№1-2 (38), грудень ‘2014 · ти в себе і тих, хто вірить у тебе....

№1-2 (38), грудень ‘2014

Згадаймо найпотаємніше у новорічну ніч і дозволимо серцю цим поділитися. Подарує-мо оточуючим добрі слова, щиро і безкомпро-місно оцінимо кожну миттєвість прожитих днів і здобудемо уроки 2014-го, який був надсклад-ним для кожного з нас. І з турботою зазирнемо у 2015-й, який безумовно стане роком змін. Ро-ком, в якому ми маємо жити, не очікуючи закін-чення зливи, а просто танцюючи під дощем. Бо, як відомо, у щастя немає вихідних. І від того, як ми поставимося до нього як до стану душі, зале-жатиме, чи зможемо відігріти ніжністю і турбо-тою тих, хто прийде до нас за теплом і спокоєм після страшного життєвого коловороту післяре-волюційної України.

Зі святом, дорогі друзі! Пам’ятайте — жит-тя має сенс, особливо якщо воно насичене кра-плинками надії і щастя.

Дедалі частіше доводиться чути: природа змінилася неймовірно, стала оманливою і

непостійною. Щоранку не знаєш, чого очі-кувати — у грудні дощу чи у травні снігу.

А не думали ви, що природа — ця жива і творча істота — чутливо реагує на внутрішній стан кожного з нас. І саме ми страждаємо на оманливість, не-постійність. Порушуємо гармонію, рівновагу у кількості чорних і бі-лих смужок, зовсім відмітаючи здатність знаходити у найсклад-ніших обставинах вихід.

Ми часто не цінуємо те, що маємо, та озираємось навко-ло лише тоді, коли втрачаємо найдорожчих. Ми дошкульни-ми словами або непродумани-ми вчинками ображаємо друзів і

близьких, знаючи заздалегідь, що не зможемо жити без них. Ми жар-

туємо над небезпекою, забуваючи про те, що за кожним з нас сумує ма-

тір. Ми будуємо плани, хоча відчайдуш-но кричимо, що не віримо у прийдешне.

А насправді...Насправді ми стискаємо кулаки і зуби,

формалізуємо цілі та обираємо прийнят-ні шляхи і методи їх досягнення. Хтось з нас вже рухається у цьому напрямі, хтось ще тіль-ки збирається із силами. Але головне — віри-ти в себе і тих, хто вірить у тебе.

Ми обов’язково переможемо і у визначен-ня слова «щастя» у Вікіпедії впишемо влас-ний зміст, бо любимо свою країну і прагне-мо її щасливої долі понад усе. Бо хочемо, аби вона, українська доля, пахла ранковими ве-селками, різдвяним печивом і дитячими го-лосами, а не згарищами і могильними кві-тами. Бо віримо, що у щастя немає вихідних навіть у воєнних буднях і волонтерських по-їздках. Бо знаємо: щастя обов’язково при-йде у кожну українську оселю і в наш рідний «Хрещатик». Тож, будемо готові у чарівну но-ворічну ніч до щасливих поворотів долі, які відкриють любій Україні і кожному з нас пре-красні сторінки нового життя, в якому ми ста-немо кращими і сильнішими.

Ваша налаштована на щастя редколегiя

1Від редколегії

2

ВІСНИК БАНКУ «ХРЕЩАТИК» №1-2 (38) ГРУДЕНЬ 2014

АВторитет-А-тет

Мійбіль Ще рік тому ми жили зовсім в іншій країні. Як же швидко проминув

цей найдовший рік! Революція гідності принесла нам великі перспекти-ви, розширила обрії самопізнання і зробила Україну найпатріотичнішою державою світу. Проте визначених цілей не так легко дістатися — над-то багато ворогів і байдужих маємо ззовні і всередині. І — тисячі заги-блих, поранених, зниклих безвісті, переселенців, зрадників, депресивні синдроми, зруйновані міста і підприємства... Але ми не повинні зупиня-тися, бо чітко знаємо, чого прагнемо. Маємо уважно дивитися навколо, маємо бачити позитивні зрушення, маємо додержуватися обраного єв-ропейського вектора, бо впевнені: саме він — наш шлях. Маємо жити за тими ідеалами, заради яких загинула Небесна сотня і гинуть наразі наші хлопці на сході. Тому схиляюсь у тужливій пам’яті і прагну думати і гово-рити про сьогоднішній день з великою часткою реалій.

Сьогодні день, коли твоя сутність сприймає лише один біль — біль за твою батьківщину, яку роздирають на шматки і шматочки всі, хто звик не власною працею досягати благополуччя, а за рахунок «крепостных» в’їж-джати у той їхній рай, що не має жодного відношення до моральних чес-нот і праведного життя. Проте годі! У всіх нас є голови і серця. Вмикай-мо мозок на вдосконалення, відкриваймо очі на справжнє, розкриваймо серце для нагальних справ! Тоді й настануть зміни та реформи повсюд-но: у суспільстві, на роботі, в особистому житті. І саме вони не дадуть по-літичним «калікам» і великобратерським почварам стрімголов розкрути-ти наш світ у протилежному від цивілізованого розвитку напрямі.

Україна наразі ще шукає свій шлях економіко-політичного розвитку, при цьому змушена це робити за умов зовнішньої загрози. Впевнений, що слова вдячності може одержати не лише той мудрець, який вкаже нам на помилки, а надасть конкретні приклади, як зробити нашу країну суспільством рівних можливостей. Адже основне завдання кожної дер-жави — забезпечити людині, незалежно від того, де вона народилася, до-ступ до всіх можливостей, що існують у світі. Бо нерівність можливостей набагато страшніша за нерівність доходів. Головне — не бути байдужим.

Спали на думку слова Фоми Аквинського: «Якби все зло було попере-джено, світ лишився б багато добра. Лев припинив би жити, якби не було вбиства тварин; і не було б терпіння мучеників, якби не було б тіранії пе-реслідувань». Сьогодні я згадав великого італійця ХІІІ століття, думаючи про нашу державу і наш народ, потерпаючи від того, що відбувається. І не тільки на сході країни, а й у коридорах влади, де будується майбут-нє і України, і світу в цілому. Бо сьогодні боронимо вже не лише кордо-ни своєї Батьківщини, а й усю суть людського буття.

І ще — слова одного відомого флорентійця Нікколо Макіавеллі: «Ба-гато хто уявив республіки і князівства, яких у реальності не бачив ніхто та які ніколи не існували; бо так, як ми живемо, настільки відрізняєть-ся від того, як ми мали б жити, що той, хто кине те, що зроблено, на ко-ристь того, що слід було б зробити, скоріше сприятиме власній загибелі, ніж збереженню». Впевнений: багато хто з політиків тут і за найближчим кордоном не читали цього. А варто було б.

2014 рік став для України не тільки надскладним. Це був рік переосмис-лення власної ролі в історії країни, рік випробувань і можливостей вистояти і встояти, рік кризи у всіх сферах су-спільства. Рік, який по-праву будуть називати роком гідності української нації, яку на весь світ визнано най-патріотичнішою. Саме тому вбача-ли цікавими і важливими у кінцевому номері «Вісника» думки такої непере-січної особистості, впливової людини, як голова Правління банку «Хреща-тик» Дмитро Гриджук, який презен-тував нам несподівано оригінальну версію власного бачення сьогодення (у статті використано його хроніку на Facebook).

2014-й. Хроніка думок


3АВторитет-А-тет

Моясправа Давньокитайський філософ Лао Цзи казав, що шлях у тисячі лі починається з першого кро-

ка. У кожного він свій, але є навколо нас речі, про які ми не маємо права забувати, якщо праг-немо збудувати дійсно демократичну державу. По-перше, 100% згоден з Вячеславом Вакарчу-ком, який, відкриваючи Екстренний економічний самміт, запропонував досить простий рецепт трьох «П»: професіоналізм, порядність і патріотизм. По-друге, це дедоларизація країни, бо щиро вважаю: валюта не повинна розглядатися державою ні як засіб платежу, ні як засіб нако-пичення. По-третє, антикризові заходи уряду мають бути спрямовані насамперед на реальний сектор економіки і населення, аби існуючі соціально-економічні проблеми не залишили нас у статусі країни з дешевою робочою силою і сировинного придатку світової економіки.

На що ж розраховувати українській економіці? Пріоритетною тут має бути стратегія ви-передження, оскільки важливо не тільки вирішувати нагальні проблеми та актуальні питан-ня. Архіважливо не надавати тим чи іншим політичним партіям і течіям формувати або бло-кувати економічні процеси з погляду власної вигоди, особливо під час виборчих перегонів. Тільки стратегія випередження, яка турботливо вкладе в ефективність дій реальні кроки не лише по виходу з суверенної кризи, а й в очікуванні світових кризових хвиль, допоможе по-ліпшити економічну ситуацію у країні і розпочати її еволюційний розвиток.

І знову про фінанси. Практично два тижні тому Україна вперше дослухалася до розум-них суджень та у стислі терміни обрала президента. Не знаю, чи всі усвідомлювали, що це надважливо для політико-економічного стану країни, але це сталося. На щастя, люди по-вірили у перспективу і довірили країну новій команді. Так само мають вони знову повіри-ти банківській системі, поклавши у знаменник будь-яких дій уряду, парламенту, регулятора, конкретних фінустанов поняття Довіри з великої літери.

Справжня реформа має принести переосмислення філософії функціонування банків-ської системи, запропонувати реальні для поточної ситуації методи і підходи до відроджен-ня довіри, від якої залежить майбутнє і безпека держави. Поки що саме це залишається ключовою проблемою фінансового сектора, про що наголосив віце-президент США Джо-зеф Байден, завершаючи свою місію в Україні. Як і адміністративні важелі управління бан-ківською системою в цілому, коли стабільній роботі на ринку заважає насамперед лоббі тих чи інших партій, окремих політиків, а не воєнні дії на сході або стагнація економіки, на що люблять посилатися експерти ринку. Відновити девальвоване поняття «реформи» реально позитивними зрушеннями і трансформаціями — ось зараз важлива місія всіх банкірів, які вбачають у глибині будь-якої проблеми можливості, як це радив робити Альберт Ейнштейн. Тоді й економіка очікування перетвориться на справжню трансформаційну економіку краї-ни, що прагне європейського розвитку.

Має прийти спокій. І не тільки на сході країни. У всіх сферах життя. Бо революцію гідності, яку започаткував Майдан, не можна робити в умовах панічних настроїв, які провокують запродан-ці і шпигуни, і словесного хаосу в інформаційному просторі. Особливо це стосується фінансового ринку, де коливання курсу, відтік грошей з банків, зростання неповернутих позик і так знекров-люють не лише банківську систему. Страждає економіка в цілому і кожен з нас зокрема.

Нова економіка потребує нових економічних відносин і насамперед інноваційного по-гляду на все, що відбувається у суспільстві. Фундаментальною тут є наука як основа карди-нальних перетворень, що зламає стереотипи і дасть змогу перейти рубікон інноваційної паузи. У Кремнієвій долині це розуміють, судячи з презентованих діаграм і схем. Що ж не-обхідно робити в Україні? Маємо відразу будувати високотехнологічну економіку, об’єднати зусилля держави, бізнесу і банків для створення кластерів, що стимулюють в економіці, зо-крема фінансовому секторі, інновації і формують високотехнологічні комплекси, здатні ста-ти тим локомотивом, який витягне країну з лещат політико-економічного становища, в яко-му вона опинилася.

Слідом за поняттям «революція гідності» настав час поговорити про «економіку гідності». Для мене це поняття передбачає конкретний щоденний внесок кожного зі свідомих україн-ців у стабілізацію становища країни взагалі, впровадження на конкретних робочих місцях та-ких складових цього поняття, як моральні, організаційні, корпоративні заходи, що зміцнюють і нашу економіку, і вітчизняну фінансову систему. Має відбутися простий процес — процес очи-щення економіки країни в цілому і банківської системи зокрема, коли виживе той, хто знайде дійсно правильний шлях розвитку, хто усвідомить всю глибину наявних проблем, хто, не зу-пиняючи реформаторської ходи і продукуючи щоденно нові пропозиції і рішення, доведе — український фінансовий світ цивілізований, інтелігентний і високопрофесійний.

Моявійна Напередодні 9 травня згадується дуже багато —

розповіді батька про фронтові будні, шкільні ліній-ки пам’яті, квіти на могилах воїнів і сльози бабусі у цей день. Напередодні нинішнього 9 травня емоції захлинаються, кулаки стискаються, бо в нашу країну знову прийшла біда, проти якої ми повинні встояти як єдина нація, що має волю, моральні чесноти, тве-резий розум і чітку стратегію дій на кожній лінії обо-рони, незважаючи на те, яка вона по суті — робочий кабінет чи лави вітчизняних військових формувань. Не панікуймо, працюймо!

І знову зрада — я про 130 псевдопатріотів, які підписали контракт з Національною гвардією, а по-тім продалися. Спало на думку: невже це карма на-шої громади, вітчизняного політикуму, ментальність якого не може обійтися без зрадників у Переяславі, стосунків Кочубея і Полуботка з Мазепою, так зва-ного «акту злуки» 1919 року? Невже не вистачило в українській історії громадянських війн, починаючи з Руїни, коли Лівобережжя воювало з Правобереж-ною Україною? Я знаю: Темрява не може перемогти Світло, а Зло — Добро, і в наших керманичів виста-чить зусиль, вміння і щирості перезавантажити всю систему влади без зради інтересів народу.

Люди прагнуть допомогти державі у нинішніх надзвичайно складних умовах. До банків за останні тижні (влітку — Ред.) повернулася приблизно поло-вина вкладів, що були зняті з початку року, кількість дзвінків людей на мобільний номер допомоги укра-їнській армії просто неймовірна, так само як і чис-ло бажаючих придбати військові облігації. Я разом з командою рідного «Хрещатика» вже долучився до власників цих цінних паперів.

Сьогодні біля головного офісу банку на Хрещати-ку ми передавали одному з батальйонів, що вирушає в зону АТО, броньований інкасаторський автомо-біль, в якому відтепер перевозитимуть не матеріаль-ні коштовності, а набагато цінніше для всіх – наших хлопців. Сподіваюсь, що таким чином ми допомо-жемо зберегти не одне життя, і це, вважаю, реаль-на і дійова допомога нашій армії, країні. При цьому мушу визнати, що фінансисти, як ніхто, можуть до-помогти Україні, спрямувавши свої зусилля на від-новлення довіри до банків. Проте це можливе лише за умов проведення спільних зрозумілих і зважених дій з боку всіх структур влади, особливо у роз’ясню-вальній роботі серед населення, подоланні кризи у багатьох головах.

На жаль, не всі усвідомлюють, що патріотичність полягає не тільки у волонтерській допомозі. Гроші, що мають працювати на оборону країни, багатьма з вкладників банку були достроково зняті з депози-тів і відтепер покладені у шкарпетки, скляні банки, під матраци. А це вбиває економіку країни, заважає відновлювати інфраструктуру регіонів, дистанцює у часі нашу перемогу на сході.


4 АВторитет-А-тет

Моякрапля «Я крапля в океані. Коли ми разом — ми океан, і ми можемо все зміни-

ти», — згадався слоган майданівського проекту під час перегляду повного тексту Висновків Ради міністрів закордонних справ ЄС по Україні, ухвале-них 23 червня у Люксембурзі. Десять пунктів — десять меседжів-приві-тань, меседжів-закликів, меседжів-обіцянок. Звичайно, досить цінною є така квота підтримки з боку світових громад, але ми, прості українці, зав-дяки яким вирішується доля нації, можемо змінити країну на краще лише коли всі краплі — в одному океані. Тож, на мою думку, маємо додержува-тися чотирьох ключових правил у нашому повсякденні, а саме: починати реформи з себе; з кожної позитивної або негативної дії вміти одержува-ти уроки, аналізуючи себе і близьке оточення; будувати «мости» довіри і толерантності, незважаючи на складний воєнний час, між всіма тими, хто прагне миру, спокою і розвитку; чи не головне — більше робити, ніж гово-рити. Уявляєте, якщо кожен з нас, з 46 мільйонів краплинок в Україні, зро-бить бодай щось невелике на користь громади і держави в цілому? Ми будемо жити у кращій країні світу.

Легко не буде, але ми повинні перетерпіти і зробити Україну кращою. Адже маємо не тільки географічний центр Європи, а стали серцем і ду-шею континенту. На жаль, ми заплатили за сьогоднішню перемогу здоро-вого глузду надвисоку ціну — героїв Небесної сотні і нинішних запеклих протистоянь з агресором не повернеш. Але вони знали і знають, що євро-пейський вибір України є визначальним для подальшого розквіту держа-ви, і їхня кров пролилася недаремно.

І знову — розмови, розмови. Хіба можливо допустити це? Хіба ба-жаємо, аби карта України ставала дедалі червонішою від позначок «га-рячих точок»? Сьогодні не той час, коли демократичні ЗМІ мають відда-вати свої майданчики для шматування країни мовним питанням чи ще якоюсь надуманою ситуацією. Сьогодні ми маємо консолідуватися під конкретними пропозиціями людей здорового глузду і тверезого погля-ду. Тільки так дійсно закамулюємо свої зусилля і виборемо перемогу над усім, що нам заважає.

Нинішній День незалежності країни видався особливим — і для рід-них українців, і для всього світу, який нарешті перестав плутати Україну з будь-якою республікою колишнього радянського союзу. Жовто-блакит-ні кольори, що стали символом свободи на різних континентах, закріпи-ли у підсвідомості європейців та інших народів відчуття гордості за те, що людина може бути настільки вільною духом, чистою помислами і ці-леспрямованою за прагненнями. Ми довели, і насамперед собі, що саме спільні, сповнені віри і наполегливості зусилля наближають мету, яка ще вчора здавалася недосяжною, і прибирають перепони, що вважалися не-переборними за будь-яких обставин.

Дочекалися нарешті перших кроків у бік дійсних реформ, без яких жоден розвиток у жодній сфері неможливий. Як ці кроки трансформують-ся у впевнений поступ справжніх інноваційних перетворень, подивимо-ся. Але не склавши руки, не уникаючи відповідальності, а впроваджуючи особливі, спеціальні режими управління на фінансовому ринку, які мають стабілізувати його, підвищити сінергію, довести інвестиційну привабли-вість України до рівня цивілізованої європейської держави. Головне тут — воля всіх, включаючи перших осіб, правовим та іншим чином захисти-ти чесні наміри і прозорі плани вітчизняних і зарубіжних інвесторів, які прагнуть не просто прибутку, а й розвитку того, що його приносить, праг-нуть допомогти українському народові і самій країні підвестися з колін у широкому сенсі.

МоєМайбутнє Ви помітили, що жовто-блакитні кольори прикрасили вулиці Києва і в

цей недільний ранок сперечаються з блакитним небом і щирим сонцем? Такий прояв патріотизму не можна спонукати якимись наказами та адмі-ністративними розпорядженнями, тим паче що розмальовує нашу буден-ність у національні символи молодь — тисячі юнаків і дівчат. Заповзяті і цілеспрямовані, вони довели всім, що й таким чином можна боротися з ворогом — піднімати моральний дух, опікуватися патріотичними настро-ями сотень тисяч киян, які щоранку спішать в офіси. І я щиро визнаю, що ці діти, які вже у понеділок 1 вересня сядуть за шкільні парти і студентські лави, — головне досягнення нашої незалежності. Саме вони — той шанс для України, який допоможе нам вижити і побудувати здорове суспіль-ство, процвітаючу економіку та європейську державу.

Досить боляче зачепила документальна стрічка молодого українсько-го автора Ілларіона Павлюка «Планета мавп». Невже й тут така глибока криза? Невже українці дійсно такі розумні, але мають лихо від невмін-ня скористатися своїм інтелектуальним потенціалом? Запитань дуже ба-гато, відповідей — майже немає. А може варто виміряти, крім коефіціента розумового розвитку, ще й коефіцієнт емоційного? Може наше невміння чітко слідувати за поставленою метою, а все переломлювати крізь приз-му духовності, моралі не таке вже й погане? Просто нам потрібно нара-зі очиститися від тієї міцної шкаралупини корупції, зневаги і втрати дові-ри до майбутнього, і тоді кризу застосування знань і вмінь буде подолано. Отримавши таким чином вотум довіри від суспільства, потрібно бути осо-бисто відповідальним за кожне слово, що стало надбанням громадськос-ті. Адже відновлення її, довіри, — наразі чи не найголовніше завдання успішного функціонування суспільства, в тому числі банківської системи.

Сьогодні зранку, переглядаючи Українську правду, натрапив на чудо-ве інтерв’ю з письменником Сашком Дерманським, який опікується від-родженням української казки. Стрижень розмови — що робити з поко-лінням любителів різноманітних гаджетів. Знаю це достеменно, бо моя онучка у рік вже могла самостійно вмикати/вимикати що завгодно — від власної іграшки до татового ноутбука. Згодний з багатьма думками каз-каря – і щодо ролі вчителів-вихователів у розвитку нового покоління, і щодо роботи книгарень, і того, чи читаюча ми взагалі нація. Мабуть, по-треба у книзі — вона зсередини у людини, з її допитливості, бажання зна-ти і дізнаватися. А допитливість — генетично закладена риса особистості, яку потрібно звичайно розвивати.

Країна адаптується до того розвитку, який їй можуть надати високо-освічені фахівці, духовно багаті особистості, котрі мають чітко визначе-ну громадянську позицію на ґрунті моральних чеснот. Сьогодні саме так ми виховуємо нове покоління українців — щирих, незалежних і надзви-чайно відкритих до інновацій та освіти. Говорю так не тільки на прикладі своєї онуки, а й багатьох дітей, а також численних досліджень у психоло-гії, якою цікавлюся досить давно.

Навіть глибоко не занурюючись у фейсбук, повсякчас натикаєшся на різноманітні тести – хто ви за національністю, в якому місті мали жити, в якій музичній групі співали б тощо. Таке собі лоскотання наших амбі-цій. Мене ж зацікавив неординарний, досить дійовий психологічний тест, в якому вам пропонується відповісти СОБІ лише на одне запитання: якби вам залишилося жити одну добу, на що ви б витратили ці дорогоцінні го-дини? Впевнений: на те, що ми називаємо вічними цінностями життя – бути поруч з рідними і друзями. Життя – воно поруч, воно різнобарвне і щоранку нас зустрічає день, в якому ми не були ще жодного разу. Тож, спілкуймося і даруймо години щастя один одному. З Новим роком всіх і Різдвом Христовим!


5АВторитет-А-тет

Олександр Петрожицькийзаступник начальника управління пе-

ревезення валютних цінностей

Весь світ пізнав Україну! Здобуття Незалежності породило розуміння кожним свого патріотизму, любові до рідного краю! Багато є країн у світі, багато різ-них народів живе на нашій плане-ті Земля! А серед них і ми — україн-ці. У кожного народу є своя історія, культура, мова, є свої традиції і ле-генди, казки і прислів’я. Є все це і у народу України: культура, історія, мова, традиції, є свої мрії та надії. З незалежністю України весь світ пі-знав нашу співучу мову, зрозумів який щирий та талановитий народ Українці!Україна — вільна і незалежна дер-жава, в якій нам випало щастя жити, бо ж як і матір, Батьківщину свою людина не вибирає, а має від на-родження. Є в нас і велика любов до свого краю. Донедавна нам не вірилося, що серед нашого поко-ління є такі герої, як наші волелюб-ні предки, готові заради рідної зем-лі, рідного народу покласти своє життя. А зараз ми всі стали свідка-ми подвигу Героїв Небесної сотні, українських воїнів, які загинули від ворожих куль за Україну у наш час. І всіх нас переповнює гордість за рідну землю, яка породила справ-жніх патріотів! Нам є чим гордитися і ким пишатися, бо, як пророчив Ва-силь Симоненко, «Народ мій є! На-род мій завжди буде!».

Тетяна Марущенкоголовний економіст контакт-центру

У 1991 році здійснилась віками омріяна незалежність України, яка стала результатом тисячолітньої бо-ротьби українського народу за пра-во мати свою незалежну державу. Законодавчо закріплено нові демо-кратичні прагнення національного відродження, духовної свободи, економічного зростання, культур-ного піднесення.За цей час відбулося багато змін: ми пройшли часи ейфорії і роз-чарувань, рифи не однієї кризи і нарешті збагнули, що треба пра-цювати сумлінно, невтомно аби вийти на бажані параметри до-бробуту.Серцем і розумом ми сприйняли головне — у нас назавжди є рідна держава, є майбутнє. Чітко усвідо-мили, що прапор і рідна нива під бездонним небом – єдине ціле, що герб-тризуб є святою осно-вою і правдивим оберегом нашо-го життя: Батько — Бог, Мати — До-бро, Син — Правда.Ми навчилися бути українцями і поколінням, невтраченим та не-загубленим поміж кордонами по-кроєної карти. І це надихає нас, патріотів, боронити нашу Вітчизну та її суверенітет від несподівано-го підлого ворога. Ми – смертні, та знаємо, що народ не вмирає.

Ольга Котикзаступник начальника відділу банк-

нотного бізнесу казначейства

Саме це слово говорить за себе. Незалежність! Україна отримала право бути вільною, суверенною і незалежною у виборі своїх ідей, переконань, суджень в особі кож-ної людини, кожного громадянина цієї величної держави – України! Україна дістала можливість твори-ти свої закони, не озираючись на когось. Виклики, які поставали й постають перед незалежною дер-жавою – це виклики для кожно-го громадянина особисто. Їм треба не лише протистояти, але й відпо-відати. Незалежність країни – це і наша особиста незалежність, а також можливості для того, щоб самим будувати розвинуте забезпечене громадянське суспільство. Інакше народ не зможе бути по-справж-ньому вільним і незалежним. І про це треба пам’ятати. А ще треба пам’ятати, що саме від нашої діяль-ності, способу життя, способу мис-лення залежить, якою буде Україна.

Анастасія Костюченкоголовний економіст управління реструк-туризації активів роздрібного бізнесу де-

партаменту реструктуризації активів

Для України здобута 23 роки тому незалежність стала вдалим збігом обставин, більшість населення за неї не боролася, а прийняла її як належне, ніби спадок від далекого невідомого родича. Але виявило-ся, що за цим спадком треба дбати, відстоювати щодня, боротися далі. Натомість ми, не оцінивши належ-но свободу політичну, економічну й ментальну, промотували її, не ду-маючи про наслідки. Останній рік нагадав, що незалежність покла-дає на громадянина не тільки пра-ва, але й обов’язки. Незалежність – це можливість зважено й від-повідально вирішувати, що є пра-вильним, можливість самостійного прийняття рішень на рівні держа-ви й людини. Саме цю можливість принесла Україні незалежність, і саме нею потрібно користувати-ся, щоб цю незалежність зберег-ти й надалі.

Народ мій є! Народ мій

завжди буде!


6 Ми В УкрАїні

Денис Свиридначальник управління корпоратив-ного бізнесу комерційного центру

Незалежність, яку в свій час отри-мала Україна в силу певних істо-ричних подій, надала можливість українцям, які по великому ра-хунку і є Україною, досягнути на-ступного омріяного стану – ста-ну свободи, свободи в думках та їх реалізації, але з обов’язковою присутністю відповідальності за це перед всім оточуючим. Я вірю, що українці подолають шлях до такого стану.

Олексій Ратушнюкначальник управління по роботі з між-

народними фінансовими установа-ми міжнародного клірингового центру

Незалежність принесла Україні можливості. Можливості для пе-ретворення, вдосконалення, само-реалізації як для країни, так і для кожного громадянина. Проте мож-ливості також тягнуть за собою й відповідальність. Відповідальність перед нащадками, відповідаль-ність за наданий історією шанс.Незалежність надала Україні осо-бистість. І ми є відповідальними за те, якою ця особистість буде ви-карбувана.

Вячеслав Пікущійначальник відділу супроводу сис-тем грошових переказів департа-менту інформаційних технологій

Що принесла Україні незалежність?Насамперед перспективний роз-виток євроінтеграційних процесів, в тому числі:• підписання угоди про асоціацію

з ЄС;• вступ до СОТ на рівні повноправ-

ного членства;• можливість співпраці з будь-яки-

ми країнами;• взаємодію з такими фінансо-

вими організаціями, як Міжна-родний валютний фонд, Євро-пейський банк реконструкції та розвитку, Міжнародна фінансо-ва корпорація та ін.

Громадяни України згідно із зако-нодавчою базою отримали пра-во утворювати та розвивати свою справу із збереженням приватної власності.Великими досягненнями вважаю: національну гідність за Україну, не-залежну думку самих українців, пра-во на свободу і вибір, можливість підвищувати культурний та творчий потенціал в незалежній державі.Також хочу зазначити, що за роки незалежності України почалося ста-новлення та розвиток банку «Хре-щатик», банку, що має репутацію надійної, стабільної та відкритої фі-нансової установи з інноваційними рішеннями і технологіями.

Олена Савеліхіназаступник начальника управлін-

ня організації оплати праці

Історія нашої краіни багата на по-дії, пов`язані із визвольним ру-хом, боротьбою за незалежність, за право жити у вільній країні. Українці були і залишаються во-лелюбною нацією, нацією неско-рених. Ще Тарас Шевченко за-значав, що не люблять українці ні царя, ні пана. Найважливішим здобутком для України і україн-ців після проголошення незалеж-ності у 1991 році, на мою думку, є свобода, право чинити так, як ми вважаємо за потрібне. Це — віль-ні вибори керівництва держави та державотворців, право вибирати і бути обраним. Україну, окрім того, що вона отримала власну Консти-туцію та інші ознаки держави, ви-знають у світі, і чим далі, Україна і українці дедалі більше прагнуть наблизитися до європейської роз-винутої світової спільноти, праг-нуть будувати демократичне сус-пільство, прагнуть кращого життя для себе і своїх дітей. Сьогодні, на жаль, у нас ще багато проблем, на шляху нашої незалежності стояло багато викликів, зустрічалося ба-гато людей, які заподіяли країні великої шкоди, тому що не люби-ли її і дбали не про її розквіт, а про власне збагачення. Але такі події, як Революція гідності, боротьба за збереження власних кордонів, підписання угоди про асоціацію з Європейським союзом, результа-ти останніх виборів народних де-путатів дають надію сподіватися, що процеси, які спостерігаються в країні, є незворотніми і Україну чекає краще майбутнє.

Ми пережили надскладний рік, озна-менований Майданом, анексією Криму і війною на сході країни. Ми знайшли в собі сили і мужність подолати сумніви, страх і визначити ціннісні пріоритети з погляду європейської демократії – ци-вілізованої і людяної. Ми пишаємось своєю країною и думаємо про її май-бутнє. І вдячні тим, хто у далекому вже 1991-му надав нам право називатися країною Україною – незалежною і віль-ною. Саме з питанням «Що принесла Україні незалежність?» ми звернулися до співробітників «Хрещатика» і діста-ли вражаючі відповіді – може, конкурс короткого оповідання оголосити? Та-кими чудовими і щирими ессе поділи-лися з нами «хрещатинці».


7Ми В УкрАїні

Богдан Бiликзаступник начальника управлін-

ня — начальник вiддiлу корпоратив-ного регiонального бiзнесу депар-таменту корпоративного бiзнесу

На мій погляд, це нарешті дало змо-гу нашому народу створити свою власну державу, до чого давно праг-нули минулі покоління українців — наші діди і прадіди. А це, в свою чергу, забезпечило можливість збе-регти українську націю, яка останні століття винищувалась з різних бо-ків. І головне, зберегти цю націю не десь там на словах або на папері в підручниках з історії, а саме як живу людську спільноту з її особливою мовою, традиціями, і не десь там на чужині, а на своїй, історично рідній землі. А людина, як і рослина: най-краще живе і родить у місці, де спо-конвіку вона розвивалась. Я вірю, що існує зв’язок між людиною та її рідним Краєм. Насамкінець зацитую слова, які вважаю доцільними саме тут: «…бо ж Матір Земля дає нам не тіль-ки свої плоди, але ж і баї, що в них заховано зернятко правди, як доз-ріле зерно в лушпинні…»

125 тис. історичних, археологічних пам’я-ток, зразків мистецтва, 10 млн експонатів,

що зберігаються в музеях, 14 тис. пам’ятни-ків архітектури, понад 1000 об’єктів парко-вого мистецтва, 46 історичних культурних заповідників, 5 тис. замків. Багато об’єк-тів з цього переліку мають статус ЮНЕ-

СКО. Отака вона — наша Україна.

Українське містеч-ко Рахів у Карпа-

тах офіційно вважа-ється географічним

центром Європи.

Олена Ігнатовичголовний економіст управління вну-

трішньобанківських операцій

Останні двадцять років Україна іс-нує як суверенна держава і, без-умовно, має хороші перспективи перетворитись на розвинуту, ста-більну і процвітаючу європейську країну. Проте, на мою думку, сьо-годні постає серйозна проблема, яка полягає в тому, що не всі укра-їнці сприймають незалежність, при-наймні — адекватно. Незалежність — це не лише мож-ливості для самореалізації її гро-мадян, а й певні обов’язки кожного перед суспільством, велика від-повідальність. Нині ми маємо, так би мовити, два рівня її сприйнят-тя. Перший я б визначила як рівень сприйняття незалежності свідоми-ми українцями. Особливо велику роль тут відіграє творча і наукова інтелігенція. На цьому рівні розро-бляється національна ідея, страте-гія національного виховання, що надзвичайно актуально на стадії розбудови державності та завер-шення формування нації. Проте не менш важливим є усвідомлення незалежності пересічними грома-дянами. Я вважаю, що саме цей рі-вень є базовим, і саме він відіграє роль індикатора, який демонструє готовність суспільства реалізову-вати ті можливості, якими воло-діє суверенна держава. Усвідом-лення ідеї незалежності країни на цьому рівні означає, що вона про-ходить через розум і серце та від-кладається у підсвідомості наро-ду. Тепер велика кількість українців готова вважати себе частиною не-залежної України лише на момент злету, економічного зростання, од-нак, на жаль, не хоче відповідати на виклики сучасності й зробити все можливе для своєї Батьківщи-ни у період скрути та економічної кризи, поступившись власними ін-тересами. Про це свідчить масова трудова еміграція, яка за двадцять років значною мірою знекровила Україну. Активним працездатним українцям не вистачає терпіння, надії, патріотизму, і це сумний факт.

Тетяна Баранцеваначальник відділ контролю та аналізу подат-ків та зборів управління податкового обліку

24 серпня 1991 року було проголошено Акт про незалежність України. Територія держави була проголошена єдиною та не-ділимою.Найбільший здобуток — це те, що Україн-ська держава відбулася і виявилось, що вона можлива, що це не була якась ефе-мерна ідея впродовж багатьох століть. По-при всі пострадянські тенденції, вона все ж таки є демократичною та вільною країною. Ми маємо державу – державу повноцін-ну з усіма атрибутами, в тому числі з усі-ма проблемами, які присутні при станов-ленні держав.Серед наших здобутків – можливість кож-ного бути собою та бути українцем. Ще двадцять з лишком років тому за це ка-рали, це було провиною, бути патріотом України було небезпечно навіть для влас-ного добробуту.За роки незалежності виросло нове де-мократичне покоління, яке має патрі-отичний настрій, свій погляд на події в країні, вони розкуті та не продадуть свої голоси на виборах, вони бажають жити в вільній країні, яка має найбагатші при-родні ресурси, багату історію та культу-ру. Прикладом такої молоді є ті молоді хлопці, які щойно розпочали своє дорос-ле життя, планували, мріяли, навчалися, раділи, любили, розчаровувалися, але за-гинули за єдність України в неоголоше-ній війні. Без болю неможливо пройти повз розміщених на підмурках Андріїв-ської церкви банерів з фотографіями та біографіями загиблих бійців. Дорога до справжньої незалежності тіль-ки почалася і я вірю, що Україна буде на-справді незалежною, єдиною та європей-ською, хоча ця дорога не те що складна, а дуже тяжка. А закінчити хочу словами нашої великої поетеси сучасності Ліни Костенко:

Усе моє, все зветься Україна!...Буває, часом сліпну від краси,

cпинюсь, не тямлю, що воно за диво —оці степи, це небо, ці ліси,

усе так гарно, чисто, незрадливо,усе як є – дорога, явори,

усе моє, все зветься Україна.Така краса, висока і нетлінна,

що хоч спинись і з Богом говори…

У 1200 місцях пла-нети встановлені

пам’ятники відомому українському поето-ві Тарасу Шевченку.



14,5-15 тисяч років налічує найдавніша кар-

та стародавнього поселен-ня Homo Sapiens. Карту, ви-карбовану на іклах мамонту, знайдено у селі Чекно Ровен-

ської області (до березня 2014 р. село Межиріччя).

40% європейських транспортних ма-гістралей перети-

нають Україну.

2,3 млрд т, або близько 11% сві-

тового запасу станов-лять запаси марганце-вої руди в Україні. Це

— найбільший по-казник в світі.

1/4 всіх запасів чорнозему на

планеті зосеред- жено на терито-

рії України.

після італійської посідає українська мова за мелодійністю, 3-е місце — після французь-кої та перської за такими критеріями, як фо-нетика, лексика, фразеологія, структура ре-чень. Такі позиції Україна посіла у далекому 1934 р. на конкурсі краси мов у Парижі.

у світі посідає Україна за кількістю грома-дян з вищою освітою. Населення України належить до найбільш освічених, а кількість людей з вищою освітою на душу населення — вища за середньоєвропейський рівень.

зі 142 країн у щорічному рейтингу гендер-ної рівності (Global Gender Gap Index 2014) від Світового економічного форуму. І тут Україна не посіла задніх.

серед 132 країн посіла Україна за рівнем задоволення соціальних та екологічних по-треб. У рейтингу Social Progress Imperative за рівнем задоволення потреб населення Україна випередила такі країни, як Турція (64 місце), Грузія (66 місце), Росія (80 місце) та Молдова (81 місце). В п’ятірці найкращих: Нова Зеландія, Швейцарія, Ісландія, Нідер-ланди та Норвегія.

посіла Україна в «індексі процвітання», який оприлюднив британський Legatum Institute. Лідером стала Норвегія, окрім якої, до пер-шої п’ятірки потрапили Швейцарія, Нова Зе-ландія, Данія та Канада.

у рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business-2015 дістала Україна, піднявшись на 16 позицій. Лідирує у цьому світово-му рейтингу Сингапур, а в першу десятку ввійшли Нова Зеландія, Гонконг, Данія, Пів-денна Корея, Норвегія, США, Великобрита-нія, Фінляндія та Австралія.

Цифри — відомі і Не дуже

У самому центрі Ки-єва заходиться най-

глибша у світі станція метро «Арсенальна», що приймає пасажирів на рівні 105 м під землею.

2місце

4місце

56місце

62місце

63місце

96місце


9УкрАїнА і сВіт

Місія проекту — усвідомити і донести до кожного українця, громадян інших держав, що Україна — унікальна і неповторна, має глибокі духовні цінності і вікові культурні традиції. «Ми завжди радо залучаємо до участі у змістовних соціальних проектах банк «Хрещатик», — під-креслила Оксана Тодорова, президент Асоціації корпоративних медіа України. — Ідея картини, яку створили співробітники банку та їхні діти, проста й лаконічна. Спочатку кожен закарбу-вав свою мрію щодо майбутнього України. По-тім ми додали яскраві фарби, позитивні емоції, аби картина від банку «Хрещатик» несла у світ особливий настрій і духовні стандарти, котрі є корпоративними для нашого колективу».

У картині присутні також інноваційні еле-менти доповненої реальності — QR-код з пере-ходом на «Хрещатик-TV», корпоративне теле-бачення банку.

Напередодні травневих свят співробітники бан-ку разом зі своїми дітьми взяли участь у Всеукра-їнському соціальному арт-проекті «Єднаймося! Від мрії – до дії», який проводила серед представників вітчизняного різногалузевого бізнесу Асоціація кор-поративних медіа України.

від мрії до дії


10 Золотії ключі

Протягом 2014 року в банку було впроваджено цілу низку ін-новацій — значно розширено функціонал інтернет-банкінгу для фізичних осіб «Хрещатик-Оnline» та власної банкоматної мере-жі CashTan, впроваджено нові опції в системі IVR цілодобового контакт-центру, додано можливість переказів з картки на картку будь-якого українського банку на сайті банку тощо.

Унікальна інноваційність карткових продуктів банку «Хреща-тик» стала предметом активного обговорення на І Міжнародній конференції «Електронні фінансові послуги’2014», що пройшла у Києві 10 грудня п. р. Фахову аудиторію особливо зацікавила Карт-ка киянина, що містить не тільки повнообсяговий платіжний функ-ціонал, а й багату соціальну складову і небанківські додатки, що та-кож є інновацією на фінансовому ринку. Це гідно оцінили не тільки мешканці столиці, а й інших міст. Так, незабаром така муніципальна картка почне працювати у Чернівцях.

«Лідером інновацій» став банк «Хрещатик» на ринку new media. Цієї нагороди банк було удостоєно за цілу низку інновацій у кана-лах комунікацій банку з клієнтами, партнерами, колегами, широкою громадськістю. Донести систему цінностей банку і сформувати по-

зитивний і стабільний goodwill допомагають реалізовані у «Хре-щатику» проекти — адаптований під будь-які сучасні гаджети

корпоративний сайт, власне корпоративне інтернет-теле-бачення та мультимедійний Річний звіт, який виборов

Гран-прі (номінація «Річний звіт») на ІХ Всеукраїн-ському конкурсі «Краще корпоративне медіа Украї-ни’2014». Як підкреслила Тетяна Зарембо, начальник управління зв’язків з громадськістю та засобами ма-сової інформації, «стратегія інформаційного лідера дає банку «Хрещатик» великі переваги в конкурент-ній боротьбі, що позначається в лояльності клієнтів і конкретних цифрах прибутковості банку. Працюючи над Річним звітом, який являє собою мікс комуніка-тивних каналів з інтегрованим власним інтернет-те-лебаченням, ми намагалися за допомогою нетради-ційних інтерактивних форм спілкування розповісти всім зацікавленим особам не тільки про стабільну

та ефективну діяльність банку, а й презентувати його команду, щоб кожен клієнт, партнер, акціонер банку ро-

зумів, кому він довіряє власне майбутнє — особисті заоща-дження і свій бізнес, власну репутацію і відповідальність».

Окремих дипломів і призових місць дістали корпоративні видання на 2015 рік — календарі «Душа землі української. Кві-тучі обереги життя» і «У щастя немає вихідних» та «Щоденник великих починань».

Інноваційність – характерна риса і вагома складова діяльності банку, бо постійне формуван-ня інноваційного середовища та інноваційної кор-поративної культури, на думку менеджерів «Хре-щатика» – один з факторів того, що банк вистояв за будь-яких фінансових криз і сміливо прогнозує своє майбутнє, випереджаючи ринкові тренди і позиціонуючи себе як банк сучасних, енергійних та успішних людей.

іННоваЦійНість передусім


11ВітАєМо!


12 нАші ЗдобУтки


13нАші ЗдобУтки

Демократія – не завжди си-нонім безумовного процвітання. Основні макроекономічні показ-ники до і після Майдану – яскра-ве тому підтвердження, так само як і ситуація у банківській сис-темі, на якій позначилися, крім того, втрата багатьма фінустано-вами активів у Криму і на сході країни, панічні настрої вкладни-ків і висока волатильність валют-ного ринку, жорсткі вимоги між-народних фінансових організацій і зниження обсягів кредитуван-ня реального сектора економіки. При цьому банки продовжували доводити свою життєздатність і відкритість до інновацій і нових технологій, виявили стійкість до ринкових і курсових коливань. Достатнього розвитку набув і наш рідний «Хрещатик», бо завжди – на крок попереду навіть влас-них очікувань. Тож, чим порадує своїх клієнтів і партнерів банк у 2015 році, ми вирішили запита-ти у наших менеджерів. Перед вами – стислий і конструктивний маркет-quest по основних страте-гічних і тактичних маркерах на-ступаючого року.

Юлія Турперший заступник голови Правління

Зберегти ліквідність бізнесу, витримати платіжну дисципліну, забезпечити підви-

щену дохідність за рахунок фінансових інстру-ментів, захеджувати ризики — ось лише частина питань, які доводиться вирішувати фінансистам будь-якої компанії. Проте банк цілком професіо-нально може допомогти у вирішенні всіх пи-тань, пов’язаних з управлінням грошовими по-токами, особливо сьогодні, коли ці процеси мають бути вигідними та економічно доцільни-ми. Тож, наша увага — саме такому транзакцій-ному бізнесу у корпоративному секторі.

Ще один наш уважний погляд спрямовано на преміум-банкінг, тобто успішний бізнес.

Тут йдеться вже не тільки про довірче управлін-ня коштами, а й про формування комфортної фінансової інфраструктури для бізнесу і життя власників таких компаній та їхніх родин.

І зазвичай особлива увага основі будь-якої економіки — малому і середньому бізнесу.

Ці сміливці, щодня виконуючи одночасно ролі директора, бухгалтера, маркетолога, юриста, вантажника, потребують доступних і зрозумі-лих банківських послуг, які мають бути вигід-ні та оперативні. Впровадженням лінійки таких фінансових продуктів, інструментів, створен-ням так би мовити комунікаційного майданчи-ка для локального бізнес-товариства ми й опі-куватимемось у наступному році.

Андрій Семеновперший заступник голови Правління

Для українських банків кредитний ризик за-лишається, мабуть, найактуальнішим. Крім

того, умови воєнної економіки змушують фі-нустанови враховувати загрозу втрати пози-чальниками платоспроможності. Та й працювати з проблемними активами без чітко визначено-го правового поля, в якому права кредиторів за-хищено, досить складно. Тому важлива складова нашої роботи у 2015-му стосуватиметься саме зваженої реструктуризації, вчасно прийнятих рі-шень у роботі із заставою, врахування специфі-ки ведення бізнесу у різних регіонах тощо.

Джерелом лідерства і сили, потрібної для того, аби канали обслуговування клієнтів

залишалися по-сучасному зручними і техно-логічними, вважаємо не розпорошення будь-яких ресурсів — людських, матеріальних — на винахід так би мовити велосипеда. Для ство-рення і впровадження насправді інноваційних сервісів досить важливо визначити пріоритети і сконцентруватися на них. При цьому не варто бігти наосліп за новими цікавинками, а впро-ваджувати саме те, що необхідно і затребува-но клієнтами.

стратегія зважеНості’2015


14 МАркет-Quest

Андрій Ліснякзаступник голови Правління

Сьогоднішне ігрове поле роздрібного біз-несу суттєво змінилося. І одним з ключових

є відтік вкладів населення, яке гадає, що схо-ванки у скляних банках, під матрацами або в панчохах збережуть їхні заощадження від ін-фляції чи інших негативних проявів економіч-ної кризи. Крім того, таким чином з економіки вилучаються кошти, які мали б працювати не тільки на відновлення промисловості і зростан-ня ВВП, а насамперед на підвищення оборо-ноздатності країни, оснащення української ар-мії за жорстких умов воєнного протистояння на сході. Тому звичайно ми залучатимемо кошти населення, впроваджуючи для цього різнома-нітні цікаві та вигідні депозитні програми, дис-контні проекти і програми лояльності.

Наша увага — якості позичальників — фі-зичних осіб. Наш банк і за часів буму спо-

живчого кредитування дуже ретельно вивчав кожного, хто приходив до нас за будь-яким кредитом. І ми не вважаємо це зайвою бю-рократією, оскільки умови кредитування у нас досить лояльні, ми не випробовуємо наших клі-єнтів жорсткими умовами на кшталт штрафних санкцій за дострокове повернення кредиту, тому маємо впевнитися в їх платоспроможно-сті і порядності. Особливо якщо наразі будемо й далі розвивати іпотечні програми і карткове кредитування.

Ринок платіжних карток — один з найстрім-кіших за динамікою зростання. У «Хрещати-

ка» дуже цікава і неординарна лінійка пропози-цій для держателів платіжних карток. При цьому банк співпрацює не лише з міжнародними пла-тіжними системами Visa і MasterCard, НСМЕП, а й насичує кожний картковий продукт власно розробленим унікальним функціоналом. Тож, плануємо значну емісію і зарплатних карток, і студентських, і соціальних, і ощадних та кредит-них. Впроваджуватимемо в обласних центрах досвід столичної Картки киянина — унікально-го великомасштабного проекту.

Якість сервісу та операційна ефективність — дві важливі складові успішності. На них й ґрунтуватимемо свої річні плани.

Володимир Городецькийзаступник голови Правління, директор де-

партаменту фінансового моніторингу

Знати про клієнта більше, ніж він сам знає про себе — таке гасло наразі пропагують

багато банків. І це абсолютно логічно, особливо враховуючи умови, в яких працює вітчизняна банківська система. Сьогодні у банках накопи-чено достатньо великі клієнтські бази, з якими потрібно вміти працювати. Допомогти у цьому можуть сучасні технології, які надають потен-ційні можливості для оптимізації і додаткової монетизації цих масивів з урахуванням сфери їх застосування у забезпеченні безпеки будь-якої банківської операції, диверсифікації ризи-ків тощо. Саме на цьому і зосередимось у на-ступному році.

Аналітичний стрижень прибуткової діяль-ності будь-якого банку — це казначейство, в

якому фахівці суворо стежать за додержанням рівноваги активів і пасивів банку, платіжним календарем, попередженням ризиків і багать-ма іншими процесами управління грошовими потоками і ресурсною базою. Підтвердженням ефективності такої роботи є не тільки додер-жання нормативів Нацбанку, а й безумовно власні методики і розробки наших аналіти-ків, які проводять на міжбанківському і форек-сному ринках економічно доцільні і прибутко-ві операції.

Олександра Годікдиректор міжнародного клірингового центру

Відповіді на запитання, коли економіка України вийде з кризи, чи навряд хто-не-

будь надасть. Навіть не спрогнозує. Особливо, якщо враховувати її природу, де політичних складових більше, ніж суто економічних. Крім того, ми маємо справу з воєнною економікою, тобто економікою надзвичайних заходів і дій. Тому бурхливого розвитку операцій на світових ринках капіталу, так само як і подальшої розга-луженості переліку ностро-банків не очікуємо.

Передбачається скорочення кількості ло-ро-банків, які вибувають з ринкового поля

за нормативними вимогами регулятора. Ті, що залишаться працювати у банківському секторі, звичайно продовжуватимемо обслуговувати за найвищим ґатунком, бо головними маркерами у своїй діяльности завжди вважали гнучкі тарифи та якість сервісу. При цьому фокус зусиль кон-центруватимемо на високій якості проведення платежів, розширенні сервісного функціоналу, зокрема використання можливостей процесин-гового центру в обслуговуванні банків.

Особлива увага — міжбанківському рин-ку, на якому працюватимемо прискіпли-во і зважено.


15МАркет-Quest

Костянтин Мітченкодиректор департаменту ін-

формаційних технологій

Банки сьогодні по-дорослому ставлять-ся до нових технологій, особливо дистан-

ційного обслуговування. І якщо раніше точили-ся суперечки щодо створення онлайн-банкінга, мобільного банкінга взагалі, то наразі говорять вже про релевантність сервісів, їх взаємодію. Звідси — відповідні стратегічні цілі і тактичні завдання.

На ринку онлайн-послуг у банків з’явили-ся нові конкуренти — провайдери зв’язку,

розробники мобільних додатків та ін. Причо-му конкуренція з ними перейшла на поле спо-живача і відрізняється від традиційної змістом — головна боротьба йде за право вирішувати проблеми клієнта максимально зручним для нього способом. Тому на порядку денному — інтегровані стратегії і підвищення значущості аналітики, робота з великими масивами да-них, зручні інтерфейси і мультиканальна взає-модія з клієнтом через найрізноманішніші ін-струменти.

Майбутнє реалізації банківських послуг вбачаються і за допомогою сервісів са-

мообслуговування. І знову ж таки — все почи-нається з клієнта, його потреб та особливос-тей поведінки. З погляду на це і вибудовуємо свої технологічні впровадження, адже розуміє-мо, що помилка при виборі стратегії взаємодії з клієнтом може бути надто високою.

Олексій Багрійдиректор департаменту ризиків

Головні фактори ризику 2015 р., що суттєво впливатимуть на економіку в цілому і бан-

ківську систему зокрема — це інфляція і тен-денція до безробіття, а звідси — втрата насе-ленням платоспроможності, що на фоні кризи довіри до банків може суттєво похитнути фі-нансову систему країни. Тому ключові пріори-тети вбачаємо насамперед у попередженні ре-путаційних і ринкових ризиків.

Зважаючи на зниження маржинальності банківського бізнесу, особливу увагу буде

приділено мінімізації процентного ризику, а це інколи потребує зміни не тільки принципів роботи окремих підрозділів, а навіть системи мислення. Адже щоб не потрапити у «ножиці», при додержанні рівноваги в балансі «ризик — дохідність» варто враховувати не лише очіку-вані втрати, а й вартість капіталу, що покриває неочікувані втрати.

Зазвичай зважено і неупереджено — до класичних видів ризиків, насамперед кре-

дитного і ризику ліквідності. А ще — до так зва-ного модельного ризику, визначення якого немає ще навіть у нормативних документах ре-гулятора. Насправді параметри його слід роз-робити і враховувати, оскільки бізнес-процеси банку і застосування нових фінансових інстру-ментів формують і повсякчас видозмінюють модель його діяльності, яка теж може наража-ти банк на певні ризики.

Богданна Рябенконачальник управління кадрів

Сьогоднішній ринок праці у банківському секторі — це справжній коловорот фахів-

ців різних рівнів і кваліфікацій, особливо якщо врахувати кількість банків, що ліквідуються, а також кількість фінансових установ, закритих після анексії Криму і під час воєнних дій на сході. Таке перенасичення ринку відповідним чином позначається на оптимізації персоналу, у тому числі і в нашому банку. Тож, наразі при ви-рішенні будь-якого кадрового питання ми до-сить уважно і ретельно аналізуємо всі складо-ві, включаючи продуктивність праці, емоційний інтелект і стресостійкість (що особливо важли-во для працівників front-офісів).

З’являються нові грані банківських профе-сій, що спричинені масштабним впровад-

женням новітніх технологій. Тому особливу увагу у 2015-му буде приділено підвищенню квалі-фікації працюючих, задля чого проводитимуть-ся різноформатні семінари, тренінги, навчальні комплексні іспити фахівців різного рівня.

З метою підвищення злагодженості в роботі різних підрозділів, вироблення єдиного ро-

зуміння напрямів розвитку банку, цілеспрямова-ності у досягненні спільної мети впроваджують-ся спеціальні технології-модулі вдосконалення корпоративної культури банку, які допоможуть менеджерам і виконавцям досягати індивіду-альних ключових показників на відповідному рівні, системно мислити і відповідним чином бу-дувати відносини і взаємодії, формувати лідер-ське і виконавське мислення, стимулювати зміни та ефективність роботи команди.


16 МАркет-Quest

Такий самий стрижень незламності і правоти відчувається і в Сашкові, особливо коли мова за-ходить про ціну пострілу і життя там, у далеких Пісках, про ставлення до українських військових, про перемир’я. Дисциплінований, підтягнутий, структурований особливим воєнним порядком, Олександр зі смаком вдихав столичне повітря і весь час повертався до роботи у банку — «сумую, переживаю, бо прагну обов’язково повернутися на своє робоче місце, у департамент роздрібно-го бізнесу, звідки у березні був мобілізований до Української армії. Але зв’язку зі своїми не втрачаю — ось вона сила сучасних гаджетів та інформа-ційних каналів. І так приємно, коли зранку на мо-більному цвірінькає фейсбук — чи сестра пише, чи друзі опікуються, що ще потрібно нам до ладу, чи керівництво підбадьорює: Сашко, обов’язково по-вертайся живим!»

Ми говорили довго, кілька разів замовляючи каву і тістечка, які Сашко так і не покуштував, бо стільки часу не бачив справжнього м’яса, що годі себе й обманювати — на передовій не порозко-шуєш, хоча хлопці й намагаються готувати все як годиться: сил потрібно багато, та й виразку заро-бити не так вже й складно, особливо з такою во-дою, яку мають, з технічних цистерн. А нам, мамам, так хотілося пригостити, попестити, потурбувати-ся. Проте головне — почути думки хлопця, який без остраху та сумнівів, за першим покликом, від-правився захищати наше з вами майбутнє.

Чомупішовнавійну?«Про повістку до райвійськкомату дізнав-

ся від батьків — телефонують, плачуть. Але жод-ного сумніву не було, бо розумів: хто, якщо не я? За мною — моє невелике село у Чернігівській об-ласті, всього 60 км від Києва. Тут моя мама Надія і тато Володимир, тут ми зростали з моєю стар-шею сестрою Вікторією, звідси я пішов у свої уні-верситети, але завжди із задоволенням поверта-юсь на малу батьківщину, бо тут мої корені, мої джерела і моя сила. Так само, як і моя сестра, яка викладає у торгово-економічному університеті і пообіцяла на честь мого повернення захистити кандидатську.

Живу у столиці вже 10 років, але не було жодного вихідного, аби я не з’їздив у рідне село. І батьки допомоги потребують, і друзів бага-то теж приїздить, у нас навіть власна футбольна команда є. До речі, навички і вміння сільського життя, ой, як знадобилися мені в окопах при об-лаштуванні бліндажів, орієнтуванні на місцево-сті, полюванні на дичину або рибу. Так, не дивуй-теся, одного разу навіть фазана вбив — мабуть, господар з маєтку (а їх у тому регіоні чимало!) поїхав геть, а фазани порозбрідалися по кущах. Ось і вполювали з хлопцями.

Чому пішов на війну, питаєте? Бо не міг не піти. Усі мої хлопці — 12 душ — саме з тих, що не могли не піти. Не тому, що хочуть вбивати, стріляти — така собі гра у війну. Це — їхня чоловіча суть. І коли заги-нули мої перші однополчани, це стало вже точкою неповернення. Я розумів, що мені з цим доведеть-ся жити завжди, тож і повертаюсь повсякчас з ко-ротеньких відпусток туди, де на мене чекають мої побратими. Але й чатує смерть...»

про війНу і про тишу«Головне на війні – не вдаватися крайнощів, тобто не кидати-ся від песимізму до оптимізму, і навпаки», – так розпочалася наша розмова з Олександром ШЕЛЕСТОМ, старшим лейте-нантом, командиром батареї з трьох машин ЗСУ С6 Першої танкової бригади, яка на момент нашої бесіди дислокувала-ся в 2 км від Донецького аеропорту – символу нездоланності українського духу.


17ПишАєМось

ЧибувнаМайдані?«Дивне запитання. Майдан — то душа на-

шого народу, її крик, її зміст і завтрашній день. Це, якщо гарно говорити. А ми з багатьма «хре-щатинцями» намагалися бути максимально ко-рисними волонтерською допомогою. Війна (а це була справжня війна влади з народом) — на-справді дуже багатогранне явище. Тоді, на Май-дані, неабияку користь приносили не тільки міц-ні хлопци, а й тендітні дівчата, що розносили їжу, прибирали, пенсіонери, які роздавали ліки і все, що приносили кияни. Про медиків навіть не кажу — їхній героїзм ще має бути оприлюднений. Та й зараз, тут, більшість людей приносять користь не тільки у танку чи біля зенітної установки. А хто крутить гайки і болти? Хто привозить гума-нітарну допомогу, наражаючись на небезпеку у будь-якій «зеленці»? Хто організовує у свій віль-

ний час збір медикаментів, одягу, харчів? Розумі-єте, якщо людина не байдужа, якщо вона любить свою країну, вона правильна і завжди робить правильні речі.

Наразі забезпечення вже краще. Насампе-ред хочу подякувати банку, особисто Дмитру Ми-колайовичу і всім співробітникам, які підтримали матеріально і допомогли знайти бронежилети, спеціальний одяг на синтопоні. Він легкий і те-плий, а ми як у засідці сидимо, вологі степові віт-ри, ой, як відчуваємо!

Ми завжди раді волонтерам, але намагаємось зустрічати їх на нейтральній смузі — не можна їм наражатися на небезпеку, особливо жінкам. Але й вони інколи не їдуть від нас з пустими руками. Ось восени був випадок, коли три снаряди «Граду» по-трапили в озеро і поглушило дуже багато риби. Так і поїхала вона до волонтерів додому».

Цінапострілу?«Вона різна. З багатьох причин і багатьох

поглядів. Як можна виміряти втрату єдиного сина або 9 з 10 танкових екіпажів? Чи є вар-тість того, що роблять «кіборги», або того, як мої хлопці тиждень діставали тіла товаришів з під-битого танку? І не вірте тим, хто каже, що на війні не страшно. Звісно, є такі відчайдухи, як добровільці у Донецькому аеропорту, але то одиниці. В окопах, засідках, під час патрулю-вання, мабуть, як ніде, потрібні розум, зваже-ність, обережність, витривалість і беззаперечна довіра своєму командирові.

У моєму екіпажі всі з Черніговської області. Познайомилися ще в «учебке». Поза АТО вони пожежник, водій «швидкої», охоронник та ін. Всі старші за мене, тож спочатку переживав, як сприйматимуть мої накази. Коли побачили, що не боюся відповідальності, працюю з усіма на рівних, при небезпеці перевіряю все першим, почали поважати і дослухатися, навіть не су-перечать, коли протягом тижня змушені чи не щовечора передислоковуватися, тобто щора-зу зариватися в землю щонайменше на 2,5 м. Знаєте, коли б’є «Град», якщо ти не нижче рів-ня землі, врятуватися шансів немає. Так стало-ся під Іловайськом. Тому й не лінимося, хоча ло-пати в нас армейські, обрубані. Робимо ліжаки, грубку — ось де навички селянина згодилися.

Взагалі, коли вперше почули російську ар-тилерію, то попадали, бо не розуміли, звідки б’є, куди. І не важливо, що навчали нас майже три місяці — реальність виявилася кращим вчите-лем. Тому ти як командир маєш все відстежу-вати, аналізувати. Їдеш дорогою, бадилля від картоплі палять, а ти думаєш, чим стріляли, що лягало? Бачиш з автомобіля водонапірну вежу і відразу приглядаєшся, а може там коригуваль-ник, котрий передасть координати тим, хто буде вести по нас прицільний вогонь. До речі, серед місцевих коригувальників — від старих п’яни-чок до пацанів-підлітків. Все за гроші... Скільки разів переїжджали, стільки разів подумки гово-рю «дякую» нашому командирові дівізіону, бо знали точку базування, а як діставатися, вирі-шували завжди самі — багато хлопців лягли від дурних наказів недосвідчених командирів».

Чидопомагаєперемир’я?«А хто каже, що воно є? Мені дуже цікаво,

як ті, хто про нього говорять, ведуть перемови-ни, його бачать? Кожну ніч стріляють, аж земля гуде. Щойно темнішає, не заснеш.

На сході воює сила-силенна і професіо-нальних вояків, і бандитів, все всуміш — так звані ополченці, сепаратисти, російська армія, їхні спецслужби. І хоча зброя та оснащення в них за якістю вищі, злагодженості між цими військовими формуваннями немає. А ці всі ДНР, ЛНР! Хто їх питався, чи готові вони до пере-мир’я, чи потрібне воно їм?! Як чуєш по нови-нах, що гумконвой перетнув кородон, готуйся до свіжої атаки. Ховаються за терикони, тому наша зброя їх не дістає. А вони виїдуть, оптич-ними ракетами, й прицільно — вогонь! і знову


18 ПишАєМось

собі за терикони... Так і виходить: ми не стріля-ємо, вони стріляють, ми не відповідаємо, вони стріляють. Кому потрібне таке перемир’я, що від артобстрілів аж гай шумить?

Йде звичайнісінька війна. І я цілком відпо-відально заявляю, що наша армія вміє і може воювати. За умови, що не буде зрадників на різних рівнях, не буде саботажників, крадіїв. Побільше б координації зусиль, побільше б су-часних технічних помічників. От передали нам тепловізор, а я не можу його забрати у тилови-ків. От навіщо він їм за 60 км від передової? Дай, Боже, аби не продали!

Але робляться й мудрі речі, наприклад, си-стема блокпостів по всьому кордону — де через кожні 500 м, де через 2 км, якщо зона прогля-дається. Ефективний метод, особливо проти ди-версійних груп.

Але в армії є головний ворог — алкоголь. Розумію, що є ситуації, коли без 100 г фронто-вих неможливо скласти до труни шматочки то-вариша, з яким ще вчора вечеряв борщем. Але якщо людина не знає міри, таких невдах нама-гаємося швидко здихатися, бо це вже небезпе-ка поруч з тобою. І досить обережним потріб-но бути з мобільним телефоном, хоча без нього дуже складно — і в інтернеті щось подивишся, і з батьками та друзями перекинешся смс-ками».

якмісцевіжителі?«Якщо ненавидять, то не показують, бо де-

монструвати озброєному солдату своє негатив-не ставлення — це дурниці. Проте весь час почу-

ваємося, як на ворожій території. Взагалі люди в окупованих регіонах живуть надзвичайно пога-но: світла немає, газу теж, з дровами велика про-блема. Залишилися в основному старі, п’янички і дуже бідні. Ми допомагаємо, особливо сім’ям, в яких є діти. Вони вже й так покарані долею! Як перезимують, навіть не знаю.

Для мене ця війна — взагалі великий люд-ський гріх. Коли людина довго живе у такому грі-ховному стані, вона настільки псується і всере-дині, і ззовні, що перестає бути людиною. Чому можна зраджувати, красти, плювати у спину тим, хто щойно дав тобі буханку хліба і пляшку води? Ми всі грішні, але ті, хто зараз воює на боці се-паратистів, підтримує їх, зраджує наших військо-вих, жорстоко розправляється з тими, хто допо-магав рідній армії, вже пройшли всі кола аду і їм нічого втрачати.

Не знаю, коли та війна закінчиться, але Донбас — це наша, українська земля. Ми не можемо її втратити, хоча більшість населення тут — смертельно хворі люди. Ну як можна ста-витися до тих, хто з радістю кричав кадирів-цям «слава» та «ура»? Хто називає себе «пра-вославними» і аплодує тій жорстокості, якою відзначаються тортури над нашими полоне-ними? Звичайно, на Донбасі є адекватні люди, які просто хочуть жити — народжувати дітей, плекати свою землю, мріяти про майбутнє. За-звичай вони живуть чесно і правильно, але, на мою думку, все зайшло надто далеко. І сумно, що невинні потерпають, особливо діти, але й пухлину цю ракову, що повсякчас дає метаста-зи, потрібно негайно вилікувати».

Чизмінюєвійна?«Ще достеменно не знаю, але не хочу, аби

змінила. Мені здається, війна просто загос-трює якості й риси людини. Якщо людина підла, вона стає мегапідлою, якщо добра — доброта зашкалює. Надзвичайно міцніє дружба, якщо вона справжня. З’являється самопожертва, але й категоричність — не вибачаєш людям те, що там, у мирному житті, навіть не помітив би. На-приклад, банальне спізнення.

А ще — пригадуєш абсолютно все, що мав зробити і не зробив: добре слово батькам вчас-но не сказав, на роботі не все встиг, сад біля рідного будинку не почистив. І мрієш: про море і пляжі в сонячній Турції, про те, аби вимити-ся і виспатися, про тишу після війни... Вона нам так потрібна! Бажаю всім-всім «хрещатинцям» у новому році позбутися відчуття тривоги і ду-мати лише позитивно, щоб ніхто не переживав за дітей і рідних, не думав, що таке страх і вій-на. Здоров’я і миру! А ми — ми обов’язково пе-реможемо! До зустрічі, рідні!»

До усіх «хрещатинців», які захищають нас

Це так важливо, коли на тебе чекають. Дуже важливо, коли просять: «Бережи себе! По-вертайся!» Важливо, коли чекають навіть тоді, коли виходиш на хвилину, приїхавши у довгоочікувану відпустку. Коли люблять не за щось, а за те, що ти поруч. Коли молять Бога, аби з тобою нічого не трапилось. Леоніде Мешко, Олександре Товщик, Вікто-ре Лиховоз, Сергію Конфалія, Олександре Ше-лест! Повертайтеся живими, хлопці! Ми чека-тимемо на вас. І нехай небеса охороняють вас повсякчас. З Новим роком і Різдвом Христовим!


19ПишАєМось

«У Запорожжі простилися із заги-блими під Луганськом...», «ОСМД до-помагають учасникам АТО...», «У За-поріжжі виросло транзитне містечко для переселенців...», «Діти бійців від-відали новорічні запорізькі «ялинки», «У краєзнавчому музеї Запоріжжя закладено експозицію АТО» etc. Та-кими численними новинами рясніє інформаційна стрічка провідних за-порізьких інтернет-порталів і шпаль-та місцевих медіа, бо місто величного Дніпрогесу сьогодні — на справжній передовій. Люди живуть під гаслом «народ та армія єдині – разом до Пе-ремоги» і почуваються універсальни-

ми солдатами, бо можуть для миру в Україні дійсно все – збирати пожер-тви, налагоджувати блокпости, за-хищати місто вночі, шити власноруч теплий одяг і веселих новорічних ба-ранчиків для наших бійців, ремонту-вати техніку для АТО, допомагати ви-жити переселенцям з окупованих зон і ще багато іншого. І звичайно чесно й продуктивно працювати на особи-стих передових – кожному робочому місці, добре розуміючи, що віднов-лення економіки і своєчасні чіткі ре-форми – їхній головний внесок у роз-будову держави та її перемогу над зовнішньою агресією.

уНіверсальНі солдати



Можна багато чути про Запоріжжя — колиску ка-зацтва, можна перегортати фотосторінки в ін-тернеті, цікавитися в усіляких гайдах, але вар-то все побачити на власні очі. Перше враження — нічого собі масштаби! Що Дніпрогес — мега-гребля, величність якої відчуваєш під ногами. Такий собі рукотворний землетрус локально-го характеру! Що славетна Хортиця, де дбайли-во бережеться все, що було славою українсько-го війська! Що проспект Леніна — післявоєнна радянська архітектура на марші, який попри всі упередження щодо того періоду нашої історії є «родзинкою» міста. Саме тут, у будинку 172, ком-фортно розмістилося Запорізьке регіональне відділення банку «Хрещатик», працівників яко-го можна теж сміливо називати універсальними солдатами, бо вміють абсолютно все, що має ро-бити повнофункціональне відділення, яке пре-зентує в обласному центрі відомий столичний банк. І презентує так, що кількість клієнтів про-тягом складного 2014-го зросла у 1,3 раза, об-сяги ресурсів корпоративних клієнтів становлять 19,1 млн грн, вкладів населення — 31,6 млн грн. Зважаючи на кризу довіри у банківській систе-мі в цілому, такі цифри вражають і свідчать дійс-но про універсальність відділення, про його осо-бливу клієнтоорієнтованість і командну роботу. Тому ми вирішили в цей раз дещо відійти від усталених норм і насамперед надати слово клі-єнтам, які неупереджено бачать те, що не помі-тять найприскіпливіші перевіряючі.

Головнеслово—довіра

Галина Довганьклієнт банку з 2008 р., екс-началь-ник лабораторії Інституту титану

Банк обрала, чесно кажучи, за назвою, бо слово «Хреща-тик» рідне для будь-кого з укра-їнців. Вперше зустріли після мого досвіду обслуговування у велико-

му системному банку так, наче я VIP-персона — все оформили са-мостійно, чаєм напоїли, тістечка-ми разом посмакували. Та й жіно-чі проблеми обговорили. І відтоді я — палка прихильниця цього бан-ку, який не просто може козиряти модною рисою «клієнтоорієнто-ваний». Він душевно налаштова-ний на клієнта, і саме це відрізняє його на запорізькому банківсько-му ринку. Тут ніколи не полінуються зайвий раз зателефонувати, запро-понувати вигідний варіант розмі-щення коштів, розповісти про пе-реваги нових продуктів, уважно вислухають всі надумані «жахи» і порадять, як бути. Цей місточок до клієнта працівники відділен-ня вибудовують разом з Владис-лавою Валеріївною, директором відділення, якій я довірю не тільки власні гроші, а й свої мрії.

О, мрій в мене багато, але голов-на — мої мандрівки. Будучи на пен-

сії, вже практично всю Європу поди-вилася, у східно-азіатських країнах побувала. Реалізовувати мої турис-тичні мрії мені допомагають сай-ти «гарячих» путівок і відсотки по вкладах саме у банку «Хрещатик».

Що приваблює з банківських продуктів? Насамперед акційні вклади з поповненням, хоча вони, на жаль, не часто трапляються. По-добається акція «Пошана за довіру» — наприклад, я ніколи не зрадила «Хрещатику» і задоволена гідною оцінкою. Добре, що є програми з ка-піталізацією відсотків, короткостро-кові депозити. Ну а 18 валют для об-міну готівкою — це неймовірно!

Що хочу побажати? Краще за все гарного стратегічного інвесто-ра з європейським корінням. Гар-ної бізнес-моделі, що буде ефек-тивною за будь-яких власників і таких вірних клієнтів, як у Запо-різькому регіональному.

Світлана Брукманадвокат, громад-

ський діяч, волонтер

Потрапила до банку практич-но з перших днів відкриття філії. І хоча було це випадково, але жод-ного разу я не пожаліла про свій вибір. А остаточно мою думку про високу стабільність і клієнтоорієн-тованість цього банку затвердив один телефонний дзвінок: «Світ-лано Миколаївно, завтра у вас за-



кінчується термін депозиту. Що робитимете? Приходьте, разом ви-рішемо». Чесно, порядно, неупе-реджено. Звичайно на ранок ра-зом з Іриною Хілько все вирішили, і звичайно з вигодою для себе і для «Хрещатика». А ще до глиби-ни душі вразила програма лояль-ності до 65-річчя звільнення Укра-їни від фашистських загарбників, коли мій чоловік — дитина війни — отримав особисте вітання від го-лови Правління пана Гриджука.

До речі, хочу зізнатися, що у всіх критичних ситуаціях, які ви-никають у фінансовій сфері, ми дуже дослухаємося Дмитра Ми-колайовича. Він — практично єди-ний з банкірів ніколи не мовчить у складні кризові періоди, а його аргументи і пояснення завжди ло-гічні, толерантні і високопрофе-сіональні. Це безперечно суттєво спрацьовує на зміцнення довіри, поваги і розуміння «Хрещатика».

Я — консерватор, ніяк не можу диверсифікувати ризики і три-маю всі вклади в одному «коши-ку» — банку «Хрещатик». Бо до-віряю, бо ніколи не слухаю тих, хто розкачує «човен» банківської системи, хто приваблює високи-ми ставками, особливими бонуса-ми, програмами лояльності. Я ча-сто консультую з правових питань малозабезпечених людей, ошука-них навіть своїми дітьми. Скільки їх бомжує по країні! Тому дозволю собі зауважити: ніколи не чіпляй-теся за гарні обіцянки. Довіряйте тим, кого знаєте. Мене, наприклад,

жоден банк не вмовить віддати перевагу йому.

А побажати хочу уникнути будь-якого фінансового цунамі, а всім нам — миру і спокою!

Юрій Юдінюрист-правозахисник, єдиний клі-єнт колишнього Ощадбанку СРСР,

який судовим рішенням отри-мав свої гроші у повному обсязі

Я людина, яка не любить бага-то говорити. Для вибору банку в мене є власні методики, які ще ні-коли не підводили мене. Так от, у Запоріжжі я рекомендую друзям, своїм клієнтам лише два банки — Укрексімбанк і банк «Хрещатик». Чому «Хрещатик», наразі поясню:• ваш банк приваблює надійністю,

стабільними рейтингами і про-зорістю в оприлюдненні фінан-сової звітності;

• серед акціонерів вашого банку — столична влада. Які б часи не були, а підтримка муніципаліте-ту — це плюс;

• ваш керівник — голова Правлін-ня Дмитро Гриджук — публічна особа без «бруду» і будь-яких чу-ток. Духовний, гідний, мудрий — це про нього. Пригадую журнал «Чистая прибыль», де я побачив вперше його інтерв’ю. Вразив відкритістю, особливим філо-софським сприйняттям банків-ської справи, моральними чес-нотами;

• соціальна відповідальність «Хре-щатика» дуже правильна — не гроші на благодійні фонди, тобто майже на вітер, а вагома соціаль-на складова у багатьох банків-ських продуктах і послугах.

І ще — ви єдиний банк, де на мене завжди очікує приємна бесіда і чесна пропозиція.

Бажаю процвітання всім, від кого залежать мої доходи.

Олександр Сабалдашнийдиректор ТОВ «Бімаркет»

Наша група компаній трохи по-морочилася з вибором банку, але

коли у Запоріжжі з’явився «Хре-щатик», ми, проаналізувавши всю інформацію про нього, вирішили спробувати. І не помилилися, бо, наприклад, сьогодні, коли навко-ло чуєш про затримку платежів, неповернення депозитів і т. ін., ми спокійні: у «Хрещатику» ще жод-ного разу не було жодної не те що конфліктної, навіть незрозумілої ситуації. Банк повністю виконує свої зобов’язання, а людське став-лення додає цим перевагам тако-го тепла і комфорту, що відвіду-вання банку стає не обов’язком, а десь навіть святом.

Сьогодні банки, маючи прак-тично однакові продукти і послуги, конкурують технологічними новин-ками, особливо в інтернет-середо-вищі. Ми як імпортери-ґуртовики зацікавлені в оновленні техноло-гічної лінійки «Хрещатика». Дуже потрібний мобільний банкінг. Біль-ше зрозумілості і сталості на ва-лютному ринку. Розумію, законо-давчі і регуляторні обмеження, але проти економічної істини нічого не зробиш. Все обов’язково повер-неться у правильне русло. Ще дуже важлива для нас безпека платежів — тут у «Хрещатика» немає про-блем. І подобається кредитна полі-тика — от спробували, взяли кредит під депозит.

Побажати хочу політичної та економічної стабільності в країні, банку — подальшого технологічно-го розвитку, особливо в комуніка-ціях з клієнтами, а всім нам — миру і здоров’я!



Твердо вірю в те, що жит-тя змінюється настільки, на-скільки ми самі того бажа-ємо. Ми можемо впустити в життя райдугу божевілля, а можемо пошепки сказати: я ще хочу сама управляти своїм потягом. І життя поко-титься по звичних рейках.

Іноді варто у всьому розі-братися, іноді — залишити-ся у легкому здивуванні.

Віддаю перевагу компромі-сам, а не жертвам.

Будь-яка система, в якій не-має конкуренції, приречена на деградацію.

Від роботи драйвую — це хімія, складені пазли, коли робиш те, що любиш.

Ніщо у цьому житті не дава-лося мені легко, за все до-водилося боротися.

жіНочі логізми уНіверсальНого керівНика

Теорія французького поета і психолога Дейна Радьяра поділяє життя людини на певні цикли зі своїми унікальними цілями і задачами. При цьому на кожному етапі людина оновлюється практично на клітковому рівні і може змінити все у своєму житті, а може поставити за мету таку високу планку, що за-для її підкорення потрібно закумулювати всі зусилля і вміння. І обов’язково включити логіку – щодо роди-ни, професії, дітей, світосприйняття, своєї жіноч-ної суті. Такими висловами-логізмами щодо власної долі і шляху у професії нас підкорила Владислава ЗБАНЬ, директор Запорізького регіонального відді-лення, яка у здобутті універсальності встигла наби-ти «шишки», побудувати кар’єру, виховати сама двох красунь і стати душею своєї команди.



юною дівчиною Владислава підкори-ла київ та економічний університет, набу-ла професії, яка допомогла їй у житті не тільки відбутися як особистості, а й ви-стояти у важкі часи кризи, недолугості і зради. коли звільняли за нерозуміння-не-бажання ставити підписи під ризиковани-ми проектами, коли нова влада адмінва-желями переводила у свої банки кращих клієнтів, коли в тобі сумнівалися тільки тому, що ти жінка. коли працювала до перших півнів, бо мала піднімати на ноги своїх донечок стасю і лізу. коли вперше повірила у свої сили і досвід, а «Хреща-тик» допоміг знайти крила і знання, вмін-ня і впевненість у собі і своїй команді.

Народження дитини повністю змінює життя. Вчора в тебе був коловорот подій на робо-ті, зустрічі, плани. Але раптом з’являється ма-ленька людина і це як дзвінок будильника.

Нещодавно я усвідомила, що навколо є ті, хто обов’язково знає більше, ніж ти. Дуже приємно, коли це твоя дитина.

Я не жалкую грошей на дітей, їх освіту і роз-виток, на книги і подорожі.

Я вдячна своїй матері, що вона ніколи не хвалила мене даремно.

Найбільший злочин у житті — зрадити мрію.

найголовніша опора у житті Владис-лави Валеріївни – її мама, банківський працівник з тим моральним ґартом, який мали радянські фінансисти. і тато, якого вже немає, але який подарував життєз-датність і позитивний настрій щодо ото-чуючого світу. батьки навчили працюва-ти, навчили нести відповідальність за всіх, кого «приручив» – «Маленький принц» ек-зюпері і зараз найулюбленіша книга Вла-ди та її донечок, які теж складають зміст її життя.

Взагалі пані Збань вважає себе люди-ною фартовою – навіть коли було дуже складно, завжди мала вихід. нехай іноді випадковий, але зазвичай ретельно про-рахований і обов’язково легітимний – ма-мина школа. іноді Влада із сумом доко-ряє мамі, що не можна було всю себе так присвячувати єдиній донечці, але щиро вдячна і за довгі прогулянки улюбленим містом, і за вечірні розмови на будь-які теми – від професіональних питань до суто особистих, і за те, що навчила шити, як у самій «бурді», і тому її донечки і вона завжди виглядали як з обкладинки мод-ного журналу, і за неймовірні душевні ни-точки взаєморозуміння.

Зі своїми дівчатами Влада Валеріївна намагається бувати частіше – поки заміж не повиходили, живуть разом, обов’язко-во разом вечеряють, шопінгують, відвіду-ють бабусю.

Любов, на мій погляд, — це коли ти не за-чарована об’єктом кохання, а коли думаєш, щоб тобі зробити для нього найкраще.

Коли тебе любять, не варто вимагати дока-зів. За чоловіка говорять його вчинки.

Колись я жила з відчуттям, що щастя — по-переду, за найближчим рогом. Тепер я живу всередині щастя.

Про особисте життя, особливо ча-рівної жінки, говорять насамперед її очі. Вони у Владислави — просто іскряться, бо має в серці людину, яка стала її по-радником і підмогою щохвилини і щоми-ті. Яка замінила її дівчатам батька, якого вони майже забули. Яка дала Владі мож-ливість почуватися просто щасливою жінкою. і не потрібно зайвих слів.

Мої люди — ті, з ким комфортно мовчати. Не мої люди — ті, з ким некомфортно на рівні інтуїції, енергетики.

Життя у прискореному темпі яскраве, але сумне, бо ми втрачаємо щось дуже важливе.

Милуючись відтінками сірого, не слід втра-чати здатність відрізняти чорне від білого.

Мої джерела відновлення — робота, музика, природа і мої діти.

команда, з якою Владислава Вале-ріївна щодня вирішує багато непростих питань сьогодення роботи відділення, – це її душа, її розум та її універсальність. бо вони, наче ті солдати, – можуть все і на кожному робочому місці. Пані дирек-тор згадує, що коли колектив було ско-рочено практично на 50%, іншого виходу не було – універсальність стала осно-вою їх роботи. Відтоді день починається з аналізу минулого дня і постановки за-вдань на сьогодні з розрахунком на всіх – хто буде вільний, крім своїх функціо-нальних обов’язків, підхопити будь-який інший напрям бізнесу.

таке відчуття відданого «плеча» доз-воляє її дівчатам та єдиному чоловіку у відділенні, заступнику олексію, не тіль-ки рулити у складних бізнес-ситуаціях, а й із задоволенням проводити разом дозвілля. Подібна згуртованість дорого вартує, бо ти можеш бути впевнена, що не підведуть.

Не втрачайте самоіронію, пам’ятайте про відпочинок, будьте добрими до себе. Це дійсно непросто. Чи не так?останній логізм – порада жінки, яка ство-

рила себе і свій світ таким, яким бажала. без остраху і сумнівів.

Всі вони прийшли до «Хре-щатика» різними шляхами, з різними цілями і з різним ба-зисом. Але життя склалося так, що вони стали єдиним і міцним колективом, вибудува-ли одну лінію поведінки в ро-боті, проповідують одні й ті самі моральні чесноти і голов-не – ніколи не відмовляються від допомоги один одному.

команда = уНіверса- льНість в усьому



Ірина Хількозаступник начальника від-

ділу розвитку бізнесу Банк «Хрещатик» — це моя перша ро-

бота у банківській сфері. Маю першу медич-ну освіту, працювала судовим експертом, але зацікавив світ цифр. Тож, здобула дру-гу економічну і пішла, як і чоловік, до банку.

Люблю працювати з роздрібним клі-єнтом, з яким завжди вмію знайти спіль-ну мову. Тому ніколи не зважаю, обід чи ні, або у вихідний можу вийти, якщо потріб-но клієнтові.

Намагаюсь дослухатися насамперед до потреб клієнтів, але й з головного офі-су надходять слушні поради, наприклад, казначейство завжди прийде на допомогу. А стратегію і політику банку завжди скла-даю по інтерв’ю, коментарях, постах у фей-сбуці нашого голови Правління Дмитра Миколайовича.

Анна Ободенкоголовний бухгалтер

Так сталося, що відразу після школи пішла до заводської бухгалтерії. Робота з цифрами завжди подобалася мені, осо-бливо приємно, коли все збігається, все до ладу. Проте прагнула й спілкування з людь-ми, а тут сестра якраз закінчила банків-ський коледж. Ось я і повірила, що в мене все вийде.

Ми абсолютно взаємозамінні. Наші клі-єнти теж бачать це, і приходять до нас, як до великої родини, яка завжди допомагає іншим. А нам допомагають працівники го-ловного офісу. І, слава Богу, є такі люди, як Валентина Миколаївна Юр, котра завжди дасть пораду, вислухає і відкоригує твої дії.

А вдома на мене чекає моя краща поло-вина — мій син Ілля, школяр-гандболіст, який прагне стати філософом. Отакий чоловік у мене вдома. До речі, на всі руки майстер.

Марина Циганковазаступник начальника від-

ділу розвитку бізнесу До банку потрапила випадково — все

життя мріяла займатися кібернетикою, але потрібна була стипендія і довелося виграти в одному з банків конкурс на кращого сту-дента. Стипендію отримала, але буквально через пару днів — і роботу. Тож, довелося у деканаті просити індивідуальний графік і набувати досвіду спочатку у банку «Мета-лург», а згодом — у «Хрещатику».

Після декрету вийшла у зовсім інший напрям бізнесу — корпоративний. Було нелегко, але тепер кредитні лінії, овер-драфти, гарантії, будь-який бізнес-план — то просто насіннячко! Можу сидіти до 3-ї години ночі, але клієнта не підведу. Дуже допомагають департамент корпоративно-го бізнесу головного офісу, підрозділ ва-лютного контролю.

А ще — завантажую банкомати. Так-так! Прагну, аби на кожній ділянці ство-рити для клієнта комфортні і безпечні умови управління своїм бізнесом і свої-ми заощадженнями, тому й розвиваємо крос-продажі і в роздрібі, і в корпоративі.

А донечку свою тішу лише на вихід-них. Коли вільна. А так щодня з самісінько-го ранку — морський бой: хто з бабусь і ді-дусів залишиться з Дашею.

Олексій Ковальзаступник директора — началь-

ник відділу розвитку бізнесу У «Хрещатику» не так давно — при-

став на пропозицію Владислави Валеріїв-ни допомогти залучити клієнтів, зважаючи на мій досвід роботи у банківському секто-рі. Сподобалось, що жодного разу не почув «це — не наш клієнт», що у корпоративно-му бізнесі head-офісу, наприклад, дослуха-ються регіонів, що з казначейством завжди можна вирішити питання.

Що бажав би? Більше оперативнос-ті при прийнятті рішень у головному офісі. Інколи клієнту навіть не важливо, скільки він платить за РКО, головне — обслугову-вання від «А» до «Я». І ми маємо врахову-вати його побажання і потреби, звичайно зважаючи на корпоративні стандарти і по-літики, але своєчасно.



сіЧень

Клієнтам — держателям платіжних карток Національної системи масових електронних платежів (НСМЕП), а також усім бажаючим запропоновано скориста-тися акційною пропозицією, в рамках якої без жодної комісії можна було отримати картку НСМЕП з магнітною смугою і стро-ком дії три роки. Впровадження та викори-стання продуктів НСМЕП на базі відкритих міжнародних стандартів, що означає шир-ші можливості для їх держателів, відбуло-ся завдяки успішній сертифікації власного процесингового центру банку в рамках емі-сії та екваєрингу карток НСМЕП, які прово-див НБУ. Перехід роботи системи НСМЕП на міжнародні відкриті стандарти дає змогу використовувати нові розрахункові техно-логії на рівні провідних світових платіжних систем. Завдяки оновленому програмному забезпеченню відтепер можливо запрова-дити ще більш гнучкий підхід до обслугову-вання клієнтів, створювати сучасні карткові продукти. Крім того, введення міжнарод-них стандартів дозволяє підвищувати рі-вень безпеки трансакцій, надає можливість розширити функціонал банківських кар-ток, застосовуючи наявне термінальне об-ладнання і банкомати всіх типів. При цьому держателі карток НСМЕП на базі відкритих міжнародних стандартів можуть здійснюва-ти всі ті самі операції, що й з картками між-народних платіжних систем.

березень

«Пошана за довіру» — таку назву має нова акція Програми лояльності для клі-єнтів. Таким чином «Хрещатик» висловлює свою повагу тим вкладникам, які не тіль-ки доручили банку свої заощадження, а й впевнилися у правильності свого вибору протягом усіх складних для країни років економічної кризи. У межах цієї акції клієн-ти, які відкриють або переоформлять вклад у гривні, доларах США чи євро не менше ніж на три місяці, гарантовано отримують підвищену ставку на обраний вклад. Додат-ковий відсоток залежить від періоду, протя-гом якого клієнт розміщував кошти у бан-ку, і становить: при терміні від 3-х до 5-ти років — 0,5 п.п.; понад 5-ти років — 1 п.п. Такі пропозиції зумовлені бажанням під-тримати за складних умов сьогодення тих, хто вже протягом кількох років довіряє нам свої заощадження і залишається нашим по-стійним партнером, надати їм впевненості у завтрашньому дні.

Обіг безготівкових коштів у торговель-но-сервісній мережі за платіжними картка-ми, емітованими банком «Хрещатик», зріс за два місяці п. р. порівняно з аналогічним періодом минулого року на 31,2%, в тому числі в середовищі інтернет — у 4,7 раза, а кількість таких операцій — на 37,6% та май-же у 7,4 раза відповідно. При цьому число трансакцій із зняття готівки за цей період скоротилося на 5,3%.

лютий

Презентовано інноваційні канали комунікацій з клієнтами. Основними цілями пропонованих оновлень — модернізації корпоративного сайту та інтеграції в нього унікального проекту, а саме власного телекана-лу «Хрещатик-TV» — стали налагодження ефективного взаємозв’язку з клієнтами практично у режимі онлайн, незалежно від місця їхнього перебування.

Вперше на українському банківському ринку такий канал комунікацій з клієнтами, як інтернет-сторінка у світовій мережі, набув сучасного адаптивного рішен-ня, тобто сайт не втрачає жодних своїх компонентів на будь-якому сучасному гаджеті, підключеному до інтер-нету — ноутбуці, планшеті, мобільних пристроях тощо.

Логічною складовою модернізованого веб-пред-ставництва банку став телевізійний інтернет-канал ін-формування клієнтів про будь-які новини банку, що передбачає підготовку і транслювання передач влас-ного виробництва. «Хрещатик-TV» дасть можливість практично цілодобово «спілкуватися» з клієнтами на основі логічно вибудованої комунікації з унікальним контентом. Кожна передача, що у пілотному режимі ви-ходитиме двічі на місяць, складається зазвичай з трьох частин — огляд того чи іншого ринку, конкретні пропо-зиції саме банку «Хрещатик» і практичні поради щодо одержання певних фінансових послуг.

12 кроків2014


26 Акценти

квітень

Загальні збори акціонерів ПАТ КБ «Хре-щатик», які відбулися 04 квітня 2014 р. у Киє-ві, одноголосно затвердили результати діяль-ності банку та його колегіальних і виконавчих органів. Акціонери відзначили достатній рі-вень ліквідності і платоспроможності, знижен-ня валютних і процентних ризиків, безумов-не додержання всіх нормативів НБУ, зміцнення репутаційних та іміджевих характеристик «Хре-щатика» на українському фінансовому ринку.

Було затверджено Звіт Спостережної ради і Правління банку, підсумки діяльності банку за 2013 р., фінансову звітність, звіти Ревізій-ної комісії та незалежних аудиторів. Збори за-твердили розподіл прибутку банку, 95% якого спрямовано на покриття збитків минулих років, що дасть змогу банку забезпечити більш стрім-ку динаміку його розвитку. При цьому акціоне-ри підкреслили особливе вміння менеджменту банку приймати правильні й зважені управлін-ські рішення за складних умов політико-еконо-мічної нестабільності у країні, їхню особливу увагу до оптимізації організаційної структури і мережі банку з визначенням стратегічних і так-тичних пріоритетів позиціювання банку у вітчиз-няному банківському секторі.

Попри складні політико-економічні умо-ви, в яких наразі перебуває країна, банк про-довжує розширювати свою присутність на сві-товому фінансовому ринку, підтверджуючи таким чином статус лідера клірингового бізнесу в Україні. Так, днями «Хрещатик» відкрив пря-мий кореспондентський рахунок у турецьких лірах. Це вже 26-а валюта для обслуговування розрахунків клієнтів та банків-кореспондентів за зовнішньоекономічними контрактами.

Банк «Хрещатик» вчергове підтвердив свою транспарентність і готовність відповіда-ти всім світовим стандартам якості банківських послуг і прозорості всіх операцій — одержано спеціальний реєстраційний номер податкової служби США і банк включений до Списку іно-земних фінансових установ, що співробітнича-ють по FATCA. Відтепер усі платежі банку, здійс-нювані у доларах США, безумовно мають статус чинних згідно із законодавством України та США. Наразі це — важливий позитивний сигнал ринку, оскільки, навіть маючи досить значний перелік валют для обслуговування розрахун-ків клієнтів та банків-кореспондентів, більшість операцій здійснюється саме у доларах США.

Активи Відкритого недержавного пен-сійного фонду «Хрещатик» зросли протягом І кварталу п. р. майже на 423,7 тис. грн, або 11,5%, і станом на 01 квітня 2014 р. дорівню-вали 4,02 млн грн. Прибутковість активів НПФ за цей період становила 11,4%. Загалом частка високонадійних депозитів і державних цінних паперів в інвестиційному портфелі фонду пе-ревищує 88%.

травень

Розширено функціонал ін-тернет-банкінгу для фізичних осіб «Хрещатик-Online». Нара-зі банк пропонує своїм клієнтам самостійно оформити Віртуаль-ну картку — спеціальну банків-ську картку на базі міжнарод-ної платіжної системи Visa для швидкого і безпечного прове-дення розрахунків за товари і послуги виключно в мережі ін-тернет. Унікальність цієї пропо-зиції полягає в тому, що такий платіжний інструмент не має фізичного носія, тобто звично-го пластику, а являє собою набір реквізитів, достатній для здійс-нення платежів – номер карт-ки, строк дії та код CVV2. Випуск Віртуальної картки здійснюєть-ся у системі «Хрещатик-Оnline» в режимі реального часу.

Крім того, спеціально для користувачів інтернет-банкінгу «Хрещатик-Online» банк пропо-нує новий вид вкладів — вклад-online, який дає змогу брати участь у депозитних програмах банку, не відвідуючи його уста-нови, навіть з будь-якого куточ-ка Земної кулі.

Також у «Хрещатик-Online» клієнти мають змогу самостійно формувати виписки по вклад-них рахунках, змінювати раху-нок для виплати суми вкладу і відсотків.

Червень

Вкладникам збанкрутілого банку «Даніель» виплачено 382,1 млн грн, в тому числі 268,3 млн грн — в рамках договору, укладеного з банком «Даніель», і 113,8 млн грн — за договором з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Майже 15,3% за-гальної суми, або 58,3 млн грн, залишилися на депозитних ра-хунках у банку «Хрещатик».

За період з 27 червня по 18 липня 2014 р. вкладники Захі-дінкомбанку отримали через відділення нашого банку 72 млн грн, з яких близько 15% залишилися на рахунках в банку «Хре-щатик».

З початку року обсяг депозитарних активів зріс у 1,12 раза і станом на 01.06.14 становив 7,11 млрд грн. Загальна кіль-кість рахунків у цінних паперах постійно зростає і досягла майже 66 тис. За п’ять місяців п. р. з цінними паперами було проведено 648 облікових операцій, обіг яких за номінальною вартістю становив 6,68 млрд грн.

Соціальний вимір бізнесу у банку «Хрещатик» не об-межується особливою клієнтоорієнтованістю, на якій акцен-тує Стратегія розвитку банку до 2019 р. Фахівці «Хрещати-ка» беруть активну участь у соціальних проектах і навчальних програмах провідних вишів країни, виступають спікерами на міжнародних симпозіумах і генеральними партнерами сту-дентських науково-практичних конференцій. Так, представ-ники банку стали учасниками панельних дискусій двох га-лузевих конференцій: VI Міжнародної конференції «Ринки грошових переказів, банківських монет і металів» і ІІІ Міжна-родної конференції «Банківська безпека: нові виклики — нові рішення’2014».

Темі розвитку банківської справи в Україні була присвя-чена й Всеукраїнська студентська науково-практична кон-ференція, на якій зібралися кращі студенти п’яти провідних профільних вишів країни. Банк «Хрещатик» виступив гене-ральним партнером цього освітнього заходу, що відбувся на базі Київського Національного економічного університету ім. В.Гетьмана.

Індикаторами високої довіри до банку «Хрещатик» ста-ли не тільки стабільні рейтинги, а насамперед високий рівень пролонгації депозитів корпоративних клієнтів — у січні-трав-ні 2014 р. було подовжено термін дії 76% депозитів з тих, строк закінчення яких припав на відповідний період. Це на 13 п. п. вище за середнє значення даного показника в аналогічні періоди попередніх трьох років. Кількість клієнтів — юридич-них осіб, які віддають перевагу банку «Хрещатик», постійно зростає. Свідченням цього є динаміка приросту корпоратив-ної клієнтської бази протягом п’яти місяців п. р., яка вдвічі пе-ревищила аналогічний показник минулого року. В цілому ста-ном на 01.06.14 у «Хрещатику» обслуговувалось понад 17,5 тис. суб’єктів господарювання.


27Акценти

серпень

Запроваджено спеціальну програму під-тримки позичальників на період проведення Антитерористичної операції. Мешканцям Лу-ганської і Донецької областей, які перебувають у зоні бойових дій і не мають змоги вчасно по-гашати свої кредити, з 01 червня на період всі-єї дії АТО банк не нараховує і не стягує штрафні санкції і пені. Аналогічні умови, але на необме-жений термін, діють і для клієнтів банку, які проживають на тимчасово окупованій терито-рії Автономної республіки Крим. Ця частина програми лояльності діє автоматично, без під-писання позичальниками додаткових угод.

Крім того, у банку діють спеціальні умови об-слуговування боргу для позичальників, мобілізо-ваних до Української армії. Протягом трьох міся-ців з моменту звернення позичальника або його довіреної особи до банку таким позичальникам не нараховуватимуться відсотки за користуван-ня кредитом і штрафи. До того ж позичальник за бажанням може оформити відстрочку сплати ос-новного боргу на три місяці, що підтверджується відповідними документами.

«Актуально про фінанси» — саме так на-зивається нова рубрика, яку банк «Хрещатик» відкрив у рамках власного інтернет-телеканалу «Хрещатик-TV». Її основна ціль — якомога опе-ративніше інформування широкого загалу про новини та події, що відбуваються на вітчизня-ному і світовому фінансових ринках, а також актуальні пропозиції банку для своїх клієнтів і всіх зацікавлених осіб.

Комфорт і безпека — такими є головні риси загальнодержавного проекту «Електронний сту-дентський квиток», до якого долучився банк «Хрещатик». Відтепер усім студентам вишів, технікумів, коледжів та інших закладів освіти банк пропонує однойменну спеціальну картку встановленого зразку, що випускається на базі міжнародної платіжної чипової картки Visa Classic строком до 5 років. При замовленні на-вчальним закладом електронного студентсько-го квитка з відповідним функціоналом картку можна використовувати як електронну пере-пустку в корпуси, лабораторії, гуртожитки вишу, для проїзду у столичному метрополітені.

вересень

На початку місяця банк передав воїнам одного з батальйонів, що вирушає в зону АТО, броньований інкасаційний автомобіль для ви-користання в зоні бойових дій. Відтепер у цьо-му авто перевозитимуть не матеріальні кош-товності, а набагато цінніше для всіх – наших хлопців. Таким чином банк допоможе зберегти не одне життя.

Ця новина з життя «Хрещатика» стала пер-шою у новій рубриці корпоративного інтер-нет-телебачення «Хрещатик-TV», яка так і нази-вається — «Новини банку».

Комунікативні пріоритети — повнота і до-ступність. Саме ці характеристики стали голов-ними критеріями дослідження банківських сай-тів, яке щорічно проводить компанія Investor Relations Agency. Банк «Хрещатик» у цьому рейтингу увійшов до 15 найвідкритіших банків країни не тільки для клієнтів, а насамперед ін-весторів.

Позиції банку підтверджуються даними Google Analytics. Так, у період з 01.01.14 по 31.08.14 близько 192,4 тис. відвідувачів пе-реглянули майже 1,418 млн сторінок, що на 12,58% більше показника минулого року. Част-ка нових відвідувачів зросла на 7,7 п.п. і ста-новила 59,5%. Протягом 8 місяців порівня-но з аналогічним періодом минулого року на 20,58% зросла тривалість сеансу (час, протягом якого користувач активно працює з сайтом).

Екваєрингову мережу банку збільшено з початку року на 28,5%. Протягом січня-серп-ня п. р. кількість РОS-терміналів екваєрингової мережі банку «Хрещатик» зросла на 28,5%. Це дало змогу збільшити рівень отриманого дохо-ду від операцій в мережі торгового екваєрингу у 2,77 раза.

липень

Понад 200 випускників загальноосвітніх і спеціалізованих шкіл у столиці та регіонах країни стали цього року учасниками Всеукра-їнської фінансово-освітньої програми «Крок у життя», основна мета якої — познайомити вчорашніх школярів з сучасним світом фінан-сів, надати їм певні знання у фінансовій сфе-рі та зробити їхні перші кроки у доросле життя впевненішими. Вже дев’ятий рік поспіль юнаки і дівчата одержують на випускних урочистостях у подарунок від банку «Хрещатик» справжній фінансовий інструмент — багатофункціональ-ну платіжну картку на базі карток міжнародних платіжних систем Visa і MasterCard, а випус-кники-медалісти — міжнародні картки премі-ум-класу VISA Gold/MasterCard Gold. Всього з початку дії Всеукраїнської фінансово-освітньої програми «Крок у життя» у 2006 р. у ній взяли участь майже 2200 юнаків і дівчат у 23 регіонах країни.

До функціоналу інтернет-банкінгу «Хре-щатик-Оnline» додано можливість переказува-ти кошти на рахунки приватних осіб, відкриті в інших банках, та здійснювати платежі на ко-ристь юридичних осіб, з якими у «Хрещатика» укладено відповідні договори. Налагоджені у «Хрещатик-Оnline» сервіси безпеки дали бан-ку змогу отримати рейтинг «В» серед найбез-печніших онлайн-банкінгів українських банків, за версією портала www.roomlan.org. Це оз-начає, що безпека інтернет-банкінгу «Хреща-тик-Оnline» відповідає вимогам міжнародних стандартів і клієнти банку можуть використо-вувати цей дистанційний канал обслуговуван-ня без жодних побоювань.


28 Акценти

листопад

Бухгалтерія, що завжди поруч. Таку пропозицію — ско-ристатися низкою розрахунково-касових послуг із суттєви-ми знижками — зроблено новим і діючим клієнтам — юри-дичним і фізичним особам — підприємцям, а також особам, які займаються незалежною професійною діяльністю (адво-катам, нотаріусам та ін.). Нова акційна пропозиція передба-чає тарифи у рамках пакетів «Підприємницький», «Стандарт-ний», «Міжнародний» та «VIP», які щонайменше у два рази нижче стандартних за користування даними послугами. На-самперед це стосується досить актуальної сьогодні для всіх корпоративних клієнтів форми дистанційного банківсько-го обслуговування, зокрема підключення систем «Клієнт — Банк» і «Клієнт — Банк корпоративний» усього за 1 грн.

Ще однією серйозною новацією для клієнтів банку «Хрещатик» стала розробка і впровадження алгоритму по-передження відправки коштів клієнтами «Хрещатика» на поточні рахунки своїх контрагентів у ті банки, в які введено тимчасову адміністрацію або які перебувають у стані ліквіда-ції. Цей регламент передбачає можливість додаткового зв’яз-ку з клієнтом банку в режимі реального часу для підтвер-дження або скасування такого платежу.

У банкоматах власної мережі CashTan запрацював но-вий функціонал — переказ з картки будь-якого українсько-го банку на картку будь-якого українського банку. Відтепер не тільки держателі карток, емітованих «Хрещатиком», а й клієнти різних вітчизняних банків можуть зручно та без-печно поповнити карткові рахунки своїм близьким, рідним або знайомим. Для цього лише потрібно дістатися банкома-ту банку «Хрещатик», яких наразі встановлено понад 320 по всіх регіонах України, в тому числі 44 — на станціях київсько-го метрополітену.

Сервіс online-платежів з картки будь-якого українсько-го банку на картку будь-якого українського банку працює на головній сторінці корпоративного сайту банку. Відтепер не тільки держателі карток, емітованих «Хрещатиком», можуть здійснювати які завгодно платежі, а й клієнти різних вітчиз-няних банків можуть безготівково розраховуватися за това-ри, послуги, сплачувати бронювання готелів, авто, залізничних та авіаквитків, переказувати гроші зі своєї картки на карт-ку близьких і друзів, колег, ділових партнерів та ін. Для цьо-го лише достатньо зайти на сайт банку «Хрещатик», знайти опцію «Переказ з картки одного банку на картку іншого бан-ку» і здійснити трансакцію, додержуючись порад Всеукраїн-ського сервісу online-платежів iPay.ua.

Аби убезпечити власників карток від шахрайства, банк «Хрещатик» надає послугу миттєвого (мобільного) контролю за всіма операціями з картковим рахунком — SMS-інформу-вання, отримувати яку відтепер стало можливим без відві-дування відділення. Для цього лише потрібно зателефону-вати до цілодобового контакт-центру банку і у телефонному режимі підключити цей сервіс.

Жовтень

Уже четвертий рік поспіль банк удостоєно гідної професій-ної нагороди зарубіжних колег — відзнаки Deutsche Bank AG за до-сягнення високої якості платежів у доларах США, які «Хрещатик» здійснював протягом 2013 р., за-безпечуючи зовнішньоекономіч-ні операції банків-кореспондентів типу «лоро» та своїх корпоратив-них і роздрібних клієнтів.

Представники Deutsche Bank відзначили, що частка платежів з найвищою якістю оформлен-ня, що надійшли від банку «Хре-щатик» протягом минулого року, перевищила 99,5%. Усі платежі банку продовжують класифікува-тися за рейтингом STP, тобто ма-ють «зелений коридор» для зов-нішньоекономічних розрахунків своїх клієнтів.

Лише з 14.07.14 по 14.10.14 кількість клієнтів, які підключи-лися до інтернет-банкінгу «Хре-щатик-Online», зросла майже у 3,4 раза. За цей період було оформлено 640 нових депози-тів-online «21 рік довіри» загаль-ною сумою майже 32 млн грн. Такі результати є свідченням пра-вильно обраної стратегії банку щодо розробки та вдосконален-ня саме інноваційних банків-ських продуктів. Крім того, сьо-годні майже єдиним можливим способом отримувати банківські послуги мешканцями тимчасово окупованих регіонів, є саме дис-танційні канали.

Грудень

Відкрито нову рубрику «Фінанси від «А» до «Я» у рамках власного інтернет-телебачення «Хрещатик-TV». Її основна мета — надати пев-них знань і навичок всім, хто вже є клієнтом банку або планує скористатися банківськими послугами.

Не перебуває банк осторонь соціальних заходів, які столична влада організовує для незахищених і малозабезпечних верств насе-лення. Так, банк виступив спонсором зимового благодійного фестивалю Kiev Ice Portal — пор-тал у світ казкових дитячих розваг на терито-рії стадіону Київського національного універ-ситету будівництва та архітектури, де протягом місця експонуватимуться крижані скульптури, проходитимуть ярмарки солодощів, концерти тощо.

Обсяг операцій з борговими паперами під-приємств, які банк «Хрещатик» здійснив про-тягом листопада п. р. на Фондовій біржі ПФТС, становив 239,1 млн грн, з початку року — понад 3,146 млрд грн. При формуванні портфеля цін-них паперів пріоритет надається ліквідним фі-нансовим активам високонадійних емітентів. Так, 99,985% вкладень банку — у боргові цін-ні папери, у т. ч. 87,142% — в облігації підпри-ємств і 12,843% — у державні папери. Всі вони є ліквідними лістинговими цінними паперами та включені до біржових реєстрів провідних фон-дових бірж України — ФБ ПФТС, Української бір-жі, Української фондової біржі тощо.


29Акценти

Вчергове наш давній друг, спеціальний кореспондент всеукраїнської газети «Україна молода» Олена ПРИМАК подарувала нам подорож, завдяки якій ми побуваємо з вами у чу-довій країні, яка є нашим побратимом по багатьох аспектах. Зважаючи на необхідність ре-форм в Україні і неабиякий досвід цих процесів у Грузії, запрошуємо вас почути неупере-джену розповідь про сьогодення цієї неймовірної кавказької країни.

під Небом грузії, або як можНа за три дНі закохатися у країНу


30 МАндріВні нотАтки

Вікенд у Грузії видався раптовим. Але став вражаючим: жили ми у тбіліській родині, за три дні об’їхали чи не півкраїни і те, що побачи-ли, перевершило наші уявлення про цей край. Вдома йшли депресивні листопадові дощі, а в Тбілісі сяяло сонце і «зайчиками» виблискува-ли помаранчеві мандарини.

ГостиннасадибаПриватний будинок тбіліського господа-

ря знаходився, хоч і не поруч зі старим містом, та все ж мав яскравий колорит грузинського дому: два поверхи, тераса, балкон і звичайно погреб. Без погребу — марані — не буває гру-зинської оселі. Тут завжди починають будів-ництво з підвалу, де заривають величезні, лі-трів на 100-200 і більше, глеки для вина. Ці глеки, зліплені із особливої глини, без гончар-ного кола, та обпалені унікальним способом, закопують у вапно. А вже зверху, над марані, зводять жилі кімнати.

Біля будинку ріс невеличкий сад, де по-лум’яніла жовтогарячими плодами хурма, квіт-ли троянди і вилася лоза. Справжній грузин, навіть якщо він живе у місті, все одно сам ро-бить вино. Наш хазяїн підрахував, що у серед-ньому його родина двічі на тиждень приймає гостей і виставляє на стіл 6-8 літрів вина. Тому у сезон він купує близько тонни винограду для виробництва домашнього грузинського, аби не осоромитися потім протягом року.

За правління Михаїла Саакашвілі в країні були проведені численні реформи, результати яких вражали нас неодноразово за ці дні. Зо-крема заслугою колишнього керманича стало рекламне просування Грузії за кордоном. Інте-рес до країни зріс миттєво, що дало можливість заробити на туристах і державній скарбниці, і підприємливим господарям. Грузини стали бу-дувати окремі кімнати із зручностями, щоб зда-вати їх мандрівникам.

У подібній прибудові жили і ми. Завдяки ту-ристичному буму наш господар Вадим Іванов виявився гнучким бізнесменом, який не тільки надає житло, а й має дві автівки для тих, хто хоче поїздити країною, сам проводить екскур-сії. Для цього багато читає, і не просто озвучує інформацію під час подорожі, а з гордістю ви-кладає історію країни. Хоч сам не є етнічним грузином (у нього інтернаціональна сім’я), про-те дух і традиції народу, серед якого він наро-дився і виріс, всмоктав з молоком матері. Він, його дружина-вірменка, діти володіють гру-зинською і пишаються тим, що є громадяна-ми Грузії. Дружина годувала нас сніданками, а син-студент створив мистецько-історичну екс-курсію про столицю, яку артистично втілив під час прогулянки по Тбілісі.

батьківщинавинаНаша перша екскурсія сталася до Кахетії

– батьківщини грузинського вина. Кахетія роз-ташована в Алазанській долині, навколо річки Алазань. Тут особливий плодючий ґрунт, з рід-кісними мінералами, що утворився завдяки


31МАндріВні нотАтки

річковому мулу. Саме він і впливає на смак ви-нограду. Найкращі грузинські винокурні і най-багатші винні погреби зосереджені саме тут, звідси родом і відоме «Кіндзмараулі». У цьому краї завжди тепло і сонячно, тому й наливають-ся медом кахетинські персики й ківі і добре ві-домі сорти винограду.

Збирають його кілька разів протягом сезо-ну: вперше – влітку, коли відрізають зайві, на погляд виноробів, грона. Їх кидають на землю і вони служать гарним добривом. Вдруге – при-бирають грона з пошкодженнями: коли бджола чи комаха вкусила ягоду і вона зсохлася. Втретє знімають урожай, лишаючи на лозі одне-єдине гроно – останнє, яке й піде на вино. Виноград ніколи не збирають після дощу, а урожай ніко-ли не миють. Сама природа розпорядилася так, що плід вкритий нальотом, який виконує бакте-рицидну функцію.

Раніше, зібравши виноград, грона топта-ли ногами, урочисто і святково обставляючи цю традицію. Зараз для чавлення плодів вико-ристовують малу механізацію і заповнюють ма-сою із соку, кісточок і гілочок глеки, які тут на-зивають квеврі. Це традиційний кахетинський спосіб виробництва вина, в результаті якого продукт має пікантну гірчинку. Зі вступом Гру-зії до Євросоюзу подібне виробництво вимага-

ють змінити відповідно до затверджених стан-дартів, де сировина не має містити нічого, крім соку і шкірки. Тоді його можна буде продава-ти і в Європі. Розумні грузини використовують обидва способи. Вкопані керамічні квеврі за-ливають на 2/3 об’єму, а одну третину лишають вільною, щоб під час бродіння вино не вибра-лося через вінця. При сталій температурі в ма-рані (13-14 градусів), при забезпеченій завдя-ки вапну волозі, вино грає 21 день. Далі його фільтрують, переливаючи у чистий глек, і запе-чатують аж до того дня, коли настане потреба відкрити.

Жодне грузинське застілля не обходить-ся без вина. Культура його споживання тут ви-сока. Хлопчика, який підріс і може всидіти за столом тривалий час, садять скраєчку під час свята, даючи таким чином уроки майстерності.

Він має можливість спостерігати, як поводять себе дорослі, що говорять, в якій послідовно-сті, як впливає алкоголь на поведінку чоловіків. Хлопчику наливають трішки вина, щоб з дитин-ства він вчився відрізняти смак. Вино грузини не тільки оспівують, з ним не тільки відзначають важливі події життя, вином лікують. Здавна тут існує традиція давати кволому хлопчикові раз на день піалу, наповнену шматочками лаваша, що вимочений у вині. Цілюща сила хліба і лози за кілька сеансів ставить дитину на ноги.

Коли на подвір’ї старовинної церкви VІ сто-ліття ми побачили залишки численних вритих квеврі, а у кутку їх порожнє звалище, стало оче-видно: давні традиції живіші за все живе. І досі у християнській Грузії відзначають і народжен-ня, і смерть родичів, звозячи на церковний двір жертовного барана, викопаний з домашнього марані чималий глек з вином, сир, хліб та зе-лень. Тут же ріжуть худобину і смажать шашлик. Накривають довгий стіл, де ставлять приготова-ні наїдки, і частують не тільки усіх парафіян, а будь-кого, хто виявився поруч.

ХристиянськісвятиніГрузія однією з перших на Кавказі прийня-

ла християнство як національну релігію. Було це у далекому 326 році. Вірмени стверджують, що це не так, що їх народ хрестився на 30 років раніше. А документи, які могли б це підтверди-ти, переходячи від вірменів до грузинів і назад, врешті-решт десь загубилися. Боротьба за пер-шість триває й досі, набуваючи кумедних форм і втілюючись в анекдотах. Та хай там як, а бага-тонаціональна країна мирно уживається з усі-ма народами: тут можна прийти на службу і до православного храму, і до синагоги, і до мечеті.

Християнські храми на Кавказі – це не лише духовні місця, а й культурні, освітянські центри, «фортеці», в яких у давнину населення відбивалося від мусульманських загарбників. Церкви Грузії унікальні, зведені на красивих легендах, і навіть у найдавніших з них сьогод-ні правлять службу. Моє серце найбільше поло-нив храм Джварі (Святий Хрест). Збудований у VІ столітті, гордий у своєму зовнішньому аске-тизмі, стоїть він високо на горі, над Тбілісі, і ди-виться вниз на давню столицю Грузії – Мцхету. Ці місця святі для кожного грузина. Тут і справ-ді надзвичайно гарно: навкруги величезні гори, серед яких вдалечині виблискує сніжна верши-на Казбеку, унизу бура Кура і бірюзова Арагві, зливаючись воєдино, несуть свої води. Терако-та відреставрованих черепичних дахів Мцхе-ти під яскравим сонцем разом із природою створюють приголомшливо гармонійну палітру.

Нав’язливою стає думка: у таких місцях не мо-жуть не народжуватися талановиті поети і ху-дожники, архітектори і композитори. Суворий і величний край!

А давня Мцхета сьогодні повністю відтво-рена як туристичний об’єкт, починаючи від бу-динків, в яких живуть пересічні громадяни, і за-кінчуючи мостами та кафедральним собором Светіцховеллі. Причому її мешканці не запла-тили жодного ларі з власної кишені. Їхні дахи, фасади, двері і вікна відремонтовані, естетично впорядковані згідно з національною стилісти-кою за рахунок бюджету за часів екс-президен-та. Так цілий мікрорайон давньої столиці набув привабливого вигляду, і сьогодні охороняєть-ся ЮНЕСКО. До речі, відреставровані в країні не тільки сакральні місця, а майже кожний ра-йонний центр країни, і автошляхи, що ведуть до них, гладкі, неначе річка.

Гуляючи Мцхетою, не можна оминути Све-тіцховеллі, про який багато хто читав у «Дес-ниці великого майстра» Константине Гамсахур-дія. Архітектору Арсукідзе, який звів у ХІ столітті цей красивий храм в ім’я Животворящого стов-па (так перекладається Светіцховеллі), заздріс-ний вчитель наказав відрубати праву руку. Про це свідчить рельєф руки з будівельним кутом на північному фасаді храму. Велична спору-да протягом багатьох віків була усипальницею грузинських царів, їхні могили знаходяться пе-ред вівтарем і розташовані так близько одна

Шкільні пристави У середніх школах Грузії після впровадження реформи з’явилася особлива служба прис-тавів. Вони не підпорядковані ні директору, ні поліції. Пристави носять свою форму, хо-дять по шкільних коридорах, у будь-який момент можуть зайти до класу, якщо почують галас. Вони захищають дітей (або вчителів від дітей), ведуть бесіди зі складними підліт-ками та їхніми батьками. Коли з’ясовується, що батьки не в змозі справитися з власним ча-дом, тоді цією роботою займається держава. Учнів, які постійно порушують громадський порядок, переводять до спецінтернатів, щоб дати можливість іншим спокійно вчитися.



до одної, що важко пройти, не наступивши на якусь плиту. Тут збереглися фрески ХVІ-ХVІІ сто-літь, причому наш гід звернув увагу на одну ці-кавинку: у розписі на сюжет Животворящого стовпа є зображення інопланетянина. І справ-ді, з літаючої тарілки визирає обличчя у чудер-нацькому скафандрі.

Ніде в світі так не впадало в око, як у Гру-зії, що церква – це живий організм. Наша подо-рож припала на вихідні дні, і тому на кожному кроці ми зустрічали весільні кортежі. А біля са-мих храмів шикувалися черги з молодят та гос-тей. У Кахетії, наприклад, у чоловічому монас-тирі Алаверді відбувалося вінчання трьох пар одночасно. Надзвичайно урочисте видовище! Шкода, що всередині заборонено фотографу-вати — визначна пам’ятка грузинського зодче-ства ХІ ст. Алавердський монастир носить ім’я одного з найбільш шанованих християнських святих у Грузії – Святого Георгія. Храмів з його іменем у країні понад 350.

Незабутнє враження справив і старовин-ний монастир Святої Троїці, побудований ви-соко-високо у горах, над селищем Казбегі. Коли підходиш до нього, навколо — широчен-не плато, оточене вершинами. Дух перехоплює від величі і краси природи! А сама церква ніби ширяє над цією розкішшю. Невелика, із дзвіницею, обнесена кам’яними мурами, вона прихистила тут лише трьох монахів. Зліва від вівтаря — самовідроджувальна ікона Богоро-

диці. Після пожежі у 1980 р. лики Богоматері і маленького Ісуса були суцільною чорнотою. Сьогодні уже видно очі, ніс, вуста. У цих давніх кам’яних склепіннях, просякнутих запахом ла-дану та воскових свічок, відчувається надзви-чайно сильна енергетика, не хочеться звідси йти, тому, мабуть, і юні монахи випромінюють якусь неземну доброту.

ЧоМуГрузинськадороГаназиваєтьсявоєнною

Цією візитною карткою країни — Воєнно-Гру-зинською дорогою – ми з нашим гідом їхали з Тбілісі у високогірне селище Казбегі. Колись дуже давно від старовинної Мцхети до сучасного Вла-дикавказа вів вузький, довгий і небезпечний гір-ський прохід, описаний ще античними мандрів-никами. І лише у кінці ХVІІІ ст. після підписання країнами Георгіївського трактату розпочалося бу-дівництво Воєнно-Грузинської дороги.

Грузинський цар Іраклій зробив стратегіч-но вірний крок у політиці, зблизившись з пра-вославним сусідом Росією для боротьби з од-вічним ворогом – персидським шахом. Та Росія, незважаючи на Георгіївський трактат, за яким передбачалася військова допомога, зрадила Грузію. Не допомогла їй, коли персидський пра-витель вирішив покарати васала за непослух і надіслав загін у 350 тисяч воїнів. Грузинів було у семеро менше, вони билися, але були при-речені на смерть. Ще й досі по маршруту Во-єнно-Грузинської дороги можна зустріти стіни

грізних середньовічних фортець. Наприклад, зубчасті мури Ананурського храму, який сьогод-ні ретельно реставрують і демонструють не тіль-ки як церкву, а й форпост колишнього захисту.

Під час Великої вітчизняної, враховуючи важливе стратегічне значення Воєнно-Грузин-ської дороги, Гітлер розпочав битву за Кавказ саме із захоплення цієї магістралі, аби пере-крити доступ радянським військам до бакин-ської нафти. Без палива радянські танки стали б безпечними. Та й Сталінградська битва була розпочата, щоб припинити випуск танків на тракторному заводі міста. Перемога під Сталін-градом вирішила все. Дорога лишилася, як і ра-ніше, життєдайною артерією.

Краєвиди Воєнно-Грузинської траси різно-манітні: спочатку рівнинні, з полями і виноград-никами, вище — із мальовничим Жинвальським водоймищем, ще вище — гранд-парад гірських вершин, зовсім не схожих одна на одну ні за кольором, ні за формою. Трохи екзотично ви-глядало на сучасній автомагістралі із люмініс-центними відбивачами поява великих отар, які переганялися чабанами у волохатих папахах.

Корисні поради• Бюджетний Wizz Air сідає в аеропорту Кутаїсі, а звідти на маршрутці можна доїхати до

столиці. І хоча дороги скрізь (!) у Грузії прекрасні, займе це майже день, враховуючи міс-цевий час. Тим, хто цінує кожну годину і може витратити зайві 100 доларів, краще скори-статися прямим рейсом Київ-Тбілісі.

• Проживання у родині суттєво заощаджує гроші порівняно з проживанням у готелі. Мож-на домовлятися про ціни на екскурсії, коригувати чи зовсім міняти маршрут, час, трива-лість. Єдина незручність – пізнє повернення додому, коли змушений турбувати господа-ря, щоб відчинив ворота. Як середньовічні замки оточені мурами, так приватні грузинські будинки з усіх боків закриті стіною чи глухими воротами: мій дім – моя фортеця.


33МАндріВні нотАтки

Гірськолижний курорт Гудаурі теж розташо-ваний обабіч відомої дороги. Сніг у цьому місці випадає після Різдва і лежить аж до травня. Ку-рорт активно розвивається і стрімко будується.

Нарешті Крестовий перевал. Це найви-ща точка Воєнно-Грузинської дороги, висота на стовпчику – 2395 м над рівнем моря. Водії за допомогою сучасних гаджетів перевіряли

її, погрішність становить 2-3 метри. Так точно було визначено підйом у давні часи. Через цей перевал до Грузії в’їжджали Пушкін, Грибоєдов, Лермонтов. Дякуючи їхньому таланту, у поезії і прозі залишилася оспіваною неперевершена краса цього краю. Проте у мене на цій дорозі самі собою зринали шевченківські рядки: «За горами – гори, хмарами повиті…»

туристівтутЦінуютьМістечко Казбегі розкинулося біля підніж-

жя Казбеку – одного з кавказьких п’ятитисячни-ків. З лівого боку його омиває бурхливий Терек, з інших оточують високі лісисті гори, створю-ючи сприятливий клімат для бальнеологічного курорту. Та більше, ніж відпочиваючих, тут мож-на зустріти альпіністів і туристів з усього сві-ту. Тому 50-річний грузин Гія, який свого часу закінчив Київський інститут харчової промис-ловості, а повернувшись додому, не зміг знай-ти роботу за фахом, став гірським провідником.

Він і посадив нас у свій позашляховик та по-віз на екскурсію у гори до чоловічого монасти-ря Святої Троїці.

Сутеніло. Машину кидало на вибоїнах. За-плющивши очі, аби не бачити урвищ, ми сиді-ли, затамувавши подих. Гія, щоб якось розва-жити нас, розказував про туристів. Аж раптом напереріз машині, ледве не під колеса, кину-лись хлопець з дівчиною. Для нас о такій порі, на безлюдній гірській дорозі це було як грім посеред ясного неба. Гія загальмував, опустив скло, і ми почули благання англійською підвез-ти їх, коли будемо вертатися. Хлопець виявив-ся з Голландії, його подруга – з Сингапуру. Вони взяли напрокат машину, хотіли на ній підняти-ся, аби побачити унікальний храм, та через де-сять метрів бездоріжжя зрозуміли: треба йти пішки. Піднялися засвітла, поки туди-сюди, ста-ло темніти і холодати. Гія забрав туристів.

Ставлення місцевих до іноземців дуже то-лерантне. Зрозуміло, що туризм тут — друга піс-ля сільгоспробіт стаття доходу. Та, коли грузини дізнавалися, що ми з Києва, обличчя зразу за-свічувалися посмішками. Починаючи від комп-ліментів, зниження ціни на базарі і до цитуван-ня Тараса Шевченка, нам виявляли шанування.

кулінарніХітиДля багатьох туристів гастрономічна части-

на подорожі є важливою складовою. Для мене чужі краї навіть асоціюються з певними запа-хами та автентичними стравами. Тим, хто ціка-виться кулінарією, грузинська кухня, звичайно, відома своїми популярними наїдками. Подоро-жуючи Грузією, я була вражена іншим — одна-ково смачно приготованою їжею як у дорогому ресторані, так і у придорожньому кафе на пере-валі. Різниця відчувалася у сервіровці та інтер’є-рах, ну і в цінах, звісно.

Тим, хто любить овочі, тут — справжній рай, їх вміють готувати будь-яким способом і по-дають під різноманітними соусами як закуски. Саме закусками грузинська кухня відрізняється від усіх інших національних. Вони завжди при-готовані на основі кількох трав: базиліку, чабре-цю, м’яти, кіндзи. Такий набір зелені – це вже і є закуска джонджолі, а коли приправити її горіхо-вим соусом – стане пхалі. До речі, соуси грузини готують тільки з рослинних інгредієнтів.

Люблять у Грузії і сири власного вироб-ництва. Подають їх не тільки перед основною стравою або на десерт, а й готують з ними всім добре відомі хачапурі. У різних районах країни хачапурі відрізняються рецептами: у Хевсур-ському до сира додають трави, у Рачинському замість сиру кладуть квасолю, в Аджарському разом із сиром має бути майже сире яйце. Такі ось пироги із сиром…

Серед самих грузинів надзвичайно попу-лярні хінкалі, схожі на чималі торбинки з м’я-сом. Секрет їх приготування криється у швид-кості. На правильно розкатане тісто віртуозно кладуть рідкий фарш, як правило, з баранини або ж асорті, збирають до пучки краї і гарнень-ко заліплюють. Швидко варять у воді і одразу подають до столу. Правильно їсти хінкалі рука-

ми, беручи за хвостик. Потім треба відкусити шматочок тіста і випити юшку з середини, а вже тоді закусити фаршем. Останнім часом дедалі популярнішими стають хінкальні, де готують цю страву, щоб не вовтузитися з нею вдома. При-наймні це спостерігається в столиці.

тбілісіУ Тбілісі витає якийсь особливий дух інтелі-

гентності, поєднаний з національною гідністю. Це відчувається і коли ти перебуваєш на цен-тральному проспекті Шота Руставелі, де без-ліч театрів, музеїв, храмів, офіційних установ, і коли блукаєш вузькими вуличками старого мі-ста. На пішохідній Шардені я ніяк не могла збаг-нути, яку європейську вулицю вона нагадує: тут багато арт-кафе, ресторанчиків, сувенірних ла-вок. А в кінці — сквер з пам’ятником Софіко Чіа-уреллі, що вразив мене своєю естетикою у саме серце. Бронзовий бюст видатної актриси кіно і театру, оточений чотирма колонами, на яких ві-дображені її визначні ролі, дуже камерно впи-сався в архітектуру всього кварталу.

Тбілісі – магічне місто. Сидячи з горнят-ком турецької кави (так тут називають мелену каву) біля Театру маріонеток, була зачарована химерним фасадом з ляльками, «живим» го-динником на ньому, що відбивав кожну чверть. Весь час кортіло зайти всередину, але був ра-нок. Зрештою зайшла в ресторан, який є про-довженням театру, а там на стінах – історія і спектаклів, і артистів, і режисерів. Так само не-здоланно притягував до себе і скляний пішо-хідний міст через Куру, кликав пройтись по ньому. Цей модерний елегантний шляхопровід, створений сучасним італійським архітектором, дуже легко з’єднав старе місто з новим, що на відстані здаються далекими одне від одного.

У моїй пам’яті Тбілісі лишився старовинним містом з молодим диханням. Можливо, це тра-пилося ще й тому, що розказував нам про ви-значні пам’ятки 22-річний син Вадима. Читав сучасні вірші грузинського поета, підкреслю-ючи ними славну історію. Піднявшись на цита-дель Нарікала (VІІ ст.), де з одного боку місто лежало, мов на долоні, а з іншого височіли пре-красні гори, заспівав акапело грузинську патрі-отичну пісню. І стільки в ньому було гідності за свою країну, стільки любові в очах, що мимово-лі майнула думка: з такою молоддю у Грузії – велике майбутнє!

Тбілісі у перекладі означає «теплий». Ко-лись на цьому місці знайшли теплі сірчані дже-рела, на них і було засновано царське поселен-ня, що згодом переросло у столицю. А джерела б’ють і досі, на них побудовані відомі сірчані лазні, про які Пушкін свого часу писав: «Отро-ду ничего не встречал я роскошнее Тифлисских бань». Вони й справді справляють враження як архітектурна пам’ятка та й як спа-процеду-ра здійснюють розслабляючий, заспокійливий ефект. Проте у Тбілісі теплі не лише джерела і клімат, а насамперед ставлення людей. Не ви-падково Грузію завжди називають сонячною, хоча тут і бувають дощі та холод. Сонячні в ній люди, що із щирістю дарують друзям любов!

Тест на хабарПісля кількох років по викоріненню ко-рупції начальник одного міського ДАІ вирішив перевірити підлеглих. Пози-чив у сусіда старі «Жигулі», переодягнув-ся у цивільне і поїхав порушувати прави-ла дорожнього руху. Двічі даїшники його попередили і відпустили. На третьому по-рушенні, коли він тицяв хабара, дали по пиці, а на четвертому — наділи кайданки.У Грузії полісмена, лікаря або чиновни-ка, якщо застукають на хабарі, не тільки звільняють з роботи з позбавленням пра-ва працювати на державній службі, а й анулюють увесь трудовий стаж та пенсію. Страх втратити все це сильніший за будь-які легкі гроші.



Уважно огляньте захисні модулі банкомата (козирок, бокові захисні панелі) на предмет сторонніх приладів.

Намагайтеся користуватися банкоматами, які обладнані всередині банківських відді-лень або які перебувають під відеоспосте-реженням.

Знімайте гроші в одних і тих самих банко-матах. Якщо помітили на банкоматі нову деталь, не користуйтеся ним і повідомте про це відповідні банківські служби.

Завжди звертайте увагу на картрідер і не вставляйте картку у проріз силою. Якщо відчуваєте, що банкомат працює не так, як завжди, натисніть клавішу «Відміна» і забе-ріть свою картку.

Не слухайте порад третіх осіб, а також не приймайте їхню допомогу при проведенні операцій у банкоматі.

Не повідомляйте свій ПІН-код нікому, на-віть якщо це — співробітник банку.

При наборі ПІН-коду завжди прикривайте клавіатуру рукою.

Обов’язково забирайте чеки та обліковуйте операції, щоб змогли порівняти чеки з що-місячною випискою.

Рекомендуємо встановити реально потріб-ний вам добовий ліміт по картці.

Обов’язково підключіть послугу SMS-інфор-мування по операціях з банківською карткою.

Якщо ви сплачуєте карткою товар або по-слугу, вимагайте проведення операції з карткою лише у вашій присутності.

Ми будемо щиро вдячні за ваші уважність і обережність, які до-поможуть зберегти ваші гроші.

Щоб мінімізувати ризик стати жертвою високотехнологічних злочинців, необхідно уважно ставитися до своєї банківської картки, до місць,

де ви знімаєте готівку, а також додержуватися простих правил перед тим, як

користуватися банкоматом.


35It-МАйдАнчик


АктУАльно!

зорі віщують’2015

ТерезиТерезів чекає сприятливий рік для реаліза-ції власних планів. У них все вийде, якщо вони перестануть сумніватися в кожній дрібниці. Їм необхідно мати поруч людину, яка в усьому їх підтримуватиме і спрямову-ватиме на правильний шлях.

СкорпіонСкорпіонам 2015 р. обіцяє напружений час, протягом якого вони отримають багато досвіду і знань. Представникам цього зна-ка зодіаку рекомендується сконцентрува-тися на підвищенні свого професіоналіз-му. Це допоможе їм зайняти бажане місце в суспільстві.

СТрілецьПерша половина року для Стрільців буде складною. Їх переслідуватимуть дрібні не-вдачі і втрати. Зате друге півріччя стане для них часом перемог і досягнень. Запо-рука успіху Стрільців в 2015 р. — позитив-ний настрій і цілеспрямованість. Не варто опускати руки, навіть якщо вам здається, що все пропало.

овенДо Овнів гроші будуть йти тільки в тому разі, якщо вони будуть щось робити для цього. Однак докладати особливих зусиль їм не доведеться. Удача буде на їхньому боці, тож представникам цього знака зоді-аку необхідно просто не прогаяти всі мож-ливості і говорити життю «так».

ТелецьТельцям належить переглянути свої погляди на гроші. Вони зможуть значно збільшити свої доходи, якщо поставлять перед собою чіткі цілі і будуть беззаперечно слідувати своїм планам. Все вийде, якщо Тельці пові-рять в себе і будуть більш легкі на підйом.

БлизнюкиБлизнюків чекають реальні перспективи. В їхньому житті з’явиться людина, від якої буде залежати їхнє благополуччя. Необхідно до-тримуватися порад цієї людини. Це допомо-же створити міцний фінансовий фундамент. Крім того, аби підвищити доходи, Близнюкам потрібно більше спілкуватися і знайомитися з новими людьми, незалежно від їхнього со-ціального статусу. Зв’язки і знайомства цього року багато чого вирішать у житті Близнюків.

«Вісник банку «Хрещатик» – корпоративне видання ПАТ КБ «Хрещатик», № 1-2 (38) грудень ‘2014

Редакційна колегія: голова – Дмитро Гриджук, Тетяна Зарембо. Над номером працювали Тетяна Зарембо, Тетяна Ярошенко.

© ПАТ КБ «Хрещатик», 2014. © Дизайн і верстка «Студія графічного дизайну Антона Драженка», 2014

Тираж 2500 прим. Не для продажу

АктУАльно!

За словами астрологів, 2015 рік буде достатньо сприятливим у плані розвитку по кар’єрних сходах, незважаючи на всі складнощі політико- економічного довкілля. Крім того, багатьом знакам зодіаку гроші будуть діставатися легко, без особливих зусиль. Кому ж пощастить з фінансами в 2015-му? Може, дійсно у кожному жарті є часточка правди?

ракРакам варто повністю присвятити себе тій справі, яка приносить їм радість і моральне задоволення. Представники цього знака зо-діаку ніколи, і вже тим більше в 2015 р., не зможуть розбагатіти на роботі, яка їх дра-тує і не є для них цікавою. Настав час кар-динальних змін.

левЛевам, для того, щоб розбагатіти в 2015 р., необхідно зосередитися на одній спра-ві. Леви розкидають свою енергію на кіль-ка робіт, хобі та інтересів, що і приводить їх до нестабільності. Їм рекомендовано ви-значитися зі справою їхнього життя і поча-ти розвиватися в одному напрямі.

ДіваДівам потрібно поставити перед собою чіткі цілі і вирушити до їх досягнення. У 2015 р. у них будуть всі шанси значно збільшити свої доходи. От тільки для цього їм потрібно пе-рестати мріяти про красиве життя. Прийшла пора діяти і отримувати результати.

козерігКозерогів чекає стабільне фінансове стано-вище протягом усього року. Представники цього сузір’я, як завжди, повільно, але вірно йдуть крізь терни до зірок. Щоб прискори-ти цей процес, Козерогам необхідно часті-ше слухати свою інтуїцію і не боятися змін.

воДолійУ 2015 р. фінансовий стан Водоліїв буде повністю залежати від них самих. Пред-ставники цього знака зодіаку зможуть реа-лізувати всі свої плани і задовольнити ам-біції. Для багатьох Водоліїв минулий рік був досить важкий, але тепер вони вже точ-но знають, куди йти і що робити для досяг-нення свого благополуччя.

рибиРиб у 2015 р. чекають і розчарування, і пе-ремоги. Все залежатиме від їхнього терпін-ня, зусиль і рішень. Не варто кидати справи на половині шляху через невдачі. Набе-ріться сил, мудрості і підтримки близьких людей — тоді все вийде!

№1-2 (38), грудень ‘2014 · ти в себе і тих, хто вірить у тебе....

Documents