4-5 (36-37) 2010

© Національна бібліотека України для дітей, 2010

Â ñ å ó ê ð à ¿ í ñ ü ê è é ñ à ì ³ ò ä è ð å ê ò î ð ³ â î á ë à ñ í è õä è ò ÿ ÷ è õ á ³ á ë ³ î ò å ê Ó ê ð à ¿ í è, Î ä å ñ à, 2 0 1 0

Í à ö ³ î í à ë ü í à á ³ á ë ³ î ò å ê à Ó ê ð à ¿ í è ä ë ÿ ä ³ ò å éА. КобзаренкоДитяче читання як феномен культурної спадщини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3Т. ТурбаністМетодичне забезпечення моніторингу читацької активності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7А. ГордієнкоТворчий бібліотечний трикутник: книга, читач ... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11

Î ä å ñ ü ê à î á ë à ñ ò üТ. ПалійОбласна бібліотека для дітей: місце і роль у відродженні та

збереженні національної спадщини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15Л. ЧерніковаТворчість Богдана Сушинського як феномен дитячого читання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16В. ЦерковнаРобота з користувачами-дітьми за краєзнавчими програмами:

сучасні вимоги, традиції, інновації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18Т. БаркарРобота бібліотеки з дітьми з обмеженими можливостями життєдіяльності . . . . . . . . . . . . 20

Ä í ³ ï ð î ï å ò ð î â ñ ü ê à î á ë à ñ ò üО. Прокопович-Ткаченко, М. ЧугуєваТворчий альянс: взаємодія бібліотеки та мас-медіа в стимулюванні дитячого читання . . 22

Ç à ê à ð ï à ò ñ ü ê à î á ë à ñ ò üВ. ЧікаЧитання, навчання, дозвілля: грані оптимального співвідношення . . . . . . . . . . . . . . . . . 24

Ê ³ ð î â î ã ð à ä ñ ü ê à î á ë à ñ ò üТ. МанжулаДитяче читання в умовах інтенсивного розвитку інформаційних технологій . . . . . . . . . . 26

Ë ü â ³ â c ü ê à î á ë à ñ ò üЛ. ЛуговаКнижкові мости: міжнародна співпраця Львівської обласної бібліотеки для дітей . . . . . . 28

Ì è ê î ë à ¿ â ñ ü ê à î á ë à ñ ò üТ. ЖайворонокСучасне бачення і тенденції розвитку стратегії підтримки дитини,

яка читає, в бібліотеках Миколаївщини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30

Ï î ë ò à â ñ ü ê à î á ë à ñ ò üЛ. ГаврилюкРоздуми з приводу дитячого читання: «за» і «проти» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33

Світ дитячих бібліотекУкраїнська асоціація

працівників бібліотек для дітей№ 4–5 (36–37)

2010Національна бібліотека України

для дітей

Щоквартальний науково-методичний журнал

У номері:

2 Світ дитячих бібліотек, 2010, № 4–5

Ð ³ â í å í ñ ü ê à î á ë à ñ ò üЛ. ЛісоваДитяча книга Рівненщини як засіб підтримки інтересу

до читання у молодших школярів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 34

Ñ ó ì ñ ü ê à î á ë à ñ ò üЛ. ТогобицькаФормування читацької активності дітей . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 37

Ò å ð í î ï ³ ë ü ñ ü ê à î á ë à ñ ò üН. НовіцькаІнтернет як партнер бібліотеки і сучасний інструмент

активізації дитячого читання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 42

Õ à ð ê ³ â ñ ü ê à î á ë à ñ ò üГ. ТрохименкоІнформаційний простір дитячої бібліотеки в контексті структурних

змін мотивації дитячого читання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44

Õ å ð ñ î í ñ ü ê à î á ë à ñ ò üА. БардашевськаОрганізація читання сучасної дитини: на шляху до нової моделі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 48

Õ ì å ë ü í è ö ü ê à î á ë à ñ ò üВ. ЧерноусЮне покоління Хмельниччини вибирає книгу: дитяче читання

в умовах сучасного інформаційного суспільства . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 50

× å ð í ³ â å ö ü ê à î á ë à ñ ò üП. РудаяКнижковий ринок Буковини і фонди обласної бібліотеки для дітей:

перспективи розвитку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 51

× å ð í ³ ã ³ â ñ ü ê à î á ë à ñ ò üН. ЛисенкоВклади своє серце в читання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 52

À â ò î í î ì í à Ð å ñ ï ó á ë ³ ê à Ê ð è ìС. КапрановаМузеи в детской библиотеке как инструмент продвижения книги и чтения . . . . . . . . . . 53Н. АносоваСовременные тенденции информационно-библиотечного обслуживания

детей в детских библиотеках Крыма . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 58

♦ ♦ ♦

Рекомендації Всеукраїнського саміту директорів обласних бібліотекУкраїни для дітей «Дитяче читання як феномен культурної спадщини» . . . . . 60

Ã î â î ð ÿ ò ü ó ÷ à ñ í è ê è ñ à ì ³ ò óМ. ЗніщенкоХто навчить дитину читати для душі? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 61О. ЛепілкінаОчікувані творчі зустрічі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 62

Â ³ ò à º ì î ç þ â ³ ë å º ì

Народжений під щасливою зіркою . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 63

Світ дитячих бібліотек, 2010, № 4–5 3

Ñ à ì ³ ò ä è ð å ê ò î ð ³ â î á ë à ñ í è õ ä è ò ÿ ÷ è õ á ³ á ë ³ î ò å ê

Ó ê ð à ¿ í è , Î ä å ñ à , 2010

Анастасія Кобзаренко,генеральний директор Національної бібліотеки України для дітей

Дитяче читання як феномен культурної спадщини

Національна бібліотека України для дітей

Проблема дитячого читання, що тур-бує всіх людей, яким не байдуже май-

бутнє своєї країни, для нас з вами не нова, вона обговорю-валася п’ять роки тому на науково-практичній конференціїу м. Львові. За час, що пройшов, назріло багато проблем-них питань, що стосуються підтримки і розвитку дитячогочитання, які нам належить обговорити. Які ж позитивнізрушення відбулися за цей час? Які інноваційні напрямизастосовують зараз у своїй роботі бібліотеки для дітей? Якустратегію нам потрібно виробити для підвищення прес-тижу дитячого читання?

Не зайве нагадати, що читання є одним із важливих за-собів задоволення духовних потреб людини, воно розвиваєінтелект, формує зрілу, освічену і грамотну особистість.Саме тому його потрібно всіляко підтримувати і стимулю-вати. Адже від стану читання залежить духовне здоров’я імайбутнє нації. Дитяче читання є проблемою державногомасштабу, своєрідним індикатором ставлення суспільствадо свого майбутнього. Видатний письменник, педагог Ва-силь Сухомлинський сказав: «Читання — це віконце, черезяке діти бачать і пізнають світ і самих себе».

Дитина не читає… Криза читання? Що саме впливає нарозвиток дитячого читання? Які зміни сьогодні відбува-ються в читанні дітей? Спад інтересу до читання — за-гальносвітова тенденція, наслідок потужного розвитку ін-формаційних телекомунікацій. Сучасні діти живуть у вкрайнасиченому інформаційному просторі, під впливом якогозначно змінюється їхнє ставлення до книги, читання, ін-формації в цілому. У дітей сьогодні є великі можливості ви-бору способу проведення дозвілля, серед яких — різнома-нітні засоби масової комунікації і електронні мас-медіа. Ін-тенсивно розвивається «екранна» культура і кількість «ек-ранів», що оточують дитину, постійно зростає. Стрімкорозвивається ринок комп’ютерних ігор, репертуар яких по-стійно розширюється. Соціально-культурна ситуація уск-ладнюється тим, що віртуальний світ став настільки при-надливий для дітей і підлітків, що намагання відвідати йогопереходить усі межі розумного. Кіберзалежність уже нази-вають електронною голкою. Інтернет із корисного засобуотримання інформації може перетворитися на реальну не-безпеку для нестійкої психіки дитини. Отже, наші побою-вання, що читання витискується електронними засобамиінформації, а діти перестають читати, мають під собоюоб’єктивне підґрунтя. На початку ХХІ століття діти дійсночитають, але «не те» і «не так», як попередні покоління. Унаш час інтенсивно іде процес трансформації коріннихзмін читацьких пріоритетів юних читачів. Змінюютьсяпрактично всі характеристики дитячого читання: статус чи-тання, його тривалість, характер, репертуар, мотиви, сти-мули тощо. Змінюються також джерела отримання друко-ваної інформації. Відбувається процес зміни моделі засво-єння дітьми книжкової культури. Загальні риси, які булипритаманні старій моделі дитячого читання, визначалися

обов’язковим регулярним читанням, різноманіттям йогорепертуару, наявністю «літературних героїв». У колі чи-тання переважали книги, а не журнали, була порівняно не-великою частка так званого «чтива». Для читання сучаснихдітей і підлітків є характерними скорочення частки читанняу структурі вільного часу; зміна характеру читання, якестає більш прагматичним, інформаційним і поверховим;домінування «ділового» читання над «вільним»; збіль-шення кількості дітей, які читають книги тільки за шкіль-ною програмою; зміни «вільного» (дозвіллєвого) читання уставленні до літератури розважального характеру; посту-пове зниження інтересу до друкованого слова та падінняпрестижу читання.

Таким чином, проблеми, пов’язані з дитячим читанням,безумовно, залишаються, але разом з тим проводиться ці-леспрямована робота щодо їх вирішення як бібліотеками,так і на державному рівні. Якщо проаналізувати виконаннярекомендацій Всеукраїнської науково-практичної конфе-ренції директорів обласних бібліотек «Дитяче читання: фе-номен і традиції в ХХІ столітті» (м. Львів, 2005 р.), що сто-сувалися внесення пропозицій на розгляд Міністерствакультури і туризму про Національну програму читання, іні-ціювання створення державних програм «Автоматизація іінформатизація бібліотек», розробки методики комплекс-них дослідницьких проектів для проведення моніторингівдитячого читання в Україні, здійснення моніторингу чи-тання у регіонах, забезпечення виконання державних про-грам, вивчення незадоволеного читацького попиту, томожна з упевненістю стверджувати, що ми рухаємося впе-ред. Перш за все, відбулися позитивні зміни у вирішенніпроблеми підтримки і розвитку читання на державномурівні. Так, з метою вироблення чіткої державної стратегіїрозпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 ве-ресня 2009 року схвалено Концепцію Державної цільовоїпрограми підтримки і розвитку читання на період до 2015року. Її прийняття сприятиме підвищенню культури чи-тання, рівня знань та грамотності населення, створенню ін-формаційного середовища і нових умов, які будуть стиму-лювати зростання культурного і інтелектуального потен-ціалу нації. Читання розглядається як важливий засіб за-своєння культурних цінностей, підвищення культурноїкомпетенції нації, збереження української культури та при-множення багатства рідної мови. За дорученням Міністер-ства культури і туризму України Національною бібліоте-кою України для дітей, Державною бібліотекою Українидля юнацтва та громадською організацією «Форум видав-ців» підготовлено проект Державної цільової програми під-тримки і розвитку читання на період до 2015 року. В її реа-лізації, крім Міністерства культури і туризму, візьмутьучасть Міністерство освіти і науки, Міністерство охорониздоров’я України, Національна академія педагогічних наук,Державний комітет телебачення і радіомовлення, Держав-ний комітет інформатизації, Українська асоціація видавців

та книгорозповсюджувачів. Цією Програмою, яка узгод-жується Міністерством культури і туризму України з про-фільними міністерствами, передбачено комплекс завдань ізаходів для її виконання. Серед них: удосконалення норма-тивно-правової бази бібліотечної галузі, застосування су-часних інформаційних технологій з популяризації читання,міжнародне співробітництво, підвищення інформаційногота науково-методичного рівнів забезпечення підтримки ірозвитку читання, доступності бібліотечного обслугову-вання. Також планується проведення соціологічних до-сліджень з метою вивчення стану і тенденцій розвитку чи-тання в суспільстві, розроблення єдиної системи поетап-ного виявлення компетентності читання користувачів біб-ліотеки (знавців читання, читаючих за вподобаннями, чи-таючих від випадку до випадку, не читаючих взагалі), впро-вадження орієнтовної навчальної програми формування ін-формаційної культури читачів, моніторинг виявлення і по-ширення найбільш ефективних форм і методів популяри-зації книги та ряд інших заходів за участю вищезгаданихустанов. Крім того, відповідно до розпорядження КабінетуМіністрів України від 30 вересня 2009 року «Про затверд-ження плану заходів щодо розвитку бібліотечної справи наперіод до 2011року» Міністерство культури і туризму Ук-раїни підготувало проекти ряду важливих документів. Це:Концепція Державної цільової програми поповнення біб-ліотечних фондів на 2010–2015 роки, Концепція Держав-ної цільової програми інформатизації бібліотек на 2010–2015 роки, Державна цільова національно-культурна про-грама створення єдиної інформаційної бібліотечної сис-теми «Бібліотека — ХХІ».

Бібліотеки України для дітей, як складові загальнодер-жавної соціально-культурної системи, своєю активною ді-яльністю сприяють підтримці і розвитку читання, позиціо-нують себе як центри читання і формування інформацій-ної культури, позитивно впливають на зміст і якість чи-тання. В умовах побудови суспільства знань, якого ми такпрагнемо, дитячі бібліотеки, виконуючи соціокультурнуфункцію, є основним стимулюючим середовищем розвиткучитацької компетентності підростаючого покоління. Самедитячі бібліотеки знайомлять дітей і підлітків з широкимколом літератури, засобами книги розвивають інтелект,творче мислення, сприяють формуванню духовності, на-вчають пошуку і раціональному використанню інформації.Найголовнішим є те, що обласні, міські центральні бібліо-теки для дітей урядовою постановою визначені і функціо-нують як науково-дослідні центри з питань культурногорозвитку дітей. У сусідній Росії дитячі бібліотеки такогостатусу не мають.

Широким є спектр соціологічних досліджень, що про-водилися обласними бібліотеками для дітей, з вивчення ре-пертуару дитячого читання, культурно-інтелектуальнихуподобань дітей, їхніх інформаційних потреб та ставленнядо книги і читання, організації сімейного читання. Зокрема,Кримська республіканська дитяча бібліотека провела ре-гіональні дослідження «Читацькі уподобання у вітчизня-ній та зарубіжній літературі» і «Портрет юного читачаКриму»; Луганська ОДБ — соціологічне дослідження «Су-часна карта читання в регіоні» і моніторинг «Мистецтвобути читачем»; Сумська ОДБ — дослідження «А для тебекнига — друг?», «Від книжки — до творчості» та «Книгачи комп’ютер?». Для соціологічних досліджень бібліоте-ками не тільки розробляються анкети, а й методології їх

проведення. Цьому сприяли методичні поради «Моніто-ринг дитячого читання в бібліотеках України для дітей»,підготовлені НБУ для дітей відповідно до рекомендаційзгаданої вище конференції, в яких висвітлено методологіюорганізації моніторингу читання, методи його проведеннята представлення результатів.

Постійно здійснюється моніторинг дитячого читання іНаціональною бібліотекою України для дітей, базою про-ведення якого є обласні бібліотеки для дітей. Це соціоло-гічні дослідження «Я читаю сучасну книжку українськоюмовою», «Книга року», «Моє хобі — читання». ЩорокуНБУ для дітей узагальнює отримані дані вивчення незадо-воленого читацького попиту у дитячих бібліотеках та пе-редає їх до Міністерства культури і туризму, Держкомте-лерадіо для врахування при формуванні державних про-грам «Українська книга» та «Розвиток і функціонуванняукраїнської мови на 2004–2010 рр.» Я, як генеральний ди-ректор Національної бібліотеки України для дітей, щиродякую директорам обласних бібліотек за плідну співпрацюі відповідальне ставлення до проведення цих досліджень.Разом з тим хочу зазначити, що всі наші дослідженнямають прикладний характер, вони лежать у площині прак-тичної діяльності бібліотеки, тобто ми вивчаємо наших чи-тачів-дітей, які відвідують бібліотеку. На жаль, проблемадитячого читання у нашій країні не досліджується у рамкахакадемічних інститутів. У розвинених країнах світу на сьо-годні вже існує чималий досвід дослідження деяких аспек-тів читання дітей. Насамперед, це Програма міжнародноготестування учнів, започаткована Організацією економіч-ного співробітництва та розвитку. Відповідно до проектукожні три роки вивчається рівень так званої «функціо-нальної грамотності», тобто ступінь володіння 15-річнимидітьми, які здобули обов’язкову освіту, знаннями і умін-нями, потрібними для повноцінного життя в суспільстві.Кожен цикл досліджень проводиться за трьома напрямами:у галузі читання, математики, природничих наук. У 2009році грамотність читання була пріоритетним напрямкомдослідження. Слід зазначити, що ця програма зосереджу-ється не на визначенні техніки читання, а на спроможностішколяра адекватно розуміти зміст, інтерпретувати прочи-тане, робити висновки, викладати думки щодо прочитаногота оцінювати його значення. Зауважу, що ці ж завдання —вироблення у дітей навичок самостійної роботи з книгою,критичного аналізу, переосмислення та творчої інтерпре-тації — є головними при визначенні переможців Всеукра-їнського конкурсу дитячого читання «Найкращий читачроку», який ми проводимо спільно з громадською органі-зацією «Форум видавців». Це означає, що ми з вами пра-цюємо у правильному напрямі щодо виховання читацькоїкультури дітей.

У плані промоції дитячого читання бібліотеки для дітейреалізують ряд успішних проектів як всеукраїнського, такі обласного, районного рівнів, залучаючи до їх проведеннярізноманітні установи і організації. Це літературно-творчіакції, фестивалі дитячого читання, програми підтримки ірозвитку дитячого читання, програми сімейних, літніх чи-тань, читацькі марафони, конкурси і вікторини та інше.Серед заходів всеукраїнського масштабу, які проводятьсядитячими бібліотеками, плідними є Всеукраїнський тиж-день дитячого читання, Всеукраїнський конкурс дитячогочитання «Найкращий читач року», конкурс «Найкращийвідгук на сучасну дитячу прозу».



Хочу зазначити, що переважна більшість бібліотек длядітей широко застосовують у своїй діяльності інноваційніформи популяризації читання, які базуються на вікових іпсихолого-педагогічних основах розвитку дитини, допо-магають у формуванні її особистості. Найбільш креатив-ним підходом та системністю у вирішенні питання під-тримки і розвитку дитячого читання вирізняються Хер-сонська, Львівська, Донецька, Житомирська, Миколаївська,Хмельницька, Луганська обласні бібліотеки для дітей, ЦБСдля дітей м. Львова. З метою стимулювання росту читаць-кої активності та популяризації читання, заохочення до сис-тематичного читання, підвищення рівня читацької компе-тентності дітей, відновлення традиційного сімейного чи-тання Миколаївська ОДБ започаткувала обласний гумані-тарний проект «Велике читання» та комплексну програмупідтримки читання «Я читаю книгу…», а проведений об-ласний конкурс професійної майстерності серед працівни-ків бібліотек Миколаївщини «Краща творча робота з про-сування книги та розвитку читацької культури в дитячомусередовищі» свідчить про комплексний підхід обласної біб-ліотеки до вирішення проблеми читання. Обласну комп-лексно-цільову програму розвитку дитячого читання «По-вернемо дітям книгу» реалізує і Луганська ОДБ. Довеласвою дієвість програма «Львів читає дітям», у рамках якоїЛьвівська ОДБ організовує проведення загальнообласногодня читання (у визначений день у бібліотеках, дитячих сад-ках, школах, по місцевому радіомовленню проводяться го-лосні читання).

Подібні проекти починають впроваджувати і районнібібліотеки для дітей. Спираючись на досвід інших бібліо-тек, Краматорська центральна міська дитяча бібліотека До-нецької області розробила і успішно реалізує цільову біб-ліотечну програму підтримки і розвитку дитячого читання«Місто читає дітям». Головною її метою є підвищення ролідитячого читання, просування книги та читання в місті. Ін-формаційно-бібліографічне забезпечення цієї програми пе-редбачає велику інформаційну та масову роботу з різнимикатегоріями читачів і місцевим населенням, тренінги тапідбір матеріалів для учасників постійної телепередачі«Читаюче місто», яка діє вже протягом двох років і в рам-ках якої вже було показано 52 її випуски. Розрахована наодин рік, вона була продовжена і у 2009 р., бо отримала ве-личезний резонанс і популярність. Партнерами з реаліза-ції цього проекту були письменники, журналісти, актори,художники, вчителі, вихователі, лікарі, службовці.

У плані створення позитивного іміджу серед громад-ськості та підвищення престижу читання бібліотеки роз-ширюють сфери свого впливу, проводячи заходи поза ме-жами бібліотеки. Масштабна загальноміська книжковаакція «В нашім місті всі читають», яка завершила цикл за-ходів однойменного креатив-проекту, відбулася на мис-тецькому майданчику в центрі міста Житомира. До про-грами свята увійшли виступи місцевих авторів дитячихтворів; нагородження кращих читачів бібліотеки та читаю-чих сімей; літературний ярмарок; рекламна кампанія в мі-ському транспорті «Читаючий трамвайчик» та агітаційнийінтелектуальний тролейбус. Проведенню акції передуваливиступи на обласному радіо у передачі «Віконце в книж-ковий світ» та на обласному телебаченні «Читаємо книги уродинному колі». Щороку ЦБС для дітей м. Львова пре-зентує програму літніх читань гучною промоакцією «Біб-ліотека без меж». У скверах, на дитячих майданчиках, при-

будинкових територіях міста проводяться голосні читання,вікторини, конкурси, до проведення яких залучають під-літків–волонтерів.

З метою підвищення престижу читання як важливогочинника у формуванні молодої генерації українського на-роду із сучасним світобаченням Національною бібліотекоюУкраїни для дітей спільно з газетою «Комсомольськаяправда» в Украине» розпочато національний проект «Ук-раїна читає дітям» за підтримки Міністерства культури ітуризму України. Головна ідея проекту полягає в тому, щопублічні люди — відомі актори, співаки, спортсмени, по-літики, письменники, видавці, представники різних гілоквлади — будуть спілкуватися з читачами, розповідати їмпро роль книги у своєму житті і становленні як особис-тості, читатимуть вголос у школах–інтернатах, дитячих бу-динках, загальноосвітніх школах, бібліотеках, будинках сі-мейного типу, а батьки вдома поновлять голосні родиннічитання. Презентацію проекту було здійснено в медіа-центрі газети «Комсомольськая правда» в Украине» 22квітня цього року, що є свідченням нового етапу співпраціта партнерства бібліотек і засобів масової інформації у за-лученні дітей до книги та читання. У презентації взялиучасть заступник Міністра культури і туризму України, на-родна артистка Україна Ольга Бенч, голова Українськоїспілки ветеранів Афганістану (воїнів–інтернаціоналістів)Сергій Червонописький, головний редактор журналу «Од-нокласник», письменник Сергій Іванюк. Перше читаннявідбулося під час презентації проекту. Провела його на-родна артистка України Раїса Недашківська, яка прочиталастаршокласникам балади Т.Г. Шевченка, поезії Лесі Укра-їнки та Ліни Костенко. Продовженням цього проекту стализустрічі учнів у різних шкільних закладах м. Києва з го-ловним редактором журналу «Однокласник», письменни-ком Сергієм Іванюком, акторкою Київського академічноготеатру ляльок Ганною Задерей, відомими українськимиписьменницями Лесею Ворониною та Зіркою Мензатюк.Серед відомих людей, які дали згоду надалі взяти участь уцьому проекті, Міністр Кабінету Міністрів України, докторфілософських наук Анатолій Толстоухов, перший космо-навт незалежної України, Герой України Леонід Каденюк,народні артисти України Ада Роговцева, Володимир Та-лашко, Ольга Сумська, Богдан Бенюк, заслужений артистУкраїни Юрій Одинокий, телеведучі Андрій Доманський,Петро Мага та інші. Оскільки проект національний, то мизапрошуємо до участі у ньому і обласні бібліотеки длядітей, які мають та й повинні організовувати такі зустрічі звідомими людьми свого регіону. Інформувати громад-ськість і юних читачів про проведення читань можна як навласних сайтах, так і на сайті нашої бібліотеки.

У НБУ для дітей започатковано новий проект «Кращалітература юним читачам» (КЛЮЧ), який має на меті до-помогти дітям і підліткам отримати фахову інформацію пронові і призабуті книжки, видані в Україні, познайомити зписьменниками і художниками–ілюстраторами, які при-святили свій талант дитячій літературі, а дорослому заці-кавленому читачеві — ознайомитися із літературознавчимита книгознавчими розвідками у галузі дитячої літератури,взяти участь у дискусії про шляхи розвитку української ди-тячої книги і літератури. Свої міркування стосовно того чиіншого видання кожен може залишити на сайті нашої біб-ліотеки. Для розробки і підготовки цього проекту ми за-просили кандидата історичних наук, книгознавця Мар-

ченко Наталію Петрівну. Запрошуємо також до співпраціусіх зацікавлених науковців у галузі дитячої літератури,письменників, бібліотекарів, педагогів.

Питання популяризації дитячого читання в середовищіІнтернет не залишилися поза увагою й інших бібліотек длядітей. З цікавими історіями написання літературних творівта улюбленими літературними героями можна ознайоми-тися на сайті Хмельницької ОДБ на сторінці «Цікавікнижки з книжкового сховища». Про творчість сучаснихдитячих українських письменників повідомляє сайт Мико-лаївської ОДБ у розділі «Нові імена в українській дитячійлітературі». Про те, як залучити дитину до читання у сі-мейному колі, розповідається на сторінках сайту Жито-мирської ОДБ («Читаємо всією сім’єю»). Дізнатися, якиммає бути і що повинен вміти справжній читач, можна у«Школі лідерів читання і грамотності», заняття якої пред-ставляє Чернігівська ОДБ, та на «Уроках БібліоЗнайки»Кримської республіканської дитячої бібліотеки ім. В.Н. Ор -лова. Все сміливіше дитячі бібліотеки освоюють новіформи представлення ресурсів: користувачі Інтернет із за-цікавленням переглядають матеріали блогу МиколаївськоїЦМДБ «Бібліотека міста N» та слідкують за розвиткомблогу Херсонської ОДБ «Читай — і стань успішним», зав-дання якого — висвітлювати різноманітні програми під-тримки читання, заходи з залучення до читання дітей і під-літків Херсонщини. Тож можна сказати, що бібліотеки Ук-раїни для дітей активно долучаються до розширення укра-їнського бібліотечного Інтернет-простору. Станом на кві-тень 2010 року в публічних бібліотеках нараховувалося 128сайтів, серед них 33 — сайти бібліотек для дітей. Приємнозазначити, що за результатами аналізу сайтів публічнихбібліотек України, який здійснює заступник генеральногодиректора НБУ для дітей І.Г. Торлін, в топ-десятку най-більш відвідуваних входять Національна бібліотека Ук-раїни для дітей (1 місце) та Херсонська обласна бібліотекадля дітей (7 місце). На превеликий жаль, сьогодні ще немають своїх сайтів Волинська, Запорізька, Івано-Франків-ська, Київська, Одеська, Полтавська, Сумська, Чернівецькаобласні бібліотеки для дітей. Не завжди інформативними єсторінки ряду районних бібліотек для дітей, які в основ-ному пропонують статистичну інформацію про бібліотекута її фонди на сайтах регіональних централізованих біб-ліотечних систем, де відсутня система висвітлення змістуроботи з дітьми.

Більш активному розвитку Інтернет-середовища длядітей може сприяти участь бібліотек у всеукраїнських тарегіональних корпоративних проектах, розвиток віртуаль-них сервісів для користувачів–дітей, чітке бачення місцясвоєї бібліотеки в електронному середовищі, підвищенняінформаційної грамотності дитячих бібліотекарів, осво-єння нових технологій розробки та представлення елект-ронних ресурсів. Не менш важливим фактором є і актив-ність кожної бібліотеки в колективних проектах, аджетільки спільними зусиллями можна отримати бажаний по-зитивний результат. Заслужену популярність у віддаленихкористувачів здобула «Віртуальна бібліографічна довідка:об’єднана довідкова служба бібліотек України», учасни-

ками якої є 7 дитячих бібліотек; 12 бібліотек поставляютьта запозичують бібліографічні записи з бази даних«КОРДБА» (Корпорація дитячих бібліотек України із ана-літичного розпису періодичних видань); 11 бібліотек длядітей активно включилися в розробку вебліографічногосписку «Кращі Інтернет-ресурси від Української асоціаціїпрацівників бібліотек для дітей»; сподіваємось на вашупідтримку та залучення місцевих літературознавців і допроекту «КЛЮЧ».

Ми всі добре розуміємо, що у вирішенні проблеми під-тримки і розвитку дитячого читання головну роль відігра-ють бібліотеки. Адже вони сьогодні — єдиний соціальнийінститут, в якому відслідковується національний репертуартворів друку, що видаються у державі, з метою надання їху суспільне використання, в основному безплатно. Саметому перед бібліотеками постають такі важливі завдання,як: формування суспільної думки про цінність читання ізначимість його для досягнення успіху в житті; сприянняформуванню сприятливого інформаційного середовищадля просування читання і забезпечення умов доступу досоціально необхідної літератури; підвищення читацькоїкомпетентності та читацької активності користувачів ди-тячих бібліотек (як дітей різного віку, так і дорослих); по-пуляризація читання кращої літератури для виховання ірозвитку дітей; залучення до читання дітей, які мало чита-ють, або зовсім не читають.

Для вирішення цих завдань ми маємо продовжувати ак-тивно вивчати контингент користувачів, їхні інтереси, упо-добання, аналізувати запити дітей з тим, щоб прогнозуватипотреби завтрашнього дня; розробляти бібліотечні про-грами та проекти із залученням широкого кола громад-ськості та різних установ; розвивати віртуальні бібліотечнісервіси для дітей і батьків; створювати інтерактивні про-грами; широко застосовувати рекламу бібліотечних послуг.

Наостанок хочу сказати: все, що ми з вами обговорюємона спільних зібраннях, всі проблемні питання, які ми розг-лядаємо, будуть відображені у рекомендаціях саміту і слу-гуватимуть планом дій для подальшого удосконаленнянашої роботи. Якщо проаналізувати рекомендації усіх по-передніх професійних зібрань, то бібліотеками виконуєтьсябільше 80 відсотків з них. Разом з тим є бібліотеки, які пра-цюють по–старому, проводять традиційні, малоефективнізаходи, не впроваджують інновацій і, на жаль, не беруть доуваги спільно вироблені рекомендації. Хочу застерегти всіхвас, шановні колеги, що сьогодні ми живемо в умовах, колине маємо права не заявляти про себе, не доводити громад-ськості і владі свою необхідність і значимість, не конкуру-вати за користувача заради свого успішного функціону-вання. В ряді областей керівництво різного рангу не бачитьефективності роботи дитячих бібліотек, а лише звертаєувагу, що в бюджеті збільшуються кошти на утримання їхштатів (50%). Виникають пропозиції оптимізації мережі,об’єднання дитячих бібліотек з юнацькими і дорослими.Це нас насторожує. Подумайте! Раджу готувати текстові іусні звіти перед громадськістю і керівництвом! Треба, щобпро нас знали!



Бібліотечно-інформаційна діяльність ібібліотечна професія сьогодні переживають кардинальнізміни. Бібліотечні працівники в усьому світі намагаютьсяосмислити та узагальнити нові тенденції в розвитку біб-ліотечної професії, що обумовлені змінами навколишньогосвіту — соціальними та технологічними.

Бібліотеки — це осередки знання й навчання, літера-тури й читання; це установи, які самі знаходяться в про-цесі навчання, а також створюють культуру навчання, щотриває все життя. Усе більше з’являється спільного у тих,хто працює в інформаційній сфері: у бібліотекарів, доку-менталістів та архівістів, хоча залишаються й відмінності.Якщо архіви спрямовують свою роботу, перш за все, на збе-реження для майбутнього свідоцтв минулого й сьогодення,то центри документації забезпечують переважно отри-мання інформації, необхідної «тут» і «зараз». Бібліотекиз’єднують обидві ланки. Їх фонди, які часто формувалисястоліттями, разом із представленою ними культурноюпам’яттю є й залишатимуться дуже необхідними, протевони доповнюватимуться сучасними інформаційними й ко-мунікаційними технологіями. Поряд із придбанням і на-данням для користування таких фізичних засобів, як книги,журнали або CD-ROMи, інформація оперативно отриму-ється зі світових ресурсів. Публікації в мережі та обробкадокументів з Інтернету додаються до класичних завданьбібліотек із збирання, збереження, опрацювання публіка-цій та надання їх у користування. Тому бібліотекам по-трібні працівники, які володіють певними компетенціями(спеціалісти). Ці компетенції застосовуються в різнихвидах діяльності: обробці інформаційних джерел, обслу-говуванні користувачів, культурних програмах та ін.

Бібліотеки виконують культурні завдання: збагачують іпідтримують культурні види діяльності своїх користувачів,пропонуючи різноманітні заходи, беруть на себе роль куль-турного центру в громаді, наприклад, у районі міста. Біб-ліотеки й бібліотекарі надають інформаційні ресурси, ін-формацію та знання різним групам користувачів. Своїмиінформаційними ресурсами та послугами вони підтриму-ють і сприяють шкільній і професійній освіті; підвищеннюрівня професійної та загальної освіти; професійній діяль-ності; навчанню й науці, дослідженням і розвитку; участі всуспільному житті; громадянській і політичній активності;розвитку особистості й визначенню життєвих орієнтирів;заняттям хобі та проведенню вільного часу. Бібліотеки —це організації, які навчаються, тобто вони пристосовуютьсвою організаційну структуру до оточення, яке постійнорозвивається, і відповідають на вимоги користувачів, щозмінюються. Вони готують спеціальні матеріали, у томучислі за індивідуальним запитом. Бібліотекарі співпрацю-ють та підтримують зв’язки з іншими освітніми закладами,вони розробляють програми підвищення кваліфікації длясвоїх співробітників, а також самі удосконалюють свій фа-ховий рівень не лише завдяки навчальним курсам поза ме-жами бібліотеки — вони вчаться і один в одного.

Надання послуг для різних вікових груп користувачіввідповідно до їхніх потреб — це основне завдання діяль-ності бібліотеки. Постійна орієнтація на інтереси користу-вачів є найголовнішим принципом. Актуальним тут є не ви-чікувальна позиція, а активні дії. Для цього необхідно по-стійно вивчати потреби користувачів і їхні думки про біб-ліотеку. Як опорні пункти для самостійного навчання, біб-ліотеки заохочують дітей та підлітків до читання, вихову-ють у них культуру читання. Крім розвитку навичок чи-тання, грамотності, вони розвивають «інформаційну» гра-мотність, тобто навички пошуку, аналізу й обробки інфор-мації.

Бібліотеки враховують цілі й стратегії організацій, що їхфінансують, і розглядають себе як складову певної ін-фраструктури. Бібліотечні фонди є інвестованим капіта-лом. Вони повинні активно презентуватися, оброблятисята бути доступними, а також, де це доцільно, переведенимив цифрову форму. Бібліотекарі створюють за допомогоюпослуг додану інформаційну вартість. Вони розглядаютькооперативну, інтегровану обробку інформації, що вихо-дить за межі одного носія інформації, як важливе завданнясучасності й майбутнього.

Престиж бібліотеки традиційно залежить від обсягу іякості друкованих фондів. Відбулася або найближчимчасом відбудеться зміна парадигм — від фізичного воло-діння носіями інформації до вибору між володінням і на-данням інформації. Раніше бібліотечні послуги булиприв’язані до певного місця, однак зараз це радикально змі-нилося завдяки телематиці (інформаційним системам і по-слугам, що задовольняють інформаційні потреби користу-вача). Тому швидкість отримання інформації й знань длякористування стає дедалі важливішою. Слід додати також,що бібліотеки все більше перетворюються на інформацій-них провайдерів і вступають у конкурентну боротьбу якміж собою, так і з комерційними службами. Зростає зна-чення вартості цих послуг: вони ставлять усе вищі вимогидо бібліотек. Бібліотекарі мають самі оцінювати свої по-слуги, самі визначати докази своєї ефективності, доданоївартості по відношенню до інвестицій. Щоб вижити й матиуспіх, бібліотеки будуть більшою мірою, ніж раніше, функ-ціонувати й управлятися як підприємства на основі еконо-мічних методів.

Методист у своїй діяльності зустрічається з необхід-ністю трансформації педагогічних засобів та методів, щозастосовуються у бібліотечній практиці. І цього вимагаютьне тільки завдання з підвищення кваліфікації бібліотека-рів. Не обійтися без педагогічних знань та навичок і вико-нуючи організаторські функції, науково обґрунтовуючиперспективи розвитку бібліотечної справи, плануючи до-вгострокові завдання і передбачаючи подальший розвитокметодів і форм діяльності бібліотек. З точки зору педаго-гічних завдань та засобів діяльності, можливий розгляд до-слідницької функції. Її педагогічність найбільше проявля-ється при проведенні наукових досліджень, виявленні, ви-вченні, узагальненні та впровадженні кращого бібліотеч-

Тамара Турбаніст,заступник генерального директора з науково-методичної роботи

Національної бібліотеки України для дітей

Методичне забезпечення моніторингу читацької активності

Національна бібліотека України для дітей


ного досвіду. Це довгий, цілеспрямований, послідовнийпроцес, до реалізації якого активно долучаються бібліоте-карі.

Існує педагогічна закономірність інформаційної функціїметодичної діяльності. Її не потрібно обмежувати тількиінформуванням бібліотекарів про щось нове та цікаве. Цяважлива функція реалізується в удосконаленні координаціїбібліотек, підвищенні громадської активності бібліотечнихкадрів. Інформація виступає інструментом аналізу і конт-ролю, засобом узагальнення і розповсюдження досвіду,сприяє розвитку наочності та гласності в роботі і вияв-ленню стимулюючого та виховного впливу. В її основі ле-жить розкриття найбільш ефективних форм і методів біб-ліотечної роботи.

Постійна організація роботи з підвищення кваліфікаціїта перепідготовки бібліотекарів (стажування, практикуми,екскурсії) сприяє їхній безперервній освіті. Зрозуміло, щоі тут на перше місце висуваються педагогічні вимоги, асаме: індивідуальний підхід до бібліотечних працівників,вміння володіти аудиторією, дохідливо роз’яснювати по-ложення, поняття, правила та методику роботи.

Місцеве самоврядування розширило рамки самостій-ності, але й відокремило бібліотеки, бо розвело їх по різнихрівнях та «різних гаманцях». Сьогодні дитячі бібліотекивкрай неоднорідні: від великих регіональних дитячих біб-ліотек і самостійних бібліотечних систем до дитячих фі-ліалів та відділів у складі публічних бібліотек. Крім того,обслуговування дітей здійснюють усі публічні та шкільнібібліотеки. Це вносить свої корективи у розробку і вдоско-налення бібліотечних методик, в організацію роботи ОДБ.

Дитячі бібліотеки держави за останнє десятиріччя за-знали два удари: лавиноподібну комп’ютеризацію та ін-тернізацію суспільства, в результаті чого відбувся масовийвідтік потенційних читачів і зниження активності вже іс-нуючих, і дуже болісне, ніякими користями не виправданереформування бібліотечної мережі, у результаті якого еко-номічна відповідальність за бібліотеки перейшла з дер-жавного на місцевий рівень. А вже якщо вища влада звіль-няється від цих турбот, то що казати про місцеве чинов-ництво? Його воля нічим не обмежена сьогодні — ні зако-нодавчо, ні морально, ні матеріально.

Свої цілі та завдання дитячі бібліотеки, у тому числі йобласні, вбачають у тому, щоб здійснювати особливі під-ходи до обслуговування дітей. Логічно передбачити, що до-помога бібліотекам з упровадження різних варіантів такогопідходу є основним змістом методичних рекомендаційОДБ. Не можна не розуміти: рекомендації методичногоцентру, що втратили статус обов’язковості виконання, по-винні мати експериментально підтверджені обґрунтування,щоб бути затребуваними бібліотекарями. Тобто, значноючастиною методичної діяльності ОДБ залишається на-уково-дослідна робота.

Робота з дітьми повинна базуватися на глибоко науко-вому підході. Не випадково у дитячих бібліотеках активновикористовують досягнення суміжних наук: педагогіки,психології, соціології. Розвиток бібліотечного обслугову-вання дітей неможливий без вивчення і розуміння соціаль-них, психологічних, вікових, гендерних та інших особли-востей світу дитинства. Облік цих особливостей, розробкаі реалізація нових форм обслуговування неможливі без ви-користання методів наукових і соціологічних досліджень.У недалекому майбутньому одним (можливо, й основним)

з напрямів цієї роботи може стати соціально-гуманістичнаекспертиза. Маємо констатувати, що науково-дослідницькадіяльність ОДБ, що здійснюється де-факто, є скоріше ди-версифікацією сфери її діяльності. На жаль, професії біб-ліотечного дослідника-соціолога ніде не навчають. Вонипоповнюються методом випадкового відбору працівникамидитячих бібліотек, дитячих садочків і навіть представни-ками професій, далеких від роботи з дітьми.

Сьогодні дитячі і сільські бібліотеки зазнають змін, якіобумовлені законодавчими реформами та розвиненимицифровими технологіями. Від прогресу не втечеш, але дітизалишаться, і проблема дитячого «читання–нечитання»,впливу його на особистісний розвиток дитини також зали-шиться. Вирішувати її повинні фахівці. ОДБ — регіональ-ний центр з вивчення та вирішення проблем дитячого чи-тання, його соціального статусу.

Перед професійним співтовариством і державою стоїтьстратегічне завдання — дати більш чітке визначення місіїінституту обласних дитячих бібліотек як центру підтримкиі розвитку читання дітей у регіоні, видавничої діяльності вгалузі бібліотекознавства, рекомендованої бібліографії, щоадресована дітям, та інших проблем дитячого читання.

Інформаційний моніторингМоніторинг — спеціально організоване систематичне

спостереження за станом об’єктів, явищ, процесів з метоюїх оцінки, контролю чи прогнозу. Таким чином, під часбудь-якого моніторингу будь-якої системи (екологічної, ме-дичної, соціальної, педагогічної та ін.) відбувається збір ін-формації про систему, що досліджується. Саме інформація,яка є частиною моніторингу, постає як мета моніторингу,яка охоплює будь-який продукт розумової діяльності. Безіснування інформації використання моніторингу втрачаєсенс.

Світова практика підтверджує відоме наукове поло-ження про те, що інтенсифікація інформаційних процесів,поглиблена переробка інформації і всестороннє викорис-тання інформаційних ресурсів в управлінні підвищуютьстійкість, пристосованість до зміни зовнішніх умов, живу-чість і надійність індивіда, суспільних систем. Прямим на-слідком інтенсифікації інформаційних процесів є приско-рення розвитку людського потенціалу, підвищення рівняосвіченості й інформованості людей і, завдяки цьому, ви-ховання соціально, політично й економічно активної вер-стви населення.

Наголосимо, що інформація є головною і метою, і умов-ним «матеріалом» моніторингу, тому що саме інформаціядосліджується, вивчається, розповсюджується під час мо-ніторингу. Саме тому у зв’язку з вимогами часу та для пра-вильного розуміння такого феномена, як моніторинг необ-хідно внести зміни в термінологічну базу. Вважаємо, щотерміни моніторинг та інформаційний моніторинг необ-хідно сприймати як тотожні, а при визначенні безпосеред-ньо процесу слід використовувати не термін моніторинг, аточніший та ємний інформаційний моніторинг.

Основна сфера практичного застосування моніторингу— це керування, а точніше, інформаційне обслуговуваннякерування в різних сферах діяльності. Моніторинг — ін-формаційна, діагностична, наукова, прогностична система,реалізація якої здійснюється в рамках управлінської діяль-ності. Інформаційний моніторинг — це самостійний на-уковий процес, тому він має свої систему, об’єкт, предмет,суб’єкт дослідження, комплекс моніторингових показни-


ків, інструментарій та інструменти моніторингової діяль-ності. Моніторингова діяльність являє собою сукупністьмоніторингових процедур. Наприклад: збір, обробка і пред-ставлення інформації тощо. Разом з тим, до системи ін-формаційного моніторингу можна віднести різні підсис-теми моніторингу, що різняться між собою рівнем об’єктаі предмета моніторингу. Усі елементи системи інформа-ційного моніторингу структурно і функціонально пов’язаніміж собою і утворюють єдиний цикл інформаційного мо-ніторингу. Вилучення будь-якого з цих компонентів із сис-теми або знецінює інформаційний моніторинг, або руйнуєвсю систему.

Існують різні системи моніторингу, що породжує необ-хідність їхнього підпорядкування. З цією метою розпочатоспробу класифікації існуючих систем інформаційного мо-ніторингу за кількома ознаками: сфера застосування; за-соби, які використовуються для збору вихідної інформації;час реалізації; широта охоплення. Залежно від тих чинни-ків, які використовуються як підстава для експертизи,можна виокремити такі види моніторингу: динамічний,конкурентний, порівняльний та комплексний. Динамічниймоніторинг передбачає, що основою для експертизи слу-гують дані про динаміку розвитку того або іншого об’єкта,явища або показника. Це найпростіший спосіб, який можебути аналогом експериментального плану тимчасовихсерій. Для відносно простих систем локального інформа-ційного моніторингу (цін, доходів населення та ін.) або ін-формаційного моніторингу фізичних об’єктів достатньоцього підходу. Основою для експертизи в конкретному мо-ніторингу є результати ідентичних обстежень аналогічнихсистем. Вивчення двох або кількох підсистем великої сис-теми здійснюється паралельно, одним інструментарієм, водин і той самий час, що дозволяє дійти висновку про знач-ний ефект на тій або іншій підсистемі. Разом з тим, такийпідхід дозволяє оцінити величину небезпеки, її критич-ність. Для порівняльного моніторингу основою експертизислугують результати ідентичного обстеження однієї абодвох систем вищого рівня. Такий випадок є специфічнимдля моніторингу і розглядається при плануванні експери-ментів. Він полягає в тому, що дані по певній системі по-рівнюються з результатами, отриманими для системи ви-щого рівня. Комплексний моніторинг використовує кількаоснов для експертизи. Крім того, що інформаційний моні-торинг має свою систему, класифікацію, він, як і будь-якийнауковий феномен, має власні завдання, цілі та функції, щопідкреслює його значущість для науки і практики. Можнасказати, що одним із завдань інформаційного моніторингує попередження про те або інше неблагополуччя, небезпекудля ефективного функціонування об’єкта. Причому, непросто констатація факту виникнення змін, що представ-ляють небезпеку, а саме попередження про неї до того мо-менту, як ситуація може стати незворотною. Таким чиномзапобігається можливий деструктивний розвиток подій.

Завдяки реалізації мети і завдань, інформаційний моні-торинг є універсальним за своїми дослідницькими і прак-тичними можливостями механізмом впливу і корекції ді-яльності суб’єктів управління системою. Функції моніто-рингу розвитку системи освіти можуть мати загальний ха-рактер і окремі прояви. Разом з тим основними його функ-ціями є такі: інтеграційна — інформаційний моніторинг єодним з її системоутворюючих чинників, що забезпечуєкомплексну характеристику процесів, які відбуваються в

цій системі; діагностична — сканування стану досліджу-ваної системи і змін, які відбуваються в ній, що дозволяєоцінити ці явища; компаративістська — функція, що ство-рює умови для станів системи, яка досліджується, в ціломуабо різних її елементів як у часі (стан системи в різні пе-ріоди часу), так і в просторі (можливість порівняння з різ-ними системами, ідентичними системами або елементамицих систем в інших регіонах і країнах); експертна — у рам-ках інформаційного моніторингу можливе здійснення екс-пертизи стану, концепції, форм і методів розвитку системи,яка досліджується, її компонентів і підсистем; інформа-ційна — інформаційний моніторинг є способом постійногоотримання інформації про стан і розвиток даної системи,необхідної для аналізу і прогнозу станів і розвитку сис-теми, що досліджується; прагматична — використання мо-ніторингової інформації при ухваленні максимально обґ-рунтованих і адекватних вимогам ситуації рішень, переду-сім управлінських.

Висновки: 1. Інформаційний моніторинг — це універ-сальний вид моніторингу, який застосовується майже в усіхсферах життєдіяльності. 2. Усі різновиди моніторингу, яківикористовуються в науці та практиці, можна вважатискладовими інформаційного моніторингу. 3. Базовим ком-понентом та метою інформаційного моніторингу є інфор-мація. 4. Інформаційний моніторинг відбувається в процесікомунікацій. Інформаційний моніторинг покликаний по-долати суб’єктивізм традиційного моніторингу та статиуніфікованим методом для дослідження й вивчення різнихгалузей науки та практики. Його суть полягає в пошукутаких властивостей, ознак документа, експерименту, які ві-дображали б суттєві сторони їх змісту, вилучення з них сут-тєвої інформації, яка після обробки та аналізу слугуватимебазою для прогнозування подальшої діяльності.

Читацька активність. Основні положенняСьогодні чимало соціологів дитячого читання відміча-

ють тенденцію до зниження читацької активності, але прицьому зауважують: якщо вміння читати перетворюється убажання читати, то задоволення цього бажання стимулюєактивізацію читання і формує читацьку компетентність.

У проекті Державної цільової програми підтримки тарозвитку читання на період до 2015 року вказано, що зрос-тання читацької активності громадян досягається за раху-нок підвищення: доступності, якості та різноманітності ви-дань та їх носіїв; інтересу громадян до регулярного чи-тання за рахунок залучення потенційних читачів до захо-дів з його популяризації. Поетапна реалізація Програми пе-редбачає використання різних універсальних і спеціальнихметодів підвищення читацької компетентності та читаць-кої активності. Наприклад: розробку та впровадження ви-сокоякісних сучасних навчальних програм, методик, під-ходів і технологій, спрямованих на підвищення читацькоїта культурної компетентності громадян, а також розробкусистеми критеріїв оцінки рівня читацької компетентностідітей.

На першому етапі реалізації Програми значущою стаєдослідницька практика бібліотек, що обслуговують дитяченаселення держави. Одним з видів досліджень є моніто-ринг читацької активності у бібліотеці, який може викону-ватися на будь-якому рівні, починаючи з відділу (підроз-ділу) бібліотеки, бібліотеки (ЦБС) у цілому та закінчуючирегіональним і місцевим рівнями.


Розрахунок показників діяльності бібліотекОцінка читацької активності — кількісна характерис-

тика, яку отримуємо на основі аналізу первинних доку-ментів (читацьких формулярів) і статистичних показниківдіяльності бібліотеки. Читацька активність може бути оці-нена абсолютними, середніми й відносними показниками.

Абсолютні показники діяльності бібліотеки (підрозді-лів): число читачів (А), відвідувань (П), книговидач (В),кількість заходів масової роботи (М) (виставок, оглядів, чи-тацьких конференцій) і відвідування масових заходів (Пм)за визначений період. Ріст кількості читачів, відвідувань ікниговидач свідчить про зростання читацької активності.Абсолютні показники активності відображаються у дер-жавній статистиці (форма 6-НК).

Середні величини: середня відвідуваність, середня чи-таність, середня денна відвідуваність — це зведена харак-теристика величин, що може використовуватися для ви-значення якості діяльності бібліотеки (підрозділу), порів-няння з діяльністю інших бібліотек (підрозділів) та плану-вання. Середня денна відвідуваність відділу (Пд) обчис-люється діленням числа відвідувань за рік на число робо-чих днів у році (Д): Пд = П/Д. Відносні показники діяль-ності: динаміка, структура, інтенсивність. Динаміка: зна-чення однорідних показників у послідовні періоди.

Показники структури: важливим показником, що ха-рактеризує діяльність бібліотеки, є охоплення населення(категорії користувачів). Він показує соціальну значимістьбібліотеки, вплив функціонування закладів (реалізації йогопроектів) на зовнішнє соціокультурне середовище, на про-сування читання. Наприклад, охоплення дитячого насе-лення бібліотечним обслуговуванням виражається так:Ох = (А/ДитНас)•100%, де А — число читачів, ДитНас —дитяче населення.

Показники інтенсивності: читаність, відвідуваність,обертаність фонду, книгозабезпеченість, коефіцієнт вико-ристання фонду.

Умовно можна виділити три групи читачів: пасивні —(1–5 відвідувань бібліотеки) в рік; середньої активності —(6–10 відвідувань); активні — (більше 10 відвідувань).

Моніторинг читацької активностіДля визначення ефективності різних форм і методів біб-

ліотечної роботи, їх впливу на просування читання та під-вищення читацької активності використовується спеціаль-ний моніторинг. Моніторинг читацької активності — це ме-ханізм контролю та стеження за активністю читання в біб-ліотеці (підрозділі) в залежності від якості діяльності з про-сування читання, що дозволяє виявити тенденції у роз-витку та наслідки прийняття рішень, спрямованих на удос-коналення діяльності. До проведення даного моніторингунеобхідно визначити:

– групу читачів (не менше 25–30 чол.). Це може бути,наприклад, окремий клас (паралель), випадкова група з чи-тачів визначеного віку (відбирається кожен третій, п’ятийі т.п.), усі читачі підрозділу (бібліотеки);

– фактори, що вивчаються: індивідуальна робота з чи-тачами (або окремі її види); масова робота (або окремі їївиди); модернізація бібліотечного фонду; модернізація ма-теріально-технічної бази ( у т.ч. інформатизація); кадровізміни та ін.;

– метод дослідження (аналіз документів: формулярів,щоденників читання, ЄРК; даних системи автоматизованоїкниговидачі, відгуків про книги, результатів обговорень,

диспутів та ін.; наукове спостереження; опитування (бе-сіда, анкетування, інтерв’ювання; облік попиту);

– метод обробки результатів (наприклад, щоденнийоблік у щоденнику роботи, отримання звіту з системи ав-томатизованої книговидачі або заповнення спеціальноїкомп’ютерної форми обліку).

Технологія моніторингу включає 3 етапи: діагносту-вання; проектування і реалізація; контроль та оцінка. На ді-агностичному етапі визначаються показники читацької ак-тивності на початковий період моніторингу, наприклад:розподіл читачів (вікових, статтєвовікових груп) за ступе-нем активності. Визначаються читачі, які відносяться допасивної, середньої чи активної груп за ступенем актив-ності читання (наприклад: відвідування та читаність за ми-нулий навчальний рік або перед введенням якої-небудьформи роботи). На етапі проектування і реалізації моніто-рингу відслідковується вплив на виділену групу читачів ви-значених для дослідження факторів (наприклад, ставитьсявідмітка у формулярі про проведені бесіди, в ЄРК — проучасть у заняттях з інформаційної культури і фіксуютьсявідомості про набуті навички), заповнюються документи,необхідні для обробки результатів. Можливе проміжне ви-значення показників читацької активності. На контрольно-оцінювальному етапі визначаються показники читацькоїактивності та її залежність від обраних факторів. Підсум-кові результати можуть бути представлені у вигляді таб-лиць, діаграм, на підставі яких здійснюються аналіз і про-гнозування подальших змін.

Моніторинг в одній бібліотеці, в ЦБС, на районному та міському рівнях

Приведемо приклад моніторингу впливу групових тамасових форм роботи на читацьку активність в одній ЦБС.Найбільш поширені форми масової роботи (рекомендаціїлітератури): наочні (книжкові виставки, бібліотечні стенди,альбоми, плакати, малі форми рекомендаційної бібліогра-фії); критико-аналітичні (обговорення творів, літературнідиспути, голосні читання та ін.); рекомендаційно-інфор-маційні (усні журнали, прем’єри книги, читацькі конфе-ренції та ін.); заходи з виховання культури читання: освітні(навчання основам ББЗ, розвиток інформаційної культури),просвітницькі (тематичні цикли та окремі масові заходи),дозвіллєві (вікторини, свята, конкурси, фестивалі читання).На рівні ЦБС можна обрати одну чи декілька форм масовоїроботи для дослідження та одну чи декілька груп читачів.Період моніторингу визначається у відповідності до часупроведення досліджуваної форми масової роботи.

Припустимо, що ми проводимо моніторинг читацькоїактивності за тематичними книжковими виставками і кон-курсом творчих робіт (дозвіллєвим масовим заходом) доювілею міста. Строк проведення конкурсу — 2 місяці.Отже, і моніторинг має здійснюватися впродовж двох мі-сяців. До початку проведення моніторингу визначаємо:

– групи читачів (візьмемо читачів 5–6-х та 7–8-х кла-сів);

– підрозділи, що беруть участь у моніторингу: окремийпідрозділ будь-якої бібліотеки; шкільна бібліотека; підроз-діли ЦБС (наприклад: абонемент 5–9-х класів, читальнийзал, 3–4 філіали); шкільні бібліотеки району; дитячі біб-ліотеки системи міської освіти;

– фактори, що вивчаються: тематичні книжкові вис-тавки до ювілею міста та дозвіллєвий масовий захід (кон-курс) за тією ж темою, їх вплив на охоплення, активність


читання (відвідуваність) та попит літератури за даноютемою;

– метод дослідження — аналіз документів (щоденниківроботи відповідних кафедр видачі окремих підрозділів);

– метод обробки результату: облік відвідувань та кни-говидач у групах, що вивчаються за спеціальноюкомп’ютерною формою обліку.

Моніторинг на міському та регіональному рівняхНа міському та регіональному рівнях приймаються зна-

чущі управлінські рішення, спрямовані на вирішення про-блем, що досліджуються, у т.ч. пов’язаних з просуваннямчитання, підвищенням читацької активності. При підго-товці таких рішень важливо знати загальний стан йогосуб’єктів (закладів). Тому до проведення моніторингу важ-ливо визначити фактори, вплив яких буде відслідковува-тися. Це показники зовнішніх умов, які сприяють вирі-шенню проблеми (правові, фінансові, матеріально-технічніта ін.), а також внутрішні показники готовності відповід-них учасників до вирішення проблем (їхній професіона-лізм, внутрішня згода, попередній досвід у вирішенні ана-логічних проблем тощо).

Зовнішніми факторами, що впливають на показники чи-тацької активності, наприклад, у шкільних, дитячих біб-ліотеках, можуть бути: організаційно-правові (на націо-нальному рівні — розробка Державної програми під-тримки і розвитку читання; на регіональному — розробкапрограм, проектів, планів просування читання); організа-ційні (заходи у рамках соціального партнерства: фестивалічитання, благодійні акції, наприклад: «Книги у дар бібліо-текам» та ін.); організаційні конкурсні заходи з підтримкичитання (бібліообраз, конкурс сайтів шкільних бібліотек,

конкурс на кращого читача книг; конкурс дитячих засобівмасової інформації); фінансові та матеріально-технічні за-ходи (модернізація матеріально-технічної бази, у т.ч. ін-форматизація, поповнення фондів шкільних і дитячих біб-ліотек; на муніципальному і регіональному рівнях — ро-бота за муніципальним (регіональним) планами Року чи-тання.

До внутрішніх факторів відносяться: персонал бібліо-теки (його освіта, рівень професіоналізму, попередній до-свід у вирішенні аналогічних проблем); програми навчанняперсоналу; психологічний стан (внутрішня згода, готов-ність до роботи, рівень задоволення умовами праці та йогооплати). Важливо також визначити етапи і напрями діяль-ності, спрямовані на вдосконалення роботи.

Технологія проведення моніторингуПопередній етап. Розробка програми дослідження: ви-

значення досліджуваної групи (принципи відбору у групу,кількість; визначення факторів–показників, що вивча-ються); визначення методу дослідження; визначення спо-собу збору та обробки результатів.

І етап. Діагностика: підготовка форм для обліку показ-ників; збір даних для досліджуваних груп (до моніто-рингу); заповнення форм; розрахунок показників для груп(до моніторингу). ІІ етап. Проектування і реалізація: про-ведення дослідницьких заходів для груп читачів; облік по-казників у первинних формах: формулярах, статистичнихформах; якісні методи оцінки: опитування, відгуки, творчіроботи; заповнення форм, розрахунок показників для груп.ІІІ етап. Контрольно-оцінювальний: порівняння показни-ків, порівняльні таблиці; аналіз результатів, діаграми; ви-сновки, оцінка перспектив і соціальної значимості.

Все наше життя складається із любові:любові до батьків, дітей, близьких, достарих і вірних друзів, до тієї єдиноїмелодії, яка завжди звучить у нас, до

улюбленої книжки, до будинку, де пройшло дитинство, і добагато того, з чого складається наше життя. А є ще любовнеусвідомлена, любов–потяг, любов, часом не розділена,жорстока, яка не залежить від віку чи пори року, любов, не-підвладна ніяким зовнішнім впливам. Це — улюблена і го-ловна справа життя. Вона у кожного своя. І трагедія, біда,якщо людина живе без цього відчуття. Не можна без лю-бові і в бібліотечній справі. В цю галузь приходять, щоб за-лишитися на довгі роки. Потрапивши «не туди» — не за-тримуються. Це знають справжні професіонали–бібліоте-карі.

В XXI сторіччі бібліотека стала іншою. Незмінними за-лишилися лише книги, а навколишній світ став невпізнан-ним. Не сам по собі, а з допомогою людей. Підтвердженняцьому — зустрічі бібліотечних спеціалістів вищого ґатунку,під час яких дивуєшся і захоплюєшся тим, наскільки роз-ширила дитяча бібліотека свої горизонти, як активно і смі-ливо взялися бібліотекарі за найважливіші, найскладнішісправи, пов’язані з духовністю суспільства, з гуманним ігуманітарним вихованням дітей і підлітків, з думками і пік-луванням про майбутнє цілого покоління.

Книги і читання були предметом прославляння у всічаси і у всіх народів. Ще при зародженні писемності,майже 6000 років тому, в одному єгипетському папірусібуло написано: «Вклади своє серце в читання». Які дивнозадушевні слова! Дійсно, книга і читання — це великі вчи-телі і вихователі людських душ. Як чудово висловивсяА.І. Герцен: «Все життя людства послідовно осідало вкнизі: племена, люди, держави зникали, а книга залиша-лася. Вона зростала разом з людиною, зворушувала уми івсі пристрасті, зворушувала серця, в неї кристалізувалисявсі учення»!

Зусилля бібліотек спрямовано на те, щоб читати сталомодно, сучасно, а відвідувати бібліотеку — необхідно іпрестижно. Проте нині всьому бібліотечному співтова-риству довелося усвідомлювати, формулювати і вирішу-вати проблему, про яку ще 20–25 років тому обережно за-стерігали вчені. Йдеться про значне зниження у людей ін-тересу до читання. У країні, де художня література з по-чатку XIX століття і до 90-х років XX століття займалацентральне місце, така ситуація сприймається особливогостро і професіоналами–книжниками, в число яких вхо-дять і бібліотекарі, і всією культурною громадськістю. Взв'язку з цим особливе занепокоєння викликає читання най-незахищенішої частини населення — дітей і підлітків. Сус-пільство підійшло до критичної межі зневаги читання, щоявляє собою серйозну небезпеку, оскільки читання — най-

Алла Гордієнко,зав. відділом обслуговування учнів 5–9 класів Національної бібліотеки України для дітей

Творчий бібліотечний трикутник: книга, читач і ...

важливіший спосіб освоєння і підтримки життєво важли-вих знань, цінностей і норм минулого і сьогодення, всьоготого, що складає основу світової і української культури.Адже саме від рівня культури кінець кінцем залежать еко-номіка, політика, національна безпека і конкурентоспро-можність нашої країни. Недаремно нобелівський лауреатпоет І. Бродський говорив, що правителів треба вибирати,заздалегідь заглянувши в їхній бібліотечний формуляр: читі книги вони читають і чи читають взагалі...

Зниження інтересу до читання — загальносвітова тен-денція. Зважаючи на велику значущість проблеми,, до її ви-рішення все інтенсивніше підключаються різні потужніміжнародні організації: ЮНЕСКО, ІФЛА, Міжнародна асо-ціація читання та інші. Змістовні заходи щодо захисту, сти-муляції, терапії читання проводяться в багатьох країнах.Досвід показує, що позитивні результати досягаються там,де вирішення проблеми переходить поступово з рівня ві-домчих завдань шкіл, бібліотек, книговидавництв на рівеньнаціональних. Наприклад: відкрилася Національна бібліо-тека для дітей у Південній Кореї в м. Сеулі; побудовано заспеціальним проектом і оснащено за останнім словом тех-ніки Міжнародну дитячу бібліотеку в Токіо, у якій діти мо-жуть брати книжки додому або читати в бібліотеці, відві-дувати виставки і музеї книг, брати участь у конкурсах івікторинах, займатися в гуртках; в Італії створено проектМіжнародної дитячої бібліотеки, яка будуватиметься на ос-нові сучасного втілення ідеї Ели Лепман (німецька дитячаписьменниця) — засновниці Міжнародної юнацької біб-ліотеки в Мюнхені; у Франції в місті Парижі відкрито біб-ліотеку «Радісна година», а в місті Кламаре — «Радість чи-тання».На генеральній конференції ІФЛА в Мілані в 2009році одне із засідань «Бібліотека для широкої публіки» булоприсвячено презентації кращих будівель дитячих бібліотексвіту, під час якого обговорювалися вимоги до архітектурибібліотечного товариства, а також піднімалися питання ос-нащення дитячих бібліотек та організації їх роботи. «До-сить заганяти нас на горище або в підвал» — заявила го-лова постійного комітету дитячої секції Інгрід Бон, кон-статуючи тенденцію, яка, поряд з названою вище, з'явиласяв кінці 90-х — на початку 2000 рр.

Сьогодні в Україні підготовлено проект Державної ці-льової програми підтримки та розвитку читання на періоддо 2015 року, спрямованої на підвищення культури чи-тання, рівня знань та грамотності громадян, формування уних потреби у читанні як творчому занятті, на розвиток ізацікавленість, особливо дітей і молоді, у користуванні дру-кованою книгою як джерелом знань, заохочення їх до сис-тематичного читання. Адже відомо, що тільки та нація ма-тиме успішне майбутнє, яка добре дбає про виховання гар-монійно розвиненої особистості. Саме тому в рамках цієїпрограми Національна бібліотека України для дітейспільно з газетою «Комсомольская правда» в Украине» і запідтримки Міністерства культури і туризму України запо-чаткували Національний проект «Україна читає дітям».Його суть полягає у тому, що добре знані особистості, зок-рема, актори, співаки, спортсмени, політики, письменники,видавці, журналісти, представники всіх гілок влади країни,читатимуть дітям книжки, розповідатимуть про свої вра-ження від першої прочитаної книги або її героя, які впли-нули на їхній життєвий вибір і запамяталися назавжди. Такізустрічі і читання вголос проходитимуть в школах–інтер-натах, дитячих будинках, бібліотеках, загальноосвітніх,

спортивних і дитячих дошкільних закладах тощо. Щобзнов стати найчитаючішою країною в світі, нам доведетьсябагато читати. А щоб багато читати, читання має бути мод-ним, престижним заняттям. Щоб воно таким стало, бібліо-текарям доведеться багато попрацювати, активно викорис-товуючи як традиційні, так і сучасні піар-технології. Сьо-годні для успішної реалізації вищезгаданої програми го-ловним має бути скоординованість всіх залучених до неїорганізацій, об’єднання зусилль усіх рівнів адміністраційрегіонів, громадських організацій, комерційних структур іосвітніх установ. Все це значно підсилить ефективність різ-номанітних заходів, спрямованих на те, щоб наша країназнову стала такою, де читають найбільше в світі.

Дитяче читання як цінність культури — явище неод-нозначне і мінливе. Воно залежить і від якості літератури,яку читає дитина, і від рівня її сприйняття. Чим вищий рі-вень літератури і активність сприйняття, тим глибший слідвід прочитаного залишається в душі дитини. Читаючи,вона отримує з книги нові знання, нові враження, але прицьому віддає їй свої думки, свої почуття, образи, фантазії.Саме в цьому є духовна сила читаючої дитини. Чи не най-гостріше проблема дитячої книжки стоїть в Україні, де сус-пільству потрібно формувати себе заново, повертаючись додитячої щирості, та зібрати всі сили, щоб виростити на-ступну читаючу генерацію. Безперечно, стан дитячої літе-ратури в Україні зараз набагато кращий, ніж був декількароків тому. Зараз діти мають хоча б можливість читати ці-каву, справді дитячу книгу — і вітчизняну, і зарубіжну. Сві-това література нині, як вважає Володимир Рутківський,переживає справжній ренесанс. Підкорили серця юних анг-лійська письменниця Джоан Ролінг (серія «Гаррі Поттер»),американська письменниця Стефані Маєр (серія «Су-тінки», «Молодий місяць», «Затемнення», «Світанок»),американський письменник Кристофер Паоліні (серія«Ерагон»), російський письменник Дмитро Ємець (серії«Таня Гроттер», «Мефодій Буслаєв»). Дуже приємно, щонаші читачі звернули увагу і на твори українських пись-менників. Діти із задоволенням читають Володимира Рут-ківського («Джури козака Швайки, «Джури-характер-ники»), Марину Павленко («Русалонька із 7-В»), Марину іСергія Дяченків («Пригоди Марійки Михайлової», «Габрі-ель і сталевий лісоруб»), Всеволода Нестайка («Тореадориз Васюківки», «Незвичайні детективи»). Сама ж дитяча лі-тература перестала бути політично заангажованою. В нійменше фальші, надуманості. З’явилися нові українські ав-тори. Від книжки до книжки підвищують свою майстер-ність Зірка Мензатюк, Леся Воронина, Галина Малик,Сашко Дерманський, Марина Павленко, Олександр Гав-рош. Покращилась ситуація і з видавництвами. Якщо ра-ніше існувало тільки одне дитяче видавництво «Веселка»,то нині їх вже майже 20.

Багато сучасних видавництв, перш за все, зрозуміло, ізкомерційних міркувань намагаються об’єднувати своїкниги в серії. Найбільш вдалими з них є: «Дитяча енцик-лопедія» (Харків, «Фоліо»), «Життя видатних дітей», «Біб-ліотека відмінника» і «Сучасна дитяча проза» («Грані-Т»,Київ), «Українська сила» (Видавництво Старого Лева), «Ре-комендовано для читання під партою» («Зелений пес»,Київ), «Хрестоматія школяра» («Школа», Київ). Дуже б хо-тілося, щоб всі ці серії мали довге життя. Взагалі серії ор-ганізовують читача. Якщо дитина прочитала одну книгу ізсерії, і вона їй сподобалася, то їй захочеться почитати й



іншу книгу саме цієї серії і не обов’язково цього ж автора.Саме читання книг у повному обсязі, а не хрестоматійнихвидань, як це було в радянські часи, допомагає краще знатилітературу, формувати читацькі смаки. На мою думку, хрес-томатія — це погана річ, яка намертво вбиває в дитини ін-терес до читання і художньої літератури, зокрема. Якщо,шановні колеги, ви хочете висловитися з приводу читанняі дитячої літератури, то запрошую вас на сторінки інтер-нет-журналу «Ключ» на сайті НБУ для дітей.

Книги пишуться для читачів. Без них книга мертва. Цеаксіома. Не береться під жоден сумнів і те, що читання —це єдине, чому ми вчимося все життя. Як воскресити ін-терес до читання? Навчити працювати з книгою? Адже несекрет, що далеко не кожного, хто читає книгу, можна на-звати читачем. Школа, навчивши дітей читати, не завждиробить з них справжніх читачів. Майже півстоліття томувідшуміли суперечки між «фізиками» і «ліриками». Багато«фізиків», як ми знаємо, з часом перейшли в стан «ліри-ків», ставши бардами і письменниками–сатириками. Середних: Василь Барка — вчитель фізики та математики, ПавлоТичина — бухгалтер, Михайло Старицький — вчитель фі-зики, Остап Вишня — військовий фельдшер. Закінчив по-літехнічний інститут Євген Маланюк. І ось на сучасномувитку історії — нове протистояння: на порядку денномусуперечка століття «Книга і Інтернет — друзі чи вороги?».Будь-яка молода людина сьогодні, не замислюючись,скаже, що Інтернет — це швидкість, це інформація, це світбез кордонів. Дійсно, напевно, багатьом Інтернет дає від-чуття вседоступності і свободи. Ось тільки чи багато хтозамислюється над тим, що у всякої медалі є зворотний бік.А зворотний бік Інтернету в тому, що тут багато що можнаотримати в готовому вигляді, як говорив Остап Бендер, «наблюдечке с голубой каемочкой». І не треба напружуватися,витрачати час і сили. Здавалося б, що в цьому поганого?Адже варто лише натиснути пару клавіш і отримаєш спи-сок літератури на задану тему, кимось уже складений, абоготову роботу з чужими думками. А раптом в цей список непотрапила якась дуже важлива саме для тебе стаття абокнига, яка могла б в корені змінити твоє ставлення до даноїпроблеми? Небезпека полягає ще й у тому, що можна ро-зучитися самостійно думати і стати рабом чужих думок іідей, звикнути до штампів і, головне, втратити себе, зага-сити іскорку власного творчого початку. А сучасному сус-пільству в будь-яких галузях потрібні креативно мислячілюди. Безперечно також і те, що в століття зростаючого по-току інформації важливо не «потонути» в цьому потоці. Якніколи, зараз дуже актуальна теза: «Хто володіє інформа-цією — володіє половиною успіху». І вміння з різних дже-рел, у тому числі й з Інтернету, добувати інформацію, зви-чайно, необхідне молоді. Другою половиною успіху єуміння отриману інформацію аналізувати, переробляти істворювати щось нове, своє. Саме книга формує в читачаздібності творчого осмислення прочитаного. Мається наувазі, звичайно, книга з декількома рівнями глибини, книга,читання якої вимагає праці, включення і інтелектуальних,і емоційних, і творчих сил читача.

Проблема сучасного стану і співіснування сфери дру-кованих і електронних книг зовсім не в їх протистоянні —електронна швидше за все наздоганяє, якщо хочете, рекла-мує друковану, викликає інтерес до читання. Яскравий при-клад поєднання читання та інтернету: українські молоділюди захопилися новою грою буккросинг, що означає пе-

редачу книг незнайомцям. Буккроссинг, що зародився в2001 році в США, де засновник руху — спеціаліст з інтер-нет-технологій Рон Хорнбекер залишив у холі готелю пер-ших 20 книг з пояснювальними написами, вже кілька роківщосили розвивається у сусідніх Польщі та Росії. Головнамета цього глобального проекту — перетворити весь світна бібліотеку. Логіка його творців проста: для того, абикнига стала духовною цінністю, її потрібно читати. І ба-жано, якнайбільшій кількості людей. «Просто класнакнижка повинна бути прочитана максимальною кількістюлюдей. Вона повинна піти по руках», — пояснюють своюідеологію ті, хто займається цією справою. Сам процес бук-кросингу виглядає наступним чином: спочатку ви реєст-руєтеся на інтернет-сайті проекту, де книжці, про яку вихочете розповісти світу, присвоюється спеціальний номер,за допомогою якого ви будете стежити за її мандрівкою.Потім найбільш приємне — ви залишаєте книжку в зазда-легідь обраному місці (кафе, парку, вокзалі, автобусі...), дебудь-яка людина може взяти і прочитати її. На стікері все-редині книги буккроссери залишають свої імейли, щобможна було обмінятися коментарями на сайті, а, за спіль-ного бажання, навіть зустрітися з новими власниками від-пущених ними книг. Колишній власник книжки буде за-вжди знати про її переміщення, одержуючи електронноюпоштою звіти про те, у якому місті та у чиї руки вона по-трапила. Якщо у людини, яка знайшла книжку, немає до-ступу до Інтернету, вона може прочитати книжку, зробитивідмітку у «маршруті книги» та залишити її у тому ж місці.Уявляєте, якщо вам попаде до рук книжка, наприклад, зКитаю або Австрії? Так можна знайти безліч цікавих кни-жок, про існування яких навіть не підозрювалося.

Комп‘ютер, Інтернет, віртуальне спілкування... Вважа-ється, що більшість молоді віддає перевагу цим речамперед іншими видами дозвілля, через які найсильнішестраждає читання. Яке майбутнє чекає на пострадянськесуспільство? Ось головне питання, на яке спробували від-повісти автори соціологічного опитування, проведеного в2009 році Інститутом соціальних досліджень, у якому взялиучасть 1500 учнів та студентів (середній вік опитуванихскладав 16 років). Виявилося, що, незважаючи на розвитокновітніх технологій, найбільше цінується молодими чита-чами традиційна друкована книга. Її полюбляють читати82% опитуваних, по 6% — віддають перевагу читаннюелектронних версій книг з монітора та роздруківкамкомп‘ютерних текстів. 25% респондентів регулярно купу-ють книги у книгарнях та на книжкових ринках, а 23% зіз-налися, що збирають домашню бібліотеку. Разом з тим,значна кількість учасників опитування не купує книжки,оскільки скачує їх в Інтернеті (15%), бере у бібліотеці чи узнайомих (13%), не має часу читати (2%) або вважаєкнижки дорогим задоволенням (2%). 72% пригадують, щовпродовж останнього місяця купили принаймні одну книгу.Можна багато сперечатися про роль Інтернету та інших за-собів мультимедіа у змінах в дозвіллі нового покоління.Частина опитуваних саме з Інтернету дізнається новини(53%), знаходить і читає в глобальній мережі будь-що, втому числі й літературні твори (12%), швидше скачаєкнигу, аніж купить її (15%). Проте менше уваги, ніж очіку-валось, респонденти приділили іншим мультимедійним за-собам: DVD та аудіокнигам. Здавалося б, розвиток новіт-ніх засобів комунікації мав би призвести до погіршення по-зиції бібліотек. Проте ці заклади досі регулярно відвідують


13% опитуваних. 53% респондентів до бібліотеки записані,але відвідують нерегулярно. Лише 15% зовсім не відвіду-ють бібліотеки, посилаючись на брак часу; 9% вважають їхпережитком минулого.

Головна проблема читання, на мій погляд, та, що воностало іншим. Книга є вже не єдиним і, можливо, не най-зручнішим на сьогодні інформаційним носієм, засобом від-починку і розваги. Наш читач, як правило, не цурається но-винок, з зацікавленістю тримає в одній руці книгу друко-вану і одночасно другою вправляється з книжкою елект-ронною. Але недосвідчений користувач легко може загу-битися в морі інформації без надійного компасу. А компас— це бібліотека, бібліотекарі. Я не претендую на якісь гло-бальні висновки. Молоде покоління, звичайно, дуже різне,і вибір робить також різний. Колеги зі мною, звісно, пого-дяться, що цей вибір неабиякою мірою залежить і від нас,від змісту і якості нашої роботи. А головне в ній — допо-могти підростаючій людині, щоб книга увійшла в її життя,щоб читання стало невід'ємною потребою, а праця, якої ви-магає спілкування із справжньою літературою, була не тя-гарем, а приносила радість. І, звичайно, щоб книга та Ін-тернет стали союзниками і доповнювали один одного.

Майже усі мої колеги озвучують у виступах тези про те,що бібліотеки вносять великий вклад у розвиток суспіль-ства, в виховання майбутнього покоління… А чи врахову-ється наша думка при ухваленні державних або політич-них рішень стосовно бібліотечної справи? Погано абодобре бути в центрі політичної уваги? На ці запитання неможна дати однозначну відповідь, оскільки відомо безлічвипадків, коли увага до бібліотек з боку держави обмежу-ється виплатою заробітної плати, зрідка — виділеннямкоштів на комплектування фондів та поточний ремонт. А є,на жаль, приклади, коли держава не може захистити і об-межує діяльність бібліотек. На мою думку, це відбуваєтьсятому, що немає наших представників — бібліотекарів урадах різних рівнів. Ми вимушені самі приймати рішенняпро свій захист та організацію роботи, придбання тієї абоіншої книги незалежно від думки політиків і політичнихгруп, ґрунтуючись лише на своєму професійному досвіді.Ситуацію із захистом бібліотек в даний час не можна на-звати гнітючою, але наша роль має бути посилена. За ви-значенням німецького соціолога Макса Вебера, політикаскладається з трьох елементів: влади, організації і мети.Думаю, всі погодяться з тим, що бібліотекарям не завждивдається відстояти свої позицію і довести справу до кінця.Але ми повинні навчитися досягати поставленої мети. Унас є великі потенційні можливості для посилення впливу

на політиків і державну владу, адже ми намагаємося ак-тивно брати участь у розробці стратегії розвитку бібліотекі плануванні їх діяльності, яка стосується різних сфер сус-пільства. Важливо усвідомити той факт, що ми з вами пред-ставляємо сильне співтовариство професіоналів, яке маєцікаві ідеї і прагне втілювати їх у життя. Наші цінності —вільний доступ до інформації, освіта протягом всьогожиття, стимулювання творчих здібностей дітей і підлітків,зміцнення міжкультурного діалогу і розвиток культурноїрізноманітності, розвиток традицій, усної народної твор-чості, розкриття і просування до різних груп населеннякультурної спадщини і т. д. — більш вагомі і переконливі,ніж багатьох громадських організацій. Маючи можливістьорганізовувати потоки інформації, ми повинні виступатина захист бібліотек і впливати на політиків і державних дія-чів, що приймають ті або інші рішення.

Більшість бібліотек і їх керівники налагодили більш-менш тісні зв'язки з відділами освіти, культури і науки вмежах регіону, міста чи району, а також із працівникамишкіл, музеїв, архівів, театрів, творчих спілок, з громад-ськими організаціями, для яких вони працюють. Бібліоте-карі повинні постійно і цілеспрямовано лобіювати свої ін-тереси, виступаючи разом зі своїми партнерами. Нам не-обхідно прагнути до ще тіснішої співпраці з освітніми ус-тановами, яких набагато більше і які мають більшу вагу увідповідних урядових і міністерських структурах. Мимаємо прагнути до більшого, адже ніхто, крім нас самих, незнає так добре бібліотеки, не розуміє їх величезну роль длясуспільства. Ми не повинні обмежувати свою роботу лишесферами культури і освіти, як хочуть багато політиків. Намслід заявляти про себе і в багатьох інших галузях, наприк-лад, у сфері охорони здоров'я, оскільки бібліотеки маютьвсі види інформації з питань здоров'я (від вузьких тем допитань запобігання тих або інших захворювань); в еконо-міці, бо можуть надавати детальну інформацію про малийі середній бізнес і т.п. А ще було б непогано для бібліотекмати своїх представників у законодавчих і виконавчих ор-ганах влади всіх рівнів — від найнищої до найвищої ланок,що, звичайно, позитивно впливало б на вирішення наболі-лих бібліотечних проблем, а також слугувало посиленнюіміджу і бібліотечної професії, і бібліотек.

Залишається тільки сподіватися, що так і буде, і тоді бу-дуть вирішуватися всі бібліотечні проблеми семимильнимикроками, почнеться розквіт бібліотек, а отже, і розквіт біб-ліотекарів — інтелектуальних і творчих особистостей таїхніх розумних, допитливих, талановитих юних читачів.


Тетяна Палій,директор Одеської обласної бібліотеки для дітей ім. Н.К. Крупської

Обласна бібліотеки для дітей: місце і рольу відродженні та збереженні національної спадщини

Наше зібрання проходить на Одеськійземлі у рік відзначення 65-річчя Перемоги у Другій світовійвійні і рік етносів Землі, мабуть, не випадково. Бо саме Оде-ська область є однією з не багатьох в Україні, яку населяютьпонад 120 різних національностей. Тут живуть українці, ро-сіяни, болгари, гагаузи, молдовани та багато інших. Нашкрай має багату героїчну історію, славиться своїми ратнимиподвигами та нинішніми високими досягненнями в галузінауки і культури. Все це є благодатним підґрунтям для вихо-вання у підростаючого покоління почуття патріотизму, лю-бові до рідного краю, гордості за його героїчне минуле і сьо-годення. І дитячі бібліотеки Одещини активно працюють уцьому напрямі.

В області станом на 1.01.2010 р. функціонують 776 біб-ліотек, що обслуговують дітей; з них 86 є самостійними ди-тячими. Їх послугами користуються майже 300 тис. юних чи-тачів. Виконуючи свою місію, бібліотеки намагаються удос-коналювати форми громадянського та патріотичного вихо-вання підростаючого покоління. Основними напрямами цієїдіяльності сьогодні є: військово-патріотичне виховання; ви-ховання бережливого ставлення до історичного надбання;виховання громадян правової демократичної держави, якіпроявляють національну терпимість, поважне ставлення домов, традицій і культур інших національностей.

Треба сказати, що з питань національного виховання на-шими бібліотеками вже накопичено досить значний досвід.Робота за цією тематикою не стоїть окремою ланкою, вонаохоплює майже всі сфери діяльності бібліотек: вивчення ін-формаційних потреб юних читачів; формування та викорис-тання історичного і краєзнавчого фонду; розвиток краєзнав-ства як складової частини національного виховання; коор-динація роботи з іншими закладами і організаціями, які за-цікавлені в розвитку громадянського і патріотичного вихо-вання дітей. Значну роль у цьому відіграє робота за тема-тичними проектами, які активно впроваджуються бібліоте-ками області. Так, вже протягом декількох років успішно реа-лізується проект обласної бібліотеки для дітей «З криниціпам’яті черпаємо любов до рідного краю», метою якого є від-родження та збереження історичних цінностей, ознайом-лення юних читачів з літературою краєзнавчого характеру,зустрічі з відомими людьми, ознайомлення з творчістю пись-менників Одещини. Робота будується за такими напрямами:інформаційне забезпечення запитів користувачів з питанькраєзнавства; вивчення традицій духовного та культурногожиття (література, мистецтво); виховання поважного став-лення до історичних подій та людей, що творили історію;формування екологічної культури як основи майбутньогоЗемлі. Для цього активно використовуються такі форми ма-сової роботи, як діалогові (бесіди, обговорення книги, дис-пути, читацькі конференції, «круглі столи», вечори–діалоги,вечори–портрети); рекламно-інформаційні (літературно-му-зичні вечори, прем’єри книги, усні журнали, бібліографічніогляди, книжкові виставки, дні інформації та ін.); ігрові (кон-курси, вікторини, літературні та екологічні ігри, літературно-музичні вітальні, фестивалі книги).

За масштабністю найбільший інтерес викликають корпо-ративні проекти, які сприяють інтеграції наявних ресурсів зпитань національного виховання. До них слід віднестиВсеукраїнську книжкову виставку «Українська книга на Оде-щині», яка вже впродовж декількох років проходить у На-ціональній бібліотеці ім. М. Горького, «Фестиваль ім. Гру-шевського», організований обласною науковою бібліотекоюім. Грушевського. В рамках підготовки та проведення такихзаходів всі бібліотеки області, в тому числі і дитячі, прово-дять читацькі конференції, усні журнали, зустрічі з пись-менниками, бібліографічні огляди та бесіди з читачами. Якправило, до організації цих заходів залучаються представ-ники різних організацій, з якими співпрацює бібліотека, во-лонтери. Наприклад, в організації вечора–концерту «Оде-щина — землі квітучої краса» взяли участь багато творчихколективів міста, художня школа, представники національ-них громад міста. Резонансними також стали заходи в рамкахВсеукраїнського конкурсу «Моя мала батьківщина», до під-готовки і проведення яких активно долучалися представникивійськово-історичного музею м. Одеси, Фонд соціального за-хисту військовослужбовців та ветеранів Збройних Сил. Клубцікавих зустрічей «Візаві» подарував чудові години спілку-вання з директором музею Одеської кіностудії Вадимом Ва-сильовичем Костроменком, архітектором, професором Оде-ського університету будівництва та архітектури Володими-ром Львовичем Глазиріним, уславленими альпіністами —членами альпіністського клубу «Одеса» та ін.

Для більш широкої популяризації заходів активно вико-ристовуються засоби масової інформації — телебачення ірадіо. Дитячою студією Одеського державного телебаченнязаписано дві телепередачі про творчість одеських письмен-ників Володимира Рутківського та Світлани Зубко. До 200-річчя М. Гоголя на обласному радіо відбулася передача «Лі-тературний портрет біля мікрофона «Гоголь М.В. і Україна».

У червні 2010 року обласній бібліотеці для дітей випов-нилося 75 років. Серед запланованих заходів до відзначенняцієї знаменної дати була програма «Юний читач Одещини»,яка стартувала у січні. Її мета — стимулювання читаннядітей як необхідної умови розвитку нації; виховання ду-ховно-патріотичної свідомості підлітків; сприяння реаліза-ції права дитини на читання і доступність дитячої книги; під-вищення престижу дитячої бібліотеки в суспільстві, ство-рення позитивного іміджу бібліотек для дітей. В рамках цієїпрограми було започатковано пересувну книжкову виставку«Дивосвіт скарбів книжкових», за допомогою якої ми нама-гаємося наблизити до кожного юного читача з найвіддалені-ших куточків області кращі зразки дитячої літератури. Її пре-зентації вже відбулися у Фрунзівському, Татарбунарськомута Саратському районах. На щастя, нової літератури митрохи маємо, бо завдячуючи обласній державній адміністра-ції та управлінню культури вже впродовж декількох роківщорічно отримуємо понад 100 тис. гривень на комплекту-вання фонду.

В сучасних умовах, що характеризуються активним вход-женням бібліотек в інформаційне суспільство і стрімким роз-витком інформаційних технологій, читання є головним дже-

О д е с ь к а о б л а с т ь


релом формування моральних, патріотичних, інтелектуаль-них, культурно-естетичних рис особистості дитини, дорогоюзасвоєння нею соціального простору і надбання соціальногодосвіду. В суспільстві склалася суперечлива ситуація: сус-пільна потреба в розвитку читацької діяльності зростає, аумови залучення дітей до читання погіршуються. Нині в за-гальнодоступних бібліотеках Одеської області читачі — до-шкільнята та читачі–учні 1–9 класів складають понад 40%від загального числа користувачів. Разом з тим, літературадля дітей зношується і часто не відповідає сучасним запитамтак само, як і матеріальна база дитячих бібліотек та їх тех-нічне оснащення. Комп’ютери є лише в 7% бібліотек. І вцьому плані дуже відрадно, що в 2010 році обласна бібліо-

тека для дітей, Ізмаїльська центральна міська бібліотека таКотовська ЦБС стали переможцями в конкурсі проектів «Ін-тернет для читачів публічних бібліотек «Leap–10» за Про-грамою Посольства США в Україні і отримали гранти напридбання комп’ютерної техніки в сумі 6 тис. доларів.

І все ж таки, попри всілякі труднощі, бібліотеки Одещинипрацюють і розвиваються. Ми дуже сподіваємося, що нашаактивна діяльність з питань національно-патріотичного ви-ховання допоможе юним читачам відчути неповторність ікрасу свого краю, краще узнати його історію, сформує у нихісторичну самосвідомість як складову політичної культурисучасної людини.

Людмила Чернікова,зав. відділом інформації та довідкової бібліографії

Одеської обласної бібліотеки для дітей ім. Н.К. Крупської, президент клубу шанувальників творчості Богдана Сушинського «Лицарське перо»

Творчість Богдана Сушинського як феномен дитячого читанняВ нашій країні свого часу була вибуду-вана унікальна бібліотечна система,

рівної якій не було у світі, однак за довгі роки недофінансу-вання вона дещо занепала і потребує відродження. Необхіднотакож підвищити статус бібліотечних працівників та забез-печити матеріально-технічну базу бібліотек, що відповідалаб сучасним вимогам суспільства. І, насамперед, потрібностворити в країні таку атмосферу, за якої б цінувалася гра-мотна людина, а читати було б не тільки модно, але й пре-стижно. Це означає, що читання дітей України має стати за-гальнодержавною проблемою не лише на декларативномурівні. На жаль, нині спостерігається стійка тенденція дозменшення інтересу до книжки та читання як в Україні, такі в цілому світі. Це обумовлено впливом різних факторів: еко-номічних, технічних, станом видавничої справи, книжковоїторгівлі, бібліотечної справи, засиллям телебачення та Ін-тернету, рівнем освіти читачів–дітей, наявністю у них віль-ного часу, укомплектуванням фондів бібліотек сучасною лі-тературою і т.п.

Сушинський Богдан Іванович — один з не багатьох пись-менників, твори якого викликають живий інтерес як у дітей–читачів, так і в організаторів дитячого читання. Скрупульоз-ний дослідник історії українського козацтва й історії періодуДругої світової війни, письменник, академік, громадськийдіяч — він із повним правом влився у плеяду відомих митцівслова, які з усвідомленим національним сумлінням українцявідроджують у читача поняття національної гідності, мови,культури. Внесок Б. Сушинського у вітчизняну і світовукультуру відзначено багатьма літературними преміями та ін-шими нагородами. Він є лауреатом понад двох десятків лі-тературних премій (ім. Д. Яворницького, ім. О. Дюма, ім.С. Олійника, ім. Е. Багрицького, «Гілка золотого каштану»,ім. М. Трублаїні (за твори для дітей), ім. І. Буніна, преміїУкраїнського козацтва «Лицарське перо», ім. О. Фадєєва), ба-гатьох інших державних і міжнародних відзнак, має звання«Заслужений журналіст України».

Богдан Сушинський — відомий письменник, науковець іпубліцист, автор майже 90 художніх і науково-публіцистич-них книг, а також понад 2-х тисяч (на квітень 2010 р.) публі-кацій в періодиці. Член НСПУ, віце-президент Українськоїасоціації письменників, член Міжнародної письменницькоїорганізації баталістів і мариністів, дійсний член (академік)Міжнародної академії наук, освіти, індустрії та мистецтв(при ЮНЕСКО, США), почесний професор університету

«Львівський Ставропігіон». Суспільні умови в Україні в пе-ріод, коли побачили світ знакові твори Богдана Сушинського,характеризувалися активізацією громадсько-культурногожиття, посиленням процесу формування національної куль-тури незалежної України. Його літературні твори мають ве-лике соціально-виховне значення. Для наших читачів запо-вітними можуть бути слова з передмови до збірки творів, щовідкриває його серію книжок для дітей «Бібліотека шко-ляра»: «Тож тепер, стоячи на порозі ХХІ століття, на свя-щенних підмурівках відроджуваної української державностіі духовності, мов заклинання, мов нагорну сповідь і голгофнумолитву витворюймо самі і заповідаймо нащадкам нашим:Бережіть слово! Бережіть святе книжне слово! Бережіть, фі-лософськи і людяно збагачуйте духовну велич і невмирущудушу народу нашого, во віки віків закодовані у самим про-видінням дароване нам материнське, українське Слово».

Богдан Сушинський здійснив прозовий переклад сучас-ною літературною мовою «Велесової книги» (2004) та дав їйсвоє власне трактування — «Велсова книга предків». Творидля дітей становлять окрему сторінку його творчості. Це по-вісті «Танець степового коня» (1983, Республіканська преміяім. М. Трублаїні), «З розвідки не повернувся» (1985), «За лі-нією життя» (1988), «Зоряний берег» (1989), «Острів забуттяі покаяння» (1999), «Візьми мене з собою, Магеллане»(1992), «Ріка далеких мандрів» (1991), «Забуті острови»(1991) і фантастико-пригодницька повість «Забуті письмена»(1983). Зараз готові до друку дві наступні книжки з серії«Бібліотека школяра» — збірка новел та збірка повістей, дояких, крім уже згаданих, увійдуть твори, що друкувалисялише в періодиці або й взагалі не друкувалися.

Своєю книгою «Беседы у литературного камина: какстать писателем…» (2004) автор заснував цикл видань длямолодих письменників. Ця книга стала навчальним посібни-ком для молодих літгуртківців, членів дитячої філії Арка-дійського літературного клубу та інших початківців. БогданСушинський є засновником Аркадійського літературногоклубу — феноменального явища в літературному життіПівдня України. Як вірно підмітив автор, в усі часи багатолюдей хотіли стати письменниками. І кількість бажаючихросте в геометричній прогресії. Для юних читачів важливимє те, що свої перші спроби вони можуть винести на суд ма-ститим письменникам і отримати професійну пораду. Прибібліотеці з 2004 року діє філія дитячого елітарного Арка-дійського літературного клубу. Його президентом та голов-


ним редактором альманаху «Аркадійський клуб» є БогданІванович. З 2003 року щорічно з метою підтримки, пошуку таподальшого розвитку творчих здібностей поетично обдаро-ваних молодих авторів Одещини проводяться поетичні фе-стивалі, ініціаторами яких є управління культури Одеськоїоблдержадміністрації, обласний центр української культури,Аркадійський літературний клуб. До участі у фестивалі за-прошуються обдаровані автори віком від 14 до 35 років, пе-реможців нагороджують дипломами та пам’ятними пода-рунками. Компетентне журі завжди очолює Б. Сушинський.

Треба відмітити, що значну частину в творчості БогданаІвановича займає краєзнавча тематика. Сьогодні він прово-дить велику дослідницьку роботу, на основі якої лише заостанні п’ять років було видано цілу низку повістей, опові-дань, нарисів, у яких розповідається про розвиток і станов-лення міста Одеси та Одещини впродовж багатьох століть.Серед них і ґрунтовна праця «Балта: місто освячене вічні-стю», написана у 2005 році. Це збірка історичних есе, в якихвідтворюються основні віхи, факти, події та постаті, котрівизначають історію древнього Балти. А починалося все, задослідженнями автора, з князів Любомирських — засновни-ків і відроджувачів праміста Балти Юзефграда. Як зазначивсам письменник: «Звичайно, на дослідників історії Балти щечекають томи судових справ Кармелюка; архіви, пов’язані зкозацьким рухом — бо й зараз у місті діє громадська органі-зація відроджуваного українського городового козацтва; а ще— з гайдамаччиною та партизанським рухом часів Другоїсвітової. Чекають і стенди та запасники місцевого історико-краєзнавчого музею , в експонатах якого — буремна історіякраю, відбиток культури і українських національних тради-цій…».

Богдан Сушинський упродовж багатьох років творив істо-рію нашого міста, аналізуючи при цьому сотні документаль-них, архівних, музейних та історико-літературних джерел. Іось маємо історичні есе про багатовікову історію міста іУкраїнського Причорномор’я: «Одесса: история, написаннаястолетиями» (2005) і «Лицарі Причорноморського степу»(2000). В них розглянуто різноманітні свідоцтва і версії щододати заснування міста, походження його назви, а такожпов’язаних з ним подій. Доки історики сперечаються про вікміста Одеси і безрезультатно шукають указ про переймену-вання м. Хаджибея в м. Одеса, який, за їхніми перекона-ннями, існував, але загубився, Богдан Сушинський пропонуєстворити «Громадський комітет 600-річчя Одеси», який бисвяткував історію нашого древнього міста, що починається з1415 року. Якраз із ініціативи Б. Сушинського 2005 року наальтернативній основі, але з дозволу мерії, відзначалося 590-річчя від дня заснування міста. Знову ж з його ініціативи вОдесі споруджено пам’ятник отаману Чорноморського коза-цтва Антону Головатому (одному із засновників Чорно-морського та Кубанського козацтв).

Богдану Сушинському властиве знання історії не з «дру-гих — третіх рук», а безпосередньо з архівів. І феноменомйого історичних, історико-філософських і художніх творів наісторичну тематику є те, що, на відміну від більшості давніхі сучасних істориків, пишучи твори історичної тематики, вінзвіряє її з історіями, світосприйманням та національно-дер-жавницькою практикою інших сучасних країн та народів.Спадщина видатних імен Одеси і Одещини, діяльність якихбезпосередньо пов’язана з містом Одеса, залишається докінця не розкритою і потребує подальшого дослідження. Вйого працях акумульовано раритетні відомості з краєзна-вства. Він задумав і здійснив в 1999 році перенесення прахугетьмана Мазепи з румунського міста Галаца в Україну, до

Батурина. Ці події відображено в його книзі «Гетьман Ма-зепа: повернення до Батурина» (2001). Тоді ж, під час уро-чистостей у Батурині, за визначні заслуги у вивченні і попу-ляризації історії українського козацтва Сушинському булоприсвоєно звання полковника Українського козацтва та при-значено наказним отаманом з питань ідеології.

Богдан Сушинський є активним учасником відродженняукраїнського козацтва. Його перу належить унікальне дво-томне видання «Козацькі вожді України. Історія України вобразах її вождів та полководців XV–XIX ст.» (2004), в якомуподаються історико-літературні есе про відомих, маловідо-мих або й зовсім невідомих широкому загалу — всього 205імен! — військових діячів України, через долю яких пізнаємомужню, трагічну і, водночас, славну півтисячолітню історіюнашої Вітчизни. Характерною ознакою есе є те, що пись-менник відходить від традиційних «виразно класових», аотже, упереджених оцінок діянь багатьох українських пол-ководців. Об’єктивно аналізуючи військову та політичну си-туації, в яких їм доводилося діяти, автор нерідко вступає вполеміку з деякими істориками, знімаючи з українських ли-царів давнє тавро «зрадників», «відступників», відкидаючинеприпустимий тон зверхності при оцінці ролі в нашій істо-рії окремих її постатей. Почавши з історії козацьких вождівУкраїни в образах її вождів та полководців, особливо їїостанньої доби, він перейшов до популярних історичних на-рисів історії сучасного українського козацтва. Його «Все-світня козацька енциклопедія» (2007) зібрала основні відо-мості про всесвітній козацький рух, а також про митців, утворчості яких знайшли своє відображення подвиги коза-цьких звитяжців. Значну частину цього енциклопедичноговидання становлять відомості про події та діячів НовітньогоКозацького Відродження, що започаткувалося після розпадуРадянського Союзу в Україні, Росії та інших незалежних дер-жавах. До речі, вони, як і чимало інших відомостей з давньоїкозацької історії, вводяться в пострадянський енциклопе-дично-довідковий обіг уперше. Сушинського як історикахвилює, що значна частина українців змушена формуватисвою національну свідомість та національну ідею, не маючичіткого, за світовими стандартами усталеного та історичносправедливого уявлення про те, хто ми, зрештою, є; де і вякій землі коріння нашого національного дерева та нашоїдержавності.

В особі Б. Сушинського міжнародна спільнота має нетільки досвідченого дослідника історії, а й всесвітньо відо-мого письменника, критика, літературознавця. Зараз у трьохсеріях видань «Библиотека морских приключений», «Се-кретный фарватер» і «Зарубежные военные приключения»,що виходять у московському видавництві «Вече», є 26 рома-нів Сушинського. У правдиво відтворених в історичних есе,романах-есе та воєнно-документальних пригодницьких ро-манах подіях формується розуміння історичного минулого;його вплив на формування національної свідомості, вихо-вання патріотичних і громадянських почуттів. І чим більшечитач знатиме історію, своє минулє, тим він буде духовно ба-гатшим, адже духовність підтримується історією і тради-ціями рідного народу.

Не менш цікава і культурно-просвітницька діяльністьБ. Сушинського, який ще в радянські часи активно виступаву пресі на захист української мови та літератури. В одній зсвоїх праць, говорячи про завдання митця, він написав: «Укожного народу раптом з’являються митці, які на соціаль-ному, політичному та духовному зламі історії постають ві-щунами і пророками його відродження; які самим уособлен-ням неординарності особистостей, істинного і народного та-


ланту — у поєднанні з мисленням, світобачення та письмаспонукають цей народ до визволення з духовного сомнамбу-лізму, до усвідомлення себе гідним і волелюбних предків, ідревньої культури своєї і, нехай навіть «німцем написаної»,історії». За благодійницьку діяльність на ниві культури йоговідзначено «Медаллю Степана Олійника. За благодійність»від Національної спілки письменників України. Він є лау-реатом премії ім. професора В. Аверіна за екологічну публі-цистику, адже наполегливо порушує екологічні проблемиОдещини, хвилюється за природний стан річок, озер,пам’яток архітектури краю. Письменник доносить до людейіснуючі екологічні проблеми через свої твори. Наприклад,він, використовуючи елементи пригодництва, відправляє чи-тача то на далекий острів у романі «Остров обреченных», тодо далекої Франції у творах «На вістрі меча» і «Шлях воїна».

Сила слова чарівна і велична, але справжня насолода відхудожнього твору приходить лише тоді, коли близькими ізрозумілими стають думки письменника. Цьому сприяють

цікаві творчі зустрічі з автором, обговорення його перспек-тивних планів і нових книжок. Саме зацікавленість і живийінтерес до неординарної і талановитої людини спонукалишанувальників творчості Б. Сушинського створити у бібліо-теці літературний клуб «Лицарське перо», який було від-крито 16 травня 2008 року. Його членами сьогодні є і юні чи-тачі, і організатори дитячого читання, і шанувальники твор-чості видатного історика, письменника, академіка.

У період розбудови незалежної держави України значнемісце належить формуванню громадянина. Одним із провід-них напрямів цього процесу є виховання у молодого поко-ління почуття патріотизму, національної свідомості, грома-дянської активності. Любов до України і українського на-роду, турбота про майбутнє Вітчизни, сприяння становленнюУкраїни як правової, демократичної держави — це складовічастини національного виховання. І саме творчість БогданаСушинського сприяє такому вихованню.

Краєзнавство було і залишається осно-вою всієї бібліотечної діяльності, воно здатне допомогти за-повнити той моральний вакуум, про який так багато гово-рять, бо моральність прищеплюється разом із любов'ю до от-чого краю. Бібліотечне краєзнавство тісно пов'язане з істо-рією країни. Воно пройшло моменти зльоту, застою, зане-паду і сьогодні знаходиться на етапі нового піднесення.Наше духовне і культуроутворююче завтра — це підрос-таюче покоління, що потребує героїчних прикладів, історич-ної правди, романтичних ідеалів. І саме глибоке вивчення іс-торії рідного краю і Вітчизни, досвіду знаменитих земляківє гарним матеріалом для духовного розвитку і героїчно-па-тріотичного виховання юного покоління.

Наша бібліотека давно і плідно займається популяриза-цією краєзнавчих знань. Ще у 2005 р. було розробленокомплексну цільову програму з краєзнавства «3 криниціпам'яті черпаємо любов до рідного краю», результати реалі-зації якої ми будемо підводити у кінці цього 2010 року. В ро-боті з краєзнавчим матеріалом головними своїми цілями вва-жаємо сприяння культурному і духовному розвитку місце-вого співтовариства; виховання історією; просування краєз-навчої книги до населення; зміцнення творчих зв'язків з ін-телігенцією, що пише, краєзнавцями, громадськими і муні-ципальними організаціями. Основними завданнями є: фор-мування потреби в читанні краєзнавчої літератури; збере-ження і популяризація історико-культурної спадщини Оде-щини і залучення населення до культури, літератури, історіїрідного краю; патріотичне виховання в сучасних умовах наприкладі і досвіді видатних земляків; надання систематизо-ваної, достовірної інформації з краєзнавства та розробка про-грам проведення дозвіллєвих форм роботи з користувачами,що цікавляться краєзнавством. Інструментами дії слід вва-жати книгу, періодику, читання; електронну базу даних; екс-позиційну діяльність; комплексні масові заходи; зустрічі зтворчою інтелігенцією; організацію спілкування поколінь;об'єднання за інтересами (клуби, гуртки).

Краєзнавство сьогодні багатофункціональне. Бібліотекине лише готові надати в громадське користування краєзнавчі

документи та інформацію про них, але і націлені на розвитокпартнерських стосунків з іншими соціальними інститутамиосвіти і виховання. Ми тісно співпрацюємо з школами, ін-тернатами, Одеською консерваторією ім. Н. Нежданової, му-зеями, театрами, різними громадськими організаціями (Оде-ським відділенням Національної спілки письменників, цент-ром соціальних служб молоді, екологічним центром дитячоїтворчості, Одеським відділенням «Просвіта» і т.д.). Коло со-ціального партнерства неухильно розширюється. Для цьогоє всі умови: наявність широких можливостей у нашому містіі зацікавлених людей, яким не байдуже майбутнє Одеси. Роз-порядження голови міської адміністрації «Консолідація зу-силь педагогічних колективів, сім'ї, громадськості по вихо-ванню і навчанню юних одеситів» від 05.07.09 р. підштовх-нуло нас до активнішої партнерської роботи. Сьогодні скла-даються спільні плани роботи бібліотеки і навчальних уста-нов на навчальний рік, що обов’язково затверджуються ад-міністраціями установ. До цих планів включаються тема-тичні заходи, які найбільш важливі, цікаві і відповідаютьнашим спільним цілям. Ми давно і плідно працюємо зі шко-лами №№ 5, 58 і першою гімназією, налагодили тісні кон-такти і регулярно відвідуємо з виїзними заходами інтернат№ 87 для слабозрячих дітей, які через віддаленість місця роз-ташування інтернату від бібліотеки не мають можливості їївідвідувати,часто буваємо і у школі–інтернаті № 1 гумані-тарно-естетичного профілю.

Значне місце у запланованих спільних заходах відво-диться краєзнавчій роботі, наприклад: відвідуванню музеїв(медичного університету, краєзнавчого, музею приватних ко-лекцій ім. О.В. Блещунова); віртуальним зустрічам з Л. Утьо-совим, В. Філатовим, іншими відомими людьми, які є гор-дістю і славою Одеси; творчим зустрічам з одеськими пись-менниками в нашій «Літературній світлиці»; гарячим диску-сіям з питань екології міста і моря («Море нам друг, а мийому?») та з інших наболілих екологічних проблем, що під-німаються відомим одеським письменником і громадськимдіячем Б.І. Сушинським на шпальтах газети «Одеські вісті»в рубриці «Екологія краю — екологія душі»; проблемам пра-

Валентина Церковна,зав. відділом обслуговування читачів–учнів 5–9 кл.

Одеської обласної бібліотеки для дітей ім. Н.К. Крупської

Робота з користувачами–дітьми за краєзнавчими програмами:сучасні вимоги, традиції, інновації


вової тематики, які обговорювалися спільно з курсантамиуніверситету МВС України на заняттях правового лекторію«Уроки права — уроки життя»; проведенню конкурсу «Най-кращий читач року» і спортивному конкурсу «О, спорт! Ти— світ!», у якому взяли участь команди батьків, учнів, учи-телів з чотирьох шкіл і юридичного ліцею (очолила журі заст.директора ОДБ Сергієнко Г.М.) тощо.

Не підміняючи функцій інших соціальних інститутів ос-віти і виховання, ми виконуємо своє головне завдання — сти-мулюємо читацький розвиток, розглядаючи читання як най-важливіший вид людської практики в духовній еволюціїособи. Краєзнавчі потреби користувачів бібліотеки спонука-ють нас до активної діяльності в цій галузі. Це пошук ефек-тивних форм і засобів роботи, створення необхідних ресур-сів для обслуговування читачів, формування належногокнижкового фонду краєзнавчого змісту (який нині складаєприблизно 2,3 тис. прим.). Здійснюється моніторинг видачікраєзнавчої літератури (фіксується в щоденнику роботи зметою виявлення процентного співвідношення її видачі по-рівняно з літературою іншої тематики). За результатами про-ведення моніторингу це складає 8,5%. Ми заслужено пи-шаємося книгами з автографами і книгами–дарунками оде-ських письменників читачам бібліотеки, які постійно вис-тавляються на тематичній полиці «Письменницький авто-граф». На жаль, у нас немає можливості придбати всі но-винки краєзнавчої тематики, але ми всіляко прагнемо задо-вольняти запити наших читачів. Останнім часом з'явилосядекілька книг, що заслуговують особливу увагу. Одна з них— «Історія Одеси», підготовлена колективом науковців на-шого міста, відображає всю палітру етнічних, економічних,соціальних світоглядних характеристик на рівні копіткого на-укового дослідження, охоплює період з початку появи пер-вісних людей і до сьогоднішнього дня. До цього часу привсій різноманітності художніх, політичних і наукових спос-тережень такої узагальнюючої праці ще не було. Тому це ви-дання для нас є безцінним посібником з краєзнавства. Щеодна прекрасна книга «Поэма о городе» відомого одеськогописьменника–краєзнавця Олександра Дорошенка є своєрід-ним гімном місту–кумирові, що стоїть на березі Чорногоморя. Ліричні описи вулиць, бульварів, центру і передмістьперемежаються гнівом і сарказмом на адресу тих, хто бай-дужий до улюбленого міста. Почитавши її, розумієш, що промісто, в якому живеш, потрібно дбати і любити його.

Чудовим джерелом краєзнавчих знань є теки–досьє мате-ріалів актуальної тематики (наприклад: «Екологія Чорногоморя», «Одещина», «Храми Одеси» і т.д.), а також газети,журнали «Фаворит» (про видатних людей минулого і нашихсучасників) і «Фонтан» (гумористичний журнал).

В сучасних умовах без ефективної інформаційної роботибібліографічного відділу з просування краєзнавчих знаньобійтися неможливо, бо саме вона є важливою складовоюплідного кінцевого результату. Не даремно сьогодні у нашихчитачів користується неабиякою увагою традиційна серіябібліографічних покажчиків «Літературна слава Одеси», якавиходить вже упродовж багатьох років; затребуваною є ісерія біобібліографічних покажчиків «Знамениті одесити».Вже побачили світ покажчики цієї серії, присвячені Л. Утьо-сову, В. Філатову, С. Корольову, П. Столярському і т.д. Від-ділом інформації і довідкової бібліографії випускаються кра-єзнавчий календар з розширеними анотаціями до визначнихдат і ювілеїв письменників, численні тематичні рекоменда-ційні списки літератури, які є обов'язковим компонентомбудь-якого заходу. Активно ведеться робота над серією ін-формаційних листівок «Одеса: фрагменти історії», присвя-

чених цікавим пам'ятним місцям Одеси, забутим іменам, атакож над збіркою «Одеські письменники — дітям».

Традиції в бібліотечному краєзнавстві обумовлені соці-альною місією бібліотеки і дозволяють говорити про цей на-прям діяльності бібліотек, як систему. Інноваційна краєз-навча діяльність колективу бібліотеки спрямована на впро-вадження нововведень, які дозволяють найефективніше реа-лізовувати поставлені завдання. Слід зазначити, що інноваціїв умовах інформаційного суспільства не можуть зводитисявиключно до впровадження інформаційних технологій, ос-кільки інноваційна діяльність є комплексним процесом. Тра-диції та інновації в бібліотечній справі є взаємозумовленими.До інновацій у сфері форм і методів бібліотечного обслуго-вування можна віднести диспути, дискусії, літературні та іс-торичні вечори, конференції, лекторії, презентації книг, вис-тавок, бенефіси, ігри (повчальні, рольові, розвиваючі, теат-ралізовані) та інші форми, породжені творчими зусиллямибібліотекарів.

Наша бібліотека позиціонує себе як культурно-просвіт-ницький центр. Шлях нашого читача до краєзнавчої книгипролягає через творче об'єднання, зустрічі з авторами, оз-найомлення з творами художньої літератури, через ті форми,які закладають розвиток у дітей дослідницьких, комуніка-тивних навичок, заохочують до особистої участі в суспіль-ному житті, навчають давати власну оцінку минулому, сьо-годенню і майбутньому України. Нашою безумовною вдачеюстали цикли вечорів історичного портрета «Одеса в історич-них портретах» («Градоначальник Одеси»; «Перший градо-начальник Одеси Дюк де Ришельє», «Засновник міста Йосипде Рибас», «Граф М.С. Воронцов»), а також не менш попу-лярний цикл «Знамениті одесити». Діти вже ознайомилися зжиттям людей, що залишили великий слід в історії міста, здивними долями Л. Утьосова, С. Уточкіна, А. Маринеско,С. Корольова, В. Філатова, П. Столярського. Незабутнє вра-ження на наших читачів справило безпосереднє спілкуванняз такими цікавими людьми, як Ковач Валентина Олексіївна— науковий співробітник літературного музею (тема «Пуш-кін в Одесі»); Пресич Маргарита Олександрівна — актрисаАкадемічного музикально-драматичного театру ім. В. Ва-силька; Фоміна Людмила Федорівна — доцент кафедри при-кладної лінгвістики ОНУ ім. Мечникова; Богдановский Геор-гій Миколайович — член асоціації підводників ім. А. Мари-неско; Ільченко Михайло Васильович — ветеран ВеликоїВітчизняної війни, член асоціації підводників ім. А. Мари-неско; Гордієнко Ніна Яківна — сестра юного героя–під-пільника м. Одеси Яші Гордієнка, що загинув від рук фа-шистів; Курочкіна Світлана Григорівна і Бочарова Ірина Еду-ардівна — працівники науково-просвітницького відділу Оде-ського зоопарку; В.В. Костроменко — директор музею Оде-ської кіностудії; Ж.М. Мигаль — музикознавець, керівникмузичної вітальні будинку–музею М.К. Рериха; О.Й. Дрямін— отаман Війська вірних козаків Чорноморських, поет, ху-дожник (тема «Слава козацька»). Зустрічалися наші читачі із представниками екологічного центру, викладачами і сту-дентами Одеської консерваторії ім. Н. Нежданової, юнимимузикантами школи ім. П.С. Столярського.

Великі святкові вечори, конкурси, організовані із залу-ченням численних гостей — представників громадськостіміста, волонтерів, були незабутніми за силою своєї емоцій-ної, позитивної віддачі. 1 червня 2010 р. в нашому оновле-ному після ремонту залі для масових заходів до Дня захистудітей пройшов вечір–зустріч «Книга збирає друзів», на якийбуло запрошено успішних людей — колишніх читачів нашоїбібліотеки. Під час спілкування з сьогоднішніми читачами


У XXI столітті бібліотека отрималаширокі можливості для повнішого прояву властивої їй гу-маністичної спрямованості. Вона займається виховною, ос-вітньою, психологічною, культурно-дозвіллєвою діяльністю.Останнім часом бібліотекарі почали приділяти ще більшуувагу обслуговуванню осіб з функціональними порушен-нями. Вони докладають чимало зусиль, щоб зробити біб-ліотеку для цієї категорії дітей доступнішою, створитиумови для їхнього комфортного входження в соціокультурнесередовище, відкрити для них з допомогою книги нові жит-тєві горизонти, сприяти залученню до світових культурнихнадбань. Для того, щоб мати можливість обслуговувати цихдітей, бібліотека, за вимогами Міжнародної федерації біб-ліотечних організацій (ІФЛА), повинна мати відкритий ідобре освітлений вхід, пандус з поручнями з обох боків, ши-рокі вхідні двері для проїзду на колясці, доступні книжкові

полиці і шафи з ілюстрованими книгами, столи різної вели-чини для читання тощо. Це все добре і правильно, але якщотакі умови не можна виконати через певні обставини? Тодіпотрібно шукати альтернативні варіанти, бо, як відомо, без-вихідних ситуацій не існує.

Що ж сьогодні може запропонувати бібліотека дітям зособливими потребами? На наш погляд, кожна з дитячихбібліотек, уважно проаналізувавши свої ресурси, обов’яз-ково знайде раціональне зерно для вирішення цього важли-вого питання. Ми, наприклад, запропонували дітям доступ-ний веб-сайт з логічним і легким дизайном для навігації, депередбачено програмне забезпечення для збільшення тек-сту, зміни шрифтів, контрастів, довжини рядків і інтервалівміж ними. Під час роботи цих дітей на комп'ютері спрощенопошук інформації, мінімізовано кількість таблиць, рамок,рухомих об'єктів, а тексти обов’язково супроводжуються

вони розповідали про улюблені книжки дитинства і про те,яке важливе місце в їхньому житті займає читання. Допов-нила цей захід книжково-ілюстративна виставка «Читання— шлях до успіху!». Запам’яталися дітям також святковийвечір до Дня Перемоги «Пісні, народжені війною», на якомушанованими гостями були ветерани ВВВ — члени асоціаціїДунайської флотилії, тематична книжково-ілюстративна вис-тавка «Народ пам' ятає, народ славить», музика воєннихроків, що лунала з великого екрана; вечір–концерт до 75-річчя Одеської області «Одещина — землі квітучої краса», вякому взяли участь творчі колективи міста, вихованці ху-дожньої школи і представники багатьох національних гро-мад Одеси; вечір вшанування пам'яті молодих людей «Вониприсягнули Вітчизні», які виконували інтернаціональнийобов'язок. У підготовці цього заходу велику допомогу надалипрацівники воєнно-історичного музею.

Успішно пройшов оголошений у кінці 2009 р. конкурс«Життя моє — колекція». Багато читачів відгукнулися нанього і принесли до бібліотеки свої цікаві колекції з письмо-вими розповідями про них. Потім за всіма зібраними мате-ріалами було оформлено фотовернісаж. Захист читацьких ко-лекцій планується провести спільно з виступом одеськогописьменника–колекціонера А. Макарова, який представитьдітям свої книги «Курс юного антиквара», «Монети з діду-севої скриньки». До цього заходу бібліотекарі разом з дітьмипідготували велику предметно-ілюстративну книжкову вис-тавку–напуття майбутнім і справжнім колекціонерам підтакою ж назвою, що і конкурс. У жовтні 2010 р. стартує щеодин творчий конкурс «Пишемо книгу про рідний край», аоскільки талановитих дітей в Одесі дуже багато, то ми немаємо сумніву, що вони активно візьмуть участь у ньому.

Одеські письменники — давні, добрі друзі і часті гостібібліотеки. Наша «Літературна світлиця» вже привітно при-ймала таких поважних гостей, як академік і письменник Б.І. Сушинський, письменники В. Рутківський, Д. Шупт,С. Зубко, В. Гаранін, О. Різників, С. Конак та ін. Відомі ав-тори проводили для читачів різного віку презентації своїхнових книжок, наприклад: «Вірші для Христинки» — Н. Су-ховецький, «Джерела і струни» — О. Дрямін, «Джури козака

Швайки» і «Потерчата» — В. Рутківський, «Увесь в метели-ках світ» і «Байки Езопа у віршованому перекладі С. Зубко»— С. Зубко, «Ілейко, з Бога турейко» — О. Різників, «Чи тоцибулинка, чи то ріпка» — В. Хаїт, «Лицар Причорномор-ського краю» — Б. Сушинський. Особливо хочеться сказатипро творчу співпрацю бібліотеки з Б.І. Сушинським, якийпредставив читачам багато своїх творів. Серед останніх булипрезентовані книжки «Лицарський хрест» і «Всесвітня ко-зацька енциклопедія», видані в серії «Зарубіжні військовіпригоди». У 2004 р. з ініціативи письменника був створенийАркадійський елітарний літературний клуб, членами якогостали молоді таланти Одещини. На базі нашої бібліотеки ор-ганізовано дитячу філію цього клубу. Його завдання — до-помогти юним літературним даруванням знайти віру у своїтворчі сили, отримати практичні поради майстрів і взятиучасть у щорічному поетичному конкурсі «Аркадійськаосінь», результати якого традиційно підводяться в жовтні вобласній бібліотеці. Багатогранна творчість Б.І. Сушинськогоцікава читачам різного віку і різних смаків, тому виникла ідеяорганізувати клуб шанувальників його творчості. Ця ідеяреалізувалася в травні 2008 р., коли був затверджений ста-тут, девіз і назва клубу — «Лицарське перо». Президентомклубу обрали Людмилу Василівну Чернікову — завідуючувідділом інформації і довідкової бібліографії, а віце-прези-дентом з організації засідань клубу стала Валентина Євге-нівна Церковна. Сьогодні клуб успішно працює, про що свід-чать тепла, дружня атмосфера, гаряче обговорення прочита-них книг на його засіданнях.

Очікуваний результат нашої краєзнавчої роботи, на нашпогляд, такий: розширення зони бібліотечного обслугову-вання і підвищення його ефективності; залучення до читаннядітей, що не читають; поглиблення краєзнавчої діяльності якважливої складової героїко-патріотичного виховання; ство-рення позитивного іміджу бібліотеки у місцевого співтова-риства в цілому. Користь від діяльності в цьому напрямі но-сить не миттєвий характер. Ми працюємо на довгостроковуперспективу, тому робота з краєзнавчим матеріалом зали-шиться одним з головних напрямів нашої подальшої діяль-ності.

Тетяна Баркар,зав. відділом естетичного виховання

Одеської обласної бібліотеки для дітей ім. Н.К. Крупської

Робота бібліотеки з дітьми з обмеженими можливостями життєдіяльності


звуковим оформленням. Для ефективнішого проведення ро-боти з дітьми з особливими потребами бібліотека активноспівпрацює з людьми і організаціями, які також опікуютьсяцими дітьми. Так, успішно реалізується спільно з Одеськимобласним добродійним центром реабілітації дітей–інвалідів«Майбутнє» проект «Ягідна полиця». Вже багато років, астворений він ще в 1996 році, тут займаються ранньою ді-агностикою захворювань ЦНС (центральної нервової сис-теми) і опорно-рухового апарату дітей, починаючи з пер-шого року їхнього життя. Такі тяжкі захворювання призво-дять до інвалідності дітей, і саме ранній початок лікувально-реабілітаційних заходів та комплексний підхід до дитини зобмеженими можливостями, який здійснюється в центрі,сприяє її медико-соціальній реабілітації. Наш проект, на-самперед, покликаний залучати дітей з особливими потре-бами до активного спілкування зі здоровими дітьми під часпроведення різноманітних спільних масових заходів (свят,конкурсів тощо); впроваджувати нові форми роботи, що до-помагають розкривати і розвивати творчі здібності цієї ка-тегорії дітей; сприяти соціокультурній реабілітації і інтег-рації їх в суспільство завдяки інформаційній підтримці тавільному доступу до культурних надбань; допомагати дітямв освіті і самоосвіті.

Для успішнішої реалізації поставлених завдань миобов’язково беремо участь у кампаніях, зустрічах, конфе-ренціях, дискусіях щодо вирішення проблем дітей з обме-женими можливостями, обговорюємо майбутні ініціативи,створюємо спільні плани, готуємо корегувальні і розвиваючізаняття. Вже давно і успішно проводимо цикл занять і святз елементами арт-терапії (море, музика, релаксація; музей іінваліди; до, мі, соль — світ прекрасний; архітектурні візе-рунки; золота маска). Особливо сподобалися дітям наші ма-сові заходи, присвячені 135-річчю від дня народження ви-датного артиста цирку Володимира Дурова, майстер-клас«Різноколірні фантазії живопису» та багато інших. Пра-цюючи з такою особливою категорією читачів, ми здійс-нюємо індивідуальне інформування з питань, пов'язаних зособливим розвитком дітей, обговорюємо з їхніми родинамипроблеми дитячого і підліткового читання, обов’язково за-лучаємо психологів–консультантів, які надають психоло-гічну допомогу і поради не тільки дітям, а й їхнім батькам.

Кожна дитина повинна і має право читати та відчуватирадість від читання. Але не кожна книга підходить усімдітям. Для дітей з особливими потребами підбирати їх по-трібно ретельніше. У нас видання для них, а це книги з ве-ликим шрифтом і чіткими картинками, представлені окремона «Ягідній полиці» і відмічені спеціальними символами:малинкою, смородинкою, кавуном. Через те, що таких ви-дань небагато, ми спеціально комплектуємо набори книг здопоміжними матеріалами (відеофільмами, аудіокасетами,розвиваючими іграми). Швидко зорієнтуватися і знайти по-трібне видання дітям допомагають яскраві роздільники з чіт-кими написами. На «Ягідній полиці» є розділ «Ваша власнадитина», де представлені видання для батьків, педагогів, лі-карів, волонтерів, бібліотекарів. Разом з батьками дітей зособливими потребами і педагогами ми обговорюємо пер-спективи подальшого розвитку проекту.

Свої тонкощі характерні для роботи з слабозрячимидітьми, які мають певні труднощі у пізнанні навколишнього

світу. Їм важко і фізично, і психологічно спілкуватися нетільки із здоровими дітьми, але й між собою. Саме тому їмпотрібна рання реабілітація і соціалізація. Працівники нашоїбібліотеки долучаються до коригувальної і розвиваючої ро-боти з цими дітьми, сприяючи розвитку їхньої інтелекту-ально-рухової активності. Для цього передбачено прове-дення спеціальних ігор, є розвиваючі книги–іграшки,«сухий» басейн, наповнений різнобарвними кульками з на-звами улюблених книжок, у якому одночасно з позитивнимиемоціями діти отримують легкий масаж. В опануванні на-вичок рухової активності допомагає модульне устаткування«містечко, місток», де використовується арт-терапія (кла-сична музика композиторів Вольфганга Амадея Моцарта,Петра Ілліча Чайковського, Миколи Віталійовича Лисенка,український музичний фольклор і т.д). Для розвитку дріб-ної моторики рук у бібліотеці працює факультет «Я вмію ма-лювати» з елементами психологічного тренінгу. Тут на за-няттях з дітьми проводиться багато ігрових театралізованихзаходів з застосуванням психо-гімнастики, які дуже подоба-ються дітям і допомагають їм розвивати дрібну моторикурук, уяву і увагу. Наприклад, під час свята «Різдвяна казка»діти, знайомлячись з класичними творами І. Шишкіна,К. Юона, Г. Мінського, Н. Онатського, занурюються в ат-мосферу чарівного лісу, уявляють собі хрускіт снігу під но-гами, вкриті снігом дерева, імпровізують, вигадуючи своювласну зимову казку. Їм подобається робити різні руховівправи, зображати різних звірів, зображених на картинахАльберта Дюрера, Валентина Сєрова та ін. Удосконаленнюзорово-просторової орієнтації і розвитку мови сприяють ві-деоуроки з мистецтва (бюро арт-сміхотерапії, мистецтво зпосмішкою). Сміх і доброта допомагають дітям впоратися збагатьма проблемами. Після проведення таких комплекснихкоригувально-розвиваючих заходів проводиться моніторингстану фізичного і психічного здоров'я дітей з особливимипотребами, досліджується динаміка вищих психічних функ-цій і обговорюються досягнуті зміни. Усі ці форми занятьвиховують у дітей упевненість, розвивають активність, іні-ціативність і самостійність, що не може не викликати задо-волення у всіх нас, дорослих, причетних до цієї важливоїроботи. Ми бачимо, що у них значно покращується стан мо-тиваційної і емоційної сфер, стабілізуються позитивні емо-ції, зменшується агресія у стосунках один з одним і аутоаг-ресія у ставленні до себе, відзначається поліпшення кому-нікативної функції мови у замкнутих дітей — вони стаютьтовариськими, вчаться разом долати труднощі. Застосуванняна заняттях елементів арт-терапії виховує силу волі, опти-мізм, віру в себе і відволікає дітей від нав'язливих думок пронаявну проблему, сприяє розширенню їхнього кругозору,розвиває естетичний смак і особисті творчі здібності.

Таким чином, можна зробити висновок, що успіх інтег-рації слабозрячих дітей залежить від участі в коригувально-виховній роботі з ними організацій і установ різної спрямо-ваності. Практика показує, що будь-яке порушення фізич-ного розвитку дитини не є непереборною перешкодою дляуспішного встановлення соціальних контактів. Можливірізні форми інтеграції дітей з особливими потребами. Одназ них — інтеграція з бібліотекою.


Ольга Прокопович-Ткаченко, Марія Чугуєва,заступник директора по роботі з дітьми зав. відділом обслуговування

дошкільників та учнів 1–4 класівКЗК «Дніпропетровська обласна бібліотека для дітей»

Творчий альянс: взаємодія бібліотеки та мас-медіа в стимулюванні дитячого читання

Д н і п р о п е т р о в с ь к а о б л а с т ь

У формуванні соціальних інтересів, по-глядів і потреб населення, особливо ди-

тячого, значну роль відіграють всі види засобів масової ін-формації. Можливо, якби українське телебачення було іна-кшим, а засилля «жовтої преси» меншим, ми б мали більшдуховне і моральне суспільство. Але вже склалося замкнутеколо споживачів інформації та тих, хто її надає: ми даємо те,що хоче бачити і читати публіка. Мабуть, давно настав часрозірвати це коло і активніше доносити до читачів та гляда-чів, особливо дитячого та юнацького віку, наявні у життівічні істини, їх непохитність і необхідність для кожної куль-турної людини. Дієвим механізмом привернення уваги шир-шого кола людей до цікавої книги і систематичного читанняє взаємодія бібліотек зі ЗМІ. Крім того, плідна співпраця уцьому напрямі сприяє створенню нового, позитивного об-разу бібліотеки, дозволяє вчасно інформувати потенційнихчитачів про весь спектр інформаційних послуг, що надаютьсяконкретною бібліотекою.

Впродовж всього свого майже дев'яносторічного існу-вання Дніпропетровська обласна бібліотека для дітей інфор-мувала населення про свою діяльність через місцеву пресу.Здебільшого, на жаль, це відбувалося не часто і безсистемно.Останнім часом, коли суттєвих змін зазнали як зовнішнійвигляд бібліотеки, так і організація обслуговування читачівта її рекламно-іміджева діяльність, зв'язки з мас-медіа значноактивізувалися. Причому з перших же кроків ми відчули неа-бияку зацікавленість майбутніх партнерів у контактах з нами.Тепер вже можна сказати про те, що в нашій співпраці єпевна система, яка складається з кількох основних напрямів:запрошення представників мас-медіа на масштабні заходибібліотеки; виступи наших провідних фахівців на місцевихтелевізійних каналах; публікації статей бібліотечних праців-ників у місцевій пресі; участь в організації та реалізації про-грами «Дитячий майданчик» на обласному радіо; творча ро-бота з дитячою телевізійною студією «Разом!» на теренахбібліотеки.

Про найбільш цікаві заходи, які проводить бібліотека длясвоїх читачів, як правило, розповідають самі бібліотекарі,надсилаючи інформацію до обласних і міських газет. Маючистатус методичного центру для всіх бібліотек області, що об-слуговують дітей, ми проводимо достатньо велику роботу зпопуляризації дитячого читання на всій Дніпропетровщині.Вже традиційними стали свята «Віват, читач!» для кращихчитачів зі всіх куточків Придніпров'я, великі змістовні заходипри підведенні підсумків родинних творчих конкурсів та вік-торин, що оголошуються щорічно, обласний етап Все-українського конкурсу «Найкращий читач року» та інші. Го-ловними героями цих свят стають діти з районних центрів,міст та сіл області, які зуміли проявити себе знавцями книгта активними читачами бібліотек. Ми намагаємося створитинеповторну атмосферу творчості та фантазії, відзначити кож-ного учасника і, звісно, прагнемо, щоб про такі проекти тауспіхи у читанні знало якомога більше людей. У якій биформі не проходило свято («Знімаємо кіно!», «Презентуємовіртуальний журнал для всієї родини», «Казковий бал літе-

ратурних героїв»), на ньому завжди па-нують гра, гарний настрій і творчість. Ідуже хочеться, щоб про такі заходи розповідали професіо-нали. Тому ми й запрошуємо представників телебачення іпреси, які завжди беруть інтерв’ю в учасників, розповідаютьпро бібліотеку та висвітлюють всю підготовчу роботу, де-монструють книги, що користуються найбільшим попитом.

Практика показує: для того, щоб контакти з мас-медіамали успішне продовження, потрібно все ретельно готувати,враховувати специфіку роботи ЗМІ, і дуже важливо пра-вильно складати прес-релізи з необхідною інформацією, якаобов'язково буде використана при висвітленні того чи іншогозаходу. Треба пам’ятати про те, що журналістам завжди ці-каво взяти інтерв’ю у керівника закладу, поговорити з юнимичитачами, назвати переможців, тому необхідно добре воло-діти ситуацією і вчасно підказати, кого з учасників краще за-просити до бесіди. На жаль, таке журналістське спілкуваннячасто заважає вчасно розпочати захід, і представники ЗМІ невстигають побачити його красивий початок або пропускаютьякісь театралізовані фрагменти. Тому такі нюанси миобов'язково враховуємо при створенні сценарію, щоб потімпід час трансляції по телебаченню або в статті були відобра-жені найяскравіші, найбільш виграшні моменти заходу.

Наша бібліотека завжди відкрита для налагодження парт-нерських стосунків. А якщо партнерами стають впливові ор-ганізації, це — подвійна користь. З одного боку, ми отри-муємо від них підтримку при нагородженні учасників кон-курсів, з іншого — надаємо можливість дорослим розпові-сти в дитячій аудиторії про новітні продукти діяльності ко-мерційного або благодійного закладу, розраховані на дітейта підлітків. Юні читачі отримують цікаву і корисну інфор-мацію, солідні подарунки, а наші партнери — рекламу. Затаких умов в наш меркантильний час прихід представниківмас-медіа до дитячої бібліотеки стовідсотково спрацьовує наїї імідж. До речі, багато хто з керівників, які досягли сьогодністабільності та успіху, — наші колишні читачі. Саме вдалопроведені зустрічі з журналістами в стінах бібліотеки дозво-лили провідним фахівцям бібліотеки з'явитися на телевізій-них екранах в якості гостей програм, присвячених пробле-мам дитинства та іншим важливим суспільним питанням.Нашого директора О.І. Шарабуру неодноразово запрошувалиобласна держтелерадіокомпанія (51 канал), телевізійнаслужба Дніпропетровська (34 канал), 11 телеканал. І вона,завжди щиро і цікаво розповідаючи про історію свого за-кладу, наші багатющі фонди, читацькі династії, неповторнісвята, розвіювала міф про те, що сьогоднішнє поколінняюних не хоче читати і впевнено переконувала всіх, що біб-ліотека жива і навіть процвітає. Після таких прямих ефірів донас завжди приходять нові читачі. Розширюється їх коло іпісля телевізійних розповідей завідуючої відділом обслуго-вування дошкільників та учнів 1–4 класів М.М. Чугуєвої проорганізацію родинних читань, сучасну казку та розмаїття ди-тячих енциклопедій. Ми дуже раді, що у нас вже є «свої»журналісти, які не поверхнево та байдуже констатують фактпроведення якогось бібліотечного заходу, а зацікавлено та не-


стандартно разом з бібліотекарями доводять одну простуістину: сучасні діти читають, відвідують бібліотеки, які жи-вуть достатньо напруженим творчим життям.

Обравши професію, пов'язану з книгою, більшість біб-ліотекарів самі мають літературні здібності і можуть гарнонаписати статтю або інформаційне повідомлення. Наші фа-хівці — не виключення. Вже традиційно кожного року насторінках місцевої преси ми анонсуємо та висвітлюємо про-ведення в бібліотеці Всеукраїнського тижня дитячої таюнацької книги (в останні роки — Тижня дитячого читання).У наших творчих партнерів завжди знаходиться також час імісце для інформації про презентації в бібліотеці книг пись-менників Дніпропетровщини, інтелектуальні та рольові ігри,про наші проекти, досягнення та плани.

Наступним вдалим кроком у цьому напрямі стала спів-праця з обласною освітянською газетою «Джерело», в од-ному з випусків якої різноманітній діяльності нашої бібліо-теки для дітей був присвячений цілий розворот. Особливаувага в публікаціях приділялася висвітленню можливостейбібліотеки в роботі на допомогу навчально-виховному про-цесу. Читачі газети дізналися про цікавий досвід нашихспільних проектів з навчальними закладами всіх типів, середяких комплексна цільова програма розвитку читання «Кни-госвіт дитинства». Один з її модулів «Зростаємо з книгою»— багатовекторна програма залучення до читання дітей най-молодшого віку, розроблена та реалізована відділом обслу-говування дошкільників та учнів 1–4 класів разом із зацікав-леними організаціями. Програмою передбачено проведеннябібліотекарями уроків позакласного читання, розвиваючихзанять «Казкотерапія», циклів виховних годин та бібліотеч-них занять, театралізованих виступів, заходів з популяриза-ції сімейного читання в колі батьків тощо. Всі викладені насторінках газети тези та факти було підкріплено гарними фо-тографіями фрагментів різноманітних заходів, і такий пер-ший досвід видався вдалим. Після публікації до нас почализвертатися вчителі та завучі з віддалених шкіл за допоміж-ними матеріалами і за допомогою в проведенні шкільних за-ходів, а також привозили дітей на екскурсії до бібліотеки.

Відкрило нові горизонти творчої співпраці бібліотеки змас-медіа і запрошення представників обласного радіо наодин із обласних заходів, що проводився в нашій бібліотеці.Коли автор та ведуча радіопрограми «Дитячий майданчик»Євгенія Ляхова на власні очі побачила розмаїття сучасної ди-тячої літератури в наших фондах, то загорілася бажанням до-нести все це до слухачів та учасників передачі. Бібліотекарі,в свою чергу, дуже зраділи можливості віртуального спілку-вання з дітьми всієї області. В затишному читальному заліжурналістка записувала на магнітофон бесіди досвідченогофахівця про творчість М. Носова, В. Драгунського, В. Не-стайка, огляди бібліотекарів дитячої пізнавальної та нової лі-тератури, серійних видань, а також поради фахівців щодолітніх читань. Цікавою і незвичайною вийшла заочна екс-курсія по бібліотеці. Репортаж про неї, що розпочинався зісходинок та фойє бібліотеки, супроводжувався шерхотомкнижкових сторінок, коментарями працівників різних відді-лів та відвідувачів бібліотеки і завершувався в кабінеті ди-ректора. Знайомство Є. Ляхової з дитячою літературою на-дихнуло колектив радіопрограм на створення рубрики «Цецікаво знати». Проведення хвилин цікавих повідомлень роз-почали за порадою бібліотекаря з книг «Дітям про все насвіті» та «Свята різних народів». Телефонні дзвінки та від-гуки вдячних читачів підтвердили правильність обраноїформи спілкування та донесення корисної інформації. Теперплани нашої співпраці вже більш масштабні — створення ін-

терактивних проектів, спрямованих на залучення дітей дочитання, на розвиток їхньої творчості та бажання проявлятисебе у вікторинах і конкурсах.

Всі ми зараз чуємо нарікання на те, що нинішні діти за-надто захоплюються телевізором і комп'ютерними іграми, акнига у них залишається чи не на останньому місці. Дужеприкро, що деякі бібліотекарі покірно змирилися з таким ста-ном речей і, вважаючи це об'єктивною причиною зниженняінтересу до читання, мляво спостерігають за напівпорожнімизалами своїх бібліотек. Але якщо вже телебачення має такевелике значення в нашому житті і змінити це неможливо та,мабуть, і не потрібно, чи не краще перетворити його зі свогоконкурента на ефективного помічника? Дійсно, телевізійнийекран має певну магічну силу і впливає на свідомість дітейінколи значно сильніше, ніж батьківське чи учительськеслово. Тому книга, запропонована з екрана ровесниками, ско-ріше за все викличе позитивну реакцію у дітей та бажаннянеодмінно її прочитати.

Добре відомо, що творчі люди завжди знаходять один од-ного. Так одного разу і виникла ідея творчої співпраці дитя-чої студії телебачення та преси «Разом» («Вместе»), що пра-цює на 27-му телевізійному каналі «Тоніс», і обласної біб-ліотеки для дітей про створення спільної програми, присвя-ченої художнім і пізнавальним дитячим книгам. Одна заодною відкривалися рубрики «Казкові секрети», «Книжковісекрети», «Дитяче довідкове бюро». А у бібліотеки з'явивсяще один талановитий, щирий, відповідальний, закоханий усвою справу та дітей друг — Людмила Василівна Кузьми-чова, людина, яка добре розуміє дитячі душі, не бажає пра-цювати за шаблоном, цінує живинку та обізнаність тих, хтопрацює у кадрі.

На «Казкових секретах» ми разом з дітьми обговорюємотвори, заздалегідь прочитані учасниками програми. Вибірвидань підказують ювілеї книг і письменників, рекомендаціїдітей, батьків та бібліотекаря. Так «героями» передачі стали«Горбоконик» П. Єршова, «Пітер Пен» Д. Баррі, «Мері По-ппінс» П. Треверс, «Дюймовочка» Г.-К. Андерсена та багатоінших перлинок дитячої літератури. Чудовим є те, що ніхтоз дітей не має готового тексту, обговорення йде жваво, кож-ний висловлює свої думки, іноді сперечається, не погод-жуючись з іншими, дивує своїм поглядом на прочитане. Зав-дяки книгам діти приходять до сприйняття таких понять, яклюдяність, доброта, любов, дружба. Згодом до участі в кон-курсі по прочитаних творах «Знавці дитячих книг» ми під-ключили і глядачів, запропонувавши їм відповідати по теле-фону на запитання, які ставить бібліотекар. Переможці зав-жди отримують призи (звичайно ж, книги!) від самого ди-ректора бібліотеки Ольги Іванівни Шарабури, і все це пока-зують по телебаченню.

У «Книжкових секретах» діти обмінюються думками пропрочитане, закликають своїх ровесників прочитати книги,про які йшла мова. До енциклопедичних видань звертається«Дитяче довідкове бюро», в якому завжди звучить цікава ін-формація про країни світу, відомих мандрівників, твариннийі рослинний світ планети. Виникають і нові рубрики, напри-клад, «Неугомонные спорщики». Її учасникам було запропо-новано відповісти на запитання: «Чи потрібно дітям ХХІ сто-ліття читати твори, написані в ХІХ?», «Чому вчать казка пронерозмінний рубль М. Лєскова та історія Чорної КуркиА. Погорельського?». І хай не вийшло відразу активної ди-скусії, але підлітки вчилися висловлювати та відстоюватисвої думки, слухати співрозмовників і, знову ж таки, аналі-зувати художні твори.


Для найменших глядачів в ефірі є телепередача «Малышии малышки в гостях у детской книжки». Під час однієї з нихпровідний бібліотекар відділу мистецтв С.В. Баланчук роз-кривала малятам творчість відомого дресирувальника котівЮрія Куклачова, використовуючи не лише книги, але й ба-гатий аудіовізуальний матеріал. В наступній передачі ма-люки по-дитячому щиро і безпосередньо розповідали просвої улюблені казки. Душе зворушливо пройшли передачапро улюблені дитячі вірші і якось по-дорослому серйозноцикл бесід про відображення пір року в різних видах ми-стецтва. Такі спільні телепередачі стимулюють дітей і, щоважливо, їхніх батьків до відвідування бібліотеки. Активнішестали читати не тільки учасники та ведучі програм, а й діти,що дивляться їх і потім приходять до нас. Читачів у нас стаєвсе більше, бо кожен ефір обов'язково закінчується фіналь-ною фразою: «Ми з вами побували в гостях у нашій улюбле-ній обласній бібліотеці для дітей, яка знаходиться за адре-

сою: вул. Ворошилова, 9». Як говорить народна мудрість —крапля води камінь точить. І ми сподіваємося на більше. Щенам дуже приємно відзначити, що студія «Разом!» займає лі-дерські позиції серед найкращих дитячих телепроектівУкраїни та СНД, а «Книжкові секрети» є ексклюзивними.

Чим активніше ми спілкуємося з мас-медіа, тим частішевиникають цікаві нестандартні ідеї щодо всесторонньогорозкриття дитячої літератури перед великою аудиторією, тимбільше знаходиться шляхів активізації та стимулювання ди-тячого читання. В той же час ми бачимо, що треба ще багаточому навчитися, щоб співпраця зі ЗМІ стала достатньо ефек-тивною, щоб ми не виступали в ролі установи «на всякий по-жежний випадок, коли немає про що розповідати» (хоча ітакий шанс заявити про себе не треба пропускати). І ми до-кладаємо чимало зусиль, щоб бути рівноправними партне-рами і використовувати магічний вплив мас-медіа на свідо-мість дітей для популяризації книги та читання.

Валентина Чіка,директор Закарпатської обласної бібліотеки для дітей та юнацтва

Читання, навчання, дозвілля: грані оптимального співвідношення

З а к а р п а т с ь к а о б л а с т ь

Місія бібліотек взагалі і бібліотек, щообслуговують дітей зокрема, полягає

як в інформаційному забезпеченні юного покоління доку-ментними ресурсами на допомогу освіті, так і в сприяннірозвитку кожної особистості, розкриттю її духовно-твор-чого потенціалу та проведенню цікавого, змістовного до-звілля. Для реалізації цієї місії бібліотеки мають активнорозвиватися, постійно вдосконалюючи свою різносто-ронню діяльність: інформаційну, виховну, дозвіллєву, прицьому у реалізації кожного з цих напрямів пріоритетниммає бути книга, її популяризація, дитяче читання.

У бібліотеках, що обслуговують дітей Закарпаття, книгапопуляризується завдяки організації різноманітних твор-чих акцій і презентацій, літературно-музичних і літератур-них вечорів, великих літературних експозицій, зустрічей ззакарпатськими письменниками тощо. Активізація цієї ро-боти спостерігається під час проведення щорічних Все у-країнського тижня дитячого читання та Всеукраїнськогоконкурсу «Найкращий читач року». Міністерствами освітита науки і культури та туризму за інформаційної підтримкиДержавного комітету телебачення та радіомовленняУкраїни започатковано регіональний конкурс «Найкращийвідгук на сучасну дитячу прозу». Найважливішу роль уйого успішному проведенні відіграло видавництво «Грані-Т», яке подбало про те, щоб юні читачі отримали інформа-цію про надруковані в Україні в останні роки дитячі книги,і про те, де їх можна придбати. Особливо приємним сталоі надання видавництвом призів для відзначення перемож-ців і найактивніших учасників конкурсу.

Були свої творчі знахідки і під час проведення різнихзаходів у літературно-мистецькій вітальні «Словоспів»,приурочених Шевченківським дням, Міжнародному днюрідної мови, ювілеям видатних письменників і діячів ми-стецтва України й краю. Жвавий інтерес у дітей та юнацтвавикликають зустрічі з авторами, упорядниками та ілю-страторами нових книг, адже нічого так не цінується, якживе спілкування. Частими гостями бібліотеки є місцеві

письменники та поети Галина Малик, Лідія Повх, СофіяСорока, Христина Керита, Петро Ходанич, Юрій Шип, ІванХланта, що пишуть про та для дітей. Цікаво пройшла пре-зентація книги «Співанки Закарпатських гір і долин», якає найповнішим пісенником українських народних співанокЗакарпаття з нотами. Це видання побачило світ завдяки зу-силлям Івана Хланти — доктора мистецтвознавства, кан-дидата філологічних наук, заслуженого діяча мистецтвУкраїни. Він упорядкував, підготував тексти, написав пе-редмову, примітки, словник та алфавітний покажчик. Підчас презентації у вступному слові І.В. Хланта розповів пропідготовку цього видання, до якого увійшли всі пісенніжанри Закарпаття, згадав попередні пісенні збірники Сріб-ної Землі, які публікувалися з нотами, назвав відомих фоль-клористів краю, котрі записували й публікували пісеннінадбання наших краян. Викликала інтерес у присутніхслайдова презентація та перегляд літератури «Володар му-дрості народної», присвячені творчості знаного фолькло-риста, адже перу цієї людини належить понад вісімдесяткниг. Серед фундаментальних видань обов’язково варто на-звати такі, як «Пісня над Карпатами», «Закарпатський вер-теп», «Літературне Закарпаття у XX столітті», «Вчора буланеділенька», «Ой видно село», «Пісні Іршавщини», «На-родні пісні українців Банату (Румунія)». Прикрасою вечорастали пісні «В зеленім гаєчку» та «Горі селом іду» з пре-зентованого збірника та «Заспіваймо собі двома голосами»,«Тече вода каламутна», які співали всі разом.

Помітною подією у ювілейній палітрі заходів було вша-нування відомих українських авторів. Вечір поезії «О,скільки слів і скільки снів мені наснилось…», присвяченийювілею видатної української поетеси Ліни Костенко, не за-лишив байдужим нікого. Присутніх вразила потужна гро-мадянська лірика поетеси, що вистояла в часи тоталіта-ризму, пристосуванства, захопила її мужність і сила духу.Учасники вечора мали змогу ознайомитися з творами пое-теси, представленими на книжковій виставці «Поезія —рідна сестра моя». В програму літературного вечора «Істо-


ричний дивосвіт П. Загребельного» з нагоди 85-річчя з днянародження письменника увійшли композиція «П. Загре-бельний — майстер «великої прози» з демонстрацією слай-дів, літературна вікторина за його романом «Роксолана» такнижкова виставка «Класик української літератури — нашсучасник».

Особливою ланкою в діяльності бібліотеки є популяри -зація творчості читачів. Серед форм роботи, які викори-стовуються з цією метою, — презентація творчості юнихпоетів «Проба пера», виставки дитячої творчості «Кобзару моєму житті», «Україна моя вишивана», залучення доучасті у всеукраїнських конкурсах дитячої та юнацькоїтворчості «Легенди рідного краю», «Я — патріот», «Свя-тий Миколай, подаруй нам свято», «У вінок Кобзаря мивплітаємо майбутнє», інформування про талановитих дітейчерез ЗМІ, видання бібліотеки та постійне поповнення роз-ділу «Творчість наших читачів» на власному web-сайті.

Багатоаспектною і тісно пов’язаною з освітньою є ін-формаційна робота бібліотеки. Підтримуючи освітні про-цеси, ми оперативно реагуємо на зміни у навчальних про-грамах, надаємо випереджувальну інформацію, постійноздійснюємо моніторинг інформаційних потреб на допо-могу засвоєнню шкільної програми та аналіз незадоволе-них запитів користувачів.

Навчально-виховному процесу сприяє і інтенсивневпровадження інноваційних технологій. Сьогодні бібліо-тека має локальну комп’ютерну мережу, підключення доІнтернет, копіювально-розмножувальну техніку та мульти-медійні засоби. Створення електронного каталогу надає ко-ристувачам широкі можливості у пошуку інформації, під-вищує ефективність роботи бібліотекарів при мінімальнихзатратах на комплектування і обробку нових надходжень.Для задоволення потреб користувачів–дітей було створеномультимедійний клас, функцією якого є вивчення зро-стаючих інформаційних потреб різних категорій читачів,створення баз даних, надання вільного доступу до інфор-маційних ресурсів Інтернет, що значно розширило можли-вості та підвищило оперативність інформаційної роботи.Бібліотека пропонує тим, хто має доступ до мережі Інтер-нет, перелік пошукових систем, корисних ресурсів на до-помогу навчальному процесу, адреси навчальних закладівта електронних бібліотек, повнотекстові ресурси. Фонд ак-тивно поповнюється електронними виданнями на СD-ди-сках: словниками, довідниками, енциклопедіями, розви-ваючими іграми тощо. Для користувачів мультимедійногокласу проводяться цикли уроків з бібліотечно-бібліогра-фічних знань «Подружись з комп’ютером», «Інтернет —найсучасніше джерело інформації», «Інформаційні ресурсисуспільства та інформаційна культура», «Пошук інформа-ції в електронних словниках і довідниках», а для користу-вачів 2–5 кл. —регулярні навчальні заняття і тренінги зкомп’ютерної грамотності та роботи в мережі Інтернет, ві-деогодини. Інтенсивно поповнюються бази даних «Люби ізнай свій рідний край», «Я — студент» та архів виконанихдовідок «Електронний репетитор».

Треба зазначити, що всі технологічні зміни здійсненопрацівниками бібліотеки за досить короткий проміжок часузавдяки великій організаційній роботі: заздалегідь було під-готовлено сучасне програмне і технічне забезпечення,сплановано і ретельно обмірковано роботу із створеннянової технології бібліотечних процесів, весь персонал біб-ліотеки пройшов відповідну підготовку. І сьогодні наша

бібліотека як загальнодоступний центр інформації вжестворює свої інформаційні ресурси, зокрема власний web-сайт, поява якого значною мірою сприяє освітній діяльно-сті як реальних, так і віддалених користувачів і допомагаєобдарованим дітям творчо самореалізуватися. Сайт адре-совано всім категоріям користувачів інформації: дітям,юнацтву, вчителям, вихователям, батькам, бібліотечнимпрацівникам. Наш web-сайт — це інформаційний ресурс,в якому зосереджено інформацію про бібліотеку: відділи,напрями роботи, видавничу діяльність. Складається він знаступних розділів: «Головна сторінка», «Екскурсія по біб-ліотеці», «Видавнича діяльність», «Періодичні видання»,«Творчість наших читачів», «Календар масових заходів»,«Бібліотеки області для дітей».

Попри все сказане, найголовнішим у своїй роботі мивважаємо активне залучення дітей до читання. Книги, про-читані в дитинстві, запам’ятовуються на все життя, впли-вають на подальший розвиток і світосприйняття, формуютьпевні норми поведінки. І ми з вами повинні докладати всісвої зусилля для того, щоб той інтерес до читання, якийз’являється у малечі у 3–5 років, не згасав, щоб дитина,вперше відвідавши бібліотеку, захотіла знову і знову при-ходити сюди. Перше відвідування нашої бібліотеки зали-шає у дитини завжди приємне враження, вона розуміє, щоопинилася у світі книг, теплому, затишному місці, де дужецікаво і де їй раді. Піднімаючись сходами у відділ обслу-говування користувачів–учнів 1–4 класів та сімейного чи-тання, кожна з них обов’язково зверне увагу на картини засюжетами українських народних казок і щиро повірить вте, що, переступивши поріг бібліотеки, опиниться в чудо-вій казці. А далі її увагу вже привернуть яскраві книжковівиставки, що знайомлять з казками Г.-К. Андерсена(«Казки родом з життя»), творами В. Нестайка («Знайомецьіз країни Сонячного дитинства»), поезією В. Ладижця(«Рядки, що дарують радість»). Потім вона візьме додомукнижку і стане з часом справжнім читачем.

Приділяють у цьому відділі велику увагу сімейному чи-танню, бо, як відомо, все починається з родини. Мабутьтому вже багато років поспіль не втрачають своєї актуаль-ності родинні свята за участю батьків «Тато, мама, я — цечитачів сім’я», «Діти і батьки читають залюбки» тощо. Доуваги батьків тут є куточок «Батьківська абетка», книжковівиставки «Ця виставка гарненька для дорослих і малень-ких», «Як підготувати дитину до школи», листівки–заклики«Почитайте дітям перед сном», пам’ятки для батьків «На-вчіть дитину любити книгу», «Як викликати цікавість дочитання», «Книжкові новинки для мами, бабусі, дитинки»,«Чомусикам», «Академія домашнього читання», «Здоров’ядитини — багатство родини», виставка–порада «Як поздо-ровити маму» та багато інших. Сьогодні частими гостямиу відділі є вихованці дошкільних виховних закладів, якихми ознайомлюємо з книгою за допомогою ляльок, загадок,конкурсів, вікторин. Дуже допомагає у цій роботі наш ляль-ковий міні-театр «Теремок», в репертуарі якого багатоукраїнських народних та літературних казок. Недаремноколись зазначав А. Сухомлинський: «Казка — це свіжийвітер, що роздмухує вогник дитячого мислення і мови». Таквоно насправді і є. Цей вид народної творчості сприяє осо-бистій самореалізації дитини, розвиває у неї фантазію,уяву, почуття прекрасного. Герої українських казок подо-рожують разом з малятами рідною країною, розповідаютьлегенди про рідний край, знайомлять з національною сим-


волікою. А ще в ігровій формі бібліотекарі розповідаютьдітям про правила дорожнього руху, проводять уроки гар-ної поведінки, вчать дбайливо ставитися до природи, по-важати старших. Останнім часом у відділі стало комфорт-ніше: з’явилися нові меблі, килими, незмінним залишивсялише куточок, де розташовано наш міні-ляльковий театр. Азроблено це було тому, що він дуже всім подобається, і вжене одне покоління читачів оцінило неповторність його ди-зайну.

Для того, щоб успішніше вирішувати таке важливе, нанаш погляд, питання, як розв’язання проблем дитячого чи-тання не тільки в обласній бібліотеці для дітей, а й у всіхбібліотеках області, ми провели семінар–практикум для за-ступників директорів з питань обслуговування дітей «Ди-

тяча бібліотека — центр підтримки і розвитку інтересу дочитання». На ньому розглядалися шляхи підвищення соці-ального статусу та іміджу бібліотек для дітей, проблемикнижкового ринку і поповнення фондів бібліотек, вход-ження дитини–дошкільника у книжкову культуру.

Поєднання традиційних форм бібліотечної роботи з ін-новаційними у реалізації завдань бібліотеки і розуміннявимог часу, без сумніву, дозволяє бібліотеці бути сьогоднісправжнім центром інформації, місцем проведення дітьмита юнацтвом успішного і змістовного дозвілля, задово-лення їхніх освітніх і духовних потреб, генератором новихідей, що віддзеркалюють прогресивні процеси, які відбу-ваються в суспільстві.

Таїсія Манжула,директор Кіровоградської обласної бібліотеки для дітей ім. А.П. Гайдара

Дитяче читання в умовах інтенсивного розвитку інформаційних технологій

К і р о в о г р а д с ь к а о б л а с т ь

Початок ХХІ століття (2003–2012 рр.) оголошено ООН Де-сятиліттям грамотності. Звичайно, не можна говорити програмотність, не використовуючи величезний потенціалкниги і читання як в освітній, так і у виховній цілях. Самечитанню відводиться велика місія виховання освіченої, гра-мотної людини. Але на думку більшості працівників біб-ліотечної справи сучасне читання знаходиться в складнійситуації. Сьогодні спостерігається тенденція до зростанняконкурентної боротьби за читацьку аудиторію, в якій берутьучасть не лише засоби масової інформації, а й фінансовосильні компанії Інтернет-провайдерів, центри мобільногозв’язку. Тому бібліотекам важливо не запізнитися, а розпо-чати роботу своєчасно, формувати читача, як кажуть, з пе-люшок. У нашій країні саме з дитячої бібліотеки розпочи-нається прищеплення дитині навичок грамотності читанняі формування прагнення до безперервної самоосвіти.

У нинішніх умовах інтенсивного розвитку інформацій-них технологій, не дивлячись на негаразди у фінансовому таматеріально-технічному забезпеченні, дитячі бібліотеки до-кладають багато зусиль, щоб завоювати та зберегти свійстатус сучасних інформаційних і культурно-дозвіллєвихцентрів для дітей. Вже четвертий рік і в нашій Кірово-градській обласній бібліотеці для дітей пріоритетними зав-даннями є удосконалення спектру бібліотечно-інформацій-них послуг і формування інформаційної грамотності на базітрадиційної бібліотечно-бібліографічної культури і комп’ю -терних засобів. Саме з цією метою у ній було створеноновий відділ впровадження комп’ютерних технологій та за-безпечення доступу користувачам до Інтернету. З 2007 рокупри ньому діє безкоштовний Інтернет-клас. У 2009 роційого було переведено у більше приміщення з кращими умо-вами, а з 2010 року він вже являє собою великий Інтернет-зал з10 автоматизованими робочими місцями.

З появою Інтернет-класу сутність бібліотеки та її послугне змінилися, проте відчутно зросли її імідж та якість об-слуговування читачів, оскільки до наявних друкованих ре-

сурсів бібліотеки додалися електронні повнотекстові ви-дання і ресурси інших бібліотек. Завдяки мережі Інтернетзначно розширився репертуар бібліотечних послуг. Дітиотримали доступ до баз даних повнотекстових електроннихінформаційних видань; під час виконання складних дові-док, підготовки рефератів, пошуку текстів в електронномувигляді їм надається кваліфікована допомога з боку бібліо-текарів; проводяться заняття з інформаційної грамотності;готуються вебліографічні списки сайтів на допомогу на-вчанню школярів і організації дозвілля та виховання дітей.У 2010 році ми підключилися до участі у проекті Націо-нальної бібліотеки України для дітей зі створення рекомен-даційної вебліографії «Кращі Інтернет-ресурси від Україн-ської асоціації працівників бібліотек для дітей».

Важливе місце займає робота зі створення бібліотечноговеб-сайту, який ми постійно оновлюємо, доповнюючи різ-номанітною інформацією. Так, у його розділі «Пропонуємопочитати» на «Дитячій сторінці» ми ознайомлюємо юнихкористувачів з новинками літератури, цікавими серіямикниг, що надходять до бібліотеки. Батьки наших читачівотримують поради щодо організації читання дітей, а такожадреси відомих електронних бібліотек, на які можна зайтиз нашого веб-сайту. У цьому році відкрито нові сторінкивеб-сайту: до 65-річчя Перемоги у Великій Вітчизнянійвійні; краєзнавча, яка знайомить з частиною бібліотечноїколекції книг з автографами письменників; сторінка, на якійпредставлено мультимедійну продукцію бібліотеки. Отже,можна сказати, що обслуговування користувачів з викори-станням Інтернет-ресурсів стало стандартною бібліотечноюпослугою, без якої сьогодні ми не уявляємо нашої роботи.

Стрімкий розвиток інформаційних технологій такожвпливає і на зміст та форми культурно-дозвіллєвої роботи:з’явилися нові, інтерактивні форми різноманітних заходів,що подобаються нашим користувачам і допомагають їмпроводити вільний час ще цікавіше і з більшою користю длясебе. Зараз інтенсивно йде процес трансформації читаць-


ких уподобань дітей; змінюються їхній читацький репер-туар, мотиви і стимули, способи роботи з друкованим тек-стом, а також джерела отримання друкованої інформації.Вже давно стало зрозумілим, що електронні посібники,ігрові ресурси надзвичайно цікаві і привабливі для сучас-них дітей. Комп’ютери продовжують завойовувати світ,тому, безперечно, сьогодні формувати інформаційну куль-туру не можна без залучення нових інформаційних техно-логій та ресурсів Інтернет. Ми вирішили цим скористатисяі з 2008 року почали створювати мультимедійні презента-ції для користувачів–дітей, під час яких нові інформаційнітехнології доповнюють і підсилюють традиційні бібліо-течні форми заходів. Діти із задоволенням беруть участь увіртуальних уроках, годинах, подорожах, медіапригодах, якіпопуляризують наш бібліотечний фонд. Розроблені бібліо-текарями мультимедійні презентації являють собою поєд-нання найрізноманітніших засобів подання інформації.Адже динамічне зображення, звук та дизайнерська графіказначно покращують сприйняття інформації, ніж звичайнийвиступ бібліотекаря перед дитячою аудиторією. Варто заз-начити, що всі ці заходи в основному спрямовані на попу-ляризацію літератури різних видів і жанрів, на залученнядітей до її читання, на розкриття значення книги та вико-ристання можливостей освітньо-виховного і дозвіллєвогопотенціалів масової роботи бібліотеки. Зараз в арсеналі біб-ліотеки є вже понад 70 таких заходів для різних вікових ка-тегорій читачів–дітей. Їх можна представити за певними ци-клами. Так, мультимедійні презентації, що увійшли доциклу «Будуємо замок добрих чарівників Європи», знай-омлять дітей з творчістю улюблених дитячих письменниківрізних країн (М.М. Носова, В.Г. Сутєєва, С. Лагерлеф, ЕноРауда, казкарів Шарля Перро та Ганса Крістіана Андерсена,О.М. Толстого, Памели Ліндон Треверс та багатьох ін.).Вони складаються з просвітницького та пізнавально-розва-жального блоків, які унікальні тим, що дають можливістьне тільки почути, але й побачити улюблених героїв. Майжекожна презентація поєднує у собі розповідь не лише про ав-тора та його літературних героїв, а й містить уривки з книгабо навіть повні версії улюблених мультфільмів за моти-вами літературних творів.

Кожна дитина талановита і неповторна, її досить легкозацікавити, треба тільки сколихнути невидимі струни душі,взяти за руку і ввести у чарівний світ літер, звуків абокольорів. Бібліотекареві не важко залучити дитину до грита творчості. Адже він не має педагогічних санкцій, не ви-ставляє оцінку за вірш, малюнок чи придуману пісню. Ітому віртуальні уроки, години з елементами творчості тагри стали дуже популярними серед найменших читачів.Презентації з циклів «Будуємо замок добрих чарівників Єв-ропи», «Мистецтво: музика і живопис», «Гарні манери длямалюків» передбачають активну участь дітей, які голосночитають, фантазують, творять, непомітно для себе вчаться,здобувають нові знання, розкривають свої таланти.

Допомагає дізнатися про яскраві сторінки життя вітчиз-няних і зарубіжних поетів та письменників, вчить підро-стаюче покоління шанувати видатних митців цикл заходів«Письменники-ювіляри», розрахований на учнів 6–9 кла-сів. Т.Г. Шевченко, О.С. Пушкін, М.В. Гоголь, А.П. Чехов,Даніель Дефо, Артур Конан Дойл, Антуан де Сент Екзю-пері — відомі класики світової літератури, але скільки щеневідомого і цікавого про їхнє життя і творчість розпові-

дають читачам бібліотекарі під час проведення заходів! Так,у 2009 році, коли людство відзначало 200-річний ювілейМ.В. Гоголя, у відділах бібліотеки були оформлені книж-кові виставки, підготовлені змістовні заходи для різних ві-кових категорій користувачів, присвячені письменнику.Особливо зацікавили юних читачів заходи «До Гоголя на го-стину» та «Міфотворчий геній», під час яких шестиклас-ники ЗОШ № 4 та дев’ятикласники ЗОШ № 5 і № 4 мализмогу не лише за допомогою літератури ознайомитися з різ-ними гранями творчості геніального письменника, а й здій-снити віртуальну подорож до пам’ятних місць, де він пере-бував; подивитися унікальні фотографії, нові видання книгта фрагменти з фільмів, знятих за мотивами творів М.В. Го-голя. І все це вдалося зробити за допомогою інформаційнихтехнологій і такої нової форми бібліотечної роботи, як муль-тимедійна презентація. Усі заходи поповнили колекціюмультимедійних презентацій бібліотеки і неодноразово по-вторювалися на замовлення учнів і вчителів різних шкіл.

Останнім часом у підростаючого покоління під впливомтеле- і відеопереглядів посилився інтерес до жанрів, які ши-роко представлені на телебаченні, у кіно і відеопрокаті: де-тективів, трилерів, фентезі, кінороманів. На жаль, власти-вий підліткам інтерес до всього незвичайного, загадкового,до таємниць життя і природи іноді задовольняється не ди-тячою та юнацькою художньою і науково-пізнавальною лі-тературою, а книгами для дорослих, причому інколи сум-нівного змісту. Тому фахівцями бібліотеки було вирішеностворити цикл презентацій «Світло духовності і культури»,а також відкрити два віртуальні клуби для підлітків «На-вколо світу» та «Клуб цікавих відкриттів». Заходи циклу«Світло духовності і культури» дають дітям додатковізнання з культурології та літератури, які знадобляться їм нелише на уроках у школі, а й у подальшому дорослому життіяк багатющий фундамент, що дарує ключі до розуміння ми-нулого й сучасного в усіх сферах людського буття. Юні чи-тачі бібліотеки отримують нову корисну інформацію продавню і сучасну літературу, про нашу мову від її зародженнядо сьогодення, про пам’ятники культури тощо. В рамкахцього циклу вже відбулися заходи на такі теми, як: «Міфинародів світу», «Світи фентезі», «Пам’ятники книгам»,«Писемність і культурні традиції».

Ознайомитися з літературою про історичні події, видат-них людей, цікаві факти багатьох відкриттів, дізнатися, якіконтиненти існують на Землі, і які народи їх населяють, атакож здійснити у часі віртуальні прогулянки різними ку-точками нашої планети підлітки можуть, відвідавши засі-дання «Клубу цікавих відкриттів» та клубу віртуальних по-дорожей «Навколо світу». Підготовлені в рамках роботиклубів презентації містять не тільки захоплюючі розповіді,а й багато ілюстрацій та уривків з науково-популярних філь-мів.

У 2010 році фахівці бібліотеки розпочали створюватинові цикли інноваційних заходів: «Екологічна вітальня»,«Свята моєї Батьківщини», «Мандруємо стежками рідногокраю», «Подорожуємо до семи чудес України». Постійнопідвищуючи статус бібліотеки як науково-освітнього, ін-формаційного та культурного центру, ми намагаємося йти уногу з часом, розвивати дитяче читання за допомогою тра-диційних друкованих джерел і новітніх інформаційних тех-нологій, щоб завжди бути корисними, необхідними та ціка-вими нашим відвідувачам.


Лариса Лугова,директор Львівської обласної бібліотеки для дітей

Книжкові мости: міжнародна співпраця Львівської обласної бібліотеки для дітей

Л ь в і в с ь к а о б л а с т ь

Перетворення в суспільстві, що відбуваються у ХХІ столітті,стрімке впровадження інформаційних технологій відчиниливсі двері, відкрили доступ до раніше недоступного, створилинові сервіси для користувачів, зблизили між собою бібліо-теки, дали їм можливість знайомитися, безперешкодно спіл-куватися, налагоджувати партнерські взаємини, реалізову-вати спільні проекти. Перед публічними бібліотекамиУкраїни сьогодні з’явилися широкі можливості для налагод-ження міжнародної співпраці, форми якої можуть бути різ-номанітними. Це: участь в крупних міжнародних проектах,що реалізують в Україні міжнародні організації (фонд «Ві-дродження», Посольство США в Україні, Британська рада,Гете-Інститут, IREX, Фундація Гейтсів та ін.); реалізаціяспільних міжнародних проектів, заснованих на регіональнихособливостях (етнічна, територіальна близькість тощо);участь у зарубіжних міжнародних конференціях, стажу -ваннях, семінарах (переважно за кошти грантів, спонсорівабо організаторів); освітні ознайомчі поїздки делегацій ди-ректорів і провідних фахівців бібліотек в країни ближньогоі далекого зарубіжжя; впровадження зарубіжного досвіду наоснові інформації, отриманої з професійної преси, Інтернету,інших джерел; власна ініціатива українських бібліотек і роз-робка власних проектів міжнародної співпраці.

Всю діяльність українських бібліотек в галузі налагод-ження міжнародних зв'язків можна умовно розділити на двігрупи: міжнародна співпраця бібліотекарів і участь в бібліо-течних проектах користувачів бібліотек. Оскільки Львівськаобласть є прикордонним регіоном України, то цілком при-родно, що наша бібліотека однією з перших включилася впроцеси міжнародної бібліотечної інтеграції, першими кро-ками якої стала активна участь в міжнародних конференціях,що проводяться в Карпатському єврорегіоні. Львівська об-ласна бібліотека для дітей накопичила вже достатній досвідспівпраці з публічними бібліотеками і професійними бібліо-течними асоціаціями сусідньої Польщі.

У 2002 р. в м. Цехочінек у Польщі наші фахівці бралиучасть у міжнародній конференції Польської спілки бібліотек(PZB) «Дитяча бібліотека в міжнародній системі освіти і ін-формації», де виступили з доповіддю «Робота дитячих біб-ліотек Львівщини на допомогу освіті». Результататом такоїспівпраці стало налагодження контактів з міськими бібліо-теками і публікація збірки матеріалів конференції. У 2003 р.в м. Сувалки-Вігри у Польщі на міжнародній конференціїФонду розвитку Карпатського єврорегіону «Бібліотеки при-кордонних зон напередодні вступу до Євросоюзу» була пред-ставлена доповідь «Нові завдання бібліотек української при-кордонної зони на прикладі Львівської обласної бібліотекидля дітей». Під час цієї конференції ми ознайомилися з до-свідом роботи бібліотек Польщі та Литви і опублікувализбірку її матеріалів. У 2004 р. на міжнародній конференціїPZB «Роль бібліотек в розвитку локальних культурних груп.Культурний регіоналізм» у польському місті Лодзь було за-слухано нашу доповідь «Книжкові мости до Європи». Ре-зультатом проведення цієї спільної роботи стало створенняпроекту «Україна — Польща: книжковий міст». У 2005 р. на

Міжнародній конференції PZB «Напрями розвитку публіч-них бібліотек сіл і малих міст» в м. Закопане (Польща) миділилися з колегами досвідом роботи бібліотек Львівської іТернопільської областей на тему «Бібліотеки сіл і малих містУкраїни: від стратегії виживання до стратегії розвитку». Успівпраці з польськими бібліотекарями було розробленопроект «Бібліотеки малих міст: відродження і розвиток». У2006 р у м. Кросно на міжнародній конференції «Активіза-ція читання в бібліотеках для дітей Карпатського єврорегіону— перспективи співпраці» було заслухано доповідь нашогопрацівника «Реалізація програм читання у Львівській облас-ній бібліотеці для дітей». Після цієї поїздки на основі поль-ського досвіду було розроблено наш проект «Львів читаєдітям» і опубліковано матеріали конференції. У 2007 р. за-ступник директора бібліотеки була учасником міжнародноїконференції Асоціації польських бібліотекарів (SBP) «Пуб-лічні бібліотеки — співпраця в єврорегіонах у сфері поши-рення і підтримки читання», яка відбулася у Бібліотеці На-родовій у Варшаві, де виступила з доповіддю «Співпрацябібліотек України з бібліотеками об`єднаної Європи». Ре-зультатом участі у цьому заході стали публікація презента-ції бібліотеки на сайті SBP та домовленість про спільніпроекти з бібліотекою міста Тшебятова. У тому ж 2007 р. упольському місті Люблін Львівська обласна бібліотека длядітей, як колективний член УБА, активно займаючися пи-таннями розширення міжнародних зв'язків бібліотек Україниі Польської спілки бібліотек, стала співорганізатором I-оїміжнародної польсько–української конференції «Культурно-просвітницька діяльність публічних бібліотек Польщі іУкраїни на допомогу місцевим громадам у 1996–2006 р.р.».У ній взяло участь 12 українських бібліотекарів з міст Києва,Львова, Херсона, Сумської та Донецької областей. Наша біб-ліотека представила доповідь «Програми просування і під-тримки дитячого читання: львівський варіант»; була такождосягнута домовленість щодо підписання угоди про спів-працю PZB і УБА та публікацію виступів польських колег упрофесійних періодичних виданнях України. У травні2008 р. у Львові в рамках книжкового фестивалю «Форум ви-давців — дітям» відбулася Міжнародна науково-практичнаконференція «Дитина читає…». Серед запрошених булап. Малгожата Пекарська — директор публічної бібліотеким. Ясло, переможець Всепольської акції «Вся Польща читаєдітям». За матеріалами конференції було видано збірку. В ли-стопаді 2008 р. на ІІ-й міжнародній конференції PZB «Роз-виток публічних бібліотек і європейські стандарти» у поль-ському місті Торунь з цікавими доповідями виступали за-ступник директора Львівської обласної бібліотеки для дітей,член робочої групи УБА з адвокасі, бібліотекарі з Києва,Львова, Миколаєва, Вінницької області. Під час конференціїбуло підписано угоду про співпрацю PZB і УБА. Тоді жЛьвівська обласна бібліотека для дітей, єдина з українськихбібліотек, стала асоційованим членом Польської спілки біб-ліотек. У травні 2009 р. у Львові наша бібліотека виступиласпіворганізатором 3-ої міжнародної науково-практичної кон-ференції «Дитина читає...» як однієї із складових фестивалю


дитячого читання «Форум видавців — дітям». У рамках цієїконференції ми організовували і модерували цикл семінарів«Дитяче читання в соціальному і професійному аспектах»,на яких експертами виступили запрошені зарубіжні гості:Уте Гохманн — директор міської публічної бібліотеки м. Брі-лона (Німеччина); Тереза Лесняк — директор міської Пуб-лічної бібліотеки м. Кросно, віце-президент Польськоїспілки бібліотек (Поль ща); гості з Росії: літературний кри-тик Ксенія Молдавська і Ольга Громова — головний редак-тор газети «Библиотека в школе». Цікаві семінари, проведенінашими колегами, не залишили байдужим нікого. Відбува-лося активне обговорення почутого; на конференції впершев Україні був представлений проект Концепції регіональноїпрограми читання. У 2010 р. наша бібліотека також була спі-ворганізатором Міжнародної науково-практичної конферен-ції з проблем дитячого читання і дитячої книги «Дитяче чи-тання і дитяча книга в Центральній та Східній Європі: тео-рія та практика», яка проходила з 28 квітня по 2 травня2010 р. у Львові в рамках 4-го спеціалізованого ярмарку«Форум видавців — дітям». У ній взяли участь науковці іпрактики з Естонії, Латвії, Литви, Польщі, Росії, України. Підчас проведення цієї надзвичайно цікавої конференції відбу-валося активне спілкування з колегами, народжувалися новіідеї і спільні проекти, які, насамперед, були орієнтовані наспівпрацю з найближчими сусідами — польськими бібліоте-ками. За цим стислим переліком подій стоїть велика органі-заційна, перекладацька, представницька праця колективу біб-ліотеки: робота над доповідями, підготовка презентацій, веб-ліографічних і бібліографічних ресурсів на прохання поль-ських колег, які часто бувають у нас у гостях, тощо.

Позитивом такої тісної співпраці стала не тільки проекціяпольського досвіду на діяльність бібліотеки, а й ознайом-лення наших сусідів з досвідом роботи українських бібліо-тек. Уже створено і реалізуються проект «Книжкові мости»;проект методичної підтримки «Бібліотеки малих міст: ві-дродження і розвиток»; один з найбільш резонансних проек-тів — акція «Львів читає дітям» і щоденна телепередача«Хатка Левенятка». У травні 2009 року для переможців кон-курсу «Кращий читач року», що приїхали на фестиваль зусієї України, ми, скориставшись цікавим досвідом нашихпольських колег, провели супер-акцію «Ніч у бібліотеці».

Якщо перші декілька років співпраця зводилася в основ-ному до нашої участі у конференціях, організованих поль-ською стороною, то за останні роки ситуація змінилася. Нашітворчі стосунки перейшли на якісно новий рівень. Особливоце стосується проектів, у яких, окрім бібліотекарів, берутьактивну участь і читачі бібліотек по обидві сторони кордону.Давні дружні зв'язки з однією з кращих публічних бібліотекПольщі — міською Публічною бібліотекою міста КросноПідкарпатського воєводства, вивчення її досвіду роботи іспільна участь у міжнародному проекті Кросненської біб-ліотеки «Виховання полікультурної свідомості через дитячукнигу в публічних бібліотеках Карпатського Єврорегіону»наштовхнули нас на ідею розробки спільного польсько–українського проекту «В головній ролі — книга». У липні2008 року під час візиту до Львова директора Публічної біб-ліотеки м. Кросно п. Терези Лесняк відбулося підписанняугоди про співпрацю наших бібліотек і розпочалася її реалі-зація. Ідея проекту була досить простою: впродовж рокуукраїнські і польські діти читали кращі твори дитячої літе-ратури (байки, легенди, казки) країни — сусіда, а потімбрали участь у конкурсі малюнків «Казки і легенди — ча-рівний світ». У результаті 100 ілюстрацій до польських книг,створених читачами львівських бібліотек, експонувалися в

Публічній бібліотеці міста Кросно і бібліотеках–філіях. Дру-гим аспектом проекту був конкурс театральних інсценівок затворами польських і українських авторів. Літературні теа-три, що діють при бібліотеках області, ставили інсценівки запольським фольклором і літературними творами, а потім підчас фестивалю змагалися за право показати свою виставупольським ровесникам. І ось в листопаді 2008 року україн-ська делегація у складі 12 бібліотекарів (працівників Львівсь-кої обласної бібліотеки для дітей, директорів ЦБС міста і об-ласті) і 7 читачів — учасників бібліотечного літературноготеатру «Маска» вирушила до польського міста Кросно дляпідведення підсумків творчої співпраці бібліотек двох країн.До речі, саме наш театр з чудово поставленою і зіграною ви-ставою за книгою польської письменниці Марії Русинської«Що сталося в Плюшевому?» переміг у театральному фе-стивалі. Поки дорослі плідно працювали на конференції,українські і польські діти знайомилися, спілкувалися, бралиучасть у спільних екскурсіях, розповідали і показували одинодному свої театральні досягнення.

Підводячи підсумки проведення першого етапу проекту,варто сказати, що він був успішним. За цей період відбулисяконкурс малюнків, фестиваль літературних бібліотечних теа-трів і міжнародна конференція; опубліковано збірку мате-ріалів конференції і видано бібліографічний список «Серця,віддані дітям», присвячений дням народження видатних пе-дагогів Януша Корчака і Василя Сухомлинського. Українськіі польські бібліотекарі обговорювали на професійному рівніпитання і проблеми у роботі з маленькими читачами, дітидвох країн дізнавалися про життя своїх ровесників, а про-відні польські видавництва подарували для дитячих бібліо-тек Львівської області 200 найпопулярніших дитячих книгсучасних польських авторів.

У 2009 році проходив другий етап проекту, умовно на-званий «В головній ролі — читач», темою якого стала про-блема залучення дітей до читання. На конференції «Дитиначитає...» п. Тереза Лесняк виступила з цікавою презентацією«Інноваційна діяльність міської Публічної бібліотеки Кроснов сфері промоції читання», а для юних українських і поль-ських читачів було проведено інтерактивну вікторину «Щоти знаєш про сусідів?», конкурс есе «Бібліотека як вікно всвіт» та багато інших цікавих акцій.

У цьому ж році ми реалізовували ще один надзвичайний«троїстий» інтерактивний проект з польською бібліотекою імолодим львівським письменником Володимиром Читаєм —автором забавної книжки про Слоника Дзвоника і популяр-ного Інтернет-ресурсу http://www.chytay.com.ua, головним ге-роєм яких є маленьке Слоненятко. Назвали ми цей проект ін-тригуюче — «Леви, слони і …бібліотеки». За запрошеннямміської Публічної бібліотеки міста Тшебятова наші дітибрали участь у конкурсі на кращий логотип для польськоїбібліотеки, також пов'язаний із зображенням слона (старо-винний барельєф «Слон і погонич» — одна з пам'ятокм. Тшебятова). Цей конкурс було оголошено на сайтах біб-ліотеки і Слоника Дзвоника, і участь у ньому міг взяти коженвіртуальний читач. Всього до Польщі було відправлено 55творчих робіт дітей з різних міст України. Всі вони отрималидипломи від польської бібліотеки, а фонд нашої бібліотекипоповнився книгами про старовинне польське містечко.Окрім цього, на прохання директора бібліотеки пані Ренати-Терези Корек ми систематично надсилаємо до м. Тшебятова,де проживає багаточисельна українська діаспора, вебліогра-фічні списки українських Інтернет-ресурсів для дітей.

У минулому році читачі бібліотеки взяли участь у 7-уміжнародному конкурсі дитячої творчості «Намальований


райдугою краєвид» (http://lodb.org.ua/kids/ua/konkursy), ор-ганізованому Публічною бібліотекою міста Тшебятова. Ого-лошення про цей конкурс малюнків було розміщено на сайтібібліотеки і Читальні Слоника Дзвоника, тому його учасни-ками стали діти з різних міст України: Києва, Ізмаїла, Львова.Перемогу отримала третьокласниця львівської школи НастяШолудько, решта учасників були відмічені призами і дипло-мами.

Сьогодні співпраця з польськими колегами з містаКросно продовжується реалізацією третього етапу проекту«В головній ролі — бібліотекар». У рамках його проведеннявже відбулися спільний семінар, поїздки по бібліотекахКросненського повіту і Львівської області, професійні діа-логи, зустрічі з письменниками. На прохання польської сто-рони восени провідні дитячі бібліотекарі області бралиучасть у Міжнародній конференції «Надихає нас книга: лі-тературні події в діяльності бібліотек для дітей Польщі таУкраїни». Польські колеги побували у Львові і ознайомилисяз діяльністю бібліотек міста та області.

На прикладі досвіду роботи Львівської обласної бібліо-теки для дітей ми хотіли продемонструвати, що міжнародна

співпраця можлива на різних рівнях бібліотек: обласних, рай-онних, міських. Хоча для того, щоб виходити на міжнароднубібліотечну арену, потрібні і витрати, і деяка самоідентифі-кація: що ми можемо запропонувати зарубіжним партнерам,аби їм було цікаво з нами працювати? Існує також проблемамовного бар'єру, менеджменту проектної діяльності. Томупотрібно навчати молодих, створювати умови для вивченнямов і отримання дистанційної освіти, навчати розроблятипроекти і налагоджувати міжнародні контакти.

Я розповіла вам, в основному, про співпрацю з поль-ськими бібліотекарями, хоча у нас налагоджено дружні тафахові зв'язки з Росією, Литвою, Німеччиною. І повірте, колибачиш зацікавлені обличчя колег із зарубіжжя, відповідаєшна десятки їхніх запитань про роботу бібліотек України, колибібліотекарі в кулуарах, не знаючи мови, про щось жвавосперечаються, жестикулюючи і допомагаючи собі малюн-ками, мімікою, жестами, або коли читачі твоєї бібліотекиплачуть при розставанні з новими друзями — дітьми іншоїкраїни, напевно, це і є найкращий результат нашої роботи зінтеграції в міжнародне бібліотечне товариство.

Основна мета бібліотек, що обслуго-вують дітей, — задоволення прихованих і очевидних потребдітей в духовному та інтелектуальному зростанні, самопіз-нанні і самоосвіті; інтеграція дітей в соціокультурне сере-довище суспільства через читання та забезпечення їм рів-ного доступу до інформації. С.Я. Маршак писав: «Літера-турі так само потрібні талановиті читачі, як і письменники.Саме на них і розраховує автор, коли напружує свої душевнісили. Художник–автор бере на себе тільки частину роботи.Решту повинен доповнити своєю уявою художник–читач».Від себе додам, що є ще й художник–бібліотекар, який до-поможе освоїти дитині творчість читання. Отже, читання єсвоєрідним діалогом людини і книги, що вимагає ретельноїроботи розуму і серця, після якого у кожного залишаютьсянезабутні враження і знання. Книги роблять людину кра-щою, а це одна з основних умов і чи не єдина мета мистец-тва.

Основним принципом соціокультурної політики сто-совно дітей, а, отже, і їх бібліотечного обслуговування, є со-ціальна адаптація дітей у суспільстві. Сучасна регіональнабібліотечна політика у ставленні до них повинна базуватисяна сукупності низки етичних принципів. У нормативнійсфері — це суворе дотримання прав дитини, у середовищісоціокультурного життя — стимулювання читання, їхня со-ціальна адаптація, а в середовищі цивільних прав — рівніможливості дітей, як і дорослих, в отриманні інформації.

Бібліотечне обслуговування дітей досягло певних успі-хів, пов’язаних з глобалізацією, інформатизацією та прори-вом у сфері створення нових засобів пізнання, але існуєцілий ряд серйозних проблем. Розрив між програмами роз-виваючого навчання освітніх установ та рівнем інформа-ційної культури переважної частини користувачів (нездат-ність читати, аналізувати і розуміти текст) перешкоджає

продуктивності їх засвоєння. Багаточисельна категорія чи-тачів (у Миколаївській області їх 152 980) потребує особ-ливого бібліотечного простору, який вона може сприйматияк свій власний, як свою суверенну територію, організовануу відповідності з дитячими уявленнями. Це стосуєтьсястилю оформлення, розміщення інформаційних матеріалів,обладнання, меблів, освітлення бібліотек тощо.

Одним з найважливіших, провідних напрямів у страте-гії підтримки дитини–читача останнім часом є підтримка іпросування читання як основи інтелектуального, творчого,особистісного розвитку дитини. На всеукраїнському рівніпріоритети цього напряму визначено у Концепції держав-ної цільової програми підтримки і розвитку читання на пе-ріод до 2015 року. Протягом 2006–2010 рр. у Миколаївсь-кій області було здійснено моніторинг проблем читання всучасних умовах на всіх рівнях, завдяки чому відбулося по-ліпшення стану інформаційно-бібліотечного мультисервісу,пошуку і апробації нових форм обслуговування користува-чів. Велася робота і по налагодженню діалогу та розши-ренню взаємодії соціальних інститутів, які займаються про-блемами підтримки читання в суспільстві. З огляду на ре-зультати моніторингу бібліотекарі намагалися передбачитиперспективи розвитку попиту на бібліотечні послуги, які бстимулювали і активізували у дітей стійкий інтерес докниги, бібліотеки, читання, до відновлення традиційного сі-мейного читання. Реалізація цього напряму підтримуваласяорганізацією та проведенням ряду заходів, зокрема, міжві-домчою радою з питань бібліотечної роботи на тему «Тех-нології просування дитячого читання в бібліотеках області:нове бачення і динаміка змін у контексті сучасних реалій»;навчанням у регіональній школі професійного розвитку«Читання в новому форматі. Сфера впливу дитячої бібліо-теки в соціально-культурному контексті регіону», метою

Тетяна Жайворонок,директор Миколаївської обласної бібліотеки для дітей ім. В. Лягіна

Сучасне бачення і тенденції розвитку стратегії підтримки дитини, яка читає, в бібліотеках Миколаївщини

М и к о л а ї в с ь к а о б л а с т ь


якого стало формування творчого підходу бібліотечних пра-цівників до концепції розвитку бібліотечного обслугову-вання дітей в регіоні. У цьому заході взяло участь 30 пра-цівників дитячих бібліотек області. Для них було наданоконсультації щодо удосконалення професійної діяльності,оформлено стендові доповіді, організовано відвідуваннябази інноваційного бібліотечного досвіду, проведено «круг-лий стіл». Цікаво пройшли регіональний майстер-клас дляпрацівників відділів обслуговування ЦДБ області «Бібліо-течно-інформаційне обслуговування дітей: актуальні та ре-зультативні форми роботи» і обласний конкурс професій-ної майстерності працівників бібліотек Миколаївської об-ласті, що обслуговують дітей, «Краща творча робота попросуванню книги та розвитку читацької культури в дитя-чому середовищі». Метою цього конкурсу, у якому взялоучасть 22 працівники районних ЦБС (у т.ч. 10 працівниківрайонних бібліотек для дітей, 2 — міських бібліотек длядітей, 10 — сільських бібліотек–філій районних ЦБС), булапідтримка читання як важливого інструменту пізнаннясвіту, стимулювання інноваційної діяльності бібліотек, щообслуговують дітей, поліпшення змісту і якості обслугову-вання читачів–дітей в процесі просування книги та читанняв дитячому середовищі.

На початку 2009 р. під час проведення традиційногозвіту бібліотеки перед громадськістю було презентованокомплексну програму підтримки читання «Я читаю книгу...», спрямовану на всесторонню підтримку юних читачів,на формування у них художнього смаку та виховання пози-тивного ставлення до книги і читання; на відновлення тра-диційного сімейного читання. ЇЇ основними проектними лі-ніями стали: цикл заходів «Книжковий сад для всієї сім'ї»;міні-програма «Книжковий період»; вook-кросинг «Великечитання» та книжковий веб-майстер «Віртуальне про ре-альне, або Книга на новий лад». У процесі реалізації про-грами в її структурі відбулися деякі зміни. Так, проектналінія вook-кросинг «Велике читання» з часом переросла вобласний гуманітарний проект «Велике читання», затверд-же ний наказом управління культури облдержадміністраціївід 20 листопада 2009 р. Мету даного проекту було визна-чено так: стимулювання читацької активності та популяри-зація читання; розвиток у дітей і підлітків позитивногоставлення до читання, книги і зацікавленості у викори-станні друкованої книги як джерела інформації; заохоченнядо систематичного читання, підвищення рівня читацькоїкомпетентності; підтримка громадського інтересу до книгита читання; формування орієнтації на читання як важливийресурс муніципального розвитку, інструмент підвищенняінтелектуального потенціалу суспільства, як культурна цін-ність, що дозволяє виховати мислячу людину, яка свідомоперетворює світ, перш за все, у своєму селі, містечку, місті.Втілення у життя цього проекту передбачало виконаннятаких завдань, як: створення на базі районних ЦДБ регіо-нальних центрів дитячого читання «Відкрита книга»; орга-нізація і проведення за участю професійних аналітичнихслужб соціологічних досліджень з проблем читання, моні-торинг книжкового ринку дитячої літератури; професійнеспілкування, інформування фахівців про сучасні методикита технології залучення дітей до читання; приверненняуваги широких кіл громадськості та фахівців до проблемипідтримки читання і високого суспільного статусу книги;розробка та проведення широкої кампанії з просування чи-тання у дитячому середовищі, активізація читацької і твор-чої активності підростаючого покоління, позиціонування

читання як гідного способу змістовного та цікавого прове-дення дозвілля. Разом з тим потрібно вирішувати і дужеважливу для всіх нас проблему зміцнення матеріально-тех-нічної бази бібліотек області, що обслуговують дітей: про-водити капітальні і поточні ремонти приміщень, створю-вати комфортні умови для відвідувачів і для роботи бібліо-текарів, забезпечуючи бібліотеки меблями та спеціальнимпрофесійним устаткуванням і обладнанням; продовжувативпровадження новітніх інформаційних технологій, створю-вати робочі місця з доступом до Інтернету і при необхідно-сті проводити додаткові виділені лінії для підключення домережі, забезпечувати бібліотеки комп'ютерами і оргтехні-кою; організовувати інформаційну підтримку на web-сайтіОДБ ім. В. Лягіна письменників, які пишуть для дітей; про-водити серії вook-презентацій «Книжкова Галактика»(книги, перевірені часом, і нові імена в літературі), а такожорганізувати у 2011 р. регіональну нараду «Бібліотека длядітей: концепт історико-культурних традицій та інновацій-них перетворень».

Під час вирішення поставлених завдань нам згадувалисяслова улюбленого дитячого книжкового героя Вінні-Пуха:«Пух відчуває, що треба зробити щось утішне, але зовсім незнає, що саме. Тоді, замість цього, він вирішує зробитищось корисне ...». Так і ми, дитячі бібліотекарі, народ твор-чий весь час намагаємося робити корисне для читачів. Ниніу бібліотеці є багато проектів, спрямованих на підтримкунечитаючої аудиторії і це, на нашу думку, сьогодні дужеважливо та потрібно, хоча не менш важливим є об'єднаннячитаючих дітей. Саме з цією метою в останні роки в біб-ліотеках для дітей Миколаївщини не тільки проводиться ба-гато найрізноманітніших конкурсів, а й планується неменше. Наприклад, у 2009–2010 рр. відбувся обласний кон-курс дитячої творчості з виготовлення екокнижки–само-робки «З любов'ю до рідної природи», у якому взяли участь224 дитини віком від 7 до 12 років. До фіналу відібрали 64роботи: 53 індивідуальних, 10 колективних, 1 сімейну.Серед цих творчих, виконаних з душею робіт, були вірші,оповідання, казки, краєзнавчі розвідки, подорожі, оформ-лені і доповнені власними ілюстраціями, фотографіями, ап-лікаціями з природних матеріалів, оригамі і виробами з бі-серу. Деякі з читачів створили навіть книжки–іграшки.

У 2010 р. на базі обласної дитячої бібліотеки за під-тримки управління освіти і науки, управління культури облдержадміністрації пройшов обласний тур Всеукраїн-ського конкурсу «Найкращий читач — 2010». Переможцірайонних турів змагалися за звання «Найкращий читач —2010» та право представляти нашу область у м. Львові наВсеукраїнському фестивалі дитячого читання. Почеснезвання виборювали 25 юних читачів Миколаївщини —учнів 6–7 класів, які представили свої читацькі щоденникина виставку і змагалися у відбіркових турнірах. За учасни-ків вболівали їхні родини, бібліотекарі та вчителі. Дітей, якіпоїхали на фестиваль, запросили до подорожі на островикнижкових скарбів, де їм потрібно було подолати пере-шкоди та правильно відповісти на поставлені запитання.Юні книголюби успішно продемонстрували свої знання злітератури, таланти та вміння висловлювати свою думку.

2010 рік ознаменувався ще одним дуже цікавим заходом— літературним фестивалем–конкурсом творчих робіт«Святий Миколай збирає таланти», який проводився об-ласною бібліотекою для дітей ім. В. Лягіна спільно з упра-влінням культури облдержадміністрації і Миколаїв ськоюорганізацією Національної спілки письменників України.


Журі, до якого увійшли відомі письменники В.Т. Качурін,Л.Я. Чижова, В.І. Марущак та філолог і публіцист Т.Д. Кре-мінь, очолював дитячий поет, лауреат багатьох премій, нашземляк і давній друг А.Л. Качан. До бібліотеки з усіх ку-точків Миколаївщини і обласного центру надійшли роботиюних поетів і прозаїків. Журі, яке оцінювало творчі здо-бутки учасників за трьома віковими категоріями, було у зах-ваті від талановитих дитячих творів. Переможцями і дип-ломантами фестивалю стали діти й підлітки як з Миколаєва,так і з районів . Підсумки конкурсу підтвердили закономір-ність: талановиті діти обов’язково є найзавзятішими чита-чами міських, районних, сільських бібліотек, причому та-лановитими читачами, що красномовно свідчить про певніуспіхи бібліотек у творчому діалозі з юними читачами.

У залученні читачів–дітей до читання важливу роль ві-діграла презентація 8-ми дитячих книжок, виданих мико-лаївськими видавництвами. Це було справжнє свято дитячоїкниги і дитячого читання. Маленькі читачі одразу ж полю-бити красиві і талановиті книжечки В. Качуріна «На гранияви и мечты», Л. Чижової «Скриня казок», В. Марущак«Пригоди Нюмочки», О. Троянова «Дядилешины советы,Лехлехыч детектив» та інші. Дітвора була у захваті від зу-стрічі з авторами, їхніх розповідей про створення книг тавід виступів «винуватців» урочистостей — миколаївськихвидавців І. Гудим («Видавництво І. Гудим»), П. Шамрая(«П.П. Шамрай»), А. Румянцевої («Іліон»). Наші маленькіталановиті читачі не тільки слухали розповіді гостей, вонибули активними учасниками заходу: залюбки декламуваливірші, розігрували сценки за сюжетами презентованих кни-жечок. Завдяки таким зустрічам ще більше зростає попу-лярність дитячих книг миколаївських авторів, які допома-гають виховувати нових, справжніх читачів і сприяютьтворчому ставленню дітей до читання.

У рамках нашого проекту «Велике читання» на 2010 ріканонсовано проведення низки цікавих заходів. Серед них:дитячий читацький марафон «Відчуй радість читання» дляучнів 5–9 класів, що проходить під девізом «Книга — негіркі ліки, які потрібно приймати через силу, вона повиннаприносити радість»; вook-презентації «Книжкова Галак-тика» (книги, перевірені часом, і нові імена в літературі);віртуальні екскурсії електронними бібліотеками; голоснічитання; творчі зустрічі з поетами, письменниками і ху-дожниками, що допомагають формуванню творчої індиві-дуальності юних талантів і отриманню досвіду «поетичногоспілкування». Також дітям пропонуються марафонські чи-тацькі маршрути, за матеріалами яких планується видатизбірку «Портфоліо читацьких досягнень». Цікавим і корис-ним, на наш погляд, буде і дітям, і їхнім батькам конкурсмалюнка та плаката «З книгою — в майбутнє», метою якогоє популяризація мовою плаката (агітаційного малюнка з ко-ротким текстом оголошення або реклами) ідеї важливостічитання, в т.ч. читання як спільної захоплюючої діяльностідітей і батьків, а також робіт, що виражають особистісніуявлення про улюблені книги; виявлення найбільш яскра-вих ідей і художніх рішень для створення модельних зраз-ків плакатів та їх подальшого тиражування.

Готуємося на початку 2011 р. до конкурсу дитячих тво-рів «Книга у моєму житті», під час проведення якого нашічитачі матимуть можливість не тільки безпосередньо спіл-куватися один з одним, а ще й спілкуватися у віртуальномупросторі, бо одну із сторінок сайту буде відкрито для всіхбажаючих. На ній діти зможуть викласти свої думки, спо-

гади, творчі роздуми, враження від прочитаного. Теми длятворчості пропонуються такі: «Мої перші читацькі вра-ження» (згадати перші прочитані книжки, розповісти, якимбуло сприйняття прочитаного і з чим було пов'язане — ззовнішнім виглядом книги, ілюстраціями, змістом, а, може,ще чимось); «Улюблена книга» (написати про книжки, щонеодноразово перечитували і які справили особливе вра-ження, принесли задоволення, змусили плакати чи смія-тися, вплинули на формування характеру); «Моя книжковаполиця» (розповісти про своє коло читання, читацькі упо-добання, улюблених авторів і тих, чиї книжки стоять накнижкових полицях домашньої бібліотеки); «Поезія вмоєму житті» (поділитися своєю любов'ю до цього пре-красного жанру літератури, пригадати, як виник і розви-вався інтерес до поезії, творчість яких поетів є особливоблизькою, та надіслати власні вірші).

Доречно згадати, що над стратегією підтримки читача–дитини активно працюють всі дитячі бібліотеки області. На-приклад, в Арбузинській РДБ вже кілька років реалізуєтьсяпрограма «Відкриємо книгу дітям», метою якої є всесто-роння підтримка читання, формування у суспільстві уяв-лень про цінність і значущість читання та книги, просу-вання кращих зразків літератури у сферу дитячого читання,а також виявлення позитивного досвіду роботи бібліотекрайону у даному напрямі. У рамках програми відбулисясвято читацьких задоволень «Який прекрасний книжковийсвіт», марафон «Читаючі діти — майбутнє нації», свято–розвага «Читай — і стань успішним». Березанська РДБ пра-цює за програмою «Мої перші кроки у бібліотеці», Єлане-цька РДБ — «Виростаємо разом з книгою». Жовтнева РДБреалізує програму «Читаємо разом», що сприяє залученнюдо читання та користування бібліотекою тих, хто малочитає, і тих, хто зовсім не читає. Наприклад, у рамках цієїпрограми селами Жовтневого району під девізом «Читай!Насолоджуйся! Розповідай друзям!» їздить «бібліомобіль»— пересувна колекція нових книг і журналів. У Весели-нівській РДБ щорічно проходить акція «Чемпіон читання»,в ході якої за результатами аналізу читацьких формулярівта індивідуальних бесід визначаються кращі читачі, що про-читали найбільше книжок за поточний період.

Набутий бібліотеками Миколаївщини досвід дав змогувизначити пріоритетні стратегічні цілі. Це має бути ство-рення цілісної сучасної системи інформаційно-бібліогра-фічного обслуговування, що забезпечує конституційні правадітей на вільний і рівний доступ до інформації; залученняпідростаючого покоління до цінностей культури, практич-них і фундаментальних знань; збереження національноїкультурної спадщини та розвиток дитини як активної і твор-чої особистості.

Вся багатогранна діяльність наших дитячих бібліотек,які надають якісні послуги користувачам, є одним з факто-рів підтримки регіональної соціально-економічної полі-тики, що сприяє освіті і розвитку юних громадян. Майбутнєсуспільства залежить від цілеспрямованого і послідовногорозвитку притаманних всім дітям потенційних здібностейдо навчання, читання, а також вміння досліджувати та пра-цювати з інформацією. І саме бібліотека була і залишаєтьсясвітом відкриттів, світом творчості, де формується читач–творець, тому вся наша робота спрямована на всебічнийрозвиток, духовне, інтелектуальне становлення особисто-сті.


Лариса Гаврилюк, в.о. директора Полтавської обласної бібліотеки для дітей ім. Панаса Мирного

Роздуми з приводу дитячого читання: «за» і «проти»

П о л т а в с ь к а о б л а с т ь

Сотні років кожного, хто приходив добібліотеки, називали читачем, бо вінішов туди, щоб читати. Загальновідомо,

що читання є одним з найбільш сильних чинників форму-вання особистості. Особистість значною мірою формуєтьсяу дитячі і шкільні роки. Від того, які навички та інтереси дочитання склались у дитинстві, залежить і ставлення дорос-лих до книги і бібліотеки. Отже, якщо ми хочемо, щоб зав-трашній читач захоплювався книгою і читанням, мав різно-бічні інтереси, то сьогодні ми повинні приділяти увагу, на-самперед, дітям, їхньому ставленню до книги і бібліотеки,бо вміння читати завжди вирізняє культурну людину.

В полі зору дитячих бібліотек був і залишається читач,його запити і потреби. Дитячі бібліотеки стурбовані тим, щоновітні комп’ютерні технології відсувають для дитиникнижку на задній план, не сприяють виробленню в неїзвички читати і аналізувати прочитане. Все частіше ми чуємопро явище, яке називаємо «кризою читання». Натомість, мо-більний телефон, завдяки масовій рекламі, стає річчю пер-шої необхідності, тим часом книжка вважається товаром, по-перше, дорогим, по-друге, таким, що без нього можна легкообійтися.

Сьогоднішні діти виховуються телеекранами, часто оці-нюють життя, як радить телебачення. На читання книг їмчасто не вистачає ані часу, ані бажання, ані потреби. На жаль,і у родинах книга не завжди посідає почесне місце. Криза ди-тячого читання охопила не лише Україну. У всьому світі сьо-годні є тенденція до зменшення кількості читачів. В сучаснихумовах у нового покоління, очевидно, читання вже не маєтого міфічного абсолютного значення, яке воно мало, на-приклад, у Х1Х сторіччі. Зовсім по-іншому сприймається лі-тературна реальність, книга, як підручник життя, а письмен-ник, як інженер людських душ все більше втрачає свій авто-ритет. Як впливати на читання дітей? Як виробити у них на-вички спілкування з книгою? Як вибудувати нові відносиниміж бібліотекарем і читачем? Як зробити так, щоб діти чи-тали? Шляхи реалізації таких завдань можуть бути різними.Ось як вирішуються проблеми, пов’язані з дитячим «нечи-танням» у Полтавській обласній бібліотеці для дітей ім. Па-наса Мирного. Предметом особливої уваги у бібліотеці єкнижкові виставки. Бо гарно, яскраво оформлена книжковавиставка, як і велика ілюстрація у книжці, завжди привернеувагу юних користувачів, пробудить їхній інтерес і допитли-вість до того, що на ній представлено. Багаторічною тради-цією є заохочення читачів до активного, вдумливого читання,до роздумів про прочитане, самостійної роботи з книгою. Цеорганізація виставок–вікторин і виставок–кросвордів. Юнихчитачів приваблювали ігрові елементи виставок–вікторин івиставок–кросвордів «Метелик», «У світі тварин», «Загад-кова ялинка», «Кросворд на курячих ніжках». Казка однієюз перших розкриває перед дитиною все багатство людськихстосунків, формує певне ставлення до себе, до тих, хто живепоруч, до навколишнього світу, природи. Казковим іграм–вікторинам «Герої казок — ляльки», «Казковий ланцюжок»,«Дерево казок», «Чарівні перетворення», «Хто є хто в каз-ках», «Казкові оголошення» приділяється особлива увага, бопід впливом почуттів, які пробуджують казкові герої, дитинавчиться мислити словами.

Велика увага приділяється й пошуку цілеспрямованихформ роботи для популяризації літератури та періодики, якіформують у дітей початкову, щоденну потребу у читанні. Зцією метою був організований Тиждень періодики, під часякого оформлено перегляд «Що нам пошта принесла», під-готовлено два виступи на обласному радіо, проведено бесіди«Малятку» — 50», «Чим цікавий світ періодики», «МіккіМаусу — 80» та ін. Цикл заходів «Пізнаємо славетні імена»тісно узгоджений із вивченням шкільного курсу «Ріднийкрай». В бібліотеці були проведені уроки позакласного чи-тання «Дітям про великого Тараса», «Вінок Лесиних віршів»,«Наш земляк Іван Котляревський», «Квіти Катерини Біло-кур», зустріч з поетесою Валентиною Нездойминогою тапрезентація її книги «Рахівничка для синички», підготовленометодичні поради для бібліотекарів «Поезія рідного краю».

Знача увага приділялася й популяризації книг серії«Життя видатних дітей». З цією метою проведено цикл за-ходів та підготовлено методичні поради для бібліотекарів.Використання активних форм популяризації літератури даєпозитивні результати. У читачів формується стійкий інтересдо книги, практичні навички роботи з нею, закладаються ос-нови культури читання. Творчі ігрові заняття «Читаємо – ма-люємо», «Фантазуємо», «Малюємо їжачка», «Великоднє де-рево», інтелектуальні ігри «Влітку знання не відпочивають»,«Найрозумніший» викликали у дітей бажання проявити своютворчу фантазію, розкрити творчі нахили і здібності, знання,кмітливість, начитаність. Розроблено сценарій шоу-вікто-рини для читачів молодшого шкільного віку «Свято Всез-найок».

Поширеними були в бібліотеці й години роздумів та го-дини спілкування «Творіть добро, щоб кращим став цейсвіт», «Неповнолітні: права та відповідальність», «Строка-тий світ підлітка», «Сучасний підліток: долати виклики, по-роджені часом»; інтелектуально-розважальні ігри «Я люблюУкраїну», «Еврика», «Зірковий час», «Ура! Канікули»; літе-ратурні вікторини «Його народила полтавська земля», «По-чаток і кінець», експрес-подорожі «В країні дорожних зна-ків», «На Україну повернусь…» та ін.

Проект «Після школи в бібліотеку» послідовно втілю-ється у життя. Нас хвилює те, що ділове читання значно ви-тісняє читання для себе, для душі. Особистісно-психологічнімотиви — сильний збуджуючий фактор для будь-якої діяль-ності, включаючи читання. Тому бажане, вільне читання,коли вибором дитини керують особистісні установки з вра-хуванням її індивідуальності, допомагає розширити круго-зір, емоційно-образно наповнити її внутрішній світ. Дослід-ження показують, що якість особистісного читання значнопогіршилась із-за масового захоплення бульварною літера-турою, книгами жахів, містикою, розважальними журна-лами. Визначення ціннісного «ядра» кола читання дитини,залучення дітей до читання кращих творів сучасних пись-менників і поетів — одна з важливих функцій нашої бібліо-теки. Дитину треба зацікавити, тоді читання для неї станежиттєвою потребою. Потрібно, щоб читання стало «куль-турною нормою» кожної людини. А це можливо тільки тоді,коли воно стане потребою у дитячому віці. Звичайно ж, мипрацюємо з дітьми й індивідуально. Часто розмовляємо зними про прочитане. Знаючи літературні смаки кожного чи-


тача, радимо щось почитати. Бо головним у нашій роботі зав-жди була і залишається співпраця бібліотекаря і читача.

Ще одним важливим напрямом діяльності нашої бібліо-теки є робота з батьками наших користувачів. Дуже важливо,щоб книга увійшла в життя дитини якомога раніше. Коли хо-роша книга читається вголос у сімейному колі, дитячапам’ять довго зберігає атмосферу довіри, єднання з дорос-лими. Іван Франко писав: «Тисячі речей у житті забудете, атих хвиль, коли вам люба мама чи бабуся оповідала байки, незабудете до смерті». В багатьох випадках батьки є авторите-том у виборі книги дитиною. Під час сімейних відвідин біб-ліотекарі спілкуються з батьками, виявляють уподобання, ін-тереси дитини, разом обговорюють прочитане. Також окремозапрошуємо батьків відвідати бібліотеку, ознайомитися з ви-ставками «Батькам, які виховують з любов’ю», «Будьтеуважні мама і татко, кожна дитина — це янголятко», на якихпредставлені книги з психології, виховання та догляду задітьми.

Все, про що я розповіла, говорить «за» дитяче читання.Діти читають і хочуть читати, книга потрібна юним кори-стувачам. Але яка? Перш за все, — гарна, тобто якіснооформлена, з ілюстраціями. Тому що книги, які мають не-привабливий вигляд, не користуються попитом у юних чи-тачів. По-друге, вона повинна бути цікавою за змістом, зро-зумілою їм. Сучасним дітям важко зрозуміти погляди дітейрадянських часів. Їм нецікавий Вітя Малєєв, але, як це не па-радоксально, вони з радістю читають «Тимур і його ко-манда». Можливо, ця книга викликає в них бажання бутидобрими всупереч сучасному жорстокому оточенню. Ми по-мітили, що дітей приваблює література, у якій вони можуть

знайти відповіді на хвилюючі їх питання, книги про життяїхніх ровесників. «За» дитяче читання говорять книги Га-лини Малик, Марини Павленко, Марини та Сергія Дяченків,Сергія Оксеника, Сашка Дерманського. Книги для дітейтреба вміти писати, тоді й діти їх читатимуть. По-третє, кни-гою дитину треба зацікавити. Якщо поруч з дитиною будедорослий, який розумно порадить ту чи іншу книгу, вона незалишиться без уваги дитини. Коли буде міцним трикутник«сім’я — школа — бібліотека», коли ми матимемо гарні і ці-каві книжки — діти будуть читати. Книжка не вмре, як до-вели це своїми книжками Джоан Роулінг, Всеволод Нестайко.

А що ж «проти» читання? Звичайно ж, те, що ми маємо.Батькам — «не треба», вчителям — « інколи» (якщо повезез вчителем), бібліотекарям — «не завжди» (бо й серед нас зу-стрічаються різні). Звідси й результат — дитина не читає. Боу багатьох книжок непривабливий вигляд, вони не цікаві,коштують занадто дорого, репертуар недостатній. А ще від-сутні державні програми підтримки дитячого читання, біб-ліотеки животіють, їх закривають… І цей перелік можна про-довжувати. Тож треба знищити всі «проти». Побільше кни-жок, хороших і різних! Книга не вмре. Вмерти може тількинецікава книжка.

А всім тим, кого називають організаторами дитячого чи-тання, хочу порадити пам’ятати китайське народне при-слів’я:

«Якщо ви заглядаєте на рік вперед — садіть рис.Якщо ви заглядаєте на 10 років вперед — садіть дерева.Якщо ви заглядаєте вперед на все життя — навчіть лю-

дину».Шановні дорослі! Навчіть дитину читати!

Рівненщина, як частина славної Во- лині, здавна відома своїми мистецькими талантами. В селіХаралуг, що на Кореччині, виготовлялися саме ті «мечі ха-ралужні», про які згадується в «Слові о полку Ігоревім». Вдревньому Острозі зароджувалася полемічна література іналагоджувалося книгодрукування. Національною релік-вією стало створене на теренах нашого краю Пересоп-ницьке Євангеліє, в честь 450-річчя якого 2011 рік оголо-шено в Україні Роком Української Першокниги. Ступалипо нашій землі Тарас Шевченко, Микола Костомаров, Пан-телеймон Куліш, Володимир Короленко, Оноре де Бальзак.Всесвітньо відомі два дерманці — Борис Тен, який пере-клав Гомерову «Іліаду» та «Одіссею» українською мовою,і Улас Самчук, що висувався на здобуття Нобелівської пре-мії. Знані в європейській літературі й представник «празь-кої школи» Олекса Стефанович, пролетарський письмен-ник Валер’ян Поліщук, переслідуваний тоталітарним ре-жимом Григорій Чубай, «бубабіст» Олександр Ірванець.

З чотирьох десятків членів Рівненської обласної орга-нізації Національної спілки письменників України майжеполовина пишуть твори для дітей. Найбільш знаними вУкраїні є Євген Шморгун — лауреат премії ім. ЛесіУкраїнки 2000 року, Любов Пшенична, Леонід Куліш-Зінь-ків. Твори цих письменників свого часу видавалися у дер-

жавному спеціалізованому видавництві «Веселка», видав-ництвах Львова, Харкова, Тернополя, вводилися у шкільніпідручники для учнів молодших класів, їх друкували в ди-тячих періодичних виданнях. Досі користуються популяр-ністю книги Є. Шморгуна «Що шукала білочка», «Зеленісусіди», «Дивосил-зілля», «Що сказав би той хлопчик»,«Де ночує туман», «Вогник-цвіт», «Дорога до Іліона»,«Ключ-трава», «Забуті боги предків», які виходили у світ у1970–90-х рр. значними накладами. А ось ряд його творів«Хто розцвів перший?», «Плач перепела», «Мова зела»,«Рослинничок», «Тиха радість», «Шість століть Вели-горських», «Сніги непочаті», що вийшли невеликими ти-ражами у місцевих видавництвах, відомі, на жаль, лише внашій області. Євген Іванович — частий гість бібліотеки,який радо зустрічається з дітьми під час різноманітних за-ходів, і з працівниками дитячих книгозбірень області на се-мінарах. За його новою книгою «Їдемо до бабусі» бібліо-текарі з дітьми молодшого шкільного віку проводили кон-курси на кращого виконавця віршів і пісні «Пісенька промене» (на музику місцевого композитора Миколи Корей-чука), а також на кращого «розмальовника» контурних ма-люнків на сторінках цього видання.

Авторка книг для дітей «Чорногузки», «День народжен -ня сопілки», «Весела абетка», «Боря з Мухоморії та його

Лариса Лісова,директор Рівненської державної обласної бібліотеки для дітей

Дитяча книга Рівненщини як засіб підтримки інтересудо читання у молодших школярів

Р і в н е н с ь к а о б л а с т ь


друзі», «Дитейка», «Картопляна історія», «Сонна лічилка»,«Калиновий дід» Любов Пшенична — педагог за фахом ітому добре знає, чим зацікавити дітей: перевірялкою, жму-рилкою, лякалкою для вчителів, страшилкою для дітей, каз-кою-плутанкою, дражнилкою, скоромовкою, небилицею,виправдалкою. А ще вона написала п’єсу–казку «Чорнобо-лія» про наслідки знаної всім катастрофи, яку вже вклю-чили до свого репертуару члени клубу «Книга і лялька» Ду-бенської районної дитячої бібліотеки.

За кілька днів до свого 65-річчя, за столом, роздаючиавтографи після чергової зустрічі зі своїми читачами, за-лишив білий світ і полинув у вічність Леонід Куліш-Зіньків— широко відомий поет–гуморист, адже був дипломантомВсеукраїнського конкурсу «Байка–2001». Діти люблятьйого віршики, бо вони дуже дотепні, невеликі за обсягом,мелодійні, а тому й легко запам’ятовуються. Окремими ви-даннями вийшло багато книг віршованих та прозових тво-рів автора: «Як горобчик рахував», «Горобці про літо мрі-ють», «Дівонька – круглая голівонька», «Чого мовчаламишка», «Тридцять три сороки», «Гумористичне намисто»,«Ті самі гості в ту саму хату», «Кіт чекає на обід», «Хоро-ший бобрик», «Багатий зайчик», «В гості ящірка ходила»та інші. Гордістю Леоніда Зіновійовича стала збірка «Со-нячний дощик», яка вийшла у харківському видавництві«Школа» (2006 рік), а збірка віршів «Колискова від матусі»(Рівне, Овід, 2007) була презентована вже після йогосмерті. По декілька книг для дітей створили й інші рівнен-ські літератори: Степан Бабій («Хитавиця–купавиця»), Ва-силь Басараба («Ожинова стежина»), Сергій Гуля («Лутовавишня», «Комусь живому»), Роман Демчук («Де раки зи-мують?», «Дружна рідня», «Кукурічки»), Неоніла Диб’як(«Іванкова книжка»), Михайло Дубов («Сонячний годин-ник»), Микола Тимчак («Бавило»), Євген Цимбалюк («Кро-лик, який обманув себе», «Неслухняник»). Значний доро-бок для дітей різного шкільного віку мають Петро Велесик(«Що пише бусьок?», «Веселинки для Даринки», «Соро-чачий ярмарок», «Таємниці лісів Рівненщини», «Гніздо вкишені»), Анна Лимич-Войнарович («Жили-були ліньки»,«Мишенята», «Абетка», «Під мухомором»), Микола Кащук(«Відгадає той, хто знає», «Любим дітям», «Рідний край»,«Цей загадковий світ», «Комірник–жартівник»), МихайлоСтепанюк («Грабівський вал», «Свята Ганна», «Пандора»,«Сірко»).

Надзвичайною популярністю користуються збірки вір-шованих гуморесок Ростислава Солоневського, які викли-кають щирий сміх дітвори. Його твори — це джерело гар-ного настрою і важливий фактор у переборюванні всілякихнегараздів. На зустрічі з автором і презентації його новихкнижок діти біжать наввипередки — кожному хочеться по-слухати майстерне читання гумориста і придбати збірочкутворів, які він продає дуже дешево (по 1–3 грн.), а ще йкожному на згадку обов’язково дає автограф. Загалом у Ро-стислава Тимофійовича окремими виданнями вийшлодвадцять збірок гумору та сатири: «Хто є хто», «Муситькричати», «Весела всячина», «Я за голкою біжу», «Зуб зазуб», «Шаради», «Хитрий внук», «Оженили журавля»,«Фарбували гномики гриба» і т.д.

Багато презентацій книг ще одного відомого і популяр-ного автора Р. Солоневського в стінах нашої книгозбірніставали сюжетами радіопередач «Перевесло» Рівненськоїтелерадіомовної компанії. В квітні цього року РостиславуТимофійовичу виповнилось 80 років, але він сповнений

творчого натхнення і бажання частіше зустрічатися здітьми, яких любить і добре знає, адже понад сорок роківсвого життя віддав педагогічній роботі як вчитель матема-тики і креслення. Будучи відмінником народної освіти, маєй літературні відзнаки. Він — лауреат літературної преміїімені Валер’яна Поліщука, просвітянської премії іменіГрицька Чубая, володар диплома «Нобельський лауреат»(від назви села Нобель Зарічненського району на Рівнен-щині, де проходить Всеукраїнський літературно-мистець-кий фестиваль гумору та сатири).

Нещодавно на літературному обрії Рівненщини з’яви-лося нове ім’я — Микола Кривий. За фахом — журналіст,літератор. Його книги «Лялька одужала», «Кумедне дитя»,«Хто вкрав місяць?», «Метелик і Павук», «Добрий Дятел»,«Снять соненята сни», «Дядько, що розганяє машини» да-рують дітям радісні хвилини спілкування з казкою, вчатьїх бути уважнішими, допомагати тим, хто потрапив у біду,не кривдити слабких.

На сьогоднішній день дитяча література Рівненщинивиходить, в основному, коштом авторів за підтримки меце-натів і спонсорів. Деяка частина видань побачила світ зав-дяки обласній Програмі поліпшення стану забезпеченнянаселення українською книгою та розширення мережікнижкової торгівлі на 2003–2005 рр. та нині діючій облас-ній Програмі розвитку книговидавничої справи, сприяннязбільшенню випуску книжкової продукції місцевих авто-рів у Рівненській області на 2006–2010 рр. Наклади над-звичайно малі — від 50 до 450 примірників, проте ці про-грами гарантують потрапляння даної літератури у всі рай-онні дитячі бібліотеки і, частково, у сільські книгозбірні,яких в нашій області 500.

При обмеженому фінансуванні видати гарно і яскравооформлену книжку для дошкільнят і молодших школярівважко, тому доводиться шукати і знаходити несподіваний іцікавий вихід з даної ситуації — створювати книги–роз-мальовки. Під впливом прочитаного діти мають змогу ви-класти в кольоровій гамі свої фантазію і творчість у кон-турні малюнки, які супроводжують тексти. І треба відмі-тити, що такі видання за якістю не поступаються багатьомкнижкам відомих великих видавництв.

Література Рівненщини вивчається в навчально-вихов-них закладах за шкільним курсом «Література рідногокраю», який передбачає висвітлення 4-х тем по 1 годині вкожному класі (з 5-го по 9-й). В 2005 році у видавництві«Азалія» Рівненської організації Національної спілки пись-менників України навіть вийшла адресована школярам і до-шкільнятам хрестоматія «Письменники Рівненщини —дітям», в якій поруч з творчим доробком класиків (як, на-приклад, казка Валер’яна Поліщука «Бездрик-Кумедрик таКомашка-Горопашка») подаються добірки сучасних авто-рів. Проте в останні роки кількість тем з даного курсу вкожному класі зменшилась до двох. Аби компенсувати про-галини в питанні ознайомлення школярів з творами місце-вих авторів, наша книгозбірня спрямувала свої зусилля напопуляризацію цих видань за допомогою різних форм і ме-тодів бібліотечної діяльності. Багато заходів проводяться врамках Програми підтримки національного книговидання,популяризації української книги та сприяння книгорозпо-всюдженню в Рівненській області на 2009–2013 рр. Середних: соціологічне дослідження «Дитячі книги рівненськихавторів: інформаційні потреби та можливості їх задово-лення», респондентами яких є організатори дитячого чи-


тання; соціологічне дослідження «Чи знаєте ви твори міс-цевих авторів?» серед учнів ЗОШ; видання серії мето-дично-бібліографічних матеріалів «Письменники Рівнен-щини — дітям»; підготовка інформаційних списків «Но-вини літератури краєзнавчого характеру», «Письменники— своїм маленьким друзям» (до ювілейних дат письмен-ників) та експрес-інформацій «Рівненські перлинки» (новідитячі книги місцевих авторів); книжкові виставки і літе-ратурні вечори «Майстри пера» (до ювілеїв Є. Шморгуна,Р. Солоневського, Л. Пшеничної, М. Кащука, С. Гулі та ін.);зустрічі з місцевими авторами та презентації їхніх творів урамках занять краєзнавчих студій «Відчуй, що це землятвоя» (для учнів 3–5-х кл.); засідання клубу цікавих зу-стрічей «Дотик» (для учнів 7–9 кл.); конкурси на кращиймалюнок до творів рівненських письменників серед дітеймолодшого шкільного віку; конкурс декламаторів творіврівненських поетів для дітей середнього шкільного віку, атакож підготовка рубрики «Новинки книжкового ринку»(нові видання рівненських авторів) у співпраці зі ЗМІ.

З рівненськими письменниками діти охоче зустрі-чаються під час літературно–мистецьких заходів Всеу-країнського тижня дитячого читання, Всеукраїнського днябібліотек, Дня української мови та писемності тощо. Наурочисте відкриття Тижня щороку завжди запрошуємо відтрьох до шести авторів, діє виставка-продаж книг місце-вих письменників, де автографи отримують всі бажаючі.Такі зустрічі в бібліотеці бувають і камерними, і більш ве-лелюдними.

Справжнім святом для маленьких мешканців нашогоміста — учнів 2–4-х класів ЗОШ № 1 та вихованців дитя-чого садка № 45, які зібралися в Рівненському обласномутеатрі ляльок, стала презентація книг для дітей рівненськихписьменників Любові Пшеничної, Миколи Тимчака, Ро-стислава Солоневського, Анни Лимич-Войнарович та Лео-ніда Куліша-Зіньківа, слово про якого сказав у своєму ви-ступі письменник Петро Велесик. Ідея проведення заходусаме в театрі ляльок із залученням великої кількості дітейналежала письменникам, а втілити її в життя допомоглипрацівники нашої бібліотеки. Діти були не просто гляда-чами, а й активними учасниками: вони декламували віршірівненських поетів, співали пісні на їхні слова, спілкува-лися з авторами, відгадували загадки. Особливо потішивпубліку виступ членів літературно-мистецького клубу«Крок» при територіальному центрі медико-соціальногообслуговування та реабілітації інвалідів з порушеннямопорно-рухового апарату, які інсценізували вірш МиколиТимчака «Бавило». Запам’я тався виступ і учнів 2-го класуНВК «Гармонія» Олексія та Ярослави Якобчуків.

Нам приємно, що вже стала традицією участь пред-ставника від обласної організації Національної спілкиписьменників України у роботі журі обласного етапу Всеу-країнського конкурсу «Найкращий читач України». Знаннялітератури і вміння висловити своє ставлення до прочита-ного учасниками конкурсу оцінювали разом з бібліотека-рями і освітянами письменники Євген Шморгун, МиколаБереза, Неоніла Диб’як, Юлія Бундючна, Юрій Береза,Лідія Рибенко. Результати тестової вікторини, в яку вхо-дили і запитання щодо творчості місцевих авторів, можли-вість безпосереднього спілкування з відомими письменни-ками спонукають районних переможців до ще більш по-глибленого ознайомлення з літературою рідного краю.

Щирих друзів дітей — рівненських письменників нашакнигозбірня відзначає бібліотечною премією «Кобзарик» уномінації «Друг бібліотеки». З 1998 року (часу заснуванняпремії) її отримали літератори Євген Шморгун, РостиславСолоневський, Микола Береза, Любов Пшенична, Юрій Бе-реза, Леонід Куліш-Зіньків, Михайло Степанюк, Лідія Ри-бенко, Петро Велесик, Анна Лимич-Войнарович.

В 2009 році Рівненське обласне відділення УБА в рам-ках реалізації обласної Програми підтримки національногокниговидання, популяризації української книги та спри-яння книгорозповсюдженню в Рівненській області на 2009–2013 рр. заснувало обласний щорічний конкурс «Кращакнига Рівненщини», метою якого є виявлення кращих ви-дань місцевих авторів, виховання культури читання та лю-бові до книги у дітей та молоді. Участь у конкурсі берутьтвори, що вийшли друком протягом останніх 5-ти років.Оголошення результатів конкурсу та нагородження пере-можців буде відбуватися щороку 23 квітня — у Всесвітнійдень книги та авторського права. Серед 6-ти номінацій кон-курсу є і номінація «Краще видання для дітей». Представ-ник обласної бібліотеки для дітей, як співорганізатор кон-курсу, входить до складу оргкомітету. Працівниками нау-ково-методичного відділу були розроблені критерії оцінкиподаних творів, які враховувалися при визначенні книги–переможця за результатами бліц-опитування дітей та орга-нізаторів дитячого читання. Такими критеріями стали:

– мова видання (українська);– жанри (оповідання, казка, повість, роман, поетичний

твір, художньо-документальний твір, гумористичний твір);– тематика (зміст книги повинен сприяти патріотич-

ному вихованню, прищеплювати і розвивати любов долюдей, солідарність з оточуючими, виховувати оптимі-стичне ставлення до життя, спонукати дітей любитипрацю, навчати юних читачів оберігати та любити природуі бути відповідальними за неї, виховувати естетичні смаки,вміння відчувати прекрасне у повсякденному житті);

– обсяг видання (офіційних обмежень не має);– художнє оформлення (витримані за змістом, яскраві,

привабливі ілюстрації, що відповідають темі видання);– стиль викладу матеріалу (книга має відповідати віко-

вій категорії читачів, повинно відчуватися глибоке знаннядитячої психології, зміст має бути бажано бадьорим і ве-селим, викликати позитивні емоції і почуття, спонукати дорозвитку уяви). Вперше в квітні цього року було названокниги–переможці. Серед дитячих видань призове місце ви-борола книга Романа Демчука «Дружна рідня» (вірші длядошкільнят і дітей молодшого шкільного віку, 2009р.), якадійсно є найкращою за поліграфією, змістом, ілюстра-ціями. Крім того, спеціальним призом за краще художнєоформлення відзначено Анну Войнарович за книгу «Підмухомором» (вірші для дітей дошкільного та молодшогошкільного віку), видану в 2008 р., а також Миколу Тимчаказ його книжкою «Бавило» (вірші для дітей дошкільного тамолодшого шкільного віку), 2006 р. видання, яка отрималанайбільший читацький рейтинг.

Популяризації творів для дітей рівненських письмен-ників допомагають рекомендаційно-бібліографічні мате-ріали, підготовлені працівниками нашої книгозбірні і роз-повсюджені по всіх бібліотеках області. Так, рекоменда-ційний бібліографічний покажчик «Цікаві книги в сімей-ному колі» вміщує інформацію про місцеві видання длядітей. Цьогоріч до 70-річчя Є. Шморгуна спільними зу-


силлями бібліографів обласних бібліотек (для дорослих ідля дітей) видано біобібліографічний покажчик «Найважчав світі ноша — Слово».

Ведучи мову про літературу рідного краю, не можна незгадати й книги, авторами яких є наші читачі–діти: ГаннусяМарцинюк з Березного («На струнах слова», «Мережка со-нячного краю»), Людмила Бірук («І знов хвилює бать-ківська земля») та Ольга Камінська («У полоні думок») зВолодимирецького району. Дві поетичних збірки та третю— повість–казку «У Країні Білих Дзвіночків» має в своємутворчому доробку Петро Катеринич з Сарненського рай-ону. Його твори ведуть юних читачів у чарівний світ При-роди, знайомлять з її мешканцями, вчать розумінню до-вкілля і людяності в найширшому значенні цього слова. Ці-кавлять дітей і шість випусків літературного альманаху«Проріст», який вміщує кращі поетичні та прозові твори,відзначені журі традиційного конкурсу «Перло много-

цінне», який проводиться серед учнівської молоді Рівнен-ською обласною організацією ВУТ «Просвіта» іменіТ.Г. Шевченка.

Слід відзначити, що жанрова і тематична палітра дитя-чої літератури Рівненщини досить різноманітна. Це казки,прозові і поетичні твори художнього і морально-етичногоплану, художньо-документальні і науково-популярні ви-дання, гумор і сатира, п’єси, фантастика. Рівненські ви-дання несуть красу українського слова, високу мораль-ність, вони освячені мудрістю рідної землі і підтверджуютьістину, що справжня література народжується не лише встоличних мегаполісах, а й на всіх перехресних стежкахнашої держави, бо єднає у собі і талант, і знання, і досвідвсього українського народу. Така література є повноціннимджерелом естетичного виховання та засобом розвитку ін-телекту дітей — творців майбутнього.

«Читання — це віконце, через яке діти бачать і пізнають світ і самих себе»

В. Сухомлинський

На думку багатьох дослідників, початок третього тисячо-ліття характеризується серйозними негативними тенден-ціями в культурі, серед яких — глобальне падіння інтересуюних до читання, інакше кажучи, існує «криза дитячого чи-тання». Читання дитини як засіб отримання інформації танеобхідна передумова інтелектуального розвитку втрачаєсвою актуальність перед телебаченням і електронними ко-мунікаціями. Спостерігається зниження авторитету друко-ваного слова і витіснення книги на периферію суспільноїсвідомості, що призводить до руйнування ментальності чи-таючої нації. Якісно змінився і читач дитячої бібліотеки.Діти насправді не перестають читати, просто їхнє читаннястало більш прагматичним та інформаційним. Змінюєтьсямотивація дитячого читання і репертуар читацьких вподо-бань.

Розуміючи, що для покращання бібліотечного обслуго-вування дітей і привернення їхньої уваги до читання дитя-чій бібліотеці слід, перш за все, знати причини і закономір-ності процесів, що відбуваються, і бути справжнім центром,навколо якого об`єднані всі сили (книговидавці і книгороз-повсюджувачі, громадські організації, ЗМІ, навчальні за-клади і родини) для вирішення проблеми читання. Саметому в дитячих бібліотеках Сумщини вже понад 10 роківпроводиться соціологічно-дослідницька робота, метою якоїє не тільки вивчення читацьких запитів дітей, а й стимулю-вання їхнього інтересу до читання, пробудження інтересубатьків до проблеми відновлення у дітей навичок читання іоб`єднання зусиль для її вирішення. Активно працюютьбібліотекарі і над комплектуванням фондів відповідно до

потреб дітей, над створенням позитивного іміджу дитини,що читає, а також вивчають кращий досвід колег і тира-жують свої напрацювання. Тільки обласна дитяча книгоз-бірня щорічно проводить 4–5 соціологічних досліджень зметою вивчення місця книги, читання і бібліотеки в життідитини. Тематика відповідних досліджень є досить широ-кою: «Книга, яку прочитаємо разом: я і моя дитина», «Книгав моєму житті», «Найцікавіше періодичне видання»,«Українські книжки, які ми читаємо разом з дитиною»,«Якої бібліотеки потребує сучасний читач?», «Моє читанняпро рідний край», «У світі дитячої періодики», «Вивчаємотих, для кого працюємо», «Екскурс до дивовижної країниперіодичних видань», «Дитяча книга у вашій родині», «Мійулюблений журнал», «Незадоволений читацький попит увідділі естетичного виховання», «А для тебе книга —друг?», «Від книжки — до творчості», «Книга чи комп’ю -тер?» та ін. Але всі ці дослідження в кінцевому підсумкунацілені на вивчення тенденцій у дитячому читанні, шля-хів професійного впливу на ці процеси бібліотечних пра-цівників, застосування різноманітних засобів залучення тазбереження в дитячих бібліотеках свого читача. Великимстимулом до читання для дітей є їхня участь у проведенніщорічних досліджень «Краща книга року». Отримані ре-зультати суттєво доповнюють уявлення про ситуацію, щосклалася у сфері дитячого читання на Сумщині. З їх допо-могою визначено основні мотиви і стимули дітей до чи-тання, жанрові й тематичні вподобання, коло найбільш по-пулярних серед юні книг і авторів тощо. Приємно, і це факт,що для юного покоління Сумщини не існує дилеми «книга,бібліотека чи Інтернет». Навіть в умовах лавиноподібногорозвитку новітніх технологій саме книга і дитяча бібліотекадля нього залишаються найбільш актуальним і цінним дже-релом інформації.

Лілія Тогобицька,директор ОКЗ «Сумська обласна бібліотека для дітей ім. М.О. Островського»

Формування читацької активності дітей (з досвіду роботи дитячих бібліотек Сумщини)

С у м с ь к а о б л а с т ь


Але ми не маємо заспокоюватися, ми повинні постійнопідтримувати інтерес дитини до читання і бібліотеки. Томузалучення до читання і бібліотеки, формування міцних на-вичок усвідомленого читання, вдосконалення процесу під-готовки дитини до самостійного вибору книги, популяри-зація дитячої книги серед юних мешканців Сумщини булоі є одним із пріоритетних напрямів роботи дитячих бібліо-тек області. Успіху справи сприяє систематична реалізаціяпротягом багатьох років циклів заходів, адресованих дітямрізних вікових категорій. Ці заходи носять не тільки інфор-маційний характер, але й ставлять за мету виховання уюних користувачів високого літературного смаку, звичкичитати гарні книги, демонструють можливості бібліотек якмісця для цікавого і змістовного проведення дозвілля і роз-витку інтересів. Так, з метою залучення дітей до книги тачитання бібліотеки області щорічно проводять акції «За-прошуємо до читання», «Приведи друга до бібліотеки», якіприурочені до Дня захисту дітей, Дня знань, Всеукраїн-ського дня бібліотек та Всеукраїнського тижня дитячого чи-тання. Формуванню інтересу до читання сприяють і що-річні конкурси «Найкращий читач року», «Бенефіс читача»і «Книжкове літо». Переможців конкурсів у Всеукраїнськийдень бібліотек під час урочистостей та у присутності одно-класників, батьків, вчителів нагороджують грамотами і вру-чають від бібліотеки цінний подарунок — книги. Тради-ційними вже стали в бібліотеках області щорічні театралі-зовані свята «Посвята в читачі», урочисте відкриття Всеу-країнського тижня дитячого читання, дні відкритих дверей,під час проведення яких діти з великим задоволенням ар-тистично виступають у ролях своїх улюблених героїв: Не-знайка, Буратіно, Мальвіни та ін. Такі заходи є найактивні-шими формами залучення дітей до книги і читання.

Дитячі бібліотеки області беруть активну участь у про-веденні Всеукраїнського конкурсу «Найкращий читачУкраїни» та щорічного регіонального конкурсу «Найкра-щий відгук на сучасну дитячу прозу», метою яких є залу-чення дітей до активного і систематичного читання. Ре-зультати проведення Всеукраїнського конкурсу «Найкра-щий читач України — 2009» в Україні засвідчили, що най-більш активними його учасниками є читачі бібліотек Сум-ської області, а це понад 10 тисяч дітей регіону.

Залученню школярів області до поглибленого вивченнялітератури про рідний край, популяризації творчості пись-менників–земляків, активізації роботи краєзнавчих гуртківдопомагають обласні краєзнавчі літературні конкурси таконкурси дитячої творчості. Так, великої популярності на-були організовані обласною дитячою книгозбірнею і про-ведені в бібліотеках області літературно-мистецький кон-курс «Про подвиг дідів розкажуть онуки», присвячений 65-річчю Перемоги у Великій Вітчизняній війні та міськийконкурс дитячих фотографій «Рідної землі окраса», при-свячений 355-річчю заснування м. Суми. Доброю тради-цією в Білопільській ЦБС стало проведення започаткова-ного в 2007 році Білопільською державною адміністрацієюта районною радою щорічного літературно-мистецькогоконкурсу для дітей та молоді імені Олександра Олеся «...Ірозітнувсь мій перший спів…». Він проводиться в 2-х віко-вих категоріях (діти 9–14 років і молодь 15–21 років) у двохномінаціях: кращий літературний твір українською мовоюі кращий мистецький твір. З кожним роком розширюєтьсягеографія його учасників. Роботи на конкурс надходять нетільки з Сумщини, а й з багатьох областей України. В 2009році у конкурсі взяли участь 75 чоловік, які надіслали на

розгляд журі майже 200 робіт. Усі роботи переможців тала-новиті і вирізняються з-поміж інших своєю індивідуальні-стю, заряджають позитивною енергією і вселяють надію,що поетичні і мистецькі традиції Білопільщини будуть збе-режені. В Охтирській МЦДБ також щорічно відбуваєтьсяміський конкурс юних літераторів.

Активно працюють дитячі бібліотеки області в періодлітніх канікул з пришкільними та дитячими оздоровчимитаборами. Екскурсії по бібліотеці, цікаві та змістовні за-ходи, підготовлені бібліотечними працівниками, стимулю-ють інтерес дітей до книги, читання та бібліотеки, до орга-нізації дозвілля в дружбі з книгою. Так, обласна дитяча біб-ліотека, підбиваючи підсумки першого літнього місяця 2010року, констатувала той факт, що під час проведених екс-курсій до бібліотеки учнів 17 ЗОШ міста майже 30% дітейстали користувачами бібліотеки, а за червень цього рокуприйшло понад 500 нових читачів. Щоб не залишати ди-тину без книги влітку і підтримувати її інтерес до читання,у дні канікул фахівці бібліотеки щорічно обслуговують упришкільних таборах ДОТ «Зірниця», «Сонячний» і «Зо-ряний» 4 тис. дітей. Під час виїздів у табори (в середньому60–70 виїздів) вони проводять для них майже 200 масовихзаходів в рамках цільової програми «Книжкове літо». В біб-ліотеках–філіях Охтирської РЦБС розроблено літні ігровіпрограми «Територія дитинства», «Ми — діти планетиЗемля», «Червневі зустрічі в бібліотеці», «Дитинство моєчарівне», в рамках яких у 2010 році були проведені черв-неві зустрічі «Фантастичні канікули в бібліотеці», літера-турне лото «Що за диво ці казки», екологічна гра «Загадкидля малят про птахів, комах, звірят», гумористична година«В гостях у барона Мюнхгаузена» тощо. Читачі бібліотекШосткинської МЦБС стали учасниками морських пригод«У бурхливому морі», художнього турніру «Відгадай кар-тину», літературно-поетичної акварелі «Наш край, леген-дами овіяний», театралізованого уроку безпеки «Хри-стинка-Червона хустинка, або Як слід поводитись із не-знайомими». Для користувачів–дітей Глухівської ЦДБ тежбула розроблена і діяла програма літнього читання «Книж-кові острови на планеті Літо», в рамках якої відбулися КВК«Хто багато читає − той багато знає», гра–подорож «Ман-дри сторінками улюблених книг», конкурсно-розважальнапрограма «Штурмани книжкових морів» тощо. Під час про-ведення КВК ««Розумники і розумниці» змагалися 6 ко-манд: «Гламур» (ЦДБ), «Калинонька» (Березовська бібліо-тека–філія ), «Слоутські принцеси» (Слоутська бібліотека–філія), «Чорна перлина» (Баничська бібліотека–філія), «Та-лісман» (Дунаєцька бібліотека–філія) та «Чарівники» (Пу-стогородська бібліотека–філія). Їм треба було виконати 7конкурсних завдань: «Знайомство з командами», «Літера-турна розминка», «Чарівні кульки», «Дизайнер», «Акторсь-кий» та «Домашнє завдання». Конкурсні завдання оціню-вало компетентне журі, яке очолювала заступник головиГлухівської РДА Т.І. Савченко. Дуже насиченою і змістов-ною у цьому напрямі була і робота Охтирської МЦДБ, пра-цівники якої доклали зусиль, щоб зробити літній відпочи-нок своїх користувачів максимально корисним і цікавим.Діти мали змогу взяти участь у поетичній годині «До насПушкін завітав», хвилинці-веселинці «Ми зростаємосильні-дужі, ми із спортом завжди дружимо», екологічнійподорожі «Вікно у дивосвіт: тварини звичайні і незви-чайні», літературно-мистецькому святі «Все починається зпосмішки» тощо. Завдяки спонсорській допомозі МЦДБотримала напередодні Міжнародного дня захисту дітей чу-


дові подарунки — кольоровий телевізор та DVD-плеєр. Цедало можливість провести для відпочи ваючих мультфести-валь «У нас в гостях вередлива Маша».

Як показує досвід, найпоширенішою формою роботи ззалучення дітей до книги, формування їхньої читацької ак-тивності є театралізовані свята та пізнавально-розважальнізаходи: ігри, вікторини, конкурси, турніри та ін. Участь уних дозволяє дитині відчути відповідальність, проявитисвої творчі здібності, вчить спілкуватися з ровесниками ідорослими. З цією метою, а ще для привернення уваги дітейдо бібліотеки, посилення значення книги у їхньому житті,пробудження інтересу до читання, виховання культури чи-тання, бережливого ставлення до книги та вміння працю-вати з нею в Шосткинській МЦДБ ім. М. Горького був реа-лізований проект дитячого читацького марафону «Завждибула і буде дитина з книжкою в руці», девізом якого сталислова: «Хочеш знати все і всіх — другом будь хорошихкниг». Бібліотекарі, проводячи всі заходи у рамках цьогомарафону, намагалися, щоб кожен з них сприяв творчомурозвитку користувачів, виховував у дітей загальнолюдськіідеї добра, патріотизму, уміння дружити, вчив бути чес-ними, завзятими і цілеспрямованими людьми. Важливимкритерієм ефективності будь-якого з цих заходів були вдалопідготовлені і проведені піар-акції. Саме завдяки гарній ре-кламній кампанії у місцевих ЗМІ і розпочався марафон,стартом та основним забігом якого стали екскурсії, бібліо-течні заняття про роль книги у житті людини, а також ан-кетування користувачів різних вікових категорій на тему«Роль книги в житті дитини». До всіх заходів для користу-вачів–дітей оформлювалися чудові тематичні, гарно ілю-стровані книжкові виставки «Книгарія — країна чарівна»,«Гімн книзі», «Відпочивай, та читати не забувай» тощо.

Враховуючи психофізіологічні особливості юних кори-стувачів, під час проведення будь-якого заходу (традицій-ного чи інноваційного) використовувалися різноманітніігрові моменти. Адже саме гра є тим дієвим чинником, щоздатний зробити активною будь-яку форму роботи з дітьми.Бо саме під час гри діти почувають себе більш природно,розкуто і не відчувають психологічного тиску з боку до-рослих. І саме ігри користуються серед дітей найбільшоюпопулярністю. Так, для юні, що взяла участь у марафоні,були проведені читацька олімпіада «Мудрим ніхто не ро-дився, а навчився», літературний футбол «Прочитав книгу— порекомендуй іншому», бібліотечне сумо «Чи уважнийти читач?», довідкове бюро школяра «Книги, які знаютьвсе», фотоконкурс «Магія читання», тематичні бібліотечнізаняття «Кожен має знати, як із книгою працювати», «Ком-паси в книжковому морі» та ін. Проведені заходи, що булирозраховані і опиралися на базові знання учасників, допо-могли зробити читання більш осмисленим і уважним, накожному з них діти обов’язково презентували свої улюбленікниги. Фінальним заходом марафону стали сходження на«зірковий Олімп» та змагання у номінаціях: «Супер-читачроку», «Супер-читаючий клас», «Міс дитячого абоне-менту», «Читач–енциклопедист», «Читач–лірик», «Читач–любитель». Проводячи захід, працівники ШосткинськоїМЦДБ ім. М. Горького дотримувалися принципу: від того,скільки ми вкладемо в дитинство, стільки й отримаємо,якими виростуть діти сьогодні, таким і буде наше майбутнє.

Великий досвід з впровадження у практику роботи ін-новаційних форм популяризації літератури з метою залу-чення дітей до активного читання накопичили Білопільська,Кролевецька, Охтирська, Серединобудська, Шосткинська,

Конотопська та інші дитячі бібліотеки області. Лідерамисеред бібліотечних закладів області з впровадження інно-ваційних форм популяризації літератури є дитячі бібліотекиШосткинської МЦБС. Цікаво і змістовно для читачів тутпроводяться: салон професій «Твоя майбутня справа», лі-тературний диліжанс «Книга — твій найкращий друг», деньлітературного вареника «Вареники незвичайні, вареникирозважальні», турнір книголюбів «У пошуках чарівногоКнигограда», новорічний карнавал «Мереживо зимовихбарв», літературний серпантин «Веселий Новий рік», го-дина творчого дозвілля «Цікаве хобі», мистецький вернісаж«Пізнаємо світ», поетичний дебют «Мій перший вірш»,скорботна свічка «Час, зупинись! Людей слухай. Слухай іпам’ятай» та багато інших. Майже 3 місяці радувала кори-стувачів Шосткинської МЦДБ і мешканців міста творча ви-ставка–експозиція «Твори. Вигадуй. Фантазуй», на якійбули представлені роботи юних відвідувачів бібліотеки: ви-шивки, аплікації, малюнки, вироби із бісеру, різьблені,в’язані та швейні вироби, ліплення, книжки–саморобки талітературні твори.

Важливу роль відіграють дитячі бібліотеки в системі со-ціокультурної реабілітації дітей з особливими потребами.У поняття соціокультурної реабілітації входить залученнядитини до пізнавальної, навчальної та іншої діяльності з ви-користанням культурно-просвітницьких, науково-інформа-ційних та інших методів з метою адаптації її до соціальногосередовища та активних взаємовідносин з ним. Ця роботаносить постійний, комплексний характер в Білопільській,Буринській, Кролевецькій, Недригайлівській, Липоводо-линській, Охтирській, Сумській, Шосткинській, Ямпіль-ській центральних та міських дитячих бібліотеках. Протя-гом року проводяться десятки змістовних і цікавих заходів,метою яких є соціальна підтримка цієї категорії дітей, за-лучення їх до книги, читання, світових духовних і культур-них цінностей, бібліотеки; розкриття їхніх здібностей і та-лантів та організація змістовного дозвілля. Два рази на мі-сяць відвідують працівники Кролевецької ЦДБ відділеннясоціально-побутової реабілітації дітей та молоді тер-цен-тру; 5–6 заходів щорічно проводять для цієї категорії кори-стувачів Білопільська ЦДБ і Конотопська МЦДБ. В Ям-пільській ЦДБ спільно з відділенням соціально-побутовоїреабілітації дітей–інвалідів було проведено акцію мило-сердя «Турбота має адресу».

Робота з цією категорією користувачів є пріоритетноюдля працівників дитячих бібліотек Шосткинської МЦБС.Протягом року у бібліотеках системи читали 11 дітей–сиріт,41 дитина–інвалід, 27 дітей, схильних до правопорушень.Для них було організовано сторінку знайомств «Ми разом зтобою», подорож–змагання «У цікавий світ читання», го-дину допомоги і підтримки «Ти знаєш — я поруч», годинумилосердя «Серця по вінця з добром-любов’ю в долоняхнаших до тебе», коло спілкування «Зустріч людей, сильнихдухом», урок доброти «Кришталевий передзвін сердець» таін. Цікаві вікторини, маленькі заохочувальні призи зали-шили у дітей незабутні спогади і бажання частіше відвіду-вати бібліотеку. Змістовною з обслуговування пільгової ка-тегорії користувачів є робота Лебединської дитячої бібліо-теки–філії, яка дуже тісно співпрацює з товариством дітей–інвалідів «Мрія», школою–інтернатом для глухих дітей,Штепівською допоміжною школою–інтернатом, реабіліта-ційним центром для інвалідів, що діє на базі обласної місії«Духовне відродження». Бібліотекар цієї філії надає мето-дичну допомогу у підготовці уроків, свят, проводить різно-


манітні заходи, крім цього, обслуговує літературою дітей–інвалідів — користувачів книгозбірні вдома. Робота з дітьмиз обмеженнями життєдіяльності, дітьми–сиротами, дітьми,схильними до правопорушень, є одним із пріоритетних на-прямів діяльності і ОДБ ім. М. Островського. Щорічно длявихованців відділення соціально-трудової реабілітації інва-лідів «Спільнота», Сумського обласного центру ранньої со-ціальної реабілітації дітей–інвалідів, Сумського обласногопритулку для дітей, Сумської спеціальної загальноосвіт-ньої школи, Сумської школи–інтернату для дітей, позбав-лених батьківського піклування ім. С. Супруна, прово-диться більше 50 змістовних і цікавих заходів.

Однією з ефективних форм бібліотечної діяльності, якадозволяє організувати змістовне дозвілля дітей, поповню-вати їхній інформаційний багаж, творчо реалізуватися і про-сто поспілкуватися, є клуби за інтересами. Їх назви, тема-тика, спрямованість, категорії користувачів — найрізнома-нітніші, але ту користь, яку вони несуть, переоцінити важко.Адже ці читацькі об’єднання (нині в області їх вже 58) по-зитивно впливають на діяльність книгозбірень, відкриваютьперед ними нові можливості для поглиблення роботи зокремими категоріями користувачів. Поєднання різнихформ роботи, створення атмосфери живого спілкування ро-бить об’єднання за інтересами справжніми осередками ви-явлення і подальшого розвитку творчих здібностей дітей,збагачення їх новими знаннями, прилучення до культурнихі літературних цінностей. Широке коло інтересів дітей і мо-лодого покоління знайшло місце в різносторонньому тема-тичному діапазоні творчих об’єднань регіону. Серед них —об’єднання народознавчої тематики, етнографічні, краєзна-вчі, національно-патріотичні тощо. З одного боку, в їх ро-боті багато спільного, з іншого — в кожного є своя історія,своє обличчя, свої здобутки. Наприклад, у 2009 році у від-ділі обслуговування дітей 1–4 класів Шосткинської МЦДБім. Горького розпочав свою роботу літературний клуб «Біб-ліознайко». Завдяки творчості, ініціативності провідногобібліотекаря відділу Т.Б. Мітченко, яка його очолює, кожензахід запрошує дітей у захоплюючі, цікаві та пізнавальні по-дорожі до Всезнайка, країни цікавих уроків і творчого до-звілля, серед яких: конкурсно-розважальна гра «Ми у мами— помічники», літературна регата «Юні читайлики», пра-вовий урок–гра «І дівчатко, і хлоп’ятко мають право наім’я». Під час проведення математичної гри–казки «Ря-туймо Попелюшку», що відбулася за програмою клубу,учасники заходу розв’язували цікаві математичні задачі (ра-хували, скільки метрів тканини використала героїня казкина пошиття двох суконь, знаходили в бісеринках загубленіцифри, розповідали, з яких геометричних фігур складенокарету), а в ході гри «Черевичок» вимірювали довжину че-ревичка Попелюшки. В рамках Програми розвитку краєз-навства до 2010 року на базі дитячої бібліотеки–філії № 3Шосткинської МЦБС почало діяти краєзнавче об’єднання«Витоки», першочерговим завданням якого є залучення ко-ристувачів–дітей до читання літератури про рідний край,його історію, звичаї і традиції. Найбільш цікавими для нихбули мандрівний урок–експедиція «Сумщина: сьогоденняпульс і подих сивини», під час проведення якого краєзна-вець В.Д. Кириєвський ознайомив учасників заходу з неві-домими сторінками історії рідного краю, що ілюструютьзв'язок гетьмана Івана Мазепи та Сумщини; презентаціякниги В.Терлецького «Пантелеймон Куліш — біограф Го-голя»; поетична акварель «Сумщино, земле моя»; краєзна-вча мандрівка «Рідного краю краса неповторна» та ін. Ро-

бота об’єднання «Терпіння серця», що діє в БілопільськійЦДБ, базується на тісній співпраці з центром реабілітаціїінвалідів, дитячим будинком–інтернатом, де навчаютьсядіти–сироти. Для цієї категорії користувачів бібліотекарямибуло підготовлено і проведено 7 масових заходів. Це і літняпрограма «Канікули з книжкою», що включала конкурс за-гадок «Хто в лісі живе, що в лісі росте?», літературну гру«Де спить казка?», квітковий калейдоскоп «Веселка на лузі,веселка в саду», і виставка творчих робіт «Від милосердя— до любові», на якій були представлені малюнки, ви-шивки, аплікації з соломки та паперу, витинанки та нитко-графія. При бібліотеці–філії № 8 Сумської МЦБС започат-кував роботу дитячий клуб творчого розвитку «Чарівники»,що згуртував дітей, які займаються творчістю, люблять чи-тати, поважають книгу і хочуть розширити свої знання прорізні види мистецтва. Цікавими для його членів були за-няття з pозпису писанок та конкурс на кращу писанку-кра-панку, зустріч з керівником клубу «Ізонитка» Постель-няк І.М., під час якої діти навчилися вишивати на картоні,брали участь у конкурсі на оригінальну назву своєї роботи.Зацікавила дітей і подорож до музею декоративно-при-кладного мистецтва, де вони побачили на власні очі витвориужиткового мистецтва.

Ефективними у роботі з залучення дітей до систематич-ного читання є читацькі об’єднання за інтересами в облас-ній дитячій бібліотеці ім. М. Островського. Це: клуб сімей-ного читання «Тато, мама, я — читаюча сім`я» та «Клубкмітливих і допитливих»; лекторії «Етикет», «Палітра всіхчасів та епох», «Юні знавці права»; літературно-музична ві-тальня «Акорди творчого єднання», яка діє на базі обласноїгімназії–інтернату для талановитих і творчо обдарованихдітей; гуртки «Юні краєзнавці», «Світлячок», «Глобус»,«Книжкова лікарня»; ляльковий театр «Кукляндія». Головнамета всіх об’єднань — прищепити дітям бажання постійночитати і зробити читання не тяжкою працею, а задоволен-ням, відпочинком, приємним проведенням часу. А для цьогозастосовуються різноманітні форми роботи з обов’язковимиелементами гри, які можуть зацікавити і здивувати кори-стувачів, привернути їхню увагу до активної читацької ді-яльності, дають можливість проявляти свої здібності.

Дитячими бібліотеками Сумщини накопичено багатий іцікавий досвід організації наочності для дітей, яка відіграєнеабияку роль у спонуканні дітей до роботи з книжкою, за-лученні їх до читання і бібліотеки. Красиво оформленістенди, плакати, книжкові виставки — все це дає можли-вість кожній дитині доторкнутися до книжки, на кожномукроці зустрічатися і спілкуватися з нею. Так, у БілопільськійЦДБ, незважаючи на відсутність художника, кожну ви-ставку чи тематичну поличку оформлено зі смаком, фанта-зією і душею. Привертають увагу користувачів як тради-ційні, так і інноваційні книжкові виставки, серед яких: ви-ставка–панорама «Афганістан у спогадах та фотознімках»,виставка–хроніка «Гортаючи календар ХХ століття», ви-ставка–галерея «Шевченко — художник», виставка–порт-рет «Письменник століть» (до 100-річчя з дня смерті ви-датного російського письменника Л.М. Толстого), ви-ставка–загадка «Літо-літечко веселе», виставка–глобус «Ко-лиска Всесвіту», виставки–подорожі «Мій край — моя істо-рія» та «Пригодам — Ура!», виставка–вернісаж «Героїулюблених книг», виставка–спогад «Війна. Книга. Поко-ління», виставки–поради «На всі випадки життя. Корисніпоради від А до Я» та «Світ твоїх захоплень» і т.д. Привер-нула неабияку увагу читачів і виставка–кросворд «Цікаві


таємниці книжкової скарбниці», організована у читальномузалі книгозбірні і присвячена сучасному жанру літератури— фентезі, а також пригодам і подорожам. Привабливеоформлення і в Глухівській ЦДБ, де для юних читачів ор-ганізовано виставку–застереження «Що потрібно знати продерева», виставку–феєрію «Світ неповторний і прекрас-ний», виставку–персоналію «Письменники–ювіляри та їхнітвори», виставку–знайомство «Дев’ять сходинок до казки»,виставку–презентацію «На хвилинку зупинись, нову книгуподивись», виставку–подорож «З історії звичайних речей»,виставку–роздум «Дорога в професію починається з мрії»та виставку–вернісаж «Народні ремесла Глухівщини», наякій найяскравішими є рушники, виготовлені місцевимимайстринями. Сонячненська сільська бібліотека–філія Ох-тирської РЦБС пропонує своїм юним користувачам яскравіі змістовні виставку–пораду «Права людини — основа су-часної демократії», виставку–пам’ять «І знову в снах ідутьсолдати», виставку–застереження «Життя варте того, щобжити», виставку–досьє «Обери своє майбутнє», виставку–реквієм «Свідчу і звинувачую…», виставки–інформації«Знайомтесь, наші новинки», «Письменники України длядітей з любов’ю» та ін. Привертають увагу відвідувачів Ім-шанської сільської бібліотеки–філії Ямпільської ЦБС ви-ставки «Книжкова хатинка», «Нові книги. Песик пропонуєпрочитати», «Немає переводу гарним звичаям народу»,«Свою Україну любіть», «Канікули на гостини просять»,«Хай райдугою квітне земля моїх батьків», «Умілі руче-нята» та «Я малюю літо», на яких розміщено малюнкидітей, вироби з природних матеріалів, бісеру і т. ін. Є у біб-ліотеці і гарно оформлений, затишний народознавчий ку-точок, в якому знаходяться імпровізована піч, предмети по-буту, рушники і т. ін., і де проводяться цікаві та змістовнізаходи.

Ми переконані в тому, що на нинішньому етапі дужеважливою для бібліотек області є популяризація і стиму-лювання читання юні за допомогою Інтернет-технологій,телебачення, радіо, кіно, медіатек. Так, діти м. Охтирки ірайону вже декілька років поспіль активно користуютьсяІнтернет-центром, створеним при Охтирській ЦРБ завдякиреалізації проекту Посольства США в Україні «Інтернет длячитачів публічних бібліотек». Тільки протягом 9 місяців2010 року в ньому обслужено 198 користувачів–дітей, дляяких проведено інтернет-хвилинку «Україна в Інтернеті»(до Дня Соборності України), інтернет-урок «Цікаво знатиПересопницьке Євангеліє», мандрівку сторінками сайтівдитячих бібліотек України «Віртуальні бібліотеки», інтер-нет-годину «У Європейському Союзі» (до Дня Європи вУкраїні) та оформлено тематичні полички «Читаючи — на-вчаємось» і «Від любителів — до професіоналів».

Обласна дитяча бібліотека ім. М.О. Островського маєчудову можливість користуватися створеною медіатекою,що налічує майже 250 прим. DVD, яка не змінює звичні біб-ліотечні форми популяризації читання, а удосконалює їх.Використання наявних мультимедійних засобів спрямованена формування читацьких інтересів дитини шляхом про-слуховування літературних творів і шедеврів класичної му-зики, демонстрації художніх і науково-популярних кіно-стрічок, проведення віртуальних подорожей музеями світу.Допомагає нам у роботі формування власних тематичнихвідео або аудіотек за темами: «Українська класика на

екрані», «Книга на екрані», «Читай, слухай і дивись!», «Вір-туальна подорож визначними місцями м. Суми», «Сім чудесСумщини» та ін. У кожному відділі обслуговування кори-стувачів бібліотеки можливості медіатеки використо-вуються по-різному, з урахуванням специфіки відділу і вікудітей, яких він обслуговує. Великого резонансу серед кори-стувачів набули бінарні заходи, при проведенні яких поєд-нуються літературні і мультимедійні засоби популяризаціїкниги. Прикладом цього можуть послужити обговоренняхудожніх творів, диспути «Книга та її кіноверсія: що ціка-віше?», мистецькі зустрічі з музикантами і художниками,творчі дебати, читацькі конференції, до яких підбираєтьсязвуковий супровід, відеоряд, фрагменти кінофільмів,уривки текстів тощо.

Останнім часом набули широкого розповсюдженняцільові комплексні програми. Так, працівники обласної ди-тячої книгозбірні розробили та успішно реалізують ряд про-грам: «Акорди творчого єднання», партнером по роботі зякою є обласна гімназія–інтернат для талановитих і творчообдарованих дітей; «Спілкуємося серцем», розроблена длядітей обласного центру соціальної реабілітації дітей–інва-лідів; «Секрети професора Чомусика», розрахована на до-шкільників та учнів 1–4 класів. У Хухрянській сільськійбібліотеці–філії Охтирської РЦБС працють за цільовоюкомплексною програмою «Барви рідного краю», мета якої— прищеплення любові до рідного краю, збереження куль-турної спадщини та вивчення звичаїв рідного краю. У тіс-ній співпраці з сільською радою, громадськими організа-ціями, СБК, ЗОШ та РЦДЮТ бібліотекарі намагаються за-лучити дітей до озвучення «живої пам’яті» поколінь та лі-тописної роботи зі збереження «зникаючої» історії села іформування фактографічних банків даних. Сонячненськасільська бібліотека–філія Охтирської РЦБС, реалізуючипрограму підтримки творчо обдарованих дітей «Оточи ди-тину книгами», залучає юне покоління до книги, допомагаєдітям с. Сонячне реалізувати творчі здібності, формує ху-дожній смак і культуру читання та максимально забезпечуєінформацією з різних джерел, задовольняючи різноманітнізапити своїх користувачів.

І таких прикладів по області багато. Адже, обираючишлях партнерської взаємодії в реалізації цих програм, і біб-ліотека, і учасники такої співпраці не тільки прищеплюютьдитині любов до книги і читання, а й вдосконалюють своюроботу, отримують визнання та підтримку суспільства, по-дальший імпульс для активізації своєї діяльності. Такимчином дитячі бібліотеки Сумщини намагаються вирішуватизагальнодержавну проблему кризи дитячого читання. Длянас вкрай важливо, як проходить шлях входження дитини усвіт книжкової культури, у якому стані знаходиться сферапідтримки дитячого читання в області і в країні в цілому.Тільки об`єднання зусиль всіх соціальних інституцій і дер-жавна підтримка дитячого читання допоможуть вирішитицю болючу проблему для нас і всього суспільства взагалі.Адже ще В.С. Сухомлинський стверджував, що «ефект кож-ного засобу впливу на особистість залежить від того, на-скільки продумані, цілеспрямовані, ефективні інші засобивпливу». Отже, від нас багато в чому залежить і доля кож-ної дитини, і те, чи стане для неї престижним тримати книгуу руках.


Надія Новіцька,директор Тернопільської обласної бібліотеки для дітей

Інтернет як партнер бібліотеки і сучасний інструмент активізації дитячого читання

Т е р н о п і л с ь к а о б л а с т ь

Сучасні технології формують новий інформаційний простір, який, поза сумнівом, впливає на всі сфери життя людини,у тому числі і на форми спілкування бібліотеки і читача, книги і читача. Бібліотеки сьогодні сприйняли і освоюютьнові технології спокійно, впроваджуючи їх у бібліотечний простір, а ось проблема читання залишається не вирішеноюдо цих пір. Як ми знаємо, з неписьменністю боролися ще на зорі двадцятого століття, і, на жаль, ця боротьба продо-вжується і зараз — у двадцять першому!

Останнім часом суспільство почало усвідомлювати наростаючу небезпеку духовної деградації всіх верств насе-лення, і в зв'язку з цим все виразніше постає питання важливості читання, як незамінного елементу культури. Згідно зданими соціологічного опитування, 37% українців взагалі не читають книжок, 52% ніколи їх не купують і лише 23%вважають себе активними читачами. У чому ж причина? Ми у себе в бібліотеці спробували відповісти на це запитанняі провели соціологічне дослідження «Книга і читання в моєму житті». Проаналізувавши анкети, дійшли висновку, щооднією з головних причин втрати інтересу дітей до читання книг стала поява інших альтернативних форм проведеннядозвілля. Так вважає 34% респондентів, 24% вбачають причину в зниженні загальної культури. На думку 20% це від-бувається із-за браку часу, 13% опитаних бачить причину цього явища в тому, що книги стало читати не так престижно,як раніше, а 6% не вважають, що інтерес до читання книг знизився взагалі. І лише 3% опитаних причиною зниженняінтересу до читання книг назвали відсутність цікавих творів. Наведені цифри говорять про те, що на сьогоднішній деньпривернення уваги до книги, відродження любові до читання є найважливішим завданням суспільства, яке ще два де-сятиліття тому вважалося найбільш читаючим. Які б технології не з'являлися, які б політичні системи не приходили назміну одна одній, читання на будь-яких носіях залишатиметься найнеобхіднішим елементом розвитку мислячої лю-дини. Саме тому пріоритетним напрямом діяльності будь-якої бібліотеки сьогодні повинно стати активне просуванняі популяризація читання.

Відкриття в обласній бібліотеці для дітей Інтернет-центру в березні 2002 року відкрило перед нами перспективуформування нового статусу бібліотеки і її ролі в інформаційному просторі. З впровадженням новітніх технологій в ар-сеналі бібліотекарів з’явилося багато нових форм роботи, що не могло не вплинути на зміну стратегії читання. Сьогоднічитача вже необхідно переконувати в тому, що «Читати — це модно!», «Читати — престижно», «Читати — це круто».Тому на нинішньому етапі стратегічним напрямом ми обрали організацію інтелектуального дозвілля користувачів і го-ловний наголос робимо на роботі з художнім словом. І саме сучасні інформаційні технології допомагають нам знахо-дити нові підходи до вирішення проблеми розвитку інтересу і любові дітей до читання. Використовуючи при проведеннірізноманітних заходів можливості мультимедіаінтеграції текстової аудіо- і відеоінформації, ми прагнемо багатоаспек-тно розкривати творчість того чи іншого письменника або певну тему. Літературно-музичні вечори, медіа-лекції, пре-зентації книг, творчі вечори супроводжуються мультимедійним показом, відеопереглядом, електронною демонстра-цією фрагментів книг, ілюстрацій і т.д. Популярні, ефективні і цікаві дітям слайд-журнали, слайд-репортажі, слайд-презентації, конкурси, автограф-сесії. Такі сучасні технічні засоби, як інтерактивна дошка, проектор, комп'ютер, DVD,демонстраційна панель, для наших користувачів вже стають звичними і обов’язковими. Поширеними останнім часомстали комп'ютерні презентації «Читання — задоволення і радість!», «Читають знамениті», які експонуються на де-монстраційній панелі в холі бібліотеки. Постійно ведеться робота, спрямована на систематичне розширення і попо-внення текстового, музичного і відеоархіву з різних тем у електронному вигляді.

Час стрімко змінюється, і сьогодні друкована книга вже не в змозі задовольнити всі комунікаційні і пізнавальні за-пити наших користувачів. Поняття читання змінюється кардинально і включає вже не тільки читання книг, але й роботуз широким колом інформаційних джерел, зокрема, електронних. Сучасні інформаційні технології, особливо Інтернет,значно розширюють сферу діяльності бібліотеки, виводять її на якісно новий рівень, пропонують безліч нових, ранішеневідомих і недоступних форм роботи з користувачами. Розгалуження світової мережі і її зростаючий вплив на лю-дину можна розглядати по-різному: якщо зупинитися тільки на негативній оцінці, то виявиться, що Інтернет — про-тилежність бібліотеці і книзі, оскільки дає лише інформацію, а не знання. Щоб виявити ставлення наших читачів доцього питання, ми провели локальне дослідження «Книга і читання в моєму житті» і побачили, що більшість опитаних(63%) вважають за краще шукати інформацію, яка їх цікавить, в Інтернеті, і лише 37% звертаються за нею до книжок.Саме тому, формуючи нову стратегію читання, важливо ставитися до Інтернету і як до партнера, і як до сучасного ін-струменту читання та максимально використовувати його у своїй роботі.

В обласній бібліотеці для дітей Інтернет, у якому сьогодні вже існує своє літературне життя, книжкові магазини,журнали, бібліотеки, є одним з ефективних засобів реалізації Програми підтримки і розвитку читання, основне зав-дання якої — допомагати дітям орієнтуватися в цьому безмежному і не завжди безпечному для них інформаційному про-сторі. Для цього фахівцями бібліотеки розроблено «Путівник по літературному Інтернету», який містить інформаціюпро корисні сайти та портали, що значною мірою мінімізує затрати часу для знаходження достовірного і потрібного ма-теріалу.


Важливою ланкою роботи є також ведення власної web-сторінки — унікального джерела інформації для всіх ба-жаючих. Кожен користувач тут знайде анонси і новини про всі бібліотечні заходи, про літературні новинки, виставки,презентації, результати соціологічних досліджень тощо. Для зручності користування сайт складається з таких рубрик:«Про бібліотеку» (офіційна інформація, програми, Правила користування); «Новини» (розповідь про проведені заходи,нові надходження, конкурси); «Бібліотечні проекти» з підрубриками: «Веб-проекти» (ювілей міста), «Презентації»(мультимедійні презентації працівників бібліотеки); «Видавнича діяльність» (методично-бібліографічні матеріали біб-ліотеки); «Віртуальні виставки» (найцікавіші яскраво оформлені книжкові виставки); «Для дітей» (перегляд і прослу-ховування аудіоказок, відеокар); «Контакти» (адреси, електронні скриньки провідних бібліотек України) тощо. Все цедає можливість втілювати концепцію читання на якісно новому рівні. Сайт бібліотеки сьогодні знаходиться на стадіїпостійного розвитку і становлення, багато що ще буде змінюватися і удосконалюватися. У наших планах: створитиможливості для публікацій власних творів відвідувачів сайту, написання рецензій на прочитані книги, для висловлю-вання користувачами своїх думок, порад на форумі, а також для участі в обговоренні різних тем, пов'язаних з читан-ням. Так само ми плануємо проводити віртуальні конкурси, вікторини і опитування. Сучасна молодь сприйнятливішадо мобільних сервісів, а Інтернет сьогодні — модне явище. Тому отриману з нього інформацію молодь вважає більшзначущою, авторитетною, ніж просто взяту з книг або почуту з вуст вчителів.

Друкована інформація на традиційних паперових носіях являє сьогодні лише один з каналів, що забезпечують до-ступ до змісту різних текстів: газетних, журнальних або книжкових. Ще одним з каналів трансляції текстів став Інтер-нет. Якщо порівняти традиційне джерело інформації (книгу, періодичне видання) з Інтернетом, то вийде така картина:

Отже, як ми бачимо, Інтернет має як плюси, так і мінуси, і наше завдання полягає в тому, щоб максимально вико-ристовувати всі можливі переваги цих двох джерел, які повинні не конкурувати, а доповнювати один одного.

Нові технології дозволяють розширити читацьку аудиторію і залучити до читання величезну кількість жителів на-шого міста. Наприклад, нами заплановано провести презентацію книжкових колекцій бібліотеки з використаннямкомп'ютерних технологій, що дозволить розкрити, «погортати» рідкісні видання і зробить виставкову експозицію мо-більнішою, інформативнішою, легко експонованою за межами бібліотеки, зокрема, на масових святах і фестивалях.

Останнім часом склалася думка, що юне покоління перестало читати, тому що комп'ютер витісняє книгу і скоро за-мінить її взагалі. Ми, зазвичай, звинувачуємо інформатизацію суспільства у зниженні інтересу до читання, вважаючи,що цей процес від нас не залежить, і впливати на нього ми не можемо. Насправді ж електронна культура здатна підси-лити можливості книжкової. Для цього їх потрібно не протиставляти, а поєднувати. Адже завдяки електронним мож-ливостям розширюються рамки доступу до будь-якої літератури, значно збільшується читацька аудиторія, розкри-ваються нові перспективи для всебічного розвитку особистості, а інформаційні технології дозволяють зробити процесчитання привабливішим (приклад цьому — мультимедійні видання, які гармонійно поєднують книгу, музику, музей,кіно...). І такі поняття, як Інтернет, web-сайт, е-mail, локальна мережа є просто черговими інструментами, які допома-гають вирішу вати проблему просування читання новими і сучасними методами.

Книга Web-сайт

Практично абсолютна доступність всім членам суспіль-ства через мережу книжкових магазинів, бібліотек.

Потребує наявність комп'ютера і необхідність підклю-чення до мережі. Обмежена доступність.

Предмет матеріальної культури, являє цінність сама пособі, незалежно від змісту. 3 часом втрачає якість матері-ального вираження.

Інформація зберігається в цифровому вигляді. Теоретичночас над таким способом зберігання не владний.

Статичність, неможливість змінити зміст і структуру. Об-межений обсяг.

Динамічність, можливість не тільки доповнювати зміст івидозмінювати його, але і по-різному структурувати. Не-обмежений обсяг.

Достатньо складний пошук, полегшений наявністю змі-сту.

Теоретично швидкий і зручний пошук навіть невеликихфрагментів інформації.

Поєднання тексту з образотворчою інформацією, але об-межено.

Мультимедійні технології дозволяють поєднувати і по-різ-ному моделювати різні сфери: текст, фото, графіку, звук.

Складний зворотний зв'язок з читачами. Можливість швидкого зворотного зв'язку з відвідувачамисайту.


Галина Трохименко, директор Харківської обласної бібліотеки для дітей

Інформаційний простір дитячої бібліотеки в контексті структурних змін мотивації дитячого читання

Х а р к і в с ь к а о б л а с т ь

Роль книги й читання у формуванні ін-телекту та духовності особистості, її творчого розвитку не-можливо переоцінити. З перших років життя маленька лю-дина через книгу з картинками опановує світ, поняття добраі зла, суспільну свідомість. Надзвичайно важливим є її спіл-кування з книгою у дошкільному та шкільному віці. Однакфахівці з тривогою відзначають падіння престижу читанняяк важливого виду дозвіллєвої діяльності та наголошують,що сучасна дитина з більшим задоволенням присвячує свійвільний час комп’ютерним розвагам, які негативно вплива-ють на її соціалізацію та загальний культурний рівень.

Серед інших факторів, які впливають на читання дитини,можна назвати наступні: економічні (суттєве збіднення се-реднього класу населення, висока ціна видавничої продук-ції); техніко-технологічні (ступінь опанування дитиною но-вітніх інформаційних технологій, прискорені темпи форму-вання так званого «мультимедійного покоління»); соціо-культурні (стан видавничої справи, книгорозповсюдження тарозвитку бібліотечної справи; рівень освіченості та інфор-маційної культури читачів–дітей; сімейні традиції читання).Чим старшою стає дитина, тим менше часу вона приділяє чи-танню, і воно дедалі стає вже більш діловим, аніж вільним.Вітчизняні дослідники (О. Литвиненко) справедливо відзна-чають, що це прямо пов’язано із соціально-економічним фак-тором, оскільки з роками в дитини з’являються нові обов’яз -ки і часу на читання у неї стає дедалі менше. Складні еконо-мічні умови в країні спрямовують думки та прагнення якбатьків, так і їхніх дітей на те, щоб посісти гідне місце в со-ціумі, а тому завдання, які сприяють цьому, виконуютьсяними з більшим завзяттям, аніж усі інші, у т.ч. і читання длядуші.

Дослідження проблем читацького розвитку, а також мо-тивів звернення до книги читачів–дітей як головної складо-вої цього феномену свідчить про існуючі складнощі в ціломуі поки що фрагментарний підхід до їх вирішення. Сьогоднісоціальне середовище має дуже великий вплив на форму-вання читача, особливо дитячого. Тут мають місце і соці-ально-демографічні характеристики особистості (деякі фа-хівці сюди відносять соціальний статус читача), і психоло-гічні особливості, і життєвий та читацький досвід, і пізна-вальні психічні та емоційні характеристики, і біопсихічні тапсихофізіологічні особливості здоров’я, здібності та харак-тер, і навіть бюджет часу. Серед мотивів і відповідних цілейчитацької діяльності найбільш поширеними я вважаю ви-ховні, освітні, пізнавальні, професійні, комунікативні, гедо-ністичні, естетичні, інформаційні. Не так давно до цих ви-значень практики почали відносити психотерапевтичні та ко-рекційні цілі читацької діяльності.

Звісно, коли йде мова про соціально-демографічні та пси-хологічні характеристики особистості, ми розуміємо, що, нажаль, не всі діти мають рівний доступ до книги, знань та ін-формації. Саме тут на допомогу соціально незахищенимдітям, дітям з особливими потребами повинен прийти на до-помогу справжній бібліотекар–професіонал. Головне — зро-бити книгу чи будь-який масовий захід доступними для цихдітей.

Діти з особливими потребами… Вони просто діти і, якусі, потребують любові, турботи, тепла. Та все ж, без сум-ніву, їм більше ніж іншим необхідна звичайна людська увага,небайдужість, повага. На підтримку саме таких дітей буласпрямована благодійна акція «Святий Миколай, подаруй намсвято». До неї долучилися АТЗТ «Харківська бісквітна фаб-рика» та Харківський ювелірний завод. Об’єднавши зусилля,організатори акції змогли зробити не лише цікаві подарунки(серед яких були, звичайно, і чудові індивідуальні бібліо-течки книг), а й співчуттям, теплом та увагою створилисправжню атмосферу свята, подарували чудовий настрій. Нанашу думку, бібліотекарям–практикам, що працюють з діть -ми, слід все ж таки відокремлювати цілі і мотиви читання,які часто ставляться до одного понятійного ряду. Дослідник–теоретик чи бібліотекар, що працює з дітьми і організовуєїхнє дозвілля та читання, повинен ставити на перше місцемету, і вже тільки після цього визначати мотиви читання тазвернення до бібліотеки. Займаючись такою складною та ба-гаторівневою проблемою, як читацька діяльність, слід вра-ховувати і такі важливі фактори, як засвоєння тексту, про-дуктивність, швидкість читання, критерії оцінки прочита-ного, ефективність читання. Тому головним завданням дитя-чих бібліотек сьогодні є визначення цілей дослідження мо-тивів читання різноманітних категорій читачів, а вже потім— вироблення ситуативної стратегії діяльності бібліотеки зметою корегування зазначених процесів. В кінцевому ре-зультаті діяльність та послуги бібліотеки повинні сприятистановленню її як найбільш привабливого інформаційногосередовища та центру інформації.

Відсутність попиту на традиційні джерела інформації всьогоднішніх дітей відзначає О. Біличенко: «Характерно, щозараз, особливо молодь … не відчуває потреби в читанні, від-бувається так звана «секундарна» (вторинна) неграмотність».Український науковець Т. Гаріфулліна зазначає, що у ниніш-нього телевізійного та комп’ютерного покоління сприйняттятексту стає більш поверхневим, за характером «кліповим»або калейдоскопічним. Саме цим можна пояснити, що сьо-годні із масового читання поступово зникає класична при-годницька об’ємна література (А. Дюма, М. Рід, Ф. Ку пер,Ж. Верн). Психологи, педагоги і соціологи це явище пояс-нюють тим, що сучасна дитина є носієм зовсім нової, візу-альної, мозаїчно-кліпової культури, яка потребує постійноїзміни руху, де немає часу для довгого читання, чого потребуєкласична література, у т.ч. і дитяча. Для цієї культури важ-ливі не описи, а швидка зміна декорацій, наближена до мультфільмів і комп’ютерних ігор. Звідси — любов до ко-міксів у молодших підлітків, а у середніх і старших — тя-жіння до суто розважальної та гостросюжетної літератури,друкованих «кінороманів». Побоювання про «нечитаннядітей», дискусії про кризу дитячого читання зовсім не ви-падкові і мають під собою реальну основу. На початкуХХІ ст. у дітей дійсно формується зовсім інша читацькакультура, ніж була у попередніх поколінь. Однак вони, безсумніву, читають. У той же час інтенсивно відбувається про-цес трансформації, корінної зміни читацьких уподобаньюних читачів.


Як же ставляться сучасні підлітки до читання, особливодо читання книг у вільний час? Сьогодні можна із впевне-ністю сказати, що в низці дозвіллєвих занять нинішніх дітейчитання періодики витісняє традиційне читання книг длядуші. Соціологи з’ясували, що приблизно 40% підлітківбільше люблять читати не книги, а журнали, а 34% зазна-чили, що під час відпочинку люблять почитати що-небудьлегке, розважальне. Що читання потрібне, в основному, дляшкільних занять, вважають приблизно 17% опитаних, 19%віддають перевагу читанню для одержання інформації. При-близно такий же відсоток дітей зазначають, що їм подоба-ється читати, але не вистачає часу.

Сьогодні також гостро постають питання: що таке дитячалітература, для чого вона потрібна, яким повинен бути дитя-чий письменник, для чого і для кого він пише? Мабуть, нідля кого не секрет, що улюбленими книжками в багатьох ви-падках вважаються ті з них, де літературні герої є ровесни-ками юних читачів, схожі на них характером, своїми вчин-ками, бажаннями та мріями. Психологи відзначають, що це,скоріше, лише мрія про героя-однолітка. Почасти це можнапояснити тим, що для підлітків видається, пишеться й пере-кладається вкрай мало творів так званої соціально-критич-ної літератури (широко представленої на Заході), де вонимогли б знайти сучасних героїв-підлітків. Але ж саме сьо-годні спостерігається відхід від традиційної класичної при-годницької літератури, де вони раніше знаходили своїх ге-роїв. Герої та героїні романів А. Дюма, Ф. Купера, В. Скотта,Ш. Бронте, М. Мітчелл, Ж. Верна та інших раніше таких по-пулярних серед підлітків письменників поступово зникаютьіз репертуару читання. Дитяче читання, як вважає В. Чуді-нова, просто змінюється. Це очевидно для всіх, і катастрофиу цьому немає. Просто необхідно визначити, які зміни від-буваються сьогодні в дитячому читанні, і які з них ми готовіпідтримати.

Соціологи також вважають, що зараз відбувається змінамоделей читання. Характерно, що попередня модель дитя-чого читання (літературно-центристська) проіснувала неменше століття. Саме цієї моделі дотримуються багато до-рослих, у тому числі і вчителі. Вона відзначається високимстатусом читання, престижем у суспільстві читаючої лю-дини, наявністю домашньої бібліотеки, частим відвідуван-ням публічної. Якщо говорити конкретно про дітей, то доцього можна додати орієнтованість кола читання на «золотеядро» дитячої літератури, спілкування з однолітками з при-воду прочитаного, наявність «літературних героїв».

Сучасна модель читання — нове, до кінця не дослідженеявище. Доречним буде навести цитату В. Чудінової: «…біль-шість сучасних дітей і підлітків мають зовсім інші перевагита інше сприйняття книжкової культури. Вони ставляться докниги не як до «підручника життя», а як до одного із засобівінформації… Таким чином, деякою мірою поміж поколін-нями відбувається розрив … Стверджується нова модель ди-тячого читання.., і ця реальність диктує інші задачі вихо-вання юного читача як «людини читаючої».

Якщо починати зі статусу читання, то спеціалісти вважа-ють, що він не став менш високим. Навпаки, із збільшеннямпрестижу освіти в суспільстві роль читацьких навичок,вміння працювати з друкованими джерелами посилюється ісеред школярів. Позитивне ставлення до читання, як доситьважлива характеристика, в цілому у дітей зберігається.Можна відзначити, що існує пряма залежність між такимикатегоріями, як «любов до читання» і «вік дитини». Як пра-вило, ті, хто любить читати, — це діти молодшого шкільноговіку. Чим дорослішою стає дитина, тим менше часу займає у

неї вільне читання, і тим менше вона полюбляє читати. Додесятого класу доля тих, кому подобається читати або хто ба-гато читає, зменшується майже вдвічі. Все частіше при ха-рактеристиці сучасної моделі дитячого читання застосову-ються терміни «ділове читання» та «дозвіллєве читання».Соціологи констатують: звернення до класики в більшостівипадків є діловим. Самі діти у відповідь на запитання, длячого вони звертаються до бібліотеки, відповідають: «По-трібно за шкільною програмою», «Щоб не отримати«двійку» з літератури», «Вчитель задавав». Російські колегитакож відзначають, що у 85 випадках із 100 причиною звер-нення читачів–дітей до бібліотеки є навчальне завдання.Отже, практичний підхід, утилітарне ставлення до читанняпроявляються сьогодні більш відверто. Як результат цієї тен-денції можна вважати зростання популярності періодичнихвидань серед юної аудиторії. Читацький прагматизм вира-жається також і у відчуженні від поезії. Що ж тоді читаютьнаші діти, якщо не прозу, не класику і не кращих сучаснихавторів? Яке коло їх читання?

В анкетах останніх років щодо жанрово-тематичних впо-добань дітей значно менше (в порівнянні з минулими ро-ками) згадуються такі теми і жанри, як «про природу і тва-рин», «фантастика» (більше, ніж удвічі), детективи (втричі);одне з останніх місць зайняла класика; за нею йдуть тільки«книги про війну». У відповідях на запитання: «Яку книгути поставив би на «золоту полицю?» було названо майже ти-сячу прізвищ авторів і назв книг. Однак переважна більшістьцих прізвищ (69%) повторюються лише 1–2 рази, а більше10 разів — всього 7,7%. Тобто, читацькі вподобання перети-наються приблизно у 8 випадках зі 100%. Не важко здогада-тися, що в ці 8% входять, в основному, книги із розділу«шкільна програма», які читають (зобов’язані читати) всідіти певного віку. В цілому можна констатувати, що списокцих книг достатньо традиційний. Діти читають те, що ми їмрекомендуємо, а це ще не свідчить про те, що названі авторивходять до кола реального читання дітей. Тому, коли ми за-даємо запитання: «Яку книгу ти читаєш зараз?», діти нази-вають зовсім інші книги; саме вони, на наш погляд, свідчатьпро реальне коло читання. Деякі дослідники взагалі вважа-ють, що об’єктивно визначити коло читання дітей дужескладно. З одного боку, дитина не має економічної можли-вості вибору і найчастіше читає книжки, які їй хтось дав. Зіншого боку, діти завжди читають не те, що хотіли б бачитив їхніх руках батьки. Ця ситуація неспівпадіння майже нія-кому підрахунку практично не піддається.

Важливим аспектом проблеми є гендерні особливості чи-тання. На особливості читацьких переваг хлопчиків і дівча-ток досить довгий час не звертали ніякої уваги. Хоча при-йняття до уваги фактору соціальної статі (гендера) в остан-ньому десятилітті є однією із важливих характеристик в усіхсоціологічних дослідженнях, в тому числі і дитячого чи-тання. Поки діти малі, відмінності в їхньому читанні не особ-ливо значні. Згідно з спостереженнями батьків і бібліотека-рів, більше читають дівчата. Важко не звернути увагу на те,що всі молодші школярі (хлопчики і дівчатка) з однаковимзахопленням читають казкові повісті О. Волкова, М. Носова,А. Ліндгрен, «веселі книжки» В. Драгунського, В. Голявкіна,Е. Успенського, В. Крапівіна, С. Прокофьєвої. Однак чим до-рослішими стають діти, тим значущішою виявляється різ-ниця у читанні хлопчиків і дівчат. Особливо це стосуєтьсячитачів підліткового віку. Хлопчики захоплюються пригод-ницькими творами, читають книги про комп’ютери і елект-роніку; нерідко до кола їхнього читання потрапляють такіжанри, як фантастика і фентезі (Нортон, Пєрумов, Лук’я -


ненко, Нікітін). Дівчата читають романи. Та тут мова у біль-шості випадків не йде про «Євгенія Онєгіна», «Анну Каре-ніну» або «Дворянське гніздо». Під словом романи дівчатамають на увазі книги «із дорослого життя», в яких головнагероїня — жінка або дівчина. У 80–90 рр. ХХ ст. це були ро-мани Ш. Бронте, Ж. Санд, М. Мітчелл, А. і С. Голон та ін.Сьогодні це книги серій «Романи для дівчат», «Улюбленікниги дівчат» тощо. У старших класах різниця між читан-ням хлопчиків і дівчат знову розмивається з однієї причини:різко збільшується кількість дітей, які читають літературу восновному за шкільною програмою (а це більше половинистаршокласників). На задній план відходить мотив «цікаво»,характерний для дітей молодшого шкільного віку: йому назаміну приходить інший стимул — необхідність виконаннядомашнього завдання. А воно, як відомо, однакове для всіх.Тому і виходить, що незалежно від побажань фахівців, стар-шокласники повинні читати те, що їм необхідно за програ-мою (для визначення такого роду читання у соціологівз’явився новий термін — командне читання). На все інше ушколярів просто не залишається часу. А якщо і залишається,то спрогнозувати особисті читацькі інтереси дівчат та юна-ків дуже просто: вони читають те, що читає вся країна. Дів-чата — «жіночі» та любовні романи (Б. Смолл, Є. Вільмонт),«жіночі» детективи (Д. Донцова, Т. Устинова, А. Мариніна,Т. Полякова) і «жіночі» журнали. Юнаки захоплюються фан-тастикою В. Головачова, М. Пєрумова, Р. Желязни, «чолові-чими» детективами і журналами комп’ютерно-автомобільноїтематики.

Важливий аспект зазначеної проблеми — вплив на ди-тяче читання відеокультури і мас-медіа. Відомо, що поряд зосновними соціальними інститутами освіти і виховання —сім’єю і школою — все більшу роль починають відігравати«електронні вихователі». Перш за все, це телебачення, якевпродовж останнього десятиліття є найбільш поширеним за-собом проведення дозвілля як у місті, так і в сільській міс-цевості. Вплив електронної культури на читання проявля-ється наступним чином:

– змінюється сприйняття друкованого тексту та інформа-ції: воно стає більш поверховим і фрагментарним, «мозаїч-ним», «кліповим», внаслідок чого дитині все важче кон-центрувати увагу на великих обсягах текстів, особливо по-вістей і романів;

– трансформується мотивація читання і репертуар чи-тацьких вподобань: під впливом телебачення і відеоперегля-дів посилюється інтерес до жанрів і тематики, які розпов-сюджені і широко представлені на телеекрані та відеопрокаті(детективів, трилерів, фентезі, кінороманів);

– перевага віддається друкованій продукції з широкопредставленим відеорядом, в результаті чого особливу по-пулярність у дітей і підлітків набувають ілюстровані жур-нали і комікси;

– відбувається процес «клішування», спрощення мови.У великих містах альтернативою телебаченню виступа-

ють нові медіа-продукти: різноманітні засоби масової кому-нікації і електронні мас-медіа. Саме діти, підлітки і молодь,сьогодні являють собою найбільш активні соціальні групи,що легко засвоюють нові інформаційні технології. Це зовсімнове покоління, у якого інші цінності, інші моделі поведінкита орієнтації у потоках інформації. Оточуюче середовище ідоступність різноманітних каналів масової комунікації, дру-кованих і інших матеріалів мають сильний вплив на став-лення дітей до книги та їхні читацькі смаки і вподобання. Нанаш погляд, пройде деякий час, нові інформаційні продуктиі канали інформації займуть свою нішу в структурі життєді-

яльності людини. І справа не у тому, який засіб буде обира-тися — книга чи комп’ютер, де буде текст — на папері або намоніторі, важливо інше: яку інформацію, які знання, якукультуру будуть презентувати різні типи медіа для розвиткуюної особистості, і як буде відбуватися процес сприйняттята розуміння тексту.

Визначальним фактором при виборі книжкової чи «ек-ранної культури» сьогодні стає доступність багатьом дітям«екрана» вдома, а також у друзів і в інших місцях. На чи-тання вплив «екранної культури» здійснюється по-різному.Воно стає більш функціональним (інструментальним), щоозначає: книгу читають або для виконання шкільного зав-дання, або для відпочинку. Фахівці відзначають, що модельчитання підлітка сьогодні більш схожа на модель читання до-рослої людини: частина книг — для навчання (роботи), час-тина — суто для відпочинку (рекреації, релаксації). На жаль,зникає та частина дитячого читання, яке було для душі і, ймо-вірно, для самоосвіти. Частину часу, що раніше витрачаласяна читання, замінили телеперегляди та комп’ютерні ігри.Яскраво виражений мотив: «хочу почитати що-небудь легке,розважальне», що тісно пов’язане з наданням переваги пе-регляду на дозвіллі журналів з купою ілюстрацій (це, ско-ріше за все, є також результатом впливу на читання візуаль-ної культури). Особливий інтерес у сучасних дітей звичайнож викликають комп’ютерні ігри та Інтернет, що пояснюєтьсяне тільки легкістю у засвоєнні, а й його багатофункціональ-ністю. Однак не можна погодитися з деякими авторами тадослідниками, які вважають, що за цим — майбутнє. Вва-жаємо, що книгу і читання потрібно і, головне, можна зро-бити привабливими та потрібними. Важливо, щоб послугибібліотеки були затребуваними, сучасними. В цьому контек-сті велике значення набуває організація якісного та приваб-ливого інформаційного простору бібліотеки, розширенняспектру та якості як традиційних, так і інноваційних послуг.

Вже майже 10 років у нашій бібліотеці працює клуб ці-кавих зустрічей «Запросини», головною метою якого є орга-нізація творчих зустрічей читачів–дітей з їхніми відомимиземляками: поетами, художниками, музикантами, компози-торами, людьми інших цікавих і творчих професій. У цьомуроці напередодні святкування Міжнародного дня дитячоїкниги в бібліотеці відбулася творча зустріч учнів загально-освітніх шкіл міста з автором дитячих книг, лауреатом літе-ратурних премій ім. М.Л. Матусовського та О.С. МакаренкаЕлеонорою Булгаковою. Заповнюючи читальний зал бібліо-теки, діти вітали поетесу, як стару добру знайому. Виявля-ється, для багатьох з них вона і є автором, знайомим з ди-тинства: деякі її вірші діти знають напам’ять. Тому, почувшизнайомі рядки, вони відразу піднімали догори руки, під-стрибували з місць і наперебій, іноді удвох, а то і втрьох, чи-тали її вірші, а при виконанні деяких жартівливих веселихпісень весь зал дружньо підспівував. Хором вони читали інову, ще не видану книгу «Ква+Ква, или Учим цифры», якадемонструвалася за допомогою мультимедійного проектора.Ця спроба залучитися до спільної дії зблизила, об’єднала таподружила всіх — і дітей, і автора, і бібліотекарів. Схоже,саме таким повинен бути сучасний простір бібліотеки — від-критим, мобільним, привабливим і, головне, корисним.

До недавнього часу вітчизняна наука та бібліотекарі–практики відносили до системи організації обслуговуваннячитачів елементи, які одночасно утворювали (і утворюють)інформаційний простір бібліотеки: бібліотечний абонементяк форму індивідуального та масового обслуговування, щопередбачає видачу творів друку та інших документів на пев-ний термін за межі бібліотеки; читальний зал; спеціалізовані


відділи; міжбібліотечний абонемент; позастаціонарне об-слуговування користувачів, основними формами якого є за-очний бібліотечний абонемент, пересувна бібліотека, бібліо-течний пункт, книгоношення.

Сьогодні, за умов ускладнення запитів користувачів,сприйняття бібліотеки як сучасного центру інформації і до-слідження вузькоспеціальних функцій бібліотечного соці-ального інституту важливим стає завдання створення при-вабливого образу бібліотеки та розширення спектру і якостіїї послуг за рахунок впровадження новітніх телекомуніка-ційних технологій. Бо саме завдяки цьому бібліотека стає су-часною, привабливою і, головне, конкурентоспроможною.

Напередодні Міжнародного дня захисту дітей наша біб-ліотека зробила своїм читачам незвичайний та довгоочіку-ваний подарунок — 29 травня відбулося урочисте відкриттяІнтернет-класу для дітей з особливими потребами та дітей зсоціально незахищених і малозабезпечених сімей. У ньому є3 комп’ютери, придбані виключно за спонсорські кошти,принтер, сканер, мультимедійне обладнання. Головна метанашого Інтернет-класу — забезпечити вільний, безоплатнийдоступ до світових ресурсів та створити рівні можливості от-римання інформації для усіх дітей. Адже у зв’язку зі змінамив освіті, школа передбачає нову роль учня — активного до-слідника, який творчо і самостійно працює над розв’язаннямнавчального завдання, широко застосовуючи сучасні техно-логії, використовуючи ресурси школи і бібліотеки. На нашпогляд, Інтернет-клас у дитячій бібліотеці повинен викону-вати переважно чотири функції: освітню, інформаційну, те-лекомунікаційну та дозвіллєву. Першими відвідувачами Ін-тернет-класу стали члени клубу батьків дітей–інвалідів та ба-гатодітних сімей «Світанок», який був створений на базі біб-ліотеки спільно з центром соціальних служб для сім’ї, дітейта молоді Київської районної ради м. Харкова. Допомогладітям та батькам знайти себе у світі інформації Мудра Сова,яка розповіла про можливості використання комп’ютера.Разом вони здійснили віртуальну мандрівку найцікавішимидитячими Інтернет-сайтами, завітали у гості на Інтернет-сто-рінку бібліотеки, відвідали експозиції найкращих музеївсвіту, набули основні навички користування комп’ютером.На гостей чекала також цікава, насичена різноманітними кон-курсами, змаганнями та завданнями розважально-пізна-вальна програма родинного свята «Візьмемося за руки,друзі!». Жартівливі літературні та кулінарні завдання, зма-гання на знання найкращих дитячих жартів і віршів про бать-ків, мир та дружбу нікого не залишили байдужими.

Безпосередньо у приміщенні бібліотеки можливе розта-шування спеціалізованих навчальних класів, зон для органі-зації клубів і гуртків за інтересами, функціональних куточківдля дитячих ігор та організації дозвілля. Різноманітні ас-пекти цих питань досліджують фахівці К. Трубєцков, А. Ме-ренков, Ж. Гаскюель, Н. Жамалетдінова. Окремого дослід-ження потребують питання функціональної організації внут-рішнього простору бібліотеки: архітектурні вирішення тапроекти будівель дитячих бібліотек, проектування сучаснихкомп’ютерних залів, ергономіка і розташування меблів, роз-робка систем освітлення робочих місць, вирішення інших ін-женерних завдань тощо. Якщо вищезазначені аспекти та їхуспішне вирішення можна віднести до об’єктивних, тобтонезалежних від бібліотекарів чинників існування бібліотеки,пов’язаних з фінансуванням, розвитком ефективного діалогуз органами місцевого самоврядування, бізнесовими колами,то такі моменти, як соціологія, психологія дитячого читання,ефективна організація читання та спілкування дітей, засто-сування новітніх методик залучення до читання, організація

заходів, що популяризують читання і книгу, надання сучас-них інформаційних послуг залежать безпосередньо від біб-ліотечних фахівців.

Важливим напрямом діяльності нашої бібліотеки зали-шається організація бібліотечного обслуговування дітей улітній період. Очевидно, що складовою повноцінного відпо-чинку дітей є змістовне дозвілля. Його забезпечення протя-гом кожного літа стає одним з головних завдань працівниківХарківської обласної бібліотеки для дітей. Щороку напере-додні літніх канікул ми укладаємо з керівництвом загально-освітніх шкіл м. Харкова договори про творчу співпрацю упонад 20 пришкільних таборах («Гармонія» — ЗОШ № 124,«Веселка» — ЗОШ № 158, «Сонечко» — ЗОШ № 147, «Со-нечко» — ЗОШ № 164, «Сонечко» — ЗОШ № 36, «Стріла»— гімназія № 1 тощо). За період їх функціонування діти, щовідпочивають у них, мають змогу відвідувати бібліотеку, дена них чекають змістовні екскурсії бібліотекою, книжки длятворчості та відпочинку, казки та пригоди. Форми прове-дення заходів — різноманітні: конкурсно-ігрові програми,театралізовані свята, години пізнання, турніри ерудитів,електронні презентації, пізнавальні ігри та вікторини і т. д. Зчервня розпочинають свою роботу бібліотечні пункти у за-міських оздоровчих таборах. Плідна співпраця єднає бібліо-теку і заклади «Берізка» (ВАТ ХМЗ «Світло шахтаря»), «Со-нячний» (Південна залізниця), «Лісова казка» (УМВС).Сфера обслуговування цих закладів щорічно розширюється.У 2010 році працював новий бібліотечний пункт у дитячомуоздоровчому таборі « Факел» (КП ПТП «Вода»), керівництвоякого перейнялося ідеєю важливості літніх читань і добро-зичливо надало приміщення для бібліотеки на території та-бору. Під час виїздів бібліотекарі не обмежуються тільки об-слуговуванням книгою. Вони проводять безліч цікавих ма-сових заходів до ювілейних і знаменних дат з метою залу-чення дітей до читання і активізації роботи поза бібліотекою;діти мають можливість проявити кмітливість, спритність тапросто пограти у добрі і обов'язково розумні пізнавальніігри.

Працівники бібліотеки вирішили зробити літо 2010 рокудля своїх читачів, особливо для тих, хто в період літньоговідпочинку залишився у місті, цікавим і захоплюючим. Напочатку червня традиційно у бібліотеці стартував проект літ-ніх читань «Книжкова веселка — 2010», у рамках якого булоорганізовано і проведено читацький марафон «Книжкова га-лактика», що тривав впродовж усього літа. За його умовамидітям було рекомендовано прочитати якомога більше ціка-вих книг, оформити індивідуальну творчу роботу, а такожстати членом клубу «Читаюча команда» і здійснити незви-чайне «ралі». Учасники марафону отримували заохочувальнікартки, кількість яких визначалася прочитаними книжками.На початку вересня на святі, яке відбулося в обласній біб-ліотеці для дітей, були названі найкращі підкорювачі «Книж-кової галактики».

Важливим фактором у створенні привабливого інформа-ційного середовища є знання бібліотекарями вікових та ін-дивідуальних особливостей розвитку кожної дитини, що слу-гують належною базою для організації бібліотечного спе-ціалізованого обслуговування дітей, на яке вони мають правоза всіма існуючими законами і деклараціями.

Відомо, що вивчення стану читання на загальнодержав-ному рівні регулярно здійснюється в багатьох країнах, однак,на жаль, майже скрізь засвідчується стійка тенденція до па-діння престижу читання, а подекуди і до зменшення кількостічитачів. Це стало основною причиною створення націо-нальних програм підтримки читання у Великій Британії,


США, Німеччині, Канаді, Франції, скандинавських країнах,Південній Кореї, Австралії, Сингапурі, а також у Польщі,Болгарії, країнах Балтії і, що особливо показово, в Росії, Індії,Казахстані та деяких країнах Африки. На жаль, в Україні за-провадження національної програми підтримки читання, атакож створення центру дослідження дитячої літератури тапідтримки читання тільки планується. Заслуговує уваги ве-ликий зарубіжний досвід щодо реалізації національних іміжнародних програм підтримки читання. Цікавими є за-гальноєвропейські програми «Впіймані на читанні», «Євро-союз читає», програма «Книжковий старт», що діє у Вели-кій Британії, і «Дні читання вголос» — у Голландії та інші.

На основі аналізу результатів досліджень стану дитячогочитання можна визначити деякі шляхи подолання існуючоїпроблеми. Передусім, необхідно створити сприятливі умовидля залучення дитини до читання вдома. Це передбачає від-родження традицій сімейного читання, формування якіснихдомашніх бібліотек, до яких мають входити не лише диски зфільмами та іграми, а й привабливо оформлені сучасні книгидля дітей і про дітей. Оскільки переорієнтувати дитину зелектронного дозвілля на книжкове буде вкрай складно, бочитання в будь-якому разі залишається працею, а комп’ютер -на гра — розвагою, то найближчим часом пропонується ви-рішити питання розробки науково обґрунтованого навчаль-ного плану для дітей з урахуванням часових і психологічних

можливостей сприйняття ними обсягів інформації, який бипередбачав нормований розподіл часу на класне та поза-класне читання та роботу з комп’ютером.

Активізується питання відновлення в суспільстві пози-тивного іміджу дитячого читання, чому може сприяти вико-ристання можливостей ЗМІ з популяризації книги та чи-тання, які повинні асоціюватися з успішністю. Сюди жможна віднести створення телевізійних дитячих передач, ху-дожніх і документальних фільмів, мультфільмів на під-тримку дитячого читання, залучення до популяризації чи-тання відомих успішних людей та телевізійних героїв тощо.

Надзвичайно важливим є проведення системної держав-ної політики підтримки та розвитку дитячого читання в Ук-раїні, яка б передбачала реалізацію вже згадуваної націо-нальної програми підтримки читання, до якої мають бути за-лучені письменники, видавці, бібліотекарі, педагоги, батьки,дослідники із суміжних галузей (психологи та соціологи).Важливими моментами є цільове фінансування програм ви-дання якісної дитячої літератури, комплектування дитячих ішкільних бібліотек (особливо у сільській місцевості); що-річне державне замовлення на дитячі книги для українськихвидавництв; проведення соціологічних досліджень стану тапріоритетів читання дітей і різноманітних заходів з його під-тримки, розширення кола державних літературних премій вУкраїні.

Анна Бардашевська,директор Херсонської обласної бібліотеки для дітей

Організація читання сучасної дитини: на шляху до нової моделі(з досвіду роботи бібліотек Херсонщини)

Х е р с о н с ь к а о б л а с т ь

Вже не перший рік бібліотеки Херсон-щини займаються проблемою організації читання дітей, упершу чергу — його підтримки та стимулювання. З деякимиздобутками та напрацюваннями в цьому напрямі ми поділи-лися з вами, шановні колеги, в минулому році під час про-фесійного форуму, що проходив на Херсонщині . За час, щоминув, ми спробували ще раз проаналізувати та осмислитинабутий досвід та актуальні проблеми з тим, щоб із пооди-ноких заходів та акцій вибудувати систему в роботі, тобторегіональну стратегію наступу на проблему нечитання. У ційсистемі ключовими складовими є регіональні програми, ін-новаційні проекти, до яких залучаються бібліотеки, що пра-цюють з дітьми, незалежно від їх відомчого підпорядку-вання. На нашу думку, саме таким чином можна забезпечитимасштабність та дієвість просування ідеї престижності чи-тання. Серед найефективніших загальнообласних заходівслід назвати довгострокову бібліотечну акцію «Читай і станьуспішним!». Свідками реалізації одного з найбільш яскра-вих, ключових моментів цієї акції, а саме, першого обласногофестивалю волонтерських бригад, ви були торік. А вже 1червня цього року ми підсумовували результати роботи2009–2010 навчального року у формі широкомасштабногобагатомодульного свята книги та читання. Головною подієюсвята став обласний конкурс на кращу волонтерську бригаду,переможці якого отримали багаті призи — бібліотечки су-часних книг для дітей українських видавництв на загальнусуму 42 тис. грн. Кожен з учасників теж отримав добіркитаких книжок.

Перемогу волонтерським бригадам допомагали виборотиі бібліотекарі з тих районів, які змагалися у конкурсі порт-фоліо на краще представлення літопису читацького волон-терського руху. Уперше на цьому заході ми спробували своїсили в організації нової для нас форми роботи — літера-турно-краєзнавчого квесту за участю лідерів бригад–учас-ниць. Проходив він пам’ятними, знаковими для нашого краюмісцями у центральній історичній частині міста — на тери-торії колишньої фортеці. Агентами–консультантами гри ви-ступили наукові співробітники літературного, обласного кра-єзнавчого та художнього музеїв, а також обласного держав-ного архіву, навчально-методичного центру при управліннікультури і туризму ХОДА, настоятель собору Св. Катерини,розташованого на території фортеці. Більш детально про цейзахід можна прочитати у публікаціях на сайті та у 3-му но-мері нашого фахового часопису «Світ дитячих бібліотек».

Ще однією складовою цього поліфонічного заходу ставміжрегіональний майстер-клас для керівників бібліотечнихсистем, що обслуговують дітей Херсонської області, та де-легації колег із АР Крим. Бібліотекарі ділилися досвідом ро-боти з просування книги та читання до дитини. Родзинкоюпрофесійного спілкування стала ярмарка бібліотечних ідей,під час якої були презентовані інноваційні методи та формипопуляризації дитячої книги. З цього дня отримали путівкув життя такі цікаві форми роботи, як: конкурс кросвордистів«Кросс-знайка» (автор — Євпаторійська ЦБС); літературнагра у грі «Хрестики–нулики» (автор — Білозерська ЦБС);громадський видавничий проект «Фантазія казкова» (Голо-


пристанська ЦБС); проект «Букринг» (Бахчисарайська ЦБС).Про результати реалізації придбаних на ярмарці ідей ми діз-наємось, сподіваюся, в Криму, під час такого ж візиту у від-повідь у червні наступного року. А завершився цей насиче-ний день гала-концертом, у якому взяли участь кращі волон-терські бригади — переможці обласного конкурсу. Під часконцерту прозвучали і привітання від керівництва галузейкультури та освіти, успішних особистостей краю і почеснихгостей свята з нагоди Міжнародного дня захисту дітей, по-чатком літніх канікул та відкриттям традиційної Програмилітніх читань. Про всі згадані заходи йшла мова у бесіді за«круглим столом» з організаторами та учасниками свята, якатранслювалася цього ж дня у прямому ефірі обласного теле-каналу «Скіфія».

Успішно продовжується реалізація ще однієї регіональ-ної програми, уже вам знайомої добре із екскурсій та публі-кацій, — Програми літніх читань «Канікули з книгою».Особливістю літніх читань цього року стало проведення їх уформі читацького марафону та активізація підпрограми «Чи-таємо англійською», в рамках якої проходили щотижневі бе-сіди про прочитане та бесіди–рекомендації нових книг длядітей іноземними мовами за участю волонтера КорпусуМиру в Україні.

Значущим компонентом системи організації читання ди-тини в регіоні протягом минулого року стало оновлення фор-мату програми «Зустрічі без прощань» завдяки підтримці ви-давництвом «Грані-Т», громадськими та книготорговель-ними організаціями міста. «Зустрічі без прощань» — це мож-ливість майже щомісячного спілкування дітей Херсонщини,бібліотекарів та тих, кого ми називаємо організаторами ди-тячого читання, з відомими сучасними українськими пись-менниками. На думку організаторів, нам вдалося знайти вда-лий формат таких зустрічей. Завдяки емоційній та медійнійнасиченості, професійній майстерності бібліотекарів–веду-чих, вони справляють незабутнє враження на учасників.Скласти уявлення про такі заходи можна, переглянувши фотота відеорепортажі на сторінці новин та у розділі веб-сайтубібліотеки для фахівців.

Ми зробили спробу (і вона виявилася вдалою) залучитигостей–письменників до проведення інших бібліотечних за-ходів, присвячених книзі та читанню. Я маю на увазі фіналІІІ етапу загальноміського конкурсу «Читання для серця тарозуму». Конкурс цього навчального року був розрахованийна старшокласників і мав на меті виявити найкращі літера-турно-медійні проекти, спрямовані на оригінальне пред-ставлення сучасних і класичних творів за вибором самих під-літків. Цей етап конкурсу так і називався — «Класики та су-часники». Розмаїття форм, стилів, жанрів поданих на кон-курс робіт приємно здивували навіть самих організаторів, якіз великим задоволенням і захопленням розглядали пред-ставлені дітьми відеофільми, веб-сторінки, комп’ютерні пре-зентації, літературні портрети, інтегровані уроки, есе, відео-репортажі, рекламні слайд-шоу...

За сценарієм у фіналі учасники, розділившись на двігрупи, повинні були визначити кращий, на їхній погляд, ме-дійний проект, присвячений творам сучасної літератури, тапроект, присвячений творам письменників–класиків. А покифіналісти визначали переможців за своєю версією, з аудито-рією працювали почесні гості свята — київські та херсонськіписьменники, видавці, директори книготорговельних фірм,вчені–літературознавці. Вони змагалися у кращому пред-ставленні сучасного українського твору, гідного бути вклю-ченим до рейтингового списку 10 кращих книг сучасності.А суддями виступали діти, запрошені на захід, які голосу-

вали спеціально для цього виготовленими книжковими за-кладками.

Рік, що минув, дав можливість внести у скарбничку на-шого досвіду ще одну інновацію — ток-шоу. Саме в такійформі відбулася дискусія на тему «Читання: ТАК чи НІ?».До обговорення були запрошені всі небайдужі до долі дитя-чої книги та престижності читання в структурі дозвілля таінтересів сучасної дитини: члени обласної організації На-ціональної спілки письменників, літературознавці та викла-дачі вищих навчальних закладів, бібліотечні працівники,представники мас-медіа, видавництв, книготорговельних ор-ганізацій, священики. Модераторами ток-шоу виступили спе-ціальні гості — молодий київський письменник ВолодимирАренєв та директор видавництва «Грані-Т» Володимир Пе-тров. Більш детально з цим заходом можна ознайомитися,відвідавши блог «Читай і стань успішним». Цей веб-проект— теж одна із новацій нашої бібліотеки, присвячених про-блемам дитячого читання та його підтримки.

Для популяризації дитячої книги продовжуємо активновикористовувати можливості відеореклами, новими відеоре-сурсами збагатили електронний журнал «ЛітTerra», якийвидає бібліотечний клуб юних журналістів «Струм». Учас-ники цього клубу є авторами й інших рекламних відеороли-ків, один з яких, як найбільш вдалий («Сідай і читай» наYouTube: http://www.youtube.com/watch?v= a202T98aJlI), буввибраний редакційною радою Херсон ського облдержтелера-діокомітету та вперше демонструвався на обласному телеба-ченні.

Зараз ведеться робота над рекламним відеороликом врамках національного проекту «Україна читає дітям». Неза-баром з ним можна буде ознайомитися у відеоколекції на-шого сайту. Відеореклама, за задумом, повинна стати стриж-нем популяризаційної роботи, яка розгортається у відповід-ності до спільного наказу управління освіти і науки та упра-вління культури і туризму облдержадміністрації щодо про-ведення в усіх школах області відкритого уроку читання.Вперше такий урок з успіхом пройшов у минулому році і до-свід його проведення було узагальнено Південноукраїнськимрегіональним інститутом післядипломної освіти педагогіч-них кадрів, а кращі сценарії та огляд перебігу акцій у школахобласті було видано спеціальною збіркою. Починаючи з 2010року, такі уроки будуть проводитися щорічно 30 вересня, врамках Всеукраїнського дня бібліотек.

З цього навчального року стартує ще один новий проект,який обіцяє стати неординарним і цікавим. Це бізнес-школадля підлітків «Мільйон — це просто!» (http://million.library.ks.ua/), яку ми започатковуємо разом з кредитноюспілкою «Народна довіра». На відміну від проектів, про якійшлося вище, одним із завдань цього є підтримка діловогочитання старшокласників, оскільки тренінгові, тестові татворчі завдання, передбачені навчальною програмою бізнес-школи, ґрунтуються на вивченні спеціальної економічної, фі-нансової, психолого-педагогічної літератури, спеціальнопридбаної бібліотекою для забезпечення навчального про-цесу.

В перспективі нашої діяльності на допомогу організаціїдитячого читання такі спеціальні акції, як пропагандистськапідтримка бібліотекою 10-ї міжрегіональної виставки–яр-марку «Книжковий салон–2010» та співучасть у її проведенніу жовтні ц. р. До речі, організатори салону безкоштовно ви-діляють для бібліотеки спеціальний виставковий бокс, деможна представити свої рекламно-інформаційні продукти, втому числі веб та відеоресурси. Ширитиметься та розгорта-тиметься довгострокова обласна бібліотечна акція «Читай і


стань успішним!». На замовлення Херсонського управлінняосвіти розробляється новий формат міської трирічної про-грами «Читання для серця та розуму», яка також стартує ужовтні. Розпочинається робота з реалізації проекту «Іннова-ційно-навчальна бібліотека» в рамках програми «Бібліоміст»,який є одним з трьох грантових проектів бібліотеки, підтри-маних фінансово на сьогоднішній день. І у кожному з нихреалізується низка заходів, націлених на просування та під-тримку дитячого читання.

Узагальнюючи сказане, можна зробити висновок, що ворганізації роботи бібліотеки на підтримку дитячого читаннявже простежуються ознаки системної діяльності. А саме:програми та проекти є структурними елементами цілісної си-стеми, об’єднаними загальним задумом, а також послідовні-стю та обов’язковістю їх реалізації для тих, хто причетний

до читання дитини. У першу чергу, це стосується закладівосвіти, публічних і шкільних бібліотек. Серед ознак, харак-терних для цієї системи, домінуючими є: масштабність за-ходів та масова участь у них дітей; послідовність програм,проектів та циклів заходів; наступність і наступальність по-пуляризації читання та книги; емоційно та медійно насиче-ний рекламний стиль популяризаційної роботи; опора на ав-торитети; про книгу та читання говорять не тільки бібліоте-карі, а й добре відомі, успішні особистості краю; надання пе-реваги модерній стилістиці, сучасній проблематиці, техно-логіям креативного та інтерактивного спілкування.

Отже, ми можемо впевнено стверджувати, що організа-ція дитячого читання в тому форматі, який склався на сьо-годні в нашому регіоні, знаходиться на шляху до створеннянової, послідовної системної моделі.

Валентина Черноус,директор Хмельницької обласної бібліотеки для дітей ім. Т.Г. Шевченка

Юне покоління Хмельниччини вибирає книгу: дитяче читання в умовах сучасного інформаційного суспільства

Х м е л ь н и ц ь к а о б л а с т ь

Враховуючи особливості нашого сьогодення, бібліотеки длядітей серед не багатьох інших закладів і наперекір окремимзасобам масової інформації, які іноді необдумано поширю-ють негативну інформацію і негативні приклади, позитивновпливають на формування світогляду дітей, їхню інформа-ційну культуру, літературні, музичні, художні смаки і пат-ріотичні почуття, підтримують та популяризують духовнінадбання людства.

Відрадно, що в Україні прийнято Закон «Про Загально-державну програму «Національний план дій щодо реаліза-ції Конвенції ООН про права дитини на період до 2016року». Адже саме державна підтримка допоможе бібліоте-кам реалізувати соціокультурну політику щодо ставлення додітей, впливати на соціальну адаптацію дітей у суспільстві,стимулювати їхнє читання і, зрештою, формувати повно-цінне нове покоління.

Незважаючи на непрості соціально-економічні умови, вяких працюють бібліотеки Хмельниччини, вони нама-гаються максимально повно забезпечувати потреби дитя-чого населення області в книзі та інформації. Але якщо по-ставити запитання: «А що ж сьогодні читає нове покоління,і чи читають вони достатньо для свого віку?», то відповідьприходить не дуже втішна. Нинішні діти читають «не те» і«не так», як попередні покоління. Але вони читають те, щокультивується у суспільстві. Звичайно, криза дитячого чи-тання має під собою основу, бо змінилася загальна характе-ристика читання: мотиви звернення, стимули, репертуар, си-стематичність, діапазон. У читанні дітей відбулися серйознізміни, які не вписуються у стару модель. Сьогодні діти від-дають перевагу журналам, полюбляють книги з нереаль-ними сюжетами, містикою, жахами… Як показують опиту-вання і дослідження, діти молодшого шкільного віку чи-тають більше, але чим старшими вони стають, тим частішеїхнє читання стає «діловим», витісняючи читання для душі.Молодші школярі читають казки, пригоди, старші —книжки зі страшними сюжетними колізіями, фентезі. В ос-новному у їхньому читанні переважає література розва-

жального характеру. Діти прийняли і полюбили певне колоавторів, які представляють нову українську дитячу літера-туру. Це, насамперед, С. та М. Дяченки, О. Дерманський,О. Оксеник, Л. Воронина, О. Ільченко, М. Павленко. Деякі зних були в гостях у читачів Хмельниччини. Ми щиро ба-жаємо, щоб всі вони витримали випробування часом і їхнітвори діти читали так само, як до цих пір читають твориВ. Нестайка.

Наблизити книжку до читачів і переконати їх, що ціка-вими можуть бути не тільки фентезі та «страшні» книги, —такою була мета створення обласної програми підтримки чи-тання «Юне покоління Хмельниччини вибирає книгу».Вона, насамперед, передбачає заохочення дітей до читанняза допомогою різноманітних форм і методів та у тісній спів-праці з різними організаціями. Це управління освіти і наукиобласної державної адміністрації та міськвиконкому, упра-вління у справах сім’ї, молоді і спорту, освітньо-виховні за-клади міста. Програма включає такі заходи: місячник чи-тацьких інтересів «Я з книгою відкриваю світ»; літератур-ний вікенд «Якщо ви не читали, ми йдемо до вас»; голоснічитання «Книга збирає друзів» у парку ім. І.Я. Франка; циклпрезентацій «Читайликам є нова книга» та ін.

Читачі різних вікових категорій із задоволенням долу-чаються до масових заходів, що проводяться поза стінамибібліотек. Серед них: міжнародна програма «Книжковахвиля», свято дитинства, бібліошоу «Книжковий БУМ».Привертають неабияку увагу дітей спектаклі бібліотечноготеатру книги, під час яких читачів ознайомлюють з книгами-ювілярами року: «Малюк і Карлсон, який живе на даху»А. Ліндгрен (55 років); «Незнайко на Місяці» М. Носова (45років); «Лікар Айболить» К. Чуковського (85 років); «Ай-венго» В. Скотта (190 років).

Всі бібліотечні заходи у комплексі сприяють популяри-зації книги як основного джерела інформації, допомагаютьдітям знаходити свій шлях до неї, спілкуватися з друзями,створюють благодатну атмосферу для пізнання незвіданогота своєрідну культурну ауру.


Прохіра Рудая,заступник директора Чернівецької обласної бібліотеки для дітей

Книжковий ринок Буковини і фонди обласної бібліотеки для дітей:перспективи розвитку

Ч е р н і в е ц ь к а о б л а с т ь

Основою багатогранної діяльностібудь-якої бібліотеки є її фонд, який включає різні види ви-дань: книги, періодику, аудіовізуальні та електронні носії.Від рівня його професійного формування і правильної ор-ганізації залежить ефективність роботи бібліотеки: швидкета якісне обслуговування користувачів, допомога у на-вчальному процесі, розвиток творчих здібностей читачів–дітей, їхнє інформаційно-бібліографічне забезпечення, ор-ганізація змістовного дозвілля і конкуренція з іншими біб-ліотеками.

Бібліотечний фонд нашої бібліотеки, який складаєтьсяз книг, періодичних видань, аудіовізуальних матеріалів таелектронних носіїв, налічує майже 104 тис. документів.Його постійне поповнення та оновлення відбувається за ра-хунок бюджетних коштів, ситуація з виділення яких дещостабілізувалася, Державної програми «Українська книга»,Державної програми функціонування та розвитку україн-ської мови на 2004–2010 рр., а також спонсорських і пода-рункових надходжень. Нові видання наша бібліотека при-дбає, в основному, на книжковому ринку Буковини, якийвключає в себе обласний бібколектор, книгарні міста тамісцеві видавництва. Обласний бібколектор впродовж ба-гатьох років є нашим постійним партнером у поповненнібібліотечного фонду і неодноразовим спонсором. Радоідуть назустріч бібліотеці у придбанні книг чернівецькікнигарні «Українська книга», «Художня книга», «Лучафе-рул», «Здоров’я», «Книжковий супермаркет». Постійноспівпрацюємо з 14 видавництвами Буковини. Це: ВД«БУКРЕК», «Книги–ХХІ», «Рута», «Зелена Буковина», ВІЦ«Місто», «Золоті литаври», «Склавія–94», «Буковинськийвидавничий дім», «Друк-Арт», «Прут», «Наші книги»,«Митець», «АНТ ЛТД». У відділі комплектування навітьстворено банк даних «Чернівецькі книгарні» та «Видав-ництва Буковини». Але найкращі стосунки склалися з ви-давництвом ВД «БУКРЕК», очолюваним Д.С. Туз, якийвидає найбільше друкованої продукції у краї, радо відгу-кується на прохання бібліотеки і є постійним спонсоромзапочаткованого Чернівецькою обласною бібліотекою длядітей та Меморіальним музеєм Володимира Івасюка об-ласного конкурсу на краще читання віршів про Івасюка, атакож Всеукраїнського конкурсу «Найкращий читач року»,інших регіональних конкурсів.

В бібліотеці постійно проводяться презентації книг міс-цевих письменників. Так, казкар і чарівник Василь Гаври-лович Мельник всі книги для дітей презентує у найбільшійкнигозбірні для дітей Буковини і з радістю дарує своє тво-ріння маленьким буковинцям. Василь Гаврилович як другбібліотеки і волонтер, йдучи до бібліотеки, завжди запро-шує на зустріч з дітьми своїх колег по перу М. Брозин-ського, В. Обдуленка. Його учень Василь Дмитрович Ку-кульняк, наслідуючи добрі традиції свого вчителя, з кож-ною своєю новою книжечкою поспішає до читачів обласноїбібліотеки для дітей. Під час презентації своєї книги длядітей «Свято першого яєчка» Георгій Петрович Шевченко,

який пише для дорослих, із захопленням роздивлявся ма-люнки до своїх віршиків, виконані юними читачами. Дав-німи друзями бібліотеки, які завжди з задоволенням і охо-тою поспішають на зустріч зі своїми маленькими шану-вальниками, є Олександра Григорівна Приходько-Вознякта Ольга Іванівна Савченко-Гнатюк. Презентації та зуст-річі з письменниками проходять як справжні свята іобов’язково з театралізованими композиціями, а інформа-ція про них друкується на сторінках місцевої преси і зву-чить на радіо та телеканалах ДТРК «Буковина», ТВА,МТРК «Чернівці».

Буковина — край, багатий своєю історією, звичаями,традиціями, видатними людьми, тому ми вважаємо, що уроботі з дітьми дуже важливо з раннього дитинства при-щеплювати їм любов до рідного краю і його історії, по-вніше розкривати з допомогою книги багатство рідноїземлі, виховувати їх патріотами своєї малої батьківщини.Сприяє цьому діяльність краєзнавчого куточка «Мій край— частинка України», де акумульовано краєзнавчу літера-туру, яка є неоцінимим скарбом при обслуговуванні чита-чів. Комплектуючи бібліотечний фонд, ми завжди намагає-мося придбати якнайбільше видань з питань краєзнавства.Здійснюючи краєзнавчу роботу, ми максимально викорис-товуємо індивідуальні здібності кожного працівника, ці-каву інформацію, отриману під час презентацій колег зОУНБ ім. Михайла Івасюка, Меморіального музею Воло-димира Івасюка, обласного краєзнавчого музею, індивіду-альних презентацій письменників тощо. Крім того, тісноспівпрацюємо з краєзнавцем Ю.С. Гусаром, який радо кон-сультує та надає змістовну інформацію, поповнює своїмивиданнями краєзнавчий фонд бібліотеки, а також зустріча-ється з членами клубу «Цікаві зустрічі». На заняттях цьогоклубу вже побували місцеві письменники Володимир Воз-нюк, Володимир Пелих, Віталій Колодій, Віталій Дем-ченко, Олександр Довбуш, Тамара Севернюк, Василь Мі-севич, Микола Бучко, Мирослав Лазарук, які охоче і щироспілкуються з читачами і на згадку дарують власні книги завтографами. Поповнюється фонд краєзнавчої літератури іза рахунок акції «Подаруй бібліотеці книгу».

Вагомим внеском стала література, подарована на що-річному ярмарку «Книжковий світ Буковини», організова-ному відділом інформаційної політики та преси Черні-вецької ОДА. До фонду нашої бібліотеки, починаючи з2005 року і дотепер, надійшло1057 примірників видань зкраєзнавства на загальну суму 12.000 грн. Це становить15,4% від загальної кількості нових надходжень. Майже 3%складає література, видана літераторами–початківцями, атакож твори наших юних читачів — переможців літера-турних обласних та всеукраїнських конкурсів.

Бібліотека і надалі планує підтримувати і розширюватизв’язки з авторами і видавництвами, поповнювати фонд лі-тератури про Буковину, виходячи на міжнародну арену, роз-виваючи зв’язки з діаспорою.


Наталія Лисенко,директор Чернігівської обласної бібліотеки для дітей ім. М. Островського

Вклади своє серце в читання…

Ч е р н і г і в с ь к а о б л а с т ь

Так було написано в одному єгипетсь-кому папірусі 6 тисяч років тому, коли

зароджувалася писемність. Тобто книгу і читання просла-вляли в усі часи і всі народи. Книга і читання завжди буливеликими вчителями і вихователями людських душ. Нажаль, останнім часом спостерігається зниження інтересу дочитання і у дорослих, і у дітей, змінюється його структура.Але не слід забувати, що людина читаюча — людина ус-пішна, а дитина читаюча —інтелектуальний ресурс нації.

Вчені довели, що у людини, яка не читає, змінюється на-віть структура мозкових клітин. Вони налаштовуютьсялише на формальне мислення, а для того, щоб людина роз-вивалася творчо, всебічно, щоб розвивалися уява, почуття,пам'ять, воля, їй необхідно читати. Якщо раніше причинисоціальної нерівності пов’язували з походженням, наявні-стю громадянських прав, рівнем доходів, то сьогодні фак-тором розшарування стає рівень інформаційної культури.Найближчим часом доля кожної людини залежатиме відтого, наскільки вона буде здатна своєчасно знаходити, адек-ватно сприймати і продуктивно використовувати нову ін-формацію. Тож стратегічне завдання дитячої бібліотеки по-лягає у тому, щоб навчити дитину, як людину майбутнього,самостійно шукати, добувати, переробляти, критично під-ходити до одержаної інформації, робити власні висновки.Нашими союзниками тут виступають родина, школа і, без-перечно, ЗМІ. Що ж нам слід зробити, щоб діти не втрачалиінтерес до читання?

З метою підтримки і розвитку дитячого читання нашабібліотека щорічно разом з дитячими бібліотеками області,органами освіти реалізує проекти і програми, залучаючи доцього не тільки дітей, а й вчителів, батьків, засоби масовоїінформації. Завдяки такій діяльності значно розширюєтьсячитацька аудиторія, підвищується престиж читання, біб-ліотека отримує можливість краще рекламувати свою ро-боту. Батьки дізнаються про найбільш цікаві події з життябібліотеки з телевізійних репортажів, газетних публікацій,передач обласного радіо. Ми прагнемо, щоб читаюча ди-тина стала прикладом для наслідування. Підтримка і роз-виток читацького та інформаційного середовища дитиничерез партнерство родини, бібліотеки і ЗМІ, на нашу думку,має допомагати дітям комфортнішому входженню у май-бутнє доросле життя.

В концептуальній основі нашої спільної роботи зі ЗМІлежать принципи партнерства і пріоритету інтересів юнихчитачів. Тривала співпраця пов’язує нашу бібліотеку з об-ласним телебаченням, де вже понад 10 років один раз наквартал ми представляємо для глядачів області (дорослих ідітей) у спільній рубриці «Почитаймо разом» найкращу лі-тературу з питань мистецтва, екології, найкращі твориукраїнської і світової літератури та періодичні видання длядітей, які є у фонді нашої бібліотеки. Є ще дві телепередачідля дітей «Дивовижний калейдоскоп» та «Скринька», яківключають спеціальні розгорнуті репортажі про найціка-віші заходи бібліотеки (Тиждень дитячого читання, обласніконкурси, цікаві зустрічі, лялькові вистави тощо), а коротка

оперативна інформація про найцікавіші події в житті біб-ліотеки (обласні семінари, заходи) звучить в «Студії-ін-форм».

Редактор обласного телебачення Неллі Майстренко по-стійно зустрічається з юними Інтернет-журналістами, даєїм майстер-класи, розкриває таємниці тележурналістики.Діти та їхні батьки з усієї Чернігівщини мають можливістьчасто бачити по телебаченню найбільш цікаві події,пов’язані з книгою, що допомагає зацікавити широку ауди-торію читанням, книгою і бібліотекою. Зараз ми разом з об-ласним телебаченням працюємо над новим проектом соці-альної реклами для створення позитивного образу людиничитаючої і для підвищення престижу читання. Саме в цьомувбачаємо могутні можливості співпраці бібліотеки і теле-бачення.

Плідні і творчі зв’язки склалися у нас з обласним радіо.Завдяки зацікавленості журналістів, інформація про діяль-ність нашої бібліотеки постійно звучить в ефірі обласногорадіо. Разом ми втілили у життя цікавий екологічний проект«Джерело», який привернув неабияку увагу і дорослих, ідітей до екологічних проблем Чернігівщини, що стосуютьсязбереження лісів, водоймищ, річок, фауни, флори нашогорегіону. Одну з найцікавіших передач було присвячено ле-лекам, які ще поки є на Чернігівщині. З цього року ми під-ключилися до нового проекту обласного радіо «Вечірнійурок», розрахованого на батьків і присвяченого важливимпроблемам виховання. Журналістка радіо Л. Сіра, яка ведецей проект, часто буває в бібліотеці, відвідує різноманітнізаходи, спілкується з юними читачами та їхніми батьками.З часом ми вирішили дещо по-новому підійти до нашоїспільної роботи. В бібліотеці вже вшосте пройшло тради-ційне родинне свято «Читаюча родина», яке зібрало кращічитацькі родини міста. От ми спільно з обласним радіо і ви-рішили зробити передачі про ці свята. На сьогодні вже під-готовлено та проведено два радіорепортажі про читаннянаших дітей і думки батьків, вчителів про сучасні традиціїсімейного читання. В цих передачах поєдналися і матеріаликонкурсу, і спілкування журналістки в бібліотеці з бібліо-текарями, дітьми, батьками і вчителями. Тема ролі батьківу вихованні в дітей любові і поваги до книги та читання ви-світлювалася під гаслом «Батьки — волонтери книжковоїкультури». Радіо дало можливість зібрати велику читацькуродину з усієї області і обговорити цікаві питання. Слухачідізналися про те, що наших дітей об’єднує серйозне, майжедоросле ставлення до прочитаного; почули твердженнядітей, що дорослі не завжди бачать те, що бачать і сприй-мають вони; що діти мають мрії і думають про майбутнє. Аще наші маленькі читачі говорили про те, що не треба по-спішати дорослішати, бо дорослість — це відповідальністьза себе і за інших, та розмірковували про те, що дитинатакож може бути корисною для оточуючих, суспільства ідержави. Маленькі громадяни — учасники передачі впев-нені в тому, що людина повинна трудитися не лише зарадигрошей, а й задля того, щоб приносити користь іншим таотримувати задоволення від улюбленої справи, і переконані,


що якщо людина чогось сильно забажає, то обов’язково до-сягне мети завдяки своєму розуму, силам та натхненню. Ціпередачі стали лише початком розмови з слухачами в обра-ному форматі, адже попереду у нас ще багато цікавих пла-нів. Міцні давні зв’язки склалися у нас і з нашими друзями–партнерами — обласними газетами «Біла хата», «Деснян-ська правда», які завжди підтримують важливі починаннябібліотеки і оперативно та своєчасно інформують про нихшироку громадськість області та батьківську громаду.

Не зважаючи на активне впровадження і використаннябібліотекарями сучасних інформаційних технологій, тра-диційною і визначальною залишається робота з першодже-релом, з книгою. Саме тому можливості Інтернету, веб-сайту бібліотеки ми використовуємо теж з великою ефек-тивністю. Наш сайт щоденно відвідують понад 400 кори-стувачів — дітей і дорослих. Це досить велика аудиторія,яка знаходить корисну інформацію про бібліотеку та біб-

ліотечні заходи, про книги і періодику. Отже, виходить, якце не парадоксально звучить, Інтернет допомагає своємуконкуренту — книзі швидше знаходити шлях до читача.

Працюючи з дітьми, ми маємо розуміти, що інвестиції вчитання — це інвестиції в майбутнє, в інтелект, у вихованнярозумної, грамотної людини з багатою емоційною палі-трою. Бажання читати, одержувати від читання задово-лення, співпереживати героям книг, ділитися враженнямивід прочитаного з друзями й батьками, збагачувати себеемоційно і морально — ось ті справжні досягнення, що да-дуть прибуток нашим родинам, суспільству і країні в май-бутньому. А для цього нам, дитячим бібліотекам, необхіднопостійно працювати в тісному контакті з четвертою владою— засобами масової інформації і намагатися максимальноповно використовувати наші напрацювання на благо підро-стаючого покоління.

А в т о н о м н а Р е с п у б л і к а К р и м

Светлана Капранова,директор КУ «ЦБС для детей», г. Севастополь

Музеи в детских библиотеках как инструмент продвижения книги и чтения

Среди множества музеев Севастополясвое место занимают литературно-краеведческие музеи ЦБС для детей.

Созданные библиотечными специалистами при поддержкепартнеров и читателей, они являются неотъемлемой частьюкультурного достояния города, центрами воспитания устой-чивого интереса к чтению у подрастающего поколения.

Любая библиотека, в силу своей принадлежности к ин-ститутам сохранения памяти и особой роли в создании еди-ного культурного пространства, имеет предпосылки к тому,чтобы служить «местом памяти». Поэтому неудивительно,что библиотеки наряду с базовой функцией – аккумуляциейи хранением документов — выполняют и дополнительныемемориальные функции. Формы их реализации разнооб-разны: от присвоения библиотеке почетного имени, прове-дения традиционных мероприятий (чтений, читательскихконференций, выставок, вечеров памяти) до создания раз-вернутых музейных экспозиций и углубленной собиратель-ской работы. ЦДБ им. А.П. Гайдара и её четыре филиала(№№ 6, 7, 13, 16) взяли на себя миссию сохранения памятиоб известных детских писателях А.П. Гайдаре, Г.А. Черка-шине, В.П. Крапивине и Е.В. Белоусове. Ведь Севастопольпрочно вошел в жизнь этих замечательных людей, и они, всвою очередь, оставили свой след в культуре города.

Каждая из упомянутых библиотек так же необычна, каки судьбы людей, чьи имена они носят или сохраняют памятьо них. Оформление библиотечного пространства определя-ется этой особой «специализацией», несет смысловую на-грузку и обогащается за счет формирования ряда новых, нехарактерных для библиотек видов деятельности, например,создания в библиотеках музеев. В нашей ЦБС их уже три:музей детской книги писателя Г.А. Черкашина, музей книгЕ.В. Белоусова и литературно-музейная экспозиция «Писа-тель доброй мечты», посвященная В.П. Крапивину.

В ЦБС разработан и реализуется проект «Музей в дет-ской библиотеке». Его цель состоит в реализации модели

библиотеки инновационного типа в филиалах ЦБС; распро-странении гуманнистических и эстетических идей, зало-женных в творчестве писателей; обеспечении сохранностикнижных собраний, документов, личных архивов писателей,фотоматериалов, предметов быта; создании открытых экс-позиций, обеспечивающих свободный доступ к собраниямкниг и музейным экспонатам; содействии продвижениюкниги и чтения, воспитании культуры чтения.

Партнёрами проекта стали региональные писательскиеорганизации, общественная организация «СевастопольскийФонд культуры и истории им. Г. Черкашина», Музей герои-ческой обороны и освобождения Севастополя, Союз твор-ческой интеллигенции. Именно творческая интеллигенциянеоднократно обращалась к руководителям города с про-сьбой о создании в городе литературного музея. Отчастипоэтому ими было поддержано открытие первого музея дет-ской книги в центральной детской библиотеке им. А.П. Гай-дара. Нам хотелось достойно проявить себя в относительноновом начинании, заняв еще одну нишу в культурном про-странстве города, сделать библиотеку еще более популяр-ной и необходимой для всех. Еще одним аргументом впользу появления музея книги было то, что в фондах ЦБСдля детей накопилось много уникальных, в том числе с ав-тографами авторов, изданий разных лет. Мы понимали ихценность, значимость и необходимость ознакомления сними читательской аудитории. И именно музейная экспози-ция, на наш взгляд, как нельзя лучше соответствовала этойзадаче. В результате размышлений и обсуждений выкри-сталлизовался замысел основной идеи будущего музея.Кратко она сводилась к следующему: экспозиция должнабыть небольшой, её содержание необходимо рассматриватькак основу для разнообразной работы с читателями; на баземеняющихся экспозиций разрабатывать беседы, лекции, об-зоры, театрализованные представления с участием юных чи-тателей, посвященные детским писателям, детским книгами художникам–иллюстраторам.


Несмотря на такую проблему, как нехватка помещений,мы всё же смогли осуществить задуманное. Правда, нашмузей уже трижды менял адрес и сейчас находится в фи-лиале № 13. Специальную мебель для экспозиций мы бралинапрокат в Художественном музее. И первое, что видели по-сетители, войдя в зал, были красивые стеклянные кубы, вкоторых и на которых мы разместили большие и маленькие,старые и новые детские книги. Кстати, самую большую,яркую и привлекательную книгу музею подарили сотруд-ники Дворца детства. Хочется отметить, что эмоциональноевоздействие экспозиции усиливается благодаря экспонатам,которые постоянно поступают от дарителей.

Открытие музея, которое состоялось в 1993 году, заста-вило нас по-другому относиться к старым изданиям книж-ного фонда ЦБС. Теперь мы при списании книг рассматри-ваем каждый экземпляр с точки зрения его ценности как му-зейного экспоната. В этом же 1993 году в структуру ЦДБ им.А.П. Гайдара был введен сектор редкой книги, работникикоторого ведут тщательный отбор документов и материалов,принимают дары от ценителей книги, приобретают в буки-нистических магазинах книги для детей, изданные в XIX–ХХ веках. Сейчас в музее есть первое издание «Детской эн-циклопедии» в 10-ти томах, выпущенное московской типо-графией Д.И. Сытина в 1913–1914 гг., второе издание в 12томах (М., 1964 – 1968 гг.) и третье издание в 12 томах (М.,1971–1977 гг.). Интерес представляют также факсимильный«Букварь», изданный Корионом Истоминым в 1694 г., дет-ские книги издательства Кнебеля и многое другое.

Деятельность сектора редкой книги и музея регламенти-руется разработанными Положением, должностными ин-струкциями, планами и дневниками работы, книгой учетапоступающих экспонатов, перечнем каталогов и картотек идругими формами учета, принятыми в ЦБС для детей. Сек-тор работает в режиме читального зала и обслуживает детейгорода, студентов, преподавателей учебных заведений педа-гогического, книгоиздательского профиля и всех, кто инте-ресуется историей книгоиздательства и литературой длядетей. В музее собраны и хранятся материалы по историикниги, книгопечатания и возникновения библиотек, искус-ству оформления книги, буклеты библиотек мира и литера-тура краеведческого характера. Писатели Крыма и Севасто-поля дарят свои книги с автографами и наилучшими поже-ланиями детям и библиотеке. Таким образом уже собранонесколько коллекций книг. Первой стала частная коллекцияБориса Исааковича Камира (1907–2004 гг.), которая послу-жила основой при создании музея. В экспозиции, посвя-щенной этому удивительному человеку, представлены егопортрет, сведения о том, что он прожил 97 лет, что свою тру-довую деятельность в начале 20-х годов в Севастополе на-чинал в качестве рабкора городской газеты «Маяк Ком-муны» (с 1944 г. — «Слава Севастополя») и что потом в те-чении 45 лет проработал заместителем главного редактора виздательстве «Детская литература». Через его руки прошлитысячи рукописей известных писателей: Аркадия Гайдара,Самуила Маршака, Льва Кассиля и других. У Б.И. Камирасобралось огромное, бесценное наследие детских писате-лей: книги с автографами, которые, дополняя портрет Б. Ка-мира, рассказывают о самих авторах. У Натальи Кончалов-ской это стихотворение: «Ах, Камир, ты наш Камир, ты неедешь на Памир, ты в издательстве сидишь…», заканчи-вающееся так: «Сам ты независимый, а от тебя зависим мы».Мария Прилежаева писала: «Дорогому Борису Исааковичу,драгоценному работнику, строгому редактору, хорошему че-

ловеку». Когда перед Камиром встал вопрос, как распоря-диться своими книгами, он принял решение, о которомпозже написал в воспоминаниях так: «… из тесных домаш-них полок они рвутся на волю и не куда-нибудь, а именно вмой любимый, открывший дорогу в жизнь, родной Сева-стополь».

Многим реликвиям иногда приходится совершать дале-кие путешествия. Так и некогда находившиеся у Бориса Ка-мира книги, изданные в 1939–1985 годах, попали в нашифонды и ныне хранятся и экспонируются в разделе «Нашиколлекции». А в 80-х годах он сам передал в дар нашемумузею 925 книг и папку–файл с документами, письмами,статьями и фотографиями.

Собраны также интересные книжные коллекции Влади-мира Орлова, Геннадия Черкашина, Евгения Белоусова, Ва-лентины Фроловой, Тамары Дьяченко, Людмилы Пивень,Ольги Ивановой и других известных авторов. О каждом изних оформлена папка с файлами. Особое место занимаюткниги и документы Аркадия Петровича Гайдара, именем ко-торого 51 год назад была названа наша библиотека. В музееоформлена постоянная выставка всех изданий произведенийписателя, отзывов и рисунков детей к его произведениям.

Важной составляющей фонда музея являются произве-дения писателей — лауреатов премий в области детской ли-тературы, а именно: книги лауреатов Международной пре-мии им. Х.К. Андерсена; Государственной премии Украиныим. Т.Г. Шевченко; Литературной премии Украины им. ЛесиУкраинки и др. Постоянно оформляются выставки коллек-ций книг, иллюстрированных выдающимися художниками,графиками, иллюстраторами Т. Мавриной, Е. Чарушиным,Ю. Васнецовым, И. Билибиным, Е. Норбут, Р. Яхниным,В. Чижиковым и т.д.

Государственная историческая библиотека Украины пе-редала в дар нашему музею около сотни книжных рарите-тов. Есть среди них «Труды археологического съезда Рос-сии» 1878 г. издания, в которых помещены материалы о Бос-поре Киммерийском; «Сочинения И.С. Никитина» — заме-чательного поэта России, изданные в 1883 г.; книги «Домо-строй» (1902 г.) и «Общая история европейской культуры»(1910 г.); произведения для детей начала ХХ века, изданныев США, Германии, Австралии. Пополняется музей книгами,присылаемыми из Канады, Израиля, Швеции, России, Каза-хстана. Также здесь собираются детские журналы, книжныезакладки, открытки по произведениям детских писателей иподаренные библиотеке к праздникам, плакаты для детей,самодельные детские книжки и многое другое.

О нашем музее в городе хорошо знают, о нём периоди-чески пишут в газетах и на сайтах, по телевидению был по-казан фильм о его деятельности. В «Литературной газете +Курьер культуры: Крым–Севастополь» № 11 от 24 июня2010 г. напечатана статья детского писателя Т. Корниенко, вкоторой он описал свои впечатления и наблюдения за же-ланными посетителями — папой с сыном-шестилеткой и от-метил: «Одно дело знать, что такое где-то есть, и совер-шенно другое – прикоснуться, полистать».

У детей всегда вызывают интерес коллекции необычныхкнижных изданий. Вот что написали учащиеся 8 классашколы № 4 в севастопольской газете «Пчёлка» после посе-щения нашего музея: «Нам очень понравились книги–вели-каны, книги–малышки, книжки–игрушки. Было интереснопознакомиться с такими редкими книгами, как «Детская эн-циклопедия» 1913 года, посмотреть, как выглядели книги100 лет тому назад, познакомиться со старинными книгами,


присланными в подарок музею из Канады, из Киева. Благо-даря посещению музея мы учимся любить книгу».

Фонд сектора редкой книги и музея постоянно пополня-ется и сейчас это уже 4800 экз. различных изданий и 460 экс-понатов. В 2010 году мы приступили к реализации Про-граммы развития музея детской книги на 2010–2012 гг. Бес-спорно, знакомство детей с сокровищами музея играет зна-чительную роль в прививании любви юным севастопольцамк книге и чтению, в осуществлении воспитательной фун-кции библиотеки. В музее не только собирают и хранят луч-шие образцы детской литературы, здесь также проводятбольшую информационно-просветительскую работу по ихпопуляризации среди читателей. Это и циклы библиотечныхзанятий, и экскурсии, и рассказы о коллекциях, и встречи списателями, и сообщения в средствах массовой информа-ции.

Музей писателя Г.А. Черкашина

Один из библиотечных литературных музеев, которыйсуществует уже почти 10 лет, посвящен нашему широко из-вестному и почитаемому земляку писателю Г.А. Черкашину.Геннадий Александрович родился в 1936 г. в Севастополе,пережил с семьей тяжелые годы героической обороны го-рода, затем эвакуацию и возвращение в разрушенный Сева-стополь. Почти все свое творчество он посвятил любимомугороду. Живя в Санкт-Петербурге, Геннадий Александровичежегодно приезжал в Севастополь. Умер он в 1996 г. и по за-вещанию его прах покоится на знаменитом севастопольскомкладбище Коммунаров рядом с могилой героя его романовП.П. Шмидта. Не менее почитаем Черкашин и в Санкт–Пе-тербурге, где окончил Ленинградский государственный уни-верситет, стал ученым–физиком, но посвятил себя нелег-кому труду литератора. В этом городе издавалось большин-ство его произведений, здесь он вел теле- и радиопередачи.Геннадий Черкашин очень трепетно относился к этим двумморским городам, глубоко изучал их героические страницыистории и рассказывал о них в своих книгах, заботился о бу-дущем этих славных городов, понимая общность их судеб.Свою первую книгу рассказов «Вкус медной проволоки»,посвященную севастопольским мальчишкам военных и пер-вых послевоенных лет, Г. Черкашин издал в 1969 г. И ужелетом 1970 г. работники ЦДБ им. А.П. Гайдара организо-вали её обсуждение с читателями. С тех пор писатель частобывал в детских библиотеках, встречался с ребятами, вни-мательно выслушивал их мнение о прочитанном, привозилв подарок подборки книг с автографами известных писате-лей. Думаю, что нашим читателям запомнилась на всюжизнь экскурсия в «Артеке» в 1970 г. вместе с писателем идни журнала «Костер» в Севастополе в октябре 1978 года.Именно Геннадий Черкашин организовал приезд в нашгород редакции журнала, издаваемого в Ленинграде, в кото-ром писатель работал и печатался в течение нескольких лет.В детских библиотеках тогда состоялись встречи юных чи-тателей с Радием Погодиным, Валерием Воскобойниковым,Валентином Верховским, Олегом Орловым. Потом Генна-дий Черкашин напишет много книг для детей и подростков,среди которых будет и книга «Возвращение», посвященнаясобытиям Великой Отечественной войны и военной судьбелюбимого Севастополя. Героями книги стали родственникии знакомые автора, героически сражавшиеся за свой город,свою Родину, свободу. На Всероссийском конкурсе «Радижизни на земле» на лучшее произведение для детей и юно-шества, посвященное 40-летию Великой Победы, повесть«Возвращение» удостоена второй премии. Целый ряд про-

изведений Г. Черкашин написал о революционных событиях1904–1905 гг. в России и в Севастополе, о славном лейтена-нте Петре Петровиче Шмидте. Для самых маленьких — рас-сказ «Лейтенант Шмидт», для подростков это роман-хро-ника «Клянусь Землей и Солнцем», а для взрослого чита-теля — роман «Горькие травы Березани» (это произведениебыло издано в престижной серии «История Отечества в ро-манах, повестях, документах»).

По инициативе Г.А. Черкашина в 1981 г. была основанасерия книг для детей и юношества «Морская слава», и еёпервой книгой стала его баллада «Бриг «Меркурий». Генна-дия Черкашина можно по праву назвать писателем–марини-стом, ведь большинство его художественных произведений,публицистических статей посвящены истории и судьбе Чер-номорского флота, экологии Черного моря. Кроме книг, по-вестей, рассказов и очерков, опубликованных в различныхпериодических изданиях, он оставил потомкам большойпублицистический материал о судьбах славянских народов,об экологии Крыма, об Антарктической кругосветной экс-педиции черноморских моряков по следам Лазарева и Бел-линсгаузена 1982–1983 гг., в которой сам принимал участие.Незадолго до смерти Г.А. Черкашин основал Севастополь-ский фонд истории и культуры, который впоследствии былназван его именем.

Все это дало нам основание ходатайствовать перед гор-советом о присвоении имени писателя детской библиотеке–филиалу № 7, в которой он бывал неоднократно. И с 27 сен-тября 2001 г. согласно решению горсовета (№ 916) она носитимя Г.А. Черкашина. Коллектив библиотеки сразу же при-ступил к организации музея писателя. Была составлена ком-плексная целевая программа на 2002–2005 гг. «Детская биб-лиотека — центр духовного наследия писателя ГеннадияЧеркашина», оформлена развернутая книжная выставка–панорама «Верный сын Севастополя». Для читателей про-водятся беседы и обсуждения книг, творческие выставки идругие разнообразные мероприятия, встречи с родственни-ками и друзьями писателя. Жизнь и творчество писателявосхищает и взрослых, и детей. В 2009 году составленановая комплексная целевая программа на 2009–2011 гг.«Патриотическое воспитание читателей на примерах про-изведений Г.А. Черкашина». Правление Фонда истории икультуры им. Г. Черкашина, членом которого являюсь и я,поддерживает все начинания библиотекарей, и все эти годыпомогает в реализации программы, в проведении ежегодныхдней памяти писателя. Настоящими друзьями библиотекистали вице-президент Фонда, капитан I ранга В.И. Володин,председатель правления Фонда, председатель Гагаринскогорайонного в городе Севастополе совета Р.П. Семенова, пред-приниматель А. Соболев, брат писателя И.А. Черкашин,друг Геннадия Александровича со школьных лет журналистЕ.Г. Юрздицкая и многие другие. Очень важной для насявляется дружба с вдовой писателя Валентиной Болесла-вовной Лазуркиной, старшим научным сотрудником Биб-лиотеки Академии Наук. Она передала музею личные вещиписателя, документы, дипломы, удостоверения и более 200книг из его личной библиотеки с автографами друзей.Огромную ценность представляет переданный музею лите-ратурный архив писателя: рукописи, дневники, неопубли-кованные произведения, фотографии и др. Ценными экспо-натами также стали скульптурный портрет Г. Черкашина,выполненный народным художником Украины, скульпторомСтаниславом Чижом, портрет писателя, написанный заслу-женным художником Украины Владимиром Озерниковым,


макет брига «Меркурий», сделанный народным умельцемВасилием Ушкало. Пополнила музей писателя радиозаписьодного из лучших рассказов о ленинградской блокаде«Кукла», неоднократно звучавшая на Петербургском радиов исполнении народной артистки России Нины Ургант. Уча-щиеся 10 класса школы–гимназии № 2 подарили музею свойвидеофильм «Воспоминания о Черкашине». Известная в го-роде телеведущая и тележурналист Л.Ю. Кужанова пригла-сила писателя в 1993–1994 гг. на съемки 9-серийногофильма «Слово о Севастополе. Геннадий Черкашин». Полу-чился проникновенный рассказ писателя, философа, гума-ниста не только об истоках его семьи, глубокими корнямиуходящей в историю Севастополя, но и о величественной,героической, легендарной судьбе нашего города. Об этомписатель написал в своем последнем произведении «Мол-чание колокола», опубликованном уже после его смерти. Те-лерадиокомпания подарила музею копию этого телефильма.Взрослых посетителей поражает широта и разнообразиедеятельности Г.А. Черкашина, точность и выверенностьфактического материала во всех его произведениях.

В нашем музее мы начали использовать интереснуюформу работы — «Бенефис музейного экспоната», котораяродилась в библиотечном музее России. Суть её в следую-щем: выбирается 3–5 экспонатов, например, книга с дар-ственной надписью, скульптурный портрет писателя, картакругосветного путешествия, а потом в увлекательной формеих представляют читателям. Во время бенефиса посетителимузея узнают, как эти вещи появились здесь, участвуют вигровой программе, получают задания, отгадывают загадки,вспоминают прочитанные книги писателя, что в конечномитоге побуждает их к прочтению книг достаточно широкойтематики, так или иначе связанной с представленным экс-понатом.

В 1995 г. Г.А. Черкашин инициировал конкурс сочине-ний старшеклассников и назвал его словами П.С. Нахимова:«Жизнь каждого принадлежит Отечеству». Какой откликнашла эта тема в сердцах севастопольских школьников!Какие содержательные сочинения и рефераты, исследова-ния представили ребята на конкурс о своем любимом городеСевастополе! Теперь этот конкурс, организацию и проведе-ние которого взял на себя Фонд истории и культуры им.Г.А. Черкашина, проводится ежегодно. По детским работамконкурса издаются сборники научных и творческих работучащихся, посвященные, в том числе, и творчеству ГеннадияЧеркашина. Они являются экспонатами нашего музея. В2010 г. уже объявлен 14-й этап этого конкурса, посвящен-ный 65-летию Великой Победы.

В музее обеспечены учет и сохранность аутентичных до-кументов, экспонатов, имеющих архивную и историческуюценность. Ведь их невозможно повторить или приобрестивновь. Весь собранный материал широко используется в ра-боте библиотеки и самого музея как по индивидуальным за-просам, так и при проведении массовых мероприятий. Еже-годно проводятся международные и городские Черкашин-ские чтения, в которых принимает участие более 400 чело-век. Также в библиотеках проходят мероприятия по обзорутворчества писателя, обсуждений его книг, театрализован-ные постановки дискуссий и др.

В планах музея немало задумо: издание мультимедий-ного пособия о жизни и творчестве писателя, работа по спо-собствованию переиздания книг Г.А. Черкашина для детей.Уже сегодня благодаря действующей по решению горсоветапрограмме поддержки регионального русского языка и куль-

туры библиотекой подготовлена новая книга Г.А. Черкашина«Рассказы для детей» (для подростков) и переиздана книгадля детей младшего возраста «Про Петю».

Музей книг Евгения Белоусова

2 апреля 2005 года, в Международный день детскойкниги, эстафету «именной» библиотеки принял филиал№ 16 КУ «ЦБС для детей», где был открыт музей детскихкниг Евгения Белоусова. Библиотека расположена в отда-ленном районе города, занимает два этажа жилого дома, еёзнают, любят, ценят в районе и, несомненно, открытие ли-тературного музея, посвященного творчеству детского пи-сателя, стало настоящим событием. На первом этаже биб-лиотеки расположен сектор творческого развития читателейи музей с экспозициями «Кабинет писателя» и «ИсторияУкраины в книгах писателя Е. Белоусова» (более 200 экспо-натов), зал «Театр исторической миниатюры» и кукольныйтеатр сказки, галерея рисунков читателей по произведениямписателя. В «Кабинете писателя» дети могут посидеть в егокресле за рабочим столом, взять в руки книгу с автографом,ознакомиться с его первой книгой, рукописями известныхпроизведений, проникнуться процессом рождения текстов.

Евгений Васильевич Белоусов пишет на русском иукраинском языках, и сегодня уже изданы 33 его книги длядетей. Основная тема его творчества — история Украины, ацель — формирование патриотизма и уважения к Родине.Свою первую книгу «Дни, проведенные у моря. АркадийГайдар в Крыму» он написал в 1974 г. в восемнадцатилет-нем возрасте, работая вожатым во Всесоюзном пионерскомлагере «Артек». Во время работы над книгой часто приез-жал в Севастополь, бывал у нас в библиотеке и пользовалсяматериалами нашей музейной экспозиции, посвящённойАркадию Гайдару. Говоря о творчестве Е. Белоусова, нельзяне отметить его основной творческий проект «ИсторияКрыма для детей. Были. Легенды. Сказки», в рамках кото-рого издано уже 14 книг. Благодаря этой серии в 1998 г.Е. Белоусов стал лауреатом Государственной премии Крыма,а за книгу «Легенды Артека», выпущенную издательством«Таврида», — лауреатом конкурса «Мистецтво книгиУкраїни». Но более весомым в его жизни стало междуна-родное признание — по решению IBBY, Международногосовета по книгам для детей ЮНЕСКО книга Е. Белоусова«Оповідання про маленьку Копійку та велику Гривню»вошла в Список 135 лучших книг мировой детской литера-туры 2001–2002 гг. Писатель был награждён Дипломомимени Х.К. Андерсена. В 2006 году он во второй раз стано-вится лауреатом Государственной премии Крыма за по-весть–сказку «Тарасове перо» о детстве Т.Г. Шевченко.

Уже восемь лет писатель реализует авторскую про-грамму «Детская книга — детям Крыма». В рамках этойпрограммы Е. Белоусов — давний друг детских библиотекСевастополя и ЦБС для детей стали инициаторами прове-дения в январе 2002 года первого фестиваля детской книги«Крымские писатели в Севастополе». Это был настоящийпраздник Книги, ведь к детям Севастополя приехали писа-тели со всего Крыма.

Книги, документы, экспонаты музея, а их уже собраноболее 1000, помогают в воспитании у детей интереса к исто-рии Крыма, родного города, к истокам своего народа. За 5лет функционирования музея с его экспозицией смогли по-знакомиться полторы тысячи юных севастопольцев, для ко-торых было организовано более 100 экскурсий. Библиоте-кари — работники музея ежегодно проводят праздникикниги, презентации, конкурсы по книгам Е. Белоусова, за-


частую с участием автора. На сайте ЦБС для детей (www.childlib.iuf.net) размещена Web-страничка «Музей детскихкниг писателя Евгения Белоусова».

Филиал № 6 — центр популяризации творчества

В.П. Крапивина

Многолетняя дружба связывает ЦДБ им. А.П. Гайдара ифилиалы города с одним из лучших детских писателей, чле-ном Союза писателей России, лауреатом многих литератур-ных премий, дипломантом Международной премии имениХ.К. Андерсена Владиславом Петровичем Крапивиным. Втечение 20 лет писатель в сентябре приезжал в Севастополь,длительное время руководил отрядом юных моряков «Кара-велла», был членом редколлегии журнала «Пионер». Вмузее собрана богатая коллекция его произведений, многиекниги с автографами, пожеланиями севастопольским маль-чишкам и девчонкам любить книгу и свою Родину. О Сева-стополе и его истории В.П. Крапивин написал шесть рома-нов. У нас бережно хранятся его письма и телеграммы кюбилеям библиотеки, электронная версия романа об обо-роне Севастополя «Давно закончилась осада», присланнаяавтором в 2001 г. еще до его опубликования. Уже нескольколет библиотеку посещает вместе с подростками поклонниктворчества В.П. Крапивина, последователь его педагогиче-ских идей и опыта работы с детьми Б. Галенков из НижнегоНовгорода. В каждый свой приезд он дарит для музея книгиВ.П. Крапивина и полученные им награды за работу сдетьми; самым ценным из даров является полное собраниесочинений В.П. Крапивина в 30-ти томах (М., 2000–2001гг.).

С 2005 года работниками детской библиотеки–филиала№ 6 ведётся углубленная работа по изучению творчестваВ.П. Крапивина, собираются и систематизируются мате -риалы, посвященные жизни и творчеству писателя. Уже соб-рано 150 книг В.П. Крапивина, журналы с его публика-циями, оформлены папки–файлы с документами, письмами,статьями, фотографиями писателя и членами его знамени-того клуба «Каравелла», а также с рисунками и отзывамиребят о произведениях автора. В 2007 году дирекция ЦДБим. А.П. Гайдара обеспечила филиал специальным обору-дованием для литературно-музейной экспозиции «Писательдоброй мечты».

В марте 2010 года коллектив ЦДБ им. А.П. Гайдара и рядобщественных организаций Севастополя ходатайствовалиперед государственной городской администрацией и город-ским советом о вручении В.П. Крапивину высшей наградыСевастополя — почетного знака «За заслуги перед городом»,что и было осуществлено в августе, как писали городскиегазеты: «Благодаря этому многие дети и взрослые узнали описателе и начали читать его книги». Мы этому очень рады!

Как я уже говорила, первоначальной целью созданиявсех наших музеев было обновление библиотек, приданиенового звучания традиционной работе с читателями, попу-ляризация детской литературы. Энтузиазм библиотекарей,материальные затраты оправдали себя. Работа этих струк-турных подразделений стала неотъемлемой частью дея-тельности не только тех библиотек, в которых они располо-жены, но и всей ЦБС в целом. Очень эффективным спосо-бом привлечения детей к чтению стали передвижные вы-ставки «Из золотого фонда Музея детской книги», которыеорганизовываются музеями и экспонируются во время про-ведения различных акций. А участниками международныхи городских Черкашинских и Крапивинских чтений стано-

вятся читатели со всего города, которые всегда принимаютактивное участие в конкурсах детского литературно-худо-жественного творчества «Мир книг и детских фантазий»,«Мой Крапивин», «Герои произведений Геннадия Черка-шина», «Книжка начинается с картинки» (иллюстрации ккнигам Е. Белоусова). Для приобщения к чтению детей биб-лиотекари используют такие формы проведения мероприя-тий, как литературный час «Уникальные книги М.Ю. Лер-монтова», обзор–путешествие «Книги издательства «Дет-ская литература», экскурсия в прошлое «Старинная детскаякнига» и музейно–библиотечный урок «Редкие издания книгТ.Г. Шевченко» (в музее детской книги). Наши библиотеч-ные музеи открыты для всех и всегда, но, тем не менее, боль-шой популярностью пользуются дни открытых дверей, ко-торые призваны оживить интерес к ним читателей и обще-ственности. Один из таких дней состоялся 2 апреля 2010 г.в честь 5-летия музея детских книг писателя Евгения Бе-лоусова. В музей пришли не только юные читатели, но ипредставители городской и районной администраций, депу-таты, писатели, творческая интеллигенция города, наши кол-леги, родители, бабушки и дедушки, неравнодушные к вос-питанию своих детей и внуков. Это был праздник для всех— музей и библиотеку в этот день посетило около 200 че-ловек. Дети всех возрастов встречались с Е. Белоусовым, аучастники традиционной праздничной лотереи стали обла-дателями его книг. Завершилось это масштабное мероприя-тие «круглым столом» «Размышления о детской литературеи не только», участниками которого были члены ассоциацииработников библиотек для детей и писатели.

Следует отметить, что наши читатели принимают актив-ное участие в работе музеев: в музее писателя Геннадия Чер-кашина создан кружок «Юные черкашинцы», читатели биб-лиотеки–филиала № 6 разработали прекрасный логотип длялитературно-музейной экспозиции «Миры Владислава Кра-пивина». В помощь работе музеев и библиотек города ра-ботники информационно-библиографического отдела ЦДБим. Гайдара готовят библиографические пособия: рекомен-дательный список «В.П. Крапивин и Севастополь», беседыо книгах Г.А. Черкашина для детей 12–15 лет «Научитесьбыть севастопольцами» и биобиблиографический указатель«Геннадий Александрович Черкашин (1936–1996)». Инфор-мация о деятельности наших музеев доступна широкой об-щественности благодаря сюжетам на каналах севастополь-ского телевидения, радиопередачам, статьям в газетах, в т.ч.в издаваемом библиотекой альманахе «Библиопартнер».

В заключение хочу сказать, что инновационные моделипубличных библиотек, модели деятельности библиотек, окоторых шла речь выше, получили наименование «мемори-альных библиотек» — особой разновидности ставших ужепривычными библиотек–музеев. И, как отметила ведущийнаучный сотрудник научно-исследовательского отдела биб-лиотековедения РГБ С.Г. Матлина, «опыт функционирова-ния мемориальных библиотек пока невелик. Но уже сегодняочевидны их социальные эффекты. Они изменяют пред-ставления населения о том, чем может быть традиционнаябиблиотека, сочетая библиотечные, музейные, экскур-сионно-познавательные, театральные, художественно-вы-ставочные, клубные и другие формы деятельности; котораясоздает новую концентрированную культурную среду, си-ловое гуманитарное поле притяжения».


Наталья Аносова,директор Крымского республиканского учреждения «Детская библиотека им. В.Н. Орлова»

Современные тенденции информационно-библиотечногообслуживания детей в детских библиотеках Крыма

А в т о н о м н а Р е с п у б л і к а К р и м

Современные тенденции информа-ционно-библиотечного обслуживания детей в целом малоотличаются от общих тенденций развития библиотечногодела, но работа с детьми как читателями, накопление ин-теллектуального потенциала, подготовка грамотного поль-зователя, это работа на будущее. Поэтому деятельность дет-ских библиотек можно рассматривать как творческую ла-бораторию, в которой оттачиваются формы и методы биб-лиотечной работы.

В самых общих формулировках современные тенденциибиблиотечного обслуживания можно выразить двумя поло-жениями: 1. Однозначная ориентация на потребности и за-просы пользователя. 2. Инновации — ежедневно. Цель —не давать читателю скучать, держать его «в тонусе», при-вивая ему своеобразную зависимость от библиотеки. Ачтобы библиотека могла соответствовать потребностям чи-тателя, нужно выяснить, что же этому самому читателю хо-чется. Поэтому социологические методы изучения читате-лей стали не просто популярными — они уже прочновошли в практику работы детских библиотек, и мы еже-годно проводим региональные исследования по той илииной актуальной тематике. Например, в 2009 г. проведенымониторинг «Репертуар периодических изданий для детейв детских библиотеках АРК: формирование и использова-ние» и региональное исследование «Читательские предпо-чтения в отечественной и зарубежной литературе». Крым-ские библиотеки принимают также активное участие вовсеукраинских исследованиях и мониторингах. Мини-ис-следования и блиц-опросы постоянно проходят во всех дет-ских библиотеках, а в ЦБС периодически проводятся и об-щесистемные исследования, как, например, в 2009 году вЕвпатории социсследование «Какие 5 книг вы посоветовалибы своим детям/родителям?».

Изменились запросы, меняет формат и сама книга: пе-чатный текст, электронный текст, аудиокнига. Более того,ряд текстов существует только в электронном виде. И ре-зультатом этого стало новое название традиционной Неделидетской книги — уже два года в Украине она называетсяВсеукраинской неделей детского чтения. Этот подход зна-чительно расширяет сферу деятельности библиотек в рам-ках этого популярного мероприятия и впрямую подталки-вает их к применению нетрадиционных для них форм ра-боты. Такими, например, являются дни кино, когда дляребят организуются просмотры кинофильмов, снятых поизвестным литературным произведениям. В этом годутакой киносеанс был организован работниками нашей биб-лиотеки в Доме кино. Интересным событием Недели сталдень кино, проведенный в г. Симферополе совместно с КРП«Киновидеопрокат»: на двух площадках (Дом кино и кино-театр «Космос») при полном аншлаге состоялась демон-страция фильма «Город мастеров» по мотивам сказов П. Ба-жова.

Сотрудники ЦДБ Феодосийской ЦБС для своих читате-лей организовали рекламное агентство «Читать — это

модно! Читать — это престижно!», провели день литера-турных сюрпризов, библиотечную акцию «Читай!» и флеш-моб & буккроссинг «Читальный зал». В библиотеке–фи-лиале им. Ю. Гагарина Евпаторийской ЦБС состоялась вир-туальная экскурсия «По web-страницам детских библио-тек», во время которой дети «посетили» библиотекиУкраины и России и ознакомились с правилами работы вИнтернете.

Стремление крымских детских библиотекарей к новомупереросло региональный формат, и в этом году была про-ведена межрегиональная ярмарка библиотечных инноваций«Крым–Херсон» на базе Херсонской областной библиотекидля детей. Четверо представителей детских библиотек АРКрым показали коллегам Херсонской области свои самыеинтересные формы работы, а херсонские библиотекарипредставляли свои успешные находки коллегам–крымча-нам. Понравившиеся формы и идеи «покупали» все же-лающие. Главная задача ярмарки — внедрение приобре-тенных новых идей в своих библиотеках. Эффективностьтакой работы будет видна через год, когда о внедрении ин-новаций все участники ярмарки расскажут во время ответ-ного визита на ярмарку «Херсон — Крым».

В условиях информационного общества существенноизменились запросы читателей–детей, возросли их инфор-мационные потребности. К сожалению, детские библиотекиАР Крым не в полной мере могут своевременно и каче-ственно реагировать на изменения читательского спроса,поскольку их основной рабочий инструмент — библиотеч-ные фонды — пополняется новыми ресурсами в недоста-точном объеме. Например, в 2009 году они получили всего23892 экз. документов, что на 4863 экз. меньше, чем в2008 г. Это означает, что каждая библиотека приобрела всреднем 0,13 книги на одного читателя–ребенка, 488 экз.документов на одну библиотеку, 80 книг на 1 тысячу дет-ского населения Крыма. А ИФЛА рекомендует пополнениефонда в объеме не менее 200 книг на тысячу человек. Ко-личество периодических изданий для детей, полученных в2009 году детскими библиотеками АР Крым, варьируетсяот 5 наименований (ДБ Армянской ЦБС) до 44 (РДБ Сим-феропольской районной ЦБС). Общий показатель периоди-ческих изданий для детей по районным и городским ЦБСсоставил 513 наименований, а в среднем — по 11 наимено-ваний на 1 библиотеку.

Понятно, что в такой ситуации «палочкой-выручалоч-кой» становится стремление детских библиотек улучшитьсвое техническое оснащение и оказывать своим читателямновые услуги с помощью информационно-коммуникатив-ных технологий. Сегодня ряд детских библиотек АР Крымуже представлен во «всемирной паутине»: Орловка(http://orlovka.crimea.ua/); ЦБС для детей г. Симферополя(http://simchildlibrary.org/); Судакская детская библиотека(http://det-sudak.at.ua/). Имеют свои страницы Симферо -польская РДБ на сайте поселка (http://gvardeyskoe.org/tags/);Сакская РДБ на сайте ЦБС (http://biblio.ho.ua/indext.php?


cluch=19&fili=54); Черноморская РДБ на сайте ЦБС(http://www.bibl-chernom.crimea.ua/index.php?dn=info&pa=worktimerdb); детские библиотеки Евпатории на сайтеЦБС (http://www.biblioevpatoria.com/). В 5 детских библио -теках (республиканская, ЦГДБ Керчи, Симферополя, Ялты,Судака) читателям предоставляется доступ в Интернет.

С помощью информационных технологий детские биб-лиотеки пытаются соответствовать еще одному жесткомутребованию времени — обеспечить максимально свобод-ный доступ к информации для всех, без барьеров. Какие жеинновационные процессы протекают в плане содержанияработы детской библиотеки с читателями? Прежде всего,процесс глобализации влияет на обострение национальногосамосознания, поэтому движение к сохранению культур-ного многообразия становится одним из основных направ-лений деятельности библиотек. День толерантности, днинациональных культур, циклы мероприятий, посвященныетрадициям различных народов, проживающих на полуо-строве, национальные клубы — все эти формы работы по-стоянно усовершенствуются и пользуются популярностью.С целью оптимизации условий ознакомления читателей сшедеврами мировой культуры и культурными достиже-ниями народов мира был разработан проект по созданиюмедиатеки в КРУ «Детская библиотека им. В.Н. Орлова»,средства для которого выделило Посольство КоролевстваНидерландов в Украине. Реализация этого проекта способ-ствовала открытию свободного доступа пользователей биб-лиотеки к информации о достижениях отечественной и ми-ровой культуры с помощью традиционных и электронныхаудио-, видеодокументов и современных компьютерныхтехнологий. Разработка и выполнение проекта вернули биб-лиотеку к огромному пласту работы по эстетическому вос-питанию подростков, но уже на новом качественномуровне. Проект завершен, но созданная медиатека продо-лжает работать, продолжаются циклы мероприятий, прово-дятся отдельные мероприятия по просьбам читателей. Ма-териалы медиатеки пользуются популярностью не только удетей, но и у педагогов, так или иначе связанных с ведениемуроков, чтением лекций о культуре и отдельных видахискусства.

Благодаря приобретенным электронным ресурсам имультимедийному оборудованию, более качественными ипривлекательными для детей стали не только мероприятияпо популяризации культуры и искусства, но и мероприятия,посвященные в целом книгам и писателям. Мы смогли, во-первых, доказать многим участникам этих мероприятий(как детям, так и учителям), что книга и компьютер — неантагонисты, а партнеры в информационном пространстве.Во-вторых, большая доля библиотечных «изобретений» от-носится к деятельности по развитию семейного чтения какнаиболее богатого ресурса для привлечения к чтению раз-ных категорий читателей и как эффективного инструментадля снятия проблемы «отцов и детей». Практически в каж-дой детской библиотеке за последние годы организовалисьсемейные клубы. В детских библиотеках г. Евпатория дей-ствует даже целевая библиотечная программа «Сделать чте-ние семейным увлечением». В городской детской библио-теке г. Ялта реализуются собственные целевые программы«Вместе почитаем, вместе поиграем», «Ощути радость чте-

ния: по книжным тропинкам лета», в рамках которых ве-дется активная работа по привлечению читателей–детей иих родителей к чтению. В-третьих, библиотекари идут на-встречу читателям в их стремлении к здоровому образужизни и экологическому благополучию. Акция «Книги игазеты вместо сигареты» прошла в Нижнегорской РДБ, ки-нолекторий «Крым без табачного дыма» проводится в ЦБСдля детей г. Симферополя, а ежегодные экологические дниЧерного моря — в Черноморской ЦБС. В-четвертых, биб-лиотеки стремятся быть центрами правовой информации и,в частности, по правам ребенка. В Бахчисарайской РДБ дей-ствует целевая комплексная программа «Мир детства —мир права», приоритетами которой являются усвоение со-циально-правовых принципов, закрепленных в КонвенцииООН о правах ребенка, формирование гражданской пози-ции, привитие основ законопослушного поведения. Право-вая программа «Наши дети» работает в Ялтинской ЦДБ.

Во всем мире библиотека становится не только храни-лищем знаний, но и местом активного общения, обучения,освоения социальных ролей. В своей работе крымские дет-ские библиотекари стараются активно использовать диало-говые формы массовых мероприятий, участие в которых по-зволяет растущей личности не только учиться извлекать ин-формацию из книг, но и передавать её другим. Из библио-теки ребенок делает свой первый шаг в огромный мир, иэтот шаг, благодаря библиотеке, он делает уверенно. Одиниз аспектов работы в этом направлении — помощь юнымталантам в самореализации. Конкурс детского творчества— не инновация в библиотечном деле. Но вот издание кра-сочных каталогов работ участников или победителей кон-курса стало практиковаться только теперь, с появлением вбиблиотеках компьютерной техники. КРУ «Детская биб-лиотека им. В. Н. Орлова» издает такие каталоги регулярнос 2005 г., а с 2009 г. они выставляются на сайте библиотеки.

Создание и постоянная поддержка позитивного имиджа,повышение общественного статуса — одно из условий сов-ременного существования библиотеки. Активная работабиблиотек со средствами массовой информации, организа -ция рекламных акций и PR-кампаний — все эти новые длябиблиотек виды деятельности освоены детскими библио-текарями АРК. Они регулярно принимают участие в обще-городских и общерайонных мероприятиях и программах,многие (гг. Бахчисарай, Симферополь, Феодосия, пгт Ле-нинское и др.) выносят свои мероприятия за пределы биб-лиотеки, часть библиотек издает собственную рекламнуюпродукцию (закладки, буклеты, сборники детского творче-ства и т. п.), ряд ЦБС (Керченская, Сакская, Симферополь-ская детская) — собственные информационные бюллетени.С детской библиотекой г. Джанкоя работает детско-юноше-ская телестудия «Улей», которая снимает основные массо-вые мероприятия библиотеки и транслирует их по мест-ному телевидению. Евпаторийская ЦБС в 2009 г. провелаучебно-практический семинар «Территория творчества: на-глядность работы библиотеки».

Широко известен тезис: «Кто хочет — ищет средства,кто не хочет — ищет причины». Детские библиотеки авто-номии стремятся соответствовать требованиям времени,ищут новые формы и средства, верят в себя и в достойноебудущее наших юных читателей.


РекомендаціїВсеукраїнського саміту директорів обласних бібліотек для дітей

«Дитяче читання як феномен культурної спадщини»

6-10 вересня 2010 року на базі Одеської обласної бібліотеки для дітей ім. Н.К. Крупської Міні-стерством культури і туризму України, управлінням культури і туризму Одеської облдержад-міністрації, Національною бібліотекою України для дітей було проведено Всеукраїнський самітдиректорів обласних бібліотек для дітей «Дитяче читання як феномен культурної спадщини».

У виступах учасників саміту, у ході засідання за «круглим столом» та інших дискусійних за-ходах було висвітлено і обговорено широке коло питань, що стосувалися розкриття і вирішенняпроблем дитячого читання, ролі та місця бібліотек для дітей у цьому процесі. Це, зокрема: стра-тегія підтримки дитячого читання; нова модель організації читання сучасної дитини; дитячечитання в умовах інтенсивного розвитку інформаційних технологій; міжнародний досвід фор-мування читацької активності дітей та інші. Учасники саміту зазначили, що головним у діяль-ності бібліотек для дітей з просування читання є залучення юного покоління до систематичногочитання, підвищення рівня його читацької компетентності як сукупності знань і навичок кри-тичної оцінки прочитаного та інформаційної культури. При цьому було підкреслено, що такадіяльність має базуватися на результатах науково-дослідної роботи та соціологічних досліджень,які здійснюють обласні бібліотеки. Важливим є те, що кількість рекомендацій попередніх про-фесійних зібрань директорів обласних бібліотек для дітей виконано майже на 80 відсотків. Зо-крема, на розгляд Ради з питань розвитку бібліотечної справи Міністерства культури і туризмуУкраїни підготовлено і подано проект Типового положення про обласну (республіканську) біб-ліотеку для дітей; підготовлено і подано на розгляд Міністерства культури і туризму Українипроект Державної цільової програми підтримки та розвитку читання на період до 2015 року; впроцесі розробки знаходиться проект Типової структури і штатів бібліотек для дітей; фахівціНаціональної бібліотеки України для дітей взяли участь у розробці проекту мережі національ-них електронних бібліотек «ХХІ сторіччя» та ін.

Одночасно було визнано, що поряд із досягненнями у розвитку дитячого читання, перед біб-ліотеками для дітей залишився ряд невирішених проблем (неповноцінне комплектування, ста-ріння бібліотечних фондів, недостатній рівень інформатизації та брак у штатному розписі посадпсихолога і фахівців з інформаційних технологій тощо).

Підводячи підсумки, учасники саміту зробили висновок, що найближчим часом слід:– удосконалити нормативно-правову базу регулювання діяльності бібліотек, зокрема при

підготовці Типової структури і штатів бібліотек для дітей;– розширити перелік бібліотечних послуг, спрямованих на залучення користувачів до чи-

тання;– розробити та впровадити орієнтовну навчальну програму формування інформаційної

культури користувачів;– активізувати участь бібліотек для дітей у всеукраїнських і регіональних корпоративних

проектах;– забезпечувати просування читання засобами масової інформації;– враховувати показники якості послуг при аналізуванні діяльності бібліотеки;– посилити увагу до створення належних умов організації обслуговування користувачів-

дітей з особливими потребами.

Рекомендації саміту директорів обласних бібліотек для дітей «Дитяче читання як феномен культурної спадщини» ухвалено 10 вересня 2010 р., м. Одеса.


Ã î â î ð ÿ ò ü ó ÷ à ñ í è ê è ñ à ì ³ ò ó

Хто навчить дитину читати для душі?

Велике піднесення панувало серед шановних керівників обласних бібліотек для дітей у зв’язку з тим, що голова Одесь-кої облдержадміністрації дав згоду на проведення з 6 по 10 вересня 2010 р. саміту «Дитяче читання як феномен куль-турної спадщини» на базі Одеської обласної бібліотеки для дітей ім. Н.К. Крупської. Ще б попрацювати тиждень всамій Одесі, погуляти містом-героєм, відвідати його театри і історично-культурні місця, де жили і працювали видатніРішельє, Бабель, Паустовський, Жванецький, побувати на Привозі, подихати Одеським повітрям, пройтися Дериба-сівською і М’ясоєдівською, почути неповторний Одеський сленг! Таке щастя випадає не щодня. Мрії часом здійсню-ються, і присмак від цього буває різний.

6 вересня у міському Літературному музеї відбулося відкриття саміту, на якому начальник обласного управліннякультури Н. Бабич привітала гостей, підкреслила актуальність теми дитячого читання та розповіла про непросту іуспішну роботу бібліотек області. Вітання учасникам саміту від міністра культури і туризму України М. Кулиняки за-читала головний спеціаліст відділу аналізу та прогнозування діяльності бібліотек М. Височанська. З своїми доповідямивиступили А. Кобзаренко, Т. Палій і Т. Турбаніст. Ще обмірковуючи зміст вищезазначених доповідей, учасники самітупереїхали до філії № 4 Одеської міської ЦБС, де відбулося пленарне засідання. Директор Г. Лазарєва, знана людина в куль-турному соціумі України, авторка книг про зірок культури на терені колишнього СРСР, разом зі своїм колективом гарнопідготувалися, і захід пройшов успішно. Всіх вразили цікавий досвід роботи цієї бібліотеки і її видання, що стосуютьсяпитань залучення дітей до читання. Чудовий голос народного артиста України Сергія Капустіна, його особлива ма-нера виконання українських пісень та арій додали настрою всім присутнім. Знаючи Г. Лазарєву багато років, я з ціка-вістю прослухав її виступ, вивчав матеріали, що підготували працівники МЦБС. Обговорення всього почутого на від-критті саміту жваво продовжувалося в автобусі по дорозі в Затоку.

Наступного дня ми рушили до Саратського району в село Кулєвча. Саме на базі Кулєвчанської сільської дитячої біб-ліотеки відбулося чергове виїзне засідання. Вітальне слово голови селищної ради М. Статирова та побачене госпо-дарське ставлення до бібліотек села засвідчили щирість слів голови сільради та його неабиякий менеджерський хист.До речі, перебуваючи в сільських і районних бібліотеках, а також в бібліотеці для дітей м. Ізмаїл, учасники саміту пе-ресвідчилися у високому професіоналізмі керівників владних структур (від села до районного центру), у вмінні присто-суватися до швидкоплинних змін у соціокультурному та економічному просторі, де розраховувати, особливо на олігар-хів або на чиюсь допомогу з Європи, марна справа. Це добре, що у владі є героїчні люди! І низький уклін їм за те, що наданий час, не дивлячись на різні перешкоди, в селах, містах і районах Одеської області працюють бібліотеки, клуби, ди-тячі музичні школи.

На засіданні під головуванням Т. Турбаніст цікаві думки у своїх доповідях висловили завідуюча Кулєвчанської бібліо-теки І. Кабанова, директори С. Капранова, Л. Лісова, В. Чіка, Н. Новіцька. Їх виступи були присвячені таким напря-мам дитячого читання, як краєзнавство, естетичне виховання, патріотичне та трудове виховання. Цікавим є досвідЦБС для дітей м. Севастополь, де створено музеї книги, в яких зібрано твори місцевих краєзнавців, проводяться зустрічіз поетами та письменниками.

Після переїзду учасників до села Кулєвча-Зоря, виїзне засідання саміту продовжилося на базі Зорянської сільськоїбібліотеки для дітей. Щирими і теплими були вітальні слова голови селищної ради А. Узунова і змістовною — інфор-мація зав. бібліотекою О. Арнаутової. В цьому селі ми відвідали садибу–музей місцевого болгарина, ознайомилися з по-бутом та культурними традиціями болгарського народу, посмакували молодим вином з бринзою. Запальні пісні та танцінародних художніх колективів, в яких разом виступають болгари, українці та представники інших національностей, вра-зили своєю колоритністю, а також дружніми стосунками. Отак би себе вести і спілкуватися політикам!

На Одещині багато цікавих історичних місць, але Ізмаїл — це особливе місто. Ми відвідали діараму, присвяченуштурму і взяттю Ізмаїла. До речі, господарі міста в чудовому стані тримають свої заклади культури, серед яких визначне місце займає центральна міська бібліотека для дітей МЦБС. Побудована у 1982 р., вона і сьогодні є духовноюмеккою для мешканців Ізмаїлу. ЇЇ директор Т. Канська — творча людина з великими організаторськими здібностями. Вцій бібліотеці працюють небайдужі, закохані в свою справу люди, і все тут відповідає високим естетичним і духовнимвимогам. Велику насолоду отримали учасники саміту від перебування в місті, від спілкування з колегами по бібліотеч-ному цеху і зі світлими за духом особистостями: Т. Рєпкіною — нач. відділу культури міста та першим заст. місь-кради В. Бавицьким. Незабутні враження залишаться у всіх від чудової екскурсії в стінах мечеті, де розміщено діа-раму взяття О. Суворовим міста Ізмаїл.

8 вересня виїзджаємо у Бєлгород-Дністровський район. За вікнами дощ. Вогко та прохолодно. Продовження плена-рного засідання відбувається у районній дитячій бібліотеці. Присутні заслухали виступи директорів Т. Жайворонок іА. Бардашевської, які розповіли про стратегію підтримки читаючої дитини в бібліотеках Миколаївщини та організа-цію читання сучасної дитини на шляху до нової моделі з досвіду бібліотек Херсонщини. Обговорення цих тем засвідчилосучасне бачення створення в бібліотеках умов для організації дитячого читання і нові тенденції в подальшому роз-витку сімейного читання в Україні. Під час перерви для нас влаштували екскурсію до Бєлгород-Дністровської фортеціта святого джерела Іоанна Сочинського.

У селищі Шабо Білгород-Дністровського району нас радо зустрічали голова РДА В. Зінченко, начальник відділу куль-тури РДА Д. Корчагіна, зав. районною бібліотекою А. Шишкова. Пленарне засідання продовжили виступи директорівН. Аносової і О. Зайчикової та зав. відділом обслуговування учнів 5–9 кл. НБУ для дітей А. Гордієнко, а потім відбулося


дискусійне засідання «Науково-методична робота бібліотеки в контексті часу», де виступали всі бажаючі — як учас-ники саміту, так і господарі.

Вечірня подорож до виробничого об'єднання «Шабо» була доречною і в деякій мірі корисною, бо таку високопро-дуктивну та естетичну роботу не завжди побачиш у своєму житті. Побачене та почуте від ерудованого екскурсоводастало чудовим подарунком учасникам саміту від Бєлгород-Дністровської РДА та відділу культури району. Спасибі вам,шановні бєлгород-дністровці, за вашу щирість.

В Затоці, куди ми добралися вже у вечірній час, на нас чекав концерт учасників художньої самодіяльності Бєлгород-Дністровського району. Багата на таланти Україна! Не виняток і Бєлгород-Дністровський район. Талановита молодьв симбіозі із зрілими виконавцями справили на всіх незабутнє враження.

Перебування учасників саміту у Фрунзівському районі, особливо у районному будинку культури, ще раз підтвердиловислів, що за дбайливим господарем жінка і діти гарні. Голова РДА С. Бринза — менеджер нової формації. Чудовий гос-подарник, він розуміє, що без розвитку закладів культури в районі, без вкладання коштів в їх матеріально-технічну базуне можна досягти належного економічного розвитку району. Без естетичного та духовного виховання дітей, без ство-рення відповідних умов для роботи бібліотек та центру дозвілля не може бути майбутнього у районі. Велику підтримкуС. Бринза знаходить з боку начальника управління культури О. Осійчука та голови райради П. Шестопалюка. Учасникисаміту ознайомилися з досвідом роботи Фрунзівської районної бібліотеки для дітей. В просторому будинку культуривсе виблискує: і меблі, і книги, і підлога, і стіни. Бібліотека для дітей і бібліотека для дорослих — як картинки. Книж-кові виставки розроблені з інтелектуальним наповненням та з національним українським колоритом. Район, де про-живає багато національностей, мирно живе, мирно працює. Відсутні розбрат, політичне протистояння та роздріб-неність. В цьому є величезна заслуга голови Фрунзівської РДА С.І. Бринзи — людини, яка бачить те, чого інші не ба-жають бачити, і об'єднує всіх небайдужих людей для досягнення мети.

Поїздка до селища Затишшя, де головує пані І. Татаріна, підтвердила аксіому: «Як дбаєш, так і маєш». Завідуючабібліотекою Т. Стефановська зробила все належне, щоб учасники саміту пересвідчилися: краєзнавча робота у її біб-ліотеці на першому плані. Діти-читачі залюбки відвідують бібліотеку. Книжковий фонд виблискує новими надход-женнями та гарним оформленням тематичних виставок.

Вечір провели в дорозі на базу Затоки, а вранці поїхали на екскурсію в місто-герой Одесу. На жаль, не вистачило віль-ного часу, щоб відвідати театри та музеї міста, побувати у заснованій у ХVІІІ ст. знаменитій публічній бібліотеці —нині Одеській державній національній науковій бібліотеці.

Велика подяка директору Одеської обласної бібліотеки для дітей ім. Н.К. Крупської і керівникам районів, міст і сілза надану можливість ознайомитися з досвідом роботи бібліотек для дітей Одещини та більше дізнатися про істо-рію і сьогодення цього чудового південного краю.

Микола Зніщенко, генеральний директор Київської обласної бібліотеки для дітей

Очікувані творчі зустрічіКожного року з приємними передчуттями та великим нетерпінням директори обласних бібліотек для дітей всієї нашоїдержави чекають на чудовий місяць вересень, бо саме у вересні відповідно до скоординованого плану заходів Міністер-ства культури і туризму України та Національної бібліотеки України для дітей, ми маємо можливість зустрітися зісвоїми колегами на бібліотечному саміті, який став трибуною для професійних обговорень, обміну думками про набо-ліле, пошуку шляхів вирішення питань організації обслуговування користувачів-дітей в сучасних умовах тощо. Вжепонад десять років проходять наші зібрання, і кожне з них завжди відбувається у одній з областей — в одному з най-дивовижніших куточків України. Цього року це була неперевершена Одеса!

Одеська обласна бібліотека для дітей, на жаль, не встигла вразити нас свіжим, сучасним євроремонтом своїх при-міщень і фасадів та євромеблями, але зарядила оптимістичним одеським духом і вразила всіх професіоналізмом пра-цівників культури причорноморської глибинки, їхнім розумінням того, наскільки важливі дитяче читання та дитячакнига в житті і розвитку кожної дитини. Де б ми не були: в болгарському селі Кулевча чи біля молдовського або угорсь-кого кордонів — це було переконливо. А ще ми відчули увагу місцевих органів влади до потреб бібліотек і побачили ви-сокий рівень співпраці обласного методичного центру із закладами культури регіону.

Особисто мене вразила Ізмаїльська міська центральна бібліотека для дітей з її супер комфортним, оригінальним при-міщенням та дитячим театром і Фрунзівський районний центр культури і дозвілля з прекрасно оформленими зеленимиоазисами в бібліотеках та співучими фонтанами в коридорах.

І хоча перебування учасників було чітко організоване і розписане, окремо підготовлена цікава культурна програма,але час збіг дуже швидко. Його, як завжди, не вистачило: ми навіть не встигли помилуватися найсинішим у світі Чор-ним морем. Але ж ми такі, бібліотекарі…

Ольга Лепілкіна, директор Житомирської обласної бібліотеки для дітей


Â ³ ò à º ì î ç þ â ³ ë å º ì

Народжений під щасливою зіркою

Справжній професіонал, подвижник бібліотечної справи, мудрий наставник і просто добралюдина… Саме такі слова можна сказати про генерального директора Київської обласноїбібліотеки для дітей, кандидата історичних наук, заслуженого працівника культури УкраїниМиколу Павловича Зніщенка. Про роботу бібліотеки і бібліотекарів він говорить такоюкрилатою фразою: «Лікар душ, сердець аптекар книга і бібліотекар».

М.П. Зніщенко — керівник нової формації, діяльність якого відповідає сучасним по-требам суспільства. Він володіє рідкісним даром: за окремими фактами вміє бачити сут-ність суспільного явища, визначати динаміку процесів, відчувати найновітніші віяння у

бібліотечній справі, демонструючи всесторонню обізнаність з сучасними проблемами як свого закладу, так і бібліо-течної галузі України.

Життя постійно екзаменує Миколу Павловича. Залишившись в 16 років без опіки батьків наодинці зі складним ма-теріальним становищем, він не загубився в людському середовищі, а досяг у своєму житті перемог в багатьох справах,за які брався. Вроджена витривалість, інтелігентність, вміння тримати удари долі, спортивна тренованість заклали ос-нову, а виховання в робітничому і армійському середовищах сформували і загартували характер нашого директора. Вінактивно займався спортом, досяг рівня кандидата в майстри спорту СРСР з футболу, виступаючи за клуби м. Києва таМоскви, а також за армійські колективи під час служби в армії. Отримавши технічну освіту, він пройшов шлях від ро-бітника до майстра, був помічником машиніста електровоза.

Навчання у Київському державному інституті культури, який він закінчив з червоним дипломом, змінило сферу ді-яльності Миколи Павловича. Згодом він очолив потужний науково-методичний бібліотечний заклад Київської області— Київську обласну бібліотеку для дітей, отримав звання «Заслужений працівник культури України» та захистив нау-ковий ступінь кандидата історичних наук.

Наша бібліотека, завдячуючи її директору, сьогодні є одним із найавторитетніших та найпопулярніших закладівкультури України та Київської області, що відіграє суттєву роль у культурному та суспільному житті країни і займаєзначне місце в її інформаційному просторі. Директор бібліотеки активно впроваджує в роботу бібліотек області нові ін-формаційні технології, організовує резонансні культурно-просвітницькі акції, посилює науково-методичний та органі-заційно-координаційний вплив на книгозбірні Київщини, широко застосовуючи змістовну видавничу діяльність, ак-тивно займається питаннями удосконалення співпраці бібліотеки з громадськими та творчими об'єднаннями.

Розвитку нашої бібліотеки сприяють ініціативність М.П. Зніщенка, його якості справжнього лідера, а також вміннямиттєво та адекватно реагувати на нові явища у суспільстві та бібліотечній галузі. У трудовому колективі й досі чудовопам'ятають, як наприкінці 1991 р. — на початку 1992 р. Київське обласне управління культури в особі тодішніх керів-ників намагалося позбавитися Київської обласної бібліотеки для дітей та інших обласних установ, ліквідувавши об-ласний науково-методичний, інформаційно-бібліографічний центр. Але завдяки своєчасним, правильним і рішучим ор-ганізаційним діям директора обласну бібліотеку для дітей вдалося зберегти. Про всі ці пристрасті та перипетії свідчатьдокументи особистого архіву директора і бібліотеки.

З лютого 1992 р. бібілотеці були надані додаткові функції, властиві обласній універсальній науковій бібліотеці. Зцього часу Микола Павлович почав приділяти велику увагу науковій, методичній та практичній роботі, заходам з впро-вадження новітніх технологій у практику роботи не тільки бібліотек для дітей, але й бібліотек для дорослих Київщини.Значний особистий внесок він зробив в організацію формування електронних ресурсів, оновлення характеру і форм ін-формаційних послуг, створення електронних баз даних та зведеного каталогу, що сприяє оптимізації довідково-інфор-маційної роботи бібліотеки та ЦБС області.

Відомо, що бібліотекар — це не професія, це спосіб життя, яке особливим чином організоване і спрямоване, це типмислення та різновид патріотизму. Підтвердженням цієї тези може бути ініціатива директора, який під час державноїфінансової кризи з забезпечення бібліотек області з 1996 по 2000 рр. книгодруками звернувся до видавництв Україниз проханням поповнювати бібліотечні фонди області новою літературою безкоштовно, і багато з них із розумінням від-гукнулися. Слід також зазначити, що особисте звернення М.П. Зніщенка до Президента України Л.Д. Кучми та мерам. Києва О.О. Омельченка допомогло врятувати приміщення бібліотеки, доведене до аварійного стану, на яке накинулиоком помічники тодішнього губернатора Київщини. Адміністрації президента та міста змусили керівництво областівиділити кошти на капітальний ремонт бібліотеки — правонаступниці першої в Україні і Європі спеціалізованої біб-ліотеки для дітей, заснованої потомственною почесною громадянкою м. Києва Д.Ю. Доброю. Також на пошану ди-ректора та його трудового колективу заслуговує ініціатива щодо розповсюдження серед бібліотек Київщини книгодру-ків «Бібліотечної серії» та літератури за державними і обласними програмами поповнення бібліотечних фондів.

Треба зазначити, що критичні статті М.П. Зніщенка в багатьох бібліотечних часописах, його дещо саркастичні та іро-нічні, але відверті розмови з будь-якими представниками різних гілок влади іноді призводить до того, що він частобуває не дуже зручним і не дуже до вподоби можновладцям, однак його слушні пропозиції завжди знаходили і знахо-дять схвалення у бібліотекарів України. Тож не дивно, що в трудовій біографії Миколи Павловича був момент, коли йогонамагалися усунути від посади директора за вказівкою тодішнього голови Київської обласної державної адміністрації.Але помаранчеві події не дали відбутися цій несправедливості.


Шановні колеги!Вітаємо вас з Новим 2011

роком і Різдвом Христовим!Бажаємо всім у наступаючому році

натхненної, творчої праці з розбудови нашоїдержави і виховання гідного підростаючого покоління.

Зичимо міцного здоров’я, щастя вам, вашим близькимі рідним! Нехай у ваших оселях завжди панують любов та взаєморозуміння! Веселих всім свят! Щасливого і щедрого на добро року!

Редакція журналу

За часи директорства М.П. Зніщенка Київська обласна бібліотека для дітей набула заслуженого авторитету та повагиз боку мистецької та бібліотечної еліти Київської області. Письменники і краєзнавці Київщини вважають Київську об-ласну бібліотеку для дітей одним з кращих місць проведення презентацій нових книг, творчих зустрічей, круглих сто-лів. В останнє десятиліття в бібліотеці активно працюють клуби «Краєзнавці Київщини» та «Клуб видатних людейКиївщини». Завдяки фаховому, творчому керівництву, колектив бібліотеки став командою відданих улюбленій справіоднодумців, в якому органічно поєднується багаторічний досвід і зріла творчість спеціалістів з ентузіазмом та злетомфантазій молодих. Досягнуті успіхи керівника і окремих спеціалістів належно відзначені державою. Почесне звання «За-служений працівник культури України» отримали Л.П. Соляник, В.Г. Сітько, Т.Е. Кучеря, а художник О.М. Ткаченко— почесне звання «Заслужений художник України». В бібліотеках області заслуженими працівниками культури Українистали П.І. Красножон, Т.В. Косюшко, Л.В. Кошелева, Н.В. Гулєвата, Л.П. Глущенко.

Микола Павлович — автор низки фахових публікацій з проблем бібліотечної справи у журналах «Бібліотечна пла-нета», «Вісник Книжкової палати», «Світ дитячих бібліотек», наукових збірках, у всеукраїнській та обласній пресі. Вза-галі ним оприлюднено біля 300 невідомих і неопублікованих архівних матеріалів. Надаючи велике значення науковимдослідженням бібліотекознавчого спрямування, він ініціював збір матеріалів з історії бібліотек Київської області, якає складовою історії бібліотечної справи України, зокрема історії бібліотек для дітей. Науково-історичні дослідженняМ.П. Зніщенка в галузі бібліотекознавства, бібліографознавства та книгознавства були покладені в основу його канди-датської дисертації «Становлення та розвиток бібліотек для дітей в Україні 1900-1939 рр.». Значну її частину склало до-слідження історії виникнення, розвитку та становлення першої спеціалізованої бібліотеки для дітей в Києві Д.Ю. Доб-рої. Микола Павлович надає велике значення науковому та теоретичному рівню викладання спеціальних дисциплінбібліотекознавчого циклу, а також науковим дослідженням у цій царині. Він успішно поєднує свою роботу з викла-дацькою діяльністю в Національному університеті культури і мистецтв. За його активного сприяння сотні бібліотека-рів Київщини здобули вищу бібліотечну освіту. Своїми діями і вчинками він здобув велику пошану і любов трудовогоколективу бібліотеки і бібліотечної спільноти України.

З великою повагою ставиться Микола Павлович до ветеранів бібліотеки, всіляко підтримує та заохочує творчу працюмолодих спеціалістів. Цікаво, що в багатьох провідних бібліотеках України сьогодні працюють ті, хто починав свій тру-довий шлях у нашій бібліотеці для дітей під його керівництвом. А ще Микола Павлович пише дуже гарні і веселі вірші,які він інколи читає в колі колег і друзів, що теж характеризує його, як людину дуже творчої і щирої душі. Кожен із пра-цівників бібліотеки знає, що в найскрутнішу хвилину може звернутися до директора, а така довіра — найвища наго-рода для людини і керівника.

Свій ювілей Микола Павлович зустрічає у розквіті творчих сил, сповнений нових творчих задумів і оригінальнихідей, упевнено й усміхнено йде своїм життєвим шляхом. Мабуть, він народився під щасливою зіркою. Є у нього улюб-лений крилатий вислів:«Если не хочешь сетовать на неблагодарность людей, все свои деяния посвящай Господу Богу».

Весь колектив нашої бібліотеки щиро бажає Миколі Павловичу міцного здоров’я, творчої наснаги та нових звершеньна науковій та бібліотечній ниві. Нехай здійсняться всі його мрії, щоб життєвий вибір ювіляра і надалі відповідав сло-вам Хосе Луї Борхеса: «І уявив собі я рай, що схожий на бібліотеку».

Колектив Київської обласної бібліотеки для дітей

4-5 (36-37) 2010

Documents