Посібник серії «Шкільна бібліотека» для 5–6 класів...

Харків Видавнича група «Основа»

2019

ДОХІД

ВИТРАТИ

ПРИБУТОК

Посібник серії «Шкільна бібліотека» для 5–6 класів закладів

загальної середньої освіти

Сергій Біденко Ірина Золотаревич

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

УДК 336(035)Б59

© Сергій Біденко, Ірина Золотаревич, 2019© Лук’янова Н. П., ілюстрації, 2019© Кулініч С. Е., дизайн обкладинки, 2019© ТОВ «Видавнича група “Основа”», 2019

Б59Біденко С.Цікаво про фінанси : посіб. серії «Шкільна бібліоте-

ка» для 5—6 кл. закл. загальної середньої освіти / Сергій Біденко, Ірина Золотаревич. — Х. : Вид. група «Основа», 2019. — 127, [1] с. : іл., табл. — (Серія «Шкільна бібліотека»).

ISBN 978-617-00-3804-3.

Видання, складене як щоденник сучасного підлітка, доступно й захопливо розширює кругозір дітей у фінансовій і підприємницькій царинах, розповідаючи про функції грошей, про інфляцію, фінансову систему, про інвестування та кредитування, фінансові послуги; навчає, як управляти власними фінансами, планувати свій бюджет; дає корисні рекомендації з фінансової безпеки, онлайн-купівлі; допомагає формува-ти ключові компетентності підприємливості та фінансової грамотності відповідно до Концепції Нової української школи.

УДК 336(035)

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

(Наказ Міністерства освіти і науки Українивід 04.09.2019 р. № 1178)

Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено

ISBN 978-617-00-3804-3

3Зміст

Зміст

Передмова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5

Частина 1. Навіщо людям гроші? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7

Історія про грошові прикмети . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8

Як усе починалося, або Навіщо потрібні гроші та якими є їхні функції . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15

Історія про те, що в конвертах можуть лежати не тільки гроші, а гроші є не тільки в конвертах. Види грошей . . . . . . . . . . . 21

Грошові фонтани — це реальність! Як вони надихають на фінансове планування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28

Застосування функцій грошей на практиці . . . . . . . . . . . . . . . . 34

У гостях у фінансового директора Ігоря Вікторовича, за сумісництвом — Сашиного дядька. Розмова про валюти, економіку, інфляцію, фінансову систему й державний бюджет . . . . . . . . . . . . . . . 38

Ще дещо про інфляцію . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41

Частина 2. Управляємо своїми фінансами . . . . . . . . . . . . . . . . . . 43

Планування особистого бюджету та кишенькові гроші . . . . . . . 44

Правило чотирьох конвертів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 52

Частина 3. Фінансові послуги та операції . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 57

Реферат «Що таке фондові ринки» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 58

Твір про причини багатства . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 60

Історії про банки й дослідження банківських послуг . . . . . . . . . 64

Екскурсія вулицею Банковою . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 71

Про страхування та його користь . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 79

Частина 4..Витрачати гроші по-розумному . . . . . . . . . . . . . . . . . . 81

Кредити, їхні види й коли вони потрібні, а коли шкідливі. А також роздуми на тему економії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 82

Зміст

4 Цікаво про фінанси

Історія про те, як навчити племінника економити . . . . . . . . . . . 93

Як не стати жертвою шахраїв . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 97

Частина 5..Твоя фінансова безпека . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 103

Правила фінансової безпеки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .104

Безпека платіжної картки та банкомата . . . . . . . . . . . . . . . . . . .107

Така зручна купівля в інтернеті . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .114

Частина 6. Як стати успішним? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 117

Як планувати свою Мрію . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .118

Тест «Чи є в мене потенціал підприємця?» . . . . . . . . . . . . . . . . .120

Література . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 124

Додатки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 125

Словник господаря фінансів і підприємця . . . . . . . . . . . . . . . . .125

Підказки до завдань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .126

5Передмова

Передмова

Одного разу школярці Вікторії батьки запропонували вести власний бюджет самостійно.

Визначили щомісячну суму й домовилися регулярно обговорювати фінансовий звіт.

Другою умовою такої співпраці стало ведення Вікою записника, до якого вона записуватиме всю нову й кори-сну інформацію про гроші.

Так розпочалася ця книга.Віка мала навчитися планувати витрати, економити

й навіть нарощувати капітал. Вона багато дізналася і багато про що розмірковувала.

Зібрала безліч корисних матеріалів, ідей, нотаток, з яки-ми можна ознайомитися в цій книзі.

А ще ви знайдете тут чимало найрізноманітніших історій про гроші, про купівлю та бюджети і про нас із вами.

Щоб було веселіше, цю книгу складено з життєвих історій.

Передмова

Частина 1. Навіщо людям гроші?

Н а в і щ о л ю д я м гро ш і?

Частина 1


ІСТОРІЯ ПРО ГРОШОВІ ПРИКМЕТИ

Найперша зірочка спалахнула в небі. Тільки-но заве-чоріло, а вона вже нагадує, що восени сутеніє рано. Віка креслила таблички у своєму щоденнику, щось видаляла й додавала, потім дотяглася до телефону й зателефонува-ла Олександрі:

— Чи достатньо тобі твоїх кишенькових грошей? Я ось розмірковую, як розбагатіти…

— Дорогенька, чи відомо тобі, що дещо старший від нас хлопець нещодавно без жодної копійки став власни-ком Porsche? Читаю: «17-річний американець завдяки сай-ту для безкоштовних оголошень за два роки обміняв ста-рий телефон на кабріолет Porsche, при цьому не витра-тивши жодного цента. Підліток спочатку розмі стив повідомлення про продаж телефону. Згодом він обміняв смартфон на плеєр iPod Touch, а той — на ноутбук

9Частина 1. Навіщо людям гроші?

MacBook Pro. Незабаром Ортез також позбувся лепто-па, отримавши натомість гірський велосипед. Перший автомобіль він отримав ще на початку угод, однак був замолодий, щоби кермувати ним. Раніше за німецький кабріолет у нього з’явився двадцятирічний позашляхо-вик Toyota, а потім — раритетний Ford Broncо 1975 року випуску. Останнього він вигідно обміняв на Porsche. Від-значимо, що американському підліткові далеко до 26-річ-ного канадця Кайла Макдональда, який, почавши з обмі-ну червоної скріпки, став власником двоповерхівки лише за один рік». Як тобі?! Це зі свіжих новин.

— Назад у минуле? — засміялася Віка.— До нату-рального обміну? Як мені все ж таки розбагатіти? Я вже почала збирати інформацію на тему багатства, щоб на-лаштуватися на потрібний лад. У мене тільки прикмет про гроші десятки! Я взагалі помітила, що з настанням фінансової кризи дотримуватись «грошових» прикмет почали навіть цілком серйозні люди, які ще вчора гордо-вито зауважували: «Усе це нісенітниці й забобони». Ба-гато хто почав уважно ставитися до прикмет. Можливо, справді допомагає?

— Поділишся прикметами? — зацікавилася Олек-сандра.

— Будь ласка! Читаю: «Виконуючи різні дії з грошима, брати їх потрібно лівою рукою, давати правою. Якщо ви берете гроші в когось у борг, не забудьте сказати своєму позикодавцеві: «Щоби в мене завжди були та у вас при-множувалися». Коли повертатимете суму, скажіть те саме, тільки навпаки: «Щоб у вас завжди були та в мене примножувалися». А ще: стежте за тим, щоб не проті-кали водопровідні крани й не дзюрчала вода в туалеті, яка нібито «вимиває» гроші».

— Ще б пак! — гмикнула Саша.— Чи відомо тобі, скільки сьогодні вода коштує, якщо сплачувати


за лічильником? Ось і «вимивання» — вода капає, а ти за неї платиш. До речі, мої батьки вже кілька міся-ців оплачують всі комунальні платежі через інтернет! Ти знала, що це можливо?

— Знала, так. Але тільки для сплати через інтернет потрібно мати платіжну картку — це два, а ще знати пра-вила безпеки під час оплат онлайн — це раз.

— Ти сплутала послідовність, подружко! — засміяла-ся Саша.

— А ось і ні,— сміючись відповіла їй Віка,— я говорю це свідомо! Я вважаю, що безпека понад усе. І до грошей слід ставитися серйозно! Чи відомо тобі, скільки ти ви-трачаєш на місяць?

ЗАВДАННЯ 1

Що тобі відомо про твої персональні витрати? Скільки саме грошей та на які твої особисті потреби витрачаєте твоя сім’я і власне ти?

Знайди 30 хвилин для того щоб обчислити це ще до того, як почнеш працювати з книгою. Як підказку наводимо найтиповіші статті витрат підлітків. У тебе вони можуть відрізнятися, і, можли-во, ти захочеш щось змінити у переліку статей.

Твоє завдання: вписати у стовпчик «Сума на місяць» необхідну суму.

До речі, не забудь про витрати не щомісяця, а зрідка, раз на кілька років: наприклад, придбання верхнього зимового одя-гу чи взуття, мобільного телефону або комп’ютера. Ці витрати потрібно поділити на кількість місяців, що відповідає терміну ви-користання придбаної речі. Наприклад, зимовий одяг зазвичай купують раз на рік. Тому суму слід поділити на 12 місяців і додати до середньої суми витрат на одяг на місяць.

Ми ще обов’язково обговоримо тему особистого бюджету! А заповнена таблиця тобі допоможе аналізувати.


Стаття витрат Сума на місяць

Харчування(Приклад: харчування вдома, у школі, купівля ласощів (чипсів, шоколадок, жуйок))

Одяг

Транспорт(Приклад: проїзд у громадському транспорті)

Зв’язок (Приклад: оплата мобільного зв’язку)

Навчання(Приклад: оплата школи, гуртків і секцій, курсів, індивідуальних занять)

Розваги(Приклад: вільний час, подарунки друзям)

Вартісні придбання(Приклад: індивідуальна техніка, меблі, постільна білизна)

Краса й здоров’я(Приклад: шампуні, креми, гелі для душу, спорт, перукарня)

Непередбачені витрати

Накопичення

КОРИСНІ ЦІКАВИНКИ


Джордж Орвелл ФУНТИ ЛИХА В ПАРИЖІ Й ЛОНДОНІПлани щодо пошуку роботи зазнали краху.

Потрібно було навчитися жити на шість фран-ків на день, а це спочатку не дає змоги надто відволікатися. Саме тоді розпочався мій влас-ний досвід убогої бідності, адже шість франків на день — це якщо не прірва злиднів, то цілком відчутний крок до неї. Шість франків — шилінг, із цією малістю обізнана людина в Парижі три-мається. Проте справа мудрована.

Узагалі, цікаво — перші власні відчуття бід-няка. Передчував, що рано чи пізно це наздожене, очікував, побоювався, готувався, стільки разів уявляв, а насправді все виявилося несподіванкою. Гадав, простота — ні, разючі складності. Гадав, кошмар — ні, похмура сіра нудьга. І особлива, суто бідняцька жалюгідність, про яку дізнаєшся, мимоволі навчаючись усіляких мізерних хитро-щів, скнарості.

Відкриваєш ще одну обов’язкову супутницю злиднів — потаємність. Раптово скинутий на рі-вень шести франків на день, зізнатися в цьому, зрозуміло, соромишся, щосили намагаєшся вда-вати, що все як і раніше. Хитруєш, удавшись до брехні, що обплітає по руках і ногах і пога-ненько допомагає. Припиняєш, наприклад, від-давати білизну до пральні, а на запитання пра-лі, яка зустріла тебе біля під’їзду, белькочеш щось безладно, і праля, переконана в тому, що


ти переметнувся до її конкурентки, від сьогодні є твоїм одвічним ворогом. Власник тютюнової крамниці наполегливо цікавиться, чому ти по-чав менше курити. Накопичуються листи, на які хотів би, та не можеш відповісти, оскільки дуже дорого коштують марки. І потім стіл — мабуть, мерзенніша проблема. На час кожної трапези йдеш нібито до ресторану й тиняєшся, спогляда-ючи голубів Люксембурзького саду. Провізію потім тягнеш до себе потайки, у кишенях. Харчуєшся хлібом із маргарином або ж хлібом із вином, при-чому навіть сорт продуктів визначається загаль-ною брехнею. Хліб замість сірого купуєш житній, оскільки він хоч і дорожче, натомість круглий, тобто зручніший для контрабандної кишенько-вої доставки. На хліб — по франку на день. Іноді заради дотримання декору доводиться випити склянку — відповідно менше їжі на шістдесят сантимів.

Білизна набуває жахливого вигляду, закінчу-ються мило й леза для гоління. Необхідно підстри-гатися, результат самостійних спроб настільки дикий, що біжиш до перукаря, повертаючи доволі пристойний вигляд ціною денного раціону. З ранку до вечора брехня — і дається вона недешево.

З’ясовується крайня ненадійність шести франків на день. Підступні лиха раз у раз по-збавляють їжі. Витративши останні вісімдесят сантимів на кухоль молока, кип’ятиш його над спиртівкою, під час цієї процедури помічаєш кло-па, що повзе по рукаву, клацаєш нігтем — гоп! комаха падає в молоко. Нічого не вдієш: молоко вихлюпуєш, сидиш голодним.


Ідеш до булочної купити фунт хліба, чекаєш, поки попереду відпускають теж фунт. Але не-вдала продавчиня відрізує трохи більше: «Pardon, mоnsieur,— щебече вона,— ви не проти, якщо біль-ше на два су?». Хліб по франку за фунт, у кишені рівно франк. Уявивши, що й тобі раптом запро-понують доплатити два су, змусивши зізнатися у їхній відсутності, рятуєшся панічною втечею. Лише багато годин потому наважишся знову за-йти сюди за хлібом.

Маєш намір франк витратити на кілограм картоплі, проте одна з монет виявляється бель-гійською, тому продавець овочів відмовляється її брати. Вислизаєш із крамниці, щоби вже ніколи там не з’являтися.

Джерело: www.book-online.com.ua


ЯК УСЕ ПОЧИНАЛОСЯ, АБО НАВІЩО ПОТРІБНІ ГРОШІ ТА ЯКИМИ Є ЇХНІ ФУНКЦІЇ

Одного разу автори цієї книги вирішили з’ясувати, чи «дружать» учні з грошима.

Опитування настільки зацікавило дітей, що згодом дослідження поширилося за межі одного класу, сягнув-ши масштабів школи, а потім ще далі.

Загалом було опитано 250 підлітків 10—16-річного віку.

Школярам ставили таке запитання: «Якщо в тебе зараз несподівано з’явиться 10, 100 або 1000 доларів, що ти з ними зробиш?» (опитування проводилося 2012 року, і підліткам було запропоновано суми у перерахунку з до-ларів на національну валюту за актуальним обмінним курсом).

Було запропоновано такі варіанти відповідей:ff Відкладу до скарбнички.ff Покладу на свій депозит у банку.ff Додам до своїх кишенькових витрат.


ff Куплю щось, на чому економив(ла) раніше (зазнач, що саме).

ff Інший варіант (зазнач, що саме).10 доларів (звісно ж, у національній валюті) деякі

школярі витратили б досить швидко: 40 % опитаних до-дали б їх до кишенькових витрат, 4 % узагалі віддали б гроші батькам. Щоправда, для більшості підлітків це все ж чимала сума, тому 56 % поклали б грошики до скарбнички чи навіть віднесли б до банку й поклали на свій депозитний рахунок.

Якби школярі отримали в подарунок 100 доларів, то 20 % поклали б їх на депозит у банк, 20 % — збагати-ли б свою скарбничку й 20 % — додали б цю круглу суму до своїх поточних кишенькових витрат. А ось решта опи-таних (а їх — 40 %) висловили намір, принагідно, при-дбати більш-менш значущі речі: одяг, мобільний телефон, чохол для ноутбука.

Найцікавіша картина, звісно ж, із сумою, що в грив-нях еквівалентна 1000 доларів. Менш ніж 40 % підлітків готові покласти цю суму до скарбнички чи на депозит. Решта — почнуть швиденько тринькати несподіваний капітал: 16 % опитаних легко витратять ці гроші на різні дрібниці, додавши їх до кишенькових витрат, 44 % куп-лять собі щось довгоочікуване, переважно одяг, телефон (найчастіше називали iPhone) або комп’ютер (найчастіше згадано планшет iPad).

З’ясувалося, що підлітки не надто серйозно ставлять-ся до грошей, навіть до значних сум. Мало хто зами-слився, що наявність 1000 доларів — це слушна нагода для накопичення або серйозних інвестицій, наприклад, у навчання (закінчити певні курси чи придбати програ-му вивчення іноземних мов). Мало хто ладен порадитися з батьками й поділитися з ними, частково або повністю, отриманою сумою.

ЦЕ ВАРТО ЗНАТИ


Тож, варто навчити підлітків поміркованого ставлен-ня до грошей. Щоб ви їм раділи, але раділи спокійно, без емоцій. Щоб ви їх поважали, але не боялися. Щоб ви вміли управляти фінансами, і завжди гроші працювали на вас, а не ви на них.

І головне. Щоб ви завжди знали, НАВІЩО вам по-трібні гроші.

Віка колись зрозуміла, що легше міркуєш, замальо-вуючи думки на папері. Цього разу вона розмірковувала, навіщо людям гроші. Тому сиділа перед аркушем папе-ру, списаним лініями, колами, спіралями, і намагалася сформулювати власне визначення поняття «функція гро-шей». Інакше кажучі, навіщо гроші потрібні світу. Адже дійсно — жодна країна світу не обходиться без грошей. В Україні люди розплачуються гривнею, у Казахстані — тенге, у Латвії — євро. Розплачуються згідно зі встанов-леними цінами. А ціна, дійшла висновку Віка,— це вар-тість, виражена в грошах!..

ФУНКЦІЇ ГРОШЕЙ

Міра вартостіГроші — загальний еквівалент для вимірювання вар-

тості усіх товарів. Вартість товару, виражену в гро-шах, називають ціною. Ціна визначається су спільно необхідними витратами праці на виробництво й ре-алізацію товару. Ціна товару формується на ринку, тому за рівності попиту й пропозиції на товари вона залежить від вартості товару та вартості грошей. Суспільно необхідні витрати — середні витрати на ви-готовлення окремого товару.


Засіб обігуГроші використовують як посередника в обігу то-

варів. Товарний обіг містить: продаж товару, тобто перетворення його в гроші, і купівлю товару, тобто пере-творення грошей у товари. За допомогою грошей можна продати свій товар сьогодні, а купити сировину лише післязавтра, за тиждень чи за місяць. При цьому про-давати можна в одному місці, а купувати — зовсім в ін-шому. Отже, гроші як засіб обігу допомагають подолати час і простір під час обміну.

Засіб платежуЧерез певні обставини товари не завжди продають

за готівкові гроші. Причини: неоднакова тривалість періодів виробництва й обігу різноманітних товарів, а також сезонний характер виробництва та збуту пев-них товарів, що зумовлює брак додаткових коштів у під-приємця. Унаслідок виникає потреба в купівлі-продажу товару з розстрочкою платежу, тобто в кредит. Гроші в цьому разі використовують для того щоб зафіксувати борги та їхню сплату. Це дає змогу уникнути проблем, якщо ціна на товар постійно змінюється. Наприклад, коли товар придбано в борг, суму боргу розраховують у грошах, а не в кількості купленого товару. І якщо ціна на товар зазнає змін, сума боргу є такою самою.

Засіб накопиченняГроші стають загальним утіленням суспільного ба-

гатства. Тому люди прагнуть їх накопичувати та за-ощаджувати. Для утворення скарбів гроші вилучають із обігу, тобто акт продаж-купівля переривається. Гроші як засіб накопичення та заощадження повинні мати здатність зберігати вартість принаймні на певний пе-ріод і обов’язково бути реальними. Варто зважати на те,



що купівельна спроможність грошей може зазнавати змін залежно від інфляції (тривалого зростання загаль-ного рівня цін). Загальний рівень цін — це усереднена ціна на всі товари та послуги. Наприклад, морозиво за рік напевно коштуватиме дорожче, а накопичені гроші не збільшаться самі собою...

ЗАОЩАДЖЕННЯ ТА ЄВРОПЕЙСЬКА МОЛОДЬ

ff Останні дослідження компанії GfK в Австрії свід-чать, що фінансові заощадження досить популярні серед австрійської молоді віком 14—19 років.

ff 7 із 10 молодих австрійців регулярно відкладають п’яту частину своїх кишенькових грошей на банків-ський рахунок. Для решти 25 % регулярно зберігають гроші батьки й бабусі з дідусями, і лише 5 % вважа-ють за краще витрачати гроші, аніж зберігати їх.

ff Кожен другий австрієць відкладає гроші з конкрет-ною метою, кожен четвертий — зберігає зай ві ки-шенькові гроші, а кожен п’ятий — відкладає гро- шові запаси для того, аби почуватися більш упевне-ним і щасливим.

ff Молоді люди в Австрії в середньому мають приблиз-но 150 євро на місяць на кишенькові витрати, і ця сума може збільшуватися залежно від віку.

ff Примітно, що ще в юному віці приблизно 90 % моло-дих австрійців уже замислюються про пенсію: 10 % із них навіть мають власні пенсійні рахунки, а для 42 % австрійських тинейджерів зберігають гроші для майбутньої пенсії їхні батьки чи інші родичі.


ff Для молоді в Австрії основними фінансовими кон-сультантами є батьки, до яких за порадою про мож-ливі заощадження і банківські продукти та послуги (сервіси) звертаються приблизно 64 % тинейджерів.

Джерело: www.gfk.com

ЗАВДАННЯ 2

1) Склади перелік із 5 найважливіших для тебе речей, без яких ти не можеш обійтися щодня. Ідеться про матеріальні речі (поняття «сім’я», «любов» і «дружба», безумовно, найважливіші в житті для багатьох із нас, але вони не є речами). А ми складаємо перелік саме матеріальних речей. Він знадобиться тобі дещо згодом, а поки — наступна частина завдання.

2) Уяви, що завтра ти вирушаєш на безлюдний острів. Пофантазуй: яким він буде, кого й що ти там зустрінеш?

3) Намалюй острів так, як можеш.

4) Повернися до свого переліку найважливіших для тебе речей. Поклади його поруч із малюнком безлюдного острова. Які з цих речей будуть для тебе корисними, а які — ні? Якщо в переліку є мобільний телефон, без якого, безумовно, складно прожити хоча б день у місті,— відповідай собі на запитання: навіщо тобі телефон на острові? А ноутбук знадобиться? А гроші? Більшість людей обов’язково згадують гроші в переліку найважливіших речей. Звісно, ми складали перелік, не знаючи, що він призна-чений для експедиції на безлюдний острів. Проте, погодься, це завдання змушує замислитися про те, наскільки деякі речі мо-жуть бути необхідними в місті та виявитися марними поза його межами.

5) Відповідай собі на запитання, навіщо тобі гроші.


ІСТОРІЯ ПРО ТЕ, ЩО В КОНВЕРТАХ МОЖУТЬ ЛЕЖАТИ НЕ ТІЛЬКИ ГРОШІ, А ГРОШІ Є НЕ ТІЛЬКИ В КОНВЕРТАХ. ВИДИ ГРОШЕЙ

Ранком автобус наздогнати не вдалося. Віка зауважи-ла, що пропущені три уроки фізкультури тут абсолютно ні до чого, тому що жодна дівчина не може змагати ся з ав-тобусом у швидкості пересування. А ось змагатися з ким завгодно в уважності — це будь ласка! Адже як могло ста-тися, що на зупинці під лавкою лежить конверт і ніхто з дорослих його досі не помітив? А конверт, до речі, має цілком «грошовий» вигляд. Нахиляючись, щоб підняти його, Віка встигла подумати, що, напевно, усередині до-сить солідна сума.

Вийшло кумедно. Спочатку — прикро, тому що в кон-верті зовсім не гроші, а картки з текстом. А потім саме смішно, тому що в тексті на картках ішлося про гроші. Можливо, хтось із учнів готував додаткові матеріали на факультатив із фінансової грамотності та загубив їх. В очікуванні автобуса Віка перебирала картки і дедалі більше захоплювалася читанням.

Синя карткаПершими грошима в Стародавній Греції були та-

ланти. Але це слово означало не специфічні здібності чи вміння, а одиницю ваги. Найбільший грецький талант дорівнював вазі живого бика! Сьогодні складно визна-чити вагу давньогрецького бика, проте сучасні важать приблизно тонну чи навіть більше.


Потім з’явилися металеві гроші, тоді талантом у Гре-ції почали називати зливки, що за формою нагадували бичачу шкіру. Їхня вага становила від 20 до 60 кіло-грамів.

Згодом грецькими грошима стали залізні прути. При цьому грошовою одиницею було шість прутів — стільки, скільки можна схопити однією долонею. Вони дістали на-зву «драхма», що в перекладі з грецької означає «жменя».

Жовта карткаПершими грошима, що мали певну вагу, були римські

фунти — ці металеві гроші важили 327,45 грама в нашій сучасній метричній системі.

Рожева карткаПершими грошима Київської Русі були шкіра і хутро

тварин — куниць, соболів, лисиць, горностаїв, білок. Тому перші гроші дістали назву «куна» — від слова «ку-ниця», хутро якої було особливо цінним. Проте за іншою версією, назва «куна» походить від латинського слова cuneus, що означало «виготовлений із металу».

25 кун становили гривну. Дослідники вважають, що слово «гривна» походить від слова «грива» (давньорусь-ке — «шия»). Давні киянки охоче хизувалися своєю за-можністю, прикрашаючи шию гривнами — нашийними прикрасами з коштовного металу.

Сіра карткаМеталеві гроші, або монети (мідні, срібні, золоті),

що різнилися за формою, спочатку мали обіг поштучно, потім — на вагу. Згодом монета набула встановлених державою визначальних ознак, зокрема зовнішнього ви-гляду та ваги. Найзручнішою в обігу виявилася кругла форма монети, її лицьовий бік дістав назву «аверс», зво-ротний — «реверс», обріз — «гурт».


Походження назви «копійка» пояснюють тим, що на перших розмінних, дрібних грошах було зображено сцени полювання або вершника зі списом («копіє» — церковнослов’янською).

Зелена карткаОдним із найважливіших моментів в історії розвит-

ку грошей є виникнення паперових грошей. Попри те що найдавнішими паперовими грошима визнано роз-писки вавилонян, датовані 2500 роком до н. е., най-давніші банкноти, за твердженням істориків, імовірно, вийшли друком у Китаї. 1273 року до н. е. Хубилай Хан (1215—1294, засновник монгольської династії в Китаї, нащадок Чингізхана) випустив паперові записки, виго-товлені з темно-червоною кори, позначені його печаткою та підписом скарбника.

Слово «банкнота» походить від англійських слів bank note, що означають «банківський білет».

Значення банк ноти — зобов’язання банку видати на-туральні гроші.

Біла картка1 січня 2002 року до готівкового обігу було введе-

но євро, що наразі є офіційною валютою 19 із-поміж 28 країн Європейського Союзу, відомих як Єврозона. Цю валюту використовують також у 6 інших євро-пейських державах, загалом вона є рідною для понад 337 мільйонів європейців.

Помаранчева карткаЯкими будуть гроші майбутнього? Якщо раніше

функції грошей виконували зерно або хутро, потім злив-ки, згодом монети, а після них — грошові купюри, то сьогодні дедалі активніше використовують пластикову картку.



Найвідоміші світові системи, що випускають такі картки,— VISA і MasterCard. Щороку збільшується кількість банкоматів та інших точок, де приймають до сплати пластикові картки. Відповідно зростають об-сяги безготівкових платежів, а потреба в готівці змен-шується. І цей процес триватиме, адже дедалі активніше застосовуються платежі через інтернет (так званий інтер-нет-банкінг).

ОСНОВНІ ЕТАПИ ВИНИКНЕННЯ ГРОШЕЙ1. Кам’яна доба: гроші відсутні. Торгівля — як обмін

товару на товар.


2. Енеоліт, доба бронзи: як універсальний платіжний засіб у різних спільнотах використовують найнеоб-хідніші товари: худобу, посуд, сіль, чай, шкури тва-рин. Ці товари стають еталонами цінності, з якими порівнюють інші товари.


3. Початок залізної доби: метал і вироби з нього ста-ють найпоширенішим засобом оплати в різних спіль-нотах. Перші металеві гроші — зливки.

4. Стародавній світ (перші держави): початок виготов-лення перших монет способом лиття.

5. Епоха давніх і середньовічних імперій: поява паперо-вих грошей.

6. Сучасність: створення банківської системи, викори-стання безготівкових розрахунків.



ЗВІДКИ ПОХОДИТЬ ТЕРМІН «ГРОШІ»?Слово «гроші» походить через старочеське слово groš

чи давньоверхньонімецьке grosch(e). Уперше монету з назвою «грош» (гріш) було викарбо-

вано у XII столітті в Генуї, Флоренції, Венеції. Згодом назва перейшла до срібних монет Франції,

Чехії, Угорщини, Польщі. В Австрії (до переходу на євро) та Польщі (до теперіш-

нього часу) розмінну монету називали «грошем».На території Русі монета «грош» чеського походження

відома з XIV століття. Поступово слово «гроші» набуло значення мірила вар-

тості та засобу обігу.

ЗАВДАННЯ 3

Відомо кілька легенд про походження слова «гроші». Адже в різних мовах можна зустріти безліч схожих за звучанням слів, а в історії різних держав — факти, на підставі яких можна зробити висновки щодо етимології слова.

Твоє завдання: створити власну версію походження слова «гроші».

Раптом вона виявиться найправильнішою?


ГРОШОВІ ФОНТАНИ — ЦЕ РЕАЛЬНІСТЬ! ЯК ВОНИ НАДИХАЮТЬ НА ФІНАНСОВЕ ПЛАНУВАННЯ

Вечір виявився насиченим. «О, тобі ж відомо, що су-часна школярка — справжня бізнес-леді!» — відповіла Віка мамі, яка поцікавилася її планами на сьогоднішній вечір. Осіннє сонечко постійно намагалося вислизнути, тому ловити його доводилося між деревами й будинками. Віка йшла від зупинки автобуса, спілкуючись із мамою по мобільному: «Хочу зайти до фотостудії, а ввечері ви-конати ще з десяток домашніх завдань».

Тільки-но завершила розмову і вже почала було хова-ти телефон до сумки — знову дзвінок. «Подруго, пішли завтра на Майдан! Погуляймо вулицею, потім посидьмо в торговельному центрі біля фонтана»,— це Ганнуся, вона завжди вигадує щось цікаве на вихідні. Дівчинка говорить швидко, промовляючи 250 слів за хвилину, якось спеціально перевіряли.

У дівчат негласна домовленість: якщо одна з них про-понує місце для прогулянки, інша добирає про це міс-це якусь цікаву інформацію. Згадавши завдяки цьому дзвінку, що наступні два дні — вихідні, Віка відклала виконання половини домашніх завдань на неділю, повер-нувшись із фотостудії, узялася готуватися до завтраш-нього походу до фонтана.

Цікаві факти про фонтан на Майдані Незалежно-сті вона знайшла досить швидко. Виявляється, фонтан у торговельному центрі «Глобус» називають «грошовим». Невідомо, хто започаткував цю традицію, але, зважаючи



на суми, що виловлюють із нього що два тижні приби-ральниці, вона тут прижилася. Загальна вага монеток, які відвідувачі центру кидають до фонтана «на щастя», сягає 50 кг на місяць. Щоб фонтан не засмічувати, а гро-ші не почали окислюватися, щотижня їх звідти дістають. Упродовж місяця накопичується чимала сума — від 900 до 6000 гривень. Тут можуть бути не тільки українські гривні й копійки, але й долари, євро, ізраїльські шекелі. Монети сушать, сортують за номіналом і здають до банку.

«Цікаво,— подумала Віка,— а звідки взагалі похо-дить традиція кидати монети у воду?». Набрала паро-чку пошукових фраз у Гуглі й знайшла легенду, яка їй сподобалася. Її буде приємно розповісти завтра Ганні.

Один король, шукаючи місце для нової столиці, довго мандрував світом і не знайшов такого місця. Розгніва-ний, він викинув уночі золоті монети в річку. Минуло багато років. За цей час король позбувся свого багатства. Зубожілий, він згадав про ці монети й вирушив у те місце. Монети він знайшов, а коли озирнувся довкола, то зрозумів, що саме тут заснує місто! На ці гроші він збудував палац.

Звідси пішло повір’я: якщо ти кидаєш монетку у воду, то обов’язково повернешся на це місце.

Популярна у світі традиція кидати монетки на ща-стя надихнула один інтернет-портал на цікаве дослі-дження, мета якого: оцінити, скільки грошей залишають туристи у деяких місцях свого перебування.

Отже…


3-тє місцеКиїв, торговельний центр «Глобус». Щочетверга о 22:45 зупиняють ескалатори, га-

сять світло. О 23:00 двері для сторонніх зачиняють. На цей час фонтан уже порожній. На його дні в ка-люжі лежить купа монет, накиданих відвідувачами. Прибиральники з гумовими швабрами-розтяжками для миття вікон переступають бортик. Чутно хрус-кіт монет під їхніми ногами. Сріблясто-жовтою лускою прибиральники крокують до середини фон-тана, повертаються одне до одного спинами та за-нурюють у калюжі швабри. Кожен нагортає монети на свою купу в кутку. Щоб за один раз зрушити сотні монет із місця, потрібно щосили впертися в швабру. Цю роботу в «Глобусі» доручають тільки чоловікам. За 20 хвилин у фонтані назбирали дві купи монет. Підійшли жінки. Совочками з дірками, крізь які стікає вода, вони підіймають із підлоги монети, зсипають їх до п’ятилітрового пластмасо-вого відра. 10 хвилин безперервного дзвону — і відро наповнилося. Репортер намагається підняти від- ро за ручку, але не може цього зробити. За тиждень під водою накопичується 300—500 гривень, а це рів-ноцінно 20 кілограмам монет!

2-ге місцеКунгурська крижана печера (Урал). До 2007 року відвідувачі кидали в підземне озеро

печери монети, яких тепер, імовірно, близько двох тон. Використовувати їх уже не можна, проте чи-стити озеро вкрай необхідно.


1-ше місцеУсесвітньовідомий фонтан Треві, розташований

у центрі Рима, було побудовано за проєктом архітекто-ра Нікола Сальві у XVIII столітті. Назва походить від латинського слова «тревіум» — перехрестя трьох доріг. Мільйони туристів прямують до Італії, щоб кинути монету у фонтан і загадати бажання. Щонеділі монети, сума яких щороку сягає $ 600 тис., збирають та пере-казують від імені римського муніципалітету до фонду міжнародної недержавної католицької організації для боротьби зі СНІДом.

Суботня прогулянка виявилася цілком удалою. Чо-мусь не хотілося кидати монетки у фонтан. Раніше зда-валося, що з копієчками у фонтані відбуваються якісь дива.

Тепер знаючи, що монети вирушать до банку, шкода було розлучатися з кишеньковими грошима.

— Монетка гривню береже,— промовила Ганнуся сама до себе.

— До речі, про слово «гроші». Чи відомо тобі, що англійською воно звучить як money, походить від ла-тинського moneta, одного з імен римської богині Юнони, храми на честь якої використовували для карбування монет? — сяйнула Віка новими знаннями.

— Послухай-но, Віко, а ти іноді думаєш про фінанси в майбутньому? Коли мине багато-багато років? Я ось розмірковувала... Ну, те, що за рік я зберу на ноутбук,— це мені зрозуміло. А на які кошти я житиму, подоро-слішавши? Хто чи що допоможе мені забезпечити собі гідний рівень життя й не залежати від когось? Держава? Мої батьки? Мій майбутній бізнес? Чи можеш відповісти на ці питання?



ЗАВДАННЯ 4

Склади фінансовий план свого життя на:ff 1 рік;ff 5 років;ff 10 років;ff 50 років;ff 100 років.

Поміркуй про те, чим займатимешся, які матимеш доходи. Не забудь, що, крім основного доходу, багато людей мають кілька джерел додаткових доходів: підробіток, стипендії, гранти, пенсії, прибуток від власного бізнесу, відсотки за вкладом.

Спрогнозуй також свої можливі витрати.Обчисли, якою є різниця між доходами й витратами.Якщо різниця негативна й витрати перевищують доходи, слід

поміркувати про те, завдяки чому можна збільшити статтю дохо-дів або знизити статтю витрат.

Якщо ж баланс позитивний — придумай, у що ти можеш ін-вестувати цю різницю.

ІСТОРІЯ ПРО ТЕ, ЩО АМЕРИКАНСЬКІ ДІТИ ВМІЮТЬ РАХУВАТИ ГРОШІЗа результатами дослідження компанії Strategy-

One на замовлення Schwab and Boys & Girls Clubs of America, молоді американці здебільшого дуже серйозно ставляться до грошей та фінансового планування. Так, більшість учасників опитування (93 %) заявили, що для них «важливо знати, як жити відповідно до своїх стат-ків і мати навички щодо раціонального витрачання грошей», 90 % — що їм до вподоби «почуття заробляння


та управління власними грошима». Понад 80 % підлітків висловили сподівання на те, що до 25 років вони будуть фінансово незалежними від батьків, а 76 % переконані, що «успіх — це матеріальна незалежність від інших людей».

Американські підлітки також упевнені у майбутньо-му: 89 % заявили, що «досягнуть успіху в житті», понад половина (53 %) — що «зможуть заробити більше за сво-їх батьків». При цьому матеріальні запити підлітків доволі амбітні: у середньому вони мають намір заробля-ти 145 тис. доларів на рік (за умови, якщо їм удасться здобути бажану професію).

Більшість опитаних цілком обізнані щодо викори-стання фінансових інструментів. Так, 63 % відзначили, що мають знання про управління грошима, зокрема з планування витрат, накопичень та інвестування. Понад половина школярів уміють виписувати чеки й ви-бирати найвигідніші пропозиції під час купівлі. Як кори-стуватися дебетовою та кредитною картками, знають 47 і 45 % американських школярів відповідно.

Щодо того, як інвестувати й примножувати гроші, має уявлення кожен четвертий підліток.

Проте не варто дивуватися обізнаності юних амери-канців у фінансовій галузі, адже понад половина підліт-ків віком 13—18 років підробляють. Щоправда, половина опитаних заявили, що просять гроші у батьків, і ще стільки ж респондентів отримують гроші «як подарунок на свята». Зароблені або отримані гроші вони не схильні витрачати: 84 % респондентів відкладають їх, середня сума заощаджень становить 1044 долара. Понад полови-на (51 %) накопичують «на щось серйозне — на навчання в коледжі, університеті або на машину».

Джерело: www.schwabfunds.com


ЗАСТОСУВАННЯ ФУНКЦІЙ ГРОШЕЙ НА ПРАКТИЦІ

Стукнулися у месенджер. Це Олександра, дуже вчас-но. Саша взагалі фінансово мудра людина, як охрестила її сама для себе Віка. І вона з’являється саме тоді, коли виникає бажання поспілкуватися на тему грошей.

— Дорогенька, прогуляймося до книгарні? Годі висіти в інтернеті! Тобі батьки не говорили, що біля монітора можна проводити не більш ніж дві години на день?

— Говорили,— потягнулася Віка,— а чому до кни-гарні? І навіщо? Я вже рік читаю електронні книжки! І зауваж, електронна читалка має екран, розроблений за принципом «електронного паперу», що не завдає очам жодної шкоди!

— Віко, а як щодо прогулятися серед розумних лю-дей? — засміялася Саша.— Пропоную за 30 хвилин біля торговельного центру!

Перед полицями з навчальною літературою неможли-во втриматися від того, аби не купити щось. Тому за пів години дівчата опановували таку функцію грошей, як засіб обігу, дістаючи з гаманця гроші, аби купити пару книжок із фінансової грамотності. Ну а гроші в цей мо-мент скромно виконали свою роль «посередника» у русі товару від продавця до покупця.

Мимохідь Віка запропонувала питання для обгово-рення:

— На твою думку, функцію «гроші як засіб плате-жу» ми зараз також використовуємо? Адже ми сплатили за книги.



— Гм... гадаю, ні. Як на мене, ми використовуємо гроші як засіб платежу в інших ситуаціях: коли батьки отримують зарплату, коли вони платять твоєму репети-торові з англійської...

— А в чому ж різниця? У будь-якому разі ми щось оплачуємо!

— Різниця в тому, що функція грошей як засобу платежу не пов’язана з товаром. Загалом, грошова теорія неймовірно складна! — підсумувала Саша.

— І практика завжди значно цікавіша. Що ска-жеш? — Віка підняла й показала подрузі заклеєну дріб-ну купюру, на яку тільки-но наступила.— Напевно, ми маємо віднести цю дивину до банку!

— Цікаво, це хороша чи погана прикмета: знайти за-клеєну купюру? — міркувала вголос дорогою Віка.

ВИПРОБУВАННЯ ДЛЯ КУПЮРУ кожної купюри власна доля. Касир банку розповіла, що найчастіше до від-

ділення банку приносять заклеєні купюри. Такі банкноти зазвичай приймають у банку, а потім касири переклеюють їх так, щоб вони були охай-ними на вигляд — як новенькі. Хоча, як заува-жила касир, трапляються такі, що їм уже не зарадити, наприклад, розірвані на 20 частин. Із такою банкноти «нову» вже не зробиш, тому купюри, які неможливо «відремонтувати», зда-ють до Нацбанку. Досить часто приносять та-кож «випрані» купюри.


Касир повідомила, що після пральної машини з грошима нічого не трапляється, тому вологі банкноти — не біда. Хоча не рекомендують їх су-шити феном. Якщо банкноту пересушити, вона може змінити колір, і тоді її доведеться спису-вати як зношену. Значно рідше трапляються пропалені купюри. Касир зазначила, що гроші не спалахують миттєво, а поступово прогорають і довго тліють, тому купюри можна врятувати з полум’я.

Обмінявши заклеєну банкноту у відділенні банку, дівчата вирушили до найближчої кав’ярні випити соку.

— Чи відомо тобі, що купюри «живуть» не більш ніж три роки? — поцікавилася Саша.

— Ти й це знаєш! — Віка захоплено приготувалася слухати подругу, очікуючи на продовження цікавої ін-формації.

— Я найрозумніший у світі привид із моторчиком! — пожартувала Саша, згадавши мультфільм про Карлсона і взявши зі стільця свою сумку із зображенням малень-кого яскравого гелікоптера.— Тож, залежно від номіна-лу купюра може бути в обігу від шести місяців до трьох років. Знищують грошики не лише через старіння. Якщо купюру порвали, порізали, забруднили, вона має пряму-вати в утилізацію.

— А якщо в купюри просто стерлися куточки або вона надірвана?

— Наскільки мені відомо, у будь-якому магазині таку купюру повинні прийняти. Проте якщо вона знач-но пошкоджена, слід звернутися до банку. Там її об-міняють за умови, що: вона не фальшива, збереглася


понад половина її площі, її не вилучили з обігу і на ній відсутні штампи «Відмовлено в обміні» або «Зразок». У банку на неї складуть спеціальний документ, а потім віддадуть на знищення.

— Я пригадала, що читала про те, як знищують гроші! — прохопилася Віка.— Спеціальні машини роз-різають їх на дрібнесенькі шматочки, тоді від купюр лишається тільки «локшина» завширшки лише 1—2 мм. Її пресують у невеликі брикети. У деяких країнах бри-кети віддають на переробку, у нашій країні — не знаю...

— О, з цієї сировини можна виготовляти добрива,— припустила Олександра,— щоправда, на мою думку, ця «грошова стружка» екологічно небезпечна. У банкно-тах — сила-силенна важких металів, токсинів і канце-рогенів. Тому вважаю, що удобрювати ґрунт грошима все-таки не варто. Віко, а хочеш, домовимося про зустріч із моїм дядьком? Він працює фінансовим директором, тому багато що може нам розповісти! Я так і скажу, що ми активно вивчаємо тему грошей, просимо його прокон-сультувати нас! Причому абсолютно безкоштовно!

— Але ми все ж принесемо смаколиків до чаю. Добре? — посміхнулася Віка.

— Його ім’я — Ігор Вікторович,— повідомила Саша, прощаючись із Вікою.


У ГОСТЯХ У ФІНАНСОВОГО ДИРЕКТОРА ІГОРЯ ВІКТОРОВИЧА, ЗА СУМІСНИЦТВОМ — САШИНОГО ДЯДЬКА.

Розмова про валюти, економіку, інфляцію, фінансову систему й державний бюджет

— Бачу, ви вже багато в чому встигли розібратися,— похвалив дівчат Ігор Вікторович, вислухавши їхню роз-повідь. Розкладаючи по тарілочках тістечка, він підхо-пив тему:

— Як вам уже відомо, гроші виконують різні функ-ції. Але також є різні види грошей. Наприклад, готів-кові й безготівкові. Готівкові кошти — це паперові або

металеві грошові знаки. Ви передаєте їх із рук до рук. Це валюти всіх країн.

Безготівкові кошти сплачують тіль-ки за допомогою посередника —

тобто через банк.— А можна дізнатися

докладніше, що таке валю-та? — поцікавилася Саша.— Ми це слово використову-ємо, хоча я не впевнена, чи повною мірою розумію його значення.

— Валюта — це грошова одиниця певної країни, яку


застосовують для визначення вартості товарів. Валютний курс — ціна грошових одиниць іноземних держав, вира-жена в одиницях національної валюти (пряме котируван-ня), або ціна національної грошової одиниці, виражена в іноземній валюті (зворотне котирування).

— Я читала статтю про «валюти-невдахи», які не впоралися з різними труднощами, тому їх було виведено з обігу,— поділилася Віка,— наприклад, папірмарк (па-перова марка).

— Треба ж, тобі відомо про цю рідкісну валюту! Ти заслуговуєш на повагу! Можливо, ти знаєш щось також про аргентинське песо?

— Не знаю, проте можу знайти інформацію в інтерне-ті! Знаю сайт investopedia.com, де міститься інформація. У середині 1970-х років аргентинська економіка бурхливо розвивалася. Економічна колотнеча спричинила полі-тичну нестабільність. Замість того щоб знизити витрати, уряд Аргентини вирішив друкувати гроші. Інфляція наростала шаленими темпами, а деномінація додала кілька нулів до звичних цін, поки 1983 року для стабілі-зації нацвалюти не ввели нове песо. Порівняно з рівнем до 1983 року воно коштувало 100 млрд одиниць у старій валюті.

— Також у різні періоди з обігу було виведено зімбаб-війський долар, перуанський соль, чилійський ескудо,— зітхнув Ігор Вікторович.

— Я знаю історію про чилійську валюту! Я готувала в школі доповідь про Чилі,— зраділа Віка можливості заслужити ще одну похвалу від обізнаного фахівця з фі-нансів.— Сальвадора Альєнде було обрано президентом Чилі 1970 року. Він планував перерозподілити добробут між багатіями й бідняками. Його дії призвели до сильної інфляції. До кінця 1972 року вона сягнула 600 %, а на-ступного року — 1200 %! Тоді уряд Чилі оголосив дефолт


за зобов’язаннями іншим країнам і міжнародним бан-кам. Улітку 1973-го уряд на чолі з Альєнде було повалено, а сам він загинув під час перестрілки. 1985 року ескудо замінили на новий песо в співвідношенні 1000 : 1.

— Віко, ти — молодець! — захоплено вигукнули вод-ночас Ігор Вікторович і Саша.

— Дядю, розкажи нам, будь ласка, більше про те, як держава управляє фінансами,— попросила Саша, доїда-ючи друге тістечко.

— Багато років тому всі країни почали розуміти, що в них є певні доходи (наприклад податки) й витрати (на-приклад, утримання армії, міських комунікацій). А їх-ній взаємозв’язок — складова фінансової системи. Узага-лі, основна частина фінансової системи — це державний бюджет. Це ті самі плановані доходи й витрати.

— Тепер зрозуміло, навіщо потрібні податки! Без них країна не зможе існувати. Ось тільки чому люди не люб-лять їх сплачувати?

— Я поясню. Податки — основна стаття поповнен-ня державного бюджету. Саме з податкових платежів держава здійснює значну частину своїх витрат. Подат-ки витрачають на утримання державних службовців та державних установ охорони здоров’я та освіти, армії і поліції; на утримання дорожнього господарства, дер-жавних комунікацій; виплату пенсій і допомог. Дуже багато з того, що ми отримуємо «від держави», насправді сплачено нашими власними грошима. Це ми заробили ці гроші й віддали їх державі, щоб вона розпорядилася ними нам на благо.

Тому ми, громадяни, маємо право вимагати від дер-жави того, що нам належить за законом.

Але багато людей сьогодні уникають сплати податків, тому що не згодні з тим, як розподіляють ці бюджетні кошти.


ЩЕ ДЕЩО ПРО ІНФЛЯЦІЮ

— Придумай риму до слова «інфляція»,— зустрів Віку на порозі школи шестикласник Макс.— Я вірш пишу!

— На літературу? — здивувалася Віка і відразу ви-дала: — Асиміляція, ануляція, симуляція, спекуляція… депіляція також, до речі.

Розсміявшись, дістала з кишені мобільний телефон:— Чи відомо тобі, що в інтернеті можна знайти сто-

рінку для пошуку рим? Там побільше варіантів, ніж у мене в голові!

— Еге,— записав за Вікою Макс,— не на літературу, а на «Фінансову грамотність», факультативне завдання! Намагаюся вигадати творчий спосіб розповісти простими словами, що таке інфляція!

— І що ж? — зацікавилася Віка.— Це коли те, що було важливим, знецінюється! У пе-

рекладі з латини означає «здуття»!— Отже, здуття... Успіху тобі у віршуванні! — і Віка

записала собі ще одну справу на тиждень: з’ясувати зна-чення поняття «інфляція». Здуття, треба ж!

За пару днів знову зустріла Макса, цього разу в їдаль-ні. Підсіла до нього за стіл:

— Ну, як твої вірші?— Поки що працюю над цим, щось рими занадто му-

дровані,— поскаржився шестикласник.— Слухай-но, я ось тут звернулася по допомогу, і для

мене дізналися трішки теорії. Проте все дуже просто й зрозуміло,— запевнила Віка.— Раптом тебе надихне?

І простягнула Максу блокнот із записами.



Інфляція — це знецінення грошей, зниження їхньої купівельної спроможності.

Інфляція (від латинського слова «inflatio» — здут-тя) — переповнення каналів обігу надлишкових паперо-вих грошей.

Інфляція — це порушення балансу між попитом та пропозицією.

Інфляція виявляється у зростанні цін на товари й послуги та зниженні реального рівня життя насе-лення.

Інфляція існує впродовж тривалого часу.Термін уживають від XIX століття, після масового

введення урядами багатьох держав в обіг паперових гро-шей.

Безпосередньо термін «інфляція» виник у Північній Америці під час Громадянської війни 1861—1865 років і означав процес збільшення обігу паперових грошей.

У світі майже немає країн, де б у другій половині XX століття не сталося інфляції.

Причини інфляції: нестача коштів у державному бю-джеті, яку перекривають, випускаючи додаткові гроші, або нестача товару, коли попит перевищує пропозицію.

За матеріалами Вікіпедії

ЗАВДАННЯ 5

Запропонуй 5 рим до слова «інфляція».

ЗАВДАННЯ 6

Назви хоча б 3 причини інфляції.

Частина 2. Управляємо своїми фінансами

Уп р а в л я є м ос в о ї м и

фін а нс ами

Частина 2


ПЛАНУВАННЯ ОСОБИСТОГО БЮДЖЕТУ ТА КИШЕНЬКОВІ ГРОШІ

Якось непомітно настала зима. Здавалося б, ще є час до настання нового року, але сніг ніби нагадує, що варто замислитися про підсумки року, що минає, та й про май-бутнє слід поміркувати.

Віка розв’язала всі домашні завдання, прибрала у квартирі, склала список подарунків для друзів і бать-ків. Лишилася найважливіша справа: планування ки-шенькових грошей.

Віка вже давно користувалася для планування зруч-ною табличкою у форматі Excel, у якій фіксувала плано-вані й фактичні витрати та щомісяця підбивала підсумки своїх витрат. Піддавшись передсвятковому настрою, Віка

45Частина 2. Управляємо своїми фінансами

вирішила приділити сьогодні увагу такій статті витрат, як «подарунки». Ще до початку поточного року, плану-ючи свій бюджет, вона визначила приблизну кількість подарунків, що на всі свята має купити, самостійно обчислила орієнтовну вартість кожного подарунка, усі витрати за цією статтею та розподілила їх на поточний рік. На грудень було заплановано доволі значну суму для купівлі приємних дрібничок усім близьким людям. Віка ще раз переконалася, що за іншими статтями перевитрат немає, а це означає, що плани змінювати не потрібно.

Потягнувшись, Віка дозволила собі перед сном поблу-кати трохи інтернетом. І почала читати різні історії. Про кишенькові гроші, звісно.

«Якої суми ти потребуєш для втілення своєї мрії? Чи можеш ти назвати конкретну суму просто зараз? Відповіді «багато» або «зовсім трішки» не підходять, адже це те саме, що «не знаю».

Якщо ти точно не знаєш, яка сума потрібна для вті-лення твоєї мети,— можливо, це поки не мета, а бажан-ня. Мета відрізняється від бажання своєю вимірністю, зокрема економічною. Уяви компанію, яка існує, не ма-ючи планів прибутковості або продажу, а ще смішніше, якщо директор цієї компанії не уявляє: які суми він має виплатити співробітникам як зарплату; скільки по-трібно заплатити за оренду офісу; скільки витратити на закупівлю матеріалів для виробництва. Неймовірно? Натомість багато сімей живуть саме так. Можна від-повісти, що сім’я — це не фірма. Але ж сім’я — це спільно-та зі своєю діяльністю, а отже, — метою і завданнями. Багато сімей упродовж років і навіть десятиліть перебу-вають у стані економічної невизначеності та в прямому сенсі не розуміють, що на них очікує завтра. За різною статистикою, приблизно 60—80 % розлучень трапля-ються саме через матеріальні проблеми у сім’ї».


Бюджет Вікторії

План Факт Залишок План Факт Залишок План Факт Залишок

Транспорт 100 100 0 100 100 0 100 120 -20

Телефон 50 200 -150 50 70 -20 100 150 -50

Прикраси, засоби гігієни, канцтовари 55 40 15 55 0 55 55 20 35

10 % (на вартісні придбання) 80 0 80 80 0 80 80 0 80

На розвиток бізнесу 50 0 50 0 0 0 50 0 50

Благодійність 30 0 30 30 5 25 30 5 25

Додатково (одяг, непередбачені витрати) 50 0 50 50 50 0 50 0 50

Подарунки 150 50 100 150 300 -150 150 0 150

Інше (про всяк випадок) 100 0 100 165 20 145 115 700 -585

На розваги та смаколики 135 100 35 120 120 0 70 70 0

800 490 310 800 665 135 800 1065 -265

ЛистопадТипи витрат

Грудень Січень

Ті самі дослідники одного разу з’ясували цікавий парадокс. З одного боку, понад 70 % людей упевнені, що фінансовий стан сім’ї поліпшиться, якщо вести облік грошей, з іншого — менш ніж 50 % цим займаються.

Віка згорнула сторінку сайту, на якому знайшла ін-формацію про сімейну економіку, і зателефонувала Саші.

— Ти ще не спиш? Ну що, придумала, як переконати батьків у необхідності вести сімейний бюджет? Прочи-тала інформацію за посиланнями, які я тобі надіслала?

— Дякую, прочитала! А з моїми батьками ще працю-вати й працювати,— зітхнула у слухавку Олександра.— Одне заспокоює: статистика! Ось послухай: «Дослідники дійшли висновку, що схильність до ощадливості абсо-лютно не залежить від матеріального стану — і бідні, й багаті однаковою мірою схильні до зайвого та неви-правданого марнотратства». Батьки звикли до того, що добре заробляють і нам на все вистачає. Але це ж непра-вильно: не дбати про майбутнє!


— О, так... А я ще читала, що людей від ведення сі-мейного бюджету стримують два стереотипи: перший — це потребує багато часу, а другий — якщо я хочу бути вільним, то повинен мати змогу купувати те, що хочу, і на ті суми, на які хочу, а не дотримувати певних меж.

— Я ось що вигадала! Запропоную батькам тижне-вий експеримент. Щовечора записуватиму всі суми, що сім’я витратила за день,— щось зі слів батьків, решту — за чеками, квитками та моїм особистим обліком. Але ці записи зберігатиму в надійному місці, їм не покажу. А за тиждень запропоную кожному з них назвати мені суму, що, за їхніми відчуттями, сім’я витратила. А потім порів-няю зі своїми записами. Упевнена, різниця становитиме сто чи навіть двісті відсотків!

— Геніальна ідея! — підтримала Віка подругу.

Особисте фінансове планування складається з трьох видів діяльності.

ff Планування: допомагає розподілити кошти й визначити терміни досягнення будь-якої фінансової мети (вартісні придбання, подорожі, освіта).

ff Контролювання витрат і доходів: допомагає дотримувати запланованого графіка витрат і знайти вільні кошти.

ff Накопичення заощаджень: сприяє фінансовій безпеці у не-передбачених ситуаціях.

За тиждень Віка, Саша й Настя разом поверталися із занять танцями. Два пропущені заняття давалися взнаки. Після такої перерви навантаження виявилося виснажливим, тому дівчатка ледь пересували ноги, пря-муючи до зупинки.

— Сядьмо хвилин на п’ятнадцять? — не витрима-ла Саша, зупиняючись біля входу до торговельного центру й дивлячись на м’які диванчики в холі.— Ноги відпочинуть. А потім пішки дійдемо відразу до метро!


Зараз такий час, що ми довше чекатимемо тролейбуса, аніж їхати ним дві зупинки!

— Непогана ідея. Тим паче, що ти обіцяла розповісти про свій сімейний експеримент із бюджетом. Поділиш-ся? — запропонувала Віка, першою із задоволенням по-топаючи у м’якому дивані.

— Отже, слухайте,— інтригуючи, почала Саша свою розповідь,— я — справжній психолог! Батьки погодили-ся на мій експеримент — це раз, упродовж тижня чесно повідомляли мені про свої витрати вечорами — це два, але найголовніше,— і це по-третє! — коли ми підбивали підсумки тижня, їхні відчуття мали розбіжності з реаль-ністю у два з половиною рази!!! Вони взагалі не врахували комунальних витрат, вартість бензину й придбання ма-миної нової косметики! І знаєте, про що ми домовилися? Оскільки мій тато працює в рекламній агенції, він допо-може мені зафільмувати й змонтувати кілька роликів, у яких я розповім, як планувати сімейний бюджет. Я ви-кладу ці ролики в інтернет!

— Оце так! А дорослі тобі довірятимуть? Чи перегля-датимуть ролики? — Віка навіть підвелася з диванчика.

— Мої батьки почнуть розкручувати ролики за допо-могою своїх контактів! А потім нові відвідувачі сторінки бачитимуть, що вже багато людей переглянули ці сю-жети,— отже, вони того варті! А там, дивишся, знайду спонсора, вийду на широкий загал, зароблю багато гро-шей... — Саша мрійливо поглянула крізь вікно в торго-вельному центрі на сутінкове небо.

— Ходімо, фантазерко! — засміялася Настя. Дівчата вийшли на вулицю й швидко-швидко попря-

мували до метро, намагаючись зігрітися під час ходьби.

Наступного дня після занять Віка отримала на елек-тронну пошту лист від Саші: «Лови сценарій перших


трьох роликів! Буду вдячна, якщо підкажеш, як поліп-шити!».

РОЛИКИ «СІМЕЙНИЙ БЮДЖЕТ»Сімейний бюджет є трьох типів: спільний, спільно-

роздільний і роздільний. Кожна сім’я вибирає свій тип бюджету.

Спільний тип бюджету — найпоширеніший. Це коли всі зароблені гроші члени сім’ї складають

разом і потім вирішують, як їх розподілити (зазвичай на місяць). Розв’язання такого важливого питання, як використовувати ці гроші, зазвичай зближує чоловіка й дружину, даючи їм відчуття єдності.

Спільний тип бюджету, або «спільний гаманець», стане в пригоді подружжю з рівними доходами або сім’ї, де дружина займається тільки вихованням дітей та го-сподарством.


Спільно-роздільний тип бюджету сьогодні набуває поширення.

Цей принцип працює найкраще, якщо різниця між зарплатами подружжя незначна. Для цього спочатку слід обчислити, скільки грошей сім’я витрачає щомісяця на харчування, комунальні платежі, господарські ви-трати, кишенькові потреби дітей та інші потреби. Потім витрати розподіляють між членами сім’ї, які працюють, або порівну, чи так, як сім’я вважатиме справедливим. У такий спосіб, у кожного залишаються особисті гроші, які можна витратити на власний розсуд. У цьому варі-анті є також «загальний сімейний гаманець», і деяка фінансова незалежність одне від одного. Це внутрішньо організовує подружжя, адже кожен із них напевно знає, скільки може дозволити собі, тому ставиться до витрат відповідальніше.

Роздільний тип бюджету у нас ще є рідким явищем. Цей стиль прийшов із Заходу, де жінки намагаються

бути незалежними й ні в чому не поступатися чолові-кам. Такий тип розподілу грошей зазвичай поширений серед пар, у яких обоє з подружжя мають досить висо-кий дохід. Звісно, зовсім роздільним бюджет однієї сім’ї все ж не буває. Кожен забезпечує себе тим, чого потребує. Гроші при цьому, зазвичай, зберігаються на різних бан-ківських рахунках.

Переваги такого типу бюджету — у матеріальній незалежності одне від одного, що допомагає уникати конфліктів на фінансовому ґрунті й дає змогу кожному планувати свої придбання, ні перед ким не звітуючи. Роздільний варіант бюджету виручає також тоді, якщо хтось із подружжя має якесь дороге захоплення, що жодною мірою не цікавить другу половину. У чо-ловіків це часто автомобілі, полювання та риболовля.


У жінок — відвідування салонів краси. Щоправда, такий вибір має неприємний бік — це недовіра: коли чоловік і дружина вважають, що не знають справжніх доходів одне одного.

Визначте, який вид бюджету більше підходить вашій родині.

Домовившись відразу про види управління сімейни-ми фінансами, ви згодом легко уникнете розбіжностей.

ЗАВДАННЯ 7

Запропонуй, що можна змінити в роликах Саші, аби вони були ще ефективнішими.

Підказка: сьогодні найцінніше — це час. Тому радимо спочат-ку запропонувати коротший сценарій роликів.

Чи зможеш ти скоротити ролики вдвічі?А якщо додати до кожного ролика по одному жарту — проєкт

стане веселішим! Спробуєш?


ПРАВИЛО ЧОТИРЬОХ КОНВЕРТІВ

Якщо про щось розмірковуєш, життя підкидає тобі необхідну інформацію та ситуації.

Надіславши Вікторії сценарії роликів, Саша виру-шила на прогулянку назустріч інформації, що допомо-же придумати зміст інших сюжетів. Пробігаючи повз консьєржа, тітки Люди, вона привіталася й швиденько вибігла на вулицю. «Сашенько, у тебе є ручка на хви-линку?» — крикнула навздогін тітка Люда, відчинивши віконце свого «пропускного пункту». «Ви ж знаєте, що у моїй глибокій сумці завжди все є! — засміялася Саша.— Ось тільки знайти в ній щось нелегко!». Вона повернула-ся до під’їзду, поставила свою чималеньку яскраву сумку на стіл у комірчині консьєржки й почала розшукувати необхідну тітці Люді ручку. Простягаючи її, поцікави-лася, дивлячись на кілька розкладених на столі чистих конвертів:

— Надсилаєте вітальні листи? Чудово! А ми в конвер-тах тільки розсилання рекламні отримуємо! І ще рахун-ки від мобільних операторів.

— Ти що! Я вже й індексів поштових не знаю, адже давно листів не писала. Конверти потрібні для обліку витрат. Я їх підпишу й житиму за «Правилом чотирьох конвертів»!

— Тітонько Людо, я вже нікуди не йду й уважно вас слухаю! Це саме те, що мені потрібно! Розкажіть, будь ласка, що це за правило!

— Що, також витрачаєш забагато? — поспівчувала консьєржка.— Ось послухай — це винайшов фінансовий експерт Макс Крайнов!


Тітка Люда шанобливо промовила ім’я автора ідеї та почала читати її зміст.

— Цікаво, а якщо моя сім’я витратить менше, аніж ми відклали у конверт?

— Я це вивчила! — поділилася тітка Люда.— Усе, що ви зекономили, витрачайте на все, чого заманеться! Чи можете покласти ці гроші до резервного фонду, щоб його швидше наповнити. Або в конверт наступного тижня, тоді ви матимете більше можливостей для купівлі й розваг.

— Мені дуже подобається ця ідея! Піду її вигуляю,— засміялася Саша.— Дякую!

СТАТТЯ ПРО «ПРАВИЛО ЧОТИРЬОХ КОНВЕРТІВ»

...Найпростішим способом навчитися управляти своїми фінансами є «Правило чотирьох конвертів». Це легкий, швидкий і дуже ефективний спосіб для скла-дання особистого чи сімейного бюджету й фінансового плану без негативних емоцій.

1. Визначте місячний дохід (особистий або сімей-ний).

Якщо дохід щомісяця різниться, намагайтеся ви-значити його середній розмір.

Наприклад, дохід дорівнюватиме 20 000 гривень на місяць.

2. Відразу відніміть 10 % на заощадження та/або інвестиції.

Ці гроші потрібно відкладати відразу, тому що інакше у вас з’явиться безліч приводів їх не відкласти.

Найкраще гроші на заощадження відразу класти до резервного фонду (на банківський рахунок із від-сотком за депозитом).


Розмір резервного фонду має бути приблизно та-ким, як дохід сім’ї за три місяці (або за шість місяців, якщо основний годувальник — представник «екзотич-ної» професії, наприклад геолог). Після заповнення резервного фонду гроші слід відкладати на інвестиції.

У нашій ситуації — це 2 000 гривень. Залишок — 18 000 гривень.

3. Визначте розмір постійних витрат — сплати за квартиру, комунальні послуги, виплати за поточ-ними кредитами.

Припустімо, у нашій ситуації — це 3 000 гривень. Залишок — 15 000 гривень.

4. Визначте розмір витрат на дні народження, від-відування кафе, походи в кіно і т. ін.

Припустімо, це 1 000 гривень. Залишок — 14 000 гривень.

5. Залишок 14 000 гривень ділимо на 4,3 (тому що в місяці понад 28 днів). Отже, сума 3 255 гривень. Це сума, яку (і не більше!) ви можете витрачати на тиж-день.

Отже, конвертів чотири, звідси — назва правила.

СТАТТІ ДОХОДІВ І ВИТРАТ СІМ’Ї

Статті доходів:ff аванс;ff зарплата;ff премія;ff пенсія;ff стипендія;ff подарунки;



ff аліменти;ff грант;ff дивіденди;ff відсотки за депозитом;ff дохід від бізнесу;ff приз (виграш);ff приробіток;ff субсидія.

Статті витратff Щомісячні: продукти, бензин, телефон, комунальні

послуги, освіта, дитячий садок, гуртки, спорт, ки-шенькові гроші тощо.

ff Щорічні: страхування, податки, відпустка.ff Змінні: одяг, ремонт, побутова техніка, ліки, вар-

тісні придбання (нерухомість, автомобіль).ff Сезонні: сезонний одяг, шкільні підручники, дитячий

табір.

КОРИСНІ ПОРАДИ ДЛЯ ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ

ff Статті доходів і витрат у твоєму бюджеті ма-ють відповідати твоїм особистим потребам. Бюджет повинен містити достатню кількість статей витрат, щоб ти мав(ла) детальну кар-тину того, на що знадобляться твої гроші й де ти можеш скоротити витрати. Але не передай куті меду із цим, щоби бюджетування не пере-творилося у рутинну працю, яка тебе стомлю-ватиме.


ff Організуй регулярні сімейні обговорення щодо скорочення витрат за різними статтями і спо-собів збільшення доходів.

ff Записуй свої великі бажання як фінансові плани, адже саме їхня реалізація є основною метою фінансового планування.

ff Зберігай чеки, у такому разі не забудеш про те, що придбано, ба більше, вони можуть стати у пригоді, якщо виникне потреба замінити чи повернути придбаний товар.

ff Вибери для себе зручну й цікаву форму бю-джетування. Якщо подобається вести бюджет у зошиті, то не гай часу на програми. Для того щоб фінансове планування стало звичкою, во-но має бути приємним.

ff Почни відкладати 10 % своїх доходів щомісяч-но. Якщо дохід зросте, збільш також норму заощаджень, а не кількість імпульсивних ку-півель. Можеш користуватися формулою ві-домого фінансового консультанта Ліз Вестон: «Бережи 10 % для життя, 15 % — для комфор-ту і 20 % — для порятунку».

Частина 3. Фінансові послуги та операції

Фін а нс овіп о с л у г ита о п е р а ц і ї

Частина 3


РЕФЕРАТ «ЩО ТАКЕ ФОНДОВІ РИНКИ»

Фондовий ринок (англ. Stock Market) у букваль-ному перекладі з англійської мови означає «ринок акцій», або ринок цінних паперів.

Коли у людини з’являються вільні гроші, вона може придбати на фондовому ринку акції якої-небудь дуже надійної компанії, що, як прогнозує людина, не може раптово збанкрутувати (так звані «блакитні фішки», до яких належать акції нафтових, газових, енергетичних, телекомунікаційних компаній, а та-кож провідних банків).

Якщо компанії розвиваються, економіка також розвивається, отже, акції цих компаній підвищують-ся в ціні. Тобто їхні власники збагачуються. Навіть якщо ціни на акції падатимуть, їхній власник отри-має прибуток — свої дивіденди, а ціна коли-небудь повернеться і зростатиме.

Інвестуючи в акції, людина стає співвласником компанії. Гроші, вкладені в акції, забезпечені май-ном компанії.

Також, якщо грошей не дуже багато, можна об’єднатися з іншими людьми, які мають намір стати інвесторами. У цьому допомагають пайові інвести-ційні фонди (ПІФ). ПІФ — це складені разом грошові кошти різних людей, на які купують різні цінні папе-ри або інші активи.

59Частина 3. Фінансові послуги та операції

Приватні інвестори, які не хочуть або не мо-жуть самостійно інвестувати гроші в цінні папери, за відсутності відповідних знань або часу, передають свої гроші в управління компанії, що бере на себе зобов’язання робити це за них. Як вигідно вкласти гроші й отримати максимальний прибуток — це тур-бота керівників компаній ПІФ. Єдине завдання люди-ни: грамотно вибрати таку компанію і пайовий фонд для інвестування своїх коштів.

Одне з головних правил інвестора наголошує: «Не слід зберігати всі яйця в одному кошику». Тож якщо людина на всі свої заощадження придбає акції, то діятиме як мінімум необачно.


ТВІР ПРО ПРИЧИНИ БАГАТСТВА

Племінник Андрійко — улюблений вихованець Вік-торії в царині фінансів. Раніше разом лічили монетки, потім грали в «магазин». Хлопчисько дуже подорослішав за цей рік, тому розмови з ним так само подорослішали. Коли Віка завітала до родичів у вихідні, Андрійко по-клав перед нею свій шкільний твір про ставлення до гро-шей і взаємини з грошима. Віка із захоп ленням прочита-ла його від початку до кінця.

ТВІР АНДРІЙКАКоли ти маєш намір щось зробити, а ще домовив-

ся з другом і маєш якусь суму грошей,— що для тебе виявиться важливішим? Я поміркував і вирішив для себе ось що.

Якщо хочеш досягти чогось, слід уявити, якою саме є твоя мета. І почати до неї рухатися. Але потріб-но знати: якщо шлях до цієї мети торкається твоїх вза-ємин із ким-небудь, варто знайти таке рішення, щоб виграли ви обоє. Тому що важливі і мета, і взаємини. Наприклад, ти маєш сильне бажання потрапити сьо-годні до аквапарку, хотів піти туди з другом. Але він дуже втомився після занять футболом, тому пропонує завітати до аквапарку іншим разом.

Звісно, ти вже уявляєш, як граєш у воді й катаєш-ся з гірки, але ж друг важливий для тебе, і ти не хо-чеш сваритися з ним, і образити його також не хочеш.


Ти можеш вигадати таке рішення, що задоволь-нить обох: наприклад, домовитися з другом про те, що пі дете до аквапарку наступного разу, а сьогодні знайдеш іншого супутника. Чи інший варіант — ви проведете час разом, але займатиметеся чимось спо-кійним.

Складніше, якщо на шляху до мети з’являються гроші. Іноді людина налаштована тільки бра-ти, нічого або мало віддаючи натомість. І най-важливіше для неї — отримати гроші. Але якщо ви берете більше, ніж можете віддати, рано чи піз-но надлишок зникне з вашого життя. Життя так улаштоване, що найбільше отримує той, хто най-більше віддає,— це закон життєвого магніту.

Закон життєвого магніту вигадав я. Він діє щодо мети — адже її потрібно притягувати, робити щось для її досягнення. Він діє також щодо взаємин — якщо хочеш притягувати людей, рухайся їм назу-стріч. І щодо грошей він також працює: якщо хочеш отримувати — навчися віддавати!

— Андрію, чи ти розумієш, що торкнувся теми благо-дійності у своєму творі?

— Ну, я знаю, що таке благодійність. Це коли вели-кі компанії купують для дитячих будинків комп’ютери та подарунки на Новий рік. А у нас у школі була акція благодійна, коли ми приносили ношені, але випрані й цілі речі для дітей з притулку. Але хіба про це йдеться в моєму творі?

— Сенс благодійності — у віддаванні. «Благо дія-ти» — це давати добро, зокрема давати гроші. Це дуже правильно — допомагати хворим, самотнім літнім людям,


дітям, які втратили батьків. Також допомоги можуть потребувати тварини й навколишнє середовище. Чому вважають, що віддаючи — отримуєш? Тому що добрі справи дають людині відчуття задоволення. Як зазначав Джо Вітале: «Коли ми віддаємо й ділимося тим малим, що маємо, то відкриваємо скарбницю світу, даючи змогу рікам добра повернути в наш бік». У тебе чудовий твір!!!

Кожна Ваша пожертвапіде на харчування та воду

для африканців, яких вони так потребують!







ФАКТИ ПРО БЛАГОДІЙНІСТЬ1891 року американський мільйонер Джон Рокфеллер

уперше винайняв співробітників для управління кошта-ми, виділеними їм на благодійність, а 1913 року для цього було створено один із-поміж найбільших благодійних фондів світу — Фонд Рокфеллера.

Щодня в США з’являється приблизно сім нових благо-дійних фондів.

Щорічно українські компанії витрачають до 11 % чи-стого прибутку на благодійність.

Упродовж року американська сім’я витрачає на благо-дійність у середньому 1623 долари.

2001 року в Америці було 83,9 мільйона дорослих волонтерів, які займалися добровільною роботою. Серед-ня кількість годин на тиждень на одного волонтера — 3,6 години.

Середня вартість години роботи волонтерів США — 15,4 долара.

У Великій Британії частка покупців, ладних змі-нити торговельну марку на ту, яку більше асоціюють із благодійними справами, становить 86 %, в Італії — 75, в Австралії — 73, у Бельгії — 65 %.

ЗАВДАННЯ 8

Напиши власну версію відповіді на запитання: чому на благо-дійність прийнято жертвувати саме 10 %, а не 1 % або, скажімо, не 25 %? Нашу версію відповіді ти знайдеш наприкінці книги.


ІСТОРІЇ ПРО БАНКИ Й ДОСЛІДЖЕННЯ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ

Під час обіду в їдальні Віка піднесла руку, привер-таючи увагу однокласників. У школі вона давно зажила слави учениці, яка вміє знаходити й цікаво презентува-ти незвичайні факти. Уже склалася справжня традиція мініпрезентацій таких фактів під час обідньої перерви, добре, що вона триває 20 хвилин.

— Друзі, знову хочу вас трохи розважити додатковою інформацією! — почала Віка.— Текст, що я вам зараз за-читаю, знайдено вчора у Фейсбуці. Він про творчий під-хід до заощадження грошей. Читаю:

«Клієнт тримав гроші в харчовій фользі — після бу-тербродів!

У відділенні банку був звичайний робочий день, і ніби-то ніщо не віщувало несподіванок. Але незабаром після відкриття до банку завітав клієнт. Він хотів відкрити депозит і покласти на нього свої заощадження.

І що ви думаєте? Він дістав із кишені фольговий згорток. Але ще цікавіше було, коли він розгорнув його: масні плями на купюрах свідчили про те, що в цій фользі зберігали не тільки гроші, але й бутерброди! Чоловік роз-повів, що скористався тим, що було напохваті. Імовірно, рішення принести гроші до банку було вкрай слушним».

Ця історія добре розважила весь клас. А згадка про бутерброди сприяла поліпшенню без того гарного апети-ту. На додачу до теми грошей і банків Віка пригадала ще одну, але вже власну історію, пов’язану з банком, і охоче поділилася нею з однокласниками.


Отримавши в подарунок на день народження довго-очікуваний дзеркальний фотоапарат, Віка оперативно записалася на курси з фотознімання та відразу ж виру-шила на заняття.

На жаль, не обійшлося без прикрості. Чи то через поспіх з організацією курсів, а можливо, через злий намір економних організаторів під час переговорів за-губилася важлива інформація. Виявляється, одноден-ний курс містив поїздку групи учнів до ботанічного саду на виїзне знімання. Поїздка передбачала певні фінансові витрати, про які саме й була відсутня інформація: витра-ти на транспорт, відвідування ботанічного саду, а також невеликий пікнік у ботсаду, продукти для якого учасни-ки мали придбати в складчину.

Ситуація ускладнювалася тим, що Віка забула попов-нити запас кишенькових грошей, а наявної суми ледь вистачало на пляшку води.

І раптом Віка згадала, що в гаманці у неї є банків-ська картка — подарунок батьків на Новий рік. Швидко домовилася з однокурсниками, що оплачує карткою всі продукти для пікніка, а вони повертають їй свої внески готівкою, якої їй вистачить, щоб оплатити дорогу, відві-дування ботанічного саду і ще залишиться.

Уже рушаючи на заняття, хтось згадав, що читав смішну історію, розказану одним банкіром.

Під час ремонту у відділенні банку частину стіни довкола банкомата пофарбували в інший колір. Одного разу до відремонтованого та перефарбованого відділення завітав постійний клієнт, якому було конче необхідно зняти готівку в касі. Упізнавши клієнта, менеджер відді-лення здивовано запитала, чому він не хоче скористатися банкоматом, як зазвичай. Клієнт відповів: «Шановна, я б охоче, але не можу, адже ви пофарбували стіну довкола банкомата в цей жахливий колір!». Менеджер, звісно,


поцікавилася, що поганого клієнт знайшов у доволі ней-тральному сірувато-бежевому кольорі.

Увага, нищівна відповідь: «Я тепер не можу розгле-діти свій пін-код, який колись написав на стіні поруч із банкоматом!».

Повертаючись додому, Віка оголосила в класі конкурс на найкумеднішу історію, пов’язану з банком. Історію потрібно було розповісти під час обіду наступного дня. Віка пообіцяла винагороду всім оповідачам — по жмені шоколадних монет.

Наступного дня перемогла історія Олі. Працівни-ки одного відділення банку були дещо здивовані, коли клієнт поскаржився на некоректну роботу чіпа на його картці VISA Electron. Поглянувши на картку, побачили замість чіпа діру!

Виявилося, що клієнт вирізав чіп і вставив його до мобільного телефону замість сім-карти. Помітивши, що з «невідомих» причин не працють ані його самороб-ний мобільний банкінг, ані мобільний телефон, клієнт вирушив до банку зі скаргою.

Ідея конкурсу всім дуже сподобалася, особливо авто-рам або оповідачам історій, які «збагатилися» на кілька монеток із шоколаду.

Оля як переможниця запропонувала повторити кон-курс, і цього разу перевірити ерудицію. Конкурсантам було запропоновано озвучити весь перелік послуг, якими можна скористатися в банках. Згадали кредити й депо-зити, платіжні картки — ось і все, що встигли назвати до дзвінка на наступний урок.

Віка пообіцяла шоколадку тому, хто завтра запропо-нує найбільший перелік банківських послуг і продуктів.

Олег демонстративно помахав телефоном, на екрані якого була відкрита сторінка Google,— мовляв, усе зна-йду в інтернеті!



ПЛАТІЖНІ КАРТКИПластикові картки — це персональний платіжний

інструмент для безготівкової оплати товарів і послуг, а також отримання готівкових коштів у відділеннях банків і банківських автоматах (банкоматах).

ЕКО

12431234 5678 1234 5678

ЕКО

12431234 5678 1234 5678

Пластикова картка — це пластина стандартних розмірів (85,6 мм, 53,9 мм, 0,76 мм), виготовлена зі спе-ціальної пластмаси, стійкої до механічних і термічних дій. На пластикову картку наносять логотипи банку-емітента і платіжної системи, що обслуговує картку, ім’я власника картки, номер його рахунку, термін дії картки тощо. Також на картці можна побачити фо-тографію власника та його підпис. Алфавітно-цифрові дані — ім’я, номер рахунку і т. ін.— можуть бути ембо-совані (англ. «embossing» — тиснення, карбування), тоб-то нанесені рельєфним шрифтом. Це дає змогу за ручно-го опрацювання прийнятих до оплати карток швидко перенести відомості на чек за допомогою спеціального пристрою — імпринтера, що здійснює «прокатування» картки (так само, як отримують другий примірник під час використання копіювального паперу).


Платіжними картками сьогодні нікого не здивуєш, але якщо ви ще не користуєтеся актив-но банківським пластиком, вас приємно вразять переваги, що він вам може запропонувати для управління особистими фінансами.

По-перше, це доступ до грошей 24 години на добу 7 днів на тиждень. Погодьтеся, носити значну суму грошей не тільки незручно, але й не-безпечно. До речі, про безпеку: платіжні картки надійно захищають ваші кошти від крадіжки. У разі втрати картки вам достатньо зателе-фонувати до банку й повідомити про це. Банк видасть вам нову картку, а гроші буде збережено на банківському рахунку.

По-друге, платіжні картки вигідні для закор-донних подорожей. Вам не потрібно оформляти дозвіл на вивезення валюти — гроші зараховують на ваш картковий рахунок, і вони не підляга-ють декларуванню. Ба більше, під час розрахунків карткою за кордоном курс конвертації коштів, зазвичай, значно вигідніший, аніж у разі розрахун-ків готівкою.

По-третє, ви зможете оплатити купівлю товарів через інтернет і користуватися всіма благами інтернет-шопінгу.

А це не тільки зручність і економія часу, але й економія вашого бюджету, адже ціни на товари в інтернет-магазинах значно нижчі порівняно зі звичайними магазинами.

І нарешті, платіжна картка значно полег-шить вам ведення бюджету, оскільки ви легко можете отримати звіт про всі транзакції за ва-шим рахунком у зручний для вас спосіб.


Наступного дня Олег поцікавився у Віки, який шоко-лад вона купила для переможця «фінансового змагання»: чорний або молочний, з горіхами чи з родзинками? Віка переконала його, що підготувалася непогано, й дістала із сумки відразу три плитки: одну молочного шоколаду і дві чорного — чистий шоколад та з горіхами. «Я вирі-шила, що мені однаково шоколад стане в пригоді, я будь-який полюбляю, а переможець матиме право вибору!» — сказала вона. «Що ж...— Олег на мить замислився,— ми також не в тім’я биті, збирай клас на перерві між двома фізиками! Буде шоу імені фінансової грамотності! Я про-читав сьогодні книгу «Мій перший капітал», і вона мене надихнула!».

За два уроки Олег справді влаштував шоу. Увійшовши до класу, школярі побачили намальо-

ваний на дошці потяг, а на столі — банку із солоними огірками.

— Друзі! Чи звертали ви увагу на те, як ваша мама засолює влітку огірки? Так само і гроші в банках мо-жуть упродовж тривалого часу зберігатися і не псувати-ся. Увага, стежте за грою слів — у БАНКАХ! Огірки не втрачають свого смаку й кольору, а гроші, зберігаючись у банках, не втрачають своєї цінності!

— А до чого тут потяг? — не зрозуміла Віка.— А це, увага, друга асоціація! Банківська система

схожа на систему залізничного сполучення або метро-політен! Банки — це станції. Байдуже, на якій станції сяде пасажир, він однаково зможе дістатися, куди йому потрібно! Так само гроші, у якому б відділенні банку та в якому б банку ви їх не поклали на рахунок, можете отримати в тому місці та в потрібний час.

— Але ти обіцяв назвати відомі тобі банківські про-дукти й послуги,— зажадали однокласники.

— Увага, рахуйте!


І Олег почав записувати на дошці. Хлопець ще не за-вершив складати перелік, а Віка вже дістала із сумки відразу дві шоколадки й поклала їх перед ним.

Банківські продукти та послуги (за версією Олега)Послуги для фізичних осіб:

ff депозитні вклади;ff відкриття та обслуговування поточних рахунків;ff кредитування;ff розрахунково-касове обслуговування;ff пластикові картки;ff грошові перекази;ff прийом платежів;ff оренда індивідуальних сейфів.

Послуги для юридичних осіб:ff кредитні продукти;ff депозитні продукти;ff поточні рахунки та управління ними;ff система «клієнт-банк»;ff карткові продукти;ff інвестиції;ff міжнародні документарні операції.


ЕКСКУРСІЯ ВУЛИЦЕЮ БАНКОВОЮ

Наприкінці робочого тижня Віка зателефонувала Ганнусі, щоб запропонувати спільну прогулянку, проте абсолютно не маючи ідей щодо місця, куди б вони могли вирушити. Голос Ганнусі супроводжували звуки, за яки-ми Віка впізнала метро: голос диктора оголосив, що двері зачиняються, і назвав наступну станцію. Ганна встигла сказати, що зателефонує за десять хвилин, і зв’язок пере-рвався. Віка згадала, як днями однокласник Олег ула-штував їм мінівиставу, у якій потяг асоціював із банком, а ідея для недільної прогулянки виникла сама собою!

Коли зателефонувала Ганнуся, Віка їй запропонува-ла присвятити прогулянку банкам. «Я пропоную цікаве місце, а ти — історію!» — сказала вона.

Із маршрутом вони визначилися швидко, проте дове-лося поміркувати над тим, як устигнути відвідати всі за-плановані місця та водночас не надто замерзнути. Адже хотілося пройтися Банковою, ознайомитися з будівлею, що зовсім не на вулиці Банковій, а на Кирилівській, у якій розміщуються відділення відразу восьми банків! А також хотілося показати Ганні, як користуватися бан-коматом. Платіжної картки Ганнуся не мала, тому їй справді буде корисно навчитися нею користуватися.

Коли із запланованого залишилася нереалізованою операція з банкоматом, дівчата зайшли погрітися до ма-ленького кафе. Замовили чай, а потім Ганнуся, притис-каючи змерзлі долоні до боків і дна гарячої чашки, роз-повіла історію про банк, яку вона вичитала у Фейсбуці на сторінці банку.


ПРО СКАРБСкільки людей — стільки й думок і, як виявля-

ється, стільки ж способів зберігати гроші! Хтось на-магається накопичити на омріяну машину, дехто обе-рігає гроші від своїх «занадто марнотратних» родичів, а є й такі, які хочуть залишити справжній скарб своїм дітям і забувають про нього! Сьогоднішня наша іс-торія саме про такий напівзагадковий випадок, коли діти знайшли чи то подарунок, чи то забутий скарб батьків. Здавалося б, часи піратів і закопаних скринь із коштовностями минули, проте, вочевидь, не зовсім.

Одного разу до відділення банку завітав клієнт із досить пристойною сумою — 5 тисяч доларів. Але, за словами молодого чоловіка, це був «скарб», що його батьки закопали в городі. Імовірно, потреби в цих гро-шах у них так і не виникло чи про них забули! Проте сім’я цього чоловіка не могла не зрадіти такій знахідці, на яку вони натрапили, обробляючи землю.

Касири згадують, що боялися навіть доторкнутися до купюр, адже вони були настільки щільно прити-снуті одна до одної, що роз’єднати їх можна було лише за допомогою пінцета, і від одного дотику вони розпа-далися.

Цікаво, що люди доволі часто закопують гроші в землю, аби зберегти їх. Особливо це чомусь прита-манно власникам доларів. Касири радять не вдаватися до такого способу (адже доларові банкноти виготовлені на основі тканини і з часом розпадаються), а скори-статися сучаснішим і надійнішим варіантом — звер-нутися до банку! Відкривши депозит або рахунок, ви матимете змогу і накопичити, і забезпечити купюрам «комфортні умови».


— Віко, якщо вже ти активно вивчаєш тему фінан-сів, розкажи мені, навіщо взагалі потрібен банківський рахунок! — Ганнусі вочевидь не хотілося знову виходити на вулицю.

Прогулянка виявилася справді чудовою, проте взим-ку надвечір погода стає «колючішою», і чим густіше тем-рява — тим холодніше.

— Кожен банк має певну кількість клієнтів, які при-носять туди гроші, а банки змушені вести облік того, скільки кожен клієнт вніс або забрав грошей. Адже банк не може приймати гроші та складати їх до «однієї купи». Ну а якщо ти маєш рахунок, банк може відправляти гро-ші за твоїм дорученням до потрібного місця: ти можеш, наприклад, сплатити за комунальні послуги, інтернет, мобільний телефон. А можеш використовувати рахунок для того, щоб відкладати щомісяця певну суму...

— Зрозуміло... Про що б тебе ще запитати, щоб довше не виходити на мороз? Чи ти вже знаєш, як правильно вибрати найнадійніший банк? Упевнена, що це непросто. Он скільки людей зберігають гроші в банках, усі начебто дорослі й розумні, та однаково припускаються помилок: коли настала криза, багато хто втратив усі свої заоща-дження — дехто тимчасово, а хтось назавжди.

— Вибрати банк дуже непросто! Навіть якщо ти бе-реш гроші в банку, у кредит, наприклад, однаково слід переконатися в його надійності. Ти згадала про кризу. Так ось, коли вона настала, багато непорядних банків підвищили ставки відсотка за кредитами для своїх клі-єнтів. Тобто ти береш гроші на одних умовах, а повертати маєш на зовсім інших, змінених і погіршених без твоєї згоди. Ну а якщо ти маєш намір зберігати гроші в банку, процес вибору значно ускладнюється! Записуй!

Віка дістала із сумки свій записник, у якому зберіга-ла корисну інформацію.



ЯК ВИБРАТИ БАНК?Як усе ж таки визначити найнадійніший

банк? Зрозуміло, що стовідсоткової гарантії у цьому разі бути не може — інакше б інші банки не витримали конкуренції і зникли взагалі. Але є досить ефективний метод, що допоможе тобі з’ясувати, який банк є найнадійнішим у певний період. Подолай увесь шлях за наведеним нижче алгоритмом і визнач, у якому банку ти маєш на-мір зберігати гроші.

1. Знайди вихідну інформаціюЗнайди перелік банків, які працюють в Укра-

їні. Це можна зробити на сайті Національного банку України (www.bank.gov.ua). Відшукай пере-лік банків і посилання на їхні сайти.

2. Знайди останні рейтинги банківЦе можна зробити, скориставшись будь-

якою пошуковою системою. Знайди рейтинги,


де відображений рейтинг банків за попередній рік. Якщо зможеш, знайди також рейтинг бан-ків за певний період поточного року (наприклад, у травні 2020 року це може бути рейтинг за пер-ший квартал 2020 року, а у вересні 2020 року — рейтинг за перше півріччя відповідного року).

3. Проаналізуй рейтингВипиши ті банки, що дістали оцінку «ідеаль-

ний» (малоймовірно, що такий буде), «хороший», «стабільний» (їх буде максимум десять).

4. Ознайомся з фінансовими звітами на сайтах банків Заходь на сайти всіх вибраних тобою банків

(за посиланнями на сайті НБУ). Знайди на сай-тах кожного з банків розділ «Показники бан-ку» або «Фінансові показники», або «Фінансовий звіт». Вибери для вивчення останній період, відо-мості за який є на сайті. Якщо останній звіт, який можна знайти на сайті банку, присвячено позаминулому року, — це привід замислитися, чи все гаразд із цим банком.

Можливо, йому є що приховувати або він не вважає за потрібне здійснювати прозору політи-ку й залучати клієнтів.

5. Знайди фінансові даніЗнайди в таблицях стовпчики «обсяг акти-

вів» (або «загальні активи») та «обсяг власного капіталу» (або «власний капітал»). Занотуй ці дані. Порівняй з аналогічними даними, що наво-дять самі банки за той самий період. Чи є розбіж-ності? Це тривожна ознака.


6. Розв’яжи задачу на відсоткиЧим більшим є «обсяг власного капіталу»

щодо «обсягу активів», тим стабільніше банк. Тому з’ясуй, який відсоток від обсягу активів становить обсяг власного капіталу. Викресли зі свого переліку ті банки, де нараховано менш ніж 10 %. Наприклад, ти бачиш цифри на сайті одного з банків: «обсяг активів» — 126 млрд грн, «обсяг власного капіталу» — 5 млрд грн.

Це — очевидний ризик, тому викреслюй цей банк із переліку. На сайті іншого банку наведено: «обсяг активів» — 56 млрд грн, «обсяг власного капіталу» — 9 млрд грн. Що ж, залишай цей банк у переліку. Поки що.

7. Перевір «страхування»Зайди на сайт Фонду гарантування вкладів

фізичних осіб (http://www.fg.gov.ua/) у розділ «Ре-єстр учасників» (http://www.fg.gov.ua/uchasnyky-fondu). Перевір, чи всі банки, що залишилися у твоєму переліку, є його учасниками. Річ у тому, що якщо з банком — учасником Фонду що-небудь трапиться, Фонд поверне тобі гарантовану суму (у вересні 2019 року вона становила 200 000 грн разом із відсотками). В іншому разі — жодних гарантій.

Тепер ти знаєш, чому банки, які тобі не вда-лося знайти в переліку Фонду, можна безжально викреслити.

8. Перевір стаж роботи банку на українському ринкуЗайди на сайти тих банків, що залишилися

в твоєму переліку. Зайди на сторінку «Про нас»


або «Про банк», або «Історія». З’ясуй, з якого року банк працює на українському ринку — зазвичай ця інформація міститься в першому або другому абзацах. Звісно, чим довше, тим краще!

Але якщо цей термін менш ніж два роки, ви-кресли цей банк.

9. Перевір відкритість переліку акціонерівСьогодні ця інформація є доступною. Можна

пошукати її на сайті чи навіть зателефонувати до банків, що залишилися у переліку. Якщо така інформація на сайті відсутня, а оператор від-мовляється відповідати (говорить: «Навіщо це вам?», «Хто ви?», «Таку інформацію ми надаємо тільки за письмовим запитом» тощо), це має насторожувати. Чи варто залишати в переліку банки, які не повідомляють інформації, що має бути доступною кожному?

10. Проаналізуй список акціонерівУважають, що стабільнішими є ті банки,

у яких частину капіталу має держава. Також уважають надійнішими й кращими за сервісом банки з іноземним капіталом. Зроби висновки.

11. Порівняй пропозиції банківПеревір, чи не завищені відсоткові ставки

за депозитами. Розбіжність між середніми став-ками на ринку може становити 1—2 %. Якщо банк пропонує значно більше, аніж у середньому на ринку,— це тривожний сигнал.

12. Зорієнтуйся на місцевостіЗазвичай, після всіх цих кроків у переліку за-

лишаються один-три банки, які «склали іспит».


А тепер можна поміркувати про зручність розта-шування найближчих відділень, про довжину черг біля віконця оператора й навіть про наявність стільців для відвідувачів. Для цього навідайся до тих банків, які вважаєш гідними довіри, поспіл-куйся з менеджерами і вивчи пропозиції.

Отже, вибір зроблено? Вітаємо! Коли тобі випов ниться 14 років, можна буде

оформити документи на твоє ім’я (потрібна зго-да батьків).

ЗАВДАННЯ 9

Вибери з переліку критеріїв надійного банку три пункти, що вважаєш близькими й зрозумілими тобі, та яких плануєш дотри-муватися надалі. Випиши ці критерії.

Така вправа допоможе запам’ятати їх навіть після прочитання книги.


ПРО СТРАХУВАННЯ ТА ЙОГО КОРИСТЬ

До банкомата того вечора дівчата так і не потрапили. Сидячи в кафе, обидві зрозуміли, що не тільки замерз-ли, але й, схоже, застудилися. Ганна почала кашляти, а Віка відчула підвищення температури. «Добре, що у нас медичне страхування, не потрібно за потреби йти до по-ліклініки, можна викликати кваліфікованого лікаря додому,— подумала Віка.— Сподіваюся, що мені не зна-добиться!». Дорогою додому вона замислилася: а чим же вигідний страховим компаніям їхній бізнес? Ось спла-чуємо ми щомісяця певну суму, вона немаленька, але в разі серйозної хвороби, нещасного випадку страхова компанія заплатить медичному закладу в кілька разів більшу суму.

Перш ніж лягти спати, вирішила трохи почитати про страхування.

СТРАХУВАННЯСтрахування виникло ще за давніх часів. Купці,

намагаючись убезпечити свої кошти від бандитів і пі-ратів, створювали спеціальний грошовий фонд. Їхні спільні кошти зберігалися в надійному місці. Якщо хтось із них зазнавав злочинного нападу, він отриму-вав компенсацію із загального фонду.

Згодом почали з’являтися спеціальні організації, які займалися зберіганням зібраних коштів і страхо-вою виплатою. Ці незалежні від торговців організації були посередниками, які управляли грошима своїх клієнтів, залишаючи собі незначний відсоток за веден-ня справ.


За звичайного страхування із загальних грошей клієнтів виплачують компенсації тим, у кого трапля-ються страхові випадки. А той, із ким нічого не стало-ся, свої внески назад не отримує (віддає потерпілому). Адже невідомо, з ким саме трапиться біда.

Є й інший вид страхування — страхування своєї відповідальності. У цьому разі людина купує страхо-вий поліс. Якщо вона завдає шкоди іншій людині (на-приклад, пошкодить її машину), страхова компанія компенсує збитки потерпілому.

Існує накопичувальне страхування життя, за яко-го гроші, внесені клієнтом, зберігаються, навіть якщо страховий випадок не настає. Клієнт щорічно, протя-гом декількох років, робить внески, а після завершен-ня періоду страхування отримує гроші із відсотками, причому більшими за банківські.

Накопичувальна програма страхування є вигідні-шою порівняно з банківським вкладом, не тільки через розмір доходу: ви чи ваші батьки перебуваєте під по-стійним страховим захистом.

Скориставшись будь-яким видом страхування, ви повинні ознайомитися з таким поняттям, як страхова сума. Вона має дві складові: страхові внески — гроші, що ви повинні регулярно виплачувати страховій ком-панії за договором страхування, і страхові виплати — гроші, що виплачує страхова компанія після страхово-го випадку, від якого ви застрахувалися.

Частина 4. Витрачати гроші по-розумному

В и т р ач ат игро ш іпо -розумному

Частина 4


КРЕДИТИ, ЇХНІ ВИДИ Й КОЛИ ВОНИ ПОТРІБНІ, А КОЛИ ШКІДЛИВІ.

А ТАКОЖ РОЗДУМИ НА ТЕМУ ЕКОНОМІЇ

Повертаючись зі школи, Віка почула в метро розмову двох жінок. Вони сиділи ліворуч від дівчинки, і через їхню розмову вона не могла зосередитися на опануванні нової теми з біології. Віка згадала, що саме на уроці біо-логії їм розповідали, що ліва сторона тіла — сприймає, а тому розмови ліворуч від нас завжди чутніші й більше відкладаються в пам’яті. Віка пошукала очима інше вільне місце у вагоні, проте з настанням години пік ва-гон був заповненим. У цей момент спілкування її сусідок стало цікавішим, тому що стосувалося фінансової теми.

— Коли нам було по двадцять років, люди жили від зарплати до зарплати. А що сьогодні? У всіх нібито по-більшало грошей, натомість живемо від кредиту до кре-диту. Тисячі людей у боргах — це ж страшно! Тому й кри-за настала.

— Мій зять — фінансист,— підхопила співрозмовни-ця,— він постійно повторює: «Викиньте свої кредитні картки!». Люди звикли жити в борг. І ніхто не замислю-ється, що, купуючи щось у кредит, він переплачує трети-ну! Чи навіть половину.

— З іншого боку, що робити? Ось донька вийшла заміж, хочуть жити нормально. Зарплати начебто нема-ленькі, але грошей на квартиру ще не накопичили ані чо-ловік, ані вона. Можна квартиру винаймати, але можна ж

83Частина 4. Витрачати гроші по-розумному

купити в кредит і віддавати банку щомісяця майже таку саму суму, що за оренду квартири. Але це вже буде вне-сок у власну нерухомість! У власність!

— Начебто слушна думка,— зітхнула її співрозмов-ниця, — та чи розуміємо, як воно буде насправді? Ось я, хай там як, відчуваю — тут якийсь підступ! Знаєш, у чому проблема? У фінансовій неграмотності. Чому школи не дбають про фінансову освіту дітей? Чому немає уроків про гроші? Хто наших дітей навчить, якщо ми, як ти говориш, тільки те вміємо, що жити від зарплати до зарплати?

— А річ у тому, подруго, що говорити про гроші ба-гато хто ще соромиться! Ось і очікують, що все якось уладнається!

Вийшовши з метро, Віка зателефонувала Олегові.— Дорогий друже, однокласнику-всезнайко, чи тобі

щось відомо про кредити?


— Відсоткові ставки в місцевих банках? — вразив за-пасом фінансових термінів співрозмовник.

— І це також. Хоча мене більше цікавить зміст цієї банківської послуги. Які вони, кредити? Чому саме такі? Як вибрати правильний кредит? Та чи варто вибирати взагалі?

— Віко, завжди найкраще — розраховувати на себе. А чи можеш покладатися на власні сили, живучи в борг?

— Олеже, але якщо банки цю послугу пропонують, отже, хтось її потребує? А якщо ми наберемося сміли-вості й завітаємо до банківського відділення, нам там розкажуть усе, що мене цікавить?

— Чом би й ні! Скласти тобі компанію? Але поки що можу розповісти тобі цікаву історію.

Багато-багато років тому, коли кредитів ще не існува-ло, у магазинах можна було відкласти уподобаний товар. В одних магазинах товар відкладали на годину-дві, щоб покупець міг збігати додому за грошима. Інші магазини просунулися далі, даючи змогу зарезервувати товар, на-віть якщо ти взагалі не маєш потрібної накопиченої суми. Покупцеві пропонували зробити мінімальний внесок, а решту суми доносити частинами протягом одного чи на-віть кількох місяців. Сплативши повну вартість, можна було забрати товар. Схема була вигідною для обох сторін: покупець міг зарезервувати потрібну річ та отримати її після того, як накопичить потрібну суму, а продавець мав гарантію, що цей товар буде продано. Адже якщо поку-пець не знаходив потрібної суми, увесь початковий внесок залишався у продавця. Тобто в будь-якому разі продавець мав користь. Найрозвинутіші магазини пропонували тре-тю схему. У них ти міг оплатити перший внесок і відразу забрати свій товар! А решту суми погашати вже пізніше. Щоправда, вона була дещо більшою — у такий спосіб магазин компенсував собі ті гроші, які міг би заробити,


якби ця сума потрапила до нього відразу й «працювала» упродовж цього часу. Адже власник міг купити на неї інший товар, продати його і заробити за цей час.

— Олеже, ти просто знахідка! — засміялася Віка.Вона подякувала за цікаву історію кредитних від-

носин та побажала однокласникові гарного вечора. Уже наступного дня після уроків Віка з Олегом вирушили до найближчого відділення банку, де їм запропонували підсісти до столу однієї з дівчат-менеджерів. Від неї друзі дізналися про основні види кредитів.

Споживчі кредити надають під купівлю абсолютно конкретного товару — наприклад, побутової техніки. Підвидом споживчих кредитів є загальновідомі експрес-кредити, які оформляють безпосередньо в магазинах за кілька хвилин. Вигідно це тим, що можна взяти при-дбане, не заплативши в цей момент жодної копійки. На-томість відсоткова ставка за такими кредитами зазвичай досить висока. Адже банк ризикує, оформляючи кредит без початкового внеску з боку покупця, до того ж така «швидка» позика унеможливлює якісну перевірку на-дійності позичальника.

Кредитна картка — це банківська платіжна картка, оплата якої здійснюється коштом банку. Тобто у власни-ка картки власних грошей на рахунку може не бути, про-те він оплачує товар у межах обумовленої зі своїм банком суми, а потім повертає банку суму, що є більшою, аніж та, яку він витратив. До початкової суми банк нарахує відсотки за використання коштів. Кредитна картка — зручний спосіб оплати. Однак вартість купівлі в кредит зростає завдяки комісійним банку.

Іпотека — кредит, що видають для придбання неру-хомості під заставу нерухомості як забезпечення повер-нення кредиту. Зазвичай це довгострокова позика, яку видають на термін від 10 до 30 років. Іпотечний кредит


можна отримати як під заставу нерухомості, уже наявної у вас у власності, так і під забезпечення нерухомості, що купуєте — як готової, так і такої, що на стадії будування. Забезпеченням по кредиту можуть бути квартира, буди-нок чи земельна ділянка. Іпотечний кредит можна також використати з іншою метою — наприклад, на ремонт квартири. Найчастіше банк вимагає внести як гарантію повернення кредиту певну суму початкового внеску — від 10 до 50 відсотків від суми кредиту.

Виходячи з банку, Олег, якому до вподоби вражати еру-дицією, повторив уголос для кращого запам’ятовування визначення: «Кредит — це відносини між двома учасни-ками угоди, під час якої один учасник угоди (кредитор) надає гроші у тимчасове користування іншій (пози-чальникові) за умови складання договору із зазначенням термінів повернення, гарантій повернення та оплати інтересу кредитора за надання грошей у тимчасове ко-ристування».

— Нібито все зрозуміло, але мене зовсім не вабить життя в кредит! — безапеляційно заявила Віка, пряму-ючи до метро.

— Так, Віко, ти маєш рацію! Я згоден із тим, що жити в борг — не найефективніша звичка. Адже завдяки чому ми можемо поліпшувати своє фінансове становище? Правильно! Завдяки можливості нарощувати капітал! Ін-вестувати в щось, отримувати дохід. Та на той самий де-позит покласти свої кишенькові гроші, а за рік отримати на 12 % більше! Чи не вигода для пересічного сучасного підлітка? — посміхнувся хлопець.

— Ну, це ще питання, чи заробив ти ці 12 % або лише врятував свої кревні кишенькові гроші від інфляції,— продемонструвала свою обізнаність Віка.— Але взагалі ти маєш рацію. Адже уяви: квапиться людина купити, ска-жімо, пральну машину. Проте могла б почекати пів року


й придбати! І грошей накопичить, і техніка до то того часу дещо подешевшає. Адже всі ми знаємо, що ціни на техніку щодня стають доступнішими. Але людина купує машину саме сьогодні, а потім ті самі пів року виплачує її вартість із відсотками, віддаючи суму, що на 30 % перевищує по-чаткову! Можливо, це просто звичка? І як її позбутися?

— Трохи самодисципліни, деяка віра в себе — і ваше життя зміниться на краще! — повідомив голосом телеве-дучого Олег, стрибнувши на лавку і весело споглядаючи на Віку зверху вниз.

Спускаючись, він уже серйозно продовжив:— Я б на місці того, хто загруз у боргах, почав із ре-

гулярного фінансового звітування і робив це щомісяця. Якщо виявиться, що за результатами фінансового звіту доходи перевищують витрати,— отже, вітаємо! Ви маєте суму для погашення боргів. Використовуйте ці гроші, щоб виплачувати за кредитами більшу суму, аніж нале-жить за договором,— тоді ваш борг поступово зменшить-ся. Якщо ваші витрати перевищують доходи, то маєте терміново починати економити!

— До речі, сплатити всі борги легше, якщо припини-ти використовувати кредитні картки.

— О, я б також порадив розпочати з погашення тих кредитів, ставки за якими вище! Складіть реалістичний план виплат і дотримуйте його!

— До речі, про економію. Яким є твій улюблений спо-сіб економити? — поцікавився Олег у Віки, коли вони дісталися метро.

Хлопець мав їхати додому на автобусі, але він про-водив Віку до входу на станцію метро й очікував від неї відповіді.

— Купони зі знижкою! — вигукнула Віка одноклас-никові й зробила крок на сходинку ескалатора, махнув-ши рукою на прощання.



Олегове запитання нагадало дівчині про дещо важ-ливе, тому вона надіслала повідомлення Ганнусі: «Маю купон у кіно! 2 квитки за ціною одного! Підемо цієї су-боти?».

ПРО КУПОНИ ЗІ ЗНИЖКОЮСьогодні дедалі частіше на інтернет-сторінках

з’являються яскраві банери з пропозиціями придбати купон на різноманітні товари й послуги з фантастични-ми знижками. Процедура не складна: заходиш на сайт, вибираєш те, що тобі до вподоби, і сплачуєш вартість купона за допомогою картки або iBox-термінала. Тут тобі і спа-процедури, і екстремальний відпочинок, і від-відування кіно чи ресторану. Не тільки зручний спосіб економії, але й зрештою — оригінальний подарунок собі та близьким.

Проте є низка обставин, через які купони зі знижкою можуть бути не такими вже й привабливими, і приблизно стільки ж аргументів на користь їхнього використання. Ознайомимося!

Переваги купонівff Дуже вигідно, адже економія може сягати 80—90 %.ff Це насправді діє! Але однаково варто, перш ніж оста-

точно натиснути «Придбати», зателефонувати до від-повідного магазину чи закладу й запитати, чи при-ймають у них саме такі купони зі знижкою і чи немає обмежень на їхнє використання (на певний час, за по-переднім записом тощо).

ff Це зручно, адже можна за лічені хвилини придбати купон у будь-якому місці та в будь-який час, якщо є доступ до інтернету.


ff Розсилання — раз на день із найцікавішими пропо-зиціями. Радимо користуватися збірним розсилан-ням, що містить дисконтні купони різних сайтів.

ff Деякі сайти мають систему бонусів — за реєстрацію друга й купленої речі, якими потім можна розрахува-тися за купони.

ff Купон можна придбати навіть у кредит.Недоліки купонів

ff Онлайн-розрахунки. Тут слід бути уважним, щоб уник-нути можливих махінацій. Для безпеки онлайн-пла-тежів варто користуватися спеціальними картками.

ff Купон має обмежений термін дії — на це обов’яз ково потрібно звернути увагу під час вибору.

ff Зазвичай знижки не підсумовуються (якщо у вас є картка на знижку).

ff Іноді якість послуг, що надають за купоном, виявля-ється нижчою за звичайну.

Зваживши всі «за» і «проти», а також пам’ятаючи про заходи безпеки під час розрахунків у інтернеті, мож-на спробувати. І ще кілька порад: слід уважно читати акційні умови, тоді ви напевне уникнете несподіванок. А також не забудьте роздрукувати купон, адже для отри-мання знижки його потрібно пред’явити. Якщо ви не маєте змоги скористатися принтером, можете записати унікальний код купона чи замовте на сайті та збережіть отримане на телефон або пошту повідомлення з кодом.

ЗАВДАННЯ 10

Поміркуй: на чому заробляють компанії, що розповсюджують купони зі знижкою? Чому продають деякі купони зовсім за копій-ки, а решту пропонують завантажити безкоштовно? Наша версія відповіді — наприкінці книги.



ЯК ЗАОЩАДИТИ?ff Об’єктивно проаналізуй свої витрати протягом де-

кількох місяців. Ти обов’язково знайдеш витрати, що не тільки «б’ють» по бюджету, але й завдають шкоди тобі й твоєму здоров’ю.

ff Не зберігай гроші вдома, щоб уникнути спокуси ско-ристатися ними, якщо виникне раптове бажання купити щось незаплановане.

ff Пам’ятай, що вартісні, заплановані придбання «б’ють» по бюджету не настільки сильно, як дріб-ниці.

ff Якщо ти маєш намір пройтися магазинами, візь ми необхідну кількість грошей і продуманий список про-дуктів, що тобі насправді потрібні.

ff Не йди до магазину за продуктами натщесерце! Це вбереже тебе приблизно від третини непотрібних придбань. Обов’язково перекуси, виходячи з дому.

ff Чи знаєш маленький секрет? Найдорожчі товари в магазині розташовані на рівні очей покупців. А як-що ти не полінуєшся нахилитися до нижніх полиць, то приємно здивуєшся цінам розміщених там то-варів.

ff З’ясуй, коли в магазинах діють знижки і відбуваєть-ся розпродаж. Пам’ятай, що придбати дисконтні картки варто тільки в тих магазинах, які регуляр-но відвідуєш.

ff Підводь свою фінансову мету під свої заповітні ба-жання — адже значно простіше втриматися від зайвих витрат, знаючи, заради чого ти відмовляєш собі в придбанні чогось не надто важливого.


Уранці Олег приніс для Віки роздруківку цікавої іс-торії та поклав на її парту. Щоправда, учитель історії цей дружній жест не оцінив і висловив невдоволення щодо недоречного сміху Вікторії.

А втриматися від сміху було нелегко. Історія, яку розповів менеджер відділення банку в своєму блозі, на-справді виявилася курйозною.

Як клієнтка вирішила розправитися із боржникомБорг — це, безумовно, не надто приємна річ. Проте

найбільша прикрість, якщо винні вам. Цілком зрозуміло, що залежно від характеру люди

використовують різні методи впливу на боржника: хтось увічливо нагадує, хтось вимагає, є такі, що звертаються до суду. Ми розповімо вам історію про ще один спосіб «повернення боргу», надто коли вам винна державна установа.

Прийшовши до відділення банку, жінка поділилася з менеджером своєю проблемою: за її словами, ЖЕК за-боргував їй певну суму. На той момент менеджер навіть уявити не міг, який хитрий план виник у голові цієї жін-ки. Клієнтка, роззирнувшись навсібіч, чи немає поблизу зайвих вух, простягнула менеджерові аркуш паперу з реквізитами. «Ось вам реквізити ЖЕКу, ось їхній раху-нок,— повідомила вона майже пошепки, ніби виконуючи надсекретну операцію, і водночас цілком серйозно й ді-ловито.— Спишіть з їхнього рахунка мій борг».

Упродовж тривалого часу менеджер пояснював клі-єнтці, що така операція просто неможлива й що в цьому разі необхідно звертатися безпосередньо до ЖЕКу.

А за день Віка зробила хід у відповідь: принесла га-зетну вирізку про банківські продукти для дітей і пода-рувала її Олегові.


ЯКІ ПОСЛУГИ ПРОПОНУЮТЬ БАНКИ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ?До дитячої категорії клієнтів багато банків став-

ляться досить лояльно. Вони не тільки готові прийма-ти депозити на їхню користь на термін від 3 місяців до 18 років, але й пропонують за такими вкладами ставки, вищі за ринкові.

Відкривають такий депозит на ім’я дитини, на-томість управлятимуть коштами вкладу до повноліт-тя його власника безпосередньо батьки чи опікуни. «Дитячі» депозити належать до категорії накопичу-вальних, тому їх можна поповнювати протягом усього терміну дії договору.

Якщо вибір депозитних програм для дітей відносно широкий, то з кредитами все дещо складніше. І все ж таки зібрати дитину до школи або оплатити її навчан-ня в кредит можна, скориставшись звичайною спожив-чою позикою.

Здебільшого батьки, ладні взяти споживчий кре-дит, мають підготувати документи на нерухомість, яку банк попросить надати як заставу, або ж знайти поручителя.

Отримати пластикову картку для дитини можна в деяких банках. Деякі з них готові оформити картку з невеликим кредитним лімітом на дитину за дозволом батьків. Зазвичай відкрити дитячу картку можна як додаткову платіжну картку до основної («батьківської») і передати її в користування дитині. Такий варіант зручний батькам — вони «в курсі» щодо витрат дитини та розуміють, що більше обумовленої суми витратити вона не зможе. А також це безпечно — навіть якщо ди-тина загубить картку, гроші буде збережено.


ІСТОРІЯ ПРО ТЕ, ЯК НАВЧИТИ ПЛЕМІННИКА ЕКОНОМИТИ

Протягом поточного року Віка натхненно займалася навчанням 9-річного племінника Андрійка, зокрема, учила його економити й заощаджувати гроші. І приємно, і круто почуватися фінансовим консультантом.

Колись давно Віка розмовляла з Андрієм про те, що для накопичення грошей завжди має бути мета. На що збираємо, на велосипед? На ігрову приставку? Спланована купівля стає для нього особливо цінною порівняно з миттєво здійсненим бажанням.

Віка відразу попередила, що спочатку не варто на-копичувати гроші на дуже дорогі речі — буде складно. Спершу потрібно навчитися збирати, скажімо, на новий диск чи брелок.

Упродовж наступних трьох місяців Віка регулярно навідувалася, щоб дізнатися, скільки у Андрія вже на-копичено та на що було витрачено кишенькові гроші. Одного разу підказала, що можна домовитися з батьками й додатково збирати всі монети, які батьки щовечора ви-ймають із кишень та складають у різних місцях. Якщо їх зібрати — кругленька сума набіжить!

На день народження Андрійка заїхала на чай зі сма-коликами та подарувала йому перший гаманець. Тітка й дядько мовчки обмінялися здивованими поглядами.

Віка подумала, що з часом потрібно запропонувати Андрійкові у подарунок депозит. Собі вона відкрити депо-зит не зможе через вік, а ось поділитися ідеєю — запро-сто. Знайшла статтю про депозити — на майбутнє.


ВИБІР ДЕПОЗИТНОЇ ПРОГРАМИВибір депозитної програми залежить від мети інве-

стування. Адже прибутковість депозиту визначається терміном, порядком виплати відсотків, можливістю поповнення або часткового зняття.

Вид вкладуДепозит до запитання — це вклад без зазначення

терміну зберігання, що повертають на першу вимогу вкладника. Такий депозит дуже зручний у користуван-ні, але відсотки будуть дещо нижче, аніж у строкових депозитів.

Строковий депозит — вклад, що вносять на певний термін, після якого його повністю забирає вкладник. Строкові депозити обмежують ваш доступ до грошей, які можна забрати лише, утративши відсотки, проте вони гарантують вищий дохід порівняно із депозитом до запитання.

Якщо ви маєте намір скористатися депозитом для накопичень, наприклад, для придбання чогось знач-ного чи на відпочинок, потрібно вибирати вклад, який можна поповнювати: протягом дії договору ви матиме-те змогу додавати до розміщеної суми додаткові гроші. Однак за цих умов необхідно зважати на те, що ставки за такими програмами дещо нижче за непоповнювані вклади.

СтрокиІз-поміж строкових депозитів розрізняють корот-

кострокові й довгострокові вклади. Короткострокові депозити — 1—6 місяців — використовують здебіль-шого для накопичення незначної суми, наприклад, для купівлі.



Проте якщо ви хочете отримати більший дохід, варто скористатися довгостроковим депозитом — 1 рік і більше — у цьому разі діє проста закономірність: чим більше термін вкладу, тим вище його прибутковість.

ВідсоткиВибираючи депозитну програму, важливо зверну-

ти увагу на умови нарахування відсотків, які можуть виплачувати щомісяця, щокварталу чи наприкінці всього терміну. Безумовно, прибутковішим є останній варіант, тимчасом як перші два підійдуть вам, якщо ви плануєте регулярно поповнювати свій сімейний бюджет. Найвигідніше, якщо відсотки за вкладом на-раховують щомісячно і долучають до загальної суми вкладу, отже, наступного місяця їх нараховують уже на всю суму на рахунку.

ЯК КУПУЮТЬ ЧОЛОВІКИ Й ЖІНКИУважається, що чоловіки не надто охочі до мандрі-

вок магазинами, тому роблять це досить рідко. Тому вся система торгівлі від дизайну паковання, реклами товарів до оформлення інтер’єру магазину спрямована насампе-ред на покупців-жінок.

Жінкам справді до вподоби процес купівлі: спокійно пройтися магазинами, ознайомитися з асортиментом товарів, порівняти якість і ціни, поспілкуватися з про-давцями, поставити їм запитання, приміряти вибрані речі й, нарешті, заплатити за придбаний товар. Більшість купівель лягає на плечі жінок, і зазвичай вони роблять це із задоволенням.


Чоловіки просуваються проходами в магазині швид-ше за жінок, а також витрачають менше часу на розгля-дання товарів. Здебільшого складно привернути їхню увагу до товару, що вони не планували купувати. Зазви-чай вони не схильні розпитувати, де розміщено відділ із потрібним їм товаром, та взагалі не люблять ставити запитання продавцям.

Ви можете побачити чоловіка, який рішучою ходою прямує до потрібної секції, бере якусь річ і майже від-разу йде її оплачувати, не виявляючи свого задоволення щодо придбаної речі. І ви маєте буквально поступатися йому дорогою. Якщо чоловік несе вже якусь річ до кабіни для примірювання одягу, то єдина підстава для відмови купляти її,— це те, що річ не підійшла йому за розміром. Якщо ж жінки приміряють вибрані речі, навіть якщо вони їм ідеально пасують,— це ще не означає, що ті їх купуватимуть.

Джерело: бізнес-журнал BizKiev http://bizkiev.com/content/view/68/1/


ЯК НЕ СТАТИ ЖЕРТВОЮ ШАХРАЇВ

У суботу, прямуючи до кінотеатру разом із Ганнусею, Віка завела розмову про економію, яскраво описавши свій візит до банку, розмову з Олегом. Ганнуся оцінила готовність співробітників банку давати інформацію під-літкам, а потім прокоментувала:

— А найкращий спосіб економити — не піддаватися на хитрощі шахраїв!

— Що ти маєш на увазі? — поцікавилася Віка.Дівчата ввійшли до торговельного центру, на п’ятому

поверсі якого був розташований кінотеатр, де пропонува-ли перегляд кінофільму зі знижкою. Ганна озирнулася, щось побачила й потягнула за собою Віку до вітрини не-великого магазину одягу.

— Зараз поясню. Поглянь-но на їхню рекламну ви-віску, де написано: «Розпродаж! Знижки 90 %!». Що це може означати?

— Що максимальна знижка в цьому магазині сьогод-ні сягає 90 %,— відповіла Віка.

— Саме так! Мак-си-маль-на! — Ганнуся навіть голос підвищила, привернувши до себе увагу закоханої пари, яка проходить повз дівчат.— Віко, а мінімальна яка, на твою думку?

— Мінімальною може не бути взагалі... тобто деякі товари, найімовірніше, продають без знижки. Проте коли ми, надихнувшись цим рекламним оголошенням, увійде-мо всередину, захопимося вибором та примірюванням, то можемо взагалі забути поцікавитися знижками. На це сподіваються рекламодавці!


— Саме так! А знижка 90 % у них, вірогідно, на якісь непримітні шкарпетки,— підсумувала Ганна.— Тому я наголошую на тому, що слід бути пильними, не потра-пити на гачок, тоді це дасть чималу економію!

Після суботньої прогулянки Віка протягом двох го-дин шукала в інтернеті якусь інформацію, перевищивши свій домашній ліміт використання комп’ютера. У неділю вона щось роздруковувала, вирізала, клеїла. Коли батьки поцікавилися, який захід вона готує цього разу, відпо-віла: «Агітплакат на тему споживчої грамотності!». Батьки перезирнулися й тихенько зачинили двері до кім-нати Вікторії.

У понеділок на стіні шкільної їдальні привертав ува-гу школярів яскравий плакат, що пояснював особливості деяких видів шахрайства.

РЕКЛАМНІ ХИТРОЩІ ШАХРАЇВ

Рекламний трюк № 1Ситуація: супермаркет, розташований поруч із тво-

їм будинком, систематично оголошує значні (до 30—40 %) суботні знижки на деякі товари.

Секрет: у п’ятницю ввечері магазин підвищує ціни на ці та інші товари на 20—30 %, а суботнього ранку знижує на 30—40 %. Зрештою знижки або взагалі відсутні, або становлять мінімальні 10—20 %. Решту товарів продають за завищеними цінами.

Результат: покупці приходять за «дешевими» то-варами, паралельно купуючи дорогі.

Порада: порівняй ціни в цьому магазині із цінами на схожі товари в сусідніх магазинах, аби перекона-тися, що знижки справді дають змогу купити товар вигідніше.


Рекламний трюк № 2Ситуація: виробник цукру продає пакет свого това-

ру на 10—15 % дешевше, ніж конкуренти.Секрет: виробник розфасовує свій товар у стандарт-

ні пакети по 900 чи навіть по 850 грамів. Вагу зазна-чено у «непомітному» місці пакета дрібним шрифтом.

Результат: покупці звикли, що цукор продають у стандартних пакетах по 1 кг, тому майже ніхто не перевіряє вагу. Люди здебільшого віддають перева-гу продукції саме цього виробника, уважаючи, що його продукція — дешевша, ніж стандартна.

Порада: якщо ціна будь-якого товару значно нижче подібних товарів на полиці, порівняй об’єми паковань!

Рекламний трюк № 3Ситуація: банк розмістив рекламу кредиту з від-

сотком, що значно нижче від середнього на ринку (на-приклад, середній на ринку — 11—14 %, а банк пропо-нує лише 5 %).

Секрет: банк не повідомляє в рекламі, що пози-чальник повинен заплатити за розгляд заявки (1 % від суми позики), оплачувати обслуговування кредиту (щорічно 2 % від суми кредиту), застрахувати життя й майно (щорічно 3 % від суми кредиту), а також спла-тити значні штрафи, якщо щомісячну суму не буде внесено вчасно. Про всі ці умови повідомлено лише в договорі — дрібним шрифтом.

Результат: позичальник цього банку сплачує стільки ж, скільки позичальники в інших банках. А подеколи навіть більше.

Порада: перед оформленням будь-якого кредиту зав жди варто поцікавитися про додаткові витрати.


Рекламний трюк № 4Ситуація: виробник соняшникової олії широко

рекламує продукт, що містить вітамін Е, який «відпо-відає» за пружність та гладкість шкіри, а також міц-ність нігтів.

Секрет: вітамін Е міститься в будь-якій соняшни-ковій олії, проте лише цей виробник повідомив про це.

Результат: обсяги продажу олії цього виробника різко підвищуються, люди ладні купувати цю олію за дещо більшу ціну, ніж продукція конкурентів.

Порада: якщо ти маєш намір купити який-небудь товар, припускаючи, що він унікальний за складом, порівняй етикетки цього та схожих товарів.

Рекламний трюк № 5Ситуація: виробник ковбаси влаштовує дегустацію

у торговельній залі — симпатичні дівчата у фірмових фартушках пропонують покупцям скуштувати ковбасу марки «Х» «з натурального м’яса» — справді смачну.

Секрет: м’ясопереробне підприємство виробило одну ковбасу «для дегустацій», а іншу — для продажу. Але ковбаса на полиці магазину може бути виготов-леною з дешевшого м’яса й містити більшу кількість соєвого білка та ароматизаторів. Ковбаса «для дегуста-ції» може бути свіжішою, аніж та, що покупець візьме з полиці.

Результат: велика ймовірність того, що покупець вибере з-поміж величезної кількості ковбас із невідо-мим смаком саме ту, смак якої він знає, який йому вже сподобався.

Порада: купуй нові для тебе продукти невеликими порціями.


Рекламний трюк № 6Ситуація: магазин брендового одягу оголошує роз-

продаж товару наприкінці сезону. Він обіцяє знижки до 80 %!

Секрет: два товари, ціна на які справді знизилася на 80 %,— тканий синьо-зелений ремінь і підв’язки рожевого кольору. На решту товарів — сукні, джинси, пальта, светри — знижки не перевищують 20 %. Про-давці пояснюють це тим, що решту товару зі знижками «тільки-но розпродали».

Результат: покупці розуміють, що в магазині, де товар розлітається як гарячі пиріжки, слід купувати його негайно. Люди не встигають навіть збагнути, чи потребують цієї речі.

Порада: якщо ти відвідав магазин заради знижки, відразу запитай у продавця, де саме розташований акційний товар, і прямуй саме до нього, не відволіка-ючись на решту асортименту.

Рекламний трюк № 7Ситуація: виробник канцелярських товарів серед-

ньої вартості сплачує магазину за розміщення його продукції на полицях.

Секрет: ці полиці розташовані на рівні очей люди-ни середнього зросту (наприклад, 160—170 см).

Купуючи недорогі канцтовари, люди не вивчають «усі прайси» та не порівнюють ціни схожих товарів.

Результат: активніше покупці беруть те, що впа-дає в око,— тобто товар цього виробника.

Порада: якщо хочеш зекономити, оглядай усі поли-ці, шукаючи схожі товари. Зважай на те, що найдешев-ші товари найімовірніше лежать на верхніх полицях.


Рекламний трюк № 8Ситуація: виробник макаронів яскраво розмальо-

вує пачку в кольори італійського прапора й дає продук-ції «італійську» назву. Напис на пачці повідомляє, що три італійські актриси-красуні обожнювали макарони, але завдяки тому, що «справжні італійські» макарони виробляють із твердих сортів пшениці, вони зберегли тонку талію. На пачці макаронів навіть наведено ре-цепт від однієї з цих актрис!

Секрет: дрібним шрифтом у непомітному місці наведено інформацію про виробника, яким насправ-ді є звичайна вітчизняна макаронна фабрика. Якщо уважно вивчити склад продукту, виявиться, що його виготовлено з різних видів пшениці — не тільки з твер-дих сортів. А «рецепт від стрункої актриси» — перепи-сано з першого-ліпшого кулінарного сайту.

Результат: продукт купують краще, ніж анало-гічні.

Порада: завжди уважно вивчай інформацію на па-кованні!

ЗАВДАННЯ 11

Пригадай, які ще рекламні трюки тобі відомі.

Частина 5. Твоя фінансова безпека

Тв ояфі н а н с о в а

без пек а

Частина 5


ПРАВИЛА ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ

— Привіт, подруго! Пам’ятаєш, майже рік тому ми говорили про те, що гроші люблять безпеку?

Саша, схоже, уже збиралася в ліжко. Вона любила лягати спати раніше у вихідний, щоб у понеділок почу-ватися бадьорою.

— Віко, не пам’ятаю, справді.— Довго тебе не відволікатиму, лише хочу запитати:

якої ти думки щодо невеликого соціального проєкту в школі? Пропоную залучити кого-небудь із молодших класів і разом із ними скласти перелік правил фінансової безпеки! Вивісімо його в їдальні на дошку, там усі бачи-тимуть та запам’ятовуватимуть!

— Гаразд, домовилися!— На добраніч, подруго! — і Віка також пішла спати.Наступного дня у школі відбувся справжній «моз-

ковий штурм» для шестикласників. Діти наввипередки пропонували відповіді на запитання:

— Де краще зберігати кишенькові гроші?— Як відповідати на запитання, скільки заробляють

твої батьки?— Чи можна писати в соціальних мережах про те, що

ви всією сім’єю їдете відпочивати за кордон?— Куди краще покласти гроші, якщо батьки доручи-

ли тобі оплатити комунальні послуги?Результат години спільної праці — чудовий посібник

з фінансової безпеки, який було урочисто вивішено для загального вивчення.

105Частина 5. Твоя фінансова безпека

5 ПРАВИЛ ТВОЄЇ БЕЗПЕКИ В СВІТІ ФІНАНСІВ

1. Ніколи й нікому не розповідай про те, скільки гро-шей у тебе чи твоєї родини!Не варто розповідати, коли саме батьки отримують

зарплату. Також не слід обговорювати з друзями ін-формацію про те, у якому банку сім’я зберігає гроші, і поготів — яку суму.

Не потрібно ділитися зі знайомими в реальному або віртуальному світі інформацією про вартість куплених дорогих речей — квартири, машини, техніки.

Навіть якщо кортить похвалитися, не варто цього робити.

Це — безпечніше для всієї родини.

2. Якщо ти маєш платіжну картку — зберігай пін-код у надійному місці!Якщо тобі довірили управляти грошима за допомо-

гою платіжної картки, варто подбати про безпеку цих грошей.

На жаль, ти не можеш змінити цей код, щоб його було легше запам’ятати — адже це не пароль до елек-тронної пошти.

Проте запам’ятати — потрібно. Саме запам’ятати, а не записати й носити всюди. Найпоширеніша помил-ка: пін-код носять у гаманці або в кишені поруч із пла-тіжною карткою. Ось удача для кишенькового злодія!

Як слід учинити:ff Зберігати код удома у потаємному місці. НЕ поруч

із карткою.ff Знайти спосіб для запам’ятовування коду. Це лише

чотири цифри. Ось один із приємних і зручних спо-собів — вигадати історію, найкраще віршовану.


Історія запам’ятовується картинками, які легко згадати, а вірші міцно фіксують інформацію за до-помогою рими. Наприклад, код 4736, історія:На 4-му поверсі 7 кошенят живуть уже. 3 рази на день їх годують супом і дають по 6 драже.

3. Якщо ти носиш готівку — тримай гроші у внутрішній кишені!Внутрішня кишеня куртки, пальта чи сумки —

найкращий варіант для транспортування готівки.Поміркуй: можливо, ти відмовишся від гаманця?

Багато наших знайомих уже зробили це. Вони кладуть гроші до внутрішньої кишені.

Також радимо не лічити свою готівку у присутно-сті сторонніх і не показувати оточуючим, де ти носиш гроші.

4. Зберігай гроші в безпечному місці!Не варто носити із собою всі заощадження.По-перше, у такий спосіб ти уникнеш непотрібних

витрат, а по-друге, застрахуєш свої накопичення від втрати або крадіжки.

5. Стеж за тим, щоби вчасно вносити всі платежі й повертати борги!Сподіваємося, що ти не береш у борг. Але якщо

раптом таке трапилося, подбай про те, аби повернути гроші вчасно.

Також рекомендуємо особисто контролювати всі платежі, пов’язані з тобою: за гуртки, навчання, попов-нення банку кишенькових грошей тощо. Це допоможе тобі призвичаїтися до системи контролювання коштів, а також піде на користь твоїй репутації обов’язкової та порядної людини.


БЕЗПЕКА ПЛАТІЖНОЇ КАРТКИ ТА БАНКОМАТА

Навчальний рік уже добігав завершення, і дуже хоті-лося чогось свіжого, яскравого, співзвучного весняному настрою! «Можливо, пікнік?» — виникла чудова ідея, що відразу навіяла безліч приємних спогадів і образів. На ор-ганізацію великого пікніка часу бракує. А ось що-небудь нашвидкуруч, у парку... Чому ні? І саме сьогодні!

Навздогін за ідеєю до друзів і подруг полетіло близько десятка есемесок, і вже за пів години план дій було скла-дено! Домовилися зустрітися в парку Шевченка. Багаття там розпалити не вдасться — у місті не можна. Натомість можна принести із собою сосиски й хліб, купити сік і на-солоджуватися казковим весняним сонечком!

Але Олег запропонував кращу ідею: млинці! У парку Шевченка вже давно просто на вулиці смажили й прода-вали млинці з різними смачнючими начинками.


Віка прибула на місце пікніка найпершою, тому то-вариші попросили її зайняти чергу за млинцями, зро-били замовлення, сподіваючись, що коли збереться вся компанія, «стіл» буде накрито. Підтримавши цю ідею, Віка запізно зрозуміла, що готівки в кишені не достатньо на десять замовлених млинців із начинкою і таку саму кількість напоїв. Зайнявши чергу, почала поспіхом мір-кувати, як розв’язати цю задачу. Побачивши неподалік банкомат, згадала, як одного разу їй стала в пригоді у по-дібній ситуації платіжна картка.

— Ви мене виручите, якщо притримаєте для мене місце в черзі за вами! — чарівно посміхнувшись жінці середнього віку із дитиною — імовірно, онуком,— Віка побігла до банкомата.

Коли зібралася компанія і всі, мружачись від сонця та від задоволення, сміючись, обговорювали цю ситуа-цію, Настя, з якою Віка разом займається танцями, зі-зналася, що ніколи не користувалася банкоматом. Тож, усі попрямували до банкомата і з очевидним задоволен-ням дружно влаштували майстер-клас для «новобранця».

На правах організатора заходу Віка почала першою:— Використовувати банкомат для отримання готівки

легко. Послідовність дій тобі підказує банкомат. Потрібно лише уважно стежити за написами на екрані!

— Алгоритм роботи дуже простий,— долучився Олег.Крок 1: для отримання готівки встав картку в проріз

(кард-рідер), після чого банкомат утягує її всередину.Крок 2: банкомат пропонує набрати твій пін-код. Вве-

ди його з клавіатури.Крок 3: введи з клавіатури необхідну суму готівки.Крок 4: банкомат повертає картку, роздруковує кви-

танцію та видає гроші. Послідовність цих процедур може різнитися в різних банкоматах, але всі вони обов’язково виконуються.


Крок 5: забрати гроші, чек і квитанцію. Усе сховати!

— Чи можна мені потренуватися з чиєю-небудь карт-кою? — попросила Настя. Друзі вже почали відкривати свої сумки.

— Ні, не можна цього робити! — дуже суворо оголо-сив Олег.— Це порушення правил безпеки платіжної картки! Адже хтось може запам’ятати номер картки або її пін-код. Дійсно, ми всі — друзі. Проте не варто створю-вати складності там, де їх не повинно бути.

І він примирливо посміхнувся Насті.— Хочу додати. Під час користування банкоматом

можуть виникнути різні проблеми. Вони трапляються вкрай рідко, проте про них потрібно знати та вміти з цим упоратися,— розповідала Віка.— Наприклад, банкомат може НЕ видати гроші, якщо в ньому відсутні банкноти відповідного номіналу. Наприклад, тобі потрібно 150 гри-вень, а в банкоматі є лише купюри по 100 гривень. У цьо-му разі слід вибрати суму 100 або 200. Також банкомат може відмовити у видачі, якщо запитувана сума переви-щує ліміт разової видачі. Тому необхідно розділити суму на частини й повторити операцію кілька разів.

— Мені одного разу банкомат відмовив, тому що я не знав, що на моєму рахунку недостатньо грошей та на-магався зняти суму більшу, ніж наявна. Я перевірив за-лишок на рахунку за допомогою банкомата, а потім зняв суму, що реально містилася на рахунку.

— Напевно, найстрашніше — це коли банкомат на-магається втягнути гроші або картку всередину! Це тра-пляється, якщо, наприклад, ти довго не забираєш гроші або картку з банкомата. Тоді в ньому спрацьовує система захисту, і картка чи банкноти опиняться всередині бан-комата й затримаються у спеціальному відсіку. Отримати картку знову ти зможеш тільки в банку.



— А ще якщо ти введеш пін-код неправильно понад тричі, банкомат також може вилучити картку! — почали підказувати друзі.

— Ви мене лякаєте! — засміялася Настя.— Але я не боюся! Адже це справді трапляється нечасто?

— Настю, звісно! Ми розповіли тобі про всі моменти, на які варто зважати, знімаючи гроші! А ще хочу звер-нути твою увагу на те, що потрібно правильно вибирати банкомат. Кілька порад: намагайся користуватися тими самими банкоматами, коли ж ні, вибирай банкомати в добре освітлених і людних місцях. Не починай знімати гроші, якщо поблизу є підозрілі особи або якщо банко-мат не видається тобі надійним. Зверни увагу на все не-звичайне чи підозріле в зовнішньому вигляді банкомата. Наприклад, якщо в банкоматі до слота для картки або клавіатури приєднано що-небудь, не використовуй його. Якщо виникли сумніви в надійності банкомата, переходь до іншого та повідом про це банк.

ЯК БЕЗПЕЧНО ЗНІМАТИ ГРОШІ В БАНКОМАТІ

ff Не відкривай свій гаманець, сумку або портмоне, стоячи в черзі до банкомата. Тримай свою картку в руках, перш ніж наблизишся до банкомата.

ff Поводься особливо обачно, коли незнайомці пропо-нують свою допомогу біля банкомата, навіть якщо картка застрягла чи виникли якісь проблеми з транз-акцією. Не дозволяй нікому відволікати тебе, перебу-ваючи поруч із банкоматом.


ff Переконайся в тому, що люди з черги стоять на при-стойній відстані. Зверни увагу на людей, які можуть побачити, як ти вводиш свій пін-код.

ff Ставай ближче до банкомата й затуляй клавіатуру рукою, коли вводиш свій пін-код (можна вводити пін-код середнім пальцем руки).

ff Дотримуй інструкцій на екрані дисплея, наприклад, не вводь свій пін-код, поки банкомат не запропонує зробити це.

ff Не намагайся дібрати забутий пін-код. Після трьох помилок, припущених під час введення пін-коду, бан-комат може «заковтнути» картку!

ff Якщо банкомат функціонує неправильно, нати сни на кнопку CANCEL (скасування), витягни свою карт-ку й скористайся іншим банкоматом. Повідом про це свій банк.

ff Ніколи силоміць не вставляй картку в картковий слот.ff Якщо картку загублено чи вилучено банкоматом,

або якщо банкомат не вселяє довіри, негайно телефо-нуй до банку.

ff Дуже рідко, але таке трапляється: банкомат видав неправильну суму грошей. Що робити? Виявляється, все записано! Банкомат акуратно лічить гроші, які видає, а його підрахунки перевіряють касири під час інкасації. Отже, помилку буде обов’язково виявлено, а недостачу повернуть. Щоправда, для цього потріб-но буде звернутися із заявою до служби підтримки клієнтів банку. Якщо пристрій раптом видав зайві купюри, можна радіти лише до того дня, коли буде проведено інкасацію. Тому варто виявити громадян-ську свідомість і повернути надлишок до банку, не забувши отримати документ, що підтверджує цей учинок.



БЕЗПЕКА ТВОЄЇ ПЛАТІЖНОЇ КАРТКИЯкщо тобі вже виповнилося чотирнадцять, ти можеш

стати власником платіжної картки, отримати яку тобі до-поможуть батьки.

Якщо ти вже маєш картку або плануєш її отримати, наведені нижче правила допоможуть тобі зберегти й за-хистити свої фінанси.

ff Отримавши картку, обов’язково постав власний підпис на смузі для підпису. Підпис допоможе продав-цеві в магазині упевнитися, що картку пред’явив саме її власник (це буде зрозуміло, коли тобі запропонують підписати чек і звірять два підписи — на чеку й на картці). З іншого боку, це твоя безпека — адже в разі втрати картки твій підпис є додатковою гарантією того, що хтось не зможе скористатися нею в магазині.

ff Ніколи не зберігай пін-код поруч із платіжною карткою. А також завжди уважно стеж за тим, щоб ніхто не ба-чив, які саме цифри ти вводиш, знімаючи гроші в бан-коматі або оплачуючи товар у магазині. Якщо люди стоять дуже близько, попроси їх відійти або пропу сти вперед, а коли поруч нікого не буде, знову набери код.

ff Замов у банку послугу інформування, що передбачає отримання тобою повідомлення в месенджер щоразу, коли відбувається будь-яка операція з твоєю карт-кою: оплата в магазині, зняття готівки, надходження грошей на рахунок чи запит балансу через банкомат.

ff Нікому не повідомляй пін-код своєї картки. Навіть якщо хтось проситиме або вимагатиме це зробити. Ані люди в банку, ані продавець, ані навіть представ-ник поліції не повинні знати цей секретний код.

ff Нікому не диктуй номер своєї картки. Якщо хтось зателефонував із проханням продиктувати цифри


з платіжної картки, не роби цього, навіть якщо він дуже наполегливий чи повідомляє, що ти виграв приз. Знай, що це шахрай. Єдина людина, якій ти можеш продиктувати номер картки,— це співробіт-ник банку, який видав тобі цю картку. Повідомити йому номер ти можеш тоді, якщо телефонуєш до бан-ку і просиш співробітників посприяти, наприклад, зі скасуванням обмеження на використання карт-ки для інтернет-платежів або в разі втрати картки. За будь-якого такого звернення тобі запропонують на-звати ім’я та прізвище, номер картки й слово-пароль.

ff Завжди май напохваті номер телефону свого банку. Він може стати в пригоді в разі проблем із банкома-том чи терміналом у магазині. Також не слід соро-митися телефонувати до банку щоразу, коли під час оплати карткою що-небудь видається тобі підо зрілим. ЗАВЖДИ телефонуй до банку терміново, якщо: картка застрягла в банкоматі, ти не можеш знайти картку, банкомат має підозрілий вигляд.

ff Завжди перевіряй і зберігай чеки! У магазині не під-писуй чек, поки не перевіриш суму на ньому (вона має відповідати сумі, зазначеній на касовому чеку — це чек із переліком усього купленого тобою). У банкоматі — перевір, чи зазначено правильну суму транзакції. Чек бережи принаймні протягом місяця, щоб звірити пла-тежі із залишком на рахунку. А ще чеки допомагають контролювати витрати і підбивати підсумок місяця.

ff Стеж за своєю карткою! Ніколи не залишай її без на-гляду й регулярно перевіряй, чи на місці вона. Коли продавець здійснює операцію з твоєю карткою, ти ма-єш тримати її в полі зору. Якщо продавець закрив її, по-проси його сісти так, щоб тобі було видно картку. Офі-ціант у ресторані повинен приносити термінал до столу і проводити операцію у присутності власника картки.


ТАКА ЗРУЧНА КУПІВЛЯ В ІНТЕРНЕТІ

— Ти надсилатимеш мені повідомлення з табору? — Сусідка й подруга Ганна завітала до Віки з невеликим сувеніром у дорогу — кумедним Губкою Бобом.— Це тобі подарунок, щоб пам’ятала про мене.

— Ганнусю, люба, у цьому таборі телефони «поза за-коном»! Ми повинні їх вимкнути ще на самому початку зміни! Але ми з тобою дівчата кмітливі, чи не так? Ми ж захочемо обмінюватися новинами? І зробимо це! Малень-кий секрет цього табору: у ньому заборонено мобільні те-лефони, натомість є чудова можливість використовувати інтернет! Я стала постійним відвідувачем комп’ютерного гуртка, тож можу вести онлайн-репортажі!

— Яка ти спритна! — захоплено відзначила Ган- нуся.

— Є інший варіант, щоправда, він дещо складніший. Я могла б телефонувати тобі на мобільний за допомогою скайпа. Але для цього маю покласти гроші на рахунок свого скайп-екаунта, а я ніколи цього не робила...

— А я — сто разів! У мене родичі живуть в Амери-ці, ми з ними регулярно спілкуємося. І мій сімейний обов’язок — вчасно поповнювати рахунок! Давай свою картку, поповню!

Віка трохи розгубилася:— Ганнусю, я ж нікому не даю свою картку, вибач.— Звісно, це ти вибач, не подумала! «Адже до грошей

потрібно ставитися серйозно, і безпека — це важли-во»,— із посмішкою процитувала вона Віку.



Поповнили рахунок без проблем. Дівчата встигли обговорити, що можна, а чого не можна робити та що ви-магає особливої уваги під час фінансових операцій, які здійснюють онлайн.

ПРАВИЛА БЕЗПЕЧНИХ ОНЛАЙН-ОПЕРАЦІЙ

1. Тип карткиЗа бажанням, можна відкрити спеціальну

картку, що стане в пригоді тільки для онлайн-ку-півлі — нею не можна скористатися у банкоматі.

2. ПильністьПід час уведення реквізитів картки для здій-

снення платежу потрібно уважно дивитися на дані, які запитує сайт. Для здійснення опла-ти достатньо ввести номер картки, дату завер-шення строку її дії та спеціальний код на звороті картки. Якщо тебе просять увести пін-код чи ще якісь особисті дані — найімовірніше, ти маєш справу із шахраями.

3. ПовідомленняУкрай важливо підключити повідомлення

в месенджер про обіг коштів на картковому ра-хунку. Це дасть змогу відстежувати суму транз-акцій та можливі дії шахраїв.

4. ЛімітиЗазвичай, для карток, якими можна розплачува-

тися в інтернеті, банки-емітенти встановлюють


ліміти на максимальну суму транзакції. Найча-стіше це невеликі суми — від 10 до 1000 грн.

Незручність: перш ніж оплачувати серйозний товар, потрібно телефонувати до контакт-цен-тру й скасовувати ліміти.

Перевага: шахраї не зможуть відразу ви-тратити всі гроші на твоєму рахунку, а багато транзакцій на незначні суми ти відразу помітиш завдяки повідомленням.

5. Довіряй, але перевіряйБажано розплачуватися за допомогою картки

тільки в тих магазинах, яким ти довіряєш. На-віть якщо з платежем виникнуть якісь проблеми й накладки, нормальні компанії допоможуть розі-братися в ситуації.

Не завадить записувати реквізити плате-жу — це може допомогти відстежити його за на-явності проблем.

Частина 6. Як стати успішним?

Я кс тат и

ус п і шн им?

Частина 6


ЯК ПЛАНУВАТИ СВОЮ МРІЮ

31 серпня Віка готувалася до першого дня нового навчального року: перебирала зошити, канцелярське приладдя, перевіряла наявність підручників в електрон-ній читалці, якою охоче користувалася протягом усього минулого навчального року.

Поміж зошитів виявила свій фінансовий записник. Зітхнула, згадавши, що влітку його не вела. Коли їхала до табору, подумала про те, що оскільки правила табору забороняють будь-яку наявність грошей на зміні, то що-денник там не потрібен. А скільки цікавого й корисного, пов’язаного з темою фінансів, трапилося під час літнього відпочинку!

Однією з яскравих подій була дискусія біля багаття на тему «Як стати успішним?». Чомусь, говорячи про успішність, усі говорили про фінанси. Поступово дис-кусія повернулася в напрямку «Як стати мільйонером?». І ніхто не згадав про успішних митців, успішних матерів або успішних консьєржів...

Віка поглянула на годинник, увійшла до свого екаун-та в соцмережі та написала пост:

«Я вважаю, що успіх — це не завжди фінансовий ста-тус і не завжди солідна посада або наявність власного бізнесу. Хіба всі люди хочуть стати мільйонерами або президентами? Хіба всі хочуть брати на себе відпові-дальність за долю своєї фірми й добробут її співробітни-ків? Чи всі готові очолити країну й думати про мільйони людей?

Мені видається, найголовніше в житті — знати себе, свої сильні сторони й добре розуміти, чого хочеш.

119Частина 6. Як стати успішним?

Це і є твоя успішність: розуміти свою життєву мету й усвідомлювати, як до неї рухатися. Успішність — коли ти радієш усьому, що відбувається в твоєму житті. Ти не боїшся перешкод, тобі цікаві складнощі та нові верши-ни. Успішність — це коли ти щасливий!».

ЗАВДАННЯ 12. ЗАПОВНИ КАРТУ СВОЄЇ МРІЇ

Заповни пропуски.Вклей до порожніх клітинок картинки або намалюй те, що

бажаєш отримати від життя за 3 місяці, за рік і 10 років.

Карта Моєї Мрії

Це Карта Моєї Мрії. На цій Карті Я, _____________________

________________________________________ (прізвище, ім’я)

замовляю сьогодні ____________________________________ (Дата)

виконання своїх найзаповітніших бажань.Я зберігатиму цю Карту, звірятимуся з нею й не показуватиму

її стороннім людям.

За 3 місяці — ХОЧУ! За 1 рік — ХОЧУ! За 10 років — ХОЧУ!


ТЕСТ «ЧИ Є В МЕНЕ ПОТЕНЦІАЛ ПІДПРИЄМЦЯ?»

Прочитавши цю книгу та знайшовши відповіді на ба-гато фінансових питань, ти, напевно, захочеш зрозуміти, як стати успішним у поводженні з грошима. Можливо, ти навіть мріятимеш стати в майбутньому підприємцем.

Пропонуємо перевірити, які сильні риси особистості підприємця у тебе вже є, а які варто розвивати.

Як працювати з тестом1. Дай відповіді на запитання тесту.2. Зверни увагу на пункти, відзначені тобою у стовпчи-

ках «Найчастіше», «Завжди». Ці властивості у тебе добре розвинені — вітаємо! Найпростіша та най-ефективніша вправа для закріплення будь-якої риси характеру чи навички — навчати цього інших. Навчай друзів робити добре те, що вмієш робити ти! І це буде першим корисним застосуванням. А ще — продумай план, як використовувати свої сильні сторони макси-мально ефективно. Наприклад, якщо ти впевнений(на) у собі — щоразу відзначай і хвали себе за ті ситуації, коли завдяки впевненості тобі вдалося досягти мети.

3. А тепер зверни увагу на пункти, позначені в стовп-чиках «Поки ні», «Іноді». Чи є в тебе план, як набути потрібних навичок та вмінь у цих галузях? Насампе-ред пригадай ситуації, у яких виявляв(ла) ці харак-теристики, і похвали себе за це. Потім згадай, що до-помогло тобі виявити їх. Чиєсь слово, якась агресивна дія, брак чогось. Це ті підказки, що допоможуть «активувати» певну характеристику в майбутньому.


І наостанок — озирнися довкола й знайди таких лю-дей, які мають потрібні тобі риси. Придивися до них: що їм допомагає бути ефективними? Їхній приклад допоможе тобі розвинути потрібні характеристики.

4. Поглянь на весь заповнений тест. Ти — молодець! Чи уявляєш, що багато людей ніколи в житті не ставили собі всі ці питання? А це насправді так. Привітай себе з тим, що тобі вдалося здійснити такий серйозний аналіз!

Цей тест — твій перший крок до підприємництва

Поки ні

ІнодіНай-

частішеЗа-

вжди

ЦІЛЕСПРЯМОВАНІСТЬ

Я завжди наполегливо дотримую своєї мети

Мені притаманний дух шукача пригод

Я завжди потребую досягнень

Я впевнений/а в собі

Я — ініціатор, мені подобається пропонувати нові ідеї та проєкти

Мені важливо досягати мети

Я наполегливий/а, не здаюся легко

Я енергійний/а і вмію багато працювати

Я вмію бачити хороше навіть у складних ситуаціях

Я маю здатність відповідати за свої рішення перед собою


Поки ні

ІнодіНай-

частішеЗа-

вжди

ОБОВ’ЯЗКОВІСТЬ

Щодня я складаю перелік того, що потрібно зробити

Я розв’язую завдання, що ставлю перед собою

Я не відкладаю справи на потім. Я роблю сьогодні те, що маю зробити

Я самостійно встановлюю собі терміни

Я фокусуюся на роботі та не дозволяю собі відволікатися

Щодня я розв’язую мінімум одне важливе завдання

Я маю здатність справитися із запланованими справами вчасно, навіть якщо ситу-ація змінилася і завдання ускладнилося

Я можу займатися кількома справами водночас. Я розумію, що часто потрібно виконати більше справ, аніж дозволяє час

Я не дозволяю поразкам збити мене з ніг. Я розумію, що час від часу поразки трапляються, і до будь-якого виклику об-ставин ставлюся позитивно


Поки ні

ІнодіНай-

частішеЗа-

вжди

Я встановлюю мету й фоку-суюся на тому, що допомагає мені її досягти

Я можу працювати жорстко за розкладом

Я вмію вчитися нового. Я знаю, що, як не плануй, усього не передбачиш, тому готовий/а дізнаватися нове й навчатися на кожному кроці

ТВОРЧІСТЬ ТА ІННОВАЦІЙНІСТЬ

Виконуючи одну справу, я водночас можу обміркову-вати нову

Я завжди придумую щонай-менше 2 способи розв’язання одного завдання

Якщо вважають, що це завдання неможливо розв’язати, я обов’язково спробую знайти інший ва-ріант розв’язання — не той, що видається найшвидшим або першим спадає на думку

Я маю творче хобі: малю-вання чи поезія, танці або драматичне мистецтво

Я багато читаю

Я постійно шукаю можли-вості використовувати свій час якомога ефективніше


Література

1. Біденко, С. Книга юного підприємця. 9 детальних планів своєї справи для підлітків / Сергій Біденко, Ірина Золотаревич. — Х. : Вид. група «Основа», 2017.

2. Біденко, С. Як розповісти дітям про гроші / Сергій Біденко, Іри-на Золотаревич. — Х. : Вид. група «Основа», 2016.

3. Варуфакіс, Я. Розмови з донькою про економіку. Коротка історія капіталізму / пер. з англ. Юрія Скавінского. — Львів : Видав-ництво Старого Лева, 2018.

4. Вермонд, К. Таємне життя грошей / Кіра Вермонд. — Х. : Vivat, 2019.5. Кийосаки, Р. Богатый папа, бедный папа / Роберт Т. Кийосаки

и Шэрон Л. Лектор. — Минск : Попурри, 2008.6. Лібер, Р. Як говорити з дітьми про гроші / Рон Лібер.— К. : Наш

Формат, 2019.7. Маккена, Дж. Як перетворити $ 100 на $ 1 000 000. Зароб ляй!

Зберігай! Інвестуй! / Джеймс Маккена. — Х. : Вид. група «Осно-ва», 2019.

8. Щербаков, С. Бізнесмаги. Як стати справжнім чарівником / Сергій Щербаков. — Дніпро : Моноліт-Bizz, 2017.

9. Шефер, Б. Кира и секрет бублика / Бодо Шефер. — Минск : По-пурри, 2017.

10. Шефер, Б. Пес на ім’я Мані, або Абетка грошей / Бодо Шефер. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2008.

Інтернет-ресурси1. Чоловіки та жінки купують по-різному [Електронний ресурс] //

BizKiev — Режим доступу: http://bizkiev.com/content/view/68/1/.2. Орвелл Джордж [Електронний ресурс] // Електронна бібліотека

book-online.com.ua. — 2005. — Режим доступу: http://www.book-online.com.ua/show_book.php?book=6408.

3. www.gfk.Report [Електронний ресурс] // Insights — Режим до-ступу: https://www.gfk.com/de-at/insights/.

4. Charles Schwab Teens & Money 2007 Survey Findings [Елек-тронний ресурс]. — 2007. — Режим доступу: https://www.schwabmoneywise.com/public/file/P-4055038.

5. www.wikipedia.org.

Література

125Додатки

Додатки

СЛОВНИК ГОСПОДАРЯ ФІНАНСІВ І ПІДПРИЄМЦЯ

Банки — фінансові організації, установи, що здійснюють різноманітні види операцій із грошима й цінними паперами та надають фінансові послуги уряду, підприємствам, грома-дянам і одне одному.

Банківський вклад (депозит) — угода, відповідно до якої одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вклад-ника) грошову суму, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та відсотки на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Слово «депозит» похо-дить від лат. depositum — переданий на зберігання.

Бізнес — будь-яка діяльність, пов’язана з виробництвом товарів і послуг для отримання прибутку.

Бюджет — схема доходів і витрат певної особи (сім’ї, бізне-су, організації, держави і т. ін.), що встановлюється на певний період часу, найчастіше на один рік.

Гроші — особливий засіб, що виконує роль загального еквівалента під час обміну товарів і послуг.

Інновація — нова ідея, метод або прилад.

Кредитний договір — угода, відповідно до якої банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується нада-ти грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умо-вах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит і сплатити проценти.

Можливість — сприятливий збіг обставин.

Підприємець — людина, яка займається власним бізнесом.

Додатки


Підприємництво — процес організації, управління та прийняття на себе відповідальності за будь-які ризики, пов’я-зані з веденням власного бізнесу, а також отримання за це відповідної винагороди.

Підприємництво, засноване на необхідності,— бізнес, який починають через неможливість знайти підходящу ро-боту.

Підприємництво, засноване на можливостях,— бізнес, який починають для того, аби поліпшити наявний стан справ у економіці.

Прибуток — сума, на яку доходи перевищують пов’я зані з ними витрати. Чистий прибуток — це прибуток після сплати податків.

Ресурси — запаси чого-небудь, які можна використа-ти за потреби; грошові цінності, джерела чого-небудь.

Ризик — можливість втрат або непередбачених ситуацій.

Тайм-менеджмент — процес ефективного розподілу свого часу на розв’язання поставлених завдань.

Фінанси (від лат. financia — готівку, дохід) — сукупність економічних відносин, що виникають у процесі акумуляції та використання грошових коштів.

ПІДКАЗКИ ДО ЗАВДАНЬ

До завдання 6 (на сторінці 42)На рівень інфляції впливають:

ff Обсяг певних товарів у країні менше, а інших — більше, ніж потрібний людям. Вартість товарів зростає, а вартість грошей зменшується.

ff Гроші занадто швидко обертаються (наприклад, люди ви-користовують невраховану готівку). Виробник не встигає випускати відповідну кількість товару.

127Додатки

ff Великі компанії-монополісти диктують неринкові ціни.ff Зростання витрат у державі на виготовлення товарів, ко-

ли ресурси обмежені.ff Грошова емісія — випуск в обіг нових грошових знаків.ff Збільшення податків.

До завдання 8 (на сторінці 63) T Чому на благодійність потрібно віддавати 10 %?

Благодійність — справа добровільна. Головне — не скіль-ки ти віддаєш, а з якими намірами. Віддавати, допомагаючи бідним, жебракам, дітям, інвалідам для того, щоб їм допо-могти,— це добре. У такий спосіб ти виявляєш свою спромож-ність, підтверджуючи те, що ти МАЄШ більше. «Віддавай-те — і отримаєте сторицею»,— говорять деякі. Але якщо віддавати для цього — це, на жаль, не благодійність.

До завдання 10 (на сторінці 89) T На чому заробляють сайти, що розповсюджують купони?ff У цій моделі бізнесу заробіток безпосередньо залежить від

кількості продажів. Чим популярніша у вас акція, тим більше ви можете заробити. Заробіток побудовано на двох речах:1. Комісія з продажу купона (20—30 %).2. Вартість купона ви повністю забираєте собі.

ff Для купоно-сайтів найвигіднішим уважають другий ва-ріант, тому що він найпростіший. Усе, що продав — усе собі.

Н а у к о в о - п о п у л я р н е в и д а н н яС е р і я « Ш к і л ь н а б і б л і о т е к а »

Сергій Біденко, Ірина Золотаревич

ЦІКАВО ПРО ФІНАНСИПосібник серії «Шкільна бібліотека»

для 5–6 класів закладів загальної середньої освіти

Головний редактор Є. Г. ОрловаВідповідальний за видання: Ю. М. Афанасенко

Технічний редактор: Є. С. ОстровськийКоректор: О. М. Журенко

Підп. до друку 15.11.2019. Формат 60×90/16. Папір офсет. Гарн. шкільна. Ум. друк. арк. 8,0. Зам. № 7311-2019 .

ТОВ «Видавнича група “Основа”».Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 6058 від 01.03.2018 р.

Україна, 61001 Харків, вул. Плеханівська, 66. Тел. (057) 731-96-34. www.osnova.com.ua, www.book.osnova.com.ua, e-mail: [email protected].

Надруковано у друкарні ТОВ «ТРІАДА-ПАК»м. Харків, пров. Сімферопольський, 6. Тел. +38(057)703-12-21

www.triada-pack.com, email: [email protected] 9001:2015 № UA228351, FAMO TRIADA LLC (065445)

Посібник серії «Шкільна бібліотека» для 5–6 класів...

Documents