№1 (30) СІЧЕНЬ-ЛЮТИЙ 2011

№ 1 (30)СІЧЕНЬ– ЛЮТИЙ

2011

ЖУРНАЛ ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

Вчасно відчути зміниЯк господарювати по-новому,

підказує фінансовий лізинг

стор. 10

Єдиний механізм, у єдиному інформаційному полі

Проект щодо впровадження в НАК «Украгролізинг» єдиної інформаційно-

аналітичної системи (ЄІАС) виходить на фінішну пряму

стор. 14

Цей унікальний продукт — яйце

Протягом доби птахофабрика «Україна» дає мільйон курячих яєць

стор. 31

Проектування та будівництво тваринницьких комплексів

ТОВ «Кепітал Лізинг Менеджмент» -Ваш надійний партнер

Ми проектуємо та реконструюємот в а р и н н и ц ь к і к о м п л е к с и

Свинокомплекси Комплекси для ВРХ (корівники) Птахофабрики Комплекси для кіз

ТОВ «Кепітал Лізинг Менеджмент», м. Київ, вул. Фрунзе, 104,e-mail: [email protected]

тел.: 229-16-83, факс: 229-16-76

Компанія «Кепітал Лізинг Менеджмент»отримала від держави найвищу нагороду,ставши «Підприємством року-2010»

МЕХАНІЗАЦІЯСІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Всеукраїнський журнал

Проектування та будівництво тваринницьких комплексів

З УКРАЇНИ – ПО ЗЕРНИНІУ НОмЕРІ:

3 Журнал для працівників АПКМЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 4/2010

МЕХАНІЗАЦІЯСІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Всеукраїнський журнал

Свідоцтво про реєстрацію КВ №7089 від 20.03.2003 року Виходить раз на два місяці Мова видання – українськаЗасновник і видавець Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»Журнал виходить за інформаційного сприяння Української асоціації аграрних інженерівПередплатний індекс 90787Шеф-редактор Микола ШпакКерівник проекту/головний редактор Ірина СадоваДизайн та макетування Денис ХарченкоНад номером працювали: Олена Рудько, Наталя Усенко,Володимир Краснодемський, Зиновій РужилоЗа зміст і достовірність інформації у рекламних публікаціях відповідає рекламодавець згідно із Законом України «Про рекламу». Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій. Листування з читачами лише на сторінках журналу. При використанні наших публікацій посилання на журнал «Механізація сільського господарства» обов’язкове.

Підписано до друку 14.03.2011 р.Адреса редакції 01023, м. Київ, вул. Мечникова, 16а тел./факс: (044) 545-74-48, 254-09-50 [email protected] www.ukragroleasing.com.uaТираж 1 000 примірниківДрук ФОП Ананьєва Л.С. м. Львів, вул. Лисенка, 37

© «Механізація сільського господарства», 2011 р.

АКТУАЛЬНО Власна техніка й свої робочі місця ........................................4

З УКРАЇНИ — ПО ЗЕРНИНІ Новини ................................................................................8

СТРАТЕГІЇ Вчасно відчути зміни .......................................................... 10

АВТОМАТИЗАЦІЯ Єдиний механізм, у єдиному інформаційному полі ............. 14

КОРИСНА ІНФОРМАЦІЯ Перелік документів та умови надання техніки у фінансовий лізинг ................................................ 18

КОМЕНТАР ЮРИСТА Оновлено примірний договір фінансового лізингу ............. 20

«УКРАГРОЛІЗИНГ» ПРОПОНУЄ Сільськогосподарська техніка, яку можна придбати на умовах фінансового лізингу, та ціни на неї ...... 21

З УКРАЇНИ — ПО ЗЕРНИНІ Новини .............................................................................. 26

ВИСТАВКИ Місце зустрічі – «ІнтерАгро 2011» ........................................ 28

ПАРТНЕРИ Цей унікальний продукт — яйце .......................................... 31

ВІТЧИЗНЯНИЙ ВИРОБНИК «Агромаш» потрапив до «Ліги кращих» ................................ 36

ПОРАДА СПЕЦІАЛІСТА Як найефективніше використовувати сільськогосподарську техніку ............................................. 38

ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД Шведи до сусідів у город не зазирають ............................... 42

СЛАВЕТНІ ІМЕНА «Тепер я вдома, і се добре...» ............................................. 46

c. 10 c. 31c. 14

МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2011Журнал для працівників АПК3

Власна техніка й свої робочі місцяУкраїна в змозі виробляти сучасну сільськогосподарську техніку та обладнання

«У тому, що у вітчизняного комбайна й у вітчизняного трактора є майбутнє, не варто сумніватися. Треба просто робити конкретні кроки та доводити це», — переконаний народний депутат України Василь ШПАК. І його впевненість втілюється у конкретні дії. Зокрема Верховна Рада України прийняла в першому читанні ініційований депутатом В. ШПАКОМ довгоочікуваний законопроект «Про внесення змін та доповнень до Закону України «Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу».

«Секонд-генд» нас не врятує

— Ми маємо виробляти свої комбайни, власні потужні тракто ри. Нещодавно тема виробництва віт-чиз няної техніки для села обгово-рювалася й на зустрічі із прем’єр-міністром та головою Верховної Ради, — каже Василь Федо ро вич. — Безперечно, йдеться про те, що за-стосовуватимуться новітні сучасні технології. Вітчизняна техніка по-винна не розчаровувати сільсько-господарського товаровиробника, а приносити йому прибутки. У нас-бо є відповідні потужності, в які просто треба вдихнути життя. І до-даткові робочі місця матимемо. Ну, а механізми того, як стимулювати

таке виробництво, нам відомі й на-ми апробовані. Буде це повністю український виробник чи спільне підприємство, все одно виграє ук-раїн сь ка економіка — певна річ, якщо й держава мудро спрямує свою підтримку, забезпечить від-повідні програми гарантіями.

Стосовно держпідтримки якраз і виникає найбільше сумнівів. Так, на-приклад, на початку лютого Рахунко-ва палата оприлюднила інформацію про виконання заходів державної програми розвитку віт чизняного ма-шинобудування на 2007–2010 роки. І виявилося, що цю програму було забезпечено бюджетними коштами лише на 18,2 %(!) від передбаченого обсягу. При цьому, як наголошується в повідомленні, з бюджету фінансу-

вали лише один із трьох програмних напрямів — дослідно-конструктор-ські роботи. Два інші — компенсація кредитних ставок банків за креди-тами на технічне переоснащення підприємств АПК та вдосконалення нормативно-правової бази з питань машинобудування для АПК — не фі-нансувалися взагалі.

Усім, проте, відомо, що ситуація із забезпеченням селянських гос-подарств сучасною технікою прос-то-таки критична. Про це йшлося зокрема й на недавньому засідан-ні правління Української асоціації аграрних інженерів України. Кому, як не їм, має боліти, наприклад, те, що наш агропромисловий комплекс забезпечено сільськогосподарськи-ми машинами лише на 60–65 % від

АКТУАЛЬНО

Народний депутат України Василь ШПАК

МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2011Журнал для працівників АПК 4

технологічної потреби? Селяни зму-шені експлуатувати застарілу як фі-зично, так і морально техніку, через що запізнюються з виконанням усіх технологічних операцій. Результат передбачуваний: собівартість про-дукції зростає, а отже про високу рентабельність, особливо у вироб-ництві продукції рослинництва, го-ворити важко, відповідно, й про при-бутковість агровиробництва — теж.

Фахівці стверджують, що Україні треба впродовж десяти років по15–20 млрд грн щорічно, щоб віднови-ти технічний потенціал агрогалузі. В останні роки аграрії рятувалися, як могли, багато хто купував імпорт-ну техніку. А що статки не дають змоги особливо розкошелюватися на закордонне обладнання, то час-то вдовольнялися лише імпортним «секонд-гендом», тобто машинами, які вже були в користуванні.

— Щороку до нас завозять ім-портної техніки на більш ніж три мільярди гривень, — розповідає Василь ШПАК. — На 70 % це меха-нізми, які вже були в користуванні. Деякі заводи-виробники, скажімо, німецькі, помітивши тенденцію, швиденько скористалися цим по-питом у власних інтересах. Налаго-дили цілу систему: своїм фермерам через три роки на вигідних умовах обмінюють старий комбайн на но-вий, а той, яким уже користували-ся, збувають нам. У результаті за-вод за свій комбайн за п’ять років дві ціни отримує. Молодці, про ви-рішення своїх проблем подбали! Вони, але не ми… Ми ж бо шукаємо, де гроші взяти, а тим часом по три мільярди вимиваємо з країни. І за-лишаємо на ланах по десять міль-йонів тонн зерна, яке втрачається через неякісне та невчасне збиран-ня врожаю, бо техніки належної немає. Замість того, щоб самим зробити комбайн, обираємо най-легше — купуємо імпортний. Робочі місця забезпечуємо фахівцям ні-мецьким, білоруським, турецьким, китайським, не замислюючись над тим, що їхня продукція нашу проб-лему не вирішує й не вирішить.

Зараз модно вихвалятися при-дбанням техніки «Джон Дір» — і при цьому розуміти, що мало хто

в Україні купить такі захмарно доро-гі для сьогоднішнього українського аграрія агрегати. Зате державна програма підтримки придбання їх діє. Для кого?

Стимулювати власне виробництво

Асоціація аграрних інженерів як фахова інженерна громадська ор-ганізація взялася до практичних дій у напрямі виробництва вітчизняної техніки. Закликає вона до цього й інші структури, зацікавлені в отриманні якісної техніки нашими товаровироб-никами. Асоціація проводить моніто-ринг щодо техніки, аналізує реальну ситуацію на ринку, щоб підготувати відповідні пропозиції Кабінету мініст-рів та Президентові України.

І починатимуться ці пропозиції з пот ре би відновлення виробництва власного українського комбайна. Най пер ше йдеться про допрацюван-ня та залучення нової, осучасненої комплектації до комбайна «Славу-тич». Гріх не використати потенціал, зрештою виробничі площі херсон-ського заводу. Хіба доцільно поли-шати напризволяще проект, в який уже вкладено мільйонні інвестиції? Контакти з поважними профільни-ми компаніями зможуть стимулюва-ти оновлене виробництво. Василь ШПАК прогнозує можливість випус-кати до тисячі «Славутичів» на рік.

— Є ще й відпрацьований ком-байн «Сварог», — веде далі народ-

ний депу тат Василь ШПАК. — Спе-ціалісти готують цю машину вже два роки. Пройшов випробування зразок із ком плектацією 50 на 50. Комбайн по чи нають запускати дру-гою лінією на Херсонському ком-байновому заводі. Залишилося пи тан ня із трактором. Вважаю, що Харківський тракторний завод має працювати. Не виробляє господар, якому завод дістався за копійки, належної техніки, не виконує своїх зобов’язань, значить, не повинні ми з ним панькатися — треба ставити питання повернення підприємства у власність України й передання ефективному власнику.

Одночасно із питанням про ви-робництво варто порушити принци-пове питання щодо умов увезення техніки, зокрема серйозно підви-щити мито на такий імпорт. При-кро та образливо, бідкається Ва-силь Федорович, дивитися на той брухт, який ми завозимо для роботи на наших полях… Набагато кращою була б урядова підтримка для тих, хто хоче виробляти техніку в Україні. Нехай вкладають кошти й виробля-ють — на спільних підприємствах, але безпосередньо в Україні, на базі українських машинобудівних під-приємств.

— Приклад того, як у своїй кра-їні співпрацювати з партнерами на спільних підприємствах, вистав-ляючи їм відповідні умови, вигідні й для вітчизняної економіки, демон-струє та ж таки Росія, — каже Ва-

АКТУАЛЬНО

Під час засідання правління Української асоціації аграрних інженерів України


силь ШПАК. — Скажімо, російська влада чітко диктує свої вимоги партнерам — компаніям-виробни-кам «Клаас» та «Джон Дір», запус-каючи їхнє виробництво в країні. Поміж таких умов — поступовий ви-хід за кілька років на 50 %, а згодом і на 70 % російської комплектації. І податки виробники платять до ро-сійського бюджету, й виробнича документація передається росій-ським заводам, які забезпечують комплектацію. Гайки, що назива-ється, закручено міцно! За певний час ці комбайни називатимуть ро-сійськими, а ми закуповуватимемо їх уже там, у північного сусіда. Саме так і буде, якщо серйозно не ві-зьмемося за нашу технічну політику в комплексі.

Якісна техніка може та повинна вироблятися в Україні. Варіантів, як саме буде організовано це ви-робництво, багато. Це може бути й повний цикл на власних підпри-ємствах або ж організація спільних підприємств, можливе й придбання ліцензій, кооперація тощо. Найго-

ловніше, що від усього цього вигра-ватиме наш український сільсько-господарський товаровиробник.

Закон, вигідний виробникам і селянам

Ситуація могла б суттєво поліп-шитися, якби нарешті почав діяти Закон України «Про внесення змін та доповнень до Закону України «Про стимулювання розвитку віт чиз ня-ного машинобудування для агро-промислового комплексу». Адже йдеться про стимулювання вироб-ництва сучасної конкурентоспро-можної сільськогосподарської тех-ніки, її своєчасне оновлення.

Зокрема новий законопроект пе-ред бачає, що при визначенні пито-мої ваги вартості сировини, мате-ріалів, вузлів, агрегатів, деталей і комплектуючих виробів вітчизняно-го виробництва у собівартості сіль-ськогосподарської техніки треба вра ховувати також витрати на опла-ту праці разом із пов’язаними з ними нарахуваннями, енергетичні

та інші прямі виробничі витрати. Досі їх при переліку виробничих ви-трат не зазначали й часто при осво-єнні нової техніки не враховують.

Державна підтримка якраз най-потрібніша саме у період освоєння нових різновидів техніки. Тому за-конопроект і пропонує диференцію-вати граничні розміри питомої ваги витрат вітчизняного походження за роками освоєння, а саме: першого року після завершення приймальних випробувань (сертифікації) зазначе-ного різновиду продукції — не менш ніж 30 %, другого — 35 %, третього — 40 %, четвертого — 45 %, п’ятого та в наступні роки — не менш ніж 50 %. Донині вимоги стосовно питомої ваги комплектуючих вітчизняно-го походження у вартості машин на практиці гальмували якісне онов-лення сільськогосподарської техніки з використанням світових досягнень виробництва елементної бази (дви-гунів, паливної апаратури, гідросис-тем, електрообладнання тощо). І ці обмеження стосувалися не лише ви-робників техніки. Потерпають і сіль-

Холдингова компанія «АвтоКрАЗ» (м. Кременчук Полтавської обл.), єди-ний в Україні виробник великовантаж-них автомобілів, наприкінці першого кварталу 2011 року планує виготови-ти перший зразок безкапотного авто-мобіля КрАЗ із кабіною виробництва французької компанії «Рено».

Як повідомила прес-служба «Ав-тоКрАЗу», наразі триває адаптація цієї кабіни на моделі безкапотних ав-томобілів КрАЗ.

Планується, що ця кабіна встанов-люватиметься на тривісні кремен-чуцькі вантажівки колісної формули 6х4 із компонуванням «кабіна над дви-гуном», призначені для використання в комунальному господарстві України.

Це перший крок у виробничій ко-операції ХК «АвтоКрАЗ» і компанії «Рено». Із-поміж усіх різновидів кабін, що їх випускає французьке підприєм-ство, фахівці «АвтоКрАЗу» зупинили свій вибір на кабіні «Рено Керакс».

Як уточнили для агентства «Інтер-факс-Україна» в прес-службі, ці ма-шини виробляються під замовлен-

ня (по ки що на кілька машин), але замовник не розголошується. Надалі очікується збільшення замовлення.

Кабіни постачає безпосередньо компанія «Рено Тракс», адаптацію перших кабін здійснюватимуть фран-цузькі фахівці.

«Встановлення кабіни «Рено» особ ливо не позначиться на вартості автомобіля, але поєднання міцності рами КрАЗу з відомим брендом і єв-ропейською якістю «Рено» зробить українську вантажівку ще привабли-вішою для покупця», — повідомили в прес-службі.

При цьому кабіна «Рено» не вплине на впізнаваність вантажівок КрАЗ, оскільки на ній замість логотипа «Рено» буде товарний знак «АвтоКрАЗу».

«Високі ергономічні показники ро-бочого місця водія: комфортабельне сидіння на пневмопідвісці, регульо-вана за кутом і висотою рульова ко-лонка, зручна панель приладів — за-безпечать водієві комфорт та низьку стомлюваність під час роботи», — на-голошено в прес-релізі.

Компанія «Рено Тракс» — світовий лідер автомобілебудування — має багаторічний досвід розроблення, виробництва й продажу комерційних автомобілів, зокрема кабін та їхніх компонентів.

«АвтоКрАЗ» випускає 28 базових моделей, понад 260 модифікацій і комплектацій автомобільної техніки для роботи в усіх сферах економіки та Збройних силах України. Автомо-білі холдингу також експлуатуються у більш ніж 60 країнах світу.

ХК «АвтоКрАЗ» входить до складу фінансово-промислової групи «Фі-нан си та кредит», підконтрольної ук-ра їн сь кому бізнесменові Костянтину Жеваго.

У 2010 році компанія реалізувала 1063 автомобілі, що майже вдвічі пе-ревищило показник 2009 року, а по-точного року планує продати 2400–3000 автомобілів.

За повідомленням інформаційного агентства «Інтерфакс»

«АвтоКрАЗ» до квітня 2011 року випустить перший автомобіль із кабіною «Рено»

ДО ТЕМИ

АКТУАЛЬНО


ськогосподарські товаровиробники, які недоотримують сучасні якісні та надійні машини на пільгових умовах, адже такі умови визначено тільки для машин вітчизняного виробництва.

Особливо це відчувається в по-чатковий період освоєння вироб-ництва нових зразків техніки, час-тину комплектуючих до яких для освоєння вітчизняною промисло-вістю доводиться завозити з-за кордону. Згідно з чинним Законом така техніка не належить до катего-рії вітчизняної й не може поставля-тися на умовах фінансового лізингу та мати інші форми державної під-тримки.

Згадане законодавче обмеження не сприяє також освоєнню віт чиз-ня ни ми виробниками високотехно-ло гіч них комплектуючих виробів. На початкових етапах освоюється здебіль шого виробництво лише прос тих металоємних елемен тів (рам, коліс, облицювання тощо), а для освоєння складних комплекту-ючих виробів потрібні час і додатко-ві інвестиції.

До особливостей податкової полі-тики стосовно підприємств сільсько-господарського машинобудування, передбачених статтею 11 чинного Закону, долучається пільгове опо-даткування щодо вузлів та агрегатів іноземного виробництва, аналоги яких не виготовляються в Україні та ввозяться підприємствами машино-будування для виготовлення агро-промислової техніки.

Пропонується також внести до тексту статті 15 поправку, яка по-ширює чинність закону на роботи щодо технічного сервісу вітчизня-ної техніки та обладнання для агро-промислового комплексу.

Галузь рятуватимуть фахівці

Практична діяльність Асоціації аг -рар них інженерів щодо виробниц-тва вітчизняної сільгосптехніки має реально показати дієвість громад-ських професійних організацій у ситуаціях, коли чинна влада недо-оцінює стратегічно важливі для еко-

номіки та суспільства загалом на-прями й недопрацьовує щодо них.

— Проекти, якими ми опікуємося, мають не просто дати сучасну техні-ку селянам, вони повинні повернути людям робочі місця, — впевнений Василь ШПАК. — Людям треба дати рух, життя, їх треба об’єднати. Про-фесійна асоціація в цьому плані відіграє принципову роль, і це під-тверджено досвідом більшості роз-винених країн. В Європі чи в Аме-риці жодного ключового рішення не приймають без погодження з громадськими та зі спеціалізова-ними професійними організаціями. Спробувала б, скажімо, Німеччина ухвалити якесь рішення без попе-реднього обговорення у професій-них колах, які складаються з десят-ків тисяч фахівців. Без урахування їхньої думки не обходиться. Упев-нений, наші аграрні інженери так само свідомо й рішуче братимуть участь в оновленні агропромисло-вого комплексу країни.

Ірина Садова

За оцінкою аналітичного центру «УкрАгроКонсалт», за 2010 рік імпорт тракторів перевищив аналогіч-

ний показник 2009 року більш ніж утричі. Імпорт тракто-рів за 2010 рік становив трохи менше за 9000 одиниць. Білоруські трактори залишаються лідерами — їх заве-зено майже 8000 одиниць.

«УкрАгроКонсалт» зазначає, що імпорт комбайнів у 2010 році порівняно з 2009 роком залишався ста-більним. Варто сказати, що комбайнів, які були в ко-ристуванні, ввезено вдвічі більше, аніж нової техні-ки. Нових комбайнів імпортовано лише 520 одиниць (2009 рік — 510 одиниць).

Головними постачальниками комбайнів залишають-ся Німеччина (понад 40 % від загальної кількості техні-ки) та США (майже15 %).

За словами операторів ринку, на початку 2011 року збільшився попит на сільськогосподарську збиральну техніку з боку фермерських господарств. За статистич-ними даними, впродовж жовтня-грудня 2010 року ім-

порт зернозбиральних комбайнів і тракторів порівняно з аналогічним періодом 2009 року значно зріс.

На думку аналітиків «УкрАгроКонсалту», зростання попиту на сільськогосподарську збиральну техніку ви-кликано очікуванням високого врожаю сільгоспкультур у 2011 році, а також значною зношеністю парку сільсько-господарської техніки. Збільшення кількості укладених угод на закупівлю збиральної техніки також можна по-яснити прогнозованим зростанням цін на неї навесні.

«УкрАгроКонсалт»

Утричі зріс імпорт тракторів

АКТУАЛЬНО


З УКРАЇНИ – ПО ЗЕРНИНІ

Верховна Рада пропонує змінити порядок одержання дозвільних документів для ство-рення та діяльності фермерських господарств.

За відповідний законопроект «Про внесен-ня змін до деяких законодавчих актів України з питань створення та діяльності фермерських господарств» 1 березня на пленарному засі-дання проголосували 230 депутатів із 411.

Зокрема законопроект пропонує виключити з закону «Про фермерське господарство» норму про необхідність одержання висновку професійної комісії щодо наявності у громадянина достатнього досвіду роботи у сіль-ському господарстві для державної реєстрації фермерського господар-ства та надання (передачі) громадянинові у власність чи оренду земель-них ділянок для ведення фермерського господарства з земель державної та комунальної власності.

Разом із тим автори документа пропонують внести зміни до Земельно-го кодексу України й передбачити вимоги для всіх громадян, які хочуть одержати у власність або користування землю сільськогосподарського призначення, надавати для розгляду місцевими органами влади докумен-ти, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наяв-ність відповідної сільськогосподарської освіти.

Окрім того, законопроект пропонує призначити Міністерство аграрної політики органом, який визначає перелік документів, що підтвер-джують досвід роботи у сільському госпо-дарстві або здобуття освіти в аграрному навчальному закладі.

Рада пропонує врегулювати порядок одержання дозвільних документів для створення фермерських господарств

Держзем виступає за безкоштовну видачу державних актів на землю лише окремим категоріям громадян

Державне агентство із земель-них ресурсів (Держзем) України виступає за безкоштовне оформ-лення та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки лише соціально неза-хищеним верствам населення, повідомив заступник голови за-значеного агентства Микола Ка-люжний.

«Ми вноситимемо зміни до по-рядку фінансування, щоб не всі мали можливість безкоштовно отримати державні акти, а лише соціально незахищені верстви населення», — сказав він журна-лістам під час прес-конференції в Києві.

Микола Калюжний також до-дав, що «десь сорок мільйонів гривень у нас лежать на рахун-ках інститутів землеустрою і ми приймаємо заявки на роботи з безкоштовної видачі державних актів».

Як повідомлялося, безко-штовні держакти видаються згід-но з Порядком безкоштовного оформлення і видачі громадянам України державних актів на пра-во власності на землю, затвер-дженого згідно з постановою уряду Юлії Тимошенко № 844 від 5 серпня 2009 року.

Також 26 серпня 2009 року Кабмін ухвалив постанову, згідно з якою спрощується процедура отримання державних актів зем-лекористування, зокрема для отримання актів землекорис-тувачам достатньо звернутися до голів міських, сільських і се-лищних рад, які зобов’язані пе-редати відповідні документи для отримання актів Держкомзему.

За повідомленням інформаційного агентства

«Інтерфакс-Україна»

Уряд надаватиме35 копійок дотації за літр молока

Кабінет міністрів затвердив розмір бюджетної підтримки на тварин-ництво в 2011 році. Згідно з постановою від 2 березня № 181, спеці-

альна бюджетна дотація за поголів’я корів м’ясного напряму становить: племінним заводам — до 1,9 тис. грн за одну голову, племінним репро-дукторам — до 1 тис. грн за одну голову та іншим сільськогосподарським підприємствам — до 600 грн за одну голову.

Спеціальна бюджетна дотація за поголів’я телиць, закуплених у фізичних осіб для вирощування, становить до 7 грн за 1 кг живої ваги. Бюджетну дота-цію за реалізоване молоко сільськогосподарським підприємствам затвер-джено в розмірі 0,35 грн за 1 кг у перерахунку на базисну жирність, фізич-ним особам — 0,3 грн за 1 кг. Бюджетна дотація за вирощений та проданий на забій і переробку переробним підприємствам молодняк великої рогатої худоби — 1,5 грн за 1 кг живої ваги, свиней — 1 грн за 1 кг живої ваги.

Розмір часткового відшкодування витрат фізичним особам щодо заку-півлі нової установки індивідуального доїння затверджено у межах фак-тичних витрат, але не більш ніж 5000 грн за одиницю.

За матеріалами газети «Дело»



Чистого прибутку — понад сім мільйонів гривень

ВАТ «Карлівський ма-шинобудівний завод» (Полтавсь ка область), лідер щодо вироб-ництва машин для переробки сільгосп-продукції в Україні, завершило 2010 рік із

чистим прибутком 7,72 млн. грн, тоді як у 2009 році його чистий збиток становив 1,79 млн. грн.

Згідно з опублікованим у пре-сі оголошенням про проведен-ня 20 квітня 2011 року загаль-них зборів акціонерів ВАТ, його нерозподілений прибуток на кі-нець минулого року становив близько 12 млн. грн. Поточні зобов’язання компанії за рік ско-ротилися на 44% — до 20,5 млн. грн, а довгострокові, які на кінець 2009 року становили 8,5 млн. грн, за станом на 1 січня 2011 року повністю погашено. Сумарна де-біторська заборгованість підпри-ємства у 2010 році скоротилася вдвічі — до 10,26 млн. грн.

Згідно з оголошенням, до по-рядку денного зборів внесено зокрема питання про перетво-рення ВАТ «Карлівський маши-нобудівний завод» на публічне акціонерне товариство. Карлів-ский машзавод, який у 2010 році оголосив про ребрендинг та змі-ну назви на «KMZ Industries», є лідером в Україні стосовно комп-лексних вирішень для галузі збе-рігання та обробки зерна.

Завод виготовляє машини для переробки продукції сільського господарства, в тому числі для комбікормової та цукрової про-мисловості, елеваторів. Близь-ко 75% цієї техніки реалізується в Україні. Інвестиційна компанія «Драгон Капітал» володіє підпри-ємством із 2008 року.

За повідомленням інформа-ційної компанії «ПроАгро»

Компанія «Укрпромінвест» планує збудувати у Вінницькій області два тваринницькі комплекси

АПК «Укрпромінвест» планує збу-дувати у Вінницькій області два тва-ринницькі комплекси на 5,2 тисячі корів. Про це повідомив член ради ди-ректорів групи підприємств «Укрпро-мінвест» і генеральний директор АПК «Укрпромінвест» Олексій Порошенко. За його словами, нові тваринницькі комплекси на 2,6 тисячі корів кожен буде збудовано у Погребищенському та Крижопільському районах.

«Зараз зі Сполучених Штатів ма-ють повернутися наші фахівці, які одержали досвід будівництва нових тваринницьких комплексів. Після цього ми розробимо проектну до-кументацію й розпочнемо будівни-цтво», — сказав він.

Олексій Порошенко вточнив, що нові комплекси буде розраховано на вирощування молочних порід ко-рів для забезпечення кондитерської корпорації «Рошен» потрібною си-ровиною для нової кондитерської фабрики у Вінниці. У будівництво нових тваринницьких комплексів «Укрпромінвест» планує інвестувати 20–25 млн. євро й завершити будів-ництво їх за два роки.

Як повідомлялося раніше, у Вінни-ці ведеться будівництво нової конди-терської фабрики, обсяг інвестицій в яку становитиме понад $300 млн. Також у Вінниці в 2012 році буде збу-

довано потужний молокопереробний комплекс.

Довідка. АПК «Укрпромінвест», за-сноване у 1993 році, входить до групи компаній «Укрпромінвест».

Група компаній «Укрпромінвест» об’єднує підприємства автомобільної галузі (корпорація «Богдан», компанія «Автоекспо», ТОВ «Укравтозапчас-тина», ТОВ «Укрпромінвест-Авто»), суднобудівної (завод «Ленінська куз-ня»), харчової (корпорація «Рошен», Верхньо дніпровський крохмалопато-ковий комбінат, Вінницький комбінат хлібопродуктів, корпорація «Рідна марка»). До цієї групи входять також «Торговий дім «Іста», що виробляє та реалізує акумуляторні батареї.

За повідомленням інформаційного агентства УНІАН

Обсяг кредитів, виданих українськими банками сільгоспвиробникам, на кі-нець січня становив 26,8 млрд. грн. Про це повідомив Національний банк.

«Кредити сільськогосподарським корпораціям восьмий місяць поспіль залишалися практично на одному рівні й на кінець січня становили 26,8 мі-льярдів гривень», — сказано в повідомленні.

Темп приросту до грудня 2010 року становив 1%, у тому числі в інозем-ній валюті — 13,3%. Кредитний портфель у національній валюті скоротив-ся на 2,8% — до 19,8 млрд. грн.

У річному обчисленні темпи кредитування аграрних корпорацій при-скорилися. Якщо з грудня 2010 року річний приріст становив 2%, то в січні 2011 року — 8,6%.

У розрізі термінів погашення в річному обчисленні негативними були тільки зміни за короткостроковими кредитами.

Приріст кредитів сільськогосподарським корпораціям на термін від 1 до 5 років становив 5,1%, на строк понад 5 років — 94,0%, що було ви-кликано списанням і реструктуризацією проблемної заборгованості.

За матеріалами газети «Дело»

Аграрії винні банкам 27 мільярдів


Це раніше, намагаючись під-креслити відсталість країни, її дещо зверхньо називали аграрною. Тепер усе навпа-ки, панове. Людство наре-шті усвідомило, що метал, бетон і навіть суперрозумні кібери не допоможуть лю-дям прогодуватися. У добу продовольчої кризи дуже модно стало підкреслювати, що ми «нащадки гречкосіїв», а наша країна — це «прадав-ня житниця». Час подумати, як прогодувати не тільки себе та своїх співвітчизни-ків, а ще й світ, який прагне натуральних харчових про-дуктів. Отже, актуальним бізнесом займаються нині ті, хто обрав аграрну галузь!

Запитай в агровиробника

І зміни у цій галузі останнім часом кардинальні. Якщо пращури впро-довж сторіч орали плугом і просили Бога лишень про добру погоду та вчасну зливу, то нині в нас є про-гресивні технології, альтернативні джерела енергії, найновіші фінан-сові інструменти. Тепер вирішують, які культури сіяти та яку живність розводити, не тільки за традицією чи порадою старших, а відповід-но до маркетингових досліджень: кому потрібна буде твоя продукція, чи охоче й чи дорого за неї запла-тять, а головне — чи отримаєш ти вигоду, витрачаючи власні сили, гроші та час? Так, щоб не просто прогодуватися, а ще й розвиватися належно, бо нині без розвитку, без прогресу — пиши пропало!

Щоправда, оце нещодавно наш міністр, який опікується сільським господарством та продовольством, вирішивши, вочевидь, допомогти

селянинові, дав пораду дрібним господарям: нехай великі агрохол-динги замість вас рослинництвом займаються, а ви більше на тварин-ництво напосядьтеся. Не під силу, мовляв, малим і середнім агрогос-подарствам ані належною технікою розжитися, ані новітні технології впровадити, тому й не варто їм пха-тися у прогресивне, однак витратне рослинництво.

Ну, може, хтось до тої поради ви-сокого чиновника й дослухається, то таке, діло хазяйське… Але краще мати справу із міцними господаря-ми, які самі здатні належно оцінити можливості свої та сусідів, проана-лізувати те, що нового побачили на галузевих виставках і прочитали у мудрих книжках. Вони підрахують усі «за» та «проти» з олівцем у ру-ках та в комп’ютер зазирнуть: а що на біржах сьогодні робиться, на що сезонний попит передбачається?

Настрої малих і середніх агрови-робників легко визначити, напри-


Як господарювати по-новому, підказує фінансовий лізинг

Вчасно відчути зміни

СТРАТЕГІЇ

клад, і за результатами маркетингових досліджень ком-панії «Украгролізинг». Щороку цей підрозділ через свої регіональні представництва, які є буквально в кожній об-ласті України, дізнається, скільки та якої техніки в лізинг потребують аграрії, скільки грошей і на яке саме кон-кретне обладнання вони ладні витратити, подбавши про попередню домовленість із «Украгролізингом». Можна, певно, трохи зарядитися оптимізмом, тому що суми за-мовлень справді зростають, навіть порівняно із мину-лим, 2010 роком (на 2011 рік замовлено техніки на суму 981,2 млн грн, тоді як у 2010-му було 932,4 млн грн, тобто різниця становить 5 %). Інша річ, що якусь техніку оби-рають активніше, а від якоїсь, навпаки, відмовляються. Тут уже нікого не обдуриш — маємо «живий» рейтинг популярності техніки серед селян-практиків. Приміром, трохи збільшився попит на трактори МТЗ, але на «Яри-ло», ЮМЗ, «Кий» та «Слобожанець» — упав. Поменша-ло охочих придбати комбайни «Славутич», «Дон», зате з’явилися замовлення на комбайни КЗС-1218 СХ та КЗС-812 СХ. Як завжди, великий попит має продукція ТОВ НВП «БілоцерківМАЗ» і ТОВ «Краснянський СП «Агромаш». А от запити щодо сівалок виробництва ВАТ «Червона зір-ка», «HORSCH–Агро-Союз», МСНВП «Клен» знизилися.

Як свідчить опитування споживачів, часто вони від-мовляються від тієї чи іншої техніки, нарікаючи на її невисоку якість та проблеми з обслуговуванням.

Якщо дивитися на цифри реальної поставки тех-ніки в лізинг, то вони загалом мали б тішити. Адже

2009 року «Украгролізинг» поставив господарствам 851 одиниць на суму 185,1 млн грн, що майже вдвічі менше, аніж 2010 року. Це обумовлено насамперед збільшенням у 2010 році фінансування компанії з дер-жавного бюджету.

Стимулювати тваринництво

Зростання інтересу селян до тваринницького об-ладнання помітно, як-то кажуть, неозброєним оком. Попит на цю продукцію нинішнього року збільшився майже вдвічі: тепер її замовлено на 90,8 млн грн проти 40,7 млн грн торік. Тут переважно мова йде про облад-нання для свинарства виробництва ТОВ «Біг Дачмен Україна» та ТОВ «ВО «Техна», а також обладнання для великої рогатої худоби від ВАТ «Брацлав». Активно за-мовляють і обладнання для птахівництва від «Техни» та «Ніжинсільмашу».

Інтерес до тваринницького обладнання було під-тверджено й результатами його минулорічних поста-вок через компанію «Украгролізинг» — у 2010-му вони у 8 разів перевищили поставки 2009 року.

Наскільки ефективно можна було б і надалі стимулю-вати розвиток тваринницького напряму, якби в «Укр-агролізингу» була можливість передавати аграріям у лізинг цілісні тваринницькі комплекси! Щоб не про-стоювало дорогоцінне обладнання в очікуванні проект-них, будівельних та інших робіт, а тут-таки починало

Поставка техніки та обладнання на умовах фінансового лізингу у 2009 та 2010 роках, тис. грн

36 969,622 594,1

62 396,9

172 003,367 516,8

29 151,8

25 046,2

48 767,9

Трактори Зернозбиральні комбайни Ґрунтообробна та посівна техніка

Обладнання для тваринництва та птахівництва Інша техніка

2009 2010

Загальна кількістьна суму

Загальна кількістьна суму

851 одиниця185 086,1 тис. грн

1033 одиниці352 045,4 тис. грн

14,3 58,3


СТРАТЕГІЇ

діяти, відповідно й приносячи господарям прибуток для розвитку, й даючи змогу вчасно та без проблем розрахуватися із лізингодавцем. На жаль, сьогоднішнє законодавство, яке регулює лізингові відносини, поки що такої змоги не дає. Та й виділені кошти, передбачені Держбюджетом на лізингові програми загалом, аж ніяк не відповідають іще реальним потребам селян. Адже аграрії замовляли на 2010 рік понад 18 тисяч одиниць техніки та обладнання вартістю 934,4 млн грн, нато-мість компанію-лізингодавця держава профінансувала лише в обсязі 414 млн грн, що фактично тільки на 44 % може забезпечити потребу сільськогосподарських то-варовиробників у техніці та обладнанні.

От і виходить, що селянин помітив і відчув нові тен-денції — планує виробляти актуальну продукцію, напе-ред прораховує, яка для цього йому техніка знадобить-ся, щоб відповідала сучасним технологіям. Навіть устиг

зреагувати на появу досить-таки нового фінансового інструменту — лізингу: переконався у його вигідності, знайшов надійного партнера в особі «Украгролізингу», замовив очікувану техніку та обладнання. Тільки от чи-новники не встигають ані з прийняттям відповідних за-конів, ані з виділенням коштів на ефективні програми…

Є система, то є й дисципліна

У відповідальному ставленні агровиробників до сво-го бізнесу загалом та до стосунків із партнерами зок-рема можна переконатися, простеживши, як старан-но селяни намагаються сплачувати ті ж таки планові платежі за техніку, взяту в лізинг. Якщо раніше «Укр-агролізинг» потерпав через хронічну заборгованість лізингоодержувачів, то нині вдалося поліпшити ситуа-цію в цивілізований, так би мовити, спосіб. Завдання 2010 року щодо повернення лізингових коштів філіями компанії виконано на 109 %.

Щоправда, разом із контролем за плановими пла-тежами доводиться, як-то кажуть, на ходу стягувати і борги попередніх років, ліквідовуючи огріхи поперед-ників. За рахунок чого ж удається досягти позитивної динаміки? Невже свідомість сільських бізнесменів справді так різко зросла? У керівника «Украгролізингу» Миколи ШПАКА є пояснення позитивних змін:

— Просто ми ретельно налагодили чітку, наперед усім відому систему взаємовідносин між партнерами. Коли клієнт точно знає, що всі служби компанії, кожна на своїй конкретній ділянці, уважно відстежують стан лі-зингової техніки, її пересування, терміни платежів, то й сам повинен стати відповідальним і дотримуватися дис-ципліни платежів. Усі бачать: варто лише на день-два затриматися з черговою проплатою, як у господарство одразу ж приїде фахівець компанії й поцікавиться про-блемою та її причинами. Окрім того, ми й у нормально-му режимі співпраці оглядаємо нашу техніку, яка працює в господарствах клієнтів. Це природно, адже, за умова-ми лізингу, отримане агровиробником обладнання за-лишається власністю компанії, аж поки лізингові пла-тежі не сплачено повністю. Маємо ретельно дбати про техніку компанії, власне кажучи, про державне майно.

Доказом успішності такої стратегії може стати той факт, що кількість боржників у 2010 році скоротила-ся більш ніж удвічі — з 229 господарств у 2009-му до 103 господарств.

Ну, а щодо горе-господарників, які потрапили до «чорного» списку боржників, було застосовано правові методи впливу — методи, досить відомі й ра-ніше, але чомусь використовувані мало або хаотично, вряди-годи. Тепер, коли компанія застосовує їх комп-лексно та регулярно, нарешті отримано й належні ре-зультати.

Скажімо, дуже дієвим виявилося вчинення виконав-чих написів нотаріуса. За частиною з них усе ж таки довелося обладнання вилучати або відкривати вико-навче провадження. Але у більшості випадків лізингоо-держувачі таки поквапилися погасити заборгованість,


СТРАТЕГІЇ

не доводячи справу до вилучення техніки, й тепер на-магаються чітко дотримуватися термінів платежів. Адже бачать: контрольні служби компанії не жартува-тимуть і вже виробили відповідні ефективні алгоритми. А таку потрібну техніку, взяту в зручний лізинг, дуже не хочеться втрачати!

Стосовно злісних неплатників застосовуються й крайні заходи. Зокрема за невиконання гарантійних зобов’язань та порушення умов договорів фінансо-вого лізингу минулого року в 34 господарствах до-велося вилучити 104 одиниці техніки (24 комбайни, 23 трактори й 57 одиниць іншої техніки та обладнан-ня) на загальну суму 7,1 млн грн. Вилучена техніка одразу передається у повторний лізинг сумліннішим

господарям або ж аграріям, які зможуть нею вправні-ше розпорядитися.

Характерно, що господарства, які вже випробували себе у лізингових програмах, перестають комплексува-ти через присутність сильних конкурентів і навіть не ту-шуються перед велетнями-агрохолдингами. Адже ро-зуміють, що і їхня продукція знайде вдячного споживача на ринку, де вже навчилися вибирати та цінувати висо-коякісні товари, особливо ж коли йдеться про натуральні продукти харчування. А ось отримати й власну вигоду, високі прибутки при виробництві такої продукції допома-гає ефективний інструмент фінансового лізингу — новий, але вже освоєний сучасним прогресивним селянином.

Сергій Поліщук

Узагальнене замовлення філій НАК «Украгролізинг» на придбання сільськогосподарської техніки на умовах фінансового лізингу на 2011 рік

№№ Найменування технікиЗамовлена кількість, На суму

шт. тис. грн1 Трактори 926 277 768,752 Комбайни зернозбиральні 244 310 069,653 Машини кормозбиральні 14 3 300,344 Жниварки й пристосування 54 2 147,075 Машини для хімічного захисту рослин 103 7 627,156 Машини для внесення добрив 36 805,237 Машини ґрунтообробні 708 64 488,148 Машини посівні 62 47 080,069 Машини для доробки та зберігання зерна 57 50 210,94

10 Обладнання для тваринництва 4 225 190 213,4111 Обладнання для птахівництва 8 28 835,0312 Обладнання для переробки сільгосппродукції 28 12 491,3713 Автомобілі 70 36 687,0914 Інша техніка 464 60 504,57

Всього: 6 999 1 092 528,84

Верховна Рада вирішила не повертати у держвласність Херсонський машинобудівний завод

Верховна Рада скасувала своє рішення про перехід у державну власність товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонський маши-нобудівний завод».

У листопаді минулого року пар-ламент ухвалив законопроект про повернення в державну власність ці-лісного майнового комплексу ТОВ «Херсонський машинобудівний за-вод» та направив цей закон на підпис Президентові України Віктору Януко-вичу. Проте глава держави скорис-тався правом вето й повернув законо-проект до парламенту.

На засіданні ВР пропозицію Пре-зидента щодо скасування зазна-ченого рішення було винесено на

голосування, однак за відхилення цього законопроекту проголосували 206 народних депутатів із 411 заре-єстрованих у залі (для ухвалення ре-зультативного рішення треба, щоб голосів «за» було не менш ніж 226). Водночас парламент не зміг подо-лати й вето Президента на цей за-конопроект. За подолання вето про-голосували 126 народних депутатів, а згідно з Конституцією та регламен-том Верховної Ради для подолання вето треба мати голоси не менш ніж 300 народних депутатів.

Перший заступник голови Верхов-ної Ради Адам Мартинюк зазначив, що, оскільки Верховна Рада не змог-ла ухвалити будь-якого рішення сто-

совно цього законопроекту, він вва-жається відхиленим.

ТОВ «Херсонський машинобудівний завод», створене на базі активів ВАТ «Херсонські комбайни», входить до структури ТОВ «НВП «БілоцерківМАЗ» (м. Біла Церква Київської обл.). Конт-рольний пакет акцій ВАТ «Херсонські комбайни» було передано до статут-ного капіталу державної холдингової компанії «Украгромашінвест», яка по-тім без узгодження з державою прода-ла його. У результаті розпочалося бан-крутство ВАТ «Херсонські комбайни» та було запроваджено процедуру са-нації, підсумком якої стало підписан-ня мирової угоди й відчуження активів підприємства товариству з обмеже-ною відповідальністю «Херсонський машинобудівний завод».

За повідомленнями інформагенства


НОВИНИ


Єдиний механізм у єдиному інформаційному поліПроект щодо впровадження в НАК «Украгролізинг» єдиної інформаційно-аналітичної системи (ЄІАС) виходить на фінішну пряму

Тисячі сторінок програмного тексту та сотні — технічного завдання, величезна кількість проана-лізованих цифр і графіків, копітка щоденна робо-та з фахівцями компанії — таким видався 2010 рік для директора Центру інформаційних технологій НВФ «Альянс» Олександра Білінка та керівника відділу корпоративних утілень Олени Колесник. Результатом стало наближення до поставле-ної майже два роки тому мети — впровадження єдиної інформаційно-аналітичної системи (ЄІАС «НАК «Украгролізинг»).

Що ж нового внесе в роботу державної лізинго-вої компанії така популярна нині автоматизація?

На запитання нашого кореспондента відпо-відають Олександр Білінок та Олена Колесник.

— Керівництво НАК «Украгролізинг» наполегливо працювало над тим, щоб автоматизувати лізингову ді-яльність підприємства й оптимізувати всі бізнес-проце-си, — розповідає Олександр Леонідович Білінок. — Після тендерних процедур науково-виробнича фірма «Альянс» здобула право на співпрацю з НАК «Украгро-лізинг» і розпочала підготовку проекту щодо впрова-дження єдиної інформаційно-аналітичної системи.

НВФ «Альянс» має десятирічний досвід роботи на ринку впроваджень програм 1С. У нас працюють сертифіковані фахівці як із програм 1С, так і з лізингової діяльності, є чималий портфель солідних клієнтів — ко-мерційніх та державних компаній. ЄІАС створено на базі російської компанії «Хомнет», послугами якої користу-ються 60 % відсотків лізингових компаній Росії, кількість котрих перевищує кількість українських у десятки разів. Та для того, щоб російський продукт працював в Укра-їні, здійснили його адаптацію — «схрестили» з бухгал-терською програмою 1С. У такому форматі з доданням іще кількох конфігурацій програм 1С і впроваджуємо їх у НАК «Украгролізинг». Унаслідок такого поєднан-ня створено унікальну програму, базовим продуктом

АВТОмАТИЗАЦІЯ


якої вміють користуватися як у Росії, так і в Україні, — програму, доступну за ціною, якісну та поза конкуренцією щодо обсягу.

Які можливості з’являться в компанії-замовника після впровадження ЄІАС?

— Раніше весь облік в «Украгролізин-гу» здійснювався в системах, які не були пов’язані між собою, — каже Олександр Білінок. — Кожен підрозділ окремо пра-цював добре, а от при зведенні даних ви-никали труднощі, подолання яких потре-бувало багато ручної праці.

— Найважливіше завдання, яке було поставлено перед нами, — пояснює Оле-на Колесник, — це отримати систему, блоки якої не конфліктували б між собою. Ми мали організувати внутрішню частину системи таким чином, щоб вона була про-зорою на всіх рівнях починаючи від ведення документа-ції до звітності. А ще вона повинна бути наскрізною та не перевантаженою й спроможною працювати швидко.

Напевне, пані Олено, зробити це було не так і просто?

— Атож, треба було глибоко зрозуміти бізнес-проце-си замовника й реалізувати їх таким чином, щоб йому було легко та зручно працювати, при цьому залишити архітектуру програмних продуктів, узятих за основу. Проект базувався на чотирьох розрізнених продуктах — усеукраїнській бухгалтерській програмі, російській про-грамі «Хомнет: Лізинг 8», програмах «Комплексний облік для бюджетних організацій» та «Управління автотран-спортом». Ми мали об’єднати ці розрізнені програмні продукти в одну інформаційну систему з урахуванням тих бізнес-процесів, які відбувалися в компанії. Треба було скомпонувати їх таким чином, щоб вони стали єди-ним механізмом, працювали в єдиному інформаційному полі. Тобто інформація, яку введено в одному підрозді-лі, одразу ж має бути доступною іншому. І головне, щоб система могла сприйняти всі процеси, що відбуваються на підприємстві, й при цьому не зіпсуватися.

Олександре Леонідовичу, ми можемо говорити, що відбувається впровадження певного стандарту для «Украгролізингу»?

— Авжеж, для НАК «Украгролізинг» це стандарти-зація всіх бізнес-процесів. Якщо вести мову про всю галузь, то це поки що вдосконалення її інвестиційного механізму. Звісно, систему може бути розширено, на-приклад за рахунок зв’язків із постачальниками.

Як ітиме адаптація — перехід від звичного обліку до нового, автоматизованого?

— Існують стандартні процедури, яких ми дотримує-мося відповідно до проекту. А він передбачає взаємо-дію двох сторін — замовника та виконавця, причому функції кожного чітко прописано, кожен знає свій об-

сяг роботи й сумлінно його виконує. Хочу підкреслити, що цей проект — унікальний. Зазвичай лізингова ком-панія в Україні — це в середньому тридцять-сорок осіб за штатом. «Украгролізинг» налічує понад 400 праців-ників і ще колективи 25 філій. Якщо в звичайній ком-панії дві-три тисячі предметів лізингу, то тут їх понад 20 тисяч. А з огляду на завдання, які ставить перед компанією держава, ця цифра ще зростатиме. Задля того, щоб подібна компанія могла значно збільшити обсяг роботи, шоб у неї були ресурси, й потрібні такі системи, як ЄІАС «НАК «Украгролізинг». Атож, мож-на вручну зібрати інформацію, однак проаналізувати її в різних аспектах без автоматизації процесу просто неможливо. Рано чи пізно, але «Украгролізинг» вести-ме облік, звітуватиме за міжнародними стандартами фінансової звітності, а вони передбачають поєднання бухгалтерського, управлінського та оперативного об-ліку. Ідеологія системи має давати змогу здійснювати в майбутньому аналіз будь-якої складності.

Що можна сказати стосовно прозорості проце-сів після впровадження системи?

— Компанія «Украгролізинг» зможе спокійно й упев-нено вести перемовини з будь-якими інвесторами, адже вони матимуть змогу відстежити рух коштів і про-контролювати звітність. Припустімо, що Кабінет мініс-трів ухвалить рішення запросити іноземних інвесторів (а це завдання кожного уряду). Впроваджена система гарантуватиме інвесторам упевненість щодо захище-ності їхніх інвестицій, отже, зростатиме довіра, відпо-відно, й інвестиційні вливання. Ми надаємо компанії інструмент, а вона сама вирішує, як ним скористатися.

Розкажіть, будь ласка, як ви працювали з об-ласними філіями.

— Нагадаю, що кожна філія мала власну систему обліку. Щоб правильно порахувати кошти та обсяг послуг, треба було регулярно здійснювати звірки між центральним офісом і філіями. Тепер же центральний


Олена Колесник,керівник відділу корпоративних утілень НВФ «Альянс»

Олександр Білінок,директор Центру інформаційних технологій НВФ «Альянс»


офіс та філії перебувають у єдиній інформаційній сис-темі й користуються єдиним інформаційним полем, тому можуть відстежувати всі процеси, що відбувають-ся у будь-якому підрозділі компанії.

Стверджують, що тепер і ревізії можна буде здійснювати в онлайн-режимі?

— Ми тісно спілкувалися із контрольно-ревізійним управлінням компанії й упевнені, що значно полегши-ли його роботу. Тепер працівники цього управління не стільки робитимуть звірки, скільки прийматимуть рішення, перевірятимуть, чи правильно вибудовано нову систему звітності. Єдине — їм треба трохи часу, щоб побачити систему в цілому та оцінити її можли-вості. Поки що ми працюємо в тестовому варіанті, який не дає змоги відчути все, на що здатна нова ін-формаційна система. Згодом працівники компанії зро-зуміють, що ми навіть перевищили в чомусь їхні спо-дівання, а деякі моменти, пов’язані з мріями, відійдуть на другий план, однак залишиться розуміння того, що колектив виконав дуже важливу роботу.

Олександре Леонідовичу, за цей час ви, напев-не, стали частиною колективу, знайшли помічни-ків та однодумців, чи не так?

— Інакше не може і бути. А починалося все зі стадії проектування та підготовки технічного завдання. Було створено проектну групу, до якої ввійшли ми — пред-ставники компанії-розробника «Альянс» та провід-ні фахівці з кожного департаменту «Украгролізингу». Саме завдяки проектній групі й керівніцтву компанії, його волі та наполегливості нам удалося в дуже стислі

терміни — з квітня минулого року — вийти на тестовий режим запуску системи. Зазвичай для підприємства такого масштабу, як «Украгролізинг», на подібну робо-ту треба близько двох років.

Вас не налякав список предметів лізингу компанії?— Насправді в будь-якій інвестиційній діяльності тра-

пляються певні крайнощі. Зрозуміло, хочеться працю-вати з одним клієнтом, до того ж багатим. Віддав йому все — маєш мінімум операцій і максимум прибутків. Та є інший момент: якщо цей один збанкрутував, ти теж — банкрут! Що ж діяти? Існують фахівці з фінансового ана-лізу, які прораховують показники ризиків та визначають, із ким із клієнтів варто працювати, а з ким — ні. Для того щоб зменшити ризики, треба портфель лізингоодержу-вачів розподілити, тоді середній показник ризиків змен-шиться. Так міркуємо з погляду інвестицій. А з погляду розвитку сільського господарства маємо таке: колгоспи зникли, з’явилися дрібні фермерські господарства, які слід підтримувати. Тому, є у вас таке бажання чи ні, якщо працюєте на цьому ринку, маєте на те зважати. Сільське господарство — величезний ресурс, на який держава покладає чимало надій, і такий інструмент розвитку, як лізинг — інвестиції в галузь, виходить на перший план. У всьому світі фермери мають змогу ефективно працю-вати саме завдяки цьому інструментові.

Нині ви перебуваєте на етапі тестування систе-ми. Що далі, які наступні кроки й коли механізм буде запущено повністю?

— Нині облік ведеться в старій та новій системах па-ралельно. Результати роботи мають збігтися. Якщо ні,

Інтерфейс системи «Хомнет: Лізинг 8 – Україна»



то стане зрозуміло: або стара систе-ма помилялася, або нову недопра-цьовано, однак цей етап у кожному разі є обов’язковим. Також маємо здійснити оновлення, пов’язане із запровадженням нового податково-го кодексу. Часу обмаль, але в таких умовах перебуваємо не лише ми. Далі завершальний етап — виробни-ча експлуатація. А після цього систе-ма почне діяти на повну потужність.

Олено, чи задоволені ви як ар-хітектор проекту виконаним об-сягом роботи та якістю продукту?

— Кожна робота, якщо вклада-єш у неї багато сил та енергії, при-носить задоволення результатом. Для нас найбільша радість — одер-жати потужний програмний про-дукт із великими функціональними можливостями та відчути, що це працездатний організм. Такі ж самі відчуття згодом матимуть і праців-ники компанії, коли зрозуміють, який тягар буде знято з їхніх пле-чей — щодо ведення документації, формування звітності тощо. Та все це відбуватиметься поступово.

Олена БондарКонфігурація системи «Хомнет: Лізинг 8»


Онлайн-зв’язок з усіма областямиЗібрати одночасно на спільну онлайн-розмову

представників усіх обласних філій компанії — це тепер стало можливим завдяки новітньому об-ладнанню, запровадженому в НАК «Украгролі-зинг». Раніше для селекторних нарад з актуальних питань доводилося орендувати студії «Укртеле-кому» як у столиці, так і в обласних центрах, що, відповідно, призводило до додаткових витрат.

— Завдяки новітнім технологіям, автоматиза-ції одержуємо кілька очевидних вигод, — каже голова правління НАК «Украгролізинг» Микола ШПАК. — По-перше, вочевидь результативніши-ми стають зв’язки та комунікації між різними служ-бами, підрозділами, регіональними представни-цтвами компанії. А по-друге, нарешті вдається заощаджувати на відрядженнях співробітників, які мають бути обізнаними із ситуацією на місцях, де працюють наші клієнти та партнери.

Лютнева селекторна нарада зокрема стосува-лася дисципліни отримання лізингових платежів від лізингоодержувачів. Усі директори регіональ-них філій не просто прозвітували про хід виконан-ня планових завдань, але й одержали рекоменда-ції та поради від менеджерів центрального офісу компанії та колег із областей. Учасники наради вточнили прогнози очікуваних фінансових показ-ників на перший квартал 2011 року.

Було наголошено на потребі уважно стежити за плановими проплатами на початку року, жодним чином не допускати задавненості боргів, уважно спостерігати за новими клієнтами й станом техні-ки, отриманої ними у лізинг.

Власна інформація

ОптИмізація


КОРИСНА ІНФОРмАЦІЯ

Звертаємо увагу, що наказом НАК «Украгролі-зинг» від 9 лютого 2011 року № 30 «Про внесення змін та доповнень до Положення про надання лі-зингових послуг НАК «Украгролізинг» змінено пе-релік документів, які повинен надати потенційний лізингоодержувач до філії компанії свого регіону для укладання договору фінансового лізингу.

Перелік документів для акціонерних това-риств (АТ), товариств з обмеженою відповідаль-ністю (ТОВ), товариств із додатковою відпові-дальністю (ТДВ), приватних підприємств (ПП), дочірніх підприємств (ДП), фермерських госпо-дарств (ФГ) та державних підприємств:1) лист-замовлення (з обов’яз ко вим визначенням

постачальника та переліком техніки, обладнання) на укладання договору за підписом першої особи;

2) завірена контрагентом копія довіреності на впов-новажену особу для підписання договору (в разі потреби);

3) доказ правового статусу керівника, головного бухгал-тера та/або вповноважених представників підпри-ємства — потенційного лізингоодержувача на підпи-сання документів, договорів (наказ про призначення з обов’язковим підписом особи, яку призначили на посаду, на копії документа в ознайомленні з на-казом), протокол про вибори, контракт, довіреність; рішення засновників (акціонерів, учасників органу управління) про укладання договорів лізингу, завіре-ні печаткою підприємства або засновника;

4) копії паспортів і довідок про присвоєння ідентифі-каційного коду керівника підприємства, головного бухгалтера (перших 4-х сторінок та сторінок із за-значенням місця реєстрації), завірені печаткою та підписом керівника або головного бухгалтера під-приємства із зазначенням дати;

5) нотаріально посвідчені копії установчих документів;6) копія свідоцтва про державну реєстрацію, завіре-

на печаткою та підписом керівника або головного бухгалтера підприємства із зазначенням дати;

7) копія довідки з органу державної статистики про включення суб’єкта підприємницької діяльності до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з датою внесення останніх змін, завірена печаткою та підписом керівника або головного бухгалтера підприємства із зазна-ченням дати;

8) витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (надається державним реєстратором відповідно до вимог За-кону України «Про державну реєстрацію юридич-них та фізичних осіб — підприємців»);

9) копія довідки про взяття на облік платника подат-ків (4-ОПП), завірена печаткою та підписом керів-ника або головного бухгалтера підприємства із за-значенням дати;

10) копія свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (ПДВ) чи копія про сплату єди-ного податку (якщо юридична особа перебуває на спрощеній системі оподаткування), завірена печаткою та підписом керівника або головного бухгалтера підприємства із зазначенням дати;

11) довідка банку про помісячний рух грошових коштів на банківських рахунках потенційного лізингоо-держувача за 12 останніх місяців, які передують місяцю подання листа-замовлення на укладання договору;

12) оригінал довідки з органу державної податкової служби за місцем реєстрації про наявність боргів перед державним бюджетом;

13) оригінал довідки про відсутність заборгованості щодо сплати єдиного соціального внеску;

Перелік документів та умови надання техніки у фінансовий лізингВідповідно до Порядку використання коштів Дер-

жавного бюджету України, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для аг-ропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи з операцій фінансового лізингу, за-твердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 1904, у лізинг може бути передана техніка тільки вітчизняного виробництва після прове-дення лізингоодержувачем (сільськогосподарським підприємством усіх форм власності та господарюван-ня або іншим суб’єктом підприємницької діяльності агропромислового комплексу) попередньої оплати в розмірі 17 % її вартості та укладaння договору страху-вання предметa лізингу для забезпечення виконання умов договору.

Компанія залишає за собою право вимагати й інші документи, що містять інформацію про Лізингоодер-жувача.

На підставі поданих документів директор філії (до-чір нього підприємства) НАК «Украгролізинг» надає Клопотання та висновок про доцільність укладaння лі-зингового договору.

НАК «Украгролізинг» може вимагати й інші докумен-ти, що впливають на розгляд питання щодо надання техніки в лізинг.

Строк лізингу сягає від 3 до 7 років. Лізингові пла-тежі повертають поквартально. За користування лізин-говою технікою Лізингоодержувач сплачує щорічну ви-нагороду Лізингодавцю у розмірі 7 % невідшкодованої вартості цієї техніки.



14) витяг із Державного реєстру обтяжень рухомого майна, передбачений Законом України «Про за-безпечення вимог кредиторів»;

15) витяг із Державного реєстру іпотек;16) форма № 1 «Баланс» контрагента із розшифруван-

ням статей та форма № 2 «Звіт про фінансові ре-зуль тати», форма № 3 «Звіт про рух грошових кош тів», форма № 4 «Звіт про власний капітал», фор ма № 5 «Примітки до річної фінансової звіт-ності». Госпо дарства, які відповідають статусу ма-лих під приємств (із середньообліковою чисельніс-тю працівників за звітний період від 10 до 50 осіб та обсягом виручки від реалізації від 500 тис. грн до 2,5 млн грн) відповідно до Положення (стан-дарту) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва», затвер-дженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 р. № 39, подають фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва у складі балан-су (форма № 1-м) і звіту про фінансові результати (форма № 2-м) за останні два роки (період звітнос-ті) та звітність на останню звітну дату з обов’язковою відміткою відповідного органу про прийняття звіт-ності (органу статистики);

17) оригінал банківської довідки про наявність кре-дитів та відсутність прострочених кредитних зобов’язань і копія кредитної угоди (при наявності кредитних зобов’язань);

18) договори застави, іпотеки, поруки або іншого виду забезпечення, що укладені для забезпечення ви-конання зобов’язань за договором фінансового лізингу (в разі якщо їх було укладено);

19) техніко-економічне обґрунтування (бізнес-план) ведення господарської діяльності з використанням майна, що замовляється, з розбивкою за рока-ми на термін дії договору лізингу, завірене контр-агентом, за умови, якщо лізингоодержувачу пере-даються предмети лізингу, загальна вартість яких перевищує 500 000,00 грн;

20) копія державного акта на право власності на зе-мельну ділянку або укладання договору оренди землі чи копія довідки органу місцевого самовря-дування або іншого компетентного органу про ко-ристування земельною ділянкою із зазначенням площі ділянки, завірена підписом та печаткою ке-рівника або головного бухгалтера підприємства.

У разі якщо потенційний лізингоодержувач здійснює підприємницьку діяльність у формі фермерського господарства (ФГ), то замість до-кументів, визначених у пункті 16, він надає для розгляду такі документи: форма № 2 (ферм) «Основні показни-ки господарської діяльності фермерського господар-ства»; баланс селянського (фермерського) господар-ства — форма № 1-м (скорочена) із розшифруванням статей балансу за останні два роки (період звітності) з обов’язковою відміткою відповідного органу (органу статистики) про прийняття звітності або звіт, що пода-ється до відповідного органу.

Якщо потенційний лізингоодержувач є фізич-ною особою — підприємцем, то він подає на роз-гляд компанії документи, передбачені пунктами 1, 2, 8, 11–15, 17, 18 і 20 та додатково надає такі документи:1) доказ правового статусу керівника, головного бух-

галтера, завірені печаткою та підписом фізичної особи — підприємця із зазначенням дати;

2) копію паспорта та довідки про присвоєння іденти-фікаційного номера фізичної особи — підприємця та його/її дружини/чоловіка, головного бухгалте-ра (якщо перебуває в трудових відносинах) (пер-ших 4-х сторінок та сторінок із зазначенням місця реєстрації), довідку про присвоєння ідентифікацій-ного номера, завірену печаткою та підписом фізич-ної особи — підприємця із зазначенням дати;

3) копію свідоцтва про шлюб/розлучення, завірену пе-чаткою та підписом фізичної особи — підприємця з зазначенням дати, та згода другого із подружжя на укладання договору фінансового лізингу;

4) копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи — підприємця, завірену печаткою та підписом фізичної особи — підприємця із зазначенням дати;

5) копію довідки з органу державної статистики про включення суб’єкта підприємницької діяльності до Єдиного державного реєстру підприємств та орга-нізацій України з датою внесення останніх змін, заві-рену печаткою та підписом фізичної особи — під-приємця із зазначенням дати;

6) копію довідки про взяття на облік платника подат ків (4-ОПП) або інший документ, який підтверджує взяття на податковий облік, завірену печаткою та підписом фізичної особи — підприємця із зазначенням дати;

7) копії свідоцтва про сплату єдиного податку, патенту про сплату фіксованого розміру податку залежно від виду оподаткування, завірені печаткою та підписом фізичної особи — підприємця із зазначенням дати, копію свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (ПДВ) (якщо фізична особа — підприємець зареєстрований як платник податку на додану вартість), завірену печаткою та підписом фізичної особи — підприємця із зазначенням дати;

8) копії декларацій про доходи за останні 6 кварталів, звіт суб’єкта малого підприємництва — платника єдиного податку за останні два роки (період звітності) та звіт-ність на останню звітну дату з відміткою ДПІ або іншу документацію, що визначає фінансовий стан фізичної особи — підприємця, завірену печаткою та підписом фізичної особи — підприємця із зазначенням дати;

9) техніко-економічне обґрунтування (бізнес-план) ведення господарської діяльності з використанням майна, що замовляється, з розбивкою за роками на термін дії договору лізингу, завірене контраген-том, за умови, якщо лізингоодержувачу передають-ся предмети лізингу, загальна вартість яких переви-щує 100 000,00 грн.

Окрім перелічених вище документів, компанія за-лишає за собою право вимагати й інші документи, що містять інформацію про лізингоодержувача.


КОмЕНТАР юРИСТА

Нові примірні договори фінансового лізингу та поставки розроб-лено з метою виконання вимог Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», Закону України «Про здійснен-

ня державних закупівель», постанови Кабінету міністрів України від 10.12.2003 р. № 1904 «Про порядок використання коштів державного бюджету, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і облад-нання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи за операціями фінансового лізингу» зі змінами й доповнення-ми та наказу Міністерства економіки України від 27.07.2010 р. № 925 «Про затвердження Типового договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти та Інструкції щодо заповнення Типового договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти».

Із метою посилення контролю за експлуатацією самохідної сільсько-господарської техніки, що передається на умовах фінансового лізингу, було прийнято рішення обладнувати зазначену техніку пристроями дис-петчеризації. У зв’язку з цим виникла потреба врегулювання у договорі фінансового лізингу питання передачі в лізинг техніки, обладнаної поста-чальником пристроєм диспетчеризації, та його обслуговування. Відповід-ні зміни внесено у договір фінансового лізингу: право лізингодавця пере-давати у лізинг техніку, обладнану пристроєм диспетчеризації; обов’язок лізингоодержувача укласти три сторонній договір на обслуговування при-строю диспетчеризації та забезпечити безперебійну його роботу й від-повідальність лізингоодержувача за порушення зазначеного обов’язку.

Внесено зміни, згідно з якими лізингоодержувач у разі відмови повернути предмет лізингу в добровільному по-рядку повинен відшкодувати витрати лізингодавця, пов’язані зі вчиненням виконавчого напису нотаріуса, на під-ставі виставленого лізингодавцем рахунку.

У зв’язку зі змінами у податковому законодавстві змінено порядок сплати лізингоодержувачем комісії за організа-цію поставки предмета лізингу та внесено відповідні зміни у додаток до договору «Графік сплати лізингових платежів».

Окрім цього, внесено такі зміни: – виключено порядок здійснення нарахування амортизації предмета лізингу лізингоодержувачем; – конкретизовано порядок визначення розміру останнього лізингового платежу в разі вилучення предмета

лізингу у термін між двома лізинговими платежами; – конкретизовано порядок набрання чинності договором.

Оновлено примірний договір фінансового лізингу

Олеся Корнієнко, начальник відділу договірної роботи

департаменту правового забезпечення НАК «Украгролізинг»

Рішенням правління НАК «Украгролізинг» від 9 лютого 2011 року затверджено примірні договори поставки та фінансового лізингу

Відповідно до умов договору фінансового лізингу, лі-зингодавець із метою забезпечення майнових інтересів за договором залишає за собою право вимагати укла-дання лізингоодержувачем договорів поруки, застави, іпотеки, банківської гарантії. Договір застави/іпотеки укладається лізингоодержувачем у разі передачі в лізинг сільськогосподарської техніки вартістю понад 500 тис. грн або в разі передачі в лізинг обладнання. Договір пору-ки або банківської гарантії укладається лізингоодержува-чем у разі передачі в лізинг сільськогосподарської техніки вартістю до 500 тис. грн. При передачі в лізинг обладнан-ня предметом застави/іпотеки має бути будівля, в якій розміщуватиметься це обладнання (в разі якщо ця бу-

дівля є власністю лізингоодержувача). Лізинго одержувач зобов’язаний передати лізингодавцеві копії документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля, що передається в іпотеку. У разі відсутності власних об’єктів нерухомості лізингоодержувач передає в заставу/іпотеку інше майно (за погодженням із лізингодавцем) або укла-дає договори поруки чи банківської гарантії. Якщо лізин-гоодержувач користується будівлею, в якій розміщувати-меться обладнання, та/або земельною ділянкою, на якій розташована будівля, на правах оренди, предметом за-стави мають бути майнові права (право оренди) лізинго-одержувача на цю будівлю та/або земельну ділянку.

Увага!


«УКРАГРОЛІЗИНГ» ПРОПОНУЄ

Назва підприємства / Продукція Ціна, грн

ТОВ «НВП «Херсонський машинобудівний завод»Зернозбиральні комбайни КЗС-9-1 «Славутич» 1 078 562,00Кукурудзозбиральні машини КМС-6 109 050,00Кукурудзозбиральні машини КМС-6-03 104 100,00Кукурудзозбиральні машини КМС-6-17 126 000,00Кукурудзозбиральні машини КМС-8 145 500,00Кукурудзозбиральні машини КМС-8-03 133 500,00Кукурудзозбиральні машини КМС-8-12 144 600,00Кукурудзозбиральні машини КМС-8-15 146 400,00Пристосування для збирання соняшнику ПЗС-8-03 78 600,00Пристосування для збирання соняшнику ПЗС-8-12 82 200,00Пристосування для збирання соняшнику ПЗС-8-16 78 600,00Пристосування для збирання ріпаку ПЗР-6 44 100,00Пристосування для збирання ріпаку ПЗР-6-03 39 870,00Пристосування для збирання ріпаку ПЗР-6-07 44 100,00

ТОВ «СУРВП «Дон-Лан»Зернозбиральні комбайни «Дон-1500Б» з подрібнювачем-розкидачем 809 993,00Зернозбиральні комбайни «Дон-1500Б» з подрібнювачем 819 742,00Зернозбиральні комбайни «Дон-Лан-Вектор» 1 294 260,00Зернозбиральні комбайни «Дон-Лан-Акрос» 1 496 100,00

ТОВ «ВТК «Білоцерківський комбайно-тракторний завод»Зернозбиральні комбайни «Єнісей КЗС-950» 923 212,00

ТОВ «Торговельний дім «Донснаб»Зернозбиральні комбайни «ДОНЕЦ-1500» 923 355,00

ВАТ «КБ «Бердянськсільмаш»Жниварки валкові причіпні:

ЖВП-4,9 з кривошипно-шатунним приводом ножа 40 260,00ЖВП-4,9 з кривошипно-шатунним приводом ножа й зі штамп/зварювальними пальцями 42 240,00ЖВП-4,9 з планетарним приводом ножа (типу «Шумахер») 45 540,00ЖВП-4,9 з планетарним приводом ножа (типу «Шумахер») і зі штамп/зварювальними пальцями 46 530,00ЖВП-6,4 з приводом ножа за допомогою механізму коливальної шайби 51 150,00ЖВП-6,4 з приводом ножа за допомогою механізму коливальної шайби й зі штамп/зварювальними пальцями 52 404,00ЖВП-6,4 з планетарним приводом ножа (типу «Шумахер») 58 080,00ЖВП-6,4 з планетарним приводом ножа (типу «Шумахер») і зі штамп/зварювальними пальцями 59 334,00

Жниварки валкові навісні:ЖВН-6М із кривошипно-шатунним приводом ножа й зі штамп/зварювальними пальцями 31 020,00ЖВН-6М із планетарним приводом ножа (типу «Шумахер») 35 310,00ЖВН-6М із планетарним приводом ножа (типу «Шумахер») і зі штамп/зварювальними пальцями 35 970,00

Платформи-підбирачі: КЗС-9-1-20.000, КЗС-9-1-20.000-02 38 940,00ППП-3,4 38 940,00ППЛ-3,4, ППО-3,4, ППБ-3,4 (всіх модифікацій), ПДЕ-3,4 (всіх модифікацій), ПДФ-3,4 (всіх модифікацій), ППД-3,4, ППЕ-3,4 (всіх модифікацій), ППК-3,4, ППМ-3,4 (всіх модифікацій), ПНХ-3,4 (всіх модифікацій), ППС-3,4 36 894,00

Пристрої для скошування ріпаку:ПР-3,6 (всіх модифікацій) 18 546,00ПР-3,7 19 074,00ПР-4 19 470,00ПР-4-03 19 800,00ПР-4,2-01 20 790,00ПР-4,3 21 285,00ПР-4,5 (всіх модифікацій) 21 780,00ПР-4,8 (всіх модифікацій) 22 275,00ПР-5 (всіх модифікацій) 23 100,00ПР-5,1 23 760,00ПР-5,18 (всіх модифікацій) 23 760,00ПР-5,4 (всіх модифікацій) 24 024,00ПР-5,56 (всіх модифікацій) 24 156,00ПР-5,8 24 288,00ПР-6 (всіх модифікацій) 24 420,00

Сільськогосподарська техніка, яку можна придбати на умовах фінансового лізингу, та ціни на неї




ПР-6,1 (всіх модифікацій) 25 080,00ПР-6,3 (всіх модифікацій) 25 740,00ПР-6,6 23 400,00ПР-6,6-01 25 740,00ПР-6,7 (всіх модифікацій) 26 180,00ПР-7 (всіх модифікацій), ПР-7,1 26 730,00ПР-7,3 27 918,00ПР-7,6 (всіх модифікацій) 29 040,00

Пристрої для збирання соняшникуПС-2,3 8 640,00ПС-4 (модифікації 01, 02) 9 867,00ПС-4-03 10 890,00ПС-4,2 (всіх модифікацій) 11 418,00ПС-4,4 14 190,00ПС-4,5 (всіх модифікацій), ПС-4,8, ПС-4,9, ПС-5 (модифікації 01…06) 11 418,00ПС-5-07 12 540,00ПС-5-16, ПС-5,18 12 936,00ПС-5,4, ПС-5,4-01, ПС-5,5, ПС-5,56, ПС-5,56-01 13 596,00ПС-5,8 13 860,00ПС-6 12 639,00ПС-6 (модифікації 01…10) 14 124,00ПС-6,1 (всіх модифікацій) 14 256,00ПС-6,16, ПС-6,16-01 14 322,00ПС-6,3 (всіх модифікацій) 14 520,00ПС-6,6 (всіх модифікацій) 15 081,00ПС-6,7 (всіх модифікацій) 15 312,00ПС-7, ПС-7-01 13 728,00ПС-7,1 15 378,00ПС-7,3 16 203,00ПС-7,5, ПС-7,6 (всіх модифікацій) 16 698,00ПС-7,9 17 325,00ПС-9,1, ПС-9,1-01 19 800,00

ТОВ «НВП «БілоцерківМАЗ»Зернозбиральні комбайни КЗС-812СХ 998 000,00Зернозбиральні комбайни КЗС-1218СХ 1 350 000,00

ТОВ «ХК «Інноваційні технології»Зернозбиральні комбайни КЗС-15 «Сварог» 2 050 000,00

ВАТ «Вібросепаратор»Сепаратори вібровідцентрові зернові:

А1-БЦСМ-100 314 557,00Р8-БЦСМ-25 89 746,00Р8-БЦСМ-25-01 106 863,00Р8-БЦСМ-25.00.000 76 578,00Р8-БЦСМ-50 159 846,00Р8-БЦСМ-50-01 187 447,00Р8-БЦСМ-50.00.000 141 127,00

Сепаратори-ворохоочисники самопересувні СВС-25 162 772,00Елеватори ковшові зернові:

ЕКЗ-25-01 40 761,00ЕКЗ-25-2 29 894,00ЕКЗ-25/2-01 68 940,00ЕКЗ-25/2-02 51 131,00ЕКЗ-50-01 52 850,00ЕКЗ-50-02 40 706,00

Комплекси зерноочисні:КЗ-25 418 068,00КЗ-50 526 762,00

Скальператори барабанні А1-БЗ2-0-01 27 086,00Зернокидачі самопересувні ЗМ-90М 72 814,00Зернокидачі самопересувні ЗМ-110 79 089,00

ПАТ «Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе»Трактори ХТЗ-150К-09 колісні (двигун ЯМЗ-236Д-3) з комплектом ЗІП 408 312,00Трактори ХТЗ-17021 колісні (двигун «Дойтц») із каркасною кабіною й комплектом ЗІП 477 450,00Трактори ХТЗ-17221 колісні (двигун ЯМЗ-236Д-3) з каркасною кабіною й комплектом ЗІП 422 610,00




Трактори ХТЗ-17221-09 колісні (двигун ЯМЗ-236Д-3) з каркасною кабіною й комплектом ЗІП 466 260,00Трактори ХТЗ-17221-19 колісні (двигун Д-260.4S2.551) з каркасною кабіною й комплектом ЗІП 458 820,00Трактори ХТЗ-16131-03 колісні орно-просапні (двигун «Дойтц») із комплектом ЗІП 560 708,00Трактори ХТЗ-181 гусеничні п’ятикоткові (двигун ЯМЗ-238КМ2-3) з каркасною кабіною й комплектом ЗІП 478 794,00Трактори Т-150-05-09-12 гусеничні (двигун ЯМЗ-236Д-3) з комплектом ЗІП 407 254,00Трактори ХТЗ-17221-09-30 колісні (двигун ЯМЗ-236Д-3) з каркасною кабіною, кондиціонером і комплектом ЗІП 482 402,00Трактори ХТЗ-17221-09-31 колісні (двигун ЯМЗ-236Д-3) з каркасною кабіною, модулем диспетчеризації «Дрозд К-1» і комплектом ЗІП 469 764,00

Трактори ХТЗ-17221-09-32 колісні (двигун ЯМЗ-236Д-3) з каркасною кабіною, кондиціонером, модулем диспетчеризації «Дрозд К-1» і комплектом ЗІП 486 900,00

Трактори ХТЗ-17221-30 колісні (двигун ЯМЗ-236Д-3) з каркасною кабіною, кондиціонером і комплектом ЗІП 439 752,00Трактори ХТЗ-17221-31 колісні (двигун ЯМЗ-236Д-3) з каркасною кабіною, модулем диспетчеризації «Дрозд К-1» і комплектом ЗІП 426 108,00

Трактори ХТЗ-17221-32 колісні (двигун ЯМЗ-236Д-3) із каркасною кабіною, кондиціонером, модулем диспетчеризації «Дрозд К-1» і комплектом ЗІП 443 250,00

Трактори ХТЗ-17021-30 колісні (двигун «Дойтц») із каркасною кабіною, кондиціонером і комплектом ЗІП 494 592,00Трактори ХТЗ-17021-31 колісні (двигун «Дойтц») із каркасною кабіною, кондиціонером і комплектом ЗІП 480 948,00Трактори ХТЗ-17021-32 колісні (двигун «Дойтц») із каркасною кабіною, кондиціонером, модулем диспетчеризації «Дрозд К-1» і комплектом ЗІП 498 090,00

Трактори ХТЗ-17221-19-31 колісні (двигун Д-260.4S2.551) з каркасною кабіною, модулем диспетчеризації «Дрозд К-1» і комплектом ЗІП 462 318,00

Трактори ХТЗ-16131-03-30 колісні орно-просапні (двигун «Дойтц») із кондиціонером і комплектом ЗІП 579 176,00Трактори ХТЗ-16131-03-31 колісні орно-просапні (двигун «Дойтц») із модулем диспетчеризації «Дрозд К-1» і комплектом ЗІП 565 195,00

Трактори ХТЗ-16131-03-32 колісні орно-просапні (двигун «Дойтц») із кондиціонером, модулем диспетчеризації «Дрозд К-1» і комплектом ЗІП 583 177,00

Трактори ХТЗ-181-30 гусеничні п’ятикоткові (двигун ЯМЗ-238КМ2-3) з каркасною кабіною, кондиціонером і комплектом ЗІП 495 936,00

Трактори ХТЗ-181-31 гусеничні п’ятикоткові (двигун ЯМЗ-238КМ2-3) з каркасною кабіною, модулем диспетчеризації «Дрозд К-1» і комплектом ЗІП 482 292,00

Трактори ХТЗ-181-32 гусеничні п’ятикоткові (двигун ЯМЗ-238КМ2-3) з каркасною кабіною, кондиціонером, модулем диспетчеризації «Дрозд К-1» і комплектом ЗІП 499 434,00

Трактори ХТЗ-150К-09-31 колісні (двигун ЯМЗ-236Д-3) з модулем диспетчеризації «Дрозд К-1» і комплектом ЗІП 411 810,00Трактори Т-150-05-09-12-31 гусеничні (двигун ЯМЗ-236Д-3) з модулем диспетчеризації «Дрозд К-1» і комплектом ЗІП 410 688,00

ТОВ «Украгрокомсільмаш» (ВАТ «Сімферопольський ремонтно-механічний завод»)Трактори ТЯ-200-02 654 214,00Трактори ТЯ-200-02.01 705 633,00Трактори ТЯ-200-05 608 426,00

ТОВ «Слобожанська промислова компанія»Трактори ХТА-200-10 397 296,00Трактори ХТА-220-10 406 800,00Трактори ХТА-250-10 459 624,00Трактори ХТА-250-20 486 900,00Трактори ХТА-200-10 із пристроєм диспетчеризації «Дрозд-К-1» 401 296,00Трактори ХТА-220-10 із пристроєм диспетчеризації «Дрозд-К-1» 410 800,00Трактори ХТА-250-10 із пристроєм диспетчеризації «Дрозд-К-1» 463 624,00Трактори ХТА-250-20 із пристроєм диспетчеризації «Дрозд-К-1» 490 900,00

ТОВ «Торговий дім «МТЗ-Бєларус-Україна»Трактори «Бєларус-1221.2» 306 226,00

ТОВ «ВП «Агро-Союз»Сівалки «Horsch–Агро-Союз» ATD 9.35 1 231 429,00Сівалки «Horsch–Агро-Союз» ATD 11.35 1 379 610,00Сівалки «Horsch–Агро-Союз» ATD 18.35 2 288 572,00Культиватори «Horsch–Агро-Союз» FG 18.30 871 770,00Культиватори «Horsch–Агро-Союз» FG 12.30 559 332,00Сівалки «Агро-Союз» «Turbosem II 19-60» 1 253 432,00

ВАТ «Червона зірка»Зерновий комплекс «Сіріус-10» 636 876,00

ТОВ «Донецькспецагромаш»Агрегати посівні комбіновані АПК-5,7 «Гарант» 189 600,00

ПП «Українська аграрна техніка»Агрегати ґрунтообробні комбіновані АПК-7,5 «Партнер» 414 506,00

ВАТ «Брацлав» Вартість одного умовного місцяДоїльні установки УДЕ-16 33 082,55Обладнання для безприв’язного утримування корів СС 4026,00Обладнання для утримування дійного стада ОДС 34183,00Установки індивідуального доїння УІД-10 5 931,00




Стійлове обладнання для корів ОСК-25 37 613,00Доїльні установки з молокопроводом УДМ-200 241 133,00Доїльні установки для доїння в бідон УДБ-100 46 378,00Кормозмішувачі для роздачі кормів:

КПС-8 180 000,00КПС-9 187 260,00КПС-12 208 770,00

ВАТ «Чечельницьке РП «Агромаш»КОПС-1 для утримування холостих і супоросних свиноматок 1 322,31КОПС-2 для утримування:

кнурів-плідників 3 817,20кнурів-пробників 5 381,70

КОПС-3 для утримування лактуючих свиноматок із поросятами 3 242,06КОПС-4 для утримування груп свиней для дорощування 5 350,80КОПС-5 для огорожі кормового столу 7 377,90КОПС-6 для утримування груп свиней при відгодівлі 5 711,12КОПС-7 — огорожа для відбору сімені у кнурів 4 609,54КОПС-8 — станок для відбору сімені у кнурів 2 386,40Комплекси обладнання для утримування свиней на базі обладнання КОПС 3 402,72

ТОВ «ВО «Техна» Вартість одного умовного місцяКомплекти обладнання для утримування маткового поголів'я свиней типу СТС (запліднення) 5 185,11Комплекти обладнання для утримування маткового поголів'я свиней типу СТС (очікування) 3 839,90Комплекти обладнання для утримування підсосних свиноматок із поросятами типу СТМ 14 361,36Комплекти обладнання для дорощування свиней типу СТО 575,12Комплекти обладнання для відгодівлі свиней типу СТО 1 028,15

ТОВ «Біг-Дачмен» Вартість одного умовного місцяКомплекти обладнання для утримування маткового поголів’я свиней в індивідуальних станках ОМС-І 6 125,00 Комплекти обладнання для утримування маткового поголів’я свиней у групових станках ОМС-Г 3 954,00Комплекти обладнання для утримування підсосних свиноматок із поросятами ОПСП 14 814,00Комплекти обладнання для дорощування свиней ОДВС-1 585,00Комплекти обладнання для відгодівлі свиней ОДВС-2 1 050,00Комплекти обладнання для утримування маткового поголів’я свиней в індивідуальних станках ОМС-І 6 125,00

ВАТ «Ніжинсільмаш» Вартість одного умовного місцяОбладнання для годівлі свиней типу ОГС-Г (групове утримування) 183,00Обладнання для годівлі свиней типу ОГС-І (індивідуальне утримування) 3 460,00

ТОВ «Фабрика «Варіант»Станки для опоросу типу № 1 2 057,54 Станки для опоросу типу № 7 1 710,77 Станки для опоросу типу № 16 2 068,12 Станки для утримування свиней типу № 15, висота 1000 мм – 10,5 погонних метрів, вартість одного погонного метра

3 622,81 345,03

Станки для утримування свиней типу № 15, висота 1500 мм – 10,5 погонних метрів, вартість одного погонного метра

4 831,32 460,13

Станки для запліднення типу № 2 з однією боковиною 1271,60 Станки для запліднення типу № 8 з однією боковиною 1275,06 Станки для запліднення типу № 17 з однією боковиною 1247,80 Комплекти обладнання для опоросу типу № 1 (станок для опоросу № 7, бокс h500 типу № 14, смуга сталева оцинкована, комплект кріплення до бетонної решітки, тепловий навіс, пластмасові решітки), вартість одного умовного місця

5429,47

Комплекти обладнання для опоросу типу № 1 (станок для опоросу № 7, бокс h600 типу № 14, смуга сталева оцинкована, комплект кріплення до бетонної решітки, тепловий навіс, пластмасові решітки), вартість одного умовного місця

6112,36

ТОВ «Агрікон-Київ» Вартість одного умовного місцяСтанки для опоросу в розібраному стані в комплекті СДО 8 167,51 Станки для дорощування в розібраному стані в комплекті СДП 559,73 Станки для маток групові в розібраному стані в комплекті СДСГ 725,77 Станки для маток індивідуальні в розібраному стані в комплекті СДФС 2 289,70 Станки для відгодівлі в розібраному стані в комплекті СДВ 478,40

ТОВ «Лока»Обладнання для телят ДІТ-1 у складі:

будиночок для телят (1200×1400×2000) 2 280,00 будиночок для телят (1200×1250×1500) 1 560,00 загорожа для будиночка 900,00

ЗАТ «Тесмо-М»Ванни для охолодження молока ОВМ-2000 82 880,00



ДП «Кримагролізинг»вул. Л. Чайкіної, 1, оф. 211,

м. Сімферополь, АР Крим, 95050тел. (0652) 22-02-09

«Київобллізинг»вул. Мечникова, 16 а,

м. Київ, 01601тел. (044) 545-68-31

Сумськавул. Незалежності, 3,

м. Суми, 40022тел. (0542) 679-908, 679-376

Вінницькавул. Соборна, 15 а,м. Вінниця, 21050

тел. (0432) 67-01-00

Кіровоградськавул. Тимірязeва, 84, оф. 118,

м. Кіровоград, 25050тел. (0522) 22-99-13, 32-23-52

Тернопільськавул. Князя Острозького, 14,

оф. 601, м. Тернопіль, 46000,тел. (0352) 52-32-78

Волинськавул. Дубнівська, 18 а,

м. Луцьк, 43010тел. (0332) 24-91-04, 24-21-25

Луганськавул. Перша Слов’янська, 1 в,

м. Луганськ, 91055тел. (0642) 50-52-44

Харківськавул. Заводська, 49 а,

смт Солоницівка, Дергачівський р-н, Харківська обл., 62370

тел. (057) 783-76-90

Дніпропетровськапр-т Воронцова, 73, оф. 704,м. Дніпропетровськ, 49081

тел. (056) 375-27-47

Львівськапр-т В. Чорновола, 67, оф. 414,

м. Львів, 79008тел. (0322) 72-18-20

Херсонськавул. 21 січня, 37, оф. 322,

м. Херсон, 73000тел. (0552) 49-43-95

Донецькапр-т Театральний, 21,

м. Донецьк, 83055тел. (062) 335-83-76

Миколаївськапр-т Героїв Сталінграда, 91 б,

м. Миколаїв, 54025тел. (0512) 42-67-35, 42-69-96

Хмельницькавул. Свободи, 3/1, оф. 3,м. Хмельницький, 29000

тел. (0382) 70-34-83

Житомирськавул. Котовського, 100,

м. Житомир, 10001тел. (0412) 36-04-68

Одеськавул. Фонтанська дорога, 11,

оф. 50, м. Одеса, 65009тел. (048) 728-95-91

Черкаськавул. Б. Вишневецького, 47,оф. 413, м. Черкаси, 18000

тел. (0472) 54-43-04

Закарпатськавул. Чехова, 1, смт Кольчине,

Мукачівський р-н, Закарпатська обл., 89636,

тел. (03131) 2-30-24

Полтавськавул. Ватутіна, 4,

м. Полтава, 36039тел. (0532) 60-21-62

Чернівецькавул. Кишинівська, 2 а,

м. Чернівці, 58003тел. (0372) 58-33-26

Запорізькапр-т Леніна, 152 в, оф. 211,

м. Запоріжжя, 69600тел. (061) 787-54-18

Рівненськавул. Словацького, 4/6,

м. Рівне, 33028тел. (0362) 22-11-24, 63-35-11

Чернігівськавул. Боженка, 106, оф. 10,

м. Чернігів, 14005тел. (0462) 93-60-24

Івано-Франківськавул. Незалежності, 46,

м. Івано-Франківськ, 76000,тел. (0342) 50-46-06

Філії НАК «Украгролізинг»



Список найбагатших поповнився ще трьома українцями – власниками агробізнесу

У новому рейтингу журналу «Форбс» кількість українських мі-льярдерів зросла з п’яти до вось-ми осіб. Найбагатшим українцем залишається власник найбільшого у країні холдингу «Систем Кепітал Менеджмент» («СКМ») Рінат Ахме-тов (44 роки), який поліпшив свою рейтингову позицію. Зараз у нього 39-е місце зі статком у $16 млрд. (у торішньому рейтингу його ка-пітали оцінювалися в $5,2 млрд., а в рейтингу він мав 148-у позицію).

Власник інвестгрупи «EastOne», найбільшим активом якої є трубно-колісна компанія «Interpipe», 50-річ-ний Віктор Пінчук має в рейтингу 336-е місце з $3,3 млрд. (торішній рейтинг: $3,1 млрд. — 307-а позиція).

Співвласники групи «Приват» Ігор Коломойський (48 років) і Ген-надій Боголюбов (49 років) ви-

йшли на позицію 459 зі статками у $2,5 млрд. У торішньому рейтингу статки І. Коломойського оцінюва-лися у $2 млрд., Г. Боголюбова — у 1,7 млрд., відповідно вони мали 488-у й 582-у позиції.

Статки 37-річного керівника гру-пи «Фінанси та кредит», мажори-тарного акціонера гірничорудної компанії «Ferrexpo» Костянтина Жеваго оцінюються у $2,4 млрд., у нинішньому рейтингу він посідає 488-е місце (у торішньому рейтин-гу — 828-а позиція з $1,2 млрд.).

До світового рейтингу міль яр де-рів потрапили цього року 42-річний мажоритарний акціо нер ВАТ «Ми-ронівський хлібопродукт» агро-холдингу «МХП», найбільшого ви-робника курятини в Україні, Юрій Косюк (833-е місце з $1,5 млрд.) та 36-річний українець Андрій Верев-

ський, співвласник агрохолдингу «Кернел груп», найбільшого ви-робника соняшникової олії в країні ($1,1–1057-а позиція).

До групи осіб із капіталом $1 млрд. увійшов і мажоритарний акціонер агрохолдингу «Авангард» 36-річний українець Олег Бахматюк (1140-а позиція).

«Ferrexpo», «МХП» й «Авангард» котируються на Лондонській фон-довій біржі, «Кернел» — на Варшав-ській, тоді як активи інших україн-ських мільярдерів зі списку журналу «Форбс» або обмежено котирують-ся на українських біржах, або не ко-тируються зовсім.



«Данон Україна» та «Індекс-Банк» розпочали реалізацію проекту пільгового кредитування аграріїв на два мільйони євро

Як повідомив голова правління «Індекс-Банку» Філіп Гідез на прес-конференції в агентстві «Інтерфакс-Україна» 10 березня, кредити на-даватимуть аграріям, які постачають молоко компанії «Данон Україна», на збільшення поголів’я, придбання необхідного обладнання для поліп-шення якості молочної сировини та підвищення виробничої ефективності.

Передбачається, що кредити виділятимуть під 16–19% річних, при цьо-му «Данон Україна» компенсуватиме сільгосппідприємствам 6–9% від-соткової ставки. Ф. Гідез зазначив, що кредити надаватимуться на термін від шести місяців до чотирьох-п’яти років. Генеральний директор компа-нії «Данон Україна» Даріо Марчетті висловив сподівання, що проект буде успішним і обсяг пільгового кредитування аграріїв збільшиться.

Група компаній «Данон», світовий лідер щодо виробництва молочних продуктів, діє в Україні з 1998 року. У 2006 році компанія придбала моло-козавод «Родич» у Херсоні, який було модернізовано та перейменовано на «Данон Дніпро». Компанія реалізує в Україні молочні продукти, зокре-ма під торговими марками «Актимель», «Активія», «Растішка», «Данісимо», «Живинка», «Веселий пастушок». «Індекс-Банк» засновано в 1993 році. Частка «Credit Agricole S. A.» у статутному капіталі банку становила на 1 січ-ня 2011 року 99,9955%. Згідно з даними Нацбанку України, на 1 січня 2011 року за розміром загальних активів (5,332 млрд. грн) «Індекс-Банк» посідав 35-е місце серед 175 банків, які діяли в країні.

За повідомленням інформаційного агентства«Інтерфакс-Україна»

Американський посол в Україні Джон Теффт заявляє, що для амери-канських компаній в Україні забагато ризиків. Про це він сказав в інтерв’ю газеті «День».

«Чи є ще в країні кумівство, зокрема в економіці? Звісно. Це саме ті проб-леми, із якими стикаються тут амери-канські компанії», — зазначив він.

«Американські компанії, які перебу-вають тут тривалий час і мають реаль-ні проблеми, будуть одними з перших, хто інвестує ще більше грошей у вашу країну. Але вони відчувають величезні ризики, вони не бачать тут чесності й транспарентності», — додав Теффт. Він зауважив, що саме це питання об-говорювалося на найвищому рівні й дуже детально у Вашингтоні.

«І в моєму порядку денному тут це одне з питань майже на щодень. Знову ж таки, ми хочемо, щоб амери-канські компанії займалися тут бізне-сом», — сказав посол.


«Українська правда»

Посол США: американським компаніям в Україні заважає кумівство



Затверджено інструкцію щодо технології зберігання зерна у зерносховищах із застосуванням полімерних зернових рукавів

Міністерство аграрної політики і продовольства Укра-їни (МінАПіП) затвердило інструкцію щодо технології зберігання зерна у зерносховищах із застосуванням по-лімерних зернових рукавів. Цей наказ МінАПіП № 10 від 4 лютого 2011 року розміщено на сайті Верховної Ради.

Зазначена інструкція визначає порядок та умови розміщення й зберігання зерна, окрім зерна, призна-ченого для насінницьких цілей, суб’єктами зберігання зерна у зерносховищах із застосуванням полімерних зернових рукавів.

Варто зазначити, що прийом, доробка, очищення, сушіння, вентиляція, захист від шкідників, зберігання й відвантаження зерна, а також облік та оформлення опе-рацій із ним здійснюються відповідно до вимог Техніч-ного регламенту зернового складу, затвердженого на-казом МінАПіП № 228 від 15 червня 2004 року, а також інструкції для ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприй-мальних та зернопереробних підприємствах, затвер-дженої наказом МінАПіП № 661 від 13 жовтня 2008 року.

За повідомленням інформаційної компанії «ПроАгро»

Микола Азаров доручив закласти до Держрезерву України

50 тисяч тонн гречкиПрем’єр-міністр України Микола Азаров доручив

закласти до Державного резерву 50 тисяч тонн греч-ки. Про це він 11 березня заявив в ефірі програми «Іс-пит для влади».

«Уже в наступному році ми закладемо до Держре-зерву приблизно 50 тисяч тонн гречки. Це великі гро-ші, але гречка може зберігатися досить довго, й тре-ба витратитися, щоб запобігти спекуляціям на цьому продукті», — підкреслив М. Азаров. Він додав, що в поточному році гречки буде посіяно вдвічі більше, аніж торік.

Глава уряду підкреслив, що в 2010 році Україна зі-брала 200 тисяч тонн гречки і, якби не ажіотажний попит та дії монополістів, цього врожаю було б достатньо для задоволення потреб населення. За словами М. Аза-рова, українці щорічно споживають близько 100 тисяч тонн гречаної крупи.

Прем’єр-міністр також зазначив, що нині ситуація щодо забезпечення гречкою стабілізувалася. «Гречаної крупи в нашій країні достатньо. Кожен, хто хоче купити гречку, наприклад, у Києві, може піти в суботу на яр-марок, там регулярно ввозиться приблизно 150–200 т

гречаної крупи за до-ступною ціною», — під-сумував М. Азаров.

Також прем’єр Мико-ла Азаров заявив, висту-паючи на прес-конференції в «Укрінформ», що за кілька років Україна повністю припи-нить імпортувати деякі харчові продукти. За слова-ми прем’єра, насамперед це стосуватиметься таких продуктів, як свинина, олія, молоко, вершкове масло, м’ясо птиці.

Прем'єр повідомив, що у 2010 році рівень приросту виробництва на зазначені продукти суттєво збільшив-ся, а рівень імпорту суттєво зменшився. «Це те, чим уряд пишається. Через кілька років Україна нічого за-возити по імпорту не буде з таких продуктів. Абсолютно все будемо виробляти у себе в достатній кількості», — зазначив він.

За повідомленнями інформаційних агентств«Українська правда» та «Укрінформ»


Мабуть аргументів проти участі у виставці зна-йшлося багатенько, бо вітчизняні виробники обирали для себе переважно роль глядача,

а не учасника. І все ж таки на 30000 кв. м виставко-вої площі знайшлися острови та острівці, на яких роз-містилася вітчизняна продукція, й зацікавлений відві-дувач мав змогу побачити не тільки зелені заокеанські «Джони Діри», а й рідні жовтогарячі «Ярила», поспілку-ватися не лише англійською, французькою чи німець-кою мовою, а й українською під час ділових зустрічей.

Добре, що приїхали до нас німці, французи, росі-яни, поляки, турки, шведи, данці, китайці… Ми раді зустрічі з ними, охоче знайомимося з їхніми новітніми технологіями та суперсучасною технікою. Проте ще-мить серце у селянина: а де ж наші трактори й ком-байни? Адже ціни на імпортний товар, як-то кажуть, кусаються, а весна вже на порозі, й хочеться працюва-ти на землі з надійною технікою та за прогресивними

технологіями. Отож пройдімося виставковими залами та спробуймо знайти відповідь на це важливе питання.

Мене як пересічного відвідувача виставка вра-зила кількістю гостей і різноманіттям виставленої техніки. І, хоч би там що казали фахівці, я отримала задоволення навіть від того, що потрапила у товкот-нечу (особливо другого дня), бо це означає, що тема села та розвиток аграрної галузі викликає інтерес, цікавить дедалі ширше коло спеціалістів, які прагнуть спілкування й шукають нові рішення давніх проблем. Отож місце їхньої зустрічі — виставка.

У рамках «ІнтерАгро-2011» було проведено день Франції в Україні, який зібрав чимало слухачів із різ-них країн. Говорили про актуальні проблеми галузі, ділилися досвідом щодо організації господарств, з’ясовували, що ж то означає «господарство-серед-няк». В інших залах представники компаній, що взяли участь у виставці, проводили семінари та конференції.

Напередодні великих виставок завжди постає питання: а чи варто знову брати участь у заході, сценарій якого відомий і передбачуваний? Питання це аж ніяк не риторичне, а відповідь на ньо-го не є визначеною зарані. От і цього разу, перш ніж вирушати до Києва, багато хто з україн-ських виробників сільськогосподарської продукції та техніки мав глибоко замислитися над тим, що ж може дати йому виставка рентабельного високоефективного сільського господарства «ІнтерАгро-2011», яка відбулася 2–4 лютого у столичному виставковому комплексі «Експоплаза».

Місце зустрічі – «інтерАгро-2011»

ВИСТАВКИ


Із другого поверху експозиційної зали було ціка-во спостерігати за рухом на всій території виставки. Так, представники іноземних компаній мали не лише вельми презентабельний солідний вигляд, а й лево-ву частку площі. Однак хотілося поспілкуватися з на-шими, українськими учасниками. Хіба ж можна було оминути стенд корпорації «Агро-Союз» із Дніпро-петровська! Власне виробництво в ній почалося з широкосяжної техніки для ресурсозбережних техно-логіїй у партнерстві з німецькою компанією «Horsch Maschinen GmbH». Відомо, що при застосуванні ну-льової технології стосовно обробітку ґрунту він за-знає механічної дії тільки в зоні дії сошника. Саме завдяки новому технологічному вирішенню сошників відбувається еволюційний розвиток нових сівалок ви-робництва корпорації «Агро-Союз».

— Що представлено на стенді сьогодні та які пи-таннями цікавлять відвідувачів? — запитала я регіо-нального директора корпорації «Агро-Союз» в Украї-ні Олексія Пудака.

— Питання щодо участі у виставці постало перед нами ще в листопаді. Із кожним роком ситуація на рин-ку змінюється не на користь таких широкомасштабних заходів, як виставки, й усе ж таки ми зробили пра-вильний вибір, вирішивши представити нашу техніку на «ІнтерАгро-2011». Під час спілкування з клієнтами, які приїхали до Києва, ми ще раз зрозуміли, що техніка у людей є. Вони її купили в достатній кількості. Хвилю-ють же їх зовсім інші питання, навіть не ціна. На перший план виходять технології та важливі характеристики техніки й те, який результат вона дає при експлуатації.

На стенді ми представили інноваційні продук-ти та новітні вирішення для високорентабельного сільського господарства. Дві моделі сівалок, які ціл-ковито є новинками, призначено для господарств із площею оброблюваних земель до 1000 га — це «Агро-Союз MD 19–20/19–40» та «Агро-Союз FM 30–90». Сівалки MD 19–40 і MD 19–20 продовжують модельний ряд монодискових зернових сівалок. Ширина захвату — 3,8 і 7,6 м, система висіву меха-нічна. Основна перевага — рівномірність та якісність сходів, що гарантує високий урожай, забезпечуєть-ся монодисковим сошником аргентинської компа-ниї «Pierobon». Ці сошники дають змогу починати роботу на будь-яких орних залишках за технологією no-till. Іще одна їхня особливість — гумове колесо біля диска металізовано, що дає змогу працюва-ти на більш вологих ґрунтах. Модель «Агро-Союз FM 30–90» є дводисковою сівалкою, характерною особливістю якої є можливість працювати з різни-ми культурами — від дрібнонасіннєвих зернових до просапних.

Посівний комплекс «Агро-Союз Turbosem II 19–60» представляє модельний ряд монодискових зерно-вих пневматичних сівалок. Ширина захвату — 12 м. Сівалка агрегатується з тракторами потужністю 310 к. с., що дозволяє уникнути необхідності онов-лення парку тракторів.

На стенді ви можете побачити й ангари для впро-вадження ресурсозбережних технологій у тваринни-цтві, адже п’ятнадцять років тому в корпорації «Агро-Союз» було створено власне модельне агрокультурне підприємство АТЗТ «Агро-Союз», в якому адаптують-ся й запроваджуються сучасні технології сільськогос-подарського виробництва. Наші напрями — це мо-лочне скотарство, свинарство та страусівництво.

Окрім того, в нас широкий ассортимент запчастин і мастил імпортного та вітчизняного виробництва.

Щодо попиту на нашу техніку, яка йде в лізинг, то її досить багато. Це посівні комплекси, культиватори тощо. Починається посівний сезон, і господар хоче придбати за гривні, а не за валюту ті чи інші сівалки, трактори, комбайни. А техніки, виробленої в Україні, на жаль, не завжди всім вистачає.

На стенді ВАТ «Уманьферммаш» я поспілкувалася з виконуючим обов’язки керівника відділу маркетин-гу Петром Джугостранським.

— Сільськогосподарська техніка виробництва «Уманьферммаш», — сказав він, — має попит на на-шому ринку, тому що доступна за ціною для дрібних підприємців, фермерів і для будь-якого українського господаря, особливо якщо її можна придбати через механізм лізингу. Банківські кредити сьогодні нашим аграріям не під силу — відсотки чималі, а лізинг є най-доступнішою формою придбання техніки. Зазвичай після виставок ми маємо багато дзвінків — замовляють культиватори, котки зубчасто-кільчасті, напівпричіпи, тракторні самоскиди, завантажувачі сівалок, нерідко хочуть одержати консультацію щодо техніки кваліфі-кованого фахівця. Особливість нашої сільгосптехніки в тому, що вона виготовляється з якісного металу, має гарантійний термін 12–18 місяців. На спеціальному майданчику під відкритим небом можна ознайомити-

ВИСТАВКИ

Олексій ПУДАК, регіональний директор корпорації «Агро-Союз» в Україні


ся з деякими різновидами нашої продукції. Це коток зубчасто-кільчастий КЗК-6–01, лущильник дисковий важкий ЛДВ-2,4, напівпричіп тракторний самоскид-ний НТС-20–01, укомплектований завантажувачем сівалок. Ми представили саме ту техніку, на яку чека-ють гості виставки, при виборі орієнтувалися на їхні побажання. Попри те, що експозиція нашої компанії має на цій виставці небагато місця, ми задоволені, бо відвідувачі виявляють інтерес до нашої продукції.

ВАТ «Калинівське районне підприємство «Агро-маш» із Вінниччини пропонувало техніку власного ви-робництва для обробітку ґрунту, яку рекомендовано для всіх зон України. На відкритому майданчику було представлено культиватори, сівалки пневматичні універсальні, борони пружинні широкосяжні.

Директор департаменту свинарства виробничого об’єднання «Техна» Олександр Вдовиченко повідо-мив, що привіз на виставку новий станок для опоросу й станки для запліднення, систему кормороздаван-ня, до того ж просто на стенді можна побачити, як усе те діє. Стенд оснащено вентиляційною системою в тому самому вигляді, який вона має на реальному об’єкті. Також показано обладнання для дорощуван-ня свиней із принципово новою годівницею, повніс-тю виготовленою з іржостійкої сталі. Можна ознайо-митися й із системою гноєвидалення.

— У нас два напрями, — розповідає Олександр Анатолійович, — птахівництво й свинарство. Ця ви-ставка здебільшого збирає фахівців із тваринництва, тому на стенді ми й приділили увагу саме свинар-ству. А стосовно птахівництва наводимо зразок під-логового утримування бройлерів.

Якщо говорити про лізинг, то на нинішній момент тих, хто хоче придбати нашу продукцію на умовах лізингу, набагато більше, аніж на цей час минулого року. Ми знаємо своїх замовників, вони вже подають

заявки до обласних філій. Приємно, що є така ком-панія, як НАК «Украгролізинг», котра реально допо-магає селянам придбати техніку на вигідних для них умовах. Скажімо, перший комплект обладнання для свинарства на умовах лізингу ми продали три роки тому. Ми задоволені, що є така форма роботи, як лі-зинг, тому що витрати на відгодівлю свиней зроста-ють і господарям дуже непросто знайти «живі» гро-ші на купівлю будь-якого технічного обладнання та вкладати кошти у власний розвиток.

Вартість нашого обладнання набагато нижча, аніж імпортного, а якість не поступається якості європей-ських та світових зразків.

Заступник голови правління ВАТ «Брацлав» Сер-гій Михайленко розповів, що на виставці вони пред-ставляють один із напрямів своєї діяльності — сви-нарство. Хоча компанія займається розробленням, конструюванням, монтажем та сервісним обслуго-вуванням обладнання для виробництва молока та промислового свинарства, основна наша продук-ція — це весь комплекс технологій для утримування великої рогатої худоби.

— Яка проблема сьогодні найболючіша для селян і, відповідно, для нас, виробників? — розмірковує Сергій Миколайович. — Це питання, де взяти кошти для будівництва сучасних тваринницьких комплек-сів. Не діють кредитні лінії, тож вихід один — треба скористатися інструментом фінансового лізингу. Це вигідно для селян. Маємо надію, що саме завдяки лізингу нам удасться просувати свої послуги та про-дукти на наш український ринок.

Виставка позаду. А попереду — цілий рік до нової зустрічі на «Інтер-Агро-2012». Сподіваймося, що на-ступного року українських виробників на ній буде на-багато більше, аніж тепер.

Олена Бондар

Обладнання для свинарства ТОВ «ВО «Техна»

ВИСТАВКИ

Техніка виробництва ВАТ «Уманьферммаш»

Вітчизняна техніка на відкритому виставковому майданчикуПідлогове утримання брой-

лерів від ТОВ «ВО «Техна»


Протягом доби птахофабрика «Україна» дає мільйон курячих яєць

ПАРТНЕРИ

огодьтеся, що навіть такі найпоширеніші се-ред наших співвітчизників продукти, як кар-топля й сало, не вдостоєні власного свята. А в яйця воно є! І навіть у світовому масштабі.

Почалося ж усе 1990 року, коли Міжнародна яєчна комісія оголосила другу п’ятницю жовтня Всесвітнім днем яйця, й тепер цей день відзначають у більш ніж п’ятдесяти країнах. Так, у сусідній Угорщині святкуван-ня має широкомасштабний характер: уже кілька років поспіль на березі озера Балатон проводять фестиваль яйця, на який збираються близько сорока тисяч учас-ників — сюди приїздять люди звідусіль, тут улаштову-ють кулінарні майстер-класи, різноманітні конкурси. У 2006 році під час такого фестивалю приготували величезну яєчну запіканку, яка ввійшла до «Книги ре-кордів Гіннеса». День яйця став святом у різних куточ-ках світу — його відзначають мексиканці та французи, американці й австрійці, фінни, німці та китайці.

…Якось дорогою з Лондона до Единбурга ми зу-пинилися на ночівлю в старовинному замку-готелі. Вранці під час сніданку офіціант чемно поцікавився, чи не принести нам яєчню. Я подякував за турботу й відмовився. Через кілька хвилин офіціант знову підій-шов до нашого столика та повторив своє запитання. А невдовзі ще раз поцікавився: може, ми хочемо, щоб яйця зварили? Я здивовано поглянув на свого супутника, який знав британські традиції набагато краще за мене, й почув: «Ти не дивуйся. Просто ан-глійці не уявляють собі початку дня без вареного яйця або яєчні з беконом. Отож офіціант ніяк не може по-вірити, що ти обійдешся без традиційного місцевого сніданку».

Цей нюанс з англійської подорожі я згадав у Кру-шинці, що поруч із Васильковом, на птахофабриці «Україна». Ні, місцеву продукцію поки що не експор-тують на туманний Альбіон, але її знають уже дале-

продукт —яйцеП

Цей унікальний


ПАРТНЕРИ

ко за межа ми України — скажімо, на африканському континенті, куди потрапляє третина яєць із конве-єрів цієї птахофабрики. За мало не півстоліття своєї роботи (з 1963 року) фабрика виросла зі зви-чайного, нічим не примітного рад-госпу до великого європейського підприємства, яке є одним із ліде-рів виробництва яєць та іншої про-дукції птахівництва у нашій країні. Тепер тут утримують 1,2 мільйона курей і дають протягом року понад 300 мільйонів столових яєць. Окрім того, птахівники з Крушинки пропо-нують споживачам і такі вкрай по-трібні харчові продукти, як білки та жовтки у сухому й рідкому вигляді, патрану птицю, супові набори з ку-рятини… Досить сказати, що без яєць цієї птахофабрики не обхо-дяться чимало брендових вітчизня-них торгових марок, зокрема «Тор-чин-продукт», «Щедро», «Рошен». Мережа ресторанів швидкого харчування «Макдоналдз», яка діє в Україні, охоче використовує для приготування їжі яєчний порошок, вироблений у Крушинці. Адже фа-хівці недаремно вважають продук-цію саме цієї фабрики чи не найліп-

шою в Україні за своїми смаковими та споживчими якостями.

Яйця корисно їсти всім — вони містять багато поживних речовин. Одне яйце зокрема забезпечує 12 % денної норми білка, вкрай по-трібного для людського організму. А ось жири становлять не більш ніж десяту частину ваги яйця.

Якість білка в курячих яйцях на-стільки висока, що науковці часто використовують цей білок як стан-дарт для оцінки його якості в інших продуктах.

ДО РЕЧі

Саме яйце вважається найдавнішим «окультуреним» продуктом харчування, бо ще дві з половиною тисячі років тому в Індії курка стала свійською пти-цею. В Європі курячі яйця першими долучили до свого раціону римляни: зі споживання яйця вони, власне, й починали обід. Відомий вислів «Ab ovo» — «З яйця», тобто від самого початку, народився на берегах Тібру. Проте пов-ністю це звучало так: «Ab ovo usque ad mala» — «Від яйця до яблук», тому що римляни закінчували обід яблуками.

За мало не півстоліття своєї роботи фабрика виросла зі звичайного, нічим

не примітного радгоспу до великого європейського підприємства, яке є

одним із лідерів виробництва яєць та іншої продукції птахівництва у нашій країні.

Голова правління ВАТ «Птахофабрика «Україна» В’ячеслав Процишин


ПАРТНЕРИ

Треба мати на увазі й те, що ку-рячі яйця, як і хліб та молоко, чи не найдоступніший для наших спів-вітчизників за ціною продукт хар-чування. Зрештою, зварити яйце, підсмажити яєчню чи приготувати омлет — усе це не потребує особ-ливих зусиль. Таке може зробити практично кожен, навіть той, хто ку-ховарити взагалі не вміє.

Отже, яйця — продукт ліквідний. І зі збутом — жодних проблем?

— Не зовсім так. Проблеми є, — почули ми від голови правлін-ня ВАТ «Птахофабрика «Україна» В’ячеслава Процишина.

— Велика конкуренція на вітчиз-няному ринку?

— Не тільки в нас — в усьому світі.— У світі — зрозуміло. Але

на внут рішньому ринку поки що пропонують курячі яйця лише ві-тчизняного виробництва. Бо ми вже експортуємо й телятину з Бразилії, і яблука з Польщі, й вершкове масло з Білорусі… І навіть маємо намір ку-пувати гречку в Китаї.

— Україна тільки експортує ку-рячі яйця — у країни Африки й Пів-денної та Східної Азії. Треба взяти до уваги й те, що половину укра-їнських яєць дають кури-несучки, яких утримують у домашніх селян-ських господарствах. Отже, почи-наючи з весни й аж до осені селяни здебільшого не купують таку про-дукцію, навпаки, ще й самі пропо-нують курячі яйця на ринку.

З огляду на це наше підприєм-ство близько 30 % яєць переробляє на яєчний порошок, рідкий пасте-ризований меланж та іншу продук-

ДО РЕЧі

Американські вчені провели аналіз поживності курячих яєць та їхнього впливу на організм людини. Результати дослідження дали їм підставу назвати страви з яєць найкращими для сніданку.Дослідники стверджують, що регулярне споживання яєць сприяє підтриманню здоров’я, доброї фі-зичної форми та високого інтелектуального рівня.Яйця у щоденному раціоні не призводять, як раніше вважали вчені, до появи зайвої ваги. Вони міс-тять велику кількість вітамінів та мікроелементів, які, на думку лікарів, людина має одержувати з їжею щодня. Яйця багаті на протеїни, вітаміни D та B12, холін (вітамін B4) і метал селен. У них також є чима-лий набір таких потрібних людському організмові амінокислот і антиоксидантів. У результаті той, хто їсть на сніданок звичайну яєчню, отримує важливий для початку трудового дня біологічний імпульс, який дає змогу успішно працювати, переконані американські вчені.

Головний технолог птахофабрики Тетяна Ковалинська (ліворуч) та птахівниця Ніна Конопольська

Із цих курячих кліток яйця потрапляють на конвеєр


ПАРТНЕРИ

цію, без якої не обходиться харчова промисловість. Іще 30 % — то екс-портні поставки, а решту пропонує-мо вітчизняним споживачам.

В’ячеслав Процишин очолює ВАТ «Птахофабрика «Україна» вже сім років, а в самій галузі працює з 1998 року. За фахом він інженер-ме-ханік, отож і не дивно, що на фаб риці йде технічна реконструкція: крок за кроком замінюють застаріле облад-нання сучасним.

— Завдяки цьому зменшуємо затрати на виробництво продук-ції, — каже В’ячеслав Григоро-вич. — І, що дуже важливо, набага-то ефективніше використовується корисна площа у пташниках. Адже нове обладнання дає змогу розміс-тити на квадратному метрі більше курей, аніж раніше. І, звісно, якість яєць поліпшується. Зменшили ми й утрати готової продукції.

Перевагу на птахофабриці відда-ють вітчизняному обладнанню, яке беруть за лізинговою схемою.

— У нас склалися нормаль-ні партнерські стосунки з націо-нальною акціонерною компанією «Украгролізинг», з якою працюємо вже три роки, — наголошує дирек-тор. — Саме завдяки цій співпраці ми модернізували два пташники й продовжуємо рухатися в цьому на-прямі.

На думку голови правління ВАТ «Птахофабрика «Україна», фінан-совий лізинг дає змогу працювати з перспективою, залишаючи гроші для інших нагальних виробничих потреб. Адже розрахунки здійсню-ються протягом п’яти років, та й відсотки за користування лізингом значно менші, аніж треба платити за банківськими кредитами. Одне слово, лізинг дає змогу оновлюва-ти виробництво в ощадливому фі-нансовому режимі, тим більше, що птахофабрика не має стратегічного інвестора й змушена обходитися власними коштами.

У кабінеті голови правління на вид-ному місці ціла колекція кубків і дипло-мів — нагород за спортивні досягнен-ня. В’ячеслав Процишин перехоплює мій зацікавлений погляд:

Пакувальниця готової продукції Людмила Остапенко

За вагомий внесок в економіку України та виробництво високоякісної конкурентоспроможної

продукції птахівництва ВАТ «Птахофабрика «Україна» нагороджено дипломами міжнародного

академічного рейтингу «Золота Фортуна» (2001 р.), загальнонаціонального конкурсу «Вища проба» та

міжнародного конкурсу «Європейська якість» (2004 р.)


— Маємо футбольну команду, яка вже кілька років бере участь у турнірах районного та обласного масштабу. Грають за неї як праців-ники фабрики, так і хлопці з Василь-кова та навколишніх сіл — і не без успіху! Навіть районну першість вигравали, третє місце вибороли на обласному турнірі з футзалу.

Додамо, що функції одного з тренерів команди виконує керівник фабрики. Іще й сам виходить на зе-лене поле чи паркет під час спор-тивних баталій.

Окрім футбольної команди, яка є гордістю не тільки Крушинки, а й усього району, фабрика всіля-ко допомагає освітянам, зокрема дев’ятій школі, що у Василькові, підтримує дитячий садок. То як до-ходить уже справа до ремонту чи виникає інша доконечна потреба, скажімо, повезти дітей на екскур-сію або послати на якийсь кон-курс, підсобляють будматеріалами, транс портом, а то й грошима.

Певна річ, про людей, які пра-цюють на птахофабриці, тут усіля-ко дбають. Возять на роботу та з роботи фабричним транспортом, створюють належні умови для про-дуктивної праці. «А найголов ніше, — почув я від голови правління, — ста-раємося людей не ображати рівнем зарплати, щоб вони мали змогу нор-мально жити, годувати свої сім’ї».

Зрозуміло, що молодий, ініціа-тивний, енергійний керівник, який уже став професіоналом високого рівня у птахівництві, зібрав коло себе й надійну менеджерську ко-манду, що поставила перед колек-тивом складне завдання протягом двох наступних років заверши-ти модернізацію виробництва та довести кількість курей-несучок до двох із половиною мільйонів. Тоді, безумовно, й кількість одер-жуваних від них яєць зросте більш ніж удвічі, а птахофабрика «Украї-на» зможе закріпити за собою лі-дерські позиції в цій галузі.

Володимир ВИТВИЦЬКИЙКиївська область

Фото автора

НОВИНИ

Тваринницькі ферми матимуть підримку уряду

Уряд України запровадив 50-відсоткову компенсацію з державного бюджету вартості завершених у 2009–2011 роках робіт щодо будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, а також підприємств для виробництва кормів. Це закріплено відповідною постановою Кабінету міністрів.

Документ передбачає, що компенсацію надаватимуть на безповоротній основі на будівництво та реконструкцію ферм або комплексів, в яких, за проектом, мають утримувати не менш ніж 500 голів великої рогатої худоби, зокрема не менш як 300 корів або ж не менш як 1200 свиноматок. Розподіляти-ме кошти спеціально створена комісія.

Згідно з постановою, держава також виплачуватиме дота-ції за закуплених та введених в основне стадо телиць макси-мальною вагою не більш ніж 150 кг.

Міністерство аграрної політики та продовольства запро-понувало уряду спрямувати 500 млн грн бюджетних коштів на часткову компенсацію видатків на будівництво й реконструк-цію тваринницьких ферм та комбікормових заводів. Окрім того, очікувалося, що з бюджету буде виділено 100 млн грн на компенсацію видатків для закупівлі телиць у населення.

Дизпаливо та бензин за пільговими цінами

Уряд України виділить на проведення весняної посівної кам-панії за пільговими цінами 100 тис. тонн дизельного палива й 60 тис. тонн бензину, повідомив прем’єр-міністр Микола Азаров.

«Сто тисяч тонн дизпалива й шістдесят тисяч тонн бензину за пільговими цінами — це повністю забезпечить потреби вес-няної посівної компанії», — сказав прем’єр.

За попередніми підрахунками Міністерства аграрної полі-тики та продовольства, проведення комплексу весняних по-льових робіт поточного року в Україні потребуватиме близько 23 млрд грн.

За даними Мінагропроду, аграрії мають у своєму розпо-рядженні 100 тис. тонн дизельного палива з необхідних 434 тис. тонн і 24 тис. тонн бензину з необхідних 112 тис. тонн.

Куди поділися сім мільйонів гривень?

Прокуратура Запоріжжя порушила кримінальну справу за фактом зловживання службовим становищем співробітниками Запорізької митниці при оформленні сільськогосподарської тех-ніки, внаслідок чого до бюджету не надійшло майже 7 млн грн.

Як повідомляє відділ зв’язків зі ЗМІ Генеральної прокуратури України, посадові особи митниці, оформлюючи сільгосптехніку під час ввезення її на територію України, допустили ненадхо-дження до бюджету близько 7 млн грн обов’язкових платежів, зокрема 4,7 млн грн ПДВ.

Справу порушено за ч. 2 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем) Кримінального кодексу України.

За повідомленнямінформагентства «Інтерфакс-Україна»

ПАРТНЕРИ


ВІТЧИЗНЯНИЙ ВИРОБНИК

«Агромаш» потрапивдо «Ліги кращих»

Спочатку по-різному бувало, виживали,

як могли. Шукали за-мовників бодай на якісь різновиди робіт, де ста-ла б у пригоді наявна техніка. Наприклад, під-приємство надавало транспортні послуги, коли про-кладався автобан Київ–Одеса, працювали й на інших будівництвах.

Зміцніли, можна було думати й про власне вироб-ництво. Тож згодом на базі «Сільгосптехніки» утвори-лося відкрите акціонерне товариство «Чечельницьке районне підприємство «Агромаш», яке спеціалізується на обладнанні для свиноферм і комплексів. Утім, виго-товляють продукцію й для інших галузей.

— Ми працюємо на ринку з 1999 року, — розпо-відає голова правління «Агромашу» Василь Гиба-ло. — За цей час нашими постійними замовниками стали понад 1000 провідних підприємств енергетичної, машинобудівної, харчової, м’ясо-молочної промис-ловості. Звертаються й комунальники, будівельники, оздоровчі та навчальні заклади. Наші трубчасті елек-тронагрівачі використовуються в побуті, на транспорті, у хлібопекарнях. Освоїли виробництво понад 200 видів ТЕНів, у тому числі й для нафтопродуктів. Випускаємо металоконструкції, транспортні палети для перевезен-ня великогабаритних вантажів.

У сільського виробни-ка мають великий попит стан ки для утримання сви нопоголів’я на різних етапах росту. «Агромаш» розробив системи для від-годівлі тварин на щілин-

ній підлозі та на глибокій підстилці.Чечельницькі спеціалісти обов’язково дбають про

те, щоб до ладу змонтувати обладнання на місцях, проконсультувати клієнтів, як доцільніше його вико-ристовувати. Разом із конструкторами намагаються спростити утримання тварин і догляд за ними. Про-понують різні варіанти монтажу конструкцій. Скажімо, індивідуальні станки для утримання свиноматок хо-лостих і після осіменіння мають кілька варіантів, тому їх можна встановлювати й у нових, і в реконструйованих приміщеннях. Майстри забезпечують найоптимальні-ше компонування для зручності при обслуговуванні та-кого устаткування. Клітки з відкидним кошиком можна переобладнати на групові станки, їх використовують у приміщеннях із вузькими коридорами, забезпечу-ючи вхід і вихід свиноматці. Напування здійснюється сосковою напувалкою або завдяки утриманню потріб-ного рівня води. Трубку для подачі корму вмонтовано в передню частину огорожі.

Особливо про комфорт для тварин і можливість ре-тельної дезінфекції приміщень дбають під час проекту-

У Чечельнику на Вінниччині колишню«Сільгосптехніку» не зруйнували

й не порозтягали. Навпаки, змоглипристосувати цю колись звичну для

всіх структуру до нових ринкових умов

Голова правління Василь Гибало


ВІТЧИЗНЯНИЙ ВИРОБНИК

вання та будівництва боксів для лактуючих свиноматок із поросятами. Відкрита клітка для опоросів має міцну конструкцію з опорою в чотирьох точках, її можна регу-лювати за довжиною та шириною. Простота конструк-ції й відсутність рухомих елементів дає змогу експлуа-тувати клітку довго та без проблем.

Василь Гибало пишається унікальністю конструкції опоросної клітки «Європа», яку виготовляє підприєм-ство. Адже завдяки специфічній бічній стінці з відкид-ною дугою вдається звести до мінімуму загибель по-росят через необережність самої свиноматки. Клітки комплектуються коритами, напувалками. Гнізда для поросят оснащено джерелами тепла.

Ті, хто зосередився на дорощуванні молодняку, за-мовляють клітки типу «Ясла», в яких передбачено зручні гніздечка для поросят, підлогу з підігрівом. Є цікаві про-позиції й для замовників, що спеціалізуються на відго-дівлі. Майстри «Агромашу» встановлюють решітчасті секції, щілинну підлогу, системи примусової вентиляції, що дає змогу збільшувати щільність поголів’я при від-годівлі. Є також обладнання для відгодівлі на глибокій підстилці. Спеціальна система штор забезпечує дотри-мання норм вологості у тваринницьких приміщеннях.

Обладнання з Чечельника сьогодні надійно працює на свинарських комплексах у Глобиному Полтавської області, в агрофірмі «Маяк» на Черкащині, у миронів-ському «Агросвіті» Київської області. Співпрацюють із підприємством сільські товаровиробники Чернівецької,

Чернігівської, Луганської, Одеської, Волинської й рідної Вінницької областей та Криму. Про надійного партнера почули й у сусідів: уже готовий проект свинокомплексу на 500 голів для одного з господарств Молдови.

Про визнання надійності та стабільності підпри-ємства свідчить і той факт, що ВАТ «Чечельницьке РП «Агромаш» внесено до переліку сучасних вітчизняних підприємств, які працюють за державними програма-ми фінансового лізингу через НАК «Украгролізинг». А потрапляють до цього списку лише підприємства, які випускають справді сучасну техніку та обладнання, по-стійно оновлюють виробництво.

Зараз ВАТ «Чечельницьке РП «Агромаш» входить до складу групи компаній «Брацлав», отож планує но-вий етап свого розвитку.

Колеги, партнери й клієнти «Агромашу» мають наго-ду привітати підприємство із високою відзнакою. Адже ця компанія ввійшла до Міжнародного економічного рейтингу «Ліга кращих» і посіла четверте місце серед 350 тисяч суб’єктів господарювання, зареєстрованих на території України. «Чечельницьке РП «Агромаш» визнано «Підприємством року-2010», а голову його правління Василя Гибала, який здобув статус «Керів-ник року України», представлено до нагородження ор-деном «Почесний хрест».

Віра ТИХОНОВАВінницька область

Фото автора

На кролячій вулиці – свято

Цього року кролик буде супергеро-єм — не тільки тому, що дає діє-

тичне м’ясо й хутро на шапку та шубку, й навіть не тому, що його розведен-ня — це вигідний та прибутковий біз-нес. Річ у тім, що 2011-й — це рік Кролика (або ж Кота, це вже кому як більше до вподоби).

Відомо, що людина утримує кро-лів іще від часів Давнього Риму. Мі-німальна потреба населення України у кролячому м’ясі (якщо рахувати по півкілограма в рік на одну особу) — 24,5 тисячі тонн. Поки що річне ви-робництво кролятини в Україні стано-вить майже 600 тонн. Для порівняння: у Франції та Італії цей показник пере-вищує 160–180 тисяч тонн.

Сьогодні для нас «позували» кро-лики з ферми ТОВ «Анмакс», що в селі Іваньки Маньківського району Черкаської області. Це сучасне висо-котехнологічне інтегроване підпри-ємство, де утримують щороку понад 400 тисяч кролів загалом. Ф

ото

Пет

ра О

лара



Останнім часом у сільському господарстві України темпи оновлення машинно-трак-торного парку вповільнилися в 10–20, а то і більше разів. Різко збільшився середній вік механізмів, які використовують аграрії. Зрозуміло, надійність техніки та її експлуата-ційні показники погіршуються, зростають витрати на обслуговування й ремонт. Усі ці обтяжувальні обставини переконують, що треба замислитися, як оптимально вико-ристати бодай ту техніку, котру маємо, та на яких умовах придбати іншу.

Якнайефективніше

використовувати сільськогосподарську техніку

Що дає добрі результати за кордоном?

У країнах із ринковою економікою організаційну основу сільськогоспо-дарського виробництва становлять сімейні ферми. Фермерські гос-подарства, особливо дрібні та се-редні, здебільшого використовують техніку по-різному, не обмежую чись якимось одним способом. Вважа-ємо, незайве буде врахувати їхній досвід, і коли обиратимемо форми використання техніки у сільському господарстві України.

Якщо порівняти витрати на ви-конання механізованих робіт са-

мим господарством і міжгосподар-ським об’єднанням за однакових умов, то майже завжди вигіднішим виявляється міжгосподарський варіант (гуртки з обміну технікою, машинні об’єднання, машинні рин-ги, машинно-технологічні станції та ін.) — за рахунок збільшення річного завантаження машин.

Зарубіжний досвід свідчить про доцільність кооперації в сільсько-господарському машинокористу-ванні. Наприклад, у таких розвине-них країнах, як Німеччина, Франція, Велика Британія, США й Канада, від 20 до 70 % фермерських госпо-дарств охоплено різними формами

кооперування для придбання техніки та спільного користування нею.

Найпростішою організаційною формою використання техніки є су-сідська взаємодопомога — усна домовленість між кількома ферме-рами щодо спільного користання купленим новим чи вже вживаним обладнанням.

Машинні ринги — це форма об’єднання фермерських госпо-дарств для спільного використан-ня сільськогосподарської техніки й надання механізованих послуг стороннім організаціям. Зазвичай машинний ринг не має власних ма-шин, вони належать окремим гос-


подарям чи господарствам. Ринг є посередником щодо організації використання машин його членами. Найбільшого поширення машинні ринги набули в Німеччині й Австрії.

Зрозуміло, що такі об’єднання мають на меті не отримати прибуток, а лишень поліпшити, оптимізувати використання машин. Об’єднання можуть бути різними. Скажімо, в Німеччині вони нараховують від 100 до 1000 осіб. Усі розрахунки за виконані роботи здійснюються через управління рингу.

Більшість фермерів користують-ся послугами рингів, коли їм на пев-ний час потрібні дорогі високопро-дуктивні або ж спеціальні машини. Окрім того, машинні ринги можуть допомогти стосовно додаткової тех-ні ки гарячої пори — під час посівної чи збирання врожаю.

Кооперативи для спільного ви ко рис тання сільськогосподар-сь кої техніки набули найбільшого по ши рен ня у Бельгії, Нідерландах та Польщі. Техніка, що нею розпо-ряджаються такі кооперативи, є пе-реважно колективною власністю. Найманий персонал за заявками фер ме рів виконує в їхніх госпо-дарствах потрібні роботи. Фінан-суються кооперативи з трьох дже-рел — за рахунок позик, дотацій та власного капіталу.

Кооперативи є серйозними кон-курентами підприємств, які нада-ють механізовані послуги. До того ж тут у кооперативів є певна перева-га, бо вони не платять професійний податок та мають інші пільги.

Машинні пули — об’єднання фермерів, які створюються для спільного придбання та викорис-тання техніки. Великі машинні пули, які складаються з 50–100 членів, наймають спеціалістів для керуван-ня технікою та її утримання.

У країнах Західної Європи є ве-лика кількість самостійних підпри-ємств, що надають механізовані послуги для основного обробітку ґрунту, внесення добрив, збирання врожаю тощо. Орієнтовна вартість окремих механізованих робіт, на-приклад, у Німеччині становить:

•оранка — 25–35 євро/га;•сівба — 15–30 євро/га;

•хімічна обробка — 8–12 євро/га;•внесення добрив — 7–10 євро/га;• збирання врожаю — 40–60 євро/га.

В умовах значного подорожчан-ня машин у багатьох розвинених країнах широко використовуються прокат та оренда сільськогоспо-дарської техніки. Пункти прокату чи оренди дають змогу раціонально використовувати складну дорогу техніку й повніше задовольняти по-треби та виконувати замовлення споживачів, заощаджуючи кошти й зберігаючи матеріальні ресурси.

Не менш популярною формою забезпечення аграріїв технічними засобами є й постачально-збуто-ві кооперативи. Ці кооперативи, окрім того, що постачають машини, пальне, насіння, добрива та пести-циди, ще й надають механізовані послуги.

Одним із перспективних спосо-бів забезпечення сільськогоспо-дарського виробництва машинами та обладнанням є лізинг. Лізинг — це форма довгострокового фі-нансування й майнового кредиту, окремі його різновиди мають схо-жість із продажем майна на виплат та з прокатом. Лізингодавець стає посередником між виробником, якому треба одержати повну вартість машини, й спо-живачем, який не має на це всіх потрібних кош тів воднораз.

Понад 80 % ком-паній — виробників техніки організо-вують продаж, га рантійне тех-нічне обслуго-вування машин та постачання запасних частин через мережу неза-лежних дилер-ських пунктів. Компанія продає техніку зі знижкою 10–30 % відповідно до попиту на машини. Знижка розрахова-на на покриття витрат, пов’язаних із транспорту-ванням придбаної техніки,

організацією продажу її, післяпро-дажним обслуговуванням, гаран-тійним ремонтом, а також включає можливий прибуток.

Дедалі більшого поширення набу-ває вторинний ринок машин. По-яснити цю тенденцію досить прос то, адже ціни на нову техніку постійно зростають. У сільськогосподарських товаровиробників Англії, Франції, Ні-меччини, США на один куплений но-вий трактор припадають три-чотири такі, що вже використовувалися. Товаровиробники значну частину сіль ськогосподарських машин заку-повують на ринку вживаної техніки. Так, наприклад, ринок комбайнів, які вже були у вжитку, в США втричі пе-ревищує ринок нових машин. Окрім цього, вживані машини часто розби-рають і реалізують у вигляді запас-них частин.

У країнах Західної Європи при-близно 50 % робіт фермерські гос по дарства виконують за допо-мо гою тракторів, придбаних на вто-ринному ринку техніки. Основним продавцем уживаної техніки є ди-лерські підприємства, які мають

рингу НімеччиніМашинний

ПОРАдА СПЕЦІАЛІСТА



змогу її підготувати для перепрода-жу, забезпечити належне технічне обслуговування, а за потреби — й ремонт.

А що доцільніше застосувати в нас?

Відчутне послаблення матеріаль-но-технічної бази істотно поглибило кризу в українському агропромисло-вому комплексі. Високі ціни на техні-ку та неплатоспроможність сільських товаровиробників паралізували ро-боту машинобудівних підприємств. Непродумана державна політика по-рушення паритету цін на сільськогос-подарську й промислову продукцію призвела до старіння основних фон-дів, стала на заваді впровадженню новітніх технологій у рослинництві.

Досвід та дослідження науковців підказують: забезпечення належно-го рівня механізації у сільському гос-подарстві доцільно досягати шляхом кооперації товаровиробників для ви-користання техніки, створення спе-ціалізованих інженерних структур прокату й оренди машин тощо.

У сучасних умовах, коли гостро бракує техніки у сільському госпо-дарстві, заслуговують на увагу всі позитивні форми ефективного її використання. Доцільно застосо-вувати досвід механізованих за-гонів і збирально-транспортних комплексів зі збирання зернових, заготівлі кормів, виконання інших енергоємних робіт.

Концентрація збиральної та транспортної техніки в одному під-розділі, чітке обслуговування й оперативний ремонт її сприяють зростанню річного завантаження техніки, зниженню простоїв, значно збільшують виробіток, поліпшують якість робіт та організацію праці механізаторів. Такий метод уже за-раз застосовують у деяких областях України, підвищуючи ефективність використання техніки вдвічі-втричі.

Колективне користування сільсь-когосподарською технікою набуває особливого значення після рефор-мування колгоспів і радгоспів в акці-онерні товариства, спілки, фермер-ські та селянські господарства.

Спільне придбання та вико рис-тання техніки є найперспектив-ні шим там, де кілька господарств, розташованих поряд, мають при -близ но однакові обсяги робіт, а за-гальний обсяг цих робіт не вихо-дить за межі нормативного річного завантаження техніки.

Суму коштів, вкладених у при-дбання техніки кожним із госпо-дарств, які кооперуються, визнача-ють за обсягами робіт у господарстві для спільно придбаної техніки або запланованого часу її використан-ня. Черговість і період використан-ня такої техніки, а також умови її зберігання та утримання зазнача-ються у договорі, який укладають господарства. Зазвичай цю техніку зберігають та обслуговують у тому господарстві, в якому вона виконує

роботи. Якщо йдеться про тривале зберігання, то техніку доцільніше розмістити в тому господарстві, де найкращі для цього умови.

Оренда й прокат є однією з мо-делей спільного використання ма-шин. Це форма кооперування, при якій техніка надається у користу-вання іншим господарствам за пев-ну плату. Така форма, на думку фахівців, може застосовуватися в разі, якщо фермер, кооператив, асоціація, агропромислове підпри-ємство чи об’єднання має відповід-ну ремонтно-обслуговчу базу для утримання прокатної техніки, але обсяги робіт недостатні (60–80 % від нормативу) для її повного за-вантаження. В оренду або про-кат техніка надається відповідно до угоди, в якій зазначено термін її використання, обсяги робіт, та-рифи оплати, обов’язки та відпові-дальність сторін.

Машинні станції можуть функці-онувати на умовах оренди й прока-ту. Вони виступають як самостійні підприємства та є перспективною формою прокату високопродуктив-них і вузькоспеціалізованих машин, які призначено для застосування в певний період та не може бути



ефективно використано в одному чи навіть у кількох господарствах.

Складання планів-графіків вико-нання робіт, видачі та приймання прокатної (орендної) техніки, її ви-сокоефективна експлуатація, збе-рігання, а також облік роботи по-кладаються на персонал машинної станції, й усі відносини між орендо-давцем і замовниками регламен-туються Положенням про машинну станцію чи пункт прокату, що роз-робляють самі станції або підпри-ємства, при яких їх створено.

Іще одна з моделей спільного використання техніки — тимчасо-ві міжгосподарські формуван-ня. Їх варто створювати тоді, коли треба сконцентрувати техніку для забезпечення потоковості та без-перервності виробничого проце-су й додержання всіх вимог щодо агротехніки. Такі тимчасові фор-мування можна організовувати на основі кооперації кількох гос-подарств, включаючи до них ма-шини разом з операторами із тих господарств, де передбачається виконувати роботу.

Актуальною сьогодні стає проб-ле ма ефективного використання ви-сокопродуктивної дорогої та вузь-

ко спеціалізованої техніки. Фахівці переконалися, що імпортна тех-ніка має найбільшу віддачу, коли застосовується повний набір ма-шин для всього технологічного циклу. Провели детальні розрахун-ки та створили модель нової вироб-ничої структури, яка одержала назву машинно-технологічна станція (МТС). Одна така станція має обро-бляти не менш ніж 15 тис. га землі.

Із новими машинами зазвичай приходить і нова технологія, яка га-рантує підвищення врожаю.

Економічну доцільність вико-ристання техніки в умовах МТС зумовлено такими чинниками:

•обсяги робіт в окремих госпо-дарствах недостатні для ефек-тивного її використання;

•технологія виконання сільсько-господарських робіт потребує концентрації техніки в такій кіль-кості, яку одному господарству утримувати невигідно;

•через дефіцит або високу вар-тість техніки не кожне господар-ство має змогу її придбати.

В Україні вже функціонують по-над сто МТС із різним рівнем тех-нічної оснащеності.

На ланах країни вже багато років успішно працюють зерно- та кор-мозбиральні комбайни у складі за-гонів МТС. Досвід, набутий загонами за цей час, доводить, що ефектив-ність їхньої роботи значно вища за ту, яку спроможні самотужки забезпе-чити окремі господарства, навіть пе-редові. Передусім це дає можливість здешевити вартість послуг при висо-кій якості роботи. МТС укладає до-говори, згідно з якими одержує в ра-хунок оплати 18–20 % від загального обсягу зібраного врожаю. Вигідність для сільгосппідприємств є очевид-ною та безсумнівною. Багато досить міцних і потужних господарств стали постійними замовниками такого кон-церну. Їм не треба думати про забез-печення техніки пальним, мастилом, запасними частинами тощо. МТС має спеціальний технічний відділ, який постачає запчастини. Фахівці машинно-технологічної станції реа-гують на виклик практично миттєво.

Загони МТС — це мобільні цент-ри, де можна сконцентрувати тех-

нічні засоби й забезпечити належ-ний сервіс. Світовий досвід щодо функціонування їх доцільно засто-совувати й в Україні. Ті МТС — ма-шинно-тракторні станції, які існу-вали в середині минулого століття в колишньому СРСР, свою історич-ну місію як центри інтенсивного використання техніки на певному етапі розвитку сільського госпо-дарства виконали, а в інших кра-їнах кооперативні моделі екс-плуатації техніки використовують постійно. Наприклад, у Німеччині створено понад 10 тисяч приват-них міні-МТС, які обробляють 500–1000 га, а іноді й понад 1000 га по-сівів за контрактами з фермерами чи кооперативами.

Для створення МТС і досягнення нею добрих результатів діяльності важливе значення має ґрунтовно розроблений бізнес-план.

Сучасний ринок сільськогоспо-дарської техніки пропонує широкий вибір машин різного призначення вітчизняного й зарубіжного вироб-ництва та різні форми придбання їх. Та для МТС важливо не лише на ви-гідних умовах придбати техніку, а й орієнтуватися на її ефективність, усі її експлуатаційні можливості.

При комплектуванні МТС тех-нікою чимале значення має добір складу машин за маркою, продук-тивністю, рядністю, причому як уні-версальних, так і спеціалізованих.

Незаперечним є той факт, що для своєчасного виконання робіт доцільно комплектувати МТС по-тужними енергонасиченими трак-торами, які забезпечать виконання механізованих технологічних опе-рацій широкозахватними агрегата-ми на підвищених швидкостях від-повідно до агротехнічних вимог.

Економічні розрахунки свідчать, що при комплектуванні машинно-технологічних станцій іноземною технікою вона може мати перевагу над вітчизняною щодо вартості ви-конання робіт лише за відповідного річного завантаження.

Зіновій Ружило,кандидат технічних наук,

Віктор Васильченко,кандидат технічних наук


НПостійний пошук джерел прибутку

Нині королівство Швеція — це 9 мільйонів осіб на величезній території у 450 тис. кв. км. Вісімдесят відсот ків площі країни вкрито лісами, горами, озера-ми, річками, торф’яними болотами. Орної ж землі — лишень 7 %. У південній частині країни зосереджено рослинництво, вегетативний період триває там шість місяців, на півночі — тільки три-чотири. Вирощують переважно пшеницю, кукурудзу, рапс, цукровий бу-ряк, а також картоплю, горох тощо.

На півдні країни та в південній частині регіону Гал-ланд поширено свинарство, на островах Готланд та Ей-ланд — вівчарство, птахівництво та молочне скотарство.

Нині напрямів сільського господарства у Швеції більше, аніж будь-коли. Через погіршення інфраструк-тури економіки фермери змушені постійно шукати нові джерела прибутку. Окрім традиційних тваринництва та лісового господарства, набуває розвитку також вироб-ництво палива з альтернативних джерел (отримання біогазу шляхом перероблення продуктів тваринного походження), дедалі більше господарів розводять ко-ней для їзди верхи (кінних прогулянок, шкіл верхової їзди), стають популярними ферми, де практикують

здоровий відпочинок і здорове харчування, а також по-лювання, рибальство, різні ремесла.

Освоюють шведські фермери й нові різновиди ді-яльності: вирощують, скажімо, дорогі породи птахів — фазанів та індиків. Відкривають при фермах магазини або постачають продукцію місцевого виробництва до міста, де екологічно чисті продукти коштують на по-рядок більше, аніж звичайні у супермаркетах, що їх найчастіше привезено з-за кордону. Таким чином під-тримується вітчизняний виробник, до того ж не на сло-вах, а на ділі.

Вельми активну позицію мають шведи стосовно пи-тань екології. Багато хто з них, наприклад, відмовля-ється купувати моркву з Голландії, обґрунтовуючи це тим, що навіть її транспортування завдає шкоди до-вкіллю. Сільське господарство, як і інші галузі економі-ки країни, намагається вирішити екологічні завдання, які стосуються збереження генетичного фонду місце-вої флори та фауни, а також природного ландшафту.

В останні десятиліття у сільському господарстві Швеції спостерігається тенденція до зниження кіль-кості ферм, а самі господарства розширюються. Так, у 2006 році було зареєстровано 70 тисяч сільськогос-подарських підприємств, а в 1996 — понад 90 тисяч.

Мудрі люди кажуть, що всі найрозумніші книжки вже написано й найважливіші відкриття зроблено. Та залишається досвід, яким люди не перестануть ділитися одне з одним ніколи.

Наша розповідь — про життя сучасного шведського фермера та умови, в яких йому до-водиться працювати. Якщо говорити про шведів, то вони, безперечно, мають власний сек-рет виробництва високоякісної сільськогосподарської продукції. Може, він полягає у до-сить серйозному підході до будь-якої справи, а може, криється в національному характері, на який наклала відбиток сувора північна природа.

до сусідів у город не зазирають

ЗАРУБІЖНИЙ дОСВІд


Якщо фермерові пощастило й на його ділянці роз-ташовано щось таке, що можна віднести до культурної спадщини (іноді це може бути звичайнісіньке, на пер-ший погляд, каміння, що насправді являє собою руїни стародавньої будівлі) та що належить охороняти, се-лянин може одержати від держави кошти, потрібні для збереження та демонстрування цієї історичної пам’ятки.

Про погляди на життя і вподобання

У сучасній Швеції рівень життя фермерів не нижчий за рівень городян. Ті навіть заздрять простору фермер-ських вілл, бо не можуть дозволити такого собі, та все ж таки прагнуть мати якщо не будинок, то бодай будиночок на природі для відпочинку. До речі, жодних парканів та огорож ані в кого немає, хіба що живопліт. «Навіщо? — дивуються шведи. — Гарний краєвид — то найкраще». А як же сусіди? «Та ми не надто цікаві», — кажуть тутешні мешканці, бо зазирати в чужий город у них не заведено.

Більшість ферм зазвичай передається у спадок із покоління в покоління. Найчастіше господарством опі-кується подружжя. Діти також допомагають і за бажан-ня продовжують батьківську справу, хоча міське життя приваблює їх дедалі дужче.

На одному з телеканалів демонструють популярне в Швеції шоу «Фермер шукає дружину». У ньому пре-тендентки або претенденти (атож, фермерки також шукають собі пару) знайомляться з життям на фермі, проходять різноманітні випробування й завойовують

руку та серце власника господарства. Звісно, тут трап-ляються й сльози, й розбиті… ні, не тарілки, серця.

У відпустку — на власний лан

Безумовно, всі фермерські господарства у Швеції приватні, жодних колективних немає. Значна части-на землі належить церкві, яка здає її в оренду. Це для шведів звичайнісінька річ.

Розповідає Матс Ботвідсон, пенсіонер, власник господарства неподалік міста Норчопінг (великого промислового центру за 170 кілометрів на південь від Стокгольма):

— Свої 15 гектарів орних земель і 3 гектари лісу (у Швеції, а також у Фінляндії, Норвегії, Ісландії та Шот-ландії існує закон, за яким навіть до приватних лісів усі люди мають доступ, можуть збирати там гриби та яго-ди, але не мають права рубати дерева. — Прим. авт.) я отримав у спадок від батьків дружини, точніше, ви-купив у них.

У 50–60-ті роки фермерські господарства повністю забезпечували себе продукцією тваринництва, ово-чами, а решту продавали. Та наприкінці шістдесятих з’явилися нові різновиди техніки, коштів на її при-дбання бракувало, доводилося брати великі кредити, зросли податки. Багато господарств зубожіли, зміни-ли власників або перекваліфікувалися.

Моє господарство невеличке, й робота в ньому не є моєю основною діяльністю. Власники або ж орендатори


Діти та онуки на гостині у батьків


таких господарств зазвичай мають роботу в місті (я все життя працю-вав водієм місцевого автопарку), бо прибутків від фермерства недостат-ньо для утримання родини й оплати рахунків, та й праця на землі сезон-на. Я завжди трудився сам під час своєї відпустки, вирощуючи зернові культури. У цей період доводилося працювати практично цілодобово, до того ж усе робити самотужки. Наймані робітники в нас рідкість, їх може бути не більш ніж п’ятеро-шестеро, все залежить від масшта-бу господарства.

Коли вийшов на пенсію, частину землі довелося продати. Діти здо-були освіту, переїхали до міста й нині навідуються з онуками лишень у гості.

Під контролем держави

— У нашому районі, — про-довжує розповідь Матс Ботвід-сон, — розташовано здебільшого маленькі господарства від 15–35 до 35–70 гектарів та великі пло-

щею близько 200 гектарів (зазви-чай вони належать тим, хто землю орендує або викупив її у власника).

Нині кожен фермер може взяти кредит у банку й купити потрібну тех ніку. Так, невеличкий трактор кош тує 500 тисяч крон (крона при-близно дорівнює одній гривні, хоча рівень зарплат і ціни у Швеції наба-гато вищі, аніж в Україні. — Прим. авт.), комбайн — 3–4 мільйони крон. Оскільки вартість земель і нерухо-мості досить висока, то проб лем із отриманням кредиту під заста-ву не виникає, адже вартість гос-подарства може становити від 10 мільйонів крон. Деякі господар-ства здають свою техніку в оренду іншим, меншим, яким невигідно її купувати.

Лізинг у сільському господар-стві Швеції непопулярний, хіба що дехто з роботодавців надає у лізинг своїм співробітникам транспорт.

Деякі фермери ще й досі корис-тується машинами виробництва «Вольво», яких уже зараз не ви-

пускають. Основні постачальники сільгосптехніки нині — це «Case IH», «New Holland», «Valtra», «John Deer», «Claas», «MF», «Deutz-Fahr», «Massey Fer gu son», «Fendt » тощо, залежно від різновиду діяльності, специфіки й потреб господарства.

Шість господарств нашого ху-тора об’єдналися у так званий ко-мітет. Ми разом приймаємо рішен-ня про те, які роботи потрібні для підтримання в належному стані чи облагородження громадської території (шля хів тощо). Внесли по 2000 крон на 10–15 років. Ці гроші підуть на різні потреби, як-от: установлення світловідбивачів та дорожніх знаків, прибирання снігу (відповідальна за це особа отримує заробітну плату) й т. ін. Але більшу частину потрібних коштів ми отри-муємо від місцевих органів влади, які здійснюють контроль за ста-ном шляхів та огорож. Найбільшою статтею витрат є закупівля щебню для відновлення шляхів після зимо-вого періоду.


Гертруда та Матс Ботвідсони


Взагалі вся наша робота на зем-лі регламентована й перебуває під контролем держави.

Який ти фермер без Інтернету?

— Важливим джерелом інфор-мації для всіх фермерів, — пояснює специфіку своєї роботи шведський пенсіонер Матс Ботвідсон, — є веб-сайти Державного управління сіль-ського господарства та іншіх орга нів. Пев на річ, Інтернетом користуються практично всі мешканці країни — без нього працівникам фермерських господарств, так само, як і вели-ких офісів, було би вельми сутужно. На сайтах зібрано багато корисної інформації із проблем тваринництва (це питання стану здоров’я та умов утримання тварин), рослинництва й інших напрямів сільського госпо-дарства, розповідається про суб-сидії, цінові пропозиції, проблеми довкілля, надаються консультаційні послуги з різноманітних питань.

Тут можна також зареєструвати-ся, щоб узяти участь у безкоштов-них курсах і семінарах.Також існу-

ють приватні консалтингові агенції, де фермер (за певну плату) може одержати консультацію та пораду щодо різновидів своєї діяльності, — констатує Матс Ботвідсон.

Плюси та мінуси членства в Європейському Союзі

Після вступу Швеції до ЄС для фер-мерів, можна сказати, почалося нове життя — регламентується практично все. Фермер не має права застосува-ти зайвий кілограм хімікатів, не кажу-чи вже про те, що вміст їх у продукції обмежено. Хімікатами зловживали про тягом 50–60 років, нині застосу-вання їх суворо обмежено.

У Брюсселі вирішують, що й скільки фермерам виробляти. Щоб не було перевиробництва певної продукції (хоча землі й активи гос-подарств дають таку змогу), їм ви-плачують субсидії. Здійснюється ретельний контроль — на папері та в електронному форматі. Слід до-тримуватися правил і вирощувати лише те, що задекларував на цей рік.

Для заповнення всіх форм (особ-ливо на субсидії) та оформлення

звітності практично кожен фермер потребує допомоги бухгалтерської фірми. У Швеції досить багато організацій, які знаються на бух-галтерському обліку сільгоспо-дарських підприємств. Документів ви ма гають стільки, що займатися всім цим немає ані змоги, ані ба-жання. Краще довірити таку роботу фахівцям (шведи звикли все дові-ряти майстрам: наприклад, власну машину або техніку ніхто й гадки не має ремонтувати самотужки). Фермери кажуть, що у членстві в ЄС є свої плюси та мінуси. Ось, наприклад, кожна корівка повинна мати ярлик-сережку лишень жов-того кольору, тільки незрозуміло, це мінус чи плюс. Усе ж таки краси-во, значить, плюс.

Загалом рівень життя у Швеції досить високий (особливо порів-няно з українським). Хто добре по-працював улітку, може й на Канари чи до Таїланду помандрувати — по-грітися до наступного літа, адже воно у Швеції дуже коротке.

Юлія Усова, спеціально для «МСГ» зі Швеції



СЛАВЕТНІ ІмЕНА

«Тепер я вдома, і се добре...»

«І робота тут найліпше робиться… »

Село Колодяжне розташоване за вісім кілометрів на схід від Ковеля на шосе Київ–Рівне–Брест. На його південній околиці, в садибі, яку 1868 року придбав батько поетеси Петро Антонович Косач та в якій від 1882 року жила родина, тепер розміщено літературно-меморіальний музей Лесі Українки.

У Колодяжному багато що й сьогодні нагадує ті часи, коли тут жила Леся. Уздовж дороги та біля входу в музей ростуть розкішні каштани, які посадив її брат Михайло Косач. Коло «білого» будиночка тягнеться до неба посаджена наймолодшою сестрою поетеси Ізидорою старезна груша, яка ще й досі плодоносить. У вересні тут можна скуштувати кисло-солодкі ягоди кизилу, привезеного Лесею 1907 року з Криму. Два його кущі так розрослися, що плодів вистачає всім — і працівникам музею, і його відвідувачам. Пам’ять про славетну поетесу береже, здається, кожна тра-винка на цій землі, яку Леся Українка так любила й на якій прожила з малими та великими перервами аж п’ятнадцять років із сорока двох, відведених їй долею.

На жаль, не зберігся «великий», як називали його в родині, будинок, у якому 1882 року поселилися Коса-чі. Його в 1943 році розібрали й вивезли кудись гітле-рівці. Зате відвідувачі можуть оглянути Лесин «білий» та батьківський «сірий» меморіальні будиночки.

25 лютого 1871 року народилася славетна поетеса

Леся Українка. Помандруймо ж в уяві разом тими місцями нашої

країни, які живили її талант.



«Наша сім’я жила в надто близьких стосунках з селянами, — зга-дувала Лесина сестра Ольга Косач-Кривинюк. — Усі ми, в тому числі й Леся, може, ще більше ніж хто, мали серед колодяженців не лише знайомих, а й приятелів, товаришок, тому весь їх побут незадовго став нам відомим, а далі й рідним».

У Колодяжному поетеса цікавилася народним побутом і звичаями, фоль-клором. У листі від 2 січня 1892 року до Михайла Драгоманова вона писала: «Досить того, що за чотири місяці маю півтораста обрядових пісень зібра-них! Певна річ, що не все там цікаве і нове, але ж мене займають оригінальні мотиви сих пісень, їх же — я знаю добре — ще ніхто не записував».

Для своєї сестри Ольги відповідно до порад і за джерелами, надісла-ними Дра го мановим, Леся 1890 року в «білому» будиночку написала під-ручник «Стародавня історія східних народів».

Треба віддати належне матері Лесі Ользі Косач — письменниці Олені Пчілці, яка помітила поетичний хист дочки та заохочувала її до творчос-ті. 1884 року львівський журнал «Зоря» надрукував перші поетичні спро-би 13-річної Лесі — «Конвалія» та «Сафо». Під ними стояв підпис «Леся Українка». Згодом саме у Львові вийшла у 1893 році перша її збірка поезій «На крилах пісень», у виданні якої взяв безпосередню участь Іван Франко.

«Від часу Шевченкового «Поховайте та вставайте, кайдани порвіте» Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова… ми-моволі думаєш, що ся хвора, слабосила дівчина — трохи чи не одино-кий мужчина на всю новочасну соборну Україну».

Іван Франко

Село під Ковелем стало для Лесі тим джерелом, яке постій-но живило її творчість. У листі до Михайла Павлика вона за-уважує: «Тепер я вдома, і се добре, бо хоч тут мене таки з’їсть колись пропасниця, але мені нігде так не добре, як вдома, і робота тут найліпше робиться».


У Колодяжному Леся Українка написала близь-ко 80 літературних творів. Поміж них поеми «Сам-сон» і «Русалка», поетичний цикл «Пісні про волю» казка «Біда навчить», п’єса «Блакитна троянда», нарис «Місто смутку» та інші.

Талант Лесі захоплював і приваблював до неї сучасників. У різний час у Колодяжному збирав-ся цвіт української інтелігенції: Микола Лисенко, Михайло Старицький, Модест Левицький, Іван Труш… У травні 1891 року в гості до Косачів при-їздив із сім’єю Іван Франко.

У 1907 році тяжка недуга змушує Лесю Українку назавжди покинути рідне її серцю Колодяжне:

Прощай, Волинь! Прощай, рідний куточок!Мене від тебе доленька жене,Немов од дерева одірваний листочок…

У травні 1941 року виконком Волинської об-ласної ради ухвалив організувати в Колодяжно-му в Лесиному «білому» будиночку музей, про-те війна перешкодила здійсненню цих намірів. Та 10 липня 1949 року «білий» будиночок у Коло-дяжному став музеєм великої української поете-си. У 1980 році було побудовано двоповерхове приміщення для музею, а «білий» і «сірий» буди-ночки утворили його меморіальну частину, де все нагадує нам про родину великих українських па-тріотів Косачів, членом якої була й геніальна Леся Українка.

У Київ — до рідні, до друзів…

У Києві Косачі винаймали помешкання у трьох місцях — на вулиці Стрілецькій, де нині розта-шовано посольство Норвегії, та в двох будинках на Маріїнсько-Благовіщенській (нинішня вули-ця Саксаганського). В одному з них, що має но-мер 97, тепер діє музей Лесі Українки. Після одру-ження з Климентом Квіткою Леся нетривалий час жила також і на вулиці Підвальній, 32.

Улітку 1899 року родина Косачів перебралася у двоповерховий особняк на Маріїнсько-Благо-віщенській вулиці, що належав відставному інже-нер-капітанові М. Хитрову, й там протягом десяти років винаймала п’ять кімнат на першому повер-сі у правому крилі. На цій самій вулиці зовсім по-руч жили Лисенки та Старицькі. Невдовзі у тому ж кварталі на вулиці Жилянській оселився й Панас Саксаганський. Отож цей куточок Києва став своє-рідним центром українського культурного життя. «Українським Парнасом» справедливо назвали сучасники цей духовний митецький осередок.

Музей Лесі Українки в Києві працює від початку 60-х років минулого століття. Але в середині 80-х у ньому розпочали капітальний ремонт (будинок, де розміщується музей, споруджено в 1889 році),

тоді й вирішили повністю обновити експозицію. Отож 25 лютого 1991 року перших відвідувачів прийняла меморіальна квартира Лесі Українки. Її відтворили в тому вигляді, який вона мала, коли там жила родина Косачів. Цьому насамперед при-служилися спогади Ізидори Косач-Борисової — наймолодшої сестри Лесі Українки, яка залишила детальні й точні описи кожної кімнати квартири по вулиці Маріїнсько-Благовіщенській, 97, свід-чення про життя та побут родини у Києві.

У листах до рідних і друзів, у спогадах сучасни-ків поетеса згадує Київ без особливого пієтету.

— І на це були свої причини, — каже завідувач-ка музею Лесі Українки у столиці Ірина Щукіна. — Саме в Києві ще в дитячому віці їй зробили першу операцію на лівій руці, після чого хвороба трохи пригальмувала, але згодом дедалі частіше та бо-лісніше знову почала нагадувати про себе.

Треба сказати й про таке: горбиста місцевість мікрорайону, де жила родина Косачів, утрудню-

Лесин «білий» будиночок у Колодяжному

Вивіска на огорожі сповіщає, що тут розмі-щено музей славетної української поетеси



вала Лесі пересування, що вона, безумовно, від-чувала. Можна собі тільки уявити, як нелегко було їй добиратися взимку 1900 року до щойно збудо-ваного міського музею (нині — Національний ху-дожній музей) у центрі міста, де ще приміщення не висохло як слід після опоряджувальних робіт, і позувати Іванові Трушу, який на замовлення На-укового товариства імені Шевченка писав портрет поетеси. До речі, ці сеанси в холодному й вогкому приміщенні ще більше ускладнили давню хворобу.

— Та, з іншого боку, Київ уже тоді, наприкін-ці XIX століття, був значним науковим і культурним центром у Російській імперії, — продовжує Іри-на Анатоліївна. — Тут можна було піти в театр чи на концерт відомого виконавця, побувати на вер-нісажі, зустрітися й поспілкуватися з людьми, які були поетесі цікаві й навіть близькі за духом, одне слово, набратися добрих вражень, чого, власне, й прагнула Леся Українка. А також, що особливо важ-ливо для письменника, — відвідувати бібліотеку, користуватися потрібними книжками, яких у Коло-дяжному чи Гадячі, звісно, не було де взяти.

І врешті-решт ніби й найпростіша, але доконечне потрібна для кожної нормальної людини річ — побу-ти в родинному колі, зустрітися з близькими друзя-ми. Бо оті виїзди на лікування — до Одеси, Криму, Карпат, Німеччини, Єгипту, Грузії, які ставали де-далі частішими й потребували багато часу, надовго відривали Лесю від домівки, від родини, позбавля-ючи її радості спілкування з найближчими людьми.

— Експозиція музею представлено таким чи-ном, щоб кожен відвідувач міг тут знайти те, що насамперед цікавить його у житті й творчості Лесі Українки, — зауважує Ірина Щукіна. — Це не просто ряд експонатів, розрахованих на стар-шокласників чи студентів-гуманітаріїв. Адже до нас навідуються й літературознавці, й шко-лярі, й просто шанувальники творчості доньки Прометея, як інколи ще називають мужню пись-менницю. Отож, формуючи експозицію, в музеї прагнули найповніше показати життя й творчу спадщину Лесі Українки, прокоментувати знакові моменти з біографії поетеси, визначити ті чинни-ки, які формували її світогляд, її творче обличчя. Тобто маємо кілька пластів, на основі яких можна проводити й тематичні екскурсії, скажімо, «Київ Лесі Українки» або «Фольклористична діяльність у родині Косачів».

Та, окрім екскурсій і пошуків нових матеріалів, пов’язаних із видатною донькою українського народу, колектив музею активно долучається й до інших справ. Нещодавно на базі музею відбула-ся наукова конференція «Творчість та особистість Лесі Українки в історичному, культурологічному та філософському аспектах», в якій узяли участь провідні лесезнавці нашої країни. Тепер у музеї розгорнуто виставку графічних робіт — ілюстра-

цій до «Лісової пісні», одного з найвідоміших тво-рів Лесі Українки, написаного сто років тому.

Цього року в приміщенні музею вже вп’яте від-будеться літературний конкурс «Надія» (таку на-зву має перший Лесин вірш, написаний у вось-мирічному віці), в якому беруть участь юні поети столиці та Київської області. Іще одна знакова подія — організований музеєм «круглий стіл» за участі театральних діячів і театрознавців, де обговорено проблеми сценічного втілення дра-матичних творів відомої письменниці.

Зажура Зеленого Гаю

«Є на Україні серед милої Полтавщини, бага-тої на гарні куточки, чудовий краєвид! Се той, що в’являється перед очима, коли дивитись на нього з високого узгір’я стародавнього, гетьманського міста Гадяча».

Олена Пчілка

А коли й справді глянеш на Гадяч із того узгір’я, то по-іншому бачиш і саме місто. І враз уявляється воно вже не таким, як нині. Згадуєш, що й справді був Гадяч гетьманським, має багатющу історію та уславлений багатьма людьми. Саме тут народи-лися мати Лесі Українки Олена Пчілка та дядько Михайло Драгоманов. Саме тут Леся зрозуміла, що в гадяцькому краї навіть птахи співають україн-ською й «українійшої» України нема…

…Цю гору називали Драгомановою. Сама Леся так і писала колись в одному з листів Ользі Кобилян-ській: «Як на двірці не буде нікого, то кажіть візникові везти себе на Драгоманівську гору, в дім Драгома-нових, а там уже, певне, хтось з наших буде…»

Уперше на Полтавщину батьки привезли Лесю влітку 1874 року в трирічному віці. А коли подо-

Завідувачка музею Ірина Щукіна у мемо ріаль ній кімнаті, де протягом тривалого часу жила й творила поетеса



рослішала, вже й сама рвалася сюди, адже Гадяч назавжди став для неї не лише улюбленим місцем відпочинку — тут їй і писалося, як ніде.

Чого варта була й сама подорож на Пол-тавщину! Їхали поїздом на Бахмач, потім на Ромни до Лохвиці, а вже звідти «пол-тавським широким шляхом» кіньми до Гадяча… Кажуть, Лесі завжди не терпілося побачити Псел. А вже як побачить — «О-о, так ми дома!»

Тут, на берегах Псла й Груні їй не лише «дихалося вільніше», але й «писалося так, що не оді-рва тися…» Тут народилися по-етичні твори «Роберт Брюс, король шотландський» (1893), «Порвалася нескінчена розмо-ва…» (1898), перекладено ро-сійською власну п’єсу «Блакитна троянда» (1898) й оповідання Ольги Кобилянської «Голосні струни» (1899) та ін. Із Гадяча летіли листи М. Драгома-нову, М. Павликові, В. Гнатюку…

Спеціально для Лесі Олена Пчілка облаштувала й дачу в урочищі Голубівщина, що перейменували на Зелений Гай. Там з’явився чепурний двопо-верховий будиночок із краєвидом на Псел.

«Околиця тут гарна, широкий горизонт… Будем човном плавати і просто руками, коли вмієте… Мої сестри (їх у мене три) покажуть вам околицю, поба-чите ви таку Україну, що «українійшої» й нема», — так писала про це місце сама Леся Українка.

Тут улітку 1899 року гостювала Ольга Коби-лянська, в різні роки бували Лесині друзі Сергій Мержинський, Климент Квітка, Федір Красицький, Гнат Хоткевич та інші. Тут було написано такі відо-мі твори, як «Сфінкс», «Ра-Менеїс» (1900), «Ніо-бея», «Осінні співи» (1902), «Напис в руїні» (1904), «Три хвилини» (1905), «Тиху задуму вечірнюю»,

«Пророк» (1906), а також оповідання й статті. Уліт-ку 1904 року в Зеленому Гаї художник Фотій Кра-сицький написав відомий портрет Лесі Українки.

Поетеса стежила за громадсько-культурними по-діями на Полтавщині, цікавилася людьми, яких тут узнала, дбала про поповнення громадської бібліоте-ки. Їй дуже подобалися гадяцькі краєвиди. Якось на-віть писала матері з Одеси: «Дуже вже мені хочеться додому, до тебе, на тихі води, на ясні зорі: все зда-ється, що там скоріше минеться моя втома…»

Леся друкувалася й у полтавському часописі «Рідний край», цікавилася прогресивною газетою «Полтавщина». 1908 року на ініціативу поетеси було послано на Полтавщину фольклорно-етнографічну експедицію, якою керував Ф. Колесса, для збиран-ня й записування на фонограф народних дум.

Іменем Лесі Українки в Гадячі названо цент-ральну вулицю, районну бібліотеку, де діє літе-ратурно-меморіальна кімната поетеси. Пам’ять про співачку досвітніх огнів бережуть і в Гадяцькій гімназії імені Олени Пчілки, що веде велику пошу-

кову роботу, підтримує зв’язки з літературоз-навцями, науковцями, істориками. «Ле-

сині джерела» — таку назву отримав фестиваль авторської пісні, започат-

кований у Гадячі 2007 року.…А от доля самої Драгоманової

гори, на жаль, склалася сумно. Уже не той нині тут краєвид, яким свого часу захоплювалися й Олена Пчіл-ка, й Леся. Свого часу тут виріши-ли спорудити пам’ятник команду-вачу армії генералові П. Корзуну, який загинув у цих місцях та похо-ваний у Гадячі. І хоч цей проект так

і не втілився у життя, але рештки са-диби Драгоманових, яка згоріла ще

під час війни, знищити таки встигли. Тепер тут установлено меморіальний

знак. Лише він і нагадує про Драгомано-вих, про Лесю та про Зелений Гай…

— Леся Українка — особистість багатовек-торна, з колосальною духовністю, з величез-ним впливом як на своє покоління, так і на на-щадків, — наголошує, завершуючи розмову, Ірина Щукіна. — Своїм пристрасним словом вона найдужче бичувала рабів духу, бо геть не сприймала всіх ницих проявів такого раб-ства. Будь-який її твір або життєвий вчинок не можна трактувати спрощено. Ми дедалі частіше потребуємо, наче живлющої води, її полум’яного слова, її мудрих заповітів.

Матеріал підготувалиАнтон ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ,

Віталій СКОБЕЛЬСЬКИЙ,Микола ЯКИМЕНКО

Волинь–Київ–Полтавщина


Музей Лесі Українки в Києві


Передплатити журнал успішного господаря «Механізація сільського господарства» можна у будь-якому поштовому відділенні

ЖУРНАЛ ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

№3 (28)ВЕРЕСЕНь-ЖОВтЕНь

2010

ЕЛЕВАтОРИ: КИтАЙСьКА ПЕРСПЕКтИВА

стор. 4ЯК ГРЕЧКОСІЙ ГРЕЧКОСІЄВІ

стор. 10

ПОДОРОЖУЄМО УКРАЇНОЮ.КОЗАЦьКА СЛОБОДА У ЦЕНтРІ СтОЛИЦІстор. 30

Журнал приходитиме до тебе що два місяці й розповідатиме про:• новини аграрного ринку (що нового у галузі,

які проблеми «заїли» сільського господаря, чи допомагає йому влада, як дають собі раду господарі в інших країнах;

• досвід успішних господарств (чому інші вже отримують гідні прибутки, а ти й досі — ні);

• новітні технології (в ногу з часом: вести господарства по-старому — собі на збиток, сусідам на сміх);

• технологічні комплекси (немає користі від окремих машин та обладнання, майбутнє — за сучасними комплексами);

• ефективні фінансові інструменти (коли гроші не витрачаються, а працюють).

А також:• надасть погодні та астрологічні прогнози;• подбає про ваше добре здоров'я;• простежить за народним календарем;• розповість про ваші таланти та захоплення.

Твій журнал «МСГ» — це добрий порадник, авторитетний фахівець, цікавий співрозмовник

Передплачуй господарюй заощаджуй ставай успішним!

Передплатний індекс

907876279

грнЦіна на півріччя

№1 (30) СІЧЕНЬ-ЛЮТИЙ 2011

Documents