Орган КіровогрВиходить з 5 грудня 1939 р.

ПРОЛЕТАРІ ВСІХ КРАЇН, ЄДНАЙТЕСЯ!

квітня 1887 року ж* «-і? ^-зввз). • Ціна 2 коп.---------------- - —

• Комсомол: творення, пошук, творчістьВідкрився XX з’їзд

Сміливість, новаторство, ентузіазм — чудові й ви­знані якості радянської молоді. Вони особливо важливі сьогодні, в пору оновлення, революційних змін, які відбуваються в країні. Відданість моло­дого покоління справі со­ціалізму, ’його працелюб­ність, готовність до под­вигу високо оцінив XXVII з’їзд партії, який підкрес­лив, то юність країни за­ряджена на дію, готова проявити себе в усіх сфе­рах життя. Цю можливість дає їй рішуче взятий курс па якісну перебудову су­спільства.

Комсомол — надійний резерв партії — повинен зробити все, щоб молодь стала енергійним учасни­ком перебудови. Так ви­значив її головне завдан­ня на сучасному етапі січ-

*

Серед делегатів XX з'їзду ВЛКСМ Віра ШУЛЬГА — маляр тресту «Кірово- градміськбуд». Безперечно, незабаром вена розкаже товаришам по роботі, ком­сомольцям про незабутні враження від комсомольського форуму країни. Але це буде за кілька днів. А сьогодні Віра уважно слухає обговорення звітної доповіді.

Фото В. ГРИБА.

Лауреатіввизначено

Переконливою перемо­гою комсомольсько-моло­діжного колективу доярок колгоспу «Комуніст» за­вершилося районне со­ціалістичне змагання під

девізом: «XX з’їзду ВЛКСМ — двадцять ударних тру­дових тижніві». З 26 лис­топада і до сьогоднішньо­го дня молоді тваринниці, очолювані Вірою Шере­мет, надоїли від кожної корови по 8-Ю кілограмів молока. Відповідно по 810 і 770 кілограмів молока при базисній жирності на­доїли КМК колгоспів імс-

невий (1987 р.)' Пленум ЦК КПРС.

Представники більш як 40-мільйонного загону комсомолі! країни зібра­лись на XX з’їзд ВЛКСМ. Він відкрився 15 квітня в Москві, у Кремлівському Палаці з'їздів. Сюди при­були понад 4800 делегатів.

10 година.. Оплесками зустріли присутні товари­шів Горбачова М. С., Аліє- па Г. А., Воротникова В. 1., Громико А. А., Зайкова Л. М., Лигачова Є. К., Рижкова М. І., Соломен- цева М. С., ЧебрнковаB. М„ Шеварднадзе Е. А., Щербицького В. В., Демі- чева П. Н., Долгих В. І., Єльцина Б. М., СоколоваC. Л., Соловйова ІО. П., 'Гализіна М. В., Яковлева О. М., Бірюкову О. П., Добриніна А. Ф., Лук'яно- ва А. І., Медведева В. А., Никонова В. П., Разумов-

--------- РАПОРТИ----------

ні Леніна та імені XXII з’їзду КПРС, де групком- соргамп Любов Гаврило­ва і Людмила Флоря.

А в індивідуальному трудовому суперництві першість виборола пред­ставниця колгоспу «Ко­муніст» Лідія Мерцова, яка має на своєму рахун­ку 1355 кілограмів мо­лока.

В. КРИВОРУЧКО, інструктор Новомир- городського райкому комсомолу.

Додатковіметри

Традицією стало у ком­сомольсько • молодіжній

ВЛКСМського Г. П., Капітонова І. В.

З’їзд відкрив перший секретар ЦК ВЛКСМ В. І. Миронепко.

Під звуки маршу в зал урочисто вносяться Чер­воний прапор Всесоюзної Ленінської Комуністичної Спілки Молоді, памТіткі Червоні прапори 'ЦК РКП(б) і ЦК КПРС.

Для участі в роботі з’їз­ду прибули 193 делегації міжнародних, регіональ­них і національних орга­нізацій та об’єднань мо­лоді і студентів із 104 країн. Від імені з’їзду перший секретар ЦК ВЛКСМ висловив сердеч­ну вдячність партнерським і дружнім організаціям, які виявили шанобливе ставлення до Ленінського комсомолу, всієї радян­ські молоді, приславши в /Москву свої делегації.

бригаді прохідників шах­ти імені Ленінського ком­сомолу виробничого об’єд­нання «Олександріявугіл- ля» (бригадир О. І. Ко­лесник, групиомсорг ІО. За- гребельний) зустрічати свята і важливі події в житті країни вагомими трудовими успіхами.

До дня відкриття XX з'їзду ВЛКСМ бригада пройшла понад план- 65 погонних метрів гірничих виробок. Серед гірників, які найактивніше працю­вали па цей понадплано­вий показник, комсомоль­ці Юрій Загрсбсльннй, Григорій Павлов, Микола Мороз.

Олександрійський міськком комсомолу.

Обираються керівні ор­гани з'їзду: президія, сек­ретаріат, редакційна і ман­датна комісії.

Затверджується поря­док денний з’їзду:

1. Звіт Центрального Комітету ВЛКСМ і зав­дання комсомолу по даль­шому посиленню кому­ністичного виховання мо­лоді у світлі настанов XXVII з’їзду КПРС.

2. Звіт Центральної ре­візійної комісії ВЛКСМ.

3. Про зміни у Статуті ВЛКСМ.

4. Вибори Центрального Комітету ВЛКСМ.

5. Вибори Центральної ревізійної комісії ВЛКСМ.

З доповіддю «Звіт Цент­рального Комітету ВЛКСМ і завдання комсомолу по дальшому посиленню ко­муністичного виховання молоді у світлі настанов XXVII з'їзду КПРС» ви­ступив перший секретар ЦК ВЛКСМ в. 1. Миро­ненко.

СВЯТО МИРУІ ПРАЦІ

У автопарку колгоспу імені Куйбишева Ново- миргородського району працюють переважно юнаки, що демобілізува­лися з лав Радянської Ар­мії. Комсомольський ко­лектив згуртований, бо­йовий. На своїх зборах, що відбулися нещодавно, всі зобов’язались у день суботника вести автома­шини на зекономленому пальному.

І на МТФ № 2 працює комсомольсько - молодіж­ний колектив. Там доярки взяли зобов’язання вико­нати план виробництва молока до 70-ї річниці Ве­ликого Жовтня. Зразково, з піднесенням працювати­муть вони на своїх робо­чих /місцях і під час свя­та праці.

18 квітня трудівники колгоспу зароблені гро­ші, понад 2 тисячі карбо­ванців, перерахують у фонд п’ятирічки.

Зараз Панчеве у ново­будовах. Юнаки і дівчата дбають, щоб село става­ло зеленим, сучасним. Минулого року разом з ветеранами Великої Віт­чизняної війни вони на майдані заклали парк на честь 40-річчя Перемоги. І там, і на вулицях бу­дуть посаджені нові де­рева, квіти.

Для молоді колгоспу комуністичний суботник

У фонд з’їздуДобрими справами зу­

стріли XX з’їзд ВЛКСМ комсомольці позавідом­чої охорони Ленінського районного 'відділу внут­рішніх справ міста Кіро­вограда. Воші відпрацю­

Із звітом Центральної ревізійної комісії ВЛКСМ виступив її голова М. М. Кликов.

Сьогодні, в умовах до­корінних змін у житті країни, Леїйнського ком­сомолу, підкреслив він, посилюється значення контролю як надзвичайно важливого фактора де­мократизації нашого су­спільства. Зростає від­повідальність Центральної та місцевих ревізійних ко­місій у зміцненні дисцип­ліни й організованості, викоріненні будь-яких бю­рократичних проявів у комсомолі.

Велике значення надає­ться контролю за проход­женням справ і докумен­тів, розглядом листів, скарг і звернень у цент­ральних органах ВЛКСМ. Останнім часом Централь­ний Комітет комсомолу вживав заходів для по­ліпшення цієї роботи. Од­нак паперотворчість в апараті ЦК, місцевих ко-

мітетах комсомолу подо­лати не вдалося. Повіль­но зменшувався потік найрізноманітніших дові­док, інформації!. записок, що вносяться в ЦК ВЛКСМ, надсилаються в місцеві комсомольські ор­ганізації. Це відволікає комсомольських праців­ників від живого спілку­вання з молоддю.

Центральна ревізійна комісія вважає, що назрі­ла гостра необхідність пс-регляиутн регламент апаратної роботи, надати відділам і працівникам ЦК більшу самостійність у розв’язанні’ поточних пи­тань.

Бюро, секретаріат ЦК ВЛКСМ, продовжував до­повідач, розробляли захо­ди щодо реалізації про­позицій і зауважень, ви­словлених на XIX з'їзді ВЛКСМ, Пленумах ЦК. Однак про те, що зроб­лено для їх виконання,-(Закінчення на 4-й стор.).

стане справжнім святом миру і праці.

М. ОЛЕКСАНДРОВИЧ.

ДОРУЧЕННЯ - КОЖНОМУ

У день «червоної субо­ти» дев'яносто п’ять ком­сомольців колгоспу «Ро­сія» вийдуть на будівни­цтво спортивного комп­лексу в селі Єсиповці. Пе­ред хлопцями та дівчата­ми стоїть мета збудувати стадіон, гімнастичний май­данчик, тир. Чи впораю­ться?

— Безумовно, — відпо­відає другий секретар Ульяновського райкому ЛКСМУ Сергій Головко.— Адже молодь села заці­кавлена в тому, щоб /лати всі умови для подальшо­го розвитку фізичної куль­тури та спорту. Можливо, вже в недалекому май­бутньому ми почуємо про перші успіхи єсиповських футболістів. Так саме, як і спортсменів колгоспу «Україна» (село Сабати- нівка). Колгоспні комсо­мольці вирішили під час суботника завершити об­ладнання свого футболь­ного майданчика.

Ще одне запитання:— А де будуть працю­

вати працівники райкому комсомолу?

— Найбільш гаряча ни­ні точка в Ульяновці — міський парк культури та відпочинку, Необхідно тут зробити чимало, — гово­рить С. Головко. — А ще — нове молодіжне кафе.

Отже, ульяновська ком-

вали два суботники, під чає яких було встановле­но пожежноохоронпу. сиг­налізацію у виробничому об’єднанні молочної про­мисловості, палітурній майстерні побутового ком­бінату «Промінь» та ка­сах кінотеатру імені Дзер- жнпського.

Частину зароблених

СУБОТНІ/Жсомолія готова до прове­дення Ленінського субот ника.

Наш йор.м. Ульяновка.

ІНІЦІАТИВА ПЕРЕДОВИКІВ

На світловодському за­воді «Буддеталь» вироб­ничого об’єднання «Дні- проенергобудпром» від­булися загальні збори ко­лективу, на яких було на­мічено фронт робіт на день Всесоюзного кому­ністичного суботника. З ініціативою — у день свя­та праці виконати завдан­ня не менше, як на 120 процентів — виступили пе­редовики виробництва бригадир П. Ткач та мо­лода електрозварниця Н. Сліпчук.

Щоб прискорити вико­нання договірних поста­вок на особливо важливі будови країни, суботник вирішили провести у два етапи — 11 і 18 квітня. Це дасть можливість сповна використати більш про­дуктивну першу зміну. Зокрема, завдяки цьому працівники цеху профна- стилу дали слово вигото­вити 1200 плит, що значно перевищує завдання.

В. ГОНЧАРУК, начальник цеху проф- настилу заводу «Буд- деталь».

м. Світловодськ.

коштів, як повідомив сек­ретар комсомольської ор­ганізації відділу Віктор Маслов, запропоновано пе­рерахувати у фонд XX з’їзду ВЛКСМ.

Комсомольці підтрима­ли ініціативу бюро одно­голосно.

Наш кор.

2 стор. «Молодий комунар*»16 квітня 1М7 року

ПОСИЛЕННЮ КОМУНІСТИЧНОГОКОМСОМОЛУ по ДАЛЬШОМУВИХОВАННЯ МОЛОДІ

У СВІТЛІ НАСТАНОВ XXVII З’ЇЗДУ КПРСДоповідь першого секретаря ЦК ВЛКСМ В. І. МИРОНЕНКА

XX з'їзд ВЛКСМ зібрався на переломному етапі роз­витку радянського суспіль­ства. Ідеї квітневого (1985 р.) Пленуму ЦК КПРС, _ XXVII з'їзду Комуністичної партії Радянського Союзу дедалі глибше проникають у су­спільну свідомість, оволо­дівають людьми, відрод­жують їх соціальну актив­ність, стають матеріальною силою.

Січневий (1987 р.) Пленум ЦК КПРС дав могутній ім­пульс перебудові. Країна вступила в новий її етап. Розгорнуто широким фрон­том безпрецедентну за СВОЄЮ новизною роботу, спрямовану на глибоке пе­ретворення соціалістичного суспільства.

Виступаючи на Пленумі, М. С. Горбачов сказав, що В...В переломний час, роз­в'язуючи найважчі, найсмі- ливіші завдання, партія незмінно зверталася до комсомолу, до молоді, до їх ентузіазму і відданості справі соціалізму, непри­миренності до застою, від­даності прогресивному. І сьогодні, коли ми говори­мо про необхідність демо­кратичних змін, про розши­рення реальної участі на­роду в розв’язанні завдань перебудови, питання про позицію молодого поколін­ня набуває величезного по­літичного значення».

Два роки, що минули піс­ля квітневого (1985 р.) Пле­нуму ЦК КПРС, підсумки Ззітно-виборної кампанії, яка завершилася в комсо­молі, з котрий раз підтвер­дили ленінську думку про те, що за партією новато­рів найохочіше йде молодь. Вона підтримала новатор­ський, революційний курс партії, рішучу ломку від- жилих форм, нове мислен­ня, гласність і демократи­зацію. їй до душі довір’я до людей, до молоді, опо­ра на їх заінтересованість та ініціативу.

Активна участь у здійс­ненні рішень XXVII з'їзду КПРС, у прискоренні соці­ально-економічного розвит­ку країни — в цьому вба­чає комсомол своє головне завдання.

Місце всього комсомолу, кожної комсомольської ор­ганізації в авангарді моло­ді, підкреслив доповідач,— на найважчих, найвідпові­дальніших ділянках пере­будови.

Цього року минає 70 ро­ків Великої Жовтневої со­ціалістичної революції. Со­ціалізм дав молоді те, що капіталізм дати неспромож­ний, — мету, смисл життя. Він надихнув її великою ідеєю боротьби за свободу і рівність, за соціальну Справедливість і суспіль­ний прогрес, проти гноб­лення, експлуатації та на­ціонального безправ'я.

Молодь кровно заінтере­сована в тому, щоб у на­шому житті зміцнювалися соціалістичні засади, щоб розвивалося соціалістичне самоврядування народу.

Говорячи про уроки звіт­ного періоду, перший сек­ретар ЦК ВЛКСМ сказав: більшість комсомольців, юнаків і дівчат сприйняли перебудову як заклик ’ до дії. Багато комсомольців.

Публікується з скорочен­нями.

десятки тисяч комсомоль­сько-молодіжних колекти­вів зустріли XX з’їзд ВЛКСМ і готуються зустрі­ти 70-річчя Великого Жовт­ня добрими результатами в навчанні та праці.

Об'єктивно оцінюючи всю складність, суперечливість процесів, які відбуваються сьогодні в молодіжному середовищі, все ж не мож­на не бачити, що й на цьо­му непростому етапі роз­витку суспільства більшість молодих людей витримала випробування на міцність ідейних переконань і мо­ральних позицій.

За минулі п'ять років, від­значив доповідач, жодне велике народногосподар­ське чи соціальне завдання не розв’язувалось без учас­ті молоді і комсомолу: це будівництво БАМу і магіст­ральних газопроводів, ос­воєння районів Півночі, Си­біру, Далекого Сходу, від­родження російського Не­чорнозем’я.

Багато комсомольських організацій у цих великих справах зміцнили свій ав­торитет.

Однак, на жаль, це не спи­нило наростання негативних тенденцій. Передз’їздівська дискусія виявила і серйоз­ні проблеми у вихованні молоді, роботі комсомолу. Проявилися глибокі супе­речності між демократич­ним характером організа­ції і бюрократичними ме­тодами керівництва, між прагненням молоді до но­вого і застиглими/на деся­тиріччя формами роботи. У багатьох комсомольських організаціях укорінився формалізм.

Виконати завдання, по­ставлене XIX з’їздом ВЛКСМ, — переломити тен­денцію прикривати недолі­ки в роботі цифрами зро­стання рядів за звітний пе­ріод до кінця не вдалося, відзначено в доповіді. Ба­гато проблем комсомолу прямо породжувалися сти­лем роботи керівних ком­сомольських органів, і на­самперед ЦК ВЛКСМ.

На молоді, звичайно, по­значились і сповільнення темпів економічного зро­стання, і замовчування не­доліків, і залишковий прин­цип виділення коштів на соціальні потреби, своєрід­на ідеологія і психологія застою, розрив між словом і ділом.

Перебудова в комсомолі, сказав далі доповідач, це вихід комсомольських ор­ганізацій із стану інертнос­ті і застою на передові ді­лянки боротьби за приско­рення соціально-економіч­ного розвитку країни, за формування нової людини, звернення до живої, по­всякденної, копіткої робо­ти з молоддю.

Виняткового значення сьогодні набуває розумін­ня кожним комсомольцем фундаментальних основ на­шої Спілки.

Без марксистсько-ленін­ського вчення, без партій­ного керівництва комсо­молом, підкреслив допові­дач, без свідомої дисциплі­ни немає і бути не може Комуністичної Спілки Мо­лоді. Перебудову В комсо­молі треба починати з се­

бе. Сама собою вона не від­будеться.

Де передові ділянки бо­ротьби за прискорення? ЦК ВЛКСМ вважає, що це насамперед інтенсифіка­ція суспільного виробни­цтва на основі науково-тех­нічного прогресу, участь у здійсненні сильної соціаль­ної політики, активізація людського фактора — без­перервна освіта, форму­вання марксистсько-ленін­ського світогляду і збага­чення духовного світу мо­лодої людини, здоровий спосіб життя.

Передова лінія боротьби за прискорення соціально- економічного розвитку про­ходить через кожне робо­че місце, через свідомість кожної молодої людини.

Ми хочемо, щоб комсо­мол для кожної молодої людини на ділі був ленін­ською школою виховання, школою соціалістичної де­мократії, колективізму,участі в управлінні держав­ними і суспільними спра­вами.

Демократизація — голов­ний напрям перебудови. Вона повинна зачепити всі сторони життів комсомолу. Первинна організація, ко­мітет комсомолу мають право, виходячи із загаль­них завдань, самі вибирати з усього арсеналу форм і методів ті з них, які вва­жають найбільш ефектив­ними.

В нових умовах роботи незмірно зростає відпові­дальність первинної органі­зації. Вона відповідає за ставлення комсомольців до праці й навчання, за вико­нання ними вимог Статуту ВЛКСМ. Жоден комсомо­лець не повинен випадати з її поля зору. Жоден про­ступок не повинен залиши­тися непоміченим. Великі обов’язки — зворотний бік великих прав.

Перебудова вимагатиме глибоких змін у роботі ви­борних комсомольських ор­ганів знизу доверху. Почи­нати треба з їх формуван­ня. Первинна комсомоль­ська організація має право сама вирішувати питання про те, хто її очолювати­ме. З примусу ватажків не обирають, а якщо й обира­ють, то за ними не йдуть.

Важливим кроком на шляху демократизації ви­борної системи в комсомо­лі може стати таємне голо­сування при виборах сек­ретарів ЦК ВЛКСМ, ЦК ЛКСМ союзних республік, крайкомів, обкомів, ок­ружкомів, міськкомів і рай­комів комсомолу на плену­мах відповідних комітетів, звичайно, якщо їх члени ба­чать у цьому необхідність. Усі комітети комсомолу повинні вчитися працювати в обстановці повної глас­ності.

Ключовим питанням пе­ребудови в комсомолі є поліпшення роботи з ком­сомольськими кадрами. Рі­шення січневого (1987 р.) Пленуму ЦК КПРС зобов'я­зують нас вести безкомпро­місну боротьбу за чисте і чесне обличчя комсомоль­ського працівника і акти­віста. Необхідно без ва­

гань звільнятися від тих, хто дорожить довір'ям мо­лоді, виявляє моральну не­охайність.

У нових умовах перше, що ми повинні зробити, — рішуче перебудувати систе­му підготовки і перепідго­товки комсомольських кад­рів, роботу ВКШ при ЦК ВЛКСМ, зональних, респуб­ліканських комсомольських шкіл, молодіжного центру «Олімпієць». Комсомоль­ська практика потребує но­вих сміливих ідей, що грун­тувалися б на науковому експериментуванні.

Потрібні серйозні дослід­ження історії ВЛКСМ, в усій її складності, без спрощень 1 недомовок, але й без фальсифікацій ності. Теорія

і сенсацій- комсомоль-

ського будівництва повинна бути впритул наближена допрактики перебудови.

У розв язанні цих проб­лем великою є роль ради по координації наукових досліджень проблем моло­ді при ЦК ВЛКСМ, АН СРСР, АПН СРСР і Мінвузі СРСР. Назріло питання про ство­рення в країні спеціального науково-дослідного інсти­туту, який вивчав би проб­леми молоді, і про видання відповідного наукового журналу.

Нові умови вимагають формування у молоді но­вого економічного мис­лення, почуття господаря суспільного виробництва. Прискорення соціально- економічного розвитку краї­ни дає реальну можливість для мільйонів юнаків і дів­чат застосувати свої здіб­ності, знання, утвердитися в суспільстві.

Принципово, по-новому ми повинні підходити до участі комітетів комсомолу в організації соціалістично­го змагання. Змагальність повинна бути в усіх фор­мах комсомольської робо­ти.

Говорячи про розвиток нових форм суспільно-ко­рисної праці молоді, допо­відач, зокрема, відзначив, що, використовуючи досвід студентських загонів, мож­на вже найближчим часом створити єдину госпрозра­хункову, самоокупну систе­му добровільних трудових об’єднань молоді, організу­вавши під одним началом не тільки працю студентів, а й представників робітни­чої, сільської молоді, мо­лодих спеціалістів.

Історія Ленінського ком­сомолу нерозривно пов’я­зана з новобудовами. Де­сятки років складалися тра­диції, відпрацьовувалися форми і методи шефства. Водночас вимоги ЦК КПРС покінчити з формально-бю­рократичним ставленням до ударних комсомольських будов не виконано.

Юнаки і дівчата з болем і тривогою пишуть, що на будовах Міненерго, Мін- уралсиббуду, Міннафтогаз- буду СРСР та ряду інших міністерств мало що міняє­ться, як не було, так і не­має належного піклування про людей. Керівники, як і раніше, по-споживацькому ставляться до молоді, при­кривають безгосподарність і неорганізованість залучен­

ням додаткових трудових ресурсів.

Ми, сказав далі допові­дач, пропонуємо піти на експеримент по споруд­женню сучасних підпри­ємств, міст — апробувати на комсомольських будо­вах прогресивні соціальні, економічні, архітектурні, містобудівні, науково-тех­нічні розробки. На наш по­гляд, такими будовами по­винні стати об’єкти, які

особливосправді маютьважливе значення в забез­печенні прискореного роз­витку всього народного гос­подарства країни, переваж­но в районах Сибіру і Да­лекого Сходу, російського Нечорнозем я.

Застаріла тенденція ско­рочення молоді на селі мо­же і повинна бути подола­на. У цій справі намітилися зрушення, в тому числі й у багатьох районах підшеф­ного Ленінському комсо­молу російського Нечор­нозем'я.

Ключовим фактором під­вищення ефективності сіль­ського господарства є на­самперед колективний під­ряд, госпрозрахунок, інтен­сивні технології.

Партія вживає енергій­них, новаторських заходів для підвищення сприйнят­ливості економіки до на­уково-технічного прогре­су. Участь комсомолу в прискоренні науково-тех­нічного прогресу стає в ни­нішній п'ятирічці головним напрямом його діяльності. Центральний Комітет партії підтримав пропозицію ЦК ВЛКСМ про створення в країні єдиної громадсько- державної системи науко­во-технічної творчості мо­лоді.

Узагальнюючим показ­ником науково-технічного прогресу, організації праці є Якість продукції, її кон­курентоспроможність. На багатьох підприємствах країни запроваджено дер­жавне приймання. Зусилля комсомольських організа­цій повинні бути спрямова­ні на виховання в" кожному молодому трудівникові від­повідальності за свою ді­лянку роботи, за додержан­ня технологічної ДИСЦИПЛІ­НИ, гордості за честь за­водської марки.

Науково-технічний про­грес, сучасний рівень ви­робництва із зростаючою силою висувають необхід­ність безперервного під­вищення кваліфікації. Ко­мітети комсомолу повинні залучити до цього справж­ніх майстрів своєї справи, дати новий імпульс рухові наставництва.

Нетерпимість КОМСОМОЛЬ- ЦІ9, ' ників І нероб, до до рутини на і треба підтримати. У найважливіше «Комсомольського тора».

молоді до марнотрат- рвачів,

виробництві- цьому завдання прожек-

у прискоренні науково- технічного прогресу на ви­робництві особливу роль повинні відіграти молоді вчені та спеціалісти. У краї­ні здійснюється реформа освіти. Вона зачіпає корін­ні інтереси навчання та ви­ховання мільйонів юнаків 5

дівчат. Тому для комсомо­лу — це одна з найпередо- ; віших, найважливіших д]. 1 лянок боротьби за онов­лення суспільства.

Набуття знань — напру­жена праця. Комітетам комсомолу необхідно фор­мувати свідоме і творче ставлення учнів і студентіз до оволодіння знаннями, ЇХ застосування в реальному житті.

Заінтересовано сприйня­ла перебудову системи ви­щої і середньої спеціальної освіти студентська молодь. Комсомол повинен допо­могти таланоаитим, праце­здатним, цілеспрямованим людям прийти в студент­ські аудиторії, покінчити з елітарним набором у «прес­тижні вузи», забезпечити соціальну справедливість для абітурієнтів з числа ро­бітників, колгоспників, на­правити юнаків у педаго­гічні інститути.

Комсомол несе відпові­дальність разом із шко­лою, вузом, академічною наукою за виховання нової особи, формування нової людини. На рубежі двох тисячоліть готовність МО­ЛОДІ безперервно оволоді­вати сучасними знаннями, вміння їх використовува­ти — це одна з найважли­віших умов політичної та економічної життєздатності суспільства. Ленінський за­клик учитися сьогодні зно­ву звучить актуально і при­страсно.

Говорячи про участь ком­сомолу в здійсненні соці­альної політики партії, до­повідач відзначив, що по­долання залишкового прин­ципу виділення коштів на соціальні потреби, для ви­ховання молоді має винят­ково велике значення.

Комсомольським праців­никам, активу треба вчити­ся розбиратись в економі­ці, призначенні і структурі суспільних фондів спожи­вання. Необхідно вчитися впливати на складання пла­нів соціально-економічного розвитку, добиватися більш дійової допомоги суспіль­ства тим категоріям молоді, молодим сім'ям, які най­більше її потребують.

Найгострішою соціальною проблемою для молоді є житлова. Розв’язати цю проблему тільки для МОЛО­ДІ, не беручи до уваги ін­ших категорій трудящих, неможливо. Проблема ця загальнодержавна, загаль­нонародна, і розв’язувати ч треба всім суспільством.

Реальною можливістю є МЖК — молодіжні жилі комплекси. Використовува­ний у них принцип надання житла відповідно до осо­бистого трудового внеску кожного — принцип соціа­лістичний. Він припав до ду­ші більшості молодих тру­дівників.

Молодь гостро відчуває істотні соціальні, культур­но-побутові відмінності, які є між містом і селом. У ни­нішньому п’ятиріччі значно зростають обсяги коштів, Що направляються на со-

(Закінчення на 3-м стор.|.

16 квітня 1987 року «Молодий комунар» З стор

ЗВІТ ЦК ВЛКСМ І ЗАВДАННЯ КОМСОМОЛУ ПО ДАЛЬШОМУ ПОСИЛЕННЮ КОМУНІСТИЧНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДІУ СВІТЛІ

(Закінчення. Поч. на 2-й стор.).

ціальну перебудову села. Нам важливо знайти точки прикладення сил самої мо­лоді в їх освоєнні.

Комітети комсомолу, ска­зав доповідач, просто зо­бов’язані повернутися, на­решті, обличчям до зміц­нення молодої сім’ї. Проб­лем тут багато: житлово- побутові умови, матеріальні .та інші житейські труднощі, зростаюча кількість розлу­чень. Говоримо ми про них не вперше. Ми вважаємо, що проблема молодої сім’ї — проблема державна, яка вимагає невідкладних і най­серйозніших заходів.

Наша особлива тривога— діти, які виховуються в ди­тячих будинках, школах-ін- тернатах. Більш «теплим» стає дитячий будинок, по­ліпшуються умови життя дітей. Є в цьому частка участі комсомолу. Але в ба­гатьох з них, як і раніше, мало людської уваги до долі дітей, позбавлених батьківської ласки.

У звітний період були прийняті важливі рішення уряду про молодіжний ту­ризм. І все ж розвивається він у країні вкрай повільно і важко. Інтерес юнаків і дівчат до туристських поїз­док величезний, а можли­вості дуже обмежені.

Назріла необхідність змі­нити порядок планування, виробництва і реалізації товарів молодіжного асор­тименту. В легкій промис­ловості й торгівлі ще жи­ве поняття «середній по­купець», яке означає людей без віку з однаковими сма- нами.

ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР прийняли рішення про налагодження вироб­ництва відеоапаратури.' За­безпечити найбезпосеред- нішу участь у його виконан­ні — наше невідкладне зав­дання. Дітям, підліткам по­трібні сьогодні не тільки плюшеві ведмедики і на­дувні зайчата, а іграшки сучасні — електронні, які розвивають пізнавальну ак­тивність.

Молодь повинна власни­ми руками вимести з нашо­го спільного дому такі огид­ні явища, як пияцтво, нар­команія, хуліганство, про­ституція.

Молодь загострено сприй­має те, що в нашому су­спільстві є люди, які циніч­но нехтують норми соціа­лістичної моралі і радянські закони.

Деякі молоді люди вирі­шили групами або поодин­ці боротися з ними, що ж, ми вітаємо цей чистий, бла­городний порив, але не мо­жемо схвалити методи бо­ротьби, які нерідко в таких випадках використовуються.

З’їзд повинен закликати всіх молодих людей, яким не байдуже те, що поруч з чесними трудівниками приживаються шахраї і пройдисвіти, об'єднатися в оперативні комсомольські загони, групи боротьби з розкраданням соціалістич­ної власності, пияцтвом, наркоманією, хуліганством, щоб разом з міліцією дати справжній бій цим потвор­ним явищам.

Є ще одне велике, ви­нятково цікаве і складне

НАСТАНОВзавдання, яке ми повинні розв’язати, — утверджува­ти серед молоді здоровий спосіб життя. Головний наш союзник у цій справі — спорт. Але і в цій живій і цікавій справі нагромади­лося багато формалізму.

Не без участі комітетів комсомолу, вал цифр і за­ходів у багатьох місцях за­хлеснув живу спортивно- масову роботу. На наш погляд, головною сферою докладання сил комсомолу на наступні п'ять років мо­же стати практична органі­зація масової фізкультур­ної роботи за місцем про­живання і відпочинку під­літків та молоді.

Доповідач докладно спи­нився на питаннях форму­вання /марксистсько-ленін­ського світогляду, збага­чення духовного світу мо­лодої людини. Під впливом ідей XXVII з'їзду КПРС, змін, які відбуваються в радянському суспільстві, у свідомості юнаків і дівчат формуються нові уявлення про соціалізм та його мож. ливості. У молодих людей міцніє віра в те, що наші ідеали, принципи соціаль­ної справедливості перема­гають і в теорії, і в житті.

Гострі суперечки про Ста­тут, цілі й завдання ВЛКСМ, місце молоді в перебудові, які розгорілися в багатьох організаціях, на сторінках преси, не тільки не дають приводу взяти під сумнів ’світоглядні позиції її учас­ників, але, навпаки, пере­конливо показують, що у свідомості молоді немає альтернативи соціалізмові.

Час оновлення викликав у багатьох молодих людей потреби знову звернутися до Леніна, ленінського вчен­ня. Молодь тягнеться до живого, творчого марксиз- му-ленінізму, не терпить догматизму і схоластики, політичного фразерства,

Передз’їздівська диску­сія стала перевіркою ефек­тивності нашої політико-ви- ховної роботи. І відверто скажемо: багато звичних її форм та методів цієї пере­вірки не витримали.

Часто комсомольські, ідео­логічні працівники виявляю­ться зовсім непідготовле- ними до поважливого сприйняття іншої думки, ін­шої позиції. Це виявляє­ться насамперед у нама­ганні владно осадити, на­в'язати свою волю, свій смак, жорстко регламенту­вати рамки дозволеного.

Заборонами, до яких все ще вдаються багато вихо­вателів молоді, комітети комсомолу, не можна до­битися нічого, крім пере­ходу здорової критичності в критиканство, твердих переконань у двоїстість життєвої позиції.

Сьогодні ясно, що всі ми маємо переучуватися, від­мовлятися від багатьох сте­реотипів в ідеологічній ро­боті комсомолу, сміливіше шукати сучасні, дійові фор­ми і методи класового, ідейно-морального загар­тування юнацтва. Попере­ду глибока, грунтовна перебудова політичної осві­ти, до якої приступили ЦК ВЛКСМ, комітети комсомо­лу. Основна її мета — іс­тотно оновити зміст навчан­ня, поєднати політичні знання з життям конкрет-

XXVII З’ЇЗДУ КПРСного колективу і конкретної людини, спонукати до са­моосвіти.

І слід особливо подбати, щоб поруч з молоддю зав­жди був чуйний, авторитет­ний порадник і співрозмов­ник — учитель і комсо­мольський ватажок, лектор і пропагандист, кожен ке­рівник, кожен комуніст.

У центрі КОМСОМОЛЬСЬКОЇ роботи завжди повинна стояти людина. Не можна допускати, щоб у важкі хвилини вона залишалася сам на сам із своїми жит­тєвими проблемами. Коро­зія свідомості виникає по­ступово, непомітно і, як правило, тоді, коли юнак або дівчина позбавлені співчуття товаришів по Спілці Молоді. Тоді участь у їхній долі беруть нерідко церковники і сектанти, .від­водять їх на узбіччя життя.

Комсомол народжувався як спілка інтернаціоналістів і був нею протягом усієї своєї історії. Але, відверто кажучи, в останні роки ми звели патріотичну й інтерна­ціональну роботу до кон­статації успіхів у національ­ній політиці, до лозунгів і парадних заходів. У реаль­ному житті існує немало обставин, які живлять на­ціональну зарозумілість та обмеженість.

Самими словами інтерна­ціоналізм не виховаєш. По­трібна дійова участь комі­тетів комсомолу в збіль­шенні чисельності молодих робітників корінної націо­нальності в народному гос­подарстві ряду союзних і автономних республік, фор­муванні багатонаціональ­них виробничих і навчаль­них колективів, молодіжних гуртожитків. Необхідно по­силювати боротьбу з будь- якими проявами лізму, шовінізму, тва, національної ності.

Сьогодні, сказав

націона- місниц-

обмеже-

далі до- наші

ідеологічні противники магаються спекулювати важких сторінках нашої іс­торії, надіються на втрату революційного духу радян­ської молоді, її оптимізму, готовності до боротьби. Во­ни шукають у її рядах мі­фічну опозицію. Боротьбу нового із старим хочуть ототожнити з конфліктом поколінь.

У нашої молоді великий інтерес до історії своєї країни. Вона дивиться наці роки з гордістю, повагою, а на деякі її періоди — і з болем. Ми віримо в обра­ний нами шлях — це голов­не, що об'єднує всі поко­ління радянських людей.

Не можна ослабляти ува­ги до такої надзвичайно важливої ділянки роботи з молоддю, як підготовка за­хисників Батьківщини. Вій­ськово-патріотичну роботу слід розвивати, її зміст і форми привести у відпо­відність з новими реальнос­тями, з сучасним рівнем технічної оснащеності ар­мії і флоту.

Ми, сказав перший сек­ретар ЦК ВЛКСМ, звертає­мось із словами щирої і глибокої вдячності до ве­теранів партії, війни та пра­ці, ветеранів комсомолу за велику роботу по вихован­ню підростаючого поколін­ня. У нашому суспільстві

повідач, як ніколи,на- на

та обговореннязмін у Статуті

Відмінною особ- зборів і конферен- відбулися, підкрєс- було те,

кампаніїПроекту ВЛКСМ. ливістю цій, які лив він, пройшли більш тично, з більшою тю комсомольців, ню атмосфери відвертості, критики і само­критики сприяли попереднє ознайомлення комсомоль­ців з основними положен­нями звітних доповідей, можливість вільного обмі­ну думками. Тільки в пер­винних організаціях на збо­рах і конференціях висту­пили більш як 2,5 мільйо­на членів ВЛКСМ.

Значною мірою перебу­дові всієї діяльності Ленін­ського комсомолу, кожної комсомольської організації сприятимуть зміни і допов­нення, які пропонуються включити в Статут ВЛКСМ„ Закріплювані в ньому прин­ципи і норми є основою внутріспілкового життя, за­безпечують цілеспрямова­ну роботу всіх ланок ВЛКСМ у боротьбі за вико­нання програмних завдань Комуністичної партії.

У проекті Статуту закріп­люються норми, що сприя­ють дальшому поглиблен­ню внутріспілкової демо­кратії. Істотних змін зазна­ли статутні положення про проведення виборів ком­сомольських органів.

Зростають вимоги і до членів виборних комсомоль­ських органів. У ході обго­ворення проекту справедли­во говорилося про те, ЩО коли член комітету комсо­молу не виправдає довір'я комсомольців, то він не мо­же залишатися в складі.

У цілому в проект туту внесено багато ципових доповнень.покована нова Статуту — це не

Комсомол як невід’ємна і ланка політичної системи радянського суспільства, сказав далі перший секре­тар ЦК ВЛКСМ, покликаний брати активну участь в уп­равлінні державними і су­спільними справами, у роз­в’язанні політичних, госпо­дарських та соціально-куль­турних питань.

У партійному керівництві — джерело сили і міцності комсомолу, головна умова успіху докорінної перебу­дови його роботи. Весь смисл своєї діяльності Ле­нінський комсомол бачить у здійсненні Програми КПРС. Програма партії — це наша програма, політика партії— наша політика, бо вона ви­ражає корінні інтереси всієї радянської молоді.

Здійснюючи керівництво комсомольськими органі­заціями, партійні комітети виявляють вимогливу увагу до їх діяльності, передають комсомольським кадрам і активу свій досвід органі­заторської та політичної роботи в масах, надають широкий простір для само­діяльності й ініціативи.

Особливе місце в суспіль­ному житті країни займає Всесоюзна піонерська ор­ганізація імені В. І, Леніна, в рядах якої близько 20 мільйонів дітей і підлітків. Вона виховує юних борців за справу партії, включає їх у практику комуністич­ного будівництва, готує гід­не поповнення ВЛКСМ.

У нашій політичній систе­мі інтереси і специфічні за­пити молоді представлені і через комсомол, наділений правом законодавчої іні­ціативи, і через молодих де­путатів Рад, багато з яких є комсомольцями.

У звітний період можли­вості участі молоді в управ­лінні державними і суспіль­ними справами використо­вувались не повністю.

утверджується новий мо­ральний клімат. Молодь пе­реконується в цьому денно на дах.

Молоді тивніше криту боротьбу за інтереси суспільства, за нашу кому­ністичну мораль. Нам важ­ливо розкривати єдність ін­тересів людини, колективу і суспільства. У нових суспіль­них умовах, в обстановці, коли змінюються принципи господарської діяльності, ми не можемо допустити розмивання' колективізму, товариськості, взаємодопо­моги, дозволити окремим групам замкнутися у ма­ленькому вузькому світі суто матеріальних інтере­сів. Необхідно переломи­ти тенденцію шукати вин­них тільки на міністерських рівнях, треба вчитися гово­рити правду у вічі колезі по роботі, товаришеві по Спіл­ці Молоді, безпосередньо­му керівникові. Говорити про такі тривожні явища в поведінці молодих людей, підлітків, як споживацтво, егоїзм, лихослів’я, непова­га до жінки, старших.

Мабуть, немає іншої лузі, продовжував допові­дач, де своєрідність моло­діжних інтересів виявляла­ся б так виразно, виклика­ло таку поляризацію ду­мок, таку напругу пристрас­тей, як культура. Йдеться про необхідність мобілізу­вати величезні духовні ре­сурси соціалізму в бороть­бі за молодь. Доповідач спинився на завданнях ком­сомолу по втіленню в жит­тя культурної політики пар­тії. Необхідне об'єднання зусиль комсомолу з орга­нами культури та іншими громадськими організація­ми в поліпшенні викорис­тання матеріально-техніч­ної бази культури і дозвіл­ля та в її розвитку.

Далі доповідач перейшов до питань участі молоді в ефективні форми боротьбі за без ядерний світ, за виживання людства і соціальний прогрес. Роз­виток міжнародних зв'язків радянської молоді, сказав він, завжди був важливою складовою частиною діяль­ності Ленінського комсо­молу. Але в наші дні зна­чення цієї роботи особли­во велике. Вона зливається з боротьбою всієї демокра­тичної молоді за світ без ядерної зброї, за виживан­ня людства.

У своїй міжнародній ді­яльності Ленінський комсо­мол керується принципами марксизму-ленінізму, про­летарського соціалістично­го інтернаціоналізму.

Говорячи про конкретні плани зміцнення контактів ВЛКСМ із зарубіжними прогресивними молодіж­ними організаціями, допо­відач сказав, що якісно но­вий рівень міжнародних зв’язків радянської молоді вимагає й нового рівня ко­ординації діяльності ЦК ВЛКСМ, КМО СРСР, БММТ «Супутник», міністерств і відомств, таких громадських організацій, як Радянський комітет захисту миру, Ко­мітет радянських жінок, Всесоюзна рада ветеранів війни і праці, Радянський фонд миру, Союз радян­ських товариств дружби і культурного зв’язку з за­рубіжними країнами.

що- реальних прикла-

люди дедалі ак- вступають у від-

що вони демокрв- активніс- Створен- гласності,

га-

його

Ста- прин- Про-

редакція просто

Необхідно шукати більш чергове його вдосконален­ня. За всю історію ВЛКСМ таких змін основний законі комсомольського життя ще не зазнавав.

У ході обговорення про­екту висловлювались ленні пропозиції, які, сумнівно, повинні враховані у практичній ро­боті або в нормативних до­кументах ЦК ВЛКСМ.

У Ленінського комсомо­лу славна історія, багато традиції. Він завжди чесно служив партії і радянсько­му народові, нам нема пе­ред ким і нема від чего опускати очі. Ми сміливо дивимось і в минуле І а майбутнє. Під керівництвом ленінської партії, разом х усім радянським народом ми продовжуємо справу Жовтня, будовуємо наше щоб було воно ‘шим, < ■ ■щоб легше дихалося чесно­му трудівникові, щоб був широкий простір для твор­чої праці, щоб справді вільний розвиток кожного був умовою вільного роз­витку всіх.

В естафеті поколінь яри« йшла наша черга готувати­ся взяти в руки прапор ре­волюції. Це велика відпо­відальність, але це і велике честь. Будемо ж її гідними( друзі! (Оплески).

. . спільної роботи комсомолу і комі­сій у справах молоді, ство­рених у Радах народних де­путатів.

Великі резерви поліпшен­ня роботи серед МОЛОДІ — у міністерств і ВІДОМСТВ. В останні роки їх взаємодія з комсомолом дещо шилась, але виявлялась спільних постанов.

Становище і права моло­ді в усіх сферах суспіль­ного життя забезпечуються майже 2 тисячами законо­давчих актів і постанов уряду. Обсяг чинного зако­нодавства щороку допов­нюється багатьма новими нормативними актами. Од­нак ці закони й акти нерід­ко не виконуються. Захист прав молоді та інтересів її комуністичного виховання КОМСОМОЛ ПОКИ що здійс­нює дуже погано.

Новий етап у країні пере­живає жіночий рух. Завдан­ня комсомолу полягає в то­му, щоб знайти форми спів­робітництва З

поліп-в основному

у прийнятті

робітництва організаціями Тут особливо стане годі історичний досвід ро-

жіночими на місцях,

в при-

боти комсомолу з жіночою молоддю в 20—ЗО-Х роках. Треба виховувати глибоку повагу до дівчини, жінки, матері.

Наприкінці доповідач спи­нився на підсумках перед- з їздівської звітно-виборної

чис- без- бути

велику Ми пере-

життя, радісні-

світлішим і чистішим.

(ТАРС),

4 стор «Молодий комунар»16 квітня 1987 року

Комсомол: творення, пошук, творчістьи ___ -„мі іяльних органі

(Закінчення.Поч. на 1-й стор.).

члени центральних вибор­них органів, автори ін­формувались рідко. Часто лишалися поза увагою критичні пропозиції, зроб­лені на адресу ЦК на ком­сомольських зборах, пле­нумах місцевих комітетів комсомолу, науково-прак­тичних конференціях, у пресі.

Останнім часом відді- лами ЦК комсомолу вжи-' то заходів щодо органі­зації роботи з пропози­ціями і зауваженнями. Це повинно 'докорінно зміни­ти стан справ.Після XIX з’їзду ВЛКСМ

у Центральний Комітет надійшло більш як 49 ти­сяч листів, звернулось близько 70 тисяч відвіду­вачів. Відділи ЦК ВЛКСМ В основному правильно працювали з кореспонден­цією. Найважливіші про­позиції і критичні сигна­ли враховувались у прак­тичній діяльності.

Разом з тим відзнача­лись факти і неуважного ставлення до звернень мо­лоді. Нерідко авторам надсилались відписки, і в результаті за п’ять років у Центральний Комітет надійшло більш як дві ти­сячі повторних листів.

Відзначалися недоліки в роботі з рукописами і листами читачів і в ре­дакціях журналів «Лите­ратурная учеба», «Вокруг света», «Аврора», «Кос­тер» і деяких інших.

У звітній доповіді прин­ципово і самокритично сказано про недоліки в стилі роботи ЦК, його апарату. Важливо, щоб контроль і перевірка вико­нання, чіткість у І поворот до живої ви!, до людей стали вилом для кожного.

Далі промовець домив про виконання шмольського 'бюджету, У звітний період його доходи збільшились на 10,6 процента. Основними їх джерелами є членські Внески, відрахування від прибутків комсомольських видавництв, кошти, які надходять від заходів, що

збільшується, більше двох комсомольців

роботі, спра-

і пра-

пові-ком-

їх проводять комсомоль­ські організації. Однак міцне фінансове станови­ще комсомолу не дає під­став для заспокоєності. Хоч загальна сума над­ходжень членських внесків постійно щомісячно мільйонівзалишаються боржниками.

Зміцнилася матеріально- технічна база комсомолу. Разом з тим погано вико­ристовувалися кошти, ви­ділені на агітаційно-про­пагандистську діяльність серед молоді, підготовку і перепідготовку кадрів і активу. Але спостерігає­ться стала тенденція зро­стання адміністративно- управлінських витрат.

Мали місце також сер­йозні недоліки у витрачан­ні коштів на капітальне будівництво. Обсяг неза­вершеного будівництва на об'єктах ВЛКСМ. у 2—2,5 раза перевищував норма­тивний. Кошти, виділені на розвиток матеріальної бази молодіжного туриз­му, освоювалися щороку лише па 50—60 процентів.

Комсомольська еконо­міка нарощувала свій по­тенціал переважно за ра­хунок додаткового залу­чення матеріальних і фі­нансових ресурсів. Проти- затратний механізм гос­подарювання впровад­жується повільно.

За витрачанням коштів комсомолу слід посилити контроль «знизу», актив­ніше залучати до цього рядових комсомольців, що забезпечить найбільш цільне і ефективне їх користання.

Останнім часом ВЛКСМ, ного підрозділи вживають енергійних за­ходів щодо вдосконален­ня механізму управління комсомольською економі­кою. Більшої самостій­ності надається комітетам комсомолу, установам і господарствам ВЛКСМ. Секретаріат ЦК посилив увагу до добору і розста­новки кадрів на госпо­дарських ділянках.

Доповідач висловив про­позицію прийняти поло­ження про Центральну ревізійну комісію, точно

до- вп-

UK

визначити її цілі і завдан­ня, права та обов'язки.

Дальше розгортання де­мократії, розширення са­мостійності всіх ланок комсомолу неможливі без ефективного контролю. Завдання ЦРК полягає в утвердженні дисципліни, відповідальності і принци­повості в комсомольській роботі. Необхідно ЙТИ шляхом якості, а не кіль­кості перевірок, підпоряд­ковувати контроль досяг­ненню конкретних ре­зультатів.

Потім почалось обгово­рення звітних доповідей.

Проблеми, порушені у звітній доповіді, співзвуч- • ні з тим, що відбувається сьогодні на багатьох ком­сомольських, будовах краї­ни, сказав бригадир тресту «Нпжньоангарськтрансбуд» Бурятської АРСР, СоціалістичноїB. Аксьонов.

Аналізуючи хід ництва Байкало-Амурської магістралі, робітник з гір­котою говорив про те, що проведене па БАМі стику­вання рейок, з помпою по­дане засобами масової ін­формації, по суті справи аж ніяк не стало закін­ченням будівництва заліз­ниці. Зате різко змінились на гірше працюють гістралі/

Делегат конкретних спрямованих на підвищен­ня ролі комсомольських організацій на найбільших народногосподарських об’­єктах.

Створювана партією об­становка правдивості, ви­могливості, підкреслив пер­ший секретар Московсько­го міськкому ВЛКСМC. Смирнов, повернула нас до реального стану справ. Разом з тим подекуди проявилося прагнення зай­матися тільки дозвіллям, звузити завдання комсо­молу до розважальних.

Вихід із становища, під­креслив делегат, — у чіт­кій програмі, конкретних справах, на які треба спрямувати зусилля моло­дих. І ці справи визначе­но. 22 тисячі квартир,на­приклад, збудують у цій

ГеройПраці

будів-

умови, в прокладайі

яких ма-

рядвисловив пропозицій,

п'ятирічці в Москві МЖК. Для користі добрих почи­нань необхідний механізм адміністративної і право­вої підтримки молоді в масштабах країни.

Про проблеми освоєння нової техніки говорила механізатор радгоспу іме­ні Фрунзе Щучинського району Кокчетавської об­ласті Казахської РСР Н. Мухамбетжанова. Неза­баром вийдуть на поля красиві комбайни «Дон»,

■а що це таке, ми не знає­мо. У нас в Г1ТУ цю ма­шину вивчають в основ­ному за плакатами. Необ­хідно забезпечити учили­ща новою технікою, щоб майбутні механізатори могли успішно її освоюва­ти.

Школою громадянської зрілості назвав час, в який ми живемо, перший сек­ретар ЦК ЛКСМ Білору­сії В. Гурін. Тепер особ­ливо важливо, відзначив він, щоб пробуджена енер­гія молоді не виявилась розтраченою на пустопо­рожнє фразерство, гидли­ве критиканство, нікчем­ну метушню і утриманські устремління. У ряді ком­сомольських організацій республіки ніяк не мо­жуть вибратися з колії формальної перебудови, яка тільки створює ілюзію оновлення.

Комітети комсомолу рес­публіки, повідомив деле­гат, вживають заходів,

■ щоб переломити такі тен­денції.

Перший секретар Сверд- ловського обкому ВЛКСМ М. Матвєєв відзначив, що десятки років з центру повчали; які форми і ме­тоди роботи застосовува­ти. У той же час роками не вирішувались принци­пові питання.

відсутність власної ма­теріальної бази на місцях не дала змоги, сказав він, падати організованих форм багатьом стихійним, але масовим рухам молоді. Як результат — поява лави­ни неформальних моло­діжних об’єднань. Ми по­винні пожертвувати при­вабливістю масштабних загальносоюзних, облас­них і районних акцій за­ради головної — нехай

невеликої, але по-справн - ньому необхідної ЛЮДЯМ справи на місцях.

Якщо у сфері вироб­ництва успіхи у нас є ТО в плані організації віль­ного часу похвалитися ні­чим, сказав бригадир гц ■ ників очисного вибою шахти «Краснолиманська» Донецької області ь. іху-і- нецов. Як правило, гір­ницькі селища виникали стихійно навколо споруд­жуваних шахт, без особ­ливої перспективи на май­бутнє. Крім магазинів і клубів, інших об’єктів соц­культпобуту тут не буду­валося.

Де ж вихід? Су "ас досвід участі молоді в бу­дівництві- об’єктів соц­культпобуту. Але потріб­на допомога республікан­ського Міністерства - ву­гільної промисловості.

У своєму виступі пер­ший секретар ЦК ЛКСМ Таджикистану Р. Алімо® викрив причини негатив­них тенденцій, що наміти­лися в останні роки у мо­лодіжному середовищі республіки, розповів Про тс, як бореться з ними комсомол. Промовець від­значив, що гонитва за па­перовими ініціативами при­звела до негативних ре­зультатів. Для частини молоді стали характерни­ми бездуховність, аполі­тичність, багато юнаків і дівчат не звільнилися від феодальних пережитків.

На думку делегата, роз­робка і реалізація п'яти цільових програм допомо­жуть активному залучен­ню молоді республіки до суспільного виробництва, послужать розв’язанню проблем інтернаціональ­ного, політичного вихо­вання.

Якість підготовки спе­ціалістів у вузах країни міністр вищої і середньої спеціальної освіти СРСР Г, О. Ягодін пов’язав у своєму виступі з пробле­

мою студентського само­врядування, якій було приділено велику увагу у звітній доповіді. З ря­дом положень доповіді міністр рішуче не пого­дився.

Зокрема, він висловився проти ідеї створення яки-

хось спеціальних органів самоврядування> відзна­чивши, що, очевидно, слід падати більші, ніж рані­ше можливості комсомо­лові, студентству активно впливати на всі сторони життя вузу через своїх представників у вчених ра­дах. . *

Зміни, які відбуваються в Радянському Союзі, із зростаючим інтересом сприймаються в усьому світі і матимуть широкий відгук серед тих, хто бо­реться за свободу і рів­ноправність, заявив пре­зидент Всесвітньої фе­дерації демократичної мо­лоді Валід Масрі. Про- мовець високо оцінив по­слідовну мирну політику СРСР, яка більше не по­требує доказів.

З доповіддю Мандатної комісії виступив її голова М. К. Долгушкін. Він по­відомив, що висування і обрання делегатів про­йшло в обстановці демо­кратичності, з урахуван­ням думки комсомольських організацій, трудових і на­вчальних колективів.

Провідна сила комсо­молу — молоді представ­ники робітничого класу. Про це свідчить і соціаль­ний склад делегатів: ко­жен третій з них — робіт­ник. На одній з найсклад­ніших і найвідповідальні­ших ділянок економіки працюють 932 -делегати, які представляють сіль­ську молодь. Серед обра­них на з’їзд — чимало тих, хто вносить вагомий особистий вклад у приско­рення науково-технічного прогресу.

На з’їзд обрано 4833 де­легати, повідай, обрано на з’їзд вперше, 62,5 процента з них — ві-

• ком до 25 років, 45,4 про­цента делегатів — жінки.

Країна високо цінує ді­ла молодих. Кожен вертий делегат ж еннії лями СРСР, 26 стоєні звання Героя Ра­дянського Союзу і Героя Соціалістичної Праці. 91 — лауреати премії Ленін­ського комсомолу.

16 квітня з’їзд продов­жує роботу.

продовжував до-4709 делегатів

чет- ііагород-

орденамн і меда- удо-

(ТАРС).

3 ІСТОРІЇ ПІСНІ

Перші революційні...Революційна пісня... Во­

на така ж сильна й неско­рена, як нескорений і сильний волелюбний на­род, Сила й міць револю­ційної лісні, за словами великого Леніна, така ве­лика й непоборна, що ні­які поліцейські заходи неспроможні її задушити.

Першими взяли на оз­броєння революційну ПІС­НЮ робітники Парижа у ДИі Великої французької революції. Так, упорядко­вуючи Марсове поле. де мало відбутися свято' пе­ремоги з пагоди взяття Бастілії 14 липня 1790 ро­ку, трудящі співали «Са іра» (<Все піде иа лад» у Виникла вона цілком сти­хійно. Дещо пізніше текст пісні приписували різним авторам — Ладрс, Дюпюї та ін. Співалася «Са іра» на мелодію популярного тоді «Національного Ка- рійона» композитора Бе- кура. Пісня полюбилася французам, дуже швидко поширилась у великих і малих містах країни та за її межами.

«Са іра» стала одним з перших зразків бойової революційної пісні, про­рокуючи перемогу над ворогом:

Ах! Буде осе, буде все гаразд,

Що б там не назали, асе піде на лад.

Ми подолали наших ворогів.

І лунає пісня про нові часи.

Пісня знайома і радян­ським слухачам. Наприкін­ці 20-х років з'явилось кілька варіантів «Са іри» з російськими текстами. Авторами музичних обро­бок були професор Мос­ковського музично-педа­гогічного інституту Г. Лі- тинський, композитори Д. Кабалевський і В. Фе­ре; О. Давиденко, Б. Шех- тер та М. Чемберджі.

Невдовзі після появи «Са іри» на вулицях Па­рижа залунала нова бойо­ва пісня «Карманьйола». Це сталося після взяття па­лацу Тюїльрі 10 серпня 1792 року. Бадьора й на­смішкувата, проста й на­співна, вона виражала ненависть повсталого на­роду до королівського дес­потизму.

Сповнена революційно­го пафосу, «Карманьйо- ла» виконувалась на мо­тив, запозичений з тан­цювального народного хо­роводу південних провін­цій Франції. Розповіда­ють, що до французьких землеробів нерідко при­їжджали мешканці італій­ського міста Карманьйоли,

розташованого в провін­ції П’ємонті за Альпами. Вони допомогли францу­зам збирати врожай вино­граду, а у вільний час влаштовували танцювальні хороводи, на одну з ме­лодій яких і покладено текст невідомого автора «Карманьйоли». Невдовзі нова революційна пісня потрапляє до Марселя, а згодом і до самої столиці Франції. Парижани змі­нювали текст пісні, до­даючи революційного під­несення й закличності. «Карманьйолу» несли на барикади 1830, 1848, 1871 років. Особливо популяр­ним став текст поета Ж. Б. Клемана:

Вперед підемо всі ми, Буржуїв всіх повісим, Танцюймо

«Карманьйолу».Звучить хай грім

гармат!У 1920 році й ця пісня

потрапляє до нашої краї­ни, швидко поширюється серед радянської молоді (російський текст створив В. Кіршон). На Україні «Карманьйолу» виконува­ли у перекладі Ю, Ме­женна і хоровій розклад­ці Григорія Верьовки.

Народившись у Фран­ції, перші революційні «Са іра» та «Карманьйола» стали інтернаціональними піснями повсталого люду.

Б. СЛЮСАР, м. Світловодськ.

НАЙМОЛОДШИЙ СЕРЕДПРАВОФЛАНГОВИХ

Віктор Кріт —член комсомольсь­ко - молодіжного колективу автога- ража колгоспу іме­ні Крупсьної Кіро­воградського райо­ну. У КМК він най­молодший і за ві­ком, і за досвідом роботи. Проте, вчо­рашній воїн Радян­ської Армії стара­ється, у всьому на­слідує своїх стар­ших товаришів члена КПРС Мико­лу Жученна, ком­сомольців Сергія Озерного та Анато­лія Хомутовського. І цо дає бажані на­слідки: нині Вік­тор — серед пра­вофлангових зма­гання на честь XX з’їзду ВЛКСМ, нор­ми виробітку на транспортува н н і народно - господар, сьних вантажів ви­конує на 125—130 процентів.

На знімку: ком­сомолець ВІКТОР КРІТ.Фото В. ГРИБА.

16 квітня 1987 року------ —______ ___ ________ «Молодий комунар» — 5 стор.

«Правда»: діалог з молоддюВ газеті «Правда» відкрито молодіжну приймальну.

Голос у трубці прозвучав рішуче: «Перед нашим бу­динком величезна калюжа. Прибрати її — справа мо­лоді». 1 — короткі гудки. Але тут же телефон задзво­нив знову. Цього разу лам­кий юнацький басок пові­домив: «У нас в місті ство­рено організацію перекона­них марксистів «Вперед», ми пропагуємо рішення XXVII з’їзду КПРС, квіт- нг-чого і,січневого Пленумів Цл. КПРС. Ви нас підтри­маєте чи ні?». Назвати своє місто невідомий абонент відмовився.

Такі діалоги тепер не ди­вина в редакції «Правды». Тут на десятому поверсі в кімнаті 1029 щопонеділка почала працювати молодіж­на приймальна, яка вмісти­ла в одному з номерів га­зети свій помер телефону. Діє вона так: у перший день тижня збирається інформа­ція, аналізуються пропози­ції та ідеї, що надходять від молодих людей по теле­фону. А в інші дні поза­штатні співробітники прий­мальної — студенти факуль­тету журналістики МДУ —

консультуються 3 тими ві­домствами, організаціями, на адресу яких надійшли нарікання, готують кваліфі­ковані відповіді па скарги, передають пропозиції юна­ків і дівчат у заінтересова­ні організації.

«Так тримати, «Правда»! Спасибі, що звернули увагу на молодь», — цю цитату з листа до редакції навів на початку нашої розмови ке­рівник молодіжної прий­мальної спеціальний корес­пондент газети Валерій Єв- сєєв.

— Організація в «Прав- де» нового відділу — со­ціальної політики і комуніс­тичного виховання — вима­гає від нас старанного ви­вчення проблем, з якими зустрічаються молоді, — розповідає Валерій. — Для цього ми й створили прий­мальну. А проблем у юних, як показали телефонні дзвінки, вистачає. З Талліна повідомили, наприклад, що на Балтійському вокзалі збирається молодь, обгово­рює музичні новинки, обмі­нюється касетами, пластин­ками. Міліція то стихійну

компанію жене з вокзалу, у найближчий будинок куль­тури її теж не пускають. Що молодим людям роби­ти? До речі, чимало таких повідомлень про труднощі з відкриттям різних клубів, об’єднань надходить і з ін­ших місць країни. Думаю, якби в міськкомах та рай­комах партії приділяли біль­ше уваги молодим, багато проблем можна було б роз­в’язати швидше, не звер­таючись за допомогою до центральної преси. Пропо­зиції і скарги, які надійшли, ясно нам показали, іцо по­ра перейти від балачок про увагу до молоді —- до кон­кретних справ.

Нашу розмову перерива­ють телефонні дзвінки, хоч і година, і день неурочні.

— Якщо будете писати про нас, -— сказав на про­щання Валерій,—нагадайте читачам, що дзвонити нам треба тільки по понеділках з 16 до 19 години. Та й звер­татися бажано все-таки тіль­ки з проблемами, які сто­суються молоді.

С. ВОЗІАНОВ, кор. ТАРС.

цвайапзазааааазападаазаанввапааввввяваааЕапяанапвпвпапазвввававіаоЕївііавівиввиноівияииаіівівіївіі

НА КОНТРОЛІ ГАЗЕТИ-. ' _• • ' ? . • • т • • -

Процес удосконалення сучасного виробництва невіддільно пов’язаний із мо­дернізацією діючої та впровадженням нової техніки і технології. На сьогодні це втілюється у введенні у виробничі потужності верстатів та систем нового поко­ління. Тож і у виробничому об’єднанні по сівалках «Червона зірка» у цехах та на дільницях з’являється все більше «розумних» машин і механізмів — рекон­струкція підприємства триває.

Газета писала про труднощі початкового періоду (ДИВ. СЕРНО ПУБЛІКА­ЦІЙ ЗА ТРАВЕНЬ - ЛИПЕНЬ МИНУЛОГО РОКУ), але на сьогодні прихиль­ників і ентузіастів прогресу все більше. Одним із них в колективі інструменталь­ного цеху по праву вважається А. В. БЄЛЯКОВ — висококласний спеціаліст по верстатах із числовим програмним управлінням. Для багатьох молодих робітни­ків він, до того ж, є красномовним прикладом того, як треба братися за нову справу і вміти доводити її до конкретного результату. Наставник допоміг ово­лодіти професією вже не одному з них.

Фото г. МОШКА.м. Кіровоград.

.ятззатавтттятвтааашоавввшшЕшшшвтввоііі&ашвшіїїіішшаїдаїаііішіі

Хоч листа й не було ВІДПИСАЛИСЯ Фестиваль студентських інтерклубів

надруковано «СистематичноКИЇВ. (Кор. РАТАУ).

на невлаштоване підписану учня-

класів та групою колгоспу імені

ми надіслали на

Скаргу дозвілля, ми 9—10 молоді Леніна,розгляд у відділ культури Новгородківського рай­виконкому. Ось відповідь:

«Завідуючий клубомВ. Г. Дарій і секретар ко­мітету комсомолу кол­госпу Л. І. Ющенко зай­няли пасивну позицію в організації дозвілля мо­лоді. В даний час призна­чено нового завідуючого клубним закладом, погод­жено з дирекцією Нов- городкізської СШ № 2 дні занять старшокласників у гуртках художньої само­діяльності.

Спільно з комітето/л комсомолу колгоспу іме-

готується про-ні Ленінаграма молодіжної диско-

V, теки. Відділ культури раи- ' виконкому виділив клубу її магнітофон.[] Районний методичний І центр культурно-спортив­

ного комплексу зобов я- зано надати практичну допомогу міському клубу в організації дозвілля мо­лоді».

# * ч--

Мешканці обласного центру скаржились на не­задовільну роботу ощад­ної каси № 49/047: щоб заплатити за квартиру чи покласти гроші на ощад­книжку, треба простою­вати в черзі годину-дві- три, тому що не діють усі апарати, не працюють деякі контролери.

Відповідь на скаргу ре­дакції надіслав заступник начальника управління державних тоудових ощад­них кас В. Ф. СКРИПНИК:

— Так, 20 січня в ощад­ній касі № 49/047 вало тільки два Замість чотирьох. В при­міщенні холодно, праців­ники хворіють.

Керівництво каси не раз зверталось у партійні і ра­дянські органи м. Кірово-

| града з проханням допо-

працю- касири.

праців-

могти створити нормаль­ні умови для роботи. До-

, але роз-

справи м. Кіро- від се- показни- розвиток

помога подавалась, мізерна. За рівнем витку система вограда відстає редньообласних ків. Дальший ощадної справи в місті затримується через неста­чу виробничої площі в ощадних касах та незадо­вільні умови праці.

Нині в Кіровограді об­слуговують населення 25 ощадних кас, де відкрито 65 операційних вікон. 12 ощадкас розташовані в окремих приміщеннях, 13 — при поштових відді­леннях зв’язку. ІЗ 25 ощадних кас тільки два приміщення відповідають нормативним будівельним нормам.

При різкому зростанні вкладів і платежів від на­селення кількість ощад­них кас в місті практично не збільшується. Через незадовільні умови робо­ти в окремих ощадкасах (вулиця К. Маркса, 5/5, ву­лиця Чигиринська, 132 и інші) порушується режим роботи, збільшуються ва­кансії. У 1985 році плин­ність кадрів серед пра­цівників ощадкас міста склала 22,1 процента при середньообласному по­казникові 14,6. Обласне управління Держтруд-ощадкас СРСР вживатиме всіх необхідних заходів, щоб ощадкаси міста пра­цювали без . . встановленого режиму об­слуговування

ВІД РЕДАКЦІЇ: «Вжи­ватимемо необхідних за­ходів...». Хочеться сприй­няти ці слова на віру, хо­ча часто за ними ні­якого руху. Тож «Молодий комунар» триматиме на контролі відповідь В. Ф. Скрипника. Через певний час редакція перевірить, яких конкретно вжито за­ходів по поліпшенню об­слуговування населення ощадними касами.

ощадної ощадкас

25

порушення

населення.

не опалюється.,.»Молодь села Рівного,

яка проживає в колгоспі імені Калініиа, скаржила­ся на погану роботу сво-

| го клубу. З відділу куль­тури Новоукрйїнського райвиконкому відповіли на скаргу:

«Клуб систематично не опалюється, але відкритий у вихідний день і день кі­но. В даний час у деякій мірі послабилася масово- політична і культурно-ос­вітня робота та робота гуртків художньої само­діяльності».

А що ж усе-таки буде з сільським клубом?

Концертом самодіяльних колективів завершився вчора тут фестиваль сту­дентських клубів інтерна­ціональної дружби, при­свячений 70-річчю Вели­кого Жовтня.

Спільна справа — зміц- ‘ненця дружби між наро­дами, збереження миру на землі — об’єднала його учасників, які приїхали з Москви і Алма-Ати, Єре­вана і Вільнюса, Львова і Чернівців. Зустріч була організована з ініціативи

ПІСЛЯ ВИСТУПУ «МК»

«Тут, у тихомупровулку»

Після публікації 21 лю­того ц. р. в газеті виступу т. Курлюк під такою наз­вою, де, зокрема, йшлося про зволікання • Кірово­градського облрембуд- тресту із проведенням ре- монту старого приміщен­ня навчально-виробничого комбінату ЦСУ УРСР, ре­дакція отримала відповідь керуючого згаданим трес­том В. С. Бабіна. У ній повідомляється, що кри­тика на адресу очолюваної ним будівельної організа­ції, визнана правильною і що ремонтно-будівельні роботи по комбінату згід­но договору будуть про­ведені у другому кварталі цього року.

Усе б добре, якби не припущення, що будівель­ники не втраплять у на­званий провулок і цього разу — адже в подібний спосіб вони змушують се­бе виглядати ще з 1985 року. Тож спробуємо спільно з працівниками на­вчально-виробничого ком­бінату припустити й те, що більше трьох — 1985, 1986, 1987 — будівельни­ки рахувати не будуть...

комітету комсомолу і клу­бу «Планета» Київського технологічного інституту харчової промисловості.

— Такі фестивалі про­водяться по черзі щороку в різних містах країни, — говорить президент клубу

Внсоць-ка. — Нинішня зустріч у Києві — особлива. Вона проходила напередодні XX з'їзду ВЛКСМ — надзвичайно важливої події в житті молоді країни.

Головним у виступах

«Планета» Олена

учасників мітингу-концер- ту, який відкрив фести­валь, конкурсів політичної пісні і політичного плака­та було утвердження дружби між народами різ­них країн як єдино пра­вильного шляху для збе­реження миру па землі. Численні маніфестації, мі­тинги солідарності, зустрі­чі з активістами антиво­єнного руху, трудові де­санти — далеко не пов­ний перелік акцій, що їх проводять студентські іп- терклуби республіки.

ВСЕ ПОЧИНАЛОСЯ із в’язання. За­йшли до Людмили Берсан Люба

Долинко й Олександра Осинська — поцікавитися книжковими новинками бібліотеки, та й трапився їм того зи­мового дня під руки журнал «Краса і мода».

— Ну, ви тільки гляньте, дівчата, — сказала Люба, — які гарні в’язані ре­чі! А я ніяк не зберуся навчитися в’я­зання. Та й ніде!

— Я хоч і вмію, — обізвалася заві­дуюча бібліотекою Л. Берсан, — а все часу ніяк не виберу для в’язання. А на- вчити могла б. Он і конспекти у мене старі лишилися.

— Дівчата! — Олександра тримала е руках газету. — Ось тут пишуть про клуби за інтересами. А що, коли б і нам такий клуб організувати...

...Наступного тижня дівчата зібрали­ся в бібліотеці на перше заняття сво­го клубу. Зацікавлених набралося з дюжину. Вже на друге заняття при­йшло чи не вдвоє більше... Збиратися вирішили по два рази на тиждень.

Минуло трохи більше року. Про під­сумки роботи клубу за цей період роз­мовляємо з керівником «Господарочки» Л. А. Берсан, (вона — завідуюча Субот- цівським філіалом Знам’янської ЦБС).

— Інтерес, який спричинив до орга­нізації клубу, — каже Людмила Ана­толіївна, — був напочатку тільки гос­подарським, так би мовити, училися в’язати, потім, якось само собою, по­чали приносити з собою кулінарні ре­цепти, обмінюватись ними... А коли ні­би усім обмінялися й усього навчили­ся, — то відчули раптом, що не мо­жемо обходитися без спілкування між собою; саме це найбільше, на мою думку, скріпляє наш клуб.

Сьогодні в «Господарочку» приходить близько 40 суботціпців. Є серед них не лише працівники колгоспу, сільради, будинку культури, але й робітниці за­подів — 360 та щебеневого.

ВИКЛАДАННЯ господарських пре­мудростей у «Господарочці» з са­

мого початку велося на громадських засадах. І нині, коли виникла потреба запросити до викладання спеціалістів із Суботцівського відділення райпобут- комбінату, цю традицію не поруши­ли. Зараз під егідою клубу (щоправ­да, вже не в бібліотеці — тут стало тісно для всіх бажаючих) навчання з основ крою та шиття проводить Кате­рина Демешко. З іншою групою (а їх тут дві, які працюють у різний, зруч­ний для певної категорії молоді час) працює її подруга по роботі в побут- комбінаті закрійниця Тетяна Гераси­менко.

— А недавно, — розповідає Л. Бер­сан, _ підходять до мене десятиклас­ниці Л. Маценио та К. Дворак і кажуть, що теж хотіли б навчитися крою та шиття. Так що, принаймні наближчим часом, бажаючих брати участь в занят­тях «Господарочки» не поменшає... А щодо того, ніби може нам загрожувати на таких зустрічах нудьга, то тут я не погоджуся нізащо. Мода, самі розуміє­те, весь час міняється. Міняються фор­ми, фасони, узори того ж таки в’язан­ня. А в «Господарочці» завжди можна дізнатися про останні новинки...

З цього приводу о^ну цікаву історію розказала мені Л. Берсан. Прийшла якось до них молода жінка, дуже скеп­тично настроєна до «Господарочки». Каже: ви мене, мовляв, навчіть в'яза­ти, а зайві розмови і всяка там теорія мені не потрібні; от журнали я у вас взяла б...

«Е-е-е, ні! — відповіла тоді їй зав- бібліотекою. — Ти хочеш брати жур­нали для себе, а тут вони для всіх. За­лишайся — то й користуватимешся лі­тературою разом з усіма. Може, що й не захочеш окремо від інших...».

І треба сказати, вийшло саме так, як передбачала Л. Берсан. Активістів у «Господарочки» побільшало. А скеп­тиків — поменшало.

С. ПЕТРЕНКО.Знам'янський район.

6 стор. «Молодий комунар» 16 квітня 1987 року

ВОЇНИ-ІНТЕРНАЦІОНАЛІСІИЗБИРАЮТЬСЯ

Недільного ранку до гарнізонного Будинку офі­церів прийшли ті, хто ви­конував інтернаціональ­ний обов’язок в Демокра­тичній Республіці Афга­ністан. Прийшли, аби ство­рити Кіровоградський мі­ський клуб воїнів-інтерна- діоналістів.

Цій події передувала копітка робота, і в першу чергу, працівників Кіро­воградського міськкому комсомолу. Адже у тих, хто служив на афганській землі, давно з’явився за­дум організувати власний клуб. А ось з чого саме почати, хлопці не знали. Проте вони знали про існування подібних клубів в інших обласних центрах республіки.

І ось — відкриття клу­бу в нашому місті. Вже під час першого засідання він об’єднав 147 членів.

Які ж завдання стоять перед воїнамп-іитернаціо- налістамн? По-перше, ро­бота з допризовною мо­лоддю, в школах, учили-

влади на території Кіро­воградської області.

У конкурсі можуть бра-

Жовтневої революції, війни та

Радянської

Увага! Конкурс-вікторина_ _ о ти участь червоні слідовії-«Наша Батьківщина» . й

шнх навчальних закладів, усі члени товариства.В ознаменування 70-річ-

чя Великої Жовтневої со­ціалістичної революції президія правління облас­ної організації Україн­ського товариства охорони пам’ятників історії і куль­тури спільно з обласним краєзнавчим музеєм та редакцією обласної газети «Молодий комунар» ого­лошують конкурс-віктори- ну з метою виявлення та дослідження пам’ятників і пам’ятних місць, що увічнюють видатних лю­дей та знаменні водії пе­ріоду Великої соціалістичної громадянської встановлення

У ПОВІТРІ—ВСЕ— Увага! Увага! Оголошується посадна на рейс...

Е аеропорту ніноли не буває тихо. Люди йдуть дов­

гим потоком. Металошунач в руках чергової по служ­

бі догляду Зінаїди Миколаївни Снрисанової звично

дзижчить, натрапивши на металеву застібну чемода-

на. Потім речі оглядає постовий міліціонер Микола

Миколайович Скороход. _____ __________ ______ ,

— Все е порядку. Проходьте. _________

— Яка основна мета служби догляду? — запи­тую у начальника ліній­ного відділення внутріш­ніх справ аеропорту «Кі­ровоград» Олександра Максимовича Кочерженка.

— Гарантувати безпеку польотів, екіпажу, пасажи­рів. Щоб у повітрі було все спокійно.

— Які ж речі перевози­ти заборонено?

— Холодну і вогнестріль­ну зброю, пристрої для царате, легкозаймисті та вибухові речовини, от­руйні речовини та газові балончики — не більше двох упаковок. Не дозво­ляється брати з собою в політ самогон. Його часто маскують під усіляки компоти. Вилучаємо з ба­гажу ми також освітлю­

РАЗОМшах, технікумах. На до­помогу членів клубу че­кають й військові керів­ники навчальних закладів, піонерських та трудових таборів. Воїни-інтернаціо­налісти висловили бажан­ня організувати свій опе­ративний загін по підтри­манню належного поряд­ку в місті. А також орга­нізувати соціалістичне зма­гання серед кіровоград­ських шкіл на право при­своєння почесного зван­ня героїв Афганістану.

Визначено й головні на­прями, за якими буде працювати клуб: військо­во-патріотичне виховання молоді, оперативний ком­сомольський загін, житло­ва комісія, культурно-ма­совий сектор.

Вже 26 квітня члени клубу вирішили разом зі­братися па свято афган­ської революції. Па нього запрошуються й афганські студенти, які навчаються в інституті сільськогоспо­дарського машинобуду­вання.

Конкурс триватиме до 1 вересня 1987 року.

ІНТЕРВ'Ю

Подаємо перші питання конкурсу-вікторини.

1. Ш.0 ВАМ ВІДОМО ПРО УЧАСТЬ ІНТЕРНА­ЦІОНАЛІСТІВ У ГРОМАДЯНСЬКІЙ ВІЙНІ НА ТЕРИТОРІЇ НАШОГО КРАЮ?

2. РОЗКАЖІТЬ ПРО НАШИХ ЗЕМЛЯКІВ - КА­ВАЛЕРІВ ОРДЕНА ЧЕРВОНОГО ПРАПОРА.

Матеріали надсилайте на адресу редакції: 316050, МПС, м. Кіровоград, вул. Луначарського, 36, редак­ція газети «Молодий комунар».

Підсумки конкурсу будуть підбиті напередодні святкування 70-річчя Великого Жовтня.

Переможці будуть відзначені за призові місця трьома грошовими преміями відповідно 55, 40 та ЗО карбованців і трьома заохочувальними преміями по 15 карбованців.

СПОКІЙНО

вальні ракети, спирт, пор­нографічну літературу.

— І як часто трапляю­ться порушення цих пра­вил!

— У 1985 році, напри­клад, було 122 випадки, минулого року — майже наполовину менше.

— Які ж запобіжні за­ходи застосовуються що­до винуватців!

— Штраф. Рідко, але буває, що порушуються судові справи. Якось ми затримали, здається, з наркотиками лікаря-сто- матолога. Як потім вияви­лось, він протягом дов­гого часу займався при­ватною діяльністю (ста­вив золоті зуби). А ось зовсім недавно за під­кладкою дипломату, що належав інженерові Гре­цькому, при огляді сер-

Ось кілька думок, ви­словлених після засідання клубу.

II. ГОЧЕВ, завідуючий відділом оборонно-масо­вої роботи Кіровоград­ського міськкому ЛКСМУ:

— Створення подібних клубів просто необхідне, ЯК для самих хлопців, так і для майбутнього поко­ління. Адже молоді люди будуть розповідати своїм ровесникам про одну з героїчних сторінок Ра­дянської Армії. Гадаю, Шо подібні уроки муж­ності необхідні для май­бутніх воїнів.

О. КОВАЛЕНКО, пра­цівник Кіровоградського міського військкомату:

— Приємно, що воїни- інтернаціоналісти будуть збиратися разом. У кож­ного з них існують свої проблеми, а з допомогою клубу вирішити їх буде набагато легше.

На засідання клубу бу­ли запрошені працівники Кіровоградського міськ­виконкому, облирофради та міськвійськкомату. На запитання відповів заві­дуючий відділом по обліку та розподілу житла Кіро­воградського міськвикон­кому Д. Г. Мозуль.

С. БОНДАРЄВ.

жант О. М. Хміль знайшов наркотики, шприц, суху макову солому.

— Як все-таки вдається серед потоку людей ви­значити тих, хто мас не- дозвелений багаж!

— За допомогою при­ладів. Але, мабуть, не меншу роль грає досвід, інтуїція. Не забудьте, що тут зорієнтуватися треба в лічені хвилини.

— Скажіть, Олександре Максимовичу, а можна потрапити в літак, обми­нувши службу огляду!

— Практично ні. Але був одного разу такий ви­падок, коли пасажирові Супруненку передали че­рез огорожу великий па­кунок. Про це стало відо­мо. Майор В. В. Муром­цев направив наряд. Ви­явилось, що то — гвин­тівки.

— У вашому колективі < комсомольці!

— Так. Ось молодий лейтенант Микола Івано­вич Дяченко, служить у нас кілька років і добре служить. Добрі слова хо­четься говорити і про на­шого комсорга Сергія Васильовича Клименка.

— Ну що ж, щасти ва­шій службі.

— Дякую.

Розмову вела С. ОРЕЛ.

НА А ПЕРШИЙ погляд, ди- вак та й годі, — Ва­

силь Березовський, Не­давно оце запряг своїх вороних, вйокнув голосно і помчав щодуху до кол­госпу. А через годину по­вертався вже пішки, три­маючи віжки в руках, по­вагом ступаючи біля ко­ней. Позаду, прив’язані налигачами, поволеньки йшли дві чорнорябі коро­ви. Однак, перехожі не

Через вишитимдивувалися, привітно ві­талися: дехто запитував:

— Миколайовичу, сам вибирав корівок, чи взяв, які дали?

— Що це за господар, що бере до двору без розбору? — статечно від­повідав Василь Миколайо­вич.

Коли ж Березовський звернув ДО СВОЄЇ оселі, пе­ред розчиненими воріть­ми Ганна Андріївна, дру­жина, розстелила вишитий рушник. Отут вже й немо­лоді односельчани подиву­валися: давно вже цього доброго звичаю ніхто не дотримувався, а Березов- сьні. бач, не забули.

Василь Миколайович пе­ревів корівок через той рушник і попрямував з ними до хліва.

— Потіснися, люба, ось подружок тобі привів, — мовив до своєї корівчини, що занепокоєно тупцяла біля ясел.

А от якось вдягнувся святково, пішов на сіль­ський сход. Повернувся ж з двома чорними ягнята­ми.

— Ой, леле, — сплесну­ла руками Ганна Андріїв­на, — де ж це ти взяв?

— Преміювали бать­ка, — сміючись пояснив син Сергій. — За те, що здали державі торік 5256 кілограмів молока.

Сергій працює разом з батьком в нолгоспі, в кур­сі всіх його справ, опора й надія Василя Миколайо­вича. Він же й повідав домашнім, як пройшов сход, на якому голова правління нолгоспу викли- нав як переможця змаган­ня батьна та й вручив йо­му «премію». Бо ж з кож­ного двору по 1000 кіло­грамів молока здали дер­жаві, а вони, Берєзовські, в п’ять разів більше.

А ще Сергій з жаром розповідав, як це вигід­но — сімейний підряд. На сході тільки про це й го­ворили.

Все більше сі­мейних ферм з’являється в Естонії. Сімей­ний підряд при існуючій хутор­ській системі розселення стає найбільш ефек­тивною формою організації ко­лективної пра­ці. Торік Марія ТРАВЕРС О Н (на знімку) із сімейної фер­ми колгоспу «Паюзі» Інге- васького райо­ну стала пере­можцем між­народного кон­курсу майстрів машинного до­їння країн — членів РЕВ.

Фотохроніка ТАРС.

СІМЕЙНИЙ ПІДРЯД

— І зовсім це справа не нова, — доводив, наче хтось йому заперечував, Сергій. — Он Віра Тимо- фіївна Чеголя, Григорій Пилипович Царуш та й ін­ші брали з колгоспу бич­ків, доглядали, вирощу­вали їх, а восени вагою по'400, по 500 кілограмів здавали на м’ясо. І гос­подарству велика поміч у виконанні планів, І самим вигідно.

Однак, вирішальне слово було за батьком.

Василь Миколайович Бе­резовський — комуніст. Отут в селі виріс, весь вік трудиться в колгоспі, За­питай будь-кого і кожен скаже про нього лиш доб­ре слово. Дружна, роботя­ща його сім’я, і дружина Ганна Андріївна, і син Сергій в передовиках хо­дять.

Ми бесідуємо з Бере- зовським, відверто, не об­минаючи гострих кутів:

— Василю ЛАиколайови- чу, у вас є город, птиця, свині, своя корова. І те­пер ще п ять колгоспних. Всього шість. Та ще буде шість теляток. І основної роботи не полишаєте? Впораєтесь?

— А хіба трудитись вза­галі легко? Хіба достаток для всіх нас звалиться з неба? Ні, ми до праці звичні, ми звичні й до схід сонця вставати, і смерком лягати. Нам на поміч будуть і коні, і трактори. А щодо ручно­го доїння, то ми нашу Ганну Андріївну не лиши­мо саму, допомагатимемо.

— А як вирішуватимете справу з кормами?

— Тут, на перший по­гляд, все складніше. Але я думаю, що особливих труднощів не буде. По- перше, ми, так би мови­ти, в дуже зручному ге­ографічному становищі. Відразу за городами — заплава, луки біля річки Висі. Там випасається на­ша худоба з ранньої вес­ни і до пізньої осені. Є й водопій, і вигул.,. По-дру­ге, за договором, на пус­туючих городах, до речі, теж до річки, нам виді­ляється земельна ділянка. Якщо її зорати, засіяти травами, люцерною чи еспарцетом, то можна брати не менше трьох укосів найкращого сіна.

— Ноні? Транспорт? На- віть трактор з причепом? Нам їх виділятимуть. Ту ж гичку, бадилля, полову, солому, звичайно, через ваги, через облік. У нас є лісосмуги, галявини, де просто незаймані ділянки пирію та Інших добрих трав. Віз, носа, година пра­ці — І для норів смачні со­ковиті норми. А взимку в довгі вечори і такі ж дов­гі ранки хіба так оажно зготувати тепле пійло, січ­ну? Здобрити те мелясою, комбікормами? Хіба ми змалку не навчені тієї се-

рушникллнської мудрості? Хіба для нас не радість — сама праця, догляд за тварина­ми, нашими годувальниця­ми? Я згадую перші по­воєнні рони, згадую без­хліб’я. Та коли у нас оте­лилась норова, мати так і сказала:

— Тепер нам ніщо не страшно! Жменя крупи, казанок молока — і всі буде­мо ситі...

Сімейний підряд, нрім усього, тим ще хороший, що вчитиме й наших дітей господарювати.

І подумалось: справді, має рацію і в цьому, муд­ра людина...

— Василю Миколайови­чу! Шість корів, шість телят не таке велике стеА*я до, але треба ж їх десь розмістити?

— Колгосп виділив лі­соматеріали, на подвір'ї зладнаємо обору. Влітку нам обіцяють розширити хлів. На лузі буде загоро­жа з дахом від дощу. Звичайно, розумію, що не все відразу буде глад­ко. Але розумію й те, що це не якась примха, чер­гове захоплення. Це тре- ! ба нам усім. Йдеться ж про достаток продуктів— хліба, м’яса, молока...

Ось воно, глибоке ро­зуміння обов’язку, від­чуття часу. І все ж запи­тую:

— А як буде з оплатою? Чи вигідно це вам?

Василь Миколайович за­мислюється, потім відпо­відає:

— Ви знаєте, ми б сім’ї думаємо про це наймен­ше.. Віримо: якщо добре, від душі будемо працю­вати — нас не забуде ні колгосп, ні держава...

М. СТОЯН.

Колгосп імені Куйбишеее, Нов оми р городе ь кий район.

7 стор «Молодий комунар» 16 квітня 1987 року

їх ВОДИЛА МОЛОДІСТЬ

Особисті речі, доку­менти, фотографії батька н сина ТодиіЄів увійдуть до експозицій Тишківсько- Уо сільського музею комсомольської слави, за організацію якого взялися З’льські краезнавці-емту- ііасти.

Іван Михайлович Тоди- ко — один з перших го­лів тишкізського колгоспу «Жовтневий промінь» (ни­ні — імені Чапаєва), чи­мало зробив для еконо­мічного й соціального зростання господарства. Його син Анатолій Івано­вич — механізатор. Хлі­боробській справі віддав понад ЗО років. І донині зумів зберегти чоловік комсомольське завзяття, що живило його думку й серце у роки юності. До речі, в експозиції буде представлено й почесну

у^ротографію, якою 24 лю­того 1964 року обком ком­сомолу відзначив участь А. І. Тодики в розгортан-

ні руху «За комуністичну працю».

Для майбутнього музею вже відібрано 800 експо­натів. Та цього, вважає директор музею 3. К. Мойсюк, недостатньо. У приміщенні, виділеному під музей сільською Ра­дою, можна розмістити значно більше матеріалів. ! от, поки іде підготовка приміщення до «вселен­ня», члени ініціативної групи по створенню му­зею М. Д. Урсуленко, біб­ліотекар Тишківської СШ N° 2, 8. І. Чабаненко, ор-

ганізатор позакласної ро­боти СШ № 1, а також їх­ні добровільні помічни­ки вчителька-пенсіонерка М. О, Плющ, директор районного краєзнавчого музею В. Я. Нога, учні та жителі Тишківки й навко­лишніх сіл відшукують но­ві експонати.

В. ВІЄВСЬКА, член президії район­ної організації Това­риства охорони пам'я­ток історії та куль­тури.

Добровеличківський район.

ЖЮРІ ДИВУВАЛОСЯ...

Кілька днів тому з До­нецька повернувся само­діяльний хор учнів і педа­гогів ГолованівськогоСПТУ-38. Любителі во­кального мистецтва учи­лища брали участь у рес­публіканському огляді- конкурсі хорових колек­тивів системи профтехос- віти України, що прохо­див у рамках II Всесоюз­ного фестивалю народної творчості. Представляли програму 32 колективи республіки, багато з них народні й заслужені. Тому виступ на сцені такого престижного конкурсу де­бютантів з Голованівська (керівник В. І. Баранова) приємно здивував жюрі. Голованівці зайняли III міс­це з врученням диплома і призу. Окремими дипло­мами відзначені також соліст хору неодноразо­вий лауреат республікан­ських та обласних конкур­сів О. В. Гербіченко І учасниця хору Л. І. Ярова.

Ю. ЧОПЕНКО, працівник районної га­зети «Комуністична праця».

смт Голованівськ.

ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСТЬ. Ва- силівське СПТУ № 57 має дав­ні традиції у справі підго­товки механі­заторів - меліо­раторів. За 32 роки свого іс­нування воно випустило по­над 10 тисяч спеціалістів.

Зусиллями ко­лективу майст­рів і виклада­чів з допомо­гою базового підприємс т в а тресту «Запо- ріжжяводб у д» тут створено необхідні умо­ви ДЛЯ ПІДГО­ТОВКИ високо­кваліфікованих

кадрів.На знімкуі

у кабінеті бу­дови екскава­тора заняття на тренажері з уч­нем Костянти­ном ЛУБОВИ- ЧЕМ прово­дить викладач спеціальних ди­сциплін М. П, ЗІНЧЕНКО.

Фото Б. ДВОРНОГО.

(ФотохронікаРАТАУ).

— Вадиме Валентинови­чу, чи не занадто перебіль­шується небезпека?

У лабораторії клініко-елідеміологічного вивчення імунних дефіцитів Центрального науково-дослідного Інституту епідеміології Міністерства охорони здо­ров’я СРСР у Москві почала працювати група по ви­вченню, профілактиці і лікуванню синдрому набутого імунодефіциту (СНіДу). Вперше у нашій країні ко­жен бажаючий може пройти тут анонімне тестуван­ня на наявність у крові антитіл до віруса СНІДу. В подальшому подібні центри по виявленню хвороби І боротьби з нею передбачається створити в інших крупних регіонах нашої країни.

Журналіст А. ЮСКОВЕЦЬ зустрівся з керівником групи В. В. ПОКРОВСЬКИМ і попросив його відпо­вісти на деякі його запитання.

- 3795. захво-

— Судіть самі. За да­ними Всесвітньої органі­зації охорони здоров’я (ВООЗ), на 15 грудня ми­нулого року в Америці за­реєстровано 30 805 хворих СНіДом, в Європі численні випадки рювання відзначені в Аф­риці. В 1982 році ним симптомом вважався дефіцит імунної системи. Однак, зараз ві­домо, що це тільки один із побічних симптомів — хвороба може уражати мозок, кишечник і легені. Таких хворих без симпто­мів імунного дефіциту у статистику не включали...

голов-хвороб»

небезпека на порозі?

Загалом, небезпеку при­меншувати не варто: за прогнозами ВООЗ, до 1991 року у світі буде 1,5 мільйона хворих, а до них додайте ше непередбачену кількість носіїв вірусу.

— Про хворобу написа­но вже дуже багато. Під­сумовуємо коротко...

— Захворювання впер­ше було описано в США в 1981 році. Вірус пізніше виділив французький вче­ний Пастеровського інсти­туту Люк Монтанье, його відкриття підтвердили аме­риканці Р. Галло і Дж. Ле­зі.

На сьогодні відомо вже кілька різновидностей збудника хвороби, що на­лежить до сімейства ре-

тровірусів. Віруси уража­ють одну з найважливі­ших систем життєзабезпе­чення людського організ­му — імунну. Ця система захищає нас від хворобо­творних бактерій і вірусів. Вірус СНіДу розмножує­ться тільки у так званих Т-хелперах. кров’яних клі­тинах — лімфоцитах, які стимулюють імунітет ор­ганізму.

Підступність хвороби у тому, що зруйнування імунної системи відбуває­ться практично безсимгі- томпо. прихований період може продовжуватись від З до 5 років. Людина і не підозрює, що стає безза­хисною перед атакою бак­терій. грибів, вірусів, пух­линних клітин.як встановили 56°С.

— Усе ж, чи якими можна чи треба звертатися до лі­карів?

— Скажімо, якщо у вас бувають часті слабкості, потіння, з’явились часті болі, довгий час горло, а ліки не допомага­ють: якщо збільшились і почали розростатися лім­фатичні вузли: якщо ви­никають невмотивовапі ли­хоманки, появляються ура­ження ки рота, статевих органів:

Гине вірус, вчені, при

є ознаки, за визначити,

приступи якщо

головні болить

слизової оболон-

нсбезпеч- стає будь-яка. зага- несмертельна іпфек-

У ранніх стадіях мо- розвинутись сепсис

якщо починається без­причинна втрата ваги або тривалий розлад кишеч­ника, що не піддається лі­куванню антибіотиками.

Для людини ною лом. ція. же (загальне зараження кро­ві), тяжка пневмонія, он­кологічні захворювання, скажімо, саркома Капоти.

— Кінець завжди фаталь­ний?

— Треба бути психоло­гічно готовим до того, що радикальних засобів для вилікування хвороби по­ки що не існує. Однак, не не привід для паніки. Ми покладаємо певні надії на азндотимідін, відтворення його випуск вітчизняною промисловіс­тю. Певні перспективи ма­ють імуностимулято’ри ін- терленкін-2 і Т-актпвін.

— Яким шляхом пере­дається вірус?

— Головним чином — статевим. Найбільшому ризику підвладні люди, що ведуть безладне або з певними статевими ненор- мальностямн сексуальне життя. В СІЛА і Західній Європі на Ю тих, що за­разилися СНіДом. припа­дає 9 гомосексуалістів, жі­нок легкої поведінки, а також наркоманів. Остап-

пю гальмує вірусів, -—

освоюється

ііі-СРСР прак-

купує донор- її компоненти

не пояснюється тим. що вірус може передаватися з кров'ю. А це найчастіше відбувається у середови­щі наркоманів, які корис­туються брудними шпри­цами. Вони часто стають розповсюджувачами і жер­твами СНіДу,

Не можна виключити можливості зараження при переливанні крові не­обхідного при деяких за­хворюваннях. В цьому плані ми знаходимося в дуже вигідному станови­щі по відношенню до ших країн, тнчио єдина країна в Єв­ропі, що не ську кров і за рубежем. У ході масо­вого дослідження донор­ської крові, що є. в СРСР, вірусів СНіДу не вияв­лено.

— Що помазують перші результати вашої роботи по анонімному тестуванню тих. хто звернувся до вас?

— Поки що ми єдина в країні служба подібного роду. До пас звертаються не тільки москвичі і жи­телі Підмосков'я, а й лю­ди з інших міст, які вва­жають, що вони піддяга­лись ризику заразитися вірусом, 3 усією відпові­дальністю хочу сказати: у ході тестування, вже проведеного нами, вияв­лено заражених СНіДом 20 чоловік. Усі вони — іноземні громадяни. При­чому під час обстеження вони почували себе добре і не збирались відмовлятись від звичних задоволень.

13 всип

результат телефону

Наших з вами співвіт чизників, хворих СНіДом, в ході тестування лабора­торія поки що не за­реєструвала.

— Як потрапити до вас нп прийом?

— В середу з 16 до 20 годин або в суботу з 10 до 13 ви можете автобу­сом ■№ 86 (від станції метро «Електрозаводська) доїхати до кінцевої зупин­ки і прийти в 2-у клінічну інфекційну лікарню Моск­ви, то знаходиться за ад­ресою: 8-а вулиця Соколи­ної гори, 15, корпус 10.

Вам запропонують ано­німно заповнити анкету, присвоять номер, візьмуть для тестування ------кров.

Через два дні узнаєте по 176-79-50.

На закінчення зати, що СНІД дуже непроста що постала перед ством. Сьогодні хворобу можна зупинити. Врахо­вуючи, що на боротьбу з нею кинуто величезні на­укові сили, відпущені ве­ликі грошові кошти, що вчені ведуть в цій галузі найтісніше міжнародне співробітництво і що вже досягнуто певних резуль­татів, треба дивитися в майбутнє з оптимізмом. Є надія: радикальний засіб лікування хвороби і вак­цина проти неї будуть створені досить швидко.

За матеріалами прес- бюлетеня «Комсомоль­ской правды».

хочу ска- — нова і проблема,

люд-

Терористи від хворобижертв

За- до- Час цієї

Ось уже котрий рік на ХОДІ вирують пристрасті вкола хвороби СНІД. іде. кількість «чуми КХ віку» зростає. ЗаДаними Всесвітньої організа­ції охорони здоров’я (ВООЗ), епідемія зачепила 91 країну світу, але в жодній з них» окрім США, не зареєстрова­но понад тисячу, захворю­вань. Американський уряд вважає, що носіями вірусу в країн! є від 1 до 1.5 мільйо­на жителів, а до 1991 року, очевидно, у країні буде ого­лошено’- ■ приблизно про

захворю-день

таєм-

270 000 випадків вань СНіДом. Кожен зростає список жертв ннчої хвороби.

Медики країн усього зайняті наполегливими щуками вакцини і СНіДу. Як повідомляє хідня преса, нині в 10—15 лабораторіях ведуться актив­ні дослідження І на тваринах уже проводяться дослід­ження.

Тим часом появились но­ві підстави для тривоги. За­хіднонімецький журнал«Штерн» повідомив про по-

світу по-

проти : за-

ширенйя випадків у ФРІ1 1 Інших країнах Заходу «СПІД — тероризму». Щотижневик розповів про наркомана, хво­рого СНіДом, який навмисне заразив сотні людей, даючи їм покористуватися своїм шприцем для ін’єкції).

Появилось у західнії! пре­сі 1 повідомлення про те. бу­цімто якась «екстремістська організація наркоманів І го­мосексуалістів» погрожує розповсюдити СПІД по всьо­му світу. Мета цієї «змови проти всіх» — примусити вчених швидше виробити за­соби проти поки, що певилі- кової хвороби...

8. ЗІМІН, («Литературная газета» від 8.04.87 р.).

з

АККРА. СПІД інтенсивно проводять у Заїрі експери­менти з вірусом СНІД, пові­домляє ганська газета «Мір- рор». Американський медпер­сонал. який вивчає дію нього вірусу на людину, свідомо розповсюджує СНІД у пів­денних районах Заїру.

Дослідження з вірусом СНІД, одержаного в секрет­них лабораторіях Пентагону, пише газета, спрямовані па створення нового виду біоло­гічної зброї. Намагаючись приховати не, СПІД пробують нав'язати світовій громад­ськості єно творене уявлення про витоки цієї смертельної недуги. Вони посилено роз­повсюджують брехню про африканське походження цієї хвороби.

ДОСЛІДЖЕННЯ З ВІРУСОМ

Заїр, вказує газета, — не єдина країна, де США пра­цюють над створенням бакте­ріологічної зброї. Раніше Пентагону внаслідок протес­тів громадськості довелося зачинити свої лабораторії в Пакистані та Аргентіні.

Масштаби і характер аме­риканських експериментів у Заїрі прямо загрожують не тільки жителям цієї _кРа’1І,!- але й населенню всієї Афри­ки, підкреслює «Міррор».

(За маїеріалами зару­біжної преси).

І в

років

переможцями.взяли участь

(Кіровоград)(Чернігів)

«Молодий комунар»

«Місячна соната»Пам’ятіу заводському цехуГероя

не-

грація Фото В. ГРИБА.

другі — треті —

кіровоград-

ви- під- вер-

зі смаком Тут навіть

перший по-

пра- робітників,

високими нагородами.

Н П М’ячі20— 512— 6

Продукція кіровоград­ського виробничого об’єд­нання по сівалках «Чер­вона зірка» добре відома за межами республіки. В цехах підприємства цює чимало відзначених урядовими

£ А успіхи червонозорівців І тісно пов’язані з постій- х ною турботою про їхнє

здоров’я.Тому мова піде про де­

що незвичний цех об єд­нання. В ньому не вироб­ляють сільськогосподар­ської техніки, втім, це не заважає йому по сврїй важливості знаходитися в

! одній шерензі з іншими: підрозділами підприєм­

ства. «Фізкультурно-оздо­ровчий центр» або прості­ше — цех здоров’я. Са­ме так називають його червонозорівці.

— Бути здоровим — природне прагнення кож­ної людини, — розпові-

■ дає керівник центру Ю. М.; Козак. — Адже міцний

стан здоров’я означає не тільки відсутність різних хвороб. Це також фізич-

; не, психологічне, і, на- ; віть, соціальне благопо- ; луччя. Нарешті, здорова ; ; та духовно розвинута лю- ; дика просто щаслива.і і Все життя Козака тісно

пов'язане з заводом.і Шістнадцятирічним хлоп­

чаком прийшов він сюди ‘ після закінчення міського і ремісничого училища. Пра­

цював слюсарем. Із заводу ;; пішов до лав Радянської

Армії, на підприємство й : ’ повернувся. З часом на- ; був спеціальність інжене-

ра-технолога, потім й ме- :І динну освіту. Не помилю­

ся, якщо скажу, що Коза­ка тут знають усі.

Ідею створення оздо­ровчого центру Юрій Ми­колайович запропонував керівництву об'єднання десять років тому. Але далі пропозиції справа не просувалася. І лише у травні 1982 року було прийнято наказ по об’єд­нанню про створення оз­доровчого центру.

Поряд з головним зав­данням центру — понов­лення працездатності піс­ля захворювань — стоїть пропаганда здорового способу життя. Козак зі своїм колегою Борисом Григоровичем Свищин- ським постійно виступає з лекціями в цехах та діль­ницях.

Коли прямуєш до фіз­культурно - оздоровчого центру, то почуття зустрі­чі з чимось незвичайним здобуваєш ще при вході. Цікаве панно, майстерно виконане художником, гостинно зустрічає тебе. А на ньому — поле, ши­роке та життєрадісне. В самому ж центрі працю­ють кімнати відпочинку та співбесід, зали лікуваль­ної фізкультури та трена- жерний, кабінети ліку­вального масажу, реф- лексотерапії, психологіч­ного розвантаження, комп­лекс теплогідропроцедур з басейном і парною. Ко­жен кабінет оформлений, незначна нагляд деталь виконує свою роль. Наприклад, колір стіни чи форма стелі. Кож­ний кабінет обладнаний не тільки прилада/ли, а й

ФІЗКУЛЬТУРУТОБІ І ВСІМ

ВОЛЕЙБОЛ

доброю музичною апара­турою.

— А які ж ліки застосо­вують в оздоровчому центрі? — запитую я у ке­рівника центру.

— Єдине — трави. Лі­том спеціально виїздимо за місто збирати липу, бу­зину, м’яту, шипшину, глід. Залучаємо до цієї роботи усіх працівників центру.

На рахунку Козака понад сто раціоналізаторських пропозицій, чотири винахо­ди. Нині він розробив влас­ні ескізи нових велоерго­метрів, лікувальних бігових доріжок, які будуть роблятися тут же на приємстві — в цеху статобудування.

Лікувальні сеанси змінно закінчуються в ка­бінеті психологічного роз­вантаження. Ви сідаєте в зручне крісло. Під сте­лею кабінету за різноко­льоровим СКЛОМ МЛЯВО блимають лампочки. А по­ряд з вами тихо дзюр- чить невеличкий фонтан, Повітря надзвичайно сві­же, з ароматом сосново­го лісу. А перед очима виникають гілки дерев, потім лісова галявина (цей ефект досягається при допомозі слайдової апаратури). Під звук «Мі­сячної сонати» ви чуєте голос: «Мої руки лежать розслаблено... Голова віль­но відкинута назад... По­віки наливаються вагою... Я знаходжуся у лісі, де стоять дерева... Я чую спі­ви птахів, шум струмка...».

...Залишаючи фізкуль­турно-оздоровчий центр, я гадала: що це — новий засіб лікування чи новий вид лікувальної фізкуль­тури? Скоріш суміш того та іншого, суміш, правиль­но підібрана добрими майстрами своєї справи.

К. ОСТРОУХОВА.

У спортивному залі Пе- регонівської середньої школи Голованівського ра­йону відбулися змагання з волейболу на приз Героя Радянського Союзу Н. Л,- Файдп. В турнірі взяли Участь команди колгоспу імені Жданова, Голованів­ського відділення Перего- нівського бурякорадгоспу, збірна села Перегонівкй. команда цукрозаводу та голованівський «Коопера­тор».

У напруженій боротьбі перше місце вибороли во­лейболісти цукрозаводу, на другому місці — «Ко­оператор», на третьому — команда бурякорадгоспу.

Директор Перегонівсько- го цукрокомбіиату В. В. Ігнатепко вручив перехід­ний кубок капітану коман- ди-переможниці Олександ­ру Колрмійцю. Почесними грамотами нагороджені члени команди цукрозаво­ду Олександр Коротшії. Юрій Колодійчук. Микола Слюсарснко. Валерій Яро­вий та Василь Кришталь.

М. ЧУБ.с. Перегонівка, Голованівський район.

БОРОТЬБА КЛАСИЧНА

Попереду «Зірка»

Закінчилася першість області з класичної бо­ротьби серед спортсменів 1973—1974 років народ­ження. Представники семи команд (112 учасників) змагалися на борцівськйх килимах. Перше місце ви­бороли борці спортивного клубу «Зірка», новоукраїнці, спортсмени ської ДЮСШ-3.

Серед спортивних това­риств найкраще виступи­ла команда облвно, за ни­ми -- авангардівці та представники «Трудових резервів».

ПРІМЕВАРАВесняні футбольні тур­

ніри на полях Молдавії стали вже традиційними. Та якщо деякі команди звикли лише до участі в них, то юні футболісти «Зірки» звикли до пере­мог. От і з чергового тур­ніру «Прімевара-87», який проходив у Дністровську, вихованці майстра спорту Анатолія Кравченка по­вернулися У змаганнях

1. «Зірка»2. ДЮСШ3. СДЮСШОР (Кіровоград)4. СДЮСШОР (Гомель)5. ДІОСШ-1 (Слободзсї)6. ДЮСШ-2 (Слободзсї)7. ДЮСШ (Львів)8. ДЮСШ (Ізмаїл)

А саме у цей час в ін­шому молдавському сели­щі Червоному відбувся подібний же турнір, який зібрав учасників 1972—

ФУТБОЛ

ЦЕ ВЕСНАвісім команд, складених з хлопців 1974 року народ­ження. «Зірка» виграла всі матчі — у чернігівців (2:1), своїх земляків а СДЮСШОР (3:2), гомель- ців (2:0), першої та дру­гої команди міста Слобод- зеї (відповідно — 2:1 та 3:0), львів'ян (3:0) та із- маїльців (5:1).

Остаточне команд має

положсннятакий вигляд:

народження.1973«Зірка» (тренер — Олег Кайман) посіла третє міс­це після команд Кургану та Москви.

ТЕЛЕБАЧЕННЯ

17 КВІТНЯЦТ (1 програма)

7.00 — Ранкова гімнасти­ка. Мультфільм. Музика. 7.30 — «Час». 8,05 — У сві­ті тварин. 9.05 — Щоден­ник XX з’їзду ВЛКСМ. 9.35 — Документальний теле­фільм. 10.00 — Новини.16.00 — Новини. 10.15 —Мультфільми. 16.55 — «Ро­сійський музей». Живопис передвижників. 17.25 — Но­вини, 17.30 — «Сірія: весна незалежності». Кіноварне. 17.55 — «Співає Т. Єрасто ва». Фільм-концерт 18.15— На XX з’їзді ВЛКСМ. 18.45 — Сьогодні у світі. 19.00 — Хо­кей. Чемпіонат світу. Збір­на СРСР — збірна Швейца­рії. З період. 19.35 — До ювілею Великого Жовтня. Історії немеркнучі рядки. Фільм «Машенька». 21.00— «Час».. 21.40 — Концерт для делегатів і гостей XX з’їз­ду ВЛКСМ в Кремлівському Палаці з’їздів. По закінчен­ні — Щоденник XX з'їзду ВЛКСМ.

▲ УТ10.00 — Новини. 10 15 —

Виробнича гімнастика. 10.25 — С. Рахманінов. Етюди- картини. 10.35 — Художній фільм «Григорій Сковоро­да». 12.05 — Молодіжна сту­дія «Гарт». 13.35 — Новини. 13.50 — Полю — надійну техніку. 14.35 — Народні таланти. 16.30 — Новини.16.40 — Срібний дзвіночок. 17.00 — Культура російської

мови. 17.30 — Перебудова і кадри. 18.00 — Кубок феде­рації СРСР з футболу: «Ме­таліст» — «Динамо» (Київ). Під час перерви — Інфор­маційний випуск. (Кірово­град). 19.45 — Актуальна камера. 20.15 — Концерт з творів П. Штрауса. 20.45 — На добраніч, діти! 21.00 — «Час». 21.40 — «Спадщина». Пісенний світ О. Довженка. Під час перерви — 22.50— Актуальна камера. Вечірній випуск.А ЦТ (II програма)

8.00 — Гімнастика. 8.15— Документальний фільм. 8.35, 9.35 — В. Катаев. «Син пол­ку». 4 кл. 9.05. 13.35 — Ан­глійська мова. 10.05 — Уч­ням СПТУ. Суспільствознав­ство. 10.35. 11.40 — М. При- інвін. «Комора сонця». 5 кл. 11.05 — Мамина школа.12.10 — Фільм «Знайти і знешкодити». 14.05 — «Одіс­сея Дмитра Овцина». На­уково-популярний фільм

14.25 — Новини. 18.00 — Новини. 18.15 — Клуб ман­дрівників. 19.15 — «Будні бригади Пищальникова». Теленарис, 19.45 — Доку­ментальний фільм. 20.00 — Вечірня казка. 20.15 — Кон­церт Волзького російського народного хору. 21.00 —«Час». 21.40 — Хокей. Чем­піонат світу. Збірна Фін­ляндії — збірна Чехословач- чини. З період: збірна Кана­ди — збірна США. 2 1 3 пе­ріоди. Під час перерви —23.10 — Новини.

18 КВІТНЯА ЦТ (І програма)

7.00 — Ранкова зарядка.

Мультфільм. Музика. 7.30— «Час». 8.15 — Чого і чому.8.45 — «Дорогою свободи». Теленарис про Зімбабве.9.15 — Щоденник XX з’їзду ВЛКСМ. 9.45 — Грає оркестр духових інструментів Ве­ликого театру Союзу РСР.10.10 — Пам'ятник Вітчиз­ни. Телеальмаиах. 11.10 — Очевидне —неймовірне. 12.10— Творчість народів світу. (Індія). 13.10 — Докумен­тальний телефільм, 14.00— «Співдружність». Тележур­нал. 14.30 — Щоденник ко­муністичного суботника. 14.50 — Мультфільм. 15.20— На XX з’їзді ВЛКСМ. 15.50— «Після зміни». Зустрічмайстрів мистецтв з робіт­никами в Концертному залі «Орля». 18.00 — Хокей. Чем­піонат світу. Збірна ФРН— збірна СРСР. Під час пе­рерви — Новини 20.20 —«Країна моя — квітучий сад». Концерт художніх ко­лективів СРСР. 21.00 —«Час». 21.40 — Музично- розважальна передача«Східці Якоба» (Швеція) в гостях у «Ранкової пошти». 23.20 — Щоденник XX з’їз­ду ВЛКСМ. 23.50 — До і піс­ля півночі.А УТ

Ю00 — Новини. 10.15 — Ритмічна гімнастика. 10.45— Концерт духової музики.11.15 — Внаслідок опера­тивних заходів. Теленарис. 12.00 — Наш гість — «Літе­ратурна Україна». 12.45 — «Доброго вам здоров'я».13.15 — Новини. 13.25 — На шляху до < Юрмали-87». 15.00— Суботні зустрічі. На Все­союзному комуністичному суботнику. 16.25 — Олівець- малювець. 17.00 — Ви нам

писали. Г7.45 —' Розповідає Юліан Семенов. Передача 3.18.45 — Скарби музеїв Ук­раїни. 19.00 — Актуальна камера. 19.35 — Сонячнікларнети. 20.45 — На доб­раніч, діти! 21.00 — «Час».21.40 — Прем’єра худож­нього телефільму «Випро­бувачі». 23.10 — Актуальна камера. Вечірній .випуск.23.40 — Мультфільми для дорослих. 00.10 — Концерт артистів зарубі/Кної . естра­ди.А ЦТ (II програма)

8.00 — Гімнастика. 8.15— Наука і техніка. 8.25 —Ритмічна гімнастика. 8.55— Ранкова пошта. 9.25 — Про­грама Киргизької студії те­лебачення. 10.25 — Фільм «Живе такий хлопець». 12.00— Світова художня культу­ра. 12.30 — Мелодій чарівні звуки. 13.00 — Фільм «Слід на землі». 14.20 — «Відомі твори, відомі виконавці». В. і Т. Пікайзени. Л. В. Бет- ховен. «Крейцерова соната». 15.00 — Людина. Земля.Всесвіт. 15.30 — Мультфільм. 16.00 — Футбол. Товариська зустріч. Збірна СРСР — збірна Швеції. 17.45 —«Навколо сміху». (Повтор від 1 квітня 1987 р.). 19.15 — Фотоконкурс «Батьківщина улюблена моя». 19.20 —Г. Малер. «Пісні мандрівно­го підмайстра». Вокальний цикл. 19.40 — Документаль­ний телефільм. 20,00 — Ве­чірня казка. 20.15 — Здо­ров'я. 21.00 — «Час». 21.40— Хокой. Чемпіонат світу. Збірна ЧССР — збірна Ка­нади. Під час перерви —22.10 — Новини.

А ЦТ (І програма)7.00 — Ранкова гімнасти­

ка. Мультфільм. Музика. 7.30 — «Час». 8,00 — Про нові роботи радянських вче­них. Науково-популярний фільм. 8.30 — Ритмічна гім­настика. 9.15 —• Тираж«Спортлото». 9.30 — Будиль­ник. 10.00 — Служу Радян-

■ ському Союзу! 1’1.00 — Ран­кова пошта. 11.30 — «Ра­дянський фонд культури. Діла і плани». 12.30 — Му­зичний кіоск. 13.00 — Сіль­ська година. 14.00 — Здо­ров'я. 14.45 — Всесоюзний телеконкурс «Товариш піс­ня». 15.25 — «Світ і мо­лодь». Спеціальний випуск про роботу XX з'їзду ВЛКСМ. 15.55 — Політика і мораль. Веде передачу письменник Г. Боровик. 16.55 — В гос­тях у казки. Фільм «Чарів­на книга Мурада». 18.00 — Міжнародна панорама. 18.45 — Кіноафіша. 19.30 — Но­вини. 19.35 — Фільм «Від зарплати до зарплати». 21.00 — «Час». 21.40 —Піс- ня-87. 22.55 — Футбольний огляд 23.30 — Новини.Д УТ

10.00 — Новини 10.10 — Ритмічна гімнастика. 10.40 —Для дітей. Художній фільм «Зелений острів». 11.45 — Сьогодні — День радянської науки. «Формула його жит­тя», 12.15 — По музеях і виставочних залах. 13.05— «Урок без дзвінка». А. С. Макаренко і сьогодення Під час перерви — 13.30 —’ Но­вини. 14.45 — Телефільм «Коли цвіте «Королева но­

чі». 15.05 — Село і люди. 15.35 — «Імпровізація». Ест­радна програма. 16.00 -З Слава солдатська. 17.00 Кубок федерації СРСР З футболу. «Дніпро» — «шах­тар». 18.45 — Музична мд}: заїка. 19,00 — Актуальна камера. 19.35 — І тільки му?: зика. 20.45 — На добраніч, діти! 21.00 — «Час». 21.40-41 Художній фільм «В зоні особливої уваги». 23.10 Актуальна камера. Вечірній випуск.Д ЦТ (II програма)

8.00 — На зарядку ставай’8.15 — Народні мелодії. 8.фУ— Фільм «Жити по-своєму»’,10.00 — Із скарбниці світо­вої музичної культури. М. Мясковський. Симфоній № 27. Виконує Державний симфонічний оркестр СРСР,10.45 — «Подорож в Колом- НУ». Науково-популярний фільм. 11,05 — Російська мова. 11.35 - Танцює Л. Ку- пакова. 12.05 — Мульт­фільм. 12.15 — Фільм «Два каштани». 13.45 — «Візьме­мось за руки, друзі». Вечір авторської пісні. ’ 14.25 —!Кінопанорама 15.50 — До­кументальний фільм. 16.00— Музична мозаїка. 16.30—'. До «0-річчя Великого Жовт­ня. Фестиваль національ­них театрів. І. Гаручава, П. хотяновський. «Сповідь». Вистава Державного театру їм. К. Марджанішвілі. 17.55 —.. Програма Томської сту­ди телебачення, 19.00 — У світі тварин. 20.00 — Вечір­ня казка. 20.15 — Кінний спорт, кубок СРСР. 21.00—' <Час». 21.40 - Фільм «Ти. Я І Берлін ..

Редактор Ю. СЕРДЮЧЕНКО.

«Молодой коммунар» —

©рггн Кировоградского областного комитета

71КСМ Украины,На украинском языке.

НАША АДРЕСА:

316050. МПС,м. Кіровоград,

вул. Луначарського, 36.

ТЕЛЕФОНИ: редактора — 2-54-26; відпо­відального секретаря — 2-55-65; відділів робітничої молоді та внутріспілкового життя, сільської молоді — 2-53-94; про­паганди, листів і масової роботи — 2-59-82; учнівської молоді, морально- естетичного виховання — 2-55-65; вій­ськово-патріотичного виховання та спор­ту, фотолабораторії — 2-53-22; оголо­шень — 4-28-96; коректорської — 3-61-83

БК 03129. Індекс 61103. Обсяг 0,5 друк. арк. Зам. № 200. Тираж 63 700.

Газета виходить у вівторок, четвер, суботу.

Друкарня імені Г. М. Димитрова видавництва

«Кіровоградська правда» Кіровоградського обкому

Компартії України м. Кіровоград, пул. Глінки, 2«