Наша енергія— наше майбутнє

№10 (1102) Четвер, 6 березня 2014 року Щотижнева газетаwww.rnpp.rv.ua

За даними АСКРОНа блоках РАЕС За даними системи АСКРО Рівненської АЕС на

проммайданчику та в зоні спостереження РАЕС за період з 25.02.2014 по 03.03.2014 року радіацій-ні показники становили:

– активність газо-аерозольного викиду енер-гоблоків Рівненської АЕС склала: ІРГ – 0.214%, ДЖН – 0.154%, йод – 0.003% від відповідних лімітів викиду;

– активність скиду в річку Стир становить: по Сs-137 – 0.195%, по Co-60 – 0.089% від відповід-них лімітів скиду;

– потужність дози гамма-фону в населених пунк-тах зони спостереження становила 0.08 – 0.12 мкЗв/год і не перевищувала значень природного фону.

Дорогі жінки!Щиро вітаю вас, найчарівнішу частину нашого трудового колек-

тиву, зі святом Весни, зі святом жіночої краси – 8 Березня!Впевнений, що завдяки вашій чуйності, жіночності та мудрості, у

нашому житті та у сім’ях завжди пануватиме злагода, благополуч-чя, щастя. Я бажаю вам кохання і справжньої, так необхідної впев-неності, що у нашому житті, у наших стосунках, у наших сім'ях усе буде гаразд.

Нехай успіх і натхнення будуть вірними супутниками у роботі, щи-рість і відданість – у дружбі, любов і злагода – в особистому житті.

Світлої вам долі! Нехай весна завжди живе у вашій душі!Міцного вам здоров'я, здійснення усіх ваших бажань і мрій, доброго

гумору і такої ж великої мудрості, яка оберігає нас усіх. Зі святом любові і надії я вітаю вас, найчарівніші, найкращі у сві-

ті українські жінки!Микита КОнСтАнтінОв,

в.о. президента ДП «нАЕК «Енергоатом»

Шановні жінки багаточисельного колективу

атомників!Так вже складається, що все найсвітліше і

найприємніше в наших долях завжди пов’язане з кращою половиною людства – з її величніс-тю Жінкою. Чимало представниць прекрасної статі успішно трудиться і в підрозділах нашої АЕС.

Звертаючись у ці дні до вас, шановні наші подруги й берегині, вітаю всіх жінок нашого багатотисячного колективу з неповторним днем Краси, Молодості й Любові. Бажаю всім вам міцного здоров’я, великого жіночого щас-тя, радісних, щасливих посмішок.

Нехай над вашими стежками завжди сяє ясне небо, в домівках панують мир та злаго-да, а ваші небайдужість, наполеглива праця й тонкий вроджений розум додають наснаги для втілення ще багатьох прекрасних надій!

іван МЕЛЬнИК,голова профкому вП РАЕС

Дорогі наші трудівниці!Сьогодні важко назвати хоч одну сферу людської діяльності чи просто галузь, яка

б обходилась без вашої участі. Вже однією своєю присутністю ви приносите в наше життя доброту, мир, спокій, злагоду та взаєморозуміння.

Більше двох з половиною тисяч вас, представниць прекрасної статі, нині тру-диться й на нашому підприємстві, де спільно з колегами-чоловіками забезпечуєте надійну й безперебійну роботу ядерних енергоблоків, берете участь у виконанні пла-ну з виробництва електроенергії.

Скрізь і у всьому відчуваючи вашу підтримку, ми часто навіть не уявляємо свого життя без жіночих чарівних посмішок, дбайливих рук та небайдужих сердець, які роблять життя кращим, а дні – світлішими й щасливішими.

Отож у цю прекрасну весняну пору від усієї душі вітаю вас із святом 8 Березня. Щиро бажаю міцного здоров’я, великого особистого щастя та затишку в родинах. Нехай ваші долі будуть тільки світлими, а слова вдячності найрідніших людей і на-далі примножують ваш невичерпний оптимізм, додають сил та впевненості у собі!

Павло ПАвЛИШИн, генеральний директор вП «Рівненська АЕС»

Зі святом весни та любові!

наші милі та чарівні!Прийміть найтепліші вітання з нагоди чудового свята Весни, Мо-

лодості й Квітування.8 Березня – це свято, схоже із загадковою жіночою душею, сповне-

ною весняного розмаїття, таємничості, трепетного очікування чо-гось нового і прекрасного. Воно приносить тепло перших променів вес-няного сонця, символізуючи життєдайне оновлення природи, вінцем якої є людство, а жінки були й залишаться його кращою половиною.

Шановні жінки – матері, дружини, сестри, доньки, невістки, по-други! Виконуючи своє земне призначення, ви народжуєте і виховуєте дітей, продовжуєте кращі традиції роду, оберігаєте домашнє вогни-ще від негод і бід.

Жінки Кузнецовська, як і всієї України, соціально активні, не сто-роняться громадської і політичної роботи. У щоденних клопотах дбають про своїх рідних, займаються суспільно-корисною працею, трудяться на виробництві, в освіті, науці, культурі, медицині. Зна-ємо, що майбутнє нашого краю цілком у ваших руках. Вдячні за пра-целюбність, лагідність, старанність у всіх ваших починаннях.

Зичимо, щоб у кожній жіночій долі, і не тільки у святкові дні, було сонячно й затишно. Нехай надійною опорою для вас буде родина, яка, немов весняне деревце, квітує і приростає новими пагінцями. Міцного здоров’я вам та Божого благословення у всьому, дорогі берегині роду!

ігор КУЦ, в.о.міського голови

Станом на 8 годину 5 березня в роботі перебувають три енергоблоки Рівнен-ської АЕС із сумарним навантаженням 2235 Мвт. Діє диспетчерське обмеження. Реакторна установка енергоблоку №3 працює на потужнісному ефекті реактивнос-ті. Зауважень до роботи основного устаткування діючих енергоблоків та персоналу немає.

На енергоблоці №2 (ВВЕР-440) – 51-а доба середнього планово-попереджуваль-ного ремонту. Усі роботи проводяться згідно з графіком.

За минулу добу енергоблоками Рівненської АЕС вироблено 53,9 млн. квтг електроенергії, з початку місяця – 211,4 млн. квтг та з початку року – 3 млрд. 135,9 млн. квтг електроенергії.

Порушень меж і умов безпечної експлуатації не було.

Радіаційний, протипожежний та екологічний стан на РАЕС і прилеглій тери-торії не змінювався й перебуває у межах діючих норм.

Прес-центр УітаЗГ РАЕС

Дорогі трудівниці атомної станції та санаторію-

профілакторію вП "Рівненська АЕС"!

Щиро і сердечно вітаю вас із весня-ним святом – 8 Березня!

Від усієї душі зичу вам величезного жіночого щастя, любові і добра. Ба-жаю, щоб кожен прийдешній день ви зустрічали з посмішкою, з передчут-тям радості, із впевненістю і щиро-сердечним спокоєм.

Зичу вам міцного здоров'я, і нехай у вашому домі завжди панують добро-бут і взаєморозуміння, а ваші серця будуть зігріті теплом та повагою рідних і близьких.

Єдності, згоди і благополуччя ва-шим родинам!

Зі святом Весни вас!

Олександр КОЦюбИнСЬКИй,начальник ДЗ «СМСЧ №3 МОЗ України»

6 березня 2014р.2 №10 (1102)

Уся трудова діяльність Тетяни ІНЧИНОЇ, оператора ІV розряду електронно-об-

числювальних машин відділу економічних задач СІТ, пов’язана з роботою ЕОМ. До прий-няття на роботу оператором, у бухгалтерії РАЕС вона встигла попрацювати на громізд-ких „Роботронах”, „Аскотах”, „Зоемтронах”, готувала й обробляла технічні носії фінансо-во-економічної інформації.

Через п’ять років, з організацією відділу автоматизованих систем управління, машин-но-розрахункова група бухгалтерії ввійшла до складу відділу. На станції з’явились перші комп’ютери й нові електронно-обчислюваль-ні машини, які значно полегшили виконан-ня завдань.

– Нині ж весь обчислювальний процес фі-нансово-економічної інформації, – розпові-дає Тетяна Миколаївна, – комп’ютеризований повністю. Та значно зросли обсяги і вимоги. У мої обов’язки входить не тільки підготовка носіїв інформації, а й контроль за експлуата-цією комплексу програмних засобів, забезпе-чення їх надійної та ефективної роботи.

Жінка зізнається, що їй комфортно працю-

вати у злагодженому, роботящому колективі СІТ, який, до речі, у 1997 році ухвалив рішен-ня занести портрет своєї співробітниці на Дошку пошани РАЕС.

Віддавати Тетяна ІНЧИНА любить більше, ніж брати. Вона – сильна жінка, вольова, рі-шуча, смілива. Життєві труднощі лише за-гартували її характер, додали впевненості у своїх силах. Сама поставила на ноги доньку, відбудувала батьківську хату у Рафалівці. Як у доброї господині, у неї чудова, доглянута дача, де від ранньої весни до пізньої осені розкошують різнобарв’ям квіти, пишно ро-дить городина, яку потім консервує, солить, заморожує, щоб почастувати рідних та друзів.

Ота любов до всього живого на землі у Тетяни від батьків – мама дуже кохалася у квітах, а батько ще той мічурінець був, при-щеплював груші, яблуні, сливи. З самого Пи-липця, що на Закарпатті, привезла вона не-велику смереку й посадила біля батьківської оселі на радість онуку Артемчику, якого вчить бути чесним і порядним. Адже ці риси най-більше цінує в людях.

Олена ЗУбЕнКО

Жінки можуть все! Але ким би вони не були за професією, які б рекорди не ставили, вони завжди залишаються жінками.

Прекрасним і ніжним словом „берегиня” назва-ли наші пращури жінку, котра стоїть біля вито-ків життя, плекає і зміцнює його. У цьому слові влучно відобразилось її божественне призначення, найперша і найголовніша суть. Та наші сучасниці – не тільки берегині своїх родин, а й прекрасні спе-ціалісти на виробництві, які з повною віддачею вирішують покладені на них професійні завдання. На Рівненській АЕС – 2714 представниць прекрас-ної статі.

Галина ПЕТкЕВИЧ в истории отрасли

К 8 Марта

Брезжит март, хоть зима держит прочно,

И тепло – ещё только лишь сны,Но разбудит его, – это точно, –Праздник женщин, любви и весны!

С этим праздником, словно, очнётся,Станет вешнею наша краса,Мир вокруг оживёт, встрепенётся,Птичий щебет вольётся в леса!

Переполнятся соком берёзы,Рано светлыми будут утра,И навеют волшебные грёзыПрилетевшие с юга ветра!

В такт капельному звонкому альту,Растворившему горстки снегов,Застучат каблучки по асфальту,Что свободен от зимних оков!

Распрощавшись, в далёкие дали,Наконец-то, уйдут холода,И на дамах прозрачные шали –От зимы не оставят следа!

Луч тепла все столетия, годы, –Ни начала им нет, ни конца, –Обновляя дыханье природы,Согревает людские сердца!

Женщин, будто бы, март окрыляет,Да и сам расцветает от них, –Вновь и вновь ненароком пленяютТе избранников судеб своих!

Пусть же всё повторяется вечно:Солнца свет, пробудивший от сна,Счастья смех, прозвучавший беспечно,Первый хрупкий подснежник, весна!..

ірина юРЕвИЧ

О ней писали газеты и говорили по радио.

Галина Алексеевна Петке-вич – единственная в мире женщина, которая дала пуск атомной электростанции. ка-бинет, где прошли 26 лет ее жизни, теперь не узнать – он весь уставлен цифровой тех-никой.

Пуск первого блока АЭС состоялся 25 июня 1973 года. Тогда заработала самая север-ная атомная электростанция, расположенная за Полярным кругом. До сих пор в мире нет ни одной женщины, которой бы доверили не только пуск, но и руководство сменой на атомном объекте, а это почти 100 человек. Для того, чтобы понять, почему так было, достаточно увидеть блочный щит управления. Это ана-томия атомной станции, и каждый, кто здесь работает, должен быть безупречным диагностом. "Он должен моз-гами воспринимать любое движение, любое снижение уровня, увеличение или сни-жение давления. Это очень тяжелая работа!", – рассказа-ла Галина Петкевич.

На кольскую станцию Га-лина Алексеевна перевелась с Нововоронежской АЭС уже в должности начальни-ка смены, но на новом мес-те пришлось все начинать с нуля, так как каждая стан-

ция уникальна и требует огромных знаний не только в части сложнейшего обору-дования, но и знания каждо-го закоулка. "когда первый и второй блоки строились, я специально ходила одна по всем этим помещениям. Было темно и страшновато, но мне нужно было прой-ти. Если мне нужно было из какого-то места выйти в какую-то конкретную точку, я знала, что выйду", – вспо-минает она.

Работать приходилось на всех блоках станции. Опера-тивной связи между цехами фактически не было, и чуть что, нужно было бежать в машинный зал. Станция в буквальном смысле работала вручную, и самым главным был человеческий фактор. Ведущий инженер по управ-лению турбиной на кАЭС Владимир Михайлов расска-зал: "Тогда было мало спе-циалистов, которые разби-рались в этом полностью, и все было в первый раз, и это было действительно слож-но. А строили как? Были же советские времена, не надо забывать об этом. Работали быстро, по плану и четко".

Ходить в зону, то есть, к реактору, сегодняшним опе-раторам АЭС нет необходи-мости. В прежние времена начальнику смены нередко

приходилось быть "стал-кером", но страха никогда не было. "Не было такой аварии, после которой бы бежали со станции, пото-му что даже те аварийные процессы, которые проис-ходили, были из разряда управляемых. Вот когда они становятся неуправляемы, как на Чернобыле, то тут встает вопрос об организа-ции работы. Я хочу, чтобы все себе зарубили на носу, что нет неуправляемых ситуаций. Все это управ-ляемо, только надо, чтобы нормальные головы сидели на месте", – уверена Галина Алексеевна.

С тех пор, как она ушла на пенсию, на АЭС тоже многое изменилось: проведено мо-дернизацию всех систем, в первую очередь очистных, так что теперь труд атом-щиков можно назвать прак-тически безопасным. А в отработанной воде разводят осетров и форель.

Те, кто сегодня рыбачит на отводном канале кольской АЭС, могут, конечно, не знать её историю, но в одном они точно уверены: форель во-дится только в чистой воде.

По материалам СМИ

„Я – жінка, неповторнаі чарівна. Я – жінка,

вічно мудра й молода”

Женщины в атомной энергетике

І визнання, і шана, і любовКолектив

Сьогодні не можна уявити функціонування Рівненської АЕС без представниць прекрас-ної половини, без їх чудових, чарівних посмішок і чуйних сер-дець. І таких у сім’ї атомників – третина. В їх числі інженери й техніки групи управління ба-зами даних обладнання (УБДО) цеху теплової автоматики та ви-мірювань станції, про яких піде мова.

Підрозділ виокремився внас-лідок реструктуризації ЦТАВ і в подальшому сприятиме по-ліпшенню роботи виробництва, успішної реалізації планів у пер-спективі.

– 21 квітня виповниться чоти-ри роки з часу заснування групи, – розповідає її керівник, провід-ний інженер Михайло Гутнік. – У колективі сім фахівців, серед них чотири жінки, які разом з чоловіками щодень несуть свою нелегку і в той же час приємну трудову вахту.

Це інженер першої категорії

автоматизованих систем керу-вання виробництвом Еллада Се-менова – хороший організатор, енергійна, ділова та ініціативна. Закінчила київський політех. Запис про її місце роботи на Рів-ненській атомній датується 1986 роком. Спочатку була в ЦТАВ черговим інженером енергобло-ку №3, потім – інженером-про-грамістом. ЇЇ молодша колега Інна Білошапка, інженер другої категорії, на РАЕС з 2001-го. Та-кож, як і Еллада Олександрівна, закінчила теплоенергетичний факультет цього столичного вузу. За час роботи на атомній станції зарекомендувала себе прекрас-ним спеціалістом, завдання, по-кладені на неї, виконує чітко і вчасно.

Виробничий стаж техніка Людмили Гордєєвої на РАЕС становить тридцять років. Піс-ля Одеського технікуму вимі-рювань прийшла на атомну станцію. У роботі відзначається зосередженістю та сумлінним

відношенням до виконання сво-їх обов’язків.

Для кожної людини важливо мати улюблену справу, працюва-ти у дружному колективі. В цьо-му переконана й технік Наталія краска, яка у сім’ї «таішників» з 1986-го, пізніше закінчила Ново-волинський енергетичний техні-кум. І виробництву, і громадській роботі віддає себе сповна. Вона – ще й член цехового комітету.

– Наш колектив згуртований, дружний, – говорять дівчата. Один одного розуміє, так би ка-жучи, з півслова. Разом з інже-нерами Олександром качаєм, Володимиром кузьмичем ми що-день зайняті експлуатаційними задачами. На основі бази даних з обладнання ЦТАВ розробляємо річні графіки ППРів, формуємо відомості обсягів робіт, а в кін-цевому результаті – звітну доку-ментацію про ремонт кожного з енергоблоків.

У цьому плані, як стверджує Михайло Гутнік, інженери і тех-ніки групи УБДО у своїй профе-сійній компетенції не поступа-ються іншим спеціалістам такого профілю ЦТАВ. Скрупульозність, точність, відповідальність та й терплячість, інші фахові осо-бливості – це якраз ті якості, за якими здійснювала підбір фа-хівців Еллада Семенова за дору-ченням Михайла Борисовича. І не помилилась – у штат ввійшли професіонали високої проби, яких давно знає, яким довіряє і вірить в них. А обсяги завдань у них чималі: так, з усіх 96 графі-ків ремонту, що розробляються в ЦТАВ, на групу УБДО припадає 71. А це серйозне навантаження і в той же час підтримка для їхніх

колег-«таішників» з інших діль-ниць цеху.

Та не єдиним виробництвом живуть фахівці цього колективу. Є в кожної свої інтереси та вподо-бання. Приміром, Еллада Олек-сандрівна здебільшого захоп-люється спортом, залюблена у фітнес та гірськолижне катання, приділяє немало уваги читанню наукової й художньої літератури; Інна Іванівна найбільше любить подорожувати, хоче скрізь по-бувати, останнім часом відвіда-ла Таїланд; Людмила Петрівна не може без зеленого туризму, її стихія – місцеві водоймища та моря; Наталія Петрівна віддає перевагу забезпеченню домаш-нього затишку, роботі на дачі та піклуванню про двох синів. У її колег – по дві доньки. Дехто уже виховує й онуків.

Активна життєва позиція кожної з трудівниць дозволяє їм уміло поєднувати виконання професійних обов’язків з домаш-німи турботами, залишаючись при цьому берегинями сімейних вогнищ, а кожен прийдешній день стрічати радісно і впевне-но. Таким незабутнім незабаром наступить 8 Березня, напередод-ні якого колеги-чоловіки, як уже ведеться, привітають їх хорошим теплим словом, барвистими вес-няними квітами й солодощами. І при цьому не забудуть підкрес-лити: «Ви створюєте прекрасний мікроклімат у колективі. Спаси-бі, що ви у нас є. Адже давно уже заслужили і визнання, і шану, і любов».

володимир ДАвИДОв

На фото зліва направо: (стоять) Людмила ГОРДЄЄВА, Наталія КРАСКА, Еллада СЕМЕНОВА, (сидить) Інна БІЛОШАПКА

– Олександре володимировичу, на Рівненській АЕС діє система телевізійного контролю за обладнанням енергоблоку №4. З якою метою її було впроваджено?

– Система промислового телебачення енергоблоку №4 (СПТ-1) була впроваджена на Рівненській АЕС з метою забезпечення безпе-рервного спостереження за роботою обладнання. Вона розрахована на режим цілодобової роботи і допомагає персоналу реакторного й турбінного відділень мати чітку уяву про стан обладнання, що зна-ходиться в межах гермооболонки та інших приміщеннях, в які під час роботи енергоблоку обмежений доступ обслуговуючого персо-налу. Основним завданням системи є можливість своєчасно надати інформацію оператору про можливі позаштатні ситуації або непо-ладки з обладнанням.

– Який виробничий підрозділ впроваджував дану систему, як проходив цей процес, і хто нині нею опікується?

– Цю систему впроваджували фахівці кузнецовського налагоджу-вально-монтажного управління «Енергопівденмонтаж», під керів-ництвом В.В.Солтиса, за участю персоналу бригади промислового телебачення СДТУ РАЕС.

Впровадження СПТ-1 відбувалося в два етапи. До урочистого пуску енергоблоку №4 було вирішено змонтувати та запустити її першу чергу – тобто спрощену систему промислового телебачення, яка в себе включала 11 камер, що розташовувалися в центральному залі енергоблоку, на покрівлі реакторного відділення, в зоні суворо-го режиму, машинному залі та два робочі місця операторів. Робочі місця операторів СПТ-1 було вирішено розташувати в приміщеннях провідного інженера з керування реактором та начальника зміни блоку.

У період ППР складові першої черги системи були демонтовані та впроваджено систему промислового телебачення в повному обсязі.

На даний час обслуговуванням системи промислового телеба-чення енергоблоку №4 займається персонал бригади радіозв’язку та промислового телебачення СДТУ.

– Розкажіть про саму систему. Що вона являє собою?

– Основне обладнання системи промислового телебачення роз-ташоване в апаратній промислового телебачення, що розміщена в ЛПк-2. СПТ-1 має в своєму складі 39 камер та включає 5 робочих

місць операторів, які розташовані в приміщеннях начальника змі-ни реакторного цеху, начальника зміни турбінного цеху та началь-ника зміни блоку, в кімнаті А-100 та в службі фізичного захисту. керування обладнанням цієї системи та архівування зображень від-бувається в апаратній промислового телебачення.

– Чи складна система у плані управління? Чи удосконалюєть-ся вона?

– У плані управління система відноситься до середнього ступеня складності. Оскільки її виробником є ПАТ НПП «Радій», то в облад-нанні присутні заводські доробки та власне програмне забезпечен-ня. З моменту пуску першої черги обладнання системи СПТ-1 пос- тійно удосконалюється. Зокрема, впроваджуються нові варіанти програмного забезпечення та здійснюються експерименти щодо вдосконалення камер, які використовуються системою, з метою під-вищення їх радіаційної стійкості.

– на яких блоках РАЕС у найближчій перспективі планується встановити промислове телебачення?

– У найближчій перспективі планується впровадження системи промислового телебачення на енергоблоці №3, з метою заміни ді-ючої системи, яка була змонтована й запущена в експлуатацію ще у 1992 році, а на сьогодні технічно застаріла, відпрацювала свій ресурс. крім того, планується встановлення систем промислового телебачення на енергоблоках №№1,2. Вони суттєво відрізнятимуть-ся від попередніх, зокрема, через відмінність технологій енергобло-ків. В подальших планах є об’єднання всіх систем промислового телебачення за допомогою локальної мережі в єдину.

Підготувала Лідія ШМИРКО

36 березня 2014р.№10 (1102)

Нарадафахівців-

турбіністів

Промислове телебачення на РАЕСДесять років тому на блоці №4 РАЕС було впроваджене

промислове телебачення, що дозволяє дистанційно здій-снювати спостереження за роботою обладнання у конт-рольованій зоні.

Що являє собою система контролю і як вона працює – про це у розмові з начальником служби диспетчерського та технологічного управління станції О.В.ОВАДюКОМ.

ШЕВЧЕНКО НА ВОЛИНІЮвілеї

На Рівненщині в кожному місті і в багатьох селищах та селах поба-чиш пам'ятники Тарасу Шевченку, причому є серед них і досить коло-ритні у скульптурному відношенні. Наприклад, запам'ятовується своєю виразністю пам'ятник у Дубні – ма-буть, тому, що постав тут Тарас в оточенні кобзаря і хлопчика, постав саме таким, молодим і повним сил, бувши яким він мандрував нашим краєм у двадцятих числах жовтня 1846 року.

коли їхати з Дубна в Радивилів, то біля села Підлужжя не може не при-вернути уваги ще один пам'ятник Т.Шевченку – існує переказ, що саме тут поет зупинявся попити джерель-ної води, послухати розповіді селян.

Утім не в одному з тутешніх сіл вам розкажуть, як заходив у селян-ські домівки Тарас, цікавився жит-тям простих людей, записував на-родні пісні й легенди.

Здобувши художню освіту в Пе-тербурзькій академії мистецтв, Та-

рас Григорович, що називається, дістав право заробляти на хліб ма-лярством. То вже під кінець недов-гого життя він отримає визнання професіоналів, і його навіть увінча-ють званням академіка з гравюри. А починати в образотворчому мис-тецтві, якщо не брати до уваги пер-ших успішних вправ петербузького періоду, довелося із речей доволі простих – замальовування пам'яток старовини та запису зразків усної народної творчості – на замовлення київської археографічної комісії.

Серед інших було й завдання по-їхати на Західну Україну, замалюва-ти види Почаївської лаври.

кам'янець-Подільський, звідти – до Житомира, тогочасного губерн-ського центру Волині. Транспортом слугували в основному поштові карети. Оскільки Тарас отримав зав-дання замальовувати старовину, то принаймні навіть якщо не було змоги зупинитися та оглянути ста-рі мури фортець і замків чи древні церкви, він неодмінно звертав на них увагу. То були враження, які не виміряєш написаними віршами чи намальваними картинами, вони відкладалися "на потім" і з роками оживали в художніх образах козаць-кої минувшини, в розмірковуван-нях митця про колишню славу й неславу України.

У корці він бачив величні руїни середньовічного замку князів ко-

рецьких. В Острозі неможливо було проїхати, не попросивши візника зупинитися біля древніх мурів зам-ку князів Острозьких на Замковій горі. Певна річ, Шевченко й раніше багато знав про це місто, його ста-рокнижників і першодрукарів, про гетьманів Северина Наливайка та Петра Сагайдачного, які тут навча-лися і формувалися як особистості. А тут така нагода все побачити на власні очі, оглянути ті видатні міс-ця, про які, очевидно, розповідав йому Микола костомаров, добрий приятель, історик, письменник, котрий мандрував цим маршрутом зо два роки перед тим.

Від Острога через поштові станції Ґульчу і Варковичі битий шлях сте-лився до Дубна. У селі Гільча Здолбу-нівського району, колишній Гульчі, теж стверджують, що Тарас спиняв-ся попити води із джерела.

Неподалік Дубна, на хуторі в діб-рові, лікувався кирило, герой по-вісті "Варнак". А свій шлях варнак позначає так: "Із кременця пішов я через село Верби в Дубно, а із Дубна на Остріг, корець і на Новоград-Во-линський".

Звісно, і кременець, і Вербу, і Почаїв, і інші міста згадані неспрос-та – їх оглядав Тарас Григорович. У Почаєві, згідно з отриманим зав-данням, він залишився на кілька днів: майстерно намалював чотири кольорові акварелі з видами лаври,

які публікуються у виданнях мис-тецької спадщини Шевченка, збе-реглися й начерки чорним олівцем, що свідчить про неабияку ретель-ність молодого художника. Його ак-варелі – світлі, сонячні, а це вказує не тільки на особливе ставлення до християнської святині, а й на те, що в кінці жовтня 1846 року в Почаєві була гарна, не затьмарена дощами й туманами погода. Отож будівлі й хрести на малюнках відкидають тінь, на одному з них (вид з тераси лаври) удалині видніється контур Підкамінської гори (тоді це була вже територія Австро-Угорщини).

А тепер – про вірш "Ой, чого ти почорніло, зеленеє поле", при-свячений Берестецькій битві 1651 року. Написаний він на далекому кос-Аралі у 1848 році, до речі, як і повість "Варнак", але складається враження – не за вичитаним із книг, а з побаченого і відчутого, переду-маного. Тому так виразно звучить метафорична відповідь почорнілого од крові поля: "круг містечка Берес-течка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили..." "Чотири милі" – цього в книжках неможливо було знайти, це необхід-но було побачити, оглядаючи зна-ні місця. Тому й вірш вийшов хоч короткий, але ємкий за змістом, з високим накалом пристрасті. Між іншим, серед недатованих малюн-ків Шевченка, що їх спеціалісти від-

носять до періоду його волинської мандрівки, є пейзажна замальовка з краєвидом, який дуже нагадує над-стирянський (біля села Пляшева).

Як зазначав рівненський літера-турознавець Ярослав Поліщук, гово-рячи про літературні шевченківські твори з волинським "акцентом", "проникливий аналітичний погляд на минувшину рідного народу по-єднуєтьтя тут із живим, людяним відчуттям історії, в якому чуємо і співчуття, і співстраждання, і бла-городний гнів. Такі глибокі й пере-конливі роздуми могли народитися лише у великого художника-мисли-теля. ...Один із найбільших уроків волинсько-подільської мандрівки для самого Шевченка: вона дала йому змогу відчути як єдиний ор-ганізм усю Україну, дала моральне право виступати від імені всієї своєї знедоленої Батьківщини".

Шевченко пізнав звичаї, побут волинян. Враження загалом були гнітючі. "каторга кращою була б для них, – писав про волинських селян двома роками раніше Микола кос-томаров. – Ставлення до них таке, що перевершує будь-яке уявлення про утиски і сповнює жахом друга людства". У дорожньому записни-ку, в якому поет і художник Тарас Шевченко робив начерки олівцем, зберігся лаконічний запис: "Всюди їздив – і всюди плакав".

володимир ЯЩУК

нарада начальників турбінних цехів атомних станцій відбулася у Москві в лютому 2014 року. У щорічній зустрічі взяли участь представники 12 країн, що експлуатують енергоблоки з реакторами типу ввЕР, а також представники про-ектних та ремонтних організацій, вироб-ників обладнання. У нараді брала участь делегація нАЕК «Енергоатом», до якої входили також начальники турбінних цехів Рівненської АЕС володимир АнУР’єв та василь ШЕПітЧАК.

– коло обговорюваних питань було об-ширним, – зазначає учасник наради Воло-димир Анур’єв. – Розвиток атомної енер-гетики на сьогоднішній день проходить у ключі підвищення потужності енергобло-ків АЕС. Це здійснюється шляхом модер-нізації обладнання другого контуру і реак-торних установок. На нараді розглядалися способи модернізації обладнання турбінно-го відділення.

До устаткування другого контуру АЕС відносяться парогенератори, турбіни, се-паратори-пароперегрівачі, конденсатори турбін, підігрівачі високого і низького тиску. На нараді обговорювалися способи модернізації турбін, реконструкції запобіж-них клапанів парогенераторів, активізація теплообмінних процесів. Остання тема ак-туальна для теплообмінників зниженням утворення накипу, наприклад, в підігріва-чах сирої води.

Начальник турбінного цеху №1 РАЕС відзначив як перспективну тему: «Відхід від мідємістких сплавів в обладнанні дру-гого контуру», що призводить до значного зниження корозійних процесів. Одним з основних заходів у цьому аспекті є заміна конденсаторів турбін на конденсатори з титановими або нержавіючими теплооб-мінними трубками, внаслідок чого значно скорочуються присоси води системи зво-ротного водопостачання.

– Подібні зустрічі знайомлять з інноваці-ями в атомноенергетичній галузі, а також дозволяють переймати досвід колег з ін-ших країн, – вважає В. Анур’єв. – А реалізо-ваний досвід сприяє не тільки підвищенню потужності енергоблоків АЕС, але й їх на-дійності.

Прес-центр УітаЗГ РАЕС

На робочому місці оператора промислового телебачення (БЩУ блоку №4)

Електромонтер СДТУ Євгеній ПОРЕМЧУК (ліворуч) та інженер Олександр ШИМШУРА проводять діагностику телевізійних камер

промислового телебачення

ЗАСНОВНИКИ:адміністрація та трудовий колектив ВП “Рівненська АЕС“ ДП “НАЕК “Енергоатом“.

E-mail: gazeta@rnpp.atom.gov.ua За редактора Володимир ДАВИДОВ, тел: 64-1-27Комп’ютерна верстка Наталії ВАЛЬЧУК, тел: 64-3-98Фото Надії ТИМОФЄЄНКО, тел: 64-1-18

Газета заснована у січні 1989 року.Свідоцтво про реєстрацію періодичного видання Серія РВ №496/49 від 30 листопада 2007 року.

Наша енергія— наше майбутнє

Газету зверстано в комп’ютерному центрі УІтаЗГ ВП РАЕС. Кольороподіл та друк — видавництво “Медіа”, м.Луцьк, вул. Карбишева, 1. Тел.:(0332) 78-40-69. Тираж 2000 примірників.

Використання наших публікацій – тільки за погодженням з редакцією.

4 6 березня 2014р.№10 (1102)

Афіша Палацу культури

7 березня о 18 годині – концертна програма для молоді «Привіт, Весно!».

Велика зала Пк.Ціна квитка – 7 грн.

7 березня о 18 годині – вечір відпочинку до Міжнародного жіночого дня «Благословенна ж будь, моя любове!».

Мала зала Пк.Ціна квитка – 16 грн.

9 березня о 15 годині – тематична програма до 200-ї річниці з дня народження Т.Г.Шевченка «Заповіт моєму народу».

Велика зала Пк.

12 березня о 17 годині – вистава Рівненського обласного академічного українського музично-драматичного театру за творами Т.Г.Шевченка «Та не однаково мені».

Велика зала Пк. Вхід за запрошеннями.

13-14 березня об 11 годині – театралізоване свято для дітей «Прощавай, Букварику!»

Танцювальна зала Пк.Ціна квитка – 7 грн.

13 березня о 13 годині – брейн-ринг для стар-шокласників, присвячений пам’яті Т. Г. Шев-ченка «Мій Тарас».

Танцювальна зала Пк.Ціна квитка – 7 грн.

14 березня об 11 годині – конкурсна програ-ма для дітей «Ой, минула вже зима».

Танцювальна зала Пк. Ціна квитка – 7 грн.

15 березня о 17 годині – балет «Лебедине озе-ро» у виконанні театру «Молодий балет києва».

Велика зала Пк.Ціна квитка – від 80 грн.

16 березня о 16.30 годині – тематична про-грама для клубу Пк «Орхідея» «Зі святом весни!»

Танцювальна зала Пк.

Ірина ЮРЕВИЧ: «Свої вірші дарую друзям»

На струнах душіРАЕС багата талановитими людьми. Одна

з них – провідний інженер-керівник групи пла-нування ремонтів І.Є.юревич. Фізика і лірика тісно переплелись в душі Ірини Євгенівни.

У 1988 році вона разом із чоловіком Олек-сандром з відзнакою закінчили Одеський політехнічний інститут за фахом «Атомні електричні станції та установки» й приїхали у кузнецовськ, за направленнями влаштува-лись на Рівненську АЕС, якій кожен віддав уже чверть століття. «До теперішнього часу працюю на РАЕС у відділі планування та про-ведення ремонтів. Вважаю, що мені дуже по-щастило з прекрасним, дружним і професій-ним колективом. Щаслива у своїй родині і в тому, що в житті зустрічала більше хороших людей», – розповідає Ірина Євгенівна.

В її характері органічно поєднались профе-

сіоналізм, відданість справі атомної енергети-ки, романтика і тонкий ліризм.

Вірші пише з дитинства, перший називав-ся «колискова», і присвятила його юна поете-са своїй двоєрідній сестрі Оленці. Не полишає вона поетичного пера і понині. Пише, коли є натхнення, настрій, бажання привітати зна-йомих зі святом чи якоюсь визначною поді-єю, висловити свою думку, життєву позицію. «Стараюсь, – говорить вона, – щоб вірші були більше добрими, позитивними, покращува-ли людям настрій, згладжували дрібні нега-разди повсякденного життя».

Поезія Ірини Юревич різна – про природу, кохання, місто, людську сутність. Але водно-час вірші доповнюють один одного, як пазли великого полотна, назва якому – життя. І всі вони – це добрі, теплі, цілющі слова.

Пише Ірина Євгенівна здебільшого росій-ською мовою, хоча народилася на Черкащині, але дитинство провела в Росії, у місті казань, куди виїхали батьки. Однак після закінчення середньої школи назавжди повернулася до України – спочатку до бабусі у Білгород-Дні-стровський, потім поїхала в Одесу «на свій хліб», – навчалася у медучилищі і водночас, працювала.

«Мене часто запитують, чому не пишу вір-ші українською. Відповідь – у моїй біографії: рідну мову, на жаль, почала вивчати вже у до-рослому віці і «на слух», не відчула її «серцем» з дитинства. Я дуже люблю українську співо-чу поезію, по-доброму заздрю талановитим поетам, які можуть висловити почуття цією

найкрасивішою мовою у світі. Шкода, що мені не вистачає знань, професіоналізму та бездоганності писати українською, тим паче, що я аматор у поезії – тож пишу так, як у мене краще виходить», – зізнається Ірина Юревич.

Слід сказати, що вона – людина захоплива. Має дві вищі освіти. Скажімо, щоб розшири-ти свій світогляд, дізнатись, що таке є біоло-гічне життя у буквальному сенсі, у 1998 році вступає на біологічний факультет Львівсько-го національного університету ім. І.Франка і з відзнакою закінчує його, здобувши фах біолога, біофізика. А ще Ірина Євгенівна дуже любить читати. Окрім художньої, захоплюєть-ся технічною, науковою літературою, любить техніку, домашніх тварин, а ще – мандрувати всією родиною.

Напередодні Міжнародного жіночого дня ми запропонували Ірині Євгенівні поді-литись з жінками своїм рецептом – як бути щасливою. «Рецепту немає, але вважаю себе щасливою. Мені здається, що кожна людина щаслива настільки, наскільки вона хоче цього сама. Поясню: по-перше, можна перейматися кожною дрібницею, а можна будь-яку подію сприйняти з гумором, бути задоволеним тим, що вже маєш і думати, що могло бути значно гірше. По-друге, треба бажати тільки добро-го, потрібного, щиро любити свого обранця, родину, друзів, людей. Приймати людей та-кими, якими вони є, не звертати увагу на не-доліки, бо ж ми всі різні, але кожна людина прекрасна по-своєму».

Лідія ШМИРКО

К 8-му МАРТА

День женский близок, но к весне

Опять усилились морозы,Явилась чудом в зимнем снеС утра мне веточка мимозы.

И отступила вдруг зима,И так на сердце потеплело,Что я заметила сама,как, засмеясь, похорошела!

И сразу крылья отросли,И появились в мыслях грёзыО том, чтобы с утра нашлиВсе дамы веточку мимозы!

Із поетичного зошита Ірини ЮРЕВИЧ

Что есть любовь?

Призвание, стремленье?Миг, поиск неизведанных миров?Сомненье, счастье, слёзы, вдохновенье?Судьба, надежда или дар Богов?Провал, успех, удача, озаренье?конец или начало жизни вновь?Что есть любовь?

А может быть, пока ответа нет,Любви не иссякает вечный свет?

Белое озеро

Вперёд, вперёд, под сосен сень,Хмельных озёрною водою,Себя наполнить в этот деньПолесской скромной красотою!

Вдохнуть смолистый ароматИ чистоту ветров прибрежных,Волн слушать тихий перекат,как разговор свирелей нежных.

И подсмотреть, как одинок,О дереве своём вздыхая,Плывёт оторванный листок,Стрекоз уставших подбирая.

как стайки резвые мальковЗавьются струйкою искристойВблизи песчаных берегов,В тени берёзы серебристой.

Жіноча здогадка має біль-шу точність, ніж чолові-ча упевненість.

Р.Кіплінг•••

Ніколи не знайдеш жінки без готової відповіді, хіба що вона виявиться без язика.

У.ШеКспіР•••

Після 35-ти чоловік по-чинає думати про жінок. До цього він їх відчуває.

Остін О’Меллі•••

Жінки управляють нами; постараємося довести їх до досконалості, чим більше вони будуть зна-ти, тим досконалішими будемо і ми. Від розвитку жіночого розуму зале-жить чоловіча мудрість.

Р.ШеРідан

•••Жінки мудріші чоловіків, тому що вони знають менше, а розуміють більше.

джеймс стівенс•••

Любіть жінку такою, якою ви її зробили, або зробіть її такою, якою ви її любите.

іспанська приказка•••

Гріх, якщо жінка виглядає менш красивою, ніж мо-гла би бути.

М.сеРвантес•••

У люблячої жінки серце завжди повне надій.

Оноре де БальзаК•••

Ніч надає особливого блиску зіркам і жінкам.

лорд БайРОн

від відомих чоловіківЦитати про жінокПрограма

відзначення 200-річчя від дня народження

Т.Г.Шевченка

4 березня о 14.00 годині –літературно-мистецьке свято «Шлях до Тараса» (юнацька бібліотека).

5 березня о 18.00 годині – творчий вечір «Тарас Шевченко та му-зика народної душі» (дитяча музична школа).

6 березня о 14.00 годині – тематичний вечір «Шевченко і Рівнен-щина» (міська публічна бібліотека).

9 березня о 15.00 годині – урочисте засідання та святковий кон-церт, присвячені 200-річчю від дня народження Т. Г. Шевченка (Палац культури ВП «Рівненська АЕС»).

12 березня о 17.00 годині – вистава Рівненського обласного укра-їнського музично – драматичного театру за творами Т. Г. Шевченка «Та не однаково мені» (Палац культури ВП «Рівненська АЕС»).

Друзі та колеги глибоко сумують з приводу тяжкої втрати – раптової смерті ТОкАРЧУкА Степана Адамовича, праців-ника ЗВВО РАЕС. У розквіті сил від нас пішла чесна і щира людина, турботливий сім’янин, добрий товариш. Висловлюємо щире співчуття рідним та близьким по-кійного.

СПІВЧУТТЯ

Жінки міста Кузнецовськ

За даними сектору статистики у місті куз-нецовськ переважає жіноче населення над чоловічим. Так, за останніми даними офі-ційної статистики кількість жінок становить 51,5% від загальної кількості населення. Таке співвідношення зберігається протягом остан-ніх п’яти років.

Співвідношення найманих працівників за статтю протягом останніх років майже не змінюється. У 2013 році кількість зайнятих жінок склала 6 тисяч осіб або 44,4% серед-ньооблікової кількості штатних працівників. Суто "жіночими" видами діяльності, тобто тими, де переважає праця жінок, є діяльність торгівлі, сфери охорони здоров’я та надання соціальної допомоги, освіти. Жінки склада-ють тут більшість від числа працюючих.

Аналіз структури державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування за статтю на кінець 2013 року свідчить про те, що 85,6% в ній становлять жінки.

Людмила КЛЕЦЬ,завідувач сектору статистики

у місті Кузнецовськ

ОГОЛОШЕННЯУрочисті збори та святковий кон-

церт до 8 Березня «Жінка-берегиня», що планувався на 7 березня 2014 року о 15:00 годині в Палаці культури ВП РАЕС, відмінено в зв’язку зі складною ситуацією в країні.

Адміністрація Палацу культури РАЕС