Л. О. Лопатенко Операційний...

МІЖРЕГІОНАЛЬНААКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

Л. О. Лопатенко

Операційний МенеджМент

Київ 2007

ББК 65.290-2я73 Л77

Рецензенти: Г. А. Дмитренко,д-рекон.наук,проф. А. І. Бойко,д-ртехн.наук,проф. Л. В. Лазаренко,канд.екон.наук,доц.

Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом (протокол № 6 від 05.07.06)

Лопатенко Л. О.Л77 Операційний менеджмент: [Конспект лекцій для студ. на-

прямупідготов.“Менеджмент”].—К.:МАУП,2007.—128с.:іл.—Бібліогр.:с.122–124.

ISBN978-966-608-745-7

Уконспектілекційрозкритосутністьопераційногоменеджменту,принци-пивиборуопераційноїстратегіїтапобудовиопераційноїсистемиорганізацій.Висвітленометодиуправління .операційноюсистемоюпідприємства,органі-заціюопераційнихпроцесів.Особливуувагуприділеноуправліннюпроцесомпроектуванняопераційноїсистемитапоточногофункціонування.Проаналізо-ванопроблемурозробкиівиборутоваручипослуги,місцярозташуванняпід-приємства,виборупроцесівіоптимальнихвеличинвиробничихпотужностейдляпідприємстввиробничоїсферитасферипослуг.Висвітленоосновиуправ-лінняякістюпродукціїтапродуктивністюопераційноїдіяльності.

Длястудентіввищихнавчальнихзакладівекономічнихітехнічнихнапрямів.Можебутикориснимусім,хтовивчаєдисципліну“Операційнийменеджмент”.

ББК 65.290-2я73

© Л.О.Лопатенко,2007 © МіжрегіональнаАкадеміяуправлінняISBN978-966-608-745-7 персоналом(МАУП),2007

3

вступ

Конспект лекцій для вивчення нормативної дисципліни “Опе-раційний менеджмент” укладено відповідно до освітньо-професій-ної програми підготовки бакалавра з напряму 0502 “Менеджмент”.Конспект лекцій охоплює зміст усіх модулів дисципліни “Опера-ційнийменеджмент”ірозрахованийнакількістьнавчальнихгодин,передбаченихгалузевоюкомпонентоюстандартувищоїосвіти.

Основними завданнями вивчення дисципліни “Операційнийменеджмент”є: • опанування основ операційного менеджменту, оскільки опера-

ційна система є однією з найважливіших складових підприєм-ства;

• засвоєння принципів та методів раціональної організації, пла-нування і контролю за функціонуванням операційних системрізнихвидів;

• набуттявміннярозроблятиопераційнустратегіюпідприємства; • формування вміння обґрунтовувати рішення щодо створення

операційної системи, підтримання належного режиму її функ-ціонування;

• набуття вміння здійснювати менеджмент якості та управлятипродуктивністюопераційноїдіяльностіорганізації;

• засвоєння особливостей операційного менеджменту на під-приємствахрізнихгалузей.

Мета курсу —формуваннявміннярозроблятиопераційнустрате-гіюорганізації,створюватиопераційнусистему,атакожуправлятиїїфункціонуванням.

предмет курсу —науковіметодиуправлінняопераційноюсисте-мою,якізабезпечуютьдосягненняоптимальнихекономічнихрезуль-татівупроцесістворенняпродукціїпідприємств.

4

Модуль 1. теоретичні аспекти операційного МенеджМенту

тема 1. Операційний менеджмент як різновид функціонального менеджменту

план лекції

1. Об’єктивнізакономірностіуправлінняопераційнимпроцесом. 2. Галузевіособливостіопераційноїфункції. 3. Сутність і місце операційного менеджменту в системі мене-

джментуорганізації. 4. Функції,методиіпринципиопераційногоменеджменту.

Література[1,2,4–6].

Міні-лексикон

Операційнийменеджмент;операційнафункція;операція; ефек-тивністьуправлінняопераціями;раціональністьуправлінняопе-раціями; функції операційного менеджменту; методи операцій-ногоменеджменту.

1. Об’єктивні закономірності управління операційним проце-сом

Операційний менеджмент — це наука про концепції, методи,процедури, технологію створення та функціонування операційноїсистеми,необхідноїдляреалізаціїопераційноїфункції,атакожціле-спрямована діяльність з управління операціями придбання необ-хіднихресурсів,їхтрансформаціївготовийпродукт(товар,послугу)зподальшоюпоставкоюйогоспоживачу.

діяльність зі створення товарів і послуг існує в усіх організаціях і називається операційною.

Операції —цепроцес,виддіяльностічикомплексдій,якправило,практичногохарактеру.Операціїєневід’ємниматрибутомлюдськоїдіяльності,якійвластивіорганізованістьтапродуктивність.Томувсіорганізаційні функції є операціями і будь-яка управлінська діяль-ністьміститьусобіопераційнийменеджмент.

5

Системаменеджментуорганізацій

РИНОК

Необхідні ресурсиТрансформаційний процес

Операційнийменеджмент

ВХОДИ

ВИХОДИ

ПослугиТовари

РОБОТИ

Рис. 1. Місце операційного менеджменту в суспільному виробництві

У виробничих організаціях операційна діяльність пов’язана зістворенням товарів і є очевидною. В організаціях сервісної сфериїї важче визначити. Продукт, що виробляється, може мати доситьнезвичні форми, наприклад, заповнення різноманітних бланків убанку,отриманняусноїінформаціївдовідковомубюрочипрослухо-вуваннямузичноготворувконцертномузалі.Діяльністьзістворенняпродуктупромисловими і сервіснимиорганізаціямиєопераційною(рис.1).

Операційний менеджмент спрямований на досягнення ефектив-ності й раціональності в управлінні будь-якими операціями.

В операційному менеджменті під ефективністю слід розумітивизначений ступінь досягнення поставлених операційною систе-мою цілей. Для організації ефективність— це задоволення потребспоживачів і отримання максимально можливого прибутку. Ефек-тивність характеризується такими показниками: величиною очіку-ваногокорисногоефекту(результату),імовірністюйогодосягнення

6

івитратамиресурсівнадосягненняцьогоефектуіззаданоюімовір-ністю.

раціональність — досягнення максимально можливої ефектив-ності системи загалом і операції зокрема за мінімально можливихвитрат.

2. Галузеві особливості операційної функціїКожнаопераціямаєконкретнумету,тобторезультат, зарадидо-

сягненняякоговоназдійснюється.Операціямаєтільки їйвластивевизначенезавдання,вирішення

якогоспрямованенадосягненняїїмети.Сфера діяльності сучасного менеджера – промисловість, бізнес,

сервіс.Основніоперації,якіособливопотребуютьвмілогоуправлін-ня,наведеновтабл.1.

Таблиця 1Операції у різних сферах діяльності менеджера

Сфера діяльності

Об’єкт Основні операції

Промисловість Промисловафірма

Проектування,обслуговуванняіремонтпромисловогоустаткуванняСкладаннярозкладівУправлінняматеріальнимипотокамиУправліннявиробничимпроцесомКонтролінгпроцесу,продуктуПостачанняМодернізаціяіпроектуванняпродуктуУправлінняперсоналомМонтаж,демонтажустаткуванняПроектуваннявиробництва

Бізнес Комерційнийбанк

МіжбанківськірозрахункиІнкасаціяПроцесукладанняугодОбслуговуванняіремонтустаткуванняВалютніопераціїОбслуговуванняклієнтів

Сервіс Авіакомпаніяпасажирськихперевезень

Проектування,обслуговуванняіремонтспеціалізованогоустаткуванняОбслуговуванняіремонтлітаківПостачанняСкладаннярозкладівпольотівДиспетчеризаціяКеруванняпольотами

7

Відносно будь-якого об’єкта управління залежно від складу ор-ганізаційнихфункційіснуєконкретнакількістьоперацій.

Якприкладрозглянемокомплексопераційпромисловогопідпри-ємства(табл.2).

Таблиця 2перелік операцій промислового підприємства

Служба, відділ Функція Операції

1 2 3

Фінансовийвідділ Управлінняфінансами

КалькуляціясобівартостіБюджетнийконтрольПлатежі

Відділкадрів Управліннякадрами

ВизначенняпотребивробочійсиліВизначеннярівняперсоналунасучасниймоментіперспективуНайманняперсоналуКонтроль

Маркетинговаслужба

Маркетинг ВивченняпотребринкуПрогнозуванняпопитуПрогнозуваннямайбутніхрозробокАналізнаявнихпотужностейРозрахунокчасувиконаннязамовленняАналізтехнічнихможливостей

Виробництво Інжиніринг Розробкаівипускінструментів

Виробничийінжиніринг

ВивченняметодіввиробництваОцінюваннявиконаноїроботиМатеріальнестимулювання

Плануваннявиробництва

ПлануванняСкладаннярозкладівАналізрезультатів

Безпосереднєвиробництво

ОбробкаСкладанняКонсерваціяЗбереження

Забезпеченняякості

КонтрольякостіОцінюванняотриманихресурсівІнспектуванняпідрозділів

Технічна Проектування,реконструкціяприміщеньПроектування,обслуговуванняіремонттехнічнихзасобівтапромисловихспоруд

8

Закінчення табл. 2

1 2 3

Науково-технічний,аналітичнийвідділи

Дослідженняірозробка

ДослідженняпродуктуРозробкавдосконаленихспецифікаційпродуктівРозробкапрогресивнихтехнологій

Відділматеріально-технічногозабезпе-чення

Закупівлі ВизначеннядоговірнихумовпостачаннязпостачальникамиресурсівЗміниуспецифікаціяхнаресурсиВстановленняпотребивресурсах

Складськегосподарство

Надходженнятовару

Перевірка,прийманняПрисвоєннякоду(позначення)УтворенняодиницьскладуванняТранспортування

Складуваннятовару

ВизначеннямісцяскладуванняІдентифікаціяітранспортуванняДобирання

Видачатовару ОформленнядокументаціїнавідправленняТранспортуванняПеревіркаівидач.

3. Сутність і місце операційного менеджменту в системі менедж-менту організації

Менеджменторганізаціїпередбачаєуправлінняїїдіяльністюзви-робництвапродукції.Рештанапрямівдіяльностіпідприємствапри-значенізабезпечуватинормальнуроботузвипускупродукції.Самевиробництвомпродукціїіопікуєтьсяопераційнийменеджмент.

Ефективнішомууправліннюпідприємствомсприяєрозробленнянаукових основ менеджменту, виділення його умовно самостійнихчастин, серед яких операційному менеджменту відводиться цент-ральне місце.На рис. 2 показаномісце операційного менеджментув системі менеджменту організацій.Операційний менеджмент міс-титься посередині життєвого циклу продукції, тобто виробництвупродукції передують стадії стратегічного управління, маркетингу,науково-дослідноїроботитощо.Післястадіївиробництвапродукціїнастають стадії підготовки до функціонування, експлуатації тощо.Рештаелементівменеджментуорганізаціїзабезпечуютьуправліннявідповідними функціональними зонами й оптимізують діяльністьфірмизагалом.

9

Основи менеджменту:

1.Теоріяменеджменту 4.Управліннянауково-дослідноюроботою2.Теоріяорганізації 5.Маркетинговідослідження3.Дослідженнясистемуправління 6.Розробленняуправлінськихрішень

Стратегічнийменеджмент(планування,вибіртауправлінняреалізацієюстратегії)

Фінансовийменеджмент(управлінняфінансами)

Операційнийменеджмент(планування,організація,мотивація,

контроль)

Інноваційнийменеджмент(управлінняінноваціями)

Управлінняперсоналом(концепції,принципи,методироботизперсоналомфірми)

Збутовийменеджмент(управліннязбутомпродукції,рекламою)

Екологічнийменеджмент

Менеджментзовнішньоекономічноїдіяльності(управлінняЗЕД)

Менеджментякості(управлінняякістю)

Рис. 2. Операційний менеджмент у системі менеджменту організації

4. Функції, методи і принципи операційного менеджментуСутність операційного менеджменту виражається у його функ-

ціях(рис.3).

Планування

Організація

Функціїопераційногоменеджменту

Мотивація

Контроль

Координація

Рис. 3. Функції операційного менеджменту

10

Функція планування впливаєнавибірметиопераційноїсистеми,атакожінструментівімеханізмівїїдосягнення.Цяфункціядопускаєвикористаннямоделюваннядлявиконанняопераційузаданомуча-совомуполі;моделюваннярозвиткуопераційноїсистемидлядосяг-ненняпоставленоїмети.

Функція організації.Операційніменеджеристворюютьіпостійнорозвиваютьїїдляреалізаціїприйнятихпланів(програм)окремимивиконавцямиіпідрозділами.Функціяорганізаціїмаєзабезпечуватичіткістьвиконанняоперацій,взаємозв’язоквиконавцівіпідрозділівопераційноїсистемиіпідвищуватиефективністьпраці.

Функція мотивації забезпечуєвиконаннядоручень,тобтопрямихфункціональнихобов’язків.Завданняфункціїмотивації—забезпе-читивиконанняроботивсімапрацівникамивідповіднодоїхслужбо-вих повноважень і розробленого плану. Мета функції мотивації—створеннявнутрішньоїмотиваціїдлявиконавців.

Реалізаціяфункціїмотиваціїзабезпечуєтьсяменеджеромзавдякиформуваннюситуації,щоспонукаєдовиконанняроботизнайвищоювіддачею.Цедосягаєтьсязадопомогоювмілогоуправлінняперсона-ломіадекватногостимулюванняйогопраці.

Функція контролю — це систематичний процес, за допомогоюякогоопераційніменеджерирегулюютьдіяльністьопераційноїсисте-ми, забезпечуючи її відповідністьпланам,цілям інормативнимпо-казникам.

Функція координації єважливоювуправлінніопераційноюсис-темою.Безкоординаціїсистемаперестаєбутиефективною.

Функції операційного менеджменту реалізуються за допомогоюпевнихметодів,тобтоспособівдоведення їхдовиконання.Упрак-тиціуправліннявикористовуютьчотиригрупиметодівопераційногоменеджменту(рис.4).

Організаційні методи.Їхсутністьполягаєвтому,щокожнадіяль-ністьповиннабутиправильноорганізованою,тобто: • спроектованою; • націленою; • регламентованою; • нормованою; • забезпеченоюнеобхіднимиінструментами,щофіксуютьправила

поведінкиперсоналуврізнихситуаціях.Цеозначає,щоспочаткупотрібностворитифірму,підібратипер-

сонал,датийомузавдання,показати,якдіяти,івжепісляцьогокеру-

11

Рис. 4. Методи операційного менеджменту

Методи операційного менеджменту

Організаційні Адміністративні Економічні Соціально-психологічні

Рис. 5. напрями соціально-психологічних методів операційного менеджменту

Соціально-психологічні методи

Формуваннясприятливогоморально-психологічногоклімату

вколективі

Виявленнятарозвитокіндивідуальнихздібностейкожногодлямаксимальноїсамореалізації

ватийогодіями.Організаційніметодиуправлінняпередуютьдіяль-ності,створюютьдлянеїнеобхідніумови,івідповідноєпасивними,забезпечуючибазудляактивнихметодів.

адміністративні методи, або методи владної мотивації. Їхосно-вою є відкрите примушення людей до тієї чи іншої діяльності абостворенняможливостей для такого примусу.Умовою застосуванняозначенихметодівєпереважанняоднозначнихспособіврозв’язаннязавдань, відхилення від яких неприпустиме. Тому на практиці ад-міністративніметодиреалізуютьсяувиглядіконкретнихбезваріант-них завдань, виконання яких передбачає мінімальну самостійністьвиконавця, внаслідок чого вся відповідальність покладається накерівника,якийвіддаврозпорядження.

економічні методи управлінняполягаютьунепрямомувпливінайогооб’єкт.Виконавцювказуютьсялишецілі та загальналініяпо-ведінки,умежахякихвінсамостійношукаєнайоптимальнішішляхирозв’язання завдань, своєчасне і якісневиконанняякихвинагород-жується.Восновіцихметодівлежитьекономічназацікавленістьпра-цівникаврезультатахсвоєїпраці.

Соціально-психологічні методи маютьпевнімежіефективності,особливо при управлінні діяльністю працівників інтелектуальнихпрофесій,дляякихматеріальнімотивисуттєві,алененайголовніші.

Виокремлюють два напрями соціально-психологічних методів(рис.5).

12

Методиопераційногоменеджментуреалізуютьсязгіднозпевни-мипринципами,правилами(рис.6).

Розглянемо ці принципи.1.Науковість у поєднанні з елементами мистецтва.Менеджеру

своїйдіяльностівикористовуєздобуткирізнихнапрямівнауки,алемаєпостійношукати індивідуальніпідходидоситуації ілюдей.Цевимагає від нього, крім знань, володіння мистецтвом спілкування,вмінняприйнятиправильнерішеннявтійчитійситуації.

2.Цілеспрямованість управління.Управлінськийперсоналмаєпід-порядковуватися принципу цілеспрямованості, тобто бути завждизорієнтованим на розв’язання конкретних проблем,функціонуватизарадивизначенихцілей.

3.Функціональна спеціалізація у поєднанні з універсальністю.Сут-ність цього принципу полягає в тому,що кожен об’єкт управлінняпотребуєпідходу,якийвраховувавбийогоспецифіку.Приуправлін-нілюдьмиповиненіснуватипевнийуніверсальнийпідхіддонихне-залежновідтого,якізавданнявонивиконують.

4.Послідовність управлінського процесу.Будь-якийуправлінськийпроцесбудуєтьсязгіднозпринципомпослідовності,тобтоелементичистадії,зякихвінскладається,повиннівідбуватисяоднезаодним

Рис. 6. принципи операційного менеджменту

принципи операційного менеджменту

Відповідністьправ,обов’язківівідповідальності

Урахуванняособистихякостей

працівникатаколек-тивноїпсихології

Оптимальнепоєднан-няцентралізованого

регулюваннякерованоюпідсистемоюзїїсамо-

регулюванням

Послі-довністьуправ-

лінськогопроцесу

Забезпеченнязмагальностіучасниківуправління

Науковістьупоєд-

наннізеле-ментамимистецтва

Цілеспря-мованістьуправ-ління

Функціональ-наспеціаліза-ціяупоєднаннізуніверсаль-

ністю

Забезпеченняспільноїзацікавле-ностіудосягненні

цілейфірми

13

упевномупорядку.Частопослідовністьуправлінськихдіймаєцик-лічнийхарактер,коливсівониповторюютьсячерезпевніпроміжкичасу.Циклічностіпідлягаютьпланування,складаннязвітів,контрольтощо.

5.Оптимальне поєднання централізованого регулювання керова-ною підсистемою з її саморегулюванням.Упроцесіуправліннятребабезперервноконтролюватиповедінкуоб’єктауправління.Томуваж-ливим принципом операційного менеджменту є оптимальне поєд-нанняцентралізаціїідецентралізації.

6.Урахування особистих якостей працівника та колективної пси-хології. Цей принцип тісно пов’язаний з іншими принципами, безякихсаморегулюваннянеможливе,бовонилежатьвосновіприйнят-тясамостійнихрішень.

7.Відповідність прав, обов’язків і відповідальності —одинізнай-важливіших принципів управління. Надлишок прав порівняно зобов’язкамипризводитьдоуправлінськогосвавілля;нестачаїхпара-лізуєділовуактивність.

8.Забезпечення спільної зацікавленості всіх учасників управління в досягненні цілей фірмивідбуваєтьсяшляхоммотивації,заохочення,а такожмаксимального залучення виконавців у процес підготовкирішеньнавсіхстадіяхроботинадними.

9.Забезпечення змагальності учасників управління. Керівник по-винензаохочуватиздоровуконкуренціюпризаміщенніпосадусферіуправління.

Висновки

1. Операційноюназиваютьдіяльністьзіствореннятоварівіпослуг. Операції — це процес, вид діяльності чи комплекс дій прак-

тичного характеру. Усі організаційні функції є операціями ібудь-яка управлінська діяльність містить у собі операційнийменеджмент, який спрямований на ефективність і раціональ-ністьвуправлінніопераціями.

2. Операційнийменеджментопікуєтьсявиробництвомпродукціїіперебуваєпосерединіжиттєвогоциклупродукції,арештанапря-мівдіяльностіпідприємствапризначенізабезпечуватинормаль-нуроботузвипускупродукціїпідприємства.

3. Функціїопераційногоменеджменту—планування,організація,мотивація,контрольтакоординація.

Плануваннявпливаєнавибірметиопераційноїсистеми,атакожінструментівімеханізмівїїдосягнення.Функціяорганізаціїмаєзабезпечувати чіткість виконання операцій, взаємозв’язок ви-конавців і підрозділів операційної системи.Функціямотиваціїполягає у спонуканні виконавців до виконання завдань з най-більшою ефективністю. Контроль та координація регулюютьдіяльністьопераційноїсистеми.

4. У практиці управління використовують чотири групи методівопераційного менеджменту: організаційні; адміністративні, абометодивладноїмотивації;економічнітасоціально-психологічні.

5. Принципиопераційногоменеджменту:науковістьупоєднаннізелементамимистецтва;цілеспрямованістьуправління;функціо-нальнаспеціалізаціяупоєднаннізуніверсальністю;послідовністьуправлінського процесу; оптимальне поєднання централізова-ного регулювання керованою підсистемою з її саморегулюван-ням; урахуванняособистихякостейпрацівника та колективноїпсихології;забезпеченняспільноїзацікавленостівсіхучасниківуправліннявдосягненніцілейорганізації;забезпеченнязмагаль-ностіучасниківуправління.

питання для самоконтролю

1. Розкрийтесутністьопераційногоменеджменту. 2. Пояснітьприродуопераційноїфункції. 3. Визначтегалузевіособливостіопераційноїфункції. 4. Визначтемісцеізначенняопераційногоменеджментувсистемі

менеджментуорганізацій. 5. Схарактеризуйтефункціїопераційногоменеджменту. 6. Розкрийтесутністьопераційногоменеджменту. 7. Назвітьпринципиопераційногоменеджментутапояснітьїхсут-

ність.

15

тема 2. Операційна стратегія підприємства


1. Сутністьтаетапирозробкиопераційноїстратегіїорганізації. 2. Стратегічнійтактичнірішенняопераційногоменеджменту. 3. Проектуваннятоваруіпослуги. 4. Вартіснийаналізрозробкипродукту.

Література[1–3,7].


Операційнастратегія;стратегічніітактичнірішення;рівністра-тегій;корпоративний,діловий,функціональнийрівні стратегій;компоненти операційної стратегії; проектування товару; проек-туванняпослуг;вартіснийаналізрозробкипродукту.

1. Сутність та етапи розробки операційної стратегії організаціїСтратегічнеплануваннянабуваєсенсулишетоді,коливонореалі-

зуєтьсянарівнівиробництвапродукціїпідприємства.Операційна стратегія полягає в розробці загальної політики і

планів використання ресурсів фірми, націлених на максимальноефективнупідтримкуїїдовгостроковоїконкурентноїстратегії.Опе-раційнастратегіяразомізкорпоративноюстратегієюохоплюєувесьспектрдіяльностікомпанії іпередбачаєдовгостроковийпроцес,по-кликанийзабезпечитифірміможливістьшвидкореагуватинабудь-якінеминучізміниумайбутньому.

рівні стратегій і сутність операційної стратегії.Упрактицікраїнізринковоюекономікоюприйнятовиділятитриієрархічнірівністра-тегій: • корпоративний; • бізнесовий,абоділовий; • функціональний.

Корпоративна стратегія міститьсянапервиннійієрархії.Їїфор-муєвищекерівництво(рададиректорів,керівникифункціональнихпідрозділів).

16

Менеджерикорпоративногорівнявивчаютьконкурентніперева-гипідприємстванаосновімоделюваннятарозробкидовгостроковихпланів.

Бізнесовий, або діловий рівень, —це середній рівень в ієрархіїприйняттярішень.Бізнесовастратегіязосереджуєувагунакращихзасобахдосягненняуспіхівприреалізаціїділовихпропозицій.Вонанаціленанавизначеннятипуперевагнаринку,передбачаєзаходиувідповідь на зміни зовнішніх умов і ринкової ситуації.Менеджерицьогорівняповиннідоводитидовідомаконкретнихпідрозділівідеї,генерованінакорпоративномурівні.Вонивизначають,якпідприєм-ствоповинноконкуруватинаринкузоглядунаконкурентніперева-гипідприємства.

Функціональний рівень стратегії — найнижчий в ієрархічнійсистемі.Стратегіяцьогорівняспрямовананаздійсненняпланудійзуправлінняокремимифункціональнимипідрозділамивсерединіпід-приємстваіповиннапідтримуватистратегіюділовогорівня.

Функціональнастратегіяохоплюєтаківидидіяльності: • виробництвопродукціїпідприємства; • дослідженняірозвиток; • управлінняперсоналом; • управліннязапасами; • оперативнеуправління; • управлінняфінансами,маркетингтощо.

Функціональністратегії,якправило,розробляютькерівникипід-розділів,апереглядаютькерівникипідприємств.

Головнимзавданнямфункціональнихменеджерівєупроваджен-нястратегічноїполітикийвиконаннястратегічнихпланіворганіза-ції.

Ізцієїкласифікаціївидно,щоопераційнастратегіярозробляєтьсянаосновіекономічноїстратегіїпідприємства,томувонаохоплюєтісаміелементиіфактори,алеконкретизуєїхдлякожногоструктур-ногопідрозділу.Іншимисловами,шляхомдекомпозиціїстратегіїпід-приємстваформуєтьсяекономічнастратегіявиробництва—загальнаконцепціятого,якдосягаютьсявизначеніконкретніцілівиробництвапродукціїпривідповіднихобмеженняхресурсів.

Операційнастратегіяохоплюєрізноманітнікомпоненти,якімож-назобразитисхематично(рис.7).Цікомпонентимаютьстратегічнейтактичнезначенняіпотребуютьвідповіднихрішень.

17

Рис. 7. Компоненти операційної стратегії

Операційна стратегія

Надійністьтаремонтобладнання

ЗапасиТрудовіресурси

Техно-логії

Поста-чання

Конструкціїтоварів

Місцероз-ташування

Розміщенняобладнання(простороверозміщення)

Плануваннявиробництва

Управлінняякістю

2. Стратегічні й тактичні рішення операційного менеджментуСтратегічні рішення операційноїсистеми(табл.3)маютьтенден-

ціюдотривалогозастосування іможутьпотребуватирікчибільшедлявпровадження.

тактичні рішення —цеті,якіможнамодифікувати,істотнозміни-тиупродовжроку(табл.4).

Таблиця 3Основні стратегічні рішення операційного менеджменту

Вид стратегічного рішення операційного

менеджменту

Характеристика

1 2

1. Стратегія товару Стратегіятовару—цепроцес,щоохоплює: • конструкціютовару; • фокусуваннянаодномуабокількохтоварах

читехнологіях; • проектуваннявисокотехнологічнихтоварів

ізпостійнимполіпшеннямякості; • постійневпровадженняновихтоварів,їхваріантів

використання; • забезпеченнячіткоївзаємодіїміжспоживачами,

товаром,процесомівиробниками; • поєднаннястратегіїтоварутаінвестиційізчасткою

ринкуіжиттєвимцикломтовару

2. Стратегія процесу — можливості процесу, доступні для виробництва товару

Стратегіяпроцесупередбачає: • спрямованістьменеджментунатехнології,якість,

людськіресурситаобслуговування; • проектуванняматеріальнихпотоківнакожній

операції;

18


1 2

• підтримкурозвиткуспеціального,унікальногозаефективністювласногообладнаннячипроцесу;

• прийняттярішеньпроінвестуваннязакритеріємотримуваногоприбутку;

• використаннявіддачівідінвестиційлишеякодногоізкритеріївдляінвестування

3. Стратегія вибору місця розташування

Фірмамаєзнайтитакемісцерозташування,якебзабезпечилоперевагиу:

• ціні; • річномудоході; • обслуговуванніспоживачів; • ринковомупросуванні

4. Стратегія розміщен-ня

Передбачає: • проектуванняпотужностей; • розподілтавикористанняперсоналу; • плануванняопераційноїінфраструктури

5. Стратегія людських ресурсів

Операційніменеджериуційсферіповинні: • забезпечитивисокийрівеньвзаємодіїперсоналу

іраціональнийрозподілобов’язків; • оптимізуватикількістьнаявнихкласифікаційробіт; • мінімізуватиієрархічнірівнівзаємодій; • забезпечитипросуванняперсоналушляхом

ефективногонаймання,відбору,навчаннятастабільностіперсоналу

6. Стратегія поста-чання

Передбачаєвизначеннятого,щомаєбутизробленоіщопотрібнозакупити,звертаючиувагунаякість,доставкуйінноваціїзадоступноюціною.Постачальникимаютьбутиінтегрованівопераційнусистемувідповіднодопотребкінцевогоспоживачапродукції

Операційнастратегіявизначаєзавданняопераційноїсистеми,міс-цеопераційноїфункції,тобтоїїособливізавдання.

Успішна стратегія залежить від урахування: 1. Вимогзовнішньогосередовища(тобтоуякихекономічних,куль-

турнихітехнологічнихумовахорганізаціянамагаєтьсяздійснитисвоюстратегію).

2. Конкурентнихвимог (сильних і слабкихсторінконкурентів тапрогнозуванняїхможливихдій).

3. Стратегіїорганізації(можливихнапрямівїїрозвитку).

19

4. Життєвогоциклутовару(стадіїрозвиткутовару).Таблиця 4

Основні тактичні рішення операційного менеджменту

Вид тактичного рішення операційного

менеджменту

Характеристика

тактика управління запасами

Передбачаємінімізаціювитратназапаси.Цірішенняможутьбутиоптимальнимилишетоді,колизадоволь-няютьзамовника,здійснюютьсязгіднозвиробничоюпотребоютаплануваннямлюдськихресурсів

тактика відпрацювання розкладу

Маєзабезпечитигнучкістьвиробничихрозкладівщодовимогспоживача,їхстабільність.Вимогидолюдськихресурсівтаобладнаннямаютьбутивизначенііперебу-ватипідконтролем

тактика з якості Маєпередбачати: • досягненняякостішляхомякісногоменеджменту,

анешляхомконтролюякості; • відпрацюваннярішенняпроте,якоюмаєбутиякість; • розробленняпроцедуріправиліздосягнення

потрібноїякості; • відпрацюваннявзаєминізпостачальниками; • постійневдосконаленняякостіякголовногошляху

зменшенняціни

тактика надійності й ремонтопридат-ності

Маєзабезпечити: • відпрацюванняпланівдляконтролюнадійностіта

ремонтопридатностіобладнання; • навчанняопераційногоперсоналутехнічного

обслуговуванняобладнаннятанезначногоремонту

3. проектування товару і послугиПроектуваннямтоварівнапідприємствах займаютьсяконструк-

торські бюро. Стадії розробки конструкторської документації, якірегламентуютьсядержавнимстандартом,такі: 1. Технічнезавдання. 2. Технічнапропозиція. 3. Ескізнийпроект. 4. Технічнийпроект. 5. Створенняробочоїдокументації.

технічне завдання включає вимоги до продукції, експлуатацій-нетафункціональнепризначенняпродукції,технічнівимогидонеїтощо.

20

технічна пропозиція —цесукупністьконструкторськоїдокумен-таціїнавиріб,якаміститьтехніко-економічнеобґрунтуваннядоціль-ностійогорозробки,отриманенаосновіаналізутехнічногозавданнятаопрацюванняваріантівтехнічнихрішень.

ескізний проект —видконструкторськоїдокументації,якийміс-титьпринциповіконструктивнірішення,даєуявленняпроконструк-ціютапринципироботивиробу,дані,щовизначаютьйоговідповід-ністьпризначенню.

технічний проект —цевидпроектноїдокументаціїнавиріб,щомістить закінчене технічне рішення, яке надає певне уявлення проконструкціюінеобхідніданідлярозробкиробочоїдокументації.

робоча конструкторська документація — це сукупність конст-рукторськихдокументів,призначенихдлявиготовлення,контролю,приймання, поставки, експлуатації та ремонту техніки, що проек-тується.

Приздійсненніконструкторськоїпідготовкивраховуються: 1. Розміріформавиробу. 2. Матеріали. 3. Співвідношеннястандартнихіспецифічнихелементів. 4. Додатковікомпонентидляпокращеннядизайну,підвищенняна-

дійностітощо. 5. Елементибезпеки.

Чимменшачасткаоригінальнихдеталей і складальниходиницьу виробі, тим легше його виготовляти. Наприклад, “Тойота”, “Ніс-сан”,“Боїнг”використовуютьусвоїхвиробахпонад75%купованихелементів. Для виготовлення одного “Боїнга” потрібно 6 млн зап-частин.

Після конструкторських робіт проводиться технологічна підго-товка,якавключаєчотириетапи: 1. Розробкатехнологічнихпроцесіввиготовленнявиробів. 2. Проектування технологічного оснащення та нестандартного

обладнання з розробкою технологічних процесів їх виготов-лення.

3. Виготовлення технологічного оснащення і нестандартного об-ладнання.

4. Налагодженнязапроектованоїтехнологіїобробкивумовахста-логочимасовоговиробництва.

Основними вимогами до якості нового товару є:

21

• забезпечення високого технічного рівня на всіх стадіях роз-робки;

• перевіркавиробунапатентоспроможністьтапатентнучистоту; • забезпеченнявисокихергономічниххарактеристик; • урахуванняестетичнихвимог; • конструктивнанаслідуваність;

Економічнаоцінкаконструкціївиробувключаєможливість: • зменшеннясобівартостівиробу; • скороченнявитратнаексплуатацію; • підвищенняексплуатаційноїготовності; • зменшеннягабаритівіваги; • простотиобслуговування.

Наякістьвиробунайбільшийвпливмаютьтакіаспекти: • здатність обладнання (технологій) підприємства забезпечити

запроектовануякістьпривиготовленнііскладаннікомпонентів; • кількістькомпонентів.

Такимчином,проектуватитоварпотрібнотак,щобвінмавміні-мумкомпонентів(деталей)іпотребувавмінімальноможливоїкіль-костістадійтехнологічногопроцесу,авсіпокупніскладникиповиннізакуповуватисявідповіднодоспецифікаціїіматиякіснийконтроль.

Припроектуванніпослугслідпам’ятатипро: • високийрівеньвзаємодіїзклієнтом(більшістьперсоналубанку,

лікарні,ресторануконтактуєзклієнтом,навідмінувідперсоналупромисловоїфірми);

• необхідністьіндивідуалізаціїпослуг.Ціважливіаспектиформуютьспецифікупроектуванняоперацій-

нихсистемсферипослуг: • розташуванняорганізації визначаєтьсяпереважнорозташуван-

нямклієнта; • високийрівеньдиференціаціїпослугдляутриманняклієнтів; • потребаклієнтівувідносноневеликихобсягахпослуг; • визначенняпропускноїспроможностізапіковиминавантажен-

нями(попитом); • залежністькалендарногоплануваннявідповедінкиспоживачів; • проблемність,ачастоінеможливістьствореннязапасівпродукту

уперіодинизькогопопитудляїхвикористанняумайбутньому; • складність виявленняпараметрів якості та розробкимоделей і

методівїхоцінки;

22

• необхідністьволодінняперсоналомгарниминавичкамироботизклієнтурою;

• наявністьпроблемщодовимірюванняефективностіроботипер-соналу;

• частепоєднаннямаркетинговоїдіяльностітаопераційноїфунк-ції;

• швидкаадаптаціяопераційноїсистемидозмінзовнішньогосе-редовища(коригуванняцілей і завданьорганізації залежновідрізноманітнихзовнішніхфакторів).

4. Вартісний аналіз розробки продукту

Рис. 8. етапи вартісного аналізу розробки продукту

Вартісний аналіз продукту

Оцінкапоточногоімайбутного

попитунапродукт

Складанняспискувсіхкомпонентів

продукту

Упевнення,щопродуктприйнятий

ринком

Вибірпродуктів,щоможутьпринестиприбуток

Визначеннявитратна

виробництво

Вибірнайдешевшихальтернативвиготовлення

продукту

Вартісний аналіз —це пошукможливого скорочення витрат навиготовлення продукту, при якому не відбувається зниження йогоцінності.

Вартіснийаналізпроводятьзатакимиетапами(рис.8).Припроведеннівартісногоаналізувикористовуютьтакожприн-

ципиПарето,згіднозякимиресурсислідінвестувативкільканай-важливіших продуктів. Аналіз продуктів за цінністю передбачаєскладанняспискупродуктівузменшуванійпослідовностівідповіднодообсягугрошовихвкладеньуних.

Цейаналізпоказуєнапрямируху інвестицій іфокусуєувагунастратегічнихможливостяхдлякожногопродукту.

Висновки

1. Сутність операційної стратегії полягає в розробці загальноїполітики іпланіввикористанняресурсіворганізації,націленихнамаксимально ефективнупідтримку її довгостроковоїконку-рентноїстратегії.

2. Операційна стратегія охоплює різноманітні компоненти, якімаютьстратегічнейтактичнезначенняіпотребуютьприйняттявідповідних рішень. Операційна стратегія визначає завданняопераційноїсистеми,місцеопераційноїфункції,тобтоїїособливізавдання.

3. Проектувати товар потрібно так, щоб він мав мінімум компо-нентівіпотребувавмінімальноможливоїкількостістадійтехно-логічного процесу. При проектуванні послуг слід ураховуватиспецифікуїхнадання.

4. Вартісний аналіз розробки продукту — це пошук можливогоскорочення витрат на виготовлення продукту, який показуєнапрямируху інвестицій іфокусуєувагунастратегічнихмож-ливостяхдлякожногопродукту.


1. Визначтесутністьопераційноїстратегії. 2. Назвітьрівністратегійорганізації. 3. Розкрийтесутністькорпоративногорівнястратегійорганізації. 4. Схарактеризуйтеділовийрівеньстратегіїпідприємства. 5. Перерахуйтеособливостіфункціональногорівнястратегії. 6. Назвітькомпонентиопераційноїстратегії. 7. Перерахуйте основні стратегічні рішення операційного мене-

джменту. 8. Учомуполягаютьосновнітактичнірішенняопераційногомене-

джменту? 9. Назвітьетапирозробкитовару.10. Розкрийтеособливостірозробкипослуги.11. Назвітьмету та етапипроведення вартісного аналізу розробки

продукту.

24

тема 3. Операційна система організації


1. Сутність системного підходу до управління операційною сис-темою.

2. Особливостітавластивостіопераційноїсистеми. 3. Складовіопераційноїсистеми. 4. Класифікаційніпідходидоопераційнихсистем.

Література[1–3,6,7].


Системний підхід; система; основні принципи; особливості опе-раційноїсистеми;технологія;складовіопераційноїсистеми;пере-робнапідсистема;підсистемазабезпечення;підсистемаплануван-ня,контролю;класифікаційніпідходи;одиничнісистеми;серійнісистеми;масовевиробництво;системизбезперервнимпроцесом.

1. Сутність системного підходу до управління операційною сис-темою

Системний підхід до управління операційною системою — цеспосібмисленнястосовноорганізаціїтауправління.Локальнийпід-хід передбачає вивчення певної структури і функціональних особ-ливостейїїавтономнихелементів.

Системний підхід розглядає кожен об’єкт як систему і орієнтує на виявлення в ньому різноманітних типів зв’язків та поєднання їх у єдину систему.

Система —цевнутрішньоорганізована сукупність взаємопов’я-заних елементів,що утворюють єдине ціле і спільно діють для до-сягнення визначеної мети. Основні принципи системного підходуподанонарис.9.

Оскількилюдипорядізтехнікоюєоднимізкомпонентіворгані-зацій (соціальним компонентом), то організації є соціотехнічнимисистемами.

Присистемномупідходіорганізаціявивчаєтьсяякціліснасисте-ма,дляякоївластиваєдність її структурних іфункціональнихеле-ментів.

25

Водночас,відповіднодозагальноїтеоріїсистем,системнийпідхідпередбачаєдекомпозиціюсистеми,тобтоподілїїнаокреміелементи,ідослідженняїхвластивостейякелементівцілого.

Одним із таких елементів організаційної системи є операційна система,якавиступаєякчастинацілого,щовідособлюєтьсявнаслі-доксуспільногоподілупраці імаєздатністьсамостійноабоувзає-модіїзіншимисистемамизадовольнятипотребипотенційнихспожи-вачівзадопомогоюстворюванихтоварівтапослуг.

2. Особливості та властивості операційної системиОпераційнісистеминалежатьдокатегоріїскладнихімаютьтакі

характерніособливості:1.Складаютьсязвеликоїкількостіпідсистеміелементів(техніч-

нихзасобів,програмно-обчислювальноготаінформаційногозабезпе-ченняперсоналу,якийобслуговуєсистемупідчасїїфункціонуваннятощо).Залежновідтипуіструктурипобудовиопераційноїсистемимаютьскладнімережіпередачіінформації(рис.10).

2.Вирішують комплекс різноманітних функціональних завдань,зокрема: • управлінняпідготовкоювиробництва; • техніко-економічнезабезпечення; • оперативнеуправліннявиробництвом; • управліннякадрами;

Рис. 9. Основні принципи системного підходу до управління операційною системою

Основні принципи системного підходу

ІєрархічністьЦілісністьСтруктурованість,щопередбачаєможливістьописусистемишляхом

встановленняїїструктури

Залежністькожногоелементачивластивостісистемивідїх

місцявсерединіцілого

Взаємозалежністьструктуриісередовища

26

Рис. 10. типові структури передачі інформації в операційних системах:а—простакільцева;б—радіально-кільцева;

в—простагратчаста;г—складнагратчаста;д—місткова;е—зперехреснимизв’язками

а б в

г д е

• управлінняфінансами; • управлінняінноваціямитощо.

3.Схемапідпорядкованостіланокопераційнихсистемздебільшо-гоієрархічна,тобтовсистемііснуютьверхні,нижнійсередніланки.

4.Маютьзагальнумету:створенняпродукціїтаодночаснепред-ставленняїїнаринкуспоживачів.

5.Існування“зониобслуговування”,чисегментаринку,длякож-ноїопераційноїсистеми.

6.Залежністьпоказниківфункціональноїефективностівідструк-туриопераційноїсистемиітехнологіїїїфункціонування.

Довластивостей операційнихсистемналежать: • нестандартність окремих параметрів системи і стохастичність

їхповедінки(тобтовипадковуабоймовірнуприроду,щонедаєзмогиточнопередбачитипроцесиізміни);

27

• унікальністьінепередбачуваністьповедінкисистемивконкрет-нихумовахіводночаснаявністьунійграничнихможливостей,щовизначаютьсяресурсами;

• здатністьзмінюватисвоюструктурутаформувативаріантипо-ведінки;

• здатністьпротистоятиентропійним(тим,щоруйнуютьсистему)тенденціям;

• здатністьадаптуватисядоумов,щозмінюються; • здатністьіпрагненнядоцілеутворення,тобтоформуванняцілей

усерединісистеми.Розглянуті особливості та властивості операційних систем по-

требують особливого підходу при дослідженні їх функціонування,проектуванняімодернізації.

3. Складові операційної системи

Ефективність організації залежить від правильного вибору опе-раційноїстратегії.Залежновідстратегіїорганізаціїбудуєтьсяопера-ційнасистема.

Операційна система —цесукупністьвзаємопов’язанихпідсистем(рис.11): • переробної; • забезпечення; • плануванняіконтролю.

переробна підсистема здійснює продуктивну діяльність, пов’я-занузперетвореннямвхіднихвеличиннавихіднірезультати.

Усі перетворення ресурсів у переробній підсистемі здійснюють-сяточновідповіднодоприйнятої технології,підякоюуширокомузначеннірозуміютьпоєднаннякваліфікаційнихнавичок,обладнан-ня, інфраструктури,інструментівітехнічнихзнань,необхіднихдляздійсненнябажанихперетвореньуматеріалах,інформаціїаболюдях.Засвоєюсутністютехнологіяєспособом,якийдаєзмогуздійснитиперетвореннявхіднихресурсівнабажанийвихіднийпродукт.

підсистема забезпечення не пов’язана прямо з виробництвомпродукції, але виконує необхідні функції забезпечення переробноїсистеми.Допідсистемизабезпеченняналежатьдопоміжнітаобслу-говуючігосподарства.

підсистема планування і контролю отримуєвідпереробноїсис-теми інформаціюпро стан системи. Інформація надходить із внут-

28

Рис. 11. Операційна система та її підсистеми

підсистема планування і контролю

переробна підсистема

підсистема забезпечення

Внутрішняінформація

простансистеми

Інформація

іззовнішньогосередовища

Інформація

іззовнішньогосередовища

Накази,плани,рішення

Вхідніресурси(праця,капітал,

енергія,інформація,матеріали)

Вихіднірезультати

(товари,послуги)

Зов

нішнє

середов

ище З

овнішнєсередовищ

е

Ресурсно-технічне

забезпечення

Внутрішняінформаціяпростансистеми

рішньогосередовища(процілі,політикуфірми,персоналтощо)тазовнішнього середовища (про попит, вартість ресурсів, тенденціїрозвиткутехнологій, законодавство,конкурентів тощо).Цяпідсис-темаповиннаопрацювативсюінформаціюівидатирішення,якмаєпрацюватипереробнапідсистема.Конкретніпитання,щопідлягаютьвирішенню охоплюють планування виробничих потужностей, опе-ративнеуправління,управлінняматеріальнимизапасами,контрольякостітощо.

Підсистемаплануваннятаконтролюплануєдіяльністьорганіза-ції нанаступнийперіод, здійснюєконтроль за виконаннямрішень,визначаєстратегічнінапрямирозвиткуорганізації.

29

4. Класифікаційні підходи до операційних систем

Операційні системи можна класифікувати різними способами.Однимізнихєдвомірнакласифікація,щоґрунтуєтьсянахарактерівиходу ітипіпроцесупереробкиресурсів.Відповіднодонеїможнапроаналізуватифактичнобудь-якуопераційнусистему.Чотиритипитакихсистемнаведеновтабл.5.

Таблиця 5типи операційних систем

тип переробної системи

Характер створюваної продукції

Виріб послуга

Проектна(одинична) БудівельнийпідрядникПисьменникХудожник

ЛікарМуляр

Серійна: • дрібносерійна; • великосерійна

ДрукарняСтолярнийцех

КлінічналікарняАвторемонтнастанція

Масовевиробництво АвтоскладальнийзаводШвейнепідприємство

АеропортМийкамашин

Безперервнийпроцес НафтопереробкаВугільнашахта

Радіостанція“Швидкадопомога”

Такакласифікаціяопераційнихсистемзастосовуєтьсявусіхроз-виненихкраїнах,атакожувітчизнянійпрактиці.

проектна система характеризується тим, що кожна одиницякінцевоїпродукціїєунікальноюзаконструкцією,призначеннямтаіншимиважливимиознаками.Процесвиробництвамаєнеповторю-ванийхарактер.Навипусккожноїодиниціпродукціївитрачаєтьсявідноснотривалийчас(тижні,місяці,роки).Усіресурсиоперацій-ноїсистемиспрямовуютьсянареалізаціюодногоабокількохпро-ектів.

проект —цесистема,щовикористовується,колипродуктдужескладний,унікальний(наприклад,якуцивільних інженернихпро-ектах).Необхіднеустаткуванняіперсоналформуютьсянавколопро-дукту.Післятого,якїхрольупроектічипроектзавершується,вонизвільняються.Наприклад:особливовеликічинезвичайнібудівельніпроекти; розвиток чи просування нових товарів; космічні проекти;комплекс робіт із ліквідації наслідків аварій; обслуговування бан-кетівтощо.

30

Одиничний тип переробної підсистеми характеризується виго-товленнямширокоїноменклатуривиробівуодиничнихкількостях,щоінодіповторюютьсячерезневизначеніпроміжкичасучизовсімнеповторюваних,наробочихмісцях,щонемаютьвизначеноїспеціалі-зації.

Серійна переробна система передбачає випуск продукції окре-мимисеріями,групами(партіями),якіможутьбутивеликими(скла-даються із сотеньчи тисячвиробів) і дрібними (обчислюютьсяде-сятками чи сотнями виробів). Великосерійний тип виробництванаближаєтьсязасвоєюхарактеристикоюдомасового,адрібносерій-ний—доодиничноговиробництва.

Рух виробів за робочими місцями (операціями) може бути: учасі—безупиннимідискретним;упросторі—прямоточнимінепря-моточним.Якщоробочімісцярозташованівпорядкупослідовностівиконуванихоперацій,тобтозаходомтехнологічногопроцесуоброб-ки,тоцевідповідаєпрямоточномуруху,інавпаки.

дрібносерійна система виробництва передбачає: • спеціалізаціюокремихпідрозділівнавиконаннірізнихоперацій; • об’єктиперероблення(деталі,щообробляються,чиклієнти,що

обслуговуються)проходятьчерезсистемуодиницямиабоневе-ликимигрупами);

• різні вимоги до оброблення чи обслуговування, тому кожнийоб’єкт(виріб,клієнт)просуваютьсярізнимиопераціямиізнеобо-в’язковимпроходженнямчерезусіоперації.Цейтиппереробноїсистеми відповідає виробництву товарів і послуг, які можнаотриматизадопомогоюкількохоперацій.

Прикладом дрібносерійних систем виробництва можуть бутикомерційні поліграфічні фірми, компанії, що працюють у літако-будуванні.

Великосерійна система виробництва випускаєпродукціюрізнихвидів відносно стабільного асортименту. Кожен вид виробляєтьсяпартіяминаперіодичнійоснові:зазамовленнямклієнтаабодляпо-повненнятоварно-матеріальнихзапасівфірми.Великачастинапро-дукціївипускаєтьсяіззастосуваннямоднієїітієїсамоїтехнологічноїсхеми.Устаткуванняпризначенедлявиробництва спеціальногопе-релікупродукції.

Прикладом великосерійних систем є виробництво устаткуван-ня,електроннихприладів іхімічнихпродуктівтонкогоорганічного

31

синтезу.Усферіобслуговування:програмизмасовихщеплень,авто-матичнімашиннімийки,механізованезбиранняврожаю,поштовийсервіс і підприємства швидкого харчування. Застосування такоготипупроцесівусферіпослугобмежене,томущообслуговуваннямаєіндивідуальнийхарактер.

Система масового виробництва характеризується: • створенням великих обсягів відносно стандартизованих вихо-

дів; • окреміодиниціпродукціїдоситьподібні,хочаможутьматиокре-

мівідмінностіхарактеристикікомплектації; • часпросуванняодиниціпродукціїчерезпереробнусистемувід-

носнокороткий(хвилини,години); • виробничі ресурси можуть бути упорядковані у певній послі-

довностійутворюватитехнологічнулінію(потік,щопроходитьчерезусюсистему).

Масове виробництво передбачає виготовлення великого обсягуоднотипної продукції протягом тривалого часу.Масове виробниц-тво охоплює випускпредметівмасового виробничого, суспільного,сімейного, особистого споживання. До масового виробництва та-кож можна віднести випуск і споживання широковикористовува-нихматеріалів,енергоносіїв,складників,напівфабрикатів,запаснихчастин.

Термін “масовевиробництво” застосовуютьдопродукції, вироб-леноївкількостях,вимірюванихбагатьматисячамиінавітьмільйо-намиодиницьпротягоммісяця,року.

Зміна продукту у масовому виробництві відбувається нечастоі супроводжується, як правило, реконструкцією підприємства чипідрозділу.Операціїтехнологічногопроцесудиференціюютьсяіви-конуютьсянаспеціальномуустаткуваннізадопомогоюспеціальногооснащення.

Значні обсяги випуску і диференціація технологічних процесівдаютьзмогувикористовувативисокопродуктивнеустаткування(ав-томати,автоматичнілінії).

Диференційованийтехнологічнийпроцессприяєвузькійспеціа-лізації робочих місць за допомогою закріплення за кожним із нихобмеженоїкількостівиробничихоперацій.

Прикладоммасовоговиробництваєавтомобільнізаводи,підпри-ємствазвипускуматеріалів.

32

переробна система з безперервним процесомБезперервне виробництво—цепереробка чиподальшаобробка

неподільнихматеріалівабосировини(нафта,хімічніматеріали,мо-локо, пиво тощо). Виробничий процес протікає у певній послідов-ності.Такі технологічні процеси характеризуються високимрівнемавтоматизації.Ресурси,щонадходятьнавхідсистеми,безперервнимпотокомпросуваютьсячерезнеї,перетворюючисьнапродуктнаїїви-ході.Безперервнийпроцеспотребуєвисокихкапітальнихвитратнайогостворення.

Цейпроцесєнайпридатнішимдляпродуктів,якіможналегкопе-реміщувати(рідиниігази).Системибезперервноговиробництвави-робляютьвеликіобсягивисокостандартизованоїпродукції.

Наведенакласифікаціяумовна,особливоцестосуєтьсяпродукціїсферипослуг,дечасомважковіднеститучиіншупослугудоконк-ретноговидувиробництва.

Вибіртипувиробничогопроцесузалежитьвідобсягівпродукції,якавипускається.

Типвиробництвавпливаєнаособливостійогоорганізації,управ-ління й економічні показники. Організаційно-технічні особливостітипів виробництва впливають на економічні показники підприєм-ствайефективністьйогодіяльності.

Ізпокращеннямтехнічногооснащенняпраціізростаннямобсягувипускупродукціїприпереходівідодиничногодосерійногоімасо-воготипіввиробництвазменшуєтьсячасткаручноїпраці,зростаютьвитрати,пов’язанізексплуатацієюустаткування.Цепризводитьдозниження собівартості продукції і зміни її структури. Собівартістьпродукціїприрізнихтипахорганізаціївиробництвазалежитьвідта-кихфакторів: • концентраціївиробництваоднаковоїпродукції; • підвищення технологічності конструкцій і впровадженняпрог-

ресивнихтиповихтехнологічнихпроцесів; • застосуванняпродуктивногоустаткування; • упровадженнядосконалихформорганізаціївиробничихпроце-

сів— безперервно-потокових механізованих і автоматизованихпотоковихліній;

• ступеня ефективності організації праці й управління виробни-цтвом.

Коженвидвиробництвапотребуєсвоїхспецифічнихособливос-тейорганізаціїуправлінняівідповідноїструктури.

33

Висновки

1. Системний підхід до управління операційною системою роз-глядаєкоженоб’єктяксистемуіорієнтуєнавиявленнявньомурізноманітнихтипівзв’язківтапоєднанняїхуєдинусистему.

2. Операційні системи мають характерні властивості, які потре-буютьособливогопідходупридослідженні їхфункціонування,проектуваннятамодернізації.

3. Ефективністьорганізаціїзалежитьвідправильноговиборуопе-раційноїстратегіїтапобудовиопераційноїсистеми.Операційнасистемаскладаєтьсязтрьохвзаємопов’язанихпідсистем.

4. Операційнісистемикласифікуютьсярізнимиспособами.Одниміз них є двомірна класифікація, що ґрунтується на характерівиходуітипупроцесупереробкиресурсів.

5. Типвиробництвапродукціївпливаєнаособливостійогооргані-зації,управлінняйекономічніпоказники,томупотребуєспеци-фічнихособливостейорганізаціїуправління.


1. Розкрийтесутністьсистемногопідходудоуправлінняоперацій-ноюсистемою.

2. Щотакесистема? 3. Назвітьосновніпринциписистемногопідходудоуправління. 4. Визначте основне призначення операційної системи органі-

зації. 5. Учомуполягаютьособливостіопераційноїсистеми? 6. Перерахуйтевластивостіопераційноїсистеми. 7. Назвітьскладовіопераційноїсистеми. 8. Розкрийте значення та завдання переробної підсистеми опера-

ційноїсистеми. 9. Схарактеризуйтепідсистемузабезпечення,їїзавданнятасклад.10. Розкрийтезначення і завданняпідсистемиплануванняйконт-

ролю.11. Назвітькласифікаційніпідходидоопераційнихсистем.12. Учомуполягаютьособливостіпроектноїопераційноїсистеми?13. Схарактеризуйтеодиничнийтиппереробноїпідсистеми,їїособ-

ливості.14. Щотакесерійнапереробнасистема?Назвітьїїособливості.

15. Визначте особливості системи масового виробництва продук-ції.

16. Схарактеризуйтепереробнусистемузбезперервнимпроцесом.17. Назвіть основніфактори впливуна собівартістьпродукції при

різнихтипахпереробноїпідсистеми.

35

Модуль 2. управління операційною систеМою

організації

тема 4. Операційна діяльність підприємства


1. Поняттяпроопераційнудіяльністьпідприємства. 2. Склад основних ресурсів як вхідних факторів операційної

діяльності. 3. Виробничапотужністьпідприємства. 4. Моделівиробництваісервісу.

Література[1–3,7].


Операційнадіяльність;основніресурси;вхідніфактори;вироб-нича потужність; операційні процеси; узагальнюючі показникивикористанняосновнихфакторів;частковіпоказники;класифі-кація факторів впливу на виробничу потужність; фактори, щовпливають на використання виробничих потужностей; моделівиробництва;моделісервісу.

1. поняття про операційну діяльність підприємстваВідомо, що всяка корисна діяльність пов’язана з переробкою

чого-небудь.Наприклад,переробкоюінформаціїнафондовійбіржі,увидавничійсправічисферіреклами.Принаданніпослуг(готель,перукарня, туризм тощо) у процес переробки залучаються спожи-вачі.Операціїзпереробкичого-небудьвідбуваютьсяйуструктурних(функціональних) підрозділах підприємства, наприклад, у плано-вомувідділі,службімаркетингу,кадрівтощо.

Сучасніпроцесивиготовленняпродукції характеризуються зро-щуванням іпереплетеннямосновних,допоміжних і обслуговуючихпроцесів,прицьомудвомостаннімвідводитьсядедалібільшемісцев загальному виробничому циклі. Це пов’язане з відставанням ме-ханізації й автоматизації обслуговування виробництва порівняно з

36

оснащеннямосновнихвиробничихпроцесів.Уцихумовахстаєусебільшнеобхідноюрегламентаціятехнологіїйорганізаціївиконаннянетількиосновних,айдопоміжнихіобслуговуючихпроцесіввироб-ництвапродукції.

Основою операційного менеджменту є управління операційни-мисистемами.Операційна система —цесистема,щовикористовуєопераційніресурсидляперетворення“входу”впродукціюна“вихід”.“Вхід”можебутипредставлений сировиною, замовником або гото-вою продукцією, отриманою з іншої операційної системи, а такожклієнтом(усферіпослуг),якомунеобхіднеобслуговування.

2. Склад основних ресурсів як вхідних факторів операційної діяльності

Рішеннязвиробництваприймаютьсявконтекстізагальногофунк-ціонуванняпідприємствазалежновідмісцяіроліфірминаринкутаухваленоїстратегії.

Стратегія ґрунтується на місії фірми на ринку і відображає, яксамефірмаплануєвикористовувативсісвоїресурсиіфункціїзме-тоюзабезпеченняконкурентноїпереваги(рис.12).

Операційна стратегія визначає спосіб і рівеньвикористанняви-робничоїпотужності,щосприяютьреалізаціїстратегіїфірми.Марке-тинговастратегіяфірмивідображає,задопомогоюякихконкретнихметодів здійснюватиметься збут товарів і послуг, афінансова стра-тегія визначає найефективніші варіанти використання фінансовихресурсів.

Яквиднозрис.12,операційнасистемаміститьп’ятьосновнихеле-ментів: • персонал—трудовіресурси,прямоабоопосередкованозайнятіу

виробництвіпродукції; • виробничі й сервісні підрозділи, у яких виготовляється про-

дукція; • матеріали і складники (проходятьперетворення в операційній

системі); • процеси (охоплюють устаткування й етапи виробництва про-

дукції); • системи планування й управління— процедури й інформація,

що використовуютьсяменеджерамиупроцесіфункціонуванняопераційноїсистеми.

37

Упроцесівиробництвасировина,матеріализмінюють(трансфор-мують)свійстан іперетворюютьсянапродукт,необхіднийлюдині.Операційний процес здійснюється одним чи групою працівників іскладаєтьсяізсукупностітехнологічнопов’язанихміжсобоюопера-цій, об’єднаних єдністюкінцевоїпродукції.Процес включаєробочіоперації,щостановлятьорганізаційнонеподільніповторюваніодно-рідніелементицьогопроцесу.Зовнішньоюознакоюопераціїєнезмін-ністьскладувиконавців,предметівізнарядьпраці.Кожнаопераціяподіляєтьсянадрібнішіелементи,названіробочимиприйомами,які,усвоючергу,складаютьсязробочихрухів.

3. Виробнича потужність підприємствапотужність —цемаксимальнийвихідсистемизапевнийперіод.

Виробничапотужністьпідприємства—цейогопотенційназдатністьвипускати максимальну кількість продукції упродовж визначеноготермінузадопомогоюорганізаційноїсукупностінаявнихнапідпри-ємствіматеріальних,трудових,інформаційнихресурсів.

Рис. 12. Модель операційної системи в загальній структурі підприємства

Місце на ринку

МаркетинговастратегіяФінансовастратегія Операційнастратегія

Корпоративнастратегія

Операційнийменеджмент

Персонал Підрозділи Складники Процеси

Системаплануваннятауправління

ВХід

Матеріали,споживачі

ВиХід

Товар,послуги

Операційнасистема

38

проектна виробнича потужність — це максимум потужності,якийможебутидосягнутийвідеальнихумовах.

У сфері послуг виробничі потужності планують за максималь-ноюможливістюзадоволенняпопиту.Томукоефіцієнтефективностівикористанняобладнаннянизький.

Виробнича потужність підприємства —це змінна величина,щозмінюється в результаті зростання продуктивності праці, впровад-женняорганізаційно-технічнихзаходів.

Вирізняють вхідну, вихідну та середньорічну виробничу потуж-ність(Мс),якавизначаєтьсязаформулою:

,12 12 12

оргвв вбс вх

М МММ М n nn t tt

= + + −

де Мвх—вхіднапотужністьнапочатокроку; Мвв—потужність, введена протягом року внаслідок технічного

переозброєння,розширенняіреконструкції; Морг—збільшенняпотужностішляхоморганізаційно-технічних

заходів; Мвб—потужність,ліквідованавнаслідокусуненнязастарілогооб-

ладнання,аварійтощо; tn—кількістьмісяціввідмоментувведенняабовибуттяпотуж-

ностідокінцяроку.Виробничупотужністьнакінецьроку(Мвих)визначаютьзафор-

мулою:

Мвих=Мвх+Мвв+Морг–Мвб.

Відношеннярічноговипускупродукціїдосередньорічноївироб-ничоїпотужностіназиваєтьсякоефіцієнтомвикористаннявиробни-чоїпотужності(Квп):

,впc

K МQ=

де Q—обсягвиробництвапродукції,грн.Використаннявиробничихпотужностейможнаоцінитизадопо-

могоюузагальненихічастковихпоказниківвикористанняосновнихвиробничихфондів.Доузагальненихналежитьфондовіддачатафон-домісткість,щоєоберненоювеличиноюдофондовіддачі:

39

1 ,с.р.м

в

ФФ

Ф Q= =

де Фм—фондомісткість; Фв—фондовіддача; Фс.р.—середньорічнаповнабалансовавартістьосновнихвироб-

ничихфондів,грн; Q—річнийвипусквалової(аботоварної)продукції,грн.

Часткові показники характеризуютьрівеньвикористанняоснов-нихфондівзалежновідокремихфакторів.Донихналежать:

– коефіцієнт екстенсивного завантаження обладнання (Ке):

,в.ч.е

д

ФК

Ф=

де Фв.ч.—фактичновідпрацьованийчасупродовжроку; Фд—часможливоговикористанняобладнання(режимнийчи

дійснийфондчасу),рік;– коефіцієнт інтенсивного використання обладнання за потуж-

ністю і продуктивністю (Кі):

,техн.і

факт.

ТК

Т=

де Ттехн.—технічнообґрунтовананормачасунаодиницюпродукції(роботи); Тфакт.—фактичновитраченийчаснавиготовленнятієїсамої

одиниціпродукції(роботи);– фондоозброєність — показник кількості основних виробни-

чихфондів і розрахунку на одного працівника підприємства(Фоз):

,с.р.оз

ч.

ФФ

Р=

де Рч.—середньорічнакількістьпрацівниківпідприємства.Фактори,щовпливаютьнавеличинувиробничоїпотужностіпід-

приємства,класифікуютьнадвігрупи:

40

• фактори,щовпливаютьнарозширенняфронтуроботи; • фактори, що позначаються на підвищенні продуктивності тех-

нологічногоустаткуванняіробочихмісць.Розширення фронту роботи залежить насамперед від кількості

технологічногоустаткуванняівиробничихплощ.Устаткуванняіробочімісцяпотрібнодобиратитак,щобїхструк-

тура відповідала структурі трудомісткості продукції, яка виготов-ляється.

Фактори підвищення продуктивності машин (робочих місць)пов’язані,головнимчином,ізполіпшеннямякісногоскладутехноло-гічногоустаткування.

Значнийвпливназбільшенняпродуктивностімашинмаєвдоско-наленнятехнологічногопроцесу.Упровадженняпрогресивноїтехно-логіїдаєзмогуінтенсифікувативиробничийпроцес,тобтоскоротитичаснавипускпродукції.

Укомплектування підприємств кваліфікованими працівникамиприскорюєосвоєннясучасноїтехніки,даєзмогумаксимальновико-ристовуватиїїпотенційніможливості,ширшевпроваджуватипрогре-сивнітехнологічніпотужностіпідприємств.Томуфакторивиробни-чоїпотужностіпідприємствапов’язанізусімаосновнимиелементамипроцесувиробництва(рис.13).

Цілком іншу природу мають фактори, які впливають на вико-ристаннявиробничихпотужностей.Заходи,пов’язанізними,спря-мованінавикористаннярезервів,маютьорганізаційнийхарактерінепотребуютьзначнихкапітальнихвкладеньувиробництво.Ціфакто-риможнарозподілитина: • соціально-економічні; • організаційно-технічні.

Повнішомувикористаннювиробничихпотужностейсприяєско-роченнячасунепродуктивноїроботиустаткування.Простої здебіль-шогозумовлюютьсявпливомтакихсоціально-економічнихфакторів: • бракробітниківрізнихпрофесій; • недолікиворганізаціїоплатипрацітастимулюваннівикористан-

нявиробничихпотужностей; • зменшенняринкузбутупродукціїабопотребивній.

Внутрішньозмінніпростоїзалежатьпереважновідорганізаційно-технічнихфакторів: • низький рівень матеріально-технічного постачання робочих

місць;

41

• недолікиворганізаціївиробництва,праційуправління.Аналізособливостейвиявуфакторів,щовпливаютьнарівеньви-

користаннявиробничихпотужностейпідприємств,даєзмогуфунк-ціональноїхкласифікуватиназовнішнітавнутрішні(рис.14).

Такакласифікаціяможебутизастосованаприоцінюваннірезер-віввикористаннявиробничихпотужностей.Керуючисьнею,можнавиявитирезервиу їхсукупності, визначитипитомувагукожногозних,атакождатиїхкількіснуоцінку.

Розрахуноквиробничоїпотужностіслугуєдляобґрунтуванняріч-ноївиробничоїпрограми,виявленняімобілізаціїрезервіввиробни-цтва.Томуприйогоздійсненівикористовуютьсятісамівимірники,щозастосовуютьсявідносновиробництва:натуральні(вироби,комп-лектидеталей);умовні(відсотки);вартісні.

Рис. 13. Класифікація факторів, які позначаються на величині виробничої потужності підприємства

Фактори, що визначають величину виробничої потужності підприємства

Продуктивністьмашин(робочихмісць)

Фронтроботи

Кількістьмашин(робочихмісць)

Обсягвиробничихплощ

Рівеньузгодженостіпродуктивностіміжгрупа-мимашин(робочихмісць)

Структурамашиномісткості(трудомісткості)

продукції

Структурапаркумашин(робочихмісць)

Технічнийрівеньмашин(робочихмісць)

Ступіньудосконаленняустаткування

Ступіньудосконаленнятехнології

Рівеньмеханізаціїіавтоматизації

Якістьматеріалів,удосконаленняконструкцій,виробів,підвищенняступеняуніфікаціїістандартизації

Ступіньосвоєннятехнікиробітниками

42

ЗагаломвиробничапотужністьобладнанняМвирможебутиви-раженазалежністю:

Мвир=ПобФдо.

Длябагатономенклатурноговиробництва:

Рис. 14. Класифікація факторів, що впливають на рівень використання виробничої потужності підприємства

Фактори, що визначають ступінь використання виробничої потужності підприємства

ВнутрішніЗовнішні

Народ

ногосп

одарськапотребавпро

дукц

ії

Матеріаль

но-технічн

епо

стачан

няпідпр

иємства

Ступінь

забезпе

ченн

якадр

ами

Ступінь

забезпе

ченн

яен

ергети

чним

иресурсам

иСтруктураустаткування

Організаціяобслуговуваннявиробництва

Організаціяпраці

Часпростоюустаткуваннявремонті

Підвищеннякоефіцієнтазмінностіроботиустаткування

Ступіньдосконалостіплануваннявиробництваітехнічного

розвиткупідприємства

Ступіньдосконалостітехнологічногоплануваннязавантаженняустаткування

Ступіньдосконалостісистемиматеріальногостимулювання

Організаціякооперуваннявикористанняпотужностей

43

1

,довир

ФМ m

ii

t=

=

∑

де Поб—продуктивністьобладнанняуплановомуперіоді,год.; Фдо—дійснийфондчасуроботиобладнанняуплановомуперіоді,

год; ti— трудомісткість деталей, комплектів, виробів;що виготовля-

ютьсянапевномуобладнанні,нормо-год/шт.; m—номенклатураоб’єктіввиробництва.

4. Моделі виробництва і сервісуНасучасномуетапівиокремлюютьсядвіосновнікатегоріїопера-

ційнихсистем.Першаохоплюєвиробництвоіпостачання,приякихспоживачє

кінцевимодержувачемтовару.Друга пов’язана з транспортуванням і сервісом, коли споживач

вноситьвкладбезпосередньовопераційнийпроцес.першу категорію операційних систем можна схарактеризувати

задопомогоючотирьохмоделейвиробництваіпостачання(рис.15).

Модель4. Постачальник Обробка Споживач

Модель3. Постачальник Запас

Споживач

Обробка

Модель2. Постачальник Обробка Запас

Споживач

Модель1. Постачальник Запас Обробка

Запас Споживач

Рис. 15.Моделі виробництва і постачання

44

Розбіжністьумоделяхвиникаєвнаслідокрізногопідходудовико-ристаннявиробничихзапасів.

Модель 1.Перевагацієїнайпоширенішоїмоделіполягаєвдосяг-неннімаксимальноїефективностівиробничогопроцесу,оскількипос-тачаннясировинигарантованеінемаєнеобхідностішвидкореагуватиназмінипопиту—дляцьогостворюютьсязапаси,що“ізолюють”ви-робництвовідпомилокпостачаньіпопиту.Такасамамодельзасто-совуєтьсяусферіроздрібноїторгівлі,дезапастоварівміститьсянаскладі,виноситьсявмірупотребинаприлавкиізберігаєтьсянанихувиглядізапасу,покинебудереалізований.

Цюмодельслідзастосовуватилишезаумовипопитунапевнийасортиментпродукції.Уразівиготовленняпродукціїназамовленнязапасготовоїпродукціїнеможебутистворенийзажоднихумов.

Модель 2.Великівитратиназбереженнязапасівсировиниіма-теріалів змушують організації скорочувати запасий зовсім відмов-лятисявідних,організовуючипостачаннятакимчином,щобзапаситочно відповідали попиту виробництва. Виробництво залежить віднадійності джерелапостачань, яка досягаєтьсяшляхом збільшеннязапасівупостачальника.

Управлінняпроцесомпостачаньзгіднозцієюмоделлюмаєбутичітконалагодженим.Крімтого,загаломневідбуваєтьсязменшеннявартостізапасів,оскількицівитратинесепостачальник.Цямодельвикористовується,наприклад,припереробціматеріалів,якішвидкопсуютьсяіякінеможливодовгозберігатинаскладі.

Модель 3.Застосовуєтьсяуситуації,колиспоживачготовийче-кати, процес виробництва короткий чи продукт виготовляється заспецифікацієюспоживачаітомунеможевготовомувиглядізберіга-тисявзапасі.Зацієюмоделлюпрацюєбільшістьпідприємствважко-гомашинобудуванняіцивільногобудівництва.

Прикладомтакожможутьбутидеяківидипослуг—індивідуаль-непошиттяодягучиручневиробництвомеблівізкоштовнихпоріддерева.Востанньомуприкладізапассировиниєфактичночастиноювиробничого процесу, оскільки дерево повинно висохнути і тількипотімстаєпридатнимдообробки.

Модель 4.Єторговіфірми,щоприймаютьзамовленнянадостав-ку товарів. Вони дають рекламу продукту, приймають замовлення,передаютьїхвиробнику,якийвиготовляєідоставляєпродукт.Фір-мазаймаєтьсяадмініструваннямзамовленьі,якщогрошізапродуктпроплачуютьсянаперед, отрмує свій відсотокуперіодміжнадход-

45

женнямзамовленняйоплатоюрахункавиробника.Цямодельзасто-совується здебільшого у виробництві на замовлення, приякомунепотрібензапассировиниіматеріалів.Прагненняскоротитивитратиназбереженняіпідвищитишвидкістьреагуваннясистемипривеладопоявистратегіївиробництваізназвою“точновчасно”.Кінцеваметацьогопідходу—нульовізапасинавсіхстадіях.

друга категорія операційних систем —транспортуванняісервіс.Транспортні і сервісні операції відрізняють від операцій вироб-

ництваіпостачаньдвааспекти: • споживачсамвноситьвкладвопераційнийпроцес; • послугинеможназберігати.

Щоб вчасно відреагувати на коливання попиту, потрібно утри-муватизайвіпотужностіабомати“запасспоживачів”,тобтостворюватичергу.Однакцеможепризвестидовтратиспоживачівпослуги.

У виробництві послуг найпоширеніші моделі зображено нарис.16.

Модель 1—цемодельпрактичнобудь-якої“першокласної”пос-луги.Споживачіобслуговуютьсянегайно,аледосягаєтьсяцезавдяки

Рис. 16.Моделі транспортування і сервісу

Модель1. Ресурс Надлишок

Споживач Обробка Послуга


Обробка Послуга

Споживач Черга


Обробка Послуга

Споживач Черга

46

утриманнюнадлишкових потужностей.Першокласний сервіс кош-туєдорожче,оскількинадлишокпотужностейнеобхідноокупати.

Модель 2характернадлядешевихпослуг.Ресурсивикористову-ютьсяцілком,алеприцьомуспоживачевідоводитьсячекати.Конт-растміжмоделями1і2ілюструєтьсянаприкладіприватноїідержав-ноїмедицини.

Модель 3можнарозглядатиякзразокнеефективногоуправлін-ня, при якому ресурси простоюють, а споживачі очікують у черзі,проте вона моделює роботу більшості сервісних організацій у ко-роткостроковомуперіоді.Длябільшостіпослугхарактернішвидкійзначніколиванняпопиту(ресторани,транспорт).Оскількизбільши-тичизменшитипотужностізтакоюшвидкістюнеможливо,підприєм-ствастворюютьчергунасвоюпослугууперіодпіковогонавантаженняіневикористовуютьсвоїпотужностіуперіодспадунавантаження.

Висновки

1. Основоюопераційногоменеджментуєуправлінняопераційнимисистемами, які використовують операційні ресурси для пере-твореннянапродукцію.

2. Операційнийпроцесздійснюєтьсяоднимчигрупоюпрацівниківі складається із сукупності технологічнопов’язанихміжсобоюоперацій,об’єднанихєдністюкінцевоїпродукції.

3. Виробнича потужність підприємства — це його потенційназдатність випускати максимальну кількість продукції упро-довж визначеного терміну за допомогою організаційної сукуп-ностінаявнихнапідприємствіматеріальних,трудовихтаінфор-маційних ресурсів. Розрахунок виробничої потужності слугуєдля обґрунтування річної виробничої програми, виявлення тамобілізаціїрезервіввиробництва.

4. Насучасномуетапівикористовуєтьсядвіосновнікатегоріїопе-раційних систем. Перша охоплює виробництво і постачання,при яких споживач є кінцевим отримувачем товару. Другакатегорія пов’язана з транспортуванням і сервісом, колиспоживачвноситьвкладбезпосередньовопераційнийпроцес.Першакатегоріяопераційнихсистемописуєтьсязадопомогоючотирьохмоделейвиробництва іпостачання.Другукатегоріюопераційних систем можна описати за допомогою трьох най-поширенішихмоделей.


1. Розкрийтесутністьопераційноїдіяльностіпідприємства. 2. Назвіть особливості сучасного етапу розвитку операційної

діяльностіорганізацій. 3. Учомуполягаєзначенняосновнихресурсівпідприємства? 4. Схарактеризуйтеосновнівидиресурсіворганізації. 5. Розкрийтесутністьвиробничоїпотужностіпідприємства. 6. Назвітьвидивиробничоїпотужностіпідприємства. 7. Перерахуйте показники використання виробничих потужнос-

тей. 8. Наведітькласифікаціюфакторіввпливунавеличинувиробничої

потужності. 9. Назвіть фактори, які впливають на використання виробничих

потужностейпідприємства.10. Назвітьдвіосновнікатегоріїопераційнихсистем.11. Схарактеризуйтеосновнікатегоріїопераційнихсистем.

48

тема 5. Організація операційних процесів


1. Принципиорганізаціїопераційнихпроцесів. 2. Типиопераційнихпроцесів,їхознаки. 3. Організаціяопераційногопроцесуупросторійчасі. 4. Поняттяпроопераційнийцикл,йогоструктуруітривалість. 5. Життєвийциклірежимфункціонуванняопераційноїсистеми.

Література[1,2,5,22,26].


1. принципи організації операційних процесівОпераційний процес —це сукупність взаємопов’язаних дій лю-

дей,засобівпрацітаприроди,щопотрібнідляотриманняпродукціїпідприємства.

Сукупністьзасобівпрацістановитьтехніко-технологічнубазуви-робничої сфери підприємства.Ця база виробництвамає технічну ітехнологічнускладові.

до технічної складової належать: • енергетичнабазавиробництвапродукції; • виробничеустаткуваннятаобладнання; • транспорт,переміщувальніпристрої; • інформаційно-обчислювальнатехнікаізасобизв’язку.

до технологічної складової належать: • технологіїзпереробкиресурсівіотриманняготовоїпродукції; • технологічна документація загального і спеціального призна-

чення.Раціональнаорганізація виробництвапродукції напідприємстві

ґрунтуєтьсянапринципах,наведенихнарис.17.

Операційний процес; техніко-технологічна база; технічна скла-дова; технологічна складова; раціональна організація процесів;принципи організації; основні процеси; допоміжні процеси; об-слуговуючі процеси; операційний цикл; структура і тривалістьопераційногоциклу;тривалістьтехнологічногоциклу.

49

Рис. 17.Основні принципи організації операційних процесів

Принципиорганізаціївиробництвапродукції

Безпе

рерв

ність

Парал

ельн

ість

Рит

мічність

Автом

атич

ність

Гнуч

кість

Про

порц

ійність

Пря

моточ

ність

Диф

ерен

ціац

ія

Спе

ціал

ізац

ія

Принцип спеціалізації передбачає обмеження різноманітностіелементів операційного процесу. Підвищуючи однорідність вироб-ництва,спеціалізаціясприяєспрощеннюйогоорганізації.

Принцип пропорційності вимагає наявності в системі взаємо-пов’язанихпідрозділівпідприємстваузгодженоїпропускноїспромож-ності.Пропорційністьдосягаєтьсятоді,колисукупнапродуктивністьтехнологічно взаємопов’язаних ланок операційної системи пропор-ційнаобсягувиконуванихробіт.

Принцип паралельності передбачає одночасне виконання окре-мих операцій і процесів. Він особливо важливий при виробництвіпродукції,якамаєвеликукількістьскладників.Їхпослідовневироб-ництвопотребувалобзначнобільшечасу.

Принциппрямоточності означає,щоскладовіпродукціїповинніматинайкоротшімаршрутинавсіхстадіяхіопераціяхвиробничогопроцесубеззустрічнихпереміщень.

Принцип автоматичності передбачає економічно обґрунтованевивільненнялюдинивідпрямоїучастівроботіуважкихабошкід-ливихумовах.

Принцип безперервності передбачає, щоб перерви між суміж-ними технологічними операціями були мінімальними або щоб їхзовсімнебуло.

Принцип гнучкості означає забезпечення оперативної адаптаціїорганізаційно-технічних умов операційного процесу, пов’язаних із

50

переходомнавиготовленняіншоїпродукції.Гнучкістьдосягаєтьсязадопомогоюуніверсальності устаткування засобів автоматизації, уп-ровадженнягнучкихвиробничихсистем.

Принцип диференціації означає розподіл виробничого процесунаокремітехнологічніпроцеси,операції,прийоми.

Принципритмічності передбачаєзабезпеченнявипускуупродовжрівних проміжків часу тієї самої або такої, що рівномірно зростає,кількості продукції на усіх стадіях і операціях. Ритмічність забез-печуєтьсявисокоютехнологічноюдисципліною,раціональноюорга-нізацією постачання робочих місць, надійною роботою обладнан-ня, використанням прогресивних систем оперативного управління.Вонасприяєраціональномувикористаннюусіхвиробничихресурсівпідприємства,чіткомувиконаннюдоговірнихзобов’язаньпередспо-живачами,покращеннюфінансовогостановищаорганізації.

Правильне використанняцихпринципів з урахуваннямметодівуправлінняопераційнимпроцесомзабезпечуєскороченняйоготри-валостітапідвищенняефективності.

2. типи операційних процесів, їх ознакиОпераційні процеси поділяють на типи за певними ознаками

(рис.18).

Рис. 18.Класифікація операційних процесів

Дискретні

За перебігом у часі

Безперервні

Допоміжні

Операційні процеси

За призна-ченням

Основні

Механізовані

За ступенем автоматизації

Автоматичні

Обслуговуючі

Автома-тизовані

51

Основні операційні процеси покликані здійснювати техноло-гічнузмінуфізико-хімічнихвластивостейвиробів,стануспоживачівпослуг,випускякихпередбаченопрофілемпідприємства.

допоміжні операційні процеси маютьзабезпечитибезперебійнефункціонуванняосновнихпроцесів(пов’язанихізтехнологічнимос-нащенням, ремонтом технологічного устаткування, забезпеченнямрізнимивидамиенергіїтощо).

Обслуговуючі операційні процеси — це процеси, основним за-вданнямякихєобслуговуванняосновнихідопоміжнихпроцесів.Дообслуговуючихпроцесівналежать:виконаннятранспортнихісклад-ськихоперацій,проведенняробіт,пов’язаних із сервіснимобслуго-вуваннямпродукціїуспоживача.

3. Організація операційного процесу у просторі й часі

Ефективністьопераційногопроцесузалежитьвідчасуздійсненняі ступеня його неперервності. Вирішальний вплив на ефективністьопераційногопроцесумаєформайогоорганізації,якавизначаєтьсядиференціацієюірозміщеннямпроцесівупросторійчасі.

Диференціація операційного процесу на підприємстві характе-ризуєтьсятрьомаосновнимифакторами: • обсягоміструктурою(номенклатурою)виробничоїпрограми; • часом,якиймаєпідприємствоусвоємурозпорядженнідляви-

конаннясформованоївиробничоїпрограми,вираженимрежимомйогороботитавстановленимитермінамивиконанняпрограми;

• простором,якийвтілюєтьсяувиробничійплощіірозміщенихнанійробочихмісцях.

Основоюформування і поєднання операційного процесу у про-сторієструктурапідприємства,тобтосукупністьпідрозділів,яківхо-дятьдойогоскладуабодоскладуокремоїланки,атакожформиїхвзаємозв’язку.

Операційнаструктурапідприємствазалежитьвіднизкифакторів.Сукупністьфакторів,яківпливаютьнаопераційнуструктуру,пока-занонарис.19.

Важливу роль в організації операційного процесу мають часовіінтервали, оскільки взаємозв’язок і поєднання основних елементівопераційногопроцесувідбуваєтьсяне тількиупросторі, айучасі.Щоб операційнийпроцес відбувся, необхіднийпевнийперіод часу,упродовжякогопереробнасистемаперетворитьусівидиресурсівна

52

Рис. 19.Фактори, що впливають на операційну структуру підприємства

Масштабвиробництва

Характеріособливостіпродукції

Фактори, що впливають на операційну

структуру підприємства

Формаірівеньспеціалізаціїтакоопераціїпідприємства

Методивиготовленняпродукції

готовийпродукт.Часвиробництвапродукціївідображаєтьсявтакійкатегорії, як виробничий цикл. Отже, основною метою організаціїопераційногопроцесуучасієзабезпеченняузгодженогойпланомір-ногопротіканняопераційногоциклувиготовленняпродукції.

Організаціявиробництвапротікаєучасі,якийхарактеризуєди-намікупроцесу, і відбуваєтьсяупросторі,якийвідображаєстатикуопераційної системи, тобто її структуру і структуру операційногоциклу.Динамічністьпроцесуєфакторомчасуівтілюєтьсявопера-ційномуциклі.

4. поняття про операційний цикл, його структуру і тривалістьОпераційний цикл —цекалендарнийперіодчасу,упродовжякого

вхідніресурсиперетворюютьсянапродукціюпідприємства.Скорочення операційного циклу дає змогу кожному підрозділу

виконати встановлену програму з меншим обсягом незавершеноговиробництва.Цеозначає,щопідприємствоотримуєможливістьпри-скоритиоборотністькоштів,виконативстановленийпланізменши-мивитратамицихзасобів,вивільнитичастинуоборотнихкоштів.

Операційний цикл складається з двох частин: робочого періоду,упродовжякогопродуктперебуваєупроцесівиготовлення,тачасуперервуцьомупроцесі.

53

робочий період складається з часу виконання технологічних інетехнологічних операцій; до останніх належать усі контрольні ітранспортніопераціїзмоментувиконанняпершоїоперації ідомо-ментувиготовленняпродукції.

Структура операційного циклу врізнихгалузяхінарізнихпід-приємствахнеоднакова.Вонавизначаєтьсяхарактеромвиробленоїпродукції, технологічним процесом, рівнем техніки й організаціїопераційногопроцесу.Однак,незважаючинарозбіжностівструктурі,можливостіскороченнятривалостіопераційногоциклузакладеніякускороченніробочогочасу,таківскороченнічасуперерв.Такеско-роченнявідбуваєтсявнаслідокпроведеннярізнихзаходів—техніч-них(конструкторських,технологічних)іорганізаційних.

Тривалістьопераційногоциклу(Тц)визначаєтьсязаформулою:

Тц=Ттех.+Тк.о.+Ттр.+Тпер.,

де Ттех.—часнатехнологічніоперації,год; Тк.о.—контрольніоперації,год; Ттр.—транспортніоперації,год; Тпер.—усівидиперерввопераційномуциклі,год.

Розрізняютьтриосновнихспособипоєднанняопераційтехноло-гічногоциклу: • послідовне; • паралельне; • послідовно-паралельне.

послідовне поєднанняопераційполягаєвтому,щонаступнатех-нологічна операція починається тільки після завершення обробкивсіхпредметівпартіїнапопереднійоперації.

Припослідовномупоєднаннітехнологічнихопераційтривалістьтехнологічногоциклу(Тт.посл.)розраховуютьзаформулою:

1,т.посл.

іТ

М

mi

i

tn

== ∑

де n—кількістьпредметівупартії,щообробляється,шт.; t—тривалістьобробкиодногопредмета,год; M—кількістьробочихмісць,наякихвиконуєтьсятехнологічна

операція;

54

m—кількістьоперацій,якіпроходитьпредметприобробцінапев-нійгрупіробочихмісць.Тривалістьопераційногоциклуприпослідовномурусіпредмета

включає додатково міжопераційні перерви, тривалість природнихпроцесівіперерви,пов’язанізрежимомроботипідприємства.

Послідовне поєднання є простим і полегшує оперативне плану-вання,алейомувластивийтривалийцикл,оскількикожнийпредметперебуваєвочікуванніобробкивсієїпартії.

Такийспосібпоєднаннятехнологічнихопераційзастосовуєтьсяводиничномуісерійномувиробництвах.

Дляпаралельного поєднаннятехнологічнихопераційхарактерно,щопредметипіслязавершенняоднієїопераціїодразупередаютьсянанаступну.

Утакийспосібпредметиоднієїпартіївиготовляютьсяпаралельнонавсіхтехнологічнихопераціях.Малогабаритнінетрудомісткіпред-метиінодіпередаютьсянепоштучно,атранспортнимипартіямиоб-сягомnm.Припоштучномупередаванніпредметівnm=1.Уцьомуразітехнологічнийцикл(Тт.пар.)обчислюєтьсязаформулою:

( )1

т.пар.і мах

Т .М М

mi

i

t tnm n nm=

= + −∑

Отже,припаралельномупоєднаннітехнологічнихопераційтех-нологічний цикл дорівнює тривалості обробки партії предметів нанайдовшійзачасомопераціїітранспортнійпартіїнарештіоперацій.Уцьомуразітехнологічнийцикл істотноскорочуєтьсяпорівнянозпослідовнимпоєднаннямоперацій.

Таке поєднання технологічних операцій застосовується у масо-вомуівеликосерійномувиробництвах.

послідовно-паралельне поєднання технологічних операцій єкомбінацієюдвохпопередніх.Притакомупоєднаннітехнологічнийциклтривалішийзациклприпаралельномупоєднаннііменшийвідциклу при послідовному поєднанні технологічних операцій. Цейметод поєднання операцій застосовується при обробці предметіввеликимипартіями,щовідповідаєумовамвеликосерійного вироб-ництва.

Доосновнихшляхівскороченняопераційногоциклуналежать: • зниженнятрудомісткостівиконаннятехнологічнихоперацій;

55

• скороченнявитратчасу,пов’язанихізміжзміннимиівнутрішньо-зміннимипростоями;

• скороченнячасунатранспортнійконтрольніоперації; • використаннясучаснихметодівмоделюванняситуації,лінійно-

гойдинамічногопрограмуваннятощо.

5. життєвий цикл і режим функціонування операційної системиОпераційнасистема—банківська,освітня,інформаційнатощо—

неіснуєвічно:вонавиникає,маєперіодистановленняірозвитку,роз-квітуі,нарешті,спадуйзанепаду.Операційнісистемизазвичайроз-виваються за своєріднимиеволюційнимициклами,кожний ізякихдобреапроксимуєтьсяS-подібноюкривою(рис.20),яканібиобгинаєеволюційніцикли,щовідповідаютькількісній,авокремихвипадкахіякіснійзмініпараметрівсистемизанезміннихпринципівїїпобудови.Локальніцикли“життя”операційноїсистемитакождобреописують-сяS-подібнимикривими(рис.21).

S-подібні криві описуютьпідвищення ефективності операційноїсистемивнаслідокзміниокремихпараметрівсистеми,вхідних,вихід-них,внутрішніхабоодночаснокількох.

Ефективність

І ІІ ІІІ ІV Час

Сигналтривоги

Рис. 20.етапи життєвого циклу операційної системи

56

Такимчином,упроцесірозвиткубудь-якоїопераційноїсистемивартовиділитичотириетапижиттєвогоциклу,щобсхарактеризуватиїїпоточнуефективність.

етапи життєвого циклу операційної системи

етап перший (I)—зародженняіформуванняопераційноїсисте-ми.Вінхарактеризуєтьсяпорівнянонезначноюефективністю івід-носнонизькимитемпамиїїзростання.Головнапричинацьогополя-гає в тому,щона означеному етапіщене сформовані всі необхідніосновнітадопоміжніпідрозділи,акоординаціяміжнимислабка.Нацьомуетапіпотрібнаособливасистемаменеджменту,яказабезпечуєвинятковуконцентраціюповноваженьівідповідальності.

етап другий (II) — швидке зростання ефективності. На цьомуетапі операційна система сформувалася як цілісність, змінюютьсявимогидоопераційнихпідсистем.Повноваженняівідповідальністьзбалансовано розподіляються. Головноюпередумовою ефективногоуправлінняопераційноюсистемоюєраціональнавнутрішняструк-тура.

етап третій (III)—періодстабільності.Вінхарактеризуєтьсянай-вищими показниками ефективності функціонування операційноїсистеми,незмінністювихіднихпараметрівсистеми,низькоюімовір-ністюзбоїв.Резервиефективностіпов’язанізвитратами,раціональ-ною системою стимулювання, частковим управлінням, технологіч-нимполіпшенняміперепідготовкоюперсоналу.Періодстабільності

Рис. 21.Графічна інтерпретація локального циклу

Ефективність

Час

57

прямо пропорційно залежить від стилю управління операційногоменеджера, наявності та якості вхідних ресурсів роботи маркетин-говоїслужби.

етап четвертий (іV) — це стадія спаду ефективності, для якоїхарактерні “сигналитривоги”провтратудосягнутих значень ефек-тивностітарештипараметрівсистеми.Нацьомуетапівирішуєтьсяпроблемавиборуміжліквідацієючимодернізацієюопераційноїсис-теми,зміноюдислокації,призначення.

Зменшенняефективностінацьомуетапізалежитьвіддвохгрупвпливу: • зміна зовнішніх умов функціонування (зниження цін, скоро-

ченняобсягуреалізації,активізаціїконкуренціїтощо); • внутрішні деструктивні процеси, пов’язані з послабленням

дисципліни і відповідальності, погіршенням відносної “якостіперсоналу”, фізичним і моральним старінням устаткуваннятощо.

Підчаспроектуванняопераційноїсистемипершийетапможнаіс-тотноскоротити.Надругому і четвертомуетапахжиттєвогоциклуважливозабезпечитиформуваннягнучкого,чутливогодоінноваційменеджменту, що забезпечить прийняття обґрунтування рішеннящодоподальшоїдолісистеми.Частонацихстадіяхвиникаєнеобхід-ністьзаміниколишньогокерівництвананове,здатненеупередженойоб’єктивносудитипроперспективиопераційноїсистеми.

Висновки

1. Раціональнаорганізаціявиробництвапродукціїнапідприємствіґрунтуєтьсянаосновнихпринципах:спеціалізації,пропорційності,прямоточності,гнучкості,диференціаціїтаритмічності.

2. Операційні процеси поділяють на типи за такими ознаками:перебігомучасі;призначенням;ступенемавтоматизації.

3. Вирішальний вплив на ефективність операційного процесумаєформайогоорганізації,якавизначаєтьсядиференціацією ірозміщеннямпроцесівупросторіічасі.

4. Операційнийцикл—цекалендарнийперіодчасу,упродовжякоговхідні ресурси перетворюються на продукцію підприємства.Скороченняопераційногоциклудаєзмогуприскоритиоборот-ністькоштів,виконатипланізменшимивитратами.Структураопераційногоциклувизначаєтьсяхарактеромпродукції, техно-

логічним процесом, рівнем техніки й організації операційногопроцесу.

5. Операційна система виникає, проходить періоди становленняі розвитку, розколу, спаду і занепаду. Вона розвивається засвоєрідними еволюційними циклами, кожний з яких добреапроксимується S-подібною кривою. Таким чином, у процесірозвиткуопераційноїсистемивиділяютьчотириетапижиттєвогоциклу.


1. Назвітьосновніпринципиорганізаціїопераційнихпроцесів. 2. Розкрийте сутність і значення основних принципів організації

операційнихпроцесів. 3. Назвітьтипиопераційнихпроцесівзапризначеннямтаступенем

автоматизації. 4. Наведіть класифікацію операційних процесів за перебігом у

часі. 5. Розкрийтесутністьопераційногоциклу. 6. Учомуполягаєорганізаціяопераційногопроцесуучасі? 7. Розкрийтесутністьопераційногоциклу. 8. Схарактеризуйтеструктуруопераційногоциклу. 9. Якоюєтривалістьопераційногоциклу?10. У чому полягають особливості послідовного поєднання опера-

цій?11. Схарактеризуйтепаралельнепоєднанняоперацій,йогоособли-

вості.12. Розкрийтеособливостіпослідовно-паралельногопоєднанняопе-

рацій.13. Назвіть основнішляхи скорочення операційного циклу опера-

ційноїсистеми.14. Назвітьосновніетапижиттєвогоциклуопераційноїсистеми.15. Схарактеризуйтеетапижиттєвогоциклуопераційноїсистеми.

59

тема 6. Управління процесом проектування операційної системи


1. Сутність,цілітаетапипроектуванняопераційноїсистеми. 2. Життєвийциклвиробуіпроцесу. 3. Особливостіпроектуванняпродуктівіпроцесівусферіпослуг. 4. Прийняттярішеньізпросторовоїорганізаціїпідприємства. 5. Проектуванняпідприємств,типипроектів.

Література[1,3,7,9].


Процеспроектування;етапипроектування;проектуваннявиро-бів;проектуванняпроцесіввиробництва;життєвийциклвиробуіпроцесу;сферапослуг;макрорівень;мікрорівень;факторимак-рорівня;факторимікрорівня;пропорційно-функціональнасхема;лінійнепланування;фіксованепозиційнепланування;проекту-ванняробіт.

1. Сутність, цілі та етапи проектування операційної системиПісляз’ясуваннясутіопераційноїсистеми,елементівітипівїїіс-

нування,основнихзавданьтаметинеобхіднопроаналізуватиетапиїїстворення,починаючиізпроектуваннявиробів іпроцесівусферівиробництва та надання послуг і закінчуючи аналізом проблем,пов’язанихізвизначеннямвиробничихпотужностей,проектуваннямпідприємства,організаціїтанормуванняпраці(рис.22).

першим етапом створенняопераційної системи єпроектуваннявиробівіпроцесіввиробництва.

проектування виробів маєбутиспрямованоназадоволенняпо-треб споживачів. Для цього необхідно проаналізувати конкретнівимоги споживача до певного виробу.При цьому розробник пови-ненрозглянутивідноснузалежністькритеріїв проектування виробу (рис.23).

Щоб отримати потрібні характеристики виробу, розробник упроцесіпроектуваннямаєзробитивибірваріантівзатакиминапря-мами:

60

Рис. 23. Основні критерії проектування виробу

Рис. 22.етапи проектування операційної системи

етапи проектування операційної системи

Проектуваннявиробівіпроцесів

Прийняттярішенняпрообсягвиробничихпотужностей,їхмісцезнаходження

Проектуванняпідприємства

Проектуванняроботиперсоналутаїїнормування

• розміриіформи; • матеріали; • співвідношеннястандартнихіспецифічнихелементів; • модульнікомпоненти; • надлишковікомпонентидляпідвищеннянадійності; • елементибезпеки.

Критерії проектування виробу

Вартість

Елементирозкошів

Якість

Розмір,потужністьчиміцність

Надійністьвексплуатації

Термінслужби

Вимогидообслуговування,йогопростота

Універсальністьвикористання

Безпекаексплуатації

61

Наступнимкрокомстворенняопераційноїсистемиєпроектуван-ня процесу виробництва,якепередбачаєвизначенняетапівпроцесувиробництвавиробу,щовжеспроектований.Як іприпроектуваннівиробу, розробник процесу виробництва має розглянути відноснузначимістьтакихкритеріїв: • виробничапотужність; • економічнаефективність; • гнучкість; • продуктивність; • надійність; • ремонтопридатність; • стандартизаціяісталістьрезультатів; • безпека,промисловасанітаріяігігієна; • задоволенняжиттєвихпотребробітників.

Щоб забезпечити потрібні характеристики процесу, розробникмаєзробитивибірваріантівутакихсферах: • типпереробноїсистеми(проектнасистема,дрібносерійневироб-

ництво, масове виробництво, безупинний процес, комбінаціяперерахованихвищеваріантів);

• власневиробництвочипридбаннядеякихскладниківдлявиро-бів;

• методипереробки; • виконаннядеякихзавданьвласнимизасобамичипередачаїхсуб-

підрядникам; • ступіньмеханізаціїтаавтоматизації; • ступіньспеціалізаціїробітників.

Розробка виробу впливає на проектування процесу його вироб-ництва.Томурозробники івиробів, іпроцесувиробництваповиннічіткорозуміти,назадоволенняякихсамепотребклієнтівспрямованаопераційнасистемаіякасамекомпетентністьдопоможедосягтипо-трібноїконкурентоздатності.

2. життєвий цикл виробу і процесу

Життєвийциклпроцесувиробництвамаєрозвиватисявідповіднодожиттєвогоциклувиробу.

На початковій стадії життєвого циклу виробу обсяги його про-дажу невеликі. Конструкціяще не зовсім стабільна, а конкуренто-здатністьвиробуґрунтуєтьсянайогоспецифічнихознаках,анена

62

ціні.Наційстадіїпроцесвиробництвамаєбутигнучкиміпіддавати-сязмінамвідповіднодозмінуконструкціївиробу.Процесможебутитрудомістким,дрібносерійнимінеавтоматизованим.

Удосконалення виробу супроводжується дедалі більшою стан-дартизацієюйогоконструкції,обсягипродажузростають.Основнимфакторомконкурентоздатностістаєціна.Питанняекономічноїефек-тивностійстабільностівипускупродукціїнабуваютьважливогозна-чення.

Процес виробництва при цьому стає капіталомістким, високо-автоматизованим,спрямованимнамасовийвипускпродукції.

3. Особливості проектування продуктів і процесів у сфері послуг

Багатопринципівопераційноїсистемихарактерніякдлявироб-ничогосектораекономіки,такідлясферипослуг.

Одназнайбільшспецифічнихриссферипослугполягаєвхарак-теріпроектуванняпослугіпроцесіїхстворення.

Характеристика сфери послуг: 1. Споживач присутній у виробничому процесі, тобто є тісний

контактчивзаємодіязіспоживачем. 2. Потрібенвисокийступіньіндивідуалізаціїпродуктувідповідно

довимогспоживача. 3. Роботиусферіпослуг,звичайно,більштрудомісткі,ніжумате-

ріальномувиробництві.Ці особливості роблять управління операціями у сфері послуг

важчим щодо забезпечення ефективності, ніж у виробництві то-варів.Чимвищаміраіндивідуалізаціїпродукціїтавищатрудоміст-кістьпроцесу,тимважчезабезпечитийоговисокуекономічнуефек-тивність.

Особливості проектування послуг.Прирозробцісистеминадан-няпослугслідвраховуватитакіфактори: 1. Місцерозташуванняпідприємствазнаданняпослугпереважно

визначається місцем розташування споживачів, а не вихіднихматеріалівчиіншихресурсів.

2. Потребиіпобажанняспоживачівважливішізаефективність. 3. Календарнеплануванняробітзалежитьздебільшоговідспожи-

вачів. 4. Визначититавимірятиякістьможебутискладно.

63

5. Працівникиповинніволодітихорошиминавичкамиспілкуваннязіспоживачами.

6. Виробничі потужності, звичайно, розраховуються за “піковим”попитом,анезасереднімрівнемпопиту.

7. Створення запасів продукції у періодинизькогопопиту для їхвикористанняпідчас“піку”попиту,звичайно,неможливе.

8. Ефективністьроботислужбовцяважкопіддаєтьсявимірюванню,оскільки низька продуктивність може зумовлюватися бракомпопитузбокуспоживачів,анепоганоюроботоюслужбовця.

9. Великіпідприємстваусферіпослугнетипові.10. Маркетинг і виробництво іноді важко відрізнити одне від

одного.Методи підвищення продуктивності у сфері послуг:

1. Урізноманітненняпослуг,щонадаютьсяспоживачам. 2. Можливістьзаміниручноїпрацітехнікоютам,децевигідно. 3. Спрощенняпроцесузнаданняпослуг(завчасна“виписка”зго-

телю).

4. прийняття рішень із просторової організації підприємстваНаступниметапомустворенніопераційноїсистемиєприйняття

рішення про обсяг виробничих потужностей, їх місцезнаходженнятапроектуванняпідприємств.Нацьомуетапіпобудовиопераційноїсистемивиникаютьдвавзаємопов’язаніпитання: • скількиоб’єктівіякоїпотужностіпотрібностворити? • дерозташуватикоженоб’єкт?

Рішеннящодопитанняпрокількістьіпродуктивністьпідприємстввизначаєтьсяфакторамиефективностітамаркетингу(однісвідчатьнакористьствореннявеликих,інші—дрібнихпідприємств).

Накористьствореннявеликихпідприємствуказують: • велика капіталомісткість переробної системи (електростанції,

госпіталі,денеобхіднедорогеспеціальнеобладнання); • необхідність зосередження великої кількості людей або різних

виробів (автопідприємства, аеропорти, склади, мережі універ-сальнихмагазинівтощо).

Про доцільність створення малих підприємств свідчать: розосе-редженість клієнтів та необхідність забезпечити для них зручнийдоступдопідприємства.

Рішеннящодомісцярозташуванняпідприємствприймаєтьсянапідставі врахуваннямакро- та мікроекономічних ситуацій.Макро-

64

рівень—це рішенняпро континент, країну,місто, район.Мікрорі-вень— вибір конкретногомайданчика чи приміщення для підпри-ємства.

Основні фактори макрорівня: 1. Демографічні та економічні фактори,що впливають на розмір

і розвиток основних ризиків збуту продукції операційної сис-теми.

2. Джереласировини,матеріалівтатранспортнівитратина їхдо-ставку.

3. Кількістьіякістьтрудовихресурсів. 4. Наявністьдостатньоїкількостіенергіїіводи. 5. Політичнастабільність. 6. Податковаполітикатастимулюванняекономічногорозвитку. 7. Питаннязахистунавколишньогосередовища. 8. Вартістьзагальноїділянкиібудівництва. 9. Умовиспоживання(клімат,системаосвіти,медицина,культура,

відпочинок).до найважливіших факторів на мікрорівні належать:

1. Обмежувальні норми на розвиток підприємства, сумісність ізсусіднімиоб’єктами.

2. Розмір,конфігураціятаіншітехнічніаспектимайданчика. 3. Наявністьдоступнихвидівтранспорту. 4. Наявністьтавартістьенергозбереження. 5. Відповідністьмайданчикахарактерупідприємства. 6. Близькістьжитладляпрацівників. 7. Наявністьконкурентів. 8. Длябагатьохвидівпідприємстввирішальнимможебутиодиніз

факторів,наприклад,розташуванняпоблизупорівнянодешевоїробочоїсили.

5. проектування підприємств, типи проектів

Наступнимкрокомприствореніопераційноїсистемиєпроекту-вання підприємства,щовключаєвизначенняконфігурації,тобтороз-міруіформибудівлітарозміщеннявиробничихресурсівусерединінеї.

Є різні типи проектів, або планувань виробництва продукції.Залежно від характеру переробної підсистеми застосовують

три основні типи планувань: пропорційно-функціональну схему,

65

Рис. 25. типове пропорційне планування виробництва

ПроцесА ПроцесД ПроцесК ПроцесВ

Проїздабозал

ПроцесC ПроцесЖ ПроцесЗ

ПроцесМ ПроцесР ПроцесН ПроцесЛ

Рис. 24. типи проектів, або планувань виробництва продукції, та їх характеристика

типи проектів, або планувань виробництва

пропорційно- функціональна схема

Доцільнапереважнопридрібносерійномуви-

робництві,колиокремівиробиабоспоживачіпо-слугипереходятьзоднієїділянкинаіншузалежновідконкретнихвимог

Фіксоване позиційне плануванняВиробичиспоживачза-

фіксовані,домісцяроботивмірупотребиподаютьсярізнівиробничіресурси.Цеплануваннямаєтимчасовийхарактердозавершенняроботинадпроектом

Лінійне, або поточне плануванняВиробничіресурси

розміщуютьсяувиглядіпослідовностіробочих

місцьзгіднозтимиопера-ціями,якінеобхіднідля

випускуготовоїпродукції

лінійну, або поточну схему, і фіксоване позиційне планування (рис.24).

пропорційно-функціональна схема передбачає групуваннявиробничих ресурсів за ознакою виконуваної роботи (процесу)(рис.25).

Лінійне,або поточне планування,застосовуєтьсяумасовомуви-робництві,декоженвирібабоспоживачпослугифактичнопроходитьоднійтісаміоперації(рис.26).

Фіксоване позиційне планування переважно реалізується привиконанніпроектів,наприклад,будівельних.Проблемоюприцьомутипіплануванняєрозміститивиробничіресурситак,щобвонинеза-важалиодинодному.

66

Етапипроцесупроектуванняпідприємстванаведеновтабл.6.Післятогоякпідприємствоспроектоване,необхідноспроектува-

ти роботу персоналу та нормувати її.

Таблиця 6Характеристика етапів проектування підприємства

етап планування

Зміст виконуваних завдань

Першийетап Проектувальник збирає дані, інформацію про схему планування операційного процесу,що буде розміщенийна підприємстві, про завдання щодо продуктивності таасортименту продукції, дані про майданчик, його кон-фігурацію, розмір, про планування поверхів, висотуперекриттів, про будівельні норми та інші нормативніакти техніки безпеки, охорони, захисту навколишньогосередовища

Другийетап Визначаютьсякількістьітипивиробничихресурсів(на-приклад,кількістькасовихмісцьубанкудляобслугову-ванняочікуванихклієнтів)

Третійетап Визначаєтьсяплоща,необхіднадлярозміщенняробочихмісцьукожномупідрозділіпідприємства

Четвертийетап Визначається, які з підрозділів розмістити поруч, а якірозвестизалежновідїхпризначення

П’ятийетап Зарезультатамитретьогоічетвертогоетапіврозробляєть-сягенеральнекомпонуваннязвизначеннямусіхрозмірівімісцярозташуваннякожногопідрозділу.Прицьомучас-торозробляєтьсякількаможливихваріантів

Шостийетап Чітко визначається точне місце кожної одиниці облад-нання,меблівта іншихвиробничихресурсівукожномупідрозділітанаробочомумісці.Цюроботувиконуютьзадопомогоюкомп’ютерноїтехніки

Рис. 26. типова поточна схема планування

Робоча Робоча Робочаоперація операція операція

1 2 3

67

Проектування робіт охоплює точне визначення змісту кожноговидуроботиворганізаціїтапобічно—порядокрозподілуроботивній.

Важливими моментами є: 1. Створення точних специфікацій,щовизначаютьпорядоквзає-

модіїпрацівниківзобладнанням,споживачамичиіншимиеле-ментамивиробничогосередовища.

2. Урахуванняпринципів економічної ефективності тапринципівповедінки (робота має відповідати здібностям працівника іможливостям обладнання, вартість розробки не повинна бутинадтовисокою,змістроботимаєвідповідатипсихологічнимочі-куваннямпрацівника).

3. Урахуванняперевагтанедоліківспеціалізаціїпраці.переваги спеціалізації:

• даєзмогускоротитипідготовкупрацівників; • поліпшує рівень професійного вміння на кожному робочому

місці; • даєзмогувідокремитивідвиробничихзавданьті,якінепотре-

бують кваліфікованої праці, а можуть бути виконані кваліфі-кованимипрацівникамизменшоюоплатоюпраці.

недоліки спеціалізації: • зменшеннягнучкостіпризмінівиробничихзавдань; • зниженняпочуттязадоволенняроботою; • зростаннявтомивідмонотонностітощо. 4. Застосуванняпринципівсоціотехнічногопідходу,асаме: • роботамає бутидоситьнапруженою імістити елементирізно-

манітності; • необхідно,щобнароботіможнабулонавчатисяйпродовжувати

своюосвіту; • необхідністьвідзначенняпридобревиконанійроботі; • необхідністьреалізаціїпевноїзалежностіміжрезультатамипраці

ісоціальнимстаномособи; • необхідністьпоєднанняхарактеруроботизбажаниммайбутнім

тощо. 5. Забезпеченнянормуванняпраці,якеполягаєувизначеннічасу,

необхідногодлявиконаннятієїчиіншоїроботи.Очікуваний час виконання роботи називається нормою часу, або нормою.

Нормачасувказуєтьсяякчас,витраченийнаодиницюпродукції,абояккількістьпродукції,виробленоїупродовжпевногоперіодучасу.

68

Нормичасудаютьзмогуплануватироботуперсоналу,обладнаннятаоцінюватипрацюробітників,зайнятихвопераційномупроцесі.

Висновки

1. З’ясувавши основну мету створення та завдання операційноїсистеми,необхіднопроаналізуватиетапиїїстворення,починаючиіз проектування виробів і процесів у сфері виробництва та на-данняпослуг і закінчуючианалізомпроблем,пов’язаних ізви-значеннямвиробничихпотужностей,проектуваннямпідприєм-ства,організаціїтанормуванняпраціперсоналу.

2. Управлінняопераціямиусферіпослугбільшскладне,ніжуви-робництвітоварів,томущочимвищіміраіндивідуалізаціїпро-дукції та трудомісткості процесу, тим важче забезпечити йоговисокуекономічнуефективність.

3. На прийняття рішень із просторової організації підприємствавпливаютьмакроекономічнітамікроекономічніфактори.

4. Залежновідхарактерупереробноїпідсистемизастосовуютьтриосновні типи планувань: пропорційно-функціональну систему;лінійну,абопоточнусхему,іфіксованепозиційнепланування.

5. Проектуванняробітпередбачаєточневизначеннязмістукожноговиду робіт в організації та порядок роботи в ній.Нормуванняпраціполягаєувизначеннічасу,необхідногодлявиконаннятієїчиіншоїроботи.


1. Розкрийтесутністьтаціліпроектуванняопераційноїсистеми. 2. Назвітьетапипроектуванняопераційноїсистеми. 3. Схарактеризуйтеетапипроектуванняопераційноїсистеми. 4. Схарактеризуйтежиттєвийциклвиробуіпроцесу. 5. Назвітьособливостіпроектуванняпродуктів іпроцесівусфері

послуг. 6. Схарактеризуйте проектування виробничих потужностей та їх

місцезнаходження. 7. Назвітьфакторимакро- і мікрорівня, які впливаютьна проек-

туванняопераційноїсистеми. 8. Визначтеосновнізавданняприпроектуванніпідприємства. 9. Назвітьосновнітипипроектів,яківикористовуютьсяприпроек-

туванніпідприємств.

10. Схарактеризуйтепропорційно-функціональнусхемуприпроек-туванніпідприємства.

11. Розкрийте сутність лінійного, або поточного планування під-приємства.

12. Фіксованепозиційнепланування:перевагиінедоліки.13. Назвітьетапипроцесупроектування.14. Розкрийте зміст етапу проектування робіт при створенні під-

приємства.

70

тема 7. Управління поточним функціонуванням операційної системи


1. Управління матеріально-технічним забезпеченням підприєм-ства.

2. Оперативнеуправлінняопераційнимпроцесом. 3. Організаціядиспетчеризаціївиробництвапродукції. 4. Управлінняматеріальнимизапасами.

Література [3,6,19,25].


Матеріально-технічнезабезпечення;транзитна,складськаформизабезпеченняматеріальнимиресурсами;оперативнеуправління;диспетчеризація;матеріальні запаси; виробничі запаси;функціїзапасів; системиуправліннязапасами;методиуправліннязапа-сами;моделіуправліннязапасами.

1. Управління матеріально-технічним забезпеченням підприєм-ства

Раціональна організація матеріально-технічного забезпечення(МТЗ)визначаєрівеньвикористаннязасобіввиробництва,зростан-ня продуктивності праці, зменшення собівартості продукції, підви-щенняприбуткутарентабельності.

Забезпечення операційної системи матеріальними ресурсами єпочатковоюланкоюопераційногопроцесу,азбутготовоїпродукції—завершальною.

Матеріально-технічнезабезпечення—цепроцесзабезпеченняпід-приємствавсімавидамиматеріально-технічнихресурсівувизначеністроки та в обсягах, необхідних для нормальної виробничо-госпо-дарськоїдіяльності.ПроцесМТЗповиненздійснюватисязмінімаль-нимитранспортно-складськимивитратамитанайдоцільнішимвико-ристаннямцихресурсів.

СучаснимиформамиМТЗєтранзитнаіскладська.Притранзитнійформіпідприємствоотримуєматеріали,сирови-

ну, обладнання,напівфабрикатибезпосередньовідпідприємствви-

71

робників, постачальників. Використання цієї форми забезпеченняекономічно виправдане тоді, коли потрібна кількість матеріальнихресурсівдорівнюєтранзитнійнорміабоперевищуєїї.

Прискладськійформізабезпеченнянеобхідніматеріальніресур-си підприємство отримує із баз та складів організацій.Такаформапостачанняматеріальнихресурсівєдоцільноюдляматеріалівісиро-вини,яківикористовуютьсяуневеликихкількостях.

УнашчасширокозастосовуютьсяйіншіформиМТЗпідприєм-ствачерез: • товарно-сировиннібіржі; • аукціони-конкурси; • оптовізакупівлі; • регулярнізакупівлідрібнимипартіями; • закупівлізанеобхідністютощо.

Ту чи іншу форму забезпечення матеріально-технічними ресур-самипідприємствообирає,виходячиізособливостейресурсу,трива-лостійогоотримання,кількостіпродукції,якостітаціниресурсівйіншихфакторів.

Забезпечення матеріальними ресурсами підприємства здійсню-єтьсявідділомМТЗ.Йогофункціямиє: 1. Плануванняпотребипідприємствауматеріально-технічнихре-

сурсах. 2. Складаннязаявокнапотрібніматеріально-технічніресурси. 3. Здійснення всієї оперативної діяльності з реалізації планів за-

безпечення. 4. Прийом,розміщення,зберіганнятавідпускресурсівпідрозділам

підприємства. 5. Визначенняспільнозпланово-економічним,технічнимтафінан-

совимвідділамипідприємстваобґрунтованихнормзапасівмате-ріально-технічнихресурсівідоведенняцихнормдопрацівниківскладів;регулюванняобсягузапасівтаконтрользаїхстаном.

6. Участьурозробціорганізаційно-технічнихзаходівзекономіїре-сурсівтазамінидефіцитноїсировининаменшдефіцитну.

7. Організаціяконтролюзавикористаннямматеріальнихресурсівпідрозділамипідприємства.

8. Проведенняоперативногооблікуматеріально-технічнихресур-сівнапідприємстві.

ОрганізаційнаструктуравідділуМТЗзалежитьвідтипуоперацій-ної системи та розмірупідприємства.Наневеликихпідприємствах

72

функціїзабезпеченняматеріально-технічнимиресурсамивиконуютьокреміпрацівникиабогрупипрацівників.

Насередніхівеликихпідприємствахціфункціїздійснюютьвід-ділиматеріально-технічногозабезпечення.

Набільшостіпідприємствслужбазабезпеченняматеріально-тех-нічнимиресурсамипредставленавідділом(департаментом)МТЗ.Дойогоскладуможутьвходити:планово-економічнагрупа;матеріальнігрупизавидамиматеріалів;диспетчерськагрупа;матеріальнісклади(рис.27).

Потребауматеріально-технічнихресурсахнапідприємствівизна-чаєтьсязадопомогоюсучаснихметодикіметодів.Вибірнеобхідноїметодикичиметодузалежитьвідпрофілюпідприємства,видупро-дукції,що випускається, наявності і видів складівнапідприємстві,системиконтролюзастаномзапасів.

2. Оперативне управління операційним процесомОперативне управління є частиною загальної системи менедж-

менту і спрямованенавирішеннякомплексузавдань,пов’язаних ізконтролем, обліком і регулюванням процесу проведення робіт від-повіднодозапланованихпоказників.

Оперативні плани складаються на основі річних і квартальнихпланівурозрізімісячних,тижнево-(декадно-),добовихінавітьвнут-рішньозміннихінтервалівчасу.

Рис. 27. типова схема служби МтЗ промислового підприємства

Заступник директора з комерційних питань

планово-економічна група диспетчерська групаМатеріальні групи

Відділматеріально-технічногозабезпечення

Складськігосподарства

73

Нарівніпідприємства оперативнеуправління здійснюєтьсядлявирішенняпринциповихпитаньстосовнозняття, замінизапущеноїу виробництвопродукції, забезпечення зовнішніхпостачань склад-никівдлявиробів,використаннявнутрішніхматеріальних,трудовихіфінансовихресурсів.

Для оперативного управління характерна сувора регламентаціявиконанняробітучасі з кожноїпозиції виробничоїпрограми іно-менклатурно-календарногопланузалежновідфактичноїситуації.

Оперативнеуправлінняздійснюєтьсянаосновібезупинногоконт-ролю ірегулюванняперебігуопераційногопроцесу.Цедосягаєтьсязавдякивиконаннютакихумов: • чіткийрозподілробітнакороткіперіодичасу(декада,тиждень,

доба,зміна); • чіткарегламентаціятехнологічногопроцесу; • чіткаорганізаціязбору,обробкийаналізуінформаціїпропере-

бігопераційногопроцесу; • повсякденнийаналізіуправлінняситуацієювкожнійланціпід-

приємства; • своєчаснеприйняттярішеньіорганізаціяроботизпопередження

порушеньпід час операційногопроцесу чишвидкогойого від-новленнявразівідхилень.

Метаоперативногоуправлінняполягаєупостійномупідтриманністійкостіфункціонуванняопераційноїсистемидляефективногодо-сягненнязапланованихрезультатів.Цепотребуєствореннявизначе-нихтехнічних,організаційнихіекономічнихумовтапередумов,щосприялибпідтриманнюпрацездатностіістійкостісистемизагалом.

Усистеміоперативногоуправліннявиділяютькількафаз:плану-вання, облік, контроль, аналіз і регулювання.Останні чотирифазиможнаоб’єднатиуфункціюдиспетчеризації(рис.28).

Однією з основних функцій оперативного управління є плану-вання.

Оперативне планування конкретизує і забезпечує виконаннязавдань, встановлених поточним планом. При цьому уточнюютьсяобсягіноменклатурапродукції,якавиготовляєтьсяузаданийперіод.Для кожного підрозділу встановлюються місячні, декадні, тижневіграфіки,виробничіпрограми.

Завдання оперативного контролю— зіставленняфактичних па-раметрівтехнологіїіпродукції,данихпрохідвиробництвазнорма-тивнимипоказниками.

74

Оперативний контроль реалізується на основі інформації, якуотримуємоврезультатіоперативногообліку,щозабезпечуєсвоєчас-не, повне та вірогідне відображенняпроцесу виконанняоперацій укожномупідрозділіпідприємства.Основнимзавданнямоперативно-гооблікуєотриманняінформаціїпрорезультатироботипідрозділівупродовжвизначеногоперіоду.

Реалізація цього завдання за умови своєчасності надходження,повнотиівірогідностіінформації,щовраховується,можебутиздійс-ненашляхомствореннякомплексноїавтоматизованоїсистемиопера-тивногооблікунапідприємстві.

Цясистемаповиннавідповідатитакимвимогам: • мативисокуоперативністьзізборуйобробкиінформації; • виключатидублюваннявроботікожноїланкисистеми; • забезпечуватипопереднюобробкуінформаціїупунктахїїзбору; • виключитипередачувінформаційно-обчислювальнийцентрпід-

приємстванадлишковоїінформації;

Рис. 28. Схема функціональної структури оперативного управління виробництвом

Аналіз Самовдосконалення

Інформаціяпроякість

виробничогопроцесу

Показникиякостіоперативногоуправління

виробництвом

Інформаціяпрохід

виробничогопроцесу

Плановізавдання

Організаціяоперативногоуправління

виробництвом

Коригування

Виробничийпроцес

Плану-вання

Облік Контроль

Регулювання Аналіз

75

• забезпечуватиможливістьсинтезуванняотриманоїінформації; • виключитиабозвестидомінімумуручнупрацюпризаповненні

обліковоїдокументації; • фіксуватичасроботиіпростоїустаткування; • контролювативихідустаткуваннявремонтізремонту; • визначити витрати електроенергії, палива, води, паливно-

мастильнихматеріалів.Оперативнийаналізпризначенийдлясвоєчасноїоцінкизмінопе-

раційногопроцесу.Об’єктамианалізуможутьбутироботаобладнан-няіробітників,станзапасівматеріалів,незавершеноговиробництватощо.Урезультатіаналізувиявляютьсяпричинивідхиленняпроцесувиробництвавідзапланованого,пропонуютьсяорганізаційно-техніч-нізаходизїхліквідації.

Завершальним етапом оперативного управління є регулюван-няперебігуопераційногопроцесунаосновірезультатівконтролю іаналізу.

3. Організація диспетчеризації виробництва продукціїдиспетчеризація —особливаформа управління,що передбачає

виокремленнявокремуцентралізовануслужбуфункційоперативно-гоуправлінняівідповіднуційформісукупністьметодівітехнічнихзасобівуправління.

Функціїдиспетчерськоїслужбивипливаютьізсутностіоператив-ногодиспетчерськогоуправлінняіможутьбутипредставленізаета-памиуправлінськогоциклу: • збір, передача, обробка й аналіз оперативної інформації про

виконанняпланових робіт,щонадходить від організацій і під-розділів,атакожпродопущенівідхиленнявідграфіківробіт;

• участь у розгляді тижнево-добових графіків виконання робіт,постачаньматеріалів,роботимеханізмівітранспорту;

• контрольнадвиконаннямтижнево-добовихграфіківусімаструк-турнимипідрозділами, зовнішнімипостачальникамий іншимиучасникамивиробництва;

• оперативне регулювання операційного процесу, координаціяробіт,вирішенняпоточнихпитань,передачавиконавцямопера-тивнихрозпорядженькерівництва;

• проведеннящоденнихдиспетчерськихнарад; • підготовка рапорту керівництву про виконання змінно- і тиж-

нево-добовихграфіків.

76

Службаголовногодиспетчераздійснюєтакіфункції: • контрольвиконаннявиробничоїпрограмизосновнихвидівви-

робівізастадіямивиробничогопроцесу; • вживання заходів попередження перебоїв у виробничому про-

цесі; • облікіаналізвнутрішньозміннихпростоївустаткування; • облікіконтрользабезпеченняробочихмісцьусімнеобхідним.

Крімтого,диспетчерськаслужбабереучастьвоперативнихнара-дах,контролюєдиспетчерськіслужбипідвідомчихпідрозділів,коор-динуєдіївиробничихпідрозділівваварійнихситуаціяхтощо.

Доскладусистемидиспетчеризаціївходять: • мережадиспетчерськихпунктів; • диспетчерськийперсонал; • оперативно-диспетчерськаінформаціяідокументація; • комплекстехнічнихзасобівзв’язкуйіншихпристроїв,щозабез-

печуютьзбір,збереження,передачу,обробкуівідображенняопе-ративно-диспетчерськоїінформації.

Складікількістьдиспетчерськогоперсоналувизначаютьсяштат-ним розкладом згідно з установленою кількістю адміністративно-управлінськогоапарату.Диспетчерськийперсоналорганізації скла-дається з головного (старшого) диспетчера, змінних диспетчерів ічерговихоператорів.

Головнийдиспетчервідповідає зачіткевиконанняфункційдис-петчерськоїслужбиіповиненвіддаватиоперативнерозпорядженнякерівникам ідиспетчерськомуперсоналупідвідомчихпідрозділів, атакож організаціям-виконавцям і вимагати виконання своїх розпо-ряджень,робитизапитинеобхідноїінформаціївідкожногозучасниківвиробництваівимагатиїїсвоєчасногопредставлення,перерозподіля-тиматеріально-технічніресурсидлязабезпеченнявиконанняробіт.

Колодіяльностізміннихдиспетчеріворганізаціївизначаєтьсягра-фіком івказівкамиголовногодиспетчера іполягаєголовноузборі,обробцііпередачіоперативноїінформації,контролюваннівиконанняграфіківізаявок,підготовціматеріалівдлянарад.

Оператор диспетчерського пункту підпорядкований змінному(черговому)диспетчеру.Операторприймаєіпередаєоперативнуін-формацію, заповнює облікові документи і виконує інші допоміжніроботизавказівкамидиспетчера.

Сучасна диспетчерська служба повинна мати відповідне осна-щеннязасобамизв’язку,комп’ютерноютехнікою,технічнимизасоба-ми,безякихвонавтрачаєсвоюосновнуякість—оперативність.

77

4. Управління матеріальними запасамиУправління запасами — це група функцій управління, що під-

тримуютьповнийциклпотокуматеріаліввідзакупівлітавнутріш-ньогоконтролюзаперетвореннямматеріальних запасівна готовийпродуктіконтролюупроцесіздачінасклад,доставкитаспоживанняпродукту.

Мета створення запасів —цестворенняпевногобуфераміжпо-слідовними поставками матеріалів і виключення необхідності без-перервнихпоставок.

Види запасів.Єтриосновнівидизапасів:готовоїпродукції;вихід-нихматеріалів (виробничі запаси); запасинезавершеноговиробни-цтва. Утворення запасів готової продукції викликане тим,що вонанеможебутивідразувідправлена споживачам.Вумовахринковихвідносинцізапасиможутьматирольрегулятораринковогопопитуіцінинапродукціюпідприємства.Управлінняцимизапасамиздійс-нюютьсяслужбоюмаркетингу.

Довиробничихзапасівналежатьматеріали,щонадійшлинапід-приємство,алещенепідданіпереробці.Цізапасизазвичайзберіга-ютьсяна складахслужбипостачаннятауневеликихкількостяхнаробочихмісцях.Головнапричинаутвореннязапасів—періодичністьнадходженняматеріалів іперіодичністьпотребивпевномувидіре-сурсівнавиробництві.Підсировиноютаматеріаламирозуміютьусізакупленітовари,якістаютьскладовоюпродукції,щовипускається.

Під запасами незавершеного виробництва розуміють матеріали,щоперебуваютьнапроміжнихстадіяхвиробничогопроцесупідпри-ємства. Вони зазнають технологічної переробки, у результаті чогопоступовозмінюютьсяїхвластивості,зростаєвартістьіз’являютьсяновівидипродукції.

На проміжних стадіях виробництва з’являються напівфабрика-ти—продукти, обробка яких ужепочалася, алещене завершена уциклівиробництва.

Функції матеріальних запасів. Запаси виконують кілька важ-ливих функцій, які підвищують гнучкість в управлінні фірмою:накопичення;захистуцінивідзміницінтаінфляції;управлінняви-тратамизадопомогоювикористаннядисконту,щозалежитьвідве-личинизамовлення.

Функція накопичення.Якщопостачальникифірмиорганізуютьпостачаннянерегулярно, то запасивхіднихматеріалів сліднакопи-

78

чувати у певних межах, щоб захистити підприємство від несподі-ванок.Усередині самоїфірми виробничі процесиможутьмати від-хилення від запланованого. Якщо ці процеси несинхронізовані, тозапаси,звичайно,накопичуютьокремодлякожногопроцесу.

Функція захисту від інфляції.Запасиможутьбутизахистомпро-ти зміницін та інфляції. Розміщуючи готівку у банку,фірмаможеотримати додаткові кошти. З іншого боку, цінність запасу здатназростишвидше, ніж гроші, покладені у банк. Таким чином, запасивиступаютьінвестиціямипривідповіднійоцінціризику.

Функція управління витратами за допомогою використання дисконту. Більшістьпостачальниківпропонуютьзнижки(дисконти)привеликихзамовленнях.Закупівлявеликихкількостейматеріаль-нихресурсівнапільговихумовах,звичайно,можезменшитивартістьвироблених продуктів. Однак необхідно врахувати вартість витратна їх збереження. Збільшуючи інвестиції в запаси, підприємствозмушенеобмежуватигрошовівкладенняза іншиминапрямами,щотакож підтверджує необхідність економічного обґрунтування при-йнятихрішеньізмінімізаціїзапасівіефективногоуправлінняними.

Витрати на матеріальні запаси. Приймаючи рішення про вибіробсягутоварно-матеріальногозапасу,необхідновраховуватитаківи-трати: • витратиназбереження; • витратинаосвоєнняновоїпродукції; • витрати, пов’язані з пусконалагоджувальними роботами при

змініпродукції; • витрати,пов’язанізрозміщеннямзамовлень; • витрати,пов’язанізбракомзапасу(дефіцитом).

Витрати на збереження включаютьвитратинаскладськеустат-куванняіприміщення,обробку,страховку,атакожвитрати,пов’язаніз дрібними крадіжками, псуванням, старінням, знецінюванням, по-датками.

Витрати на освоєння нової продукції.Виготовленнякожноговидупродуктупов’язанезпридбаннямнеобхіднихматеріалів,комплексівустаткування, заповненням необхідної документації, вилученнямпопередньогозапасуматеріалів.

Витрати, пов’язані з пусконалагоджувальними роботами при зміні продукції.Якбизпереходомвідодногопродуктудоіншогонебулипов’язані жодні витрати, продукція вироблялася б дрібними пар-тіями,щобдалозмогузменшитирівнізапасів.

79

Витрати, пов’язані з розміщенням замовлень.Цівитратиналежатьдоуправлінськихіканцелярськихвитрат,пов’язанихізпідготовкоюзамовленнядопродажучивиробництва.Витратинарозміщенняза-мовленьвключаютьоблікнаявноїкількостіпродукціїчиматеріалів,визначення необхідного обсягу замовлення і документальне роз-міщеннязамовлень.Усумувитратнарозміщеннязамовленьвклю-чаютьсявитрати,пов’язанізвідстеженнямвиконаннязамовлень.

Витрати, пов’язані з браком запасу.Колизапаспевноїпродукціїчиматеріалувичерпується,замовленнянапродукціюіматеріалочі-кує,покизапасбудепоповненийабоповиннебутискасоване.Євиз-наченийкомпромісміжвитратаминапідтриманняналежногорівнязапасу і втратами,щоєнаслідкомвичерпаннязапасу.Уцьомуразіінодівдаєтьсядосягтирозумногобалансу,оскількичастонеможливооцінитиупущенийприбуток,наслідкивтратиклієнтівіобсягштра-фівзанесвоєчасневиконанняумовконтракту.

Системи управління запасами. Управління запасами має дваосновнихаспекти.Першийстосуєтьсярівняобслуговуванняспожи-вачів, тобто забезпечення здатності виробляти потрібну продукціюудостатнійкількості,употрібнийчас іупотрібномумісці.Другийаспектпов’язанийізвитратаминапідтриманнязапасів.

Основна мета управління запасами —досягти задовільного об-слуговуванняспоживачів,утримуючивитратинапідтримкузапасівурозумнихмежах.Керівникповинензбалансуватирівеньматеріаль-нихзапасів.Прицьомунеобхідноправильновизначититерміни,об-сягизамовленьтамоделіуправліннязапасами.

Основнаособливість,щовизначаєметодплануванняіконтролюзапасів,—характерпопитунацізапаси.Вінможебутизалежнимчинезалежним.Залежнийпопитмаютьматеріали,сировина,вузли,аг-регати, складники, які використовуються у виробництві кінцевогопродукту.Незалежнийпопитмаєготовапродукція.

Приуправліннізапасамиважливовраховувати,щовониістотновідрізняються з погляду грошових вкладень, потенційного прибут-ку, обсягу можливого збитку від браку запасів. Тому розподілятизусиллязуправліннязапасаминеобхідновідповіднодоїхвідносноїважливості.

ДляцьогодоцільноскористатисянайбільшвідомимметодомАВС(Закон80/20діаграмаПарето),щокласифікуєзапасизавизначенимпоказникомважливості,наприклад,зарічнимвикористаннямзапасув грошовомувираженні (тобто грошовавартість одиниці запасуна

80

складі,помноженанарічнийпоказниквикористання).Відповіднодоцьогорозподіляєтьсядіяльністьізконтролюйуправліннязапасами.Використовуютьсятрикласизапасів:А—дужеважливі,В—серед-ньогоступеняважливості;С—найменшважливі.

КласАстановитьнебільшеніж20%загальноїкількостізапасівзаобсягомінебільшеніж80%заціною.ДокласуВналежатьнебіль-шеніж30%запасівзаобсягомінебільшеніж15%заціною.КласСстановитьнебільшеніж50%заобсягомзбереженнязапасівівсьоголише5%заціною(рис.29).

Рівеньконтролюзазапасамитакожповиненвідповідатицимспів-відношенням.

Метод АВС використовується для поліпшення роботи підпри-ємствурізнихсферахдіяльності.

Найбільший ефект метод АВС дає в комбінації з іншим мето-дом—XYZ-аналізом.

Рис. 29. Класифікація матеріальних запасів за методом аВС

Річнавартістьзапасу,%

100

80

15

5

0 1020304050 Кількістьодиниць запасу,%

ЗапасигрупиА

ЗапасигрупиВ

ЗапасигрупиС

XYZ-аналіз дає змогу класифікувати запаси залежно від харак-теруїхспоживанняіточностіпрогнозуваннязміну їхпотребі.Ка-тегоріяХ— це група,що характеризується стабільною величиноюспоживання (наприклад, якщо йдеться про сировину, то існуютьнорми витрати кожного виду сировини) і високою точністю про-

81

гнозування терміну споживання.До категоріїYналежать ресурси,потребавякиххарактеризуєтьсявідомимитенденціями(наприклад,сезонними коливаннями) і середніми можливостями їх прогнозу-вання.РесурсикатегоріїZвикористовуютьсянерегулярно,величи-нуїхспоживанняпрогнозуватискладно.

ПоєднанняданихпроспіввідношеннякількостітавартостіАВС-аналізу з даними про співвідношення кількості та структури спо-живанняXYZ-аналізудаєзмогуотриматиінструментипланування,контролюйуправліннядлясистемипостачаннязагаломіуправліннязапасамизокрема.

Є дві основнімоделі систем управління товарно-матеріальнимизапасами:модельізфіксованимобсягом(модельекономічногообсягузамовлення)імодельізфіксованимперіодом(періодичнамодель).

Схарактеризуємоосновнурозбіжністьміжними.Умоделізфіксо-ванимобсягомчерговезамовленнянапостачаннявідбувається,колизапасзнижуєтьсядопевногорівня.Цеможестатисяубудь-якиймо-мент,залежновідшвидкостіспоживаннязапасу.Умоделізфіксова-нимперіодомрозміщеннячерговогозамовленняздійснюєтьсячереззаздалегідьвизначений(контрольний)періодчасу.

Використаннямоделізфіксованимобсягомпотребуєпостійногоконтролюзалишкузапасу.Модельізфіксованимобсягом—системабезперервноїдії, якапотребує,щобщораз, колипроводитьсявилу-ченняматеріалівіззапасучипоповненняузапас,змінювалисязапасиівиконуваласяперевірка,чидосягнутаточкачерговогозамовлення.Умоделізфіксованимперіодомобчисленнязалишкузапасупрово-дитьсялишепіслязакінченняконтрольногоперіодучасу.

Розбіжностіміжмоделямизфіксованимобсягоміфіксованимпе-ріодомпоказановтаблиці7.

Таблиця 7розбіжності між моделями з фіксованим обсягом

і фіксованим періодом

Характеристика Модель із фіксованим обсягом

Модель із фіксованим періодом

1 2 3

Обсягзамовлення Постійнавеличина(щораззамовляєтьсятасамакількість)

Зміннавеличина(зміню-єтьсяприкожномучергово-мурозміщеннізамовлення)

82


1 2 3

Моментрозміщеннязамовлення

Колирівеньзапасузнижу-єтьсядофіксованогорівня(доточкизамовлення)

Колиминаєзаздалегідьвизначенийфіксований(контрольний)період

Веденняоблікузапасу

Щораз,колипроводитьсявилученнячипоповненнязапасу

Обчислюєтьсятількипіслязакінченняконтрольногоперіоду

Величиназапасу Менша,ніжусистемізфіксованимінтерваломпостачань

Більша,ніжусистемізфіксованимобсягомзамо-влення

Трудомісткістьобслуговування

Високавнаслідокнеобхід-ностібезупиннообновля-тизапаси

Низькачерезвідсутністьнеобхідностібезупиннообновлюватизапаси

Типзапасів Більшдорогі,критичнічиважливізапаси

Меншдорогітаважливізапаси

Система управління запасами “точно вчасно”.Сучаснісистемиуправліннязапасамивиробництваспрямованінаскороченнязапасів.Згіднозтрадиційнимипідходами,частовиникаєбажанняпідвищи-тизавантаженняобладнанняівтакийспосібзменшитисобівартістьпродукції,алеврезультатівитратиназберіганнязапасівзростаютьнастільки,щособівартістьпродукції,навпаки,зростаєівтрачаютьсяконкурентніпереваги.Системауправління “точновчасно”виникланазаводах“Тойота”.Метацієїсистеми—безперервневиробництво(абообслуговування)змінімальнимивитратами.Системапередбачаєзменшення обсягу партії, зменшення заділів, практичну ліквідаціюнезавершеного виробництва, зведення до мінімуму обсягів запасів.Укомпанії“Тойота”методи,яківикористовуютьсядляпристосуван-нявиробництвадопостійнихзмінпопиту,називаютьсявирівнюван-нямвиробництва.Замістьтого,щобвироблятиєдинийвидпродукціївеликими партіями, виробляється широкий спектр модифікованоїпродукції згідно з вимогами споживачів. Тому виробництво відпо-відає вимогам сьогодення, а складські запаси зведені до мінімуму.Уцьомуметодівиділяютьдвістадії.Напершійздійснюєтьсяпристо-суваннявиробництвадомісячногопопиту,анадругій—пристосуван-нядощоденнихколиваньупродовжмісяця.Упроцесіоперативногоплануваннявиробництваосновнарольналежить системі “Канбан”,задопомогоюякоїфункціонуєсистема“витягування”складниківдля

83

виробівізпопередніхоперацій.Система“Канбан”єінформаційноюсистемою,якасприяєздійсненнювиробництванеобхідноїпродукціїупотрібнійкількостіупотрібнийчаснакожномуетапівиробництваякназаводахфірми,такіназаводахфірм-постачальників.

Висновки

1. Матеріально-технічнезабезпечення(МТЗ)—цепроцесзабезпе-ченняпідприємствавсімавидамиматеріально-технічнихресур-сівувизначеністрокитавобсягах,необхіднихдлянормальноївиробничо-господарськоїдіяльності.СучаснимиформамиМТЗє транзитна і складська.Організаційна структура відділуМТЗзалежитьвідтипуопераційноїсистемитарозмірупідприємства.

2. Оперативне управління здійснюється для вирішення питаньстосовно зняття, заміни продукції, забезпечення постачання,використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів.Оперативнеуправлінняздійснюєтьсянаосновіконтролюірегу-люванніперебігуопераційногопроцесу.

3. Диспетчеризація—особливаформауправління,щопередбачаєвиокремлення в централізовану службуфункцій оперативногоуправлінняівідповіднуційформісукупністьметодівітехнічнихзасобівуправління.Складікількістьдиспетчерськогоперсоналувизначаютьсяштатнимрозкладомзгіднозустановленоючисель-ністюуправлінськогоперсоналу.

4. Управління запасами— це групафункцій управління,що під-тримуютьповнийциклпотокуматеріаліввідзакупівлітавнут-рішнього контролю за перетворенням матеріальних запасів наготовийпродукт іконтролюупроцесі здачінасклад,доставкита споживання продукту. Запаси виконують певні функції, якіпідвищуютьгнучкістьвуправлінніфірмою.

5. Основноюметоюуправліннязапасамиєдосягненнязадовільногообслуговування споживачів продукції, утримання витрат напідтримкузапасівурозумнихмежах.Прицьомунеобхіднопра-вильно визначити терміни, обсяги замовлень та моделі управ-ліннязапасами.


1. Визначтесутністьтазавданняуправлінняматеріально-технічнимзабезпеченнямпідприємства.

2. Зробіть порівняльну характеристику транзитної і складськоїформиматеріально-технічногозабезпеченняпідприємства.

3. Назвітьфункціїслужбиматеріально-технічногозабезпечення. 4. Схарактеризуйтеорганізаційнуструктуруслужбиматеріально-

технічногозабезпеченняпідприємства. 5. Розкрийтефункції, завдання іосновнівимогидооперативного

управлінняопераційноюдіяльністю. 6. Назвітьзавданняоперативногоплануваннявсистеміоператив-

ногоуправління. 7. Визначтеосновнізавданняоперативногоконтролю. 8. Розкрийтеметуізавданняоперативногоаналізу. 9. Визначтеосновнізавданняоперативногоаналізу.10. Диспетчеризація:сутністьтаосновнізавдання.11. Схарактеризуйтескладіструктурудиспетчерськоїслужбипід-

приємства.12. Визначтесутністьіметуствореннязапасівнапідприємстві.13. Схарактеризуйтерольтафункціїзапасів.14. Схарактеризуйтевитратинаматеріальнізапаси.15. Назвітьсистемиуправліннязапасами.16. Перерахуйтемоделіуправліннязапасами.17. У чому полягають особливості системи управління запасами

“точновчасно”?

85

Модуль 3. управління проектаМи, якістю

та продуктивністю операційної діяльності

тема 8. Управління проектами


1. Проектнийпідхіддоуправлінняопераційноюсистемою. 2. Життєвийциклпроекту.Плануванняпроекту. 3. ВідпрацюваннярозкладупроектузадопомогоюграфікаГантта. 4. Контрольвиконанняпроектів. 5. Методисітковогоплануваннявуправлінніпроектами.

Література[1,3,9].


Проект; ознаки проекту; управління проектами; класифікаціяпроектів;життєвийциклпроекту;фазижиттєвогоциклупроекту;плануванняпроектів;складаннярозкладів;контрольвиконанняпроекту;етапиплануванняпроекту;графікГантта;методисітко-вогопланування;методкритичногошляху;методоцінюваннятапереглядпланів.

1. проектний підхід до управління операційною системоюпроект — це комплекс взаємопов’язаних заходів, які розробля-

ютьсянарізнихрівняхменеджментузметоюреалізаціїспецифічнихзавданьтадосягненнячітковизначенихрезультатівупродовжзада-ногочасупривстановленихресурснихобмеженнях.

Основніознакипроектупоказанонарис.30.Можливість зміни комплексу заходів означає, що реалізація

проектузавждипов’язаназізмінамивбудь-якійсистеміієцілеспря-мованимїїперетвореннямзнаявногостанунабажаний,якийвизна-ченометоюпроекту.

86

Мета проекту —цебажанийтаобґрунтованийрезультат,щомаєбутидосягнутийумежахпевногострокуіпризаданихумовахреалі-заціїпроекту.Формулюванняметипроектупередбачаєобґрунтуван-нязавдання,щопотребує: • визначеннярезультатівдіяльностінапевнийстрок; • кількісноїоцінкирезультатівцієїдіяльності; • доведення,щоцірезультатиможутьбутидосягнуті; • означенняумов,заякихцірезультатиможутьбутидосягнуті.

неповторність (специфічність) означає,щозаходи,якінеобхід-но здійснитидляреалізації проекту,мають такийрівень інновацій,комплексностійструктурованості,завдякиякомуможнавідрізнитиодинпроектвідіншого.

Обмеженість у часі означає,щобудь-якийпроектмаєтермінпо-чаткуітермінзавершення.

Обмеженість ресурсів означає,щобудь-якийпроектмаєсвійоб-сягматеріальних,людськихтафінансовихресурсів,яківикористо-вуютьсязавстановленимілімітованимбюджетом.

Класифікаціюпроектівпредставлено утабл.8.Таблиця 8

Класифікація проектів

Ознака Характеристика

1 2

Замасшта-бами

Проектибуваютьдрібні,середні,великі,надвеликі(неменшеніж10млндол.—дрібні;10–50млндол.—середні;50–100млндол.—великі;понад100млндол.—надвеликі)

Обмеженістьучасі

Рис. 30.Ознаки проекту

Можливістьзміникомплексузаходівдлядосягненняметипроекту

Обмеженістьресурсів

проектНеповторюваність(специфічність)

87


1 2

Заскладністю Монопроекти —окреміпроектипевноговидутамасштабузвідносноневеликимивитратамитастрокамиреалізаціїМультипроект —цекомплекснийпроект,якийскладаєтьсязкількохмонопроектівіпотребуєбагатопроектногоуправлінняМегапроект —цекомплекснийпроект,якийскладаєтьсязде-кількохмоно-тамультипроектів,об’єднаниходнієюметою

Заякістю Проектизвичайноїякостітабездефектні.Вартістьбездефект-нихпроектівможебутидоситьзначною

Затривалістю Короткострокові—відкількохднівдо2–3-хроківСередньострокові—3–5роківДовгострокові—понад5років

Захарактеромтасфероюдіяльності

Промислові;проектидослідженнятарозвитку;організаційні;економічнітасоціальні;проекти,щореалізуютьсяумежахопе-раційно-виробничоїдіяльності

Промисловіпроекти

Проекти,спрямованінавипусктапродажновихпродуктів.Вонипов’язанізазвичайзбудівництвомспоруд,удосконален-нямтехнологій,розширеннямприсутностінаринкутощо

Проектидослідженнятарозвитку

Зосередженінанауково-досліднійдіяльності;розробціпро-грамнихзасобівопрацюванняінформації;новихматеріалівтаконструкційтощо

Організаційніпроекти

Спрямованінареформуваннясистемиуправління;створенняновоїорганізації;проведенняконференцій,семінарівтощо

Економічніпроекти

Маютьнаметіприватизаціюдержавнихпідприємств;розвитокфінансовогоринку;реформуваннясистемиоподаткуваннятощо

Соціальніпроекти

Пов’язанізреформуваннямсистемисоціальногозахисту,охорониздоров’я;подоланнямнаслідківприродних,економіч-нихтасоціальнихпотрясіньтаіншимичинникамисоціальногохарактеру

Проектиопераційно-виробничихсистем

Пов’язанізреалізацієюконкретнихопераційіробіт,дляякихпотрібнідоситьтривалістрокивиконанняіякі“невписуються”внормальнийрежимуправлінняопераційноюсистемою

Майжевсімменеджерамдоручаютькерівництвопроектами.Таканеобхідність у межах операційного менеджменту може виникну-ти, наприклад, при створенніновихпотужностейчи технологічнихпроцесів.Убудівництвічифірмах,щорозробляютьпрограмизабез-печення,управлінняпроектамиєосновноюформоюплануваннятаконтролюпоточноїдіяльностіпідприємства.Умаркетингудопроек-

88

тівналежитьздійсненняаналізупопиту,просуванняновогопродуктунаринок,кампаніязізбільшенняобсягупродажутощо.

Основна вимога до всіх проектів — забезпечити їх чітку керо-ваність, управління ними.

Управління проектом —цепроцескоординаціїусіхвидівресурсівупродовжжиттєвогоциклупроектунаосновісучаснихметодів(тех-ніки)управліннязметоювиконаннявизначенихзаскладом,обсягом,вартістю, часом та якістю робіт і задоволення інтересів учасниківпроекту.

2. життєвий цикл проекту. планування проектуЩобефективноуправлятипроектами,необхіднознатиїхжиттє-

вийциклтаосновніфазиїхрозвитку.життєвий цикл проекту —час відпершої витратидо останньої

вигодипроекту.Цепоняттявключаєвизначеннярізнихфаз(етапів)розробкитареалізаціїпроекту.

Фази управління проектами операційної системи.Щодопроек-тівопераційноїсистеми,тоуправліннянимиприйнятоподілятинатриосновніфази(рис.31).

планування проектів передбачаєствореннявсерединіфірмивід-повіднихпроектнихорганізаційдлявиконанняробіт,яківиходятьзамежізвичайногоуправлінняопераційноюсистемою.Складвиконав-цівпроектутимчасовопризначаєтьсядляздійсненняпроектуідово-дитьсядовідомапрорезультатироботинаверхнійрівеньуправління.Керівникипроектівотримуютьможливістькористуватисяширокоюінформацієюнафірмітаконтролювати.

Ключові елементи планування й розвитку робіт проекту.планування проектів включає такі етапи:

• визначенняідеї(необхідності)проекту; • визначенняцілейпроекту; • вибіркращихваріантівпроекту; • аналізвірогідностіздійсненняпроекту.

ідея проекту може бути зумовлена різними обставинами(рис.32).

Визначення цілей. Проекти можуть мати численні цілі, при їхвизначенні слід приділяти особливу увагу врахуванню пропозиційусіхучасниківпроекту.Неузгодженістьщодоцілейпроекту,незаці-кавленість учасників часто призводить до низької якості реалізаціїпроекту.

89

Рис. 31. Фази управління проектом операційної системи

Рис. 32. Обставини формування ідеї проекту

Ініціативафірм,якіпрагнутьотриматиперевагиувикористанні

новихможливостей

Прагненнястворитисприятливіумовидляформування

інфраструктуривиробництва

Необхідністьзробитидодатковікапіталовкладення

Наявністьневикористанихабонеповністювикористаних

ресурсів

ідея проекту

Вісьчасу

Допочаткупроекту Початокпроекту Протягомвиконанняпроекту

планування проекту1.Переліквигод2.Визначенняскладовихпроекту3.Визначенняпотребдлявиконаннядій4.Організаціяскладувиконавців

інструментиОцінюваннячасовихтагрошовихвитратБюджетиГрафікигрошовихнадходженьЗабезпеченняматеріалами,складовимиПерсоналІнформація

Складання розкладів1.Визначенняресурсів(люди,гроші,по-стачальники)виконанняспецифічнихдій.2.Визначенняпослідовностітазв’язківміждіями.3.Переглядтакоригуваннякалендарнихстроківвиконаннядій.

інструментиГрафікиГантта.СРМiPERT-графіки.Графікиосновнихподій.Розкладгрошовихнадходжень.

Контроль виконання проекту1.Управлінняресурсами,витратами,якістю,бюджетами2.Переглядтазмінапланів3.Переміщенняресурсівдлязадово-ленняраптовихвитратінеобхідногорівняякості

інструментиPERT-графікиДоповідні,щоописують:1)бюджетивідділів;2)витратинароботи;3)сповільненняробіт;4)якістьзавершенихробіт

90

при виявленні кращого варіанта проекту важливо розглянутиширокеколоможливихальтернатив.Причинамивідхиленняваріан-тівпроектуможутьбути: • надмірнівитратитаризикипорівнянозочікуванимивигодами; • непридатнадляздійсненняцілейпроектутехнологія; • завеликиймасштабпроекту,щоневідповідаєнаявниморганіза-

ційнимтауправлінськимможливостям; • надтовисоківитратинаексплуатаціюпроектупорівнянознаяв-

нимифінансовимиресурсамиабоальтернативнимирішеннямитощо.

аналіз вірогідності здійснення проекту допомагаєтоді,колипридоборіідеїпроектуневдалосяскоротитикількістьподанихваріантівдокількох,якізаслуговуютьнадетальневивчення.

Настадіїплануванняпроектукоманда,щонимуправляє,визначаєтакожпослідовністьробіт(дій)тапов’язанихізнимивитрат,оцінюєзагальнупотребуперсоналу,постачальників,обладнаннятощо.

3. Відпрацювання розкладу проекту за допомогою графіка Гантта

Умірууточненняцілейпроектутаскороченнякількостіваріан-тівіальтернативїхреалізаціїпроектнабуваєконкретності.Наступнафаза управління проектом передбачає відпрацювання чітких роз-кладівйогореалізації.

Необхідністьрозкладівпроектузумовлюєтьсятим,щовони: • встановлюють зв’язки кожної роботи з іншими роботами і

проектомзагалом; • ідентифікуютьпослідовністьзв’язківміжроботами; • сприяють забезпеченню реалістичних часових і грошових оці-

нокдлякожноїроботи; • допомагаютьполіпшитивикористанняресурсів.

ОднимізпопулярнихзаходіввідпрацюваннярозкладівпроектуєграфікГантта(рис.33).

Горизонтальнісмугизображаютьсянатакомуграфікувздовжлініїчасудлякожноїроботипроекту.

СкладанняграфікаГанттанепотребуєзначнихвитрат,аледопо-магаєменеджерамбутивпевненими,що: • усінеобхідніроботиохопленіпланом; • порядокїхвиконанняпрорахований; • тривалістьвиконанняробітустановлена;

91

• загаломвстановленочасвиконанняпроекту.Виконанняробітвідзначаєтьсяумірувиконанняпроекту:якщо

роботузавершенозаштриховуютьгоризонтальнимисмугамиповніс-тю,аякщочастково—відповіднодообсягуїївиконання.

розклад проекту

назва організації______________Менеджер проекту____________проект: Установка системи фільтрів

дата затвердження розкладу________

робота терміни виконання

Квітень травень Червень Липень

1.Будівництвозовнішніхкомпо-нентів

2.Реконструкціядахуіпідлоги

3.Заливкабетонуівстановленнякаркаса

4.Встановленнясистемиконтролю

5.Контрольнівипробування

Рис. 33. розклад проекту за графіком Гантта

Такі графіки розкладів використовуються у простих проектах.Усучаснихумовахпривідпрацюваннірозкладівпроектів,крімгра-фікаГантта,широковикористовуютьсядвасітковіметодиуправлін-няпроектами:методкритичногошляху(СРМ)таметодоцінюванняйпереглядупланів(PERT).

4. Контроль виконання проектівПроцесоперативногоуправлінняпередбачаєпорівняннярезуль-

татівфункціонування системи зпевнимистандартамита здійснен-някоригувальнихзаходівпривідхиленніпроцесувідстандартів.Ця

92

діяльністьпов’язаназконтролем,якийєдоситьістотноюфазоюівуправлінніпроектами.Виокремлюютьрізні аспектиконтролюпро-ектів(рис.34).

Рис. 34. аспекти контролю проекту

Експертно-технічнийнаглядзатехнічнимиаспектамипроекту

Контрольбудь-якогопроектуяксистеми,щоуправляється,охоплюєпрямейшвидкеуправлінняресурсами,грошовимивитратами,якістютабюджетом

аспекти контролю проекту

Контрольнацьомурівніозна-чаєвикористаннязворотногозв’язкудляоцінюваннястану

виконанняпроекту

Контрользамов-никомпроектуходувиконанняпроектузагалом

інженерно-технічний нагляд за технічними аспектами проектуздійснюють технічніфахівці, які перевіряють, наскільки виробничіпотужності,продукція,щовиробляється,відповідаютьтехнічнимви-могам.Вони такожконтролюютьнадійність обладнання, технічнихсистемтаінфраструктури,яківикористовуєтьсяупроекті.

Контроль замовником проекту ходу виконання проекту загалом включає спостереження заперебігом здійсненняпроекту тапропо-зиції щодо будь-яких необхідних змін у розробленій структурі чипланіреалізаціїпроекту.

Завдання цього контролю: • захищаєучасниківпроектувіднесподіванихситуацій; • поліпшуєметодивирішенняпроблем; • надає змогу уникнути аналогічних проблем при розробці й

реалізаціїіншихпроектів.Контроль проекту як системи, що управляється.Дляпроведенняконтролюпотрібнатакаінформація:

• детальні грошові витрати, необхідні для розв’язання кожногоокремогозавдання;

• таблицірозподілувитрат,функціональнівитрати; • кривіузагальненихвитратпрацінапрограму,потребусировині

таїхпрогнозтощо.

93

Контрольнацьомурівнідаєзмогупереміщуватиресурситуди,девонинайбільшпотрібні.Цезумовлюєнеобхідністьспостереженнязаперебігомробітізвиконанняпроектутапорівнянняїхізвідповіднимстандартом.Такимстандартомєдетальнийпланробітзапроектом,щовключаєграфік,кошторисвитраттаспецифікаціюякості.Інфор-маціюпроперебігробітзіставляютьізграфіком,щобвизначити,чинемаєвідхиленьвідкалендарногоплану.

5. Методи сіткового планування в управлінні проектами

Приуправлінніпроектамиосновнаувагамаєбутизосередженанатрьохаспектахреалізаціїпроекту: • строки; • витрати; • якістьрезультатів.

Ефективнеуправліннястрокамиробітєключемдоуспіхузусіхтрьохпоказників.Томуусіосновніметодиуправлінняроботамизапроектамиголовнуувагузосереджуютьнакалендарномуплануван-ніробіттаконтролі задотриманнямкалендарного графіка.найпо-ширенішими методами управління проектами є методи сіткового планування та управління: • методкритичногошляху(СРМ); • методоцінюваннятапереглядупланів(PERT).

Основнавідмінністьміжнимиполягаєврізномупідходідотри-валостіоперацій.

Методкритичногошляху(СРМ)виходитьізтого,щотривалістьопераційможнаоцінитиздоситьвисокоюміроюточностітавизна-ченості.Тобто він ґрунтуєтьсяна припущенні,що тривалість робітдостеменновідома,ітомулишеодинчасовийпараметрхарактеризуєкожнуроботу.

Методоцінюваннятапереглядупланів(PERT)припускаєневи-значеність тривалості робіт за проектом загалом. Іншими словами,PERTвикористовуєтричасовіоцінкидлякожноїроботи: • оптимістичнийчас; • найбільшвірогіднийчас; • песимістичнийчас.

Методкритичногошляхуіметодоцінюваннятапереглядупланівподібні.Обидваметодирозглядаютьпроектияксіткиокремихподійіробіт.

94

подія (позначають:О) означає початок чи завершення певногозавданняабороботи.

робота (позначають:→)—це завдання або частковийпроект ускладіцілогопроекту.Вонаперебуваєміждвомаподіями.

Метод критичного шляху (СРМ). Застосування цього методурозробкикалендарногографікауправлінняпроектомпередбачаєви-користаннячотирьохетапіваналізу.

1.Встановленняцілейіобмеженьпроекту: • тривалість; • вартість; • якість; • наявністьресурсів.

2.Визначенняробіт,щоїхвключаєпроект,тарозрахуноктрива-лостікожноїроботичиоперації.

3.Аналізвідносинчерговостіопераційтаскладаннясітковогогра-фіка.

4.Побудовакалендарногосітковогографіканаосновіоціноктри-валостіопераційтаотриманоїсітки.

Найсуттєвішоючастиноюконтролюпроектуєпошуккритичногошляху.

Критичний шлях —ценайтриваліший(застроком)послідовнийланцюжокоперацій,найдовшийшляхусітцівідпочаткувиконанняпроектудойогозавершення.Крімсутокількісноїінформації,методкритичногошляхувстановлюєлогічнусхемукоординатіточнутер-мінологіюдляаналізупроекту.Вінпоказує: • якісамеопераціїнеобхіднідлявиконанняпроекту; • якіресурсивикористовуютьсяпривиконаннікожноїоперації; • скількичасузаймаєвиконаннякожноїоперації; • колимаєвиконуватисякожназопераційтощо.

Метод оцінювання та перегляду планів (PERT).Процедураза-стосуванняцьогометодуподібнадометодуСРМ.Необхідно: • визначити основні роботи (завдання), встановити зв’язок між

нимитаїхчерговість; • побудуватисіткуцихробіттавизначитичас і грошовівитрати

длякожноїроботи; • розрахуватикритичнийшляхівикористатисіткуробітдляреалі-

заціїплану,забезпечитиуправлінняіконтрольрозвиткупроекту.Будь-який проект, що має бути описаний за допомогою робіт і

подій,можебутипроаналізованимізадопомогоюсіткиPERT.

95

Протее між методами СРМ і PERT є відмінність. За методомСРМкожнароботамаєлишеоднучасовуоцінку,тобточасїївико-нанняможначітковизначити.МетодPERTвикористовуєтричасовіоцінкидлякожноїроботи.ТомузаметодомPERTнеобхідновизна-читиоптимістичний,найбільшвірогіднийтапесимістичнийчасви-конаннякожноїроботи.Потімвикористовуютьтричасовіоцінкидлярозрахункуочікуваногочасузавершенняроботитавеличинивідхи-леннявідочікуваногочасутривалостікожноїроботи.

Висновки

1. Метапроекту—цебажанийтаобґрунтованийрезультат,щомаєбути досягнутий у межах певного строку при заданих умовахреалізації проекту. Формулювання мети проекту передбачаєобґрунтуваннязавдання,щопотребує:

• визначеннярезультатівдіяльностінапевнийстрок; • кількісноїоцінкирезультатівцієїдіяльності; • доведення,щоцірезультатиможутьбутидосягнуті; • встановлення умов, за яких ці результати можуть бути до-

сягнуті. 2. Основна вимога до всіх проектів— забезпечити їх чітку керо-

ваність,управлінняними.Управління проектом — це процес координації усіх видів

ресурсівупродовжжиттєвогоциклупроектунаосновісучаснихметодів(техніки)управліннязметоювиконаннявизначенихзаскладом,обсягом,вартістю,часомтакількістюробітізадоволен-няінтересівучасниківпроекту.

3. Щоб ефективно управляти проектами, потрібно знати їхжиттєвийциклтаосновніфазирозвитку.Життєвийциклпро-екту—цечасвідпершоївитратидоостанньоївигодипроекту.Цепоняттявключаєвизначеннярізнихфаз(етапів)розробкитареалізаціїпроекту.

4. У міру уточнення цілей проекту та скорочення кількості ва-ріантів іальтернативїхреалізаціїпроектнабуваєконкретності.Наступнафазауправлінняпроектомпередбачаєвідпрацюваннячіткихрозкладівйогореалізації.

Одним із популярних заходів відпрацювання розкладівпроектуєграфікГантта.

5. Приуправлінніпроектамиосновнаувагамаєбутизосередженанатрьохаспектахреалізаціїпроекту:строки,витрати,якістьре-

зультатів. Найпоширенішими методами управління проектамиєметодисітковогоплануванняйуправління:методкритичногошляху(CPM)іметодоцінюваннятапереглядупланів(PERT).


1. Розкрийте сутність проектного підходу до управління опера-ційноюсистемою.

2. Яккласифікуютьпроекти? 3. Назвітьфазиуправлінняпроектамиопераційноїсистеми. 4. Схарактеризуйтеплануванняпроектів:сутність,етапи. 5. Визначтезмісттазавданняетапівплануванняпроектів. 6. Розкрийте сутність фази управління проектами — відпрацю-

ваннярозкладупроекту. 7. УчомуполягаєтехнологіяскладанняграфікаГантта? 8. Назвітьосновніметодисітковогопланування. 9. Встановітьзначенняметодівсітковогоплануваннявуправлінні

проектами.10. Розкрийтесутністьметодукритичногошляху(СРМ).11. Схарактеризуйтеметодоцінюваннятапереглядупланів(PERT).

97

тема 9. Управління якістю продукції підприємства


1. Поняттяпрофакторизабезпеченняякостітоварівіпослугтаїхзначення.

2. Показникиякостіпродукції. 3. Якістьтаконкурентоспроможністьопераційноїсистеми. 4. Системиуправлінняякістюпродукції. 5. Зарубіжнийдосвідуправлінняякістюпродукції.

Література [1,2,5,6,24].


Якістьпродукції;показникиякості;управлінняякістю;системиуправлінняякістюпродукції;стандартиякості;сертифікатякості;концепціїякості;конкурентоспроможністьпродукції;внутрішнітазовнішнікомпонентиякості.

1. поняття про фактори забезпечення якості товарів і послуг та їх значення

Успіх організації значноюміроювизначаєтьсяякістю товарів тапослуг.Длядосягненняуспіхуусвоїйдіяльностіорганізаціямаєза-безпечити конкурентоспроможну якість та конкурентоспроможнуцінунасвоюпродукцію.

Під якістю продукції розуміють сукупність її властивостей, якізумовлюютьрівеньздатностізадовольнятипевніпотребиспожива-чіввідповіднодоїїпризначення.

Якість—цевідноснепоняття,змістякогодослідникитлумачатьпо-різному. Ф.Кросбі визначає якість як “відповідність вимогам”.У.Флемінг вважає, що “управління якістю не означає досягненнядосконалості, воноозначаєотриманнятакогорівняякості, наякийрозраховуєринок”.Дж.М.Джуранвизначаєякістьяк“відповідністьпризначенню”.А.В.Фегенбаумназиваєякість“сукупністюскладнихринкових,технічних,виробничихтаексплуатаційниххарактеристик,завдякиякимвиріб(абопослуга)відповідаєочікуваннямспоживача”.

98

Дж.Х.Харингтонвизначаєякістьяк“задоволенняабоперевищеннявимогспоживачазаприйнятноюдляньогоціною”.Ланцюгпоняттяякості(рис.35)відображаєтриважливихаспектиякості.Наетапі1якістьозначає тойступінь, колипослугичитовариорганізації від-повідаютьїїтехнічнимумовам.Цейаспектякостіназиваютьякістювідповідностітехнічнимумовамвиробництва.Наетапі2оцінюєтьсяякістьконструкції.

Якістьможевідповідатитехнічнимвимогамфірмидотехнологіївиготовленнявиробу,алесамаконструкціяможебутивисокоїінизь-коїякості.Наетапі3якістьозначаєтойступінь,наякомуроботачифункціонуванняпослугітоваріворганізаціїзадовольняютьпотребиспоживача.Цей аспект якості називаєтьсяфункціональною якістю(якістюроботи,експлуатації).

2. показники якості продукціїСтосовнокожного видупродукції обирається відповіднийпере-

лікпоказників,щонайточнішеінайповнішевідображаютьїїякість.Виділяютьтакіпоказникиякостіпродукції: • одиничні — характеризують якусь одну властивість продукції

(потужність,колір,смак); • комплексні— ураховують сукупність об’єднаних властивостей

(надійність); • інтегральні—виражаютьекономічніпоказники,тобторівнівід-

ношення сумарного корисного ефекту до сумарних витрат наствореннятаексплуатаціюпродукції(абоспоживання);

• призначення—продуктивність,швидкість,потужність; • надійність—безвідмовність (імовірністьбезвідмовної роботи),

довговічність(ресурс,термінслужби),ремонтопридатність(се-реднятривалістьпоточногоремонту,технічногоогляду);

• ергономічні, які враховують гігієнічні, фізіологічні, антропо-метричнітапсихологічнівластивостілюдини;

Рис. 35. Ланцюг поняття якості

Виробничіпослуги ПотребиспоживачівВиробничийпроцес

Конструкційнаякістьпродукції

Етап2

Функціональнаякість

Етап3

Якістьвідповідностітехніч-нимумовамвиробництва

Етап1

99

• естетичні—ураховуютьстиль,колір,моду,оздоблення; • технологічність — трудомісткість і собівартість виготовлення,

питомавартістьремонтів; • стандартизаціятауніфікація—кількістьстандартизованих,нор-

малізованих та уніфікованих деталей відносно загальної кіль-костідеталейувиробі;

• придатністьдо транспортування—середня тривалість і трудо-місткістьпідготовкипродукціїдотранспортування;

• патентно-правові — патентний захист і чистота, територіальнепоширення;

• екологічні—вмістшкідливихдомішок,щовикидаютьсяунав-колишнє середовище, імовірність забруднення навколишньогосередовищашкідливимивідходамипризберіганні,транспорту-ваннітаексплуатації;

• безпека— показники спрацювання захисних пристроїв, елект-ричнаміцністьізоляції.

3. Якість та конкурентоспроможність операційної системи

Якістьпродукціїєважливимчинникомконкурентоспроможності.Томукожнаорганізаціяповиннарозроблятитавпроваджуватиефек-тивнісистемиуправлінняякістю.Управлінняякістю—цеуправлін-нятимичинникамийумовами,якінайсуттєвішевпливаютьнарівеньякостіпродукції.

Усистеміуправлінняякістюприділяєтьсязначнаувагапошукутааналізучинниківякості.Однимізсучаснихпідходівдогрупуваннязакласифікаційнимиознакамиємаркетинговийпідхід,якийохоплюєп’ятьгрупчинників: 1. Стратегія організації. Системи управління якістю враховують

особливості приреалізації різних стратегій, такихякдиферен-ціація,ціновелідерство,фокусування.

2. Проектно-конструкторські роботи. Дослідження доводять,що70% рівня конкурентоспроможності продукції забезпечуєтьсясаменаетапіпроектуваннятаконструювання.

3. Обладнання.Технічнийстанобладнання,йогоякісніпараметри,віковийскладістотновпливаютьнарівеньякостіпродукції.

4. Персонал.ОдинізнайвідомішихменеджерівсучасностіЛіЯкок-каписав: “Усі господарські операціїможнаврешті-решт звестидо визначення трьома словами: люди, продукт, прибуток. На

100

першомумісці—люди.Якщоуваснемаєнадійноїкоманди,тозрештифакторівмалощовдаєтьсязробити”.

5. Матеріально-технічне постачання.Своєчасність,якість,надій-ність системи постачання є важливим чинником якості про-дукції.

Уконтекстіринкутапотребспоживачаконкурентоспроможність(рис.36)—цесумазусильвиробникаіззабезпеченняякостіпродук-ціїнаетапіпередвиробничогомаркетингу(1),навсіхстадіяхвироб-ництвапродукції(2)інаетапіобслуговуванняпродукції(чинаданняпослуг)успоживача(3).

Умовизабезпеченняконкурентоспроможностіпродукції(послуг)організацією

Конку-ренто-

спромож-ність

товарівіпослуг

Забезпеченняякості

засобівпраці предметівпраці праці інформації

Етапизабезпеченняконкурентоспроможностіорганізації

1.Передви-робничиймаркетинг

2.Виробництво 3.Спожи-ванняпродукції

постачанняресурсів

виготов-ленняпродукції

збутпродукціїімаркетинг

гарантійнеобслугову-вання

Рис. 36. етапи формування конкурентоспроможності продукції

Блок 1 —передвиробничиймаркетинг.Включаєвивченняоргані-зацією причин незадоволення споживача продукцією, визначенняйого потреб стосовно функціональної якості продукції і розробкустратегіїітактикиусуненняцихпричин.

Блок 2 —забезпечення якості продукції на стадіях:постачання (прийом, складування,вхіднийкількіснийтаякіснийконтрольма-теріальних ресурсів і устаткування); виготовлення продукції (шля-хом забезпечення якості засобів праці, самої праці при виробленніпродукціїчиобробці,складанні,налагоджуванні,контролюівипро-буванніпродукції);реалізації продукції шляхомреклами,розширен-нязонинаданняпослугтаринкузбутупродукції,атакожякісноготавчасноговідправленняітранспортуванняпродукції.

101

Блок 3— забезпеченняякостіпродукціїна етапі її споживання,спрямованеназберіганняіпідвищенняконкурентоспроможностіпідчасобслуговування,монтажутаремонтупродукціїуспоживача.

Забезпечення високої конкурентоспроможностішляхом високоїякостівиконанняробітнацихетапахдаєзмогуорганізаціїдосягтивисокоїпродуктивності.

Якістьпродукціїмаєвнутрішній і зовнішнійкомпоненти.Внут-рішні компоненти якості — це технічні характеристики продукції.Длявиробів—цетермінслужби,відсутністьдефектів,технічнівлас-тивості, дизайн, рівень виконання. До внутрішніх характеристикякості послуг відносять надійність, високі стандарти і швидкістьобслуговування,доступністьінизькуціну.

Якідіяльністьорганізаціїзагалом,якістьзалежитьвідзовнішніхфакторів,основнимизякихє: • хтоєспоживачем; • якбудутьвикористовуватисятоварчипослуга.

4. Системи управління якістю продукції

Управління якістю продукції потребує реалізації комплексного,системного підходу. Система управління якістю функціонує одно-часнозусімаіншимивидамидіяльності,яківпливаютьнаякістьпро-дукції.Цівидидіяльностіохоплюютьтакісфери(рис.37): 1. Маркетинг(пошуківивченняринку). 2. Проектуванняірозробкапродукту. 3. Матеріально-технічнепостачання. 4. Підготовкатарозробкавиробничихпроцесів. 5. Виробництво. 6. Контроль,проведеннявипробуваньіобстежень. 7. Пакуванняізберігання. 8. Реалізаціятарозподілпродукції. 9. Монтажіексплуатація.10. Технічнеобслуговування.11. Утилізаціяпіслявикористання.

Більшістьпрограміззабезпечення(підвищення)якостіпродукціїрозробляєтьсяутакійпослідовності: 1. Визначеннябажанихдляспоживачахарактеристикякостіпро-

дукції(аналізринковоїситуації,вивченняпродукціїконкурен-тівтощо).

102

2. Визначення стандартівякості (стандартиє відправноюточкоюприпорівняннітого,щовважаєтьсяеталоном,ізтим,щоотримановрезультатідіяльності).

3. Створенняпрограмиперевіркиякості (процесперевіркипови-нен бути чітко формалізований і передбачати: перелік методівперевіркиякостіпродукції;наякомуетапітехнологічногопроцесуконтролюєтьсяпараметріхтоздійснюєцюфункцію;колиздійс-нюєтьсяконтроль;якпроводитьсяаналізрезультатів).

4. Розробкамотиваційноїсистеми(створенняумовдляобов’язко-вогозабезпеченняякостіпродукції,вдосконаленняпрофесійнихнавичоктощо).

5. Розробкасистемидокументації(якісніхарактеристикисирови-ни,напівфабрикатів,виробничогопроцесу,кінцевоїпродукції).

Сучасна міжнародна торгівля відзначається високими темпамирозвитку. Упродовж останнього десятиліття були прийняті заходидляусуненняперешкодторгівлі,пов’язаних ізмитнимиправиламийтарифами,умовамипоставокпродукціїтощо.Однаківнашчасуторгівліміжкраїнамизалишаютьсятехнічнібар’єри,щовиникаютьвнаслідок відмінностей у національних стандартах, правилах при-йманняпродукції, її випробування тощо.Томуособливої увагина-буваєдіяльністьміжнароднихорганізацій,щовстановлюютьміжна-родністандартитаєдинівимогидопродукції,методівїївипробувань,зберігання,транспортування.

ЧиннасеріястандартівISO9000-ISO9004(InternationalStandartOrganization) раціоналізує досвід, нагромаджений національнимиорганізаціямивційгалузі.Убагатьохкраїнах(Австрія,Великобри-танія,Фінляндія,ФРН,Франція,Швеція,Швейцаріятощо)цістан-дартиприйнятіякнаціональні.УзарубіжнійпрактицістандартиISOсерії9000дедалібільшевикористовуютьсяприукладанніконтрактівміжфірмамиякмоделідляоцінюваннясистемизабезпеченняякості

Рис. 37. “петля якості”

Аналіз

Прийняттярішень

ОблікКонтроль

1

2

3

4

10

9

8

76 5

11

103

продукції.ПрицьомувідповідністьтакоїсистемивимогамстандартівISOрозглядаєтьсяякгарантіятого,щопостачальникздатнийвико-нативимогиконтрактуізабезпечитистабільнуякістьпродукції.

Сертифікат якості — це документ, який засвідчує, що системауправлінняякістюфірмивідповідаєміжнароднимстандартам.Сер-тифікатпідтверджуєвизнанняякостіпродукціїавторитетниминеза-лежнимиорганізаціямитазабезпечуєконкурентоспроможністьпро-дукціїуміжнароднійторгівлі.

Система управління якістю однієї організації відрізняється відсистемиуправлінняякістюіншоїорганізації,оскількиїїформуваннязалежитьвідцілейорганізації,специфіки,видівпродукції,щовироб-ляється,практичногодосвідутощо.МіжнароднийстандартISO9000“Загальнеуправлінняякістюістандартизабезпеченняякості”маєнаметі: • визначити відмінності та взаємозв’язкиміж основними понят-

тямивгалузіякості; • дати рекомендації для вибору і використання серії стандартів

ISOвсистемахякості,якіможутьслугуватидлявнутрішньоговикористаннянапідприємствіпривирішеннізавданьзагальногокерівництваякістю(ISO9004)ідлявикористанняузовнішніхстосункахщодопитаньзабезпеченняякості(ISO9001,ISO9002,ISO9003).

ЗгідноізстандартамиISO9000угалузіуправлінняякістюорга-нізаціяповиннаматитакітризавдання: • досягатитапідтримуватиякістьпродукціїнарівні,якийзабез-

печує постійне задоволення встановлених або передбаченихвимогспоживача;

• забезпечитивпевненістьсвогокерівництвавтому,щозаплано-ванаякістьдосягаєтьсятапідтримуєтьсяназаданомурівні;

• забезпечити впевненість споживача, що запланована якістьпродукціїдосягаєтьсяабобудедосягнута.

5. Зарубіжний досвід управління якістю продукціїУрозвиненихкраїнах(США,Франція,ФРНта ін.)впроваджу-

ютьсистемутотальногозабезпеченняякості(ТЗЯ),якамалаекспе-риментальнуперевіркууЯпонії.

Основна мета системи тЗЯ — посилення конкурентоспромож-ності товарів, що досягається шляхом практичної реалізації комп-лексутакихпринципів:

104

1. Забезпечення постійної відповідності продукції запитам спо-живача.

2. Зосередженнязусильназапобіганніпроблемам,анеїхусуненні(уяпонськихфірмахусередньому60%витратназабезпеченняякостіспрямовуєтьсяназапобіжнізаходи,30%—наздійсненняконтролюякості,7%—наусуненнябракузвнутрішніхпричин,3%—наусуненнябраку,викликаногозовнішнімипричинами).

3. Ринковіперевагипродукції завдяки їїособливійякостітаупа-ковці.

4. Оцінюваннядіяльності всіхпідрозділів та службпідприємствазакритеріямиякості.

5. Персональнавідповідальністьтасамоконтролькожногопраців-никазурахуваннямколективнихоцінокідумок.

Урозвиненихкраїнахорганізаціягуртківконтролюякості(ГКЯ)розглядаєтьсяякобов’язковаскладоваТЗЯ.Цейорганізаційнийре-зерв зростання якості є формою низового громадського контролюпрацівникамиодногопідрозділуякостіпродукціїтачинників,якіїїформують.ГКЯвключають5–10осіб,акерівникомгрупиздебільшо-гопризначаєтьсякерівникпідрозділу.Членигурткасамостійнооби-рають тему розробок, а вище керівництво виступає перед членамиГКЯзпроблемнимидоповідями.Роботагрупякостівисвітлюєтьсянаспеціальнихстендах.Найвдалішірозробкипреміюються,преміярозподіляєтьсяміжчленамиГКЯ.

Розробки,щопроводятьсявгуртках,спрямованінаполіпшенняумов праці, підвищення кваліфікації працівників, раціоналізаціютехнологічнихпроцесів, удосконалення стилюкерівництва.Менед-жерибагатьохфірмвважають,щоГКЯдопомагаютьстворитинапід-приємствахатмосферуспівдружності.

Економічнийефект,отриманийвідреалізаціїпропозиційчленівГКЯ,приблизновтричіперевищуєвитрати,пов’язанізїхдіяльністю.ОрганізаціяГКЯпотребує високогорівнякерівництваними, наяв-ностіконкретнихрічнихпланіврозробокіпевнихцілей.

Зарубіжні концепції управління якістю.підхід демінга.У.ЕдвардсДемінгбувконсультантомзісвітовим

ім’ям,якийотримавнайбільшевизнаннязасвоїпраціуяпонськійпро-мисловості.УЯпоніїпризДемінгакожногорокуприсуджуютьфірмі,якадомагаєтьсянайбільшихуспіхівузабезпеченніякості.Демінгна-голошувавна здійсненніпостійної, всебічноїпрограмипідвищення

105

якості,уякіймусятьоб’єднуватисвоїзусилляпостачальники,інвес-ториіспоживачі.

Сутністьконцепції,розробленоїФ.Кросбі,полягаєубездефект-ному виготовленні продукції. Вона ґрунтується на таких основнихположеннях: • увага виробників продукції повинна спрямовуватися на попе-

редженняпоявидефектів,аненаїхвиправлення; • якістьроботикомпаніївизначаєтьсянетількиякістювиробни-

чихпроцесів,айякістюдіяльностіневиробничихпідрозділів.Система Шинго. Співзасновник системи “Тойоти” “точно вчас-

но”ЧейджШинговідомийуЯпоніїяк“містерУдосконалення”.Йоготеорія присвячена запобіганню дефектам на етапі їх виникнення,тобтовикористаннясистемиуправлінняякістютехнологічнихпро-цесів.Шлях до попередження дефектів, що з’являються на виходітехнологічногопроцесу,полягаєуздійсненніконтролюпідчаспро-цесу.ЗгіднозпідходомШинго,єрізницяміжпомилкамитадефек-тами.Дефективиникаютьтому,щолюдироблятьпомилки.Навіть,колипомилкиєнеминучими,вонинестанутьдефектами,якщозво-ротнийзв’язокпризведедовідповіднихдійз їхвиправленнященастадіїздійсненняпомилки.

Висновки

1. Для досягнення успіху у своїй діяльності організація має за-безпечитиконкурентоспроможнуякістьтаконкурентоспромож-нуцінунасвоюпродукцію.

Під якістю продукції розуміють сукупність її властивостей,які зумовлюють рівень здатності задовольняти певні потребиспоживачіввідповіднодоїїпризначення.

2. Стосовно кожного виду продукції обирається відповідний пе-релікпоказників,щонайточніше інайповнішевідображають їїякість.

3. Якістьпродукціїєважливимчинникомконкурентоспроможно-сті.Томукожнаорганізаціяповиннарозроблятитавпроваджуватиефективні системиуправлінняякістю.Управлінняякістю—цеуправління тими чинниками та умовами, які найістотнішевпливаютьнарівеньякостіпродукції.

У системі управлінняякістю значнаувагаприділяєтьсяпо-шуку та аналізу чинників якості. Одним із сучасних підходів

догрупуваннязакласифікаційнимиознакамиємаркетинговийпідхід.

4. Управлінняякістюпродукціїпотребуєреалізаціїкомплексного,системного підходу. Система управління якістю функціонуєодночаснозусімаіншимивидамидіяльності,яківпливаютьнаякістьпродукції.

5. Сертифікат якості — це документ, який засвідчує, що сис-тема управління якістю фірми відповідає міжнародним стан-дартам. Сертифікат підтверджує визнання якості продукціїавторитетними незалежними організаціями та забезпечує кон-курентоспроможністьпродукції.


1. Розкрийтезначеннязабезпеченняякостітоварівіпослуг. 2. Назвітьфакторизабезпеченняякостіпродукціїпідприємства. 3. Схарактеризуйтепоказникиякостіпродукції. 4. Визначтеосновнічинникиякостіпродукції. 5. Назвіть основні етапи формування конкурентноздатності про-

дукції. 6. Схарактеризуйтевнутрішнійзовнішнікомпонентиякостіпро-

дукції. 7. Розкрийтесутністьсистемногопідходудоуправлінняякістю. 8. Визначтепослідовністьрозробкипрограміззабезпечення(під-

вищення)якостіпродукції. 9. Учомуполягаєзначенняміжнароднихстандартівдляпідвищен-

няконкурентоспроможностіпродукціїпідприємства?10. Схарактеризуйтесутністьтазначеннясертифікаціїпродукції.11. Розкрийтесутністьізавданнясистемитотальногозабезпечення

якості.12. Назвітьгурткиякості,розкрийтеїхзначення.13. Яківизнаєтезарубіжніконцепціїуправлінняякістю?

107

тема 10. Управління продуктивністю операційної діяльності


1. Продуктивністьопераційної діяльності якосновнаметаопера-ційногоменеджменту.

2. Показники результативності функціонування операційнихсистем.

3. Моделюванняпроцесууправлінняпродуктивністюопераційноїсистеми.

4. Факторивпливунадинамікупродуктивностіорганізації. 5. Шляхипідвищенняпродуктивностіопераційноїсистеми.

Література [7,9,23,27].


Продуктивність; продуктивність операційної діяльності; показ-ники результативності; вимірювання продуктивності; факторивпливунапродуктивність;моделюванняуправлінняпродуктив-ністю;етапимоделювання;технологіяуправлінняпродуктивніс-тю;шляхипідвищенняпродуктивності.

1. продуктивність операційної діяльності як основна мета опе-раційного менеджменту

Вимірюванняпродуктивності—основнийзасібпорівнянняякостіменеджментурізнихпідрозділівпідприємстваабоменеджментуріз-нихпідприємств.

Продуктивністьохоплюєтахарактеризуєвсі зусилля,витраченіпідприємством і є найголовнішим показником компетентності ме-неджменту.

Постійне підвищення продуктивності — одне з найскладнішихзавданьменеджменту,оскількипродуктивність—цебалансміжба-гатьмачинниками,ілишедеякізнихпіддаютьсячіткомувизначеннютавимірюванню.

продуктивність підприємства означає баланс між усіма чин-никами виробництва (матеріальними, фінансовими, людськими,

108

інформаційними тощо), який забезпечує найбільше виробництво при найменших витратах.

продуктивність у широкому розумінні — це відносна ефектив-ність та економічність організацій. Одним із головних складниківефективностієякість.

Загальнийпідхіддовизначенняпродуктивностіопераційноїсис-темипоказанонарис.38.

Операційна система

JiQ

0iQ

2. показники результативності функціонування операційних систем

Результатидіяльностіопераційноїсистемивиявляютьсяузовніш-ньомусередовищінавиходісистемиіможутьбутибажані(планові,прогнозні, нормативні) іфактичні.Результат виробництва створюєпродукція,щоїїреалізуютьспоживачамзовнішньогоівнутрішньогосередовища.Споживачіплатятьзапродукцію(товари,послуги),от-римуютьїї,використовують,реагуютьнанеї,авиробникиможутьіповинністежитизарезультатамивиробництва.

Результативністьвиробництваєнаслідкомтого,щовиробляютьсянеобхідні,потрібніречі,якізабезпечуютьстабільнийдовготерміновийуспіх системи в досягненні своїх цілей. Вимірювання результатив-ностізасвоєюсутністю2968_Pol_zinтю—різновидуправлінськогоконтролю.На практиці результативністьфункціонування опера-ційноїсистемиоцінюютьзадопомогоюсемипоказників:дієвості,

Продуктивність=Ринковавартістьвиходів

.Ринковавартістьвходів

Рис. 38. Загальний підхід до визначення продуктивності операційної системи

ПроцесиперетворенняРесурсні

витрати

Продуктивні

результати

0 Ji iQ Q

109

економічності, якості, прибутковості (рентабельності), продуктив-ності,якостітрудовогожиттяівпровадженнянововведень.

Накожномупідприємствівтомучиіншомувиглядііснуютьсис-теми, розроблені для обліку, оцінювання, контролю і регулюванняпоказниківрезультативностісистеми.Наведеніпоказникирезульта-тивностісистемиможнарозглядатиякбагатоцільові,абобагатокри-теріальнісистемивимірювання.Розглянемокоженпоказникдеталь-ніше.

дієвість — це ступінь досягнення системою поставлених переднеюцілей.

Дляоцінюванняступенядієвостівиокремлюютьтакіпоказники:якість;кількість;своєчасність.

Щобвимірятидієвість,потрібнонасампередпорівнятите,щопла-нували зробити, з тим, чогофактичнодосягли.Дієвість стосуєтьсяпродукціїабодосягненнямети.Вонаєоднимізпоказниківрезуль-тативностіопераційноїсистеми,томущофіксуєувагунаобсязіви-пускупродукції.Можнарозрахуватиіндексидієвості,якіпоказуютьступіньдосягненняметиводномуперіодіпорівнянозіншимперіо-дом.

економічність (е)—цеступіньвикористаннясистемоюнеобхід-нихресурсів:

Величину в чисельнику знаходять за кошторисом, нормативом,прогнозом,оцінкою,припущеннями,інтуїцієютощо.Величинувзна-менникувизначаютьнаосновібухгалтерськогообліку,звітності,оці-ноктощо.Якщознаменникменшийвідчисельника,коефіцієнтбудеменший за одиницю, іможна говоритипро економічність.Якщожчисельникменшийвідзнаменника,коефіцієнтбудеменшийзаоди-ницю, і можна констатувати збитковість (неекономічність). Отже,економічність — це вимірник, який характеризує результативність операційної системи відносно ресурсних витрат.Можнавирахуватиіндекси,якібхарактеризувалидинамікуекономічностівокреміпе-ріоди,іпорівнюватиїхміжсобою.

Е=Ресурси,якіпідлягаютьпереробці(занормою)

.Ресурси,якіфактичновитрачені(забух.обліком)

110

Якість —ступіньвідповідностісистемивимогам,специфікаціяміочікуванням.Вонахарактеризуєтьсяякіснимиознаками(властивос-тями),що їх закладаютьприконструюванні і створенні продукту іпрагнутьвиявитиприйогоексплуатаційнихвипробуваннях.

Основніпитання,щопов’язанізякістю,такі: • чивиготовленопродуктвідповіднодозадумуівимог? • чизадоволенийспоживачтоваромабопослугою? • чи виконуватимуть товар або послуга те, для чого вони при-

значені?прибутковість (пр)—цеспіввідношенняміжваловимидохода-

миісукупнимивитратами:

Прибутковість можна вимірювати по-різному. Традиційні фі-нансові вимірники результативності мають фінансові коефіцієнти:ліквідності,структуриціннихпаперів,господарськоїдіяльності,при-бутковості,зростання.Цікоефіцієнтивикористовуютьдлявизначен-няфінансовогостануфірми.

Конкретнішимипоказникамиприбутковостіє: • рівень прибутку стосовно обсягу продажів:

• прибуток, віднесений до сукупності активів:

• прибуток, віднесений до власного капіталу:

Пр=Валовідоходи

.Сукупнівитрати

Пр=Чистийдохід(післясплатиподатків)

;Обсягпродажу

Пр=Чистийдохід

;Сукупніактиви

Пр=Чистийдохід

.Власнийкапітал

111

продуктивність (п) — це співвідношення кількості виготовле-ноїсистемоюпродукціїікількостівитраченихресурсівнаїївипуск(рис.38):

0.П i

Ji

Q

Q=

Учисельникунаведеногоспіввідношенняєелементдієвості:JiQ —належнапродукція—якістьікількість.

Знаменникміститьелементекономічності:JiQ —фактичновикористаніресурси.

Якість трудового життя —цеспосібреагуваннялюдей,причет-нихдосистеми,наїїсоціально-технічніаспекти.

Давновідомо,щопсихологічнереагуваннялюдейнаумовипрацівконкретнійвиробничійсистемі—цефактор,якийпрямовпливаєнаефективністьїїфункціонування.

Упровадження нововведень можна визначити як прикладнутворчість.Цепроцес,задопомогоюякогоотримуютьнові,сучаснішіконкурентоспроможні товари і послуги. Нововведення — це вирі-шальнийфакторпродуктивності.

Підприємство,якеневпроваджуєновіпродукти,послугиітехно-логічніпроцеси,найімовірнішенезможевитриматиконкуренціїуп-родовжтривалогочасусвоєїдіяльності.

Усі сімнаведенихпоказниківрезультативностіфункціонуваннявиробничоїсистемивзаємопов’язаніміжсобою.Цесвідчитьпроте,що результативність системи багатогранна і високі показники заодним або навітьшістьма критеріями із семище не забезпечуютьуспіху і виживання фірми. Якщо продукція чи послуга неконку-рентоспроможнізафункціональнимихарактеристиками,дизайном,естетикою,ціною,попитом,тоїхнекупуватимуть.

Томуважливимзавданнямменеджераєвизначення: • значущості і відносної ваги кожного показника результатив-

ності; • узгодження системи вимірювання з підвищенням продуктив-

ності.Пріоритетикожногозназванихпоказниківрезультативності за-

лежатимуть від багатьохфакторів: масштабів системи; маркетингу,виробництва,видусистеми.

112

Взаємозв’язок між згаданими показниками оцінки результа-ту діяльності операційної системи можна подати у вигляді схеми(рис.39).

Рис. 39. Схема взаємозв’язку між показниками результативності операційних систем

питання взаємозв’язку

Високарезультативністьопераційноїсистеми

Щоозначаєвисокарезультативністьвиробничоїсистеми?

ПрибутковістьЧизпозиціїконкуренціїзадовольняєспіввідношеннядоходівівитрат?

Чисприяютьорганізаційно-управ-лінськіпроцесизадовільнійякостітрудовогожиттяінововведенням?

Ново-введення

Якістьтрудовогожиття

ПродуктивністьЧиєприйнятнимспіввідношенняміжпродукцієюіресурсами,витрачениминаїхвиготовлення?

Дієвість

Чивиготовляємоми“необхідну”продукцію“необхідним”чиномзадопомогоюресурсів“належної”якості?

Економічність Якість

3. Моделювання процесу управління продуктивністю операцій-ної системи

Управління операційною системою за критерієм продуктивнос-ті—цепроцес,якийпередбачаєстратегічне,тактичнейоперативнепланування і постійний контроль за реалізацією прийнятих опти-мальних рішень відповідно до конкретної ситуації. Для досягнен-ня стабільної високої продуктивностіменеджери повинні ретельнорозроблятиівпроваджуватипланиїїпідвищення.Немаючиконкрет-нихцілейщодопродуктивності,неможливовизначити,чидосягнутапродуктивністьєвисокоюабонизькою.Ціліслугуютьорієнтирами

113

привирішенніпитанняпроте,якапрацяпідвищуєзагальнупродук-тивність,аяказаважаєїїзростанню.

Стратегічне планування повинно передбачати систематичнийаналізринку,конкурентівіпропускноїздатностіопераційноїсисте-ми.Перспективнідовгостроковістратегічніпланинеобхідновсебіч-нопідкріплюватикороткостроковими(тактичнимийоперативними)планами,цілямиопераційнихпідрозділівінавітьправиламитанор-мами.

Формалізоване планування продуктивності має простежувати-ся у всьому процесі оперативного управління операційною діяль-ністю.

Планирозвиткупродуктивностіодночасноєосновоюдляконт-ролю за нею. Об’єктивна оцінка продуктивності (функція процесуконтролю)необхіднадлятого,щобможнабулопереконатисявдо-сягненніпоставленоїметиістворитисправедливуосновудлявина-городилюдейзапідвищенняпродуктивностідіяльності.

Сутністьпроцесууправлінняпродуктивністюполягаєвтому,щобспонукати до планування продуктивності й забезпечення заходівщодо управління нею за допомогою системи вимірювання продук-тивності.

Система вимірювання продуктивності має вказати керівництву,колиєнеобхідністьуплануванніінаякомурівнітребавтрутитися.Вонаповиннанадатитакуінформацію,якабдоповнювалаіншісис-темивимірюваннярезультативностідіяльності.Цясистемамаєвка-зати,колийкудинеобхідноспрямуватизусилля.

Технологіюуправлінняпродуктивністюопераційноїсистемипо-казанонарис.40.

Такий концептуальний апарат управління продуктивністю маєзагальний характер і може бути використаний стосовно системибудь-якоготипу.

Функції управління продуктивністю.Управлінняпродуктивніс-тюякчасткаширшогопроцесууправлінняпередбачаєпланування,організацію, керівництво, контроль і регулювання, основою яких єспіввідношеннякількостіпродукції,випущеноїсистемою,івитратнацюпродукцію.Вононерозривнопов’язанез: • управліннямякістю(процесомзабезпеченняякості); • плануванням виробництва (процесом, який визначає, що має

бутизробленодляпідвищенняефективності); • вимірюванням витрат праці і складанням кошторису витрат

(процесомоцінюванняекономічності);

114

Вумовахринковоїекономікинайпершимзавданнямуправлінняпродуктивністюєзабезпеченняздатностіпідприємствадовиживан-ня,пристосуваннядонесподіванихзмінівикористанняновихмож-ливостей.

Процес управління продуктивністю полягає в розробленні мо-деліцьогопроцесудляконкретної операційної системи.Нарис.40показанатиповамодельпроцесууправлінняпродуктивністю(поряд-ковіномериетапівпроцесууправліннянарисункузображенівкру-жечках): 1. Виберітьопераційнусистему,щовасзацікавила.Чітковизначте

їїмежі. 2. Визначтезовнішнєсередовище—постачальниківіспоживачів—

цієїопераційноїсистеми.Слідврахувативипадки,коливдеякихсистемах постачальники і споживачі перебувають усерединісамогопідприємства.

3. З’ясуйтеосновнуметуопераційноїсистеми,якавипливаєізпро-цесустратегічногопланування.

Рис. 40. процес управління продуктивністю операційної системи

технологія управління продуктивністю операційною системою

Вимірюванняіоцінюванняпродуктивності

Вимірюванняйоцінюваннявпливуцихзаходів

Плануванняконтролюіпідвищенняпродуктивностінаосновіінформації,якуотримуютьупроцесівимірюванняйоцінювання

Здійсненнязаходівконтролютапідвищенняпродуктивності

• бухгалтерськимоблікоміфінансовимконтролем(процесомоці-нюванняприбутковості);

• управліннямкадрами.

115

Рис. 41. типова модель процесу управління продуктивністю

Мета Процесоперативногоуправліннявиробництвом

Результати:бажані,фактичні

3 87

Зов

нішнє

середов

ище

2

Зов

нішнє

середов

ище

2

1 1

Постачанн

я

Збу

т

4 65

Процесивимірюванняпродуктивностівиробництва

9

Статичнікоефіцієнтипродуктивності

Динамічнііндексипродуктивності

Нормативи Нормативи

Оцінювання,планування,контроль,регулюванняпродуктивності

8

Вимірюванняйоцінюваннярезультативностізадопомогоюшестипоказників

Моделюванняпроцесурезультативностітапродуктивності

10

Процесиперетворень

Ресурси Продукція

116

4. Визначтестосовнокожноїгрупиресурсів(енергії,капіталу,пра-ці,матеріалів, інформацій) їх основні підгрупи, які використо-вуватимеопераційнасистема.

5. Виявіть основні види перетворень, що відбуваються в опера-ційнійсистемізметоюперетворенняресурсівнапродукцію.Убільшостіопераційнихсистемздійснюютьсябагатовидівпере-творень.Тому зпозиції вимірюваннянацьомуетапінеобхіднопровестиненадмірнуконкретизаціювидівперетворень,якібха-рактеризуваливідповіднийрівеньрезультативності.

6. Визначтеосновнівидипродукціїопераційноїсистеми.Неюмо-жутьбутитовариабопослуги.

7. Сформулюйте бажані результати, які мають бути отримані відреалізаціїпродукції.

8. Визначте показники або вимірники результативності системита їх пріоритети.Встановіть,що означає результативність сто-совнообраноїсистеми.Визначтепріоритетидлясемиголовнихкритеріїв. Розробіть конкретні вимірники дляшести показни-ків (уцій процедурі восьмого етапу продуктивність не врахо-вують).

9. Встановітьвиди іпріоритетикоефіцієнтів, чи індексівпродук-тивності, які, будучи розробленими, обчисленими, проконтро-льованимийоціненими,забезпечатьменеджерадодатковоюко-рисноюінформацієюпроте,наскількираціональнофункціонуєчифункціонувалаопераційнасистема.

10. Схарактеризуйтепроцесиоцінювання,регулювання,зворотногозв’язку і планування поліпшення функціонування операційноїсистемидлязростанняїїпродуктивностітарезультативності.

Процес управління продуктивністю операційної системиможнамоделювати і на цій основі реалізувати оптимальні рішення щодозабезпечення високої результативності підприємницької діяльностівідповіднодоконкретнихситуацій.

4. Фактори впливу на динаміку продуктивності організації

Добреналагодженерегулюванняпродуктивностідаєможливістьдосягти найкращих результатів за наявних умов функціонуванняопераційнихсистем.

Елементи регулюванняпродуктивності операційної системина-веденонарисунку42.

117

Вимірники продуктивності.Вимірюванняпродуктивностінезво-дитьсялишедовиявленняспіввідношенняміжобсягомпродукції іресурснимивитратамивсистемі.Єдвіосновнігрупивимірниківпро-дуктивності.Допершоїналежатьстатичні коефіцієнти продуктив-ності.Цевимірникобсягупродукції,поділенийнавимірниквитратзапевнийперіодчасу.Другагрупа—динамічні індекси продуктив-ності.Засвоєюсутністювонистановлятьстатичнийкоефіцієнтпро-дуктивностізапевнийперіод,поділенийнааналогічнийкоефіцієнтзапопереднійперіод.Унаслідокцьогоотримуємобезрозмірнийпо-казник,якийхарактеризуєзмінупродуктивностівчасі.

Усерединікожної групивиокремлюютьщетритипивимірниківпродуктивності: частковофакторний, багатофакторний і сукупно-факторний.Коженізцихвимірниківхарактеризуєвідношенняобся-гупродукціїдовитрат,алевонивідрізняютьсякількістюелементіввитрат,врахованихузнаменнику.Якщойдетьсялишепроодинеле-мент(праця,капітал,енергія,інформація,матеріали),тотакийвимір-никназиваютьчастковофакторним.Якщовзнаменникувраховують

Рис. 42. елементи регулювання продуктивності операційної системи

регулювання продуктивності операційної системи

Забезпеченняосновидлярегулювання,тобтозосередженняувагинапродуктивностійопрацюваннізагальногопідходудопроблеми

Розробкапідходівдостратегійіметодівконтролютарегулювання(підвищення)продуктивності

Розробкастратегічнихпланівобґрунтуванняпрограмипродуктивності

Визначенняпідходівдостратегійіметодіввимірюваннятаоцінювання

Забезпеченняворганізаціїплануванняйефективноговпровадженняусіхелементіврегулюванняпродуктивності

118

кілька елементів витрат, то такий вимірник називають багатофак-торним.Аколийдетьсяпровсіелементивитрат,томаємовимірниксукупнофакторний.

Напершийпоглядвимірюванняпродуктивностіздаєтьсядоволіпростоюсправою.Достатньопоставитивчисельникобсягпродукціїопераційноїсистеми,авзнаменник—витратинавиробництвоцієїпродукції.Однакєнизкапричин,щоутруднюютьцейпроцес,оскіль-кибільшістьопераційнихсистем: • виготовляютькількатоварівабопослуг; • характеризуютьсянеперервнимизмінамицінівитрат; • вносятьпостійнізміниупродуктиітехнологічніпроцеси; • вимушенівраховуватиіншікритеріїрезультативності; • витрачаютьрізнівидиресурсівіврізнихобсягах.

Питанняпроте,щозаписативчисельникізнаменниккоефіцієнтапродуктивності,частоможебутидоволіважким.Щеоднеускладнен-няполягаєузв’язкузвизначеннямтривалостіперіодудляаналізуівиборубазовогоперіоду.

Наводимоперелікосновнихтруднощів,якіпов’язанізвимірюван-нямпродуктивності: • визначеннямежсистемидлявимірюванняїїпродуктивності; • визначення того, що необхідно записати в чисельнику і

знаменнику; • бракзагальноприйнятихвизначеньпродуктивності; • технічніпроблемивимірювання,наприклад,зміниасортименту

продукції, вплив зростання цін і витрат, тривалість періодувимірювання;

• диференціаціясистемивимірюваннядляконтролю,плануванняірегулювання(підвищення)продуктивності;

• інтеграціявимірюванняпродуктивностізвимірюванняміншихпоказниківрезультативності.

5. Шляхи підвищення продуктивності операційної системи

Організація здатна досягти зростання продуктивності, реалізу-ючирізністратегічніпідходи.Так,можназбільшитиобсягвиробни-цтвабеззростаннякількостіресурсів.Іншимшляхомзростанняпро-дуктивностієскороченнякількостіресурсівпристабільностіобсягівпослуг.Крімтого,продуктивністьпокращуєтьсязаумовивиперед-жальнихтемпівзростанняобсягіввиробництвапорівнянозтемпами

119

зростаннякількостівикористанихресурсів,абонавпаки,прискоро-ченніобсягіввиробництвабільшповільнимитемпами,ніжскорочен-ня кількості ресурсів.Кожний ізшляхів зростанняпродуктивностізалежитьвідчинниківзовнішньогосередовища(клієнти,конкурен-ти,постачальникитощо)тастанумікросередовищаорганізації(мета,технологія,персоналтощо).Потенційнийклієнт,якиймаєсвободувибору,віддастьперевагу,безумовно,товарамчипослугамбільшпро-дуктивноїорганізації.

Прирозглядіпитанняпідвищенняпродуктивностіорганізаціїдо-цільнодослідитицикл продуктивності.Вінєлогічноюпослідовністюдій,якізабезпечуютьпідприємствуможливістьуспіхушляхомзрос-танняпродуктивності(рис.43).

Рис. 43. цикл продуктивності

Підвищення і/або Підвищеннягнучкості продуктивності

можуть призвести до

скорочення операційних витрат,

які можуть бути інвестовані в

скороченняцін підвищенняякостівиробництватаі/або виробництваобслуговування таобслуговування,

які можуть привести до

конкурентних переваг,

які можуть привести до

зростання обсягів продажу,

яке може привести до

зростання прибутку,

який може бути інвестований у нові

управлінські заходи, пов’язані з персоналом, технологією тощо,

які, за умови успішного поєднання в операційному менеджменті, знову приведуть до …

120

Висновки

1. Вимірювання продуктивності — основний засіб порівнянняякості менеджменту різних підрозділів підприємства або ме-неджментурізнихпідприємств.

Продуктивністьпідприємстваозначаєбалансміжусімачин-никамивиробництва(матеріальними,фінансовими,людськими,інформаційними тощо), який забезпечує найбільший обсягвиробництвапринайменшихвитратах.

2. На практиці результативність функціонування операційноїсистеми оцінюють за допомогою семи показників: дієвості,економічності, якості, прибутковості (рентабельності), продук-тивності,якостітрудовогожиттяівпровадженнянововведень.

3. Сутність процесу управління продуктивністю полягає в тому,щоб спонукати до планування продуктивності й забезпеченнязаходівщодоуправліннянеюзадопомогоюсистемивимірюванняпродуктивності.

4. Системавимірюванняпродуктивностімаєвказатикерівництву,колиєнеобхідністьуплануванніінаякомурівнітребавтрути-тися.Вонаповиннанадатитакуінформацію,якабдоповнювалаіншісистемивимірюваннярезультативностідіяльності.

5. Процесуправлінняпродуктивністюполягаєврозробленнімо-деліцьогопроцесудляконкретноїопераційноїсистеми.Органі-заціяздатнадосягтизростанняпродуктивності,реалізуючирізністратегічні підходи. Так, можна збільшити обсяг виробництвабеззростаннякількостіресурсів.Іншимшляхомзростанняпро-дуктивності є скорочення кількості ресурсів при стабільностіобсягів послуг.Потенційний клієнт, якиймає свободу вибору,віддасть перевагу, безумовно, товарам чипослугам більшпро-дуктивноїорганізації.


1. Розкрийте сутність поняття “продуктивність операційної сис-теми”.

2. Учомуполягаєметавимірюванняпродуктивностіопераційноїсистеми?

3. Назвіть склад показників оцінки результатів діяльності опера-ційноїсистеми.

4. Розкрийте сутність показників результативності операційнихсистем.

5. Визначтевзаємозв’язокміжпоказникамирезультативностіопе-раційнихсистем.

6. Схарактеризуйте технологію управління продуктивністю опе-раційноїсистеми.

7. Розкрийтефункціїуправлінняпродуктивністю. 8. Назвіть етапи моделювання процесу управління продуктив-

ністю. 9. Визначте елементи регулювання продуктивності операційної

системи.10. Назвітьосновнівимірникипродуктивності.11. Які ви знаєте основнішляхи підвищення продуктивності опе-

раційноїсистеми?

122

список використаної та рекоМендованої

літератури

Основна

1. Бєлінський П. І.Менеджмент виробництва та операцій:Підруч-ник.—К.:Центрнавч.літ-ри,2005.—624с.

2. Василенко В. О., Ткаченко Т. І.Виробничий (операційний)мене-джмент:Навч.посіб./Заред.ВасиленкаВ.О.—К.:ЦУЛ,2003.—532с.

3. Гэлловэй Л.Операционныйменеджмент.Принципыипрактика.—СПб.:Питер,2000.—320с.

4. Курочкин А. С.Операционныйменеджмент:Учеб.пособие.—К.:МАУП,2000.—142с.

5. Макаренко М. В., Махалина О. М. Производственный мене-джмент:Учеб.пособиедлявузов.—М.:ПРИОР,1998.—384с.

6. Плоткін Я. Д., Пащенко І. Н.Виробничийменеджмент.—Л.:ІВЦ“ІНТЕЛЕКТ+”,1999.

7. Сумець О. М. Основи операційного менеджменту: Підручникдлястуд.економ.спец./Заред.проф.О.Л.Яременка.—К.:ВД“Професіонал”,2004.—416с.

8. Фатхутдинов Р. А.Производственныйменеджмент.—М.:Банкиибиржи,ЮНИТИ,1997.—447с.

9. Чейз Р. Б., Эквилайн Н. Дж., Якобс Р. Ф. Производственный иоперационныйменеджмент/Пер.сангл.—М.:ИД“Вильямс”,2001.—704с.

Додаткова

10. Бабанский А. В.Системанепрерывногоулучшенияпродуктовипроцессов.—М.:Экоперспектива,1999.—237с.

11. Басовский А. Е., Протасьев В. В.Управление качеством:Учеб.—М.:Инфра-М,2000.—212с.

123

12. Веснин В. Р. Основы менеджмента: Учеб.— М.: Триада ЛТД,1996.—384с.

13. Воробьев Л. А. Основы управления производством.— Минск:НПЖ“Финансы,учет,аудит”,1998.—195с.

14. Гончаров В. В. Менеджмент в рамках основных фаз управлен-ческогоцикла.—М.:МНИИПУ,1998.—96с.

15. Гончаров В. В. Специфика управления важнейшими ресурса-ми.—М.:МНИИПУ,1998.—176с.

16. Деордица Ю. С., Нефёдов Ю. М. Исследование операций в пла-нированиииуправлении.—К.:Вищашк.,1991.—270с.

17. Завадский И. С. Менеджмент. — К.: УФИМБ, 1997.— Т.1.—543с.

18. Ильенкова С. Д. Управление качеством: Учеб. для вузов.— М.:ЮНИТИ,2000.—199с.

19. Иозайтис В. С., Львов Ю. А. Экономико-математическое моде-лирование производственных систем. — К.: Вищашк., 1991.—192с.

20. Казанцев А. К., Подлесных В. И., Серова Л. С.Практическиймене-джмент:Вделовыхиграх, хозяйственныхситуациях, задачахитестах:Учеб.пособие.—М.,2000.—253с.

21. Козловский В. А., Маркина Т. В., Макаров В. М. Производствен-ныйиоперационныйменеджмент:Учеб.—СПб.:“Специальнаялитература”,1998.—365с.

22. Колесников С.Управление ресурсами предприятия //Логисти-ка.—1999.—№2.—С.34–40.

23. Котляров С. А. Управление затратами: Учеб. пособие. — СПб.:Питер,2001.—160с.

24. Менеджмент организации: Учеб. пособие / Под ред. З.П.Ру-мянцевой,Н.А.Саламатина.—М.:ИНФРА-М,1997.—432с.

25. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф.Основыменеджмента.—М.:Дело,1992.

26. Огвоздин В. Ю. Управление качеством. Основы теории и прак-тики:Учеб.пособие.—М.:ДИС,1999.—160с.

27. Петрович И. М., Радионов А. Р., Радионов Р. А.Управлениепроиз-водственнымизапасами//МенеджментвРоссииизарубежом.1999.—№1.—С.49–54.

28. Управление организацией: Учеб. / Под ред. В.П. Азова. —М.:ИНФРА-М,1998.—669с.

29. Уотермен П. Р. В поисках эффективного управления (опытлучшихкомпаний).—М.:Прогресс,1986.

30. Фатхутдинов Р. С. Система менеджмента: Учеб.-практ. посо-бие.—М.:АОБизнес,1996.—368с.

31. Южаков И. В.Качествонапредприятияхсферыуслуг.—Минск,1993.—237с.

125

зМіст

ВСтУп.....................................................................................................................3

МОдУЛь 1. теОретиЧні аСпеКти ОпераційнОГО МенеджМентУ

Тема1.Операційнийменеджментякрізновидфункціональногоменеджменту.................................................................4

1.Об’єктивнізакономірностіуправлінняопераційнимпроцесом...................................................................................................42.Галузевіособливостіопераційноїфункції...............................63.Сутністьімісцеопераційногоменеджментувсистеміменеджментуорганізації....................................................................84.Функції,методиіпринципиопераційногоменеджменту....9

Тема2.Операційнастратегіяпідприємства........................................15

1.Сутністьтаетапирозробкиопераційноїстратегіїорганізації............................................................................................. 152.Стратегічнійтактичнірішенняопераційногоменеджменту........................................................................................ 173.Проектуваннятоваруіпослуги................................................ 194.Вартіснийаналізрозробкипродукту..................................... 22

Тема3.Операційнасистемаорганізації................................................24

1.Сутністьсистемногопідходудоуправлінняопераційноюсистемою................................................................ 24

2.Особливостітавластивостіопераційноїсистеми.............. 253.Складовіопераційноїсистеми.................................................. 274.Класифікаційніпідходидоопераційнихсистем................ 29

МОдУЛь 2. УпраВЛіннЯ ОпераційнОю СиСтеМОю ОрГаніЗації

Тема4.Операційнадіяльністьпідприємства......................................35

1.Поняттяпроопераційнудіяльністьпідприємства............ 352.Складосновнихресурсівяквхіднихфакторівопераційноїдіяльності..................................................................... 363.Виробничапотужністьпідприємства..................................... 374.Моделівиробництваісервісу................................................... 43

126

Тема5.Організаціяопераційнихпроцесів...........................................48

1.Принципиорганізаціїопераційнихпроцесів...................... 482.Типиопераційнихпроцесів,їхознаки................................... 503.Організаціяопераційногопроцесуупросторійчасі........ 514.Поняттяпроопераційнийцикл,йогоструктуруітривалість............................................................................................. 525.Життєвийциклірежимфункціонуванняопераційноїсистеми.................................................................................................. 55

Тема6.Управлінняпроцесомпроектуванняопераційноїсистеми.............................................................................................................59

1.Сутність,цілітаетапипроектуванняопераційноїсистеми.................................................................................................. 592.Життєвийциклвиробуіпроцесу............................................ 613.Особливостіпроектуванняпродуктівіпроцесівусферіпослуг...................................................................................... 624.Прийняттярішеньізпросторовоїорганізаціїпідприємства........................................................................................ 635.Проектуванняпідприємств,типипроектів......................... 64

Тема7.Управлінняпоточнимфункціонуваннямопераційноїсистеми.............................................................................................................70

1.Управлінняматеріально-технічнимзабезпеченнямпідприємства........................................................................................ 702.Оперативнеуправлінняопераційнимпроцесом................ 723.Організаціядиспетчеризаціївиробництвапродукції....... 754.Управлінняматеріальнимизапасами..................................... 77

МОдУЛь 3. УпраВЛіннЯ прОеКтаМи, ЯКіСтю та прОдУКтиВніСтю ОпераційнОї діЯЛьнОСті

Тема8.Управлінняпроектами.................................................................85

1.Проектнийпідхіддоуправлінняопераційноюсистемою............................................................................................... 852.Життєвийциклпроекту.Плануванняпроекту................... 883.ВідпрацюваннярозкладупроектузадопомогоюграфікаГантта..................................................................................... 904.Контрольвиконанняпроектів.................................................. 915.Методисітковогоплануваннявуправлінніпроектами..... 93

Тема9.Управлінняякістюпродукціїпідприємства.........................97

1.Поняттяпрофакторизабезпеченняякостітоварівіпослугтаїхзначення...................................................................... 972.Показникиякостіпродукції...................................................... 983.Якістьтаконкурентоспроможністьопераційноїсистеми.................................................................................................. 994.Системиуправлінняякістюпродукції.................................1015.Зарубіжнийдосвідуправлінняякістюпродукції............103

Тема10.Управлінняпродуктивністюопераційноїдіяльності...................................................................................................... 107

1.Продуктивністьопераційноїдіяльностіякосновнаметаопераційногоменеджменту.................................................1072.Показникирезультативностіфункціонуванняопераційнихсистем.........................................................................1083.Моделюванняпроцесууправлінняпродуктивністюопераційноїсистеми........................................................................1124.Факторивпливунадинамікупродуктивностіорганізації...........................................................................................1165.Шляхипідвищенняпродуктивностіопераційноїсистеми................................................................................................118

СПИСОКВИКОРИСТАНОЇТАРЕКОМЕНДОВАНОЇЛІТЕРАТУРИ............................................. 122

The present outline of lectures displays the essence of operationalmanagement, theprinciples of selecting an operational strategy and building the operational systems oforganizations. It covers themethods ofmanaging the operational systems of enterprises,organizationsandoperationalprocesses.Anemphasisisplacedonmanagementofdesigningoperationalsystemsandcurrentfunctioning.Themanualanalyzestheproblemofdevelopingandselectingacommodityoraservice,alocationofagivenenterprise,selectingprocessesandoptimalvaluesoftheproductionfacilitiesforplantsoftheproductionsphereandtertiaryindustries.Italsothrowslightuponthebasicsofproductqualitycontrolandproductivityofoperationalactivity.

Thebookisintendedforstudentsofhighereducationestablishmentsofferingtraininginthesphereofeconomicsandtechnologies.Itcanbeusefulforallthoselearningthediscipline“Operationalmanagement.”

Навчально-методичневидання

Лопатенко ЛюдмилаОлександрівна

Операційний МенеджМентКонспект лекцій

EducationalandTeachingPublication

Lopatenko, LiudmylaO.

OPERATIONAL MANAGEMENTAn Outline of Lectures

ВідповідальнийредакторТ. М. КолінаРедакторО. В. СтоцькаКоректорТ. М. Федосенко

Комп’ютерневерстанняН. М. МузиченкоОформленняобкладинкиО. О. Стеценко

Підп.додруку25.07.07.Формат60×84/16.Папірофсетний.Друкротаційнийтрафаретний.

Ум.друк.арк.7,44.Обл.-вид.арк.7,3.Тираж5500пр.

МіжрегіональнаАкадеміяуправлінняперсоналом(МАУП)03039Київ-39,вул.Фрометівська,2,МАУП

Свідоцтво про внесення до Державного реєстру суб’єктів видавничої справи ДК № 8 від 23.02.2000

ПоліграфічнийцентрУТОГ03038Київ-38,вул.Нововокзальна,8

Свідоцтво КІ № 35 від 02.08.2000

Л. О. Лопатенко Операційний...

Documents