ит сащиби олмаг - йахшы вар-дювлят ялдя етмяк имканындан хя-бяр верир. 11.Сизин изинизя дцшян ит - сизин юлцмцнцзя сябяб ола биля-ъяк тящлцкядян горунмаьа ишарядир. 12. Итин дишлямяси - ня иш парт-нйорунузла, ня дя арвадынызла йахшы мцнасибят эюзлянил-мир. 13. Кюк вя чиркин итляр - уьурсузлуьа вя хястялийя ишарядир. 14. Ит уламасы - пис хябярдир. 15. Евдя ов ити - ишляриниз йахшы вязиййят-дя олаъаг. 16. Гыз цчцн: надир ъинсдян олан гяшянэ итляр эюрмяк - онун йцнэцл хасиййятли пярястишкары олаъаьына ишарядир. 17. Арха-ныздан мырылдашан итляр - арзуларыныз интригаларла цзляшяъяк. Бязян бу йуху щансыса бир ишдя йениляъяйиниздян хябяр верир, анъаг щя-мишя фяал гаршыдурмайа чаьырыр. 18. Пишикля итин далашмасы - мящяб-бятдя уьурсузлуг олаъаг. 19. Яэяр сиз далашанлары су иля айырырсы-нызса, онда бу йуху хейиря йозулур. 20. Йаныныздакы мещрибан аь ит - ишлярдя вя мящяббятдя уьура ишарядир. 21. Чобан ити - бирдян-биря чох ишдян йапышмайын. 22. Гудурмуш итин сизи тягиб ет-

Page 184: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

183

мяси - тящлцкя ишарясидир. Щяр шейя щазыр олун. Яэяр сиз ону говур вя йа юлдцрцрсцнцзся, онда бу йахшы йухудур. 23. Ъинс итля эязиш-мяк - бцтцн дцшмянлярин мящв олунмасыны билдирян хош хябярдир.

ИТАЯТ - Щансы бир ишдяся итаят вя йа алчалмаг - бу она ишаря едир ки, щаггынызда юз фикирляри олан адамлар гаршысында чох пис эюрцняъяксиниз; эялирляриниз дя сизя гангарачылыг эятиряъякдир.

ИТБУРНУ - Итбурну коллары арасындан кечяркян тиканын ада-ма батмасы - уьурсуз ямялиййат, фикирляшмядян юз цзяриня эютцрцл-мцш ющдячилийи эюстярир.

ИТИРМЯ - 1. Рюйада ушаг итирилмяси - сизин планларыныз щяйата кечмяйяъяк. Мцвяффягиййят эюзлядийиниз щалда, сизи уьурсузлуг эюзляйир. 2. Достларынызы вя йа гощумларынызы итирмяк – сяйля дцшцнцлмцш планларын позулмасы вя эяляъяк перспективлярин цмид-вериъи олмамасы.

ИТКИ - Няйися итирмяк - гяфил тапынтыйа ишарядир. ИТТИЩАМ ЕТМЯК - Алчаг щярякятляриня эюря кимися итти-

щам етмяк - табелийиниздя онланларла мцбащисяляря ишарядир ки, бу да сизин ляйагятинизя хялял эятиря биляр; яэяр сизи иттищам едирлярся бу, тящлцкяйя ишарядир, йяни сиз деди-годуларын щийляэяръясиня вя билярякдян йайылмасынын иштиракчысына чевриля билярсиниз.

ИЙ (Ип яйирмяк цчцн алят) - Гыса мцддятдя тамамламалы ол-дуьунуз мцщцм ишя ишарядир. Иши вахтында битирмямяк мараглары-ныза зиддир.

ИЙЛЯМЯК - 1. Эцл ийлямяк - бащалы бир яшийанын итирилмяси. 2. Эцл ийлятмяк - ляззят, севинъ, мцвяффягиййят; тянбяки ийлямяк - сярхошлуг вя дава-далаш яламятидир.

ИЙУЛ (ай) - 1. Кядярли перспективи олан мяйуслуьа ишарядир. Лакин бу гангарачылыг тезликля севинъ вя уьурла явязляняъякдир. 2. Щяссас инсанлар цчцн - рущ йцксяклийини щямишя нязарятдя сахла-малысыныз.

ИЙУН (ай) - 1. Сащибкарлыг ишляриндя гейри-ади эялиря ишарядир. 2. Гадын цчцн: илк йай биткисинин мящв олдуьуну вя гуруйараг торпаьа дцшдцйцнц эюрмяк - сонсуз кядяря вя бюйцк иткийя ишаря-дир.

ИЗДИЩАМ - 1. Йахшы эейинмиш чох адам - севимли достлары-нызла сябирсизликля эюзлянилян эюрцш; эеъянин атмосферини мящв едян хошаэялмяз щадися - иткиляр, эюзлянилмяз цмидсизликлярдир. 2. Кил-сядяки бязяниб - дцзянмиш адамлар - чохлу кичик уьурсузлуглар вя

Page 185: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

184

йа сизи сарсыдаъаг бядбяхтлик. 3. Кцчялярдя издищам - ишлярдя ъан-ланма, йарадыъылыьынызын эюзял дюврц. 4. Издищамын сясини батырмаг цчцн учадан данышмаг - цмуми ишдя сизин башгаларыны габагла-маьа ъан атманыза ишаря. 5. Тцнд эейимли адамларын издищамы - хошаэялмяз йухудур. 6. Щипнозчунун сиздян башга, бцтцн изди-щама тясир етдийини эюрмяк - сизи бюйцк бир бядбяхтлик щаглайаъа-ьына вя юзцнцздян башга щеч кясин олнун гаршысыны ала билмяйяъя-йиня ишаря. 7. Гязяблянмиш издищам - тящлцкяли фитняляр, ишлярдя сы-нагдыр. 8. Чох адам - эюзлянилмяз хябярляр. 9. Эурултулу иъласда иштирак хош хябярдир.

ИЗТИРАБ - 1. Бу хябярдарлыг едир ки, габагда щяйяъанлар вар. Амма бу щяйяъанлар севинъля йанашы олаъаг. 2. Пул вя ямла-кын итмясиндян изтираб - бу она ишарядир ки, йахынларынызын хястялийи вя ишляринин пис эетмяси сизин сакитлийинизи позаъаг вя юзцнцзц итир-мямякдян ютрц эцъ сярф етмяли олаъагсыныз. 3. Яр-арваддан бири-нин сатгынлыьы щаггында хябярдарлыг.

Ж

ЖАСМИН - Кяскин, хош, лакин тезликля ютцб кечяъяк дуйьула-

рын мцждячисидир. ЖОКЕЙ (ъыдырда ат сцрян) - 1. Эюзлянилмядян щядиййя алаъаг-

сыныз. 2. Ъаван гыз цчцн: юзцнцзц жокейин йанында эюрмяк - юз та-нышынызла евляняъяксиниз. 3. Жокейи атын цстцндян йыхылан эюрмяк - сиз юз иддианызы йаддан чыхарыб юзэя адамлардан кюмяк истяйяъяк-синиз.

ЖУРНАЛ - Журналы вяряглямяк вя йа охумаг - йени биликлярля зянэинляшмяйя даим ъан атмаг.

ЖУРНАЛИСТ - 1. Таныш олмадыьыныз шяхсля гыса сющбят вя мц-бащисядян гыъыгланаъаьыныз барядя хябярдарлыг. 2. Юзцнц журналист ролунда эюрмяк - арабир йаранан мцхтялиф хошаэялмяз вязиййятля-ря бахмайараг, сиз мянсябя чатмаьа вя эялирляринизи артырмаьа наил олаъагсыныз.

K

КАБЕЛ - Дямир кабел эюрмяк - хариъи юлкяйя (дяниздя) эями

иля эетмякдир.

Page 186: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

185

КАБИНЕТ - 1. Шяхси ишлярин ачылмасы тящлцкяси. 2. Мцбащися вя хошаэялмяйян щадисялярдир.

КАБУС - 1. Йахын достунузун щяйаты тящлцкядядир. 2. Гара эейимли рущлар - надцрцстлцк барядя хябярдарлыгдыр. 3. Данышан ка-бус - сизин дцзэцн мяслящятляря гулаг асараг зярярсизляшдиря биляъя-йиниз шярдян хябяр верир. 4. Сизин гапынызы вя йа диварынызы дюйян ъин, кабус - мцмкцн ола билян бядбяхтлик барядя хябярдарлыгдыр. 5. Пянъяря пярдясини тярпядян вя йа пярдя архасында щярякят едян ка-бус - юз щиссиййатларынызы тянзимляйин, йохса хошаэялмяз щаллар ола биляр. 6. Сизин отаьынызда достунузун рущунун учмасы - анлашылмаз-лыглара вя цмидлярин боша чыхмасына ишарядир. 7. Кабус кюлэясиндян йайылан мусиги ешитмяк - гямли щяйати дяйишикликляря ишарядир. 8. Ка-бус тяряфиндян излянмя - сизинля гярибя щадисяляр баш веряъяк. 9. Яэ-яр кабус сиздян гачырса, онда йуху йахшыдыр. 10. Юлмцш достун ру-щу - хошаэялмяз йолдашла сяйащят барядя хябярдарлыг. 11. Ка-бусла данышмаг - намялум адамларла мцнасибятдя ещтийатлы олмаьы тяляб едир. 12. Цстцнцздя ъин, кабус фигуру эюрмяк (солда - киши, саьда - гадын) - ялверишли шяраитдя вя тезликля шан - шющрятя ъат-маьа ишарядир. Анъаг беля йухулардан сонда мцтляг ещтийатлы ол-маг лазымдыр, якс щалда намялум тящлцкяляр ятрафынызда долашар.

КАДРИЛ (рягс ады) - Кадрил ойнамаг - хош вахт кечирмяйя йозулур.

КАФЕДРА (аудиторийада мцщазирячи цчцн щцндцр йер) – 1. Гямэинлик вя дилхорчулуг олаъаьы щаггында хябярдарлыгдыр. 2. Чятин зещни мяшьулиййятин олаъаьыны хябяр верир. 3. Кафедрада профессор эюрмяк – бу, она ишарядир ки, щярякятляринизин гайдайа салынмасы цчцн нясищятляря гулаг асмалы олаъагсыныз. 4. Мцщазиря-йя гулаг асмаг - инанылмыш дост тяряфиндян хяйанят. 5. Даьыдылмыш кафедралар эюрмяк - йениляшдирмяйя ишарядир.

КАЬЫЗ - 1. Каьыз эюрмяк - цзяриндя йазмаг - мящкямя про-сесиня йозулур. 2. Аь каьыз - хястялик, рянэли - севинъ, йазылыб дол-дурулмуш – сахта мялумат демякдир. 3. Каьыз пул - язаб-язиййятли ишляр, файдасыз ямяк вя кядяря йозулур. 4. Бцрцшдцрцлмцш каьыз - ещтимал ки, мящкямя просесиндя иткиляря ишарядир. 5. Каьыз вяряг-ляри саймаг - ишлярин йахшы олмайан вязиййятиня ишарядир. 6. Йазылыб долдурулмуш каьыз - йаланчы вяддир. 7. Хидмят етдийи йердян каьыз алмаг - рцшвятя эюря ъязаланма щагда хябярдарлыгдыр. 8. Каьыз парчасы - севинъ, тяриф вядидир.

Page 187: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

186

КАЬЫЗ ГОЙУЛАН ГОВЛУГ - 1. Сизя хейри олмайан ишя эиришяъяксиниз. 2. Ичи ваъиб сянядлярля долу говлуг – мцщцм мяся-лялярин мцзакирясиня ишарядир.

КАЬЫЗ ПУЛ - Кцчядя яскинас тапмаг - алдадылмыш цмиддир. КАЬЫЗТИКЯН ГОВЛУГ - 1. Сизин цчцн хейирли олмайан иш

ямялиййаты кечиряъяйинизя ишарядир. 2. Ичи щагг-щесаб каьызлары вя ваъиб сянядлярля долу олан каьызтикян говлуг - ваъиб мясяляляр щаггында мяслящятляшмядир.

КАЩА - Каща, йахуд йералты маьара - су иля сяфяря чыхмаг яламятидир.

КАЩЫ - 1. Йашыл вя чичяклянян кащы – чятинликлярдян сонра шянликдир. 2. Кащыны йемяк - айрылыг вя гысганълыгдыр. 3. Гадын цчцн йухуда кащы якмяк - хястяликдир. 4. Кащы йыьмаг - хябярдар-лыг; сизин гысганълыьыныз пис гуртараъагдыр. 5. Кащы алмаг - бяд-бяхтликдир.

КАЩИН - 1. Кащин эюрмяк - сиз юз вахтынызы вя эцъцнцзц бош шейляря сярф едирсиниз вя индийядяк мейлляринизя вя тялябатларыныза уйьун эялян иши тапмамысыныз. 2. Юзцнц кащин кими эюрмяк - щя-йатда юз щягиги вязифянизи тезликля дярк едяъяксиниз; хейирхащлыг вя ядалят идейаларына сядагятля хидмят едяъяйиниздян хябяр верир.

КАКАО - Какао ичмяк - хош олмайан инсанларла достлуг мцнасибятлярини сахлайараг, онлардан ишдя ирялийя эетмяк, яйлянъя вя диэяр файдалы мягсядляр цчцн истифадя етмяйя ишарядир.

КАЛЕЙДОСКОП - 1. Сизин телейиниздя хош дяйишикликляря иша-рядир. 2. Мараглы сяйащятя йозулур.

КАМАН - 1. Уьур вя эялир демякдир. 2. Уьурсуз нишан алма - ишиниздя цмидсизлик. 3. Сатын алмаг - дцшмянчилик вя чякишмя яла-мятидир. 4. Камандан ох атмаг - щярдян тясялли демякдир, анъаг ясасян инъиклик вя тящгир яламятидир. 5. Каманы сындырмаг - хястя цчцн юлцм, саьлам цчцн итки демякдир.

КАР - 1. Кар адам эюрмяк - эерчякдя сизин мцщцм олан бир шейи унуда биляъяйиниз барядя хябярдарлыгдыр. Бу ися бцтцн планла-рынызы алт-цст едя биляр. 2. Кар олмаг - чохданкы гайьыдан азад ол-маг. 3. Чятинликляря, хошаэялмяз щадисяляря вя ябяс сяйляря ишаря-дир; юзцнцзцн кар олдуьунузу эюрмяк - хястялийин башланмасыдыр.

КАСА - 1. Бир касадан су ичмяк вя йа йемяк - башга инсан-ларла бирэя рцшвяти бюлцшдцрмяк. 2. Чай финъанлары - щязздир. 3. Гадын цчцн финъан сындырмаг - онун хошбяхтлийинин сынаъаьыны

Page 188: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

187

билдирир. 4. Чай финъанындан шяраб ичмяк - эяляъякдя сиз хейирли вя хошаэялян ишляри бир-бири иля уйьунлашдыраъагсыныз. 5. Финъанлары йу-маг - гонаг эяляъяйини билдирир.

КАСЫБ - Хошаэялмяз тясадцфи щадися щагда хябярдарлыгдыр. КАСЫБЛЫГ - 1. Тезликля варланманын мцждясидир. 2. Варлы

адам цчцн: бюйцк касыблыг эюрмяк - онун касыблара кюмяк етмя-ли олдуьуна ишарядир. Касыб адам цчцн бу йуху щеч няйи билдир-мир, ъцнки бу онун ади вязиййятидир.

КАТАФАЛК (ъяназя арабасы, юлц арабасы, табут сякиси) – 1. Йахын бир инсанын иткисиндян хябяр верир. 2. Аилядя сойуг мцна-сибятлярин йаранаъаьындан вя ишлярин уьурсуз эедяъяйиндян хябяр верир. 3. Йолун ортасында ениня дурмуш катафалк - бу она ишарядир ки, сиз рягибинизя галиб эяляъяксиниз. 4. Ананын вя йа нянянин юлц-мцня ишарядир. 5. Ъяназя узун чякмяйяъяк бядбяхт щадисядян хя-бяр верир.

КАЙУТ - 1. Бядбяхтлик баш веряъяйиндян хябяр верир. 2. Кайутда олмаг - щябс едилмя, дустаг олма вя пис хябяр демяк-дир.

КАЗАК - 1. Тящгир олунаъаьыныза, йцнэцл яйлянъя нятиъясин-дя адыныза лякя эяляъяйиня ишарядир. 2. Горхуйа, щяйяъана йозулур.

КАЗАРМА - 1. Ола билсин, иэидлик едяъяксиниз. 2. Йашайыш йе-рини дяйишмяйя йозулур.

КЕЧЯ ЧЯКМЯ - Ращат ев вя ишляриниздя мцвяффягиййят вяд едир.

КЕГЛ (аьаъ чяликляри шарла вуруб йыхма ойуну) - 1. Кегл ой-намаг - она ишарядир ки, сизин достларынызы вя вар-дювлятинизи итир-мяк тящлцкяси вар. 2. Ойунда иштиракы гябул етмямяк - йцнэцл мцнасибятляр барядя хябярдарлыгдыр. 3. Иштирак етмяк - давалар-дан, хошаэялмяз щадисялярдян, цмидсизликдян хябяр верир.

КЕНГУРУ - 1. Кенгуру эюрмяк - бядхащлары алдадаъаьы-ныздан, онлара цстцн эяляъяйиниздян хябяр верир. 2. Щцъум едян кенгуру - сизин нцфузунузун тящлцкядя олмасындан хябяр верир. 3. Кенгуру юлдцрмяк - йаддашларда галан наилиййятя ишаря-дир. 4. Кенгуру дяриси - бу она ишарядир ки, сизин бу йахынларда уьура апаран йолларыныз ачылаъаг.

КЕШИШ - 1. Йахшы яламятдир. 2. Фялсяфи сющбят барядя хябяр-дарлыгдыр. 3. Мцмкцн олан хястялик щаггында хябярдарлыг; яэяр о, хидмятля мяшьулдурса, хястяликдян башга наращатчылыг да эюзлянилир.

Page 189: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

188

4. Гадын цчцн: юзцнцн кешишя ашиг олдуьуну эюрмяк - реал щяйатда ашиг тяряфиндян алдадылмагдыр. 5. Кешиши эюрмяк, амма онунла да-нышмамаг - киминся тяряфиндян гула чеврилмякдир. 6. Кешиш вя йа-худ да молла - сизин гцсурларыныз вя зяифлийинизя ишарядир. 7. Кешишля сющбят етмяк - перспективли эяляъяйя цмид верир. 8. Йорьун вя гям-эин кешиш - мцмкцн олан пислик щаггында хябярдарлыгдыр.

КЯЪАВЯ - Ещтирам, уьур рямзидир. КЯФЯН - 1. Хястялик, дярд вя горху яламятидир; бядхащларын

фитвасы щаггында хябярдар едир, бу ъцр йухудан сонра ишляр тяняз-зцл тящлцкяси алтындадыр. 2. Кяфян эейинмиш мейидляр – чохсайлы бядбяхтликлярин яламятидир. 3. Мейитдян чыхардылмыш кяфян - аьлыны-за зяряр эятиря билян далашманын яламятидир. 4. Йахын адамын юлц-мцндян хябяр верир. 5. Ев сащибяси цчцн (гадын) – кирайянишинин юлцм хябяридир.

КЯЩРЯБА - Кящряба эюрмяк - эюз йашларынын, аьламаьын яламятидир.

КЯКЛИК - 1. Сизин йанынызда олан, юз яхлагсызлыьы иля кишиляри пис йола чякян йарамаз, щийляэяр, нашцкцр бир гадына ишарядир. 2. Горхулу тящлцкядян гуртармаьа, ямин-аманлыьа йозулур. 3.Дя-йишмяз севэи щаггында вядя ишарядир. 4. Кяклийи йемяк - гцсся бил-дирир. Овда кяклийи юлдцрмяк - гадынла айрылыьа йозулур. Лакин сонра бунун пешманчылыьыны чякяъяксиниз. Кяклийин йумуртасыны тапмаг - хошбяхтлийя ишарядир. 5. Итки, оьурлуг щаггында хябяр-дарлыгдыр.

КЯЛ - Кяли юлдцрмяк – мцщцм ишдир. КЯЛЯКБАЗ - 1. Юзцнцзц кялякбаз кими эюрмяк - еля бир щя-

рякят едяъяксиниз ки, гощумларыныз сиздян наращат олаъаг, йа да ки щансыса хястялийя тутулаъагсыныз. 2. Гадын цчцн: севдийиниз ада-мы йа да ки, яринизи кялякбаз кими эюрсяниз - сизя гаршы лагейд ола-ъаглар.

КЯЛЛЯ - 1. Эцлцмсяйян кялля эюрмяк - сиз аиля щяйатынызда галмагалларла, кцскцнлцкля цзляшяъяксиниз. 2. Кялляйя тохунмаг - сизин ишляриниз пис эедяъяк. 3. Достун кяллясини эюрмяк онунла на-разылыг демякдир. 4. Юз кялляни эюрмяк - щярякятляринизя эюря виъ-даныныз инъидяъяк.

КЯЛЯМ ШОРБАСЫ - Кялям шорбасыны йемяк - давам едян наращатлыглардан сонра сизин арзуларыныз йериня йетяъякдир.

КЯМЯР - 1. Эейинмяк - дяйишиклийя; сойунмаг - тящлцкяйя,

Page 190: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

189

йарымчыг йола ишарядир. 2. Яйниндя кямяр эюрмяк - сизинля мязя-лянян шяхсин сизя баьлылыьыны горуйуб сахламаьа чалышаъагсыныз. 3. Гызлар цчцн: кямяр алмаг - севэилисиня инам вя щюрмят яламятидир. 4. Кямярин сизя дар олдуьуну щисс етмяк - сизин арзуолунмаз тя-сир алтына дцшмяйинизя ишарядир. 5. Гейриляриндя бащалы вя эюзял кя-мяр эюрмяк - сиз газанъ ялдя етмяк цчцн яввялки планларыныза зя-ряр верирсиниз. 6. Гадынлар цчцн эюзял кямяр щядиййя алмаг - мя-щяббят яламятидир. 7. Кямяри баьламаг - сизин гонаглыгда олаъа-ьыныза ишарядир. 8. Мцхтялиф рянэли вя формалы чохлу кямяр - базар-лыьа, байрама ишарядир. 9. Емосийа вя сексуаллыьын гаршысыны алма тяшяббцсц - щимайя алтында олмаьа мейллилик.

КЯНД - 1. Эюзял евляри, тямиз чайы, уъсуз-буъагсыз буьда зя-миляри олан кянддя олмаг сизин хошбяхт бир щадися нятиъясиндя варланаъаьыныздан вя йа ишдя вязифянизин артаъаьындан хябяр верир. 2. Киминся евини кянддя ахтармаг - шайия, галмагал цстцндя щя-йяъан демякдир. 3. Гуру, бящрясиз йер, касыб евляр - сизин щяйаты-нызда бядбяхтликлярин, щяйяъанларын башланаъаьыны билдирир; анъаг цмумиййятля, кянд щагда йуху эюрмяк саьламлыгдан хябяр верир. 4. Ушаглыьынызын кечдийи кянд евиндя олмаг - саьламлыг вя уьура йозулур. 5. Йайда кянд - севинъ вя зювгдцр; гышда - гям, гцсся-дир. 6. Йашыллыгсыз вя аьаъсыз кянд гямдир. 7. Кянддя ев тутмаг - мямнунлуг вя азадлыьын яламятидир. 8. Кянддя ев алмаг - гайьы-лара, далашмаьа, чятинлийя йозулур. 9. Ушаглыьын: сакит аиля щиссляри-нин; садялик вя йа бизнесдя мящарятсизлик щиссинин; ютян дяйярлярин бярпа едилмяси ъящдинин эюстяриъисидир.

КЯНДИР - 1. Ишлярин дцйцня дцшяъяйиндян, боръланаъаьыныз-дан вя уьурсузлугдан хябяр верир. 2. Кяндир алмаг - юзцнцзц ити-ряъяйинизя вя щядсиз йорьунлуьа ишарядир. 3. Узадылмыш кяндир - мяктуб эюндярмяк; гырылмыш кяндир - эюзлядийиниз ъавабы тезликля алаъагсыныз. 4. Кяндирля сарынмаг - тясирдян горунмаьын рямзи-дир; йуху эюряня гаршы щансыса бир гцввятин йюнялдийини эюстярир. Кимися сарымаг - юзцнцзцн щансыса щисс вя ниййятляринизи мящдуд-лашдырмаьа ишарядир.

КЯПЯНЯК - 1. Чичяклянян от ичиндя кяпяняк - ишлярин чичяк-лянмясиня доьрудур. Пярваз едян кяпянякляр - достлардан хябяр-лярдир. Гыз цчцн - никащла нятиъяляняъяк хошбяхт севэидир. 2. Аь кяпяняк - пис адамдан йолухан хястяликдир. Гадын цчцн: ота-ьына аь кяпяняйин эирдийини эюрмяк - онун арзуларынын йериня йет-

Page 191: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

190

мяйаъяйиня ишарядир. Яэяр йатаг отаьына эирян кяпяняк няйинся цстцня гонубса, онда бу йуху йахын адамлардан киминся хястяли-йини вяд едир. 3. Фярящли щяйат мцждясидир: кяпяняйи тутмаг - сев-эидя мцвяффягиййятя йозулур. 4. Эюрцш щагда хябярдарлыгдыр; эц-няшдя пярваз едян кяпяняк - севинъ ишарясидир. 5. Баьда учан чох-лу рянэарянэ кяпянякляр - язаб-язиййятя, наразылыьа ишарядир. Кя-пяняклярин ганадларыны гырмаг - ашкар хяйанятя, вяфасызлыьа йозу-лур. Кяпяняйи басмаг - хошаэялмяз хябярдир. 6. Гейри-сабитлик ишарясидир, кяпяняк тутмаг - етибар олунмуш сиррин ачылмасыдыр.

КЯРЭЯДАН - Бюйцк иткиляря ишарядир; кярэяданы юлдцрмяк чятинлийи дяф етмякдир.

КЯРКИ - 1. Барышмаз дцшмян тяряфиндян тящгир олунаъаьыны-за ишарядир. 2. Йахын олдуьунуз бир нечя адам сизин вя йа сизя йа-хын олан бир башгасынын ялейщиня ясассыз деди-годулар йайаъагдыр.

КЯРПИЪ - 1. Низама салынмамыш тиъарят ишляриндян, ешг ящва-латында наразылыгдан хябярдар едир. 2. Кярпиъля ев тикмяк - мцвяф-фягиййят вя уьурлардан хябяр верир. 3. Кярпиъ ев алмаг - мцлк са-щиби олаъаьыныздан хябяр верир. 4. Кярпиъ кясмяк - уьурлу тапынты-йа, зянэинляшмяйя ишарядир.

КЯРТЯНКЯЛЯ - 1. Чох вахт иланла ейнилик тяшкил едир (зя-щярля баьлы аспект истисна олмагла). Инстинктив функсийа вя просес-лярин ойанмасына дялалят едир. 2. Бядхащларын щцъумуну билдирир; кяртянкяляни юлдцрмяк юз репутасийасыны бярпа етмяк яламятидир; гадынлар цчцн ися хябярдарлыг яламятидир. 3. Диварда гачан бир нечя кяртянкяляни йухуда эюрмяк вахтын шян адамлар арасында кечириляъяйиня дялалят едир.

КЯСМЯК - 1. Ня ися кясмяк - итки. 2. Гуш кясмяк - щям мад-ди, щям дя бцтцн диэяр ъящятлярдян пис тяминатдыр. Ятрафыныздакыларын пис ящвал-рущиййяси сиздя гыъыг доьураъаг. 3. Ят кясмяк - пулларынызы пис (ялверишсиз) йерляшдиряъяксиниз. Лакин ишлярин апарылмасында бязи дяйишикликляр малиййя перспективлярини йахшылашдыра биляр.

КЯТАН - 1. Чичяклянян мцяссися, эялир демякдир. 2. Кятанын яйирилмясиня бахмаг - сиз юз ишэцзарлыьынызла чох шей газанаъагсы-ныз. 3. Кятан алмаг - эялир демякдир. 4. Кятан йаьы - шылтаглыг едя-ъяксиниз, амма достунуз башыныза аьыл гойаъаг. 5. Кятаны якмяк - шяряф, шющрят яламятидир.

КЯТИЛ - Эизли кядяр нишаняси. КИБРИТ - Чохлу чятинликлярдян, язиййятлярдян вя дава-далаш-

Page 192: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

191

дан хябяр верир. КИЧИК АНБАР - 1. Азугя иля долу кичик анбары эюрмяк -

саьламлыьын зяифлямясидир. 2. Анбара дахил олмаг - хош хябяр ал-маг вя гайьылардан узаг олмаг демякдир.

КИЛОМЕТРЛИК ДИРЯК - Километрлик диряйин йанындан кечмяк - она ишарядир ки, сиз гейри-мцяййян горху иля цзля-шяъяксиниз.

КИЛСЯ - Щяр бир ишиниз хейря доьру йозулаъаг. 1. Чохдан эюз-лянилян ишин баш тутмайаъаьына ишарядир. 2. Дуа етмяк - бцтцн ишляр-дя хошбяхтлик. 3. Килсяйя эирмяк - виъдан язабы чякмяк. 4. Гаранлыьа бцрцнмцш кился - бу эюстярир ки, матям мярасиминдя ишти-рак едяъяксиниз, еляъя дя думанлы перспектив вя йахшы вахтын эяляъя-йини чох эюзлямяли олаъагсыныз. 5. Азадлыг вя сярбястлийин вяд едил-мяси.

КИЛСЯ ХИДМЯТИ - Кился хидмятиндя олмаг - ишлярин уьурлу олмасы вя гялб сакитлийиня ишарядир.

КИЛСЯ ЗЯНЭИ - 1. Наращатчылыг цчцн сябяб ола биляъяйи ща-гда хябярдарлыгдыр. 2. Мцщцм тарихи щадисяляря вя йениликляря иша-рядир. 3. Ибадятдян габаг кился зянэи – тезликля шад хябярляр еши-дяъяксиниз.

КИМЙА - 1. Кимйа иля мяшьул олмаг - хейирли кяшф. 2. Сизин фи-кирляшдийиниз йалан барядя хябярдарлыг, бахмайараг ки, илк вахт-ларда йалан мянфяят эятирся дя, ахырда цстц ачылаъаг вя чох пис ня-тиъяляря эятириб чыхараъаг.

КИНАЙЯ - 1. Дцзэцн гярар гябул етмяли олан заман ишлярдя диггятсизлик эюстярмямяйи билдирир. 2. Севэилиляря вя йа эянъ гадын-лара - фялакятли анлашылмазлыглардан вя надцрцстлцкдян хябяр верир.

КИНЯ - 1. Бюйцк хошбяхтлик вяди. 2. Киняни гябул етмяк - тезликля ъансаьлыьы демякдир: бундан башга тязя танышлыг вяд едир.

КИНО – 1. Тяк кинотеатрда олмаг - йахын вахтда узаг бир йеря сяфяря эетмяйя ишарядир (филмин тяфсилаты сяфярин тяфсилаты иля яла-гялидир). 2. Киминляся кинода олмаг – узагдан щцгуги бахымдан тящлцкяли олан гонагларыныз эяляъяк. 3. Мящкямя давасы барядя хябярдарлыгдыр.

КИОТ (икона цчцн шцшяли кичик гуту) - 1. Иконалы киот эюрмяк - сцлщя вя ямин-аманлыьа ишарядир.

КИПРИКЛЯР - 1. Узун киприкляр - шяхси щяйатда сяадятдир. 2. Киприклярин олмамасы - мцмкцн олан хяйанят барядя хябярдар-

Page 193: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

192

лыг. 3. Йапышдырылмыш киприкляр - юзэя сирринин ачылмасы. КИРАЙЯНИШИН - Гадын цчцн евдя кирячи эюрмяк - хошаэял-

мяз щадисяляр. Яэяр кирайячи пулунзу вермирся - пис щадися яламя-тидир. Яэяр пулунузу верибся - мцвяффягиййят вя эяляъякдя варлан-маг демякдир.

КИРПИ - 1. Пис щадися олаъаг, рягибляриниз тяряфдян пахыллыг. 2. Кирпи тутмаг - кющня достунузла эюрцш эюзлянилир. 3. Яля алмаг - ишдя пис щадися, йаланчы адамла эюрцш олаъаг. 4. Йухуда кирпи эюрмяк о демякдир ки, сизин дцшмяниниз чохдур.

КИСЯ - 1. Долу кися - боллуьа, газанъа; бош кися - ябяс вя сяр-фясиз зящмятя ишарядир. 2. Гадын органларындан ушаглыьын (ана-том.) вя юлцмцн символудур.

КИСЯЪИК (говуг) - Саьламлыьыныза тящлкя вар. 2. Сидик кисяси - яэяр саьламлыьыныза фикир вермясяниз, сизи ишляриниздя уьурсузлуг эюзляйир.

КИСЯЙИ ПАРЧА - 1. Кисяйи парчадан щазырланмыш дуваьы ъырмаг - щяйасызлыьа ишарядир, биабырчы щярякятя эюря алынан ъяза-дан хябяр верир. 2. Кисяйи парчалар алмаг - зоракылыьа гаршы дур-маг, мясумлуьун вя абыр-щяйалылыьын зяфяридир. 3. Башыны кисяйи иля юртмяк - цряйин вя дуйьунун зяифлийиня, ислащы мцмкцн олмайан нюгсанлара ишарядир.

КИШИ - 1. Гадын цчцн киши эюрмяк - ешг маъярасы, ейш-ишрят, ки-ши цчцн ися - йени иш хябяри кими йозулур. 2. Йухудакы киши персона-жынын характер вя щярякятляриндян асылы олараг шяхсиййят аспектинин символик тясвиридир. 3. Гадын цчцн ону зорлайан киши эюрмяк - онун ъинси ялагядян горхмасына ишарядир; севян киши ися онун мя-щяббятля, щисслярля баьлы хасиййятлярини ифадя едир. 4. Киши цчцн що-мосексуалы йухуда эюрмяк - онун дахилиндяки щомосексуал щисс-лярин мювъудлуьуна йозулур; бизнесмени эюрмяк ися - ишэцзар им-канлара малик олмаьы сцбут едир.

КИШИ ЯТРИЙЙАТЫ (одекалон) - Ъямиййятин сизи гябул едяъя-йи барядя хябярдарлыгдыр.

КИТАБ - 1. Китаб охумаг - щамы тяряфиндян гябул олунмуш щюрмятя ишарядир. 2. Елми мягаляляр цзяриндя ишлямяк - заманла вя инадлы ямякля газанылмыш рцтбяляря вя мцкафатлара ишарядир. 3. Китаб охуйан ушаг эюрдцкдя - онун юзцнц йахшы апармасына иша-рядир. 4. Гядим китаблар - бяладан юзцнцзц эюзлямяйя ишарядир. 5. Китаб алмаг - елмдя уьур, фярящли, ишыглы, шцурлу щяйата ачыг йол.

Page 194: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

193

6. Кющня китаблар эюрмяк - мящяббятя ишарядир. Йахын гощумлар-дан китаб алмаг - цряк сыхынтысы вя уьурсузлуьа ишарядир. 7. Тязя китабы ъырмаг - бу йахынларда йарадылмыш иттифагын даьылмасы. 8. Тязя китаб алмаг - щям физики, щям дя мяняви рифащын дцзялмяси-дир. 9. Китаблары йандырмаг - пул итирилмясиня ишарядир. Отагда чохлу китаб эюрмяк - узун сцрян щяйата ишарядир. 10. Гяшянэ ъилд-лянмиш китаб ачмаг – сярфяли никаща ишарядир. 11. Китаб маьазасы - ядябиййата олан мараьа ишарядир.

КИТАБЯ - Гябр цстц абидядя китабяни охумаг – бу, онун яламятидир ки, сизин щяйатыныз тящлцкя гаршысындадыр вя щяр ещтимала гаршы бцтцн ишляринизи мцтляг гайдайа салмалысыныз.

КИТАБХАНА - 1. Сизин ялагяляриниз вя ятрафыныздакылар хо-шунуза эялмир. 2. Китабханайа елми тядгигат цчцн йох, башга мягсядля эетмяк - ядяби истедадыныза инанан достларынызы чашдыра-ъаьыныза ишарядир.

КОБУДЛУГ - Юзцнц кобуд, ядябсиз апармаг - нцфузлу ин-санларла достлугдан хябяр верир.

КОЛ - 1. Ишлярдя уьура йозулур. 2. Чичяклянян - сакитлийя, ра-щатлыьа ишарядир. 3. Йол кянарында кол – гайьылара ишарядир. 4. Ко-лун далындан чыхан оьруну эюрмяк - язаб-язиййятя йозулур.

КОЛЛУГ - 1. Коллугда илишмяк - сизи истямяйянляр ятрафыныз-да фитня - фясад тору щюряъяк вя хошаэялмяйян шайияляр бурахаъаг-лар. Белясиндян сонра юзцнц сыгнаглара щазырламаг эярякдир. 2. Коллугда эизлянмяк - гачылмаз фялакятя ишарядир. 3. Саь-саламат кол ъянэяллийиндян гуртармаг, достларыныздан сизя кюмяк эяляъя-йиня ишарядир.

КОР - 1.Юзцнцзцн кор олмаьыныз вя йа кору апармаьыныз - алданылмагдыр. 2. Эюзцндя аь лякя олан кор яли иля няйися эюстярир-ся, бу, юлцм яламятидир. 3. Корла йол эетмяк - усандырыъы намя-лумлугдур. 4. Талейиниздя бирдян дяйишиклик олаъаг: варлылыгдан касыблар сырасына дцшяъяксиниз. 5. Юзэяляри кор эюрмяк - сизин, щюр-мятли инсана кюмяк эюстярмяйинизин ваъиблийиня ишарядир. 6. Бир кор - тящгир олунмуш мянликдир. Бир йердя эедян бир нечя кор - эяляъякдя далашмаьын вя кцсмяйин яламяти. 7. Кор олмаг - щядсиз дяряъядя садялювщлцйцнцз цзцндян сизя гаршы сатгынлыг баш веря-ъякдир.

КОТАН - 1. Бюйцк уьурлар вядидир. 2. Котанын эедян кяндли-ляр - сиз щяйатда ирялиляйиш едяъяк вя юз ишляринизи эенишляндиряъякси-

Page 195: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

194

низ. 3. Гыз цчцн: нишанлысыны йери котанла шумлайан эюрмяк - она вяфалы вя дяйярли яр гисмят олаъаг. 4. Котанын ардынъа эетмяк - се-винъя, йахшы вязиййятя, уьурлара вя тясяррцфатын чичяклянмясиня иша-рядир.

КЮЧЦРДЦЛМЯ - Вязиййятин дяйишиляъяйинин, удушун, фярящ-ли щяйатын мцждясидир.

КЮК - 1. Саьламлыг вя артыма, газанъа ишарядир. 2. Кюк йе-мяк - бцтцн ишляриниздя уьур ялдя едяъяйиниздян хябяр верир. 3. Кюк тямизлямяк - тезликля баш веряъяк кядяря ишарядир. 4. Кюк сатмаг - ола биляъяк утандырыъы щярякятдян ещтийат етмяйи хябяр верир. 5. Гадын цчцн йухуда йеркюкц йемяк - еркян хошбяхт аиля гураъаьына, щям дя аьыллы вя шян ушаглар бюйцдяъяйиня йозулур.

КЮЛЭЯ - Юзцнцзцн вя йа башгасынын кюлэясини эюрмяк - ет-дийиниз щярякятин мясулиййятиня эюря горху яламятидир.

КЮМБЯ (чюряк) - 1. Хасиййятиниздя гянаятъиллик хцсусиййятинин олмамасы шящадятидир. Яэяр сиз чюряк биширилдийини эюрмцсцнцзся, де-мяли тале сизя севэи вя вар-дювлят вяд едир. Парчаланмыш кюмбяляр да-лашмайа (хцсусиля севэилиляр арасында) ишарядир. Чюряк кюмбяляринин сайъа чохалмасыны эюрмяк - бюйцк мцвяффягиййят мцждясидир. Севэи-лиляр хошбяхт вя бир-бириндян разы олаъаглар.

КЮМЦР - 1. Бядбяхтлик. 2. Йанан кюмцр - бяхтин ачыл-масынын шансыдыр.

КЮПЯК БАЛЫЬЫ - 1. Дящшятли, горхулу дцшмянляр щагда хя-бярдарлыгдыр. 2. Сизи изляйян вя щцъум едян кюпяк балыгларыны йу-худа эюрмяк - цмидсизлик эирдабына апаран мцвяффягиййятсизликля-ря йозулур. 3. Хошаэялмяз язаб-язиййятляр щагда хябярдарлыгдыр. 4. Шяффаф вя сакит су ичярисиндя ойнайан кюпяк балыглары - киминся сяссиз-сямирсиз пахыллыьы сизи ращатлыгдан мящрум едир. 5. Юлц кюпяк балыьы - мцвяффягиййятсизлийин йахын вахтда битяъяйиня, са-китлик вя динълик ялдя едяъяйинизя ишарядир. Яэяр реал щяйатда сизин щяр ишиниз гайдасындадырса, демяли, йухунуз мянасыздыр.

КЮРПЯ - 1. Бялякдя кюрпя - бюйцк вя хошаэялян сцрпризя, кюрпяни айагйалын эюрмяк ися бядбяхтлийя йозулур. 2. Саьлам кюр-пя - шадлыьа, мящяббятдя хошбяхтлийя; хястя кюрпя - хяйанятя вя аи-лядя наразылыьа ишарядир. 3. Гадын цчцн юзцнц балаъа гыз ушаьы ки-ми эюрмяк – ону киминся яхлагсыз ишляриня эюз йуммагда эцнащ-ландыраъаглар. 4. Кюрпяни чимиздирмяк - чятин вязиййятин ющдясин-дян лайигинъя эяляъяйинизя ишарядир.

Page 196: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

195

КЮРПЦ - 1. Кюрпцнц кечмяк - тящлцкяйя синя эярмяйинизя иша-рядир. 2. Щяйати дяйишикликлярдян хябяр верир. 3. Асма кюрпц - уьур-сузлуьа ишарядир. 4. Чятин сяйащятя, манеяляря йозулур. 5. Щяйатын бир фазасындан диэяриня кечмяйин символик тясвиридир; инсанлар ара-сында ялагянин, гаршылыглы мцнасибятин ифадясидир. Учуг кюрпц - яла-гялярин позулмасына, имканын (шансын) итмясиня ишарядир.

КЮСЮВ - Хейирли йухудур, эялир, мцвяффягиййят, башлайаъаьы-ныз бцтцн ишлярдя уьур вяд едир.

КЮСТЯБЯК - 1. Эизли дцшмянляриниз барядя хябярдарлыгдыр; кюстябяйи тутмаг - щяр щансы якс щцъуму дяф етмяк. 2. Эялир, вар-дювлят, инъясянятдя уьур мцждясидир. 3. Йува газмасыны эюрмяк - писликлярин вя йа тящлцкялярин цстцнцн ачылмасы. Кюстябяйи юлдцр-мяк - эялирин артмасына йозулур. 4. Бюйцк, кюстябяк эюрмяк - ся-мярясиз ямяйя ишарядир.

КЮТЦК - 1. Щяйат тярзинизи дяйишмялисиниз, кютцйц гопармаг - няйинся ющдясиндян эялмяйя ишарядир. 2. Чохлу кютцк - сизин щан-сыса бядбяхтликдян юзцнцзц горуйа билмяйяъяйинизя ишарядир.

КЮЙНЯК - 1. Яйниня аь кюйняк эеймяк - сярвят, эюзлянилмяз эялир, мцкафат, вязифя мцждяси; беля кюйняйи яйниндян чыхармаг - боша чыхмыш цмидляр; гара кюйняк - мискинлик яламяти. 2. Кюй-няк алмаг - зийафятя дявят. 3. Кишийя кюйняк баьышламаг - эизли ний-йятляр. 4. Ъырылмыш кюйняк - йахшы ад-сандан мящрум олмаг. 5. Тя-миз кюйняк - уьур; чиркли кюйняк - касыблыг, фитня - фясад. 6. Кюйняк эеймяк - сизя гаршы сойуглуг йаранаъаг. 7. Кюйняйини итирмяк - щям хидмяти ишлярдя, щям дя мящяббятдя шяряфсизлийя мяруз гал-маг. 8. Ня иля ися чирклянмиш кюйняк - сизин цчцн кечиъи хястялийя ту-тулмаг тящлцкяси олдуьу барядя хябярдарлыг. 9. Ъырылмыш кюйняк - бядбяхтлик вя фярсизляр ящатясиндя олмаг.

КЮЗ - 1. Кюз - кейф чякмяк вя йахшы эцнляр кечирмякдир. 2. Кюз гарышдырмаг - шадланмаг. 3. Сюнмцш кюз - щяйяъан. 4. Йанан кюз - евлянмяк (субайлар цчцн), эялир (евлиляр цчцн). 5. Йанан кюз – тящлцкянин арадан галдырылмасы. 6. Дцшмяндян хилас олаъагсыныз.

КРЕДИТОР (боръ верян) - 1. Кредиторларла далашмаг - итирил-миш мцлкцн гайтарылмасына ишарядир. 2. Кредиторун шилля вурдуьу-ну эюрмяк - ата иля барышыьа ишарядир. О ата иля ки, оьлунун пис щя-рякятляри, давранышлары нятиъясиндя ону ата мящяббяти вя мещри-банлыьындан мящрум етмишдир.

КРЕМ - 1. Аиляли гадын цчцн: ширин крем щазырламаг вя йа йе-

Page 197: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

196

мяк - тезликля эюзлянилмяйян гонаьын эялишиня ишарядир. 2. Ъаван гадын цчцн бу йухунун мянасы тезликля онун йахын досту олаъаг йад бир адамла танышлыгдыр. Яэяр крем щяддян артыг ширин вя йа дадсыздырса, бу анъаг гямэинлийя ишарядир.

КРЕМАСИЙА - 1. Дцшмянляриниз ишэцзар сащядя сизин тясири-низи зяифлятмяк истяйирляр. 2. Юзцнцн собада йандырылдыьыны эюрмяк - сащибкарлыгда уьурсузлуьа ишарядир.

КРЕП - 1. Матям яламяти олараг бу парчадан тикилмиш сарьы-ны гапыдан асылы эюрмяк - достлардан вя йа гощумлардан киминся гяфилдян юлцмцня ишарядир. 2. Йасда олан адам - юлцмля ялагяси олмайан гямэинлийя ишарядир.

КРЫЖОВНИК - 1. Йыьмаг - сакит аиля хошбяхтлийинин; бюйцк перспективли бир ишин мцждясидир. 2. Йашыл крыжовник - бурахдыьыныз сящв цзцндян сиз сенсасийалы бир щадисяйя ъялб олунаъагсыныз.

КРУЖЕВА - 1. Севэи эюрцшляринин мцждяси. 2. Севэидя инама ишарядир; гадын цчцн - хошбяхтлийя, арзуларын щяйата кечмясиня йо-зулур. 3. Кружева алмаг - бюйцк ишляря рящбярлик едяъяйинизя ишаря-дир; сатмаг - истякляринизин юз имканларынызы ашыб кечмясиндян хя-бяр верир. 4. Гыз цчцн: кружева тохумаг - эюзял вя имканлы адама яря эетмяйя вяд; эялин палтарыны юз ял иши олан кружеваларла бязядил-миш эюрмяк - чохсайлы ашигляринизя ишарядир. Лакин аиля гурмаьа чох вар. 5. Гадын цчцн: кишиляр тяряфиндян севилмяйя вя ян сямими арзуларын щяйата кечмясиня ишарядир. 6. Киши цчцн: севдийи гадыны тцл палтарда эюрмяк - мящяббятдя инама вя вязиййятин йахшылаш-масына ишарядир.

КРЦШОН - Гырмызы чахырдан дцзялдилмиш крцшон - йени таныш-ларынызын сизя йалтагланаъаьына ишарядир.

КУЛИЧ (ширин кюкя) - Шян байрамын яламятидир. КЦЧЯ - 1. Кцчядя эетмяк - сящв щярякят, щяйяъан. 2. Тязя

танышлыгдыр. КЦЧЦК - 1. Щядиййя вяд едир. 2. Кцчцкля ойнамаг - тязя вя

ъаван адамла таныш олмаг, онунла достлуг етмяк; йа да ки, ушаг-лыг достунла эюрцшдцр.

КЦФР – Хасиййятиниздяки мянфи ъящятляр еля бир дяряъяйя чата биляр ки, сиз ян йахын адамларыныза гаршы да кабуд вя лагейд олар-сыныз.

КЦКНАР - 1. Тясяррцфатынызда эялир олаъаг. 2. Кцкнар алтын-да йатмаг - узун йол вя йахынларынызла айрылыг яламятидир.

Page 198: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

197

КЦКЦРД - 1. Ишлярдя ещтийатлы олмаг лазымдыр, чцнки сизя гаршы чиркин бир иш щазырлайырлар. 2. Йанан кцкцрд эюрмяк - юз ям-лакыныза ещтийатла йанашмалысыныз. 3. Кцкцрдц йемяк - эюзял саь-ламлыьыныз олаъагдыр. 4. Кцкцрд ийи эялмяси - бюйцк бядбяхтлик олаъаьыны билдирир.

КЦЛЯК - 1. Хош хябярин нишанясидир. 2. Эцълц кцляк - дава, сакит кцляк - барышыгдыр. 3. Мящяббят вяд едир. 4. Цзцнц кцляйя тутмаг - севэинизин гаршылыглы олмасы цчцн бцтцн ишляринизи гурбан вермяйя щазырсыныз. 5. Йцнэцл мещ-итки вя сящвлярдян сонра бюйцк эялирдян хябяр верир. 6. Кцляйин хышылтысы - сящв бурахаъаьыныз баря-дя хябярдарлыгдыр - о адамдан айрылмайын, чцнки щяр икиниз бир-би-риниздян аралы юзцнцзц тянща щисс едирсиниз. 7. Кцляйя гаршы эетмяк - гаршыныза гойдуьунуз мягсяддян имтина етмясяниз, мющкям олсаныз, уьур газанаъагсыныз. 8. Кцляйин сизи алыб апармасы - бяд-бяхтликдир. 9. Сизи лазым олан истигамятя доьру итяляйян эцълц кцляк - достларын етибарлы дайаьы. 10. Хош вя сакит кцляк - ишлярин йахшылыг-ла битяъяйиндян хябяр верир; шиддятли вя эцълц кцляк - вязиййятинизин писляшяъяйиня вя ишляриниздя манеяляря ишарядир.

КЦНЪ - 1. Горхудан кцнъдя эизлянмяк - ишлярин алынмамасы. 2. Кцнъдя сющбят едян адамлары эюрмяк - дцшмянлярин бирляшмя-сидир.

КЦРЯК - 1. Гоъалыьын тяъяссцмцдцр - кцряк неъядирся - дцз, яйилмиш вя с. - гоъалыг да беля олаъаг. 2. Чылпаг гадын кцряйи - ола биляр ки, пул итирясиниз. 3. Кцряйи йавашъа шаппылдатмаг - мювгейи-низи итиряъяксиниз. 4. Чылпаг кцряк - щакимиййяти итиряъяксиниз. Йу-ху щямчинин хябярдарлыг едир ки, сизин вязиййятиниздя кимяся мяс-лящят вя йа пул вермяк йасагдыр, сиз щямчинин хястяляня дя билярси-низ. 5. Кимся сизя кцряйини чевириб эедирся, бу, киминся сизя олан пахыллыьындан вя гысганълыьындан хябяр верир. 6. Сизин юз кцряйи-низ - бу щеч бир йахшы шейдян хябяр вермир.

КЦРК - Сяхавятли щядиййя вяди, ращатлыг вя боллугдур. КЦРСЦ - 1. Цзяринизя эютцряъяйиниз вязифянин ющдясиндян эя-

ля билмяйяъяйинизя ишарядир. Чаря гылмасаныз тезликля бцтцн эялирли ишляринизи итиряъяксиниз. 2. Кцрсцдя щярякятсиз отурмуш достунуз - онун щаггында йахшы олмайан хябярляр ешидяъяксиниз. 3. Кцрсцдя отурмаг - сизя эялирли вязифя вяд олунур. Вязифянизи бюйц-дяъякляр. 4. Садя тахтадан кцрсц - бядбяхтлийинизя эюря йардым алаъагсыныз. 5. Эюзял ишлянилмиш кцрсц - сизин узун мцддятли ишинизя

Page 199: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

198

эюря алаъаьыныз мцкафатдыр. КЦРЦ - Рискли коммерсийа ямялиййатында бюйцк эялиря ишаря-

дир. КВАРТЕТ - 1. Квартет тяркибиндя чалмаг вя йа охумаг -

файдалы нятиъялянян иш, мещрибан йолдашлар вя ляззятли бош вахтлар вяд едир. 2. Квартет эюрмяк вя йа ешитмяк - сизин щяр щансы бир ял-чатмаз, чятин ишя вя йа бир шейя ъан атаъаьыныздан хябяр верир.

КВАС - 1. Квас ичмяк - гямэинлийя, хошаэялмяз ящвала ишаря-дир. 2. Кимися кваса гонаг етмяк - щагг-щесабда сящвя йол вер-мяйинизя ишарядир.

Г

ГАБАН - 1. Йаьлы, ъанлы габан - тиъарятдя вя башга ишлярдя

ъанланма. Арыг вя хястя габан - ясябилик вя уьурсузлуг. 2. Балалы донуз - ишлярдя уьур. Кяндли цчцн - бол мящсул билдирир. 3. Донуз-ларын зинэилтиси - хош олмайан хябяр, киминся юлмясиндян щяйяъан кечиряъяксиниз вя йа аьыр иши йериня йетиряъяк, лакин бунун явязин-дя аз пул алаъаьыныздан кядярляняъяксиниз. 4. Юз донузларыны йе-млямяк - тез бир заманда сизин шяхси мцлкиййятиниз, дювлятиниз ар-таъаг. 5. Донуз вя йа донуз пийи иля алвер етмяк - яэяр бцтцн эц-ъцнцзля ишлясяниз, дяйярли мцлкя сащиб олаъагсыныз. 6. Вящши габан, ъюлдонузу - горхулу дцшмяниниз пейда олаъаг.

ГАБАР - Фираванлыьа вя вар-дювлятя йозулур. ГАБАРМА (ЙЦКСЯЛМЯ, АРТМА) - хошбяхтлик яламяти-

дир. ГАБЫРЬА – 1. Сынмыш, йахуд язилмиш габырьа - пул удушу.

Бир габырьасы олмамаг - сонсузлуг, йахуд севимли ювладын юлцмц. 2. Аилянин тезликля артмасы. 3. Дилянчилик вя мящрумиййятдир.

ГАЧАГ - щябсханайа апарылан гачаьы эюрмяк - чохдан уну-дулмуш мяшьулиййятляря эюзлянилмяз гайыдышдыр.

ГАЧЫРТМАГ - гадыны вя йа гызы гачыртмаг кядярин яламя-тидир.

ГАЧЫШ – 1. Йахшы яламят дейил. Эянъ адамлар цчцн бу йуху севэилиляри иля мцбащисяйя ишарядир. 2. Севэилинин эизлинъя гачмасы – онун етибарсызлыьына ишарядир. 3. Достунузун сизин зящляниз эедян бириси иля гачмасы - чох бяд хябярляр.

ГАЧМАГ – 1. Иткиляр вя йохсуллуг барядя хябярдарлыгдыр. 2.

Page 200: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

199

Балаъа гызын далынъа гачмаг – йахшы сящщят, саьламлыг. 3. Йору-ланадяк гачмаг – баьышланылмаз башысойуглуг уъбатындан пул иткиси. 4. Довшанын ардынъа гачмаг – эюзлянилмяз хошбяхтликдир. 5. Дцшмянин далынъа гачмаг – гялябя вя хейиря ишарядир. 6. Бир-биринин ардынъа гачан адамлары эюрмяк – дава-далаш вя сюйцшмя. 7. Гачан ушаглар – эюзял щава вя севинъдян хябяр верир. 8. Хястя цчцн: онун гачдыьыны эюрмяк – хястялийин кяскинляшяъяйиндян вя йа юлцмдян хябяр верян пис яламят. 9. Щамиля гадын цчцн: юзцнцн гачдыьыны эюрмяк – йцкцндян саь-саламат азад олаъаьы барядя хябяр верир.

ГАДЫН - 1.Гарасач гадын - гейбят; гоъа гадын - деди - году демякдир. 2.Гадына бахмаг - достларыныз сизи алдадаъаг; таныш ол-майан гадыны юпмяк - пул эяляъяк. 3.Лцт гадын - хястялик; чиркин, гоъа гадын - дава - далаш, бядбяхтлик; ъаван вя таныш олмайан га-дын - пис иш (гадын цчцн); ишиниздя сизи йолдан чыхараъаглар (киши цчцн). 4.Чох эюзял гадын-тязя имканлар; узун сачлы гадын - саь-ламлыг демякдир. 5.Сизи кцчядя гадын сахласа - ишиниздя уьурсуз-луг хябярдарлыьы. 6.Ъаван, эюзял - щязз вя шянлик; гоъа, чиркин - де-ди - году, гям вя гцсся. 7. Гадыны чиркин, сачлары даьылмыш эюр-мяк-тящлцкя демякдир. Хястя адам цчцн узун мцддятя саьалмаг демякдир. 8.Гадынла мцбащися етмяк - сизи алдадыб планларынызы алт-цст едяъякляр. 9.Эюй эюзлц гарайаныз вя фындыгбурун гадыны эюрмяк, щансыса ишдян имтина едяъяксиниз. 10.Гонур эюзлц вя Рома бурунлу гадын - сизи тящлцкяли алверя гошаъаглар. 11.Кцрян-сач йа да ки, гящвяйи сач, дцз бурун - ялавя чятинликляр вя наращат-чылыг. 12.Узунайаг, сарысач - сизин мятлябляринизя уйьун эялян иши-низ олаъаг. 13.Бир нечя гадыны сакитликдя отуран эюрмяк - евдя са-китлик. 14.Эюзял гадын эюрмяк - тящлцкяли хястялик. 15.Ики йатмыш гадын арасында узанмаг - тезликля саьалаъагсыныз. 16.Щамиля га-дын эюрмяк - бцтцн арзуларыныз щяйата кечяъяк. 17.Юлц гадынла йатмаг - хош хябярляр. 18.Гадыны зянъинин йанында эюрмяк - хяс-тялик, щамилялик, аьыр доьуш. 19.Башсыз гадын эюрмяк - эязинти вах-ты итляр вя йахуд да ки, ъанаварлар цстцнцзя ъумаъаг. 20.Аь га-дыны цзц мящбуса эюрмяк – азадлыьа чыхаъаг, хястя - саьалаъаг, саьлам ися – хейир эюряъяк. 21.Гарайаныз гадын эюрсяниз - бир нечя эцн хястя олаъагсыныз. 22.Чяпэюз гадын - йалан демякдир.

ГАДЫН КЮЙНЯЙИ - Гадын цчцн - онун ятрафында чох деди - году вар.

Page 201: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

200

ГАГГЫЛДАМА - Гаггылты ешитмяк - сизин эюзлямядийиниз аьыр хястялик щаггында хябярдарлыгдыр.

ГАЛА - 1. Галада дустаг олмаг - рягибляриниз сизи пис вязий-йятя гоймаьа чалышаъаглар. 2. Щямишялик кимдянся асылы олмаг барядя хябярдарлыгдыр. 3. Топларла, ясэярля долу гала - мцбащися-йя, чякишмяйя, мящкямя просесиня йозулур.

ГАЛХМАГ - Йцксяклийя галхмаг - манеялярин дяф едилмяси вя бцтцн сащялярдя мцвяффягиййятдир.

ГАЛЫН КЯТАН – 1. Галын кятанын цстцндя йаь иля йазмаг - йцнэцл щиссиййата тяяссцфлянмяйя вя дярин елми билийя ишарядир. 2. Цлэцъля кятаны кясмяк - сизин ъямиййятля вя шяхси идеалларынызла мцнасибятинизин эярэинляшмяси: стресс кечиряъяйиниз барядя хябяр-дарлыг, бу да мянасыз агрессивлийинизля нятиъяляняъяк.

ГАЛМАГАЛ - 1.Сечдийиниз ямякдашларла ещтийатлы олун. 2.Гадын цчцн: етибар етдийиниз адам тяряфиндян алданылмыш ола би-лярсиниз.

ГАЛОШЛАР - Узаг, чятин вя уьурсуз йол барядя хябярдар-лыгдыр.

ГАЛСТУК - 1.Аьыр йцк, асылылыг вя чятинликляря ишарядир. 2.Эцзэц гаршысында галстук баьламаг - вяд едился дя баш тутма-мыш эюрцш нятиъясиндя удузаъаьыныз ишдян хябяр верир. 3.Юзцнц боьмаг цчцн боьазындакы галстуку сыхмаг - юзцнцзя гясд етмяк фикрини йарада биляъяк ейиб иш.

ГАН - 1. Эюзлянилмяз щадисяйя йозулур. 2. Бурундан ган ах-масы - пул итирмяйя, касыб вязиййятя ишарядир. 3. Аьыздан ахан ган - гощумларла мцлкиййят цстцндя зиддиййят. 4. Киши ъинсиййят цз-вцнцн ганамасы - ушаглары вя йа мювъуд вязиййяти итирмякля бо-шанмайа ишарядир. 5. Сизин карйераныза мане олмаьа чалышан дцш-мянляринизя ишарядир. 6. Гощумларла эюрцш барядя вяд. 7. Ахан ган - бярпасы мцмкцн олан бядбяхтлийя ишарядир; йад ада-мын ганы - гямэинлийя, йахын танышын эялишиня йозулур. 8. Ганлы палтарлар - сизин карйераныза мане олмаг истяйян дцшмянляриниз вар. Щямчинин, беля йуху йени танышлыг вя ялагялярдян чякинмяйя йозулур. 9. Йарадан ганын ахмасы - физики язэинлийя вя йа эяляъяк ишлярдя баш тутмайаъаг сазишляря ишарядир. 10. Ялдя ган - чох йахын заманда мювъуд вязиййяти идаря едя билмясяниз, сизи уьурсузлуг эюзляйир. 11. Юзцндян ган ахмаг - баш аьрысынын вя вярямин яла-мятидир; башгасындан ган ахдыьыны эюрмяк - щямин адам цчцн

Page 202: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

201

газанъа ишарядир. 12. Чохлу тямиз ган - вар-дювлятя ишарядир. 13. Цзяриндя гурумуш ган лякяси олан палтар эеймяк - ган гощумла-ры вя йа язизлярля эюрцшя ишарядир. 14. Ган тцпцрмяк - хястялийин вя йа утанмаьын яламятидир.

ГАНАДЛАР - 1. Рискли ишя гошулмаьа ишарядир. 2. Хошбяхтли-йя, севинъя, гялб ращатлыьына, ямин - аманлыьа йозулур. 3. Ганад-лара малик олмаг вя учмаг; щябсдя олан цчцн - азадлыьа, хястя цчцн - саьалмаьа, саьлам цчцн - вар-дювлят ялдя етмяйя вя рцтбя-нин йцксялмясиня ишарядир.

ГАНАХМА - хястялик вя йа бядбяхт щадисядян юлцмя ишаря-дир; пис шайияляря йозулур.

ГАНАЛМА - 1. Севдийиниз адамдан ган алмаг - сядагятли олмаьа, дцзэцнлцйя йозулур. 2. Юзцндян ган алмаг – ани ещтий-атсызлыьын пис нятиъясиня ишарядир; язизляринизля эюрцш барядя хябяр-дарлыгдыр.

ГАНДАЛ - 1. Юз яллярини гандаллы эюрмяк - наращатлыьа эяти-рир. 2.Башгаларыны гандаллы эюрмяк - юз ятрафынызда оланлардан йцксялмяк демякдир, бундан башга хястялийин дя баш вермяси эюзлянилир. 3.Тящлцкянин, азадлыьы итирмяйин ишарясидир. 4.Ола биляр ки, сизи истямяйянляр адыныз ятрафында дцшмян мцщит йарадарлар. 5.Ял гандалларындан азад олмаг - онун ишарясидир ки, сиз хошаэял-мяз щадисялярдян галиб чыхаъагсыныз.

ГАНГАЛ - Шейтанын ъазибядар ширникляндириъи ямялляриндян етибарлы мцдафия.

ГАНГРЕНА – бяд ишарядир. Она тутулмуш бядян щиссяси эюрмяк дост вя йа гощумлардан киминся юлцмцндян хябяр верир.

ГАПЫЧЫ - 1.Аьылсыз адамла дарыхдырыъы вя сямярясиз мцбащися щаггында хябярдарлыг. 2.Ики гапычынын бир-бириля сющбят етмяси - си-зин йахын эяляъякдя оьруйа вя йа фырылдагчыйа раст эяляъяйинизя иша-рядир. 3. Тале дяйишкянлийи, бядбяхтлик.

ГАПЫЛАР - 1.Ачыг гапылар - бюлцнмцш, парчаланмыш мящяб-бятя, сяхавятли бяхшишя; баьлы - янэяля, хошаэялмяз инсанларла эюрц-шя ишарядир; йанан - достларын эялишиня; тязя - оьулун дцнйайа эял-мясиня; ачыг - мящяббят маъярасына; гапыны тапмамаг - янэяля, тайбатай ачылмыш гапылар - бцтцн ишлярдя мцвяффягиййятя ишарядир. 2.Йухуда гапылары сындырмаг щябсханайа дцшмяйин яламятидир; йанан вя йа доьранмыш гапылар йуху эюрян цчцн вя йа онун аиля-синдян бир кяся юлцм билдирир. 3.Гапыдан ичяри эирмяк - бющтанчы-

Page 203: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

202

лардан йаха гуртармаг тяшяббцсцнцн щядяр олмаьыдыр; шиддятли йаьышын алтында гапыйа бахмаг-баьышланмаз ядябсизлик (щярякят) вя дямдямяки (йцнэцл) эюрцшлярдир; башгаларыны гапыдан ичяри эи-рян вя йа чыхан эюрмяк-ишлярдя чятинлийин ола билмясидир; сиз гапыны баьламаг истядикдя онун бирдян-биря ялдян чыхдыьыны эюрмяк - си-зин достларыныз цчцн тящлцкядир. 4.Ачыг гапы - мцвяффягиййят вя мещрибан гябула; баьлы - мяйуслуьа вя пис щадисяйя ишарядир. 5.Гапыны ачыб юз ушаглыьынын евиндя олмаг - хошбяхтлийин вя го-щум, ягряба иля (хасиййяти чох уйьун эялян инсанларла) цнсиййятин яламятидир. 6. Асан ачылан гапы - мящяббятин сцбутудур. Цзцнцзя баьлы олан гапы - ахыры тящлцкяли олан мянфи ишляр, просесляр щагда хябярдарлыг.

ГАР – 1. Севэи эюрцшцня ишарядир. 2. Гарын цстц иля эетмяк - хош тяяъъцб демякдир. 3. Гар аьлыьы эюрмяк - зянэинлик вя фираван-лыгдыр. 4. Гар туфаны - эюзлянилмяз сонлугла битян чятин ишин нишаня-сидир. 5. Даьларда гар - йахшы хябярляря, аьаъда гар - газанъа иша-рядир. 6. Гарла цзцнц йумаг – бцтцн арзуларын щяйата кечмясидир. 7. Мящсул, эялир, яла сящщят вяд едир. 8. Эцлцш вя шянлик барядя хябярдарлыгдыр. 9. Щяйатынызда щяля ки, ясл бялаларын баш вермядий-иня ишарядир. 10. Борана дцшмяк – чохдан эюзлядийиниз бир щади-сяйя севинмяйин мцмкцн олмамасындан доьан кядяр вя цмидля-рин пуча чыхмасы. Бу йуху щямишя мяняви тяшвиш доьурур. 11. Гары йемяк – идеалларын дармадаьын олмасы. 12. Кирли гар – гцруруну-за тохунаъаглар, киминся йекяханалыьына дюзмяли олаъагсыныз. 13. Ярийян гар – горхуларын севинъя чевриляъяйи барядя хя-бярдарлыгдыр. 14. Йаьан гар данялярини пянъярядян сейр етмяк – севиэилинизля кцсяъяксиниз, щям дя бу сойуглуг мадди чятинликлярля дяринляшяъякдир. 15. Даьларын гарлы зирвяляри – сизин шющрятпяряст арзуларыныз щяйата кечяъяк вя лайиг олмадыьыныз уьура чатаъагсы-ныз. 16. Эцняшдя бярг вуран гар – нящайят ки, арзу етдийиниз ща-кимиййятя наил олаъагсыныз. 17. Гыз цчцн: гар цзяриндя киршя иля сцрцшмяк – о юз сечдийи оьланы мцдафия етмяли олаъагдыр. 18. Гартопу ойуну – ямлака йийялянмяк цчцн аилядя ихтилаф олаъагдыр. Ядалятли давранмаьа чалышын. 19. Гар ичиндя итиб-батмаг вя йа гар йыьынынын алтындан чыха билмямяк – узун уьур-сузлуг мярщяляси. 20. Гара бялянмиш кянд – боллуг, вар-дювлят. 21. Гартопу дцзялтмяк – сящв щесабламалара, кифайят гядяр хейир вяд едян, лакин вар-йохдан чыхаран мцяссисяйя ишарядир. 22. Гара

Page 204: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

203

йыхылмаг – пис ряфтарыныз нятиъясиндя севимли арвадыныз сиздян узаглашаъагдыр. 23. Йайда гар – бядбяхтлик, вар-йохдан чыхмаг. 24. Бюйцк мигдарда йаьмыш гар - щаггында дцшцндцйцнцз сяйа-щятдя бир чох манея вя тящлцкяляря раст эяляъяксиниз.

ГАРАБАСМА – 1.Гарабасмадан горхмаг - йухуну эюря-нин талейиндя бюйцк гцввялярин иштиракына ишарядир, мягсядлярин-дян йайындырмаг цчцн она тязйиг эюстярилдийиня сцбутдур. 2. Ъин-ля достлуг етмяк – башланмыш иш цчцн ишарядир. 3. Горхмамаг - дцнйанын эцълц шяхсляринин йахшы мцнасибяти. 4. Гызлар цчцн евлян-мя, арзулары щяйата кечяъяк. 5. Йердян чыхан ъин аилядя наращатлы-ьа ишарядир. Ъинлярин данышдыьыны ешитмяк - ваъиб бир щадисяйя иша-рядир.

ГАРАЪИЙЯР – 1. Хястя гараъийяр эюрмяк - дейинэян, щяр шейдян наразы гадынын сизин арвадыныз олаъаьына, евинизин сюз-сющ-бят вя бош щяйяъанла долаъаьына ишарядир. 2. Гараъийяр йемяк – рягибинизин ола биляъяйини хябяр верир.

ГАРАЧЫ - 1.Бюйцк алдадылма барядя хябярдарлыг. 2.Юзцнц гарачы таборунда эюрмяк - долашыг ишин ясл мащиййятини баша дцшя-ъяйинизя ишарядир. 3.Гадын цчцн, гарачынын онун фалына бахдыьыны эюрмяк - тез бир вахтда яря эетмякдир. Ярдя олан гадын цчцн бу йуху гысганълыьы эюстярир. 4.Киши цчцн: гарачыйла данышмаг - гий-мятли шей итирмякдир. 5.Гарачыдан ня ися алмаг - бош хяръ вя йа пул итирмякдир. Йуху мяслящят эюрцр ки, щяйатын мадди ъящятиня фикир верилмясин. 6.Гарачыйа ашиг олмаг - мящяббятдя хяйанят.

ГАРАЧЮЩРЯ - 1.Хястялик вя мяйуслуг яламяти. 2.Ъаван гадын цчцн: гарачющря аьаъынын алтында отурмаг - юз талейи вя севэилисинин садиглийиня даир ъидди тящлцкяляр олаъаьына ишаря.

ГАРАЬАТ – 1. Севэи маъярасынын, эюзлянилмяз эюрцшцн иша-рясидир. Гараьат йемяк - хош, эюзлянилмяз щадися. Мцряббя бишир-мяк - достлар арасында дава-далаша йозулур.

ГАРАНГУШ - 1. Хош хябяр яламятидир: арвадынызла хошбяхт-лик. 2. Шяряф, шющрят яламятидир. 3.Гарангушун йувасыны даьытмаг - йаньын демякдир. 4.Йаралы вя йахуд да ки, юлц гарангуш - гям, гцсся демякдир. 5.Аьыл демякдир. 6.Гарангушун йувасы - щансы евин цстцндядирся, о евдя хошбяхтлик вя сцлщ олаъаг. 7.Евя учмуш гарангуш - гощумларыныздан вя достларыныздан хябяр алаъагсыныз.

ГАРАНЛЫГ - 1.Чятинликляр, гейри - мцяййянлик яламяти. 2.Гаранлыгда эетмяк - итирилмишлярин гайтарылмасына ишарядир. Ишыьа

Page 205: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

204

чыхмаг - бюйцк уьур. 3.Ращатлыг вя мцвяффягиййят вяди. 4.Кядяр яламяти. Щямчинин "Зцлмят" сюзцня бах.

ГАРА РЯНЭ - 1.Кядяр, бядбяхтлик, мцвяффягиййятсизлик яламятидир. 2.Гара палтар эейинмяк - кядяр вя йас демякдир.

ГАРА ШАМ (АЬАЪ) - Юзцнцзц гара шам аьаъынын йанында эюрсяниз - йахшы инсансыныз. Ян чятин мягамда йахшы инсан кими галырсыныз.

ГАРАТОХМАГ (карт ойунунда ишаря) - сону бюйцк сыхын-тыларла битян ишляря ъялб олунаъаьыныза ишарядир. Яэяр карт ойунчу-суна йухуда ойунда гаратохмаг халы эюрцнся, онун бцтцн удуш-лары йох олаъаг вя ифласа уьрайаъаг.

ГАРАТОЙУГ - фитини ешитмяк - щазыръаваблыг вя щарадаса аъыдилликля мцшайият едилян шян, хош сющбят билдирир.

ГАРАВАШ – 1.Сиздян оьурлуг едян гараваш - щийляэярликля алынан пуллара ишарядир. 2. Юлмяк цзря олан гараваш - садиглик вя даими ряьбят вяд едир. 3. Юз гуллугчуларыны саймаг – шющрятпяря-стлийинизя эюря ъязаланаъагсыныз. 4. Гаравашлары дюймяк – евдяки-ляр сизин баряниздя пис фикирдядирляр. 5. Гаравашын цзцнцзя силля вурмасы – яр-арваддан биринин хяйаняти.

ГАРДАШ – 1. Гардашы юлмцш эюрмяк - узунюмцрлцлцйя йо-зулур; хястя эюрмяк – саьламлыгдыр; суда эюрмяк - хошаэялмязлик-лярдян азад олмаг. 3. Гардашын юзцнц эюрмядян сясини ешитмяк – ону сон мянзиля йола салмаьа дявятдир. 4. Гардашла далашмаг - гардаш мящяббятинин щягиги сцбутудур. 5. Саьлам, енержи долу гардаш – уьурлар; касыб гардаш – хош олмайан щадисяляр.

ГАРДЕРОБ - 1.Зийана дцшяъяйиниз, ямлакынызы итиряъяйиниз барядя хябярдарлыг. 2.Талейинизин тящлцкядя олдуьуна ишарядир. 3.Гардеробунузун касыб олдуьуну эюрмяк - кянар шяхслярля иш-лямяк сизя зяряр веряъяк. 4.Чох эюзял бир палтарла зянэинляшмиш гардероб - тяняззцл, пулунузу, йахуд иш йеринизи итирмякдир.

ГАРЬА - 1.Гарьа эюрмяк - итки, бядбяхтлик; гарылты ешитмяк - бяд хябярляр; чохлу учан гарьалар - дяфн. 2.Отурмуш гарьа - кющ-ня ишлярин йахын вахтларда битяъяйиня ишарядир. 3.Гарьа юлдцрмяк - дцшмян цзяриндя гялябянин яламятидир; гарьаны тутмаг - щансыса бядбяхтликдян гуртулмаг. 4.Гарьа яти йемяк - аълыг вя йохсуллуг-дан хябяр верир.

ГАРЫ – 1. Йалан вя гейбятдян ещтийатлы олун. 2. Наразылыьа вя иткийя ишарядир. 3. Тямяннасыз севинъ вяд едир.

Page 206: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

205

ГАРЫН - 1.Кюк гарын - эялир, зянэинлик: батыг гарын - бядбях-тлик, наращатчылыг, щяйяъан; гарында аьры - саьламлыг, фираванлыг; дартылмыш гарын - азадлыг демякдир. 2.Юз гарнынызы эюрсяниз сизин планларыныз йериня йетяъяк. 3.Гарнынызы арыг, дяринизи салланмыш эюрмяк - щяйяъан демякдир. Инандыьыныз достлар сизи саймайаъаг. 4.Шишкин гарын - бядбяхтлик олаъаг, анъаг сиз о мцщитдян тез чыха-ъагсыныз. 5.Гарынын цстцндя ган - хястялик вя пис щадися демякдир. 6.Яэяр гарнынызын цстцня щяшярат чыхыбса сизи аьыр иш эюзляйир.

ГАРМОН - йахын вахтда баш веряъяк бяд ящвалат щагда хя-бярдарлыгдыр.

ГАРОВУЛ - Ялиндя силащ - сизи кимся аноним олараг хябяр-дар едир. Гаровул иля сющбят - ъяримядян хябярдар едир.

ГАРПЫЗ – 1. Киши цчцн - хошаэялмязликляря, гадын цчцн - ща-милялийя, гызлар цчцн тезликля яря эетмяйя ишарядир. 2. Севинъли щяйа-тын хябярдарлыьыдыр. Гарпыз йемяк наразылыьа йозулур.

ГАРТАЛ – 1. Ишдя мцвяффягиййятдян хябяр верир. 2. Гартал тяряфиндян оьурланмаг - бядбяхтлийя, тящлцкяйя ишарядир. 3. Йуху-да юлц гартал - варлылар цчцн енмяк, касыблар цчцн эялир демякдир. 4. Щюрмятя, шан-шющрятя ишарядир. 5. Тяяъъцблц хябярляр вяд едир. 6. Учан гартал - чох сынаглардан чыхаъагсыныз, лакин сонунда гя-лябя сизин олаъаг. 7. Щцндцрдя учан гартал - щяйатда мцмкцн олан немятляри ялдя едяъяксиниз. 8. Юлц гартал - фаъияли щадисяйя, сяадятдян мящрум олмаьа ишарядир. Гарталы юзцнцз юлдцрсяниз – уьурлу карйерайа доьру йолда гаршыныза чыхаъаг бцтцн мянеяляри дяф едяъяксиниз. 9. Ичиндя балалар олан гартал йувасы – нцфузлу шяхслярля иш бирлийи вя ишлярдя уьур. 10. Гартал яти йемяк – эцълц ха-рактер яламятидир. 11. Гарталын белиндя отурмаг – мараглы вя юй-рядиъи сяйащят. 12. Гцсурлу вя шющрятпяряст олдуьунуза эюря ъидди дярс алаъагсыныз. 13. Ганадларыны ачмыш гартал – йцксяк ъямиййят тяряфиндян гябул вя тягдир едилян парлаг уьур. 14. Гушу тягиб едян гартал - намуслу вя дцзэцн адам олдуьунуза эюря щакимляр ядалятли щюкм чыхараъаг вя сиз мящкямя просесини удаъагсыныз.

ГАСЫРЬА - Ишляриниздя чятинликляр вя уьурсузлуглар барядя хябярдарлыгдыр.

ГАШЫГ, ЧЯНЭЯЛ, БЫЧАГ ДЯСТИ – 1. Уьур вяд едир. 2. Гашыьы итирмяк - сизи пис ишдя эцнащландыраъаглар. 3. Гырыг вя чир-кли гашыглар - бядбяхтлийя ишарядир.

ГАШЫНМА - 1.Гашынмайа мцбтяла олан адамларла ялагядян

Page 207: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

206

узаг олмаг. Йуху сизин башлайаъаьыныз ишлярин уьурлу олаъаьын-дан хябяр верир. 2.Гашынмадан язиййят чякмяк - кобуд вя габа зорламайа гаршы мцгавимят эюстярмяйин яламятидир. Эянъ гадына беля йуху пис йолдашлардан узаглашмаг. 3.Гашынма - бу йахынлар-да хошаэялмязликдир.

ГАШГАРАЛАН ВАХТ - она ишаря едилир ки, сизин щяйатыныз-да чятинликляр дюврц башланыр.

ГАШЛАР – 1. Достларла эюрцш вя шад гонаглыг мцждясидир. 2. Файдалы иш хябярдарлыьыдыр. 3. Сейряк, тюкцлян гашлар - шяхси щяйат-да хяйанятя ишарядир. 4. Гаш гырхмаг - утанмаг, щюрмятдян дцш-мяк яламятидир.

ГАТАР – 1. Сяйащятдян хябяр верир. 2. Алтында релс олмайан сакитъя щярякят едян гатар эюрмяк – эяляъякдя сизин фираванлыьыны-зын вя вар-дювлятинизин мянбяйиня чевриляъяк иш иля баьлы ъидди щяй-яъанлар. 3. Тиъарят гатары – йахшылыьа доьру дяйишикликляр. 4. Йа-таглы гатарын йухары щиссясиндя олмаг - сизин йахынларда цря-йиниздян олмайан йолчу иля сяйащятинизя ишарядир.

ГАТИЛ - 1.Полисдян гачан гатили эюрмяк - йахшы адама щюр-мят етмяк. 2. Гатилля цз-цзя - щяйяъан. 3.Ган ичиндя гатили эюрмяк - ишляр алынмайаъаг.

ГАТРАН – 1. Хаин дцшмяня ишарядир. 2. Хябярчилик, бющтан вя пис бир щадися барядя хябярдарлыг. 3. Нащаг вахт итирирсиниз.

ГАВАЛ - чох гейри-ади щадисялярдя иштиракын мцждясидир. ГАЙА – 1.Дяниздя вя йа чайда цзян заман гайанын цстцня

дцшмяк - эюзлянилмяйян манеяляр. 2.Йцксяк гайада ев эюрмяк – кор-кораня етибар етмяк.

ГАЙЬЫ - гысганълыг. Аилялиляр цчцн - аилянин артымына, субай-лар цчцн - никаща ишарядир.

ГАЙЫГ - 1.Уьурунуза сизин юзцнцзя инамыныз кюмяк едир; юз севэилинизля гайыгда эетмяк - тез евлянмяк вя йахшы щяйат демяк-дир. 2.Бош гайыг - тянщалыг демякдир, йахын достунузу итиряъякси-низ. 3.Сащиля йанашан гайыг - уьур газанаъагсыныз: суйа дцшмяк - бюйцк бядбяхтлик йа да ки, гятл щадисяси олаъаг. 4. О бири аварчы-ларла гайыгда олмаг – сиз шян адамларла олаъагсыныз вя бу, сизя хошбяхтлик эятиряъяк. 5. Чеврилмиш гайыг - сиз ифласа уьра-йаъагсыныз. 6.Авар чякмядя удмаг - сизин севэилинизин рягибинизя мараьы артаъаг. Сиз бцтцн ишлярдя галиб олаъагсыныз. 7.Туфанлы дал-ьаларла цзмяк - сизин севэилинизин хасиййяти йумшалаъаг, ондан

Page 208: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

207

сонра хошбяхтлик олаъаг. 8. Байдаркада цзмяк - сиз юзцнцзя ина-нырсыныз вя бу сизя уьур эятиряъяк. 9. Гайыгдан йыхылмаг - яэяр сиз йухунуза ъидди йанашмасаныз пис яламятдир. 10.Эяминин дайан-масы - сиз юз талейинизин пис мягамларына гаршы дураъагсыныз. Ба-тан эями - сизин мцнасибятляриниз хястялийя вя йахуд да ки, юлцмя эюря позула биляр. Сяйащятя чыхмаг - эямидя сиз чохлу адамларла баьлы олаъагсыныз. Гайыьы итирмяк - сиз щадисяни баша дцшмцрсцнцз. 11.Эеъяни гайыгда галмаг - сиз юз кюкцнцзц тапмаг истяйирсиниз. 12.Эямийя тяк минмяк - азадлыг демякдир. 13.Эямидян дцшмяк - щяйатынызда щансыса мягамын сонудур. 14.Гайыгда цзмяк - хош-бяхтлик, уьур, йахшы щяйат демякдир - яэяр су сакитдирся: амма яэяр су туфанлыдырса, яксиня олаъаг. 15.Чеврилмиш гайыг - йалан де-мякдир.

ГАЙЫНАНА (эялинин) - 1.Ишлярдя вя аилядя ъидди зиддиййятляр-дян сонра сямими бир барышыьа ишарядир. 2.Гадын цчцн: юз гайна-насы иля мцбащися етмяк - реаллыгда ону галмагаллар вя пис щадися эюзляйир.

ГАЙЫНАТА (эялинин) - 1.Хястя гайыната - достлар вя гощум-ларла кцсмяк, эцмращ гайыната - аилядя йахшы мцнасибятляр.

ГАЙЫНАТА (оьланын) – Гайыната (гайынана) иля эюрцш - хо-шаэялмяз щадисяляр; уьурсузлуг, ишин эцлцнъ вязиййяти.

ГАЙЫШ – 1. Дябдя олан гайыш - сизин рифащынызы позаъаг таны-мадыьыныз гадынла танышлыг. 2. Дябдя олмайан гайыш - кобудлуьа эюря лайиг олдуьунуз мязяммят.

ГАЙКА - Чятинликляр, уьурсузлуглар вя ябяс сяйляр барядя хя-бярдарлыг.

ГАЙМАГ – 1. Йухуда сизя гаймаг тяклиф олунурса вя йа-худ йейирсинизся, мцвяффягиййятя, вар-дювлятя, пешяниздя ян йцк-сяк зирвяйя чатаъаьыныза ишарядир. 2. Севэилилярин гаймаг йемяси тезликля говушаъагларына ишарядир.

ГАЗ - 1.Парлаг йанан - уьур вя севинъ; зяиф – ишлярдя вя мящя-ббятдя уьурсузлуг. 2.Газы сюндцрмяк - пис яламятдир, бу йуху хошбяхтлийинизин позулаъаьындан хябяр верир. 3.Яэяр йухуда газла зящярлянмядян ещтийат едирсинизся, онда юз сялигясизлийиниз вя бяд-хярълийиниз цзцндян башыныз бяла чякяъяк. 4.Газ ийи щисс етмяк - сиз достунуза гаршы щагсызлыг едяъяк, лакин сонра пешман олаъагсы-ныз. 5.Газ конфоркасыны йандырмаг - чятин вязиййятдя тезликля чыхыш йолу тапмаг.

Page 209: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

208

ГАЗАН - язиййятли вя файдасыз ямяйя ишарядир. ГАЗАНЪ - йахын заманларда реал эялирли газанълара ишарядир. ГАЗЫМАГ – Торпаьы ешмяк - эюзлянилмяйян вар-дювлятин эя-

ляъяйиня ишарядир. ГАЗЛЫ СУ - 1.Чохсайлы цзцъц сынаглардан сонра севинъ вя

там мямнунлуг яламяти. 2.Башгаларыны сярин ичкийя гонаг етмяк - эяляъяк щяйатынызы зиддиййятлярля долу тясяввцр етсяниз дя сизин сяйляриниз мцкафатландырылаъагдыр.

ГАЗМА - йахынлашан наращатлыьа ишарядир. Йералты дямирйолу иля эетмяк - сиз гейри-ади тяшкилата ъялб олунаъагсыныз вя бу, сизя чохлу язиййят эятиряъяк. Итки вя оьурлугдан хябяр верир.

ГАЗОН (отлуг) - 1.Севинъ вя тяряггинин мцждячисидир: чямян-ликдя кечирилян шян ахшам мяълисиндя иштирак етмяк - кцбар яйлян-ъяляринин боллуьуна вя ишлярдя уьура ишарядир. 2.Эянъ гадын цчцн: севэилисини йашыл чямянликдя эюзлямяк - никащ вя рифащ. 3.Оту са-ралмыш вя гурумуш газон - ихтилафлар вя айрылыглар. 4.Отлугда сцрц-нян илан - сатгынлыг яламяти.

ГЯБУЛ - щяр щансы бир гябулда олмаг йахын эцнлярдя уьурлу эюрцшляря ишарядир. Яэяр бу гябулда сиз нядянся утанырсынызса, хя-ъалят чякирсинизся – бу, наращатчылыьа ишарядир.

ГЯДДАРЛЫГ – Сизя гаршы гяддарлыг – ишиниздя наращатлыг вя кядяр демякдир. Кимяся гаршы гяддарлыг – сиз юз йахынларыныза щялли мцмкцн олмайан тапшырыг веряъяк вя бунунла юз иткиляринизи чохалдаъагсыныз.

ГЯДЯЩ - Гядящи сындырмаг - узун мцддятли сярхошлуьа иша-рядир.

ГЯЩРЯМАН - Уьур, мцвяффягиййят вя севинъ вяд едир; юзц-нц гящряман кими эюрмяк - ишлярдя мувяффягиййят газанаъагсы-ныз.

ГЯЩВЯ - 1. Достъасына црякдян сющбят вяд едилир. 2. Сцдлц гящвя - зящярлянмяк тящлцкяси, санъы.

ГЯЩВЯХАНА – 1. Сизя гаршы хош мцнасибятляри олмайан ин-санларла тез-тез ялагя сахламагдан чякинин. 2. Мцщцм алыш-вериш-дя аьыр шяртляря, коммерсийа ямялиййатларында уьурсузлуьа ишаря-дир.

ГЯЩВЯЦЙЦДЯН - Йахынлашан тящлцкянин яламятидир. ГЯЛЯБЯ - галиб эялмяк - сизин дцшмянляринизин басылмасына

ишарядир. Сиз истядийиниз щяр бир гадынла уьур ялдя едя билярсиниз.

Page 210: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

209

ГЯЛЯМ – 1.Йцнэцл сярэцзяштляря алудячилик цзцндян ъидди хошаэялмязликляря дцчар ола билмяк барядя хябярдарлыг. 2. Йаз-майан гялям - яхлаги тяляблярин кобуд шякилдя позулмасы.

ГЯНД (шякяр) – 1. Ев щяйатында чятинликляр баш веряъяйиня ишарядир. Бу йухудан сонра сизи пахыллыг щиссляри бцрцйяъяк. Сонра-дан баша дцшяъяксиниз ки, бунлар ясассызмиш. Бундан сонра йор-ьунлуг вя наращатлыг кечиряъяксиниз. 2.Гянди йемяк - тясадцфи, гы-самцддятли проблемляр. Лакин онлар сиз эюзлядийиниздян дя тез битяъякдир. 3.Гяндин гиймятини сорушмаг - дцшмянлярин сизи тящгир едяъяйиня ишарядир. 4.Гянди бюйцк мигдарда алмаг - бюйцк итки-лярдян йан кечмяк сизя чятинликля баша эяляъякдир. 5.Сяпялянмиш гянди эюрмяк - ишлярдя кичик зяряр эюрмяк. 6.Хябярдар етмя; йа-хын эяляъякдя пис щадисяляр баш веряъяк. Ещтийаъ вя мящрумиййят-ляр олаъаг. 7.Тямиз вя тямяннасыз ляззятин вяд едилмяси.

ГЯРЯНФИЛ - 1.Уьур, ляззят вя мямнуниййят яламятидир. 2.Гярянфил дярмяк - йуху эюрянин доьмаларындан биринин саьлам ушаьы дцнйайа эяляъяк.

ГЯРИБ - сиз тезликля евдя язиз олан щяр шейи гойуб сяфяря чыха-ъагсыныз. Сизя еля эяляъяк ки, сяфяр йахынларынызын хейри цчцн едилир.

ГЯСБКАР - 1.Юзцнц гясбкар эюрмяк - сянядлярдя чятинлик. 2.Ъаван гадын цчцн: гялябя.

ГЯССАБ - 1.Ялляри вя либасы ганлы, ялиндя балта йахуд бычаг тутмуш гяссабы эюрмяк - тящлцкяйя, узун мцддятли хястялийя, бя-зян юлцмя йозулур. 2.Ят доьрайан гяссаб - щяр щансы бир сяняд вя йа мяктубун щазырланмасында ещтийатлы олмаьыныза ишарядир. 3.Йухуда танымадыьыныз бир гяссаб эюрмяк - Язрайыл мяляйиня йозулур. Йухуда гяссаблыг едян цсйан едяр, гойун кясян зцлм едяр. Гойунун башыны эювдясиндян айырдыьыны эюрян адам арва-дындан айрылаъаг. Инсан яти йемяк - башгасынын архасынъа пис-пис данышмагдыр. Ялини ганла йахалайан - мурадына чатар.

ГЯЙЙУМ - хошламадыьыныз ишля мяшьул олмаьа мяъбурсу-нуз.

ГЯЗЯБ - 1.Киминся гязябини эюрмяк - бюйцк сынаглар: ин-санлар барядя фикирляриниз дяйишяъяк вя мющкям олдугларыны щесаб етдийиниз достлуг теллярини гыраъагсыныз. 2.Гязяблянмиш достларынызы вя доьмаларынызы эюрмяниз, лакин бу заман юз тямкининизи поз-маманыз - ики йахын адамынызын ихтилафында хейирли васитячилийиниз-дян хябяр верир. 3.Достлуг, сцлщ вя сядагят вяд едир.

Page 211: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

210

ГЫФЫЛ - 1. Гыфыл эюрмяк, килид вя йа гапы сцрэцсц - пис щадися-йя, янэяля ишарядир. 2. Гыфылсыз гапы эюрмяк - ятрафыныздакылара инамынызын олмамасына ишарядир. 3. Гыфылы ачмаг вя йа баьламаг - гярязкары тезликля ашкар етмяк. Яэяр севэидя рягибиниз варса, бу йуху она галиб эяляъяйинизя ишарядир. 4. Ишлямяйян гыфыл - севэинизин тапданаъаьына, эцлцнъ вязиййятдя галаъаьыныза, рискли сяйащятин сизя щеч бир хейир эятирмяйяъяйиня йозулур. 5. Нишанлысынын бойун-баьысыны вя йа голбаьыны баьламаг - йахын вахтларда баш веряъяк щадися бцтцнлцкля она олан инамсызлыьынызы мящв едяъяк. 6. Ачар йериндян кимяся эизлинъя бахмаг - башгаларынын сиррини ач-маг, кимяся зийан вураъагсыныз. 7. Кимися ачар йериндян бахан тутмаг – сахта достларыныз сизя щаким кясилмяк цчцн ишляринизя га-рышаъаглар. 8. Гапыны ачмаьа вя йа баьламаьа ъящд етмяк, амма ачар йерини тапмамаг - сиз билмядян юз достунуза зийан вураъаг-сыныз.

ГЫЛЫНЪ – 1. Достларла далашан заман тящлцкя барясиндя хя-бярдарлыг. 2.Гылынъы тапмаг - тящлцкяли бирлийин, пис танышлыьын яла-мятидир. 3.Гылынъы гырмаг - бядбяхтликдя тясялли. 4.Севдийи шяхсин башыны гылынъын бир зярбяси иля вурмаг - эюстярдийи гуллуьун яламя-тидир. 5.Гылынъы итирмяк - гайтарылмаз итки вя пешманчылыьа ишарядир.

ГЫН - мцбащисянин барышыгла битмясиня ишарядир. ГЫРЬЫ - 1.Йухуда гырьы юлдцрмяк вя йахуд эюрмяк сизя зи-

йан эятирян дцшмянинизи цзя чыхартмагдыр. 2.Узагдан хябярляр ал-магдыр.

ГЫРЫГ (гялпя) - аиля цзвляринизин сизя илишяъякляри барядя хябяр-дарлыг.

ГЫРЫШЛАР - Диэяр (якс) ъинс тяряфиндян гиймятляндирилмяйи-низя ишарядир.

ГЫРГОВУЛ – 1. Мющкям йолдашлыг. 2. Гырговул йемяк - ар-вадынызын гысганълыьы сизи достларынызла тямасдан ял чякмяйя вадар едяъяк. 3. Сизи йени достларла зянэинляшдирян йени сяйащят мцждяси. 4. Гырговул йемяк - яр вя арвад арасында мющкям мящяббят. 5. Гырговул юлдцрмяк - гаршысыалынмаз бядбяхтлик. 6. Гырговул ов-ламаг – достларынызын хейри цчцн юз ращатлыьынызы гурбан веряъяк-синиз. 7. Башыныз цстцндян учан гырговул дястяси – хошбяхтликдян хябяр верир.

ГЫРМА ТЦФЯНЭИ - аилядя галмагалдан хябяр верир. ГЫРМЫЗЫ РЯНЭ - 1. Юзцнц гырмызы палтар эейинян эюрмяк -

Page 212: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

211

тянтяняли мярасим заманы шющрятпярястлийинизя эюря амансыз олаъагсыныз. 2. Шющрят вя мющкям саьламлыг вяди. 3. Гырмызы эей-инмиш олан адама гаршы ещтираса ишарядир.

ГЫРМЫЗЫ ТУРП – 1. Турп ляки - уьур яламяти. Достларыныз си-зинля сон дяряъядя мещрибан олаъаглар. Ишляриниз йахшы эедяъяк. 2. Турп якмяк, йахуд она бахмаг - цмидляринизин доьру олаъаьына ишарядир.

ГЫРОВ - 1. Булудлу сящярин алагаранлыьында аьаъда гыров эюрмяк - доьма вятяндян сцрэцн олунаъагсыныз, амма узун мцддят сяйащят етмяк сизя уьур вя хошбяхтлик эятиряъяк. 2. Гыров басмыш аьаъларын, коллугларын ал эцняшля ишыгландырылмасы - тезликля пешманчылыьыны ъякяъяйиниз шянлянмяйя вя яйлянмяйя иша-рядир. 3. Киши цчцн: ряфигясини шахталы щавада эюрмяк - севдийи га-дынын мящяббятини газанмаг цчцн узун мцддят онун далынъа дцшяъяк вя рягиби цзяриндя гялябя газанаъаг. Гадын цчцн: она еля эяляъяк ки, севдийи адам ондан сойуйуб вя бош йеря наращатчылыг кечиряъяк. 4. Лазыми вахтда эюрцнян гыров щеч бир мяна кясб ет-мир. Гейри-ади вахтда ися - эюзлянилмяйян эялиря вя севинъя йозу-лур.

ГЫРТ ТОЙУГ - аилядя севинъя, ушагларын мцвяффягиййятиня ишарядир.

ГЫСАБОЙЛУ, ГАРНЫ ЙЕКЯ АДАМ - мцвяффягиййят вя ясл севинъя ишарядир.

ГЫСГАНЪЛЫГ – 1. Арвадыны гысганмаг - сизя о гядяр дя аьыллы олмайан адамларын тязйиг эюстярдийиня ишарядир. 2. Гадын цчцн: эюрмяк - язиз, доьма олмаг. Яринин гысгандыьыны эюрмяк - сяадятини даьыдаъаг мцбащисяляр. Мяшугу гысганмаг - эерчяклик-дя онун башгасына алудя олдуьуна ишарядир.

ГЫТЫГОТУ - 1. Гытыготу ъцчяртиси - йахшы инсанларла эюрцшц-нцз олаъаг, ишляриниздя мцвяффягиййят газанаъагсыныз. 2.Гадынлар цчцн - гытыготуну овушдурмаг, ъямиййятдя бюйцк бир шяряф га-занмаг демякдир. 3.Гытыготуну йемяк - сиз эцлцнъ вязиййятя дц-шяъяксиниз. 4.Хябярдарлыг едир: пул итиряъяксиниз вя йа бир кясля да-лашаъагсыныз.

ГЫВРЫМ САЧ - 1. Дяйишикликляря ишарядир; дарамаг - йени гялб ещтирасына йозулур; буруг - вяфасызлыьын яламятидир. 2. Вар--дювлят вяд едир.

ГЫЗ – 1. Нишанлы гызын йанында отурмаг - аилядя чякишмя.

Page 213: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

212

2. Азад ряфтарлы гызла эюрцшмяк - деди-году вя сюйцш демякдир. 3. Гыза вурулмаг - отураг щяйата наил олмаг. 4. Ата цчцн юз гызы-ны эюрмяк - щяйат бяхшиши, ана цчцн цмид яламятидир.

ГЫЗАРТЫ (цздя) - эянъ гадын цчцн сачларынын дибиня гядяр гызармаг - йалан иттищамларла баьлы наращатлыг вя алчалдылма. Яэ-яр гадын башгасыны гызаран эюрярся - габа зарафат обйекти олаъаг вя бу сябябдян дя достларынын йахшы мцнасибятини итиряъяк.

ГЫЗАРТМА - 1.Гызартма йемяк - чятин щадисялярдя кюмяк. 2.Тойцг гызартмасы йемяк - сизи кимся йахшы гябул едяъякдир.

ГЫЗ ЧИЧЯЙИ - 1.Кядяря ишарядир. 2.Гыз чичяйи сяпялянмиш эц-няшли, йашыл чямян - саьламлыг вя хошбяхтлийя йозулур. 3.Вахтсыз ачан гыз чичяйи ися бядбяхтлийя йозулур.

ГЫЗДЫРМА - 1.Хястялик яламятидир. 2.Баш тутмайан арзула-рыныз вар. 3. Физики насазлыгдан язиййят чякирсиниз; башгасыны гыз-дырмада эюрмяк - юз дикбашлыьынызла ятрафынызы тящгир едяъяксиниз.

ГЫЗЫЛБАЛЫГ ЯТИ - 1. Сиз хош щисслярля йашайаъагсыныз. 2.Гыз цчцн: гызылбалыг яти йемяк - шян вя щеч вахт рущдан дцшмяйян адамла евляниб эюзял, ещтийаъсыз щяйат йашамагдыр.

ГЫЗЫЛГУШ – 1. Эюзял щяйат тярзинизя эюря сизя щясрят чякян-ляр пахыллыгдан гязябляняъякляр. Гадын цчцн бу йуху онун тямиз адынын лякялянмясиня ишарядир. Пис хябярляр вя дцшмянин интигамы-на йозулур.

ГЫЗЫЛЭЦЛ – 1. Фираванлыг мцждяси. 2. Севэилинизин вяфалы ол-масына ишарядир. 3. Солмуш гызылэцл - щяля ки, тямиз мящяббятин ол-мамасыдыр. 4. Ширниклянмяк, ешгбазлыг. 5. Гыз цчцн: гызылэцл дяр-мяк – тезликля она евлянмя тяклифи едяъякляр. 6. Кюлэяликдя битмиш аь гызылэцлляр – сизи ъидди хястялик эюзляйир. 7. Гызылэцллярин ятрини ъийярляриня чякмяк – ясл севинъи дуймаг. 8. Гыз цчцн: гуъаг-гуъаг гызылэцл эюрмяк, онлары дяряряк дястяляр дцзялтмяк – о, севдийи адамдан евлянмя тяклифи алараг хошбяхт олаъагдыр. 9. Щяля чичяклянмямиш гызылэцл колу – мадди рифащынызын сарсылмаз-лыьы. 10. Гурумуш гызылэцл колу – йахынлардан киминся хястялийи, йахуд башга бир кядяр. 11. Ал рянэли гызылэцл колу – аилядя рифащ вя хошбяхтлик; мющтяшям севинъ вя хош хябярляр. 12. Вурулмуш гыз цчцн – алдадылаъаьы барядя хябярдарлыг. 13. Йазда ал гызылэцл дяс-тяси щядиййя алмаг – хошбяхтлик; гышда – эюзлянилмяз кядярдир. 14. Саьлам шяхсляр цчцн: евдя чичяклянян гызылэцлляр – севинъ вя рифащ яламяти; хястяляр цчцн – юлцм барядя хябярдарлыг.

Page 214: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

213

ГЫЗЫЛЭЦЛ ЧИЧЯЙИ - щяля солмамыш гызылэцл чичяклярини дяр-мяк - нифрятамиз мящяббят демякдир. Лячяклярини цзмяк - ляззят-дян мящрум олмагдыр.

ГИЙАМ - 1.Йахшы йухулардан щесаб олунмур. 2.Йухуда ги-йам заманы достунузун юлдцрцлмяси - йахын достунузун хястялийи вя юлцмцня, щабеля бцтцн ишлярдя уьурсузлуьа йозулур.

ГИЙМЯТ - Щяр щансы бир ямтяя малынын гиймятини сорушмаг – фикирляшиб сонра ъаваб верирсиниз, бу да сизя эяляъякдя уьур эяти-ряъякдир.

ГЛОБУС - Елмлярдя уьур газанмаьын, башга юлкяляря мц-вяффягиййятли сяйащятин мцждячисидир.

ГОЪА – 1. Ъямиййятдяки щюрмят вя ещтирамдан хябяр верир. 2. Йолда бир нечя дилянчи гоъа иля растлашмаг - саьламлыьа, физики эцъцн артмасына ишарядир. Бир гоъайа раст эялмяк - щюрмят вя ещ-тирам демякдир.

ГОЧ - йун гырхмаг - эюзял бир эцндя сярфяли тяклифляр щяр тя-ряфдян цстцнцзя сяпяляняъяк. 2. Саьламлыьа ишарядир. 3. Чямянлик-дя йатмыш гочлары эюрмяк - гаршылыглы достлуьа ишарядир.

ГОЩУМЛАР – 1. Тяъридолма, йадлашма яламяти. 2. Го-щумларыны юпмяк - матям. Гощумларла вурушмаг - рифащ, арзула-рын йериня йетмясидир.

ГОХУ - 1. Ширин гохуну ийлямяк - эюзял бир гадын эцндялик щяйатынызда вя малиййя ишляриниздя сизя кюмяк едяъяк. 2. Хошаэял-мяз ий щисс етмяк - мцбащисяйя вя етибарсыз хидмятчийя ишарядир. 3. Ъаван гадын цчцн: хош ятир ийлямяк - эюзял яйлянъя вя щядиййя яла-мятидир.

ГОЛБАГ – 1. Киши тяряфиндян баьышланмыш голбаьы гола тах-маг - еркян вя хошбяхт яря эетмянин нишанясидир. 2. Голбаьы итир-мяк - хошаэялмязликляря йозулур. 3. Тапмаг – бюйцк мцлкиййятя сащиб олмаг. 4. Щазырланмыш тяля барядя хябярдарлыг. 5. Голда голбаг – галмагал. 6. Голбаг щядиййяси – эизли мящяббят.

ГОЛФ - Голф ойнамаг, йахуд ойунлары мцшащидя етмяк - ян бюйцк арзуларын щяйата кечяъяйини билдирир.

ГОНАГ - 1.Гонаг гябул етмяк - ихтилаф, пахыллыг, кин вя ниф-рят. 2.Шян гонаг - газанъ.

ГОНАГ ЕТМЯК - хяръ чякмяк, достлара гонаглыг вермяк тянбялликдир.

ГОНГ (синъ) - Гонг зярбясинин сясини ешитмяк - йахын эяля-

Page 215: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

214

ъякдя доьмаларыныздан бири цчцн щяйяъан кечиряъяк, йахуд сизя чох язиз олан бир яшйаны итиряъяксиниз.

ГОНШУЛАР - юз гоншуларынызла сющбят етмяк - аиля ращатлы-ьынын позулмасына йозулур.

ГОРХУ – 1. Иткидян вя цмидсизликдян хябяр верир. 2. Башга-сыны горхмуш эюрмяк - йахынларынызын бядбяхтлийиндян наращатлыг кечиряъяйинизя ишарядир.

ГОШУН - 1.Мцщцм иътимаи щадисянин мцждячисидир. 2.Йор-ьунлугдан хябяр верир. 3.Сизин цзяринизя йерийян гошун - дярд, рущ дцшкцнлцйц вя ъансыхыъылыьа ишарядир; маневр едян гошун - бцтцн цмидлярин доьрулаъаьыны вяд едир.

ГОВАГ АЬАЪЛАРЫ – 1.Тумуръуглайан говаг аьаълары йахшы яламятдир. 2.Гыз цчцн: севэилиси иля бярабяр йашыл говаг аьаъы алтында олмаг - онун шылтаг арзулары йериня йетяъяк; севэилиси зяриф вя гяшянэ олаъаг; достлары ону гайьы иля ящатя едяъякляр, сящщяти наращат етмяйяъяк. Яэяр о, гурумуш вя йа йарпаглары тюкцлмцш говаг аьаълары эюрярся, цмидсизлийя щазыр олмалыдыр.

ГОВУЛМА - 1. Кишиляр цчцн: юзцнц сцрэцн едилмиш эюрмяк - пислик вя мцвяффягиййятсизлик ону даим изляйяъяк. 2. Гадын цчцн: юзцнц говулмуш эюрмяк - хош ишарядир. Ону эюзлянилмяз эюрцшляр вя танышлыгларла зянэин олан сяйащят эюзляйир. 3. Ушаьы евдян го-вмаг - ишэцзар партнйорларын хяйанятиня ишарядир. 4. Щямчи-нин, бу йуху ишлярдя, ола биляъяк, пис нятиъяйя йозулур. 5. Сцрэцн едилмяйя щазырлашмаг - мювъуд вязиййятдя хошбяхт дяйишиклийя ишарядир. Сцрэцндян гайытмаг - вар-дювлятин итирилмясиня йозулур.

ГОЗ – 1. Гоз йыьмаг – мцвяффягиййятли сащибкарлыг вя мя-щяббятдя севинъ; онлары дишля сындырмаг – бцтцн арзуларынызын щя-йата кечяъяйи фираван йашайыша ишарядир. 2. Мирасла вя йа удараг вар-дювлят ялдя етмяк. 3. Кядяр яламятидир. 4. Тящгир олунманызын мцмкцнлцйц барядя хябярдарлыгдыр. 5. Гадын цчцн: гозун иштирак етдийи щяр щансы бир йуху хошбяхт таледян хябяр верир. 6. Ся-пялянян йетишмиш гозлар – кичик аиля севинъляри вя уьурлу алыш-вериш. 7. Гоз йыьмаг – башысойуглуг вя йелбейинлик уъбатындан ишлярдя гарышыглыг. Гозлары йеря тюкмяк цчцн гоз аьаъыны силкялямяк – уьурсуз алвер. Гоз йемяк – наразылыглар. 8. Мяьзиня чатмаг цчцн ишлямяйи тяляб едян мяняви гида вя йа мцдриклийин ишаряси.

ГРАММАТИКА - Мудрик сечимин мцждячисидир. ГРАМОФОН - Щяйатынызда сизя диггят эюстяряъяк бир ада-

Page 216: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

215

мын пейда олаъаьынын мцждячисидир; сынмыш грамофон - планларын позулмасы, фикирлярин алт-цст олмасы, бцтцн ишлярдя уьурсузлугдур.

ГРАВЙУРА - Эюзлянилмяйян кейф, ляззят вя мянфяят. ГРИМЛЯНМЯК - Рийакарлыг, сахтакарлыг вя йалана ишаря-

дир. ГУДУЗ ИТ - гяддар дцшмянин фитняляри, аьыр эцнащларда йа-

ланчы иттищамлар, ишлярдя мцвяффягиййятсизлик щагда хябярдарлыгдыр. ГУДУЗЛУГ - йухуда юзцнцн гудузлуг щалына эялдийини

эюрмяк - ъидди мцвяффягиййятсизлик вя йа бядбяхт щадисяйя, йол гязасына йозулур. Башгаларыны бу вязиййятдя эюрмяк – сизи гыъыг-ландыраъаг вя наращат едяъяк перспективляр.

ГУЛ - 1. Юзцнц гул кими эюрмяк, сяня гялбян йахын адамлар тяряфиндян сатгынлыгдан, алчалдылмагдан, инъикликдян хябярдарлыг. 2. Юзцнц гладиаторларын дюйцш мейданында эюрмяк - ян доьма адамларын уьрунда щяйатындан, ъанындан кечмяйя щазыр олмаьын ишарясидир. 3. Юзцнц цсйан едян гулларын арасында эюрмяк - ишдян хариъ олунма, бошанма, кючмя, мцвяффягиййятин вя йашайыш йери-нин дяйишмяси барядя хябярдарлыгдыр. 4. Гадынлар цчцн: юзцнц гул эюрмяк - ону ящатя едян кишилярин инадкарлыьына гаршы мцбаризя апара билмяйяъяйиня вя щяйат йолдашына гаршы етибарлылыьы, садиглийи сахлайа билмяйяъяйиня ишарядир; гыз ушаглары цчцн беля йуху аловлу ешгдир.

ГУЛАГ - Гулаг эюрмяк - хябяр демякдир. ГУЛДУР – 1. Гощумларла кцсцшмя яламяти. 2. Щяр ъцр

гангарачылыг барядя хябярдарлыг. 3. Гулдурларын ялиня дцшмяк - гощумлар вя йа ювладларын юлцмц, щямчинин маликанянин итирилмя-си. 4. Гулдурлар тяряфиндян юлдцрцлмя - щяр ъцр мирасдан мящрум едилмядир.

ГУЛЛУГЧУ - Уьурсузлуглар, пислийя доьру кяскин дяйиш-икликляр барядя хябярдарлыг.

ГУЛЛУГ ЕЛЯМЯК - 1.Гадын цчцн: йухуда киминся она гуллуг етдийини эюрмяк - онун щяйатында щеч бир щясяд апармалы ъящят олмайаъаг, щямишя евлянмя тяклифи эюзляйяъяк, арзусу цряй-индя галаъаг. 2.Киши цчцн: йухуда кимяся гуллуг етдийини эюрмяк - демяли, о щеч бир дяйярли гадыны хошбяхт едя билмяйяъяк.

ГУМ – 1. Вар-дювлят щаггында хябяр. Гум цстцндя отурмаг вя йа эязмяк - кющня достларла эюрцшмяк. 2. Гум сяпмяк - аълыг вя ещтийаъ вяд едир.

Page 217: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

216

ГУМАРХАНА - касыбчылыгдан, цмидсиз эюз йашларындан хя-бяр верир.

ГУМ ТЯПЯСИ - юз щяйятиниздя гум тяпяъийи вар-дювлятин ар-тмасыдыр, бязян ися йашайыш йеринин дяйишдирилмясидир.

ГУНДУЗ - сяйляринизин хош нятиъяляринин мцждясидир. ГУРАГЛЫГ - 1. Рящбярлик вя йа сизя табе оланларла конф-

ликтя ишарядир. 2. Барышмаз миллятляр арасында конфликтя вя бунун нятиъясиндя ган тюкцлмясиня йозулур. 3. Эями, тяййаря вя диэяр гязалара ишарядир. Щямчинин достлар вя йахынларла мцбащисяйя, аи-лянин даьылмасына, хястяляйя, малиййя чятинликляриня йозулур.

ГУРБАН, ГУРБАНЛЫГ - 1.Щансыса интриганын гурбаны ол-маг - дцшмянляриниз сизя галиб эялдийиндян рущдан дцшяъяксиниз. Аилядя сизин мцнасибятляриниз эярэин олаъаг. 2. Яэяр йухуда сиз кимися щядяляйирсинизся-яйри йолла варланаъагсыныз, амма йахынла-рыныз бундан наразы галаъаглар.

ГУРБАНЭАЩ - Йухуда кимися гурбан вермяк бюйцк се-винъ демякдир.

ГУРДЛАР - 1.Гяфил юлцмдян хябяр верир. 2.От цстя сцрцнян - достларынызын щиддятляняъяйини билдирир. 3.Сиз йаланчы инсанларын интригаларына дцчар олаъагсыныз, сящщятинизя диггят един. 4.Эянъ гадын цчцн: цстцндя гурдларын йеримяси - онун бцтцн цмидляри вя истякляри щяр заман мадди бир шейля ялагядяр олаъаг. Гурдлары юл-дцрмяк вя атмаг - онун пулэир адам олмагдан гуртулмаг, мя-няви дяйярлярля йашамаг истядийини билдирир. 5.Гурдлары балыг йеми кими истифадя етмяк - сиз юз ихтиранызла дцшмянляринизин сящвлярин-дян чыхыш йолу тапа биляъяксиниз; щярдян беля йуху хястялик демяк-дир. 6.Йер гурду эюрмяк - сизи эюзляйян манеялярдян, чятинликляр-дян хябярдар едир. 7.Йаьышдан сонра чыхан гурдлары эюрмяк - мянфяятиниз олаъаьыны билдирир.

ГУРЬУШУН - 1.Щяр щансы бир ишин пис нятиъяляринин яламяти. 2.Гурьушун мядянляри - достларыныз сизин газанъыныза шцбщя иля ба-хаъаглар, севэилиниз юз пис хасиййяти иля сизи гайьыландыраъаг. 3.Гурьушун филизляри - олдугъа пис щадисяляр; ишляр рискли щал алаъа-гдыр. 4.Гурьушуну ахтармаг - гейри - мямнунлуьун яламятидир. 5.Яридилмиш гурьушун - сябирсизлийиниз тяк сизя йох, сизи ящатя едян-ляря дя уьурсузлуг эятиряъякдир. 6.Гурьушун яритмяк - дилхорчу-луг вя цмидсизлийин эяляъяйини хябяр верир.

ГУРМА - Саат гурмаг - дарыхдырыъы, ъансыхыъы ишя йозулур.

Page 218: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

217

ГУРУ ГУРБАЬАСЫ - 1.Уьурсуз ящвалатын хябярдарлыьы. 2.Гадын цчцн йухуда гуру гурбаьасы эюрмяк - онун адына лякя эятирян мясялялярин цстцнцн ачылмасы. 3.Гуру гурбаьасыны юлдцр-мяк - сиз юз щяйатыныздан разы дейилсиниз. 4.Гуру гурбаьанын цстц-ня ял гоймаг - сиз юз достунузун юлцмцня эцнащкар олаъагсыныз. 5. Деди - году, бош сющбятляр, уьурсузлуг яламятидир. 6.Сизин дцш-мянляринизин пислийи. 7.Гуру гурбаьасынын айаьындан тутмаг - йахшы щадися олаъаьы эюзлянилир вя бу щадисядян истифадя етмяк мяслящятдир. 8.Бир нечя гурбаьа эюрмяк – чох эюзлядикдян сонра пул эяляъяк. 9.Гуру гурбаьасыны айагламаг - шяряфсиз шяхслярля мцбащисядя сизи тящгир едяъякляр.

ГУРУМ - 1.Ишлярдя мцвяффягиййятсизлик яламятидир: ашигляр цчцн: учан гурум бязиляриня гаршы ядалятсизлийин вя бящаня тап-масынын яламяти. 2.Гурумда кирлянмяк - тящгир олма, эизли сюзцн ачылмасы. 3.Гурумла долмуш соба вя бору - аьыллы вя тяърцбяли ин-санын мяслящятиня эюря ишин йахшы гуртармасы.

ГУСМА – 1. Мцмкцн ола билян хястялик. 2. Яэяр башга бир адам гусурса - хцсусиля етибар етдийиниз адамын гейри сямимилийи-ня ишарядир. Бу йуху ишлярин уьурсуз олаъаьына да ишаря едир.

ГУШ – 1. Гонаглара вя хябяря ишарядир. 2. Чохлу гуш – мящ-кямя просеси барядя хябярдарлыг. 3. Учан гушлар - чичяклянмяйя ишарядир. 4. Гушу юлдцрмяк вя йа йараламаг – бюйцк уьурсузлуг. 5. Гушун гуйруьу – нятиъяляр давамлы олаъагдыр. 6. Парлаг рянэли тцкляр – мящяббятдя уьур. 7. Учан гушлар – вар-дювлят; ов цчцн ящлиляшдирилмиш йыртыъы гушлар – ещтирам, щяйатда дяйишикликляр. 8. Чохсайлы гушлар – мящкямя просесинин мцмкцнлцйц барядя хя-бярдарлыг. 9. Бюйцк севинъ яламяти. 10. Эюзял лялякляри олан гушлар – гадына тезликля яря эедиб хошбяхт олаъаьындан, йахуд йени севэи иля гаршылашаъаьындан хябяр верян хейирли йухудур. 11. Йаралы гуш - киминся аьылсыз щярякятляри уъбатындан дярин кядяр щисси. 12. Гушларын бир-бириня сяс вермясини ешитмяк – сиз юз чохсайлы про-блемляринизи щялл етмяк игтидарында дейилсиниз. 13. Тцфянэля гушу юлдцрмяк – гяза, гытлыг, тябии фялакят яламятидир. 14. Гушха-нада хейли гуш – шайияляр. 15. Кичик гушлара эцлля атмаг – кядяр, севэидя щиъран. 16. Гушу эцлля иля вурмаг – удулмуш мящкямя просеси.

ГУШ ТУТМАГ - вар - дювлят ялдя етмяк демякдир. Гуш йе-мяк дцшмянляриниз тяряфиндян мянфяят алмаг демякдир.

Page 219: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

218

ГУТАН – 1. Уьурларла цмидсизлик бир-бириня гарышаъаг. 2. Гутан тутмаг - сизин мяйуслуьун ющдясиндян эяляъяйинизя иша-рядир. Юлдцрмяк - башгаларынын щцгугларыны позмагдыр.

ГУЙРУГ - 1. Тцлкцнцн гуйруьуну эюрмяк - биъ вя ишвякар гыз тяряфиндян йалан. 2. Гуйруьунузун бюйцдцйцнц эюрмяк - о демякдир ки, сиз йахын адамлара юз тярбийясизлийинизля дярд веря билярсиниз. Бу йуху аьылла щярякят етмяйя вя эцнащларынызы йумаг барядя фикирляшмяйя чаьырыр.

ГУЙУ - йухуда дярин гуйуйа бахмаг - иш заманы аьылсыз риск етмяйин. Гызлар цчцн нишанлыларынын башына тящлцкяли иш эя-ляъяйини билдирир.

ГУЗЬУН - 1.Талейиниздя мянфилийя доьру дюнцшдян хябяр верир; гыз цчцн - севэилисинин хяйанятиня ишарядир. 2.Адамын цстцн-дя учан гузьун - юлцмдян хябяр верир. 3.Гарылдайан гузьун - пис щава, бяд хябярляр вя кядяр вяд едир.

ГУЗУ - 1.Йашыл отлагда ойнашан гузулар – мясум севинъляря вя достлуьа, бол мящсул вя йахшы имканларын йаранмасына ишаря-дир. 2.Юлц гузу - кядяр вя мцфлисляшмяйя ишарядир. 3.Гузунун аь йунунда ган - киминся сатгынлыьы вя баъарыгсыз щярякяти эцнащсыз инсана язаб веряъяк. 4.Итмиш гузу - сизин рящбярлийиниз вя йа тясири-низ алтында инадъыл адамлар олаъаглар; сизя сюзляриниздя ещтийатлы олмаг вя щярякятляриниздя диггятли олмаг лазымдыр. 5.Гузу дяриси - сакитлик вяди, башгаларынын щесабына зювг алмаьа ишарядир. 6.Гу-зунун ятлийя верилмясини эюрмяк – щяр йолла рифаща чатмаг истяйи, бунун цчцн щятта достлуг ялагялярини дя гурбан вермяйя щазыр ол-маьа ишарядир. 7.Гойун гиймяси вя йа кабаб йемяк - хястялик яла-мятидир. 8.Ана сцдц ямян гузу аиля сяадятиня ишарядир. 9.Итлярин вя йа ъанаварларын гузулары парчаламасыны эюрмяк - эцнащсыз инсан-ларын язабларынын шащиди ола биляъяйинизя ишарядир. 10.Гузу мялямя-си - мярщямятя чаьырышдыр. 11.Боранда вя йа йаьышда цшцйян гузу-лар - цмидсизлийя ишарядир. 12.Гузуну ялдя апармаг - йахшы йуху-дур: кимся сизи еля инъя гайьы иля ящатя едяъяк ки, сиздя она даща зярифликля ъаваб вермяк арзусу ойанаъаг. 13.Гузуну гырхмаг - партнйорларла мцнасибятдя гянаятъил, сойуг, дцз, лакин чох сярт олмаьын ваъиблийиня ишарядир. 14.Гадын цчцн: гузу дярисини тямиз-лямяк вя бирдян онун юз ушаьы олдуьуну эюрмяк - онун башгала-рынын бядбяхтлийиня сябяб олаъаьына ишарядир. 15.Яр-арвад сядагя-ти. 16.Тарлада гачан гузу эюрмяк - аиля ращатлыьындан щязз

Page 220: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

219

алаъаьыныза ишарядир. 17.Юз анасыны ахтаран гузунун мялямясини ешитмяк - кюмяк цчцн хащишя етираз, бюйцк цмид бяслянилян йахын гощумларын дашцряклилийиня ишарядир. 18.Ъаван гойун яти йемяк - эцнащсыз инсанын нащаг эцнащландырылмасы вя бяраят газанмасы цчцн эеъикмиш кюмяйя ишарядир.

ГЦЛЛЯ – 1. Щяйатда чох шейя наил олмаг арзусунун шящадя-тидир. Гцллянин башына чыхмаг - мцвяффягиййятдир. Яэяр сиз енян кими гцлля учуларса, бу, цмидлярин пуч олмасыдыр. 2. Шад хябяр мцждясидир. 3. Манея щаггында хябярдарлыгдыр; шящярдя чох сайда гцллянин олмасы – гейри-ади тяшяббцс. 4. Тезликля йцксяляъяйинизя ишарядир. 5. Дювлят гуллуьунда оланлар цчцн – рцтбянин артмасын-дан, мцдириййятин илтифатындан вя йа мцкафатдан хябяр верир.

ГЦРУБ - Эцняшин гцрубуну сейр етмяк - бюйцк вя хошбяхт дяйишикликлярдян хябяр верир.

L

ЛАКЕЙ - Ишиниз уьурсуз олаъагдыр. ЛАКЛАМАГ - 1. Фырылдагчылыгла танынмыш адам олмаг истя-

йяъяксиниз. 2. Кимся йанынызда лак чякирся - варланмаг истяйян адамлар тяряфиндян тящлцкя вар.

ЛАЛ - 1. Лалла данышмаг гейри-ади щадисяляря ишаря едир ки, онларын нятиъясиндя сиз ъямиййятдя юзцнцзя лайиг олан мювге га-занаъагсыныз. 2. Юзцнц лал эюрмяк - бядбяхтлийя вя ядалятсиз ря-гибляря ишарядир. Щям дя фяргли бахышлы инсанларла цнсиййятдя ещти-йатлы олмалысыныз.

ЛАЛЯ (ХАШХАШ) – 1. Цряк сыхынтысы, дялилик щаггында хябяр-дарлыгдыр. 2. Фыраванлыьа, хошбяхт вя ращат щяйата йозулур. 3. Мцвяггяти валещедиъи кефлярин вя хошаэялян мяшьулиййятлярин ол-дуьуна ишарядир. 4. Лаля ийи (лаля ийлямяк) - сиз йаланчы хащишлярин вя йалтаглыьын гурбаны олаъагсыныз. 5. Лаля дярмяк - юлцмдян хя-бяр вермякдир. 6. Йухуда лалялярля бязянмиш чямянлик эюрмяк - йуху сащиби юз мцщитиндя вязифяйя тяйин едиляъякся дя, бу вязифя онун шяхси ращатлыьыны вя ямин-аманлыьыны позаъагдыр. 7. Йухуда лаля топламаг - тящлцкяли бир йолдашлыгдан сонра вахтында айылыб ишин фяргиня вараъаг вя бу тящлцкяни арадан галдыра биляъяксиниз.

ЛАМПА - 1. Долу нефт лампасы - ишиниз ирялийя эедир вя сиз юз

Page 221: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

220

истяйинизя наил олаъагсыныз. 2. Бош лампа - рущи сыхынты демякдир. 3. Тямиз вя дцз алов - аиля хошбяхтлийи вя уьур демякдир, ишинизи йах-шы гураъагсыныз. 4. Чиркли вя яйри алов - гысганырсыныз вя эцнащкары тапаъагсыныз. 5. Йанан лампа йеря дцшся, о демякдир ки, сизин планларыныз вя истякляриниз пуч олаъаг. 6. Яэяр лампа партласа, достларыныз вя дцшмянляриниз сизя гаршы чыхаъаг. 7. Гырылмыш лампа - достунузун юлцмц демякдир. Яэяр лампаны ялиниздя апарырсыныз-са - сиз азад щяйат йашайаъагсыныз. 8. Лампанын сюнмяси бядбяхт-ликдир. Яэяр сиз горхуб лампаны атсаныз, дцшмянляр сизя галиб эя-ляъяк. Палтарынызы лампадан йандырсаныз - сизи алдадаъаглар.

ЛАНДО (кечмишдя дюрдняфярлик ачыг карет) - 1. Юз достунуз-ла вя йахуд да ки, юз севэилинизля ландода эетмяк - гыса хошбяхтлик яламятидир. 2. Тякярин чыхмасы - гям, гцсся яламятидир.

ЛАТЫН - Латын дилини юйрянмяк - сиз щансыса ишдя галиб эяля-ъяксиниз.

ЛАЙЛА ЧАЛЫБ ЙАТЫРМАГ - 1. Лайла чалыб йатырмаг - са-кит аиля севинъи демякдир. 2. Пянъяря архасында йаьан йаьышын шырыл-тысы иля лайла чалыб йатырылмаг - йорьунлуг яламятидир, чалышганлыьын азалмасы демякдир. Истиращят лазымдыр.

ЛЕНТ - 1. Кимяся баьлысыныз. 2. Чох узун лент - узун йол яла-мятидир. 3. Ленти щюрмяк - Сиз киминляся йахынлашаъагсыныз. 4. Йазылы лент - пис хябяр яламятидир. 5. Киминся палтарынын цстцндян лент - шянлик, йахшы достлар эюзляйир. 6. Гыз цчцн - юзцнцзц лентля бязямяк - чох эюзлядийиниз щадися олаъаг, йяни севдийиниз оьлана яря эедяъяксиниз. Йухуда башга гызларын юзлярини лентля бязя-диклярини эюрмяк – онларын севдийиниз оьланда эюзц вар. Яэяр лент-дян хошунуз эялмирся, демяли, рягибиниз ряфигяляриниз арасындадыр. Лент алмаг - хош вя эюзял щяйат демякдир. 7. Дарыхдырыъы иш яла-мятидир.

ЛЕПРОЗОРИ (ъцзамлыларын йашадыьы хцсуси ярази) - 1. Сиз щя-йатда чох шей газанаъагсыныз, юмрцнцз чох шян, рянэарянэ ола-ъаг. 2. Сиз тяк гала билярсиниз.

ЛЕЙСАН - 1. Чимян заман тящлцкя эюзлянилир. 2. Лейсана дцшмяк - бюйцк наращатчылыг демякдир.

ЛЯЧЯК - 1. Севэи, достлуг, щюрмят яламятидир. 2. Йатаг цчцн лячяк - щалсызлыг; сакитлийя вя истиращятя ещтийаъыныз вар. 3. Гыр-мызы лячяк - дава-далаш, инъиклик.

ЛЯКЯ - 1. Бош шей цстцндя баш веряъяк бюйцк бядбяхтлик. 2.

Page 222: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

221

Лякяли палтар - наразылыг, инъиклик ишарясидир. ЛЯЛЯК - дцшцнъясизлик яламяти, фикирлярин щяйата кечмясидир. ЛЯНЭИМЯ (йубанма) - Щараса лянэимяк вя йа эеъикмяк -

сизи уьурунуза мане ола биляъяк инсанлар ящатя едир. ЛИФТ - 1. Галхан лифт - бюйцк наилиййятляр, дцшян лифт - уьурсуз-

луг демякдир. 2. Йаваш галхан лифт - сизин ишиниз тез щялл олунаъаг; чох тез галхан лифт - ишиниздя манечилик. 3. Юзцнцз лифти идаря еляся-низ - пул эяляъяк. 4. Лифтдя галсаныз - сиз юз щяйатынызы дяйишмяк ис-тяйирсиниз.

ЛИМАН - Эямилярля долу лиман - хош хябярляря, бюйцк итки вя язиййятлярдян сонра бюйцк мцвяффягиййятя ишарядир. Уьурлу сяйа-щятин мцждясидир.

ЛИМОН - 1. Рущи гям вя гцсся нишанясидир. 2. Достунуз сизи сатаъаг. 3. Гурумуш лимон: евлиляр цчцн бошанма, севэилиляр цчцн - айрылма демякдир. 4. Йашыл лимон кечиъи хястялик яламятидир. 5. Сыхйарпаглы лимон аьаъы - гысганълыг ишарясидир; лимон йемяк - сизи алдадаъаглар, юзэя евдя хошаэялмяз щадися олаъаг.

ЛИМОНАД - Лимонад ичмяк - рягиблярля аьыр мцбаризядир. ЛИНЭ – Бюйцк тящлцкя барядя хябярдарлыгдыр. ЛИРА - 1. Ишиниздян щязз алаъагсыныз. 2. Ъаван гадын цчцн: ли-

рада чалмаг - лайигли адам сизи севяъяк. 3. Мусигидя вя поезийада мцвяффягиййятдир.

ЛОКОМОТИВ - 1. Бюйцк сцрятля эедян локомотив - сизин ри-фащыныз йцксяляъяк, сяйащятя эедяъяксиниз. 2. Ишлямяйян локомотив - ишиниздя уьурсузлуг олаъаг; пул олмадыьына эюря сяйащятиниз баш тутмайаъаг. 3. Сюкцлмцш локомотив - иткиляр олаъаг. 4. Гатарын фити – чохдан эюрмядийиниз достунузла эюрцшдян севи-няъяксиниз вя йахуд да ки, ишдя тязя вязифя иля баьлыдыр.

ЛОМБАРД - 1. Ломбарда эирмяк - щейфсилянмяк демякдир; ломбарда яшйа вермяк - севэилинизля вя йахуд да ки, арвадынызла хошаэялмяз сящня; ломбарддан яшйаларынызы эютцрмяк - итирилмиш мювгейинизи бярпа едяъяксиниз. 2. Мадди чятинликляр барядя хя-бярдарлыг.

ЛОТЕРЕЙА - 1. Йалан, итки яламятидир; лазымсыз мцяссися. 2. Хошбяхт лотерейа билети - биржада удуш, амма о, сизя анъаг дилхор-чулуг эятиряъяк. 3. Йухуда эюрмяк ки, кимся удур - тезликля шян адамларла эюрцшяъяксиниз. 4. Лотерейа ойнамаг сиз щийляэяр адамларын гурбаны олаъагсыныз. 5. Гыз вя ъаван гадын цчцн: лоте-

Page 223: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

222

рейа щяр щансы бир шякилдя - сизин цмидляриниз пучдур вя сизин йцн-эцл щярякятиниз севэилинизи щейфсиляндиряъяк, яриниз сизя хяйанят едяъякдир.

ЛОВЬАЛЫГ - 1. Киминся ловьалыг етмяси - щансыса щярякятя эюря пешман олаъагсыныз вя йахынларыныз сиздян наращат олаъаглар. 2. Юзцнцн рягиби гаршысында ловьаланмаг - дцзэцн щярякят етмя-йяъяксиниз вя васитя ахтараъагсыныз ки, рягиб йанында цстцнлцк га-занасыныз.

ЛЮВЩЯ - 1. Йалан вядляр барядя хябярдарлыг. 2. Йарашыглы лювщя - мцщцм ишин сона чатмасы, сахта достлуг, кимяся ябяс цмидляр бяслямяк. 3. Кющня вя йарашыгсыз лювщя - хошаэялмяз хя-бярляря ишарядир.

ЛУНАТИК - 1. Сизин щансыса ишиниз уьурсуз олаъаг. 2. Евдя сюз-сющбят олаъагдыр.

ЛУПА - Ишиниз уьурсуз нятиъяляняъяк; гадын цчцн - сизя лагейд олан адам бцтцн фикрини сизя йюнялдяъякдир.

ЛЦЬЯТ - 1. Гаршыныза гойдуьунуз ишляри тезликля йериня йети-ряъяйиниз барядя хябярдарлыг. 2. Лцьятдян сюзцн мянасыны юйрян-мяк - ишляринизи идаря етмякдя сиз йад адамларын фикриндян асылы олаъагсыныз. Ишляриниз тезликля йериня йетя биляр. Бу шяртля ки, сиз юз ирадянизи эюстярясиниз.

ЛЦТ - Йухуда юзцнц лцт эюрмяк - хястялик, йохсуллуг, тящгир вя зящмятя ишарядир; лцт щалда гачмаг – доьма инсанларын ляйа-гятсиз щярякятя йол вермяси; щамамда юзцнц лцт эюрмяк - севинъ вя мцвяффягиййят яламятидир; танымадыьыныз шяхси лцт эюрмяк - гяфил горхудан хябяр верир.

M

МААШ ВЕРМЯК - итки, алмаг ися - эялир демякдир. МАЭИЙА - 1. Маэийа иля мяшьул олмаг - хошаэялмяз ишлярин

олаъаьына ишарядир. 2. Башгасынын ъаду-овсунла мяшьул олдуьуну эюрмяк - газанъа, артыма йозулур. 3. Щяр щансы бир арзуйа асан-лыгла, зящмятсиз чатаъаьыныза ишарядир.

МАЬАРА - тящлцкяли сяйащятдян хябяр верир. МАЬАЗА - 1. Малларла долу маьаза сизин эерчякликдя уьур

газанмаьыныза, фираван, шян щяйат сцрмяйинизя ишарядир; бош маьаза - няйин бащасына олурса - олсун бир шейя наил олмаг истяйи-

Page 224: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

223

низин боша чыхмаьына, щямчинин сизи галмагал, сюз-сющбят эюзля-дийиня ишарядир. 2. Юз маьазанызын йандыьыны эюрмяк - о демякдир ки, сиз икигат зящмятля (енержи иля) ишя эиришяъяксиниз вя сизи ня ися бир хош хябяр эюзляйир. 3. Универмагда олмаг - достларынызын кюмяйи васитясиля ишляринизин йахшылашаъаьы демякдир. 4. Щяр щансы бир га-дына буланыг боз памбыг парчадан ялъяк алмаг о демякдир ки, гадын ъинсиня мцнасибятиниз сизи чыхылмаз вязиййятя салаъаг. Яэяр беля бир йухуну гадын эюрцбся, бу йуху севэилисинин онун щаг-гында щеч дя йцксяк фикирдя олмадыьы мянасыны верир. 5. Бакалейа (баггал, йейинти маллары) дцканынын сялигяли вя сярин залында олмаг - ращат, фираван щяйата йозулур. 6. Универмагдан мал алмаг - ишдя уьурсузлуьа, йахуд шяхси щяйатыныза гясд едилмяйя йозулур. Дюня-дюня, диггятля щядиййя сечмяк, сяйля базарлыг етмяк - хырда эялиря ишарядир. 7. Щеч дя узагда олмайан щадисялярин сиздя бюйцк мараг ойадаъаьына ишарядир. 8. Арзуларын щяйата кечмясиня, йах-шы ишя дцзялмяйя ишарядир. 9. Йухуда маьаза эюрмяк ъаван оьлан цчцн - файдалы бир ишя; орта йашлы вя тяърцбяли адамлар цчцн - карлы вя газанълы эцзярана, рузийя; гадын цчцн - аиля щяйатында хошбяхт вя хош бир юмцр сцряъяйиня йозулур.

МАКАРОН - 1. Ишляриниздя бюйцк уьурлар газанаъаьыныздан хябяр верир. 2. Бир сыра иткилярин ола биляъяйиня йозулур. 3. Макарон щям дя аъэюзлцйя вя гарынгулулуьа ишарядир.

МАГ - Тиъарятдя эялир дювриййясинин ялдя едилмясиндя вя али тящсилин баша вурулмасында мараглы оланлара чохлу яйлянъяли сяйа-щятляр вяд едир.

МАГНИТ - 1. Киминся пис тясиринин сизи доьру йолдан чякин-диряъяйиня ишарядир. 2. Мяшщур бир инсанын сизинля достлуьуна, та-нышлыьына йозулур. 3. Бизим башгаларына вя йа онларын бизя тясиринин символик тясвири (ъязбетмя вя йа узаглашдырма). 4. Магнетит (магнитли дямир дашы) - мадди вязиййятин йахшылашмасы цчцн йахшы шяраитин олаъаьына ишарядир. 5. Эянъ гадын йухуда магнитин ону ъязб етмясини эюрярся, бу, хошбяхт аиля щяйатына ишарядир. 6. Магнит, цмумиййятля, уьурлу бир ешг щяйатынын хябяр-чиси кими йозулур.

МАЛА - 1. Щамар малаланмыш диварлара бахмаг – сизи эя-ляъякдя уьур эюзляйир, лакин бу сабит олмайаъаг. 2. Овулуб башы-ныза сяпялянян мала – кядяря, пис щадисяляря йозулур.

МАЛ ЯТИ - 1. Чий, ганлы мал яти - аьыр хястялик; йыхылмаг, бир

Page 225: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

224

йеринизи кясмяк вя йа башга зядя алмаг. 2. Йахшы биширилмиш ят йемяк - кимся сизя ъомярдъясиня дайаг олаъаг; йахынларынызла щямряйликдян, ишляринизин йахшы эедяъяйиндян хябяр верир. 3. Залым, кобуд вя инсафсыз ямял барядя хябярдарлыг. 4. Чий, йа-худ суда биширилмиш мал яти - кядяр вя щцзн. 5. Чий мал яти йемяк - виъдан язабы; хараб олмуш мал яти йемяк - узун сцрян хястялик. 6. Ят дцканында асылмыш мал яти - йохсуллуг, дилянчилик. 7. Мал яти доьрайан гяссаб - гяфил юлцмдян хябяр верир.

МАЛИКАНЯНИН СИЙАЩЫЙА АЛЫНМАСЫ - юз евиндя ма-ликаняни сийащыйа алан цзвляри эюрмяк - узаг юлкядя вярясячилик.

МАЛ-ГАРА - 1. Йашыл отлагларда отлайан эюзял вя кюк мал-гара - эяляъякдя щяйат йолдашынызла хошбяхт вя фираван йашайышыны-зын яламяти. 2. Чиркли вя арыг мал-гара - истямядийиниз ишдя аьыр ямяйинизин яламяти. Адятляринизи вя ишинизи дяйишмяк щаггында фи-кирляшмяйиниз ваъибдир. 3. Щарай - щяшир ичиндя гачан мал-гара - карйеранызы позмамагдан ютяри бцтцн эцъцнцзц сярф етмяйин ваъиблийиня ишаря. 4. Саьым вахты бир сцрц иняк - сизин чохларынын ялдя етмяк истядийи мал-дювлятин сащиби олаъаьыныза ишаря. Бу йуху эянъ гадына онун эяляъякдя сядагятли щяйат йолдашы олаъаьыны хя-бяр верир. 5. Ямъяйи долу олан иняйин саьылмасыны эюрмяк - мцвяф-фягиййятин яламяти. 6. Сцд ичян бузов - щягигятдя севэилинизи итиря биляъяйинизя ишарядир, чцнки гаршылыглы щиссляринизи билдирмяйя тяляс-мирсиниз. Бундан ялавя бу, сизи юз ишляринизля йахындан мяшьул ол-маьа чаьырыр, чцнки мцлкиййятинизи итирмяк горхусу вардыр. 7. Ой-нашан бузовлар - сиз ъямиййятин севимлиси олаъагсыныз вя сядагятли бир инсанын цряйини яля алаъагсыныз. Коммерсийа ишляриндя бу йуху сизин тиъарятдя эяляъяк хейриниздян хябяр верир, севян шяхся онун цчцн ваъиб олан гырылмаз теллярин олаъаьына ишаря. Бузовлар чох йахшы дейиллярся - онда сиз тезликля мцвяффягиййят эюзляйин; щяр шейи бюйцк чятинликлярля ялдя едяъяксиниз. 8. Узун буйнузлу гара вя чиркли мал-гара - дцшмянляриниз пейда олаъагдыр.

МАМАЧА (доьум заманы ушаьы тутан) - 1. Йухуда мама-ча эюрмяк - аьыр нятиъя вя йа фаъия иля гуртаран хястяликдир. Ъаван гадына беля йуху изтираб вя мцвяффягиййятсизликляр вяд едир. 2. Мамачаны ахтармаг - вяфасызлыг, щяйат йолдашы вя йа севэили тяряфиндян хяйанятдир. Юз евиндя мама эюрмяк - тясяррцфатда хошаэялмязликлярдир. 3. Мамача иля бир йатагда узанмаг - асан мцвяффягиййят, арзу олунанын тез вя эюзлянилмяз йериня йетмяси.

Page 226: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

225

МАМАЛЫГА (хырдаланмыш гарьыдалы) - сизи ади, эцндялик щяйатыныздан бир гядяр узаглашдыраъаг хош, мараглы яйлянъянин ола биляъяйиня ишарядир.

МАМЫР - 1. Кимдянся асылылыьы габагъадан щисс етмяйя йо-зулур. 2. Бящряли торпагда мамыр битмяси - шан-шющрятя вя щюрмя-тя йозулур.

МАНЕЯ - гысамцддятли чятинликляр барядя хябярдарлыг. МАНЕВР - Тезликля йашайыш йеринизин дяйишяъяйиня ишарядир. МАНЖЕТ - Тямиз вя ишвякар шякилдя эейилмиш - ъямиййятдя

мцвяффягиййят. Чиркли вя ъырылмыш - евдя деди-году, позулушма. МАРАЛ - 1. Эянъляря: тямиз достлуьу вяд едир. 2. Евлиляря

сакит, сабит щяйат. 3. Маралы юлдцрмяк - дцшмянляр тяряфиндян зя-щярлянмяниз эцман едилир. 4. Цряйиачыг, аьыллы вя виъданлы адамла танышлыг вя достлуьа хябярдарлыг. 5. Бир нечя марал - ябяс иш эюр-мяйя чалышмадыр, тянща марал - хяйанят вя йалан тящлцкяси.

МАРКА - 1. Йухуда почт маркасы эюрмяк - эюзлянилмяз хя-бяр ешидяъяксиниз. 2. Эиришяъяйиниз ишдя зийана дцшяъяксиниз.

МАРМЕЛАД - 1. Хястялийя вя щяйатыныздан наразылыьа йозу-лур. 2. Эянъ гадын цчцн мармелад щазырламаг - аиля щяйатынын эярэинляшяъяйиня ишарядир. 3. Йухуда мармелад йемяк - яввяли пис шяртлярля башлайан бир ишин сонда уьурла битяъяйидир.

МАРС (планет) - 1. Сямада Марсы эюрмяк - достларынызын сизя гаршы кобудлуьундан хябяр верир. 2. Марс планетиня галхмаг - инсанлары танымагда вя тядриъян достларынызы щяйати вязиййятлярдя дцзэцн мцщакимя етмякдя, елм вя аьылда габаглайаъаьыныза (цстяляйяъяйинизя) йозулур. 3. Марсын эюйдян ашаьы ендийини эюр-мяк - йаньына, зцлмя, баьлы, килидли шейлярин ачылмасына, гадынлары бошамаьа, евлярин йыхылмасына йозулур. 4. Цмумиййятля, инсанын йухуда Марсы эюрмяси вя йа сейр етмяси - пислийя, язаб - язиййятя, горхуйа, ган тюкцляъяйиня ишарядир.

МАРШ - 1. Марш сядалары алтында аддымлайан ясэярляр - шющ-рятпярястлик наминя щярбчи вя йа дювлят ишчиси олмаг арзусуна йо-зулур, лакин бу гярары чох эютцр-гой етдикдян сонра гябул етмяк лазымдыр. 2. Гадын цчцн аддымлайан кишиляри эюрмяк о демякдир ки, о, эеръякдя (щяйатда) дювлят ишиндя ишляйян кишини бяйяняъяк. Бу гадын юз адынын йени севэи маъярасы иля щалланмасындан хцсу-силя горунмалыдыр. 3. Маршла аддымлайанларын арасында олмаг - зящмятя, язаба, йохсуллуьа, мцтилийя йозулур.

Page 227: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

226

МАСА - 1. Нащар цчцн ачылмыш маса - хош танышлыг, црякачан щадися яламятидир. 2. Бош масалар - мцбащися вя фикир айрылыьы. 3. Масаны йыьышдырмаг - тезликля ращатлыг вя севинъин гцсся вя ла-гейдликля явязляняъяйиня ишарядир. 4. Сцфрясиз масада нащар етмяк - тезликля сярбяст наилиййятляр ялдя едиляъяк. 5. Сещрли сурятдя тярпя-нян маса - дярин мямнуниййятсизлийя вя дяйишиклик ахтарышына иша-рядир. 6. Масанын цстцня сярилмиш ъырыг сцфря - аилядя мцбащися демякдир. 7. Сындырылмыш маса - тяняззцля вя пислийя доьру дяйишик-лийин яламятидир. 8. Масаны таггылдатмаг - сизин талейиниз тящлцкя иля цзляшяъяк. 9. Юз йазы масанызын архасына отурмаг – ещтийат-лылыьа вя сайыглыьа ишарядир. 10. Цстцндя пул олан маса - бцтцн чя-тинликляря галиб эяляъяйинизи билдирир. 11. Ящямиййятли тяклиф. 12. Юртцлмцш маса - кядяря, чеврилмиш маса - цмидя вя тясяллийя ишаря-дир.

МАСКА - 1. Йахын бир адам тяряфиндян алдадылаъаьыныза иша-рядир. 2. Юзцнц маскада эюрмяк - мувяггяти чятинликляр демяк-дир, беля ки, язиз адамыныза олан мцнасибятиниз дцзэцн гябул едилмяйяъяк вя она кюмяклик ъящдиниз дцз баша дцшцлмяйяъяк. 3. Башгаларыны маскада эюрмяк - сизин йалан вя пахыллыьа гаршы мцбаризя едяъяйинизя ишарядир. 4. Маскайа бахмаг - йахынлары-ныздан бирисинин ишляринизи корлайаъаьына йозулур. 5. Эянъ гадын цчцн маска эеймяк - щяйатда она дост мцнасибяти бясляйян бирисини алдатмаг истяйяъяйиня ишарядир. Масканы эянъ гадынын юзцнцн чыхартмасы - башгаларыны мяфтун етмяк ниййятинин баш тутмайаъаьына ишарядир. Бу йуху ону тявазюкарлыьа вя юзцня гаршы тянгидя сясляйир. 6. Бязи хяйалларын эерчякляшя биляъяйиня ишаря сайылыр. 7. Рюйада маскалы адам эюрмяк - бязи сирляриниз йахынла-рыныз тяряфиндян диля-дишя дцшяъякдир.

МАСКАРАД - 1. Ахмаг вя зярярли яйлянъялярдян горун-маьы, аилянизя вя ишляринизя гаршы даща диггятли олманызы тювсийя едир. 2. Эянъ гадынын беля бир йуху эюрмяси онун алданаъаьына йозулур.

МАША - 1. Хябярдарлыг: тезликля бездириъи бир адамла эюрцш олаъаг. 2. Маша алмаг - башысойуглуг вя гайьысызлыг; сындырмаг - тиъарят ишляриндя гарышыглыг. 3. Машайла гянд эютцрмяк - кядярли хябярляр алмаг; ола билсин тезликля сиз киминся щагсызлыьына уьрайа-чагсыныз.

МАШЫН - 1. Сизя бюйцк наращатчылыг эятиряъяк лайищяйя ишаря-

Page 228: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

227

дир. 2. Кющня машын - хошламадыьыныз танышларынызын фираван щяйат гурмагда сизи ютяъякляриня ишарядир. 3. Машында узанмаг - биз-несдя иткиляря вя бядбяхтлийин башландыьына йозулур. Бу йуху щям дя уьурсуз мцгавилялярдян, ола биляъяк иткилярдян хябяр верир. 4. Ишляйян механизм - мцхтялиф ишлярдя ъидди чятинликляря, щям дя до-стларын кюмяклийиня ишарядир. Сынмыш машын - достларынызы итиряъяйи-низя ишарядир. 5. Йаньынсюндцрян машын - фювгяладя щадисялярля баьлы щяйяъана ишарядир. Эянъ гадынлар цчцн йаньынсюндцрян ма-шында шцтцмяк (эетмяк) - хошаэялмяз ишлярдя ещтийатлы олмаьа йо-зулур. 6. Завод-фабрик сянайесиндя уьурлар газанылаъаьына йозу-лур. 7. Йухуда щяр щансы бир машын вя йа ъищаз эюрмяк - ишиниз, йашайышыныз асанлашаъаг.

МАТЯМ - 1. Матям сахламаг - хошбяхтлик, севинъ, фираван-лыг. 2. Матямдя олмаг - хястялик вя бядбяхтлик ишаряси. 3. Башгаларыны матямдя эюрмяк - башгаларынын уьурсузлугларында сизи эцнащландыран мянасыз деди-годулар. Севэилиляря бу йуху гаршылыглы анлашылмазлыг йаранаъаьыны хябяр верир, ялагянин кясил-мяси мцмкцндцр. 4. Матям мярасиминя раст эялмяк - бяд-бяхтлик. 5. Матям палтарында чох адам - бюйцк аилядя юлцм.

МАТ ГАЛМА - аьыр, амма мцалиъя олунан хястялик. МАВИ РЯНЭ - бюйцк гангарачылыьа ишарядир. МАВЗОЛЕЙ - 1. Хястялийя, юлцмя вя йа ян вяфалы йахын дос-

тунузун сизя эюря наращат олмасына ишарядир. 2. Юзцнц мягбяря-нин ичиндя эюрмяк - тезликля хястяляняъяйинизя ишарядир. 3. Мцяссисядя сярфяли ишляря вя мцвяффягиййятя ишарядир. 4. Мягбяря тикмяк - тойа, никаща, ушагларын доьулмасына йозулур.

МАЙАК - 1. Дянизчи цчцн - уьурлу эями сяфяри; хястя цчцн шя-фа тапаъаьына ишарядир. 2. Эянъляр цчцн майакын ишыьы - эюзял, мющкям ялагяляря йозулур. 3. Кянардан ола биляъяк тящлцкядян хябяр верир. 4. Рюйада эямийля эедяркян майак эюрмяк - айдын-лыьа вя сяадятя ишарядир, арзу вя ямялляринизин щяйата кечмяси де-мякдир.

МАЙАОТУ - 1. Гуру майаоту хястялик вя кефсизлийя ишарядир. 2. Гызлар цчцн: майаоту эюрмяк щамы тяряфиндян севилмяк вя сайылмаг демякдир.

МАЙ АЙЫ - 1. Май айынын олдуьуну рюйада эюрмяк - эянъ-лярин кеф-сяфа чякмяси цчцн йахшы вахтын йетишдийиня ишарядир. 2. Бащарын шылтаг тябияти - эюзлянилмяз кядяря, цмидсизлийя, севинъин

Page 229: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

228

гангарачылыьа чеврилмясиня ишарядир. Цмумиййятля, май айыны, бу айла илэили эцнляри йухуда эюрмяк - боллуьа, бярякятя йозулур.

МАЙ БЮЪЯЙИ - 1. Сизин йахын эцнлярдя баъарыглы вя ишбилян бир адамла газанълы ишляря эиришяъяйинизя ишарядир. 2. Сизи ясябляшди-рян йахын достунуз вя йа шярикиниз иля тезликля эюрцшцнцзя йозулур.

МАЗ, СЦРТМЯ ДЯРМАНЫ - 1. Йени, мющкям, сядагятли достлуьун олаъаьына ишарядир. 2. Гайьы вя шяфа тапмаьа йозу-лур. 3. Эянъ гадынын маздан истифадя етмяси, онун тезликля юз ишля-рини яла идаря едяъяйиня йозулур.

МЕБЕЛ - 1. Ортагларын (шяриклярин) бизнесдя гаршылыглы наразы-лыгларындан хябяр верир. 2. Йени, тямиз мебел - сакит вя фираван щяйата; кющня мебел - кядяря, гцссяйя, хястялийя йозулур. 3. Гара тахтадан мебел - евиниздя, аиляниздя бир мцддят гаршылыглы наразы-лыг олаъаьына йозулур. 4. Ъаван кишинин йухуда ев яшйалары алмасы, атмасы, йахуд она щядиййя едилмиш яшйалара бахмасы - онун цря-качан бир иш уьрунда мцбаризяйя гошулаъаьына ишарядир. Бу йуху орта йашлы киши цчцн - ишлярини йолуна гойаъаьына; яря эетмямиш гадын цчцн - тезликля яря эедяъяйиня; евли гадын цчцн - хош бир яй-лянъяйя йозулур. 5. Бош вя мебелсиз евдя эязмяк - шяраити пис олан бир евя дашынаъаьыныза ишарядир. Мебелля долу евдя бош отаг эюр-мяк ися - цмидляринизин боша чыхаъаьыны ифадя едир. 6. Аиля щяйатын-да йаранмыш адятлярин символик тясвиридир.

МЕДАЛ - 1. Алын тяри вя зящмятля газанылмыш мцкафата иша-рядир. 2. Медалы итирмяк - достларынызын хяйаняти нятиъясиндя зийана дцшяъяйинизя йозулур. 3. Йухуда медалла мцкафатландырылмаг - истедад вя габилиййятинизин яввял-ахыр баша дцшцлцб гиймятлянди-рилмясиня вя сянятиниздя йцксяляъяйинизя ишарядир. Йухуда башга бирини мцкафатландырыб йахасына медал тахмаг - мадди бахымдан гиймятли олан вя вахты иля итирмиш олдуьунуз бязи яшйалар тапылыб сизя тягдим едиляъякдир. Йухуда юзцнцн бязи адамлара вя гурум-лара медал пайладыьыны эюрмяк - танымадыьыныз бир шяхсин хидмя-тиндян файдаланаъагсыныз. 4. Медалы итирмяк - ляйагятсизлийя, биа-бырчылыьа ишарядир.

МЕДАЛЙОН - 1. Мящяббят эюрцшляриня йозулур. 2. Эянъ гадынын медалйон эейинмяси - йахшы тяклифя вя тезликля аиля гу-раъаьына; медалйону итирмяк - кядяря вя юлцмя; медалйону сын-дырмаг ися - бу гадына характерсиз, вяфасыз яр гисмят олаъаьына йозулур.

Page 230: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

229

МЕДИУМ - Интуисийанын эеръяк формада гейри-ифадясинин тясвири; алтшцур вя йа юлц иля символик формада ялагяйя ишарядир.

МЕЩМАНХАНА - 1. Сяйащят, ишля ялагядар сяфяр. 2. Сащиби хястя олан кющня чиркли мещманханайа дцшмяк - мцвяффягиййят-сизлик, йахуд кядярли щяйат дярси. 3. Эюзял мещманхана - мараглы сяйащятляр вя парлаг тяяссцратлар. 4. Юзцнцн мещманхана сащиби олдуьуну эюрмяк - ялверишли шяраит. 5. Мещманхана ахтармаг - хошбяхтлик йолунда манеяляр. 6. Пис, мянявиййатсыз адамларын топлашдыьы мяълися дцшяъяйинизя ишарядир. 7. Мещманханада нюм-ряляри саймаг - сямярясиз ахтарышлар, эюздян итмиш севэилинизи тап-маг цчцн нятиъясиз ъящдляр. 8. Мещманхана сащиби олмаг - ишля ялагядар язиййятляр.

МЕЩРАБ - 1. Мещраб йанында рущани эюрмяк - кцсмя вя коммерсийа, ев ишляриндя низамсызлыгдыр; достларын щяйатында гям-гцссяли ящвалатлардыр. 2. Динля мяшьул олмаьын яламятидир.

МЕХАНИК - Йашайыш йеринизи вя ишляринизи даща фяал мяшьу-лиййятляря дяйишяъяйинизя ишарядир.

МЕМАР - Коммерсийа фяалиййятиндя дяйишикликлярин мцждя-сидир; ъаван гадын цчцн - мемарла мяслящятляшмяк - файдалы никащ баьламаг ъящдиндя ъидди манеяляря доьрудур.

МЕМОРАНДУМ – 1. Меморандум (йаддаш йазысы) тяртиб етмяк – сизин бюйцк щяйяъанлары чох, лакин эялири аз олан ишя ъялб едиляъяйинизя ишарядир. 2. Йухуда башгасыны меморандум тяртиб едян эюрмяк – киминся сизи сайсыз-щесабсыз хащишлярля бездиряъяйи-ня йозулур. 3.Йаддаш гейдляринизи итирмяниз тиъарятдя бир сыра итки-ляринизин ола биляъяйиндян хябяр верир. 4. Меморандум тапмаг – сизин йени вязифяляри цзяринизя эютцрмяниз (гябул етмяниз) ятрафда-кыларын севинъиня сябяб олаъаг.

МЕНУЕТ - Рущян сизя йахын адамларла яйлянъяли, цряйиниз истяйян кими вахт кечиряъяйинизя йозулур.

МЕРКУРИ (планет) - Йухуда Меркури планетини эюрцб ону бяйянмяк - мяшщур гялям сащибиня вя нцфузлу щюкумят адамына ишарядир. Ойаныг щалда айын Меркури иля гаршылашдыьы заман бу рюйаны эюрмяк хейир яламяти сайылмыр; йалана, айрылыьа, горхунъ, чиркин хябярляря вя сюз-сющбятя йозулур. Меркурини бцтцн парлаг-лыьы иля эюрмяк - бюйцк командан вя йа башган кими бир адамы ифадя едир.

МЕШЯ - 1. Бцтцн арзуларыныз йериня йетяъяк. 2. Юлц аьаълар -

Page 231: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

230

гям, гцсся вя итки демякдир; узаг юлкядя йашайыш. 3. Мешядя эязмяк - севэи, мящяббят, тязя танышлар; мешянин ичи иля эетмяк - шяхси щяйатынызда чятинликляр; мешяни гырмаг - йахшы щяйат; сых ме-шя - гям, гцсся яламятидир. 4. Сых, кечилмяз мешя - чятин иш яламя-тидир. 5. Мешядян кечмяк касыб цчцн - эялир, варлы цчцн - ейиб вя зийан демякдир. 6. Мешяни гырмаг – дцшмяня галиб эяляъяксиниз. 7. Мешядя азмаг - бядбяхтлик демякдир. 8. Йашыл мешя - саьлам-лыг, ишдя уьур вя вар-дювлятдир; мешядя итмяк - хястяликдир.

МЕШЯ КЯНАРЫ - достунузла эюрцш вяд едир. МЕТАЛ - Реал щяйатда вя йахуд хяйал аляминдяки мящду-

диййятлярля ялагядар мцряккяб щиссляринизя ишарядир. Ирадя вя инад-карлыг демякдир.

МЕЙДАН - Эюзял, тямиз мейдан – сяс-кцйлц топлантыйа; та-нышларын топланмасына; щамынын сизи хатырладыьына ишарядир.

МЕЙХАНА - 1. Евдя сялигясизлийя ишарядир. 2. Сярхошлуг ня-тиъясиндя гыздырмаг; айылмаьа вя няфси сахламаьа чаьырышдыр. 3. Мейханада мцбащися вя дава - боръу юдямяйя вадар етмя. 4. Мейханада сярхош олмаг - пис башаьрысына йозулур.

МЕЙИТ - 1. Бядбяхтликляр, кядярли хябярляр щаггында хябяр-дарлыг. Тиъарят ишляриндя пис перспективляр мцмкцндцр. Ъаван адамы яйлянъя олмамасы вя цмидсизлик эюзляйир. 2. Гара эейимли мейит - тезликля дост юлцмц вя йа ишлярин чятин вязиййятя дцшмяси. 3. Дюйцш мейданында мейитляр - юлкяляр вя сийаси партийалар арасында мцнасибятлярин кяскинляшмяси вя мцщарибя. 4. Щейван мейити - чятинликляр, сящщятин писляшмяси. 5. Аилянин щансыса бир цзвцнц юлц эюрмяк - йахынларынызын хястялийи вя йа аиля мцнасибятляринин гы-рылмасы. Севянляря бу, бир-бириня вердикляри мцгяддяс анды сахлайа билмяйяъякляриня ишарядир. 6. Юлцнцн эюзлярини сиккя иля гапамаг - сизин рящмсизъя талан едиляъяйинизя ишаря. Яэяр сиз сиккяни йалныз бир эюзя гойурсунузса, бу аз гала цмидсиз давадан сонра итирил-миш ямлакын гайтарылаъаьыны билдирир. Ъаван гадына бу йуху кядяр ифадя едир; о юзцнц намуссуз адамлара етибар едяъяк. 7. Ъаван сатыъы гыз цчцн: маьаза сащибинин табутуну эюрмяк - пярястишкары-нын она гаршы сойумасы яламяти. 8. Мейитдян араланмыш, йеря дцшмцш баш - сизя гаршы гурулан щийля яламяти. 9. Маьаза сало-нунда ичиндя мейит олан табут - чохларыны сарсыдан иткиляр вя хо-шаэялмязликляр. Бу йуху юз щярякятляринизи айыг башла гиймятлян-дирмяйя чаьырыр. 10. Сизи йахын адамла эюзляйян айрылыг щаггында

Page 232: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

231

хябярдарлыг. 11. Чохлу мейит эюрмяк, пис щиссляр кечирмямяк - эюзлянилмяз мяшьулиййят, уьур.

МЕЙИТХАНА - 1. Йухуда кимися мейитханада ахтармаг - гощум вя йа достунун юлцм хябяриня ишарядир. 2. Юлцмля ялагя-дар щисслярин символик тясвири; шяхсиййятин юлмцш, лакин унудул-мамыш (басдырылмамыш) щиссляриня ишарядир ки, лазым оланда онлар йенидян щяйата гайыда билярляр.

МЕЙМУН - 1. Дцшмянляринизин эцъсцзлцйцндян хябяр верир. 2. Аьаъа ъялд чыхан балаъа меймун - ещтийатлы олмайаъаьыныз тя-гдирдя киминся сизя цряк йарасы вураъаьына ишарядир. 3. Йаланчы адамларын юз ишлярини иряли апармаг хятриня сизи алдадараг мяна-фейинизя зийан вураъаьына ишарядир. 4. Эянъ гадын цчцн: севэилиси-нин хяйанятя йол вердийиндян шцбщяляняъяк, одур ки, онун гаршы-сында тезликля никащ баьламаг барядя тяляб иряли сцрмялидир. Бун-дан башга, беля йуху йахын адамларыныздан киминся хястяляняъяй-индян вя йа алчалаъаьындан хябяр веря биляр. 5. Юлц меймун - сизя дост олмайанларын уьурсузлуьа дцчар олаъагларыны вяд едир. 6. Меймуну сыьалламаг - узун сцряъяк хястялийя ишарядир. 7. Мей-мунла ойнамаг - ялверишли (сярфяли) никаща ишарядир. Меймуну йедиздирмяк - икицзлц шяхсин онунла виъдансыз давранаъаьына иша-рядир.

МЕЙМУН БАЛАСЫ - Намялум вя йахуд эялмя адамла эюрцшцнцз олаъаьындан хябяр верир; йаланчы, амма зяиф дцшмяни-низ олаъаьына йозулур. Йухуда меймун эюрмяк - яхлагсыз вя щяр ъцр ейиб йийяси олан бир кимсяни ифадя едир. Йухуда меймунла эцляшмяк вя она галиб эялмяк - йуху сащиби хястяляняъяк, анъаг шяфа тапаъагдыр. Меймуна йенилмяк ися - ялаъсыз бир хястялийя иша-рядир. Йухуда меймун эюрмяк, бязян дя, бюйцк эцнащлара; меймунла ъинси ялагядя олмаг - пис, хошаэялмяз ишляря; мейму-нун йанындан сивишиб эетмяк - дцшмяни цстялямяйя, меймун яти йемяк - тязя палтар эеймяйя; меймунун адамы ъырмагламасы - бирисийля говьайа, дцшмянчилийя йозулур. Меймун йухуда сещ-рбаз вя щийляэяр бир адам анламына да уйьун эялир. Меймун ба-ласы - сещрбазлыгдан эялир ялдя етмяйя; меймунун белинизя мин-дийини эюрмяк - бир евдян мал-пул оьурлайаъаьыныза ишарядир. Йу-худа меймуна дюндцйцнц эюрмяк - зинакарлыьа мейлли вя щявясли олмаьа ишарядир.

МЯЪМЯЙИ - вар-дювлятин хярълянмяси; яэяр мяъмяйи даш-

Page 233: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

232

гашла долудурса - уьура ишарядир. МЯДЯ – 1. Мядяниз аьрыйанда – сизин пулунуз гуртарма-

гдадыр. 2. Мядядя йыртыг эюрмяк - иштащыныз олмайаъаг, саьламлыьыныз по-зулаъаг. 3. Бош мядя - чятин ишдян азад олаъагсыныз. 4. Йоьун мядя - мадди вязиййятиниз йахшылашаъаг вя сизин щюрмятиниз ар-таъаг. 5. Дартылан вя йа бош мядя - бядбяхтлик вя касыбчылыг де-мякдир. 6. Аъ мядя-гысганълыг демякдир. 7. Аьрыйан мядя - ев ишляри, гайьы вя пис щадися демякдир.

МЯДЯН - 1. Сизи мцфлис етмяк вя адыныза лякя эятирмяк ис-тяйян дцшмянляринизля ещтийатлы олмаьа чаьырыш. 2. Мядянин йахын-лыьында дайанмаг - хошаэялмяз сяфярляря чыхаъаьынызын мцмкцн-лцйцня ишаря. 3. Файдалы газынтылар ахтармаг - сямярясиз ахтарышла-ра гошулаъаьыныза ишаря. 4. Мядян сащиби олмаг - йахын эяляъякдя эюзлянилмяз сярвят.

МЯДЯНИН ЩЯЗМ ЕТМЯМЯСИ - сизи мящвяриниздян чыха-ран нахошлуг вя кядярли щадисяляря ишарядир.

МЯДИНЕЙИ-МЦНЯВВЯРЯ - Мядинейи-мцняввяряни йу-худа эюрмяк - хейир ишляря, тювбя едиб яфв олунмаьа йозулур. Цмумиййятля, Мядиняни йухуда эюрмяк - ямин-аманлыьа, рящмя-тя, цзцнтцдян, сыхынтыдан гуртармаьа, хош эцзярана ишаря сайылыр.

МЯФТИЛ - 1. Тез-тез гыса мцддятли сяфярляр барядя хябярдар-лыг. 2. Кющня, пасланмыш сим - йахынларынызын наращатлыьына сябяб олан пис характеринизя сцбут. 3. Дямир щасар, чяпяр - сизин цчцн ваъиб олан ишдя йалан щаггында хябярдарлыг.

МЯЩБЯС - 1. Ишиниздя дурьунлуьа даир хябярдарлыг. 2. Мящбяся эирмяк - йахшылыг. 3. Орада даими йашамаг - кядярдя тясялли тапмаг яламяти. 4. Мящбясдян чыхмаг - юлцм яламяти.

МЯЩБУС – 1.Дустаглары эюрмяк - бядбяхтлийя, фялакятя вя кядяря ишарядир. 2.Юзцнц дустаг эюрмяк - щяр щансы бир ишля баьлы эяляъяк щяйяъаны, наращатлыьы билдирир. 3.Эянъ гадын цчцн: севди-йин адамы дустаг палтарында эюрмяк - севэидя инамсызлыьа йозу-лур.

МЯЩЯББЯТ - 1. Юз севдийиниз адамы эюрсяниз - йаныныздакы адамларла йахшы ряфтар едирсиниз; юзэялярин севэиси сизи севиндирирся - уьурлу иш сизя азадлыг веряъяк; яэяр яр-арвад йухуда бир-бирини се-вирлярся - аиля хошбяхтлийи демякдир; юз хошбяхт валидейнинизи эюр-сяниз - сиз щяйатда чох шейя наил олаъагсыныз; щейванлары истямяк -

Page 234: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

233

сизин талейиниз йахшы олаъаг. 2. Кечмиш вя йахуд да ки, биртяряфли мящяббят - сизин щяйат тярзиниз дяйишяъяк.

МЯЩЯММЯД ЯЛЕЙЩИССЯЛАМ - Щядиси - шярифдя Щязряти Мящяммяд беля буйурмушдур: "Бир кимся йухусунда мяни эюр-ся, о кимся ахирятдя ян йахын бир сифятля шяфаятимля, хцсуси бир эюр-цшля мяни эюряъякдир". Башга бир сюйлямяйя эюря Щязряти Мя-щяммяд: "Бир кимся йухусунда мяни эюрся, о кимся щягигятян вя эерчякдя мяни эюрмцшдцр" буйуруб. Бир кимся Мящяммяд пейьямбяри эюрмцшся, йухусу доьрудур, йяни Рясулцллащы эюрян адамын дуруму щямишя йахшы, кюнлц даима шян олур. Йуху сащиби цзцнтц ичиндядирся - цзцнтцдян, кядярдян гуртулур, щябсдя-дирся - азад олур. Йухуда пейьямбяри эюрянляр мцщасирядя вя йа гытлыг ичиндядирлярся, бу дурумлардан гуртараъаглар, дцнйада уъузлуг олаъаг. Йухуда Щязряти Мящяммяд Пейьямбяри эюрмяк – дялил-сцбутлары ачыгламаьы, сюзцндя доьру олмаьы, вядя ямял етмяйи ифадя едир. Йуху сащиби аилясиндя вя гощумлары арасында щеч биринин чата билмядийи бир мягама йцксяляъякдир. Йухуда Щязряти Мящяммяди эюрмяк - язиййят вя ъязайа синя эярмяйя иша-рядир. Йуху сащиби яэяр йетим вя гярибся, бюйцк бир мювгейя ча-таъаг; щакимдирся, халг арасында таныныб севиляъяк. Йухуда Щяз-ряти Мящяммядин вяфат етдийини эюрян адамын юз няслиндян шяряфли вя щюрмятли бир шяхс вяфат едяъяк. Щязряти Мящяммядин бир йердя ъяназясини эюрмяк - о йердя бюйцк бир уьурсузлуг вя бяла олаъаьыны хябяр верир. Рясулцллащын гябри шярифлярини зийарят етдийини эюрян кимся бюйцк вар-дювлятя чатаъаг. Йухуда Щязряти Пейьямбярин эюрдцйцнцз ишляря бахдыьыны эюрмяк - йуху сащиби щяйат йолдашынын щцгугларына щюрмят вя риайят етмялидир. Бир ким-сянин, ики ъащан Эцняшинин мястлярини эейдийини эюрмяси - о ким-сяйя ъищад ямр едилдийини эюстярир. Йухуда Щязряти Пейьямбяри-мизин хцтбя охудуьуну эюрян адам ядалятля амирлик едяр, пислик-дян гачар. Йухуда севэили Пейьямбяримизин сизя бир шей вермяси - елм сащиби вя щагга табе олдуьунуза ишарядир. Щязряти Пейьямбя-рин вердийи шейи алмамаг - щагг йолундан узаглашмаг демякдир. Щязряти Пейьямбярин щяр щансы бир йердя вяфат етдийини эюрян адам щямин ил о йердя вяфат едяъякдир.

МЯЩКЯМЯ - 1. Юзцнц мящкямя просесинин иштиракчысы кими эюрмяк - хябярдарлыг едилир ки, сиздян хошу эялмяйянляр ъямиййя-тин фикрини сизя гаршы йюнялдирляр. 2. Щагсыз щюкмля битмиш просес –

Page 235: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

234

еля ситуасийа йаранаъаг ки, бу заман юзцнцзц щеч дя лайигли апармайаъагсыныз. 3. Эянъ гадын цчцн - мящкямя просесиндя иштирак етмяк - о лякяляняъяк, кющня достлары ися ондан цз дюндя-ряъякляр. 4. Мящкямяйя эетмяк - давранышынызы дяйишин вя шцбщяли методларыныздан ял чякин. 5. Мящкямя бинасынын гаршысында дур-маг - чевик олаъагсыныз, чох енержи тяляб едян ишляр эюряъяксиниз. 6. Мящкямядя олмаг - иш йериниздя хошаэялмяз щадисяляр. 7. Тягсир-ляндирилмяк (хцсусян адам юлдцрмякдя) - щяйатда йцксяляъякси-низ. Ъямиййятдя йцксяк мювгейиниз олаъаг. 8. Йаланчы шайияляр. 9. Язиййят верян сиррин ачылмаьына ишарядир.

МЯЩШЯР (дини) - 1. Йахшы планлашдырдыьыныз иши мцвяффя-гиййятля битиряъяксиниз, амма ъязадан ъанынызы гуртармагдан ютрц сакит вя йазыг эюрцнмялисиниз. Якс щалда ишиниз позулаъагдыр. 2. Эянъ гадын цчцн: мящшярин гаршысында дайаныб ешитмяк ки, о тягсиркардыр, - хябярдарлыг едилир ки, сиз егоистлийиниз уъбатындан язиййят чякяъяксиниз.

МЯХМЯР - 1. Ишлярдя мцвяффягиййят вядидир. Мяхмяр эейим эеймяк - мяшщурлуг, шющрят. Сцртцлмцш мяхмяр - щяддян артыг ловьалыьа эюря рифащын, шющрятин итирилмясидир. Юзцнц мяхмяр пал-тарда эюрян гадын варлы кишиляр арасында мцвяффягиййят газанаъаг. 2. Хош хябяр мцждясидир. 3. Рянэли мяхмяр – шяряф, ещтирам; гара мяхмяр - матямдир. 4. Сяйащят хябярдарлыьыдыр. 5. Йаланчы дост-луг, садиг олдуьуна йалтагъасына инандырмагдыр.

МЯККЕЙИ-МЦКЯРРЯМЯ - Йухуда Мяккейи-Мцкяррямяни (Мцгяддяс Мяккя шящярини) эюрмяк - имам кими йозулур. Мяккяйя эетдийини эюрян адам хястядирся, хястялийи узун сцряр вя йа юляр. Эцнащкарлар цчцн Мяккяни эюрмяк - тювбяйя; кафирляр цчцн - исламла танышлыьа; субайлар цчцн - евлянмяйя ишаря-дир. Мяккяйя эирян адам щяр ъцр горху вя шцбщядян гуртулур. Щяъъ цчцн Мяккяйя эетмяк - Аллащ тала йуху сащибиня щяъъ нясиб едяъяк. Бу эюзял шящярин ъиварында (йахынлыьында) олдуьуну эюр-мяк - узун юмцр яламятидир. Рюйада Мяккяйя архасыны дюндяр-мяк - ишдян вя йа ортаьындан айрылмаьа ишарядир. Мяккянин йыхыл-дыьыны эюрмяк - йуху сащибинин ибадяти, намазы гцсурлудур. Мяк-кядя боллуг вя уъузлуг эюрмяк - хейря, гытлыг эюрмяк - шяря дяла-лят едир.

МЯКТЯБ - 1. Мяктябин йанындан кечмяк - наращатчылыг эюзлянилир; мяктябин ичиндя олмаг - гощумларын тющмятидир.

Page 236: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

235

2. Мяктябя эялмяк – ядябиййат сащясиндя шяксиз габилиййятинизя дялалят едир. 3. Мяктябдя дярс демяк - щуманитар тящсиля мейлиниз вя мящз бу сащядя сизи ясл мцвяффягиййят эюзлядийи щагда хябяр-дарлыг. 4. Ушаглыг мяктябиня эялмяк - сизин буэцнкц щяйатынызы щансыса хошаэялмяз анлашылмазлыьын кядярляндиряъяйи барядя хя-бярдарлыг. 5. Мяктяб щяйятиндя ойнайан ушаглары эюрмяк - гуллуг пиллясийля тядриъян йцксякляря галхаъаьыныза ишарядир. 6. Мяк-тяб эюрмяк - мцвяффягиййятляр вя аиля севинъляри вяд едир. 7. Юзцнц мяктябли эюрмяк - эянълийи кядярля хатырламаг вя кечмиш эцнляр цчцн гцссялянмяк демякдир. 8. Юз мцяллимини эюрмяк - сизин щяй-атда севимли мяшьулиййятиниз тящсил алмаг вя охумаг олаъаг. 9. Мяктябдян чыхан ушаглары эюрмяк - оьлунузла ъидди галмагалыныз олаъаг вя нятиъядя о, еви тярк едяъякдир.

МЯКТУБ - Киминся мяктубуну охумаг - тезликля юзцнцз щаггында шайия ешидяъяксиниз.

МЯЛЯК - 1. Рифащ щагда хябярдарлыг едян ишарядир. 2. Мя-лякля сющбят етмяк - дост вя йа гощумун юлцмц щагда хябярдар-лыг едян пис ишарядир. Яэяр мяляк юзц щяр щансы бир хябяри верярся, бу, чох надир адамла танышлыг демякдир. 3. Мяляйи евин цстцндя эюрмяк - хош хябярляря йозулур; сяадят, севинъ вя мяняви тараз-лыьын мцждясидир. 4. Йуху мцхтялиф ъцр йозулур. Бядбяхтликдя олан адама бу йуху дяйишиклик вяд едир. Севэилиляря ола биляъяк деди-годулар щагда хябярдарлыг едилир. Яэяр йухуда мялякляри эюрмяк сиздя хош щиссляр ойадырса, эерчякдя узаг гощумунуздан мирас алаъаг, йахуд достларынызын хош хябярини ешидяъяксиниз.

МЯЛЯМЯ (гойунла баьлы) - йени вязифя вя гайьыларын мцждя-сидир.

МЯМУР - Вязифя ишляри иля щядсиз мяшьуллуьун шяхси щяйаты-нызда чятинликляр тюрядяъяйи щаггында хябярдарлыг.

МЯНЗИЛ - 1. Мянзили дяйишмяк - мящяббятдя хяйанятя иша-рядир. 2. Мянзили иъаряйя эютцрмяк - йени мяшьулиййятя ишарядир. 3. Мянзил кирясини юдямяк - достдан айрылыг; мянзил кирясини алмаг - щяр щансы бир унудулмуш щадисяйя гайыдышдан хябяр верир. 4. Чох эюзял сялигяйя салынмыш мянзил вя йа отаг - эюзлянилмяз хейиря, га-занъа ишарядир. 5. Гыз цчцн: тямтяраглы мянзил - имканлы адамын она евлянмя тяклифи етмясиня вя эюзял евя апармасына ишарядир. Яэяр о, йухуда садя бязядилмиш отаг эюрцбся, онун щяйаты касыб-чылыгда кечяъяк вя щяр шейя гянаят едяъяк.

Page 237: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

236

МЯРАСИМ - 1. Эяляъякля баьлы планларыныз, сизя наращатчылыг, язиййят веряъяк. 2. Дяфн мярасими - тезликля баш веряъяк кядярли щадися ящвалынызы позаъаг. 3. Карнавал мярасими - хошбяхт севэи, инам вя арзуларын щяйата кечмясини, вар-дювлят вяд едир. 4. Щяр щансы мярасимдя иштирак етмяк – сизин тезликля йцксяк вязифя ту-таъаьыныза ишарядир.

МЯРЪАНГУЛУ (БАЛЫГГУЛАЬЫ) - 1. Ишлярдя уьур вя ри-фащ мцждяси; сярф етдийиниз сяйлярин арзуларынызын йериня йетмяси иля нятиъяляняъяйи яламяти. 2. Тянща сащилдя эязмяк - рущ дцшкцнлцйц вя дахили сябатсызлыг йарадаъаг иткиляря ишаря. 3. Сащил бойу эязя-ряк мяръангулу йыьмаг - бядхярълик вя исрафчылыг цзцндян баш ве-ря биляъяк хошаэялмяз щадисяляр барядя хябярдарлыг. Щядяр йеря сярф етдийиниз вахт барядя аъы-аъы тяяссцфляняъяксиниз.

МЯРЪИ − 1. Мяръи йемяк – ямин-аманлыг вя шадйаналыг. 2. Тарла эюрмяк - гцсся вя гям. 3. Мяръини тямизля-мяк - цряк сыхынтысыдыр.

МЯРКЯЗ - 1. Юзцнц ъямиййятин мяркязиндя эюрмяк – шющ-рятпяряст ъящдляриниз сизя чохлу хейир, анъаг йахынларыныза язаб вя кядяр эятиряъяк. 2. Шящярин мяркязиндя эязмяк - кющня шейляр да-ща чох хош эялир. Ещтийатлы олун, сизя бядбяхтлик цз веря биляр.

МЯРМЯР - 1. Малиййя наилиййятляри вяд едир. 2. Мярмярдян абидяляр вя йа цмумиййятля мярмярдян яшйалар – лайиг олмадыьы-ныз щюрмятя ишарядир. 3. Йухуда мярмяр эюрмяк - эцълц мцбари-зядян сонра уьур газанаъаьыныза вя бу уьурун давамлы олаъаьы-на йозулур.

МЯРСИН (битки) - 1. Арзуларыныза, аиля хошбяхтлийиня, эюзял мящяббятя йетяъяйинизя йозулур. 2. Эянъ гадынлар цчцн мярсин чялянэини сачларына дцзмяси - имканлы, алиъянаб оьланла аиля гу-раъаьына ишарядир. Яэяр чялянэин эцлляри солубса, бу о демякдир ки, гадын "йцнэцл" щяйат тярзи кечирярся, хошбяхтликдян мящрум олаъагдыр.

МЯСАФЯ - 1. Евдян узагда олмаг - сизи тезликля сяфяр вя щя-йатынызы мцсбят шякилдя дяйишмякдя йардымчы олаъаг адамларла эюрцш эюзлядийиня ишаря. 2. Узагда олан достлары эюрмяк - йцнэцл-вари гангарачылыг. Беля йуху щям дя сяйащят, узун сцрян эязинти, йахуд сяфяря дя ишарядир. 3. Сиздян узагда олан вя алагаранлыгда эцъля эюрцнян гадын фигурлары - тялаш вя наращатчылыгла мцшайият олунаъаг эюрцш, йени танышлыг.

Page 238: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

237

МЯШЯЛ - 1. Ишлярдя мцстясна уьур. 2. Мяшял апармаг – мя-щяббятдя даими уьур, ян чятин вя мцряккяб ишлярдя гялябя. 3. Йахын адамын юлцмц барядя хябярдарлыг. 4. Гаршыдан эялян уьур-сузлуглар барядя хябярдарлыг; достлардан мящрум ола билмяк ещ-тималы. 5. Дяфн мярасиминдя апарылан мяшял – кядярли ящвал-рущиййя. 6. Йатаьын айаьында йандырылмыш мяшял – киминся юлцмц барядя хябяр. 7. Юз шяхсиййятинин гаранлыг, йахуд намялум ъящят-ляриля гаршылашаркян архайынчылыг символу.

МЯШУГЯ – 1. Киши цчцн мяшугянин йанында олмаг биабырчы-лыг яламятидир. Сядагятсиз мяшуг – кющня дцшмянляринизля эюрцш-дцр ки, о да сизи иткиляря эятириб чыхараъагдыр. 2. Гадын цчцн – юзц-нц мяшугя, ашна ролунда эюрмяк о демякдир ки, сиз юз давранышы-нызла юзцнцзц алчалдаъагсыныз.

МЯТБЯЯ - 1. Мятбяяйя баш чякмяк - бющтан вя рцсвайчылыг. 2. Чап машынында ишлямяк - аьыр гисмят хябяри. 3. Сизин ящямиййят-ли вя файдалы кяшф едяъяйинизин яламяти. 4. Гадынлар цчцн: севэилиси-ни мятбяядя ишляйян эюрмяк - онун валидейнляринин зювгцня уйьун эялмяйяъяйиня вя буна эюря хошбяхтлик йолунда мцяййян чятинликляр олаъаьына ишаря.

МЯТБЯХ - 1. Тямиз - эялиря; чиркли - гаршылыглы мцнасибятин олмамасына, дилхорчулуьа ишарядир; бюйцк вя эюзял - уьурлу никащ; бош дивар - никащла баьлы цмидин боша чыхмасы (вя йа олмамасы). 2. Иштащын олмамасы вя гарнын позулмасы барядя хябярдарлыг. 3. Депрессийайа эятириб чыхараъаг хошаэялмяз щадисяляря йозулур. 4. Гадын цчцн: мятбяхдя тямизлик вя сялигя - йахын заманда уьура ишарядир. 5. Йанмыш йемяйин тцстцсц иля долмуш мятбях - сакитлийин вя саьламлыьын позулмасына ишарядир. 6. Йанан мятбях - ашпазын вя йа ашпаз гадынын юлцмцня ишарядир.

МЯТБЯХ ПИЛЯТЯСИ - Ъаван гадын цчцн: пилятянин арха-сында дайанмаг - кющня вя йахын достлугдан мящрум олмаг.

МЫЬМЫЬА (щцнц) - сонсуз уьурсузлуглара ишарядир. МЫХ - 1. Инъиклик, кядяр вя уьурсузлугдан хябяр верир. 2. Ис-

тяйинизя чатаъаьыныза ишарядир; дивара мых чалмаг сцбай адама евлянмяк вя хошбяхт щяйат, евли шяхся ися аилянин бюйцмяси вя вар-дювлят вяд едир. 3. Ихтилафлар вя кядяр барядя хябярдарлыг. 4. Гадын цчцн: юзцнцн мых вурдуьуну эюрмяк - рягиб гадын цзярин-дя гялябя. 5. Чякиъля вурараг бармаьы язмяк - бюйцк гангарачы-лыглар. 6. Дивара мых чалмаьын мцмкцн олмамасы - удузулмуш иши

Page 239: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

238

сона чатдырмаг мцмкцн олмайаъаг. 7. Айаьы мисмар дешмяси - чашгынлыг, зярярли гятиййятсизлик, кядярли щадися нятиъясиндя тяхиря салынмыш сяйащят.

МИДИ (дяниз моллйуску) - 1. Ишляриниздя билаваситя уьурлара, щям дя йахынларынызла бирэя хошбяхт, ращат щяйата йетишяъяйинизя ишарядир. 2. Щяр ъцр ядвиййатла щазырланмыш миди гахаъы - эялиря уйьун олмайан фираван щяйата ъан атмаьа йозулур.

МИКАЙЫЛ ЯЛЕЙЩИССЯЛАМ - Йухуда Микайыл ялейщисся-ламы эюрмяк - инсанлар цчцн дцнйада мягсядиня, мурадына вя ямяля наил олмаьа дялалят едир. Яэяр о кимсянин иманы камил дей-ился, щямишя ещтийатлы давранмасы тювсийя олунур. Йухуда Микайыл ялейщиссяламы бюйцк бир шящярдя эюрмяк - о шящяря бярякятли йаьмурлар йаьаъаг, халгын эцзяраны боллуг вя уъузлуг ичиндя ке-чяъяк. Бу бюйцк Мяляк йуху сащибиндян бир сюз сорушарса, йахуд она бир шей верярся - о адам немятляря вя севинъя говушар, ъян-нятлик олар, чцнки Микайыл ялейщиссялам рящмятя мцвяккил бир мя-лякдир. Ону йухуда эюрмяк - эцн-эцзяран, бярякят, боллуг, истяк-ляринизин кюнлцнцзъя йериня йетмяси вя бол йаьмур демякдир. Ми-кайыл мяляйи эюрмяк - ялил вя ушаьы олмайан гадынларын ушаьы олаъаьына, чох мцшкцл вя чятин ишлярин асан щяллиня ишаря сайылыр. Ону дяниздя сяфярдя олан бир йолчу эюрярся, щямин адам фыртына вя йа боьулма тящлцкясиндян щифз олунаъаг. Бу йухуну гуруда олан адамын эюрмяси дя ейни шякилдя йозулур. Сяфярдя олан ада-мын Микайыл мяляйи эюрмяси - йаьмур йаьмасы сябябиндян сяфярин лянэийяъяйиня ишаря сайылыр. Якин - бичин адамынын бу мяляйи эюр-мяси - щяр ъцр мящсул бахымындан хейря йозулур. Юзцнцн Микайыл ялейщиссялама охшадыьыны эюрмяк - йуху сащибинин бюйцк гисмятя, боллуьа йетишяъяйиня вя эюзял хасиййятли олмасына йозулур.

МИКРОСКОП - 1. Ишиниздя хырда уьурсузлуьа йозулур. 2. Кишиляр цчцн - потенсийанын зяифлямясиня ишарядир. 3. Ушаьынызын елмя чох мейлли олдуьуну эюстярир. Ушаьыныз йохдурса, бу, габи-лиййятдя явязсиз олаъаьыныза ишарядир.

МИЛАД БАЙРАМЫ - Достлар арасында вя аилядя севинъ; ми-лад йолкасы – йенидян доьулан цмидляр.

МИЛЧЯК - 1. Бир милчяк - кядяря, чохлу милчяк - ъансыхыъы танышларынызла эюрцшя йозулур. 2. Дава-далашдан хябяр верир. 3. Инфексион хястялийя йозулур. Бу йуху, щям дя сизин дцшмянинизин чох олмасына ишарядир. 4. Гыз цчцн йухуда милчяк эюрмяк шяхси

Page 240: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

239

щяйатда бядбяхтлийя ишаря едир. Милчякляри говмаг вя йа юлдцрмяк - юз баъарыьы сайясиндя севэи мясялялярини дцзялдя би-ляъяйинизя ишарядир.

МИЛЧЯКТУТАН - Сизи истямяйянлярин интригалары щаггында хябярдарлыг едир; милчяк тутмаг цчцн йапышганлы каьыз - саьлам-лыьынызын эетдикъя писляшяъяйиня йозулур.

МИЛЙОНЕР - 1. Пахыл, щийляэяр, пулэир партнйорла (шярикля) иш эюряъяйиниз тящлцкясиня ишарядир. 2. Хяйалпяряст олдуьунуза вя аьлынызы башынызда топламаьын эяряклилийиня ишарядир.

МИРАС - 1.Истяклярин уьурла вя асан йериня йетмяси. Ола бил-син ки, йахшы эюрцлмцш ишдян дярин разылыг щисси кечирясиниз. 2.Дярин пешманчылыг, итки вя мадди зяряр барядя хябярдарлыгдыр. 3.Юз ис-тякляринизя асан наил олаъаьыныза ишарядир. 4.Мирасы итирмяк-юз щя-йат тярзинизи дяйишмяйя хябярдарлыгдыр. Гадын цчцн: талейиня пис тясир едяъяк чиркин щярякятлярдян имтина етмяк. 5.Мирас алмаг - мцфлис олмаг, кядяр вя касыбчылыьа ишарядир.

МИРВАРИ - 1. Эюз йашлары, достунузла айрылыг демякдир. 2. Сизя мирвари щядиййя верилмяси, йа да ки, мирвари алмаг – вар-дювлят демякдир; айры йолла мирвари ялдя етмяк - эюз йашлары вя хяйанят демякдир. 3. Йахшы алвер вя ишляриниздя мцвяффягиййят демякдир. 4. Ъаван гадын цчцн: юз севэилиниздян мирвари щядиййя-си алмаг йахшы яламятдир, шянлик вя щязз демякдир. Севдийиниз адама яря эедяъяксиниз. Мирвари итирмяк вя йахуд да ки, йеря сяпмяк - язаб чякмяк демякдир. Мирваридян щязз алмаг - сиз хоша эялмяк цчцн ялиниздян эяляни едяъяксиниз. 5. Мирвари тапмаг - достунузун вяфалылыьы демякдир. 6. Арвадыныза мирвари баьышла-саныз - гысганълыг, инамсызлыг демякдир. 7. Дяниздян мирвари йыьмаг - бащачылыг вя аълыг. 8. Мирварини сапа дцзмяк - тянщалыг вя дарыхдырыъы щяйат. 9. Мирвари тапмаг - эюзйашы вя кядяр; итир-мяк - хошаэялмяз ишин сону демякдир.

МИС - 1. Юз ихтисасында (сянятиндя) ирялиляйишя ишарядир. 2. Эялир вя артыма ишарядир. 3. Иткиляринизин ола биляъяйиндян хябяр верир. 4. Йухуда мисдян дцзялдилмиш яшйа эюрмяк - йахын вахтлар-да ювладыныз дцнйайа эяляъякдир.

МИСЭЯР - Аьыр физики ямяк нятиъясиндя бир гядяр эялирин олаъаьына йозулур.

МИСИР – 1. Кюклц дяйишикликляр эюзлянилир. 2. Мадди стимуллары рящбяр тутмаг ъящди.

Page 241: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

240

МОЛЛЙУСКЛАР - Дяниз моллйусклары - тямиз, лакин инад-кар, тярс адамла эюрцшя, моллйусклары йемяк ися - шадлыьа йозулур.

МОНАСТЫР – 1. Там хошбяхтлийин символудур. 2. Касыбчы-лыьа, фярасятсизлийя вя тянбяллийя ишарядир.

МОНСТР (яъаиб варлыг) - 1.Бу варлыьын рюйада сизи излямясини эюрмяк - щяйатынызда гям-кядярин тезликля бюйцк йер алаъаьына йозулур. 2.Яъаиб варлыьы юлдцрмяк - бюйцк уьура ишарядир. 3.Да-хилдя олан горху доьуран щисслярин вя мейллярин символик ифадяси-дир; юлцм горхусунун шяхсляндирилмиш формасы; юз щяйати енержини-зля мянфи ялагяйя ишарядир.

МОРУГ - 1. Мцфлисляшмя тящлцкясиня ишарядир. 2. Ишляринизин сцрятляняъяйини вяд едир. 3. Сиз ишляринизи бурахмысыныз, лакин тезлик-ля бу ишля марагланараг, чятинликляри архада гойаъагсыныз. 4. Йухуда моруг йейян гадын цчцн бу, галмагаллы ишлярдя билаваситя ялагяси олдуьуна эюря зяряр чякяъяйиня ишарядир.

МОТОСИКЛЕТ - 1. Эянълик щявяси, ъаванлыг истяйидир; психи енержини, ипя-сапа йатмазлыьы, гочаглыьы, мцстягиллийи символлашды-рыр. 2. Йухуда мотосиклетя минмяк, кирайя эютцрмяк вя сатын ал-маг - мараглы вя хейирхащ бир адамла достлуг едяъяйинизя ишаря-дир.

МОЗАИКА - 1. Мцхтялиф щадися вя олайлардан, ящвалатлардан ибарят олан щяйат щаггында тясяввцрлярин характерик символудур; газанылмыш тяърцбянин цмумиляшдирилмяси нятиъясиндя щяйаты га-багъадан эюрмяк габилиййяти. 2. Йахын вахтларда тарихи бир турист сяфяриня чыхаъагсыныз.

МЮЩКЯМ КЯНДИР - ишэцзар сащядя чятин манеяляр щагда хябярдарлыгдыр.

МУЛАТ - Йени достлуг, йахуд йени достларын компанийа-сындан ещтийат етмяйя ишарядир.

МУМ - Пис яламятдир. Саьлам адама хястялик, хястяйя ися юлцм вяд едир.

МУМИЙА - 1. Юлцмцн символик мянасы; сизин ясл юлц кими басдырылаъаьыныза ишарядир. 2. Дяйишикликляри гябул едяряк йени щяй-атла йашамаьа башламаг явязиня щяйатын "юлмцш" образыны дирил-тмяк ъящдиня ишарядир. 3. Рюйада мумийа эюрмяк - достларынызын бириндян щеч эюзлямядийиниз бир вахтда хейирли хябяр алаъагсыныз. 4. Йухуда бир ъясяди мумийаламаг - рущунуздакы аъы бир хатиряни башыныздан чыхармаг, унутмаг цчцн чалышырсыныз, лакин буна

Page 242: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

241

мцвяффяг олмайыб изтираблар чякирсиниз. МУМИЙАЛАМА – бядянин мумийаланмасы – вязиййятин

тезликля дяйишяъяйиня йозулур. Касыблыг мцмкцндцр. Сизи мумийа-ладыгларыны эюрмяк – яввялки достлуьунуз сящвиниздир, о, сизя хо-шаэялмязликляр эятиряъяк вя ъямиййятдя вязиййятиниз писляшяъякдир.

МУНЪУГ - 1. Нцфцзлц шяхслярдян киминся сизя диггят йети-ряъяйиня ишарядир. Мунъуг саймаг - шад щадисялярдир. Мунъуг дцзмяк - варлы адамларын хейирхащлыьыдыр. Мунъуг сяпялямяк - достларын щюрмятинин итирилмяси тящлцкясидир. 2. Узунсцрян кядяр щагда хябярдарлыгдыр.

МУНДИР (рясми палтар) - 1. Зяманятли, ялавя эялиря йозулур. 2. Хошбяхтлийя, шющрятя, ишдя уьурлара йозулур.

МУСА ПЕЙЬЯМБЯР - Йухуда Муса ялейщиссяламы эюрян адам шан - шющрятя; йцксяк рцтбяйя чатаъаг. Она щеч бир горху вя сыхынты цз вермяйяъяк, чцнки о адам щагга риайятля щяр бахышдан гцввятли вя щагсевяр бир инсандыр. Бир кимся йухуда Муса пейьямбярин сцрятля дюндцйцнц вя йа палтарыны эейдийини эюрярся - о, мягсядиня наил олаъаг вя дцшмянляриня цстцн эяляъякдир. Йуху сащиби дустагханададырса, орадан гуртарыб. мурадына чатаъа-гдыр. Муса пейьямбяри йухуда эюрмяк - щямин ил ня гядяр залым вя гяддар адам варса, щамысынын юляъяйиня ишарядир. Муса пейьямбярин мяшщур ясасыны ялиндя эюрмяк - бюйцк мягама, йцксялишя, дцшмяня галиб эялмяйя, узун сяфяря, гаршы тяряфин сещри-тилсими варса - чюзцляъяйиня, кафирлярин мящвиня, сыхынтыдан, кядяр-дян гуртармаьа йозулур.

МУСИГИ - 1. Тямиз, лакин сярфяли олмайан ишля мяшьул ол-дуьуна ишарядир. 2. Хош хябярляря йозулур. 3. Мелодик (щязин) мусигийя гулаг асмаг - мараглы вахт кечиряъяйинизя йозулур. 4. Кяскин, гейри-щармоник мусигини динлямяк - аилядя мцбащися-лярин олаъаьына, ушагларын сизи кядярляндиряъяйиня йозулур. 5. Инъя щисслярин вя мяишятдя эцъ ойунунун символик тясвиридир. Мусиги ифа етмяк - юзцнц ифадяйя мейл кими йозулур. 6. Йухуда мащны, йа-худ мусиги алятляриндя ифа олунан мусиги динлямяк - ишиниздя бюйцк уьурлар газанаъаг вя чохлу оьул-ушаг йийяси олуб, хошбяхт аиля щяйаты йашайаъагсыныз. 7. Йухуда рягс мусигиси динлямяк вя бу мусигийя уйараг рягс етмяк - сосиал мювгейинизля кцбар ъя-миййятдя севилян бир шяхс олдуьунузу эюстярир. 8. Романтик му-сиги динлямяк - ешгя вя сяадятя ишарядир. 9. Йухуда юзцнцн мусиги

Page 243: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

242

чалдыьыны эюрмяк - йахынларда щазыркы вязифяниздян дя йахшы бир вязифяйя кечмяк цчцн тяклиф алаъагсыныз.

МУСИГИ АЛЯТЛЯРИ - 1. Чохдан эюзлядийиниз фираванлыьа йозулур. 2. Эялир эятирмяйян мцлкиййятин символудур. 3. Йухуда мусиги алятляриндян бирини чалмаг - мурадыныза наил олуб, парлаг эяляъяйя говушаъагсыныз. 4. Пиано вя йа башга бир мусиги аляти алмаг - эюзял сянятляр сащясиндя эюзлядийиниздян артыг уьурлар га-занаъагсыныз. Эянъ бир гыз беля йуху эюрярся, онун аиля щяйаты ямин-аманлыг вя хошбяхтлик ичиндя кечяъякдир.

МУЗДЛУ ИШЧИ - Щяддиндян артыг агрессив, дцшмянъясиня гурулаъаг бир щадисяйя ишарядир, тезликля сизи йахшы олмайан щади-сяляр эюзляйяъяк.

МУЗЕЙ - 1. Тезликля ятрафыныздакыларын уъбатындан црякдян ясябиляшяъяксиниз. 2. Дахилимиздяки кечмишин, йаддашын, аиляви вя мядяни мирасын гядимлийинин символудур.

МЦБАЩИСЯ - 1. Бош шейлярдян ютяри мцбащися етмяк - саьламлыьыныз писляшяъяк, щагсыз йеря тутулаъагсыныз. 2. Елми мцзакирялярдя иштирак етмяк - эизли истедадыныз вар, лакин сиз ону инкишаф етдирмяк истямирсиниз.

МЦБАРИЗЯ – 1. Шяряф вя гялябянин мцждясидир. 2. Далашма вя сюйцш щагда хябярдарлыгдыр.

МЦЪРЦ - 1. Зинят яшйалары вя йа пулла долу мцърц - язиййятли вя хошаэялмяз щадисядир; бош мцърц - касыблыьа ишарядир. 2. Мцърцнц ачмаьа сяй эюстярмяк - щяр шейля марагланмаьа вя ня-закятсизлийя ишарядир.

МЦДРИК ИНСАН - мяняви шадлыьа ишарядир. МЦЯЛЛИФ - 1. Мцяллиф цчцн: онун ялйазмасынын няшриййатчы

тяряфиндян рядд едилдийини эюрмяк - бязи шцбщяляря бахмайараг, сон нятиъядя ишинизин гябул олунаъаьынын ишарясидир. Яэяр мцяллиф йухуда онун ялйазмасынын няшр цчцн алындыьыны эюрцбся, бу, кита-бынын охуъуйа йол тапмасында чохлу хошаэялмязликлярдян хябяр верир. 2. Юз ишини баша чатдырыб вя ону диггятля нязярдян кечирян мцяллифи йухуда эюрмяк - щансыса фяалиййятля баьлы хошаэялмязлик-ляря йозулур.

МЦФЛИС - 1. Яэяр сиз йухуда мцфлиссинизся, демяли щяйатда яксиня, ишляр ян йахшы гайда иля эедир. Лакин гялбинизи тяшвиш бцрцйя биляр. 2. Башгаларыны мцфлис эюрмяк - сизин иш гурдуьунуз алиъянаб вя шяряфли инсанларын щяддиндян артыг цряйиачыг олмасы онлара зий-

Page 244: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

243

ан веря биляр. Гыз цчцн беля йуху севэилиси иля айрыл-магдыр. 3. Сизин енержиниз вя юзцнцзя инамыныз ишляринизи йахшы тяшкил етмяйя имкан йарадаъагдыр.

МЦФЛИСЛИК - 1. Эюзлянилмяз бюйцк эялир вя йа удушун мцждясидир. 2. Алданмыш инам щагда хябярдарлыгдыр.

МЦЩАРИБЯ - 1. Ишлярин аьыр вязиййятдя олдуьуна, евдя сащмансызлыг вя чякишмяляря ишарядир. 2. Эянъ гадын цчцн: севэили-синин мцщарибяйя эетдийини эюрмяк - о, севэилисинин хасиййяти ба-рядя хошаэялмяз бир шей ешидяъяк. 3. Юлкянин мцщарибядя мяьлу-биййятя уьрадыьыны эюрмяк - халг ингилабдан, бизнесдя вя сийаси щяйатда баш веряъяк бюйцк дяйишикликлярдян язиййят чякяъяк; гяля-бя эюрмяк - иш фяалиййятиниздя ъанланма. 4. Хошаэялмяз щадися, рягабят вя ишлярдя чятинликляр барядя хябярдарлыг.

МЦЩЯНДИС - 1. Юзцнц мцщяндис эюрмяк - сизя мяхсус ъид-ди-ъящд мцхтялиф башланьыъларда уьур эятиряъяк. 2. Мцщяндис эюр-мяк - дарыхдырыъы сяфяря ишарядир. Бир нечя хош эюрцшя эюря сиз эет-мяйя разылашаъагсыныз.

МЦКАФАТ - 1. Пешманчылыьа ишарядир. 2. Танышларын кюмяйи мцгабилиндя мцвяффягиййят вяд едир.

МЦГЯДДЯС - 1. Узагдан эюрмяк - цмид яламятидир. 2. Мцгяддяс адамла данышмаг - кечмиш щаггында пешманлыг.

МЦЛАЙЫМ ЩАВА - Ярийян буз - язиййятли иш ахыр ки, сизя се-винъ вя дювлят эятиряъяк; узун мцддятли шахтадан сонра торпаьын донунун ачылмасы - тез бир вахтда мцвяффягиййятя ишарядир.

МЦНЯЪЪИМ - Мцняъъими йухуда эюрмяк вя йа онунла сющбят етмяк - йахын вахтда сизи нядяся алдадаъаглар.

МЦНСИФЛЯР ЩЕЙЯТИ - 1. Юзцнц мцнсифляр щейятинин вя йа андлылар мящкямясинин цзвц ролунда эюрмяк - ишиниз сизи тямин етмир, мадди вязиййятинизи йахшылыьа доьру дяйишмяйя ъящд эюстя-ряъяксиниз. 2. Андлылар мящкямяси гаршысында дурмаг вя онлар тяряфиндян бяраят алмаг - уьурлу сащибкарлыг фяалиййятиня ишарядир; ишляриниз арзуладыьыныз истигамятдя инкишаф едяъякдир. 3. Яэяр анд-лылар мящкямяси эцнащкар олдуьунуз барядя гярар чыхарарса, де-мяли дюзцмлцлцйцнцзя бахмайараг, бядхащларыныз сизя цстцн эяля биляъякляр.

МЦРЯББЯ – 1. Мцряббя биширмяк – севимли мяшьулиййятля-риниздя наилиййятляр; йемяк – мящяббятдя уьур. 2. Хырда эилямей-вялярдян биширилмиш мцряббя – дярд вя эюз йашлары; ири мейвялярин

Page 245: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

244

мцряббяси – язиййят вя гайьылар; мцряббя йемяк – эялир. 3. Бан-када мцряббя апармаг – йахшы хябярляр; мцряббя йемяк – гяшя-нэ гадын сизя диггят йетиряъяк.

МЦРЯККЯБ - 1. Мцряккябдян истифадя етмяк - елмдя, иш-лярдя мцвяффягиййят; даьылмыш мцряккяб - мцвяффягиййятсизлик. 2. Мцряккяб габыны йеря салмаг - сизя гаршы бющтаны тякзиб етмяк. 3. Кюйнякдя мцряккяб лякяляри - анды йаддан чыхармаг. 4. Бар-маглары мцряккябля булашдырмаг - сизи дювлятинизя, намусунуза зяряр эятиря биляъяк сарсаг ъямиййятдян хябярдар едир. 5. Мцряк-кяб эюрмяк - ишдя эет-эял, бязян дцшмянлярля барышыг, тюкцлмцш мцряккяб-кцскцнлцк.

МЦСТЯГИЛЛИК – 1. Сизя гаршы ядалятсиз олан рягибя ишарядир. 2. Вар-дювлят вя мцсятгиллик ялдя етмяк – сиз мцвяффягиййят газа-наъагсыныз, лакин дцшцндцйцнцздян эеъ.

МЦСТЯНТИГ - мящкямя просесиня ишарядир. МЦШАЩИДЯ - Билийин символик ишарясидир; шцбщяляр; няйи ися

билмяйя вя йа дярк етмяйя чалышмагдыр. МЦШАВИРЯ - 1. Мящкямядя мцзакиря - ядалятсизлийя вя

щагларын позулмасына ишарядир. 2. Директорлар шурасында мцшавиря - ъидди мцбащися. 3. Аилядя мяшвярят - эюзлянилмяз гонаьын эет-мясиня вя йа эялмясиня йозулур.

МЦШТЦК - Гяфлятян хош хябяр алаъаьыныза ишарядир. МЦВЯФФЯГИЙЙЯТ - 1. Щансыса бир ишдя мцвяффягиййятя

наил олмаг - ондан хябяр верир ки, ишиниз тез габаьа эедяъяк вя саф бир севэи гаршыныза чыхаъаг. 2. Йухуда мцвяффягиййятя башга бир адам наил олурса - сизин сямими достларыныз вар.

МЦВЯФФЯГИЙЙЯТСИЗЛИК - 1. Мцвяффягиййятсизлийя уьрамаг - реал щяйат цчцн тамам якс мянадыр. 2. Севян цчцн йухуда рядд олунмаг - цряйийумшаглыг, щяссаслыг, инадкарлыг, севдийин гадынын цряйини яля алмагдыр. 3. Эянъ гадын цчцн юз щяй-атыны мцвяффягиййятсиз эюрмяк - талейин она эюндярдийи бцтцн эцъцндян там истифадя елямир. Йуху щяйатда даща фяал олмаьа чаьырыр. 4. Щансыса бир мцвяффягиййятсизликлярля баьлы йуху ишэцзар адам цчцн йахшы щеч ня вяд етмир. 5. Йарыш ишарясидир, бязян бир нечя ъцр йозулур.

МЦВЯККИЛ - Иътимаи щяйатынызда баш веряъяк бюйцк дяйи-шикликляр щагда хябярдарлыг.

Page 246: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

245

N

НАЩАР - 1. Тякликдя нащар етмяк - щяйати ваъиб проблемляр барядя дярин дцшцнмяк цчцн ъидди ясас олаъаьына ишарядир. 2. Эянъ гадын цчцн: севэилиси иля нащар етмяк - онунла (тез бир за-манда) далашаъаьына вя йа ондан тамамиля айрылаъаьына ишарядир; яэяр нащар хош бир шяраитдя, хош сющбятля едилирся, бу, мцнасибятля-рин уьурлу инкишафындан хябяр верир. 3. Нащара дявят олунан адамлардан бири олмаг - сизя йахшы мцнасибяти олан адамларын гонагпярвярлийини эюстярян яламятдир. 4. Чох йемяк - мядянизин сырадан чыхмасына ишарядир. 5. Стол ачмаг вя нащара яйляшмяк - иш-тащанын итмясиня вя щяким тяряфиндян мцяййян едилмиш ъидди пящ-ризя ишарядир. 6. Эюзлянилмяз щадисялярин баш веряъяйиндян хябяр верир.

НАГГАШ - 1. Эюзял мянзяря - йахшы эцнляр демякдир. 2. Ряссамын ателйесини эюрмяк - чятин вязиййятдян чыхыш. 3. Ряссамы шякил чякяндя эюрмяк – сахта достлуг вя йалан демякдир.

НАЛЯ - Бядбяхтликляр барядя дящшятли хябярляр; эянъ гадын цчцн - тянщалыг вяд едир.

НАМЯЛУМ АДАМ - 1. Намялум, лакин йахшы адамларла гярибя эюрцш – щяйатынызда уьур вя наилиййятляр мярщялясинин баш-ланьыъына ишарядир. 2. Намялум адамла эюрцшмяк вя она антипати-йа щисс етмяк - йахшы яламят дейил. 3. Щансыса мяълисдя юзцнц йад щисс етмяк - бир сыра хошаэялмяз щадисялярин башыныза эяляъяйиня ишарядир. 4. Юзцнц намялум шяхсля йанашы эюрмяк - щансыса гярибя щадисяляр сизя бядбяхтлик эятиряъяк.

НАМЯЛУМ УЧАН ОБЙЕКТ - Юз тяърцбясини щисся-щисся дейил, бцтюв шякилдя гаврамаьа эюстярилян ъящддир.

НАМЯРДЛИК - 1. Достларын намярдлийини эюрмяк - бу о де-мякдир ки, ашкарда сиз онларын диггят вя щюрмяти иля ящатя олуна-ъагсыныз. 2. Севэилиляр цчцн: онлардан биринин намярдлийи - севэи маъярасынын хошбяхт сонлугла битяъяйиня ишарядир.

НАР - 1. Нар йемяк - бир намялум кишийя щейран олмаг. 2. Аьыр хястялик, бязян ися юлцм яламяти. 3. Нар йемяк - мямнун-луг, нар алмаг - щяр ъцр гангарачылыг вя наразылыг.

НАРАЩАТ АДАМ - Яэяр ъаван бир шяхс йухуда юз дяъялли-йини эюрцрся, реал щяйатда о, вяфасыз вя щярдямхяйал адамдыр.

НАРАЩАТЛЫГ – 1. Горхулу вязиййятдян сонра мяняви эц-

Page 247: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

246

ъцн бярпасында мцвяффягиййят вяд едян хош ишарядир. 2. Щансыса ваъиб ишя эюря наращатлыг - ишдя, щабеля йахын адамларла мцнаси-бятдя хошаэялмязликляр щагда хябярдарлыгдыр. НАРКОТИК – 1. Наркотик гябул етмяк - ятрафдакылара бю-йцк тясиря ишарядир. 2. Башгалары тяряфиндян наркотик гябул едилмя-синя мане олмаг - инсанлара севинъ вя хейирхащлыг бяхш етмякдир. 3. Сизин севэилинизин наркотик гябул етдийини эюрмяк - ишдя мцвяф-фягиййятсизлийя вя дост иткисиня ишарядир. Кимяся наркотик вермяк - евдякилярдян биринин йцнэцл нахошлуьуна ишарядир.

НАСОС - Юз фяаллыьыныза эюря вар-дювлят газанаъагсыныз. НАШИР - 1. Узун сяйащятя вя ядябиййатшцнаслыьа эцълц мейля

ишарядир. 2. Гадын цчцн: юз ярини нашир эюрмяк - кяскин мцбащися-лярин сябяби олаъаг, бир чох танышларынызын пахыллыьына йозулур. 3. Мцяллиф цчцн: ялйазмасыны гябул етмяйян нашир эюрмяк - арзуларын щяйата кечмясиня цмидин галмасы. Ялйазманы гябул едян нашир - цмидляринизин чин олмасы. Наширин ялйазманы итирмяси - таныш олма-йанларын ялиндян дярд чякмяк.

НАТИГ - 1. Она ишарядир ки, сиз йалтаглыьа уйараг ляйагятсиз адамлара йардым едяъяксиниз. 2. Эянъ гадын цчцн: ютяри тяяссцрат нятиъясиндя бядбяхт вурьунлуг.

НАТИГЛИК - Юзцнцн чох эюзял данышыьыны эюрмяк - хош хя-бярляря; юз натиглийи иля башгаларында тяяссцрат йаратмамаг - ишляр-дя бошлуьа, хаоса ишарядир.

НАВАЛЧА - 1. Тяняззцл, цмидсизлик вя насазлыг демякдир; ола биляр ки, сиз киминся бядбяхтлийиня сябяб оласыныз. 2. Ахан на-валчада гиймятли яшйа тапмаг - сиз юз мадди вязиййятинизя шцбщя едирсиниз.

НАЗИР - 1. Мцвяффягиййятсиз (уьурсуз) дяйишикликляря, хоша-эялмяз ишэцзар езамиййятляря вя с. ишарядир. 2. Юзцнц назир эюрмяк - башгасынын щцгугларына ганунсуз йийялянмяк кими йозулур. 3. Щядяр арзулара ишарядир. 4. Назир тяряфиндян сюйлянмиш мцяййян бир хябярдарлыг - пис адамын тясири алтына дцшяъяйинизя ишарядир.

НЕФТ - 1. Сащибкарлыгда мцвяффягиййятсизлийя йозулур. 2. Кишиляр цчцн нефтля алвер етмяк - бядбяхт севэи ялагясиня ишаря-дир.

НЕКРОЛОГ - Хошаэялмяз вя зиддиййятли вязифяляря ишарядир. Некролог охумаг - йахын мцддятдя олдугъа хошаэялмяз хябяр-лярин алынаъаьы ещтималына йозулур.

Page 248: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

247

НЕСЕСЕР (ичиндя туалет яшйалары олан гуту) - Гадын несесери алмаг - она ишарядир ки, йахын вахтларда ешг еланы ешидяъяксиниз.

НЕШТЯР, ИЙНЯ (арыларда, ягряблярдя) - 1. Йухуда сизи щан-сыса щяшярат дишляся - бядбяхтлик демякдир. 2. Гыз цчцн: йухуда щансыса щяшярат дишляся - гям, гцсся олаъаьы эюзлянилир.

НЯБЗ - 1. Юз нябзини щисс етмяк - ишляриниз вя саьламлыьыныз цчцн даими гайьыйа ишарядир. 2. Башгасынын нябзини щисс етмяк - си-зи щяр щансы хошбяхтликдян мящрум олунмаг тящлцкяси эюзляйир. НЯЩЯНЭ - 1. Нящянэля растлашмаг - горху вя шцбщя; дяф ет-мяк - уьур; юлдцрмяк - щяйатда йцксялмяк. 2. Юзцнцн нящянэ ол-дуьуну эюрмяк - ъидди сяфещлик барядя хябярдарлыгдыр; нящянэя чеврилмяк - аьлы итирмяйин мцмкцнлцйц щаггында хябярдарлыг. 3. Кичик, зяиф вя сысга ювладын доьулаъаьына ишарядир. 4. Нящянэ (вя щяр ъцр ейбяъяр щейван) эюрмяк - дцшмянляр цзяриндя гялябя-нин вя мцяссисядя уьур газанмаьын яламятидир. 5. Отурмуш ня-щянэ - сяйлярин уьурла нятиъялянмяси. Щядяляйян вя щцъум едян нящянэ - тягиб вя рящбярлийин пис фикря дцшмяси. Йеря сярилмиш юлц нящянэ - цмидлярин вя шющрятпяряст иддиаларын боша чыхмасы. Ня-щянэля юпцшмяк - шылтаг гадынын щюкмранлыьы нятиъясиндя тясяррц-фатда вязиййятин писляшмясидир.

НЯЛБЯКИ - Аиля нифагы щагда хябярдарлыгдыр. НЯНЯ - 1. Няня иля сющбят - ющдясиндян аьырлыгла эялинян чя-

тинликляр. 2. Эцъсцзлцк, зяифлик щагда хябярдарлыг. 3. Йахын вахтда сизин хясислик вя чятинликля цз-цзя эяляъяйинизя ишарядир.

НЯРИЛТИ - Щейван нярилтиси ешитмяк - бюйцк севинъ мцждяси-дир.

НЯВЯ - Юз нявялярини вя йа ювладларыны эюрмяк - тясялли, се-винъ вя бюйцк зювг яламятидир.

НЯВЯ-НЯТИЪЯ - 1. Юз нявя - нятиъясини эюрмяк - эяляъякдя эцмращлыьа ишарядир. 2. Щейванларын нясли - фираванлыьын йцксялмя-синя йозулур.

НИФРЯТ – 1. Щяр щансы бир сяйащятдян имтина етмяк. 2. Ки-мяся нифрят етмяк - айыглыгда сиз сябябсиз йеря нифрят щисси дуйа-ъагсыныз, интуисийаныз сизи алдатмайаъаг, чцнки сонрадан онунла баьлы шцбщяляриниз дцз чыхаъаг. 3. Киминся сизя нифрят етдийини щисс етмяк - сизин бязи адамлара гаршы хош мярамлы щярякятляринизи он-лар боръунуз кими гябул едяъякляр. Йуху ону да дейир ки, сиз юз давранышынызда вя сюзляриниздя ещтийатлы олмалысыныз. Чцнки йахын

Page 249: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

248

адамларыныздан бириня зийан вура билярсиниз. 4. Эянъ гадын цчцн - севэилисинин она нифрят етдийини эюрмяк - тящсил, тярбийя вя башга ъящятляр цзря сизя лайиг олмайан бир адамы севирсиниз.

НИКАЩ - 1. Гадын цчцн: юзцнцн гоъа кишийя яря эетдийини эюр-мяк - хошаэялмязликляря, щятта хястялийя йозулур. Юзцнц эялин кими эюрмяк, лакин сяадят щисс етмямяк - севэидя там мяйуслуьа йозу-лур. 2. Никащ мярасиминдя иштирак етмяк - севинъ вя ляззят алмаг-дыр. 3. Аиляли гадын йухуда юз тойунда иштирак етмясини эюрцрся, де-мяли, о вурнухма вя хырдачылыьындан ял чякмялидир. 4. Юз аиля тянтя-нясиндя гара эейимли гонаглар эюрмяк - кядяр вя матямдир.

НИКАЩ МЯРАСИМИ - Аьыр вязифялярдян, язиййят вя чятинлик-лярдян хябяр верир.

НИКАЩСЫЗЛЫГ - Яэяр сиз никащсызлыг цчцн ещсан верирсиниз-ся, демяли сиз бу йахынларда гадынлардан цмидинизи кясяъяксиниз.

НИШАНЭАЩ - 1. Щансыса бир иш сизи башга даща ящямиййятли ишлярдян айыраъаг. 2. Гызлар цчцн - киминся онлары нишан алдыьыны эюрмяк - ряфигяси тяряфиндян онун тямиз адына хялял (лякя) эялмя тящлцкяси вар. 3. Диггятин, шющрятин вя аъыьын истигамятини символ-лашдыран образдыр.

НИШАН ЦЗЦЙЦ - 1. Гадын цчцн юз нишан цзцйцнц парылтылы вя ишыглы эюрмяк - садиг ярин вя йа ашнанын эюстярдийи гайьы вя етибарлы мцдафия; итирилмиш вя йа сынмыш цзцк - щяйатда гям-гцсся олаъаьыны хябяр верир. 2. Киминся ялиндя нишан цзцйц эюрмяк – эерчякдя киминся вердийи вяди ъидди гябул етмяйяъяксиниз. 3. Ни-шан цзцйцнц итирмяк вя йа ону сынмыш эюрмяк - щяйатыныза зярбя-дир.

НИТГ - 1. Щяр щансы бир дювлят адамынын нитгини динлямяк - достла кцсцшмя. 2. Киминся нитгини мцзакиря етмяк - гангарачылыг эятиряъяк сярэцзяштляр. Киминся нитгини хатырламаьа чалышмаг - эюзлянилмяз чятинликляр. Киминся нитгини тящлил етмяк - истядийинизя наил олмаздан габаг чох ъидди манеяляри дяф етмяли олаъагсыныз.

НОЩУР - 1. Нощурда сузанбаьы - иткидян сонра уьур ялдя ет-мя. 2. Нощурда су эцлц - гуру иля сяйащятя ишарядир. 3. Эюзял мави нощур - гаршылыглы мящяббятя ишарядир. 4. Гямэинлийин, щяйяъанын хябярдарлыьы. 5. Нощур сащилиндя отурмаг - тез бир заманда арыгла-маьа, цзцн тутгунлуьуна ишарядир. 6. Нощурдан су ичмяк - инам-сызлыьа, икицзлцлцйя ишарядир. 7. Нощурдан балыг тутмаг – надцрцст ишляринизя эюря сонрадан гызараъаьыныза вя виъданыныз гаршысында

Page 250: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

249

ъаваб веряъяйинизя ишарядир. 8. Нощурда цзмяк - биабырчы ъямиййя-тин арасына дцшмяк. 9. Нощурда боьулмаг - вар-дювляти итирмякдир.

НОХУД - 1. Яла сящщят вя сярфяли ямяк. 2. Сяпялянмиш нохуд эюз йашларындан хябяр верир; чий нохуд гоншу вя йа достла далаша-ъаьыныза ишарядир. 3. Нохуд якмяк - сиз реаллыьа уйьун олан план-лар гурдуьунуздан цмидляриниз доьрулаъаг. 4. Чичяклянян нохуд - сащибкарлыг фяалиййятиндя мцвяффягиййят. 5. Нохуд йыьылмасы - планларын щяйата кечмяси. 6. Консервляшдирилмиш нохуд - мцяййян мцддят планларыныз айдын олмайаъаг, лакин вязифяляринизи дягигляш-дирдикдян сонра тезликля мцвяффягиййят газанаъагсыныз. 7. Гуру-дулмуш нохуд чейнямяк - сакитлик дюврцнцн щяйяъанларла явязля-няъяйиня ишарядир. Ъцнки беля щесаб едяъяксиниз ки, сизя мящял гоймурлар вя инъитмяк истяйирляр. Гуру нохуд эюрмяк - йорьун-луг щисс етмяк вя иш эюрмяк арзусунда олмамаг. 8. Хырда но-худ йемяк - там разылыг, гуру нохуд йемяк - тяяссцфдцр.

НОТАРИУС - 1. Йериня йетмяйян истяклярин, мящкямя просе-синин ола биляъяйиня ишарядир. 2. Сярфяли ялагя вяд едир.

НОТЛАР - Мяълис, шянлик, хош щадисяляр мцждясидир. НЮКЯР - 1. Ишляриниздяки надир мцвяффягиййятляр барядя хя-

бярдарлыг. 2. Сиздян оьурлуг едян нюкяр - щийля иля газанылмыш пул-лар барядя хябярдарлыг. 3. Юлян нюкяр - сизи сямими баьлылыг, сяда-гят вя щямишяки мцнасибят эюзляйир. 4. Нюкярляринизи саймаг - си-зин шющрятпярястлийиниз ъязаландырылаъаг. 5. Нюкяри дюймяк - ев адамларынызын щаггында пис данышдыгларыны хябяр верир. 6. Ев гул-лугчусуна силля вурмаг - яр-арваддан биринин сядагятсизлийиня иша-ря.

НЮМРЯЛЯР - Сайлары, рягямляри эюрмяк - мадди чятинлик вя проблемляря ишарядир.

НЦВЯ ПАРТЛАЙЫШЫ - Эяляъякдян наращатчылыьа ишарядир: бюйцк дяйишикликляр барядя хябярдарлыгдыр.

О

ОБЙЕКТИВ - Юз щяйяъанларыныза диггятинизин йюнялмяси; ин-

туисийалары, дуйьулары чалышыб анламаг. ОЪАГ - Евдя олмаьын щисс едилмяси. Бешийин йада дцшмяйи. ОД – 1. Тящлцкяйя ишарядир. 2. Узун мцддятли фираванлыьа иша-

рядир. 3. Щяйата кечмяйян арзулар, шяхси щяйатда цмидлярин

Page 251: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

250

боша чыхмасы. 4. Бядянин йанмасы – бош шющрятдир. Йаныьы щисс ет-мяк – йени достлуг, щяйяъанлы хябяр, собада од – вар-дювлят, им-канлы щяйат, гям-гцссядян сонра сакитляшмякдир. 5. Од галамаг – хош тясадцф, узаг достларынызын сизя дяймяк ещтималы вар. 6. Йахшы яламятдир, дянизчиляр, кяндлиляр вя сяйащятчиляр цчцн эюзлянилян уьурдур. 7. Еви ода бцрцнмцш эюрмяк – щяйатда достлар сизя щюр-мят едир, ушаглар ися сюзцнцзя гулаг асыр. 8. Одла мцбаризя апар-маг, ону ятрафа йайылмаьа гоймамаг – наращат иш барядя хябяр-дарлыгдыр. 9. Сащибкар адамлар цчцн юз дцканынын йандыьыны эюр-мяк – тезликля эялирли сювдяляшмяляр едяъяйини вяд едир. Дцканын диварларыны йанмыш эюрмяк – уьурсузлуг сизи ъызыьыныздан чыхара-ъаг. Сиз пешман олаъагсыныз, амма тале гяфилдян цзцнцзя эцляъяк. 10. Йухуда щяр щансы бир алов эюрмяк писликдян хябяр верир, цму-миййятля, щансыса дцшмянчилик йенидян баш галдыра биляр. 11. Фе-йерверк (фишянэ) бюйцк мябляьдя итки, нятиъядя касыбчылыгдыр. 12. Йанан саман (кцчядя вя йа сащядя) – дцшцнъясизлик нятиъясиндя вя йа аьыллы мяслящятляря гулаг асмадыьыныздан тящлцкяйя уьра-магдыр. 13. Батаглыг одлары – ъямиййят арасында сямими сющбят-дир. 14. Юз евини йанан эюрмяк – щяйатыныз цчцн тящлцкя олдуьуна ишарядир. 15. Алова су тюкмяк – достлугда вя йа мящяббятдя со-йуглуг демякдир. 16. Ещтираса ишарядир; сексуаллыг, гязяб, арзу, аловлу щиссляр – мясялян, щяр шейи даьытмаг истяйидир. 17. Йералты алов – щиссиййат вя йа арзу иля ня вахтса гаршылашаъаьынызы эюстярир. Сямада алов – фикирляриниздя хейли дяйишиклик, йаша долмаг, ясэяр-лик вя йа аълыгдыр.

ОД ЧЯКЯН - 1. Сиз бцтцн сынаглары силащланмыш щалда гаршы-лайаъагсыныз. 2. Далашмаг горхусу, сюйцшляр, давалардыр.

ОДУН - 1. Одун апармаг - ишлярин вязиййятиндян наразылыг, севимли инсанла мцнагишя демякдир. 2. Милад ахшамы йандырылан бюйцк бир одун парчасы эюрмяк - арзуларыныз байрам вахты щяйата кечяъяк. 3. Одун доьрамаг - дцшмянляринизя галиб эяляъяйинизи билдирир.

ОФИСИАНТ - 1. Эюзял вахт кечирмяйя ишарядир. 2. Щирсли вя пинти офисиант симпатийа бяслямядийиниз адамларла мяъбури го-нагпярвярлийя ишарядир.

ОЬЛАН - 1. Шадлыг вя яйлянъя яламяти. 2. Кишиляр цчцн даща йеткин олмаг цчцн шяхсиййятин чатышмайан бир щиссясинин тяъяссц-мцдцр. Гадынлар цчцн ися дцнйада юзцнц ифадя етмяк габилиййяти,

Page 252: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

251

щямчинин оьлуна мящяббяти кими йозулур. 3. Йухуда оьлан ушаьы эюрмяк - етибарлы достларынызын олдуьуна, бцтцн щярякятляринизин щамы тяряфиндян гайьыйла гаршыландыьына ишарядир.

ОЬРУ - 1. Йени пярястишкар (гадын цчцн). 2. Евдя оьру - йа-лан, оьруну тягиб етмяк - аиля ихтилафлары; чохлу оьру - цмидлярин пуч олмасы. 3. Юзцнц оьру йериндя эюрмяк - тящлцкя, иткиляр вя дцшмянчилик барядя хябярдарлыг. 4. Гыз цчцн: юзцнцн сойулдуьу-ну эюрмяк - яэяр достлуьунузу эизли сахламасаныз, киминся пахыл-лыьы вя пислийи цзцндян достунузун ряьбятиндян мящрум олаъагсы-ныз. Яэяр гыз юзц киминся ъиблярини сойарса, ядябсиз давранышы иля о, гощумларынын наразылыьына сябяб олаъаг.

ОЬУРЛАНМА - Гадыны вя йа гызы оьурламаг - гямэинлик, мящяббят сыхынтысыдыр. Оьурланмаг – севимли варлыьын иткисидир.

ОЬУРЛУГ - 1. Алчалдылмаг, йохсуллуг вя щясрят барядя хя-бярдарлыг. 2. Мцхтялиф яшйалары оьурламаг - башланылан ишдя тящлц-кясизлик вя уьур. 3. Оьурлуг цстцндя тутулмаг - ишдя манеяляря, щямчинин севдийиниз шяхсин хяйанятиня ишарядир. 4. Пул, палтар вя ярзаг ещтийаты оьурламаг - щямин шейлярин гытлыьындан хябяр верир; сиздян щямин шейлярин оьурланмасы йахын гощумунузун вя йа та-нышынызын юлцмцнц билдирир. 5. Хялвятъя евя сохулмуш оьрулары эюр-мяк - ишлярин йахшы вязиййятиня ишарядир. 6. Достунузу соймаг - тезликля дцшмянляринизля иттифаг баьлайаъагсыныз. Иътимаи йердя оьурлуг етмяк - мцфлисляшмяк вя рцсвайчы иттищамдыр.

ОХ - 1. Ялдя ох тутмаг - ляззят; кющня вя йахуд сынмыш ох – цмидсизлик. 2. Йайдан ох атмаг - мящкямя просеси вя мцбащися-дир.

ОХШАМА, НЯВАЗИШ - 1. Йухуда нявазиш щисс етмяк - хя-бярдарлыг; сиз дцшмянляриниздян узаг олмалысыз, чцнки онлар сизя пислик елямяк истяйирляр; яэяр сиз нявазиши инкар едирсинизся сизя гу-рулмуш интриганы даьыдаъагсыныз. 2. Тярбийясиз вя щирсли бир гадынла далашаъагсыныз.

ОХУМАГ - 1. Ейнякля охумаг - щагсыз эцнащландырмаг вя ясассыз шцбщялянмяк. 2. Гуран охумаг - юлян адам щаггында хя-бярдарлыг; гязет фелйетону - хястя арыглыг, саьламлыьын позьунлуьу, роман - гейбят вя аъы дил. 3. Шам ишыьында охумаг - иш партнйору-нун фцрсят ялдя етдикдя йалан сатмаг имканы, икицзлцлцйц. 4. Хари-ъи дилдя охумаг - сизин чятин ишдя фярглянмяйинизи эюстярир. 5. Баш-га адамлары охуйан йердя эюрмяк - достларыныз сизя ял тутаъаг вя

Page 253: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

252

ишляриниз дцзяляъяк. 6. Кимяся китаб тяклиф етмяк, охудугларынызы мцзакиря етмяк - ядяби биликляринизи тамамлайырсыныз. 7.Мянтигсиз, ялагясиз, айдын олмайан мятн эюрмяк - наразылыг вя наращатсызлыг. 8. Роман охумаг, ясяр вя йцнэцл щекайятляри охумаг - севинъ демякдир. Дини китаб охумаг - мяняви вя физики саьламлыгдыр.

ОКЕАН - Хейирхащлыьа, шющрятя, дювлятя йозулур. ОПЕРА - 1. Сизя йахын гялбли адамларла тезликля эюрцшцн иша-

рясидир, хошаэялимли мцщитдя сизин ишинизин давамыдыр. 2. Дахили щис-сиййатла баьлы ялагялярин драматикляшдирилмиш рямзидир.

ОРАНЖЕРЕЙА - 1. Оранжерейа эюрмяк - тящгиредиъи, эизли мяна дашыйан, гейри-сямими, йалтаг нитгляр. 2. Гыз цчцн: оранжере-йада йашадыьыны эюрмяк - тямиз адына кюлэя сала билян хошаэялмяз щадисялярин йахынлашдыьына ишарядир.

ОРДЕН - Хидмятдя инъикликдян хябярдар едир. ОРДУ - Бюйцк наразылыг, ямлакдан мящрум олмаг щагда

хябярдарлыгдыр; йаньын вяд едя биляр. ОРКЕСТР (мусиги алятляри дястяси) - Коллектив ишя ишарядир; иш-

дя щармоналлыьын щиссиййаты, фяргляндирилмиш шяхслярин нюгтейи-ня-зяриня ишарядир.

ОРГАН (мусиги аляти) - 1. Гулаг асмаг вя йа органда чал-маг - ваъиб вя щяйяъанлы щадися. 2. Кцчядя органы динлямяк - мя-йуслуг, пис ящвал-рущиййя. 3. Шяхсиййятин мцхтялиф аспектляринин – идейаларын, щисслярин, габилиййятлярин, эцълц вя зяиф тяряфлярин ишаря-сидир. Бунларла ойнамаг, йахуд онлары ойатмаг мцмкцндцр. Гярарлара вя фяалиййятя ъаваб верян варлыьын бцтцн диапазонунун рямзидир.

ОРГАНДА ЧАЛАН МЦСИГИЧИ - 1. Достунуз дцшцнъясиз щярякяти иля сизин бюйцк наращатчылыьыныза сябяб олаъагдыр. 2. Эянъ гадын цчцн: щяддиндян артыг тялябкарлыг она зийан едя би-ляр.

ОТ - 1. Варлы вя хошбяхт щяйат вяд едян хош ишарядир. О, алвер-чиляря - тез варланма, ядябиййатчылара вя артистляря - шющрят, бцтцн севэилиляря ъошгун мящяббят, дянизчиляря тящлцкяли сяйащят вяд едир. 2. Ширяли вя йашыл от - ишлярдя чичяклянмя вя уьур, саралмыш вя сольун от - йохсуллуг вя уьурсузлуг. 3. Яэяр йашыл отлуьу кечяр-кян гурумуш от олан йеря раст эялсяниз, бу, хястялик вя ишдя чятин-ликляри билдирир. 4. Бичилмиш от - хястяляря юлцм, саьлама ишдя уьур-сузлуг билдирир. 5. Отдан щазырланмыш щяб ичмяк - сящщятин позул-

Page 254: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

253

масы. 6. Йаш от йемяк - уьурсузлуг, вязиййятин ялверишсиз дяйишмя-си. 7. Йашыл от цзяриндя узанмаг - саьламлыьын бярпасы. 8. Йашыл отлугда эязмяк - вязиййятин тяъили дцзялмяси, мадди имкан-ларын бир гядяр йахшылашдырылмасы; мирас ала биляъяксиниз.

ОТ (Гуру) - 1. Оту гурдаламаг - сизи эяляъякдя чох йахшы иш-ляр эюзляйир. 2. Якин йериндя тязя бичилмиш от эюрмяк - гейри-ади чи-чяклянмянин яламятидир. 3. Тювляйя от йыьылдыьыны эюрмяк – уьу-рунуз лабцддцр, эялириниз олаъаг. 4. От арабасы - имканлы адамлар-ла эюрцшмяк. 5. Оту щазырламаг (гыш цчцн) - сиз кимяся йардым тяклиф едяъяксиниз вя явязини йцзгат алаъагсыныз. 6. Ишлярдя, тясяррц-фатда мцвяффягиййятдир.

ОТ ТАЙАЛАРЫ - Сизя ешидилмямиш эялир вя вар-дювлят вяд едилир.

ОТУРАЪАГ - 1. Сизя борълу олан адамлара етибар етмяйин. 2. Башгаларыны отуран заман эюрмяк - достларын хошбяхт шяраитдя говушмасы. 3. Ъямиййятдя мянфяятли вязиййятин яламятидир.

ОВ - 1. Гейри-реал планларын щяйата кечмяси цчцн мцбаризя. 2. Ову тягиб етмяк вя она чатмаг – чятинликлярин дяф едилмяси вя ис-тяклярин уьурла йериня йетирилмясиня ишарядир. 3. Ову бурахмаг - итки вя сящвляр; овчунун эцмращ сяси – айыглыгда киминся кюмяйи-ни щисс едяъяк, хошбяхтлийи там дадаъагсыныз. 4. Бюйцк бир дястя иля ов етмяк - шцбщяли олан бир ишдя иштирак етмяк. Тякликдя ов ет-мяк – уьур вя хошбяхтлик. 5. Сечилмиш мяшьулиййятин сярфясизлийи вя зийанлылыьы барядя хябярдарлыгдыр.

ОВАЛ (йумурташякилли чевря) – ушаглыг (гадын органы) симво-лудур, гадын ещтирасына ишарядир.

ОВЧУ - 1. Гяддар бир инсанла эюрцш барядя хябярдарлыгдыр. 2. Яэяр овчу довшаны нишан алырса - щяйата кечирилмяйяъяк сазиш де-мякдир.

ОВУЪ, ЯЛИН ИЧИ - Тямиз овуъ - касыбчылыг яламятидир, тцклц овуъ - варлылыг демякдир.

ОЙНАШ - 1. Яэяр сизин ойнашыныз хошунуза эялирся - кимся си-зя пислик едя биляр. 2. Яэяр сиз йанынызда танымадыьыныз адам эюрсяниз - йахынларыныз сизинля марагланыр. 3. Яэяр йатаьыныз-да щансыса щейванла узанмысынызса - сизи уьурсузлуг эюзляйир. 4. Хошаэялмяз щадисяляр йада дцшцр.

Page 255: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

254

Ю

ЮД - 1. Юд ахмасындан язиййят чякмяк - пис щадисяляр вя ще-йсиййятин тящгир олунмасы. 2. Юз арвадынын вя яринин юд ахмасы хястялийиня тутулдуьуну эюрмяк - икицзлцлцк, йалан вя йа никащ йатаьынын лякялянмяси. 3. Юд ахмасындан язаб чякян шяхсляри евдя гонаг кими гябул етмяк - аилядя йас вя кядярдян хябяр верир.

ЮКЦЗ - 1. Киши цчцн: кюк, дольун юкцз эюрмяк - юз мцщитин-дя лидер олаъаг вя гадынлар онун диггятини ъялб етмяйя чалышаъаг-лар. Отлагда бир сцрц юкцз - эюзлянилмяз мцвяффягиййятя вя ъямий-йятдя йцксялишя йозулур. Яэяр субай киши кюк, ъинс юкцзляр эюрцрся, ону варлы гызла евлянмя вя йа яввялки садиг севэилиси иля эюрцш эюз-ляйир. Юлц юкцз - кядяря йозулур. Юкцзлярин тямиз су ичмясиня бах-маг - кишинин щяйатында етибарлы гадынын пейда олмасына йозулур. Яэяр гыз ейни йухуну эюрцрся, она яря эетмя вяд олунур. 2. Юкц-зцн кимися вурмасы - хястялик, кядяр щагда хябярдарлыгдыр. 3. Сизи изляйян балаъа юкцз, бузов - мираса йозулур; аь юкцз вя йа кял - бюйцк эялиря йозулур. Яэяр аь юкцз вя йа кял сизи буйнузу иля гал-дырырса, бу, гейри-ади шющрят вяд едир. 4. Тящлцкя, дцшмянчилик вя мцбащися щагда хябярдарлыгдыр. 5. Тарлада хыша гошулмуш юкцз эюрмяк - нанкорлуьа, явязи пис юдянилмиш гуллуьа йозулур. Саллаг-ханайа апарылан юкцз эюрмяк - ъинайят ишиндя иттищама, мцфлисляш-мя просесиня йозулур.

ЮЛДЦРМЯК – 1. Щансыса щейваны вя йа щяшяраты юлдцрмяк – пешманчылыг, кядяр, гцсся. 2. Гятлин шащиди олмаг – ъаниляр тяря-финдян сизя эяляъяк щцзцн вя кядяр. 3. Гятл тюрятмяк – адынызы ля-кяляйяъяк рцсвайчы щадисяляря ъялб олунаъаьыныза ишарядир. 4. Юлдцрцлмяк – рягибляриниз щяйатынызы корламаг цчцн ялляриндян эяляни едирляр. 5. Сизя щцъум етмиш силащлы ъинайяткары вя йа вящши щейваны юлдцрмяк – ишляриниздя уьурлар вя тезликля вязифяниздя йцксялиш эюзлянилир. 6. Достунузун интищар етдийи барядя хябяр тутмаг – мцщцм мясялянин щялли яряфясиндя узун сцрян щяйяъан-лара ишарядир.

ЮЛЯН - 1. Хябярдарлыгдыр. 2. Юзцнцзцн ъан вермяниз - он-дан хябяр верилир ки, сиз щям юзцнцзя, щям дя ишинизя зяряр эятирир-синиз. 3. Вящши щейванлар ъан верирся - пис тясирлярдян ъанынызы гур-тараъаьыныз вяд едилир.

ЮЛМЯК - Йухуда юлмяк - дост итирмяк ишарясидир.

Page 256: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

255

ЮЛЦМ - 1. Йахынларыныздан кимися юлмцш эюрмяк - бу она ишарядир ки, сиз щансыса бир чятин имтащаны вя йа йахын адамын юлц-мцнц мярданя гаршыламалысыныз. 2. Юлмцш достунузун сяси - пис хябяр ешидяъяксиниз. 3. Юлмцш атанызла данышырсынызса - сизя гаршы ара гарышдырылаъаг. 4. Юлмцш ананызла данышырсынызса - сиз юз мейл-ляринизи идаря етмяли, саьламлыьыныза ъидди фикир вермялисиниз. 5. Юл-мцш гардашынызла сющбят едирсинизся, бу она ишарядир ки, киминся сизин кюмяйинизя вя мярщямятинизя ещтийаъы вар. 6. Яэяр юлц сизин йухунуза шад вя ойнаг эирирся, бу о демякдир ки, сиз щяйатынызы дцз гурмалысыныз. Она эюря ки, ъидди сящвляр едя билярсиниз вя бц-тцн бунлар щяр шейи алт-цст едяр. Бцтцн бунларын нятиъяси чох пис олар. Чалышын ки, фикирляшмядян щеч бир аддым атмайасыныз. 7. Юл-мцш гощумунуз сиздян ня щагдаса чох хащиш едирся – бу, сизин эяляъяк рущ дцшкцнлцйцнцз вя ишляринизин пис эедяъяйи щаггында хябярдарлыгдыр. Аьыллы мяслящятляря гаршы чох диггятли олун. Мц-няъъимляр юлмцш йахынларынызын сизя дедикляриня гаршы диггятли ол-маьы мяслящят эюрцрляр, тяърцбя эюстярир ки, бу истянилян нятиъяни веряъяк; сизя йахын, юлмцш адамын сяси сизин бейнинизин йатмыш щис-сялярини ойадыр вя онларын дахилиндя эизлянмиш биликляри щяйата чаьы-рыр. 8. Юлцмцн яняняви эюрцнцшц - скелет вя йахуд чийниндя дырмыг олан гоъа – бу, сизин эяляъяк щяйатынызда бюйцк дяйишикликляря, инанылмаз йени хябярляря вя йа ушаьын анадан олмасына бир ишаря-дир. 9. Хябярдарлыг едилир ки, сиз, узун юмцрлц олаъагсыныз.

ЮНЛЦК – 1. Эянъ гадын цчцн: юзцнц юнлцкдя эюрмяк - ишляр-дя дяйишикликляр, таледя кяскин дюнцш. 2. Мяктябли гыз цчцн: юнлц-йцнцн ачыг, йахуд ъырылмыш олдуьуну эюрмяк - онун давранышынын ъидди пислянмясидир.

ЮПЦШ - 1. Ананы юпмяк – уьур, ювладларын щюрмяти. 2. Баъыны вя йа гардашы юпмяк - мещрибан достлуг. 3. Севэилини гаранлыгда юпмяк - тящлцкяйя ишарядир. 4. Ишыгда юпмяк - гадынлара гаршы йахшы мцнасибятинизи дяйишмяйяъяйинизин яламятидир. 5. Рягибиниз севэилинизи юпся - щюрмятинизи итиряъяксиниз. 6. Дцшмяни юпмяк - достла барышмагдыр. 7. Гыз юпцшяркян башгасы тяряфиндян йахалан-дыьыны эюрярся, демяли онун достлары ъясарятли щярякятляр едяъякляр. 8. Юпцшян ушаглар – аилядя вя ишдя хош аб-щава.

ЮПЦШМЯК - 1. Сизи сахта достлар ящатя едир. 2. Сизя дост мцнасибят эюстярмяйян шяхсля барышаъагсыныз. 3. Ъаван гыз юз адахлысыйла юпцшцрся - тезликля она яря эедяъяк. 4. Сизи хошаэялмяз

Page 257: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

256

щадисялярин эюзлядийи барядя хябярдарлыгдыр. 5. Танымадыьыныз бир шяхсля юпцшмяк - тезликля бюйцк хейря доьру эедяъяксиниз. Гоъа адамла юпцшмяк - сиз юз эцнащларыныза эюря пешманлыг чякяъякси-низ. 6. Хош олмайан хябяря йозулур.

ЮРДЯК - 1. Йалан хябяря йозулур. 2. Евиниздя вя ишиниздя щяр шей йахшы олаъаг. 3. Юрдяк суда цзцрся - хошбяхт бир дяниз ся-йащятиня чыхаъагсыныз. 4. Аь юрдякляр кяндлинин щяйятиндя эязир-лярся - сизин ев чичякляняъяк вя бол мящсул эютцряъяксиниз. 5. Юрдяк ову - планларынызы дяйишяъяксиниз, ов вахты юрдяйи юлдцрмяк - кимся сизин ишляринизя гарышаъаг. 6. Учан юрдякляр - сизин талейиниз бу йахынларда цзцнцзя эцляъяк. Мцмкцндцр ки, хошбяхт бир щяйат гурасыныз вя ушагларыныз ола. 7. Ев юрдяйи - хябяр, газанъ. Вящши юрдяк - зяряр, зийан ишарясидир.

ЮЗЦНДЯН ЧЫХМАГ - 1. Щяйяъанла юзцндян чыхмаг - чох-дан айрылдыьын достунла шад бир эюрцш. 2. Тящлцкяли ан фонунда щя-йяъаны йохламаг – бу, бюйцк дярд демякдир.

П

ПАХЫЛЛЫГ - 1. Башгаларына гибтя етмяк - сиз хош ряфтарыныз вя

хош хасиййятинизля йени достларынызын ряьбятини газанаъагсыныз. 2. Киминся сизя гибтя етдийини эюрмяк - сизин проблемляри щяддян ар-тыг цряйиня салан достунузла анлашылмазлыьа ишарядир.

ПАХЛА - 1. Йетишян пахла - кядяр, ушагларын хястялянмясидир. Гурудулмуш пахла - ишлярдя цмидсизлик, корланмыш ящвал-рущий-йядир. 2. Мцмкцн олан мядя хястялийи щагда хябярдарлыгдыр. 3. Соуслу пахла йемяк - чохсайлы нясил, язаб-язиййятли ишляря йозулур; йаьла пахла йемяк - мцбащися вя удузулмуш мящкямя просеси-дир. Пахланын боьазда галмасы - тящгир, пис ряй, кобуд мцнасибя-тя йозулур.

ПАЛЧЫГ - 1. Палтара йапышмыш палчыг - хястялик. 2. Цстцнцзя палчыг сычрамасы - бющтан. Палтары палчыгдан тямизлямяк - дцш-мянляринизин шяриндян йаха гуртараъаьыныза ишарядир. 3. Айагларын палчыьа батмасы - шяхси щяйатынызда гангарачылыг. 4. Палчыьа йыхыл-маг - йашайыш йеринин дяйишилмяси. 5. Юз эцнащыныз цзцндян дост-ларынызын етибарыны итиряъяйиниз барядя хябярдарлыг. 6. Башгаларынын палчыг ичиндя аддымладыгларыны эюрмяк - достунуз, йахуд иш йол-дашыныз тяряфиндян сизин щаггынызда дящшятли шайияляр йайылаъаьы ба-

Page 258: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

257

рядя хябярдарлыг. Кяндли цчцн - мящсулун пис олаъаьына ишаря-дир. 7. Палтарын цстцндя палчыг - сизин нцфузунуз цчцн тящлцкя ол-дуьуна ишарядир. 8. Эялирдян хябяр верян йахшы яламятдир. 9. Хяс-тялик барядя хябярдарлыг. 10. Палчыг ичиндя аддымламаг - йалныз юз эцнащыныз цзцндян достларын етибарыны итиря биляр вя аилядя ращатлыг-дан мящрум оларсыныз. 11. Узунбоьаз чякмянин вя йа башмагла-рын палчыгда батыб галмасы - йас, тящгир, дилхорлуг. 12. Палчыьа йы-хылмаг - айрылыг, йохсуллуг.

ПАЛЫД - 1. Фираванлыгдан хябяр верир. 2. Эцл ачан - вар-дюв-лят вя хош щяйатдыр; гуру - хястяликдир, касыбчылыг вя кядяр. 3. Эяли-рин, рифащын яламяти. 4. Палыд мешясини сейр етмяк - ишлярдя мцвяффя-гиййятдян хябяр верир. 5. Сынмыш палыд-щейрятедиъи эюзлянилмязлик-ляр демякдир. 6. Гоза иля юртцлмцш палыд - вар-дювлят вя бцтцн баш-ланьыъларда уьур демякдир. 7. Севэилиляр цчцн: палыд вя йахуд па-лыд мешяси эюрмяк - чох эюзял шяраитдя бирэя щяйатын башланмасы-дыр. 8. Йашылланан йарпаглы палыд - сящщятин бярпасы, хошбяхт саьал-ма. Йарпагсыз палыд - кядяр, айрылыгдыр.

ПАЛЫД ГОЗАСЫ - 1. Саьламлыг, варлылыг вя щюрмят яламяти-дир. 2. Сизи габагда шян щадисяляр эюзляйир: палыд гозасыны йыьмаг - сизин ямяйинизя йцксяк гиймят вериляъяк. 3. Яэяр гадын йухуда юзцнц палыд гозасыны йейяркян эюрярся, демяли, онун щяйаты даща шян вя мяналы олаъаг. 4. Палыд аьаъыны силкялямяк - арзуларыныза чатаъагсыныз. 5. Палыд гозасыны аьаъдан вя йахуд да ки, йердян йыьмаг уьурсузлуг демякдир. 6. Мешядя палыд гозасы йыьмаг - касыблыг, бащалыг вя ещтийаъдыр.

ПАЛМА АЬАЪЫ – Инъясянятдя уьурлар, севинъ вяд едир. ПАЛТАР ШКАФЫ - Шкафда палтарлары йербяйер етмяк вя ора-

да ня ися ахтармаг гямэин щиссляря, пис хябярляря ишарядир; яэяр шкафы ачыб орадакы сялигядян ляззят алырсынызса, сизи хош шяраит эюзля-йир.

ПАЛТАР ЙУМАГ - 1. Сизин гялябяниз вя уьурунузла битян мцбаризяйя ишарядир. 2. Тяртямиз йуйулмуш палтар там хошбяхтлийя йозулур. Яэяр йуйулмуш палтарын кейфиййяти сизи гане етмирся, он-да сизи уьурсузлуг эюзляйир. 3. Палтар йумагла мяшьул олан эюзял гыз - гадаьан олунмуш зювгц ахтармаьа дялалят едир.

ПАЛТАРЙУЙАН ЛЮВЩЯ - Ялдя палтарйуйан лювщя тут-маг эяляъяк чятинликляря ишарядир. Палтар йуйаркян лювщядян истифа-дя едян гадын - сиз гадынлара юз уьурунузу гачыртмаьа имкан ве-

Page 259: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

258

ряъяксиниз. Сынмыш палтарйуйан лювщя - мянявиййатсыз щяйатыныз вя айыб ямялляриниз сизи бядбяхтлийя эятириб чыхара биляр.

ПАЛТО - 1. Юз инадкарлыьыныз цзцндян наращатчылыг. 2. Ки-минся палтосуну боръ эютцрмяк - киминся сящвляри уьурунузун янэялиня чевриля биляр. 3. Эюзял палто эейинмяк вя йа она бахмаг – сизи юз арзуларынызда мцвяффягиййятляр эюзляйир. 4. Киминся пал-тосуну эейинмяк - кюмяк цчцн достлара мцраъият едяъяксиниз. 5. Ъырыг палто - гямэинлийя ишарядир. 6. Палто итирмяк - щяйатынызы йе-нидян гурмаг лазым олаъаг вя сиз дяриндян тяяссцфляняъяксиниз, юзцнцзц садялювщлцкдя вя малиййя исрафчылыьында эцнащланды-раъагсыныз. 7. Щимайядарлыг, сирлярин верилмямяси, йахынларын вя ялагядя олдугларынызын чатышмамасы. 8. Наилиййятляря ишарядир; йени - ишлярдя иткиляр, кющня - уьурлар. 9. Алмаг – аиля наращатчылыьына, йахын достун иткисиня ишарядир. 10. Йени, тямиз палто - шяряф вя щюр-мятя; кющня, чиркли - касыбчылыьа вя алчалмаьа ишарядир. 11. Гярибя хябярляря ишарядир.

ПАМБЫГ - Йашыл якин сащяси эюрмяк - йахын заманларда биз-нес сащясиндя уьурлар ялдя едяъяксиниз; йыьыма щазыр олан памбыг ися вар-дювлят вя боллуг демякдир. Тиббдя истифадя олунан памбыг – ябяс, файдасыз вя лазымсыз зящмятин яламятидир.

ПАНТЕРА - Гяддар дцшмяня, йаланчыйа ишарядир. ПАНТОМИМА - Достларынызын сизи алдатдыьына ишарядир. Пан-

томимада иштирак етмяк - тящгир олунмаьа ишарядир. ПАПАГ - 1. Папаг гоймаг - шян байрамда иштирак етмяк

цчцн дявят алмагдыр. 2. Кющня папаг - мягсядя чатаъаьыныза иша-рядир. 3. Папаьы чыхартмаг - гайьыдан гуртулмаг демякдир. 4. Гыз цчцн севдийи оьланы папагда эюрмяк онун севэилисинин йанын-да утанъаг вя ъясарятсиз олаъаьына ишарядир. 5. Дустаг папаьы - мярдлийинизин вя дюзцмлцлцйцнцзцн тящлцкяли анда сизи пис вязий-йятдя гойа билмяси щагда хябярдарлыг. 6. Шахтачы папаьы - бюйцк мираса сащиб олаъаьыныза вя йахуд бюйцк эялир ялдя едяъяйинизя ишарядир. 7. Эюзял хяз папаг - сизин йахынларыныз гаршысында юз бор-ъунузу йериня йетирмяйяъяйинизя ишарядир; ола биляр ки, тале сизи бир мцддят дайагсыз гойсун. 8. Хяз папаг - лайыг олмадыьыныз щюр-мят; ади папаг - ян ваъиб шейлярин чатышмазлыьына ишарядир. 9. Па-пагда кцчя иля эетмяк - узаг йола чыхмаг; юз евиндя папагда ол-маг - гыса мцддятли сяфяря ишарядир. 10. Рянэли папаг - шадлыьа вя щязз алмаьа ишарядир; гара папаг - гцсся вя эюз йашлары; папаьы

Page 260: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

259

итирмяк - валидейнлярин хястялийи; йени папаг алмаг - адлы-санлы адамын йахшы мцнасибятиня ишарядир.

ПАПИРОС КЮТЦЙЦ - Башгалары иля ялагя барядя хябярдар-лыгдыр.

ПАРЧА - 1.Парча сечмяк - йаланчы достлар сизя итки вя хоша-эялмяз щадисяляря сябяб олан манеяляр йарадаъаглар. 2. Еластик олмайан парча - сизин язм нцмайиш етдиряъяйинизя вя пислик етмяйя имкан ахтаран пахылларын щцъумларына гаршы дайана биляъяйинизя ишаря. 3. Тиъарятдя уьур вядидир. 4. Ипяк, гумаш вя с. - сярфяли вя газанълы сяфяря йозулур. 5. Шяффаф, назик парча - талейин (бяхтин) гейри - мцяййянлийини символлашдырыр. 6. Кишиляр цчцн юз севэилисини назик, йцнэцл парчадан тикилмиш палтарда эюрмяк - онларын мцна-сибятиндя онун мещрибан мцяллим ролу ойнайаъаьына йозулур.

ПАРИК - 1. Ишлярин пис истигамятя дяйишмясиня ишарядир. 2. Инандыьыныз шяхсляр тяряфиндян алдадылаъаьыныз барядя хябярдарлыг. 3. Парик эейинмяк - ишлярдя долашыглыьа ишарядир. 4. Парик итирмяк - щавадар вя хиласкарынызын юлцмцня ишарядир.

ПАРК - 1. Бош вахтынызы хош кечирмяк, истиращят; гапылары баьланмыш паркда галмаг - имканларын итирилмясиня ишаря. 2. Хош сяйящятлярин сюз верилмяси. 3. Сцрцндцрмячиликдян хябяр верир. 4. Паркда эязмяк - яйлянъяйя ишарядир. Севэили иля паркда эязмяк – хошбяхт вя хош аиля щяйаты гурмаьа ишарядир. 5. Йашыллыьы вя от-луьу олмайан бош парк - гяфляти бядбяхтликляря ишарядир.

ПАРТЛАЙЫШ - 1. Ятрафдакыларын хаин щярякятляри цзцндян иш-ляринизин позулаъаьы барядя хябярдарлыг. 2. Сизин, йахуд достлары-нызын цзцнц ейбяъяр шякля салан партлайыш - щяйатда баш верян ща-дисяляр сизин хейринизя олмайаъаг вя сизи аьзыйыртыглыгда эцнащлан-дыраъаглар. 3. Партлайышдан сонракы гялпяляр - ишлярдя мцвяффягий-йятсизлик. 4. Киши цчцн: юзцнцн партлайыш дальасы иля кянара атылдыьы-ны вя алова бцрцндцйцнц эюрмяк - достлары онун етибарындан суи - истифадя едяряк юзлярини ляйагятсиз апараъаглар. Гадын цчцн щямин йуху танымадыьы кишилярля цнсиййятдя ещтийатлы олмаьы мяслящят эю-рцр.

ПАЙЫЗ - Башга фясилдя эюзлянилмяз достлара гяфил кюмяк кими йозулур.

ПАЙЫЗЭЦЛЦ - 1. Аь пайызэцлц йыьмаг - сиз ня ися итиряъякси-низ вя язиййят чякяъяксиниз, яэяр пайызэцлц башга бир рянэдядирся, хоша эялян бир ишля мяшьул олаъагсыныз. 2. Пайызэцлц дястяси - сизя

Page 261: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

260

тямиз вя саф бир севэи раст эяляъяк, амма вцгарыныз сизи бу йолдан эери дюндяряъяк. 3. Сары, аь пайызэцлцнцн араларында эязмяк - сизи уьурсузлуг вя кядяр эюзляйир.

ПЕЙЬЯМБЯРЧИЧЯЙИ - Дцздя битмиш пяйьямбярчичяйи - шадйаналыг, ички мяълиси; онлары дярмяк - йахын адамынызын аьыр хястялийя тутулмасы вя юлцмц.

ПЕЙИН – 1. Хошаэялян яламятдир: яри олмайан гадына бу йу-ху уьурлу аиля гурмаьы вяд едир; кянд адамлары вя бизнесменляр цчцн - йахшы мящсул вя файдалы сазиш демякдир. 2. Бир топайа йыьыл-мыш пейин - эялир вя мянфяят демякдир; сярфяли иш (уста цчцн). 3. Пе-йиня батмаг - мцяссисядя хош уьурлар щаггында хябярдарлыг; ки-мин ися пейиня батмасы - щямин адамларла мцбащисянин эюзлянил-дийи барядя хябярдарлыгдыр. 4. Шяхсиййят мцяййян мянада гейри-ади маддялярля гидаланан биткийя охшайыр. Биткийя инкишаф етмяк цчцн пейин лазым олдуьу кими, шяхсиййят дя мялуматларла вя тяърц-бялярля гидаланыр. Беля тяърцбяляр вя мялуматлар йухуда пейин ки-ми ифадя олуна биляр. Ушаьа вя йенийетмяйя емосионал мялумат-лар чатдыранда онлара дярин емосионал кюмяк лазымдыр. Якс щалда кейфиййятсиз, йетишмямиш шяхс алына биляр.

ПЯЛЯНЭ - 1. Нярилдяйян пялянэ - тящлцкя ишаряси, тящлцкяли дцшмян щаггында хябярдарлыг. 2. Пялянэи юлдцрмяк вя йа пялянэин щцъумуну дяф етмяк - бцтцн башланьыъларын чох уьурлу сонлуьу. 3. Гачан пялянэ - дцшмян цзяриндя гялябя вя йеринизин мющкям-лянмяси. 4. Гяфясдя пялянэ - рягибляринизин сящв едяъякляриня ишаря. 5. Пялянэ дяриси - зяриф вя инъя зювг вяди. 6. Сизя гаршы ирялиляйян пя-лянэ - сизи дцшмянляриниз щяр васитя иля ъана эятирмяйя чалышаъаглар. 7. Сизя щцъум едян пялянэ - сизи эюзляйян, цмидсизлийя дцчар едя-ъяк уьурсузлуг. 8. Пялянэин сизи тягиб етмяси - уьурсуз тяшяббцс. 9. Пялянэин сизи парчаламасы - етибарынызын итирилмяси. 10. Пялянэ юл-дцрмяк - бядбяхтлик заманы юзцнц алиъянаб, мятанятли апармаг.

ПЯЛТЯКЛИК - 1. Киминляся кякяляйя-кякяляйя данышмаг - сизин севинъинизи, ращатлыьынызы хястялик тящлцкяси вя наращатчылыг поза биляр. 2. Башгасынын пялтяклийини ешитмяк - зящлятюкян дцш-мянляринизин алчаг щярякятляриндян хябяр верир.

ПЯНЪЯ - Чылпаг пянъя - йени севэи маъярасы; гярибя пянъя - йени танышлыг; пянъяни йумаг - щяйяъанлардан хилас олмаг; пянъя-ляринизя бахмаг – мювгейинизи итиряъяксиниз. Юзэя пянъясиня бах-маг - пул итиряъяксиниз; енли пянъя - бядбяхтлик.

Page 262: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

261

ПЯНЪЯРЯ - 1. Эюзлямяйя ишарядир; сындырмаг вя гыраьа чых-маг - арзуларын йериня йетмясидир. 2. Ачыг пянъяря - гцсся, щейифси-лянмяк вя кядяр, баьлы - чохдан эюрмядийиниз дост цчцн дарых-маг. 3. Щяйатынызын йахшылашаъаьыны хябяр верир. 4. Арзуларын алт-цст олмасы; ян эюзял мцяссисяниз даьылаъаг, сизи пешманчылыьа эяти-ряъяк вя узун мцддят бящрясиз башланьыъа эюря юзцнцзя эяля бил-мяйяъяксиниз. 5. Баьлы пянъяряляр – бахымсызлыг демякдир. 6. Гырыг пянъяряляр - йолдашыныз сиздян шцбщяляняъяк. 7. Пянъяря алтында дурмаг - киминся ахмаглыьы цзцндян сиз гурбан эедяъяксиниз. 8. Пянъярядян евя кечмяк - ганунсуз щярякятляриниз сизи ифша едяъяк-дир. 9. Кимдянся пянъярядян гачмаг - сиз мцсибятя дцшяъяксиниз вя щеч ъцр ондан гуртула билмяйяъяксиниз. 10. Гяфилдян пянъяря-дян бахмаг вя ня ися гярибя бир шей эюрмяк - сечдийиниз ишдя уьур-сузлуг вя бу ишя эюря юз саьламлыьынызы вя хошбяхтлийинизи тящлцкя алтына гоймагдыр. 11. Пянъяряйя гонмуш гуш - тезликля эюзлянил-мяз хейир олаъаьыны вяд едир. 12. Пянъяряйя йыхылмаг - мцбащися дава-далаша эятириб чыхараъаг. 13. Юз пянъярянизя дырмашмаг - чятин мцалиъя олунан вя узун сцрян хястялийин эюзлянилмясидир.

ПЯРДЯЛЯР - 1. Тязя пярдяляр - бюйцк наращатчылыьыныза ся-бяб олаъаг эюзлянилмяйян мцштяриляря ишарядир. 2. Чиркли вя йыртыг пярдяляр - биабырчы мцбащисяляря вя мязяммятя йозулур. 3. Тезликля хяйанятя чевриля биляъяк мящяббятдя артмагда олан сах-такарлыгдан хябяр верир.

ПЯРЯСТИШЭАЩ - Кимяся пярястиш елямяк - чох йаваш-йаваш шющрятя вя мяшщурлуьа доьру уъалмаьа ишарядир.

ПЯРЭАР - 1. Чятин щяйати мясяляляр барядя габагъадан хя-бярдарлыгдыр. 2. Лазымсыз тикилийя ъан атмагдыр, лазымсыз йеря пул хярълямякдян ещтийатлы олмалысыныз.

ПЯРИ – 1. Тамамиля сямярясиз эюрцнян тяшяббцслярдя гярибя, изащолунмаз уьур мцждяси. 2. Талейин хош цзц, истяклярин йериня йетмяси мцждяси. 3. Инъясянятдя мющтяшям наилиййятляр мцждясидир. 4. Чимян пяриляр - ян цмдя истякляринизин йериня йетмясиня ъан ат-маьыныз, шян яйлянъяляр демякдир. 5. Эянъ гадын цчцн севинъ вя уьур яламятидир, лакин бу, шцбщяли характер дашыйа биляр.

ПЯРТ - Достларын вя йа ушагларын щярякятляриндян утанмаг - эяляъякдя чин олмайан арзулара ишарядир. Цряйинизин язаб-язиййят чякяъяйиня ишарядир.

ПЯРВАНЯ - 1. Бядянин физики юлцмцнц йашамаьа гадир олан

Page 263: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

262

шяхсиййятин алт шцурунун ещтийаъына ишарядир. 2. Сябирсизлийя йозу-лур.

ПЫЧЫЛТЫ - 1. Пычылты иля данышан адамлар эюрмяк - сизин щаггы-нызда хоша эялмяйян вя сизи чох наращат едяъяк деди-году барядя хябярдарлыгдыр. 2. Эизли пычылты иля дейилян хябярдарлыьы ешитмяк - си-зин реал щяйатда достларынызын дайаьына вя онларын узагэюрян мяслящятляриня ещтийаъынызын олдуьуна ишаря едир.

ПЫТРАГ - 1. Мющкям саьламлыг вя узун юмцр яламятидир. 2. Сиз хейирхащ, пула тамащсыз вя идеалист адамла таныш олаъагсыныз. 3. Пис адамлар сизин инамыныздан истифадя едиб мцлкиййятинизи мя-нимсямяк истяйяъякляр.

ПИЛЛЯЛЯР - 1. Пиллялярля галхмаг - мцвяффягиййят вя бюйцк хошбяхтлик; пиллялярля дцшмяк - ишляриниздя мцвяффягиййятсизлик. 2. Пиллялярдян йыхылмаг - ишаря едилир ки, сиз киминся пахыллыьына вя ниф-рятиня дцчар ола биляъяксиниз. 3. Эениш вя гяшянэ пилляляр - вар-дюв-лят вя щюрмят вяд олунур. 4. Юзэяляринин пиллялярля дцшмясини эюр-мяк - сиз йаваш-йаваш мцвяффягиййятя доьру эедирсиниз.

ПИШИК - 1. Пишикляри эюрмяк - эюз йашларына, дяйишиклийя, аиля мцбащисяляриня ишарядир. 2. Гара пишик - ачыг дцшмяня; аь - щийля-эяр доста йозулур. Кичик оьурлуг барядя хябярдарлыгдыр. 3. Пишийин сизи ъырмагламасыны эюрмяк - достунуз олмайан бири гылыьыныза эирмяк истяйир. 4. Пишийи тутмаг - суи-гясдин ачылмасына йозу-лур. 5. Пишийин мийолтусуну ешитмяк - ъязасыны алаъаг йалана ишаря-дир. 6. Юлц пишик - сяфярдян вя йа хоша эялмяйян шяхсдян узаглаш-маьа ишарядир. 7. Гадын цчцн: пишийи вя йа пишик баласыны ялдя тут-маг - имкан бахымындан щеч дя хош олмайан ишя ъялб олунмаг барядя хябярдарлыгдыр. Аь пишик - бядбяхтлийин вя ямлак итирилмяси-нин сябяби ола билян гарышыглыьа вя йа гейри-мцяййян вязиййятя иша-рядир. 8. Пишийин щирслянмяси вя адама ъуммасы - щийляэяр вя кя-лякбаз оьрулар тяряфиндян сойулаъаьыныза ишарядир.

ПИШИК БАЛАСЫ - 1. Кор пишик балалары эюрмяк - сизи даим из-ляйяъяк кичик хошаэялмязликляря вя хябислийя ишарядир. 2. Яэяр га-дын гяшянэ, йумшаг, тцклц, аь пишик баласы эюрцрся, онда ону асанлыгла йолундан аздырараг товлайыб тяляйя салаъаглар. Лакин аьылла юзцнц яля алмаг вя саьлам дцшцнъя иля гаршыдакы бядбяхтлийи арадан эютцрмяк цчцн шяраит йаратмаг лазымдыр. Яэяр пишик баласы арыг вя чиркиндирся, гадыны вядляря алданмаг вя валещ олмаг эюз-ляйир. Нятиъядя, о, киминся чиркин щярякятляринин гурбаны олаъаг.

Page 264: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

263

3. Итин пишик баласына язаб вермясини эюрмяк – дцшмянляриниз сизя пислик етмяйин йолларыны ахтармагла мяшьулкян, юзляри юзляриня пис-лик едирляр. 4. Хошаэялмяйян эюзлянилмязликляря, наращатлыьа ишаря-дир.

ПИШПИШИ - 1. Ишляриниздя йцксялиш вя мцвяффягиййят вяд едир. 2. Ялдя пишпишини тутмаг - севинъ.

ПИШТАХТА - 1. Сиз тянбяллийинизин ющдясиндян эялян йени конкрет бир ишля мяшьул олаъагсыныз. 2. Бош вя кирли пиштахта - нара-щатчылыг йарадан уьурсуз ишляря ишарядир.

ПИЙ - Цзцнцз йаьлы олса - сизи йахшы сяйащят эюзляйир. Йухуда пий эюрмяк - итки демякдир.

ПЛАШ - 1. Мирас. 2. Тязя плашда олмаг – уьур, йахшы йер тут-магдыр. 3. Плашда дешик - наразылыгдыр, боръ веряъяк вя гайтарыл-масыны бош йеря эюзляйяъяксиниз. 4. Плашы итирмяк – алчалдыъы йох-суллуг, бядбяхтлик.

ПОЧТ - 1. Бяд хябярляря ишарядир. 2. Гяфляти кючмя яламяти. 3. Сцрпризляр вяд едир.

ПОЧТАЛЙОН - 1. Мяктуб алма - ишлярдя тялясмямя барядя хябярдарлыг. 2. Почталйона мяктуб вермя - сиррин ачылмасында ра-зылыьа эялмя. 3. Сизин эяряксиз вя хейирсиз ишляри йериня йетирмяниз барядя хябярдарлыг. 4. Сизя мяктуб эятирян почталйон - эизли бяд хябярляря ишаря. 5. Почталйонун сясини вя йа гапыны дюймясини ешит-мяк - гяфляти вязиййятляря ишаря. 6. Сизин евинизин йанындан кечян почталйон - кядярли хябярляря ишарядир. 7. Почталйона апармаг цчцн мяктуб вермяк - сизи пис адамлар тящгир едяъякляр. 8. Поч-талйонла сющбят - щяр щансы бир мцбащисядя истяр-истямяз иштирак ет-мяк. 9. Чантасыз почталйон - хябяри эюзлянилян дост вя йа гощу-мун юлмяси. 10. Юзляри арасында сющбят едян почталйонлар - аиля сяадятидир. 11. Йыхылан почталйон - севэили иля айрылыгдыр.

ПОЧТ МАРКАЛАРЫ - 1. Гуллугда мцкафатланма. 2. Ляьв едилмиш маркадан истифадя ъящди - сизин нцфузунуз тящлцкя алтын-дадыр. 3. Марка ялдя етмяк - тезликля мяшщурлуьа ишарядир. 4. Го-парылмыш маркалар - йолунузда манеяляря ишарядир.

ПОЛИС ИДАРЯСИ - 1. Сизин тюрятмядийиниз ъинайят цстцндя йахаланманыз - сиз рягибинизи уьурла мяьлуб едяъяксиниз. 2. Полис идарясиндян азад олмаг - ишлярдя наращатедиъи гейри-сабитлийя иша-рядир. 3. Ядалятли олараг щябс едилмяк – сизи мцхтялиф щадисялярля долу аьыр щяйат мярщяляси эюзляйир.

Page 265: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

264

ПОЛИС ИСЧИСИ - 1. Полис тяряфиндян сахланылмаг - эюзлянилмяз тяклифя йозулур. 2. Сащя мцвяккилинин эялиши - аилядя саьламлыьа ишарядир. 3. Даща йцксяк вязифя тутанлар тяряфиндян тязйиг. 4. Бцтцн бялалардан тяърид олунаъаьынызы вяд едир.

ПОЛКОВНИК – 1. Ъямиййятдя вя ишлярдя уьурлара ишарядир. 2. Полковник олмаг - сиз юз дост вя танышларыныз цзяриндя цстцнлцк газана билярсиниз.

ПОМИДОР - 1. Йемяк - саьалмаьа ишарядир. 2. Эянъ гыз цчцн: йетишмиш помидорлар – евлиликдя хошбяхт олаъаг. 3. Ъцъярян помидорлар – аиля щяйатында хошбяхтлик. 4. Мцмкцндцр ки, утана-сыныз.

ПОРСУГ - Яэяр сиз талейин чятинликляри вя тярс ишляри гаршысын-да эери чякилмясяниз, сизи мцвяффягиййят эюзляйир.

ПОРТАЬАЛ - 1. Портаьал алмаг - арзуларын тямин едилмяси-ня йозулур. Портаьалын йарысыны севдийиниз гыза вермяк - ани инъик-лийя, кцсмяйя йозулур. Портаьалы тямизлямяк - эюрдцкляри ямялляр щагда аъы пешманчылыг вя тяяссцфдцр. Портаьал аьаъы - хош хябяр-дир. 2. Мцвяффягиййят, эюзлянилмяз щядиййя вядидир. 3. Портаьал йе-мяк - бяд ишарядир, ещтимал ки, йахын адамынызын хястялийи сизин гцссянизя сябяб олар вя ишляринизя пис тясир едя биляр. Тязя вя ятирли портаьаллар - талейин сизя гаршы йумшалаъаьыны эюстярир. 4. Пор-таьал габыьы цстя сцрцшмяк - гощумлардан киминся юлцмцдцр. 5. Ъаван гадын цчцн: портаьал йемяк - севдийи адамын итирилмясидир. 6. Кишиляр цчцн: щяйат йолдашы цчцн портаьал алмаг вя онларын йе-йилдийини эюрмяк - онун эялир ялдя едяъяйиня, ишлярдя чятинликлярин юзбашына щялл олаъаьына ишарядир.

ПОРТФЕЛ - 1. Ичиндян пул тапмаг - пис фикирлярин, яйри мяг-сядлярин яламятидир; бош цмидлярин доьрулмайаъаьына ишарядир. 2. Ишинизи дяйишяъяйинизя ишарядир. 3. Йахшы агибятя цмиддир.

ПОРТРЕТ - 1. Сатгынлыг барядя хябярдарлыг. 2. Севимли адамла эюрцшя вяд. 3. Эюзял гыз шякли - нядянся зювг аларкян сат-гынлыьа вя пешманчылыьа сябяб олан ишлярин дя баш веря биляъяйини нязярдян гачырмайын. Портрет эюрдцйцнцз йухулар - сизин эцндялик ишляринизя зяряр йетиря биляр. 4. Ряссамын портретинизи чякмяйя баш-ладыьыны эюрмяк - горхулу хястялийя ишарядир. 5. Сизин юзцнцз щаг-гында башгаларынын мцлащизяляриня гулаг асаъаьыныза ишарядир. 6. Юз портетини севэилийя вермяк - дава-далаш вя айрылыгдыр.

ПРЕЗИДЕНТ - 1. Пешманчылыьа ишарядир. 2. Президентля сющ-

Page 266: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

265

бят етмяк - наращатчылыьа ишарядир. 3. Президент олмаг – бядбяхт щадися.

ПРЙАНИК – 1. Прйаник йемяк – севинъя ишарядир. 2. Эязинти-дя прйаник газанмаг - юз фикирляринин, фярзиййяляринин йериня йети-рилмясиндя уьур.

ПУДИНГ - 1. Бир аз гялиринизин олаъаьына ишарядир. 2. Пудинг йемяк - сизин ишляринизин щеч бир нятиъяси олмайаъаг. 3. Гызлар цчцн: пудинг биширмяк - онун севэилиси шящвят дцшкцнц вя бош-бо-шуна вахтыны кечиряндир вя она яря эется, о юзцнц мящв едяъяк.

ПУЛ - 1. Пул тапмаг - бюйцк мцвяффягиййят вя хошбяхт дяйи-шиклийя ишарядир; итирмяк - евдя вя ишдя пис щадися демякдир; оьур-ламаг - тящлцкя; гянаят етмяк - вар-дювлятин, щяйат комфортунун яламятидир. 2. Пул саймаг вя чатышмадыьыны эюрмяк - юдянишлярля баьлы хошаэялмязликдир. 3. Пул тапмаг - хырда щяйяъан; юдямяк уьурсузлугдур. 4. Мис пул - хошаэялмязликляр; эцмцш пул - щядяр гайьыларын нишанясидир; гызыл пул - мцщцм вя ялверишли ишлярин олаъа-ьындан хябяр верир; пул юдямяк - ишлярдя мцвяффягиййят; пул алмаг - аилянин артмасы демякдир. 5. Гызыл пул - ещтирамдыр, эцмцш - щюр-мят вя бюйцк эялир, мис - кядяр нишанясидир. 6. Каьыз пуллар - се-винъдир; мис - эюз йашларыдыр. 7. Галын пул баьламаларыны саймаг - сиз рифащынызы тямиз (дцзэцн) йолла газанмысыныз. 8. Тапдыьыныз вал-йута баьламасына бир ъаван шяхс щаггыны билдирирся - сиз сащибкар-лыг ишляриндя ещтийатлы олмалысыныз, чцнки, сизя йахын олан бир адам ишляринизя гарышаъаг вя сизин иткиляриниз олаъаг. Бундан башга йуху ону билдирир ки, сиз пулларынызы файдасыз хяръляйир, юз имканыныза эюря щяйат сцрмцрсцнцз. Бу йуху хябярдарлыгдыр. 9. Хырда пул вермяк - ишлярин олдуьу шяраитдян наразылыг яламятидир. Бундан башга о ишдя хошаэялмязликлярдян вя достларын онлара гаршы диг-гятсиз олаъаьындан, тянялярдян хябяр верир. 10. Хырда пул итирмяк - тезликля сиз юзцнцзя гаршы етинасызлыьы щисс едяъяк, ишлярдя ися чятин-ликлярля цзляшяъяксиниз. 11. Хырда пул саймаг - практиклийин тязащц-рц вя гянаятъилликдир. 12. Боръ пул эютцрмяк - башгаларына сиз ол-дуьунуздан йахшы эюрцняъяксиниз. Лакин бу сизя севинъ эятирмя-йяъяк. 13. Юзэя пул ишлятмяк - дост иля вурушманы билдирян яламят-дир. 14. Сахта пул кясмякля мяшьул олмаг - олдугъа пис яламят-дир; юз-юзцнцзля ихтилафдан хябяр верир. 15. Боръ пул истямяк - ону эюстярир ки, сизин рифащыныз чох вахт защиридир вя тезликля йени гайьы-лар ортайа чыхаъаг. 16. Бир нечя эцмцш пул тапмаг - аьылсызлыг вя

Page 267: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

266

даьыдыъы спекулйасийадыр. 17. Бир адамы долу пул кисяси иля эюрмяк - ишлярин пислийя доьру дяйишяъяйинин яламятидир. 18. Пул удмаг - тезликля кимяся гаршы мянфяят эцдян бир мараьын ойанмасыдыр. 19. Арзуларымызын, щярякятляримизин ня иля дяйярляндирилмясинин; по-тенсиал имканларымызын, енержимизин, шяхси ещтийатларымызын, гиймя-тимизин башгаларынын эюзцндя символик эюстяриъисидир. Хясисликля пул хярълямяк - емосионал вя йа сексуал сыхынтынын, тящлцкя щисси-нин ифадясидир. Пулун чатышмазлыьы - итмиш вя йа чатышмайан потен-сийанын сцбутудур. Сахта пул - юзцнц башгаларына вермямяк ъящ-динин вя йа алданмыш олдуьунузун ифадясидир. Оьурланмыш пуллар - эцъцнцздян суи - истифадя етмяйин ифадясидир; алдадылмыш олдуьуну-зун вя йа яэяр сиздян пул оьурлайыбларса эцъцнцзцн итирилмяси щис-сидир; сексдя вя йа гаршылыглы мцнасибятдя неъя асан " табе олмаьы-нызын" эюстяриъисидир.

ПУЛ ИТИРМЯК - Пул итирмяк - ялинизя бир гядяр пул кечяъяк-дир. Йердян пул йыьмаг - бюйцк чятинликлярля гаршылашаъагсыныз. Гызыл пул эюрмяк - зянэинлийя, вар-дювлятя йозулур. Гянаятля пул йыьмаг - щяр щярякятиниздя йеткин бир адам олдуьунузу эюстярир. Пул саймаг - планларыныз вя тясяввцрляриниз арзунузъа эерчякляшя билмяйяъяк, онлара йени бир тякан вермяйиниз эярякдир. Пул йатыр-маг - йухуда бир яманят кассасына пул йатырдыьыны эюрян адамы ирялидя ращат бир щяйат эюзляйир. Бирисиндян яманят олараг пул ал-маг - бир достунузу итиряъяйинизя ишарядир. Пул ъяримяси юдямяк - щяйатда кичик ирялиляйишиниз олаъаг. Пул дахылы - бу йуху бюйцк мигдарда пул иткисиня ишаря сайылыр.

ПУЛ КИСЯСИ - 1. Зяриф вя щармонийалы севэи вяд едир. 2. Бош - касыблыьа; долу - зящмятсиз эялиря; итирмяк - зийана йозулур. 3. Бош пул кисяси - сыхынты вя наращатчылыьа ишарядир. Кцчядя пулла долу кися тапмаг - эюзлянилмяйян мираса йозулур.

ПУНШ (ром, гянд, лимон вя мейвя ширяляриндян гарышдырылыб щазырланан спиртли ички) - Пунш ичмяк - иътимаи ряйи нязяря алма-маг; щяйат планларынызы кяскин дяйишя билян гейри-ади щадисяляр олаъаьына ишарядир.

ПУСГУ - 1. Пусгудан щцъума мяруз галмаг - сизин ятрафы-нызда тез бир заманда цзя чыхаъаг тящлцкя йараныб. Яэяр бу хя-бярдарлыьа лагейд йанашсаныз, онда сизя чятин олаъаг. 2. Гисас ал-маг цчцн пусгуда дайанмаг - достларынызы беля алдадараг, ашаьы сявиййяли щярякятляр едяъяйинизя ишарядир.

Page 268: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

267

Р

РАДАР - Фящм, башга адамлары, йахуд онлардан эялян

щиссляри гейри-шцури шякилдя гаврамаг символудур. РАДИО - Ясассыз деди-году вя шайиялярин мцмкцнлцйц баря-

дя хябярдарлыг. РАЩИБ − 1. Ъинайяткар мящяббятдян хябярдар

едир. 2. Црякачмайан щадисяляря йозулур.

РАЩИБЯ - 1. Диндар цчцн - мадди газанъынызын мяняви ма-раьынызла цст-цстя дцшяъяйиня ишарядир. 2. Гадынлар цчцн: дул гал-маьа вя йа севэилиси иля ялагянин позулмасына йозулур. 3. Юлмцш ращибя - цмидсизлийя, хяйанятя ишарядир. 4. Сексуал мящдудиййятин, идеализмин, дини щисслярин вя йа яхлагын символудур.

РАКЕТ - 1. Эюзлянилмяз вя илдырым сцрятли йцксялиш, уьурлу ел-чилик вя издиваъда вяфалылыг яламяти. 2. Йеря дцшян ракет - никащыны-зын уьурсуз олаъаьы яламяти. 3. Башыныза дцшян ракет - узун сцрмя-йян севинъ. 4. Йалан хябярляр.

РАВЯНД (битки) - 1. Бюйцйян равянд - сизи гысамцддятли, ла-кин хош яйлянъя эюзляйир. 2. Равянддян ня ися биширмяк - достуну-зу итирмякля нятиъяляня билян гызьын мцбащисяляр. 3. Равянд йе-мяк - юз ишиндян наразылыгдыр.

РЕНТА- 1. Еви кирайя вермяк - кифайят гядяр эялирли олаъаг йени мцгавиляляр мцждяси. 2. Ямлакы иъаряйя эютцрмяк игтидарында олмамаг - ишдя сон дяряъя пассивлик яламяти. 3. Иъаря щаггы вер-мяк - малиййя марагларынызын там тямин олунмасы. 4. Иъаря щаг-гыны вермяйя гадир олмадыьыныз щалда ися - ишляриниз тяняззцля уь-райаъаг, яйлянъяляриниз ися буну бир аз да сцрятляндиряъякдир.

РЕСТОРАН - Евдя гарышыглыг барядя хябярдарлыгдыр. РЕВМАТИЗМ - 1. Ревматизм аьрысы - планларынызын щяйата

кечирилмясиндя эюзлянилмяз фасиля. 2. Бу хястялийя башгалары туту-лубса - мяйуслуг.

РЕВОЛВЕР - Гыз цчцн: севэилисини ялиндя револвер эюрмяк - араларында мцбащися, щятта позулушма олаъаьына ишарядир.

РЕЗИН - 1. Резин палтар эеймяк - сизин тямиз адыныз мяняви мювгейинизин мющкямлийи вя сабитлийинин кюмяйи иля тямин олуна-ъагдыр; яэяр резин эейим кющнялмиш вя ъырыг оларса, давранышынызда

Page 269: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

268

ещтийатлы олмалысыныз, чцнки сизин адыныз ятрафында галмагал башла-на биляр. 2. Ялляринизин вя айагларынызын резин кими узандыьыны эюр-мяк - сизин цчцн хястялик, йахуд ишляриниздя алданмаг тящлцкясиня ишарядир. 3. Резин мямулатлар - ишляриниздя о гядяр мяхфи олаъагсы-ныз ки, достларыныз давранышынызын сябябляри барядя бихябяр гала-ъаглар.

РЕЗИН ГАЙТАН - Ишляриниздя ялверишсиз дяйишикликляря даир хябярдарлыгдыр.

РЯДД ЪАВАБЫ - Наразылыгларла гаршылашмалы олсаныз да, ва-ъиб гярарлар гябул етмяк баъарыьына ишарядир. Рядд ъавабынын няйя йюнялдийини анламаг да ваъибдир.

РЯЩБЯР - Рящбярля (мцдирля, ряисля) йухудакы мцнасибятляр ъямиййятин мцщцм идейаларынын йухуну эюрян цчцн ня дяряъядя мягбул олдуьуну, щямчинин онун щяйатда юз цзяриня ня гядяр мясулиййят эютцрдцйцнц эюстярир.

РЯГЯМЛЯР - 1. Хястялик, мяняви йорьунлуг вя дахили бош-луг барядя хябярдарлыгдыр. Яэяр сиз щярякятиниздя вя данышыьынызда ещтийатлы олмасаныз, онда бюйцк ишиниз боша чыхаъаг. 2. Чятинлийя, пислийя, зящмятя, гайьыйа ишарядир. 3. Бир рягям - хош эцзяран, са-китлик, хошбяхтлик. Бир нечя рягям - гямэинлийя вя наращатчылыьа ишарядир. 4. Дилхорлуг вя сыхынты ишаряси; бир - ъямиййят хябяр верир; ики - гейбят, цч - иш барядя сющбят, дюрд - эярэин ямяк, беш - кяскин мцнагишя, алты вя чох - алдатма.

РЯГИБ - 1. Рягибин олмасы - бу она ишарядир ки, юз щцгуглары-нызы горумаг цчцн шяхси щяйатынызда чох астаэял вя баъарыгсыз олаъагсыныз. Бунун нятиъясиндя сиз нцфузлу адамларын йахшы мцна-сибятини итиряъяксиниз. 2. Гыз цчцн: севэилисинин рягибини эюрмяк - дцзялдилмяси мцмкцн олмайан сящвлярдир: садиглийи позарса, о, мящяббятини итиряъяк. 3. Сизи алдатмыш рягиб - сиз ишиниздя чох диг-гятсизсиниз, ъидди дейилсиниз вя азадлыьыныздан суи-истифадя едирсиниз. 4. Юзцнцзц мцвяффягиййятли рягиб эюрцрсцнцз - сизи мцвяффягиййят эюзляйир вя иш партнйорунуз сизинля щямфикир олаъаг.

РЯГС ЕТМЯК - 1. Севинъ, хошаэялмязликлярдян азад олмаг ишаряси. 2. Ябяс зящмят яламятидир.

РЯГСЛЯР - 1. Рягс едян шян ушаглар - хошбяхт евлилик, се-вян, мещрибан аиля яламяти. Эянъляря бу йуху асан иш вя мараглы асудя вахт вяд едир. 2. Рягс едян йашлы адамлар - ишлярдя парлаг перспективляр. 3. Рягс едян эянъляр - сящщятин бярпа едилмяси.

Page 270: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

269

4. Бир айагла ойнамаг - мцхтялиф иткиляр. 5. Кяндир цзяриндя рягс етмяк - кядяр вя аиляви наращатчылыг.

РЯСЯДХАНА - Тезликля йцксяк сявиййяйя иряли ъякиляъякси-низ.

РЯССАМ - Йухуда ряссам эюрмяк – иллцзийалардан, бош цмидлярдян ещтийатлы олун. Юзцнцз ряссамсынызса - сизи ябяди мя-щяббят эюзляйир.

РИЙАКАР - 1. Сахта достларыныз сизи бядхащыныза сатаъаглар. 2. Юзцнцз кимися алдатсаныз - демяли, реал щяйатда да сиз йалан данышырсыныз.

РОМ - Ром ичмяк - тезликля варланаъаьыныза, лакин кобуд яйлянъяляря мейлли олдуьунуздан тярбийясиз вя байаьы олараг гала-ъаьыныза ишарядир.

РОЗЕТКА (гадынларын палтар вя айаггабысына тикилян эцлшя-килли бязяк) - Розетка тахмаг, йахуд ону киминся палтарына тахыл-мыш эюрмяк -дямдямяки вахт кечирмя, щалбуки тяърцбяниз бунун мяйуслуг эятиряъяйиндян хябяр верир.

РОЗМАРИН (йарпаг вя чичяйиндян ятирли йаь щасил едилян ъя-нуб биткиси) - Кядяр вя биэанялийин яввялляр фираванлыьын щюкм сцр-дцйц еви бярбад едяъяйиня ишарядир.

РУЩ - 1. Рущун бядянинизи тярк етдийини эюрмяк - тящлцкядян хябяр верир, башгасынын бядянинизля эирдийини эюрмяк - танымадыьы-ныз адам тяряфиндян дястяк демякдир. 2. Рущун юлмязлийи щагда фикирляшмяк - истядийинизя чатмаг цчцн имканларын олаъаьыдыр. 3. Рущла данышмаг - ян эюзлянилмяз йердя йалан демякдир. 4. Юлцля-ря вя йа юлцмя гаршы олан щисслярин йахуд интуитив зяннин; шяхси ха-тирялярин, йахуд кечмишин ону излядийи вахт горхусунун эюстяриъи-сидир. 5. Рущанилик - бюйцк тянтянядян хябяр верир.

РЦШВЯТ - Рцшвят алмаг - нятиъяси чох пис олаъаг мянявий-йатсыз щярякят; рцшвят вермяк - мяйуслуг, гцсся вя кядяр.

С

СААТ - 1. Саз саат - ишдя мцвяффягиййят, саьламлыг, насаз -

пис щяйат, мцвяффягиййятсизлик, кядяр билдирир. 2. Эялир сюз верир. 3. Хястя цчцн йухуда саат эюрмяк - гыса щяйат демякдир. 4. Дивар сааты - азарт ойунларда бюйцк мцвяффягиййят. 5. Саата бахмаг - сизин дцшмянляриниз сяйляринизи щеч едяъякляр. 6. Саат сындырмаг -

Page 271: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

270

бядбяхтчилик, итки. Саатын шцшясини сындырмаг – сизя лайиг олмайан ъямиййятдя йцнэцллцк едяъяксиниз. 7. Гадын цчцн саат итирмяк - аи-ля щяйатында наразылыг, кюнцл ращатсызлыьы. 8. Кимдянся саат оьур-ламаг - дцшмянляриниз сизя бюйцк пислик едяъякляр. 9. Кимяся саат сатмаг - хидмят етдийиниз йердя проблемлярля цзляшяъяксиниз. 10. Саат сяси ешитмяк - кядярли хябярляр ешидяъяксиниз. 11. Тязя, гызыл ъиб сааты эюрмяк - саьламлыг, сяадят. 12. Сыныг, насаз саат - тящлц-кяли хястялик. 13. Тялясян саат - юлцм ишаряси, эери галан - узун юмцр.

СААТ КЯФКИРИ - йалан, гейбят щаггында хябярдарлыг едир. САБУН - 1. Йени танышлыглара, эюзялянилян мараглы гонаглыьа

ишарядир. 2. Эянъ гадын цчцн сабундан истифадя етмяк - онун щеч няйя ещтийаъы олмайаъаьына йозулур. 3. Душ гябул етмяк - эизлят-мядийиниз чохлу севэи маъяраларынызла ачыг шякилдя фяхр дуйдуьу-нуза ишарядир. 4. Йениляшмяйя, ишлярдя уьурлара, йахшылыьа ишарядир. 5. Ращатлыг, йцнэцллцк эятирян бир сыра щяйяъанлардан тямизлян-мяк символудур; эцнащыны йумаьа вя йа натямизлик сябябиндян пакланмаг ещтийаъыны щисс емяйя ишарядир. 6. Ъаван оьланын йуху-да сабун эюрмяси - ишляриндя уьур газанаъаг, ялиня пул эяляъякдир. Бир парча сабун - цзцнтц вя гайьы ичиндя олан адам цчцн тясяллийя, тяскинлийя йозулур. Сабунла палтарыны йумаг - эцнащлардан тямиз-лянмяк вя боръдан гуртармагдыр.

САЧ ДЦЗЦМЦ – Кющня дябли сач дцзцмц - севэи вя сямимиййятя, йахынларла барышмаьа ишарядир.

САЧЛАР - 1. Узун сач - узаг йол. 2. Аь сачлар - язиййят. 3. Даранмаг - щяйатда дяйишиклик вя йа алдадылмаг нятиъясиндя ит-ки; чятинликля даранмаг - мящкямя просеси. 4. Тюкцлян сачлар - досту итирмяк. 5. Щюрмяк - гайьылар; кясдирмяк - хяйанят, сатгын-лыг. 6. Зорла сачын кясилмяси - йахынларынызы итирмяк. 7. Галын - зян-эинлик вя эцъ; сачларын тюкцлмяси - хястялик вя йохсуллуг. 8. Аь сач-лар - ещтирам вя севинъ; галын - вар-дювлят; узун - дцшмянля бары-шыг; сачлары кясмяк - зийан; сачлары помадаламаг, йахуд ятирля-мяк - щюрмят вя шющрят. 9. Гыса вя гыврым сачлар - дярд вя бядбях-тлик; щамар даранмыш сачлар - достлуг вя бялаларын битмяси; пырт-лашыг сачлар - ъансыхыъылыг, дярд, тящгир вя дава; сялигясиз щалда чи-йинляря тюкцлмцш сачлар - доьма бир шяхсин, йахуд достун юлцмц. 10. Гадынлардакы кими узун сачлар - гадынлардан ъясарятсизлик, аь-ъийярлик вя йалан эюрмяк. 11. Юз сачларыны олдуьундан даща гара

Page 272: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

271

вя даща узун эюрмяк - щюрмятинизин вя рифащынызын артмасы; даьы-ныг сачлар - мцфлисляшмяк вя йохсуллуг яламяти; аьармыш - эцъцнц-зцн тамамиля тцкянмяси, тяняззцл вя мцфлисляшмя, бязян ися хястя-лик. 12. Тамамиля сачсыз гадын - аълыг, касыблыг, йахуд хястялик. 13. Сачсыз киши - боллуг, зянэинлик вя саьламлыг. 14. Сачлары гашы-маг - долашыг ишин ачылмасы; щюрцк щюрмяк - мцмкцндцр ки, щан-сыса бир ишдя долашасыныз вя боръларыныз олдуьуна эюря щябсханайа дцшясиниз. 15. Тюкцлмцш сачлары эюрмяк - чох пис йухудур, достла-рыныз вя доьмаларыныз сизи дарда гойараг талейин цмидиня бураха-ъаглар. 16. Айагларда, голларда, синядя вя цздя тцк битдийини эюр-мяк - эюзлянилмяйян хошбяхтлик, вар-дювлятин артмасы вя вязиййяти-низин дцзялмяси. 17. Сачларынызын аьардыьыны эюрмяк - бядбинлик, итирилмиш вахта щейфсилянмяк вя сящвляря эюря пешманчылыг. 18. Сачы гырхдырмаг - дцзэцн олмайан щесабламалар вя зийанлы иш. 19. Ар-вадынын сачыны кясмяк - тезликля бошанмаг. 20. Сачда бит эюрмяк - йохсуллуг, аьыр иткиляр.

САЬДЫШ-СОЛДЫШ - Юзцнцзц саьдыш-солдыш ролунда эюрмяк - хоша эялмяйян вя язиййятли ишдя иштирак едяъяйинизя ишарядир.

САЬМАГ - Иняйи - йахшылыьа доьру дяйишикликляр; гойуну - йени мянфяятин тяшяббцсц. Наращат иняйин саьылдыьыны эюрмяк - си-зин имканларынызы сыха биляъяк мцхтялиф хошаэялмязликляр вя манея-лярин олаъаьыны эюстярир. Лакин сиз йаранмыш вязиййяти яля ала биля-ъяксиниз вя бундан сонра ишляриниз нормайа дцшяъяк.

САЬСАЬАН - Мцмкцндцр ки, сизя бющтан атсынлар, хошаэял-мяз сющбятляр вя дава-далаш щаггында хябярдарлыг.

САЩИБКАР - 1. Яэяр йухуда эюрсяниз ки, сизин сащибкарыныз вар - юзцнцз сащибкар ола билмясяниз, ирадяли бир адамла ишляйяъяк-синиз,. 2. Щансыса сянайе мцяссисясинин сащибкары олмаг - сиз йцк-сяк йер тутаъагсыныз вя щямишя юз аьлынызла сечиляъяксиниз.

САЩИЛ - 1. Сакит щяйат мцждясидир. 2. Гойулмуш мягсядя, мцвяффягиййят вя севинъя чатмаг барядя хябярдарлыгдыр. 3. Касыб адам цчцн - вязиййятинин йахшылашаъаьынын мцждясидир; хястя адам цчцн - саьалманын мцждясидир; мящкямя просесинин иштиракчысы цчцн - ишин хошбяхт сонлуьунун вядидир.

САЩИЛ БОЙУ - 1. Севимли адамла уьурлу эюрцш вяд едир. 2. Бядбяхтлик вя гаршыдаки йол - щяйатын йени мярщялясинин баша чатмасы вя йени мярщяляйя гядям гоймаьа щазырлыгдыр.

САКИТЛИК - 1. Сакит дяниз - шцбщяли иш мцвяффягиййятля гурта-

Page 273: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

272

раъаг. 2. Юзцнц сакит вя хошбяхт щисс етмяк - узун вя хош йашаныл-мыш юмрцн вя йахшы, енержили гоъалыьын нишанясидир.

САКИТЛЯШДИРМЯ - 1. Сяй едиб бир язаб чякян шяхси сакит-ляшдирмяк – инсаниййятинизя эюря сиз бир чох адамлар тяряфиндян се-виляъяксиниз. 2. Эянъ бир гадын кимися сакитляшдирир - сямими яр вя етибарлы достлар вяд едир. 3. Гязяблянмиш адамы сакитляшдирмяк - башгаларынын мцвяффягиййяти цчцн фядакар ямяйя йозулур. 4. Сев-эилилярдян бири севэилисинин гысганъылыьыны сакитляшдирмяйя чалышырса, демяли онун сечими дцзэцн дейил.

САКВОЙАЖ – Хош сяйащятин яламятидир. САГГАЛ - 1. Щакимиййят, ъямиййятдя вязиййят уьрунда мц-

баризядян хябяр верир; сизя рущян йад адамла гачылмаз итки вя хяр-ълярля мцшайият олунан гаршыдурма. 2. Аьармыш саггал - уьурсуз-луьа, далашмалара йозулур. 3. Саггаллы гадын - хошаэялмяз эюрцш-ляр вя йа хястялийин узун сцрмясиня йозулур. 4. Сизин саггалыныздан дартдыгларыны эюрмяк - йалныз гейри-гануни мянимсянилмиш ямлак-дан ъан гуртармагла азад ола биляъяйиниз бюйцк тящлцкяйя йозу-лур. 5. Саггалы дарамаг - рифащыныз хасиййятинизин бязи хцсусиййят-лярини корлайаъаг вя шющрятпярястлийинизя эюря сиз достсуз гала би-лярсиниз. 6. Ъаван гадын цчцн: юз саггалына гуллуг етмяк - онун йахын вахтда зорла яря вериляъяйинин вя бу никащын уьурсуз олаъаьынын ишарясидир. 7. Саггалы гырхмаг - иткийя йозулур; дара-маг - эялиря йозулур. 8. Узун саггал - шющрят вя щюрмятя йозулур; гыса саггал - мящкямя просесиня йозулур; сачын тюкцлмяси - щюр-мятдян дцшмяйя вя рцсвайчылыьа йозулур. 9. Галын саггал - вар--дювлятя йозулур; гыврылан саггал - гощумларла далашмайа йозулур. 10. Саггалы гырхмаг - иткиляря йозулур; башгасынын сагга-лыны гырхмаг - далашмайа йозулур; узунлуьуну ейниляшдирмяк - иш-лярин йахшылашмасына йозулур. 11. Гыз цчцн - тялясик никащ вя йа ялагяйя йозулур; аиляли гадын цчцн - дул галмаьа йозулур; дул га-дын цчцн - нювбяти никаща йозулур; щамиля гадын цчцн - оьланын доьулмасына йозулур; ушаг цчцн - юлцмя йозулур. 12. Саггалын ит-мяси - ялагялярин гырылмасы, ямлак вя шяряфин итмясиня йозулур; юзц-нцн юз саггалыны гырхмаьы - мящяббятдя гайьыларын щялл едилмяси-нядир; кцрян саггал - мякрли достлардыр; (сары рянэ - пахыллыг рянэи-дир). 13. Узун аьсаггаллы гоъа - вясиййяти тяртиб етмяк мяслящяти-дир. 14. Кцрян быь вя гара бакенбардлары олан ъаван оьлан - нара-щатчылыг вя хошаэялмязликлярдир. 15. Узун гумрал саггаллы гадын -

Page 274: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

273

тойда мцбащися вя далашмадыр. 16. Юзцндя узун саггал ол-дуьуну эюрмяк - эялиря йозулур.

САЛАТ - 1. Салат йемяк - сизи хястялик вя ящатяниздяки адам-ларла анлашылмазлыг эюзляйир. 2. Гыз цчцн: салат щазырламаг - онун пярястишкары бош вя интригалы адам олаъаг. 3. Ят салаты йемяк - саьламлыьыныза зяряр эятиря билян, хырда далашмалара эюря кядяр вя пешманчылыг. 4. Мцбащисяляря эятириб чихаран шадйаналыг. 5. Салат йемяк - узун мцддятли айрылыгдан сонра барышыгдыр.

САЛЛАГХАНА - Севэилиниз сизи севмякдян чох, сиздян гор-хаъаг.

САМАН - 1. Саьламлыьыныз корланаъаг вя сизин цчцн чох ящя-миййятли ишэцзар эюрцш мцвяффягиййятсиз гуртараъаг. 2. Нятиъяси ол-майан ишляря башлайаъаьыныза ишаря. Бу ишляр сизя чохлу щяйяъан эя-тиряъяк. 3. Гадын цчцн: бир гуъаг саман эюрмяк - гейбятинизи едя-ъякляр, мянасыз мяшьулиййят. Беля йуху щямчинин, сизин тямиз ады-ныза олан тящлцкядян хябяр верир. 4. Бир дярз йанан саман - ишляри-низдя мцвяффягиййят вя фираванлыг. 5. Мал-гарайа саман йедир-мяк - сиздян асылы адамлар щеч бир шейя ещтийаъы олмадан йашайа-ъаглар. 6. Дамы саманла юртмяк - сизя касыблыг тящлцкяси вар, ам-ма юз аьыллы давранышынызла бунун габаьыны ала билярсиниз. 7. Ара-бада саман вя йа от - веъсиз ямяк, хейри олмайан ишляр. 8. Отда узанмаг - она ишарядир ки, сиз аз шейлярля дя гянаятляняъяксиниз. 9. От йемяк - юдянилмямиш боръ каьызы, борълуну эизлятмяк, мцвяф-фягиййятсизликляр щаггында хябярдарлыг. 10. Саман дюшяк - юз аиля-низин мцвяггяти чятинликляри цзцндян наращатчылыг кечиряъяксиниз; эянъ гадына бу йуху эюстярир ки, онун чох гысганъ рягиби вардыр.

САМОВАР - Сакит, щяйатын вя мяняви ращатлыьын вяд едилмя-сидир.

САНЪАГЛАР - 1. Аиля наразылыглары, галмагаллардыр. Гыз цчцн беля йуху онунла кобуд даврана биляъяк севэилиси иля ещтийат-лы доланмасы щагда хябярдарлыгдыр. 2. Санъаг удмаг -мцяййян шяраитлярин сизи тящлцкяли шяртляри гябул етмяйя мяъбур едяъяйинин ишарясидир. Санъаг итирмяк - далашма вя йа ъцзи иткидир. Яйилмиш вя йа пас атмыш - щюрмятин итирилмясидир. Санъаьын бядяня батмасы - хошаэялмяз адамын ялиндян щирслянмякдир. 3. Деди-году, тящгир вя мцбащися щагда хябярдарлыгдыр. 4. Санъаьын батмасы - ящямий-йятсиз сябяблярдян олан хошаэялмязликлярдир.

САНДЫГ - 1. Долу - эялир; бош - гангарачылыг. 2. Вар-дювлят

Page 275: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

274

хябяри. 3. Кющня яски-цскц иля долу сандыг - аьылсызлыьын нятиъяляри щаггында хябярдарлыг; гызылла долу - йериня йетмямиш цмидлярин ишарясидир.

САП – 1. Хошаэялмяйян вя гарышыг щадисялярин тезликля эюзля-нилмясидир. 2. Долашыг саплар - деди-годулар. 3. Гырылмыш саплар - достларын вя ряфигялярин сатгынлыьы уъбатындан бядбяхтлийя ишарядир. 4. Эизли щярякятляря ишарядир. 5. Сапы ачмаг - сирлярин ачылмасыдыр. 6. Сапын долашдырылмасы - щярякятляри эизли сахламаг ишарясидир. 7. Сапы доламаг - дарыхмаг вя дилхорчулугдур.

САП ДОЛАМАГ - уьурлу сяйащятя ишарядир. САПФИР (гиймятли даш) - 1. Хошбяхт удушун яламяти. 2. Гадын

цчцн: сапфир эюрмяк - севдийи адама гаршы даща тялябкар олмасы мяслящятдир.

САРАФАН - Сарафаны эеймяк - имканлы щяйатдан сонра гай-ьылардыр.

САРДИНА (балыг нювц) - 1. Сардина йемяк - эюзлянилмяз пис щадисяляр. 2. Сардина алмаг – тяяссцф ки, пешманчылыг; онлары йе-мяк - пис хябяр алмаг.

САРЫМСАГ - 1. Сарымсаг лякини сейрялтмяк - ъямиййятдя ещ-тийаъын ифрат дяряъяси. Беля йуху эянъ гадын цчцн севэи иля йох, пул наминя евлянмякдир. 2. Сарымсаг йемяк – йанлыш фикирлярдян ял чя-кяряк камилляшмяк. 3. Сарымсаг ийи щисс етмяк - зяифлямиш саьлам-лыьын бярпасы. 4. Сарымсаг йемяк - дост танышлардан айрылыг.

САРЫ РЯНЭ - Сизя чохлары пахыллыг еляйир. Сизя кимся хяйанят едяъяк вя йа ишиниз дцз эятирмяйяъякдир.

САРМАШЫГ – 1. Саьламлыг вя вар-дювлятдир. 2. Сармашыгла юртцлц дивар - сахта достлар цзцндян тамамиля мцфлисляшяъяйинизя ишарядир. 3. Сармашыг будаьыны гопартмаг - нанкорлуьа вя унут-ганлыьа ишарядир.

САТАШМАГ - 1. Яэяр сиз кимяся саташырсынызса - симаныздакы эцлярцзлцлцйя вя хош ряфтарыныза эюря сизи севяъякляр вя сизинля цн-сиййятдя олмаьа ъан атаъаглар. 2. Яэяр сизя саташырларса, бу шян вя имканлы достларын мящяббятини газанаъаьыныза ишарядир. 3. Гыз цчцн: ъаван оьлана саташмаг - ашиг олмаьа вя бу севэинин она аи-лядя щеч дя хошбяхтлик эятирмяйяъяйиня ишарядир.

САТЫН АЛМАГ - 1. Мянфяятя ишарядир. 2. Няьд пулла тиъарят етмяк - коммерсийа ишляриндя хейли газанъа ишарядир.

САТЫШ - няся сатмаг - щяйяъана вя язиййятя ишарядир.

Page 276: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

275

САТГЫН – 1. Яэяр кимся сизи сатгын адландырырса, йахуд юзцнцз сатгын олдуьунузу билирсинизся, онда йахын заманларда щяйатдан йахшы щеч ня эюзлямяйин. 2. Сизи гарят едя билярляр.

СЕЧКИЛЯР - Сизин сосиал вя мадди вязиййятинизя зяряри дяйя-ъяк дискуссийада иштиракыныз барядя хябярдарлыг.

СЕДРА (гурудулмуш лимон вя йа портаьал габыьы) - Сиз дцз-эцн сечим етмядийиниздян щяр шейи итиряъяксиниз.

СЕЩРБАЗ - Эяляъякдя эюзлянилмяйян эялириниз олаъаг. СЕЩРКАР - Мящяббятя вя вар-дювлятя чатмаг ъящдляриниз-

дя сизя кюмяк едяъяк хошбяхт щадисянин мцждячиси. Аиля гурманыз мцмкцндцр. Сизи баьлайан теллярин мющкямлийи дюзцмцнцздян асылы олаъаг.

СЕЩРЛИ ЧУБУГ - Сизи олдугъа гыъыгландыраъаг уьурсузлуг барядя хябярдарлыг.

СЕХ - 1. Шяр атаъаглары барядя хябярдарлыгдыр. 2. Сехин ичяри-синдя олмаг - фювгяладя тядбир эюрмянизя ишарядир ки, пис ниййятли адамлар сизин тямиз адыныза лякя эятирмясинляр. Бу йуху хябярдар-лыгдыр.

СЕЛ - селля апарылмаг - сону гямэинликля битян кобуд щярякя-тя ишарядир. Селин гаршысыны алмаг – рискли ишлярдя уьурлара ишарядир.

СЕЛЛОФАН- 1. Сиз юз ишиниздя ирялиляйишя тезликля наил ола бил-мяйяъяксиниз. 2. Эянъ гыз юз адахлысындан селлофанда бир дястя эцл алырса, демяли, онун мящяббят, сядагят щаггындакы сюзляри йа-ландыр.

СЕМЕНТ - дивары сементля малаламаг - ябяди мящяббятя йо-зулур.

СЕМИНАРИЙА - 1. Семинарийайа дахил олмаг – кядяр, да-рыхмаг. 2. Семинарийада олмаг - цмуми зяифлийя эюря юмрцнцз узун олмайаъаг.

СЕНЗОР - 1. Сизи тящлцкя эюзляйир. Сизи кимся тяляйя салмаг истяйир, щяр бир аддымыныза фикир верин. 2. Юзцнцзц сензор ролунда эюрмяк - сахта достлар ящатясиндясиниз. Онлардан узаглашын, чцн-ки, онлардан сизя хейир эялмяйяъяк.

СЕВЭИ ЯЛАГЯСИ - сиз щяр шейдян наразысыныз. СЕВЭИЛИ (гадын) - 1. Севэилинизин илтифатлы вя эюзял олдуьуну

эюрмяк - зянэин гыза елчи дцшмяк. 2. Севэилинизин чиркин вя гашга-баглы олдуьуну эюрмяк - щяля никащ кясдирмямиш сиз юз сечиминиз-дя сящв етдийинизи анлайаъагсыныз. 3. Севэилинизин хястяляндийини,

Page 277: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

276

йахуд язаб чякдийини эюрмяк - сизин аиля щяйатынызда севинъин кя-дярля явяз олунаъаьына ишарядир. 4. Севэилинизин юлдцйцнц эюрмяк - тезликля щяйатынызда узун мцддятли уьурсузлуглар вя шцбщяляр дюврц башлайаъаг.

СЕВИНЪ - 1. Йуху эюряни реал щяйатда тезликля кядяр вя эюз йашлары эюзлядийи барядя хябярдарлыг. 2. Достларыныз арасында разы-лыг вя щармонийа яламятидир.

СЕВИНМЯК - аъы кядяр яламяти. СЕЙФ - 1. Хидмяти вя севэи ишляриндя етибарлылыг яламяти. 2.

Сейфи ачмаг цчцн ъящд эюстярмяк - сизин планыныз щяйата кечмя-миш галаъагдыр. 3. Бош сейф - сизи пис щадисяляр вя бюйцк дярд эюз-ляйир.

СЯДД - Ишляриниздя манеядян, чятинлик вя тящлцкядян хябяр верир; сяддин башына дырманмаг - гялябя; орадан йыхылмаг - зийан вя уьурсузлуг.

СЯДЯГЯ - 1. Сядягя пайламаг - газанъа, шадлыьа; сядягя ис-тямяк - алчалмаьа, хястялийя йозулур. 2. Хейриййя тяшкилатларына кюмяклик эюстярмяк - сизин мцяййян бир эялирли мцлкиййят сащиби олаъаьынызын мцбащися доьураъаьына ишарядир. Бундан башга, бу йуху саьламлыг вя с. иля баьлы хошаэялмяз проблемлярин ола биляъя-йиня дя йозула биляр. 3. Сядягя вермяк - эянъляря сатгын вя хаин рягибляринин ола биляъяйини хябяр верир. 4. Дилянмяк вя йа хейриййя тяшкилатларындан йардым истямяк - бюйцк иткилярдян вя аьыр зящ-мятдян сонра узунмцддятли мцвяффягиййятин сизи изляйяъяйиня йо-зулур. 5. Йухуда сядягя црякдян верилир вя йа алынырса уьурлу сайы-лыр.

СЯДР - хидмяти вязифя артымы вя йцксяк пост ялдя етмяк яла-мятидир.

СЯФЕЩ - 1. Мцдрик шяхсля танышлыгдан, дахили сакитликдян хя-бяр верир. 2. Дарыхдырыъы вя хошаэялмяз сющбятя ишарядир. 3. Йуху-да юзцнцн сяфещлядийини эюрмяк достлардан, йахуд доьмалардан кими ися итиряъяйиниз барядя хябярдарлыгдыр.

СЯФИЛ (йурдсуз) - Хялвят йолда сяфилин щцъуму - тезликля ъидди сынаглара йозулур; юзцнц сяфил кими эюрмяк - там фираванлыг, мя-няви сакитликдир.

СЯЩЯНЭ - 1. Долу - достларыныздан кюмяк эяляъяйиня, ишляр-дя эялиря вя уьура ишарядир; сынмыш - хястялийя, ишдя уьурсузлуьа ишарядир; бош - касыблыг вя ещтийаъа йозулур. 2. Бош сящянэ - сиз щя-

Page 278: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

277

рякятляринизя эюря достларыныз тяряфиндян иттищам олунаъагсыныз. 3. Сящянэдян ички ичмяк – яла саьламлыьа, оптимизмя ишарядир. 4. Сящянэдян щансыса хоша эялмяйян бир шей ичмяк - щяйатда цмид-лярин боша чыхмасыдыр.

СЯЩЯР - 1. Йухуда сящяри эюрмяк - ахшама тяряф дарыхаъаг-сыныз. 2. Айдын сящяр - йахынларда варланаъагсыныз вя юмрцнцздян мямнун олаъагсыныз. 3. Булудлу сящяр - тяъили ишляринизя бцтцн эц-нцнцзц сярф едяъяксиниз.

СЯЩЯР ЙЕМЯЙИ - 1. Зещни ямякля мяшьул оланлар цчцн, эюзял йухудур. 2. Сящяр йемяйиндя йумурта, тязя сцд вя мейвя иля долу бошгаб эюрмяк - тезликля хош дяйишиклийя ишарядир. 3. Сящяр йемяйини тяк йемяк - тезликля дцшмянляриниз тяряфиндян гурулмуш тяляйя дцшяъяйинизя ишарядир. 4. Исти сящяр йемяйи - узун чякмяйян севинъя йозулур. 5. Сойуг сящяр йемяйи - анды йаддан чыхартма-ьа, достлугда вя мящяббятдя сойуглуьа ишарядир.

СЯЩРА – 1. Язабвериъи шцбщя; юзцнцзя ямин олдуьунуз йер-дя уьурсузлуг. 2. Сящрада сяййащ - тезликля аълыг дюврц олаъаьына ишарядир. 3. Эянъ гыз цчцн: сящрада тяк-тянща олмаг - щягигятдя ешгинизин тямизлийи. 4. Аиляли гадын цчцн - аилядя мцбащися.

СЯЛЯМЧИ - Сялямчийя раст эялмяк - там мцфлис олма вя ка-сыблыгдыр.

СЯМА - 1. Севинъ вя лайиг олдуьунуз ещтирама ишаря. 2. Ачыг - мцвяффягиййятя, мави - ямлака сащиб олмаьа; гырмызы - дава-далаша; улдузлу - арзуларын йериня йетмясиня, бюйцк вярясяйя сащиб олмаьа; гаранлыг вя улдузсуз - тящлцкяйя, одлу гара булуд-ларла долу - бюйцк севинъя; гырмызы, тцнд буллудлар - аьыр хястялийя; сямада ишыглы ишартылар - хошбяхтлик вя щимайядара ишарядир. 3. Тя-миз, ачыг - севинъ, ямин - аманлыг, зювг алмаьа; тутгун вя булуд-ларла юртцлц - бядбинлик, кядяр вя мцвяффягиййятсизлийя ишарядир. 4. Айдын вя булудсуз сяма - нцфузлу, нязакятли ъямиййятдя щюрмятли олмаг вя мараглы сяйащятя чыхмаг демякдир. 5. Тутгун сяма - ъямиййятдя наращатчылыг вя гийам демякдир. 6. Сямада учмаг вя сянин ятрафында мюъцзяли шяхсиййятляри вя фантастик щейванлары эюр-мяк, щям дя буна щейрятлянмяк – бядбяхт мящяббятин нятиъясин-дя чятинликляр вя гысганълыг барядя хябярдарлыгдыр. 7. Эеъя улдузлу сяма - бу онун ишарясидир ки, инди вя йалныз инди мадди мясяляляр-дя низамын гурулмасына башламаг олар. Бу фцрсятдян истифадя олунмаса, сонра щяйатда щеч ня газанмаг олмур. 8. Эцндцз ся-

Page 279: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

278

мада айын вя улдузларын шяфягини эюрмяк - ясл мцдриклик вя сакит-лик эятирян тябиятя гайытмаг, бюйцк мяняви ишин хябярдарлыьыдыр. 9. Сямайа галхмаг ишдя мцвяффягиййят газанмаг цчцн чох эюзял имканлар ялдя етмяк ишарясидир. 10. Сямайа пиллякянля чыхмаг ъя-миййятдя йцксялиш демякдир. 11. Тямиз вя айдын сяма (йол эедян-лярин) уьурлу йол вяд едир.

СЯНЯД - 1. Чахнашма вя иткилярин яламяти. 2. Ярли гадын цчцн: сянядляри йербяйер етмяк - тябии шадлыьынын, севинъинин сюн-мяси яламяти; никащ щаггында шящадятнамя эюрмяк - онун азад-лыьынын мящдудлашдырылмасыдыр. 3. Сяняд имзаламаг - мящкямя ис-тинтагы олмасы тящлцкяси; цмумиййятля, сяняд имзаламаг пис яла-мятдир.

СЯПИН - тохум сяпмяк - вар-дювлятя, сяадятя, севинъя вя саь-ламлыьа ишарядир.

СЯРЧЯ - 1. Мящяббят вя ращатлыг долу щяйат вяд едир. 2. Ишлярдя уьур мцждячисидир. 3. Тойдан хябяр верир. 4. Сярчя тутмаг - йени таныш газанмаг; сярчяни тута билмямяк - киминся мящяббя-тини газанмаг цчцн ябяс сяйляр. 5. Сярчяни эцлля иля вурмаг - щан-сыса мягсядя чатмаг; сярчяни йолмаг - садялювщлцкдцр; сярчяни ял-дян бурахмаг - юз хошбяхтлийиниздян файдаланмаьы баъармадыьы-ныза ишарядир.

СЯРДАБЯ - 1. Йцксяк щимайя сайясиндя ялдя едиляъяк уьур барядя хябярдарлыгдыр. 2. Гапысы баьлы сярдабядя галмаг - цмидля-рин пуч олмасы, ишлярдян кянарлашдырылмаг.

СЯРЭИ - Сярэийя тамаша етмяк - йени биликлярля зянэинляшмяк-дир.

СЯРХОШЛУГ - Нязаряти итирмяйя ишарядир. Шцурун, аьылын вя дахили нязарятин олмамасына, юзцнц дяркдян, мясулиййятдян вя гярар гябул етмякдян азад олмаьа ишарядир.

СЯРНИШИН – 1. Шяраитиниз дцзяляъяк. Щазырда щяйатыныздан наразы олдуьунузу билдирир. 2. Багажы, йцкц олан сярнишинляр – уьурдур. Яэяр онлар йола дцшцб эедирлярся, арзуларыныз щяйата кечмяйяъяк. Юзцнц сярнишин эюрмяк - арзуларыныз чин олаъаг. Щяйатынызы йахшылыьа доьру дяйишмяк цчцн щяр шей едяъяксиниз.

СЯРСЯМ - 1. Сярсям эюрмяк - зиддиййятлярин, баш веря биля-ъяк иткилярин олмасы демякдир. 2. Сярсям ушаглар эюрмяк - гям--гцсся. Щяйатда гям-гцсся вя мянфи дяйишикликляр демякдир. 3. Юзцнц сярсям эюрмяк - юзцнцзцн дя баша дцшмяйяъяйиниз ся-

Page 280: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

279

бяб цзцндян планларынызын учурулмасыны билдирян яламятдир. СЯРВ АЬАЪЫ - 1. Гямли щадисядян хябяр верян мяктуб ала-

ъаьынызы билдирир. 2. Юлцм хябяри. СЯС - 1. Хош, сакит - барышыг вя щямряйлик; кобуд, кяскин -

хошаэялмяз щадисяляр; аьлар сяс - йахын адамынызы инъидяъяксиниз. 2. Ряван сяс - йахшы йениликляря, уъа сяс - газанъа ишарядир; алчаг сяс - сярхош адамла растлашмаг. 3. Аллащын сясини ешитмяк - мяняви йцксялишя, юзцня щюрмятя вя ятрафдакылар тяряфиндян гябул едилмя-йя тялябатын йаранмасы. 4. Ана цчцн: йухуда юз ушаьынын сясини ешитмяк - кядярли хябярляр алаъагсыныз. 5. Сизи ещтийатлы олмаьа ча-ьыран таныш олмайан сяс - уьурсузлуглар мярщяляси башланаъаг; юзцнцзц топлайын, чцнки сизи ъидди сынаглар эюзляйир.

СЯС-КЦЙ - 1. Хошаэялмяз хябярляр. 2. Яэяр сяс-кцй сизи йу-худан ойадыбса, бу заман йуху йахшылыьа доьру дяйишикликлярдян хябяр верир.

СЯС ВЕРМЯК - Сечки бцллетенини гутуйа салмаг - сизи бцрц-йян тяшвиш достларынызын ящвалына да юз тясирини эюстяряъяк. Яэяр сяс веряркян фырылдагчылыг едирсинизся, демяли, щансыса виъдансыз ямялинизя эюря сизин ляйагятиниз шцбщя алтына алынаъаг.

СЯЙАЩЯТ - 1. Хейирли, щям дя бюйцк, щяйати дяйишикликляр вяд едир. 2. Ат иля – эярэин фяалиййятин нятиъясиндя, ишэцзарлыг сащя-синдя уьурлар. 3. Пийада - гайьы долу ишляр. 4. Файтонла сяйащят - баш тутмайаъаг эюрцшдцр.

СЯЙАЩЯТЧИ - итки, аиля вя ев иля айрылыг щаггында хябярдар-лыг.

СЯЙЙАЩ - 1. Йахынларынызын хейриня олан сящв инамыныза ясасян евинизи вя онунла баьлы олан бцтцн немятляри гойуб тезликля узун сяйащятя чыхаъагсыныз. 2. Юзцнц сяййащ кими эюрмяк - мящ-дудиййятлярля вя даш гялбли ортагларла мцбаризядян хябяр верир. 3. Гыз цчцн: йухуда сяййащын она йахынлашдыьыны эюрмяк - онун йа-ланын гурбаны олаъаьына ишарядир. Яэяр сяййащ йанындан кечярся, о юз зяиф хасиййятиндян хилас олаъаг вя мяняви мцстягиллийини мющ-кямлядяъякдир.

СЫЬЫНАЪАГ - 1. Сыьынаъаг йаратмаг - сяня дост олмайан адамын щийляляриндян горунмаг. 2. Сыьынаъаг ахтармаг - дялядуз адамла ялагядя олмаг вя бяраят газанмаьы арзуламаг.

СЫЬЫРЧЫН - 1. Бащалы щядиййянин вяд едилмяси. 2. Сыьырчын, азадлыгда – шад хябярляр; гяфясдя олан сыьырчын – гямэинлик ишаряси-

Page 281: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

280

дир. 3. Гяфясдя охуйан сыьырчын - касыблыгда вя аьыр ямякдя тяскин-лик вяд едир.

СЫЬОРТА АЭЕНТИ - Аиля щяйатынызда дяйишикликляр щаггын-да хябярдарлыг, ишляриниздя мцвяффягиййят ола биляр.

СЫНДЫРМАГ - 1. Мебели сындырмаг вя йахуд да ки, айры яш-йа - уьурсузлугдур. 2. Ялинизи вя йахуд айаьынызы сындырсаныз - ев-дя дава-далаш вя рущи наращатчылыг демякдир. 3. Шцшяни сындырмаг - аьыр итки. 4. Гырылмыш цзцк - гысганълыьа эюря евиниздя дава-далаш олаъаг.

СЫРЬАЛАР - 1. Бол щядиййянин вяд едилмяси вя язиййятли сир-рин ачыгланмасы. 2. Шянлик, той вя йа севэилинизля эюрцшцн яламяти. 3. Эяляъякдя йахшы хябярляр вя мараглы иш олаъагдыр. Яэяр сырьалар сыныгдырса, бу о демякдир ки, мцдрик вя ещтийатлы олмасаныз щаг-гыныздакы пис шайияляр вя сюз-сющбятляр сизя зийан вураъаг.

СЫРЫГЛЫ АДЙАЛ - 1. Ишлярин хош вя сакит кечяъяйинин яламя-ти. 2. Гыз цчцн: сырыглы адйал - гызын хош хасиййятиня, щямчинин ямя-ли ишэцзарлыьына фикир веряъяк бир шяхс онунла евлянмяк истяйяъяк. Яэяр адйал тямиз, лакин дешикдирся, онда онун яри гызын ясл гиймя-тини веряъяк, лакин юзц гыз цчцн щеч дя истянилян, явязсиз щяйат йол-дашы олмайаъаг. Яэяр адйал чиркдирся, ола биляр ки, гыз юз башысо-йуг давранышы уъбатындан тямиз вя лайигли яри ялиндян бурахсын.

СЫРЫГЛЫ ЮРТЦК - Яэяр юртцк тямиз вя аьдырса, чох йахшы йухудур. Юртцк чиркдирся, онда щяйяъанлы вязиййяти эюзлямяк олар.

СЫЙРЫНТЫ - 1. Арвад вя йа яр тяряфиндян сыйрынты - сонсуз мя-щяббят нишанясидир. 2. Щейван тяряфиндян сыйрынты - сатгынлыьа, йа-лана вя фырылдагчылыьа йозулур.

СЫЗАНАГ – 1. Юз бядянини сызанагларла юртцлмцш эюрмяк - бош наращатчылыг. 2. Сызанаглы инсан - йахынларынызын саьламлыьы-ндан ниэаранчылыьа ишарядир. 3. Эянъ гыз юз цзцнц сызанагларла эю-рцрся - достлары вя гощумлары евдя вя ъямиййят арасында онун щя-рякятлярини мцзакиря едяъякляр.

СИБИР ХОРУЗУ - Дишисини чаьыран хоруз - эцдцлмяк яламя-тидир; сибир хорузуна атяш ачмаг - сизин атмаг истядийиниз аддымла-рын дцшмянинизя кюмяк едяъяйи барядя хябярдарлыгдыр.

СИЧАН - 1. Эизли дцшмянин фитнясиндян, йахын танышларынызын уъбатындан иткиляринизин олаъаьындан хябяр верир. 2. Аилядя наразы-лыьа, достларынызын вяфасызлыьына, ишэцзар алямдя ися бир сыра хырда уьурсузлуьа йозулур. 3. Гыз цчцн бу йуху - эизли пахыллыг едянляри

Page 282: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

281

олдуьуна, юз щярякят вя сюзляриндя ещтийатлы олмаьын зярурилийиня ишарядир. 4. Палтарында сичан эюрмяк - юзцнцзцн галмагала сябяб олаъаьыныза йозулур. Яэяр сичан гачыб эется, йуху гяддар рягабя-тя йозулур. 5. Сичаны юлдцрмяк - дцшмянлярин цзяриндя гялябяйя йозулур. 6. Цмумиййятля, сичан бюйцк бир тящлцкяйя йозулур.

СИЧАН ТЯЛЯСИ - Сизя гаршы щазырланмыш планлардан хябяр верир.

СИЧОВУЛ - 1. Йаханызы чятинликля гуртараъаьыныз дцшмяни-низя ишарядир. 2. Дярд, эюз йашы, тящлцкя билдирир. 3. Сичовулу юлдцр-мяк - хейиря ишарядир. 4. Аь сичовул - эизли тящлцкядир. 5. Пишиклярин сичовулларын далына дцшмяси - мцттящимин ахмаг бир иттищамдан бяраят алмасыны билдирир. 6. Сичовулу юлдцрмяк - позьун, йцнэцл вя даими олмайан гадынла айрылыьа ишарядир.

СИЧОВУЛ ТЯЛЯСИ - 1. Сичовул тялясиня дцшмяк - ола биляъяк оьурлуьа йозулур. 2. Бош сичовул тяляси - сизи бющтан вя рягиблик тящлцкяси эюзляйир; сынмыш - хошаэялмяз ялагялярдян гуртулмаьа ишарядир. 3. Сичовул тяляси гурмаг - дцшмянлярин эизли планларынын ачылаъаьына ишарядир.

СИДИК - 1. Эярэинликдян гуртулмаьа йозулур. 2. Ичимиздян кечян щяйат ахынынын символудур. 3. Йухуда айагйолуна эет-мяйин мцмкцнсцзлцйц - ещтийаъа ишарядир.

СИДР (алма шярабы) - 1. Сидр ичян адамлар эюрмяк – хаин дос-тларын тясири алтына дцшя билярсиниз. 2. Щяйатынызы щядяр йеря хяр-ълямясяниз, хошбяхтлийин цзцнцзя эцляъяйиня ишарядир.

СИДР - 1. Гцдрятли сидр аьаъларына бахараг онларын эюзяллийин-дян щязз алмаг - бу она ишарядир ки, сизин идейаларыныз щяйатда юзцня йер тапаъаг. 2. Солмуш, хястя кими юз тяравятини итирмиш сидр аьаълары - цмидсизликдян хябяр верир, йяни уьур сиздян цз дюндяря-ъяк. 3. Сидр аьаъынын гозаларыны йыьмаг - мещрибан ушаглардан хябяр верир.

СИФЯТ - 1. Бядянсиз сифят - йахшы дяйишикликляр. 2. Цзцнцзц йу-йурсунузса - щейфсилянмяк; юртцрсцнцзся - пис хябяр; суда юз цзц-нцзц эюрцрсцнцзся - юлцм; шцшядя эюрцрсцнцзся - хястялик, ишиниздя уьурсузлуг демякдир. 3. Юз сифятинизя бахырсынызса - фикир нишаняси-дир; бюйцк сифят - узун фикир, шцбщя; ня иляся юртцлян сифят - юлцм де-мякдир. 4. Бошанма яламятидир. 5. Сифятдя йара - сизин адыныза лякя эяляъяк; еля вязиййятдя эцзэцдя эюрмяк - ганунсуз ушаг. 6. Тя-миз вя саьлам сифят - хястялик вя пис щадися; йорьун вя аь сифят -

Page 283: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

282

уьур вя саьламлыг демякдир. 7. Тямиз - ирс, эялир, хошбяхтлик; гыр-мызы - утанмаг демякдир. 8. Эюзял сифят - сиз шянликлярдя иштирак едя билярсиниз; чиркин, щирсли сифят - хошаэялмяз щадисяляр олаъаг. 9. Юз эюзял сифятинизя бахсаныз - уьур, йахшы щадисяляр. Чох инъя сифят - пешманчылыг демякдир. 10. Сизин ятрафынызда чохлу хошбяхт сифят - чох йахшы йухудур; ятрафынызда щирсли сифятляр - эяляъякдя ниэаранчы-лыг олаъаг. 11. Юз сифятинизи эцзэцдя эюрсяниз - ишинизи гуртара бил-мяйяъяксиниз. 12. Тямиз, шян сифят - йахшы адамлардан хош хябяр алаъагсыныз. 13. Арыг вя аь сифят - бащалыг, дарыхдырыъы щяйат вя ка-сыбчылыг яламятидир. 14. Цзцнцзц йуйурсунузса - пешманчылыг чя-кирсиз. 15. Цзцнцзя ял чяксяниз - адамлар сизя эцляъяк. 16. Цзцнц-зц ялинизля юртсяниз - виъдан язабы.

СИККЯ (метал пул) - 1. Фираванлыьа, артыма ишарядир. 2. Тязя пул - гайьыйа; кющня ися тясадцфдян варланмаьа, хязиня тапмаьа йозулур. 3. Йухуда кцлчя щалында пула сащиб олмаг - ялинизя чохлу пул кечяъякдир.

СИКЛОН - Ондан хябярдар едир ки, индики сакитлик позула би-ляр вя йахын эяляъякдя ола биляр ки, эюзлянилмяйян щадисяляр баш ве-рсин, ола билсин яр-арвадын хяйанятинин цстц ачыла, бошанма, ком-панийанын ифласы вя с.

СИГАР - 1. Аьзында сигарет сахламаг - вахтындан яввял азы дишинин дцшмяси. 2. Сигаретля додаглары йандырмаг - хяйанят-дир. 3. Ички мяълиси яламятидир.

СИГАРЕТ ЧЯКМЯК - Ишлярдя дяйярли уьурлара ишарядир. СИЛАЩ – 1. Силащ алмаг - гям-гцссяйя дцшмяк, щяйатдан

кцсмяк. 2. Силащ дашымаг - ядалятсиз шцбщяляр пешманчылыьа эятиря-ъяк.

СИЛЛЯ - кишидян силля алмаг - хястялийя, гадындан - яр-арвад мящяббятинин мющкямлянмясиня ишарядир.

СИМБАЛ (цзяриня симляр чякилмиш гутушякилли мусиги аляти) - 1. Симбал ешитмяк - она ишарядир ки, тезликля сизин ян бюйцк арзунуз йериня йетяъяк вя бу сизин йарадыъылыьынызын мцвяффягиййятля битмя-си олаъаг. 2. Гадын цчцн - симбал ешитмяк - щяйат яламяти, пахыллыг-дан азад олмагдыр.

СИМИЪ - 1. Симиъля эюрцшмяк - ясл хошбяхтлик ахтарышында мц-вяффягиййятсизлик вя мящяббятдя цмиди боша чыхмаг. 2. Эянъ га-дын цчцн: о юзцнц симиъ иля достлуг едян эюрцрся – бу, эяляъяк мя-щяббятин вя дювлятин яламятидир. 3. Юзцнц симиъ эюрмяк - юзцнцз-

Page 284: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

283

дян чох разы олдуьунуза эюря, сизи ящатя едян инсанларын сиздян зящляси эедяъяк. Достларыныздан бирини симиъ эюрмяк - киминся щядсиз цзлцлцйцндян язиййят чякяъяйинизя ишаря.

СИМУРЬ - Истянилян шяраитдя, щятта юлцмдя дя йени импулслар, йени эцъ, йени имканлар тапараг артымы тямин етмяк габилиййяти-нин эюстяриъисидир, уьур рямзидир.

СИНАГОГ - 1. Дцшмянляр мцвяффягиййятя доьру йолда ма-неяляр гурурлар. 2. Синагога диварына дырмашмаг - бцтцн манея-ляря цстцн эяляъяксиниз вя мцвяффягиййяти ялдя едяъяксиниз. 3. Гя-дим йящуди йазыларыны охумаг - чятинликляр олаъагдыр, амма сиз щяйатынызы дяйишя биляъяксиниз вя бу чятин вязиййятдян мящарятля чыхаъагсыныз.

СИНЪАБ - 1. Синъаб хязи - мцвяффягиййят вя мараглы танышлыг; ашиг олмуш шяхс цчцн - севдийинин тямизлийиня вя сядагятиня ишаря-дир. 2. Уьур, мянсяб вя вар-дювлят вяд едир.

СИНК - 1. Синки эюрмяк вя йа онунла ишлямяк - сцрятля вя хей-ли иряли чякилмяк, комерсийа вя башга фяалиййятдя ъанланма. 2. Синк лайлары - чохдан эюзлянилян мцвяффягиййятин йахынлашмасына ишарядир.

СИРК - Сизин планларынызы позаъаг долашыглыьын эюзлянилдийини хябяр верир.

СИРКЯ - 1. Ичмяк - хейирсиз ишя разылыг вермяйиниз цчцн щяйя-ъан щиссляри кечирмяк. Сизя шяр атаъаг вя шяхсиййятинизи тящгир едяъякляр. 2. Салаты сиркя иля щазырламаг - ишлярин корланмасы.

СИРКЯН - 1. Цзян сиркян - айрылыг; охуйан - бядбяхтлик; учан - сиррин ачылмасы демякдир. 2. Шющрят, шяряф, варлылыг, эцъ демякдир. 3. Сакит суда цзян аь сиркян - хош яламятдир. Гара сиркян тямиз суда - аиля хошбяхтлийи. Юлц сиркян - дилхорлуг яламятидир. 4. Гара сиркян - евдякилярля инъиклик. 5. Охуйан сиркян - юлцм демякдир.

СИРР - 1. Сирли щадисялярдян карыхмаг - кянар адамларын кю-мяк щаггында хащишляри иля сизи ъана эятирмяси. Бундан башга бу ъцр йуху боръунузу йериня йетирмяйя чаьырыр, йохса ишляриниздя хошаэялмяз чятинликляр олаъаг. 2. Дцнйанын йаранма сирляри иля марагланмаг, йарадыъы фяалиййятинизин йцксялиши.

СИРРОЗ - Хябярдарлыг йухусу: о саат вя щямишялик бцтцн пис адятлярдян имтина етмяк лазымдыр.

СИСЯЙ (щяшярат нювц) - 1. Сисяй сяси ешитмяк бяд хябярдир. Си-сяйи эюрмяк - ещтийаъла аьыр мцбаризя, амма буна ряьмян вязий-

Page 285: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

284

йятдян чыхаъагсыныз. СИТАТ - Сизин йени щяйата олан цмидляриниз юзцнц доьрултма-

йаъаг; йарадыъылыгда вя мящяббятдя юзцнц тякрар тящлцкяси баря-дя хябярдарлыгдыр. Щямишялик итирилмиш мящяббяти эери гайтармаг цчцн едилян ъящдлярдир.

СИТРУСЛАР - 1. Ращат вя касыб олмайан щяйатдан хябяр верир. 2. Екзотик эюрцш, фантастик сярэцзяштдир.

СИЙАСЯТЧИ - сиз еля инсанларын арасында олаъагсыныз ки, бцтцн вахтынызы бош йеря итиряъяксиниз; сийаси мцбащисяляр - анлашыл-мазлыьа ишарядир.

СИЙЯНЯК - Малиййя проблемляриня раст эяляъяксиниз. Онла-рын щялл олунмасы цчцн чох енержи сярф етмяк лазым эяляъякдир. Ахырдан-ахыра сиз онларын ющбясиндян эяляъяксиниз.

СКАМЙА – 1.Скамйада отурмаг сизя борълу олан адамлара етибар етмяйин. 2. Башгаларыны отуран эюрмяк - достларын хошбяхт шяраитдя говушмасы. 3. Ъямиййятдя мянфяятли вязиййятин яламяти-дир.

СКАРЛАТИНА (боьазда олан хястялик) - 1. Скарлатинадан бирдян-биря юлян гощуму эюрмяк - сизя хяйанят едяъякляр. 2. Бядхащларыныз тяряфиндян тящлцкя вя йа хястялик.

СКЕЛЕТ (сцмцк системи) - 1. Скелет - хястялийя, нифаг вя итки-ляря ишарядир. 2. Юзцнц скелет кими эюрмяк - бош ишляря эюря дилхор-чулуг; юз хяйалларынызы ъиловламаг мяслящятдир. Тез-тез гаршыныза чыхан скелет сизи дящшятли бир щадися эюзляйир, онун ющдясиндян эялмяниз ваъибдир.

СКИПИДАР - 1. Скипидардан истифадя етмяк - сизин иш фяалиййя-тиниздя эюзлянилмяйян щадисяйя ишарядир, щансы ки, сизи мяйус едя-ъяк. 2. Эянъ гадын цчцн: скипидардан истифадя едиб киминся йарасы-ны мцалиъя етмяк - эюрцлян хейирхащ иш вя бунунла ялагядяр олараг йени дост газанмаг цчцн шяраит йаранаъаг.

СКРИПКА - 1. Аилядя щармонийа вя сакитлик. 2. Эянъ гадын цчцн: скрипкада чалмаг онун эяляъяк шан-шющрятиня ишарядир; яэяр скрипкада чалмаг истяйи мцвяффягиййятсизликля гуртарса, онда о, киминся дост мцнасибятини итиряъякдир; йуху щямчинин онун яла-мятидир ки, о, еля яшйалар ялдя етмяйя чалышаъаг ки, онда онлар щеч вахт олмайаъаглар. 3. Сынмыш скрипка - эяляъяк иткинизин вя айрылы-ьын яламятидир. 4. Ъямиййятдя баш веряъяк бюйцк щадисядя вя йа консертдя иштиракыныза ишаря. 5. Инсанлар арасында скрипкада чал-

Page 286: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

285

маг - сизи яля салаъаглар. СОДА - Вахтындан яввял тянщалыг истяйинизин ишаряси. СОЬАН - 1. Пис ъямиййятдян хябяр верир. 2. Кимдянся галан

мираса эюря аилядя дава-далаш. 3. Зийанлыг яламятидир. 4. Чохлу со-ьан – сизя пахыллыг едяъякляр. 5. Соьаны язмяк - дцшмянляр сизя удузаъаг. 6. Соьаны йемяк - сирриниз ачылаъаг. 7. Ъцъярян соьан - сизин ишиниздя рягибиниз чохдур. 8. Соьаны гызартмаг - алвердя эя-лир. 9. Соьаны доьрайаркян аьламаг - рягибляриниз сизя зийан вура-ъаг.

СОЛЬУНЛУГ - Юзцнц сольун эюрмяк - эцндцз сизин щеч ня-дя мцвяффягиййятинизин олмадыьы щагда хябярдарлыгдыр.

СОЛМА - Солмыш чичяк – мянфи истигамятдя дяйишикликляр. СОМЬА (балыг) - саьламлыгла ялагядар проблемдян хябяр ве-

рир. СОЙЬУНЧУЛАР - 1. Сойьунчулардан зяряр эюрмяк - щан-

сыса бир ишдя иштирак етмяк дявяти алмаг. 2. Ев оьрусунун мцяй-йянляшяъяйиндян хябяр верир.

СОЙУДУЪУ - 1.О демякдир ки, сиз худбинлийиниздян, юз зящмяти иля йашайан бир адамын хятриня дяйяъяксиниз.

СОЙУНМАГ - Иътимаи йердя сойунмуш вязиййятдя (алт пал-тарда) олмаг - эюзлянилмяз ещтирама (чылпаглыг чох олдугъа, даща йцксяк) лайиг эюрцлмяк яламяти.

СЮЩБЯТ - Сющбят етмяк, йахуд сющбят ешитмяк - йоруъу, да-рыхдырыъы танышлыг яламятидир.

СЮЙЦШ - 1. Ъидди сющбятляр щагда хябярдарлыгдыр. 2. Дцшмя-нля барышыьын мцждясидир.

СЮЙЦШМЯ – 1. Сюйцш алмаг - ишдя сящлянкарлыьа эюря тющ-мятдир. 2.Юз ятрафынызда оланларла сюйцшмяк - бяд хябярдир.

СПИРТ - Спирт ичмяк - рущи хястяликдир. СПИРТЛИ ИЧКИЛЯР – щиссляринизи вя щяйати истигамятляринизи

дяйишяъяйинизя киминся тясири олаъаьына ишарядир. Дини планда шяраб дяйишдириъи тясир, мяняви эцъцн ахыныны тямсил едир.

СТЕТОСКОП - Сизин ишляринизин вя цмидляринизин даьылаъаьына тящлцкяли ишаря: сизи бядбяхтликляр эюзляйир, мящяббятдя ися - дан-ланаъаг вя эцнащландырылаъагсыныз.

СТЯКАН - 1. Бош стякан - нятиъясиз чалышмалар. 2. Гонаглыг, шадлыг барядя хябярдарлыг.

СУ – 1. Еля адамлар вар ки, йухуларында, демяк олар ки, щеч

Page 287: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

286

заман судан чыхмырлар; онлар эащ юзлярини чайын вя йа эюлцн орта-сында, эащ да чимярликдя эюрцрляр. Бу адят щямин шяхсин юз вахтыны аиля шяраитиндя, сакитликдя кечирмяйя мейлли олдуьуну, чох бюйцк щярякят тяляб етмяйян тямринляря, ойунлара вя истиращятя щявяскар-лыьыны билдирир, нящайят, йекнясяг мювъудлуьун яламятидир. 2. Шя-ффаф дальалы сакит чай - эяляъяк сяйащятлярин хейирли олаъаьыны вя гаршыдакы чякишмядя уьур вяд едир. Буланыг су - щяр ъцр манеяляр, мящяббятля баьлы гангарачылыг, достларын, арвадын вя йа ярин хяйа-няти демякдир. 3. Эянъ гадынын йухуда дурьун вя чиркли су эюр-мяси йахшы яламят дейил; яэяр о юз хошбяхтлийини инъя щисслярля баь-ландыьы адамда эюрцрся вя бу щисслярин гаршылыглы олдуьуну зянн едирся йанылыр. Чцнки цряйиндяки шяхс ящдиня хилаф чыхараг она хя-йанят едяъяк. 4. Дальаларыны щиддятля сащилдяки гайалара чырпан ъошгун чай - сизи тящлцкяли хястялик вя йа бюйцк хярълярля ялагядар мящкямя иши эюзляйир; щякимляр артыг гапынызы дюйцрляр, иддиачылар ися сизи мцфлисляшдиряъяк просеся ъялб етмяк цчцн яризялярини щазыр-лайырлар. 5. Яэяр сиз йцнэцлъя йаьыш йаьдыьыны эюрцр вя йа ешидирси-низся, бу, сабащ хошаэялмяз хябяр ешидяъяйинизи билдирир; яксиня, ил-дырым вя эюй эурултусу иля мцшайият олунан эцълц йаьыш ися достла-рыныздан бири цчцн юлцм, йахуд бядбяхтлик вяд едир. 6. Узун мцд-дят гуйудан су чыхарараг тювшцмяк сыхынтылы вязиййятин яламятидир, бу вахтадяк цмид бяслядийиниз вясаитин тцкяндийиня ишарядир. Яэяр су вуран насос бирдян сынарса, бу, бюйцк мигдарда пулун иткисин-дян хябяр верир. Яэяр сиз гуйунун дибиня дцшяряк орадан башгасы-нын кюмяйи олмадан тяк чыхырсынызса, бу о демякдир ки, чятин бир ишя дцшяъяксиниз, лакин чохлу язаб-язиййят вя наращатлыглардан со-нра нящайят чыхыш йолу тапаъаг, мцкафатландырылаъагсыныз. 7. Шяф-фаф суларында балыгларын цздцйц чай - сиз чятин бир ишдя вердийиниз мяслящятляря эюря сяхавятля мцкафатландырылаъагсыныз вя щямин шяхс сизин она эюстярдийиниз хидмят цчцн щямишя миннятдар ола-ъаг. 8. Яэяр сиз чайда вя йа нощурда балыг овлайырсынызса вя тило-вунуза йалныз хырда балыглар дцшцрся, бу эюстярир ки, щансыса бир ишя сярф етдийиниз бцтцн узунмцддятли язиййятляриниз, сяйляриниз щя-дяр эедяъяк. Яэяр тилову судан чыхаранда онун уъцндан сизи тяяъ-ъцбляндиряъяк юлчцдя балыьын салландыьыны эюрсяниз, тезликля эюзля-нилмядян хейли эялириниз олаъаг. 9. Тямиз су ичмяк - хошбяхтлик; буланыг - хястялик; буланыг суда аддымламаг - цмидлярин боша чыхмасы; суйа баш вурмаг - шяхси мцнасибятлярдя чятин вязиййят;

Page 288: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

287

йуйунмаг - севинъ вя азад олмаг; су тюкмяк - утанмаг, сящв; суламаг - итки; шялаляйя тамаша етмяк - горхулу эюрцш; су башыныза сычраса - эюзлянилмяйян ещтирас; су чыхартмаг - дярд; илыг су ичмяк - кядяр, хястялик. 10. Хястялик вя уьурсузлуг барядя хябярдарлыг. 11. Тямиз су - ляззят вя цмидвериъи ишляр. Буланыг су - гямли овгат вя тящлцкя. 12. Евинизи су басдыьыны вя суйун эетдикъя галхдыьыны эюрмяк - шяр гцввялярля мцбаризя. Яэяр су азалырса, онда сиз шя-раитин тязйиги алтында тящлцкяли тясиря эцзяштя эедяъяксиниз. 13. Йаш торпагда аддымламаг вя айагларыны ислатмаг - хошаэялмяз щади-сяляр, хястялик, йохсуллуг; йалныз сайыглыг вя мягсядя доьру эет-мяк бу чятинлийи арадан галдыра биляр. 14. Буланыг суйа йыхылмаг - тядбирлилийинизи итиряряк сонра пешманчылыьыны чякяъяйиниз чохлу сящ-вляр бурахаъагсыныз. 15. Буланыг суйу ичмяк - эюзлянилмяз, гыса-мцддятли хястялик. Тямиз вя тязя су ичмяк - уьур; ян рискли ишляря ъясарятля эиришя билярсиниз. 16. Суда идманла мяшьул олмаг - гяфил мящяббят вя ещтирасын ойанмасы. 17. Башыныза су сычрадыьыны щисс етмяк - ещтираслы вя хошбяхт мящяббят. 18. Тямиз мави су - цмид-лярин пуча чыхмасы. 19. Илыг су - тящлцкяйя ишаря, гяддар дцшмянин тягиб етмяси. 20. Мцгяддяс су - тямизлик, бакирялик, саьламлыг яла-мяти. 21. Су еля бир йердян вя йа яшйадан ахыр ки, щеч вахт ордан чыха билмяз - щядяр зящмят, гайьылар вя кядяр. 22. Сыныг габда, йахуд ичиндя майе апармаг мцмкцн олмайан яшйада су дашы-маг - эизли рягибляр тяряфиндян зяряр вя зийан дяйяъяйиня ишарядир; бу йухуну евдя йашайанлар тяряфиндян оьурлуг едиляъяйи кими дя йозмаг олар; суйун сынмыш габда дайандыьыны эюрмяк - сизин тяд-бирлилийиниз бядбяхтлик тящлцкясини арадан галдыраъаг; суйун мющ-кям габдан ахыб эетмяси - мцтляг няся итяъяк, йахуд доьмалар-дан бири юляъяк. 23. Су шырылтысы - бош шайияляр. 24. Бузлу су ичмяк - пис сящщят, тящлцкяли гыздырма. 25. Илыг су ичмяк - щяйаты икращ щис-си иля дуймаг, гямли ящвал-рущиййя. 26. Ялляри сойуг суда ислат-маг - саьалмаг мцмкцн олмайаъаг. 27. Суйа атылмаг - амансыз кредиторларын тягиби. 28. Суйа баш вурмаг - чятин вязиййятя дцш-мяк, бу вязиййятдян йалныз аьына-бозуна бахмадан щярякят едя-ряк чыхмаг олар.

СУАЛ - 1. Мцъярряд суаллар вермяк - сиз щягигяти инамла мц-дафия едяъяк вя уьур газанаъагсыныз. 2. Мяктябя аид суаллар вер-мяк - севдикляринизин етибарына шцбщялярдян вя онларын кяляклярин-дян ещтийат етмякдян хябяр верир. 3. Сизя мцраъиятля верилян суал-

Page 289: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

288

лары ешитмяк - эерчякдя сизя гаршы ядалятсизлик едиляъяйи барядя хя-бярдарлыгдыр.

СУБАЙ - 1.Киши цчцн йухуда юзцнц субай эюрмяк йахын эя-ляъякдя гадынларын она вяд вермясидир. 2.Гадын цчцн субай киши эюрмяк - о демякдир ки щяйатда онун мящяббяти тямизликдян мящрумдур.

СУЧЯКЯН КАЬЫЗ - 1. Достунузун марагларына ъидди шя-килдя тохуна биляъяк сирляри ачмаьа сизи алдатмагла мяъбур едяъякляр. 2. Ъырылмыш сучякян каьыз - евдя вя йа достлар арасында фикир айрылыьына ишарядир.

СУЧИЧЯЙИ - хястяни чопур эюрмяк - пул, сучичяйиня тутулмаг - эюзлянилмяз вар-дювлятдир.

СУДАШЫЙАН - Мцкафатландырылмайан зящмятя ишарядир. СУИТИ - 1. Сахламаг игтидарында олмадыьыныз бир шейя ъан ат-

маныза ишаря. 2. Нцфузунузун артмасы уьрунда мцбаризя яламяти-дир.

СУНАМИ - 1. Шяхси мцлкиййятини итирмяк вя йа хястялик щаг-гында хябярдарлыгдыр. 2. Эянъ гадын цчцн - тезликля севэилисини итир-мякдир. 3. Щяйатда гейри-сабитлик вя таледя дяйишиклик; сизи ъидди сынаглар эюзляйир.

СУРЯТ - Суряти вя йа пейьямбярин шяклини эюрмяк - мцвяф-фягиййят, шяряф вя ширникляндирмялярдян узаглашмаьа вя хейирли ха-тиряляря ишарядир.

СУСАМУРУ - хошбяхтлик вя ишлярдя мцвяффягиййят вяд едир. СУСУЗЛУГ - 1. Йухуда сусузлуг щисс етмяк - о демякдир

ки, сиз ялчатмаз зирвяйя галхмаг истяйирсиниз - яэяр сусузлуьунуз кечся, демяли, она наил олаъагсыныз. 2. Кимися су ичяндя эюрмяк – сизи варлы вя щюрмятли адамларын ряьбяти эюзляйир. 3. Тямиз су ич-мяк - саьламлыг, эялир вя мцвяффягиййят демякдир. 4. Чиркли су ич-мяк - йцнэцл хястялик кечиряъяксиниз. 5. Гаршысыалынмаз сусузлуг - йорьунлуг вя ямяк демякдир. 6. Цмумиййятля, йухуда сусузлуг щисс етмяк - няйяся ещтийаъыныз вар.

СУВАРМАГ - эцл сувармаг - тямиз вя тезликля олаъаг шад-лыглара ишарядир.

СУЙА БАШ ВУРМАГ - Тямиз суйа баш вурмаг - щансыса чятин бир ишин гуртармасы демякдир, буланыг суйа баш вурмаг - наращатчылыгдан кядярлянмяк; башгаларынын тямиз суйа тулланма-сыны мцшащидя етмяк - мараглы йол йолдашлары иля сяйащят эюзлянилир.

Page 290: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

289

Севэилиляр цчцн суйа баш вурмаг - бцтцн арзуларын щяйата кечмяси демякдир.

СУЗАНБАЬЫ - Мадди рифащынызын йцксялмясиня аьыр итки вя кядяр гарышаъаг.

СЦБЩ - 1. Шян, хош хябярляр. 2. Йени, фярящли, хошбяхт щяйата дахил олманын символик мянасы. 3. Сящяр шяфягини эюрмяк - эяляъяк мцвяффягиййятляря; ахшам - хястялийя ишарядир.

СЦД – 1. Сцд ичмяк - бол мящсул эютцрмяйя, боллуьа, бярякя-тя, саьламлыьа, эялиря йозулур. 2. Сцд пайламаг - юз ишинизин хатири-ня бирисиня гуллуг эюстяряъяйинизя ишарядир. 3. Даьылмыш сцд - мц-вяггяти чятинликляря вя хырда наращатлыьа йозулур. 4. Туршумуш сцд, айран вя йа кефир ичмяк - достларынызын чятинликлярини цряйинизя салаъаьыныза йозулур. 5. Йухуда киминся сцд ичмяк арзусунун боша чыхмасыны эюрмяк - ещтийатлы олмаьа ъаьырыш яламятидир. 6. Ис-ти сцд ичмяк - мцяййян бир рягабятдян гялябя иля чыхаъаьыныза вя вар-дювлят сащиби олаъаьыныза ишарядир. 7. Сцддя чиммяк - рущян сизя йахын, уйьун олан адамларла эюзял вахт кечиряъяйинизя йозу-лур. 8. Ъаван оьланын йухуда сцд ичдийини эюрмяси - малиййя ишля-риндя тяърцбясизликдян вя ъясарятсизлик цзцндян пул итиряъяйиня иша-ря сайылыр. Орта йашлы адамлар цчцн бу йуху - кичик бир топлантыйа чаьырылмаг анламына эялир. Даща йашлылар цчцн эюзлямядийиниз вя эялишиня чох севиняъяйиниз бир гонаьыныз тяшриф буйураъагдыр. Сцд саьмаг - бир эялир мянбяйи тапаъагсыныз.

СЦФРЯ - 1. Сизин евиниз игтисади горунма ъящятдян фярглянир. 2. Гадын яли иля щазырланмыш сцфря - кечмишдя етдийиниз пис ямялляри бойнунуза алмаг.

СЦКАН - 1. Эяминин сцканы - щяйат йолунун дцзэцн сечилмя-синя яминлийя ишаря. 2. Мараглы сяйащят; сынмыш сцкан - мцмкцн олан мяйуслуг вя хястялик барядя хябярдарлыгдыр.

СЦМСЦ (няфяс аляти) - Лаьа гойулма вя утандырылма ещтима-лы.

СЦНБЦЛЧИЧЯЙИ - Сцнбцлчичяйи йыьмаг - тезликля достунуз-дан айрылаъагсыныз, лакин сонрадан анлайаъагсыныз ки, бу айрылыг сизин хейринизядир.

СЦНЭЯР - 1. Ададылаъаьыныз барядя хябярдарлыг; няйися сцн-эярин кюмяйи иля тямизлямяк - сизи юз дцшцнъясизлийиниз мящв едя-ъяк. 2. Мянфяят, асан газанъ вя севинъ. 3. Ядалятсиз олараг ъина-йятдя эцнащландырылан намуслу адамын хейриня шащидлик едяъякси-

Page 291: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

290

низ. СЦНЭЦ - Сцнэц эюрмяк - дцшмянляринизин сизи тясирляри алтына

салмаьа чалышдыглары барядя хябярдарлыгдыр. Яэяр сцнэц сизиндирся, вязиййят сизин цчцн ялверишли олаъаг.

СЦПЦРЭЯ – 1. Щяйатда тезликля олаъаг мцсбят йениликляря, артыма йозулур. 2. Давайа, гейбятя, сюз-сющбятя ишарядир. 3. Кющ-ня сцпцрэя - ишляриниздя чятинлийя йозулур. 4. Гадынлар цчцн сцпцр-эя итирмяк – онун эяляъякдя пинти, сялигясиз ев сащибяси олаъаьына ишарядир. Бу ися она чох кядяр эятиряъяк. 5. Йухуда гадынын сц-пцрэя иля еви сцпцрмяси - хейря йозулан йухулардандыр. Гадын евин бир отаьыны сцпцрцрся, бу йуху - даща эюзял вя шян эцнлярин йахын-лашдыьыны хябяр верир. Йухуда оъаг башы сцпцрцлмцшся, йахын эцн-лярдя йуху сащибинин евиндя бир шянлик, той-дцйцн олаъаьына ишаря-дир. Кцчя сцпцрмяк - зянэинлийин, рифаща говушмаьын мцждясидир. 6. Йахшылыьа доьру дяйишикликлярин олаъаьындан вя ишляринизин низа-ма дцшяъяйиндян хябяр верир. 7. Нюкяр вя гуллугчулар цчцн - са-щибляри тяряфиндян данланмаг; сащибкар цчцн - дава. 8. Зибили ота-гдан сцпцрцб чыхармаг - мцяссисядя уьур газанмаг, бязян ися вар-дювлят ялдя етмяк. 9. Зибили кцчяйя сцпцрцб атмаг - щансыса сиррин ачылмасы, бязян дя евдякилярдян биринин юлцмц. 10. Анбары, зирзямини, тювляни вя йа мяряйи сцпцрмяк - ишлярдя мцвяффягиййят-сизлик.

СЦПЦРЭЯ КОЛУ - Онун чичякляри - мцвяффягиййятя эятириб чыхараъаг мцхтялиф фярящли щадисялярдян хябяр верир.

СЦРФЯ - 1. Йорьунлуг вя хястялик яламятидир; юлцм барядя фи-кирляр. 2. Сизин бядяниниздя сцрфяляр - ялагяляриниз саьлам дейилдир.

СЦРЭЦ - 1. Гапынын сцрэцсцнц баьламаг - киминся кюмяк истяйян хащишини рядд етмяк. 2. Сыныг сцрэц - йахын достунла сюзля тутушмаг; йуху щям дя хястялик ифадя едя биляр.

СЦРЦ - 1. Дювлят вяд олунур. 2. Донуз сцрцсцнц отармаг, бир йердян башга йеря апармаг - шяхси мцнасибятляриниз уъбатын-дан ишляриниздя тящлцкя вар. 3. Йедиртмяк - алдадыла биляъяйинизин хябярдарлыьы.

СЦРЦЪЦ - Хошбяхтлик вя мящяббят ахтарышында гейри-ади ся-йащятя чыхмаг.

СЦРЦНЯНЛЯР – 1.Онурьа бейнинин фяалиййяти вя бейинин ян ашаьы функсийалары иля баьлы олан ясас реаксийаларын - мцбаризя вя гачмаг, нясилартырма, ъинси истякляр, гидайа олан ещтийаъ вя аь-

Page 292: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

291

рыйа реаксийа - тясяввцрц. Бу сырайа дяйишмяк кими фундаментал тякамцл габилиййяти вя саь галма инстинкти - чох гцввяли вя гядим просесляр дя ялавя едилмялидир. Йухуда сцрцнянлярля тямасда ол-маг йуху эюрянин беля гцввялярля юз дахилиндяки ялагясини вя бей-нинин дярин щиссясиндян эялян импулслара реаксийа цсулуну якс ет-дирир. 2. Юз йатаьында эюрмяк – алдадылмыш мящяббят. 3. Тапда-маг – мящкямядя бяраят газанмаг.

СЦРЦШМЯ - 1. Сизин эяляъякдя ишляриниздя цмидсизлийя дцчар олаъаьыныза ишарядир. 2. Севэилиляр цчцн: сцрцшкян ъыьыр - эяляъяк хяйанятя ишарядир. 3. Йашыл отларла юртцлмцш тяпянин йамаъыйла сц-рцшмяк - эяляъякдя сизи йаланчы сюзлярин алдадаъаьына ишарядир.

СЦТУН - Дайанмыш сцтун - эцъ, щакимиййят, саьламлыг; да-ьылмыш вя йа йыхылмыш - физики вя рущи позьунлуг. Бцтцн башладыьы-ныз ишлярдя мцвяффягиййятсизликдир.

СЦВАРИ - Хош олмайан эюрцшцн яламятидир. СЦВАРИ ГОШУН – Сечилмиш фяалиййят сащясиндя шяхси наи-

лиййятлярин, нязяря чарпан уьурларын мцждячисидир.

Ш

ШАБАЛЫДЛАР - 1. Шабалыдлары ялиндя сахламаг вя йа онлары йыьмаг - сиз ишляриниздя зяряр чякмяли олаъагсыныз, лакин эюзял щя-йат йолдашыныз олаъагдыр. 2. Шабалыдлары йемяк - гямэинлик-дир. 3. Ъаван гадын цчцн: шабалыдлары йемяк вя йа шабалыдларла фала бахмаг - варлы ашигля гаршылашмаьа ишарядир. 4. Ишлярдя вя мящяб-бятдя уьурла гаршылашаъаьыныздан хябяр верир. 5. Говрулмушу - ар-зуларын тямин едилмясиня; чийи - мцбащисяйя вя гаршылыглы давайа ишарядир.

ШАФТАЛЫ - 1. Шафталы йемяк - вар-дювлятя ишарядир. 2. Ювлад-ларынызын хястялийи барядя хябярдарлыг.

ШАЩ - 1. Шащла нязакятли ряфтар – бир шейин башланьыъынын уьур-лу олмасына йозулур. 2. Тяклифсиз щярякят ися уьурсузлуьа ишарядир. 3. Шащ эюрмяк - мцкафат вя йцксялиш демякдир. Шащла данышмаг - щюрмят, ещтирам вя йцксяк вязифя газанаъаьыныза ишарядир.

ШАЩМАТ - 1. Шащмат ойнамаг - ишляриниздя дурьунлуг, аьыл-сыз щямкар вя пис сящщятя ишарядир. 2. Шащмат ойунуну удузмаг - алчаг вя шяряфсиз адамлардан зяряр чякмяк. Ойуну удмаг - сиз

Page 293: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

292

арзу олунмайан тясирлярдян асанлыгла азад олаъагсыныз. ШАХ – 1.Бюйцк эялир, вар-дювлят вяд едир. 2.Ялдя йашыл йар-

паглы шах тутмаг башгасынын ишинин хошбяхт сонлугла битяъяйиня ишарядир. 3.Йарпагсыз шах – башгасынын ишиня гарышаъагсыныз, амма бу, сизя севинъ эятирмяйяъяк. 4.Йашыл аьаъдан шах гырмаг – бюйцк мейвя мящсулу эютцрмяк, торпагдан вя аьаълардан хейир газан-маг, гурумуш аьаъдан шах гырмаг – цмумиййятля, йохсуллуг яламятидир, мейвя вя тярявяз гытлыьындан хябяр верир.

ШАХТА (мядян) - 1. Дцшмянлярин сизин цчцн тяля щазырладыг-лары барядя хябярдарлыг. 2. Даш кюмцр шахтасында шахтачылар ара-сында олмаг - шяр гцввялярин сизя зяряр вурмаг ниййятиндя олдуг-ларына ишарядир. 3. Юзцнц шахтанын сящмдарлары сырасында эюрмяк - юзцнц мянфяят эятиряъяк ишя сярф етмяк демякдир. 4. Эянъ гадын цчцн долу кюмцр шахтасы эюрмяк - яря эедяъяйиня ишарядир.

ШАЛ - 1. Чатышмазлыг барядя хябярдарлыг едир. 2. Юз шалыны итир-мяк - наращатчылыг вя гямэинлик яламяти. 3. Гыз цчцн - шала бцрцн-мяк - эюзял бир киши иля эюрцшмяк. 4. Йаланчы данышыглардан, щюр-мятдян хябярдар етмяк.

ШАЛЬАМ - 1. Эцъ, гцдрят, сярвят мцждяси. 2. Бюйцйян шал-ьам - парлаг планларынызын сизя мцвяффягиййят вя онларын реаллаш-масындан мющтяшям севинъ бяхш едяъяйиня ишаря. 3. Шальам йе-мяк - сящщятин писляшмяси. Шальамы дартыб чыхармаг - мцвяффягий-йят вя арзуларын йериня йетмяси. 4. Йашыл шальам йемяк - аъы мя-йуслуьа мяруз галмаг. 5. Шальам якилмиш сащя - эяляъякдяки чи-чяклянмяйя ишаря. 6. Эянъ гадын цчцн: шальам якмяк - эерчяклик-дя йахшы мираса сащиб олаъаьына вя эюзял киши иля никащда хошбяхт-лийя ишаря. 7. Шальам йемяк - тящгир олунмуш шющрятпярястлик вя арзуларын пуча чыхмасына ишаря. 8. Шальам сяпмяк - аза гане ол-маьа ишаря.

ШАЛЛАГ – Йерсиз мцбащисяляр, галмагаллы маъяралар, аилядя сюз-сющбят.

ШАЛВАР - 1. Зийана дцшмяк тящлцкяси вя буна эюря дя дил-хор олаъаьыныз барядя хябярдарлыгдыр. 2. Ъырыг шалвар - эярякли бир шейин итириляъяйи; йениси - газанъ вя эюзлянилмяз тапынты яламятидир.

ШАМ - 1. Йанан шам - хош фцрсят сизи чохдан эюрцшмядийиниз достларла растлашдыраъаг; бу йуху ачылан имканлары вя йени эюрцш-ляри вяд едя биляр. 2. Парлаг, тямиз одла алышан бир нечя шам - хош-бяхтлийин, гаршылыглы анлашманын яламяти. 3.Йелин сюндцрдцйц шам -

Page 294: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

293

сизин щаггынызда йени шайиялярин тязядян башланмасы. 4. Йанан шам - яр-арвадлыг, сюндцрцлмцш - зийан. 5. Шам йандырмаг - эюз-лянилмяз гуллуьун яламяти. 6. Сюнян шам - аилядя матям. 7. Шам-даны тямизлямяк - ещтийатлылыьа эюря мцвяффягиййят газанмаг. 8. Шамы тясадцфян сюндцрмяк - гуллуг эюстярмяк истядийиниз адам тяряфиндян щядсиз иттищам. 9. Бир нечя йандырылмыш шам - дяфн мя-расиминя дявят. 10. Шам цфлямяк - гайдасыз щярякятляря вя йа йах-шы мяслящятляря етина едилмямясиня эюря бядбяхтлик. 11. Алышан шамлар - дини мясяляляря шиддятли щявяс.

ШАМ АЬАЪЫ - 1. Щяр бир ишдя мцвяффягиййят вяд олунур. 2. Гадын цчцн: гурумуш шам аьаъыны эюрмяк - башыныз гарышаъаг вя сизи аилянизля ялагядар аьыр иткиляр эюзляйяъяк. 3. Гям-гцсся вя да-рыхмаг щаггында хябярдарлыг.

ШАМДАН - 1. Бцтюв шамлы шамдан - парлаг эяляъяк. 2. Бош шамдан - уьурсузлуьа ишарядир. 3. Мцщцм сирляря вагиф олмаг.

ШАМПАН ШЯРАБЫ - рискли, амма чох сярфяли иш щагда хябяр-дарлыгдыр.

ШАМПУН - 1. Киминся башыны шампунла йумаг - лайигсиз фы-рылдагда киминся ляззят алмасы цчцн иштирак едяъяйинизи эюстярир. 2. Юз башынызын йуйулмасыны эюрмяк - сизя бюйцк ляззят веряъяк вя йени танышлар эятиряъяк сяфяря эедяъяйинизя ишарядир.

ШАП-ШАП – 1. Уьурсуз роман вя йа рискли интрига. 2. Яэяр си-зин шап-шапларыныз кимися валещ едирся, онда ешгбазлыьыныз намус-сузлуг вя рцсвайчылыьа чевриляъяк.

ШАР - 1. Щава шарынын долдурулмасыны мцшащидя етмяк - айа-ьын вя йахуд ялин сынаъаьына ишарядир. Щавайа галхан шары эюрмяк - рискли ишя гарышмагла бюйцк мянфяят ялдя едяъяйинизя ишарядир. 2. Шар эюрмяк - зийалы адамла хош сющбят едяъяйиниз щагда хябяр-дарлыгдыр.

ШЕЩ - боллуг, фираванлыг мцждясидир. ШЕЙПУР - 1. Эюзлянилмяйян шад хябярлярин мцждячисидир. 2.

Сынмыш, язилмиш шейпур - бядбяхт щадисядян хябяр верир. 3. Шейпур чалан ушаглар - евдя щямряйлик вя гаршылыглы анлашма. 4. Гадын цчцн: шейпур чалмаг - мящяббятдя цмидлярин боша чыхмасы. Чцнки о, аиля гурмаьы арзуладыьы щалда, севдийи шяхсин онунла евлянмяк фикри йохдур.

ШЕЙТАНЛАР - 1. Сизи йолдан чыхаран вя ъинайятя тящрик едян инсанла танышлыг эюзляйир. 2. Юз яйлянъяляриниздя диггятли олун,

Page 295: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

294

йохса сизи бюйцк хошаэялмязликляр эюзляйир. 3. Юзцнц шейтан ъил-диндя эюрмяк – узагэюрян олмадыьыныздан вя эизли гцсурларыныз уъбатындан дилянчи вязиййятиня дцшя билярсиниз. 4.Инсана тювбя ет-мяйи вя эцнащ ичиндя юлмямяйи мяслящят эюрян пис яламятдир. 5. Дырнаглары, ъайнаглары вя гуйруьу олан шейтан – язаблар вя цмид-сизлик. 6. Шейтан сизи тягиб едирся, сизя нифрят едян эцълц рягибиниз вар. 7. Чох сайда шейтан – дарыхдырыъылыг, дярдляр, гязяб вя хястя-ликлярдир.

ШЯЪЯРЯ АЬАЪЫ - Юз шяъяря аьаъыны эюрмяк - аиля гайьылары иля йцкляняъяксиниз. Сиз юз евиниздя дейил, башга бир евдя ращатчылыг тапаъагсыныз. Яэяр шяъяря аьаъында щансыса будаглар йохдурса, бу, достлуг мцнасибятляриня етина етмядийиниздян вя щятта досту-нузу итиряъяйиниздян хябяр верир.

ШЯФЯГ (гызарты) - цфцгдя гызарты - шяряф, щюрмят вя боллуг яламятидир.

ШЯЩЯР - 1. Узагда бюйцк вя ящалиси чох олан шящяр эюрмяк - бюйцк иддиалара ишарядир. Шящяря дахил олмаг - фираванлыг вя фик-риниздя тутдугларынызын щяйата кечмяси. 2. Чохлу галалары олан шя-щяр - гейри-ади иш. 3. Йанан шящяр - хястялик. 4. Танымадыьыныз шя-щяр - эюзлянилмядян вязифяйя тяйин олунмаг, ишдя мцряккяб вязий-йят; гадын цчцн - гярибя тяклифдян хябяр верир. 5. Таныш олмайан шящяря дцшмяк - щяйат тярзинизин, ишинизин, йашайыш йеринизин дяйиш-мясиня сябяб ола биляъяк кядярли щадисялярдян хябяр верир. 6. Зял-зялядян зяряр чякмиш шящяр - йохсуллуг, аълыг, харабалыг; йанан шя-щяр - аълыг, мцщарибя, азардыр.

ШЯКИЛ ЧЯКМЯК - 1. Чятин сющбят. 2. Мющтяшям эялир. 3. Мяняви динълик. 4. Пис чякилмиш бир нечя шякил - мцмкцн олан касыблыг вя бядбяхтлик барядя хябярдарлыг. 5. Ряссамы юз емалат-ханасында эюрмяк - йцнэцл алудячилик. 6. Мющкям вя хош достлуг мцждяси.

ШЯЛАЛЯ - Фираванлыг вя уьур вяд едир. Бир шяртля ки, юз щц-дудсуз истякляриниз цзяриндя гялябя чаласыныз.

ШЯНЛИК – 1. Бюйцк, шян бир мяълис эюрмяк - цмидлярин боша чыхмасы вя кядяр. 2. Шян адамла сющбят етмяк - севинъ вя эялирдир.

ШЯРАБ - 1. Ичмяк - севинъ вя мющкям достлуг мцнасибятля-ри; тюкмяк - йцксяк маашлы иш. 2. Шяраб шцшясини сындырмаг - тезлик-ля сизин мящяббят вя ещтирас бурульанына атылаъаьыныза ишарядир. 3. Шяраб чялляйи - зянэинлик вя дябдябя. 4. Шярабы бир габдан диэяриня

Page 296: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

295

тюкмяк - мцхтялиф няшя вя яйлянъяляр. Бундан башга, сизи мараглы йерляря сяйащятляр дя эюзляйя биляр. 5. Шярабы гядящляря тюкмяк - ишдя сяй эюстярдийинизя эюря маашыныз артаъаг. 6. Чохлу шцшя вя чял-ляк олан шяраб анбарына дцшмяк - олдугъа хош щадисяляр. 7. Субай гадын цчцн: шяраб ичдийини эюрмяк - зянэин вя алиъянаб бир шяхся яря эедяъяйиня ишарядир. 8. Гырмызы шяраб - сизи няъибляшдиряъяк дос-тлугдан хябяр верир. Сынмыш гырмызы шяраб шцшяляри - намярд вя ри-йакар инсанларын тясири алтында яхлагсыз щярякятляр етмяйя мяъбур олунмаг. 9. Ган тюкцляъяйиня ишарядир. 10. Су гатылмамыш шяраб ичмяк - гцввянизин артмасы вя дювлятинизин чохалмасы; су гарышды-рылмыш шяраб ичмяк - хястяликдян гача билмяйяъяксиниз. 11. Аь шя-раб ичмяк - няшяйя, севинъя вя шян ъямиййятдя вахтынызы хош кечи-ряъяйинизя ишарядир. 12. Буланыг шяраб ичмяк - кядяр вя аъынаъаглы хябярляр, бязян ися зянэинлик. 13. Сярхош оланадяк ширин шяраб ич-мяк - нцфузлу шяхсля танышлыг вя достлуг; сярхош оланадяк су ич-мяк - йаланчы тярслик, сахта шющрят вя эцлмяли ловьалыг яламятидир. 14. Гырмызы шяраб тюкмяк - ганлы дава, аь шяраб тюкмяк - се-винъ; ичиб сярхош олмаг - кядяр вя тяяссцф. 15. Шярабла йуйун-маг - итки вя зийан яламятидир.

ШЫРЫЛТЫ - Су шырылтысы ешитмяк - сизи рцсвай едя биляъяк мялу-матлар топламаьа вя йа уйдурмаьа ъящд эюстярян бядхащ шяхся, эизли дцшмяня ишарядир.

ШИБЙЯ - сиз щяйатда щяр бир ситуасийадан чыхыш йолу тапырсы-ныз.

ШИФР – Эизли йазынын шифрини ачмаг, йахуд гядим мятнляри охумаьа сяй эюстярмяк - ядяби йарадыъылыьа ъан атдыьынызы вя о са-щядя уьур газанаъаьынызы эюстярир.

ШИКАЙЯТ - 1. Йухуда юз достларынызы вя йахуд да ки, юз мцлкцнцзц итирмякдян шикайятлянмяк - узун мцддятли язаб, язий-йят вя чятин мцбаризя. 2. Итирилмиш гощумларыныз цчцн аьламаг - хястялик вя цмидсизлик демякдир. Бундан сонра иш йолдашларыныз сизи даща йахшы баша дцшяъяк вя эяляъяйя йол ачылаъаг.

ШИКЯСТ - хошаэялмяз ишя йозулур. ШИКЯСТЛИК - мцкафат алмаг, йа да эялир артымыдыр. ШИМАЛ МАРАЛЫ – 1. Хидмяти вязифяляри йериня йетирмяйя

ишарядир. 2. Мараллары идаря етмяк - чятин мягамларда достларын кюмяйя эяляъяйиндян хябяр верир.

ШИР - 1. Варлылыг, шющрят, щакимиййят яламятидир. 2. Ширдян гор-

Page 297: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

296

хмаг - мцдириййят сиздян наразы олаъаг; юлц шири тапмаг - гялябя, варлылыг яламятидир, сиз няся тапаъагсыныз; ширин цстцндя эязмяк - сизи кимся щимайя едяъяк. 3. Рцтбяниз бюйцйяъяк; йцксяк вязифя; ваъиб иш яламятидир. 4. Шири юзцнцзя табе елясяниз, демяли, сиз щяр бир ишдя галиб эяляъяксиниз. Яэяр шир сизя галиб эялся, удузаъагсы-ныз. 5. Гяфясдя шир - уьурунуз сиздян асылыдыр. Шир гяфясдя - ишиниздя уьур эюзляйир. Билийинизя вя йцксяк ишэцзарлыьыныза эюря сизя гаршы чох диггятли олаъаглар. 6. Ъаван шир - ишиниз уьурлу олаъаг. 7. Ъа-ван гадын цчцн йухуда шир эюрмяк - тязя севэилиниз олаъаг. 8. Шир нярилтиси – ишиниздя уьур вя гадынлар арасында мцвяффягиййят. 9. Юз цстцнцздя ширин башыны эюрмяк - щакимиййят уьрунда мцбаризя уьурсуз олаъаг. 10. Ширин цстцндя отурмаг - сиз кишилик эюстяряъяк-синиз. 11. Зянъирлянмиш шир - сизи щябс едяъякляр вя йахуд да ки, вя-тяндян говулаъагсыныз. 12. Шири йолда эюрмяк - ваъиб адамла эю-рцш. 13. Шир яти йемяк - вар-дювлят, шан-шющрят яламятидир. 14. Ширин цстцндя эязмяк - ваъиб адамын достлуьу. 15. Ширин йемяйини тап-маг - касыб цчцн варланмаг, варлы цчцн даща да варланмаг де-мякдир. 16. Шир юз балалары иля - аиля хошбяхтлийи демякдир.

ШИРНИКЛЯНДИРИЪИ - 1. Сизи ширникляндириъи шейлярин ящатя етдийини эюрцрсцнцз - бу она ишарядир ки, щансыса бир пахыл сизи еля ишляря гатаъаг ки, бу ишлярин нятиъясиндя достларыныз сиздян цз дюн-дяряъяк. 2. Яэяр сиз ширникляндириъи шейлярдян гача билсяниз, чохлу рягиби олан ишиниздя мцвяффягиййят ялдя едяъяксиниз.

ШИШ - 1. Сизи хошаэялмяз сярэцзяштляр эюзляйир. 2. Гыз цчцн: яйри вя йа сынмыш шиш - она дялалят едир ки, севдийи адам вя йа язиз дос-ту ону тярк едяъяк.

ШКАФ - 1. Яшйаларла долу шкаф - вар-дювлят, тиъарятдя мцвяф-фягиййят демякдир; бош шкаф касыбчылыг вя уьурсузлугдур. 2. Шкаф эюрмяк - йахын эцнлярдя щяйатынызы бир нечя мцддят зящярляйяъяк гям-гцсся демякдир.

ШЛЙАПА - 1. Йени шлйапа - мадди эялир яламятидир; кющня шлйапа - сярмайя гойулушу барядя тяклифдир. 2. Эянъ гадынын йени шлйапаны эейиб бахмасы - щямин гызы мараглы эюрцшляр вя ясл мя-щяббят эюзляйир. 3. Киши цчцн: йени шлйапа - цмуми вязиййятин йах-шылыьа доьру дюняъяйиня ишарядир. 4. Памбыг парчадан тикилмиш йай шлйапасы эеймяк - йени, сямими достлар тапаъаьыныза ишарядир. 5. Шлйапаны итирмяк - чятинликлярля цзляшмяк ещтималыдыр. 6. Йаьышдан исланмыш шлйапа - сон щяддя чатмыш ещтийаъ ишарясидир. 7. Шлйапаны

Page 298: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

297

йеря салыб чиркляндирмяк - эюзлянилмяз щадисяляр нятиъясиндя мян-зилинизи дяйишяъяйинизя ишаря едир. 8. Шлйапаны итирмяк - узун сцрян зюкям яламятидир. 9. Йени шлйапа - йени елчилик нишанясидир. 10. Шлйапа - фикирлярин, тяригятлярин, ментал орийентасийаларын ифадяси-дир. Мясялян, молла папаьы юз сащибинин дини етигадына ишаря едир.

ШОКОЛАД - 1. Шоколад конфет - ишиниздя мцнасиб тяряф мц-габилляринин пейда олаъаьына ишарядир. 2. Кющня шоколад - хястялик вя башга хошаэялмяз вязиййятляря ишарядир. 3. Исти шоколад ичмяк - щадисялярин арзу олунмайан эедишинин гыса сцрян мярщялясиндян сонра чичяклянмя дюврцнцн башлайаъаьына ишарядир. 4. Дава-да-лаш, зийана дцшмяк, аилядя хошаэялмяз сюз-сющбят ещтималы барядя хябярдарлыгдыр. 5. Севинъ, нядянся щязз алмаг ещтималы. 6. Шокола-ды киминляся бюлмяк - сиздян асылы олан шяхся мадди йардым едяъя-йинизя ишарядир. 7. Чубуг шяклиндя шоколад - мющкям саьламлыг, разылыг нишанясидир. Суда щазырланмыш шоколад - гиданын дцзэцн щязм олунмамасына, гастритя; сцддя щазырланмышы - антипатийа, характерлярин вя зювглярин мцхтялифлийи нятиъясиндя дцшмцш дава--далаша ишарядир.

ШОРАБА йемяк - хястялийя ишарядир. ШОРБА - 1. Сакитлийин вя йа динълийин, йахшы хябярлярин яламя-

ти. 2. Шорба йейян адамлары эюрмяк - яря эетмяк вя йа евлянмяк цчцн эюзял имкан. 3. Гыз цчцн: шорба биширмяк – о, ев ишляри иля мяшьул олмайаъаг, чцнки дювлятли адама яря эедяъяк. 4. Тез шор-ба биширмяк - талейинизи горхмадан вя мцвяффягиййятля идаря едя-ъяксиниз. 5. Чохлу шорба йемяк - тезликля саьалаъагсыныз.

ШОССЕ - Узун сцрян вя цряйяйатан сяфярдян хябяр верир; эян-ъляр цчцн - онлары эцълц щисслярин чульалайаъаьы ещтималы вар.

ШОТКА - 1. Сач дараьыйла башы дарамаг - уьурсузлуьадыр, иш-лярин ющдясиндян йахшы эялмямякдир. 2. Кющня сач дараьы - хястя-лийин яламяти. 3. Эейим тямизляйян шотка - чятин мясялянин щяллини эеъикдирмяк олмаз. 4. Шоткайла эейим тямизлямяк - чятин иши эюр-дцйцня эюря лайыглы мцкафаты алаъагсан. 5. Чохлу мцхтялиф шотка-лар - мараглы ишлярдян пул эялири олаъаг. 6. Евлиликдя хяйанят баря-дя хябярдарлыг. 7. Шоткайла палтар тямизлямяк - щийляэяр адамла айрылыг.

ШЮЩРЯТ - 1. Сизин ян бюйцк арзунуз йериня йетирилмямиш га-лаъагдыр. 2. Мяшщур адамларын ящатясиндя олмаг - сянятиниздя мцвяффягиййятляр газанаъаьынызын яламятидир.

Page 299: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

298

ШПАГА - 1. Йцксяк вязифя хябяри. 2. Киминся сизин ялиниздян шпаганы алдыьыны эюрмяк - щяр щансы рягабятдян галиб чыхмагдыр. 3. Яли шпагалы намялум адамлар - дава-далашда иштирак етмяк тящ-лцкяси барядя хябярдарлыг. 4. Сыныг шпага - цмидсизлийя гапылмаг ишаряси. 5. Шпаганы ялдя тутуб йолдан кечянляри онунла щядялямяк - дцшцнъясиз сярянъамлар, тяряф мцгабилляриня гаршы ясассыз мянфи фикир, онлара инамсыз мцнасибятин нишанясидир. 6. Цзцнц эюрмяди-йиниз адамдан шпага иля зярбя алмаг - эюзлянилмяз аьыр хястялийя дцчар олмаг. 7. Истякли гадыны шпага иля вурмаг - нанкорлуг иша-рясидир.

ШПРИС - 1. Сизин йахын адамларыныза гаршы тящлцкя барядя щя-йяъанларынызын ясассыз олдуьуну эюстярир. 2. Сынмыш шприс - йол вер-дийиниз сящвляря эюря тезликля ъаваб вермяли олаъаьыныз барядя хя-бярдарлыгдыр, хястялянмяк ещтималы вар.

ШЦА - 1. Йахшы дяйишикликляр яламятидир. 2. Эюйдян дцшян шца - хошбяхтлик яламятидир; сизин ишинизи кимся щимайя едяъяк.

ШЦШЯ - 1. Шцшядян бахмаг - гям-гцсся вяд едилир. 2. Пянъяря шцшясини сындырмаг - чох эцъ сярф етдийиниз ишин мцвяффягиййятсиз гуртармасы. 3. Шцшя иля кясилмяк - сиз тезликля щамынын щейранлыьыны газанаъагсыныз. Бундан ютрц юз баъарыгларынызы эюстярмяк истямя-лисиниз. 4. Тямиз йуйулмуш пянъяря шцшяляриня бахмаг - щюрмятли вязифя алаъагсыныз, амма бу, ящатяниздя конфликтлярля мцшайият олунаъаг. 5. Буланыг шцшяляр - мцвяффягиййятсизликляр. 6. Алданыл-маг щаггында хябярдарлыг. 7. Шцшяни сындырмаг - гуллугчуларыныз-ла ялагяляриниз позулаъаг. 8. Шцшянин цстцня айагла чыхмаг - тящ-лцкя совушаъагдыр.

ШЦШЯ ЦФЦРЯН - щяйатынызда тезликля ъидди дяйишикликляр ола-ъаг.

Т

ТАБУТ - 1. Ачыг табут - ишлярдя уьурдан хябяр верир.

2. Достунузун табутда йатмасы - онун уьурлары барядя йениликляр. 3. Юзцнцзц табутда эюрмяк - ишлярин сона чатмасы. 4. Гоъалар цчцн - юлцм яламяти, аиляли шяхсляр цчцн - мянфяят мцждячиси, эянъ-ляр цчцн той вя узун юмцр. 5. Табут алмаг - ляйагятин мющкям-лянмяси; табут дцзялтмяк - шяряф вя газанъ. 6. Тяяъъцблц хябяр. 7. Гощумунузун, йахуд башга бир йахынынызын щяйатдан еркян кюч-

Page 300: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

299

мяси. 8. Килсядя цзяриня чичякляр сяпялянмиш табут - кянд ящалиси цчцн гытлыг вя щейванлара азар йайылмасындан, иш адамларына уьурсузлугдан, нишанлылара уьурсуз аиля щяйатындан хябяр верир. 9. Катафалк цзяриндя табут - хястялик. 10. Табутда йатмаг - ихтилаф-лар, ъидди хястялик, йахуд щагсыз ямялляря эюря пешманчылыг. 11. Щяким эяляъяйиндян хябяр верир.

ТАЬ - Чохлу сяй едяряк чатаъаьыныз мяшщурлуг вя сярвятин хябярдарлыьыдыр. Таьын алтындан кечмяк - ятрафдакыларын щюрмятиня йозулур. Таьын учулдуьуну эюрмяк - цмидлярин даьылмасыдыр.

ТАХЫЛ - 1. Тахыл дюйцмц, дянля долу сцнбцлляр – мцхтялиф яй-лянъяляр вя бир чох ишлярдя уьур. 2. Эянъ гадын цчцн: тахыл эюрмяк – гисмяти олан ляйагятли инсанла гачылмаз эюрцш. 3. Ишлярдя вя тя-сяррцфатда уьур, бюйцк мящсул.

ТАХЫЛ АНБАРЫ - 1. Тахыл анбарында чюряк эюрмяк - сиз юз вахтынызы истифадя етмяйи баъарырсыныз, она эюря дя тясяррцфатда сизи уьур эюзляйир; бош тахыл анбары - касыблыг, итки демякдир. 2. Анбары субай тикирся - евлянмяк эюзлянилир; евли цчцн боллуг, вар-дювлят демякдир. Евли цчцн: тахыл анбарыны сюкмяк - арвадынызын юлцмц эюзлянилир; субай цчцн - мцфлис олаъагсыныз.

ТАХЫЛБИЧЯН МАШЫН - Сындырылмыш машын - ишинизи итиряъяк-синиз вя юз сянятинизя эюря пешманчылыг чякяъяксиниз.

ТАХЫЛБИТИ – Мящяббятдя сямимиййятсизлийин вя тиъарятдя ит-килярин яламятидир.

ТАХЫЛ ДЮЙМЯ (хырман вахты) – 1. Тахыл дюймяйи йухуда мцшащидя етмяк - шадлыьа, йахынларынызын хошбяхтлийиня йозулур. 2. Тахыл дюйцлмяси заманы саман чох, буьда ися хырдадырса, бу уьур эятирмяйян ишдя иштиракчы олаъаьыныза ишарядир. 3. Яэяр хыр-ман вахты бир бядбяхтлик цз верярся, бу, щяйатынызын ян хошбяхт заманында бир бяланын олаъаьындан хябяр верир.

ТАХТ - 1. Пахылларын фитняляри щаггында хябярдарлыгдыр. 2. Севэилинизля юзцнцзц эюзял тахтда эюрмяк - рягибляринизин сизи ни-шанлынызын эюзцндя лякялямяйя йол ахтармасына ишаря: йуху гятий-йятя чаьырыр; сиз тойу тялясдирмялисиниз.

ТАХТА - 1. Чцрцмцш тахта цстцндя чайдан, селдян кечмяк - сизя севдийиниз инсанларын лагейдлийини билдирир. 2. Мющкям дюшямя цстя эязинти-достларын вяфалылыьыны, етибарлылыьыны билдирян йахшы яла-мятдир. 3. Мющкям дюшямя тахталары - щяйатда сабитлик яламяти-дир; чцрцмцш тахта - щяйат сабитлийинин итириля биляъяйинин яламяти-

Page 301: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

300

дир. 4. Гыз цчцн: буланыг селдян чцрцмцш тахталар цзяриндя кеч-мяк - севэилиси тяряфиндян она гаршы лагейд мцнасибят нятиъясиндя изтираб демякдир. Бундан башга, онун тезликля бакирялийини итир-яъяйи, йахуд башга бядбяхтлийи щагда хябяр верир. 5. Няйя ися ву-рулан тахта - щярякятляриниздя сыхынтынын яламятидир. Шяхси мцнаси-бятлярдя, йахуд ишдя бурахылмыш имканлары, юлцм горхусуну сим-воллашдырыр.

ТАХТАБЯНД - 1. Тикинти тахтабянди - сиз юз севэилинизи йа-нынызда сахлайа билмяйяъяксиниз. 2. Тахтабяндя галхмаг - сизи сящвян достларыныз гынайаъаглар. 3. Тахтабянддян дцшмяк - щан-сыса ишдя эцнащкар олаъагсыныз вя сизи ъязаландыраъаглар. 4. Тахта-бянддян йыхылмаг - юлцмдцр.

ТАХТ-ТАЪ - 1. Бцтцн башланьыъларда уьур яламяти. 2. Тахт-дан дцшмяк - сизи бюйцк мяйуслуг эюзлядийиня ишаря. 3. Башгасыны тахтда эюрмяк - башгаларынын хейирхащлыьы вя бяхтинизин эятирмяси нятиъясиндя уьур ялдя едяъяйинизя ишарядир.

ТАКСИ − 1. Таксидя эетмяк – хош яйлянъялярин ол-аъаьына ишаря, анъаг бюйцк фираванлыг да ялдя етмяйяъяксиниз. 2. Ахшам башга адамларла таксидя эетмяк - достларыныздан эизлятмяйя чалы-шаъаьыныз сирринизин олаъаьына ишарядир. 3. Таксидя гадын иля олмаг – пис ямялляри иля шющрятлянмиш адамларла дава, деди-годулар. 4. Такси сцрцъцсц олмаг - вязифядя ирялилямяк шансы аз олан физики ямяк яламятидир.

ТАГГЫЛТЫ - гапыдан таггылты сяси эялмяси - тезликля хош хябяр ешидяъяксиниз.

ТАЛВАР - 1. Ращатлыг, истиращят, сяадят вя севинъ вядидир. 2. Чохдан эюзлянилян эюрцшцн мцждясидир.

ТАМАША - Гызлар цчцн: онун цряйини чох йахшы достларындан бири яля алаъаг вя эяляъякдя она цмидляриня ъаваб верян яр гисмят олаъаг.

ТАПЫНТЫ - Бцтцн арзуларын вя истяклярин йериня йетмясидир. ТАПМАЪА - Тапмаъанын ъавабыны тапмаьа чалышмаг - инад

вя бюйцк сяй гоймаьы тяляб едян ишдя иштирак етмяйя ишарядир. Бундан ялавя, тапмаъалар йахынлашан щяръ-мярълийи вя наразылыьы нязяря чатдырыр.

ТАПШЫРЫГ - 1. Бир йана тапшырыгла эетмяк - мянявиййатъа си-зя йахын олан адамларла эюрцшяъяйинизя вя аиля динълийиня ишарядир.

Page 302: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

301

2. Ъаван гадын цчцн: щараса кимися эюндярмяк - она юзцнцн со-йуг мцнасибятлярини щеч ъцря баьышламайан севэилисини итирмяк яла-мятидир.

ТАРАКАН - 1. Варлы мцштяри вяди. 2. Шянлик вя севинъ яламя-ти. 3. Кичик, лакин хошаэялмяз щадисялярин баш веряъяйиня ишарядир.

ТАРИХ - Тарихи ядябиййатын охунмасы - чох йахын эяляъякдя сизи эюзляйян узун вя хош истиращятя ишарядир.

ТАС - 1. Цряйяйатан йени гайьылар вя чох бюйцк севинъ ниша-нясидир. 2. Тасдакы тямиз су иля йуйунмаг - сизи бцрцйян ещтирас - арзуларынызын йериня йетмясидир, щяйат ися сизи марагландыьыныз адамла сых баьлайаъаг. 3. Чиркли вя йа сыныг тас - башгаларына язаб верян, сизи ися яйляндирян, гадаьан едилмиш эюрцшлярдя пешманчылыг рямзи. 4. Бош тас - бош вахткечирмя, перспективин олмамасыдыр.

ТАТУИРОВКА - 1. Сизин бядяниниздя татуировка - щансыса кядярли сябяблярдян йахын эяляъякдя евинизи узун мцддятя тярк едяъяйинизя ишаря. 2. Башгасында татуировка эюрмяк - сизин тезликля киминся гысганълыг обйекти олаъаьыныза ишарядир. 3. Кимяся татуи-ровка елямяк - эюзлянилмяз вя гярибя щярякятляринизя эюря достла-рыныздан айрылма ишаряси.

ТАУН - 1. Таун епидемийасы – ишляриниз алт-цст олаъаг. 2. Хястялийя юзцнцз тутулдугда - ишляринизи юзцнцз гайдасына сала-ъагсыныз. 3. Хястяликдян горунмаг - гямэинлик яламятидир.

ТАВАН - 1. Юз цзяриня щяддиндян чох йцк эютцрмяк тящлц-кяси щаггында хябярдарлыг. 2. Даьылмыш таван - мцдириййятин гязя-биня дцчар олмаг - тющмят алмагдыр. 3. Йени таван дцзялтмяк - бир мцщцм шяхсин щюрмятини газанмагдыр.

ТАЗЫ - Дцшмян тяряфиндян инъидиляъяйиниз барядя хябярдарлыг-дыр.

ТЕАТР - 1. Дост вя йа пул итирмянизля баьлы кядяр щаггында хябярдарлыг. 2. Юзцнцзц тамашадакы актйорлардан бири кими эюр-мяк - сизи эюзляйян севинъин узун олмайаъаьы яламяти. 3. Юзцнц театрда эюрмяк – йени достлар газанаъагсыныз. 4. Юзцнцзц варйе-тедя эюрмяк - аьылсызлыгдан дювлятинизи итиря биляъяйинизя хябярдар-лыг. 5. Операда олмаг - сизин истяк вя арзуларынызын йериня йетяъяйи яламяти. 6. Операда олмаг - ифлас, йохсуллуг, ишляриниздя пяракян-дялик вя гангаралыг. 7. Комедийайа бахмаг - башладыьыныз ишин хошбяхт сонлуьу, комик опера - йолдан чыхма, позьунлашма вя лазымсыз шейляря ябяс зящмят. 8. Драм тамашасында олмаг - эюзля-

Page 303: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

302

нилмяз севинъ вя тясадцфи хош хябяр алмаг. 9. Фаъия тамашасы - кя-дяр, мал-дювлятин, дост вя гощумларын итирилмяси кими анлашылыр. 10. Театрда эцлмяк вя йа ял чалмаг - бош яркюйцнлцкляри йериня йетир-мяк цчцн намуссузлуг едяъяйинизя ишарядир. 11. Йанан театрдан гачмагла гуртулмаг - рискли ишя разылыг вя иштирак. 12. Театрда йаньын - севинъ, боллуг, рифащ. 13. Театр бинасынын йанмасы - креди-тин итирилмяси, борълуларын хариъя гачмасы. 14. Йаланчы дост вя та-нышлара ишаря. 15. Галерейада олмаг - юзцнц пис апарма нятиъясин-дя йохсуллуг, касыблыг. Галерейадан енмяк - доьрулмайаъаг пис хябярляр. 16. Театра билет алмаг - йалан. 17. Театрда ики гадын арасында отурмаг - юз адынызы лякялямяк ещтималы щаггында хя-бярдарлыг. 18. Йени пйесин тамашайа гойулмасы заманы фит сяси ешитмяк - иштиракына цмид етдийиниз достунузун сизя гаршы сойуглу-ьу вя диггятсизлийи. 19. Сящня архасында олмаг - эюзлянилмяз пис щадисяляр.

ТЕЛЕФОН - 1. Юз адыныз ятрафында гязябли деди-годулар щаг-гында хябярдарлыг. 2. Телефон эюрмяк - сизи чашдырмаг истяйян адамлара раст эяляъяксиниз. 3. Гадынлар цчцн: телефонда сющбят - пахыллыьыны чякян чох адамларын олдуьуна ишаря, анъаг о, ящатя-синдяки шяря гаршы дайана биляъяк. Яэяр телефонда данышаркян пис ешидирся, онда севэилисини итирмяк тящлцкяси вар. Ола биляр ки, о, гя-зябли деди-годуларын щядяфиня чеврилсин.

ТЕЛЕГРАМ - 1. Телеграм алмаг - хошаэялмяз хябяр вя до-стларыныздан дцзэцн олмайан информасийадыр. Йуху мцвяффягий-йятли оларса, сизя щюрмят вя фираванлыг эятиряъяк тящлцкяли ишин баш-ланьыъыны ифадя едир. 2. Телеграм эюндярмяк - ишдя хошаэялмяз ща-дисяляр, щямчинин бюйцк бир йенилийин эурултулу мцзакиряси. 3. Те-леграф эюрмяк вя йа телеграф бинасында олмаг - башладыьыныз ишин уьурсузлугла битяъяйиня ишарядир.

ТЕЛЕСКОП – 1. Ишдя ола биляъяк хошаэялмяз щадисяляр щаг-гында хябярдарлыгдир. 2. Телескоп васитяси иля улдузлары мцшащидя етмяк - архасынъа малиййя чятинликляри олаъаг яйлянъяли эязинтиляр. 3. Сынмыш телескоп - вярдиш етдийиниз щяйат тярзинин ня иляся позула-ъаьына вя сизин хошаэялмяз язиййятя дцшяъяйинизя ишаря. 4. Уьурлу вар-дювлят ялдя етмя вядидир.

ТЕРРАС - Мямнунлуг, истиращят, ращатлыг вяди. ТЯЩГИГАТ - 1. Сонсуз уьурсузлуглар силсиляси вя мющтяшям

мяйуслуг. 2. Билярякдян гятля йетирмяк иттищамы иля тящгигата мя-

Page 304: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

303

руз галмаг - билярякдян вя бяд ниййятля атылан бющтандан мцда-фия олуна билмяйяъяйинизя ишарядир.

ТЯЩГИР - 1. Эюз йашындан хябяр верир. 2. Эянъ гадын цчцн: ъамаат гаршысында тящгир едилмяк - бядхащыныз сизин хябярсизлийи-низдян истифадя едяъяк, щям дя сизин марагларынызы сыхышдыраъаг вя рцсвай едяъяк. 3. Кимися тящгир етмяк - ишдя мцвяффягиййятсизли-к, ямлакынызы итирмяк, эцзяштя эетмямяйиниз вя адамларла цмуми дил тапмамаьыныз буна сябяб олаъаг. 4. Юзцнц дяриндян тящгир олунмуш щисс етмяк - сизя гаршы ядавят йаранаъаг. 5. Тящгир едил-мяк - хошбяхтлик вя мцвяффягиййят: кимися тящгир етмяк - абырсызлы-ьа вя алчаглыьа эятириб чыхарыр.

ТЯЩЛЦКЯ - 1. Тящлцкяли мцщитя дцшмяк, амма вязиййятдян чыха билмяк - айыглыгда сиз бцтцн щяйатын чятинликляриндян гуртара биляъяксиниз. Тящлцкядян гачмаьы баъармамаг, йаралы вя йа юл-мцш олмаг - айыглыгда сизин ишиниздяки иткиляр, евдяки кичик хоша-эялмязликляр овгатынызы тялх едяъяк. 2. Севянляр цчцн: айрылыг хябя-ри, онларын эяляъяйя олан планлары заманын сынагларына дюзмяйя-ъяк. 3. Юз ъинси щиссиййатларына азадлыг вермякдян, вурулмагдан тялашланмаг вя буна эюря аьры кечирмяк. Гощум вя йа севимли адам тящлцкядядир. Беля йухуларын чоху ушагларын вя йахын адамларын гайьысы иля баьлыдыр, амма эерчяк щадисялярдян хябяр веря билмир.

ТЯКЭЮЗЛЦ АДАМ - эизли мцнагишялярин сизин рифащыныза тя-сир едяъяйиня ишарядир.

ТЯКЛИК - 1. Мешядя тянща йер – щяр щансы бядбяхтликдя тямкинлилик. 2. Йалгыз адам эюрмяк - йахын ялагяйя ещтийаъ. 3. Йалгызын палтарыны эейинмяк - йалан, хяйанят.

ТЯК-ТЯНЩА - Евлянмяйя гядям гоймадыр. Бирэя щяйатда щармонийасызлыг, цмидсизлик щямишя сизинля олаъагдыр.

ТЯГАЦД – 1. Тягацд алмаг - достларыныз ишиниздя сизя кю-мяк едяъякляр. 2. Тягацд алмаг барядя уьурсуз хащиш – сиз ишинизи вя йа достунузу итиряъяксиниз.

ТЯГВИМ - 1. Ялдя тягвим тутмаг - сиз ил бойу вярдишляриниз-дя сялигяли вя мцнтязям олаъагсыныз. 2. Тягвими эюрмяк - цмидля-рин боша чыхмасына ишарядир. 3. Тягвими диггятля охумаг - ящя-миййятсиз шейя эюря наращатчылыьа, пешманчылыьа йозулур. Борълары юдямяли олдуьунузу йада салмаг. Вясиййятнамяйя ясасян юз вар-дювлятиниз барядя сярянъам вермяли вя бюлцшдцрмялисиниз. 4. Ди-

Page 305: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

304

вар тягвими - няйися алмаьа бош йеря цмид бясляйирсиниз. ТЯЛЯ - 1. Мящкямя просесиндя тящлцкяли, аьыр вя биабырчы ит-

тищама ишарядир. 2. Ъанавар тялясиня дцшмяк - йанлыш олан мящкя-мядя ядалятсиз иттищама ишарядир. 3. Тяля тапмаг - сакит щяйата вя инама йозулур. 4. Ганичян вящши щейваны тяляйя дцшян эюрмяк - ядалятсиз иттищам олунанын бяраят газанмасы вя ясл эцнащкарын ит-тищам олунмасы. 5. Тяляйя дцшмяк - башгаларынын ишиня гарышмаг, аталар сюзцндя олдуьу кими, башгасынын мяълисиндя сярхош олмаг-дыр.

ТЯМИР - 1. Чирклянмиш палтары тямир етмяк - ядалят уьрунда мцбаризяниз уьурсуз олаъаг; палтар тямиз оларса - сизи мцвяффягий-йят вя эялирляринизин артмасы эюзляйир. 2. Эянъ гадын цчцн: тямирля мяшьул олмаг - яринин бцтцн ишляриндя гаршылыглы анлашма.

ТЯМИЗЛЯМЯК – Узунбоьаз чякмяни тямизлямяк - сабащ-кы эцня инам; арвадынын палтарыны тямизлямяк - миннятдарлыг вя щюрмят рямзидир.

ТЯМИЗЛИК - 1. Гадын цчцн - ярин мцнасибяти йахшылашаъаг, ушаглар шян вя сюзя гулагасан олаъаглар. 2. Евдя чирк эюрмяк - бядбяхтликдир.

ТЯМСИЛ - 1. Йухуда тямсил охуйур вя йа данышырсынызса, де-мяли, сизи ядябиййатла хош мяшьулиййятляр эюзляйир. Ъаванлара бу йуху романтик баьлылыглар вяд едир. 2. Юзцнцн тямсил охумаьын - кеф вя севинъя доьрудур; башга киминся тямсил охудуьуну ешит-мяк - цряк сыхынтысы, бядбяхтлик вя йцнэцл хястяликдир.

ТЯНБЯКИ - Дцшмянляринизин сизи достларынызын етибарындан салмаьа ъящд етмясиня ишарядир.

ТЯНБЯЛЛИК - 1, Тянбяллик етмяк - ишиниздя ъидди сящв бура-хаъагсыныз. 2. Ъаван гадын цчцн: йухуда эюрсяниз ки, сизин севди-йиниз тянбялдир, демяли она яря эетмяйяъяксиниз. Чцнки давранышы-ныз пярястишкарларынызы сиздян узаглашдырыр.

ТЯНТЯНЯ - 1. Хош тясадцфлярдян хябярдарлыг. 2. Байрамда сялигясизлик, диггятсизлик - мцбащисяляря вя бядбяхтликляря ишарядир. 3. Байрама эеъикмяк - наращат эцнляр барядя хябярдарлыгдыр. 4. Сяс-кцйлц байрамда иштирак етмяк - щяйат реаллыгларына йозулур.

ТЯР - юзцнц тярли эюрмяк - сиз яввялляр чохлу мцщакимяляря сябяб олмуш чятинликлярин ющдясиндян шяряфля эяляъяксиниз.

ТЯРЪЦМЯЧИ – Башладыьыныз ишдя эялириниз эюзлядийиниздян аз олаъагдыр.

Page 306: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

305

ТЯРЯВЯЗ – 1. Тярявяз йемяк - эюзлянилмяз уьур вяд едир. Мящяббятдя мцвяффягиййят. Амма ещтийатлы олун: мцвяффягиййят чох гыса ола биляр вя юзцндя йаланы, алдатманы да эизляйя биляр. 2. Гадын цчцн: тярявяздян хюряк щазырламаг - чох севимли достун-дан айрылыг барядя хябярдарлыг, анъаг тале онун цзцня эцляъяк, о, ляйагятли вя садиг бир адама яря эедяъяк. 3. Бостанда чохлу тяря-вяз - уьурсузлуьа, сыхынтылы вязиййятя эятирир. 4. Бязи тярявязляр - бошуна чалышмалар, бош йеря вахтыны вя пулуну итирмяк. 5. Язик вя йа чцрцк тярявязляр - гям-гцсся эятиряъякдир.

ТЯРЯЗИ - 1. Щагга, ядалятя ъан атмаг яламятидир; щягигяти мцдафияйя щазыр олмаг. 2. Гыз цчцн: юз севэилисини тярязидя чяк-мяк - гыз оьланда эюзял мязиййятляр ашкар едяъяк. Оьланын сяда-гяти гызын мящяббятини даща да артыраъагдыр.

ТЯРК ЕТМЯК - 1. Тярк олунмаг - юз планларынызын щяйата кечмясиндя чятинликдир. 2. Кимися тярк етмяк - щяддян артыг бяд-бяхт щадисялярля гаршылашмаг. 3. Юз евини тярк етмяк - фасилясиз ола-раг юз щяйатынла ойнамагдыр. 4. Севэилини тярк етмяк - гяфлятян йахшы мирас алмаг хябярдарлыьыдыр. 5. Ушаглары тярк етмяк - аьыл-сызлыьыныз вя тялашыныз нятиъясиндя уьур сиздян цз дюндяряъяк. 6. Эямини тярк етмяк - коммерсийада уьурсузлуглара ишарядир.

ТЯЗЯЛИК - Тязянин кющня иля контраст тяшкил етдийи вя сечим гаршысында галдыьыныз йуху мялум олан вя йениъя пейда оланла зиддиййяти якс етдирир.

ТЫРТЫЛ - 1. Пахыллыг яламятидир. 2. Тыртылы юлдцрмяк - сизя зи-йан вура биляъяк дцшцнцлмямиш щярякятиниз барядя хябярдарлыг-дыр. 3. Бир топа тыртыл - дцшмянляринизин щцъумларындан горунаъа-ьынызы вяд едир. 4. Алчаг, икицзлц варлыгларла эюрцшяъяйиниздян хя-бяр верир; бу шяхслярля, цнсиййятдян гача билсяниз йахшы щярякят ет-миш оларсыныз; чятин вязиййятя дцшя билярсиниз, лакин рущунузун сар-сылмазлыьы сайясиндя бу вязиййятдян чыхманыз мцмкцндцр. 5. Мц-бащися вя пис щадисялярдян хябяр верир. 6. Хошаэялмяз хариъи эюрц-нцшя малик бир шяхсля никаща эиряъяйинизя ишарядир. 7. Тыртылы тапда-ламаг - мцвяффягиййят, уьур. 8. Тыртылларла юртцлмцш аьаъ - ямлакы-ныз ялиниздян алынаъаг, мцлкцнцз мцсадиря олунаъаг, юзцнцз щябс едиляъяксиниз.

ТЫСБАЬА – 1.Сизи тезликля хош щадися эюзляйир. 2. Тысбаьа шорбасы йемяк – шцбщяли яйлянъяляр. 3. Узун, варлы щяйат вяд едир. 4. Намуссузлугдан хябярдар едир. 5.Сцрцнян тысбаьа - ишлярдян

Page 307: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

306

ямин олмаг: архасы цстя чеврилян тысбаьа - сизи бядбяхтлик тящдид едир, анъаг ону арадан эютцрмяк чятин дейил. 6. Мягсядляринизин щяйата кечирилмясиндя чох лянэсиниз.

ТИББ БАЪЫСЫ - 1. Ишляриниздя итки вя уьурсузлуглар щаггында хябярдарлыьа йозулур. 2. Инйексийа вя йа башга бир ямялиййаты йе-риня йетирян шяфгят баъысы - бир сыра чятинликлярдян сонра ишляринизин дцзяляъяйиня; хястя цчцн ися тезликля шяфа тапаъаьына ишарядир. 3. Бяйаз юнлцклц бир тибб баъысыны йухуда эюрмяк - арзуолунмаз бир гонаг тяряфиндян наращат едиляъяксиниз.

ТИКАНЛАР - 1. Ийняъикляр вя тиканлар эюрмяк - сизин щяйат-да иряли эетмяк цчцн етдийиниз сяйляр бир чох чятинликлярля мцшайият олунаъаг. 2. Ийняъиклярин алтында йашыл йарпагларын эизляндийини эюрмяк хошбяхтлийиниз тящлцкя алтындадыр.

ТИКИНТИ - Йашайыш йерини дяйишяъяйинизя, дювлятя, ишляриниздя инкишафа, мцвяффягиййятя вя коммерсийа наилиййятляриня ишарядир.

ТИКМЯ - 1. Йалан, сямимиййятсизлик яламятидир. 2. Гадын цчцн: юзцнцн нахыш тикдийини эюрмяк - онун алиъянаб хасиййяти вя ял атдыьы щяр бир иши ян йахшы шякилдя йериня йетирмяк баъарыьы йахын вахтларда ятрафдакыларын хейирхащ вя диггятли нязярлярини ъялб едя-ъякдир. 3. Евли киши цчцн: аиляйя йени цзвцн ялавя олунаъаьына иша-рядир; ашиг олмуш киши цчцн - аьыллы вя ляйагятли гызла евлянмяк. 4. Мцряккяб, лакин чох эюзял бир нахыш тикмяк - чох долашыг бир ишдя иштирак едяъяксиниз. Яэяр ещтийатлы олмасаныз бу ишин ахыры аъына-ъаглы олаъагдыр.

ТИКМЯК - ев тикмяк - саьламлыьынызын хараб олаъаьындан вя юлцмдян хябяр верир.

ТИКИШЧИ ГАДЫН - Хош щадися сизин евдя галмаьыныза вя яв-вялдян тяйин олунмуш ваъиб эюрцшцн баш тутмамасына сябяб олаъагдыр.

ТИЛОВЛА БАЛЫГ ТУТМАГ - 1. Горхулу хястялик барядя хябярдарлыг. 2. Ъидди чятинликляря мяруз галмаг. 3. Йахын вахтда сиздя мцвяффягиййят ола биляр. 4. Тиловла балыг тутулмасына бах-маг - йахшы ишдян хябяр верир. 5. Щеч ня тутмамаг - лазымсыз язаб-язиййят барядя хябярдарлыг. 6. Бир дястя адамла бирликдя ти-ловла балыг тутмаг - йаланчылар мяълисиндя иштирак едяъяксиниз. 7. Тилову ялиня эютцрмяк - юз щяйатынызын йийясисиниз.

ТИЛСИМ - 1. Зянэин тапынты вяди. 2. Тилсим эяздирмяк - садиг достла эюрцш вя бу дцнйада эцълцлярин ряьбятини газанмаьа ишаря-

Page 308: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

307

дир. 3. Гыз цчцн: яэяр севэилиси она тилсим баьышлайырса, онда евли-ликля баьлы арзулары йериня йетяъякдир.

ТИР - 1. Уьур, эялир вя ямлак сащиби олмаг барядя хябярдарлы-гдыр. 2. Йолунузун кандарында олан тир – мцяссисядя манеянин ишарясидир.

ТИТЯ (эюзцн гарасында аь лякя) - 1. Эюз цзяриндя титя - йалан вя далашмалар щагда хябярдарлыгдыр. 2. Саь эюздя олан титя - киши тяряфиндян; сол эюздя - гадын тяряфиндян йалан щагда хябярдарлыг-дыр.

ТИТУЛ - титул алмаг - бядхащларын истещзаларыдыр. ТОХУЪУ ДЯЗЭАЩЫ - 1. Тохуъу дязэащында сизя йад ада-

мын ишлядийини эюрмяк - бюйцк хошаэялмяз щадисяляр вя файдасыз ясябиляшмя, щямчинин аьылсыз деди-году. 2. Тохуъу дязэащынын иши-ня нязарят едян эюзял гадын эюрмяк - мящяббятдя там уьур, ру-щян сизя йахын олан гызла евляняъяксиниз. 3. Гадын цчцн: юзцнц то-хуъу дязэащында ишляйян эюрмяк - варлы яри вя гяшянэ ушаглары ола-ъаьына ишаря. 4. Ишлямяйян дязэащ - тярс вя гарагабаг бир адам си-зин тцкянмяз гайьыларыныза сябяб олаъаг.

ТОХУМ – Щялялик юйцнмяли бир шейиниз олмаса да, сизя эяля-ъякдя мцвяффягиййятин вядидир.

ТОХУМА - 1. Гадын цчцн - о, ращат, сакит бир евдя щяйат сц-ряъяк, ев адамлары вя сюзябахан ушаглары ону севиндиряъяк. 2. Киши цчцн: тохуъулуг сехиндя олдуьуну эюрмяк - ишиниз эятиряъяк вя гятиййятля мцвяффягиййятя доьру эедяъяксиниз. 3. Эянъ гадын цчцн: ялля вя йа машынла тохумаг - тялясик, лакин уьурлу никащдан, йахуд ляйагятли вя етибарлы севэилиси олаъаьындан хябяр верир. Яэяр тохуйан машын сынарса, бу, ишляриндя вя мящяббятдя уьурсузлуьа ишарядир.

ТОП - 1. Ушаглыг достунузла тезликля эюрцшяъяйинизя ишарядир. 2. Йухуда эюзял гол эюрмяк - ишляриниздя уьура вя бцтцн манея-ляри дяф едяъяйинизя йозулур. 3. Ъырылмыш топ - арзуларынызын боша чыхаъаьына вя бцтцн ишлярдя уьурсузлуьа ишарядир.

ТОПАЗ (мцхтялиф рянэли гиймятли даш) - 1. Таленин сизи етибарлы адамларла ящатя етмясиня ишарядир. 2. Гадын цчцн: топаз итирмяк - пахыл достларынын щагсызлыьы; щядиййя топаз алмаг - мящяббят сяр-эцзяштляри.

ТОП ГУНДАЬЫ - хошбяхт щадися яламятидир. ТОППУЗ - Зирзяминин гапысында топпуз эяздирян гапычы эюр-

Page 309: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

308

мяк - пис шайия, тящгир. Юзцнцн топпуз эяздирмяси - эяляъякдя мцдириййятин етибарыдыр.

ТОР - 1. Торла тутулмаг - ишляриниз яла оланда дцшмянляр сизя тяля гураъаг. 2. Эянъ гадын цчцн: тора дцшмяк - дярдлярдян хябяр верир. 3. Гурашдырылмыш тор - ишлярдя хырдачылыьа мящял гоймайаъаг вя инсанлара гаршы гярязли олаъагсыныз. 4. Кющня вя йыртылмыш торлар - сизи наращат едян малиййя проблемляри. 5. Суйа балыг тору атмаг - алданмыш цмидляр, гцрурун тапдаланмасыдыр. Тору ялдян бу-рахмаг – иш йерини вя пулларыны итирмякдир.

ТОРАЬАЙ (гуш) - 1. Тораьай гушуну учан эюрмяк - юз гар-шыныза йцксяк мягсядляр гойаъагсыныз вя онлара наил олаъагсыныз. Сонра сиз юз пис хцсусиййятляриниздян ял чякяъяксиниз вя йахшы хц-сусиййятляр ялдя едяъяксиниз. 2. Тораьайын охумаьына гулаг ас-маг - хошбяхт олаъагсыныз, юз евинизи дяйишяъяксиниз, сизин йахынла-рыныз хошбяхт олаъаг. 3. Йухуда тораьайын охуйан заман йеря дцшмяси - хошбяхт олмаг цчцн йол ахтарырсыныз, анъаг тапа билмир-синиз. 4. Йаралы вя йа юлц тораьай - гям-гцсся. 5. Тораьайы юлдцр-мяк - эцнащсызы тящгир етмяк демякдир. 6. Яэяр тораьай сизин йа-нынызда йеря дцшцрся - уьурлу эцнляр олаъаг. 7. Тораьайы тутуб гя-фяся салмаг - асанлыгла мящяббят, щюрмят ялдя етмяк демякдир. 8. Димдикляйян тораьайы йухуда эюрмяк - мящсул демякдир. 9. Мц-вяффягиййятли эцнляр. 10. Дири тораьайы эюрмяк - вар-дювлят, уьур вя йахшы эцнляр демякдир. 11. Гызардылмыш тораьай - пис щадися. 12. Бир нечя тораьай эюрмяк - тезликля сизи йцксяк вязифя эюзляйир.

ТОРТ - 1. Торт - демяк олар ки, щямишя ъямиййят вя йа уьур-лу ишдян алынан бюйцк щязз яламятидир. 2. Севдийиниз хямир мяму-латлары - севэилинизин сизя тамамиля лайиг олмасы яламяти. 3. Тя-зя торт - йахшы язиййят чякмиш адама эялир, ъясур вя зиряк адама ялверишли шанс, севэилиляря ися хошбяхтлик яламяти. 4. Ъаван гадын цчцн: той торту эюрмяк - уьурсузлуг яламяти, торт биширмяк дя йахшы йуху дейил.

ТОРТА (Торта щазырламаг) – 1. Юлцмя щазырланмаг ишаряси-дир. 2.Палтар йуйан гадын торта щазырлайырса - утаныласы никащдыр.

ТОСГУНЛУГ - 1. Юзцнц тосгун эюрмяк - эялиринизин чо-халаъаьыны вя севимли йерляря эедяъяйинизи эюстярир. 2. Яэяр йуху-нузда башгаларыны тосгун щалда эюрмцшсцнцзся, гейри-ади активли-йин вя шян щяйат кечирмяк вахтынын эялдийи демякдир.

ТОСТ - тост демяк вя йа гулаг асмаг - йахшы вя файдалы баш-

Page 310: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

309

ланьыъа сябяб олмагдыр. ТОЙ – 1. Щяйяъан вязиййятиндян чыхыш йолуну тез тапмалысы-

ныз. 2. Эянъ гадын цчцн яря эялмяк тяклифини гябул етмяк – хяйал-лар вя эцманлар йалан олмайаъаг. 3.Субай кишиляр цчцн - юзцнц евли эюрмяк - пис яламятдир. 4.Юз тойунда - кимися матямдя эюр-мяк - бядбяхт аиля щяйатынын эяляъяйини хябяр верир. 5.Тойда ол-маг - евлянян адамын юлцмц, хястялик вяд едир. 6. Дост йа да та-ныш адамын тойунда олмаг - мцвяффягиййят эялинин эюрцнцшцндян асылыдыр. 7. Пис щадисяляр, ядавят щаггында хябярдарлыг. 8. Шад ол-маг вяди. 9. Гоъа вя бичимсиз гадынла евлянмяк - хошаэялмяз вя эюзлянилмяз щадися. 10. Тойда далашманын шащиди олмаг - щяр щансы бир инсанын юлцмцнцн эяляъяйини хябяр верир. 11. Ярля-арва-дын кябин кясдирмяси - икисиндян биринин тезликля юляъяйиня ишарядир. 12. Юз баъысы иля евлянмяк - юлцмдян горунмаьа ишарядир. 13. Касыб адамын тойунда олмаг - йахшы ящвал-рущиййянин вя кефи кюклцйцн олаъаьына ишарядир.

ТОЙ ПАЛТАРЫ - 1. Йени адамларла таныш олманын яламяти. 2. Гадын цчцн: той палтарыны чиркли вя йа сялигясиз щалда эюрмяк - ян чох пярястиш етдийи адам иля йахын ялагялярини итирмякдир.

ТОЙУГ - 1. Эюзлянилмяйян гонаьа ишарядир; чохлу тойуг - гонаглара ишарядир. 2. Дян йейян тойуглар - пула; ъцъяли тойуг - зийана ишарядир. 3. Ойунда эялир вя уьурдан хябяр верир. 4. Аиля цзвляри иля шян эюрцшя, о ъцмлядян аилянин бир цзвцнцн артмасына ишарядир. 5. Бюйцк наразылыьын яламятидир. 6. Охуйан тойуг - кядяр вя дарыхмаьын яламятидир. 7. Йумуртлайан тойуг - эялиря, газанъа йозулур. 8. Ъцъяли гырт тойуг - иткийя, зийана ишарядир.

ТОЗ - 1. Баш веряъяк йалан щаггында хябярдарлыг. 2. Киминся тоза йыхылдыьыны эюрмяк - юлцмя ишарядир; хошаэялмяз инсанларла эюрцш. 3. Тозла юртцлц олмаг - мянасыз итки. 4. Палтары тоздан тя-мизлямяк - юзцнцзя инамыныз гайыдаъаг. 5. Юзцнцзц виъдансызлар-дан горуйун, онларла цнсиййятдя диггятли олун.

ТЮЩМЯТ - Достун тющмяти - онунла араныз дяйяъяк; дцшмя-нин тющмяти - онунла барышаъагсыныз.

ТЮКМЯК - няйися тюкмяк - аиля цзвляриндян киминляся мц-бащисядир.

ТРАМВАЙ - 1. Дайанаъагда дайанараг йахынлашан трам-вайы эюзлямяк - тезликля щяддиндян артыг тящлцкяли бир ишя башлайа-ъаьыныза ишаря. 2. Яэяр трамвайда эязинти сакит кечярся, онда баш-

Page 311: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

310

ладыьынызы уьурла сона чатдыраъагсыныз. Йолда гяза - ъидди манея-лярдир. 3. Яэяр сизя еля эялирся ки, трамвай щцндцрдцр, онда сизи ъидди тящлцкя эюзляйир; щцндцр олмайан, сцрятля эедян трамвайда дайанмаг - мягсядя наил олмаг. 4. Долу трамвай – кимся ганы-нызын гаралмаьыны чох истяйир.

ТРАНСПОРАНТ - дарыхдырыъы, шаблон иш яламятидир. ТРУБА (бору) - 1. Труба мусиги аляти кими - сизи чох тезликля

йени, гейри-ади мараглар бцрцйяъяк; трубаны цфцрмяк - севинъ, иш-дя уьур, арзуларын йериня йетмяси. 2. Цмумиййятля, труба - узун мцбаризядян сонра сцлщ вя асайиш символу. Канализасийа, газ вя бу кими башга борулар ятрафдыкыларын сизя гейри-ади сайьы вя диггя-тини билдирир. Яэяр кющня вя сыныг бору эюрмцсцнцзся, онда бу, сящщятин зяифлямясини вя ишдя яталяти ифадя едир. 3. Тцстц борусу - мцмкцн ифлас щаггында хябярдарлыгдыр.

ТРУБКА (тянбяки чубуьу) - 1. Тянбяки чубуьуну эюрмяк - тящлцкяли яйлянъя. 2. Гялйан чякмяк - кющня достла эюрцш яламяти, бундан башга бу йуху давадан сонра барышыг вяд едир.

ТУАЛЕТ - 1. Юзцнц бязямяк - севэи эюрцшц. 2. Хошаэялмяз-ликляр щаггында хябярдарлыг; туалетя дцшмяк - пул алмагдыр.

ТУФЛИ - 1. Гадын туфлиси - мящяббят мцнасибятляри. 2. Туфли итирмяк - айрылыг. 3. Гырмызы туфли - вахтсыз гоъалмаг. 4. Туфлини со-йунмаг - мцнасибятлярин кясилмяси; горхудан азад олмаг. 5. Ъы-рыг вя йа чиркли туфли - ясассыз вя аьылсыз тянгид иля дцшмян газан-маг риски. 6. Гара туфли - ишляринизин йолунда эедяъяйиня ишаря, щансыса ваъиб щадися сизи гане едяъяк. 7. Йени туфли - хейринизя ола-ъаг дяйишикликляр. 8. Яэяр туфли сыхырса, мяшугянизя эцлмяк истяйян-ляри сусдура билмяйяъяксиниз. 9. Баьлары ачылмыш туфли - дава, итки вя хястяликлярин сизи эюзлядийиня ишаря. 10. Туфлини чыхарыб ъорабла гал-дыьыны эюрмяк - няся итириб, няся удаъаьыныза ишарядир. 11. Гыз цчцн: айаьында йахшы эюрцнян туфлиляря тамаша етмяк - йени таныш-лара щяддян зийадя инам вя садяловщлцк яламяти. 12. Туфлини итир-мяк - пис яламятдян юзцнцзц эюзляйин; фяалиййятсизлик, тянбяллик. 13. Туфлиляринизи арамаг - ишдя пяракяндялик. 14. Кцчядя туфли иля эязишмяк - ягли фяалиййятин зяифлямяси, вахтсыз гоъалыг. 15. Мцщцм мювге вя йа вязиййятин символу - характер вя сечилмиш щяйат йолу, щяйат тярзи. Туфлини чыхармаг - кечмишин архада галдыьына ишаря. Туфлисиз эетмяк - (яэяр чятин эедирся) - щяйатын чятин дюврцня ишаря, (эетмяк асандырса вя хошдурса) - эцндялик вязифя вя мясулиййят-

Page 312: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

311

дян азад олмаг, тябиятля контактда олмаг. ТУЛЛАНМАГ - 1. Эянъ гадынлар цчцн: няйин цстцндянся

тулланмаг - тез олмаса да юз арзуларына чатаъаг. Беля йухулар адятян уьурлара ишарядир, тулландыгдан сонра йыхылмаг - чятинликля-ря ишарядир. 2. Щараданса тулланмаг - ещтийатсызлыг нятиъясиндя йа-ранан мяйуслуьа ишарядир. 3. Киминся уьурлу тулланышларыны мцша-щидя етмяк – енержиниз артаъаг, ишляриниз мящсулдар олаъаг. 4. Итки-ляр.

ТУЛЛАНТЫ - сювдяляшмядя чятинликляр вя уьурсузлуг олаъаьы щаггында хябярдарлыг.

ТУЛУГ ЗУРНАСЫ - Яэяр мусиги кяскин вя кобуд дейился, зурначы ися ъыр-ъындыр эейинмяйибся, бу, йахшы яламят сайыла биляр.

ТУМАН - 1. Гадын туманы алмаг - ишлярин гянаятбяхш дюнц-шцня цмид; киши туманы алмаг - йени иш тяклифи алмаг. 2. Гадын цчцн: туман йумаг - йени, гейри-ади фикирлярин мейдана чыхмасы-дыр.

ТУНЪ - Гадын цчцн: тунъ щейкял эюрмяк - юз яри кими эюр-мяк истядийи кишинин гялбиня йол тапмаг ъящдляри уьурсузлуьа мящкум олунубдур. Яэяр щейкял щяйат яламятляри бцрузя верирся, демяли, бу гадыны гыса мящяббят маъярасы эюзляйир.

ТУНЕЛ - 1. Манея вя чятинликляр барядя хябярдарлыг. 2. Тунелля эетмяк ишдя дя, шяхси щяйатынызда да йахшы бир шей вяд ет-мир. 3. Яэяр тунелдя сизя гаршы гатар эялирся, бу, хястялик, щям дя мяшьулиййятин дяйишяъяйини билдирир. 4. Тунелдя автомобилля эет-мяк - иш щяйатыныз сизи гянаятляндирмяйяъяк, мцмкцн эязинтинин сизи ифлас вя мяйус едяъяйиня ишаря. 5. Яэяр эюзцнцз гаршысында ту-нелин таьы йатырса, дцшмянляринизин мякри цзцндян уьурсузлуг ола-ъаьыны хябяр верир. 6. Тунеля бойланмаг - демяк олар ки, там цмидсиз мягамда гярар чыхармалы олаъаьыныза ишарядир.

ТУРИСТ - 1. Юзцнц турист эюрмяк – сизи евдян чох узаглара апараъаг ъялбедиъи бир ишдя иштирак. 2. Бир нечя турист - етибарлы ола-ъаьына чятин инанылан йени иш щаггында хябярдарлыгдыр.

ТУРШЯНЭ - 1. Эяляъяк ишляриниздя уьурсузлуьа ишаря едир. 2. Туршянэ, гузугулаьы топламаг - боръларынызы веря биляъяйинизя иша-рядир.

ТУРШУ - 1. Щяр щансы бир туршуну ичмяк - арзу едилмяйян ишарядир, чохлу язиййятляр эюзлянилир. 2. Гадын цчцн: турш майеляр ичмяк – о, лазымсыз щярякятляри иля юзцнц тяляйя сала биляр, сящщятини

Page 313: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

312

поза биляр. 3. Зящярли туршулар - сатгынлыьы ифша етмядир. ТУТ - хястялик (ясяб позьунлуьу) щаггында хябярдарлыгдыр. ТУТГУН - Юзцнц тутгун эюрмяк - истямядийин ишля мяшьул

олмаг, шяриклярдян наразы галмаг. ТУТМАГ (балыг тутмаг) - бош вя ялверишсиз мяшьулиййят. ТУТУГУШУ – 1. Учан – хариъдян хябярляр; гяфясдя отурмуш

– йалан шайияляр, фырылдаг. 2. Тутугушунун сяси – хош олмайан эюрцш. 3. Юлц тутугушу – уьур вя газанъ. 4. Тутугушуну азадлыьа бурахмаг – гядирбилмяз адама кюмяк эюстяряъяксиниз. 5. Щансы-са сиррин цстцнцн ачылаъаьындан хябяр верир.

ТУЗ - юлцм тящлцкяси щаггында хябярдарлыгдыр. ТЦФЕЙЛИЛЯР - 1. Башгалары иля тцфейли кими ялагя. 2. Эяля-

ъякдя сизин щяйатынызда даьыдыъы башланьыъларын олаъаьы барядя хя-бярдарлыг.

ТЦЛКЦ - 1. Эизли дцшмяниниз вар. 2. Тцлкцнц юлдцрмяк - удуш; сыьалламаг - тящлцкя демякдир. 3. Евдя тцлкц - щирсли гадын демякдир, йалан. 4. Тцлкц ову - шцбщяли ишля мяшьул олаъагсыныз. 5. Щяйятя эизлин эирмиш тцлкц - пахыл достларыныздан юзцнцзц гору-йун; сизин адыныз шцбщя алтындадыр. 6. Дцшмянляриниз сизя гяфил щц-ъум едяъякляр. 7. Тцлкц иля мцбаризя етмяк - сиз щийляэяр адамла растлашаъагсыныз. 8. Ящлиляшдирилмиш тцлкц - ишчиляринизин йалан мя-щяббяти, щюрмяти демякдир.

ТЦСТЦ - 1. Йаланчы шющрятин яламятидир. 2. Отагда тцстц - тез-ликля галмагал. 3. Тцстц - мцщцм ишлярдя разылыг. 4. Щяйятдя тцстц - мяйуслуг (тцстц ня гядяр чох олса, мяйуслуг да о гядяр чох олаъаг). 5. Узагда тцстц - бир мцддятдян сонра чох ваъиб хябяр алаъагсыныз. 6. Йцнэцл хястялик, йахуд тящлцкянин ифадясидир. 7. Тцстц ийи щисс етмяк - фялакят тящлцкяси. 8. Тцстц иля юртцлмцш эюйц эюрмяк - ишлярдя гарышыглыгдыр. 9. Тцстцдян боьулмаг - дцзялмя-йяъяк ишлярдян, бядбяхтликдян вя тамамиля мцфлисляшмядян хябяр верир. 10. Интуитив тящлцкя щиссинин, йахуд тящлцкя тюрядя биляъяк ситуасийанын эюстяриъиси, сюнян ещтирасларын ифадясидир.

ТЦТЯК - 1. Тцтякдя чалмаг - ону билдирир ки, бцтцн бющтан-лара бахмайараг, сизин адыныз тямиз галаъаг. 2. Йухуда тцтяк сяси ешитмяк - тале сизи юз намусунузу вя йа сизя йахын олан инсанларын ляйагятини горумаьа чаьыраъаг. 3. Яря эетмяйян гадын цчцн: шей-пур сясини ешитмяк - щярбчи иля никащы билдирир.

ТЦТЦН - 1. Тцтцн чякмяк вя йа гохуламаг - пис вя йа зяряр-

Page 314: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

313

ли, ъинайяткар ямялляря мейл; тамамиля дяйярсиз ишляря ябяс зящмят чякмяк. 2. Тезликля баш веряъяк кядярли щадися щаггында хябяр-дарлыг. 3. Ишдя мцвяффягиййят, мящяббятдя уьурсузлуг яламяти. 4. Бюйцйян тцтцн - ишэцзарлыгда бяхтинизин эятиряъяйиня ишаря. 5. Гуру тцтцн йарпаглары - фермеря йахшы мящсул вя алверчийя бюйцк эялир. 6. Тцтцн чякмяк - кишиляр арасында мющкям достлуг. 7. Тцтцн ал-маг - тяяссцф, гохуламаг - щяйатдан безмяк, кимяся тяклиф етмяк - гярязли йалан. 8. Тцтцнц даьытмаг - пяртлик, бязян дя гощумлар-дан киминляся дава. 9. Тцтцн гутусуну итирмяк - хатиръямлик, иш-лярдя давамлы уьур. Тцтцн гутусуну тапмаг - алдадыъы сакитлик, йалан цмид. Бир нечя тцтцн гутусунун олмасы - нязярдя тутулма-мыш эялир, эюзлянилмяз уьур.

У

УЪУЗЛУГ - 1. Бир шейи уъуз алмаг - мящяббятдя галибиййят.

2. Вурулмуш гушу уъуз алмаг - мящяббятя хяйанят вя мяйуслуг-дур.

УЧМАГ - Юзцнцзц учан эюрсяниз - севэидя уьурдур. УЧУРУМ - 1. Учурумун кянарында дайанмаг - фялакят вя

бядбяхтлик барядя хябярдарлыг: учурума йыхылмаг она ишарядир ки, бядбяхтлик сизи йахалайаъаг. 2. Йцксякликдян эюрцнцш - горхуйа вя уьурсузлуьа ишаря, юз эцъцня инамы итирмяйя йахынлыг, бюйцк дяйишикликляря щазырлыг. Учурум: хябярсиз юлцм символудур. Учу-румун дибиндя олмаг - щяйатда ашылмаз манеялярин щисс едилмяси-дир.

УЛДУЗ ФАЛЫ - Мцняъъим тяряфиндян тяртиб олунмуш улдуз фалыны ялдя тутмаг - ишдя эюзлянилмяйян дяйишикликлярдян вя мараг-лы эюрцшлярля зянэин олаъаг узун мцддятли сяфярдян хябяр верир.

УН - 1. Арзунуза, мурадыныза чатаъаьыныздан хябяр верир. 2. Виъданлы ямяйя, сакит вя садя щяйата йозулур. 3. Гарьыдалы уну - ещтирасдан ляззят алаъаьыныза ишарядир. Гарьыдалы лавашы, йа да гарьыдалы чюряйи йемяк - дцшцнцлмямиш, аьылсыз щярякятиниз вя йа давранышынызла уьура доьру эедян йолда чохлу мцряккяб манея-ляр газанаъаьыныза йозулур. 4. Гыз цчцн цстцня ун яляндийини эюр-мяк - талейиня евдар гадын олмаг йазылыб вя яринин онун бцтцн мяслящятляриня гулаг асаъаьына йозулур. 5. Ун алвери етмяк - бир сыра ишлярдя рискя йол веряъяйинизя ишарядир.

Page 315: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

314

УРНА (йандырылмыш мейитин кцлцнц сахламаг цчцн вазашякил-ли габ) - 1. Уьурсузлуг вя мцвяффягиййят щяйатынызда гоншулуг едяъяк, сизя ня цмидинизи кясмяйя, ня дя сакитляшмяйя имкан вер-мяйяъяк. 2. Бюлцнмцш урна - бюйцк фялакят, бядбяхтликдир вя бир адам вяфат едя биляр.

УШАГ - 1. Аьлайан ушаг - сящщятин писляшмяси вя мяйуслуг; эцлян ушаг - севэи. 2. Шян, тямиз ушаг - севэинин мцкафатланмасы вя мющкям достлуг мцждяси. 3. Тяк эязян ушаг - мцстягиллик вя ляйагятсиз ряйляря етинасызлыг яламяти. 4. Гадын цчцн: ушаьа дайя-лик етмяк - реаллыгда ян чох етибар етдийи адамын ону алдатмасы. 5. Юз хястя ушаьыны гуъаьа алмаг - мяняви изтираб вя кядяр яламя-ти. 6. Дайяси йанында олан ушаг - узун сцрян тящлцкяйя ишаря. Ща-миля гадын цчцн - аз йашайаъаг гызы олаъаьына, йахуд ярини итиряъя-йиня ишаря. 7. Мумдан ушаг - али достлуг мцждяси. 8. Сонсузлар цчцн: евдя гачышан чохлу ушаг-ишэцзар гайьылара ишаря; ушаьы олан-лар цчцн - онларын тярбийяси барядя даща чох гайьыланмаг лазым эялдийиня даир хатырлама, щямчинин севинъ, фярящ вя рифащ мцждяси-дир.

УШАГ АРАБАСЫ - Вяфалы достунуз тяряфиндян хош сцрпризин нишанясидир.

УШАГЛАР - 1. Ишлярдя мцвяффягиййятдян хябяр верир. 2. Ушаглары юпмяк - саьламлыг вя мяняви сакитликдир. 3. Эюзял ушаг-лар - хошбяхтлик, хейир вя шян щяйат кечирмядир. 4. Ана цчцн ушаьын хястяляндийини эюрмяк о демякдир ки, она (ушаьа) ъидди хястяликляр тящлцкяси йохдур, лакин онунла щямишя хырда хошаэялмязликляр ола-ъагдыр. 5. Иш вя йа охумагла мяшьул олан ушаглар - сцлщя вя фира-ванлыьа ишарядир. 6. Юз ушаьыны цмидсиз хястя вя йа юлц эюрмяк - онун яламятидир ки, щяйяъанланмаг цчцн сябяб вар, чцнки бу йу-худан сонра щямишя бир щадися баш верир. 7. Юлц ушаг - сизин цчцн, тезликля баш веряъяк мяйуслугдан хябяр верир. 8. Аьлайан, йа кя-дярлянян ушаглар - сизин сахтакар достларынызын мякрлилийи, бядхащ-лыьы сябябиндян баш веря биляъяк хошаэялмязликлярин яламятидир. 9. Ушагларла ойнамаг о демякдир ки, мящяббятдя вя коммерсийа ишляриндя сиз истядийинизя наил олаъагсыныз. 10. Балаъа ушагларла ой-намаг - сизя бюйцк зяряр веря биляъяк дцшцнъясизлийин, ещтийатсызлы-ьын яламятидир.

УШАГЛЫГ ЙОЛУ - Гадын йухуларында - няслин давам етди-рилмяси аспекти дя дахил олмагла юз сексуал тялябатларыны щисс ет-

Page 316: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

315

мяк. Ушаглыг йолундан ган ахмасы - йуху эюрянин сексуаллыьы, йахуд гадынлыьы иля баьлы горхулар. Киши йухуларында ушаглыг йолу - актив гадын сексуаллыьы иля баьлы щиссляри, йахуд горхулары, сексуал сащядя юзцнц ифадя етмяк арзусуну эюстярир. Ушаглыг йолундан ган ахмасы - гадынлардан вя сексдян горхмаг, емосионал сарсын-ты яламятидир.

УШАГ САЛМАГ - 1. Щяйат тяърцбянизи тясщищ етмяйя ъящд эюстярмялисиниз. 2. Ушаг салмаг горхусу. 3. Шяхсиййятин йени иде-йаларынын, йахуд инкишаф едян аспектляринин олмамасыдыр.

УЗАЬЫ ЭЮРМЯМЯК - 1. Юзцнц узаьы эюрмяйян щисс ет-мяк - ишлярдя долашыглыг вя йа хошаэялмяз гонаьын эюзлянилмяз эя-лишидир. Ъаван гадына беля йуху эюзлянилмяз рягибинин пейда олаъаьыны вяд едир. 2. Севэили гызын узаьы эюрмямяси – о, сизи мяй-ус едяъяк.

УЗАНМАГ - 1. Йатагда узанмаг - узаг йол яламятидир. 2. Чиркин адамын йанында йатмаг - дилхорлуг яламятидир. 3. Хяс-тялийиниз узун чякяъяк, амма саьалаъагсыныз.

Ц

ЦЧБУЪАГ - мящяббят мцнасибятляриндя сизи мяйуслуг эюз-

ляйир. ЦЧЯМ (цч якиз ушаг) - 1. Мцвяффягиййятли олаъаьы яндишя йа-

радан бир ишин ялверишли сону. 2. Кишиляр цчцн: арвадынын цчям доь-дуьуну эюрмяк - щансыса проблемин щялли цчцн етдийи тяклифлярин гябул олунаъаьына ишаря. 3. Йени доьулмуш цчямин аьлашмасы - шя-рикляринизля иттифагыныз сцлщ иля битяъяк. 4. Гыз цчцн: цчям доьдуьу-ну эюрмяк - онун варлы, лакин мящяббятдя бядбяхт олаъаьына иша-рядир.

ЦФЦРМЯК - Печдя оду цфцрмяк - гайьылы иш; сюнмяк цзря олан оъаьы цфцрмяк - тамамиля мцфлисляшмядян, имканларын тц-кяндийиндян хябяр верир.

ЦЛЭЦЪ - 1. Пис нятиъяляри олан далашмалар, чякишмялярдир. 2. Цлэцъля кясилмяк - уьурсузлугдур. Ялдя цлэцъ олараг вурушмаг - ишдя наразылыьа эюря пис ящвал - рущиййядир. Бундан башга, бу йу-ху сизин киминся тяряфиндян горху ичиндя сахландыьынызы ифадя едя биляр. 3. Сынмыш вя йа пас атмыш цлэцъ - дярд вя кядярдир. 4. Тящлц-кяли тяшяббцс щагда хябярдарлыгдыр. 5. Кядяр, уьурсузлуг, тящлц-

Page 317: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

316

кядир. 6. Бир ъцт цлэцъ алмаг - щяйата нифрят ишарясидир. Онлардан бирини достуна вермяк - алдадылмыш етибардыр.

ЦНВАН - Юз цнваныны итирмяк вя йахуд йаддан чыхармаг - щяйатын гайя вя мягсядляри щагда анлайышын итирилмясидир. Юз кющ-ня цнваныны йада салмаг - о демякдир ки, сиз юз яввялки хцсусий-йятляринизи вя щяйат шяраитляринизи бярпа етмяйя ъан атырсыныз.

ЦРЯК - 1. Црякдя аьры щисс етмяк - тящлцкяли хястялийин йа-хынлашдыьыны эюстярир. 2. Цряйин олмамасы - мяьлубиййятя ишарядир, гейри-ади бюйцк цряйин олмасы - гялябяни эюстярир (кишиляр цчцн), йахын адамын атасынын йахуд яринин хястяляняъяйини билдирир (гадын цчцн). 3. Црякдя аьры - ишляриниздя хошаэялмяз щадисялярин олаъаьы-ны билдирир. 4. Юз цряйини эюрмяк - хястялийя ишарядир. 5. Щейванын цряйи - дцшмян цзяриндя гялябя чалмагдыр.

ЦРЯК БУЛАНМАСЫ - кядяр вя цмидсизлик яламятидир. ЦТЦ - айрылыг нишанясидир. ЦТЦЛЯМЯ - 1. Ев ращатлыьы вя ишлярин сакит ахарындан хябяр

верир. 2. Яэяр гадын цтцдян йандыьыны эюрярся, бу, онун рущи са-китлийини позаъаг хястялик, йахуд гысганълыгдан хябяр верир; яэяр о, цтцлядийи палтары йандырарса, бу, хошаэялмяз щадисяляря сябяб олаъаг рягибинин мейдана чыхаъаьына ишарядир. 3. Яэяр иш заманы цтц щяддиндян артыг сойуг оларса, бу, евиниздя сямимиййятсизлик вя сахтакарлыьын щюкм сцрдцйц барядя хябярдарлыгдыр.

ЦЗЯНЭИ - мянасыз мяслящятляр щаггында хябярдарлыгдыр. ЦЗЭЦНЛЦК - 1. Киминся йорьун сифятини эюрмяк - севэидя

уьурсузлуг. 2. Юзцнцн дярдли вя йорьун цзцнц эюрмяк - горху вя щяйяъан кечиряъяксиниз. Щямчинин, сизя сярфяли тяклифи гябул етмяйя мане олаъаг адамла эюрцшя йозулур.

ЦЗ ГЫРХМАГ - Цз гырхмаг - кядяр, цряк сыхынтысы, итки, фай-дасыз ямякдир. Киминся цзцнц гырхмаг - узагда гощумун юлц-мцдцр. Арвады тяряфиндян кишинин цзцнцн гырхылмасы - йерсиз етибар ишарясидир; таныш гыз тяряфиндян - аьылсыз хярълямялярдир.

ЦЗМЯК - 1. Сакит суда цзмяк - касыблыгдан горунма. 2. Цзян заман суда бядбяхт щадисянин шащиди олмаг - сядагятсиз, йаланчы инсанла танышлыг. 3. Суда йатмаг - бюйцк чятинлик. 4. Эянъ гыз суда цзцрся, тезликля она ашиг олаъаглар. 5. Су алтында цзмяк - бюйцк тящлцкяйя ишарядир. 6. Гайыгла сакит суда цзмяк - фыртынайа ишарядир.

ЦЗЦМ - 1. Цзцм йемяк - тале сизи имтащана чякяряк бяркидя-

Page 318: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

317

ъяк. 2. Турш, ляззятсиз цзцм - ишляринизля баьлы шцбщя вя горху; цря-йинизин ращатлыг тапмасы щеч дя бир саатын иши дейил. 3. Йарпаглар арасында цзцм салхымлары - ъямиййятдя нцфузлу йер тутаъагсыныз, бу ися сизя юз йахынларынызы хошбяхт етмяйя имкан веряъякдир. 4. Цзцм салхымларыны дяряряк ат цстцндя эетмяк - арзунузун щя-йата кечмяси вя пуллу иш. Цзцмля баьлы йухулар эянъляря даща хош вядляр верир - онлар ян бюйцк арзуларын щяйата кечяъяйиндян хябяр верир. 5. Цзцм йемяк - бюйцк щяйат гайьылары вя бядбяхтликляр сизи мющкямляндиряъяк. 6. Эялир, уьур, севинъ вя саьламлыгдан хябяр верир. 7. Удуш вя севдийиниз адама говушмаьы вяд едир. 8. Яда-лятсиз иттищам барядя хябярдарлыгдыр. 9. Йетишмиш цзцм йемяк - бюйцк гонаглыгдан хябяр верир; йашыл цзцм йемяк - кичик наразы-лыгдан сонра бюйцк хейир. Гуру цзцм йемяк - итки, гайьылар вя мяйуслуг; гырмызы вя йа гара цзцм йемяк - тяня: аь цзцм йемяк - эцнащсызлыг вя бюйцк шющрят яламятидир. 10. Цзцмц тапдаламаг - дцшмянляр цзяриндя гялябя; цзцм йыьмаг - бюйцк кядяр вя эюз йашларыдыр.

ЦЗЦМЛЦК – 1. Ишлярин йахшы эетмясинин вя йцнэцл севэи ма-ъяраларынын яламяти. 2. Пис гуллуг едилян вя хошаэялмяз гохуларла долу цзцмлцйя дцшмяк - чохдан бяри севинъля эюзлядийиниз щадися-ляр баш вермяйяъяк.

ЦЗЦМ МЕЙНЯСИ – 1. Уьур вя хошбяхтликдян хябяр верир. 2. Чичяклянян мейняляр - йахшы сящщят; гурумуш мейняляр - мцщцм бир ишдя уьурсузлугдур.

ЦЗЦНЦ АЬАРТМАГ - Гадын цчцн: цзцнц аьартмаг вя йа аьардыъы маддя эюрмяк - йалан щагда хябярдарлыгдыр.

В

ВАДИ - Интеллектуализм бошлуьунда (бийабанлыьында) емоси-

йаларын рущландырыъы (щяйатвериъи) тясири. ВАФЛИ - 1.Вафли эюрмяк - бядхащлар; онлары йемяк - мцфлис-

ляшмяк. 2.Эянъ гадын цчцн: вафли биширдийини эюрмяк, - гыз гарыйа-ъаьына эюря нащаг наращатлыг вя язаблара ишарядир.

ВАЬ - Танынмыш шяхс тяряфиндян вяд едилмиш хидмятя вя кю-мяйя йозулур.

ВАЬЗАЛ - 1.Ваьзала эялиб чыхмаг - йол, йени ишлярдир. 2.Ваь-зал бинасыны эюрмяк - эюзлянилмяз эюрцш. 3.Кимися ваьзалда гар-

Page 319: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

318

шыламаг - цмид, йени иш; досту йола салмаг - тяклиф. 4.Йатмаг - гям, язиййятляр, чятинликляр вя уьурсузлуглар барядя хябярдарлыг.

ВАИЗ – 1. Сизин щяйатынызын нюгсанлы, башлы-башына олмасына ишарядир. 2. Мясъиддя моизя охумаг - сизин ишляринизин даьылмасын-дан хябяр верир. 3. Моизяйя гулаг асмаг - бядбяхтлийя ишарядир. 4. Ваизля мцбащися - мцбащисялярдян хябяр верир. 5. Ваизи сиздян узаглашан эюрмяк - ишляринизин икигат ирялиляйишиндян хябяр верир. 6. Гямли моизя - йени сярфяли иш башлайаъаьыны хябяр верир. 7. Узун-сачлы ваиз - сизин бядхащ адамларла сярт ряфтарыныза ишарядир.

ВАГОН - 1.Тящлцкя, кядяр вя щясрят барядя хябярдарлыг. 2.Сящщятин зяифлямясиня ишаря. 3.Никащынызын уьурсуз олаъаьынын вя вахтындан яввял гоъалаъаьынызын яламятидир. 4.Вагонда даьын ятяйи иля йол эетмяк - иткилярля нятиъяляняъяк наращат щяйата ишаря-дир. Даьа галхмаг - рифащын йахшылашмасы. 5.Долу вагонда йол эетмяк - чохларынын сизи сарсытмаьа чалышмасына бахмайараг, йцк-сяк яхлаги сявиййядя галаъаьыныза ишарядир. 6.Вагонун пянъярясин-дян буланыг су эюрмяк - бюйцк кядярдян хябяр верир. 7. Эянъ га-дын цчцн: дик гумсаллыгла вагонда йол эетмяк - онун башгалары-нын нифрят вя гязябиня сябяб олаъаг дцшцнцлмямиш щярякятляри ба-рядя хябярдарлыг; бейнялхалг категорийалы вагонда йол эетмяк - ещтийатлы олмаьа вя тялясик гярарлар гябул етмямяйя ишарядир.

ВАЛИДЕЙНЛЯР - 1.Сизя мцраъият едян юлмцш валидейнляри эюрмяк - фювгяладя хябярляр мцждясидир. 2. Юзцнц валидейн ролун-да эюрмяк - итирилмиш ямлак вя йа ишин гайтарылмасыдыр. 3. Гыз цчцн: валидейнляри бир йердя эюрмяк – яря эетмяк. 4. Шян вя саь-лам валидейнляр - мцнасибятлярдя разылыг, хош тямас, ишлярин вя сев-эинин чичяклянмяси. 5. Юлмцш валидейнляр - йахынлашмагда олан писликляр, бцтцн ишлярдя хцсусиля диггятли олмаьын зярурилийи барядя хябярдарлыгдыр. 6. Яэяр валидейнляриниз саьдырса вя онлары юз евля-риндя динъ вязиййятдя эюрцрсцнцзся - хош йениликляр. Адятян, беля йуху эянъ гадына яря эетмякдян, йахуд рифащдан хябяр верир. 7. Яэяр валидейнляр бянизляри гачмыш щалда вя гара эейимдя оларса - сизи ъидди мяйуслуг эюзляйир. 8. Хястя вя кядярли валидейнляр - йахын эяляъякдя уьур олмайаъаьыны билдирир.

ВАЛС - 1. Валс ойнайан ъцтляр, - эюзял, лакин фырылдагчы шяхсля танышлыг. 2. Яэяр ъцтляр валс сядалары алтында низамсыз, хао-тик шякилдя дювр едирлярся, бу о демякдир ки, сизин шящвани арзула-рыныз фикирляринизя щаким кясиляъяк вя сиз йахынларынызы, достларынызы

Page 320: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

319

кядярляндирмямяк цчцн вар-эцъцнцзц сярф етмяли олаъагсыныз. 3. Эянъ гадын цчцн: севэилиси иля валс ойнамаг - онун пярястишкары чох олса да онларын щеч бири евлянмя тяклифи етмяйяъяк. Яэяр онун пярястишкары башгасыйла рягс едирся, о йалныз аьыллы щярякятляри вя тямкини иля мейдана чыхан манеяляри дяф едяъяк, мещрибанлыьына эюря ону щямишя севяъякляр.

ВАНИЛ - Эцъцнцзцн артаъаьындан вя ишляриниздя ирялиляйишдян хябяр верир.

ВАННА - 1.Тямиз суда чиммяк - ишляриниздя вя мящяббятдя уьур. 2.Бош ванна - уьурсузлуг, хястялик вя итки. 3.Ванна гябул етмяк - щяйяъанлардан вя севдийиниз шяхсин щюрмятини итирмяк тящ-лцкясиндян хябяр верир. 4.Щамиля гадын цчцн: ванна гябул етмяк - хцсусиля ещтийатлы олмаг зяруряти барядя хябярдарлыгдыр: бядбяхт щадися баш веря биляр. 5.Киши цчцн: арвадынын ванна гябул етмяйя щазырландыьыны эюрмяк, - гадынын хяйанят етдийиня ишарядир. 6.Ки-минляся бирликдя йуйунмаьа щазырлашмаг - бядхащ йол йолдашла-рындан ещтийатлы олун. Яэяр сяфяря эетмяк фикриниз йохдурса, сющ-бят едяркян ещтийатлы олун, чцнки сизя бющтан ата билярляр. 7.Ван-нада чиркли су - йахында сизя пислик едиляъяйи барядя хябярдарлыг-дыр. 8.Сярин вя тямиз су иля долу ванна - севинъ вя ъансаьлыьы.

ВАР-ДЮВЛЯТ - 1. Шяряф вя щюрмят мцждясидир. 2.Юз ишлярини-зя гаршы олан диггят вя сяйляря эюря ишдяки йцксялмя барядя хябяр-дарлыгдыр; ъаван гадынлар цчцн - валидейнляриня гаршы даща диггятли мцнасибятя дявятдир.

ВАРЕНИК (ширниййат нювц) - Щазырламаг - йени, сярфяли ишин башланмасы, йемяк - мцвяффягиййят вя бюйцк хейир.

ВАРИС - Малик олдуьунуз шейи итиряъяйиниз барядя хябярдар-лыгдыр.

ВАРЛЫГ – 1.Яъаиб варлыьын йухуда сизи излямяси гцсся вя бядбяхтлик яламятидир. 2. Ону юлдцрмяк - сизин дцшмяня галиб эя-ляъяйинизи, мцбащисяли конфликтляри щялл едяряк ъямиййятдя эюркямли йер тутаъаьынызы эюстярир. 3.Эюзлянилмяз хошаэялмязликляр щаггын-да хябярдарлыгдыр.

ВАШАГ - 1. Дцшмянлярин сизин аилянизи даьытмаг истядикляриня ишарядир. 2. Гадынлар цчцн: вашаг - рягибинизин олмасына ишарядир. 3. Вашаьы юлдцрмяк – талейин мцсбят истигамятдя дяйишмяси.

ВАТИКАН - Ватикана эялиб чыхмаг - ятрафыныздакылардан эюзлямядийиниз мярщямяти эюрмяниз, йени танышлыглардыр.

Page 321: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

320

ВЕДРЯ – 1. Бош ведря - уьурсузлуг, алдадылмаг, хяйалларын боша чыхмасы вя итки: долу - уьур вя бюйцк эялир. 2.Сцдля долу вед-ряляр - эялир вя йа хош ъямиййят. Бош ведря - аълыг, гытлыг. Эянъ га-дын цчцн: ведря дашымаг - аилядя севинъ вяд едир. 3.Кюмцрля долу ведря - дялисов щярякятляр барядя хябярдарлыг. Гоншунун евя вед-рядя кюмцр эятирдийини эюрмяк, - сизин танышларыныз арасында пис зювг вя байаьылыьын щюкм сцряъяйинин яламятидир.

ВЕЛОСИПЕД - Бир чох инсанлар цчцн велосипед щяйатларында илк дяфя физики чевиклийи вя бюйцк азадлыьы щисс етмяйя имкан верир. Бу йуху эянъин мясулиййятля мящдудлашмайан азадлыьа ъан ат-масы кими йозула биляр.

ВЕНА - Саьлам вена - бющтанчыларын сизи лякяляйя билмяйя-ъякляриня ишарядир: ган ахан - ъидди хошаэялмяз щадисялярин ола би-ляъяйинин яламятидир: шишмиш вена - иътимаи щяйатда сцрятли йцксялиш-дир.

ВЕРЭИ - Инсанын ъямиййятя юз йашайышы цчцн борълу олмасы-дыр.

ВЕРМЯК - 1.Боръ вермяк - йанылмайа, сящвя вя пешманлыьа ишарядир; касыблара сядягя вермяк – эюзлянилмяз эялирдир. 2.Башга-лары иля, юз-юзцмцзля вя йа ятраф мцщитля олан мцнасибятдя (ялагя-дя) юзцнц бцрузя верян сямими баьлылыьын сцбутудур.

ВЯЩШИ - 1.Вящшиляр тяряфиндян щцъума мяруз галмаг дцш-мянляриниз сизя ишляриниздя ачыг мцгавимят эюстяряъякляр. 2.Юзцнц вящши эюрмяк - планларынызын щяйата кечмясиндя бяхтиниз эятирмя-йяъякдир.

ВЯКИЛ - 1.Вякиля раст эялмяк - галмагала йозулур; вякил тутмаг - юз эцнащыны бойнуна алмагдыр; вякил олмаг - эюзлянил-мяз хябярлярдир. 2.Гейбят, йалан вя бяд хябярляря ишарядир. 3.Ъа-ван гадын цчцн: йухуда вякил эюрмяк - онун бялаларынын вя мя-зяммят едилмясинин сябяби олан аьылсыз щярякятдир. 4.Мящкямядя вякили эюрмяк - йахын адамларла ямлакын бюлцнмясиня эюря ъидди фикир айрылыгларыдыр. 5.Сизин мцдафиянизи апаран вякили эюрмяк - си-зин чятин вахтынызда арха иля тямин олунмаьыныза ишарядир.

ВЯРЯМ - Сизи эюзляйян бюйцк тящлцкя щаггында хябярдарлыг вя юз достларынызла ял-яля вермяк ямридир.

ВЯСИЙЙЯТНАМЯ - 1.Вясиййятнамя тяртиб етмяк - эяляъяк щяйат чятинликляриня вя тяряддцдляря йозулур. 2.Вясиййятнамядя мирасдан мящрум едилмяк - тиъарят ишляри цчцн арзу едилмяйян

Page 322: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

321

яламятдир; вясиййятнамяни мящв етмяк - хяйанят вя йалана ишаря-дир. 3.Вясиййятнамя дцзялтмяк - уьура вя хошбяхтлийя йозулур. 4.Мирас алаъаьыныза цмид етдийиниз дайыныз вя йа башга гощуму-нузун вясиййятнамясини билмяк - сахтакарлыьа йозулур. 5.Зянн ет-мяк ки, сизин гощумунузун вясиййятнамяси хейринизя тяртиб едил-мямишдир - мцбащисяйя вя мящкямя просесляриня, йахынлашмагда олан щансыса щядилсядян мцбаризяйя вя щяйяъанлара йозулур. 6.Вясиййятнамяни тясдиг етмяк вязиййятиндя олмамаг - бющтана ишарядир.

ВЯЗИФЯЛИ ШЯХС - Йухуда мямур эюрмяк ад - саныныза дя-йя биляъяк зярярдян, ишлярдя бюйцк зийан чякяъяйиниздян хябяр ве-рир.

ВИЪДАН - 1.Виъданыныз сизи сюйлядийиниз йалана эюря инъидир-ся, - бу хябярдарлыг едир ки, сиз няся пис щярякят етмяйя ширникляня-ъяксиниз. Щямишя юзцнцзц идаря един. 2.Сиз виъданынызын тямизлийи-ни щисс едирсинизся - щамы сизин щаггынызда йцксяк фикирдядир.

ВИЪДАН ЯЗАБЫ, ИШЭЯНЪЯ, ЯЗИЙЙЯТ – 1. Сахта, йалан-чы достларла мцбащисядя йанылмаг. 2. Кимися виъдан язабы чякмя-йя мяъбур етмяк - сизин планларынызын баш тутмайаъаьына ишарядир. 3. Язиййят чякянин язиййятини йцнэцлляшдирмяк - яэяр сиз чалышсаныз, тале сизя мящяббятдя хошбяхтлик, ишляриниздя уьур гисмят едяъяк. 4. Ишэянъя, язаб васитяси - налайиг цнсиййятдян доьаъаг кядярдир.

ВИДАЛАШМА – 1. Инсанларла хош видалашмаг - хош эюрцшдцр. 2. Кядярля видалашма - итки. 3. Юлкя вя евля видалашма - уьурсуз сяфяр. 4. Эянъ оьлан гыз досту иля саьоллашырса - онларын мцнасибят-ляри сойуйаъагдыр. Яэяр гыз бу заман шяндирся, демяли о, тезликля башгасында тяскинлик тапаъаг.

ВИНТ - 1.Дарыхдырыъы вя цзцъц ишдян, ясяби партнйорлардан хя-бяр верир. 2.Ишлярдя чятинликлярин олаъаьы барядя хябярдарлыгдыр.

ВИРАНЯЛИК - Щяйатын бцтцн сащяляриндя йахшылыьа доьру чеврилишдир.

ВИСКИ - 1.Юз марагларыныз барядя дцшцнмяниз ваъибдир. 2.Тякликдя виски ичмяк - худбинлийиниз вя егоизминиз достларынызы гурбан вермяйя сизи вадар едяъякдир. 3.Виски шцшясини сындырмаг - наняъиб давранышыныза эюря достларынызы итиряъяксиниз. 4.Виски эюр-мяк, йахуд ичмяк - бир чох цмидлярин боша чыхмасындан сонра ар-зу олунана чатмаьа ещтираслы ъящд; яэяр вискини анъаг эюрцрсцнцз-ся, ичмирсинизся бу о демякдир ки, сиз цмид етдийиниз нятиъяйя щеч

Page 323: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

322

бир заман наил олмайаъагсыныз. ВИЗИТ - 1.Кимяся баш чякмяк - хош гайьылар вя хябярляр.

2.Визит заманы юзцнц наращат щисс етмяк - пис адамлар сизин шяхси щяйатыныза гарышаъаглар. 3.Достлара баш чякмяк - йахшы хябярляр алмаг. Яэяр достларын эюрцнцшц цзэцндцрся, йахуд башдан айа-ьадяк гара вя йа аь эейиниблярся бу щалда щямин йуху хошаэял-мяз щадисялярдян хябяр верир.

ВОДЙАНКА (бядян бошлугларына су йыьылмасы хястялийи) - Узун сцрян язаблардан сонра олцмдцр.

ВУЛКАН - Гызьын мцбащисяляр вя нцфузунуза зяряр дяйяъя-йи барядя хябярдарлыг; эянъ гадын цчцн - онун егоизми олдугъа анлашылмаз вязиййят йарадаъагдыр.

ВУРМАГ – 1.Сизи киминся вурдуьуну эюрмяк - достларла анлашылмазлыглара йозулур. 2.Дюйцлмцш ушаг - сизин хидмятляринизя уйьун олмайараг кимися цстялядийинизя ишарядир. 3.Инсан вя йа щейваны вурмаг - иткиляр, хястялик вя кядяря йозулур. 4.Ушаглары вурмаг - аилядя хошаэялмязликляря йозулур. 5.Юз ушагларыны вур-маг - онлардан биринин юлцмцнцн хябярдарлыьыдыр. Арвадыны вур-маг - итирилмиш щесаб едилянин гайтарылмасына йозулур. Ярини вур-маг - хош щядиййяйя йозулур. 6.Арвадыны вурмаг - яр-арвад хяйа-нятиня йозулур. 7.Табелийиндя олан ишчиляри вурмаг - онларын итаяти-ня йозулур; итки вя хошаэялмязликляря йозулур. 8.Башгасы тяряфин-дян вурулмаг - ваъиб мянфяятлярин ялдя едилмясиня ишарядир.

ВУРУШМА - Йени сярфяли иш вяд едир.

Й

ЙАБА - 1. Арзуладыьыныза чатмаг цчцн чохлу физики вя мяняви

эцъ сярф етмяли олаъагсыныз. 2. Йабаны сындырмаг - дцшмянляр цзя-риндя гялябядян хябяр верир. 3. Говулмаг, сцрэцн едилмяк, гяриб-ликдя аьыр вязиййятдя олмагдыр.

ЙАЬ - 1. Йаь йемяк - саьламлыьа, сатмаг ися кичик эялиря иша-рядир. 2. Йахынларынызын йаланы, йалтаглыьы вя икицзлцлцйцндян хябяр верир. 3. Ещтирам вя щюрмятя ишарядир. 4. Тязя, сары йаь йемяк - саьламлыьа вя планларынызын щяйата кечяъяйиня йозулур. 5. Гах-сымыш йаь йемяк - фираван щяйата чятин, физики ямяк васитясиля чата-ъаьыныза ишарядир. 6. Гадын цчцн бядянини йаьламаг - тезликля йцн-эцл яйлянъяляря гошулаъаьына ишарядир. 7. Йухуда бядянлярини йаь-

Page 324: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

323

лайан адамлары эюрмяк - бязи щадисялярдя апарыъы рол ойнайаъаьы-ныза йозулур. 8. Йаь чалмаг - аилядя асайишя (ямин-аманлыьа) йо-зулур. 9. Бюйцк бир хошбяхтлийя доьру аддымламагда олдуьунузу эюстярир.

ЙАЬЫШ - 1. Вахтын щядяр кечяъяйинин яламятидир. 2. Сакит йа-ьыш - бяраят, эцълц йаьыш - бюйцк уьурсузлугдур. 3. Йаьышын алтында исланмаг - ишлярдя дурьунлуг; хястялик. Йаьышын алтында башы ислат-маг - эюзлянилмяз ещтирасдыр. 4. Ишлярдя мцвяффягиййятин, уьурлу вя бюйцк эялирин олмасыны билдирир. 5. Эцълц йаьыш - эялир; кцляк иля йаьыш - бюйцк наразылыг билдирир. 6. Нарын йаьыш - арадан галдырыл-мыш тящлцкянин яламятидир; эцълц йаьыш - аъыглы олмагдыр. 7. Рущ йцксяклийини юлдцрян вя ишляриниздя манея ола биляъяк, сарсылмыш щисслярин вя емосийаларын яламятидир. 8. Йуху эюрянин юз гялбинин вя йа башгалары тяряфиндян она емосийаларын изщары - эюз йашлары яламятидир. 9. Гуру интеллектуал вя йа дуйьусуз дюврдян сонра щисслярин ойанышыдыр.

ЙАЬ ЗАВОДУ - 1. Арзуларынызын щяйата кечяъяйиндян хябяр верир. 2. Ишляринизин юз ахарына дцшяъяйиня, газанъын артаъаьына ишарядир.

ЙАХЫН ГОЩУМЛАР АРАСЫНДА ЪИНСИ ЯЛАГЯ – Йухуда йахын гощумунузла ъинси ялагяйя эирдийинизи эюрмяк - ъя-миййятдя йцксяк мягамынызы итирмяк вя мадди мясялялярдя уьур-сузлуьа ишарядир.

ЙАГУТ – 1. Ишдя вя севэидя уьур газанаъагсыныз. 2. Гадын цчцн: йагут итирмяк – тезликля севэилиси ондан сойуйаъаг.

ЙАЛАН - 1. Ъязадан гачмаг цчцн йалан данышмаг - эцнащ-сыз адамла дцзэцн ряфтар етмяйяъяксиниз. 2. Достунузу мцдафия етмяк цчцн йалан данышмаг - сизи чох данлайаъаглар.

ЙАЛАНЧЫ - 1. Сизин щансыса инандыьыныз иш алынмайаъаг. 2. Гадын цчцн: юз севэилинизи йаланчы эюрсяниз - достунузу итиря би-лярсиниз. 3. Яэяр кимся сизи йаланда иттищам едирся - пис ишляр ола-ъагдыр.

ЙАЛАНЧЫ БЦЛБЦЛ (ЧИЙ) - 1. Гяфясдя олан йаланчы бцлбцл - мящяббятя хяйанятдир. 2. Бир нечясинин гяфясдя олмасы - аилядя гаршылыглы щюрмят. 3. Йаланчы бцлбцлцн охумаьыны ешитмяк - гадын деди-годусу вя кцсцшмяк. 4. Гяфясдян учмуш бцлбцлц эюрмяк - севэилисинин сядагятли олмасыдыр.

ЙАЛТАГЛЫГ - Юзцня пярястиш ахтармаг - она ишарядир ки,

Page 325: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

324

йахынларда лайиг олмадыьыныз шяряфли вязифя тутаъагсыныз; юзцнцзцн рийакарлыг етмяйиниз - гясдян сизя язиз олан бир шейдян айрылаъагсы-ныз вя бош йеря ондан артыьыны ялдя етмяк истяйяъяксиниз.

ЙАМАГ - 1. Юз палтарында йамаг эюрмяк - ифтира вя йалан-дан азад олаъаьынызы нцмайиш етдиряъяксиниз. 2. Башгасыны йамаглы палтарда эюрмяк - бядбяхтлик вя йохсуллуьа йозулур. 3. Эянъ га-дын цчцн: юз палтарында йамаьы ашкар етмяк - юзцнц хошбяхт сан-дыьы эцнлярдя хошаэялмязликлярля гаршылашмаг. Йамаьы эизлятмяйя чалышмаг - юз характериндяки пис хцсусиййятляри севдийи адамдан эизлятмяйя чалышмаг. 4. Йамаг тикмяк - сизин цзяринизя цряйинизъя олмайан ющдячилик гойулаъаг. 5. Евдя ъырылмыш няйяся йамаг гоймаг - аилядя зяриф бирлийин олмасы, щятта пулсузлугда беля ящ-вал-рущиййянин позулмамасына ишарядир.

ЙАНАШМА - 1. Сизин эяляъякдя барышмаьыныза вя узаг сяйа-щятя чыхмаьыныза ишарядир. 2. Сащиля йахынлашан эямиляр - арзу вя фикирлярин щяйата кечмясидир.

ЙАНЬЫН - 1. Севинъ яламятидир. 2. Сойугдяймя тящлцкяси. 3. Бюйцк иткиляр барядя хябярдарлыг. 4. Инсан тяряфиндян сюндцрцлян бюйцк йаньын - дяйишиклийя вя эяляъякдя хошбяхтлийя вя хейиря йо-зулур. 5. Йанан кянд еви - вар-дювлят иткиси, цмидсиз шяраитдя юзц-нц юлдцрмя тящлцкяси. 6. Йанан эюзял ев - уьурлу ишя, вар-дювлятин артмасына ишарядир. 7. Бцтцн шящярин йанмасы - сакитлийя, шяраитин йахшылашмасына ишарядир. 8. Йаньынсюндцрянляр тяряфиндян сюндц-рцлян йаньын - цмидя, инама вя севэийя ишарядир.

ЙАНЫГ – 1.Бядянин йаныьы – мянфи мянада мяшщурлуг. Ял йаныьы – зянэинлийя, айаьын йаныьы - шющрятя йаньыны щисс етмяк йе-ни достларла растлашмаьа ишарядир. 2.Хош хябярлярин мцждяси.

ЙАНМАГ - 1. Мянявиййатын йахшылыьа доьру дяйишилмяси. 2. Юз сачларыны йандырмаг - вахтындан габаг гоъалмаг. 3. Юз палта-рыны йандырмаг - йохсуллуг. 4. Кюйняйи йандырмаг - дяри хястялийи. 5. Юз узунбоьаз чякмялярини, йахуд башмагларыны йандырмаг - бядбяхт щадися нятиъясиндя нязярдя тутулмуш сяйащятин тяхиря са-лынмасыдыр.

ЙАНМАГ (гаралмаг) - Гадын цчцн - хош олмайан яламят-дир. Йахынлашан хястялик вя чохлу ушаьа гуллуг етмякдир. Бундан ялавя, о, кюмяйиня архаландыьы инсанларын чиркин вя пис ямяллярини эюряъякдир.

ЙАНВАР - Йухуда щяйатда йанвар айыны дуймаг – хошла-

Page 326: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

325

мадыьыныз ушаг, йахуд партнйорунуз сизи наращат едяъякдир. ЙАПАЛАГ - 1. Мцмкцн йаньын вя йа башга уьурсузлуг ба-

рядя хябярдарлыг. 2. Йапалаг юлдцрмяк - шяр вя бющтандыр. ЙАРА - 1. Бядбяхтлик вя коммерсийа ишляриндя ялверишсиз дю-

нцш барядя хябярдарлыг. 2. Ганлы йара - ярин, севэилинин итирилмяси (гадын цчцн), шяря дцшмяк (киши). 3. Башгасыны йаралы эюрмяк - до-стлардан щагсызлыг эюрмяк. 4. Аьрыны сакитляшдирмяк, йараны сары-маг - бюйцк уьур. 5. Кимяся йара вурмаг - матям, кядяр. 6. Йараланмаг - пул иткиси, йахуд хястялик. 7. Саьламлыг вя рифащ рящни. 8. Йараны сарымаг - явязиндя нашцкцрлцк едиляъяк йахшылыг. 9. Ъанавар вя йа башга вящши щейван тяряфиндян йараланмаг - йа-ланчы достларын эятиряъякляри бядбяхтлик. 10. Саьалдылмыш йара - шя-ряф вя ещтирам яламяти.

ЙАРАЛЫ - 1. Писликляр барядя хябярдарлыг. 2. Йаралы олмаг - варланмаг яламяти. 3. Йаралы эюрмяк - шяряф мцждяси; юзц йаралы олмаг - зяряр барядя хябярдарлыгдыр.

ЙАРАСА - 1. Аь йараса - юлцм яламятидир. 2. Евдя учан йа-раса - эюзлянилмядян ишдян чыхаъагсыныз. 3. Йараса тутмаг - гям, гцсся яламятидир. 4. Юлдцрмяк - наращатлыг, йухусузлуг яламяти-дир.

ЙАРЫШ - Хябярдарлыг едилир ки, кимся сизин йаратдыьынызы юз адына чыхмаг истяйяъяк. Амма йарышда галиб эялсяниз, щяйатда да рягибляринизя галиб эяляъяксиниз.

ЙАРЛЫГ - Юзцнцзц тясяввцр етмяк - башгаларына нисбятян юз щиссляринизи мцяййян етмяк яламятидир.

ЙАРМАРКА - 1. Иътимаи фяаллыг; варлы вя йохсул, бюйцк вя кичик инсан талейи диапазонларыны, щяйатда тябяддцлаты билди-рир. 2. Мяняви вя сосиал азадлыг яламятидир. 3. Йухуда сясли - кцй-лц, издищамлы йармарка эюрмяк - сизи йолдашларынызла хош эюрцш эюзляйир, ишляриниз йахшы олаъаг вя эялир эятиряъяк. Беля йухуну гыз-лар эюрярся онларын шян вя инамлы щяйат йолдашы тапмасына иша-рядир. 4. Йахын эцнлярдя сизи эюзляйян тялашдан хябярдар едир. 5. Издищамлы йармарка - ращатлыг, аилядя хошбяхтлик яламятидир.

ЙАРПАГЛАР - 1. Тязя йарпаг - хошбяхтлик, шянлик вя уьур нишанясидир: солмуш - итки вя хястялик демякдир. 2. Рянэи солмуш йарпаглар - йаланчы цмид вя гара фикирляр; тюкцлмцш йарпаглар - тящлцкяли хястялик нишанясидир. 3. Ъаван гадын цчцн: солмуш йар-паглар - тойдан габаг сизи севэилиниз атаъаг. Щярдян беля йуху

Page 327: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

326

юлцм демякдир. Яэяр йарпаглар тязя вя йашылдырса - сизя гощу-мунуз ирс гойуб вя сиз варлы бир адама яря эедяъяксиниз. 4. Гызылы йарпаглар - сизин йахшы эяляъяйиниз вар. 5. Хышылдайан йарпаглар - итки яламятидир.

ЙАШ - Йашла баьлы йуху хейря дейил. Юзцнцзц олдуьунуз йаш-да эюрмяк - йахынларынызла дава-далаш олаъаг. Яэяр йенийетмя юзцнцн бюйцдцйцнц эюрярся, эерчякдя пис тясир алтына дцшя биляр вя бу цздян онун хасиййяти мянфи истигамятдя дяйишяр. Юзцнц олду-ьундан йашлы эюрмяк - хястялик, щядяр риск. Севдийиниз шяхсин го-ъалдыьыны эюрмяк - иткидир.

ЙАТАГ - 1. Хястялийя ишарядир. 2. Хястя цчцн юзцнц йатагда эюрмяк - сящщятиндя йени чятинликляр. 3. Ана цчцн: ювладыны йатаг-да эюрмяк - саьала биляъяйиня ишарядир. 4. Гадын цчцн: йатаг сал-маг – йени достуйла хош мцнасибятляр. 5. Таныш олмайан отагда йатмаг – достларыныз эюзлянилмядян сизя баш чякяъякляр. 6. Ачыг щавада йатагда олмаг – вязиййятинизи дцзялтмяйя реал имканыныз вар. 7. Рянэи солмуш достунуз йатагда - гярибя шяраит достларыны-за тясир едяъяк вя наразылыг доьураъаг. 8. Сялигясиз йатаг – алда-дылмыш мящяббят. 9. Сялигяли – тящлцкяли хястялик.

ЙАТАГ ОТАЬЫ - Мебели йениляшдирилмиш йатаг отаьы - йахын эяляъякдя хошбяхт дяйишикликляр, хошунуза эялян йолдашларынызын ящатясиндя узаг юлкяляря сяйащят щаггында хябярдарлыг.

ЙАТМАГ - Мцмкцн олаъаг мцвяффягиййятсизлик иш партн-йорларыныз тяряфиндян алдадылаъагсыныз.

ЙАЙ - 1. Йай щавасы - йахшы хябярляр. 2. Уьур, севэи, мящяб-бят, йахшы эцнляр яламятидир.

ЙАЙЛЫГ – Бурун дясмалыны итирмяк - киминся тяряфиндян кю-тякляря дюзмяк вя йа рцсвайчылыг вя шяряфсизлик барядя хябярдарлыг.

ЙАЙЛЫМ АТЯШИ - Бюйцк тарихи щадисянин яламятидир. ЙАЗЫ – Хошаэялмяз хябярдир. ЙАЗЫЧЫ – 1. Йазычы эюрмяк - мящкямя просеси нятиъясиндя

наращатлыг олаъагдыр. 2. Юзцнц йазычы кими эюрмяк – юлцмя эятириб чыхара билян сящв.

ЙЕЭЕР (нишанчы ясэяр) - Узагда йашайан гощумларыныз щаг-гында щяйяъанлы хябяр ешидяъяксиниз.

ЙЕХИДНА (Австралийада йашайан кирпийя охшар щейван) - Сиз юзцнцзц ян чох инандыьыныз адамдан горумалысыныз - онун тя-ряфдян пис ишляр эюзлянилир.

Page 328: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

327

ЙЕЛГОВАН - 1. Дамда йелгован - яр-арвадын динъликля ай-рылмасы. 2. Эцълц кцляйин сындырдыьы йелгован - ишдя эюзлянилмяз дяйишикликлярдир.

ЙЕЛПИК - 1. Ятрафдакыларын, йахынларынызын, йахуд табелийи-низдя оланларын сахтакарлыьына, икицзлцлцйцня вя хяйаняткарлыьына ишарядир. 2. Хош щадисялярдян, эюзлянилмяз фярящли эюрцшлярдян хя-бяр верир. 3. Гадын цчцн: йелпик йеллямяк - эюзял бир эянъля эюрцш; йелпик итирмяк - пярястишкары итирмяк. 4. Гадын фитняси нятиъясиндя ихтилаф дцшяъяйиндян хябяр верир.

ЙЕМЯК, ХЮРЯК - 1. Няйяся ещтийаъыныз вар - емосионал, интеллектуал вя с. 2. Йемякдян имтина етмяк - бцтцн дцнйадан, адамлардан узаглашмаг демякдир. 3. Дадсыз йемяк - хошаэял-мяз мясяляляри щялл етмяк демякдир. 4. Кимися йемяк вахты эюр-мяк – сиз юз мянлийинизи итирмяк истямирсиниз. 5. Сизи ит вя йахуд да ки, гара гурд йеся - юлцм эюзлянилир; юлцм горхусу. 6. Сянядлярини-зя гаршы диггятсизлик. 7. Тякликдя йемяк - няйися итиряъяксиниз; хо-шаэялян адамларла йемяк - ишиниздя уьурлар. 8. Сизин гызыныз (вя йахуд да ки, офисиант) габаьыныздан ахыра кими йейилмямиш ят хю-ряйини эютцрцб апарырса - сиз щюрмят елядийиниз адамдан инъийя-ъяксиниз. 9. Апарылан арашдырмалар нятиъясиндя мцяййян едилиб ки, чох аз адам йухуда йемяк йейир. Бязи адамлар юз ясяблярини са-кит етмяк цчцн йемяк йейирляр.

ЙЕМИШ - 1. Эялир вя фираванлыьын яламятидир. 2. Хястялийин вя коммерсийада рискин, уьурсуз ишлярин ифадясидир. 3. Йемиш йемяк - дцшцнцлмямиш вя тялясик ишляр, щярякятляр нятиъясиндя щяйяъан вя наращатлыг. 4. Бостанда чыхан йемиш эюрмяк - инди чякдийиниз пис-ликляр эяляъякдя уьура сябяб олаъагдыр. 5. Гышда йемиш йемяк - хош щядиййя вя хошбяхт щадисядян хябяр верир. Дяймямиш (йетиши-мямиш) йемиши йазда йемяк - касыблыг вя чатышмазлыгдыр.

ЙЕНЭЯЪ - 1. Чохлу чятин проблемлярдян хябяр верир. 2. Севэилиляр цчцн: шам йемяйиндя йенэяъ - узун чякмяйян айрылы-ьа ишарядир.

ЙЕНОТ - Бош йеря вахтынызы итиряъяксиниз. ЙЕПИСКОП (баш кешиш) - Мцяллимляр вя йазычылар цчцн - язаб

демякдир; таъир цчцн - мянасыз щярякятдир. ЙЕР - 1.Юзцня (театр, консерваторийа вя с.) йер тапмаг - сизи

кюмяйя чаьыран инсанларын уъбатындан язаб чякяъяйинизи хябяр ве-рир. 2. Гадына отурдуьу йерин пулуну юдямяк - бирисинин инъя мя-

Page 329: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

328

щаряти гаршысында сизин мцдафиясиз галаъаьыныза йозулур. 3. Йер газмаг: торпаг газан бир адамы йухуда эюрмяк - ишдя уьур га-занылаъаьына ишаря сайылыр. Ъаван оьлан йухуда торпаг газдыьыны эюрярся, бу - щарадаса башга йердя ону бюйцк вар-дювлятин эюзля-дийиня йозулур. Йашлы адам цчцн беля йуху эюзлянилмяз дяйишиклик; гадын цчцн - бундан сонра щяр ишдя бяхтинин эятиряъяйи кими мя-наландырылыр.

ЙЕРИМЯК - 1. Айагйалын йеримяк - зяряр чякмякдир. 2. Кюрпцдя йеримяк – тящлцкя демякдир. 3. Яса иля йеримяк – ишля-риндя гыса мцддятли фасиля. 4. Исти кюмцр цстя йеримяк - гощумлар-ла пул цстцндя мцбащися. 5. Суда йеримяк - тиъарят ишляриндя мц-вяффягиййят, эялирин артмасы демякдир. 6. Айагйалын гар цстцндя йеримяк - ишляриндя мцвяффягиййят, вар-дювлятин артмасы. 7. Айаг-йалын, ъыр-ъындырда вейиллянмяк, йяни авара-авара эязмяк – цмид-лярин пуч олмасына, гара гцввялярин мцдахиляси нятиъясиндя бцтцн сяйляря бахмайараг, истядийинизи ялдя етмяйяъяйинизя ишарядир.

ЙЕШИК - 1. Дюш гяфясиня аид ола биляр; цмид вя идеал символу-дур, йахшы интуитив баъарыг билдирир вя с. 2. Гутуну ачмаг варлылыг вя узаг юлкяляря чыхмаг яламятидир. 3. Бош гуту - ишлярдя мцвяффя-гиййятсизлик, щяйатда наразылыг баш веряъяйинин яламятидир. 4. Пулла долу гутулар ишлярдян азад олмаьа вя вахтын хош кечирилмя-синя ишарядир.

ЙЕТИМ - 1. Йетимя шяфгят эюстярмяк - реал щяйатда сиз бяд-бяхт инсанлара йардым етмялисиниз. 2. Яэяр эюрдцйцнцз йетимин си-фяти йахын адамдырса (дост, гощум) онда щямин адамла мцнаси-бятляриниз корлана биляр.

ЙЯЩЯР - Йахшы хябярляр; сизя эюзлянилмяз гонаг эяляъяк. Сиз сяфяря чыха билярсиниз, щансы ки, файдалы олаъагдыр.

ЙЯЩУДИ – 1. Щяр аддымда сизи йалан эюзляйир. 2. Ъущудла саламлашмаг – эизли хяйанятин ачылмасы демякдир.

ЙЫЬЫНЪАГ - Коммерсийа ишляриниздя гейри-ади ъанланма вя мящяббятинизин нятиъяси олан нишан щаггында хябярдарлыгдыр.

ЙЫРТЫЪЫ - 1. Йыртыъы гуш эюрмяк – сизя гаршы тящлцкяли йалан щаггында хябярдарлыг, манечилийя галиб эялмякдир. 2. Юлц гуш – щягигятя йахынлыг вя гялябядир. Ону эцллялямяк - дцшмянля вуруш-да чясарятли олмаг демякдир. 3. Ъаван гадын цчцн: ушагларындан йыртыъы гушлары говуб узаглашдырмаг - о демякдир ки, юз ямяксе-вярлийиндян истядийиня чатаъаг. 4. Йыртыъы гушун сясини ешитмяк - пис

Page 330: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

329

адамлар тяряфиндян эцлцнъ вязиййят. 5. Сизя щцъцм чякян гушлары горхутмаг о демякдир ки, дцшмян тяряфиндян сизя тящлцкя эюзля-нилир, буна бахмайараг, ахыры йахшы олаъаг. 6. Киши цчцн: йыртыъы щейван эюрмяк - зярбяйя щазыр олмаг лазымдыр. 7. Гадын цчцн: йыртыъы щейван - о демякдир ки, онун ятрафында бющтан вя деди-году долашыр, юзцндян асылы олмайараг бу шяраити юзц йарадыр. Тяляб олунур ки, юзцнц даща инамлы апарсын. 8. Юлян, йа йараланан йыртыъы щейван о демякдир ки, пислик сиздян узаглаша-ъаг.

ЙОЛ - 1. Йолдан гайытмаг - хябярдарлыг; кечмиш уьурларыныз-ла гане олмайын, индики ишляриниздя ъидди ъящдля чалышын, йохса сизи уьурсузлуг эюзляйир. 2. Йолдан чыхмаг - ишлямяйя чаьырышдыр. 3. Йол иля эетмяк - кядяр, чятин ишдир. 4. Дцз йол - уьурсузлуг; яйри йол - итки; тязя йол - ишлярдя дяйишиклик, бющтан. 5. Дямир йолу - иш-лярдя мцвяффягиййят; гатар гаршыламаг - ишэцзар тяклиф; киминся га-тардан дцшдцйцнц эюрмяк - достун васитяси иля верилян тяклиф; га-тарда олмаг - мцщцм дявят. 6. Енсиз йол - ъазибя; енли йол - тезлик-ля олмайан, лакин зяманятли мцвяффягиййят, отла щашийялянмиш эю-зял гумлу йол эюрмяк - шяхси щяйатда хошбяхтлик. 7. Енли, дцз вя эюзял йол - шющрят вя мцвяффягиййят, енсиз вя чиркли йол - чятин щяйат вя касыблыг. 8. Йол эюрмяк - бюйцк зящмяти, шан - шющряти билдирир. 9. Енсиз йол - щяйяъан билдирир. Хястя цчцн беля йуху эеъ саьа-лаъаьыны билдирир. 10. Таныш олмайан йол иля эетмяк - мцвяффягиййят яламятидир. 11. Йолдан чыхмаг - ишэцзар мясялядя бурахылан сящв нятиъясиндя малиййя иткиляри чякяъяйиниздян хябяр верир. Достларла йол эетмяк - аиля гурмагда уьур. Яр-арвад бир-бириня гаршы вяфалы, ушаглар ися хошбяхт вя саьлам олаъаглар. 12. Юзцнцзцн сечдийиниз, йахуд башгалары тяряфиндян сизя сырынмыш щяйата йанашма тярзинин, йахуд цстцнлцк тяшкил едян истигамятин символу; ачыг фяалиййяти эюстярир. Биздян эеридя галан йол - кечмишин символу; габагда олан йол - эяляъяйин символудур. Йол айрыъы - щялл йолунун тапыл-масы зяруряти, ади, адят едилмиш йолдан чякилмяк яламяти, йолда чухур - юлцм горхусу, щяйатда чятин йол тапмаг – тящлцкя яламя-тидир. Ъыьыр - индивидуал истигамятин символу.

ЙОЛ ДИРЯЙИ – Йахшылыьа доьру глобал дяйишиклик яламяти-дир.

ЙОЛУХУЪУ ХЯСТЯЛИК - 1. Ъидди зещни йорьунлугдан хябяр верир; йахын адамлардан киминся хястялийи эюзлянилир. 2. Бир

Page 331: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

330

чох проблемлярин тяъили щяллини тяляб едян хябярдарлыгдыр. ЙОНМАГ - Биликляринизи камилляшдирмяйя ъящддир. ЙОНУЪУ - 1. Саймазъасына щяйатыныза дахил олма вя ямла-

кыныза иддиа яламяти. 2. Гадын цчцн: йонуъуйа бычаг вермяк - бядбяхт иттифаг вя узун йекнясяг иш яламяти. 3. Сизин хошбяхтлийини-зин ишэцзарлыгдан ибарят олдуьуна ишарядир.

ЙОРЬАН – 1. Тязя вя тямиз йорьан - ишлярин уьурлу щялли, ола биляр ки, бязи хошаэялмяз дягигяляр йарансын; чиркли йорьан - цмид-сизлик вя йа хяйанят ола биляъяйи щаггында хябярдарлыг. 2. Хястялик вя йа айрылыгдыр.

ЙОРЬУНЛУГ - 1. Юзцнц рюйада йорьун щисс етмяк - пис сящщят вя йа ишдя зяряр демякдир. 2. Эянъ гадын юзцнц йорьун эю-рцрся - пис ящвала йозулур.

ЙУБИЛЕЙ - Шян гонаглыг щаггында хябярдир. ЙУБКА (ятяк) - 1. Гадын эюряндя: йубка эейинмяк - севди-

йин адамла эюрцш. 2. Киши эюряндя: йубка эюрмяк - севдийин адам иля эюрцш, йа да йени севэи. 3. Чирклянмиш йубка - бядбяхт вя уй-ьун олмайан никаща ишаря. 4. Йени йубка - кечмиши унутмамаг. 5. Ъырыг вя йа чирк алт йубкасы - ад-санын бюйцк тящлцкядядир. 6. Ъаван гыз эюряндя ки, онун яйниндя ипяк вя йа эюзгамашдырыъы тя-миз алт йубкасы вар - садиг щяйат йолдашы олаъаг, итирмяк - бюйцк бядбяхтлийя раст эялмякдир: яэяр йубка - ъамаат арасында, щансы-са йыьынчагда вя йа эязинти вахты яйиндян дцшярся – бу, севимли адамын итирилмясиня ишарядир. 7. Йени йубка - достларын сяни яля са-лыр. 8. Кющня йубка - касыблыг. 9. Рянэли вя узун йубка - сексин сосиал планында няся баш верир.

ЙУЛАФ - Хейирли ишарядир. Ишдя мцвяффягиййят вя аилядя разы-лыг хябярдарлыьы; кяндлийя бол мящсул вяд едир. Чцрцмцш йулаф - щансыса арзу щяйата кечмяйяъяк, сизя гцсся эятиряъяк. 3. Йулаф йыьмаг - ъинси эцъ вя йа, ъинси цнсиййятдя олмагдан щязз алмаг-дыр.

ЙУЛАФ ЙАРМАСЫ - Талейин эюндярдийи вар-дювлятдян щязз алмагдыр.

ЙУМАГ (палтар) - Хястяликляр вя хошаэялмяз щадисяляр щаг-гында хябярдарлыгдыр.

ЙУМУРТА - 1. Щяйат мюъцзясинин щисс олунмасы, доьул-маздан габагкы щяйат щаггында дцшцнъяляр. Щяйатдан айрылмаг арзусунун яламятидир. 2. Йухуда йумурта фяаллыьы тапмаг; варлы

Page 332: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

331

вя йа хошбяхт евлилик. Гадынлара тезликля йени яйлянъя щаггында хя-бярдарлыг. 3. Мешядя гуш йумуртасы тапмаг - узаг гощумлардан мирас галмасы ещтималы. 4. Гырылмыш тязя йумурта - сянин яглин вя габилиййятин башгалары тяряфиндян ядалятля гиймятляндириляъяк. 5. Йумурта йемяк – евдя иткиляря, гейри-ади щяйяъана дялалят едир. Йумурта алмаг - щарайаса чаьырылмагдыр. 6. Йумурта иля долу ся-бят эюрмяк - боллуг, вар-дювлят яламятидир. 7. Йумурта сындырмаг - доьуш заманы гадынын юлмясидыр. 8. Илыг йумурта йемяк – юзцн-дян там разы галмагдыр. 9. Кцрт тойуг - тиъарят ишляриндя мцвяффя-гиййят газанмагдыр.

ЙУН - 1. Хош яламят, сизин мараг даирянизин эенишлянмяси цчцн эюзял имканлар щагда хош хябярдарлыг. 2. Батмыш, чиркли йун - ягидянизля разылашмайан адамлардан иш истямяк мяъбуриййятиндя галаъагсыныз. 3. Ишляриниздя мцвяффягиййят вя мющкям ъансаьлыьы вяд едир. 4. Йуну ачмаг - язиййятли ишя дцшяъяйинизя хябярдарлыг-дыр. Йун алмаг - сойугдяймя, юскцряк демякдир. Йуну яйирмяк - зяряря дцшмяк, бязян дя хястялик демякдир.

ЙУВА - 1. Евлянмякдян хябяр верир; ичиндя гуш балалары олан йува - бюйцк мянфяят; йумурта олан йува - аиля сяадяти. 2. Йуваны аьаъдан эютцрмяк - мцвяггяти севинъ; виран гоймаг; та-лан етмяк - бяла. 3. Мцлк алмаг, фярящли вя сакит щяйат. 4. Ичиндя юлц гушлар олан йува - ямлакы итирмяк, вар-йохдан чыхмаг, йох-суллуг. 5. Севинъ вя рифащ вяд едир. 6. Гуш йувасына бахмаг - ко-мерсийа мясялялярини щялл етмяк цчцн мараглы идейаларыныз олаъаг. Эянъ гадына бу йуху йашайыш йерини дяйишяъяйини хябяр верир. 7. Аь йумурталарла долу олан йува - ишлярдя мцвяффягиййят, сяфярляр-дя уьур. 8. Ичиндя сыныг йумурталар олан йува - уьурсузлуглар. 9. Бош йува - ишлярдя мцвяффягиййятсизлик, йахуд достла айрылмаьын кядяри. 10. Йувада атылмыш гуш балалары - сизин дцшцнцлмямиш щяря-кятляриниз бюйцк гангарачылыьа сябяб олаъаг. 11. Гуш йувасыны та-лан етмяк - саьламлыьыныз вя йа фираванлыьыныз цчцн тящлцкя эюзля-нилир. 12. Аьаъда йува тапмаг - хошбяхт тясадцф, уьур, эялир; бош йува - цмидляря алданмаг, наразылыг; йувада йумурталар тапмаг - мящкямя давасында удмаг, эялир, мянфяят. 13. Илан, тимсащ, йа-худ зярярли щяшярат йувасы - бюйцк наращатлыгдан хябяр верир.

ЙУЙУНМА - 1. Йениликлярдян, вязиййятин йахшы тяряфя дяйи-шяъяйиндян хябяр верир. 2. Азадлыг, саьламлыг вя вар-дювлятя ишаря-дир. 3. Гямлянмя вя юзцня инамсызлыг кими негатив щисслярдян

Page 333: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

332

гуртулмаьа йозулур. Баш йумаг - бахышларын дяйишяъяйиня ишаря-дир. Ъинси органларын йуйулмасы - негатив сексуал щисслярин айдын-лашмасына йозулур. Ял йумаг - етдийиниз вя йа иштиракчысы олдуьу-нуз ямяллярдян гуртулмаьа йозулур. Гулаьыны йумаг - хош хябяр-ляря; башыны йумаг щям дя дцшмяниндян цстцн олмаьа йозулур.

ЙУЙУНМАГ - 1. Нагис щярякятляри юрт-басдыр етмяк. 2. Саьлам - шяряфя вя вар-дювлятя йозулур. Нахош - саьалаъаг. 3. Йуйунмаг - йахынларда сиз гонаглыьа эедяъяксиниз.

ЙЦК - 1. Гайьылар, мящяббят вя шяфгятля долу узун юмцрдян хябяр верир. 2. Йцкцн аьырлыьы алтында йыхылмаг - сизин кюмяйинизя бел баьлайанлар цчцн вясаит тапмаьа гадир олмадыьыныза ишарядир; башгаларыны бу вязиййятдя эюрмяк - сизи марагландыран шяхсляр цчцн сынаглар эюзлянилир.

ЙЦКДАШЫЙАН - Йцкля - ямлака сащиб олаъаьыныза ишаря едир.

ЙЦКСЯКЛИК - Йцксяклик (естрада) эюрмяк - иъласда иштирак етмяк; йцксякликдя дайанмаг - фяхри вязифяйя сечилмякдир.

ЙЦЙЯН - 1. Чятин вя уьурлу иш. 2. Кющня йцйян - эюзлянилмяз эюрцшля баьлы чятинликдир. Бу йухуну нязяря алмасаныз, сизи уьур-сузлуг эюзляйир.

З

ЗАБИТ - Табечилийя бойун яймяйя щазыр олмаьа ишарядир. ЗАЬЪА - 1.Заьъа дястяси - зювгляриниз, щяйати тялябляриниз,

дцшцнъя тярзиниз, щиссляриниз цст-цстя дцшмяся дя сизя севинъ бяхш едян вя сизи анлайан садиг достларыныз вар. 2.Юлц заьъа - ян йахын заманда киминся хястялянмяси, йахуд юлмяси барядя хябяр ала-ъагсыныз. 3.Гышгырышараг учан заьъалар - бядбяхтлик, зярбя, итки, йахуд юлцм хябяридир.

ЗАЛ - Язиййятли эюзлямяляря бахмайараг, чох аз эялир эятирян бюйцк вя зящмятли ишя йозулур.

ЗАНБАГ – 1. Щансыса ямялинизя эюря хястяликля ъязаланаъаг-сыныз. 2.Сяадят, хошбяхтлик вя севинъ демякдир. 3.Занбаьын йар-пагларыны эюрмяк - тез евлянмяк вя тез дя айрылмаг демякдир. 4.Ъаван гадын цчцн: занбаьы йыьмаг - севинъдир, севдийиниз адам сизин цчцн дарыхаъаг. Солмуш занбаг эюрмяк - гям, гцсся яламя-тидир. 5.Эцнащсызлыг нишанясидир; йайда чичякляйян занбаг - хош-

Page 334: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

333

бяхтлик яламятидир. 6.Занбаьын ийини щисс етмяк - цмид демякдир. ЗАПОНКА (киши кюйняйинин голларына, йахалыьына тахылан

дцймяляр) - 1.Запонкайа зювгля бахмаг - сиз бцтцн эцъцнузля юз гцрурунузу горуйуб сахламаьа ъящд едяъяксиниз вя буна наил олаъагсыныз. 2.Бриллиант гашлы запонканын мяркязиндяки даш галан-ларындан иридирся, сиз чох эюзял кеф чякяъяк вя йахын достларынызла хош вахт кечиряъяксиниз.

ЗЕЙТУН - Эюрцнмямиш уьур вяд едир. ЗЯФЯРАН - Цмид бяслядийиниз арзуларын йериня йетмяйяъяйи

щагда хябярдарлыгдыр. ЗЯЩЯР - 1.Зящярлянмяк - она ишарядир ки, сизя язаб веряъяк

тясир алтына дцшмямяк цчцн ещтийатлы олмаг лазымдыр. 2.Зящярин башгаларына тясирини эюрмяк - башга инсанларын алчаг давранышына пис тясир етмяйинизя ишарядир. 3.Эянъ гадын цчцн: рягибиндян зящя-рин кюмяйи иля азад олмаг - яслиндя севэилисини неъя сахламаьы бил-мядийиня ишарядир. 4.Зящяри гыраьа атмаг - сизя эцъ тятбиг етмяк лазым олаъаг, якс щалда сиз истядийинизя наил ола билмяйяъяксиниз. 5.Юз ялиндя вя башгаларынын ялиндя зящяр эюрмяк - хошаэялмяз щал-лара ишарядир. 6.Юз ушагларыны вя йахын гощумларыны зящярлянмиш эюрмяк - киминся сизя пислик едяъяйиня вя онун ким олдуьуну бил-мяйяъяйинизя ишарядир. 7.Юз дцшмянинизин вя йа рягибинизин зящяр-лянмясини эюрмяк - бцтцн манеяляри кечя биляъяйинизя ишарядир. 8.Щяким ресепти иля чох кичик щяъмдя зящяр гябул етмяк - рискли ишя эиришяъяйинизя ишарядир. 9.Алдадылмаьа ишарядир. 10.Сящвян зящяр гябул етмяк - кядяря вя узун сцрян дярдя ишарядир. 11.Севэилинизя зящяр вермяк - мящяббятдян сярхош олмагдыр.

ЗЯЩМЯТСЕВЯРЛИК - 1.Юзцнцзц зящмятсевяр вя чалышган эюрмяк - чох сямяряли вя мцяссисянизя уьур эятиряъяк идейаларын щяйата кечмяси вя щазырланмасында щяддян артыг фяал олманыза ишарядир.

ЗЯИФЛИК – Бядбяхт севэи, ишлярдя мцряккяблик, щяйатда пеш-манчылыьа ишарядир.

ЗЯМАНЯТ - 1.Щяр щансы бир зяманяти ахтармаг - гяфляти ъидди наращатлыглардан хябяр верир. 2.Кимин явязиняся зяманят вермяк - иткиси чох олмайан ъидди ишлярин эяляъяйиня ишарядир.

ЗЯНЪИ - 1.Ишлярдя мцвяффягиййят вя вязифядя йцксяляъяйинизя ишарядир. 2.Эюзц эютцрмяйян дост барядя хябярдарлыгдыр.

ЗЯНЪИР - 1.Гибтя едянлярин сизи сатмаьа вя шярлямяйя чалыш-

Page 335: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

334

маларына гаршы щазыр олмаьа чаьырыр. 2.Юзцнц зянъирдя вя йа гол-лары баьлы эюрмяк - эюзлянилмяз гайьы вя ъавабдещликдир. 3.Зянъир-дян азад олмаг - азадлыьа чыхмагдыр. 4.Зянъиря вурулмуш адам-лар - бу адамлар цчцн уьурсузлуьун хябярдарлыьы. 5.Сизя хябяр верилир ки, хошаэялмяз щаллар баш веря биляр. 6.Саьламлыг щагда - хястялик баш веряъяйи барядя хябярдарлыгдыр; хястя цчцн - чятин са-ьалмадыр.

ЗЯНЪИР (зинят яшйасы) – 1.Мцвяффягиййят, хошбяхт, сярбяст щяйат вяд едир. 2.Дямир зянъир эюрмяк – гямэинлик, дарыхмагдыр, эцмцш вя йа гызыл зянъир – ваъиб шяхсляр хащишинизи йериня йет-иряъякдир. 3.Зянъири бойнунда эяздирмяк – тящлцкяли вя узун сцрян хястяликдир.

ЗЯНЪИРОТУ - Сых йашыл отлуглар арасында сары зянъироту - хошбяхтлик вя мцвяффягиййятдир.

ЗЯРЭЯР - Гайьы вя ишлярин хябярдарлыьы, ола билсин ки, бюйцк иткидир.

ЗЯРЭЯРЛИК ЯШЙАЛАРЫ - Язилмиш вя сынмыш зярэяр яшйасы кяскин мяйуслуьа эятириб чыхарыр, арзу олунан мягсядя чатмаг беля ондан гуртулмаьа кюмяк етмир.

ЗЫЬ-ЗЫЬ (гуш) - 1.Язиз вя мараглы сющбятъил достларын эялиши. 2.Гушу тутмаг - ъялбедиъилик, мянасыз мяшьяля; юлц гуш - аилядя хошаэялмязлийин баш веряъяйиня ишарядир.

ЗИБИЛ - 1.Зибилля долу ведря - сизин юз ишляринизин ющдясиндян пис эялдийинизя ишарядир. 2.Бюйцк зибил топалары - иътимаи щяйатла ялагядар проблем вя гайьылардан хябяр верир. Бу йуху щям дя ин-санларла ялагяли олан тящгирли вязиййятляря вя йа ишлярдя уьурсузлу-ьа мяруз галаъаьыныза йозулур. 3.Йухуда эюрцлян зибилхана - чох-лу мала, вар-дювлятя йозулур. Юзцнц зибилли бир йердя эюрмяк - ми-рас олараг ялинизя сярвят кечяъяк. 4.Йухуда юзцнц чиркаб ичиндя эюрян адам яэяр хястядирся вя юляъяйиндян горхурса, бу горху-дан гуртулаъаг. 5.Бу йуху, ейни заманда, дцнйа мцлкцнц топла-маьа да ишаря сайылыр. Йохсул адамын беля йуху эюрмяси - фягирлик-дян, касыблыгдан гуртулмаьа вя йа мираса говушмаьа; субай адам цчцн - евлянмяйя йозулур. Йуху сащибинин рящбяр ишдя ишля-мяк габилиййяти варса, беля бир мягама наил олаъагдыр. 6.Йухуда зибиллик, бязян дя, дювлят малына, йетимханайа ишаря сайылыр. Зибил-ликдя чылпаг олдуьуну эюрян адам вязифядя ишляйирся, вязифясини ити-ряъяк; йохсул ися - варланаъагдыр.

Page 336: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

335

ЗИНДАН (дямирчи зинданы) - 1.Ишиниз щаггында хош хябяр ешитмяк. 2.Саьламлыьыныза вя варланмаьыныза ишарядир. 3.Мцбащи-сяйя ишарядир.

ЗИНДАНБАН - 1.Юзцнц зинданбан эюрмяк - башгаларынын намярдлийи сизин марагларыныза янэял олаъаг; бундан башга бу йуху ляйагятсиз гадынлара алудя олаъаьынызы билдирир. 2.Щябсхана гапысыны ачмаг истяйян кцтляйя гаршы дурмаг - бюйцк йаманлыг яламятидир. Ола биляр ки, бу йуху сиздян пул гопарылаъаьы ъящдляри-ни ифадя етсин. 3.Ян йахшы достунуз барясиндя шад хябяр алаъаьыны-зы вяд едир.

ЗИРЗЯМИ - Кечмиш щяйатын символу, яввялки гямэинликля баьлыдыр.

ЗИР-ЗИБИЛ - 1.Щялл олунмайан ишлярин вя ъцзи мцкафатын хя-бярдарлыьыдыр. 2.Йанан зир-зибил - гяриб йердян мцкафат. 3.Гырылан мебел - о демякдир ки, фикирляшмядийиниз бир щярякят сизя гаршы дю-ня биляр.

ЗИЙАФЯТ - 1.Йухуда эюзял, йахшы эейинмиш адамларын инъя мелодийа сядалары алтында рягс етдиклярини эюрмяк - хейрядир. 2.Яэяр зийафятдя сизин ящвал-рущиййяниз тутгундурса вя сиз тянща-лыьыныза эюря пешмансынызса, хошаэялмяз ящвалатлар эюзляйин. 3.Йухуда зийафят эюрмяк - хястялик, ишлярин бярбад вязиййятидир; зи-йафятдя олмаг - хястя иля эюрцш, сющбят вя гейбятлярдир. 4.Зийафят-дя олмаг вя онда иштирак етмяк - хош хябярляря, севинъя, хошбяхт-лийя, вязиййятин йахшылашмасына ишарядир.

ЗИЙИЛ - 1. Йухуда зийил эюрмяк - эюзлянилмяз щадисядян хя-бярдир. 2.Хошбяхт хябяря ишарядир. 3.Шяряфинизя гаршы олан щцъум-лары мцвяффягиййятля дяф етмяйя габилиййятинизин олмамасыны эюс-тярир. 4.Зийилляр йох олурлар - мцвяффягиййятя гаршы йолда олан ма-неялярин арадан галхмасы.

ЗОРЛАМА - 1.Танышларыныздан киминся зорландыьыны эюрмяк - достларынызла баьлы сизя бядбяхтлик цз веряъяк. 2.Гыз цчцн: зор-ланмайа мяруз галмаг - онун шяряфиня тохунаъаг бядбяхтлийя ишарядир. Ола билсин, севдийи адам ону щямишялик тярк етсин.

ЗЮЩРЯВИ ХЯСТЯЛИК - Сексуал щяйатда натямизлийин вя йа гейри-саьлам ъинси мцнасибятлярин олдуьуну щисс етмяк; сизин ъинси щяйатынызы зящярляйян горху вя язабларын дярк едилмясидир.

ЗЮВЪЯ (щяйат йолдашы) - 1. Арвадла вурушмаг – барышмаг демякдир; сюйцшмяк – ярин вя йа арвадын хястяляняъяйиня ишарядир.

Page 337: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

336

2. Яр цчцн: зювъясинин эюзлянилмядян хястяляндийини эюрмяк – аи-лядя пис щадисялярин баш вермяси. 3. Тамамланмамыш ишлярдян вя аилядя ихтилафлардан хябяр верир. 4. Яэяр зювъяниз эюрцнмямиш дя-ряъядя нявазишкар вя илтифатлыдырса, демяли сиз щансыса мцщцм вя рискли сювдяляшмядян эялир ялдя едяъяксиниз.

ЗЦЛМЯТ – 1. Яэяр зцлмят сизи эязинти заманы щаглайарса, бу, эиришдийиниз щяр бир ишдя уьурсузлуг билдирир. Анъаг яэяр эязин-тиниз гуртармамыш Ай булудлары йарарса, сиз бцтцн чятинликлярин ющдясиндян эяляъяксиниз. 2.Гаранлыгда ушаьы вя йа досту итирмяк - ядалятсиз гязябдир. Бу ъцр йухудан сонра юзцнцзц идаря етмяйя чалышын; сизи бизнес вя мящяббятдя сынаглар эюзляйир. 3.Юзцнц га-ранлыгда эюрмяк - эюзлянилмяз уьурдур.

ЗЦМРЦД - 1.Гайьысыз шянлянмяйя ишарядир. 2.Йахын гощу-мун уьур вя шющрятиня ишарядир. 3.Хошбяхт эюрцш, чохданкы арзу-ларынызын щяйата кечмясинин яламятидир. 4.Сизя ирсян галаъаг вя ба-шаьрысы эятиряъяк вар-дювлятя ишарядир. 5.Севэилиляр цчцн: севдийин адамда зцмрцд эюрмяк – о, варлы рягибя эюря рядд едилмишдир. 6.Зцмрцд алмаг - уьурсуз сазишя йозулур.

СОН

Page 338: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

337

Я Д Я Б И Й Й А Т

1. В.М.Дементйев. Глобаллашма вя биз. М., 1999, с.247 2. Всемирная энциклопедия сновидений. Нальчик, 1997, 496 с.

3. Психология. М., 1993, 327 с.

4. ЯропольскийМ., Алферова Л.И. Развитие и современное со-

стояние зарубежной психологии. М., 1974 5. Йусиф Йусифов. Гядим Шярг. Бакы, 1992, 351 с. 6. Мишель де Монте. Опыты. Эссе. I книга. Русский перевод.

М.-Л., 1958, 361 с. 7. Азад Нябийев. Охшар дяйярлярин эен гайнаьы – Эенеаложи нязя-риййя. Бакы, 2009, 97 с. 8. Фярман Исмайылов. Дилин метафизикасы. Бакы, 2002, 343 с. 9. Э.Тайлор. Первобытная культура (русский перевод). М., 1989

10. Дж.Фрейзер. Золотая ветвь (русский перевод). М., 1987 11. Фярман Исмайылов. Инстинкт вя Зяка. Дилин метафизикасы. Бакы, 2002, с.470-506 12. Феррис П. Зигмунд Фрейд. Минск, 2001, 107 с. 13. Коккьяра Дж. История фольклористики в Европе (русский

перевод). М., 1960 14. Фярман Исмайылов. Классик психоанализин ясаслары. Бакы, 2003, 248 с. 15. Юнг К.О. Сознательное и бессознательное. Санкт-

Петербург, 1997, 287 с. 16. Фярман Исмайылов. Шцур вя бишцур. Бяшяри проблемляр. Бакы, 2010, 307 с. 17. З.Фрейд. Психология бессознательного. М., 1984 18. Азад Нябийев. Азярбайъан халг ядябиййаты. Ы китаб. Бакы, 2009, 466 с. 19. Лютфи-заде. Понятие лингвистической переменной и его

применение к принятию приближенных решений. Пер. с анг-

лийского Н.И.Ринго, изд. «Мир», Москва, 1976. Под ред.

Н.Н.Моисеева и С.А.Орловского.

20. Алан Дандес. Фольклор: семиотика и/или психоанализ. Пе-

рев. с английского. Сост. А.С.Архипова. М., «Восточная литера-

тура», 2003, 279 с.

Page 339: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

338

МЯТНЛЯРИН ЯЛИФБА СЫРАСЫ

сящ.

А………………………………………………………….10 Б………………………………………………………….34 Ъ………………………………………………………….56 Ч………………………………………………………….62 Д………………………………………………………….73 Е…………………………………………………………100 Я…………………………………………………………105 Ф…………………………………………………………144 Э…………………………………………………………120 Щ…………………………………………………………135 Х…………………………………………………………144 И………………………………………………………….152 Ж………………………………………………………….161 К…………………………………………………………162 Г…………………………………………………………179 Л…………………………………………………………206 М………………………………………………………...211 Н…………………………………………………………238 О…………………………………………………………245 Ю…………………………………………………………251 П…………………………………………………………254 Р………………………………………………………...267 С…………………………………………………………271 Ш…………………………………………………………299 Т…………………………………………………………308 У…………………………………………………………326 Ц…………………………………………………………329 В…………………………………………………………332 Й…………………………………………………………339 З…………………………………………………………352

Page 340: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

339

КИТАБЫН ИЧИНДЯКИЛЯР:

Фярман Исмайылов, фялсяфя елмляри доктору.

Ы. Юн сюз. ……………..................................................................4

ЫЫ. Мцяллифдян……………………………………………………...15

ЫЫЫ. Йухуэюрмянин юйрянилмя тарихиндян………………………..17

ЫВ. Психоложи эерчяклик, фолклор йарадыъылыьында

фасилясиз трансфер…………………………………………………...26

В. Рущ вя йухунун юйрянилмя истигамятляри……………………..35

ВЫ. Психоложи эерчяклийин сюзя чеврилмиш парадигмалары…………47

ВЫЫ. Йуху парадигмаларынын мязмун чевряси вя

тяртиб принсипляри…………………………………………………...54

ВЫЫЫ. Ялавяляр……………………………………………………...58

ЫХ. Йуху вя йухуйозма нцмуняляри

(ишлянмиш вя тякмилляшдирилмиш мятн)……………………………...60

Хцласяляр (рус, инэилис дилиндя)…………………………………….62

Х. Истифадя едилмиш ядябиййат……………………………………337

ХЫ. Мятнлярин ялифба сырасы……………………………………….338

ХЫ. Китабын ичиндякиляр…………………………………………..339

Page 341: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

340

Д.ф.н., проф., член-корр. НАН

Азербайджана А.М.Набиев

НЕПРЕРЫВНЫЙ ТРАНСФЕР В ФОЛЬК-

ЛОРЕ И ПАРАДИГМЫ СНОВИДЕНИЙ

(на азербайджанском языке)

АЗАД НЯБИЙЕВ

ФОЛКЛОРДА ФАСИЛЯСИЗ ТРАНСФЕР

ВЯ ЙУХУ ПАРАДИГМАЛАРЫ

(Азярбайъан дилиндя)

Page 342: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

341

Doctor of Philological Sciences, professor,

Corresponding member of Azerbaijan

National Academy of Sciences (ANAS)

A.M.Nabiyev

CONTINUOUS TRANSFER

IN FOLKLORE AND

PARADIGMS OF DREAM

АЗАД НЯБИЙЕВ

ФОЛКЛОРДА ФАСИЛЯСИЗ ТРАНСФЕР ВЯ

ЙУХУ ПАРАДИГМАЛАРЫ.

(Азярбайъан дилиндя)

Page 343: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

342

Филолоэийа елмляри доктору, Азярбайъан Милли Елмляр Академийасынын мцхбир цзвц, профессор Азад Мювлуд оьлу Ня-бийевин охуъулара тягдим етдийи «Фолклорда фасилясиз трансфер вя йуху парадигмалары» ясяри мцяллифин сон иллярдя фолклорун эенезиси барядя «Охшар дяйярлярин эен гайнаьы – Эенеаложи нязяриййя» (Бакы, 2009) тядгигатынын давамыдыр.

Тягдим едилян йени ясярдя мцяллиф дцнйа халгларынын фолклор йарадыъылыьынын башланьыъ мярщяляси цчцн яняняви олан фасилясиз трансфер универсал нязяриййясини иряли сцрцр. Нязяриййяйя эюря халг-ларын илкин фолклор йарадыъылыьы инсанын инстинкт дцшцнъядян шцурлу фяалиййятя кечид мярщялясиндя психоложи дяркетмянин йцксялиш тем-пи иля баьлы йаранмыш вя шцурлу фяалиййятя гядям гойан инсанын эен йаддашына фасилясиз трансфер йолу иля ютцрцляряк фолклор йара-дыъылыьына сяпялянмишдир. Нязяри бахышларында Зигмунд Фрейдин психоанализ тялиминдян чыхыш едян мцяллиф фасилясиз трансфер просе-синин йаранма вя фяалиййят функсийаларыны, онун рийази моделини вя тюряниш мярщялясиндя йаранмыш илкин фолклор парадигмаларыны ачыг-лайыр. Профессор щямин башланьыъ мярщялядя мейдана чыхан бядии дяйярляри дцнйа иътимаи вя фялсяфи фикринин илкин гайнаьы щесаб едя-ряк онларын йени дяйярляндирмя мейарларынын мцяййянляшдирилмя зярурятини эцндямя эятирир. Мцяллиф щямчинин бу мярщялядя фор-малашан парадигмалары коллектив иърайа гатылмайан фярди йара-дыъылыг нцмуняляри кими сяъиййяляндирир.

Китаб сечмя йухуйозма мятнляри иля тамамланыр. Фолклор йарадыъылыьынын башланьыъ мярщяляйя мяхсус хцсу-

сиййятляриндян бири бядии дцшцнъядя формалашан дяйярлярин инсанын йаддашына вя щафизясиня фасилясиз трансфери иля баьлыдыр.

Page 344: AZAD NƏBİYEV - Azərbaycan Milli Kitabxanası · 2016. 8. 12. · AZAD NƏBIYEV Əsər п ... (1816-1882), M.V.Millerin (1833-1899) və baúqalarının mədəni dəyərlərin vəhúilik

343

Имза: Азад Нябийев