Урок Знань у 1 класі

з використанням мультимедійної презентації

за темою «Перший раз – у перший клас!»

Розробила Зайцева Т.І., учитель початкових класів

комунального закладу «Середня загальноосвітня

школа № 6 м. Орджонікідзе Дніпропетровської

області», спеціаліст вищої кваліфікаційної

категорії

Мета уроку: познайомити першокласників із поняттями «школа», «клас»,

«вчитель», «урок», розповісти про правила поведінки учнів у школі, дати

перше уявлення про правила для учнів. Сприяти формуванню у дітей

позитивної мотивації навчання, учнівської активності, дисциплінованості.

Актуалізувати знання, отримані раніше (уміння розгадувати загадки та

виконувати арифметичні обчислення). Вчити робити узагальнення та

висновки. Виховувати бажання навчатись, дружити, вести здоровий спосіб

життя, а також комунікативні якості.

Обладнання: проектор, екран, ноутбук, мультимедійна презентація,

м’яка іграшка, макет ракети, макети планет «Математична», «Мовна»,

«Здоров’я», «Зоряна країна» .

Засоби навчання: ІКТ (обумовлено необхідністю наочно ознайомити

першокласників із поняттями «школа», «клас», «вчитель», «урок», дати

перше уявлення про правила для учнів, формування у дітей позитивної

мотивації навчання, учнівської активності, дисциплінованості. Актуалізувати

знання, отримані раніше (уміння розгадувати загадки та виконувати

арифметичні обчислення), розвивати бажання навчатись, дружити, вести

здоровий спосіб життя).

Методи навчання: бесіда, слухання, демонстрація, рефлексія.

Хід уроку

І. Організація класу.

– Шановні батьки, любі діти! Я щиро вітаю вас зі святом — Днем знань.

Від усієї душі бажаю вам міцного здоров'я та здійснення всіх бажань.

– Вже пролунав дзвоник на перший урок в житті наших малят. Вони

стали першокласниками. Подивіться, шановні батьки, які в нас гарні діти:

чепурні, веселі, жваві, непосидючі, розумні, кмітливі!

– А батьки? Я впевнена: кращих батьків просто не існує. Мені дуже

приємно, що всі ми разом зібралися в одному класі.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів, повідомлення теми і

мети уроку. Знайомство з учнями.

– А зараз я звертаюся до головних на цьому святі, наших

першокласників.

– Добрий день, мої маленькі школярики. Я вітаю вас із першим

навчальним днем, із першим уроком. Цей день обов’язково буває в житті

кожної людини. АЛЕ БУВАЄ ОДИН-ЄДИНИЙ РАЗ. І, може, тому він такий

хвилюючий.

– Сьогодні ми з вами вступили у нашу велику шкільну родину, ви стали

учнями 1 класу. З цього дня ми будемо мандрувати країною Знань, збираючи

усе, що вона нам подарує. А дарує вона те, без чого ми не можемо жити,

працювати, - знання. Відтепер ви не просто діти, ви – школярі!

– Чотири роки ми будемо з вами нерозлучні у навчанні. Кожного ранку

ми будемо вітатися, але не так, як ви це робили у дитячому садочку. В класі

прийнято на привітання вчителя відповідати легким нахилом голови, стоячи

при цьому біля своєї парти. Ось так. (Показати). Давайте спробуємо.

Молодці!

– Але ми з вами ще не познайомилися. Я почну з себе. Мене звуть

Таміла Іванівна. А тебе?

– Знайомство з учнями.

– Учитель називає себе, показуючи, як це треба зробити, передає м'яку

іграшку учневі, який сидить за першою партою. Учень називає себе i передає

іграшку сусідові по парті, i т. д.

– Ось ми з вами i познайомилися. Ми проведемо разом чотири роки,

протягом яких нас очікує багато цікавого. Від сьогодні у вас з’являться новi

друзi, з якими ви ділитимете свої радощi й сумнiви, перемоги й невдачi,

будете вчитися разом робити гарнi справи. Отже, сьогоднi народжується ще

одна шкiльна родина.

ІІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.

До класу входить Шапокляк.

Шапокляк: чому це ви тут усі зібралися? Та й ще такі гарні! І чому так

багато квітів? (Звертається до вчительки). Гей, громадяночко! Може ви

знаєте, що тут за свято? І хто ви така?

– По-перше, добрий день, шановна! По-друге, я вчителька і звати мене

Таміла Іванівна. А ви, якщо я не помиляюсь, пані Шапокляк?

Шапокляк: так, це я.

– Сьогодні у нас велике свято. Адже 1 вересня всі діти України прийшли

до школи.

Шапокляк: всі-всі?

– Всі-всі.

Шапокляк: а як же я?

– Вибачте, а скільки ж вам років?

Шапокляк: неважливо. І, взагалі, питати про вік у жінки нетактовно. Але

знаєте я ніколи зовсім нічому не вчилася. Ані буковки не знаю, ані циферки.

Таміло Іванівно, дорогенька, дозвольте мені вчитися у вас з дітками.

– Я навіть не знаю, пані. Хіба що, як виняток.

Шапокляк: ура! Я йду до школи! Малечо, віддай портфель. (Забирає

портфель у дитини). Я готова вчитися.

– О ні, шановна Шапокляк! Поставте портфель на місце. Я бачу, що вам

і в перший клас йти ще рано.

Шапокляк: оце так. То пізно, то рано. Але, Таміло Іванівно, я дуже хочу

вчитися. (Плаче).

– Не плачте. Давайте ми з вами окремо познайомимося, індивідуально.

Шапокляк: окремо? Не згодна. А хто мені буде підказувати? Хто

писатиме шпаргалки? За чиї спини я ховатимусь, коли не вивчу урок? Ні,

якщо вчитися, то в колективі.

- Я думаю, що діти захочуть вам допомогти у навчанні без підказок і

шпаргалок. Так, діти?

Діти: так!

Шапокляк: спасибі, малята. З чого ж почнемо? З математики? З

фізкультури?

– З етики!

Шапокляк: з чого?

– З вивчення правил поведінки. Ми з дітками вже вивчили, як слід вранці

вітатися з учителем.

– А тепер слухайте і запам’ятовуйте ще кілька правил шкільної

поведінки:

Заходить вчитель – треба встать.

Коли дозволить, тихо сядь.

Спитати хочеш – не шуми,

А тільки руку підніми.

У школі парту бережи,

І на парті не лежи.

Щоб урок пройшов немарно,

Треба сісти рівно, гарно.

Не базікай на уроках,

Як папуга чи сорока.

Шапокляк: о, ці правила мені до вподоби. Я їх буду завжди виконувати.

– Пані Шапокляк, я думаю, що ви готові вчитися з нашими дітками.

Шапокляк: ні, не готова. Мені не вистачає найголовнішого.

– Чого найголовнішого?

Шапокляк: здогадайтеся самі:

Новий дім несу на спині.

Що за дім, хто скаже нині?

А живуть у домі тому

Книги, ручки та альбоми.

Діти: портфель (ранець, рюкзак).

– А про те, що покласти в рюкзак подумали, добродійко?

Шапокляк: що покласти? Цукерку, парасольку, криску Лариску…

– Так… Ви схожі на Миколку-першокласника із вірша Надії Кир’ян. Ось

послухайте цей віршик.

Миколка-першокласник

Перший раз малий Микола

Став збиратися до школи.

Олівця поклав у сумку,

Книги, ручку, зошит, гумку,

М’яч, перо, граблі, подушку,

На обід м’яку пампушку,

Двох ведмедиків, лопату,

Білочку руду хвостату,

Лук, і стріли, і рушницю,

Ще й пухкеньку паляницю,

Ще й стільця, стола, і парту,

І географічну карту,

Трактора, машинку, мило –

Вже й надворі звечоріло.

Сів Микола, дума думку:

«Чи усе поклав у сумку?»

– А щоб краще знати, що носять у портфелі, відгадайте загадки. (Загадує

загадки про шкільні речі).

1) Буває в лінію й в клітинку,

У ньому пише кожна дитинка. (Зошит )

2) Язика не має, а всіх грамоти навчає. (Книга)

3) Спокою вона не знає, дітям креслить помагає.

Різні лінії, фігури, щоб прямими вони були. (Лінійка)

4) Виводить букви і слова ота цікава штучка.

В руці виблискує здаля нова , гарненька … (Ручка)

5) Довгі палички кругленькі: сині, жовті, червоненькі.

На папері походили, кольори свої лишили.

Звуться палички оці кольорові… (Олівці)

Шапокляк: дякую всім за допомогу, але мені час вертатися у казку.

Обіцяю, що буду добре вчитися у своїй казковій школі. Бувайте! Бажаю

успіхів!

– До побачення, пані Шапокляк! Щасти вам!

ІV. Вивчення нового матеріалу. Подорож до Країни Знань.

– Пані Шапокляк побігла, щоб не спізнитися в свою казкову школу, а ми

продовжуємо далі наш урок.

– Сьогодні не тільки ви сіли за парти, а й тисячі таких самих маленьких

першокласників в усіх куточках нашої Дніпропетровщини прийшли до

школи, щоб учитися, стати розумними, грамотними.

– Бо як же сьогодні прожити у світі, не маючи освіти? Неграмотна

людина — сліпа, хоч очі має, та нічого не прочитає.

– А хто з вас, діти, вміє вже читати? Підніміть, будь ласка руку.

(Відповіді дітей).

– А хто знає букви? (Відповіді дітей).

– Молодці ті, хто вже чогось навчився, але не біда, хто ще не знає, ми для

того і прийшли у школу, щоб учитися, долати труднощі і перемагати. Всі ви

обов’язково навчитеся: читати, писати, рахувати, малювати, навіть співати і

танцювати.

– Перед вами відкриває чарівний світ у науку дитяча зоряна Країна знань

— так ми називаємо нашу школу.

– Зоряна Країна знань подарує вам багато нових знань, розкриє багато

секретів. Ви пройдете багатьма стежками цієї країни, i я думаю, вам це

сподобається.

– Тож помандруємо до цієї чарівної країни.

– А на чому можна рушати у подорож?

– Які ще види транспорту ви знаєте?

– А який найшвидший, який донесе нас до зірок?

– Ось і наша ракета. (Презентація - виліт ракети).

– Я сьогодні ваш капітан. Всі зайняли свої місця? А як гудить ракета?

(У-у-у-у-у!)

– Давайте пофантазуємо. Уявіть, що ми зараз відлітаємо на першу

планету. Увага! Рахуємо: 10, 9, 8, 7, 6, 5, 4, 3, 2, 1. Пуск! Полетіли!

Планета «Математична»

– Мешканці планети «Математичної» люблять розв’язувати задачі та

приклади. І хоча ви на цій планеті поки що гості, але вам також пропонується

виконати деякі завдання.

Завдання 1

Зайчаток 3 та 5 їжат

Ходять разом в дитячий сад.

Порахуймо разом з вами

Скільки малюків в саду?

Завдання 2

– А з яких геометричних фігур складене це космічний мешканець?

– Молодці! Це випробування ви витримали. Рушаймо далі! До наступної

планети!

V. Фізкультхвилинка.

– Приготуватись до польоту! (Діти встають).

– Пристебнути ремені! (Діти плескають у долоні).

– Ключ на старт! (Діти витягують руки вперед і роблять кругові

рухи кистями).

– Завести мотори! (Діти виконують кругові рухи руками перед

собою).

– Полетіли! (Діти виконують довільні рухи).

– Готові продовжувати подорож? Тоді летимо на другу планету.

10, 9, …, старт!

Планета «Мовна»

– Мешканці цієї планети хотіли зустріти вас словами – символами

України, але злі космічні пірати переплутали букви в них.

- Я знаю, що дехто з вас вже вміє читати, допоможіть, будь ласка,

навести порядок в словах, а допоможе вам малюнок.

В ІНОЧОК

Г ЕРБ

К АЛИНА

П РАПОР

Учнi з‘єднують першi лiтери з рештою слова.

– Отже завдання мовної планети виконали, можемо вирушати далі.

Наступна планета Здоров’я.

– Мешканці цієї планети склали для нас пораду:

– Отже, щоб усього в житті досягти треба мати міцне здоров’я, яке ви

повинні берегти з молоду.

Наступна планета Ігрова.

Дидактична гра «Я – не я»

А тепер давайте грати – треба вам відповідати.

Рано – вранці хто піднявся?

А хто сонечку посміхався?

Не хотів хто одягаться?

А зарядку хто робив?

Свої ручки хто не мив?

Добре зранку готувався. Хто?

А ще досі не вмивався хто?

Хто здоровим хоче стати?

А знання хто хоче мати?

Бачу, всім вам хочеться знання пізнати і

справжніми школярами скоріше стати!

– Молодці! Усе правильно! Ви довели, що маєте право носити звання

«УЧЕНЬ».

– Тепер ви учні. У цьому класі ви будете кожен день отримувати

подарунки. Але не цукерки, не тістечка, а знання!

– Ви, діти, потрапили у зоряну

країну Знань, як нові маленькі

зірочки, щоб освітити її своєю

любов’ю і добротою, щирістю і

радістю. Сьогодні кожен з вас

засвітить свою зірочку і розмістить її

на зоряному небі нашого класу.

(Написати своє ім’я або намалювати

себе)

– І запам’ятайте, що коли підростете, то ваша зірочка обов’язково

повинна засвітитися, щоб освітити комусь шлях, вона повинна горіти яскраво

і весело.

– А для цього треба добре трудитися, старанно вчитися, бути добрим і

людяним, щедрим і щирим, працелюбним і наполегливим.

– Сьогодні народився наш клас, наша зоряна родина! Сьогодні день

народження нашого класу.

– З днем народження, наш клас!

VІ. Підсумок уроку.

– Наша подорож добігає кінця. Що вам найбільше запам’яталось?

– А які правила шкільної поведінки запам’ятали?

– Чим більше кожен пригадає, тим краще сонечко засяє!

Діти відповідають. З’являються промінчики.

– А тепер подивимося, що у нас вийшло! Наше Сонечко нам всміхається!

Бо воно дуже задоволене дітками нашого класу. І нехай Сонечко всміхається

вам, дітки, завжди, а я і ваші батьки будемо радіти за вас, пишатися вашими

успіхами.