посткомуністичні трансформації країн балтії

Посткомуністичні трансформації у країнах Балтії

Литва

ЛатвіяЕстонія

Вихід з СРСР Естонія

11 вересня 1988 року

Квітень 1988 року – утворення Народного Фронту Естонії; Червень-вересень 1988 року – «Співоча революція»; 16 листопада 1988 року – Декларація про суверенітет Естонії; 23 серпня 1989 року – Балтійський шлях;

23 березня 1990 року – вихід з КПРС;

20 серпня 1991 року – резолюція «Про державну незалежність Естонії»;

6 вересня 1991 року – СРСР офіційно визнала незалежність Естонії.

Вихід з СРСР

Акція «Балтійський шлях». Кордон між Латвією та Литвою, 1989 р.

Латвія 1988- 1990 рр. – посилення виступів Народного Фронту Латвії; 1989 рік – акція «Балтійський шлях»; 4 травня 1990 року – декларація про відновлення незалежності

Латвійської Республіки;

3 березня 1991 року – референдум; 21 серпня 1991 року –

конституційний закон про державний статус;

6 вересня 1991 року – СРСР офіційно визнала незалежність Латвії.

Вихід з СРСР Литва Березнь 1990 р. проголошена незалежність Литви. 25 жовтня 1992 р. на виборах до Сейму перемогла Демократична партія

праці Литви, 14 лютого 1993 р. Президентом Литви став лідер Демократичної партії праці

Альгірдас Бразаускас.

Передумовами проголошення незалежності А.Бразаускас назвав дві: в Литві є дуже глибоке коріннядержавності з початку ХIII ст. литовці дуже натерпілисявід сталінізму. Багатьох з нихбуло вивезено до Сибіру.

ВибориЕстонія Латвія6 жовтня 1992 р. – 8 жовтня 2001 р.

7 липня 1993 р. – 14 червня 1999 р.

Леннарт Мері Гунтіс Улманіс

Литва

А.Бразаускас

25 листопада1992 р. – 25 лютого 1998 р.

Вибори8 жовтня 2001 р. – 9 жовтня 2006 р.

8 липня 1999 р. – 7 липня 2007 р.

А.Рюйтель В.Віке-Фрейберга В.Адамкус

26 лютого 1998 р. – 26 лютого 2003 р.

Литва

з 9 жовтня 2006 р. 26 лютого 2003 р. – 6 квітня 2004 р.

Тоомас Хендрік Ільвес

Валдіс Затлерс

Литва8 липня 2007 р. – 8 липня 2011 р.

Роландас Паксас

з 8 липня 2011 р.

Андріс Берзіньш

Литва

Артурас Паулаускас(в.о.президента)

12 липня 2004 р – 12 липня 2009р

Валдас

Адамкус

6 квітня 2004р – 12 липня 2004 р

Даля Грибаускайте

з 12 липня 2009р

Реформи, проведені в Естонії

Лібералізація У 1991 році Естонія визначила правові рамки, які відкрили можливість іноземного інвестування. У грудні 1992 року був проведений ще один етап лібералізації. Починаючи з 1993 року, держава регулювала ціноутворення тільки на електрику, опалення і державне житло.

Перехід до капіталізму в Естонії здійснювався за допомогою швидкої лібералізації економіки. У 1994 році Естонія підписала з ЄС договір про вільну торгівлю, а до 1995 року подала заявку на вступ до ЄС.

Естонія почала виходити на міжнародний ринок.Були зняті обмеження для встановлення зовнішніх зв'язків: як для підприємств, так і для приватних осіб. Протягом перших років перехідних реформ практично всі митні збори були скасовані, що послужило передумовою для розвитку зовнішньої торгівлі.

Стабілізація

Серйозною проблемою після проголошення незалежності для Естонії стала висока інфляція. У 1991 році рівень інфляції склав 200%, а в 1992 рівень інфляції піднявся до 1076%.

Влітку 1992 року Естонія стала першою з пострадянських республік, яка провели грошову реформу.

Починаючи з 1997 року рівень інфляції почав поступово знижуватися.

Приватизація Однією з основних задач приватизації було повернення націоналізованої за радянських часів нерухомості її власникам або їх нащадкам. До 1992 року майже 50% підприємств були приватизовані, в 1995 близько 90%, в 1997 році 100% Приватизація великої промисловості проводилася за моделлю «Treuhand-model», тобто підприємства продавалися за допомогою міжнародного тендера мажоритарному інвестору.

Державна політика приватизації в Естонії була найбільш суворої серед країн Балтії. Держава не викуповувало підприємства, не списувала борги і не надавало спеціальної підтримки, закон про банкрутство дотримувався неухильно.

Естонія сьогодні

Населення, чол. 1 274 710 Тривалість життя, років 73,58

ВВП, млрд. USD 26,93

Реальний ріст ВВП, % 6,5

ВВП на людину, USD 20 200

Безробіття, % 13,0

Населення за межею бідності, % 19,7

Інфляція, % 5,0

Зовнішній борг, млрд. USD 25,4

Темпи росту ВВП Естонії за 2000-2010 рр.

Структура економіки

68,8%

29,2%

2,6%

сфера послуг

промисловість

сільське господарство

Структура зайнятості в Естонії

* ESS2; ESS5

законодавці

професіонали

спеціалісти

технічні службовці

сфера торгівлі та послуг

кваліфіковані робітникиі с/гкваліфіковані робітники з

інструментомоператори обладнання

прості професії

.0 2.0 4.0 6.0 8.0 10.0 12.0 14.0 16.0 18.0 20.0

9.7

12.8

12.2

3.8

13.0

4.0

16.0

13.8

14.7

10.7

16.7

8.9

6.2

13.8

2.4

13.9

8.4

19.0

20102004

ISCO88 (%)

Реформи проведені в ЛатвіїЕкономічні реформи

У 1992-1993 структура економіки Латвії почала перебудовуватися на принципах ринкового господарства.

Ряд секторів економіки (торгівля, послуги, банки) був звільнений від державного контролю; в інших секторах (освіта, охорона здоров'я) цей контроль зберігся. Те ж саме відносилося до цін (зберігалися державні ціни на деякі товари споживання, а на інші з'явилися ринкові ціни). Щоб пом'якшити наслідки зростання цін, уряд встановив мінімальний рівень зарплат і надавав підтримку малозабезпеченим верствам населення

В 1992 році ввели латвійський рубль, який починаючи з 1993 року розпочав поступово замінюватися на латвійський лат. З 18 жовтня 1993 року була повністю введена в обіг власна валюта

Your Text

Your Text

Your Text

Your Text Перший документ був узгоджений в парламенті вже в березні 1991 року - «Про засади конверсії державного майна». Всі питання приватизації виробництва залишилися в руках міністерств. Приватизація залежала від бажання конкретних міністрів або заступників міністрів займатися нею. Тому особисті відносини директорів з міністерством відігравали провідну роль. А тим директорам, яким не вдалося знайти прямий вихід до міністрів, довелося звертатися до чиновників. Що дало привід поставити питання про корупцію і взаємну виручку.

РеституціяПроцес реституції в Латвії мав наступні основні особливості: -він припускав повернення нерухомої власності її колишнім власникам, у яких вона була відібрана за радянської влади, або їх спадкоємцям, -власність дозволяється отримати за бажанням або повністю, або будь-яку її частину, -за бажанням власників або їхніх спадкоємців вони можуть отримати грошову компенсацію за нерухому власність (землі або будівлі) відповідно до державної оцінкою, -колишні власники та спадкоємці земельних ділянок могли отримати знову ж таки за бажанням такі ж за площею ділянки в іншому зручному для них місці або ж зробити обмін на них.

2001

2003

Латвія сьогодні

Населення, чол. 2 191 580

Тривалість життя, років 72,93

ВВП, млрд. USD 34,58

Реальний ріст ВВП, % 4,0

ВВП на людину, USD 15 400

Безробіття, % 13,0

Інфляція, % 4,3

Зовнішній борг, млрд. USD 41,08

Темпи росту ВВП у Латвії

Соціальна структура суспільства в Латвії

V46.В нашем обществе одни группы людей находятся ближе кверхнему слою общества, а другие группы ближе к нижнему.

Посмотрите на шкалу. Где на этой шкале Вы быпоместили себя? (%) *

  1989 1999 20091 "вершина" 0,7 0,2 3,7

2 3,5 0,3 8,63 9,7 1,5 18,14 10,9 3,8 20,75 25,5 13,2 22,86 18 14,6 13,67 16 20,6 8,18 8,6 20,1 3,79 2,5 15,2 0,7

10 "низ" 1,1 0,8 0,1

*Social Inequality IV - ISSP 1999/2009

Соціальна структура суспільства в Латвії

*Social Inequality IV - ISSP 1999/2009

Q14a Type of society: What type of society is today - which diagram

comes closest? (%) 2009Type A 68,3Type B 20,2Type C 5,4Type D 2,4Type E 3,7

Type of society: What type of society is today - which diagram

comes closest? (%) 1999

Type A 65,9Type B 22,5Type C 5,1Type D 4,2Type E ,5

Соціальна структура суспільства в Латвії

*Social Inequality IV - ISSP 1999/2009

Lower class

Working class

Upper working

Middle Upper middle

Upper.0

5.0

10.0

15.0

20.0

25.0

30.0

35.0

40.0

45.0

12.3

31.6

18.4

32.7

4.5

.4

4.5

32.6

18.8

39.4

4.6

.1

19992009

Subjective social class (%)

Структура зайнятості в Латвії

*Social Inequality IV - ISSP 1999/2009

законодавці

спеціалісти

сфера торгівлі та послуг

кваліфіковані робітники з інструментом

прості професії

.0 5.0 10.0 15.0 20.0 25.0

7.0

16.8

19.2

7.5

12.4

3.8

13.5

10.4

9.5

6.2

13.0

16.0

6.3

17.2

4.8

14.4

10.3

11.9

20091999

ISCO 88 (%)

Реформи, проведені в Литві

Приватизація промислових підприємств, аграрного сектора, зв'язку.

1. До 1995 були приватизовані 48% великих і 45% малих підприємств. Аж до середини 1992 до приватизації допускалися тільки вітчизняні інвестори, що мали спеціальні ваучери. Більшість приватизованих підприємств склали підприємства сфери послуг і невеликі промислові підприємства.

2. Друга стадія приватизації почалася в 1996 з обміну акцій на готівку на конкурсній основі для іноземних інвесторів. У 1996-1997 цим способом було приватизовано 158 підприємств, і частка іноземного капіталу становила вже 79%. До кінця 1998 президент В.Адамкус ввів в дію новий закон про приватизацію, що передбачає комерційне агентство по приватизації. До 1999 були виставлені на продаж 1098 середніх і 14 найбільших підприємств, починаючи від нафтодобувних підприємств і кінчаючи Центром державного радіо і телебачення і Балтійською судоверф'ю, які були куплені датськими інвесторами.

3. За час реформ державні сільськогосподарські підприємства (радгоспи і колгоспи) були розпущені, а число приватних фермерів збільшилося з 7 тис. в 1991 до 73 тис. в 1993. До 1995 практично всі ферми належали приватним особам.

Реформи, проведені в Литві

Пенсійна реформа1. Створена система державного

соціального страхування.2. На другому етапі пенсійної

реформи (1995 р.) були змінені самі пенсійні виплати та принципи їх нарахування. Розмір пенсії став співвідносним до розміру внесків. З цього часу частка від кожного внеску соціального страхування розміщується на фінансовому ринку та накопичується на рахунку кожного учасника пенсійної системи.

3. Третя фаза пенсійного реформування полягала у частковій приватизації системи соціального страхування.

Адміністративно-територіальна реформа в Литві

На першому етапі було запропоноване добровільне об’єднання адміністративних одиниць, що базувалось на ініціативі місцевої влади. Другий етап передбачав примусове об’єднання. Регіональна політика, базуючись на обмежених ресурсах, концентрується на розвитку центрів з найвищім потенціалом, а також на проблемних регіонах.

Закон про регіональну реформу розроблявся в Литві досить довго, майже 10 років. Він був прийнятий 31 грудня 2008 року та набув чинності у день місцевих виборів через півроку. Відповідно до Закону, радикально скорочувалась кількість муніципалітетів: з 553 до 109 та 9 міст республіканського значення. Закон стикнувся з досить жорстким опором місцевих еліт, тому плани укрупнення округів довелось корегувати, в результаті чого не вдалось створити рівномірні за кількістю мешканців, розміром та економічним потенціалом регіони.

Валовий внутрішній продукт (ВВП) Литви, 1990-2010 рр.

http://nauka.kushnir.mk.ua/makroekonomika/gdp/gdp_lithuania.html

Індекс сприйняття корупціїhttp://cpi.transparency.org

МестоСтрана

Индекс

2010 2010[4] 2009[5] 2008[6] 2007[7] 2006[8] 2005[9] 2004[10] 2003 2002

1  Дания 9.3 9.3 9.3 9.4 9.5 9.5 9.5 9.5 9.5

26  Эстония 6.5 6.6 6.6 6.5 6.7 6.4 5.5 5.6 5.6

46  Литва 5.0 4.9 4.6 4.8 4.8 4.8 4.6 4.7 4.8

59  Латвия 4.3 4.5 5.0 4.8 4.7 4.2 4.0 3.8 3.7

134  Украина 2.4 2.5 2.7 2.8 2.6 2.2 2.3 2.4 134

154  Россия 2.1 2.1 2.3 2.5 2.4 2.8 2.7 2.7 154

178  Сомали 1.1 1.0 1.4   2.1     178

Индекс демократии

*Economist Intelligence Unit

Уровень демократии в странах переходного периода в 2010 году

http://www.freedomhouse.eu

Государства с устойчивой демократической системой

  EP CS IM NGOV

LGOV JFI CO DS

Словения 1,50

2,00

2,25

2,00

1,50

1,75

2,50

1,93

Эстония 1,75

1,75

1,50

2,25

2,50

1,50

2,50

1,96

Латвия 2,00

1,75

1,75

2,50

2,25

1,75

3,25

2,18

Чехия 1,50

1,75

2,50

2,75

1,75

2,00

3,25

2,21

Литва 1,75

1,75

1,75

2,75

2,50

1,75

3,50

2,25

Польша 1,75

1,50

2,25

3,25

1,75

2,50

3,25

2,32

Венгрия 1,75

1,75

2,75

2,50

2,50

2,00

3,50

2,39

Словакия 1,75

1,75

3,00

3,00

2,50

3,00

3,75

2,68

Избирательный процесс — Electoral Process (EP).

Уровень развития гражданского общества — Civil Society (CS).

Уровень независимости СМИ — Independent Media (IM).

Уровень демократичности национального правительства — National Democratic Governance (NGOV).

Уровень демократичности местных властей — Local Democratic Governance (LGOV).

Уровень эффективности и независимости судебной системы — Judicial Framework and Independence (JFI).

Уровень коррупции — Corruption (CO). Уровень демократии в стране (общая

оценка) — The Democracy Score (DS).

Уровень демократии в странах переходного периода в 2012 году

Государства с устойчивой демократической системой

  EP CS IM NGOV

LGOV JFI CO DS

Словения 1.50 2.00 2.25 2.00 1.50 1.75 2.25 1.89

Эстония 1.75 1.75 1.50 2.25 2.50 1.50 2.25 1.93

Литва 1.75 1.75 1.75 2.25 2.25 1.75 3.25 2.11

Польша 1.25 1.50 2.25 2.50 1.75 2.50 3.25 2.14

Чехия 1.25 1.75 2.50 2.75 1.75 2.00 3.25 2.18

Латвия 1.75 1.75 2.00 2.75 2.50 1.75 3.50 2.29

Словакия 1.50 1.75 2.75 2.75 2.50 2.75 3.50 2.50

Венгрия 2.25 2.00 3.50 3.50 2.50 2.75 3.50 2.86

Індекс свободи преси

Індекс якості життя Economist Intelligence Unit, 2005

Місце Країна Індекс1  Ирландия 8.333

2  Швейцария 8.068

48  Польша 6.309

58  Румыния 6.105

63  Литва 6.033

66  Латвия 6.008

68  Эстония 5.905

98  Украина 5.032

99  Молдавия 5.009

105  Россия 4.796

111  Зимбабве 3.892

Індекс розвитку людського потенціалу

Список використаних джерел1. Е. Хелемяэ, р. Веэрманн. Восприятие социальной стратификации в эстонии.2. Мастер-класс М.В.Демурина «Прибалтика и европейская политика России: история вопроса, положение сегодня, взгляд в будущее». 17-е заседание Клуба мировой политической экономики, 19 июня 2007 года, ГУ-ВШЭ3. Отношения России со странами Прибалтики: новейшая история и современное состояние.4. Плышевский Б. Экономическая реформа в странах Балтии.//Российский экономический журнал, 1994, №3.5. Т. Вихалемм, в. Калмус дифференциация ментальностей основных этнических групп в эстонии, 2008.6. Федоров Г.М., Корнеевец В.С. Балтийский регион: Социально-экономическая география Балтийского региона: Учебное пособие / Калинингр. ун-т. – Калининград, 1999. - 208 с.7. Юданов Ю. Балтийский регион: особенности формирования благоприятного климата для прямых иностранных инвестиций // МЭ и МО. 2003. № 3. С. 106-113.8. http://finanal.ru/004/strany-baltii-v-poiskakh-vykhoda-iz-krizisa?page=0,19. http://marketsview.ru/Страны/Эстония10. http://marketsview.ru/Страны/Латвия11. http://www.estemb.ru/estonija/istorija