Тема: Народні традиції і звичаї у творі. Традиційні образи –

Чорта і Солохи (відьми) в повісті М.В. Гоголя «Ніч перед Різдвом»

(слайд №1 )

Мета: вчити розпізнавати казкові елементи у творі, з´ясувати значення різдвяних символів у творі, продовжити роботу над характеристикою образів, розвивати образне мислення, мовлення учнів. виховувати інтерес до звичаїв українського народу, вміння цінувати народні традиціїОбладнання: додаток слайди, ілюстрації до повісті у супроводі різдвяної колядки,текст повісті, вітальні новорічні та різдвяні листівки.Тип уроку: комбінований урок

Хід уроку

Без традиції нема культури, без культури нема націїВ’ячеслав Липинський (Слайд №2)

І. Вступне слово вчителя

- Слова вчителя: Ми тільки що переглянули кадри з фільму, знятого за дуже відомим твором, прослухали колядку (презентація №1 з колядкою)

Микола Васильович Гоголь вводить нас, читачів, у радісну і таємничу атмосферу свята. В описах ми бачимо любов до рідної природи і народу, до якого він належить і серед якого він виріс. На тлі прекрасного пейзажу розгортаються картини народного життя.

Діти, давайте пригадаємо, як і чому зустрічали Різдво?(Слайд №3)

(Різдво здавна святкувалося на Русі. Сорокаденний піст закінчувався у Святвечір, тобто можна було з появою першої зірки - різдвяної. Їли кутю - зерна злаків, замочені у воді, з медом. Зазвичай під Різдво розпочинались сильні морози, але це не заважало народу, особливо молоді, веселитися. Святкова процесія йшла з паперовою зіркою і вертепом – яскраво розфарбованою скринькою в два яруси. У ньому за допомогою дерев'яних фігурок розігрували сценки, що відносяться до Різдва Христового. Колядування починали діти, хлопці і дівчата. Вони співали під вікнами хат колядки та отримували за це різне частування).

Слова вчителя: Ніч перед Різдвом особлива: ніч напередодні найбільшого християнського свята – Народження Ісуса Христа, але разом з тим в цю ніч злі сили - чорт, відьма - ведуть себе найбільш активно, сміливо, намагаються зігнати зло на добрих людях.

1

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Перевірка домашнього завдання.

1. Робота з теоретичними поняттями (Слайд №4)

Дати визначення фольклору (Фольклор – це художнє відображення дійсності у словесно - музичних, хореографічних і драматичних формах колективної народної творчості, нерозривно пов´язанні з життям і побутом. У ньому відбито світоглядні, етичні та естетичні погляди народу)Назвіть ознаки фольклору (колективне мистецтво, усна форма існування, варіативність творів, збереження традицій)Який є синонім у поняття фольклор? (усна народна творчість)Які твори ми відносимо до фольклорних? (Народні пісні та казки,легенди, прислів’я, приказки, загадки)

2. Гра « Викрадення місяця»(Місяць вважається вкраденим, якщо учень дав правильну відповідь на питання) (Слайд №5)

1. Яка робота коваля Вакули була тріумфом його майстерності? (Святий Петро, який вигнав з Пекла нечисту силу)

2. Чому у Різдвяну ніч враз на дворі стало темно? (Чорт сховав місяць до кишені)

3. Ким доводився Оксані козак Чуб? (Батьком)4. Скільки років було Оксані? (17)5. До кого про допомогу звертався Вакула? (До Пацюка)6. Куди чорт поніс коваля? (до Петербурга)7. У кого у Петербурзі зупинився Вакула? (У запорозьких

козаків)8. У кого Вакула просить черевички для Оксани?( У цариці)9. Як Чуб сприйняв звістку про те, що Вакули вже немає в

живих? (Байдуже)10. Скільки разів Чуб ударив нагайкою Вакулу? ( тричі)11. Пісні, які виспівували напередодні Різдва (Колядки)12. Як називалося село, в якому жив гоголівський персонаж

Вакула? (Диканька)13. Хто по спорідненості доводилася відьма Солоха ковалеві

Вакулі? (Матір'ю)14. Предмет домашнього ужитку, в якому зберігали добро.

(Скриня)

2

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Робота з ілюстраціями (Слайди № 6-9)

- Знайти різдвяні символи на слайді і ілюстрації (один учень)

Методичний коментар: На ілюстрації треба знайти різдвяні символи і пояснити їх значення.Матеріал для довідки.(Основний різдвяний атрибут – це зірка. Яку носили ватаги колядників, вона прикрашалася стрічками та дзвіночками. Зірка символізувала народження Месії. Вона була не лише астрологічним явищем. А скоріше чудесним явленням. Виконавши своє призначення вона зникала, але залишилася рукотворним символом християнського свята.Серед колядників можуть виділятися образи «кози», «пастуха», що також є символічними. Адже саме пастухи дізнавшись і сповістили про народження Спасителя.Колядки – це пісні. Що прославляють Христа. Обдаровування ласощами колядників, також є символічним, бо пастушки принесли дари Божому Дитяті.)Слово вчителя. Символи, які ви назвали дуже важливі, тому що свято Різдва сповнене символікою духовних вартостей – виявами милосердя, любові, пошани до ближніх 2. Робота з текстом

Знайти у повісті фрагменти де автор описує ватаги колядників Чи зумів автор передати відповідні настрій, почуття людей?

3. Робота з характеристикою образівСлово вчителя.Вдома ви знайшли цитати до характеристики образів Чорта та Солохи (відьми), які є традиційними персонажами українського фольклору. Одна команда зачитує цитату, а інша дає відповідь на поставлене запитання.(Додаток №1)Бесіда:

Яке ставлення автора до персонажів ми відчуваємо у цьому описі?

Чи тільки до чорта у Гоголя іронічне ставлення? Чому Гоголь називає чорта хитрим? У чому полягає його

хитрість? Чому чорт вирішив украсти місяць? За яку картину чорт хоче помститися ковалеві? Чому ця картина Вакули викликає таку реакцію нечистої? Чому автор виявляє зневагу до чорта? Які риси та якості персонажа виявляє ця ситуація? Чому так радіє чорт? Як письменник передає, що радість чорта

має тваринне начало? Чому зникає торжество чорта, а його поведінка стає зовсім

3

іншою? За що Вакула так «віддячив»

чортові? Чому автор згадує про спів

півня? З якою прикметою це пов’язано?Характеристика Чорта

Хитрий; Винахідливий; Підступний і підлий; Розумний; Пустун; Вчить добрих людей грішити; Корисливий; Боягуз; Часом потрапляє у власні

тенета; Наділений людськими почуттями (спілкування з

відьмою) Яке враження на читача справляє поява Солохи? Які елементи поєднує автор в описі її дій? Які риси характеру

притаманні матері Вакули? Чому в неї багато залицяльників? Які деталі вказують на те, що Солоха гарна господиня? Які риси в характері Солохи відкриває її прихильність саме до

козака Чуба? Через які риси та особливості поведінки Солоху вважають у

селі відьмою? Чому Солоха не чіпає мішків? Що можна сказати про її

стосунки з сином? Чому жінка не відмовляється від залицянь чорта?

Характеристика СолохиМолода вродлива жінка;Мати Вакули;Погані стосунки з сином;Хитра;Підступна;Лицемірна;

4

Егоїстична;Корислива;Добра господиня;Їй заздрять сільські жінки;Заграє з чортом;Не створює враження

Баби Яги(Гоголь використовує народні повір’я, які пов’язують походження хмільних напоїв саме з Сатаною: голова, прийшовши до Солохи, п’є з її рук чарку горілки, Чуб просить випити, а чорт і дяк відразу починають залицятись до жінки. Автор намагається показати ницість поведінки деяких персонажів, які належать до сільської знаті, висміює їх поведінку).

IV. Підсумки. Узагальнення.1. Узагальнююча бесіда.

Чи відрізняються гоголівські чорт та відьма від традиційних фольклорних персонажів? Якщо так, то чим?

Чому саме голова, дяк, козак Чуб піддаються впливу Солохи і опиняються в мішках разом з чортом?

Чому Вакула не піддається впливу нечистої сили, хоч і використовує її?(Почуття Вакули і Оксани пов’язані з духовною сферою, вони постійно пам’ятають і думають про Бога, тобто не втрачають духовного начала. Оксана відмовляється від черевичків і признається, що любить Вакулу. Саме почуття любові допомагає головним героям зберегти чистоту стосунків і не піддатися на спокуси чорта.)2. Робота з епіграфами. Як ви розумієте слова Липинського? Оцінка творчості Гоголя Шевченком і Пушкіним3. Підведення підсумків, виставлення оцінок.Слово вчителя. Ви активно і старанно працювали на уроці, отримали гарні результати за свою роботу. Але найкраща нагорода для читача - це емоції, переживання і духовне збагачення, які ми отримуємо «спілкуючись» з нашим видатним Миколою Васильовичем Гоголем .

Різдво починається, день усміхається,Пташка на гілці калини гойдається.Діти все ходять колядки співають,,Бо святкувати Різдво починають.Янголи землю зі святом вітають,Разом із дітьми колядки співають.

5

А коли землю всю ніч огортає,Янголи в небі ще довго співають.

V. Домашнє завдання.Для всіх учнів.

Виписати цитати для характеристики Вакули та Оксани Підготувати ескіз вітальної листівки з Різдвом

Додаток №1

Цитати до характеристики образів Чорта та Відьми, якіє традиційними персонажами українського фольклору

«Спереду достоту німець: вузенька мордочка, яка безнастанно вертілася на всі боки та нюхала все, що тільки траплялося, закінчувалась як і в наших свиней, кругленьким п’ятачком; ніжки були такі тоненькі, що коли б такі мав яреськівський голова, то він поламав би їх за першим козачком. А зате ззаду був він точнісінько губернський стряпчий в мундирі, бо в нього теліпався хвіст, такий гострий та довгий, як теперішні мундирні фалди; хіба тільки по цапиній бороді під мордою, по невеличких ріжках, які стирчали на голові, та що увесь був не біліший од сажотруса, можна було догадатися, що то не німець і не губернський стряпчий, а просто чорт, якому останню ніч залишилось вештатись по білому світу та під’юджувати на гріхи добрих людей.»

«Тим часом чорт підкрався потихеньку до місяця і вже простягнув був руку, щоб схопити його; та враз смикнув її назад, ніби обпікшись, посмоктав пальці, подригав ногою й забіг з другого боку, і знову відскочив та відсмикнув руку. Але не зважаючи на невдачі, хитрий чорт не покинув своїх витівок. Підбігши, раптом схопив він обома руками місяць, кривляючись та дмухаючи, перекидав його з руки в руку, як мужик, що дістав голими руками жарину для своєї люльки; нарешті поквапно сховав до кишені, і, начебто нічого й не було побіг далі.»

«В той час, як майстер працював над цією картиною й малював її на великій дерев’яній дошці, чорт з усієї сили намагався перешкоджати йому: штовхав невидимо під руку, хапав із горна в кузні попіл і обсипав ним картину; та, незважаючи на все, роботу було закінчено, дошку внесено до церкви і вправлено у стіну в притворі, і з того часу чорт заприсягся мститися ковалеві.»

6

«Відьма, опинившись раптом у темряві, скрикнула. Тут чорт, підкотившись до неї бісиком, підхопив її під руку й заходився нашіптувати на ухо те саме, що звичайно нашіптують усій жіночій породі… Можна побитись об заклад, що багатьом видасться дивним бачити чорта, який пустився й собі туди ж таки. Найприкріше те, що він, певно, уявляє себе красенем, тимчасом як постать у нього – глянути соромно. Пика, як каже Хома Григорович, мерзота над мерзотою, проте й він любощів прагне!»

«Чорт, тим часом, коли ще влітав у димар, якось ненавмисно обернувшись, побачив Чуба під руку з кумом, вже далеко від хати. Умить вилетів він з печі, перебіг їм дорогу та й почав розкидати з усіх боків кучугури замерзлого снігу. Знялася метелиця. У повітрі забіліло. Сніг літав сюди й туди мереживом і загрожував позаліплювати очі, роти й вуха перехожим. А чорт полетів знову в димар, бувши цілком певний, що Чуб повернеться разом з кумом назад, застане коваля й почастує його так, що той довго не зможе взяти в руки пензля та малювати образливі карикатури.»

«А проте чорт, що сидів у мішку та заздалегідь уже радів, не міг витерпіти, щоб вислизнула з його рук така здобич. Як тільки коваль спустив мішок, він вискочив з нього й сів верхи йому на шию… Чорт, нахиливши свій собачий писок йому до правого вуха, сказав:- Це я – твій друг; все зроблю для товариша й друга! Грошей дам, скільки хочеш, - пискнув він йому на ліве вухо. – Оксана буде сьогодні ж наша, - прошепотів він, нахиляючи свій писок знову до правого вуха… Чорт сплеснув руками і почав з радості галопувати на шиї коваля. «Тепер уже попався коваль! – подумав він собі, - тепер я віддячу тобі, голубчику, за всі твої малювання та небилиці, що ти вигадував на чортів! Що тепер скажуть мої товариші, коли дізнаються, що найпобожніший на все село чоловік у моїх руках?» Тут чорт засміявся з радості, згадавши, як дражнитиме в пеклі все хвостате кодло…»

« Тут він заклав назад руку – та хап чорта за хвіст.- Бач, який жартун! – закричав сміючись чорт. – Ну, годі, кинь ужепустувати!- Стривай, голубчику! – закричав коваль, - а ось це як тобі видасться? – При цьому слові він поклав хреста, і чорт зробився такий тихий, мов ягнятко… Тут коваль скочив на нього верхи і підняв руку, наміряючись перехрестити.- Змилуйся, Вакуло! – жалібно простогнав чорт, - все, чого тобі треба, все зроблю, пусти тільки душу на покаяння: не клади на мене страшного хреста!»

7

«Ще швидше наостанку ночі чорт мчав з ковалем назад. І вмить опинився Вакула коло своєї хати. В цей час проспівав півень. «Куди? – закричав він, ухопивши за хвіст чорта, що хотів утекти, - стривай, приятелю, ще не все: я ще не подякував тобі». Тут, схопивши хворостину, оперіщив він його три рази, і бідний чорт кинувся бігти, як мужик, що його тільки-но відшмагав засідатель. Отож, замість того, щоб обдурити, спокусити та пошити в дурні інших, ворог людського роду сам був обдурений.»

«Відьма й собі відчула, що холодно, дарма, що була тепло одягнена; і тому, піднявши руки догори, відставила ногу та, прибравши такої рози, як людина, що мчить на ковзанах, не зворухнувшись жодним суставом, спустилась повітрям, ніби по льодовій похилій горі, і просто в димар… Мандрівниця відсунула тихенько затулку, щоб глянути, чи не наскликав син її, Вакула, до хати гостей, та побачивши, що нікого не було, тільки мішки лежали серед хати, вилізла з печі, скинула теплого кожуха, причепурилась, і ніхто не міг би дізнатись, що вона хвилину тому їздила на мітлі.»

«Мати коваля Вакули мала не більше як сорок літ. Вона була ні гарна ні погана з себе. Важко й бути гарною в такі роки. Однак вона вміла так причаровувати до себе найстатечніших козаків, що до неї вчащали і голова, і дяк Йосип Никифорович, і козак Корній Чуб, і козак Касян Свербигуз. І, на похвалу їй слід сказати, вона так уміло обходилася з ними, що жодному з них і на думку не спадало, що в нього є суперник. Чи йшов богобоязливий мужик чи дворянин, як називають себе козаки, в неділю до церкви або ж, як буває негода, до шинку, як не зайти до Солохи, не поїсти масних зі сметаною вареників та не погомоніти в теплій хаті з балакучою й привітною господинею?.. А піде бувало Солоха в свято до церкви, надягнувши барвисту плахту з китайчатою запаскою, а поверх неї синю юпку з понашиваними ззаду золотими вусиками, та стане просто біля правого криласа, то дяк уже, далебі, закашлювався і примружував очі у той бік; голова гладив вуси, закладав за вухо оселедець і говорив до ближчого сусіда: «Ех, добра жінка! Чорт – не жінка!» Солоха вклонялась кожному, і кожен думав, що вона вклоняється тільки йому.»

«…Солоха була найпривітніша до козака Чуба. Чуб був удівець; вісім скирт хліба завжди стояли перед його хатою. Дві пари добрих волів раз у раз висовували свої голови з плетеної повітки… Бородатий цап видирався аж на стріху…В скринях у Чуба було багато полотна, жупанів та старовинних кунтушів з золотими галунами… Солоха не від того була, щоб приєднати все це до свого хазяйства, заздалегідь міркуючи, який вона дасть йому лад, коли прибере до своїх рук, і ще подвоювала прихильність до старого Чуба. А щоб

8

яким-небудь способом син її Вакула не під’їхав до його дочки та не встиг прибрати все собі,.. вона вдалася до звичайного засобу всіх сорокалітніх кумась: сварити якомога частіше Чуба з ковалем.»

« Вилізши з печі та причепурившись, Солоха, як добра хазяйка, почала прибирати та ставити все на своє місце; але мішків не чіпала: це Вакула приніс, то нехай сам і винесе!.. Чорт тим часом не на жарт розніжився у Солохи. Солоха була не така вже жорстока; до того ж чорт, як відомо, діяв з нею заодно. Вона таки любила бачити цілий натовп, що упадав біля неї, і рідко бувала без компанії; а цей вечір, однак, думала перебути сама, бо всіх значних людей в селі було закликано на кутю до дяка. Та все обернулось по-іншому.»

Додаток №2

Колядники у ДиканьцІ

1. Мороз пересівся. Парубочі й дівочі гурти повиходили з мішками. Залунали пісні, і рідко під якою хатою не товпилися колядники.

Місяць аж горить! Важко й розказати, як любо вештатися такої ночі між дівчатами, поміж співочою та сміхотливою юрбою, чи поміж парубками, охочими на всякі жарти та витівки, які тільки може навіяти ця весела ніч. У добрім кожусі тепло, лиця аж пашать на морозі, а на пустощі сам дідько підбиває.

Дівочі гурти з мішками вдерлися до Чубової хати, обступили Оксану. Галас, регіт, балаканина приголомшили коваля. Всі наввипередки хапалися оповісти красуні якусь новину, викладали з мішків та хвалилися паляницями, ковбасами, варениками, що вже чимало наколядували. Оксана, здавалося, булла аж надто щаслива та радісна, щебетала то з тією, то з тією і реготалась не вгаваючи.

Із якоюсь досадою та заздрістю дивився коваль на ті веселощі й цього разу кляв колядки, хоча й сам кохався в них без міри.

2. Голосніше та дужче розлягалис вулиця ми пісні, регіт, крики. Юрби метушливого народу побільшали ще від прийшлих із сусідніх сіл. Парубки жартували й казилися досхочу. Часом з-проміж колядок вибивалася якась весела пісня, що тут-таки на місці утнув котрийсь із молодиків. А то раптом хтось із юрби, замість колядки, пік щедрівку й на всі заставки горлав:

Щедрик, ведрик, Дайте вареник! 

9

Грудочку кашки, Кільце ковбаски!

3. Сміхом частували штукаря. Маленька кватирочка відчинялася, і суха ручка бабусина (що сама з поважним батьком тільки й зоставалася вдома) висувалася з вікна з ковбаскою чи шматком пирога. Парубки та дівчата навперейми наставляли мішки й підхоплювали свою здобич.

4. В іншім місці парубки, з усіх боків позаходивши, обставали кругом дівчат; галас, гамір; той кидає грудкою снігу, той видирає мішка з усячиною. А там дівчата переймали парубка, підставляли йому ногу, і він сторч головою гепався додолу з мішком разом. Здавалося, геть усю ніч готові гуляти. А ніч, як на те, так розкішно мріла. Та ще ясніший здавався місяць від ясного снігу.

10