1.2. КУЛЬТУРА ТКАНИН

Рис. 1.2.1. Процес вилучення незрілих зародків кукурудзи з

зернівок качана (а) та трансплантація їх в чашку Петрі на

тверде живильне середовище (б) для отримання калусної

тканини in vitro. Робота проводиться в ламінарному боксі з

горизонтальною подачею стерильного повітря

а

б

Рис. 1.2.2. Будова зрілого зародка кукурудзи довжиною 4 мм

(20 діб після запилення),: 1 – щитком догори, 2 – зародковою

віссю догори: а – щиток; б – зародкова вісь

Рис. 1.2.3. Незрілі зародки кукурудзи: 1 – незрілий зародок,

довжиною 1,5 мм (11 діб після запилення), розташований

щитком догори; 2 – незрілі зародки кукурудзи, розташовані

на твердому живильному середовищі для калусогенезу

щитком догори для запобігання проростанню зародкової вісі

та для сприяння калусоутворенню на щитку зародка

а

б

1 2

2

1

Рис. 1.2.4. Молоді морфогенні калуси кукурудзи (15-20 діб після

індукції калусогенезу): 1 – щільний калус, здатний до регенерації

впродовж 2-3 місяців; 2 – рихлий калус, здатний до регенерації

впродовж декількох років (а – рихла ділянка та б – ущільнена ділянка

калусу); 3, 4 – калуси з ознаками спонтанної регенерації (в –

листкоподібні структури, які при культивуванні в темряві не мають

зеленого забарвлення); 5 – одновікові калуси, які відрізняються

розмірами, щільністю та регенераційною активністю

1 2

4 3

5

2

а

б

в

в

в

в

Рис. 1.2.5. Калусна тканина кукурудзи після 3-х місяців

культивування на середовищі для калусогенезу: 1 – щільний

морфогенний калус; 2 – рихлий ембріогенний калус; 3 –

органогенний калус зі сформованими на ньому листковими

структурами (а); 4 – органогенний калус з ознаками

ризогенезу (б – поява корінців)

а

1 2

3 4

б б

Рис. 1.2.6. Калусна тканина кукурудзи після 6-ти місяців

субкультивування на середовищі для калусогенезу: 1 – лінія

ДК675; 2 – лінія Chi31; 3 – гібрид ДК675×Chi31. Калусна

тканина лінії кукурудзи Chi31 характеризується більш

вираженою спонтанною диференціацією, ніж у лінії ДК675 та

їх гібрида ДК675×Chi31

1 2

3

Рис. 1.2.7. Шляхи регенерації рослин кукурудзи після 20 діб

культивування калусів на середовищі для індукції

регенерації: 1 – гемогенез; 2 – ризогенез; 3 – геморизогенез;

4 – проросток кукурудзи, сформований шляхом

ембріоїдогенезу (соматичного ембріогенезу); а – листкові

структури; б – корінці; в – проросток, який одночасно має

пагін та корінець

1 2

3

4

а б

б

а в

Рис. 1.2.8. Регенерація рослин кукурудзи впродовж 45 діб

культивування калусів на середовищі для регенерації: 1 –

позеленіння калусної тканини після 15 діб на

регенераційному середовищі; 2 – поява листкових структур,

пагонів та проростків через 30 діб культивування на

регенераційному середовищі; 3, 4 – сформовані пагони та

проростки на 60-ту добу після індукції регенерації, перед

перенесенням в біологічні пробірки з живильним

середовищем для укорінення та дорощування

1 2

4 3

Рис. 1.2.9. Різні типи структур, сформованих на живильному

середовищі для регенерації у кукурудзи: 1 – чисельні пагони

як наслідок гемогенезу; 2-4 – кущоподібні та поодинокі

пагони з корінцями, які утворилися як в процесі

геморизогенезу (3), так і при формуванні додаткових коренів

у пагонів (2, 4); 5 – отримання рослини-регенеранта через

ембріоїдогенез (а – ембріоподібна структура); а – пагін; б –

корінці; в – ембріоподібна структура; г – проросток

1 2

3 4

5 в

а

а

б

б

а

б

а

г

Рис. 1.2.10. Культивування пагонів та проростків кукурудзи в

біологічних пробірках на живильному середовищі для

укорінення та дорощування: 1 – проросток, перенесений в

біологічну пробірку; 2 – пагони, які були отримані при

розділені кущоподібного скупчення пагонів; 3 – масове

культивування пагонів та проростків в біологічних пробірках

в камері штучного клімату; 4 – отримана рослина-регенерант

кукурудзи з повністю сформованими пагоном та кореневою

системою перед висадкою у ґрунт

4 4

2 1

3

Рис. 1.2.11. Адаптація та вирощування рослин-регенерантів

кукурудзи in vivo: 1 – зовнішній вигляд рослини-регенеранта

перед висадкою у ґрунт; 2 – адаптація у невеликому об’ємі

ґрунту; 3 – рослина-регенерант, пересаджена у вегетаційну

посудину після адаптації in vivo; 4 – цвітіння жіночого (а) та

чоловічого (б) суцвіть при вирощуванні рослин-регенерантів

у весняно-літній період на відкритому майданчику; 5 –

ізоляція чоловічих та жіночих суцвіть для наступного

контрольованого запилення (в – паперові ізолятори на

чоловічих суцвіттях); 6 – закінчення вегетації і отримання

насіння від самозапилення рослини-регенеранта

1 2 3

6 4

б

а

5

в

в