ПЕРЕДМОВА

РОЗРОБЛЕНО

1. Смирнова Тетяна Анатоліївна – доктор педагогічних наук, професор

2. Соколова Алла Вікторівна – кандидат педагогічних наук, доцент

3. Беземчук Лариса Валентинівна – кандидат педагогічних наук, доцент

4. Васильєва Оксана Вікторівна – кандидат педагогічних наук, доцент

Освітньо-професійна програма (ОПП) є державним нормативним

документом, в якому визначається нормативний зміст навчання,

встановлюються вимоги до змісту, обсягу та рівня освітньої та професійної

підготовки фахівця відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня певної

спеціальності. Цей стандарт є складовою галузевого компоненту державних

стандартів вищої освіти і виконується при:

- розробці та корегуванні відповідних навчальних планів і програм

навчальних дисциплін;

- розробці засобів діагностики рівня освітньо-професійної підготовки

фахівця;

- визначенні змісту навчання як бази для опанування новими

спеціальностями, кваліфікаціями;

- визначенні змісту навчання в системі перепідготовки та

підвищення кваліфікації.

ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНА ПРОГРАМА

підготовки бакалавра (назва кваліфікаційного рівня)

за спеціальністю 6.020204 Музичне мистецтво)

(код і назва спеціальності) галузь знань 0202 Мистецтво

(код і назва галузі освіти)

Чинний від _______________

(рік, місяць, число)

1. ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ

Цей стандарт поширюється на органи управління вищою освітою та вищі

навчальні заклади, де готуються фахівціосвітньо-кваліфікаційного рівня

бакалавра

(назва освітньо-кваліфікаційного рівня) за спеціальністю 6.020204 (Музичне мистецтво) (код і назва спеціальності)

освітнього рівня базова вища освіта (назва освітнього рівня)

галузь знань 0202 Мистецтво

напрям підготовки діяльності методика музичного

виховання в початковій та

базовій загальноосвітній

школі

з нормативним терміном навчання 3 роки10 місяців

(очна форма)

Цей стандарт встановлює:

- нормативну частину змісту навчання у навчальних об'єктах, їх

інформаційний обсяг та рівень засвоєння у процесі підготовки відповідно

до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики;

- рекомендований перелік дисциплін підготовки фахівців;

- форми державної атестації;

- нормативний термін навчання.

Стандарт є обов'язковим для вищих навчальних закладів, що готують

фахівців даного профілю.

Стандарт придатний для цілей сертифікації фахівців та атестації випускників

вищих навчальних закладів.

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

При розробці освітньо-професійної програми використовувались

посилання

на такі державні та галузеві стандарти України:

ДК 003 - 95 - Державний класифікатор професій;

ДК 009 - 96 - Державний класифікатор видів економічної діяльності;

ДСВО 01 - 98 - Перелік напрямків та спеціальностей, за якими здійснюється

підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за

відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями;

ДСВО 02 - 98 - Перелік кваліфікацій за відповідними освітньо-

кваліфікаційними рівнями;

ДСВО 03 - 98 - Освітній рівень базової вищої школи;

ДСВО 04 - 98 - Освітній рівень повної вищої освіти;

ДСВО 07.1 - 98 - Освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста;

СВО - Термін та визначення;

СВО - Освітньо-кваліфікаційна характеристика;

Наказ Міністерства освіти України № 264 від 19. 08. 1996 р. "Про

затвердження типових штатних нормативів денних середніх

загальноосвітніх навчально-виховних закладів"

Концепція педагогічної освіти. Інформаційний

збірник № 8,1999 р.

3. ПОЗНАЧЕННЯ ТА СКОРОЧЕННЯ

У даному стандарті для формування шифрів застосовуються наступні

скорочення назв циклів підготовки, до яких віднесено блоки змістовних

модулів:

ГЕ - гуманітарні і соціально-економічні дисципліни;

ПМ - природничо-математичні дисципліни;

ПО - професійно-орієнтовані дисципліни;

ВД - вибіркові дисципліни.

4 РОЗПОДІЛ ЗМІСТУ ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНОЇ ПРОГРАМИ ТА

МАКСИМАЛЬНИЙ ЧАС ЗА ЦИКЛАМИ ПІДГОТОВКИ

4.1. Освітньо - професійна програма передбачає такі цикли підготовки:

- гуманітарної, соціально-економічної підготовки, що забезпечує певний

освітній рівень;

- природничо-математичної підготовки;

- професійно-орієнтованої (професійної та практичної підготовки):

- вибіркових дисциплін.

4.2. Розподіл змісту освітньо-професійної програми підготовки фахівця та

максимальний навчальний час за циклами підготовки подано у таблиці 1.

Таблиця 1

Цикл підготовки Максимальний навчальний час

за циклами

(академічних годин/кредитів) 1.Цикл гуманітарної та соціально-економічної підготовки:

1.1.Нормативна частина 576/16

1.2. Варіативна частина (за вибором

університету)

360/10

1.3. Варіативна частина (за вибором студента) 756/21

2. Цикл природничо-наукової підготовки 252/7

3. Цикл професійно орієнтованої (професійної та практичної) підготовки:

- професійно-педагогічна підготовка 684/18,5

Професійна науково-предметна підготовка

3.1. Нормативна частина циклу 3924/109

3.2. Варіативна частина циклу 378/10,5

3.3. Спеціалізація 630/17

Максимальний навчальний час

загальної підготовки

7560/209

Розподіл змісту освітньо-професійної програми підготовки фахівця та

максимальний навчальний час за циклами підготовки

Максимальний навчальний час та розподіл змісту освітньо-

професійної програми бакалаврів

Термін навчання 4 роки

Загальний навчальний час загальної підготовки

(академічних годин/кредитів)

7560/209

Загальний навчальний час за циклами (у відсотках від максимального

навчального часу підготовки):

1.Цикл гуманітарної та соціально-економічної підготовки

1.1.Нормативна частина 7,7%

1.2. Варіативна частина (за вибором

університету)

4,8%

1.3. Варіативна частина (за вибором студента) 10,05%

2. Цикл природничо-наукової підготовки 3,35%

3. Цикл професійно орієнтованої (професійної та практичної) підготовки:

- професійно-педагогічна підготовка 8,9%

Професійна науково-предметна підготовка

3.1. Нормативна частина циклу 52,1%

3.2. Варіативна частина циклу 5% 3.3. Спеціалізація 8,1%

Максимальний навчальний час кожного з циклів підготовки

призначений для здійснення усіх передбачених навчальним планом форм

організації навчання, у тому числі самостійної, індивідуальної роботи

студента та контрольних заходів (за виключенням державної атестації).

5. НОРМАТИВНА ЧАСТИНА ЗМІСТУ ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНОЇ

ПРОГРАМИ

Система знань у вигляді системи змістовних модулів щодо складових

узагальнених структур діяльності у освітньо-кваліфікаційній характеристиці

в змісті умінь, та мінімальна кількість навчальних годин / кредитів вивчення

кожного змістовного модуля, наведені в таблиці 2.

Система блоків змістовних модулів, у які вони групуються, та

мінімальна кількість годин / кредитів вивчення кожного блоку наведені у

таблиці 3.

б) шифр

змістового

модуля, що

відповідає

умінню, зазначеному у освітній характеристиці:

У таблиці Додатку В у графі 1 шифри блоків змістових модулів наведені за

структурою:

6. Рекомендований перелік навчальних дисциплін

6.1 У таблиці Додатку Г зазначений рекомендований перелік навчальних

дисциплін, визначені блоки змістових модулів, що входять до кожної з них,

встановлена мінімальна кількість навчальних годин/кредитів їх вивчення.

6.2 Навчальний заклад має право за узгодженням з Міністерством освіти і

науки України змінювати назви навчальних дисциплін та розподіл блоків

змістових модулів у них.

7 Державна атестація студента

7.1 На державну атестацію студента виносяться блоки змістових модулів, що

зазначені у таблиці Додатку В.

7.2 У Додатку Д наведені нормативні форми державної атестації студента і

поданий розподіл блоків змістових модулів між ними.

Додаток А

(обов’язковий)

Таблиця – Розділ змісту освітньо-професійної програми та максимальний навчальний час за циклами підготовки

Назва навчальної дисципліни

Шифри блоків змістовних модулів, що

входять до навчальної дисципліни мінімальна кількість навчальних

годин/кредитів вивчення дисципліни

Методика музичного виховання ПП.86, ПП.87, ПП.88; ПП.89 270/7,5

Основний музичний інструмент ПП.68, ПП.69, ПП.70,ПП.71, ПП.72, ПП.73, ПП.74, ПП.75, ПП.76,

ПП,77, ПП.78 360/10

Додатковий музичний інструмент ПП.98, ПП.99, ПП.100, ПП.101, ПП.102, ПП.103, ПП.104, ПП.105,

ПП.106, ПП.107, ПП.108, ПП.109, ПП.110,ПП.111, ПП.112 108/3

Оркестровий клас ПП.90, ПП.91, ПП.92, ПП.93, ПП.94, ПП.95, ПП.96, ПП.97,

ПП.113, ПП.114, ПП.115, ПП.116, ПП.117, ПП.118 432/12

Історія української музики ПП.51, ПП.52, ПП.53, ПП.54. ПП.55 108/3

Історія зарубіжної музики ПП.20; ПП.21; ПП.22; ПП.56, ПП.57, ПП.58, ПП.59, ПП.60 324/9

Народознавство і музичний фольклор ПП.29, ПП.30,ПП.31, ПП.32, ПП.33,ПП.34. ПП.35, ПП.36, ПП.37,

ПП.38, ПП.39 54/1,5

Сольфеджіо ПП.23, ПП.24, ПП.25, ПП.26, ПП.27, ПП.28 324/9

Гармонія ПП.40, ПП.41, ПП.42, ПП.43, ПП.44, ПП.45, ПП.46, ПП.47, ПП.48,

ПП.49, ПП.50 216/6

Аналіз музичних творів ПП.01, ПП.02, ПП.03, ПП.04, ПП.19 90/2,5

Постановка голосу ПП.05, ПП.06, ПП.07, ПП.08 234/6,5

Хорове диригування ПП.08,ПП.09, ПП.10, ПП.11, ПП.12, ПП.13, ПП.14, ПП.15, ПП.16,

ПП17, ПП.18 270/7,5

Хоровий клас ПП.61, ПП.62, ПП.63, ПП.64, ПП.65, ПП.66, ПП.67, ПП.79, ПП.80,

ПП.81, ПП.81, ПП.82, ПП.83, ПП.84, ПП.85 1008/28

Хорознавство та хорове аранжування ПП.51, ПП.52, ПП.53, ПП.54. ПП.55 126/3,5

Інші дисципліни, що встановлює навчальний

заклад. 1008/27,5

Всього 4932/136,5

Додаток Б

(обов’язковий)

Таблиця – Система змістових модулів Зміст уміння, що забезпечується Шифр

уміння

Назва змістового модуля Шифр змістового

модуля

Мін.

к-сть

навч.

год.

У процесі музично-інструментальної підготовки,

використовуючи музичний інструмент та навчально-методичну

літературу, оволодівати вміннями звуковидобування,

специфічними для кожного інструменту (ф-но, скрипки,

бандури, баяну, гітари та ін.), в умовах індивідуальних занять та

самостійної практичної роботи.

ПФ.С.01.

ПП.О.01

Ознайомлення з історією створення

інструменту.

Оволодіння навичками гри, постановка

виконавського апарату.

Самоконтроль виконавця за своїми ігровими

рухами та діями.

ПФ.С.01.ПП.О.01.ПП.001.

ПФ.С.01.ПП.О.01.ПП.002

ПФ.С.01.ПП.О.01.ПП.003

29

З метою створення професійної основи для виконання функцій

учителя музики вміти вільно володіти технічними прийомами

гри на одному з музичних інструментів, який обраний основним,

у процесі виконання спеціальних вправ, етюдів, музичних творів

різного ступеню складності, їх окремих фрагментів в умовах

практичних індивідуальних занять і самостійної позааудиторної

роботи.

ПФ.С.02.

ПП.Н.02

Індивідуальні заняття з викладачем.

Виконання вправ, програвання гам, етюдів та

іншого інструктивно-технічного матеріалу;

розвиток технічної оснащеності музиканта.

Робота над звуком.

Виховання у виконавця адекватного відчуття

ритму і динаміки, розвиток чуття

архітектоніки.

ПФ.С.02.ПП.Н.02.П.П.004

ПФ.С.02.ПП.Н.02.ПП.005

ПФ.С.02.ПП.Н.02.ПП.006

ПФ.С.02.ПП.Н.02.ПП.007

41

У педагогічній діяльності на уроці та у позакласній виховній

роботі, спираючись на знання, здобуті на заняттях з основного

музичного інструменту, застосовуючи різні прийоми фразування

(агогіка, артикуляція, динаміка, штрихи) та педалізації, вміти

виразно виконувати музичні твори різних стилів і жанрів на

високому художньому рівні.

ПФ.Е.03.

ПР.О.03

Робота над музичними творами різних жанрів

і стилів.

Розкриття специфіки виконання творів

поліфонічного плану, великої форми,

мініатюри, обробок народних пісень, сучасної

музики.

Вдосконалення рухомоторних навичок, слуху,

метроритму, музичного мислення і пам’яті,

чуття форми твору, образної уяви.

ПФ.Е.03.ПР.О.03.ПП.008.

ПФ.Е.03.ПР.О.03.ПП.009

ПФ.Е.О3.ПР.О.03.ПП.010

28

З метою підготовки до виконавсько-концертної діяльності вміти

володіти собою, викликати творче самопочуття, регулювати свій

емоційний та фізичний стан, використовуючи знання і

практичний досвід, набутий у процесі занять з основного

музичного інструменту та виступів з періодичними творчими

звітами у системі контролю за результатами успішності.

ПФ.Д.04.

ПП.Р.04

Підготовка до виступів на академічних

вечорах, заліках, іспитах, фестивалях і

конкурсах.

Накопичення концертного репертуару.

Розвиток здатності до всебічного художнього

та технічного оволодіння твором.

Створення психологічної установки на

успішний виступ.

Розвиток музичного кругозору студентів.

Самостійна робота над деталями виконання

(звуком, динамікою, нюансуванням,

артикуляцією, педалізацією), осмисленням

художніх завдань.

ПФ.Е.04.ПП.Р.04.ПП.011

ПФ.Д.04.ПП.Р.04.ПП.012

ПФ.Д.04.ПП.Р.04.ПП.013

ПФ.Д.04.ПП.Р.04.ПП.014

ПФ.Д.04.ПП.Р.04.ПП.015

ПФ.Д.04.ПП.Р.04.ПП.016

62

Для активізації емоційного відгуку та музичного мислення

школярів у процесі слухання музики, спираючись на дидактично

підібраний музичний матеріал, вміти дати естетичну оцінку та

виразити власне критичне судження про твір засобами

емоційно-образного, дохідливого слова, враховуючи загально-

естетичний розвиток учнів.

ПФ.Е.89.

ПР.О.89

Робота над твором з одним студентом у

присутності інших студентів.

Створення умов “мініконцерту” –

психологічної підготовки до виступу.

Проведення обговорень, дискусій, розв’язання

проблемних ситуацій.

Розширення репертуару за рахунок ескізного

ознайомлення з творами.

Підготовка до написання анотацій на твір,

який виконується.

ПФ.Е.89.ПР.О.89.ПП.017

ПФ.Е.89.ПР.О.89.ПП.018

ПФ.Е.89.ПР.О.89.ПП.019

ПФ.Е.89.ПР.О.89.ПП.020

ПФ.Е.89.ПР.О.89.ПП.021

48

У процесі відтворення музичних творів з репертуару, який

запропоновано у шкільних програмах для загальноосвітньої

школи, використовуючи нотний текст і музичний інструмент,

уміти реалізувати педагогічно-виконавський задум інтерпретації

в умовах слухання учнями “живого” звучання інструменту та

його доповнення грамотним словесним коментарем.

ПФ.Е.200.

ПР.О.200

Набуття досвіду виконавської практики.

Вміння мобілізувати і активізувати творчі

сили, необхідні для проявлення артистичної

волі.

Розвиток здатності до самоконтролю,

формування критеріїв самооцінки.

Участь у навчально-тематичних вечорах у

школі.

Проведення лекцій-концертів.

ПФ.Е.200.ПР.О.200.ПП.022

ПФ.Е.200.ПР.О.200.ПП.023

ПФ.Е.200.ПР.О.200.ПП.024

ПФ.Е.200.ПР.О.200.ПП.025

ПФ.Е.200.ПР.О200.ПП.026

53

З метою формування стійкої потреби вдосконалення

педагогічно-виконавської майстерності та підвищення рівня

професійної компетентності, вміти працювати над нотним

текстом і його відтворенням на інструменті в умовах

ПФ.С.201.

ПР.О.201

Самостійне опанування нового матеріалу.

Робота над удосконаленням виконавської

майстерності.

Складання планів-мінімумів на кожний

ПФ.С.201.ПР.О.201.ПП.027

ПФ.С.201.ПР.О.201ПП.028

27

позааудиторної самостійної роботи та виконання практичних

завдань, спрямованих на підготовку до музично-просвітницької і

педагогічної діяльності

семестр, спрямованих на всебічний розвиток

власних музичних здібностей та розширення

музичного

кругозору.

ПФ.С.201.ПР.О.201ПП.029

Для виконання функцій учителя музики і керівника дитячих

художніх колективів оволодіти вміннями музичного супроводу

співу учнів та транспонування вокальних творів і хорових

партитур в умовах занять ансамблем та концертмейстерським

класом за допомогою музичного інструменту і нотної

літератури.

ПФ.С.202.

ПР.О.202

Гра в ансамблі; ознайомлення з широким

колом музичної літератури.

Набуття навичок узгоджувати свої

виконавські наміри з діями іншого учасника

ансамблю.

Розвиток умінь одночасного співу та гри.

Робота над транспонуванням вокальних творів

та дитячих пісень.

ПФ.С.202.ПР.О.202.ПП.030

ПФ.С.202.ПР.О.202.ПП.031

ПФ.С.202.ПР.О.202.ПП.032

ПФ.С.202.ПР.О.202.ПП.033

39

У процесі самореалізації творчої активності вчителя музики,

застосовуючи знання із спеціальних музичних дисциплін, вміти

підбирати на слух популярні пісні та нескладні за інтервальним

складом мелодії за допомогою головних функцій ладу,

імпровізувати на різні, зокрема народні музичні теми, в умовах

аудиторних занять, проведення уроків музики та виховних

заходів у загальноосвітній школі.

ПФ.Е.179.

ПР.Р.179

Вдосконалення вмінь підбирати на слух і

гармонізувати нескладні мелодії.

Навчання специфічних прийомів читання нот

з листа та ескізного розучування творів.

ПФ.Е.179.ПР.Р.179.ПП.034

ПФ.Е.179.ПР.Р.179.ПП.035

18

У навчально-виховній роботі, спираючись на знання з методики

гри на елементарних музичних інструментах та опановані

технічні прийоми володіння ними, в умовах індивідуальних і

групових практичних занять з додаткового інструменту та

оркестрового класу, вміти розказати учням про виразні

можливості інструментальної музики і організувати колективне

музикування на уроках та у позаурочний час.

ПФ.С.230.

ПП.Р.230.

Набуття практичних навичок оркестрової гри.

Відчуття і розуміння основних функцій твору

(тема, підголосок, педаль, бас, фігурація

тощо), які виконуються всім оркестром і

окремими партіями.

Розуміння диригентських жестів.

Знання виховного потенціалу колективного

музикування та правил його організації.

ПФ.С.230.ПП.Р.230.ПП.036

ПФ.С.230.ПП.Р.230.ПП.037

ПФ.С.230.ПП.Р.230.ПП.038

ПФ.С.230.ПП.Р.230.ПП.039

41

Для ознайомлення учнів із скарбницею національного і

світового музичного мистецтва у розмаїтті розвитку його

художніх напрямів, стилів і жанрів уміти перекладати та

адаптувати фрагменти оперно-симфонічної музики засобами гри

на фортепіано, використовуючи нотний матеріал в умовах

підготовки з основного музичного інструменту та ансамблю.

ПФ.Е.231.

ПР.О.231

Поповнення репертуару за рахунок

аранжування творів для інших інструментів та

оркестру.

Знання основних способів перекладу

музичних творів та вмінь їх застосування з

урахуванням жанрово-стилістичних

особливостей творів та вікових можливостей

сприймання дитячої аудиторії.

ПФ.Е.231.ПР.О.231.ПП.040

ПФ.Е.231.ПР.О.231.ПП.041

22

З метою формування готовності вчителя до здійснення

педагогічного керівництва музичним вихованням школярів,

спираючись на спеціальні знання, досвід інструментально-

виконавської діяльності та естетичної оцінки музичних творів,

уміти проводити бесіди, диспути та лекції-концерти з

урахуванням вікових особливостей художнього сприймання

шкільної аудиторії.

ПФ.Е.232.

ПР.О.232

Інтелектуальний розвиток студента.

Навчання аналізу та зіставленню творів.

Розуміння природи і смислу музично-

виразних засобів, їх ролі у відтворенні

авторського та виконавського задуму.

Здатність грамотно, кваліфіковано і доступно

висловлювати свої думки про твори, робити

відповідний коментар.

ПФ.Е.232.ПР.О.232.ПП.042

ПФ.Е.232.ПР.О.232.ПП.043

ПФ.Е.232.ПР.О.232.ПП.044

ПФ.Е.232.ПР.О.232.ПП.045

40

У процесі інструментальної підготовки, застосовуючи знання з

додаткового інструменту та оркестрового класу, оволодівати

вміннями організації і керівництва художніми колективами

учнів з метою їх прилучення до цінностей народного і

професійного національного мистецтва в умовах аудиторних

групових занять.

ПФ.С.233.

ПП.О.233

Набуття знань про дитяче інструментальне

музикування.

Опанування форм роботи з дитячими

колективами.

Оволодіння методикою гри на різних

інструментах, зокрема дитячих.

Набуття вмінь творчого аранжування різних за

характером дитячих пісень та п’єс.

ПФ.С.233.ПП.О.233.ПП.046

ПФ.С.233.ПП.О.233.ПП.047

ПФ.С.233.ПП.О.233.ПП.048

ПФ.С.233.ПП.О.233ПП.049

37

У процесі організації виконавсько-інструментальної діяльності

учнів, використовуючи елементарні музичні інструменти, вміти

створити педагогічні ситуації, які спонукають учасників дитячих

художніх колективів до різних форм творчої імпровізації в

умовах класних і позакласних занять.

ПФ.Е.160.

ПР.Р.160

Методика опанування нотної грамоти у

процесі колективного музикування.

Музично-мовленнєві інсценування дитячих

пісень та віршів з використанням

елементарних музичних інструментів.

Активізація співацької діяльності учнів у

процесі інструментального музикування.

Організація позакласних занять з дитячим

оркестром.

ПФ.Е.160.ПР.Р.160.ПП.050

ПФ.Е.160.ПР.Р.160.ПП.051

ПФ.Е.160.ПР.Р.160.ПП.052

ПФ.Е.160.ПР.Р.160.ПП.053

40

З метою підготовки до здійснення художньо-комунікативної

діяльності вміти створювати атмосферу міжособистісного та

внутрішньо-діалогового художнього спілкування у процесі

аудиторних занять з ансамблю та оркестрового класу,

застосовуючи такі засоби, як колективне музикування,

обговорення музичних вражень, рефлексивне осмислення

образного смислу творів.

ПФ.Е.139.

ПР.О.139

Виховання почуття відповідальності за якість

опанування власної партії.

Досягнення виконавцями точності темпу,

ритму, штрихів, динаміки, агогіки, специфіки

тембрового звучання.

Створення єдності і цілісності музично-

художнього образу твору, який виконується.

Здатність чути інших учасників творчого

колективу, розвиток “чуття партнера”.

Навички самоконтролю та самооцінки власних

і колективних ігрових дій.

ПФ.Е.139.ПР.О.139.ПП.054

ПФ.Е.139.ПР.О.139.ПП.055

ПФ.Е.139.ПР.О.139.ПП.056

ПФ.Е.139.ПР.О.139.ПП.057

48

ПФ.Е.139.ПР.О.139.ПП.058

При виконанні функцій учителя музики та керівника

художнього колективу вміти встановлювати психологічний

контакт і утримувати увагу дитячої аудиторії засобами вільного

володіння музичним інструментом та виразного виконання

творів, спрямованого на стимулювання емоційно-почуттєвої

сфери юних слухачів.

ПФ.Е.234.

ПР.О.234

Досягнення єдності музично-художнього і

технічного розвитку.

Послідовність накопичення знань, умінь і

навичок.

Виховання самостійності й творчої ініціативи

студентів.

Широкий, універсальний розвиток майбутніх

педагогів-музикантів.

ПФ.Е.234.ПР.О.234.ПП.059

ПФ.Е.234.ПР.О.234.ПП.060

ПФ.Е.234.ПР.О.234.ПП.061

ПФ.Е.234.ПР.О.234.ПП.062

38

З метою створення сприятливої атмосфери для домашніх занять

музикою, спираючись на психолого-педагогічні та спеціальні

знання, вміти проводити просвітницько-виховну роботу з

батьками, використовуючи індивідуальні бесіди, лекції-

концерти, критичні огляди газетно-журнальної періодики,

можливості звукозапису та музичної трансляції в умовах

відвідування окремих сімей та проведення батьківських зборів у

загальноосвітній школі.

ПФ.Е.235.

ПР.О.235

Зв’язок з іншими видами мистецтва та

знаннями у галузі психології, педагогіки.

Розширення знань про сучасні технології

виховання і розвитку особистості.

Здійснення міжпредметних зв’язків та

педагогічних практик з метою комплексного

розвитку студента.

ПФ.Е.235.ПР.О.235.ПП.063

ПФ.Е.235.ПР.О.235.ПП.064

ПФ.Е.235.ПР.О.235.ПП.065

30

Для реалізації завдань педагогічної взаємодії учителя музики з

учнями, спираючись на психолого-педагогічні та спеціальні

знання, вміти використовувати розмаїття методів педагогічної

діагностики індивідуальних та вікових особливостей

художнього сприйняття, розвитку музичних здібностей і

ціннісних орієнтацій з метою їх урахування у процесі навчально-

виховної роботи.

ПФ.Д.199.

ПР.О.199

Вікові особливості музичного сприйняття.

Методи педагогічного дослідження.

Набуття знань про форми організації

педагогічної взаємодії.

Психолого-педагогічна діагностика музичних

здібностей дітей.

ПФ.Д.199.ПР.О.199.ПП.066

ПФ.Д.199.ПР.О.199ПП.067

ПФ.Д.199.ПР.О.199.ПП.068

ПФ.Д.199.ПР.О.199.ПП.069

38

Для організації логічного і послідовного освоєння учнями

музичного матеріалу вміти складати календарні плани

педагогічної роботи, діяльності гуртків художньої

самодіяльності в умовах групових занять оркестрових

колективів та функціонування студій навчання гри на одному з

музичних інструментів (ф-но, баян, бандура, гітара та ін.), а

також сценарії музично-виховних заходів, віддаючи пріоритет у

доборі навчального репертуару доробку української народної та

композиторської школи як вагомому компоненту всесвітнього

мистецтва.

ПФ.Е.200.

ПР.О200

Планування педагогічної роботи.

Методи прилучення учнів до духовних

цінностей мистецтва.

Активізація потреби творчого самовираження

у процесі самостійної музичної діяльності.

ПФ.Е.200.ПР.О.200.ПП.070

ПФ.Е.200.ПР.О.200.ПП.071

ПФ.Е.200.ПР.О.200.ПП.072

29

З метою реалізації завдань особистісне зорієнтованої освіти в

умовах музично-інструментальної підготовки оволодіти

вміннями індивідуальної роботи з учнями, спираючись на

ПФ.Д.201.

ПР.Р.201

Набуття про особливості реалізації

особистісне зорієнтованого підходу у галузі

музичної освіти.

ПФ.Д.201.ПР.Р.201.ПП.073

32

виявлення, врахування та оцінку їх загального розвитку і

музичних здібностей на основі знань дидактичних особливостей

навчання обдарованих дітей та тих, які мають труднощі у

засвоєнні музичного матеріалу.

Методи індивідуалізації та диференціації

навчання.

Стимулювання творчої ініціативи учнів.

ПФ.Д.201.ПР.Р.201ПП.074

ПФ.Д.201.ПР.Р.201ПП.075

У процесі проведення навчально-виховної роботи вміти

визначати ступінь та глибину засвоєння учнями програмного

музичного матеріалу, набуття ними знань про музичне

мистецтво, оволодіння навичками гри на елементарних

музичних інструментах, накопичення досвіду слухання-

розуміння музичних творів та їх аналізу-інтерпретації в умовах

розмаїття форм урочної і позаурочної роботи, застосовуючи

методи контролю успішності та методичні прийоми спонукання

до різних видів самостійної музичної діяльності.

ПФ.С.201.

ПР.Р.202

Методи контролю та оцінки знань у галузі

музичної освіти.

Поняття аналізу-інтерпретації твору.

Етапи педагогічної роботи, спрямованої на

підготовку учнів до особистісного осягнення

образного смислу музики.

Методика створення педагогічних ситуацій з

метою активізації творчої діяльності учнів.

ПФ.С.202.ПР.Р.202.ПП.076

ПФ.С.202.ПР.Р.202.ПП.0.77

ПФ.С.202.ПР.Р.202.ПП.0.78

ПФ.С.202.ПР.Р.202.ПП.079

46

З метою підвищення своєї професійної кваліфікації на основі

спостереження за роботою вчителів музики та керівників

дитячих художньо-творчих колективів уміти вивчати,

аналізувати і узагальнювати передовий педагогічний досвід в

умовах проходження педагогічної практики, роботи у

загальноосвітній школі та закладах позашкільної освіти.

ПФ.Д.203.

ПР.О.203

Педагогічне спостереження.

Вивчення передового педагогічного досвіду.

Особливості організації музично-педагогічної

роботи в умовах закладів позашкільної освіти.

ПФ.Д.203.ПР.О.203.ПП.0.80

ПФ.Д.203.ПР.О.203.ПП.0.81

ПФ.Д.203.ПР.О.203.ПП.0.82

25

У процесі осягнення соціального і психолого-педагогічного

змісту власної професійної діяльності та усвідомлення себе її

суб’єктом уміти самостійно працювати з нотною, музично-

історичною, теоретичною, психолого-педагогічною та науково-

методичною літературою в умовах роботи у бібліотеках,

спираючись на знання у галузі педагогічних досліджень.

ПФ.Е.204.

ПР.0.204

Самостійна робота з літературою.

Самонавчання, та самовиховання як важлива

умова професійного самовдосконалення

майбутнього вчителя музики.

ПФ.Е.204.ПР.О.204.ПП.0.83

ПФ.Е.204.ПР.О.204.ПП.0.84

21

В процесі диригентської підготовки, в аудиторних умовах,

використовуючи фізичні вправи, образотворчі завдання, наочні

прилади, оволодіти елементарними знаннями та навичками

диригентських вмінь з метою постановки диригентського

апарату і підготовки його до практичної діяльності.

ПФ.С.06.

ПП.Н.06

Загальні питання диригентсько-хорової

підготовки вчителя музики.

Диригентський апарат, його можливості,

основна позиція диригента, роль міміки в

диригуванні.

Вправи для розвитку та постановки

диригентського апарату.

ПФ.С.06.ПП.Н.06.ПП.085

ПФ.С.06.ПП.Н.06.ПП.086

ПФ.С.06.ПП.Н.06.ПП.087

26

В процесі диригентської підготовки на індивідуальних заняттях

за допомогою мануальних жестів, використовуючи спеціальні

вправи оволодіти елементами диригентського руху - переддії

(підготовча дія, ауфтакти, прагнення прямування до точки долі),

точка удар, відбиття, три елемента диригентського виконання

ПФ.С.07.

ПП.Н.07

Елементи диригентського руху, його

властивості.

Фази диригентського жесту. Роль точки у

диригуванні.

Ауфтакт. Початковий і міждольний.

ПФ.С.07.ПП.Н.07.ПП.088

ПФ.С.07.ПП.Н.07.ПП.089

ПФ.С.07.ПП.Н.07.ПП.090

28

(увага, вдих, вступ), прийоми закінчення, оволодіти навичками

чіткого економного, природного, пластичного, виразного жесту.

За допомогою вправ, використовуючи хорові партитури в

процесі диригентської підготовки, оволодіти навичками вступу,

зняття на різні долі такту, вміти визначити функції лівої та

правої руки.

ПФ.С.18.

ПП.Р.18

Вступ та зняття на різні долі такту.

Визначення функцій лівої та правої руки.

ПФ.С.18.ПП.Р.18.ПП.091

ПФ.С.18.ПП.Р.18.ПП.092

16

Вміти в процесі диригентської підготовки, на концертних

виступах, використовуючи хорові партитури, збірки шкільних

пісень за допомогою мануальних рухів, диригувати прості (2-,3-

х), складні (4-,6-,9-,12-) складно-змішані (5-,7-) розміри, в яких

написані хорові твори чи шкільні пісні.

ПФ.С.19.

ПП.Р.19

Диригування дводольних схем в швидких та

повільних темпах (розміри 2/4,та 2/2).

Диригування тридольних розмірів в

повільних, помірних по трьохдольній схемі та

в швидких типах на раз (розміри3/4, 3/8, 3/2).

Диригування чотирьохдольних розмірів.

Диригування шестидольних розмірів в

повільних та помірних типах “на 6” та в

швидких розмірах по дводольній схемі

(розміри 6/4, 6/8). Дроблення основної

метричної одиниці в складних розмірах.

Диригування дев’яти та дванадцятидольного

розміру.

Диригування складно-змішаних розмірів

(п’яти, семидольних). Залежність

диригентської схеми від групування у

середині такту та темпу (розміри 5/4, 5/8, 7/4,

7/8).

ПФ.С.19.ПП.Р.19.ПП.093

ПФ.С.19.ПП.Р.19.ПП.094

ПФ.С.19.ПП.Р.19.ПП.095

ПФ.С.19.ПП.Р.19.ПП.096

ПФ.С.19.ПП.Р.19.ПП.097

ПФ.С.19.ПП.Р.19.ПП.098

ПФ.С.19.ПП.Р.19.ПП.099

71

Використовуючи різноманітні засоби музичної виразності (темп,

динаміку, агогіку штрихи) у процесі диригентської підготовки за

допомогою жестів, мануальних рухів продиригувати хоровий

твір, шкільну пісню, враховуючи, його художній образ.

ПФ.С.10.

ПП.10

Динаміка як важливий засіб музичної

виразності.

Прийоми показу динаміки, зміна амплітуди,

схеми, позиції залежно від нюансіровки.

Диригування в нюансах mp, mf, pp, ff.

Оволодіння прийомами sf, sp.

Показ crescendo, diminuendo.

Диригування в повільних, швидких та темпах.

Звуковедення в різноманітних темпах.

Оволодіння різноманітними штрихами –

legato, nonlegato, staccato, marcato.

– прийоми вступу в різних динамічних

відтінках та темпах.

ПФ.С.10.ПП.10.ПП.100

ПФ.С.10.ПП.10.ПП.101

ПФ.С.10.ПП.10.ПП.102

ПФ.С.10.ПП.10.ПП.103

ПФ.С.10.ПП.10.ПП.104

ПФ.С.10.ПП.10.ПП.105

ПФ.С.10.ПП.10.ПП.106

ПФ.С.10.ПП.10.ПП.107

ПФ.С.10.ПП.10.ПП.108

102

Вплив повільного чи швидкого темпів на

прийоми засвоєння метру.

ПФ.С.10.ПП.10.ПП.109

За допомогою зміни амплітуди та площини, використовуючи

хорові партитури у процесі диригентської підготовки, вміти

показати прийоми переходу до швидких та повільних темпів,

прийоми передачі агогіки.

ПФ.С.11.

ПП.Р.11

Темп. Зміна темпів, прийоми переходу

швидких до повільних темпів та навичок.

Прийоми передачі агогіки: accelerando,

ritenutto, piumosso, menomosso.

ПФ.С.11.ПП.Р.11.ПП.110

ПФ.С.11.ПП.Р.11.ПП.111

18

Вміти за допомогою спеціальних вправ, технічних прийомів,

мануальних рухів у процесі диригентської підготовки майбутніх

вчителів музики, передавати різноманітні ритмічні рисунки,

прийоми передачі пунктирного ритму, фермат, синкоп тощо.

ПФ.С.15.

ПП.Р.15

Засвоєння пунктирного ритму.

Принципи передачі ритмічних рисунків з

різним чергуванням тривалостей - четвертних

та половинних у трьох, чотирьохдольному

розмірі на початковому етапі.

Фермата на паузі і тактовій рисці.

Синкопи. Дроблений вступ на різні долі такту.

Ритм.

Диференціація рухливих функцій рук.

ПФ.С.15.ПП.Р.15.ПП.112

ПФ.С.15.ПП.Р.15.ПП.113

ПФ.С.15.ПП.Р.15.ПП.114

ПФ.С.15.ПП.Р.15.ПП.115

ПФ.С.15.ПП.Р.15.ПП.116

ПФ.С.15.ПП.Р.15.ПП.117

57

Вміти, спираючись на специфіку вокально-хорового мистецтва,

аналізуючи хорову партитуру, враховуючи стиль композитора,

за допомогою жестів передати художній зміст, виявити

кульмінацію хорового твору в умовах аудиторної та самостійної

роботи.

ПФ.С.13.

ПП.Р.13

Структура музичного твору.

Кульмінація загальна і часткова.

Фразування за допомогою мануальних рухів.

ПФ.С.13.ПП.Р.13.ПП.118 10

В процесі диригентської підготовки вчителя музики,

використовуючи нотні тексти хорових творів, вміти виконати

партитуру на фортепіано, враховуючи художньо-стильові

особливості.

ПФ.С.14.

ПП.Р.14

Виконання партитур на фортепіано в 2-, 3-, 4-х

строковому викладі гомофонно-гармонічного,

гармонічного складу для однорідних, мішаних

хорів a capela.

Виконання партитур на фортепіано

однорідних хорів з супроводом, що дублює

партитуру.

Транспонування хорової партитури на тон

вгору і вниз на фортепіано.

ПФ.С.14.ПП.Р.14.ПП.119

ПФ.С.14.ПП.Р.14.ПП.120

ПФ.С.14.ПП.Р.14.ПП.121

31

З метою ознайомлення з розмаїттям форм хорового мистецтва,

використовуючи нотний матеріал у процесі диригентської

підготовки, вміти зробити структурний аналіз та про диригувати

твори, які написані в куплетно - варіаційний, простій, складній,

2-х,3-х частинній, відносно великих хорових форм(частини з

ПФ.С.213.

ПП.Р.213.

Вивчення 1-, 2-, 3-х, 4-х голосних партитур з

супроводом і a capela.

Куплетна, проста і складна двох, трьох

частинна, куплетно-варіаційна форми.

Ознайомлення з відносно великими хоровими

ПФ.С. 213.ПП.Р.213.ПП.122

ПФ.С. 213.ПП.Р.213.ПП.123

ПФ.С. 213.ПП.Р.213.ПП.124

28

кантат, ораторій, дитячих опер). формами (частини з кантат, ораторій,

фрагменти дитячих опер).

В процесі диригентської та вокально-хорової роботи за

допомогою камертону, використовуючи внутрішній слух, голос

вміти настроювати хоровий колектив в тональність яку вимагає

хоровий твір a capella.

ПФ.С.212.

ПП.Р.212.

Різновиди камертонів, використовування,

вміння настроюватись на будь-яку тональність

за допомогою камертону.

ПФ.С.212.ПП.Р.212.ПП.125 9

З метою формування диригентської майстерності,

використовуючи хоровий репертуар фортепіано, вміти

працювати над хоровою партитурою, за допомогою плану

репетиційної роботи бачити її диригентське художнє втілювання

в умовах позакласної самостійної роботи.

ПФ.С.210.

ПП.Р.210.

Визначення шляхів подолання труднощів

хорового твору.

Побудова плану репетиційної роботи.

Розкрити художній зміст твору.

ПФ.С.210.ПП.Р.210.ПП.126

ПФ.С.210.ПП.Р.210.ПП.127

ПФ.С.210.ПП.Р.210.ПП.128

28

Використовуючи шкільний репертуар, за допомогою голосу,

інструменту і мануальних рухів вміти грати та диригувати

одночасно хорові твори з метою засвоєння репетиційного жесту.

ПФ.С.16.

ПП.Р.16.

Репетиційний жест, його особливості при

роботі над хоровим твором.

Виховання навичок диригування хорових

партій з одночасною їх грою на фортепіано.

ПФ.С.16.ПП.Р.16.ПП.129

ПФ.С.26.ПП.Р.16.ПП.130

20

З метою аналізу та вивчення хорової партитури в процесі

диригентської підготовки, використовуючи голос, внутрішній

слух, нотний запис, вміти відтворити голоси, сольфеджуючи зі

словами, акорди та інтервали за вертикаллю, окремі мотиви,

фрази, мелодичні і гармонічні фрагменти.

ПФ.С.12.

ПП.Р.12

Виховання навичок співу голосів партитур

сольфеджуючи та зі словами.

Спів хорових партій з одночасною грою

партитури на фортепіано.

Спів інтервалів за вертикаллю, акордів

окремих мотивів, фраз, мелодичних та

гармонічних фрагментів.

ПФ.С.12.ПП.Р.12.ПП.131

ПФ.С.12.ПП.Р.12.ПП.132

ПФ.С.12.ПП.Р.12.ПП.133

30

В умовах аудиторної та самостійної роботи студента, вміти

зробити аналіз хорової партитури з точки зору визначення

ідейно-художньої концепції твору, форми, ладотонального

плану, особливостей мелодичної та гармонічної мови,

метроритма, стилю композитора, літературного тексту,

вокально-хорової специфіки.

ПФ.С.19.

ПП.Р.19.

Аналіз хорових творів (музично-теоретичний,

вокально-хоровий, виконавський аналіз).

ПФ.С.19.ПП.Р.19.ПП.134 5

Для виконання функцій вчителя музики і керівника вокальних та

хорових колективів, уміти виконувати пісні шкільного

репертуару, поєднуючи спів з власним супроводом,

використовуючи шкільний навчальний репертуар на

індивідуальних заняттях з диригування.

ПФ.С.211.

ПП.Р.211

Виконання пісні шкільного репертуару під

власний супровід.

ПФ.С.211.ПП.Р.211.ПП.135 12

В процесі диригентської підготовки вчителя музики у школі,

використовуючи збірки шкільних пісень, за допомогою

внутрішнього слуху, голосу та інструменту, вміти підібрати

шкільний хоровий репертуар з врахуванням вікових та

ПФ.С.17.

ПП.Р.17

Планування та підбір хорового репертуару. ПФ.С.17.ПП.Р.17.ПП.136 10

психологічних особливостей школярів.

За допомогою голосу, мануальних рухів, використовуючи

нотний запис, уміти продиригувати пісні шкільного репертуару,

уявляючи спів хору з одночасним виконанням вокальної партії.

ПФ.С.18.

ПП.Р.18.

Диригування пісень шкільного репертуару.

Диригування пісень шкільного репертуару з

одночасним виконанням вокальної партії.

ПФ.С.18.ПП.Р.18.ПП.137 6

З метою оволодіння професійною диригентською майстерністю

за допомогою концертмейстера чи учбового хору в процесі

диригентської підготовки використовувати різні форми звіту:

вміти виконати перед студентами своєї групи твори, які винесені

на залік чи екзамен, диригувати на академічних звітах, заліках,

екзаменах, вміти показати результати роботи за семестр

викладачам диригентської секції.

ПФ.С.208.

ПП.Р.208.

Залік.

Екзамени.

Творчі академічні виступи.

ПФ.С.208.ПП.Р.208.ПП.138

ПФ.С.208.ПП.Р.208.ПП.139

ПФ.С.208.ПП.Р.208.ПП.140

28

З метою психологічної готовності студента до керування

хоровим колективом, оволодіти вміннями самоуправління,

виховувати у себе особистісні якості майбутнього диригента:

швидку реакцію, виконавську волю, почуття відповідальності,

творчу ініціативу, емоційність та артистизм в умовах

індивідуальних занять, екзаменів та концертних виступів.

ПФ.С.138.

ПП.Р.138.

Психологічна основа якостей хорового

диригента.

Розвиток музично-творчих здібностей

майбутніх вчителів музики у процесі

підготовки їх до практичної діяльності.

ПФ.С.138.ПП.Р.138.ПП.141

ППФ.С.138.ПП.Р.138.П.142

18

В процесі диригентської підготовки за допомогою фортепіано,

використовуючи нотний матеріал, вміти читати з листа двох,

трьох, чотирьохголосні хорові партитури, написаних для різних

типів хорів, викладених на двох, трьох, чотирьох строках,

гомофонної фактури, з елементами поліфонії, враховуючи

стильові особливості епохи композитора.

ПФ.С.214.

ПП.Р.214.

Читання двохголосних, трьохголосних,

чотирьохголосних партитур.

Читання партитур для однорідних (жіночих,

чоловічих), змішаних, юнацьких хорів.

Читання партитур викладених на двох, трьох,

чотирьох строках.

Читання партитур гомофонно-гармонічної

фактури.

Читання партитур елементами поліфонії.

ПФ.С.214.ПП.Р.214.ПП.143

ПФ.С.214.ПП.Р.214.ПП.144

ПФ.С.214.ПП.Р.214.ПП.145

ПФ.С.214.ПП.Р.214.ПП.146

ПФ.С.214.ПП.Р.214.ПП.147

54

З метою підготовки майбутнього вчителя музики, як носія

співацької культури в кращих вітчизняних традиціях,

спираючись на знання про особливості співацького

голосоутворення, вміти зосередитись на вірній співацькій

установці та на створенні специфічного психофізичного стану як

необхідних передумов для успішної співацької діяльності, а

також набути естетичного зовнішнього вигляду.

ПФ.С.20.

ПР.О.20

Ознайомлення з будовою співацького

голосового апарату. Порівняння мовленнєвої і

співацької функцій.

Підготовка співака до співацької діяльності.

Співацька установка: особливості

психофізичного стану.

Самоконтроль за своїми діями, станом, співом.

ПФ.С.20.ПР.Р.20.ПП.152

ПФ.С.20.ПР.Р.20.ПП.153

ПФ.С.20.ПР.Р.20.ПП.154

32

В умовах індивідуальних занять, спираючись на знання про

вірогідні типи дихання людини, засобом спеціальних вправ

ПФ.С.21.

ПР.Р.21

Ознайомлення з типами співацького дихання

дорослої людини і дитини, особливостями

ПФ.С.21.ПР.Р.21.ПП.152

44

оволодіти вміннями самоорганізовувати нижньореберне-

діафрагматичний тип дихання і застосовувати його як основний

у співацькій діяльності, а також користуватися іншими типами

дихання в залежності від художнього змісту твору.

вдиху і видиху відносно характеру твору.

Вибір та виконання спеціальних вправ,

поспівок на різні типи дихання.

Зосередження уваги на фонаційних відчуттях,

характерних ознаках основного типу дихання

дорослої людини.

Розвиток здатності до самоконтролю.

ПФ.С.21.ПР.Р.21.ПП.153

ПФ.С.21.ПР.Р.21.ПП.154

ПФ.С.21.ПР.Р.21.ПП.155

За допомогою спеціальних фізичних і мелодичних вправ,

виконання творів оволодіти вмінням організовувати і

регулювати співацьке дихання: специфічний вдих: короткий,

глибокий, з активізацією м’язів черевного пресу, фіксація

(створення підскладкового тиску вдиху і вдихальної установки),

та видих, парадоксальна незвичність якого криється в

збереженні зафіксованої вдихальної установки, що спричиняє

свідому затримку видиху, забезпечуючи його економність,

безперервність, рівномірність.

ПФ.С.22.

ПР.Р.22

Створення специфічного стану підвищеної

психофізичної активності.

Виконання вправ, мелодій, нескладних творів

на опорі дихання, зумовлюючої активний,

пружкий, красивий звук

Робота над елементами співацького дихання і

їх поєднання в контрольований цілісний

дихально-співацький процес.

ПФ.С.22.ПР.Р.22.ПП.156

ПФ.С.22.ПР.Р.22.ПП.157.

ПФ.С.22.ПР.Р.22.ПП.158.

34

З метою створення оптимального режиму для досягнення

високого імпедансу як головного критерію якості звучання, в

аудиторних умовах підготовки, засобом вправ, спираючись на

нейрохронаксичну теорію звукоутворення, вміти змінювати

надскладковий канал шляхом зміщень (екскурсій) гортані вниз,

специфічних для різних типів голосів. За допомогою слухового

контролю, вокального смаку, відчуттів вміти надавати

артикуляційному апарату конфігурації напівпозиху, що сприяє

збагаченню акустичних і естетичних ознак співацького голосу.

ПФ.С.23.

ПР.Р.23

Формування артикуляційного апарату.

Поєднання його функціонування з

організованим диханням.

Створення сприятливих умов для досягнення

високого імпедансу шляхом змінювання

надскладкового простору, в якому

створюється опір (реактивний),

підскладковому (активному) тиску.

Виконання вправ, нескладних мелодій,

здатність оцінювати точність дій за

акустичними і естетичними якостями звука.

ПФ.С.23.ПР.Р.23.ПП.159

ПФ.С.23.ПР.Р.23.ПП.160

ПФ.С.23.ПР.Р.23.ПП.161

30

В процесі співацької діяльності в аудиторних умовах,

самостійної роботи (виконання вправ, вокальних творів) вміти

усвідомлювати особливості формоутворення голосних та

приголосних, оволодівати правилами орфографії і орфоепії

академічної манери співу.

ПФ.С.24.

ПП.Н.24

Усвідомлення особливостей формоутворення

голосних і вимови приголосних. Орфографія,

орфоепія.

Оволодіння способом прикриття і зібраності

звука, вдосконалення набутого досвіду в

процесі виконання творів.

Формування академічної манери співу з

притаманним їй прикриттям звука.

Кантиленність – основа академічного

ПФ.С.24.ПП.Н.24.ПП.162

ПФ.С.24.ПП.Н.24.ПП.163.

ПФ.С.24.ПП.Н.24.ПП.164.

ПФ.С.24.ПП.Н.24.ПП.165.

42

співацького мистецтва.

В процесі спеціальних вправ, виконання творів вміти поєднувати

функціонування дихального і артикуляційного апаратів з

початком роботи співацьких складок, спираючись на відповідні

знання; оволодіти найпоширенішим способом звукоутворення -

м’якою атакою (спокійний початок звука) а також – твердою,

коли складки жорстко протидіють підскладковому тиску

повітря, та придиховою.

ПФ.С.25.

ПП.Н.25.

Атака звука - чинник співацького процесу.

Функціональна взаємоузгодженість складових

органів співацького голосу.

Взаємозв’язок атаки звука і характеру твору.

Набуття співацько-виконавського досвіду

Вміння регулювати свої можливості (фізичні,

емоційні) під час співу.

ПФ.С.25.ПП.Н.25.ПП.167.

ПФ.С.25.ПП.Н.25.ПП.168.

ПФ.С.25.ПП.Н.25.ПП.169.

28

В процесі аудиторних занять з постановки голосу, спираючись

на методично спрямовані вправи, вміти формувати і розвивати

вокальний слух з метою здійснення свідомого контролю за

діяльністю власного голосу в практичній діяльності з дитячими

голосами.

ПФ.С.26.

ПП.Н.26.

Вокальний слух як функція, що забезпечує і

контролює співацький процес. Формування і

розвиток.

Відчуття цілісності форми виконуваних творів

і виразне відтворення. Музичне мислення.

Інтонаційна точність виконання.

Використання акапельного співу.

Відвідування занять інших студентів.

Вдосконалення співацько-методичного

досвіду шляхом спостережень і використання

його в роботі з дітьми.

ПФ.С.26.ПП.Н.26.ПП.170.

ПФ.С.26.ПП.Н.26.ПП.171.

ПФ.С.26.ПП.Н.26.ПП.172.

31

В процесі співацької діяльності в умовах аудиторних занять і

публічних виступів з метою досягнення повноцінного звучання

співацького голосу вміти усвідомлювати художню зумовленість

спричиненості резонування, роль цьому процесі головного,

грудного та мішаного резонаторів.

ПФ.С.27.

ПР.Р.27.

Резонатори і їх роль в співацькому

звукоутворенні (головні, грудні). Мішане

резонування в умовах мікстового способу

звукоутворення.

Робота над творами. Художня зумовленість

резонування.

Накопичення і вдосконалення досвіду

управління якістю звука.

ПП.С.27.ПР.Р.27.ПП.174.

ПП.С.27.ПР.Р.27.ПП.175.

ПП.С.27.ПР.Р.27ПП.176.

36

На заняттях з постановки голосу в процесі виконання вокальних

вправ, спираючись на знання про регістрову будову співацького

голосу, оволодіти механізмами натуральних регістрів

(фальцетним, грудним), як логічної передумови формування

мішаного типу голосоутворення.

ПФ.С.28.

ПП.Н.28

Регістрова будова співацького голосу.

Мікстовий і натуральні регістри як характерні

механізми звучання.

Визначальна роль регістрової будови в доборі

методичного забезпечення розвитку

співацького голосу.

ПФ.С.28.ПП.Н.28.ПП.177.

ПФ.С.28.ПП.Н.28.ПП.178.

15

В процесі вокальної підготовки в аудиторних умовах за

допомогою вправ, вокалізів вміти розпізнавати регістри

особистого голосу (для жіночих голосів – 3, для чоловічих – 2) з

ПФ.С.29.

ПР.Р.29.

Особливості виконання перехідних тонів

(подвійне перекриття). Вирівнювання

діапазону голосу.

ПФ.С.29.ПР.Р.29.ПП.179.

26

метою свідомого забезпечення методично вірного

звукоутворення.

Добір творів з урахуванням регістрових

особливостей голосу.

Вдосконалення співацького голосу:

кантиленність звучання (в процесі роботи над

творами).

ПФ.С.29.ПР.Р.29.ПП.180.

ПФ.С.29.ПР.Р.29.ПП.181.

В процесі співацької підготовки в аудиторних умовах, а також в

публічних виступах за допомогою психологічного, вміти

створювати відповідний емоційний стан з метою правдиво

переживати і передавати зміст літературного тексту творів, що

виконуються.

Вміти навіювати стан передчуття утворення красивого звука.

ПФ.С.30.

ПР.Р.30.

Вплив емоційного стану на співацький голос.

Створення психічної установки на співацьку

діяльність.

ПФ.С.30.ПР.О.30.ПП.182. 10

В процесі співацької підготовки, в концертних виступах вміти

співати твори (народні пісні) без інструментального супроводу -

акапельно, в умовах зонно-натурального строю.

ПФ.С.31.

ПП.Р.31.

Спів без інструментального супроводу.

Розвиток індивідуальних музичних здібностей

(слух, пам’ять, увага, уява, воля тощо).

ПФ.С.31.ПП.Р.31.ПП.183. 8

В процесі співацької діяльності в аудиторних умовах з метою

підготовки до практичної роботи вміти діагностувати тип свого

голосу, спираючись на знання про типологічні характеристики

співацьких голосів (високих і низьких, жіночих і чоловічих,

дитячих різних вікових категорій) та на акустичні ознаки за

діапазоном, тембром, перехідними звуками, розбірливістю

вимови залежно від висоти звука і виходячи з особистого

досвіду психофізичних відчуттів.

ПФ.С.32.

ПР.О.32.

Підготовка до практичної роботи з дітьми в

загальноосвітній школі та позашкільних

закладах.

Діагностування співацького голосу.

Визначення типу голосу у дітей під час

педагогічної практики.

ПФ.С.32.ПР.О.32.П.184.

ПФ.С.32.ПР.О.32.ПП.185

22

Спираючись на здобутий досвід співацької діяльності в процесі

вокального навчання в аудиторних умовах за підтримкою гри

концертмейстера вміти вокально досконало і виразно

виконувати різноманітний репертуар: народні пісні, романси,

арії з опер і оперет різних епох і стилів.

ПФ.С.33.

ПП.Н.33.

Художнє виконання різноманітного

репертуару

Формування виконавського досвіду.

Перехід виконання від свідомого до

підсвідомого рівня.

ПФ.С.33.ПП.Н.33.ПП.186.

ПФ.С.33.ПП.Н.33.ПП.187.

ПФ.С.33.ПП.Н.33.ПП.188.

29

Навчитися володіти собою під час екзаменаційних, залікових і

публічних виступів, вміти створити творче самопочуття,

регулювати емоційний і фізичний стан, виконувати вокальні

твори на достатньому фаховому рівні, викликаючи емоційний

відгук слухачів, схвальні оцінки присутніх викладачів.

ПФ.С.34.

ПП.Н.34.

Формування концертного репертуару,

підготовка до виступів.

Набування виконавського досвіду.

Артистизм, психологічна установка.

Дотримання гігієни співацького голосу.

ПФ.С.34.ПП.Н.34.ПП.189.

ПФ.С.34.ПП.Н.34.ПП.190.

ПФ.С.34.ПП.Н.34.ПП.191.

27

В процесі вокальної підготовки під час педагогічної практики

вміти виразно виконувати під власний супровід пісні шкільного

пісенного репертуару з метою викликати у дітей емоційний

відгук і бажання наслідувати виконання (вивчати пісні), робити

власним голосом педагогічний показ – зразок для наслідування у

ПФ.С.244.

ПП.Р.244.

Аудиторні заняття. Публічні виступи,

концерти, екзаменаційні та залікові виступи,

участь у конкурсах, фестивалях.

Поєднання педагогічної і виконавської

діяльності в умовах педагогічної практики,

ПФ.С.244.ПП.Р.244.ПП.192.

ПФ.С.244.ПП.Р.244.ПП.193.

18

відповідності до співацьких можливостей дітей, зокрема

молодшого шкільного віку, яким притаманний фальцетний

(головний) режим співу.

лекцій-концертів, бесід тощо.

Оволодіти вмінням привабливо і стисло

характеризувати пісенні твори, що

вивчаються, їх художні образи, мову.

ПФ.С.244.ПП.Р.215.ПП.194.

В процесі вокальних занять, під час педагогічної практики вміти

виразно і емоційно виконувати вокальні твори, написані для

дітей з метою сприяння виховання у них співацької (музичної)

культури, смаків, потреб.

ПФ.С.245.

ПП.Р.245.

Накопичення репертуару для дітей.

Знання про співацькі особливості дітей різних

вікових категорій.

Використання методів співацької роботи з

дітьми в умовах хору, ансамблю, солоспіву.

ПФ.С.245.ПП.Р.245.ПП.195.

ПФ.С.245.ПП.Р.245.ПП.196.

ПФ.С.245.ПП.Р.245.ПП.197.

41

В процесі вокального навчання під час педагогічної практики з

дітьми підліткового віку вміти своєчасно помічати домутаційні,

мутаційні, післямутаційні ознаки, притаманні періоду статевого

визрівання і відповідно реагувати на них (провести

пояснювальну бесіду, не перевантажувати співацький і взагалі,

голосовий апарат тощо).

ПФ.С.207.

ПП.Р.207

Виразне виконання творів в умовах класної і

позакласної роботи з дітьми – спосіб їх

виховання.

Знання про особливості мутації у хлопчиків,

еволюції у дівчаток.

Формування якостей чуйного,

спостережливого педагога, уважного

психолога, художника-виконавця,

організатора дитячого музикування.

ПФ.С.207.ПП.Р.207.ПП.198.

ПФ.С.207.ПП.Р.207.ПП.199.

20

З метою підготовки голосового апарату як багатоскладового біо-

психофізичного утворення,

на початку хорового заняття в процесі розспівування вміти

набути співацької установки і настроїти голос на художньо-

виконавську діяльність за допомогою слухового контролю,

фонаційних відчуттів, свідомості, емоційного стану,

активізуючи його складові елементи та їх внутрішню

узгодженість і спрямовуючи на відповідний характер музики.

ПФ.С.163.

ПП.Р.163.

Підготовка співака до хорової роботи. Стан

підвищеної психофізичної активності,

емоційна установка на академічний звук і його

характер, настройка музичного, вокального

слуху.

ПФ.С.163.ПП.Р.163.ПП.200 12

Спираючись на досвід, набутий в класі постановки голосу, в

процесі виконання хором свідомо підібраних вправ, музичних

творів оволодіти вмінням організовувати і настроювати

дихальний апарат на співацький тип і режим у відповідності до

характеру музики (безшумний короткий і глибокий вдих, який

супроводжується активізацією м’язів черева, в області нижніх

ребер, діафрагми, видихальних м’язів як запоруку співу на опорі

дихання, фіксація вдиху і вдихальної установки, з подальшим

збереженням набутого стану в процесі фонації засобом

стриманого, рівномірного видиху, що створює ефект опору

життєвому стереотипу (вдих - видих), дотримуючись

ПФ.С.164.

ПП.Р.164.

Особливості співацького дихання в контексті

аналітичного порівняння його з звичайним

життєвим диханням.

Співацьке дихання в хорі, одночасність його

здійснення за рухом диригента.

Створення і підтримання підскладкового

тиску (спів на опорі дихання).

Виконання творів помірної динаміки, темпу,

зручних теситурних умов, сприятливих

формуванню норм дихання.

ПФ.С.164.ПП.Р.164.ПП.201

ПФ.С.164.ПП.Р.164.ПП.202

ПФ.С.164.ПП.Р.164.ПП.203

ПФ.С.164.ПП.Р.164.ПП.204

40

одночасності виконання дії всіма співаками.

В процесі хорового співу вміти користуватися нижньореберним

діафрагматичним типом дихання як основним у хоровому

вжитку, а також іншими типами дихання в залежності від

характеру, темпу виконуваного твору.

ПФ.С.35.

ПП.Р.35

Ознайомлення з типами дихання.

Формування нижньореберно-

діафрагматичного типу дихання як основного

для дорослих співаків.

Використання інших типів.

Порівняння з співацьким диханням дітей (від

поверхового до поступово поглибленого).

ПФ.С.35.ПП.Р.35.ПП.205

ПФ.С.35.ПП.Р.35ПП.206.

ПФ.С.35.ПП.Р.35.ПП.207

28

В процесі виконання хором тренувальних вправ, творів, зокрема

акапельних, вміти користуватися ланцюговим способом дихання

як важливим специфічним елементом хорової виразності,

органності звучання (в поєднанні зі співом на опорі дихання).

ПФ.С.36.

ПП.Р.36.

Усвідомлення і формування ланцюгового

дихання в процесі виконання акапельних

творів.

Виконання творів.

Хорові заняття, спів ансамблями в умовах

контрольної перевірки партій

ПФ.С.36.ПП.Р.36.ПП.208

ПФ.С.36.ПП.Р.36.ПП.209

17

В процесі хорової роботи над звукоутворенням оволодіти

вмінням користуватися м’якою (переважно), твердою,

придиховою атакою звука в залежності від характеру твору,

застосовувати тверду атаку як один із засобів виразності, в разі

потреби - активізації співацької функції; творів з характерною

виразністю або написаних сучасною композиторською мовою в

окремих випадках запроваджувати придихову атаку звука,

характерної для творів написаних сучасною композиторською

мовою.

ПФ.С.71.

ПП.Р.71.

Співацьке звукоутворення, його способи і

характерні ознаки.

М’яка атака звука – основний спосіб

співацького звукоутворення.

Формування м’якої, твердої, придихової атаки

звука. Спричиненість способу атаки

художньо-образним змістом твору.

Виконання творів, викладених сучасною

композиторською мовою. Сонористичні

прийоми на придиховій атаці.

ПФ.С.71.ПП.Р.71.ПП.210

ПФ.С.71.ПП.Р.71.П.211

ПФ.С.71.ПП.Р.71.ПП.212

ПФ.С.71.ПП.Р.71.ПП.213

43

В процесі хорових занять, виконання хорової музики оволодіти

прийомами звуковедення: legato, nonlegato, staccato, спираючись

на відповідні знання, вокально-хорові навички, диригентську

пластику, поєднуючи виконання з іншими елементами

художньої виразності (темпом, динамікою), досконало володіти

кантиленним способом звуковедення як основним у вокально-

хоровому виконавстві.

ПФ.С.38.

ПП.Р.38.

Різноманітний репертуар. Твори в помірних

темпах, динаміці, зручній теситурі.

Кантиленний спосіб звуковедення.

Самоконтроль за співацькою діяльністю.

Забезпечення одночасності хорового

звукоутворення за допомогою слуху, відчуття

хористів-сусідів, диригента.

ПФ.С.38.ПП.Р.38ПП.214.

ПФ.С.38.ПП.Р.38.ПП.215.

ПФ.С.38.ПП.Р.38.ПП.216.

28

З метою досягнення якісного естетичного і акустичного

звукоутворення і виразної подачі літературного тексту в процесі

формування артикуляційного апарату вміти надавати йому

специфічної куполоподібної форми (напівпозіхання) шляхом

зміщення гортані вниз, а також зовнішнього контролю за

ПФ.С.165.

ПП.Р.165.

Усвідомлення ролі артикуляційного апарату і

його формування в процесі хорового співу.

Голосні звуки як основа співу. Одноманітність

їх формоутворення в хорі.

Вирівнювання основних голосних (і, е, а, о, у).

ПФ.С.165.ПП.Р.165.ПП.217

ПФ.С.165.ПП.Р.165.ПП.218

30

ротовим отвором і використання такої специфічної конфігурації

як засіб одноманітного прикриття і нівелювання мовної

строкатості голосних, стислого і чіткого виконання приголосних

за правилами орфографії і орфоепії, за допомогою контролю

диригента, самоконтролю.

Виконання спеціальних вправ, творів з

забезпеченням їх виразності.

Вимова приголосних в хоровому співі.

Одночасність, стислість і одноманерність.

ПФ.С.165.ПП.Р.165.ПП.219

ПФ.С.142.ПП.Р.142.ПП.220

За допомогою самоконтролю, реакцій диригента в процесі

виконання спеціальних вправ, творів уміти співати в ансамблі

(частковому, загально-хоровому), - досягати узгодженості всіх

компонентів звуковедення (технологічного і художнього

порядку) засобом "злиття" з іншими співаками партії в

єдинотембровий голос, а також врівноважувати його в загально-

хоровому звучанні, дотримуючись відповідних правил.

ПФ.С.208.

ПП.Р.208.

Ансамбль хорової партії – важливий критерій

виразності і досконалості звучання

Робота в хорі по партіях. Ансамбль.

Поєднання різних планів виконання в

загальний ансамбль.

Вивчення творів з солістами.

ПФ.С.208.ПП.Р.208.ПП.221

ПФ.С.208.ПП.Р.208.ПП.222

ПФ.С.208.ПП.Р.208.ПП.223

36

З метою досягнення повноцінного виразного звучання в процесі

хорових занять, вміти співати в незручних умовах хорової

партитури, що спричиняють штучний ансамбль (розбіг

теситурних умов хорових партій, динамічних умов звучання

окремих партій, фактурних особливостей), або у випадках

нерівноцінне укомплектованого хору, спираючись на правила

хорознавства, самоконтроль, реакцію диригента.

ПФ.С.209.

ПП.Р.209.

Загально-хоровий ансамбль як показник якості

хорового звучання.

Штучний ансамбль в хорі.

Вивчення творів, фрагментів, які зумовлюють

штучний ансамбль хорового звучання.

ПФ.С.209.ПП.Р.209.ПП.224

ПФ.С.209.ПП.Р.209.ПП.225

ПФ.С.209.ПП.Р.209.ПП.226

30

З метою досягнення в хорі якісного художнього виконання,

вміти врівноважувати свій голос із загальним звучанням в

різноманітних динамічних, темпоритмічних, фактурних умовах

за допомогою контрольованого управління гнучкістю звучання,

спираючись на слух, адекватні диригентські рухи і реакцію, що є

необхідною умовою підготовки до державного екзамену.

ПФ.С.210.

ПП.Р.210.

Досягнення в хорі динамічного,

метроритмічного ансамблю.

Темпоритмічний ансамбль в хорі.

Ансамбль за фактурою викладення партитури

(гармонічною, гомофонно-гармонічною,

поліфонічною, мішаною).

Підготовка до державного екзамену.

ПФ.С.210.ПП.Р.210.ПП.227

ПФ.С.210.ПП.Р.210.ПП.228

ПФ.С.210.ПП.Р.210.ПП.229

ПФ.С.210.ПП.Р.210.ПП.230

31

На початковому етапі вивчення твору вміти точно відтворювати

інтонаційний зміст партії (хоровий унісон) в поєднанні з

метроритмом як першооснову і запоруку для результативної

подальшої роботи над твором і досягнення кінцевого результату.

ПФ.С.211.

ПП.Р.211

Поглиблення роботи над розвитком

музичного, вокального слуху виконавців.

Точне інтонаційне виконання партії в

поєднанні з метроритмічними особливостями.

Самостійне вивчення партій.

ПФ.С.211.ПП.Р.211.ПП.231

ПФ.С.211.ПП.Р.211.ПП.232

ПФ.С.211.ПП.Р.211.ПП.233

42

З метою формування досвіду кваліфікованого виконання

акапельної хорової музики, визнаного вершиною виконавства, в

процесі роботи в хоровому класі, оволодіти вмінням співати у

зонно-натуральному строї (акапельно), спираючись на зонну

природу музичного слуху та знання правил такого інтонування,

а також використовуючи спеціальні вправи, допоміжні засоби

(камертон, музичний інструмент для контролю)за допомогою

репетиційних рухів диригента. Вміти вільно інтонувати тонові і

півтонові відстані між звуками в будь-яких напрямках, які є

формоутворюючою основою викладення музичної думки

(мотиву, фрази, речення тощо).

ПФ.С.166.

ПП.Р.166

Акапельний хоровий спів. Проблеми

інтонування в зонно-натуральному строї.

Інтонування в хорі. Розвиток музичного слуху

в процесі акапельного співу.

Ознайомлення з правилами інтонування в

мажорних, мінорних ладах. Спів творів,

написаних в різноманітних ладах.

Стильові особливості музики і правила

утворення музичної фрази в умовах співу без

супроводу.

ПФ.С.166.ПП.Р.166.ПП.234

ПФ.С.166.ПП.Р.166.ПП.235

ПФ.С.166.ПП.Р.166.ПП.236

ПФ.С.166.ПП.Р.166.ПП.237

41

З метою забезпечення інтонаційної злагодженості виконання в

процесі хорових занять вміти узгоджувати свою партію в

загально-хоровий стрій, спираючись на гармонічний слух,

повсякчас контролюючи константність звучання головних

ладових тонів (тоніки, домінанти, і частково субдомінанти) як

закономірної орієнтації для інтонування інших ступенів

мажорних, мінорних звукорядів, а також дотримуючись

специфічних вправ, диригентську реакцію, використовуючи

синтез технічних і художніх елементів вокально - хорового

виконавства (звукоутворення, темброва і динамічна рівновага

голосів, темпоритм, дикція, агогіка).

ПФ.С.167.

ПП.Р.167.

Вертикальний стрій – елемент хорової

звучності, критерій його якості.

Використання в роботі з хором синтезу

технічних і художніх елементів вокально-

хорового виконавства.

Ладовий, інтервальний принципи інтонування.

ПФ.С.167.ПП.Р.167.ПП.238

ППФ.С.167.ПП.Р.167.П.239

ПФ.С.167.ПП.Р.167.ПП.240

28

З метою оволодіння інтонаційною точністю і свободою в

процесі художнього виконання хорової музики вміти виправляти

інтонаційні вади за допомогою застосування правил, мімічних і

мануальних вказівок диригента, а також - специфічних методів

(відносної сольмізації, акустичного методу Д.Є. Огороднова,

активізації роботи над розвитком слуху, уточнення технології

звукоутворення тощо).

ПФ.С.168.

ПП.Р.168

Спів партій за епізодичною допомогою

інструменту.

Застосування методу відносної сольмізації.

Виховання ладового чуття.

Уточнення технології звукоутворення. Спів у

високій співацькій позиції.

ПФ.С.168.ПП.Р.168.ПП.241.

ПФ.С.168.ПП.Р.168.ПП.242.

ПФ.С.168.ПП.Р.168.ПП.243

24

З метою досягнення динамічної виразності як важливого

елементу хорової звучності в процесі хорових занять вміти

застосовувати різноманітну динаміку (від постійних показників

до тривалого crescendo i diminuendo, акцентів, контрастних

прийомів), виконання якої спирається на вміння гнучко

управляти потужністю співацького звука, що в свою чергу

зумовлює використання вокально-хорових навичок, зокрема,

дихання, опертого звука, артикуляційного оформлення голосних

ПП.С.169.

ПП.Р.169.

Управління динамічною виразністю хорового

звучання.

Опора на природні можливості голосів (спів

без форсування) і досконале технічне

володіння звукоутворенням (спів без

млявості).

Виконання творів з різноманітною динамікою.

ПП.С.169.ПП.Р.169.ПП.244.

ПП.С.169.ПП.Р.169.ПП.245.

ПП.С.169.ПП.Р.169.ПП.246.

26

і приголосних, резонування.

Спираючись на досвід роботи в хоровому класі, знання історико-

теоретичного, хорознавчого, вокально-хорового змісту, а також

на музично-слухову уяву звучання твору, на визначення

загального характеру і стилю виконання, засобів художньої

виразності, вміти обґрунтовано інтерпретувати хоровий твір з

метою підготовки до практичної самостійної роботи.

ПФ.170.

ПП.Р.170.

Інтерпретування творів. Закономірні

особливості.

Робота над фразуванням в процесі

інтерпретування твору. Відчуття архітектоніки

твору.

Підготовка до хорового практикуму.

ПФ.С.170.ПП.Р.170ПП.247.

ПФ.С.170.ПП.Р.170ПП.248.

ПФ.С.170.ПП.Р.170.ПП.249.

37

З метою оволодіння комплексом засобів художньої виразності, в

процесі роботи в хоровому класі вміти виконувати твори в

різних темпах з агогічними відхиленнями, тривалими

acсelerando і ritenuto в поєднанні з характером звука, штрихами,

технікою звукоутворення і звуковедення за допомогою

кваліфікованих адекватних рухів диригента.

ПФ.С.171.

ПП.Р.171.

Темп як важливий елемент художньої

виразності.

Вивчення творів виразною агогікою.

Підготовка до концертного виступу.

ПФ.С.171.ПП.Р.171.ПП.250.

ПФ.С.171.ПП.Р.171.ПП.251.

ПФ.С.171.ПП.Р.171.ПП.252.

32

В процесі виконання творів у хоровому класі вміти

користуватися фарбами хорової звучності в залежності від

характеру і стилю твору (звучання близьке і світле, глибоке і

затемнене тощо) в поєднанні з прийомами звуковидобування,

володіння академічною манерою співу, емоційним і тембровим

забарвленням звука, виразною мімікою, артистичністю.

ПФ.С.172.

ПП.Р.172.

Створення характеру звучання – принципове

завдання інтерпретації твору.

Емоційне і темброве забарвлення звука.

Вдосконалення виразності хорового

виконання. Виконання різнохарактерних

творів.

Виразна міміка виконавця, артистичність.

Доречність.

ПФ.С.172.ПП.Р.172.ПП.253.

ПФ.С.172.ПП.Р.172.ПП.254.

ПФ.С.172.ПП.Р.172.ПП.255.

ПФ.С.172.ПП.Р.172.ПП.256.

46

В процесі вивчення і виконання творів, написаних сучасною

композиторською мовою оволодіти вміннями використання

різноманітних колористичних прийомів (сонористика), які

виражають: будь-які шуми, "звукові" плями – кластери,

звуконаслідування, самобутня вокалізація на голосних або

приголосних, елементи вільного інтонування, гліссандо, хлопки,

стук ногою, викрики, свист, ритмодекламація, спів закритим

ротом, який широко вживається як у класичний, так і сучасній

музиці.

ПФ.С.235.

ПП.Р.235.

Освоєння особливостей сучасної хорової

музики. Елементи композиторської мови.

Вивчення творів. Підготовка до концертного

виступу – презентації нових творів.

Поєднання мовленнєвих і співацьких функцій

голосового апарату (шуми, мовлення, спів).

ПФ.С.235.ПП.Р.235.ПП.257.

ПФ.С.235.ПП.Р.235.ПП.258.

ПФ.С.235.ПП.Р.235.ПП.259.

20

В процесі виконання функцій вчителя музики і керівника

хорового колективу, вокального ансамблю під час педагогічної

практики вміти виконувати пісні (твори) шкільного репертуару,

поєднуючи спів з власним супроводом, а також методично вірно

ПФ.С.236.

ПП.Р.236.

Підготовка до практичної роботи з учнями.

Набуття вміння виконувати твори шкільного

репертуару. Розширення репертуарного

кругозору.

ПФ.С.236.ПП.Р.236.ПП.260

ПФ.С.236.ПП.Р.236.ПП.261

55

вивчати їх з школярами, користуючись досвідом вокально-

хорової роботи, художньої виразності виконання, вільно

показувати хористам зразок звучання для наслідування, вміти

визначати причини неточного інтонування в хорі, допомагати в

їх усуненні.

Застосування досвіду вокально-хорової

роботи.

Вільне володіння співацьким голосом,

здатним здійснювати педагогічний співацький

показ для наслідування дитячими голосами.

Інтерпретація пісень шкільного репертуару.

Особливості.

ПФ.С.236.ПП.Р.236.ПП.262.

ПФ.С.236.ПП.Р.236.ПП.263.

ПФ.С.236.ПП.Р.236.ПП.264.

Для виконання функцій учителя музики і керівника вокально-

хорових художніх колективів, спираючись на теоретичні знання

історичного аспекту розвитку хорового мистецтва країн Західної

та Східної Європи, Росії та України, здобуті на заняттях з

хорознавства, вміти аналізувати хорові твори світової та

української класики різних епох, сучасної та народної музики з

боку дотримання стильових і жанрових особливостей; давати

твору естетичну оцінку засобами емоційно-образного слова та

виразного власного виконання на високому художньому рівні.

ПФ.Е.173.

ПР.О.173

Зародження християнського хорового співу

Київської Русі.

Хорове виконавство та розвиток хорової

культури в історичному аспекті.

ПФ.Е.173.ПР.О.173 ПП.265 13

Спираючись на знання з хорознавства в умовах індивідуальних і

групових занять вміти розповісти учням про історію хорового

мистецтва, його виразні засоби, визначити жанри народної

творчості та розкрити значення народної пісні, як джерела

хорового мистецтва, виявити характерні особливості розвитку

хорової культури в Україні у взаємозв’язку основних напрямків:

народної, духовної та світської орієнтації в процесі проведення

аудиторних занять.

ПФ.С.246.

ПР.О.246

Розвиток хорової культури в Україні.

Огляд хорової культури.

Джерела хорового мистецтва.

ПФ.С.246. ПР.О.246.ПП.266

ПФ.С.246. ПР.О.246.ПП.267

ПФ.С.246. ПР.О.246.ПП.268

10

У процесі диригентсько-хорової підготовки, безпосереднього

співу в хоровому колективі, використовуючи хорознавчу

навчально - методичну літературу, оволодівати вмінням власним

голосом виразно передавати всі елементи хорової партитури на

основі практичних знань про будову голосового апарату

принципи його роботи (регістрова будова голосу, примарний

тон, перехідні звуки, діапазон, тембр, роль резонаторів у

формуванні вокального звуку, види вокального дихання співоча

опора, співоча постанова), визначити типи та види хорів та

різновиди хорових колективів залежно від профілю

виконавської діяльності: капела, оперний, ансамблі пісні й

танцю, навчальний хор.

ПФ.С.204.

ПП.О.204

Хор як вокальна організація.

Типи та види хорів.

Будова голосового апарату, принципи його

роботи.

ПФ.С.204.ПП.О.204.ПП.269

ПФ.С.204.ПП.О.204.ПП.270

ПФ.С.204.ПП.О.204.ПП.271

34

Спираючись на знання з хорознавства в процесі проведення

практичних занять уміти характеризувати діапазони голосів та

визначити їхні специфічні особливості, аналізувати хорові

партитури враховуючи специфічні особливості голосів, що

складають хорові партії (діапазон, теситура, застосування

технічних прийомів у досягненні художньої виразності.

ПФ.С.205.

ПП.Н.205

Характеристика хорових партій. Залежність

звучання хору від розташування учасників

колективу на сцені.

ПФ.С.205.ПП.Н.205.ПП.272 12

З метою створення професійної основи для виконання функції

учителя музики вміти на основі практичних занять співацького

голосоутворення та естетично цінних якостей вокального звуку

відрізняти правильне звучання від неправильного, судити про

технологію голосоутворення як у дорослих так і у дітей

відповідно з сучасними вимогами до академічного та народного

(автентичного) звучання.

ПФ.С.206.

ПП.Н.206

Інтонація та стрій у хорі. ПФ.С.206ПП.Н.206.ПП.273 4

В процесі диригентсько-хорової діяльності вміти вільно

володіти технічними прийомами роботи над інтонацією і строєм

під час хорового виконавства (оволодіння принципами зонного

інтонування і строю, відмінностями мелодичного та

гармонічного строю, відчуттям інтонаційної константи,

принципів інтервалів, принципів інтонування діатонічних ладів

народної музики (фригійський, дорійський, лідійський,

міксолідійський та ін.).

ПФ.С.39.

ПП.Н.39

Інтонування діатонічних ладів народної

музики.

ПФ.С.39.ПП.Н.39.ПП.274 2

У процесі виконання вокально-хорових творів, які

запропоновані у шкільних програмах для загальноосвітньої

школи (у диригентсько-педагогічній діяльності на уроці музики

та позакласній музично-виховній роботі) вміти реалізувати

авторський композиторський задум на основі дотримування

принципів вокального хорового ансамблю (часткового,

загального, природного, штучного, ритмічного, динамічного та

ін.) як фактору професійного рівня інтерпретації, визначити

шляхи подолання дикційних та артикуляційних труднощів

поетичного тексту.

ПФ.С.40.

ПР.О.40

Дикція у вокально-хорових творах.

Хоровий ансамбль та його різновиди.

ПФ.С.40.ПР.О.40.ПП.275

ПФ.С.40.ПР.О.40.ПП.276

4

З метою підготовки до виконавсько-концертної діяльності вміти

організувати дитячі вокально-хорові колективи (хори, ансамблі)

на рівні володіння необхідними елементами хорової звучності:

чітко урівноваженим ансамблем, точно вивіреним строєм,

художніми нюансами та дикцією.

ПФ.С.252.

ПП.Р.252

Вимоги до організації дитячих вокально-

хорових колективів.

ПФ.С.252.ПП.Р.252.ПП.277 6

З метою формування стійкої потреби вдосконалення

диригентсько-хорової підготовки та підвищення рівня

професійної інтерпретації вокально - хорових творів, різних за

стильовими і жанровими особливостями, уміти обґрунтовано

визначити особливості адекватних прийомів фразування

(агогіка, нюанси, загальні і часткові кульмінації, штрихи,

різновиди атаки звуку, артикуляція, редукція у зв’язку з

правилами дикції та орфоепії), оволодіти специфічними

диригентсько-педагогічними якостями керівника вокального

колективу: музиканта, фахівця-хормейстера, учителя та

диригента.

ПФ.Е.41.

ПР.Д.41

Послідовність роботи над хоровим твором.

Особливості педагогічної майстерності

керівника хорового колективу.

ПФ.Е.41.ПР.Д.41.ПП.278

ПФ.Е.41.ПР.Д.41.ПП.279

18

На основі спостереження за роботою кращих вчителів музики,

керівників дитячих хорових колективів уміти аналізувати,

вивчати та узагальнювати їх передовий педагогічний досвід в

умовах роботи різних типів загальноосвітніх навчальних

закладів під час педагогічної практики.

ПФ.Д.42.

ПР.О.42

Вивчення передового досвіду керівників

дитячих хорових колективів.

ПФ.Д.42.ПР.О.42.ПП.280 10

У педагогічній діяльності на уроці та у позакласній вокально-

хоровій роботі, спираючись на знання вікових особливостей

розвитку дитячого голосу, гігієни та охорони дитячих голосів,

здобуті на заняттях з хорознавства, вміти формувати дитячі

вокально-хорові колективи відповідного вікового принципу (хор

молодших школярів, вокально-хорові колективи середніх класів,

“юнацький” склад хору) з відповідною голосовою

завантаженістю (передмутаційний період розвитку дитячого

голосу, період мутації, післямутаційний період) та

репертуарною направленістю різного ступеню складності

художніх колективів; створити педагогічні ситуації, що

спонукають учасників хорового співу до різних форм творчої

діяльності, як на уроці, так і в умовах позакласних занять.

ПФ.С.43.

ПП.О.43

Формування дитячих вокально-хорових

колективів. Різновиди вокально-хорової

діяльності.

ПФ.С.43.ПП.О.43.ПП.281 5

З метою підготовки майбутніх вчителів музики як керівників

позакласної музичної діяльності школярів, спираючись на

спеціальні знання, досвід хорової діяльності, вміти проводити

позакласні музично-виховні заходи (бесіди. лекції-концерти за

участю хорових колективів, зустрічі з хоровими диригентами,

артистами) з урахуванням вікових особливостей художнього

сприймання і можливостей шкільної аудиторії.

ПФ.С.44.ПП.Н.4

4

Концертно-виконавська діяльність. Позакласні

музично-виховні заходи.

ПФ.С.44.ПП.Н.44.ПП.282 16

З метою охоплення усіх напрямків і можливостей музичного ПФ.С.45.ПП.Н.4 Просвітницька робота з батьками. ПФ.С.45.ПП.Н.45.ПП.283 2

розвитку дитини, спираючись на психологічно-педагогічні та

спеціальні знання, вміти проводити просвітницьку роботу з

батьками, використовуючи бесіди, критичні огляди мистецької

періодики, відвідування концертних залів можливості

звукозапису в умовах відвідування окремих сімей участі у

проведенні батьківських зборів.

5

З метою систематичного і послідовного освоєння учнями

музичного матеріалу вміти складати календарні плани виховної

роботи, діяльності шкільного хорового колективу, сценаріїв

музично-виховних заходів віддаючи перевагу у доборі

навчального репертуару українській народній пісні та

національному професійному мистецтву, встановлювати дружні

взаємовідносини, формувати почуття колективізму,

взаємодопомоги, гуманності.

ПФ.Е.222.

ПР.О.222

Навчально-виховна робота в хоровому

колективі. Планування та облік цієї роботи.

ПФ.Е.222.ПР.О.222.ПП.284 12

У процесі хорознавчої підготовки, оволодівати вміннями

організації і керівництва хоровими колективами учнів шкіл

різного типу з метою їх прилучення до цінностей національного

хорового мистецтва в умовах навчальної та позакласної виховної

роботи.

ПФ.Е.252.

ПП.Р.252

Організація і керівництво хорових колективів

шкіл різних типів.

ПФ.Е.252.ПП.Р.252.ПП.285 4

У процесі проведення навчально-виховної роботи вміти

визначати якість та глибину засвоєння учнями програмного

матеріалу, набуття ними необхідних хорових навичок

накопиченого досвіду розуміння творів та їх аналізу,

застосовуючи методи контролю та методичні прийоми

спонукання до самостійної музичної діяльності.

ПФ.Д.257.

ПП.Р.257

Застосування методів контролю та

самоконтролю до самостійної музики.

ПФ.Д.257.ПП.Р.257.ПП.286 14

Спираючись на психолого-педагогічні та спеціальні знання,

вміти використовувати розмаїття методів педагогічної

діагностики індивідуальних особливостей художнього

сприйняття, розвитку співацьких здібностей дітей та їх

художньо-цінних орієнтацій з метою їх врахування в навчально-

виховній роботі, встановлювати психологічний контакт,

налагоджувати доброзичливий клімат, утримувати увагу дитячої

аудиторії засобами вільного володіння вокально-хоровими та

диригентськими навичками, спрямованих на стимулювання

емоційно-почуттєвої сфери слухачів.

З метою підготовки до здійснення художньо-комунікативної

діяльності, вміти створювати атмосферу між-особистісного та

ПФ.Д.212.

ПР.О.212

Організація дитячого хорового колективу.

Педагогічна діагностика співацьких

здібностей дітей, їх художньо-цінних

орієнтацій.

Художньо-комунікативна діяльність в

хоровому колективі.

ПФ.Д.212ПР.О.212.ПП.287

ПФ.Д.212ПР.О.212.ПП.287

ПФ.Д.212.ПР.О.212ПП.288

34

діалогового художнього спілкування у процесі хорових занять,

застосовуючи такі засоби як обговорення особистих вражень від

співу на репетиції та на концерті, рефлексивне осмислення

образного смислу виконуваних творів тощо.

З метою охоплення всіх напрямків хорознавчої діяльності, на

кінцевому етапі роботи уміти самостійно підготовити письмову

анотацію хорового твору, до складу якої входять: відомості про

авторів твору, музично – теоретичний, вокально-хоровий та

виконавський аналіз твору.

ПФ.Д.213.

ПР.О.213

Аналіз хорового твору музично-теоретичний,

вокально-хоровий, виконавський.

ПФ.Д.213.ПР.О.213.ПП.289 10

У процесі власної професійної діяльності уміти самостійно

працювати з відповідною науково-педагогічною, методичною,

психологічною, музично-історичною, нотною літературою з

метою удосконалення методики роботи з дитячим хоровим

колективом в умовах групових та індивідуальних занять.

ПФ.Е.214.

ПР.О.214.

Шляхи удосконалення методики роботи з

дитячим хоровим колективом.

ПФ.Е.214.ПР.О.214.ПП.290 12

В умовах читання лекційного курсу з “Методики музичного

виховання” уміти спрямовувати професійно-творчий розвиток

майбутнього вчителя на інтеграцію музично-педагогічної науки

і практики, на самоосвіту з врахуванням історичного досвіду

музично-педагогічних поглядів вітчизняних та зарубіжних

педагогів-музикантів, а також на вміння та навички, які студенти

отримують в циклі історико-теоретичних, виконавських

музичних дисциплін, та в циклі музично-педагогічних

практикумів.

ПФ.Е.174.

ПР.О.174

Курс методики музичного виховання в системі

підготовки вчителя музики.

Сутність методики в контексті методології

музичного виховання.

Загальні основи теорії музичного виховання

дітей дошкільного віку.

ПФ.Е.174.ПР.О.174.ПП.291

ПФ.Е.174.ПР.О.174.ПП.292

ПФ.Е.174.ПР.О.174.ПП.293

20

В сучасних умовах майбутньому вчителю музики уміти

використовуючи досягнення філософів, психологів, соціологів

педагогів, музичну спадщину відомих українських митців,

розвивати і збагачувати культуру почуттів учнів, їх музичні

смаки, самосвідомість, враховуючи соціальний статус музики у

молодіжному середовищі; формулювати і творчо вирішувати

музично-педагогічні завдання, проектувати та конструювати

музичний навчально-виховний процес.

ПФ.Е.194.

ПР.О.194

Виховне значення музики як виду мистецтва.

Дитина – як суб’єкт методики музичного

виховання.

Взаємозв’язок методики з філософією,

психологією, музикознавством, естетикою та

іншими науками, з музичного-педагогічною

практикою.

Становлення і розвиток теорії і методики

музичного виховання в дитячому садку.

ПФ.Е.194.ПР.О.194.ПП.294

ПФ.Е.194.ПР.О.194.ПП.295

ПФ.Е.194.ПР.О.194.ПП.296

ПФ.Е.194.ПР.О.194.ПП.297

44

Уміти в процесі виконання функцій вчителя музики

забезпечувати збереження та примноження національних

традицій у тісному взаємозв’язку з історичним розвитком

теоретичні уявлення предмету, завдання, принципи, зміст та

форми музичного виховання, володіти приоритетними якостями

ПФ.Е.46.

ПР.О.46.

Сучасні вимоги до вчителя-музиканта, його

психолого-педагогічної та музично-

методичної підготовки.

Теоретичні уявлення про мету, завдання,

принципи, зміст, форми музичного виховання.

ПФ.Е.46.ПР.О.46.ПП.298

ПФ.Е.46.ПР.О.46.ПП.299

28

особистості вчителя музики: музичність, любов до дітей,

артистизм, професійна вимогливість тощо.

Музично-педагогічна модель випускника

загальноосвітнього типу.

ПФ.Е.46.ПР.О.46.ПП.300

З метою підготовки до професійної діяльності в загальноосвітній

школі уміти дослідити питання про специфічні особливості

викладання уроку музики, зокрема впровадження принципів:

єдності емоційного та свідомого, художнього та технічного,

відчувати драматургію уроку, застосовувати різні види

діяльності(колективні, групові, індивідуальні) розвивати

емпатію, творчі музично-пізнавальні здібності.

ПФ.Е.61.

ПР.О.61

Урок музики як основна форма музичного

виховання у школі.

Характеристика пріоритетних якостей

особистості, основних компонентів художньо-

педагогічної діяльності учителя музики.

ПФ.Е.61.ПР.О.61.ПП.301

ПФ.Е.61.ПР.О.61.ПП.302

24

Уміти комплексно підходити до різноманітних видів музичної

діяльності на уроці музики в загальноосвітній школі (вокально-

хорової, слухання музики, гра на елементарних музичних

інструментах імпровізація, спроба створення музики),

використовувати необхідний віршований та музичний матеріал,

інструментарій, голос з врахуванням можливостей класу,

кожного учня зокрема.

ПФ.Е.68.

ПР.О.68.

Види музичної діяльності: функції, зміст.

Музичне сприйняття в процесі слухання

музики.

Виконавська діяльність: музично-дидактичні

ігри, спів, музично-ритмічні рухи, пластичне

інтонування, гра на дитячих музичних

інструментах

Особливості дитячої музичної творчості та

шляхи її формування: імпровізація, спроба

створення музики, тощо.

ПФ.Е.68.ПР.О.68.ПП.303

ПФ.Е.68.ПР.О.68.ПП.304

ПФ.Е.68.ПР.О.68.ПП.305

ПФ.Е.68.ПР.О.68.ПП.306

46

З метою підготовки до професійної музично-педагогічної

діяльності уміти аналізувати програми з музики

Д.Кабалевського, А.Авдієвського, З.Кодая та ін., порівнювати та

співставляти особливості структури, змісту, методів та

принципів формування навчального матеріалу, зв’язок музики з

життям, тощо.

ПФ.Е.251.

ПР.О.251

Коротка характеристика програм з музики для

загальноосвітніх шкіл, для дошкільних

закладів.

ПФ.Е.251.ПР.О.251.ПП.307 13

З врахуванням цілісного концептуального підходу до вивчення

історії музичної освіти, в процесі проведення аудиторних занять

з “ Методики музичного виховання”, історико-теоретичних

дисциплін оволодівати вміннями професійно-орієнтованого

історико-педагогічного аналізу, особливостей розвитку

вітчизняного муз виховання з кінця Х до ХVIII ст.; музично-

педагогічної думки з загально-філософськими, художньо-

естетичними течіями, особливостями музичної культури,

мистецтва в різноманітні епохи, співставляти ідеї, які актуальні

для сучасності, зокрема прийняття й ствердження на Русі

Християнства.

ПФ.Е.88.

ПР.О.88

Музичне виховання в стародавні часи.

Музичне виховання в Україні ХV –ХVIII ст.

Вплив просвітницьких тенденцій на форми

музичного виховання та хорового

виконавства. Тенденції до професіоналізму

навчання музики в стінах Київської академії.

Мусікійська граматика М.Ділецького та її

роль в розвитку вітчизняного музичного

виховання

ПФ.Е.88.ПР.О.88.ПП.308

ПФ.Е.88.ПР.О.88.ПП.309

ПФ.Е.88.ПР.О.88.ПП.310

ПФ.Е.88.ПР.О.88.ПП.311

20

В процесі історико-теоретичної підготовки в умовах лекційних,

семінарських занять формувати уміння аналізу розвитку

Вітчизняної науково-педагогічної спадщини в Україні в

контексті суспільно-політичних та культурно-історичних

процесів, в аспекті творення прогресивних методичних засад

навчання музики.

ПФ.Е.199.

ПР.О.199

Педагогічна, культурно-освітня, музично-

освітня діяльність українських педагогів,

композиторів, культурних діячів кінця ХIХ

початку ХХ ст. (М.Лисенко, М.Леонтовича,

Степового та ін.)

Перша програма по співам в Україні (автор

К.Стеценко)

Характеристика Б.Яворським мети, завдання,

змісту муз виховання (на прикладі Київської

консерваторії)

Особливості перетворення у вітчизняній

педагогічній практиці музично-педагогічних

ідей Е.Жака-Далькроза.

ПФ.Е.199.ПР.О.199.ПП.312

ПФ.Е.111.ПР.О.111.ПП313

ПФ.Е.111.ПР.О.111.ПП.314

ПФ.Е.111.ПР.О.111.ПП.315

22

В сучасних умовах майбутньому вчителю музики уміти

формувати в учнів повноцінне сприймання музики *народної,

класичної, сучасної), оволодіти правильним, емоційним,

виразним співом пісень, розвивати музичні здібності при

комплексному використанні різних видів мистецтва, виховувати

бажання грати на музичних інструментах, співати, займатись

музичною творчістю, сприяти розвитку їх музичного смаку,

потреби берегти, продовжувати і примножувати музичні

традиції свого народу, створювати і систематизувати уявлення

учнів про музику, її виразні засоби, основні елементи музичної

мови.

ПФ.Е.90.

ПР.О.90.

Музичний фольклор в естетичному вихованні

дітей молодшого шкільного віку.

Використання ігрових методів і прийомів в

музичному розвитку молодших школярів.

Різні види діяльності на уроці музики та їх

взаємозв’язок.

Розвиток дитячого голосу під час навчання

співу.

Музично-творча діяльність.

Позакласна робота з музики.

ПФ.Е.90.ПР.О.90.ПП.316

ПФ.Е.90.ПР.О.90.ПП.317

ПФ.Е.90.ПР.О.90.ПП.318

ПФ.Е.90.ПР.О.90.ПП.319

ПФ.Е.90.ПР.О.90.ПП.320

ПФ.Е.90.ПР.О.90.ПП.321

42

В умовах підготовки до виконання функцій вчителя музики в

основній школі (5-8 класи), враховуючи психологічні і соціальні

особливості цього віку уміти допомагати учням усвідомлено

сприймати музику як невід’ємну складову частину національної

музики, викликати інтерес до різноманітних форм виконавської

діяльності (хоровий, ансамблевий та сольний спів, сольфеджіо,

рухи під музику, пластичне інтонування, гра на елементарних

музичних інструментах, слухання музики, творче

самовираження), в комплексі з різними видами мистецтв

формувати інтонаційний, стильовий підхід до аналізу різних

жанрів музики, використовувати методи емоційної драматургії,

концентричності, узагальнення опори на художній контекст,

тощо.

ПФ.Е.266.

ПР.О.266

Міжпредметні взаємозв’язки музики з

літературою та образотворчим мистецтвом.

Засоби і методи організації музичної

самоосвіти дітей.

Психолого-педагогічна характеристика

музичних здібностей дітей.

Методи дослідження проблем музичного

виховання та розвитку дитини.

Духовна музика. Світ краси і гармонії.

Засвоєння сучасної музики (класичний

напрямок) у школі.

Музика масових жанрів.

Вокально-хорова робота з учнями в

ПФ.Е.266.ПР.О.266.ПП.322

ПФ.Е.266.ПР.О.266.ПП.323

ПФ.Е.113.ПР.О.113.ПП.324

ПФ.Е.266.ПР.О.266.ПП.325

ПФ.Е.266.ПР.О.266.ПП.326

ПФ.Е.266.ПР.О.266.ПП.327

ПФ.Е.266.ПР.О.266.ПП.328

67

Виявляти музичні смаки і уподобання учнів з метою

коригування небажаного їх спрямування, уміти визначити

музичний матеріал, що несе комплексне музично-виховне

навантаження, віддаючи перевагу національному музичному

мистецтву, враховуючи між предметні зв’язки, використання

синтезу різних видів мистецтв.

мутаційний період.

Модель музичної культури підлітка.

Система підбору музичного матеріалу.

ПФ.Е.266.ПР.О.266.ПП.329

ПФ.Е.266.ПР.О.266.ПП.330

ПФ.Е.266.ПР.О.266.ПП.331

Формуючи основи самореалізації творчої особистості учителя

музики та музичний смак, здатність до самоконтролю,

застосовуючи знання зі спеціальних дисциплін, уміти

повноцінно сприймати музичні твори, адекватно реагувати на їх

зміст, самостійно аналізувати художні виразні засоби творів,

формувати критерії самооцінки, на основі сучасних методів;

розвивати емоційно-ціннісне відношення до музики, музично-

пізнавальні здібності; користуватися нотною та методичною

літературою.

ПФ.Е.198.

ПР.О.198

Поняття, функції та специфіка методів

музичного виховання.

Розвиток за допомогою методів емпатії,

емоційно-ціннісне відношення до музики,

музично-пізнавальні здібності.

Самонавчання, самовиховання як важливі

умови самореалізації творчої особистості

майбутнього музкерівника, учителя музики.

Розвиток здатності до самоконтролю;

формування критеріїв самооцінки.

ПФ.Е.198.ПР.О.198.ПП.332

ПФ.Е.198.ПР.О.198.ПП.333

ПФ.Е.198.ПР.О.198.ПП.334

ПФ.Е.114.ПР.О.114.ПП.335

68

Для ознайомлення школярів з основами національної та світової

музичної культури, використовуючи технічні засоби, наочність

та літературу, уміти підготувати і провести лекцію-концерт,

музичне свято у школі, зацікавити слухачів музикою, емоційною

розповіддю.

Для здійснення просвітницької діяльності з батьками і створення

на основі цього сприятливих умов для музичного розвитку учнів

в умовах см’ї уміти залучати їх до участі в музичних лекторіях,

поглиблювати інтерес і любов до дитячих театральних вистав,

концертів самодіяльності тощо.

З метою формування стійкої потреби у самостійному

музикуванні, музичному самовираженні, уміти втілювати

педагогічно-виконавський задум у роботі з фольклорним

колективом, брати участь у масових фольклорних святах,

узгоджуючи свій репертуар з темою певного народного свята.

ПФ.Е.267.

ПР.О.267

Позакласна та позашкільна музично-виховна

робота з учнями.

Форми позакласних та позашкільних занять:

- гурткова робота (хор, оркестр, ансамбль),

- масові форми (загально-шкільні свята,

лекції-концерти, дитяча філармонія, театр,

тощо).

Музика на дитячому святі в синтезі різних

видів мистецтв.

Музика в побуті дитячого садка.

Позашкільні форми музичного виховання:

сутність, різноманітність, варіативність.

Робота з батьками.

Робота з фольклорними колективами.

ПФ.Е.267.ПР.О.267.ПП.336

ПФ.Е.267.ПР.О.267.ПП.337

ПФ.Е.267.ПР.О.267.ПП.338

ПФ.Е.267.ПР.О.267.ПП.339

ПФ.Е.267.ПР.О.267.ПП.340

ПФ.Е.267.ПР.О.267.ПП.341

ПФ.Е.267.ПР.О.267.ПП.342

89

З метою раціонального використання часу уроку, оптимізації

навчально-виховного процесу уміти правильно вести шкільну

документацію: журнали, табелі, плани, визначити потрібний тип

уроку, його тему, завдання, музичний матеріал з урахуванням

психолого-педагогічних особливостей розвитку учнів.

На основі узгодження плану з загальним планом роботи школи

ПФ.Д.265.

ПП.О.265

Планування та облік музичної роботи в школі.

Складання календарного плану.

Складання плану-конспекту уроку.

Складання плану виховного заходу.

Складання плану роботи гуртка.

Складання плану заходів масових форм

ПФ.Д.265.ПП.О.265.ПП.343

ПФ.Д.265.ПП.О.265.ПП.344

ПФ.Д.265.ПП.О.265.ПП.345

ПФ.Д.265.ПП.О.265.ПП.346

ПФ.Д.265.ПП.О.265.ПП.347

74

уміти врахувати зв’язок календарних свят, дат, традицій школи,

з іншими предметами, можливість проведення інтеграції заходів

на базі міжпредметних зв’язків.

Формуючи національну самосвідомість учить на основі

ознайомлення їх з українською народною, класичною та

сучасною музикою, уміти визначити необхідні музичні заходи

масових форм та гурткової роботи, продумати їх взаємозв’язок,

визначити час і кількість виступів, залучити батьків, учнів та

вчителів інших предметів.

роботи. ПФ.Д.116.ПП.О.116.ПП.348

Для організації музичного засвоєння учнями програмного

матеріалу на уроках музики, уміти проводити різні форми

контролю (поточного, рубіжного, індивідуального) та

аналізувати результати тестування.

ПФ.Д.253.

ПП.О.253

Форми контролю на уроках музики. ПФ.Д.253.ПП.О.253.ПП.349 2

На основі ознайомлення з теорією і практикою оцінювання учнів

на уроках музики, уміти застосовувати оцінювання за 12

бальною системою,, аргументуючи кожну оцінку, зробити

оцінювання чинником стимулювання захопленості учнів

музичними заняттями.

ПФ.С.238.

ПП.Р.238

Педагогічна оцінка на уроках музики.

Психолого-педагогічні умови й роль оціночної

діяльності вчителя музики.

ПФ.С.238.ПП.Р.238.ПП.350

ПФ.С.238.ПП.Р.238.ПП.351

4

З метою оптимального поєднання форм і методів роботи на

уроках музики уміти користуватись всіма технічними засобами,

доцільними на уроках та в позакласній роботі як для

демонстрації необхідних зразків, так і для запису і відтворення

учнівського виконання.

З метою створення центру музично-виховної роботи в школі

уміти визначити перелік необхідного устаткування кабінету

музики для його повноцінного функціонування як бази

проведення уроків, позакласних занять,1 самостійної підготовки

учнів та учителя до уроків та наукової роботи.

ПФ.Д.258.

ПП.Р.258

Кабінет музики в школі та його технічне

устаткування.

ПФ.Д.258.ПП.Р.258.ПП.352 2

Використовуючи можливості спілкування з місцевими

передовими вчителями уміти виявити в їх діяльності

прогресивні моменти, описати їх досвід, впроваджувати і

розвивати передові сучасні ідеї, аналізувати методичну

вітчизняну та зарубіжну літературу щодо нових тенденцій у

музичній педагогіці.

Враховуючи сутність методики в контексті методології

музичного виховання, уміти впроваджувати сучасну технологію

проведення уроку музики, спираючись на новітні досягнення в

ПФ.Д.215.

ПР.О.215

Музичне виховання у країнах “ближнього”

зарубіжжя (Росія, країни СНД).

Музично-педагогічна діяльність Е.Жака-

Далькроза та її історичне значення.

Музично-педагогічна діяльність З.Кодая.

Музично-педагогічна діяльність К.Орфа.

Порівняння музично-педагогічних поглядів

З.Кодая, К.Орфа та Д.Кабалевського.

Особливості музично-педагогічної системи

ПФ.Д.215.ПР.О.215.ПП.353

ПФ.Д.215.ПР.О.215.ПП.354

ПФ.Д.215.ПР.О.215.ПП.355

ПФ.Д.215.ПР.О.215.ПП.356

75

зарубіжних країнах, творчо переосмислюючи їх в аспекті

виховання національної самосвідомості.

Б.Тричкова.

Музичне виховання в США, Англії.

Музично-педагогічна діяльність Б.Яворського,

Н.Брюсової, В.Шацької, Н.Гродзенської,

Н.Ветлугіної, О.Апраксіної.

ПФ.Д.215.ПР.О.215.ПП.357

ПФ.Д.215.ПР.О.215.ПП.358

ПФ.Д.215.ПР.О.215.ПП.359

ПФ.Д.215.ПР.О.215.ПП.360

В процесі оволодіння методикою інтонаційного аналізу, вміти,

використовуючи теорію інтонаційної природи музики, розкрити

єдність змістово-звукової форми комплексної музичної інтонації

в умовах письмових завдань або усно на семінарських заняттях

та в домашніх роботах.

ПФ.Е.216.

ПР.Р.216

Естетичні та методологічні основи аналізу

музичних творів.

Інтонаційна природа музики.

Виразові музичні засоби:

- мелодія

- лад

- метроритм

- фактура

- гармонія

- поліфонія

ПФ.Е.216.ПР.Р.216.ПП.361

ПФ.Е.216.ПР.Р.216.ПП.362.

ПФ.Е.216.ПР.Р.216.ПП.363

25

З метою оволодіння методикою цілісного аналізу музичних

творів, використовуючи інтегральні знання з теорії та історії

музики, вміти під керівництвом викладача та самостійно

розкрити образний зміст музичного твору та особливості його

художньої форми, в умовах семінарських та практичних занять.

ПФ.Е.217.

ПР.Р.217

Цілісний аналіз музичних творів. ПФ.Е.217ПР.Р.217.ПП.364 17

Під час проходження педагогічної практики, а також на

семінарських заняттях, використовуючи навички інтонаційного

та цілісного аналізу музичних творів, зв’язки музики з іншими

видами мистецтв, вміти провести цікаву розповідь про музичний

твір в умовах проведення позакласних міроприємств (бесіда,

концерт, лекторій), робити правильний відбір музичних творів

для вирішення культурно-естетичних, виховних, дидактичних

завдань.

ПФ.Е.218.

ПР.Р.218

Художньо-педагогічний аналіз. ПФ.Е.218.ПР.Р.218.ПП.365 40

В умовах проведення практичних занять вміти зробити цілісний

аналіз періоду, одночастинної, простої двох-, трьох-, трьох-

п’ятичастинної форми, скласти схему, відмічаючи типові та

індивідуальні риси форми кожного твору, а також самостійно

письмово скласти схему проміжної або складної форми,

використовуючи знання з теорії та історії розвитку складних

форм в аудиторних та самостійних заняттях.

ПФ.Е.62.

ПП.О.62

Період.

Проста двохчастинна форма.

Проста трьох -, трьох - п’ятичастинна

Складна три частинна форма.

Трьох - п’ятичастинна форма.

Складна двохчастинна форма.

Проміжна форма.

ПФ.Е.62.ПП.О.62.ПП.366

ПФ.Е.62.ПП.О.62.ПП.367

ПФ.Е.62.ПП.О.62.ПП.368

ПФ.Е.62.ПП.О.62.ПП.369

ПФ.Е.62.ПП.О.62.ПП.370

ПФ.Е.62.ПП.О.62.ПП.371

ПФ.Е.62.ПП.О.62.ПП.372

35

В процесі оволодіння куплетною та варіаційною формами, вміти

визначити форму куплета, особливості варіаційного розвитку

музичної теми, форму другого плану.

ПФ.С.63.

ПП.О.633

Куплетна та куплетно-варіаційна форма.

Фігураційні, поліфонічні, жанрові варіації.

ПФ.С.63ПП.О.63.ПП.373

ПФ.С.63.ПП.О.63.ПП.374

18

В процесі аналізу музичного твору вміти співвідносити його

рефрен з епізодами, скласти схему форми, відмітити історично-

стильові особливості структури, тонально-гармонічного та

тематичного розвитку старовинного, класичного, романтичного

та рондо ХХ ст., а також форм з додатковим рефреном в умовах

аудиторної та домашньої роботи.

ПФ.С.64.

ПП.О.64

Старовинне рондо.

Класичне рондо.

Романтичне рондо.

Рондо ХХ ст.

Форми з додатковим рефреном

ПФ.С.64.ПП.О.64.ПП.375

ПФ.С.64.ПП.О.64.ПП.376

ПФ.С.64.ПП.О.64.ПП.377

ПФ.С.64.ПП.О.64.ПП.378

ПФ.С.64.ПП.О.64.ПП.379

42

В процесі аналізу музичного твору, написаного у сонатній

формі, вміти визначити конструктивні принципи та особливості

інтонаційної драматургії даної форми.

ПФ.С.65.

ПР.Р.65

Сонатна форма. ПФ.С.65.ПР.Р.65.ПП.380 14

З метою оволодіння формами, в яких з’єднуються різні

конструктивні принципи (рондо-соната, мішані та вільні форми),

використовуючи знання типових форм гомофонної та

поліфонічної музики, вміти відокремити застосовані

композитором різноманітні структурні принципи в умовах

практичних занять та індивідуальній домашній роботі.

ПФ.С.66.

ПП.О.66

Рондо-соната.

Мішані та вільні форми.

ПФ.С.66ПП.О.66.ПП.381

ПФ.С.66.ПП.О.66.ПП.382

25

Використовуючи знайомство з технікою контрастної,

імітаційної, підголоскової поліфонії, принципами поліфонічного

розвитку тематичного матеріалу вміти визначити тип

поліфонічної фактури, особливості розвитку музичної теми (або

тем).

ПФ.Д.67.

ПР.О.67

Поліфонічні варіації на bassoostinato.

Фуга.

ПФ.Д.67.ПР.О.67.ПП.383

ПФ.Д.67.ПР.О.67.ПП.384

16

Використовуючи навички інтонаційного, цілісного аналізу,

знання будови типових гомофонних та поліфонічних форм вміти

розкрити образну драматургію циклічної форми в

інструментальних, вокальних, інструментально-вокальних

жінрах, відмічаючи типові особливості сюїтного або сонатного

циклу, загальні закономірності тонального плану, будови

окремих частин в умовах аудиторних занять.

ПФ.Д.176.

ПР.О.176

Двочастинні цикли.

Сюїтний тип циклу в вокальній, вокально-

інструментальній, інструментальній музиці.

Сонатно-симфонічний цикл.

ПФ.Д.176.ПР.О.176.ПП.385

ПФ.Д.176.ПР.О.176.ПП.386

ПФ.Д.176.ПР.О.176.ПП.387

38

В процесі слухання творів синтетичних жанрів (опера, балет,

оперета, кантата, ораторія) вміти визначити елементи їх

музичної драматургії, використання знайомих музичних форм,

їх жанрові особливості в умовах практичних занять та

самостійної домашньої роботи.

ПФ.С.177.

ПР.О.177

Музичний театр.

Опера.

Балет.

Кантата. Ораторія

Музика в кіно та в драматичному театрі.

ПФ.С.177.ПР.О.177.ПП.388

ПФ.С.177.ПР.О.177.ПП.389

ПФ.С.177.ПР.О.177.ПП.390

ПФ.С.177.ПР.О.177.ПП.391

ПФ.С.177.ПР.О.177.ПП.392

54

Вміти в процесі прослуховування у фонозапису музики пізнього

Відродження, бароко та раннього класичного періоду,

ПФ.Е.178.

ПР.О.178

Лад і тональність гомофонно-гармонічного

складу; аналіз музики епохи пізнього

ПФ.Е.178.ПР.О.178.ПП.393 12

використовуючи ладо-тональне відчуття та знання стильової

специфіки цієї музики, аналізувати лад і тональність в музичних

зразках.

Відродження, бароко, ранньокласичного

періоду.

Вміти в процесі слухання визначити основні стильові

характеристики музичних творів епохи Відродження, бароко та

раннього класицизму.

ПФ.Е.179.

ПР.Р.179

Типи акордів та їх структура в епоху

Відродження, бароко та ранньокласичного

періоду.

ПФ.Е.179.ПР.Р.179.ПП.394 10

Під час проведення практичних та лабораторних занять, вміти

створювати музичні теми, різні види 2-, 3-ох голосних канонів,

використовуючи імітаційно-поліфонічні та гармонічні засоби

розвитку.

ПФ.Е.180.

ПР.Р.180

Особливості багатоголосся в інструментальній

музиці західноєвропейського бароко.

ПФ.Е.180.ПР.Р.180.ПП.395 8

Вміти в процесі аналізу інтонаційно-образного, жанрового

змісту та побудови мелодії, використовуючи відповідні:

фігураційно-фактурну модель та функціонально-гармонічні

засоби в умовах аудиторної або домашньої праці створити

гармонізацію мелодії.

ПФ.С.181.

ПР.О.181

Мелодика народної музики Східної та

Західної Європи, як матеріал для гармонізації.

ПФ.С.181.ПР.О.181.ПП.396 6

В процесі аналізу музичних прикладів Церковної музики

Київської Русі вміти характеризуючи особливості її стилю,

використовуючи типові гармонічні звороти у власних

гармонізаціях та оригінальних творах, вміти в процесі

оволодіння засобами виразності та стильовими особливостями

церковної музики створити власний твір на запропонований

текст в стилі церковної музики.

ПФ.Е.182.

ПР.Р.182

Церковна музика Київської Русі. ПФ.Е.182.ПР.Р.182.ПП.397 12

В процесі аналізу прикладів протестантського хоралу,

використовуючи фактурно-гармонічну атрибутику цієї музики

вміти скласти гармонічні періоди в стилі протестантського

хоралу.

ПФ.Е.183.

ПР.Р.183

Гармонія протестантського хоралу. ПФ.Е.183.ПР.Р.183.ПП.398 8

Під час інтонаційно-жанрового структурного аналізу мелодії

української народної пісні, використовуючи поліфонічні засоби,

з урахуванням жанрово-стилістичних особливостей,

гармонізувати мелодію української народної пісні з елементами

народного багатоголосся, створювати різні види підголосків

народного наспіву.

ПФ.Е.184.

ПР.Р.184

Багатоголосся української народної пісні як

приклад поліфонізації гармонічної фактури.

Закономірності підголоскової поліфонії на

матеріалі української народної пісні.

ПФ.Е.1848.ПР.Р.184.ПП.399

ПФ.Е.184.ПР.Р.184.ПП.400

16

Вміти в процесі структурно-функціонального аналізу тризвуків

та септакордів всіх ступенів, використовуючи відомі гармонічні

засоби та фігураційно-фактурну модель гармонізувати мелодію

на 2-х та 3-х нотних станах, створювати бас.

ПФ.Е.185.

ПР.О.185

Тризвуки та септакорди всіх ступіней мажору

та мінору. Нонакорди.

ПФ.Е.185.ПР.О.185.ПП.401 4

Вміти в процесі аналізу гармонії, що зашифрована через цифри,

використовуючи техніку генерал басу самостійно за допомогою

музичного інструмента (рояль, гітара тощо) зробити його

розшифровку, гармонізувати гами, створювати моделі побудов в

формі класичного періоду з фігурацією, за допомогою

спеціальних ритмо-фактурних прийомів виконати

інструментальну імпровізацію в одному з побутових жанрів

(марш, пісня, танець).

ПФ.Е.186.

ПР.О.186

Літерна система позначення акордів.

Стрибки тонів, прохідні звороти, гармонізація

гам.

Неакордові звуки.

Функціонально-гармонічний принцип

побудови класичного періоду.

Творче музикування у різних гармонічних

стилях.

ПФ.Е.186.ПР.О.186.ПП.402

ПФ.Е.186.ПР.О.186.ПП.403

ПФ.Е.186.ПР.О.186.ПП.404

ПФ.Е.186.ПР.О.186.ПП.405

ПФ.Е.186.ПР.О.186.ПП.406

21

Вміти в процесі оволодіння гармоніями фригійського звороту,

використовуючи специфіку натурального мінору гармонізувати

в різних гармонічних варіантах низхідний тетрахорд, грати на

інструменті висхідні та низхідні ланцюжки діатонічних

секвенцій.

ПФ.Е.187.

ПР.Р.187

Натуральний мінор у функціональній системі.

Фригійський зворот, діатонічні секвенції.

ПФ.Е.187.ПР.Р.187.ПП.407

ПФ.Е.187.ПР.Р.187.ПП.408

10

Вміти в процесі вивчення творів віденських класиків,

використовуючи знання модуляційної техніки, альтерації

акордів та мажоро-мінорних систем, аналізувати тональний

план, оволодіти елементами модуляції, використовуючи певну

фактурно-фігураційну модель і тональний план, скласти

модуляційні періоди, гармонізувати мелодії та баси, виконати

інструментальну імпровізацію в стилі віденських класиків.

ПФ.Е.188.

ПР.О.188

Хроматична система в гармонії віденських

класиків.

Виділення та модуляція, співвідношення

частин елементів модуляції.

ПФ.Е.188.ПР.О.188.ПП.409

ПФ.Е.188.ПР.О.188.ПП.410

28

В процесі аналізу творів українських та російських

композиторів-класиків використовуючи набуті знання з

класичної гармонії визначити характерні риси гармонічної мови

та вміти аранжувати в стилі цих композиторів.

ПФ.Е.189.

ПР.О.189

Стильова гармонізація мелодій з творів

українських та російських композиторів -

класиків.

ПФ.Е.189.ПР.О.189.ПП.411 8

З метою оволодіння типовими рисами стилю романтичної

музики, використовуючи нотний текст творів або на слух вміти

аналізувати гармонічну мову творів композиторів-романтиків

створити власні композиції в романтичному стилі.

ПФ.Е.47.

ПР.О.47

Альтеровані акорди групи S та D. Специфіка

їх розв’язання.

Мажоро-мінорні та міноро- мажорні системи.

ПФ.Е.47.ПР.О.47.ПП.412

ПФ.Е.47.ПР.О.47.ПП.413

26

В умовах практичних занять вміти створювати модуляції в

заданих тональностях в різних стилях, схеми, на їх основі

фактурні імпровізації, використовуючи різні переходи в

тональності різної ступіні спорідненості.

ПФ.Е.48.

ПР.О.48

Модуляція в другу ступінь спорідненості в

різних жанрах академічної музики.

Теорії ступенів спорідненості.

ПФ.Е.48.ПР.О.481.ПП.414

ПФ.Е.48.ПР.О.48.ПП.415

23

Вміти в процесі оволодіння гармонічними засобами музики ХХ

ст., використовуючи різні види модуляційної техніки

створювати складні типи модуляції (енгармонічну, мелодико-

гармонічну, модуляцію через VI Ь ст., неаполітанський акорд,

еліпсіс).

ПФ.Е.49.

ПР.Р.49

Складні типи модуляцій. Гармонія

імпресіонізму та експресіонізму.

ПФ.Е.49.ПР.Р.49.ПП.416 10

В процесі гармонічного аналізу творів композиторів ХХ ст.,

використовуючи знання й навички всього курсу гармонії,

визначити принципово нові риси їх гармонічного мислення,

вміти зробити обробку української народної пісні, створити

гармонізацією цієї мелодії, власний твір в сучасному стилі.

ПФ.Е.50.

ПР.Р.50

Напрямки сучасної гармонії.

Гармонія українських композиторів ХХ ст.: Б.

Лятошинського, Ревуцького, М.Скорика,

Є.Станковича, В.Сильвестрова.

ПФ.Е.50.ПР.Р.50.ПП.417 17

З метою ознайомлення з літерною та ступеневою системами

запису гармонії, вміти використовуючи умовні позначення

розшифрувати літерні й ступеневі гармонічні схеми, будувати

різні типи акордів в різних тональностях під час проведення

семінарських та лабораторних занять.

ПФ.Е.51.

ПР.О.51

Літерна та ступенева системи запису гармонії

розташування акордів.

Варіювання гармонічних зворотів.

ПФ.Е.51.ПР.О.51.ПП.418

ПФ.Е.51.ПР.О.51.ПП.419

8

Вміти в процесі оволодіння засобами музичної виразності

ліричної пісні, танцювальної музики, джазу, спираючись на

характерні особливості різних жанрів, розкрити їх різницю та

спільні ознаки, створювати варіанти акомпанементів в стилі

пісень сучасних українських композиторів в умовах аудиторних

занять та самостійної роботи.

ПФ.Е.52.

ПР.О.52

Засоби музичної виразності ліричної пісні

(українська, російська, народна, джазова

лірика), танцювальної музики, поп пісні

сучасних українських композиторів

(Майборода, Білаш, Шамо, Ільїн та ін.).

Створення акомпанементів до української і

російської ліричної пісні: до танцювальної

мелодії, в стилі пісень сучасних українських

композиторів, в стилі джазу та рок музики.

ПФ.Е.52.ПР.О.52.ПП.420

ПФ.Е.52.ПР.О.52.ПП.421

16

Вміти в процесі вибору жанрової основи, фігураційно-фактурної

моделі, гармонічної схеми за допомогою спеціальних

ритмофактурних прийомів виконати інструментальну

імпровізацію в одному з побутових жанрів (пісня, романс,

танець, марш), різних танцювальних жанрах.

ПФ.Е.53.

ПР.Р.53

Ритміка ліричної пісні, романсу танцювальної

музики.

Створення ритмічного малюнку для різних

жанрів.

ПФ.Е.53.ПР.Р.53.ПП.422

ПФ.Е.53.ПР.Р.53.ПП.423

27

З метою оволодіння фактурної основи акомпанементу,

використовуючи різні засоби її розвитку, вміти створювати

гармонічний фон для довгих тривалостей, підголосків,

контрапунктів до всієї теми, зв’язок, програшів, епізодів, код у

процесі проведення семінарських та лабораторних занять,

створити регістрово-темброві варіанти фактури в умовах

практичних занять та самостійної підготовки, створювати басову

партію до різних жанрів (в т.ч. крокуючий бас свінгу) в умовах

семінарських занять та під час проведення педагогічної

практики.

ПФ.Е.54.

ПР.Р.54

Створення гармонічного фону, поліфонічних

підголосків, регістрово-тембрових варіантів

фактури та басової партії для різних жанрів.

ПФ.Е.54.ПР.Р.54.ПП.424 10

У процесі вибору жанрової основи та ритмічного малюнку з

використанням мелодичної лінії різних типів, вміти створити

вокальну імпровізацію під уявний акомпанемент виконати

ПФ.Е.55.

ПР.Р.55

Вокальні та інструментальні імпровізації із

застосуванням фактурних елементів

акомпанементу.

ПФ.Е.55.ПР.Р.55.ПП.425.

18

інструментальну імпровізацію на фортепіано, створити

імпровізації, використовуючи типові мелодичні звороти

джазової музики різних напрямків та блокінг-акордів в умовах

самостійної підготовки та під час проведення семінарських

занять.

Джазові імпровізації. ПФ.Е.55.ПР.Р.55.ПП.426.

Вміти в процесі оволодіння засобами музичної виразності всього

курсу гармонії та акомпанементу за допомогою навичок з

імпровізації створити оригінальний твір у визначеному стилі,

зробити творчу обробку оригінального музичного твору

аранжувати українську пісню для певного виконавського складу.

ПФ.Е.56.

ПР.Р.56

Творчі завдання по аранжуванню для різних

вокально-інструментальних складів та

сольних інструментів, створення власних

музичних творів в різних стилях.

ПФ.Е.56.ПР.Р.56.ПП.427 12

В умовах викладення курсу сольфеджіо, у взаємозв’язку з

іншими дисциплінами (спів в хорі, гра на музичному

інструменті, гармонія, поліфонія тощо) уміти усвідомлювати

логіку ладових тяжінь у мажорі та мінорі, в інших ладах

народної музики; відрізняти слухом та інтонувати гами чотирьох

видів мінору та натурального і гармонічного мажору; ступенів

ладу, інтервальних побудов з включенням хроматичних тонів в

будь якій тональності та від будь-якого звуку - вгору, вниз,

акордів, акордових побудов в трьох-, чотирьохголосному

викладі; спів гармонічних модуляцій, різноманітного типу

секвенцій.

ПФ.Е.57.

ПП.Р.57

Різновиди мажору та мінору (натуральні,

гармонічні, мелодичні, двічі гармонічні);

паралельний та однойменний мажоро - мінор.

Лади народної музики.

Неакордові звуки: прохідні, допоміжні,

затримання, передіймання.

Відхилення та модуляції в тональності

діатонічної спорідненості.

ПФ.Е.57.ПП.Р.57.ПП.428

ПФ.Е.57.ПП.Р.57.ПП.429

ПФ.Е.57.ПП.Р.57.ПП.430

ПФ.Е.57.ПП.Р.57.ПП.431

24

В процесі розвитку ладового почуття в умовах аудиторних

групових, індивідуальних занять уміти органічно включати

ритмічні вправи з тактуванням, використанням ритмічних карт;

простукуванням ритмічних побудов, усвідомлювати логіку

ритмічного розвитку музичних творів, нерозривно пов’язану з

мелодією, гармонією та іншими елементами музичної мови.

ПФ.Е.58.

ПП.Р.58

Пунктирний ритм.

Прості та складні види синкоп, тріолі,

обернений та подвійний пунктирний ритм.

Складні розміри 9/8, 12/8, 6/4. Сполучення

різних видів ритмічної організації музичного

матеріалу в різних формах роботи.

Перемінний метр та складні ритмічні

угрупування в перекладах з народнопісенної,

класичної та сучасної музичної літератури.

ПФ.Е.58.ПП.Р.58.ПП.432

ПФ.Е.58.ПП.Р.58.ПП.433

ПФ.Е.58.ПП.Р.58.ПП.434

ПФ.Е.58.ПП.Р.58.ПП.435

23

У процесі розвитку внутрішнього слуху на практичних заняттях

з сольфеджіо, використовуючи народні пісні, твори класиків,

сучасних композиторів, вміти усвідомити характер музичного

твору, єдність тексту і музики (для вокальних творів), ладу,

розміру, регістру можливої повторності музичного матеріалу;

визначення після ладо-тональної настройки окремих зворотів

мелодії; інтервалів, акордів, гармонічних послідовностей,

ПФ.Е.59.

ПП.Р.59

Визначення окремих звуків після ладо-

тональної настройки, напрямок руху мелодії.

Аналіз прикладів: одноголосних -

запам’ятовування мелодії, спів її і

транспонування; двоголосних, триголосних,

чотириголосних та зі змішаною кількістю

голосів; аналіз басового, середнього голосу;

ПФ.Е.59.ПП.Р.59.ПП.436

ПФ.Е.59ПП.Р.59.ПП.437

56

кількості голосів та способу викладення музичного матеріалу,

аналізувати зміст і форму музичних творів, визначити жанр,

кульмінацію, тональний план та інші елементи музичної мови.

визначення інтервалів, акордів.

Аналіз тонального плану й акордових

послідовностей, визначення і оспівування

окремих акордових звуків.

Визначення характеру музичного твору,

жанру, темпу, розміру, регістру, фактури,

видів фігурації.

Визначення інструментів і характеристика їх

тембрів (симфонічних, духових, народних

оркестрів)

Слуховий контроль за голосоведенням,

визначення помилок в інтонуванні, тощо.

ПФ.Е.59.ПП.Р.59.ПП.438

ПФ.Е.59.ПП.Р.59.ПП.439

ПФ.Е.59.ПП.Р.59.ПП.440

ПФ.Е.59.ПП.Р.59.ПП.441

Вміти проаналізувати нотний текст, визначити його лад,

тональність, темп, розмір, провести ладову настройку,

розглянути ритмічну побудову твору; перевірити вірність

відтворення диригентської схеми і темпу руху руки; звернути

увагу на початок твору (з повного такту чи з затакту);

запропонувати просольмізувати з обов’язковим тактуванням.

ПФ.Е.60.

ПП.Р.60.

Спів одноголосних прикладів з попереднім

аналізом нотного тексту.

Індивідуальне й хорове сольфеджування, з

одночасним диригуванням.

Спів з текстом, у голос і про себе, спів одного

прикладу декількома учнями по черзі.

Спів двоголосних, триголосних і

багатоголосних творів (одного голосу з

відтворенням інших на фортепіано),

ансамблевий спів.

Транспонування мелодій без супроводу, а

також пісень і романсів з акомпанементом.

ПФ.Е.60.ПП.Р.60.ПП.442

ПФ.Е.60.ПП.Р.60.ПП.443

ПФ.Е.60.ПП.Р.60.ПП.444

ПФ.Е.60.ПП.Р.60.ПП.445

ПФ.Е.60.ПП.Р.60.ПП.446

42

Для розвитку музичних уявлень уміти перед тим як проспівати,

в умовах групових занять, по нотах музичний уривок, уявити

собі його звучання. проспівати про себе, а потім вголос або

зіграти по пам’яті без повторної ладової настройки: виконувати

ці уривки спершу в основній тональності, а потім у двох -, трьох

інших; спочатку одноголосні, а далі трьох -, чотирьохголосні.

ПФ.Е.190.

ПП.Р.190

Інтонування в голос і про себе, канонічне

відтворення мелодії, відтворення на німій

клавіатурі елементів музики, мелодії,

двохголосних прикладів, акордових

послідовностей, з послідуючим відтворенням

на інструменті з пам’яті.

ПФ.Е.190.ПП.Р.190.ПП.447 10

В процесі розвитку музичної пам’яті, вміти інтонувати після

декілька раз прослуховування, послідовності ступенів ладу,

послідовності 5-6 інтервалів, гармонічні каданси і типові

гармонічні звороти; розвивати уявлення про хроматичні ступені

ладу; чергування інтонування вголос – про себе; канонічне

відтворення мелодії, яка виконується іншим; відтворення на

ПФ.Е.191.

ПП.Р.191

Розвиток музичної пам’яті, інтонування після

одного-двох прослуховувань послідовностей

ступенів ладу, 5-6 інтервалів, басового і

мелодичного голосів у чотирьохголосній

гармонічній послідовності, гармонічних

кадансів і типових гармонічних зворотів.

ПФ.Е.191.ПП.Р.191.ПП.448 10

“німій” клавіатурі” елементів музики, мелодії та двохголосних

прикладів.

Під час проведення практичних занять з сольфеджіо виховувати

вміння сприймання багатоголосся (співати свій голос і в той же

час слухати інші голоси), спів двоголосних фраз, спів окремих

інтервалів на два голоси; канонів, спів гам і гамоподібних вправ,

переважено з рухом голосів у терцію і сексту; спів секвенцій;

інтонування по вертикалі мажорних та мінорних тризвуків в

основному виді, Д-7 в основному виді з розв’язанням; простих

гармонічних кадансів; простих і складних кадансів в однорідних,

мішаних ансамблях (хором) за нотним записом та цифровкою,

визначення на слух мелодичного положення та розташування

тонів в окремо взятих тризвуках та в Д-7 з оберненням,

визначення на слух та інтонування заданого тону в окремо

взятому акорді.

ПФ.Е.86.

ПП.Р.86

Спів двоголосних фраз, канонів, окремих

інтервалів, гам і гамоподібних вправ у терцію

і сексту (в секунду, кварту).

Спів різного роду секвенцій.

Спів баса та інших (за вибором) голосів

хорової партитури з одночасним виконанням

решти голосів на фортепіано.

ПФ.Е.86.ПП.Р.86.ПП.449

ПФ.Е.86.ПП.Р.86.ПП.450

ПФ.Е.86.ПП.Р.86.ПП.451

20

В процесі групових занять з сольфеджіо використовуючи для

розвитку тембрового слуху різні типи ансамблів (жіночий,

чоловічий, мішаний), уміти інтонувати гамообразні побудови в

терцію і сексту, інтервалові та акордові послідовності; визначати

на слух особливості звучання тісного, широкого розташування

голосів в гармонічних послідовностях - вокального,

інструментального звучання.

ПФ.Е.87.

ПП.Р.87

Слуховий аналіз (двоголосних, трьохголосних,

чотириголосних прикладів, запам’ятовування

та повторення голосом, на інструменті в

основній тональності і в транспорті)

відтворення баса, середнього голосу,

інтервалів, акордів, акордових послідовностей

тощо.

Створення: другого голосу до даної мелодії,

підголосків до пісні, пісня на заданий текст

акомпанементу.

Спів двоголосних музичних прикладів в

різного роду хорах і дуетах.

ПФ.Е.87.ПП.Р.87ПП.452

ПФ.Е.87.ПП.Р.87.ПП.453

ПФ.Е.87.ПП.Р.87.ПП.454

26

Уміти записувати музичний диктант, переконавшись, що група

усвідомила звуковисотну лінію і метро-ритмічну структуру

мелодії, ладотональна настройка з врахуванням інтонаційних

особливостей диктанту; для швидкої орієнтації в матеріалі

практикувати диктанти: усні, письмові – одноголосний - запис

мелодії після попереднього слухового аналізу, запис мелодій з

одного програвання, запис по пам’яті знайомих мелодій;

двоголосні - відокремлюючи в слуховому сприйнятті один з

голосів.

ПП.Ф.192.

ПП.О.192

Усні диктанти.

Письмові диктанти (запис з попереднім

аналізом, повний запис одноголосних,

триголосних, чотириголосних та

багатоголосних творів їх зазначенням темпу,

динамічних відтінків, штрихів, запис окремих

видів голосів у багатоголосних творах,

гармонічних функцій, акомпанементу.

Запис з пам’яті уривків із знайомих творів).

ПП.Ф.192.ПП.О.192.ПП.455

ПП.Ф.192ПП.О.192..ПП.456

26

Для активізації засвоєння ладово-інтонаційних закономірностей,

використовуючи задану структуру та відповідну ритмо-

формулу, мелодію, уміти створювати другий голос,

акомпанемент; транспонувати, імпровізувати мелодії в стилі

української народної пісні, класиків та сучасних композиторів, в

умовах самопідготовки та аудиторних занять.

ПФ.Д.193.

ПП.О.193

Створення і імпровізація другого голосу до

заданої мелодії, гармонічного басу,

акомпанемент.

Створення імпровізації на заданий ритмічний

малюнок, запис знайомих мелодій без

допомоги інструменту, транспонування

мелодії та двохголосних прикладів.

ПФ.Д.193.ПП.О.193.ПП.457

ПФ.Д.193.ПП.О.193.ПП.458

25

Уміти розробляти спеціальні контрольні завдання для

діагностування рівня розвитку музично-слухових здібностей

учнів: музичної пам’яті, відчуття особливостей метро-ритму,

ладового, вокального, гармонічного, внутрішнього слуху,

структурних особливостей форми в умовах аудиторних занять та

самопідготовки.

ПФ.Д.219.

ПП.Р.219

Контрольні завдання для діагностування рівня

розвитку музично-слухових здібностей.

ПФ.Д.219.ПП.Р.219.ПП.459 16

Використовуючи нотну літературу, музичний інструмент, в

умовах практичних занять, вміти розкрити основні етапи

історичного розвитку видів багатоголосся, розрізняти

поліфонічний й гомофонний склади, а також їх різновиди,

визначити різницю між строгим і вільним стилям поліфонії,

охарактеризувати особливості мелодії і принципів контрапункту

в цих стилях.

ПФ.Д.220.

ПП.Р.220

Види багатоголосся.

Види поліфонії.

Поліфонія строгого і вільного стилю.

ПФ.Д.220.ПП.Р.220.ПП.460

ПФ.Д.220.ПП.Р.220.ПП.461

ПФ.Д.220.ПП.Р.220.ПП.462

10

В процесі лекційних та семінарських занять аналізувати

приклади складного контрапункту, розрізняти їх основні види,

створити контрапункт до народної мелодії або мелодії пісні з

шкільного репертуару, використовувати подвійний контрапункт

октави для поліфонічної обробки пісень шкільного репертуару.

ПФ.Е.221.

ПП.О.221

Види складного контрапункту.

Вертикально-пересувний контрапункт.

Горизонтально-пересувний контрапункт.

Двічі-пересувний і перетворюючий

контрапункт.

Аналіз зразків контрастної поліфонії в творах

композиторів.

ПФ.Е.221.ПП.О.221.ПП.463

ПФ.Е.221.ПП.О.221.ПП.464

ПФ.Е.221.ПП.О.221.ПП.465

ПФ.Е.221.ПП.О.221.ПП.466

ПФ.Е.221.ПП.О.221.ПП.467

42

В умовах аудиторних занять, використовуючи нотні приклади з

імітаційної поліфонії, вміти створювати різні види імітацій як

основу для простих форм імітаційно-поліфонічного руху;

створювати двох -, трьохголосний канони на задану тему,

володіти технікою створення канонічної секвенції, безкінечного

та діатонального канонів; визначити різні прийоми імітаційної й

контрастної поліфонії як засіб тематичного розвитку в інтенціях

Й.С. Баха.

ПФ.Е.195.

ПП.О.195

Основні елементи імітаційно-поліфонічного

руху. Види імітацій.

Канонічна імітація. Канон. Види канонів.

Аналіз поліфонічних засобів розвитку в

інвенціяхЙ.С.Баха.

ПФ.Е.195.ПП.О.195.ПП.468

ПФ.Е.195.ПП.О.195.ПП.469

ПФ.Е.195.ПП.О.195.ПП.470

46

Вміти розкрити основні принципи побудови фуги як вищої ПФ.Е.196. Фуга. ПФ.Е.196.ПП.О.196.ПП.471 12

поліфонічної форми, створити реальну і тональну відповіді до

заданих тем фуг, проти складання до відповіді, інтермедії, що

містять модуляцію з домінантової тональності до основної,

написати трьохголосну фугету; аналізувати фуги Й.С.Баха,

записувати їх умовну схему, розрізняючи при цьому фуги двох -

або трьох частинної будови, в умовах практичних занять,

використовуючи нотну літературу, музичний інструмент.

ПП.О.196. Аналіз фуг Й.С.Баха. ПФ.Е.196.ПП.О.196.ПП.472

Вміти аналізувати народні й оригінальні риси підголоскового

складу, створювати стилізовані мелодії в характері протяжних

пісень (українських, російських), різні види підголосків, трьох -,

чотирьохголосні обробки народних протяжних мелодій в

куплетно-варіаційній формі, аналізувати обробки народних

пісень М.Леонтовича з точки зору поєднання в них різних видів

поліфонії, розкриваючи їх виразову роль.

ПФ.Е.197.

ПП.О.197

Стильові особливості мелодики російської й

української народної пісні.

Підголоскові двоголосся. Види підголосків.

Підголоскові трьох -, чотирьохголосся.

Аналіз поліфонічних засобів у обробках

народних пісень М.Леонтовича.

ПФ.Е.197.ПП.О.197.ПП.473

ПФ.Е.197.ПП.О.197.ПП.474

ПФ.Е.197.ПП.О.197.ПП.475

ПФ.Е.197.ПП.О.197.ПП.476

32

Вміти визначити специфіку фольклору як виду мистецтва та

його провідні жанри, використовуючи набуті знання в умовах

лекційних занять з теорії та історії музики.

ПФ.Д.69.

ПР.О.69

Фольклор і фольклористика.

Жанрово-родова структура фольклору.

ПФ.Д.69.ПР.О.69.ПП.477 12

З метою систематизації календарних пісень за їх зв’язки з

виробничими процесами, приуроченими до певних пір року,

вміти їх розрізняти за жанровими ознаками: колядки і щедрівки,

колядки релігійні та світські, виконувати типові зразки зимових

пісень та їх характерні приспіви (“святий вечір”, “щедрий

вечір”); охарактеризувати найдавніші святочні ігри “Коза”,

“Маланка”, обряд проводів масляної.

ПФ.Д.70.

ПР.О.70

Зимові обряди. ПФ.Д.70.ПР.О.70.ПП.478 12

Вміти розрізняти за жанровими ознаками веснянки і гаївки,

охарактеризувати весняні хороводи “Просо”, “Мак” та ін.;

проспівувати типові зразки веснянок і гаївок, а також розрізняти

за жанровими ознаками русальні і петрівчані пісні, за

допомогою співу стійкі варіанти їх заспівів.

ПФ.Д.71.

ПР.О.71

Весняні обряди і пісні. ПФ.Д.71.ПР.О.71.ПП.479 12

Використовуючи знання виконавчої манери народних співців

вміти інтерпретувати обряд Купайло й купальські пісні,

виконувати їх типові приспіви під час проведення практичних

занять, вміти здійснити поділ жниварських пісень за змістом,

часом виконання і характером обрядів (косовиця, гребовиця,

жнива), усвідомлювати музично-стильову єдність всіх

календарних жанрів, підкріплюючи прикладами відтворення

українських народних землеробських обрядів і пісень в

ПФ.Д.72.

ПР.О.72

Літні обряди і пісні.

Жниварські обряди і пісні.

ПФ.Д.72.ПР.О.72.ПП.480

ПФ.Д.72.ПР.О.72.ПП.481

12

професійній музиці.

Вміти охарактеризувати обряд хрестин й основні жанри

хрестинних пісень, визначити місце колискових пісень у

хрестинному обряді, а також навести приклади обґрунтовуючи

використання жартівливих пісень на хрестинах.

ПФ.Д.73.

ПР.О.73

Хрестинні і колискові пісні. ПФ.Д.73.ПР.О.73.ПП.482 12

Використовувати пізнавальне та естетичне значення української

весільно-обрядової пісенності під час проведення практичних

занять вміти охарактеризувати українське весілля як

театралізований обряд з кількох дій: за днями, подіями,

дійовими особами, визначити характерні особливості

інтонування весільних пісень, навести приклади відтворення

українського народного весільного обряду в професійній

музичній творчості.

ПФ.Д.74.

ПР.О.74

Весільні пісні. ПФ.Д.74.ПР.О.74.ПП.483 12

Враховуючи специфічні особливості фольклорного жанру

голосіння вміти розподіляти його за змістом на групи,

охарактеризувати співвідношення тексту і наспіву, навести

приклади використання форм і засобів голосіння в українській

професійній музиці.

ПФ.Д.75.

ПР.О.75

Голосіння. ПФ.Д.75.ПР.О.75.ПП.484 12

Вміти визначати жанр народного епосу, класифікуючи думи

відповідно до історичних подій, охарактеризувати композиційну

будову та музично-стильові особливості дум, визначити

специфіку кобзарського співу та репертуару.

ПФ.Д.76.

ПР.О.76

Думи. ПФ.Д.76.ПР.О.76.ПП.485 4

Вміти давати характеристику змісту та ідейні спрямованості

українських історичних пісень, визначати їх спільні й відмінні

риси, навести приклади використання дум та історичних пісень

у творчості українських композиторів.

ПФ.Д.77.

ПР.О.77

Історичні пісні. ПФ.Д.77.ПР.О.77.ПП.486 4

Вміти окреслити райони побутування українських народних

дум, охарактеризувати місцеві виконавські традиції, усвідомити

переосмислення традиційних форм і засобів українського епосу

в сучасній пісенній творчості.

ПФ.Д.78.

ПР.О.78

Сучасне побутування епосу. ПФ.Д.78.ПР.О.78.ПП.487 5

У процесі вивчення курсу “ Музичний фольклор “,

використовуючи навчальну музичну літературу, відповідний

репертуар, оволодіти вміннями розрізняти за стильовими

ознаками соціально-побутові пісні: козацькі, бурлацькі,

чумацькі, солдатські, рекрутські; розкрити багатство й

національну своєрідність української ліричної пісенності, дати

ПФ.Д.79.

ПР.О.79

Соціально-побутові пісні. ПФ.Д.79.ПР.О.79.ПП.488 4

їх класифікацію; розрізняти за жанровими ознаками народні

жартівливі і танцювальні пісні, охарактеризувати характерні

засоби музичної виразності, виконати зразки жартівливих і

танцювальних пісень і навести приклади їх відтворення в

професійній музиці, розкрити джерела й характерні рухи

окремих народних танців (метелиця, гопак, козачок, аркан та

ін.), усвідомити зв’язок танцювальних пісень з історичними

умовами життя народу, розкрити особливості українського

національного гумору через особливості поетики жартівливих

пісень, дати жанрову класифікацію дитячого фольклору,

визначити джерела мелосу дитячої народної музичної творчості,

проспівати типові зразки народних дитячих пісень, усвідомити

значення дитячого музичного фольклору у вихованні дітей

дошкільного й шкільного періоду життя.

Набути вміння цілісного аналізу пісенних фольклорних зразків

(канти, псальми, пісні-романси, тощо) у нерозривній єдності

наспіву і тексту, перелічити їх жанрові різновиди, розкрити

широкий образно-тематичний зміст українських пісень-

романсів, типові засоби їх музично-поетичної виразності, вміти

назвати відомі зразки українських пісень-романсів,

охарактеризувати історичні умови виникнення стрілецьких і

повстанських пісень, пояснити різницю між стрілецькими і

повстанськими піснями, розкрити характерні стилістичні

особливості, проспівати зразки цих пісень

ПФ.Д.80.

ПР.О.80

Канти, псальми.

Пісні-романси.

Стрілецькі і повстанські пісні.

ПФ.Д.80.ПР.О.80.ПП.489

ПФ.Д.80.ПР.О.80.ПП.490

ПФ.Д.80.ПР.О.80.ПП.491

14

В процесі лекційних та самостійних робіт, вміти назвати основні

українські народні інструменти – кобзу, бандуру, цимбали, ліру,

скрипку, сопілку та ін. – та класифікувати їх за засобом

звуковидобування, визначити основні українські народні

музичні інструменти за їх зображенням на малюнку,

охарактеризувати типовий склад народного ансамблю “троїсті

музики” та його поширені різновиди.

ПФ.С.81.

ПР.О.81

Народні інструменти.

“Троїсті музики”.

ПФ.С.81.ПР.О.81.ПП.492

ПФ.С.81.ПР.О.81.ПП.493

12

Вміти дати загальну характеристику місцевого музичного

фольклору, охарактеризувати типові жанри побутового

музичного фольклору, місцеві народні обряди й стилістичні

особливості місцевих народних пісень, використовувати

пізнавальне та естетичне значення місцевої обрядовості в

навчально-виховному процесі в школі.

ПФ.Е.82.

ПР.Р.82

Загальна характеристика місцевого музичного

фольклору.

Жанрово-родова структура місцевого

музичного фольклору.

Місцеві народні обряди і пісні.

ПФ.Е.82.ПР.Р.82.ПП.494

ПФ.Е.82.ПР.Р.82.ПП.495

ПФ.Е.82.ПР.Р.82.ПП.496

16

Вміти охарактеризувати стан сучасної пісенної творчості

аматорів в Україні, аргументувати власну оцінку сучасної

пісенної культури в Україні.

ПФ.Е.83.

ПР.Р.83

Сучасний стан пісенно-творчої практики. ПФ.Е.83.ПР.Р.83.ПП.497 2

З метою створення професійної основи для виконання функцій

вчителя музики та реалізації завдань формування особистості

сучасного вчителя в умовах навчально-виховного процесу

школи, вміти поглиблювати знання з теорії та методики

музичного виховання, психолого-педагогічних та спеціальних

дисциплін.

ПФ.С.84.

ПП.Р.84

Розуміння специфіки педагогічної практики з

предмету “Музика”.

Здійснення комплексного розвитку студента у

поєднанні з особистісне зорієнтованим

підходом до питань виховання та освіти.

Систематизація знань з спеціальних предметів

та предметів психолого-педагогічного циклу.

Апробація навчальних та виховних методик

навчання співу, гри на музичних

інструментах, музичної грамоти.

ПФ.С.84.ПП.Р.84.ПП.498

ПФ.С.84.ПП.Р.84.ПП.499

ПФ.С.84.ПП.Р.84.ПП.500

ПФ.С.84.ПП.Р.84.ПП.501

46

З метою удосконалення диригентсько - хорової підготовки

студентів в умовах навчально-виховного процесу школи,

використовуючи методи й прийоми, здобуті при вивченні

предметів вокально-хорового та інструментального циклів,

вміти застосовувати методику вокально-хорової роботи з

школярами; зацікавити їх хоровим мистецтвом; яскраво й

образно продемонструвати пісню, доповнювати виконання

словесним коментарем.

ПФ.Е.85.

ПП.О.85

Поглиблення знань з предметів вокально-

хорового циклу.

Особливості хормейстерської роботи у школі,

володіння методикою розучування пісні, в

тому числі навичками одночасного співу, гри,

диригування.

Знання принципів добору шкільного

вокально-хорового репертуару та його аналізу.

Аранжування творів шкільного вокально-

хорового репертуару.

Організація хору, вокального ансамблю.

ПФ.Е.85.ПП.О.85ПП.502

ПФ.Е.85.ПП.О.85.ПП.503

ПФ.Е.85.ПП.О.85.ПП.504

ПФ.Е.85.ПП.О.85.ПП.505

ПФ.Е.85.ПП.О.85.ПП.506

78

В умовах урочної та позаурочної роботи, з метою оволодіння

навичками слухання музики у школі та організації концертно-

лекторської методичної діяльності, вміти яскраво й художньо

інтерпретувати музичний твір, виконуючи його на інструменті

або голосом, викликати у учнів емоційний відгук на музику,

давати їй естетичну оцінку, визначати характер.

ПФ.Е.248.

ПП.О.248

Активізація потреби творчого самовираження

в процесі власного виконання музичних

творів.

Володіння навичками гри на музичних

інструментах (в тому числі інструментах

дитячого оркестру, сопілці, синтезаторів).

Володіння формами й методами концертно-

лекторської діяльності (проведення концерту,

музичної бесіди, вечора відпочинку тощо)

Взаємодія музичної та вербальної форми

спілкування з учнями.

Урахування зв’язків музики з літературою та

ПФ.Е.248.ПП.О.248.ПП.507

ПФ.Е.248.ПП.О.248.ПП.508

ПФ.Е.248.ПП.О.248.ПП.509

ПФ.Е.248.ПП.О.248.ПП.510

99

образотворчим мистецтвом.

Володіння технічними засобами навчання

(програвач, аудіо та відеоапаратура)т для

забезпечення прослуховування музичних

творів.

ПФ.Е.248.ПП.О.248.ПП.511

ПФ.Е.248.ПП.О.248.ПП.512

З метою практичного використання методики оволодіння

школярами музичною грамотою (початкова школа) та основами

музично-теоретичних знань (основна школа) в умовах музично-

виховної роботи, вміти надавати базові (за програмою) музично-

теоретичні знання, грамотно висвітлювати свої враження про

музику та здійснювати художній аналіз творів різних жанрів,

форм, стилів; формувати у школярів практичні навички співу по

нотах, за релятивною системою.

ПФ.Е.249.

ПР.Р.249

Систематизація знань з теорії та історії

музики.

Вдосконалення вмінь творчої гармонізації,

імпровізації, транспонування.

Використання яскравої наочності (нотні

таблиці, звукова дошка, комп’ютерні

програми з музичної грамоти), ігрових форм

(ребуси, кросворд, чайнворд, музична

вікторина), цікавих біографічних довідок про

митців.

Застосування абсолютної та відносної систем

сольмізації.

ПФ.Е.249.ПР.Р.249.ПП.513

ПФ.Е.249.ПР.Р.249.ПП.514

ПФ.Е.249.ПР.Р.249.ПП.515

ПФ.Е.249.ПР.Р.249.ПП.516

43

В умовах педагогічного процесу школи вміти організувати

ігрову діяльність школярів, рухи під музику, оволодіння

основами інсценізації, театралізації; навчити учнів грати на

музичних інструментах з метою оволодіння студентами

різноманітними видами і формами музично-виховної роботи.

ПФ.Е.250.

ПП.Р.250

Використання методів і прийомів ігрової

діяльності та музично-ритмічних рухів.

Володіння методикою навчання гри на

музичних інструментах (в тому числі

дитячих).

Організація дитячого оркестру,

інструментального ансамблю.

ПФ.Е.250.ПП.Р.250.ПП.517

ПФ.Е.250.ПП.Р.250.ПП.518

ПФ.Е.250.ПП.Р.250.ПП.519

32

З метою оволодіння студентами організацією музично-творчої

діяльності школярів в умовах класної та позакласної роботи,

вміти заохочувати учнівство до творчого самовираження,

формувати активне особистісне ставлення до музичної

діяльності, розвивати творчі здібності школярів.

ПФ.Е.255.

ПП.Р.255

Формування самостійності й творчого

ініціативи.

Володіння вмінням ставити педагогічну

задачу, спрямовану на дитячу творчість,

створювати проблемну ситуацію.

Створення педагогічних умов для

гармонічного розвитку аналітичної та

емоційної сфер особистості школяра (система

аналітичних дій, сприйняття, уява, художнє

мислення, емоції.

Знаходження можливостей творчого розвитку

і формування музичних здібностей у різних

видах позакласної діяльності та на

ПФ.Е.255.ПП.Р.255.ПП.520

ПФ.Е.255.ПП.Р.255.ПП.521

ПФ.Е.255.ПП.Р.255.ПП.522

ПФ.Е.255.ПП.Р.255.ПП.523

76

урокахнестандартного типу (урок-екскурсія,

урок-концерт, урок-диспут).

Спонукання до створення “продукту” творчої

праці (поспівка, пісня, розповідь, казка,

малюнок тощо).

ПФ.Е.255.ПП.Р.255.ПП.524

В умовах педагогічного процесу школи, з метою підготовки

студентів до виховної роботи у ролі класного керівника, вміти

використовувати арсенал виховних методик для формування

морально-естетичних якостей учнів, почуття взаємодопомоги,

патріотизму.

ПФ.С.256.

ПР.О.256

Розуміння особистості вчителя як основного

фактору виховного впливу на формування

морально-естетичних якостей школярів.

Використання індивідуально-особистісного

підходу, знання методики роботи з класним

колективом.

Просвітницько-виховна робота з батьками,

батьківські збори.

Проведення позакласних виховних заходів,

класних зборів на основі знання про зміст та

форми виховної роботи з класом.

ПФ.С.256.ПР.О.256.ПП.525

ПФ.С.256.ПР.О.256.ПП.526

ПФ.С.256.ПР.О.256.ПП.527

ПФ.С.256.ПР.О.256.ПП.528

27

З метою дотримання принципу систематичності, послідовності й

наступності в процесі урочної та позаурочної музично-виховної

роботи з школярами, вміти планувати власну педагогічну

діяльність: складати індивідуальний календарний план

навчально-виховної роботи, складати плани-конспекти уроків

музики (10-12 для молодшої школи, 10-12 для основної школи);

сценарії виховних заходів (2 для молодшої школи, 2 для

основної школи); плани роботи музичного гуртка, хору,

ансамблю, оркестру; план роботи класного керівника.

ПФ.С.268.

ПП.О.268

Проектування власних педагогічних дій та

передбачення їх результатів.

Узгодження власної навчально-виховної

роботи з планам школи.

ПФ.С.268.ПП.О.268.ПП.529

ПФ.С.268.ПП.О.268.ПП.530

20

З метою оволодіння методами і прийомами організації і

проведення уроків та позакласних заходів, дотримуючись

принципу єдності цілей, завдань, змісту, методів й форм

навчально-виховного процесу, вміти проводити різні за типом

уроки музики, різні за формою виховні заходи, володіти

навичками організації і керування хором, оркестром, вокальним

чи інструментальним ансамблем.

ПФ.Е.269.

ПП.Р.269

Дотримання логічності й послідовності

проведення уроків та навчально-виховних

заходів використання наочно-практичних

засобів (підручник, музично-дидактичний

матеріал у вигляді таблиць, звукові дошки

тощо) та технічних засобів (програвач, аудіо, -

СД, -МД- апаратура).

Врахування інтересів та уподобань учнів,

вікових особливостей аудиторії.

ПФ.Е.269.ПП.Р.269.ПП.531

ПФ.Е.269.ПП.Р.269.ПП.532

12

З метою закріплення знань про контроль та оцінювання

музичної діяльності школярів та їх практичного використання з

урахуванням критеріїв контрольно-оцінювальних дій, вміти

ПФ.Д.270.

ПР.О.270

Врахування виховної й стимулюючої ролі

контролю і оцінки.

Використання різних видів контролю:

ПФ.Д.270.ПР.О.270.ПП.533

ПФ.Д.270.ПР.О.270.ПП.534

12

виявити обсяг, глибину, міцність і гнучкість засвоєних учнями

знань і вмінь, визначати рівень самостійності та активності;

знаходити ефективні, оптимальні форми й методи навчальної і

виховної роботи.

попереднього, поточного, тематичного,

підсумкового.

Дотримання критеріїв оцінювання музичної

діяльності школярів під час контролю за

успішністю.

ПФ.Д.270.ПР.О.270.ПП.535

З метою набуття досвіду проведення дослідно-

експериментальної роботи в умовах педагогічного процесу

школи з урахуванням технології педагогічних досліджень і

психолого-педагогічної діагностики, вміти цілеспрямовано

спостерігати й аналізувати педагогічні явища, процеси, а саме:

вивчити особистість учня початкової школи, скласти його

психолого-педагогічну характеристику, вивчити класний

колектив(основна школа) і скласти психолого-педагогічну

характеристику класу; вивчати досвід роботи кращих вчителів-

гуманітаріїв; аналізувати власну педагогічну діяльність і роботу

практикантів; фіксувати результати дослідної роботи в

педагогічному щоденнику та в спеціальних звітних документах з

педагогічної практики.

ПФ.Д.234.

ПР.Р.234

Ведення педагогічного щоденника для

фіксації змісту й результатів аналітичної та

дослідної роботи.

Накопичення емпіричного та теоретичного

матеріалу для курсових та дипломних робіт.

ПФ.Д.234.ПР.Р.234.ПП.536

ПФ.Д.234.ПР.Р.234.ПП.537

60

Для забезпечення високого рівня професійної підготовки –

розвитку наукового мислення в процесі лекційного викладу

усвідомити функціональні засади історії музики як наукової

дисципліни в системі гуманітарних та мистецтвознавчих наук,

набути розуміння еволюції музичного мистецтва як

відображення основних тенденцій суспільно-сторичного

розвитку, усвідомити розуміння музики як мистецтва

інтонаційного мислення, опанувати теорії її походження.

ПФ.Е.92

ПР.Р.92

Музичне мистецтво як форма суспільної

свідомості і як предмет науки.

Періодизація історії зарубіжної професійної

музики європейської традиції.

Виховне значення музики як виду мистецтва.

ПФ.Е.92.ПР.Р.92.ПП.538

ПФ.Е.296.ПР.Р.296.ПП.539

ПФ.Е.92.ПР.Р.92.ПП.540

30

З метою розвитку музичного мислення в процесі лекційних

занять домогтись уміння усвідомити специфіку художнього

відображення дійсності в образах і формах стародавнього

мистецтва. Набути уявлення про первісні прояви художньої

практики, поняття первісного синкретизму, шляхи кристалізації

елементів музичної виразності: звуковисотного й ритмічного

членування, ладової організації, структурних закономірностей.

ПФ.Е.93.

ПР.Р.93

Музична культура первіснообщинного ладу.

Витоки українського музичного мистецтва

(від найдавніших часів до IХ ст.

Фольклор і фольклористика

Жанрово-родова структура фольклору.

Ранні форми музичного мистецтва.

ПФ.Е.93.ПР.Р.93.ПП.541

ПФ.Е.93.ПР.Р.93.ПП.542

ПФ.Е.93.ПР.Р.93.ПП.543

ПФ.Е.93.ПР.Р.93.ПП.544

ПФ.Е.93.ПР.Р.93.ПП.545

34

З метою розширення культурного світогляду, а також музично-

історичних узагальнень в галузі культури Стародавнього Єгипту

(форми сольного і хорового унісонного співу, жанр містерії),

Китаю (характер мелодики й ритміки, багатство інструментарію,

ПФ.Е.94.

ПР.Р.94

Стародавні музичні культури країн Сходу

(Азії та Африки) і Заходу (Європи).

Критика європоцентристської теорії та їх

вплив на розвиток музичної культури України.

ПФ.Е.948.ПР.Р.94.ПП.546

ПФ.Е.94.ПР.Р.94.ПП.547

6

Книга пісень –V ст. до н.е.); Індії (інтонаційно-ладова основа –

система раг, систематичне значення орнаментики, поєднання

імпровізаційності і фіксованої композиції), використовуючи

діапозитиви, аудіозаписи тощо, уміти усвідомити художню

цінність, важливість для подальшого розвитку мистецтва.

На прикладі розшифрованих нотних зразків набути уміння

орієнтуватись в різновидах грецької епічної музики, жанрах

ліричної музично-поетичної творчості; усвідомити високу

ідейно-етичну сутність і художні особливості древньогрецької

трагедії як синтетичного мистецтва, творчість Есхіла, Софокла,

Еврипіда – основоположників античного театру; ознайомитись з

музичними теоріями давніх греків, літерною музичною

нотацією; набути уявлення про музичну культуру Стародавнього

Риму. про історичну обумовленість занепаду античної

цивілізації.

ПФ.Е.95.

ПП.Р.95

Музична культура Античної Греції та Риму. ПФ.Е.95.ПП.Р.95.ПП.548 4

В процесі лекційного викладу набути уміти орієнтування в

суспільно-історичній ситуації епохи – усталення середньовічних

феодальних держав в Західній Європі (Франції, Італії, Англії,

Німеччині), Росії, України, панування релігійної ідеології, за

допомогою аналізу нотних прикладів розвинути навички

музичного сприйняття і усвідомлення етичної сутності духовно-

християнської галузі, зокрема григоріанського хоралу, його

образності, стилістики, нотації, ролі у формуванні європейської

музики, подальшої еволюції.

В процесі прослуховування аудіозаписів і аналізу музичних

прикладів багатоголосся: ранніх (органум) та більше розвинених

форм (кондуїт, мотет, меса), творчості композиторів паризької

“школи дискантів”; музично-поетичного мистецтва

середньовічних лицарів – трубадурів, труверів(Франція),

мінезингерів (Німеччині), усвідомити коло музично-поетичних

образів (любовна лірика, картини природи, сатира),

фольклорність джерела мелосу, основні жанри.

ПФ.Е.96.

ПР.Р.96

Музична культура Західної Європи в епоху

Середньовіччя.

Особливості музичної культури України

епохи Середньовіччя.

Народна музична творчість.

Духовно-християнська галузь культури.

Ранні форми церковного співу.

Музика в князівсько-дружинному побуті.

Музично-поетичне мистецтво середньовічних

лицарів-трубадурів, труверів, мінезингерів.

ПФ.Е.96.ПР.Р.96.ПП.549

ПФ.Е.96.ПР.Р.96.ПП.550

ПФ.Е.96.ПР.Р.96.ПП.551

ПФ.Е.96.ПР.Р.96.ПП.552

ПФ.Е.96.ПР.Р.96.ПП.553

ПФ.Е.96.ПР.Р.96.ПП.554

ПФ.Е.96.ПР.Р.96.ПП.555

6

З метою розширення музично-історичних узагальнень в процесі

лекційного викладу та аналізу нотних прикладів набути уміння

усвідомити про особливості музичної культури феодальної

теократичної монархії Візантії, її вплив на розвиток музики

сусідніх країн, художні наслідки процесу проникнення в

ПФ.Е.97.

ПР.Р.97

Музична культура Візантії.

Вплив Візантійської музичної культури на

формування давньоруського церковного співу.

ПФ.Е.97.ПР.Р.97.ПП.556

ПФ.Е.97.ПР.Р.97.ПП.557

4

церковний спів строфічних народних гімнів (Роман

Сладкоспівець, Іоанн Дамаскін).

З метою підвищення загальної культури – важливого чинника

формування світогляду, уміти в процесі лекційного викладу

розкрити значення передової ідеології гуманізму в науці,

філософії, мистецтві, відродження високих ідеалів античності;

усвідомити широкий розвиток побутового пісенно-

танцювального мистецтва, виникнення на його основі чисельних

світських пісенних жанрів (рондо, балади, каччії), нові естетичні

засади музичної течії ХIV ст. “Arsnova” у Франції (Гійом де

Машо) та Італії (ФранческоЛандіно);, осмислити образно-

інтонаційний зміст музики ренесансу, художньо-естетичну

вартість, традиції побутування в сучасній концертній практиці

різних композиторських шкіл: композиторів франко-

фламандської школи (Г.Дюфаї, Ж.Окегем, Я.Брехт, Ж.Допре)-

французької поліфонічної пісні (К.Жаннекен), протестантського

хоралу (церковної музики М.Лютера), італійського мадригалу

(Дж. ді Венозна) та мадригальної комедії, творче

переосмислення художнього досягнення ряду національних шкіл

в творчості О.Лассо, традиції і новаторство в стилі хорового

письма Дж. Палестрини.

ПФ.Е.98.

ПР.Р.98

Прогресивні тенденції суспільно-культурного

розвитку в країнах Центральної Європи ХІУ –

ХУ ст., відображення їх в музичному

мистецтві.

Художні досягнення в галузі провідних

музичних жанрів періоду “високого

Відродження” (ХУІ ст.)

Франко-фламандська, італійська школа

“строгого стилю”

Художні досягнення провідних музичних

жанрів “високого відродження” (ХVI ст.)

Художні досягнення в галузі провідних

музичних жанрів “високого Відродження”.

ПФ.Е.98.ПР.Р.98.ПП.558

ПФ.Е.98.ПР.Р.98.ПП.559

ПФ.Е.98.ПР.Р.98.ПП.560

ПФ.Е.98.ПР.Р.98.ПП.561

ПФ.Е.98.ПР.Р.98ПП.562

36

Для усвідомлення соціальної обумовленості культурно-

історичних процесів, уміти розкрити в процесі лекційних та

практичних занять характерні особливості стилю бароко ХVII –

першої половини ХVIII ст., простежити спільні світоглядні

тенденції в різних країнах Європи: його динамізм,

контрастність, розвиток гомофонно-гармонічного мислення,

особливості та специфіку ладо тональних функцій гармонії,

розквіт мистецтва сольного співу; усвідомити виражальні

можливості нового виду мистецтва опери - на основі синтезу

музики і драми; розквіт інструментального музичного мислення,

історичну обумовленість формування нових жанрів церковної

музики: формування класичної сюїти і сонати старовинного

стилю.

ПФ.Е.99.

ПР.Р.99

Характерні риси бароко Західної та східної

Європи.

Виникнення і розвиток оперного мистецтва.

Нові тенденції в інструментальній музиці

ХVII-ХVIII ст.

Духовні та світські канти. Багатоголоса

(партесна) церковна музика.

Нові форми побутування церковної органної

поліфонічної музики.

ПФ.Е.99.ПР.Р.99.ПП.563

ПФ.Е.99.ПР.Р.99.ПП.564

ПФ.Е.99.ПР.Р.99.ПП.565

ПФ.Е.99.ПР.Р.99.ПП.566

ПФ.Е.99.ПР.Р.99.ПП.567

18

Поєднуючи лекційний виклад з практичними заняттями уміти

визначати характерні риси творчості Баха - як вершинне

досягнення світової музики, спираючись на інтонаційно-образну

ПФ.Е.100.

ПР.Р.100

Спадщина Баха і сучасність.

Риси стилю Баха.

Інструментальна творчість Баха, її різновиди.

ПФ.Е.100.ПР.Р.100.ПП.568

ПФ.Е.100.ПР.Р.100.ПП.569

ПФ.Е.100.ПР.Р.100.ПП.570

26

драматургію, опановуючи логіку фуги, набуваючи навичок

аналізу поліфонічних жанрів (в історичному аспекті).

Вокально-інструментальні жанри Баха

(духовні та світські кантати, “Страсті за

Матфеєм”, „Страсті за Іоанном”.

ПФ.Е.100.ПР.Р.100.ПП.571

Під час вивчення творчості Генделя набути вміння загальної

обізнаності в галузі інструментальних жанрів (концерти, камерні

ансамблі, сонати і сюїти для різних інструментів), усвідомити

роль органного концерту і concertogrosso, узагальнити основні

риси стилю – монументальність, демократичність, театральність,

концертність, близькість мелодики до побутових англійських

жанрів, гармонічна основа поліфонічної техніки.

ПФ.Е.101.

ПР.Р.101

Г.Ф. Гендель: риси стилю.

Ораторії - як вище творче досягнення.

ПФ.Е.101.ПР.Р.101.ПП.572

ПФ.Е.101.ПР.Р.101.ПП.573

8

Вміти розкрити значення передових ідеалів французьких

енциклопедистів, видатних представників «просвітництва»

ХVIII ст. – Ж.Ж. Руссо, Д.Дідро та ін., їх вплив на прогресивний

розвиток музичного мистецтва; проаналізувати формування

нового демократичного жанру комічної опери, як наслідок кризи

аристократичного придворного театру, проаналізувати основні

етапи розвитку італійської опери-буф, особливості драматургії;

ознайомитись з традиціями комедійного музичного театру в

Англії – «опера жебраків» (баладна опера), в Австрії та

Німеччині – жанр зингшпіль; усвідомлювати етапи формування

сонатно-симфонічних і концертних жанрів в умовах різних

національних культур – італійської (Д.Скарлатті), німецької

(творчість синів Й.С.Баха, мангеймська капела), чеської

(Б.Чорногорський), особливий внесок в розвиток класичного

симфонізму багатонаціональної культури Австрії.

ПФ.Е.102.

ПР.Р.102

Естетичні погляди енциклопедистів та

музичне мистецтво ХVIII ст.

Музичний театр.

Інструментальна музика.

ПФ.Е.102.ПР.Р.102.ПП.574

ПФ.Е.102.ПР.Р.102.ПП.575

ПФ.Е.102.ПР.Р.102.ПП.576

34

В процесі лекційних та семінарських занять вміти

охарактеризувати основні тенденції розвитку музичної культури

ХVIII ст. у тісному зв’язку з соціально-історичними тенденціями

епохи, розкрити історичні обставини появи нових музичних

жанрів – опери й симфонічної камерної музики,

охарактеризувати обставини виникнення національних

композиторських шкіл у ХVIII ст., спираючись на творчість

провідних її представників.

ПФ.Е.103.

ПР.Р.103

Класицизм в музиці ХVIII – ХIХ ст.

Музична культура Росії ХVIII ст.

Оперна, камерно-інструментальна та хорова

музика Бортнянського, А.Веделя,

М.Березовського.

ПФ.Е.103.ПР.Р.103.ПП.577

ПФ.Е.103.ПР.Р.103.ПП.578

ПФ.Е.103.ПР.Р.103.ПП.579

48

В процесі вивчення курсу “Історії музики” вміти аналізувати

основні жанри в галузі масової музики - пісня («Марсельєза»,

«Карманьйола»), марш (твори Ф.Госсека), досягненнями і

протиріччями в розвитку опери (жанр «опери спасіння» в

ПФ.Е.104.

ПР.Р.104

Музична культура Франції періоду буржуазної

революції ХУШ сторіччя.

А.Гретрі.

Л.Керубіні.

ПФ.Е.104.ПР.Р.104.ПП.580

ПФ.Е.104.ПР.Р.104.ПП.581

ПФ.Е.104.ПР.Р.104.ПП.582

31

творчості А. Гретрі, Л.Керубіні), особливостей нового

музичного стилю – революційного класицизму, з врахуванням

відображення їх простоти, плакатності, монументальності в

мелодиці, ритмі, гармонії, оркестровці тощо.

Вміти усвідомлювати творчу діяльність Глюка як реформатора

музичного театру, що узагальнив досягнення різних оперних

шкіл – стилістику італійської опери-seria, виражальні засоби

французької комічної опери; героїко-ораторіальний стиль

композитора, пошуки драматизації балету Ж.Новерра, нові

прийоми драматизації вокальних партій, різноманітність

трактовки аріозних форм, нова роль хору, балету, оркестру.

ПФ.Е.105.

ПР.Р.105

К.Глюк.

Реформаторські принципи оперної драматургії

Глюка.

ПФ.Е.105.ПР.Р.105.ПП.583

ПФ.Е.105.ПР.Р.105.ПП.584

16

Аналізуючи еволюцію творчості Гайдна в умовах лекційних та

семінарських занять, вміти прослідкувати поступову

кристалізацію сонатної форми, винахідливе використання

варіацій, трьохчастинної форми рондо, жанрову характерність

тематизму, принципи розвитку (мотивне дроблення), нові риси

гармонії та поліфонії, співвідношення частин циклу,

формування жанру класичного квартету, риси клавірних сонат,

драматургічну будову і особливості музичної мови ораторії.

ПФ.Е.106.

ПР.Р.106

Значення творчості Гайдна як

основоположника класичного симфонізму,

риси його стилю.

Камерно-інструментальні жанри в творчості

Гайдна.)

Риси народності та реалізму в ораторії Гайдна

«Пори року».

ПФ.Е.106.ПР.Р.106.ПП.585

ПФ.Е.106.ПР.Р.106.ПП.586

ПФ.Е.106.ПР.Р.106.ПП.587

28

Вміти аналізувати творчість Моцарта як поєднання принципів

класицизму з елементами стилістики рококо, сентименталізму з

елементами рис романтизму; характеризувати інтонаційні

джерела багатоскладової мелодики, плідність взаємодії

гомофонно-гармонічної та поліфонічної фактури, особливості

контрастно-конфліктної драматургії; узагальнити

реформаторські принципи оперної драматургії як оновлення

історично усталених оперних форм: взаємопроникнення жанрів,

інтонаційне втілення конфлікту, нові прийоми музичної

характеристики дійових осіб, різновиди арій, речитативів, роль

фінальних сцен; визначати нові риси в інструментальній музиці:

образно-композиційна єдність з оперною творчістю, посилення

динаміки розвитку; зрозуміти філософське і художнє значення

його “Реквієму”.

ПФ.Е.107.

ПР.Р.107

Значення творчості Моцарта для світової

музичної культури.

Оперна реформа Моцарта.

Інструментальна творчість Моцарта.

«Реквієм» Моцарта – визначний шедевр

світової музики.

ПФ.Е.107.ПР.Р.107.ПП.588

ПФ.Е.107.ПР.Р.107.ПП.589

ПФ.Е.107.ПР.Р.107.ПП.590

ПФ.Е.107.ПР.Р.107.ПП.591

40

Вміти аналізувати характерні риси стилю творчості

Л.В.Бетховена як представника вищого етапу розвитку

віденської класичної музичної школи. Усвідомлювати провідну

тему творчості - ідею боротьби, новаторство її образного

ПФ.Е.108.

ПР.Р.108

Історичне значення Л.Бетховена.

Принципи симфонізму.

Фортепіанна творчість.

ПФ.Е.108.ПР.Р.108.ПП.592

ПФ.Е.108.ПР.Р.108.ПП.593

ПФ.Е.108.ПР.Р.108.ПП.594

32

втілення, нові риси мелодики, ритму, гармонії, поліфонії,

оркестровки, уміти простежити логіку наскрізного розвитку ідеї

«від страждання через боротьбу до перемоги»; новаторство

фортепіанної творчості.

Під час проведення лекційних та семінарських занять з музично-

історичних дисциплін уміти орієнтуватись в основних

принципах романтичної естетики – взаємодія синтезу мистецтв,

взаємопроникнення жанрів (епос, лірика, драма та ін.),

узагальнити ідеї, сюжети романтичного мистецтва – тема

особистості, ліричної сповіді, конфлікт героя з суспільством,

тема бунтарства, пошуків ідеалу, образи природи, побуту,

фантастики; співвідношення музичних жанрів в романтичному

мистецтві – особлива роль мініатюри, великої 1-частинної

форми, нова трактовка циклів, оновлення виражальних засобів

(нові риси мелодики, ритму, ладо-гармонічної сфери,

інструментовки).

ПФ.Е.109.

ПР.Р.109

Романтизм як художньо-стилістичний

напрямок в мистецтві ХІХ ст.

Музика раннього романтизму Східної Європи.

Особливості романсової творчості,

інструментальної музики українських та

російських композиторів.

ПФ.Е.109.ПР.Р.109.ПП.595

ПФ.Е.313.ПР.Р.313.ПП.596

ПФ.Е.109.ПР.Р.109.ПП.597

30

Вміти усвідомлювати значення творчості композиторів-

романтиків, зв’язок їх музики з народною творчістю і класичним

мистецтвом; на прикладі пісенних творів Шуберта узагальнити

риси пісенного стилю і інтонаційні джерела (взаємодія слова і

музики, роль фортепіанної партії та ін., еволюція жанру від

строфічної пісні фольклорного типу до пісні-сцени, балади,

аріозо, монологу), опанувати симфонічну творчість Шуберта як

взаємодію елементів класичного і романтичного стилів,

аналізувати драматургію симфонії нового лірико-психологічного

типу; усвідомити значення Вебера як засновника німецької

національної романтичної опери, зв’язок його творчості з

національно-визвольним рухом проти наполеонівської агресії;

зрозуміти романтичні засади творчості, формування основ

німецької оперної драматургії; усвідомити значення творчої,

виконавської та просвітительської діяльності Мендельсона в

пропаганді класичного мистецтва, в підвищенні професійного

рівня німецької музичної культури та освіти, уміти визначити

специфічну стильову ознаку – поєднання романтичної

образності з класичними нормами мислення.

ПФ.Е.110.

ПР.Р.110

Творчість композиторів-романтиків.

Ф. Шуберт.

К.М.Вебер.

Ф. Мендельсон-Бартольді.

ПФ.Е.110.ПР.Р.110.ПП.598

ПФ.Е.110.ПР.Р.110.ПП.599

ПФ.Е.110.ПР.Р.110.ПП.600

ПФ.Е.110.ПР.Р.110.ПП.601

32

В процесі лекційного викладу уміти аналізувати творчість

Шумана як новий етап розвитку німецького музичного

ПФ.Е.111.

ПР.Р.111

Р.Шуман.

Особливості фортепіанної музики.

ПФ.Е.111.ПР.Р.111.ПП.602

16

романтизму, зрозуміти ідейно-естетичний зміст, оригінальність

форми і стилістики літературно-критичних статей, сприймати

гостру імпульсивну передачу складних душевних станів

особистості, відображення тонкого психологізму в новаторстві

мелодики, ритмічних малюнків, гармонічної та поліфонічної

індивідуалізації фактури, виявляти драматургічні особливості

фортепіанних сюїтно-варіаційних циклів «Карнавал»,

«Симфонічні етюди», “Симфонічні п’єси”, «Дитячі сцени»,

«Лісові сцени»; н. На прикладі вокальних циклів «Любов поета»,

«Любов та життя жінки» узагальнити значення вокальної

творчості Шумана в розвитку камерної вокальної мініатюри.

Вокальні цикли композитора. ПФ.Е.111.ПР.Р.111.ПП.603

Уміти узагальнити принципи оперної реформи Вагнера – в

романтичній ідеалізації народних легенд, прагненні до

глибокого синтезу драми і музики через наскрізний розвиток

музичної форми, переускладненій системі лейтмотивів,

інтонаційно-тембровому багатстві оркестру та ін.

Усвідомити плідність новаторських пошуків Вагнера в операх

40-х рр. – «Тангейзер», «Лоенгрін», зрозуміти кризові риси

ідейно-філософської концепції в опері «Тристан та Ізольда»,

тетралогії «Кільце Нібелунга», сутність «вагнеріанства».

ПФ.Е.112.

ПР.Р.112

Р.Вагнер.

Новаторські пошуки композитора в жанрі

опери.

ПФ.Е.112.ПР.Р.112.ПП.604 20

У процесі лекційних занять уміти узагальнити риси стилю

композитора, просліджувати еволюцію фортепіанної творчості

(сонат, варіаційних циклів, капричіо, інтермецо), опанувати

принципи симфонізму И.Брамса; орієнтуватись в творчості

Й.Штрауса, як майстра високохудожньої побутової музики;

визначити характерні риси творчості А.Брукнера, його

оригінальної симфонічної концепції.

ПФ.Е.113.

ПР.Р.113

Й.Брамс.

Й.Штраус.

А.Брукнер.

ПФ.Е.113.ПР.Р.113.ПП.605

ПФ.Е.113.ПР.Р.113.ПП.606

ПФ.Е.113.ПР.Р.113.ПП.607

30

Вміти виявляти особливості розвитку італійської культури і

мистецтва періоду Рісорджименто – відображення духовного

прийому, вільнолюбних національно-визвольних ідей, що

виявилось в синтезі традицій революційного класицизму і

романтизму та пошуках реалістичних форм.

ПФ.Е.114.

ПР.Р.114

Особливості розвитку романтичного напрямку

в Італії.

ПФ.Е.114.ПР.Р.114.ПП.608 2

В процесі лекційний та практичних занять вміти визначити

значення Россіні як класика італійської комічної опери, його

стильові ознаки творчості, зв’язок з національними пісенними

жанрами і вокальним стилем belcanto.

ПФ.Е.115.

ПР.Р.115

Італійська оперна школа 1 половини Х1Хст.

Творчість Дж.Россіні, В.Белліні, Г. Доніцетті.

ПФ.Е.115.ПР.Р.115.ПП.609

ПФ.Е.115.ПР.Р.115.ПП.610

12

Під час вивчення творчості Паганіні вміти визначити ПФ.Е.116. Н.Паганіні. ПФ.Е.116.ПР.Р.116.ПП.611 6

новаторство у створенні нових виконавських прийомів у

скрипковому репертуарі Х1Х – ХХ ст.

ПР.Р.116

Уміти узагальнити історичне значення творчості Верді в

італійській світовій музиці як основоположника національної

музичної драми, зв’язок його творчості з національно-

визвольним рухом, вміти засвоїти основні етапи творчої

еволюції на шляху до оперної реформи, набути навичок

інтонаційного аналізу оперної драматургії.

ПФ.Е.117.

ПР.Р.117

Дж. Верді. ПФ.Е.117.ПР.Р.117.ПП.612 18

Уміти визначити в процесі читання лекційного курсу з

історичних дисциплін основні тенденції розвитку романтичного

напрямку у Франції першої половини ХIХ ст., кризу жанрів

“великої” і “комічної” опери та відкриття ліричного театру у 2

половині ХIХ ст.; інтенсивний розвиток симфонічної та

камерної музики, відродження інтересу до класичної

національної спадщини останньої третини ХIХ ст.

ПФ.Е.118.

ПР.Р.118

Особливості розвитку романтичного напрямку

у Франції першої половини ХIХ ст.

Французька музична культура періоду Другої

імперії.

Французьке музичне мистецтво руху

“Оновлення”.

ПФ.Е.118.ПР.Р.118.ПП.613

ПФ.Е.118.ПР.Р.118.ПП.614

ПФ.Е.118.ПР.Р.118.ПП.615

24

В процесі лекційного курсу історії музики, уміти узагальнити

риси нового жанру французької “великої опери” на прикладі

творчості Дж. Мейербаха, уміти виявити особливості

програмного симфонізму Г.Берліоза, визначити особливості

жанру оперети її зв’язок з комічною оперою, водевілем, кафе-

концертами, мистецтвом паризьких шансоньє.

ПФ.Е.119.

ПР.Р.119

Дж. Мейєрбер.

Г.Берліоз.

Ж.Офенбах – класик французької оперети.

ПФ.Е.119.ПР.Р.119.ПП.616

ПФ.Е.119.ПР.Р.119.ПП.617

ПФ.Е.119.ПР.Р.119.ПП.618

30

На прикладі опери “Кармен” як однієї з вершин реалізму у

світовому оперному мистецтві, уміти. узагальнювати риси

драматургії та усвідомлювати художню цінність симфонічної та

камерно-інструментальної музики композиторів кінця ХIХ ст.

С,Франка, К.Сен-Санса.

ПФ.Е.120.

ПР.Р.120

Ж.Бізе.

С.Франк.

К.Сен-Санс.

ПФ.Е.120.ПР.Р.120.ПП.619

ПФ.Е.120.ПР.Р.120.ПП.620

ПФ.Е.120.ПР.Р.120.ПП.621

24

Уміти визначити історичні особливості формування польської

національної культури кінця ХVI - ХIХ ст., та індивідуальні

риси творчості Ф.Шопена - основоположника польської

національної класичної школи та творчості С.Монашко –

основоположника класичної польської опери, кантати, пісні-

романсу.

ПФ.Е.121.

ПР.Р.121

Історичні особливості формування польської

національної музичної культури кінця ХVI -

ХIХ ст.

Ф. Шопен.

С.Монюшко.

ПФ.Е.121.ПР.Р.121.ПП.622

ПФ.Е.121.ПР.Р.121.ПП.623

ПФ.Е.121.ПР.Р.121.ПП.624

20

В процесі лекційних та семінарських заняттях, вміти розкрити

соціально-психологічні передумови розквіту вітчизняної,

російської культури ХIХ ст., визначити загальні ідейно-змістовні

й художньо-стильові тенденції розвитку різних видів мистецтва

цього часу, за допомогою аудіозапису, нотного тексту,

ПФ.Е.122.

ПР.Р.122

Перші українські національні опери.

Симфонії М.Калачевського, В.Сокальского.

М.Лисенко – основоположник національної

композиторської школи.

Український класичний романс, хорова

ПФ.Е.122.ПР.Р.122.ПП.625

ПФ.Е.122.ПР.Р.122.ПП.626

ПФ.Е.122.ПР.Р.122.ПП.627

60

музичного інструменту, усвідомити специфіку розвитку

оперного, балетного жанрів та водевілю, стильові особливості

провідних композиторів епохи.

музика.

Українська опера другої половини ХIХ ст.

Інструментальна музика другої половини ХIХ

ст.

Нові риси в творчості Леонтовича, Стеценка,

Людкевича, Степового.

ПФ.Е.122.ПР.Р.122.ПП.628

ПФ.Е.122.ПР.Р.122.ПП.629

ПФ.Е.122.ПР.Р.122.ПП.630

ПФ.Е.122.ПР.Р.122.ПП.631

В процесі лекційного курсу з історії музики засвоїти стилістичні

особливості міського пісенно-танцювального стилю

“вербункош”, його втілення в творчості віденських класиків,

вміти визначити світове значення композиторської,

виконавської, музично-громадської діяльності Ф.Ліста

ПФ.Е.123.

ПР.Р.123

Історичні особливості формування угорської

національної музичної культури.

Ф.Ліст.

ПФ.Е.123.ПР.Р.123.ПП.632

ПФ.Е.123.ПР.Р.123.ПП.633

12

Уміти визначити характерні особливості основних жанрів

народної танцювальної музики чеської національної культури –

скочна, фурі анта, соуседки, та усвідомити історичне значення

Б.Сметани - основоположника чеської народної музичної школи;

творчої діяльності А.Дворжака.

ПФ.Е.124.

ПР.Р.124

Історичні особливості формування чеської

національної музичної культури.

Б.Сметана.

А.Дворжак.

ПФ.Е.124.ПР.Р.124.ПП.634

ПФ.Е.124.ПР.Р.124.ПП.635

ПФ.Е.124.ПР.Р.124.ПП.636

12

Уміти аналізувати історичні умови формування норвезької

національної культури середини ХIХ ст., опанувати творчість

Е.Гріга - своєрідність його мелодики і гармонії в камерних

жанрах, інструментальних мініатюрах, баладах, вокальних

творах; історичне значення музики до драми Г.Ібсена “Пер

Гюнт”.

ПФ.Е.125.

ПР.Р.125

Історичні умови формування норвезької

Національної культури.

Е.Гріг.

ПФ.Е.125.ПР.Р.125.ПП.637

ПФ.Е.125.ПР.Р.125.ПП.638

14

Уміти розкрити причини змін у співвідношенні музичних жанрів

в російському мистецтві на межі ХIХ ст., поняття “модернізм”,

“символізм”, “абстракціонізм”, “імпресіонізм”, дати

характеристику творчості Рахманінова, як спадкоємця традицій

Чайковського; охарактеризувати новаторство творчого амплуа

Скрябіна, дати періодизацію його творчого шляху; розкрити

новаторство творчого методу Стравінського, національну рису

його творчості, охарактеризувати історію російської музики як

цілісний процес її розвитку, соціально й культурно

детермінований.

ПФ.Е.126.

ПР.Р.126

Музична культура Росії на межі ХI Х – ХХ ст.

С. Рахманінов.

О. Скрябін.

І. Стравінський.

Світове значення російської музичної

культури.

ПФ.Е.126.ПР.Р.126.ПП.639

ПФ.Е.126.ПР.Р.126.ПП.640

ПФ.Е.126.ПР.Р.126.ПП.641

ПФ.Е126.ПР.Р.126.ПП.642

ПФ.Е.126.ПР.Р.126.ПП.643

68

В процесі лекційного курсу та семінарських занять історії

музики вміти проаналізувати риси стилю: старовинного

народного стилю “кандохондо”, фламенко, танців хота,

сегідилья.

ПФ.Е.127.

ПР.Р.127

Історичні умови формування іспанської

національної музичної культури.

І.Альбеніс.

Е.Гранадос.

ПФ.Е.127.ПР.Р.127.ПП.644

ПФ.Е.127.ПР.Р.127.ПП.645

ПФ.Е.127.ПР.Р.127.ПП.646

8

В умовах формування в ХIХ ст. національної композиторської ПФ.Е.128. Особливості формування в ХIХ ст. ПФ.Е.128.ПР.Р.128.ПП.647 6

школи Фінляндії усвідомити своєрідність фінського музичного

мистецтва, його тематику, образи, основні жанри, уміти

визначити історичне значення творчості Я.Сібеліуса.

ПР.Р.128 національної композиторської школи

Фінляндії.

Я.Сібеліус.

В умовах лекційного курсу з історій музики вміти визначити

ознаки натуралізму і символізму, усвідомити історію

виникнення імпресіонізму, його відображення в музичному

мистецтві під впливом символістської поезії, усвідомити риси

стилю К.Дебюссі, визначити особливості його фортепіанної

музики та своєрідність музичної мови М.Равеля.

ПФ.Е.129.

ПР.Р.129

Французький музичний імпресіонізм:

К.Дебюссі., М.Равель.

ПФ.Е.129.ПР.Р.129.ПП.648 18

В умовах лекційних занять, аналізу нотної літератури,

прослуховування аудіо записів, вміти визначити новий етап в

розвитку італійського музичного театру – виникнення оперного

верізму, узагальнити характерні особливості цього жанру,

визначити ідейно-естетичну обмеженість верістської опери,

відсутність серйозної, соціальної проблематики, прийоми

натуралістичної виразності.

ПФ.Е.130.

ПР.Р.130

Верізм як художній напрямок.

П.Маскан’ї, Дж. Пучіні, Р.Леонкавалло.

ПФ.Е.130.ПР.Р.130.ПП.649 27

В умовах лекційних занять вміти узагальнити високі художні

досягнення видатного австрійського симфоніста і диригента

Г.Малера, його вплив на розвиток симфонізму ХХ ст., а також

досягнення Р.Штрауса в галузі музичного театру.

ПФ.Е.131.

ПР.Р.131

Австро-німецький симфонізм на рубежі ХIХ-

ХХ ст.: Г.Малер, Р.Штраус.

ПФ.Е.131.ПР.Р.131.ПП.650 14

В процесі проведення лекційних та семінарських занять з історії

музики вміти проаналізувати специфіку функціонування і

розвитку музичної культури ХХ ст., як цілісності, як феномену

людства, як еволюцію від багатоплановості стилів до його

плюралізму, який існує і розвивається через взаємодію його

національних форм.

ПФ.Е.132.

ПР.Р.132

Історична своєрідність шляхів розвитку

музичного мистецтва ХХ ст., нові явища в

музичному житті й творчості.

Специфіка функціонування і розвитку

музичної культури ХХ ст.

ПФ.Е.132.ПР.Р.132.ПП.651

ПФ.Е.132.ПР.Р.132.ПП.652

6

Уміти за допомогою звуковідтворюючої апаратури, нотних

прикладів, відчувати стильову багатогранність європейської

музики ХХ ст.: імпресіонізм, експресіонізм, неокласицизм,

неофольклоризм, поліси мантика в творчості провідних

композиторів першої половини ХХ ст., Франція, Австрія,

Німеччина, Фінляндія, Росія, Україна.

ПФ.Е.133.

ПР.Р.133

Франція: Дебюссі, Равель.

Австрія: Малер.

Німеччина: Штраус.

Фінляндія: Сібеліус.

ПФ.Е.133.ПР.Р.133.ПП.653

ПФ.Е.133.ПР.Р.133.ПП.654

ПФ.Е.133.ПР.Р.133.ПП.655

ПФ.Е.133.ПР.Р.133.ПП.656

24

В процесі вивчення курсу “Історія музики” уміти розуміти

історичні процеси в розвитку музичної культури XX ст. зокрема

вплив європейської музичної традиції у США та інших країнах

на прикладі творчості композиторів І.Стравінського, Веберна,

Шенберга тощо.

ПФ.Е.134.

ПР.Р.134

Феномен І.Стравінського.

Австрія: Шенберг, Берг, Веберн.

ПФ.Е.134.ПР.Р.134.ПП.657

ПФ.Е.134.ПР.Р.134.ПП.658

22

Уміти відчувати розмаїття музичних жанрів; нові системи

композиторської техніки, композиторської школи та їх

групування (“Ново-віденська школа”, “Шістка”, американські

мінімалісти) за допомогою індивідуальних особливостей стилів

провідних композиторів.

ПФ.Е.135.

ПР.Р.135

Стилістичний плюралізм – як домінуюча риса

музичної культури першої половини ХХ ст.

Франція: Оннегер, Пеленг, Мессіана.

Німеччина: Орф, Хіндеміт, Ейлер.

Угорщина: Барток, Кодаї.

Чехія: Яначек, Мартіну.

Англія: Воан, Уільямс, Бріттен.

США: Айвз, Гершвін.

ПФ.Е.135.ПР.Р.135.ПП.659

ПФ.Е.135.ПР.Р.135.ПП.660

ПФ.Е.135.ПР.Р.135.ПП.661

ПФ.Е.135.ПР.Р.135.ПП.662

ПФ.Е.135.ПР.Р.135.ПП.663

ПФ.Е.135.ПР.Р.135.ПП.664

ПФ.Е.135.ПР.Р.135.ПП.665

26

Враховуючи бурхливий розвиток соціокультурних процесів в

житті суспільства на початку ХХ ст., специфічні особливості

радянської епохи як відображення процесу побудови і усталення

тоталітарної системи в культурі та мистецтві, уміти визначати

основні її закономірності, своєрідності та особливості різних

стилів та напрямків, національних шкіл творчості провідних

композиторів.

ПФ.Е.136.

ПР.Р.136

Мясковський.

Глієр.

Шостакович.

Прокоф’єв.

Свірідов.

Щедрин.

Ревуцький.

Лятошинський.

Музична культура та часи тоталітаризму.

Радянська музика як естетико-ідеологічний

парадокс.

ПФ.Е.136.ПР.Р.136.ПП.666

ПФ.Е.136.ПР.Р.136.ПП.667

ПФ.Е.136.ПР.Р.136.ПП.668

ПФ.Е.136.ПР.Р.136.ПП.669

ПФ.Е.136.ПР.Р.136.ПП.670

ПФ.Е.136.ПР.Р.136.ПП.671

ПФ.Е.136.ПР.Р.136.ПП.672

ПФ.Е.136.ПР.Р.136.ПП.673

ПФ.Е.136.ПР.Р.136.ПП.674

ПФ.Е.136.ПР.Р.136.ПП.675

56

В процесі лекційного викладу та аналізу нотних прикладів з

використанням фоно- та аудіо-записів, уміти визначати

тенденції функціонування та розвитку музичної культури другої

половини ХХ ст.: відлига 60-х років, нові підходи в творчості

провідних композиторів до музичної мови, оркестровки,

формотворення; полістилістика, як чинник музичної мови кінця

ХХ ст.

ПФ.Е.91.

ПР.Р.91

Музична культура на зламі тисячоліть –

досягнення, проблеми, перспективи.

Шнітке, Денісов, Губайдуліна.

Скорик, Станкович, Губаренко, Грабовський,

Полоз, Сільвестров, Кікта та ін.

ПФ.Е.91.ПР.Р.91.ПП.676

ПФ.Е.91.ПР.Р.91.ПП.677

ПФ.Е.91.ПР.Р.91.ПП.678

42

Додаток В

(обов’язковий)

Таблиця – Система блоків змістових модулів

`Назва блоку змістового модулю

Шифр

блоку

змістових

модулів

Шифри змістових модулів, що входять до даного блоку.

Мінімальна

к-сть годин

(кредит.)

вивчення

блоку.

Постановка виконавського апарату ПП.01 ПП.001; ПП.002; ПП.003

Розвиток технічної оснащеності музиканта у процесі

занять з основного та додаткового інструменту ПП.02 ПП.001; ПП.002; ПП.003; ПП.004; ПП.005; ПП.006; ПП.056; ПП.057; ПП.058; ПП.059

Робота над художньо-виразним виконанням творів

різних жанрів і стилів ПП.03 ПП.007; ПП.008; ПП.009; ПП.037; ПП.038

Виконавська практика ПП.04

ПП.010; ПП.022; ПП.012; ПП.013; ПП.014; ПП.015; ПП.020; ПП.021; ПП.022; ПП.023;

ПП.056; ПП.057; ПП.058; ПП.059; ПП.060; ПП. 061; ПП.062

Розвиток музичного кругозору у різних видах

музикування ПП.05

ПП..10; ПП.011; ПП.012; ПП.013; ПП.014; ПП.015; ПП.031; ПП.032; ПП.037; ПП.038;

ПП.039; ПП.040; ПП.041; ПП.042

Самостійна робота-індивідуальні домашні завдання ПП.06 ПП.024; ПП.025; ПП.026; ПП.067; ПП.068; ПП.069

Індивідуально-групові заняття з викладачем ПП.07

ПП.010; ПП.011; ПП.012; ПП.013; ПП.014; ПП.015; ПП.017; ПП.018; ПП.019; ПП.020;

ПП.021; ПП.022; ПП.023;ПП.039; ПП.040; ПП.041; ПП.042; ПП.060; ПП.061; ПП.062

Колективне музикування ПП.08 ПП. 027; ПП.028; ПП.029; ПП.030.

Вивчення специфіки інструментів домрової групи ПП.09 ПП.027; ПП.028; ПП.029; ПП.030; ПП.051; ПП.052; ПП.053; ПП.054; ПП.055

Ознайомлення з оркестровою групою ПП.10 ПП.027; ПП.028; ПП.029; ПП.030; ПП.051; ПП.052; ПП.053; ПП.054; ПП.055

Струнна група оркестрового колективу ПП.11

ПП.027; ПП.028; ПП.029; ПП.030; ПП.034; ПП.035; ПП.036; ПП.051; ПП.052; ПП.053;

ПП.054; ПП.055

Гра в ансамблі однорідного складу ПП.12

ПП.027; ПП.028; ПП.029; ПП.030; ПП.033; ПП.034; ПП.035; ПП.036; ПП.051; ПП.052;

ПП.053; ПП.054; ПП.055

Гра в ансамблів змішаного складу ПП.13

ПП.027; ПП.028; ПП.029; ПП.030; ПП.033; ПП.034; ПП.035; ПП.036; ПП.051; ПП.052;

ПП.053; ПП.054; ПП.055

Інструментарій К.Орфа ПП.14 ПП.043; ПП.044; ПП.045; ПП.046; ПП.047; ПП.048; ПП.049; ПП.50.

Методика роботи з шкільним інструментальним ПП.15 ПП.033; ПП.034; ПП.035; ПП.036; ПП.043; ПП.044; ПП.045; ПП.046; ПП.047; ПП.048;

колективом ПП.049; ПП.50

Практичне оволодіння грою на оркестрових

інструментах ПП.16

ПП.001; ПП.002; ПП.003; ПП.027; ПП.028; ПП.029; ПП.30; ПП.033; ПП.034; ПП.035;

ПП.036; ПП.047; ПП.048; ПП.049; ПП.50; ПП.051; ПП.052; ПП. 053; ПП.054; ПП.055

Накопичення концертного репертуару у процесі занять

оркестрового класу ПП.17 ПП.017; ПП.018; ПП.019; ПП.033; ПП.034; ПП.035; ПП.036

Вчитель музики як дослідник ПП.18 ПП.060; ПП.061; ПП.062; ПП.063; ПП.064; ПП.065; ПП.066

Творчий характер спілкування з музикою ПП.19 ПП.0067; ПП.068; ПП.069

Сучасні концепції музичної освіти ПП.20 ПП.070; ПП.071; ПП.072

Музично-педагогічна практика у загальноосвітній

школах та закладах позашкільної освіти ПП.21 ПП.073; ПП.074; ПП.075; ПП.076; ПП.067; ПП.068; ПП.069

Самостійна робота педагога-дослідника ПП.22 ПП.080; ПП.081

Підготовка диригентського апарату до оволодіння

технікою Диригентські знання та навички ПП.23 ПП.085; ПП.086; ПП.087; ПП.088; ПП.089; ПП.090; ПП.091

Техніка диригування

ПП.24

ПП.092; ПП.093; ПП.094; ПП.095; ПП.096; ПП.097; ПП.098; ПП.099; ПП.100;ПП. 101;

ПП.102; ПП.103; ПП.104; ПП.105; ПП.106; ПП.107; ПП.108; ПП.109; ПП.110; ПП.111;

ПП.112; ПП.113; ПП.114; ПП.115; ПП.116; ПП.117; ПП.118; ПП. 119; ПП.120; ПП.121;

ПП. 123; ПП.124

Робота над хоровою партитурою ПП.25 ПП.125; ПП.126; ПП.127; ПП.128; ПП.129; ПП.130; ПП.131; ПП.132; ПП.133; ПП.134

Вивчення шкільного репертуару. ПП.26 ПП.135; ПП.136; ПП.137

Читання хорових партитур ПП.27 ПП.138; ПП.139; ПП.140; ПП.141; ПП.142

Психологічна готовність диригента ПП.28 ПП.143; ПП.144; ПП.145; ПП.146; ПП.147

Виховання особистості вчителя музики, керівника

хорового колективу

(психолога, педагога, досвідченого організатора,

методиста, художника-інтерпретатора, громадянина).

ПП29 ПП245; ПП247; ПП249; ПП252; ПП256; ПП258

Забезпечення інтелектуального росту в процесі хорової

діяльності (знання, розвиток, виховання, творчість). ПП.30 ПП205; ПП210; ПП212; ПП213; ПП217; ПП221; ПП234; ПП.236

Формування співацького голосу в умовах хорового

співу. Постановка. Особливості самоорганізації:

установка на хорову діяльність, виконавська

обов’язковість, емоційна правдивість, одноманітність і

одночасність, підпорядкованість загально-хоровому

звучанню.

ПП.31 ПП.200; ПП.201; ПП.202; ПП.203; ПП.204; ПП.205; ПП.206; ПП.207; ПП.210; ПП.211;

ПП.212; ПП.215; ПП.216; ПП.217; ПП.218; ПП.219; ПП.243; ПП.254

Освоєння знань з хорознавства, теорії, історії музики.

Трансформація їх у набуття практичного досвіду. ПП.32 ПП.217; ПП.236; ПП.247; ПП.210 ПП.208; ПП.205; ПП.201

Розвиток музичних здібностей. Музичний слух

(вокальний, інтонаційний, ладовий, гармонічний,

метроритмічний), мислення, уява, пам’ять, воля,

темперамент, увага.

ПП33 ПП200; ПП231; ПП232; ПП235; ПП242

Робота над елементами хорової звучності (стрій,

ансамбль, дикція, динаміка). ПП.34

ПП218; ПП219; ПП220; ПП22; ПП222; ПП223; ПП224; ПП225; ПП226; ПП 227;

ПП228; ПП229; ПП234; ПП239; ПП244; ПП245

Робота над елементами художньої виразності.

Інтерпретація в залежності від стилю, композиторської

мови. Фразування, уява архітектоніки звучання..

ПП.35 ПП212; ПП213; ПП237; ПП247; ПП 248; ПП250; ПП251; ПП253; ПП259; ПП264;

ПП260

Різноманітний репертуар. Твори без супроводу.

Розширення фахового кругозору, збагачення

світоглядного, життєвого досвіду.

Виконавська практика. Зростання творчого потенціалу.

Артистизм. Трансформація теоретичних знань у

практичну діяльність.

ПП.36 ПП204; ПП208; ПП213; ПП214; ПП234; ПП235; ПП236; ПП237; ПП246; ПП257;

ПП261

Підготовка до практичної роботи в загальноосвітній

школі. ПП.37 ПП206; ПП249; ПП260; ПП261; ПП262; ПП263; ПП264

Самостійна робота. Ладово-інтонаційне, метроритмічне

освоєння хорових партій, елементів художньої

виразності.

ПП.38 ПП215; ПП233

Форми хорової діяльності: заняття хорового класу

(основна), контрольне виконання партій (ансамблеве,

індивідуальне), підготовка і виконання державної

програми, концерти звітні і тематичні, участь у

фестивалях, конкурсах, презентаціях.

ПП.39 ПП209; ПП230; ПП222; ПП230; ПП252; ПП258

Розвиток особистості майбутнього вчителя музики в

контексті освоєння загальнолюдських світоглядних

цінностей і життєвого досвіду через адекватне

відтворення художньо образного змісту репертуару

засобами співацького мистецтва.

ПП.40 ПП.168; ПП.169; ПП.175; ПП.186; ПП.199; ПП.195

Інтелектуальний ріст в процесі багатогранної співацької

діяльності (розумова, розвиваюча, виховна,

самоорганізуюча, творча на свідомому, інтуїтивному

рівнях) з духовно-просвітницькою спрямованістю.

ПП.41 ПП.151; ПП.153; ПП.188

Освоєння знань, теоретичних джерел про співацький

голос, його будову, організацію виконавських функцій,

про вокальне мистецтво.

ПП.42 ПП.148; ПП.152; ПП.162; ПП.170; ПП.177; ПП.178; ПП.179; ПП.196; ПП.199

Розвиток музичних здібностей. Музичний, вокальний

слух, мислення, уява, пам’ять, темперамент, воля, увага. ПП.43 ПП.170; ПП.171; ПП.183

Підготовка голосового апарату до співацької діяльності.

Постановка. ПП.44 ПП.149; ПП.154; ПП.156; ПП.158; ПП.159; ПП.160; ПП.162; ПП.191

Звукоутворення. Технічна оснащеність співацької

діяльності в умовах академічної манери співу. ПП.45 ПП.157; ПП.160; ПП.162 4 ПП.163; ПП.164; ПП.165; ПП.167; П.174

Виконавська діяльність. Співацька витривалість.

Установка, самоволодіння, самоконтроль. Витривалість

співацького голосу.

ПП.46 ПП.150; ПП.155; ПП. 161; ПП.169; ПП.176; ПП.174

Підготовка до практичної діяльності (виховання,

навчання, розвиток, просвітництво, методика,

організація)

ПП.47 ПП.173; ПП.184; ПП.185; ПП.193; ПП.194; ПП.195; ПП.197

Здатність до самостійної роботи. ПП.48 ПП.166

Співацький репертуар. Вивчення, аналітичне

осмислення, інтерпретація, художність виконання.

Самостійна робота. Ладово-інтонаційне, метро-

ритмічне освоєння творів, елементів художньої

виразності.

ПП.49 ПП.168; ПП.169; ПП.175; ПП.186; ПП.189; ПП.195

Форми співацької підготовки і діяльності: індивідуальні

заняття (основна), самостійна робота, аналітичні

спостереження, слухання відомих співаків у концертах

(записах), екзаменаційно-залікова звітність, концерти,

ПП.50 ПП.172; ПП.189; ПП.192

виступи в дитячій аудиторії, участь в конкурсах,

фестивалях.

З історії розвитку хорового мистецтва ПП.51 ПП.265, ПП.266, ПП.267,ПП.268

Теоретичні питання хорознавства ПП.52 ПП.269, ПП.270. ПП.271. ПП.272

Основні елементи вокально-хорової звучності ПП.53 ПП.273, ПП.274, ПП.275, ПП.276

Методика роботи над хоровим твором. ПП.54 ПП.277, ПП.278, ПП.279, ПП.280

Організація та планування роботи в шкільному хорі. ПП.55 ПП.281, ПП.282, ПП.283,ПП.284,ПП.285, ПП.286. ПП.288., ПП.289, ПП.290

Вступ до курсу методики музичного виховання ПП.56 ПП.291, ПП.292, ПП.293,ПП.294, ПП.295, ПП.296, ПП.297

Питання теорії методики музичного виховання ПП.298, ПП.299, ПП.300, ПП.301, ПП.302, ПП.303,ПП.304, ПП.305, ПП.306. ПП.307

До історії музичного виховання ПП.57 ПП.308, ПП.309, ПП.310, ПП.311, ПП.312, ПП.313, ПП.314, ПП.315.

Методика музичного виховання в різних вікових етапах ПП.58

ПП.316, ППЮ317. ПП.318, ПП.319, ПП.320. ПП.321.ПП.322, ПП.323, ПП.324, ПП.325,

ПП.326, ПП.327, ПП.328, ПП.329, ПП.330, ПП.331

Деякі проблеми методики музичного виховання ПП.59

ПП.332, ПП.333, ПП.334, ПП.335, ПП.336, ПП.337, ПП.338, ПП.339, 340, 341, ПП.342,

ПП.343, ПП.344, ПП.345, ПП.346, ПП.347, ПП.348,ПП.349. ПП.450, ПП.351. ПП.352

Музичне виховання за кордоном ПП.60 ПП.353, ПП.354, ПП.355. ПП.356, ПП.357,ПП.358, ПП.359, ПП.360.

Естетичні та методологічні основи аналізу музичних

творів. Основні виразові засоби. ПП.61 ПП.361, ПП.362, ПП.363, ПП.364, ПП.365

Період, прості (пісенні) та складні форми гомофонної

музики ПП.62 ПП.366, ПП.367, ПП.368, ПП369, ПП.370, ПП.371. ПП.372

Куплетна, куплетно-варіаційна та варіаційна форма ПП.63 ПП.373, ПП.374

Рондо та його історичні різновиди. ПП.64 ПП.375, ПП.376, ПП.377, ПП.378, ПП.379

Сонатна та мішані форми ПП.65 ПП.380, ПП.381,ПП.382

Поліфонічні форми ПП.66 ПП.383, ПП.384.

Використання мішаних форм в синтетичних жанрах ПП.67 ПП.385, ПП.386, ПП.387, ПП.388, ПП.389, ПП.390, ПП.391, ПП.392

Становлення й розвиток гомофонно-гармонічного

складу в музиці епохи пізнього Відродження,

раньокласичного періоду.

ПП.68 ПП.393, ПП.394, ПП.395, ПП.396

Церковна музика Київської Русі та протестантський

хорал ПП.69 ПП.397, ПП.398

Багатоголосся української народної пісні ПП.70 ПП.399, ПП.400, ПП.401,ПП.402, ПП.403, ПП.404, ПП.405. ПП.406,ПП.407, ПП.408,

Класична гармонічна система. Гармонія віденських ПП.71 ПП.409, ПП.410, ПП.411

класиків, українських та російських композиторів-

класиків.

Гармонія романтиків та П.І.Чайковського ПП.72 ПП.412, ПП.413, ПП.414, ПП.415, ПП.416.

Гармонія ХХ ст. та напрямки сучасної гармонії.

Джазова гармонія. ПП.73 ПП.417, ПП.416, ПП.417, ПП.418,

Засоби виразності та фактура акомпанементу різних

музичних жанрів. ПП.74 ПП.420, ПП.421

Сучасні системи запису, розшифровки гармонічного

тексту. Використання сучасної гармонії. ПП.75 ПП.418, ПП.419,

Ритміка акомпанементу різних жанрів ПП.76 ПП.422,ПП.423

Створення фактурної основи акомпанементу ПП.77 ПП.424, ПП.425, ПП.426

Імпровізація під власний акомпанемент. Творчі

завдання. ПП.78 ПП.427

Інтонування ладів ПП.79 ПП.428, ПП.429, ПП.430, ПП.432, ПП.433. ПП435

Форми слухового аналізу ПП.80 ПП.436, ПП.437, ПП.438,ПП.439, ПП440, ПП.441

Спів з листа ПП.81 ПП.442. ПП.443, ПП.444. ПП.445, ПП.446

Вироблення музичних уявлень ПП.82 ПП.447,ПП.448

Спів двоголосних фраз ПП.83 ПП.449, ПП.450, ПП.451, ПП.452, ПП.453, ПП.544

Диктанти ПП.84 ПП.455, ПП.456

Розвиток творчого уявлення ПП.85 ПП.457. ПП.458,ПП.459

Вступ: поліфонія як засіб музичної виразності ПП.86 ПП.460, ПП.461

Контрастна поліфонія ПП.87 ПП.462. ПП.463. ПП464. ПП.465, ПП.466. ПП.467

Імітаційна поліфонія ПП.88 ПП.468, ПП.469, ПП.470, ПП.471, ПП.472

Підголоскова поліфонія ПП.89 ПП.473, ПП.474, ПП.475, ПП.476

Специфіка фольклору як мистецтва ПП.90 ПП.477

Календарні жанри ПП.91 ПП.478, ПП.479, ПП.480, ПП.481

Родинно-обрядові пісні ПП.92 ПП.482, ПП.483, ПП.484

Епічні пісні ПП.93 ПП.485, ПП.486, ПП.487

Соціально-побутові пісні ПП.94 ПП.488

Усно-пісенна творчість ПП.95 ПП.489, ПП.490, ПП.491

Народно-інструментальна творчість ПП.96 ПП.492, ПП.493

Діалекти українського музичного фольклору. ПП.97 ПП.494, ПП.495, ПП.496

Музика як вид мистецтва ПП.98 ПП.538, ПП.539, ПП.540

Музичне мистецтво стародавнього світу ПП.99 ПП.541, ПП.543, ПП.544, ПП.545,ПП.546, ПП.547, ПП.548

Музична культура зарубіжних країн в епоху

Середньовіччя ПП.100 ПП.549, ПП.550, ПП.551, ПП.552, ПП.553, ПП.554. ПП.555

Музична культура епохи Відродження ПП.101 ПП.556, ПП.557, ПП.558, ПП.559, ПП.560, ПП.561, ПП.562

Німецька музична класика першої половини ХVIII ст. ПП.102 ПП.568, ПП.569, ПП.570, ПП.571, ПП.572, ПП.573

Музична культура епохи просвітництва ПП.103 ПП.574, ПП.575, ПП.576, ПП.577. ПП.578, ПП.579, ПП.580, ПП.581, ПП.582

Віденська класична музика ПП.104

ПП.583, ПП.584, ПП.585, ПП.586. ПП.587, ПП.588, ПП.589, ПП.590, ПП591.ПП592,

ПП.593, ПП.594

Романтизм як художньо-стилістичний напрямок в

мистецтві ХIХ ст.

ПП.105

ПП.595, ПП.596, ПП.597,ПП.598, ПП.599, ПП.600, ПП.601,ПП.602, ПП.603, ПП.604,

ПП.605, ПП.606, ПП.607, ПП.608, ПП.609, ПП.610, ПП.611, ПП.612, ПП.613, ПП.614,

ПП.615, ПП.116. ПП.617, ПП.618, ПП.619, ПП.620,ПП.621, ПП.622. ПП.623.

ПП.624ПП.632, ПП.633, ПП.634, ПП.635, ПП.636. ПП.637, ПП.638, ПП.644, ПП.645,

ПП.646, ПП.647

Музична культура кінця ХIХ – початку ХХ ст. ПП.106 ПП.651; ПП.652, ПП.653

Музична культура ХХ ст.

ПП.107

ПП.651, ПП.652, ПП.653, ПП.654, ПП.655, ПП.656,ПП.657, ПП.658. ПП.659, ПП.660.

ПП.661,ПП.662, ПП.663. ПП.664, ПП.665, ПП.666, ПП.667, ПП.668, ПП.669, ПП.670,

ПП.671, ПП.674, ПП.675, ПП.676, ПП.677

Педагогічна практика в системі професійної підготовки

вчителя музики ПП.108

ПП.498, ПП.499, ПП.500, ПП.501, ПП.502, ПП.503. ПП.504, ПП.505, ПП.506, ПП.507,

ПП.508, ПП.509, ПП.510, ПП.511, ПП.512, ПП.513, ПП.514, ПП.515, ПП.516, ПП.517,

ПП.518, ПП.519, ПП.520, ПП.521, ПП.522, ПП.523, ПП.5245, ПП.525, ПП.526, ПП.527,

ПП.528

Організація та планування та контроль музичної

діяльності школярів ПП.109 ПП.529, ПП.530, ПП.531, ПП.532, ПП.633, ПП.534, ПП.535

Дослідно-експериментальна й методична робота ПП.110 ПП.536, ПП.537, ПП.538

Вступ до вивчення історії української музики ПП.111 ПП.538; ПП.540

Джерела української музики у фольклорі та документах

(від найдавніших часів до IХ ст. ) ПП.112 ПП.542; ПП.545; ПП.544

Музика періоду Київської Русі. ПП.113 ПП.550; ПП.551; ПП.552; ПП.554

Українська музика епохи бароко ПП.114 ПП.563; ПП.567; ПП.566

Класицизм в українській музиці ПП.115 ПП.577; ПП.579

Українська музика епохи романтизму ПП.116 ПП.595; ПП.597

Музична культура кінця ХIХ початку ХХ ст. ПП.117 ПП.625; ПП.626; ПП.627; ПП.628; ПП.629; ПП.630; ПП.631

Українська музика 60-х років ХХ ст. ПП.118 ПП.672; ПП.673; ПП.678.

Додаток Г

(обов’язковий)

Таблиця – Рекомендований перелік навчальних дисциплін

Назва навчальної дисципліни

Шифри блоків змістовних модулів, що входять до

навчальної дисципліни

мінімальна кількість навчальних годин/кредитів

вивчення дисципліни

Елементарна теорія музики і сольфеджіо ПП.86, ПП.87, ПП.88; ПП.89 210/7

Гармонія ПП.68, ПП.69, ПП.70,ПП.71, ПП.72, ПП.73, ПП.74, ПП.75, ПП.76, ПП,77, ПП.78 120/4

Історія зарубіжної музики ПП.98, ПП.99, ПП.100, ПП.101, ПП.102, ПП.103, ПП.104, ПП.105, ПП.106,

ПП.107, ПП.108, ПП.109, ПП.110,ПП.111, ПП.112 240/8

Історія української музики ПП.90, ПП.91, ПП.92, ПП.93, ПП.94, ПП.95, ПП.96, ПП.97, ПП.113, ПП.114,

ПП.115, ПП.116, ПП.117, ПП.118 90/3

Хорознавство ПП.51, ПП.52, ПП.53, ПП.54. ПП.55 90/3

Методика музичного виховання з

практикумом ПП.20; ПП.21; ПП.22; ПП.56, ПП.57, ПП.58, ПП.59, ПП.60 315/10,5

Хоровий клас ПП.29, ПП.30,ПП.31, ПП.32, ПП.33,ПП.34. ПП.35, ПП.36, ПП.37, ПП.38, ПП.39 600/20

Хорове диригування ПП.23, ПП.24, ПП.25, ПП.26, ПП.27, ПП.28 300/10

Постановка голосу ПП.40, ПП.41, ПП.42, ПП.43, ПП.44, ПП.45, ПП.46, ПП.47, ПП.48, ПП.49, ПП.50 240/8

Основний музичний інструмент ПП.01, ПП.02, ПП.03, ПП.04, ПП.19 420/14

Додатковий музичний інструмент ПП.05, ПП.06, ПП.07, ПП.08 90/3

Оркестровий клас ПП.08,ПП.09, ПП.10, ПП.11, ПП.12, ПП.13, ПП.14, ПП.15, ПП.16, ПП17, ПП.18 360/12

Інші дисципліни, що встановлює навчальний

заклад.

ПП.61, ПП.62, ПП.63, ПП.64, ПП.65, ПП.66, ПП.67, ПП.79, ПП.80, ПП.81, ПП.81,

ПП.82, ПП.83, ПП.84, ПП.85 1800/60

Всього 4875/162,5

Додаток Д

(обов’язковий)

Нормативні форми державної атестації щодо встановлення рівня опанування студентом відповідних блоків змістових модулів:

Державні (кваліфікаційні) іспити – ПП.008; ПП.009; ПП.010; ПП.019; ПП.020; ПП.021; ПП.022; ПП.023; ПП.011; ПП.012;

ПП.013; ПП.014; ПП.015; ПП.046; ПП.047; ПП.048; ПП.052;ПП.053; ПП.054. ____________________________________________

_________________________________________ (шифри блоків змістових модулів, що виносяться на державну атестацію)