№119 (08_2014)

І тварини можуть славити Бога с.5

«Едемський сад» в Берегово с.8

«Бобренята»з'явились на Волині с.4

У «Велику дорогу» з Богом с.6

«Есхатос» — впевнені у

невидимому с.3

Апостол Андрій і його місія на території

України с.10

Газета Західної конференції Церкви адвентистів сьомого дня

2 №119 серпень 2014 НадіїГолос

Наталя Топилко

Кажуть, що найдорожче для батьків — це їхні діти. Я не можу цього стверджувати, оскільки не маю власних дітей. Але коли я див-люсь на моїх маленьких племін-ниць, то одразу ж думаю: як ще можна більше любити? А значить можна! А що нам дуже дороге — в те ми найбільше вкладаємо ресур-сів, часу і почуттів!

Усе має початокОсь і настав час, коли команда

табору «Щасливе місто» вклала все найкраще в те, що вона любить ро-бити; в те, на що покликав її Бог — служіння дітям у таборі! А все по-чалось ще з лютого 2014 року, коли близько 20 молодих хлопців і дів-чат з’їжджались з різних куточків Західної України аби спланувати 9 днів активного та духовного відпо-чинку дітей.

У травні розпочалася реєстра-ція, яка завершилась за декілька днів, а це ознака того, що діти че-кали табору більш, ніж хтось інший. Кількість бажаючих відпочивати у таборі просто вражала. Близько 130 дітей на базі «Барвінок» про-вели незабутньо яскраві дні цього літа з 1 по 9 липня.

Олімпіада стартує40 діток, мали можливість

вперше почути про Бога, познайо-митись з Ним ближче. Християнські соціологи, провівши низку дослі-джень, довели, що рішення люди-ни прийняти Ісуса Христа, як свого особистого Спасителя випадає на період 13-14 років. І цей факт ще більше стимулював директорів, ко-ординаторів і наставників табору працювати якнайкраще.

Усіх відпочиваючих розділили на команди, за кожною командою

був закріплений наставник, який заміняв дітям батьків на період від-починку у таборі.

Цікаве дозвілля...9 днів у таборі були дуже наси-

чені! Цікаві загально табірні ігри, не менш цікаві майстер-класи, на яких діти співали, творили власними ру-ками, займалися спортом, вчилися марширувати, і практикувати пра-вила хорошої поведінки.

Кожного разу коли діткам да-вали різноманітні творчі завдання, ми все більше і більше дивувалися. Той резерв цікавинок ніколи не за-кінчувався.

Дуже позитивні та цікаві були назви команд, їхні представлення, сценічні постановки, які мали чудо-вий духовний зміст та сама актор-ська майстерність дітей. В цьому ми ще більш переконалися, коли побували на шоу «Барвінок має та-лант», де побачили співаків і співа-чок, читців, акторів, гімнастку і, на-віть, біт боксера.

... і експериментиНе можна не згадати про день

самоврядування. На місце команди табору обирали дітей, які протягом дня виконували усі обов’язки пра-

цівників табору. Це був особливий день, в кінці якого діти зробили дуже хороші висновки.

На таборі однією сім’єю свят-кували дні народження, гуртом допомагали, переживали один за одного, і навіть сумували разом. Спільний двогодинний похід ще більше здружив дітей. Веселим, ко-льоровим і мокрим був день обли-вання (а я б додала ще: день фар-бування:).

ДавидОсобливо табір запам’ятався

чуттєвими моментами. Один з хлопчиків, на ім’я Давид, протягом цілого табору хворів, його боліли ніжки і було важко ходити.

Та не зважаючи на ці випробу-вання, діти дуже підтримували та допомагали йому, хлопці носили його на руках, усі молились за ньо-го.

На Олімпіаді Гідності діти вчи-лися бути дружньою командою. Зрозуміли, що Тренер нашого жит-тя — це Ісус Христос. Вирішили жити чесно і обирати шлях з Богом.

А ще, усі багато молились: за погоду, за батьків, за здоров’я, за мир в Україні, за прощення… Так, за прощення!

«Олімпіада гідності» змінює серця

«Найкращий спосіб зробити дітей хорошими — це зробити їх щасливими» Оскар Уайльд.

3№119 серпень 2014 НадіїГолос

День спокусУ таборі був день спокус, під час

якого, дехто спокусився, не стриму-ючись від солодкого. Це був осо-бливий момент, адже діти щиро каялись у скоєному і змінювались на очах. Бог дарував для нас чудові досвіди і це прекрасно!

Та залишились лиш спогади! Але ні… Змінені серця! Велика по-дяка нашим директорам табору Андрію та Світлані, які з любов’ю організували його; команді, яка до-клала багато зусиль, щоб на таборі зробити дітей ще щасливішими; ку-харям, які кожного разу дивували смачними стравами; батькам, що довірили своїх найдорожчих дітей. Велика подяка Богу, Який надихає творити, Який дає таланти, Який змінює серця!

Саме тема останнього часу і що про це говорить Біблія була темою досліджень і підготовки протягом цього навчального року серед ад-вентистської молоді.

Команди — учасники віктори-ни Західної конференції 8 червня, були добре підготовленими і по-казали це в кожному конкурсі: і в представленні команд, і в презен-тації місіонерської діяльності (до речі, радісно було дізнатись, що деякі з «плодів» такої молодіжної місіонерської роботи були присут-ні серед учасників вікторини!!), і в творчому, і в конкурсах на знання Біблії, і в конкурсі капітанів, і в про-повідях.

Вам коли-небудь доводилось бути присутнім на сучасній милій бесіді аж десяти дів? Про що тільки вони не говорять і чим тільки вони не заклопотані?! Ось всі поснули і раптом… «Жених іде!» На творчо-му конкурсі команда із Закарпаття «Есхатос» представила постановку «10 дів» і всі вони були справжні-сінькі — в довгих шатах!

Та що там говорити — буває, ми чекаємо приходу нареченого і з ентузіазмом готові стати місіонера-ми. І тут без спокус не обійтись! Ко-манда з Полісся «Мінора» показала присутнім як по-різному може від-мовляти нас сатана від посвячення на служіння Богу. Хоча з Христом ми можемо «відбивати» усі спо-куси, але в постановці «Мінори» сатана таки знайшов слабке місце головної героїні:

— Місіонеркою хочеш бути?— Так, хочу!— То добре! Дуже добре!...

Будь!.. але пізніше.Коли сатані вдалось переконати

дівчину, що їй ще треба підготува-тись і вона відійшла, щоб прийти пізніше, він сказав: «Вона вже ніко-ли не повернеться!».

На усе нам потрібен час! Ко-манда зі Львова «Немає часу» про-демонструвала присутнім робочий день молодого юнака. Дзвонить будильник, а так хочеться ще по-спати, ще зовсім трішки. Знайома ситуація? А що потім відбувається?

В поспіху зіскакуємо з ліжка, щось похапцем перекусили і, як герой постановки, в напіводягненому під-жаку на ходу вибігаємо з портфе-лем на роботу. Немає часу. На Бога немає часу.

Зате, посидіти в церкві для об-міну новинами з рубрики «Пліт-ки» час знаходиться, що і проде-монструвала команда «Слоїки» з м. Луцьк.

Якими б цікавими не були ко-манди і чиїми улюбленцями вони б не стали, а бали їм все-таки «ка-пали», в результаті чого найбільше «накапало» команді «Есхатос» із Закарпаття. Трохи менше талан-тів отримала команда «Слоїки» з Луцька. Слідом за ними, майже рука-об-руку, йшли команди «Мі-нора» із Полісся і «Немає часу» зі Львова.

Скажу, що багато ще цікавого можна було б розповісти і більш де-тально, але краще побачити це на власні очі, а ще краще — не пропус-тити можливість стати учасником Бі-блійної вікторини в наступному році!

«Есхатос» впевнені у невидимомуСофія Масюк

У Львові відбулась Біблійна вікторина «Впевненість в невидимому» між чотирма командами, які представляли Західну конференцію.


Світлана Романюк

У Володимирі Волинському з’явилися бобренята

Дев’ять маленьких бобренят віддали Ісусу свої серденька, ставши повноправними членами

дитячого клубу.

Цікава та незабутня подія не обминула Володи-мир-Волинську громаду. 14 червня тут пройшло уро-чисте служіння посвячення «Непосидючих бобренят».

Таку назву здобув дитячий християнський клуб для дітей віком 4-6 років, міні-версія «Слідопитів» (від 8 років) та «Шукачів пригод» (6-8 років).

Лідер «Бобренят» Сільвія Романюк, а також дев’ять діток місцевої громади давали урочисту обіцянку пе-ред Богом та Церквою жити для свого Господа, вчитись пізнавати та прославляти Його.

Обряд посвячення звершили лідер клубу «Слідо-пит» Григорій Антонюк, керівник Дитячого відділу За-хідної конференції Світлана Савіна та пастор громади Андрій Савін.

В ході святкового богослужіння юні Бобренятка прославили Господа у віршах та піснях, розповіли За-кон Бобренят, а також продемонстрували свої перші знання Біблії, відповідаючи на запитання лідера.

Максим Малярчук

«Виставка здоров’я» відбулася в Острозі

Острожанам та гостям міста розповідали про те, як зберегти найдорожчий скарб, який дає людині Бог — здоров’я, здійснювали безкоштовну діагностику окремих органів та всього організму, надавали консультатії та

багато іншого.

Ті, хто прийшли у неділю 15 червня на захід, по-бачили на центральному майдані кілька стендів. На них була розміщена різноманітна інформація, яка сто-сувалася вживання та лікування водою, правильного харчування, використання свіжого повітря, сонячного світла, відпочинку, фізичних вправ та їх користі, а та-кож стриманості, довіри до Бога.

В день проведення програми з самого ранку на-крапав дощ, але як тільки почали розкладати стенди, прояснилось і до кінця дня було свіжо.

Кожному, хто зацікавився виставкою, медики та волонтери Всеукраїнського благодійного фонду «Кра-ще життя» пропонували заповнити анкету, відвідуючи столики біля стендів та намети.

Там з допомогою приладів вимірювали зріст, вагу, артеріальний тиск, об’єм легенів, рівень цукру в кро-ві, вмісти жиру в організмі, води, відсоток кісткової та м’язової маси.

На основі зафіксованих показників, а також відпо-відей поданих у анкеті, комп’ютерна програма визна-чала біологічний вік людини.

У переважної більшості людей біологічний вік був більшим за реальний. А це свідчить про те, що вони ведуть спосіб життя, який не сприяє зміцненню і збе-реженню здоров’я. Хоча було й навпаки.

Крім того безкоштовно роздавали християнську га-зету «Вічний скарб», пригощали чистою джерельною водою, пропонували купити натуральні продукти хар-чування та приправи.

Медики-волонтери безкоштовно робили масаж усім бажаючим.

Завершився захід лекцією, яку читала консультант зі здорового способу життя благодійного фонду «Кра-ще життя» Марія Горбунова.


«Метою наших заходів є профілактика, — розпо-вів служитель Церкви адвентистів сьомого дня Мак-сим Малярчук, — Набагато краще і легше попередити хвороби, ніж потім лікуватися. Звісно, аби правильно берегти здоров’я необхідно, щоб люди знали як це правильно робити. Тому їх потрібно інформувати, на-вчати. Багато людей думають, що це важко робити. Хочу зазначити, що головне тут бажання і воля. Перш за все необхідно відмовитись від шкідливих звичок, правильно використовувати все те, що нам Богом дане — свіже повітря, сонячне світло, воду, їжу. Навіть такими простими засобами можна значно покращити якість і тривалість життя, уникати багато бід і хвороб. І ще хочу наголосити на одному факторі, який дуже впливає на здоров’я. Це — духовність. Без неї в душі поселяється зло і воно вбиває людину із середини, дуже важко справитись людині із спокусами суспіль-ства, протистояти їм...»

Про «Виставку здоров'я» була надрукована стаття в районній газеті «Замкова Гора».

Організатори надіються, що «Виставка Здоров’я» і лекції які відбувались у вихідні після програми за учас-тю лікаря Ярослава Артемовського і «Клуб Здоров’я» який планують проводити в приміщенні Дому молитви буде благословенням для всіх відвідувачів.

«Виставку здоров’я» організувала Церква адвен-тистів сьомого дня, служіння якої відбувається в Ост-розі по вул. Карпати, 8.

Марина Шнайдер

У Рахові Адвентисти служать людям і словом і ділом

Члени громади м. Рахова, четвертий раз поспіль, організували роздачу одягу та гуманітарної допомоги для потребуючих

верств населення.

Близько 30 чоловік прийшли 15 червня, щоб отри-мати одяг та інші речі першої необхідності. Це трохи більше, ніж в минулі рази. Також були люди, які по-

страждали від пожежі, вони сподівалися отримати та-кож і підтримку.

Під час цього заходу, організатори знайомляться з людьми, переймаються їхніми проблемами і пере-живаннями. Крім одягу усі бажаючі отримують газети «Вічний Скарб», книги «Велика Боротьба», «Дорога до Христа» та іншу духовну літературу.

Роздача одягу та гуманітарної допомоги відбува-ється один раз на місяць.

Громада Адвентистів сьомого дня у Рахові і на далі планує проводити соціальні заходи, щоб допомагати менш захищеним верствам населення, яких на Рахів-щині досить багато, і завдяки цій роботі свідчити лю-дям про Христа.

Олена Бєлкіна

Навіть тварини можуть славити Бога

Канікулярна школа у Луцьку, організована Дитячим відділом першої громади, зібрала дітей віком 5-8 років для навчання,

дослідження і духовного розвитку.

Тема канікулярної школи «Тварини славлять Бога». Щодня діти дізнавались про якусь тварину з Біблії, че-рез яку Господь являв свою могутність, велич, чудеса.

Кожен ранок, з 16 по 20 червня, починався з за-рядки, потім цікавий біблійний урок. Дуже радує, що дітки, люблять слухати історії з Біблії, вони їх дуже за-хоплюють.

Також щодня діти робили саморобки — щось сво-їми руками на тему, яку вивчали. Діти особливо лю-блять щось творити. І навіть самі непосидючі так захо-плювались цим процесом, що забували про все.

Одного дня діти мали виїзд у ліс, де також прово-дили час з користю — урок, майстер-клас по плетінню, футбол, малювання.

Щодня навчалися нового, знайомилися ближче, грали ігри, співали, прославляли Бога. А в суботу усі учасники канікулярної школи відвідали богослужіння, і усі разом заспівали гімн табору «Вся природа славить Бога».


Канікулярна школа — це місіонерський табір, який проводиться в церкві. На нього дітки запрошують сво-їх друзів, які не відвідують богослужіння. Цього разу, крім дітей з громади, приходило 5-7 чоловік.

Іван Крічфалушій

Діти вирушили у «Велику дорогу» з БогомВипускники 11 класів, села Руське Поле, на Закарпатті, прийшли до Церкви АСД попросити

у Бога благословення.

В черговий раз в громаді с Руське Поле, Тячівського району на Закарпатті, відбулося гарне свято — випуск одинадцятих класів. Але залишаючи рідну школу 26 червня 2014 року, всі виявили добре бажання прийти в храм Господній, щоб отримати Боже благословення.

До адвентистського Дому молитви прийшли не тільки випускники адвентисти, але й усі їхні одноклас-ники, яких вони запросили, — всього близько 60 чоло-вік, а також багато батьків, та вчителів.

Для них лунали гарні пісні та віршові побажання, а також 10-хвилинна проповідь пастора Івана Крічфалу-

шій, і на завершення, слова благословення прочитав пастор Михайло Горничар.

В усіх залишилися приємні спогади, і надія на гарні відносини та зустрічі.

Анатолій Салюк

Новий Дім молитви посвятили на Волині

На посвяченні молитовного дому в Підгайцях адвентисти дякували Богові за Його допомогу.

Радісного, сонячного суботнього дня, 5 липня, в ад-вентистській громаді села Підгайці, що на Волині, від-булось довгоочікуване свято — посвячення дому мо-литви. У програмі взяли участь адміністрація Західної конференції Церкви АСД, представники інших конфе-сій, місцевої влади.

Зал був переповнений. Серед присутніх були пас-тори, які раніше тут звершували служіння. З привітан-нями до присутніх звернулись керівники конференції, інші гості.

Лунав урочистий спів за участю хору громади, спі-ваки та колективи величали Господа в піснях, духовий оркестр з міста Луцька виконував адвентистські гімни.


Особливо хвилюючими були хвилини літанії, коли члени громади перепосвячували себе для проповіді Євангелія світові. Служіння посвячення завершилось читанням біблійного тексту.

На цю урочистість віряни чекали 14 років, молили-ся, тож громада підтвердила вислів древнього проро-ка: «Аж доти допоміг нам Господь» (1 Сам. 7:12).

Вікторія Михальчук

Ти не залишишся один!У санаторії «Барвінок» на триденному таборі «Ти не один» для тих, кому за тридцять, навчали спілкування та позитивного мислення.

Сюди приїжджають не лише з Західної України — останні два роки табір відвідували і жителі інших об-ластей України. Ідея виникла ще 4 роки тому: органі-затори подумали, що нечесно проводити табори лише

для дітей, підлітків, молоді, сімей; люди, яким за трид-цять і які ще не створили сім’ю теж мають право на від-починок.

Табір зорієнтований на те, щоб люди могли зна-йомитися та вчитися спілкуватися один з одним. Саме спілкування змінює кожного з нас, а друзі допомага-ють ставати кращими. Марія Шевчук, організатор та-

бору, зазначає, що спілкування було закладене Богом, а дружба дає такі хороші результати, бо саме в дружніх умовах людина може виразити себе.

Цьогоріч основна тема табору — позитивне мис-лення. А у кожного учасника своя причина приїзду. Дехто приїхав відпочити від буденності, збагатитися духовно, дехто — познайомитися.

Але знайти нових друзів не так вже і просто, адже людина не вміє правильно будувати стосунків з ін-шими. «Їх ніхто не вчить цього, — розповідає Лідія Нейкурс, сімейний консультант, — тому люди мають потребу, намагаються будувати стосунки, але — не виходить». Якщо ж запитати людей, чому в них не ви-ходить будувати стосунки — кожен виставить свою причину. Зазвичай це зовнішній вигляд, невміння ви-рішувати конфлікти, нерозуміння інших.

Побажання для всіх одне — навчитися правильно будувати стосунки з людьми різного віку!

Ігор Куриляк

В селищі Дубове проголошували

триангельську вістку На місіонерському конгресі в громаді села Нересниця 7 червня закликали до

проголошення триангельської вістки. Участь у ньому взяли місцева громада та багато

гостей із громад розташованих поблизу: Терново, До-брянськ, Новоселиця, Бедевля і Тересва.

Ранкове служіння розпочалося із привітання всіх учасників конгресу. Під час служіння провели Субот-ню школу і три семінари з євангелізму. Перші два се-мінари провели пастори Сергій Антонюк та Олександр Мосійчук. Учасники конгресу почули вірші з Біблії, ци-тати з книг Елен Уайт, та місіонерські досвіди. Третій семінар провів Андрій Михайловський — заступник директора телеканалу Надія. Він коротко розповів про діяльність телеканалу та його основну місію — нести Євангеліє людям.

На завершення зі словом з Біблії звернувся скарб-ник Західної конференції — Микола Михайловський. Місіонерський вихід відбувся після обіду в сусідньому селищі Дубове.

Місцева громада, на чолі з пастором Іваном Фі-ліпом, приготували 25 пакетів з книгами, газетами та рекламними матеріалами телеканалу Надія. Члени церкви, як похилого віку, так і молоді юнаки та дівчата йшли з дому в дім, несучи вістку Євангелія всім бажаю-чим прийняти її. Того дня поширили близько 200 книг, сотні газет та інших матеріалів.

Після завершення місіонерського виходу всі учас-ники зібралися знову до церкви, де на вечірньому слу-жінні ділилися досвідами та слухали Слово Боже, яке проголошував Андрій Михайловський.

Учасники конгресу розповідали, що відчули Божу підтримку, Божу присутність та краще усвідомили іс-тину про те, що Бог може використовувати кожного з нас могутнім чином, щоб донести триангельську вістку в найвіддаленіші куточки нашої планети.


МАРАФОН ПОСТУ І МОЛИТВИ

Дорогі брати і сестри! З 1 березня 2014 року розпочався марафон посту та молитви за Євангельську програму, яка повинна була проходити з 19 червня по 5 липня 2014 року у м. Львові. Ведучий програми — Вадим Бутов.

Проте, у зв’язку з нестабільною ситуацією в країні, проведення програми переноситься на осінь.

Впродовж усього часу підготовки до програми, народ Божий Західної конференції, буде схиляти коліна перед величчю нашого Господа та уповати

на Його милість, щоб ця програма здійснилась.

День посту за цю програму — середа, час молитви — щодня о 12:45.

Будемо просити Бога, щоб Він, Духом Святим, вплинув на серця людей, яких ми плануємо запросити на цю програму.Нехай добрий Господь благословить нас у цьому марафоні посту і молитви!

Якщо у вас виникають особисті потреби в молитві, прохання звертатись за телефоном довіри: (097) 450 57 54.

МОЛИТОВНЕ СЛУЖІННЯ ЗК

Вже скоро 2 роки, як у Берегові працює магазин продуктів здорового харчування мережі «Едемський сад». Він був відкритий 1 жовтня 2012 року, членами Відділу здоров’я берегівської громади.

Діяльність магазинуМагазин пропонує різноманітні продукти здорово-

го харчування: приправи, сухофрукти, тощо. Крім того, біля магазину деякий час працював кабінет масажу, проходили збори гуртка здоров’я і постійно продають-ся книги про фізичне та духовне здоров’я.

Та унікальність цього магазину полягає в тому, що свою діяльність він не обмежує лише торговельним приміщенням на другому поверсі будинку №17 по вул. Богдана Хмельницького.

За 2 роки працівники магазину, сестри з берегів-ської громади АСД, близько 10 разів виходили з това-рами для продажу у центр міста. Цей була не лише ре-клама для магазину, але і можливість для мешканців, які до тих пір про цей магазин ще не знали, познайо-митись з продуктами здорового харчування.

Ці виїзди відбувались, як правило, в неділю на цен-тральній площі міста, неподалік базару, коли в місто прибуває найбільше українських та угорських мешкан-ців з Берегівського, та навіть Виноградівського райо-нів, а також багато гостей та туристів з сусідньої Угор-щини та інших країн Європи.

Співпраця з місіонерамиМайже завжди разом з продажем продуктів про-

водилась і «Виставка здоров’я» угорською та україн-ською мовами, всім бажаючим вимірювали артеріаль-ний тиск, рівень глюкози в крові. Біля стендів двома

мовами розповідали про вісім принципів здорового способу життя, визначали біологічний вік.

В проведенні Виставки Здоров’я, окрім членів берегівської громади та служителів, на угорській те-риторії допомагала і група адвентистської молоді з Угорщини в складі 8-10-ти чоловік, деякі молоді люди приїжджали іноді аж із Будапешту.

Подібні програми завжди збирали багато зацікав-лених людей, біля столу з вимірюванням АТ, рівня глю-кози в крові та стендів часто утворювались черги ба-жаючих. З дітьми проводили окремі практичні заняття, і завжди розповсюджували книги на двох мовах, роз-давали газети «Вічний скарб» та угорську місіонерську газету про здоров’я.

В лютому 2014-го року на запрошення пастора Дмитра Мокрушенка працівники магазину та члени громад м. Берегова та с. Бобовища спільно провели «Виставку здоров’я» в с. Бобовище, де також розпо-всюджували продукцію мережі «Едемський сад».

Роберт Біро

Служіння берегівського магазину продуктів здорового харчування «Едемський сад»


Адвентистський магазин на етно-фестивалі

Цього року магазин «Едемський сад» був запро-шений угорською громадською організацією «Pro Cultura Subcarpathica» презентувати свою продукцію на ярмарці етно-фестивалю «Куруц-фест» (KurucFeszt), 13-го липня в селі Пийтерфолво (Петрово) у Виногра-дівському районі.

На фестиваль приїжджають ремісники і майстри народних промислів, закарпатські угорські фольклорні групи та колективи з Угорщини. Цей захід збирає угор-ське населення практично з усього Закарпаття, при-їжджають гості з Угорщини, Румунії, Словакії та інших європейських країн, цього року зібралось більше двох тисяч чоловік. І це була чудова, подарована Господом можливість для представлення вістки нашої Церкви про здорове харчування зокрема та здоровий спосіб життя в цілому, тому що навпроти палатки з продукта-ми нашого магазину була можливість розкласти плака-ти з презентацією 8-ми принципів здоров’я угорською мовою.

Організатори фестивалю надали місце для продук-ції магазину, палатки «Виставки Здоров’я» та продажу наших книг про здоровий спосіб життя і духовної лі-тератури. Протягом усього дня з 12:00 по 20:00 нашу експозицію відвідали багато зацікавлених людей, які купували продукти та ставили різноманітні запитання.

Кожен покупець в подарунок отримував кольоро-вий угорський журнал про здорове харчування, газету та іншу духовну літературу. Відвідувачі також цікави-

лись нашими книгами — всього продали 30 книг, зо-крема 3 угорські книги «Велика боротьба» та чотири книги «Служіння зцілення», роздали багато газет та журналів. На завершення етно-фестивалю працівники павільйонів, що були розташовані неподалік від па-латки нашого магазину, також отримали подарункові угорські книги.

Чудова можливістьУ невимушеній атмосфері етно-фесту була можли-

вість познайомитись з різними людьми та активістами різноманітних організацій та фондів. Для участі в цьо-му заході з Берегова приїхали працівники магазину, сестри Анна, Світлана, Оля та Галина, продаж книг та презентацію стендів здоров’я забезпечили подружжя Біро, які раніше звершували служіння на цій території, і, до речі, зустріли під час фестивалю багато давніх зна-йомих, зацікавлених людей.

Віримо в те, що це був лише гарний початок участі магазину «Едемський сад» в подібних програмах, і що Господь подарує подібну можливість і наступного року. В цьому нас запевнили і організатори етно-фестивалю.

Було видно явну потребу в практичній інформації щодо здорового способу життя для гостей та учасни-ків цієї програми. Радісно, що подібні магазини є і у інших містах Закарпаття, зокрема в Ужгороді, Мукачеві та Тячеві. Господь бажає, щоб цей перелік поповнився новими містами, тому що всі умови для цього, а також потреба зі сторони населення вже існують.


Місія апостолів — проповідувати Добру Новину по всьому світу

Як відомо, Святе Письмо не містить докладного опису місіонерської діяльності кожного з дванадцяти апостолів Ісуса Христа.

Однак у ранньохристиянських документах ми все ж знаходимо повідомлення про місце й обставини їх проповідницького служіння. У них описано, як учні Ісу-са Христа розійшлися по всьому світу проповід-увати Його вчення, і кожен з них відправився на певну територію. Наприклад, Фома відправився в Парфію, Іоанн — до Азії, а Андрій — у Скіфію.

Античні письменники, як відомо, називали Скіфією всю Східну Європу, центром якої є територія сучасної України. Як спогад про це, в Україні з давнього часу були поширені історії про одного з дванадцяти апос-толів Ісуса Христа — Андрія, який проповідував віру Христову на території сучасної України.

Ці перекази про апостола пізніше потрапили і в «Повість минулих літ», у перекладі на сучасну мову вона звучатиме так: «А ранком, уставши, промовив він до учнів, що були з ним: «Бачите ви гори ці? На горах цих засяє благодать Божа, буде місто велике і багато церков здвигне тут Бог». І піднявся він на гори ці, бла-гословив їх, помолився Богу і зійшов з гори цієї, де піз-ніше виріс Київ»1.

Докази правдивості факту проповіді Благої Вісті Андрієм на території

сучасної України Багато вчених ставлять під сумнів повідомлення

Нестора про апостола Андрія. Вони вважають, що хро-ніст вигадав «легенду про Андрія» з метою надання Києву статусу першоапостольського міста, цим поста-вивши його в один ряд із Римом і Константинополем. Тому в українській історичній науці цій проблемі при-діляється велика увага.

Завдяки цьому ми маємо великий обсяг джерел, що підтверджують факт служіння Андрія на території, де сьогодні знаходиться Україна.

Вагомими доказами істинності даного факту слу-жать повідомлення зарубіжних джерел, яких ніяк не можна звинуватити в заанґажованості. Вони, почина-

1 Ипатьевская летопись // ПСРЛ. – 1962. – Т. 2. – С. 6-7.

ючи з найдавнішого часу, в один голос свідчать, що апостол Андрій проповідував Євангеліє і в нашій Скіфії.

Повідомлення зарубіжних авторів раннього християнства про служіння

Андрія у Скіфії Найперше повідомлення належить перу Іполита,

єп. Портуенському (бл. 222 р.): «Андрій ... проповід-ував скіфам і фракійцям»2. Та й Оріген (200-258 рр..) Апостольською долею Андрія також називає Скіфію. Про це ж свідчать Євхерій Ліонський (кінець IV – по-чаток V ст.): «Андрій пом'якшив проповіддю скіфів»3. Дорофей, єпископ тирський, пише: «Андрій, брат Пе-тра, пройшов всю Віфінію, всю Фракію і скіфів, пропо-відуючи Євангеліє».

«Батько церковної історії» Євсевій Памфіл, єпис-коп Кесарії Палестинської (помер в 340 р.) у своїй «Церковній історії» (кн. III, гл. 1) повідомляє, що «учні Спасителя нашого розсіялися по всьому світу. Хомі, як говорить переказ, випала доля йти в Парфію, Андрію в Скіфію»4.

Отже, вже в часи Євсевія переказ про проповідь Андрія у Скіфії був повідомленням історичним, гід-ним занесення в історію Церкви. А таким «міг бути для Євсевія тільки такий переказ, який мав авторитет ста-ровини, що надійшов не тільки від Орігена, але і від століття мужів апостольських», — коментує це повідо-млення І. Малишевський5.

Проповідь Андрія у Скіфії згадується практично у всіх як православних, так і західних повідомленнях про нього. Як бачимо, переказ про те, що апостол Ан-дрій навчав про Христа в Скіфії, відноситься ще до сто-ліття апостольського, а в IV столітті воно вже записано.

Пізніше Микита Пафлагонський (пом. в 894 р.) в пам'ять Андрія напише: «Ти, гідний всієї моєї поваги, святий апостол Андрій, отримавши в спадок північ, ревно обійшов Івер, савроматів, таврів і скіфів і прой-шов всі краї і міста, прилеглі з півночі і півдня до Понту Евксинського».

2 Латышев В.В. Известия древних писателей о Скифии и Кавказе // ВДИ. – 1948-1949, № 2. – С. 306.

3 Там же, № 4. С. 284.4 Там же, № 3. С. 219.5 Малышевский И. Сказание о посещении русской страны

апостолом Андреем // Владимирский сборник. – К., 1888. –С. 301.

Скільки років християнству в Україні? Хто першим приніс сюди Добру Новину і чи є докази на користь присутності християн на Русі задовго до князя Володимира? Деякі джерела підтверджують, що християнство на території України виникло в тому ж сторіччі,

в якому Ісус Христос і Його апостоли ходили по землі.

Віталій Нероба, магістр релігієзнавства

Апостол Андрій і його місія на території України

Також Никифор у своїй «Історії церкви» описує місіонерську діяльність Андрія на північ від Чорного моря. Те ж саме стверджують Бар-Гебрей і Агапій. І в Житії святих згадується місіонерська діяльність Андрія у Скіфії і Фракії, де теж жили слов'яни6.

До нас дійшов лист грецького імператора Михаїла VII, записаний бл. 1073-74 р.р. істориком Михаїлом Пселлом і адресований київському князю Всеволоду Ярославовичу. У ньому читаємо: «І вчать мене священ-ні книги і достовірні історії, що наші держави мають одне джерело і корінь, і що одне і те ж слово було по-ширене в обох, що ті ж очевидці Божого таїнства і ві-сники проголосили в них слово Євангелія»7.

Далі в листі йшлося про апостолів Андрія і Мат-вія, тому можна вважати, що легенда про руську мі-сію «очевидців Божого таїнства» була добре знайома грекам у другій половині XI ст. і не викликала жодного протесту.

Отже, зарубіжні джерела підтверджують факт осо-бистої проповіді Євангелія апостолом Андрієм північ-ніше Чорного моря в землях Скіфії.

6 Борисова О.В. Історія християнства в Україні. – Луганськ, 2011. – С.36.

7 Брайчевский М. Ю. Утверждение христианства на Руси. – С. 12.

Діяльність учнів Андрія на Подніпров'ї

Історія повідомляє нам також про діяльність учнів апостола Андрія на тій території, де зараз знаходиться Україна. Наприклад, коли наприкінці I ст. н. е.. імпера-тор Траян послав у Херсонес (Севастополь) єпископа Климента, він застав у цьому місті до двох тисяч хрис-тиян.

Про те, що віра Христова поширилася і серед скі-фів, ясно говорить нам розповідь про трьох мучени-ків — Інну, Римму і Пінну, яка записана в Мінологіі імператора Василя II (976-1205 р.) від 20 січня. У ній говориться, що ці мученики були родом «з Скіфії, з пів-нічної сторони»; вони були учнями апостола Андрія і продовжували вчити скіфів і багатьох хрестили8. Отже, як бачимо, апостол Андрій мав своїх учнів у скіфів.

У тексті Густинського літопису та інших українських літописних та агіографічних пам'ятках є інформація про хрещення Андрієм частини населення Київщини 9. А засновниками Валаамського монастиря вважалися учні апостола Сергій і Герман10.

Джерело: www.asd.in.ua8 Огієнко І.І. Українська Церква. – К., 1993. – С.14.9 Густинская летопись, С. 251; Перетц, С. 81.10 Голубинский Е. История русской церкви. – М., 1901. – Т.1.

– Ч.1. – С. 33.

Запитує Сергій: "Вітаю. Мої нещодавні дослідження відкрили мені, що загальноприйнятий Синодальний переклад Біблії багато в чому поступається деяким більш сучасним перекладам: Новий Заповіт Кассіана, РБО, Переклад Нового Світу, анг. American Standard Version, і інші.

Є місця, де Синодальний переклад явно спотворює зміст. Наприклад Ів. 8:25; 8:58; 1 Тим. 3:16 та інші. Що ви порадите?"

Мир вам, Сергію!

Особисто я хочу порадити вам зробити так, як робили ті люди, які жили до того, як з'явилося таке розмаїття перекладів і які ніколи не змогли б вивчи-ти мову оригіналу. Вони з радістю і вдячністю читали те, що було доступно, щоб хоча б якісь крихітки істи-ни отримати і хоч якось краще зрозуміти Творця і

Спасителя. Читали, вірили і рятувалися. Тому що БОГ благий і люблячий до кожного з нас.

Тому не мучтеся над питанням про те, який пере-клад кращий, хоча б вже тому, що все одно ідеально-го перекладу немає. Просто покладіться на БОГА, що рятує вас, і, помолившись про керівництво Згори, по-чинайте читати будь-який переклад. Прочитайте всю Біблію хоча б 1 раз, і ви побачите, що головні її думки все одно звучать чітко і ясно. Лише б читати з бажан-ням підкоритися Богу.

А потім вже можна покласти поруч з собою кілька перекладів і з радістю розглядати, як вони разом узяті висвічують головні думки Біблії ще яскравіше.

Тільки, будь ласка, перед читанням Біблії завжди моліться про керівництво Згори і про те, щоб вам бути смиренним перед Словом Бога.

Джерело: www.bible.com.ua

4–14.08 Молодіжній табір «К2». Санаторій «Бе-різка» Ківерцівський р-н. Волиньської обл. Реєстрація і довідки за тел.: (093) 836 01 02, Мар’яна.

1-7.08 — Сімейне табірне зібрання. Закарпаття. Реєстрація і довідки за тел.: (097) 930 56 85; (093) 399 75 77.

13.09 — Місіонерські конгреси:

Сарни, Берестя, Рокитно, Костопіль, Ма-лий Мидськ, Березне, Сівки, Степань, Кузнє-цовськ.

Ракошино, Чомонін, Берегово, Береги, Мужі-єво, Вишково.

найтемніший час. Так і при-хід Христа станеться в найтем-ніший період світової історії» (Наочні уроки Христа, с.414).

123. З якої частини Всесвіту прийде Хрис-тос?

«Атмосфера розділилась і згор-нулась наче сувій. Тоді нашо-му погляду відкрилось чудове сузір'я Оріон, звідки надходив голос Божий. Звідси свого часу зійде на Землю і святе місто» (Ранні твори, с.41).

А ви знаєте, що...

... Наприкінці життя Джеймс писав про дружину: «Шлюб — важливий час в житті людини. Ми поєднались у шлюбі 30 серпня 1846 року, і з того часу аж досі вона є вінцем моєї ра-дості».Через кілька тижнів після смер-ті Джеймса, Елен поїхала в ра-йон Скелястих гір, щоб відно-вити сили і відпочити. Звідти вона писала сину Уїльяму: «Я все більше відчуваю відсутність батька... І розумію, як тісно моє життя було переплетено з його — не можу згадати жодної великої події, в якій він не брав участі».

121. Що є причиною за-тримки Другого приходу Христа?

«Невір'я, дух світскості, не-посвячення та суперечки се-ред народу, який називає себе іменем Божим, стриму-ють нас у цьому світі гріха і скорботи так багато років» (Євангелізм, с.694).

122. Коли прийде Хрис-тос?

«Точний час приходу Сина Людського — таємниця Божа» (Христос — надія світу, с.633).«Жених прийшов опівночі — в

“Біблія — наш найбільший авторитет і правило віри... Свідоцтва не применшують значення Слова Божого, але

навпаки підносять Його і приваблюють свідомість людей до Нього...” Елен Уайт

“Голос Надії” — газета Західної конференції Церкви Адвентистів сьомого дня. Засновник — Церква Адвентистів сьомого дня. Свідоцтво про реєстрацію — РВ№345 від 4.10.2002 р. Відповідальний за випуск — директор Відділу інформації ЗК Руслан Бабій [email protected] Редактор, комп’ютерна верстка і дизайн — Ольга Ношин. Редакційна колегія: Олександр Антонюк, Віталій Шевчук, Валентин Шевчук, Руслан Бабій. Газета є некомерційним неприбутковим виданням, що видається і розповсюджується за пожертви.Адреса редакції: м. Львів, вул. І. Багряного, 36а, тел.: 237-12-13. Для листування: 79041 м. Львів а/с 6241. Друк ФОП Прокопович С.А. Наклад 600 примірників.

Шановні читачі газети “Голос надії”! Наша мета не лише інформувати Вас про події в Західній конференції, але й ділитися знаннями. Тому ми відкриваємо рубрику “Відповідь пастора”, де ви може отримати вичерпну відповідь на запитання які вас турбують. Надсилайте їх за адресою: [email protected]На обкладинці — учасники табірного зібрання "Олімпіада гідності", "Щасливе місто" – "Барвінок" – 2014.

№119 (08_2014)

Spiritual