РАДА УКРАЇНИ - rada.gov.ua · 2012-06-29 · Чому влада вирішила...

Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України

За повідомленнями

друкованих та інтернет-ЗМІ, телебачення і радіомовлення

27 січня 2011 р., четвер

ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ

Обязательная программа Людмила Долгополова, "КоммерсантЪ" (Украина) ..........3

Вчера Кабинет министров утвердил план действий по выполнению обязательств Украины

перед Советом Европы. В нем правительство перечислило документы, принятия многих из которых СЕ требует вот уже 14 лет. Среди них – обещание обеспечить независимость

правосудия и изменить законы "О прокуратуре" и "О Службе безопасности Украины". Не

обошлось без курьезов – в списке оказался уже принятый Верховной Радой закон о доступе к

публичной информации.

Раде напомнили о ее бывших Сергей Сидоренко, "КоммерсантЪ" (Украина) ..........3

Народный депутат В.Яворивский ("БЮТ-Батькивщина") вчера предложил парламенту лишить

бывших народных депутатов льгот и привилегий. Депутаты прошлых созывов негативно

восприняли эту инициативу, заподозрив Яворивского в желании поднять свой рейтинг за их

счет. Впрочем, в Партии регионов отметили, что даже в случае принятия документа его

действие будет распространяться только на депутатов будущих созывов.

Владислав Лук’янов: «Головним завданням є підвищення доходів людей»

"Голос України" .................................................................................................................4

"Люди повинні розуміти: якщо потрібно виправляти ситуацію, то не може бути будь-яких

привілейованих або осіб, які матимуть суттєві відмінності від інших груп населення. Бо це

порушення принципу соціальної справедливості. Буде й обмеження пенсій — різниця між

найменшою і найбільшою пенсіями повинна становити не більше, ніж у 10 разів".

Стоп–кран для вельмож Олекса Чорнота, "Україна молода".....................................7

Згідно з рішенням КСУ від 11 жовтня 2005 року, були визнані неконституційними обмеження

пенсій привілейованим особам сумою 3690 грн. Відтоді розміри пенсій у декого з привілейованих «білих» осіб могли становити десятки тисяч гривень. На жаль, народні обранці досі не скасували цієї несправедливості в обчисленні пенсій суддям, прокурорам,

урядовцям, нардепам тощо. І навіть у цьому питанні привілейовані особи «примудрилися»

обдурити своїх громадян.

Судами управляют новые люди Андрей Уманец, "Экономические известия".........11

В ВСЮ пришел целый ряд лиц, которые не принимали участия в выборах председателя этого

органа в марте 2010 г., когда, собственно, и был избран В.Колесниченко. Речь идет о главе

ВХСУ В.Татькове, председателе Высшего спецсуда по уголовным и гражданским делам,

депутате-регионале Л.Фесенко, главе Совета судей хозсудов А.Удовиченко, главе Совета

судей админсудов Н.Кобылянском, замгенпрокурора М.Гаврилюке и, наконец, об упомянутой

выше И.Отрош. Все эти люди составляют приблизительно треть состава ВСЮ. Это вполне

может создать плодородную почву для нового витка борьбы за председательское кресло

ВВЕЕРРХХООВВННАА РРААДДАА УУККРРААЇЇННИИ УУ ДДЗЗЕЕРРККААЛЛІІ ЗЗММІІ::

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ІНФОРМАЦІЙНЕ УПРАВЛІННЯ


2

ІНТЕРНЕТ-ЗМІ

Разгон КС, бунт коммунистов и реформаторский зуд Павел Вуец, Главком..........12

«Затеять сейчас отставку В.Литвина – это спровоцировать конфликт и показать

потенциальным союзникам, что «пацаны» не держат слово», – говорит политолог В.Фесенко.

К тому же, усадить на его трон «регионала» – это еще и усилить некую группу внутри самой

ПР. А на лояльность В.Литвина всегда можно рассчитывать, хотя его имидж равноудаленного

от всех «миротворца» в последнее время изрядно потускнел.

В парламенте хотят изгнать 29 судей Верховного Суда ProUa .............................14

Народным депутатом от Партии регионов Д.Притыкой зарегистрирован законопроект «О

внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно

совершенствования работы Верховного Суда Украины». В пояснительной записке говорится о

том, что документом «предусматривается на основе прозрачных критериев провести среди

судей (Верховного Суда) конкурсный отбор. Результатом такого отбора должно стать

определение 20 лучших судей для дальнейшей работы в Верховном Суде Украины.

Депутати готові допомогти Олександру Омельченку Точка.net.............................15

Депутат від НУНС В.Борисов теж готовий підтримати збір коштів на слона. "Звичайно, дам

грошей, але скільки - друге питання. Санич ж ще й двох хотів купувати", - сказав він. Якщо

мільйон гривень поділити на 450 депутатів, то вийде, що з кожного приблизно по 2 тис. грн.

Нагадаємо, що раніше Омельченко купив у зоопарку Хмельницького двох ведмедиків Потапа

і Настю за 15 тис. грн. Щоправда, їх поки що в зоопарк Києва не привезли.

Моделювання суржикових інкубаторів або кому потрібне повернення до радянських часів Закарпаття.net ...............................................................................15

Цікаві думки висловив кандидат філологічних наук, викладач УжНУ Ю.Туряниця:

"Українську мову потрібно підтримати по-діловому. Треба домогтися, щоб Київ, а не Москва

в гуманітарному сенсі був центром східного слов'янства... А подача законопроекту панів

Єфремова, Симоненка, Гриневецького - це наслідок загальної невихованості і їх, і багатьох

українців".

ТЕЛЕБАЧЕННЯ І РАДІОМОВЛЕННЯ

В Украине готовится новая база инвестиционных программ Интер,

Подробности ...................................................................................................................17

Справа екс-спікера Верховної Ради АРК Анатолія Гриценка - не політична, а кримінальна УТ-1, Підсумки дня .................................................................................17

Давосі відкривається всесвітній економічний форум "Студія "1+1", ТСН...........17

Вищий Адміністративний суд відмовив "5 каналу", "ТВі" та "СТБ" ICTV,

Факти ..............................................................................................................................18

Володимир Зубанов, фракція Партії Регіонів, про регіональну політику, боротьбу з корупцією і реформи Радіо Ера-FM, Від першої особи...........................18


3

Друковані видання

Обязательная программа Людмила Долгополова, "КоммерсантЪ" (Украина)

12 января Президент Виктор Янукович принял Указ "О плане мероприятий по

выполнению обязательств Украины, связанных с ее членством в Совете Европы", в котором

перечислил эти мероприятия и поручил Кабмину безотлагательно приступить к их реализации.

Выполняя поручение Главы государства, правительство вчера утвердило аналогичный

перечень, поручив выполнение его пунктов различным министерствам и ведомствам.

Принятый документ пока не опубликован, но в распоряжении Ъ оказалась копия 14-

страничного плана, вынесенного вчера на рассмотрение правительства. Большинство его

положений не новы – во многом он повторяет аналогичный план, принятый Президентом

Виктором Ющенко в январе 2006 года. Как и пять лет назад, Украина обещает СЕ обеспечить

независимость правосудия и завершить судебную реформу, ввести независимый

самоуправляемый институт адвокатуры, изменить законы "О прокуратуре", "О Службе

безопасности Украины", реформировать милицию, ратифицировать ряд международных

конвенций, защищающих права человека. В числе прочего в Кабмине обещают

"систематически проводить с участием Генпрокуратуры информационно-разъяснительную

работу о необходимости использования предварительного заключения только в

исключительных случаях".

Добавилось несколько новых обязательств, обусловленных требованиями недавних

резолюций СЕ. В частности, Киев обязуется усовершенствовать избирательное

законодательство в соответствии с рекомендациями Венецианской комиссии, провести реформу

государственной и коммунальной прессы, ввести систему бюджетного финансирования

политических партий.

Примечательно, что для выполнения обязательств перед СЕ Кабмин и президент

пообещали добиться принятия законопроекта №2450 "О порядке организации и проведения

мирных мероприятий", хотя этот документ в нынешней редакции неоднократно становился

поводом для критики в адрес власти. По мнению оппозиции, он ограничивает право граждан на

митинги.

Правозащитники отмечают, что обязательства Украины перед СЕ, многие из которых

были взяты еще 14 лет назад, могут быть выполнены в сжатые сроки. "Проекты большинства

законов уже написаны. На протяжении года можно было бы принять все документы; ввести их

в действие реально года за три. Для успеха нужна только политическая воля – до сих пор ее не

было",– сказал исполнительный директор Украинского Хельсинского союза по правам человека

Владимир Яворский.

Между тем качество документа, подготовленного Кабмином, вызывает сомнения в

серьезности намерений власти. Так, в нем задекларировано обязательство "обеспечить

сопровождение в Верховной раде законопроектов о доступе к публичной информации (№7321,

2763)". Проект плана действий завизирован всеми профильными министерствами и службами

Кабмина. Ни в одной из них не обратили внимания на то, что еще 13 января, то есть до начала

работы над данным документом, законопроект №7321 был принят парламентом.

http://www.kommersant.ua/doc.html?docId=1574371

Раде напомнили о ее бывших Сергей Сидоренко, "КоммерсантЪ" (Украина)

Изменения в закон "О статусе народного депутата Украины" (по ограничениям льгот

народного депутата) подготовил и внес вчера в Верховную Раду народный депутат Владимир

Яворивский (БЮТ). В пояснительной записке к документу говорится, что цель его принятия –


4

ограничение и отмена значительного количества "неоправданных льгот и привилегий", не

связанных с исполнением народными депутатами своих обязанностей.

"Такое количество льгот и привилегий – это несправедливо. Особенно сейчас, когда наш

народ бедствует,– сообщил Яворивский.– Я вносил этот документ на предыдущей сессии, но

Владимир Литвин и Александр Ефремов (на тот момент председатель парламентского комитета

по вопросам регламента и депутатской этики) побоялись ставить его на голосование".

Автор законопроекта предлагает уменьшить размер материальной помощи бывшим

народным депутатам, которую они получают, если не могут устроиться на работу или

поступают на учебу. "Если человек был активным народным депутатом, а через пять лет его

никто не знает и не хочет принять на работу, тогда за что ему платить? Кто он такой?! –

возмущенно заявил Владимир Яворивский.– Сейчас он может до пенсии получать около 80%

заработной платы народного депутата. А если пойдет учиться, то вообще может жить

припеваючи до пенсии".

Кроме того, Яворивский, по словам которого его зарплата составляет около 20 тыс. грн,

предлагает ввести норму, согласно которой пенсия депутата начислялась бы в установленном

порядке согласно закону "О пенсионном обеспечении". Напомним, сейчас пенсия депутата

начисляется исходя из заработка нынешних депутатов. "Если человек был народным депутатом

I созыва, то его пенсию можно корректировать в зависимости от заработной платы нынешних

народных депутатов",– пояснил автор документа. Он также полагает, что за народными

депутатами, срок полномочий которых закончился, не должно сохраняться бесплатное

медицинское обслуживание, обеспечение путевками и транспортом.

Опрошенные бывшие народные депутаты негативно восприняли инициативу Владимира

Яворивского. "Я недолго был депутатом, но заслужил все это, работая 30 лет в суде, в отличие

от Яворивского, который уже протер штаны в парламенте и воспользовался всеми льготами,

нахватался и набрался. Вносить такой закон – это смешно",– сказал народный депутат V созыва

(2006-2007) Николай Замковенко. По его словам, данная инициатива является

бесперспективной: "Депутаты, которые, как (...), перебегали из одной фракции в другую,

понимают, что сегодня не имеют никакой перспективы. Таким образом они пиарятся, чтобы на

следующих выборах пройти в парламент по мажоритарке".

"Все инициативы, направленные на снижение расходов по содержанию депутатов, мы

приветствуем,– заявил заместитель председателя парламентского комитета по вопросам

регламента и депутатской этики Василий Киселев (Партия регионов).– Но я хочу напомнить,

что закон обратной силы не имеет. И в случае принятия предложенного законопроекта он не

будет распространяться на депутатов, не работающих сегодня в парламенте. Что касается

отмены льгот на проезд, парковку, то в прошлом году именно депутаты БЮТ поиздевались и не

поддержали подобный законопроект. Сегодня они предлагают аналогичный проект закона,

только в популистских целях".

http://www.kommersant.ua/doc.html?docId=1574385

Владислав Лук’янов: «Головним завданням є підвищення доходів людей»

"Голос України"

Чому влада вирішила розпочати в державі пенсійну реформу? Які позитивні зрушення

можна очікувати від неї? Чи призведе реформа до збільшення пенсій? Про це розмова з першим

заступником голови Комітету Верховної Ради з питань бюджету, народним депутатом України

від Партії регіонів Владиславом Лук’яновим.

— Одна з найсуперечливіших норм законопроекту — це підвищення пенсійного віку для

жінок, держслужбовців. Чи не може це призвести до соціального вибуху? Чи справді буде

велика економія коштів від такого кроку?

— Питання має декілька аспектів. Безумовно, більшість громадян сприймає цю норму з певним подразненням. Частина людей розуміє, що в державі склалася тривожна демографічна

ситуація, коли в економічному секторі працює людей менше, аніж пенсіонерів у країні. Для


5

довідки: сьогодні в Україні 14,5 мільйона пенсіонерів, а працюючих в економіці — 13

мільйонів. Тобто пенсіонерів уже на півтора мільйона більше, аніж працюючих в економіці. І ця

ситуація у державі не залежить ані від Тігіпка, ані від опозиції, ані від Партії регіонів. Це

об’єктивна ситуація. Баланс працюючих в економіці та пенсіонерів не на користь працюючих.

Йдемо до того, що незабаром один працюючий буде утримувати одного пенсіонера.

За оцінками Міжнародної організації праці, рівень безробіття на початок 2010 року

становив 9%, за рахунок пожвавлення економіки, відновлення роботи підприємств, створення

нових робочих місць цей показник скоротився на кінець року до восьми відсотків. Безробітних,

які зареєструвалися у центрах зайнятості, нині близько одного мільйона. Ще півтора-два

мільйони українських громадян працюють за кордоном. І питання їхнього пенсійного

забезпечення теж не вирішено, бо вони не сплачують податки в нашій державі, переказують

гроші в Україну своїм рідним через механізми поштових переказів, але ці люди, відпрацювавши

активний вік за кордоном, повернуться на батьківщину і теж даватимуть навантаження на

пенсійну систему. Ще півтора мільйона підприємців працюють за спрощеною системою

оподаткування. До останнього часу вони не сплачували жодних внесків до Пенсійного фонду. А

зараз викликає спротив навіть намагання, щоб вони сплачували мінімальні внески. Тоді як

учитель, отримуючи зарплату у дві тисячі гривень, сплачує майже тисячу гривень податків,

підприємець відмовляється платити навіть 200—300 гривень. Частина людей «випадає» з суспільства — незрозуміло, чим вони займаються. Плюс домогосподарки. Такий баланс нашої робочої сили. Варто також врахувати ще одну цифру — середньорічну заробітну плату, на

сьогодні це 2205 гривень. У 2010 році цей показник зріс на 371 гривню. Реальна зарплата зросла

десь на 10%. Таким чином, якщо врахувати середню заробітну плату, кількість працюючих в

економіці, які сплачують пенсійні внески, вартість і структуру робочої сили, середнє

відрахування становить 734 гривні з одного працюючого, фактично розмір мінімальної пенсії.

Бюджет Пенсійного фонду минулого року становив за видатками 199 мільярдів гривень,

при цьому 17 мільярдів — дефіцит бюджету Пенсійного фонду, який буде компенсуватися

державою. Дивлячись на ці цифри, можна стверджувати, що бюджет Пенсійного фонду в цьому

році буде виконано, дефіцит буде скорочуватися. Але для того, щоб суттєво підвищити пенсії (середня пенсія по Україні сьогодні становить 1133 гривні), треба знаходити джерела

додаткового фінансування. Вирішити це питання одномоментно можна тільки в казці. Але ми

пропонуємо середньотермінову й довготермінову програму, яка поліпшуватиме ситуацію

щороку.

— Тобто весь комплекс реформ дасть змогу у підсумку підвищити розмір пенсій?

Людина виходитиме пізніше на пенсію, але отримуватиме більшу пенсію?

— Безумовно, головним завданням пенсійної реформи є підвищення рівня пенсій,

доходів людей після закінчення активного економічного життя, коли вони йдуть на заслужений

відпочинок. Якщо подивитися на ситуацію в європейських країнах, з якими полюбляємо себе

порівнювати, бачимо, що спротив підвищенню пенсійного віку відбувся у багатьох країнах. Але

в Іспанії сьогодні пенсійний вік — 65 років. Коли їм запропонували підвищити його до 67—70

років, це, безумовно, викликало протести.

— Але ж там довша тривалість життя...

— Тривалість життя після виходу на пенсію в Україні та в європейських країнах не дуже

відрізняється, не на десять років. Тенденція до збільшення пенсійного віку характерна не тільки

для Іспанії, яка зараз переживає фінансову скруту. Перед такою само складною проблемою

постала й Греція, і набагато благополучніша Франція. Усі країни шукають виходи з фінансової пастки.

— Однак про яке зростання пенсій може йтися, якщо передбачається обмеження

спеціальних пенсій — це торкнеться насамперед військовослужбовців, міліціонерів, інших

правоохоронців.

— Хотів би заспокоїти людей, які все життя працювали в небезпечних умовах, яких у

будь-який час могли викликати на роботу, брали участь у гарячих точках, ризикували своїм

життям заради держави. Умови виходу на пенсію на деякий час ми зберігаємо, але ставимо такі


6

само вимоги, які були за радянських часів, — стаж роботи мусить бути не менше 25 років (зараз 20 років), тобто вислуга для держави має бути більшою. Люди повинні розуміти: якщо потрібно

виправляти ситуацію, то не може бути будь-яких привілейованих або осіб, які матимуть суттєві відмінності від інших груп населення. Бо це порушення принципу соціальної справедливості. Буде й обмеження пенсій — різниця між найменшою і найбільшою пенсіями повинна

становити не більше, ніж у 10 разів. Тобто, якщо мінімальна пенсія 800 гривень — максимальна

пенсія становитиме не більше восьми тисяч. Але якщо люди накопичать на своїх рахунках

пенсійного страхування власні гроші, вони матимуть право використовувати їх так, як

вважають за необхідне. І передавати ці кошти у спадщину.

— Уточніть, як нараховуватиметься пенсія військовослужбовцям. Приміром, людина

розпочала працювати в 20 років, і через 25 років служби, у 45 років, вона може вийти на пенсію

чи муситиме працювати ще до 60 років?

— Зараз ці питання обговорюються. Є пропозиції як «за», так і «проти» цих новацій. Ми

не хочемо, щоб люди, які зараз працюють в армії, у правоохоронній системі, кидали роботу. У

50 років чоловік має і сили, і досвід працювати ще як мінімум 10 років. Ми б не хотіли, щоб ці люди зараз звільнилися, що створило б штучну необхідність негайно вирішувати кадрові питання у цих відомствах. Відпрацьовується механізм, щоб залишити можливість працювати

цим людям і отримувати пенсію.

— Урядовий законопроект передбачає перехід до накопичувальної пенсійної системи

лише після досягнення бездефіцитності бюджету Пенсійного фонду. Враховуючи нинішній

величезний дефіцит, чи не означає це, що реформа відкладається на невизначений термін?

— Це не так. Скорочення дефіциту Пенсійного фонду відбувається досить динамічно,

швидкими темпами. Торік дефіцит бюджету Пенсійного фонду значно скорочено,

відпрацьовано цілу низку змін та пропозицій, які зменшили дефіцит Пенсійного фонду до 17

мільярдів гривень. Сподіваюся, що наступного року або не пізніше 2013 року буде

збалансовано систему Пенсійного фонду. 2012-й чи 2013 рік — це можливі роки запровадження

накопичувальної пенсійної системи. Але для того, щоб почала діяти накопичувальна система

загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, потрібно вирішити питання

ефективного використання фінансових коштів, які будуть акумулюватися. Бо в цьому разі матимемо так звані «довгі гроші», і в усьому світі пенсійні фонди є кредиторами фінансової, банківської системи, вони активно використовують свої гроші для інвестицій у довгострокові консервативні активи, які мають фіксовану доходність, у державні облігації. І треба чітко

розробити систему управління цими грошима. Відповідальність за гроші пенсіонерів, людей,

які відкладають собі на старість, за надійність використання цих коштів мусить бути на

найвищому рівні.

— А людей, які старші 35 років, накопичувальна пенсійна система не торкнеться?

— Для людей, яким уже виповнилося 35 років, мусимо також надати можливість

використовувати накопичувальну пенсійну систему за власним бажанням. Якщо є бажання,

вони пишуть особисту заяву і роблять невеликі відрахування на постійній основі до організацій

пенсійного страхування і таким чином отримують додаткове джерело для підвищення своєї пенсії.

— Поясніть людям — навіщо потрібна пенсійна реформа у такому вигляді, у тому числі

й непопулярні кроки?

— Якщо ставимо за мету підвищити рівень пенсій, то повинні мати джерела отримання

коштів. Якщо демографічна ситуація, не залежно від політичних уподобань, склалася таким

чином, що виникла невідповідність між кількістю працюючих і людей, які мають право

отримувати пенсію, треба збалансувати систему. Таким шляхом іде весь світ. Влада може бути

безвідповідальною і вести ситуацію до банкрутства, до інфляції, друкувати гроші. Пам’ятаємо

— таке було в 1992—1994 роках, коли всі були мільйонерами та мільярдерами. Але за кілограм

хліба давали кілограм грошей. Нам такі гроші не потрібні. Система мусить бути збалансована, і передусім треба захистити найбільш уразливі, найбільш незахищені верстви населення і


7

зробити все, щоб рівень добробуту громадян зростав і зменшувалося розшарування між

бідними і багатими.

http://www.golos.com.ua/Article.aspx?id=214415

Стоп–кран для вельмож

Олекса Чорнота, "Україна молода"

В українському суспільстві нині жваво обговорюється проект пенсійної реформи.

Команда Януковича—Азарова заявляє, що разом із підвищенням пенсійного віку, збільшенням

величини страхового стажу для призначення пенсії в Україні буде запроваджено обмеження

надвисоких пенсій. Насправді, коли уважно почитати цей законопроект, а також згадати, як уже

кiлька разів Конституційний Суд України визнавав неконституційними положення про

обмеження несправедливо завищених пенсій, то стає зрозумілим, що жодного обмеження

«привілейованих» пенсій максимальним розміром ніколи не відбудеться. На свій захист

привілейовані «білі» особи знову візьмуть ст. 22 Конституції України, якою вони завжди

«прикриваються», обороняючи свої «законно» встановлені привілеї.

Тож звичайним «чорним» українцям треба також навчитися захищати свої права та

застосовувати при цьому ту ж саму «зброю», яку використовують привілейовані особи та їхні прислужники. А для того, щоб правильно користуватися цією «зброєю», треба знати, як її застосовує протилежна сторона.

Пенсія у 100 тисяч гривень!

У проекті пенсійної реформи урядовці декларують, що максимальний розмір усіх пенсій,

у тому числі пенсій народних депутатів, суддів, прокурорів, урядовців тощо, не може

перевищувати 12 прожиткових мінімумів для непрацездатних (із 1 січня 2011 року цей мінімум

становить 750 грн. (12 х 750 грн. = 9 тис. грн.). Цим нововведенням можновладці та

«підгодовані» владою експерти прикриваються: мовляв, ми ж не тільки підвищуємо простим

українцям пенсійний вік, а й обмежуємо свої несправедливо завищені пенсії. Але ці привілейовані особи забувають дуже часто цитувати «Перехідні положення» цього ж

законопроекту, в яких зазначено, що обмеження пенсій максимальним розміром не

поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим законом.

Отже, захмарні розміри «старих» пенсій так і залишаться без змін. Та ще й які! Нещодавно міністр праці та соціальної політики в опозиційному уряді Андрій Павловський

заявив: «У нас є два високоповажнi пенсіонери — Янукович і, Азаров. Вони досягли пенсійного

віку, і, крім величезної зарплати, отримують такого самого розміру пенсію.

Якщо нинішня влада вирішила започаткувати одну з найважливіших реформ —

пенсійну, — то мала б її розпочати із себе, зі справедливого обчислення розміру своїх

надвисоких пенсій, а не з підвищення пенсійного віку для звичайних українських громадян та

ще більшої зрівнялівки в їхніх пенсіях.

Чому Янукович із Азаровим не обмежили насамперед свої несправедливо завищенi

пенсії? Як деякі привілейовані особи можуть отримувати пенсію у розмірі 60—100 тис. грн.,

тоді як страхвнески до ПФУ вони сплатили у 2005 році лише з суми заробітку близько 4 тис.

грн. на місяць? Межі захланності в цих осіб нема!

Ті самi привілейовані «білі» особи, які підуть на пенсію після 1 січня 2011 року,

підсміюються над урядовими нововведеннями щодо обмеження пенсій максимальним

розміром, бо добре знають, що як тільки будуть ухвалені ці пенсійні нововведення, то відразу

КСУ визнає їх такими, що не відповідають Конституції України. Звичайні українці повинні для

себе зрозуміти, чим же обґрунтовував КСУ неконституційність положень про обмеження

пенсій максимальним розміром, аби під час захисту своїх прав використовувати ті ж самі аргументи.

Реформа з «сюрпризом»

Нагадаємо: ще уряд України на чолі з Віктором Януковичем та його першим віце–

прем’єр–міністром Миколою Азаровим був ініціатором ухвалення Закону України від 9 липня


8

2003 року «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 1

січня 2004 року і який започаткував перший етап так званої пенсійної реформи в Україні, підготовка до якої тривала з 1998 року.

Ось що тоді писали в урядових ЗМІ: «Перший етап пенсійної реформи в Україні успішно

втілюється в життя. Запроваджено пенсійне страхування, тобто замість трудового стажу

вводиться страховий стаж. Водночас нинішнім пенсіонерам ми дали можливість зробити вибір

— залишитися на пенсійному забезпеченні або перейти на новий пенсійний закон». Одним з основних аргументів на користь ухвалення цього закону називався той факт, що пенсійне

забезпечення в Україні регулюється понад двадцятьма законодавчими актами. Пенсійні «реформатори» заявляли, що для виправлення цієї ситуації необхідно прийняти один загальний

закон, замість 20 існуючих.

Проте відразу після ухвалення цього закону виявилося, що новий закон став... ще одним

пенсійним законом разом із понад двадцятьма чинними.

Чому ж не сталося так, як обіцялося? А тому, що в «Прикінцевих положеннях» нового

пенсійного закону законодавці встановили право вибору особи між пенсією на загальних

підставах і привілейованою пенсією.

Зрозуміло, що народний депутат, державний службовець, суддя, прокурор чи інша

привілейована особа вибере призначення привілейованої пенсії, тому що розрахунок пенсії за

20 років «привілейованого» спецстажу в розмірі 90% заробітку (у більшості привілейованих

осіб обчислення пенсії провадиться із заробітку за останній місяць роботи) завжди буде вищий,

ніж розрахунок пенсії з 1 січня 2004 року на загальних підставах — по 1% за один рік роботи.

Крім того, відповідно до нового пенсійного закону для обчислення пенсії звичайному

«чорному» пенсіонерові необхідно подати довідку про заробіток за 60 місяців роботи підряд до

1 липня 2000 року та за весь період роботи після тієї дати, а не як для більшості привілейованих

осіб — за останній місяць роботи.

Тож якщо станом на 1 липня 2010 року від безперервно працюючого «чорного»

пенсіонера органи ПФУ вимагають довідку про щомісячний заробіток за 15 років роботи, то

вже станом на 1 липня 2035 року органи ПФУ вимагатимуть від безперервно працюючого

«чорного» пенсіонера подати довідку про щомісячний заробіток за 40 років (480 місяців)

роботи.

Щоб підтвердити висновок про встановлення привілеїв у пенсійному забезпеченні для

деяких категорій осіб, проілюструємо на конкретному прикладі відмінність у порядку

нарахування пенсій привілейованим «білим» та звичайним «чорним» пенсіонерам.

За майже однакових умов стажу і заробітку, жінці — державному службовцю, яка має 20

років держслужби, з 1 січня 2004 року обчислять пенсію в розмірі 90% від її заробітку за

останній місяць роботи, і водночас жінці — звичайній «чорній» пенсіонерці, яка має 20 років

звичайного стажу, з 1 січня 2004 року обчислять пенсію в розмірі 20% від її середнього

заробітку за понад 100 місяців роботи.

Зважаючи на те, що з 1 жовтня 2008 року для звичайних пенсіонерів величина оцінки

одного року страхового стажу дорівнює 1,35%, жінці — звичайній «чорній» пенсіонерці, яка

має 20 років звичайного стажу, з 1 жовтня 2008 року обчислять пенсію в розмірі 27% від її середнього заробітку за понад 13 років роботи.

Таким чином, за майже однакових умов стажу і заробітку сума пенсії привілейованого

«білого» пенсіонера могла перевищувати з 1 січня 2004 року суму пенсії звичайного «чорного»

пенсіонера в понад чотири рази, а з 1 жовтня 2008 року — в понад три рази. Хіба це — не

дискримінація?!

Закономірно виникає запитання: «Чому, коли ухвалювався цей несправедливий закон,

ніхто з народних депутатів не блокував роботу Верховної Ради України, не трощив мікрофонів

на трибуні і в спікера парламенту, не зареєстрував законопроектів про неприйнятність цього

закону тощо?» І ці дії були би виправданими і знайшли би схвалення в середовищі простих

пенсіонерів, тому що цей закон є насправді зрадою інтересів мільйонів українських громадян.


9

«Неконституційна» пенсія

Спроби обмежити пенсії максимальним розміром були й раніше: перша — у березні 2005 року — відразу після обрання Президентом України Віктора Ющенка, коли парламент

ухвалив зміни до Державного бюджету України на 2005 рік, згідно з якими було встановлено

обмеження щодо виплати пенсій привілейованим «білим» особам у сумі 3690 грн. Це була

навіть завищена сума, оскільки вона у більш ніж десять разів перевищила мінімальну пенсію,

котру одержували 2005 року понад 10 мільйонів звичайних українських пенсіонерів.

Та найбільше вражає те, що навіть таке більш–менш справедливе обмеження пенсії викликало невдоволення у привілейованих «білих» осіб. Наслідком такого «несправедливого»

обмеження пенсій вельможам стало звернення до КСУ 50 народних депутатів України, які представляли «антипомаранчеву» опозицію в парламенті, та суддів Верховного Суду України.

І КСУ став на захист привілейованих. Причому це рішення безпосередньо стосувалося

пенсійного забезпечення і самих суддів КСУ.

Отже, згідно з рішенням КСУ від 11 жовтня 2005 року, були визнані неконституційними

обмеження пенсій привілейованим особам сумою 3690 грн. Відтоді розміри пенсій у декого з привілейованих «білих» осіб могли становити десятки тисяч гривень, а якщо в останній місяць

служби перед пенсією комусь з привілейованих виплатили премію в розмірі 500 тис. грн., то

місячний розмір пенсії в цієї особи міг становити сотні тисяч гривень, хоча 2005 року ця особа

сплатила страхові внески тільки із суми заробітку близько 4 тис. грн.

На жаль, народні обранці досі не скасували цієї несправедливості в обчисленні пенсій

суддям, прокурорам, урядовцям, нардепам тощо. І навіть у цьому питанні привілейовані особи

«примудрилися» обдурити своїх громадян.

Вигадати таку правову норму, що сплачувати внески треба не з усієї суми заробітку, а

пенсію обчислювати від усієї суми заробітку і встановлювати її в необмежених розмірах, — це

вершина шахрайства народних обранців стосовно тих людей, котрі їх обрали до парламенту

ухвалювати закони в інтересах усіх українських громадян.

А мінімальна пенсія — конституційно?

Подібні рішення про неконституційність положень щодо обмеження розмірів пенсій

привілейованим особам КСУ ухвалював ще кiлька разів, зокрема 18 червня 2007 року, 22

травня 2008 року та 8 вересня 2009 року. Після ухвалення цих рішень остаточно став

зрозумілим той факт, що «білі» особи ніколи добровільно не погодяться з обмеженням своїх

несправедливо завищених пенсій.

Таким чином, боротьба проти поділу українців на привілейованих «білих» та звичайних

«чорних» мала би тепер спрямовуватися не лише в напрямі обмеження несправедливо

завищених пенсій привілейованим «білим» особам, а й у напрямі скасування пенсійних

привілеїв, існування яких прямо суперечить частині другій статті 24 Конституції України.

Звертаємо увагу, що у згаданих вище рішеннях КСУ є лише посилання на частину першу

статті 24 Конституції України: «Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є

рівними перед законом», і водночас у цих рішеннях КСУ взагалі не згадується положення

частини другої цієї ж статті 24 Конституції України: «Не може бути привілеїв чи обмежень за

ознаками раси, кольору шкіри... або іншими ознаками».

Мабуть, усім зрозуміло, чому КСУ зробив наголос на одній частині статті 24

Конституції України, а про існування іншої частини цієї ж статті ніби забув? Свої рішення

судді КСУ вибудували, по суті, на статті 22 Конституції України, яку завжди використовують

захисники інтересів привілейованих осіб, коли постає питання про обмеження їхніх «законно»

встановлених привілеїв.

Просимо звернути особливу увагу на положення частини третьої статті 22 Конституції України: «При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається

звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод», оскільки норма, закладена в цій частині статті, є, так би мовити, найбільшою перепоною на шляху до скасування несправедливості в

пенсійному забезпеченні українських громадян.


10

Прислужники привілейованих хочуть усім нав’язати думку про те, що ніхто і ніколи вже

не зможе звузити зміст та обсяг існуючих прав і свобод привілейованим українським

громадянам, бо це буде порушенням статті 22 Конституції України. Така думка мала би право

на існування, якби захисники привілейованих відразу ж зазначали, що обмеження прав не

допускається, якщо при їх запровадженні не було порушено статтю 24 Конституції України, яка

забороняє встановлення «привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри... або іншими

ознаками» (скажімо, за ознакою належності до представників влади: законодавчої, виконавчої, судової тощо).

Якщо цього принципу не дотримуватися, тоді може виникнути така ситуація, коли

народні депутати ухвалять, приміром, закон про те, що певні категорії осіб мають право

(привілей) безкарно наїжджати своїми авто на пішоходів або безкарно вбивати, грабувати,

ґвалтувати людей. За логікою захисників привілейованих, цей закон уже не можна ні скасувати,

ні змінити, оскільки це буде порушенням статті 22 Конституції України.

Така логіка захисників привілейованих — це звичайнісіньке правове шахрайство!

Оскільки, відповідно до статті 24 Конституції України, будь–який закон можна скасувати або

змінити, якщо цим законом встановлені привілеї не для всіх громадян, а тільки для певної категорії осіб, скажімо — для «зграї пройдисвітів»!

Тому насамперед, згідно зі статтею 24 Конституції України, треба порушити питання

про скасування привілеїв, у тому числі в пенсійному забезпеченні, а вже потім, відповідно до

статті 22 Конституції України, не допускати звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод

при прийнятті нових законів.

Хто захистить права простих громадян?

Хотілося б запитати в суддів КСУ, де вони були зі своєю позицією щодо недопущення

звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод після прийняття народними депутатами

нового загальнопенсійного закону?

До 1 січня 2004 року — дня набрання чинності цього закону, — особам, які мали 20

(жінки) і 25 (чоловіки) років стажу, пенсія обчислювалася в розмірі 55% заробітку, а після 1

січня 2004 року «величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%».

Таким чином, замість обчислення пенсії в розмірі 55% з 1 січня 2004 року жінці з 20–

річним стажем обчислили пенсію в розмірі 20% заробітку, а чоловікові з 25–річним стажем —

25% заробітку, тобто майже в три рази менше, ніж до 1 січня 2004 року. Хіба при прийнятті такого недолугого закону не було допущено звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод?

Хотілося б також запитати в суддів КСУ, де вони були зі своєю позицією щодо

недопущення звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, коли звичайним «чорним»

українським громадянам упродовж років обмежувалася пенсія максимальним розміром (150

грн. до 1 січня 2004 року; 141,9 грн. до 1 липня 2003 року; 129 грн. до 1 квітня 2002 року тощо),

тоді як справжній розмір пенсій перевищував цю межу?

Коли мільйонам звичайних пенсіонерів понад десять років обмежували пенсію так

званим максимальним розміром, «білим» особам виплачували пенсії «без обмеження

граничного розміру» (ст. 37 Закону України «Про державну службу»), уже навіть не кажучи про

те, що обчислення пенсій у більшості «білих» було також привілейоване — за 20 років

«спецстажу» їм нараховували 90% заробітку за останній місяць роботи.

Хто поверне нинішнім мільйонам звичайних «чорних» українських пенсіонерів (варто

було б також згадати і про тих, що, не дочекавшись справедливості, відійшли в потойбічне)

недоодержані розміри пенсій у зв’язку з несправедливим їх обмеженням упродовж років

максимальним розміром?!

Конституція — одна для всіх

Коли нинішня влада спробує підвищити пенсійний вік, збільшити величину страхового

стажу для призначення пенсії, обмежити доплату за понаднормовий стаж тощо, то звичайні українські громадяни повинні нагадати владі про неконституційність таких пенсійних

нововведень, оскільки, відповідно до ст. 22 Конституції України, «при прийнятті нових законів


11

або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».

І хоча автор цих рядків вважає, що ст. 22 Конституції України стосується лише

конституційних прав та свобод, зміст і обсяг яких не може бути звужено при прийнятті нових

законів або внесенні змін до чинних законів, проте якщо судді КСУ, захищаючи «законні»

права привілейованих осіб, застосовують ст. 22 Конституції України, то чому тоді звичайні «чорні» українці, захищаючи свої права, не повинні брати на озброєння цю ж статтю 22

Конституції України?

http://www.umoloda.kiev.ua/number/1824/188/64742/

Судами управляют новые люди

Андрей Уманец, "Экономические известия"

Обновление состава Высшего совета юстиции, создавшее там новые центры влияния,

скоро, вероятно, спровоцирует ряд кулуарных и публичных конфликтов в данном органе. На

кону — как руководящие кресла в ВСЮ, так и усиление контроля за основополагающими для

судов процедурами. Правда, крайне сложно предполагать, что выгоду от этих процессов

получат украинские граждане и рядовые судьи

На последнем заседании ВСЮ малопримечательным событием завершилось обновление

состава данного органа, которое с разной интенсивностью происходило с весны 2010 г. На

место судьи Высшего хозсуда Валентины Палий пришла председатель Печерского райсуда

Киева Инна Отрош.

Напомним, что осенью прошлого года связывали именно грядущий приход Отрош в

ВСЮ с возобновлением противостояния групп влияния в этом ведомстве. В то время это

говорилось в контексте столкновения двух ключевых юристов Партии регионов — главы

комитета Рады по правосудию Сергея Кивалова и замглавы Администрации президента Андрея

Портнова.

Учитывая, что тогда Портнов особенно рьяно взялся за главу ВСЮ Владимира

Колесниченко (одного из ближайших соратников Кивалова), источники делали вывод о

ведущейся борьбе, в том числе — и за председательское кресло в этом органе. Которое, кстати,

не обязательно должен был занимать сам Андрей Портнов — легко угадывались и другие

претенденты.

Однако, как показала практика, на тот момент сил для реализации задуманного не

хватило. Но, с другой стороны, не был утрясен и окончательный состав ВСЮ, а завершиться

этот процесс должен был именно с приходом Инны Отрош. Причем непременно ранним — до

окончания срока полномочий Валентины Палий.

Теперь кадровая ситуация в ВСЮ, скорее всего, стабилизирована на ближайшие

несколько лет. И это вынуждает учитывать ряд важных нюансов и тенденций.

В ВСЮ пришел целый ряд лиц, которые не принимали участия в выборах председателя

этого органа в марте 2010 г., когда, собственно, и был избран Владимир Колесниченко. Речь

идет о главе ВХСУ Викторе Татькове, председателе Высшего спецсуда по уголовным и

гражданским делам (ВССУГД), депутате-регионале Леониде Фесенко, главе Совета судей

хозсудов Александре Удовиченко, главе Совета судей админсудов Николае Кобылянском,

замгенпрокурора Михаиле Гаврилюке и, наконец, об упомянутой выше Инне Отрош.

Все эти люди составляют приблизительно треть состава ВСЮ. Это вполне может создать

плодородную почву для нового витка борьбы за председательское кресло в данном органе. О

возможных раскладах сил, правда, говорить преждевременно, а вот о ведущемся зондировании

мнений колеблющихся членов ВСЮ — вполне.

В этой связи Владимир Колесниченко оказывается в сложной, но вполне разрешимой

ситуации. Он уже прилагает большие усилия, чтобы устраивать своим стилем руководства, как

минимум, большинство в ВСЮ, а как максимум — подавляющее большинство. С этой целью,

как утверждают знающие люди, Колесниченко делает некоторые шаги по отдалению от Сергея


12

Кивалова, пытаясь стать самостоятельным центром влияния и в ВСЮ, и в судебной системе в

целом. Насколько все это ему удастся — покажет время.

В первый час последнего заседания ВСЮ наблюдалась любопытная, если не

историческая ситуация: большинство среди присутствовавших на заседании членов ВСЮ были

судьями. В том числе — шестеро действующих и еще бывший судья Владимир Колесниченко.

В дальнейшем эту красивую картинку «испортил» приход Генпрокурора Виктора Пшонки и

первого замгенпрокурора Рената Кузьмина.

Тем не менее влиятельным юристам Партии регионов уже будет чем похвастаться перед

западными политиками. В том числе — перед юристами Венецианской комиссии, постоянно

указывающей, что в органе такого калибра, замыкающего на себя ключевые для судов

процедуры, большинство членов должны быть судьи. Но до такого разгула демократии нашему

ВСЮ пока еще далеко.

Ну, и последний вопрос — чего от всего этого ожидать украинским гражданам и

рядовым судьям. Исторически уже сложилось так, что люди, не знающие толк в отстаивании

своих интересов и выгоды, в ВСЮ, как правило, не попадали. А сегодня — и подавно. Все

остальное понятно и без излишних пояснений.

http://state.eizvestia.com/full/sudami-upravlyayut-novye-lyudi

Інтернет-ЗМІ

Разгон КС, бунт коммунистов и реформаторский зуд

Павел Вуец, Главком

Наверное, и не вспомнишь еще одну сессию украинского парламента, которая ожидалась

бы с таким чувством обреченности для самой ВР. Президент контролирует большинство с

таким запасом, который позволяет не особо считаться с бывшими партнерами по коалиции и

понемногу лишать их постов, полученных ранее в ходе большого дележа. При этом

большинство не успевает задумываться, за что голосует, и затем отменяет собственные

решения, опять же, не особо вникая в суть.

Центр власти и до отмены политреформы смещался в Администрацию Президента, в

новых же конституционных реалиях стал таким де-юре. Причем сами депутаты сделали для

лишения полномочий самих же себя все возможное, и вполне удовлетворились своим

нынешним статусом. Скажет Банковая передать ей еще какие-то полномочия для

«стабилизации вертикали» – передадут, можно не сомневаться. Оппозиция окончательно

напугана стульями и зычным рыком депутата Соломатина. О чем говорить, если одним из ключевых моментов грядущей сессии называют голосование по конституционным изменениям,

продлевающим срок депутатских полномочий до осени 2012-го. И в этом вопросе, похоже, уже

интриги нет.

«Регионалы», нацепившие тогу реформаторов, обещают, что главной задачей

парламента на ближайшее время будет принятие всевозможных кодексов и реформаторских

законов. Прямо с 1 февраля, когда стартует восьмая сессия шестого созыва.

«Это ж нам сейчас надо делать то, что не делалось все годы независимости, –

обрисовывает открывающиеся перспективы нардеп от ПР Владислав Лукьянов. – Трудовой

кодекс, Жилищный кодекс, коммунальные реформы, налоговая, пенсионная. Думаю, никаких

противоречий не будет, и парламент объединится вокруг этого».

Логика подсказывает, что вышеописанные реформы нужно делать поскорей, поскольку

чем ближе выборы, тем сильнее в разношерстных депутатах большинства может просыпаться

забота о народе. А тот от большинства планирующихся реформ будет, мягко говоря, не в

восторге, сколько бы не успокаивал по-отечески Николай Азаров вожделенной стабильностью

и не рассказывал ужасы о уборке конюшен, оставленных предыдущей властью.


13

Коммунисты уже сейчас говорят, что за антинародные инициативы Кабмина (и лично

буржуазного товарища Тигипко) и сами голосовать не будут, и других постараются отговорить.

«Они пытаются протащить Трудовой кодекс, который сокращает права и свободы

трудящихся, нивелирует роль профсоюзов! – возмущается ярый коммунист Спиридон

Килинкаров, у которого на «регионалов» свой зуб за мэрские выборы в Луганске. – По

Жилищному кодексу много вопросов и, конечно, продаже земли. Важно, как себя во время

обсуждения этих законопроектов будет вести себя улица. Конечно, у ПР есть большинство, но

пока у нас есть права, надо ими пользоваться. И несколькими показательными голосованиями,

к которым, надеюсь, подключатся внефракционные, парламент может показать, что с ним надо

считаться».

Возможную «жару» предрекает и директор Центра прикладных политических

исследований «Пента» Владимир Фесенко. Другое дело, насколько громкие обсуждения

резонансных законопроектов скажутся на итоговом результате или окажутся «белым шумом»,

который создаст видимость общественных дискуссий.

«Законодательная повестка будет очень насыщенной, – говорит Фесенко. – И при

обсуждении всех перечисленных вопросов может стать вопрос о необходимом большинстве. А

ведь если начнутся сбои в голосованиях – встанет вопрос о дееспособности власти. Как раз сейчас может проявиться различие интересов внутри большинства, но у «регионалов» есть

определенный страховочный ресурс, чтобы сохранить результативность голосований. А

«регионалы» поймут, если коммунисты и «литвиновцы» поборются за избирателей, все равно

спикер сильно мешать не будет.

Правда, обсуждаемые законопроекты могут быть куда более резонансными, чем

Налоговый кодекс. Все-таки эта тема затрагивала часть предпринимателей, а законы о земле,

повышении пенсионного возраста коснутся большего числа людей».

Как показал пример того же Налогового кодекса, парламент не особо реагирует на

давление улицы, зато весьма восприимчив к указаниям с Банковой. В этом у него много общего

с Кабмином, который задумался над своим творением только когда получил по шапке (без всяких аллюзий) от Президента. И пока нет оснований предполагать, что в этом механизме

произойдут изменения.

«Раньше по поведению Верховной Рады можно было делать прогноз всей политики, а

сейчас – нет, – говорит директор социологической службы «Украинский барометр» Виктор

Небоженко. – Парламент сейчас не может принять принципиальных исторических решений,

кроме разве что разгона Конституционного Суда. Раньше внутреннее движение парламента

было заметно по тому, как между собой боролись экспортеры и импортеры. А сейчас идет

распределение ресурсов внутри одной правящей группы, за которой стоит Янукович. Власть

настолько уверена в своих силах, что не будет прислушиваться к оппозиции. Разве что когда

совсем уже стыдно станет».

Оппозиционеры пессимистично отзываются о возможности диалога с властью.

«Бютовец» Андрей Шкиль утверждает, что власть не дает никаких оснований для

сотрудничества и это – проблема власти:

«Они, похоже, не знают, зачем вообще получили власть, и жалеют, что именно в этой

стране. И я могу гарантировать, что принятие «Закона об оппозиции» с их стороны

инициировано не будет. Следующая сессия будет проходить под знаком конституционных

изменений, о которых говорил Янукович, но пока неясно, в чем они будут заключаться.

А мы будем действовать соответственно обстановке. Оппозиция ведь отображает

настроения в обществе: если ему нравится платить в три раза больше за комуслуги и

поддерживать эту власть – ну что ж… Если нет – то мы со своей стороны сделаем все, чтобы

эта власть ушла».

Стратегия новой команды – на всех ключевых постах расставлять только своих – пока

что имеет исключение в виде спикерского поста. И хотя ставленников Литвина потихоньку

«зачистили», сам он, доставшийся нынешней власти в наследство от старой, пока достаточно

прочно сидит в кресле.


14

«Затеять сейчас отставку Литвина – это спровоцировать конфликт и показать

потенциальным союзникам, что «пацаны» не держат слово», – говорит Владимир Фесенко.

К тому же, усадить на его трон «регионала» – это еще и усилить некую группу внутри

самой ПР. А на лояльность Литвина всегда можно рассчитывать, хотя его имидж

равноудаленного от всех «миротворца» в последнее время изрядно потускнел.

«Владимир Михайлович взвешенно и трезво себя ведет соблюдает все коалиционные

договоренности, поэтому зачем его менять? А «регионалы» повторяют ошибку Ющенко,

расставляя кругом своих – не могут быть все из одного села, – говорит депутат от Народной

партии Валерий Баранов. – Я очень надеюсь, что на следующей сессии будет продолжено все,

что было заявлено по радикальным реформам. И, кстати, большинство членов фракции

коммунистов – разумные люди, и думают совсем не то, что говорят. Главное, чтобы с

реформами не было так, как с Налоговым кодексом, иначе они обречены на провал».

Впрочем, как показывает практика, громадьё планов в наших реалиях не обязательно

означает их скорое воплощение. И, может, это к лучшему. Если все непопулярные реформы

провести в кратчайшие сроки и затем с чистой совестью уйти на летние каникулы, страна

может и не выдержать.

http://glavcom.ua/articles/2732.html

В парламенте хотят изгнать 29 судей Верховного Суда ProUa

Народным депутатом от Партии регионов Дмитрием Притыкой зарегистрирован

законопроект «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины

относительно совершенствования работы Верховного Суда Украины»

В пояснительной записке говорится о том, что документом «предусматривается на

основе прозрачных критериев провести среди судей (Верховного Суда) конкурсный отбор.

Результатом такого отбора должно стать определение 20 лучших судей для дальнейшей работы

в Верховном Суде Украины. Задача по проведению отбора предлагается возложить на

независимый судебный орган, большинство в котором составляют судьи, избираемые самими

судьями, - Высшую квалификационную комиссию судей Украины, который отвечает

европейским стандартам. Судьям Верховного Суда Украины, которые, согласно установленным

критериям не могут быть оставлены в должностях судей Верховного Суда Украины,

предлагается создать условия для перевода в другие суды общей юрисдикции с сохранением

уровня денежного и социально-бытового обеспечения, установленные для судей Верховного

Суда Украины, либо для увольнение с получением всех установленных законодательством

выплат и статуса судьи в отставке».

Также документом предусматривается «усовершенствовать процесс рассмотрения дел в

Верховном Суде Украины: возобновить деятельность судебных палат и определить категории

дел, подлежащих рассмотрению судебными палатами, а также дел, которые будут

рассматриваться всем составом Верховного Суда Украины».

Кроме того, в законопроекте намереваются расширить полномочия Верховного Суда

Украины путем:

- Предоставление права пересматривать решения судов (суда) кассационной инстанции

не только в случае неправильного применения материального права, но и в случае нарушения

отдельных процессуальных норм.

- Предоставление Пленума Верховному Суду Украины по результатам пересмотра

решений кассационных судов по конкретным делам права обобщать судебную практику и

предоставлять рекомендательные разъяснения.

Текст законопроекта №7447 опубликован на официальном сайте Верховной Рады.

http://politics.comments.ua/2011/01/27/226198/v-parlamente-hotyat-izgnat-29.html


15

Депутати готові допомогти Олександру Омельченку Точка.net

Народний депутат, колишній мер Києва Олександр Омельченко збирається на

найближчому засіданні звернутися до народних депутатів з проханням скинутися на покупку

слона для зоопарка Києва.

Слон коштує недешево - близько мільйона гривень. Деякі депутати вже готові допомогти Омельченку.

"Я завжди підтримував добрі починання Олександра Омельченка. Думаю, що

наступного тижня ми з ним побачимося і обов'язково це обговоримо", - сказав депутат від

Партії регіонів Василь Горбаль.

Депутат від НУНС Валерій Борисов теж готовий підтримати збір коштів на слона.

"Звичайно, дам грошей, але скільки - друге питання. Санич ж ще й двох хотів купувати",

- сказав він.

Якщо мільйон гривень поділити на 450 депутатів, то вийде, що з кожного приблизно по

2 тис. грн. Нагадаємо, що раніше Омельченко купив у зоопарку Хмельницького двох

ведмедиків Потапа і Настю за 15 тис. грн. Щоправда, їх поки що в зоопарк Києва не привезли.

Нагадаємо, що 26 квітня минулого року зоопарк втратив улюбленця киян та підопічного

мера Леоніда Черновецького, азіатського слона на прізвисько Бой.

http://news.tochka.net/ua/58617-omelchenko-sobiraet-dengi-kievlyanam-na-slona

Моделювання суржикових інкубаторів або кому потрібне повернення до

радянських часів

Закарпаття.net

Так воно і станеться, якщо буде прийнятий законопроект про мови в Україні ( 1015-3),

внесений народними депутатами Олександром Єфремовим (Партія регіонів), Петром

Симоненком (Комуністична партія України) та Сергієм Гриневецьким (Блок Литвина).

Негативно оцінив його Верховний комісар Організації безпеки та співробітництва в Європі у

справах національних меншин Кнут Воллебек.

У листі до Голови Верховної Ради України В.Литвина (витяг з листа додається) він,

зокрема, зазначає, що "загалом проект Закону не передбачає врегулювання мовного питання в

Україні таким чином, щоб це відповідало правам національних меншин згідно з міжнародними

стандартами, не передбачає підтримку балансу між інтересами різних суспільних груп та не

сприяє інтеграції і стабільності українського суспільства". Свою оцінку новому мовному

законопроекту на прохання редакції "ФЕСТу" дали про¬відні українські філологи Ужгорода.

Цікаві думки висловив щодо цієї проблеми кандидат філологічних наук, викладач УжНУ

Юрій Туряниця:

- Українську мову потрібно підтримати по-діловому. Навіщо свого часу було

ліквідовувати могутнє Товариство української мови, заміняти його Товариством "Просвіта"

імені Т.Шевченка? Це сповільнило процес утвердження української мови в світі. Вона ж цілком

може бути на рівні французької, але потрібен потужний орган, який би цим займався. Тільки

так можна щось удіяти. Справа за нами, українцями! Треба домогтися, щоб Київ, а не Москва в

гуманітарному сенсі був центром східного слов'янства... А подача законопроекту панів

Єфремова, Симоненка, Гриневецького - це наслідок загальної невихованості і їх, і багатьох

українців.

Почувши про горезвісний законопроект, викладач української мови та літератури

Закарпатського державного уні¬верситету Галина Пащук зауважила:

- Та ми вже це проходили! За часів СРСР я була завучем 19-ї загальноос¬вітньої школи в

Ужгороді, яка з часу відкриття була двомовною. Це був класичний суржиковий інкубатор, який

не давав ні учням, ні вчителям сповна реалізувати себе як мовців...


16

Законопроект про мови Г.Пащук назвала "торгівлею мовними пристрастями", адже

"розмахування гаслами двомовності починаються лише в той час, коли зручно певним

політичним силам, щоб приховати свою політичну неспроможність, приспати пильність

громадян щодо економічних проблем, згасити соціальне напруження. Це вже стало ганебною

традицією в нашій країні...

Цілком підтримує свою колегу український філолог, заступник директора з виховної роботи гімназії м.Ужгород Світлана Дутко:

- Наша кафедра словесності та викладачі гімназії вважають, що сьогодні є загроза

національному мовному питанню. Якщо законопроект буде прийнятий, то невідомо, чи

українська мова залишиться надалі державною. На папері - може й так, а реально - ні. Прикро,

але відслідковується, що за новими навчальними планами зменшується число годин української мови, йде витіснення її російською мовою. Це неправильно. Державною мовою однозначно має

бути українська. Але йде наступ на демократію, свободу слова, на все українське. Президент

мав би зупинити цей процес, політично згубний для міжнародного іміджу України.

"Європа відвернеться від нас..."

- Цього робити не можна, - однозначно зреагував на повідомлення про мовний

законопроект одна з ключових постатей української філології УжНУ, доктор філологічних

наук, професор, академік АН ВШ України Михайло Сюсько. - Який би не був, але навіть Леонід

Кучма сказав, що державна мова в нас одна - українська. А Петро Симоненко, один з авторів

законопроекту, людина планетарна. До чого довели нас і планету ідеї світової революції, ми

добре знаємо. Економікою зараз потрібно займатися, а не цим. Звісно, українофобів у нас

багато, але не слід нарощувати їх число. Інакше Європа відвернеться від нас.

До теми. "Шановний пане Голово, дуже вдячний вам за вашого листа від 17 листопада

2010 року, у якому ви інформуєте мене про останній розвиток подій навколо роботи Верховної Ради над законопроектом про мови в Україні ( 1015- 3). Як ми й домовлялися, я надсилаю вам

мою оцінку цього законопроекту (додається). Те, що проект Закону про мови спрямований на

започаткування далекосяжної реформи законодавчого поля у мовній сфері, заслуговує на

позитивну оцінку. Попри те, що я відзначаю кілька позитивних аспектів, законопроект про

мови містить також низку суттєвих недоліків. Загалом проект Закону не передбачає

врегулювання мовного питання в Україні таким чином, щоб це відповідало правам

національних меншин згідно з міжнародними стандартами, не передбачає підтримку балансу

між інтересами різних суспільних груп та не сприяє інтеграції і стабільності українського

суспільства. На мою думку, проект Закону про мови може радше збільшити, а не зменшити

напругу між носіями різних мов та поглибити існуючий поділ у сус¬пільстві, що у свою чергу

робить законопроект контрпродуктивним з точки зору стабілізації українського суспільства.

З огляду на це я рекомендую владі України утриматися від розгляду проекту Закону про

мови в Україні у його теперішній формі та натомість зосередитися на здійсненні всеохоплюючої реформи застарілого україн¬ського законодавства у сфері національних

меншин та мовних питань. Як зазначалося в ході наших попередніх зустрічей та листування, на

моє переконання, проведення широких та прозорих консультацій за участю представників

національних меншин, різних лінгвістичних груп та громадянського суспільства загалом може

сприяти досягненню суспільного компромісу та забезпечити захист і повагу як інтересів

держави, так і спільнот.

Щиро ваш, Кнут Воллебек, Верховний комісар ОБСЄ у справах національних меншин".

Гаага, 20 грудня 2010 року.

http://zakarpattya.net.ua/ukr-news-78493-Modeliuvannia-surzhykovykh-inkubatoriv-abo-

komu-potribne-povernennia-do-radianskykh-chasiv


17

Телебачення і радіомовлення

В Украине готовится новая база инвестиционных программ

Интер, Подробности

700 проектов на 900 миллиардов гривен - войдут в новую базу украинских

инвестиционных программ. Преимущественно - это разработка морских месторождений,

серийное производство АНов и модернизация сельского хозяйства. В частности, проекты

"Зерно Украины" и "Современное животноводство" должны увеличить аграрный потенциал

страны. Об этом говорил глава правительства на заседании Кабмина.

Микола Азаров, премьер-министр Украины: У світі наростає проблема дефіциту

продуктів харчування. Україна як країна з великими Чорноземами має значний потенціал у

вирішенні цієї проблеми. Ми розраховуємо найближчим часом в повному обсягу забезпечити

внутріні потреби в продуктах харчування, а в перспективі відігравати важливу роль на

міжнародному ринку продовольства.

Справа екс-спікера Верховної Ради АРК Анатолія Гриценка - не політична, а кримінальна УТ-1, Підсумки дня

Іванна НАЙДА, ведуча: Справа, порушена прокуратурою Криму проти екс-спікера

Верховної Ради автономії Анатолія Гриценка - не політична, а кримінальна. Це заявив прокурор

АРК Степан Молицький. І додав: вона не остання. Нагадаємо, колишнього голову кримського

парламенту позавчора затримала міліція за підозрою у причетності до махінацій із земельними

ділянки, коли він очолював Ленінський район півострова у 2005 році. Гриценкові закидають

порушення у видачі в оренду понад п'яти тисяч гектарів, а також VIP-корпусу санаторію

"Росія". Завдані державі збитки слідчі оцінюють у 23 мільйони гривень. Прокуратура Криму

порушила справу за статтею "перевищення влади або службових повноважень". Вона

передбачає ув'язнення від семи до десяти років. Наразі затриманий перебуває в

Сімферопольському слідчому ізоляторі. У його помешканні провели обшук. Прокурор Криму

наполягатиме на арешті Анатолія Гриценка.

Степан МОЛИЦЬКИЙ, прокурор АРК: "Це сільгоспземлі. Вони, наскільки я зараз володію інформацією, числяться в землях запасу райадміністрації. І вони віддані в оренду.

Більшість - там чотири тисячі десь гектарів - одній структурі. Зараз ми перевіряємо зв'язок цих

осіб, які володіють і орендують цю землю з Гриценком. А 200 гектарів віддані структурі, де

засновник і директор - жінка Гриценка".

Давосі відкривається всесвітній економічний форум

"Студія "1+1", ТСН

Наталія МОСЕЙЧУК, ведуча: Світова еліта - нині на елітному курорті в Швейцарії. В

Давосі відкривається всесвітній економічний форум. Лідери 35-ти країн світу і економічні фахівці, впливові політики визначатимуть глобальні ризики з якими стикається світ і шукатимуть способи, як із ними боротися. Цьогорічний Давос фахівці називають першим після

великої економічної депресії останніх чотирьох років. За світовими антикризовими

менеджерами стежить Ольга Кошеленко.

Ольга КОШЕЛЕНКО, кореспондент: Форум розпочинається, багатії з'їжджаються.

Цьогорічний квиток на Давос не з дешевих. Коштує 71 тисячу доларів. Однак придбати його

просто так не можна. Треба робити ще й щорічні внески близько 50 тисяч доларів. Хай там як,

але охочих побувати тут не бракує. Заявлено понад 2,5 тисячі учасників. З-поміж них багато

бізнесменів, банкірів. Експерти кажуть: це добре. Адже криза завершується. Посткризовий світ

буде однією з головних тем до обговорення. Є й організаційні новація. Цього року щоп'ятий

член кожної делегації мусить бути жінкою. Так організатори змагаються за гендерну рівність.


18

Втім відкриватиме форум таки чоловік. Президент Росії Дмитро Медведєв. Він не скасував

свого візиту навіть попри вибух в аеропорту в Домодедово. Світова безпека та боротьба із тероризмом - також одна із головних тем на цьогорічному форумі. Україну представлятиме

Президент Віктор Янукович. Завтра він матиме кілька двосторонніх зустрічей. А у п'ятницю

разом із польським колегою Броніславом Комаровським відвідає щорічний традиційний ланч,

влаштований українським бізнесменом Віктором Пінчуком. Там говоритимуть про спільну

підготовку України та Польщі до "Євро-2012". Ну і звичайно на Давосі для багатіїв щовечора

будуть гучні вечірки, які можуть відвідувати всі. А ті, хто добре стоїть на лижах, цілодобово

також може показатися на найкращих трасах.

Вищий Адміністративний суд відмовив "5 каналу", "ТВі" та "СТБ"

ICTV, Факти

Інна ШЕВЧЕНКО, ведуча: І ось щойно стало відомо, що Вищий Адміністративний суд

відмовив "5 каналу", "ТВі" та "СТБ" у задоволенні їх скарги щодо повернення відібраних

частот. Генеральний директор "ТВі" Микола Княжицький та представник "5 каналу" у суді Тетяна Малашенкова вже повідомили про намір оскаржувати рішення у Верховному суді та

Європейському суді з прав людини.

Володимир Зубанов, фракція Партії Регіонів, про регіональну політику, боротьбу з корупцією і реформи

Радіо Ера-FM, Від першої особи

Юлія ДИЛОВА: Головним пріоритетом розвитку 2011 року Президент Віктор Янукович

визначив розвиток регіонів України. Про це він заявив під час засідання ради регіонів. За

словами Глави держави, ефективна регіональна політика стане засобом посилення економічних

реформ влади та максимального наближення їх результатів до кожної людини. Наблизити

результати реформ було б справді непогано, тому що поки що люди з негативом ставляться до

ініціативи влади щодо реформ. Наприклад, Пенсійна реформа і житлово-комунальна реформа,

яка покищо реалізується лише у вигляді підвищених тарифів - це ті теми, які зараз найбільше

турбують українське суспільство. Західну спільноту починає хвилювати питання, чи не

вибірково українська влада застосовує правосуддя у боротьбі з корупцією. І чи не має загроз демократичному розвитку України. Наш гість: Володимир Зубанов, член фракції Партії Регіонів, народний депутат України.

Усім відомо гасло Партії Регіонів – «Сильні регіони – сильна держава». Що зробила за

минулий рік влада, щоб гасло стало для України реальністю?

Володимир ЗУБАНОВ: По-перше, створено вертикаль влади. Ви знаєте, що призначений

губернатори, влада на місцях, керівники районних адміністрацій. Повернута Конституція 1996

року, де є ясність про призначення губернаторів, ким вони призначаються, кому

підпорядковуються. При Президенті Вікторі Ющенко був конфлікт з прем’єр-міністром, коли

навіть забороняли губернаторам ходити на наради до прем’єра. То про яку можна було

говорити регіональну політику. Тобто навіть такі адміністративні рухи Партії Регіонів

доводять, що ми свої гасла виконуємо. Дали Податковий кодекс. Там передбачається більше

прав регіонам і відповідальності також. Бо, щоб в регіонах теж вирішувати питання, треба

проявляти якусь ініціативу. Тому Віктор Федорович Янукович правильно розуміє, що держава -

велика, завдання, великі, стоять перед Україною і, якщо ми будемо сподіватися на роботу

одного уряду, то без напруженої і ініціативної роботи в регіонах такі завдання не вирішиш.

Тому була нарада і заклики для того, щоб регіони теж починали рухатися в напрямку

підвищення ефективності своєї роботи. І навіть, комунальні послуги можно не так підвищувати,

як підвищується в регіонах, якщо там знаходити якісь ресурси, резерви, впроваджувати нові технології. Тобто, це ще одна спроба залучити саме регіони, тобто місцевий рівень для

вирішення завдань, які стоять в цілому перед Україною.

Юлія ДИЛОВА: Регіони отримали більшу фінансову незалежність?


19

Володимир ЗУБАНОВ: По Податковому кодексу звичайно. Там окремі податки у них

залишаються, які не залишались. Частина прибутку до 5% від роботи підприємств у них

залишається. В регіонах податки від землі, від продажу та оренди також залишаються. Тобто у

них є зараз можливість маневрувати з економічної точки зору, щоб покращувати життя і показувати, що місцева влада теж може впливати на якісь процеси, які йдуть там на місцях. А

не тільки центральна влада, як це було раніше.

Юлія ДИЛОВА: Якщо у регіонах є така можливість, то вони користуються нею?

Володимир ЗУБАНОВ: Різні регіони по-різному. Ми бачимо, що за півроку звільнено

вже чотири губернатора. Тому, хто користується, він працює, в нього і рейтинги нормальні. Навіть місцеві вибори, які проводилися, деякі губернатори навіть пішли по мажоритаркам

балатуватися і люди їх підтримали. А деякі злякалися йти, щоб їх люди вибирали. Бо вони

відчувають, що десь не допрацювали і рейтинга такого не має, щоб йти до людей. Тому,

звичайно, зараз перед кожним керівником області стоять завдання і він відповідає. Ми це

бачимо. Якщо не має ефективної роботи, то він на посаді може не втриматись. І такі приклади

вже є.

Юлія ДИЛОВА: Щодо відповідальності влади перед регіонами, за словами Львівської обласної партійної організації «Батьківщина» Романа Ілика, уряд Миколи Азарова у 2010 році профінансував регіональну угоду між Львівщиною та Кабінетом міністрів лише на 33%. Тобто

тут виходить, що слова розходяться зі справами?

Володимир ЗУБАНОВ: Треба подивитися його цифри та мої цифри. Але я був двічі у

Львові за останні чотири місяці і львів’яни самі кажуть, що такого будівництва та ремонту

доріг, аеропорту, стадіона, а також інфраструктуру, каналізацію та все інше ремонтують під

Євро 2012, не було. Тобто такої кількость інвестицій зі сторони держави не було раніше, як

зараз. Наприклад, кияни кажуть, що 8 млрд. грн будуть вилучати в цьому році, і вони теж не

задоволені, бо ситуація в державі все одно напружена. Але ще Євро-2012. І Київ входить у

чотири міста щодо Євро 2012 і там з бюджета передбачено великі кошти на ремонт доріг та

аеропорти та інше. Тому, звичайно, держава десь централізовано дає, а за рахунок цього

зменшуються фінансування на містах. Але у Львова і Києві достатньо резервів, щоб місцева

влада самотужки могла знаходити інвестиції і збирати додаткові податки, якщо збільшується

виробництво і покращується економіка.

Юлія ДИЛОВА: Щодо питання майбутнього української Конституції, 13 січня 2011 року

Президент Віктор Янукович заявив про створення найближчим часом Конституційної асамблеї, яка займеться вдосконаленням окремих положень основного закону. Через кілька днів міністр

юстиції Олександр Лавринович, відповідаючи на питання про можливі терміни створення цієї асамблеї і формат її роботи, сказав, що терміни створення і формат роботи ще не розглядалися.

Цитата: «Є ідея Президента, але в організаційному плані це питання ще не опрацьовувалося».

Коли Глава держави говорить, що це буде зроблено найближчим часом, а з боку уряду питання

ще не опрацьовувалося, то це означає, вибачте за гучне слово, саботаж?

Володимир ЗУБАНОВ: Я впевнений, що саботувати уряд не буде. Якщо навіть деякі міністри не встигають за рішеннями Президента, але вони будуть працювати для того, щоб

виконувати ці рішення. Ми бачимо ж, що по Конституції, яка є, важелів у Президента

достатньо. Є нагальна потреба вдосконалювати Конституцію. І є поради, які були видані в

грудні Венеціанською комісією. Там також є багато зауважень до діючої Конституції. Віктор

Федорович розуміє, що це на часі і треба щось робити, потрібен механізм. Якщо це розглядати

тільки в парламенті, то ми бачимо що і довіра суспільства до парламенту не дуже і фахівці є в

парламенті, а за межами парламента їх ще більше. Тому треба всіх залучати: юристів, політиків,

громадських діячів - для напрацювання змін вдосконалення Конституції. Тому Віктор

Федорович пропонував, що треба створити Конституційну асамблею. Щоб там напрацювати і залучити різних фахівців, та минулих Президентів, наприклад Леоніда Макаровича Кравчука,

який давав слушні пропозиції по змінам в Конституції. Є така пропозиція йти таким чином. Але

ми всі розуміємо, що все одно остаточне слово потім буде за парламентом. Бо треба буде

набрати 300 голосів. Який це парламент буде приймати зміни до Конституції цей, що є, або

після 2012 року, який новий парламент буде, це вже інша справа. Але бажання Призидента


20

вдосконалити Конституцію - природне. Тим паче, якщо у нас стратегічний курс до Європи, є

зауваження Венеціанської комісії по таким чинникам, як: великим повноваженням президента,

відсутності важелів між гілками влади, судова влада, хоч реформа йде, але вона не ефективна і люди теж бачать, що не дуже ефективно працюють суди, і великі повноваження прокуратури та

інше.

Юлія ДИЛОВА: Одне із дуже важливих зауважень Венеціанської комісії звучить так:

«Рішення Конституційного суду до повернення до редакції Конституції 1996 року, порушує

питання про легітимність дій у минулому, оскільки інститути України працювали протягом

декількох років на основі Конституційних норм, пізніше визнаних не конституційними. Це

також порушує питання щодо легітимності, щодо діючих інститутів, оскільки і Президент, і Парламент були обрані відповідно до конституційних норм, які більше не визнаються

дійсними.» Фактично постає питання, щодо легітимності влади в Україні, тому питання

Конституційної реформи є дуже нагальним. А ви говорите, що це можливо буде навіть після

2012 року.

Володимир ЗУБАНОВ: А Ви що вважаєте, що треба за місяць щось зробити, а потім

знову переробляти?

Юлія ДИЛОВА: Починати ж треба вже щось робити.

Володимир ЗУБАНОВ: Президент сказав, що будуть думати, на яких принципах буде

формуватися Конституційна асамблея. Потім поки зберуться, поки свої пропозиції, це складне

питання. У нас є діюча Конституція. Давайте жити поки по ній. Хоча б виконувати закони , які діють. Але ж ми цього навіть не робимо.

Юлія ДИЛОВА: На Вашу думку, коли будуть працювати над Конституцією, треба буде

змінювати ті частини, де йдеться про права людини, права громадянина, тобто щоб залучати і суспільство, щоб на референдумі вирішувалися питання?

Володимир ЗУБАНОВ: Взагалі колись визнавали або так казали, що в світі Конституція

1996 року була визнана одною з найкращих. От вона зараз і діє. Тому там права людини

виписані доволі нормально. Інша справа, чи вони підкриплені відповідним законодавством, бо в

Конституції цього не напишеш і ще далі, як це законодавство виконується. І таке риторичне

питання, а хто судді? Якщо законодавство, то як суди судять ті чи інші моменти. Це теж в нас

проблема. Проблем багато і їх треба вирішувати. Ось вдосконалення і потрібне. Тому

Конституціє є, вона доволі нормальна по європейськім вимірам. Але якщо є зауваження, то

чому не дослухатися, якщо вони будуть змінювати нашу Конституцію на краще.

Юлія ДИЛОВА: Вже на початку лютого, коли збереться парламент, одним з перших

питань буде внесення змін до Конституції щодо дати виборів парламенту, місцевих рад і Президента України. Абсолютна більшість зараз прогнозів, що це буде проголосовано, причому

переконливою кількістю голосів. Можна сказати, що парламент вже, справді, визначився, що

буде голосувати?

Володимир ЗУБАНОВ: Коли 3-го лютого будемо голосувати, тоді і визначимося. Але

якщо, наприклад, фракція Партія Регіонів визначилася, що ми будемо голосувати, тоді точно

немає механізмів проведення виборів у 2011 році. Якщо уявити таку фантастичну ситуацію, що

не набирається 300 голосів, тоді треба прийняти закон про зміну терміну проведення виборів за

90 днів до якогось числа і тоді в березні вже ніяк їх не проведеш. Далі в бюджеті немає грошей,

вони не передбачені на вибори. А це треба, щоб Парламент проголосував 226 голосів і Президент затвердив зміни до бюджету. Треба десь передбачити 1 млрд. на вибори в 2011 році. Тому, якщо раптом трапиться фантастична ситуація, що 300 голосів немає, то все одно законів

не буде 226 голосів, щоб змінити бюджет і змінити законодавтсво про вибори щодо термінів.

Тому я вважаю, що питання вирішено. Тим паче, якщо буде по-іншому, то багато депутатів

подадуть до Конституційного суду свої зауваження, якщо нас на п’ять років народ обирав. І все.

Тут стоїть дилема. На п’ять років дійсно народ обирав, то чому чотири? Це ж інша справа, що

народ каже, що парламент такий поганий, давайте його переобирати хоч кожного місяця, а буде

він від цього краще чи ні, людей не цікавить, але дратує така ситуація, що всі хочуть краще


21

жити і швидко, а так не виходить. Тому реальних механізмів, щоб провести вибори в 2011-му

році, я не бачу.

Юлія ДИЛОВА: Реформа в соціальній сфері. Зокрема, Пенсійну реформу Президент

назвав вже в цьому році невідкладною. Перші результати реформ пообіцяли нам, що ми

відчуємо в 2011 році. Є таке налаштування у Верховній Раді ухвалити і законопроект «Про

Пенсійну реформу» вже на початку наступної сесії?

Володимир ЗУБАНОВ: Тут два чинники: внутрішній і міжнародний. Якщо розглядати

внутрішній чинник, то ці гострі питання по збільшенню віку, то я думаю, що навіть це питання

можна і не підіймати. І можна вирушувати економічні питання наповнення Пенсійного фонду

іншими шляхами, такими, щоб розвивалась економіка, якісь додаткові податки були,

наприклад, мобільний зв’язок чи щось ще. Тобто вирішувати питання Пенсійного фонду без такого заходу, можливо, і я би так пропонував. Але є ще міжнародний чинник. Ми бачимо, що

всі в світі йдуть на пенсію в 60-65 років. Наприклад, в Німеччині йдуть у 68 років, у Франції –

62 роки. Хоча це дуже важко давалося Франції. Ми пам’ятаємо, які були страйки та інше. Та в

США в 65 років всі йдуть на пенсію. А ми бідна держава, ходим і просимо у всіх грошей, бо ми

не маємо чим платити пенсії та зарплати. І коли ми приходимо до того ж МВФ чи Світового

банку, або до якоїсь держави і кажемо: «дайте нам, бо ми такі бідні». А вони кажуть, ми – німці, в 68 років йдемо на пенсію, а Ви в 55 і 60 років, то що нас за дурнів маєте. І тому - це

міжнародний чинник. Зрозуміло, що на нас дивляться, як на ізгоїв. Тому що ми бідні, не

можемо організувати себе, як держава так і потенціал. І плюс вони не розуміють, як ми можемо

просити гроші, якщо не хочемо працювати. Тому їх це не стосується, що в нас така тривалість

життя, що ми бідні, вони кажуть: «не пийте, займайтеся спортом, ведіть нормальний спосіб

життя і Ви нам з Вашими проблемами не потрібні». Можемо ми не прислуховуватися до цього?

Я думаю, що ні. Тому у мене два погляди. Може, знайти інші підходи, щоб не підвищувати

вихід на пенсію, але міжнародний чинник, я думаю, що нам не дасть. Я буду підтримувати ті пропозиції, з якими вийде уряд. Бо у нього багато інформації і він все розраховує. А я довіряю

фахівцям, і з якою пропозицією він вийде по Пенсійній реформі, я буду, як депутат,

підтримувати.

Юлія ДИЛОВА: Багато про це говорять експерти, які були у студії радіо Ера-FM.

Головна теза, що підвищення пенсійного віку потрібне, але те, що пропонує уряд не вирішить

проблему дефіциту Пенсійного фонду. І не вирішить проблем в великому вимірі. Тому що в нас

дуже велика закорумпованість, у нас є уникнення сплати податків, дуже багато зарплат в тіні, в

нас маленькі зарплати. А для того, щоб виплачувати пенсії зповна, потрібні великі зарплати.

Тобто, що пропонує уряд, просто не вирішить проблему.

Володимир ЗУБАНОВ: Якщо у нас з Вами буде дві години ефіру, то давайте про це

питання поговоримо, про пенсійне. А так за п’ять хвилин я думаю, що ми не можемо охопити

все.

Юлія ДИЛОВА: На Вашу думкe дуже дратівливе питання для багатьох, що в нас частина

людей отримують пенсію за законом «Про загальне обов’язкове державне пенсійне

страхування» а дуже багато людей отримують за окремими законами і цих законів близько 20-

ти. І отримують пенсію за абсолютно іншими умовами. І уряд це змінювати не збирається.

Володимир ЗУБАНОВ: По-перше, уряд збираєтся обмежувати найбільші пенсії. А діалі це стосується пільгових пенсій військових, шахтарів, вони йдуть на пенсію раніше. Спробуйте

зараз забрати ці п’ять років і дати на загальних умовах. Це ж теж - наше населення. Є,

наприклад, сім’ї депутатів, це теж люди. І от зараз у депутата, наприклад, 12 тисяч пенсія, а

тепер буде п’ять? і сім’ї будуть не в захваті. Це теж люди. Так що будь-яка реформа когось

зачіпає. І тому деражва повинна балансувати і подивитися, як для більшості зробити краще. Бо

всім не догодbш. Не може бути розриву такого, як зараз. В нас є пенсії по 25 тисяч грн, а є по

800 грн., і такого розриву робити не можна.

Юлія ДИЛОВА: Західну спільноту у висловлюваннях представників США та

європейських країн турбує, чи не використовує українська влада правосуддя інколи вибірково у


22

боротьбі з корупцією. Чи не має загроз демократичному розвитку країни? Сьогодні з'явилося

повідомлення про те, що Генеральна прокуратура Чехії вважає неприпустимою екстрадицію

екс-міністра економіки України Богдана Данилишина, оскільки він отримав політичний

притулок в Чехії. Надання політичного притулку відбулося 13-го січня, коли керівництво

внутрішніх справ ухвалило таке рішення. В США вважають, що надання політичного притулку

Данилишину має стати дзвінком для Києва. Про це заявив помічник держсекретаря США з питань демократії та прав людини Томас О. Меліа. Він зазначив, що поки що зарано говорити

про можливу міжнародну ізоляцію української влади, але ряд процесів в Україні викликає

занепокоєння. Серед таких процесів - вибіркове застосування правосуддя. В цьому контексті нагадаю і заяву президента при зверненні до правоохоронних органів, щоб вони застосовували

затримання і арешт, як крайню міру в контексті боротьби з корупцією. Як має реагувати

українська влада на такі явища, які сталися в Чехії в на заяву з боку США?

Володимир ЗУБАНОВ: Повинна реагувати стримано, робити висновки, правохоронним

оргагам виконувати свої обов'язки, враховуючи реальну ситуацію, чи може людина кудись

виїхати та ухилитися від слідства. До тої ж Чехії хотів виїхати один з фігурантів справи по

медичним автомобілям. Його затримали й не дали. Квиток в нього був в один бік, хоча він був

під слідством і є карна справа. Природньо, що люди, яких обвинувачують, боряться за себе, за

свободу та політичне майбутнє. Тому вони так і будуть відстоювати свою правду. Але є

рішення Чехії. Тому сваритися або закидати щось європейській країні ми не можемо з дипломатичних моментів. Бо якщо ми хочемо йти до ЄС, безвізовий режим або спільний

економічний простір, то європейці визначають ці питання консенсусом. Якщо ми зараз посваримося з Чехією, то в будь-який момент вона може заблокувати нам взагалі європейський

вектор розвитку. Тому тут треба діяти обережно, хоча я би не ідеалізував Чехію та

правоохоронні органи і уряд, бо є різні політичні моменти. В кожній європейській країні йде

шалена боротьба за владу. В Чехії в 2006 році більшість в парламенті набрала Соціалістична

партія, яка склала меморандум з Партією Регіонів на загальноєвропейському рівні. А до цього в

більшості була Народна партія. І вона призначила по законам та Конституції Чехії президента,

який призначив правоохоронні органи тощо. Тому там навіть внутрішня боротьба йде. Народна

партія, як прихильник своєї Батьківщини, може по-іншому подумати. Бо європейські країни -

країни з такими ж проблемами, як Україна. Є рішення, треба його брати до уваги. Тим паче, що

Департамент США висловився з цього приводу. Якби я був на місці Президента, а він

найближчим часом буде виступати в Давосі, і там буде обговорюватись питання корупції, то я б

йому порадив задати учасникам питання щодо того, як боротися в нашій державі з корупцією,

якщо є такі висновки та поради з усіх боків: "Того не чіпай, цього - чіпай." Цікаво, що вони

будуть нам відповідати. І Могильов виступав у парламенті і сказав, що є карні справи на

високопосадовців - 115 людей: по членам Партії Регіонів, 70 - по БЮТу, 20 - по "Нашій

Україні". Тобто, нібито всіх це стосується. І от останні події, коли затримали пана Гриценка,

віце-спікера парламенту АР Крим за зловживання по землі - це теж зайвий раз каже, що все ж

таки влада намагається почати боротися з корупцією і не дивитися, хто це. Будемо сподіватися,

що так воно і буде, що ми пройдемо цей складний момент і не будемо розділяти в майбутньому

опонентів або наших прихильників.

РАДА УКРАЇНИ - rada.gov.ua · 2012-06-29 · Чому влада вирішила...

Documents