1

ПРОТОКОЛ публічного обговорення питань реалізації Комплексної зведеної

програми підвищення безпеки енергоблоків атомних електростанцій (КЗПБ) та Плану екологічних та соціальних заходів КЗПБ

Дата проведення: 24 листопада 2017 р.

Місце проведення: м. Нетішин, вул. Лісова, 6, Інформаційний центр ВП ХАЕС

Присутні: 47 осіб (див. Додаток 1)

Порядок денний: 1. Вступне слово – Д.А. Лавренов, заступник директора Центру зовнішніх

інформаційних комунікацій ДП «НАЕК «Енергоатом», начальник відділу роботи з громадськістю.

2. Презентаційна частина:

2.1. Презентація «Реалізація Комплексної зведеної програми підвищення безпеки енергоблоків атомних електростанцій (КЗПБ) (станом на 30.09.2017 р.)» - М.В.Пишний, заступник керівника Групи управління проектом КЗПБ (ГУП), керівник групи моніторингу звітності та адміністрування ГУП КЗПБ

2.2. Презентація «Виконання плану екологічних та соціальних заходів КЗПБ (станом на 30.09.2017 р.)» П.М. Русінко, локальний експерт з екологічних та соціальних питань Консультанта ГУП КЗПБ

2.3. Презентація «Реалізація плану залучення зацікавлених сторін КЗПБ» - П.М. Русінко, локальний експерт з екологічних та соціальних питань Консультанта ГУП КЗПБ

2.4. Презентація «Нефінансовий звіт як інструмент впровадження змін», Д.А. Лавренов, заступник директора Центру зовнішніх інформаційних комунікацій ДП «НАЕК «Енергоатом», начальник відділу роботи з громадськістю.

3. Дискусійна частина (запитання, коментарі, зауваження громадськості та відповіді фахівців).

Розгорнута інформація про обговорення (наводиться на мові оригіналу)

1. Вступне слово (Д.А. Лавренов)

Доброго дня, шановні присутні! Ми раді всіх вітати сьогодні на наших чергових публічних обговореннях присвячених реалізації Комплексної (зведеної) програми підвищення безпеки енергоблоків атомних станцій України (КзПБ). Також наші обговорення будуть присвячені реалізації Плану екологічних та соціальних заходів (ПЕСЗ) і Плану залучення зацікавлених сторін (ПЗЗС).

2

Мене звати Данило Андрійович Лавренов – заступник директора Центру зовнішніх інформаційних комунікацій ДП НАЕК «Енергоатом». Вашій увазі сьогодні буде запропоновано декілька презентацій, з якими ви зможете ознайомитися. На реєстрації роздавалися такі роздруківки з нетехнічними резюме і з всіма презентаціями, які сьогодні побачите. Надаю слово колегам теж представитися.

Павловський Сергій Анатолійович – начальник департаменту соціального розвитку дирекції з кадрів та соціальних питань. Це нетехнічний департамент, як ви розумієте. Департамент, діяльність якого пов’язана з вирішенням соціальних питань персоналу атомних електростанцій, але що виникають навколо виробничих питань. Дуже часто багато питань соціальних, тому я спробую відповісти на них, якщо ви не проти.

Пишний Максим Володимирович – заступник керівника Групи управління проектом КзПБ. Модератор (Д.А. Лавренов): Від Хмельницької атомної електростанції (ХАЕС) в наших публічних обговореннях братимуть участь: Карпинський Дмитро Анатолійович – виконуючий обов'язки заступника головного інженера з технології та інших питань. Демидюк Віктор Андрійович – заступник генерального директора з кадрів та соціального розвитку. Рахлінський Олег Васильович – заступник генерального директора з питань будівництва. Левицький Олександр Володимирович – начальник відділу охорони навколишнього середовища. Модератор (Д.А. Лавренов): Дякую! Перед тим, як ми розпочнемо, я хочу декілька слів загальних сказати про Комплексну (зведену) програму підвищення безпеки (КзПБ). Хто не знайомий з цією Програмою - це комплекс заходів, які виконуються задля постійного підвищення рівня безпеки енергоблоків і досягнення інших світових стандартів безпеки, ядерно-радіаційної безпеки. Цю Програму ми виконуємо за рахунок власних коштів і залучення коштів Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), а також організації Євратом. 600 млн. євро – у нас кошти кредитні, вартість всієї Програми - понад 1,4 млрд. євро. Варто сказати, що комплекс заходів дуже великий і здійснюється на всіх чотирьох майданчиках атомних станцій України. Понад 1000 основних заходів і приблизно 200 додаткових заходів - про це буде йтись сьогодні на презентації, - які мають бути виконані для досягнення нашої головної мети – досягнення вищого рівня безпеки відповідно до всіх міжнародних норм, навіть і вище. Тому, якщо на цьому етапі запитань немає, пропонується такий регламент нашої роботи: будуть всі презентації представлені, після цього ми зможемо перейти до обговорення, запитань, зауважень, пропозицій і т.д. Якщо такий варіант приймається, пропоную розпочинати роботу.

3

Дякую. Розпочинаємо з першої презентації. Перша презентація у нас присвячена реалізації Комплексної (зведеної) програми забезпечення безпеки (КзПБ), всі слайди, – я повторюся, – є в цій роздруківці. Максиму передаю слово..

2. Презентаційна частина (доповідачі: М.В.Пишний, П.М. Русінко, Д.А. Лавренов)

Повні тексти презентацій наведені у Додатках 2-5.

3. Дискусійна частина (модератор – Д.А. Лавренов) Запитання (В.Л. Пономарьов - голова ради ветеранів м. Славута): Ви розкажіть, будь ласка, таке питання, – проблеми з водою на атомних станціях. Тому що на сьогоднішній день річка Горинь стала “ручейком”, а блоки атомної станції повинні охолоджуватися, – яка в цьому є проблема і що робиться з цим?

Відповідь (О.В Левицький, начальник відділу охорони навколишнього природного середовища ХАЕС): По питанню забезпечення водними ресурсами. Це питання піднімалося неодноразово на етапі експлуатації першого енергоблоку станції (ХАЕС-1). На етапі, коли вводився другий енергоблок, на етапі, коли розглядалося питання завершення будівництва третього, четвертого блоків всі запитували: чи вистачить, чи не вистачить води? Ми вже експлуатуємо станцію практично 30 років. На сьогодні вже бачимо і досвід експлуатації показує, що питання води для станції на сьогодні – це не актуальне. Чому? По-перше, водойма запроектована на роботу чотирьох енергоблоків. По-друге, довгий час ми взагалі з р. Горинь на заповнення водойми не брали воду. Ми брали тільки на першому початковому етапі. Це було перші три роки, ми закачували воду. Потім ми взагалі не брали, тільки використовували воду, тобто вода надходила до водойми за рахунок того, що опробували обладнання. Насосне обладнання повинно кожний рік опробуватися: пів години - годину працювати. І тільки останні роки ми почали брати воду з р. Горинь в межах тих лімітів, які нам надані, які обґрунтовані, які дозволені.

За рахунок того, що знизилась водність в Україні, як і взагалі в світі, знизилась водність в тій річці, яка акумулюється повністю у водоймі. Це - річка Гнилий Ріг, яка тече з Ізяславського району і далі повністю акумулюється у водоймі. Але навіть в цьому випадку ми для себе розробили алгоритм, яким чином ми цю воду з р. Горинь будемо брати, скільки будемо брати, в якій кількості? В 2012 р. у нас дуже низько впав рівень в водосховищі. Це було не критично, але в порівнянні з попередніми роками він впав за відмітку нижче, чим 202 метри, але ми спробували працювати. У нас на спеціальній насосній (станції) є дев’ять насосів різних потужностей. Є п’ять насосів, які беруть кожний по 18000 м3/ год. – це їхня потужність, дуже велика, - і чотири насоси, з яких два насоси - по 3200 м3/ год. і два насоси - по 2000 м3/ год.

4

На сьогодні ми працюємо взагалі малими насосами, фактично це не відчувається на стоках самої річки. І цього забору нам вистачає так, щоб підтримувати достатній рівень. У нас встановлений рівень на певні періоди року. На перший квартал кожного року – це один рівень, на другий квартал – другий, на третій, на четвертий – це відповідні рівні. І в межах цієї границі - верхній, нижній, - ми зараз знаходимося. На сьогодні ми не бачимо таких особливих питань стосовно забезпечення водними ресурсами. Якщо навіть в нас будуть такі роки, які - один, другий і третій рік, що не буде води – де взяти? Ми зможемо пропрацювати в цьому режимі і наступні роки. Цей баланс, який ми не взяли, ми його нагонимо і візьмемо. А питання охолодження додаткового – це питання, воно стоїть. Щоб збільшити ефективність охолодження треба просто будувати дамбу в самій водоймі, розділяючу дамбу. Це вже не питання (додаткової) води, це - більш ефективне використання тієї води, що ми маємо. І на сьогодні наша водойма найбільша серед всіх АЕС, як по площині так і по об’єму. І порахуйте, якщо запоріжці мають шість блоків – експлуатують свій водоохолоджувач; Южно-Українська станція має три блоки – експлуатує меншу водойму, а ми маємо всього лише два (блоки) – і експлуатуємо найбільшу серед всіх станцій (водойму). Чи є ще питання?

Запитання (В.Л. Пономарьов): Фінансове питання. Я хотів би таке питання задати: вот продажа за кордон…, стоимость в Нетішині, – і чому в 30-километровій зоні для населения Славутского району, м. Славута «з громадян зняті пільги»? И, коли вони будут востановлені? Відповідь (Д.А. Лавренов): Я тільки хочу сказати одне, що «Енергоатом» не продає зараз електроенергію на експорт, за кордон. В нас є такі стратегічні плани: це проект енергомосту, який, до речі, перспективний для нашого майданчику – це ХАЕС. Цей проект енергомосту, який допоможе Компанії торгувати з європейською енергосистемою «ENTSO-E» і запустити дві лінії на Польщу і Угорщину, які будуть безпосередньо забезпечуватися електроенергією з ХАЕС. Але це поки що проект і знаходиться в стадії його активної реалізації. А щодо тарифів наших, я передам слово Сергію Анатолійовичу, у нього є інформація актуальна про це.

Відповідь (С.А. Павловський): Доброго дня. Я кілька слів буквально скажу про те, чи є ми володарями тієї електроенергії, яку виробляємо і яку продаємо за кордон, а значить, чи отримуємо ми з цього якійсь кошти. Ви, мабуть, розумієте, що державне підприємство генерує електроенергію, передає її на електроринок, який від імені держави реалізовує цю електроенергію споживачам, збирає з них кошти, а потім розраховується з

5

нами за тарифом, який нам встановлює інший державний орган – Національна комісія з регулювання електроенергії (НКРЕ). Тобто, ви розумієте, що нам дуже важко отримати ту вартість, яку дійсно коштує наша електроенергія. Крім того, ми державне підприємство і нам досить складно відстоювати наші інтереси незаконними методами. Ми державне підприємство і маємо діяти законно. Тобто, ми робимо обґрунтування до тарифу на кожен рік, показуємо всі витрати, які ми маємо понести, включаючи пільги для тих чи інших сегментів, чи верств населення, які ми зазвичай здійснювали, а потім отримуємо на це позитивну або негативну відповідь. І те, що ви сказали, що ми втратили деякі пільги – так, це чиста правда. Не ми позбавили цих пільг наших людей. Держава позбавила нас права здійснювати платежі по деяких пільгах. Зокрема, які це пільги? Ви, мабуть знаєте, що ми колись доплачували нашим пенсіонерам, які вийшли на пенсію і отримували невеликі пенсії, ми якусь певну суму, не дуже велику, але щомісяця, доплачували. Вже п’ять років, як ми не можемо цього робити. Нам не дозволяє держава це робити. Навіть, якщо ми здійснимо таку виплату, покарання будуть дуже швидкі і дуже дошкульні, болісні. Значить ми цього зараз робити не можемо. Крім того, ми не можемо зараз здійснювати, – і в принципі, і раніше не могли здійснювати, – такі пільги, як здешевлення електроенергії для населення, яке проживає в 30-кілометрових зонах. Тому що я вам перед цим сказав, що ми не володарі цієї електроенергії, ми її віддаємо державі. Тому, спільно з вами, треба добиватися змін у законах, які регулюють цю ситуацію, тому що своїми силами ДП НАЕК «Енергоатом» цю діяльність здійснювати не може, просто не має ніякого права.

Але що ми здійснюємо, на що нам держава залишила право і ми це право використовуємо на повну котушку? Ми утримуємо 28 об’єктів соціальної інфраструктури в усіх містах-супутниках. Це - вартісні об’єкти, це палаци культури, це спортивні комплекси, це санаторії-профілакторії. Не все з цього є в м. Нетішин, я розумію, але дещо є і воно утримується за наші кошти, а були спроби позбавити нас і цієї можливості. Це ж не атомна електростанція, це ж не реактор? – тому ви не маєте права витрачати на це гроші. Але ми це право відстояли. Крім того, у нас є дуже добрі контакти з профспілковими організаціями для того, щоб ми робили деякі, будемо так казати, обхідні маневри, щоби все-таки і пенсіонерам якимось чином допомагати, і молоді якимось чином допомагати. Профспілки наші, з якими ми – треба віддати слова подяки, – дружимо, знаходимо спільну мову, вони своїми силами можуть виплатити кошти і діткам-інвалідам, які не являються нашими працівниками, а ми завжди виплачували по колективному договору ці платежі. А нам заборонили це робити. Так от зараз, за домовленістю з адміністрацією, профспілки це роблять. Мамам, які виховують дітей і знаходяться в декретній відпустці профспілки ці виплати роблять. Пенсіонерам ми це робити не можемо, тому що це занадто

6

велике порушення і воно лежить на поверхні, і давайте з вами знайдемо якусь форму співпраці іншу. Я знаю, що профспілкові організації здійснюють оздоровлення ветеранів. Це тема, яку можна обговорювати спільно з профспілками. Давайте може знайдемо ще якусь тему для обговорення? І нам буде дуже легко знайти порозуміння, тому що ми з вами притримуємося одних і тих же позицій. Ми хочемо дружити з тими людьми, які проживають на території, де працює атомна електростанція, тому що ми розуміємо, що від позиції людей залежить дуже багато. Ми всією своєю діяльністю і, навіть, тим, що ми підвищуємо безпеку станції цією Програмою за західні кошти, - ми робимо її краще для того, щоб ви відчували і почували себе безпечніше, але ми розуміємо, вам цього мало. Давайте шукати шляхи для того, щоб ще дещо ми могли для вас зробити.

Репліка: Шлях один.

Запитання (В.Л. Пономарьов): Який шлях, підкажіть? Як це зробити?

Відповідь (С.А.Павловський): Зараз я вам скажу ще один шлях. Ми з великими труднощами, але встали на нього. Нам теж не давали такої можливості, але сім років назад був прийнятий закон, по якому ДП НАЕК «Енергоатом» відраховує щорічно кошти на забезпечення соціальних потреб територій, на яких знаходяться атомні електростанції. Якщо тут є жителі Славути, то ви повинні знати, що Славута – це одно місто, яке найбільше за всіх в Хмельницькій області має отримувати коштів за те, що поряд з вами працює велика атомна електростанція. У цьому році, – це має бути тільки по Славуті, – близько 3 млн. гривень відрахувань, а по Славутському району – ще 1,5 млн. гривень. І це щорічно. ДП НАЕК «Енергоатом» повністю виконує свої зобов’язання з цього приводу. Всі кошти, які належать, ми перераховуємо всі сім років у централізований фонд, який знаходиться у (розпорядженні) Кабінету Міністрів. Також, як з нашою електроенергією, ми після цього втрачаємо можливість забезпечити, щоб кошти потрапили до вас. Ми втрачаємо цю можливість і це головне. Оця маленька деталь робить нас з вами великими союзниками. Нам треба з вами все зробити, щоб кошти до вас дійшли, тому що ми вам їх віддали, ми вам їх віддали – це правда.

Запитання (В.К. Гапонюс, голова громадської ради при Славутській районній державній адміністрації, і координатор громадсько-політичного об’єднання «Політична сила Славутчина»): Ми, з рядом громадських організацій, тривалий час виходимо з ініціативами про створення саме соціального пакету для захисту населення, які проживають в зоні ризику – 30-кілометровій зоні. Питання в тому, – що тут ви сказали як раз про те, що я хотів наголосити, – щоб ми створили, можливо, механізм співпраці в питаннях внесення пропозицій до законодавства стосовно гарантій держави про надання пільг саме населенню, яке проживає в 30-кілометровій зоні. Стосовно - це в першу чергу! – відновлення 50% відшкодування, компенсації електроенергії, яке

7

надається населенню. Тому що у 1996 році, коли був Прем’єр міністром Марчук Є.П., були розроблені пропозиції стосовно того, що на кожного жителя 30-кілометрової зони 50% електроенергії забезпечується безоплатно, а решта – 50% (оплачується). Я і ряд керівників громадських організацій виходили, і останній раз 28 червня проводили акцію: «Закон понад усе», де само були пропозиції стосовно саме соціальної компенсації для населення 30-кілометрової зони. Тобто, до речі, там стояло питання про страховку, медичне страхування, саме – здоров’я і життя населення 30-кілометрової зони. Це дуже важливе питання. Попередньо у 2005 році - ми виходили ще тоді, з питаннями на Кабінет Міністрів, Кабінет Міністрів передавав до Міністерства охорони здоров’я (МОЗ). В МОЗ тоді були налаштовані стосовно цих питань позитивно, а саме зі страхування життя і здоров’я населення 30-кілометрової зони. Тому що це - саме ті кошти, які ви сьогодні перераховуєте в фонд Кабінету Міністрів. Це зрозуміло. Тому питання – страхування майна, вартості, щоб не було як в Чорнобилі, де б ти не знаходився – є страховий поліс. І людина в будь якому місці може отримати кошти за відшкодування шкоди, яка була нанесена. Щоб вона не ходила з протягнутою рукою, а зі страховим полісом була. Майно, власність і здоров’я, ну, це - в першу чергу: здоров’я людей. Це сьогодні питання, які є. Ну і ряд ще інших питань. Тому, що вносили питання і в виробничій сфері, маю на увазі пільгове постачання електроенергії для виробничої сфери і пільгове постачання для комунальної сфери. Тому що, якщо буде у нас страхування і пільгове постачання електроенергії, зрозуміло, що сюди прийдуть інвестиції і вони самі вже будуть забезпечувати розвиток інфраструктури 30-кілометрової зони. Це основна умова для того, щоб кредитор прийшов в данні екологічно і техногенно потенційно небезпечні райони. Тому тут, я думаю, готовий з рядом організацій співпрацювати в цих питаннях з вами, стосовно того, щоб ми могли сьогодні внести зміни до «Закону про радіаційну безпеку» і інші нормативні документи, які сьогодні діють в межах України. Тому що, це є необхідністю. Тобто, сьогодні мобілізувати не тільки громади Славути, а і всі майданчики, які потенційно сьогодні екологічно і техногенно небезпечні в Україні, для спільних дій в питаннях свого захисту і захисту людей.

Відповідь (С.А. Павловський): Можна кілька слів скажу з приводу всіх ваших побажань? Я не працюю на Хмельницькій атомній електростанції, я працюю в ДП НАЕК «Енергоатом», але я добре знаю колектив ХАЕС і позицію керівництва станції. Ви мабуть не сумніваєтеся, що коли треба буде реалізовувати оці ваші ініціативи, колектив станції і керівництво станції буде пліч-опліч з вами стояти для того, щоб добитися оцих змін. Тому що це вигідно не тільки вам, це вигідно нам, це всім вигідно. Так от, починати треба з простого.

8

По-перше, є процедура підготовки законопроектів. Атомна електростанція не є суб’єктом підготовки, тому треба діяти відповідним чином: у вас є народні депутати, які можуть висувати законопроекти. Ми не представляємо громади, ми представляємо виробництво, а ви представляєте громаду, а в громаді є народні депутати, які в вашому регіоні обрані вами. Тому, починайте з простого: по-перше, треба обрахувати вартість всього цього. Тому що, ці всі пільги - не пільги «взагалі», вони - пільги, які коштують певних коштів. Якщо, це 50% здешевлення електроенергії для населення – це конкретна цифра, вона легко вираховується; якщо це пільги щодо медичного страхування – це конкретна цифра, вона вираховується і треба готувати аналітичну записку і спільно з народними депутатами, при нашій допомозі, готувати текст законопроекту. Але ви всі розумієте, в якій країні ми живемо, який етап важкий, нажаль, проходимо в черговий раз. У нас в м. Нетішин є будинок, побудований кілька років назад. Будівник сидить цього будинку і він скільки натерпівся з тим, щоб його побудувати, здати в експлуатацію, а людей заселити в нього ми не можемо. Тому, що закон державний не дозволяє цим людям, отримавши житло, оформити його на себе, тому що цей будинок вважається «частинкою атомного реактору» і відчуження заборонено. І ми три роки намагаємося внести зміни до закону, щоб виключити із цього відчуження будинки, які збудовані. І не можемо цього провести тому, що народні депутати, нажаль, ведуть себе дуже пасивно. Більше того, не те що пасивно - вони саботують засідання, вони не хочуть розглядати таких питань, які їм не приносять дивідендів. І я багато чого можу вам наговорити, тому треба починати цю роботу, але з цифрами і спільно з народними депутатами.

Запитання ( В.К. Гапонюс): Я хочу на чому наголосити? Питання в тому, що заява-резолюція, яку ми отримали на зібранні 28 червня, була надіслана Президенту, в Верховну Раду, в Кабінет Міністрів, народному депутату Мацолі, в обладміністрацію і місцевим керівникам району і міста. Отримали відповіді - з адміністрації президента, з Верховної Ради, яка передала до Кабінету Міністрів пропозиції, Кабінет Міністрів розіслав на чотири міністерства; міністерства отримали. Відповіді не ті, які потрібно. Констатують те законодавство, яке існує, а не пропозиції стосовно співпраці зі зміни законодавства. Питання в тому: відповіді були надані від обласного управління економічного розвитку. Але відповіді від народного депутата Мацоли - з 2014 року з якими б зверненнями ми на нього не виходили, - жодної відповіді від цього народного депутата не було. Тому це активність тої людини, яка приїжджає, роздає сік в допоміжних закладах – дитячих садках, – сік і цукерки для того, щоб реально вирішити питання. Я говорю це як приклад того, що з народними депутатами є проблема - пасивні саме представники. Це є проблема. Єдине, що тут вже наше питання: активізувати тих народних депутатів, з якими ми можемо в цьому плані заставити провести це через Верховну Раду. Є можливість, її треба використати.

9

Відповідь (С.А. Павловський): Я думаю, що в цьому залі сидять ваші союзники. Це - керівництво станції, представники ДП НАЕК «Енергоатом». Але ще я хочу наголосити на одній дуже важливій речі. Ми всі вважаємо, що ми ризикуємо, коли живемо недалеко від атомної електростанції. Всі вважаємо чомусь, що ми ризикуємо. Я не вважаю, чесно кажучи, чомусь, що я ризикую. Я - колишній житель міста Прип’ять, - я не вважаю, що я ризикую. Але ми розуміємо звідки береться оця формуліровка - “Ми вважаємо, що ми ризикуємо”, – так? Тому що, це нам може принести певні дивіденди. Це, правда, це нормально, абсолютно нормально. У всьому світі, такий механізм діє і когось звинувачувати за це, Боже упаси, не можна. Але я звертаю вашу увагу на те, що, припустимо, немає ХАЕС і у нас закінчилися всі ризики – знайдете щастя від того, що немає? Теж не знайдете. Тому завжди треба розуміти, що нам треба спільно вимагати задоволення наших потреб і наших прав. Ми маємо розуміти, що це все потрібно робити делікатно, щоб не нашкодити і тому об’єкту, який власне кажучи всю цю територію, якимось чином, підтримує. Тому, що діти працюють, онуки працюють, інфраструктура діє. Увага приковується. Коли немає об’єкту - немає і уваги. Що ви знаєте про якийсь сільський регіон в Тернопільській області, де нема крупних об’єктів, - ви про нього нічого не знаєте. Туди і журналіст ніколи не поїде, а в м. Славуту поїде, тому що поруч атомна електростанція. Тобто, цей баланс треба розуміти і його треба використовувати. Я дуже прошу, щоб ви завжди про це пам’ятали.

Доповнення (О. В Рахлінський): Можна я ще скажу пару слів. Дуже слушно була сказана така думка. В свій час ми величину отих компенсацій, пільг розглядали і отримали багато заперечень. Отримали від тих територій, які в принципі не мають потенційно небезпечних об’єктів, але сама екологія у них гірше, наприклад, ніж в Славутському районі. По тим причинам, що там були шахти, там залишилося оці кучі невикористаної руди чи - використаної руди, де природній фон – на порядок вищій, ніж біля території атомної станції. Там немає підземних вод, а ті що є - вони страшно забруднені. Там такі підприємства, які не підпадають під визначення екологічно потенційно небезпечних, але жити там набагато важче. І ці регіони вони дуже «проти», вони кажуть: добре, ви дасте пільги зонам спостереження чотирьох атомних станцій. Ці ж гроші треба звідки ж взяти? Ви, виходить, підвищите тариф - з нас же, з тих, хто живе у гірших умовах, знімете гроші і надасте тим, хто як-би має потенційну небезпеку, але живе в кращих умовах. Все це має бути пораховано, оптимізовано в розумних межах. Дякую.

Запитання (В.Гончарук – учасник ліквідації аварії на ЧАЕС): Щодо вирішення (проблеми) водних ресурсів, яка обговорювалася, я хочу сказати, що це - основа основ життя людства на Землі. Тому ігнорувати те, що дещо буде використане – водні ресурси не є відновлювані.

10

Щодо питання того, що треба будувати атомну енергетику. Але ніхто не міг передумовити тих негараздів, спланованих, запобігти – це Чорнобильська АЕС. І на сьогоднішній день скільки б мене особисто не переконували - я знаю, що вчені програмують, я знаю, що люди, які є у владі, законопроекти втілюють в життя і є люди, які будують. Але ніхто не забезпечений від тих негараздів, від тих ризиків, які можуть бути незпрогнозовані, так як з ЧАЕС. Я думаю, що на сьогоднішній день відповідь більш чітку дав би академік Лєгасов. Чому? Ви самі знаєте хто це, але він не підніметься, його нема серед нас. В мене питання: якщо атомна енергетика така безпечна, така прекрасна, поясніть мені причини вибуху на Чорнобильській станції? Чому наші «розуми», наші прагматики, енергетики і «Енергоатом» діють з благими намірами, (але) вимощена дорога в пекло? І в мене тут ще запитання: будь ласка, скажіть наскільки ви можете гарантувати безпеку оцих блоків, які добудовані і вистояли чверть століття - і конструкція, і все інше більше 30 років? І скажіть, будь ласка: Чорнобильська атомна - там теж була інформація і все так прекрасно, але запобіжних заходів там не було влаштовано? Ми знаємо, як у Америці «Три-Майл-Айленд» вибухав, але там блок опустили тоді вже, який вибухнув, на глибину там кілька сот метрів і залили його якоюсь рідиною там, чи складом якимось. Ну, це подробиці. «Фукусіма»? – ви вже знаєте. Чому вважаєте, що ХАЕС набагато безпечніше, чим ЧАЕС і все? В мене питання: я не можу ось сприймати любу інформацію. Тому що нас, таких взяли з резерву, ми військовозобов’язані, і гнали туди (на ЧАЕС), і щоб ви бачили, там цілодобово ми ліквідовували цю аварію. А ті, які це запроектували і втілили в життя, - вони були в інших місцях, і вирішували це прості люди, так, з допомогою тих же вчених. А я особисто той графіт збирав і все інше, в тій же одежі, без захисту, без нічого – в зонах «одна хвилина», в зонах «дві хвилини», в зонах «три хвилини»… Скажіть, будь ласка, як це вирішити, як убезпечити? Тому, що говорити хороші слова – безпека людини, безпека людини, податки і все інше, – ну, це - словоблуддя, я відверто говорю.

Відповідь (О. В. Рахлінський): Шановні гості, присутні! Наші ці слухання - вони не стосуються ХАЕС-3 і ХАЕС-4 енергоблоків. Наші сьогоднішні слухання – це як раз підвищення безпеки. Підвищення безпеки, це те, що ви сказали. Це в тому числі заходи, які були складені і реалізовуються після аналізу аварії на «фукусімських» двох атомних станціях. Через те, ви задасте це питання іншого разу, коли ми будемо проводити обговорення, слухання по ХАЕС-3 та ХАЕС-4 блоках. А ці заходи - вони як раз підвищують безпеку (діючих) атомних блоків. Це принципово різні речі. Додаткового впливу, негативного на природу ці заходи самі по собі, по своїй природі не можуть мати, вони, навпаки, покращують діяльність - технологічну і іншу діяльність. І ваш скептицизм мені зовсім незрозумілий.

11

Доповнення (В.А.Демидюк): Шановні колеги! Дозвольте. Ви знаєте, суспільство вчиться. Будь-яка галузь, яка розвивається, вона з чогось починається - з нуля, напрацювання. Ми знаємо, які були перші автомобілі, зараз вже переходимо на електромобілі. І будь-яка галузь, і так саме, і галузь атомної енергетики. Так, це велика біда – Чорнобиль, який трапився. Знаєте, які то були прорахунки: там є і людський фактор, там є і проектний фактор, там є і технічний фактор. На превеликий жаль, те, що відбулося, але з нього зроблені висновки. На основі цього, якраз і була розроблена велика програма культури безпеки атомних станцій в атомній енергетиці. В нас після того було розроблено ядерне законодавство. Законодавство України яке є одне з найсучасніших в світі. «Фукусіма» – також є там людський фактор. Але знову ж таки оці заходи, які ми сьогодні розглядаємо, - це за результатами «Фукусіми».12 травня 2012 року Президент підписав, Рада національної безпеки їх затвердила і в дію ввела - заходи, щоб не допустити «Фукусіми». І перш за все, ми бачимо: це заміна обладнання на сучасне, зміна деяких процесів. Ми бачимо, що пасивні системи безпеки встановлені, вони вже встановлені у нас по результатах «Фукусіми». Тому що ми знаємо, що фактично вибухнув водень. Відключилася електроенергія, не працювали насоси, які подавали рідину на охолодження зони, пішов розплав цирконію при великій температурі, який дав водень, який накопився і вибухнув. Щоб цього не допустити, додаткові системи - і пасивні, і активні. Додатково встановлюються насоси, додатково іде резервне електрозабезпечення і зроблене випалювання того самого водню. Зараз, якщо водень навіть він і збереться, він в холодному режимі, без електрики перетвориться в воду і водичка буде відводитися. Тобто - вчимося. Але і по кожному такому випадку робляться заходи. І ці заходи ми сьогодні озвучили. Як реалізуються ці заходи? Ви бачите їх сотні - таких заходів, вони поступово реалізуються, але вони в той же час і дуже фінансово затратні. Через те потрібно брати кредити, але це підвищення нашої з вами безпеки. І повірте, що найбільші поборники безпеки атомних станцій - це їхні працівники. Ми тут живемо, наші сім’ї тут, наші діти тут, наші онуки тут і ми хочемо, щоб в нас було все безпечно.

Репліка: У вас зарплата відповідна.

Відповідь (В.А. Демидюк): Друзі, я наведу вам такий приклад. У мене в одному підрозділі працює слюсар. Він за своєї основної спеціальності - муляр. Він у мене на вихідні дні іде на Панораму, будинок будується у нас – Панорама. І він каже: я там за робочий день заробляю 1800 грн. Чому так дорого? Він за вихідні дні бере набагато більше ніж одержує своєї заробітної плати. А тому, що фактично виїхали всі спеціалісти - ті самі каменярі, муляри, - до Польщі. І приватник мусить заплатити гроші, бо йому треба здати будинок, чи то продати.

12

Доповнення (О. В. Рахлінський): Зараз з атомних станцій звільняються і їдуть у ближнє зарубіжжя – Польщу, Чехію.

Відповідь (В.А. Демидюк): Друзі, дозвольте я закінчу - питання дуже актуальне. Я вам скажу: рівень заробітної плати працівників атомної енергетики за останні два роки з 4-го місця вийшов на 19-е загально в промисловості. Темпи зростання заробітної плати в промисловості по країні вище ніж темпи зростання заробітної плати в атомній енергетиці. Ми, коли говоримо «висока заробітна плата», – вона висока заробітна плата порівняно. Але, коли ми порівняємо нашу заробітну плату з тією самою Росією і з країнами - партнерами, де є атомні станції, у нас заробітна плата в середньому по робочих у три рази відстає; по менеджменту відстає в десятки разів. І через те, в нас є випадки, коли начальник зміни реакторного цеху, який вже стажувався начальником зміни блоку, бере і звільняється. Запитую: «Чого ти звільняєшся?» Він каже: «Я їду до Китаю». Чому? – у нього заробітна плата в порівнянні з тим, що була раніше, (стане) в чотири рази вище. Він каже: «Я хочу, щоб мої діти вчилися за кордоном». Вже він сюди не повернеться. А тепер подивіться потенційні ризики. У нас поряд зараз будується Туреччина, це - поряд. Тим більше, що її будує директор будівництва Волончук Юрій Федорович - це колишній наш заступник головного інженера по експлуатації в 90-х роках, потім працював директором Ленінградської станції. Атомники в енергетиці, як колись казали, «прийшов в енергетики - готуйся до переїзду, якщо ти хочеш в енергетиці вирости». Воно в якійсь мірі і збереглося. Ми хочемо зберегти свій персонал, але персонал каже: «Якщо я поїду зараз до Білорусії, я буду одержувати більше, якщо я поїду до Туреччини, я буду одержувати більше». В Арабських Еміратах вже будуються блоки і вони шукають персонал. У них немає свого персоналу. Наші поїхали до Китаю, навчили китайців. Вони вже кажуть: «Ви нам мало вже потрібні», але є інші країни. До речі, підготовка нашого спеціаліста з атомної енергетики - одна з найкращих в світі і в країні, це визнано. І наш навчально-тренувальний центр вважається одним з кращих серед атомних станцій України. Спеціалісти прекрасні. І повірте, що їх «на ура» забирають. Якщо тільки ти вже став провідний інженер управління реактором, ти одержав ліцензію державного органу регулювання - ти вже стаєш спеціалістом міжнародного класу. За тобою вже починають полювати. Я колись був на семінарі - коли у нас були інші відносини з Росією, - віце-президент «ТВЕЛ» компанії, сказав: «Якщо нам буде потрібен ваш спеціаліст, ми його заберемо». «Як ви заберете? – ми позики даємо і все». Він сміється: «Які позики, ми йому запропонуємо таку суму, що він за день закриє всі позики і приїде до нас». А ми не можемо так, ми - державне підприємство. Розумієте? Ми - бюджетна організація. Кожну копійку ми одержуємо. Ну, от така ситуація.

13

І закінчую. То в нас зараз стала проблема, до нас зараз навіть не хочуть повертатися наші випускники. Проблема кадрів. Чому? Він каже: поки він навчався в Києві, працював на фірмі. Йому фірма запропонувала таки умови, що він готовий заплатити за навчання, яке держава за нього заплатила, наше підприємство – 60 тис. грн. Він каже: «Я за два місяці погашу, але я вже до вас не повернуся».

Запитання (О.І. Дейкалюк - Заступник головного редактора газети «Працівник Полісся»): Людський фактор – це все зрозуміло. Тепер технічний. Хмельницька АЕС живилася російським паливом. Питання стоїть про «Westinghouse», Америка. Сьогодні застосовується воно і як воно себе показало? Чи адаптоване воно і взагалі питання безпеки? І соціальне питання. Починали будівництво теплотраси в м. Нетішині, м. Славута. Яка його доля взагалі, чи буде його хтось згадувати, чи ні? Тому що практика, тут ми наводимо, як в інших країнах соціальне питання вирішується: не в 30-кілометровій зоні, а навіть в 100-кілометровій зоні, деякі країни є, де безкоштовно тепло іде в теплиці. В тій же Франції і не тільки. Теплиці для населення, опалення житла і так далі, і так далі. Хоча б оці. І третє питання – корпоратизація, яку очікує атомна енергетика. Що буде для персоналу конкретно Хмельницької АЕС? І знову-таки у зв’язку з безпекою, тому що людський фактор знову-таки. Ви розумієте, з чим це пов’язана оця корпоратизація? Будь ласка. Відповідь (Демидюк В.А.): Вчора був пленум ЦК «Атомпрофспілки» і Григорій Миколайович Муляр якраз у презентації (торкався), Юрій Олександрович там був - по питанню ядерного палива. На поточний рік заплановано і виконано 9 поставок ядерного палива з Росії і було заплановано 6 і виконано 6 поставок ядерного палива з «Westinghouse». Тобто, умови по «Westinghouse» виконані, вони поставили все, що було заплановано. Взагалі в Україну.

Репліка: А нас цікавить на ХАЕС?

Відповідь (Демидюк В.А.): Умови поставки з «ТВЕЛ», тобто з Російської Федерації, яка виготовляє ядерне паливо, виконуються також в повній мірі. На ХАЕС використовується російське ядерне паливо. ХАЕС забезпечена паливом. Умови всі виконані. На «Westinghouse» у нас зараз Южно-Українська АЕС і Запорізька АЕС.

Доповнення (Д.А Лавренов): Ви знаєте, ліцензування палива «Westinghouse» розпочалися ще в далекому 2005 році - з того часу. Паливо в нас вже зараз знаходиться в промисловій експлуатації. Питань по паливу ніяких немає. І найголовніше, що Україна єдина на сьогоднішній день, перша країна європейська, яка виконала всі вимоги по диверсифікації палива і відмовилася від одного єдиного постачальника. І на сьогоднішній день має два постачальника. Це конче необхідно і на цьому наголошують всі колеги з усього світу. Необхідно, щоб

14

був якийсь вибір, бо це - енергетична безпека. Бо, якщо відмовиться один постачальник - паливо «Westinghouse», до речі, виробляється на заводі в Швеції у Вестросі, - якщо у нас залишиться один постачальник - «Westinghouse», - у нас з ним є угода, про те, що він буде готовий приблизно за рік забезпечити поставки на всі енергоблоки українські у разі відмови російського постачальника. І це те, до чого ми йшли дуже багато років. Я ще раз підкреслюю, це - дуже складний процес. Україна одна з країн, яка цей процес пройшла. А зараз вже наші європейські колеги - вони ідуть по нашим стопам, по нашому шляху і зараз вчаться у нас як це зробити.

Репліки: - І досить експлуатації. - Да. - Вот «ТВЭЛ» выходит на европейский рынок – это общий процесс... - Тут страхів немає, це бізнес. - «Westinghouse» зашел паралельно на ВВЭР, «ТВЭЛ» выходит на PWR

рынок и поставляет топливо. - По корпоратизації ще.

Відповідь (О. В. Рахлінський): Про опалення я скажу. Дивіться, у нас будувалася в свій час теплотраса, там мав бути піонерський табір і не планувалося подавати опалення на Славуту. Чому не планувалося? Тому що в Славуті не багатоповерхова забудова, в основному це приватні будинки. А приватні будинки - це велика кількість і протяжність теплових мереж. А їх же треба заповнювати водою і там тепло-гідравліку не обманеш, ось чому на Славуту ніхто не планував подавати. І ця проблема і сьогодні існує. Це зовсім інше місто, ніж місто Нетішин. Це перше питання. Друге питання, це те, що теплотраса, яка планувалася по розвитку міста - вона сьогодні не забезпечується двома блоками, тому що залишок тепла з двох блоків незначний – приблизно 20% теплової потужності в цілому з двох блоків. Це не така велика кількість. У нас є генплан міста, він передбачає розвиток на 10 тисяч жителів, 6–9-й мікрорайони, вони мають бути побудовані на полі, що при в’їзді в Нетішин. І передбачалося, що (вони) будуть будуватися на місті лісового господарства. Але із лісового господарства вилучити (землю) під житлове будівництво – це дуже складна процедура. Рішення повинен приймати Кабінет Міністрів. Через то, питання забезпечення теплом м. Славути – це питання дуже проблематичне. Це перше. Що стосується використання тепла для потреб нашого сільського господарства, тепличного і всякого іншого господарства, то ви знаєте, що у нас тепличне господарство якраз користується нашим опаленням. Те, що використовують в Європі, наприклад, у Франції – це забір низькотемпературного тепла. Тобто, відвідний канал, який влітку має температуру порядку 30–31 градусів - взимку він трошки холодніший, але ж, тим не менш, це - низькотемпературне тепло, – можна використовувати. У нас були такі запити і ми сказали: так, ми, в принципі, згодні, давайте свої пропозиції і розробляйте проект і покажіть. Якщо він нас влаштує… Єдиний

15

нюанс є, що там у нас границя відведення землі під виробничу діяльність. Вона сьогодні не дозволяє нам десь розмістити оці споруди для забору низькотемпературного тепла. Тобто, там лісові масиви і потрібно, якщо будувати теплиці, вилучати землі у лісового господарства. А так, в принципі, ми згодні на цю тему поговорити, тільки повинні бути відповідні розробки. Така ситуація.

Відповідь (В.А. Демидюк): Дозвольте по корпоратизації. Справа в тому, що корпоратизація проведена буде. Вона необхідна, тому що державне підприємство пов’язане законодавством так, що розвиватися не може, не можуть залучатися інвестиції. Навіть, і будівництво третього і четвертого енергоблоків чи зробити енергоміст, який ми плануємо з Нетішина в Євросоюз (Хмельницька – Євросоюз). Потрібно залучати певні інвестиції. Через те, корпоратизація пройде обов’язково. Але корпоратизація має свої етапи і для того, щоб її провести, Європейським банком була залучена міжнародна аудиторська фірма «Делойт Туш», яка провела аудит підприємства, аудит ДП НАЕК «Енергоатом» - на предмет законодавчих документів, на предмет нормативних документів, які існують і в країні, і в Компанії. Наскільки ми готові до цього проведення корпоратизації? Зовсім недавно був розміщений звіт, його можна знайти в Інтернеті. Звіт аудиторської компанії «Делойт Туш», який в основних моментах говорить про те, що сьогоднішнє законодавство не дозволяє провести корпоратизацію ДП НАЕК «Енергоатом». Чому? Необхідно прийняти в Верховній Раді спеціальний закон про корпоратизацію ДП НАЕК «Енергоатом». Ті закони, які є про корпоратизацію державних підприємств не дозволяють в правовому полі виконати цю процедуру. Основна причина в тому, що ми працюємо з радіоактивними елементами, радіоактивними матеріалами, які є приналежністю держави. Вони не можуть бути в інших руках, крім державних.

Доповнення (О. В. Рахлінський): Я вибачаюся, я трошки поправлю. Закон України « Про використання ядерної енергії і радіаційної безпеки», він говорить, що атомна станція як об’єкт може бути в приватній власності, а ядерні матеріали мають виключно державну власність. І цей нонсенс розірвати дуже важко. Тут є ще один момент: оцей кредит, що ми оформили з ЄБРР і Євратом на 600 млн. євро. В цій кредитній угоді - а вона гарантована Україною, вона ратифікована Верховною Радою, - там прописано, що на період дії кредиту - а кредит ми маємо отримати, потратити і повернути (в цій угоді повернення до 2028 року) - в цій кредитній угоді записано, що ДП НАЕК «Енергоатом» не має право міняти свою форму власності.

Два таких серйозних моменти.

Доповнення (М.В.Пишний): Форма власності повинна залишатися на 100% державним підприємством.

В действительности «Делойт Туш» провел даже не аудит, а просто осмотр всей Компании. Он побывал на каждой станции, на каждом ОП, кроме Желтых вод. Не успели туда еще доехать. Они оценили Компанию как очень

16

мощную и по их планам - я так думаю, тут волнует больше судьба персонала, - они заручились поддержкой всех “зацікавлених сторін” и разделения Компании на данном этапе совершенно не будет. Компания вся идет в целом и нельзя разделить ее – получается, поменяются полностью функции. Это отметил «Делойт Туш» в своем отчете, где они говорят, что для руководства страны сейчас, для «Енергоатом» есть почва хорошая, так как Российская Федерация под санкциями, а все восточно-европейские страны используют их оборудование и их услуги. Сейчас российская компания не может просто зайти в ту же Чехию, Болгарию и выполнить свои работы. ДП НАЕК «Енергоатом» является уникальным предприятием, которое имеет все возможности. У нас есть, кроме атомных станций, еще сервисные подразделения, которые выполняют ремонты, выполняют полный спектр ремонтов на этих станциях и, к сожалению, без корпоратизации мы не можем стать полноценными участниками этих объединений, мы не можем создавать совместные предприятия, мы не можем входить, в какие-то корпорации и т.д. Поэтому это - один из позитивных факторов, который поможет нам развиваться.

Насчет энергомоста. Сегодняшнее развитие предполагается по схеме государственно-частного партнерства, где ДП НАЕК «Енергоатом» будет все-таки полноценным членом этого объединения. А при проведении корпоратизации мы уже сможем выступать независимой, самостоятельной единицей и это будут совершенно другие условия.

Хочу отметить, что они («Делойт Туш») отчет подготовили на 160 страниц, но он еще не согласован с ЄБРР, как только он будет согласован в ЄБРР, он будет размещен на сайте ДП НАЕК «Енергоатом» и можно будет зайти ознакомиться. Как вы правильно заметили, главная у нас проблема – это законодательство, которое необходимо будет изменить путем принятия закона. Этот закон будет не одной строчкой, он будет очень массивный, так как юридические корни – это самый большой шаг. У нас больше других подзаконных и законных нормативно-правовых актов, которые придется нам поменять.

Ну, еще бы отметил, что это не требование ЄБРР – корпоратизация. У нас существует национальное законодательство, где мы уже должны были провести корпоративное управление в июне или в июле 2017 года. Но нам бы его провели как того бы захотело правительство Украины, но имея гарантом ЄБРР, ДП НАЕК «Енергоатом» заблокировал эту возможность. Теперь у нас есть уникальная возможность самим написать дорожную карту, потому как консультант у нас - ЄБРР, мы с ним совместно будем прописывать все наши шаги, что нам надо будет, мы туда и внесем. Получается, все интересы Компании и персонала будут защищены. В ином случае мы просто получили бы команду сверху: привести, там, к какому-то определенному подчинению - и не смогли бы ничего сделать. Поэтому я считаю, что у нас есть ЄБРР – это гарант наш, а не государства, чтобы мы сделали так, как мы считаем нужным. Спасибо.

17

Запитання (В.Д. Захарчук – ветеран м. Славута): Скажіть, будь ласка, ми говоримо за безпеку. Ми знаємо, що реактор вже відпрацював свій термін і термін його експлуатації нібито продовжений. Як це вплине на безпеку поясніть?

Відповідь (Лавренов Д.А.): Для всіх присутніх я хочу сказати, що в світі на сьогоднішній день експлуатується понад 450 реакторів, в стані будівництва знаходиться ще більше 40 реакторів. З тих 450, які працюють, у 70% продовжені строки експлуатації, бо все це будувалося в той час, коли будувалися і українські реактори. І треба розуміти, що продовження термінів експлуатації енергоблоків – це не якась українська традиція, це світова практика для всіх країн. І в нас ще немає таких старих блоків, як працюючі блоки в Європі, які вже відпрацювали по 50 років. В нас ще таких блоків немає, в Україні. У нас блоки значно більш молоді. Тому говорити про продовження експлуатації треба не з якимось опасінням, а розуміти, що це все ж таки світова практика. Ми ідемо по шляху, який пройшли більшість європейських країн, і американські (реактори) в тому ж числі.

Запитання (В.Д. Захарчук): Я вибачаюсь, але Чорнобиль був тільки в Україні. Ви повинні серйозно відноситися до цього. Відпрацював - значить його потрібно замінити. Це ж безпека?

Репліка (Русинко П.М.): Можно я?

Модератор (Д.А. Лавренов): Давайте по черзі, з ХАЕС.

Відповідь (Д.А.Карпинський, виконуючий обов'язки заступника головного інженера з технології та інших питань ХАЕС): Если говорить конкретно о продлении, то самая главная задача продления сейчас, если честно говоря, – это и есть оценка безопасности. Т.е. с чего мы закончили с того и начну. Как это повлияет на безопасность? Она однозначно повысится. Потому что задача продления – это есть оценка, переоценка безопасности. Параллельно выполняется еще масса работ по совершенствованию, по замене оборудования. И Чернобыль - тут не самый удачный пример. Потому что Чернобыль был в Украине? В Питере до сих пор работает такая же станция. И Чернобыль был сделан ручками, а не техникой. Хотя, там были, конечно, и проектные работы, и все...

Запитання (В.Д. Захарчук): Я так розумію, цей агрегат запроектували на 30 років - чи на скільки? Він відпрацював той термін і ви тепер говорите, що він і слідуючі 20 років може працювати.

Відповідь (Д.А. Карпинський): Значит так. Выдаю большую военную тайну. Когда этот агрегат проектировали, никто не знал, как будет воздействовать радиация на металл. И поэтому, из консервативных предположений поставили срок 30 лет.

18

На сегодняшний день разработчик атомной установки в принципе готов продлять ее, гарантировать безопасную работу до 60 лет. Наше украинское законодательство такого не позволяет, потому что - вы правильно сказали, – у нас Чернобыль. Мы все этого боимся и правильно, наверно. У нас записано в нормативных документах, что каждые 10 лет мы должны выполнять – только что я говорил, – оценку и переоценку безопасности. Это комплекс мероприятий: тут и расчёты, и металл; здесь всё... Сейчас выполняются работы. Обследуются именно, если берем конкретно, зарядка, обследуется вот этот металл, проводится анализ металла - анализ состояния механических свойств и т.д.

Запитання (В.Д. Захарчук): Але ж механізми – вони не можуть працювати більше встановлених термінів? Так само і…

Уточнення (Д.А. Карпинський): Механизмы – какие вы имеете ввиду?

Запитання (В.Д. Захарчук): Ну, турбина, скажем?

Відповідь (Д.А. Карпинський): Во-первых, турбина для безопасности не критична. Во-вторых, у нас есть не только атомные станции, но и есть тепловые станции. Они работают по сколько лет? Вот я сам родился на Криворожской ТЭС. Вот мне 50 и ей 50 лет. Она до сих пор работает. Мы говорим за безопасность или за механизм? Механизм работает. Но в контексте безопасности, если говорим «турбина», то она на ядерную безопасность не влияет, это, во-первых. Во-вторых, каждый год выполняются ремонты. А по реакторной установке на сегодняшний день мы должны закончить основные работы.

Коментар (В.Д. Захарчук): Ви переконливі. А ви знаєте наші українські релії, чітко знаєте: коли людина проставляє цифру 20, і це - всі технічні заходи, які потрібні для того, щоб цей агрегат працював 20 років?

Відповідь (Д.А. Карпинський): Так я вам про то сказал. На сегодняшний день разработчик реакторной установки посчитал, что нам можно безопасно, учитывая вот это – 40 летний опыт эксплуатации (там и Россия), он же посчитал, что они могут работать, эти реакторы, в этих корпусах – будут работать и 60 лет. И наше законодательство что требует? Каждые 10 лет выполнять исследование металла. Правильно Олег Васильевич мне напомнил, – у нас сделана такая система: металл каждого реактора, образцы металла каждого реактора хранятся в других реакторах. Так называемые образцы-свидетели. Для того, чтобы определить состояние металла на других станциях теоретически, эти образцы достают, исследуют. Т.е. это не голословные заявления разработчика реакторной установки, это - большая наука, скажем так.

19

Понимаете? И вот то, что вы говорили: «написал 20 лет». Наше законодательство требует каждые 10 лет проводить исследования, при том, что разработчик написал – 60 лет. Не просто написать, а подтвердить - до 10 лет ужесточено. У нас требование на сегодня к атомной энергетике ужесточено настолько, что мы, скажем так.. Те западные товарищи, которые нам передают «передовой опыт», - у них законодательная база на самом деле намного меньше. Почему была «Фукусима»? Потому что у них это дело реально случается. А у нас вероятность вот этих всех вещей – крайне низкая. Землетрясение... Вот в Турции недавно было. У нас же такого практически не случается. Відповідь (О. В. Рахлінський): Ніхто не может дати 100%-ву гарантію. Пам’ятаєте класику? На атомному блоці є критичні місця. Критичне місце – це корпус реактора. Дмитрий Анатолійович розповів про це. Це не тільки слова, це - модулювання, обкручування, яке проводиться по відповідним методикам, програмам. А всі інші моменти - вони в нас в процесі експлуатації міняються. Насоси міняємо, троси, уплотнення (ущільнювання) міняємо, труби міняємо. Все це ж міняється. Це ж не значить, що ми поставили арматуру і вона у нас 30 років працює. Вона відпрацювала свій ресурс - ми її поміняли.

Коментар (В.Д. Захарчук): Я вам скажу, як люди думають – хотілося би, щоб це було дійсно так, але коли переносяться терміни експлуатації не тільки у нас, в будь якому іншому місці, виникає питання… Що стосується добудови цих двох блоків. Я думаю, (люди) будуть категорично проти до тих пір, поки соціальний пакет до початку добудови цих блоків не буде виконаний. Я думаю, так думає і вся громада.

Відповідь (Д.А. Лавренов): Я хочу сказати те, що не прозвучало від моїх колег, але що дуже важливо. Безумовно, певна недовіра до органів влади, до державного підприємства є і вона абсолютно виправдана. Але хочу сказати, що для цього в світі є певні запобіжники. По-перше, ви знаєте існує міжнародна асоціація операторів атомних станцій «ВАО АЕС», також є організація МАГАТЕ, які працюють по всьому світу. На Хмельницьку станцію як і на інші станції приїжджають технічні спеціалісти. Проводяться наради. Це постійний процес, коли колеги з інших країн приїжджають до нас і слідкують за рівнем безпеки і впровадженням цих всіх заходів. Тому ми не працюємо, скажімо так, в замкненому якомусь середовищі. Ми постійно обмінюємося досвідом. Так само і наші колеги їздять на інші атомні станції світові, дивляться: як там це впроваджується, чи достатній рівень безпеки? І це ще один спосіб такого запобіжника, щоб не було такого, що ми щось заявляємо, але не робимо. Нас постійно перевіряють, в тому числі і міжнародна спільнота. В тому числі тому, що у нас була Чорнобильська катастрофа.

Запитання (О.І. Дейкалюк - заступник головного редактора газети «Трудівник Полісся»):

20

В серпні цього року прийнята енергетична стратегія - нова, до 2035 року, якщо я не помиляюся. Що вона передбачає в плані соціального захисту населення та екології? Ось на вашу думку - наскільки вона відповідає нашим тривогам і запитам ця енергетична стратегія?

Відповідь (Д.А. Лавренов): Я можу відповісти. Прийнята Енергетична стратегія до 2035 року про соціальні аспекти дуже мало говорить. Вона говорить про атомну енергетику. В тому числі, в загальному вигляді держава передбачає, що в найближчий час нам необхідно по атомній енергетиці зберігати той обсяг встановленої потужності, який є на даний час. А при оптимістичному сценарії – нарощувати шляхом добудови нових потужностей, а також заміни тих потужностей, які будуть виводитися з експлуатації. Об’єктивно, що держава і ті інститути стратегічні, які планували ці стратегії, - вони розуміють, що іншого шляху, ніж збереження атомних потужностей, які в Україні є, і можливого нарощення цих потужностей в Україні немає. Бо (внесок) інших шляхів енергогенерації - виробництво, створення, побудова альтернативних джерел енергії – про це і говориться в стратегії, – буде дуже мізерним. Частка має зрости від 7% до 10% в ідеалістичному сценарії, при нарощуванні цих потужностей. Ми розуміємо, що 1000 МВт – потужність одного блоку Хмельницької станції, щоб замінити на сонячну генерацію потрібні величезні площі. Я вам хочу сказати, що найбільший вітропарк в Україні – це 220 МВт, це - величезний об’єкт 220 МВт. Ми розуміємо що в нас блок - 1000 Мвт. Тому енергетична стратегія передбачає, що нам треба докладати максимум зусиль для збереження того, що в нас є, в нормальному робочому стані. За можливості - при виведенні з експлуатації існуючих блоків, вичерпанні термінів експлуатації і, навіть, після продовження - ми маємо чимось їх заміщувати. Заміщувати новими блоками. Тому в нас є проект добудови ХАЕС-3 та ХАЕС-4 блоків по ХАЕС, в нас є проекти добудови на інших майданчиках АЕС. І це така перспектива яку нам малює держава в рамках цієї стратегії.

Запитання (О.І. Дейкалюк): То в соціальному плані – не розглядається?

Відповідь (Д.А. Лавренов): Тільки технічні питання.

Модерато (Д.А. Лавренов) Чи є інші питання? Ні. Дякуємо вам. Успіхів!

21

ДОДАТОК 1 Список присутніх

22

23

24

ДОДАТОК 2 Презентація «Реалізація КЗПБ (станом на 30.09.2017)»

25

26

27

28

29

30

31

32

33

34

35

36

37

38

ДОДАТОК 3 Презентація «Виконання Плану екологічних та соціальних заходів КЗПБ»

39

40

41

42

43

44

45

46

47

ДОДАТОК 4 Презентація «Реалізація Плану залучення зацікавлених сторін КЗПБ»

48

49

50

51

52

53

ДОДАТОК 5 Презентація «Нефінансовий звіт як інструмент впровадження змін»

54

55