ОХОРОНА ПРАЦІop.kpi.ua/pp/21/koncep_op.pdfПожежна безпека на...

СУЧАСНІ КОНЦЕПЦІЇ УПРАВЛІННЯ ТА ТЕНДЕНЦІЇ

РОЗВИТКУ

Д О П О В І Д А Ч : ЗАЦАРНИЙ ВІКТОР ВАСИЛЬОВИЧ , Д О Ц Е Н Т , К . Т . Н . , Д О Ц Е Н Т К А Ф Е Д Р И О Х О Р О Н И П РА Ц І , П Р О М И С Л О В О Ї

Т А Ц И В І Л Ь Н О Ї Б Е З П Е К И Н Т У У “ К П І ”

ОХОРОНА ПРАЦІ

ЗМІСТ ПРЕЗЕНТАЦІЇ

1234567

89101112

Визначення охорони праці та її термінологія …………………Методологія охорони праці ……………………………………Історія охорони праці ……………………………………………Законодавство в галузі охорони праці …………………………Промислова безпека ……………………………………………..Гарантії прав на охорону праці …………………………………Державне управління, державний нагляд та громадський контроль за охороною праці …………………………………….Організація охорони праці на виробництві ………………….Інструктажі з охорони праці …………………………………….Розслідування та облік нещасних випадків ……………………Управління охороною праці …………………………………….Відповідальність за порушення вимог охорони праці ………..

3-1011-1617-2021-272829-37

38-4142-5051-5657-6364-7677-81

ВИЗНАЧЕННЯ:

Соціально-

економічні

Правові

Санітарно-

гігієнічні

Лікувально -

профілактичні

Система

заходів і

засобів

Життя

Здоров’я

Людинив процесі трудової

діяльності

Спрямованих на збереження

ЗАВДАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ:

Інженерно – технічнеПередбачає запобігання

небезпечнім подіям під час трудового процесу через:

Заміну небезпечних матеріалів менш небезпечними

Розробку засобів індивідуального та колективного захисту

Проектування і конструювання устаткування з урахуванням

вимог безпеки праці

Перехід на нові технології, які зменшують ризик травмування і

захворювання

Соціальне

Відшкодуванняматеріальної, моральної чи

соціальної шкоди, завданої внаслідок нещасного випадку або професійного

захворювання, тобто це захист працівника

та його прав.

СТРУКТУРА ОХОРОНИ ПРАЦІ:

Правові та організаційні

основи охорони

праці

Пожежна безпека на

виробництві

Виробнича безпека

Виробнича санітарія

Охорона праціскладеться з:

Правових та організаційних основ;

виробничої санітарії;

виробничої безпеки;

пожежної безпеки на виробництві.

Правові та організаційні основи охорони праці – це комплекс взаємопов’язаних законів та інших нормативно-правових актів, соціально-економічних та організаційних заходів, спрямованих на правильну і безпечну організацію праці, забезпечення працівників засобами захисту, компенсацію за важку роботу та роботу в шкідливих умовах, навченість працівників безпечному веденню робіт, регламентацію відповідальності та відшкодування збитків у разі ушкодження здоров’я працівника або його смерті.Виробнича санітарія – комплекс організаційних, гігієнічних і санітарно-технічних заходів і засобів, спрямованих на запобігання або зменшення дії на працівників шкідливих виробничих факторів.Виробнича безпека – комплекс організаційних і технічних заходів і засобів, спрямованих на запобігання або зменшення дії на працівників небезпечних виробничих факторів.Пожежна безпека на виробництві – комплекс заходів і засобів, спрямованих на запобігання загорань, пожеж і вибухів у виробничому середовищі, а також на зменшення негативної дії небезпечних і шкідливих факторів, які утворюються в разі їх виникнення.

СТРУКТУРА ОХОРОНИ ПРАЦІ:

ТЕРМІНОЛОГІЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ

Трудова діяльність – джерело розвитку суспільства,створення матеріальних, культурних і духовних цінностей,передумова існування як кожної окремої людини, так ілюдства в цілому.

Важкість праці – характеристика трудового процесу, щовідображає переважне навантаження на опорно-руховийапарат і функціональні системи організму.

Напруженість праці – відображає навантаження переважнона центральну нервову систему, органи чуттів, емоційнусферу працівника.

ТЕРМІНОЛОГІЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ:

Виробниче середовище – сукупність фізичних, хімічних, біологічних та соціальних чинників.

Умови праці – сукупність чинників трудового процесу і виробничого середовища.

Безпека – стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди.

Виробничий ризик – ймовірність ушкодження здоров’я працівника під час виконання ним трудових обов’язків , що зумовлена ступенем шкідливості та/або небезпечності умов праці та науково-технічним станом виробництва з урахуванням важкості ушкодження.

ТЕРМІНОЛОГІЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ:

Шкідливий виробничий

фактор

•погіршення самопочуття

•зниження працездатності

•виробничо-зумовленого захворювання

•професійного захворювання

•смерті

Небажане явище, яке супроводжує

виробничий процес, дія якого на

працюючого може призвести :

Термінологія:

Небезпечнийвиробничийфактор

Небажанеявище, якесупроводжуєвиробничийпроцес і діяякого запевних умовможеПризвести:

Виробничоїтравми

Нещасноговипадку навиробництві

Раптовогопогіршенняздоров’япрацівника

Раптовоїсмерті

МЕТОДИ ОХОРОНИ ПРАЦІ:

СИСТЕМА В ОХОРОНІ ПРАЦІ

Людина Виробниче середовище

Яка система вивчається в охороніпраці?

Система:

СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ В ОХОРОНІ ПРАЦІ:

Для чого охорона праці використовує системний

підхід та системний аналіз?

Для того, щоб

Гарантувативиконання усіхробіт найбільшбезпечнимспособом

Позбавитипрацюючихвід небажаногоризику травм,пошкодженняздоров’ячи майна

ПРОЦЕС СИСТЕМНОГО АНАЛІЗУ

Процес системного аналізу здійснюється відносно виробничогосередовища, де люди, технологічні процеси, обладнання/механізми тавиробничі приміщення є складовими частинами, які можуть впливати набезпеку та успішне виконання роботи або поставленої задачі.

ЕЛЕМЕНТИ СИСТЕМНОГО АНАЛІЗУ В ОХОРОНІ ПРАЦІ

Кожен з цих елементів може додавати деяку міру ризику на людей або обладнання у процесі виконання роботи.

ЗВ’ЯЗОК ОХОРОНИ ПРАЦІ З ІНШИМИ НАВЧАЛЬНИМИ ДИСЦИПЛІНАМИ

Охорона Працібазується надисциплінах

Безпека Життєдіяльності

Загальноосвітні (математика, фізика, хімія)

Соціально-правові та економічні

(трудове право, організація виробництва)

Медичні (гігієна, санітарія,

токсикологія)Загальнотехнічні та спеціальні

(електротехніка, опір матеріалів)

С у ч а с н а ко н ц е п ц і я о хо р о н и п р а ц і в е ко н о м і ч н о р о з в и н е н и х к р а ї н а х б а з у є т ь с я н а т о м у, щ о д о н е щ а с н и х в и п а д к і в н а в и р о б н и ц т в і т а п р о ф е с і й н и х з а х в о р ю в а н ь с п р а в а в з а г а л і н е п о в и н н а д о хо д и т и . Д о н а й в а ж л и в і ш и х ф у н к ц і й с у ч а с н о ї д е р ж а в и н а л е ж и т ь с т в о р е н н я в і д п о в і д н и х д е р ж а в н и х о р г а н і в , ко м і с і й , т о в а р и с т в , ф о н д і в т о щ о , г о л о в н о ю м е т о ю я к и х є р о б о т а , с п р я м о в а н а н а з а п о б і г а н н я т р а в м а т и з м у т а п р о ф е с і й н и м з а х в о р ю в а н н я м , в і д н о в л е н н я з д о р о в ’ я п о т е р п і л и х н а в и р о б н и ц т в і , в и п л а т а ко м п е н с а ц і й п о т е р п і л и м . П и т а н н я п і к л у в а н н я к р а ї н и п р о о хо р о н у п р а ц і т і с н о п о в ’ я з а н е з р і в н е м ї ї і н д у с т р і а л і з а ц і ї , т и п о м д е р ж а в н о г о у п р а в л і н н я т а с о ц і а л ь н и м у с т р о є м . П і д х і д д о в и р і ш е н н я п р о б л е м о хо р о н и п р а ц і в р і з н и х к р а ї н а х і з а р і з н и х ч а с і в бу в н е о д н а ко в и м і з м і н ю в а в с я з а л е ж н о в і д б а г а т ь о х о б с т а в и н . Те , щ о з а р а з п р а к т и ч н о в у с і х п р о м и с л о в о р о з в и н е н и х к р а ї н а х с п р и й м а є т ь с я м а й ж е я к а к с і о м а , н а п р и к л а д , в і д п о в і д а л ь н і с т ь р о б о т о д а в ц я з а б е з п е к у т а з д о р о в ’ я п р а ц і в н и к а п і д ч а с р о б о т и , щ е с т о – с т о п ’ я т д е с я т р о к і в т о м у т а к и м н е в в а ж а л о с я , а н а в п а к и , п о ш и р е н о ю бул а д у м к а п р о т е , щ о п р а ц і в н и к , п р и с т у п а юч и д о р о б о т и , н е м и н у ч е б е р е н а с е б е р и з и к т р а в м и а б о з а х в о р ю в а н н я . В и хо д я ч и з т о г о , щ о буд ь -я к а р о б о т а п о в ’ я з а н а з п е в н и м р и з и ко м , т р а в м и т а з а х в о р ю в а н н я р о з гл я д а л и с я н е я к в и н я т ко в і п о д і ї , а я к п о в с я к д е н н е н о р м а л ь н е я в и щ е .

ДЕЩО З ІСТОРІЇ

Сучасна концепція охорони праці векономічно розвинених країнахбазується на тому, що до нещаснихвипадків на виробництві тапрофесійних захворювань справавзагалі не повинна доходити.

Аксіомою є відповідальність роботодавця за безпеку та

здоров’я працівника під час роботи

ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ОХОРОНИ ПРАЦІ:

384 рр. до РХ

Аристотельвивчавумови праці

1817

Перша профспілка в Україні (Львів)

1885

Указ«ПроПрацюмалолітніх»(Росія)

1897

Закон про обмеженняРобочогоднядо 11

годин(Росія)

1990

Компенсації працівникам, які втратили працездатність Німеччина

1917

Міжнародна Організація Праці(МОПмирна Конференціяу Версалі)

1918

Перший Кодексзаконів

про працю РРФСР

ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ОХОРОНИ ПРАЦІ

1922

Другий КодексЗаконівпро працю РРФСР

1939

ІНСрозробив 400 стандартів з безпеки у промисловості

1954

Україна – член МОП

1971

Кодексзаконів про працю Української РСР

1992

Закон України «Про охорону Праці»

Законодавство України про охорону праці

Базується законодавство України про охоронупраці на конституційному праві всіх громадян Українина належні, безпечні і здорові умови праці,гарантовані статтею 43 Конституції України. Ця жстаття встановлює також заборону використанняпраці жінок і неповнолітніх на небезпечних дляїхнього здоров’я роботах.

Ст. 45 Конституції гарантує право всіхпрацівників на щотижневий відпочинок та щорічнуоплачувану відпустку, а також встановленняскороченого робочого дня щодо окремих професій івиробництв, скороченої тривалості роботи у нічнийчас.

Інші статті Конституції встановлюють правогромадян на соціальний захист, що включає правозабезпечення їх у разі повної, часткової аботимчасової втрати працездатності (ст. 46); охоронуздоров’я, медичну допомогу та медичне страхування(ст. 49); право знати свої права та обов’язки (ст. 57),в тому числі право на охорону праці.

ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ:

Основоположним документом у галузі охорони праці є ЗаконУкраїни «Про охорону праці», який визначає основні положення щодореалізації права на охорону життя і здоров’я у процесі трудовоїдіяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює відносиниміж роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці тавиробничого середовища і встановлює єдиний порядок організаціїохорони праці в Україні.

Закон України «Про охорону праці», ухвалений 1992 року, впершене лише в Україні, а й на теренах колишнього СРСР став таким правовимактом, який орієнтує законодавство на захист інтересів громадянина,віддаючи перевагу в цій сфері правовому регулюванню на відміну відадміністративного, що існувало раніше. У листопаді 2002 року ВерховнаРада України прийняла нову редакцію цього закону. Закон «Про охоронупраці» відповідає чинним конвенціям і рекомендаціям Міжнародноїорганізації праці, іншим міжнародним правовим нормам у цій галузі.

ЗАКОН «ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ» :

Правове поле Закону України «Про охорону праці» охоплює основніаспекти правовідносин між державою, роботодавцями, працівниками,державними та громадськими організаціями щодо питань охорони праці, які єоднією із найважливіших суспільних проблем, а сам закон містить 44 статті,об’єднаних у 8 розділів.

1 • Загальні положення

2 • Гарантії прав на охорону праці

3 • Організація охорони праці

8

7

4

5

6

•Стимулювання охорони праці

•Нормативно-правові акти з охорони праці

•Державне управління охороною праці• Державний нагляд і

громадський контроль за охороною праці

•Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці

ЗАКОН «ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ» :

Стаття 2 Закону України «Про охорону праці»встановлює, що його дія поширюється на всіхюридичних і фізичних осіб, які відповідно дозаконодавства використовують найману працю, тана всіх працівників.

Стаття 4 цього закону визначає, що державнаполітика в галузі охорони праці спрямована настворення належних, безпечних і здорових умовпраці, запобігання нещасним випадкам іпрофесійним захворюванням і базується нанаступних десяти принципах.

ДЕРЖАВНІ ПРИНЦИПИ ОХОРОНИ ПРАЦІ

1. Пріоритет життя і здоров’я працівників, повнавідповідальність роботодавця за створення належних,безпечних і здорових умов праці.

2. Підвищення рівня промислової безпеки шляхомзабезпечення суцільного технічного контролю за станомвиробництв, технологій та продукції, а також сприянняпідприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умовпраці.

3. Комплексне розв'язання завдань охорони праці на основізагальнодержавної, галузевих, регіональних програм зцього питання та з урахуванням інших напрямівекономічної і соціальної політики, досягнень в галузі наукиі техніки та охорони довкілля.

ДЕРЖАВНІ ПРИНЦИПИ ОХОРОНИ ПРАЦІ4. Соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди особам,

які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійнихзахворювань.

5. Встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств тасуб’єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності тавидів діяльності.

6. Адаптація трудових процесів до можливостей працівника зурахуванням його здоров’я та психологічного стану.

7. Використання економічних методів управління охороною праці,участь держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці, залученнядобровільних внесків та інших надходжень на ці цілі, отримання якихне суперечить законодавству.

ДЕРЖАВНІ ПРИНЦИПИ ОХОРОНИ ПРАЦІ

8. Інформування населення, проведення навчання, професійноїпідготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охоронипраці.

9. Забезпечення координації діяльності органів державної влади,установ, організацій, об’єднань громадян, що розв'язують проблемиохорони здоров’я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва іпроведення консультацій між роботодавцями та працівниками (їхпредставниками), між усіма соціальними групами під час прийняттярішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях.

10. Використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшенняумов і підвищення безпеки праці на основі міжнародногоспівробітництва.

ПРОМИСЛОВА БЕЗПЕКА:

На відміну від охорони праці, яка є системою заходів і засобів, спрямованих назбереження життя і здоров’я людей під час трудової діяльності (тобто тоді, коли вониперебувають у трудових відносинах з роботодавцем), промислову безпекурозглядають як систему, що забезпечує захист довкілля, збереження життя іздоров’я людей незалежно від того, перебувають вони у трудових відносинах звласником об’єкту, який наніс їм шкоду чи ні.

У 1993 році в нашій країні було створено Державний комітет України з наглядуза охороною праці (Держнаглядохоронпраці).

Зараз цей орган після кількох змін як у підпорядкуванні так і в назві має назвуДержавна служба України з питань праці (Держпраці) — центральнийорган виконавчої влади України, утворений 10 вересня 2014 р. ПостановоюКабінету Міністрів № 442.

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8https://uk.wikipedia.org/wiki/10_%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BD%D1%8Fhttps://uk.wikipedia.org/wiki/2014https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%82%D1%83_%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8

Га р а н т і ї п р а в п р а ц і в н и ка н а охо ро н у п рац іп очи н а ют ь с я вже з мом ен ту о бго во ре н н я т а у кл а де н н ят рудо во ї у год и , о ск і л ь ки з г ідн о з і с т . 5 зако н у ум овитрудовог о д оговору н е мож у т ь міст и т и п ол ожен ь , щосу п е р ечать з а ко н а м т а і н ши м Н П АО П .

Пі д ча с у к л а де н н я т рудо во го дого вору роботода ве ц ьп о в и н е н п р о і н ф о рму ват и п р а ц і в н и ка п ід розп и с ку п р о умо в ип р а ц і т а п р о н ая в н і ст ь н а й о го р обочом у міс ц і н ебе з п ечн и х ішк і дл и в и х в и р о бн и чи х ф а кто р і в , я к і ще н е усун у то , мож л и в ін а с л ідк и їх в п л и ву н а здо ро в ’я т а п р о п р а ва п р а ц і в н и ка н ап і л ь г и і ком п е н с а ц і ї з а р о боту в т а к и х ум о ва х .

ГАРАНТІЇ ПРАВ НА ОХОРОНУ ПРАЦІ

ПРАВА ПРАЦІВНИКА:

Працівнику не можна пропонувати роботу, яка за медичним висновкомпротипоказана йому за станом здоров’я. До виконання робіт підвищеної небезпекита тих, що потребують професійного добору, допускають осіб за наявності висновкупсихофізіологічної експертизи.

Під час прийому працівника на роботу відбувається обов'язкове страхування йогороботодавцем від нещасних випадків і професійних захворювань. Для такогострахування не потрібно згоди або заяви працівника. У разі ушкодження здоров’я чи вразі моральної шкоди, завданої працівнику, він має право на відшкодування шкоди.

Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробничаситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я або для людей, які його оточують,або для виробничого середовища чи довкілля. Він зобов’язаний негайно повідомитипро це безпосередньому керівнику або роботодавцю. Факт наявності такої ситуації занеобхідності підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства за участюпредставника профспілки, членом якої він є, або уповноваженої працівниками особи зпитань охорони праці (якщо професійна спілка на підприємстві не створювалася), атакож страхового експерта з охорони праці. У цьому разі за період простою черезпричини, які виникли не з вини працівника, за ним зберігається середній заробіток.


Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням,якщо роботодавець не виконує законодавства про охорону праці, недотримується умов колективного договору з цих питань. У цьому разіпрацівнику виплачують вихідну допомогу в розмірі, передбаченомуколективним договором, але не менше тримісячного заробітку.

Якщо працівник за станом здоров’я не може виконувати роботу, на якувін наймався, він має бути переведений на легшу роботу відповідно домедичного висновку. Медичний висновок ЛКК або МСЕК є обов’язковимдля роботодавця. Проте переведення працівника на іншу (легшу)тимчасову чи постійну роботу може відбуватися лише за його згодою. Уразі переведення працівника на іншу постійну, оплачувану нижче роботуза ним зберігається його попередній заробіток упродовж двох тижнів здня переведення.


На час зупинення експлуатації підприємства або устаткування органомдержавного нагляду або службою охорони праці за працівником зберігаєтьсямісце роботи, а час простою оплачується з розрахунку середнього заробітку.

Працівників, зайнятих на роботах з важкими та шкідливими умовами праці

БЕЗПЛАТНО ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ : МАЮТЬ ПРАВО НА:

лікувально-профілактичним харчуванням

молоком або рівноцінними харчовими продуктами

газованою солоною водою

пільгову пенсію

оплату праці у підвищеному

розмірі

інші пільги і компенсації

оплачувані перерви санітарно-оздоровчого

призначення

скорочення тривалості робочого часу

додаткову оплачувану відпустку

Умови праці:

ЦИВІЛЬНИЙ ПРОТИГАЗ ГП-7

Упродовж дії трудового договору роботодавець повиненсвоєчасно інформувати працівника про зміни увиробничих умовах і у розмірах пільг і компенсацій,включаючи й ті, що надаються йому додатково.

На роботах зі шкідливими і небезпечними умовамипраці, а також роботах, пов’язаних із забрудненням абонесприятливими температурними умовами, робітникамі службовцям видають безплатно відповідно до нормспеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засобиіндивідуального захисту (ЗІЗ). Згідно Положення пропорядок забезпечення працівників спеціальним одягом,спеціальним взуттям та іншими засобамиіндивідуального захисту, затвердженого наказомДержгірпромнагляду № 53 від 24.03.2008 року, ЗІЗвидають працівникам тих професій і посад(професійних назв робіт), що передбачені унормативно-правових актах з охорони праці, яківстановлюють для роботодавця обов’язковий мінімумбезплатної видачі ЗІЗ.

ПРАВА ЖІНОК ТА НЕПОВНОЛІТНІХ НА ВИРОБНИЦТВІ

Враховуючи певні фізичні, фізіологічні та інші особливості жінок, неповнолітніх,інвалідів і літніх людей, держава піклується про ці категорії людей, з одного бокустворюючи умови для повної реалізації права громадян на працю, а з іншого – недопускаючи того, щоб робота зашкодила їхньому здоров’ю.

Забороняється використання праці жінок і неповнолітніх осіб віком до 18 роківна важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці,перелік яких затверджено Держнаглядохоронпраці, та на підземних роботах.Забороняється залучення жінок і неповнолітніх до підіймання та переміщенняречей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.

ГРАНИЧНІ НОРМИ ПРИМІЩЕННЯ ВАНТАЖІВ

Граничні норми підіймання і переміщення важких речей для жінок становлять 7кг у разі постійного переміщення вантажів упродовж зміни і 10 кг – у разічергування з іншими роботами. Максимальна загальна маса вантажу, якийжінка може підіймати впродовж 1 години, становить 350 кг, якщо вантажпіднімають з робочої поверхні, і 170 кг, якщо вантаж піднімають з підлоги.

Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми

Календарний вік,років

Граничні норми ваги вантажу, кгКороткочасна

роботаТривала робота

юнаки дівчата юнаки дівчата14 5 2,5 не допускається15 12 6 8,4 4,216 14 7 11,2 5,617 16 8 12,6 6,3

У разі ушкодження здоров’я працівника йому повинно бути надановідповідне відшкодування, а в разі його смерті відшкодування надають членам сім’їпомерлого. Відшкодування здійснює Фонд соціального страхування від нещаснихвипадків на виробництві та професійних захворювань України (ФССНВ), якийвиплачує страхові виплати застрахованому чи особам, які мають на це право. Занаявності факту завдання моральної шкоди потерпілому здійснюють страхову виплатуза моральну шкоду.Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві тапрофесійних захворювань України (ФССНВ) – некомерційна самоврядна організація,що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням. Управління Фондомздійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб іроботодавців.Суб’єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни (вокремих випадках – члени їх сімей), страхувальники та страховик.Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування, тобтопрацівники.Страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках – застраховані особи.

КОМПЕНСАЦІЯ ШКОДИ В РАЗІ ТРАВМУВАННЯ, ПРОФЗАХВОРЮВАННЯ АБО СМЕРТІ ПРАЦІВНИКА

КОМПЕНСАЦІЯ ШКОДИ В РАЗІ ТРАВМУВАННЯ, ПРОФЗАХВОРЮВАННЯ АБО СМЕРТІ ПРАЦІВНИКА

У разі травмування, профзахворювання працівник або членийого сім’ї мають право на отримання однієї або кількох знаведених нижче страхових виплат:

1) щомісячна страхова виплата; 2) разова допомога; 3) пенсія з інвалідності потерпілому; 4) пенсія у зв’язку з втратою годувальника; 5) виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок

травмування на виробництві або професійного захворюванняїї матері під час вагітності;

6) для компенсації витрат на медичну та соціальну допомогу.

Од н а з фу н к ц і й су ч а с н о ї д е р ж а в и – п р о в ед е н н ясо ц і а л ь н о ї п ол і т и к и , с п р я м о ва н о ї н а п і д в и щ е н н яб е з п е к и п р а ц і . Зд і й с н е н н я ц і є ї фу н к ц і ї н е м ож л и в е бе зв і д п о в і д н о го д е р ж а в н о го у п р а в л і н н я охо р о н о ю п р а ц і . Вн а ш і й к р а ї н і п е р ед б ач е н о у п р а в л і н н я охо р о н о ю п р а ц і н ад е р ж а в н ом у, г а л у з е в ом у, р е г і о н а л ь н ом у і в и р о б н и ч ом ур і в н я х . З а г а л ь н і п ол ож е н н я щ од о у п р а в л і н н я охо р о н о юп р а ц і , п о р я д о к в в ед е н н я в д і ю с и с т е м и у п р а в л і н н я ,о с н о в н і фу н к ц і ї і з а вд а н н я у п р а в л і н н я в и к л а д е н о вт и п о в ом у п о л ож е н н і п р о с и с т е м у у п р а в л і н н я охо р о н о юп р а ц і н а г а л у з е в ом у, р е г і о н а л ь н ом у т а в и р о б н и ч ом ур і в н я х .

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНИЙ НАГЛЯД І

ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНИЙ НАГЛЯД І ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Державне управління охороною праці здійснюють:

Кабінет Міністрів України; Державна служба України з питань праці; Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади; Місцеві державні адміністрації та органи місцевого

самоврядування.

ФУНКЦІЇ ДЕРЖПРАЦІ УКРАЇНИ

бере участь у міжнародному співробітництві та ворганізації виконання міжнародних договорів зпитань безпеки, гігієни праці та виробничогосередовища, вивчає, узагальнює і поширюєсвітовий досвід з цих питань.

Рішення, прийняті Держпраці України у межах йогокомпетенції, обов’язкові для виконання.

Мінпраці, МОЗ, МНС, виконують спеціальні функції охорони праці. Мінпраці забезпечує проведення державної експертизи умов праці,

визначає порядок і здійснює контроль за якістю атестації робочих місць щодо їхвідповідності нормативно-правовим актам з охорони праці. МОЗ розробляєгігієнічно обґрунтовані нормативи показників шкідливих факторів на робочихмісцях і в межах робочої зони підприємств, опрацьовує санітарні норми щодонормативів і методик визначення показників шкідливих факторів, проводитьконтроль виконання вимог гігієни праці та виробничого середовища, розробляєметодику атестації робочих місць тощо.

МНС здійснює заходи щодо запобігання виникненню надзвичайнихситуацій техногенного характеру і зменшення збитків під час аварій і катастроф,проводить оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайнихситуацій та інформування його про наявну обстановку, організовує та проводитьрятувальні й інші невідкладні роботи.

ФУНКЦІЇ МІНІСТЕРСТВ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ПРАЦІ

Обов’язки роботодавця:с т во рю є в ід п о в ідн і с л ужби , я к і з а бе з п ечу ют ь в и р іше н н яп и т а н ь ОП ;р озро бл яє і ре а л і зу є ком п л е кс н і з аходи дл я до с я г н е н н явс т а н о вл е н и х н о рмат и в і в і п ідв и ще н н я н а я в н о го р і в н яохо р о н и п р а ц і ;з а бе зп ечує в и ко н а н н я н е о бх і дн и х п р о ф і л а кт и чн и х з а ход ів ;о р га н і зо вує п р о п а га н ду бе з п еч н и х м етод і в п р а ц і т ас п і в р о б і т н и ц т во з п р а ц і в н и ка м и в г а л у з і охо р о н и п р а ц і ;вж и ва є за ход ів д л я до п омог и п от ер п і л и м , з а лу ча є з ан е о бх і дн о с т і п р о ф е с і й н і а ва р і й н о - р я тува л ь н і ф о рм у ва н н я .

ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ НА ВИРОБНИЦТВІ


Обов’язки роботодавця : організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень

умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання таустаткування, атестацій робочих місць і за їх підсумками вживає заходівдо усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я виробничих факторів;

розробляє і затверджує нормативні акти з охорони праці підприємства,забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами таактами підприємства з охорони праці;

здійснює контроль за дотриманням працівниками технологічнихпроцесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуваннямта іншими засобами виробництва, використанням засобів захисту,виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці.


Обов’язки роботодавця: організовує пропаганду безпечних методів праці та

співробітництво з працівниками в галузі охорони праці;

вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування в разі виникнення на підприємстві аварій і нещасних випадків.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.


СЛУЖБА ОХОРОНИ ПРАЦІ:На підприємстві з кількістю працівників 50 і більше осіб роботодавець

створює службу охорони праці як окрему структуру. На підприємстві зкількістю менш як 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконуватиза сумісництвом особи, які мають відповідну підготовку. На підприємстві зкількістю менш як 20 осіб для виконання функцій служби охорони праціможуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які маютьвідповідну підготовку.

Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю.Керівники та спеціалісти служби охорони праці за своєю посадою ізаробітною платою прирівнюються до керівників і спеціалістів основнихвиробничо-технічних служб.

Ліквідація служби охорони праці допускається тільки у разі ліквідаціїпідприємства чи припинення використання найманої праці фізичноюособою.


СЛУЖБА ОХОРОНИ ПРАЦІ: Служба охорони праці опрацьовує ефективну цілісну систему управління

охороною праці (СУОП) підприємства, проводить оперативно-методичнекерівництво роботою з охорони праці, організовує роботу підрозділів івсього підприємства щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці.

Служба охорони праці бере участь у: розслідуванні нещасних випадків тааварій; розробці положень, інструкцій, інших нормативних актів про охоронупраці підприємства, сприяє впровадженню у виробництво досягнень науки ітехніки, надає методичну допомогу керівникам структурних підрозділівпідприємства у розробці заходів з питань охорони праці.

Служба охорони праці контролює дотримання чинного законодавства,НПАОП, виконання працівниками посадових інструкцій, виконання приписіворганів державного нагляду, пропозицій і подань уповноважених трудовихколективів і профспілок, своєчасне проведення навчання та інструктажів.


СЛУЖБА ОХОРОНИ ПРАЦІ:Спеціалісти служби охорони праці мають право безперешкодно в будь-який часвідвідувати виробничі об’єкти, структурні підрозділи підприємства, порушуватиклопотання про заохочення працівників, які беруть активну участь у підвищеннібезпеки та поліпшенні умов праці, а в разі виявлення порушень охорони праці:

видавати керівникам структурних підрозділів обов’язкові для виконання приписищодо усунення упущень, отримувати від них необхідні відомості, документацію іпояснення з питань охорони праці;

вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли медичного огляду,навчання, інструктажу чи не мають допуску до відповідних робіт або невиконують вимог НПАОП;

зупиняти роботу в разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю абоздоров’ю працівників;

надсилати роботодавцю подання про притягнення до відповідальностіпрацівників, які порушують вимоги щодо охорони праці. Припис спеціаліста зохорони праці може скасувати лише роботодавець.


ОБОВ’ЯЗКИ ПРАЦІВНИКА:Працівник зобов’язаний дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку

і здоров’я оточуючих людей.Обов’язком кожного працівника є старанне ставлення до усіх видів навчання

(інструктажу), які проводить роботодавець з вивчення вимог нормативних актів з охоронипраці, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобамивиробництва.

Заборонено допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктаж і перевіркузнань з питань охорони праці. Під час роботи працівники повинні користуватисявідповідними ЗІЗ. Роботодавець зобов’язаний не допускати до роботи працівників, яківідмовляються користуватися необхідними засобами індивідуального чи колективногозахисту.

Невиконання працівником вимог НПАОП є порушенням трудової дисципліни, якепризводить до застосування до порушника дисциплінарних стягнень (догана,звільнення з роботи).

Працівники, які ухиляються від проходження обов’язкового медичного огляду,можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності i відсторонені від роботи беззбереження заробітної плати.


НАВЧАННЯ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ: Навчання з питань охорони праці – один з основних принципів

державної політики в галузі охорони праці, фундаментальна основавиробничої безпеки та санітарії, необхідна умова вдосконаленняуправління охороною праці і забезпечення ефективної профілактичноїроботи щодо запобігання нещасних випадків, професійних захворювань іаварій на виробництві.

Основним нормативним документом, що встановлює порядок і видинавчання і перевірки знань з охорони праці є Типове положення пропорядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці,затверджене наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 р. № 15.


НАВЧАННЯ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ:Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з

питань охорони праці визначає порядок: вивчення основ охорони праці у навчальних закладах і під час

професійного навчання працівників на підприємстві; організації навчання і перевірки знань з питань охорони праці на

підприємстві; спеціального навчання і перевірки знань з питань охорони праці; навчання і перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб; організації проведення інструктажів з питань охорони праці; стажування, дублювання і допуску працівників до роботи.

Ус і п р а ц і в н и к и п о в и н н і п р оход и т и н а п і д п р и є м с т в ін а вч а н н я у ф о рм і і н с т р у кт а ж і в з п и т а н ь охо р о н и п р а ц і , п е р ш о їд о п ом о г и п о т е р п і л ом у, п р а в и л п о в ед і н к и т а д і й у р а з і в и н и к н е н н яа в а р і й н и х с и т у а ц і й .

І н с т ру кт а ж з охо р о н и п р а ц і – ц е у с н е п оя с н е н н я п ол ож е н ьв і д п о в і д н и х н о рм ат и в н и х д о к ум е н т і в , щ о з а к і н ч у є т ь с я в и б і р ко в о юп е р е в і р ко ю ч е р е з о п и т у в а н н я з а с в о є н и х з н а н ь і н а в и к і в в о б с я з ів и к л а д е н и х п и т а н ь . З а х а р а к т е р ом і ч а с ом п р о в ед е н н я і н с т р у к т а ж іп од і л я ю т ь н а в с т у п н и й , п е р в и н н и й , п о вто р н и й , п о з а п л а н о в и й іц і л ь о в и й .

ІНСТРУКТАЖ З ОХОРОНИ ПРАЦІ


Вступний інструктаж проводять: з усіма працівниками, яких приймають на постійну або тимчасову роботу, незалежно від

їхньої освіти, стажу роботи та посади; з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство і беруть безпосередню

участь у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства; з учнями та студентами, які прибули на підприємство для проходження трудового або

професійного навчання; з екскурсантами в разі екскурсії на підприємство; Вступний інструктаж проводить інженер (спеціаліст) з охорони праці, або інший фахівець,

на якого покладено ці обов’язки і який в установленому Типовим положенням порядкупройшов навчання і перевірку знань з питань охорони праці.

Вступний інструктаж проводять у кабінеті охорони праці або в спеціально для цьогообладнаному приміщенні, з використанням сучасних технічних засобів навчання,навчальних і наочних посібників за програмою, розробленою службою охорони праці зурахуванням особливостей виробництва. Програму та тривалість інструктажу затверджуєкерівник підприємства.

Запис про проведення вступного інструктажу роблять у журналі реєстрації вступногоінструктажу, який зберігається в службі охорони праці або в працівника, що відповідає запроведення вступного інструктажу, а також у наказі про прийняття працівника на роботу.


Первинний інструктаж проводять до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником:

новоприйнятим (постійно чи тимчасово); якого переводять з одного структурного підрозділу до іншого; який виконуватиме нову для нього роботу; відрядженим працівником іншого підприємства, який бере безпосередню участь у

виробничому процесі на підприємстві. Первинний інструктаж проводять також з учнями, курсантами, слухачами та

студентами навчальних закладів: до початку трудового або професійного навчання; перед виконанням кожного навчального завдання, пов’язаного з використанням

різних механізмів, інструментів, матеріалів тощо. Первинний інструктаж проводять індивідуально або з групою осіб одного фаху за

діючими на підприємстві інструкціями з охорони праці відповідно довиконуваних робіт.


Повторний інструктаж проводять індивідуально зокремим працівником або з групою працівників, яківиконують однотипні роботи, за обсягом і змістом перелікупитань первинного інструктажу.

Повторний інструктаж проводять з працівниками наробочому місці в терміни, визначені НПАОП, які діють угалузі, або роботодавцем з урахуванням конкретних умовпраці, але не рідше:

на роботах з підвищеною небезпекою – раз на 3 місяці; для решти робіт – раз на 6 місяців.


Позаплановий інструктаж проводять з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці:

у разі впровадження нових або переглянутих НПАОП, а також при внесенні змін і доповнень до них;

у разі зміни технологічного процесу, заміни або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на стан охорони праці;

у разі порушення працівниками вимог НПАОП, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо;

у разі перерви в роботі виконавця робіт більш як на 30 календарних днів – для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт – понад 60 днів.

З учнями, студентами, курсантами та слухачами позаплановий інструктаж проводять у разі порушень ними вимог НПАОП, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо.

Позаплановий інструктаж проводять індивідуально з окремим працівником або з групою працівників одного фаху. Обсяг і зміст позапланового інструктажу визначають у кожному окремому випадку залежно від причин і обставин, що спричинили потребу його проведення.


Цільовий інструктаж проводять з працівниками: у разі ліквідації аварії або стихійного лиха; у разі проведення робіт, на які оформлюють наряд-

допуск, наказ або розпорядження. Цільовий інструктаж проводять індивідуально з

окремим працівником або з групою працівників.Обсяг і зміст цільового інструктажу визначаютьзалежно від виду робіт, що ними виконуватимуться.

РОЗСЛІДУВАННЯ ТА ОБЛІК НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ

Роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещаснихвипадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, щозатверджується Кабінетом Міністрів України за узгодженням з всеукраїнськимиоб’єднаннями профспілок.

Зараз в Україні діє Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків,професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений Постановою КабінетуМіністрів України від 30 листопада 2011р. № 1232.

Розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, утому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострізахворювання та гострі отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураженняелектричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження,отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха, контакту з тваринами, комахами тощо,що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або донеобхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на одинробочий день, а також випадки смерті на підприємстві (надалі – нещасні випадки).


Про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який йоговиявив, або сам потерпілий повинен негайно повідомити безпосередньогокерівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжитизаходів до надання необхідної допомоги.

Керівник робіт в свою чергу зобов’язаний:- терміново організувати надання медичної допомоги потерпілому, у разінеобхідності доставити його до лікувально-профілактичного закладу;- повідомити про те, що сталося, роботодавця, відповідну профспілковуорганізацію;- зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місціта устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події (якщо цене загрожує життю і здоров’ю інших працівників і не призведе до тяжкихнаслідків).


НЕЩАСНІ ВИПАДКИ ПОДІЛЯЮТЬ НА ДВІ КАТЕГОРІЇ:

1. - нещасний випадок з одним потерпілим, який не тягне за собою тяжких наслідків (такі випадки розслідує комісія, що створюється на підприємстві);

2. - груповий нещасний випадок, нещасний випадок із тяжким чи смертельним наслідком, випадок смерті на підприємстві, зникнення працівника під час виконання ним трудових обов’язків (такі випадки розслідує спеціальна комісія).


РОБОТОДАВЕЦЬ, ОТРИМАВШИ ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО НЕЩАСНИЙ ВИПАДОК:

повідомляє про нещасний випадок відповідний робочийорган виконавчої дирекції ФССНВ; якщо потерпілий єпрацівником іншого підприємства – це підприємство; у разінещасного випадку, що стався внаслідок пожежі, – відповідніоргани державної пожежної охорони, а в разі виявленнягострого професійного захворювання (отруєння) – відповідніустанови санітарно-епідеміологічної служби;

утворює комісію з розслідування нещасного випадку.


ПОРЯДОК РОЗСЛІДУВАННЯ НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ КОМІСІЄЮ ПІДПРИЄМСТВА:

Розслідування проводить комісія, створена наказом роботодавця.До її складу входять:

1. керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, яка виконує функціїспеціаліста з охорони праці (голова цієї комісії),

2. керівник структурного підрозділу, в якому стався випадок;3. експерт ФССНВ (за його згодою);4. представник профорганізації, членом якої є потерпілий, або уповноважений трудового

колективу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки;5. інші особи, виходячи з обставин нещасного випадку.

Керівника робіт, який безпосередньо відповідає за охорону праці на місці, де ставсянещасний випадок, до складу комісії не включають.

У разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) до складу комісіївключають також спеціаліста відповідної СЕС.

Потерпілого або його довірену особу до комісії не включають, але вони мають правобрати участь у розслідуванні.


КОМІСІЯ ЗОБОВ’ЯЗАНА ПРОТЯГОМ ТРЬОХ РОБОЧИХ ДНІВ:

обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і осіб, причетних донього, та отримати пояснення потерпілого, якщо це можливо;

визначити відповідність умов і безпеки праці вимогам законодавства; з’ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку; визначити, пов’язаний чи не пов’язаний цей випадок з виробництвом; визначити осіб, які допустили порушення вимог законодавства, а також

розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам; скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 у трьох

примірниках, а також акт за формою Н-1 (якщо нещасний випадокпов’язаний з виробництвом)

На вимогу потерпілого голова комісії зобов’язаний ознайомитипотерпілого або його довірену особу з матеріалами розслідування.


ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ СПЕЦІАЛЬНОГО РОЗСЛІДУВАННЯ НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ:

Спеціальне розслідування проводить комісія зі спеціального розслідування (спеціальна комісія), якупризначає наказом керівник територіального органу Держпраці за узгодженням з органами,представники яких входять до складу цієї комісії. Роботодавець зобов’язаний забезпечити належніумови і сприяти роботі спеціальної комісії.

До складу спеціальної комісії включають: посадову особу органу державного нагляду за охороною праці (голова комісії), представника ФССНВ, представника органу, до сфери управління якого належить підприємство, а в разі його

відсутності – відповідної місцевої держадміністрації або виконавчого органу місцевогосамоврядування,

керівника служби охорони праці підприємства, представника профспілкової організації, членом якої є потерпілий, представника профспілкового органу вищого рівня або уповноваженого трудового

колективу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки, спеціаліста відповідної СЕС (в разі розслідування випадків виявлення гострих професійних

захворювань (отруєнь).Спеціальне розслідування проводять упродовж десяти робочих днів. У разі

необхідності термін спеціального розслідування може бути продовжений органом, якийпризначив спеціальну комісію.

М Е ТА У П РА В Л І Н Н Я ОХО РО Н О Ю П РА Ц І –З А Б Е З П Е Ч Е Н Н Я Б Е З П Е К И , З Б Е Р Е Ж Е Н Н Я ЗД О Р О В ’ Я ТАП РА Ц Е ЗД АТ Н О С Т І Л ЮД И Н И В П Р О Ц Е С І Т РУД О В О ЇД І Я Л Ь Н О С Т І .

С И С Т Е М А У П РА В Л І Н Н Я ОХО РО Н О Ю П РА Ц І ( С УО П ) –Ц Е СУ КУ П Н І С Т Ь С У Б ’ Є К ТА ТА О Б ’ Є К ТА У П РА ВЛ І Н Н Я , Я К І Н АП І Д С ТА В І КО М П Л Е КС У Н О Р М АТ И В Н О Ї Д О КУ М Е Н ТА Ц І ЇП Р О В ОД Я Т Ь Ц І Л Е С П РЯ М О ВА Н У, П Л А Н О М І Р Н У Д І Я Л Ь Н І С Т ЬД Л Я З А Б Е З П Е Ч Е Н Н Я ЗД О Р О В И Х ТА Б Е З П Е Ч Н И Х У М О В П РА Ц І .

ОХО Р О Н А П РА Ц І Б АЗУ Є Т ЬС Я Н А З А КО Н А Х У К РА Ї Н И ТАД І ЮЧ И Х Н О Р М АТ И В Н О - П РА В О В И Х А К ТА Х З Ц И Х П И ТА Н Ь .

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Основні функції управління охороною праці:

прогнозування і планування робіт;

організація та координація робіт;

облік, аналіз та оцінка показників

охорони праці;

контроль за станом охорони праці та функціонуванням

СУОП;



ФУНКЦІЇ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Функція прогнозування та планування роботи з охорони праці, воснові якої лежить прогностичний аналіз, має вирішальне значення всистемі управління охороною праці. Планування роботи з охорони праціподіляють на перспективне, поточне та оперативне.

Перспективне планування – це найбільш важливі, трудомісткі ідовготермінові заходи, виконання яких зазвичай потребує сумісноїроботи кількох підрозділів підприємства.

Поточне планування здійснюють у межах календарного року черезрозроблення відповідних заходів у розділі «Охорона праці» колективногодоговору.

Оперативне планування роботи з охорони праці здійснюють запідсумками контролю стану охорони праці в структурних підрозділах і напідприємстві загалом.


ФУНКЦІЇ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Функція СУОП щодо організації та координації робіт передбачає

формування органів управління охороною праці на всіх рівняхуправління і стадіях виробничого процесу, визначення обов’язків, прав,відповідальності та порядку взаємодії осіб, які беруть участь у процесіуправління, а також прийняття та реалізацію управлінських рішень.


ФУНКЦІЇ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Облік, аналіз та оцінка показників охорони праціспрямовані (відповідно до одержаної інформації) нарозробку та прийняття управлінських рішенькерівниками всіх рівнів підприємства (від майстрадільниці до керівника підприємства).



Контроль за станом охорони праці та функціонуваннямСУОП забезпечує дійове управління охороною праці.До основних форм контролю за станом охорони праці в

рамках СУОП підприємства належать: оперативний контроль;відомчий контроль, що проводиться службою охорони праці

підприємства; адміністративно-громадський багатоступеневий контроль.

Крім цих видів контролю, існує відомчий контрольвищих господарських органів, державний нагляд ігромадський контроль за охороною праці



Стимулювання охорони праці спрямовано настворення зацікавленості працівників у забезпеченніздорових і безпечних умов праці.

Стимулювання передбачає моральні та матеріальнізаохочення, а також покарання за невиконання покладенихна конкретну особу зобов’язань щодо безпеки праці абопорушення вимог щодо охорони праці. До заохочувальнихзаходів належать премії, винагороди за виконану роботу.


РОЗРАХУНОК РИЗИКУ НЕБЕЗПЕКИ

СУОП організовують таким чином, щоб здійснювалось адекватне тапостійне управління з урахуванням усіх факторів, що впливають на станохорони праці, і орієнтують на проведення запобіжних дій, щоунеможливлюють виникнення небезпечних ситуацій, але при цьому, увипадку їх виникнення, вона повинна своєчасно реагувати та усувати їх.

На підприємстві, в організації, де запроваджено СУОП потрібнорегулярно визначати загрози для працюючих та проводити відповідніпрофілактичні заходи щодо їх запобігання.

Достатньо простий та ефективний алгоритм виявлення, оцінки тазменшення ризиків виникнення небезпечних ситуацій на виробництві даютьРекомендації щодо побудови, впровадження та удосконалення системиуправлі�

ОХОРОНА ПРАЦІop.kpi.ua/pp/21/koncep_op.pdfПожежна безпека на...

Documents