Виходить злютого 1935 року

Ціна договірнаГазета районної державної адміністрації

та районної ради

11 серпня 2012 р.№32 (8285)

Субота

Впродовж багатьох років ІванКуровський допомагає вирішувати

соціальні питання Ніжина,Срібнянського, Ніжинського,

Носівського та Ічнянського районів.Нині добра слава про його меценатську

діяльність дійшла і до жителівВарвинщини. Тож не випадково

керівники району радо зустрічалидорогого гостя хлібом-сіллю.

Хоча до Варвинської територіальноїгромади Іван Куровський офіційно приїхаввперше, він одразу ж заходився вивчатипроблеми, що турбують людей, задляякнайшвидшого їх вирішення.

Тож, щоб поспілкуватися із місцевимдепутатським корпусом, який представляєінтереси жителів району, почесний гість взявучасть у 12-й позачерговій сесії райради. Доречі, її скликали, щоб якомога швидше, допокидозволяє чинне законодавство, внестизміни до районного бюджету щодо йогозбільшення.

Та, як згодом з’ясувалося, це була неєдина добра новина для району, зокрема, ІванКуровський запропонував таке:

- На жаль, у Варві, як і в більшості районівЧернігівщини, вже багато років не вирішу-ється питання житлової забудови. А оскі-льки я будівельник за фахом, то меніхотілось би звести будинок для жителів рай-центру. До речі, ще до того, як стало відомо,що Варвинський район включили до 209-гоокругу, ним опікувався народний депутатУкраїни Олег Ляшко. Тож свого часу вінзвернувся із проханням, щоб будівельнакомпанія, яку я очолюю, побудувала у Варвіжитловий будинок. Я підтримав цю ідею, ізвернувся до вашого селищного голови із

пропозицією про виділенняземельної ділянки длямайбутнього будинку. І якщогромаді це справді потрібно,моя компанія втілить у життяцей проект. До речі, проект ужеготовий і навіть є можливістьуже цього року розпочатипершочергові роботи. Такожхочу наголосити, що вартістьквартир у цьому будинку будедоступною для жителівселища і району.

Щодо прохань про допомогу,то на це зважився лишежитель села Брагинці МихайлоБуланенко. Він розповів проболючу проблему, з якоюстикається чи не кожен йогоодноселець.

- На 19-му кілометрі дорогиВарва-Срібне, біля Брагинців,височить гора, яка через те,що дорогу тут не ремон-тують вже кілька десятківроків, руйнується і заважає руху автотран-спорту. Відтак дорога увесь час звужуєтьсяі створюється аварійна ситуація.

У відповідь поважний гість сказав:- Якщо мені і надалі випаде нагода

працювати в окрузі, як народному депутату,я буду перейматися цією проблемою.

Насамкінець Іван Куровський окрім того,що подякував варвинським депутатам заувагу, дав обіцянку, що надалі його візити дорайону стануть регулярними.

Також народний депутат відвідавцентральну районну лікарню, яка обслуговує17600 чоловік, та поспілкувався із їїтрудовим колективом.

- Мій, на жаль, уже покійний брат бувмедиком. Тож,я знаю, щолікар - це одназ найбільшсуспільно зна-чимих про-фесій,– зазна-чив ІванКуровський. -Я допомагаюКозелецьк ій,Н о с і в с ь к і й ,Бобровицькій,а також Ні-ж и н с ь к і йлікарням. У їхрозвиток я вк-лав мільйонивласних кош-тів. Хоча длямоїх підпри-ємств цігроші зовсімне зайві, я

розумію, наскільки важливо підтримуватинашу медицину. Звісно, медична сферапотребує реформування, але вонопередусім полягає у створенні належноїматеріальної бази та достойнихстандартів життя для лікарів. Якщогромада надасть згоду на будівництвожитлового будинку у райцентрі, обіцяю, щотри квартири безкоштовно отримаютьлікарі, як, наприклад, у Носівці.

Як і зазвичай, на зустріч із медичнимипрацівниками Іван Куровський приїхав не зпорожніми руками, а привіз у подарунок те,чого конче потребувала лікарня –фотоелектричний калориметр, операційнийнабір та 10 тонометрів для вимірюванняартеріального тиску.

За словами головного лікаря Варвинськоїцентральної районної лікарні Юрія Полонця,на прохання про допомогу народний депутатвідгукнувся надзвичайно швидко - впродовждвох тижнів.

- Лікарня дуже потребувала подарунків,які зробив Іван Іванович. На сьогодні дієПрезидентська програма щодо боротьби зартеріальною гіпертензією. А як діагно-стувати хворобу, якщо немає тонометрів?До речі, тонометри – це прилади, яківикористовують близько 30-ти разів надень. Тож вони дуже швидко виходять з ладуі багато їх ніколи не буває,- розповівголовний лікар. - Два тижні тому нашалабораторія пройшла акредитацію іотримала ліцензію, та попри це її роботаускладнювалася через відсутність фото-електрокалориметра. За його допомогоюроблять багато складних аналізів, у томучислі визначають рівень глюкози у крові тарівень гемоглобіну. Без цього приладу мизмушені були обмежувати кількість обсте-

жень. Та відтепер лабо-раторія буде повноціннопрацювати. І великий опера-ційний набір – це те, без чогоне може обходитися жоднаопераційна. А в нашій лікарніпроводяться як планові, такі екстрені операції. Не можуне зупинитися і на болючійпроблемі, про яку говорив ІванІванович. Звісно, мова прозабезпечення лікарів жит-лом. Нині у нас три лікарізнімають помешкання завласні кошти.

Після зустрічі до народногодепутата підходило чималолюдей: одні щиро дякували запідтримку, інші - просилидопомоги. Що ж до самогоІвана Куровського, то, на йогодумку, перша офіційна поїздка

до Варвинського району виявиласяуспішною.

- Звичайно, поїздкою задоволений. Ядізнався про головні проблеми району. Тождокладатиму максимум зусиль, щобпоступово їх вирішувати. Наприклад, знаю,що в одному з найбільших сіл району Журавці,не готова до опалювального сезону місцевашкола. Ціна цього питання досить значна –близько 700 тисяч гривень. Тобто,потрібно купити новий котел і запуститийого до початку опалювального сезону. І цевкрай важливо! Без вирішення цьогопитання не можливим буде навчання дітейвзимку. Тож буду як найшвидше говорити зкерівництвом області про цю проблему,можливо, потрібно буде звертатися доінстанцій вищого рівня. І таких ключовихпитань по району – близько 30-ти,-зазначив чинний народний депутат. - Я інадалі буду зустрічатися із головою рай-держадміністрації та селищним головою,щоб спільно визначати пріоритетніпроблеми, що потребують вирішення.

А ще Іван Куровський додав.- Мене запитували про мою передвиборчу

програму. Я спеціально багато не говоривна цю тему, бо вважаю, що вона має скла-датися не із популістських заяв, а ізконкретних справ, які підуть на благомістам і селам округу, від якого бало-туватимуся. Оце і буде моя програма.Наприклад, зверталися лікарі – немаєбормашини або терапевтичний кабінет, доякого приходять сотні людей, потребуєнегайного ремонту. На жаль, органи владита місцевого самоврядування самотужкине можуть вирішити усі проблеми, а томуя їм буду допомагати.

Ірина ОСТАШКО.Фото Віктора Кошмала.

18 СЕРПНЯ у Савинцях відбудеться святкування сторічногоювілею школи. Початок о 10-ій годині.

ЗАПРОШУЄМО НА СВЯТО!

Справжньою бідою буде для всіх без виняткуякщо, не дай Боже, вірус африканської чумисвиней дійде до нас. Поки що вогнище її уЗапорізькій області, та ніякий регіон від чуми незастрахований. Стурбованість районної вете-ринарної служби, членів районної державноїпротиепізоотичної коміс ії при райдержадмі-ністрації, присутніх на нараді сільських і селищнихголів зрозумілі. У разі появи захворювання на цюстрашну хворобу всі свині в радіусі 20 кілометріввинищуються, спалюються і півроку з цьогорегіону не можна продавати продукти тварин-ництва. Чиясь недбалість, безпечність, халатністьу дотриманні вимог інструкції щодо профілактикиафриканської чуми може обернутися потімнепоправними втратами в сільськогосподарськійгалузі.

Начальник управління державної ветеринарноїмедицини В. М. Савченко розповів про симптомихвороби, її епізоотологію, про заходи щодопрофілактики й боротьби з африканською чумоюсвиней, передбачені діючою інструкцією, озна-йомив з планом дій всіх причетних служб припідозрі на захворювання свиней на африканськучуму.

Зосередив увагу присутніх на дотриманні всіхвимог профілактики цієї небезпечної хворобиголова районної державної адміністрації О. Д.Власенко.

Що таке африканська чума свиней -читайте сьогодні на 4-ій стор.

«Срібнянщини»

БЕЗПЕЧНІСТЬ МОЖЕОБЕРНУТИСЬ БІДОЮ

З великим задоволенням колектив Срібнянськоїцентральної районної лікарні дізнався, що Васзареєстровано кандидатом у народні депутати по209-му мажоритарному округу.

Враховуючи Ваш багатогранний досвід роботи уВерховній Раді, ми переконані, що ніхто краще відВас не зможе представляти інтереси Срібнянськогорайону у вищому законодавчому органі держави.

Ви зробили багато корисних справ для області.Знаємо Вас не тільки як народного депутата, але йяк талановитого керівника, успішногогосподарника, який не боїться братися завирішення тих проблем, які, здавалося б, вирішитине можливо. Трудовий колектив Срібнянськоїцентральної районної лікарні високо оцінює Вашубагатогранну добротворчу діяльність також унашому районі. Віримо, що після обрання народнимдепутатом під час цьогорічної виборчої кампанії Виробитимете все можливе для розвитку нашогорайону і покращення рівня життя його мешканців.

За дорученням трудового колективурайонної лікарні

М. П. ДІДЕНКО.

Почесному Президентубудівельної компанії

“Житлобуд”, народномудепутату Івану Івановичу

КУРОВСЬКОМУШАНОВНІ КОЛЕГИ!

Від усього серця щиро вітаю вас з професійним святом - Днемпрацівників ветеринарної медицини!

Щиро вдячний вам за сумлінне виконання ваших професійнихобов’язків: забезпечення профілактики, діагностики та лікуваннясільськогосподарських тварин, гарантій якості та безпекиагропромислової продукції.

Нехай благословенними будуть ваші дороги, нехай завждисупроводжують успіхи, радують друзі, колеги, надихають нові справи,окриляє любов, зігріває родинне тепло!

Нехай кожна мить життя радує своєю неповторністю. Хай усе добре,зроблене з душею і натхненням, повертається до вас сторицею!

Бажаю вам, вашим рідним і близьким міцного здоров’я, щастя,прихильності долі, миру і процвітання, успіхів у здійсненні наміченихпланів!

Начальник управління ветеринарної медицини вСрібнянському районі В. М. САВЧЕНКО.

АДМІНІСТРАЦІЯ ТОВ “СРІБНЯНСЬКИЙ РАЙАГРОБУД” щиросердновітає трудовий колектив агробуду, пенсіонерів підприємства та всіхбудівельників району з професійним святом – Днем будівельника.

Зичимо вам і вашим рідним міцного здоров’я, мирного неба, добробуту,злагоди в родинах, успіхів у професійній діяльності в ім’я кращогомайбутнього нашої України.

З Днем працівників ветеринарної медицини!

З Д н е м б у д і в е л ь н и к а !

У наших сусідів

Click t

o buy N

OW!PD

F-XChange Viewer

ww

w.docu-track.com Clic

k to b

uy NOW

!PD

F-XChange Viewer

ww

w.docu-track.c

om

2 стор. «СРІБНЯНЩИНА» 11 серпня 2012 р.

Але ж дружина Євдокія і четверо дітей:Надія, Ольга, Степан і Костянтин буливиховані трудолюбивими, чесними людьми.Всього чотири класи школи, але всеробилося, як і належить професіоналу.Добра, поміркована дружина Дуня булапершою ланковою в колгоспі. Бездоганнийлад в господарстві, виховані діти. Хто вколгоспі вмів так вправно в’язати снопи?Хто найбільше кіп поставить у жнивномулані?

Жили - не багатіли. Та праця давала сенсжиття.

Війна забрала назавжди Сергія Про-коповича. Переслідування в окупації полі-цаями, німцями; втеча із села перекреслилиспокійний ритм життя. Переховувалисьвід поліцаїв і в свинячих загородках, і в чу-жих дворах, лісах, полях, чужих селах. Цене день перебути негоду!

Забрали Надію в Німеччину, не вернувсяз війни батько, Донбас забрав Степана.Тяжка праця, нестатки лягли на плечіЄвдокії. Все переборола ця жінка. Відпра-цювала належний вік чесно. ВернуласяНадія. Вивчила менших Ольгу, Костю, далаїм вищу освіту. Довгий час Костянтин бувголовою передового колгоспу на Донеччині.Ольга - педагог. Доживала свої роки,дбайливо доглянута дочками. Вся родинадотрималася заповіту батька - СергіяПрокоповича Омеляненка: треба прожитичесно. Вся родина допомагала людям іпрацею рук своїх, і чим могла. Надія, пере-живши втрату діток, чоловіка, свекрів щедоглядала одиноких старих та хворихлюдей. Вивчила доньку-красуню - Олю.Ольга Миколаївна - педагог класний. Вчитьдітей премудрості наук, пошуку вірнихстежин в такому складному калейдоскопіжиття.

І для всієї родини - заповіт: честь ісовість!”

Та повернемось до вибору професії.Випадково Костянтин дізнався про прийомв Херсонський сільськогосподарськийінститут, де потрібно було складати фізикута хімію - предмети, які в школі він відміннознав і любив. Такі ж любов і знанняматематики навіть не знадобилися. Так«випадково» він вступив і закінчивсільськогосподарський вуз.

Про таких людей кажуть: “він зробив себесам”. Й не тільки себе. Його, завждиповажала, любила, як нині модно говорити,вся команда - від секретаря в приймальнідо головного агронома та головногоінженера. І цю команду теж «зробив» він.

Після закінчення у 1959 р. вузу - типовакар’єра перспективного молодого фахівця,якого вже після чотирьох років практичноїроботи (завідувачем птахофабрикою,зоотехніком) направляють на два роки уВищу партійну школу при ЦК КПУ. Зараз доцього факту можна ставитися по-різному,але, будемо об’єктивні, нездар туди невідбирали. І далеко не кожен, навіть успі-шний керівний працівник на сільсько-господарській ниві, міг претендувати натаку, в ті часи, честь. А тут - колгоспнийзоотехнік! Знову випадковість? Що сто-сується системи підготовки кадрів, токомпартія в цьому знала толк. Звичайно, і вданому виборі нового слухача ВПШвипадковості теж не було. Але що буловирішальним критерієм цього вибору,дізнатися так і не вдалося.

Костянтин Сергійович дуже неохочеговорив із журналістом “ВСЁ” про своїособисті досягнення. Протягом першоїгодини бесіди він так і не «згадав» про своюзірку Героя Соціалістичної Праці. І тількизгодом розповів, що ця вища в колишньомуСоюзі нагорода лише остання з серії інших.До цього були орден Трудового ЧервоногоПрапора, орден Леніна, орден «ЗнакПошани». Причому, всі вони отримані не взв’язку з якими-небудь ювілейними датамиабо за рознарядкою, а за конкретну справу.На думку Костянтина Сергійовича, таківисокі нагороди, як зірка Героя, взагаліповинні присуджуватися не раніше, ніж після15 років роботи на відповідній ниві. До згадкипро те, що не тільки голова, а й керованийним колгосп свого часу також бувнагороджений орденом Леніна, так і недійшло.

Подальша після закінчення ВПШ робота,спочатку головою партійно-державногоконтролю (до речі наймолодшим в області),а потім начальником районного управліннясільського господарства, сприяла лише

накопиченню досвіду, але не моглазадовольнити творчу особистість. Тут прибудь-якому завзятті не видно булоконкретних результатів своєї праці. Томупропозиція очолити величезне господарство- колгосп «Росія» - Костянтин Сергійовичзустрів, як свіжий струмінь повітря, хоча,мабуть, і не без вагань. «З цього моменту, -згадує він, почалася цікава смуга в моємужитті: результати праці були доступні дляогляду ...»

Вище обласне керівництво, якерекомендувало його на цю посаду зперспективою на кар’єру в структурахуправління обласного рівня, прорахувалосяу своїх намірах потримати його на посадіголови цього колгоспу пару років. КостянтинСергійович, приступивши до роботи на новійпосаді у 1973 році, на все подальше життяприкипів до цієї землі, до людей, якіпрацювали на ній.

І вже ніякі обіцянки не змогли відірватийого звідси. Колгосп «Росія» і до нього небув серед відстаючих. Та й люди жилинебідно. Щоб оцінити масштаби цьогогосподарства, достатньо вказати, що тількив Златоустівці у останні роки його роботикерівником господарства було 3000мешканців! А крім цієї центральної садиби,існувало ще 7 відділень. Такий результатколись проведеного «укрупнення», врезультаті якого було об’єднано 11 колгоспівнавколишніх сіл.

Управлінський кругозір і досвід минулихроків знадобились, коли настав моментвибору пріоритетів. А вони, як відомо,випливають з поставлених цілей. Оцінкаситуації на місці показала, що в технологіїземлекористування порушено сівозміну -основу успішного ведення сільськогогосподарства. З виправлення цього

ключового елемента і почалася діяльністьнового голови.

Глобальну мету і критерій ефективноговедення господарства Костянтин Сергі-йович формулював так: «Отримання макси-мального виходу продукту в розрахунку нагектар землі». Причому, продукту будь-якого: зерна, м’яса, молока ... «Першим зав-данням, - продовжує він, - було нагодуватихудобу». Тому почали розширювати площібагаторічних трав.

Тільки стабільні і «довгоживучі» кадриздатні до тривалого накопичення пози-тивного досвіду. Чи не в тому полягаютьвитоки успіхів цього господарства, що без-змінний протягом майже трьох десятилітьголова «тягнув» за собою настільки жстабільну, у часі, команду своїх помічників?Про критерії її коригування він говоритьпрямолінійно: «Міняю, коли не впорався ...».

Головний рецепт цієї навченої досвідомлюдини був простий: «Щоб гідно жити,потрібно гідно працювати». Гідне життя тру-дівників для нього завжди були одним зголовних пріоритетів. У 2000 році мало когоміг здивувати традиційний набір так званихоб’єктів соцкультпобуту (торговий центр,будинок культури, дитячі садочки тощо). Алемеморіал, де поіменно перераховані всіжителі Златоустівки, які не повернулися звійни, парк відпочинку з колесом огляду, інавіть фонтан - це атрибути «для душі», якірідко можна було зустріти у житті колгосп-ного села. А «за кадром» – випікався дляжителів села найвищої якості хліб, буду-валось пільгове житло, робилося багатоіншого.

Але найбільше враження на гостейколгоспу справляла кінно-спортивна школа.Ні, не сама по собі, не жеребці-рекордсмени(порода англійська верхова) і чисельністьтабуна в 70 голів, а мотиви її створення -щоб сільські діти займалися кінним спортом.Як же потрібно було любити дітей, щобутримувати цей за економічними міркамизбитковий підрозділ? І чим можна буловиміряти духовний прибуток від цієї школи?Для дітей, вихованих в такому середовищі,вже навряд чи буде межею мрій міськийспосіб життя.

Можна по-різному ставитись доколгоспів, до доцільності їх збереження, допереходу на нові форми господарювання.Але такий вже у нас менталітет - перш, ніжпочати будувати нове, потрібно дощентузруйнувати старе. А глобальної необхідностів останньому якраз і не було. Та що теперговорити? Костянтин Сергійович все цепропустив через власні душу і серце.Багато наших проблем, вважав він,корінням сягають в історію: “У Німеччині

був бюргер, вАмериці -фермер, а унас сто-літтями булагромада. Нав-коло цього всей крутиться -кожен се-лянин маввласну зем-лю, але була йземля гро-мади. Сто-л и п і н с ь к ар е ф о р м анасаджувалахутірську сис-тему. Іневідомо, якби вона розвивалася далі. Але те, щосільгоспартіль і взагалі артіль формапрогресивна, тут сумніву немає. І те, щоприватна власність більш продуктивна, тежпитань немає. Але колгоспна власністьпідірвала цю основу і зробила всіхбезвідповідальними. Почуття господаряпросто знищувалось. І відродити його зновушляхом заміни лише вивісок не так легко.Крадіжки, корупція є і на Заході, але такогозлодійства, як у нас, ніде немає. Однимсловом - все кругом колгоспне, все кругоммоє.

Не може бути на всі випадки і скрізь од-наково гарних форм господарювання.Навіть люди насправді всі різні - за смаками,по тому, як проводять час. Є людина, яка впраці знаходить себе, у нього все виходить.А інший, вічно брудний, як чорт, він ні в чомуне встигає, толку ніякого ... Для такогоколгосп потрібен. Але при будь-якій формігосподарювання головне - отримати най-більшу віддачу від кожного клаптика землі. І

більше не треба нічого!Головне питання полягаєв тому, щоб земля сталатоваром. Що потрібно дляринку? Рух товару,капіталу і землі. Товарбродить по всьому світу,капітали рухаються(правда, з нашого бокулише в офшорні зони). Аземлі, як товару, її рухупоки немає... А ринокземлі теж повинен бути!...Все зводиться довласності. Ніколи нічого небуде, поки не будевласності і власника”.

У 2000 році обсягивиробництва та показники“Росії” залишалися вража-ючими навіть у ті, ненайкращі для села часи.Тут мали 150 тракторів, 30зернозбиральних ком-

байнів, повний комплект сільгосптехніки дляроботи на землі. Отримали урожай озимоїпшениці по 40 ц/га. Молочне стадо в 1700дійних корів (а всього ВРХ – 5000 голів)давало стійкі щорічні надої в середньому по4,5 тис. літрів. Крім того, господарство мало15 тис. свиней. Костянтин Сергійович зностальгією згадував кращий у своємужитті урожайний рік - 1989-й. Кращий завсіма показниками. Урожай озимої пшеницітоді склав 70 ц/га! А всього її було зібрано втому році 4700 тонн. Протягом десятилітьтут отримували високі врожаї зернових ісоняшнику, надої молока і вихід м’яса зодного гектара угідь. Люди жили в теплі ідостатку, впевненості у завтрашньому дні.

Замість епілогуВ Олексинцях старше покоління добре

пам’ятає Костянтина Сергійовича. Не одинз олексинчан їздив до нього у господарствоза порадою, допомогою і кожного відомийземляк приймав, як найдорожчого гостя.

Не забував Костянтин Сергійович рідногосела, своєї малої батьківщини, де до останніхроків жила його мама, а сьогодні живуть двісестри Надія Сергіївна Щербина та ОльгаСергіївна Омеляненко. Обидві на пенсії. НадіяСергіївна працювала бухгалтером усільгосптехніці, а Ольга Сергіївна –вчителькою у Івано-Франківській області.Згадують олексинчани КостянтинаСергійовича, як щиру, просту людину. Він міггодинами говорити із цікавим співроз-мовником про сільське життя, про політику,розповідати про своє господарство. Ніколине тримався зверхньо, не згадував про своїнагороди, був на рівних із земляками. Ніколине прагнув виділитись дорогою машиною,розкішним костюмом чи чимось іншим. Хоч,напевне, і міг собі це дозволити.

Дружина Галина Федорівна, з якоюпознайомився у студентські роки, - булаекономістом ТОВ “Росія”, нині проживає уМаріуполі. Син Сергій став військовимльотчиком, а донька Ірина обрала професіюзалізничника. До речі, навчатися у заліз-ничному вузі було юнацькою мрією Кос-тянтина Сергійовича, яка не здійсниласьлише тому, що потрібно було здавати вс-тупний екзамен з іноземної мови, завданняне під силу випускнику сільської школи. Тождоля розпорядилась по-своєму. І це було негіршим її вибором.

До друку підготував С. БЕБИК. На знімках: К. С. Омеляненко;

«Кришталевий ріг достатку» Міжнародноговідкритого рейтингу популярності та

якості «Золота фортуна» К. С.Омеляненку вручає голова Донецької

облдержадміністрації В. Ф. Янукович.

ІМ’Я В ІСТОРІЇ СРІБНЯНЩИНИ

Під цим ім’ям протягом десятиліть жив,працював і гримів на весь РадянськийСоюз колгосп із центральною садибоюв селі з милозвучною назвою Злато-устівка, що знаходиться у Волно-ваському районі Донецької області.Успіхи цього господарства, яке майжетридцять років очолював наш земляк ізсела Олексинці, Герой СоціалістичноїПраці (1990 р.), народний депутат СРСР(1989-1991) Костянтин СергійовичОмеляненко (1937 – 2001 рр.), булинастільки вражаючими й настільки, вбуквальному розумінні, видатними упорівнянні з іншими, що це господарствостало своєрідною демонстраційноювітриною переваг колгоспного ладу.Сюди свого часу протоптали дорогу нетільки рядові ідеологи епохи «розви-нутого» соціалізму, а й політичні фігурипершої величини: Шелест, Щербицький,Ляшко, Лігачов, а також численнііноземні гості. Культура і ефективністьпраці, спосіб життя і достаток сільськихтрудівників, орієнтоване на нихсприятливе соціальне середовище, всеце тут відрізнялося від таких колгоспів унайближчих околицях так само, якшведський соціалізм від радянського.

Чому ж це господарство досягло такихуспіхів? Ніби та ж земля, ті ж люди, та жвлада, той же, зрештою, колгоспний лад, щобув тоді скрізь. Секрет полягав в іншому – внеординарній особистості керівникаКостянтина Сергійовича Омеляненка.Людини незвичайної, далекоглядної, та-лановитої і такої скромної водночас.Готуючи цей матеріал, здавалось би, немогло бути жодних проблем з інформацієюпро таку відому людину. Однак, яквиявилось, знайти подробиці із життяКостянтина Сергійовича увсесвітній мережі вия-вилось непростою спра-вою. Кілька посилань проприсвоєння звання Героя,про обрання народнимдепутатом СРСР, і майжевсе на тому. В українськійВікіпедії його прізвищанемає навіть у перелікуГероїв Соціалістичної Праці.Не вдалося знайти згадкипро К. С. Омеляненка і вмісцевому виданні – книзі“Моя Срібнянщина”.Найповнішим джереломінформації про визначногоземляка став науково-виробничий журнал “ВСЁ”(№4 за 2000 рік), науковевидання, що видавалось підпатронатом на той час голівДонецької і Луганськоїоблдержадміністрацій В. Ф. Януковича та А.С. Єфремова.

Ще тоді, у 2000 році, ніби заглядаючи умайбутнє, К. С. Омеляненко, коментуючитехнологію і результати реформ вагропромисловому комплексі країни,сказав, дослівно, наступне: «Що рефор-мувати потрібно - це безсумнівно ...Найголовніше питання в чому? Щоб землястала товаром. Без цього ніяка реформа неспрацює...» .

Костянтин Сергійович розвінчав і однувідому легенду комуністів про «будь-якукуховарку», здатну управляти державою.Але не на такому високому рівні, а наприземленому. Він на наочних прикладахпідтвердив свою думку про те, щовласником землі може бути лише той, хтоможе нею по-хазяйськи розпорядитися. Уодного робота «горить» в руках, він все вмієі йому все вдається - це гідний кандидат ввласники. А в іншого ..., за що б він не взявся,все валиться з рук, він самостійно нічогоне може зробити. «Для такого колгосппотрібен ...», - підсумував Костянтин Сер-гійович. Ось тобі і апологет колгоспного ладу!

Феномен на ім’я «Росія» відбувся, першза все, завдяки іншому феномену -особистості, що втілила в собі виключновдале поєднання людських, морально-психологічних і організаторських якостейразом з глибокою внутрішньою інтелі-гентністю. Ці якості неминуче повинні булипроявитися і зовсім не обов’язково в крісліголови колгоспу. Хоча Костянтин Сергійович- син потомственого хлібороба, свою долю,як він стверджував, пов’язав із сільськимгосподарством чисто випадково. Йогобатько (до війни колгоспний полевод) неповернувся з фронту і не міг вплинути навибір професії сином. Молодший із чотирьохдітей, які залишилися на руках у матері,Костя вибирав свій майбутній життєвийшлях самостійно.

Про батька Костянтина Сергійовича, йогородину згадує, описуючи історію Олек-синець, жителька села, краєзнавець З. П.Щербина.

“Омеляненко Сергій Прокопович, агроном(по старому - полевод) до війни був правоюрукою голови колгоспу. Спокійний,врівноважений, чесний - знав поле кращесебе. Вирощували пшениці кількох сортів.Поле велике. І не було тоді машин легкових,а ні грузових. Роботяга-кінь возив і хліб, іробітників, і керівників. Сонце сходило ізаходило в полі, а жнива були лиш в полі.Голова колгоспу Дмитро ПрокоповичАндріяненко в усьому радився із своїмпомічником. Добрий господар був і добримсім’янином, хоч часу для сім’ї було мало.

Click t

o buy N

OW!PD

F-XChange Viewer

ww

w.docu-track.com Clic

k to b

uy NOW

!PD

F-XChange Viewer

ww

w.docu-track.c

om

3 стор. «СРІБНЯНЩИНА» 11 серпня 2012 р.

Цього літа найвищу точку України (2061 м.), що знаходиться в Карпатах,підкорила та встановила на ній жовто-блакитний прапор з написом «Срібне»учениця 4 класу Срібнянської школи Ярослава МАЗИЛО (на знімку).

Нещодавно у Черніговівідбувся цікавий «круглийстіл», де лідери громадськихорганізацій разом із пред-ставниками управління юс-тиції та податківцями обгово-рювали Закон України «Прогромадські об’єднання», якийприйнятий у березні 2012-го івводиться в дію з 1 січнянаступного року.

Все відбувалося демокра-тично, не для «галочки».Присутні відверто вислов-лювали свої зауваження тапропозиції, дискутували. Алевсі виявилися одностай-ними в головному: новийзакон, порівняно з попе-реднім, ухваленим ще в1992-му, істотно розширюєправа та можливості гро-мадських об’єднань. Це –вагомий крок України доєвропейських демократич-них стандартів. Адже новийзакон значно посилюєнезалежність громадськогосектора в державі.

Попередній закон мавсуттєві недоліки. Недоско-налість чинного законо-давства створювала штучнібар’єри для утворення тадіяльності інститутів грома-

Життя людини такекоротке і швидкоплинне, що,ідучи у небуття, зали-шається у кожного стількисправ, які людина не встиглавиконати, стільки слів, якізалишилися невисловле-ними своїм рідним і близьким.Але прожитого не повер-нути. Тож, як казав Дов-женко, треба поспішатиробить добро, щоб пам’ятьзалишалася доброю і світ-лою.

Саме таку світлу пам’ятьпро себе залишив ВасильЗахарович Вольвач. Вінпішов із життя на дев’яностодругому році. До кінця своїхднів Василь Захарович зали-шався симпатичним, інтелі-гентним чоловіком, приєм-ним співрозмовником,якому було багато чогорозповісти, бо сам переживі голод, і війну, і різні неор-динарні обставини життя.Василь Захарович бувобдарованою людиною,майстром в різних галузях.Він був першокласним чобо-тарем, пасічником, худож-ником, столяром, будівель-ником, винахідником. В музеїСокиринської школи збері-гається на той час перша вселі друкарська машинка, якусконструював і зробивсвоїми руками ВасильЗахарович.

Павло Васильович, син В.

Придесення, як і всяУкраїна, поступово пере-ходить на цифрове теле-бачення. Це – нові сучаснітехнології, які успішно вико-ристовуються в розвиненихдержавах. Отож зараз, згідноз вимогами часу, модер-нізуються українські центра-льні та місцеві телеканали.Впроваджується цифровемовлення і в нашій області.Але для прийому якісногоцифрового сигналу потрібніспеціальні прилади – телетю-нери. Коштують вони неде-шево. І, звісно, не всі жителімають змогу їх придбати.Однак хто тепер можеуявити своє життя безтелевізора?!

Тому влада потурбу-валася, щоб малозабез-печені родини, зокрема людипохилого віку, інваліди,багатодітні, були забезпеченітюнерами безкоштовно.Відповідну постанову ухва-лив Кабінет міністрів Укра-їни. Минуло зовсім небагаточасу – і ось результат. Влададотримала слова!

Як повідомив керівникЧернігівської дирекції «Укр-пошти» Володимир Приходь-ко, зараз на Чернігівщинунадійшло 8190 тюнерів. Імайже всі – 7468 – вжебезкоштовно й оперативнопередано жителям області.На Чернігівщині завершено

З. Вольвача, розповідає якв голодному тридцять тре-тьому батько малювавкартини і міняв їх на окраєцьхліба. У Павла Васильовичазберігаються картини, якимвже більше восьмидесятироків, написані батьком. Цекартини з сільського життя,побутові. Цікаво побачитисільську вулицю, людей, щозібралися біля колодязя, їходяг, убогі хати села.Особливі фарби з плиномроків не втратили своїхкольорів.

Картина Василя Заха-ровича “Нагорнянська цер-ква” використовувалася,коли проектувалася новабудова церкви на місцізниклої. М. Г. Савченкоколись побував на пасіціВасиля Захаровича і буввражений тим ідеальнимпорядком, який створивпасічник. Рівні ряди вуликів.Передні стінки вуликів булиприкрашені різними карти-нами, які намалювавВольвач.

- Я побував, ніби вкартинній галереї, - говоривСавченко.

Василь Захарович шивгарне взуття: і чоботи, івишукані черевички.

Пам’ять про діда, прадіда,прапрадіда Василя Заха-ровича свято зберігаєтьсяв сім’ї Вольвачів. Залишив

він добрий слід на землі,жив, роблячи людям всехороше, тому і пам’ять пронього яскраво-світла, йогоне можливо забути.

Картини Василя Заха-ровича будуть радувати щене одне покоління Воль-вачів, бо в цій добро-зичливій сім’ї уміють збе-рігати пам’ять про своїхпращурів, передають зпокоління в покоління їхкращі заповіти, які несуть зсобою мудрість і доброту.

Пам’ятаю, колись призустрічі Василь Захаровичговорив з філософськимроздумом:

- В житті в усьому єгармонія. Воно прекрасне,якщо людина вміє любитькожну травинку, кожнухмаринку в небі, любитьтварин, несе в душі добро.Найгірше – війна, яка знищуєвсе живе.

Він мав право такговорити про війну, адже вінсам був свідком загибелідесятків зовсім молодихвояків у дні війни.

Пам’ять про таких людей,як Василь Захарович,змушує задуматися надтим, чи правильно миживемо, яку пам’ять мизалишили про себе на-щадкам.

К. ІВАНЬКОВА.

Не один рік залишався занедбаним і нікомуне потрібним вітряний млин на околиціГоробіївки. Як підбитий птах стояв він ізполаманими дошками на крилах, у заростяхбур’янів і кущів. Стояв, як докір людям зазабуту ними історію рідного краю. І весь цейчас ішли розмови про необхідність йогоремонту. Порушувалось це питання навітьна одній із сесій районної ради. Кілька разів

ЖИТЕЛІ ЧЕРНІГІВЩИНИ ВЖЕ ОТРИМАЛИБЕЗКОШТОВНО 7468 ТЕЛЕТЮНЕРІВ

НОВИЙ ЕТАП У РОЗВИТКУГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

поверталась до теми ремонту млинарайонна газета “Срібнянщина”.

Сьогодні можемо повідомити приємнуновину – горобіївський млин, подібних якомузалишилось кілька на Чернігівщині,відремонтовано. Зроблено це за кошти тапрацівниками СТОВ “Батьківщина”(директор депутат обласної ради О. М.Дмитренко) та СВК “Колос” (голова М. М.

Коваленко). За кількаднів відремонтуваликрила, поновилипрогнилі дошки таогородження, виру-бали кущі навколо.Залишилось лишесміття прибрати.

Стоїть тепер млин,як у давні часи. Зда-ється, подме вітер імельник візьметьсяза роботу, потече умішок струмінь щойнозмеленого борошна.Адже всередині мли-на збереглося вседіюче обладнання.Хочеться вірити, щоцей млин станеколись одним із об’єк-тів екскурсійногомаршруту по Сріб-нянщині і, побувавшитут, гості нашого краюна якийсь часматимуть можли-вість повернутися настоліття назад. А,може, навіть і хліба затехнологією тих часівскуштувати.

С. БЕБИК.Фото автора.

прийом заяв від людей, якімають право на пільговезабезпечення телетюнерами.До списків включені 37 тисячгромадян, тобто 60 відсотківпільговиків.

«Треба робити так, яклюдям добре і зручно», –переконаний перший заступ-ник голови облдержадмі-ністрації Станіслав Проко-пенко. Оскільки не всі жителіскористалися своїм правом,варто ініціювати перед цент-ральними органами вико-навчої влади продовженнятермінів прийому заяв. «Та-кож потрібно пояснити лю-дям, як правильно підключатипристрій. Взагалі, провестиширокомасштабну роз’ясню-вальну роботу серед насе-лення», – наголосив Ста-ніслав Прокопенко.

Голова ради обласноїорганізації ветеранів УкраїниАнатолій Москаленко тежнаписав заяву на отриманнятюнера. «Наша громадськаорганізація – найбільша вобласті. На обліку у нас –близько 300 тисяч осіб, –розповів Анатолій Іванович.– В основному, це – людипохилого віку, для якихтелевізор – незамінна річ.Тому ми дуже задоволенітакою увагою влади. Намімпонує, що Президент, уряд,органи виконавчої влади нероздають пустопорожніх

обіцянок, а працюють запринципом: «Сказано – зроб-лено!». Соціальні ініціативиПрезидента Віктора Януко-вича, які зараз успішнореалізуються в Україні,зокрема на Чернігівщині, –надзвичайно важливі. Аджещо головне для ветерана?Поліпшення медичних пос-луг, зниження цін на ліки (тай самі ліки мають бутиякісними!). І, звичайно, збіль-шення пенсій, щоб людинамала гідну старість , а нерахувала кожну копійчину,переживаючи, на що сього-дні витратити гроші: на хлібчи на ліки… Знаємо, щоГлава держави пообіцявпродовження реформ, еко-номічну стабільність і покра-щення добробуту народу.Сподіваємося, що нинішнявлада і в подальшому нале-жно турбуватиметься проветеранів війни і праці,інвалідів, чорнобильців.Власне, у всьому світі ту чиіншу державу оцінюютьпередусім по тому, як вонаставиться до людей похи-лого віку. Тож таке щирепрагнення Президента, уря-ду, місцевої влади дбати промалозабезпечених грома-дян, викликає у нас великуповагу і довіру!».

Віктор КЛИЧКО,м. Чернігів.

дянського суспільства. Аподаткове навантаження нестимулювало розвиток гро-мадських організацій та їхпідтримку вітчизнянимиблагодійниками.

На прийнятті нового за-кону наполягали і євро-пейська спільнота (зокремаПарламентська АсамблеяРади Європи), і багатонародних депутатів України.Тож документ дуже важ-ливий, хоч і не ідеальний. Уцьому переконався й Пре-м’єр-міністр України МиколаАзаров, зустрівшись із го-ловами громадських рад приоблдержадміністраціях. Ре-зультат – розпочато кам-панію з обговоренняможливих змін до закону.

Немало пропозицій про-звучали і під час «круглогостолу» в Чернігові, якийвідбувся у Центрі пере-підготовки та підвищеннякваліфікації працівниківорганів державної влади.Співробітники Головногоуправління юстиції та Дер-жавної податкової служби уЧернігівській області – ІринаЖмака і Тамара Пищур –аргументовано відповіли на

всі запитання представниківгромадських організацій.Пропозиції буде узагальнено іпередано до Кабінетуміністрів України. А уряд, яксуб’єкт законодавчої ініціа-тиви, звернеться до Вер-ховної Ради та Координаційноїради з питань розвиткугромадянського суспільства,яка працює при ПрезидентовіУкраїни Вікторові Януковичу.

Загалом лідери громад-ських об’єднань переконані:влада робить так, щоб людямбуло добре і зручно. Згадалий прийнятий цього року закон«Про вибори народнихдепутатів України», згідно зяким громадські організаціїотримали право мати навиборах своїх спостерігачів.І взагалі – бути присутніми навсіх стадіях виборчогопроцесу, зокрема в деньголосування та під часпідрахунку голосів. Це – дужеважливо! Тобто Президент,уряд і парламентська біль-шість роблять усе можливе,щоб вибори до ВерховноїРади відбулися демократичноі прозоро.

Віктор КЛИЧКО,м. Чернігів.

З нагоди Дня працівниківветеринарної медицини Почесноюграмотою Головного управління

ветеринарної медицини вЧернігівській обласні нагороджено:

ЩЕРБИНУ Ніну Павлівну - завідуючуДігтярівською дільницею ветеринарноїмедицини.

Грамотою Головного управлінняветеринарної медицини в

Чернігівській області нагороджено:ГАЙДУК Ніну Володимирівну -

завідуючу Горобіївською дільницеюветеринарної медицини.

Подяку Головного управлінняветеринарної медицини в

Чернігівській області винесено:КОВАЛЕНКО Ніні Миколаївні - заві-

дуючій Сокиринською дільничною лікарнеюветеринарної медицини.

Школа - берег дитин-ства, куди повертаютьсячерез 5,10,15... 40 років. Іось наприкінці липнязлетілися до рідногогнізда випускники Срі-бнянської школи 2002 ро-ку. Дорослі та мужніхлопці-красені, дівчата,ніби чарівні лілеї, укожного своє життя, своядоля, але всі вони 10

НА ЗГАДКУ ПРО СЕБЕроків тому були учнями 11-А класу. Приємно, що незабули рідної школи,класу, і на згадку про себеу свій колишній клас,кабінет історії, подару-вали наочність дляподальшого користу-вання учнями школи.Особисто від себе, якучителя історії, дирекціїшколи, щиро дякую всім

випускникам 2002 року табажаю здоров’я, здійс-нення найзаповітнішихмрій, досягнення висот.Хай рідна школа буденазавжди для вас другоюдомівкою, куди по-вертаються знов і знов.

А. ДАНИЛЕЙКО,учитель історії

Срібнянської школи.

З ПОЧЕСНИМИ ВІДЗНАКАМИ!

Click t

o buy N

OW!PD

F-XChange Viewer

ww

w.docu-track.com Clic

k to b

uy NOW

!PD

F-XChange Viewer

ww

w.docu-track.c

om

4 стор. «СРІБНЯНЩИНА» 11 серпня 2012 р.

НАДЗВИЧАЙНАСИТУАЦІЯ

З ПОЖЕЖАМИНа Чернігівщині спостерігається надзви-

чайна ситуація з пожежами, адже щодня допідрозділів МНС надходить близько 10-типовідомлень про нові загоряння. Якрезультат, з початку року в області вжезареєстровано 864 пожежі, внаслідок якихзагинуло 63 особи. Крім того, у зв’язку ізспекотною погодою, в екосистемах областісклався надзвичайний 5 клас пожежноїнебезпеки. За умов високих температурнадто високий ризик виникнення пожеж. Вобласті вже зафіксовано 23 пожежі у лісах, 2- на полях зернових та 152 - загорання сухоїрослинності або сміття на відкритіймісцевості. Основними причинами їхвиникнення є розведені багаття, кинутінепогашені сірники чи недопалки, спалюваннясухої трави або залишків рослинності, а такождитячі пустощі з вогнем.

Так, нещодавно біля с. Веприк Бобро-вицького району на ячмінному 25-гектарномуполі фермерського господарства «Вікторія»виникла пожежа, внаслідок якої знищено 15га посіву ячменю. Поблизу с. КуликівкаГороднянського району на 280-гектарномужитньому полі фермерського господарства«Віра» вогонь знищив 7 га посіву жита. В с.Велика Дорога Ніжинського району сталасяпожежа господарчої споруди, що належитьсільгосппідприємству «Магнат». Внаслідокпожежі вогнем знищено 30 тонн соломи.

2 серпня близько 13-ї години в смт.Срібному по вул. Леніна, 3/1 на узбіччі дорогивиникло загорання сухої трави внаслідокнеобережного поводження з вогнемсторонньої особи. В результаті цього вогоньперекинувся на господарську споруду,знищивши її, адже власників вищевказаногогосподарства уже декілька тижнів не буловдома, і тому, коли сусіди помітили пожежу -було вже запізно.

3 метою попередження пожеж, Чер-нігівською облдержадміністрацією прийняторозпорядження щодо тимчасових обмеженьдоступу населення й в’їзду автотранспортуна територію лісових масивів, а також проперенесення дати відкриття полювання набільш пізній термін. Крім того, ці питаннярозглянуті під час засідання обласногооперативного штабу з попередження,локалізації і гасіння великих пожеж у лісовихмасивах, на сільгоспугіддях і торфовищахЧернігівської області у весняно-літній період2012 року та прийняті відповідні рішення.

У зв’язку з цим Срібнянський районнийсектор Управління Держтехногенбезпеки уЧернігівській області звертається донаселення з проханням обережноповодитися з вогнем. Ні в якому разі неможна спалювати на полях траву. Незалишайте без нагляду дітей, які в пошукахрозваг можуть вигадати небезпечні ігри звогнем. Частіше роз’яснюйте малюкам пронебезпеку пожеж.

В. БОБОШКО,начальник Срібнянського РС управління

Держтехногенбезпеки у Чернігівськійобласті.

Даремно влада намагалася зірватиз’їзд Об’єднаної опозиції – він відбувсяпросто неба в дворі центральногоофісу політичної партії «Бать-ківщина». Під час з’їзду опозиція«зацементувала» своє об’єднання,ухвалила остаточний варіантпрограми та оголосила список кан-дидатів у народні депутати.

У з’їзді «Батьківщини» взяли участь понад3,5 тисячі делегатів та гостей із усіхобластей України, Києва та Севастополя.Першою на порядок денний винесли

декларацію про звільнення політичнихв’язнів. Програму Об’єднаної опозиціїпредставив голова Об’єднаної опозиції«Батьківщина» Арсеній Яценюк. За йогословами, на ухвалення вже очікують 80законопроектів, які радикально змінятькраїну.

Опозиціонери беруться зробити владувідповідальною перед народом. Для цьоговони скасують недоторканість президента,депутатів і суддів. Буде запровадженокримінальне покарання за голосування уВерховній Раді чужими картками. Виборціотримають змогу відкликати парла-

ментаріїв за невиконання взятих на себезобов’язань.

«Наше завдання в економіці – створенняробочих місць, спрощена системаоподаткування, підняття соціальнихстандартів і мінімальних виплат», –підкреслив Арсеній Яценюк.

Учасники з’їзду одностайно проголо-сували за те, щоб список Об’єднаної опозиціїочолила Юлія Тимошенко. Другий у списку– Арсеній Яценюк. До першої п’ятіркиувійшли Анатолій Гриценко, ОлександрТурчинов і Юрій Луценко.

Видно, що опозиція відповідальнопоставилася до складання виборчогосписку – у ньому немає олігархів іпотенційних тушок. Із нинішніх депутатівмісце отримали тільки ті, хто ніколи не йшовна компроміси з владою та вистояв передтиском нинішньої влади.

Опозиція поведе до парламенту тількисправжніх бійців, що мають високий рівеньдовіри серед людей. «Ходити нателебачення – це одне, а мати за собоюпотенціал, щоб додати списку ваги – цезовсім інше», – зазначив політолог ВіталійБала, коментуючи відсутність багатьохнинішніх депутатів у списку опозиції.

У наступному парламенті ми побачимочимало нових людей. Особливо цестосується кандидатів, запропонованих«Фронтом Змін». Політолог Сергій Тараннаголошує на тому, що значне омолодженнякоманди опозиції позитивно вплине нановий парламент. «У списку є чималолюдей, політичне становлення якихвідбувалося вже в незалежній Україні. Дляних немає питання з приводу місця Україниу світі. Головна дискусія для них – щозробити для добробуту країни».

«Опозиції вдалося зберегти баланс міждосвідченими депутатами і новачками», –додав професор Києво-Могилянськоїакадемії Олексій Гарань.

Список Об’єднаної опозиції загаломприємно вразив багатьох експертів.Політолог Віталій Бала назвав його одним ізнайоптимальніших, підкресливши, що вньому немає жодних одіозних фігур, про якихтак багато напередодні говорили опонентиОб’єднаної опозиції. «Загалом списокдостатньо виважений і оптимальний», –наголосив експерт.

«Очевидно, що при формуванні списку«Батьківщина» зробила висновки із помилокпри підборі кандидатів у 2006 та 2007 роках,– сказав політтехнолог Олег Медведєв. – Навідміну від попередніх кампаній, у цьомусписку не проглядається група ризику, із якоїмогли би з’явитися нові тушки».

За словами директора інституту «Відкритаполітика» Ігоря Жданова, важливу роль вочищенні списку відіграв громадськийконтроль: як відомо, аудит кандидатівздійснював рух «Чесно». «Даним спискомопозиція якщо не повністю уникла, то істотнозменшила ризик потрапляння тушок внаступний парламент», – переконаний він.

«Можна сказати, що помилок приформуванні списку опозиція неприпустилася», – заявив політолог ВікторНебоженко.

Претендентів на депутатські мандатицього разу вдосталь – ось навіть футболістШевченко нещодавно вирішив скластиконкуренцію на виборах боксеру Кличку.Проте очевидно, що головний бійрозгориться між двома важковаговиками –Об’єднаною опозицією «Батьківщина» таПартією регіонів.

У кожної людини настає часпереосмислення прожитого,тоді вона оглядається в минулез висоти набутого досвіду. Так іМикола Іларіонович Демченко зДігтярів. Народився він 1936року в Гнатівці. Батьки ІларіонОксентійович та Настя Дени-сівна були звичайними хлібо-робами. Сорок першого рокубатько пішов на фронт. Хлопецьназавжди запам’ятав, як білясільради зі сльозами про-воджали чоловіків. А він стоявмаленький, босоногий укоротеньких штанцях, дививсяна дорослих і теж плакав, хочатоді ще не розумів, яке горетрапилося.

Зима сорок першого-сорокдругого років видаласяхолодною. Перед тим, як іти нароботу до громадського двору,мати заводила п’ятирічногоКолю до сусідів і він весь деньлежав у пальто на полику.Увечері забирала сина, сиримидровами протоплювала в хаті.На печі з’являлася тепламісцина. Вони завішувалирушником піч і грілися.

Потім були перші повідом-лення про перемоги нашихвійськ. Хлопець запам’ятав, якнімці йшли з Гурбинецькладками. Як з’явилися вони вїхній хаті і з’явився чужийзапах, запах одеколону. Як вонишукали їжу в їхньому убогомупомешканні і як він їх боявся.

Перед тим, як ворог почаввідступати, люди стали ховатипожитки, щоб не втратитиостаннє. Настя Демченкозакопала на городі скриню,сховавши сякий-такий одяг,посуд, ворочок з квасолею. Впереддень відступу фашистів,мешканці Гнатівки і Гурбинецьпішли в луг, на заплави Ли-согору, деякі гнали свиней ікорів. Переховувалися, доки

йшли ворожі колони селом. ЗГоробіївки летіли снаряди, вІванківцях на горі палав млин.

Іларіона Оксентійовичапоранило осколком у голову водному з перших боїв,контузило, він потрапив догоспіталю в Алма-Аті і пробувтам до сорок п’ятого. Родинавже втратила надію побачитифронтовика живим, і осьнаприкінці війни прийшов віднього лист. Чоловік писав, щознаходиться в лікарні, просивдружину: „Якщо я тобі пот-рібний, напиши, мене випу-стять”. Мати була щаслива йрозгублена, адже рідко яка сім’ядочекалася воїна. Всі знайомій родичі радили скорішенадсилати листа. Ніхто навітьне звернув особливої уваги нате, з якої лікарні надійшлоповідомлення. Головне, батькой чоловік повернеться!

І ось він зайшов до рідногодвору. Пілотка, черевики,обмотки, гімнастерка... Всевицвіле, потріпане. Хлопецьчекав додому героя, адже іншіприходили з орденами ймедалями, хоча без рук, без ніг.А тут заходить дядько, якиймало нагадує справжньогосолдата. Миколка байдужевідвернувся і побіг із двору.

Але проблеми в стосункахбатька з сином не закінчилися.Батько поводився зовсім нетак, як інші чоловіки. Одразустало зрозуміло, що робочихрук у родині не додалося. Єдине,що Іларіон умів робити якісно ішвидко, – плести кошики.Демченки жили тоді біля кладоку Гнатівці. Хлопець любивкупатися біля берега, намагав-ся рибалити з однолітками.Навесні вода розливалася так,що займала частину города.Батько посадив на городі лозу,щоб плести з неї кошики. Згодом

він став проявляти агресію,навіть бив матір, і НастяДенисівна, забравши сина,переїхала жити до бригадноїхати.

Миколка якось одразувийшов з підлітків у дорослість,робив нарівні з жінкамичоловічу роботу. Нині можно-владці не дійдуть спільноїдумки, чи треба визнаватипільговою категорією дітейвійни, а тоді одинадцятирічні –дванадцятирічні хлопчаки вжесамотужки запрягали і правиликіньми, працювали лопатою йсокирою нарівні з дорослими.Матері крадькома виплакувалисвою жалість, віддаючи синамкращий шматок і намагаючисьзаступити їх на роботі.

Микола з матір’ю переїхали всусідню Дейманівку. Матипрацювала там сторожем. Наслужбу в армію новобранецьішов з чужої хати, бо маленькабригадна кімната вміститипроводжаючих не могла.Повернувшись зі служби,працював у міжколгоспбуді.Одночасно вдома формувавцеглу, випалював її на заводі,будував свій дім. Скільки булорадості, коли перейшли житидо нового помешкання!

Микола Іларіонович згодомодружився на молодій учи-тельці математики ТетяніМихайлівні Дуженко. Ось тоді йпостало питання переїзду добільшого села. Подружжяобговорило можливі варіанти йзупинилося на Дігтярях. Згодомтуди забрали й матір НастюДенисівну.

На той час Демченко вжепрацював у побуткомбінаті,який надавав чимало різно-манітних послуг населенню.Молодий чоловік вивчився намайстра-будівельника.

– Ми з Іваном Лазарєвим

бурили колодязі. В побут-комбінаті була спеціальнамашина. Замовлень отриму-вали багато, потім укладалидоговори. Бувало, що людиназаплатить за десять метрів,пробуримо, а води немає.Господарі просять буритиглибше, доплачували по десятціза роботу.

Хлопці клали до кишені тідесятки, і в результаті одногоразу опинилися в залі суду.Може б і минулося, але сталосятак, що одному високо-поставленому чиновниковівиконали замовлення, а водив колодязі не було. Той вимагавпокарати винних з усієюсуворістю. І ось Демченкоотримує три, а Лазарєв двароки позбавлення волі. Пока-рання довелося відбувати вПрилуках.

Доля не була поблажливоюдо Миколи Іларіоновича про-тягом усього життя. 2002-гороку померла дружина, а 2003-го року він дізнався, що хворийна глаукому. Нині він незрячий.

Проте цей чоловік має гуморі розважливість , має своюдумку про все, що відбуваєтьсянавколо. Розповідає про події увіршованій формі. І про ІванаБоровика, який був отаманомсеред косарів, і про фабрику,яка „стоїть, мов пам’ятник надиво нам усім”, і про дівчину-статую, що завмерла посередсела, де раніше був ставок.

Сидить Олена у долині,Голову схиляє,Пускає вінок на воду,А води немає.Проте, дякувати долі, є і

справжня радість у його житті,світло в темному вікні – дочкаСвітлана та двавнуки.

Н. ШВИДЧЕНКО.

13 серпня святкуватиме свій ювілейний деньнародження дорога наша дружина, мама, дочка РаїсаВасилівна МАТКА з Карпилівки. Тож щиро вітаємо її з цієї

нагоди.Нехай волошками цвітуть літа прекрасні, нехай здійсняться тисячі

бажань. Щоб доля дарувала тільки щастя, ні грама бід, ні крапелькистраждань. Життя хай квітне, мов вишневий сад, і кожен деньусміхнено радіє, а доля подарує зорепад здоров’я, миру, успіхів, надії.Усмішок глибоких, як дно океану, й міцного кохання - без меж і обману.

Чоловік, дочка Віка, мама.

Дорогу нашу матусю і бабусю Раїсу Василівну МАТКУ зКарпилівки щиро вітаємо з ювілейним днем народження, якийвона святкуватиме 13 серпня.

Нехай тобі завжди всміхається доля, несуть тільки радістьмайбутні роки. Хай щастя й здоров’я не зрадять ніколи,збуваються мрії, бажання й думки. Трояндами врода хай довгоще квітне, усмішка весела цвіте на устах, і тільки все добре,хороше, привітне завжди переходить в майбутньому шлях.Бажаєм не знати недуги і втоми, доводити справи свої докінця. Нехай повсякчас тебе в рідному домі завжди зустрічаютькохані серця. Хай Матінка Божа від зла захищає тебе кожендень, як молитва свята, Христос хай здоров’я тобі посилає надовгі, щасливі і благі літа!

Син Микола, невістка Яна, онуки Руслана, Стасик, Радик.

НА ЖИТТЄВИХ ПЕРЕХРЕСТЯХ

Click t

o buy N

OW!PD

F-XChange Viewer

ww

w.docu-track.com Clic

k to b

uy NOW

!PD

F-XChange Viewer

ww

w.docu-track.c

om

Минула неділя ознаменувалася 10-мтуром чемпіонату району з футболу. Щож,схоже наш турнір з кожним наступнимтуром починає все більше інтригувати.Каруселі, які розігралися на лідерськихпозиціях, змушують частіше битися серцявболівальників то однієї, то іншої команди.Тільки-но Брагинці піднялися на омріянеперше місце, як у звітному турі отрималиможливість побути простимивболівальниками, адже вони не могливплинути на турнірні розклади. А суперникине сплять і впевнено наступають на п’яти.Срібне з Гурбинцями з’ясовували, хтоспочиватиме на лаврах лідера турніру весьнаступний тиждень, а Харитонівка мріялапро зрівняння сил і очок з Брагинцями. Алепро все по порядку.

Перлиною 10-го туру став матч за першемісце між командами Гурбинець і Срібного.Матч дійсно виглядав, як справжнєукраїнське дербі, де на футбольному полізійшлися два непримиренних суперники, двіфутбольні сили району, такі собі «заклятідрузі». Поєдинок віщував справжнісінькубитву, адже на кону було утриманняпершого місця на тиждень. Але, на жаль,для всіх прихильників гри мільйонів святофутболу перетворилося на банальнуборотьбу господарів поля (тобто,гурбинської команди) з арбітром звітногоматчу. Незадоволені суддівством господаріпішли з поля за рахунку 2:1 на користьгостей. Срібняни ж перебували на полі дозакінчення «поєдинку», тобто всі 90 хвилин.Щось неладне відбувається останнім часому нашому чемпіонаті. Зрозуміло, що будь-яка команда буде незадоволенапрограшем, але змагатися потрібно до кінцяі всі ці “походи”, які, здається, стализвичною справою для нашого чемпіонату,до добра не доведуть. Шкода, що такий матчбув зіпсований. Мабуть, це вже схоже напрокляття «Динамо» - «Шахтаря», в цьомуматчі в останні роки рідко все обходитьсябез скандалів, пов’язаних з арбітражем.Перемогу зарахували срібнянам, рахунокзалишився незмінним. А до Гурбинецьпрохання: якщо виникають подібніінциденти, то краще наступного днянадіслати протест організаторам турніру івони вже будуть вирішувати, хто правий,а хто винен.

Харитонівка приймала у себе команду зПодолу. Як же необхідно булохаритонівчанам здобути оті заповітні тризалікових пункти! Але… Господаріпідтвердили свій титул «несподіванкичемпіонату» і зіграли внічию з командоюПодолу. А подоляни довели всім, що їх нетак просто зламати і вони, в свою чергу, незбираються просто догравати чемпіонат, аще будуть нав’язувати свою гру. Томусуперникам слід бути обачнішими повідношенню до цієї команди.

А у збірної двох сіл намітилось невеликесвято. Вони зуміли подарувати нічию своїмприхильникам. Але ця нічия була подібнаперемозі, адже футболісти і вболівальникибуквально «вигризли» її. У звітному турікоманда Гриціївки-Побочіївки приймала усебе збірну Карпилівки. За карпилівчанамиу другому колі закріпилася така собі славакоманди, якій «везе» на проблеми ізсуддівством. То на матч з Харитонівкоювони привезли «гарного» арбітра, то удомашньому поєдинку проти Гурбинецьвзагалі пішли з поля. І знову матч за участюцієї команди пройшов під егідою суддівськогоскандалу. На поєдинок звітного туруприїхав… той самий арбітр, що судив гругостей з харитонівчанами. Очевидно, гостіне помітили помилок у його роботі у матчіпроти харитонівчан і знову на виїзну грузапросили саме його. Гравцям і вболіва-льникам збірної двох сіл залишалосясподіватися, що арбітр виправився ізрозумів свої помилки у попередньомуматчі. Та, на жаль...

Карпилівка з перших хвилин обсіла

ворота команди господарів. Але м’ячвперто не бажав залітати у сітку ворітзбірної Гриціївки-Побочіївки. Вже на 7-йхвилині звітного матчу карпилівчани маливсі шанси відкрити рахунок, але їхньогогравця підвела точність. Через кілька хвилину черговій атаці міг відзначитися ще одингравець карпилівчан, але не змігдотягнутися до м’яча. А вболівальникизбірної двох сіл відчули, що пані Фортунасьогодні прихильна до їхньої команди,почали гнати своїх гравців вперед. Та ізбірну двох сіл було сьогодні не впізнати.Господарі діяли виважено і чітко, дуже добревідіграв поєдинок захист команди. Слідвідзначити гарну гру правого захисникакоманди Гриціївки-Побочіївки СергіяЩербини. Не відставали від нього і йогопартнери Дмитро Попсуй та МаксимКовальов, раз по раз перериваючи гостріатаки суперника і розвиваючи можливостідля контрвипадів. Стало помітно, щогосподарі все ж таки зуміли відтіснитигостей на їхню половину поля. Почализ’являтися моменти й у збірної двох сіл.Особливою активністю виділявся форвардгосподарів Олександр Гайдук. Він і стававтором забитого м’яча у воротакарпилівчан. Це сталося на 23-й хвилиніматчу. Йшла чергова атака господарів поляі м’ячем заволодів Гайдук, а потім, оцінившиситуацію, пробив у бік воріт. Ударприйшовся якраз у дальній кут. Воротар чито не очікував удару взагалі, чи просто незміг правильно зреагувати на нього, аленічого не зміг подіяти – круглий м’якоопустився у сітку воріт. Нарешті!Дочекалися! Це все, що можна було почутивід прихильників господарів поля. Вонипросто шаленіли. Нечасто їхня командаробить подібні сюрпризи. Було помітно, щогосподарі захопили ініціативу, забитий м’ячявно додав впевненості, і тепер вони незбиралися відпускати таку омріянуперемогу. А далі розпочалося «відмінне»суддівство у виконанні карпилівськогоарбітра.

Першим тривожним дзвіночком длягравців і вболівальників господарів полястали заміни м’яча. Спочатку арбітру несподобався м’яч господарів, він попросивзамінити його. Ну що ж, таке трапляється уфутболі, але через кілька хвилин арбітрвимагав повернення на поле попереднього“круглого”. А потім знову все повторилося.Було незрозуміло, що хоче цим сказатисуддя? Адже від гравців не було чути скаргна жоден з м’ячів. І цікаво, як суддя мігвизначити, котрий з м’ячів кращий, якщо вінне торкався їх? Наступним став момент удругій половині першого тайму.Закінчувалася 30-та хвилина матчу, м’ячотримав Олександр Гайдук і чимдуж помчавподвоювати перевагу своєї команди, як назаваді став воротар гостей. І він не простоперервав небезпечну атаку господарів, аще й пішов прямою ногою на форвардазбірної двох сіл Гайдука і збив його з ніг.Враховуючи, що це був зрив атаки та ще йгруба гра воротаря і до цього приплюсуватите, що події відбувалися у карній зоні гостей,сміливо всім прихильникам командиГриціївки-Побочіївки можна булосподіватися якщо не на вилучення голкіперакарпилівчан, то, як мінімум, – на «гірчичник».Та і пенальті там був стовідсотковий. Тожпоки господарі подумки смакувалиподвоєння рахунку, арбітр показав… відворіт. Це викликало шквал незадоволенняу вболівальників збірної двох сіл. Але суддятільки знизив плечима, мовляв, там нічогоне було, це ж ВОРОТАР, за що його карати?Вболівальники покричали, покричали, та йвідступилися. Все ж таки їхня команда ведеу рахунку і гра команди виглядає цілкомпристойно. Потім трапився ще одинкурйозний момент. Йшла 35-та хвилиназустрічі, як пан арбітр зупинив гру, жестомпоказуючи командам йти на перерву.Вболівальники здивовано кліпали очима.

Добре, що один з них підказав судді, що дозавершення основного часу першого таймуще цілих 10 хвилин. Як виявилося, у суддізламався годинник. Але через кілька хвилинпан арбітр щось покрутив на своємугодиннику і – диво! Годинник запрацював. Авболівальники, нічого не підозрюючи,продовжували насолоджуватися помітноюперевагою господарів поля і тішити себедумкою про те, що вони сьогодні не в ролідоганяючих. Та суддя вирішиврозпорядитися по-своєму. Вже завершивсяосновний і доданий арбітром час, а командище знаходилися на полі. Схоже, що пан арбітрчогось чекав, він не реагував на крикивболівальників, які нагадували йому, що часвже вичерпався, та суддя не збиравсяпереривати гру. Він чекав – і дочекався.Карпилівка вхопилася за один з небагатьохмоментів, створених нею у другій половиніпершого тайму, і розігнала смачну атакуправим флангом. Ця атака завершиласязабитим м’ячем. Це й було те, чого так чекаварбітр? Але це вже мало схоже нанеупереджене суддівство. Вболівальникизбірної двох сіл були страшенно розлючені.Звісно, у них не найсильніша команда врайоні, але щоб суперник отак домагавсяперемоги чи зрівняння рахунку… Тільки-нопролунав свисток на перерву, яквболівальники і гравцікоманди Гриціївки-Побочіївки попросилипояснення такого вчинку варбітра. Але він спокійновідповів, що все чесно.Його годинник не бреше.Зламаний годинник все жтаки був зцілений.

Нічого не досягнувши условесній перепалці зарбітром, вболівальникикоманди Гриціївки-Побочіївки вирішили, що буде краще, якщона гру з’явиться головний суддя чемпіонату– Сергій Миколайович Лисенко, головнийспеціаліст районного відділу у справах сім’ї,молоді та спорту. Він вже точно зможерозсудити, хто правий, а хто помиляється,і заодно перевірить кількість футболістів-легіонерів у карпилівській команді. СергійМиколайович миттю відреагував на подібнеповідомлення і приїхав десь на другуполовину другого тайму. Але тоді рахуноквже став 2:1 на користь гостей. Причиноюдля збільшення рахунку став пенальті уворота господарів поля. Це ще один цікавийепізод за участі нашого арбітра. Гравецькарпилівчан пішов в атаку, але м’яч у ньоговибив захисник збірної двох сіл МаксимКовальов. Суддя знаходився у центрі поля.Лайнсмен сигналізував удар від воріт. Алесуддя вкотре все вирішив по-своєму.Побачивши, що гравець карпилівськоїкоманди опинився на газоні, він забравм’яча і вказав на 11-метрову позначку.Вболівальники навіть не змогли до кінцярозібратися, що ж відбувається на полі.Пенальті там не було. Гравець збірної двохсіл зіграв у м’яч, до того ж епізод відбувавсяза межами штрафного майданчика. Цікаво,а як суддя з центра поля помітив те, що, найого думку, не помітив лайнсмен, якийзнаходився поруч? Варто тількизахоплюватися таким гострим зором судді.Для вболівальників господарів це вже буламежа. Добре, що незабаром з’явився СергійМиколайович. Він вислухав всі скарги іпочав спостерігати за ходом подій на полі.Карпилівка, помітивши присутністьголовного судді чемпіонату, почаланервово проводити заміни. Як виявилосяпо закінченню матчу, команда Карпилівки йдосі не подала список футболістів,заявлених на друге коло турніру, за що іпоплатилася. З команди Карпилівки булознято один гол за неподання спискуфутболістів на затвердження.

А гра тим часом наближалася до свогозавершення. Останні хвилини в атаці

провели господарі поля, які у звітномупоєдинку показали, що з ними варторахуватися, а зверхнє ставлення можепризвести до досить неочікуваних длясуперника наслідків. Розганяла атакиздебільшого лівим флангом атакувальна міцькоманди Гриціївка-Побочіївка ОлександрГайдук і Віталій Ковган. Але їхні зусилля неувінчалися успіхом. Основний час матчузакінчився, арбітр цього разу вирішив нічогоне додавати. Рахунок був 2:1, але післядеяких переговорів з карпилівськоюкомандою Сергій Миколайович оголосив, щоодин гол він скасовує як покарання завідсутність заявки у команди Карпилівки ізробив одне невелике зауваженнягосподарям щодо поля, на якому відбувавсязвітний поєдинок, а остаточний рахунокзустрічі – 1:1.

Що ж, можна підбивати підсумки звітноготуру чемпіонату. Слід відзначити, що він був,мабуть, одним з найемоційніших, адже такакількість скандалів стала своєріднимрекордом. Сподіваємося надалі, ми непобачимо нічого подібного. Отож, турнірнатаблиця після 10-го туру набула наступноговигляду:

Можна привітати команду Гриціївки-Побочіївки з першою нічиєю. Очевидно,команда потроху прокидається і теперсуперникам слід бути напоготові: а раптомце ще одна команда-сюрприз? Тожрозслаблятися тепер перед поєдинком зізбірною двох сіл, думаю, не варто. А Гурбинціпотерпіли свою першу поразку у поточномучемпіонаті. Прикро, звичайно, бо цікаво булоспостерігати за цією непереможноюкомандою. Але все коли-небудьзакінчується і нуль в графі «поразки» укоманди Гурбинець перетворився наодиницю. Як бачимо, команда райцентрузнову повернула собі першу сходинку. Алесуперники не відстають. Боротьба запризові місця буде запеклою і, маю надію,чесною.

У наступному турі між собою зустрінутьсянаступні команди: Карпилівка вдомаприйматиме Брагинці і гості будуть робитивсе можливе, щоб повернути собі лідерськупозицію. Вони відстають від командирайцентру лише на одне очко. А срібняни вчетвер, 9 серпня, в себе вдомаприйматимуть збірну команду двох сіл.Початок зустрічі о 17.30. Матч обіцяє бутинепередбачуваним, оскільки зараз ніхто неможе спрогнозувати, яку гру видастькоманда Гриціївки-Побочіївки. Тепер їмдісталася роль «темної конячки» цьогочемпіонату. Ніхто до кінця не знає потенціалцієї команди. Тому слід бути обачними, тимбільше команді Срібного, якщо вона хочевтриматися на позиції лідера. А в Подолівідбудеться зустріч місцевої команди згурбинчанами, які приїдуть за розплатою: упершому колі подоляни зуміли відібрати очкиу команди Гурбинець і, не думаю, що гостітак легко забули про цей інцидент, тимбільше подоляни зуміли зробити це на полігурбинчан. Отож, наступний тур чемпіонатуобіцяє нам цікаву боротьбу і, дуже сильносподіваюся, що все закінчиться безскандалів. Решта матчів пройде 12 серпня.Початок матчів о 17:00.

Ольга МУСІЄНКО.

5 стор. «СРІБНЯНЩИНА» 11 серпня 2012 р.

Місце Команда І В Н П О 1. Срібне 9 6 0 3 18 2. Брагинці 8 5 2 1 17 3. Гурбинці 9 4 4 1 16 4. Харитонівка 9 4 3 2 15 5. Поділ 8 3 2 3 11 6. Карпилівка 9 1 2 6 5 7. Гриціївка-Побочіївка 8 0 1 7 1

Ф у т б о л

Значне підвищення тем-ператури повітря, спекотнапосушлива погода в регіоніта в Україні потребуютьпосилення профілактичнихпротипожежних заходів,особливо у лісових ма-сивах, торфовищах, сіль-госпугіддях. Як правило,виникнення, пожеж у нашіймісцевості, перш за все,пов’язано з необережнимповодженням з вогнем,недотриманням правилтехніки безпечного відпо-чинку в лісі, незнанням таневиконанням вимог щодорозведення багаття.

У спекотні дні лісовімасиви, лісопаркові зониперетворюються на масовімісця відпочинку громадян.Варто пам’ятати, що

СПЕКА - ПОЖЕЖОНЕБЕЗПЕЧНИЙ ПЕРІОДзалишене без наглядувогнище, кинутий сірник абовикинута склянка підпроменями сонця можутьспровокувати пожежу.

МВС разом з МНС таіншими службами попе-реджує, що під час пожежо-небезпечного періодузаборонено наступне:

· розводити вогнище влісових масивах (вартопам’ятати, що в лісі пожежає найбільш неконтро-льованою, як правило до неїважко дістатися спеціальнійтехніці, потребує длялокалізації значних затратлюдських ресурсів);

· випалювати стерню,залишки рослинності, спа-лювати сміття (ці дії можутьпривести до неперед-

бачуваних наслідків,виникнення загорання роз-ташованих поблизу на-саджень, лісу);

· відвідувати хвойнінасадження, особливо заспекотної погоди (оскількишпильові насадження єнайбільш небезпечними призагоранні);

· палити, кидати непо-гашені сірники, недопалки(пам’ятати про те, щовелика пожежа можевиникнути з маленькогоджерела);

· залишати легкозаймистіта паливно-мастильні мате-ріали на відкритих місце-востях, слідкувати за тим,щоб не було витоку данихматеріалів (оскільки принагріванні підвищується

ймовірність їх загорання);· використовувати на

полюванні пижі та легко-займисті матеріали;

· заправляти у лісі паль-ним баки при роботідвигуна, експлуатуваннямашин з несправною іскро-гасною системою;

· розміщувати ближче ніжза 100 м від початку хвой-ного лісу, 50 м – мішаного,20 м – листяного складип а л и в н о - м а с т и л ь н и х ,горючих матеріалів, авто-заправні станції, смітники,жилі будинки (або ж вживатидодаткових заходів про-типожежного їх облаш-тування).

Тож для збереженнявласного життя і здоров’я,вдалого відпочинку, збере-

ження навколишньогоприродного середовища сліддотримуватися цих не-складних правил.

Якщо ж ви все такивирішили відпочити наприроді та розкластибагаття у безпечний період,варто пам’ятати, що натериторії лісового фонду,багаття розкладати дозво-ляється на спеціальнообладнаних ділянках і вмісцях відпочинку. Перш, ніжрозкласти вогонь нагалявині, у визначеномудля цього місці знімаютьдерн і відносять його вбік.На галявині виривають сухутраву. Якщо грунт тор-ф’янистий, то розводитибагаття категорично забо-роняється, бо це може

призвести до підземноїпожежі. Коли потреба увогні зникає, його гасять,заливаючи водою абозакидаючи землею, а дернкладуть на місце.

Варто нагадати про те,що в разі виникненняпожежі в лісових масивахнеобхідно за можливостілокалізувати джереловогню, викликати відповідніслужби. Не слід забувати,що за порушення, якіможуть призвести до ви-никнення пожеж у лісовихмасивах, законодавствомпередбачено відповіда-льність (Ст.245 та ч.2 Ст.194КК України).

Т. ЛЕЩЕНКО,інспектор СОГП,

лейтенант міліції.

Click t

o buy N

OW!PD

F-XChange Viewer

ww

w.docu-track.com Clic

k to b

uy NOW

!PD

F-XChange Viewer

ww

w.docu-track.c

om

6 стор. 11 серпня 2012 р. «СРІБНЯНЩИНА»

Засновник - районна державнаадміністрація та районна рада.

Смт. Срібне Чернігівської області.Видавець - редакція газети «Срібнянщина»

«Срібнянщина» Телефони: редактора - 2-12-30, відповідального секретаря,відділів сільського господарства - 2-11-21,

бухгалтерії - 2-13-06.

Точка зору авторів може не співпадати з позицією редакції. Листування з читачами редакція ведена сторінках газети. Відповідальність за достовірність інформації та реклами несуть автори та

рекламодавці. Редакція залишає за собою право редагувати або скорочувати тексти.

РедакторС. А. Бебик.

Наша адреса:17300, смт. Срібне,вул.Леніна, 41А.

Електронна пошта:media_sr@cg.ukrtel.net

Друк офсетний. Обсяг - 1 друк. аркуш. Індекс 63992. Тираж 2515. Замовлення №67. Віддрукована у Прилуцькій друкарні, м.Прилуки, вул. Ярмаркова,47.

Газета виходить з лютого 1935 року.Реєстраційне свідоцтво серіяЧГ №022 від 22 лютого 1994 р.

ПІСОК, ЩЕБІНЬ, ГРАНВІДСІВ, КАМІНЬ-БУТ.ТЕЛ. 067-5316136, 099-2922335.

МЕТАЛОПЛАСТИКОВІ ВІКНА, ДВЕРІВід офіційного представника заводу ООО СТЕКО ТРЕЙДИНГ(Німецька якість - українська ціна). Сітки в подарунок!!!Заміри та доставка безкоштовно. Пенсіонерам

знижки. Склад в смт. Срібне. Тел. 095-45-405-66.

В І К О Н D A

Фабрика вікон пропонує МЕТАЛОПЛАСТИКОВІ ВІКНА, ДВЕРІ,БАЛКОНИ за ціною виробника. Можливий кредит

Тел. 093-622-00-63, 099-32-55-099, 2-19-60. www.vikonda.com

Ф А Б Р И К А В І К О Н

R

ЗАКУПОВУЄМО КОРІВ ТА КОНЕЙ. ТЕЛ 097-1035540; 068-13175-21.

ДОРОГО КУПЛЮ КОРІВ, КОНЕЙ. ТЕЛ. 097-2842155.

ЗАКУПОВУЄМО КОРІВ ТА КОНЕЙ ЗА ДОГОВІРНИМИЦІНАМИ. ТЕЛ. 068-1142486.

КУПЛЮ КОРІВ, КОНЕЙ. ТЕЛ. 096-549-41-39.

Д А Х И О Г О Р О Ж І Є В Р О В ІК Н А Д В Е Р І О П А Л Е Н Н Я В О Д А

С А Й Д И Н Г , В А Г О Н К А М а т ер іа л , р о б о т а . Д о ст а в к а . (0 6 7 ) 4 6 0 – 5 5 – 5 6 (0 6 7 ) 4 6 0 – 4 8 – 9 6

Терміново продається 2-х кімнатна квартира уСрібному по вул. Леніна,67 зі зручностями. Цінадоговірна. Тел. 066-87-58-964, 063-37-28-531.

Металопластикові вікна, двері (Німецькі профільнісистеми REVHA, KBE Ef -plost за ціною виробника,бронедвері.

Металочерепиця, профнастил, сайдинг, мебліфабричні. Тел. 066-8052935, 093-9329049, 0236-2-36-15.

ПРОДАМ ПОРОШОК ДЛЯ ВЫГРЕБНЫХ ЯМ.УБИРАЕТЗАПАХ И ЧИСТИТ ЯМУ.ТЕЛ.096-9230108,095-7453998.

13 серпня виповнюється 6 років, як пішов з життя нашдорогий чоловік, батько, дідусь, прадідусь МиколаСеменович ГОРБАЧ (с. Сокиринці).

Минають дні, та час не тамує біль у наших серцях. Важкозмиритися з непоправною втратою і зрозуміти, щонайрідніша людина не повернеться до життя вже ніколи.Ніякими словами втіхи не можна нас заспокоїти. Ніколи незаросте стежина до місця твого останнього спочинку.

З сумом і скорботою схиляємо голови над твоєюмогилою.

Спи спокійно, наш рідненький. Хай земля тобі буде пухом,а душі твоїй Царство небесне.

Вічно сумуючі дружина, діти, внуки, правнуки.

БУРІННЯ ВОДЯНИХ СВЕРДЛОВИН, ВСТАНОВЛЕННЯКІЛЕЦЬ ТА НАСОСНОГО ОБЛАДНАННЯ.

ПЕНСІОНЕРАМ ТА ВЕТЕРАНАМ ВІЙНИ ЗНИЖКА.ТЕЛ.: 066-497-77-03; 096-232-85-25.

РЕМОНТ МЕБЛІВ, ПЕРЕТЯЖКА, ШЛІФУВАННЯ,ЛАКУВАННЯ, ШИРОКИЙ ВИБІР ТКАНИН.

ДОСТАВКА.ТЕЛ.: 097-97-45-071; 066-55-33-382.

9 серпня минув рік, як перестало битися серцедорогого нашого чоловіка, батька, дідуся,прадідуся Миколи Олексійовича ГЛУШКА зХаритонівки.

Той день став найстрашнішим днем для нас.Час іде, та біль втрати ятрить душу, незагоюється рана, пам‘ять повертає до світлихспогадів, коли усім нам разом було добре,тепло і затишно. Гірко, тяжко без тебе. Плачутьсерця, болять душі, не хочеться вірити і неможна переконати себе, що ця розлука назавжди.Що ти вже ніколи не переступиш поріг рідного дому,не посміхнешся, не даси своїм дітям та внукам мудроїпоради, не допоможеш. Куди не глянемо – скрізь все нагадуєпро тебе. Важко на душі, холодно і порожньо у цьому світібез тебе. З сумом і скорботою схиляємо голови над могилою,а сльози наші не тривожать твого сну. Хай земля буде тобілебединим пухом, а душі твоїй щедрій і щирій - вічнийспочинок.

Вічно сумуючі дружина, дочки, сини, зять, невістка,внуки, правнуки.

Продається ноутбук. Діагональ дисплея 15,6 1Гб ОЗУ.512 Мб nvidia. 2,1 Pentium. Вінчестер 120 Гб. DVD-ROM.Сумка в подарунок. Моб. тел. 093-9061993.

У смт. Срібному по вул. Шевченка,69 продаєтьсягосподарство. Є газ, вода. Тел. 050-5510217.

У Срібному по вул. Леніна,42 продається квартира.Тел. 096-408-73-40.

Останнім часом засоби масовоїінформації все частіше і тривожніше

говорять про небезпечну хворобусвиней – африканську чуму свиней,

котра вже стала реальністю і в Україні.Запорізька обласна надзвичайна

протиепізоотична комісія 31 липняоголосила карантинні обмеження з

вірусу африканської чуми в селіКомишуватка Приморського району

області. Проінформованість населенняі ретельне дотримання всіх

карантинних заходів - один із кроківоминути цю біду. Сьогодні на

запитання, які найбільше хвилюютьнаших читачів, відповідає начальникуправління державної ветеринарної

медицини В. М. САВЧЕНКО.

- Отже, що таке африканська чумасвиней і які її симптоми?

- Африканська чума свиней – гостравірусна хвороба, яка перебігає блискавично,гостро, підгостро, безсимптомно іхарактеризується гарячкою, температура

У Срібному по вул. Леніна, 63-А продаєтьсяоднокімнатна квартира з усіма зручностями. Тел. 066-1703022, 066-4632660.

піднімається до 42 градусів, важкимдиханням, кашлем, втратою апетиту,рвотою, синюшністю шкіри на вухах тап’ятачку, паралічами, проносами з кров’ю,різкою слабістю та високою летальністюсеред захворілих тварин. Від зараження допояви перших симптомів проходить 2-7днів. Вірус цієї хвороби дуже стійкий – впродуктах, воді, зовнішньому середовищізберігається місяцями, заморожування івисушування на нього не діють, лишенагрівання до високих температур убиваєвірус. Гине до 100 відсотків захворілихсвиней, перехворілі тварини є постійнимджерелом інфекції, лікування заборонене,вакцини не існує.

- Захворювання безпечне для людей?- Так.- Які заходи потрібно вжити, щоб

захворювання далі не поширювалось?- На неблагонадійне господарство,

населений пункт накладається карантин,адже жорсткий карантин – єдиний західборотьби із захворюванням. Всіх свиней, щознаходяться в епізоотичному вогнищі,

вбивають безкровним методом, тушіспалюють. Трупи свиней, гній, залишкикормів, інвентар, а також ветхі приміщення,дерев‘яні підлоги та інше спалюють на місці.Проводиться дезинфекція місць утриманнятварин, а також заходи по знищеннюгризунів, комах і кліщів. У радіусі 20кілометрів всі свині, незалежно від ознакзахворювання, забиваються. За умовамикарантину забороняється продажа наринках продуктів тваринництва всіх видів івивіз сільгосппродукції за межі вогнищапротягом карантинного періоду. Розведеннясвиней у господарствах дозволяється лишпісля зняття карантину через один рік.

- Як уникнути цієї небезпечноїхвороби?

- Переведіть свиней у режим безви-гульного утримання, не згодовуйте свинямкорми тваринного походження і харчовівідходи без проварювання, проводьтеобробку свиней і приміщень, не купуйтесвиней і продукти тваринництва в місцяхнесанкціонованої торгівлі, обов’язково слідпроводити вакцинацію тварин проти

класичної чуми свиней, огляд свинейветеринарами. Не викидайте трупи тварин,відходи їх утримання і переробки на смітники,узбіччя доріг, на закопуйте їх на своєму городічи іншій земельній ділянці. Цих правилповинні неухильно дотримуватися всільгосппідприємствах і в приватних госпо-дарствах.

Збудник також передається через корми,пасовища, транспортні засоби, забрудненівипорожненням хворих тварин. Механічнопереносять вірус африканської чуми птахи,люди, дикі тварини, гризуни, нашкірніпаразити. Отож, ця тяжка інфекційнахвороба здатна швидко поширюватисьбагатьма шляхами. До речі, в Запорізькуобласть хвороба була занесена відпо-чиваючими з Росії, в якій за останні 3-4 рокиафриканська чума свиней нанесламільйонних збитків.

Але береженого Бог береже. І якщо всічітко будуть дотримуватись всіх правил,як передбачає детальна інструкція щодопрофілактики та боротьби з африканськоючумою Державного департаменту ветери-нарної медицини, то ризик зведеться домінімуму.

Розмову вела В. ПЕТРЕНКО.

АФРИКАНСЬКА ЧУМА СВИНЕЙ

Посвідчення члена сім’ї загиблого ветерана війни Н105995від 15.08.1998 р., видане управлінням праці та соціальногозахисту населення на ім’я Віктора КостянтиновичаБОРОВИКА, вважати недійсним.

ПРОДАЮТЬСЯ ДРОВА. ТЕЛ. 093-6977340.

Втрачене свідоцтво №984 на право особистої власностіна домоволодіння, видане на ім’я Івана ПетровичаНИКОНЕНКА виконкомом Срібнянської селищної ради заадресою вул. Горького,65, вважати недійсним.

ПРОДАМ РОБОЧУ КОБИЛУ. ТЕЛ. 095-407-45-13.РЕАЛІЗУЄТЬСЯ ДЕРЕВ’ЯНА ВАГОНКА ВІД ВИРОБНИКА.

ТЕЛ. 066-406-1621.

У смт. Срібне по вул. Леніна,62 продається квартира.Ціна договірна. Тел. 096-5690743, 066-4430849, 095-0140245.

Продам шифер«Київ 8-хв», шиферплоский 3х1,5,цеглу білу силі-катну, кільця бе-тонні. Виготов-лення і встанов-лення воріт.Ремонт дахів.

Тел. 098-2262503,066-2576130.

ПРОДАЄТЬСЯ САМОРОБНИЙ ТРАКТОР У С. ПОДОЛІ.ТЕЛ. 098-83-90-378, 063-23-49-007.

13 серпня мине півроку, як пішла із життя дорога нашадружина, мама, бабуся Ніна Силівна БЕРЕЖНА (с. Іванківці)

Ми не можемо повірити, що тебе, рідненька, немає з нами.Твоя доброта, щире серце назавжди залишаться в нашихсерцях і пам‘яті. Ніякими словами втіхи не можна насзаспокоїти, не знаходимо слів, якими можна передати більвтрати дорогої нам людини. Скільки б часу не пройшло, мибудемо згадувати тебе з любов‘ю і вдячністю. Ти в нашихсерцях назавжди. Хай буде тобі земля лебединим пухом, адуші твоїй добрій і щирій вічний спокій і царство небесне.Хто знав нашу дорогу, Ніну Силівну, згадайте разом з намидобрим словом.

Вічно сумуючі чоловік, дочка з Подолу з сім’єю.

ПОМИНАЄМО7 серпня минув рік, як перестало битися

серце нашої дорогої мами, бабусі ГанниОлександрівни ЖЕЛІБИ (смт. Срібне).

Не можемо повірити в те, що тебе немаєі ніколи вже не буде поруч з нами, що навікипішла ти у вічність, що не почуємо від тебеслова поради, підтримки, не побачимо твоєїусмішки. Плачуть, стогнуть всі пороги в хатіза тобою, кожне віконечко виглядає тебе,здригається земля на подвір’ї від розлуки з

тобою. З сумом і скорботою схиляємо голови над твоєюмогилою. Пам’ятаємо, любимо, сумуємо. Спи спокійно, хайземелька буде м’якеньким пухом. Царство небесне тобі.

Вічно сумуючі син, невістка, внуки.

Продам саморобний трактор вартістю 9 тис. грн. Тел.093-7747099, 099-0635231.

ПРОДАМ ДРОВА З ДОСТАВКОЮ. ТЕЛ. 066-8162887.ПРИВЕЗУ ПІСОК, ГРАНВІДСІВ, ЩЕБІНЬ У БУДЬ-ЯКЕ СЕЛО

РАЙОНУ. ТЕЛ. 066-516-99-20.

Згідно з прикінцевими таперехідними положеннямиЗакону України «Продержавну реєстрацію актівцивільного стану», розір-вання шлюбу, здійсненесудом після набраннячинності цим Законом, непідлягає державній реєст-рації в органі державноїреєстрації актів цивільногостану. У таких випадкахдокументом, що засвідчуєфакт розірвання шлюбу, єрішення суду про розір-вання шлюбу, яке набралозаконної сили (частинатретя статті 115 Сімейногокодексу України).

Розірвання шлюбу здій-снюється судом за заявоюподружжя, яке має дітей, зазаявою будь-кого з под-ружжя, якщо один з ньогозасуджений до позбавленняволі, в порядку окремогопровадження, а також запозовом одного з подружжя.

Особа, яка змінила пріз-вище при державній реєст-рації’ шлюбу, при розірваннішлюбу визначає для себе, чинадалі іменуватися цимпрізвищем чи відновитидошлюбне прізвище.

Статтею 235 Цивільногопроцесуального кодексуУкраїни визначено, що у

рішенні суду про розірванняшлюбу зазначається провибір прізвища тим зподружжя, який змінивпрізвище під час державноїреєстрації шлюбу, щорозривається.

При розгляді питання пророзірвання шлюбу в по-рядку позовного провад-ження суд приймаєрішення, в результативнійчастині якого зазначаєвисновок по суті заяв-лених позивачем вимог(стаття 215 зазначеногоКодексу).

Таким чином, належневирішення судом питання

ВИБІР ПРІЗВИЩА ПІСЛЯ РОЗІРВАННЯ ШЛЮБУпро прізвище, яке бажаємати той з подружжя, якийзмінював його під часдержавної реєстрації шлюбу,залежить від зазначеннявідповідних вимог у поданихдо суду заяві або позові.

У разі, якщо питання провибір прізвища не будепредметом розгляду суду, цепризведе до необхідностіповторного звернення особита ухвалення судом додат-кового рішення.

З. ІВАЩЕНКО,начальник відділу ДРАЦС

Реєстраційної службиСрібнянського РУЮ.

ПОМИНАЄМО12 серпня минає 3 роки світлої пам’яті

дорогої, найкращої в світі матусі, свекрухи,бабусі Євдокії Миколаївни НАГЛОЇ (с.Карпилівка).

Вже згасла свічка і зів’яли квіти, нема безтебе світла і тепла. Скажи, рідненька, як безтебе жити, як зрозуміти, що тебе нема. Твійпам’ятник мовчить, як все довкола, й огортаєдушу тихий жаль, що не побачимо ніколи нітвою радість, ні твою печаль. Нема тебе, хочскільки хочеш клич, сама печаль повисла над землею, усвіті серед безлічі облич вже не зустріти посмішки твоєї. Незаросте ніколи та стежина, що провела тебе в останнюпуть, похилиться зажурена калина і добрим словом людипом’януть. Хай земля буде пухом, а душі - царство небесне.

Вічно сумуючі сини Володимир, Олександр,невістки, внуки Діма, Саша, Іра.

КОРИСНІ ПОРАДИ* Заморожені овочі опускайте, не розморожуючи, в

киплячу воду.Так ви збережете смакові і корисні якості овочів та

вітамінів.* Огірки і кабачки довгий час залишаються свіжими, якщо

опустити їх плодоніжками в воду, яку потрібно міняти щодня.* Спілі помідори не потрібно тримати в холодильнику. Від

холоду вони втрачають аромат.* Помічено, що кращі засоли огірків виходять в першій

половині нового Місяця, особливо в першій його чверті. Цяприкмета, мабуть, основана на тому, що після нового Місяцячастіше бувають дощі, а в повний Місяць встановлюєтьсяясна погода.

НАДАЮТЬСЯ ПОСЛУГИ ПО КОСІННЮ БУР’ЯНІВ(БЕНЗОКОСА). ТЕЛ. 093-5981770. ЦІНА ДОГОВІРНА.

Куплю автомобіль до 30 тис. грн., можна післяпожежі, кредитний або ДТП. Тел. 067-662-41-63.

Куплю автомобіль ВАЗ, ГАЗ, УАЗ, можнанеукомплектований, нерозтаможений або поагрегатно.Тел. 067-662-41-63.

ПРОДАМ САМОРОБНИЙ МОТОБЛОК, СМТ. СРІБНЕ.ТЕЛ. 066-9540383.

ЗНІМУ КВАРТИРУ АБО БУДИНОК У СРІБНОМУ. ТЕЛ. 066-9114533.

Загублений державний акт на право власності наземельну частку (пай) серії ЧН №000051 від 11 лютого 1997року, виданий на ім’я Катерини Петрівни РАДЧЕНКО,вважати недійсним.

Click t

o buy N

OW!PD

F-XChange Viewer

ww

w.docu-track.com Clic

k to b

uy NOW

!PD

F-XChange Viewer

ww

w.docu-track.c

om