document1

Великі сподівання покладаю на створення в Україні мережі професіоналів-регіоналістів – фахівців та експертів з питань регіонального розвитку. Ми з вами достатньо, шановні колеги, подорожуємо різними країнами, і дуже часто ми бачимо і вивчаємо досвід у цих країнах організації цієї роботи. Нам треба пере-ходити до початку втілення цього досвіду в Україні. Нам треба застосувати нові підходи до вирішення нагальних питань у сфері регіонального розвитку.

Віктор ЯНУКОВИЧ

Президент УкраїниЗ виcтупу Президента України на засіданні Ради регіонів 21.03.2013

3

Вітальне слово

Шановні читачі!

Кращий міжнародний досвід доводить, що найдієвішим інструментом підтримки інвестора на місцевому рівні є ефективна робота регіональних інвестиційних аген-цій та інших аналогічних інституцій. Такі організації виступають каталізатором для інвестиційних проектів – вони є базою знань щодо потреб регіону, його конкрет-них переваг та можливостей і створюються з метою організації роботи з інвесторами на місцях.

Держінвестпроект в кожному регіоні країни представлений місцевим регіо-нальним центром з інвестицій та розви-тку. Кожен із них має конкретні цілі та завдання, визначені напрямки роботи, які відповідають як стратегії діяльності Агентства, так і інтересам певного регіону.

Ми постійно працюємо над тим, щоб регіональні центри стали ефективною складовою, рушійним інструментом еко-номічного розвитку територій. Адже головне в діяльності таких інституцій – це кінцевий результат, залучені інвестиції в місцеву економіку, реалізовані інвести-ційні можливості регіону, сприятливий інвестиційний імідж та практична допомога інвесторам.

Інформаційний вісник мережі регіональних центрів з інвестицій та розвитку «Енергія розвитку» – видання, яке об’єднує інформацію про інвестиційну діяльність в Україні і окремих регіонах. У ньому знайдуть відображення кращі вітчизняні та іноземні практики в інвестиційній сфері, коментарі та рекомендації експертів, від-гуки інвесторів. Сподіваюся, що Вісник додасть енергії і наснаги як видавцям, так і читачам, а також сприятиме формуванню інформаційної прозорості та позитив-ного інвестиційного іміджу регіонів України, покращенню інвестиційного клімату, підвищенню якості послуг інвесторам, розвитку партнерства Держінвестпроекту з місцевою владою та бізнесом.

Водночас Вісник буде своєрідним звітом про діяльність регіональних центрів з інвестицій та розвитку перед громадськістю. Він розповсюджуватиметься серед центральних і місцевих органів виконавчої влади, бізнес-асоціацій, партнерських організацій і компаній, експертного середовища тощо. Принагідно будемо вдячні за всі цікаві пропозиції та поради щодо його поліпшення та змістовного наповнення.

З повагою

Владислав КАСЬКІВ

Голова Державного агентства з інвестицій та управління

національними проектами України

Прямі іноземні інвестиції в економіку України у 2012 році

Прямі іноземні інвестиції на Черкащині

Індустріальні парки як інструмент залучення інвестицій: перспективи для України

Індустріальні парки: нові підходи до управління промисловими територіями на Івано-Франківщині

Індустріальні парки: перші практичні кроки на Львівщині

Інвестиційна карта – орієнтир для інвестора

«Єдине інвестиційне вікно» на Сумщині

«Наша Тернопільщина»: пошук альтернативних шляхів інформування інвестора

Відкритість влади для ініціатив громад Дніпропетровщини

Презентація інвестиційного потенціалу Донецької області в Брюсселі

ЗМІСТ

Діяльність регіональних центрів з інвестицій та розвитку у 2012 роціі

ФАКТОРИ РОЗВИТКУ

ТЕМПИ РОЗВИТКУ

06

09

11

12

14

15

16

17

18

19

20

Інвестиції та трансфер техно-логій як складові інноваційного розвитку економіки

Покращення інвестиційної привабливості малих міст Чернігівської області

Буковинський досвід

Взяти бика за роги!

Оптовому ринку сільськогосподарської продукції бути у Рівному

Чи «зроблять погоду» 2 млн євро на Хмельниччині?

«Міст» між Азією та Європою

Харківський кластер ІКТ – бачення стратегії розвитку

Реалізація проекту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтова-ний на громаду» у Запоріжжі

Проект ЄС/ПРООН «Залучення прямих іноземних інвестицій в м. Севастополь»

Стартував Міжнародний конкурс інноваційних та інвестиційних проектів «Харківськіініціативи 2013»

Конкурс інвестиційних проектів для Києва і Київської області

Полтавський РЦІР провів «Конкурс ідей»

Електронне врядування в Івано-Франківській області

Дорогу здолає той, хто йде!

Кращі практики залучення інвестицій на прикладі Республіки Македонія

Крим: на порядку денному – формування позитивного іміджу та залучення інвестицій

Відкриття перинатального центру у Рівному

Реалізація проекту «Доступне житло» на Дніпропетровщині

Контакти регіональних центрівз інвестицій та розвитку

МЕРЕЖА РОЗВИТКУ

ІДЕЇ РОЗВИТКУ

УСПІШНІ ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ

КРАЩІ ПРАКТИКИ РОЗВИТКУ

РЕГУЛЯТОРИ РОЗВИТКУ

ПРОЕКТИ РОЗВИТКУ

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ

21

22

37

38

40

41

42

43

44

45

46

23

26

28

29

30

32

33

34

35

6

Діяльність регіональних центрів з інвестицій та розвитку у 2012 році

До сфери управління Держінвестпроекту України віднесено 27 державних бюджетних установ – регіональних центрів з інвестицій та розвитку (далі – РЦІР).

У 2012 році завершився процес реорганіза-ції РЦІР і переходу від діяльності, зорієнтованої на процес, до діяльності, орієнтованої на кін-цеві результати. Реорганізація РЦІР передбачала унормування їх чисельності, а також адаптацію структури цих установ відповідно до покладе-них на Держінвестпроект України завдань. Роз-роблено та затверджено положення, штатний розпис РЦІР, проведено конкурс на заміщення посад директорів РЦІР, оновлено на 2/3 керів-ний склад центрів.

Діяльність регіональних центрів з інвестицій та розвитку зосереджується в чотирьох основних напрямах, а саме:

● надання послуг інвестору за принципом «єдиного вікна»

● участь в реалізації складових національних та пріоритетних інвестиційних проектів регіону

● здійснення заходів щодо інформаційно-ресурсного забезпечення інвестиційного розвитку регіону

● маркетинг територій

Впродовж 2012 року підписано угоди про співпрацю між Держінвестпроектом України та місцевими органами влади, які передбача-ють конкретні зобов’язання та відповідальність сторін за розвиток інвестиційної діяльності в регіонах, зокрема щодо реалізації національних проектів.

На сьогодні вже функціонують перинатальні центри у дев’яти регіонах, ще в семи будуть відкриті до кінця цього року, а у 2014 році – у решти областях. Розпочато впровадження проекту «Відкритий світ» у пілотних школах, розгорнуто роботу з реалізації проекту «Вчасна допомога». На інвестиційній стадії перебувають національні проекти «LNG-термінал» (Одеська область) та «Повітряний експрес» (м. Київ та Київська область). Незабаром стартують інвес-тиційні конкурси для проектів з будівництва заводів з переробки твердих побутових відхо-дів у десяти пілотних містах. У низці регіонів реалізуються проекти зі спорудження вітрових, сонячних та малих гідроелектростанцій, готу-ються проекти зі створення виробництв твер-дого альтернативного палива. На порядку ден-ному також реалізація національних проектів «Технополіс» та «Індустріальні парки України», підготовлено до впровадження проект «Село майбутнього» у Харківській області тощо.

Чисельний склад працівників РЦІР

Група 1 (15 осіб)




Київський міський

Дніпропетровський

Донецький

Київський обласний

Львівський

Одеський

Харківський

Кримський

Вінницький

Запорізький

Івано-Франківський

Луганський

Миколаївський

Полтавський

Волинський

Житомирський

Закарпатський

Кіровоградський

Рівненський

Сумський

Тернопільський

Херсонський

Черкаський

Чернівецький

Чернігівський

Севастопольський

Василь ФЕДЮКдиректор Департаменту інвестиційної

політики та регіонального розвитку Держінвестпроекту України

Заступник директора

Відділ / сектор / фахівецьз реалізації національних та

інвестиційних проектів

Відділ / сектор / фахівець«єдиного вікна»

Відділ / сектор / фахівецьінформаційно-ресурсного

забезпечення

Відділ / сектор / фахівецьз маркетингу територій

Бухгалтер

Директор

7

Регіональні центри беруть участь у супро-воді пріоритетних регіональних проектів, серед яких слід відзначити наступні:

● розробка та серійне виробництво тур-бореактивного двоконтурного двигуна (ТРДД) АИ-28 для перспективних моди-фікацій літаків (Запорізька обл.) – залу-чено 34 млн грн для фінансування роз-робки експериментальної моделі двигуна;

● будівництво малих гідроелектростанцій на р. Тиса (Закарпатська обл.) – проект реалізується у співпраці з румунською компанією. Сума інвестицій складає 18,2 млн євро. На даний час регіональний центр займається збором дозвільної документації, необхідної для реалізації інвестиційного проекту;

● будівництво заводу з виготовлення газо-бетонних блоків (Рівненська обл.) – проект датської компанії, яка розмістить своє виробництво на території області, супроводжується регіональним центром.

Посилена увага в роботі РЦІР приділяється наданню інформаційно-консультаційних послуг для підготовки інвестиційних проектів за прин-ципом «єдиного вікна».

Серед іноземних компаній, яким регіональні центри надавали консультації з питань можли-востей для інвестування в регіоні були, зокрема:

● Sher Technologies, LLC (США) – Кримський РЦІР;

● Prenecon Green Energy Holdings PLC (Бельгія) – Івано-Франківський РЦІР;

● Lastek (Бельгія) – Івано-Франківський РЦІР;

● Danone (Франція) – Тернопільський РЦІР;

● Shell Ukraine – Харківський РЦІР; ● Morgan Furniture (США) – Рівненський РЦІР;

● Levytyo Sarkinen Oy (Фінляндія) – Запорізький РЦІР.

З метою інформаційно-ресурсного забезпе-чення інвестиційного розвитку регіонів кожним регіональним центром ведуться бази даних інвес-тиційних пропозицій і проектів регіону, земель-них ділянок і комерційної нерухомості. Фахівці РЦІР надають консультації щодо підготовки біз-нес-планів інвестиційних проектів, готують інфор-маційно-довідкові матеріали про можливості інвестування в регіоні для потенційних інвесто-рів, організовують та беруть участь у навчальних заходах з метою підвищення кваліфікації.

запитів опрацьованоза принципом

«єдиного вікна»

угод/меморандумівпідписано про

співпрацю

консультацій наданосуб’єктам інвестиційної

діяльності

візити інвесторіворганізовано

в регіонах

контактів налічує база данихконтактів регіональних

центрів

зустрічі проведено здіючими інвесторами щодоможливості реінвестування

270

189

526

202

2517

402

Протягом року регіональними центрами:

0 5 10 15 20 25 30 35 40

Рівненський РЦІР

Полтавський РЦІР

Миколаївський РЦІР

Сумський РЦІР

Запорізький РЦІРЧеркаський РЦІР

Чернігівський РЦІРХмельницький РЦІР

Івано-Франківський РЦІР

Закарпатський РЦІР

Львівський РЦІР

Кримський РЦІРСевастопольський РЦІР

Донецький РЦІР

Харківський РЦІРКиївський ОЦІР

Київський МЦІР

Супровід потенційних інвесторів(візити в регіон, од.) – результативні РЦІР

0


Полтавський РЦІРЗапорізький РЦІРЧеркаський РЦІР

Чернігівський РЦІРХмельницький РЦІР

Київський РЦІР

Івано-Франківський РЦІРЗакарпатський РЦІР

Львівський РЦІРКримський РЦІР

Севастопольський РЦІР

Донецький РЦІРХарківський РЦІР

Київський ОЦІР

5 10 15 20 25

8

Діяльність РЦІР також спрямовується на поліпшення інвестиційного клімату, форму-вання позитивного інвестиційного іміджу регіонів. РЦІР у 2012 році провели (в тому числі як співорганізатори) 365 заходів різ-ного рівня (конференції, форуми, науково-практичні семінари, тематичні наради, круглі столи, презентації тощо) з питань просування інвестиційної привабливості регіонів.

За активної участі РЦІР (Волинського, Рів-ненського, Хмельницького, Полтавського, Донецького, Запорізького, Кримського, �еркась-, Запорізького, Кримського, �еркась-кого, Херсонського та Миколаївського) у 2012 році в обласних центрах організовано та про-ведено презентації на тему: «Діяльність Держав-ного агентства з інвестицій та управління націо-нальними проектами України: нові можливості співпраці», а саме: 20-22 листопада в містах Луцьк, Рівне, Хмельницький, 26-28 листопада в містах Полтава, Донецьк, Запоріжжя, 5 грудня в місті Сімферополь, 17 грудня в місті �еркаси, 21 грудня в містах Херсон та Миколаїв.

інформаційні матеріалищодо можливостей дляінвестування в регіон –

підготовлено

навчальних заходівз питань розвитку

інвестиційної діяльності –організовано та проведено

202 169

Також 6 грудня у місті Харків та 11 грудня у місті Львів за активної участі РЦІР (Хар-ківський та Львівський центри) організовано та проведено Міжрегіональні конференції «Шляхи реалізації інвестиційного потенціалу регіонів України».

Слід відзначити, що у 2012 році Держін-вестпроект України разом із РЦІР виступили співорганізаторами 12 регіональних інвести-ційних форумів.

Окремі регіональні центри представили мож-ливості для інвестування в регіоні під час роуд-шоу країнами Європи. Так, Івано-Франківський регіональний центр взяв участь у презентації інвестиційного потенціалу України та націо-нальних проектів, яка проходила 28 вересня у м. Мюнхен, представивши можливості для інвес-тування в Івано-Франківській області. Під час роуд-шоу у Парижі представлено інвестиційний потенціал та конкретні проекти Дніпропетров-ської та Львівської областей, у Варшаві – Одесь-кої області, у Москві – Харківської області тощо.

Протягом року регіональними центрами:

Показники діяльності регіональних центрів з інвестицій та розвитку у 2012 році щодо інвестицій:

Таким чином, на кожну витрачену 1 гривню з державного бюджету, регіональні центри повернули – 39 гривень, які інвестовані в економіку регіонів.

млн дол. США – залучено інвестицій за участі регіональних центрів

млрд дол. США – задекларований інвесторами обсяг інвестицій за підсумками інвестиційних місій

68

1,2

млн грн – видатки державного бюджету на утримання регіональних центрів14

9

Темпи розвитку

Прямі іноземні інвестиції в економіку України у 2012 році

У 2012 р. в економіку України іноземними інвесторами вкладено 6013,1 млн $ прямих інвес-тицій (акціонерного капіталу).

Обсяг внесених з початку інвестування в економіку України прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) на 31 грудня 2012 р. становив 54462,4 млн $, що на 8,2% більше обсягів інвестицій на початок 2012 р.

1000

2000

3000

4000

5000

6000

7000

8000

9000

10000

0

м. К

иїв

Дні

проп

етро

вськ

а

Укра

їна

Київ

ська

Харк

івсь

ка

АР К

рим

Черк

аськ

а

Дон

ецьк

а

Оде

ська

Льві

вськ

а

Полт

авсь

ка

Запо

різь

ка

Фра

нків

ська

м. С

евас

топо

ль

Луга

нськ

а

Воли

нськ

а

Сум

ська

Зака

рпат

ська

Жит

омир

ська

Рівн

енсь

ка

Херс

онсь

ка

Мик

олаї

вськ

а

Хмел

ьниц

ька

Вінн

ицьк

а

Кіро

вогр

адсь

ка

Черн

ігівс

ька

Черн

івец

ька

Терн

опіл

ьськ

а

Іван

о-

У розрахунку на одну особу насе-лення прямі іноземні інвестиції наростаючим підсумком з початку інвестування в Україну складають 1199,3 $. У розрізі регіонів най-більше прямих іноземних інвестицій надійшло до Києва (9347,0 $), Дні-пропетровської (2524,9 $), Київської (1119,4 $) та Харківської (790,8 $) областей.

Найменші обсяги прямих іно-земних інвестицій у розрахунку на одну особу населення припадають на Тернопільську (60,0 $), �ернівецьку (70,9 $), �ернігівську (97,7 $) та Кіровоградську (104,2 $) області.

10


На підприємствах промисловості зосеред-жено 17166,7 млн $ (31,5%), у т.ч. перероб-ної – 14078,7 млн $, добувної – 1548,4 млн $, з виробництва та розподілення електроенер-гії, газу та води – 1539,7 млн $. У підприєм-ства металургійного виробництва та вироб-ництва готових металевих виробів внесено 6157,0 млн $ прямих інвестицій, виробництва харчових продуктів, напоїв і тютюнових виро-бів – 3039,9 млн $, хімічної та нафтохімічної промисловості – 1325,8 млн $, машинобуду-вання – 1154,7 млн $, виробництва іншої неме-талевої мінеральної продукції – 1053,9 млн $.

У 2012 році інвестиційна діяльність харак-теризувалась зростанням у 25 регіонах обсягів прямих іноземних інвестицій, що забезпечило їх загальний приріст по Україні на 8,2%.

Рейтинг регіонів України за темпами зростання прямих іноземних інвестицій

(акціонерний капітал) у 2012 році

Рейтинг Регіон

1 Черкаська область

2 Миколаївська область

3 Кіровоградська область

4 Полтавська область

5 Одеська область

6 Автономна Республіка Крим

7 Волинська область

8 Херсонська область

9 Львівська область

10 Закарпатська область

11 Запорізька область

12 Донецька область

13 Хмельницька область

14 Київська область

15 Луганська область

16 Вінницька область

17 Житомирська область

18 м. Київ

19 Рівненська область

20 Тернопільська область

21 Чернігівська область

22 Чернівецька область

23 Сумська область

24 Івано-Франківська область

25 Дніпропетровська область

26 м. Севастополь

27 Харківська область

Інші види економічноїдіяльності – 4,0%

Промисловість – 31,5%

Структура прямих іноземних інвестицій (акціонерний капітал)в економіці України за видами економічної діяльності

(станом на 31.12.2012 р.)

Фінансова діяльність – 29,6%

Діяльність транспортута зв’язку – 5,5%

Будівництво – 1,8%

Торгівля: ремонтавтомобілів, побутовихвиробів та предметівособистого вжитку – 11,0%

Операції з нерухомиммайном, оренда, інжинірингта надання послугпідприємцям – 16,6%

Металургія – 35,9%Добувна – 9,0%Інші галузіпромисловості – 10,5%Виробництво коксу,продуктів нафто-перероблення – 2,4%Целюлозно-паперовевиробництво, видавничадіяльність – 1,4%Оброблення деревини тавиробництво виробів здеревини, крім меблів –1,8%Легка – 0,8%Харчова – 17,7%

Машинобудування – 6,7%

Хімічна та нафтохімічна – 7,7%

Виробництво іншоїнеметалевої мінеральної

продукції – 6,1%

Структура прямих іноземних інвестицій (акціонерний капітал)в розрізі галузей промисловості України

(станом на 31.12.2012 р.)

Підготовлено Департаментом інвестиційної політики та регіонального розвитку за

матеріалами Держстату (попередні дані)

За весь період інвестування з країн ЄС вне-сено 42979,3 млн $ інвестицій (78,9% загаль-ного обсягу акціонерного капіталу), із країн СНД – 4269,0 млн $ (7,8%), з інших країн світу – 7214,1 млн $ (13,3%).

Інвестиції надійшли зі 130 країн світу. До десятки основних країн-інвесторів, на які при-падає понад 82% загального обсягу прямих інвестицій, входять: Кіпр, Німеччина, Нідер-ланди, Російська Федерація, Австрія, Велика Британія, Віргінські Острови (Брит.), Франція, Швеція та Швейцарія.

2000

4000

6000

8000

10000

12000

14000

16000

18000

млн дол. США

0 Кіпр Німеччина НідерландиРосійськаФедерація Австрія

ВеликаБританія

Віргінські о.(Британія) Франція Швеція Швейцарія

17275,1

6317,0

5168,6

3785,83401,4 2556,5

1884,9 1765,3 1600,1 1106,2

11


У 2012 р. в економіку області іноземними інвесторами вкладено 596,1 млн $ прямих інвес-тицій (акціонерного капіталу).

Обсяг внесених з початку інвестування в еко-номіку області прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) на 31 грудня 2012 р. склав 884,1 млн $, що у 3,1 раза більше обсягу інвестицій на початок 2012 р., та в розрахунку на одну особу становив 696,4 $. Із країн ЄС внесено 272,6 млн $ прямих інвестицій (30,8% загального обсягу акціонерного капіталу), із країн СНД – 9,2 млн $ (1%), з інших країн світу – 602,4 млн $ (68,1%).

Прямі інвестиції надійшли від нерези-дентів із 42 країн світу. До основних країн-інвесторів, на які припадає 95,4% загального обсягу іноземного капіталу, належать: Беліз – 585,5 млн $, Кіпр – 145,1 млн $, Велика Бри-танія – 54,3 млн $, Німеччина – 24,8 млн $, Франція – 13,1 млн $, Іспанія – 12,1 млн $, Російська Федерація – 8,5 млн $.

Найбільші обсяги прямих інвестицій зосе-реджено на підприємствах промисловості – 763,8 млн $ (86,4% загального обсягу), у т.ч. переробної – 754,8 млн $. Серед галузей пере-робної промисловості суттєві обсяги іноземного акціонерного капіталу спрямовано у виробни-цтво харчових продуктів, напоїв – 618,7 млн $, хімічну промисловість – 106,4 млн $, целю-лозно-паперове виробництво – 16,6 млн $. У підприємства та організації, що здійснюють операції з нерухомим майном, оренду, інжи-ніринг та надання послуг підприємцям залу-чено 73,6 млн $ (8,3% загального обсягу) прямих інвестицій, у сільськогосподарські підприємства – 29 млн $ (3,3%), у підпри-ємства торгівлі, ремонту автомобілів, побуто-вих виробів і предметів особистого вжитку – 10,8 млн $ (1,2%), у підприємства транспорту та зв’язку – 5 млн $ (0,6%).

Прямі іноземні інвестиції (акціонерний капі-тал) у �еркаську область по роках:

● 01.01.2009 – 168,1 млн $

● 01.01.2010 – 222,5 млн $

● 01.01.2011 – 289,4 млн $

● 01.01.2012 – 285,7 млн $

● 31.12.2012 – 884,1 млн $

Помітною подією в інвестиційній сфері �ер-каської області минулого року стало проведення Міжнародного інвестиційного форуму «�ерка-щина – територія співпраці», співорганізато-рами якого виступили обласна державна адмі-ністрація, обласна рада та Держінвестпроект України, які уклали під час проведення заходу тристоронню угоду про співпрацю.

У форумі взяли участь заступник голови Держінвестпроекту Ілля Шевляк, Надзвичай-ний і Повноважний Посол Франції в Україні Ален Ремі, Надзвичайний і Повноважний Посол Бельгії в Україні Яна Зікмундова, представники французьких та бельгійських ділових кіл, а також делегації та представники бізнесу США, Італії, Ізраїлю, Індії, Естонії, Кореї, Білорусі, В’єтнаму, Нігерії та інших країн.

Прямі іноземні інвестиції на Черкащині

Дмитро Виноградов

т.в.о. директор �еркаського регіонального центру з інвестицій та розвитку

12

Фактори розвитку

Індустріальні парки як інструмент залучення інвестицій: перспективи для України

Загальна інформація

За даними Конференції ООН з торгівлі і розвитку (UNCTAD) глобальний потік пря-мих іноземних інвестицій у 2011 році склав 1,5 трильйони $. Даний показник виріс з мину-лого року (1,3 трильйони $), проте ще не сяг-нув пікового показника 2007 року, який склав майже 2 трильйони $. Українська частка у гло-бальному потоці прямих іноземних інвестицій у 2011 році склала 6,5 млрд $ (0,47 %). Сусідні держави, які є водночас основними конкурен-тами України за інвестиції, у 2011 році мали наступні показники:

● Польща – 15,1 мільярдів $ (1%);

● Туреччина – 15,8 мільярдів $ (1,05%);

● Російська Федерація – 52,8 мільярдів $ (3,52%).

На даний час Україна поступається основним конкурентам у боротьбі за інвестиції. Надхо-дження іноземних інвестицій в Україну збільшу-ється, проте до 2010 року, позитивна тенденція була зумовлена зростанням обсягів глобальних інвестиційних потоків. Водночас Польща, Туреч-чина, Росія, �ехія, як приклад, з 1998 р. почали формувати портфелі інструментів і стимулів, що сприяють залученню іноземних інвестицій.

Іноземний досвід

Як показує досвід перелічених вище країн, одним із дієвих інструментів і водночас стиму-лів сприяння інвестуванню є створення на тери-торії країни індустріальних парків (визначення земельних ділянок, привабливих для започатку-вання на них промислового виробництва, обла-штування їх необхідною інженерно-технічною інфраструктурою).

Результативні показники дієвості індуст-ріальних парків, як інструменту для залучення інвестицій, за 2000-2005 роки на прикладі �ехії (дані �еського агентства сприяння інвестуванню CzechInvest):

● 100 індустріальних парків створено за державної підтримки;

● 3 000 га ділянок підготовлено (в серед-ньому парк – 30 га), а це становить 0,038% від загальної площі �ехії;

● 200 млн євро витрачено з державного та місцевих бюджетів;

● 450 інвестиційних проектів успішно реалізовано;

● 9,0 млрд євро інвестицій залучено на ці ділянки (в середньому 3 млн євро на 1 га);

● 70 000 нових робочих місць створено.

Хронологія успіху Туреччини:

● 2000 р. – прийняття закону «Про органі-зовані промислові зони»;

● створено 263 індустріальних парків, 148 діючих;

● 94,0 млрд $ інвестицій залучено за 8 років (2002-2010);

● ВВП – 231 млрд $ (2002);

● ВВП – 736 млрд $ (2010);

● експорт – 36,0 млрд $ (2002);

● експорт – 114,0 млрд $ (2010).

Індустріальні парки Росії:

● заплановано створення 204 індустріальних парків у 83 регіонах Росії;

● 51 – розпочали свою діяльність;

● успішний приклад: Калузька область – близько 6,0 млрд євро інвестицій.

Перспективи для України

Держінвестпроект докладає значних зусиль для створення індустріальних парків на тери-торії України. Так, з 4 вересня 2012 року набрав чинності Закон України «Про індустрі-альні парки», підготовлений робочою групою під керівництвом голови Держінвестпроекту Владислава Каськіва. Закон створює додаткові переваги для започаткування промислового виробництва на території України, а саме:

● «час до ринку» для інвесторів скоротиться з 2-3 років до 6-9 місяців завдяки підго-товці промислових майданчиків, облашто-ваних необхідною інфраструктурою;

● надано законний доступ до земельних діля-нок державної чи комунальної власності та забезпечено захист від зловживань;

● визначено чіткий механізм взаємодії держави, ініціаторів створення, керуючих компаній та учасників індустріальних парків;

● забезпечено прозорість процедур започат-кування індустріальних парків і вибору

13


керуючих компаній шляхом встановлення вичерпних переліків документів та визна-чення чітких критеріїв відбору;

● передбачено інструменти державного сти-мулювання створення індустріальних пар-ків на території України.

Водночас з підготовкою до прийняття зга-даного вище Закону, Держінвестпроектом за допомогою регіональних центрів з інвес-

тицій та розвитку проводилась інвентариза-ція земельних ділянок, придатних для ство-рення індустріальних парків, в усіх регіонах України. На даний час опрацьовано більше 90 промислових майданчиків, 43 з яких вже пропонуються потенційним інвесторам для започаткування індустріального парку, а для 15 потенційних індустріальних парків підготов-лено концептуальні дизайни.

Василь ШЕШУРАК

заступник директора Департаменту – начальник відділу розвитку інвестиційної інфраструктури та індустріальних парків

Держінвестнпроекту України

14


Питання створення індустріальних пар-ків в Івано-Франківській області було пред-метом розгляду на колегії облдержадміністра-розгляду на колегії облдержадміністра- на колегії облдержадміністра-ції 21 грудня 2012 року. Тема індустріальних парків актуалізувалася завдяки Закону України «Про індустріальні парки», що набрав чинності 4 вересня 2012 року. Закон запроваджує пере-думови для підтримки ринку промислової неру-хомості, встановлює нові підходи до управління промисловими територіями та задоволення попиту стратегічних промислових інвесторів.

Івано-Франківський регіональний центр з інвестицій та розвитку спільно з місцевими органами влади активно розпочали роботу у напрямку визначення потенційних територій в області, на яких можна створити індустріальні парки. В ході детального вивчення існуючих земельних ділянок, пріоритет був наданий територіям у 30-кілометровому радіусі навколо основних міст – Івано-Франківська, Калуша, Коломиї, а також навколо Долини – з огляду на транспортно-логістичне значення міста.

Індустріальні парки: нові підходи до управління промисловими територіями на Івано-Франківщині

В липні центром було організовано і про-ведено навчальний семінар, на якому експерти, які безпосередньо розробляли Закон України «Про індустріальні парки», роз’яснювали його норми представникам органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Всього досліджено 6 потенційних територій для створення індустріальних парків, відповідно до встановленого Законом порядку. Активно в цьому напрямку з центром спрацювала влада міст Калуша та Івано-Франківська, де вже створені та працюють відповідні робочі групи, до складу яких увійшли працівники центру. Зокрема, у м. Калуш спеціалістами центру вже підготовлено матеріали концептуального дизайну та схематичні матеріали для двох земельних ділянок, проект концепції створення індустріального парку для однієї з них.

Наталія КОБИЛЬЧАК

заступник директора Івано-Франківського регіонального центру з інвестицій та розвитку

15


Індустріальні парки: перші практичні кроки на Львівщині

Олег КАХНОВЕЦЬ

директор Львівського регіонального центру з інвестицій та розвитку

Львівський регіональний центр з інвестицій та розвитку у партнерстві з місцевими орга-нами влади розробив концепцію розвитку інду-стріальних парків Львівської області, що уві-йшла до регіональної програми інноваційного розвитку Львівщини до 2015 року, схваленої на засіданні обласної ради 19 лютого 2013 року. Метою програми є сприяння сталому еконо-мічному зростанню Львівської області через створення інституціональних і економічних передумов для активізації інноваційних про-цесів, забезпечення високого технологічного і конкурентоспроможного рівня регіону.

Задля цього було проведено аналіз можливої спеціалізації індустріальних парків, який базу-ється на пріоритетах розвитку області та струк-турі базових галузей регіональної економіки, результатах дослідження ринку праці, місцевої інфраструктури тощо. В ході підготовки кон-цепції було опрацьовано понад 50 пропозицій, що надходили як від органів місцевого само-врядування, так і від представників бізнесу. Відібрано 11 ділянок, які відповідають визна-ченим в Законі України «Про індустріальні парки» критеріям.

Зокрема, ініціатором створення індустрі-ального парку на території промислової зони Рясне-2 у м. Львові виступила Львівська міська рада. Загальна площа промислової зони ста-новить біля 150 га, а перший етап реалізації охоплює 25 га.

На сьогоднішній день вже розроблено проект планування території з техніко-економічним та містобудівним обгрунтуванням, на засіданні місь-кої ради ухвалено концепцію розвитку індустрі-ального парку. Також прийнято рішення місь-кої ради «Про погодження місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виго-товлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для створення індустріального парку Львова у промисловій зоні «Рясне-2».

За попередньою оцінкою фахівців, лише при реалізації цього проекту на території промис-лової зони може бути створено безпосередньо до 12 тис. робочих місць, не враховуючи поста-чальників послуг та сировини для забезпечення повноцінного функціонування об’єктів промис-лової зони. Тільки з урахуванням цього чинника до міського бюджету Львова залучатиметься близько 38 млн грн надходжень щорічно.


16


Інвестиційна карта – орієнтир для інвестора

Загальні відомості

● карта регіону з позначенням адміністра-тивного поділу територій;

● герб області; ● позначення обласного, районних центрів, а також великих міст та їх населення від-повідними картографічними символами.

Транспорт

● автомагістралі; ● залізничні шляхи; ● аеропорти; ● річкові та морські порти.

Природні ресурси

● позначення відповідними картографічними знаками наявних природних ресурсів.

Економіка

● графічна (кольорова) диференціація райо-нів за пріоритетами економічного розвитку регіону та привабливістю щодо залучення інвестицій в ту чи іншу галузь (на карті виділяється різними кольорами).

Об’єкти для інвестування

● існуючі активи (земельні ділянки типу Greenfield і Brownfield, короткі відомості про них: розмір (га), відстань до інженер-них мереж, форма власності);

● місце локалізації стратегічних проек-тів, які реалізовуватимуться в коротко- та середньостроковій перспективі в кон-тексті загальної стратегії економічного розвитку регіону. Підготовлено Департаментом

інвестиційної політики та регіонального розвитку

На засіданні Ради регіонів 21 березня 2013 року Президент України Віктор Януко-вич звернув увагу на недостатнє використання місцевих інвестиційних можливостей та ресур-сів для економічного розвитку територій, наго-лосивши, що кожній громаді необхідно ство-рити «інвестиційні карти» найпривабливіших об’єктів для інвестування.

Слід відзначити, що інвестиційна карта є найзручнішим і найбільш доступним спо-собом подачі інформації щодо потенціалу та можливостей для інвестування в розви-

Інша корисна інформація (місцезнаходження)

● обласна державна адміністрація, обласна рада;

● регіональний центр з інвестицій та розвитку;

● привабливі туристичні об’єкти; ● готелі, банки, супермаркети, ресторани тощо.

Структура інвестиційної карти може включати:

ток регіону чи окремої території. Завдяки її використанню в схематичному вигляді дуже концентровано можна подати максимум корисних даних, що в першу чергу цікавлять інвестора. Наявність таких карт є орієнти-ром щодо розміщення інвестиції, створення чи розширення бізнесу.

Для максимальної ефективності інвестицій-ної карти акцент необхідно ставити на кон-курентних перевагах регіону, міста чи іншої адміністративної одиниці та їх унікальних характеристиках.

Одеса, морський портСтамбул

Автомагістраль«Одеса–Київ»

Донецьк, Кавказ

Союз

УренгойДашава

УренгойСоюз

Дашава

Вінниця

Хмільник

Літин

Жмеринка

Козятин

Молдова, Румунія

Е 50

Е 58

3Львів, ЄС

Київ, Москва

Калинівка

Бар

Муровані Курилівці

Могилів–Подільський

Чернівці Томашпіль

Тульчин

Ямпіль

Піщанка Чечельник

Бершадь

Теплик

Тростянець

Іллінці

Гайсин

Крижопіль

Шаргород

Тиврів

Погребище

Липовець

Немирів

Оратів

Àâòîìîá³ëüí³ øëÿõè

óçëè

èÍ îäèÄ êîðäîí Óêðà¿íè

í³ ì³ñöÿ ³

Êóðîðòè

ÒîðÃð îðîäèÂî

Умовні позначення

17


умови, де інвестор відчуває підтримку на всіх етапах реалізації інвестиційного проекту.

За принципом «єдиного інвестицій-ного вікна» забезпечено супровід проектів підприємств, що вже тривалий час працюють на території області: ПАТ «Крафт Фудз Укра-їна», ТОВ «Керамейя», ТОВ «ГУАЛА КЛОЖЕРС Україна», АТ «Технологія» та ВАТ «Фармак».

З метою формування позитивного інвести-ційного іміджу регіону, поширення інформації про інвестиційний профіль області, пріоритетні інвестиційні проекти і пропозиції та інформації, яка може бути корисною для суб’єктів інвести-ційної діяльності створено інвестиційний сайт Сумської області www.sumy-forum.com

«Єдине інвестиційне вікно» на Сумщині

Віктор ЧУБУР

в.о. директора Сумського регіонального центру з інвестицій та розвитку

Для поліпшення інвестиційного клімату в регіоні розпорядженням голови Сумської облас- розпорядженням голови Сумської облас-ної державної адміністрації від 15.12.2010 № 830 «Про організацію роботи з залучення інвести-цій в економіку Сумської області за принципом «єдиного інвестиційного вікна» затверджено дієвий механізм залучення інвестицій. Відпо-відно до розпорядження утворено раду з питань залучення інвестицій. До складу ради увійшли керівники всіх профільних управлінь облдержад-міністрації, дозвільних і контролюючих органів області. Виконавчим органом ради визначено секретаріат, до складу якого входять представ-ники працівники Сумського регіонального цен-тру з інвестицій та розвитку. Центр здійснює забезпечення організаційної діяльності секрета-ріату. Безпосередньо секретаріатом ради здій-снюється консультування суб’̀єктів інвестиційної діяльності, розробка оперативного плану дій, ведення електронної бази даних «єдиного інвес-тиційного вікна» та ін.

Потенційний інвестор подає свій проект до секретаріату ради, отримує необхідні консуль-тації, протягом не більш, ніж 7 днів секретаріат ради реєструє поданий проект і укладає разом з інвестором Оперативний план реалізації проекту. Рада розглядає і затверджує оператив-. Рада розглядає і затверджує оператив-ний план реалізації проекту, а також необхідні розпорядчі документи (засідання інвестиційної ради відбуваються згідно з потребою, але не рідше, ніж раз на місяць).

Після затвердження Оперативного плану дій секретаріат ради в установленому порядку відсте-жує процес упровадження інвестиційного про-екту та надає суб’'єкту інвестиційної діяльності консультативно-методичну допомогу щодо про-ходження дозвільно-погоджувальних процедур.

Обласною владою разом з регіональним центром з інвестицій та розвитку створено

18


За своїм потенціалом для залучення інвестицій у туристичний та курортно-рекреаційний бізнес, Тернопільщина є одним з найперспективніших регіонів України.

Тернопілля має надзвичайно привабливі на фоні інших областей умови, зокрема, вигідне геополітичне становище, наявність унікальних у європейському і світовому масштабах куль-турних та природних об’єктів. Їхнє вивчення та відповідне поширення інформації про них, створить ефект синергії, який об’єднає довкола себе усі зацікавлені сторони задля економічного розвитку та досягнення добробуту громадян.

У рамках зазначеного проекту планується випуск промороликів відповідно до пріори-тетних напрямів розвитку Тернопілля, а саме: інфраструктурний потенціал, сільське госпо-

«Наша Тернопільщина»: пошук альтернативних шляхів інформування інвестора

дарство, високотехнологічний сектор промис-ловості, рекреаційний туризм тощо. Разом з цим, буде запропоновано органам місцевого самоврядування та керівництву районів області зняти відповідні проморолики про їхні насе-лені пункти та території. Дані матеріали будуть мати спільний стиль та зміст, що допоможе глядачеві та потенційним інвесторам отримати комплексну картину про інвестиційний потен-ціал нашого краю.

Тернопільський регіональний центр з інвестицій та розвитку запрошує усіх до співпраці задля обміну досвідом з реалізації даного проекту та готовий надати консультації з методики збору та обробки промоційних матеріалів.

Посилання на ролик: www.youtube.com/watch?v=uwkUgJ_vTLk

Тернопільським регіональним центром з інвестицій та розвитку, в рамках ініційованого власними зусиллями проекту «Наша Тернопільщина», підготовлено перший відеокліп із серії промоційних матеріалів, які покликані відобразити та покращити інвестиційну при-вабливість регіону.

Андрій МАРТИШКО

директор Тернопільського регіонального центру з інвестицій та розвитку

19


Круглий стіл проведено з метою забезпе-чення реалізації політики відкритості влади для ініціатив громадськості, міжнародної технічної допомоги в Дніпропетровському регіоні. Залучення до співпраці міжнародних організацій та фондів є важливим кроком до розвитку міжрегіонального співробітни-цтва. Вже сьогодні Дніпропетровська область має приклад успішної співпраці з міжнарод-ним фондом «Відродження», фондом Ганса Зайделя, USAID, ІСАР «Єднання».

Дніпропетровська обласна рада спільно з регіональним центром з інвестицій та розви-тку впродовж останніх років вивчає та впро-ваджує новітні методи розвитку територіаль-них громад. Один із пріоритетних напрямів є розвиток співпраці органів влади, представ-

ників бізнесу та громадських об’єднань на Дніпропетровщині.

Особливо приділяється увага процесам становлення, формування динамічного роз-витку громад і громадської активності, участі громадськості в розробці та реалі-зації соціальних і інвестиційних проектів. Дніпропетровська обласна рада у співробітни-цтві з Дніпропетровським регіональним цен-тром з інвестицій та розвитку і надалі буде підтримувати соціально важливі регіональні проекти та програми, які виконуватимуться громадськими організаціями.

За підсумками проведення заходу запла-новано підписання Меморандуму про співп-рацю між Дніпропетровською обласною радою, Дніпропетровським регіональним центром з інвестицій та розвитку і органі-заціями, які висловлять зацікавленість у під-тримці ініціатив влади та громадськості на Дніпропетровщині.

Відкритість влади для ініціатив громад Дніпропетровщини

27 лютого 2013 року в Залі президії Дніпропетровської обласної ради за участю керівництва області, Дніпропетровського регіонального центру з інвестицій та розвитку, представників громадських організацій, міжнародних експертів, фондів відбувся круглий стіл: «Відкри-тість. Взаємодія. Розвиток.»

Алім МОЛОДАН

т.в.о. директора Дніпропетровського регіонального центру з інвестицій та розвитку

20


Презентація інвестиційного потенціалу Донецької області в Брюсселі

У ході зустрічі, що проходила в Академії Фут-болу міста Льєж за участі Посла України в Коро-лівстві Бельгія Ігоря Долгова, керівництво області обговорило з Міністром економіки регіону Вал-лонії Жан-Клодом Марку питання інвестицій-ного клімату та соціально-економічного розвитку Донеччини, а також можливості розвитку міжре-гіонального співробітництва в економічній сфері.

Візит до Брюсселя дав можливість провести зустрічі з перспективними європейськими інвес-торами, ближче познайомитися з діяльністю виконавчої влади та місцевого самоврядування. Зокрема голова ОДА Андрій Шишацький

У Брюсселі з 9 по 12 жовтня 2012 року від-булася презентація інвестиційного потенціалу Донецької області. У складі офіційної деле-гації регіон представляли голова облдержад-міністрації Андрій Шишацький та його заступ-ник Олександр Фоменко, голова Донецької обласної ради Андрій Федорук, Донецький міський голова Олександр Лук’янченко, пре-зидент Торгово-промислової палати Донецької області Геннадій Чижиков.

Андрій ШИШАЦЬКИЙголова Донецької обласної

державної адміністрації

Ділові контакти влади сприяли поглибленню міжрегіонального співробітництва. На запрошення керівника Ділової Ради Україна-ЄС (EUUBC) Джеймса Уілсона, наприкінці жовтня відбулась робоча поїздка до Брюсселя заступника директора Донецького регіонального центру з інвестицій та розвитку Ігоря Костенка.

Ділова Рада Україна-ЄС, яка заснована в Бельгії в 2006 році з метою сприяння торгівлі та інвестицій-ної діяльності між Україною та країнами ЄС, реалізує програми, спрямовані на стимулювання при-пливу інвестицій в регіони України. Саме про це йшлося під час зустрічей з керівництвом Агентства з зовнішньої торгівлі та інвестицій Валлонії та представниками компанії «Jan De Null Group».

Крім того, було підписано Спільне Комюніке між Донецьким регіональним центром та EUUBC щодо надання допомоги в просуванні інтересів Донецького регіону в інститутах ЄС та міжнародних фінан-сових організаціях. За результатами візиту відкрито спільний офіс.

зустрівся з власником компанії «Jan De Null Group» під час якої відбулась презентація ком-панії та її стратегії щодо інвестування в еко-номіку України. А міський голова Донецька Олександр Лук’янченко відвідав з офіційним візитом Шарлеруа.

Ігор КОСТЕНОК

заступник директора Донецького регіонального центру з інвестицій та розвитку

21


Протягом 2012 року в рамках проекту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду-II» був проведений конкурс на пілотну реалізацію компоненти з енергоефективності серед усіх областей України. З боку Запорізької облдержадміністрації та Запорізької обласної ради, за підтримки та активної участі Облас-ного ресурсного центру громад проекту ЄС/ПРООН «МРГ-II» на розгляд журі конкурсу була подана одна з найкращих заявок на впро-вадження компоненти з енергоефективності. Це дозволило нашому регіону стати одним із переможців у цьому конкурсі та отримати право на реалізацію відповідного пілотного проекту, а також грант від ЄС/ПРООН на реа-лізацію заходів в сумі 220 тис. $. Всього в Укра-їні було відібрано 6 пілотних областей.

Одним із завдань, що вирішується в рам-ках впровадження енергокомпоненти буде доробка обласної Стратегії з енергорозвитку і енергозбереження. У рамках оновленої

Реалізація проекту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» у Запоріжжі

Стратегії заплановано створення енергетич-ної карти області, мобільної лабораторії енер-гоаудиту. Запланована реалізація 8 мікро-проектів з високою часткою альтернативних джерел енергії за методологією ЄС/ПРООН сільськими громадами, а саме впровадження сонячних водонагрівачів на об’єктах соціаль-ної інфраструктури, обладнання вуличного освітлення на сонячних батареях. Крім того, будуть створені кластери по впровадженню енергозберігаючих технологій. Безпосередньо на ці цілі відібраним громадам буде виді-лено 160 тис. $ з боку Проекту ЄС/ПРООН «МРГ-II». Для впровадження мікропроектів цього напряму відібрані Бердянський, Веселів-ський, Оріхівський, Приазовський райони.

Співпрацюючи з проектом ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток орієнтований на гро-маду», Запорізький РЦІР проводить спільні форуми місцевого розвитку, семінари-тре-нінги з питань інвестиційної діяльності, разом з місцевими громадами розробляє інвести-ційні паспорти територій. Все це сприяє під-вищенню інституційної спроможності громад в залученні інвестицій, допомагає у форму-ванні активних осередків економічного розви-тку на території регіону.

Сергій ДОРОШЕНКО

директор Запорізького регіонального центру з інвестицій та розвитку

22


Головна мета Програми – підвищення інвестиційної привабливості регіону, сприяння севастопольському бізнесу в розробці інвести-ційних проектів з подальшим їх просуванням на міжнародних фінансових ринках.

Згідно перспективного плану дій, Проект вклю-чає в себе три компоненти (напрями роботи):

● впровадження кращих європейських прак-тик щодо залучення інвестицій в приватний і муніципальний сектори економіки регіону;

● сприяння підприємствам у підготовці за європейськими стандартами бізнес-планів інвестиційних та інноваційних проектів;

● розробка комплексу цілеспрямованих і практичних заходів щодо розвитку мар-кетингу території та просуванню Севасто-польського регіону на міжнародному рівні.

Основним напрямом роботи Проекту є вибір шести інвестиційних проектів, три з яких вартістю менше 10 мільйонів євро, три з них вище 20 мільйонів євро. Наразі, експерти Про-грами вже провели серію зустрічей з місцевою бізнес-спільнотою, щоб зрозуміти які інвести-ційні проекти пропонуються.

Команда міжнародних і місцевих експертів активно допомагає в процесі підготовки проек-тів на кожному етапі. Відповідні фахівці надають допомогу в розробці та подальшій «упаковці» проектів, а також підготовці попереднього ТЕО для відібраних проектів, які повинні стати в майбутньому «історіями успіху». Надалі вибрані проекти будуть супроводжуватися до стадії переговорів з фінансовими інститутами, страте-гічними партнерами, інвесторами, в залежності від галузі та конкретної сфери діяльності.

Відбір проектів проходитиме до кінця 2013 року.

Бюджет Програми становить близько 2 млн євро, частина з яких призначена на організа-цію та проведення іміджевих та бізнес-заходів у регіоні. Значна кількість фінансування передба-чена для організації ділових та навчальних поїз-док учасників Проекту та їх бізнес-партнерів до країн Східної та Центральної Європи з метою отримання міжнародного досвіду, відвідування показових виробництв та імплементації отрима-них знань у процесі реалізації інвестиційних та бізнес-проектів у Севастопольському регіоні.

Проект виступив одним із співорганізато-рів II Міжнародного інвестиційного форуму «Глобальний погляд на Причорномор’я Укра-їни», який відбувся в Севастополі у вересні минулого року. На форумі було підписано угоду про співпрацю між Севастопольською держадміністрацією і Держінвестпроектом України. Під документом поставили підписи перший заступник голови Держінвестпроекту Микола Стеблинський і заступник голови СМДА Артур Бабенко.

ДБУ «Севастопольський регіональний центр з інвестицій та розвитку» є членом Координацій-ного комітету Проекту та входить до складу Кон-курсної комісії з відбору інвестиційних проектів.

Сайт проекту – www.sevastopolFDI.com.ua

Проект ЄС/ПРООН «Залучення прямих іноземних інвестицій в м. Севастополь»

З початку 2013 року в Севастополі розпочалась активна фаза реалізації Проекту ЄС/ПРООН «Залучення прямих іноземних інвестицій в м.Севастополь», який спрямовано на підви-щення інвестиційного потенціалу регіону. Ініціатива триватиме аж до березня 2014 р., але вже зараз місто отримує практичні наслідки від її реалізації.

Максим СТЕПАНЕНКО

в.о. директора Севастопольського регіонального центру з інвестицій та розвитку

23

Стратегії розвитку

Радою вітчизняних та іноземних інвесторів при Харківській обласній державній адміністра-ції 5 березаня 2012 року було прийняте рішення про формування на території Харківської області регіонального кластера «Інформаційно-комуні-каційні технології». Причому кластер ІКТ не є юридичною особою, організація його форму-вання та розвитку здійснюється силами Коор-динаційної ради, що обирається активно-пра-цюючими учасниками робочої групи, утвореної представниками компаній ІКТ, що працюють на території Харківської області.

Робоча група сформулювала мету розвитку кластера ІКТ: перетворення Харківської області у всесвітньовідомий регіон продуктивної еко-номіки знань з комплексною інфраструктурою для отримання освіти, втілення творчих ідей, створення і прискореного зростання іннова-ційних високоприбуткових IT-компаній, що займаються розробкою програмного забезпе-чення, створенням мікроелектронної техніки і

наданням послуг у сфері інформаційно-комуні-каційних технологій. При цьому пріоритетними напрямами стратегії кластера ІКТ визначені:

● розвиток кадрового потенціалу, підви-щення рівня компетенції в сфері ІКТ для всіх категорій трудових ресурсів регіону – стратегічна мета «Підвищення компетен-ції кадрів»;

● залучення IT-компаній на територію регіону, підвищення інноваційної актив-, підвищення інноваційної актив-ності бізнесу, стимулювання появи нових інноваційних компаній шляхом розвитку інфраструктури, стимулюючої прискоре-ний розвиток кластера ІКТ – стратегічна мета «Розвиток інфраструктури»;

● розширення взаємодії між учасниками Харківського регіонального кластера ІКТ, розвиток міжнародної кооперації учасни-ків кластера, інтеграція у світові процеси створення та використання нововведень – стратегічна мета «Розвиток взаємодії».

Інформаційно-комунікаційні технології є однією з галузей, що найбільш динамічно роз-виваються у всьому світі завдяки їх повсюдному проникненню у бізнес-процеси, систему державного управління і повсякденне життя людей. При цьому сфера ІКТ дає найбільший економічний ефект при найменших фінансових витратах.

Харківський кластер ІКТ – бачення стратегії розвитку

24


● створення ВУЗами наукових парків і біз-нес-інкубаторів для виявлення талановитих фахівців і заснування нових інноваційних компаній у сфері ІКТ;

● створення Харківського регіонального IT-парку – комплексної інфраструктури для прискореного зростання інновацій-них високоприбуткових IT-компаній, що займаються розробкою програмного забезпечення, створенням мікроелектрон-ної техніки та наданням послуг у сфері інформаційно-комунікаційних технологій з метою підвищення конкурентоспромож-ності Харківської області в умовах еконо-міки знань;

● створення дата-центру високого рівня надійності з високошвидкісним підклю-ченням до магістральних каналів зв'язку для забезпечення широкосмугового доступу до мережі інтернет, концентрації інформа-ційних ресурсів і розвитку інтернет-серві-сів на території Харківської області;

● розвитку інститутів венчурного інвестування, залучення зарубіжного капіталу до інвесту-вання у венчурні проекти кластера ІКТ;

● створення технічної інфраструктури для забезпечення широкосмугового доступу до мережі інтернет на всій території області, впровадження мереж мобільного висо-кошвидкісного підключення до інтернет, а також систем цифрового телебачення.

Досягнення стратегічної мети «Розвиток інфраструктури» планується забезпечити шляхом проведення наступних робіт:

● проведення форсайтних досліджень з метою визначення найбільш важливих і перспективних напрямів розвитку клас-тера та компетенцій, які будуть затребу-вані на ринку праці;

● розробки провідними компаніями клас-тера та ВУЗами спільних освітніх проектів відповідно до пріоритетів кластера ІКТ;

● встановлення ВУЗами довгострокових дого-вірних відносин зі світовими лідерами галузі ІКТ з метою використання їх продуктів у навчальному процесі та створення на тери-торії ВНЗ відповідних центрів компетенції;

Досягнення стратегічної мети «Підвищення компетенції кадрів» планується забезпечити шляхом проведення наступних робіт:

● проведення учасниками кластера спільно з ВУЗами «Ярмарків вакансій», різнома-нітних конкурсів і програм для відбору та заохочення найбільш успішних студентів і молодих вчених;

● організації ВУЗами факультативних занять для підготовки менеджерів проектів у сфері ІКТ;

● організації участі представників кластера ІКТ в Міжнародному конкурсі інновацій-них та інвестиційних проектів «Харківські ініціативи».

25


● створення банку даних про продук-цію і послуги підприємств кластера ІКТ, поширення ділових пропозицій учасни-ків кластера серед потенційних спожи-вачів (розвиток каналів marketpool та technologypush);

● проведення комплексу робіт, спрямо-ваних на формування бренду «Kharkiv: High-Tech ICT»;

● проведення конкурсу з розробки логотипу та слогану кластера;

● організації проведення прес-конференцій, телепередач, публікацій у ЗМІ для популя-ризації кластера і розробок його учасників;

● розроблення, виготовлення та роз-повсюдження друкованої та електронної рекламно-презентаційної продукції, що відображає досягнення підприємств-учас-ників кластера;

● щорічного представлення досягнень клас-тера ІКТ на Міжнародному економічному

Досягнення стратегічної мети «Розвиток взаємодії» планується забезпечити шляхом про-ведення наступних робіт:

форумі «Інновації. Інвестиції. Харківські ініціативи!»;

● організації інформаційної взаємодії учасників кластера з метою ефективного відстеження тенденцій та розповсю-дження інноваційних, організаційних і технологічних know-how, а також роз-витку співробітництва між учасниками кластера ІКТ;

● організації проведення регулярних семі-нарів, присвячених актуальним питанням розвитку ІКТ;

● регулярного проведення засідань робочої групи кластера ІКТ з метою розробки та реалізації проектів розвитку кластера ІКТ;

● координації процесів інформатизації, здійснюваних у регіоні за державними, регіональними та галузевими цільовими програмами;

● залучення нових компаній до участі в робочій групі кластера ІКТ.

Олександр ДУДКА

директор Харківського регіонального центру з інвестицій та розвитку

Успішна реалізація Стратегії розвитку кластера ІКТ передбачає наявність соціального парт-нерства з боку всіх організацій, зацікавлених у розвитку кластера. Активна участь десятків ІТ-компаній у формуванні кластера та розробці його Стратегії свідчить не тільки про готов-ність до співпраці, а й здатність харків’ян завдяки синергії перетворити Харківську область у всесвітньовідомий регіон продуктивної економіки знань з комплексною інфраструктурою для отримання освіти, втілення творчих ідей, створення та прискореного зростання іннова-ційних високоприбуткових IT-компаній.

26

Перспективи розвитку

Основним завданням Проекту є покра-щення інвестиційної привабливості та іннова-ційної діяльності малих та середніх підприємств (МСП) України та Угорщини, полегшення доступу до європейських технологій, можливість реалізувати наукові дослідження та технології.

Основні етапи Проекту:

● проведення дослідження середньостро-кової концепції угорсько-українського співробітництва;

● проведення обстеження розробок нау-ково-дослідних інститутів, що можуть бути реалізовані на ринку;

● розробка маркетингової стратегії; ● проведення інвестиційно-інноваційного аудиту для 50 МСП (30 угорських та 24 українських);

● проведення навчальних тренінгів для керівників МСП;

● проведення ярмарків науково-дослідниць-ких розробок та інвестиційних проектів з інноваційною складовою;

● інноваційні консультації для підприємців; ● створення центрів з інвестицій, інновацій та трансферу технологій.

Одним з результатів виконання Проекту стало заснування транскордонних центрів трансферу технологій в обох країнах, які нада-ватимуть послуги малим та середнім підприєм-ствам, науковим та науково-дослідним організа-ціям, мешканцям прикордонних регіонів.

Цільова група Проекту – це малі та середні підприємства, що працюють на території поблизу угорсько-українського кордону, що зацікавлені в інвестиціях, інноваціях, наукових дослідженнях, але не мають фінансових можли-востей, щоб вести власні дослідницькі програми.

Створені центри ІТТ будуть надавати допо-могу в пошуку інвестицій зацікавленим МСП, надавати можливості довготривалого навчання та покращення їх бізнес-потужностей за допо-могою відповідних заходів та послуг (тренін-гів, презентацій, пошуку партнерів, надання інформації з баз даних та інше).

Інвестиції та трансфер технологій як складові інноваційного

розвитку економіки

Більшість економік світу виходять із реце-сій та криз через впровадження інвести-ційно-інноваційних моделей їх розвитку та управління. Саме з цією метою в регіонах західної України та східної Угорщини з 15.09.10 по 28.02.2013 року виконувався проект «Створення транскордонних центрів з інвестицій, інновацій та трансферу тех-нологій» за програмою транскордонного співробітництва Україна-Угорщина-Словач-чина-Румунія 2007-2013.


27


Центри будуть поширювати новітні техноло-гії та служити сполучною ланкою між малими та середніми підприємствами та науково-дослідними інститутами для допомоги науково-дослідним організаціям знайти покупця їх інно-ваційних розробок та необхідних технологій, в результаті чого суб’єкти господарювання області отримають доступ до закордонних технологій, а розробники інноваційних технологій зможуть їх реалізовувати, в тому числі за кордоном.

У 2010-2011 роках у рамках Проекту був проведений інноваційно-орієнтований аудит у співпраці з 24 малими та середніми підприємствами області, що мають зацікавленість в інвестиціях, інноваціях та трансфері технологій. Ці підприємства були відібрані для аудиту, який відбувся у вигляді особистих інтерв’ю та опитуванні керівників підприємств за методикою, запропонованою іноземними партнерами, та послідуючій комп’ютерній обробці отриманих даних.

За результатами аудиту малих та середніх підприємств Закарпаття були визначені 6 тем навчальних тренінгів:

● «Інноваційний розвиток економіки» ● «Загальне поняття про систему якості» ● «Менеджмент» ● «Маркетинг» ● «Поняття про логістику» ● «Індустріальні парки в транскордонних регіонах»

Навчання на цих тренінгах, що пройшли в 2012-2013 роках як в Україні, так і в Угорщині, прово-дили спеціалісти Євросоюзу разом з нашими провід-ними спеціалістами відповідних галузей.

Також в 2012 році проводились ярмарки науково-дослідних розробок та інвестиційних проектів з інноваційною складовою з метою дати можливість НДІ презентувати свою діяль-ність та результати широкому колу зацікавле-них осіб, надання консультацій з інвестицій-ної та інноваційної діяльності зацікавленим підприємствам. Експерти готові допомогти відкрити приховані переваги (або недоліки) організацій та надати професійні поради.

Особливо активну участь у Проекті повинні взяти наукові та науково-дослідні структури, особливо «Науковий парк» УжНУ, який про-ходить процес становлення.

21-22 лютого 2013 року була проведена заключна конференція, на якій було підбито підсумки виконання Проекту, в якій взяли участь представники місцевих органів влади прикордонних областей України та Угорщини (Закарпатської та Саболч-Сатмар-Березької областей), дипломатичних представництв, нау-кових та ділових кіл двох країн.

Перевагою Проекту є те, що через Закарпат-ський центр з інвестицій та розвитку до вико-нання Проекту залучаються інші регіональні центри, значно розширюючи його можливості та інформаційне наповнення.

Виконання проекту сприяло покращенню інвестиційної привабливості регіону, підви-щенню його конкурентноздатності, додатко-вому залученню міжнародних фінансових пото-ків в економіку та інфраструктуру регіону.

Василь МАТІЙ

директор Закарпатського регіонального центру з інвестицій та розвитку


28


Покращення інвестиційної привабливості малих міст Чернігівської області

�ернігівський регіональний центр з інвес-тицій та розвитку розпочинає реалізацію між-народного Проекту, спрямованого на підви-щення інвестиційної спроможності малих міст області. Партнерами проекту виступають Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень і Центр європейської співпраці за підтримки Міністерства закордонних справ Республіки Польща.

Можливість залучення інвестицій, що стано-вить суть інвестиційної привабливості, перед-бачає оптимальне поєднання зовнішніх та внутрішніх факторів, що дозволяє скоротити капітальні витрати і поточні експлуатаційні витрати та досягти максимальної прибутковості та зниження ризиків вкладення коштів. Від-правною точкою Проекту є забезпечення ефек-тивної співпраці всіх зацікавлених сторін задля посилення здатності переконувати інвесторів вибрати регіон для розміщення інвестицій.

До участі в Проекті будуть залучені мери малих міст, працівники управлінь економіки та інвестицій, представники інституцій бізнес-роз-витку. Посадові особи, відповідальні за розробку та реалізацію інвестиційної політики, матимуть змогу взяти участь у навчальних семінарах, озна-йомчих візитах і поглиблених стажуваннях у Польщі. Набуті знання будуть використані міс-цевими учасниками для підготовки та реаліза-ції проектів з метою підвищення інвестиційної привабливості малих міст �ернігівської області.

Також у рамках Проекту передбачено широке поширення отриманих результатів – будуть підготовлені, опубліковані та поширені акту-альні проектні матеріали. Підсумковим етапом стане підготовка та проведення промоційних круглих столів та конференції, які відбудуться в рамках Всесвітнього тижня підприємництва.

Юрій ВДОВЕНКО

директор �ернігівського регіонального центру з інвестицій та розвитку

29


Буковинський досвідПоштовхом до динамічного розвитку діяль-

ності державної бюджетної установи «�ер-нівецький регіональний центр з інвестицій та розвитку» стало укладення тристоронньої «Угоди про співпрацю» між місцевою владою та Держінвестпроектом України 26 квітня 2012 року, яку підписали голова Державного агентства з інвестицій та управління національними про-ектами України Владислав Каськів, голова �ерні-вецької облдержадміністрації Михайло Папієв та голова обласної ради Михайло Гайничеру. Угода дає змогу активізувати інвестиційну діяльність Буковини та залучити іноземних та вітчизняних інвесторів до розвитку економіки області. Також у рамках підписаної угоди �ернівецька область долучилась до впровадження на своїх теренах таких національних проектів як «Нове життя», «�исте місто», «Енергія природи», «Олімпійська надія – 2022», «Відкритий світ», «Зелені ринки».

Переймаючи позитивний досвід керівництва Держінвестпроекту та області, ДБУ «�ернівець-кий регіональний центр з інвестицій та роз-витку» у вересні 2012 року започаткував під-писання «Меморандумів про співробітництво» з очільниками районів. Такі трьохсторонні угоди між регіональним центром та головами районних державних адміністрацій, районних рад вже підписані в шістьох районах. Підпи-сання даних угод дає змогу презентувати функ-ції та завдання Держінвестпроекту України,

національні проекти України на рівні сільських районів. Під час таких зустрічей працівники центру зустрічаються з керівництвом районів, інвесторами, бізнес-середовищем районів, що дає змогу розширити клієнтську базу регіональ-ного центру та встановити зворотній зв’язок із рецепієнтами. У результаті, бізнес краю поба-чив у �ернівецькому регіональному центрі з інвестицій та розвитку надійного партнера, про що свідчить зростання кількості звернень до центру. Сталою практикою є звернення сто-совно пошуку інвестора, розширення бізнесу та реінвестування, юридичних консультацій, допомоги в написанні бізнес-планів тощо.

Корисним для місцевої влади є також семі-нари-навчання, які проводять фахівці центру, для працівників відповідних служб району сто-совно підвищення знань з питань розроблення інвестиційних проектів, залучення інвестицій, ознайомлення з принципами роботи «єдиного інвестиційного вікна».

Помічено, що ті районні служби, які опікуються залученням інвестицій на міс-цях, в основному це управління економіки райдержадміністрацій, а в деяких районах, наприклад, у Заставнівському районі �ерні-вецької області, це ще і відділ інвестиційної діяльності районної ради, в яких було прове-дено навчання, більш відповідально ставляться до виконання своїх обов’язків, про що свідчить якісний та кількісний аналіз документів направ-лених регіональному центру, зокрема надання інвестиційних пропозицій щодо земельних ділянок Greenfield та Brownfield.

У 2013 році ДБУ «�ернівецький РЦІР» пла-нує завершити підписання «Меморандумів про співробітництво» з усіма районами �ернівець-кої області.

Борис ДЕРКАЧ

директор �ернівецького регіонального центру з інвестицій та розвитку

30

Проекти розвитку

У Харківській області розпочинається реалізація проекту «Село майбутнього» – складової національного проекту «Відроджене скотарство»

Якщо вирішувати проблему зростання обся-гів виробництва молока старими методами, то для виробництва додаткових 6390000 т молока при існуючій продуктивності українських корів необхідно наростити поголів’я на 1,5 млн, для утримання яких необхідно виділити додатково понад 3,0 млн га сільгоспземель для вирощу-вання кормів.

Це в тому випадку, якщо використовувати корів місцевих порід з низькою генетикою, середній удій яких складає близько 4,1 т в рік. Але в розвинених країнах ми бачимо зовсім іншу продуктивність: надій молока на одну корову в рік в Данії – 8700 кг, в США – 9353 кг, в Ізраїлі – 11653 кг завдяки використанню висо-копродуктивних корів голштинської породи.

Тому ключовою складовою розробленого в Харкові проекту «Село майбутнього» стало створення селекційно-генетичного центру, який буде виробляти на рік 1,0 млн доз сексованої сперми і 46,0 тис. сексованих ембріонів висо-копродуктивних племінних корів голштинської породи для подальшої імплантації.

Завдяки цьому буде забезпечено перехід на використання корів голштинської породи з про-дуктивністю в 2,5 рази вище, ніж ми маємо в Україні сьогодні.

Для створення селекційно-генетичного цен-тру буде імпортовано кращих корів і биків голштинської породи і побудовано 2 модуля для вирощування «ембріональних» телиць – по 2000 телиць в кожному модулі. Крім того, про-ект «Село майбутнього» передбачає:

● будівництво молочної ферми з 4 корівни-ками на 750 дійних корів кожен;

● організацію вирощування на площі 9100 га кормів і будівництво комбікор-мового комплексу;

Взяти бика за роги!

Виробництво молока та молочної продукції в Україні стало питан-ням національної безпеки: і за ступенем впливу на економіку, і за значенням для здоров’я нації.

Здорове харчування передбачає включення в щоденний раціон більше 85 грамів яловичини і 1 літра молока або відповідних обся-гів молочної продукції, що не представляється можливим з точки зору наявних в Україні виробничих потужностей. Сьогодні на одну людину в рік виробляється лише 204,9 кг молока, а яловичини – 9,2 кг, при нормі відповідно 380 кг і 31,3 кг.

31


● впровадження нової системи контролю якості молока та ведення обліку племін-ного стада;

● виробництво молока буде доповнювати вирощування плодоовочевих культур на площі 990 га зрошуваних полів і в теплич-ному господарстві на площі 20 га;

● для зберігання плодоовочевої продукції планується будівництво фрукто-овочесхо-вища з холодильним складом на 45 тис. т і пакувальним комплексом на 60 тис. т;

● для забезпечення всього цього комплексу висококваліфікованою робочою силою проект передбачає будівництво 60 сучас-них облаштованих котеджів.

Такий комплексний проект технологічного переоснащення і розвитку соціальної інфра-структури на селі потребує великих інвести-цій – тому його доцільно впроваджувати, як пілотний проект регіону, коли на чітко визна-ченій території концентрується реалізація всіх

механізмів заохочення та державної підтримки інвесторів і стимулювання прискореного роз-прискореного роз- роз-витку сільськогосподарського виробництва. Ця підтримка з боку держави дозволить залучити необхідні для реалізації проекту «Село майбут-нього» 143 млн $ прямих іноземних інвестицій.

Саме тому Кабінет Міністрів України своєю Постановою № 953 від 15.10.2012 р. підтримав пропозицію Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами Укра-їни та Харківської обласної державної адміні-страції з реалізації в Харківській області проекту «Село майбутнього», як складової національного проекту «Відроджене скотарство».

У результаті розгляду інвестиційних пропо-зиції компаній, які виявили намір взяти участь у реалізації проекту в якості інвесторів, 27 лис-топада 2012 року на спільному засіданні робочої групи з реалізації проекту та постійної комісії з питань аграрної політики, земельних відносин та природокористування Харківської обласної ради було визначено, що найбільш відповідною до основних положень інвестиційного проекту «Село майбутнього» є пропозиція ТОВ «�крей-майбутнього» є пропозиція ТОВ «�крей-» є пропозиція ТОВ «�крей-ніан Нью Агро Текнолоджіс».

На даний час Харківська обласна державна адміністрація та ТОВ «�крейніан Нью Агро Текнолоджіс» відпрацьовують деталі інвести-ційної угоди, після підписання якої проект «Село майбутнього» перейде у фазу практичної реалізації.



32


Оптовому ринку сільськогосподарської продукції бути у Рівному

У Рівному ведуться активні роботи по реа-лізації проекту створення першого в Україні класичного оптового ринку. Оптовий ринок сільськогосподарської продукції «Шелен» – проект, що реалізується за підтримки проекту «Агроінвест» (USAID), місцевої влади та сло-вацького капіталу.

Техніко-економічне обгрунтування та бізнес-план проекту розробляв консорціум компаній «Тріада С» та «Нірас Україна». Проект підготовлений за європейськими стан- підготовлений за європейськими стан-дартами та на основі досвіду наших найближ-чих сусідів з Євросоюзу – при розробці за основу використовувався приклад функціону-вання оптового ринку в м. Познань (Польща). Ділянка будівництва розташована на північно-західному виїзді з м. Рівне на площі 9,4 га із виходом на трасу Рівне-Луцьк. Загальна площа будівель оптового ринку – 26 тис. м2 (12% загальної території). Згідно з проектом перед-бачено будівництво в’їзної системи, офісної будівлі, зблокованої з павільйоном «Квіти»; павільйону «Овочі-фрукти-бакалія» та під- «Овочі-фрукти-бакалія» та під-земного сховища для овочів, фруктів, бака-лії; павільйону «М’'ясо-риба», майданчика для торгівлі з автомобілів із навісом, логістичний склад, автовокзал та торгівельний павільйон. За станом на сьогодні завершені роботи із затвердження та отримання проектно-дозвіль-ної документації та розпочато земляні роботи. Відкриття заплановано на весну 2014 року, оптимістичний термін відкриття оптового ринку – осінь 2013 р. Загальна вартість всіх етапів проекту становить близько 17,0 млн $ при терміні окупності 7-8 років.

На даний час завершено виконання підго-товчих робіт (отримання необхідних дозволів, статусу оптового ринку, підготовка ділянки будівництва) розроблено інвестиційні про-позиції зі створення та організації діяльності оптового ринку сільськогосподарської продук-ції, ведеться пошук клієнтів серед операторів ринку с/г продукції (фермерів, агрокомпа-ній), проводяться зустрічі та презентації для потенційних інвесторів, декілька з яких вже виявили інтерес долучитись до реалізації про-екту. Окрім вищезазначеного, у поточному році передбачається презентація інвестиційної пропозиції проекту в м. Київ для представни-проекту в м. Київ для представни- в м. Київ для представни-ків міжнародних фінансових та інвестиційних організацій з метою залучення коштів для чер-гових етапів його впровадження (перший етап даного проекту реалізується за власні кошти).

Як зазначив директор Рівненського регіонального центру з інвестицій та розвитку Олександр Осовець, практичний досвід розробки та впровадження даного проекту є цікавим для використання при розробці ТЕО національного проекту «Зелені ринки». Зокрема модель функ-ціонування ОРСП «Шелен» розроблена з ура-хуванням кращих європейських практик та українських реалій, відповідно, може викорис-товуватися при плануванні проектів зі створення оптових ринків в інших регіонах України.

Офіціний сайт проекту – www.shelen.rv.ua

Дмитро ЗАХАРЕЦЬ

заступник директора Рівненського регіонального центру з інвестицій та розвитку

33


У рамках презентації було обговорено питання зменшення споживання дорогого імпортного газу за рахунок впровадження енергозберігаю-чих технологій і більш широкого використання місцевих альтернативних видів палива з відходів біомаси та подальшого його застосування для енергетичних потреб Хмельницької області.

Під час презентації відбулись зустрічі з інвес-торами із Словацької Республіки Тібором Врті-елем, Душаном Блаттнером та Сергієм Усенко.

У ході зустрічі обговорено впровадження інвестиційного проекту з будівництва заводу з відходів біомаси на теренах Хмельниччини, а саме на території ПАТ «Проскурів» села Ружи-чанка Хмельницького району. Орієнтовна вар-тість інвестиційного проекту становить більше двох мільйонів євро.

Чи «зроблять погоду» 2 млн євро на Хмельниччині?

Також було підписано Угоду про співро-бітництво та організацію взаємовідносин між ТОВ «ПІЛ.СЛАМ» та Хмельницьким регіональ-ним центром з інвестицій та розвитку.

Впровадження проекту, в основному, орієнтовано на виготовлення пелетів та подальше їх використання у котлах великої потужності (КПД більше 90%), встановлення яких передбачається на підприємствах та гос-подарствах області.

Згідно зі статистичними даними, на початок 2013 року прямі іноземні інвестиції до Хмель-ницької області становлять 208,6 млн $, що не відповідає інвестиційному потенціалу та потре-бам регіону. Тож регіональний центр націлений налагоджувати нові контакти та залучати інвес-торів як із Словаччини, так і з інших країн.

Керівництво Хмельницького регіонального центру з інвестицій та розвитку на запро-шення Генерального консула Янки Буріано-вої відвідало Генеральне консульство Сло-консульство Сло- Сло-вацької Республіки в Ужгороді. Метою візиту була участь у презентації нового спільного українсько-словацького підприємства по виготовленню альтернативних видів палива з відходів біомаси – ТОВ «ПІЛ.СЛАМ».

Богдан МІХНЯК

директор Хмельницького регіонального центру з інвестицій та розвитку


34


Слід зазначити, що «Asia Trade & Technology Park» не має аналогів в Україні. Проект буде включати в себе постійно діючий міжнарод-ний виставковий центр з розміщенням на його території павільйонів компаній-виробни-ків Китайської Народної Республіки та інших країн Середньої Азії. Очікується, що це буде один з найбільших в Європі оптово-роздрібний комплекс, у складі якого функціонуватимуть міжнародний логістичний центр, багатофунк-ціональний технологічний парк, бізнес-центр, готель тощо.

Проект буде реалізовано декількома фазами на ділянці близько 100 га. Перша фаза проекту відкриється у другій половині 2014 року. За прогнозами EASTGATE DEVELOPMENT проект дозволить додатково створити близько 3000 нових робочих місць.

«Міст» між Азією та Європою

AVEC GROUP EASTGATE DEVELOPMENT, в найближчі два роки має намір реалізувати в Київській області проект «Asia Trade & Technology Park».

Цей масштабний проект був презентова-ний в Пекіні 19 жовтня 2012 року в рамках роуд-шоу, яке організував Держінвестпроект України. Він викликав величезний інтерес у китайських інвесторів, партнерів і виробни-ків, завдяки чому були досягнуті домовленості про партнерство в його розвитку. Зокрема, були досягнуті домовленості між компанією EASTGATE DEVELOPMENT і China Council for the Promotion of International Trade (CCPIT).

Саме так називають фахівці Інноваційний проект «Asia Trade & Technology Park» в Київській області, запропонований EASTGATE DEVELOPMENT.

Юлія РИБАК

заступник директора Київського регіонального центру з інвестицій та розвитку

Коротка довідка:

EASTGATE DEVELOPMENT – девело-пер і інвестор великоформатних торгових центрів. У планах компанії у наступні три роки спільно з AVEC GROUP створити 850 000 кв.м. торговельних площ у Києві та Харкові.

35

Регулятори розвитку

Цей проект передбачає розвиток потенціалу Івано-Франківської області у впровадженні інформаційно-комунікаційних технологій для вдосконалення роботи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, створення прикладу для органів централь-ної влади. У подальшому кращі практики е-врядування поширюватимуться в інших областях України.

У рамках проекту в обласному центрі Прикарпаття проведено семінар за участю представників партнерів та пілотних міст, на якому було обговорено сучасний стан електронного врядування в пілотних містах (презентації міст), а також питання впрова-дження е-врядування на місцевому рівні.

Важливим етапом проекту стала участь посадовців облдержадміністрації, пілотних міст, регіонального центру у січні у тижневому навчанні в Естонській Республіці (міста Тал-лінн та Тарту) та Швеції (місто Стокгольм).

Естонія презентувала представникам області свій багаторічний досвід у формуванні системи е-врядування: електронної демократії, електро-нних послуг для населення і суб’єктів господа-рювання та безпаперового документообігу.

У місті Таллін учасники навчального візиту ознайомилися з основними завданнями і роллю уряду Естонії в розвитку ІКТ-технологій, з робо-тою центрів за принципом «єдиного вікна» та наданням послуг для громадян і бізнесу, з роботою державного порталу eesti.ee, засобами

Електронне врядування в Івано-Франківській області

Івано-Франківський регіональний центр з інвес-тицій та розвитку виступив партнером проекту «Підтримка розвитку електронного врядування в Івано-Франківській області», головним вико-навцем якого є Академія електронного вря-дування Естонії (донори проекту: Шведське Агентство з міжнародного розвитку (SIDA), Міністерство закордонних справ Естонії). Парт-нерами проекту в Україні також є Івано-Фран-ківська облдержадміністрація та громадська організація «Агентство з розвитку приватної ініціативи». Проект розпочався у вересні 2012 року та триватиме впродовж 18 місяців.


36


обміну даними (система «X-Road»), структу-рою електронного документообігу в органах місцевої влади, зберіганням та архівацією циф-рових документів, роботою комунального гос-подарства та наданням диспетчерських послуг, системою служби порятунку.

У столиці Швеції учасники дізналися про роботу відділу е-послуг та інфосистеми е-медицини, формування інфраструктури для оперативної та безпечної комунікації даних, функціонування геоінформаційної системи міста, державну координацію діяльності в області е-управління, координацію діяльності губерній та муніципалітетів у сфері регіональ-ного розвитку, підтримки і доставки послуг.

Працівники регіонального центру більш детально вивчили досвід Стокгольму в напряму роботи з великими інвестиційними проектами, а саме: забезпечення системної підтримки для великих проектів (програмні засоби для фор-програмні засоби для фор- засоби для фор-мування баз даних інвестиційних проектів та управління проектним циклом). Також вивчено досвід формування баз даних і геоінформаційних

систем (земельні ділянки, об’єкти нерухомості, в тому числі промислова нерухомість тощо), забезпечення інтероперабельності систем.

Отримані знання українські фахівці планують втілити у чотири технологічні про- втілити у чотири технологічні про-екти для впровадження елементів електронного врядування в області та безпосередньо в трьох пілотних містах, а саме:

● електронна система документообігу для Івано-Франківська, Калуша та на облас-ному рівні;

● географічна інформаційна система для Калуша, Долини та Івано-Франківська;

● структура інтероперабельності для Калуша, Долини, Івано-Франківська та для області загалом;

● центр обслуговування дзвінків (call-center) для Калуша.

Вже з квітня поточного року розпочнеться діяльність з підготовки описів технічних завдань цих проектів командою проекту в супроводі шведських та естонських експертів.

Оксана ФЕДОРОВИЧ

директор Івано-Франківського регіонального центру з інвестицій та розвитку

37

Кращі практики розвитку

За сприяння проекту 26-27 лютого 2013 року представники регіональних центрів з інвестицій та розвитку Держінвестпроекту України взяли участь у навчальному семінарі «Практична реа-лізація інвестиційної політики: підходи, мето-дологія, інструменти».

Міжнародний експерт з питань залучення інвес-тицій Джордж Вудз (George Woods), консуль-тант «Foreign Investment Partnership Associates» (Канада) представив міжнародний досвід залу-чення інвестицій, окреслив шляхи створенням позитивного інвестиційного клімату в регіоні, висвітлив методи активного пошуку інвесторів та їх обслуговування за принципом «єдиного вікна». Спікер наголосив на важливості ефективної роботи регіональних веб-сайтів, які повинні системно відображати конкурентні переваги території.

Щоб задовольняти інформаційні запити інвесторів регіональні центри повинні створити і регулярно оновлювати бази даних з профілями компаній, описом вільних земельних ділянок, статистикою ринку праці. Для цього праців-никам центрів необхідно постійно підвищу-вати свою власну кваліфікацію, брати участь у семінарах і конференціях, щоб краще розуміти ринкову ситуацію у різних галузях.

Дуже важливими для залучення інвестицій є прямі контакти з потенційними та перспек-тивними інвесторами, тому необхідно підготу-вати яскраву презентацію регіону, визначити коло підприємств, що можуть бути зацікавлені у співпраці і співпрацювати з ними на регуляр-

Дорогу здолає той, хто йде!

ній основі: надсилати презентаційні матеріали, запрошувати до участі у конференціях або візи-тах до регіону тощо. Проведення презентацій інвестиційної привабливості регіону на різно-манітних міжнародних форумах і виставках, в яких беруть участь потенційні інвестори, має стати звичайною практикою для центрів.

Ще одним вагомим напрямком роботи регіо-нальних центрів повинна стати співпраця із спо-рідненими організаціями, зацікавленими у роз-витку інвестиційних процесів: консалтинговими компаніями, торгово-промисловими палатами, бізнес-асоціаціями.

А ключовою тезою виступу міжнародного експерта Джорджа Вудза було те, що успіхів у залученні інвестицій досягнуть насамперед ті регіональні центри, що будуть проактивними, які з власної ініціативи щоденно проявлятимуть активність і генеруватимуть пропозиції інвестору.



22 жовтня 2012 року Держінвестпроект України, в особі заступника голови Іллі Шевляка, та Федера-ція канадських муніципалітетів, в особі регіонального директора програм Східної Європи Керол Кар-діш, підписали Меморандум про взаєморозуміння. Документ укладено з метою підтримки реалізації канадсько-української програми «Місцевий економічний розвиток міст України» – «Проект МЕРМ». Згідно положень Меморандуму сторони співпрацюватимуть над питаннями координації та підтримки діяльності з економічного розвитку та формування інвестиційної привабливості регіонів та міст.

38


З метою залучення та розвитку іноземних інвестицій та сприяння експорту в Республіці Македонія було створено Державне Агентство з іноземних інвестицій і просуванню експорту Республіки Македонія (Agency for Foreign Investments and Export Promotion of the Republic of Macedonia), скорочена назва Invest Macedonia.

Місією Агентства є залучення нових інвес-тиційних проектів у Македонію, а також підтримка і розширення існуючої бази інозем- і розширення існуючої бази інозем-них компаній в країні.

Агентство пропонує інвесторам допомогу у вирішенні наступних питань:

● об'’єктивній оцінці Македонії як потен-ційного місця для інвестування;

● організації візитів до Македонії та ознайомлення з факторами, здатними вплинути на успіх можливого проекту;

● здійсненні юридичного супроводу;

● представлення їх інтересів у роботі з націо-нальними та місцевими інститутами влади;

● оформлення дозвільних документів на ведення бізнесу;

● пошуку бізнес-партнерів на території Македонії.

По результатам досліджень Світового Банку Македонія є одним із лідерів з впровадження економічних реформ.

З 2006 року в Македонії успішно функціо-нує механізм «єдиного вікна», який на прак-тиці дозволяє зареєструвати бізнес впродовж 1-2 робочих днів відвідавши лише один офіс.

Для кращої промоції своєї діяльності на світових ринках Invest Macedonia окрім голов-

Кращі практики залучення інвестицій на прикладі Республіки Македонія

ного офісу в місті Скоп’є має більше 20 пред-ставництв по всьому світу, зокрема в: США, Канаді, Великобританії, Франції, Німеччині, Італії, Швейцарії, Бельгії, Росії, Нідерландах, Бразилії, Японії, Китаї та інших.

Але основним досягненням Македонії є створення Зон технологічно-промислового роз-витку (TIDZs), які є центрами високотехноло-гічного виробництва.

Македонія пропонує додаткові стимули для розвитку TIDZs, на додаток до тих, які зазвичай асоціюються з вільними економічними зонами.

Зокрема, інвестори в TIDZs мають право на особисте та корпоративне звільнення від податку на прибуток протягом перших 10 років. Інвестори звільняються від сплати податку на додану вартість та митних зборів на товари, сировину, устаткування та інше облад-нання. Крім того інвестор може отримати 500,000 євро в якості субсидій на будівництво в залежності від об’єму інвестицій і числа спів-робітників. Земля в TIDZ надається на умовах довгострокової оренди на строк до 99 років.

Іншими перевагами є безкоштовне підклю-чення до користування природним газом, водою, електрикою та доступом до основних міжнарод-них транспортних дорожніх мереж.

Уряд приділяє особливу увагу виробни-чій діяльності, діяльності в області ІТ (роз-робка програмного забезпечення, апарат-ного монтажу, цифрового запису, розробка комп'’ютерних чіпів і т. д.), науково-дослід-ній діяльності та новим технологіям у галузях чистого виробництва та енергозбереження для яких передбачені додаткові пільги.


39

Кращі практики розвиткуКращі практики розвитку

40


Криму та просування його інвестиційних мож-ливостей стало підписання Меморандуму про взаєморозуміння між Кримським регіональним центром з інвестицій та розвитку з Діловою Радою Україна-ЄС (www.euubc.com).

Згідно із зазначеним документом Ділова Рада зобов’язується сприяти роботі центру та діяти в інтересах Автономної Республіки Крим щодо просування ініціатив економічного та соціального розвитку регіону, надавати інфор-мацію стосовно фондів та програм ЄС, які можуть бути доступні для Автономії, надавати допомогу в розробці комунікаційної страте-гії та налагодженні співпраці з установами і фінансовими організаціями ЄС та потенцій-ними інвесторами.

Важливим положенням Меморандуму є той факт, що Ділова Рада Україна-ЄС доручає центру бути представником своїх інтересів на території Автономної Республіки Крим і здій-снювати роботу з установами, фінансовими організаціями та потенційними інвесторами з ЄС, представники яких звертаються до Ділової Ради з метою налагодження контактів та мож-ливого інвестиційного співробітництва.

Крим: на порядку денному – формування позитивного іміджу та залучення інвестицій

За участю Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, Держінвестпроекту, Кримського регіонального центру з інвестицій та розвитку, Торгово-промислової палати Криму та Кримського регіонального відділення Спілки промисловців та підприємців, голів райдержадміністрацій та міських голів було обговорено питання активізації інвестиційної діяльності в Автономії. Захід організовувався з метою поширення інформації про національні проекти, які передбачено впровадити на території республіки, а також поглиблення співробітництва Держінвестпроекту та Кримського регіонального центру з інвестицій та розвитку із органами влади різного рівня та бізнес-партнерами.

Костянтин ГРИВАКОВ

заступник директора Кримського регіонального центру з інвестицій та розвитку

Під час заходу відзначалося, що Крим має надзвичайно потужний потенціал для залучення інвестицій, особливо в туристично-рекреаційну сферу, сільськогосподарський та промисловий сектори економіки. Йшлося також про плани реалізації проектів з розвитку інфраструк-тури. Серед іншого, було презентовано проект «Місто майбутнього», який передбачає ство-рення сучасного рекреаційного комплексу на території Східного Криму, зокрема колишнього античного міста Кіммерік. Водночас заступник голови Ради міністрів Валерій Пальчук розповів про завершення підготовчого етапу інвестицій-ного проекту американської компанії «SHER Technologies, LLC» із переробки твердих побу-тових відходів.

Ще одним кроком в діяльності щодо фор-мування позитивного інвестиційного іміджу

41

Ідеї розвитку

За ініціативою голови Харківської обласної державної адміністрації Михайла Добкіна та Харківського міського голови Геннадія Кернеса 1 лютого 2013 року стартував Міжнародний конкурс інноваційних та інвестиційних проек-тів «Харківські ініціативи 2013».

У конкурсі можуть брати участь не тільки українські, але й закордонні автори проек-тів, які готові реалізувати свої ідеї на тери-торії регіону. Конкурс спрямований на розвиток творчої та ділової активності нова-торів, вчених і бізнесменів; на комерціаліза-цію інтелектуальної власності, створюваної у вищих навчальних закладах, наукових інститу-тах, конструкторських бюро і на промислових підприємствах; на виявлення перспективних інноваційних проектів і підготовку ефектив-них бізнес-планів для залучення інвестицій в м. Харків та Харківську область.

Тематика конкурсу охоплює всі галузі та сфери економічної діяльності: від машинобуду-

вання та енергетики, до охорони здоров’'я, куль-тури і туризму. Крім того, в окремій номінації «Кращий інвестиційний проект економічного розвитку Харкова» та «Кращий інвестиційний проект регіонального економічного розвитку» будуть розглянуті проекти, здатні позитивно вплинути на розвиток економіки Харкова та Харківського регіону в цілому.

Подача заявок на конкурс здійснюється шля-хом відправки на адресу Оргкомітету корот-кої форми опису проекту (форма на сайті www.initiatives.kharkov.ua). Експертна рада, до якої входять провідні фахівці регіону, про-веде оцінку представлених проектів і відбере кращі для подальшої підготовки бізнес-планів, які візьмуть участь у фіналі конкурсу.

Підведення підсумків конкурсу, презента-ція проектів-переможців та вручення нагород буде проведено на Міжнародному економіч-ному форумі «Інновації. Інвестиції. Харківські ініціативи!» 6 вересня 2013 року.

Стартував Міжнародний конкурс інноваційних та інвестиційних

проектів «Харківські ініціативи 2013»

За додатковою інформацією та консультаціями з підготовки проектів звертайтеся:

Харківський регіональний центр з інвестицій та розвитку

Адреса: пл. Свободи, 5, 7 під’'їзд, 8 поверх, м. ХарківТел.: +38 (057) 758-71-51, 758-71-52, 758-71-55 E-mail: [email protected]

Управління підприємництва та дозвіль-них процедур Харківської міської ради

Адреса: �ервоношкільна набережна 26, м. ХарківТел.: +38 (057) 760-70-40, 760-70-42 E-mail: [email protected]


42


Організаторами конкурсу виступають InVenture, Київський обласний та місь-кий центри з інвестицій та розвитку Держінвестпроекту України за підтримки Київ- України за підтримки Київ-ської міської державної адміністрації, Київської обласної державної адміністрації, Європейської економічної Палати Торгівлі, Комерції та Про-мисловості в Україні, Агентства США з міжна-Агентства США з міжна- США з міжна-родного розвитку. До цілей проведення заходу належать забезпечення інформаційної кампа-нії щодо напрямів розвитку Києва й Київської області, презентації інвестиційного потенці-алу, створення платформи для бізнесу, влади, міжнародних організацій та фондів для нала-годження ефективної співпраці. Формат кон-курсу передбачає відбір найперспективніших проектів провідними інвестиційними фондами та програмами, потенційними інвесторами з подальшою перспективою їх реалізації та супроводження на всіх етапах.

До конкурсу запрошуються стартап проекти або проекти на стадії реалізації та розширення в наступних галузях: енергозбереження, чисті технології, IT технології, агросектор. Конкурс буде проходити в три етапи: подача проектів, попередній відбір та фінал. Переможці кон-курсу отримають можливість представити свої проекти потенційним інвесторам та отримати їх фаховий супровід.

Критерії відбору інвестиційних проектів

1. Типи інвестиційних проектів:

● стартап проекти

● проекти на стадії реалізації та розширення

2. Галузеві пріоритети:

● агросектор

● енергозбереження та еко-технології

● ІT сектор

● інші інноваційно-технологічні галузі (біотехнології, нанотехнології, мікро-електроніка, новітні види матеріалів)

3. Рівень опрацювання проектів: наяв-ність бізнес-плану, ТЕО, інвестиційного меморандуму

4. Необхідні обсяги інвестування: від 40 тис. $ до 3 млн $

Конкурс інвестиційних

проектів для Києва і Київської області

14 травня 2013 року, м. Київ

Для участі у конкурсі необхідно надіслати на адресу [email protected]:

1. Бізнес-план інвестиційного проекту

2. Заповнену анкету інвестиційного проекту з сайту www.inventure.com.ua

43


Полтавський регіональний центр провів «Конкурс ідей»

5 березня 2013 року в офісі Полтавського регіонального центру з інвестицій та розвитку відбувся «Конкурс ідей».

До конкурсної комісії, яка оцінювала ідеї проектів, увійшли представники місцевої влади і бізнесу, громадських організацій, фонду під-тримки підприємництва.

Учасники конкурсу презентували експертам свої ідеї. Зокрема були представлені:

● «Проект з організації центру сімейного дозвілля в м. Полтава»;

● «Кінотеатр для автомобілів»;

● «Проект з реконструкції та модернізації Парку Перемоги в місті Полтава»;

● «Безалкогольний нічний клуб «New Time»;

● «Клуб спортивного покеру»;

● «Спортивно-оздоровчий комплекс на території авіамістечка міста Полтава»;

● Створення кафе «Friends» Central Park»;

● «Відкриття кав’ярні «Сup of coffee»;

● «Розміщення рекламних боксів «Марме-лад-інфо» в бізнес-центрах».

Всі ідеї дуже жваво обговорювалися в ході дискусії між учасниками конкурсу та експертами.

Останні ж визначили переможців конкурсу у двох номінаціях, зокрема:

● у номінації «Бізнес-ідея» переможцем вийшов Дмитро Бібік («Розміщення рекламних боксів «Мармелад-інфо» в бізнес-центрах»);

● у номінації «Ідея в соціальній сфері» пере-могу здобули Марина Харченко та Тетяна Ножинова (спільний проект з рекон-струкції та модернізації Парку Перемоги в місті Полтава»).

Організатор конкурсу – Полтавський РЦІР запропонував переможцям та учасникам кон-курсу подальшу співпрацю й підтримку в ході розробки бізнес-планів запропонованих ідей.

Така співпраця регіонального центру з молоддю сприяє заохоченню до підприємниць-кої діяльності, отриманню і використанню на практиці знань, формуванню необхідних навичок та допоможе бути конкурентними на ринку праці й успішними у власному бізнесі.

Дмитро ЛЄТА

в.о. директора Полтавського регіонального центру з інвестицій та розвитку

44

Успішні історії розвитку

Почесне право відкрити новий перинатальний центр було надано першому заступнику голови Адміністрації Президента України, Ірині Акі-мовій, яка високо відзначила рівень готовності закладу та пообіцяла від імені влади і надалі спри-яти розвитку медичної допомоги на Рівненщині.

Центр було відкрито у рамках національ-ного проекту «Нове життя – нова якість охо-рони материнства і дитинства», який ініціював Президент України Віктор Янукович, і реалі-зовувався Державним агентством з інвести-цій та управління національними проектами України спільно із МОЗ та місцевою владою. Перший заступник голови Держінвестпроекту, Микола Стеблинський, високо оцінив опера-

тивність та високий технічний рівень новоство-реної медичної установи, зауваживши, що цей заклад є першим подібним закладом на Захід-ній Україні. Керівник національного проекту «Нове життя» Віктор Сірман, під час ознайом-лення із палатами Центру, розповів присутнім про технічні новинки, що були впроваджені, зокрема резервну систему подачі кисню.

Загалом, заклад, який був у Рівному донині, модернізували. Зокрема, існуюче приміщення реконструювали і зробили на поверх вищим, а також звели новий корпус. Завдяки цьому вдалося розмістити три нові відділення, яких до того не було через брак площі. Також тут створили потужну медичну базу, що відпові-дає європейським стандартам. Відтак, медики, зокрема, зможуть виходжувати глибоко недо-ношених 500-грамових малюків. Для цього облаштували спеціальне відділення. Загалом же, в оновленому закладі надаватимуть повний цикл медичних послуг на високому рівні. Обласний перинатальний центр став результа-том ефективної співпраці Держінвестпроекту (ДП «Нове життя») та обласної влади, адже обидві сторони вчасно і якісно виконали взяті на себе зобов’язання – фактично усі роботи по реконструкції та добудові були здійснені за 9 місяців.

На зведення цього стратегічного для Рів-ненщини об’єкта було залучено як бюджетне фінансування (державний бюджет – 61 міль-йон гривень, обласний бюджет – 16 мільйонів гривень), так і спонсорські кошти (майже 5 мільйонів гривень).

Загалом у рамках національного проекту «Нове життя – нова якість охорони материн-ства і дитинства», заплановано відкрити 27 потужних перинатальних центрів, серед яких Рівненський став дев’ятим в Україні.

Як повідомила Головний лікар Рівненського перинатального центру, Вікторія Єнікєєва, Центр прийняв перші пологи вже за кілька днів після відкриття.

Відкриття перинатального центру у Рівному

26 лютого 2013 року, в м. Рівне відкрили медичний заклад європейського рівня – облас-ний перинатальний центр. Для області він був необхідним, адже в регіоні один із найвищих рівнів народжуваності. Натомість кількість про-блемних вагітностей і пологів теж більша. Зага-лом, як підрахували лікарі, майже 30 відсотків вагітних вони щороку змушені скеровувати у медзаклад ІІІ рівня (Рівненський обласний перинатальний центр). Водночас у нововід-критому закладі, обладнаному найсучаснішою апаратурою, працюватимуть за методами, які практикують у кращих світових клініках, резю- у кращих світових клініках, резю-мував голова облдержадміністрації Василь Берташ. Тож завдяки цьому більше немовлят отримали шанс народитися і рости здоро-вими. Водночас сім’ї, які досі не могли мати дітей, зможуть пізнати радість материнства та батьківства.

Олександр ОСОВЕЦЬ

директор Рівненського регіонального центру з інвестицій та розвиткуу

45

Успішні історії розвитку

Реалізація проекту «Доступне житло» на Дніпропетровщині

Три роки тому в Дніпропетровській області почався системний розвиток регіону в рамках Програми реформ Президента України Віктора Януковича.

Спільно з іноземними та вітчизняними екс-пертами, Дніпропетровським регіональним цен-тром з інвестицій та розвитку розроблена Комп-лексна стратегія розвитку регіону, в рамках якої визначені пріоритетні кластери розвитку еконо-міки Дніпропетровської області – будівництво та сільське господарство.

У рамках розвитку кластера будівництва Дніпропетровщина першою в Україні розпо- першою в Україні розпо-чала пілотну реалізацію державного інвестицій-ного проекту «Доступне житло», активну участь в супроводі якого бере Дніпропетровський регі-ональний центр з інвестицій та розвитку.

Для реалізації проекту в Дніпропетровській області виділено перспективні ділянки під будівництво доступного житла, зокрема в Дні-пропетровську на житловому масиві «Лівобе-режний-3» розпочато будівництво цілого мікро-району доступного житла.

За сприяння обласної влади було забезпечено виділення земельної ділянки, розробку проек-тно-технічної документації та підведення інже-нерних комунікацій.

Зазначене забезпечило суттєве зниження собівартості одного квадратного метру житла, яка на даний момент часу складає 4800 грн. Це на 30-40% дешевше середньоринкової ціни в Дніпропетровську.

4 жовтня 2012 року Президент України Віктор Янукович відкрив перший будинок за проектом «Доступне житло».

На сьогодні будівництво мікрорайону три-ває. У перспективі він буде забудований 16 п’ятиповерховими будинками, проведено благо-устрій території і забезпечена необхідна тран-спортна та соціальна інфраструктура.

Крім «Лівобережного-3» у рамках національного проекту «Доступне житло» в м. Дніпропетровськ на житловому масиві «Фрунзенський», планується будівництво 10 висотних будинків 1,8 тис. квартир, на житловому масиві «Придніпровськ» – 80 висотних будинків на 11,5 тис. квартир. Зазначені території примикають до діючої інженерної, транспортної та соціальної інфраструктури.

Зроблені розрахунки щодо необхідності будівни-цтва дитячих садочків, поліклінік, зупинок громад-ського транспорту, підведення мереж водопоста-чання, каналізації, газу та електрики на ці ділянки.

Дніпропетровська область має потужну роз-винену будівельну індустрію, яка забезпечена висококваліфікованими кадрами. Наявна багата сировинна база для виробництва будівельних матеріалів і конструкцій.

В області достатньо висока купівельна спро-можність серед населення.

Середня заробітна плата по регіону з 2010 року збільшилася в півтора рази – до 3262 грн. А на більшості підприємств базових галузей середній рівень заробітних плат перевищує 5 тисяч, а на багатьох і 6 тисяч гривень.

Таким чином, Дніпропетровщина є базовим регіоном для впровадження пілотного проекту будівництва доступного житла, що відповідає сучасним світовим стандартам.

Реалізація проекту «Доступне житло» є важ-ливою складовою реалізації Програми реформ і соціальних ініціатив Президента України Віктора Януковича, яке забезпечить розвиток економіки і суттєве підвищення соціальних стандартів.

Алім МОЛОДАН

т.в.о. директора Дніпропетровського регіонального центру з інвестицій та розвитку

46

Мережа розвитку

Київський міський ЦІР

Директор: Борисов Дмитро БорисовичАдреса: 04107, м. Київ, вул. Нагірна, 22, 5 пов.Тел.: +38 (044) 206-55-85; 206-55-83E-mail: [email protected]Сайт: www.investkyiv.gov.ua

Кримський РЦІР

Директор: Великодний Вячеслав ВікторовичАдреса: 95017 АР Крим, м. Сімферополь, вул. Комсомольська, 4, офіс 1Тел.: +38 (065) 262-07-36; 262-07-54E-mail: [email protected]Сайт: www.invest.crimea.ua

Вінницький РЦІР

Директор: Гавриш Олександр МатвійовичАдреса: 21050 м. Вінниця, вул. Театральна, 14, офіс 419-424Тел.: +38 (043) 255-08-40E-mail: [email protected]; [email protected]Сайт: www.invest.vn.ua

Волинський РЦІР

Т.в.о. директор: Банера Ярослав АнатолійовичАдреса: 43005, м. Луцьк, вул. Винниченка, 67Тел.: +38 (033) 228-18-56; (033) 228-18-55E-mail: [email protected]; [email protected]; [email protected]Сайт: www.volinvest.ub.ua

Дніпропетровський РЦІР

Т.в.о. директора: Молодан Алім ВікторовичАдреса: 49004, м. Дніпропетровськ, пр-т Кірова, 2, кім. 541Тел: +38 (056) 742-82-73; 742-81-11; 742-81-22E-mail: [email protected]; [email protected]

Донецький РЦІР

В.о. директора: Гуменюк Олександр МиколайовичАдреса: 83023, м. Донецьк, вул. Ходаковського, 5Тел.: +38 (062) 206-69-80; 206-69-81E-mail: [email protected]; [email protected]

Житомирський РЦІР

Директор: Кілар Мирослав ОлександровичАдреса: 10014, м. Житомир, Майдан імені

С.П. Корольова, 2, офіс 203-204Тел.: +38 (041) 222-05-86; 46-20-56E-mail: [email protected]; [email protected]

Закарпатський РЦІР

Директор: Матій Василь ВасильовичАдреса: 88000, м. Ужгород, вул. �. Гойди, 8Тел.: +38 (031) 261-57-97; 261-55-98; 263-04-60E-mail: [email protected]; [email protected]; [email protected]

Запорізький РЦІР

Директор: Дорошенко Сергій ОлександровичАдреса: 69095, м. Запоріжжя, пр-т Леніна, 105, каб. 111Тел.: +38 (061) 787-45-93E-mail: [email protected]; [email protected]; [email protected]

Івано-Франківський РЦІР

Директор: Федорович Оксана Дмитрівна Адреса: 76004, м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 21, каб. 654Тел.: +38 (034) 254-20-95; 255-19-34E-mail: [email protected]; [email protected]; [email protected]Сайт: www.investin.if.ua

Київський обласний ЦІР

Директор: Коверда Вадим МиколайовичАдреса: 01601, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 13, офіс 414-417Тел.: +38 (044) 235-97-45; 235-97-44; 235-97-65E-mail: [email protected]; [email protected]Сайт: www.invest-koda.gov.ua

Кіровоградський РЦІР

Директор: Колле Максим ОлександровичАдреса: 25022, м. Кіровоград, вул. Дворцова 32/29 (колишня Леніна), каб. 204Тел.: +38 (052) 224-06-84E-mail: [email protected]Сайт: www.investkr.gov.ua

Луганський РЦІР

В.о. директора: Єфремов Ігор ОлександровичАдреса: 91047, м. Луганськ, вул. Краснодонська, 7-ГТел.: +38 (050) 284-01-98; (064) 259-95-98

Директор: Федюк Василь МиколайовичАдреса: 01601, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 11Тел.: +38 (044) 270-63-05E-mail: [email protected]Сайт: www.ukrproject.gov.ua

Департамент інвестиційної політики та регіонального розвитку Держінвестпроекту України

47

Мережа розвитку

E-mail: [email protected]; [email protected]

Львівський РЦІР

Директор: Кахновець Олег ІвановичАдреса: 79000, м. Львів, вул. Матейка, 4Тел.: +38 (032) 261-30-56; 261-07-30E-mail: [email protected]; [email protected]Сайт: www.Invest-lvivregion.com

Миколаївський РЦІР

Директор: Іванов �рій ОлександровичАдреса: 54003 м. Миколаїв, вул. Луначарського, 2Тел.: +38 (051) 230-02-80; 230-02-82; 230-02-84E-mail: [email protected]; [email protected]

Одеський РЦІР

Директор: Семашко Володимир ЄвгеновичАдреса: 65014, м. Одеса, вул. Базарна, 1Тел.: +38 (048) 780-19-86; 799-81-35E-mail: [email protected]; [email protected]Сайт: www.orcir.com.ua

Полтавський РЦІР

В.о. директора: Лєта Дмитро ВолодимировичАдреса: 36003, м. Полтава, провулок Шкільний, 4, кім. 41-45Тел.: +38 (053) 250-08-64; 256-92-44; 256-57-86E-mail: [email protected]; [email protected]; [email protected]Сайт: www.investinpoltava.com.ua


Директор: Осовець Олександр СергійовичАдреса: 33028, м. Рівне, вул. Замкова, 22-А, офіс 202Тел.: +38 (036) 222-10-89; 222-10-98E-mail: [email protected]; [email protected]Сайт: www.rivneinvest.org

Сумський РЦІР

В.о. директора: �убур Віктор ДмитровичАдреса: 40030, м. Суми, пл. Незалежності, 2, каб. 135Тел.: +38 (054) 261-09-90E-mail: [email protected]; [email protected]Сайт: www.invest.sumy.ua

Тернопільський РЦІР

Директор: Мартишко Андрій МиколайовичАдреса: 46021 м. Тернопіль, вул. М. Грушевського, 8, кім. 851Тел.: +38 (035) 242-52-23

E-mail: [email protected]; [email protected]

Харківський РЦІР

Директор: Дудка Олександр ОлексійовичАдреса: 61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 7 під., 8 пов., кім. 842Тел.: +38 (057) 758-71-51; 758-71-55E-mail: [email protected]; [email protected]Сайт: www.investment.kharkov.ua

Херсонський РЦІР

Директор: Лєсна Наталія ВолодимирівнаАдреса: 73000, м. Херсон, пл. Свободи, 1, каб. 135-137Тел.: +38 (055) 242-42-61; 242-09-50E-mail: [email protected]; [email protected]

Хмельницький РЦІР

Директор: Міхняк Богдан ГригоровичАдреса: 29000, м. Хмельницький, вул. Кам’янецька, 74, 3 пов.Тел.: +38 (038) 265-47-15E-mail: [email protected]; [email protected]; [email protected]Сайт: www.investcenter.km.ua

Черкаський РЦІР

Т.в.о. директора: Виноградов Дмитро СергійовичАдреса: 18001 м. �еркаси, вул. Хрещатик, 219Тел.: +38 (047) 232-03-34E-mail: [email protected]; [email protected]

Чернівецький РЦІР

Директор: Деркач Борис ЄвгеновичАдреса: 58000, м. �ернівці, пр-т Незалежності, 106, «офіс центр», 3 поверх, офіс 301Тел.: +38 (037) 252-76-59E-mail: [email protected]; [email protected]

Чернігівський РЦІР

Директор: Вдовенко �рій СтаніславовичАдреса: 14017, м. �ернігів, вул. Старобілоуська, 25-А, кім. 301Тел.: +38 (068) 131-63-38E-mail: [email protected]; [email protected]

Севастопольський РЦІР

В.о. директора: Степаненко Максим ВолодимировичАдреса: 99011, м. Севастополь, вул. Володарського, 19Тел.: +38 (069) 253-52-95E-mail: [email protected]; [email protected]Сайт: www.invest-trc.com.ua

document1

Marketing